Микола Михаць, Василь Федоришин НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ПАРТИТУРА Випуск І
ВОКАЛЬНІ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ НА СЛОВ...
9 downloads
670 Views
82MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
Микола Михаць, Василь Федоришин НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ПАРТИТУРА Випуск І
ВОКАЛЬНІ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У СУПРОВОДІ КАМЕРНОГО ОРКЕСТРУ
Міністерство освіти і науки України Інститут мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова
Микола Михаць, Василь Федоришин
Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка у супроводі камерного оркестру Навчальний посібник Партитура Випуск І За загальною редакцією А.В.Козир
Київ, 2007
ББК УДК М
Михаць М.Г., Федоришин В.І. Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка у супроводі камерного оркестру. Навчально-методичний посібник: Партитура. Випуск 1 / За заг. ред. А.В. Козир. – Київ: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – с. Навчально-методичний посібник М.Михаця «Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка у супроводі камерного оркестру» укладено згідно навчальних проrpам для студентів вищих музично-педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Органічно доповнює практичне втілення даного посібника авторський колектив, котрий забезпечує методичний аспект цього видання. Ідея створення навчально-методичного посібника, який дозволяє широке використання електронних носіїв здатних підвищити рівень репетиційної роботи у процесі колективного музикування належить професору В.Федоришину. Це дає можливість роздрукувати виконуваний твір у зручній тональності, дозволяє виокремити кожну з оркестрових партій. Доцент Б.Пиц дослідив велику кількість бібліографічних джерел, методично подав відомості про українських композиторів, що дозволить майбутнім керівникам колективного музикування свідомо підходити до художньо-стильового виконання музичних творів. Доцент Т.Андрущенко глибоко проаналізувала музичну Шевченкіану, подала коментарі до поезій, підібрала репродукції рисунків Т.Шевченка (які з допомогою цифрових носіїв можна виводити на екран), що доповнить мисленнєво-емоційне сприйняття студентами музичних образів. Загальна редакція доцента А.Козир дозволила скерувати узагальнений музично-педагогічний досвід керівництва колективним музикуванням на процес підготовки майбутніх учителів, гармонійно об’єднати різновиди мистецтв з багатоаспектними методичними порадами з метою спрямування їх на ефективну підготовку фахівців до якісної практичної діяльності. Адресовано викладачам та керівникам камерних оркестрів, студентам-дириrентам, солістамвокалістам, а також усім шанувальникам музичної Шевченкіани.
Рекомендовано до друку Вченою радою Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (протокол № 3 від 29.11.2006) Допущено Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний посібник для студентів вищих музичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації (протокол №1.4./18-Г161 від 24.01.07)
Рецензенти: Анатолій Авдієвський – Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, академік, професор, проректор-директор Інституту мистецтв НПУ ім. М.П. Драгоманова. Іван Юзюк – заслужений артист України, завідувач кафедри оперної підготовки, професор ЛНМА ім. М.Лисенка. Михайло Бурбан – кандидат мистецтвознавства, професор ДДПУ ім. І.Франка та КНУКіМ (Львівська філія). ISBN ©М.Михаць М.Г., 2007 © Андрущенко Т.І., Пиц Б.Р., Федоришин В.І., 2007 ©НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007
ПЕРЕДМОВА Потреба формування якісного, високохудожнього педагогічного репертуару задля зростання професійної майстерності студентів, розвитку в них естетичних смаків завжди була і нині є вкрай актуальною. З відновленням української незалежності (1991) навчальний процес наповнюється новим змістом. Суттєво змінюється художній репертуар мистецьких колективів. Адже в період тоталітарного режиму поняття «національної культури, мистецтва, педагогіки» не знаходило підтримки в ідеологів різних рівнів влади, викликало підозру в причетності до «буржуазного націоналізму». Нині, в період відродження національної культури, зростає інтерес до високохудожніх творів як класичних, так і сучасних. Вдосконалення методів викладання, підвищення якості науково-методичної літератури, навчального і концертного репертуару, ріст виконавської майстерності, ось що має бути пріоритетним у вихованні і підготовці музикантів усіх спеціальностей, зокрема дириґентів. В останні роки, за сприяння НТШ у Львові побачили світ збірки: «Шевченківські пісеньки для школярів-скрипалів» (2002), «Як маленькі скрипалі колядувати ходили» (2002), «Віночок мелодій для скрипки на теми народних пісень» (2002) та ін. Однак ці збірки адресовані музикантам-початківцям. На превеликий жаль, подібних збірників для студентів мистецьких навчальних закладів немає і керівники колективів користуються рукописними партитурами. Незважаючи на очевидний за останні роки поступ у царині національної музичної культури, вагомі надбання композиторів у жанрі вокально-хорової та інструментальної музики, інтерес митців до творів української класики не спадає. Даний навчально-методичний посібник пропонуємо з метою поповнення педагогічного та концертного репертуару. До нього увійшли вокальні твори українських композиторів ХІХХХ ст. для різних голосів (сопрано, меццо-сопрано, тенор, баритон, бас, дует для тенора і баритона, твір для жіночого ансамблю) в супроводі камерного оркестру, а також дві оркестрові п’єси. Саме камерний склад, на нашу думку, є найбільш організаційно реальним у навчальних закладах. Крім того, фактура поданих творів не вимагає масштабного звучання. Доступність поданих творів для студентів-оркестрантів забезпечена вдалою редакцією (В.Федоришин). Крім того, коментар та методичні рекомендації для керівника оркестру сприятимуть оперативному опануванню партитурами. Довідкова частина та список літератури про композиторів (Б.Пиц) дадуть можливість розширити уяву студентів про авторів музики та їх внесок в українську музичну скарбницю. Стаття «Музична Шевченкіана» та художнє оформлення репродукціями рисунків Т.Шевченка (Т.Андрущенко) тематично об’єднують слово, музику і малярство у єдине ціле, що відображає грані великого таланту Кобзаря. Сподіваємося, що музичний і теоретичний матеріал посібника буде корисним в оркестровому та вокальному класі, а також приверне увагу керівників професійних колективів. Микола Михаць, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри методики музичного виховання і диригування ДДПУ ім. І.Франка 3
“Ваші думки кріпко, як музика, лягають на душу” Г. Квітка-Основ’яненко “І заспіваємо яку?” Т. Шевченко
МУЗИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА Тараса Шевченка справедливо називають одним з наймузикальніших поетів світу. Не випадково свою першу поетичну збірку він назвав ім’ям народного співця, одержавши друге ім’я Кобзар, що уособило його духовний і моральний авторитет у народі. Доля справді нарекла йому стати українським Гомером, увібрати в своєму мистецтві давню і багату історію, звичаї свого народу і явити світові величну пісню – “Кобзар”, ніжні струни якої вже майже два століття знаходять відгук у людських серцях. Національна основа його поезії помножена на ґеніальне обдарування митця стала своєрідним еталоном справжньої народності й високої мистецької вартості. У ній, за висловом Платона Білецького, “ніби у фокусі, були сконцентровані всі найпередовіші ідеї часу, що переломлювалися крізь українську душу”. Але навіть у великій поетичній славі Шевченка його земляк і перший мистецький наставник у Петербурзі Іван Сошенко переконував, “ що якби він не покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, як поетом”. Одночасно Шевченків побратим, однодумець і, певною мірою опонент, Пантелеймон Куліш стверджував, що Тарасова співучість є третім, і найбільшим його талантом поруч із поезією та малярством. Може і справді - це особливе природне музичне обдарування Шевченка допомогло йому об`єднати два свої таланти, давши їм онтологічну глибину відчуття ритму життя і високу духовність. Свого часу Микола Костомаров досліджував природу українського селянина, який постійно творив довкола себе світ краси і духовності, будуючи його на трьох могутніх розгалужених древах: пісенна творчість, малярство і філософія. “Як відомо, пише учений, – у малоруському селянському побуті маляр – явище часте. Малярство – одна із звичайних перших сходинок, на яку підіймається селянин, як тільки власна обдарованість виводить його із землеробської колії... Відомо також, що малоросіянин, щойно він стане благочестивою людиною, одразу починає філософствувати.., у ньому релігійність... звертається або до пієтизму, або до розмірковувань і – в першому випадку веде до поезії в житті, у другому – до бажання знати природу, людину, одним словом - до науки”. У Шевченка ці два прагнення – до поезії і до пізнання 4
природи та людини – ґеніально поєдналися. І можливо саме українська пісенність, що несе в собі глибину народного розуміння сутності життя, пробудила ґеній Шевченка. Сам поет подібно до давніх греків відчував, що всесвіт побудований за законами музичної гармонії, у нього своя циклічна музична форма, свій лад, свій ритм і темп, своя логіка, які не дозволяють порушення: “свободный художник настолько же ограничен окружающей его природою, насколько природа ограничена своими вечными, неизменными законами”. Він вважав, що митець, відображаючи природу й правдиво передаючи її засобами мистецтва, осягає її внутрішній зміст, її зв`язок з буттям людей, і в цьому джерело магічної сили мистецтва: “Высокое искусство (как я думаю) сильнее действует на душу человека, сильнее, нежели самая природа. Какая же непостижимая Божественная тайна сокрыта в этом деле руки человека, в этом божественном искусстве? Творчеством называется эта великая божественная тайна, и... завидный жребий великого поэта, великого художника”. Намагаючись зрозуміти таїну божественного натхнення, Шевченко дивувався “звідкіля воно пісня ллється, а слова самі лягають на папір”. Він зізнавався, що перед ним відкрився чарівний світ найпрекрасніших, найґраційніших видінь, що він бачив, відчував ці чарівні образи, слухав цю небесну гармонію і був одержимий духом живої святої поезії. Йому хотілося зупинити і зберегти мить творчого осяяння: “Освещение изменилось... Смотрю, золотое солнце висит над фиолетовым горизонтом и рассыпало свои изумрудные лучи по всему необьемлемому пространству. Новая прелесть! Новое очарование! Пораженный чудной гармонией, я в безмолвии опустил руки и, не переводя дыхания, смотрел на эту великолепную ораторию без звуков” (“Прогулка с удовольствием и не без морали”). Мабуть тому голос Кобзаря звучить камертоном нашого духовного життя, з ним звіряються люди, душа яких настроєна на цей чистий і точний звук вічної гармонії. Шевченко мав м’який, чистий, приємного тембру баритон з високими теноровими нотами, тонкий музичний слух, співав соло, в ансамблі й хорі, добре грав на гітарі, особливо любив віолончель: “Я вам, кажется, не писал еще о виолончели? Чудный! Дивный инструмент... Только одна душа человека может так плакать и радоваться, как поет и плачет этот дивный инструмент” (“Музикант”). Він мав унікальну музично-образну пам`ять, все життя зберігав музичні враження дитинства, легко запам`ятовував і відтворював класику, умів дати тонкий і безкомпромісний аналіз творові та його виконавцю: “Маленький оркестр в антрактах играл несколько номеров из “Дон-Жуана” Моцарта прекрасно, может быть, потому, что это очаровательное создание трудно сыграть не прекрасно.” (“Щоденник”, 1 жовтня 1557р.); “Возможно ли двадцатиинструментным, вдобавок нетрезвым, оркестром исполнить какую бы то ни было увертюру? А тем более увертюру “Роберта” Мейербера?” (“Щоденник”, 29 жовтня 1857р.); “Сегодня вечером пригласил он (Щепкин) для меня какую-то г.Грекову, мою полуземлячку, с тетрадью малороссийских песен. Прекрасный, свежий, сильный голос, но наши песни ей не дались, особенно 5
женские. Отрывисто, резко, национальной экспрессии она не уловила. Скоро ли я услышу тебя, моя родная задушевная песня?” (“Щоденник”, 15 березня 1858р.). Шевченко був добре обізнаний з тогочасним музичним життям, адже його поетичні й прозові твори містять важливий фактографічний матеріал і становлять неабиякий інтерес для історії музичного мистецтва. Він був особисто знайомий з М. Глінкою, О. Даргомижським, М. Балакірєвим, К. Вільбоа, О. Улибишевим, В. Стасовим, М. Мусоргським, товаришував з С. ГулакомАртемовським і Й. Петровим, був пристрасним театралом, брав участь в аматорських виставах, слухав опери Россіні, Мейєрбера, Вебера, Обера, знав творчість Белліні, Верді, Моцарта, Бетховена, Шопена, Шуберта. У його щоденнику, листах, повістях часто зустрічаються враження від тих чи інших музичних творів, своєрідна музично-поетична інтерпретація життєвих і природних явищ та тонких душевних порухів людини. Так, він порівнював з могутніми акордами Гайднової ораторії “Створення світу” лінії і тони пейзажу, що відкриваються з київських круч, а віртуозну скрипкову гру із плачем та сміхом людської душі. Повертаючись із заслання, Шевченко слухав в астраханському готелі механічну музику: “Машину закрутил какой-то молодец в солдатской шинели, и она задребезжала увертюру “Роберта-Дьявола” (Мейербера), несмотря на отсутствие всякой гармонии, меня тронула, и до слез тронула, эта изуродованная красавица мелодия. Значит, я давно уже не слушал ничего и похожего на музыку. Барабан и горн очерствил мой слух, но не очерствил сердца, воспринимающего прекрасное. После увертюры “Роберта” машина зашипела “уж как веет ветерок (из “Аскольдовой могилы” Верстовского). Я и это шипение прослушал с наслаждением и, почти примиренный с Астраханью, заплатил пятиалтынный за чай, вышел на улицу” (“Щоденник”, 8 серпня 1857 р.). Це особливе природне музичне обдарування митця ґеніально переплавляється у його поезію, прозові твори, де, часто руйнуючи всі закони жанру вербальні конструкції перевтілюються у могутні оркестрові форми: “День был прекрасный, небо светлое, голубое, глубокое и ясное. Как мысль великого поэта. Белые прозрачные тучки-красавицы, как непорочные сновидения младенца, сменялись одна другою, и, пролетая небесное пространство, они набрасывали широкие темные пятна на мою ненаглядную панораму. С этими очаровательными пятнами панорама казалась и шире, и глубже, и бесконечнее... Смотрю золотое солнце повисло над фиолетовым горизонтом и рассыпало свои изумрудные лучи по всему необъемлемому пространству. Новая прелесть! Новое очарование! Пораженный чудной гармонией, я в безмолвии опустил руки и, не переводя дыхания, смотрел на эту великолепную ораторию без звуков” (“Прогулка с удовольствием и не без морали”). Геніальній душі Шевченка весь світ відкривається зримою гармонією форм і звуків: “Ночи лунные, тихие, очаровательно поэтические ночи! Волга, как бесконечное зеркало, подернутое прозрачным туманом, мягко отражает в себе бледную красавицу ночи и сонный обрывистый берег, уставленный группами темных деревьев. Восхитительная, 6
сладко-успокоительная декорация! И вся эта прелесть, вся эта зримая немая гармония оглашается тихими, задушевными звуками скрипки. Три ночи кряду этот вольноотпущенный чудотворец безвозмездно возносит мою душу к творцу вечной (гармонии) пленительными звуками своей лубочной скрипицы.” (“Щоденник”, 27 серпня 1857 р.); “Блажен! Стократ блажен тот человек и тот художник, чью так несправедливо называемую прозаическую жизнь осенила прекрасная муза гармонии.” (“Художник”). Його малярські твори, попри очікувану для письменника оповідність, також звучать як майстерно оркестрована злива фарб і ліній, диригована внутрішнім чуттям гармонії всесвіту, що досягається чіткою ритмізацією лінійних абрисів і колірних співвідношень з експресивними сплесками та імпресіоністичними мазками. Так, в олійних чи графічних портретах художник уміло настроює струни духовного життя своїх персонажів, а краєвиди озвучує тихим шелестом дерев, величним церковним дзвоном, зітханням морської хвилі, чи піснею молодого казаха. Маючи абсолютну зорову пам`ять, художник здатен зануритися ще й у глибини буття, його око бачить панорамно, широко. Його тонке графічне моделювання об`ємних відтінків форми часом лише товщиною та світлосилою олівцевої лінії нагадує малюнки Дюрера чи давніх китайців, а рембрандтівське мислення і моделювання світлом та багате нюансування монохромного живопису нагадує складну музичну партитуру. Шевченкові композиції відкривають нове реалістичне сприйняття природи, особливе українське світовідчуття гармонії з нею, що знаходить свій вияв у народній творчості і у власній поезії. Але іноді пластично-кольорова краса краєвиду, тонко схоплена оком художника може бути відтворена лише у пісні: “Вспомните тот чудный вечер, – згадував Шевченко в листі до А. Козачковського, – ту широкую панораму, и посередине ее длинную, широкую фиолетовую ленту, а за лентой фиолетовой блестит, как из золота кованный, Переяславский собор. Какая-то чудная торжественная тишина. Помните, мы долго не могли промолвить слова. Пока, наконец, белое едва заметное пятнышко не запело: “Та яром, яром, за товаром...”. Неповторне виконання і глибоке відчуття народної пісні Тарасом Шевченком часто відзначалося сучасниками. Один з найближчих друзів Федір Лазаревський залишив спогад про один із незабутніх вечорів: “Шевченко прочитав нам напам’ять свою поему “Кавказ”, “Сон” та ін., проспівав кілька улюблених своїх пісень: незмінну “Зіроньку”, “Тяжко-важко в світі жити”; але з особливим почуттям була виконана ним пісня: “Забіліли сніги...”. Ми всі співали... були хвилини, коли сльози самі котилися з очей, а гість наш просто ридав...”. Як згадував Михайло Мікешин: “Музику любив він палко, особливо спів. Із захопленням слухав Ізаб(еллу) Льв(івну) Грінберг та Г.Зубинську. Глибоко шанував Даргомижського; познайомився з ним випадково у мене і потім часто зустрічався в родині Грінберг. Глінку боготворив. Любив і сам співати, де траплялася гітара. Співак так собі, хоча й з великим почуттям: голосу не вистачало. Та й акомпанемент все якось не налагоджувався”. А сам поет у
7
листі до Якова Кухаренка писав: “А я й досі співаю, та, може, й довго ще співатиму, згадуючи дочку твою невеличку: Тече річка Невеличка З вишневого саду. Кличе козак Дівчиноньку Собі на пораду”. Пантелеймон Куліш також згадував як йому випало співати з поетом літньої київської ночі на плоту серед широкого Дніпра, і як йому, нареченому та його молодій Олександрі Білозерській (Ганні Барвінок) співав боярин свою улюблену “Ой зійди, зійди, ти, зіронько, та вечірняя”: “Такого або рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях... Посходились з усіх світлиць гості до залі... Пісню за піснею співав наш соловей... і скоро вмовкає, зараз його благали ще заспівати... Душа поета, об’явившись посеред чужого щастя своїм щастям, обернула весілля поклонниці його великого таланту в національну оперу”. Згодом, саме Шевченкову мелодію цієї пісні Куліш надрукує у своїх “Записках о Южной Руси”, а пізніше її відтворить Микола Маркевич у збірці “Южно-руські пісні з голосами” (1857). Талановитий етнограф і, як казав Шевченко, “великий приятель”, М. Маркевич поклав на музику його вірш “Нащо мені чорні брови”, що стала дуже популярною. Шевченко прихильно оцінював музичні обробки народних пісень, дослідника і видавця, його сина Андрія Маркевича, для якого “малороссийская песня представляет нечто самостоятельное в области музыки, что она противоречит общепринятым законам гармонии, но, нарушая их, дает нам какие-то новые законы, которые будут определены искусством, когда приведется в известность богатый запас народных мотивов”. Відомо, що для Шевченка пісня також була і об’єктом наукового дослідження, адже унікальний численний фольклорний матеріал він постійно збирав у своїх робочих альбомах, що і сьогодні не втратив наукового значення для сучасних дослідників. Музично обдарований від природи, він не лише збагачував свою поезію особливим емоційно-музичним забарвленням, а й часом створював власні наспіви-імпровізації, які, на жаль, не дійшли до нас. Це була і авторська мелодія до “Гамалії”, до “Думки” (“Тяжко-важко в світі жити”), до вірша В. Забіли “Пливе човник без весельця”. Як згадує Є. Ганенко, “композитор він був чудовий”. У Шевченка було вроджене відчуття композиції, твір подібно Моцарту чи Лермонтову виношувався уявою і писався без правок, легко лягаючи на папір. Напруга метро-ритмічної побудови твору, його динаміка, темп диктувалися внутрішнім емоційно-смисловим розвитком. Часто в музичнопоетичну тканину твору яскравим контрастом вривалися цитати з фольклору, літератури, прийом, що так популярний у сучасному мистецтві.
8
Особлива мелодійність та ритмічна віртуозність поезії Шевченка була предметом дослідження багатьох видатних музикантів і літераторів – С. Людкевича, Ф. Колесси, М. Рильського, К. Чуковського, Д. Ревуцького та ін. Досліджуючи феномен народної пісні, С. Людкевич простежив, що в основі взаємодії поезії і музики лежить ритм – слів пісні і тонів мелодії. Поєднання цих елементів у кожній національній культурі має свій конкретний вияв. Так, в українській народній пісні поетичне слово характеризується синтаксичною прозорістю і логічною, а не ритмічною симетрією, продиктованою вимогами мелодії. На його думку, багато віршів поета мають таку ж ритмічну основу і “усі прикмети “співності” перелились силою живого впливу на форми Шевченка, взоровані на народних, а отже, в першу чергу, і найяскравіше на таких типових, як коломийкова і трохеїчна”. Крім того, дослідник розвінчує міф про ніби то примітивність , невикінченість ритмічних форм поетики Шевченка, акцентуючи на рідкісній здатності українського генія, часом в рамках єдиного твору, вільно і не вимушено переходити від одного до іншого ритму – ямбічного, диметра, амфібрахія, не втрачаючи при цьому своєї “співності”. Продовжуючи цю думку, М. Рильський доводить, що одна ритмічна лінія поезії Шевченка йде від народних пісень, на яких він зростав і формувався, а друга, силаботонічна – від класичної літературної традиції. Дослідник зауважує, що за майстерністю звукопису, Шевченкова поезія близька до “Джинів” Гюго, “Осінніх скрипок” Варлена, “Мідного вершника” Пушкіна. Оригінальним Шевченковим умінням змінювати при компонуванні твору звичні літературні жанри, вільно поводитись з класичними ямбами та хореями, що і нині приводить у захват дослідників і утруднює роботу перекладачів захоплювався О. Гончар. Аналізуючи особливості ритміки поетової мови, К. Чуковський наголошував на його чудових алітераціях як особливому звуковому засобі творення образу, що дає додаткові можливості для музикантів. А Д. Ревуцький був переконаний, що Шевченкова поезія невичерпна для композиторів, її ритмічні ознаки виникають і розвиваються не стихійно, а обумовлені змістом і жанровими особливостями твору. Шевченко власне створив свій унікальний поетичний стиль, що беззастережно був прийнятий як правдивий пульс життя, в якому відчуття руху посилюється через злиття звукової інструментовки з характером ритму. “...Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить! Не раз такому любо стане, Не раз барвінком зацвіте, Отак буває в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі, як на те, Зелена травка проросте.”
9
Народ по-своєму став читати “Кобзаря”, за висловом М. Грінченка, він почав його співати. Першими авторами таких пісень стали лірники, кобзарі, часом використовуючи вже відомі народні мелодії, аматори, потім музику почали писати професіонали. Нині музична Шевченкіана – це унікальний світ людського духу і почуттів, світ відкриттів і розчарувань, світ могутнього і тихого звучання, світ гучної слави і забуття. У пропонованому посібнику представлені імена відомих і призабутих авторів, популярні й менш відомі твори, які виконуються не часто, але несуть у собі ті неповторні чари музично-вокального мистецтва, що близько торкаються Шевченкового світу. У посібнику використано репродукції малярських творів Шевченка, які, безумовно, не можуть виступати відповідними ілюстраціями до поетичномузичних текстів, але сприймаються як додатковий образний ключ у царину вищої мистецької гармонії, де відкривається істина буття. Музичні твори цього збірника є ще однією переконливою мелодією до ствердження самодостатності багатого співучого українського світу – як антитези малоросійськості й провінціалізму, як достойне долучення до родового явища людського духу. Тетяна Андрущенко, заслужений працівник культури України, кандидат філософських наук, доцент НМА ім. П.Чайковського
10
Автопортрет. 1843 р., туш, перо.
11
Одним з найбільших досягнень української музичної культури ХІХ століття є музично-хореографічна картина “Вечорниці”, яку створив композитор, поетперекладач і публіцист П. Ніщинський до драми Шевченка “Назар Стодоля”. Цей твір було написано 1875 року і з великим успіхом поставлено театральною трупою М. Кропивницького в Єлисаветграді. Відомо, що п’єса “Назар Стодоля” була в репертуарі аматорського гуртка Медико-хірургічної академії в Петербурзі 1844-45 рр. і Шевченко брав у ній участь. Широко використовуючи народну пісенну творчість, П.Ніщинський написав “Вечорниці” на власний текст, взявши лише для пісні хазяйки слова Шевченка. Твір складається з оркестрової інтродукції та семи хорових і сольних номерів, що чергуються за принципом контрасту. Пісня хазяйки є своєрідним ліричним прологомзаставкою. Музично-хореографічна картина П.Ніщинського має єдину логічну лінію розвитку, кульмінацію якої, становить хор “Закувала та сива зозуля”. “Вечорниці” виконуються також як самостійний музично-драматичний твір, в якому не тільки реалістично відбито побут і звичаї українського села, а й подано широке узагальнення типових рис українського національного характеру – оптимізму, волелюбності, непримиренності до соціального зла. Композитора надихали героїко-романтичний пафос Шевченкових героїв, фольклорні мотиви і етнографічно-побутові картини п’єси, сцени сватання й вечорниць за народними звичаями та обрядами. Автопортрет Шевченка (1843 р. туш, перо) ніби дозволяє доторкнутися до дорогоцінних утаємничених моментів творчості генія. Саморефлексія художника у швидких імпульсивних точних штрихах відтворює мить поетового натхнення.
12
Інтродукція до "Вечорниць" (музика до драми "Назар Стодоля" Т.Шевченка)
Flute I
Flute II
Oboes
Clarinet I
Clarinet II
Allegretto ma non troppo piccolo to I
"4 | " 4 • | " " 44 < • "4 | " 4 • ; 4 4 | • ;
<
44
| •
"4 " 4 | Bassoon • ; " 4 | 4 | French Horns • 4 Trumpet in Bb I-II 4 Trombone I
Percussion
Percussion
Timpani
Violin I
Violin II
Viola
Cello
C-b.
t t
I to
t
to I
t
to I
t
o I t
t t t
a
44
a
; <
ƒ ƒ
44
•
"" 4 < 4 | • ‚ " " 44 | • ; " 4 " 4 | • "4 < " 4 | •
o I t
t
to I
t
o t I
t t
t t
!t |
t t t ó
tÇ
t
tÇ
t t t ó
tÇ
t t t t | ! ó
t t t ó
ó t t t ó t t t
tÇ tÇ tÇ tÇ b
t
t t t ó ó t t t ó t t t ó t t t ó t t t
|ª
ó ó
ó
a
a
!t |
t t !t | ó ten. ó t t t !t | t | |
| ” c
A
t ”
a
!t
!t
cresc.
|Ç
t
!t
#t
|Ç
t
a
cresc.
a
A a
a
t t !t | • ó
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
ten.
•
ten.
| ª ten. !t |
ten.
tÇ
tÇ
tÇ
a
ten.
t
t t tÇ ó
tÇ
ten.
a
ten.
tÇ
tÇ
ten.
a
t t ! t ten. | ó
t t t
c
t
!t |
t
a
; " 4 < " 4 Aª •À ; "" 4 | 4
t t
tÇ
t t t t t t ó
a
"4 < " 4
t t t ó
П.Ніщинський музична редакція та оркестровка М.Михаця
ten.
t t !t | ó
ten.
t t !t | tÇ ó
A ª ‘
A ª
t t !t | tÇ ó
A ª ‘
A ª
ten.
t t !t | tÇ ó
ten.
ten.
A ª ‘
A ª
13
Fl. I
Fl. II
;
" <
Ob.
Cl. I
Cl. II
;
Perc.
Perc.
b
c
"
a
b
c
"
a t !t
t
<
t
t
t
;
<
; <
""
Vn.I
Vn.II
Va.
Vc.
C-b.
14
<
a
" |Ç
!t
a
""
a
ƒ ƒ
c
d c
c
tI
™
a a
" "
a
‚ "" A ª
; " A " ª " A < " ª
tÇ
b
t Ç Ç d t t t tt tt ttt ó ó ó ” tÇ t
d tY
”
ÀÇ tÇ t tÇ t tÇ t tÇ dim.
tÇ Ç t t Ç t t Ç t t Ç À ™ dim.
tÇ tÇ
t tIÇ d
tÇ
t tY d
t
tÇ
t tÇ
t
tÇ
t tI d
” ”
a
N
Triang.
”
a
b
a
b
dim. ™ ÀÇ Ç t Ç t t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç
™ dim. ÀÇ Ç t Ç t t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç dim.
N
c
b
tÇ
tÇ
tÇ tY d
tÇ
tÇ
tÇ tY d
™ t t tÇ t t Ç t ó ó ™ tÇ
tt ÇÇ
™
tt tt ÇÇ
t tÇ
pizz.
tY d
”
tI
tI d
tY d
tY d
tY d ”
tY d
pizz.
”
pizz.
t tYÇ d
t tYÇ d
t
tÇ
d t I tÇ
tt
tt ÇÇ tt ttIÇ d
t !t Ç
arco
t Ç tÇ t Ç ™ arco t Ç tÇ t Ç
t ÇtY d
b
t tÇ
t t tÇ t t ó ó ™ arco t t tÇ t tó ó ™ arco div. t Ç tÇ t Ç tÇ t tÇ ™ arco
™
t t tÇ I tÇ d ó tÇ
c
b
tI ”
t !t Ç
a
a
”
d
t YtÇ d
tÇ t tÇ ™
™
tÇ
d
!t Ç
t
N
tI d
t t tÇ tYÇ d ó
t tÇ
a
pizz.
tÇ tY d
t tÇ
Tamburin
! tI d ”
tÇ
tÇ
™
c
pizz.
tÇ
t t tÇ t t Ç t ó ó ™ t t tÇ t t Ç t ó ó ™
tÇ
a
ÀÇ Ç t Ç t t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç
™
!t Ç
t
a ™
t t tÇ I tÇ d ó
t tÇ
a
c
”
tÇ
a
t
t tYÇ d
t
a
a
""
!I t d c
a
; Timp. < " " ;
t
t t t tÇ t t t tÇ t t t t t tÇ Ç tY d d ó ó ó ó ” t t t tÇ t t t tÇ t t t ! t Ç t tYÇ d d ó ó ó ”
a
t
Tpt. I-II
Trb. I
"
a
muta fl.
Bsn.
Hns.
""
t
t tY d
tÇ ”
tÇ
Ç t t t I tÇ d ó
tÇ tÇ
tÇ
tÇ t tÇ tÇ
!t Ç
div.
ttÇ
I t d tÇ
tt ÇÇ tÇ t tYtÇ d tÇ
tÇ YtÇ d
tÇ
tÇ YtÇ d
Fl. I
Fl. II
;
<
Ob.
Cl. I
Cl. II
Bsn.
Hns.
Tpt. I-II
Trb. I
Perc.
Perc.
;
"" ""
"
<
"
Àt Àt Àt tÀ Y ó – Àt Àt Àt tÀY ó – Àt Àt Àt tÀY ó – tÀ tÀ tÀ tYÀ ó –
<
• |
d b
•
| •
d b
|
d b
•
Àt Àt Àt tÀY d b ó –
" Àt Àt Àt " ó – ó ; " tt tt tt À À À – À À À tt tt tt – ó ó " < " tÀ tÀ tÀ – ; ƒ ƒ
d b
piccolo 1|
tÀY d b ttI d b À tÀYt d b tI À
d b a
À À À À d t t t tY b ó –
; ó Timp. < " " t t À À – non div.Ì ; " " Àtt Àtt Vn.I –ó non div. Ì ó " t t " Vn.II < tÀ tÀ – non div. Ì ó ‚ " " tt tt Va. À À – non div. Ì ; " t tó " t t Vc. À À – Ì ó C-b. < " " t t À À –
tÀ tI À
d b
Àt tÀ t t d b tY t tÀ tt À
| •
tI d b ttÀ tÀt d b Y
tt tI t d b À À d b tÀ tI À
1
| • |
• | •
t
o t I
t t t
tÇ
t
t
to I
t t t
tÇ
t
t
to I
tÇ
t
t
o t I
t t t ó
tÇ
t
t
o t I
ó ó
t t t ó ó t t t t t t ó
t
t t t ó
t a
t t t ó
t a
tÇ
t
tÇ
t
tÇ
t
b tÇ
t
"t t
!t
"t t
!t
"t t ó
!t
ó ó
"t t ó "t t
"t t ó "t t "t t
t
to I
t t t
|
t
o I t
|
t
o t I
t t t ó
|
t
| •
t
• •
• •
|ª
ó
ó
"t t ó
a ªA •À 1|
!t !t !t !t !t
!t
|
ten.
a
|
ten.
|
ten.
ten.
|
a | ” c
|
ten.
| |
ten.
| |
ten.
•
t
”
A
t
!t
!t
#t
|
a
ten.
a a
|ª
ten.
!t
tÇ
tÇ
!t
t t t ó
tÇ
tÇ
"t t ó
tÇ
tÇ
t t t ó
tÇ
tÇ
"t t ó
ó
|
ten.
a
|
ten.
"t t ó
!t
ten.
!t
ten.
"t t ó
!t
ten.
| | |
cresc.
a
a "t t
cresc.
a
a
tÇ
t t t ó
a
a
tÇ
ó
|
ten.
a ªA
ªA t
pizz.
c
b
15
Fl. I
Fl. II
;
<
Ob.
Cl. I
Cl. II
;
;
Tpt. I-II
Trb. I
Perc.
Perc.
a
a
a
a
""
a
a
a
a
"
a
a
a
a
"
<
Bsn.
Hns.
"
"
<
; <
""
|Ç
!t
t
t
t
t
!|
|
|
|
|Ç
t
t
t
t
t
|
!|
|
|
" A
Vn.I
Vn.II
;
Vc.
C-b.
16
A
a
a
a
ƒ
a
a
a
a
ƒ
a
a
a
a
a
a
a
a
"
a
a
a
a
""
a
a
a
a
; " " ªA ""
a
a
A
a
"
a
!t
A
""
‚ " " ªA
<
|Ç
a
a
<
Va.
a
; " "
Timp. <
a
ªA A ª
ªA
ªA
div.
ªA
ªA
ªA
a
a
a
t
c
b
Fl. I
Fl. II
;
" <
Ob.
Cl. I
Cl. II
;
;
Tpt. I-II
Trb. I
Perc.
Perc.
"
"
a
b
c
d
"
a
b
c
d
"
a
b
c
d
! tY d c
c
d
d c
c
d
<
; <
t
""
t
t t !t
"
A
Vn.II
À tÇ
t tÇ t tÇ t tÇ
t tÇ t tÇ t tÇ tÀ Ç t t Ç t t Ç t t Ç
""
a
a
ƒ
a
a
ƒ
a
a
a
""
a
""
a
‚ ""
Vc.
; " "
C-b.
""
<
tI
a
<
Va.
t
; " "
Vn.I
t
t t
Timp. <
;
t t
"t
<
Bsn.
Hns.
"
tAª tª tª ! tª ª ªA
a
a
t ”
c
" t t t tÇ t " t t ó ó ” " t t t tÇ t " t t ó ó ” tÇ t
tY
tÇ t t t t t tÇ ó ó tÇ t t t t t tÇ ó ó tÇ tÇ
#t Ç
t t t
tÇ tÇ tÇ
t tÇ
t tÇ
t tÇ t tÇ
t tÇ t tÇ a
YtÇ d
tÇ tYÇ d
” " t t t tÇ t " t t tÇ t t t t t tÇ ó ó ó ó ” t t t tÇ t t t tÇ t t t tÇ ó ó ó ”
YtÇ d
YtÇ d
tÇ I tÇ d d t "tI t I t d t "t
™
N
c
b a
b
a
b
Àt Ç t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç dim. ™
t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç tÇ t Ç À dim. ™ t c b ™
tÇ tÇ
tÇ tÇ b
”
tÇ tI
d
t tÇ
t tÇ
tÇ
t tÇ
t
tt ÇÇ
tt tt ÇÇ
tt ! tt ÇÇ
™ ™ ™
#tY d
tY d
t tÇ
t tÇ
c
tI d
tI
d
t d Yt
t d "tI
d t I ” pizz. tY d ”
"tI d
pizz.
”
t tÇ
"tY d
" t t tÇ ó ™ arco tÇ tÇ tÇ t
t ÇÇ t
tÇ t Ç
tÇ
tÇ t Ç
™ ™
t tIÇ d t tI
d
tt I tt d
t tY d
t tYÇ d
tÇ ”
tÇ
t t tÇ tYÇ d ó
t t tÇ #t Ç ó
™ tÇ
arco
d
t tÇ
t t " tÇ t t Ç t ó ó ™
arco
t tYÇ
b
arco
arco
tÇ
t tYÇ d
a
b
”
pizz.
tÇ
™
™
pizz.
tÇ tI d
t tÇ
tÇ
a pizz.
t tÇ
N
a
t t tÇ tYÇ d ó
tÇ
”
c
t t tÇ tYÇ d ó
" t t tÇ t t Ç t #t Ç ó ó ™
"t Ç
a N
t t " tÇ t t Ç t ó ó ™ t t " tÇ t t Ç t ó ó ™
ttÇ t Ç tÇ tÇ tÇ
tÇ tÇ
tÇ tYÇ d tÇ tYtÇ d t tÇ tIÇ tÇ tIÇ
d d
17
Fl. I
Fl. II
Ob.
Cl. I
Cl. II
Bsn.
Hns.
Tpt. I-II
Trb. I
Perc.
Àt Àt Àt ó – Àt Àt Àt " " ó < – " tÀ tÀ tÀ " ó – ; tÀ tÀ tÀ ó – ó t t t < À À À – " " Àt Àt Àt ó – ó ; " tt tt tt À À À – ó t t t t tt À À À – ó "" t t t < À À À – ;ƒ ;
""
À À À t t t – ó ó ; Timp. < " " t t t À À À –Ì À À À div. ; " " tt tt tt Vn.I ó – div. Ì " Àt Àt Àt Vn.II < " t t t – ó non div. Ì " tÀ Àt Àt ‚ " Va. t t t – ó ; " Ì ó " t t t Vc. –À À À Perc.
C-b.
<
ƒ
ÀtY
d b
2"|
ÀtY d b
a
À tY d b tI d b À Àt Yt d b Àt d b Yt Àt d b Yt tI d b À
t
"|
t
"| •
t
"|
t
•
tI d b À
tI d b À
"|
•
tÀY d b
Àt d b Yt
t
•
tÀY d b
t d b tI À
t
• "|
d b
Ì ó "" t t t I t d b < À À À À – •
18
ÀtY
2
"| •
t
•
"|
t
•
"| • Piatti contraN
•
t c
t
t t t ó
t
t t t ó
t t t ó ó t t t
ó t t t ó t t t t t t ó ó t t t
t
t t t t t t
t t "t t Ç ó t t "t t Ç ó ó t t "t t Ç ó t t "t t Ç ó t t "t t Ç t t "t t Ç ó ó t t "t t Ç
d
c
b
" t t Ç t tY
d
t
t t ó
t Yt d
tÇ
t tI d
tÇ
d t tI
™
"t t Ç t t t t t ó ™ ™
t t # t Yt d ó
ó "t t Ç t t t t t ™
t t ! t tY d ó
d
t
d "t t Ç t I t ™
t
d
tt
! tt ÇÇ
"t t Ç t I t d ™
c
b
t
tÇ
"t t Ç t I t ™
"t t Ç t I t ™
d "t t Ç t I t ™
a
a
a
a
a
a
"| © •
t ©
t t t t ¨ ¨ ¨ © ó t t t t ¨ ¨ó ¨ ©
"| © •
t © t
t t t t ¨ ¨ ¨ © ó ó t t t t
"|
t
t
•
t t "t t Ç ó
" t t Ç t tY
a
t ©
"| •
t t "t t Ç ó
b
2"|
© •
t t t ó
ó t t t
t t "t t Ç ¨ ¨ ¨ ó t t "t t Ç ¨ ¨ ¨ ó t t "t t Ç ¨ ¨ ¨ ó ó t t "t t Ç ó t t "t t Ç
" tÇ t Ç tÇ Yt
tt tI t d
t Yt d
a
d
tY d
#tY
d
tY d
"tÇ t Ç tÇ I t d ™
d tI t
tIt
d
d tI t
d "tÇ t Ç tÇ I t ™
tY d
™
"tÇ t Ç tÇ I t d ™ d "tÇ t Ç tÇ I t ™
pizz.
pizz.
t d Yt pizz.
pizz.
tY d pizz.
t Yt
tI tI
d
t d Yt
d
tI d
d
I t d
Fl. I
Fl. II
;
<
Ob.
"
a
""
a
"
a
"
"
"|
• "| • "|
Ç t t t t t t ! t t t tY d Cl. I ó ó ™ó ó ó d tI d t t t Cl. II < ! t t t tIÇ ™ ;
Bsn.
Hns.
;
Perc.
Perc.
"" c " c
Tpt. I-II
Trb. I
<
YtÇ d
|
”
! tt
tt ”
a
" "
a
;ƒ
a
ƒ
a
<
; " " b
Timp. < Vn.I
Vn.II
; <
Va.
Vc.
C-b.
" " c " " c ‚ "" c
; " c " <
"" c
t d tI Ç
d tI t ” d
tI ” t d Yt ” tY d ” tY d ”
• "| •
"| •
"| • "| |
"| • "| • N
•
tÇ
tÇ ”
d I tt d tI t
# tI
d
tI
d
t d t d tY Yt d tI d t I d tI d t I
"| © •
arco
"|©
arco
•
© "| • arco "| arco
•
"|
arco
•
t t t t t ó
t t t t t ó
t t t t t ó t t t t t ó ó t t t t t ó t t t t t ó t t t t t t t t t t ó t t t t t t t t t t ó
c b
t t "t t Ç t t Ç t t Y d ó ™ t t "t t Ç t t Ç t t Y d ó ™ " t t t Ç t t tÇ t t t t ó ó ™ t t " t t Ç t t Ç t tY d ó ™ ó ó t t "t t Ç t t Ç t t t t ™ ó d t t "t t Ç t t Ç t tI ™ ó d t t "t t Ç t t Ç t tI | "t t t Ç t ” ó t t "t t Ç t t Ç t tI d ” t t "t t Ç t t Ç t tY d ó ”
c
b
c
b
t
t t t Yt d ó
t
t t ! t tY d ó
t
t t !t I t d ó
t t
tIt
c
b
c
b
a
a
a
a
a
a
a
a
t t t t t © ¨ ó¨ ¨ ©
t t " t t Ç tÇ t Ç tÇ Yt ¨ ¨ ¨ ó ™ ó¨ ¨ ó ¨ t© t¨ t t t© t¨ t¨ "t t Ç tÇ Ç tÇ tI t ™ ó¨ ¨ ó ¨ © t t¨ t t t© t¨ t¨ "t t Ç tÇ t Ç tÇ tI ™ t "t t t t t t t t Ç tÇ t Ç tÇ tY ó ó ™ t t t t t t t "t t Ç tÇ t Ç tÇ tY ó ó ™
d
pizz.
d
pizz.
d
pizz.
d d
tI d tI
d
tt d Y t Yt d
pizz.
tY
pizz.
tY d
!t
d
Yt d
! tI d tI
d
t d I I t
d
tY
d
t d Yt
tY
d
Yt d
tY
d
Yt d
19
Fl. I
Fl. II
Ob.
Cl. I
Cl. II
Bsn.
Hns.
Ç t Ç Ç Ç t t t t t ! t t t tY ; "" d ó ó ó ™ t t tÇ t t tÇ tYÇ d " tY d " ó ó < ™ t tYÇ " t d " c ™ Ç t t tÇ ! t t tÇ tYÇ t t ; t d ó ó ó ™ t t t tÇ t t tÇ tYÇ d < ó ó ™ "" c tÇ t d t tI ™ ; tt tt d " c tt ÇÇ ttI ™
Trb. I
Perc.
Perc.
<
"" c
;ƒ <
ƒ
c
; " " b
Timp. <
t
™
t ™
!t Ç
a
a
tÇ tIÇ
d |
™
tÇ tYÇ d t ™
tt ™
a
a
tY d t t t t Yt d ó
ó tÇ tYÇ d t t t #t t t t t t !t I t t d t t ó ó ó ™
b
b
a
tY
™
ó ó t ! t tÇ t t tÇ t t tÇ ! t ! t tÇ t ! t ó ó ó ” ó ó ó ó ó t t t ! t t ! t !t Ç t ! t tÇ t t tÇ t Ç ” ó ó ó ó ó t ! t tÇ t t tÇ t t tÇ #t ! t tÇ t #t ” a
a
tÇ
b
a
t tY d
tI d c b tY d t ! t
t
tYt d t|
tt
tY d t
a
a
|
tY d c b
a
a
™
a tÇ
t tY d
a
a
a
t
tI
d
a
a
a
™ t t t t ! t t t tY ; "" t t Vn.I ó ó ó ™ " tY d t t t t t t tY Vn.II < " ó ó ™ Ít ‚ "" c tt ÇÇ ttÇ tYt Va. t ™ Ít ; " c t Ç tÇ t t " Vc. Yt ™ Ít "" c t Ç tÇ Yt C-b. < ™
20
tt t t t t t t t t t t ! t Yt d ó ó ó ó ™
b
a
a
Tpt. I-II
muta fl.
d d d
Í ó ó ó Ç Ç Ç Ç t t ! t tÇ t t tÇ t t t #t ! t t t #t t Yt d t t "t t t c ó ó ó ó ™ ” pizz.
tI ”
d
tI d pizz.
tI
d
tY d
d
” pizz. tY d ! Yt d
d
tY
”
pizz.
”
d ! Yt d
I tt d tI d
I t d #t tt Y
d
d tI t I tt d
tY d
#tY
d
tY
d
tY d
#tY
d
tY
d
d I tt d tI t ™ tt d tt d Y Y ™ tY d tYt d ™
tY d I t d ™
d
c
tt d Y
c
tI
Í t !t Ç ” arco Í t tÇ ”arco tÍt tt ÇÇ
ttY d
c
”arco tÍ t tÇ
tY d
c
tÇ
”arco Ít ”
YtI t d
t d tÇ I tÇ I t
d
ttÇ tt d Y tÇ tt d Y tÇ Yt d
Fl. I
Fl. II
;
<
Ob.
Cl. I
Cl. II
;
Perc.
Perc.
"
"
c
t
tÇ
<
c
t
tÇ
"" c
t
tÇ
;
" c
Tpt. I-II
Trb. I
""
Bsn.
Hns.
""
Ç t Ç Ç Ç t t t t t ! t t t tY d ó ó ó ™ t t tÇ t t tÇ tYÇ d tY d ó ó ™ t ! t Ç t tY d c
<
"" c
;ƒ <
ƒ
™
tt ™ t
™
c
t
; " " b
Timp. <
a t tY d
Vc.
; " c "
C-b.
"" c
<
™
Ít t tÍ
™
t d tI
tIt d
a
a
a
a
I tt d
tt d !I
a
b
c
a
a
d
t
t t t YtÇ d ó t t t tYÇ d ó YtÇ d
tI d tt tt tt tt À ™
I ttÇ d
tY d Àt t t t ™
YtÇ d
a
tY
t
t
t tt tt t t t tt tt ó ó ó ó ™
!t t
t t
t
!t
a
a
a
a
a
t
tI
d
a
a
a
tÇ tÇ
tÇ tt d Y tÇ tY d
tYt
d ttY d
tY d
tY
d ! tY d
tY d
#tY
d
tY
d ! tY d
tY d
#tY
d
t Yt
d
tÇ Àt
™ tÇ tÀ
t t t YtÇ d ó t t t tYÇ d ó
™ t d t d t d t d ttY tYt ttY tY ™ tY d tI d tI d tY d ™
tY d I t d tI d tY d ™
t
a
a
ó Ç Ç tÇ t t tÇ t t t #t ! t t t t ó ó ó ó Ç Ç t tÇ t t tÇ t t t #t ! t t t ó ó ó
t
a
t tY d
ó t !t ó t !t
t
stacc.
tÇ
™ t t t t ! t t t tY ; "" t t d Vn.I ó ó ó ™ " tY d t t t t t t tY d Vn.II < " ó ó ™ Ít ‚ "" c tt ÇÇ ttÇ tYt d t Va. ™
a
À ó t tY d t ó t t t t t t tÇ ! t ! t tÇ t t tÇ t !t Ç Ç ó ó ó ” ó ó t Yt d t ! t t t t t t t tÇ ! t ! t tÇ t t tÇ Àt Ç Ç ó ó ó ” t tI d tY d ! tY d Yt d #tY d tY d | À ™
tt ÇÇ tttI t d
!t Ç
a
t tt tt t t t tt tt ó ó ó ó ™ t t t t stacc.
tY d tY d
tY d Yt d
t d ! ttY d I pizz. tY d tY d
tI d I t d
pizz.
pizz.
tY d Yt d
pizz. tY d Yt d ! tY d Yt d
tY d tY d ! tY d Yt d pizz.
21
Fl. I
;
""
!t t t ó
ttt
c
ó
" !t t t c Fl. II < " ó Ob.
Cl. I
Cl. II
;
;
Tpt. I-II
Trb. I
<
"
c
c
" "
c
;ƒ
Perc.
ƒ
c
; " "
tY d c tY d c
c
! tYÇ d ÀtÇ
À tÇ
ÀÇ t
ó tttc
À tYÇ d tÇ
c
À tÇ
À tÇ
ttt c ó
c
tt Ç À À tÇ t
; " "
Timp. <
ÀÇ t
À tÇ
c
À tÇ
À tÇ
ó tttc
ó !t t t c À tÇ
Perc.
<
ó !t t t c
""
ÀÇ t
tttc ó
" !t t t c ó
<
Bsn.
Hns.
"
c a c
À tÇ
Vc.
C-b.
22
<
""
™
™
c tt Ç À ÀÇ t t ÀÇ t
À tÇ
YtÇ
d
!t t t t t t t t t t t t ó ó ó ó À tÇ c c c
c
c
b
tt Ç À À tÇ t
tt Ç À ÀÇ t t
À tÇ
À tÇ
ÀÇ t
a
À tÇ
ÀÇ t
tt Ç À ÀÇ t t
ÀÇ t
À tÇ
YtÇ
d c
b
d c
b
!t t t c ó c
ttt c ó
t tt c ó
ó !t t t c À tÇ
c
c
ó tttc
À tÇ
c tt ÀÇ À tÇ
c a c
c t tÇ À ÀÇ t
a a
À tÇ
tY d c
tY d c
b
tY d c
tY d c
tY d c
tY d c
b
tY d c
tY d c
c
À tÇ
!t tt t t t #t t t ! t t #t t d !t tÇ t b c ™ tY
d c
c
!t Ç ™
t
!t tt t d t t t t t !t t t ! t ! t t !t t ó
b
c
À tÇ
À tÇ
tYÇ
c
arco pizz. Ì "" ! tY d Àt t t tY d Vn.I ó ™ arco Ì ó pizz. " d " Vn.II < ! tI t t t tI d À ™arco pizz. Ì t t ‚ " " tYt d Àt t t tYt d Va. ™ó
;
c
!t t t t t t t t t t t t ó ó ó ó
c
d
dÇ ! t t t ! t t ! t tJ
YtÇ d c
c
I ttÇ d c b
c
d c
c
tYÇ
tÇ
c
a
t #t ! t t tÇ
t
tt ÇÇ
tt
!t Ç
t
™ ™
™
tÇ tÇ
™
t t
a c
c
tYtÇ d c
c
t ª ™
arco ÌÀ pizz. Ì ó ó ! Y t t t t t #t ! t t d Àt t t Àt t t Àt t t ! t t t ó t t t ó t !t t t t t t t t #t t t t t t t ! t Ç ó ó ó ó arco arco pizz. Ì Ì ó Ì Ì ó ó d ó d ó d ó t t t t t "t #t t t t t ! tI t t t t t t t t t tI t t t tI t t t tÇ ! t t t #t t ! t À À À À arco arco ÌÀ pizz. Ì À À À t Ì Ì ! ÌÈtt c t t t tYt d t t t t t t t t t tYt d t t t tYt d t t t tIÇ d c ó ó ó ó ó ó ™ arco
arco
YtÇ d c
arco
c
ÌÈ t
™ ÌÈ t ™
Fl. I
Fl. II
;
Cl. II
;
;
Tpt. I-II
Trb. I
Perc.
Perc.
<
; <
•
Àt
" tÀ
t
" Àt "
t
o I t
t À
t
•
• • •
t À
" Àt " • À " tt • Àt t • 3
"" ƒ ƒ
–
tÀ • N
; " " Aª À – 3 ; " " tÀt t –
Timp. < Vn.I
Vn.II
Va.
Vc.
C-b.
"" t < t – tÀ À ‚ " " tt – ; " " t –À <
c
o t I
to I
<
Bsn.
Hns.
""
" <
Ob.
Cl. I
3
""
–
tÀ
t t t c
t t t tÇ t t t !t t ó ó t t t tÇ t t t !t t ó ó
t t t tÇ t t t !t t t ó ó o t t !t t t t t t I tÇ t !t ó ó t t t tÇ t t ó t !t t t ó t t t t tÇ t t t !t t ó ó ó t t t tÇ t t t t t Ç t t t ! t |tÇ ó ó | c b | ó t t t t Ç t t t !t t ó
t c
b
a
t t t t t
tÇ
tÇ
t t t t Ç tÇ t t ! t t ó ó ó t t !t t o t t t t I t Ç tÇ ó ó t t t t Ç tÇ t t ! t t ó ó t t t t Ç tÇ t t ! t t ó ó t t t t Ç tÇ t t ! t t ó I to
b
c
b
b
#t t !t
!t
!t
cresc.
t
|Ç
!t
t
cresc.
cresc.
#t
cresc.
b
t
tÇ t
t
t
™
c
t
t
t
!t
tÇ t tÇ
t Ç t ! tt ÇÇ tt tt ÇÇ c t tY
b
c
a
a
a
a b
t t #t ©
!t ©
t ©
t ©
!t t
t©
t©
t t
| ©
tt ©
t !t ©
t t !t © !t
pizz.
#t © #t
|Ç © t © t
t
o t I
Èt
Àt
t
o I t
c
to I
t
o t I
t
o t I
™ #t Èt
tÇ t | tÇ t |
b
Àt
cresc.
cresc.
b
#t
t © t
™
• • tÀ • tÀ
Èt
• tÀ
t Èt
tÀ
™
™ È t #t t t ™È d ! Ètt ™ ™
tÈ
• •
tt À • tÀ t • t À • N
–
c
tÈ
t ©
™ #t ©
tt ©
tt ©
t © t
t t © t t © t t
ª A À – Àt
t
t t t tÇ t ó ó t t t tÇ t
t t t tÇ t ó
t c
b
a
tÀ t • tÀt
t
o I t
t À •
t
t À •
t t t tÇ t ó
t t t tÇ t t t t tÇ t ó
t t
to I
•
t t t tÇ t ó
t t t tÇ t ó ó t t t tÇ t
t
t
•
t t t tÇ t ó
t
t
t t t t Ç tÇ ó t t t t Ç tÇ ó t t t t Ç tÇ ó t t t t Ç tÇ ó t t t t Ç tÇ ó
23
Fl. I
Fl. II
; <
Ob.
Cl. I
Cl. II
Bsn.
Hns.
Tpt. I-II
Trb. I
Perc.
Perc.
""
" " "
Va.
Vc.
C-b.
24
"t t !t t ó
" "t t !t t ó
<
; <
" " "t t ! t t ó
;
b
a
c
b
a
b
b
c
t !t
t
t
t
t #t c b
t t
t t
!t
t
!t
t
t
t
t
t
t
"t
t
!t
cresc.
cresc.
" <
"t t ! t t #t t t ó ©
cresc.
cresc.
a
c
b
tÇ t
t ©
; " "t t ! t t t t t #t " © © ó pizz. !t #t ó "" "t t ! t t <
c tt © t ©
t © t
tt ÇÇ tt tÇ t
cresc.
t Ç t t Ç t "t Ç t t Ç t ! t Ç t
cresc.
tÇ t
b
a
tÇ t
cresc.
#t ©
t ©
cresc.
!t ©
t ©
t ©
t©
t©
#t©
t ©
t t ©
tt ©
! tt ©
t t ©
tt ©
t ©
t ©
"t ©
t ©
!t ©
cresc.
cresc.
t ©
cresc.
t
cresc.
t © t
t ©
t
t ©
t
t ©
"t
t ©
t
t ©
!t
d
# Èt
š |À
# Èt
š À|
# tÈ
š |À
tÈ
š
! Yt d À| š I t
Èt
d À|
Èt
š À tI d || t š ! ttY d À|| š Yt d À| c
a
t ©
t © ”
Yt d Yt
A
a
" "t t !t t © t t t©t #tt ó
‚ ""
#t
t Ç t t Ç t t ÇÇ t #t ÇÇ t t ÇÇ t ! t ÇÇ t t ÇÇ t t Ç t !t Ç t t t t t t t t t t t
b b
t
™ t
t
a
ó
Yt d
t
a
"
c
cresc.
ƒ
"
t
cresc.
|
a
tÇ "t t ! t t
!t
À| tY d
!t
”
a
tÇ
™
t
t
b
b
t
|
t
ƒ
; " "
Vn.II
ó
"t t !t t t ó ó "t t ! t t < !t " "t t ! t t t " ó ó ; "t " "t tt ! t t| !t ó ó "t t ! t t ;
Timp. < Vn.I
"t t ! t t
š N
š
À tY d | šª
|ª À šÍ |À #t tY d © š Í t |À #t d ©| tY š Í #t À tt d || Y © š Í Yt d À| c
š arco Í tY d À| š
È ! tt Èt t Èt b Èt t
t © tt © t t © t t
Fl. I
Fl. II
;
<
Ob.
Cl. I
Cl. II
;
"" ""
"
<
"
Àt Y
tt t tt t t tt t tt t t t d ó ó ó ó ó š ” Àt Y d c b š ÀtY t d c b c ” š ÀtY stacc. tt t tt t t t t t t t tY d d ó ó ó ó š ” stacc.
tÀY d c
š " " ÀtY d c Bsn. š Àt ; " Yt d c Hns. š Àt Yt d c Tpt. I-II š " d Trb. I < " tI c À š ;ƒ Perc.
Perc.
<
ƒ
À d tY c š
; " d c t " I À šÀ t ; " " Y d tÌ t t Vn.I ó š " tÀtY d Ì ó tt t Vn.II < " š À Ì ‚ " " tYt d t t t Va. ó š ; " d tÌ t t " tI Vc. ó À š " d tY d C-b. < " tI À š
Timp. <
b
c
b
b
b
c
b
t ”
|Ç ”
t a !t
t t ! t Yt d c ó
b
a
a
a
YtÇ d c
b
a
#t
b
c
t
!t
c
t ”
t tt t t t t tt ó ó ó ”
tIÇ d c YtÇ d c I tÇ d c
b
a
b
c
|Ç
b
c b ”
t
a
b
a
a
a
a
a
a
a
b
a
a
a
b
tY d
ó pizz. t t t tY d Yt d
tI d
pizz. ó d d t t t tI I t
tY d
c tY d
tY d ! tY d
pizz.
tY d c
I t d
tI d ! tI d
t t t tI d tY d ! tY d ó
tY d ! t t t tY d c ó
t
tY d
pizz.
c
#tY d tY d tY d
pizz.
t
c
b
ó Ì tI d t t t Yt d t t t ó arco
I t
Ì ó ó d t tt I t d t tt
ó Ì I t d t t t Yt d t t t ó arco
arco tY d tÌ t t Yt d t tó t ó arco tY d Yt d Yt d tI d
a
b tY d
arco
#tI
!#tt
!#tt
a
b
ó t t !t
ó t t t t t t t ó
pizz.
tI
d
d c
c
t
#tI
d ! tI d
c
pizz.
I t
d
pizz.
! tY d
#tY d
!I t d tY d
c
tY d
!I t d tY d
c
tY d
I t d c pizz.
pizz.
25
Fl. I
Fl. II
;
"
<
Ob.
"
""
a
c
a
b
™
t Ç t t t t t ! t t t tY d ó ó ó
t Ç " t t t t t ! t t t tY d t " c ó ó ó ” ™
ó t t t t t t YtÇ d ™ ó ó t t t t t t YtÇ d ó
ó t t t t t t tYÇ d tó t t t t t I t tÇ d ! t t ó ó ó ™ ” ó ó c t t t t t t ! t t t tIÇ d c t c tIÇ d Cl. II < ó ” Ç Ç t "" Y d c d t Ç t tY d c c c t Bsn. tIÇ ™ Ç ; " tI d I ttÇ d || ttÇ d tY || tt tt ÇÇ tt I Hns. Ç ™ Cl. I
;
Perc.
Perc.
a
Tpt. I-II
Trb. I
I t d t
<
" c "
a
ƒ
a
a
<
;
Vn.II <
"" ""
c
c
26
t
c
Ìt t t t t t ! t t t Yt pizz. d Yt d d t I ó ó ó pizz. ó Ì d Yt d t t t t t t tY d I t d I t ó arco
Ì ‚ " " tY d ttY d ttY d arco
; " t d tÌ d tY d " tY Yt tY Ì " " Yt d Yt d d < arco
C-b.
t
arco
arco
Vc.
!t
a
; " " t
Va.
! t Ç t tYÇ d |
;ƒ
Timp. < Vn.I
|
a
ttY d tY d tY d
tY d ttY d pizz.
t d t d tY tY pizz.
tY d tY d pizz.
™
b
c
b
t
tY d
I t d
tI d
!I t d
tt d Y
tYt d
tY d
Yt d
d
Yt d
ó tY
t Ç t tY d t Ç t Ç t tY d t Ç ! t Ç t tI d t Ç t Ç t tY d t Ç c
c
tt
c
c
!t
a
c tÇ arco Í t t t !t t t ó ó arco Ì tI d t Ç ! t t t Ç tÇ t arco t tt d ttÌ ÇÇ ttÇ Y arco t Ì tt d t Ç tÇ Y tY d c
d
ó
ó
ó
Ç t t tÇ t t t t t tÇ ó ó ó
Ç Ç tÇ tÇ t t t !t t t t t t t t ó ó ó ó t t t tÇ t t tÇ t t tÇ t t tÇ ó ó ó ó Ç t t t t !t Ç ó
t d tÇ tI
t
d tÇ tI t
t
tYÇ d ! t Ç
tÇ tÇ ™
t Yt d t Ç
t t
tÇ
t Yt d t Ç
t
d t I tÇ I ttÇ d
tÇ
tt d tt ÇÇ tt tt ÇÇ tt I
b
a
a
c
tY
tYÇ d
c
t t tÇ ! t t tÇ t t tÇ t t tÇ
c
c
t
a
tÇ t tÇ tÇ tÇ t t t t t t t ¨t ¨t ! t t ¨t t ¨t ¨t t t ¨t ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ó ó ó ó ó ó ™ Í ó ó¨ ¨ ¨ ¨ I t d t ÇÇ t I t d t¨ t t ¨t ¨t ¨t t¨ t t t tÇ t t ó ™ tYt d tt ÇÇ ttÇ tYt d tt ÇÇ ttÇ Ytt d tt ÇÇ ttÇ
c
tÇ
tY d t Ç c
tY d
tÇ tt d Y tY d
™ tÇ
tÇ Yt d t Ç
tÇ
arco
tÇ tY d t Ç
tÇ
™ Ì tÇ ™
Fl. I
Fl. II
;
Cl. II
;
t t t t t t t t t t t
stacc.
"
<
Ob.
Cl. I
Coda t
"
""
"
"
<
ó
ó
ó
• stacc. t t t t t t t t t t t t ó ó ó ó • stacc. t t t t t t t t t t t t ó ó ó ó •
t t t t t t t t t t t t ó ó ó ó • stacc.
t t t t t t t t t t t t ó ó ó • ó stacc.
t t t t t t tó t t ó • ó stacc. ó ó ; d t t tt " tt tt tt tI t t Hns. t • stacc. ó tÇ d tt tt tt Tpt. I-II tÇ • stacc. " " t t t tY d t t t Trb. I < ó ó • ""
Bsn.
Perc.
;ƒ
Perc.
ƒ
<
stacc.
ó t t t I tt d t Yt
Yt
d d
t t t tY • ó
d
ó d t t tI
t t t t t t t t t t t ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ó ó ó ó
" Vn.II < " ¨t ¨t ¨t • ó ó " t¨ t¨ t¨ ‚ " Va. t t t • ó ; " t t t " t t t Vc. •
t t t ¨ ¨ ¨ ó ó tt¨ tt¨ tt¨
t t t ¨ ¨ ¨ ó ó t¨ t¨ t¨ t t t
t t t ¨ ¨ ¨ ó ó t¨ t¨ t¨ t t t
ó t t t t t t t t t t t t t t t t t t ó ó ó ó "" t t t t t t t t t t t t < ó ó •
tÀÇ
²A
tÇÀ
ÀtÇ
tÀÇ
– ²A
ÀÇ t
ÀÇ t
À tÇ
À tY d tÇ
ÀÇ t
À tÇ
À tÇ
À tÇ
tÇ À
tÇ À
t Y
t t t tÀ ó
t t t tÀ ó
tY
t t t Àt ó
t t t Àt ó
ó
t t t tÀ ó
t t t Àt ó t t t t ó À
t d tI tYt
d
tY
d
ó
tY tI tY
d d d
tY
d
tt Y
d
t Yt tY
d d
rit.
d d
rit.
t t t tÀ ó
tY d
t t t Àt ó
À tY d tÇ
t
t t t À ó
ó tt tt tt I tt d ó t t t Ytt t t t t t t tY ó
d d
a
t t t Yt d ó ó t t t I t d
tÀÇ
t t t tÀ
a
; " Timp. < " t • ; " " ¨t Vn.I •
C-b.
ó
ÀtÇ
t t t tÀ
t t t tY d ó ó d t t t I t t t t tY ó
t t t Yt ó ó t t t t t t t tY t t t t t t t tY ó ó t t t Yt
d d d d d
ó tt tt tt ó t t t t t t t t t ó
t t t ó ó t t t t t t ó
t t t ó ó t t t t t t t t t t t t ó ó t t t
rit.
rit.
rit.
tI
d
– ²A – ²A – ² A
rit.
tÇ À
rit.
tI tt d I tt d t d tI t d I À À À tYt d ÀttY d ÀttY d ÀttY d rit.
Yt d ÀtY d ÀtY d ÀtY d rit.
NÀY
rit.
c
™
d
NÀY
d
NÀY
d
À À À tY d Yt d tY d tY d rit.
d d d tÀ I tI tÀ I À rit. Í Í Yt d ÍÀt d Àt d Àt d t t t tY tY Yt tI
d
rit.
Í Í Í tY d tI d tI d tI d t tt tt tÀ À À rit. ÍÀ ÍÀ Í t d t d t d Àt d tY Yt Yt Yt rit.
– ² A – ² AA – ²A A – ²A
– ²N – ²A ª – ² ªA – ² ÀA A ª – ² ªA AÀ – ² ªA A À–
Í Í Í ² d I d I d I d ªA tI t t t t tÀ tÀ tÀ AÀ – rit. tY d Í d Í d Í d ²ª tI tI tI AÀ À À À – rit.
27
28
Портрет Г.І. Закревської. 1843 р. Олія.
29
Збереглося кілька спогадів про особливу любов Шевченка до української народної пісні “Ой зійди, зійди...”; сам поет записав у “Щоденнику”: “Эта меланхолическая песня напомнила мне тот вечер, когда я и молодая жена Кулиша пели в два голоса эту очаровательную песню. Это было на другой день после их свадьбы, в роковом 1847 году”. Вже наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. існувало кілька дуже близьких варіантів цієї пісні, що свідчить про її популярність. Образ коханої дівчини-зіроньки Шевченко часто використовував у поезії, зокрема у творі “Немає гірше, як в неволі”, присвяченому Ганні Закревській: “І ти, моя єдиная, Встаєш із-за моря, З-за туману, слухняная Рожевая зоре! І ти, моя єдиная, Ведеш за собою Літа мої молодії...” На думку багатьох дослідників ця жінка була найбільшим коханням поета. Пристрасне почуття і взаємність, рішуча неможливість щастя із одруженою жінкою – все це вилилось у коштовні рядки Шевченкової інтимної лірики, такої ніжної і глибокої як втаємничений шепіт серця, у промовисту музику кольорів живописного портрета. Широкими мазками, насиченим кольором художник м’яко моделює овал обличчя, округлі форми відкритих плеч і шиї красуні, свого “свята чорнобривого”. Портрет побудований на загальній гармонізації та пом’якшенні світло – кольорових переходів і вражає активним, тонко проробленим від яскравого до майже чорно-червоного тла, ефектними дорогими сережками і елегантною лінією оксамитової стрічки з медальоном на шиї. Тут немає “душевної дистанції”, художник повністю розчиняється у своїй моделі. При всьому скульптурному моделюванні портрет Ганни Закревської (1843 р., пол., олія) одночасно дає дивне відчуття іконописноі площинності. Любляче-відкритий у серпанку сльози погляд “чорних, аж голубих” очей ніби виводить зображення із полотна до глядача.
30
Ой, зійди, зійди... улюблена пісня Т.Шевченка
Редакція В.Федоришина
;
Flute
" " " " 24 d " " " " 24 c
Oboe
" Clarinet < " Voice
24 d
; " " 2 < "" 4
™
™
Moderato
tt
; ""2 t Violin I " " 4 ™
""2 t Violin II < " " 4 t ™ " 2 ‚ " "" 4 t Viola ™ ; " 2 " "" 4 t t Cello ™ ""2 | C-b < "" 4 ™ ;
Cl.
;
Vc.
™ t t a
tt
tt
t
t
t t
div.
t
t t a
tt
#tt t
div.
t
t
t
t
t
||
² ||
|
²| |
a
a
ди,
ти,
зі
"" "" |
tÈ tÈ
‚ """" t
"" t ""
#t
t
c
t
t | t
t
- ронь
ве
tÈ
t
t
tÈ
t
t
t
#t
c
t
t t t t
t t t
-
tY
та
#t
- ко
tY
чір
t
t
- ня
-
t t tI t | t
d
tY
tÇ
- ди,
t t
t
t
tÇ
tY
t
t
tÇ
tI
t
t
tY
tÇ tÇ
tY
t
t
tY
d
зій
-
|
a
a
a
a
a
a
a
я,
t t
ой,
tY
tY
вий
t
#t
вий - ди,
tÇ
t
t t
t
t
t t
#t
t I
t
#t
|
t
#t
t
d tY
t
t
tY
d
t
a
t
t t
зій
pizz.
a
t
Ой,
² |
""
tY
a
tÇ
a
tY
a
t
a
tY
a
tY
t t
a
a
1
a
tY
1”
² |
|
t
² a
²|
|
t
t
t
|
tt
t t
a
unis.
div.
t
t
unis.
t ²| YtÇ d t t
t
Meno mosso
a
YtÇ d t t t ²|
#t
a
; "" "" |
C-b. <
t
1
a
"" Vn.II < " " | Va.
tY
t ²| YtÇ d t t
t
a
; " " | ""
Vn.I
£ t t t
a
<
Voice <
t
" " "" " " ""
Ob.
d
t
Moderato
Fl.
t
t
Moderato
Слова і мелодія народні оркестровка М.Михаця
(баритон)
#tY
-
t d
t c
t
|
t
c
31
Fl.
;
" " ""
Ob.
Cl.
" " ""
<
""
; " " ""
Voice < Vn.I
;
" " ""
"" Vn.II < " " ‚ """"
Va.
Vc.
; "" ""
C-b. < Fl.
;
Vn.I
;
Vn.II < Va.
‚ """"
; "" "" Vc.
C-b. < " " " "
32
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
tY
|
|
tY
t
t
t
d
t
t
t
t
a
t
t
t
t ”
c
| ”
d a
c d
tÇ
ди,
d
c
t d I
c
t
t
t
t
t
Ì t
t
c
a
d
tY
t
a
arco
tY
Í t ” Í d t ” d Ít ” d
#|
" #tY " "" " " ""
a
дів - чи - нонь - ко
""
; " " ""
Voice <
a
ди,
" " ""
<
a
|
" " ""
Ob.
Cl.
"" " "
a
t t
t t t
tY
tY
d
tY
t
tY
”
| ™
| ™
|
™
t t
мо
t t
tY
- я
t
вір
d
t
d
d
t
d
t
d
t
t
t
t
мо
d
-
t
tY
- я
tI
на
d d
t
d
t
|
a t t t t
вір -
ой,
t
t t
t
t
t t
c
t
t
t
t
t
вий
YtÇ YtÇ
-
2
я.
t
t
t
|
t
t
”
t ”
|
t t
c
d
c
d
c
- да б
pizz.
t
d
tY
tY
Ра
2
#tY
-
#|
c
t
pizz.
t t
t
tÇ
t
t
tÇ
Ç tÇ t tÇ t 2 Y
t
t t
tY
|
t
на
tY
вий - ди,
t t
t
|
|
tÇ
t t
t
t
t
t
d
t я,
d Yt ”
|
tI
-
Ì t Ì t
t
#t
d
Ì t
t t t
t
t
#t
d
t
tY t ” tY tY
дів - чи - нонь - ко
Í d t ™ d Í t ™
tY
t ”
pizz.
t d
tY
tY
d
Í tI
зір - ка arco
d d
Í tI
arco
Í I t
arco
ÍtY
t
d
arco
t
d
arco
pizz.
”
pizz.
”
ÍtY
d
tÇ зі
t t t t t
tI
c
Ç t tY t t ” a
tÇ t t
tY
”
-
t t
d YtÌ
Ì d I t d YtÌ
Ì d I t d YtÌ
Fl.
;
tY #t t t ”
" " "" d
Ob.
Cl.
" | " ""
<
""
|
Vn.I
;
йти,
Vc.
Fl.
;
Vc.
"" "" | " " ""
c
"" ""
‚ """"
"" " "
tY
tY
a
Ì d t
та
t
tY
нас
Ì d t
Ít
d tÌ
c
a t
a
t
Í t
t
-
tY
ту
t
t
t
#t
t
t
t
t
t
t
t
t t
t
- па
a
-
t
tY
є,
t t t t
| t
d
a
d
a
d
”
tY
вий
t
#|
- да б
t t
t
t
t
t
t
t
#t
d tY
”
дів - ка
tÇ
#t t t !t t -
t
t
t
#t
|
t
#t
t
c
a
a
a
d
a
a
a
a
a
d
a
a
a
a
a
та
ма
Í t ” d Í t ” d Ít d
#| ™ t
t
t
d
t
t
t
t
| ”
| ”
”
tY
tY
- ту
- ся
t
t tI
t
t
tY ї
tY
- ї
tY
не
d
t
d
d
t
d
d
t
d
t
t
t
t
tY
пу
#t t t
t
- ка
d d d | |
Ì t Ì t Ì t
-
t
tY
є,
ра
tY
- да б
tY
tY
дів - ка
t
t
tÇ
вий
t
t
t
t
t
t
t
t
t
t
t
t
t
t
|
t
t
t
#tY
|
a
tY
t
|
a
tY
t
t #t
”
tY
ра
t t
t
tY
a
d
| ™
| ™
t t
tY
Ít
|
tÇ
t
хма - ра
c
ти,
; "" ""
C-b. <
d
c
"" Vn.II < " " Va.
tY
|
™ tÇ " " "" Ob. ™ " !t Ç Cl. < " ™ ; | Voice < " " " " Vn.I
#t
c
; " " "" |
;
t
чор - на
‚ """" |
C-b. <
t
" " "" |
"" Vn.II < " " Va.
c
tY
; " " | ""
Voice <
d
#tY
-
#|
|
tÇ
|
t
t
t
c
tI
33
Fl.
;
<
; " " ""
Voice < Vn.I
;
‚ """"
; "" "" Vc.
" C-b. < " " " Fl.
;
ти,
c
d
tI d
c
d
t
t
t
t
|
t ™
t
t
d t ™
t
|
t
t
|
Cl.
"
; " Voice < " " " Vn.I
™
;
YtÇ d
" | " ""
"" Vn.II < " " || Va.
Vc.
‚ """" |
; "" | ""
" | C-b. < " " "
34
arco
" YtÇ d " ""
" <
та
d
" YtÇ d " ""
Ob.
tY
d
tÇ
"" Vn.II < " " Va.
c
a
" " " " #tY
tÇ tÇ Ç tÇ t Ç tÇ t a
”
a
a
""
tY
d
c
a
" " ""
Ob.
Cl.
" " ""
²|
tY ма
t ™ t ™
d
tY
tY
” tY
- ту
- ся
t
t
t
t
3
²| ²| | ² |
t
t
tY
tY
ї
² a
3
t t
3 Í Ой,
t t Í t Í t Ít Ç
t
pizz.
tÇ d
t
t
tY
- ї
d
t
a
tÇ
tY
не
пу
- ка
tÇ
I t
t
tÇ
t
t
t
t
t
d
tÇ
a
t
|
зійш
t
t
tÇ
t
t
tÇ
t
t Yt
d
Yt
t
Ç d Yt t t t ” Ç t t t
зір - ка
|
tÇ tÇ t
d
d
d
t
t
t
™
Í t
™
d
t
™ t
Í t t ™ Í t ™ Í t t ™ |
d
|
tY
c
d
tÇ t t d Yt ”
tY
d
d
t
a
d
є.
tÇ
t
d
t
-
#t
d
t
t ”
t
tI
a
²|
² ||
t
a
²|
²|
t
d d
™
#t t t ”
tY
t
t #tt
t
t
t
t
t
#t
tY
d
c
tÈ
c
t
t
|
t
t
™
t
tI
d tY
#t
c
tÈ
|
t
d
|
Yt
tY
t
tY
у - се
#t t t
t
t a
t
t
t | t
t
tY
t
tY
по - ле
t t
t
t
t
t
t
t
t
tt
t t t
t
tY
t
£ t t
t
tY
ла,
a
t t
|
-
t
t
t t
a t a
tY
t
tY
тай
о
- сві
tÈ
t
t
t
tÈ
t
t
#t
#t
c
t
t t
t
t
t
t
t
t
-
Fl.
;
<
""
; " " t ""
Voice < Vn.I
a
" " "" t t
Ob.
Cl.
" " ""
;
ти
a
-
Vc.
t
t
" " "" t t
Fl.
;
""""
<
""
; " " tY ""
Voice < Vn.I
;
а
" " "" t
"" Vn.II < " " t Va.
Vc.
‚ """" t
; "" "" |
C-b. <
"" " t "
tY
t
t
tY
tY
t
t
t
t
#t
tÇ
#tY
#tY
-
tY d
d
c
шла,
t
#t
|
t
#t
t
|
t t c a
d
a
a
a
c
a
a
a
d
tY
дів - чи - на
t
t
t
t
t
t
t
tÇ
вий
#tY
-
шла,
d
Èt Èt Èt
#|
#t
t
|
È È È t t t t
t
t t
t
t Èt Èt Èt
t
tÇ c
tÇ
c
tI
t t a
a
t tÈ Èt tÈ
ÈtY t d arco È tÈ
tY
t
²t t
• ²t t
• t ²t t • tY ²tY tY t
²t t
ко - за - чень - ка
t
™
t t ™ t ™
t ™ ² | ™
tY
tY
Í t ” Í d t ” d Ít ” d
#|
a
tY
d
c
a
a
a
a
a
a
a
a
tY
tY
ко - за - чень - ка
|
|
t
c
|
t t
#t t
tY
|
t !t t
вий
tI
t d t #t
a
tÇ d
дів - чи - на
t
d tY
"" " t "
a
tY
t
t
"" ""
Ob.
Cl.
t
; " | " ""
t
tY
а
‚ """" t
C-b. <
t
ла,
"" Vn.II < " " t t Va.
t t t t
a
t
²t t ²t t t ²t
| ”
t ”
t
t
t
t
#t
t t
t
t
tY
тай
tY
зве
t
d t
d
tI
d t
d
t
c
t t
t
t
t tY
-
tY
се
#t t
t
- ли
Ì d t d
Ì d t
d t
d
t
t
t
t
t
tY d t t
²|
t
|
tY d t t
²|
t tY d t
²|
|
|
тай
tt
зве
#tt
- се
- ли
- ла.
t
t
tt
||
² ||ª
|
²| |
t t t t
t
t t t
|
| t
|
Ì t
-
t
ла,
t t t t
t t
c
²| ª
²| ª ² |
35
36
Портрет кн. Є.В. Кейкуатової. 1847 р., пол., олія.
37
Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють.
Вірш “Зацвіла в долині ...”, написаний Шевченком на засланні, належить до тих лірично-рефлексійних поезій, що не є безпосереднім малюнками з натури, а своєрідним уявним образом-мрією, закликом бачити рай на землі і шукати у ньому щастя. Музика А. Філіпенка ніби обрамлює весняними дзвінкими звуками цей коштовний згусток людських почуттів. Подібний настрій викликає і портрет княгині Кейкуатової (1847 р., пол., олія). Існує кілька версій щодо імені княгині, але всі дослідники одноголосно називають цю роботу вершиною портретного живопису Шевченка. Ледь зміщене праворуч зображення молодої української красуні, легко і звично закомпоноване в овалі, невловимо передає внутрішній рух і відчуття комфортності у просторі полотна. Звичне для художника розташування світла і тіні, тонка співзвучність кольору, сяючі світлокольорові контрасти свідчать про досвідченого колориста. Глибокий колір темно-синього оксамитового плаття вигідно підкреслює біле брюссельське мереживо, елегантну золотаву наколку на розкішному волоссі. В портреті розлито стільки світла, він ніби випромінює його зсередини. За зовнішнім блиском парадного живопису відкривається внутрішня краса, інтенсивне духовне життя. Як і в поезії, майстер проголошує тезу про силу і одночасну беззахисність краси у цьому світі.
38
Зацвіла в долині
Редакція В.Федоришина
;
Flute
|
” | ! 24 Oboe ” !!! 2 | Clarinet < 4 ” Moderato ; ! 2 Voice < 4 Violin I
;
Moderato to I
™
d t t ™ À div. À ‚ ! 24 d tt ™
Viola
! 24 <
C-b
Fl.
;
;! 2 4
Ob.
Cl.
<
! !
!!!
; ! Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va. Vc.
! !
‚!
;!
C-b. <
t ™
!
tI
чер
-
tY
|
a
a
a
a
a
- на
ка
t
- ли
t
t
|
t
t
|
t
t t
t b
-
•
tÇ
tY
•
arco #tÁ •
I ! to
d
” tYÇ
tY
tY
”
ні -
t
”
t ” div. tt
|
”
| b
YtÇ
” tYÇ
d
на,
Át ! t $t Át t t d
! tYÇ ²t ² a
a
#tÁ
! to I
t ” b
би
² |
! Át
d
# tYÇ
d
YtÇ
tI
tI
за
d
YtÇ
- смі
d d
-
tÇ ²t
Ì I t ! tÇ Ì I tÇ
² t t ² t
² |
! Át d
tÇ ²t
t
я
1
Meno mosso
YtÇ ²t
d
! Át t t oIt Át t t tÇ • d tI #t ! tt tÇÀ tÇ Ç À • Çt d tÇ tÇ Yt À À •
d
tI
tÁ
! to I
o t I
c
t
a
tI tI
во
t tÀ ! Àt t
d
c
pizz.
t t tÇ
d
•
d a
È ! tÇ
I t tÇ tYtÇ
div.
| ™
o t I
• tÁ
d
tÇ a
! tÁ t t oIt tÁ t t tÇ
o t I
d
tÇ
tÈÇ t t t t t t
! 2 4
! 2 Violin II < 4
Cello
tÇ
Moderato
! 24
сл. Т.Шевченка муз. А.Філіпенка оркестровка М.Михаця
YtÇ YtÇ
! tYÇ
-
a
a
a
a
a
a
mosso 1 Meno ”
tI
За
1
tY
tI
вдо
Meno mosso
t
- ли
|
|
|
|
|
|
b
tÈY
£ tY
! Èt
лась
t
d
tI
ні
¡t Ç
d a
a
a
дів - чи - на
t
t
t
t
tt
t
!t
!t
t t
t
"t
!t
t
"t
#t
t
t
t
!t
a
tI tI tI
c
tI
b
Èt t
-
|
|
t
b
tI
- цві - ла
t
-
tY
ка
t
tI
-
t
на.
|
div.
||
t
pizz.
t
- ли
|
d
| tY
d
c
39
Fl.
;
2
Ob.
Cl.
<
! !
t
”
!!!
; ! ™ Voice < tI 2
Vn.I
;
2
Vn.II <
Vc.
;
!
!
Ob. Cl.
!
;!
C-b. < Fl.
Piu mosso
‚!
Va.
! !
!!! <
; ! Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va. Vc.
40
! !
‚!
;!
C-b. <
t
!
tY
Лю - бо,
d d
t t
"t
t
a
a
tI tI t
лю - бо
ста
I t d
tI tY
d
tI
-
t
c ¡t Ç
a
a
- ще
t
t
-
tY
бе
t
c
pizz.
tI
tI
-
d
tI d
t t
- та
d I tt
!t
t
t
d
tI
d
tY d
-
d
t
d
t
c
tY
|
tÇ
|
tÇ
ла.
d
Àt d Yt
pizz.
š
tI d À
pizz.
š
Àt d Yt
pizz.
š
ÀtY d š ÀtY d š
pizz.
”
Piu mosso
b
b
ÈtÇ t t t t t t
arco
to I
™
d I t d t ™ arco d tYt d ™ arco
I t t tYt
arco
| ™
tI d ™ arco
tI d
o t I
È ! tÇ d d
| tI
d
arco
tYtÇ
div.
arco
d
tÇ È
o t I
tI
I t d I t t t
!t tY
d t tY
d
tI d
зра
d
I tÇ I tÇ
d
tI tÇ
t
ді
d d
YtÇ
! Èt Èt
b
o t I
! Át t
•
#tt ÀÇ •
ла
tIÇ
tÈ
tIÇ
! tÈ
tÇ À
#tÈ #tÈ
I ! to
• #tÁ •
#tÁ •
Á t t t t tÇ o t I
! Át ! Át
d d tÇ tÇ
tÇ ²t tYÇ ²t
d
b
tÇ À
tÈ t
"tÇ È
o t Á t I t t t tÇ
! tt ÀÇ
t
-
! tYÇ
d
"tÈÇ
Át
ÈtY
! tYÇ
d
-
YtÇ
• Át ! t $t tÁ t t d •
d
tÇ
! Át t • Át
d
t t tÇ
tI
tÈÇ
d
YtÇ
d
tÈÇ
tÇ È
d
YtÇ
d
tIÇ d
arco
tÇ
” |
d
arco
tI
c
tYÇ
d
arco
tI
t
tY
# tYÇ
d
пта - шеч - ка
tI
c
tYÇ ”
tY
ла,
t
YtÇ
” tÇ d Y ”
tI
t
”
tI
tY
t
I ! to
d
d
t
I t d
t
d a
- ді
tI
t
d
зра
tI d
t
d
tY
a
tI
d
tY d
tI tI t
пта - шеч - ка
tI
t
!t
ло,
t
tY
tI
tI
t
t
tI
t
d
c
за
t
a
£ tY d
і
t
t
a
t ”
tI tI
t
a
tI d
pizz.
t
t
a
pizz.
t ”
t a
t ”
pizz.
t
a
t ”
pizz.
t
t
pizz.
d
t ”
t
! tYÇ ²t
I ! to
tÇ Àt
d
š Ì I d ttÇ tt !I À š Ì tIÇ tI d À š d d
Fl.
;
Ob.
! 3 !
t
YtÇ
t
tYÇ
Meno mosso
d
¿
d
¿
YtÇ
!!! d t ¿ < Meno mosso ; ! 3 ” tY Voice < ¿ tI Cl.
Vn.I
;
Vn.II <
;!
C-b. < Fl.
;
!
Ob. Cl.
!
‚!
Va. Vc.
! 3
<
!
Vn.I
;
Vn.II < Va. Vc.
t
¿ t d
¿ ¿
! !
‚!
!
t
tt ”
d
t ”
pizz.
| ”
¿ ”
£ tY
t
d
t
t
t
"t t tI d
t
-
t
t t
tI
t t tt
!t
t
tÇ d
t
t t
- ром - вор
t d
t
t
на до мо - ло
t
tt
t d I
- ли - ді
t
-
t
t
-
-
¿ ¿
tI
на. ють.
tI
d d
d I tt tI d
cÇ
t
d
¿ ¿ ¿ ¿ ¿
I t
t
|
”
Piu mosso
t tI tI
tÇÈ t t t t t t
Piu mosso
to I
™
d t t ™À À d tt ™
¿ |À ™ ¿ |À ™
I t tÇ tYtÇ
o t I
È ! tÇ d d | À | À
YtÇ ”
tY
tY
tÇ
tÇ
arco
I t
I t
tÇ
tI
d
o t I
! Át t • Át
I t tÇ tÇ Yt
d
o t I
! Át t
•
#tt Ç •À tÇÇ À • #tÁ
! Èt "tÈ
"tI
•
#tÁ
•
a
Á t t t t tÇ o t I
! Át ! Át
tI tI
-
до - ю ло - зи
! tÈ
È
Át
tÇ À
tÈ
Èt
oÁ t It t t t tÇ
! tt ÀÇ
tI
-
d • Át ! t $t Át t t d •
poco acell.
tÇ
tI
! tÈ
во бо
t
tt Ç
YtÇ
tI tÈ
tt Ç
tÈY
! YtÇ
tÇ
tÇ
tt Ç
YtÇ
d
tÇ
tÇ
tt Ç
d
над вер
arco
arco
d
ся їх
tÇ
d
t t tÇ
-
tÇ
d
t tÀ À !t t
YtÇ
tÇ
d
a
d
tÇ
tÇ
tÇ a
d
”
YtÇ
d
t
tÇ
” |
d
” tYÇ
# tYÇ
d
Пи - ша - єть а кру - гом
tÇ
” |
YtÇ
! to I
ну. є,
c
Piu mosso
d
tY
t d tt tI
c
d
YtÇ
d t
|
t
c
d
tI d t
t
|
¡t Ç
- ли - ні
я я
tI t
a
ка ле
tI tI t
tt
a tI tI tI
tY
t
a
чер - во - на йло - зи зе
tI tI tI
YtÇ
a
tY
YtÇ
t
t !t
t
d
|
c t
d
YtÇ
d
tI
pizz.
tYÇ
t
d
YtÇ
t
d
d
зпід я - во - ра ка - ли - нонь - ка,
I tt
d t
d
YtÇ
t
tYÇ
YtÇ
t
I t I t
t
pizz.
¿
!!!
;!
C-b. <
Те - че во - да Пи - ша - єть - ся Meno mosso
!
; ! Voice <
tI tI
t
t
d
d d tÈ tÈ
t
t
#tÈ
d
#tI d
! to I
À tÇ t
š ÇtY tYÀ
d
d š ! tYÇ ÀtY d š a
À tÇ tt d š Ì d t tI !I tÇ tÀ š Ì tIÇ tI d À š ÀYt d
I ! to
š ÀYt d
š
41
42
Портрет Ликери Полусмакової. 1860 р., олів.
43
Утоптала стежечку через яр, Через гору, серденько, на базар. Продавала бублики козакам, Вторгувала, серденько, п’ятака. Я два шаги, два шаги пропила, За копійку дудника найняла. Заграй мені, дуднику на дуду, Нехай своє лишенько забуду. Отакая дівчина, Така я! Сватай мене серденько, Вийду я. Характерний для Якова Степового творчий метод сполучення варіантного розвитку з народнопісенними та імітаційно-поліфонічними засобами зберігається і у музиці до твору Шевченка “Утоптала стежечку”. Високий професіоналізм композитора, його дбайливе ставлення і цілеспрямоване бажання відтворити Шевченкові вірші із залученням засобів народнопісенного співу, роблять твір особливо органічним. Вірш ”Утоптала стежечку” сам Шевченко вважав одним з найбільш вдалих, записав його в альбом К.Піунової, авторську копію подарував співачці І.Грінберг, просив А. Маркевича “вчистити на неї ноту”. Ритмічний малюнок і окремі рядки Шевченко запозичів з народної пісні “Ой ходила дівчина бережком”. Твір пов”язаний із “другою хвилею” фольклоризму у його творчості, яка постала уже не на романтичній, а на реалістичній основі, на прямому називанні точно дібраних деталей. Ця “персонажна” мажорна лірична замальовка дає образ відчайдушно веселої дівчини: ”Отака я дівчина, Така я! Сватай мене, серденько, Вийду я.” Відчайдушний, грайливий дівочий характер створює митець і у портреті Ликери Полусмакової (1860 р., пап., олів.). Усміхнене обличчя, кокетлива стрічка у білявому волоссі, легке драпірування української сорочки - точними вишуканими лініями, кількома штрихами олівця Шевченко малює звабливий образ своєї зрадливої нареченої. Мрія про родинне щастя, про “хату і кімнату” була зруйнована: ”Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!”
44
Утоптала стежечку ;
Flute
! 24
Allegretto, ma non troppo
Oboes
Clarinet <
! 2 4 !!! 2 4
; ! 2 < 4
Voice
Violin I
;
Fl.
;
Ob.
Cl. I <
! !
!!!
; ! Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va.
solo I
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
t t a
! 24
C-b
a
a
! 2 4 t t ” solo I Í ‚ ! 24 d t ” ! 24
Cello
a
Allegretto, ma non troppo
Violin II < Viola
a
Allegretto, ma non troppo
! 24
! !
‚!
Vc.
!
C-b.
!
tÀ
c
š tÀ
c
š Àt
c a tI tI tI tY c
d
š
tutti
Í tÀ
š
Í t š À tutti Í d t šÀ tutti Í Àt d š tutti Í Àt d
tutti
š
сл. Т. Шевченка муз. Я.Степового оркестровка М.Михаця
(меццо сопрано)
Редакція В.Федоришина
t
tÇ À
t t
d tÌ
t
Í e t !t t ”
c
a
t t t t t
t
t
!t
!t
solo I
t
a
a
У
-
d d tY
pizz.
tY
pizz.
топ
-
a
a
t
t
tÇ c
a
a
a
a
a
a
a
a
a
та
d
d
t
d ”
t
a
tI ” ”
!t
a
pizz.
”tI
t t
t
a
tI ” pizz.
t t
t
t
a
d
pizz.
t t
a
² 1 ” leggiero t tI tI I ²1 d
t
t
t
a
a ²1
t
t t ! t t #t t
d
t
-
tY
ла
I t I t Yt t t
tÇ
сте
d d d
t
-
tI tI tI
t d I
tI d
tI
жеч
d d d
tI tI
tI
- ку
tI tI tI d d
tI
че
d
d d I t tI
-
tI
рез
! tI I t
t
tI
яр,
че
d
d
d
tI tI
d
I t
d tI tY d
Yt
d
tY d
tY
d
d
-
tI
рез
tI tI tI
I t
го
d d d
d
ten.
d
ten.
t
Ì t ”
t
tI
tY
ten.
-
ру, ten.
tI
ten.
tI
ten.
tI
t
45
Fl.
;
Ob.
! ! !!
Cl. I < !
; ! Voice < Vn.I
;
Vn.II <
! !
Va.
‚!
Vc.
!
C-b.
!
Fl.
;
Ob.
! !
Vn.I
;
!
;
!
Vn.II <
сер
-
!
a
a
a
a
a tI
день
d tI d
tY
tY
втор
- гу -
t
t
arco
t
arco
‚!
arco
Vc.
!
C-b.
!
tY
t t
d
d d
d
tI d
YtÇ
¡¥ | ”
-
t
tY
зар.
Про
- да
t
t
d
arco
tI
tI
tI
d
tY d
arco
tY d
tY
d tÇ
d
tÇ
a
a
a
ва
t
-
ла,
t
t
сер -
tY
день
d t
d
d t
d
pizz.
pizz.
tI
п'я
t
d
t
d
arco
d
arco
d t
d
t
t d pizz.
t
d
t d
t
d
tY
d
t
-
tI
- ко,
t
pizz.
tI
та arco
Í tI Í I t tÍY
t
arco
t
d
tY
ва
-
tI
t
ла
буб -
t
t
t
a
t
-
t
a
tI
a
d d
t
a
tY
a
arco
tÇ
t a
t
d
tY
a
arco
tI d
tÇ
d
tY
! tI
tI
tI
d
t
arco
ба
d
tI
tI
tI
на
tI
tI
t ¡Ç ¥
tI
tI
d
t d I
d
- ко
d
tI
I t d
tI
d
d tI
Va.
46
t
!!
Cl. I < !
Voice <
tÇ
a
¤Ç t
d
d
t
d
arco
t
d
arco
t
d
t
t
t
t
t
t
d
arco
t t
t
t
d
d
t
| a
t t t t t t t ™
! tÇ ™
t
!t
t t t t t t t ™
d tt ™ Ç ! tÇ ™
t
|
Piu mosso
t
Ì tI
кам,
ÌtY
d
t
¤ tÇ d
t
-
Ì tI
t
™
за arco
arco
Piu mosso
t
t
t
d
| ™
ка.
d
t
mosso ¡Piu¥ |
-
tI
ко
d
™
t
tI
tI
pizz.
pizz.
a
ки
t
t
d
pizz.
-
d
d
d
t
tY
t
t
tY
бли
t
tÇ
a
t pizz.
tÇ
t
d
Ç tÇ tÇ
tt
a !t t t
o I t
t t t t
!t ! t t t
o I t
t t t t
!t
d
tÇ Ç
tÇ
tt
d
Ç tÇ tÇ
tt
Fl.
;
Ob.
Cl. I <
!
|
!
t
!!!
|
; ! Voice < Vn.I
;
Vn.II <
t t t t t t t
! tÇ
!
t t t t t t t
! tÇ
‚!
Vc.
!
C-b.
!
Fl.
;
Ob.
Cl. I <
;
Voice < Vn.I
;
Vn.II <
!
d tt
d
! tÇ
tÇ
! tÇ
tÇ
!!!
! !
tI
за
d d
tI
ко
tI tI
Va.
‚!
d
Vc.
!
tY
d
C-b.
!
tY
d
tI
²t
tÇ
tÇ
-
”
ÀtÇ c š
2 ”
a
Àt t c š
d
2
tÀ Ç
t
t c À š tÇ
d
tY ”
tY ”
pizz.
tÇ
tI
два
ша
-
d
d
d d
tÇ
ги,
tI
d
tI ”
tY
tI
tÇ d
tI
d
t
t
tI d
tI
t
t
d
d
пій
d d d
² t ² t
-
ку
² tI ² tI ² tI
дуд
d d d
-
tI tI
ни
d d
tI
d
tI d
tI
tI d
tI
-
ка
tI tI tI d d
най
d
d d I t t I
-
I t
ня
Ì ! tI Ì tI Ì tI
tI
d
t
t
tY
- ла.
Заг
d
t
d
t
tI d
t
tI tI
d
tY d
t
d
tY d
tY
YtÇ
” YtÇ
” YtÇ
” -
ги
d
tI
tI d
tI
-
tI
tY
a I t
tI
ша
d
tI
d
a tI
t
два
a
tI
t
a
d
t
tÇ
a
a
tÇ
tÇ
a
a
²tY
tÇ
a
a
tI
tÇ
t a
tI
tÇ
tÀ Ç
a
tI ”
d
tÇ
tÇ
tÇ
t I ”
d
t c À š
tÇ
tI
Я
c t Àš ! ÀtYt c š
tÇ
tÇ
!
!
tt
t
c
š
t a
2Ç
c
š ! ÀtÇ
t
t
!
Va.
ÀtÇ
t
tI
d
tI
YtÇ
-
d
-
d
I t
d
tI tI
I t
d tI
d
Yt d
Yt d
d
tI
t
ла,
d
!I t
d
tI
tI
пи
tY
t
tY
t
tY
t
t
tY
ни
d
t
d
t
d
t
d
t
d
t
d
t
t
d
t
d
t
d
t
d
d
YtÇ
d
d d
d
tYÇ
d
tY
tI
t
tY
рай
ме
t
t
d
d
tI
про
Yt
-
ні,
t
d
дуд -
t
t
-
tI
ку
t t t
47
Fl.
;
Ob.
tÇ
tÇ
¡t
!
tÇ
tÇ
t
d
t
d
” tYÇ
t
tY
tY
хай
сво
t
t
! ! tÇ
Cl. I < !
;
Voice < Vn.I
;
Vn.II <
! ! !
!
t
C-b.
!
t
;
Vn.I
;
Vn.II <
! !
‚!
Vc.
!
C-b.
!
t
дів
-
d
ду,
не
t
t
t
t
t t
” tYÇ
t tY
tY
tI
- є
t
d d d t
ли -
tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
t
tY
t
tY
t
t
tÇ
t
tI
tI
tI
шень
d
t
d
d
t
d
t
d
t
d
t
t
d
t
d
d
¤Ç t
tY
t
- ко
за
t
d
t
d
tÇ tI
-
бу
Í tI
tÇ
-
d
meno mosso
a
d
a
d
a
t
tY
meno mosso
tI
О
t
t
meno mosso
t t
Í tI
-
та
-
tI
ду.
ка
tI
я
t
t
t
t
t
t
!t
d
!t
d
|
t
!t
t d
t
d
t
d
t
t
d
t
Í tY
t
d
|
t t
d
a
a
|
a
a
t
t
|
t
t
t d
a
a
!t
t
|
t
t
t d
I t
чи
-
tI
на,
tI
та
-
tI
ка
t
t
|
t
!t
t
t
t
t
t
t
d
tYÇ
tY
d
|
t
d
t
arco
d
YtÇ
d
” -
YtÇ
d
t
t
d
!!
Va.
48
ÌtY
!
!
-
Ì tI
!
Cl. I < !
Voice <
Ì tI
d
Vc.
Ob.
ду
d
d
tI
на
‚!
;
tÇ
tI
Va.
Fl.
tYÇ
!
t
d
t
t
d
-
tY
t
я,
сва
d
t
d
t
t
t
d
тай
!t t
tt tt
ме -
d d
t
d
t
d
t
d
t
d
t
-
tY
t
не
t t
tÇ
сер
-
d t
d
t
t
tI
день
d d
t
d t
d
d
t d
t
d
t d
t
tI
- ко,
t t t d d
tI
вий
d d d
tI tI
-
tI
ду
Ì ! tI Ì I t Ì t I d d
t
я.
t t t t t
Fl.
;
Ob.
! !
!!
Cl. I < !
;
Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va. Vc. C-b.
! ! !
‚! ! !
#t²Y
d
™ ²tY
d
™ ² ! tI ™
d tY
Сва
² !t ²
t ² t
² t ² t
-
² #tY
тай
t
YtÇ
t
YtÇ YtÇ
t tY
ме
-
tY
не,
t
сер
d
c
d
c
d
-
день
d
tY
rit.
d
c tY
d
tY
rit.
rit.
-
tI
ко,
t
вий
-
d
! tY
tY
d
d
tY
Yt
d
tY
I t t
tI
d
t
t
t
t
t
я.
d
|
rit.
t
|
t
!t
I t
!t
t
t
t
Yt
d
t
t
Yt
d
t
!t
t
t
rit.
t t t
t
rit.
rit.
rit.
t
I t
I t
š tÀ š Àt š c
t
t
t
ду
d
tÀ
d d
tÍ
š Í t š Í t š Ít š Ít š
49
50
В Києві. 1844 р. офорт.
51
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, гине! “По діброві вітер виє”, ці рядки з балади “Тополя” стали однією з найпопулярніших народних пісень. Виходячи з романтичної традиції, Шевченко дав неперевершений зразок глибокого переосмислення народнопісенних мотивів про загибель дівчини від туги за милим, про соціальну нерівність і чари ворожки, що перетворюють дівчину у високу тополю. Це повір`я поет використав також у вірші “Коло гаю в чистім полі”, а його “Перебендя” співає “Про тополю, лиху долю”. І.Франко зазначав, що у баладі поет уникнув літературної європейської романтичної містики і жахів, тут виявилися “здорова, світла і чоловіколюбна натура нашого поета...І коли поет змалюванням деревасироти в степу з самого початку зумів збудити наше співчуття, то співчуття те зміцнюється ще змалюванням стану бідної, покинутої дівчини. На збудження сього щиролюдського співчуття, а не на викликання страху і моторошності, поклав Шевченко головну вагу в своїй баладі...”. Звідси, мабуть, одна із причин такого щирого народного сприйняття “Тополі”. Цей твір, як і однойменний олівцевий етюд були присвячені Парасці Петровській, молодшій сестрі співучня по Академії мистецтв і друга Петра Петровського. На той час дівчина також училася малювати у 1-й петербурзькій школі, добре співала і грала на фортепіано. Шевченко любив слухати українські пісні в її виконанні. В альбомі Параски “в знак пам`яті 1840 року” він намалював тополю, в якій дивним образом уособив символічне відчуття цілої України. У 1851 році дівчина вийшла заміж за колегу художника Миколу Лаврова, також учня Карла Брюллова, про нього поет згадував у своєму “Щоденнику” і бував у їхній родині після заслання.
52
По діброві вітер виє (для жіночого вокального ансамблю)
Редакція В.Федоришина
t t t t " Yt t Flute " " " 44 d ™ t t | "" " " 4 t 4 Oboe ™ "" 4 d t t t | 4 Clarinet < ™ Andante ; ""4 a Soprano I-II " " 4 Andante
;
"" " 4 < " 4
Alto I-II
Viola Cello C-b Fl.
;
Ob. Cl. S.I-II
<
;
|
c
t
24 d
t
2 4
t
24 d
a
t t t
t
t t t
t
|
t
|
t
24
24 t
t
24 t
t
24 tt
tt
div.
t
|
t t
24 t 2 t 4
t t
" "° ""
a
4 4
a
b
" "
a
44
a
b
" " ""
""""
44
a
°
tI Ç
"" A.I-II < " " I t Ç ° ; "" Vn.I " " |ª """ " Vn.II < |ª " Va. ‚ " " " |ª ; " " |Ç "" ª Vc. "" " t C-b. < " По Чу
-
tJ
t
t
діб - ро мак і
t
- ві - де,
1p. tremolo
tª
J t
t
tª
t ª b
a
44 I Ç t 4 поI Ç 4 t ві
44 |ª
-
tJ
t Ç #t
тер ви ди - вить -
tJ
t Ç #t
44 tª
#tª
44 tª
|ª Ç
4 tª 4 44 t
tÇ ª t
tI tI
| є,
гу - ля та йго
ся
|
t t t t t t t t d tÌ
b
t
t
24
a
Andante t t t t " t " " " 44 ™ """ 4 t " 4 t t t t t < ™ t t t t t ‚ " " " " 44 t t ™ ; " 4 " "" 4 | | ™ ""4 | < "" 4 | ™
Violin II
t
t
c
a
;
Violin I
tY t t t
d
tI tI t t t t t
сл. Т.Шевченка мел. народна оркестровка М.Михаця
t b
t
t
t
t
t
t
t À
t
a
tY
- є - ло
tY
по - ву
t
d t ” tt ÇÇ
по схи
tÇ tÇ
t
|
t
|
t
34 t
t t
tY
-
tYt tY tY
t t t t
t
² |
t
² |
#t
3 t 4
tI t || t tI t
²Ç b
34 t
d t ”
tY ²t
²b Ç
34 t
t À
t
t ²|
34
t
t
34 t
d
34
t
t
#t ²|
3 c 4
b b
34 t
t
² t t
²| ²|
34 t
2 | 4 24 d
24 |
t
to I
t
t
t
o t I
t
t
”
24 ||
24 лить; | лю,
2 | 4 24 | 24 t 24 |
24 |
53
Fl.
;
Ob. Cl. S.I-II
" " " " 44
a
a
24
a
34
" 4 4
a
a
24
a
34 c
" " " " 44
" <
;
" " " " 44
""4 A.I-II < " " 4 Vn.I
;
" " " " 44
a ”t t
край ча
t
”
-
t
""4 Vn.II < " " 4 d t ” ‚ " " " " 44 t Va. ” ; "" 4 "" 4 | Vc. ” pizz. " " " 44 C-b. < " t ” Fl.
;
Ob.
d Yt ™ d t
" " " " 44 ""4 "" 4
™ t d Cl. ™ ” ; ""4 t S.I-II " " 4 t " " 44 <
""4 A.I-II < " " 4 Vn.I
;
" " " " 44
""4 Vn.II < " " 4 Va. Vc.
‚ " " " " 44
; "" 4 "" 4
4 C-b. < " " " " 4
54
край ча
t
™
™
-
t t
d t ™
™
™
| |
tt tt
до бан
t
t t t t t t
c t
t t t t tt tt
до бан
t
t t t t
t t t
24
a
t
ро вран
t
-
t
ги ці
t
|
t
гне з со
t
t t
|
t
t t
t t
d
|
c
|
d -
t t Ètt | |
t
ги ці
t Èt t
t t Èt
t
t
t t
|
t
tY
t
|
t
-
лю ю
t
|
tÇ
-
tt tt
то піл -
t
t t t |
tY tY
t t t t
d
t
d t
по ко
t Èt tÈ
t t
-
до ся
24 t
tYt
t
лю ю
t Èt tÈ tt
t t t t
tYt
са де
-
- мо на
t
24 d
t
до ся
са де
24 t 24 tt 24 t 24 t
-
tYt
t t
-
t
|
до ги -
34 t до
ги
34 t
лу. лі,
|
-
лу. лі,
t
|
Ì t t
34 t
t
|
|
34 t
t tYt
мо на
t
мо
t t
t t
o d t It t t ”
34 t t t #t
34 t
t a
a
3 4 t #t
t
t t
2 4
24 t
-
t
t
24 d
до на
-
t
t
t
24 t
24 t
го мо
t
24 t
2 I 4 tt
tI t
мо
t
24 tt
-
t
t
2 4 t
t t
d
24 I tt 24 t
tt
34
a
до на
|
tY d t t
t
гне з со
t
по ко
t
t
c
t
t
t
t
|
c
Èt
t t
t
t
t
t
t t
t t
ро вран
то піл -
-
t
|
t
tt tt
a
t t
-
t
34 t #t
²|
t
34 t
²|
tI t
го мо
t t
-
-
t
3 t 4 t #tt до ги -
34 t
до ги
-
² d tY t
|
лу. лі,
|
лу. лі,
34 t
t
² |
34 t
t
² |
34 t #t
34 t 34 t
t t
c
t
3 c 4
o I t
² t t t |² |²
Fl.
;
Ob. Cl. S.I-II
" " ""
" " tÇ ""
<
;
""
""""
tJ t
Стан лі,
ви - со по - ди
J t t
tI Ç
" " pizz. Vn.I " " t ” " " pizz. Vn.II < " " t ”
Vc.
Fl.
;
Ob. Cl. S.I-II
;
Vn.I
;
" " " " 44
""4 Vn.II < " " 4 Va.
t
t t
t
™
t
d t ™
‚ " " " " 44 t ™
; "" 4 "" 4 | ™pizz. " " " 44 C-b. < " t ™
лист
c
d t
""4 A.I-II < " " 4
44 сяI Ç t
t
t t
-
t
-
c
" 4 4
Кру Од
tJ
44 tI d
t
" ™t " " " 44 t
44 I Ç t 44 tI d
d tY
" <
t
t
c
d t
t
- кий, - вить
""4 "" 4 " " " " 44
4 tÇ 4 44 b
c
pizz.
; " " pizz. "" t ” pizz. t C-b. < " " " " ”
t
c
‚ """" t ”
Va.
44 b
a
" ” " "" I t Ç
A.I-II < ;
a t t
tt tt
гом на,
t
t t t t t t
Vc.
c
t
t t t
-
t
t
-
tÇ
tJ
tI d
tI d
44 tI d t t
d d
-
t
ле, на,
t
t tY
t
як як
t t
t t t t c
t | t
|
!t t t t
#t #t
arco
tY d
arco
t t t
tÇ tt tt
те си -
t
t t t t
|Ì
Ì t t t t
#tÌ t t t |
arco
t
d t
мо ро
t
-
t
ре та
t
| | t t
c
t
d
t
tI
d
I t
d
tt t t t t
tt ÇÇ
tY
tY
t
tt ÇÇ
t
|
t
|
t
2 d 4 24
t
24 d
24 I tt 24 |
ши на
си М...
24 t 24 t 2 tt 4 24 t 24 t
-
tYt
ро чу
t t
t a
t
t
tYt
tI t
t t
t t
-
to I
t
t
t
o t I
t
t
”
24 ни!| є?
24 || 24 | 24 d
24 | 24 |
t
- ке, - жи
t
24 ||
tYt
tYt
t
t t
24 |
|
t
|
2 d 4
d t t t t t
t
t
24
tY
-
t tI tI t ||
arco
t
d
d
d t ”
зе - ле - ні ні би - ли
t
c
t
tY
tY
I t tI
|
tY
b
t t
d t ”
a
на - що кру - гом
є:
arco
b
tI tI
| кий
d
tI d
c
|
|
ши - ро серце ни
44 t d I
|
t t
tÇ
#tI
|
по од
#t
44 d tI
|
t
tÇ
t t t t
си ні,
t t
3 t #t 4
|
3 t 4
|
34 c
34 t t t #t
є. не!
-
є. не
t
|
34 t ні
-
t
d t
ні ги
ги
34 t
-
34 t #t 34 t 34 t 34 t
t
to I
t t
I to
t t
| |
Ì t t |
| |
55
Fl.
;
Ob. Cl. S.I-II
" " " " 44 " " " " 44
" <
;
" 4 4
" " " " 44
""4 A.I-II < " " 4 Vn.I
;
" " " " 44
""4 Vn.II < " " 4 ‚ " " " " 44
Va. Vc.
; "" 4 "" 4
C-b. < Fl.
S.I-II
Кру Од
t t
™ t ™
d t ™
| ™
|
t t
|
tt tt
t
гом на,
по од
t
t
-
Èt
t t t t
t t
t t t
як як
Èt
t
t t
t
t
t
tYt
tYt
tI t
;
На
си М...
""2 "" 4 t ‚ " " " " 24 tt
; " 2 " "" 4 t
C-b. <
" " " 24 t "
чу
t t
t
-
жи
t t t
t t
t t
те си -
t
t t
t t
t |
t
t
-
ні,
t t
tY
мо ро
t t
34 t 34 t t
34 t ні
ги
3 t 4
|
3 4 t 34 t 34 t 34 t
#t
t
±2
4 t 24 t
to I
tY
24 tt 2 t 4 24 t
t
є. не
t |
| |
t
34 t #t 34 tY
t
t
t
tYt
ро чу
tYt
- ке, - жи
tI t
t
t
t
t
-
34 t
си ні,
ні ги
34 t
34 t 3 t 4 34 t
t 4 b 4 44 b 44 t
-
t
34 t #t
t
t
t
-
t
34 t t t #t 34 t
t
t t
d
t
t
t
²|
°
|
d t
o t I
|
t t °
|
є. не!
|
°
|
t t |
o t I
t t
| |
² | ²|
44 ² A
| |
-
t
44 ² A
не!
-
t
t
t t
|
ши на
24 |
t t
#tt
ги
ре та
tt
d
t
-
tt 4 I
t
d
24 |
±2
t
t
t
t
24 d 24 d
|
#t
34 tY
t
-
t
3 t 4
t
d
t
±
t
d
t
|
|
t
" tt " " " 24 I
tt tt
t
tY
d
|
|
tY
;
tÇ
t
ле, на,
t
t
tY
d t
t t
t
d c
" " 24 d <
| " " " " 24
Va.
56
t t
tY
""2 Vn.II < " " 4 t
Vc.
t t
| ™
""2 A.I-II < " " 4 | Vn.I
-
t t
t
;± Coda ""2 "" 4 d
Ob. Cl.
" " " 44 "
d Yt ™ d t ™ d t ™ ™ tt
t
4 ²A 4 ª t
4 |ª 4 | 44 t
44 |ª 44 |ª
t
t
² ||ª
²| ª ²| ª ²t ª
pizz.
tI
d
"Бандурист". 1843 р. пап., олів.
57
Якби мені лиха та лиха, якби мені свекрівонька тиха. Якби мені чоловік молодий до другої не ходив, не любив. Ой, гоп, чики, чики та червоні черевики, та троїсті музики. Од віку до віку я любила б чоловіка! Ой, гоп, заходивсь, зробив хату оженивсь, і піч затопив, і вечерять наварив.
Танцювальний ритм рядків “Якби мені лиха та лиха” з поеми “Сліпий” (“Невольник”), їх багата драматургія, сценічна образність (герої поеми Ярина і Степан буквально танцюють під цю пісню Старого бандуриста) привабив І.Соневицького. Шевченко розгортає життя козацької родини на широкому історичному тлі – руйнування Запорізької Січі, покріпачення українського селянства, запроданства козацької старшини. І лише моральні імперативи народу залишаються непорушними у своїй високості. Їх авторитетним носієм у мистецькому Шевченковому світі часто виступає кобзар. Його малюнок “Бандурист”(1843р., пап., сепія) до поеми “Сліпий” несе у собі узагальнене духовно-змістове навантаження, а також часто співвідноситься із словами поеми: “Отак на улиці під тином ще молодий кобзар стояв і про невольника співав. За тином слухала Ярина”.
58
Як би мені лиха та лиха
Редакція В.Федоришина
t 24 t t t t t t t tYÇ d c " a Flute ™ Ç a a " 24 Yt d c Oboe ™ ! 2 tYÇ d c t t t t t t t t tI d c Clarinet < 4 Ç ™ Allegretto scherzando ; 2 a a a Voice < " 4 ;
non div. pizz.
div. pizz. ; non 2 t "4 t Cello ™ pizz. 2 C-b < " 4 t ™ ; " d t #t !t Fl.
Cl.
" c
;
;
" t t ли -
" d
c
a
c
a
d
c c
Va.
C-b. <
ха,
tÀ
À ‚ " d t #t ! t t
;
" tÇ tÇ
" tY d
tÇ t Ç tY d
d
d
tÇ a
tY
tY
як
- би
d
tt
d
d tÇ t
t tt tÇ d
tt ™À
arco
d
I tÇ YtÇ
tÇ t Ç ™ arco tÇ d
™
d
I tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
d
a
a
c
a
a tY
tÇ
tÇ
ме - ні
tÇ tÇ tÇ t
tt Ç
tY
d
tÇ
d
tÇ
tÇ
d
tY
tY
tY
t
tÇ
tÇ
t
t t tÇ d
a
a
a
a
1™
tY
Як
tÇ d
tÇ I tÇ I
tÇ tÇ
d d d
tÇ
tÇ
À t #t !t t
- би
1
YtÇ
d
tY
t
t
pizz.
tt
tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
t
tÇ
d
t t
ти -
d d
™ t
ха.
t # t ! t tÀ t # t ! t tÀ
d t #t ! t Àt tÇ t Ç t d
tÇ t Ç t d
tY
d
tÇ
tÇ
tY
tÇ
tt Ç
tÇ
t
ли
d d
-
t
tY
та
tÇ
tÇ
tÇ
d
tÇ
tÇ
tÇ
tÇ t Ç
tÇ
tÇ
tÇ
t
t d
a
a
a
a
a tY
tY
t "t
tt
d
t
t
d
t
d
ме - ні
t
t a
t
tY
чо
d
-
tÇ
d
t
a
Як - би
tY
ха
t
d
t
tY
Í d I t t ” d ÍtI ” Í d tI ” Í d tY ”
ні
tÇ
tÇ
™ Àt
tY
ме -
tt
™ d t ! t ! t tÀ
свек - рі - вонь - ка
d
tÇ tÇ
d
a
tY
d
a
a
t tÀ t À Àt t
a
a
a
div.arco
t ™À div.arco d Àtt ™
tÇ
a
™ Àt
t
tÇÌ
arco
Àt
t # t ! t tÀ
d Vn.II < " t #t !t
Vc.
a
™ À ! d t !t !t t < ™
Voice < Vn.I
c
1
a
Allegretto scherzando
2 t Violin I " 4 t ™ non div. pizz. 2 Violin II < " 4 tt ™ non div. pizz. t ‚ " 24 tt Viola ™
Ob.
(баритон)
Allegretto scherzando
;
сл.Т. Шевченка муз. І. Соневицького оркестровка М. Михаця
З поеми "Невольник"
tY
t t
ло - вік
tI t tt tt
"tI t t tI t t tY
t t
a
59
Fl.
;
" c
Ob.
<
;
Voice < Vn.I
;
! d "
мо -
Vc.
C-b. < Fl.
Ob.
;
tI ”
gliss.
tI
" d
tt tY
n.d. pizz.
tt tt Y
n.d. pizz.
t Yt
n.d. pizz.
Va.
Vc.
;
C-b. <
60
" d
" d
a
a
a
a
a
Yt MenotYmosso tY tY
до
2
a
дру
d
tÌ
tY d
d
tI
pizz.
tY
pizz.
tY Ç - во
-
d tI t
div.
че -
c
d I tt
c
d tI
div.
d tYt
div.
d tI
t t
d
t t
d
t t
d
"t t
d
d
"t t
d
t t
”
tÌ ”
t t
ре -
хо -
d
t tY
À| ”
tY
ви - ки,
tI
gliss.
tI
t À
d
À t
d
c
arco
d
t
c
d
t
c
d
tY d
d
t
tY
tt tY tt tt Y
n.d. pizz.
t Yt
n.d. pizz.
tI
pizz.
tY
pizz.
-
їс
- ті
d tI t div.
c
d I tt div.
c
d tYt div.
c
d tI d tI
t
бив.
tIÇ
tÈ
tIÇ
tÈ
t t tÇ
t t t Ç t t tY
му -
d
tÈ
tÇ tI ”
À| ”
tIÇ
YtÇ
d d
-
tIÇ
d
t t
a
n.d. pizz.
t À
d
t t
t
лю a tempo
d
t t
t
тро
arco
d
t t
t
tY
a
a tempo
не
t t
t
та
arco
tY
див,
t
t d
a tempo
t t
t t
не
” Ì d t ” d tÌ ” d tÌ
tZ t t t t
ні
tY
- го - ї
Meno mosso
tÇ
чер
‚" d
d
a
та
d Vn.II < "
t d
2
a
¢¢
Vn.I
tÇ t Ç
d
" t
" tI
Àt
tÇ
"
;
Voice <
tÀ
t #t ! t
" tÇ
À " | ” ! d <
tÀ
¢¢
Cl.
;
дий
t #t !t
‚" d
;
t
™
t #t !t
d Vn.II < " Va.
t
ло -
" d
™
tÀ
a
Meno mosso
™ tÀ
t !t !t
t t t
2
tÇ
d d d
À t
d
tY
pizz.
tY
t
tI
Од
tt tY
n.d. pizz.
tt tt Y
d
t
c
d
pizz.
t
c
d
pizz.
arco
tt t Ç t t tY
чи - ки,
c
À t
t
c
d tI
t
c
d
t t tÇ
n.d. pizz.
t Yt
n.d. pizz.
tI tY
d
tÇ
ві
-
d tI t
t
t À
c
d I tt
c
d t t t Ç
d tI
до
tÇ
ві - ку
arco
t À
arco
t À
À t
d tYt
c t
c
d tI
t
c
div.
tÇ
tI t t tI tI
ку
div.
div.
tY
t À
c
t t
tÇ
чи - ки
d ttY
t t
tÇ d
tÇ
t À
arco
”
c
d tI
pizz.
t t tÇ
div.
div.
d tI
À|
tY
d I tt
pizz. d tYt
d
tY d div.
d tt tt Y
d
d
d tI t
n.d. pizz.
d
tY d
гоп,
d tttY
t À
arco
gliss.
n.d. pizz.
Èt
зи - ки.
I t ”
Ой,
tÈ
tY
tÇ
tI d
n.d.
tÇ
d
a
¢¢
Cl.
tÀ
t #t !t
" d
arco
Fl.
Ob.
Cl.
;
" d
À " | ” ! d < ;
Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va.
Vc.
;
лю -
tt tY
t Yt
‚" d
" d
tI
pizz.
tY
pizz.
YtÇ d "
Vc.
d
c
tI tY
tY
div.
div.
div.
і
t d tI
ло
arco
Ì tIÇ
d
tI d
d
tI d
arco
ві - ка!
піч
за-
d
tÇ
c c
‚ " d tÇ d tÇ ”
c
tÇ d
Àt
" tÇ d ”
" tÇ d ”
tÇ d
Àt
то-
пив,
t À tÀ t À c c
t t t tÇ tÇ
d d
гоп,
t ӂ
d
arco
” tÇ
c
tÇ d ”
tÇ d
Àt
tÇ d
tÇ d ”
arco
Àt
arco
44
44 e "t t ” 44 "t і
t t
c
b
t
t "t
t t
-
зро
d
t À
d
tÀ
Àt
c
че -
t t "tI d c
t t
рять
"t
на
t
² a
t t "t t t t t t t t t t " tI
d c
t t "t t t t t t t t t t "tI d c t "t
t t
t "t
t t
t t
Í "tI d |
t t
"|
² b
t ӂ
- ту
tÇ
24
о-
c
tÇ
d
d tÇ ”
”
tt tt
tY
d
tÇ
² t t
t t "t t t t t t t t t t "tI d c ²b
”
tÇ
ха
d
² b
- ва - рив.
- бив
tI
d
tÇ ”
c
tY
tÇ
d
t À
² a
d
44 "tÍ t t t ” 44 Í "t t t t ” 44 "tÍ t t t ” 44 "tÍ t ” 44 "tÍ t ”
дивсь,
a
t "t
ве
хо -
tY
YtÇ
t t tÇ tÇ
tÇ
tÇ a
t
c
d tÇ
tÇ
t tt t tt t t tt t t t t t t
c
d tÇ ”
arco
Àt t
tÇ
tÇ
d
за -
d t Ç
arco
£ tY d
tÇ
t ”
Ой,
3
t À
YtÌÇ
d
Yt d ”
t tt t tt tt t tt t ” 3 tÇ t t t t t Yt Yt t
ÌÇ "tY
tÇ
t
-
Àt Ç
3Ç
c
Ì ! tIÇ # tÀ arco Ì d t tIÇ À
I tt d tt Y
-
Àt Ç t t t tÇ tÇ £ Yt d
" d tÇ d tÇ ”
;
чо
tÇ t tt tt t
”
C-b. <
YtÇ
c
! t tt t t t t t t t t t t t t t 44 #tI
Vn.II < " d tÇ Va.
d
n.d. pizz.
<
;
d
n.d. pizz.
; Voice < " t Vn.I
d
tt tt Y
" d
d
би - лаб
n.d. pizz.
" c
Ob.
Cl.
я
d
tY tÇ
t t tY
" tt
" d
¡ tÇ t Ç
t t tÇ
" d
;
C-b. < Fl.
t t tÇ
c
tÇ
c
tÇ
Àt
d
Àt
d
же-
d
a t ttt t
нивсь,
t À tÀ t À c c
a
a
24
a
a
24
a
a
24 t "t t t "t t t t t t #t t "t t ! t # t ™ 2 pizz. 4 tt ” pizz. 24 "t
” pizz. Ì ² t t 24 tt ” pizz. ² t 24 tt ” ² 2 pizz. t t t 4 ”
c
a
c
a
c
a
c
a
c
a
61
Fl.
;
"
t t t t t t t t YtÇ
™ Ç " tY d Ob. ™ ! d Cl. < tIÇ
; Voice < " ;
d
c
c
a
a
a
a
a
a
a
a
a
c
a
a
a
a
a
a
a
t t t t t t t t tIÇ ™
c a
a
t
c
a
d
Vn.II < " tt
c
a
d
c
a
Vn.I
"
pizz.
™
pizz.
™ tpizz. ‚ " tt Va. ™ ; pizz. t " t Vc. ™ pizz. C-b. < " t ™ Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
d
Vn.I
c
"
Presto pizz.
" t ™
Vn.II < " t
™
‚" t ™
pizz.
Vc.
;
C-b. <
62
a
Presto
pizz.
Va.
d
" t ™
pizz.
" pizz. t ™
tÇ
a c
;
;
c a
!
tÇ
arco
"
<
Voice <
tÇ
d
c
Presto
d
tI ӂ
tIÇ
d I tÇ ” d
YtÇ
c a
arco
tt ™À
arco
t ™À arco À d tt ™
tÇ t Ç ™ arco tÇ d ™ tYÇ
tYÇ
d
c
”
d
tIÇ
d
tÇ I
tÇ tÇ
YtÇ
d
tÇ
tÇ
d
d t ™
tIÇ
Àt t
YtÇ
d
tÇ
tÇ
t À
tÇ
tÇ
d
d c
d I tÇ
! t YtÇ d
!t
d
ttÀ
tÇ I
tÇ tÇ
d
d
tÇ I
Àt t
YtÇ
d
tÇ
tÇ
t À
tÇ
tÇ
d
YtÇ d
d
c
d
a c
c
d
t
c
c
d
t
c
c
d
a
t
c
a
t
c
a
c
a
c
a
c c
tÇ tÇ • ÀtY
• ! ÀtY •
arco Í d t #t ™
c
! ÀtY
arco
tI •À arco Àt Yt •
!t t d
arco
Àt t
YtÇ
tÇ I
tÇ
tÀ
š
tÀ
š
t šÀ t šÀ
š
•
š
À t À t
tÇ
tÇ
d
d c c
š À ! t! t t
t •À ÀtY
tÇ I
š Àt
arco
•
t tÀ
tÇ
t # t! t
t
²
t À
tÇ
d tÀY
a
t
c
d
tÇ I
d
c
d
tt À
²
c a c c c c c
²
"Старости". 1844 р., офорт.
63
І. Кушплер вдало зберігає народнопісенну форму вірша “Ой по горі ромен цвіте”, в якому поет відтворює традиційну тему шукання долі, мрії про щасливе родинне щастя. Першодрук твору у альманасі “Хата” під назвою “Пісня” засвідчує особливу мелодій ність і наспівність поетичного матеріалу. Твір присвячено Федору Івановичу Черненку, гарнізонному інженер-архітектору, підпоручику, петербурзька квартира якого була центром літературних зібрань української громади у 50-х – поч. 60-х рр. Після смерті Шевченка він “являв собою якщо не центр, то, так би мовити, довідкове місце для почитателів покійного поета”. Шевченко часто зустрічався з Ф. Черненком в останній рік свого життя, разом з ним розробляв проект своєї хати. Обоє були не одружені, шукали козацької долі. Можливо це і спричинило посвяту цього вірша: “У дівчини, в чужій хаті, У рушничку та в хустині Захована в новій скрині”. Весільний звичай сватання художник відтворює в офорті “Старости” (1844р.). У чепурній селянській хаті при родичах і сватах в утаємниченому світлі свічки під образами наречена подає вишиту хустину нареченому. Тиша, спокій, святість, любов, традиція. Шевченко захоплений, він хоче мистецтвом художника, не менш достойно ніж у поезії, явити світові свою країну : ”народ навдивовижу оригінальний, земля прекрасна, і усього цього ще не бачили очі освіченого люду”.
64
Ой по горі ромен цвіте
Редакція В.Федоришина
(Баритон)
Stringendo
Flute
Oboe
Clarinet
Violin I
Violin II
Viola
Cello
Stringendo
mf mf mf f
C-b
Fl.
Ob.
Cl.
Voice
mp
Vln. II
arco
arco
Vla.
arco
Vc.
mf mf
ten.
ten.
ten.
ten.
ten.
p
pizz.
p pizz.
p pizz. p
p pizz.
mp
pizz.
mp
mp
до - ли-но - ю ко - зак і -
arco
mp
arco mp arco
mp
mp
та у жур - би пи - та - єть - ся:
Ой по го - рі ро - мен цві - те,
ten.
Гей!
1
mp
1 Moderato, poco rubato
mf
arco
C-b.
mp
f
- де. arco
Vln. I
1 Moderato, poco rubato
dolce mf mp
mf
mf
Voice
сл. Т. Шевченка муз. І. Кушплера оркестровка М. Михаця
pizz.
pizz.
pizz.
mp
«Де та до - ля пи - ша - єть - ся?
mp
Гей! «Де та до - ля пи - ша - єть -
div.
65
2
Fl.
Ob.
Cl.
2
Voice
Risoluto
2
Vln. I
Risoluto
там,
Vln. II
Vla.
Vc.
mf
mf
C-b.
Fl.
Ob.
Cl.
Voice
mf
Vln. II
Vla.
Vc.
C-b.
66
mp
mp
у
mp
div.
у руш - нич - ку та в хус - ти -
mp
mp
mp
3
3
mf
f f
f
f
f
mp
f
mp
mp
f
4
f
f
f f
dolce
3
f
3
Moderato, poco rubato
f
дів - чи - ни в чу - жій ха - ті,
за - хо - ва - на в но - вій скри - ні.
solo
3
- ні
Vln. I
mf
дру - же бра - те,
mp
не там,
mf
Moderato, poco rubato
4
4
Ой по го - рі ро - ман цві pizz.
p
pizz.
p
pizz.
p pizz.
p
pizz.
p
"Сліпий" ("Невольник"). 1843 р., ескіз, пап., олів.
67
Лише в одному ”Перебенді” Шевченко згадує 11 народних пісень. Михайло Гайворонський, відповідно, прагне зіткати своє музичне полотно з мелодикоінтонаційних елементів народних пісень За словником Б. Грінченка “перебендя” означає “балагур”, “капризник”, “привередник”; у М. Рильського – це “дивак”, такий як Г. Сковорода, лермонтовський Пророк. Цікаво, що в листі до Г. КвіткиОснов’яненка з власними віршами Шевченко підписався “Перебендею”. В свою чергу адресат, добрий знавець музичного мистецтва, у відповідь на перше видання “Кобзаря”, зізнався: “Я його притулив до серця, бо дуже шаную Вас, і Ваші думки кріпко, як музика, лягають на душу”. Традиційний образ народного співця часто зустрічається в романтичній європейській поезії 20-40-х рр. ХІХ ст. Поява Шевченкового кобзаря пояснюється ще й реаліями українського життя- це , за словами І.Франка, “постать наскрізь реальна, живцем вихоплена з дійсного українського життя”. Одночасно це “фігура ідеальна”, самодостатній романтичний митець, здатний піднятися над буденщиною, якого не розуміють люди у своїх щоденних клопотах, але потребують його мудрості і таланту. Образ такого народного Пророка, якому буває сумно і самотньо серед людей створив Шевченко і в олівцевому ескізі “Сліпий” (“Невольник”) (1843 р.)
68
Перебендя
Редакція В.Федоришина
;
Flute
24
Moderato, Sostenuto
2 4
Oboe
! 2 Clarinet < ! 4 ; <
Voice Violin I
;
2 4
Violin II <
Cello C-b. Fl.
;
<
; Voice <
”
Vn.I
;
Vn.II < Va. Vc.
‚
;
C-b. <
c
a
a
a
a
a
c
a
a
a
a
a
a
a
a
24 t tt t t t t •
! tt t t
•
t
tt t
”
tt t
pizz.
”
tt t
pizz.
”
tt t
pizz.
” ”
t
tt tt tt t t
t
t t
t t "t t t
t t t tt
tI t
t
tÇ
t t
!t
t
!t
t
a
a
a
a
a
Ì t ttÌ
c
arco
c
arco
c
arco
Ì t Ì t
!t t t t
|
- є,
t t t tt |
t t
|
pizz.
|
t t d tY
t t tY tY tY
|
|
a
t t t tt t t t t
по
t t t
t t t t tt t t t
t t tÇ t t
pizz.
d
t
t
a
arco
t
t t
a
c
t
tI t
a
c
t t
tÇ
a
tÌ t t
tt
t t
a
arco
t
t
t t tÇ t t
t t t t
pizz.
по - лю гу - ля -
d ttY d tYt d tYt
pizz.
d tY
pizz.
d tY
t t
t t tt d t t tY t t tI d t t t t t t tt d t t tY tI t t tt d t t tI d
є.
t t
™
a
tY
t t t t
по - ві - ва
a
t t
t
™ t t
Yt d t t
tÇ
t
Ві - тер ві - є, pizz.
tt tt " tt tt tt
t t t t
t
d Yt t t ™ Solo
t t
t t
t !t
t Yt I t Yt Yt t tI I
1
1
a
2 t t t t 4 •
1
!! <
a
2 t t t t 4 •
Ob. Cl.
;
a
!t t t
2 t 4 •
‚
Viola
a
t t t t
24
a
t t
|
t t t t t t
|
t
d tI t
!t a
t t t t t t
|
t t
t t t t t t
||
t t
t t c
t Y tY tY
t t | t d c
t !t
| |
t
a
d c
a
d c
a
На мо - ги - лі
!t t t
t t t t
!t t t
c
arco
c
arco
t
c
arco
t
c
arco
t t t t t
t
t t t t t t t t
a
d t t t t
tY Yt tY tY
c
t t
t t t t t t
t t
arco
t t
сл. Т.Шевченка мел. М.Гайворонського оркестровка М.Михаця
коб-
t
t t t
зар
tY
tY
t
t
си - дить,
t t
t t t t t t
t t t
69
;
t t
t t t
t t t
|
t t
t t t
t t t
|
a
t t t t
t t t
t t t
a
tY tY
t t tY
t t tY
d tI t
a
a
a
c
Ob.
a
a
a
c
Cl.
<
a
a
d Yt t t ”
Fl.
!!
; Voice < ;
t t "tY tY tY
На
мо - ги - лі
t t "t t t
Vn.II <
t t t t t
Vn.I
Va.
‚
Vc.
;
C-b. < ;
t t tY
tÇ
коб-
t
t
tI tI
d
гра
d
tI
d
d
tI
d tY d tY
pizz.
pizz.
t
t
d
t
pizz.
t
t
”
t
на коб - зі
pizz.
d
t
tI t
tY tY tY tY
pizz.
t
c
tI t
tÇ
t
t
t
tY
си - дить та
t t t
tY
tÇ
зар
tY
”
-
є,
та
на
d t d tI I tI
d
tI
коб-
tI
d
гра
d
I t
d
tI
tÇ
зі
d
a
-
є.
d t tI I
t
t t tI d
t
t
t
t t tI d
!t
t
t t t
t t t t ™
t
t
™
мо - ги - лі
arco
t
!t
! Yt
t
arco
d tY tY d
d
tY
На
d
tI tI
d tY d tY
d
™ Yt Yt Yt tY
arco
d
I t
tI
t tt tt tt ™ t ™
t
arco
arco
t t t t ™
t t
t t t t t t
|
a
a
a
a
c
Ob.
a
a
a
a
c
t t
t t t t t t
|
Cl.
<
a
a
a
t t
t t t t t t
tY tY
t t tY t t tY
d tI t
Fl.
; Voice < Vn.I
;
Vn.II <
!! ! t t tY коб-
зар
!t t t !t t t
tY tY
tY tY
t
t
t
tt tt " tt tt tt
t
t
t t "t t t
t t t t
pizz.
t
t
tÇ
tY
t
t
pizz.
t
tÇ
tI t
t t
pizz.
t
tÇ
tI t
t t
pizz.
си - дить, На
Va. Vc.
;
t
t t t
t
t t t
70
t
t t "tY Yt tY
t
C-b. <
t t
tY
tY
‚
d t
мо - ги - лі
t t Yt Yt
коб-
tY
зар си - дить та
tt tt tt t
d
pizz.
d
на
tI tI
d tY t t
коб - зі
d d
I t I t
d Yt
гра
d d
-
є,
та
tI
d tI d
tI
tI
d
d
d tY d tY
d
на коб-
tI tI
d d
tI d
зі
tI tI
tÇ
tI
гра
-
d
tI t
d
є.
tI t
! tI d tI t
!t
t
t
t
t
t
c
!t
t
t
t
t
t
c
Fl.
;
Piu mosso
Ob. Cl.
2
!! <
a
a
a
a
a
a
Кру-гом йо - го степ, як мо
Vn.I
;
Piu mosso arco
| ”
t Vn.II < tt ”
pizz.
Va.
‚
Vc.
;
C-b. <
;
arco
arco
pizz.
t ”
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
- ре
Ши-ро - ке, си - ні -
|
|
t t t
|
tÇ
c
t
t
t
t
t
t
arco
Ç tÇ tÇ t Ç e t tÇ tÇ ”tÇ
t t tY tY tY Yt tY tY t t |
|
arco
d t t t ”
a
!t
t c
| ”
a
d tY t ”
2 Piu mosso ; ” t Yt I t Yt Yt t Voice < tI I 2
t d t t ”
|
|
|
tÇ
t
t
t t t t !t t t
t t
I t t
t
|
t t t t
t
t
|
t
t
t
t t t t
t
t t t t
tt t t
t
tt t t
t
t
tY t
t
|
t
t
a
a
c
Ob.
a
a
a
c
Cl.
<
a
a
; Voice < ;
t t "tY
За
t t "t
Vn.II <
t
t t
tY
t
t
мо - ги - ло
Vn.I
tY
t
t
tÇ
t t tÇ
t
t
t t
tÇ
t t tÇ
| d tI t
t
t t t
t
t t
tÇ
t t tÇ
tY
tY
tY
tY
t
tY
tY
t t
tY
t t tY
tY
мо - ги - ла,
А
t t t
t
t
d
pizz.
t tÇ
t
d
t
t
d
там - тіль - ко
tI
pizz.
‚
tÇ
Vc.
;
tÇ
tI
t
t
t
t
tÇ
tI
t
t
t
pizz.
C-b. <
t t
t
Va.
tY
t
arco
t
tY
-ю
t
c
t
d
t t tY
pizz.
pizz.
t
tI tI
мо - ги - ла,
|
a
!!
За мо - ги - ло - ю
t
Fl.
є:
tY tY
t
d Yt t
pizz.
c
tY Yt tY tY ! t t tY
d d d
tI I t tI
мрі
d d
-
tI tI
d d
d tI d
є,
I t I t I t
А
d d d
там - тіль-
tI tI
d d
tI d
ко
I t I t !I t
|
tÇ
мрі
d d
-
I t
є.
d tI tI I t tI
d
d I t tI d
!t
t t c
t
t
t t tI d
!t
t
c
t
t
t t tI d
71
;
t t
t t tÇ t t tÇ
|
t t
t t tÇ t t tÇ
|
t
!t
d tI t
a
a
a
a
a
a
a
c
Ob.
a
a
a
a
a
c
Cl.
<
a
a
a
a
t d t t
a
a
a
a
d Yt t t ”
Fl.
!!
; Voice < Vn.I
;
•
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b. < Fl.
;
Cl.
<
t tt tt tt t
t t t t
• •
!t t t
t
•
3
Ob.
•
t t t t
t t t t
!!
tt tt tt t t
t
t t
t
! tt t t
t t
t t "t t t
t t t t
tt
t
t !t
t t
tÇ
tt
tY
t
t
t
t t t t
tÇ
tI t
t
t t t t
tÇ
tI t
a
a
a
a
a
a
a
a
3 Meno mosso ; ” t tY tY t Voice < I t tI Yt I
Vn.I
;
3
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b. < 72
”
Ві-
t t t
|
pizz.
pizz.
tt t tt t tt t
pizz.
”
tt t
pizz.
”
pizz.
”
t
c
arco
c
arco
c c
arco
c
arco
t
!t
|
arco
tt
t
d
t
t
|
t
t
|
t I t t
t
t
t t
t
t
|
t t
tI d ! t
t
t
t
t
a
тер роз - ві
d tt Y
t
pizz.
t
||
t t
t t
pizz.
t t t t t t
d
d ttY
t t
t t
tYt d t ! tY
t t
pizz.
|
d
tZ tZ tY tY tY
|
t t t t t t
d tYt d tYt
Ç tt t t t ”
-ну
pizz.
”
”
t t
t tt d ttY
t t tÇ t t
Си- вий ус, ста -ру чуп -ри
Meno mosso pizz.
a
tt tt " tt tt tt
a
”
a
t t
Meno mosso
”
d ttY d tY d tY
pizz.
!t
pizz.
Ç tÇ t t t t t t tÇ t
tÇ Y
a
d c
a
tY tY tY tZ Zt |
tY Yt Yt Yt ! t t tY
t t tt d t t tY
є;
YtÇ d c
То при - ля - же
t t
c
arco
t t I d t t tt t
t t
c
arco
c
arco
tI t t tt d
t t t
c
arco
t
c
arco
t t tt d t t tY
t t tI d
та
t t
c
d c
YtÇ
- ва -
t
t
Ç Ç tÇ t d tY ” t t t t t t tÇ tÇ tÇ a
arco
a tY tY
пос - лу - ха,
t t t t !t t t
t t
t t t t
t
t
t
t
t t
t t t t
t
t t t t
tt t t
t
tt t t
t
Fl.
;
Ob. Cl.
a
a
a
c
a
a
a
c
a
a
!! <
; Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b. < Fl.
;
Ob. Cl.
То
при - ля - же
t t "t t t t t t tÇ
t tY
та
tY
пос - лу - ха,
t tÇ
t t tÇ
|
a
d I t t
a
t
t t t t
t t tÇ
t t tÇ
tY
tY
tY
tY
t
спі - ва
tY tY
t t tY
t t tY
d
d
Як коб - зар
tI
d
pizz.
tI
d
t
tÇ
I t t
t t
pizz.
tÇ
tI t
t t
pizz.
t
t t tÇ
t
d
t
t t
t
pizz.
t t t t
|
tY
t
t
d d
tI tI
-
є.
d
tI
d
tI
!t
t
!t
c
t
t
t
a
a
a
a
c
a
a
a
d t t t
a
a
a
a
;
d
tY
! tY
-
a
tI
є.
t d t I I
t t t t
arco
•
d
arco
d Yt tY d
arco
t t t d
arco
d
tI
a
I t tI
t t t d
t tt tt tt • t •
t
t t t t • t t t t •
arco
t t
t t tÇ
t t tÇ
tÇ t
tY
t t
t t tÇ
t t tÇ
t
tY d
d I t
tY d
tÇ d t t a
t
t t t
t
t t t
t t t
tt
Ytt d
d tt
tt d
t t
t d
t
t t
t
! tt t t
t t
t t "t t t
t !t
tY
t
t tt
tt
t
tÇ
tt
t t
t t t tt
t
t
t
t
t t t t
tÇ
tI t
t t
t
t t t
|
t
t t t t
!t
tÇ
I t t
t t
t
!t
t
t
t
t t
tY d
t t t
Як
tt tt tt t t
t t
t
t t tY
tt tt " tt tt tt
t t
!t
d
t t tY
t t
!t t t
d
tI
d
tI
t
Vc.
d
t t c
tY
c
‚
tI
tÇ
спі - ва
d
d
a
Va.
коб - зар
d tY d tY
a
Як
d tI d t I
a
Vn.II <
C-b. <
t
t t Yt Yt
t t tÇ
d
pizz.
!! <
;
tY
t t tÇ
a
; Voice < Vn.I
t t "tY tY
t t
tt
коб - зар
t !t
t
спі
- ва
t t
-
є. t! t! t
tY
d
t d 73
74
Автопортрет. 1845 р., пап., олів.
75
Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.
Романс-пейзаж “Реве та стогне Дніпр широкий” М.Лисенка посідає особливе місце у його циклі “Музика до “Кобзаря” Шевченка”, що містить 87 різних за формою вокальних творів, адже ці вірші започатковують “Кобзар” і є своєрідним камертоном до поетичного світу генія. Тут композитор виявляє високу майстерність у творенні музичного живопису, вміло використовує колоритні засоби звукозображання, Широким мелодійним малюнком відтворює красу наддніпрянської природи, дзвінкими акордовими послідовностями передає ревіння широкого Дніпра, химерною імпровізаційною мелодією наслідує завивання вітру, повторними октавними стрибками – лиховісний перегук сичів. Характеризуючи музичну шевченкіану М.Лисенка, дослідник української музики М.Грінченко зауважив: ”В історії музики таке явище подибуємо не досить часто: геніальний національний поет викликає до життя музу славного музики, музу, що стає підвалиною не лише творчості цього музики, але в його особі й до творчості цілої нації, музи, що з пробудженням індивідуальної творчості композитора творить, будує національну культуру в тій її галузі, що зветься музикою. Прикладів такого широкого впливу поета на композитора ми не знаємо. “Автопортрет Шевченка (1845 р., пап., олів., створений на Київщині у селі Потоках і подарований кумі Надії Тарновській), гранично простий, ясний за формою, ніби уособлює внутрішню силу і ту велику енергію впливу свого поетичного слова.
76
Реве та стогне Дніпр широкий Редакція В.Федоришина
Ç Ç Sostenuto tt t "" " " 3 d t t Flute 4 ” Ç Ç """ 3 d t t t t t " 4 Oboe ” Ç Ç " 3 t tt t Clarinet < " 4 d t ” Sostenuto ; 3 Voice < " " " " 4 b Ç ;
" div. À| Ç " " " 34 | Ç • ª " " 3 div. Violin II < " " 4 t t • tÇ tÇ ‚ " " " " 34 Viola tÇ tÇ • ; "" 3 " " 4 tÇ Cello • 3 C-b < " " " " 4 t Ç • Violin I
Fl.
;
;
Sostenuto
" " "" d
t
tÇ tÇ tÇ tÇ ÈtÇ Y
ttÇ ttÇ tÇ tÇ #t t
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tt t t t t ÀÀ À tt t t t t ÀÀ À t
44
™ t tY t t "" 44 Ob. " " d ™ " d t tY t ! t 4 " 4 Cl. < ™ ; d I t 44 Voice < " " " " | ва,
до -
tY tY
d c
до
#tY
лу
tY
вер - би
t #tÇ
tt Ç
‚ " " " " tt tt tt tt tt
t 4 t t tÇ #t 4 tÇ Ç
tÇ
tÇ
Va. Vc.
; "" "" |
C-b. <
"" " | "
t t
t 44 tÇ tÇ tÇ
4 t 4 | 4 t 4 |
tÇ
tÇ
t t
tY
та
стог - не
tÇ tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ tÇ tÇ
tt tt tt Ç Ç Ç
tt Ç
tÇ tÇ
tÇ tÇ tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ tÇ
tÇ
t
|
34
a
a
tY tY
34
tÇ tÇ
со -
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
3 4
tÇ tÇ
tÇ tÇ
34 3 4
tÇ tÇ
tÇ tÇ
кі,
го - ра - ми
tÇ t Ç
Ç tÇ tt
tÇ tÇ
tI t tI t
Àt Ç -
t
d ”
tY tY
лю
ви -
ttÇ
tt | tÇ t
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ t #ttÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ |
t
|
t
tÇ
t tÇ
t
tY |
ма.
|Ç |Ç ª •
t
tY |
t | d Y ”
пі - дій-
tÇ
tÇ tÇ ttÇ
d ”
Ç tÇ tt tt ttÇ tt t Ç Ç
хви
за-
tÇ tÇ ttÇ
t
t
a
ві - тер
tÇ tÇ #tÇ tÇ tÇ
|
a
tÇ tÇ t
t
cер - ди - тий
a
34
t
кий,
a
• 34 t t t tY tY
tY Yt #tY tI t t tY
tY
34
"ttÇ
t
ро -
3 #t t 4
ttÇ
t
a
3 #t t 4
tt Ç
tÇ
a
#tÇ tÇ 34 tÇ tÇ
ви
tÇ
a
tÇ tÇ 34 tÇ tÇ
гне
tÇ
34
a
tÇ tÇ 34 tÇ tÇ
t
-
a
Дніпр ши -
t
tY
a
tY Yt 3 toI t t t t Ç 4
34
tY
t 4 t t t #t 4 tÇ tÇ tÇ
tY tY
tY
b b
a
tÇ tÇ
34 34
a
ве
1
; " " tt tt t t t Vn.I " " t t t
"" t Vn.II < " " tt t tt t t
a
b
d c
-
-
44 t t tÇ Ç ™ tt tt 44 tt tÇ Ç Ç Ç ™ 4 t #tÇ tÇ 4 tÇ Ç ™ 4 t tt 4 |Ç ™ 4 t tt 4 |Ç ™
tY d c tÇ
d
Ре
t t t t t t tt tt tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ Ç Ç
tY t
1
44 ™ tÇ tÇ tÇ tÇ ÈtYÇ d 44 ™ tÇ tÇ tÇ tÇ ! ÈYtÇ d 44 ™ • 1 ÀÇ t c c d tI 44
t t ª
сл. Т.Шевченка муз. М.Лисенка оркестровка М.Михаця
(бас)
c
tt t t t t t t t t t t • t t t t t t •
tÇ • tÇ •
tÀ tÀ tÀ tÀ tÀ tÀ
77
Fl.
;
" " ""
Ob. Cl.
tÇ
" " ""
<
""
t t t
;
c
" " #t Ç " " ªt Ç
"" Vn.II < " "
Vc.
; "" ""
C-b. < Fl.
;
"" " "
""""
І
<
;
Va.
Ì
t
tY
#t
t
t
t
t
2
" " "" t t tÇ tÇ
мі
2
-
a
a
a
a
сяць на
ту
#t
t t
#t
#tÇ tÇ
t t #t
t t
t
t
t
t
sempre
по
-
tY
ру
tY
Àt Ç
tY tY
із
хма - ри
t t
t t
де
tÇ tÇ tÇ
tÇ tÇ #tI t Ç tÇ tÇ
tÇ tÇ tÇ
tY t Ç
tÇ tÇ tÇ t
|
t
t
|
t
-
t
t
t
a
a
b
a
a
a
b
a
a
a
b
вси-
tÇ
tÇ
"tÇ
tÇ
tÇ
вен
tY
#tY tY
t t #t
tÇ t
нім
tÇ
"tÇ
tY
tY
cresc.
-
рі,
то
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
мо
tÇ tÇ t tÇ
tÇ tÇ
t
t
t
t
a a
t #t t
tt tt t
a a
a
tY
-
d a
#t t t
t
tÇ
#t t
a
|
Ì t ‚ " " " " dÇ tJ ™ "" " Ç " |
tÇ
t
t t
|
""
; "" " " |Ç
C-b. <
#tY
блі - дий
Ì t
|Ç À
"" Vn.II < " " tÇ tÇ
78
tI
t #t t ”
c
|Ç À
чо
Vc.
d
t t t #t
tÇ ; Voice < " " " " Vn.I
c
"" ""
Ob. Cl.
tt tt tt
‚ """"
Va.
d
poco
2
c
d
!t t t
; Voice < " " " " Vn.I
d
tY •t Ç
tÇ
tÇ
tÇ
tÇ
ви - ри
cresc.
tÇ
cresc.
tÇ
cresc.
cresc.
cresc.
tY
tÇ t t
tÇ
- нав,
t tI tI I
то
по - то
#t t t •
t t t
t t t •
#t
t t t •
t #t t • t #t t •
t t t
t t
tY
tY tY
де
виг - ля
tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ t
t
™ !t ™
- пав.
#t t t t t #t
t
t t #t t t t t #t t t #t t
t
tÇ
t
t
|ª Ç
d
не - на - че
tÇ tÇ tÇ tÇ
poco cresc.
tÇ tÇ tÇ tÇ
poco cresc.
tÇ tÇ #tÇ tÇ
poco cresc.
t t t
poco cresc.
™ t
|Ç
poco cresc.
- дав,
tÇ tÇ
t
tY tY #tY
tÇ
Ít
t t t t
poco cresc.
tÇ
t
|
!t
|
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ t t
tY
bÇ #t t t Ç •
tY
t t t t t t • t #t t t t t • t •
|ª Ç •
t
t t
Fl.
;
" " ""
Ob. Cl.
" " ""
<
""
;
" " ""
"" Vn.II < " " ‚ """"
Va. Vc.
; "" ""
C-b. < Fl.
;
"" "" " " ""
Ob. Cl.
"" " "
" <
"
; Voice < " " " " Vn.I
;
t t t tÇ
tÇ
t t t tÇ
!t Ç
; Voice < " " " " Vn.I
tÇ
t t t tÇ
bÇ
c
|
”
c
Vc.
ю
d Yt t
d c d c
3 Ç ” d Yt tY tY t Ще тре - ті
пів
-
‚ " " " " t tÇ tÇ tÇ t Ç Ç
"" " | "
t t
-
лись, та
я - сен
tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
tÇ tÇ | |
tÇ tÇ #tÇ t t
tÇ tÇ tÇ
tY #tY
I t t
не
спі - ва
-
tY Yt tY tY
ли,
ні - хто
ні
t t t t t t t
t
t t t t t t t
t #t t t t t t t t t
t
c
t
c
t
tY
|Ç
t
d tY tÇ t tÇ t t Ç ” tÇ
tI tI tI t
- где
не
го - мо - нів,
tY
d b
|Ç
t
t t |Ç
tY d b
раз
скри-
t t t t •
#t
t
t t t t •
t
t t t t •
t
t •
t
tÈ
t
tÈ
t t
t t t t t t t t t t t t t t t t t t Ít Ç
d b
bÇ
пів.
Ít Ç
c
d
c
d
c
d tY
cresc.
си
tY tY
- чі
вга -
Ì arco t t t tÇ tÇ tÇ ” cresc. Ì arco t t t t t t t t t tÇ tÇ tÇ ” cresc. Ì arco t t t t t t #t t t tÇ tÇ tÇ cresc. ” Ì arco t d I #tÈ t t c t ”Ç cresc. Ì arco t d tI #tÈ t t c Ç ” cresc.
!t
у
d
t t t t t t
tY
a piacere o tI
t
t
”
|Ç
t
tY
раз
t •
a
t t t t t t t t t t #t
пе - ре - кли - ка
d c
a
ні
tÇ t tÇ t t Ç d Yt ” Ç d tY tÇ t t t #t Ç
a
tÇ
#t
3
pizz.
pizz.
"" " " t tÇ tÇ tÇ tÇ Ç
; "" "" |
C-b. <
a
t t #tt t "tt t t t t t t t t t t t t t ” #t pizz. t t t t t t t t t t t t t #t t ” pizz. tY t c d c c c c t ” t t c c c c tI d c ” È | tÇ t tÇ t tÇ tÇ Y t d b ” • È tÇ Ç tÇ t tÇ tÇ d tY t t b • ” È | Ç Ç Ç Ç d tY t t t t t t b • ” • tÇ tÇ tY tY tY t tI tY #tY tY
"" Vn.II < " " tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ Va.
3
d c
poco dim. e rall.
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ poco dim. e rall.
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
poco dim. e rall.
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
poco dim. e rall. À tY t tI t t tÇ À tÀ À
²| Ç
²| Ç ²| Ç ² bÇ
² |ª Ç ‘ ² |ª Ç ‘ ² |ª Ç ‘ ² t |Ç ‘
poco dim. e rall. À ² tY t tI t t t | tÇ t À À À ‘
Yt d
pizz.
79
80
"Благословіння дітей". 1856 р., пап., сепія.
81
Е… люлі!.. Люлі, синку, люлі, питала зозулі, зозуля кувала, правдоньку сказала: буду сто літ жити, тебе годувати, в жупані ходити, буду панувати. Ой виростеш, сину, за півчварта року, як княжа дитина, як ясень високий, гнучкий і дебелий, щасливий, веселий і неодинокий. Найду тобі рівню, хоч за морем синім,
або крамарівну, або сотниківну, таки панну сину, у червоних черевиках, в зеленім жупані, по світлиці похожає, як пава, як пані, та з тобою розмовляє; в хаті, як у раї! А я сижу на покуті тільки поглядаю. Ой, сину, мій сину, моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, на всій Україні? Нема кращого й не буде, дивуйтесь люди!
”Колискова” І.Соневицького на слова з поеми “Сова” тонко відтворює ніжну душевну мелодію материнської втіхи та гордості за свою дитину, вплітаючи в неї трагічну тему болю вдови у жорстокому світі людей. Відомо, що працюючи над поемою, Шевченко використовував народні рекрутські пісні, зокрема дуже близькою до твору є варіант цієї пісні, записаної в с. Кирилівка небожем поета А.Й. Шевченком. Картина Шевченка “Селянська родина” (1843 р., олія) одна з найвідоміших і уособлює часто згадувану у поезії і співану у народній пісні мрію про родинне щастя, про материнську любов. У цій картині, виконаній на Україні, до живописця вперше приходить відчуття сонця, кольору, повітря, все те, чого так не вистачало в академічній майстерні. Художнику нарешті вдалося олійними фарбами передати трепетність і внутрішній рух життя, те, що він досконало умів робити аквареллю і олівцем, те, що так приваблює музикантів у його поезії. Зображене на полотні – це не епізод з життя конкретної селянської родини, а якась духовна спільність, що утворює атмосферу родини, її внутрішню суть. Лінія нахилених голів, плечей, рук, постатей батька і матері утворюють овал, в якому знаходиться їх дитя. Таке композиційне рішення , особлива колористична пластика, промовиста мова жестів зближують твір з полотнами майстрів італійського Відродження. Не випадково цю картину часом називають українською “Святою родиною”. Не маючи власної родини, Шевченко вбачав у сім’ї вершину людських стосунків, вогнище тепла і захисту від холоду і жорстокості зовнішнього світу.
82
Колискова (сопрано)
;
Tempo di bercense
" 24
a
a
!2 Clarinet < 4
a
a
c
a
a
c
Flute
" 24
Oboe
; "2 < 4
Tempo di bercense
Voice
Violin I
;
a
2 Violin II < " 4 ||ª
‚ " 24 | ª ; 2 | "4 ª Cello
Fl.
;
"
Ob. Cl.
"
<
!
; " < tI
Vn.I
;
Лю
" ||
tY
- лі,
Vc.
‚ " ||
;
C-b. <
t " tt
"
t
t
Е...
лю
| ª
t ª
”
t ª c
a
a
a
a
a
a
tY
t
лю
t
-
лі,
|| ||
t c
||
-
tY
та
tI
- ла
||
| | t
tI
пи
t a
| | t tt t
tY
зо
t
- зу
c
a
a
a
a
a
a
² ! ttª
|| | | n.d. t t t t
|| || | |
t
pizz.
c
pizz.
t
t
a a
a
a
a
a
a
a
t
-
лі,
||
tI
зо
||
-
tY
зу
tI
- ля
||
| | t
a tempo div.
a
a
||
t
a tempo
a
||
1
”
a
- ку,
²t ª
t !² t ”ª div.² tt ª ” ²t
a
tI
1
div.
a
син
a tempo
лі!...
”
t ª
a
² t
-
ttª
| ª
1
!²t
² |
| ª
a
²t
a
Vn.II < " || Va.
t
||ª
| ª
a
t ” t
piu lento
| ª
2 < "4
C-b
t
”
|
||ª
div.
t
”
piu lento
| ª
Tempo di bercense
Viola
c
piu lento
a
" 24 ª|
сл. Т. Шевченка муз. І. Соневицького оркестровка М. Михаця
з вірша "Сова"
Редакція В.Федоришина
t a
| | t tt t
tY
ку
t
- ва
t
-
ла,
|| ||
t c
| | t
t a
83
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
a
a
a
a
a
"
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
<
!
; " < tI
Vn.I
;
прав
;
C-b. < Fl.
;
Ob.
Cl.
Va.
Vc.
84
c
a tI
в жу - па
tI
- ні
| " | ª
‚" | À
Àt
хо
-
t
ди
| | ª t |
a
"t
сто
-
t
літ
жи
t
-
|
t
c a
a
a
a
a
a
a
ти,
À t
tI
бу - ду
tI
па
| | ª t
t
| |
c
-
tI
ну
-
!t ва
| !| ª t |
t
tI
го
tY
- ду
t
- ва
| À
-
t
t
|
c
t c
t
c
t t
t
ten
!t
| a
a
| ”
| ”
t À
t
a
| ”
ти.
ти,
À|
|
| ”
t
-
|| ª
t À
t
”
| a
tY
бе
|
t
c
-
|| ª
À|
”
tI
те
t À
t
a
t
tI
ти,
|| ª
t À ”
”
"|À
" |
"
tI
tY
tI
ду
| À ” arco |
a
a
!
tY
-
|| ª ”
t
t
"
;
C-b. <
| |
a
t
бу
c
a
Vn.II < "
tI
ла:
"
< ;
t
-
||
t
t
; " < tI
Vn.I
t
- за
||
t " tt
"
ска
||
‚ " ||
Va.
tY
tI
" ||
Vn.II < "
Vc.
tY
- донь - ку
ten
t
Ít ” Í t ” a
t
ten
t
!t
t
t
c
t
t
t
”
Fl.
;
Ob.
Cl.
2
"
a
a
a
a
a
a
"
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a tempo
!
<
; " a tempo tY tY < 2
Vn.I
;
Ой
YtÌ
d Vn.II < "
pizz. t ‚ " ttY d
Va.
Vc.
;
C-b. < Fl.
;
Ob.
Cl.
t " ttY d
Vc.
t
t
tÇ
ну,
за
t t
pizz.
d
tÌ
! tY tY
пів
tI t d tt d
t
arco
tY
- чвар - та
Í tI
-
ку,
як
кня
YtÌ
d
arco
t "t t #t t t t ! t t t
t t
t
tY
tY
a
!t t
Í
t
a
t tt Y
pizz.
t t
t
t
a
c
ро
t t
c
t "t t #t t t t ! t t
Ít
t
a
t tt Y
ди
- ти
!t t
t
t t
tÇ
- жа
d
pizz.
! tY tY
ÍÌ t
на,
t t d
Ì t
t
t "t t #t t t t ! t
arco
d
tI
t t
-
arco
c
d
t
a
c
a
a
a
a
a
"
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
!
як n.d. pizz.
tY
я
I t " tt d t ‚" t
;
C-b. <
t
-
tY
a
d Vn.II < " Va.
t
t t
"
< ;
!t
arco
d
tI
; " tY <
Vn.I
си
t
c
pizz.
"
tY
ви - рос - теш,
a tempo Ì " d Yt
2
! tY
"
"
! tY
-
сень
tY
ви
t
- со
-
c
Í tI
!t
t
t
t a
t
кий,
t
t
arco
t "t t #t
t t t !t
t
t
t
t
a
t
tI tI tI
гнуч - кий
d
a t
tI
|
Ì tI t
t tt Y
d
tY
d
n.d. pizz.
і
|
c
де
t
-
t
бе
t
-
t
лий,
t
|
щас - ли - вий,
d
t
arco
t
tI tI
Ì
tI
t
|
!|
| c
tI tI
c
t
ве
t
-
t
се
t
-
t
лий
t
!| |
t
"t
t
|
"t
t
c
85
Ì
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
" <
!
; " < tI
Vn.I
;
Cl.
;
c
c
d
c
c
d
c
c
d
c
c
" tI
t
Vc.
C-b. <
86
‚ " || ª
tI
- ди
-
но
tY
c
™ ™
за
мо
- рем
t
t
!t
tÇ
t
t
tt Ç
! tY
t
си
|| ª
t
Í t Í t
arco
™ arco Ít ™ arco Ít
™
-
t
!t
|
Най
d
t
d
t
!t
tt ÇÇ tÇ
d
t
"t
tÇ
d
t
"t
c
а
t t
|| ª
t ”
pizz.
t
c
t
c
t
-
t
3
t
|| ª
|
a t
tY
ду
то
t
t
t
tÇ
t
t
t
tÇ
tY
-
tY
бі
рів
|| ª
t t t t tt t
pizz.
t ”
a
a
t
c
t
t
-
ню,
tÇ tÇ
t tt t
t t t
c
t
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
tY
- бо
tY
кра-
! tY
t
t
!t
tÇ
t
t
tt Ç
to I
ма
t
- рів
|| ª
-
t
ну,
tÇ tÇ
tt tt tt e ttt tttt t tt tt tt e ttt tttt " tt t
"
c
tY
t
tY
d
3™
a
tÇ
a
tÇ
t
t
a
tÇ
3 tY
| ™
a
нім,
t
™
a
t
t
- кий.
arco
a tY
Ít
t
™
|
arco
piu lento
d
!
"
tI
a
tÇ
хоч
;
|
piu lento
d
Vn.II < " t Va.
a
c
; " tY <
Vn.I
a
d
"
<
a
- о
"
Ob.
a
не
; pizz. tt " tY Vc.
;
a
і
Vn.II < " tI t t pizz. t ‚ " ttY Va.
Fl.
a
pizz.
tI " tt t
a
tY
pizz.
C-b. <
a
piu lento
c
t
c
tY
а
t
-
tY
бо
tY
сот
- ни
t
t
!t
tÇ
t
t
t
t
tÇ
!t #t
#t e #t t t
"t t d
! tY
t
-ків
tÇ
-
t
ну,
tÇ tÇ tÇ
t "t t e t t t t tt
t
c
tt
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
a
a
a
a
dÇ
"
a
a
a
a
a
e
a
a
a
a
a
c
<
!
; " tY <
;
та
-
tY
ки
tY
#tY
си
пан - ну
t
-
" t
t
t
#t
t
Vn.II < " t
t
t
t
!t
!t
t t
Vn.I
‚" e
Va.
Vc.
;
C-b. < Fl.
;
Ob.
Cl.
" t
Í t
t
" t
c
ну,
у
чер
t
t
t
t t t t
t
t t
t t
|
|
arco
t
a
c
a
a
a
c
t
t
t t
t t
t !t
Vn.II < " t
t
t t
t t
t
Vc.
"
Í ‚" e t
;
C-b. <
" tÇ
" t
t t t
по - хо - жа
tÇ
t | I
d tI t
d
- є,
t tY
як
t t
t
па
t t
Í t #t t
tI t
-
tY ! tY
ва,
як
t !t
-
ре - ви
t
па
-
”
tY
t
t
t
t
ках,
-
t
ні,
e !t t ”
t
-па
t
t
t
t
t
t
t
t
t
#t
t t t
t
t
tY
tY
та
з то
t
t
-
ні,
t
tY
d
t
t e !t ”
”
t
жу
в зе - ле - нім
! tZ t
”
!t t
tY
tÇ
"tY
”
tY
t
"tY d
!t t
tY
tY
tY
tÇ t
dÇ
світ - ли - ці
tÇ
c
tY
t
!t
a
tY
t
!t
a
tY ! Yt
t
t
a
tY tY
t
t
"
tY tY
#t
#t
e
tY
t
t
I t
- них
a
!
tY
че
во
a
по
Va.
t
#tY
#tY
a
< ;
Í t
e
-
tY
"
; " tY <
Vn.I
tY
tY
t
! tZ t
t
t
c
tI t
a
a
a
a
a
a
-
t
tY ! tY - ю
#tY
роз
! Yt
- мов
- ля - є;
бо
tY tY
t
t
t
t
t
t !t
#t
!t
t t
t
t
t
!t
t
t
#t
t
t
t
t
!t t
!t !t
t
t
t
tI t
d
tt
t
d
t
Í e !t
#t Ç #t
t
t !t !t
#t
! tY
!|
d ! tY
#t
t
c
87
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
e
"
a
dÇ
a
c
<
!
; " <
!t !t
”
t
! tZ t
”
e
$t ! t
”
#tY
ті,
tI
як
у
ра
t
#t
! tI ! t
t
!t
Vn.II < " !t
!|
!|
t
t
#t ! tY
|
!|
!t
!t
!t
!|
!|
Vn.I
;
;
t
" !t "
<
piu lento
!
; " piu lento <
;
-
Í e !t
"
"
Ob.
Cl.
"
;
C-b. < Fl.
в ха
‚ " !t Ç
Va.
Vc.
tI
d
a
a
a
a
a
a
a
Vn.II < " |
!|
Va.
Vc.
;
C-b. <
88
‚ " || " |
" |
А
!t
|
a tempo
|
piu lento
ї!
c
a
|| | |
™ | ™ |
™
a tempo
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
tI tI tI tI tI tY
! tI tI tI t t
|
!I t !t
" |
Vn.I
-
t
a
я
си - жу
на
#t
|
t
!t
t
t
t
!t
a |
| ”
t
!t
t
tt
t
” | ” t
pizz.
”
c
c
|
!t
|
|
t
t
t
4 Ой,
|| ª
4
!t t
t
tI
си
||ª | | ª t pizz. tt t
tY
ю.
|
|
4
да -
!|
t
t
-
t
"t
t
пог - ля
t
t t
t
#t
c
a
”
тіль - ки
|
|
a tempo
по - ку - ті
tI tI
| c
a
a
a
a
a
a
a tI
- ну,
tY
мій
t
си
t
-
ну,
|| ª
||ª
t c
| | ª t
t a
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
a
a
a
a
a
"
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
<
!
; " < tI
Vn.I
;
мо
tI
tI
tI
- я
ти
| " | ª
ди
Vc.
C-b. < Fl.
;
t " tt
" "
t
t
™
t
t
" | ™ ! t Cl. < t ™ ; " <
Vn.I
pizz. t " tt ™
Vn.II < " tt ™t pizz. t ‚ " tt Va. ™ ; tt " t Vc. ™ pizz.
C-b. <
" t ™
но!
Чи
c !t
t
t
t
t
t
c
a
c
a
c
a
c
t
"tY #t ! t
t
tI
- щий
d
d
t t t t tt t tt t
на
tY
tI
всім
сві
| | ª
t
t
c !t
- ті,
на
t
t
t
t
t a
c
a
c
a
c
a
t c
t
tI
Ук - ра
t 5 tY
5
c d
c
d
d
c
c d
a tY
- ма
кра
- що
- го
t t ”
t
t
t
t
t
t
arco
arco
t t ” c
|arco
” t
”
ні?
Ít ”
arco
c
t
t
tY
Не
t
-
| | ª
tY
tY
t a
5 ™
- ї
| | ª
t
t
tY
t
||ª
t t t
a
t
a
всій
| | ª
"t #t t ! t t
tI
| | ª
t
t
t
tI
tI tI
||ª
| | ª
|
t t t
t a
t
tI
||ª
t t t
d
a
t
кра
| | ª
a
t
a
є
| | ª
t
t
t
tI
||ª
| | ª
Ob.
;
-
||ª
‚ " || ª
;
- ти
tI tI
t
| | ª
Vn.II < " ||ª Va.
t
tI
t
" tY
” Yt ” "tY
й не
"t
a
t
t
t
”
#t tY
tY
t
t
бу - де,
t
"t
| t
c
89
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
a
a
a
"
a
a
a
a
a
a
<
!
; " t t <
Vn.I
;
ди -
t " tt ™
pizz.
Vn.II < " tt ™t
pizz.
‚ " tt ™ pizz. ; tt " Vc. t ™
pizz.
Va.
C-b. <
90
pizz. " ™
t
t
вуй
c c c c c
-
tÇ
Ì c !t arco Ì c t arco Ì c t arco Ì c t arco Ì c t arco
c tI |
тесь
лю
t
”
t
t
c
|
t
”
” |
tY d c
|
|
|
a
|
|
|
|
|
|
| |
| |
| |
| |
|
|
|
|
|
tY
|
|
|
|
morendo
|
|
|
|
|
a
|
- ди!
t
t
|
| ª ‘ | ª ‘
a
a
| ª
tY d c
| ª
tY d c
morendo
|ª ‘
| ª ‘
tY d c a
a
d c
|ª
tI d c
| ª
tY d c a
pizz.
tI
d c
В Корсуні. 1859 р., пап., олів.
91
Ой три шляхи широкії до купи зійшлися На чужину з України брати розійшлися. Покинули стару матір Той жінку покинув, а той сестру. А найменший молоду дівчину. Посадила стара мати три ясени в полі. А невістка посадила високу тополю. Три явори посадила cестра при долині!… А дівчина заручена червону калину. Солоспів ”Ой три шляхи широкії” Якова Степового створено в притаманній йому манері з превалюванням мінору над мажором. Але такий загальний лад позначений мелодійною простотою, елегійно-споглядальним характером, задушевністю, близькістю до ліричних українських народних пісень, тонко відтворює загальний настрій Шевченкового твору. Вірш, написаний в казематі “Третього відділу”, сповнений суму і відчуття розлуки з рідним краєм. Власні душевні переживання дуже близькі до народнопісенних мотивів про розлуку з рідними, про горе матері і дружини, про сльози сестри і смерть коханої від туги за милим. Народнопісенна символіка, композиційні засоби троїстості і протиставний паралелізм, образ зарослих тернами шляхів роблять поезію глибоко символічною і загально людською. У поетичних і малярських творах Шевченка людські характери і долі часто співзвучні образам природи. Таким психологічним образком сприймається і його малюнок “В Корсуні” (1859 р., пап., олів.) із старими, понівеченими бурями, деревами над Россю. Один із ґрунтовніших дослідників творчості Шевченка Павло Зайцев вперше висловив думку, про те, що художник відчував спорідненість з цими самотніми, старими, міцними, але пошарпаними негодами деревами.
92
Три шляхи Редакція В.Федоришина
Flute
;
Oboe
" " Š
Š
; " Voice < " Š ;
”
”
‚ "" Š
div.
d
” ; " " Š t Cello ” C-b
Fl.
;
"
Ob. Cl.
"
Vn.II < " Va. Vc.
" "
‚ ""
d
ó
t t
до
”
tY
ку
arco
t
arco
”
" arco " !t ”
d
² a
t
|
t
|
t t t t t
t
a a
¿
1 ™ div.
div.
ó d tI ¿
²t t ª
t ¿ ttY ™
1
² ttª
non div.
I t
Ой
три
d
pizz.
d
t ¿ Yt ™ pizz. t ¿ ttY ™
d
pizz.
² t
t
pizz.
I ¿ tt ™t
²t t ª non div. t ²t t
t
a
¿ ¿
²|
t
сл. Т.Шевченка муз. Я.Степового оркестровка М.Михаця
pizz.
¿ tI ™
ó I t
tY
шля - хи
t tt Y
d
tI
a
a
a
a
a
зій
-
t
шли
-
t
ся
d
t t
На
tY
чу
-
!t
жи
-
t
ну
d
t t
з Ук -
tY
ра
t
- ї
| |
! ||
! ||
||
|
#|
|
|
|
|
|
|
t
| |
|
|
t
c
t
c c c
d
c
t
-
tI
ни
tI
бра
||
div.
|
c
c
a
||
!|
кі - ї
t tt d Y
d
tI
-
t t d tY tt d Y
a
tI
ро
d
t t tY
t ó tI t
tI d tt
a
ó tI
-
d
t Yt
d
ши
d
tI t t
d
tI
a
t
t
t t t
t t
- пи
tI
uniss.
d
t
||
” ||
t
t t t !t t t
ttY d tt Y
t
arco
; " arco " !t ”
C-b. <
d
"
<
;
ttY
"
; " Voice < " Vn.I
t d ttY tI
tt d !I
"Š t < " ”
"
t t t t t
tÈ #t ! t t t #t "t
1
²|
a
Èt
" Violin II < " Š d ” Viola
t
Andante
”
t t ! t t ²|
t t t
|Ç
Andante
" " Š
t
tY |
!t Ç " " Š ”
Clarinet <
Violin I
t #t ! t t t #t "t
t
Andante
(для високого голосу)
|
c
t
c
93
-
!t
t
a tempo
Fl.
;
"
Ob. Cl.
""
poco rall.
"
<
; " t Voice < " Vn.I
;
ти
""
Vn.II < "
;
-
зій
b
a
b tÇ
-
шли
poco rall.
|
t
|
|
"
c
!t
™ t t
b
! tÌ
a tempo
|
™ Ì t ™ n.d. Ì t t ™ Ì | ™ arco Ì c | ™
|
t
| |
c
t
a
"
По
-
tÇ t
tY
tY
ки - ну
-
tÇ "t
t
tÇ
t
t
t
t
tY
|
#t
!t
tY
t
t
|
d
t
t
tÇ
!t
t
t
tt ÇÇ
!t
#t
t
t
t t
| |
pizz.
t
a
a
a
a
ли
ста
tÇ t
- ру
tÇ t
- тір
tÇ
tÇ
tÇ
Той
t div.
tt
tI t t t t t
жін - ку
t
по -
ки
t t tt Ç t
! tt
tt tÇ
-
tI d
нув,
d d
tY
а
tÇÇ t #tÇÇ t
tY
той
tY
се
tÇ "tÇ tÇÇ t
-
А
tÇ t
tÇ tÇ
t
t
t
t
tI
t t tY
най-
t t
d
pizz.
t t tY
стру.
t
Ì
мен
tÇ tÇ
tI
- ший
tÇ
e ! t e #t t t t e t e #t e t e t "t e t tt t t t t t t t t t t t t t t t "t t t #t t t t t t t t "t t t #t t t t t t t t ! t t t #t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t " d d d d d d d d d d d d C-b. < " tI tI tI tI tI tI tI tI tI tI tI tI
94
e
t
"t
t
e
t
#t
t
e
t
t
ма
tI
e
t
a
tI
d
div.
a
t t tY
d
tI t Ç
a
t t tY
c
a
a
tÇ t
#t tÇ
t
™
|
t !t
™
ся.
!t
t
"
" " " Vn.II < " " Va. ‚ " ; " " Vc.
t t
|
<
;
-
t
; " tY Voice < " Vn.I
ро
"" t
"
Ob. Cl.
"
-
tY
a
; " " |
C-b. < Fl.
tY
b
‚ "" |
Va. Vc.
t
poco rall.
a
t
e
Fl.
;
"
Ob. Cl.
" " "
<
; " " rit. I t Voice < Vn.I
;
мо
Vc.
Fl.
;
"" " "
Ob. Cl.
"
Vc.
!t t
t
d
А
" " t
‚ "" t
""
tI
не
-
a
a
a
a
a
чи
e
-
#t t
t t
d
t t
2
t
tY
t
t
a tempo
tY
t tt d Y d
tY
tY
tY tI t t
ма - ти
три
t
-
!t t
се -
ни
t
- лі.
!t |
| t
t
t
в по
|
!|
t
t
t
я
t
| t
t
”
- ра
t
t
t ” t t
tt
ста
tI
tÇ ”
tI d
tI
tY
a tempo
”
d
d
tY
По - са - ди - ла
d
t tt t tI
tY
ну.
#t t t t t t
t
2”
tI d
t t tÇ
tI
tY
a
t t tÇ
"
; " " t
C-b. <
!t t
a
дів -
"
" Vn.II < " | Va.
ду
a tempo
a
tt t
! tt
tI
<
;
t t t t
tt
; " Voice < " tI Vn.I
-
t
; " " t t
C-b. <
ло
rit.
‚ "" e
Va.
-
tI
" " t
Vn.II < "
2
a
rit.
t
!t
#t
t
a
t
a |Ç
a
a
c
a
a
c
|
t
a
a
c
|
t
віст - ка
t
"t
tY
по
tY
- са
tY
- ди
- ла
t
t
t
t
t
t
t
tÇ t
#t a
t
t
tY
! tI t
tY
tY
со
tY
- ку
tY
то
- по
t
t
t
t
|
t
t
t
t
t t
!t
t
t
t
rit.
ви -
t t
t t
t
a
t
-
t
лю.
t
” tI tI Три
я
tY
a tempo
-
во
tI
- ри
tI
по
t t
- са -
tY
ди
tª ”
|ª
tª
tª ” pizz. t tt ”
|ª |ª |
tª
tª ”
pizz.
t ”
t t t t
c c
tI
- ла
tª t tt t
95
Fl.
;
"
Ob. Cl.
tY ""
|Ç
d
" tY
d
t
|
tY
d
t
|
<
; " Voice < " tI tI ;
tY t t t
cес - тра
"
"
при
tª
tª
tª
; " tt " t Vc.
Vn.I
Vn.II < "
‚ " " tª
Va.
C-b. < Fl.
;
"" " " "
Ob. Cl.
"
<
;
"
96
tÇ
t t t
t tt t
|
arco
c
arco
t t t t t
t
" t t t t
"" t È
tt t
tÈ
Ì t
!t t
A
t t uniss.
t t uniss.
È| È|
t t t
!t t
#t
чер - во - ну
ка -
ли -
t
t
t t
tI t
t
t t
t
#t
t
t
t
|
t
t
#t
t
t
t
|
t
|Ç
t t t t
2.
¿ ¿ ² a
²| | ² ||
||
² |
|
|
- на
n.d.
² ||
² |
¿ ¿ ¿
YtÇ
tÇ t
t ¿ tÇ ¿ tÈ ¿ tÈ
a
t t t
tt tt t t t t t t Yt tÈ tÈ
t t t t | |
tY d ! tY d ™
tÇ
d
d
tÇ
d
b
ну.
tY d tY ™
ÈtÌ
d
tÇ
” d ! tÌ Ç tÇ ” d ||Ì tÇ ” Í d Èt t ÇÇ t ” pizz. Í Yt d arco Èt t Y I t ”
!t
!t t
Èt #t ! t tI È
tÈ tÈ
|
tY
|
tY
d c
t
|
tY
d c
!t t
|
t
|
t t t
t t t t t t
t t t tÈ
t ¿ t
t t t
™
b
t d Yt t t t t t ” poco "tY tY tY rit. t t t t t t
t
|
|
b
t
div.
t
YtÇ d c
b
"t
A t
a
t
A
a
t t t t t t t tÈ
Ì t
c
t
; " " tÈ Vc.
за - ру - че
|
t t
div.
дів - чи - на
|ª
YtÇ
‚ " " tt
! tY Yt Yt #tY
tª
|ª
"t
a
|ª
t
t
А
tY #tY
! t t t #t
t
t t
" t Vn.II < " t
C-b. <
- ні!…
tY #t
!|
t
" tÇ
tY
t
t t t t
1.
div.
Va.
ли
tª t
t
; " Voice < " Vn.I
до -
d
a
t #t !t
t
|| || |
t t t
² a
pizz.
”
t t ”t
pizz.
tt
pizz.
”
t tt
pizz.
” ”
pizz.
t
d c
² c ² c ² c ² c
² c
Селянська родина. 1843 р., пол., олія.
97
Ой, тумане, тумане, мій, латаний тамане! Чому мене не сховаєш, отут серед лану? Чому мене не задавиш, у землю не вдавиш? Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ні, не дави, туманочку! Сховай тільки в полі. Щоб ніхто не знав, не бачив моєї недолі... Лірико-драматичний романс ”Ой, тумане, тумане...” з прологу до поеми “Наймичка” один з найбільш вдалих творів А. Кос-Анатольського. Для створення образу скривдженої дівчини композитор, спираючись на традиції народної мелодики, знаходить виразні, емоційно яскраві інтонації. Згідно з традицією багатьох народних пісень, в яких жінка звертається до долі або до сил природи, мелодія складається з двох контрастних елементів – широкого заспіву і більш рухливого продовження. Перший мотив – наспівний і виразний з характерним експресивним початком і дальшим спадним рухом. Середня частина романсу створює враження стримуваного крику, відчаю. Загалом музичний матеріал сприяє максимальному розкриттю тексту і поглибленню сприйняття поезії. Поема “Наймичка” – одна з поетичних вершин Шевченка, етичний ідеал поета виявився тут з художньою силою, властивою найвидатнішим творам світової літератури. У стражданнях, що зносить наймичка, аби оберегти синову долю, розкривається глибина материнської любові і моральної чистоти матері-покритки. Глибоке співчуття до неї не декларується, а формується самим змістом і тоном розповіді. Твір написано в стриманій манері з використанням народнопісенної традиції. Тема материнства була однією з найулюбленіших у творчості Шевченка. Так, його композиція на євангельський сюжет “Благословіння дітей” (1856 р., пап., сепія) турботливо огортає теплим сонячним світлом молоду матір, що схилившись над колискою свого дитяти немовби вимолює для нього всі блага на небі і землі.
98
Ой тумане, тумане... Редакція В.Федоришина
;
Flute
" 34
Agitato
" 34
Oboe
Clarinet <
!3 4
; "3 < 4
Voice
Agitato
a
b
a
b
a
b
ttt
” ó tt
” ó
ó ttt ”
a
Agitato
t d tIÌ t " 34 tt b š ” pizz. non div. Ì 3 t t d Violin II < " 4 tt c tI t t t špizz. ” non div.t Ì ‚ " 34 tt d tI t t t t Viola t ” š ; 3 Àt Ç tt t t "4 Cello tI t š ” À 3 Ç |Ç C-b < " 4 | š Violin I
Fl. Ob. Cl.
;
;
pizz. non div.
"
t t " ” ! tYÇ d <
tY Ç ; Voice < " Vn.I
;
мій,
" |
a
t tt t
t
tZ t t t I tY t ний
та
t
Vc.
‚" |Ç
;
C-b. <
" tÇ
"
tÇ
t
tÇ t |
-ла
|Ç
t
t t
t t
e ”
tÇ t |
|Ç
t
ttt ó
t t ttt ó tt t t ó t t tt ó
|Ç
Vn.II < " | Ç Va.
a
c
b
ла - та -
t
|Ç |Ç
-
не!
Àt
™ Àt
™ Àt
™
(меццо-сопрано) tÀY Àt Àt d b š tYÀ Àt Àt d b š ÀtY Àt Àt d b š a
сл. Т. Шевченка муз. А.Кос-Анатольського оркестровка М. Михаця
1
Moderato rubato
a
a
a
a
a
Moderato rubato 1™ Ç
tY
a
tZ t
a
Àt t
Àt t
” t t
c c |Ç |Ç ” pizz. t ” div.
”
|Ç |Ç | ÇÇ | |Ç |Ç |Ç a a
a
a
a
a
t t
му
”
не,
a
|
”
- не, ту -ма -
a
Ít
poco piu mosso
c
ту - ма
”
Ç tÇ Ç tÇ t t t tÇ tÇ Ç
a
poco piu mosso
Чо -
Ой,
e
tI tI t Ç t |
Í 1 |À Moderato rubato t t t t t t t t t ! t t #t t À ™ • š div. Í Àt Àt Àt t t t t |Ç t À t t # t t ! t t t t t t |À Ç • š ™ Àt t t t Àt t t t Àt t t t tÀ d d Ít t t t t t À| Ç ! tY tttt tt |Ç š • ™ À Í t t t ! t t #t t t t t t Àt Ç tÀ tÀ ! tÀ t t tI • š ™ À À À À t t t t !t ! t #t t t Àt Ç t t tI š ™ Ç tÇ tÇ poco piu mosso Ç tÇ t Y d b t a a t tÇ tÇ Ç Àt t
div.
c
Í | Í t
b
ме -
t
t
c c c || ÇÇ t
t t
|
не
t |
t
b
не
t
t
c c c Ç " || Ç "t
|
схо
t "t |
"t t
b
t t
- ва -
c c c |Ç |Ç t
|
єш,
t | t
t
t
b
99
Fl.
;
Ob.
Cl.
"
a
a
b
"
a
a
c
a
a
d tY ”
<
!
; Voice < " t t Vn.I
;
|
о -
тут
" c
Vc.
C-b. < Fl.
;
" |Ç |Ç " t
t "
< ;
t
t
b
!
Vn.I
;
" d
Vc.
C-b. <
100
c
ред
ла
t
|Ç
t
t
|Ç
t
t t t t t t
d
t
¡t Ç
tY
a
a
a
a
a
a
зем - лю
не
вда -
t
виш?
tZ tY Ç
Чо - му
tJ tY Ç
ме - ні
I t
зло
tI
d I t
d tI e t e tt t
e
tY d " I t d
tY d
tY d
d
tY
d
tY
tI
d
d tY tI t
d tY d
d Yt
tY d
d tY
tY d
t
t e
t
e tt e tt
tY tY
2
² |Ç
24 d ™ 2 d 4 ™
tt t
d tY d tY
t t tI
t
t t
e t t d d
pizz.
pizz.
²Ç |
t
pizz.
2 Yt 4 ™
arco
- ї
pizz.
²t
t
t
²tY tY
e
- лі,
чом
² e t t e t t
² t
² t
#t
tI tI
tJ
tY Ç
- не
d
tt
tI t t tI за -
да
d
I t
d
d
I t
d
Yt
d tI
I t Yt
d
I t
d
tY
d
I t
d
tY
d
d
34
tÇ
d
3 b 4
- ку
e e
не -
t t
e t
d
Yt
d
Yt
t t 34 |
#t t t d d
-
34 e Ít t t t ” arco 34 e ! Ít t t t ” arco
34 e Ít t ! t ” arco
34 t
e ™
tI
- виш,
tI tI tt Y d d
!t t t tt t
t e !t t ™
зба
34 t
tY
e ™
3 b 4
I to
t
не
Yt
d
d
to I
I t #tY
² e t t t t
a
d
a
ві
a
tY
a
² e t e t t t
до
24 pizz.tY ™
tI
tt t a
ме
tY
t
a
Animato sostenuto
24 d ™
² a
e
e
²| Ç
tY Ç
Чо - му
²| Ç
tY
Animato sostenuto
24 tZ
² a
t
" tY
t I t d I
t t
t
”
2”
arco
b
tÇ
Animato sostenuto
²Ç |
²| Ç |Ç
pizz.
b
24
- ну?
|| ÇÇ
t
t
|| ÇÇ
|Ç
t
24
²| Ç
|
d tY
‚" d
;
c
t
to I
24
2
²Ç |
t d tY ”
d tI
Vn.II < " d Va.
c
t
Voice < " tI tI tI t t у
-
t t tt t t
"
Ob.
Cl.
t
|
‚" c
;
се
t
Vn.II < " c Va.
t
t
²| Ç
d tY ”
t t
tÌ
arco
tÌ
arco
t
#t !t t t
виш?
#t ! t t t e
tÌ t t tt t
! t #t t t ! t #t t t
Àt
tt t ó
Tempo I
Fl.
; 3" Y d c "
Ob.
Cl.
Voice
Vn.I
Vn.II
Va.
<
š ÀtY
š ! ÀtY
d b et
t
Fl.
š I 3 Tempo ; " • tY Yt tZ tZ tY t d t < Ні, не да -ви, туTempo I 3 tÀ ; " t | š ™ À " tt t t #t t t t t t t < ™ š Àt ‚" t t | ™ š ;
;
Ob.
Cl.
t t
Vc.
tY
d tY
t et t t
tY
-
ноч- ку!
c
et
tY
d
tZ |
d
t t t t
t t t tI tI
Схо - вай
|Ç
|Ç
d tY
тіль - ки
d
Í t
t t t t
d
|Ç
|Ç
|Ç
|Ç
t
t t
"
a
a
a
c
a
a
a
c
знав,
" c c
c
не
t
t
t
‚ " c !|
" |Ç " t
t t
t
t t
ба -
c c c
t
• t t
|
чив
t
мо
t
t !t |
|Ç b
c
tY d
c
tY e t -
t t t t
лі.
b
À| Ç |Ç ª • À| Ç |Ç ª • À ! || ÇÇ ª • ! À| Ç ª • arco ! À| Ç ª •
-
|
є
-
!| ї
c c c |Ç |Ç
t t
t
” t
” !| ”
Щоб
Ì !| Ì |
Ì ||
”
t
c c o t I
|Ç
- до
|| ÇÇ |Ç
Í t t
Í t ” t
”
|Ç ”
t ”
pizz.
c
ніх
Poco piu mosso
t t t t
t
не
a
tt |
t t t t t t tt t tt t c
t
b
Í t t
b
t
t
²| Ç
t
t
²| Ç
|
tt |
- то
c c c
|Ç t
не
t t t t t
t
b
²| Ç t
-лі...
²| Ç |Ç ª
²b
² |ª Ç
|| ÇÇ
²| Ç |Ç ª
|Ç
²| Ç
|Ç
a
Poco piu mosso
c
|Ç
a
tY d b
c
t t
d b
tY d
d tY
tÇ t |
в по
tY
Poco piu mosso
t !tt t t t tt t t t t t t t t t tt t t t t t | Ç
c
!
t tt ó
|Ç
a
;
C-b. <
c
c
a
Vn.II < " Va.
d
d
tt t t Y d ó
a
<
;
ма
c
d
tY tY Ç
d
t t t tY d ó
"
; Voice < " t Vn.I
! Yt
t t t
t t " t t ™ šÀ ÀÇ C-b. < " | š Vc.
tY
²| Ç
101
102
Казахський хлопчик, що грається з кішкою. 1856-1857 рр., пап., сепія.
103
І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж заплачу. А ще до того, як побачу Малого хлопчика в селі. Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя. Мені здається, що ніколи Воно не бачитиме волі, Святої воленьки. Що так Даремне, марне пролетять Його найкращії літа, Що він не знатиме, де дітись На сім широкім вольнім світі, І піде в найми, і колись, Щоб він не плакав, не журивсь, Щоб він де-небудь прихиливсь, То оддадуть у москалі.
Лірична поезія ”І золотої й дорогої...”, навіяна спогадами поета про дитинство, рідне село попри всю автобіографічність підноситься до високого соціального звучання. У долі поета знаходить відгук доля всього покріпаченого люду. Шевченко крізь все життя проніс у своїй багатостраждальній душі здатність по дитячому свіжого, відкритого сприйняття світу . Денис Січинський у своєму солоспіві прагне втілити всю багату палітру поетової лірики, і трактує цей вірш у музиці як експресивний внутрішній монолог. Певною мірою таким внутрішнім монологом звучить і малюнок “Казахський хлопчик, що грається з кішкою” (1856-57 рр., пап., сепія), який Шевченко передав із заслання в Петербург дружині віце-президента Академії мистецтв графині Анастасії Толстій в знак подяки за клопотання про звільнення. Друг художника Михайло Лазаревський писав: “Вчера я был у графа: добрая графиня... показывала мне твоего киргиза с твоим поличьем и хвастала, что показывала многим и все хвалят”. Дійсно, складну композицію твору, її оригінальне просторове світлотіньове вирішення виконано майстерно. Малюнок містить краплину душевного тепла Шевченкового замилування дитячою безпосередністю і, можливо, спогадів власного не безжурного дитинства. Невибагливий сюжет із невольничого поетового життя дивним чаром суголосний із лірично-елегійним настроєм вірша.
104
І золотої й дорогої
Редакція В.Федоришина
tZ
Andante
Flute Oboe
; "" 3 "4
3 Clarinet <" 4 ; " 3 Voice <" " 4
; " 3 Violin I " " 4
" 3 Violin II < " " 4 Viola Cello C-b
Fl. Ob. Cl.
‚" " " 34
Andante
e ttÌ Z
Andante
•
div.
•
div.
•
•
tÌ tZ tÌ Zt
; "" "
tt
t t
Ì tJ
; " Vn.I " " t
" Vn.II < " " t ‚" " " t
; " t ""
C-b. < " " " t
-
dÇ
tI e ї
c c c
tZ
t t t " Àt ó
t t t tÀ ó t t t "tÀ ó tt t t t t
tZ
t ² # ÀtZ dÇ c dÇ – ÀtZ Zt ten. ² t dÇ c dÇ – ten. ² dÇ tZ t c dÇ ÀZt
a
tt tt "tÀt dÇ ó t t "tÀt dÇ t t ó ó t t "tÀ dÇ t t t
ó À dÇ tJ t t t t ó À dÇ tJ t t t t
tZt tZt tZt
dÇ tZ dÇ tZ
ten.
ten. Èt ² dÇ t c
Èt ²c
dÇ
ten.
²À |
² c
Èt ² c dÇ
ten.
tÈ ²c dÇ
ten.
a
a
a
a
a
a
щоб
Ì t
#t
arco
Ì t
arco
tÌ
t
arco
arco
tÌ c
зна
- ли
ви,
t
c
t
c
t t
#t t не
tÌ
жаль
Ì t
Ì t
c
tÌ
c a
tI e
c
a
c
a
recitativo
І
зо
- ло
t
tÇ
rall.
t
rall.
t t
rall.
t
rall.
t
t t
² a
- то
1
c
c
c
c
c
c
c
c
d
dolce
d
dolce
”
² tÇ d I
YtÇ
² YtÇ d
² d
”
pizz.
”
t t t t dÇ t
t t ”
t
t
t
pizz.
”
-
c
t
c
t
tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ tJ tI Ç і
-
но
#t Ç tÇ
tY tY c
tJ
c
#tÇ
А
t
tÇ ”
t t
pizz.
”
-
c
t
pizz.
”
tJ
- ро
c
pizz.
tY
tÇ ”
до
t ”
t
t ”
і
pizz.
t t
” tY d ”
² #tYÇ d
ї
tY
dolce
до - ї:
tI e tJ tI Ç
-
c
c
rall. ² ² t t J t tI t t I t tJe c tJ Z tZ J
мо - є - ї до -лі мо - ло -
a
1 ” tJ tI Ç tJ t
a
a
tJ tI Ç J t I t
dÇ
² ÀtZÌ À| #| | šª Ì ² #tJ #|ª tÀ || šÀ ÀtÌ ²À| Zt | ª š Ì ² |ª tJ À šÀ Ì ² ª tJ À š |À
Èt ² t c dÇ
ten.
1
c
²À |
–
a
сл. Т.Шевченка муз. Д.Січинського оркестровка М.Михаця
² # |À
a
ме - ні,
c
tZ
tt tt Àtt dÇ ttZ ó t t Àt dÇ t t t t tZ ó ó t t Àt dÇ t t t t Zt
tJ tY Ç
c
t Z
a
ó t t t #t À ó t t t #t À
" " "
" <
dÇ
t t t tÀ ó
t t
Ì tJ •
" 3 < " "4
го
Vc.
•
; " 3 " "4
; " Voice <" " t
Va.
t t t tÀ ó
• tZ
div.
dÇ
ó
• tZ
" " " 34
t t t tÀ
(Тенор)
t
tÌ
tt ÇÇ
tÇ tÇ
#tÇ
arco
105
Fl. Ob. Cl.
ÈÇ ; " " Yt " È " tYÇ " "
" <
ÈÇ tY
; " tY Ç Voice <" "
d
b
a
b
d
b
a
b
d
b
a
b
tZ
ді
Vn.I
; "" " t #t
" Vn.II < " " t Va. Vc.
‚" " " t
; " "" t
C-b. < " " " t
та
-
#t
tÇ
пе
tÇ
"tI
|
t
t
t
tÇ
#t
t
"t Ç
tI
ка
t
t
t
t
tÇ t
#t
t
t
t
#t
t
t
t ²t ; " " dÇ Z Fl. " • š t ²t "" t Ç " Ob. • š
tY
c
Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
106
А
ще
c
|
то
2
о
-
c
c
c
c
c
c
c
c
b
сту
-
пить
d
a
ó
ó tJ I I I t t t tI
rall. ad lib.
як
по - ба
Ì rall. t Ì rall. t Ì rall. | Ì rall. |
- чу
t
! tY
! tI ма
ду
c c c a
tY
tÇ
²t
tÇ
”
² !t
rall.
#tI за
Cantabile
tY
-
го
чу.
t t t t Ç Ç c c
|
c
|
tÇ
c
t
a
tÇ
d
a tY Ç
хлоп
-
tJ tI Ç
чи - ка
|ª Ç ”
|ª Ç
|ª Ç ”
|ª Ç
tJ t
все - лі.
I t d
|ª Ç
ó t t t t t t ” ó
t ”
-
|
² t
”
tI d c
|
²t
tÇ tÇ
d c
t t
²t
t
d
dolce
- пла
² t
tÇ
d c
t
a
pizz.
t
c
Àt
tÇ
аж
c
À t
tÇ
²t
|ª Ç ”
t
pizz.
шу,
À t
tÇ
- ло
-
!t À
tÇ
tÇ
tZ oIt²t Ç
#t tÀ
tÇ
tÇ
”
non div.
tÇ
tÇ
d
ÀtY Ç
tJ
tÇ
c
- го,
tY Ç tÇ
|
c
до
tJ
a
" <
non div. tÌ ²t ; "" t " tÇ t • š non div. ² " " " dÇ ZÌt t < t • št non div. ‚" " " dÇ ÌtZt ²tt • šnon div. ; " dÇ Ì ²t "" J t t • š " " dÇ Ì ² t t J < " • š
- чаль
2
c
dÇ Zt ²t c •š 2 ² ” ; "" dÇ c " tJ I t tI tY Ç Voice < Cl.
dÇ
t
”
² !t
c
t t t ó
c
ó t t t
t
t t t t t t ó ó b
Fl. Ob. Cl.
; "" "
Ç " t " "
" <
; " Voice <" " t
Мов
Vn.I
a
; "" ª " |Ç
tÇ
tY
a tI
о
tI
-
дір
-
tY Ç
ва
t
‚" " " |ª Ç
; " t t "" t t t Vc. ó ó
C-b. < " " " t Fl. Ob. Cl.
; "" " " " "
#tÇ
" <
; " Voice <" " #tY Ç дить
Vn.I
; " " " | Ç
t
b
tÇ
t
-
tZ
лось
t t t ó
a
со
t
- бі
arco
t
dÇ
tÇ
tY
dÇ
tÇ
a
tZ t
tI e
гіл - лі,
tJ t Ç
од - но
tI
-
o t I
од -
tI Ç
ні
-
сінь - ке
|Ç
tZ # t Ç
t t t t t t ó ó
b
t tYÇ
tZ Àt
#tY Ç
ряд - ни
#t Ç
t |
вста - рій
||
arco
d
t #t t t t ó ó t
#t
tY Ç
t
tY Ç
t
tY Ç
”
” ”
-
#|ª Ç
tI e
ні.
ó ó t t #t t t t tt
|
t
|
t
tJ
ÀtY Ç
Ме - ні
tÇ
b
c
e
c
e
c
Èt tÈ
tY
tY
що
t
t
t
t
t
tY
t
e
tZ
a
-
t t t ó
b
tI e tJ
ном
си -
t
t t t ó
Àt t t t t t t d t ó ó ó Àt t t t t t t d t ó ó ó
tt
À t
я,
t
tI e
tt
t
t
t
се
ó ó ó t t t t t t t t t
tt ÇÇ ™
#t
t
"t
t
t
#t
|
tÇ ™
t
t
#t
|
tÇ ™
tY
Àt t t t t t t d t ó ó ó
Èt
зда - єть - ся,
™ ó t tI ™
t
ти
a
t
ó t t t
tZ
espressio
під
|
t t t t ó
e
À tJ t
tJ ! tI Ç
|ª Ç
t
t Àt
t !t Ç
|ª Ç
t t t ó
tZ
o t I
|
b
t t t t t t ó ó
#|
tZ
|ª Ç
div.
; " d ót t "" Vc.
e
|ª Ç
ó t t t
‚" " " | Ç
C-b. < " " " t Ç
од
b
" Vn.II < " " | Ç Va.
tY Ç
|ª Ç
a tZ
tÇ
a
a
" Vn.II < " " |ª Ç Va.
t
a
t t t t t t t t t ó ó ó t t
107
tJ
що
Fl. Ob. Cl.
; " " Yt d "
" <
tY d
цеж
; "" " t
d
tJ tY
tY
ó " Vn.II < " " d tt tt Va. Vc.
мо
t
d tt
ó ‚" " " d t t
d t
; " " " |Ç
-
t
tY Ç
дість
t
ó d tt tt
Fl. Ob. Cl.
" " "
" <
t tÇ tÇ tYÇ ó
d
c
t tÇ tÇ tYÇ ó
d
c
d
c
tI
tY Ç
t tÇ tÇ tYÇ ó
; " Voice <" " t Ç ба
-
; "" t t t t " ó ó " Vn.II < " " t t t t Vn.I
Va. Vc.
t t ó ó t t
‚" " " t t t t t t ó ó
; " | ""
C-b. < " " " |
108
чи
-
ти
t t t Yt d ó t t t tY d ó
tZ t
-
ме
t t
ó
ó tt tt
a
c
Ме - ні
tt t ó
tJ t Ç
зда - єть
ся,
що
tt t tt t ó ó
ó tt tt tt
ó ó tt tt tt tt tt tt
ó tt t
t t #t ó ó tt tt tt
dÇ
YtÇ
tÀ tÇ tÇ ó
YtÇ d
Àt
tY e
Àt tÇ tÇ ó -
tÇ
ó t tt
t #t
ó tt tt tt
d
YtÇ d
лі,
tÇ
ó tt tt tt
ó t t t
tIÇ d tIÇ d
a
c
a
c
a
tZ ÀtY Ç
свя - то
tÇ t Ç
-
ó tt tt tt
tZ ї
tÇ
tY Ç
во
-
t t t ó
ó t t t
ó t t t
ó #t t t
t
t
t
t
tZ
t
” -
ó d tt tt t
t t t t t ó ó
ó ó t t t t t t
t
t t t ó
tt t ó
t
t t
ót t t t t t t d ó ó
|
t
tJ
не
tt t ó ó tt t
ó t d t d t t !t t t ó ó ó d t t t t t t d t ó ó
ó ó t t t t t t
t
tJ tI Ç
во - но
t
t
Що
tI e
ли
t
#t t t ó ó ó d tt t t t
tY
лень - ки.
t
”
d
#t Ç
t
|
t
t t
c
”
ні - ко
t
Ì À tJ t Ç
#|
tJ t
#tI Ç
tI
-
|
tÀ tÇ tÇ
t #t
c
t
t
tÇ
c
|
tÇ
ó tt tt tt
a
tt t tt t t t t ó ó ó Ì Àt Ç t t dÇ J t
t
div.
c
t
t
tÇ
c
t
óÍ ó d tt tt t
во
a
tI e tJ tI Ç
ó
tZ
c
t
óÍ d tt t tt t
ó d t t
C-b. < " " " | Ç ; "" "
t t t Yt d ó
мо - я.
tÇ tt
ó
t
t d t ó
- ло
ó
d ó
t d t ó
d
tY
та
t
d
tY
" " " Yt d
; " Voice <" " tI Ç Vn.I
tY
tY e
так
t t t t t t t t t ó ó ó ó ó ó t t t "t t t #tt tt tt ó ó t t t t t t t t t ó
t
#t
t
t
#t
t
tZ
да
-
tÇ Ç
t
tÇ Ç
t
# tÇ Ç
t
YtÇ
tÇ Ç
t
tÇ Ç
t
tÇ Ç
tÇ Ç
t
t
tÇ Ç
t
tÇ Ç
YtÇ
; " À Voice <" " tY Ç
tZ
ÀÇ tY
t
tZ
tIÇ
#tI Ç
Fl. Ob. Cl.
; "" " " " "
" <
рем
Vn.I
-
; " " Àt Ç "
не,
ó " Vn.II < " " d tt tt ó "" d t t ‚ " Va. t t
tÇ
мар
ÀÇ t
Cl.
" <
tÇ
t
tÇ
ді
; " Vn.I " " |ª
-
t
t
тись
Va. Vc.
; " d ó t t ""
C-b. < " " " t
ле
tZ
dÇ d
™
rit.
tI Á
rit.
tI Á
tÇ Ç
rit.
t tÇ Ç
tÇ Ç
t tÇ Ç
À I t e J t tY Ç
tZ tÀY Ç
Zt ™ на
сім
t
t t • ó div. ó d t t • À div.
t t t t t t ó ó b
rit.
tÁt Y
tt À •
arco
t À •
arco
t À •
ши - ро
t
най - кра
²|
d
rit.
t tI Á
t t
tÁYt
- го
#tÌ
d
t a
ó t
-
ó d tt À
tÇ "tÀ
tZ
"tY Ç
tZ "tÀ
t "t t ó ó d tt À
#tt À
"tt À
À t
#tÀ
À t
-
#tÀ
нім
сві
tY
не
c c
d
зна
3
-
ти
|ª Ç
ó t t t t t t ó ”
c
pizz.
c
t ”
b
pizz.
c
c
tY e tZ tY Ç
tt t ó
і
пі
-
tZ
де
a
Àt внай
-
tt t ó
ó ó t t t t t t
ó #t t t
ó tt t
t t t t t t ó ó
t t t ó
t t t t t t ó ó
tJ
де
a
t t t ó
"t t t t t t ó ó ó ó t t t t t "t t t t t tt
- ме,
a
tY d
ті,
tY Ç
t
|ª Ç
a
-
tÇ
|ª Ç
c
² t c
tÇ " tÀ
"tÇ Ç
воль
він
tY
² tt c
t
кім
t
" tÇ Ç
a
² c t
² t
tY
tÇ
c
² tt c
² t
#tÌ
d
що
²t c
²t
a
3 tJ tI Ç tJ t Ç
- та,
² !t
tÌ
d
лі
t
² #tJ t dÇ
- щі- ї
Ì t
d
dolce
² b
² tZ oIt tY Ç
3
c
² b
² b
d
- тять йо
t
ó d t t t t ó d tt tt
" Vn.II < " " |ª Ç ‚" " " ª Ç |
-
² b
² b
d
¹ tJ Zt J t ! tJ tJ tY Ç
#t Ç À
dÇ
b
; " Voice <" " t Ç
tÇ
t
; "" b " " " "
про
t
À C-b. < " " " t
Ob.
не
ó d t t t t ó d tt tt
; " Àt "" Vc.
Fl.
-
² b
d
ó tt tt tt
t t t ó
ó tt tt tt
tt t ó tt t ó
tI d
ми,
t tt ó
I t Ç і
tt t ó
ó ó tt tt tt #tt tt tt ó t tt
ó tt t
"t t t ó
tt t ó
"t t t ó
tt t ó
109
tJ
ко -
Fl. Ob. Cl.
; "" " " " "
" <
; " Voice <" " t
лись,
Vn.I
; "" t "
" Vn.II < " " tt Va.
‚" " " t
; " "" t Vc. C-b.
Fl. Ob. Cl. Voice
a
a
a
a
a
tZ
щоб
t t ÀtY ²d ó š ó ² tt tt Àtt d Y š ó ² t t tI d À š ó ² t t I t d šÀ
ó ² " t t t I d t " " < À š " tÀ tÀ tÀ ; "" " ó • À À À "" t t t " ó • À À À " "t t t < • ó ; " " ²t < "
; " " "ttÌ Vn.I " • " Ì Vn.II < " " "tt • " Ì Va. ‚" " t • ; " tÌ "" Vc. • tÌ C-b. < " " " •
ливсь,
110
²tY e
² a
tt ó ó tt ó t
t ó t ó
tt tt
tY Ç
він
t
не
c
c c
ÀtY
š ÀtY š tYÀ
š
dÇ Àt Yt
š š
I t tÀ
c ² d
² d
² d
² d ²d
š š
tÀY ²d tÀY ²d
tÀ Ç
пла
|| ÇÇ ª ™
ó tÀ t ™ À t t ó ™ Àt t ó ™ Àt t ó ™
c
² t tI d šÀ t
tZ
• tJ то
t Àt t t Àt t
ó t #t
кав,
ó
t tÀ t
не
À t t ó Àt t ó
t
ó
Àt t ó
t
ó
c
b
c
b
c
b
espressio
tI Ç
од
-
tJ
да
tÀ Ç
tY
жу
#tY Ç
- дуть
c
b
c
b
c
b
c
b
c
b
tÇ
ó
ó ” ó d tÇ tÇ Àt tÇ ó ” -ривсь,
tÇ tÇ tY
À À t t t t ó ! Àt t t Àt ó
t
t t
ó
t
ó
! Àt t t Àt t ó ó
t
t
t #²t • ²t
• ²t tZ у
t
мос
•
²t
-
² Ì #tÈ • ²Ì tÈ • ²Ì tÈ • ² Ì tÈ • ² Ì tÈ • ка
Àt Ç
• Àt Ç
# tÀ tÇ tÇ ó Àt tÇ tÇ ó
він
ó ó tÀ t t tÀ t t
t
Àt tÇ tÇ ó
tY Ç
щоб
|| ÇÇ
ó tÀ t t
t t
ó
ó tÇ tÇ Àt tÇ
” ó À Ç d ! tÇ tÇ t t
tY
-
À t t t
d
• Àt Ç
• À tZ t tY
де
ó tÀ t t À t t t ó Àt t t ó Àt t t ó tÇ
Àt Ç tÇ
- не
-
š Àt Ç tÇ š ÀÇ t š
š
tÀ Ç Àt Ç
š
d
tÇ
d
tÇ
d
t
- лі.
t t t
tY
d
tY
d
pizz.
pizz.
tI I tt
pizz.
d d
tI
d
tI
d
t
pizz.
t
pizz.
d
c
d
d
d
d
tY
будь
при -
d
c
d
c
d
c
d
c
d
c
ó t t Yt
² c ² c
² c
² c ² c
² c
² c
² c ² c
хи
-
Катерина. 1842 р., пол., олія.
111
Ні, не весело ніде... сумую я і дні і ночі, душа болить з думи не йде, вона, голубонька... Недавно, ще зовсім недавно, здавалося був я щасливий... Та щастя мене підмануло, всміхнулось лукаве на мить і щезло на віки минуло, щоб спогадам серце ятрить. Така в мене латана доля, таке в мене щастя гірке. Катре, голубко! Катре, серденько! Що зі мною ти зробила?
Ми любились, ми кохались, ой що маю діять? Поламала клята доля всі мої надії. Гей, якби я знав, гей, якби я знав, як розвіяти чари. Ти побачив би, мій розлучнику, що їй не до пари! Гей! паничику, мій розлучнику, ти зазнав би кари! Та що з того! Вона його любить... Ми любились, ми кохались, ой що маю діять? Поламала клята доля всі мої надії.
Перша опера за однойменною поемою Шевченка “Катерина” М.Аркаса була написана 1891 року і через вісім років поставлена в Москві трупою М. Кропивницького в оркестровці дириґента Ф. Воячека. Відтоді сценічне життя опери не переривалося і мало кілька нових редакцій і оркестровок. Створюючи лібрето, М. Аркас змушений був з огляду на цензуру місцями згладити соціальну гостроту поеми. Опера є лірико-психологічною соціальною драмою на три дії, де автором вводиться новий персонаж парубок, закоханий у Катерину, Андрій Безверхий. Майстерно поданий індивідуальною музичною характеристикою, цей образ певною мірою асоціюється із поетовим ставленням до героїні. Опера відзначається граничною емоційною виразністю, стрункістю побудови, ясністю і логічністю розвитку драматургії. Вона чарує великим мелодійним багатством, що ґрунтується на використанні інтонацій народних пісень, пісень-романсів, побутово-танцювальних творів. Однойменна картина Шевченка “Катерина” (1842 р., пол., олія) посідає особливе місце в мистецькій спадщині художника. Її глибинність і багатошаровість спричинюють часом протилежні оцінки і тлумачення. У межах академічних прийомів Шевченко намагається створити жанрове полотно з умовно задумливим і водночас трагічним та беззахисним обличчям героїні, з ретельно і жорстко виписаним одягом, академічно визначеними межами світла й тіні. І водночас художник зумів висловити сміливість і внутрішній протест проти академічного мистецтва, прагнення сказати про життя українців без умовностей. Ця картина дає змогу наголосити на метафоричності Шевченкової пластичної мови. Символи-архетипи тут, окрім візуального, мають ще й асоціативне навантаження. Тому зміст твору сприймається воднораз як часовий і понадчасовий, читається і на глибинному зрізі історичнонаціональних та моральних імперативів.
112
Арія Андрія
Музична і виконавська редакція В.Федоришина
(тенор)
; "" Š "
Moderato assai
Flute
" " " Š
Oboe
Clarinet <" Š t Ç ; "" Š " <†
; " Violin I " " Š
Moderato assai
" Violin II < " " Š
Cello C-b
a
a
a
a
a
|Ç
a
a
c |ª Ç |Ç Ì c t t "t Ì c t #t "t a div.
1
Ні
; "" " tÇ c ‘È " Vn.II < " " tÇ c ‘È Vn.I
‚" " " tÇ c ‘È ; " ÈtÇ c "" Vc. ‘ È Ç C-b. < " " " t c ‘ Va.
не
c
unis.
|Ç t
|
t
#t "t
|Ç
t
a
|Ç ”
#t
t
t
t
t t t
”
t
t "t
” Ì t | ” t ”
t
t t t t
”
| |
a
t
t
t "t t
a
|
t
|
t
|Ç
|
t
b
c
a
a
b
a
a
a
a
a
a
a
a
ве - се - ло
b b b b b
ні
- де...
|Ç c |Ç ª Ì c t Ì c t Ì c t Ì c t
div.
t
#t t t
d tI tY Ç tJ t d I t tI tI су
ÈÇ t t
- му
t
tÇ È div. ÈÇ tt
t
#tÇ È
t
t
#tÇ È
- ю
я
c b
і
дні
і
t
но
b
c b
b
c b
b
c b
b
c b
b
#t c
- чі,
d
"ttY d c •
pizz. div.
t d c "tI • pizz. div. #t d c tY •
pizz.div.
'tI d c •
pizz.
'tI d c •
pizz.
Èt
t
a
c
Èt
t
a
t
t #t ”
t
c
a
" <
1
tI
a
b
b tÇ c ‘ ; "1” tI tY Yt I Voice <†" " t Ç t tI | Cl.
c
tÇ
a
a
; " tÇ c Fl. " " ‘ " tÇ c Ob. " " ‘
t
a
a
" Š < ""
t
a
a
; " " "Š
t
a
a
‚" " " Š
Viola
a
tI t t t t
Moderato assai
Voice
М. Аркас орк. М. Михаця
з опери "Катерина"
tI t Ç
ду - ша
Í c t ” È arco Í c ” Èt
arco
Í c t ” È arco Í c t ” È arco
Í c t ” È arco
Ì tÈ Ì tÈ Ì tÈ Ì tÈ
Ì tÈ
t I t I t tY tI I
бо - лить
c c c c c
з ду - ми
Ì tÈ
не
Ì Èt Ì tÈ ÈtÌ ÈtÌ
113
; " " "
Fl.
a
" " "
Ob.
" <
Cl.
; " Voice <†" " |
йде,
Vn.I
; "" " c ™
" Vn.II < " " c ‚" " " c
Va.
; " c "" Vc.
C-b. < " " " c ; " " "
Fl.
Ì tÈ
™
™
™
A
Ì Èt Ì Èt
Ì Èt
Ì Èt ™
a
c
a
c d
div.
c
c
tt d À div. tÀ d t
c
Àt t
во
t À
c c
2
" <
Cl.
c
” 2 d Yt | Не
; "" ó ó ó ó " tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ È
" ó ó ó ó Vn.II < " " tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ È ó ó ó ó " Va. ‚" " tÇÇÈ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ Vc.
; " | Ç ""
ÈÇ C-b. < " " " t
114
t
tY tY t d d Y d
pizz.
|À
”
•
- дав
Í |À|
tY
t
t
tY
Í tÀ t
tY
го - лу - бонь
t
unis.
b
d c
t
” t
t
#t t t
tÇ
b
c
c
b
c
b
c #t
c
b
c
c
b
c
c
b
c
c
b
c
tÈÇ c
b
t
- ка...
ÈtÇ
tÈÇ ÈÇ t tÇ È
d b
t !t
t
c
t
unis.
d c
-
tY
# tY t t t t
tÇ
"t
• unis. Í c À| • ÍÀ c t t • ÍÀ c t t •
tY d c
A
; " Voice <†" " b Vn.I
tY
tY
" A " "
Ob.
”
- на,
div.
t À
|À
|
tY
c
a
t !t
b
tÇ
| tY t t t t !|
|
a
Ì t
a
t "t
|
t
tÈ
t
t #t
|
t
tÈ
Ì |
#t
|
t
b
c
tÈ
Ì
|Ì Ç
a
t
|
tÈ
a
a
a
b
a
a
a
b
a
a
a
ó ó tY #tI tY tY tY Yt t
но, ще зов -сім не - дав simile
t
но,
c
t
зда
|
- ва
-
ó ó t t tt t tI ! tI tI tY tI I ло - ся був я щас - ли -
вий...
c
Ì tÈ ”
d tY Та
ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó d d d d d d d d t t t t t t t t t t t t t tt d t td t t tÇ tÇ tÇ Çt tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tt tt t t t t simile ó ó ó ó ó ó ó ó dó dó d ó ó dó d ó d d tt t t t d ó d dó Ç tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tt tt t t t t t t tt t t t t tt t t t t ó ó ó ó tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ d tÇ tÇ A A t |Ç Ì t |Ç |Ç t | | | t t arco Ì t t c c t d t d t d t d t c t c c t t t
2 ó
Fl. Ob. Cl.
; " " " " " "
" <
; " Voice <†" " |
a
a
a
a
a
a
a
ó ó tY #tI tY tY tY tY #t
t
c
d tY
|
b
c
a
b
c
a
b
c
poco rit.
poco rit. óY tY tY ótY tY #t Yt #t
c
Èt
3
” tÈ
YtÇ YtÇ
”
d c
b
d c
b
YtÇ d c
Èt
” ™ 3 c d tY |
a tempo
b
ó ó tY #tI tY tY tY tY
ó div. t 3| t # ót t tt t t ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó poco rit. ó ; " dó Ì t t t #t t tt d c c t t | Vn.I " " t t t t t d t t d t t d t t d t t t t t d t t d t t t t t t t t "tÈ tÈ tÈ I À ™ div. ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó " d d c c Ì Vn.II < " " d t t t t t d t t d t t d t t d t t t t t d t t d t t t t t t t t tt tt tt I t tt t t t t t t t t tt tt t tt t t t t t t t t t t t t È È È # ttÀ div. t tt t t t t t t t t È ™ ó ó ó ó ó ó # tÀ t t t ót t tót t t tó t t "" A Ç Ç t | | ‚ #t " "tÈ tÈ tÈ t t t t t t t t t t t t t t t t t t d t t t t t Va. ™ Ä ; " t t t |Ç d c c t t | "" | t #| "| Vc. tI È À ™ pizz. t t Ì " t t t d d t d d d t c c | " t t #| "| C-b. < " | tI È À ™ t t #t t t t t tÇ tÀ Yt Yt | ; " d c d a b c d Fl. " " b ó ó ™ ” ” ó t " tÀÇ d d #t t t t t t Ç d c a b a Ob. " " b ó ” ” ™ À t ttt tÀ tI d d c b !t t t Ç d c c a ttt Cl. <" b t t tI ” ™ Ç ™ ó ó ó tY tYó tY t t ; "" t tY #tI tY c t tI "tI #tI tY tI tI t c c d tY | Voice <† " t c d I t | ну ло, щоб спо га -дам сер -це ят -рить. Та - ка в ме -не ла -та -на та t t t доt - ля,t Ç t t | t t t #t | t t "t #t t t t Ç È tÇ ; " d d tYt | d c d Yt | t #t t t t t t Ç d t t "t #t t t t t Ç Vn.I " " t tÇ ó ó ó ó • ” ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó " t d Èt Vn.II < " " d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t t t t t t t I # tt t t t t t t t t t tt t t t t t t t tt t t t t t t t t t t t t t t tÀ ” • ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó div. À t t t " t t t t Va. ‚" " d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t d t t t t t #t t t t t t Yt d tÈt ó •ó ” div. unis. div. t t t À ; " | Ç t tt tt d t t |Ç | t t Y È " " |Ç t t t Vc. t ” • t t À t t Y t t t tY td td d c t d d d d t c d t d t d t d d d d t d t d C-b. < " " " t d • щас
-
тя ме -не під-ма - ну -
ло,
всміх - ну
-
лось лу - ка - ве на
мить
і
щез
-
ло на ві- ки ми -
115
Fl.
" " " b Ç
Ob.
" <
Cl.
bÇ
; " t Voice <†" " ке
Vn.I
; "" t "
" Vn.II < " " t Va. Vc.
‚" " " t
; " | Ç ""
C-b. < " " " b Ç Fl. Ob. Cl.
² c
; " bÇ " "
² c
²È t
Àt
" " c
”
À| ”
c
; " Voice <†" t
луб
t t t
# "" |
|
# ""
-
t
ко!
a
t
c
‚" " d ót t t t t t t t ó ó
; " " |Ç À
C-b. < " " | Ç À
116
t t
|
Àt
c
” |À
c
ó ó " ó Vn.II < " d t t t t t t t t
Vc.
”
# "" | ”
ó ó ; " ó Vn.I " d t t t t t t t t tt tt tt tt
Va.
Moderato dolce
t
t t t
|
|
t t
t
t t t
|
|
t ! t 53 Agitato a 4 tÀ
3c 4
t
” dim. t t t À| 3 tt tt t t t t t tt t tt tt t t # e t t e t tt tt e tt t tt 4 c tt t t t t ” tt tt tt Moderato Agitato ó 4 5 ²ó ™ " 3 d b d tI a a t #tI t t tI # " t Ç 4t t Кат - ре, в ме -не щас - тя гір ке. го ó Moderato Agitato marcato dim. ó 4 dolce 5 div. ó ó ó ² " t t t t t t t t t t t t t t t t #tI t t tI # " t t ! t 34 t t t t t t t t t ” ™ tt ttt tt t dim. div. marcato ² ó ó ó 3 d óÌ ó dó ó dó ó dó ó ó "d ó ó ó d d " # t 4 t #t "! tÈt t ttt tt tt t t ttt tt tt t ttt t tt t tt tt ttt tt t t t t ” ™ marcato dim. óÌ ó ó ²È ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó ó " 3 d t t d t t d t t d t t 4d tt ttt tt t t "t t # " d t t d t t t t t t t t t t t t t t t t t ” t t t ™ non div. pizz. arco t t t ²È t t t 34 t t t t # "" t c t c t c c c c t t t t t t |À Ç ” ™ ² c
; ""
<
4t
t
Кат
” -
t
ре,
a t
d
tI
сер
ó ó d ó tt t tt tt t ó ó ó d tt tt tt tt tt tt tt tt
|Ç À
Àt
c
ó ó ó d tt t tt tt t tt t tt tt t
|Ç À
|
|
c
” À|
t
t
-день
” -
ко!
a
t
c
ó ó d ó tt tt tt tt ó ó ó d tt tt tt tt tt tt tt tt
|Ç À
” |
c
c d
”
!| Ç À
!| Ç À
ÀtY d b š
!|
” ó
t
tt tt
ó
tt
t
ó ó #t #tt tt tt t tt ó ó t t t tt t t tt t ó ó #t t tt t t t
Що
d ó #t t d
3 4|Ç ™À ÀYt d b š ÀtY d b š
|
c
c
ó ó ó d tt tt tt tt tt tt tt tt
|Ç À
|
|
dim.
зі
tÇ
мно
tt t t
n.d.
š
-
tÀ td b tY tId b tt À
n.d.
š t Àt d b t tY š n.d.À t Yt d b š n.d.
À d Yt b š
tY tI tI
ю
ти
зро
-
Fl.
Ç Yt
; " " c
Ob.
"
" c
Cl.
<
c
; " t Voice <†" би
”
! tYÇ d ² c ”
-
ла?
; "" d tI t ”
I t
‚" " ttY d ” ; " pizz.t d " Yt Vc. ”
tYt
pizz.
Va.
t tY
C-b. < " " c
Ob. Cl.
”
; " tY Voice <†"
™
" Vn.II < " c Va.
‚" " c
; " ² " #| Ç ” arco " " #|²Ç C-b. < ” Vc.
² |
bÇ
bÇ
bÇ
bÇ
bÇ
bÇ
bÇ
bÇ
bÇ
” ”
² t ² |
лись,
t
-
ла
t t
tY
кля
c c c |Ç |Ç
tY
tY
ми
ко
t
- ха
t t
c
t
c
c
c
c
c
- та
t
до
-
t
ля
t d t ÈÇ
t d tÇ È
tÇÈ d
tÈÇ d
tt d ÈÇ
t d tÈÇ
лись,
всі
|| ÇÇ !| Ç |Ç |Ç |Ç
ой
t t d tY
t
c
c
|Ç ”
мо
що
ма
d
tÇ
c
tÇ
t
- ї
t
на
t
-
!| | ª
t t
ю
ді -
|
t
tÇ
” tÇ ”
d d d
t t
tÇ tÇ
| | ª
|
|Ç
b d
tÇ
t
d
d tÇ d
d
7t
b t
t
Piu mosso
•
t t
tt
c
tÇ d tÇ d tÇ
ять?
c
!t t
tt
d
tÇ
c
arco
” tÇ tI
t
tI
c
t t
bÇ tI
tI
t t
tI c
t
c
t
bÇ
tY
-
| | ª
c
|Ç
div.
”
-
|Ç
² t t|
- ма
лю - би
t
|Ç
² |
™ tY ²t
По - ла
; " Vn.I " c
bÇ
Allegro moderato arco div. ² 6 | d c c | ª ² arco div. d c c t ”t arco ² d c c t ” pizz. ² t d c c t d tY ” ² pizz. d c d c tI ”
™ ² |
" " c c
tY
pizz.
; " " c
<
bÇ
Ми
t Yt
" pizz. Vn.II < " ! tI d ”
Fl.
6 Allegro moderato
YtÇ d ² c bÇ ” Allegro moderato ² 6 Yt” tY t c t
pizz.
Vn.I
² d c
tÈ
|
™
t t ™
t t
t
t
7 Piu mosso
bÇ
t t
t t t t
Ç || Ç ”
tt t t t •non div. t
t tt t
|Ç |Ç ”
| •
t
- ді -
|| ÇÇ ”
|Ç ”
|Ç ”
ї.
Piu mosso
7 tdiv. t
t t • div.
t t t t •
| •
t t
t t
t
117
; " t t "
Fl. Ob.
"
Cl.
<
t
" |Ç
; " Voice <†"
| t
t t
t t
" Vn.II < " tt tt
t t
; " " | Vc.
; " t " ”
Fl. Ob.
"
Cl.
<
" !t ” ” як
t
t
t
; "" | Ç ª
tY
t
роз - ві
" Vn.II < " ! |ª Ç
‚" " ª| Ç
t
t t t t
t
; " | Ç " sp
C-b. < " " t
pizz.
-
t t
b
t
Èt
t
t
t !t t t
t t t t
tt ! t t
t t
|
t
|
t
t
t
t
t
tÇ
t
t
t !t
tÇ
t
b
t
t
я
tI
- ти
ча
-
ри.
|Ç |Ç t
a
t t š tÀ Àt t š
d
c
t
!t
t
tY
! Yt
tY
Ти
c | ™ | ™
t ™
a
a
c
a
a
8™
c
” t
як
I t tI
- би
t ”
t
t ”
!t
я
tY
t
знав,
tY
гей,
як
tY
t
t
t
t
tY
- би
|Ç
|Ç ”
я
t
t
t t
bÇ a
a
a
a
a
t
t
!t
t
t
t
tY
(t
t
(tY
#tY
tY
tY
t
мій
c t
c
t
|Ç
t
знав,
t
a
би,
t
|
bÇ
t c
I t
|Ç ”
c
по - ба - чив
| ”|
tY
Гей,
8
c
t šÀ
”
c
c
tt šÀ
dolce
a
c
non div.
d
a
non div.
non div.
c
b
t À š
t t t Àt t t t t t ó š
t
8
c
Àt š
t
t t t t
t
tY
t t t Àt ó š
t t
t t
|| ÇÇ ª
sp
118
t t
a
|ª Ç
sp
Vc.
tt t t
|Ç ª
sp
Va.
t t
|Ç
; " Voice <†" tI Vn.I
t t
t t
t
t
t t t t
t t
t t
‚" " tt tt
C-b. < " " |
t t
t
a
; " t t Vn.I " t t
Va.
t
t t
t
| t
роз - луч - ни - ку,
t
t
t
t
t c
t
t
t
tY
їй
що
c c |
tI
t t
не
t !t
до
t
t t
t
t !t tÇ tÇ
| t
t !t
c
tY
d
Fl.
tYÇ
; "" c
Ob.
"
Cl.
<
” ! tYÇ
" c
” tYÇ
t
”
; " t Voice <†" па
Vn.I
; "" ! tÇ
Vn.II < " Va. Vc.
"
; " tÇ "
tÇ
Ob. Cl.
; "" c
<
c
ри!
; "" | Ç ª
" Vn.II < " |ªÇ Va. Vc.
c c c
d
tÇ
‚" " |ªÇ
; " |ªÇ " |Ç
C-b. < " " |ªÇ
tÇ d tÇ d ”
t
t
t
t
t
t
Àt
t
t
t
Гей!
tY
tY
tY
t
tY
t
tY
tY
tI
t
™
a
па
- ни
- чи
t
t
t
t t À
t
t t À
t
t
t
t
t
t
9 tAgitato t
t
t t
t
t t •
t
9 div. t t
t t
div.
t t
•
•
9
Agitato
Agitato
t t –
t t t t – non div. t t t t –
| –
| –
- ку,
t t
a
t À t À
t t
мій
À e t e
|Ç |Ç ª
роз
tÀ
t À t À
- луч - ни
t t À
t
t
t t À
t
t
t
t
t
t
c |Ç • t •
t À Àt
t •
t t t tZ t Ç
за
-знав
| •
t
t t
t
t t
t
t t
t
t
t t
t
t
t a
a
t t
t t t t
t t
t t tt
tt t t t t t t
t t
|
t
|
t
|
t
|
t
t t t t
t t
t t
t t
t tt t
tt
tt
t t
t
tt
tt
tt
t t
t
t
|
t
t
t
t
t t
t t
t
|
t t
t t t t t tt t t t
tÀY
š #tYÀ
² d c ² d c
š Àt ² Y d c š b
² tÀ Yt d c š ² t d c #tI À š #tÀ d ² c Yt š ² !I t d c À š ² ! tI d c À š
-
t
t
|
! tY
t
| |
t
t
t
ка
t
t
t
би
| •
t t
t
t
c
t
t
t t
ти
a
|
t
! tÈY
t t t t tÇ
a
- ку,
t
a
|
t
t
™ Àt d
tÀ
t
e t ™À À| Ç |Ç ª ™ Àt
t d c
tÇ
t
™ tÀ
À e t ™
c
” t " Y d tÇ d tÇ d " ”
; " |Ç Voice <†" Vn.I
d
t
|Ç
™ • tY
c
tÇ
‚" " t Ç
t
|Ç
d c
tÇ
t
™
d c
t
tÇ
t
d c
ри!
tÇ
C-b. < " " Fl.
-
Àt
c c c d
tI Та
c c c c c
119
; "" c
Fl.
" " c
Ob.
c
<
Cl.
; " Voice <†" Yt Ç що
; " Vn.I " c
À tZÇ tY ² d dÇ š ZtÇ tÀY ² d dÇ š ZtÇ tÀY ² dÇ d š ² J t I t d d tI
зто
- го!
dÇ
" Vn.II < " c
dÇ
‚" " c
Va.
dÇ
; " c "
Vc.
dÇ
C-b. < " " c Fl.
; ""
Ob.
"
Cl.
<
" Àt
; " Voice <†" Vn.I
Vc.
dÇ a t
t
‚" " ªt
t ª
C-b. < " " t
² d ² d
² d
² d
Àt
- на
йо
t
t
t
” ” !|Ç
|Ç
” t
t
b
c
|ª t ª | ª
Ì tÈ ”
tª
c c a
c
Èt
a
a
a
a
a
rall.
-
t
t
го
лю
rall.
t
-
!t
бить...
t À
!t
|À
t
t À
t
t
c
À |
c
|ª
t
a
c
¹
t ª ¹ c
¹
10 10
t ª
c
¹
a tempo
t ª
c
t
t À
!t
tÈ
t À
!t
t
t
!t
a t
t
!t
tÈ
t
b
| ”
!t
t
b
| ”
t
t t
b
t
b
| ”
| ”
t
t
t t © ©
t ª
|ª
c
Ì Èt
c a
a
a
a
a
a
tÈ
|Ç
t
|Ç Ì t ™ tÌ
™
Èt
c
t ª
| ª
b
a tÈ
b
| ª
|Ç ª
c
¹
a tempo
|ª Ç |Ç ª
a
tÈ
tÀ
t
a
a
a
t t © ©
”
t
a
b
pizz.
”
b
Èt Èt 10 ta tempo t
a
t
t ”
a |ª
; " | Ç " ª
² d
t
b
; "" t ª
120
t
bÇ
" Vn.II < " ! | Ç Va.
n.d. tÌ Àt Zt t tY š Ì n.d. J tt tI t š tÀ n.d. Ì Àt Ztt tt Y š n.d. Ì Àt tZt t tY š Ì À Zt tY š
Во
a
rall.
a
a t
t
t
t a
Èt
t t
t
t
t
11 a tempo
Fl.
; "" c " " c
Ob. Cl.
<
a tempo 11
; " tY Voice <†" Vn.I
;
Ми
11 a tempo
tY
Vc.
" " c
‚" " c
n.d.
; " " |Ç ”
t C-b. < " " ” Fl.
"
Cl.
<
Í t Ít t
; " Vn.I " c
" Vn.II < " c ‚" " c
; " " |Ç
C-b. < " " | Ç
t
t
tY
c
t
t
c
|
t t
t
ко
- ха
|Ç t
b
b
tY
- та
t
до
t t t t
-
t
ля
t tt
div.
tt
всі
c
rit.
c | !| | |
c
t
c
!|
™ ²t
b tI
t
™ ²t
b
rit.
ой
лись,
²t
rit.
tI
мо
t
- ї
tt
div.
! tt
t
t
t t
b
|
™ !²t
² ! Èt t ™ ² Èt t ™ ² Èt t ™ ² Èt ™ ² Èt ™ на
tI
tI
що
ма
-
t t
ю
ді -
t
c c
||
c |Ç t
c |Ç
b dÇ dÇ dÇ |
- ді
|Ç |Ç ª |ª Ç |Ç
|Ç |Ç ª | ÇÇ | |Ç
” ” ”
Zt t Ç t
tY
tZ t Ç t
tY d
tZ t Ç t
tY d
-
t
ї.
d
t
t
tt
tt
div.
| |
t t
t
• |
™
t t |Ç
t t t t •
div.
tt t t • non div. t t t t • t t • | •
™
|
t t
™ ² tY t
tY
По - ла
c c c
² #| Ç ™ ² #| Ç ™
t t
- ма
² t ™ ² t ™ ²| | ™
-
t
ла
t t
div.
tt
t
t
t
|Ç
t
t t
t t
t
t
t t
t t t t
t t t t
t t
t t
t tt t
t tt t
t t
t t
t
t
tt tt
tt
a tempo
a tempo div.
d
ять?
b
a tempo
|
c
tÇ
t
Coda
™
c a
t
|
c
|Ç
!t
t
c
t t
a
-
t t
c
t t
!t t
c
a
t
|Ç
кля
tY
t
ми
лись,
" |Ç
; " tY Voice <†"
Vc.
Ít
-
c
t t
t
; "" | Ç
Ob.
Va.
t
лю - би
" Vn.II < " c Va.
a
c
t t
t t
t
|Ç
t t t t
|
t t
t t t t tt t
121
Fl.
; " t "
Ob.
"
Cl.
<
t
; " t Vn.I " t
" Vn.II < " tt
Vc.
‚" " tt
; " " t
C-b. < " " |
; " tÀ Fl. " – " tÀ Ob. " – Àt Cl. < – ; "" Voice <† À ; "" t Vn.I t –
" Vn.II < " tt –À Va. Vc.
‚" " tt –À
; " " |À –
C-b. < " " | –À
122
t
" |
; " |Ç Voice <†"
Va.
t
t
t
t t
t
t
|
c
|
t
t
À|
t
t
t
|À
|Ç
t t
t t
t t
t t
À| |
t t t t
t t
t t
t t
t t
tt
tt
t
t
t
t t
t t
t t
tÀ
t t
t
t t
Àt
rit.
rit.
Àt t
Èt t
tÈ t
Àt Yt
t tÀ t t À
rit.
t Àt Àt t
tÈ !t
I t Àt Àt tY
Èt
ÀYt
! tt È tÈ
rit.
rit.
tI Àt
t
t
bÇ
t t
t t
t t
t t
t t
tt
tt
t t
t
t
t
t t
t t
tt
t t
t
I t À
t
t
t
| ÀtY
t
|Ç
t t
t
tÀ
t
t t
t t
Àt
t
t t
tt
t t
t
t t
t t
t
t
t
t t
tt
t t
t
t t
t t
t À
a
b
tt
!t À
À t
d
t t
Àt Y
Àt
t
t t
Àt
tÀ
t t
tY
t
tÈ t
t t
t
t
Àt
tÀ
Àt t
|
t t
t
d d d
d d d d d
t t
tÀ
|
š tÀ š tÀ
š n.d.
š
ÍÀ t t t
Í t t š Àt n.d. Í tÀ t š n.d. Í t t šÀ Í tÀ š n.d.
t t
t t
² c
² c
² a
² c ² c ² c ² c ² c
² c
t t t t t t t t t
Портрет невідомої за фортепіано. 1842 р., акв.
123
Плавай, плавай, лебедонько, По синьому морю! Рости, рости, тополенько, Все в гору та вгору! Рости гнучка та висока До самої хмари, Спитай її, чи діжду я, Чи не діжду пари? Рости, рости, подивися За синєє море:
По тім боці – моя доля, По сім боці – горе. Там десь милий, чорнобривий По світі, гуляє, А я плачу, літа трачу, Його виглядаю. Скажи йому, моє серце, Що сміються люди, Скажи йому, що загину, Коли не прибуде!
“Плавай, плавай, лебедонько” – ці вірші з балади “Тополя” швидко стали народною піснею і часто були у полі зору багатьох композиторів. Таємничу метаморфозу перевтілення нещасливої дівчини у високу тополю , глибокий жаль закоханого серця у шелестінні гнучких віт передає музика К.Стеценка. ЇЇ народно-пісенна основа органічно вплітається у поетичний текст, відтворюючи сум і силу кохання чорнобривої. К.Стеценко був палким прихильником Шевченка і націотворчої сили його поезії. Зокрема, він був автором відозви про збір коштів на спорудження пам`ятника Шевченкові, активним організатором і учасником багатьох урочистостей і концертів на честь поета. “Портрет невідомої за фортепіано (1842 р., акв.) роботи Шевченка відтворює один із теплих духовно-музичних куточків Петербурга, які так цінував поет. Оригінал цієї акварелі не знайдено і вона відома лише за фотокопією. Існує припущення, що Шевченкові позувала для цього портрета Поліна Гарсіа-Віардо, провідна співачка Паризької італійської опери, яка неодноразово гастролювала в Росії.
124
Плавай, плавай, лебедонько (сопрано)
Редакція В.Федоришина
;
Flute
Lento cantabile
54 b
” ! t 54 t Ç ! t | Ç ” dolce
Oboe
! 5 Clarinet < ! 4 ; Voice <
Violin I
;
54
; <
C-b
Fl.
;
Cl.
<
; Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va.
Vc.
‚
;
C-b. <
Ob.
!!
54 tt ÇÇ ! tYt ª 54 t Ç tY ª 54 d Ít t ! t ” 54 t Ç tY tÇ
Lento cantabile
‚
Cello
bÇ
Lento cantabile
Violin II < Viola
t ttoI t t t
54 t c pizz.
a
a
t ”
tttt|
! t t 3 Yt 2 d c
t
poco rit.
™ t tY d c ! t t t t t ! t t 5 4 ™ tt tt 5 tY d c b 4 ™
32 32 32
a
poco rit.
a
poco rit.
b
dolce
tÇ
™
a
a
poco rit. tY tY tY t t t t tY Yt Yt Yt tY toItY t t Ç Ç !t
d Í t Í d tt t t
tI t t t tY t
t t t
d tY t
та
вго
t t t t t t Àtt ÇÇ ª ™ poco rit.
tt t t
a tempo
t t
t t
|À ™
t |À ™ arco
-
! tYt
tJ 34
ру!
dc
44 b
bÇ
dc
bÇ
"Пла
- вай,
54 tt ÇÇ ª 54 tª Ç
! tYt
1
a tempo
tY
54 d Ít t ! t
пла -вай, ле - бе - донь ко, -
|Ç |Ç ª
!t t t
54 pizz. c t t t toI t t t t t t t
a
tt t
t
54 |
34 b
! tI tªÀÇ tY ™ t t Í t t d tY t ! t t ™ tI t
tY
™ ! t !t 34 |
a tempo
то- по -лень -ко, все вго - ру
Í t t d t t
3 4
a tempo
tY
a tempo
Yt d c bÇ a tempo 1 54 t Ç ! t ! t tY Yt # toI t t tI ! tI tI
poco rit.
t t tt t tt || t t tt t | 3 !t 2 t t t ” 32 tt tt | t tt ! tt t t tt t t ! t t ” t t t 32 t tt | t t t t t t !t ” ! t t t t t 3 t t ÍÌA 2 t ” arco Ì Í c d t t t 32 t t t AÌ ”
a
Рос -ти, рос -ти,
54
1
сл. Т. Шевченка муз. К.Стеценка оркестровка М. Михаця
|Ç t 4 4
t
44
a
dt t t tY 44 I t tY t t Yt t Ç 44 b по
Ì 44 t
си - ньо- му мо
tttt|
44 t t t
44 t
44
tt tt t
a
| t oIt t t t t t t | 34 t 44 | • 34 tt t t oIt t t t t 44 ! tt tt tt tt t t !t t • 34 | tt tt t ! t 44 | • t 34 ! t 44 | | tt • t t 34 ! t 44 | | t •
|
t
t
t
d c
t
t t
b
t 44 ! t t t t t ! t t Yt d c
t !t 4 | 4 ™
рю!
!t t t
t
44 t
tY
-
tt t |
t t 44 t
b
t t
d t!
b
t tt t t t t t
” ten. À tY tY t t t t tI tY £ tY I t
Рос -ти гнуч-
ка
та
ви - со - ка
AA ª ”
A ª ” A A ª ” A ”
pizz.
t ”
c
b
125
Fl.
;
Ob.
Cl.
t t t t t t t t tYÇ
b d t t !t ”
!! b <
; Voice <
са - мо
t
c
tt
c
t
c
t
c
Fl.
;2
44
Ob.
Vn.I
Vn.II <
‚
Va.
Vc.
;
C-b. <
tt
- ї
t tt tt t t t Ç tY ” tI
-
ри,
Ì t t !t !t tÌ t t
|Ì
t
|Ì
a tempo
хма
| ª
c
tY
YtÇ
|
tY tY tY tI ! Ç t
до
;
”
d c
4 Yt d c 4
b
d
c
b
a
d
c
b
a
d
c
b
a
t t t t tY tY
спи-
тай
ї - ї
tY
d
tI d
tI
d
tYt tY tY
tI
d
tI d
d
чи діж - ду я,
чи
t t t t
t
!t
t
t
t
t
tI d
d
tI d c d
b
d
languendo À ! tY tY tY Yt ! tY
tÇ d t t t t t tt t
t
Yt Àt Àt tÀ tÇ
™
À tY t Àt Àt tÇ
™
не
t
YtÇ
|t
t
t
t 54
d c
YtÇ d c
<
Vn.II < Va.
Vc.
;
C-b. <
126
‚
44 t tÇ t tÇ t Ç 44 t t t t t Ç t tÇ
44 t 44 t
t t
t "tI tÇ tÇ tÇ ! tÇ tt t t
t t t
t
tt tt
t "t t t t "t t "t Ç Ç Ç Ç t t t "t t t t "t t Ç Ç Ç ! tÇ #t t
t À • À t • Àt
d
poco rit.
5 4
5 b 4
по сім бо -
d 54 t
I t
Àt À t t
5 tI d I t d 4 t
• Àt Àt À t t •
-
t
t t t 34
па
tI
ці го pizz. arco
I tt Ít Ç t À • pizz. arco tt Í t t tY ! t Ç • À
54 t t ! t
t tt À À À À t tt
3 4
t ÇÇ
” poco rit. 5 tY tY oIt tY ! t t | 4 poco rit.
tZ 3 4
t Èt
Yt d t Ç ™
ÈtY
a
poco rall.
ри?
tI tI ре.
t t
pizz. t arco I tt d tI t d 54 t t t t ttY d ! tÍ #tt À •
5 I t d I t d 4 t
™
t t t t t t Èt ™ poco rall.
tt tÈ t t t 34 ! t t t ™ Í 34 Yt d Ç t t tI t È ™ Í t 3 tYt d t t t Èt t t 4 ™ Í 3 Yt d t t t Èt | 4 ™ ! Àt YtÇ ¤ t t t !²t d a ™ ² a b c t t ™ À Ǥ À Ǥ ² d ! t tY t t d ! t Yt t t t t ™
t
t
À À ÀÇ Ç !! 4 Yt d c b b c d tY t t t t Yt d c 4 ™ a tempo 2 •ÀtY ÀYt À ” amabile ; t t tZ t t tY 44 tI tY t t Yt I t Yt tY tY Yt t t tY t Ç tY Y tI tY t Voice < Рос -ти, рос- ти, по - ди - ви -ся за си нє- є мо - ре: по тім бо - ці -мо - я до - ля, À ÀÀ 2 a tempo t Ç Ç t t t Ç Ç ; t ! t t t t tt tt t YI t d tYI d t t 44 t tÇ t tÇ t t t t t Vn.I t À • À À Cl.
діж - ду
poco rall. t t oIt t t t t tÈ
3 ! Yt t Ç 4 ™
t !t t t !t t t t !t
t
t
À ! tÀY tY
ÀtY
3 4
t t
|Ç • |Ç •
I tt tÍ Ç t À • arco pizz. tt Í tY ! t Ç • À
pizz.arco
a
² t t t t t
² t !t
tt ² tY d ! t #tt tt tt À • ² | |Ç • ² | |Ç • pizz.
Fl.
;
Ob.
Cl.
<
; Voice < Vn.I
;
44 |
Vn.II <
‚
Va.
Vc.
;
C-b. < Fl.
;
² a
4 4
t
t
!! <
; Voice < ;
t
t "t |
a
t
по
"t
сві
tt t
- ті,
гу
t
"t
tt t
Vn.II <
t
t
t
Vn.I
Va.
Vc.
‚
;
C-b. <
t
t
tt t |Ç
tÇ
t tt
t
t t
t Yt
t t t t ™
t t
| ™
d
|
-ля
-
|
"tI |
а
54 || •
|
| t
t
t
t
t
tY d
c
b
tY d
c
t
t
t
cantabile assai e legalo
Там
t t
t
t t
tÇ
t
tÇ
ми
десь
-
tY
лий,
чор
tY
t
tÇ
t
tY
a
t t
-
но -
t
t
tÇ
d
tÇ
tY
бри
-
вий
tÇ
t
tY
A
"A
t t
t t
t
t
"A t
À tY Yt Àtt
пла
-
чу,
tt
t
A 44
o t I
tY
tY
лі - та
tt ! tt
tY
²
тра - чу,
t #t
44 toI Yt
poco rit.
йо -
44 "t
го
t
a
tI tY
виг - ля
!²t Ç Ç tJ
- да
² t | t t ” ² t | !t ” ² !| ” ! t t t "t t t #t ²| |
poco rit.
54 t ! t • 5 d Àt d ! tÀt 4 Yt Yt •
t À À| |
5 "t t 4 • À À
” t "t t t #t ² t t t ! t 4 ! t t t t t t 4 t #t ! t t t | ”
54 "t t •À À
t
t
t
t t
44 t
tI
t
a
² a
44 tI
t t
t
²
poco rit.
44
a
tY
t t
t
A
я
t
b
a
• tÇ d 54
є,
t
b
a
54
tÇ
arco
c
54
|
|
t t
t tt 54
| d ttt |
d
A
|
a
a
tÇ tÇ
tY
||
pizz.
² b
tY
| ™
"| ™
² b
4 4 |
t t
t ™
² b
44 ||
a
a tempo
a tempo
² b
44 |
#A ™
3 t
² b
4 | 4
4 4 |
3
tÇ
t
t ™
² b
Ob.
Cl.
™
² b
44 |
!! 4 | 4
a tempo 3 ¡A
² b
4 | 4
t ! t 44 t t #t ! t t t t t t t t
- ю.
127
Fl.
;
< 4
;
Voice < Vn.I
;
4
Vn.II <
‚
Va.
Vc.
;
C-b. < Fl.
Ob.
Cl.
Voice
Vn.I
Vn.II
Va.
Vc.
!!
a
a
a
a
a
a
a tempo espress t t tY tY I t toI "tY tI I t I t
Ска- жи йо - му, мо - є
сер - це,
Ç tt t t t oIt " t t t t
t t t"t t t t"t t "t
a
a
a
a
щосмі ють - - ся лю - ди, ска- жи йо - му, що
t t"t t! t t #t t t t t t | t t "t Ì c t ! t #t t ! t #t | a tempo
t "t
a
b
a
b
|
pizz. c Yt d
pizz. c Yt d
Ì t ! t #t
|
| À
t À
t
!t
t t t"t t t t"t t "t
t
a
b
a
b
t t
ÀtY ÀtY
b
де!
Са - ма хо - че
t t tt tt tt tt ” Ì e t! tt tt tt #t ” Ì d Àt Àt Àt "t ” arco Ì | ”À Ì arco | ”À
a
tY
a
tÀY ! tÀY Àt Ç
tÇ tÇ
Ç Ç tÇ ¤ ! tYÇ d tÇ t t
™À À À À À À À t I t tI tY tY Yt tI Y ! tY Yt
-
!t t Ç
d
c
tY
ме -не
ма - ти
tt tt ! tttt t t tt #t t t t ! t t tt tt tt tt tt tt tt tt tt tt ! tt tt tt tt tt ! tt tt #tt tt Ì d Àt Àt Àt t t t t À À À À A À A À
t toI t
tY toI Yt
a
t !t tt t t t a
ÀtY ! tY t t Yt Yt tY
t ! t t# t t t t t" t t# t " t tt tt t t t " t tt t t t t t t t t tt
бу - де
дог
- ля - да
d "tI d t
t d tI
t d tI d I I tt d I t d I tt d I tt t !t t
t
t t
t
d tt Y
d
t
t
tY d "tY d Yt d t t
pizz.
t
d c a
ко-ли не- при-бу
t t"t t! t t #t t t t t t "t c
tY tY
tI tI t t "tY t Ç
за - ги - ну,
piu mosso Ç À À tÇ tÇ tÇ tÇ! tÇ t tÇ tÇ#tÇ tÇ " tÀ ! t t 5 Y d c b ™ ” À À simile d t Àt t tÇ t t ! t t t t t t b ™ ” À À À !! b d t ! t #t tYÇ d c b < ™ ” piu mosso 5• ; tY ! tY t t tY tY tY tY t t ! tI tI tY tY tI t Ç < в зем - лю за - хо - ва ти... А ж ї - ї го- ло - вонь - ку piuхто mosso Àt! Àt t tÀt 5 Àt t " t t t t t t t t t t " t t t t ; t t tt t t t t tt t t ! t t t t #t t tt pizz. À t t ! tt tt tt tt #tt tt t t "tÀt! Àt t tt ! tÀ d I t t t t t d I tt d I tt t < !t pizz. À À À À d tYt d tYt d "tI d tt ! tt "tt tt ‚ ! t #t t pizz. ; t t d "t | | tÀ t t À
Ç t t tt " t t Ç
À À À À tt Yt tY I to I "t "t Y Y tI tI I t t Ç t t t tI tI I t
;
C-b. <
128
a tempo
Ob.
Cl.
4
t
t d Yt
d tY
-
ти?
t d t Yt tY t
d
d Yt d
Хтодог-
ля - не,
роз - пи - та - є,
d tYt
d tYt d ttY d "tI
t
t
t
tY d
t
"t
t
t
d
tY d "tY d tY d
Fl.
;
!! b < ;
Voice < Vn.I
Vn.II
Va.
Vc.
C-b.
Fl.
Ob.
Cl.
;
Vn.II < Va.
Vc.
ÀtY
tÀY
t !t
”
tÇ
tY
54
Àt Ç
Àt ! Àt À # tÀ t t t t t Y
™ ÀÀ Ç 54 tY t Yt ! t ™
‚
;
C-b. <
на
ста
- рість
² a
t t t t
tÇ
t
tÇ tÇ
t t
по - мо
6
"t
t
#t
44
t
Àt t t t !t |
a
Àt tÇ ! t #t ttt t ™
44 b
t ! t t t t t t t 5 ÀtY Àt tYÇ t t !t 44 b 4 t t t t tÀ t t t ! t t t ! t ” ™ ™ –t Ç vigorosotY ÀtY À Àt Ç t t ! Y #t Y Y t t tY Yt 4 t t Yt ! tY t Ç Yt tY 5 Yt ! tY a 4 4
À À ; t t " t t t t t t t t t t t t t 5 tt tt t ! 4 • arco tÀ Àt d I d I t t d t t t 54 t t < !t t À À À • arco ÀÀ d Ytt d tYt d "t t t 54 tYt tt ‚ À À À • arco ÀÀ ; t t À| 54 tYt tt t t • arco À tY d 54 | tI d | < • Ç 6 t t " t t t " t t tÇ Ç tÇ ² ; !t a ™ Ç t t t t ²d b t "t t tÇ ™ !! t #t t Ç ²d a < t
; Voice < Vn.I
t
t
Ob.
Cl.
b
t ! t tt t t t t
tÇ
² 6 d ² d ²d
t Ç ²d
arco t Ç ²d tY d tY d
-
же?
a a a a a a
Ма
-
мо - мо - я,
! Àtt
tÇ Yt
À ! tt
до - ле
#tÀ !t À #! tt
d tYt d ttY
tYtÇ
t
tYÇ
t
YtÇ c tY
t
44 t
tt
44 t|
tt
d c
b
tt
d c
pizz.
d c
-
"t t
tY
tY
то -
Ì "t
arco
Ì t
arco
! tpizz. Y d c ”
t t arco
tÌ
Ì d t t t t !t d tÌ t t tt tt Ì d t t t !t t
|| |
t t
|
|
tY d tI d
t c pizz.
a
tÇ
ся,
же.
| |
t
tÇ
tI
-
t |
t
#t t #t t
| ”
!| ”
t
лий, Бо
! tt
t t 44 "t
b
™ "tY tY
ми
!t
44 t t
tt
d c
pizz.
I tt ”
Бо - же
t t 44 "t
t
По - ди - ви
tYt ”
мо - я,
a tÇ
tY tI "tY
по - лень - ко!
tt
tIÇ d
Як
не
"t t
tt
t
#t
t t
#t
t t
t
t
c
b
! tY e
- ма
tZ t Ç
-
зап -ла
!t t
|
"t
|
!t t
-
tI
чеш,
||
t t
!|
t t
!|
129
;
a
a
Ob.
a
a
Cl.
<
a
a
Fl.
; Voice < Vn.I
Vn.II
Va.
Vc.
;
Cl.
< ;
Voice <
;
Vn.II < Va.
‚
;
C-b. <
130
схід сон - ця
tY d c ™ pizz.
32 tY d c
3 2
!! 3 2 32 32
ра - не -
сень - ко,
щоб ніх -
то
|
|
|
!|
tÇ
|
t
t
#t
b
ttt t|
tÇ
|
54
7
tY
b
t
-
I tt 54 ! tt #t ™
5 I t 4 t !t ™ tI 54 t ™
|
32 t ” 32 |t
”
32 t t ” 32 t t ”
tt ! tt tt tt tt t t ! t t 54 tª Ç
tY
tt ! t t t t t t t 54 d Ít t ! t Í Ì t A 54 | Í pizz. t AÌ 54 t c
5 arcot 4 ™
t
c
!t t t t
|Ç t
bÇ
Tempo I
rit.
t tt ÇÇ t tt t ª
t
tt t
b
|
! t t 4 Yt d c 4
t
4 4
4 Yt d c 4
a
pizz.
dt!
44 tÌ
вго -ру
t t 44 t 44 t 44 t
t t
t t t
|
t
c
та вго
t t
t t tt
arcoÌ d t tt
c
a a a
tY tY tY tY t t t t Yt Yt tY
-
ру, пла -вай, пла -вай,
tt t |
44 t t t
tt
dt t t
44 tI tY t t tY t Ç все
tY
t
t t t tt !t
d Ít t ! t t ” tÇ Yt ! t tÇ
!|
t
! tYt
tª Ç
|
t ”
a
Tempo I
rit.
t
!t !t | Ç
tÇ ”
dolce
t 54 t tÇ t tÇ t tÇ | t t ™
” t tY d c ! t t t t t ! t t 5 tY d c bÇ 4 ™ t t t t 5 tY d t ! t ! t | Ç tY d c b 4 ™ ” poco rit. 7 54 t Ç ! t ! t ÀYt Yt # toI t t tI ! tI a t I Рос ти ж, сер -це - то- по - лень ко, poco rit. 7 t t tt t tt || | |Ç 54 tt ÇÇ ! Ytt tt t ª |Ç ª ” ™
a
чив...
t t oIt t t t
d c
b
a
tI 54
t t oIt t t t !t t ”
Tempo I
rit.
a
5 4
не ба
tt ÇÇ
"|
a
54
tI oIt "tY t t tI Yt ! Yt tI # oIt "tY Ç tJ t Ç
poco rit.
Vc.
до
pizz.
Ob.
Vn.I
tY tY tY
arco tI d Ì t t t ™ pizz. tI darco Ì tt "t < t ™ pizz. t arco ‚ ttY d tÌ t ™ pizz. arco ; t d tÌ ! t Yt ™
;
C-b. < Fl.
!!
54
d
!t t t | t
t
t
t
Í t t t t
d Í t Í d tt t t
ле - бе -донь -ко,
t t
I t t t t Yt t
tt
d Yt t
t
t t t
t
;
rit.
Ob.
b
Cl.
<
Fl.
; Voice < Vn.I
;
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b. <
!!
tY
rit.
по
t
rit.
a dolce
™ tY
tY
си - ньо-
t
I t t t t
to I
t
t
t
t
t
t
dolce
!t !t 3 4
tÇ
34
a
!t t t Ç
a tempo
му
t
мо
t
t
-
Àtt ÇÇ ª
a tempo
”
! tI t
34
a tempo
tª Ç À ”
Í d t t ”
| À ”
| ”À
tI
34
! tYt
34
рю...
tY
!t
3 4 3 4
t
™
t
to I
t t t t t t
|
t
b
t !t
t
t
to I
t
t
o t I
|
34 ! t 34 ! t
a
™
t t t t t t t t t tt t t t !t t t
t t t t
²A
t t t t |
44
•
t t t t t !t 44 ! t • |
44
•
44
| 44 | • 4 4
•
44 A • •
t t !t !t
|
t
tt | ! t t tt tt t t ! t
4 | 4 • 44
t
²A
t t
a
A
t ²A
t t
t
t
| |
² t AA
²A A
² |Ç
² a
²| ª ²| | ª
tI d
pizz.
131
132
Козацький банкет. 1838 р., пап., олів.
133
Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали, Встали, подивились на той Чигирин, що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками, бувало горить, а ясновельможний на воронім коні, блисне булавою – море закипить… Закипить, і розлилося степами, ярами; Лихо мліє перед ними… А за козаками… Та щой казать? Минулося... А те, що минуло, не згадуйте, пани-брати! Солоспіви-монологи М.Лисенка – це глибоко психологічні патріотичні твори, що за формою наближаються до розгорнених оперних арій. Унікальним є і монолог для баритона “Гетьмани, гетьмани”, в якому М.Лисенко, багатою фортепіанною партією, що нагадує народне інструментальне виконання, мелодією декламаційного складу, вільним ритмом передає героїчні мотиви, печаль за полеглими, тяжкі роздуми про долю закріпаченого народу. Одна із ранніх самостійних композицій Шевченка і перших на українську тематику “Козацький бенкет” (1838, папір, олівець) відтворює за однією версією бенкет у Суботові, влаштований 1647 р. генеральним писарем Зіновієм Хмельницьким з нагоди хрестин у своїй родині, де за хрещеного батька був запрошений наказний гетьман Іван Барабаш з метою здобути у нього рескрипт польського короля. Уривки з думи “Хмельницький і Барабаш” Шевченко читав у часописі “Современник” і в своїй ремінісценції вирішив цю подію як словесний двобій двох головних персонажів на гамірному бенкеті. За іншою версією на рисунку зображено прийом Б.Хмельницьким польського посольства на чолі з Адамом Кисилем у Переяслові в лютому 1649 р. У зображенні численних побутових деталей, точній характеристиці персонажів через багату пластику рухів Шевченко досягає правдивої конкретики та переконливості, а кобзар, що торкається струн своєї кобзи ніби зримо озвучує цю гамірну і психологічно складну, багаторівневу подію.
134
Гетьмани, гетьмани... Редакція В.Федоришина
²|
(баритон)
In modo d'un recitatim
Flute Oboe
; "" " 2 "4 " " " " 24
" 2 Clarinet <" 4t t
; " " 2 < ""4
#t t
t t #t
• ²|
• ²|
t #t
² a
•
In modo d'un recitatim
Voice
; " "2 Violin I " " 4
²| ª • ² |ª • ² | ª • ²| ª • ²| ª •
In modo d'un recitatim
" "2 Violin II < " " 4 Viola Cello C-b
Fl. Ob.
‚" " " " 24
; " 2 " "" 4 " "2 < ""4
; "" " 6 "4
Š
Ç tÇ ŠoIt t ™ó ó Šo t tÇ I t Ç ™ Š
tÇ Àt Ç À tÇ t Ç
a
£ t t tÇ tÇ tÇ tÀ Ç ó
ten.
£ t t tÇ tÇ tÇ t Ç À ó ten.
a
Š
a
Š
a
t t ten.
t t
Š ªA ” Š t ”
c
pizz.
tÇ t Ç À
² a
tt ó ó tt
t ²| ² t|
²A ª
b
24 t
² a
24
tY YtÌ ²t
Ì d Yt ²t
arco
24
24 t t
24 24 24 24 24 24
#t t
t t #t
² a
• ²| • | t #t² •
²| ª • ² |ª • ²| ª • ²| ª • ²| ª •
24
t t #t
• ²|
t t #t
• ²|
t #t
² a
24 24
•
24
•
•
²| ª ² |ª
² | •ª
2 4 2 4
² a
²|
²|
24
² a
² A ª
ó ó ó ó ó ó ó "" 6 ó < 4 t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t t | Cl. ” ² ; " " 6 a < ""4 Voice ² ; "" " 6 a "4 Vn.I ² """" 6 a < 4 Vn.II ² ‚" " " " 64 Aª | Va. b
tÇ Àt Ç
² a
² a
² a
c
tÇ tÇ ó ó tÇ t Ç
ten.
Š A ª ”
" " " " 64
; " " 6 Aª ""4 Vc. pizz. " "6 t < ""4 C-b.
сл. Т.Шевченка муз. М.Лисенка оркестровка М. Михаця
"Свято в Чигирині" з поеми "Гайдамаки"
•
2 4 Š
a
Š
² a
•
²| ª ²| ª
² tÇ t t£ tÇ #tÇ tÇ tÇ Àt Ç ó ² £ ó Š t tÇ t t tÇ #tÇ tÇ tÇ t Ç o I t À ™ ² Š a ŠtoI t ™
Š² A ” Š ²A ” Št ”
pizz.
Št ”
pizz.
c c
²b ²b
135
Fl. Ob.
; "" " "
² a
ó ó ² " " " " tÇ tÇ tÇ t Ç t t t | À
ó ó ² tÇ t tÇ t Ç t t Ç À t| Cl. ² ; " " a < "" Voice ² ; "" " a " Vn.I ² "" " < " | | Vn.II ² ‚" " " " | | Va. div. arco ² ; " " b c tt "" Vc. arco ² " " b c t < "" C-b. " <
Fl. Ob.
"
; "" " t " " " " " t
tY d
b
tI d
b
² a
64
64 tó t t ó t ó t ó t ó t ó t ó t ó t ² t t t t t t t t t t t t t t oIt | ” ² 64 a ² a
64 6 4
64 A
64 t
pizz.
64 t
pizz.
136
"
Š
|
c
b
c
b
² |
̲ d I t t arco Ì ² d I t t ² À t t tÇ d dÇ t • tÀ ²t Ç Ì tY dÇ tZ • ™ ² À t t tÇ Ì dÇ t tI ™ • ² • tY d b c
Š| Ç •
arco
a a |
|
Ì À ²Ç dÇ tt tt tt Ç Z • ª ª Ì ² dÇ J t tª tª Ç t t tÇ • À |
|
|
|
|
² tÇ • ² tÇ • ² t ªÇ •
Геть
d d d d d
a
À À À Š t Ç t t t t Ç t t t t Ç t t t t tÇ #t È ÈÇ ó ó • ó ó Š Ç tÀ t t t t Ç t t t Ç t t t t t t ÈÇ ÈÇ À t À •div. d tI Š tt tI dÇ c tI ÈÇ •
²
A
Àt Ç t t t À Ç ó t tt t t tÇ tt t tÇ t ó À À t t t tÇÈ ! tÇ Cl. È • ; " " a a < "" Voice ; "" " b a " t tI d Vn.I d b "" " a < " t I t Vn.II À t t Ç ‚" " " " tÀ Ç t t t t Ç t t t t t t t tt t t tÇ ÈÇ #tÈÇ À À ó Va. • ™ óó ; " " Àt Ç t t t t Ç t t t t Ç t t t t Ç t t t t tÇ "" È #t t À Vc. ó À ÈÇ • ™À ÍÀ " " " À| tÇ tt t tÇ tt " t t tÈÇ # tÇ < À C-b. ™ ó È • " <
tÀ Ç t t t Àt Ç À È t t t t Ç t t t t tÇ #tÈÇ Š ó ó • t tY d d ÈtYÇ Š c • ” È tY d d tYÇ Št c • ”
² a
64
t tÈÇ
Š| Ç •
t tÈÇ
1 Maestoso. Grave ²
64
a
À 64 |
tÇ
64 | À 1 | 64
tÇ tY Ç
- ма
1
-
ни,
²À t |Ç
² t |ÀÇ À tZ t Ç t ²| геть - ма
64 c | ™ À
c
64 c ™ 64 c
c
64 c | ™ À
6c 4
™
™
| À |À À|
c
c c
-
² Ì |
ни,
²Ì | ²Ì |
²Ì ||
²Ì |
Fl. Ob. Cl. Voice Vn.I
; "" " Š " "" " " Š
"" Š <
tY ; " "Š " " <
;
як
tY -
би
-
" " " " Š t t t Ç
"" " Š < " t Vn.II Va. Vc. C-b.
Fl. Ob. Cl. Voice
‚" " " " Š
a
a
a
a
a
a
ви
tÀ Ç вста
; " " tY < ""
що
Vn.II
""""
#|
‚" " " " t
; " " " " |Ç " " < "" t
tY
ви
tY
бу
t
ли,
вста
t
t
t
t
t
t
t
t
t
- ли,
по
- ди
t
tÈÇ
tÇ È
t
t
t
t ви
-
t
лись
tÈÇ
tÈÇ
ÈÇ t
ÈÇ t
|
|
t
a
a
c
a
a
b
- ду
- ва
-
ли,
tY
де
|
t
t
t
|
t
t
c
t
t t t
tY
ви
tY
па
t
#t tt t
-
tY
ну
-
tÇ
ва
-
#t
t
ли!
#|
За
- пла
t ”
| ” t
| | t
ÀtY
c
” t
”
Ít
”
-
| -
рин,
| t
#|
t
| |
c
t
#t
t
t
t
t
t
tY d
|
- ги
t
pizz.
tY
tY
t
t
|
tY
espressivo
Чи
t
d
#t
той
|
ÈÇ t
t t
t
a
t
на
t
a
tY
tÇ
tY
tY
|
ÈÇ t
t
t
t
-
t
t
t
tY
tY
tY
poco rubato
t
t c
tY
t
t tÇ
""""
"" <
-
tt
t tÇ
; "" " "
<
C-b.
то
a
" "Š < "" |
Vn.I
Vc.
tY
a
t
t
; " " "" Š |
; "" " " |
Va.
tY
a
t
ÈtY
ÈtY
ка
- ли
t
t
t
t
t
t
c c
ten.
t
ten.
t
t t tÇ
б тяж -
t
ten.
t
ten.
ко,
t
ten.
ten.
t
t
t t
ten.
t
t
t
t
t
t
#t
t
t
#t
arco
ten.
ten.
137
Fl.
; "" " "
Cl. Voice Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
Fl. Ob. Cl. Voice
a
"" " "
Ob.
" <
a
"
; " tY " < ""
;
бо
" " " " t
"" " d < " ‚" " " " c
; " " "" c " " c < "" ; "" " " •
À| Ç
tY
ви б
"
•
; " " < ""
|ÀÇ
не
Va. Vc. C-b.
138
; " " b ""
" " b < ""
o I t
піз -
t d
#t
t
Ì t
tÌ
t
t t t t
t
t t
Èt
a
d
™
d
tÈ
t t
t "t t t t t
a
t |Ç • t tÇ
t d YtÌ t ™ • t t tÇ d tYÌ t ™ •
”
tY
a t
moto espressivo
| ™
t ™
t
t
цько
t t
moto espressivo
moto espressivo
c tY
t
t
YtÇ d
t
d
t
t
t
t t t t tY
tY - ї
сла -
ви
t
YtÇ d
t tY
c
tY
c
- бо
-
|
b
Àt Ç t dolente t t t tY
у
b
#tY
гих
|
ру - їн.
t
t
t
t
t
t
#t
|
t
t
t
t
t
t
t
|
moto espressivo
t
t
t
|
t
t
div.
|
| t
d c
c
b Yt d c a
ÈtÇ Y
c d
t
² a
a
² a
a
² a
a
² a
a
d
c
d
c
t tt t t t tt t t c
t d b #tY pizz.
a
t
|
|
t
|
|
tI d |
pizz.
a
d b tI t
pizz.
|| |
c
t
” ÈÇ c Yt d ” ÈÇ c tY d ”
Àt Ç ttt tt Ç t ™ Àt Ç ttt tt Ç t ™ ÍÀ tÇ | ª ” Í t t tÇ t t t t t |ª tÇ À ” t t t Ç t t t t t tY d c b
t #t Ç t t |
Ì t t t
tÈÇ ™
pizz.
|Ç
|Ç
tÇ È ™
| ™
t #t Ç t t |
t
t
ко - за moto espressivo
t #tÇ t t | t
tY
moto espressivo
” moto espressivo Zt tÀ t t t t tY
t
ли
t
Èt
d
на -
t
Í tI
d
; " " " Àt t Ç t t | " • Vn.I À "" " t t Ç t t | < " • Vn.II ‚" " " " b
a
tY
tY
" À| Ç " " " •
" <
d
arco
|
² ² ² | ² | ²|
c
¡ ¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢ |Ç tÇ tY
Con moto
Fl.
; " " 12 " " 8
™
" " " " 12 8 |Ç ™
Ob.
ÀÇ t " " 12 < 8 t tÇ tÇ Ç ™ Cl. moto ; " " 12Con Ç b < "" 8 Voice Con moto ; " " " 12 " tI d d 8 tÇ Vn.I ™ " " " 12 < " 8 t t t t t t Vn.II ™Ç Ç Ç Ç Ç Ç ; " 12 " "" 8 t Ç ™ Vc.
" " 12 < " " 8 tÇ ™ C-b. ; " " tYÇ d " " "" Ç " " Yt d
Ob. Cl. Voice Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
d
a
tY d
d
a
À d Yt t Ç tÇ tÇ cÇ
ри,
d
cÇ
Ба
Í
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
tÇ
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
tÇ
" <
"
bÇ
; " " t < ""
;
пе
t t Ç tÇ t Ç
YtÇ YtÇ
tY
t tÇ
tI d d t Ç YtÇ YtÇ
d d
t
Ç Ç Ç Ç YtÇ t t t t
t t tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
tÇ I
t
tÇ
t t tÇ Yt d d c Ç
; " " "" t t " " d t < "" I
d
tÇ
tÇ tÇ tÇ ”
tÇ
d
tI d d ” tÇ tÇ Àt Ç
-
YtÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
Ç Ç Ç Ç tt d tt tt tÇ tÇ t
I t d d I t d d cÇ
tY tY
ми,
бу
tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
• tÀ Ç -
t t t Ç À À t tÇ t À t tÇ t ÀtY d d
arco
вій
tÇ
tÇ
-
Í tÇ tÇ tÇ
сько,
як
tY d d
чер - во
tÇ
-
не,
tÇ
tÇ tÇ tÇ
tÇ tÇ tÇ
t t
tI d d
d
d d cÇ
d
•
Àt Àt Àt Àt Àt Àt ÀtY d d cÇ
tÀ d d c Ç Yt
tI d d c Ç • À
t
tI d
d d cÇ
Àt Àt Àt Àt Àt Àt
•
tÇ
tÇ tÇ
го - рить,
Ç t t t
tY
tÇ
tÇ tÇ tÇ
|Ç
•
t
t t t
ÀtY d d Ç c
t t tÇ
tY
t t t
YtÇ
•
tY d d
t
t
Ç t t t
tÇ
t t
ÀtY
Ç t t t
d
t
YtÇ
ло
tIÇÈ d
tÇ t Ç tÇ
t
tY
d
t tÇ Ç tÇ
t tÇ Ç
ÀtY
tY d d
tÇ
tÇ tÇ tÇ
YtÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ tÇ tI d d
d
tÇ
tÇ
d
ÈÇ tY d
tÇ tÇ
t tÇ Ç
tÇ tÇ tÇ
d
tÇ tÇ tÇ
t t
tÇ
a
мо - ре
tÇ tÇ tÇ
t
Àt t tÇ
- ва
де
tY
tÇ d I È t
tÇ tÇ tÇ
t
• Àt Ç
bÇ
tÇ
I t d
• Àt Ç
d
tIÇ d È
tÇ tÇ tÇ tÇ
tÇ ”
tÇ tÇ
tÇ
tt Ç
tÇ tÇ tÇ ”
d tÇ tÇ tÇ Yt t Ç Yt чу - ка
t t
-
t ӂ
tÇ tÇ
" " " " t t
‚" " " " t d tÇ
- за
YtÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
ред
t
-
tI d
-
"" " < "
бун
YtÇ d
d
tÇ tÇ tÇ ” • Ç d d tY t
‚" " " " 12 8 tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ ™
Va.
Fl.
tÇ
d
d
Èt
tÈ
È d t t
tY
poco sostenuto
а
t t
t
tI d
d
Àt Àt
YtÇ
#tÀ
YtÇ
tt t t
яс - но -
t t t
YtÇ
вель -
t t t
tI d d YtÇ
d d
YtÇ d d YtÇ d d tÇ
мож
-
t t t
tI d d cÇ cÇ cÇ tÇ
ний
t
t t
t t t
t t t
t
t t
t t t #t t tY tY
t t
t t t
t t t
t
t
d
t
d
t
t
d
t
d
staccato
staccato
t t t staccato
t
tY
tY
t t t
t t t
139
Fl. Ob. Cl. Voice Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
; "" " b Ç " " t " " "
" <
"
bÇ
; " " t < ""
cresc.
на
• Èt tYÇ tÇ tÇ tÇ tY t Ç
tY t
во - ро
-
; "" " t t t t t " "" " < " t t t t t ‚" " " " t t t t t
; " " " " tÇ " " < " " tÇ ; "" " "
¡t¢¢¢¢¢ Ç
t t Y
t
tY
нім
140
ко
-
ні,
t
t t t t t t
d d I tÇ I tÇ d d I tÇ I tÇ
d d cÇ
cÇ
À tYÇ t
блис -не
t t t t t t
• ¡ ¢¢¢¢¢¢¢ Ç tY "" " " t d d cÇ • Ob. ¡¢¢¢¢¢¢ "" t Ç tY d d c Ç < • Cl. ; " " aÇ < "" Voice ; " " " Àt tYÇ t t tÇ tÇ " • Vn.I À "" " I tIÇ tÇ < " tt tÇ t • Vn.II À Ç YtÇ tÇ ‚" " " " tt tY t • Va. Ç ; " " Àt tYÇ t tYÇ t "" • Vc. Ç " " " Àt tYÇ t tYÇ t " < • C-b. Fl.
d • ¡t¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢ Ç tY tY d d c Ç d • ¡t¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢ Ç tY d t Ç t tÈ tIÇ tÇ Ç • –tY ü tt ý t Ç t tÇ
t
t
Ç ¡t¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢¢ Yt
cÇ
tÇ tÇ tÇ Ç tÇ t t Ç tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ
d d d d
d
cÇ
d
cÇ
ла
-
tIÇ
t
YtÇ
t
YtÇ
t
YtÇ
t
во
ю
YtÇ
tÇ
68 t Ç ” Con fuoco •t tY 68
t
YtÇ
tÇ
68 ÍtÇ ™ 68 Í tÇ ™ Í 68 t Ç ™ Í 68 tÇ ™
tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ
68 tYpizz.d ™
tÇ
d
tÇ tÇ
tY d
t t tÀ À À
t tÇ tÇ
роз
-
tY tÇ
ли
YtÇ t
š À t š À t š t
|Ç tÇ tÇ Át Át Át tÇ
YtÇ
tÇ tÇ tÇ t tÁ Á tYÇ d d t
#tYÇ
Àt tÇ tÇ
YtÇ
t
YtÇ
Àt tÇ tÇ
YtÇ
tÇ tÇ
- ло
tY
-
# tÇ ся
tÇ tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ
tÇ tÇ
tÇ
tÇ tÇ
"tÇ
YtÇ arco tÇ tÇ
"tÇ
t tÁ "tÁ
ÁÁ Á I tÇ d d t t t
t
t
t tÁ Át
ÁÁ Á I tÇ d d t t t
YtÇ
tÇ
tI d ”
|Ç
Àt tÇ tÇ
tÇ tÇ
tY
tÇ tÇ Át Át Át
YtÇ
tÇ tÇ
tÇ tÇ tÁ tÁ tÁ
ки - пить…
tIÇ
t
tÇ
за -
tIÇ t
Ç YtÇ d tY
і
ре
tIÇ
68 t Ç ”
- пить,
-
tIÇ t
tÇ
ки
мо
tY t t tY
t t t À À À
YtÇ
-
YtÇ t t tÇ
tÇ I
t
Con fuoco
d
tIÇ t
Ç YtÇ d Yt
tY
d d cÇ
tÇ t t t t t t t I À š tYÇ t t t t t t Àt
tÇ 68 ”
t
d
À t t t t t t t t tÇ t t tÇ š
t t tÇ
t
d d cÇ
š t
tÇ
-
"t
š Àt
" tÀ Àt Àt
tÇ
tY
š ÁtY
Àt Àt Àt
Con fuoco
За
d
-
cÇ
t t tÇ
• t t t tYÇ t À • t t t tYÇ Àt • t "tÀY cÇ • t "tÀY cÇ •
cÇ
tÇ tÇ tÇ
бу
d
tÁ Y
Àt Àt tÀ
tÀ Ç
Àt tÇ tÇ
сте
# tÀ tÇ tÇ Àt tÇ tÇ t t t À À À t t t À À À
t t
па
d d d d d d
tY
-
tY
t
tY
t
tY
Àt #tÀ Àt Àt #tÀ Àt
Fl.
; "" " # t "
YtÇ
YtÇ
YtÇ
YtÇ
"
YtÇ
YtÇ
" t " " "
Ob. Cl. Voice Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
Fl. Ob. Cl. Voice Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
" <
t
; " " t < ""
; "" " " <
"" " " ‚" " " "
t
ми,
я
ра
tY
t
t
tY
#t
a
" " " " t
t
"
пе
; "" " " t È "" " < " Èt
‚" " " " | È
; " " " " |È
" " < " " È|
ÀtY
tÀ
Àt Àt
È ; " " t < ""
tÀ
Àt
Èt -
ред
ни
tÈ
tÈ
|È Èt È| È|
d
d
bÇ
d
d
bÇ
#t
pizz.
d
Èt
t
d
cÇ
#t
t
t
#t
div.
t
t
#t
t
ми;
t
d
pizz.
d
pizz.
d
pizz.
t
t
#t
pizz.
t
d
Èt Èt
Èt
tÈ ”
Èt Èt
tÈ
tÈ tÈ
tÈ
-ми…
Èt
#tY
À| ‹ • À ‹A •
tÈ
tÈ ” |
|
tÈ
bÇ
”
| a
d
-
#t
#t
; "" " "
" <
-
tY
À ; " " tÀ t "" " " < ""
t
tY
d
b
tI d c
|
tI
| |
ÈÇ tY
ÈÇ tY d t
d c
tI d c tI d c tI d c
AAÌ ” Ì A ” Ì A ” div.
Ì A ”
Ì A ”
d d d
t
ÈÇ tY d
|
‹ •
| À
t
"tÈ
tÈ
-
tÈ
"|È È|
"|À
È| a
b
a
a
a
b
a
a
a
c c
t
t
ко
- за
| - ка
ÀA A • À A • ÀA
• À|
• À| •
-
|
ми…
t t |
À| À|
|
À| À|
t
a
b
t t
|Ç ”
b #|
À | À |
є
È|
"|À
À|
tÈ
млі
| À
À|
Èt
хо
|À
À |
t
a
b
за
Èt
t
| À
a
t
a
c
t
‹| À • div. ‹ ||À • À ‹| • À ‹| •
a
t
-
À|
d
t
d
À ‹| • À –A ‹ c
t
t
t
Ли
t
t
А
|
|
d
t t
|
c #t ”
A ”
c
t Та
t |
A ” A
141
Fl. Ob. Cl. Voice Vn.I Vn.II Va. Vc. C-b.
Fl. Ob. Cl. Voice
; "" " b " " " " " b
" <
"
b
; " " t < ""
щой
; "" " " | "" " < " #|
‚" " " " |
; " " "" | " " < "" |
; "" " 4 t "4 t " " " " 44
"" 4 t < 4 ; " " 4 t < ""4
ти!
ó t t t
™
t t t ™ ó ó t t t ™ t |
ÀA
• ÀA
• À A •
142
t
tÇ t
c
c
b
|
A
c
b
c
b
| ™ |
A
t
c
b
t
c
ка - зать?
t t t
d b
tÇ
b
Ми
™
t
- ну - ло
d b |
- ся...
A
™ #| ™
d b
A a
a
|Ç c ”
Adagio
c t t #t ” c |Ç ”
Adagio
b
tY d c
b
tY d c
b
a piacere ™ sostenuto tÇ tY Yt Yt tY
a
c |Ì Ç Ì c |Ç Ì c t t #t Ì c #t t t Ì c #t t t
Adagio
tY d c
А
те,
що ми - ну
c
poco rall.
54 b
c
-
c
” poco rall. tY 5 tYÈ ÈtY ÈYt ÈtY Yt Yt | 4
ло,
не
зга - дуй -те,
па - ни - бра
tI
d c
tY d c
| ”
poco rall. 5 4#t t t t t t |
poco rall. 54 t t t t t t t #t
54 | Ç
poco rall.
A ”
54 b Ç
A ”
|
poco rall.
¹
a
a
a
b
c b
a
a
a
b
c b
a
a
a
A
ó ó t t Àt t t #t tÇ tÇ Ç tÇ tÇ Ç À tY d d c tY d d c
pizz.
Aª Aª
ó ó ó ó t t t t #t t t t t t t t ” pizz.
tY d tY d tY d tY d ”
a
|
c b
A
|
5 t t t t 4 t t t t #t t |
| ”
Aª
t #t
”
poco rall.
a
A
”
poco rall.
54 b
|
poco rall.
| ”
a
54 b
c b
; "" " 4 "4 A Vn.I "" " 4 < " 4 A Vn.II À Àt ‚" " " " 44 tY d c t Va. ó ó À t ; " " 4 t t " " 4 t tÇ tÇ tÇ tÇ tÇ #tÀ Ç Vc. " "4 A < ""4 C-b.
tÇ
Aª
¹ ¹
b
² A ‘
² Aª A ‘ ² Aª A ‘ ó ó ó ó arco t t t t t t t t ²A t t t t A ‘ Yt d tY d tY d t d t arco ² A ó ‘
²|
²|
²| ² a
-
На пасіці. 1843 р., пап., олія
143
За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове у синє море: Покриває рожевою пеленою, Мов мати дитину, Очам любо. Годиночку, Малую годину, ніби Серце одпочине З Богом заговорить… А туман, неначе ворог, Покриває синє море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою оповиє душу, І не знаєш,де дітись, І ждеш того, і ждеш того, І ждеш його, того світу, Мов матері діти. Ліричний шедевр “За сонцем хмаронька пливе”, написаний на засланні, – єдиний серед пейзажних віршів пройнятий радістю споглядання природи. Шевченкова пейзажна лірика більшою мірою настроєва. Поет розкриває свій душевний стан через пейзаж, але пейзаж тут – щось більше, ніж засіб відтворення певного психологічного моменту. Це певне онтологічне осяяння. Що уявляв собі поет, спостерігаючи за веселою хмаринкою над Аральським морем? Може далеку домівку і ті нечисленні хвилини щастя, що заступала доля своїми випробуваннями? Дует для високого і середнього голосу М.Кропивницького вже своєю формою прагне відтворити широку палітру людського життя і його співзвучності із природою. Картина “На пасіці” (1843 р., пол., олія) відтворює атмосферу спекотного літнього полудня та ідилічну родинну картинку – двійко дітей приносять обід батькові, що довбає вулики. Суголосність людських стосунків з буянням літа створює особливе світовідчуття гармонії з природою. Художник передає її творчу силу, відчуття якої так притаманне українській ментальності, що знаходить свій вияв у народній творчості, Шевченковій поезії. Експресивні ефекти освітлення у солом`яній стрісі, на дерев`яній балці навісу, в розкішній зелені дерев підкреслюють життєвість і правдивість сюжету, виражають рух і постійну зміну матеріального світу.
144
За сонцем хмаронька пливе
Редакція В.Федоришина
Flute
Повільно
Oboe
Clarinet
Voice
Violin 1
Violin 2
p
div.
p
p
mp
Cello
C-b
Fl.
Ob.
Cl.
Vla.
Vc.
C-b.
f
mp
і сон - це спа -тонь - ки зо - ве
mf
mf
-
є
p
p
mf p div.
mf
mf
p
p
p
div.
div.
p
f
f f
сон - цем хма - ронь - ка пли - ве div. unis.
p
mp
1
f
За
1
по - ли роз -сти - ла
Vln. 2
Voice Vln. 1
div.
p
tutti
mp
mp
1
сл. Т.Шевченка муз. М.Кропивницького оркестровка М.Михаця
Viola
mp
mp
mp
Повільно
(дует)
чер - во - ні
p
arco
pizz.
p
mp mp
mp
unis. 3 mf 3 mf pizz. mf div. pizz. у си - нє div.
мо - ре:
по -кри
mp
pizz.
mp
145
Fl.
3 mp
f
mp
Cl.
f
3
Voice
mp
f
f
mp
Vln. 2
mp
Vla.
Vc.
p
mp f arco
mp
C-b. mp f Fl. mp
Ob.
mp
Cl.
Voice
mp
лю
mf Vln. 2 mf Vla. mf Vc. mf C-b. Vln. 1
mf
146
mf
mf
mf
Го -ди - ноч
p
- ку,
Ма - лу - ю
mp
arco
pizz.
- бо.
p
p pizz.
p
mp
p p
mp
p
f
ю,
mp
p
arco
p
arco
-
mp
mp
3
f
ро -же - во - ю пе - ле - но
f
го - ди
mp
Vln. 1 3 ва - є
2
mp
3
Ob.
-
ну
2
О -чам ди - ти - ну.
мов ма - ти
2
ні - би
сер
- це
од -по - чи - не,
mp
mp
mp
pizz.
div.
з Бо -гом
Fl.
Cl.
Ob.
rit.
rit. Voice
Vln. 1
за - го -во
Vln. 2
Vla.
Vc.
C-b. Fl.
Ob.
Cl.
Voice
Vln. 1
- рить...
rit.
rit.
3 3
і
не - на
-
mp
mp
че во
Vla.
Vc.
pizz.
mp
ро
- же - ву
рог, по
- кри - ва
-
-
є
си
нє мо
-
-
ре
- ю,
і
хма -ронь - ку
mp
mp
ту -ман,
А
Помірно
mp
rit.
rit.
mp
rit.
mp
тьму за
со
- бо
Vln. 2
C-b.
Помірно
rit.
3
rit.
4
Повільно
mp
mp
mp
ю роз -сти -ла - є ту - ман си -вий, і 4
-
4
Повільно
p
p
p
p
pizz.
p
arco
147
Fl.
Ob.
Cl.
Voice
ні тьмо - ю
Vln. 1
-
pp pp
Vln. 2
Vla.
pp
C-b. pizz.
Fl.
pp
Voice
Vln. 2
Vla.
Vc.
mf
mp
mp
5
сві
ту,
div.
mf
то - го
-
div.
mf
mf
mf
mf
5
мов
5
pizz.
mf
і ждеш то -
mp
p
p
div.
mp
p
p
і ждеш то - го,
p
і ждеш йо - го,
ді - тись,
mp
mf
єш, де
C-b. 148
-
p
3
mp mp
го,
Vln. 1
і не зна
3
mp
шу,
mp
mp
Cl.
mp
Ob.
pp
Vc.
-
p
3
mp
мо - ю о - по - ви - є ду
mp
ма - те - рі
p
p
p
p
pizz.
p
ді
-
Fl.
Ob.
Cl.
Voice
-ти.
Vln. 1 Vln. 2
Vla.
Vc.
mf
mf
rall.
f
arco C-b.
f
мов
ма - те
3
f
3 f
f
mf
tempo
rall.
mf
mf
рі
ді
tempo
-
mf
mf
ти.
p
mf
-
f
f
p
p
pizz. p
pizz.
p
149
150
Циганка-ворожка. 1841 р., пап., акв.
151
Композиція “Катерина” з циклу “Українські майоліки” Анатолія Гайденка створена за мотивами однойменної поеми Т. Шевченка. Тема зрадженого кохання, суспільної зневаги, неможливості материнства, відчаю і спротиву обставинам ціною життя знайшла своєрідне втілення у цьому музичному творі. Композитор ніби у стиснутій пружині музичного потоку концентрує нерозв’язну людську трагедію. Акварель Шевченка “Циганкаворожка” (1841 р.) близька за тематикою та композиційно-колористичною стилістикою до його картини “Катерина”. Іноді в літературі вона зустрічається під назвою “Катерина з ворожкою”, або вважається етюдом до вищеназваної картини. Людське прагнення дізнатися про свою долю притаманне всім. Статичність персонажів підсилює відчуття утаємниченості ворожіння і одночасно сценічно-театралізовану умовність дійства а, добре знання етнографії і людської психології роблять малюнок життєво переконливим. Не випадково ця робота з оригінальним сюжетом, виконана у яскравих насичених кольорах та сповнена романтичного звучання, була відзначена Радою Академії мистецтв срібною медаллю другого ступеня.
152
Катерина (із циклу "Українські майоліки" за поемою Т. Шевченка)
Flute I
;
Oboes
Clarinet I
Clarinet II
Bassoon
44
44
! ! 44
” Á|
”
! Á|
” ! ! Á| ! 44 ” Á 44 | < ” ;
French Horns <
;
! 4 4
ƒ
4 4
Percussion II < ƒ
44
Percussion I
|Á
Аdagio
Á !| ” Triangolo Legni Piatti
Tamburin Cassa
Á|
|Á
Á|
|Á
Á|
|Á
Á|
! Á|
Á|
|Á
! Á|
|Á
Á|
Á|
Á|
!|
a
a
a
a
¬¬¬!!||| ¬ | ™ ¬¬ | ¬¬¬ ||
>
44
;
4 4
a
a
<
44
a
a
Viola
‚
44
a
a
Cello
;
44
a
a
C-b.
Piano
Violin I
Violin II
? 4 4
<
44 c
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
pizz.
t ”
c
t
c
t
t !t t t t !t
t
|
a
a
a
a
a
a
a
a
Á|
a
a
a
|
a
a
a
a
a
a
a
Triang. N c ӻ
b a ¬¬¬ ||| ¬|
È|Ì |
! ||È
” ” ” ”
|È
Ì |È
|È | t
c
¬¬¬!!||| ¬ | ” ¬¬ | ¬¬¬ ||
1
|| È
Ì È||
c
1
¬¬¬ || ¬¬ |
Ì !! È||
t
1
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬ | ¬¬¬ ||
¬¬¬ || ¬¬ |
c
”
a
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬ | ¬¬¬ ||
¬¬¬ || ¬¬ |
1
a
Муз. А. Гайденка Аранжування М. Михаця
t
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
È| |
! |È|
È| |
! ||È
È||
È !! ||
|È
c
¬¬ | ¬¬¬ ||
¬¬¬ || ¬¬ |
t
|| È
È !! ||
È|
È||
È| |
|È
c
t
c
t
¬¬¬ || ¬¬ |
|| È |È È| | t
c
t
153
Fl. I
;
t !t t tÇ
t t
!|Ç
c
t !t t t t
t
t !t Ç
d
!t t t
|
t
Ob.
a
a
a
a
a
Cl. I
! !
a
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
; ! <
a
a
a
a
a
;ƒ
a
a
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
a
a
Bsn.
Hns.
Perc. I
<
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| |
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
È| |
È| |
! ||È
È| |
! ||È
È| |
! ||È
È| |
! |È|
Vn.II <
È !! ||
! ||È
>
? Vn.I
;
Va.
‚
Vc.
;
C-b.
154
<
¬¬¬ || ¬¬ |
È||
¬¬ | ¬¬¬ ||
|| È
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! ||
|È
È||
|È
È| |
c t
c t
¬¬ | ¬¬¬ ||
|| È
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬ | ¬¬¬ ||
È !! ||
|È
È||
|È
È| |
È|
c
t c t
c
|| È
t
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! ||
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬ | ¬¬¬ ||
È !! ||
|| È
|È
È||
È| |
|È
c t
c t c
¬¬ | ¬¬¬ ||
|È
È||
È| |
|È t
c
|| È È| È| | t
c
t
Fl. I
;
t t t !t t !t
t
t t !tÇ
tY
A
tY
d c
b
a
Ob.
a
a
a
a
a
Cl. I
! !
a
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
; ! <
a
a
ƒ
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
Bsn.
Hns.
Perc. I
<
;
c
t t t t Èt tÈ
”
A N
a a
A c
N
b
c
a
b a
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
È| |
|È|
! |È|
È| |
! |È|
È| |
! |È|
È| |
! ||È
Vn.II <
È !! ||
! |È|
>
? Vn.I
;
Va.
‚
Vc.
;
C-b.
<
¬¬¬ || ¬¬ |
È||
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! ||
|| È |È
È||
È|
È| |
c
t c
t
¬¬¬ || ¬¬ |
|| È
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! ||
|È
È||
|È
È| |
|È
c t
c t
c
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! ||
|| È
t
|È
È||
È| |
|È
c
t
c
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! ||
|| È
t
|È
È||
È| |
|È
c
¬¬¬ || ¬¬ |
t
c
|| È |È È| | t
c
t
155
Fl. I
;
2
Cl. I
! !
Cl. II
<
|
t
t
t !t t tÇ
tt
!|Ç
t !t t t
t !t
|
t
t
t !t t t Ç
tt
!| Ç
”
c c
t !t t t t
t
t !t t t t
t
a
a
a
a
a
! !
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
2
; ! Hns. < ;
t !t
”
Ob.
Bsn.
t !t t t
tY d c
b
| ”
tÇ t tÇ t a
ƒ
a
a
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
a
a
Perc. I
>
2
? Vn.I
;
2
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b.
156
<
¬¬¬! AAA ¬A ”
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!||| ¬ |
|¬¬¬ ||| ¬
¬¬¬! ||| ¬|
¬¬¬ AAA ¬A
! AA ”
||
! ||
||
||
||
! ||
AA
!! ||
||
||
!! ||
||
||
AA
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬ AA ¬¬ A
AA ”
tÇ
A A ”
t d !t t t ” pizz.
a
¬¬¬ || ¬¬ |
t ! t t t t t !t t | | c
| ”
t
c
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
t t t !t t t t t ! | |
| t
¬¬¬ || ¬¬ |
t
c
c
¬¬¬ || ¬¬ |
t !t t t t t t !t | |
t
¬¬¬ AA ¬¬ A
c
| t
c
b
!t t t t
A t
a
Fl. I
;
t !t Ç
d
t
|
!t t t
t t t !t t !t
t
t t !tÇ
tY
A
t !t Ç
d t
|
!t t t
t t t
t
t t !t Ç
tI
A
!t t !t
Ob.
Cl. I
! !
a
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
Bsn.
<
t
´ tÇ t
t Ç "t |
t Ç t "|
tÇ t
"| Ç
t Ç "t "t
"|
"t
|Ç
c
t t t t Èt tÈ
; ! <
a
a
a
a
ƒ
a
a
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
a
a
Hns.
Perc. I
;
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬!!ttt ¬ t
¬¬¬ ||| ÇÇÇ ¬| Ç
¬¬¬!!ttt ¬ t
¬¬¬ ||| ÇÇÇ ¬| Ç
¬¬¬!!ttt ¬ t
¬¬¬ ||| ¬|
t¬¬¬ ttt ¬
tttt ¬¬! ||| ÇÇÇ ¬¬ | Ç
||
! ||
tt
! || ÇÇ
tt
! || ÇÇ
tt
! ||
tt
tt ! || ÇÇ
Vn.II <
!! ||
||
!! tt
|| ÇÇ
|| ÇÇ
!! tt
||
tt
>
? Vn.I
;
¬¬¬ || ¬¬ |
t ! t t t t t !t t
Va.
‚
Vc.
;
| |
c
C-b.
<
¬¬¬ tt ¬¬ t
¬¬¬ || ¬¬ |
| t
c
t
¬¬¬ tt ¬¬ t
¬¬¬ | ÇÇ ¬¬ || Ç
t !t t t t t t !t t t
|Ç
t
t
b
!! tt
¬¬¬ tt ¬¬ t
¬¬¬ | ÇÇ ¬¬ || Ç
t ! t t t !t t t t t t
|Ç
t
t
b
¬¬¬ tt ¬¬ t
¬¬¬ || ¬¬ |
t !t t t t
|
t
t
d c
tt t t
b
t tt ¬¬¬ | ÇÇ ¬¬ || Ç
tt c
|| ÇÇ
Yt
t t
|Ç
t
t
d b
b
157
Fl. I
;
A
tY
A
tY d c b
d c b
Ob.
Cl. I
! !
a
a
Cl. II
! !
a
a
Bsn.
Hns.
<
; ! < ;
´ A A
a
Perc. II < ƒ
a
>
? Vn.I
;
Vn.II <
¬¬¬ ttt ¬¬¬¬!!tttt ¬t ¬¬¬ tt ¬¬ t ! tt
¬¬¬ tt ¬¬ t tt
tt !! tt
N
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
158
t
À
b
t t t t "A ™
t t t t tÈ tÈ
™
a
a
a
a
a
¬¬¬ || ¬¬ |
t c t
c
b
c
a
¬¬¬ ||| ¬|
c
b
tY d c
a
À
!A
a
| ª
b
À
A
a
| |
|
t ! t ! t ! t #| ™
a
|ª
t t
À
a
|
t
A
a
||ª
;
A
a
!! ||
Vc.
!A
c b
||
Va.
À
A
a
d c
3
ª ! ||
t ! t t t !t
<
tY
||
c
C-b.
a
||
‚
"t t t "t ™
b
a
A
ƒ
Perc. I
™
A
( )
!t t t !|
3t
3
3
a
AA
sempre
AA
I tt d c
b
AA
sempre
AA
I tt d c
b
A
sempre
A
tI d c
b
A
sempre
A
tY d c
b
tY d c
b
a
a
! tYÇ d c
b
a
a
a
Ob.
YtÇ d c
b
a
a
a
Cl. I
! !
tYÇ d c
b
a
a
a
Cl. II
! ! ! tIÇ d c
b
a
a
a
Bsn.
a
a
Fl. I
Hns.
Perc. I
;
<
; ! < ;ƒ
Perc. II < ƒ
Vn.I
N
b c c
;
"t "t
!A
‚
Va.
C-b.
c
Piatti
¬¬! tt ¬¬¬ "tt
Vn.II <
Vc.
"tYÇ d c
>
?
; <
|Ç
A
š
À ª
d c
b
"tÀY d c š
b
À #tY d c š
b
š
"tÀY d c š
A À š
b
t t t t Èt tÈ
b
a
a
a
b
a
a
a
t ttt t t ª
a
a
a
b
a
a
a
a
b
a
a
a
a
t t tt t ª ª ”
|Ç
À ª A
ª
c
|Ç
c
ª
À ª A
|Ç
À
ª
a
"t t t t "| ª ™ b
c
a
ª
c
a
a
A
solo I
ª
|Ç
"A
c
" tÀY
a
solo I
t t "| Ç ª
a
ª
š
d
" "AA ª š
Tutti
YtÌ t t t t
solo I
c
" AÀ "A
™
Tutti
ª
Ì d t t t ™
c
™
a a
"AÀ
Tutti
ª
š A À š A À š
159
;
a
a
a
a
a
Ob.
a
a
a
a
a
Cl. I
! !
a
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
Fl. I
Bsn.
Hns.
Perc. I
A
A
tI d c
b
a
a
; ! A <
A
tY d c
b
a
a
a
a
a
b
a
a
<
;
ƒ
Perc. II < ƒ
N
c
c
t ª ”
>
? Vn.I
;
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b.
160
<
dim.
b d tY t ª
a tY d t t t | ª
tY d c
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
A A
A A
t Yt d c
b
a
a
AA
AA
ttY d c
b
a
a
A
A
tY d c
b
a
a
A
A
A
A
solo I
t ”
ó I t t t t
"t Ç
tI d c
b
t
tÇ
ó tI t "t t a
"t
ó t "t t #t a
t
;
a
a
a
Ob.
a
a
a
Cl. I
! !
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
Bsn.
a
a
a
a
a
a
ƒ
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
>
a
a
a
a
a
a
;
a
a
a
Vn.II <
a
a
a
‚
a
a
a
Fl. I
<
; ! Hns. < Perc. I
;
? Vn.I
Va.
Vc.
;
C-b.
<
t
t Ç t "t a
tÇ
"t tY d "t " t t t t ó cresc. a
A Ì c "t ”
²
a
a
À| Ç
Àt
|
t À š
|
š
š
#| Ç À š
t À š
|Ç À š
"A š
| A
²À |
š
² | À š
²
²
a
NÇ
a
d c
Triang
N
N
c
a
Àt
pizz.
¬¬ t ¬¬ tt À š
c
c
t c À š
c
š
pizz.
"tÀ
pizz.
š
"A |
A
c
² N ²
c
a
¬¬ | Ç ¬¬ "|| ÇÇ À š "A " AÀ
² #| À š
c
Àt
š
t À š Àt
š
| || A A
²
b b b
² A
²
¬¬ | ¬¬ "|| À š
Àt ² c
š
²
t c À š
² "tÀ c š
² A
161
Fl. I
;
4
Piu mosso
a
a
a
a
a
Ob.
a
a
a
a
a
Cl. I
! !
a
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
Bsn.
<
4
; ! Hns. < Perc. I
Piu mosso
;ƒ
Perc. II < ƒ
>
a b 4
Piu mosso
? Vn.I
;
4
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b.
162
<
Piu mosso
b
ÀÇ A
Tamb. N c ª ”
b
c
NY d c
b
b
c
NY d c
b
N
b
c
NY d c
b
N
b
c
NY d c
b
N
a
a
a
a
a
a
a
a
c
Í
Àt t ! t t ! t t ! t ! t ! t t ! t ! t d ! tY ! t t t ! t t t t ! t t ! t d t t t ! t t t d !Y ™
solo I
š
"A
ÀÇ ª
"A
ÀÇ
"AA
pizz.
"A
a
ª
t t tt t
ÀÇ ª
t t tt a
t t t
ÀÇ
AA ª
ª
A
t t tt tt t
š
N
a
ª š
arco
a
AA ª
arco
Triang.
"AA
ª
A
a
ÀÇ ª
"A
ª t t t
t ! t t !t !t
tt t tt t tt tt a
t t t tt t a
t t
Fl. I
;
Ob.
a
a
a
a
¡
A
"A
™
tY d c
b
a
a
a
t t t t t t t t
t t t t t t t t
t t t t t t t t
a
a
a
Cl. I
!!
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
a
a
; ! <
a
a
a
a
a
a
a
a
Bsn.
Hns.
Perc. I
<
;
ƒ
Perc. II < ƒ
b
c
NY d c
b
>
? Vn.I
;
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b.
<
!t t t
N
stacc.
™
N
b
c
NY d c
b
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
!t t !t
! t !t t t t t t !t t
À
"AA
Ç "AA
"A
"A
t t t t t t t t
t t t t t t
ÀÇ ª
ª
a
Ì "||
|
"|Ì
ª
a
t t
c
||
ª
ª
ª
!| Ç
t t t t t t t t a
||
"||
"AA
|
"|
"A
t t t t t t t t a
t t t t t t t t a
163
Fl. I
;
Ob.
Cl. I
! !
Cl. II
! !
Bsn.
<
YtÇ d c
5
; ! Hns. < Perc. I
5
;ƒ
Perc. II < ƒ
>
Vn.I
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b.
164
<
b
c
"tYÇ d c
b
Àt d !Y
™
5
b
a
! t tÇ ÈtÇ ! t t tÇ ! tÇ ! tÇ tÇ ! t ! t d ! tYÇ ! t t tÇ tÇ ÈtÇ ÈtÇ
t Ç t Ç È tÇ ! t ! t d t t ! t t t
ÈÇ ! t Ç t t ! t ! tÇ
b
a
"tYÇ d c
b
a
b
a
"tYÇ d c
b
a
"tYÇ d c
b
"tYÇ d c
b
a
"tYÇ d c
b
a
"tYÇ d c
b
"tYÇ d c
b
a
"tYÇ d c
b
a
NY d c
b
NY d c
b
a
NY d c
b
a
d YN d NY d NY d NY
Ì "AA Ì "A Ì "A
t tttt tt a
t
d NY d
NY d NY d NY
¬¬ "||| ¬¬ " |
¬¬¬ "||| ¬" |
|¬¬¬ ||| ¬
¬¬¬" " ||| ¬¬ " |
"||
||
||
"||
"|
"|
|
"|
"|
|
¬¬¬ " || ¬" |
div.
a
"tYÇ d c
ttt t t t t t pizz.
"t t ”
t
t
t tt "t
t
d NY d YN d NY d YN
d YN d YN d NY
¬¬ "||| ¬¬ " |
¬¬¬ "||| ¬" |
|¬¬¬ ||| ¬
¬¬¬" " ||| ¬¬ " |
"||
||
||
"||
"|
"|
"|
|
"|
"|
"|
"|
|
"|
¬¬¬ " || ¬¬" |
¬¬¬ || ¬|
¬¬¬ " || ¬" |
Tutti
b
"tYÇ d c
¬¬ "AA ¬¬ " A
YtÇ d c
b
¬¬¬ " AA ¬" A 5
YtÇ d c
"tYÇ d c
a
? ;
b
t t t t t t
t
¬¬¬ " || ¬¬" |
¬¬¬ || ¬|
¬¬¬ " || ¬" |
¬¬¬ " || ¬" |
d YN
t tt tttt t
ttt tt t
t t
"t
"t
t
t
t
t
t
t
Fl. I
;
a
a
tÈ ! tÇ tÇ Èt ! tÇ tÇ !
! t ! t t t ÈtÇ t t Ç Ç !t t
d
À
!A
! tY t t t t t Ç Ç !t t
™
! ÀA
tY d c
tY d c
b
Ob.
Cl. I
! !
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
a
a
a
; ! <
a
a
a
a
a
a
Bsn.
Hns.
Perc. I
<
;ƒ
d NY d NY d NY d NY
Perc. II < ƒ
>
? Vn.I
;
Vn.II <
‚
Va.
Vc.
C-b.
; <
¬¬¬ " " AAA ¬"A ¬¬ A ¬¬¬ "A ¬" A
AA
cresc.
t t t t tt t t
t t t t t t
cresc.
t t
ÌA A
arco
"t
tYt d c ™
cresc.
t
t
t
"t
cresc.
t
t
t
b
tt d c Y ™
b
"tI d c ™
b
b
d NY ªN Ç ”
a
a
À
A
ª
ªA
ª
ª
À ª
ªA A
"A
À
"t
a
d b
"A À o t I
d c
a
arco to I
b
d b
"A À o I t
t t t t tÈ tÈ ™
a
"A ª o I t
™
a
a
¬¬¬ " "tt ÇÇ ¬ "t Ç
tI d c t ™ tY d c ™
™
¬¬ " "tt ÇÇ ¬¬¬ " t Ç š
b
c
t t t t Èt Èt
t t t t Èt tÈ tY d c
b
¬¬ A ¬¬¬ "A ¬" A
cresc.
pizz.
d c
™
ÌA A Ì
NY ¬¬¬" " AAA ¬"A
A AA
"AA
" "AA
d NY
AAA A
" "AA
d NY d NY d NY
c
c
b
c
b
ª
a
165
Fl. I
;
Ob.
Cl. I
! !
Cl. II
! !
Bsn.
<
a tY
d
;ƒ
c
d NY
Perc. II < ƒ
>
? Vn.I
;
Vn.II < Va.
‚
Vc.
;
C-b.
166
<
t t t t Èt Èt
™
a
c
t t t t Èt Èt
™
NÇ ª
c
¬¬¬ " "tt ÇÇ ¬¬ "t Ç ¬¬ " "tt ÇÇ ¬¬ "t Ç
Yt
d c
b
t t t t Èt Èt
™
tY c
d c
b
t t t t tÈ tÈ
tY d t t t t Èt Èt a
a
t t t Èt Èt d t
tY
t t t Èt Èt d t
a
a
d Yt tY d b
d tY tY d b
YN d c
NY d c
a
a c
™
tY d c
a
; ! Hns. < Perc. I
c
t t t t Èt Èt
Legni
b
b
d c
a
a
d c
a
a
À "tY d "|ª Ç
A
tY d c
b
d "|ª Ç "tI À
ªA
tI d c
b
À "tI d "|ª Ç
A
tY d c
"tY d "|ªÀ Ç
A
"|À Ç ª
A
c
ª
ª ª ª
b
c
b
c
Àt Àt –
tÀ tÀ –
Àt Àt Àt Àt ² b
tÀ Àt Àt Àt ² b
À À t t t t Èt Èt t t
Àt Àt Àt À ² t b
t t t t Èt tÈ tÀ tÀ – cresc.
b tÀ tÀ t t À À
b
t t t t b À À À À
–
cresc.
t t t t tÈ tÈ t t À À – cresc. c
a b
c
t t À À –
² ²
t t t t b À À À À
²
² ² d YN N Ç d ª •
c
² t t t t t t t t Àt Àt b
• t t t t t t t tÀ Àt ² t t tt t t t t t t t t t b t t ™
–
cresc.
t t t tt t t t t t t t tÀ t t t À – Àt tÀ ¨ ¨ b c – b
c
b
b
c
tY d c
b
b
c
tY d c
b
b
c
t t À tÀ ¨
t Àt Àt ¨
²
t t b tÀ t À tÀ Àt ² ¨ ¨ b
À À t t ¨ ¨ –
Àt Àt À À ² ¨ ¨ ¨t ¨t b
t t À À –
t t t t b À À À À
t¨ t¨ À À –
t t À À –
² t¨ t¨ t¨ t¨ b À À À À
² ²
t t t t b À À À À
Fl. I
;
6
Tempo I
a
a
Ob.
a
a
Cl. I
! !
a
Cl. II
! !
Bsn.
<
6
; ! Hns. <
Tempo I
;
6
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
d b
a
a
a
a
a
a
a
¬¬¬!!||| ¬ | ™ ¬¬ | ¬¬¬! ||
Tempo I
NÀÇ ª š
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬ ||| ¬¬ |
¬¬¬ ! || ¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
Tempo I
¬¬ ||| ¬¬ |
AAA A
! ||ª
¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬ ||| ¬¬ |
¬¬ | ¬¬¬! ||
A AA
AAA A
¬¬¬ || ¬¬ |
A AA
a
b
div.
AA
sempre.
AA
AA
Vn.II <
a
b
div.
||ª
AA
sempre.
AA
AA
‚
a
b
|ª
A
sempre.
Va.
A
A
;
a
b
A
A
A
C-b.
| ª
sempre.
Vc.
Vn.I
<
c
pizz.
t ”
!t t
|
a
a
?
t
a
Perc. II < ƒ
>
c a
a
6
”
!| Ç
a
;ƒ
Perc. I
t !t t t t !t
c
t
c
t
c
t
a
c
t
c
t
a
167
Fl. I
;
!tÇ
t t !|
tÇ
d
t !t t t
!t
|
!t
!t t
|
tY d t
tÇ
tY t
Ob.
a
a
a
a
a
Cl. I
! !
a
a
a
a
a
Cl. II
! !
a
a
a
a
a
Bsn.
a
a
; ! <
a
a
ƒ
a
Perc. II < ƒ
a
Hns.
Perc. I
<
;
| ”
tÇ t tÇ t
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
¬¬¬! AAA ¬A
||| |
¬¬ !||| ¬¬! |
AA
AA
|| ª
||Ì
Vn.II <
AA
AA
||ª
Va.
‚
A
A
|ª
Ì |
Vc.
;
A
A
|
Ì |
? Vn.I
C-b.
168
;
<
¬¬ A ¬¬¬! AA ¬
¬¬¬ AA ¬¬ A
a
tÇ t
"t Ç "t |
t Ç t "|
a
¬¬! AAA ¬¬ ! A
>
t
| | |
ª a
¬¬!ttt ¬¬ t
¬¬¬! ||| ÇÇÇ ¬| Ç
¬¬ | ¬¬¬! || ¬
¬¬ t ¬¬¬! tt ¬
¬¬¬ | ÇÇ ¬¬ || Ç
Ì !! ||
a
|||| | ||
ª ! AA
sempre
AAª
sempre
ªA
sempre
A ª
sempre
¬¬¬! ||| ¬| ¬¬¬ || ¬¬ |
AA AA A A
a
a
Fl. I
;
! ! #| Ç ™
Cl. I
Cl. II
! !
Bsn.
<
t t
!tÇ
tY |
a
Ob.
t
! t t !t
" tY
"|
t Ç "t #t
a c
b
c
t !t t t t !t
a
a tÇ t
d
|Ç
t
A
a
|Ç
tY
d c
a b
a
a
a
a
a
a
a
a
a
; ! <
a
a
a
a
a
ƒ
a
a
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
a
a
Hns.
Perc. I
;
>
? ;
||| | | | |
¬¬¬!!||| ¬ | ¬¬¬! || ¬¬¬ |
|||| | ||
AA
AA
Vn.II <
AA
AA
Va.
‚
A
A
Vc.
;
A
A
Vn.I
C-b.
<
a
¬¬¬! ||| ¬| ¬¬¬ || ¬¬ |
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
AAA A
È| | ”
! ||È
ª ! AA ‘
AA
Aª ‘
A
¬¬¬! || ¬¬¬ |
¬¬¬ || ¬¬ |
È !! || ”
|| È |È
|È ”
a
|È ”
|È a
¬¬¬!!||| ¬ |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬! || ¬¬¬ |
A AA
AªA ‘
AA
A ª ‘
A a
c
¬¬¬ || ¬¬ |
t
c
t
169
Fl. I
;
Ob.
Cl. I
! !
Cl. II
|Ç
A t !t t t t !t ”
c
a ! |À tI d c ™
!A
a
a
! !
a
a
a
a
b
; ! <
a
a
ƒ
a
a
! tÈ ™
Perc. II < ƒ
a
a
Bsn.
Hns.
Perc. I
<
;
b
a
À !| Ç
a
a
!| ™À
A
! |À
A
™
tY d c ! |À
A
! tI d c a
a
À|
! tY d c
|Ç
c
! tÈ
À !| Ç
a
a
a
a
a
a
¬¬¬!!||| ¬ |
AAA A
¬¬¬!!||| ¬ |
AA
AA
I tt d c
b
a
a
Vn.II <
AA
AA
I tt d c
b
a
a
Va.
‚
A
A
tI d c
b
a
a
Vc.
;
A
A
tY d c
b
a
a
>
? Vn.I
C-b.
170
;
<
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬¬! || ¬¬¬ |
A A A
a
c
AAA A
¬¬¬ || ¬¬ |
t
c
¬¬¬! || ¬¬¬ |
A A A
t
¬¬¬ ||| ¬|
a
c
AAA A
¬¬¬ || ¬¬ |
t
c
A A A
t
| À
a
Fl. I
;
a
a a
b
a
a
!A
tI d c
b
a
a
a
a
a
Cl. I
! !
Cl. II
! !
Bsn.
!t Ç
; ! <
A
;
a
tY d c
Hns.
a
A
Ob.
<
7
a
a d b 7
t tÇ t tÇ t
| ”
tY d c
tÇ t
t Ç "t |
t Ç t "|
tÇ t
#| Ç ™ " tY
a d c
b
b
a
a
a
ƒ
a
a
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
a
a
a
a
a
a
Perc. I
>
? ;
¬¬ !||| ¬¬! |
¬¬¬ ||| ¬|
¬¬ | ¬¬¬! || ¬
¬¬¬ || ¬¬ |
a
Vn.II <
a
Va.
‚
a
Vc.
;
a
a
Vn.I
C-b.
<
7
¬¬¬! AAA ¬A
AAA A
¬¬¬ AA ¬¬ A
A AA
7 Ì
! AA ‘
AA
Ì A ‘
A
Ì AA ‘
c
t
c
AA
AA
AA
A
A
A
A
Í
Í
A t
AA
Í
AA
AÌ ‘ c
Í
t
c
t
c
t
c
t
c
t
c
t
171
Fl. I
;
Ob.
a
a
b
c
a
a
b
c
tÇ
d c
!!
"|
tÇ
"t #t
t
|
t
Cl. I
Cl. II
! !
a
a
b
c
Bsn.
a
a
b
c
; ! <
a
a
b
c
;ƒ
a
a
a
Perc. II < ƒ
a
a
a
a
a
b
c
a
a
b
c
Hns.
Perc. I
<
>
? ;
Ì
! AA
AA
Vn.II <
AA
AA
Va.
‚
A
A
Vc.
;
A
A
C-b.
c
Vn.I
172
<
Ì Ì Ì
t
c
t
c
Í
t
! tÀ
t
! Àt
t
Àt
t
À !t š
t
š š š
š
b
²A
À| Ç
²A
! |À Ç
²A
À| Ç
²A
À| Ç š
²A
š š š š
À| Ç
²A
š
c
N ª
NÇ
¬¬¬!!tÀtt ¬ t š ¬¬¬! Àtt ¬¬ t ¬
tttt t t t
a
²A AAA
¬¬¬! ||| ÇÇÇ ¬ |À Ç š
²A AA
¬¬ | ÇÇ ¬¬¬ | Ç |À
²A A
A
A
² A
A
A
²A
c
b
²
a
AA
t
d ²b
ª
AA
Í t
tÀ
š
À| Ç
AA
Í
c
t
AA
Í
t
Àt
t
ª
² AA
ª ª
c
c
t
ª
t
c
²
b
КОМЕНТАРІ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Українська народна пісня “Ой, зійди, зійди...” і справді була улюбленою піснею Т.Шевченка, про що довідуємося з низки публікацій сучасників поета. Він її наспівував і в часи туги за Україною, і в товаристві друзів у Петербурзі, на весіллі у П.Куліша, де він був за старшого боярина. Очевидно слова, можливо мелодія пісні занурились глибоко у зранену душу Кобзаря і час від часу нагадували про себе. Наспівуючи цю мелодію, Тарас Шевченко завжди линув думками на рідну Вкраїну, яку борознить могутній Дніпро. Cучасники Шевченка розповідали, що він «... мав прекрасний, чудового тембру голос – високий баритон». Поданий варіант пісні опрацьований у тональності f-moll, зручній для діапазону баритона. Цей твір, як будь-яка народна пісня має куплетну форму (вокальна партія). Однак автор аранжування намагався надати народній мелодії варіантної форми, вносячи незначні зміни у фактуру акомпанементу кожного куплету. Твір середньої складності як для соліста, так і для оркестрантів. Однак дириґентові необхідно досконало познайомитися з партитурою, застосувати на свій смак агогічні відхилення у кожному з трьох куплетів. Дириґентський штрих – legato. Фермата перед цифрою 1 – здіймана. Перший і другий куплети повинні звучати – attacca. Оркестрова інтерлюдія перед цифрою 3 є аналогічна вступові, тому її варто провести на piu mosso. Третій куплет рекомендуємо виконати на meno mosso. Закінчення широке, фермата визвучена, нездіймана. На останній ферматі – diminuendo. Вдала дириґентсько-виконавська концепція твору додасть йому елегантності, сентиментальності. Пісня А.Філіпенка «Зацвіла в долині» написана для середнього жіночого голосу (меццо-сопрано). Завдяки неширокому діапазону, зручній теситурі вокальної партії пісня доступна для виконання навіть школярам з добре розвиненими музичними даними. В оригінальному викладі – куплетна форма. Автор, аранжувавши, надав пісні рис куплетно-варіаційної форми. Чотиритактовий вступ танцювального характеру вимагає від дириґента легкості жесту – non legato. Перший куплет звучить на витриманих акордах, які викладені у струнній групі. Дириґентський жест – спокійне legato. Необхідно звернути увагу на вступ дерев’яних духових інструментів, які нібито імітують спів пташок. Другий куплет має темповий і динамічний розвиток. Вокальна партія частково дублюється флейтою, на що потрібно звернути увагу дириґентові задля 173
ансамблевості. Оркестрова інтерлюдія між другим і третім куплетами створює настрій танцювальності, і вимагає від дириґента штриха – легке non legato. Останні два куплети виконуються на один і той самий варіант акомпанементу. Рекомендуємо дерев’яним духовим інструментам у третьому куплеті вступити у 5 такті. При повторі грати як написано. Це додасть пісні варіантності. Кода побудована на матеріалі танцювального характеру, який звучав раніше. Таке повторення в кінці пісні надає їй обрамленості. Цей твір можуть включати в навчальний репертуар студенти молодших курсів, а також він прикрасить концертні програми. Текст вірша «Утоптала стежечку» Т.Шевченко створив повертаючись із заслання і присвятив актрисі Нижньоновгородського театру Катерині Піуновій-Шмідтгоф. До цього вірша зверталося чимало композиторів, які створили свої оригінальні твори. Солоспів Якова Степового є програмним твором з курсу «Вокалу» у студентів мистецьких факультетів педагогічних навчальних закладів, чим і привернув увагу автора аранжування. Твір написаний для меццо-сопрано. Аранжувальник зберіг тональний план твору, надавши йому колоритного звучання завдяки оригінальному оркеструванню. Вступ доручив солістамінструменталістам, що створює відчуття салонного звучання. В останньому такті вступу друга доля звучить tutti, що необхідно забезпечити вагомим дириґентським жестом. Перший куплет супроводжується прозорим, немовби бандурним супроводом. Далі вступає флейта, яка імітує елементи мелодії. Дириґентський жест – легке non legato, в окремих епізодах staccato. Оркестрова інтерлюдія між куплетами навіює радісний танцювальний характер. У другому куплеті вокальна партія дублюється флейтою, при тому ж прозорому акомпанементі, що додає твору варіантності. У четвертому такті фермата – нездіймана. Штрих – non legato. Дириґентові слід точно провести фермати як у соліста, так і в оркестрових групах, після чого слід зробити ritenuto. Скрупульозно опрацьований дириґентом твір принесе користь солістові, оркестровому колективу в набутті професійних виконавських навичок. Українська народна пісня «По діброві вітер виє» опрацьована для жіночого вокального ансамблю (можна включати в репертуар однорідного жіночого, дитячого хорів). Тональність f-moll. Форма куплетна, однак з варіантністю у супроводі. Характер дириґентського жесту – співуче legato. На перший погляд партитура виглядає нескладною, однак, необхідно досягнути злагодженого гармонічного звучання як у вокальних, так і в оркестрових партіях. Перемінний розмір створює неабияку незручність початкуючому дириґенту. що вимагає від нього певних технічних навичок, вміння поставити фермату на будь-якій долі такту. Прийом гри на pizzicato у струнних імітує звучання кобз, на зміну якому приходить співуче arco. Твір корисний для набуття навичок ансамблювання.
174
Жартівливий твір «Як би мені лиха та лиха» написаний композитором для баритона у супроводі фортепіано, тональність d-moll, форма куплетноваріантна, характер скерцозний. Імітація сопілкового награвання, pizzicato струнних, темп Allegretto, та динаміка mf у вступі створюють танцювальний настрій, що вимагає дириґентського штриха – легке non legato, жесту середньої амплітуди кистьоліктьового типу. Дириґентові необхідно звернути увагу на передачу «естафети» Fl – Cl, а також на акомпанемент струнної групи, якому властива легкість. У цифрі 1 вступає соліст, якому необхідно подати вступ необхідним замахом. Характер акомпанементу залишається попереднім, за винятком 3, 6 і 9 тактів. В них необхідно застосувати до другої долі жест більшої амплітуди поштовхо-подібного характеру. Незначні зміни у темпі meno mosso i a tempo необхідно відобразити відповідним (повільнішим і швидшим) замахом. У цифрі 2 явно танцювальний характер, що відчувається як у вокальній партії, так і в оркестровому викладі (імітація танцю «гопак»). Дириґентові варто групувати музичні фрази по два такти. Драматичного розвитку набирає музичний матеріал, викладений у цифрі 3, що вимагає від дириґента чіткого, переконливого, більшої амплітуди жесту, особливо у чотиридольному такті. Протягом цих двох тактів амплітуда жесту зменшується до фермати, яку необхідно зняти. Заключний матеріал танцювального характеру, викладений в оркестрі не вимагає від дириґента великих жестів, оркестрова фактура прозора. В останніх тактах необхідно звернути увагу на «перекличку» у дерев’яних духових інструментів та віолончелі. Повноцінно повинні прозвучати два останні акорди tutti. Зручність оркестрового викладу, нескладність вокальної партії робить твір доступним для студентів молодших курсів. Солоспів відомого оперного співака (баритон), народного артиста України, професора Ігоря Кушплера «Ой по горі ромен цвіте», написаний для баритона у супроводі фортепіано. Успішно виконується як у навчальних так і в концертних програмах. Тональність твору c-moll, вокальна теситура зручна для виконання, форма куплетно-варіаційна. Вступ вимагає енергійного, вольового дириґентського жесту non legato, який у наступних двох тактах трансформується у legato. Відносно повільніший темп першої цифри супроводжується плавним штрихом non legato. Необхідно звернути увагу на прийом гри pizzicato струнних, які імітують кобзу. Фермата у восьмому такті нездіймана. Коротку оркестрову інтерлюдію перед другою цифрою необхідно продириґувати штрихом інтенсивне non legato. Більш рухливий темп другої цифри і характер акомпанементу створюють танцювальний настрій. В останніх двох тактах дириґентський жест – широке non legato. Необхідно звернути увагу на балансування звучання у струнній групі. Фермата перед цифрою 4 – нездіймана. Наступні дві цифри – 4 і 5 – точно повторюють Вступ і цифру 1. Твір корисний для набуття початкуючими дириґентами різних технічних прийомів, оперативності, відчуття форми. 175
Солоспів «Перебендя» поданий у варіанті для низького чоловічого голосу (центральний бас). Тональність a-moll, форма вокальної партії – куплетна. Незначні зміни у супроводі кожного з куплетів надають творові варіантного викладу. Оркестровий вступ побудований на тематичному матеріалі другої половини куплету, для проведення якого необхідний дириґентський штрих – співуче legato. Куплет необхідно групувати так: (3т+3т)+(4т+4т). Останні вісім тактів повторюються. У струнній групі чергується гра на pizzicato, яка імітує кобзу з наспівним arco. В тактах, де вокальна партія дублюється першими скрипками, рекомендуємо дириґентові збалансувати звучання соліста й оркестру. Pizzicato – «не глушити», а навпаки, – визвучити. Другий куплет (цифра 2, piu mosso) вимагає від дириґента більш рухливого жесту, при збереженні попереднього характеру штриха legato. Оркестрову інтерлюдію між другим і третім куплетом слід провести виразно, наспівно, широко. В останньому куплеті автор пропонує повернутися до попереднього темпу, оскільки супровід частково повторюється. Дерев’яні духові інструменти повинні звучати легко, прозоро. Твір рекомендований для опрацювання студентами молодших курсів. Вокальний твір Миколи Лисенка «Реве та стогне Дніпр широкий» (для баса) займає чільне місце у навчально-педагогічному репертуарі студентів старших курсів, а також у концертній практиці майстрів вокалу. Тональність f-moll, діапазон вокальної партії середній, форма варіантна. Вже з перших двох тактів вступу відчувається характер твору. Динамічне позначення – f – вимагає відповідного вольового жесту non legato. Пульсуючий характер акомпанементу цифри 1 створює відчуття неспокою, що дириґент повинен передати відповідними жестами та мімікою. Динаміка вокальної партії та оркестрового вступу (p), вимагає дириґентського жесту – плавне legato, водночас зберігаючи внутрішню пульсацію. Поступова крещендо до f необхідно забезпечити більш інтенсивним, напруженим дириґентським жестом. Третій куплет за характером подібний до першого: легке pizzicato у струнних імітує гру кобз. Необхідно звернути увагу на «дерево» – їх вставні цитати. Зважаючи на варіантний виклад твору дириґентові слід скрупульозно продумати виконавську концепцію цього вокального шедевру. Колискова І.Соневицького з вірша Т.Шевченка «Сова» вимагає для виконання ніжного, ліричного сопрано. Середня теситура вокальної партії звучить вільно, без напруження, чому сприяє прозорий супровід з пульсуючою партією віолончелі. У цифрі 2 теситура вокальної партії піднімається вгору, оркестровий супровід стає більш самостійним, що вимагає від дириґента незалежної функції рук, оперативності у показі вступів. У наступному епізоді (цифра 3) з’являється новий музичний матеріал у вокальній партії, який підтримується скрипками. Арфоподібні пасажі у партії 176
віолончелі створюють відчуття тривоги. Їх слід добре визвучувати. Репліки у дерев’яних духових слід передавати «естафетою», ніби їх виконує один інструмент різними тембрами. Чотиритактова оркестрова інтерлюдія повертає нас до репризи (цифра 4). Акорди у струнних виконуються non divizi (arpeggiato), імітуючи звучання бандури. Твір завершується morendo. Не зважаючи на монотонний характер твору, дириґентові і солістові необхідно виробити спільну виконавську концепцію колискової, що буде запорукою успіху. Солоспів Якова Степового «Три шляхи» написаний для високого голосу (сопрано, тенор). Тональність g-moll, вокальна партія викладена в межах октави, однак вимагає відповідного фахового рівня. Короткий двотактовий вступ побудований на одному з мелодичних мотивів твору, який готує підґрунтя для вступу соліста. Вимагає інтенсивного дириґентського жесту non legato. В першому такті цифри 1 оркестровий супровід (pizzicato non divizi) імітує звучання бандур. В наступних тактах слід досягнути гармонічного ансамблю у струнних. Перед короткою оркестровою інтерлюдією (piu mosso) слід «зняти» оркестр і у новому характері провести цей фрагмент, який продовжує пульсуючий виклад партії віолончелі на фоні витриманих акордів у скрипок і альтів. Оркестрова фактура цифри 2 вимагає від дириґента штриха legato. Слід уважно провести такт, у якому зазначено ritenuto. Характер наступного епізоду (a tempo) – схвильований, вимагає відповідного дириґентського жесту – інтенсивне non legato. Оркестрова інтерлюдія готує соліста до другого куплету. Куплетна форма твору вимагає від дириґента скрупульозного ознайомлення як з поетичним текстом, так і оркестровою фактурою, від чого буде залежати виконавська концепція твору. Солоспів Дениса Січинського «І золотої й дорогої...», написаний для високого голосу, зазвичай включають до репертуару тенори, виходячи з поетичного тексту. Тональність c-moll, форма наскрізна, теситура вокальної партії середня, зручна для виконання. Характер твору – лірико-драматичний, який закладений у чотиритактовому вступі. Енергійний, гострий дириґентський жест забезпечить чіткий вступ оркестрового tutti. Вагомий, напружений, великої амплітуди жест необхідно витримати до останнього такту вступу, в якому стоїть фермата (здіймана). Із-за такту до цифри 1 вступає соліст (recitativo), якому дириґент легким, коротким жестом і одночасним рухом голови подає вступ. Далі «веде» оркестр за солістом. У короткій інтерлюдії слід звернутися до «дерева», подаючи їм вступ до другої половини першої долі. Вокальна партія набуває розвитку за підтримки струнної групи. Дириґентський жест – плавне legato. Такт з ферматою вимагає посилення уваги – спочатку слід її «поставити» солістові, а відтак – на третю долю в оркестрі. Фермата нездіймана. При закінченні епізоду – чіткий гострий жест до акорду tutti з ферматою (здійманою). 177
Наступний епізод має кантиленний характер. Звуковедення – на витриманих акордах у струнних та тріольній пульсації у віолончелі. Гобой – colla parte (разом з партією). Поява тріольного остінатного пунктиру додає драматизму вокальній партії, що вимагає від дириґента переконливого штриха non legato. Перед цифрою 3 необхідно правильно «розставити» фермати. У цьому куплеті драматизм спадає і відповідно полегшується дириґентський жест, однак через декілька тактів відновлюється драматизм. Дириґент готує кульмінацію твору виразними, більшими за амплітудою жестами, а також відповідною мімікою. З такою ж експресією необхідно завершити твір, виконання якого вимагає сформованих вмінь, навичок, досвіду як у соліста, так і дириґента. Арія Андрія з опери М.Аркаса «Катерина» належить до «Золотого» музичного фонду України. Значне місце в І-й дії опери займає експозиція ліричного образу Андрія. Твір часто звучить також на концертній естраді як окремий музичний номер і завжди привертає увагу слухачів, шанувальників української класичної вокальної музики. Зазвичай твір виконується в супроводі фортепіано, рідше симфонічного оркестру. Пропонований варіант передбачає концертне виконання у супроводі традиційного камерного (струнного) оркестру і трьох (флейта, гобой, кларнет) дерев’яних духових інструментів. У творі чергуються різні за настроєм аріозні та пісенно-романсові епізоди, які розкривають глибокі душевні переживання героя. Складний ритмічний малюнок вимагає ретельного опрацювання виконавцями метроритмічного ансамблю. Твір написаний у наскрізній формі. Короткий вступ мелодикоречитативного характеру (solo дерев’яних духових) служить своєрідною прелюдією до арії. Дириґентові необхідно легким штрихом legato провести легкі сольні цитати (Cl.–Ob.–Fl.), разом з тим забезпечити виклад струнної групи. У цифрі 1 необхідно дати повну творчу свободу солістові-вокалістові, вставляючи короткі музичні фрагменти, які звучать на витриманих звуках соліста, чи на паузах. Перший епізод обрамлений головною темою, яка на початку доручена кларнету, а в кінці – флейті. Цей епізод плавно переходить у наступний, який викладений в остинатному тріольному супроводі, який відтіняє і, водночас, підтримує вокальну партію. В цьому епізоді у 2-ій і 3-ій цифрах рекомендуємо застосовувати дириґентові штрих – легке non legato, відчуваючи постійну пульсацію тріолей у супроводі. В остатньому такті цифри 3, – фермата нездіймана. Наступні чотири такти вимагають від дириґента штриха legato. У цифрі 5 міняється розмір (34), а лірична тема переривається стрімким Agitato. Дириґентський штрих – чітке non legato забезпечує штрих marсato у струнних. Необхідно чітко подавати вступи солістові і групі дерев’яних духових (Ob.;Cl.), які імітують перекличку з вокальною партією. В останніх двох тактах цифри 5 рекомендуємо виконати 178
rallentando. Сумна і, водночас, виразна мелодія з низхідними секундовими інтонаціями, пісенно-романтичного характеру, потребує дириґентського штриха legato. Струнна група імітує «зітхання», фермата нездіймана. Цифра 7 piu mosso – перша оркестрова інтерлюдія, яка вимагає від дириґента інтенсивного штриха non legato, після якої збуджено вступає соліст – цифра 8. Ніби з погрозою звучать слова «Гей паничу, мій розлучнику...». На цих словах дириґентові слід ретельно забезпечити супровід в оркестрі. Наступна інтерлюдія у цифрі 9 підводить стан Андрія до розчарування «То що з того! Вона його любить...» (Розпач героя підкріплена гострим акордом в оркестрі, після чого знову з’являється лейтмотив кохання – цифра 10 (solo Fl., Ob., Cl. за підтримки струнної групи). Цю тему підхоплює Андрій. Наступні фермати також нездіймані. Дириґентський штрих legato забезпечує як для соліста, так і для оркестру відповідний характер. Остання оркестрова інтерлюдія звучить на витриманому звуці соліста, додаючи драматизму арії. За умови ретельного вивчення музичного матеріалу всіма учасниками творчого процесу, оригінальної дириґентської інтерпретації, твір матиме успіх серед широкого слухацького загалу, стривожить серце найвибагливішому слухачеві. Твір «Гетьмани, гетьмани...» Свято в Чигирині з поеми «Гайдамаки», створений Миколою Лисенком для баритона у супроводі фортепіано. У радянські часи рідкий співак наважувався його виконувати, ризикуючи отримати клеймо націоналіста. Відтак солоспів часто звучить у концертних програмах, особливо під час Шевченківських святкувань в українській діаспорі. Наприклад, твір посідає чільне місце у репертуарі Йосипа Гошуляка (бас) – соліста Торонтської опери. А. Рудницький писав, що «Серед поезій Т. Шевченка героїчного характеру твір «Гетьмани»... можна зарахувати до найкращих вокальних творів М.Лисенка». Він – «повний глибинної енергії, драматичної напруги...», у ньому «...фортепіанний супровід... є самостійним, з оригінальним музичним змістом, який доповнює вокальну партію... Такий виклад додає художньої вартості, свіжості, оригінальності й емоційної напруги... Однак, незважаючи на «незалежний» супровід, композитор досяг повної суцільності поетичного слова Кобзаря та музики, а також драматичної напруги та єдності музичного вислову» [36 , 95] З відновленням незалежності України солоспів «Гетьмани, гетьмани...» зазвучав у виконанні народного артиста України, соліста Львівської опери Ігоря Кушплера у супроводі оркестру філармонії під дириґентською батутою заслуженого артиста України, професора Івана Юзюка з оригінальним оркеструванням композитора Мирослава Скорика. Відтак твір відновив несправедливо припинене сценічне життя. Солоспів М.Лисенка – достатньо складний твір як для соліста (баритон), так і для оркестрантів. Його виконання вимагає також від дириґента неабиякої майстерності і відповідного досвіду. У вступі чергуються 179
контрастні тематичні епізоди, викладені у різних розмірах, які створюють картину героїчного минулого епохи козаччини. Величаво звучить перший вокальний епізод (цифра 1), що вимагає від дириґента неабиякої експресії дириґентських жестів для забезпечення супроводу струнними з окремими цитатами у дерев’яних духових. Між першим і другим епізодом звучить коротка оркестрова інтерлюдія закличного характеру, яку необхідно провести глибоким штрихом non legato, поступово зменшуючи амплітуду жесту. Центральний епізод (Con moto) викладений у розмірах 128 (акомпанемент) та 44 (вокальна партія). Таке співставлення створює схвильований характер, що вимагає від дириґента чіткого, переконливого жесту non legato. Наступний епізод 68 (Con fuoco) продовжує попередній характер, однак з ще більшою схвильованістю. Alla breve вимагає потужного дириґентського штриха non legato аж до до тексту «Та що й казать? Минулося...». Перед Adagio рекомендуємо поміняти штрих на legato і виконати rallentando. Особливу увагу слід приділити як солістові, так і оркестрантам у п’ятидольному такті. Coda звучить спокійно, для проведення партії віолончелі застосовуємо легкий штрих non legato. Звучання завершується на morendo. Твір «За сонцем хмаронька пливе» написаний для вокального дуету (тенор-баритон). Тональність c-moll, середній епізод – в G-dur. Форма твору – проста тричастинна. Короткий оркестровий вступ створює лірико-епічний настрій. Характер акомпанементу цифри 1 поступово змінюється (від ліричного до енергійноекспресивного), тому необхідно застосовувати різні дириґентські штрихи. Особливу увагу звертаємо на такти, де вступають дерев’яні духові. Акомпанемент цифри 2 – витримані акорди у струнних із оберненими тризвуками у дерев’яних духових. Домінує вокал. Середній епізод (цифра 3) звучить у домінантовій мажорній тональності. Розмір 68 слід тактувати за дводольною схемою. Темп помірний. Музичний матеріал цифри 4 подібний за характером до цифри 1. У цифрі 5 дириґент надає ініціативу солістові (баритону), забезпечуючи йому супровід. Слід активно провести оркестрову фразу другого такту, яка готує твір до завершення. Дириґентові необхідно сумлінно проаналізувати і опрацювати вокальну партію та оркестрову фактуру. Рекомендуємо спочатку провести репетиції з солістами, потім з оркестром, а відтак – зводити усі компоненти разом. Солоспів К. Стеценка «Плавай, плавай, лебедонько» є «...одним з двох-трьох найкращих камерно-вокальних творів до слів Т.Шевченка композиторів минулої доби», – відзначав український композитор, дириґент, музичний критик, автор історико-критичного огляду «Українська музика» Антін Рудницький [36, 125]. На його думку «Твір відрізняється від інших особливим мелодійно-ліричним характером, гладенькою голосовою фактурою..., багатшими ніж у його попередників чи сучасників, 180
гармонічними чи модуляційними засобами й доволі солідно складеною... інструментальною партією» [36 ,124] Твір написаний для високого жіночого голосу. Досить широкий діапазон теситури вокальної партії, особлива співність мелодії вимагає ліричного сопрано, що, на нашу думку, адекватно передасть музично-поетичний зміст. У вокально-технічному і художньому аспектах твір є достатньо складним для виконання, що вимагає від солістки відповідного професійного приготування і концертно-сценічного досвіду. Щодо форми твору і концепції його виконання, то дириґентові є також над чим попрацювати (темпові співвідношення, poco rit., poco rall., a tempo та ін., а також динамічна фабула солоспіву). Автор оркестрування намагався надати твору якомога більше тембрових відтінків (виходячи з можливостей цього складу оркестру), а також усіх компонентів, необхідних для оркестрової партитури (мелодія, контрапункт, бас, «педалі», гармонічно-ритмічний акомпанемент). Певні труднощі при виконанні твору створюють перемінні розміри (54; 32; 4 3 4; 4 і т.п.). Звісно, композитор застосував різні метри для виразної подачі поетичного тексту Т.Шевченка, що, на думку багатьох дослідників, йому це блискуче вдалося, завдяки чому твір є улюбленим як для виконавців, так і для слухачів. Щодо дириґентських проблем, то їх слід вирішувати послідовно, тобто: скрупульозно проаналізувати партитуру (вокальну партію в контексті з поетичним текстом, оркестровий супровід, який у більшості випадків є «незалежним» від canto, їх співвідношення. Особливу увагу необхідно звернути на короткі оркестрові інтермедії (у 1-2; 6-8; 13; 18; 20 та інших тактах). Фрагменти в розмірі 54 рекомендуємо тактувати за схемою 2+3; в розмірі 3 3 4 2 – за тридольною схемою з поділом кожної долі «на два»; в розмірі 4 і 4 – за відповідними дириґентськими схемами. Основний дириґентський штрих – legato, за винятком декількох акцентованих тактів, у яких доцільніше застосувати штрих non legato. Темпові відхилення дуже важливі – адже вони сприяють розкриттю художнього слова і музичної думки. Тому слід дуже виважено підходити до таких змін, особливо, коли в першій половині чотиридольного такту композитор зазначив poco rit., а в другій – a tempo. Тут без чіткого «замаху» дириґента не може бути й мови про загальний ансамбль в оркестрі. Виклад твору вимагає від усіх виконавців (соліст, оркестранти, дириґент) відповідного фахового рівня. Вокальна мініатюра А. Кос-Анатольського «Ой тумане, тумане...» написана для меццо-сопрано (можливо для драматичного сопрано), що найбільш відповідає музично-поетичній образності твору. Схвильований чотиритактовий вступ Agitato створює драматичне підґрунтя для вступу соліста. Характер цього музичного епізоду вимагає
181
дириґентського штриха non legato, в третьому такті – marcato, після чого виникає sub. piano, яке протягом одного такту знову переростає у forte. У цифрі 1 як вокальна партія, так і характер акомпанементу вимагають дириґентського штриха legato. Слід звернути увагу на вступи у дерев’яних духових інструментів. У п’ятому такті змінюється темп і характер акомпанементу – «зітхання», що створює схвильований настрій. Дводольний розмір цифри 2, а також характер акомпанементу створюють відчуття танцювальності (гопак), що вимагає від дириґента легкого штриха non legato, за винятком останнього (34) такту, в якому штрих трансформується у насичене non legato. Фрагмент Tempo І (цифра 3) за характером музичної викладу подібний до цифри 1, тут доцільно застосувати згадані вище дириґентські жести. Твір не особливо складний для виконавців, але потребує певних вмінь і навичок у соліста, оркестрантів та дириґента. Останньому слід продумати концепцію виконання цієї вокальної мініатюри, яка залежить від художніх уподобань маестро. Оркестрова мініатюра «Інтродукція» до «Вечорниць» П.Ніщинського з музики до п’єси «Назар Стодоля» Т.Шевченка є тим твором, який часто зустрічається у навчальних програмах студентських народних, духових оркестрів. Це і привернуло увагу автора оркестрування, який опрацьовуючи твір, намагався надати йому симфонічних рис. У деяких тактах змінено гармонію, дописано контрапункти, педалі, розширена Coda. Характерною рисою оркестрового викладу цього твору є максимальне використання можливостей такого складу оркестру (теситура, тембральність інструментів та їх співставлення, проведення мелодичних ліній різними інструментами тощо). Твір невеликий за обсягом (наскрізна форма), однак досить колоритний за викладом. Тут співставляються помпезне унісонне tutti – ліричні епізоди (solo Cl.) та яскраві репліки, доручені дерев’яним духовим. Твір не складний для студентського оркестру. Однак студент-дириґент повинен опанувати чітким, переконливим замахом, який інформує виконавців про темп, динаміку, характер музики. Далі слід застосувати різноманітні дириґентські штрихи: у ліричних епізодах – legato, у скерцозних – staccato, у «монументальних» унісонах, оркестрових tutti – насичене non legato з елементами marcato. Особливу увагу слід звернути на динаміку твору та поступову чи раптову її зміну – позиція рук (висока, середня, низька) та амплітуда жестів повинні бути відповідними до динаміки (а також до темпу). Перехід мелодії від одного інструмента до іншого (Fl. – Cl. і т.п.) не повинен розривати цілісність мелодичної фрази. А у місцях так званих «перекличок» інструментів чи оркестрових груп, необхідно зберегти єдину пульсацію. Інструментальна п’єса «Катерина» (за однойменною поемою Т.Шевченка) в оригіналі написана композитором для оркестру українських народних інструментів (А.Гайденко. Українські майоліки. Партитура. – К.: 182
Музична Україна, 1987. – 111 с.). Пропонована композитором партитура передбачає нетрадиційний склад оркестру українських народних інструментів: струнний, «дерев’яний» квінтети, фортепіано, група народних (баяни, кобзи, бандури, цимбали), секція ударних інструментів, які створюють досить колоритну картину, з багатошаровими дублюваннями. Автор аранжування, зберігаючи композиторську стилістику, форму, фактуру, гармонію, опрацював партитуру для іншого складу (для камерного оркестру з фортепіано, групами дерев’яних та ударних шумових) і уникнув згаданих дублювань, що надало прозорості звучання. Форма твору тричастинна А – В – А1. Перша і третя частини побудовані на двох нонакордах (Hm9, Em9), викладених почергово у фортепіано та струнних, на фоні яких проводяться мелодичні лінії, контрапункти дерев’яних духових інструментів. Темп Adagio, що вимагає дириґентського жесту плавне legato, а також незалежності функцій рук для показу вступів і завершень фраз дерев’яним духовим та ударним інструментам, зберігаючи при цьому пульсацію темпоритму. Середня частина Piu mosso побудована на новому тематичному матеріалі, який проводиться почергово у скрипки соло та гобоя. Характер акомпанементу відмінний від попередньої частини, для втілення якого необхідно застосувати штрих легке staccato на фоні педальних акордів у струнних. Завершується частина оркестровим tutti на форте. Тут доцільно застосувати дириґентський штрих вагоме non legato, яке межує із штрихом marcato. Третя частина Tempo І побудована на музичному матеріалі першої частини, тому необхідно застосовувати ті ж дириґентські прийоми. Сольні епізоди, які доручені фаготу/кларнету та віолончелі, виконуються довільно, тому їх диригувати не потрібно, а лише відрахувати такти. Це дасть можливість солістам більш вільно провести тему. У зв’язку з нетрадиційною, ускладненою гармонією, дириґентові слід бути вимогливим до інтонації в оркестрі та динамічного ансамблю акордів. За музичним матеріалом, фактурою, гармонією, образністю, оркестрова п’єса «Катерина» доступна для виконання студентськими оркестровими колективами, з якими практикуються дириґенти-початківці. Завдяки вишуканій мелодиці, гармонії твір стане окрасою концертних програм. Список рекомендованої літератури для дириґентів 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Багриновский Н. Дирижерская техника рук. – М., 1947. Барсова И. Книга об оркестре. – М., 1969, 1978. Берлиоз Г. Большой трактат о современной инструментовке и оркестровке. – М., 1972. – Ч.2. – С.510-524; Дирижер оркестра. Благодатов Г. История симфонического оркестра. – Л., 1969. Вагнер Р. О дирижировании. – СПб, 1900. Вейнгартнер Ф. Исполнение классических симфоний: Советы дирижерам. – М., 1965. – Т.1. Вейнгартнер Ф. О дирижировании. – Л., 1927. 183
8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40.
Вуд Г. О дирижировании / Пер. с англ., предисл. и примеч. Н.П.Аносова. – М.,1958. Гинзбург Л. Избранное. Дирижеры и оркестры. Вопросы теории и практики дирижирования. – М., 1982. Голик Г. Психологія диригетсько-хорової діяльності. – Дрогобич: Вимір, 2002. Доронюк В. Курс техніки диригування. – Івано-Франківськ, 2004. – 292 с. Доронюк В. Методика викладання диригування. – Івано-Франківськ, 2005. – 320 с. Еремиаш О. Практические советы по дирижированию. – М.: Музыка, 1964. Иванов-Радкевич А. О воспитании дирижера. – М., 1973. Казачков С. Дирижерский аппарат и его постановка. – М.: Музыка, 1967. Канерштейн Н. Вопросы дирижирования. – М., 1965, 1972. Канн Э. Элементы дирижирования. – М., 1980. Колеса М. Основи техніки диригування. – К., 1973. Колесса М. Диригування (Дириґентський порадник). – Львів, 1938. Кондрашин К. О дирижерском искусстве. – М.-Л.: Сов.композитор, 1970. Лист Ф. Письмо о дирижировании // Ф.Лист. Избранные статьи. – М., 1959. – С.157159. Малько Н. Основы техники дирижирования. – М.-Л., 1965. Маталаев Л. Беседы о дирижерской технике // Клуб и художественная самодеятельность. – 1973. – №18, 20, 24. Маталаев Н. Основы дирижерской техники. – М., 1986. Мусин И. Техника дирижирования. – М.: Музыка, 1967. Мюнш Ш. Я – дирижер. – М., 1961, 1965, 1982. Ольхов К. Теоретические основы дирижерской техники. – Л., 1984. Пазовский А. Записки дирижера. – М., 1968. Пігров К. Керування хором. – К.: Мистецтво, 1956. Птица К. Очерки по технике дирижирования. – М.: Музгиз, 1948. Разумний І. Посібник з диригування. – К., 1968. Разумний І. Практичний посібник з диригування. – К.: Дер. вид. образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. Римский-Корсаков Н. Эпидемия дирижерства // ПСС. – М., 1963. – Т.2. Робинсон П. Караян. – М., 1981. Рождественский Г. Дирижерская аппликатура. – Л., 1974. Рудницький Антін. Українська музика. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с. Сивизьянов Л. Проблемы мышечной свободы дирижера хора. – М., 1983. Тимофеев Ю. Руководство для начинающего дирижера: Опыт изложения основных элементов техники дирижирования. – М., 1933, 1935. Хайкин Б. Беседы о дирижерском мастерстве. – М.. 1984. Чесноков П. Хор и управление им. – М.: Музгиз, 1952.
Микола Михаць, заслужений діяч мистецтв України, доцент ДДПУ ім. І.Франка
184
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ майбутнім учителям музики та керівникам камерно-оркестрових колективів Навчально-методичний посібник «Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка в супроводі камерного оркестру» слугує майбутнім учителям музики, керівникам камерних колективів таким методичним матеріалом, котрий допомагає підготувати їх до практичної діяльності. Адже у цій діяльності майбутніх учителів музики провідним є творче музикування – як джерело залучення особистості до музики, як дзеркало відвертого вираження людської духовності у звуках. Колективне музикування, як зазначав Л.Баренбойм, є комплексною роботою, котра підпорядкована виразному, логічному виконанню та виразному інтонуванню. Послідовність цієї роботи продиктована не системою об’єднання окремих специфічних сторін музичного твору, а Емоційними та інтелектуальними особливостями виконання цього твору. Отже, таке глибинне пізнання студентами музичних творів у процесі колективного музикування спонукає до оволодіння ними виконавською майстерністю. Виконання вокально-інструментальних творів зібраних у навчально-методичному посібнику вимагає від керівника камерного оркестру широкої ерудиції, вільного орієнтування у найскладніших та найрізноманітніших питаннях виконавської діяльності. У процесі розучування та виконання музичних творів необхідно глибоко проникати у художню образність й суть, правдиво й щиро відтворюючи зміст. Особливу увагу слід звертати на вдумливе ставлення до змісту твору та виконання відповідно до його стилю та характеру. Керівнику камерного колективу як інтерпретатору повинно бути притаманне глибоке розкриття творчого задуму композитора, властива поетичність, архітектонічна стрункість музичної форми, у якій продумані та виважені всі її складові, гармонійна урівноваженість елементів оркестрового звучання. У процесі виконання вокально-оркестрових творів слід відчувати їх глибоке розуміння, багату тембральну палітру ансамблевого звучання, майстерну завершеність музичної форми. У такому виконані музичні твори приваблюють тонким відчуттям авторського стилю, концентрацією волі керівника, його інтелектом. Сучасні вимоги до керівника камерного оркестру зазначають, що він повинен бути не лише хорошим фахівцем-виконавцем, а й майстерним педагогом-методистом та організатором. Цей аспект діяльності керівника оркестрового колективу є зовнішнім, коли, у той час, внутрішні аспекти (власне психологічні) охоплюють більш тонку інтелектуальну сферу, пов’язану з особистісними творчими процесами. 185
Важливим аспектом діяльності керівника оркестрового колективу є його інтерпретаційна робота. Процес вироблення свого особистісного, емоційного ставлення до інтерпретації музичного тексту веде до того, що у керівника оркестру зазвичай накопичується в організмі особлива інтелектуально-вольова енергія, що виражає його внутрішнє прагнення до реалізації своїх творчих задумів. Його роль у процесі реалізації поставлених ним художніх завдань, особливо пов’язаних із керівництвом оркестровим колективом, надзвичайно велика. Це прагнення не може бути замінене використанням чисто фізичної мускульної енергії, характерної для інших дій. Енергетичний запас творчих потреб керівника, спрямований “не за адресою”, тобто застосований не в якості змістовного, емоційнопсихологічного впливу на своїх творчих партнерів, а як примітивний механічний засіб регулювання дій оркестру, є не лише безповоротно втраченим для кінцевого результату, але й тим самим придушує творчу активність керівника камерно-оркестрового колективу. Сутність виконавства як виду творчої діяльності, як відображення тих або інших життєвих явищ полягає у тому, що воно неможливе поза емоційним сприйняттям. Якщо виконавство не зігріте емоцією, то воно обов’язково буде носити формальний характер. Тому в процесі виконавської діяльності почуття та інтелект щільно пов’язані між собою. Невимушеність живого почуття, без якого не може бути справжнього виконання, обов’язково контролюється свідомістю, а свідомість неодмінно зігрівається почуттям. Таким чином, оперування своїми почуттями захоплення, у поєднанні з виконавською технікою й артистизмом, спостережливістю, самостійністю, умінням зацікавити творчий колектив у процесі навчальної взаємодії сприяє формуванню готовності майбутнього керівника колективного музикування до практичної діяльності. У процесі розучування камерно-оркестрових творів значну увагу слід приділяти виробленню відповідального ставлення до авторського тексту. Звичка точного його інтерпретування є однією з найнеобхідніших умов музично-художнього виконання. При чому під цим розуміється не лише, скажімо, суворе дотримання ритмічних особливостей і тощо (приблизність є неприпустимою). Завдання слід ставити творчо та об’ємно: виконавець повинен побачити в тексті абсолютно все – і зміст, і власне нотний запис, штрихи, аплікатуру, динаміку, фразування тощо. Тобто все, через що насамперед, матеріалізується головне виконавське завдання: якнайглибше проникнути у задум автора. Не повинні залишатися без уваги й питання, що стосуються системи самостійної роботи студентів, її змістовності, найбільш раціональних її прийомів та методів. Що ж стосовно рекомендованої при цьому робочої норми, то тут, як вважають фахівці, слід виходити з того, що займатися потрібно стільки, скільки може зберігатися (за умови напруженої уваги) гострота сприйняття та необхідна продуктивність. З цим пов’язана й постійна увага до закріплення музично-теоретичної бази студентів, як одної 186
з важливих умов грамотного та осмисленого виконання, уміння орієнтуватися у драматургії твору, логіці його побудови та ін. Кропіткий аналіз структури твору, особливостей його фактурної побудови, а також форми, фразування є основоположним показником виконавської культури оркестранта. Керівникам навчальних оркестрових колективів необхідно приділяти виняткову увагу та індивідуальний підхід до специфічних особливостей кожного студента, вбачаючи у ньому живу, індивідуальну неповторну особистість, музично-естетичне виховання якої може бути ефективним лише в тому випадку, якщо якнайглибше проникнути у її індивідуальність у всій багатогранності даного поняття. У зв’язку з цим слід зазначити, що істино художнє виконання, розвиток творчого підходу до нього та індивідуальні особливості виконавця неможливі одне без одного. Залежно від цих особливостей необхідно застосовувати й засоби впливу. При чому в кожному конкретному випадку свої, розвиваючи при цьому уміння виявляти притаманні кожному студенту індивідуальні риси, зберігати ці особливості, навчати, не ламаючи його особистості, даючи можливість їм розкритися природно. Навіть за умови найдобросовіснішого втілення студентом всіх вказівок керівника камерно-оркестрового колективу стосовно інтерпретації виконуваної інструментальної музики, виконавець не втрачає свого індивідуального творчого обличчя, не стає невиразним передавачем, копіїстом музичних творів. Адже провідним керівникам оркестрових колективів притаманне дбайливе ставлення до творчої свободи виконавців, до їхніх суб’єктивних рис, розвиваючи тим самим найбільш характерне в обдаруванні кожного студента. Спрямовуючи музичне мислення виконавців тактовно, без надмірного педагогічного деспотизму, керівник оркестрового колективу залишає їм можливість для індивідуального трактування музичного твору в природних межах емоційного художнього діапазону самої музики. Повага до особистості студента, урахування його індивідуальних якостей чудово сполучаються у них із провідною роллю як педагога так й керівника оркестрового колективу. Ефективність процесу колективного музикування багато в чому визначає творчий результат цієї роботи. Узагальнюючи результати спостережень необхідно зазначити, що виконавцям та керівникам творчих колективів велике задоволення приносить спілкування зі слухачами як творчий результат практичної діяльності. Для майстрів-педагогів важливі успіхи студентів, їхній творчий професійний зріст, що викликає почуття радості й надихає на подальшу педагогічну творчість. Важливим джерелом активного колективного музикування є пізнання нового, невідомого. Майстерне виконання музичних творів щільно пов’язане з таким важливим етапом фахової підготовки студентів, як визначення доцільних засобів та прийомів роботи над ними. Ефективне використання різноманітних прийомів роботи над музичними творами (Л.Баренбойм, 187
Г.Нейгауз, С.Савшинський), дозволяє студентам раціонально їх використовувати у процесі розучування музичних творів та спрямовують роботу на більш чітке, самостійне вирішення питань їх виконавської інтерпретації. Аналіз досліджень засвідчив, що весь період роботи над музичними творами доцільно поділяти на три етапи. Попереднє ознайомлення з художньо-музичним твором та прочитання його з листка є початковим етапом. У процесі розучування музичного твору (на другому етапі), проводиться деталізація технічних прийомів та художньо-образне відтворення смислового змісту твору. Також на цьому етапі необхідно зробити детальний аналіз твору та продумати інтерпретаційний план. На завершальному етапі майбутній учитель музики готується до безпосереднього показу вивченого музичного твору, вчиться професійно представляти художній твір не тільки у процесі гри, а й з позицій ведучого музичного лекторію. У процесі колективного музикування технічний бік виконавської діяльності повинен йти паралельно з художньо-образним трактуванням музичних творів. При цьому, передумовами художньо-музичної інтерпретації виконуваного твору слугують як рівень інтелекту й накопичені знання виконавця, так і рівень розвитку його професійнопедагогічних та особистісно-психологічних якостей та здібностей. У процесі оволодіння виконавською майстерністю важливого значення набуває наполегливість та воля, технічна досконалість, творча уява й фантазія виконавця. Усебічний аналіз процесу педагогічного керівництва колективним музикуванням дозволив виявити, що керівник спільного музикування є не лише організатором дій оркестрового колективу, а й безпосереднім виконавцем музики. А так як практичні можливості та дії керівника колективного музикування значно переважають над можливостями окремо взятого музиканта, то у його діяльності вони багаторазово додаються. Адже тип виконавця як художника-інтерпретатора особливо наочний у сфері диригування. Проблема формування виконавської майстерності піднімає дуже багато професійних питань, серед яких, найбільш важливими у нашому дослідженні є такі їх аспекти: готовність до концертних виступів; творче натхнення та перевтілення; сценічні переживання й хвилювання та ін. Виконавчий процес передбачає підготовку музичного твору до його публічного виконання (репетиційна робота над музичним твором та його наступне виконання). Ця робота, безумовно, пов’язана з творчістю, із творенням виконавського образу музичного твору, розкриттям художнього задуму, роллю структурних компонентів діяльності у її розвитку. Особливо ця діяльність вважається важливою у навчально-виховному процесі, бо для студентів виконання музичних творів перед комісією викладачів чи слухацькою аудиторією є підсумком та частиною спільної з педагогом
188
роботи над цим твором, тому, що ця робота над музичним твором та його виконання, злиті в одну цілісну діяльність. Узагальнення досвіду музично-виконавської діяльності керівників творчих колективів засвідчив, що ця робота проходить у декілька етапів, котрі умовно можна назвати початковим та творчим. Перший етап включає всю сукупність знань, умінь та навичок, необхідних для матеріального втілення нотного запису на музичних інструментах. На цьому етапі провідним є операційний аспект, тому що він передбачає наявність цілісного образу, котрий забезпечує когнітивно-емоційну та рухову орієнтацію у процесі виконання музичного твору. Розуміння студентами художньо-музичного образу відбувається через швидку внутрішню концентрацію й координацію послідовного сприйняття та руху. Цей етап забезпечує координаційно-рухливий акт й є дуже важливим для музикантів, але у загальному процесі він вважається недостатнім. Творчий (другий) етап, безумовно, спирається на перший, але принципово до нього не зводиться: це якісно новий етап відтворення авторського тексту, котрий усебічно розкриває зміст музичного твору та особистісного підходу до нього виконавця. На цьому етапі провідним є мотиваційний аспект виконавської діяльності, тому що мотивація виконавця обумовлює внесення свого власного особистісного бачення концепції музичного твору, що виконується. Таким чином, мотиваційний компонент виступає таким чинником, котрий відрізняє формальне виконавство від виконавської майстерності. Перехід до другого етапу виконавської діяльності повинен виникати у виконавця саме тоді, коли у нього визріває уявлення та розуміння музичного твору як художньо-музичного образу. В.Ражніков з цього приводу зазначав, що творчим етапом виконавства – є знаходження цілісного та яскравого художньо-музичного образу, котрий створюється безпосередньо засобами цілісного бачення твору, що дозволяє керувати музично-виконавською діяльністю. Художньо-творча інтерпретація музичних творів тісно пов’язана з повноцінним музичним сприйняттям, котре органічно поєднує перцептивне сприймання звучання твору та осягнення семантики його музичного викладу. Процес інтерпретаційного пошуку засобів музичного виконавства та його звукового втілення з допомогою виконавської техніки обов’язково повинен доповнюватися творчим музичним сприйняттям твору. У процесі такого сприйняття виникає співтворчість між виконавцем та автором твору на рівні співпереживання бачення світу, творчого осмислення явищ, оцінювання художньо-образного змісту твору (Л.Бочкарьов). Це сприяє емоційній захопленості виконання музичного твору, адекватності переживання та осмислення його образного змісту. Високий рівень творчого сприйняття музичних творів неодмінно знаходить своє виявлення в особистісній інтерпретації цих творів, здатності ідентифікувати себе з музичними образами, із специфікою художнього мислення авторів музики та тексту. 189
У процесі колективного музикування великого значення набуває пошук доцільних виконавських засобів та прийомів, які повинні максимально відповідати звуковій палітрі інтонаційного комплексу, котрий несе в собі музичний текст. Художньо-образний зміст музичного твору повноцінно розкривається тільки у процесі поліваріантного прочитання авторського тексту, створеного на основі інтонаційної моделі композиторського задуму. Донести до слухача власну версію прочитання смислової спрямованості композиторської думки може лише виконавець, використовуючи при цьому багату палітру засобів музичної виразності. Особливістю виконавської діяльності є те, що яку б різнобарвну музичну палітру не відчував виконавець, він повинен донести до слухача індивідуально-специфічне музично-звукотворче волевиявлення. І це є тим елементом, від якого у великій мірі залежить сила сугестивного впливу музичного виконавства. Отже, музично-виконавська діяльність є єдністю технічного, раціонального й емоційного аспектів. Слід зазначити, що визначаючи єдність зазначених аспектів, Г.Нейгауз підкреслював пріоритет творчого розвитку виконавців як провідного. Він наполягав на тому, щоб загальний музичний розвиток виконавців передував технічному, чи у крайньому разі йшов паралельно. Це дає підставу вважати, що процес формування виконавської майстерності повинен проходити у трьох напрямах: емоційному раціональному та технічному, що у свою чергу дозволить засвідчити, що на кожному етапі ці аспекти визначеного феномену будуть знаходитися у різній якості та залежності. У процесі початкового етапу виконання музичних творів метою є оволодіння нотним текстом, яке іноді шкодить повноцінній передачі художньо-музичного змісту твору. На творчому етапі виконавства на перший план виходить найповніша передача художньо-образного змісту твору засобами музичної виразності та його індивідуальна інтерпретація. Музична педагогіка, в основному, пропонує два підходи, котрі ведуть до опанування майстерністю виконавства. Перший – це шлях формування знань, умінь та навичок із метою очікування того, що творчий компонент поступово розкриється сам по собі, засобами поступового переходу знань у якісне втілення у музичному творі художньо-музичного образу. Другий шлях – творчий підхід до індивідуальної інтерпретації музичного твору на всіх етапах виконавської діяльності. На початковому етапі виконавства інтелектуальний розвиток студента виражається у грамотному прочитанні тексту, аналізі тонального плану фактурної будови твору, умінні аналізувати музичну форму та ін. Інтелектуальний компонент на творчому етапі виконавської діяльності виражений у проникненні в зміст музичного твору, осмисленні художнього образу, чіткому уявленні виконавського комплексу та його завдань. Емоційний аспект виконавської діяльності на початковому етапі роботи над музичним твором виражається у дещо спрощеному емоційному відгукові на музику. Чітке виконання засобів нюансування твору відповідає 190
нотному запису, але не є достатньо виразним. Емоційний аспект включає у себе критеріальний склад емоційного багажу в співставленні з індивідуально-типологічними якостями виконавця, у результаті чого виникають такі результати, котрі викликають як позитивні так і негативні почуття. Тому на творчому етапі виконавської діяльності, найчастіше, відбувається збільшення спектру емоцій, їх звільнення, посилення експресії, переживання того художньо-музичного образу, котрий виконується. На даному етапі відбувається злиття емоційного аспекту з раціональним у єдине емоційно-змістове утворення як вияв художньо-естетичного бачення музичного твору. Завдяки технічному аспекту виконавства досягається реалізація втілення нотного запису у звучання. Цей аспект виконавства, значною мірою пов’язаний з музично-виконавськими рухами музиканта, спектр котрих дуже різноманітний. Крім того, важливу роль у вираженні тембральних відтінків звуку грають тактильні відчуття. На початковому етапі виконання твору у свідомості виконавця представлені лише ті аспекти, котрі будуються на рівні предметних дій. На цьому рівні виконавець зіставляє рух із нотним записом, забезпечуючи його правильність та коректність. Сенс та технічні завдання музичного твору на даному етапі зводяться до відображення нотного тексту цього твору. Змістовий бік та виконавський задум твору при цьому майже не розкриваються. Творчий підхід до виконавської діяльності орієнтує студента, навіть на початкових етапах навчання, на створення змістовного образу музичного твору. Майстерність виконання у цьому випадку забезпечує не технологічний рівень, а індивідуальна інтерпретаційна діяльність. На цьому етапі виконавської діяльності важливо знаходити такі педагогічні шляхи, котрі найбільш доступні учням. Це, перш за все, знаходження поетичних текстів, котрі найбільш відповідають художньому образу твору; підбір образних асоціацій та уявлень, які надають змістовності характеру виконання музичного твору; використання наочних прикладів, за допомогою яких студентам значно доступнішим стає створення художньообразної концепції твору. На сучасному етапі у процесі виконавської діяльності найбільш поширеними є асоціативні методи образного сприйняття, використання “словника естетичних емоцій” та репродукцій, кольорові уявлення музичних образів та ін. Формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики в умовах колективного музикування передбачає врахування взаємозалежності та поетапності цього творчого процесу (художньо-образного сприйняття; творчого світобачення; пошуку неординарних інтерпретаційних шляхів виконавства; єдності емоційних засобів музики та виконавських переживань; отримання цілісного результату тощо). Василь Федоришин, заслужений діяч мистецтв України, кандидат педагогічних наук, професор Інституту мистецтв НПУ ім. М.П. Драгоманова. 191
БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ ПРО КОМПОЗИТОРІВ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Аркас Микола Миколайович (1853 – 1909, Миколаїв) – український композитор-аматор, музичногромадський діяч, історик. Внук грека-аристократа з Фессалії, народився в сім’ї адмірала Чорноморського флоту. Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії. Закінчив фізикоматематичний факультет Новоросійського університету в Одесі (1875). За родинною традицією служив у морському відомстві на Чорноморському флоті (18751881) в Миколаєві. Вільний від служби час присвячував улюбленій справі – збиранню, запису народних мелодій і вивченню історії України. Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського – українського композитора, дириґента, письменника – почав самотужки оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками і писати музику, знайомиться з видатними українськими акторами, засновниками «театру корифеїв» – М.Кропивницьким, П.Саксаганським, М.Садовським, а також з М.Лисенком. Вийшовши у відставку, посів посаду мирового судді у Херсоні. Багато часу віддавав культурно-громадській роботі. Проживав у власному маєтку (с.Христофорівка і Богданівка) на Херсонщині. Відкрив на власні кошти народну школу з українською мовою викладання (заборонена владою), очолював товариство «Просвіта» в Миколаєві, був активним діячем «Спілки драматичних письменників». У Миколаєві М.Аркасу встановлено пам’ятний знак (1993). Автор: першої (в Україні) лірико-психологічної опери «Катерина» (1891, за однойменною поемою Т.Шевченка, на власне лібрето; перша постановка 1899, Москва, трупа М.Кропивницького; 1957 поставлена в Києві у новій редакції Д.Бобиря та Г.Таранова й надрукована 1963); романсів «Я не можу тобі розказати про любов» (1901), «Не співай нам тепер, бандуристе» та ін. (більшість в рукописах); біля 80 обробок українських народних пісень; популярної «Історіі України-Русі» (СПб, 1908; перевидана К., 1991). 192
Література: 1. Аркас Микола // Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1993. – Т.1. – С.5859. 2. Аркас Микола Миколайович // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.26. 3. Кауфман Л. М.М.Аркас. – К., 1958. 4. Кияновська Л. Українська опера в Лисенківську добу // Л.Кияновська. Українська музична культура: Навчальний посібник. – Тернопіль: СМП «Астон», 2000. – С.53-56. 5. Корній Л. Оперна творчість. М.Аркас // Історія української музики. Частина третя. ХІХ ст.: Підручник. – Київ–Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коця, 2001. – С.209-213. 6. Муха А. Аркас Микола Миколайович // Композитори України та української діаспори: Довідник. – К.: Музична Україна, 2004. – С.17-18. 7. Ольховський А. М.М.Аркас // Нарис історії української музики. – К.: Музична Україна, 2003. – С.269-272.
Гайворонський Михайло (псевдонім – Орест Тин; 1892, с. Заліщики, тепер Тернопільської обл. – 1949, Нью-Йорк) – український композитор, дириґент, поет, педагог, музично-громадський діяч. Основоположник жанру стрілецької пісні. Зростав у музикальній родині: мати гарно співала народні пісні, батько грав на сопілці, скрипці і цимбалах. З 8-річного віку вчиться гри на скрипці, нотної грамоти, співає в церковному хорі (солістсопраніст), а в 12 років вже ним диригує. Навчався в Заліщицькій учительській семінарії (1908-1912), де грав на віолончелі в оркестрі, ознайомився з духовими інструментами (кларнет, труба, тромбон), вивчав музично-теоретичні дисципліни та диригування. З 17 років керував мішаним та чоловічим хорами, оркестром семінарії. Водночас працював з сільськими оркестрами у Старих Заліщиках, Добровлянах і в Блищанці. До цього періоду відносяться і його перші спроби в композиції. Переїжджає у Львів, навчається у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка (1912-1914), відвідує теоретичні лекції в університеті. Студіює скрипкову гру (Ф. Кребс, Т. Маєр) та теоретичні дисципліни (С. Невядомський). Водночас працює вчителем у с. Зашків, веде хори і оркестри в селах Малехів та Лисиничі. Керівник духового оркестру легіону українських січових стрільців (1915-1918), головний капельмейстер Української Галицької армії (1919), керівник оркестру українського театру в Кам’янці-Подільському. В цей період створює більшість своїх стрілецьких пісень, за які сучасники назвали його «стрілецьким рапсодом» (Ф. Колесса).
193
1920-23 – активна педагогічна та дириґентська діяльність у Львові: викладач Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка, Учительської семінарії, Гімназії сестер-василіанок, інспектор народних шкіл, керівник хорів «Бандурист» (студентський, чоловічий) і товариства «Львівський Боян», робітничого товариства «Воля», оркестру залізничників. Еміграція в Америку (1923) була зумовлена постійним переслідуванням М.Гайворонського, як колишнього старшини УГА, польською поліцією. Навчається в Колумбійському університеті (Нью-Йорк) й (разом з Р. Придаткевичем) організовує (1924) музичну школу «Українська музична консерваторія» (де викладає багато років), український смичковий оркестр (керував до 1936), видавництво «Українська Музична Накладня» (1927), працює з Українським хором ім. М. Леонтовича. Бере активну участь у Товаристві прихильників української музики, яке регулярно влаштовувало концерти, в програми яких часто включались і твори Гайворонського. В 1930 вперше збирає усі українські хори Америки на «Святі української музики», де диригує об’єднаним хором. В подальшому, завдяки цій ініціативі було створено організацію «З’єднані українські хори», у які входило 50 хорових колективів Америки та Канади. В останні роки життя керував ним заснованим хором (деякий час разом з О.Кошицем). Надавав матеріальну допомогу Вищому музичному інститутові ім. М.Лисенка, Львівській «Просвіті», а також: при спорудженні пам’ятника на могилі М.Лисенка, при виданні творів різних галицьких композиторів та ін. Автор: «Нарису української історії музики», більше 50 статей, рецензій та оглядів про українську музику в Америці, хорову музику, стрілецьку пісню та духовий оркестр УСС, творчість Д.Січинського, М.Леонтовича, Р.Придаткевича, О.Мишугу, О.Кошиця, Й.Гайдна, Й.Брамса, І.Кнора, та ін.; музики для симфонічного та духового оркестрів; камерно-інструментальної; для мішаного, чоловічого, жіночого хорів (близько 40 тв. на сл. Т.Шевченка, П.Куліша, Л.Українки, І.Франка, М.Шашкевича, С.Черкасенка, П.Тичини, Ю.Клена, Е.Маланюк, Б.-І.Антонича, О.Олеся, Г.Чупринки, О.Ольжича, В.Щурата, М.Танка, Д.Бєдного та ін.); церковної: 2 Служби Божі, 2 «Іже херувими», «Символ Віри», 2 «Причасники», «Христос Воскресе»; «Псалом 150» (на англ. текст) для хору і симф. оркестру, «Щасливі» (на англ. текст); «Страдецька Мати Божа», «Царю Небесний», Хорал «До Тебе, Боже», «Боже, споглянь»; музики до театральних вистав («Залізна острога», «Синя квітка», «Вій» М.Кропивницького за М.Гоголем, «Гетьман Дорошенко» Л.Старицької-Черняхівської, «Довбуш» Ю.Федьковича); до дитячих п’єс: «Червона шапочка» Я.Вільшенка, «Лісова казка» М.Ваврисевича, «Соняшник» В.Островського, «Сон Івасика» Б.Лепкого; обробок українських народних пісень, солоспівів та ін. Упорядник «Літургічних Співів» С.Воробкевича та «Василіанських пісень», кантів з «Почаївського Богогласника» (1939); збірок для дітей: «Співаник для дітей дошкільного і шкільного віку» (Львів, 1922), «Пісні до дитячих ігор і забав» О.Суховерської (Львів, 1922). 194
Прославився як творець стрілецьких пісень: «Слава, слава, отамане», «Хлопці, алярм!», «Нема в світі кращих хлопців» (усі на сл. Ю.Назарака), «Пройшли гори», «Ой, впав стрілець», «Ой казала мати», «Ой, козаче мій» (усі на сл. М.Гайворонського), «Їхав стрілець на війноньку», «Йде січове військо» (усі на сл. «УСС»), «Сповнилась міра», «Спіть, герої» (усі на сл. П. Карманського), «За рідний край» (сл. Р.Купчинського), «Питається вітер смерті» (сл. Ю.Шкрумеляка), «Синя чічка» (сл. В.Бобинського) «Орле отамане», «Пісня новобранців» (усі на сл. У.Кравченко), «Ой нагнувся дуб високий», «Іди собі, дівчино», «Ти пішла» (усі на сл. М.Голубця), «Дума» (сл. народні), «На чаті» (сл. В.Щурата), «В огороді коло хати», «Іване без роду», «Виє буря», «Воєнна ідилія» (усі на сл. Ст.Чарнецького), «Отсе тая червона калина», «Пиймо чарку» (усі на сл. Б.Лепкого), «Стрілецька колядка» (сл. народні), «Од синього Дону» (сл. О.Кобця), «Цяпка» (сл. Л.Лепкого), «Коли ви вмирали», «Вилітали сизі орли» (усі на сл. М.Кураха), «Ми любим рідний край» (сл. С.Черкасенка), «Три сини» (сл. В.Пачовського). Література: 1. Баб’як П. Листи Михайла Гайворонського до Василя Витвицького // Записки НТШ. Т.ССХХХІІ. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1996. – 294-326. 2. Витвицький В. Михайло Гайворонський. – Нью-Йорк, 1954. – Друге видання: Львів, 2001. 3. Витвицький В. Стрілецька пісня // За океаном. – Львів, 1996. – С.24-31. 4. Гайворонський Михайло // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.136. 5. Гайворонський Михайло Орест // Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1993. – Т.1. – С.335. 6. Колесса К. Листування Михайла Гайворонського і Філарета Колесси // Записки НТШ. Т.ССХХХІІ. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1996. – С.286-293. 7. Медведик П. Гайворонський Михайло // Записки НТШ. Т.ССХХХІІ. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1996. – С.475-478. 8. Медведик Ю. Пісні до Почаївської Богородиці. Публікація співанка 1773 року. Транскрипція, коментарі та дослідження. – Львів, 2000. – 148 с. 9. Олійник В. Гайворонський – композитор, дириґент, поет // Наукові записки Тернопільського краєзнавчого музею: Зб. ст. – Тернопіль, 1993. – С.100-110. 10. Подуфалий В. Їхав стрілець на війноньку // Стрілецькі пісні М.Гайворонського: Збірник. – Тернопіль, 1990. – С.3-13.
Гайденко Анатолій Павлович (1937, м. Дорошеве, Харківської обл.) – композитор, баяніст, педагог, член НСКУ. Заслужений діяч мистецтв України (1993), лауреат премії ім. Б.Лятошинського (1996), міжнародного конкурсу композиторів у Торонто (2001, Канада), муніципальної премії ім. І.Слатіна (2002).
195
Закінчив Харківську консерваторію (кл. баяна В.Підгорного; історикотеоретичний факультет – 1973), Харківський інститут мистецтв (1974, кл. композиції В.Золотухіна). Викладач кафедри народних інструментів, теорії та історії музики Харківського інституту культури (з 1973), ст. викладач (1977), доцент (1991), професор (1995) Харківського інституту мистецтв. Автор: камерних кантат «Чотири дійства» на стародавні народні тексти, «Шість жіночих пісень» на народні тексти, вокальних циклів «Мелодії» на сл. Лесі Українки, Чотири солоспіви для тенора і флейти на сл. Г.Сковороди; хорів («Мій рідний край» на сл. М.Сингаївського, реквієм «Стражденна мати», сюїта «Чотири сонети з чотирма епіграфами» на сл. Дж.Грасена); дитячих хорів («Колядники» на сл. В.Забаштанського, «Верталися гуси» на сл. М.Томенка); Пісень; симфонічної музики, інструментальних концертів (для симфонічного оркестру; для баяна), творів для камерного і народного оркестрів (в т.ч. «Українські майоліки»); п’єс для різних інструментів. Література: Гайденко Анатолій Павлович // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.137-138; Рудакова С. Служіння музиці // Музика. – 1998. – №5; Муха А. Гайденко Анатолій Павлович // А.Муха. Композитори України та української діаспори. – К.: Музична Україна, 2004. – С.62-63.
Кос-Анатольський (Кос) Анатолій Йосипович (1909, Коломия – 1983, Львів) – український композитор, педагог, піаніст, музикознавець, музично-громадський діяч. Народний артист УРСР (1969). Лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка (1980). Музики навчався у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка у Станіславі (1922-1927, тепер ІваноФранківськ) та Львові (1928-1929). Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1931) та Львівську (польську) консерваторію ім. К.Шимановського (1934, клас фортепіано Т.Шухевича, клас теорії музики С.Лобачевської), вивчав композицію у С.Барбага (1934-1937). Викладач теоретичних дисциплін Стрийської філії Львівської консерваторії (1935-1937), Львівського музичного училища (1940), музичної школи-десятирічки (1944), Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка (1952), доцент (1954), професор (1973). Голова правління Львівської обласної організації СКУ (з 1952). Музиці властивий пісенний мелодизм, заснований на ритмоінтонаціях українського та гуцульського фольклору. 196
Автор: опери «Назустріч сонцю» (2-а редакція «Заграва»); балетів «Хустка Довбуша», «Сойчине крило», «Орися»; оперети «Весняні грози»; вокально-симфонічних творів – кантат «Давно те минуло» (сл. Т.Шевченка), «Безсмертний заповіт» (сл. власні), ораторії «Від Ніагари до Дніпра», поеми «Львівська легенда» та ін.; музики для симфонічного оркестру – сюїт з власних балетів, концертної увертюри «Гаудеамус», Поеми; 2 концертів для фортепіано, 1 для арфи з оркестром; рапсодії «На верховині» для скрипки з оркестром; для скрипки – «Закарпатська рапсодія», Поеми; для фортепіано – «Гомін Верховини», «Гуцульська токата», «Буковинська сюїта», 12 прелюдій, Скерцо; хори; романси – «Солов’їний романс», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» ( сл. І.Франка), «Ой піду я межи гори» та ін.; пісні – «Думи німі» (сл. Лесі Українки), «На горах Карпатах», «Зустріч на стерні» (обидві сл. П.Воронька), «Коломия-місто», «Ой коли б я сокіл», «Гей, браття опришки» (сл. М.Устияновича); естрадні пісні – «Білі троянди», «Зоряна ніч» та ін.; обробок народних пісень; музики до театральних вистав; музикознавчих праць – С.Людкевич. Життя і творчість (К., 1951), Спогади про С.Крушельницьку // Славетна співачка: Зб.ст. (Львів, 1956) та ін.; статей у пресі. Література: 1. Архівна спадщина композитора Анатолія Кос-Анатольського. Каталог рукописів. – Львів, 1998. 2. Волинський Й. Анатолій Йосипович Кос-Анатольський. – К., 1965. 3. Загайкевич М. Співець Прикарпаття // Музика. – 1971. – №2. 4. Кауфман Л. Кос-Анатольский Анатолий Иосифович // Музыкальная энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1976. – Т.3. – С.11. 5. Козлов В. Вшанування А.Кос-Анатольського // Музика. – 1980. – №1. 6. Колодій Я., Полек В. Композитор Кос-Анатольський. – К., 1974. 7. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.321. 8. Муха А. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович // А.Муха. Композитори України та української діаспори: Довідник. – К.: Музична Україна, 2004. – С.150-151. 9. Терещенко А. А.Кос-Анатольський. – К., 1986.
Кропивницький Марко Лукич (1840, с. Бежбайраки, тепер с. Кропивницьке Кіровоградської обл. – 1910, Харків) – визначний український актор, режисер і драматург, співак (баритон) і композитораматор, один із засновників і керівник першого українського професійного театру побутового напрямку. Народився у збіднілій дворянській сім’ї. Початкову музичну освіту здобув у матері, грав на фортепіано, скрипці, віолончелі, гітарі, фісгармонії, бандурі та ін. 197
Закінчив Бобринецьке повітове училище (1856), був вільним слухачем юридичного факультету Київського університету (1862-1863). Працюючи чиновником у повітовому суді та ратуші в Бобринцях і Єлисаветграді (1861-1871) брав участь як актор і керівник у аматорських театральних гуртках разом з І.Тобілевичем. Переїхавши в Одесу (1871), під впливом О.Кониського та П.Ніщинського, вступає до професійного російського театру графів Моркових, де виконує переважно українські ролі. Наступне десятиліття (1871-1881) праці в російсько-українських трупах (Одеса, Харків, Херсон, Єлисавет, Катеринослав, гастролі в Галичині (1875), Криму, Петербурзі та ін.), протягом якого виконав понад 500 ролей, здобуло йому славу видатного актора. Виступаючи в російсько-українській трупі Г. Ашкаренка в Кременчуці, М.Кропивницький висунув ініціативу (1881) звернутися до міністра внутрішніх справ з проханням скасувати заборону українських вистав (згідно Емського указу 1876). Дозвіл отримали, але з різними обмеженнями: не можна було включати твори з життя інтелігенції та перекладні п’єси, разом з українськими слід було ставити й російські п’єси. Через це український театр був змушений обмежитись рамками народно-побутових, зрідка – історичнопобутових п’єс. Привабливості цим виставам надавало широке використання музики, переважно народної, або стилізованої під народну. 1882 М. Кропивницький очолює в Єлизаветі Товариство українських акторів – першу українську професійну трупу, у якій зібрав всі найкращі сили того часу (М.Заньковецька, М.Садовський, П.Саксаганський, І.КарпенкоКарий, Г.Затиркевич-Карпинська, М.Садовська-Барліотті, Є.Боярська й ін.), з якою об’їздив Україну та Росію, здобувши високу оцінку української та російської критики. Ця трупа започаткувала український професійний театр корифеїв (протягом 80-90-х років ХІХ ст. в Україні одночасно діяло декілька українських труп корифеїв українського театру – М.Старицького, М.Кропивницького, М.Садовського, П.Саксаганського), який сформував свою школу, об’єднавши театральні досягнення європейського рівня і досвід талановитих артистів декількох поколінь. Високомистецькі вистави з українською тематикою й українською мовою сприяли зростанню соціальної та національної свідомості народу: «Сцена була тією трибуною, з якої ми виступали на захист українського народу» (П.Саксаганський). Київський генерал губернатор заборонив (1883-1993) діяльність української трупи й будь які вистави українською мовою на підпорядкованій йому території. Внаслідок цієї заборони трупа розділилась на дві частини (одна з М.Старицьким на чолі, інша – з М.Кропивницьким). Незважаючи на заборони, М.Кропивницький протягом 1885-1900 з власними трупами виступав у містах України, Росії, в Криму, на Дону, Кубані, Північному Кавказі, Закавказзі, в Білорусії, Молдавії, Польщі. Зійшовши зі сцени (1902), жив на хуторі «Затишок» (на Харківщині), де продовжував писати п’єси, музику до них, спогади, інколи виїжджав на
198
гастролі (з 1905). Заснував дитячу трупу (1905-1910) з дітей селян, для якої написав дитячі п’єси і з якою виступав у навколишніх селах. Автор понад 40 оригінальних і перекладених п’єс. Створив власну акторську школу сценічного реалізму, через яку пройшли численні покоління акторів побутового театру дореволюційної доби, включно з корифеями української сцени. Непересічні організаторські здібності М.Кропивницького поєднувались з потужним талантом режисера-реформатора, який тяжів до синтезу слова, музики, пісні і танцю, започаткувавши традиції класичної музично-драматичної вистави. Його називають «батьком українського професійного театру». Виступав в концертах як читець, дириґент хору, співак. В його репертуарі були українські народні пісні, арії з опер, мелодрам, водевілів, романси російських композиторів, власні твори. Йому присвячена пісня Д.Крижанівського «Реве та стогне Дніпр широкий» (1886). Збирав, записував та обробляв українські народні пісні. Як композитор був автором музики до власних п’єс (оперети «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Вій», дует з якої «Де ти бродиш, моя доле» став народним; оперета-дивертисмент «Пісні в лицях або зальоти соцького Мусія», водевілі «По ревізії», «За сиротою і бог з калитою, або ж Несподіване сватання» та ін.). Написав дитячі опери (на власні лібрето) – «Івасик-Телесик» (1907), «По щучому велінню» (1907), романси (в т.ч. «Соловейко», «На вулиці скрипка грає»), вокальні дуети, хори. Переважна більшість п’єс М.Кропивницького насичена музикою, такими є «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай або павук», «Пошились в дурні» та ін. У репертуарі трупи М.Кропивницького були й п’єси інших авторів, серед них: мелодрама М.Вербицького «Підгіряни» (1892, поставлена у Варшаві), опера М.Аркаса «Катерина» (1899, прем’єрна постановка у Москві). Його пісні користувались популярністю («Соловейко», «Ревуть, стогнуть гори-хвилі», «Удовицю я любив», дует «За сонцем хмаронька пливе» та ін.), опрацьовувались для різних голосів та інструментальних складів. Наприклад, пісня «Соловейко» була популярна в опрацюванні В.Заремби, а «Ой поїхав за снопами», «Удовицю я любив» опрацював В.Косенко і присвятив славетному співаку І.Паторжинському. Ім’ям М.Кропивницького названо Кіровоградський український музично-драматичний театр. Пам’ятники – у Харкові на могилі драматурга (1914) та у м.Бобринці Кіровоградської області (1972). Під егідою ЮНЕСКО відзначалось (1982) сторіччя з часу заснування Товариства акторів. Література: 1. 2. 3.
Загайкевич М. Музичний світ Марка Кропивницького // Музика. – 1990. – № 4. Йосипенко М. Марко Лукич Кропивницький. – К., 1958. Кауфман Л.С. Кропивницкий Марк Лукич // Музыкальная энциклопедия. М.: Изд-во Советская Энциклопедия, 1976. – Т.3. – С.63. 199
4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.
Козар П. Дитяча трупа Кропивницького // Спогади про Марка Кропивницького. – К.: Мистецтво, 1990. – С.194-196. Корній Л.Становлення національного театру. Музично-драматичні твори // Л.Корній. Історія української музики. Частина третя. ХІХ ст.: Підручник. – Київ–Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 2001. – С.185-199. Кропивницький В. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького. Спогади про батька. – К., 1968. Кропивницький В. М.Л.Кропивницький як композитор // Спогади про Марка Кропивницького. – К.: Мистецтво, 1990. – С.161-163. Кропивницький Марко // Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1994. – Т.3. – С.1192-1193. Марко Лукич Кропивницький: Зб. ст., спогадів і матеріалів. – К., 1955. Ольховський А. Посилення боротьби за утвердження національної музичної школи // А.Ольховський. Нарис історії української музики. – К.: Музична Україна, 2003. – С.286. Пилипчук Р. Кропивницькі // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.337. Станішевський Ю. Джерела музичної режисури // Музика. – 1982. – №5. Ященко Л. Українські народні романси / Упоряд., передмова та примітки Л.Ященка. – К., 1961. – С.17.
Кушплер Ігор (1949, с.Покрівці Жидачівського р-ну, Львівської обл.) – український співак (баритон), педагог, композитор. Народний артист України. Закінчив Самбірське культурно-освітнє училище, навчався на музичнопедагогічному факультеті Дрогобицького педагогічного інституту ім. І.Франка, закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка (1978, клас сольного співу П.Кармалюка та О.Дарчука, клас хорового диригування Ю.Луціва). Артист заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина» в Дрогобичі, соліст Львівської філармонії. Гастролює Україною та за кордоном з камерними програмами. В його репертуарі романси Р.Шумана, Г.Малера, П.Чайковського, С.Рахманінова, М.Лисенка, С.Людкевича, Я.Лопатинського, Д.Січинського, власні твори, обробки народних пісень. Дебют на сцені Львівської опери в партії Євгенія Онєгіна відбувся у 1980. З того часу виконав понад 30 оперних партій, серед них: Жермон, Граф ді Луна, Яго, Амонасро, Ріголетто («Травіата», «Отелло», «Аїда», «Ріголетто» Дж.Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж.Росіні), Марсель («Богема» Дж.Пуччіні), Ескамільйо («Кармен» Ж.Бізе), Михайло Гурман («Украдене щастя» Ю.Мейтуса) та багато ін. Професор кафедри сольного співу Львівської державної музичної академії ім. М.Лисенка. Серед учнів: заслужені артисти України А.Шкурган, Г.Кульба, І.Дерда, лауреати міжнародних конкурсів О.Сидір, М.Загорулько, Н.Кулагіна, О.Юркевич та ін. 200
Композиція розкрила ліричну грань обдарування І.Кушплера. Починаючи з 80-х років він творить солоспіви, вокальні ансамблі, опрацьовує народні пісні. Особливо його надихає поезія великого Кобзаря та сучасних українських поетів. Автор: солоспівів («Ой по горі роман цвіте», «Ой маю, маю оченята» на сл. Т.Шевченка), пісень («Люблю тебе, мій рідний краю», «Котить хвилі Дніпро», «Калино, покровителько любові» – усі на сл. М.Петренка, «Ти і я» сл. П.Горецького), «Реквієм» (мелодія М.Гайворонського, слова М.Кураха), обробок українських народних пісень («Летіла зозуля», «Якби я мала крила орлині», «Люлька») та ін. Література: Кушплер І. Із глибинних джерел: Солоспіви, вокальні ансамблі, обробки народних пісень. – Львів: Логос, 1999. – 47 с.
Лисенко Микола Віталійович (1842, с. Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії – 1912, Київ) – класик української музики, фундатор національної композиторської школи – композитор, піаніст, дириґент, педагог, фольклорист, культурно-громадський діяч. Початкову музичну освіту почав здобувати вдома з 5 річного віку. У 10-річному віці продовжує музичні заняття у приватних пансіонах Вейля та Гедуена у Києві, де його вчителями музики були чехи Нейнквич та Паночіні. Згодом, навчання у Другій Харківській гімназії (1855-1859, з медаллю) поєднує з інтенсивними заняттями на фортепіано у російського композитора, піаніста-віртуоза, педагога М.Дмитрієва, який відіграв помітну роль у формуванні піаністичної манери М.Лисенка. Поступає на природничий факультет Харківського університету і за рік переводиться до Київського (1860-1864), де захопився народолюбними ідеями. Продовжує вдосконалюватись у Лейпцігській консерваторії (18671869, фортепіано і композиція) та Петербурзі у М.Римського-Корсакова (1874-1876). Оселяючись у Києві (1869), викладає в Інституті шляхетних дівчат (1865-1967), музичному училищі РМТ, дає приватні уроки, організовує концерти, виступає в концертах як піаніст, засновує хори і хорові товариства (в т.ч. музичне товариство «Боян», 1905, разом з О.Кошицем) та «Київський український клуб» (1908-1912, голова ради старшин), влаштовує щорічні 201
Шевченківські свята (від 1864), урочистий концерт до 100-річчя М.Глінки (1904), бере активну участь у діяльності Київської Старої громади, яка скеровувала свої зусилля на піднесення освіти й національне пробудження українського народу, а також у діяльності Літературно-артистичного товариства (1895-1905), археологічній експедиції на острів Хортиця (1878). Збирає й обробляє українські народні пісні. Закладає основи в Києві української музичної професійної освіти. Відкрив музично-драматичну школу (1904, з 1913 – названа його іменем, з 1918 – Музично-драматичний інституту ім. М.Лисенка), у якій здобули освіту українські композитори К.Стеценко, Л.Ревуцький, А.Буцькой, співак М.Микиша, мистецтвознавець Д.Ревуцький, хорові дириґенти О.Кошиць, Я.Яциневич, актори О.Ватуля, П.Нятко і Б.Романицький, режисер М.Терещенко та ін. відомі представники української музичної та театральної культури. Композиторська спадщина нараховує понад 500 обробок народних пісень, більше 20 музично-драматичних творів (в т.ч. 10 опер), 120 камерновокальних творів, понад 40 хорових творів (в т.ч. 4 кантати), 3 симфонічні твори, 2 камерно-інструментальні ансамблі, близько 60 фортепіанних творів, 5 творів для скрипки й фортепіано, ряд авторських транскрипцій власних творів. Створив цілісний індивідуальний стиль, у якому виокремлюються дві лінії: народна і лірико-психологічна романтичного типу. У творчості М.Лисенка остаточно сформувалася національна модель романтичного стилю (яскрава емоційна виразність, індивідуалізована лірика, значна роль народної тематики й образності, національної історичної теми; національна музична мова з опорою на фольклорні джерела, система жанрів, музична стилістика, особливості формотворення), яка поєдналася з реалістичними рисами (суспільно значуща тематика, народно-визвольна та патріотична ідеї, способи розкриття історичної тематики, викривальне й сатиричне спрямування окремих творів, правдиве відображення народного життя, народного характеру та ін.). Вперше формує модель національної опери та її жанрових різновидів: історико-героїчна народна драма («Тарас Бульба»), лірико-комічна опера («Різдвяна ніч»), лірико-фантастична опера («Утоплена»), дитяча комічна опера («Коза-дереза», «Пан Коцький»), дитяча фантастична опера («Зима і Весна»), опера-пародія («Андріашада»), комічна опера з сатиричними рисами («Енеїда»), камерна лірична опера («Ноктюрн»). Один з перших інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка (понад 90 вокальних творів різних жанрів – пісні, романси, ансамблі, хори, кантати), поетика якого вплинула на особливості драматургії та стилістику творів М.Лисенка. Багато композицій написав на тексти М.Старицького, С.Руданського, Лесі Українки, О.Олеся, М.Вороного, І.Франка, Г.Гейне, А.Міцкевича, С.Надсона та ін. Творець в камерно-вокальній музиці нового жанру – романсу-думи. Особливого розвитку в творчості М.Лисенка набула хорова поема. 202
Серед фортепіанних творів – 2 рапсодії, сюїта, соната, полонези, ноктюрни та ін. Протягом усього життя займався збиранням і записами українського фольклору (й організував до цього багатьох представників української інтелігенції), його виданням, обробками, виконанням народних пісень в концертах (як піаніст і хоровий дириґент), що пояснюється як бажанням композитора зберегти величезний скарб української народнопісенної творчості, так і розумінням важливого значення народної пісні для естетичного виховання і для зростання національної свідомості народу. Вперше здійснив музичний запис дум. Його обробки народної пісні мають новаторські стилістичні риси (поєднання ознак модальної та тональної систем, полімелодичність хорової фактури, поліфонічне варіювання, узагальнення ладоінтонаційного плану фольклорної мелодії, динамічна драматургія куплетно-варіаційної форми та ін.), що приводить часто до перетворення її на ліричну мініатюру чи драматичну сценку з динамічним розвитком образу, яка сприймається як авторський твір. Автор фольклористичних праць: «Дума про Хмельницького і Барабаша» (1888), «Про торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Україні» (1894). Ім’я Лисенка надано Львівському Вищому музичному інституту (тепер Львівська державна музична академія ім. М.Лисенка), Харківському театру опери і балету, Колонному залу Київської (тепер Національної) філармонії, її струнному квартету, Київській спеціалізованій середній музичній школіінтернату. Встановлено стипендії та премії (1982) його імені, проводиться конкурс, відкрито меморіальний музей (1980, Київ), на могилі (Байкове кладовище) встановлено надгробок (1939, скульптор Ю.Білостоцький), відкрито пам’ятники у Києві (1965) та у с. Гриньках. Видано: Зібрання творів у 20т. – К., 1950-56. Література: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.
Антонович Д. Уривки із спогадів про М.Лисенка // Українська музика. – 1937. – листопад-грудень. – Ч.9-10. – С.143-147. Андріївський В. Микола Лисенко. В соту річницю з дня народження. – Львів, 1942. Архимович Л. Лисенко і російська музична культура // Російсько-українські мистецькі зв’язки. – К., 1955. – С.100-113. Архімович Л., Гордійчук М. М.Лисенко: Життя і творчість. – К., 1992. – 254 с. Барвінський В. Мої спомини про М.Лисенка // Українська музика. – 1937. – листопадгрудень. – Ч.9-10. – С.141-143. Барвінський В. Митець великого обдаровання // Мистецтво. – 1958. – №4. – С.26-28. Барвінський В. Листи до родини Лисенка // Василь Барвінський. З музичнописьменницької спадщини. Статті та матеріали / Упоряд. В.Грабовський. – Дрогобич: Коло, 2004. – С.175-215. Бернацька Г. Із невідомого листування Миколи Лисенка з галичанами // Записки НТШ. Т.ССХХVІ. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. –– С.244-264. Білавич Д. Львівська газета «Діло» про 35-річний ювілей творчої діяльності М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.54-61. 203
10. Білинська М. М.Лисенко – видатний інтерпретатор «Кобзаря» // М.Білинська. Грає Кобзар, виспівує. – К.: Музична Україна, 1981. – 56-68. 11. Білодід К., Буттке К., Ґрубе У. Мовою документів (по слідах М.Лисенка в Німеччині) // Музика. – 1993. – №2. – С.25-26. 12. Білокінь С. З епістолярної спадщини (листи М.Лисенка до М.Грушевського) // Музика. – 1989. – №5. – С.20. 13. Білокінь С. Спогади С.Єфремова про М.Лисенка // Український музичний архів. – К., 1995. – Вип.1. – С.177-188. 14. Бровенко Е. Фортепіанні мініатюри М.В.Лисенка: до проблеми взаємодії загальноєвропейських та національних джерел стилю // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.146-155. 15. Булат Т. Героїко-патріотична тема в творчості М.В.Лисенка. – К., 1965. – 151 с. 16. Булат Т. З історії міжслов’янських музично-культурних взаємин (М.Лисенко в листуванні сучасників) // Українська музична спадщина. – К., 1989. – Вип.1. – С.98117. 17. Булат Т. М.В.Лисенко і сучасність // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. – К., 1965. – С.173-184. 18. Бутнік-Сіверський Б. Нотатки до біографії М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – К., 1980. – Вип. 15. – С.51-59. 19. Василенко З. Фольклористична діяльність М.В.Лисенка. – К., 1972. – 185 с. 20. Витвицький В. Громадянська праця Миколи Лисенка // Українська музика. – 1937. – листопад-грудень. – Ч.9-10. – С. 135-140. 21. Витвицький В. Микола Лисенко і його вплив на музичне життя Галичини // Українська музика. – 1937. – Ч.1. – С.62-65. 22. Гнатюк Л. Микола Лисенко: роки навчання // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.78-90. 23. Гнидь Б. Значення творчості М.Лисенка у формуванні української академічної школи співу // Б.Гнидь. Історія вокального мистецтва. – К., 1997. – С.243-257. 24. Гойхман Л. Про деякі властивості гармонічного мислення в хорових творах М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.180-184. 25. Гозенпуд А. Н.В.Лысенко и русская музыкальная культура. – М., 1954. – 153 с. 26. Гозенпуд А. Н.Лысенко // Из истории русско-украинских музыкальных связей. – М., 1956. – С.303. 27. Гончар Є. Деякі особливості композиторського мислення М.Лисенка (про композиційну динаміку розвитку тематизму) // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.193-199. 28. Горелая М. Цикл Н.В.Лысенко «Музыка к «Кобзарю» Т.Г.Шевченко»: вопросы эволюции стиля и интерпретации поэтического слова: Автореф. дисс… канд. искусствовед. – К., 1992. – 19 с. 29. Горєлая М. Деякі питання формоутворення у вокально-хоровому доробку М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.171-179. 30. Гудзенко А. Народнопесенная основа образов оперы Н.Лысенко «Тарас Бульба» // Украинское музыковедение. – К., 1966. – С.171-182. 31. Гудзенко А. Образи дійових осіб і музичні засоби їх розкриття в опері М.В.Лисенка «Різдвяна ніч» // Українське музикознавство. Вип.2. – К., 1967. – С.90-103. 32. Дяченко В. Микола Віталійович Лисенко. Життя і діяльність. – К., 1968. – 118 с. 33. Жимолостнова В. До питання про вплив українського фольклору на творчу діяльність М.В.Лисенка (на прикладі аналізу солоспівів з «Музики до «Кобзаря») // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.106-112. 34. Зінькевич О. «Пісні Офелії» М.В.Лисенка // Українське музикознавство. Вип.10. – К., 1975.– С.114-122. 204
35. Золочевський В. Посилення ролі діатоніки в обробках українських народних пісень для голосу з фортепіано М.В.Лисенка // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. – К., 1965. – С.31-52. 36. Иовса О. Н.Лысенко о задачах искусства // Украинское музыковедение. – К., 1966. – С.142-148. 37. Катренко А., Денисенко С. М.В.Лисенко і національно-визвольний рух в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Український історичний журнал. – 1992. – №7-8. 38. Квітка К. Фольклористична спадщина Миколи Лисенка // К.В.Квітка. Вибрані статті. – К., 1986. – Ч.ІІ. – С.3-77. 39. Клименко В. Вокальні твори М.Лисенка на слова Г.Гейне (до питання взаємозв’язку національного та загальноєвропейського) // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.165-170. 40. Клин В. Н.Лысенко и Л.Ревицкий // В.Клин. О музыке. – К., 1985. – С.19-22. 41. Колесса Ф. Микола Лисенко // Ф.М.Колесса. Музикознавчі праці. – К., 1970. – С.475483. 42. Козаренко О. Життя і творчість М.В.Лисенка в критичних оцінках і наукових спостереженнях // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.30-41. 43. Козаренко О. Музична мова Миколи Лисенка як визначальний етап національного семіотичного процесу // О.Козаренко. Феномен української національної музичної мови. – Львів, 2000. – С.62-96. 44. Колесса Ф. Спогади про Миколу Лисенка // Ф.М.Колесса. Музикознавчі праці. – К., 1970. – С.503-528. 45. Колесса Ф. Як розумів Микола Лисенко проблему гармонізації українських народних пісень // Українська музика. – 1937. – листопад-грудень. – Ч.9-10. – С.124-132. 46. Колодуб І. Співвідношення ритму вірша і вокальної мелодики в романсах М.В.Лисенка на силабічні вірші Т.Г.Шевченка // Українське музикознавство. – К., 1973. – Вип.8. – С.77-92. 47. Кононова О. Микола Лисенко і відродження національної української культури в Харкові // Березіль. – 1993. – №7-8. – С.158-165. 48. Коренюк О. Педагогічні принципи М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – К., 1969. – Вип.4. – С.11-121. 49. Корній Л. «Жіноча» лірика в романсах М.Лисенка на тексти Т.Шевченка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.156-164. 50. Корній Л. М.В.Лисенко // Історія української музики. Частина ІІІ. ХІХ ст.: Підручник. – Київ–Нью-Йорк: Вид-во М.Коць, 2001. – С.252-461. 51. Костюк О. М.В.Лисенко про суспільно-виховні функції музики // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. – К., 1965. – С.17-30. 52. Курковський Г. Микола Віталійович Лисенко – піаніст-виконавець. – К., 1973. – 151 с. 53. Лисенко М.В. Листи. – К.: Мистецтво, 1964. – 523 с. 54. Лисенко М.В. Про народну пісню і про народність в музиці. – К., 1955. – 66 с. 55. Лисенко М.В. у спогадах сучасників. – К., 1968. – 821 с. 56. Лисенко М.В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая. – К., 1978. – 195 с. 57. Лысенко Н.В. как концертант и композитор / Публикация, послесловие и примечания Е.Зинькевич // Музыкальная академия. – 1992. – №2. – С.175-178. 58. Лисенко Остап. Спогади про батька. – К., 1991. – 365 с. 59. Лісецький С. Лисенко і Людкевич // Музика. – 1986. – №2. – С.25-26. 60. Людкевич С. Микола Віталійович Лисенко як творець української національної музики // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. – Т.1. – С.287-293. 205
61. Людкевич С. М.В.Лисенко і українська суспільність у 25-ліття його смерти // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. – Т.1. – С.349-351. 62. Людкевич С. Найважливіша література про М.В.Лисенка // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. – Т.1. – С.352-353. 63. Людкевич С. Форма солоспіву у Лисенка. Спроба аналізу // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. – Т.1. – С.354-364. 64. Людкевич С. Камерно-інструментальні твори та опера-хвилинка «Ноктюрн» М.Лисенка // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. – Т.1. – С.384-386. 65. Людкевич С. Лисенко в моєму житті // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. – Т.1. – С.387-389. 66. Людкевич С. Микола Лисенко: хор мішаний з акомпанементом (фортеп’яно або оркестр) до слів поезії І.Франка «Ой що в полі за димове?» // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.423. 67. Людкевич С. Концерт в честь Миколи Лисенка // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.437; 68. Людкевич С. З музичного руху в Коломиї. Свято Лисенка // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.538540. 69. Людкевич С. Святочний концерт у 25-ліття смерти М.Лисенка // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.570571. 70. Людкевич С. Рецензія на статтю В.Золочевського «Про діатоніку гармонії М.В.Лисенка та її розвиток у творчості деяких українських радянських композиторів» // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.638-643. 71. Людкевич С. Рецензія на дисертацію викладача ЛДК Штейнберг Є.П. п.з. «Лысенко и музыкальная культура Западной Украины» // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.644-656. 72. Людкевич С. Рецензія на дисертацію І.А.Дурнєва п.з. «Опера М.В.Лисенка «Тарас Бульба» і її значення в історії розвитку української національної опери» // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.660-664. 73. Людкевич С. Рецензія на статтю М.Загайкевич п.з. «М.Лисенко і прогресивна культура Західної України» // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – Т.2. – С.666-667. 74. Ляшенко І. Засновник української національної композиторської школи // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.4-16. 75. Масленникова К., Лисенко О. П.І.Чайковський у М.Лисенка // П.Чайковський і Україна. – К., 1990. – С.157-158. 76. Матусевич Н. Гармонічне варіювання в обробках українських народних пісень М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – К., 1967. – Вип.2. –С.81-90. 77. Мірошниченко С. Лейпцігський зошит М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.91-105. 78. Муха А. «Енеїда» М.Лисенка – етапний твір в історії української опери // Київ музичний. – К., 1982. – С.54-61. 79. Неєдлі З. М.Лисенко й українські народні пісні // Українська музика. – 1937. – листопад-грудень. – Ч.9-10. – С.132-135. 80. Нівельт О. Особливості взаємодії модальних та тональних принципів висотної організації в творчості М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.185-192. 206
81. Пархоменко Л. М.Лисенко в контексті української хорової музики // Микола Лисенко та музичний світ. До 150-річчя від дня народження: Тези між нар. наук. конф. – К., 1992. – С.34-37. 82. Пилипчик Р. М.В.Лисенко на Буковині // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм в мистецтві. – К., 1965. – С.134-145. 83. Пчілка О. Микола Лисенко (Спогади й думки) // М.В.Лисенко у спогадах сучасників. – К., 1968. – С.71. 84. Савицький Р. Микола Лисенко в наукових і науково-дослідних публікаціях Заходу // Записки НТШ. Т.ССХХVІ. – Львів, 1993. –– С.322-333. 85. Сікорська І. Комічний театр М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.138-145. 86. Скорульська Р. З когорти геніїв людського духу // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.17-29. 87. Скорульська Р. Лисенки давні і сьогочасні (історико-літературне дослідження з коментарями та додатками) // Український музичний архів. – К., 1999. – Вип.2. – С.130-191. 88. Скорульська Р. «Як же його й жити, коли я співати не зможу...». Спроба реконструкції забутої постаті // Український музичний архів. – К.: Центрмузінформ, 2003. – Вип.3. – С.81-121. 89. Старицький Михайло. До біографії М.В.Лисенка // М.В.Лисенко у спогадах сучасників. – К., 1968. – С.7-62. 90. Стельмащук Р. До питання стилю М.Лисенка: зв’язки з західноєвропейською музичною культурою: Дипломна робота ЛДК. – Львів, 1992. – 34 с. 91. Стешко Ф. Лисенко й українське громадянство // Українська музика. – 1937. – листопад-грудень. – Ч.9-10. – С.149-156. 92. Сулім Р. М.Лисенко і Ф.Шопен у контексті українсько-польських культурних зв’язків: Автореф. дис... кан. мистецтвозн. – К., 1999. – 20 с. 93. Супрун О. Імпровізаційність у творах М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.200-203. 94. Сюта Б. Деякі риси музичної драматургії камерних вокальних творів М.Лисенка пізнього періоду творчості // Тези міжн. наук. конф. – К., 1992. – С.47-49. 95. Таранченко Е. Б.Н.Лятошинский и Н.В.Лысенко // Борис Николаевич Лятошинский. – К., 1987. – С.33-42. 96. Таранченко О. Про один з факторів становлення Лисенка-митця // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.79-77. 97. Тарасова О. Картина світу музичного театру М.В.Лисенка: Автореф. дис... канд... мистецтвозн. – К., 1999. – 20 с. 98. Українські народні пісні в записах М.В.Лисенка. Ч1. / Упоряд. Л.О.Єфремова. – К., 1990. – 351 с. 99. Франко Іван. Лисенкове свято в Австрії // Іван Франко. Зібрання творів у 50т. – К., 1982. – Т.35. – С.85-90. 100.Хіврич Л. Народна пісня як джерело і об’єкт поліфонічного розвитку у хорових обробках М.В.Лисенка // Українське музикознавство. – К., 1992. – Вип.27. – С.113-119. 101.Чепалов А. Н.В.Лысенко – студент Лейпцигской консерватории // Ф.МендельсонБартольди и традиции музыкального профессионализма. – Харьков, 1995. – С.132-137. 102.Чудутова Г. «Киевская старина» і М.В.Лисенко // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.42-53. 103.Штундер З. Паралельно-змінний лад в українських народних піснях і творах М.В.Лисенка // Народна творчість та етнографія. – 1965. – №.1. – С.41-52. 104.Штундер З. Народнопісенна ладовість як основа гармонії М.В.Лисенка // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. – К., 1965. – С.53-97. 207
105.Штундер З. Народная ладовая переменность как основа модуляции в произведениях Н.В.Лысенко // Украинское музыковедение. – К., 1966. – С.149-170. 106.Юсов О. Характерні риси багатоголосся в хорових обробках М.В.Лисенка // Народна творчість та етнографія. – 1967. – №3. – С.48-52. 107.Юферова З. Драматургічні і стильові риси народних сцен в опері М.Лисенка «Тарас Бульба» // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.120-137. 108.Якубяк Я. Лисенко та Людкевич // Микола Лисенко та музичний світ. До 150-річчя від дня народження: Тези міжн. наук. конф. 20-22 травня 1992 р. – К., 1992. – С.61-63. 109.Якубяк Я. Микола Лисенко і Станіслав Людкевич: Монографія. – Львів: ДВЦ НТШ, 2003. – 264 с. 110.Яросевич Л. Микола Лисенко і Михайло Старицький // Українське музикознавство. – 1992. – Вип.27. – С.62-69.
Ніщинський Петро Іванович (літ. псевдонім – Петро Байда) (1832, с. Неменка, на Вінниччині – 1896, с. Ворошилівка, там само) – український письменник і поет-перекладач, педагог, композитор. Музичну освіту здобув у Київсько-Софіївському духовному училищі. Закінчив богословський факультет університету в Афінах (1885) із ступенем маґістра. Півчий церкви російського посольства в Афінах (з 1850), викладач російської та грецької мов, керівник хорів гімназій у Петербурзі (де знайомиться з першим українським істориком М.Костомаровим), Одесі (де відвідує вистави театру М.Кропивницького), Ананьєві, Бердянську. 1884 коротко перебував у Галичині. Автор перших перекладів українською мовою Софокла та Гомера, шести пісень з «Іліади», грецькою – «Слово о полку Ігоревім». Написав розвідки про грецьку музику і метрику. 1875, під впливом від спілкуванням з «театром корифеїв» та відвідування художніх «субот» родини Тобілевичів у Єлисаветграді, створив на власний текст музичну картину «Вечорниці» як вставну сцену до другої дії драми «Назар Стодоля» Т.Шевченка, з якої широко відомі сцена «Гадання», чоловічі хори «Віють вітри» і «Закувала та сива зозуля» (написаний 1872 для вистави М.Кропивницького «Невольник» – інсценізації «Сліпого» Т.Шевченка, вперше виконаний 1875 в Єлисаветграді). Також його перу належать пісні-романси – «Порада», «Нудьга», «У діброві чорна галка»; обробки народних пісень – «Про козака Софрона», «Про Байду» (присвятив М.Лисенкові), «Ой гук, мати, гук». Література: 1. Довженко В. П.І.Ніщинський. – К., 1955. 2. Кияновська Л. Петро Ніщинський // Л.Кияновська. Українська музична культура: Навчальний посібник. – Тернопіль: СМП «Астон», 2000. – С.35-41. 3. Ніщинський Петро Іванович // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.440. 208
4. Ольховський А. П.І.Ніщинський // А.Ольховський. Нарис історії української музики. – К.: Музична Україна, 2003. – С.266-269. 5. П.Ніщинський. Вечорниці: Музика до драми «Назар Стодоля» Т.Шевченка. Клавір. – К.: Мистецтво, 1965. – 48 с. 6. Пархоменко Л. Петро Ніщинський (Творчі портрети українських композиторів). – К., 1989. – 64 с.
Січинський Денис Володимирович (1865, с. Клювинці, тепер Тернопільської обл. – 1909, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – один з перших професійних українських галицьких композиторів, дириґент і музичний діяч. Навчався у Тернопільській гімназії (1879-1887), де співав у хорі, брав уроки музики у відомого піаніста і композитора В.Вшелячинського; у Львівському університеті (1888, юридичний та теологічний факультети), Львівській (польській) консерваторії (1890-1892) в класі гармонії та контрапункту К.Мікулі, учня Ф.Шопена. Організатор і дириґент співацьких товариств «Боян» у Львові, Коломиї (1893), Перемишлі (1895-1896), Станіславі (18991907), засновник і керівник хорів в селах Микитині, Угорники (1899) біля Станіслава, Викторові (1901-1902) біля Галича, Яйківцях (1903-1904), з якими виконував твори галицьких композиторів, М.Лисенка, власну музику. Наприклад, силами хористів поставив у с. Серафинці «Вечорниці» П.Ніщинського і дитячу оперу М.Лисенка «Коза-Дереза». Гастролював з хорами в Галичині. Критика відзначала великі успіхи хорів, якими він керував. Активний учасник громадсько-культурного життя краю: організатор ювілейних концертів Т.Шевченка та інших видатних українських митців, концертів товариства «Боян», хорових конкурсів, учасник з’їздів композиторів, один з ініціаторів об’єднання всіх музичних товариств і хорових колективів Галичини в «Союз співацьких і музичних товариств» (1903). За ініціативою Д.Січинського у Станіславі було створено музичне видавництво (1902), бібліотеку та першу музичну школу (при товаристві «Боян»), яка згодом була перетворена у філію Львівського музичного інституту ім. М.Лисенка (1921), а далі – в музичне училище (1939). С.Людкевич характеризував Д.Січинського, як одного з найталановитіших композиторів Галичини. Через особливості натури композитора та нещасливе життя у його творах домінують настрої смутку та безнадії, незадоволення навколишнім світом і собою. Одним із жанрових джерел його вокальної музики, була старогалицька міська пісня з характерною для неї салонно-сентиментальною семантикою. При житті 209
тільки невелику частину власних творів Д.Січинському вдалося надрукувати, тому значна частина його творчого доробку втрачена. Найяскравіша сторінка творчості – солоспіви, у яких виявився справжнім майстром драматичного монологу, створив неповторний індивідуальний почерк, позначений глибоким внутрішнім неспокоєм, експресивністю. Як один з перших галицьких українських професійних композиторів прожив значну частину життя в бідності й нестатках й помер від раку горла. В Івано-Франківську Д.Січинському встановлено пам’ятник (1943, скульптор М.Зорій), його іменем названо музичне училище, проводиться хоровий конкурс. Автор: опер «Будка» за одноактною драмою І.Франка (1900-1904, рукопис загублено), «Роксоляна», лібрето І.Луцика, ред. С.Чарнецького (1907-1909, поставлена вперше 1911 Стадником в Коломиї та М.Садовським в Києві 1912); кантат «Дніпро реве» (1892) до сл. В.Чайченка (псевдонім Б.Грінченка), «Лічу в неволі» до сл. Т.Шевченка (1902), «Журавлі» до сл. І.Франка (1906, рукопис загублено); музики до театральних п’єс «Заволока» (1902), комедій «Нахмарило» Б.Грінченка (1905), «Свекруха» Л.Лопатинського (1905); хорових творів до сл. І.Грабовича «Коби я був пташков», В.Пачовського «Над гори, до хмар», І.Франка «Даремне пісне», «Пісне моя», «Не пора», «Непереглядною юрбою», Т.Шевченка «Минули літа молодії», «Один у другого питаєм», К.Малицької «Чом, чом, чом, земле моя», М.Вороного «Нудьга гнітить», власні «Мій краю коханий» та ін.; церковної музики: Служба Божа, Кантата Його Преосвященству Єпископові Станіславівському о.Др.Григорію Хомишину для мішаного хору в супроводі фортепіано; солоспівів для голосу з фортепіано на слова Т.Шевченка «У гаю, гаю», «І золотої, й дорогої», У.Кравченко «Кілько дум тут переснилось», І.Франка «Як почуєш вночі», Лесі Українки «Не співайте мені», Г.Гейне «У мене був коханий край», «Із сліз моїх», О.Луцького «І не питай мене», М.Гавалевича «Бабине літо», Л.Ридля «Мені байдуже», В.Вільшанецької «Я тебе люблю», народні (Дума про Нечая), власні «Паду чолом до скелі» та ін.; творів для оркестрів різного складу; для фортепіано; обробок народних пісень: в’язанка «Було не рубати зеленого дуба» (1892); обробок творів інших авторів. Упорядник збірок: «153 українські народні і патріотичні пісні для фортепіано зі словами» (1904); «Популярні пісні для дитячих голосів» (1904). Література: 1. Карась Г. Передмова // Денис Січинський. Хорові твори / Концепція видання та упоряд. Г.Карась. – Івано-Франківськ, 2000. – С.3-7. 2. Кияновська Л. Денис Січинський // Л.Кияновська. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. – Тернопіль, 2000. – С.145-157. 3. Кияновська Л. Галицька музична культура другої половини ХІХ сторіччя // Л.Кияновська. Українська музична культура: Навчальний посібник. – Тернопіль: СМП «Астон», 2000. – С.60-69. 210
4. Корній Л. Січинський // Л.Корній. Історія української музики. Частина третя. ХІХ ст.: Підручник. – Київ–Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коця, 2001. – С.176-178. 5. Людкевич С. Д.Січинський // С.Людкевич. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.1. – Львів, 1999. – С.336-340. 6. Павлишин С. Денис Січинський (Творчі портрети українських композиторів). – К.: Музична Україна, 1980. – 48 с. 7. Пиц Б. Імені Д.Січинського // Музика. – 1992. – №1. – С.10. 8. Січинський Денис // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.541.
Соневицький Ігор Михайлович (1926, с. Гадинківці на Тернопільщині – 2006, США) – український композитор, музикознавець, дириґент, педагог. Навчався у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка у Львові, у Віденській музичній академії; закінчив Високу державну музичну академію в Мюнхені (1950). Ступінь доктора філософії отримав в Українському Вільному університеті в Мюнхені (1961). Професор музикології Українського католицького університету в Римі (1967), викладач УМІ США (19521967), Українського католицького університету та Академії св. Юра в НьюЙорку (з 1978). Дириґент оркестру Державної музичної академії в Мюнхені (1947-1950), Українського оперного ансамблю (1948-1950), різних хорів – «Думка» і «Заграва» (Нью-Йорк), Українського хору ім. Т.Шевченка (Клівленд) та ін. Голова Музикологічної комісії НТШ (1977) і секції УВАН у США (1980). Зарубіжний член СКУ. Крім концертів з хорами й оркестрами часто виступає на громадських, патріотичних, релігійних урочистих академіях, акомпанує на фортепіано в концертах К.Венгжин-Колянківському, А.Добрянському, Є.Зарицькій, М.Кокольській, В.Коткову, Х.Липецькій, М.Лисогір, Т.Лихолай, І.Мигаль, Г.Минаїв-Андреадіс, М.Мінському, К.Ордассі-Баранській, Л.Рейнарович, М.Скала-Старицькому, В.Тисовському, В.Тисяку, С.Шкафаровському та ін. Пропагує українське музичне мистецтво організовуючи щорічні фестивалі у Гантері, які отримують широкій відгук у американської публіки та в пресі. Автор: опери-сатири «Зоря», опери-триптиха «Володимир Великий»; балету «Попелюшка»; кантат – «Любіть Україну» (сл. В.Сосюри), «Думи мої» (сл. Т.Шевченка), «Псалом 113», «Псалом 137», «Псалом 149»; творів для фортепіано; для хору – Літургія (народна), Літургійні пісні, Дві весільні пісні, Похоронне голосіння; біля 40 солоспівів – вокальні цикли на слова Т.Шевченка, І.Франка, Б.-І.Антонича, В.Симоненка, «Canti Spirituali» (10 пісень-молитов), пісень на слова різних поетів; музичного оформлення до 30 театральних вистав; музикознавчих праць – Артем Ведель і його музична спадщина (Нью-Йорк, 1966), Композиторська спадщина Нестора Нижанківського (Рим, 1972; передрук у Записках НТШ, Львів, 1993), 211
Мирослав Скала-Старицький (рукопис, 1976), Антологія української церковної музики (рукопис, 1981), Словник українських композиторів (НьюЙорк, 1993) та ін.; понад 100 статей у пресі. Редактор нового видання «Історії української музики» М.Грінченка (Нью-Йорк, 1961), «Ювілейної книги Українського Музичного Інституту в Америці» (Нью-Йорк, 1962); упорядник збірки пісень Р.Купчинського «Ми йдемо в бій» (Нью-Йорк, 1977), «Вибраних творів для мішаного хору a cappella» І.Недільського (Нью-Йорк, 1977), духовних творів Артема Веделя (Нью-Йорк, 1985) та ін. Література: 1. Водяний Б. та ін. Короткий словник діячів української музичної культури. – Тернопіль: Чумацький шлях, 1992. – С.41. 2. Дуда І. Ігор Соневицький // Свобода. – 1992. – 24 березня. 3. Загайкевич М. Навіки з Україною // Музика. – 2001. – №3. 4. Кияновська Л. З-за піднятої завіси // Музика. – 1991. – №4. 5. Кияновська Л. Наш гість – маестро Соневицький // Музика. – 1996. – №3. 6. Муха А. Соневицький Ігор Михайлович // А.Муха. Композитори України та української діаспори: Довідник. – К.: Музична Україна, 2004. – С.284-278-279. 7. Павлишин С. Знайомство зблизька // Музика. – 1992. – №5. 8. Павлишин С. Ігор Соневицький. – Львів, 1995. 9. Подуфалий В. Маестро Ігор Соневицький // Тернопіль. – 1996. – №4-5. – С.32.
Степовий (Якименко) Яків Степанович (1883, Харків – 1921, Київ) – український композитор, педагог, музичний критик, музично-громадський діяч. Навчався і співав в Придворній співацькій капелі в Петербурзі (1895-1902), згодом у Петербурзькій консерваторії (1902-1909, клас композиції М.РимськогоКорсакова і А.Лядова, випускні екзамени склав 1914). Водночас співпрацював в «Русской музыкальной газете» та журналі «Музыка», займався педагогічною діяльністю. На пропозицію українського товариства «Кобзар» дав концерти зі своїх творів у Москві (1911) та Петербурзі (1912). Крім того, вперше виконав свій фортепіанний «Прелюд пам’яті Шевченка» (перший інструментальний твір в українській музиці, пов’язаний з образом Кобзаря) на літературно-музичному Шевченківському вечорі у Москві (1912). Викладач Київської консерваторії (1917-1919) та автор підручника з теорії музики. Музичний керівник театру «Музична драма» в Києві (1919) та Державного вокального ансамблю, завідувач музичної секції Всеукраїнського комітету мистецтв при Наркомосі УРСР (з 1919). Брав участь у створенні симфонічного оркестру ім. М.Лисенка, струнного квартету при Народній консерваторії. Як композитор найяскравіше виявив себе у жанрі малих форм – пісні, романсі, хорах, фортепіанних мініатюрах, – у яких переважають 212
самозаглибленість, м’які ліричні тони, багатство й змістовність образів. Основна риса творчості – мрійливість, основні ознаки стилю – закінченість й рельєфність. Автор: опери «Невольник» (за Т.Шевченком, незакінчена); творів для фортепіано (три фуги, Соната, Фантазія, Вальс, Мазурка, 15 прелюдій, Елегія, Менует, Колискова, танці, поеми, сюїти, мініатюри та ін.); для віолончелі; для ансамблів бандуристів (п’єси на теми народних пісень); для скрипки і фортепіано; хорів (понад 20, в т.ч. «На роковини Т.Шевченка» сл. Лесі Українки, «Тече вода з-під явора» сл. Т.Шевченка, «Для всіх ти мертва і смішна» і «Дві хмароньки» сл. О.Олеся, «Арфами» сл. П.Тичини), церковні композиції («Отче наш», «Утішителю світу», «Шлюб» та ін.); вокальні ансамблі (11, на сл. Т.Шевченка, П.Тичини, Я.Щоголєва, О.Олеся та ін.); романси (близько 53, зокрема «Три шляхи» і «За думою дума» на сл. Т.Шевченка, «Розвійтеся з вітром» на сл. І.Франка, «Досить невільна думка мовчала» на сл. Лесі Українки, «Степ» на сл. М.Черкаського, «Рубіни» на сл. М.Вороного, «З журбою радість обнялася» на сл. О.Олеся, «Ноктюрн» на сл. М.Рильського та ін.), цикли на слова різних поетів («Барвінки» і «Пісні настрою» на сл. О.Олеся та ін.); сольних та для ансамблю обробок народних пісень (близько 80). Упорядник збірників: «П’ять десятків для хору», «Проліски» (біля 150 тв. для дітей), «Кобзар» (20 тв. на сл. Т.Шевченка), «П’ять шкільних хорів» та ін. Література: 1. Булат Т. Яків Степовий. – К., 1980. 2. Гошовский В. Степовой Яков Степанович // Музыкальная энциклопедия. Т.5. – М.: Советская энциклопедия, 1981. – С.271. 3. Жук С. Мої зустрічі з Я.Степовим і Ф.Якименком // Культура і життя. – 1992. – 3 жовтня. 4. Історія української музики. В шести томах. Т.4. 1917-1941. – К.: Наукова думка, 1992. – С.78-80; 141-144; 179-181; 434-436; 528-530. 5. Кияновська Л. Яків Степовий (Якименко) // Л.Кияновська. Українська музична культура: Навчальний посібник. – Тернопіль: СМП «Астон», 2000. – С.78-82. 6. Королюк Н. Яків Степанович Степовий // Корифеї української хорової культури ХХ ст. – К., 1994. – С.61-80. 7. Людкевич С. Вокальна музика на тексти поезій «Кобзаря» // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. –Т.1. – С.255-269. 8. Муха А. Степовий (справж. – Якименко) Яків Степанович // А.Муха. Композитори України та української діаспори: Довідник. – К.: Музична Україна, 2004. – С.284-285. 9. Ольховський А. Я.С.Степовий // Нарис історії української музики. – К.: Музична Україна, 2003. – С.368-373. 10. Степанченко Г. Композитор Яків Степовий. – К., 1974. 11. Степанченко Г. Я.С.Степовий і становлення української радянської музики. – К., 1979. 12. Степанченко Г. Я.Степовий. Бібліографічний нарис // Українське музикознавство. Вип. 19. – К., 1984. – С.20-22. 13. Степовий Яків Степанович // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.562. 213
14. 15. 16.
Філенко Т. Серед нових поколінь // Народна творчість та етнографія. – 1984. – №3. Філіпова Т. Новознайдені автографи // Музика. – 1973. – №6. Шреєр-Ткаченко О. Композитор-патріот // Музика. – 1972. – №3.
Стеценко Кирило Григорович (1882, с. Квітки на Черкащині – 1922, с. Веприк на Київщині) – український композитор, хоровий дириґент, педагог, музично-громадський діяч, священик. Володіючи абсолютним слухом та гарним голосом (дискант), з дитинства співав у церковному хорі, водночас допомагав батькові (маляр-самоук) розтирати фарби та виводити лики святих. Початкову освіту здобуває у церковно-приходській школі. З 10-річного віку навчається у Софійській духовній школі (1892-1897, Київ), у якій вже через три роки диригує учнівським хором; також бере уроки у Рисувальній школі М.Мурашка, відомого живописця. Навчається у Київській духовній семінарії (1897-1903). Водночас працює помічником регента у Михайлівському монастирі (в бібліотеці якого студіює твори А.Веделя, Д.Бортнянського, М.Березовського, М.Глінки, М.РимськогоКорсакова, П.Чайковського та ін. видатних композиторів), регентом духовної семінарії (1902). Починає опрацьовувати для хору церковні композиції. Познайомившись (1899) з М.Лисенком, починає співати у його хорі (керівник Я.Яциневич), згодом вирушає з ним у другу, а потім і третю його подорож Україною. Тут вперше звучать його оригінальні композиції. З 1903 – вчитель церковно-учительської школи. Продовжує здобувати музичну освіту у музичному училищі РМТ та Музично-драматичній школі М.Лисенка (1904-1907), бере уроки композиції у Г.Любомирського. За підозрою у революційній діяльності висланий з Києва (1907-11) до Александровська-Грушевського (нині м.Шахти). Лише завдяки клопотанням О.Кошиця отримав дозвіл працювати вчителем співу у гімназії м.Біла Церква, пізніше, у зв’язку з хворобою, переїжджає до Тиврова (тепер смт Вінницької обл.). 1911 прийняв сан священика й служив у с. Голово-Русава (тепер Олександрівка Вінницької обл.), де знайомиться з М.Леонтовичем (1915). 1917 повертається у Київ. Брав активну участь в організації українського музичного життя та музичної освіти, створив кобзарську школу. Працював у Всеукраїнському музичному комітеті відділу мистецтв при Наркомосі УРСР, керував музичнохоровою секцією «Дніпросоюзу» (з 1919). З його ініціативи створювались мандрівні хорові капели, освоєно нотодрукування (заснував разом з О.Коваленком нотне видавництво «Кобза»), організовано музичну бібліотеку. Викладав у Музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, друкувався у музично-літературному журналі «Боян» (виходив у Тамбові). Розчарований радянською дійсністю покинув столицю і з грудня 1920 жив, прийнявши місцеву парафію, у с.Веприк, де і помер від тифу. 214
Як композитор, незважаючи на вірність класичним традиціям, вносить багато нового, подекуди експериментального. Вперше у вітчизняній музиці створює монодраму (музично-драматичний твір для одного виконавця, частіше вокаліста, у супроводі інструментального ансамблю чи оркестру) на античний сюжет («Іфігенія в Тавриді» за Лесею Українкою), звертається до гостросатиричних тем у хорах («Цар Горох», сл. В.Самійленка за П.Беранже), його пізні романси на сл. М.Рильського мають риси символізму. По-новому втілив у дитячих операх українську народну казку («Івасик-Телесик», «Лисичка, Котик і Півник»), а у вокально-хоровій музиці – своє розуміння поезії Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, С.Черкасенка та ін. Головне місце у творчій спадщині належить хоровій музиці, що зумовлено практичною діяльністю керівника багатьох колективів, одного з перших помічників М.Лисенка у хорових мандрівках з концертами Україною. Хоровий доробок налічує біля 50 творів, серед яких кантати «Слава Лисенкові», «Єднаймося» (сл. І.Франка), «Шевченкові» (сл. К.Малицької), «У неділеньку у святую» (сл. Т.Шевченка), хорова поема «Рано-вранці новобранці» (сл. Т.Шевченка), 20 хорів a cappella («В країні мертвій», «Радійте, співайте», «Усе жило, усе цвіло» всі на сл. О.Олеся, «Сон» сл. П.Грабовського, «Як умру, то поховайте» сл. Т.Шевченка та ін.) та 17 хорів з супроводом («Вкраїно-мати! Кат сконав», «Живи, Україно» усі на сл. О.Олеся, «Могила» на сл. Б.Грінченка, «Прометей» на сл. О.Коваленка, «То була тиха ніч» на сл. Лесі Українки, «Хмари» на сл. М.Вороного та ін.), обробки народних пісень; церковні композиції (3 Літургії, Панахида, Всенічна, Христос Воскрес та ін., стихири, канти); 48 романсів і пісень на сл. різних авторів; музика до театральних вистав; пісні для дітей (зб. «Луна», шкільні співаники). Література: 1. Архімович Л., Гордійчук М. Глава VІІІ. Творчі взаємини з К.Стеценком і М.Леонтовичем // Л.Архімович, М.Гордійчук. М.Лисенко: Життя і творчість. – К.: Музична Україна, 1992. – С.168-194. 2. Гордійчук М. Зірка першої величини // Культура і життя. – 1982. – 13 червня. 3. Горюхіна Н., Єфремова Л. К.Г.Стеценко – К., 1950; 1955. 4. Грінченко М. Кирило Стеценко // Вибране. – К., 1959. – С.507. 5. Іванов В. Кирило Стеценко – церковний композитор // Вісті з України (Київ). – 1992. – 6-12 серпня. 6. Історія української музики: В шести томах. – Т.4: 1917-1941. – К.: Наукова думка. – 1992. – 615 с. Із змісту [Про К.Стеценка]: С. 7-13, 46-55,72, 78, 80, 95, 106-112, 114, 116, 117, 119-122, 141-144, 175, 177, 180, 198, 201, 204, 205, 209, 210, 223, 228, 348, 429, 431, 433-436, 440, 442, 452, 485, 486, 529-531, 533, 541, 549, 551, 565, 574, 576, 591. 7. Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / Упоряд. Є.Федотов. – К., 1981. 8. Кияновська Л. Кирило Стеценко // Л.Кияновська. Українська музична культура: Навчальний посібник. – Тернопіль: СМП «Астон», 2000. – С.69-73. 9. Королюк Н. Кирило Григорович Стеценко // Королюк Н. Корифеї української хорової культури ХХ століття. – К.: Музична Україна, 1994. – С.29-60. 10. Косовський В. Правду не здолати! // Культура і життя. – 1992. – 23 травня. 215
11. Лісецький С. Лейтмотиви у творчості К.Г.Стеценка // Українське музикознавство. Вип. 3. – К., 1969. 12. Лісецький С. Гармонія К.Стеценка // Українське музикознавство. Вип.7. – К., 1972. 13. Лісецький С. Кирило Стеценко. – К., 1974. 14. Лісецький С. Поліфонічний тематизм К.Стеценка // Музика. – 1974. – №3. 15. Лісецький С. Риси стилю творчості К.Стеценка. – К., 1977. 16. Лісецький С. Вшанування Кирила Стеценка // Музика. – 1982. – №4. 17. Лісецький С. К.Г.Стеценко. Біобібл. нарис // Українське музикознавство. Вип.17. – К., 1982. 18. Людкевич С. Кирило Стеценко // С.Людкевич. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. – Львів: Вид-во М.Коць, 1999. –Т.1. – С.341-344. 19. Мірошникова О. К.Г.Стеценко як хоровий дириґент // Українське музикознавство. Вип.3. – К., 1969. 20. Муха А. Стеценко Кирило Григорович // А.Муха. Композитори України та української діаспори: Довідник. – К.: Музична Україна, 2004. – С.287-288. 21. Пархоменко Л. К.Г.Стеценко. – К., 1957; 1963; 1973. 22. Пархоменко Л. Співець народу // Музика. – 1982. – №3. 23. Пархоменко Л. Творець духовної музики // Українська культура. – 1992. – №5. 24. Стеценки // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.564. 25. Стеценко П. Забута біографія. Протоієрей К.Г.Стеценко // Музика. – 1994. – №3. 26. Товстуха Є. Кирило Стеценко: біографічна повість. – К., 1982. – 200 с. 27. Уманець В. Музично-педагогічна діяльність Кирила Стеценка // Народна творчість та етнографія. – 1986. – №3. 28. Федотов Є. Кирило Стеценко – педагог. – К., 1977. 29. Шреєр-Ткаченко О. Композитор-патріот // Музика. – 1972. – №3. 30. Яросевич Л. Співвідношення слова і музики у творчості К.Г.Стеценка // Українське музикознавство. Вип. 19. – К., 1984.
Філіпенко Аркадій Дмитрович (1912, с. Горенка поблизу Києва – 1983, Київ) – український композитор, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958), народний артист УРСР (1969). Член СКУ. Навчався на вечірньому робфаці при Музичнодраматичному інституті ім. М.Лисенка, закінчив Київську консерваторію (1939, клас композиції Л.Ревуцького). Працював токарем на Київському кораблеремонтному заводі (до 1932). Член Президіуму (з 1968) й заступник голови (з 1973) Спілки композиторів України, секретар правління Cпілки композиторів СРСР (з 1968). Найбільш яскраво себе виявив у жанрі масової пісні (сольної й хорової) і пісні для дітей (більше 300). Оригінальністю відзначаються його квартети (5й присвячений 1500-річчю Києва). Автор: дитячої опери «В зеленому саду», оперет «Голий президент» і «Сто перша дружина султана», «Зоряний час»; кантат; вокально-симфонічної поеми «Дума про безсмертного Кобзаря» (сл. П.Тичини); симфонії; 216
«Героїчної поеми» для симфонічного оркестру; оркестрових та фортепіанних п’єс; хорів (більше 100, в т.ч. «Славлю мою Батьківщину» сл. П.Тичини); пісень-романсів (в т.ч. «Ронить листя клен похилий» сл. В.Бичка, «За рікою вдалині» сл.С.Щипачова); музики до вистав («Калиновий гай», «Чому посміхалися зорі» та ін.), кінофільмів (більше 20, в т.ч. «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Королівство кривих дзеркал»), радіо- та телевистав. Відзначений Державною премією СРСР (1949). Література: 1. Аркадий Филиппенко. Статьи и материалы / Сост. В.Филиппенко. – М., 1988. 2. Аркадій Дмитрович Філіпенко // Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр.енцикл., 1997. – С.605-606. 3. Волинський Й. Молоді українські композитори // Радянська музика. – 1940. – №3. 4. Герман А. Композитор А.Філіпенко. – К., 1958. 5. Капрелов В. Аркадий Дмитриевич Филиппенко // Они пишут для детей. – М., 1975. – Вып.1. 6. Каришева Т. Вечір пам’яті // Музика. – 1984. – №2. 7. Конькова Г. Третій квартет Аркадія Філіпенка // Музика. – 1973. – №2. 8. Михайлов М. Аркадій Філіпенко. – К., 1973. 9. Муха А. Філіпенко Аркадій Дмитрович // А.Муха. Композитори України та української діаспори: Довідник. – К.: Музична Україна, 2004. – С.306. 10. Степаненко М. З чистих джерел // Музика. – 1972. – №6. 11. Фадеева И. В гостях у композиторов // Советская музыка. – 1961. – №6. 12. Швачко Т. «Зоряний час» // Музика. – 1981. – №2. 13. Шурова Н. Филипенко Аркадий Дмитриевич // Музыкальная энциклопедия. – М., 1981. – Т.5. – С.811.
Богдан Пиц, доцент ДДПУім. І.Франка
217
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ: Михаць Микола Григорович (10.12.1960, м.Дрогобич) – дириґент, педагог, музичний та громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Закінчив Дрогобицьке державне музичне училище (1980, клас контрабаса Ф.Феньвеші, Я.Дениса), Львівську державну консерваторію ім.М.Лисенка (1985, клас контрабаса О.Щеглова, О.Лучанко; 1994, клас дириґування І.Юзюка). Артист оркестрів Львівського обласного музично-драматичного театру ім.Я.Галана, оперної студії Львівської консерваторії, Львівського державного театру опери та балету ім.І.Франка, Львівської обласної філармонії (19771985), якими керували відомі дириґенти – М.Колесса, С.Турчак, І.Лацанич, Ю.Луців, І.Юзюк, О.Грицак, І.Паїн, С.Арбіт, Д.Пелехатий, Р.Филипчук та ін. Керівник народного фольклорно-етнографічного ансамблю “Джерела Карпат” (1985-1986, Трускавець). Завідувач музичною частиною, дириґент, головний дириґент Львівського обласного муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича (1986-1999). Дириґент-постановник опер “Запорожець за Дунаєм” С.ГулакаАртемовського, “Наталка Полтавка”, “Пан Коцький” М.Лисенка, оперет “Вій” М.Кропивницького, “Сватання на Гончарівці” К.Стеценка, “Севастопольський вальс” К.Лістова, “Весілля в Малинівці” Л.Юхвіда, “Поцілунок Чаніти”, “Трембіта”, Ю.Мілютіна, “Різдвяна ніч” І.Поклада та ін.; музично-драматичних п’єс: “Невольник”, “Мати-наймичка” за творами Т.Шевченка, “Голгофа” за Ч.Айтматовим, “Запорізька Січ” О.Коломійця, “Ой Морозе-Морозенку” Л.Крупи, “Яничари” за Р.Іваничуком, “Роксолана” за П.Загребельним та ін. Співавтор (разом із Я.Бабієм) та упорядник музики сценічних версій “Вертеп” за народними обрядами, “Січові стрільці” (“Червона калина”) за документами і творами авторів епохи січового стрілецтва. Викладач дириґентських дисциплін, керівник народного (1998-2000) та симфонічного (2000-2002) оркестрів Дрогобицького державного музичного училища ім. В.Барвінського, з якими створив цикл концертних програм: “Шевченкіана”, “День Незалежності”, “2000-ліття Різдва Христового” та ін. Завідувач відділу культури та мистецтв Дрогобицької міської ради (1999-2002), викладач (2002), доцент (2004) кафедри методики музичного виховання і дириґування Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка. 218
Член журі Всеукраїнських, регіональних конкурсів дитячого юнацького та молодіжного музичного мистецтва, Всеукраїнської олімпіади вищих навчальних музичних закладів та ін. Автор музики та окремих музичних номерів до драматичних вистав; аранжувань, оркеструвань для симфонічного, камерного та народного оркестрів; наукових та науково-методичних публікацій; статей у місцевій пресі на теми музичної культури. Літ.: Бурбан М. Михаць Микола Григорович // М.Бурбан. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Дириґенти: Посібник-довідник. – ДрогобичЛьвів, 1999. – С.241. Федоришин Василь Ілліч (14.09.1960, с. Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.) – заслужений діяч мистецтв України (2005), кандидат педагогічних наук (2006), професор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова. Закінчив Дрогобицьке державне музичне училище (1980, клас альта Е.Ріфмана, М.Пуцентели), Київську державну консерваторію ім. П.Чайковського (1985, клас заслуженого діяча мистецтв України, професора Б.Щуцького). Навчався на музично-педагогічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного інституту (тепер педагогічний університет) ім.І.Франка (1080-1982, клас диригування заслуженого діяча мистецтв України Ю.Корчинського). Артист оркестру (альт) Київського дитячого музичного театру (19841987), музичний керівник дитячого камерного оркестру «Світанок» (19841991) Центрального палацу дітей та юнацтва ім. М. Островського (м. Київ). Лауреат Всесоюзного конкурсу (у складі студентського камерного оркестру Київської консерваторії, керівник професор О.М.Кравчук). Організатор і керівник студентського камерного оркестру, викладач класу скрипки, альта Інституту мистецтв НПУ ім. М. Драгоманова (1989). За роки творчо-педагогічної діяльності з класу професора В. Федоришина вийшло чимало високопрофесійних музикантів-виконавців, лауреатів Всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів. Автор наукових та науково-методичних публікацій, аранжувань для камерного оркестру, різноманітних благодійних, творчих, культурномистецьких проектів. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2005). Козир Алла Володимирівна (28.05.1953, м. Київ) – кандидат педагогічних наук, доцент Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова. Після закінчення з відзнакою Київського державного музичного училища імені Р.Глієра (1975 р.) за спеціальністю «Хорове диригування», навчалася у Київській державній консерваторії імені П.І.Чайковського (клас професора В.Дженкова), яку закінчила з відзнакою у 1981 році. З цього року спочатку викладач, потім доцент (1991 р.) 219
Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова. У цьому навчальному закладі закінчила аспірантуру (1986 р.) та докторантуру (2006р.) Захистила кандидатську дисертацію (1987 р.), відмінник освіти України. Науковий доробок складає більш як 75 наукових праць, серед яких: монографія, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, навчальні програми, науково-методичні статті з питання удосконалення підготовки майбутніх учителів музики до акмеологічно-продуктивної діяльності.
Пиц Богдан Романович (14.09.1949. м. Львів) – музикознавець, педагог, культурно-громадський діяч. Закінчив музично-теоретичне та відділення народних інструментів (клас акордеона А. Батршина) Львівського музичного училища імені С.П.Людкевича (1968), музично-педагогічний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. Івана Франка (1972), маґістратуру. Викладач (з 1972), доцент (2005) класів музично-теоретичних дисциплін та акордеона кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах (з 2001 – каф. народних музичних інструментів та вокалу) Дрогобицького державного педінституту (з 2000 – педагогічного університету) ім. Івана Франка. Серед учнів: народні артисти України М.Шалайкевич, І.Мацялко, заслужений діяч мистецтв України В.Федоришин, професор Е.Тайнел, доценти І.Бермес, Є.Шуневич, відмінники народної освіти Л.Боднар, З.Бервецький, Л.Козак, Т.Медвідь, О.Сенина та ін. Культурно-громадський діяч: ведучий-коментатор концертних програм, фестивалів, конкурсів та інших мистецьких акцій в університеті, місті та регіоні. Хоровий співак, президент камерного хору “Легенда” (1986-1995); секретар музично-просвітницького товариства “Боян Дрогобицький” (з 19932000), лауреат у складі цих колективів Всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Співорганізатор (разом із к.п.н. А.Душним та к.п.н. С.Карасем) науковопрактичних конференцій та конкурсів: Академічне народно-інструментальне мистецтво та вокальні школи Львівщини (Львів, 3.11. 2005); Творчість композиторів України для народних інструментів (Львів, ЛДМА ім. М.Лисенка, 10.04.06); «Львівська баянна школа та її видатні представники. М.Оберюхтіну присвячується» (14.12.2006); Першого відкритого регіонального конкурсу баяністів-акордеоністів «Візерунки Прикарпаття» (Старий Самбір, 5.11.2005); Першого міжнародного конкурсу баяністів/акордеоністів «Акорди Львова» (Львів, 10-15 квітня 2006). Співрозробник (разом із А.Славичем), Стандартів вищої освіти (СВО): Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) та Освітньо-професійна програма (ОПП) для освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр», «Спеціаліст» та «Маґістр» (ДДПУ ім. І.Франка, 2000, 2005), вимог до вступних фахових 220
випробувань, спецкурсів, програм та методичних порад для студентів музичнопедагогічних факультетів. Упорядник наукових збірників, автор мистецтвознавчих статей в енциклопедіях, професійних часописах та періодичних виданнях. Літ.: Шафета В. Ескіз до портрета // Академічне народно-інструментальне мистецтво та вокальні школи Львівщини: Збірник матеріалів науковопрактичної конференції / Ред.-упор. А.Душний, С.Карась, Б.Пиц. – Дрогобич: Коло, 2005. – С.210-215; Душний А.І. Педагогічний репертуар баяніста. Вип.1.: Навч. посібник. – Дрогобич: Посвіт, 2006. – С.106. Андрущенко Тетяна Іванівна (22.01.1953, м. Бобруйськ, Білорусь) – заслужений працівник культури України (2003), кандидат філософських наук (1998), доцент Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського (з 1998). Закінчила Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (1975). Науковий працівник Національного музею Тараса Шевченка (1975-2005). Має понад 30 наукових праць з проблем української культури, сучасного образотворчого мистецтва, шевченкознавства, музеєзнавства, естетики, філософії мистецтва.
221
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
222
ЗМІСТ
М.Михаць. Передмова
3
Т.Андрущенко. Музична Шевченкіана (вступна стаття)
4
П.Ніщинський. Інтродукція до «Вечорниць» із музики до драми Т.Шевченка «Назар Стодоля». Для камерного оркестру
1
Українська народна пісня Ой, зійди, зійди... (улюблена пісня Т.Шевченка). Для баритона
29
Т.Шевченко – А.Філіпенко. Зацвіла в долині. Для меццо-сопрано.
37
Т.Шевченко – Я.Степовий. Утоптала стежечку. Для меццо-сопрано.
43
Т.Шевченко – мелодія народна. По діброві вітер виє. Для вокального ансамблю.
51
Т.Шевченко – І.Соневицький. Якби мені лиха та лиха. З поеми «Невольник». Для баритона.
57
Т.Шевченко – І.Кушплер. Ой по горі ромен цвіте. Для баритона.
63
Т.Шевченко – М.Гайворонський. Перебендя. Для баса.
67
Т.Шевченко – М.Лисенко. Реве та стогне Дніпр широкий. Для баса.
75
Т.Шевченко – І.Соневицький. Колискова. З поеми «Сова». Для сопрано.
81
Т.Шевченко – Я.Степовий. Три шляхи. Для високого голосу.
91
Т.Шевченко – А.Кос-Анатольський. Ой, тумане... Для сопрано.
97
Т.Шевченко – Д.Січинський. І золотої й дорогої... Для тенора.
103
223
М.Аркас. Арія Андрія з опери «Катерина» за однойменною поемою Т.Шевченка. Для тенора.
111
Т.Шевченко – К.Стеценко. Плавай, плавай, лебедонько. Для сопрано.
123
Т.Шевченко – М.Лисенко. Гетьмани, гетьмани... Свято в Чигирині з поеми «Гайдамаки». Для баритона.
133
Т.Шевченко – М.Кропивницький. За сонцем хмаронька пливе. Дует для високого і середнього голосів.
143
А.Гайденко. «Катерина» з циклу «Українські майоліки». Для камерного оркестру.
151
М.Михаць. Коментарі та методичні рекомендації. Рекомендована література для студентів-дириґентів.
173
В.Федоришин. Методичні поради майбутнім вчителям музики та керівникам камерно-оркестрових колективів.
185
Б.Пиц. Біографічні довідки про композиторів та рекомендована література.
192
Відомості про авторів.
218
Іменний покажчик.
222
224
Микола Михаць, Василь Федоришин НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ПАРТИТУРА Випуск І
ВОКАЛЬНІ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У СУПРОВОДІ КАМЕРНОГО ОРКЕСТРУ
Головний редактор Комп’ютерний набір нотного матеріалу Олексій Грицишин, Василь Кирилич. Макетування Володимира Яціва
Підписано до друку Папір офсетний. 90х84. Ум. друк. арк. Зам.