Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Edited by Foxit Reader Copyright(C) by Foxit Corporation,2005-2009 For Evaluation Only.

Усі уроки

до курсу «Вступ до історії України» 5 клас

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Õàðê³â 2006

Edited by Foxit Reader Copyright(C) by Foxit Corporation,2005-2009 For Evaluation Only. ББК 74.266.3 У 74

При написанні посібника були використані матеріали Бондар Н. Є., Зікратій В. В., Муленко З. М., Мисана В. О., Морозової Н. М., Таранченко Н. В., Харківської Н. І.

У 74

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас. — Õ.: Âèä. ãðупа «Îñ­íî­âà», 2006. — 208 ñ. ISBN 966-333-372-3. Як зробити урок цікавим і змістовним? Як сформувати в учнів стійкий інтерес до вивчення історії? На ці та багато інших питань, що постають сьогодні перед учителем, спробували дати відповідь автори цього посібника. Увазі читачів пропонуються усі уроки до курсу «Вступ до історії України» для 5 класу загальноосвітніх шкіл. Вони створені з використанням сучасних освітніх технологій і повністю відповідають Програмі з історії 12-річної школи. Посібник розрахований на вчителів, методистів, студентів педагогічних ВНЗів. ÁÁÊ 74.266.3

ISBN 966-333-372-3

© В. О. Мисан, Н. М. Морозова, Н. І. Харківська, упорядкування, 2006 © ÒΠ«Âèäàâíè÷à ãðóïà “Îñíîâà”», 2006

Зміст Особливості організації навчальної діяльності з історії у 5 класі сучасної загальноосвітньої школи........................................................... 5 Календарне планування Уроків.................................................................. 58 Тема 1. Знайомство з історією................................................................... 68 Урок 2. Джерела знань.........................................................................................68 Урок 3. Розкажи мені, монетко!..........................................................................72 Урок 4. Таємні символи.......................................................................................76 Урок 5. Географічні назви та імена людей в  історичній науці...........................80 Урок 6. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Знайомство з історією».......................................................................85 Варіант 1...........................................................................................................85 Варіант 2...........................................................................................................88 Урок 7. Тематичне оцінювання за темою «Знайомство з історією»...................90 Тема 2. Княжа Русь-Україна........................................................................... 94 Урок 8. Держава з центром у Києві. Перші князі...............................................94 Урок 9. Розквіт Київської Русі.............................................................................96 Урок 10. Скрутні часи Київської держави...........................................................99 Урок 11. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі.......... 101 Урок 12. Культура Русі-України. Свідки минулого........................................... 104 Варіант 1......................................................................................................... 104 Варіант 2. Урок-екскурсія «По стародавньому Києву».................................................. 107 Урок 13. У складі Литви та Польщі................................................................... 113 Урок 14. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Княжа Русь-Україна»....................................................................................... 116 Урок 15. Тематичне оцінювання за темою «Княжа Русь-Україна».................. 120 Тема 3. Козацька Україна.............................................................................. 122 Урок 16. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі................... 122 Варіант 1.......................................................................................................... 122 Варіант 2.......................................................................................................... 127 Урок 17. Козаки у боротьбі проти татарських завойовників............................ 132 Урок 18. Визвольна війна українського народу(1648–1657 рр.) . .................... 137 Урок 19. Українська держава — Гетьманщина.................................................. 143 Урок 20. Проектне дослідження за картиною І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»............................................... 147 Урок 21. Культурне та церковне життя.............................................................. 149

4

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Урок 22. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Козацька Україна».................................................................... 153 Урок 23. Тематичне оцінювання за темою «Козацька Україна»....................... 157 Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст............................................................................ 163 Урок 24. Початок національного відродження................................................. 163 Урок 25. Зростання національно-культурного руху в Україні.......................... 167 Урок 26. Україна в боротьбі за державність...................................................... 172 Урок 27. Встановлення більшовицької влади в Україні................................... 175 Урок 28. Україна в полум’ї війни....................................................................... 178 Урок 29. Україна в 50–80-х рр. ХХ ст................................................................ 182 Урок 30. Незалежна Україна.............................................................................. 186 Урок 31. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Україна у ХІХ–ХХ ст.»..................................................................................... 188 Тема 5. Україна сучасна................................................................................ 193 Урок 32. Україна сучасна................................................................................... 193 Урок 33. Підсумковий урок «Прийди до серця, Україно!»............................................................................. 198

Особливості організації навчальної діяльності з історії у 5 класі сучасної загальноосвітньої школи Організація навчання історії в 5 класі Запитання «Як і чого вчити п’ятикласників?» завжди поставатиме перед учителем історії, коли в тижневому навчальному навантаженні він матиме години в 5 класі. Якщо врахувати, що хтось вже давно не працював із цією віковою категорією школярів або ж вперше прийшов до школи і лише розпочинає свій педагогічний шлях, то відповідь на це запитання набуває особливого значення. Перш за все потрібно знати, що в 5 класі сучасної школи вивчається пропедевтичний курс історії «Вступ до історії». Цей курс є складовою інваріативної частини навчального плану і викладається як обов’язкова дисципліна. Навчальним планом та програмою на вивчення цього курсу передбачена 1 тижнева година (35 годин на рік). Учителі, які не перший рік працюють у п’ятому класі, стверджують, що такої кількості годин замало для успішного опанування курсу. У зв’язку з цим постає питання: «Чи можна на цей курс виділити додаткові години і читати його в більшому обсязі?». Стверджувальної однозначної відповіді на це запитання бути не може. Якщо адміністрація школи за клопотанням і детальним обґрунтуванням учителя історії виділить до початку навчального року додаткові години, то зазначена проблема здобуде успішного вирішення. Такий варіант цілком можливий за рахунок годин шкільного компонента. Розподіл годин варіативної частини навчального плану здійснюється керівництвом школи й оформляється відповідним наказом навчального закладу. Однак учителю можуть і відмовити. В такому випадку педагог змушений буде планувати курс у тому обсязі, який передбачений навчальним планом та програмою. За якою програмою організовують навчання історії в 5 класі? Навчання історії в 5 класі здійснюється за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа) «Вступ до історії». Ця програма з’явилася у 2005 році. Інші програми або ж редакції програм попередніх років учитель історії використовувати не може. Він не повинен користуватися і старим тематично-календарним плануванням, укладеним на основі редакцій програм попередніх років.

6

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Новою програмою «Вступ до історії» започатковано ті зміни у викладанні історії, які будуть реалізовуватися вже у 12-річній школі. Яка мета пропедевтичного курсу історії? Згідно з програмою, основною метою курсу «Вступ до історії» є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, засвоєння знань у наступних класах через формування початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних умінь з історії; поглиблення загальних дидактичних умінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; сприяння захопленню минулим України [1, С. 6].

•

•

•

• •

Які завдання курсу «Вступ до історії»? У коментарі до програми визначені й основні завдання курсу: формувати початкові знання та елементарні уявлення про життя людей у минулі часи та про історію як науку, зокрема: про історичний час, історичний простір, історичний розвиток; знайомити учнів у найзагальніших рисах з методами історичного дослідження та найважливішими поняттями історичної науки (історія, історичні джерела, хронологія тощо); формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки, пов’язані з історією, а саме: археологію, геральдику, нумізматику, топоніміку тощо; розвивати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання знати про нього більше; формувати початкові уміння критичного аналізу історичних фактів та джерел [2, С. 3].

За якими принципами укладений зміст програми курсу? Зміст програми сформований на основі тематичного, хронологічного та частково краєзнавчого і біографічного принципів. Це означає, що навчальний матеріал у програмі укладений за темами. Їх всього п’ять: «Знайомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Козацька Україна»; «Україна в ХІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». Всі події курсу подаються у хронологічній послідовності. У курсі передбачені також теми з історичного краєзнавства. «Олюднення» історії здійснюється за рахунок знайомства з відомими історичними діячами, діяльністю соціальних груп, що проживали у різні історичні періоди.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

7

У чому особливості структури програми курсу? Структура програми 2005  року, на відміну від попередніх програм пропедевтичних курсів історії, має ряд особливостей. Так, у новій програмі відповідно до конкретного змісту тем розроблені державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки. Наприклад, зміст «Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України  — складова всесвітньої історії» передбачає реалізацію конкретних державних вимог: користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія». Якщо ці вимоги конкретизувати детальніше, з точки зору формування знань і  вмінь, то це означає, що, вивчивши вищезгаданий зміст, учень повинен знати: • курс історії в 5 класі вивчається за підручником «Вступ до історії України»; • структуру підручника і його основні елементи (параграф, ліхтарик, рубрики методичного апарату тощо та функції, які вони виконують); • спосіб організації навчальної діяльності за підручником — як потрібно організувати роботу з матеріалами підручника (у формі загальних рекомендацій); • зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія України». Учень повинен уміти: • називати, показувати, знаходити структурні елементи підручника: параграф, ліхтарик (частина параграфа), словник, запитання і зав­ дання, ілюстрації тощо; • використовувати методичний апарат підручника при виконанні ­завдань; • пояснювати зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія України» та використовувати їх у розповіді, тлумачити усно й письмово. Що передбачає зміст курсу «Вступ до історії»? У коментарі до програми курсу вказується також, що передбачає зміст пропедевтичного курсу в цілому: • ознайомлення на рівні уявлень з поняттями «історичні джерела», «історичний час» та одиницями його вимірювання, формування початкових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій у часі, про співвідношення року зі століттям; • ознайомлення з історичною картою та формування елементарних практичних навичок з нею;

8

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• ознайомлення з найважливішими подіями з історії України та найвидатнішими історичними особами; • формування початкових уявлень про розвиток культури та найви­ значніші культурні надбання українського народу [2]. Яких компетенцій повинні набути п’ятикласники упродовж навчального року? За допомогою змісту курсу упродовж навчального року школярі повинні набути певних компетенцій. У програмі навчальні компетенції подаються на двох рівнях: а) узагальнюючому (коментар до програми), б) тематичному (за змістом конкретних тем). Узагальнюючий рівень компетенцій передбачає: • свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; вичленовувати історичну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться, виділяти головні та другорядні події, відрізняти історичні та вигадані постаті, справжні історичні та вигадані факти); знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті слова-історизми та тлумачити їх на основі тексту; • на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься в історичних джерелах, робити найпростіші висновки, узагальнення; • на основі тексту стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, вміти давати розгорнуту (повну) відповідь на історичне запитання (за текстом); • позначати на стрічці часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення; • визначати належність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох; • орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село) [2]. У чому специфіка набуття компетенцій? Процес набуття компетенцій має свою специфіку. Одні з них вдосконалюються на основі вже набутих, а інші лише формуються. Наприклад, п’ятикласники повинні свідомо читати адаптований історичний

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

9

текст, переказувати його основний зміст. Після початкової школи учні вже вміють читати текст і переказувати його зміст. Однак адаптований історичний текст має свою специфіку. Для такого тексту характерні історичні факти, події, хронологія, історичні поняття і терміни тощо. Отже, у п’ятому класі учень повинен навчитися читати не звичайний текст, а текст, який прийнято називати історичним. Уміння читати історичний текст передбачає не лише його механічне відтворення, але й  розуміння прочитаного, що складається з історичних фактів, подій, хронології, понять тощо. Учитель історії повинен добре знати перелік тих компетенцій, якими повинні оволодіти учні упродовж навчального року. Знання переліку компетенцій обумовлено перш за все тим, що, укладаючи план-конспект уроку і визначаючи розвиваючу мету, учитель повинен планувати, яку зі згаданих компетенцій він буде формувати, розвивати, вдосконалювати, закріплювати тощо. Запропонований у програмі перелік компетенцій допоможе кожному педагогу якісно формувати систему умінь, які в подальшому стануть основою навчання історії в 6–12 класах. Для учителів, які працюють у п’ятому класі вперше, ми пропонуємо укласти таблицю «Формування навчальних компетенцій школяра», де у вертикальному рядку слід подати перелік навчальних компетенцій, а в горизонтальному рядку — номери уроків. Ця таблиця допоможе планувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Уклавши таку таблицю, учитель за допомогою історичного матеріалу, який опановуватимуть учні, плануватиме розвиток тих чи інших компетенцій. Окрім того, таблиця дозволить дотримуватися певного балансу у набутті компетенцій, коригувати процес формування історичних умінь і набуття навичок. Які особливості в розподілі навчального часу згідно з програмою курсу? Плануючи роботу за новою програмою, учитель повинен звернути увагу на розподіл загальної кількості годин. У програмі курсу зазначена сумарна кількість годин на кожну тему. До цієї кількості годин входить час на вивчення нового навчального матеріалу, уроки узагальнення і тематичного оцінювання. Наприклад, на тему «Знайомство з історією» виділено 7 годин, з яких упродовж 5 уроків учні вивчатимуть, закріплюватимуть, повторюватимуть матеріали теми, упродовж уроку — здійснюватимуть узагальнення та систематизацію навчального матеріалу, упродовж останнього заняття — здійснюватимуть тематичне оцінювання. На які особливості звертають увагу укладачі програми в організації навчально-виховного процесу з історії у 5 класі?

10

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

У коментарі до програми звертається увага на особливості організації навчально-виховного процесу з історії у 5 класі [2, С. 4–5]. Учителям історії варто пам’ятати наступне: • форми і методи роботи слід узгоджувати з віковими особливостями школярів; • на уроках віддавати перевагу розвивальним прийомам; • уникати лекцій, конспектувань, рефератів, фронтальних зрізів знань; • використовувати активні методи навчання, ігрові прийоми, створювати ігрові ситуації; • роботу з підручником чергувати з розповіддю учителя, роботою у зошиті; • не перетворювати уроки історії на читання й переказування тексту підручника; • не ускладнювати виклад додатковою інформацією; • організовувати бесіду навколо питань, що вивчаються за темою; • дотримуватися етапності в навчанні, наприклад, бесіда — читання, читання — бесіда; • у бесіді використовувати елементи міркування, запитання учителя і відповіді учнів, логічні задачі та їх розв’язок; • викладати курс образно, емоційно; • враховувати особистий досвід п’ятикласника; • урізноманітнювати форми самостійної роботи учнів; • повторювати й закріплювати вивчене на уроці; • враховувати вік дітей при формуванні умінь, тлумаченні історичних понять; дотримуватися наступності у формуванні умінь. Як за програмою укласти календарно-тематичне планування курсу? Оскільки програма з пропедевтичного курсу історії є державним документом, що визначає зміст шкільної історії і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки, то лише на її основі може здійснюватися календарно-тематичне планування курсу. Календарно-тематичне планування курсу — визначення тем уроків, розподіл годин за темами і зазначення часу проведення уроків історії. Календарно-тематичне планування складається з трьох елементів: тема уроку, кількість годин, час проведення уроку (день, місяць, рік). Календарно-тематичне планування курсу здійснюється учителем індивідуально. Воно може бути різним для 5 класів однієї паралелі. Незважаючи на те, що програмою виділяється однакова кількість годин на вивчення тем, учитель може регулювати навчальний час за рахунок зменшення або збільшення годин за певних умов. Наприклад, адміні-

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

11

страція школи виділяє додаткові години на курс: в такому разі п’ятикласники здатні опрацювати більший обсяг матеріалу; можна використати інноваційні технології навчання, де викладання навчального матеріалу здійснюється блоками або за допомогою опорних конспектів тощо. Факторів, які впливатимуть на календарно-тематичне планування, може бути багато. І вчитель повинен усі їх врахувати. Чи можуть учителі використовувати в роботі тематично-календарне планування, що друкується у фахових педагогічних часописах і тиражується видавництвами у вигляді брошур? Якщо це календарно-тематичне планування укладено згідно з державною програмою і враховує специфіку роботи учителя у 5 класі, то його можна використовувати. Зразком такого планування є публікація в часописі «Історія в школах України» № 3 за 2005 р. [3, С. 6]. Учителю залишиться лише проставити дати проведення уроків (Див. додаток 1). Однак вищезгадане календарно-тематичне планування не враховує задекларованих програмою тем з історичного краєзнавства. Вони фактично опинилися поза межами навчального часу, оскільки не були включені до календарно-тематичного плану. Що робити в такому випадку? Вирішити цю проблему можна двома шляхами. Першій: за рахунок ущільнення матеріалу теми вивільнити хоча б одну годину з навчального часу на історичне краєзнавство. В такому випадку уроку узагальнення за темою передуватиме урок з історії рідного краю. Можливий інший варіант, що ґрунтується на рівномірному розподілі краєзнавчого матеріалу за уроками теми. Як на наш погляд, він є більш оптимальним і прийнятним у роботі. Однак, щоб його використовувати, потрібно заздалегідь планувати краєзнавчий матеріал і рівномірно розподілити його за темами уроків там, де це можливо і необхідно (Див. додаток 2). Варто також пам’ятати, що календарно-тематичне планування здійснюється двічі на рік. Перший раз — на початку нового навчального року (на перший семестр). Вдруге — перед початком другого семестру. Навчальна програма календаризується лише тоді, коли є постійний розклад уроків. Як правило методисти не радять укладати календарно-тематичний план на весь навчальний рік, оскільки у другому семестрі змінюється загальна кількість годин з окремих дисциплін, що призводить і до суттєвих змін у розкладі уроків. За якими підручниками вивчається курс «Вступ до історії»? Пропедевтичний курс історії забезпечений двома навчальними книгами, які рекомендовані Міністерством освіти та науки України за результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 5-го класу 12-річної

12

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

школи. У 2005–2006 н. р. п’ятикласники України отримали комплект навчальної літератури, до якого увійшли підручники: • Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — 200 с.; • Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — 184 с. На що потрібно звернути увагу учителям історії, які рекомендуватимуть учням підручник В. Власова та О. Данилевської «Вступ до історії України»? Підручник «Вступ до історії України» (В. Власова, О. Данилевської) поєднує науково-популярний виклад навчального матеріалу з художньообразним. Останнє досягається за рахунок історичних оповідань, які є своєрідною стилізацією історичних джерел. Навчальні матеріали у підручнику укладені за темами, які відповідають програмі: «Знайомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Україна козацька»; «Україна в ХІХ–ХХ ст.»; «Україна сучасна». Кожна з тем складається з параграфів-блоків. У темі їх стільки, скільки годин передбачено на вивчення та опрацювання теоретичного матеріалу. До цієї кількості не входять години, які виділені на уроки узагальнення та тематичну атестацію. Структурні елементи кожного параграфа дозволяють реалізувати навчальні, розвивальні та виховні завдання курсу. Кожен із параграфів розпочинається із вступної статті, де подана найважливіша історична інформація за темою параграфа. Наприклад, у параграфі 3 «Пам’ятки минулого» учні отримують відомості про археологію, археологічну розвідку, проведення археологічних розкопок, дослідження та збереження знайдених речей, музейну справу [4, С. 17–19]. Важливою складовою параграфа є історичне оповідання. Тексти оповідань (на це звертають увагу автори підручника) — своєрідна стилізація історичних джерел, що посилює розвивально-пропедевтичний ефект, який вони викликають [2, С. 5]. Основу кожного оповідання склали історичні факти, події з елементами вигадки. Вигадкою є окремі деталі оповідання. Наприклад, оповідання «Золотосяйна Скіфія» розпочинається з опису подорожі двох братів, один з яких взяв в дорогу книгу Б. Мозолевського «Скіфський степ» [4, С. 25–27]. Автори підручника вважають, що такий підхід допоможе школярам не лише занурюватися в епоху, але й розвивати художньо-образне мислення. Вони радять у процесі роботи з текстами оповідань скеровувати зусилля школярів на виокремлення історичної інформації [2, С. 5]. Вступну статтю та історичне оповідання доповнюють рубрики «Жива історія», «Допитливим», «Люди і долі». Кожна з цих рубрик покликана виконувати ту чи іншу функцію. Так, рубрика «Жива історія» взаємо-

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

13

пов’язана з історичним оповіданням. Вона зустрічається перед кожним історичним оповіданням і є своєрідним поясненням до тексту оповідання. Окрім того, до цієї рубрики входять настановче запитання, історичне оповідання, ілюстрації, завдання. Декілька разів в окремих параграфах зустрічається рубрика «Люди і долі». Вона присвячена долям окремих історичних діячів і подана у формі біографічних довідок [4, С. 10, 102, 150, 158, 165]. Рубрика «Допитливим» знайомить школярів з історичними цікавинками, загадками та таємницями, які ще остаточно не з’ясовані або недостатньо досліджені істориками. Як на наш погляд, інформаційний блок, який складається зі вступної статті, історичного оповідання, рубрик «Жива історія», «Допитливим», «Люди і долі», переобтяжений фактичним матеріалом. П’ятикласникам пропонується текст для читання, що містить не менше 5–6 сторінок. Це варто враховувати учителям, які працюють у тих класах, де діти володіють низькою технікою читання. Структурним елементом начально-методичного апарату підручника є система запитань і завдань. Запитання і завдання мають свою специфіку і навіть окремі рубрики: «Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання», «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися», «Працюйте з датами та подіями», «Працюйте з історичною картою», «Працюйте з історичними джерелами». Загальний алгоритм роботи із запитаннями та завданнями можна вибудувати у такий спосіб. Частина запитань і завдань укладена за текстом вступної статті. Вони дозволять організувати роботу з цією частиною параграфа. Настановче запитання та окрема серія запитань і завдань підібрана до рубрики «Жива історія». Окремим узагальнюючим блоком подані запитання і завдання в рубриці «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися». Окрім того, в параграфі зустрічаються запитання і завдання до фрагментів історичних джерел у рубриці «Працюйте з історичними джерелами». Підручник В. Власова та О. Данилевської добре проілюстрований. У ньому використані різноманітні ілюстративні матеріали: портрети історичних діячів, репродукції художніх полотен, фотоматеріали, зображення архітектурних пам’яток та предметів матеріальної культури. Цей перелік можна було б продовжити. Жанрова різноманітність ілюстративного матеріалу сприятиме художньо-образному сприйняттю тексту і вчитиме школярів працювати з візуальними джерелами: аналізувати їх, отримувати інформацію, зіставляти з текстовими джерелами тощо. Складовою навчально-методичного апарату підручника є словник та історичні карти. Хоча в структурі параграфа автори не виділили окремої руб­ рики «Словник», однак її можна зустріти на полях підручника. Тлумачення

14

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

понять, термінів дозволить не лише поповнити словниковий запас школярів, але й опрацьовувати їх, читаючи текст. До підручника В. Власова та О. Данилевської підібрано 12 історичних карт. Робота з історичними картами сприятиме розвитку просторової ­уяви школярів і допоможе їм відстежувати події, що відбувалися на певній території. До кожної карти підібрані завдання. Окремим структурним елементом підручника є система завдань «Підготуйтеся до уроку тематичного оцінювання». Як на наш погляд, запропоновані завдання можна використати для уроків узагальнення або ж тематичної атестації. Завдання не згруповані за рівнями, але це не означає, що вони всі однакові. Учителі зустрінуть тут завдання на тлумачення термінів і понять, хронологію, укладання плану, розповіді, відтворення історичного змісту тощо. Оскільки автори підручника підібрали досить велику кількість навчального матеріалу, про що свідчать рубрики та структурні елементи параграфів, то на це, в першу чергу, мають звернути увагу вчителі, які працюватимуть з цією книгою. Плануючи роботу в п’ятому класі, враховуючи рівень працездатності та можливості школярів цього віку, слід зосере­ джувати увагу на тому матеріалі, який є більш важливим і потребує опрацювання під керівництвом учителя. Частину матеріалів можна пропонувати учням для самостійної роботи або для домашнього виконання. У тих класах, де учні не спроможні сприймати великі обсяги матеріалу, варто відмовитися від ідеї опрацювання параграфа від «А до Я» і зосередити увагу лише на ключових проблемах теми. Радимо звернути увагу на вступну частину тексту підручника [4, С. 5–6]. У ній автори подають чимало рекомендацій, які учні повинні засвоїти на першому уроці, щоб полегшити роботу з цією книгою упродовж навчального року. На що потрібно звернути увагу, працюючи з підручником В. Мисана «Вступ до історії України»? Серед підручників, які пройшли конкурсний відбір і рекомендовані Міністерством освіти й науки України, є також книга В.  Мисана «Вступ до історії України». Основу цієї книги склало третє видання «Оповідань з історії України», що вийшли друком у київському видавництві «Ґенеза» в 2003  р. [5]. Разом із тим, нове видання (2005) суттєво відрізняється від попереднього як за своїм змістом, так і навчально-методичним апаратом. Воно повністю відповідає новій програмі з історичної пропедевтики [6]. Новий підручник «Вступ до історії України», як зазначалося в одному з номерів часопису «Історія в школах України», поєднує в собі як традиційні, так й інноваційні елементи навчальної книги [2, С. 5]. Матеріал

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

15

укладений за тематичним принципом у 5 розділах: «Що вивчає і як пишеться історія»; «Подорож у давні часи»; «Козацька Україна»; «Україна в ІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». У кожному з розділів рівно стільки параграфів (оповідань), скільки відведено навчальних годин програмою на його вивчення. Структурними елементами майже всіх параграфів згаданого підручника є: історичне оповідання, словник, рубрики «Цікаво знати», «Працюємо з історичним джерелом», «Запитання» , «Завдання» та всіх п’яти розділів «Готуємося до тематичної атестації». Кожен із вищезгаданих елементів виконує ту чи іншу функцію. Так, історичне оповідання забезпечує школярів інформацією, що подається у певній послідовності і ділиться на окремі частини (ліхтарики). В окремих параграфах відсутній такий поділ, а якщо він і є, то немає назв частин (ліхтариків). Подібна ситуація створена для виконання завдань творчого характеру: поділити оповідання на частини, підібрати назви до кожної з них або ж скласти план до однієї з частин оповідання [6, С. 22, 55, 61, 113, 135, 151]. Інформаційну функцію виконують також тлумачний словник та руб­ рика «Цікаво знати». Перший дозволяє зрозуміти окремі маловідомі, рідковживані для п’ятикласників терміни, поняття, назви. Зауважимо, що тлумачення подаються або в самому тексті оповідання, або в кінці параграфа. Рубрика ж сприяє розширенню інформаційного світогляду школярів цікавими відомостями за темою параграфа, формуванню інтересу до історії як нової шкільної дисципліни. Інформаційну функцію частково виконує рубрика «Працюємо з історичним джерелом». Детальніше на матеріалах цієї рубрики та особливостях організації навчальної діяльності зупинимося дещо пізніше. «Запитання» й «Завдання» допоможуть організувати роботу за текстом історичних оповідань, писемними джерелами, ілюстраціями, картами. Матеріали рубрики «Готуємося до тематичної атестації» укладені з метою систематизації та узагальнення вивченого матеріалу. Їх можна використати для уроків контролю (тематичної атестації). Вони згруповані у певні тематичні блоки, які дозволяють повторити хронологію, основ­ ні історичні події, поняття та терміни, пригадати відомих діячів, назви літературних та історичних творів, дати короткі відповіді на запитання репродуктивного та творчого характеру. Завершується підручник хронологічною таблицею «Найважливіші події в історії України». Варто пам’ятати, що це не є обов’язковим переліком дат для запам’ятовування учнями. Це найважливіші події, що були викладені в курсі, на яких упродовж року акцентували увагу учні, вони можуть використовуватися і для повторення, і як зразок для укладання хронологічної таблиці.

16

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Зупинимося на окремих особливостях організації навчальної діяльності за підручником. Кожен із параграфів 2–5 розділів починається з ключового запитання. Що це за запитання, яку функцію воно виконує у тексті оповідання зокрема і в темі уроку взагалі, яке його смислове навантаження? Поява ключового запитання перед текстом історичного оповідання не є випадковою. Свого часу в радянській історичній дидактиці вже здійснювалася спроба використати подібний методичний прийом [7]. Однак за своїм змістом він був дещо іншим. Таке запитання ставилося виключно для пригадування того, що вивчалося на попередніх уроках, або ж того, що було засвоєно раніше і потребувало відтворення як базових знань для майбутньої роботи. Аналізуючи зауваження вчителів стосовно шкільних підручників історії, ми звернули увагу на ті, що стосуються інформаційного перевантаження навчального матеріалу. Не вперше автори підручників прагнуть розвантажити історичний зміст підручника і максимально його скоротити. Однак ці бажання не завжди можуть бути реалізованими, оскільки автори підручників «прив’язані» до навчальної програми. Саме навчальна програма визначає зміст майбутнього параграфа, вона тримає автора в певних інформаційних межах, за які він не може вийти. Отже, чим більше історичних положень у програмі, тим товстішою буде навчальна книга, тим більше інформації отримуватиме учень. Останнім часом цієї інформації у шкільних підручниках з історії є забагато, і вона не стільки допомагає, скільки шкодить процесу пізнання. Вихід із цієї ситуації вбачаємо у зосередженні уваги на основному, ключовому матеріалі параграфа. У зв’язку з цим до кожного параграфа нового підручника передбачено ключове запитання. Воно дозволить зосередити увагу учня лише на тому матеріалі, який є найбільш важливим. У параграфі 7 «Володарі Київської держави» ключове запитання поставлене у такий спосіб: «Якими справами запам’яталися володарі Київської держави?» [6, С. 43] Отже, працюючи з текстом цього параграфа, учитель повинен зосередити увагу учнів на здобутках князів родини Києвичів та Олега, про яких згадується в тексті. Такий підхід зменшує обсяг обов’язкової для запам’ятовування інформації, змінюються акценти стосовно тих чи інших видів діяльності, зникає потреба зубрити дати, заучувати зайвий матеріал, який рано чи пізно «вилетить» із голови. Орієнтовно (з точки зору педагогічного прогнозування) за вищезгаданим параграфом учні повинні дати відповідь на поставлене запитання у такий спосіб: «Києвичі запам’яталися нам як перша княжа родина, яка заснувала місто Київ. За князя Олега силою й хитрістю були приєднані до Київської держави нові землі. Територія її зросла. Тут будувалися нові міста. Князь Олег вів

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

17

війни. Він здійснив похід на Константинополь і примусив візантійського імператора сплачувати Києву та іншим руським містам данину». Ключове запитання не лише дозволить зосередити увагу учнів на головному, але й сприятиме творчій організації роботи з історичним змістом, оскільки вчить шукати відповідь, аналізувати, відбирати й групувати матеріал, порівнювати, оцінювати події та діячів тощо. Наприклад, параграф 13  «Наша слава не вмре не загине»  — Чим життя козаків відрізнялося від життя інших верств населення? [6, С.  81]; параграф 14  «Героїчні походи»  — Чому козаки виступили на захист українського народу? [6, С.  86]; параграф 15  «Богдан Хмельницький»  — Чому Богдан Хмельницький належить до найвидатніших постатей в історії України? [6, С.  91]; параграф 18  «Спогад про Україну»  — Якими запам’яталися українці чужинцям? [6, С.  107]; параграф 20  «Початок змін»  — Які зміни відбувалися на українських землях у кінці ХVIII  — в першій половині ХІХ століття? [6, С.  123] та ін. Ключові запитання — обов’язковий елемент проблемно-пошукового навчання. Кожного разу, вивчаючи нову тему, учень розумітиме, що від нього вимагається, на що має бути спрямована його діяльність, зосере­ джена увага, що потрібно виділити і не пропустити, що є найбільш важливим і значущим. Досвід використання ключових запитань лише формується в сучасній українській історичній дидактиці. Окремо слід зупинитися на організації роботи з текстовими джерелами, які зустрічаються в рубриці «Працюємо з історичним джерелом». Готуючи нове видання підручника, ми дещо вагалися пропонувати п’ятикласникам новий вид діяльності, що пов’язаний з текстовими джерелами. Разом з тим апробація учителями третього видання «Оповідань з історії України», до яких увійшли фрагменти текстових джерел, дала позитивні результати і підтвердила думку про те, що школярам такі завдання під силу. З’ясувалося, що учням набагато цікавіше працювати з текстовим джерелом, ніж адаптованим історичним текстом  — авторською інтерпретацією. Окрім того, останнім часом ми стали свідками досить активного використання текстових джерел на уроках історії як інформаційних носіїв, із якими можна організовувати навчальну ­діяльність і подавати не готові знання, а досліджувати їх, здобувати за допомогою тих чи інших прийомів. Прикладом організації такої роботи може бути навчальна книга-хрестоматія «Джерело» для п’ятикласників [8]. Практика переконує, що чим раніше учні почнуть працювати з текс­ товими джерелами, тим краще вони будуть підготовлені до критичного осмислення інформації, тим цікавішим буде для них процес пізнання історичної дійсності. Враховуючи вік п’ятикласників, у підручнику підібрані

18

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

доступні фрагменти текстових джерел. Окремі з них підтверджують інформацію, що зустрічається в параграфі, і навіть поглиблюють її за рахунок більш детального опису подій. Це дозволить школярам порівнювати авторську інтерпретацію події з первинним джерелом. Прикладом такого підходу може слугувати фрагмент літопису Нестора «Повість минулих літ», де описано похід Олега на Константинополь [6, С. 46–47]. У параграфі 7 подається лише коротка інформація про похід Олега. В літописному ж фрагменті зустрічаємо вже певну деталізацію походу, масштабність штурму Константинополя, використання Олегом військових винаходів тощо. Такого ж типу джерела можна зустріти у параграфах 8, 9, 10. Дещо інший підхід використання тестових джерел застосовано у параграфах 13, 14, 15 та ін. Тут текстове джерело є носієм додаткової інформації, яка не фіксується у змісті історичного оповідання. У 13 параграфі — це опис козацької медицини, що подав Гійом Левассер Боплан [6, С. 85], у 14 параграфі — народна пісня «Ой на горі та женці жнуть» [6, С. 90], у параграфі 15 — фрагмент літопису Самійла Величка, де описана битва під Корсунем [6, С. 95–96]. Комплексне використання текстових джерел використано в параграфі 18 «Спогад про Україну» [6, С. 106–107]. Він укладений за допомогою фрагментів текстових джерел. Його основу склали спогади чужинців про українські землі та українців. Запитання до 4 блоків спогадів дозволять учням укласти власне оповідання, створити авторську інтерпретацію прочитаного. Вони не складні для п’ятикласників. Наприклад, «1. Яку версію походження назви України пропонує П. Шевальє? На підставі чого автор стверджує, що Україна — багатий край? 2. На що в описі Києва звертає увагу Боплан? 3. На які позитивні та негативні риси українців указують чужоземці в спогаді 2? 4. Як козаки ставилися до релігії? Чому у чужинців склалося про них враження як про людей віруючих? 5. Що можна сказати про гостинність українців? 6. Чому курені на Запоріжжі були завжди відчинені?» [6, С. 113]. Робота з текстовими джерелами може бути організована учителем як на самому уроці, якщо це дозволяє час, або ж запропонована учням як домашнє завдання. До всіх фрагментів текстових джерел одразу після них або ж у кінці параграфа (останнє стосується лише параграфа 18) подаються запитання. Щоб не переобтяжувати структуру параграфів фрагментами текстових джерел, вони розміщені лише у 15 параграфах з 29. Особливу увагу учителів автори хотіли б звернути на дві рубрики навчально-методичного апарату підручника — «Запитання» і «Завдання». Рубрика «Запитання» складається з переліку запитань за текстом історичного оповідання. Характер запитань ускладнюється поступово. У перших параграфах це в основному запитання репродуктивного характеру,

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

19

які навчають учнів відтворювати інформацію, шукати відповідь на прості запитання. Наприклад: «Про що та про кого розповідає історія? Чому істориків називають літописцями? [6, С. 15]; Хто такі археологи? Як археологи відшукують місця майбутніх розкопок? Які пам’ятки були знайдені у скіфських курганах?[6, С. 21]. З часом характер запитань змінюється, вони стають дещо складнішими, оскільки в учнів формуються вже певні уміння та навички роботи з історичним текстом. Однак це не означає, що всі запитання ускладнюються. Паралельно з більш складними запитаннями залишаються і прості. Рубрика «Завдання» може частково використовуватися як на уроці, так і у формі окремих домашніх завдань. Характер запропонованих завдань настільки різноманітний, що дозволяє учителю відпрацювати завдяки їм всі програмові вимоги щодо формування умінь і навичок. Тут є завдання-задачі із хронології, завдання на тлумачення понять, термінів, словосполучень. Окремий блок завдань стосується підготовки розповідей за планом на задану тему. Наприклад, «Складіть розповідь «Книжкова справа в Україні» за таким планом: а) найдавніші писемні пам’ятки в Україні; б) пергамент — матеріал для письма; в) з історії української книги; г) установи, що зберігають книги» [6, С. 25]; «Підготуйте розповідь про князя Данила за таким планом: а) важкий шлях до влади; б) розбудова князем Данилом держави; в) відносини з монголами; г) Данило Галицький — король; г) час розчарувань» [6, С. 65]; «Використовуючи текст параграфа, ілюстрації, підготуйте розповідь на одну із запропонованих тем: “Павло Полуботок”, “Руйнування Запорозької Січі”, “Останній кошовий Січі”» [6, С. 107]. Чимало завдань пов’язані з розвитком просторових уявлень п’ятикласників, які формуються на основі організації роботи з історичною картою. Більшість із них можна виконати, скориставшись кольоровими картами, що розміщені на сторінках підручника [6, С. 35, 48, 59, 73, 88, 93, 147, 168]. Окрему групу складають творчі завдання: а) підібрати ілюстрації до фрагментів тексту; б) довести або спростувати ту чи іншу думку; в) завдання на порівняння й зіставлення; г) краєзнавчі (тематичні дослідження з історії рідного краю); д) завдання на поділ історичного тексту (параграфа) на частини та підбір заголовків до кожної з них; е) продов­жити речення за початком; ж) обґрунтувати назву параграфа або ж запропонувати власну; з) провести дослідження, використовуючи фрагменти параграфа, текстові джерела, ілюстрації тощо. Усі ці завдання спрямовані не лише на формування певних умінь і навичок, що сприяють розвитку школяра, але й укладені у такий спосіб, щоб урізноманітнити навчальну діяльність, зробити її цікавою.

20

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Оскільки загальнодержавний підручник не спроможний рівномірно подати історію регіонів, то учителям варто, починаючи з п’ятого класу, зосереджувати увагу школярів на історичному краєзнавстві у тих розділах, де це дозволяє зробити наявний матеріал. Завдання з історичного краєзнавства також включені до окремих параграфів. Вони зустрічаються в параграфах: 2 — «Довідайтеся, чи проводили археологічні розкопки на території або поблизу вашого поселення»[6, С. 21]; 5 — «Дізнайтеся, чи має ваше поселення власний герб. Коли він виник? Що означає? Яким був герб краю, до якого належить ваше поселення, в давнину? Як він розшифровується. Намалюйте герб вашої родини. Не забудьте, що він повинен мати обов’язкові елементи, про які йшлося в параграфі. Якщо завдання виявиться складним для виконання, попросіть допомоги у старших членів родини» [6, С. 33]; 6 — «Знайдіть на мапі область, район, до якого входить ваше поселення. Що означає назва поселення, де ви живете? Довідайтеся, чи змінювалася назва вашого поселення, району, області впродовж історичного розвитку» [6, С. 38]; 16 — «Дізнайтеся, чи відбувалися події Національно-визвольної війни 1648–1657 рр. на ­території вашого краю. Що ви про них знаєте?» [6, С. 102]; 19 — «Чи є у вашому краї (місті, селі, області) пам’ятки часів козаччини? Що ви про них знаєте?» [6, С. 118]; 26 — «Дізнайтеся, які події відбувалися на території вашого краю в роки Другої світової війни. Чи брав участь хтось із ваших родичів у війні? Чи зазнала ваша родина втрат? Підготуйте розповідь на тему “Наш край у роки війни”» [6, С. 156]. Для кращої організації сприйняття історичного змісту у текстах оповідань виділені поняття, історико-географічні регіони, історичні персоналії, хронологія, назви подій тощо. Ілюстративні матеріали підручника укладені в такий спосіб, щоб поглиблювати художньо-образне сприйняття історичного тексту. До окремих ілюстрацій підібрані завдання, які вчать школярів працювати з візуальними джерелами. Художнє оформлення обкладинки підручника та п’яти розділів виконав відомий український художник, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка — Сергій Якутович. Якою навчально-методичною літературою забезпечений курс «Вступ до історії»? Останніми роками ми стали свідками успішного вирішення проблеми забезпечення навчально-методичною літературою курсу «Вступ до історії». Перелік видань періодично доповнюється і змінюється згідно з вимогами навчання історії в сучасній школі, методики викладання та

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

21

змісту курсу. За суб’єктами використання всю літературу можна поділити на дві категорії: а) навчально-методична література для учителя; б) навчально-методична література для учня. Учитель історії, який викладає курс «Вступ до історії», повинен доб­ ре знати літературу, яка рекомендована як йому, так і учням. Водночас не можна цього вимагати від учнів. Перелік навчально-методичної літератури для них має бути обмеженим, враховуючи при цьому її характер, зміст та якість. За цільовим призначенням та способом використання навчально-методичну літературу можна поділити на такі категорії: підручники, посібники, методичні посібники, плани-конспекти уроків, нормативно-довідкові матеріали для організації роботи вчителя, календарно-тематичне планування, робочі зошити учня (зошити для тематичного оцінювання знань), історичні атласи та контурні карти, публікації в науково-методичній періодиці. Запропонована класифікація є умовною. Однак вона дозволяє систематизувати навчально-методичну літературу і формує уявлення про той перелік, який можна використовувати, працюючи з курсом. Підручники Раніше ми вже аналізували підручники з курсу «Вступ до історії», тому робити це в цьому підрозділі немає потреби. Разом з тим учителі повинні обов’язково враховувати, що перелік підручників, які мають відповідний гриф і рекомендуються Міністерством освіти і науки України, щорічно публікується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» або ж у часописі «Історія в школах України». Якщо в цьому переліку не зустрічаються підручники, які є в продажу і  які не мають при цьому відповідного грифу, вони не підлягають використанню. Учителі можуть користуватися ними як додатковою літературою, але ні в якому разі не рекомендувати їх учням як основну навчальну літературу. Посібники Одним із різновидів навчальної літератури є посібники. До навчальних посібників, як правило, належить та література, яка забезпечує курс певним обсягом інформації. Ця інформація може подаватися у вигляді авторської інтерпретації або ж фрагментів історичних джерел. За видовими ознаками посібники з пропедевтичного курсу можуть бути: посібники, книги для читання, навчальні книги-хрестоматії, хрестоматії, краєзнавчі посібники тощо.

22

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків: Навч. посіб. з історії України для 5-го кл. — К.: РВЦ «Проза», 1994. — 191 с. Основу посібника склала видана у 1934 р. книга відомого українського письменника Антона Лотоцького «Історія України для дітей». Книга складається з семи розділів: «Київське князівство»; «Галицько-Волинська держава»; «Козаччина»; «Україна в неволі»; «Українська держава. 1917– 1920 роки»; «Україна в роки безправ’я. Боротьба за волю»; «Незалежність». Матеріали кожного розділу укладені у формі окремих оповідань. Запитання і завдання подаються лише в кінці розділів. Кожне оповідання проілюстроване. Серед домінуючих ілюстрації — портрети історичних діячів. У посібнику подано ряд додатків: «Запам’ятайте! (перелік найважливіших дат)»; «Порядок українських гетьманів (перелік українських гетьманів за М. Грушевським)»; «Тлумачний словник». Хоткевич Г. М. Історія України: Для мол. та серед. шк. віку. — К.: Веселка, 1992. — 228 с. Це видання можна використовувати як книгу для читання або ж при підготовці до уроків історії. Книга складається з п’яти розділів: «До збудування Київської держави»; «Київська держава»; «Окремі князівства на Русі»; «Галицький княжий період»; «Литовсько-Польський період». Історичні події описані до 1596 року. В кінці посібника подано чотири мапи. Є також і декілька кольорових ілюстрацій із зображеннями відомих діячів часів Київської Русі. Мисан В. О. Джерело: Навч. книга-хрестоматія з почат. курсу історії України для 5-го кл. серед. шк. — К.: Ґенеза, 1997. — 72 с. Навчальна книга-хрестоматія укладена на основі текстових джерел. Всі джерела подані у 4-х розділах: «Найдавніші писемні згадки про Україну, її природу та народ»; «За літописним рядком»; «Часи козацькі»; «У пам’яті останнього століття». У кожному із розділів подаються фрагменти текстових джерел. До кожного джерела автором укладені біографічні довідки, коментарі, тлумачний словник та запитання і завдання. Серед запропонованих джерел фрагменти праць: Геродота, Гіппократа, Прокопія Кесарійського, Маврикія, Нестора, Самійла Величка, Григорія Граб’янки, Гійома Левассера де Боплана, П’єра Шевальє, Жана Блюза, Жана-Бенуа Шерера та інших. Мій Ужгород. Історія. Географія. Культура: Підруч. для 5 кл. / Ф. Ф. Брецко, Н. Ф. Габчак, Л. П. Майор, С. Д. Федька, С. С. Фесенко, Ф. Ф. Шандор. — Ужгород, 2004. — 144 с. Ця книга є одним із різновидів навчальної краєзнавчої літератури. Посібник укладений за тематичним принципом. Навчальний матеріал

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

23

подається у формі оповідань у чотирьох розділах: «Мандрівка в історичне минуле столиці Срібної Землі»; «Географія і природа нашого міста»; «Культурне і духовне життя міста»; «Видатні постаті, які творили історію міста». До кожного оповідання підібрані ілюстрації, запитання і завдання, а до розділу — завдання «Перевірте себе!». В кінці посібника подається ряд додатків: «Цікаво знати: для допитливих»; «Словник пояснень основних понять»; «Коротка хроніка подій (хронологічна таблиця)»; «Програма та календарно-тематичне планування курсу»; «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів». Методичні посібники Методичні посібники є тим різновидом навчально-методичної літератури, яка використовується, як правило, учителями. За своїм змістом вони можуть бути загальними і курсовими. Загальні посібники є універсальними, оскільки їх можна використовувати учителям для удосконалення методики викладання історії взагалі. Вони присвячені як загальним засадам навчання історії, так і особливостям викладання окремих курсів, використання технологій навчання, засобів, методів, прийомів. Курсові навчально-методичні посібники мають конкретного адресата — учителів, що викладають курс «Вступ до історії» та працюють з такою категорією школярів, як п’ятикласники. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005. — 328 с. Перший в Україні за часів незалежності посібник, у якому викладено основи теорії та методики навчання історії, міститься значна кількість принципово нових авторських положень щодо теорії навчання історії. Крім того, до посібника увійшло чимало методичних порад і прикладів. Щодо проведення уроків, використання методів, прийомів і технологій навчання. Посібник укладений за тематичним принципом, де кожна з тем розкриває певне коло питань сучасної методики навчання історії. Серед основних тем: «Методика навчання історії як педагогічна дисцип­ ліна»; «Сучасні підходи до цілей та структури шкільних курсів історії»; «Зміст шкільної історичної освіти»; «Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти»; «Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні»; «Діагностика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії»; «Поняття про методи, прийоми і засоби навчання; шкільний підручник як найважливіший засіб навчання»; «Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів; Наочність у навчанні історії»; «Технічні засоби навчання»; «Урок як основна форма навчання історії»; «Форми організації навчального процесу»;

24

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

«Інтерактивне навчання історії»; «Способи перевірки оцінювання результатів навчання історії». Посібник орієнтований на самостійне читання, засвоєння викладеного матеріалу в процесі навчання у вищій школі або в системі підвищення кваліфікації учителів. Нікітіна І. П., Нікітін Ю. О., Шеліхова В. В., Кожем’яка О. Л. Науково-дослідницька діяльність учнів. 5–11 класи. — Х.: Видавнича група «Основа», 2006. — 144 с. Навчально-методичний посібник присвячений особливостям організації науково-дослідницької роботи в школі. Автори посібника розкривають етапи виховання юного дослідника, подають перелік пізнавальних вмінь, які сприяють вихованню дослідника з урахуванням вікових особливостей школярів. У  посібнику є рекомендації, щодо навчання учнів укладати план, конспект, готувати повідомлення, доповідь, есе тощо. Плани-конспекти уроків До цього різновиду навчально-методичної літератури належать видання, основу яких складають плани конспекти уроків з пропедевтичного курсу історії. Як правило, всі видання такого типу укладені за певною схемою. Уроки подаються за темами. Структура кожного уроку включає: тему, мету, тип, обладнання, понятійний апарат, етапи тощо. Плани-конспекти певною мірою полегшують підготовку учителів до викладання курсу, оскільки вони пропонують вже готовий алгоритм дії. Однак такі конспекти уніфікують роботу учителя, оскільки не враховують індивідуальних особливостей учнів, їхні інтелектуальні можливості тощо. До того ж, у багатьох виданнях зустрічається чимало помилок у визначенні типу уроку, не обґрунтованому розподілі навчального часу, у використанні методів і прийомів, які мають низьку результативність, в організації навчальної діяльності. Гісем О. О., Мартинюк О. О. Історія України. 5 клас: Плани-конспектів уроків. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2002. — 192 с. Пропоноване видання присвячене викладанню у 5 класі курсу історії України. Посібник складається зі вступної статті, орієнтовного тематичного планування, планів-конспектів 34 уроків, переліку рекомендованої літератури для учителя, що працює в 5 класі. Автори посібника пропонують змістовний систематизований матеріал, який допоможе використати різні методи та прийоми навчання, спрямує навчальну діяльність на досягнення мети конкретного уроку. Структура і зміст навчального матеріалу зумовлені сучасними методичними підходами до історичної освіти.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

25

В роботі варто орієнтуватися на використання посібників видання 2005 р. та пізніше. До використання видань попередніх років слід ставитися критично, оскільки вони не завжди відповідають навчальній програмі та вимогам щодо викладання курсу. Горохівський П. Історія України. 5 клас. Розробки уроків. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. — 93 с. Навчально-методичний посібник складається зі вступу та дещо спрощених розробок уроків з пропедевтичного курсу історії України. Рекомендації мають схематичний характер. В окремих конспектах уроків автор використовує додаткові матеріали. В основному це фрагменти текстових джерел або інформація, яка урізноманітнить бесіду, учительську розповідь в ході пояснення нового матеріалу. Завдання посібника — допомогти учителям формувати в учнів початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Нормативно-довідкові матеріали для організації роботи учителя До цієї категорії навчально-методичної літератури належать нормативно-правові акти, інструктивні листи, рекомендації щодо викладання курсу «Вступ до історії», організації історичної освіти та виховної роботи в загальноосвітній школі. Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: Довідково-методичне видання / Упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Галєгова. — Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005 — 224 с. Книга містить ряд матеріалів, які зможуть використати вчителі правознавства: «Закон України “Про загальну середню освіту”»; «Державний стандарт базової і повної середньої освіти»; «Проект концепції правової освіти у загальноосвітній 12-річній школі»; «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»; «Про затвердження Положення про Всеукраїнські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності»; «Про затвердження Положення про апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів»; «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів»; «Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів»; «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»; «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії» тощо.

26

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Календарно-тематичне планування До такого типу навчально-методичної літератури належать розроблені окремими учителями-практиками, методистами календарно-тематичні плани згідно з рекомендованими Міністерством освіти і науки України навчальними програмами. Вони, як правило, подають розбивку змісту курсу за темами уроків на весь навчальний рік і згідно з тією кількістю годин, що передбачена програмою. Мета таких розробок — допомогти учителеві виважено спланувати уроки. Будь-яке календарно-тематичне планування, видрукуване типографським способом, має рекомендаційний характер і не є обов’язковим. Букавин І. Я. Календарно-тематичне планування курсу «Вступ до історії» в 5 класі. — Тернопіль: Астон, 2005. — 16 с. Запропонований навчально-методичний посібник складено відповідно до навчальної програми із пропедевтичного курсу історії для загальноосвітніх закладів 12-річної школи. Паралельно із календарно-тематичним плануванням подаються і теми програми, в яких розкривається зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки. Календарно-тематичне планування має рекомендаційний характер і може бути використано учителями при укладанні власного календарно-тематичного плану з курсу. Робочі зошити В останні роки неабиякої популярності набули робочі зошити учня. Робочий зошит — це різновид навчально-методичної літератури, яка розрахована в першу чергу на школярів. Перші робочі зошити з курсу в Україні були розроблені у 1992 році [9]. Упродовж 1995–2000 рр. підготовка робочих зошитів до пропедевтичного курсу історії стала своєрідною традицією [4; 9; 10]. Мета видань такого типу — допомогти учням в організації навчально-пізнавальної діяльності з курсу. Система завдань передбачає використання різних методичних прийомів, за допомогою яких учні могли успішно засвоїти термінологію теми, в ігровій формі перевірити знання фактичного матеріалу, виконати творчі завдання, опрацювати фрагменти текстових джерел, розв’язати або укласти задачі на історичний час тощо. Концепцію такого зошиту кожен із укладачів створює самостійно. Тут немає єдиних вимог і підходів. Так, наприклад, робочі зошити В. Мисана укладені згідно з окремими структурними елементами, які дозволяють опрацювати ту чи іншу тему. Спочатку учень читає історичне оповідання. Потім він дає відповідь на запропоновані в зошиті запитання і виконує завдання за текстом і темою уроку. Наступний етап — навчальна гра за темою — кросворд, чайнворд, ребус, головоломка тощо. До кожного уроку подається рекомендована література, а до розділу — пі-

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

27

дібрані завдання для тематичної атестації «Перевір себе сам». Завдання дозволяють здійснити контроль за рівнем навченості та сформованості умінь відповідно до кожної теми. Дещо інша концепція реалізована в робочих зошитах В. Власова та О. Данилевської. Тут перевага віддається ігровій формі завдань, завдяки чому учні зможуть невимушено здобувати знання й набувати необхідних умінь. Мета такого зошита — уникнути надмірного навантаження і розвивати мислення та творчі здібності п’ятикласників. Реалізації поставленої мети допоможуть навчальні кросворди, мандрівки «хронологічними сходами», хронологічні задачі, ігри-змагання, укладання музейних колекцій, робота в «реставраційній майстерні» тощо. Останнім часом для п’ятикласників з’явилися зошити для виконання практичних завдань і проведення практичної роботи [12]. Практична робота з історії у 5  класі є новим і важливим видом навчальної діяльності, однак вона здебільшого повинна мати епізодичний характер, оскільки програма на такі види навчальної діяльності часу не перед­ бачає. Окремий різновид робочих зошитів учня склали залікові зошити, або зошити для тематичного оцінювання знань. Їх поява обумовлена переходом на 12-бальну систему оцінювання та тематичний облік знань. Перші видання таких зошитів з’явилися на початку 2000-х років [13; 14; 15]. На початковому етапі укладачі цих зошитів подавали варіанти письмових завдань за темами курсу. Окремі з них можна було використати й для усної тематичної атестації. Завдання у зошитах спрямовані на перевірку уміння учнів читати й розуміти адаптований історичний текст, пізнавати визначення понять, імена історичних осіб, шукати місця подій, визначати історичний час, розуміти причини і наслідки певних історичних фактів. Нове покоління зошитів для тематичної атестації суттєво відрізняється від своїх попередників [14; 16; 17; 18]. Практично всі зошити тепер зорі­ єнтовані на проведення письмової атестації. Суттєво збільшена кількість варіантів завдань за однією темою. Частина завдань подається у вигляді тестів. Удосконалено завдання ІІІ та ІV рівнів. Для виконання цих завдань використовуються ілюстративні матеріали, фрагменти тестових джерел, моделюються історичні ситуації тощо. Серед завдань чимало й таких, які дозволяють перевірити сформованість просторових умінь (завдання за фрагментами контурних карт), знання фактів біографій окремих історичних осіб, як учні навчилися складати план розповіді на задану тему, описувати подію, складати розповідь про життя відомого історичного діяча тощо.

28

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

В. Власов. Зошит. Вступ до історії України. 5 класа. — К.: Літера ЛТД, 2005. — 72 с. Запропонований зошит з історії України належить до навчально-методичного комплексу курсу «Вступ до історії». 5 клас. Завдання в зошиті відповідають навчальній програмі для 12-річної школи (2005) та підручнику В. Власова, О. Данилевської «Вступ до історії України» (2005). Зошит можна використовувати на різних етапах уроку: в ході пояснення нового матеріалу, для закріплення й узагальнення, підбиття підсумків тощо. Запропоновані завдання дозволяють змоделювати різні ситуації, за допомогою яких учні «реставрують» пошкоджені історичні пам’ятки, дають їм оцінку, формують музейні колекції, коментують побачене і почуте, визначають належність історичних діячів, зображених на ілюстраціях, до певних епох тощо. Завдання в зошиті укладені відповідно до уроків. У кінці зошити є додатки, які учні використовують для виконання завдань типу: виріж малюнки і наклей їх у певному порядку. Нартов В. В., Харківська Н. І. Вступ до історії. 5 клас: Практикум. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с. Запропоноване видання дозволить організувати практичну роботу зі школярами за окремими темами курсу «Вступ до історії»: «Екскурсія до історичного музею»; «Екскурсія видатними архітектурними пам’ятками стародавнього Києва»; «Військове мистецтво запорізьких козаків очима іноземців»; «Чигирин — гетьманська столиця»; «Тарас Шевченко і Михайло Грушевський — визначні постаті України»; «Україна в полум’ї Великої Віт­чизняної війни». Завершує цей перелік підсумкова робота. Практичні зав­дання мають епізодичний характер і можуть використовуватися на окремих етапах уроку. Всі вони супроводжуються текстами, малюнками. В зошиті відведене місце для виконання поставлених завдань. Автори передбачили також завдання на контурній карті. Баханов К. О. Вступ до історії. 5 клас: Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с. Заліковий зошит підготовлений для проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів 5  класу з курсу «Вступ до історії». Завдання в зошиті укладені відповідно до вимог чинної програми (2005  р.) і з урахуванням сучасних організаційно-методичних підходів. Зошит має уніфіковану структуру. Матеріали подані за чотирма тематичними блоками. Кожен блок включає чотири варіанти завдань відповідно до рівнів. Загальна кількість завдань у варіанті  — 11. Завдання відрізняються різноманітністю. Частина з них спрямована на перевірку теоретичного рівня засвоєння матеріалу, інші мають практичну спрямованість, дозволяють

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

29

виявити ступінь сформованості певної системи вмінь, що закладені в  державних вимогах: вміння складати простий план, розповідати про історичну особу або подію, застосовувати знання у нестандартній ситуації, аналізувати ілюстративні матеріали, виконувати завдання на контурній карті. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. Вступ до історії: Зошит для тематичного оцінювання знань учнів. 5 клас. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 56 с. Зошит укладений для проведення письмової тематичної атестації. Навчальні матеріали подані за чотирма темами. У кожній із тем — 6 варіантів завдань. Загальна кількість завдань у варіанті — 8. Всі завдання подані відповідно до чотирьох рівнів. Зміст завдань відповідає вимогам програми (2005) та чинним підручникам. Серед завдань І та ІІ рівнів переважають тестові з варіантами відповідей. Завдання ІІІ та ІV рівнів покликані перевірити теоретичні знання та практичні уміння: описати місцевість, подію; проаналізувати малюнок; переказати стисло зміст історичного факту; виконати завдання на контурній карті; змоделювати просту ситуацію; скласти розповідь тощо. Історичні атласи та контурні карти Основним завданням цієї навчально-методичної літератури є формування у сучасних школярів просторових уявлень на уроках курсу. Історичні атласи, які з’явилися в кінці 90-х років минулого століття і  на початку ХХІ  ст., суттєво відрізняються від подібного виду навчальнометодичної літератури радянських часів. По-перше, історичні атласи з  курсу є повноколірними. По-друге, до кожної із мап в атласі підібрані ілюстративні матеріали, що полегшують сприйняття картографічної інформації і впливають на формування просторової уяви. За змістом і  якістю ілюстративні матеріали є такими, що їх можна використовувати додатково, вивчаючи ту чи іншу тему уроку. По-третє, ряд атласів мають додаткові матеріали: хронологічні таблиці, перелік найважливіших подій і фактів тощо. У державних вимогах до навчальної програми не передбачено формування уміння п’ятикласників працювати з контурною картою. Це дозволяє стверджувати, що такий вид роботи, як виконання завдань на контурній карті, не є обов’язковим. Разом із тим у тих класах, де учні успішно виконують навчальну програму, вчасно справляються із завданнями уроку, можна практикувати виконання поодиноких завдань на контурній карті. Сучасні контурні карти для 5 класу укладені за тематичним принципом. Наприклад, найдавніше минуле України; східні слов’яни; княжа РусьУкраїна і т. ін. Кількість завдань за темою коливається в межах 2–3 завдань.

30

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Окремі карти подають інформацію, яка допоможе зорієнтуватися учням при виконанні завдань. Україна: Історичний атлас. 5 клас (Концепція атласу та авторське опрацювання мап — Ю. Лоза). — К.: Мапа, 2002. — 40 с. Видання повноколірне. В атласі подано 35 історичних мап. До кожної із мап подаються умовні позначення, підібрані ілюстративні матеріали. Ілюстрації укладені за тематичним принципом. Наприклад, до мапи «Україна у другій половині XVІІ ст.» подані портрет І. Виговського, печатка та герб І. Виговського, малюнок «Козаки гетьмана Івана Виговського перемагають московську кінноту у битві під Конотопом». У кінці атласу видрукуваний перелік найважливіших історичних подій та список назв карт. Контурні карти з історії України. 5 клас / Упорядник В. Даниленко. — К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 2006. — 15 с. Контурні карти з історії України укладені за тематичним принципом. Учням пропонується 20 карт згідно з темами: «Найдавніше минуле України»; «Східні слов’яни»; «Княжа Русь-Україна»; «Розквіт Київської Русі»; «Галицько-Волинська держава (перша половина ХІІІ ст.)»; «Русь-Україна за часів монголо-татарської навали»; «Українські землі у складі Литви та Польщі. Козацькі часи»; «Українська держава за гетьмана Богдана Хмельницького (1648–1657)»; «Україна у другій половині ХVІІ ст.»; «Україна у ХVІІІ ст.»; «Українські землі у другій половині ХІХ ст.»; «Україна. Відновлення державності (1917–1920)»; «Україна у середині 1930-х рр.»; «Україна в Другій світовій війні»; «Україна незалежна». Загальна кількість завдань до кожної карти — не більше 2–3-х. На останній сторінці подається коротка інформація про те, на що варто звертати, виконуючи завдання на карті. Публікації в науково-методичній періодиці Цей різновид навчально-методичної літератури має свою специфіку. Вона обумовлена певними особливостями. По-перше, друкується на сторінках науково-методичних часописів. По-друге, є оперативною, оскільки досить швидко потрапляє до споживача — учителів. По-третє, є не великою за обсягом і специфічною за тематичними ознаками. Серед часописів, які друкують наукові та навчально-методичні матеріали з курсу «Вступ до історії»: «Історія в школах України», «Історія в школі», «Доба», «Історія України», «Історія та правознавство». Окрім цього, матеріали з курсу публікують обласні педагогічні часописи, педагогічні газети тощо. Найпослідовнішим часописом, що відстежує всі зміни у викладанні пропедевтичного курсу історії, є часопис «Історія в школах України». Практично у кожній із рубрик: «Суспільствознавча освіта: зміст, форми, методи»; «Методичні рекомендації»; «З творчої лабораторії вчителя»;

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

31

«Мій урок»; «Наука — вчителеві»; «Дидактична скарбниця вчителя»; «Матеріали до уроків», — можна ознайомитися із навчальними програмами, методичними рекомендаціями щодо проведення уроків, планамиконспектами уроків, порадами щодо календарно-тематичного планування тощо. Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії». 5 клас // Історія в школах України. — 2005. — № 3. — С. 6. У запропонованій публікації подається орієнтовне календарно-тематичне планування курсу відповідно до тем програми. Мисан В. Характеристика уроку з пропедевтичного курсу історії України // Історія в школах України. — 2001. — № 1. — С. 26–31. Вперше у сучасній методиці викладання пропедевтичних курсів зроб­ лена спроба систематизувати уроки початкового курсу історії за типологічними і видовими ознаками. Автор публікації досліджує проблему типології уроків в радянській школі, пропонує класифікацію уроків з початкового курсу історії у 5 класі. Урок — основна форма організації навчальної діяльності з історичної пропедевтики в сучасній українській школі Чому проблема характеристики сучасного уроку з історичної пропедевтики залишається актуальною? Аналіз наукової і навчально-методичної літератури з історичної пропедевтики, педагогічної практики переконує нас у тому, що окремі сучасні освітні проблеми знаходять досить швидке розв’язання, а інші так і залишаються ще не вирішеними. Причини останнього можуть бути різними, але, так чи інакше, всі вони пов’язані із особистісним фактором. Переглядаючи публікації в науково-методичних часописах, методичних посібниках, ми звернули увагу на те, що значна частина науковців, учителів-практиків, як на наш погляд, ще не навчилися визначати тип і форму уроку з історії. Дидактична безграмотність окремих авторів тиражується десятками тисяч екземплярів. Її читають як і ті, хто має сформовані уявлення про типологію уроків із історії, так і ті, хто лише починає опановувати її основи. Уявімо, що одне із таких видань, наприклад, «Конспекти уроків з історії. 5 клас: Методичний посібник для вчителів» [19] потрапляє до рук студента історичного факультету або ж молодого учителя, який щойно закінчив ВНЗ і розпочинає свою педагогічну діяльність. Укладачі методичного посібника потурбувалися, щоб його користувачі мали якнайменше проблем у підготовці до викладання пропедевтичного курсу історії. Кожен із уроків укладений за певною схемою:

32

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

тема, мета, тип уроку, обладнання, поняття та уміння, повторення попередньої та вивчення нової теми, закріплення, домашнє завдання, рекомендована література. У конспектах є чимало цікавих методичних прийомів, форм роботи, варіантів уроків, які, поза сумнівом, можуть використовуватися учителями історії. Разом з тим запропонований посібник формує хибне уявлення про типологію сучасного уроку історії. Укладачі конспектів подають «зразки» 14 типів уроків! Щоб не бути голослівним, наведемо для прикладу цей перелік: вступний урок до курсу, урок засвоєння нових знань, урок засвоєння знань, урок засвоєння знань з паралельним закріпленням на оцінку, урок вивчення нового матеріалу, урок-мандрівка, урок пам’яті, урок-зустріч, урок–міні-конференція, урок-знайомство, урок творчого аналізу, комбінований, повторювальноузагальнювальний урок, урок змагання. Якщо ж проаналізувати всі ці «типи уроків» з точки зору сучасної історичної дидактики, то йдеться лише про чотири основних типи уроків, які пропонують автори посібника: урок засвоєння нового навчального матеріалу, урок узагальнення та систематизації знань, комбінований урок, урок контролю і корекції знань, умінь та навичок [20, С. 27; 21, С. 214]. Подібних прикладів можна навести багато. Ми не ставили за мету вишукувати педагогічні огріхи авторів та видавців (останні також мали б нести відповідальність за безграмотний продукт), які розповсюджуються останнім часом масовими тиражами. Ця педагогічна казуїстика стала лише поштовхом до аналізу вказаної проблеми. Очевидним є те, що проблема існує, про неї варто писати, говорити, врешті-решт,  — вирішувати. Останнім часом на допомогу учителям видруковано чимало конспектів уроків із початкового курсу історії у вигляді методичних рекомендацій. Ці посібники укладені за типовою схемою уроку, про яку згадувалося вище. Вони подають також інформацію з літописів, історичних праць, художніх творів, що допоможе учителям у підготовці до уроків. Не зайвими будуть і запропоновані варіанти розроблених конспектів. Щоб допомогти учителям зацікавити дітей і поліпшити їхні навчальні досягнення з історії, автори пропонують різноманітні методичні прийоми: дослідження, прогноз, дискусія, мандрівка, турнір знань, опорні слова, інформаційно-розвивальні блоки, структурування тексту, лабораторні роботи, коментування ілюстрацій. Оскільки основною формою навчання з історичної пропедевтики в школі залишається урок, то на сьогоднішній день є потреба у більш детальному його дослідженні. Упродовж 1990–2001 рр. ми провели, відвідали й проаналізували 682 уроки пропедевтичного курсу історії України. Географія та перелік шкіл регіонів України, де здійснювалося спостере-

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

33

ження, апробація методів та прийомів, засобів навчання, в тому числі й навчально-методичного комплексу, надзвичайно широка. Однак домінуючим регіоном була Рівненщина (642 уроки). Учителі, що проводили ці уроки, належали до різних категорій (від студентів-практикантів інститутів та університетів до майстрів-професіоналів: учителів-методистів, заслужених учителів України). Одне із завдань нашого тривалого спостереження стосувалося аналізу типів уроків початкового курсу історії України. Із загальної кількості переглянутих уроків у 137 (20 %) допущені суттєві помилки при визначені типу уроку. Як проблема типології уроків історії вирішувалася в радянській школі ? Уперше класифікацією уроків з історії радянські дидактики зайнялися в кінці 30-х років ХХ століття. Відомий ленінградський методист В. Бернадський в роботі «Методи викладання історії в старших класах» (1939) зробив спробу класифікувати уроки історії на основі домінуючого методу навчання. Однак до запропонованого переліку уроків за методом навчання він паралельно запровадив і уроки за дидактичною метою. Від цього класифікація втратила цілісність, оскільки в одному ряду опинилися уроки за видовими та типологічними ознаками. Самостійними типами уроку він назвав: шкільну лекцію, урок-розповідь, урок аналізу історичного документа, урок з використанням художньої літератури, урок на основі доповідей учнів, урок читання і аналізу творів основоположників марксизму, кіноурок, урок, проведений за матеріалами екскурсії, повторювально-узагальнюючі уроки [21]. На використання різних типів уроків історії у цей час звертала увагу відома методист І. Гіттіс [22]. У роботі «Початкове навчання історії: Нариси з методики викладання історії» (1940) вона виділяла тематично-повторювальні та повторювальні уроки за декількома темами [22, С. 213–220]. І все ж проблема типології уроків історії у довоєнні роки не стала предметом окремого дослідження радянських методистів. Лише після війни М. Зінов’єв у роботі «Основные вопросы методики преподавания истории» (1948 р.) та В. Карцов в «Очерках методики обучения истории СССР в VІІІ–Х классах» (1952 р.) вказали на типологію уроків, в основі якої була дидактична мета. М. Зінов’єв виділяв два типи уроку: 1) вивчення нового матеріалу; 2) повторення [23]. 1) 2) 3) 4)

В. Карцов розрізняв чотири типи уроку: повідомлення нових знань; повторення та узагальнення вивченого; перевірки знань; змішаний — урок, що включає всі елементи навчання історії [25].

34

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

М. Зінов’єв вважав, що уроки вивчення нового матеріалу переважають у загальній палітрі уроків. Зовсім протилежної точки зору дотримувався В. Карцов. Він стверджував, що домінуючим типом уроку є змішаний. У 50–60-ті роки ХХ ст. проблемі класифікації уроків історії присвя­ тили свої роботи О. Вагін, П. Лейбенгруб, О. Стражев [26; 27; 28]. В основу класифікації уроків за П. Лейбенгрубом покладені елементи процесу навчання, використання яких на уроці залежало від дидактичної мети [27, С. 160]. Він, як і В. Карцов, виділив чотири типи уроків: 1) комбінований (об’єднаний) урок, що включає всі або кілька елементів процесу навчання; 2) урок вивчення нового навчального матеріалу; 3) повторювально-узагальнювальний урок; 4) урок перевірки та обліку знань [27, С. 160–161]. На думку П. Лейбенгруба, «кожний з указаних типів уроків включає в себе різноманітні уроки». Ці уроки він згрупував за двома критеріями: а) згідно з дидактичною метою — вступний урок, урок формування складного історичного поняття, урок розвитку певних умінь і навичок; б) згідно з провідним методом — урок-розповідь, урок-лекція, урок-бесіда, урок самостійної роботи учнів з підручником, урок самостійної роботи учнів з історичним документом, кіноурок. Не відомо, з яких причин і за якою ознакою до цього переліку П. Лейбенгруб включив урок семінарського типу [27, С. 161, 174–176]. Дещо іншою була класифікація уроків, розроблена О. Вагіним, в ос­ нову якої покладено декілька критеріїв: вікові пізнавальні можливості учнів, основні закономірності процесу навчання, конкретний зміст навчального матеріалу теми, домінуючий метод проведення уроку [26, С. 399–404]. Запропонована класифікація цікава тим, що у ній вперше реалізована ідея диференційованої типології уроків за роками навчання. Автор окремо виділяє типи уроків для 4–5-х класів: 1) урок, що містить всі ланки процесу навчання; 2) урок викладання матеріалу у формі розповіді; 3) урок повторення; 1) 2) 3) 4) 5) 6) 7)

Для 6–7-х класів: урок, що містить всі ланки процесу навчання; урок повідомлення нового матеріалу (розповідь, кіно, екскурсія); вступний урок; заключний урок; урок розбору; урок вироблення умінь і навичок; повторювально-узагальнювальний урок;

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

35

Для 8–10-х класів: 1) вступний урок до теми; 2) урок повідомлення нового матеріалу; 3) урок розбору; 4) заключний урок за темою; 5) повторювальний урок; 6) узагальнювальний урок; 7) урок опитування; 8) урок вироблення умінь і навичок; 9) урок застосування знань; 10) урок, що містить всі ланки процесу навчання [26, С. 403]. Понад 10 типів уроку було запропоновано ще одним методистом — О. Стражевим: 1) комбінований урок звичайного типу; 2) урок повідомлення у формі розповіді або шкільної лекції; 3) урок-бесіда; 4) повторювально-узагальнювальний урок; 5) повторювально-обліковий урок у формі опитування; 6) обліковий урок шляхом контрольної письмової роботи; 7) урок роботи з джерелом — документально-дослідницький урок; 8) кіноурок або урок з діапозитивами; 9) урок-екскурсія; 10) урок самостійної роботи учнів; 11) урок з рефератами (повідомленнями) учнів [28, С. 188–189]. О. Стражев не вказує критеріїв, за допомогою яких укладена запропонована типологія уроків. Він лише зазначає, що «вибір того або іншого типу уроку визначається залежно від методичних завдань, вікових особ­ ливостей учнів і характеру навчального матеріалу» [28, С. 189]. Не важко здогадатися, що у запропонованій класифікації домінують два критерії — дидактична мета і домінуючий метод навчання. Відомий український методист П. Козік, що досліджував викладання епізодичного курсу історії СРСР у 60-і роки ХХ ст. і підготував посібник «Методика вивчення історії в молодших класах» [29], виділив та охарактеризував такі типи уроків: 1) вступний; 2) повідомлення нових знань; 3) повторювально-узагальнювальний [29, С. 134]. Серед українських вчених, які вивчали історичну пропедевтику, П. Козік одним із перших започаткував розробку типології уроків до пропедевтичного курсу історії.

36

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

У 70–80-і роки ХХ ст. проблема типології уроків була не менш актуальною, ніж у попередні роки. Її у різний спосіб намагалися розв’язати провідні методисти радянської школи: П. Гора, Н. Дайрі, Ю. Зотов, С. Іва­ нов, І. Казанцев, М. Махмутов, Л. Мельник, В. Онищук, І. Чередов та інші [30; 31; 32; 33; 34; 35]. Саме в ці роки було запропоновано чимало підходів щодо класифікації уроків взагалі та уроків історії зокрема. Відомий український методист Л. Мельник пропонував дотримуватися класифікації уроків, яку свого часу обґрунтував П. Лейбенгруб [34, С. 182– 194]. У навчальних посібниках для вчителів історії та студентів історичних факультетів, що з’явилися в кінці 70-х та 80-х років ХХ ст. [36; 37], вказувалося, що тип уроку визначається за допомогою дидактичної мети. Такий підхід дозволяв провідним радянським методистам зупинитися лише на чотирьох основних типах уроків історії: 1) комбінованому; 2) вивчення нового матеріалу; 3) повторювально-узагальнювальному; 4) перевірки та обліку знань [ 37, С. 221]. Серед класифікацій уроків, якими користувалися вчителі історії 80‑х років ХХ ст., досить великої популярності набула класифікація В. Они­щука [38]. Він так само пропонував за основу класифікації уроків обрати дидактичну мету і вважав, що така класифікація є найбільш зручною для аналізу та планування уроків [38, С. 55–56]. Замість традиційних чотирьох типів уроків В. Онищук виділив шість: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок засвоєння навичок і вмінь; 3) урок комплексного застосування знань, навичок і вмінь; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь; 6) комбінований урок [38, С. 56] Із такими здобутками радянські методисти підійшли до класифікації типів уроків у кінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття. При укладанні плану-конспекту учитель, як правило, обирав тип уроку і на основі його структури планував свою діяльність та роботу всього класу. В середині 80-х років ХХ ст. на сторінках педагогічної періодики з’явився ще один термін, який почали використовувати, аналізуючи уроки, — «нестандартний урок». Очевидним було те, що йшлося не про тип уроку, а про його форму (вид). Проблема класифікації форм уроків не набула такої актуальності, як проблема класифікації типу уроків. В загальній дидактиці її досліджував М. Махмутов [33], а в історичній — О. Вагін [26].

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

37

Кожен із них намагався запропонувати більш-менш обґрунтовану класифікацію уроків за їх формою, однак жодна із них так і не прижилася у повсякденній педагогічній практиці. Як сучасна українська історична дидактика пропонує розв’язати проблему класифікації типів уроків? У сучасній українській історичній дидактиці проблема класифікації типів уроків поки що не знайшла належного місця. За п’ятнадцять років існування української школи та шкільної історичної освіти ми фактично не маємо фундаментальних досліджень у цій царині. Подібне явище, як на наш погляд, обумовлено двома причинами: 1) ця проблема не є актуальною, оскільки все, що можна було дослідити, вже вивчено в радянські часи; 2) сучасна українська школа ще не підготувала реального ґрунту для проведення такого дослідження. В сучасній науковій і навчально-методичній літературі ми можемо зустріти лише поодинокі публікації на предмет характеристики типології уроку історії. Обґрунтування класифікації типів і форм сучасних уроків із пропедевтичного курсу історії подає В. Мисан [20, С. 26–31; 39], а загальну класифікацію типів уроків історії пропонують О. Пометун та Г. Фрейман у першому в Україні за часів незалежності посібнику «Методика навчання історії в школі» [21]. Автори «Методики навчання історії в школі» пропонують класифікувати типи уроків за дидактичною метою, оскільки вона є найважливішою складовою процесу навчання. Вони радять використовувати такі основні типи уроків історії: 1) уроки засвоєння нового навчального матеріалу; 2) уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; 3) уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок; 4) уроки узагальнення та систематизації знань; 5) уроки контролю й корекції знань, умінь та навичок; 6) комбіновані уроки [21, С. 214]. У характеристиці типів уроків О. Пометун та Г. Фрейман детально аналізують структуру кожного уроку і подають методику їх проведення. Чи можна вважати запропоновану О. Пометун та Г. Фрейманом типологію уроків історії універсальною і взяти її за своєрідний зразок? За сучасних умов розвитку української шкільної історичної освіти на це питання ми поки що не можемо дати стверджувальної відповіді. З точки зору основної дидактичної мети, ця класифікація дійсно є універсальною, оскільки вона максимально віддзеркалює всі типи завдань,

38

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

які може планувати учитель: вивчити, повторити, узагальнити, закріпити, застосувати, засвоїти, систематизувати, сформувати, удосконалити, відкоригувати, проконтролювати тощо. Однак з точки зору умов реалізації дидактичної мети цю класифікацію використовувати досить важко. Чому? Для відповіді на це запитання потрібно проаналізувати сучасну програму шкільних курсів історії [40]. Поки що вона залишається переобтяженою фактичним матеріалом і не дозволяє учителям майстерно маневрувати типологією уроків. Так, уроки узагальнення і систематизації знань передбачені лише в програмі для 5 класу [1, С. 6–8; 2, С. 3–5; 3, С. 6–7]. Їх практично неможливо спланувати у 6–11 класах, оскільки це не дозволяють зробити запропоновані програмою обсяги навчального матеріалу. Це ж саме можна сказати стосовно уроків корекції знань, формування і вдосконалення умінь та навичок. Коригувати знання, уміння та навички можна лише тоді, коли є реальна картина (зріз) їхнього рівня. Здебільшого цей рівень ми отримуємо за результатами уроків контролю. Однак після уроків контролю (тематичної атестації) учителі починають вивчення нової теми, навіть якщо бачать, що учні чогось не засвоїли або засвоїли погано. Над ними постійно висить дамоклів меч — навчальна програма, яка до мінімуму скорочує використання різноманітних типів уроків у сучасній школі. У першій половині 90-х років ХХ ст. в результаті проведеного нами педагогічного спостереження, зміст якого полягав в аналізі відвіданих уроків історії, ми дійшли висновку, що домінуючим типом уроку був урок засвоєння нового навчального матеріалу. Причиною подібного явища стала відсутність підручників з історії. Більшість учителів були змушені начитувати навчальний матеріал учням, оскільки останні не мали в достатній кількості для класу такого універсального засобу навчання, як підручник. Наведені вище приклади дозволяють зробити висновок про те, що на застосування різних типів уроків історії досить серйозно впливають об’єктивні та суб’єктивні умови організації навчальної діяльності: обсяг програми, відсутність підручників, рівень теоретичної підготовки майбутнього учителя історії тощо. Все це, без сумніву, як зазначалося вище, звужує можливості використання різних типів уроків й обмежує, зрештою, навчальну діяльність школярів, яка здебільшого залежить від учителя, оскільки планування стратегії навчання залишається поки що за ним. Якої типології уроків варто дотримуватися в умовах реформування шкільної історичної освіти? Умови організації навчальної діяльності дійсно суттєво впливають на застосування різних типів уроків з історії. Оскільки в сучасній школі

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

39

практично неможливо використовувати весь спектр типів уроків, який пропонують О. Пометун та Г. Фрейман, то природно виникає потреба у використанні такої типології, яку можна було б пристосувати до умов реформування шкільної історичної освіти. Як на наш погляд, ця типологія має бути дещо спрощеною. За основу класифікації типів уроків історії ми пропонуємо взяти навчальну мету як один із найважливіших елементів дидактичної системи та механізм комбінування (поєднання) різних елементів дидактичної мети. Це дозволить виділити такі основні типи уроків історії: 1) урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок; 2) урок перевірки знань, умінь та навичок (урок тематичної атестації); 3) урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок; 4) комбінований урок. Не важко переконатися, що ми прагнули залишити той термінологічний ряд, який виробила методична наука, і не руйнували те, що укорінилося в нашій свідомості і перетворилося на певну традицію. Такий підхід допомагає зберегти елементи традиційної типології уроків, що утвердилася в попередні роки. Ми не включили до переліку уроки корекції та вдосконалення знань і умінь, оскільки вважаємо, що процес корекції та вдосконалення знань і умінь може відбуватися на кожному з вищезгаданих уроків, окрім перевірки знань, умінь та навичок. Зупинимося на характеристиці запропонованої типології уроків. Як визначити дидактичну мету уроку? Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок характеризується дидактичною метою, втіленою в завданнях: вивчити…; з’ясувати значення, причини…; навчити користуватися, аналізувати, зіставляти, робити висновки, порівнювати, складати план, укладати таб­ лицю…; ознайомити з ...; повідомити, розповісти про...; дослідити...; простежити...; проаналізувати... тощо. Формулювання мети може бути різним, однак, врешті-решт, вона спрямована на вивчення чогось (визначеного змісту), опанування чогось (визначених умінь та навичок). Для іншого уроку — перевірки знань, умінь та навичок характерною є мета, втілена в завданнях: перевірити, як учні засвоїли, запам’ятали, зрозуміли…; з’ясувати, як учні уміють використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, підручником, наочністю тощо. Перевірка на уроках історії може здійснюватися різними способами. Це може бути усне (індивідуальне, фронтальне) опитування; виконання

40

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

письмових завдань у зошиті (письмові відповіді на запитання, тестові завдання, укладання хронологічних таблиць, планів, опис події, коротка характеристика історичних діячів, з’ясування причин, наслідків, тлумачення понять, термінів тощо); виконання завдань на контурній карті. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок. У  багатьох класифікаціях цей урок подається як повторювально-узагальнювальний. Вітчизняні дидактики відносять його до простих уроків, для якого характерна одна дидактична мета. Насправді ж це не так. Уроки вказаного типу є складними за своєю структурою, оскільки узагальнення і систематизація знань не можливі без повторення. Перш ніж здійс­ нювати узагальнення і систематизацію, потрібно повторити вивчене. На цьому уроці вчать аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, робити висновки, систематизувати однорідні події, явища, факти ­тощо. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок визначається метою, втіленою в завданнях: навчити учнів узагальнювати матеріал, факти, події, вивчене; зрозуміти суть ...; простежити за змінами, шляхом аналізу події …; систематизувати знання за темою, розділом, курсом, виділивши ..., звернувши увагу на ..., використовуючи ..., застосовуючи ...; розвивати уміння порівнювати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, виділяти, зіставляти, пояснювати …; використовуючи уміння та навички …, узагальнити …, систематизувати тощо. Комбінований урок. Цей тип уроку детально описаний у науково-методичній літературі. За своєю структурою він є складним, оскільки на такому уроці можна вивчати новий матеріал, формувати уміння та навич­ ки, перевіряти знання, уміння та навички, проводити систематизацію та узагальнення тощо. Для комбінованого уроку характерна комплексна мета, притаманна для окремих типів уроків, які ми вже згадували раніше. Наприклад, перевірити … і вивчити …; розкрити особливості … та систематизувати …; з’ясувати … й узагальнити …; перевірити … та відкоригувати … тощо. Характерною особливістю такого уроку є те, що його структурні елементи можуть поєднуватися і взаємодіяти. Так, узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок може здійснюватися в процесі перевірки. Вивчення нового матеріалу варто поєднувати із узагальненням та систематизацією, а перевіряючи знання, уміння і навички, можна їх коригувати та вдосконалювати за допомогою тренувальних завдань, вправ тощо. У типологічному ряді до комбінованого уроку звертаються найчастіше, оскільки за рахунок поєднання різних завдань він є найбільш динамічним і універсальним.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

41

Як визначити розвиваючу мету уроку? Розвиваюча мета уроку планується учителем так само, як і навчальна (дидактична). Однак, якщо навчальна мета прямо залежить від типу уроку, то розвиваюча — від конкретних завдань, які передбачає реалізовувати учитель на уроці. Спланувати розвиваючу мету допоможе навчальна програма з пропедевтичного курсу історії — та її частина, де зафіксовані державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів [1, С. 6–8]. Саме тут перерахований широкий спектр питань, що стосуються розвит­ ку особистості в процесі навчання історії. Основний акцент у розвиваючій меті ставиться на формуванні умінь і навичок. При плануванні розвиваючої мети учитель повинен пам’ятати, що вона може мати декілька вимірів (рівнів) і розрізнятися за видами діяльності. Наприклад, формування умінь і навичок роботи з історичною картою передбачає такі виміри (рівні) розвиваючої мети: а) початковий — навчити розрізняти умовні позначки на історичній карті; б) достатній — використовувати умовні позначки для читання історичної карти. За видом діяльності ця мета пов’язана із формуванням просторового уявлення — організацією роботи з історичною картою. Інший приклад. Учитель планує розвивати уявлення про історичний час: а) навчити учнів креслити стрічку часу та позначати на ній запропоновані дати; б) визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення, складати елементарні хронологічні задачі. Особливої уваги потребують ті види діяльності, з якими учні знайомляться вперше у 5 класі: робота з картою, відлік часу в історії, фіксація історичних фактів, характеристика історичних постатей та подій, складання плану перебігу подій, моделювання ситуації, порівняння історичних фактів і подій тощо. Надзвичайно важливим є те, як їх опанують діти, як зрозуміють той алгоритм дії, що запропонує учитель. Процес формування умінь і навичок повинен бути поетапним. Ця етапність конкретизується в чітко визначеній розвиваючій меті. Наприклад: а) розвивати уміння працювати з історичною картою; б) удосконалювати уміння працювати з історичною картою; в) використовувати історичну карту для аналізу подій і т. ін. Як уже вказувалося раніше, програма допоможе учителеві чітко визначити розвиваючу мету кожного уроку за окремо взятими темами. Наприклад, тема «Знайомство з історією» сприятиме формуванню в учнів

42

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

таких умінь і навичок: розрізняти умовні позначки на контурній карті; знаходити на карті відповіді на запитання учителя; креслити стрічку часу та позначати на ній запропоновані дати; співвідносити рік зі століттям; пояснювати, як відбувається відлік часу в історії; пояснювати, звідки історики довідуються про минулі часи; пояснювати про давнє походження тризуба; пояснювати утворення етноніма «Україна»; свідомо читати адаптований історичний текст; знаходити в тексті історичну інформацію; відрізняти художній та науково-популярний історичний текст [1, С. 6–7]. Укладаючи план-конспект уроку з курсу «Вступ до історії», учитель історії (перш за все це стосується того, хто лише починає свою трудову діяльність) повинен чітко визначати ті етапи, на яких здійснюватиметься реалізація розвиваючої мети (Див. уроки №№ 16, 17, 22, 23). Чому кожен типу уроку характеризується власною структурою? Аналізуючи тип будь-якого уроку, ми не можемо залишити поза увагою його структуру. Питання структури уроку пов’язане з його складовими елементами та їхньою взаємодією. Свого часу радянські дидактики звертали увагу на різну кількість структурних елементів того чи іншого типу уроку. Так, П. Лейбенгруб пропонував в основному від п’яти до трьох структурних ланок процесу навчання історії [27, С. 161–176]. О. Вагін звертав увагу на дев’ять структурних підрозділів уроку: організаційний момент; перевірка домашнього завдання; перехід до нового матеріалу (підготовка учнів до сприйняття нового); повідомлення нового матеріалу; розбір нового матеріалу (осмислення); закріплення вивченого; використання нових знань, умінь та навичок; домашнє завдання; формування відповідних умінь та навичок роботи з історичним матеріалом (упродовж всього уроку або на окремих його етапах) [26, С. 377]. Сучасні вітчизняні дидакти О. Пометун та Г. Фрейман виділяють десять структурних елементів уроку: організаційний момент; актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів, або підготовка школярів до сприйняття нової теми; мотивація навчальної діяльності; оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття); осмислення нових знань і умінь; систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях; підбиття підсумків уроку; інструктаж з домашнього завдання; перевірка знань і умінь [21, С. 215–222]. Кожен із шести запропонованих ними типів уроків має власну, характерну лише для нього структуру. Вищезгадані структурні елементи кожного типу уроку вибудовуються у своєрідний логічний ланцюжок. І це закономірно, оскільки дидактична мета кожного уроку є різною. Вона й диктує власну структуру, мета якої — реалізація основних завдань певного типу уроку.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

43

Ми також дотримуємося думки про те, що кожен тип уроку повинен мати власну структуру. Однак цю структуру варто розглядати, на наш погляд, на двох рівнях. Перший — рівень організації навчальної діяльності Він є універсальним, характерним для уроків будь-якого типу і складається з трьох обов’язкових елементів (етапів): 1) підготовчий; 2) основний; 3) заключний. Всі ці елементи (етапи) взаємопозв’язані між собою і складають цілісну структуру уроку. Другий — рівень реалізації завдань на основі дидактичної мети Його складовими можуть бути різноманітні елементи (етапи) навчання, яких вимагають конкретні завдання того чи іншого типу уроку. Наприклад: 1) актуалізація опорних знань та умінь учнів; 2) мотивація навчальної діяльності; 3) оголошення теми; оголошення очікуваних результатів; постановка навчальної проблеми; 4) оголошення завдань; 5) перевірка вивченого матеріалу; 6) перевірка сформованості умінь; 7) вивчення нового матеріалу; первинне сприйняття нового матеріалу; 8) осмислення нового матеріалу; 9) виконання тренувальних вправ для формування умінь та навичок; 10) узагальнення навчального матеріалу; 11) систематизація знань та умінь; 12) підбиття підсумків; інструктаж домашнього завдання тощо. Цей перелік можна продовжити. Він не може мати чітко визначеної кількості навіть у межах одного типу уроку. Кількісні показники мають властивість коливатися, оскільки вони залежать від ряду факторів: вікового, організаційного, інтелектуального тощо. Наприклад, урок перевірки знань, умінь та навичок може мати різну структуру на початку навчального року, коли учитель лише починає працювати з класом і пропонує учням тренувальні вправи або детальний інструктаж виконання тих чи інших завдань, і в кінці року, коли учні вже володіють методикою виконання різного типу завдань. Урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок може вибудовувати не однакові логічні ланцюжки, оскільки завдання, а також інтелектуальні та вікові можливості

44

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

навчальних груп будуть різними. Подібний підхід зовсім «не вибиває ґрунту», на якому базується той чи інший тип уроку. Він лише переконливо засвідчує, що структурні елементи будь-якого типу уроку не можуть обмежуватися чітко визначеними компонентами. Проаналізувавши структури відвіданих уроків, ми виділили найхарактерніші елементи з урахуванням часу на їх проведення. Як розподілити навчальний час за етапами уроків? Розподіл часу за основними етапами уроків поки що залишається не розв’язаною проблемою в історичній дидактиці. На сьогоднішній день ми не маємо досліджень, де були б обґрунтовані норми часу за етапами уроків або окремими видами навчальної діяльності. Спроби обґрунтувати часові межі окремих етапів уроку були зроблені ще в радянській школі. Так, в колективній праці радянських вчених та методистів «Методика обучения истории в средней школе» (1978) вказувалося, що на комбінованому уроці на опитування варто виділяти 20–22 хвилини [36, С. 107]. Пояснення нового матеріалу триває 25–30 хв. [36, С. 111]. Пропонувалися й інші варіанти вирішення часової проблеми. Якщо новий матеріал не складний, то його можна вивчати 10–18 хв.; перевіряти знання — 27– 35 хв.; 5–7 хв. залишати для пояснення домашнього завдання [36, С. 113]. На уроках контролю усну перевірку знань рекомендували провести 35– 40 хв., а письмову — 25–30 хв. [36, С. 114–116]. Радянський методист Г. В. Дружкова радила на комбінованому уроці виділяти 20 хв. на опитування, а 20–25 хв. — на пояснення нового матеріалу (в старших класах) [37, С. 229]. Дещо ґрунтовніше на проблемі розподілу часу на уроках історії зупинився відомий радянський дидактик О. І. Стражев. Він узагальнив практику дозування навчального часу учителями і дійшов висновку, що в основному на опитування вони виділяють 10 хвилин, на розповідь — 25–30 хв., на закріплення та інструктаж домашнього завдання — 5–10 хв. [28, С. 184]. О. І. Стражев указував, що проблема часу повинна вирішуватися індивідуально кожним учителем. Залежно від важливості того чи іншого етапу учитель може збільшувати або зменшувати навчальний час, але при цьому не виходити за рамки встановленого уроку — 45 хв. [28, С. 184–185]. Окремі рекомендації щодо планування тих чи інших етапів уроку або видів діяльності давали О. О. Вагін та П. С. Лейбенгруб [26; 27]. У результаті спостереження і виходячи із власного педагогічного досвіду, ми дійшли висновку, що на розподіл навчального часу на уроці історії впливають ряд чинників: а) важливість того чи іншого етапу уроку або виду діяльності; б) чіткість спланованих етапів і видів діяльності;

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

45

в) рівень навченості і сформованості умінь учнів (як швидко учні можуть виконувати ті чи інші завдання: прочитати текст, переказати, дати відповідь на запитання, проаналізувати ілюстрацію, виконати завдання на карті тощо); г) використання певних методів, прийомів і засобів навчання; д) використання певного типу уроку тощо. Це далеко не повний перелік всіх факторів. Можуть бути й інші. Кількість чинників може зменшуватися або збільшуватися залежно від конкретних умов праці. В цілому ж розподіл навчального часу згідно з етапами уроку варто здійснювати за принципом: до 1/3 часу (до 15 хвилин) планується на початковий і заключний етапи уроку (організація навчальної діяльності, підготовка до уроку, підбиття підсумків, оголошення та інструктаж домашнього завдання, виставлення оцінок та мотивація), а 2/3 навчального часу (30 хвилин, а на уроці контролю за індивідуальними друкованими завданнями, які не потребують додаткового інструктажу, — до 40 хв.) — на основні види діяльності (пояснення, опитування, контроль, узагальнення, систематизацію). Варто також пам’ятати, що планування часу на початковому етапі викладання пропедевтичного курсу історії в 5 класі матиме певні труднощі. Ці труднощі, як правило, обумовлені несформованістю в учнів окремих умінь і навичок, звиканням до нового предмета і до особи учителя, його вимог, організаційних здібностей тощо. Орієнтовне планування часу автор подає в конспектах уроків №№ 16, 17, 22, 23 даного видання. Якою може бути структура вказаного типу уроку? І. Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок. 1. Підготовчий етап (5–10 хв.) Основні складові цього етапу за видами діяльності: • організація робочого місця і роботи класу; • активізація розумової діяльності школярів шляхом фронтального опитування, пригадування, відтворення матеріалу, який є базовим для вивчення нового; • повторення вивченого з метою встановлення логічного взаємозв’язку з новим матеріалом; перевірка умінь (нагадування, тренувальні вправи). 2. Основний етап (25–30 хв.) Складові етапу: • оголошення теми; • повідомлення завдань, очікуваних результатів; • мотивація навчальної діяльності; • сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу;

46

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• узагальнення й систематизація знань (може здійснюватися, як правило, в процесі пояснення); • формування умінь та навичок. 3. Заключний етап (5–10 хв.) Основні види діяльності: • підбиття підсумків уроку; • оцінювання та мотивація; • фіксація найголовнішого з теми, що потребує осмислення, запам’ятовування, розуміння; • інструктаж домашнього завдання. ІІ. Урок перевірки знань, умінь та навичок (урок тематичної атестації) 1. Підготовчий етап (5–10 хв.) Складові етапу: • організація робочого місця і роботи класу; • оголошення теми і завдань уроку; • інструктаж за основними видами діяльності перевірки знань та умінь; • мотивація запропонованих способів перевірки завдань; • колективне виконання тренувальних вправ з особливо складних завдань (у разі необхідності). 2. Основний етап (30–35 хв.) Складові етапу: • перевірка знань і умінь; • усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язування історичних задач тощо. 3. Заключний етап (5–10 хв.) Основні види діяльності етапу: • підбиття підсумків уроку; • оцінювання за результатами усного опитування; • оцінювання видів роботи, що підлягають взаємоперевірці; • інструктаж домашнього завдання. ІІІ. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок 1. Підготовчий етап (5 хв.) Складові етапу: • організація робочого місця і роботи класу; • оголошення теми, завдань уроку, способів діяльності; мотивація навчальної діяльності.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

47

2. Основний етап (30 хв.) Складові етапу: • організація роботи з метою повторення вивченого; • систематизація вивченого за підготовленими завданнями; • узагальнення вивченого на рівні висновків, характерних рис, особливостей, укладання логічно-структурних схем, значення тощо. 3. Заключний етап (10 хв.) Складові етапу: • підбиття підсумків уроку; • оцінювання та мотивація; • інструктаж домашнього завдання. ІV. Комбінований урок Варіант А 1. Підготовчий етап (5 хв.) Складові етапу: • організація робочого місця і роботи класу; • інформування про основні способи діяльності на уроці; активізація розумової діяльності школярів. 2.1. Перевірка вивченого (15 хв.) Складові етапу: • повторення навчального матеріалу; • перевірка вивченого за допомогою завдань (колективних, індивідуальних, усних, письмових тощо); • оцінювання знань та вмінь, мотивація оцінок. 2.2. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.) Складові етапу: • оголошення нової теми, очікуваних результатів; • мотивація навчальної діяльності; • сприйняття та осмислення учнями навчального матеріалу; виконання тренувальних вправ; • розв’язування історичних задач; узагальнення й систематизація знань. 3. Заключний етап (5 хв.) Складові етапу: • підбиття підсумків уроку; • інструктаж домашнього завдання. Варіант Б 1. Підготовчий етап (5 хв.) Складові етапу: • організація робочого місця і роботи класу;

48

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• інформування про основні способи діяльності на уроці; • активізація розумової діяльності школярів. 2.1. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.) Складові етапу: • оголошення нової теми, очікуваних результатів; • мотивація навчальної діяльності; • сприйняття й осмислення учнями навчального матеріалу; виконання тренувальних вправ; • розв’язування історичних задач. 2.2. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.) Складові етапу: • повторення вивченого матеріалу; систематизація знань на рівні понять, історичних персоналій, явищ, подій, хронології тощо; • виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь; • узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, логічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо. 3. Заключний етап (5 хв.) Складові етапу: • підбиття підсумків уроку; • інструктаж домашнього завдання. Варіант В 1. Підготовчий етап (5 хв.) Складові етапу: • організація робочого місця і роботи класу; • інформування про основні способи діяльності на уроці; • активізація розумової діяльності школярів. 2.1. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.) Складові етапу: • повторення вивченого матеріалу; • систематизація знань на рівні понять, історичних персоналій, явищ, подій, хронології тощо; • виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь; • узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, логічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо. 2.2. Перевірка знань та умінь (20 хв.) Складові етапу: • перевірка знань і вмінь: усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язування історичних задач тощо.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

49

3. Заключний етап (5 хв.) Складові етапу: • підбиття підсумків уроку; • інструктаж домашнього завдання. Послідовність етапів комбінованого уроку може бути різною, як і дозування часу. Комбінований тип уроку передбачає будь-які етапи (ланки навчання), які визначаються дидактичною метою. Запропонований розподіл навчального часу за етапами уроку є орієнтовним. У науково-методичній літературі зустрічаються різні підходи щодо розподілу навчального часу. Проведене нами спостереження уроків показало, що, як правило, у 90 % випадків основний етап уроку тривав 30–35 хв., що становить орієнтовно 2/3 (70 %) навчального часу. На підготовчий і заключний етапи уроку учителі залишали приблизно 1/3 (30 %) — 15 хв. Перерозподіл часу в основному здійснюється із урахуванням важливості того чи іншого етапу, конкретних умов уроку, наявності тих чи інших засобів навчання, підготовленості учнів тощо. Чому характеристика сучасного уроку історії за типологічними ознаками є неповною? Опрацьовуючи науково-методичну літературу, ми звернули увагу на те, що поруч із терміном «тип уроку», дидактики вживають також «вид уроку» та «форма уроку». У процесі самоаналізу відвіданих уроків учителі досить часто визначали тип уроку, використовуючи словосполучення «урок проведений у формі...». Так природно постало питання про дослідження іншої характеристики уроку — його форми. О. Вагін вперше зафіксував, що будь-який тип уроку може бути проведений у різній формі [26, С. 405–497]. Відомий український методист Л. Мельник у класифікації уроків користується терміном «види уроку» [34, С. 182]. П. Козік, аналізуючи повторювально-узагальнюючі уроки, пише про їхні різні варіанти (екскурсії, перегляд діафільмів тощо) [29, С. 164]. В основу форми уроку О. Вагіним був покладений домінуючий метод навчання. І, хоча він не розробив універсальної класифікації уроків за їх формою, все ж спробував визначити для кожного типу уроку їх можливі форми [26, С. 405–407]. З точки зору аналізу форми уроку український методист Л. Мельник у запропонованій класифікації подав лише один уроксемінар [34, С. 192–194]. Інші уроки стосуються типологічного ряду. Щоб позбутися подібної плутанини, пропонуємо поруч із терміном «тип уроку» запровадити дефініцію «форма уроку». Потреба у такій термінології обумовлена в першу чергу розширенням характеристики уроку з історії. Новий термін також сприятиме систематизації нетрадиційних

50

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

(нестандартних) уроків, які з невідомих причин окремі вчителі та методисти зараховують до типологічного ряду. У роботі І. Малафіїка «Урок в сучасній школі: питання теорії і практики» [41, С. 103–165] ми нарахували понад два десятки нетрадиційних уроків. Питанню нестандартних уроків з історії присвячено окремі роботи К. Баханова [42, С. 20–24]. Він розглядає нетрадиційний урок як одну із форм навчання і наводить приклади найпоширеніших уроків з історії: інтегрований, міжпредметний, дослідницький, лабораторно-практичний, евристичний, рольова гра, театралізована вистава [42]. Форми уроку в методичній літературі з історії залишаються не дослідженими. Звідси й відсутня класифікація уроків історії за їх формою. Щоправда у загальній дидактиці більш-менш повну характеристику видів уроку розробив М. Махмутов [33, С. 76–78]. Він вважав, що за основу характеристики уроку за видами (формою) варто взяти характер діяльності вчителя та учнів [33, С. 76]. Аналізуючи уроки історії, ми звернули увагу на те, що будь-яка мета уроку вимагає певних методів навчання. Методи навчання реалізуються у видах діяльності і засобах навчання. Отже, метод навчання і спосіб його реалізації визначить форму уроку (його вид). Використання методів навчання, їх діалектичне поєднання є основою для класифікації уроків за формою. Уроки історії взагалі, як і уроки з історичної пропедевтики, пропонуємо класифікувати за формою, взявши за основу такі методи навчальної діяльності: словесний, наочний, практичний, ігровий. Домінування на уроці одного чи кількох методів визначатимуть його форму. Орієнтовна класифікація уроків за формою матиме такий вигляд. 1. Словесні (словесний метод та його прийоми (бесіда, розповідь) навчання визначають форму уроку): урок-розповідь, урок-бесіда, уроксповідь, урок-спогад, урок — усний журнал, урок-залік тощо. 2. Наочні (переважає використання наочного та практичного методів навчання): урок-екскурсія, практично-лабораторний, урок-дослідження за першоджерелами, пам’ятками матеріальної культури, кіноурок, телеурок, відеоурок тощо. 3. Ігрові (домінуючий метод — навчальна гра): урок-турнір, урок-манд­ рівка, урок-КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок-вистава, урок-вікторина, урок-суд тощо. Якщо на уроці застосовуються декілька методів навчання, то форма уроку визначатиметься їхнім поєднанням. 4. Словесно-наочні: урок-бесіда з використанням практичних завдань за першоджерелами, урок-розповідь з використанням практично-лабо-

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

51

раторної роботи, урок-суд з елементами відеоуроку, урок-дослідження з елементами розповіді тощо. 5. Урок-розповідь з елементами вистави, урок-вистава з елементами бесіди, урок – усний журнал з елементами навчальної гри тощо. 6. Наочно-ігрові: урок-гра з елементами екскурсії, урок-мандрівка з використанням завдань за першоджерелами, урок-екскурсія з елементами навчальної гри тощо. Сучасні уроки історії за формою можна класифікувати і за їх індивідуальними назвами. На це звертає увагу, як вже згадувалось раніше, М. Малафіїк [41]. Наприклад, урок-вистава, урок «Що? Де? Коли?», урок-суд, урок-змагання, урок-гра, урок-мандрівка і т. ін. У такому випадку кількісні показники запропонованої класифікації неймовірно зростуть, оскільки вони не матимуть певної межі і відповідних структурних елементів, що об’єднують їх за специфічними ознаками. Врештірешт, учитель може використовувати будь-яку типологію і класифікацію уроків за їх формою, однак він повинен чітко розрізняти, де йдеться про тип уроку, а де про форму, і не підміняти ці поняття одне одним. Додаток 1

Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі* № уроку

Дата

Зміст навчального матеріалу

1

2

3

1

Вступ Тема 1. Знайомство з історією (7 годин)

2

Історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії

3

Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей на території України

4

Археологія. Речові пам’ятки найдавніших землеробів та скотарів

5

Монети як важливі джерела історії. Герби як історичне джерело. Скіфські пам’ятки

6

Географічні назви в історичній науці. Давні слов’яни. ­Історико-географічні регіони України

7

Узагальнення

* Наведено за: Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі // Історія в школах України. — 2005. — № 3. — С. 6.

52

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 8

2

3 Тематичне оцінювання Тема 2. Княжа Русь-Україна (8 годин)

9

Перші князі Київської держави

10

Розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

11

Роздробленість Київської Русі. Монгольська навала

12

Галицько-Волинська держава

13

Культурне життя Русі-України

14

У складі Литви та Польщі

15

Узагальнення

16

Тематичне оцінювання Тема 3. Козацька Україна (8 годин)

17

Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

18

Доба козацьких героїчних походів. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний

19

Національно-визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького

20

Гетьманська Україна. Іван Мазепа

21

Ліквідація української козацької держави

22

Культурне життя козацької України

23

Узагальнення

24

Тематичне оцінювання Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст. (8 годин)

25

Національне відродження в Україні в першій половині ХІХ ст. Т. Шевченко

26

Зростання українського руху в другій половині ХІХ ст. І. Франко

27

Видатні українці — провідники українського руху

28

Перша світова війна. Українська революція 1917–1920 рр.

29

Встановлення більшовицької влади в Україні. Голодомор 1932–1933 рр.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

1

2

53

3

30

Україна в Другій світовій війні

31

Україна в 60–80-і рр. ХХ ст. Історія моєї родини

32

Узагальнення Тема 5. Україна сучасна (2 години)

33

Проголошення незалежності України. Україна сьогодні

34

Тематичне оцінювання

35

Підсумкове узагальнення Додаток 2

Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі з урахуванням краєзнавчого компонента № уроку

Дата

Зміст навчального матеріалу

1

2

3

1

Вступ Тема 1. Знайомство з історією (7 годин)

2

Історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії. Історичні джерела на території краю

3

Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей на території України. Історичні пам’ятки на території краю

4

Археологія. Речові пам’ятки найдавніших землеробів та скотарів. Археологічні розкопки на території краю

5

Монети як важливі джерела історії. Герби як історичне джерело. Герб міста (села), краю. Скіфські пам’ятки

6

Географічні назви в історичній науці. Давні слов’яни. Поселення давніх слов’ян на території краю. Історико-географічні регіони України

7

Урок узагальнення та систематизації знань і умінь

8

Тематичне оцінювання Тема 2. Княжа Русь-Україна (8 годин)

9

Перші князі Київської держави. Наш край в часи Київської Русі

54

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1

2

3

10

Розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

11

Роздробленість Київської Русі. Монгольська навала

12

Галицько-Волинська держава

13

Культурне життя Русі-України. Пам’ятки культури часів Київської Русі на території краю

14

У складі Литви та Польщі. Наш край в XIV–XVI ст.

15

Урок узагальнення та систематизації знань і умінь

16

Тематичне оцінювання

17

Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

18

Доба козацьких героїчних походів. Гетьман П. КонашевичСагайдачний

19

Національно-визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Наш край в роки Національно-визвольної війни

20

Гетьманська Україна. Іван Мазепа

21

Ліквідація української козацької держави

22

Культурне життя козацької України. Пам’ятки культури козацької доби на території краю

23

Урок узагальнення та систематизації знань і умінь

24

Тематичне оцінювання

25

Національне відродження в Україні в першій половині ХІХ ст. Т. Шевченко. Наш край у першій половині ХІХ ст.

26

Зростання українського руху в другій половині ХІХ ст. І. Франко

27

Видатні українці — провідники українського руху

28

Перша світова війна. Українська революція 1917–1920 рр. Наш край у роки Першої світової війни та революції 1917– 1920 рр.

29

Встановлення більшовицької влади в Україні. Голодомор 1932–1933 рр.

Тема 3. Козацька Україна (8 годин)

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст. (8 годин)

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

1

2

55

3

30

Україна в Другій світовій війні. Наш край у роки Другої світової війни

31

Україна в 60–80-і рр. ХХ ст.. Історія моєї родини

32

Урок узагальнення та систематизації знань і умінь Тема 5. Україна сучасна (2 години)

33

Проголошення незалежності України. Україна сьогодні. Наш край у 90 роки ХХ — на початку ХХІ ст.

34

Тематичне оцінювання

35

Урок підсумкового узагальнення та систематизації знань

Література 1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа). Вступ до історії. 5 клас // Історія в школах України. — 2005. — № 1. 2. Власов В., Євтушенко Р. Про вивчення навчального курсу «Вступ до історії» у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів України в 2005–2005 н. р. // Історія в школах України. — 2005. — № 1. 3. Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі // Історія в школах України. — 2005. — № 3. 4. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів. — К.: Ґенеза, 2005. 5. Мисан В. О. Оповідання з історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів. — К.: Ґенеза, 2003. — 200 с. 6. Мисан В. О. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів. — К.: Ґенеза, 2005. — 184 с. 7. Коровкін Ф. П. Історія стародавнього світу: Підруч. для 5 кл. серед. шк. — К.: Рад. шк., 1988. — 254 с. 8. Мисан В. О. Джерело: [Навчальна книга-хрестоматія з початкового курсу історії України для 5-го кл. серед. шк.] — К.: Ґенеза, 1997. — 72 с. 9. Мисан В. О. Зошит учня з навчального курсу «Оповідання з історії України та рідного краю». 5 клас. — Рівне, 1992. — 64 с. 10. Мисан В. О. Робочий зошит учня // Оповідання з історії України та рідного краю: Підруч. для 5-го кл. серед. шк. — К.: Ґенеза, 1995. — 64 с. 11. Мисан В. Робочий зошит з історії України учня 5 класу. — К.: Ґенеза, 1997. — 152 с. 12. Нартов В.В., Харківська Н. І. Вступ до історії. 5 клас: Практикум. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с. 13. Ніраз Ю. В. Дидактичні матеріали для тематичної атестації з курсу «Вступ до історії України». 5 клас. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 48 с.

56

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

14. Гісем О., Мартинюк О. Історія України: Завдання для тематичного контролю знань. 5 клас. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. — 48 с. 15. Збруцький О. Т. Вступ до історії України: Завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. 5 клас. — Рівне, 2003. — 27 с. 16. Баханов К. О. Вступ до історії. 5 клас: Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с. 17. Спічак Г. О. Історія України (за підручником В. Власова): Тематична атестація. — Костопіль, 2005. — 20 с. 18. Янчук О. І. Історія України (за підручником В. Мисана): Тематична атестація. — Рівне, 2005. — 32 с. 19. Шашура Л. Я., Оршак О. Ю., Вівчарук Л. А. Конспекти уроків з історії. 5 клас: Методичний посібник для вчителів. — Тернопіль: Мандрівець, 2001. — 104 с. 20. Мисан В. Характеристика уроку з пропедевтичного курсу історії // Історія в школах України. — 2001. — № 1. 21. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005. 22. Бернадский В. Н. Методы преподавания истории в старших классах. — Л.: Учпедгиз, 1939. 23. Гиттис И. В. Начальное обучение истории: Очерки по методике преподавания истории. — Л.: Учпедгиз, 1940. — 243 с. 24. Зиновьев М. А. Основные вопросы методики преподавания истории. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1948. 25. Карцов В. Г. Очерки методики обучения истории СССР в VIII–X класах. — М.: Учпедгиз, 1955. — 184 с. 26. Вагин А. А. Методика преподавания истории в средней школе. — М.: Просвещение, 1968. — 431 с. 27. Лейбенгруб П. С. Дидактика уроку історії в середній школі. — К.: Радянська школа, 1968. — 187 с. 28. Стражев А. И. Методика преподавания истории. — М.: Просвещение, 1964. — 287 с. 29. Козік П. З. Методика викладання історії в молодших класах. — К.: Радянська школа, 1963. — 186 с. 30. Дидактика современной школы: Пособие для учителей. — К.: Радянська школа, 1987. — 351 с. 31. Зотов Ю. Б. Организация современного урока: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1984. — 144 с. 32. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе: Книга для учителей. — М.: Просвещение, 1977. — 240 с. 33. Махмутов М. И. Современный урок. — М.: Педагогика, 1985. — 184 с. 34. Мельник Л. Г. Методика викладання історії в середній школі. — К.: Вища школа, 1974. — 222 с. 35. Чередов И. М. Формы учебной работы в средней школе: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1988. — 160 с. 36. Методика обучения истории в средней школе: пособие для учителей: В 2-х ч. — Ч. 2. — М.: Просвещение, 1978. — 239 с.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

57

37. Методика преподавания истории в средней школе: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов… — М.: Просвещение, 1986. — 272 с. 38. Онищук В. А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1986. — 160 с. 39. Мисан В. О. Розвиток історичної пропедевтики в українській школі: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний пед. ун-т ім. М. Драгоманова. — Рівне, 2003. — 248 с. 40. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Історія України. 5–11 класи. Всесвітня історія. 6–11 класи. — К.: Шкільний світ, 2001. — 87 с. 41. Малафіїк І. В. Урок в сучасній школі: питання теорії і практики. — Рівне, 1997. 42. Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії // Історія в школах України. — 1996. — № 1.

Віктор Мисан

4

Приклад назви уроку 5

Уміння 6

Поняття, терміни 7

Події, дати 8

Історичні діячі

Історичні джерела

Монети як важливі джерела історії

2

3

Розкажи мені, монетко

Джерела знання

У глиб віків

Антей

В. Хвойка, III тис. до Б. Мозон. е. — поява левський трипільців на території України. IV тис. до н. е. — поява писемності

Пояснювати, звідки Археологія, археоісторики довідуються логічні розкопки, речові джерела, про минуле трипільці, скіфи; писемні джерела, палеографія, давні книги, архіви, музей, усні історичні джерела, міфологія, фольклор Нумізматика, скарби, коштовності, пектораль, гроші,

М. Грушевський

Працювати з підручником: орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом тощо; застосовувати поняття «історія». Креслити стрічку часу та наносити на неї дати; співвідносити рік зі століттям

Предмет історії, історичні джерела, хронологія, дата, літочислення, ера, рік, століття, тисячоліття, лінія часу, історична карта

Тема 1. Знайомство з історією (7 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання)

3

Історія — наука про минуле людства

1

Тема уроку

1

2

Номер уроку

Календарне планування Уроків (34 години, 1 година на тиждень)

Дата

1. С. 22–23, 25–28; 2. С. 26–29;

1. С. 17–22; 2. С. 15–22; 5. С. 3, 9; 6. С. 179; 8. С. 5–7

1. С. 5–17; 2. С. 7–15; 6. С. 82; 8. С. 5–7

9

Дидактичне забезпечення уроку

Тематичне оцінювання

7

Крапка на карті

Таємні символи

4

Свідомо читати адаптований історичний текст, знаходити в ньому історичну інформацію. Відрізняти художній та науково-популярний історичний текст. Знаходити в тексті відповіді на запитання

Пояснювати про давність етноніма «Україна»

Пояснювати походження тризуба

5

Етноніми, топоніми, гідроніми, історико-географічні райони України

Геральдика, сфрагістика, герб — символ влади, ­тризуб

куни, гривні, копійки

6

7

Держава з центром в Києві. Перші князі

Перші Знаходити на карті князі місця найвизначніКиївської ших подій княжої держави

Династія, Києвичі, 882 р. — прихід літопис, назва до влади «Русь», Київська в Києві Олега; держава, Візантія,

5. С. 9; 6. С. 137; 8. С. 7–9

9

Кий

Кий, Щек, Хорив, Либідь, Аскольд,

1. С. 41–46; 2. С. 43–47; 3. С. 16–21, 23–26;

1. С.36–38; 2. С. 39

1. С. 29–36; 2. С. 33–38; 5. С. 7–9; 8. С. 7–9

Володимир 1. С. 24–29; Великий 2. С. 30–33; 4. С. 3–6; 5. С. 9; 6. С. 50–51; 8. С. 7–9

8

Тема 2. Княжа Русь-Україна (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання)

Повторювально-узагальнюючий урок

6

8

Географічні назви та імена людей в історичній науці

5

3

Герби та печатки в історичній науці

2

4

1

Календарне планування уроків 59

ГалицькоНащадок Волинська Київської держава — Русі спадкоємиця Київської Русі

11

6

Визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення. Називати найвизнач­ ніші події та найвидатніших діячів княжої доби. За текстом розповідати про історичного діяча та про історичну подію

Знаходити на карті місця найвизначніших подій території Галицько-Волинської держави

Заколот бояр, Холм, Львів, Золота Орда, татари, угорці, поляки

Усобиці, розпад держави, половці, шапка Мономаха, татаро-монголи, хан, ярлик, Золота Орда, ярмо

Тризуб, імператор, релігія, християнство, десятина, «Руська правда»

доби, території Київ- язичництво, друської Русі жина, бояри, данина, «Повість минулих літ»

5

Лихо зем- Вибірково переказулі Київвати художній белеської тризований текст, вибираючи з нього історичну інфор­ мацію. Відрізняти в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих

Скрутні часи Київської держави

Могутня держава

4

10

3

Розквіт Київської Русі

2

9.

1

1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави; 1205–

1113 р. — прихід до влади Володимира Мономаха; 1239 р. — навала татаромонголів; 1240 р. — захоп­ лення ­Києва

988 р. — хрещення Русі, 1019– 1054 рр. — правління Ярослава, 1036 р. — розгром печенегів

945–954 рр. — князювання Ольги, 972 р. — загибель Свято­ слава

7

Роман Мстиславович, Данило Романович, Юрій I

Володимир Мономах, хан Батий, воєвода Дмитро

Володимир Великий, Ярослав Мудрий

Дір, Олег, Ольга, Свято­слав

8

1. С. 62–68; 2. С. 62–66; 3. С. 41–43; 5. С. 10–11; 7. С. 80–84, 270–272;

1. С. 55–62; 2. С. 56–62; 3. С. 33–34, 44; 5. С. 10–11; 6. С. 110– 111; 7. С. 62–63; 8. С. 26–30

1. С. 46–55; 2. С. 48–56; 3. С. 27–33; 4. С. 7–12; 5. С. 8; 8. С. 18–22

4. С. 6–7; 7. С. 12–16, 19–67; 8. С. 13–18

9

60 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Литовськоруська ­держава

Повторювально-узагальнюючий урок

Тематичне оцінювання

13

14

15

3

Культура ­Русі-України

2

12

1

Велике князівство Литовське, воєвода, намісник, родова знать, шляхта, Люблінська унія, католицизм, Річ Посполита

У складі Литві та Польщі

6

Церква, ікона, мозаїка, фреска, пергамент, «Повість минулих літ», Галицько-Волинський літопис, архітектура, малярство, ікона, Софія Київська, Золоті ворота, «Руська правда», Києво-Печерський монастир

5

Свідки Складати простий минулого план: відокремлювати в тексті головне й другорядне. Оцінювати інформацію історичних джерел

4

Любарт, Ольгерд, Костянтин Острозький

1. С 84–85; 2. С. 77–79

1. С. 77–83; 2. С. 72–77; 5. С. 12–13; 8. С. 33–36

1. С. 68–76; 2. С. 66–72; 3. С. 67–68; 70–77; 8. С. 22–26

1036 р. — будів- Нестор, ництво Софій- Аліпій, ського собору; Агапіт 1051 р. — заснування Києво-Печерського монастиря

9 8. С. 30–32

8

1264 рр. — князювання Данила Романовича; 1256 р. — перша письмова згадка про Львів

7

Календарне планування уроків 61

4

Національновизвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Під прапором Богдана Хмельницького

Козаки проти Доба гетурецькороїчних татарських походів завойовників

Зародження козацької респуб­ ліки

17

18

5

6

7

8

1. С. 97– 102; 2. С. 88–93; 3. С. 85–86, 97; 6. С. 203, 176–177; 7. С. 91–92, 111–120, 153–162 ; 8. С. 40–45 1. С. 102– 112; 2. С. 93–98; 3. С. 125–136; 4. С. 13–21; 5. С. 16–17; 6. С. 38–39, 108; 7. С. 168– 172, 275– 278; 8. С. 50–52 Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс 1648 р. — битви при Жовтих Водах, біля Корсуня; 1651 р. — Берестецька ­битва; 1654 р. — українсько-московський договір

Національно-визвольна війна, Гетьманщина, цар, генеральна старшина, незалежність

Наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток. Стисло характеризувати історичні постаті, використовуючи текст. Висловлювати ставлення до подій та постатей

1. С. 89–97; 2. С. 83–88; 3. С. 79–83; 5. С. 14–15; 6. С. 64, 71, 76, 98–99, 144, 167; 7. С. 192–193; 8. С. 36–40 Петро КонашевичСагайдачний, Гійом Боплан

Д. Вишневецький

1478 р. — початок безперервних нападів татар на Україну; 1616 р. — зруйнування Кафи; 1621 р. — Хотинська битва

1489 р. — перша письмова згадка про козаків; 1556 р. — за­ снування першої січі на Хортиці

Ясир, яничари, каторга, Кафа, думи, кобзар, джури, чайка, султан

Козак, уходник, зимівник, січ, Хортиця, курінь, кош, отаман, писар, суддя, осавул, гетьман, клейноди, булава, бунчук, старшина, козак Мамай

9

Визначати тривалість подій, складати елементарні хронологічні задачі. Називати найвизнач­ ніші події та найвидатніших діячів козацької доби

Знаходити на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьман­щини. Ставити запитання до історичної карти

Тема 3. Козацька Україна (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання)

3

Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

2

16

1

62 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Боротьба українства за відновлення державних прав України

Культурне та церковне життя

20

21

3

Українська держава за гетьмана І. Мазепи

2

19

1

6 Правобережжя, Лівобережжя, Північна війна, Батурин, анафема, гетьман у вигнанні

Малоросійська колегія, державні права, кріпацтво, наказний гетьман, Малоросія, Соловецький монастир

Братські школи, Київська колегія, іконостас, мандрівний філософ, українське бароко, козацькі літописи, вертеп

5 Розповідати про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби. Докладно переказувати науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на пи­ тання. За текстом складати план перебігу подій Моделювати белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв тощо. Складати словник історизмів, витлумачувати їх з основою на текст Визначати належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх з поперед­ньою епохою

4 Гетьманська Україна

Обмеження державних прав України

Коли набат обертається дзвоном

1. С.119– 125; 2. С. 104– 109; 3. С. 98– 101; 5. С. 23; 8. С. 60–61, 65–67 1. С. 125– 131; 2. С. 109– 120; 8. С. 67–68

Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, Пет­ ро Калнишевський, Катерина II Самійло Величко, Григорій Сковорода, Петро Могила

1725 р. — смерть П. Полуботка; 1764 р. — скасування гетьманства; 1775 р. — зруйнування Запорозької Січі 1632 р. — за­ снування Києво-Могилянського колегіуму; 1722– 1794 рр. — роки життя Г. Ско­ вороди

9 1. С. 112– 118; 2. С. 98– 104; 3. С. 150– 156; 5. С. 22–23; 8. С. 55–61

8

Іван Мазе1667 р. — Андрусівське пе- па, Петро I, Карл XII ремир’я; 1708 р. — договір між Карлом XII та Мазепою; 1709 р. — Полтавська битва, зруйнування Батурина та Запорозької Січі

7

Календарне планування уроків 63

4 Порівнювати (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події. Добирати приклади історичних джерел з пам’яток козацької доби

5

6

7

Початок укра- Україна їнського відна зламі родження століть

Зростання Будителі національно- України культурного руху в Україні

24

25

Визначати історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику

Називати найважливіші події та найвизначніші постаті. Вибирати (з переліку) пов’язані події (факти). Складати запитання про історичні події та постаті. Ділитися враженнями щодо історичних подій та постатей Національне-культурне життя, український рух, громада, указ, партія

Австро-Угорська імперія, Російська імперія, національне відродження, «Руська трійця», просвітництво, Кирило-Мефодіївське братство

1863 р. — Валуєвський циркуляр; 60–70 рр. XIX ст. — діяльність громад

1798 р. — на­ друковано поему І. Котляревського «Енеїда»; 1830– 1837 рр. — діяльність «Руської трійці»; 1840 р. — видано «Кобзар» Т. Шевченка

8

Володимир Антонович, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Іван Пулюй,

Іван Котляревський, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Тарас Шевченко, Михайло Макси­ мович

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ століттях (8 годин, у тому числі 1 – урок узагальнення)

Тематичне оцінювання

23

3

Повторювально-узагальнюючий урок

2

22

1

1. С.145– 158; 2. С. 134– 142; 5. С. 24–25; 8. С. 73–75

1. С. 137– 145; 2. С. 125– 134; 5. С. 24–25; 8. С. 69–73

1. С. 132– 134; 2. С. 120– 120; 3. С. 173– 178, 217– 219; 6. С. 34–35

9

64 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Україна в полум’ї війни (1939–1945)

28

Вони здобували Перемогу

Встановлення «Україна більшовиць- в кайдакої влади на нах....» Україні

В лихоманці змін

4

27

3

Україна в боротьбі за державність

2

26

1

Встановлювати хронологічну послідовність 2–3 історичних подій

Давати повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника); наводити приклади участі родичів у важливих подіях ХХ ст.

5

Друга світова вій­на, Велика Вітчизняна війна, рух Опору, окупація, концтабір, терор, партизани, ОУН-УПА, капітуляція, медаль

Більшовики, УРСР, репресії, розселянювання, колгоспи, голо­домор

Перша світова вій­ на, Січові стрільці, Центральна Рада, Українська Народна Республіка, Генеральний Секретаріат, Західноукраїнська Народна Республіка, Злука

6

1939 р. — початок Другої світової війни; 1941–1945 рр. — Велика Вітчизняна війна; 1944 р. — звільнення України від окупації; 9 травня 1945 р. — День Перемоги

1922 р. — утворення СРСР, 1932–1933 р. — голо­домор в Ук­раїні

1914–1918 рр. — Перша світова війна; 1917 р. — створення Центральної Ради; 22 січня 1919 р. — Акт Злуки

7

Йосиф Сталін, Адольф Гітлер, Степан Бандера, Роман Шухевич, Сидор Ковпак, Олексій Федоров

Володимир Ленін, Йосиф Сталін

Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Павло Скоропадський

Агатангел Кримський, Анд­ рій Шептицький, Павло Чубинський

8

1. С. 172– 179; 2. С. 154– 159; 4. С. 26–29; 5. С. 34–35; 8. С. 81–88

1. С.166– 171; 2. С.147– 153; 5. С. 32–33

1. С. 159–166; 2. С. 142–146; 4. С. 22– 254; 5. С. 26–27, 30–31; 7. С. 280– 283; 8. С. 77–78

9

Календарне планування уроків 65

Повторювально-узагальнюючий урок

31

Україна сучасна

4

Показувати на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р. Встановлювати хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів

5

Референдум, Президент, Конституція, державна мова, діаспора, Пересоп­ ницьке Євангеліє

«Відлига», шістдесятники, правозахисник, в’язні сумління, репресії, довкілля, АЕС, реактор, екологічна катастрофа

6 Висиль Симоненко, Іван Дзюба, Ліна Костенко, Василь Стус

Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко

24 серпня 1991 р. — Акт проголошення незалежності України; 28 червня 1996 р. — при­ йняття Конституції ­України

8

1954 р. — приєднання Криму до України; 1985 р. — загибель В. Стуса; 1986 р. — Чорнобильська катастрофа; 15 грудня 2000 р. — закриття Чорнобильської АЕС

7

ЄС, НАТО Сучасна Укра- Україна — Наводити приклади зі світова сфери науки, спорту, їна в Європі ­країна культури, де Україна має та світі здобутки світового рівня

Тематичне оцінювання

Резервний урок

32

33

34

Віктор Ющенко

Тема 5. Україна сучасна (2 години, у тому числі 1 — тематичного оцінювання до тем 4 та 5)

Незалежна Украйна

30

3

Україна в 50– 80 рр. ХХ ст.

2

29

1

1. С. 177– 181; 4. С. 30–31

2. С. 164– 165

1. С. 189– 196; 2. С. 169– 179; 5. С. 36–37; 8. С. 98–103

1. С. 179– 186; 2. С. 159– 164; 8. С. 90–98

9

66 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Календарне планування уроків

67

Література 1. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ґенеза, 2006. 2. Мисан В. О. Оповідання з історії України: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ґенеза, 2005. 3. Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо: Книга для читання. – К.: Махаон-Україна, 2000. 4. Нартов В. В., Харківська Н. І. Вступ до історії. Практикум. – Х.: Ранок, 2005. 5. Україна. Історичний атлас. 5 клас. – К.: Мапа ЛТД, 2000. 6. Кучерук О. Ілюстрована енциклопедія історії України. Від найдавнішого часу до кінця XVIII ст. – К.: Спалах ЛТД, 1998. 7. Історія України в казках та легендах / Під ред. О. А. Волосевич. – Л.: Аверс, 2001.

Морозова Н. М.

Тема 1. Знайомство з історією Урок 2. Джерела знань Мета уроку: познайомити учнів з історичними джерелами, їх видами; формувати хронологічні навички, описувати зображення, переповідати текст підручника. Хід уроку І. Актуалізація знань 1. Наведені одиниці виміру часу розташуйте у порядку збільшення: година, ера, місяць, день, рік, секунда, століття, хвилина, тиждень, доба. 2. Співвіднесіть рік і століття: 5 рік — … століття; 1799 рік — … століття; 1314 рік — … століття; 44 рік — … століття; 700 рік — … століття; 789 рік — … століття; 1501 рік — … століття; 1900 рік — … століття. 3. Співвіднесіть рік та століття, з’єднавши їх стрілками: V ст. до н. е. III ст. XIX ст. XXI ст. XVI ст. I ст. до н. е. VII ст. XIII ст.

1240 р. 78 р. до н. е. 645 р. 1582 р. 1861 р. 435 р. до н. е. 242 р. 2004 р.

ІІ. Пояснення нового матеріалу За допомогою методу «Мозковий штурм» діти висувають ідеї щодо того, як вони розуміють поняття «джерела», які учитель фіксує на дошці. Поняття записується в зошиті.

Тема 1. Знайомство з історією

69

У ч и т е л ь. У людей завжди існувала потреба зберігати будь-які відомості, фіксувати важливі події. Люди здавна намагалися знайти спосіб передачі та збереження інформації. Яким чином люди це робили? У ч н і. Вони висловлювали і записували все те, що для них важливо. Таким чином люди намагалися залишити по собі згадку. У ч и т е л ь. А якими були ці згадки? У якій спосіб історики здатні за їх допомогою відновити картину минулого? Як правило, діти перераховують величезну кількість предметів, вчителю лише залишається фіксувати їх відповіді на дошці. У ч и т е л ь. Усе це вчені-історики називають історичними джерелами. Давайте спробуємо їх розділити на певні групи. Діти разом з учителем роблять висновок про те, що історичні джерела діляться на речовинні, письмові та усні. Самостійна робота в зошиті, нове поняття фіксується на дошці У ч и т е л ь. Вивченням речовинних джерел займається дуже цікава наука археологія. Учитель пропонує розглянути фотографію (С. 18 підручника В. Власова та О. Данилевської) та дати відповіді на питання: 1. Опишіть, що ви бачите на фотографії. 2. Чим займається людина, зображена на фотографії? Учитель, щоб уточнити надані відповіді, пропонує прочитати уривок з тексту підручника, потім підбиває підсумок. 3. Хто зображений на фотографії? 4. Чим займається наука археологія? Учитель звертає увагу дітей на портрет відомого українського археолога Вікентія Хвойки та коротко розповідає про його наукову діяльність. Учитель коротко характеризує усні історичні джерела та зупиняється на письмових. Історична подорож У ч и т е л ь. Зараз, діти, ми з вами вирушимо у мандрівку в далеке минуле, щоб дізнатися про те, як виникла писемність. Першою нашою зупинкою буде «Первісний час». Познайомтеся з Таффі. Вона розкаже вам дивовижну історію, яка «сталася» в первісні часи. Та ф ф і. Одного разу я пішла зі своїм батьком до річки, щоб наловити коропів. Але тут нам не пощастило: у батька зламався спис. Я вирішила, що було добре б повідомити маму, щоб вона передала інший спис. У цей час берегом йшов Незнайомець. На жаль, він не розумів нашої мови. Але я вирішила направити його до мами за списом з листом, в якому

70

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

намалювала те, що сталося. На шматку березової кори видряпала акулячим зубом такі малюнки: тато зі зламаним списом та Незнайомця з новим списом у руці. Щоб він не заблукав, я намалювала бобрів, повз яких він мав проходити. На останньому малюнку я зобразила маму зі списом в руці. Я вважала, що на цих малюнках все зрозуміло. Проте Незнайомець «прочитав» ці малюнки зовсім по-іншому. Він подумав, що мій батько — вождь племені та що йому загрожує небезпека. «Якщо я не приведу плем’я цього великого вождя йому на допомогу, вороги, які підкрадаються з усіх боків, його вб’ють», — подумав він. Коли лист потрапив до мами, вона подумала, що Незнайомець проткнув її чоловіка списом, зламав йому руку, налякав дівчинку і що ціла зграя злодіїв намагаються оточити мене і мого батька ззаду (вона також сприйняла бобрів за ворогів). Ох, і дісталося ж Незнайомцю від розлючених жінок нашого племені. А той не міг їм нічого пояснити, адже він не знав нашої мови. Виявляється, написати лист — це тільки половина справи: треба ще й уміти його прочитати. У ч и т е л ь. Наша друга зупинка — «Країна Перу. Південна Америка» 1-й і н д і а н е ц ь. Наше вузликове письмо існувало ще тоді, коли люди не уміли писати. Для вузликового письма треба мати товсту мотузку. До неї прив’язували як китиці тоненькі різнокольорові шнурки різної довжини. На цих шнурках і зав’язувалися вузлики. Чим ближче до товстої мотузки був вузлик, тим важливішим було повідомлення. Чорний вузол означав смерть, білий — срібло або мир, червоний — війну, жовтий — золото, зелений — хліб. Якщо вузол не був забарвлений, то це були цифри: прості вузли — десятки, подвійні — сотні, потрійні — тисячі. Прочитати такий лист було непросто. Важливе значення мала товщина шнурків, і те, як зав’язаний вузол, які вузли поряд. Так само, як зараз дітей навчають абетці, так і перуанських дітей навчали колись вузликової грамоти — квипу. 2-й і н д і а н е ц ь. У нас існує більш простий спосіб передавати інформацію. Якщо одне плем’я збиралося оголосити війну, воно надсилало іншому спис, стрілу або томагавк. Будь-кому було зрозуміло, що цей подарунок пахне кров’ю. В разі, коли йшлося про мир, надсилали тютюн і трубку. У ч и т е л ь. Трубка у індіанців завжди символізувала мир. Зібравшись на нараду, вожді союзних племен сідали навколо багаття. Один з них закурював трубку і передавав її сусіду. В урочистій тиші люлька миру обходила всіх по колу.

Тема 1. Знайомство з історією

71

Га й а в а т а. Я дуже шкодував, що люди не можуть передати своїм нащадкам те, що вони самі знають і вміють. На жаль, здобуті знання зникають і розчиняються в часі. 1-й і н д і а н е ц ь. Тоді Гайавата винайшов писемність. Ось що говорить про це легенда. З мішка він вийняв фарби, Всіх кольорів він вийняв фарби І на гладкій на бересті Багато зробив таємних знаків, Чудових фігур і знаків; Всі вони зображали Наші думки, нашу мову. Білий круг був відомий як життя, Чорний круг був відомий як смерть; Далі йшли зображення Неба, Зірок, Місяця і Сонця, Вод, лісів і гірських вершин, І всього, що населяє Землю разом з людиною.

У ч и т е л ь. Наша третя зупинка — «Київська Русь». Ч е н ц і К и р и л о і М е ф о д і й. За дорученням візантійського імператора ми склали абетку, яка стала попередницею вашого сучасного алфавіту. Вона називається кирилиця. Частину букв ми узяли з грецької, а решту спеціально створили для передачі звуків слов’янської мови. А  взагалі, першу абетку вигадали фінікійці, тож назви букв відповідали назві тих предметів, форму яких нагадували. Перша буква алфавіту  — «алеф», друга  — «бета»  — звідси «алфавіт», ну, а у нас  — «аз», «буки»  — звідси й  азбука. Учитель дякує гостям і підбиває підсумок уроку. Що ж нового дізналися учні? ІІІ. Закріплення знань Бесіда за питаннями Що таке археологія? Яким чином давні речі стають надбанням археологів? Чому археологію можна назвати «наукою про биті горщики»? Яким чином люди зберігали свою історію? Яким чином люди намагалися зафіксувати інформацію про події, що відбуваються? 6. Чому був необхідний договір між тим, хто писав, і тим, хто читав? 7. Як змінювалося «письмо»? 8. Чи існували «речі, що говорять»? 1. 2. 3. 4. 5.

72

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

ІV. Домашнє завдання Опрацювати підручник Власова В., Данилевської О. Вступ до історії України (К., 2005) на С.17–22 та В. Мисана на С. 15–22. У зошитах виконати такі завдання: • 1–3 бали. Написати листа сусідові по парті, використовуючи ма­ люнки. • 4–6 балів. З’ясувати, хто був засновником слов’янської абетки. • 7–9 балів. Існує легенда, що скіфи, які населяли у давнину південну Україну, послали одного разу своїм ворогам замість листа птаха, мишу, жабу і п’ять стріл. Припустіть, про що мав повідомити цей «лист»? (Свої припущення або існуючу версію стисло зафіксуйте в зошиті). • 10–12 балів. Презентуйте будь-який український міф, легенду, казки, обрядові пісні на вибір. Дайте відповідь, про які історичні відомості ви дізналися, прочитавши їх. Література 1. Ильин М. Сто тысяч почему. — Л.: Детская литература, 1989. 2. Лонгфело Г. Песнь о Гайавате. 3. Киплинг Д. Р. Как было написано первое письмо.

Урок 3. Розкажи мені, монетко! Мета: засвоїти зміст понять «нумізматика», «монета», «аверс», «реверс», «легенда», «гривна»; продовжити роботу з формування навичок індивідуальної та роботи в парах. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Вид уроку: урок-вистава. Хід уроку І. Актуалізація знань У ч и т е л ь. Сьогодні на наш урок ми запросили гостей. З одним з них ви уже знайомі. Це — Історик. І с т о р и к. Я пропоную вам, діти, здійснити дивну подорож у минуле нашої країни. Ми, вчені, здатні відтворити картини минулого, яке досліджуємо. У ч е н ь. Але ж минуле — це те, чого не існує! Як можна вивчати те, чого немає? Які ж науки цим займаються? І с т о р и к. З однією з таких наук ви почали знайомство цього року. І це, зрозуміло, історія. У ч и т е л ь. Знання, які ви отримали на уроках історії, вам стануть у пригоді, щоб відгадати, хто за професією гість нашого уроку.

Тема 1. Знайомство з історією

73

Зараз ми будемо працювати з вами в парах. Ваша задача — якомога швидше розв’язати кросворд і назвати науку, якою займається наш гість. Кросворд 1 2 3 4 5 6 7 8

Питання 1. Від словесних історичних джерел. (Усні) 2. Батько української історії. (Грушевський) 3. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо. (Міф) 4. У давнину — щорічний запис найважливіших подій. (Літопис) 5. Місце перебування муз. (Музей) 6. Вид історичних джерел. (Писемні) 7. Наука про давнину. (Археологія) 8. Наука, що вивчає життя людей у минулому. (Історія) ІІ. Пояснення нового матеріалу Вчитель записує на дошці нові слова, з якими учні познайомляться під час уроку-подорожі й визначення яких вони мають записати в зошиті. — У виділеному стовпчику кросворду ви прочитали слово «Нумізмат». Н у м і з м а т. Так, учні, я займаюся дивною наукою — нумізматикою. Нумізма у перекладі з латини означає «монета», тобто я вивчаю історію монет. У кожного з вас є кишенькові гроші. Пригадайте, які вони. Д і т и. Паперові та металеві. Н у м і з м а т. Так, а от у давнину роль грошей виконували різні товари — худоба, прикраси, цінні хутра, мішки із зерном. Про що ви можете дізнатися, роздивляючись монети і купюри? Д і т и. На грошах є Ярослав Мудрий... Богдан Хмельницький... Герб України... А іноді навіть якась будівля.

74

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

І с т о р и к. Скажіть, а чи можемо ми, дивлячись на гроші, відновити картину минулого? Д і т и. Так!... Ні!.. М о н е т а. Я — Монета. Що ж означає моє ім’я? Монета — латинське слово. У Стародавньому Римі воно вживалося у сполученні Juno Moneta як один з епітетів імені богині Юнони. Моnео означає «попереджаю, застерігаю». Згідно з легендою, богиня попередила римлян, що їм загрожує землетрус. На знак подяки вони спорудили на вершині Капітолію храм і присвятили його Юноні Монеті, тобто Юноні Застережниці. У другій половині IV ст. до н. е. при храмі відкрилася перша в Римі грошова майстерня, де було почато виробництво литих мідних ассів пелюсткоподібної форми. З часом і майстерню, і монетну справу, і власне металеві гроші почали у переносному розумінні називати монетою. Н у м і з м а т. У монети є своя спеціальна мова, наприклад: монетний тип — стійка композиція елементів, що зображаються, аверс — лицьова сторона монети, реверс — зворотна сторона, легенда — напис на монеті. У ч и т е л ь. У нас ще гості. Знайомтеся — житель стародавньої Лідії — держави в Малій Азії. Л і д і є ц ь. Саме у нас та в Давній Греції вперше виникли монети. Це сталося близько 9 тисяч років тому. Монети виготовлялися зі сплаву сріб­ ла і золота, який називали електрум. Монети Ольвії, грецького міста на північному березі Чорного моря, навіть відливали у вигляді дельфіна, який вважався покровителем міста. Ці гроші використовувалися на території нашої країни. У к р а ї н е ц ь. Перші гроші в Україні з’явилися 2 600–2 500 років тому назад. Ці монети належали грекам, їх виготовляли із бронзи і срібла. Основною монетою Київської Русі була гривня. Гривнею спочатку називали шийний обруч — жіночу прикрасу, а з часом і розрахункову одиницю. Вагова гривня — 204,7 г срібла, гривня кун — 54 г срібла. Існували й більш дрібні гроші: ногати, різани, вевериці. Ці гроші ви можете побачити в музеї та на С. 9 атласу. Що ви бачите на цих монетах? Д і т и. Зображення святого, тризуб... Н у м і з м а т. Перші золоті та срібні гроші в Київській Русі почали карбувати за Володимира Великого і називали їх златником і срібником. Робота з текстом підручника Див. підручник В. Власова, О. Данилевської на С. 23. У ч и т е л ь. Зараз ми з вами дізнаємося, як же виготовляли монети в Київській Русі. Давайте прочитаємо текст підручника на С. 23. Для кращого сприйняття міняйло видає учням картки з інформацією про монети.

Тема 1. Знайомство з історією

75

І с т о р и к. Скажіть, а як виготовлялися монети в Київській Русі? Діти відповідають на питання.

І с т о р и к. Ці монети ми можемо побачити в нашому історичному музеї. Але минав час, і монети змінювали свій вигляд. У к р а ї н с ь к и й к у п е ц ь. Я — купець київський. Торгую скрізь! Ось у минулому 1725 році, за новим стилем, до Москви на торги їздив. Але ціни у них зависокі! На запаси їстівні: четверть житньої муки — 30 коп., пуд (16,4 кг) коров’ячого масла — 60 коп, віз сьомги — 10 крб. 25 алтин, одна голова цукру — 4 гривні, лимон — 1,5 коп. Шуба з овчини — 30–40 коп., оксамитова шуба, підбита соболем, — 70 крб. М і н я й л о. Гривні українські міняю на московські! У Москві гроші різні ходять! Перераховую на рублі, полтиники, напівполтиники, гривні, алтини. Дрібні гроші — копійка, деньга, півшеляга — 100 коп. або 200 грошей, або 400 півшеляга. Полтиник — 50 коп., або 100 грошей, або 200 півшеляга. Напівполтина — 25 коп., 50 грошей, 100 півшеляга. Гривня — 10 коп., 20 грошей, 40 півшеляга. Алтин — 3 коп., 6 грошей, 12 півшеляга. Підходь! З чистого срібла гроші! ІІІ. Закріплення знань Індивідуальна робота У ч и т е л ь. Щоб не заплутатися в монетах, дітям в школах обов’язково давали спеціальні задачки. Давайте й ми розв’яжемо таку. М і н я й л о. Нумо, дітки, хто швидше! На ярмарок селянин привіз 2 пуди житньої муки, півпуда коров’ячого масла, 5 курей, 150 яєць, 2 вівці. Продавши все, селянин купив двом своїм синам по сорочці по 10 копійок за кожну. Скільки грошей селянин привіз додому, якщо у 1601 р. 4 пуди муки коштували 3 гривеників, пуд коров’ячого масла — 6 гривеників, 1 курка — 1 копійка, 15 яєць — 2 гро­ші, 1 вівця — 4 алтини. У ч и т е л ь. Наші гості хочуть поставити вам питання: 1. Що означає нумізматика? 2. Чому виникли гроші? Для чого вони були потрібні? 3. Що виконувало роль грошей до появи монет? (Наведіть приклади) 4. Із чого була зроблена перша монета? 5. Що таке гривня? 6. Хто такі міняйли? ІV. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний текст підручника Власова В., Данилевської О. на С. 22–23, 25–28; С. 26–29.

76

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2. Картки від Міняйли і Монети. М і н я й л о. А ось вам завдання на наступний урок — встановіть співвідношення грошей: • 1 деньга =... півшеляга; • 1 копійка = ... гроша ... півшеляга; • 1 грош = ... копійки ... півшеляга ... грошів; • 1 алтин = ... копійки ... півшеляга ... грошенят; • 1 п’ятак = ... копійок ... півшеляга ... грошенят; • 1 гривеник = ... п’ятака ... копійок ... гроша; • 1 полтина = ... копійок ... гривеників; • 1 рубль = ... копійок ... гривеників ... полтиники. М о н е т а. А я вам прислів’я і приповідки про себе принесла, тож на наступний урок вам необхідно вставити у них пропущені слова! Може, що нового дізнаєтесь. • Деньга ...(облік) любить, а хліб — міру. • Малий ... (золотник), та дорогий. • ...(Копійка) рубль зберігає. Урок 4. Таємні символи Мета: дати уявлення про допоміжні історичні дисципліни — сфрагістику та геральдику; знати походження державних сиволів України; розвивати навички працювати в навчальних групах, формувати толерантне ставлення учнів одне до одного; познайомити та сприяти засвоєнню понять і термінів: «геральдика», «сфрагістика», «герб», «прапор», «державні символи»; виховувати шанобливе ставлення до символів Української держави. Тип уроку: комбінований, з елементами рольової гри. Обладнання: зображення державних символів України: Державного Прапора, Малого Державного Герба, княжого герба Володимира Великого, козацьких клейнодів; робочий листок із завданнями (див. Додаток). Хід уроку І. Організаційний момент уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Метод «Мікрофон» Учитель пропонує учням закінчити речення: «Історія України — це наука, яка ...»?

Тема 1. Знайомство з історією

77

Робота по групах Розбивши клас на 3 групи, учитель пропонує учням виконати завдання № 1 на робочому листку. Після виконання завдання, групи презентують результати одне одному, обговорюючи помилки та неточності у відповідях. ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів «Мозковий штурм» У ч и т е л ь. Нам варто підготуватися до мандрівки у Королівство минулих часів. По-перше, ми маємо позначити, що ми всі є представниками Української держави, адже там ми можемо зустрітися з численними відвідувачами, туристами. Як же нам розрізнити, хто з присутніх є представником тієї чи іншої країни? Робота в зошиті Підсумовуючи висловлювання учнів, підводить їх до розуміння слів «державні символи», а також пропонує вибрати з наведеного вище списку завдання № 1 слова, які ілюструють це поняття. (Герб, прапор, печатка) У ч и т е л ь. Сьогодні ми, відвідавши Королівство минулих часів, завітаємо в гості до пані Сфрагістики і Геральдики, щоб вони нам розповіли про історію та роль печаток і гербів у житті держави та кожного із нас. IV. Організація пізнавальної діяльності учнів Евристична бесіда У ч и т е л ь. Згадайте, які існують документи, що посвідчують особу? (Учні згадують свідоцтво про народження, паспорт.) А чому вони мають значення документа, наприклад, папірця, на якому написане ваше прізвище. Справжність будь-якого документа доводиться печаткою, яка засвідчує його достовірність. Зараз ми вирушаємо з вами у подорож до Королівства минулих часів, де ми завітаємо до замку, який уже багато століть належить представникам найбільш старовинного роду Істориків — Допоміжним історичним дисциплінам, зокрема, ми побуваємо на прийомі у пані Сфрагістики та Геральдики. Рольова гра П а н і С ф р а г і с т и к а. Дозвольте представитись, я — пані Сфрагістика, ось довідка, завірена печаткою, що посвідчує мою особу. Я маю бути дуже підозрілою, адже саме печатка робить звичайний папірець документом. Сфрагістика — це наука, що вивчає печатки (учні записують визначення у зошити). Ще у давнину правителі, видаючи накази, скріплювали їх власною печаткою. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверти, аби

78

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

ніхто, окрім адресата, не міг прочитати листа. Для цього до розплавленого воску чи сургуча на конверті прикладали печатку. Її застиглий відбиток засвідчував недоторканність послання. З часом цю функцію стали виконувати поштові штемпелі. А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Власні печатки мають геть усі організації та установи. Печатки правителі в древності мали І ними укази свої завіряли. Я впевнено знаю: князівську печатку Собою прикрасив наш тризуб спочатку, А нині ми бачим його на гербі. Про все це сфрагісти розкажуть тобі.

У ч и т е л ь. Якщо запечатаний конверт пані Сфрагістикою лист ставить на меті приховати зміст лист, то герби, запропоновані пані Геральдикою, навпаки, мають якомога більше розповісти про його власника. П а н і Ге р а л ь д и к а. Мій родовід дуже давній. Геральдика — це наука, що досліджує герби (визначення учні записують у зошиті). Роботи у мене завжди багато. Адже всі прагнуть отримати власний герб: знатні роди, держави, міста, середньовічні цехи. Цей знак засвідчував приналежність тієї чи іншої речі, земель, знарядь праці певній людині. Зображення герба ви можете побачити на грошових знаках, печатках, офіційних документах державних установах. Герб, який, наприклад, ви бачили у середньовічних рицарів, мав форму щита певної форми, на якому вміщувався короткий вислів-девіз, що пояснював зображення. Кожний колір, рослина, тварина, зображені на ньому, містили певний зміст і ставили на меті розповісти якомога більше про історію роду, чим займався чи уславився його володар. Завдання 1. Прочитайте відповідний уривок у підручнику, де розповідається про історію Державного Герба України, та намалюйте його на аркуші. 2. Згадайте, що саме і чому зображено на гербі вашого міста. Спробуйте також його намалювати на аркуші, указавши, з якого часу він існує, та напишіть, що сиволізують елементи, вміщені на ньому. Золотий непокірний Тризуб, Як птах золотий, в переливах, На прапорі грає, горить. Це знак наш, це фабрики й ниви, Це символ, що будем ми жить. Це хліб наш, вугілля і цукор, Степи плодовиті, моря... Це в праці змозолені руки,

Тема 1. Знайомство з історією

79

Що подвигом завжди горять. Це наша любов, наша мужність, – Вогняний порив боротьби, Це наша згуртованість дружня, Це пісня нової доби... Це юність, це клич покоління, Що йдуть крізь життєву грозу, Це слава, Україно, – Золотий непокірний Тризуб.

V. Перевірка та закріплення одержаних знань У ч и т е л ь. Дякуємо за розповідь нашим шановним гостям — пані Сфрагистиці та Геральдиці. Тож давайте звіримо наші карти мандрівки у Королівство минулих часів. Учні виконують завдання № 3 на робочому листку. VІ. Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручника В. С. Власова, О. М. Данилевської, С. 24–29, В. О. Мисана, С. 30–33; у зошиті намалювати герб своєї родини і написати девіз та коментар до нього. Додаток

Робочий листок до уроку № 4 «Таємні символи» Завдання № 1 Прочитайте перелік історичних джерел, розбийте їх відповідно на 1-а г р у п а. Речові джерела. 2-а г р у п а. Письмові джерела. 3-я г р у п а. Усні джерела. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Рештки поховань. Літописи. Прапор. Міжнародні угоди. Герб. Архітектурні пам’ятки. Печатка. Народні пісні. Прислів’я.

Завдання № 2 1. Намалюйте Державний Герб України. 2. Намалюйте герб вашого міста та прокоментуйте зображення на ньому.

80

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Завдання № 3 Співвіднесіть терміни та їхнє визначення. 1) Архелогія

а) Наука, до досліджує герби

2) Топоніміка

б) Наука, що досліджує походження географічних назв

3) Хронологія

в) Наука, що досліджує історію виготовлення, використання монет

4) Історія

г) Наука, що досліджує історію за матеріальними залишками життя і діяльності людей

5) Музей

д) Установи, де зберігаються пам’ятки минулого людей

6) Нумізматика

е) Наука, що досліджує способи обчислення часу

7) Сфрагістика

ж) Наука, що вивчає життя і діяльність людей у минулому

8) Геральдика

з) Наука, що досліджує печатки

Відповіді: 1 г; 2 б; 3 е; 4 ж; 5 д; 6 в; 7 з; 8 а. Урок 5. Географічні назви та імена людей в історичній науці Мета: формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку; знайомство з історичною картою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географічних назв та імен людей в історичній науці; виховувати в учнів інтерес до історії. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу й формування практичних умінь і навичок. Форма проведення: урок-екскурсія. Обладнання: карта України, атласи для 5 класу з історії, контурні зображення України, ребуси. Хід уроку І. Мотивація діяльності Учні заздалегідь отримують завдання  — знайти походження назв «Україна», «Галичина», «Волинь», «Правобережжя», «Слобожанщина». У ч и т е л ь. До школи надійшов лист з  архіву. (Читає.) Шановні друзі! Співробітники нашого архіву запрошують вас на уявну екскурсію за темою вашого уроку. Під час відвідання нашої установи ви ознайомитися з визначенням нових для вас термінів «топоніміка» та «етноніміка», «карта», отримаєте початкові практичні навички роботи з  історичною картою.

Тема 1. Знайомство з історією

81

А також ви познайомитеся з етнографічними районами України, дізнаєтеся про походження географічних назв рідного краю та міста Києва. Бажаємо вам, щоб ця екскурсія принесла задоволення, а найголовніше — нових вам знань, які знадобляться в майбутньому. Успіхів вам! Підготовчий етап (інструктуємо учнів про хід та правила екскурсії). — Для організації роботи під час екскурсії нам потрібно пройти п’ятьма маршрутами, кожен з яких складається з окремих зупинок. Весь шлях ви повинні зафіксувати в зошитах. Допомагати мені будуть учні. ІІ. Основний етап Завданням нашої екскурсії є дослідження географічних назв та імен людей в історичній науці. Якщо всі готові, то починаємо працювати. Назву першого маршруту прочитаємо, коли розв’яжемо ребус.

Перша зупинка маршруту — «Наука». Історичне лото

82

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

(За допомогою словника учні мають правильно дібрати відповідне значення термінів і понять, уміщених на картках, де пропущено визначення слів «топоніміка» та «етноніміка».) За допомогою «Тлумачного словника» з’ясовуємо значення нових слів:  — наука, що вивчає, досліджує походження назв народів.  — наука, що досліджує географічні назви. У ч и т е л ь. Наш маршрут — «Історико-етнографічний», в процесі якого ми детальніше познайомимося з етнонімікою. 1. Що досліджує наука «етноні­міка»? 2. З попереднього уроку ми довідалися про давні назви східнослов’янських племен — предків українців. Назвіть їх. (Поляни, древляни, сіверяни, дреговичі.) 3. Звідки походили назви племен? (Від назв тієї місцевості, де вони жили, або ж, навпаки, — назва народу давала назву землям, що їх населяє.) 4. Через деякий час всі племена стали називатися русичами, а  земля — Русь. 5. Коли вперше було вжито слово «Україна» і що воно значить? 6. Давайте на стрічці часу зазначимо дату першої згадки слова «Україна»?

Скільки років тому це було? (2004 р. — 1187 р.) 7. На парті заготовлене контурне зображення. Це наша Батьківщина. Давайте нанесемо контурне зображення України в зошит. На що схоже воно? (На озеро, на хмаринку, на дерево тощо.) І вербичка, і калина, І ставочок, і хмарина, Все це рідна Україна. Все це рідна Батьківщина.

— Прекрасна й велика Україна, територія її поділена на різні історико-етнографічні регіони: Галичина, Волинь, Полісся, Слобожанщина, Правобережжя. Назви цих регіонів уживаються з давніх часів, кожна з  них має свою історію, є втіленням історичного минулого українського народу. Про історію походження деяких з них повідомлять мої помічники, а ви за допомогою картосхеми запишете їх у зошит. Учні повідомляють про походження назв історико-географічних регіонів.

Тема 1. Знайомство з історією

83

— Назву зупинки ми прочитаємо, розв’язавши загадку. Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це? (Карта) Карта — це зменшене в багато разів зображення за допомогою умовних знаків усієї земної кулі чи окремих її частинок.

— Сьогодні ми познайомимося з історичною картою. Карта дозволяє відтворювати минуле не лише в часі, а й у просторі. Відкрийте атлас на сторінці 4. Щоб зрозуміти карту, треба уважно ознайомитися з умовними познач­ ками: ... — межі розселення східнослов’янських племен, ... — де саме жили наші предки. Знайдіть р. Дніпро. Назвіть, які племена жили на території нашої області. Знайдіть племена, що жили на лівому та правому березі Дніпра. Карта є важливим джерелом для дослідження географічних назв — топонімів. Наступна зупинка маршруту — «Загадкові імена». 1. Згадайте науку, яка досліджує географічні назви. (Топоніміка) Одні назви мають давнє походження й збереглися дотепер, інші зник­ ли, залишивши по собі легенди й  перекази. Усі вони багато можуть повідомити про минулі часи. 2. • • • •

Давайте з’ясуємо історію походження назв міст нашої області за: ознаками природи; особливостями рельєфу, водних об’єктів; видами рослин; за іменами, прізвищами, заняттями людей. (Учні працюють з додатковим матеріалом.)

3. Загадки • Йшла людина біля річки І знайшла три суми. Річка назву получила, А за нею місто. (Суми)

84

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• Чарівна, граціозна птаха Неймовірної краси Пливла по озеру вночі, Як щось казкове, дивне, чарівне. Хто бачив цю красу хоч раз, Ніколи не забуде місто те. (Лебедин) • Бідні коні притомились, Не могли вже далі йти. Все топтали і топтали, А ноги не йшли. (Конотоп) • Серед глухих лісів Лежить в глухому місті Це місто історичної доби. (Глухів) • Великий білий килим Куди не глянь лежить, Стоять ромашки білі, На берегах ріки. (Ромен)

• Назва міста, де про тебе звістка, Дуже просто — Йде від річки — Блакитної стрічки, Від притоки шостої Чарівної, тихої Десни. (Шостка)

— Топоніміка — це мова Землі, а Земля є книга, де історія людства записується географічними назвами. Красо моя ти, Сумщино, Сумщино, Куди не кинь — барвистих слів розмай: Ромен, Боромля, Липова Долина, Березів Яр, Лука, Зелений Гай... Так зберігає мова калинова На ґронах дивних свіжості росу, Щоб у майбутнє музикою слова Нести душі народної красу.

Під час останньої нашої зупинки на маршруті ми познайомимось з народним переказом про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, який дійшов до нас із глибини віків. Це — ... (легенда) .

Тема 1. Знайомство з історією

85

• Назвіть легенди, які ви знаєте. • Легенда про походження якого міста вам уже відома? (Києва) Легенду розповідає учень. Учитель повідомляє про Максима Берлинського. ІІІ. Закріплення матеріалу У ч и т е л ь. Ми закінчили нашу уявну екскурсію. Наостанок ми прикрасимо наше дерево пізнання. Листочки — це відповіді на питання: 1. Яка наука досліджує походження назв народів? (Етноніміка) 2. Що вивчає наука топоніміка? (Походження географічних назв) 3. Коли вперше згадується слово Україна? (У 1187 р.) 4. В якому історико-етнографічному регіоні ми проживаємо? (Слобожанщина) 5. Що є важливим джерелом для вивчення топоніміки? (Карта) 6. На честь кого було названо місто Київ? 7. Про кого з видатних українських істориків ви довідалися? Урок 6. Повторювально-узагальнюючий Урок за темою «Знайомство з історією» Варіант 1 Мета: узагальнити знання учнів з історії, усвідомити її значення в житті людини; розвивати вміння робити висновки; викликати в учнів інтерес до курсу історії України і бажання вивчати її. Обладнання: зразки історичних джерел, карта, портретні зображення видатних українських істориків. Тип уроку: урок узагальнення. Вид уроку: урок-гра. Хід уроку І. Узагальнення й систематизація знань учнів Повторення значення історичних понять за допомогою гри «Аукціон» Клас ділиться на команди. Кожна команда за даний час повинна назвати якнайбільше понять з теми «Історія». Орієнтовний перелік: «історія», «історичні джерела», «літописи», «археологія», «музей», «геральдика», «сфрагістика», «нумізматика», «архів», «хронологія», «символіка», «топоніміка», «міфологія», «кочовики», «слов’яни», «трипільці», «скіфи», «пергамент», «палеографія», «гривня», «тризуб».

86

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

ІІ. Історичні ігри Гра «Чи знаєте ви?» 1. Як називається ваш край? 2. Як називається ваша держава? 3. Яка найбільша річка України? 4. Як називається рідне село? 5. Які племена проживали в давнину на території краю? 6. На яке свято прикрашають оселю зеленню? 7. В яку ніч розквітає квітка папороті? 8. Слухняні дітки отримують подарунки, а неслухняні — ...? 9. На яке свято печуть спеціальні кулічі? 10. Яке дерево служило матеріалом для письма? Гра «Відтворіть минуле» Діти, використовуючи запропоновані слова, повинні розповісти про життя і заняття племені. Глечик, кінська збруя, золота прикраса. 1. 2. 3. 4.

Гра «Хто?» Відкрив трипільську культуру? Написав «Історію України-Русі»? Знайшов золоту пектораль? Написав історію козацтва?

Гра «Рибки» Діти по черзі ловлять рибок з написаними датами й одразу дають відповідь. Гра «Відгадай слово» 1. Перше слово — число, друге — частина тіла людини, разом — символ влади. (Тризуб) 2. У природі — це початок річки, а в науці — це основа вивчення чогось. (Джерело) 3. Перше — скорочена назва імені чоловіка, друге — перша буква в алфавіті, разом — можливість керувати іншими. (Влада) 4. Ця наука розповість про минуле. (Історія) 5. Тільки вона може зберегти все, що створено людиною, і передати іншим поколінням. (Пам’ять, книга) 6. Предмет для гри в більярд, а також ім’я князя. (Кий) Гра «Зашифровані слова» 1. Рештки кісток, уламки, щіточка, лопата — археологія.

Тема 1. Знайомство з історією

87

2. Пагорб, місто, Кий — Київ. 3. Поселення, землеробство, глиняна хата, мальована кераміка — трипільці. 4. Кочовики, воїни, цариця, пектораль — скіфи. 5. Море, місто Херсонес, корабель, — греки. 6. Землеробство, віче, дружина, бог Перун — слов’яни. 7. Монахи, пір’я, події, письмо, чорнило — літописи. Гра «Німа карта» Учитель показує об’єкт на карті, а учні мають назвати його. Гра «Тип історичного джерела» Учитель показує зразки історичних джерел, а діти визначають їх тип. Гра «Історичний діяч» Учитель показує портретні зображення видатних українських істориків, а діти називають їхні прізвища. Гра «Назвіть історичні поняття, що закінчуються на “Я”» Палеографія Хронологія Історія Археологія

«Я»

Міфологія Етнографія

а) б) г) д) е) ж)

Гра «З ким або з чим пов’язані ці слова?» Курган (скіфи), бук (Буковина), пороги (Запоріжжя), Трипілля (трипільські племена), дзвін (Звенигородка), вільха (Вільховець).

Гра «Історична вікторина» а) Людина, що займається історією. б) Наука, що вивчає історію за речовими джерелами. в) Запис подій за роками.

88

г) д) е) ж) з) і) к) л)

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Сфрагістика — ... . Речові джерела — ... . Види історичних джерел: ... . Основними заняттями слов’ян були ... . Палеографія — ... . Предки українського народу — ... . Українські гроші — ... . Матеріал для письма в Україні — ... . ІІІ. Підбиття підсумків і виставлення оцінок ІV. Домашнє завдання

Намалюйте у зошиті зразки жител: первісної людини, греків, скіфів, слов’ян. Варіант 2 Мета: розглянути обставини, які спонукали первісну людину використовувати вогонь, способи його видобутку й використання; визначити наслідки, які мало для подальшого розвитку людини відкриття вогню; сприяти розвитку усної й писемної мови, мисленню, пам’яті; прищеплювати учням інтерес до дослідницької діяльності; виховувати повагу до культури інших народів. Тип уроку: урок поглиблення й узагальнення знань. Форма уроку: самостійна робота у поєднанні з евристичною бесідою. Епіграф уроку: «Вогонь — це пожива для людського мозку». Хід уроку I. Мотивація навчання, визначення задач уроку У ч и т е л ь. Виходячи з набутих раніше знань, сьогодні ми з’ясуємо: 1. Яким чином наші предки навчилися використовувати і здобувати вогонь? 2. Яке значення в житті первісної людини мав вогонь? 3. Коли вогонь може нести людям добро, а коли — зло. У ч и т е л ь. Цей урок буде цікавий вам тим, що ви будете працювати групами, робити власні маленькі відкриття, писати невеличкі літературні твори і — слухати історію. II. Актуалізація опорних знань «Історична розминка» 1. Як називалися наші предки, які вже мали навички до праці?

Тема 1. Знайомство з історією

89

2. Що спонукало людину розумну опанувати безліч нових занять? 3. Чого навчилася первісна людина? 4. Коли і як у людини прокинулася цікавість, що виявилася сильнішою за страх? 5. Чому цікавість подолала страх? III. Поглиблення та узагальнення знань Евристичне дослідження Учитель ставить питання, на яке учні намагаються дати відповідь самостійно. • Як наш стародавній предок познайомився з вогнем? Учні зачитують свої варіанти відповіді.

1. 1. 2. 4. 5.

Бесіда з учнями У ч и т е л ь. Уявіть, що ви опинилися на безлюдному острові. До яких би дій ви вдалися, щоб здобути собі вогонь? Як би ви зберігали вогонь? Як би ви намагалися використовувати вогонь? Що, на ваш погляд, змінилося в житті людині, коли вона опанувала вогонь? Що розвинулося в людини з відкриттям вогню? (Мислення, мова, ­уява, колективізм) IV. Узагальнення отриманих знань

У ч и т е л ь. У вашому житті ви щодня зустрічаєтеся з поняттям «вогонь». Наведіть, будь ласка, приклади вживання сучасною людиною словосполучень з цим словом. Учні дають орієнтовні відповіді: а) вогонь житла; б) вогонь комину; в) вогонь кухні; г) вогонь плити; д) вогонь лампад; е) вогонь багать; ж) родинне вогнище; з) вогонь душі; і) вогонь серця. Робота в групах 1-а г р у п а. Визначити, яке зло може завдати людині вогонь. 2-а г р у п а. Визначити, яке добро може принести людині вогонь.

90

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Представники груп повідомляють про результати обговорення завдань у групах. Підсумовуючи, учитель наголошує, що відкриття вогню відіграло у подальшому розвитку первісної людини надзвичайно важливу роль. V. Підбиття підсумків уроку 1. Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? 2. Чого ви сьогодні навчилися? VI. Домашнє завдання Зробити малюнок «Використання вогню сучасною людиною». Підготуватися до тематичної атестації. Урок 7. Тематичне Оцінювання за темою «Знайомство з історією» Мета: закріпити знання учнів, ви­явити недоліки в знаннях, розвивати логічне мислення, допитливість, кмітливість, збудити інтерес до нового предмета — історії. Тип уроку: повторювально-узагальнювальний. Форма уроку: урок-подорож з елементами гри. Обладнання: ребус, кросворд, портрети українських діячів, предметилоти. Підготовча робота: • клас ділиться на команди, учні обирають командирів, назву, готують маршрутний лист, емблему, пояснюють її; • попереднє домашнє завдання: «Для чого потрібно вивчати історію?». Організаційний момент: система оцінювання проста: за кожну правильну відповідь команда отримує жетон; перемагає команда, що збере найбільшу кількість жетонів; за правилами команда може надавати допомогу товаришу; за порушення дисципліни знімається один жетон; капітани фіксують відповіді на маршрутному листі. Хід уроку І. Мотивація уроку У ч и т е л ь. Сьогодні до школи надійшла телефонограма з туристичної фірми. Нам з вами запропоновано незвичайну подорож. Щоб отримати право нею скористатися, нам необхідно з’ясувати, куди саме ми вирушимо. Відповідь ми отримаємо, якщо правильно розв’яжемо ребус, внесений до маршрутного листа.

Тема 1. Знайомство з історією

91

ліс торт Виконавши правильно завдання, діти називають маршрут, за яким відбуватиметься подорож до країни під назвою «Історія». ІІ. Виконання завдань У ч и т е л ь. Подорожуючи країною «Історія», ми маємо добре орієнтуватися у часі, щоб мати змогу повернутися у наше, ХХІ ст. (Кожній з  команд дається окреме завдання.) 1. Визначити століття. 1917 р. 1212 р. 1819 р. 808 р.

1754 р. 1615 р. 1999 р. 716 р.

1877 р. 1315 р. 1515 р. 51 р.

2. Коли починається: 16 ст. 7 ст.

11 ст. 1 ст.

21 ст. 10 ст.

19 ст. 7 ст.

9 ст. 20 ст.

3. Коли закінчилося: 14 ст. 5 ст.

• • • • • •

Зупинка перша «Археологічна» Фронтальне опитування учнів Що таке археологія? Кого називають археологами? (Розповідь про працю археологів.) Назвіть видатного українського археолога XIX століття? Яке відкриття зробило його видатним? (Розповідь про В. Хвойка, який відкрив трипільську археологічну культуру.) Де знаходяться, зберігаються, вивчаються речові пам’ятки? Які музеї є в нашому місті?

Зупинка друга «Палеографічна, або Таємниці слова» Бесіда з учнями • Що вивчає палеографія?

92

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• Які матеріали використовувалися у давнину для створення рукописних книжок? • Які з них використовували давні слов’яни? • Історикам допомагає вивчати минуле усна народна творчість, до якої відносимо... • Що таке міф? (Конкурс серед команд на знання міфів та легенд слов’ян) • Як називаються установи, де зберігають, впорядковують писемні пам’ятки? Зупинка третя «Художній музей» У ч и т е л ь. Під час оформлення експозиції в нашому музеї загубилися підписи до цих шести портретів, на яких зображені видатні діячі історії нашого народу. Співробітники музею дуже просили нас допомогти встановити прізвища цих дія­чів за допомогою уривків з тексту екскурсії. 1. За фахом — історик, але мав поетичний хист. Досліджував таємниці і загадки українського степу. В 1971 р. знайшов скіфську пектораль, яка зробила його видатним? (Б. Мозолевський) 2. Літописець часів Київської Русі, що жив і працював при Києво-Печерському монастирі, автор «Повісті минулих літ». (Нестор) 3. Чех за походженням, все своє життя присвятив дослідженню історичного минулого українського народу. У кінці ХІХ ст. відкрив трипільську археологічну культуру. (В. Хвойка) 4. Художник ХХ ст., малював плакати, створив ілюстрації до української абетки, до книги І. Кот­ляревського «Енеїда», брав участь в оформленні ескізів до українських грошей — гривень, автор Державного Герба доби Української Народної Республіки. (Г. Нарбут) 5. Історик, літературознавець, дослідник усної народної творчості, громадський діяч. Його називають «батьком української історії». Очолював Українську Центральну Раду. (М. Грушевський) 6. Освіту здобув у Київській академії, в історичну науку увійшов як автор першої історії української столиці, автор «Короткого опису Києва», «Історії міста Києва». (М. Берлинський)

• • • • •

Зупинка четверта «Геральдична» Бесіда з учнями Що таке герб? Як і де зображувалися герби? Як називається наука, що вивчає герби? Що являє собою Державний Герб України? Що зображено на гербі нашого міста?

Тема 1. Знайомство з історією

93

Зупинка п’ята «Монетна» Бесіда з учнями • Яка наука досліджує монети? • Чому монети є цінним історичним джерелом? Зупинка шоста «Історичний аукціон» Предмети-лоти оцінюються в п’ять жетонів, кожна команда обирає предмет-лот, розповідає про нього. (Монета, папірус, зображення герба тощо)

• • • • • •

Зупинка сьома «Загадкова» Бесіда з учнями Що вивчає етноніміка? До якої гілки європейського народу відносяться українці? Як жили в давні часи слов’яни? Які назви мали слов’янські племена, які проживали на сучасній території України? Що досліджує топоніміка? Що ви знаєте про походження назви свого міста, регіону, села?

Зупинка восьма «Ерудит» Команди якомога швидше мають розв’язати кросворд, вміщений у  маршрутному листі. 3

1

4

5

6

2

1. Запис подій за літами (роками). (Літопис) 2. Давній кочовий народ, який проживав на території України, створив свою державу. Своїх вождів ховали у великих курганах. (Скіфи)

94

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

3. Умовне позначення певної території, на якому нанесено назви географічних об’єктів (річок, гір, міст та ін.). (Карта) 4. Це цінне історичне джерело, на якому зображували портрети володарів, державні символи і  використовували для купівлі і  продажу або накопичення. (Монета) 5. Головний елемент Державного Герба України. (Тризуб) 6. У перекладі з грецької мови це слово означає «переказ», відтворює уявлення давніх народів про світ та його будову. (Міф) (Ключове слово — «Історія») ІІІ. Заключне слово вчителя • Для чого потрібно знати історію? • Чого ви чекаєте від уроків історії? IV. Підбиття підсумків Визначення переможців, ставляться відповідні оцінки. V. Домашнє завдання Скласти ребус, кросворд на 5 запитань до розділу.

Тема 2. Княжа Русь-Україна Урок 8. Держава з центром у Києві. Перші князі Мета уроку: познайомити учнів з життям і діяльністю перших київських князів, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок. Тип уроку: систематизації та узагальнення з елементами засвоєння нових знань. Вид уроку: створення історичного портрета. Випереджаюче завдання: учням заздалегідь пропонується прочитати легенди та оповідання про перших київських князів. (Див. Історія України в казках та легендах / Під ред. О. А. Волосевич. – Л.: Аверс, 2001. — С. 12– 16; 19–37.) Хід уроку І. Актуалізація знань • Назвіть імена київських князів, про яких ви читали в підручнику удома?

Тема 2. Княжа Русь-Україна

95

Учні згадують імена перших київських князів, учитель записує їх на дошці в порядку їх правління. (Розвиток хронологічних умінь) Учитель пропонує учням розповісти, що з прочитаного удома вони запам’ятали. Коли всі відповіді прозвучали, учням дається завдання записати в зошитах імена київських князів в порядку їх правління. ІІ. Вивчення нового навчального матеріалу Самостійна робота з текстом підручника за методом «Критичного мислення» (С. 43–45 підручника В. Власова та О. Данилевської) Учитель пропонує дітям для систематизації та перевірки правильності виконання хронологічного завдання прочитати текст підручника, роб­ лячи олівцем примітки на полях: «+» — вже відома інформація та «–» — нова інформація. Після прочитання тексту відбувається порівняння результатів хронологічного завдання і підбиття підсумків цього етапу уроку. Учні: « Я дізнався ...». В результаті обговорення стає зрозумілим, яка інформація була для учнів новою. Вчитель стисло розповідає про Нестора-літописця та його головну працю «Повість минулих літ». Практична робота Виконується як у парі, так і в малій групі. Вчитель роздає учням картки з практичними завданнями (картки із завданнями додаються). Після виконання практичної роботи вчитель вибірково перевіряє її виконання, учні в разі необхідності вносять зауваження і зміни. ІІІ. Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручників В. Власова та О. Данилевської на С. 41–46; В. Мисана — на С. 43–47. Додаток

Завдання практичної роботи 1. Хто і за яких обставин міг виголосити наведені слова? Співвіднесіть наведені висловлювання з іменами князів (цифри), яким вони належать (букви). Що сказано? 1 1) «Ви не князі і не князівського роду, а я князь»

Ким, коли, кому, у зв’язку з чим? 2 а) Кияни князю Святославу

96

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас 1

2) «Хай Київ буде матір’ю містам російським» 3) «Якщо повадиться вовк до овець, то перетягне все стадо, якщо не уб’ють його, так і тут, якщо не уб’ємо його він нас всіх погубить» 4) «Ти, князь, чужої землі шукаєш і охороняєш, а свою покинув, тільки нас не забрали печеніги...» 5) «Йду на ви...»

2

б) Олег перед убивством Аскольда і Діра в) Святослав, ідучи на ворога

г) Олег, захопивши владу в Києві

д) Древляни про Ігоря, що вирішив зібрати повторну дань

Відповідь. 1 б, 2 г, 3 д, 4 а, 5 в. 2. Поєднайте стрілочками ім’я князя та факти його біографії. 1) Спалила місто Ікоростень 2) Був убитий деревлянами 3) Загинув у битві з печенігами 4) Київські князі, попередники Олега 5) Прибив щита на воротах Царьграда та прийняв смерть «від коня свого» 6) Засновники міста Києва

а) Аскольд і Дір б) Олег в) Ігор г) Ольга д) Кий, Щек і Хорив е) Святослав

Відповідь. 1 г, 2 в, 3 е, 4 а, 5 б, 6 д. 3. Хронологічна задача. (Наводиться за підручником: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України, 2005. — С. 45.) Щоб встановити мирні відносини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків, вона відбулася у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника цієї події Костянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати, коли це сталося, а й дні тижня, на які ті припали. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до Константинополя. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що на той час, коли загинув його батько князь Ігор, йому виповнилося 3 роки. Відповідь. (957 — 945) + 3 = 15. Урок 9. Розквіт Київської Русі Мета: познайомити учнів з діяльністю Володимира Великого та Яро­ слава Мудрого; сприяти формуванню власної позиції в системі мораль-

Тема 2. Княжа Русь-Україна

97

них цінностей, вміння працювати за алгоритмом «Характеристика історичного діяча». Тип уроку: засвоєння нових знань та формування нових умінь та навичок. Вид уроку: практична робота на основі тексту підручника. Поняття і терміни: тризуб, імператор, релігія, християнство, десятина, «Руська правда», «Повість минулих літ», реформа. Основні дати та події: • 988 р. — хрещення Русі; • 1019–1054 рр. — правління Ярослава Мудрого; • 1036 р. — розгром печенігів Ярославом Мудрим. Постать в історії: Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Обладнання: підручник, атлас, зображення князів. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань 1. 2. 3. 4.

Питання на повторення Коли і ким був заснований Київ? Розкажіть про княгиню Ольгу. Кого з князів називають завойовником та чому? Чому вчені вважають Нестора одним з перших професійних істо­ риків? Вчитель оголошує тему уроку. ІІ. Викладення нового навчального матеріалу

Учитель формулює поняття «реформа», яке учні записують у зошит. У ч и т е л ь. Починаючи з Х ст. Руська земля стає «відома й чута в усіх кінцях землі». Найбільша заслуга в цьому князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Вони здійснили багато змін у державі. Групова робота Вчитель пояснює умови роботи на уроці та нагадує про алгоритм роботи в групі. Алгоритм роботи в групі 1. Кожен член групи має бути сумлінним щодо своїх товаришів та працювати в повну силу. 2. Уважно, не перебиваючи, вислуховуйте кожного учня в групі, що відповідає. 3. Говоріть коротко і ясно, щоб всі могли висловитися.

98

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

4. Підтримуйте один одного, незважаючи на розбіжності. 5. Доки висуваються пропозиції — ніякої критики (всі пропозиції записуються на листку, потім всі вони обговорюються). 6. Дотримуйтеся правила діалогу — не перебивайте того, хто говорить. Дайте йому можливість висловитися. 7. Використовуйте під час обговорення такі слова: «Я вважаю...», «Мені здається...», «Вибач, але на мою думку...». 8. Під час роботи необхідно з повагою ставитися до товаришів: відкидаючи запропоновану ними ідею, робіть це ввічливо. 9. Якщо нема бажаючих висловитися, діє правило: починає перший від капітана групи за годинниковою стрілкою. 10. Капітан встановлює розбіжності в думках, разом з усіма обирає кращі. 11. Виступати від імені групи почесно. Того, хто виступає, обирає та готує група. Вчитель заздалегідь роздає учням алгоритми до характеристики історичного діяча. (Алгоритм подано з урахуванням віку учнів і теми уроку.) Алгоритм до характеристики історичного діяча 1. Назвіть час і місце правління князя. Які події вплинули на становлення його як особистості. 2. Розкажіть про найкращі риси характеру князя. Визначте ступінь відповідності особистих якостей задачам, які вирішував історичний діяч. 3. Які зміни проводив в державі даний історичний діяч? 4. У чому полягало значення діяльності даної історичної особи? 5. Дайте власну оцінку історичної особи та її діяльності. Постановка задачі на етапі вивчення нового матеріалу Вчитель ставить задачу групам учнів, визначає час роботи. 1. Діяльність Володимира Великого. 2. Діяльність Ярослава Мудрого. Презентація підсумків роботи на етапі вивчення нового матеріалу Кожна група презентує результати своєї роботи, учні заносять у зошит основні положення доповідей. Якщо необхідно, вчитель коригує відповіді учнів. ІІІ. Закріплення знань Історичне фехтування У ч и т е л ь. Тепер вам належить довести, що ви добре попрацювали «слухачами». Даю завдання групам: скласти по 4 питання та поставити їх своїм товаришам.

Тема 2. Княжа Русь-Україна

99

IV. Підбиття підсумків уроку Учитель оцінює роботу груп, активність учнів, дотримання алгоритму «Характеристика історичного діяча». V. Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручника В. Власова, О. Данилевської на С. 46–55; В. Мисана — на С. 48–56. Урок 10. Скрутні часи Київської держави Мета: дати уявлення про події історії Київської Русі періоду роздроб­ леності та встановлення панування монголо-татарів, діяльність князя Володимира Мономаха; розвивати навички орієнтації у часі, читання та переказу історичного тексту, знаходити логічні зв’язки між подіями. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник В. Власова та О. Данилевської, історичний атлас для 5-го класу; робочий листок із завданнями до уроку. Хід уроку І. Актуалізація знань учнів Орієнтуємося в часі Учитель розподіляє клас на два варіанти. Завдання 1-й в а р і а н т. У хронологічному порядку назвати імена князів, що посідали київський престол протягом ІІ половини Х — І половини XI ст. 2-й в а р і а н т. З наведених цифр доберіть найбільш видатні події з історії Київської Русі Х–ХІ ст. Назвіть подію, що сталася цього року. 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 0. Виконавши завдання, учні презентують свої варіанти відповідей. ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів Будуємо історичний ланцюжок У ч и т е л ь. На попередньому уроці ми з вами говорили про досягнення Київської Русі Х — першої половини ХІ ст. Але вже через 15 років по смерті Ярослава Мудрого між його синами спалахнула війна за владу. Як, на ваш розсуд, чи існує зв’язок між цим фактом і темою нашого уроку? Щоб дати відповідь на це питання, я попрошу вас виконати завдання № 1, подане на робочому листку.

100

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

ІІІ. Основна частина уроку У ч и т е л ь. Лише ненадовго вдалося князю Володимиру Мономаху (1113-1125) відновити спокій на землях Київської Русі та дати відсіч половцям. Але не тільки успішною боротьбою з ворогом уславився цей князь. Прочитавши підручник на С. 59–62, ви зможете заповнити пропуски у запропонованій вам таблиці. (У більш слабких класах це завдання можна дати учням виконати вдома.) У ... р. посів престол у Києві Припинив ... між князями

Написав літературний твір... Володимир Мономах

... міжнародний авторитет Русі

Здійснив низку походів проти... Передав владу сину...

ІІІ. Закріплення знань а) б) в) г)

Володимир Мономах воював з: візантійцями; печенігами; половцями; монголами?

У ч и т е л ь. Кого з числа народів, що вели війни з русичами, у цьому завданні було згадано вперше? У 1223 р. половців заступили нові вороги, що прийшли з Азії, — монголи. Робота з картою по групах У ч и т е л ь. За атласом на С. 10–11 простежте шлях монгольських завойовників і позначте землі Південно-Західної Русі, підкорені ними: 1-а г р у п а. У 1239 р. 2-а г р у п а. У 1240 р. 3-я г р у п а. У 1241 р. Про виконання завдання представники груп звітують біля карти, показуючи території завоювань. Решта учнів фіксують матеріал у зошиті. Завдання Ви маєте дібрати факти з числа запропонованих, щоб встановити, до яких наслідків у житті Київської Русі призвела війна між синами Ярослава, проставивши відповідні номери в історичному ланцюжку.

Тема 2. Княжа Русь-Україна

101

1. Війна між синами та онуками Ярослава Мудрого за владу і землю. 2. Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву. 3. Посилення нападів половців. 4. Послаблення військової могутності Київської Русі. 5. Смерть Ярослава Мудрого. 6. Занепад Київської Русі. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підіручника. 2. «Повість минулих літ» закінчується 1113 р., тобто приходом до влади в Києві Володимира Мономаха. Спробуйте продовжити літопис до 1125 р. в 5 реченнях і назвіть цей уривок. 3. Поміркуйте. Володимир Мономах залишив у спадщину літературний твір «Повчання дітям». Ось деякі з настанов, які заповідав Великий князь своїм дітям майже тисячу років тому. «Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться,... щоб не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого. Лжі бережіться, і п’янства, бо в сьому душа погибає і тіло. Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, то що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не минуть, не привітавши, добре слово йому подайте». Які моральні принципи, викладені автором, не втратили свого значення до наших днів? Урок 11. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі Мета: познайомити з історією «першого українського королівства», з постатями князів Романа Мстиславича та Данили Романовича; розвивати навички роботи з історичною картою; удосконалювати хронологічні уміння, давати коротку характеристику історичному діячеві, визначати тривалість та послідовність подій, формувати пізнавальний інтерес учнів щодо вивчення історії, виховувати повагу до минулого власного народу. Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок. Види роботи з учнями: індивідуальна, групова. Поняття та терміни: бояри, Львів, Золота Орда, татари, угорці, поляки.

102

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Основні дати та події: • 1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави; • 1205–1264 рр. — князювання Данила Романовича; • в 1256 р. — перша письмова згадка про Львів. Особистість в історії: Роман Мстиславович, Данило Романович. Обладнання уроку: підручник «Вступ до історії України» В. Власова, О. Данилевської або В. Мисана, атлас, зображення князів. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань Робота учнів із завданнями на картках. Картка № 1 Розв’язавши кросворд, ви отримаєте назву документа, який видавався князям на підтвердження права на князювання. 1 2 3 4 5

Питання Залежність від Золотої Орди. (Ярмо) Військове знаряддя для руйнування мурів. (Таран) Кочовики, з якими вів боротьбу Володимир Мономах. (Половці) Ім’я хана, під проводом якого монголо-татарське військо захопило Київ. (Батий) 5. Місце, де сталася перша битва між русичами та монголами. (Калка) 1. 2. 3. 4.

Картка № 2 1. Що означає термін «роздробленість»? 2. Назвіть відомі вам причини роздробленості Київської Русі. Картка № 3 Розв’яжіть хронологічну задачу. Під час розкопок на місці Десятинної церкви, зруйнованої під час захоплення Києва монголо-татарами, було знайдено меч, щит, срібні

Тема 2. Княжа Русь-Україна

103

медальйони та ювелірні інструменти для виготовлення жіночих прикрас. 1. Скільки часу ці речі пролежали в землі, якщо розкопки на місці Десятинної церкви проводилися в ХХ ст.? 2. В якому столітті сталася подія, про яку йдеться в завданні? 3. Скільки років тому сталася ця подія? ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу Індивідуальна робота з текстом підручника Учитель знайомить учнів з правилами роботи з текстом. На першому етапі (читання вголос під керівництвом вчителя, вчитель обов’язково показує приклад такої роботи) учнів просять прочитати фрагмент тексту та дібрати найбільш відповідне слово, що характеризує цей навчальний текст. На другому — охарактеризувати фрагмент тексту однією фразою. На третьому — знайти секрет, особливість, без якої даний фрагмент тексту був би позбавлений значення. Слова, фрази та знайдений секрет записуються в зошит. Учитель пропонує дітям відкрити підручники на С. 62 та почати роботу над текстом. По завершенні читання вчитель пропонує учням по черзі ознайомити всіх з результатами роботи та разом з дітьми визначає того, хто найбільш точно та оригінально виконав завдання. Текстова вікторина Учитель пропонує учням об’єднатися в групи для проведення текстової вікторини. Для цього клас ділиться на групи та отримує завдання придумати питання-загадку до кожного абзацу тексту. Потім вчитель пропонує по черзі кожній з груп ставити питання-загадки одна одній. Задача тих, до кого звертаються, — відповісти на питання та визначити, якого абзацу в тексті воно стосується. ІV. Підбиття підсумків уроку Учитель оцінює учнів з урахуванням активності на уроці, рівня засвоєння нового матеріалу, участі роботи в групі. V. Домашнє завдання Опрацювати текст параграфа підручника В. Власова та О. Данилевської на С. 62–68; В. Мисана — на С. 62–66.

104

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Урок 12. Культура Русі-України. Свідки минулого Варіант 1 Мета: повторити, узагальнити та закріпити матеріал теми, поглибити знання з історії культури Київської Русі; формувати навички роботи в групах, складати опис ілюстрації, працювати з додатковою літературою. Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. Форма уроку: урок-подорож. Обладнання: портрети, пронумеровані картки, малюнок з кросвордом, грамзапис «Плач Ярославни», слайди із зображенням Софійського собору; ілюстрація із зображенням слов’янського селища, плакати, на яких написані девіз уроку і кросворд, репродукція картини В. М. Васнецова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». Хід уроку І. Організаційна частина уроку У ч и т е л ь. У кожного мандрівника є щоденник, куди він занотовує подорожні враження. Ваш зошит сьогодні перетвориться саме на такий путівничок, де вам належить записати маршрут нашої подорожі. Попливемо ми з вами на кораблі, який називається «Либідь». ІІ. Основна частина уроку — У вас на партах лежать портрети, що відтворюють різний настрій людей. Виберіть, яке з цих зображень відповідає вашому настрою, і покажіть мені та нашим гостям. Отже, ми вже вирушили у подорож, подолали багато миль, і наш корабель приплив до слов’янського селища (показати плакат). Зупинка 1 — «Слов’янське селище» — Але, щоб увійти до селища, потрібно пройти через фортецю (вивішує на дошці кросворд). Фортеця складається з п’яти башт. Ворота цих башт розкриються тоді, коли ви відгадаєте слова, приховані в кросворді. Я читатиму завдання і запропоную три варіанти відповіді. Вам потрібно вибрати правильний варіант і підняти картку з номером відповіді. Картки лежать у кожного на парті. Завдання 1 Щоб потрапити у першу башту, скажіть, як називалося зображення або візерунчастий малюнок, зроблений з окремих, щільно укладених один до одного і закріплених будь-яким розчином шматочків кольорового скла або камінчиків. а) Фреска;

Тема 2. Княжа Русь-Україна

105

б) мозаїка; в) ікона. Правильна відповідь — картка № 2 — «мозаїка». Завдання 2 Назвіть науку, яка досліджує життя людей у минулому. а) Історія; б) етнографія; в) археологія. Правильна відповідь — картка № 1 — «історія». Завдання 3 Як звали наших давніх предків, що жили понад півтори тисячі років тому на території сучасної України? а) Половці; б) монголо-татари; в) слов’яни. Правильна відповідь — картка № 3 — «слов’яни». Завдання 4 Як називалося військовий загін русичів на чолі із князем? а) Рать; б) військо; в) дружина. Правильна відповідь — картка № 3 — «дружина». Завдання 5 Вам залишилося виконати останнє завдання, щоб пройти через фортецю. Назвіть ім’я князя Київській Русі, за часів якого була створена перша збірка законів «Руська правда«, зведено Софійській собор. а) Ярослав; б) Аскольд; в) Ігор. Правильна відповідь — картка № 1 — «князь Ярослав». У ч и т е л ь. Оскільки наш корабель стоїть біля слов’янського селища, пригадайте, що ви знаєте про життя слов’ян. Для цього вам знадобиться підручник. 1-а г р у п а. У підручнику знайдіть слова, які характеризують мужність і сміливість слов’янських воїнів. 2-а г р у п а. У підручнику знайдіть слова, в яких говориться про хоробрість князя Святослава. Учні знаходять і зачитують потрібні уривки з тексту.

106

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Зупинка 2 — «Давній Київ» У ч и т е л ь. Наша подорож продовжується. Наш корабель дістався столиці Київської Русі — міста Києва. Тут ми познайомимося з культурою Київської Русі. Окрасою Києва були такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор, Золоті ворота, Успенський собор, ряд кам’яних князівських теремів. При Софійському соборі за часів Ярослава Мудрого було створено перше велике зібрання рукописних книг. На думку дослідників, бібліотека налічувала 950 томів. На жаль, вона зникла безслідно. Учені вважають, що вона, очевидно, знаходиться в одному з нерозкритих підземель, яких в Києві чимало. За часів Ярослава Мудрого при церквах і монастирях відкривалися школи, куди приймали на навчання малолітніх хлопчиків. А при Андріївському монастирі в Києві діяла школа для дівчаток. За часів Київської Русі набули поширення билини — поеми, присвячені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами. Серед них: «Ілля Муромець і Соловій-розбійник», «Добриня Микитович і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змій». Було написано багато літописів і творів — «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Ізборник» Святослава Ярославича, «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Сьогодні ви дізнаєтеся про два найзначніші твори тих років «Повість минулих літ» і «Слово о полку Ігоревім». Розкажуть про них ваші однокласники, що отримали випереджальне завдання. Двоє учнів розповідають про «Слово о полку Ігоревім».

У ч и т е л ь. А зараз ви послухаєте невеличкий уривок із цього твору — «Плач Ярославни». Слухаючи грамзапис, уважно розгляньте виставку малюнків, які ілюструють «Слово о полку Ігоревім». По закінченні прослуховування запису учні складають опис за малюнками до «Слова». Двоє учнів розповідають про «Повість минулих літ». Решта учнів, уважно розглянувши портрет Нестора-літописця, розповідають про те, як створювалися літописи. У ч и т е л ь. Молодці, діти! Добре впоралися із завданням. Наші гості-старшокласники підготували для вас вірш «Песнь о Вещем Олеге», написаний великим російським поетом О. С. Пушкіним. Питання 1. Хто такий Олег? 2. У якому столітті правив Києвом? 3. З ким воював?

Тема 2. Княжа Русь-Україна

107

— Зараз ви потрапите на екскурсію в Софійській собор. Допоможе нам у цьому викладач курсу світової художньої культури. Показ слайдів і розповідь викладача. 1. 2. 3. 4.

Питання На честь якої події було збудовано Софії Київську? За часів якого князя? Які елементи використовувалися для оздоблення собору? Як ви думаєте, чому зображення Софії Київської вміщено на українській гривні?

— Наша подорож добігла кінця. Давайте перевіримо, наскільки уважно ви слухали. Відповідайте на такі питання; 1. Хто був автором «Повісті минулих літ«? (Нестор) 2. Яке місто було столицею Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого? (Київ) 3. За часів якого князя була написана перша збірка законів «Руська правда«? (Ярослава Мудрого) 4. Який князь заснував місто Київ? (Кий) 5. Хто був батьком Ярослава Мудрого? (Володимир) У ч и т е л ь. Ви добре впоралися із завданням. А зараз покажіть мені і нашим гостям ваш настрій, вибравши відповідний портрет. Я бачу, ваш настрій значно покращився. Дякую, що ви добре підготувалися до уроку, саме тому ми здійснили з вами надзвичайно цікаву подорож. ІІІ. Підбиття підсумків уроку IV. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Давні греки склали список найвидатніших пам’яток архітектури та мистецтва свого часу, які дістали назву «Сім чудес світу». Спробуйте скласти власний список «Сім чудес Київської Русі». Варіант 2 Урок-екскурсія «По стародавньому Києву» Екскурсія починається біля Золотих воріт.

У ч и т е л ь. Шановні діти! Ми знаходимось біля Золотих воріт — голов­ ного в’їзду в давній Київ. Зараз ми пройдемо крізь міську браму й опинимось у місті Великого київського князя Ярослава Мудрого. Давайте згадаємо, чому головні ворота міста мали назву «Золоті».

108

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Відповіді учнів 1. Золоті ворота були у столиці Візантії — Царгороді, а Київ вів з греками суперництво, і, щоб показати велич свого міста, князь вирішив ворота назвати Золотими. 2. Кажуть, що біля воріт завжди стояли князівські воїни і кожен, хто приїздив до міста, сплачував мито — кілька золотих монет. 3. Щоб запобігти ушкодженню стіни від ворожих стріл і каміння, ворота були захищені листами міді, яка на сонці яскраво випромінювала. Тож давні люди говорили: «Ідемо до золотих воріт». У ч и т е л ь. Золоті ворота були символом могутності давнього Києва — «матері руських міст». Жодного разу кочовики, які були біля Києва, не змогли оволодіти цим укріпленням. Без Золотих воріт місто навіть не уявлялось. Існує така давня легенда. Одного разу підійшло до міста велике кочове військо. Оточило Київ. А в Києві був богатир Михайлик. Піднявся він на мур і пустив стрілу в татарський табір. Стріла влучила татарському хану прямо в казан. «Є великий воїн у цьому місті,— сказали татари — віддайте нам його кия­ни, тоді не будемо чіпати місто». Порадились городяни і вирішили віддати Михайлика татарам. Образився лицар на городян, сів на коня і поїхав з міста. Не було кому захищати Київ, і вороги увірвались у місто. Але це тільки легенда. Екскурсанти проходять крізь Золоті ворота й опиняються в місті Яро­слава Мудрого.

У ч и т е л ь. Подивіться, будь ласка, на цю величну споруду. Вона у висоту була 12 м і завширшки сягала 6,5 м. Вліво та вправо йшли від воріт могутні вали, які оточували все місто. Самі ворота були викладені зі спеціальної цегли — плінфи, секрет виготовлення якої знали київські ремісники. Над воротами ви бачите храм Благовіщення із золотим куполом. Ця маленька церква виконувала також військову функцію — з неї київські дружинники вдивлялись у степ: чи не підходять до міста кочівники? А ми з вами продовжимо шлях по місту Ярослава Мудрого. Екскурсанти прямують до Софіївської площі і зупиняються біля Софіївського собору.

У ч и т е л ь. Ми з вами знаходимось на Софіївський площі. Це — історичний центр міста Ярослава. Тут приймали іноземних послів, відбувалось народне віче. На цьому місці, яке, за літописами, мало назву «поле внє града», відбулась історична битва Ярослава Мудрого з печенігами. Про це нам розповість один із учнів. Р о з п о в і д ь у ч н я. 1036 р. підійшли до Києва печеніги — могутні кочовики. Їм назустріч вивів дружини князь Ярослав Мудрий. Варязькі

Тема 2. Княжа Русь-Україна

109

дружини князь поставив посередині, справа поставив свою дружину київську, а зліва — новгородців. Жорстокою була ця битва. Сам князь зазнав удару від печенізької шаблі, у ногу йому влучила стріла. У жорстокій битві кияни перемогли печенігів, і ті перестали нападати на Русь. На знак перемоги Ярослав Мудрий звелів спорудити храм на честь святої Софії. У ч и т е л ь. Софіївський собор став резиденцією київських князів і митрополита. Мозаїки і фрески собору зберегли для нас давні сторінки історії та культури нашого народу. Тут містилась велика бібліотека, яка нараховувала до тисячі книжок, існувала палітурна майстерня і школа, де навчались діти заможних киян. Софія була духовним центром давньої України-Русі та всього православного світу. В усі часи заморські гості поспішали до давньої Софії, адже народна мудрість проголошувала: «Якщо ти був у Києві і не бачив святої Софії, то ти нічого не бачив». Давайте завітаємо до цієї величної святині. Екскурсії по Софіївському собору та заповіднику проводять фахівці музею. Під час екскурсій учням пропонується звернути увагу на живописні шедеври Давньої Русі, мозаїки і фрески, давні графіки, саркофаг Ярослава Мудрого. Після огляду Софії екскурсія прямує до Михайлівського Златоверхого Собору. У ч и т е л ь. Шановні учні! Ми зараз з вами знаходимось на території «міста князя Ізяслава». Його прикрашає велична споруда — Михайлів­ ський Златоверхий Монастир. Собор носить назву на честь небесного воїна Михайла. Подивіться, будь ласка, на цю чудову споруду. Вона нагадує нам космічний корабель, який готується до польоту. У 20–30-х рр. ХХ ст., тобто в часи панування тоталитаризму, багато перлин з нашої духовної спадщини, було втрачено, а храм поруйновано. Не випадково тут розташовано пам’ятний знак жертвам сталінського голодомору 1932– 1933 рр. Із проголошенням незалежності нашої держави відроджується і духовність народу, і наші духовні святині. На цій площі ми бачимо пам’ятник великим людям Київської Русі. Хто може їх назвати і розказати, які сторінки української історії з ними пов’язані? Учні називають: княгиню Ольгу, Андрія Первозванного, болгарських просвітителів Кирила та Мефодія. Учитель підбиває підсумки виступів учнів.

У ч и т е л ь. Дійсно, з ім’ям Андрія Первозванного пов’язаний початок історії нашого міста. Адже саме його послав на українські землі Господь нести боже слово. І, побачивши величні київські гори, Андрій благословив їх. На цьому місці і постав Київ. Справи Кирила та Мефодія нам добре відомі. Саме з їх іменами пов’язують появу перших азбук, які називалися

110

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

глаголиця та кирилиця. Про княгиню Ольгу мова особлива. Не випадково народ назвав її Великою, Мудрою, Святою. З уроків історії України, ви знаєте, чому. А мені хочеться сказати поетичними рядками про велику княгиню. Княгине Ольго, ти в часах далеких До нас прийшла з болгарської землі. Як ті вовки чекали небезпеки, Яку ті чайки, жалілися жалі... Та в Києві державною рукою Добро і лад ти швидко навела, І хрест засяяв зіркою святою, Яку ти в наше небо підняла! Загомоніли гори і долини... І розпочався християнський вік, І ти сказала буде: «Буде Україна, Бо з нами Бог віднині і повік!» Ярослав Паладій «Абетка з історії України»

У ч и т е л ь. Тепер з «міста князя Ізяслава» ми йдемо до «міста князя Володимира». Наш шлях — крізь ворота, туди, на давню гору, яка була політичним центром давнього Києва. Давайте згадаємо, що нам відомо про князя Володимира Святославича? Учитель оцінює відповіді учнів і продовжує екскурсію до «міста Володимира».

У ч и т е л ь. У «місті Володимира» розташувався княжий палац, Десятинна церква, будинки дружинників і київської знаті, місця для торгових людей. Про справи князя Володимира досить влучно сказав поет Юрій Шкрумеляк: Звав тебе народ ласкавим, Називав теж «Сонцем Ясним», Бо зробив ти край великим, А свій люд — багатим, щасним. Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу по Карпати І від моря аж по Волгу Став «Великий» панувати.

Запитання до учнів 1. Чому народ називав князя Володимира «Красним Сонечком»? 2. Яке значення мала для давнього Києва Десятинна церква? Чому вона мала таку назву?

Тема 2. Княжа Русь-Україна

111

У ч и т е л ь. Під час Батиєвої навали останні захисники Києва відступили до міста Володимира і дали бій кочовикам, захищаючи Десятинну церкву. Тут загинули останні захисники міста, а Київ був спустошений ординцями. Ця біда сталася в грудні 1240 р. Про ці трагічні події видатний український поет Володимир Сосюра писав: До Дніпра збігає Київ Шумними садами. Шлях кривавий, шлях Батиїв Там десь, за віками... Скільки впало любих, милих, Не прийшло з походу, Як стікала кров по схилах У Дніпрову воду. Києве! Гули пожари! Морем клекотали... На валах твоїх татари Після бою спали. Шлях кривавий, шлях Батиїв Десь там за віками... До Дніпра збігає Київ Шумними садами.

А ми з вами йдемо до дніпровських круч милуватися краєвидами міста. Перед нами Поділ — один з найдавніших ремісничих і торгових центрів Києва. З давнього Подолу починався шлях для багатьох купців і торгових людей «із варяг в греки». До Балтії й Чорного моря везли купці вироби київських майстрів: посуд та прикраси, зброю та одяг, продукти харчування та сировину. Шлях цей був дуже небезпечний, адже часто кораблі доводилось тягнути берегом, відбивати напади розбійників чи кочовиків, терпіти холод і спеку. З усіх куточків світу заморські гості поспішали до Києва. Купці з півночі везли хутра, арабські мореплавці — вишукані тканини і прянощі. Як зазначає літописець: «Київ був значний і чуваний в усіх куточках землі». Стародавні племена готів називали його Дніпровим містом, грецькі мандрівники — Сомбатом, араби знали його як «Куябу». Про велич столиці Давньої Русі свідчать такі цифри: в середині ХІІ ст. населення Києва складало 50 тис. осіб, Страсбурга — 20 тис., Лондона — 35 тис. Тільки Париж мав 100 тис. населення. Вчені довели, що саме на цих кручах над Подолом виник стародавній Київ. Поміркуйте, чому давні слов’яни обрали саме це місце над Дніпром. Учитель підсумовує виступи учнів, які відзначають: • торгові шляхи; • наявність Дніпра;

112

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• можливість займатись рибальством і полюванням; • важкодоступні для ворогів місця. У ч и т е л ь. Подивіться на ці гори. Тут виникло давнє городище. Літописець Нестор у «Повісті минулих літ» сповіщає нам: І було три брати. Одному ім’я Кий, Другому — Щек, А третьому — Хорив, І сестра їхня Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, А Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, А Хорив на третій горі, від нього прозвалася Хоревиця. І в ім’я брата свого старшого заклали городок І назвали його Київ...

Давайте згадаємо з уроків історії України, які ще існують версії щодо виникнення і заснування Києва. Учитель підбиває підсумки виступів учнів. Зупиняється на варіанті про слов’янське походження давнього міста. Одному з учнів пропонується продекламувати вірш Олександра Олеся «Початок Русі». Де стоїть тепер наш Київ, Там була сама гора. Жив там перший Кий з Хоривом, Щек та Либідь — їх сестра, Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків Ровом, мурами, волами, Київ виріс і розцвів. На сторожі коло його, Наче батько, спав Дніпро, Наче батько сину ніс він З півдня й півночі добро. І, здавалось, Україна Буде квітнути віки. І, здавалось, всі народи Їй сплітатимуть вінки.

У ч и т е л ь. Буремні роки пронеслися над містом. А він і 1500-річним залишився таким же могутнім і молодим. Подивіться на лівий берег Дніпра, де постали сучасні будівлі. Як чудово поєднуються вони з його архітектурними пам’ятками. Там, де київські князі виводили дружини на смертельний двобій з кочовиками, потопають серед каштанів сучасні масиви.

Тема 2. Княжа Русь-Україна

113

Київ — місто минулого і сучасності, місто-герой і місто-трудівник, місто високої культури, науки, спорту й освіти. Сивина його століть, подих історії відчуваються тут скрізь. Я стільки чув похвальних слів про Київ, Такі захоплені чув голоси! І це — не чемності самої вияв, А лиш визнання справжньої краси! Максим Рильський

Учитель підбиває підсумки екскурсії і пропонує учням удома написати звіт про екскурсію, зазначивши в зошиті маршрут та основні архітектурні пам’ятки давнього Києва. Урок 13. У складі Литви та Польщі Мета: дати уявлення про період перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі; ознайомити з поняттями і термінами «християни», «унія», «Річ Посполита», «католицизм», «православ’я», «уніати», «греко-католики»; розвивати хронологічні навички, вміння працювати з картою. Тип уроку: розвиток умінь і навичок. Обладання: карта «Українські землі під владою Литви та Польщі», робочий лист до уроку. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Робота по групах 1-а г р у п а. Виконує завдання № 1 робочого листа (див. додаток). 2-а г р у п а. Виконує завдання № 2 робочого листа (див. додаток). 3-я г р у п а. Виконує завдання № 3 робочого листа (див. додаток). Виконавши завдання, групи звітують про результати роботи, які в разі необхідності коригуються і коментуються вчителем. Бажано, щоб виступ 3-ої групи супроводжувався показом на настінній карті країн-сусідів Галицько-Волинського князівства. ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів У ч и т е л ь. Як зазначили у своїй відповіді представники 1-ої групи, Галицько-Волинське князівство, проіснувавши 150 років, занепало. Хто ж надалі панував на українських землях, як склалася доля нашого народу у ті смутні часи, ми з’ясуємо на цьому уроці.

114

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

ІV. Основна частина уроку Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського У ч и т е л ь. Землі Галицько-Волинського князівства в середині ХІІІ ст. були поділені між його найближчими сусідами. Вам належить виконати завдання № 4 у робочому листку (див. додаток). Виконавши завдання, учні зазначають, що українськими землями заволоділи: Польща, Австрія, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство, Велике князівство Литовське. У ч и т е л ь. Переважна більшість українських земель увійшли до складу Великого князівства Литовського. Порядок, що його встановили литвини на українських землях, визначався гаслом «Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо». Метод «Мікрофон» У ч и т е л ь. Чому населення українських земель майже не чинило опору литовським князям? По закінченні обговорення учитель пропонує знайти у підручнику відповідний текст і порівняти його з думками, що їх висловили учні, наголошує на тих моментах, що не прозвучали у виступах. Люблінська унія та її вплив на подальшу долю українських земель Робота із словником У ч и т е л ь. Водночас між Польщею та Великим князівством Литовським у ХVІ ст. почався процес зближення, який завершився у 1569 р. проголошенням унії (союзу) й утворенням держави Речі Посполитої. Відтоді переважна більшість українських земель перейшла під владу Польщі. Наступ польської влади на права українців призвів до посилення протистояння між ними. До того ж, між поляками та українцями загострювалися відносини на релігійному ґрунті. І хоча обидва народи були християнами, тобто вірили в Ісуса Христа, та населення Польщі сповідувало католицизм (віросповідання, поширене в західній частині Європи), а переважна більшість українців — православ’я (віровчення, поширене у східній частині Європи). Боротьба між католицькою та православною церквами ще більше посилило протистояння між двома народами. З метою поширення свого впливу католицьке духовенство за підтримки деяких православних священиків уклали у Бресті унію, утворили об’єднану греко-католицьку (уніатську) церкву, яка зберігала православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському. Діяльність православної церкви на території Речі Посполитої внаслідок укладення Брестської унії припинялася.

Тема 2. Княжа Русь-Україна

115

Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника, знайомлячись із змінами, що сталися на українських землях після підпорядкування їх Польщі, та виконують завдання № 5 (див. додаток). Виконавши завдання, учні обговорюють його і доходять висновку, що з переходом українських земель під владу Польщі становище українців почалося погіршуватися, що наслідком цього стало посилення опору нашого народу. V. Підбиття підсумків уроку та оцінювання Учитель вибірково перевіряє робочі листи учнів. VІ. Домашнє завдання Прочитати відповідний матеріал у підручнику. Скласти 3 речення, використовуючи слова: 1. Українські землі, поділ, сусідні держави. 2. Люблінська унія, Польща, Велике князівство Литовське. 3. Брест, 1596 р., греко-католицька церква. Додаток

Робочий лист до уроку «У складі Литви та Польщі» Клас ... Прізвище учня ... Завдання № 1 У пропонованому тексті підкресліть правильну відповідь з числа наведених у дужках. Після розпаду Київської Русі її славу перебрала (Золота Орда, Ростово-Суздальське князівство, Галицько-Волинська земля). Ця держава, що постала (1199 р., 1185 р., 1205 р.), проіснувала (50, 100, 150, 200) років. У її межах були об’єднані (два, декілька, більшість) руських князівств, розташованих на території України. Завдання № 2 З наведених подій позначити ті, що пов’язані з галицько-волинським князем Романом Мстиславичем, буквою «Р», а ті, що з його сином Данилом Романовичем, — буквою «Д»: • 1199 р. — об’єднав Галич і Волинь у єдину державу. • 1205 р. — загинув під час походу до Польщі. • 1223 р. — брав участь у битві з монголами на річці Калці. • 1256 р. — заснував місто Львів. Завдання № 3 Користуючись картою, вміщеною в атласі або підручнику, підкресліть ті держави та руські князівства, з якими межувало Галицько-Волинське князівство у середині ХІІІ ст.:

116

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Велике князівство Литовське, Польща, Угорщина, Візантія, Золота Орда, Рязанська земля, Новгородська земля, Ростово-Суздальська земля. Завдання № 4 Користуючись картою атласу або підручника «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського ХІV– друга половина XV ст.», позначте прямою лінією назви міст, що опинилися у складі Великого князівства Литовського, та прямою лінією ті, що потрапили під владу Польщі. Житомир, Київ, Перемишль, Кам’янець, Біла Церква, Луцьк, Галич, Володимир, Канів. Завдання № 5 Позначте знаком «+» положення, що характеризують становище українців під владою Польщі. • Становище українських селян та ремісників суттєво поліпшилося. • Помітно зросла кількість українських шкіл. • Відбувався процес закріпачення українського селянства. • Закривалися православні храми. • Українці брали активну участь у державному управлінні. • Насаджувався католицизм. • Зріс опір українців польському пануванню. Урок 14. Повторювально-узагальнюючий Урок за темою«Княжа Русь-Україна» Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з історії Київської Русі; продовжити формування навичок роботи з хронологією, розрізнення історичних фактів. Обладнання: карта, О. Олесь «Княжа Україна», картки. Тип уроку: урок-узагальнення. Вид уроку: урок-гра. Хід уроку І. Узагальнення й систематизація знань учнів Гра «Чи знаєш ти?» Учитель вивішує на дошці картки з іменами князів та діячів культури Київської Русі. • Збірник законів на Русі. («Руська правда», Ярослав Мудрий) • Релігія православних. (988 р., князь Володимир) • Український король. (1253 р., Данило Галицький) • Прибив щит на воротах Константинополя. (Князь Олег)

Тема 2. Княжа Русь-Україна

• • • • • • • • • • • • •

117

Розгромив печенігів. (1037 р., Ярослав Мудрий) Хрестив Русь. (988 р., князь Володимир) Держава східних слов’ян. (Київська Русь) Один із перших літописців. (Нестор) Об’єднав Галичину і Волинь. (Роман Галицький) Держава монголо-татар. (Золота Орда) Спадкоємиця Київської Русі. (Галицько-Волинська держава) Помер від власного коня. (Князь Олег) Королева Франції. (Анна Ярославна) Припинив чвари між князями. (Володимир Мономах) «Тесть усієї Європи». (Ярослав Мудрий) Збудував Десятинну церкву. (Володимир Великий) Збудував Софіївський собор. (Ярослав Мудрий)

«Про кого йдеться?» «Хай же матір’ю нам стане славний Київ навіки!» (Олег) «Обвилась, уп’ялася в ногу! Скрикнув князь...» (Олег) «Враз два дерева згинають і прив’язують його ...» (Ігор) «І народ за серце й розум свого князя шанував: Красним Сонцем України він його прозвав». (Володимир) • «Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться». (Володимир Мономах) • «О, тихіше за лихо ти, честь татарська». (Данило Галицький) • «Але мудрість... вся була в його ділах...» (Ярослав Мудрий) • • • •

а) б) в) г) д) е) ж) з)

Хронологічна гра Із запропонованих цифр скласти дати і назвати подію, про яку йдеться. 889 (988 р. — хрещення Русі); 1523 (1253 р. — коронування Данила Галицького); 2213 (1223 р. — битва русичів з монгольським військом на р. Калка); 0214 (1240 р. — захоплення монголами Києва); 9911 (1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави); 0731 (1037 р. — розгром печенізького війська Ярославом Мудрим); 4031 (1340 р. — кінець існування Галицько-Волинського князівства); 5010 (1051 р. — перша письмова згадка про Києво-Печерський монастир).

«Київські князі» Треба якомога швидше розташувати імена князів у хронологічній послідовності. Олег — Ігор — Ольга — Святослав — Володимир Великий — Ярослав Мудрий — Володимир Мономах.

118

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

«Заморочки з бочки» 1. Приміщення для тварин, а в кочових племен — назва столиці. (Сарай) 2. Жанр твору, а ціле слово — один із князів Галицько-Волинського князівства. (Роман) 3. В природі звір, а ціле слово — князь Галицько-Волинського князівства. (Лев) 4. Предмет для гри в більярд, а ціле слово — один з князів Київської Русі. (Кий)

• • • • • • • • • • •

«Лото» Дати визначення словам: данина — ..., християнство — ..., міжусобиці — ..., унія — ..., братство — ..., фреска — ..., хан — ..., орда — ..., печеніги — ..., таран — ..., Річ Посполита — ... .

• • • • • •

Заповніть пропуски Пересопницьке ... . «Слово ...». «Повість ... ...». «Повчання ...». Галицько-Волинське ... . «Руська ...».

«Уявна історична подорож» • Уявіть, що ви подорожуєте Київською Руссю XIII ст. (1240 р.). Свідками яких подій ви стали? Розкажіть про них. • Уявіть, що ви посол Візантії і прибули до Києва в 988 р. Який князь вас прийняв? Що ви могли побачити і що вас вразило? «Чи знаєш ти мистецтво?» Пропонуються зображення пам’яток культури. Учні мають назвати пам’ятку, вказати місце її знаходження, призначення, розповісти історію створення.

Тема 2. Княжа Русь-Україна

119

«Богатирська застава»* Як до стольного города, до Києва Та на тій дорозі, на широкій Застава стояла велика, Фортеця кам’яна мурована, Що ні вершник не міг проїхати, Ані хижий звір проскочити, Ані сокіл швидкий пролетіти не міг.

Хто першим візьме цю фортецю? (По вертикалі вписати відповіді на питання.) 1

2

4

7

3

5

6

1. Князь, який запровадив християнство на Русі. (Володимир) 2. Ім’я князя, за часів якого було створено перший збірник законів на Русі. (Ярослав) 3. Галицько-волинський князь. (Данило) 4. Започаткував книгодрукування в Україні. (Федоров) 5. Дочка князя Ярослава Мудрого, королева Франції. (Анна) 6. Столиця місто Київської Русі. (Київ) 7. Припинив чвари між князями. (Мономах) II. Підсумок уроку III. Домашнє завдання Повторити С. 41–85 за підручником В. Власова, О. Данилевської; С. 43–79 — за підручником В. Мисана, підготуватися до тематичного оцінювання. * Використовуються матеріали підручника з історії В. Мисана, С. 76–77.

120

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Урок 15. Тематичне оцінювання за темою «Княжа Русь-Україна» Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, вміння його застосовувати, орієнтуватися в подіях, часі, знати найбільш видатних історичних діячів того часу, основні поняття і терміни теми. Тип уроку: контролю та корекції знань. Вид уроку: урок-гра. Обладнання: комплект кросвордів для кожного учня. Хід уроку У ч и т е л ь. Сьогодні у нас з вами урок тематичного оцінювання за темою 2 «Княжа Русь-Україна». Урок відбуватиметься у дещо не звичній формі, адже кожен з вас отримає комплект тематичних кросвордів. Êðîñâîðä

1. Êíÿçü Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ íà ïð³çâèñüêî Ìóäðèé. 2. Êíÿçü Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³, ÿêèé ïðèéíÿâ õðèñòèÿíñòâî. 3. Òàê íàçèâàëè ñåáå íàø³ ïðåäêè. 4. Êíÿçü, ÿêèé çàãèíóâ â³ä ðóê äðåâëÿí. 5. Ïåðøèé óêðà¿íñüêèé êîðîëü. 6. Íàéìóäð³øà æ³íêà ÷àñ³â Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³. 7. Îäèí ³ç äâîõ áðàò³â, ÿê³ êíÿæèëè â Êèºâ³ äî ïðèõîäó Îëåãà. 8. Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêà ... 9. Îíóê êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà ³ìïåðàòîðà. 10. Ãîëîâíèé, ñòàðøèé ó ìîíãîëî-òàòàð. 11. Ïðèçíà÷åíèé âîëîäàðåì äåðæàâè óðÿäîâåöü, ðóº ïåâíîþ òåðèòîð³ºþ. 12. Íàçâà ð³÷êè, íà ÿê³é ó 1223 ð. â³äáóëàñÿ áèòâà ç òàòàðàìè. 13. Ìîãóòí³é ïðàâèòåëü ìîíãîëî-òàòàð. 14. ˳òîïèñåöü, àâòîð «Ïîâ³ñò³ ìèíóëèõ ë³ò». 15. Ëèòîâñüêî- ... äåðæàâà.

Ìóäðîãî

òà

äîíüêè

ÿêèé

â³ä

éîãî

â³çàíò³éñüêîãî ³ìåí³

êå­

Тема 2. Княжа Русь-Україна

121

16. ³äîìèé ³êîíîïèñåöü ÷àñ³â Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³. Відповідь 1. ßðîñëàâ. 2. Âîëîäèìèð. 3. Ðóñè÷³. 7. Àñ­êîëüä. 8. Äåðæàâà. 9. Ìîíîìàõ. 13. ׳íã³ñõàí. 14. Íå­ñòîð. 15. Ðóñüêà. 16. Àë³ï³é.

4. ²ãîð. 10. Õàí.

5. Äàíèëî. 11. Íàì³ñíèê.

6. Îëüãà. 12. Êàëêà.

Êðîñâîðä ¹ 5 ßêùî ïðàâèëüíî ðîçâ ’ ÿçàòè êðîñâîðä , òî ó âèä³ëåíèõ êë³òèí к а õ ìîæíà ïðî÷èòàòè íàçâó äåðæàâè, ÿêà âèíèêëà íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ó ²Õ ñò.

1. Äàíèëî ... . 2. «Ïîâ³ñòü ... ë³ò». 3. Çîáðàæåííÿ, âèêëàäåíå ç êàì³íö³â àáî øìàòî÷ê³â ñêëà. 4. Íàçâà ì³ñòà, ç ÿêîãî ïðèáóâ äî Êèºâà êíÿçü Îëåã. 5. ³ðà â ºäèíîãî áîãà ²ñóñà Õðèñòà. 6. Ñòàðøèé ó â³éñüêó, ïëåìåí³. 7. Ìàëþíîê, âèêîíàíèé ïî âîëîã³é øòóêàòóðö³. 8. Íàçâà íàéá³ëüøèõ ÷îëîâ³÷èõ ìîíàñòèð³â. 9. Äåðæàâà ìîíãîëî-òàòàð — Çîëîòà ... 10. «... ïðàâäà» — ïåðøèé çá³ðíèê çàêîí³â. 11. ×âàðè, ñóïåðå÷êè, â³éíè ì³æ êíÿçÿìè. 12. ̳ñòî, ÿêå çàñíóâàâ êíÿçü Äàíèëî Ãàëèöüêèé íà ÷åñòü ñâîãî ñèíà. Відповідь Êè¿âñüêà Ðóñü. 1. Ãàëèöüêèé. 2. Ìèíóëèõ. 6. Êíÿçü. 7. Ôðåñêà. 8. Ëàâðà. 12. Ëüâ³â.

3. Ìîçà¿êà. 9. Îðäà.

4. Íîâãîðîä. 10. Ðóñüêà.

5. Õðèñòèÿíñòâî. 11. ̳æóñîáèö³.

122

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Тема 3. Козацька Україна Урок 16. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі Варіант 1 Цілі: Навчальна: • з’ясувати причини появи козацтва та Запорозької Січі (1); • ознайомити учнів з козацтвом, звичаями козацького товариства (2); • сформувати загальне уявлення про Запорозьку Січ як козацьку республіку (3); розвиваюча: • знаходити на карті місце поселення козаків, розташування Запоро­зь­ кої Січі (1); • складати хронологічні задачі (2); • називати місце, де виникла Запорозька Січ, основний понятійний апарат теми, за допомогою якого характеризується козацтво, розкривається його суть (3); • стисло характеризувати побут козаків, місце розселення (4); • складати план за історичним текстом (5); • розповідати за планом (6); • зіставляти зображення на ілюстраціях з описами в тексті (7); • давати відповідь на запитання (8); виховна: • розвивати інтерес до історії власного народу (1); • вчити пам’ятати і поважати минуле, усвідомлювати, що без знання і розуміння минулого немає майбутнього (2); • виховувати гордість за героїчні сторінки української історії (3). Обладнання уроку: Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86; історична карта «Україна в XIV–XV ст.»; історичний атлас (5 клас); ілюстративні матеріали: портрет Дмитра Вишневецького, зображення січового майдану, козацькі клейноди, козацька зброя, козацька чайка; реквізит для організації гри «П’ятикласники на Січі». Тип урок: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок. Форма уроку: словесно-ігровий.

Тема 3. Козацька Україна

123

Хід уроку Час 1 5 хв.

Реалізація мети Основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів 2 3 Навчальна: (2) Підготовчий етап Розвиваюча: (3) І. Організація робочого місця і роботи класу Виховна: (1, 2) ІІ. Актуалізація знань учнів Запитання для проведення бесіди: 1. Що ви знаєте про українське козацтво? 2. Хто такі козаки? 3. Що ви знаєте (читали, чули) про козаків? 4. Чи є зараз козаки? 5. Чи перебувають козаки на службі у сучасному війську? 35 хв. Основний етап 3 хв. ІІІ. Оголошення теми, завдань уроку, очікуваних результатів Учні зможуть: • з’ясувати причини появи козацтва та виникнення Запорозької Січі; • ознайомитися з побутом, звичаями, традиціями запорозького товариства; • дізнатися, коли і де виникла Запорозька Січ; • встановити, чому Запорозьку Січ називають респуб­ лікою.

5 хв.

Учні навчаться: • знаходити на карті місце розселення козаків та розташування Запорозької Січі; • складати хронологічні задачі; • використовувати термінологію теми в розповіді; • складати план за текстом; • розповідати за планом. ІV. Мотивація Запитання для мотивації: 1. З якою метою вивчається тема? 2. Чи зможуть учні знання теми використати в подальшому? 3. Можливо, не варто вивчати те, що відбувалося сотні років тому, а детальніше вивчати те, що відбувається сьогодні? Розвиваюча: (8) План пояснення нової теми Виховна: (1, 3) 1. Виникнення козацтва та Запорозької Січі. 2. Організація життя на Січі. 3. Побут, звичаї запорозьких козаків

124

1

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2

3

Навчальна: (1) Розвиваюча: (1, 3)

V. Схема пояснення нової теми Перше питання теми розкривається за допомогою розповіді учителя. В ході розповіді з’ясовуються значення термінів та назв: козак, Дике поле, Кримське ханство, татари, уходники, Запорозька Січ, гетьман. Учитель показує на карті, а діти відповідно знаходять в атласі або на карті в підручнику (С. 88): 1) територію Дикого поля; 2) територію Кримського ханства; 3) місце розташування першої Січі.

Навчальна: (1) Виховна: (1, 2, 3)

Діти за допомогою учителя розкривають найважливіші причини виникнення козацтва та Запорозької Січі. Орієнтовні відповіді 1. Наявність вільних не заселених земель, які освоювали уходники. 2. Знущання польської знаті над українським народом, що спричинило масові втечі і пошук віддалених територій, де можна було б почуватися в безпеці. 3. Потреба в захисті південних кордонів від татарських набігів.

2 хв.

Розвиваюча: (3, 7)

10 хв. Навчальна: (3) Розвиваюча: (3, 5, 6)

Робота з візуальними джерелами (ілюстраціями): 1. Опис зовнішнього вигляду козака. 2. Опис портрета Дмитра Вишневецького. 3. Порівняння зовнішнього вигляду козаків та ремісників, селян, заможних людей (для порівняння можна використати ілюстрації на С. 68–69 та С. 80). Друге питання теми учня з’ясовують в процесі індивідуальної роботи. Завдання Прочитати третій розділ параграфа «Організація життя на Січі» (С. 81–83) та скласти план. Схема організації роботи на планом 1. Учні самостійно читають запропонований розділ і розглядають ілюстрації. 2. Кожен учень ділить розділ на частини й складає простий план. 3. Окремі зразки планів учні зачитують або одночасно декілька записують на дошці

Тема 3. Козацька Україна

1

2

125

3 4. Запропоновані варіанти обговорюються, акцентується увага на найбільш вдалих пунктах плану; 5. Складається загальний план. Орієнтовний варіант плану викладання питання 1. Козацька рада. 2. Організація життя в козаків. 3. Січовий майдан. 4. Відзнаки (символи) козаків. Укладання коротких розповідей і переказ згідно з планом Щоб діти виконали це завдання, варто завчасно (до уроку або в ході виконання учнями завдання) підготувати учням «підказки», які б допомогли прискорити відтворення змісту розділу згідно з планом. Для переказування пунктів плану можливі варіанти підказок: Порядок денний козацької ради: 1. З ким воювати? 2. З ким укладати мирні угоди? 3. Кого наділяти землю? 4. Які розглянути судові справи? 5. Розглянути кандидатури на посади козацької старшини. 6. Кого обрати гетьманом? Кіш — кошовий отаман — старшина: суддя, писар, осавул — курені. Розповідь про січовий майдан варто організувати з використанням ілюстрації на С. 82. На дошці прикріпити зображення (ілюстрації) булави, бунчука, гербової печатки, корогви тощо.

8 хв.

Навчальна: (2) Розвиваюча: (4, 8) Виховна: (1)

Вивчення третього питання уроку здійснюється за рахунок моделювання ситуації та використання гри. Учитель завчасно до уроку готує трьох учнів, які виконуватимуть ролі: курінного отамана, осавула, козацького лікаря. Появу цих учнів в класі можна озвучити фрагментом козацького маршу. Кожен із учнів готує коротку розповідь: а) про козацький побут, звичаї; б) про військове мистецтво козаків; в) про козацьку медицину (з використанням джерела на С. 85)

126

1

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2

3 Коли учні представлятимуть свої теми, учитель пропонує іншим учням ставити запитання доповідачам і якомога більше дізнатися про особливості життя козаків. Після того, як діалог між «козаками» й учнями завершується, учитель пропонує «козакам» влаштувати випробування і «набрати» нове поповнення на Січ з учнів класу

7 хв.

Навчальна: (1, 2, 3) Розвиваюча: (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8) Виховна: (1, 2, 3)

5 хв.

Розвиваюча: (3, 4, 8) Виховна: (1, 2, 3)

VІ. Узагальнення та систематизація знань і умінь Здійснюється за допомогою випробування. «Козаки» оголошують набір на Січ. Учні, які проходять випробування (дають правильні відповіді на запитання, розв’язують задачі, укладають розповіді за допомогою ілюстрацій тощо), отримують «перепустки» — зображення гербової печатки. Учень, що отримав не менше 5 (кількість може регулюватися залежно від часу, що відведений на цей етап, кількості учнів в класі тощо) таких зображень, записується до козацького реєстру й отримує прізвисько, наприклад, Розумний, Щедрий, Відважний тощо. Зразки завдань для випробування. 1. Хто такі уходники? 2. Хто такий козак? 3. Хто міг бути козаком? 4. Скільки років тому виникла перша Січ? 5. У якому столітті проживав Дмитро Вишневецький? 6. Покажи, де зображені: бунчук, булава, гербова печатка, корогва. 7. Дай характеристику козацькій чайці. 8. Покажіть на карті територію Дикого поля, Дніпрові пороги, місце розташування Запорозької Січі. (Учитель може використати систему запитань і завдань, які наведені в підручнику на С. 85–86.)

Заключний етап VII. Підбиття підсумків, оцюнювання 1. Учитель пропонує учням дати стислу відповідь у формі переліку (характерних рис, ознак) на ключове запитання: Чим життя козаків відрізнялося від інших верств населення? 2. Учитель оцінює роботу учнів на уроці. Виставляє оцінки (в разі потреби) і мотивує їх. VІІІ. Оголошення та інструктаж щодо домашнього завдання Прочитати параграф 13; дати відповідь на запитання в рубриці «Працюємо з історичним джерелом»; виконати усно завдання 5 (С. 86)

Тема 3. Козацька Україна

127

Варіант 2 Мета: створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі; з’ясувати причини виникнення козацтва, Запорозької Січі; познайомити з військовою майстерністю козаків, їх життям, розвивати творче уявлення в учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами, складати зв’язну оповідь; виховувати почуття гордості за свій народ, його героїчне минуле. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: карта України, карта-схема «Виникнення українського козацтва», ілюстрації, таблички з  поняттями, роздавальний мате­ріал, книжкова виставка. Хід уроку І. Організаційний момент У ч и т е л ь. Вже продзвенів дзвінок, і почався урок, урок історії, урок про те, що було. ІІ. Актуалізація опорних знань – Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість українських земель у XV ст. Гори високі, широкі поля Під чиєю владою рідна земля? Праворуч – пан, ліворуч – шляхтич, Під поляком Україна плаче.

Як жилось українцям під владою поляків? У ч и т е л ь. Багато людей не бажали миритися зі страхітливим життям. Найсміливіші, найвідважніші втікали в необжиті степи півдня України. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Виникнення українського козацтва. Запо­розька Січ». Діти, уявіть широкий, безкрайній степ, ковил, свіжий вільний вітер хилить високі трави до землі. Ми розпочинаємо подорож до південних степів України та дізнаємося, що відбувалося там наприкінці XV  ст., як жили, воювали та боролись козаки. Після розпаду Золотої Орди господарями Подніпров’я себе вважали татари. Їхня держава – Кримське ханство – розміщувалось на Кримському півострові (розповідь супроводжується показом на карті). Звідси на українські землі татари здійс­нювали свої грабіжницькі походи. Тому цей край назвали Диким полем, хоча землі тут були родючими та придатними

128

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

для землеробства. Але досить небезпечно було тут жити. Про Україну того часу ми дізнаємося з історичних джерел. Робота з джерелами 1 ряд – працює зі свідченнями мандрівника та археолога (див. додаток 1); 2 ряд – знайомиться з історичними піснями (див. додаток 2); 3 ряд – знайомиться з народною піснею про засновника першої Запорозької Січі (див. додаток 3). • • • •

Питання до першої групи Як описують мандрівники, археологи українські землі? Чому життя на території Дикого поля було небезпечним? Які люди могли жити за таких умов? Кого називали козаками?

Питання до другої групи • Що свідчить про трагічне становище українського народу в умовах татарських набігів? Завдання Розмістити таблички у логічній послідовності. Розмістивши правильно таблички, ви побачите і зрозумієте, які фактори зумовили виникнення козацтва. • Утворення Польсько-Литовської держави; • погіршення життя українського народу; • втеча українців у південні степи; • виникнення козацтва. У ч и т е л ь. Отже, ми познайомились з початком історії українського козацтва. Наша подорож триває. Чим же займались козаки? На це питання ви дасте відповідь після повідомлення. Повідомлення учня Козаки, колишні селяни, прийшовши на південь України та побачивши родючі землі, почали займатися землеробством. Вони орали землю, вирощували різні зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Земля була щедрою й давала гарні врожаї. Козаки зводили житло, займались рибальством, полюванням, бджільництвом, ремісництвом, торгівлею. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу та дичину родючі землі за порогами Дніпра. Звідси й назва  — Запоріжжя. Але постійна боротьба проти татар перетворювала хлібороба на воїна. Виходячи у поле, козак вимушений був брати із собою зброю. А наша подорож продовжується, ми  — за Дніпровськими порогами, про які уже згадувалось у повідом­ленні.

Тема 3. Козацька Україна

129

Робота з картою-схемою У ч и т е л ь. Поріг — кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряючись об каміння, кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запорожжям, а козаків — запорожцями. За Дніпровськими порогами, За степами, за широкими Наші прадіди жили. Мали Січ козацьку сильную, Цінували долю вільную, Україну свою рідную, Як зіницю берегли.

Свої поселення, щоби захиститися від ворогів, козаки огороджували посіченими, порубленими дерев’яними колодами. Звідси й назва — Січ. Запорозька Січ — фортеця, цент­ральне укріплене поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами. У ч и т е л ь. Козаків у Січі не можна було захопити зненацька. Вони розробили чудову систему повідомлення, так звані «фігури». Робота з підручником В. Власова, О. Данилевської (С. 106). • Що собою являли «фігури»? • Кого приймали на Січ? Орієнтовна відповідь учнів Ритуал прийняття на Січ був дуже простим. У новачка питали, чи вірує він в Бога. Потім козак мав ­пройти військову підготовку. Вра­ховуючи певні особливості його зов­нішності, мови, поведінки, він отри­мував прізвисько. Звідси пішли такі дивні прізвища, які й досі носять козацькі нащадки: Перебийніс, Загубиколесо, Панібудьласка тощо. Наявні свідчення, що справжнім козаком вважали того, хто пропливе по Дніп­ру через всі його пороги. Необхідність тримати Запорозьке військо у  постійній бойовій готовності, постійна небезпека були причинами того, що під загрозою смерті на Січ не можна було проводити жінок. У ч и т е л ь. А як голосували на Січі? Як вибирали головних? Про це ви дізнаєтеся з фізкультхвилинки. Козаки голосували, Шапки догори кидали, (руки піднімаємо вгору) Кошового вибирали Мудрого і сильного, (руки до плеч) Козаченька вільного. (Руки на пояс і повороти)

130

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Шапки високо летять, (руки вгору) Хлопці голосно галдять. Ну, а ми галдіть не будем, Все, що знаєм, не забудем. (Руки опускаємо)

У ч и т е л ь. Далі наша путь лежить на о. Хортиця. (Карта-схема) Тут у  1556 р. була створена перша Січ. А заснував її Дмитро Вишневецький (Байда), проте татари через рік зруйнували Січ. Багато походів здійснив Байда. Під час одного з походів був поранений та захоплений турками. Турецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з доч­кою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам. Питання до третьої групи Що свідчать про цю історію джерела? Як народна історична пісня розповідає про Байду? Чи збереглося ім’я Дмитра Виш­невецького в пам’яті людей? Що вас привертає в образі народного героя? Повідомлення учня Козаки були прекрасними воїнами. Вони захищали українські землі від набігів татар. Козацька зброя – це шабля та рушниця. Запорозьке військо називалось кіш, воно було пішим та кінним. На чолі коша стояв гетьман, або кошовий отаман. Військо ділилось на полки на чолі з  полковниками, сотні очолювали сотники, десятки або курені – куренні отамани. Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком. На одному був козак з рушницею, шаб­лею, на інших – хрест, сонце, місяць або стріла. Козаки влучно стріляли з пістолів та іншої зброї. Найбільшу майстерність виявляли під час оборони фортець, також добре воювали на морі на швидкісних кораблях, які називалися чайками. Козак міг кілька годин перебувати під водою, дихаючи крізь очеретяну трубочку. • • • •

ІІІ. Закріплення вивченого на уроці У ч и т е л ь. У повідомленні були наведені нові слова. Давайте пригадаємо й закріпімо їх. Кіш, курінь, отаман. • Що означають ці поняття? • Які нові слова ви ще почули сьогодні? Що вони означають? Дике поле; козак; Запорозька Січ; кіш; курінь; отаман; чайка. Використовуючи їх, складіть коротке оповідання про козаків. У ч и т е л ь. Історія козацтва цікава, захоплююча. Про славетних козаків написано багато книг. Деякі з них ви бачите на книжковій виставці. Козацтво існувало не тільки в Запорожжі на Дніпрі, а й на Дону, Кубані.

Тема 3. Козацька Україна

131

Традиції козацтва зберігаються й  дотепер. Історія козацтва – частина нашої великої історії. IV. Підсумки уроку V. Домашнє завдання Вивчити § 22, цікаві факти, поняття. Скласти кросворд за темою «Козацтво». Додаток 1

1. Свідчення литовського манд­рівника Михайла Литвина, що писав про родючі землі та багаті звіром і птицею ліси та степи, про ріки, які «під час поповнен­ня свіжою водою з джерел щорічно з початком березня на­повнюються такою силою риби, що кинутий у річку спис стоїть прямо, ніби встромившись землю, — так густо збивається там риба». 2. Записки дослідника та археолога Блеза де Віженера. «Українська земля дуже добра, надзвичайно родюча, добре заселена та була б ще багатолюднішою, якщо б  не набіги татар...» Додаток 2 1. За річкою вогні горять. Там татари полон ділять. Село наше запалили І багацтво розграбили. Стару неньку зарубали, А миленьку в полон взяли. А в долині бубни гудуть, Бо на заріз людей ведуть. Коло шиї аркан в’ється, А по ногах ланцюг б’ється. 2. Зажурилась Україна, Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Котрі молодії – У полон забрато. Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Додаток 3 Народна пісня «Дмитро Байда-Вишневецький» А в містечку, славнім Берестечку Ей, п’є Байда мед та горілочку. Ей, п’є Байда та не день, не два,

132

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Та не єдну нічку і не годиночку. Цар турецький к ньому присилає, Байду к собі підмовляє: – Ей, ти, Байдо, та славнесенький! Будь мені лицар та вірнесенький. Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Україночку! – Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівночка поганая. – Ей! – крикнув цар на свої гайдуки,– Візьміть Байду добре в руки, Візьміть Байду і зв’яжіте, На гак ребром зачепіте! То за це тебе, наш князю, Ввесь народ славить в піснях. Хто за рідний народ гине, Той живе й по сто віках!

Урок 17. Козаки у боротьбі проти татарських завойовників

• • • •

Цілі: навчальна: закріпити вивчений на попередньому уроці матеріал (основні поняття, хронологія, історико-географічні назви, історичні діячі) (1); показати наслідки турецько-татарських набігів на українські землі (2); з’ясувати, чому початок XVII ст. називають «добою героїчних походів» (3); ознайомити учнів з діяльністю українського гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного (4);

розвиваюча: • знаходити на карті територію Кримського ханства, Кафу, Хотин, Київ (1); • складати хронологічні задачі (2); • називати основний понятійний апарат теми, тлумачити його (3); • підбирати факти для доведення тверджень (4); • давати відповідь на запитання (5); працювати в групах (6); виховна: • виховувати інтерес до історії власного народу (1); • виховувати гордість за героїчні сторінки української історії (2); • оберігати пам’ятки історії та культури (3).

Тема 3. Козацька Україна

133

Обладнання уроку: • Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86; • історична карта «Україна в XIV–XV ст.»; • історичний атлас; • ілюстративні матеріали: портрет П. Конашевича-Сагайдачного, зображення фортеці поблизу Хотина, малюнок «Козаки в морському поході»; • картки для проведення роботи в групах. Тип урок: комбінований. Форма уроку: словесно-практичний. Хід уроку Час

Реалізація мети

Основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів

1

2

3

5 хв.

35 хв. 12 хв.

Підготовчий етап І. Організація робочого місця і роботи класу Запитання для проведення бесіди: • З якими труднощами зіткнулися учні при виконанні домашнього завдання? • Чи виконали учні домашнє завдання? • Що учні не виконали та чому? • Що було виконувати легко і цікаво? Навчальна: (1) Розвиваюча: (3, 4, 5, 6) Виховна: (1)

Основний етап ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальне опитування (Термінологічна розминка) Дайте тлумачення: Дике поле, козак, Запорозька Січ, уходники, гетьман, Д. Вишневецький, Мала Хортиця, козацька рада, кошовий отаман, кіш, суддя, писар, осавул, курінь, православні, канцелярія, клейноди, булава, бунчук, гербова печатка, корогва, посвята в козаки, козацька зброя, козацькі чайки. (Фронтальне опитування здійснюється за допомогою «ланцюжка»: учитель називає термін і пропонує розтлумачити учневі. Наступний термін пояснює учень, що сидить поруч. Якщо він не може впоратися із завданням, учитель пропонує відповісти сусідові, що сидить позаду, і т. ін.)

134

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1

2

3 Перевірка виконання домашнього завдання на С. 85 1. Наскільки правдивими є описані лікарські засоби козаків? 2. Чи можна ними лікувати всі хвороби? 3. Чи можна наведені приклади козацької медицини назвати народним лікуванням? Чому? Робота в парах Учні обговорюють проблему і готують відповідь на поставлене запитання. Одне й те саме завдання можуть виконувати декілька пар. Завдання № 1. З’ясуйте причини виникнення козацтва. Завдання № 2. Як було організовано життя на Січі? Завдання № 3. Чи можна стверджувати, що козаки на Січі мали рівні права? Наведіть приклади. Завдання № 4.Чому за втрату зброї позбавляли козацького звання і виганяли із Січі? Завдання № 5. Чим життя козаків відрізнялося від життя інших верств населення? Оцінювання навчальних досягнень учнів Мотивація оцінювання.

23 хв.: 2 хв.

Навчальна: (2, 3, 4) Розвиваюча: (1, 2, 3, 4, 5) Виховна: (1, 2, 3)

ІІ. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок А. Оголошення теми, завдань Запитання для мотивації • Яку роль в організації життя козаків відігравав гетьман? • Чи могли козаки організувати своє життя так, щоб не обирати гетьмана? • Яких відомих козацьких гетьманів знають учні? Учні зможуть: • дізнатися, як козаки захищали українські землі; • зрозуміти, чому П. Сагайдачний залишився в пам’яті українського народу; • дізнатися, як за допомогою військового мистецтва можна досягти успіху; • тлумачити вислів «воювати не кількістю, а умінням»; • працювати в групах

Тема 3. Козацька Україна

1

2

135

3 Учні навчаться: • складати розповідь за темою; • тлумачити поняття; • аналізувати історичні події; • складати історичні задачі; • користуватися історичною картою; • працювати в групах, виконувати завдання колективно. План пояснення нової теми 1. Кримське ханство. 2. Походи козаків проти турків і татар. 3. Військове мистецтво П. Сагайдачного.

4 хв.

Б. Схема роботи над новою темою Пояснення першого питання. Перше питання учитель пояснює учням, використовуючи історичну карту. Варто звернути увагу на те, як в Криму з’явилися татари. На великій карті можна показати стрілками розселення монголів після розпаду Орди. У процесі розповіді розкрити суть понять: Кримське ханство, татари, бусурмани, турецько-татарські набіги, галери.

5 хв.

Робота з підручником (С. 86–87, абзаци 1, 2, 3). Учитель пропонує учням прочитати текст і відповісти на запитання: • Чому П. Сагайдачний вирішив організувати морські походи? • Як готувалися походи? • Якими були наслідки морських походів? • Скільки років тому відбувся похід козаків на Кафу? У якому столітті це було?

3 хв.

Розповідь учителя про Хотинську війну В розповіді бажано використати портрет П. Сагайдачного, біографічну довідку про П. Сагайдачного, ілюстрацію «Хотинська фортеця». Аналізуючи Хотинську фортецю, краще використати бесіду. Запитання для бесіди: • Які будівлі називають фортецями? • Чи можна було швидко оволодіти такою фортецею, як Хотин? • Що ускладнювало її штурм? • Про що свідчить той факт, що Хотинська фортеця вціліла і збереглася до наших днів?

136

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1

2

5 хв.

3 Робота в групах Учитель об’єднує школярів у групи (в кожній групі — 4 учні). Одне й те саме завдання можуть виконувати 2 і більше груп. Завдання для груп 1, 5. Доведіть, що П. Сагайдачний воював не кількістю, а вмінням. Завдання для груп 2, 6. Доведіть, що козацьке військо було дисциплінованим і витривалим. Завдання для груп 3, 7. Доведіть, що козаки поважали і любили свого гетьмана. Завдання для груп 4, 8. Доведіть, що вислів «Живеш для народу — залишишся в пам’яті народу», можна вживати щодо П. Сагайдачного. Організовуючи роботу в групах, учитель пропонує учням використати не лише розповідь, яку вони почули, але й матеріали параграфа (С. 87– 90). Це дозволить розподілити рівномірно ролі в групах. Узагальнення та систематизація вивченого Узагальнення та систематизацію можна провести за допомогою «Запитань» (1, 2, 3, 4) та «Завдань» (1, 3) підручника (С. 91).

2 хв.

5 хв. 3 хв.

2 хв.

Розвиваюча: (5) Виховна: (1, 2)

Заключний етап ІІІ. Підбиття підсумків уроку Учитель підбиває підсумок уроку. Пропонує учням відповісти на ключове запитання параграфа: • Чому козаки виступили на захист українського народу? За допомогою бесіди з’ясовує: Що сподобалося на уроці? Яку роботу учні виконували із задоволенням? Які труднощі виникали в процесі роботи (під час фронтального опитування, при роботі в парах, в групах тощо)? ІV. Оголошення та інструктаж щодо домашнього завдання Виконати завдання 2, 4 (С. 91). Учитель звертає увагу учнів на те, що для виконання завдання 2 потрібно навести факти (підібрати докази), які свідчили б про П. Сагайдачного як мудрого гетьмана. Ці факти є в параграфі

Тема 3. Козацька Україна

137

Урок 18. Визвольна війна українського народу (1648–1657 рр.) Мета уроку: показати перебіг основ­них подій Визвольної війни українського народу 1648–1657 рр.; розкрити роль Богдана Хмельницького, дати учням початкові уявлення про державотворчий процес; сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, формувати навички роботи з історичними джерелами, а також спілкування в малих групах; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та толерантності. Обладнання: карта «Визвольна вій­на 1648–1657 рр.», лінія часу, папір для написання літопису (ватман А1), виставка літератури, робочі картки учнів, план-схема військових дій на підлозі, фігурки козаків, гетьмана Богдана Хмельницького, українських селян, татар, польського війська, московських бояр та царя, атласи. Основні дати: 1648 р., 1649 р., 1651 р., 1654 р., 1656 р., 1657 р. Тип уроку: урок здобуття нових знань. Форма уроку: урок-гра. Обладнання уроку: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України (підруч. 5 кл.), атлас, робочі матеріали учня, план-схема битви, нанесена на підлогу, чисті листки. Випереджальні завдання: учні мають підготувати повідомлення «Життя та діяльність Богдана Хмельницького» і «Переяславська рада 1654 року». Хід уроку Етап уроку

Дії вчителя

Дії учнів

1

2

3

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка санітарного стану класу, присутності учнів

II. Вступ

У ч и т е л ь. Сьогоднішній наш урок проходитиме у дещо не звичній для вас формі — у формі гри, під час якої ми з вами попрацюємо в архівах, влаштуємо справж­ні битви і, зреш­тою, спробуємо написати власний літопис. Але гра наша буде не простою, а навчальною. Її тема: «Боротьба за волю. (Визвольна війна українського народу 1648–1657 рр.)»

Знайомляться з робочим картками. Один із учнів зачитує розділ «Після цього уроку ви зможете...» робочої ­картки вголос

138

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1

2

3

Чому саме ця тема? Ми з вами вже вивчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполитої, про утиски українського народу, про козаків. Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти населення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завершенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріалах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми маємо віднайти в процесі роботи. Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів III. Актуалізація опорних знань

— Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам потрібна перепустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п’ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Перелік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує номер питання. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель оголошує план уроку: 1. Передумови Визвольної війни 1648– 1657 рр. 2. Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмельницький. 3. Зборівський та Білоцерківський мирний договори. 4. Переяславська рада 1654 р. та події після неї

Учні в зошитах записують число і тему уроку

— Нам необхідно визначити хронологіч1. Робота зі стрічкою ні рамки нашої теми, тобто роки, в межах яких відбуваються події, які ми вивчачасу ємо. Учитель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці

Визначають хронологічні рамки Визвольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах

Тема 3. Козацька Україна

1

139

2

3

У ч и т е л ь. Всі спроби розв’язати наявні в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали невдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове повстання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною? Як ви гадаєте, де ми можемо знайти від- Пропонують свої варіповідь на ці запитання? анти відповідей Учитель повторює запитання Знайомляться із завданням № 1 із робочої картки і шукають відповідь на нього в підручнику на С. 127

2. Виконання завдання №1 робочої картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джерелом інформації може стати наш підручник. Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648–1657 рр. стала всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців

3. Виконання завдання № 2 робочої картки

Будь-яка справа не обходиться без ліде- Слухають повідомленра. Ним у 1648 р., безперечно, став геть- ня про Богдана Хмельницького і виконують ман Богдан Хмельницький. завдання № 2 робочої картки.

4. Робота з атласом

5. Виконання завдання №3 робочої картки

Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Б. Хмельницького. Узагальнює відповіді груп

Питання обговорюється в групах, презентується узгоджена відповідь від кожної групи

Якими ж були безпосередні дії? За допомогою атласа простежте шлях козацького війська в 1648 р. і місця найважливіших битв. Вчитель записує дати і назви битв у літопис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на настінній карті

Відкривають атласи на С. 16–17, називають події, записують їх у зошитах. Знаходять в атласі історичні місця — Суботів, Січ, Жовті Води, Корсунь, Пилявці — і відзначають їх прапорцями

Виконують завдання Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між двома малюнками на № 3 робочої картки С. 125 підручника та на С. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 р., пересуваючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі

140

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 6. Розповідь ­учителя

2

3

Розповідає про облогу Львова, про причини її зняття. (Хмельницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; поширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу. Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в’їзд до Києва

Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці. Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу

7. Фізкульт­ Описує події 25 грудня 1648 р., коли кия- Уявляють себе киянами, що очікують на хвилинка ни урочисто вітали Б. Хмельницького приїзд Богдана Хмельницького: підстрибують, тупцюють на місці, після появи гетьмана плескають у долоні 8. Розповідь учителя

Але польські магнати на цьому не заспокоїлись. Вони прагнули повернути втрачене. Розповідь про Збаразьку битву, Зборівський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці

Заносять події на стрічку часу в зо­шитах. Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці

9. Виконання завдань № 4–5

Пропонує учням виконати завдання № 4–5. На підставі учнівських висновків розповідає про Берестецьку битву та Білоцерківський договір 1651 р. Ілюстрація подій на план-схемі. Позначення подій на стрічці часу на дошці.

Виконують завдання 4–5 робочої картки. Роблять висновки.

10. Виконання завдання № 6  робочої картки

Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці. Запис у зошиті «ВійУ козацькій державі під назвою «Військо сько Запорозьке – офіЗапоро­зьке» склалося важке становище. ційна назва української держави середини З одного боку, ворожа Польща, з іншого, — ненадійний союзник — Кримське XVII ст.» ханство. Тому необхідно знайти нових, більш надійних союзників. Ним, на думку Б. Хмель­ницького, мав стати московський цар Олексій Михайлович

Повідомлення учня про Переяславську раду. Оцінювання учня, що підготував повідом­лення

Виконання завдання № 6 робочої картки. Слухають повідомлення про Переяславську раду і готують по одному основ­ному й одному резервному запитанню з теми повідомлення

Тема 3. Козацька Україна

1

11. Розповідь учителя

141

2

3

Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці

Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті. Гра у «павутинку»: перша група ставить запитання з теми повідом­ лення другій групі, друга — третій і так далі по колу

Надалі війна тривала з перемінним успіхом. Зрештою, в 1656 р. Московська держава і Річ Посполита уклали Віденське перемир’я, за яким українські землі були розділені між цими державами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним. Заносять подію на Запис події в літопис і на лінії часу на стрічку часу дошці. — У 1657 р. Богдан Хмельницький поми- в зошитах рає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває. Про це ми будемо говорити вже на наступному уроці

V. Підбиття У ч и т е л ь. Наш літопис завершено. Ми підсумків його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький — ­національний герой України. Він здійснив спробу захистити український народ від іноземних поневолювачів та відновив в XVII ст. українську державність. Пропонує учням дати відповіді на питання: 1. Ким став Богдан Хмельницький для України? 2. Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни? Побудуйте логічний ланцюжок. Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руська держава, ... . Проводить узагальнюючу бесіду. Обґрунтовує та виставляє оцінки

Дають відповіді на питання, будують логічний ланцюжок. Керівники учнівських груп аналізують роботу своїх груп

142

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 VІ. Домашнє завдання

2 Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель коментує його

3 Розглядають домашнє завдання і в разі потреби ставлять питання вчителеві щодо його виконання Додаток

Робочі матеріали учня на урок: «Боротьба за волю (Визвольна війна 1648–1657 рр.)» Після цього уроку ви зможете розповідати: • про події Визвольної війни 1648–1657 рр.; • про видатного історичного діяча — гетьмана Богдана Хмельницького; Пояснювати: • чому Богдана Хмельницького шанують в Україні, називають його ім’ям міста та вулиці, його портрет вміщують на грошових купюрах; • як і чому українські землі потрапили в залежність від Московської держави; Набудете навичок: • роботи з картою та історичними джерелами; • навчання і спілкування в малих групах; Сформуєте власне ставлення до історичних подій в Україні сер. XVII ст. Перепустка до гри Хто такі козаки? Поясніть терміни «ополячення» та «окатоличення». Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в XVII ст. В якому столітті та якій його частині (початок, середина, кінець) відбувалась Визвольна вій­на 1648–1657 рр.? 5. Назвіть причини козацько-селянських повстань І пол. XVII ст. 1. 2. 3. 4.

Завдання 1. Дайте відповіді на питання: Хто брав участь у Визвольній війні? Чи весь народ, чи лише його частина? Чому цю війну називають визвольною? (Відповіді шукай у підручнику на С.127.) 2. Прослухайте повідомлення про Богдана Хмельницького. Дайте відповіді на запитання: Що спонукало Богдана Хмельницького розпочати боротьбу проти поляків? 3. Розгляньте малюнки на С. 125 вашого підручника і С. 17 в атласі. Що зображено на них? До якого часу ми можемо віднести зображені події? Чому? Що спільного між цими двома малюнками?

Тема 3. Козацька Україна

143

4. Розв’яжіть історичну задачу. Під час розкопок у Берестечку вчені знайшли безліч предметів козацького побуту, козацькі шаблі, селянську зброю — вили, шапки, поламані вози, залишки коней, багато мечів та стріл з польськими написами. Як називають вчених, що проводять розкопки? Про що свідчили ці знахідки? 5. Розгляньте малюнок. Чим він відрізняється від попередніх малюнків? Які можна зробити вис­новки?

6. Кого б ви обрали союзником для України в середині XVII ст. (укажіть стрілкою на схемі). Чи збігся ваш вибір з вибором Богдана Хмельницького? МОЛДОВА

ШВЕЦІЯ ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ

РІЧ ПОСПОЛИТА 

МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА

ТУРЕЧЧИНА

Домашнє завдання Опрацювати за підручником С. 125–129, 131–135. Для додаткового читання — С. 129–131. Знай­ти в художній літературі вірш або уривок з нього про Богдана Хмельницького. Урок 19. Українська держава — Гетьманщина Мета: повторити й узагальнити знан­ня учнів з теми «Українська козацька держава  — Гетьманщина»; підвищити пізнавальну активність учнів; розвивати вміння індивідуальної та групової роботи під час підготовки до уроку і на уроці; виховувати інтерес до минулого, почуття патріо­ тизму, національної гордості.

144

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий (у формі гри «Щасливий випадок»). Обладнання: карта «Українські землі в XVI–XVII ст.; портрети гетьманів. ХІД УРОКУ У ч и т е л ь. Я вітаю вас на історичній грі «Щасливий випадок», яка присвячена темі «Українська козацька держава  — Гетьманщина». Право зустрітись із щасливим випадком виборюватимуть дві команди: 1 команда — ... та капітан ... , 2 команда — ... та капітан... . Звичайно, кожна команда мріє, щоб щасливий випадок трапився саме з нею, але, якщо вірити великому італійцеві Леонардо да Вінчі, «щастя дістанеться тому, хто багато працює». Ось ці дві команди і будуть зараз вести боротьбу за перемогу. 1 гейм Умови: кожна команда отримує по 4 запитання і повинна дати відповідь через 30 секунд. Вартість кожного питання — 1 бал. Запитання для першої команди 1. Впізнай подію за планом (пропонується план Пилявецької битви). 2. а) б) в) г) д)

Розташуйте події в хронологічній послідовності: Переяславська Рада; битва під Жовтими Водами; битва під Батогом; битва під Берестечком; Зборівська угода.

3. Впізнай подію за ілюстрацією («Переяславська Рада» М. Дере­гус, С. Рєпін, В. Савенков). 4. Впізнай гетьмана (пропонується портрет І. Мазепи). 1. 2. а) б) в) г) д)

Запитання для другої команди Впізнай подію за планом (пропонується план Корсунської битви). Розташуйте події в хронологічній послідовності: битва під Батогом; Переяславська Рада; битва під Берестечком; Зборівська угода; битва під Жовтими Водами.

3. Впізнай подію за ілюстрацією («Урочистий в’їзд Б.  Хмельниць­кого в Київ» М. Самокиш). 4. Впізнай гетьмана (пропонується портрет Б. Хмельницького).

Тема 3. Козацька Україна

145

2 гейм. «Заморочки з бочки» Умови: представники команд по черзі виймають маленькі бочечки із великої бочки і, згідно з номерами, отримують питання вартістю в  1 бал. Та команда, яка витягне щасливий випадок, отримає 3 бали, якщо дасть правильну відповідь на запитання. 1. Символи гетьманської влади. (Булава, бунчук, корогва, печатка) 2. Хто входив до війська Б. Хмельницького? (Запорожці, селяни, міщани, реєстрові козаки) 3. Яким був склад Генеральної старшини? (Обозний, суддя, писар, осавул) 4. Як було поділено Україну за Анд­русівською угодою? (Лівобережна Україна відійшла до Росії, Правобережна — до Польщі.) 5. Чому П. Дорошенко звернувся по допомогу до турецького султана? (Не вірив Росії і Польщі) 6. Де закінчили життя гетьмани Д. Многогрішний та І. Самойлович? (У Сибіру) 7. Поясніть походження назви Слобожанщина. (Слобода — віль­не поселення.) 8. Що зробив гетьман І. Мазепа для розвитку української культури? 9. Як ви гадаєте, чому російські царі руйнували Запорозьку Січ? 10. Кому належать слова «усі вони від Хмельницького до Мазепи зрадники»? (Російському цареві Петру І) 11. Якими були головні умови спілки України з Російською державою? 12. Чому війна 1648–1654 рр. називається Національно-визвольною? 13. Кому належать слова «Світ ловив мене, та не спіймав»? (Г. Сковороді) 14. Поясніть значення прислів’я «Висипався хміль з міха і наробив ляхам лиха». 3 гейм. «Ти — мені, я — тобі» Умови: кожен із членів команди обирає собі суперника і ставить йому питання. Інші члени команди не мають права відповідати. 4 гейм. «Далі, далі...» Умови: за 2 хвилини слід відповісти на найбільшу кількість питань. Працює вся команда; якщо відповіді немає, кажете слово «далі». Запитання для першої команди 1. Кошовий отаман, що писав листа турецькому султану. (І. Сірко) 2. Письмове розпорядження гетьмана, яке повинен виконувати увесь український народ. (Універсал) 3. Хто гетьманував 22 роки? (І. Мазепа)

146

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

4. 5. 6. 7. 8.

Коли була остаточно зруйнована Запорозька Січ? (У 1775 р.) Столиця гетьмана Б. Хмельни­цького. (Чигирин) Гетьман, з ім’ям якого пов’яза­на легенда про скарб. (П. Полу­боток) Коли відбулася Андрусівська угода? (1667 р.) Відтинок часу в історії Лівобережної України від Андрусівської угоди до кінця XVIII ст. (Гетьманщина) 9. Угода, за якою Україна ввійшла до складу Московської держави. («Березневі статті») 10. Початок Визвольної війни. (1648 р.) 11. Вільна людина, яка жила за рахунок воєнного промислу. (Козак) 12. Коли з’явилась перша друкована книга на Україні? (1574 р.) 13. Ляльковий театр. (Вертеп) 14. Що таке троїсті музики? (Скрипка, сопілка, бубон) 15. Як називали виконавців народних дум? (Кобзарі) 16. Народні месники на за­хід­но­українських землях. (Оп­ришки) 17. Гетьман, який очолив Національно-визвольну війну. (Б. Хмель­ницький) 18. Закінчіть прислів’я «Який пан, такий ... (жупан)». 19. «Мандрівний філософ». (Г. Ско­ворода) 20. Український першодрукар. (І. Фе­доров / Федорович) Запитання для другої команди Останній кошовий отаман. (П. Калнишевський) Козацький воєначальник. (Геть­ман) Гетьман, автор першої конституції України. (П. Орлик) Скасування Гетьманщини. (1763 р.) Столиця за гетьмана Мазепи. (Батурин) Гетьман, за якого з’явилась Малоросійська колегія. (І. Скоро­ падський) 7. Запровадження кріпацтва. (1783 р.) 8. Період в історії України, для якого характерні війни, боротьба гетьманів за владу. (Руїна) 9. За якою угодою Україну було поділено на 2 частини? (Андрусівською) 10. Кінець Визвольної війни. (1654 р.) 11. Козацький човен. (Чайка) 12. Битва під Батогом.(1652 р.) 13. Образ козака, якого зображували на народних картинах XVI–XVII ст. (Мамай) 14. Будинок, де містилися виборчі міські власті. (Ратуша) 15. Перший підручник з історії України. (Синопсис) 16. Відомий керівник опришківського руху. (О. Довбуш) 17. Останній гетьман України. (К. Розумовський) 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Тема 3. Козацька Україна

147

18. Закінчіть речення «Пісня — душа ...» (народу). 19. Автор літопису з історії козацької України. (С. Величко) 20. Як називалася перша друкована книга на Україні? («Апостол») Підбиття підсумків уроку Оголошення оцінок. Урок 20. Проектне дослідження за картиною І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І етап Запуск проекту зазвичай починається на уроці, але згодом перетворюється на позакласний вид роботи. Мета проекту: учні мають дослідити картину І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»: шукати шляхи вирішення поставленої задачі, розвивати в учнів дослідницькі вміння (висування та побудова гіпотез, пошук шляхів вирішення проблем, збір інформації з різних джерел); сприяти підвищенню власної самооцінки: створити умови, щоб кожен учень усвідомив себе як людину компетентну; сприяти розвитку комунікабельності та вміння співпрацювати в групі; розвивати креативне мислення дитини. Вчитель пропонує виконати завдання та обговорити результат. Завдання № 1 Розглянути картину І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Завдання № 2 Записати 10 перших слів, які спали вам на думку. Як свідчить практика, діти працюють по-різному: спочатку пишуть, потім обговорюють, промовляють, записують. Виникає багато питань. Діти зазвичай одразу висувають припущення, бо вони нічого не знають напевно. Учитель організовує обговорення виконання завдань № 1 та № 2. 1. Чи впевнені ви у тому, про що говорите? 2. Чи можемо ми зараз дати відповіді на питання, що виникли у вас? У ч и т е л ь. Давайте спробуємо сформулювати та записати ваші питання в зошит. За своїм змістом запропоновані вами питання можна об’єднати в чотири групи: а) питання щодо події, про яку йдеться; б) питання, що стосуються часу події;

148

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

в) питання, що стосуються героїв картини; г) питання, що стосуються автора картини. У ч и т е л ь. Отже питання поставлені. Зараз я пропоную вам обрати з них таке, на яке вам хотілося б отримати відповідь. Давайте визначимося, хто яку тему обрав. Учні відповідають, вчитель фіксує на дошці назви проектів, якщо необхідно, допомагає із визначенням назви теми. Вчитель пропонує учням заповнити спеціально підготовлені карти проекту. Карта проекту І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Моя тема... Я хочу дізнатися про ... Де я можу знайти відповідь на свої питання: Інтернет, бібліотека, музей, вчителі-фахівці. У результаті формуються групи, які працюватимуть над проблемою. ІІ етап Протягом півтора місяців діти шукають та опрацьовують матеріал. За цей час: 1. Учитель історії провів серію уроків: «Запорозька Січ — козацька республіка», «Військове мистецтво козаків». 2. Учитель, що викладає курс «Світова художня культура», провів уроки «Наш земляк — І. Ю. Рєпін», «Художні образи картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану”». 3. Учитель української мови і літератури опрацював з учнями питання «Особливості лексики листа запорожців турецькому султану» (упорядкування словника). 4. Учитель інформатики опанував з учнями «Power Point», підготував презентації. 5. Учні здійснили уроки-екскурсії — до Харківського художнього музею, Харківського історичного музею та музею І. Ю. Рєпіна в місті Чугуєві. Раз на тиждень підбивалися підсумки роботи: обговорення того, хто чого дізнався, які джерела інформації використовував; шукали шляхи вирішення проблем, що виникали у процесі роботи над проектом.

Тема 3. Козацька Україна

149

ІІІ етап Оформлення результатів проекту. Вчитель проводить бесіду з учнями за планом: 1. Що ми дізналися? Який шлях пройшли? 2. Що нам належить зробити? Складання плану презентації. План презентації Коли я вперше побачив картину І. Рєпіна, мене зацікавило ... Тема моєї (нашої) роботи ... Я (він) припустив, що ... За більш повною інформацією я (ми) звернувся ... Я (ми) дізнався ..., зрозумів, навчився. Вироблення критеріїв оцінювання виконаної роботи. Лист оцінювання Ім’я (група)

Розкриття теми

Зрозуміло?

Цікаво?

Дизайн, оформлення

Самостійність

ІV етап. Захист проектів (урок-конференція) План уроку 1. Захист проектів. 2. Оцінювання проектів. 3. Підбиття підсумків роботи. Урок 21. Культурне та церковне життя Мета: познайомити учнів з історією гетьманської столиці, дати уявлення про діяльність Києво-Могилянського колегіуму; розвивати уміння працювати з картою, продовжити формування хронологічних навичок, застосовувати набуті знання, виступати перед аудиторією; виховувати повагу до культурних здобутків свого народу, прагнення збереження історичних пам’яток. Тип уроку: вивчення нового матеріалу і формування умінь та на­ вичок. Вид уроку: урок-подорож. Обладнання: історичний атлас, ілюстрації, картки для учнів. Підготовчий етап. За дві неділі до уроку вчитель дає завдання двом учням підготувати повідомлення за темами «Чигирин — гетьманська столиця»

150

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

та «Історія Києво-Могилянської академії». В процесі підготовки учням надаються консультації, пропонується список додаткової літератури. Група учнів-асистентів шукають ілюстрації, виготовляють картки. Хід уроку І. Організаційна частина уроку У ч и т е л ь. Щоб познайомитися із здобутками української культури нам необхідно здійснити подорож по різних містах української землі. У цій мандрівці нас супроводжуватимуть джура Андрій, школяр Іван. ІІ. Актуалізація знань учнів У ч и т е л ь. Створення Богданом Хмельницьким в середині ХVІІ ст. держави Гетьманщини суттєво вплинуло на розвиток культури українського народу. Щоб переконатися в цьому, ми спочатку завітаємо до столиці держави Хмельницького. Робота по карті Відкрийте в атласі карту «Українська держава за гетьмана Богдана Хмельницького». 1. Назвіть місто, де розміщалася столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького? 2. Знайдіть це місто на карті. 3. Назвіть держави, з якими межувала Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького. ІІІ. Основна частина уроку Перша зупинка «Чигирин» На дошці розміщуються: герб міста Чигирина ХVІІ ст., портрет Богдана Хмельницького, малюнки Т. Г. Шевченка «Іллінська церква в Суботові» та «Чигирин» У ч и т е л ь. Нашим екскурсоводом по місту буде джура Андрій. Уважно послухайте розповідь, бо вам згодом треба буде відповісти на його питання. Д ж у р а А н д р і й. Чигирин розташувався вздовж річки Тясмин, притоки Дніпра. Вже на початку ХVІ ст. тут існував укріплений козацький зимівник. Протягом ХVI — середини XVII ст. місто, розташоване в центрі козацьких земель, неодноразово потрапляло в центр селянських та козацьких заворушень. Італієць Павло Алепський, відвідавши Чигирин, писав, що цей «замок не має собі рівних на всю Козацьку землю

Тема 3. Козацька Україна

151

щодо свого простору та великих боліт, що кругом нього. Тим то він дуже сильний. Всередині його багато круч». За Богдана Хмельницького, як тільки-но Чигирин набув статусу столиці, населення його зросло до 50 тис. чоловік. Оточення гетьмана, служилі люди, генеральна старшина з обслугою, ремісники, переважно зброярі, купці заполонили місто. Тут Богдан Хмельницький видав більшість своїх універсалів, тут же з пишністю приймав іноземних послів, запрошуючи їх наприкінці «хліба їсти». У вільні години гетьман наїжджав з друзями до свого маєтку Суботова, хутора неподалік Чигирина. У ці дні до Богданового двору, згадували односельці, зліталися голуби з усієї округи, а коли коли увечері гетьман з друзями починав співати, то річкою той спів було чути на декілька кілометрів. Тут же, в Суботові, в Іллінській церкві, спроектованій власноруч Богданом Хмельницьким, його й поховали у 1657 р. Зображення цієї споруди за малюнком Т. Г. Шевченка вміщено на сучасній п’ятигривневій купюрі. Під час Чигиринських походів турецько-татарських військ у 70-х роках ХVІІ ст. гетьманську столицю було зруйновано, а саму фортецю козаки підірвали, коли не стало сил її боронити. Питання джури Андрія 1. Чому на гербі Чигирина в середині ХVІІ ст. з’явилися стріли? 2. Чому одна з вулиць міста отримала назву «Посольська»? «Мозковий штурм» У ч и т е л ь. Серед оточення Богдана Хмельницького було багато досить освічених людей, які здобули освіту у єдиному на той час вищому навчальному закладі у Східній Європі — Києво-Могилянському колегіу­ мі. Тож вирушаємо до Києва. А дорогою пропоную конкурс знавців української народної пісні й музики. Учні називають українські народні пісні. Той, хто останнім згадає назву пісні, дістане заохочувальний бал і право першої відповіді на наступне питання. По закінченні змагання переможець відповідає на питання: 1. Як називалися сліпі співці, що виконували українські народні пісні та думи, акомпануючи собі на кобзі чи бандурі? У ч и т е л ь. А тепер згадаємо назви українських народних інструментів. Той, хто останнім назве український музичний інструмент, відповідає на питання: 2. З яких музичних інструментів складалися «троїсті музики»? Поки діти грають, на дошці кріпляться: зображення Києво-Могилянського колегіуму та портрет Петра Могили.

152

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Назустріч виступає школяр Іван.

Ш к о л я р І в а н. Ми з вами знаходимося на території Київського колегіуму. Він став першим вищим навчальним закладом на українських землях. Його заснування пов’язане з ім’ям архімандритом Києво-Печерської лаври. Загадка-плутанка Ім’я засновника колегіуму ви дізнаєтеся, коли розв’яжете загадку, в якій букви його імені та прізвища переплутані. ОПРЕТ ЛАМОГИ (Петро Могила) З часом прізвище засновника увійшло до назви колегіуму — КиєвоМогилянський. Свою діяльність колегіум розпочав у вересні 1632 року. Навчання у ньому тривало 12 років, а кількість предметів, що тут вивчали студенти, сягала тридцяти. Значна увага тут приділялася вивченню мов: української, латини, грецької, польської, церковнослов’янській. Викладачами тут працювали видатні українські науковці Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Григорій Кониський. Наприкінці ХVІІ ст. Києво-Могилянський колегіум дістав звання академії. Діяла академія до 1817 р. Навчалися тут представники всіх верств населення: духовенства, козаків, української шляхти, міщан і селян. Тут здобували освіту видатний учений Михайло Ломоносов, український філософ Григорій Сковорода, майбутній гетьман Іван Самойлович. 1992 році академія відновила свою діяльність, і сьогодні вона перетворилася на провідний навчальний заклад незалежної України. Питання школяра Івана 1. Скільки років діяв Києво-Могилянський колегіум, згодом — академія? (175 років) 2. Через скільки років Києво-Могилянська відновила свою діяльність у незалежній Україні? (Через 175 років) IV. Закріплення знань Учні мають дати відповіді на поставлені питання, піднімаючи відповідно карти з написом «так» чи «ні». 1. Столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького перебувала у Києві? (Ні) 2. Богдан Хмельницький народився на хуторі Суботів? (Так) 3. Архітектором Іллінської церкви був Богдан Хмельницький? (Так)

Тема 3. Козацька Україна

153

4. У Києво-Могилянському колегіумі могли навчатися лише представники шляхти? (Ні) 5. Навчання у Києво-Могилянській академії тривало 10 років? (Ні) 6. Богдан Хмільницький закінчив Києво-Могилянську академію? (Ні) V. Підбиття підсумків уроку VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника. Прочитавши уривок зі статуту братських шкіл (підручника В. Власова, О. Данилевської на с. 127), дайте відповідь, що спільного та чим відрізнялися правила братської та вашої школи. Урок 22. Повторювально-узагальнюючий Урок за темою «Козацька Україна»

• • • • • • • • • • • • • • •

Цілі: навчальна: повторити та закріпити вивчене, набуті уміння й навички (1); узагальнити та систематизувати навчальний матеріал за темою (2); підготуватися до тематичної атестації (3); розвиваюча: удосконалювати уміння, набуті в процесі вивчення теми (1); використовувати набуті знання та уміння для виконання завдань уроку (2); виховна: відповідально ставитися до виконання завдань (1); бути уважним, не відволікатися від основної роботи (2); формувати в учнів розуміння того, що результативність роботи залежить від зусиль, вкладених в неї, набутих знань та умінь (3); вчити поважати надбання української історії (4); оберігати пам’ятки історії та культури (5). Обладнання: Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86; історична карта «Україна в XIV–XV ст.»; історичний атлас (5 клас); ілюстративні матеріали; пакети наочних матеріалів для роботи в групах. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок. Форма уроку: наочно-ігровий.

154

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Хід уроку Час

Реалізація мети

Основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів

1

2

3

5 хв.

РозвиваюПідготовчий етап ча (1) І. Організаційний момент Виховна На цьому етапі учитель здійснює загальну організацію кла(1) су, оголошує тему, завдання уроку. Звертає увагу на ключові завдання: повторити вивчений матеріал, узагальнити й систематизувати одержані знання, підготуватися до тематичної атестації. ІІ. Мотивація • З якою метою потрібно повторювати вже вивчене? • Чому бібліотекар швидко знаходить книги, замовлені читачами? • З якою метою узагальнюють і систематизують знання? • Чи здатний людський мозок запам’ятати абсолютно всю інформацію, яку він отримує? • Яку інформацію, як правило, потрібно запам’ятовувати? Чому? Учитель звертає увагу на особливості уроку. Особливість полягає в тому, що упродовж 45 хвилин учні створюватимуть музейну кімнату «Козацька Україна». У цій кімнаті має бути 5 виставок (експозицій): «Зародження козацтва та виникнення Січі»; «Сторінки козацької історії»; «Сини твої, Україно»; мапа «Козацькі часи», «Терези історії». Над створенням кожної експозиції працюватиме окрема група. У кожній групі необхідно чітко розподілити ролі: обрати екскурсовода (голову) зі своєї проблеми; визначити завдання для кожного учасника групи. Група повинна представити результати діяльності і провести екскурсію для всього класу за матеріалами своєї експозиції. Учні зможуть: • повторити навчальний матеріал і підготуватися до тематичної атестації; • узагальнити та систематизувати навчальний матеріал; • удосконалити набуті уміння і навички. Учні навчаться: • використовувати знання та уміння в нестандартних ситуаціях; • розподіляти доручення в процесі виконання групових завдань; • презентувати виконані завдання

Тема 3. Козацька Україна

155

1

2

3

30 хв. 10– 15 хв. підготовка експозицій

Навчальна (1, 2, 3) Розвиваюча (1, 2) Виховна (1, 2, 3, 4, 5)

Основний етап ІІІ. Виконання завдання Отримання завдань, інструктаж, виконання завдань групами • Які технічні проблеми потрібно вирішити для організації цього етапу уроку? Учитель повинен поділити клас на 5 груп. Це можна зробити безпосередньо в класі на уроці або попередньо і списки груп вивісити ще на перерві для ознайомлення. Доцільно в кабінеті підготувати місця, де учні виставлятимуть свої експозиції (це можуть бути окремі планшети, кріплення на стінах, відведене місце на дошці тощо). Експозиції можна розмістити і на партах. Для цього краще парти розставити по периметру класу у формі прямокутника, залишивши біля них стільці, щоб учні могли виконувати завдання в групах. Окрім того, для прискорення роботи учитель повинен підготувати кожній групі пакет наочних матеріалів. Завдання для групи № 1. Експозиція «Зародження козацтва та виникнення Січі». Використайте ілюстрації та укладіть розповідь за запропонованою темою. Ілюстративні матеріали Пакет № 1. «Руйнування католиками православного храму»; «Татари ведуть українських полонених»; «Палають українські села внаслідок турецько-татарських набігів»; «Польська знать знущається над українськими селянами». Пакет № 2. Зображення козака; козацька свита; шаровари; дніпровські пороги; січ — козацький табір; січовий майдан; Д. Вишневецький. Пакет № 3. Булава; бунчук; гербова печатка; корогва; рушниця; мушкет; пістоль; сокира; спис; бойовий молот; кинджал; шабля; гармата;човен-чайка. Завдання для групи № 2. Експозиція «Сторінки козацької історії». Укладіть літопис подій згідно із запропонованими датами. Підберіть до цих подій ілюстрації. Дати: 1556 р., 1616 р., 1621 р., 1759–1657 рр., 1648–1657 рр., 1654 р., 1709 р, 1750–1764 рр., 1775 р., 1722–1794 рр.

156

1

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2

3 Ілюстрації: «Запорозька Січ»; «Козаки в морському поході»; «Хотинська фортеця»; «Б. Хмельницький»; «Битва козаків під Жовтими Водами»; «Битва козаків під Корсунем»; «Битва козаків під Пилявцями»; «Рада в Переяславі»; «Полтавська битва»; «Смерть Б. Хмельницького»; «Іван Мазепа і Карл ХІІ»; «К. Розумовський»; «П. Калнишевський»; «Г. Сковорода». Завдання для групи № 3. Експозиція «Сини твої, Україно». Підготуйте короткі розповіді про відомих історичних діячів козацьких часів: П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Мазепу, П. Полуботка, Г. Сковороду, С. Величка. Завдання для групи № 4. Експозиція-мапа «Козацькі часи». На великій мапі відшукайте об’єкти: Хотин, Кримське ханство, Річ Посполиту; Московське царство; Дике поле, Запорозьку Січ, Пилявці, Суботів, Чигирин, Полтаву, Переяслав. Назви цих об’єктів надпишіть на прапорцях. Прикріпіть прапорці на мапі. Чим пам’ятні для нас ці об’єкти? Яка інформація пов’язана із цими назвами? Завдання для групи № 5. Експозиція «Терези історії». Поділіть на дві групи запропонований перелік подій: 1) події, що сприяли утвердженню самостійності України; 2) події, що руйнували самостійність України. Назву кожної із подій випишіть на окремому аркуші. Згідно з темами покладіть аркуші на шальки терезів. Що переважило? Чому? При відборі яких подій у групі виявилися різні думки? Запропонуйте спірні питання вирішити класу під час презентації своєї роботи. Перелік подій: виникнення козацтва; створення Запорозької Січі; турецько-татарські набіги; героїчні походи козаків; Хотинська війна; Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького; створення держави Війська Запорозького; укладання українсько-московського договору 1654 р.; смерть Б. Хмельницького; боротьба за гетьманську булаву; період Руїни; діяльність І. Мазепи; діяльність П. Полуботка; ув’язнення П. Полуботка; відновлення Гетьманщини (1750); ліквідація Гетьманщини (1764 р.); зруйнування Запорозької Січі (1775); відкриття навчальних закладів; розвиток міст і сіл; спорудження архітектурних пам’яток; створення літописів; діяльність російського царя Петра І; політика польської знаті щодо українського народу

Тема 3. Козацька Україна

1 20– 15 хв. на звіт груп

157

2 Розвиваюча: (1, 2) Виховна: (1, 2, 3)

3 Презентація учнівських робіт На цьому етапі потрібно чітко здійснити розподіл часу на презентацію експозицій. Представлення груп повинні бути лаконічними, послідовними, цікавими. Форма презентації повин­ на нагадувати музейну екскурсію. «Екскурсоводам» варто запитувати, чи все було зрозумілим, чи не викликала розповідь якихось запитань тощо. Бажано, щоб учитель на цьому етапі не був спостерігачем, а заохочував дітей, стимулював їхню активність, ставив запитання як «екскурсант» тощо. РозвиваюЗаключний етап ча: (1, 2) IV. Підбиття підсумків Виховна: З’ясувати, що найбільше сподобалося учням під час «екс(1, 3, 5) курсії», чиї експозиції і чому викликали інтерес, чого учні навчилися, що зрозуміли тощо. V. Оцінювання навчальних досягнень учнів Мотивація оцінок. VI. Оголошення домашнього завдання. Інструктаж щодо його виконання Ознайомитися з рубрикою «Готуємося до тематичної атестації» на С. 118 або в зошиті для тематичного оцінювання переглянути варіанти завдань

Урок 23. Тематичне Оцінювання за темою «Козацька Україна» Цілі: навчальна: • аналізувати завдання, розуміти їх суть, давати відповідь відповідно до поставлених завдань (1); • вчити учнів раціонально використовувати час на виконання завдань різного рівня складності (2); розвиваюча (визначається на основі завдань, які підібрані для проведення тематичної атестації), наприклад, (як можливий варіант): • визначати час вказаних подій (1); • визначати події, історичних осіб за стислими характеристиками (2); • стисло характеризувати історичні постаті, події (3); • добирати факти для пояснення тверджень (4); • моделювати ситуацію (5); виховна: • відповідально ставитися до виконання завдань (1); • бути уважним, не відволікатися від основної роботи, не заважати іншим (2);

158

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• вчити учнів розуміти, що в основі оцінювання будь-якої праці лежить якісне виконання поставлених завдань (3). Обладнання: • Картки із завданнями; • Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. Зошит для тематичного оцінювання знань учнів. 5 клас. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — С. 29–40; • Баханов К. О. Вступ до історії. 5 клас: Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Х.: Вид-во «Ранок», 2005. — С. 17–24. Тип уроку: урок перевірки знань, умінь та навичок. Форма уроку: наочний. Хід уроку Час

Реалізація мети

Основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів

1

2

3 Підготовчий етап І. Організаційний момент На цьому етапі учитель здійснює загальну організацію класу, спрямовану на виконання завдань тематичної атестації.

1 хв.

4 хв.

Навчальна: (1, 2) Виховна: (1, 3)

ІІ. Мотивація Оголошується тема тематичної атестації; звертається увага на характер завдань; проводиться інструктаж або нагадується про особливості виконання тих чи інших завдань; звертається увага на систему оцінювання окремих завдань або ж всієї роботи в цілому; за потреби проводяться тренувальні вправи (в такому разі час на підготовчий етап повинен бути збільшеним).

30 хв.

Навчальна: (1, 2) Розвиваюча: (1, 2, 3, 4, 5) Виховна: (1, 2, 3)

Основний етап ІІІ. Виконання завдань тематичного оцінювання А. Варіанти завдань за робочим зошитом* Варіант 1 І рівень 1. Один із найвдаліших морських походів козаків на Кафу під проводом Петра Сагайдачного відбувся: а) 1616 р.; б) 1620 р.; в) 1621 р.

* Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. Зошит для тематичного оцінювання знань учнів. 5 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – С. 29–40.

Тема 3. Козацька Україна

1

2

159

3 2. Територія Лівобережної України, що увійшла до складу Московської держави у XVII ст., називалася: а) Запорозькою Січчю; б) Гетьманщиною; в) Слобожанщиною. 3. Відомий козацький літописець, який залишив нам опис Національно-визвольної війни: а) Г. Сковорода; б) С. Величко; в) Г. Граб’янка. ІІ рівень 4. Визначити історичну особу за поданою характеристикою. а) Французький інженер, найнятий польським королем, який збудував фортецю Кодак. Повернувшись на батьківщину, видав книжку «Опис України» і склав карти українських земель. б) Гетьман українських козаків. Йому належить видатна роль у перемозі, здобутій козаками в Хотинській війні. Щоб захистити православну віру, він разом з усім Військом Запорозьким записався до Київського братства. в) Український православний князь, під керівництвом якого козаки, як вважають, збудували на острові Мала Хортиця першу Січ. Багато років життя присвятив боротьбі проти турків і татар. Під час походу 1563 р. потрапив у полон і був страчений турками. Його смерть оспівано в народній думі про козака Байду. 5. Якою була доля українців, захоплених у полон турками і татарами? ІІІ рівень 6. Доберіть факти до твердження: гетьман І. Мазепа — будівничий української культури. 7. Розкажіть про військове мистецтво козаків, склавши розповідь «Як козаки воювали». IV рівень 8. Уявіть собі, що на початку XVII ст. в будинку для подорожніх зустрілися польський, турецький та український купці. До них звернувся спільний знайомий — венеціанський купець — і попросив пояснити, хто такі запорозькі козаки. Розкажіть, що кожен міг відповісти венеціанцеві

160

1

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2

3 Варіант 2 І рівень 1. В якій із наведених груп слів указані виключно представники козацької старшини? а) Намісник, суддя, гетьман, осавул, обозний; б) кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний; в) кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний, воєвода. 2. Слово татарського походження, яке перекладається як «вільна, озброєна людина», — це: а) шляхтич; б) яничар; в) козак. 3. Запорозьку Січ російський царизм ліквідував у: а) 1764 р.; б) 1775 р.; в) 1783 р. ІІ рівень 4. Кого «світ ловив, та не спіймав»? 5. Поясніть значення наведених термінів, пов’язаних з виникненням українського козацтва. а) Дике Поле — … . б) Дніпровські пороги — … . в) Запоріжжя — … . ІІІ рівень 6. Використавши малюнок, складіть розповідь «Взяття Кафи запорозькими козаками». 7. Розкажіть про утворення Запорозької Січі. IV рівень 8. Чому російський цар Петро І назвав І. Мазепу зрадником, а український народ вважав борцем за незалежність? Відповідь обґрунтуйте. Використовуючи вказані варіанти завдань, учителеві необхідно продумати шкалу оцінювання і довести її до відома учнів, щоб вчити їх формувати самооцінку та прогнозувати можливий результат

Тема 3. Козацька Україна

1

2

161

3 Б. Варіанти однотипних завдань Варіант 1 І рівень 1. Початок Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького: а) 1620 р.; б) 1648 р.; в) 1709 р. 2. Хто із відомих історичних діячів України присвятив останні 25 років мандрівному життю? а) Г. Сковорода; б) Б. Хмельницький; в) І. Мазепа. 3. Люди, що заселяли Дике Поле, ловили рибу, полювали на звірів і птахів, збирали мед, випасали худобу: а) уходники; б) татари; в) отамани. ІІ рівень 4. Поясніть, що означає вислів «доба героїчних походів». 5. З якими історичними подіями пов’язане місто Переяслав? 6. Що відбувалося раніше: битва під Хотином чи Полтавська битва? 7. Хто автор праці «Опис України»? ІІІ рівень 8. Назвіть причини виникнення українського козацтва. IV рівень 9. Доведіть, використовуючи факти, що гетьман І. Мазепа — український патріот. Варіант 2 І рівень 1. Зруйнування за наказом Катерини ІІ Запорозької Січі сталося: а) 1616 р.; б) 1764 р.; в) 1775 р. 2. Хто був останнім гетьманом Запорозької Січі? а) П. Полуботок; б) П. Калнишевський; в) І. Мазепа

162

1

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2

3 3. Козацький човен, за допомогою якого здійснювались морські походи, виготовлений з липи або верби, називався: а) чайка; б) галера; в) фрегат. ІІ рівень 4. Поясніть, що означає словосполучення «турецькотатарські набіги». 5. З якими історичними подіями пов’язане місто Хотин? 6. Що було раніше — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького чи похід П. Сагайдачного на Кафу? 7. Хто автор літопису «Сказання про війну козацьку з поляками...»? ІІІ рівень 8. Назвіть причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. IV рівень 9. Доведіть, що козацькі часи — це героїчні часи Ук­ раїни. Шкала оцінювання Правильно виконані завдання І і ІІ рівнів (1–7) оцінюються в 1 бал кожне. Завдання ІІІ рівня (8) оцінюється в 2 бали. Завдання ІV рівня (9) оцінюється в 3 бали.

5 хв.

Заключний етап IV. Підбиття підсумків уроку Вчитель підбиває підсумок уроку. Звертає увагу на те, коли будуть оголошені результати тематичної атес­ тації. V. Оголошення домашнього завдання, інструктаж щодо виконання У разі потреби учитель дає завдання класу на наступний урок. Наприклад, дізнатися, які найважливіші події відбулися в Україні у ХІХ та ХХ століттях

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

163

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст. Урок 24. Початок Національного відродження Мета уроку: сформувати уявлення про національний рух в українських землях в першій половині ХІХ ст.; поглибити знання життя і творчості Т. Г. Шевченка, поглибити розуміння його ролі в історії нашого народу; вдосконалювати навички самостійної роботи з історичною інформацією, аналізу фактів і подій; продовжити формування уміння роботи з картою, таблицею, схемами, встановлювати логічні зв’язки; виховувати шанобливе ставлення до видатних представників українського народу. Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник для 5 кл. (2005 р.); історичний атлас; робочий лист із завданнями на урок для кожного учня. Хід уроку І. Організаційний етап уроку ІІ. Актуалізація знань, умінь та навичок учнів Учні виконують завдання № 1 робочого листа. У ч и т е л ь. Таким чином, кінець ХVIII ст. став часом остаточного занепаду українського державного життя. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів — Сьогодні ми з вами починаємо вивчення нової теми «Україна в ХІХ–ХХ століттях». На цьому уроці ми розглянемо, як впливало на розвиток українських земель перебування під владою Російської та Австрійської імперій, з’ясуємо причини посилення українського національного руху в цей період, познайомимося з найбільш яскравими представниками українства, що започаткували національне відродження України в першій половині ХІХ ст. Робота з картою У ч и т е л ь. Відкрийте карту в історичному атласі на С. 26 і дайте відповіді на наступні питання: 1. Назвіть історико-географічні області (землі) України. 2. У складі яких держав опинилися українські землі на початку ХІХ ст.? 3. Які українські історико-географічні області (землі) опинилися в складі Російської імперії? 4. Які українські історико-географічні області (землі) потрапили під владу Австрійської імперії?

164

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

IV. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок Будителі України Робота з текстом підручника і таблицею У ч и т е л ь. Щоб дізнатися про тих, хто започаткував процес українського національного відродження, ви прочитаєте текст у підручнику на С. 137– 138, після чого ви маєте заповнити пропуски в таблиці. (Завдання № 2 робочого листа) Життя і творчість Тараса Шевченка Робота зі схемою Учні, прочитавши в підручнику матеріал про життя Т. Г. Шевченка (С. 139–140) та використовуючи знання, одержані на уроках української літератури, виконують завдання № 3 робочого листа. V. Закріплення знань Учитель пропонує учням, використовуючи матеріал уроку, розв’язати кросворд «Національне відродження в Україні у XIX ст.». (Завдання № 4 робочого листа) VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Дати, що наведено в матеріалі параграфа, нанесіть на стрічку часу. Додаток

Робочий лист до уроку 24 «Початок національного відродження» Завдання № 1 Співвіднесіть дати і факти. 1) 1722 р.

а) Скасовано гетьманство

2) 1727 р.

б) Початок гетьманування Д. Апостола

3) 1764 р.

в) Зруйнування Запорозької Січі

4) 1775 р.

г) Запровадження Малоросійської колегії

Відповіді: 1 г; 2 б; 3 а, 4 в. Завдання № 2 Заповніть пропуски у наведеній таблиці.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

165

Представники національного визвольного руху

1 2 3 4

Форми діяльності Написав і видав у 1798 р. перший твір сучасною українською літературною мовою — поему «...» . Маркіян ..., ... Вагилевич Утворили просвітницьку організацію «Руська та Яків Головацький ...», визначною їх заслугою стало видання у 1836 р. народною мовою «... Дністрової» Тарас ... У 1840 р. вийшла друком його поетична збірка «...», що стала взірцем поетичної творчості, палким закликом до повалення чужоземного ярма Кирило-... товариство Постало у 1846 р., ставило на меті звільнення українського народу від кріпацтва і духовного гніту. До його складу входив видатний український поет, автор поетичної збірки «Кобзар»

Завдання № 3 Розташуйте наведені речення в логічній послідовності. Проставте у ланцюжку номери речень у відповідному порядку.

1. Остаточне рішення будь-що стати художником визріло у нього в Києві, куди він поїхав зі своїм паном. Тарас побував на Хрещатику, оглянув Золоті ворота, Києво-Печерську лавру, собор Святої Софії, і від побаченого підліткові захопило дух. 2. У 1840 році окремою книжкою під назвою «Кобзар» вийшли Шевченкові поезії та поеми «Кобзар» став для України Великоднім святом. 3. Після викупу з кріпацтва Тараса було зараховано до Академії мистецтв. Він стає одним із найулюбленіших учнів видатного російського художника Карла Брюллова. 4. По закінченні слідства на Шевченка було накладено аж чотири покарання: заслання до Оренбурга безстрокове, заслання рядовим солдатом, заборона писати і малювати. 5. Вшанування пам’яті великого Кобзаря в нашій країні стало щорічним і всенародним. Йому відкрито пам’ятники в Києві, Каневі, Харкові, інших містах України. Могилу великого Тараса оголошено національним музеєм-заповідником, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка... 6. 22 квітня 1838 р. Шевченко відчув себе щасливим, бо став вільною людиною: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь», – писав Тарас до брата у листі.

166

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

7. У Києві Тарас Григорович вступив до Кирило-Мефодіївського братства, таємної організації, що поширювала ідеї єдності усіх слов’янських народів, виступала за ліквідацію кріпацтва, за національне визволення українського народу. 8. Нарешті, в серпні 1857 року, Шевченка відпустили. Радісне почуття волі переповнило серце вчорашнього солдата-каторжанина. 9. Ніч минула в муках. Він уже не говорив, бо кожне слово коштувало йому неймовірних зусиль. А вдосвіта 10 березня 1861 року Тараса Григоровича Шевченка не стало. 10. Малий Тарас був хлопцем моторним, веселої вдачі і чутливий до всякого горя. Незмірно любив Шевченко народні пісні, переймав їх з першого разу і знав без ліку. Прочитайте текст складеного біографічного оповідання. Дайте йому назву. Завдання № 4 Розв’яжіть кросворд «Національне відродження в Україні у XIX ст.». 1

2

1

2

3

3

По горизонталі: 1. Автор, поеми «Енеїда» та п’єси «Наталка Полтавка». 2. Вищий навчальний заклад, який був заснований у Харкові у 1805 році.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

167

3. Місто, в якому в 1834 році було відкрито університет Святого Володимира. По вертикалі: 1. Місто, яке стало колискою національного відродження України у першій половині XIX ст. 2. Видатний український, художник, автор широко відомої поетичної збірки «Кобзар». 3. Історико-географічна область в Україні, центром якої є місто Луцьк. Урок 25. Зростання національно-культурного руху в Україні Мета: дати уявлення про стан українського національного руху в другій половині ХІХ ст., діяльність громад, заходи російського уряду, спрямовані на придушення діяльності українських громадських організацій; формувати навички роботи з текстом підручника, вміння розрізняти, аналізувати, систематизувати історичну інформацію, складати характеристики історичних постатей; виховувати шанобливе ставлення до подвижницької діяльності діячів українського національно-визвольного руху. Тип уроку: комбінований. Обладнання: історичний атлас, підручник для 5 кл. «Вступ до історії України» В. Власова, О. Данилевської; робочий лист учня. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Назвіть постать У ч и т е л ь. За наведеним висловлюванням видатного українського письменника Івана Франка встановіть, про кого йдеться. «Він був сином мужика і став володарем в царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури».

1. 2. 3. 4.

«Так» чи «ні» До наведених питань оберіть правильну відповідь «так» чи «ні». Шевченко народився у 1805 р.? (Ні) Шевченко походив з родини селянина-кріпака? (Так) Першою поетичною збіркою Тараса Шевченка була «Русалка Дніст­ рова»? (Ні) Тараса Шевченка було заарештовано та засуджено за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства? (Так)

168

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

5. Тарас Шевченко помер у 1861 р.? (Так) 6. Поет був похований у Києві? (Ні) Складаємо речення Клас ділиться на три групи, кожна з яких складає речення зі словами: 1-а г р у п а. Моринці, Черкащина, сім’я селянина-кріпака, народження. 2-а г р у п а. Спільні зусилля, художник Іван Сошенко, Карл Брюллов, Василь Жуковський, 1838 рік, кріпацтво, викуп, Шевченко. 3-я г р у п а. Шевченко, подорож, Україна, малювання пам’яток старовини, запис народних пісень, збирання легенд та козацьких пісень. У ч и т е л ь. Жорстоке покарання Тараса Шевченка та інших членів Кирило-Мефодіївського братства зупинило подальший розвиток українського визвольного руху. ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів У ч и т е л ь. Та у другій половині ХІХ ст. український національно-визвольний рух знову активізувався і набув широкого розмаху. Письменники, історики та національно свідомі українці вивчали історію, географію, етнографію України, друкували в журналах статті про сучасне та минуле свого народу, видавали книжки та навчали дітей українською мовою, пробуджували національну свідомість нашого народу. Царська влада Російської імперії була занепокоєна ситуацією, що склалася в Україні, і всіляко боролася проти всього українського: мови, культури, освіти, звичаїв. ІV. Вивчення нового матеріалу Громадівський рух У ч и т е л ь. Зростання національно-визвольного руху другої половини ХІХ ст. було тісно пов’язано з діяльністю громад. Громади — це українські громадські організації, що існували протягом 60–80-х рр. ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні і займалися культурно-просвітницькою діяльністю. Пожвавлення національного руху серед українців викликало невдоволення з боку царського уряду, який вдався до жорстокого переслідування учасників громадівських організацій і заборони українського слова. Щоб з’ясувати, за яких умов відбувалася діяльність представників громадівського руху, вам належить виконати завдання № 1 в робочому листку. По закінченні виконання учитель обговорює з учнями обстановку, в якій громадам доводилося здійснювати свою діяльність.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

169

Іван Франко та Леся Українка — видні діячі українського національного руху У ч и т е л ь. Визначну роль у національному русі другої половини ХІХ ст. відіграли видатні українські митці та громадські діячі Іван Франко та Леся Українка. «Каменяр» та «Зоря України» — так охрестили їх сучасники. Пригадайте, що ви вже знаєте про цих діячів з курсу української літератури. Поезія, драматургія, література — це не все, чим вони уславилися. Як Іван Франко, так і Леся Українка активно займалися громадської діяльністю, борючись за українське слово, за свободу свого народу. Робота в парах У ч и т е л ь. Перший учень (А) читає текст у підручнику про Івана Франка на С. 147–149, другий учень (Б) — про Лесю Українку на С. 154– 156, де розповідається про їхні життя і діяльність. Використовуючи отриману інформацію, виконайте завдання № 2 в робочому листі відповідно «А» для першого і «Б» для другого учня V. Підбиття підсумку уроку Учні продовжують роботу в парах і виконують завдання 3 робочого листа. По закінченні виконання завдання вчитель вибірково перевіряє робочі листи учнів, якщо необхідно, коментує відповіді, виставляє оцінки. VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти таблицю до параграфа 20, виписавши прізвища українських діячів, указавши галузь, в якій вони працювали. Додаток

Робочий лист до уроку 25  «Зростання національно-культурного руху в Україні» Завдання № 1 Використовуючи наведені нижче історичні факти та події, розбийте їх на групи, записавши їх номери у відповідну колонку. Факти, що свідчили про зростання українського національного руху

Факти, що свідчили про посилення боротьби царизму проти українського руху

1. Цар розпорядився про сувору заборону друкувати книжки українською мовою.

170

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2. Створення українських громад — організацій, які агітували за надання права на самовизначення українців, виховували любов до України, видавали українські підручники, збирали українські пісні, прислів’я, легенди. 3. Вихід у світ журналу «Основа», який містив статті про історію України. 4. Уряд заборонив друкувати дитячі книжки українською мовою. 5. Публікація українськими вченими в журналі «Київська старовина» цікавих досліджень про історію, географію, культуру українського народу. 6. Заборона друкувати твори російських письменників у перекладі українською мовою. 7. Заснування у 1890 році у Львові першої політичної партії. Завдання № 2 А. Складіть біографію Івана Франка, занесіть до ланцюжка номери фактів його біографії, розташувавши їх у хронологічному порядку.

1. У 1913 році українці Львова відзначили сорокаріччя творчої діяльності Франка, на честь котрого згодом було випущено ювілейний збірник «Привіт Іванові Франкові», серед авторів якого була й Леся Українка. 2. Восени 1875 року молодий Франко став студентом Львівського університету, де почав вивчати філософію. 3. Іван Якович Франко народився в сім’ї коваля у селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту, що у Східній Галичині. 4. У 1885–1886 рр. Франко відвідав Київ, де познайомився з видатними діячами української культури: композитором Миколою Лисенком, письменниками Іваном Нечуєм-Левицьким та Михайлом Смотрицьким. 5. Український народ свято береже пам’ять про Івана Франка. Його ім’я носять Львівський університет, оперний театр у Львові та драматичний театр у Києві, вулиці багатьох міст, обласний центр — ІваноФранківськ. У будинку, де жив письменник, створено музей. 6. Навчався Іван спочатку у сільській школі, згодом — у монастирській школі, після якої перейшов до Дрогобицької гімназії. 7. Активна громадська діяльність Франка була перервана у червні 1877 року арештом та ув’язненням до тюрми.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

171

8. Серце Каменяра, як називали Івана Франка, зупинилося 28 травня 1916 року. 9. З 1881 року у Львові за найактивнішої участі письменника виходить журнал «Світ», у якому було надруковано його роман про важкі умови життя галицьких робітників «Борислав сміється». Б. Складіть біографію Лесі Українки, занесіть до ланцюжка номери фактів його біографії, розташувавши їх у хронологічному порядку.

1. Першого вірша «Надія» юна поетка написала в 9-річному віці. 2. У 1884 р. вперше видала свої поезії під псевдонімом Леся Українка. 3. Створила понад 20 драматичних дворі, серед яких «Лісова пісня», написана в 1911 р. 4. 13 лютого 1871 року у відомої письменниці Олени Пілки народилася донька , якій було дано ім’я Лариса. 5. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві. 6. Через тяжку хворобу Леся навчалася удома, в селі Колодяжному (Волинська обл.) , але це не завадило їй досконало оволодіти російською, білоруською, польською, французькою, німецькою, італійською, грецькою мовами, займалася перекладами класиків світової літератури. 7. Леся здійснила свою давню мрію і приїхала у 1894 р. в Софію до свого улюбленого дядька, який через переслідування російським урядом за свою громадську діяльність вимушений був жити за кордоном. 8. Померла Леся Українка на Кавказі на 42 році життя 9. За декілька місяців до смерті тяжкохвора Леся Українка приїхала до Єгипту. Завдання № 3 З наведених дат, слів, назв творів випишіть до таблиці номери тих, що пов’язані з життям Івана Франка та Лесі Українки. Іван Франко (1856–1916)

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Нагуєвичі. «На крилах пісень». 8400 творів. Дрогобицька гімназія. Олена Пчілка. Колодяжне.

Леся Українка (1871–1913)

172

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

7. «Каменяр». 8. Лариса Косач. 9. «Лис Микита». 10. Львів. 11. «Лісова пісня». 12. «Фарбований лис». Урок 26. Україна в боротьбі за державність Мета: дати уявлення про перебіг подій Першої світової війни на українських землях, про основні події Української революції; продовжити формування навичок роботи з картою, текстом підручника, історичним джерелом, систематизації фактів; розвивати вміння працювати з таблицею; виховувати шанобливе ставлення до подій минулого свого народу, його видатних представників. Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формувань умінь і навичок. Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник для 5 кл.; історичний атлас; роздавальний матеріал для учнів. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Учитель проводить фронтальне опитування учнів за матеріалами таб­ лиці до параграфа 20 підручника В. Власова, О. Данилевської. За наведеними фактами встановіть особу. 1. Мовознавець, дослідник східних мов, людина, що опанувала впродовж життя понад 50 мов — ... (Агатангел Кримський). 2. Брати Іван, Микола, Панас та їхня сестра Марія були творцями українського професійного театру. (Тобілевичі) 3. Династії українських меценатів, що вкладали гроші у збирання історичних реліквій, творів мистецтва, підтримували український театр, недільні школи, створювали музеї. (Симиренки, Яхненки, Терещенки, Ханенки) ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів У ч и т е л ь. Початок ХХ ст. позначився для українського народу карколомними змінами: Перша світова війна, боротьба за українську державність, перемога більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя українців, що здобули і що втратили вони за цей час, — ось про що ми будемо говорити на цьому уроці.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

173

IV. Вивчення нового матеріалу Перша світова війна та Україна Робота з картою Учні працюють з картою «Україна. Відновлення державності (1917– 1920)» історичного атласа і дають відповіді на запитання. 1. Які українські землі входили до складу Австро-Угорщини напередодні та в роки Першої світової війни? 2. Які українські землі входили до складу Російської імперії? 3. У складі якої держави перебувала більшість українських земель? 4. На яких українських землях відбувалися бойові дії Першої світової війни? Робота з історичним текстом Прочитайте наведений текст, дайте відповіді на питання після нього. «...чорне страховисько Першої світової війни роздерло, пошматувало Україну-матір, розділений кордонами народ змушений був воювати в різних арміях за чужі інтереси  — і плакали Карпати над сплюндрованими містами й селами, над покинутими нивами. Тож встала під прапор юнь і краса галицької землі, утворивши легіон Українських січових стрільців (усусів), пішла в бій за рідну землю, мріючи про вільну і об’єднану Україну...» 1. У чому полягала трагедія України в роки Першої світової війни? 2. З кого складалися загони січовиків? 3. З якою метою було створено загони січових стрільців? Проголошення Української Центральної Ради Після розповіді вчителя про утворення Центральної Ради учням пропонується вставити пропуски у запропонованих реченнях, користуючись текстом підручника на С. 159–160. Перевірка та корекція знань учнів 1. Революція в Україні розпочалася у ... році та завершилася наприкінці ... року (1914 р., 1917 р., 1918 р., 1920 р., 1924 р.). 2. Українська Центральна Рада була утворена в ... (1914 р.; 1917 р.; 1919 р.). 3. Українська Центральна Рада була утворена в місті ... (Вінниця, Львів, Київ, Одеса, Харків). 4. Українську Центральну Раду очолював ... (Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Михайло Грушевський).

174

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Михайло Сергійович Грушевський — голова Центральної Ради Складаємо характеристику історичної особи Учитель, познайомивши учнів з фактами життя і діяльності М. С. Грушевського, пропонує вибрати із запропонованих фактів та подій ті, що відтворюють біографію Михайла Грушевського. Професор історії; 1905 р.; викладач Московського університету; Президент Української Народної Республіки; Харків; навчання у Київському університеті; 1917 р.; Кишинів; Українські січові стрільці; Українська Центральна Рада. Свій вибір поясніть усно. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки Учитель інформує учнів про утворення ЗУНР та урочисте проголошення Акту злуки між УНР та ЗУНР. Упізнай подію за описом «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Віднині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка». V. Закріплення та систематизація знань Робота зі словником 1. Що означають скорочення? УЦР — … УНР — … ЗУНР — … 2. Розкрийте зміст понять. Злука — … Соборність — … Універсал — … Робота з таблицею Приведіть у відповідність наведені дати та події. 1) 3–4 березня 1917 р. 2) 7 листопада 1917 р. 3) 22 січня 1919 р. 4) 13 листопада 1918 р.

а) проголошення III Універсалу Центральної Ради б) утворення Української Центральної Ради в) утворення у Львові Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) г) об’єднання У НР і ЗУНР (Акт злуки українських земель, або День соборності)

Відповіді: 1 б; 2 а; 3 г; 4 в.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

175

VІ. Домашнє завдання Опрацювати параграф підручника, скласти хронологічну таблицю до нього. Урок 27. Встановлення більшовицької влади в Україні Мета: познайомити з подіями, що відбувалися в Україні у міжвоєнний період, звернувши особливу увагу на злочинний характер влади, яка організувала штучний голод і масову загибель мирного населення заради досягнення своїх цілей; познайомити з новими поняттями «СРСР», «УРСР», «індустріалізація», «колгосп», «голодомор»; розвивати уміння аналізувати історичну інформацію, аналізувати факти; виховувати непримиренне ставлення до будь-якого насильства, зневаги до людської гідності. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник для 5 кл.; історичний атлас; роздавальний матеріал для учнів. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Учитель проводить фронтальне опитування учнів за матеріалом домашнього завдання. До наведених дат доберіть відповідні події: • 1 серпня 1914 р. — … . • 3–4 березня 1917 р. — … . • 22 січня 1918 р. — … . • 13 листопада 1918 р. — … . • 22 січня 1919 р. — … . ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів Робота з картою Відкривши карту в атласі «Україна між двома війнами», дати відповіді на питання: 1. Які українські землі на увійшли до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки? 2. До складу яких держав потрапили українські землі після закінчення Першої світової війни? 3. У складі якої держави опинилася переважна більшість українських земель?

176

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

4. Назвіть міста, де перебувала столиця УРСР а) з 1919 до 1934 року — у ...; б) з 1934 року — у ... . У ч и т е л ь. Про те, як склалася доля українців у складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), ми поговоримо на цьому уроці. IV. Вивчення нового матеріалу Україна у складі СРСР Учитель знайомить учнів про події в українських землях після перемоги більшовицької радянської влади, про зміни, яких зазнало життя українців у складі СРСР. Засвоюються поняття «індустріалізація», «колективізація», «колгосп», «куркуль».

• • • •

Робота з поняттями Учні визначають поняття за його визначенням. Переважний розвиток промисловості — … (індустріалізація). Примусове створення колективних селянських господарств — … (колективізація). Колективне селянське господарство — … (колгосп). Заможний селянин-власник — … (куркуль).

Голодомор Робота з картою Знайдіть на карті атласу регіони, що найбільше постраждали від голодомору в 1932–1933 роках, та з’ясуйте, чи потрапило ваше місто (село) до їх числа. Учителю бажано використати краєзнавчий матеріал при розкритті цього питання. Робота з художнім текстом А. Не Батиєві баскаки, А свої ж таки собаки В хату вдерлись і — давай! Хоч би брали з половини — Так забрали ж до зернини...

1. Чому «свої» виявилися гіршими за ворогів? 2. Поясніть, чому цей твір був заборонений за радянських часів? Б. Прочитайте довідку Державного політичного управління УРСР про голодування колгоспників (1933 р.). Дайте відповіді на запитання. «Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, кар-

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

177

топляне лушпиння, стручку акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася у 3-й декаді лютого і на початку березня. 19 випадків людоїдства припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства». 1. Що вживали селяни під час голоду, щоб вижити? 2. Які факти з прочитаного документа вас вразили найбільше? В. Прочитайте уривок. Дайте відповіді на запитання. Хоч Вкраїна преврожайна — Препечальна в неї роль: Випікати коровая з тирси, дуба і тополь. Пусто в горщику сьогодні, В нім сокири не зварить.

1. Що їли селяни, щоб не померти з голоду? 2. Поясніть, чому за радянських часів трагедія Олександра Зайвого «Голод», уривок з якої наведено, була заборонена. V. Закріплення знань 1. а) б) в) г)

Тестування Голод 30-х років стався в Україні у: 1931–1932 рр.; 1932–1933 рр.; 1935–1936 рр.; 1937–1939 рр.

2. а) б) в)

Голодомор стався через: примусове вилучення хліба в селян; тривалу посуху; небажання селян працювати.

3. а) б) в)

Під час голодомору країною керував: Михайло Грушевський; Володимир Ленін; Йосиф Сталін.

4. Факти голодомору: а) були опубліковані у радянських газетах 30-х років; б) приховувалися від населення та світової громадськості.

178

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника. Використовуючи малюнок, вміщений в атласі на С. 33 «Колгоспники здають хліб державі», написати текст до нього, застосовуючи слова: радянська влада, вилучення, селяни, приховування хліба, загроза голодної смерті, спустілі села, хлібороби. Урок 28. Україна в полум’ї війни Мета: познайомити учнів з подіями Великої Вітчизняної війни, політикою загарбників на окупованих українських територіях, діяльністю руху Опору на території України; вдосконалювати навички роботи з картою, таблицею, формувати уміння аналізувати історичні документи; виховувати шанобливе ставлення до героїчного минулого свого народу, до пам’яток, що увічнюють подвиг їхній подвиг; формувати неприйняття будь-якого насильства над особою. Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок. Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник для 5 кл.; історичний атлас, роздавальний матеріал. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Перевірка домашнього завдання Учні зачитують свої тексти до малюнка «Колгоспники здають хліб державі». Історичний диктант 1. Наприкінці 1922 р. Україна увійшла до складу Союзу ... ... ... . 2. У другій половині 20-х років СРСР проголосив курс на ..., тобто переважний розвиток промисловості. 3. Наприкінці 20-х років почалося насильницьке створення колективних селянських господарств — ... . 4. 1932–1933 рр. увійшли в історії українського народу як жахливі роки ... . ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів У ч и т е л ь. Але попереду на Україну чекали ще більш жорстокі випробування — боротьба проти гітлерівських окупантів в роки Великої Віт­ чизняної війни.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

179

Ви отримали випереджальне завдання і мали з’ясувати, хто з ваших рідних брав участь у цій війні. Підніміть руку, хто з ваших родичів загинув на фронті, в концтаборі, був вивезений на роботу до Німеччини, помер з голоду в роки окупації. Тобто, практично кожну українську родину спіткало це лихо. Участь у боротьбі проти жорстокого ворога була справою кожного, тому ця війна дістала назву «Велика Вітчизняна». Тож сьогодні ми з вами познайомимося з основними подіями Великої Вітчизняної війни на території України. ІV. Основна частина уроку Робота по карті Користуючись картою в історичному атласі «Україна між двома світовими війнами», назвіть: 1. З якими радянськими республіками у складі СРСР та якими державами межувала Українська Радянська Соціалістична Республіка? 2. Які з українських земель в кінці 30-х рр. ХХ ст. перебували за межами УРСР? Робота з таблицею за допомогою карти Заповніть пропуски в таблиці, використовуючи інформацію карти. Назви українських земель

Держава, у складі якої вони перебували

Підляшшя, Холмщина, Берестейщина, Волинь, Галичина, Лемківщина Румунія Пряшівщина, Закарпаття, Марморощина (червень 1941 — липень 1942) Українська СРСР

Початок Другої світової війни У ч и т е л ь. У серпні 1939 року нацистська Німеччина і більшовицький Радянський Союз уклали угоду, в якій вони зафіксували свої прагнення розподілити між собою території сусідніх держав. А вже 1 вересня 1939 року Німеччина здійснила напад на Польщу, захопивши територію цієї держави, а в Західну Білорусію та Галичини, а у 1940 р. до Буковини вступили радянські війська. Ці події започаткували найбільш криваву вій­ ну ХХ століття — Другу світову.

180

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Окупація України Німеччиною Та вже 22 червня 1941 року фашистська Німеччина, порушивши існуючу угоду, розпочала війну проти Радянського Союзу. Вона увійшла в історію СРСР як Велика Вітчизняна війна. Робота з картою У ч и т е л ь. За допомогою карти на С. 34 «Наступ німецьких військ (червень 1941 — липень 1942 р.) дайте відповідь на питання: 1. Які міста України були окуповані німецькими загарбниками: а) до вересня 1941 р. б) до липня 1942 р.? 2. Коли окупанти захопили ваше місто (село)? 3. Оборона якого міста в Україні тривала найдовше? Окупаційний режим в Україні Робота з історичними джерелами Прочитавши наведені уривки з документів, дайте відповіді на питання. 1-а г р у п а. Опрацьовує документ «А». 2-а г р у п а. Опрацьовує документ «Б». 3-я г р у п а. Опрацьовує документ «В». А. «Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того, щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життєвий простір і постачання, якого потребує». Б. «Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послужить постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому.» В. «За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачається примусово переселити 65 % населення [України]». Питання 1. Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України? 2. Які плани щодо України мали фашистські загарбники? 3. Яка доля чекала на українців в умовах окупації? Після опрацювання документів учні дають відповідь на питання, поставлені до документів, і роблять висновок про політику, що її проводили загарбники на окупованих українських землях. Рух Опору в українських землях У ч и т е л ь. На окупованій території у відповідь на жорстокість гітлерівців розгорнулася боротьба проти ворога — рух Опору, основу якого

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

181

становили радянські партизани та повстанський рух, який невдовзі зорганізувався в Українську повстанську армію. Робота з картою Використовуючи карту на С. 35 «Наступ радянських військ (1943– 1944)», дайте відповіді на питання: 1. Назвіть регіон України, де була поширена діяльність радянського партизанського руху? 2. Назвіть області, через які проходив рейд партизанського з’єднання Сидора Ковпака. 3. Назвіть регіон, де була поширена діяльність Української повстанської армії. У ч и т е л ь. У 1943 р. в результаті наступу Радянської армії почалося звільнення території України від гітлерівців. Звільнення України радянськими військами Робота з картою Використовуючи карту на С. 35 «Наступ радянських військ (1943– 1944)», дайте відповіді на питання: 1. Які області України були звільнені від окупації до вересня 1943 р.? 2. Які області України були звільнені від окупації до грудня 1943? 3. Коли остаточно було звільнено територію України від фашистських загарбників? 4. Коли було звільнено ваше місто (село)? У ч и т е л ь. Звільнивши Україну, Радянська армія продовжила знищення ворога на території інших держав, окупованих Німеччиною. Велика Вітчизняна війна завершилася капітуляцією німецьких військ. Відтоді 9 травня відзначається як День Перемоги. ІV. Закріплення знань учнів 1. а) б) в)

Тестування Друга світова війна розпочалася: 1 вересня 1939 р.; 22 червня 1941 р.; 22 липня 1942 р.

2. а) б) в)

Другу світову війну розв’язала: Англія; Франція; Німеччина.

182

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

3. а) б) в)

Велика Вітчизняна війна тривала: 1939–1945 рр.; 1941–1945 рр.; 1939–1941 рр.

4. а) б) в) г)

Доповніть речення: 1 вересня 1939 р. розпочалася ...; 22 червня 1941 р. розпочалася ...; 28 жовтня 1944 р. завершилося ...; 9 травня 1945 р. було підписано ... . V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника. Використовуючи додаткову літературу, спогади членів родини, зробити повідомлення за темою «Моє місто (село) в роки окупації». Урок 29. Україна в 50–80-х рр. ХХ ст. Мета: дати уявлення про національний рух у 60-х роках ХХ ст., його характер, особливості; вдосконалювати навички роботи з текстом підручника, історичними джерелами, порівняння, розрізнення та оцінки історичних фактів; продовжити формування умінь давати характеристики історичним постатям; виховувати неприйняття насильства у будь-якій формі, порушення прав особи, поваги до діяльності українського національного руху. Тип уроку: комбінований. Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник для 5 кл.; історичний атлас. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Робота з таблицею 1) 1 вересня 1939 р.

а) Нападом Німеччини на СРСР розпочалася Велика ... війна

2) 22 червня 1941 р.

б) У ході битви за Дніпро Війська 1-го Українського фронту під командуванням М. Ватутіна звільнили місто ...

3) 11 липня — 26 вересня 1941 р. в) Оборона столиці України міста Києва тривала ... дні

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

183

4) 6 листопада 1943 р.

г) На честь закінчення Великої Вітчизняної війни в нашій країні встановлено свято — День ...

5) 28 жовтня 1944 р.

д) Нападом Німеччини на Польщу розпочалася ... світова війна

6) 9 травня 1945 р.

е) Вступивши у Закарпаття, радянські війська завершили звільнення території ... від гітлерівських окупантів

Відповіді: 1д, Друга; 2 а, Вітчизняна; 3 в, 72; 4 б, Київ; 5 е, України; 6 г, Перемоги. Робота з картою Користуючись картою «Україна і Друга світова війна» на С. 34–35, дайте відповіді на питання: 1. Назвіть місця масового оточення радянських військ в 1941–1942 рр. 2. Назвіть міста, що уславилися у 1941–1942 рр. героїчною обороною. 3. Назвіть українські міста, що були нагороджені званням «Місто-герой». 4. Назвіть місця, де протягом 1944 р. були оточені угруповання гітлерівських військ. 5. Назвіть райони дії радянських партизанів. 6. Назвіть райони дії загонів Української повстанської армії. Перевірка домашнього завдання Учитель надає слово учням і вони повідомляють про виконання домашнього завдання. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Шістдесятники Робота з історичним текстом У ч и т е л ь. Наш народ доклав чималих зусиль, щоб якомога швидше відбудувати країну, налагодити мирне життя. Але єдине, чого не домігся народ-переможець, це свободи власне для себе, захисту своїх людських прав від зазіхань комуністичного режиму. «У 60-і роки XX століття доводилося повертатися до таких проблем, які турбували українську інтелігенцію в 60-ті роки XIX століття, на початку XX століття і в 1920-ті роки: захисту рідної мови і культури, їх популяризації, відновленню національної історії, етнографії. Цього вимагала реальна ситуація в українській культурі...» 1. Представники якої верстви населення очолили національний рух? 2. Як ви думаєте, чому представники ці національного руху дістали назву «шістдесятники»?

184

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

3. Прочитавши підручник на С. 181, наведіть факти, які спричинили появу руху шістдесятників. У ч и т е л ь. Пропонує учням прочитати текст підручника на С. 181– 182 і виконати завдання. Робота з історичними фактами Познайомтеся з історичними фактами і розподіліть їх, записавши номери, відповідно: а) діяльність шістдесятників: ...; б) діяльність керівництва Радянського Союзу: ... . 1. На середину 60-х років XX століття українською мовою навчалося школярів значно менше, ніж російською. 2. У засобах масової інформації (газетах, журналах) з’явилися статті, в яких піддавалася критиці діяльність відомих шістдесятників — Ліни Костенко, Івана Драча, Леся Танюка. 3. У 1960 році в Києві виник Клуб творчої молоді за участю Івана Драча, Ліни Костенко та інших. 4. Навмисне звуження сфери вживання української мови у навчальних закладах, в пресі, телебаченні, значно зменшилася кількість творів українських митців в репертуарі театрів республіки. 5. Заснування низки літературно-просвітницьких клубів у Києві, Львові, Одесі, Запорожжі, Дніпропетровську за участі молодої української інтелігенції з метою піднесення національної самосвідомості українців, організації виставок молодих художників, творчого святкування ювілейних дат видатних українських діячів. 6. У серпні–вересні 1965 року були заарештовані відомі діячі культури України: літератор Іван Світличний, художник Опанас Заливаха, історик Валентин Мороз. 7. Ліна Костенко видала збірки поезій «Мандрівка серця» та «Проміння землі», у яких звернулася до проблем духовності українського народу, переоцінки ряду подій історії України. 8. Зменшення випуску кількості україномовних газет і журналів. 9. Щорічна організація членами Клубу творчої молоді вечорів пам’яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. 10. Ліна Костенко написала історичний роман у віршах «Маруся Чурай», в якому висвітлила події національно-визвольної боротьби українського народу проти Польщі. Відповідь: а) 2, 3, 5, 7, 9, 10; б) 1, 4, 6, 8. Василь Стус Учитель пропонує учням, використовуючи матеріал підручника на С. 183–185, виконати завдання.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

185

Складіть біографію поета-шістдесятника Василя Стуса, заповнивши хронологічний ланцюжок.

1. У 1972 р. разом з групою товаришів-однодумців Василя Степановича засудили до п’яти років ув’язнення в таборах суворого режиму та трьох років заслання за те, що він відкрито виступав на захист несправедливо засуджених однодумців і гостро критикував керівництво СРСР. 2. Вихід у світ перших віршів у 1959 р., у яких автор виступив на захист ідей свободи, за утвердження високої моралі та самобутності мистецтва українського народу. 3. Василеві Стусу судилося померти в неволі, в таборі, на далекому та чужому українському серцю Уралі, в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року... Він повернувся до свого народу. Навіки. 4. Писати Василь почав рано, ще у шкільні роки. Як згадував сам поет, «в четвертому класі щось заримував про собаку. Справжня поезія народилася в старших класах, коли прийшла любов». 5. Вірші Василя Стуса заборонялися владою, а тому збірка «Зимові дерева» вийшла друком за кордоном у 1970 р. 6. У грудні 1961 р. Стус влаштувався в одну зі шкіл міста Горлівки, що на Донбасі, вчителем української мови та літератури. Працювалося важко, бо живої, рідної української мови діти не чули... 7. У серпні 1979 року поет повернувся із заслання до Києва, де його зустріли дружина, син, кілька рідних і знайомих. 8. 6 січня 1938 року, в селі Рахнівка, що на Вінниччині, народився хлопчик, «який не відав про той важкий шлях, що йому дарував Господь». Хлопчика назвали Василем. 9. Протягом 1954–1959 рр. Стус навчався в Донецькому педагогічному інституті, де постійно та наполегливо працював у бібліотеці, по-новому вивчав історію свого народу. Відповідь: 8, 4, 9, 2, 6, 5, 1, 7, 3. Трагедія Чорнобиля Діти складають сенкан до слова «Чорнобиль». IV. Закріплення знань Учні розв’язують кросворд, використовуючи знання, отримані на уроці.

186

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас 4 в

1 ш

2 с

3 с

5 к

1. Назва нового покоління борців за волю України, що складалося з представників інтеліґенції у 60-х роках XX ст. 2. Відомий український поет-шістдесятник, автор віршів «Салюти миру» та «Грудочка землі». 3. Відомий український поет-шістдесятник, який зазнав переслідувань через твори, присвячені долі свого народу. 4. Ім’я поетів Симоненка та Стуса. 5. Українська поетеса, самобутність якої втілилася в історичному романі «Маруся Чурай». V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника. Записати спогади одного з членів родини про Чорнобильську катастрофу. Урок 30. Незалежна Україна Мета: познайомити учнів з основними подіями, пов’язаними із проголошенням незалежності України, першими кроками розбудови держави; формувати навички самостійної роботи з текстом підручника, роботи з історичними фактами; розвивати інтерес до вивчення історії своєї держави. Тип уроку: комбінований.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

187

Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань Учні за бажанням виступають із спогадами членів своєї родини про Чорнобильську аварію. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Учні відповідають на питання. 1. На скільки областей було поділено територію України (16, 22, 24, 26)? 2. У 80-х роках ХХ ст.. Україна була: а) незалежною державою; б) республікою, що входила до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік; в) територією, що була поділена між різними державами. 3. Яку річницю своєї незалежності відзначила Україна цього року? У ч и т е л ь. Отже, ви всі народилися після того, як Україна стала незалежною. Про те, як вона здобула незалежність, про перші кроки в розбудові нашої держави ми будемо говорити на цьому уроці. ІV. Вивчення нового навчального матеріалу Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника, після чого учитель проводить з ними бесіду за питаннями. 1. Коли Україна проголосила про свою незалежність? 2. Наведені уривки текстів розташуйте у хронологічному порядку. а) проголошення Конституції України; б) проведення референдуму та обрання першого президента України; в) перемога Руслани Лижичко на конкурсі «Євробачення». г) обрання президентом Віктора Ющенко. V. Закріплення знань учнів Êðîñâîðä ßêùî ïðàâèëüíî ðîçâ ’ ÿçàòè ìîæíà áóäå ïðî÷èòàòè íàçâó íàøî¿ äåðæàâè. 1. Другий пðåçèäåíò Óêðà¿íè. 2. «... ïðî äåðæàâíèé ñóâåðåí³òåò Óêðà¿íè». 3. Îäèí ³ç äåðæàâíèõ ñèìâîë³â. 4. 24 ñåðïíÿ — Äåíü ... Óêðà¿íè.

öåé

êðîñâîðä ,

òî

ó

âèä³ëåíèõ

êë³òèíêàõ

188

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

5. Ñòîëèöÿ Óêðà¿íè. 6. Âñåíàðîäíå îïèòóâàííÿ ñïîñîáîì ãîëîñóâàííÿ. 7. Ïåðøèé ïðåçèäåíò íåçàëåæíî¿ Óêðà¿íè. Відповіді Óêðà¿íà. 1. Êó÷ìà. ôåðåíäóì. 7. Êðàâ÷óê.

2. Äåêëàðàö³ÿ.

3. Ïðàïîð.

4. Íåçàëåæíîñò³.

5. Êè¿â.

6. Ðå­­

VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника. Повторити матеріал теми «Україна в ХІХ–ХХ столітті». Урок 31. Повторювально-узагальнюючий Урок за темою «Україна у ХІХ–ХХ ст.» Мета: узагальнити й поглибити знання учнів з теми; вдосконалити вміння працювати з додатковою літературою; виховувати повагу до борців за права людини, гордість за героїчне минуле свого народу. Обладнання: карта, портретні зображення історичних діячів, картки. Тип уроку: урок повторення, узагальнення та систематизації знань учнів. Форма уроку: урок-гра. Хід уроку І. Організаційна частина уроку Відбувається загальна організція класу, спрямована на виконання завдання тематичного оцінювання. ІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель звертає увагу на характер завдань; проповодить інструктаж або нагадує про особливості виконання тих чи інших завдань; звертає

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

189

увагу на сиситему оцінювання окремих завдань або ж всієї роботи в цілому; за потреби проводить тренувальні вправи (в такому разі час на підготовчий етап повинен бути збільшеним). ІІІ. Основна частина уроку Гра «Аукціон» Учні мають назвати якомога більше понять за певний час із певної теми. «Розминка» 1. Як склалася доля козаків-запорожців? 2. У складі яких держав опинилися українські землі наприкінці ХVІІІ ст.? 3. Хто з народних месників захищав інтереси українських селян у ХІХ ст.? 4. Чому І. Котляревського та Г. Квітку-Основ’яненка називають рятівниками української мови ? 5. Кого називали «галицькими будителями»? 6. Чому український народ з любов’ю та повагою згадує Т. Шевченка? 7. Хто такі меценати ? Кого ви знаєте з українських меценатів ХІХ ст.? 8. Що ви знаєте про Українську Центральну Раду? 9. Що таке голодомор? 10. Чому український народ повстав на боротьбу проти німецьких загарбників?

а) б) в) г) д) е) ж) з) і) к) л)

«Історичне лото» До наведених дат учні мають дібрати відповідні події: 1825 р.; 1840 р.; 1846 р.; 1914 р.; 1917 р.; 1918 р.; 1932–1933 рр.; 1939 р.; 1941 р.; 1945 р.; 1986 р.

Про кого йдеться? Прочитавши наведені тексти, слід назвати ім’я історичного діяча, про якого йдеться у ньому.

190

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1. Мужній, незламний борець, народний месник. П’ять разів утікав з війська, заслання та каторги. (Устим Кармелюк) 2. Декабрист. Написав Програму Південного товариства «Руська Правда». (П. Пестель) 3. Навчався в духовній семінарії, працював домашнім учителем, написав «Енеїду». (І. Котляревський) 4. Народився в сім’ї кріпака, поет, художник, родом з Черкащини. (Т. Шевченко) 5. Волинянка, поетеса, автор «Лісової пісні». (Леся Українка) 6. Родом з Львівщини, письменник, «український каменяр». (І. Франко) 7. Історик, голова Центральної Ради на Україні. (М. Грушевський) 8. Навчався в Київському університеті, започаткував розвиток археології, дослідник української історії. (В. Антонович) «Склади речення» Із слів, наведених по вертикалі, скласти речення. 1. Геноцид

2. Війна

3. Революція

ворог народу

розруха

цар

вирок

смерть

більшовики

знищення

голод

воля

4. Січові стрільці

5. Чорнобильська трагедія

6. Українська держава

Західна Україна

атом

Центральна Рада

воля

пожежа

Грушевський

добровольці

реактор

універсал

Історична плутанина Співвіднесіть твір та прізвища автора. 1) «Руська Правда» 2) «Кобзар» 3) «Русалка Дністрова» 4) «Лісова пісня» 5) «Енеїда» 6) Історія «України-Руси» 7) «Малоросійські оповідання»

а) Тарас Шевченко б) Леся Українка в) Михайло Грушевський г) «Руська трійця» д) Ярослав Мудрий е) Іван Котляревський ж) Григорій Квітка-Основ’яненко

Відповіді: 1 д; 2 а; 3 г; 4 б; 5 е; 6 в; 7 ж.

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

191

Кросворд Правильно вписавши слова по горизонталі, ви прочитаєте у виділеному рядку по вертикалі назву держави. 1 2 3 4 5 6

7

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства. (Гулак) Автор «Енеїди». (Котляревський) Історик, голова Центральної Ради. (Грушевський) Народний месник. (Кармалюк) Незламна волинянка. (Українка) Поет-шістдесятник. (Симоненко) «Український каменяр». (Франко)

«Ланцюжок» Перед вами ланцюжок цифр, з яких треба дібрати якомога більше дат, указавши події, що сталися цього року. Виділені цифри становлять початок кожної з дат. А. 1825403746; Б. 191739414445. Плутанина У наведених словах переплутані склади. Складіть слово і поясніть його значення. Виділені букви становлять початок кожного слова. щи пан на; па крі ки; це ме нат; ти пар зан; па оку ція; го кол спи; лю рево ція; чо сі ві ці стріль. З якого твору фраза? 1. «Рабство повинне бути рішуче скасовано». («Руська Правда», П. Пестель) 2. «І на оновленій землі Врага не буде супостата ...» («І мертвим, і живим...», Т. Шевченко)

192

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

3. «...і встане Україна з своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов’ян...» («Книга буття українського народу», М. Костомаров) Заповніть пропуски в таблиці Літературний гурток, створений у Львові у ХІХ ст. Панщина Українська організація ХІХ ст., названа на честь відомих слов’янських просвітителів Світова війна Український військовий добровільний підрозділ, створений на західноукраїнських землях на початку ХХ ст. Більшовики Заходи державного примусу Окупація Російські офіцери з дворян, які прагнули скасувати кріпацтво у ХІХ ст.

За рядком підручника Закінчіть речення, використовуючи текст підручника: Мисан В. Вступ до історії України. — К., 2006. — С.162–163. 1. «Не з легенд та переказів увірвалося в наше життя це лячне слово — ...» (Чорнобиль). 2. «9 травня святкують як...» (День Перемоги). 3. «Для народу України, як і для всіх громадян СРСР, ця війна стала...» (Великою Вітчизняною). 4. «До чорних сторінок української історії відноситься...» (голодомор). ІV. Підсумок уроку Учитель підводить підсумки уроку . V. Домашнє завдання Підготуватися до тематичного оцінювання, повторити § 7, 12, 17, 22 за підручником В. Мисана.

Тема 5. Україна сучасна

193

Тема 5. Україна сучасна Урок 32. Україна сучасна Мета уроку: підбити підсумки розвитку України протягом останніх 15 років відповідно до віку та набутих знань учнів, розглянувши основні етапи державотворення; збагатити, поглибити й закріпити учнівські знан­ ня з історії України; розвивати історичне й логічне мислення учнів під час опрацювання історичних джерел; виховувати повагу й цікавість до минулого, національних і загальнолюдських цінностей, розвивати навич­ки роботи в групі, доброзичливе ставлення до товаришів. Епіграф уроку: «На дні душі кожного мислячого й недурного українця спить Виговський, Дорошенко і Мазепа — й прокинеться, коли настане слушний час». (Микола Костомаров) Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник В. Власова та О. Данилевської, зошит з друкованою основою В. Власова, Конституція України, Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР (16 липня 1990 р.), «Акт проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 року), адміністративна карта сучасної України, політична карта світу, картки та завдання учням, портрети визначних осіб, музичний центр із записами пісень українських композиторів. Основні поняття та терміни: «День незалежності України», «референдум», «Конституція України», «Верховна Рада», «державна мова»,»державні символи», «діаспора». Хід уроку І. Актуалізація знань Враховуючи те, що даний урок є першим після тематичного оцінювання з теми «Україна в ХІХ–ХХ ст.», його доцільно розпочати з повторення основних подій попередньої теми. Вчитель ділить клас на п’ять груп по 5–6 школярів у кожній. Кожна з груп отримує окреме завдання знайти помилки в реченні. Учні мають виправити помилки і прочитати речення правильно, обґрунтувавши кожне виправлення. 1-а г р у п а. Великою справою «Руської трійці», до якої належав і Т. Г. Шевченко, став вихід у світ 1836 р. першої друкованої книжки живою народною мовою — «Кобзаря». 2-а г р у п а. Найбільш відома пісня «Ще не вмерла Україна...» була гімном легіону Українських січових стрільців, що брав участь у Другій світовій війні на боці Росії.

194

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

3-я г р у п а. Доба Української Радянської Соціалістичної Республіки розпочалась у 30-х роках XX ст., коли люди добровільно об’єдналися в колгоспи, жили у достатку і відчутно знизився рівень смертності серед населення. 4-а г р у п а. Пам’ятними днями Великої Вітчизняної війни, коли схиляють голови перед визволителями, є події 1944 року: 28 жовтня — офіційний день визволення Києва і 9 травня — визволення від фашистів України. 5-а г р у п а. 60 найвидатніших будівельників Байкало-Амурської магістралі та тих, хто піднімав цілину в степах України, дістали назву «шістдесятники». Учитель разом з учнями вислуховують речення з виправленим змістом та обґрунтування правильності змін. Виставляються та коментуються оцінки. II. Мотивація навчальної діяльності учнів Звучить мелодія авторської пісні Тараса Петриненка «Україна» («Дороги іншої не треба...»).

1-й у ч е н ь Що сили дає твоїй пісні, поет, І віру в прийдешнє залізну, Що слово гострішим діє, як багнет? — Любов до своєї Вітчизни.

2-й у ч е н ь Так тяжко стискається серце твоє, Коли ти із нею нарізно... Що крила тобі у натхненні дає? — Любов до своєї Вітчизни.

3-й у ч е н ь Про все ти співаєш: про сльози і сміх, Про молодість, битвами грізну... Та що буде вічне у співах твоїх? — Любов до своєї Вітчизни. (Володимир Сосюра)

У ч и т е л ь. Сьогодні ми перегорнемо останню сторінку підручника «Вступ до історії України» Це параграф 25, він називається «В Україні незалежній...» III. Оголошення теми і очікуваних результатів — Вже сьогодні ви є свідками більшості подій. Тож зараз йтиметься про життя вільної нашої держави, і ви будете брати участь у цій розмові, підготувавши свої повідомлення за отриманими на попередньому уроці завданнями.

Тема 5. Україна сучасна

195

ІV. Інтерактивна частина «Акваріум» Учні об’єднуються в групи по 5–6 чоловік, кожна з яких представляє свою картку із завданнями, отриману на попередньому уроці. Орієнтовний перелік питань: 1. Розпад СРСР. Незалежність України. 2. Конституція України як Основний Закон держави. Державні символи України. 3. Територія, населення та національний склад. Найбільші міста. 4. Сучасна Україна в Європі та світі. 5. Події осені–зими 2004 р. як свідчення єднання українського народу. Через те, що учні отримали завдання заздалегідь, для організації групою відповіді надається 2–3 хв. . Кожна з груп працює над представленням свого повідомлення, обирає з-поміж себе доповідача, який дає ґрунтовну й чітку відповідь на завдання групи, а також учня, який буде доповнювати. Наступний дає уточнення і поправки. Ще один учень обґрунтовує висновки. І, нарешті, пропозиції п’ятого учня — нові поняття до скарбнички слів. Після цього одна із груп розміщується в центрі класу або на початку середнього ряду в класі й утворює своє маленьке коло. Час відповіді обмежено 4–5 хв. Картка № 1 Розпад СРСР. Незалежність України. За матеріалами підручника (С. 189) «Декларацією про державний суверенітет...», «Актом проголошення незалежності...» знайди відповідники до дат, розміщених у хронологічній послідовності. 16 липня 1990 року

Спроба державного перевороту в СРСР й усунення М. С. Горбачова від влади

19–21 серпня 1991 року Декларація про державний суверенітет 24 серпня 1991 року

Всеукраїнський референдум й обрання Президентом України Л. М. Кравчука

1 грудня 1991 року

Акт проголошення незалежності України

Який зв’язок між цими подіями? До скарбнички слів • 24 серпня — День незалежності — свято українського народу. • Референдум — всенародне опитування способом голосування. Перший учень повідомляє встановлену відповідність, другий — зв’язок між даними подіями, третій — можливі доповнення, зміни чи виправляє

196

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

неточності (рецензує відповіді), четвертий — висновки згідно із запитанням картки, п’ятий пропонує поняття «до скарбнички слів». Картка № 2 Конституція України як Основний Закон держави. Державні символи України. За С. 192–194 підручника, спираючись на одержані раніше знання та статтю 20 Конституції, доповнити речення: • За Конституцією, главою держави є ... . • Закони ухвалює вищий законодавчий орган — ... . • Втілює закони в життя ... . • Найвищий судовий орган — ... . • Державний Прапор України являє собою ... . • Державний Герб України — це ... . • Авторами Гімну України є ... . • Державна мова в Україні — ... . До скарбнички слів • Конституція — «устрій», Основний закон, який встановлює права та обов’язки громадян. • Державна мова — мова державних установ, офіційна мова в державі. Доповнення вчителя: розповідь про національну святиню — Пересоп­ ницьке Євангеліє. Картка № 3 Територія, населення та національний склад, найбільші міста. За матеріалом підручника (С. 197) заповни пропуски. Робочий зошит: завдання 11 даного уроку. України розташована в ... . З півдня наші землі омивають ... моря. На півночі сусідом України є ..., на сході ... . На заході наша держава межує з ... . На території України нині ... області. До складу України входить також ... . Столицею України є її найбільше місто, майже тримільйонний ... . Великими містами, кількість мешканців яких перевищує 1 млн, є ... . В Україні живе понад ... млн осіб. Поряд із 37 млн українців в Україні мешкають ... і представники багатьох інших національностей. Та всі разом ми — український народ, а земля України — наша Батьківщина. До скарбнички слів • Київ — столиця України. Один учень читає основний текст. Інший — ті слова, що вставлені. Третій працює з картою, показуючи географічні об’єкти, про які йдеться.

Тема 5. Україна сучасна

197

Четвертий підсумовує сказане — правильність та чіткість заповнення пропусків, орієнтування на карті. П’ятий учень пропонує поняття до «скарбнички слів».

1. 2. 3. а) б) в) г) д) е) ж) з) і) к)

Картка № 4 Сучасна Україна в Європі та світі. За матеріалами підручника (С. 190–191) розкажи: Хто з названих діячів творить історію сучасної України? Розкажи, що тобі відомо про них. В останньому рядку запиши прізвище ще одного відомого українця, який, на твою думку, своїми досягненнями прославив Україну. Віктор Ющенко. Віталій та Володимир Клички. Михайло Грушевський. Богдан Хмельницький. Руслана Лижичко. Яна Клочкова. Леся Українка. Тарас Шевченко. Андрій Шевченко. ...

До скарбнички слів • Президент — глава держави. Картка № 5 Події осені–зими 2004 року як свідчення єднання українського народу. За свідченнями очевидців — батьків та їх друзів, матеріалами підручника, текстом підручника на С. 191 зробити висновок, що таке Помаранчева революція. Коли Віктора Ющенка обрано Президентом України? До скарбнички слів • Політичні події осені–зими 2004 року засвідчили, що всі разом ми є українським народом і лише від нас залежить майбутнє нашої Батьківщини. • Діаспора — у перекладі з грецької мови означає «розсіяння», перебування певної частини народу поза межами країни його походження. Доповнення вчителя. Розповідь про те, як вітала події Помаранчевої революції світова спільнота, поглиблення розуміння поняття «діаспора». Метод «Мікрофон» Складіть по одному реченню про видатних осіб сучасної України, свого краю, про події, які вважаєте найголовнішими.

198

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Робота в парах Підготуйте відповідь на запитання «Як я розумію слова, що служать епіграфом до уроку?» V. Підсумки та висновки уроку. Оцінювання роботи учнів Звучить запис музичного твору Т. Петриненка.

У ч и т е л ь. Майбутнє України залежить від кожного із нас. Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди. (Володимир Сосюра)

VІ. Домашнє завдання Читати § 25. Відповідати усно на запитання до параграфа (С. 197). Урок 33. Підсумковий урок «Прийди до серця, Україно!» Мета: узагальнити, закріпити знання, одержані учнями в процесі вивчення курсу «Вступ до історії України»; перевірити вміння застосувати здобуті знання, працювати з додатковою літературою, виступати перед аудиторією, працювати в групі, уважно ставитися до своїх товаришів. Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. Вид уроку: урок-подорож. Обладнання: державні сиволи України, портрети видатних українських діячів різних часів. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація діяльності учнів У ч и т е л ь. Ми з вами завершили вивчення навчального курсу «Вступ до історії України», в процесі вивчення якого ви лише наблизилися до найдавнішої науки — історії. Протягом наступних семи років ми продовжимо її більш глибоке дослідження. Сьогоднішній урок — останній цього навчального року. Тому пропоную провести його у незвичній формі — у вигляді подорожі сторінками історії України. ІІІ. Основна частина уроку Зал прикрашається квітами, рушниками, портретами народних героїв різних часів, державними символами.

Тема 5. Україна сучасна

199

Сцена 1 На сцену виходять два хлопчики.

1-й х л о п е ц ь. До мене сьогодні приїхав гість — мій дядько-вчений. Мама говорить, що він дуже дивний. 2-й х л о п е ц ь. Чому? 1-й х л о п е ц ь. Він намагається проникнути у минуле. Так каже мати. 2-й х л о п е ц ь. Як це? 1-й х л о п е ц ь. Не знаю. Але із собою він привіз дивну річ. Хочеш подивитися? 2-й х л о п е ц ь. Ще б пак! Хлопці заглядають до куліси.

2-й х л о п е ц ь. Оце так дивна річ. Схожа на «Запорожець», тільки якісь дивні кнопки, як у комп’ютера. Давай понатискаємо. Хлопці зникають. Звучить загадкова музика.

Сцена 2 На сцену виходить дівчина-старшокласниця в українському костюмі.

Д і в ч и н а. Кожна людина завжди з  великою любов’ю і душевною теплотою згадує, де вона народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І,  якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика держава Україна. Україна — це наша земля, рідний край з мальовничою природою, чарівною піснею, мудрими, талановитими людьми. Виходить хлопець-старшокласник у національному костюмі.

Х л о п е ц ь. Україна — це історія народу, який протягом віків боровся за свою свободу і незалежність. Д і в ч и н а. Поколінню, яке вступає в життя, присвячуємо. Х л о п е ц ь. Ми знаємо з тяжких, суперечливих розповідей про гіркоту переможного шляху. Тому повин­ні хоча б подумки пройти цю дорогу. (Йде.) На сцені з’являється князь та його дружина, які готуються до походу. Вибігають 1-й та 2-й хлопці.

1-й х л о п е ц ь. Ой, де це ми? 2-й х л о п е ц ь. Не знаю. Князь Олег у Царгороді свій щит до воріт прибивав. На місці Москви ліс шумів і ведмеді блукали. За наші гріхи Бог монголо-татар наслав. І ми із героїв надовго холопами стали. Звучить музика.

200

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1-й в о ї н. У 12 столітті я був вбитий половецькою стрілою. 2-й в о ї н. У 13-му мене задушила ординська петля. 3-й в о ї н. За конем в клубах пилу мене через 14-те протащили. (Йдуть.) Звучить козацький марш. Виходить запорізьке військо.

Ге т ь м а н Був час, Запорожжя відважні сини Стамбул і Варшаву, і Відень лякали. Та гетьмани наші союзників нових знайшли, Й московські бояри надовго нас до рук прибрали.

1-й к о з а к Мазепа Іван проти царського гніту повстав, Та внуки його двісті літ у церквах проклинали.

2-й к о з а к А тих, хто народ на століття в неволю продав, Героями нації в нас величали.

3-й к о з а к Північний сусід Запорозьку Січ руйнував, Коли козаки для царя Перекоп здобували. Григорій Потьомкін за пазухою камінь ховав. А наші діди його братом своїм називали. (Йдуть.)

Сцена 3 На сцені представники інтеліґенції: пое­ти, художники, учені.

Поет Поети й художники наші в  Європу ішли Своїми талантами світ дивувати.

Ху д о ж н и к Париж покорили і  в  Римі визнання знайшли. І  лиш на Вкраїні імен їх не знали. Йдуть. На сцені залишаються 1-й та 2-й хлопці.

1-й х л о п е ц ь. Оце так подорож! 2-й х л о п е ц ь. Де ми тільки не були! Д і в ч и н а-в е д у ч а. Історія зберег­ла приклади духовного та фізичного нищення української нації. Виходять діти, одягнені у білі та чорні одежі.

1-й у ч е н ь. 1654 р.— Переяславська угода з Московією. Початок процесу «добровільно-примусового» приєднання до Москви українських земель.

Тема 5. Україна сучасна

201

2-й у ч е н ь 1709 р.— Полтавська битва. Зруйнування столиці Гетьманщини м. Батурина московськими військами під командуванням князя О. Меншикова, які вирізали майже 6 тисяч мешканців столиці, переважно жінок і дітей. У травні Петро І видав наказ про страту на місці кожного спійманого запорожця. Початок руйнування Січі. 3-й у ч е н ь. 1775 р.— повне зруйнування Запорозької Січі за наказом Катерини ІІ. 4-й у ч е н ь. 1811 р.— закриття Києво-Могилянської академії. 5-й у ч е н ь. 1847 р.— розгром російською владою Кирило-Мефодієвського братства — першої української громадської організації політичного спрямування. 6-й у ч е н ь. 1888  р.— Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами. 7-й у ч е н ь. 1914 р.— заборона російською владою святкування на українських землях під Росією 100‑річчя від народження Тараса Григоровича Шевченка. Х л о п е ц ь - в е д у ч и й. І це далеко не повний перелік хронології винищення українського народу. Звучить «Реквієм» Моцарта.

Сцена 4 На сцені засідання Центральної Ради.

1-й х л о п е ц ь. Не розумію, де це ми. Схоже на наш час, а за вікном постріли. 2-й х л о п е ц ь. Мені здається, що я  десь бачив цих людей. Один із них схожий на М. Грушевського. М. Гр у ш е в с ь к и й. Що це в нас за гості? Я дійсно Грушевський. А  звідки ви? 1-й х л о п е ц ь. Ми учні 6-го класу і  живемо у 2006 році. М. Гр у ш е в с ь к и й. Хлопці, здалеку вас занесло в наші бурхливі часи. Ви знаєте, хто ми і що зараз відбувається? 2-й х л о п е ц ь. Так, ми вчили. Ви намагаєтеся відродити та відстояти українську державність. М. Гр у ш е в с ь к и й. Не забули нас. А що ж ви знаєте? Я був викладачем університету і можу перевірити ваші знання. 1-й х л о п е ц ь. Що ж, питайте, ми можемо навіть зв’язатися з нашими однокласниками, і вони нам допоможуть. М. Гр у ш е в с ь к и й. Ось мої запитання.

202

1. 2. 3. 4. 5.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Експрес-вікторина, в якій беруть участь глядачі Що це за дата 4 березня 1917 р.? (Створення ЦР) Що таке УНР? Хто був першим президентом УНР? Хто такий Павло Скоропадський? Хто такий Симон Петлюра?

1-й х л о п е ц ь. Ми відповіли на питання, але хотілося б знати більше. М. Гр у ш е в с ь к и й. Ви зустрінетеся з людьми, яким були не байдуже доля України. Вони самі про себе розкажуть. Х л о п е ц ь - с т а р ш о к л а с н и к. Я — Володимир Кирилович Вин­ ниченко. І майже ваш земляк, бо народився в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область). Все своє доросле життя проводив роботу серед селян та робітників, щоб викрити політику самодержавства в Україні. 3 березня 1917 р. під час Українського національного конгресу обраний заступником голови Української Центральної Ради, а згодом — заступником голови Малої Ради. У 1918 р. мене обрали головою Директорії УНР. Але не все так просто в політиці. Українська революція була придушена більшовицькими військами. І,  не погоджуючись з більшовиками, я емігрував до Франції, де в  основному займався літературною діяльністю. Я завжди прагнув бути самим собою, нікого не наслідувати. Я прагнув, щоб люди жили в  гармонії, без війн і катастроф. Я важко працював, часто знав матеріальну скруту, жив далеко від рідної України, але творив для неї, для її майбутнього. 2-й х л о п е ц ь - с т а р ш о к л а с н и к. Я — Павло Скоропадський. Мій рід починається з Івана Скоропадського — українського гетьмана. Народився в 1873 р. в місті Вісбадені, що в Німеччині. Дитячі роки провів у місті Тростянець у родовому маєтку. Коли мені виповнилося 10, то з  батьками переїхав до Моск­ви. Потім у Петербурзі здобув військову освіту. Вчився дуже добре і  як один з кращих учнів був обраний пажем імператриці Марії Федорівни. У 39 років я вже був генерал-майором. Пройшов російсько-японську війну, нагороджений орденами Св. Анни, Станіслава, ­Володимира. А також був одним з  найбагатших людей свого часу. Але престижна блискуча столична кар’єра не приваб­ лювала мене. З початком Першої світової війни продовжую бойову кар’єру на фронтах Східної Прусії. Із падінням царизму у 1917 році корпус, в якому я  слу­жив, було перетворено в перший Український корпус, а я отримав чин Генерального отамана Вільного козацтва. А незабаром мені довелося очолити українську державу. Я намагався провести ряд перетворень на зразок європейських держав. Але здійснити

Тема 5. Україна сучасна

203

свої мрії так і  не довелося. Разом з  відступаючими німецькими військами я залишив Київ. Бувши главою держави, я  втратив всю свою власність, але залишив цілою державну казну, якою міг розпорядитися Петлюра. 3-й у ч е н ь - с т а р ш о к л а с н и к. Я  — Симон Васильович Петлюра, народився 1879  р. у сім’ї полтавських міщан. Від батька я дістав не дуже поширене ім’я  — Симон. Та й  родоводом не міг пишатися. Але я  часто чув захоплюючі розповіді про козацьке минуле. І  вважав, що мої діди та прадіди славного козацького походження. Після Жовт­ невого перевороту у Петрограді, проголошення радянської влади в  Україні в грудні 1917  р. найсерйознішу небезпеку для свободи і незалежності України вбачав у більшовиках, вів з  ними непримиренну і рішучу боротьбу. Цій позиції я не зраджував ніколи. Як військовий я активізував діяльність щодо створення Збройних сил України. Я  підтримав австро-німецьку окупацію. За це мене вважали зрадником. Після гетьманського перевороту 1918  р. змушений був відійти від військових справ і  став на чолі військ Директорії, а  потім і очолив її. Про себе казати тяжко, тому скажу про свої справи словами командира Січових стрільців Є.  Коновальця: «С. В. Пет­­­лю­ра  — людина кристально чесна, без­корисна, доброї волі, великої віри й  енергії. Правда, у нього не було потрібної підготовки щодо керівниц­тва військовими й політичними справами Української Республіки, однак велика віра була тим чинником, який, незважаючи на невдачі, яких зазнала українська влада, об’­єд­нував всіх в одну цілісність і  дав змогу вести визвольну боротьбу на українській території більш ніж півроку». М. Гр у ш е в с ь к и й. Так, ми боролися і не змогли перемогти, але змог­ли відродити ідею української державності. 1-й х л о п е ц ь. Так, і ця ідея відродилася, незважаючи на 70 років радянської влади. Мій дід був хазяїном, землю любив і орав. І сіно косив день і ніч — поки зорі світали. А батько в колгоспі гнув спину і Бога благав, Щоб діти на землі не робили.

2-й х л о п е ц ь Не раз повертався я з дальніх доріг. Походив, політав, поїздив по світі багато, Та ніколи не сяду на отчий високий поріг, Бо в чорнобильській зоні стоїть батьківська хата.

204

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Хлопець-ведучий Так встань же з колін і державність свою відроди, верни свою мову; в Європу, як рівний, увійди, бо більше такої можливості не буде. Звучить «Аве, Марія».

Д і в ч и н а - в е д у ч а. Ми віримо в  тебе, рідна Вітчизно, і Бога благаємо тебе захистити. Виходить дівчина в білому вбранні і читає молитву. Запалюються свічки. О Мати Божа, о райський цвіте. Тебе благають українські діти: Не дай в неволі нам пропадати, Вкраїну нашу верни нам, Мати, Де наші предки вмирають в ранах. Не дай нашим дітям жити в кайданах, Позволь зібрати жертв наших жнив. Вкраїну нашу верни нам, Діво.

Список використаної літератури 1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Все­ світня історія.5–12 класи. — К.: Ірпінь, 2005. 2. Мокрогуз О. П., Єрмоленко А. О. Дидактичні ігри з історії. 7–9 класи. — Х.: Вид. гр. «Основа», 2004. 3. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Ґенеза, 2005. 4. Мисан В. О. Оповідання з історії України. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Ґенеза, 2005. 5. Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо: Книга для читання. — К.: Махаон-Україна, 2000. 6. Нартов В. В., Харківська Н. І. Вступ до історії України. Практикум. — Х.: Ранок, 2005. 7. Україна. Історичний атлас. 5 клас. — К.: Мапа, ЛТД, 2000. 8. Кучерук О. Ілюстрована енциклопедія історії України. Від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. — К.: Спалах ЛТД, 1998. 9. Історія України в казках та легендах / Під ред. О. А. Волосевич. — Л.: Аверс, 2001. 10. Татаринов М. В., Харківська Н. І. Вступ до історії України. Робочий зошит до початкового курсу історії України. 5 клас. — Х.: Східнорегіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2000. 11. Якущенко О. А.Тематичне оцінювання за темою «Знайомство з історією» // Історія та правознавство. — 2005.— № 28. 12. Левітас Ф. Л. По стародавньому Києву. Урок-екскурсія для учнів 5–7 класів. Позакласні заходи з історії / Авт.-упорядн. Ф. Л. Левітас. — Х.: Вид. гр. «Основа», 2004. 13. Виборна С. О. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ. 5 клас // Історія та правознавство. — 2005.— № 32. 14. Сокальський В. В. Визвольна війна українського народу (1648–1657). 5 клас // Історія та правознавство. — 2006.— № 3. 15. Бугай Л. О. Українська держава — Гетьманщина. Історія України. 5 клас //Історія та правознавство. — 2005.— № 30. 16. Відайко Г. В. Вірую. Прийди до серця, Україно. Тиждень історії та правознавства в школі / Упоряд. Н. І. Харківська. — Вип. 2. — Х.: Вид. гр. «Основа», 2005.

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ

Автори-упорядники Мисан Віктор Олександрович Морозова Наталія Миколаївна Харківська Наталія Іванівна Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас Ãîëîâíèé ðåäàêòîð Í. ². Õàðê³âñüêà Ðåäàêòîð О. О. Івакін Òåõí³÷íèé ðåäàêòîð Î. Â. ˺áºäºâà Êîðåêòîð О. Ì. Журенко ϳäïèñàíî äî äðóêó 28.07.2006. Ôîðìàò 60×84/16. Ïàï³ð îôñåòíèé. Ãàðí³òóðà шê³ëüíà. Äðóê îôñåòíèé. Óì. äðóê. àðê. 12,15. Çàìîâëåííÿ ¹ 6-08/41-1. Надруковано у друкарні ПП «Тріада+». Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15. ÒΠ«Âèäàâíè÷à ãðóïà “Îñíîâà”». Ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7434 â³ä 12.06.2003. Óêðà¿íà, 61001, Õàðê³â, âóë. Плеханівська, 66. òåë.: (057) 731-96-33 å-mail: [email protected]