Глоссарий по мониторингу и охране окружающей среды

Міністерство освіти і науки України Український державний університет водного господарства та природокористування

УДК 504.064.3:574 (075.8) ББК 228.081 я7 П 84 Рецензенти: П.Д.Хоружий, доктор технічних наук, професор, завідувач відділу водопостачання і каналізації Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аґрарних наук

Ñ.Á.ÏÐÎÖÅÍÊÎ Â.À.ÊÎÂÀËÜ×ÓÊ

¥ËÎÑÀÐ²É Ç ÌÎÍIÒÎÐÈÍÃÓ ÒÀ ÎÕÎÐÎÍÈ ÄÎÂʲËËß 6 000 ñë³â ³ òåðì³íîëîã³÷íèõ ñëîâîñïîëó÷åíü

РІВНЕ ВАТ «Рівненська друкарня» 2003

М.М.Гіроль, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції Українського державного університету водного господарства та природокористування В.М.Орлов, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри водопостачання та бурової справи Українського державного університету водного господарства та природокористування В.М.Сівак, кандидат технічних наук, доцент кафедри водопостачання та бурової справи Українського державного університету водного господарства та природокористування

П 84

Проценко С.Б., Ковальчук В.А. Ґлосарій з моніторингу та охорони довкілля: 6 000 слів і термінологічних словосполучень. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2003. – 472 с. ISBN Наведені основні поняття і терміни та їх визначення, що стосуються питань екології, екологічного моніторингу, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів і уживаються в науці, техніці та виробництві. Довідковий посібник розрахований на студентів спеціальностей 6.092600 «Водопостачання та водовідведення», 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція» та інших будівельного і природоохоронного профілю. Бібліогр.: 280 назв.

УДК 504.064.3:574 (075.8) ББК 228.081 я7 ISBN

До читачів

До читачів

До читачів Дайте точне визначення слову і ви позбавите світ половини його непорозумінь. О.С.Пушкін «Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля» є однією з перших фахових дисциплін, які відповідно до навчального плану вивчають студенти спеціальностей «Водопостачання і водовідведення» та «Теплогазопостачання і вентиляція». Викладання даного курсу спрямоване на формування у спеціалістів, майбутня діяльність яких безпосередньо пов’язана з використанням природних ресурсів і впливом на довкілля, цілісної уяви про процеси і явища, які відбуваються у живій та неживій природі в умовах інтенсивного антропогенного впливу, розуміння можливостей сучасних наукових методів пізнання природи та її захисту і володіння ними на рівні, необхідному для вирішення завдань, що мають практично-науковий зміст і виникають при виконанні професійних функцій. «Моніторинг...» є комплексною дисципліною, що торкається широкого кола питань з багатьох суміжних галузей знань – природничих, загальнонаукових, фахових (інженерних), інформаційних, суспільствознавчих тощо – і, нерідко, з тих навчальних курсів, викладенню яких передує дана дисципліна. Саме з цим пов’язані певні труднощі при викладанні даного курсу, оскільки викладачеві часто-густо доводиться пояснювати студентам значення тих чи інших термінів і понять, що містяться у матеріалі лекцій, практичних і лабораторних занять. Таким чином формуються своєрідні нотатки на полях чи у тексті конспекту, які містять тлумачення незрозумілого слова або виразу – так звані «ґлоси». Звідси власне і народилася ідея створення окремого Ґлосарія з «Моніторингу...» – збірки ґлос – незрозумілих, рідковживаних слів або виразів, понять із суміжних дисциплін, термінів іншомовного походження з їх тлумаченням і поясненням етимології. Слід сказати, що словники термінів і визначень у галузі екології, охорони довкілля та раціонального природокористування видавалися неодноразово, у тому числі і в Україні, включаючи такі фундаментальні роботи, як двадцятирічна праця М.Ф.Реймерса «Природопользование» (1990) [237], «Словарь-справочник по экологии» К.М.Ситника із співавторами (1994) [253], нещодавно виданий словник-довідник «Екологія. Охорона природи» М.М.Мусієнка із співавторами (2002) [119] тощо, проте майже всі вони адресувалися майбутнім екологам, а відтак орієнтувалися на «набір» загальноекологічних термінів саме для цієї спеціальності. До того ж переважна більшість існуючих видань російськомовна. Саме згадані обставини і стали основною мотивацією до розробки вузькоспеціалізованого, профільного термінологічного словника з питань моніторингу та охорони довкілля для фахової підготовки майбутніх спеціалістів з «Водопостачання і водовідведення» та «Теплогазопостачання і вентиляції». Автори цієї публікації ставили за мету запропонувати настільну книгу, яка б слугувала студентам джерелом повсякденних довідок з питань, що виникають при вивченні даного курсу, а також при читанні ін. матеріалів з питань моніторингу та охорони довкілля – газет, журналів, книжок, навчальної літератури, при прослуховуванні радіопередач, перегляді телепрограм тощо. При підготовці до друку цього видання доводилося вирішувати певну дилему. З одного боку, автори намагалися якомога повніше охопити і розкрити коло питань, яких торкається дана навчальна дисципліна. З іншого боку, обмежений обсяг видання зумовив, поперше, вибір оптимальної кількості найуживаніших слів та виразів, залучених до Ґлосарія. По-друге, бажання повно, але стисло описати слово чи вираз нерідко наражалося на певні обмеження, властиві для видань такого типу. Долаючи згадані труднощі, укладачі прагнули, безумовно, використати здобутки своїх попередників і подати якнайбільше нових, нещодавно запроваджених у вжиток слів і значень, тлумачення яких інколи важко або взага3

лі неможливо віднайти в існуючих словниках, а також по-сучасному витлумачити терміни, що давно увійшли у професійну лексику, але значення яких в останні роки змінилося чи розширилося. При цьому значну увагу було приділено термінам і поняттям, що з’явилися у вітчизняному і зарубіжному природоохоронному законодавстві, у фаховій літературі в останнє десятиріччя. Цілком природно, що весь обсяг тематики з моніторингу і охорони довкілля включити у словник обмеженого обсягу неможливо. Тому в Ґлосарій потрапили лише обрані терміни. Наскільки вибір авторів-укладачів задовольнить користувачів словника, покаже час і досвід роботи з виданням. При значному масиві інформації перевага надавалася не довгим статтям енциклопедичного характеру, а короткому описові понять. Центр ваги, таким чином, перенесений на дефініції понять, що виправдано словарним характером видання. Враховуючи обмежений обсяг тексту статей, наприкінці кожної з них автори навели посилання на літературні джерела, в яких читач зможе знайти додаткову інформацію щодо даного слова чи виразу. Багатозначність великої кількості термінів і особливо понять, кількість варіантів розшифровки яких сягає десятків і навіть сотень, неминуче призвела до того, що у Ґлосарії поєднані короткі пояснення-дефініції, більш детальні тлумачення понять (в ряді випадків з фактичними довідками) та статті енциклопедичного характеру. Як це прийнято у подібних випадках, від стандартного обсягу статей довелося відмовитися. Цілком природно, що це призвело до певної строкатості стилю викладення матеріалу. Незважаючи на численність використаних літературних джерел, Ґлосарій певною мірою залишається авторською роботою, оскільки значна кількість визначень термінів і понять не перенесена механічно з першоджерел, а подана в авторському трактуванні. З точки зору ориґінальності трактувань смислу понять у Ґлосарії можна виділити чотири рівні. Переважна частина дефініцій наведена за змістом у відповідності з енциклопедичними словниками та іншими словниковими виданнями. Інша частина запозичена з довідників, підручників, монографій, наукових статей та періодичних видань або витлумачена заново, але принципово не відрізняється від загальноприйнятих поглядів (звісно, з неминучою поправкою на авторське сприйняття і розуміння). Третя частина являє собою авторські розробки (особливо в тих випадках, коли розшифровки термінів відсутні у випущених раніше довідкових виданнях). В окрему групу слід віднести визначення, що залишені без змін і наведені у формулюваннях нормативно-законодавчих документів (зокрема термінологічних стандартів). Велику увагу було приділено етимології (походженню слів), адже історія слова завжди викликає непереборну цікавість і допомагає краще зрозуміти його смислову структуру. З огляду на це етимологічні довідки в деяких словникових статтях мають досить розгорнений характер. При підготовці видання автори зіткнулися з необхідністю використовувати значну кількість термінів і виразів термінологічного характеру, які в силу відомих об’єктивних та суб’єктивних причин ще не мають загальноприйнятого варіанту українського написання (особливо з галузі молодих наук та прикладної сфери). В подібних випадках (зумовлених неусталеністю терміна в науковому стилі мови, існуванням різних наукових шкіл і течій тощо) укладачі залишили за собою право вибору варіантів, які найбільше відповідають нормам сучасної української літературної мови і найбільш точно виражають суть описуваного явища. При цьому українським термінам надавалася перевага перед іншомовними. В ряді випадків (при наявності рівноправних варіантів) вибір зроблений довільно – з метою однаковості. У Ґлосарії дотримано правил останньої редакції Українського правопису. Широко представлені слова і словоформи з літерою «Ґ» (за виданнями [63, 122]). Випускаючи у світ цей Ґлосарій, автори сподіваються, що він стане у нагоді не тільки студентам і викладачам вищих освітніх закладів, але й численним спеціалістам водного 4

До читачів

Про структуру та користування ґлосарієм

та комунального господарства, промисловості, працівникам природоохоронних органів та всім тим, кого турбують питання охорони довкілля. Автори вважають за необхідне підкреслити, що даний Ґлосарій має сугубо довідковий, інформаційний, а не нормативний характер, і жодною мірою не може замінити собою термінологічні стандарти, словники, довідники, енциклопедії тощо. «Ґлосарій з моніторингу та охорони довкілля» також не претендує на виключну повноту охоплення даної тематики. Збір матеріалу і робота над його удосконаленням продовжуються. Автори також свідомі того, що при підготовці подібного за складністю видання можливі упущення, і тому указання на ці недоліки будуть прийняті із вдячністю. Всі побажання читачів, зауваження, виправлення та доповнення, спрямовані на покращання книги, просимо надсилати за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 11, УДУВГП, кафедра ВТГВ, або ж на E-mail: as076rstu.rv.ua. Вони будуть із вдячністю прийняті, розглянуті і враховані у подальшій роботі. Словникові статті з питань «Водовідведення», «Очистка стічних вод» уклав В.А.Ковальчук, решту статей уклав та підготував до друку матеріал книги С.Б.Проценко. У даного Ґлосарія були свої прекурсори (попередники). Він певною мірою доповнює матеріал, наведений у навчальних посібниках «Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля» [108] і «Практикум з моніторингу та інженерних методів охорони довкілля» [109], підготовлених викладачами кафедри водовідведення, теплогазопостачання і вентиляції УДУВГП і виданих у 2000, 2002 рр. При підготовці книги разом з іншими літературними джерелами (енциклопедіями, енциклопедичними та тлумачними словниками, довідниками, нормативно-законодавчими документами, підручниками, монографіями, науковими статтями, періодичними виданнями, список яких наведений у кінці книги) використовувалися також матеріали, досвід та результати практичної роботи державного управління екології і природних ресурсів в Рівненській області, за що автори висловлюють щиру подяку керівництву та працівникам цього управління – М.М.Гуйдашу, Ю.В.Ширку (нині – народний депутат Верховної Ради України), П.В.Жуку, І.Г.Окунєвій та ін. Автори глибоко вдячні офіційним і неофіційним рецензентам книги за численні поради, дружні корисні побажання і рекомендації, які дозволили відчутно поліпшити структуру і зміст видання. Окрему дяку автори складають керівництву Рівненської обласної державної адміністрації (М.П.Сорока, В.М.Берташ), обласної ради (Р.Д.Василишин) та членам постійної комісії обласної ради з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, екології і використання природних ресурсів (голова М.Кривко) за глибоке розуміння проблем фахової підготовки майбутніх спеціалістів та виділення у надсутужних фінансових умовах коштів, необхідних для видання цієї книги. Практикум видано коштом Фонду охорони навколишнього природного середовища Рівненської обласної ради. Світлій пам’яті Вчителів проф. Анатолія Івановича Мацнєва, проф. Олега Петровича Синьова присвячують цю роботу Автори

5

Про структуру та користування ґлосарієм Словники не читають, ними користуються. М.Ф.Реймерс Статті у Ґлосарії розміщені за українським алфавітом і побудовані за традиційною для подібних видань схемою: назва-заголовок, виділена напівгрубим шрифтом, її синоніми (якщо такі є), наведені у круглих дужках після символу E через кому також напівгрубим шрифтом, етимологічна довідка у квадратних дужках (в разі потреби така довідка дається також і для синонімів та слів-омонімів, якщо вони походять від різних іншомовних слів), дефініція (визначення) та коротке викладення суті питання, посилання (після символу Š) на додаткові джерела інформації відповідно до списку літератури, наведеного у кінці книги, та, в окремих випадках, посилання на інші назви статей, набрані курсивом і наведені після символів:  – у значенні «порівняй», ☯ – «протилежне» (для антонімів), 1 – «дивись», «дивись також». Складені назви статей (з двох чи більше слів) розміщені переважно за гніздовою системою (близькі терміни групуються у «гніздо»). На першому місці в них подається слово, основне за семантичним значенням, у початковій граматичній формі (застосована так звана інверсія). Автори намагалися дотримуватися, за рідкими винятками, принципу виділення смислового іменника у називному відмінку однини як ключового слова у багатослівних назвах статей, що нині широко застосовується у спеціальних словникових і термінологічних виданнях. Як свідчить досвід, утруднень у користуванні словниками такий принцип їх формування не викликає. У тексті статей, навпаки, багатослівні терміни, як правило, не піддаються насильницькій інверсії, і використовується прямий (загальноуживаний) порядок слів. Напр., у назві статті мовиться «Ресурси природні», тоді як у визначеннях (дефініціях) інших статей цей термін подається як «природні ресурси» у відповідному відмінку, що, на нашу думку, полегшить сприйняття змісту статей. Назви статей, як правило, подані у формі однини, за винятком тих, що уживаються переважно або виключно у множині (напр., мовиться «Вода морська» у значенні «речовина», проте «Води морські» – у значенні «природний ресурс»). В окремих випадках у назвах статей у круглих дужках наведені абревіатури, інші варіанти написання, а також необов’язкові слова (частини слів), або ж такі, що уточнюють, пояснюють чи розширюють значення цих назв. До термінів, що містять слова, запозичені з інших мов, наведена коротка етимологічна довідка у квадратних дужках. Етимон (слово з іншої мови) передається за допомогою латинського, рідше – кириличного алфавіту. Так, давньогрецькі слова наведені у латинській транскрипції, причому в основу покладений фонетичний принцип: «e:» (довге «е») означає «ету» (η); «o:» (довге «о») – «омегу» (ω). У деяких випадках етимологія містить лише вказівку на мову-джерело, напр., Агар (агар-агар) [малайське]. Якщо українське слово і його етимон (іншомовне слово) однозначні, останнє дається без перекладу, напр., Абсорбція [лат. absorptio]. У випадках, коли іншомовне слово має інше значення, або коли це сприяє повнішому розкриттю слова, яке увійшло в українську мову з інших мов, наведені не тільки написання чи транскрипція цього слова, але і його переклад, напр., Абсорбер [t лат. absorbere – поглинати], де символ t означає: «походить від...», «на основі...». Для більшої інформативності в етимологічній довідці інколи після символу t вказано також і першоджерело, від якого походить слово-заголовок, напр., Аварія [іт. avaria t араб. авар – пошкодження, шкода]. Якщо слово складається з двох або більше коренів, у довідці між ними ставиться знак +, напр., Автотрофи [t гр. autos – сам + trophe: – їжа, харчування]. У словах латинського і давньогрецького походження, якщо їх основа за називним відмінком не ясна, поруч у круглих дужках наводиться форма родового відмінку, яка виявляє чисту основу слова, напр., Аґент [t лат. agens (agentis) – діючий]. Часто повторювані префікси або початкові чи кінцеві частини складних слів даються як окремі вокабули (статті) з відповідними етимологічними тлумаченнями і пояснення6

Про структуру та користування ґлосарієм

Український алфавіт

ми, напр., Антропо... [t гр. бnthro:pos – людина] або ...антроп [t гр. бnthro:pos – людина]. При цьому у назвах-заголовках, утворених за допомогою цих елементів, в етимологічній довідці даний словотвірний елемент не повторюється, натомість подається посилання курсивом, напр., Антропоген [t антропо... + гр. genos – народження], Синантроп [t гр. syn – разом + ...антроп]. У статтях, назви яких мають спільнокореневі слова української мови із спільною етимологією, етимологічну довідку подано при одному (основному) з них. У дефініціях лексичне значення терміну розкривається шляхом його логічного визначення або за допомогою синонімів. Якщо назва-заголовок означає складне наукове поняття, то тлумачення, як правило, складається з кількох частин. Інколи, в разі потреби, у текстах статей наведені також короткі відомості довідкового характеру. Тлумачення слів і виразів, що можуть мати кілька різних значень, у т.ч. слова-омоніми подані в одній статті під цифровими індексами: ; і т.д. Якщо слова-омоніми походять від різних іншомовних слів, для кожного з них подана також окрема етимологічна довідка, напр., Синантроп – [t гр. syn – разом + ...антроп]...; [t лат. Sina – Китай + ...антроп]... Якщо визначення терміну у різних галузях знань має різне тлумачення, то це обмовляється ремаркою – текстом одразу після цифрового індексу (напр., див. Земля). Якщо значення якогось терміну розкривається усередині тексту статті (дефініції іншого поняття), то такий термін (який не має у Ґлосарії власної статті) виділяється напівгрубим курсивом. У Ґлосарії застосовується система перехресних посилань. Назва статті, на яку дається посилання, набрана у тексті іншої статті або в етимологічній довідці курсивом (непряме посилання). Тим самим полегшується пошук додаткових та пояснюючих термінів і понять. В разі необхідності залучення додаткової інформації здійснюється пряме посилання до іншого терміну Ґлосарія за допомогою символів: 1 («дивись»),  («порівняй»), ☯ («протилежне»). Посилання на інші статті наведені тільки у тих випадках, коли читачеві рекомендується ознайомитися із змістом цих статей, щоб отримати пояснення шуканого терміну. З метою економії місця запроваджена система скорочень. Поряд із загальноприйнятими застосовуються скорочення, спеціально розроблені для даного Ґлосарія (див. нижче «Прийняті умовні позначення та скорочення»). Слова, що складають назву статті, у її тексті позначаються малими початковими літерами цих слів з крапкою і наведені напівгрубим шрифтом. Якщо у тексті групи статей, що слідують поспіль (термінологічному гнізді), зустрічається слово або словосполучення, спільне і основне для них за семантичним значенням (ключове), то воно позначається великою першою літерою (для словосполучень – літерами) з крапкою також напівгрубим шрифтом. До чисел, що позначають рік, слово «рік» або скорочення «р.» не додається (напр., «1936»). У Ґлосарії застосовуються скорочення слів, що позначають державну, мовну чи національну приналежність (напр., англ. – англійський), назв місяців (напр., лист. – листопад). Найменування величин, одиниць величин та їх позначення, що використовуються у Ґлосарії, відповідають Міжнародній системі одиниць (СІ). В окремих випадках наведені й інші позначення, що зустрічаються в літературі. Одиниці мір подаються загальновживаними умовними позначеннями (див. нижче «Скорочення одиниць фізичних величин» і «Множники та префікси для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх позначення»). Наприкінці видання подано пояснення найбільш уживаних абревіатур і скорочень як у кириличному, так і в латинському написанні. Предметний покажчик, наведений у кінці Ґлосарія, є важливим інструментом раціонального використання поданого матеріалу і складений з достатньою деталізацією термінів. В нього внесені всі терміни основного словника, синоніми, а також терміни, використані у тексті статей. Все це суттєво збільшує інформативність видання.

7

Український алфавіт Аа Йй Цц

Бб Кк Чч

Вв Гг Ґґ Лл Мм Нн Шш Щщ ь

Дд Ее Оо Пп Юю Яя

Єє Рр

Жж Сс

Зз Тт

Ии Уу

Іі Фф

Її Хх

Скорочення одиниць фізичних величин А – ампер атм – атмосфера бер – біол. еквівалент рентґена Бк – бекерель В – вольт Вт – ват г – грам га – гектар год – година Ґр – ґрей Дж – джоуль доб – доба еВ – електрон-вольт Зв – зіверт кал – калорія

Кі – кюрі Кл – кулон л – літр люд – людина м – метр міс – місяць мм рт.ст. – міліметр ртутного стовпа Ом – ом Р – рентґен расп – распад с – секунда См – сименс т – тонна хв – хвилина ц – центнер

Множники та префікси для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх позначення

8

Множник

Префікс

1018 1015 1012 109 106 103 102 101 10–1 10–2 10–3 10–6 10–9 10–12 10–15 10–18

екса пета тера ґіга мега кіло гекто дека деци санти мілі мікро нано піко фемто ато

Позначення префіксу українське міжнародне Е E П P Т T Ґ G М M к k г h да da д d с c м m мк µ н n п p ф f а a

Прийняті умовні позначення та скорочення

Прийняті умовні позначення та скорочення

Прийняті умовні позначення та скорочення ~ – близько, приблизно < – менше > – більше ≤ – не більше ≥ – не менше + – і, та аґротехн. – аґротехнічний адм. – адміністративний, адміністративно адм.-госп. – адміністративно-господарський адм.-тер. – адміністративно-територіальний ам. – американський англ. – англійський араб. – арабський атм. – атмосферний б.-м. – більш-менш бер. – березень біогеогр. – біогеографічний біогеохім. – біогеохімічний біоекол. – біоекологічний біол. – біологічний, біологічно біотехн. – біотехнічний біохім. – біохімічний в осн. – в основному в (у) п.ч. – в (у) першу чергу в (у) сер. – в (у) середньому в (у) св.ч. – в (у) свою чергу в (у) ст.ум. – в (у) стандартних умовах в (у) т.ч. – в (у) тому числі вер. – вересень віз. – візантійський (середньо-грецький) вкл. – включати, включаючи водогосп. – водогосподарський геогр. – географічний, географічно геод. – геодезичний геоекол. – геоекологічний геол. – геологічний геол.-геогр. – геолого-географічний геол.-екол. – геолого-екологічний геол.-екон. – геолого-економічний геол.-пром. – геолого-промисловий геофіз. – геофізичний геохім. – геохімічний, геохімічно гідравл. – гідравлічний, гідравлічно гідробіол. – гідробіологічний гідрогеол. – гідрогеологічний гідрол. – гідрологічний гідромех. – гідромеханічний гідротехн. – гідротехнічний гідрохім. – гідрохімічний гол. – головний

гол.ч. – головним чином голл. – голландський госп. – господарський, господарсько гр. – давньогрецький ґрунт. – ґрунтуватися дав.-вер.-нім. – давньоверхньонімецький див., див.т. (1) – дивись, дивись також досл. – дослівно екол. – екологічний, екологічно екол.-екон. – еколого-економічний екон. – економічний, економічно екон.-геогр. – економіко-географічний жарг. – жаргонний жовт. – жовтень за доп. – за допомогою заг. – загальний заг.-екол. – загальноекологічний заг.-геогр. – загальногеографічний заг.-зоол. – загальнозоологічний заг.-сан. – загальносанітарний заг.-фіз. – загальнофізичний заст. – застосовувати(ся), застосовуючи, застосування застар. – застарілий зах. – західний зменш. – зменшувальний знах. – знаходитись і т.д. – і так далі і т.ін. – і таке інше і т.п. – і тому подібний ін. – інший інж. – інженерний інж.-геол. – інженерно-геологічний інж.-техн. – інженерно-технічний ісл. – ісландський ісп. – іспанський іт. – італійський кан. – канадський квіт. – квітень коеф. – коефіцієнт лат. – латинський лист. – листопад лісогосп. – лісогосподарський літ. (Š) – література лют. – лютий м. – місто м.б. – може бути макс. – максимальний, максимально мед. – медичний мед.-біол. – медикобіологічний мед.-сан. – медико-санітарний мех. – механічний, механічно 9

міжн. – міжнародний мікробіол. – мікробіологічний мін. – мінімальний міс. – місяць млн – мільйон млрд – міліард н.у. – нормальні умови наз. – називати(ся) напр. – наприклад наук.-техн. – науково-технічний нац. – національний нім. – німецький новолат. – новолатинський норв. – норвезький норм. – нормальний норм.-техн. – нормативно-технічний о. – острів обґрунт. – обґрунтовувати(ся), обґрунтування оз. – озеро орг. – організаційний, організаційно орг.-адм. – організаційно-адміністративний орг.-госп. – організаційно-господарський орг.-метод. – організаційно-методичний орг.-техн. – організаційно-технічний осн. – основний перев. – переважний, переважно перен. – переносне значення перс. – перський півд. – південний півн. – північний пізньолат. – пізньолатинський позн. – позначати(ся) польс. – польський пор. () – порівняй пром. – промисловий, промислово пром.-госп. – промислово-господарський прот. (☯) – протилежний р. – рік радіобіол. – радіобіологічний радіоекол. – радіоекологічний рибогосп. – рибогосподарський рос. – російський рр. – роки с.-г. – сільськогосподарський

10

сер. – середній сер.-вер.-нім. – середньоверхньонімецький сер.-гр. – середньогрецький сер.-лат. – середньолатинський син. (E) – синонім сл. – слово соц. – соціальний, соціально соц.-екон. – соціально-економічний спец. – спеціальний, спеціально специф. – специфічний ст. – сторіччя сх. – східний т.з. – так званий т.ч. – таким чином та ін. – та інше (інші) техн – технічний, технічно техн.-екон. – техніко-економічний технол. – технологічний, технологічно тис. – тисяча трав. – травень тюрк. – тюркський у вузьк.зн. – у вузькому значенні у шир.зн. – у широкому значенні узаг. – узагальнений, узагальнюючий укр. – український фіз. – фізичний, фізично фіз.-геогр. – фізико-географічний фіз.-мех. – фізико-механічний фіз.-хім. – фізико-хімічний фізіол. – фізіологічний, фізіологічно фін. – фінансовий фін.-госп. – фінансово-господарський фін.-екон. – фінансово-економічний фр. – французький хар. – характеризувати(ся), характеризуючи хім. – хімічний, хімічно хім.-техн. – хіміко-технологічний цент. – центральний шв. – шведський швейц. – швейцарський юр. – юридичний, юридично як пр. – як правило яп. – японський

А... – Абстракція

Абсциса – Авіація сільськогосподарська

Словникові статті Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать од Бога І голос той і ті слова Ідуть меж люди! Т.Шевченко

А Архітектура Лувра менш змістовна, ніж мушля равлика. Ж.Фабp А..., перед голосними Ан... [t гр. a..., an... – ні, без] – префікс в іноземних, перев. гр. походження, словах, що виражає заперечення чи відсутність певної якості, напр., абіогенез, анаероби. Š 245, 250 Аберація [лат. aberratio t aberrare – помилятися, ухилятися від чогось] – відхилення від нормальної будови організму, що часто виражається в ін. забарвленні чи величині. Š 245 Абіогенез [t а... + біо... + ...генез] – утворення органічних сполук, поширених у живій природі, поза організмом без участі ферментів; Š 250 у шир.зн. – виникнення живого з неживого, тобто вихідна гіпотеза теорії походження життя на Землі. ☯ Біогенез Š 131, 250 Абіосфера [t а... + ...біосфера] – частина літосфери, на яку не впливали і не впливають живі організми чи біогенні речовини. ☯ Біосфера Абіотичний [t а... + ...біоз] – неживий, напр., породи чи мінерали. ☯ Біотичний Š 273 Абісаль [t гр. ábyssos – бездонний, безодня] (E зона абісальна) – зона морського дна, яка відповідає ложу океану (глибиною > 3000 м), з відносно слабкою рухомістю води, постійною температурою (< 2°С), майже повною відсутністю світла. Тваринний світ дуже збіднений у порівнянні з ін. зонами.  Батіаль, Літораль, Сублітораль Š 245, 250 Абісальний – глибоководний. Š 245 Абляція [t пізньолат. ablatio – віднімання, віднесення] – знесення, поступове

руйнування поверхні гірських порід під дією льоду, води чи вітру. Š 245, 250 Абразія [t лат. abrasio – зскрібання] – процес руйнування берегів крупних водойм (морів, озер, водосховищ) і водотоків хвилями та прибоєм. Š 121, 245, 250 Абревіатура [іт. abbreviatura t лат. brevis – короткий] – слово, утворене скороченням словосполучення, яке читається за абетковими назвами перших літер чи за початковими звуками слів, що в нього входять, напр., ГДК. Š 245, 250 Абрис [t нім. Abriß – креслення, план, нарис] – у геодезії при знімальних роботах – схематичне креслення (план) ділянки місцевості, зроблене від руки, із зазначенням даних польових вимірювань, необхідних для побудови точного плану чи профілю. Š 121, 245, 250 Абсорбент [t лат. absorbens (absorbentis) – поглинаючий] – речовина (рідина або тверде тіло), яка поглинає (абсорбує) у своєму об’ємі газ, розчинену речовину чи енергію. Š 121, 245 Абсорбер [t лат. absorbere – поглинати] – апарат з розвиненою поверхнею контакту для вловлювання пар летких розчинників (спирту, ефіру, ацетону тощо) і газів за доп. поглинання їх абсорбентами – твердою пористою речовиною (вугілля, силікагель) або рідинами (промивне масло тощо). Поглинута речовина м.б. виділена в чистому вигляді і знову використана. 1 Скрубер Š 245, 250, 246 Абсорбувати [лат. absorbere] – поглинати, всмоктувати. Š 245 Абсорбція [лат. absorptio] – поглинання речовини чи енергії з навколишнього середовища всією масою (об’ємом) поглинаючого тіла – абсорбенту. А. газу – поглинання газу рідкою (чи твердою) речовиною; а. світла – поглинання світла речовиною, ослаблення інтенсивності світла при проходженні крізь речовину; а. звуку – поглинання звуку тілами.  Адсорбція Š 117, 121, 245, 250 Абстракція [t лат. abstractio – віддалення, відвернення] – форма пізнання, що ґрунт. на уявному відверненні, відокремленні від тих чи ін. окремих сторін, властивостей, ознак та зв’язків предметів і явищ для виділення їх суттєвих 11

характеристик. Наукова а. – відволікання в процесі пізнання від несуттєвих сторін явища, що розглядається, з метою зосередження на осн., суттєвих його рисах; теоретичне узагальнення, створюване в результаті абстрагування. Š 121, 245, 250 Абсциса [t лат. abscissus – відірваний, відокремлений] – назва одного з двох чисел, що визначають положення точки на площині відносно прямокутної системи координат. Š 245 Аванпорт [t фр. avant – перед] – зовнішня частина акваторії порту, обмежена природним укриттям чи хвилезахисними дамбами, призначена для якорної стоянки суден, що очікують на підхід до причалів, розвантаження та навантаження, проте не обладнана пристроями для причалювання суден до берега; один з двох портів, розташований у гирлі судноплавної ріки, нижче ін. (осн.) порту; водний простір перед суднопропускними спорудами водосховища. Š 245, 250 Аварія [іт. avaria t араб. авар – пошкодження, шкода] – у шир.зн. – вихід з ладу, пошкодження якогось механізму, машини, мережі, споруди або їх конструктивних елементів, у зв’язку із чим порушується працездатність об’єкта. Катастрофа, нещасний випадок; Š 121, 175, 245, 250 а. промислова, транспортна – раптова небезпечна подія (інцидент) техногенного характеру (потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух внаслідок порушення експлуатації підприємства чи об’єкта або неконтрольованих змін під час будьякої діяльності), яка завдала соц.-екон. або екол. збитків (спричинила загибель людей чи призвела на об’єкті, території або акваторії до негайної та (або) наступної загрози для життя і здоров’я людей, до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдала шкоди довкіллю); 1 Інцидент Š 142, 209, 225, 186, 108 Аварія велика – великий викид, пожежа або вибух в ході експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки, що призводить до серйозної негайної чи віддаленої небез-

12

пеки для працівників, населення або навколишнього середовища. Š 76 Аварія екологічна – виробнича чи транспортна ситуація, не передбачена чинними технол. реґламентами і правилами, яка супроводжується вагомим збільшенням впливу на навколишнє середовище. За характером ризику а.е. можна поділити на такі групи: викиди і скиди хім. речовин стаціонарними джерелами; викиди бактеріологічних та біологічно активних речовин; викиди радіоактивних речовин; вибухи і пожежі; раптові обвалення різних будівель і споруд (гідродинамічних, електроенергетичних, комунальних систем, очисних споруд тощо); транспортні А. (при перевезенні пасажирів і вантажів наземним, водним та повітряним видами транспорту, А. на трубопроводах); надзвичайні ситуації, пов’язані з випробуваннями військової техніки тощо. Š 247 Аварія морська – зіткнення суден, посадка на мілину чи ін. морський інцидент або ін. подія на борту судна чи поза ним, в результаті чого завдається матеріальна шкода або створюється реальна загроза завдання матеріальної шкоди судну чи вантажу. Š 115 Аварія промислова – порушення умов експлуатації підприємства, під час якого виникає перевищення нормативних меж впливу на персонал підприємства, населення та навколишнє середовище. Хар. вихідною подією, шляхами протікання та наслідками. Š 171, 90 Аварія радіаційна – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки. Š 144 Аварія споруди – зруйнування споруди, яке призводить до повної втрати нею експлуатаційно-технічних властивостей. Š 171 Авіація сільськогосподарська [фр. aviation t лат. avis – птах] – повітряні судна, зареєстровані в державному реєстрі цивільних повітряних суден України і

Автоматизація – Аґротехніка призначені для виконання авіаційно-хім. робіт. Š 47 Автоматизація [t гр. autómatos – саморушний] – впровадження автоматичних засобів для реалізації процесів діяльності. Š 121, 245, 250 Автоматизація установи – заст. системи обробки інформації (даних) в адм.управлінській діяльності підприємства, організації, установи, фірми тощо. Š 121 Автотрофи [t гр. autos – сам + ...трофи] (E організми автотрофні, абіотрофи [t а... + біо... + ...трофи]) – організми, що живуть за рахунок поглинання енергії Сонця чи хім. реакцій, синтезуючи за доп. процесу фото- чи хемосинтезу з води, вуглекислого газу і мінеральних солей органічну речовину свого тіла (1-й трофічний рівень). До а. належать наземні рослини, водорості, фототрофні бактерії, хемоавтотрофи. А. – осн. продуценти органічної речовини у біосфері, забезпечують існування всіх ін. організмів. 1 Продуценти ☯ Гетеротрофи Š 121, 131, 245, 250 Автохтони [t гр. autóchtho:n – місцевий, корінний] – тваринні чи рослинні форми (види, роди, родини організмів), що з моменту свого становлення мешкають в даній місцевості. ☯ Алохтони Š 245, 250 Агар (агар-агар) [малайське] – безбарвний чи жовтуватий продукт, суміш двох кислих полісахаридів, що містяться у клітинних стінках морських червоних водоростей. Добре розчиняється у гарячій воді, утворюючи гелі. Заст. як основа поживних середовищ для вирощування клітин і мікроорганізмів. Š 250, 246 Аґент [t лат. agens (agentis) – діючий] – у науковій термінології – діючий чинник, що викликає ті чи ін. явища (у природі, організмі тощо). Š 245 Аґітація природоохоронна [t лат. agitatio – спонукання до чогось, збудження] – один із способів дії на маси, який виражається у поширенні якогось природоохоронного лозунгу чи ідеї, що спонукає людей до конкретних дій щодо захисту природи. Š 9 Аґломерація [t лат. agglomerare – приєднувати, додавати] – утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах чи тканинах унаслідок зміни фіз. або хім. влас-

Аґрохімікати – Аератори дискові

тивостей мікробних клітин; зарості рослин різних видів, однорідних з погляду екології. Š 246 Аґломерація міська – просторово та функціонально єдине компактне угруповання поселень гол.ч. міського типу, які складають спільну соц.-екон. та екол. систему. Š 121, 245, 250 Аґреґат [t лат. aggregatum – з’єднане t ad... – до + grego – збираю у стадо] – мех. з’єднання в одне ціле кількох різнорідних чи однорідних елементів; з’єднання кількох різнотипних машин, механізмів тощо для їхньої роботи у комплексі; частина складної машини, яка виконує певну функцію і являє собою завершене ціле; сукупність одного або кількох мінералів, що утворюють гірську породу або руду. Š 246 Аґресивність води [фр. agressif t лат. aggressio – напад] – здатність води і розчинених у ній речовин руйнувати хім. шляхом різні матеріали. Š 245, 100, 46 Аґрикультура [t лат. agricultura – землеробство] – сукупність заходів з підвищення культури, техніки землеробства.  Аквакультура Š 245, 250 Аґро... [t гр. agrуs – поле] – частина складних слів, що означає «земельний», тобто такий, що відноситься до землі, землеробства, землекористування, напр., аґробіоценоз. Š 245, 250 Аґро(біо)ценоз [t аґро... + біоценоз] – нестійке угруповання рослин, тварин і мікроорганізмів, створене людиною на б.-м. тривалий час з метою отримання с.г. продукції. Основа а. – культивовані рослини; з тварин переважають комахи, гол.ч. шкідники рослин. Š 250, 253 Аґроекосистема [t аґро... + екосистема] (E аґробіогеоценоз) – нестійка екосистема зі штучно створеним або збідненим на види природним біогеоценозом, що дає с.-г. продукцію. Š 253 Аґротехніка [t аґро... + техніка] – техніка оброблення с.-г. культур, технологія рослинництва, яка вкл. систему сівозмін, прийомів обробітку ґрунту, внесення добрив, передпосівної обробки насіння, посіву і посадки, догляду за рослинами, боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами та збирання врожаю. Досконала а. забезпечує отримання високих сталих врожаїв, відновлення і підняття 13

родючості ґрунту та підвищує продуктивність праці у сільському господарстві. Š 245, 250 Аґрохімікати [t аґро... + хімікати] – органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хім. меліоранти, реґулятори росту рослин та ін. речовини, що заст. для підвищення родючості ґрунту, урожайності с.-г. культур і поліпшення якості рослинницької продукції. Š 220, 178 Адаптація [t пізньолат. adaptatio – пристосування] – пристосування (звикання) живих організмів до життя в певних умовах середовища або органів до виконання функцій (напр., зміна чутливості ока при зміні освітлення); Š 131, 245 в екології – сукупність морфофізіологічних, популяційних та ін. властивостей живих організмів, які забезпечують можливість стійкого виживання в конкретних умовах середовища. Розрізняють а. загальну (пристосування до широкого діапазону умов середовища) та часткові (пристосування до локальних чи специф. умов середовища). Численні екол. фактори поділяють на адекватні та неадекватні уродженим і набутим властивостям організму. До адекватних умов середовища організми адаптовані в результаті тривалої еволюції й онтогенезу, в результаті чого у них сформувалися стійкі адаптивні механізми. У неадекватних умовах повної а. організми досягають не завжди. До деяких факторів середовища а. м.б. частковою, у вкрай екстремальних умовах організми можуть виявлятися повністю не здатними до а. В останньому випадку організми шукають більш придатне середовище – так постають процеси міґрації та реімміґрації. Š 247 Адаптація ферментативна – пристосування внутрішньої ферментативної системи бактеріальних клітин до нових умов. Š 71, 72, 262 Адитивний [t лат. additivus – додавальний] – отриманий шляхом додавання. Š 245, 246 Адміністратор бази даних [t лат. administratio – управління, керівництво] – особа (група осіб), яка має повні знання про базу даних конкретної предметної галузі і забезпечує її проектування, на-

14

повнення, ведення та ефективне використання. Š 121 Адсорбент [t лат. ad – на, при + sorbens (sorbentis) – поглинаючий, ковтаючий] – речовина чи тіло, на поверхні якого відбувається адсорбція. А. зазвичай мають значну питому поверхню – до кількох сотень м2/г. Š 245, 250 Адсорбція [t лат. ad – на, при + sorbere – поглинати, ковтати] – поглинання речовини з навколишнього середовища поверхневим шаром ін. pечовини чи тіла (адсорбенту) під впливом молекулярних сил. Розрізняють фіз. а., коли молекули поглинутої речовини (адсорбату) зберігають свою індивідуальність та хемосорбцію, коли поглинання речовини ін. речовиною або тілом (сорбентами) супроводжується утворенням на поверхні розділу нової фази чи компонентів. А. здійснюють у спец. апаратах – адсорберах і заст. у промисловості для осушування газів, очистки органічних рідин і води, вловлювання цінних або шкідливих відходів виробництва.  Абсорбція Š 117, 121, 245, 250 Аератори – пристрої для подачі повітря у воду з метою її аерації. Š 100 Аератори АР-1 – поверхневі А. з горизонтальною віссю обертання типу щіткового А. Кессенера діаметром 1 і довжиною 2.5 м, в яких замість проволоки закріплені лопатки з кутника 40 х 40 мм. При заглибленні лопаток у мулову суміш на 150 мм і швидкості обертання 95.5 хв-1 окисна потужність А. становить 25 кг О2/год, а ефективність аерації – 1.14 кг О2/(кВт·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори «Вортейєр» – занурені на 40120 мм дискові А. діаметром 0.3-4.6 м з 12-18 радіальними лопатями і влаштованими позаду них отворами діаметром 3050 мм чи прорізами шириною 15-30 мм вздовж усієї лопаті. При швидкості обертання 30-100 об-1 (колова швидкість при цьому становить 3.5-5 м/с) продуктивність А. за киснем становить 1-170 кг О2/год, а ефективність аерації – 2.73.4 кг О2/(кВт·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори дискові – занурені на невелику глибину горизонтальні сталеві диски з отворами чи щілинами позаду приваре-

Аератори імпелерні – Аератори пневматичні крупнопухирчасті них до нижньої сторони диска радіальних лопатей, що обертаються навколо вертикальної осі. При обертанні верхня частина диску оголюється, за лопатями утворюється зона пониженого тиску, куди через отвори чи щілини підсмоктується атм. повітря, яке захоплюється струменями рідини, що викидаються з-під А., подрібнюється до окремих пухирців і змішується з усім вмістом аеротенка. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори імпелерні – занурені мех. А. з вертикальною віссю обертання, розміщеною у вертикальній трубі, по якій повітря і стічні води (або тільки повітря) переміщуються вниз до дна аеротенка за рахунок вакууму, що утворюється при обертанні ротора А. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори клітинні – поверхневі А. з горизонтальною віссю обертання, що являють собою вал, до торців якого приварені два металеві диски, на периферії яких паралельно валу приварюються дванадцять металевих перемичок, до кожної з яких на певній відстані одна від одної болтами кріпляться сталеві пластинки. Якщо пластинки довжиною 15, шириною 5 і товщиною 0.5 см кріпляться на відстані 5 см одна від одної й утворюють загальний діаметр аератора 70 см, то при швидкості обертання ротора 70-80 хв-1 і глибині занурення А. 8-16 см ефективність аерації становить 3.8 кг О2/(кВт·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори конусні – поверхневі А. з вертикальною віссю обертання, які мають вигляд перекинутого зрізаного чи незрізаного конуса відповідно з внутрішніми чи зовнішніми лопатями, зануреного на деяку глибину у гирлі струмененапрямної труби. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори механічні – А., які захоплюють атм. повітря у мулову суміш внаслідок обертання окремих своїх частин (роторів, турбін, дисків, крильчаток тощо), при розбризкуванні у повітрі мулової суміші, а також завдяки гідравлічному стрибку, який виникає при цьому на поверхні аеротенка. А.м. мають високу окисну спроможність, хар. низькими питомими витратами електроенергії, при їх

Аератори пневматичні малого занурення – Аерація

застосуванні не треба будувати повітродувну станцію, встановлювати повітродувки та влаштовувати повітропроводи, вони доступні для огляду і ремонту. Недоліками а.м. є: недостатній у ряді випадків ступінь перемішування мулової суміші, що вимагає зменшення глибини аеротенків і збільшення числа А., оскільки робоча зона, що обслуговується одним А., порівняно мала; велика кількість А. в аеротенках середніх і великих розмірів; необхідність у спеціальному підйомно-транспортному обладнанні для заміни А.; робота обладнання а.м. (електродвигуни, мотор-редуктори) у складних умовах на відкритому повітрі; можливість переохолодження у зимовий час рідини, що аерується, і зниження внаслідок цього швидкості процесу біохім. окиснення забруднень; недостатня надійність роботи через частий вихід з ладу мотор-редукторів, ланцюгових передач, підшипників; обмерзання взимку; можливість забруднення води мастилом, яке використовується для змащування мотор-редукторів і підшипників. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні глибокого занурення – А., занурені у мулову суміш на глибину > 6 м, подача повітря в які здійснюється за доп. компресорів. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні дрібнопухирчасті – фільтросні пластини і труби, пористі куполи, диски, грибки тощо з кераміки, пластмаси, скла, ґуми з розміром пор близько 150 мкм, на виході з яких розміри пухирців повітря не перевищують 4 мм. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні дрібнопухирчасті купольні, грибкові, тарілчасті – А. відповідної форми з верхньою пористою керамічною або ґумовою перфорованою частиною, що закріплюються за доп. полих ґвинтів безпосередньо до повітропроводів, розміщених на дні аеротенка. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні крупнопухирчасті – зазвичай розміщені через 1-1.5 м вертикальні трубопроводи діаметром 50100 мм з відкритими кінцями, що не доходять до дна на 0.5 м, на виході з яких розміри пухирців повітря перевищують

15

10 мм. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні малого занурення – А., занурені у мулову суміш на глибину до 1.5 м, подача повітря в які здійснюється перев. за доп. вентиляторів. Аератори пневматичні середнього занурення – А., занурені у мулову суміш на глибину 1.5-6 м, подача повітря в які здійснюється переважно за доп. повітродувок. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні середньопухирчасті – зазвичай металеві або пластмасові труби з умовним проходом 50-100 мм з отворами діаметром 3-4 мм, розміщеними у два ряди на відстані 100-150 мм один від одного і спрямованими вгору чи вниз під кутом 45° до вертикалі, на виході з яких розміри пухирців повітря становлять 4-10 мм. Прикріплюються до дна аеротенка на висоті 100-200 мм. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні середньопухирчасті гребеневого типу – пірамідальні куполи з прорізами у нижній частині, які кріпляться безпосередньо на дірчастих повітропроводах, розміщених на дні аеротенка. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневматичні середньопухирчасті типу «Спарджер» - литі хрестовини з чотирма короткими патрубками діаметром 6-8 мм з відкритими кінцями, які за доп. хомутів прикріплюються до повітропроводів, розміщених на дні аеротенка. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори пневмомеханічні – занурені мех. А. з примусовою подачею повітря. Складаються з електроприводу, вертикального валу з опорним підшипником, верхнього і нижнього ротора (крильчатки). Стиснене повітря подається через середньопухирчастий А. під нижню крильчатку, ефективно подрібнюється і перемішується в об’ємі аеротенка, одночасно верхня крильчатка завдяки розбризкуванню рідини і захопленню атм. повітря забезпечує приблизно 15 % загальної продуктивності А. за киснем. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори «Симкар» – конусні А. діаметром 0.6-3.6 м, що занурені на глибину 520 см у гирлі струмененапрямної труби і 16

обертаються зі швидкістю 36-41 хв-1, які мають продуктивність за киснем 3-100 кг О2/год при ефективності аерації 2.02.5 кг О2/(кВт·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори «Симплекс» – конусні А. діаметром 1.5-1.8 м, що занурені на глибину 5-20 см у гирлі струмененапрямної труби і обертаються зі швидкістю 34-50 хв-1, які мають продуктивність за киснем 1025 кг О2/год при ефективності аерації 2.0-2.5 кг О2/(кВт·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори струминні – гідропневматичні А., принцип дії яких полягає у затягуванні атм. повітря у мулову суміш струменем робочої рідини, що рухається з великою швидкістю. Як робоча рідина при цьому використовується сама мулова суміш, яка забирається насосом безпосередньо з аеротенка. Š 241, 69, 140, 242, 244 Аератори трубчасті керамічні «Шумахер» – секції з керамічних трубок довжиною 500 і діаметром 70 чи 100 мм, зібрані у вигляді гребінки довжиною до 3.9 м, що можуть вийматися для огляду чи ремонту за доп. спец. поворотних шарнірів без спорожнення аеротенка. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аератори щіткові Кессенера – занурені на 30-120 мм поверхневі А., які являють собою горизонтальний вал, що обертається зі швидкістю 30-120 хв-1, до якого у вигляді щітки діаметром до 500 мм закріплена сталева проволока діаметром 13 мм. Насичення мулової суміші киснем відбувається за рахунок захоплення повітря проволокою і диспергування його у муловій суміші, а також за рахунок розбризкування рідини у повітрі. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Аерація [фр. aération t гр. ae:r – повітря] – провітрювання, природне або штучне надходження атм. повітря в якесь середовище (воду, ґрунт тощо); Š 130, 245 штучне насичення різних середовищ повітрям (киснем повітря) з метою окиснення органічних речовин, що в них містяться. Заст., напр., для очистки питних та стічних вод; Š 250, 100, 29, 43 реґульований природний повітрообмін у пром. будівлях. Здійснюється через отвори (вікна) у стінах будівель та

Аерація попередня – Аеротенки високонавантажувані вентиляційні ліхтарі за рахунок різниці густини зовнішнього та внутрішнього повітря. Використовується гол.ч. у т.з. гарячих цехах (кузнях, ливарнях тощо).  Вентиляйія Š 250 Аерація попередня (E E преаерація) – метод інтенсифікації первинного прояснення шляхом нетривалої (10-20 хв) А. стічних вод у каналах, що підводять стічні води до первинних відстійників, чи в розміщених перед ними спец. спорудах – преаераторах, без добавлення чи з добавленням надлишкового активного мулу (50-100 %) або надлишкової біоплівки (100 %), внаслідок чого відбувається флокуляція тонкодиспергованих домішок, і завись краще осідає у відстійниках, досягається деяке зменшення БПК стічних вод, покращується відокремлення жирів, масел, нафтопродуктів, унеможливлюються анаеробні процеси у відстійниках, покращується наступна біол. очистка стічних вод в аеротенках чи на біофільтрах. Š 19, 68, 270, 271, 75 Аеро... [t гр. ae:r – повітря] – частина складних слів, що означає їх відношення до повітря, напр., аеротенк. Š 245, 250 Аероакселатори – комбіновані споруди для повної чи неповної біол. очистки побутових і близьких до них за складом виробничих стічних вод, що суміщають у собі аеротенк з пневматичною, механічною (поверхневою) або пневмомеханічною аерацією і вторинний відстійник, який працює за принципом прояснювача із завислим шаром осаду. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аероби (E E організми аеробні) – організми, що мешкають у середовищі, яке містить достатню кількість вільного кисню, і отримують енергію для життєдіяльності в результаті окисних процесів за участю атм. повітря. А. – майже всі тварини і рослини, численні мікроорганізми. Обліґатні, або строгі, а. розвиваються тільки у присутності кисню (напр., оцтокислі бактерії); факультативні, або умовні, а. – також і при незначній його концентрації (напр., дріжджі). ☯ Анаероби Š 61, 245, 250 Аеробіонти [t аеро... + ...біонти] – організми, що живуть на поверхні суші в умовах вільної атмосфери, тобто всі наземні істоти. Š 121

Аеротенки високопродуктивні – Аеротенки-витиснювачі коридорні

Аеробіосфера [t аеро... + біосфера] – приземний шар атмосфери. Аерозолі [t аеро... + золі] – дисперсні системи, які складаються з рідких чи твердих часток, що знаходяться у завислому стані в газовому середовищі (зазвичай у повітрі). А. з рідкими частками – туман, з твердими і рідкими – дим. Радіус твердих часток – 10–8-10–2 см, крапель – 10–5-10–1 см. У навколишнє середовище а. надходять з природних джерел (напр., вулканів), а також в результаті діяльності людини (спалювання рідкого та порошкоподібного палива, нанесення лакофарбових покриттів, заст. отрутохімікатів тощо). Š 117, 24, 130, 250 Аерологія [t аеро... + ...логія] – розділ метеорології, наука, що вивчає фіз. процеси і явища у вільній атмосфері (вище приземного шару) та методи їх дослідження. Š 121, 250 Аероокислювач радіального типу – радіальний аеротенк-відстійник продовженої аерації, обладнаний поверхневими аераторами з горизонтальною віссю обертання, усередині якого розміщений вторинний відстійник вертикального типу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротаксація [t аеро... + лат. taxatio – оцінка] – якісна і кількісна оцінка природних ресурсів (гол.ч., лісу) з літальних апаратів шляхом окомірного їх визначення чи аналізу аерофотознімків. Š 247 Аеротенки [t аеро... + ...тенк] – зазвичай прямокутні або круглі у плані залізобетонні чи металеві споруди, в яких в умовах безперервної штучної аерації здійснюється біол. очистка стічних вод за допомогою вільноплаваючого активного мулу – біоценозу мікроорганізмів, гол. роль в якому відіграють бактерії. Š 250, 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки баштові (колонні) – залізобетонні або металеві А. зазвичай із струминною аерацією висотою 15-30 м та діаметром 2-26 м, що споруджуються вище рівня землі і можуть мати вбудовані, прибудовані або окремо розміщені вторинні відстійники. Š 135 Аеротенки високонавантажувані – А. на неповну біол. очистку стічних вод, що 17

працюють при навантаженнях на активний мул, більших за 500 мг БПКПОВН на 1 г беззольної речовини мулу за добу. На практиці через «спухання» активного мулу в діапазоні навантажень 500-1300 мг/(г·добу) а.в. працюють при навантаженнях на активний мул, більших за 1300 мг БПКПОВН на 1 г беззольної речовини мулу за добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки високопродуктивні – А., в яких підтримуються підвищені дози мулу, що складають 5 г/л і більше. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки з нерівномірно розосередженим впуском стічних вод – дво- або чотирикоридорні А. з поздовжніми лотками для подачі стічної води, впуск якої здійснюється через реґульовані затвориводозливи, що розміщуються на певній відстані один від одного. Активний мул подається при цьому зосереджено на початку першого коридора, стічні води вводяться розосереджено через кілька водозливів, а мулова суміш випускається у кінці останнього коридора А. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки низьконавантажувані – А. на повну біол. очистку стічних вод з нітрифікацією амонійного азоту, що працюють при навантаженнях на активний мул 65-150 мг БПКПОВН на 1 г беззольної речовини мулу за добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки продовженої аерації – А. на повну біол. очистку стічних вод з нітрифікацією амонійного азоту і стабілізацією надлишкового мулу, що працюють при навантаженнях на активний мул, менших за 65 мг БПКПОВН на 1 г беззольної речовини мулу за добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки середньонавантажувані (нормальнонавантажувані) – А. на повну біол. очистку стічних вод, що працюють при навантаженнях на активний мул 150-500 мг БПКПОВН на 1 г беззольної речовини мулу за добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки шахтні з центральною трубою – свердловини чи шахтні стволи глибиною 30-150 і діаметром 0.25-10 м з центральною трубою, яка ділить простір шахти на зону з низхідним (центральна 18

труба) і зону з висхідним (міжтрубний простір) рухом мулової суміші. При включенні А. в роботу завдяки ерліфтному ефекту, що виникає внаслідок подачі повітря компресором у міжтрубний простір на глибині 20-30 м, у шахті створюється циркуляція мулової суміші. При швидкості руху рідини в низхідному потоку більше 0.8 м/с у центральну трубу компресором починають подавати повітря в кількості не більше 30 % від циркуляційної витрати, що гарантує транспортування пухирців повітря до дна шахти та їх розчинення у муловій суміші з просуванням потоку вниз шахти і зростання гідростатичного тиску. У висхідному потоку із зменшенням тиску відбувається виділення пухирців повітря з розчину. Š 261 Аеротенки-витиснювачі – коридорні споруди, в яких кожна порція суміші очищуваних стічних вод і активного мулу проходить послідовну очистку без повного змішування з усім об’ємом мулової суміші, що знаходиться в А. Вважається, що ефект витиснення проявляється при відношенні відстані від місця впуску очищуваної води до кінця останнього коридора до ширини коридора не менше 30:1. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки-відстійники – комбіновані споруди, що включають у себе зону аерації й зону розділення мулової суміші (відстійну зону), гідравлічно зв’язані між собою отворами, вікнами, щілинами тощо для надходження мулової суміші із зони аерації у відстійну зону і повернення активного мулу з відстійної зони в зону аерації без застосування примусової циркуляції. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки-витиснювачі коридорні – залізобетонні резервуари прямокутної форми у плані, які поділяються поздовжніми перегородками, що не доходять до однієї з торцевих стін, на 2, 3 і 4 коридори, в яких здійснюється зигзагоподібний рух рідини від початку першого до кінця останнього коридора. Рециркуляційний активний мул подається на початок першого коридора, очищувана стічна вода – на початок першого (очистка без реґенерації активного мулу) або будь-якого на-

Аеротенки-змішувачі – Азотофіксація (фіксація азоту) ступного коридора, а відведення мулової суміші здійснюється з кінця останнього коридора. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки-змішувачі (E E аеротенки повного змішування) – споруди, в яких порції очищуваних стічних вод і рециркуляційного активного мулу майже миттєво перемішуються з усією масою мулової суміші, що знаходиться в А. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки-змішувачі коридорні – залізобетонні резервуари прямокутної форми у плані, що поділяються поздовжніми перегородками на коридори, в яких режим змішування досягається розосередженим впуском стічних вод і активного мулу вздовж однієї поздовжньої стінки і розосередженим випуском мулової суміші вздовж протилежної поздовжньої стінки А. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Аеротенки-прояснювачі – комбіновані споруди для повної чи неповної біол. очистки побутових і близьких до них за складом виробничих стічних вод, в яких підтримується високий ступінь рециркуляції (6-12), завдяки чому шар завислого мулу у відстійній зоні приймає участь у біол. очищенні, що зумовлює зменшення тривалості аерації стічних вод. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Азональність [t а... + гр. zo:ne: – пояс, зона] – поширення якогось явища поза зв’язком із зональними особливостями даної території. Зазвичай обумовлена геол. структурою, тектонічним режимом, морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними факторами. Наслідок а. – відмінності клімату, водного режиму, ґрунту та органічного світу. Найбільш яскраво проявляється у горах. Š 250 Азональність гідрологічних явищ – обумовлена місцевими природними факторами особливість режиму поверхневих вод, що відхиляється від закономірностей зонального розподілу гідрол. характеристик. Š 100 Азот [t а... + гр. zo:os – живий] – N, хім. елемент V групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 7, атомна маса 14.0067. Один з осн. біогенних елементів, входить до складу білків і нуклеїнових кислот, а також багатьох ін.

Аква... – Активізація ендогенних (глибинних) геологічних явищ

хім. речовин. Вільний а. складається з двоатомних молекул (N2); безбарвний газ, що не має запаху, складова повітря (78 % за об’ємом), не підтримує горіння; у стічних водах – міститься у вигляді органічних та неорганічних відновлених (NH4+ та NH3) і окислених (NO2- та NO3-) сполук. Суму концентрацій кожної з цих форм, виражених у мг N/л, наз. загальним а.. Концентрацію а. органічних сполук, виражену у мг N/л, наз. органічним а.. Найчастіше органічний а. визначають методом К’єльдаля, який, за наявності у стічних водах гетероциклічних сполук, що містять а. у ядрі, азидів, азинів, азосполук, нітрилів тощо, дає дещо занижені результати. Тому в літ. уживаються терміни «органічний а. за К’єльдалем», «загальний а. за К’єльдалем», які вказують на метод кінцевого визначення. Š 245, 250, 71, 72, 252, 102 Азот доступний, що легко гідролізується – органічні і мінеральні сполуки азоту ґрунту, що легко мобілізуються. Š 33 Азотобактер – рід вільноживучих аеробних бактерій. 4 види, гол.ч. в окультуреному ґрунті різних зон. Здатні засвоювати атм. азот; збагачують ґрунт азотними сполуками. Продукують низку вітамінів, антибіотиків. Š 245, 250 Азотофіксація (фіксація азоту) [t азот + фр. fixation – закріплювання, установлення] – процес, при якому атм. газ азот N2 перетворюється у фіксовані органічні та неорганічні форми (напр., аміак NH3), придатні для споживання рослинами. Відбувається внаслідок електричного і фотохімічного окиснення природним (блискавки, космічне випромінювання) чи штучним (виробництво азотних добрив) шляхом, а також завдяки діяльності специф. азотфіксуючих бактерій, грибів і водоростей, при цьому останній процес є більш вагомим. Біол. а. здійснюється бульбочковими бактеріями, що живуть у симбіозі з вищими рослинами (симбіотична а.), а також вільноживучими азотофіксаторами – азотобактером, ціанобактеріями, спірилами, ентеробактеріями, мікобактеріями (несимбіотична а.). Відіграє значну роль у кругообігу азоту у природі і збагаченні ґрунту та вод зв’язаним азотом. У промисловості а. відбу19

вається при синтезі аміаку з газоподібних H2 і N2 в умовах відносно високих температур і тиску. Š 24, 250, 108 Аква... [t лат. aqua – вода] – частина складних слів, що означає їх відношення до води, напр., акваторія. Š 250 Аквабіонти [t аква... + ...біонти] – мешканці континентальних водойм. Š 121 Аквакультура [t аква... + культура] – розведення і вирощування водних організмів (риб, молюсків, ракоподібних, водоростей) у контрольованих умовах для підвищення продуктивності водойм. Розведення організмів у морській чи солонуватій воді – марикультура.  Аґрикультура Š 250 Акваріум [t лат. aquarium – водойма] – штучна водойма (найчастіше скляний ящик) для утримання риб та ін. водних тварин, а також рослин; спец. установа для біол. спостережень за життям риб та ін. водних тварин або рослин. Š 245 Акваторія [лат. aquatorium] – ділянка водної поверхні моря, водойми чи ріки, обмежена природними, штучними або уявними (умовними) межами, призначена для певних цілей. Š 18, 121, 100 Акваторія порту – водна поверхня порту в установлених межах, яка забезпечує у своїй судноплавній частині маневрування і стоянку суден. Š 100, 42 Акведук [t лат. aquaeductus – водопровід] – споруда у вигляді кам’яного, бетонного чи залізобетонного аркового мосту (чи естакади), що підтримує водовід (лотік, трубопровід або канал). Споруджується для переходу водопроводу через перешкоду на його трасі – глибоку долину, яр, ущелину, річку, дорогу тощо. Š 245, 250, 100 Акліматизація [t лат. ac (ad) – до, для + клімат] – пристосування (адаптація) виду до нових, незвичних, перев. кліматичних умов існування, до нових біоценозів. А. буває природною (міґрація тварин, перенесення насіння рослин тваринами у нові місця тощо) та штучною (після інтродукції тварин і рослин). Š 228, 245, 250 Акліматизація водних живих ресурсів – цілеспрямоване вселення будь-якого виду водного живого ресурсу в район, де він раніше не мешкав, з метою збагачен20

ня й оптимізації природного угруповання корисними для людини видами або поліпшення екол. стану водного об’єкта. Š 204, 203 Аксіологія [t гр. axía – цінність + ...логія] – філософське вчення про цінності. Š 8, 250 Акт [t лат. actus – дія, actum – документ] – вчинок, дія, діяння; офіційний документ, запис, протокол; а. юр. – документ, виданий державним органом, посадовою особою в межах їх компетенції в установленій законом формі (закон, указ, постанова тощо). Š 245, 250 Акт ядерного тероризму – навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерного об’єкта, ядерної установки, ядерного матеріалу, транспортних засобів, призначених для перевезення ядерного матеріалу, внаслідок яких м.б. прямо або посередньо створена небезпека для здоров’я або життя людей та (або) для навколишнього середовища внаслідок впливу радіації. Š 207 Активатори ферментів – хім. речовини, які підвищують активність ферментів (вітаміни, катіони Са2+, Mg2+). Š 71, 72, 262 Активація [t лат. activus – діяльний] – збудження чи підсилення активності; спонукання до рішучих дій; перехід від стану спокою до руху, розвитку; опромінювання якоїсь речовини ядерними частками для отримання її штучно радіоактивних ізотопів; переведення молекул у стан, коли вони легше вступають у хім. реакції; спеціальна обробка деревного вугілля чи ін. пористих тіл для збільшення їхньої здатності поглинати гази, рідини тощо.  Активізація Š 246 Активізація [t лат. activus – діяльний] – посилення дії, діяльності, активності; спонукання до рішучих дій.  Активація Š 245, 246 Активізація екзогенних (поверхневих) геологічних явищ – посилення або відновлення розвитку (руху) зсувів, каpстоутвоpення, осідання ґрунту, переформування берегів, заболочування або засолення місцевості, які загрожують норм. життєдіяльності населення. Š 121 Активізація ендогенних (глибинних) геологічних явищ – посилення або від-

Активність – Алелопатія новлення тектонічних процесів у стабілізованих ділянках земної кори (розвиток розривних порушень, прогинів, підняття тощо), а також сейсмічної небезпеки (підвищення бальності за шкалою Ріхтеpа). Š 121 Активність – посилення діяльності, діяльний стан; здатніст організму реаґувати на зовнішні подразники; Š 245 а. радіоактивної речовини – кількість ядерних перетворень (розпадів) в одиницю часу. Чим більше ядерних перетворень зазнають атоми певної речовини за секунду, тим більша її а. Оскільки швидкість розпаду радіонуклідів різна, однакова вагова кількість радіоактивних ізотопів має різну а. Š 108 Активність ґрунту біологічна – сукупність біол. процесів у ґрунті. Про а.ґ.б. судять за інтенсивністю дихання ґрунту (споживання кисню, виділення вуглекислоти), ферментативною активністю ґрунту та ін. показниками. Підвищенню а.ґ.б. сприяє внесення органічних та бактеріальних добрив, заст. сидератів і правильних сівозмін, а також меліорантів (вапна, гіпсу) для підтримання сприятливих фіз.-хім. властивостей ґрунту і заходів, що поліпшують водний, окисно-відновний і тепловий режими. 1 Біомаса ґрунтових мікроорганізмів активна Š 247 Активність ґрунту ферментативна – здатність ґрунту проявляти каталітичну дію на процеси перетворення екзогенних і власних органічних та мінеральних сполук завдяки наявним в ньому ферментам. Характеризуючи а.ґ.ф., мають на увазі сумарний показник активності. А.ґ.ф. різних ґрунтів неоднакова і пов’язана з їх генетичними особливостями та комплексом взаємодіючих екол. факторів. Рівень а.ґ.ф. визначається активністю різних ферментів (інвертази, протеаз, уреази, дегідрогеназ, каталази, фосфатаз), яка виражається кількістю розкладеного субстрату за одиницю часу на 1 г ґрунту. Š 247 Активність питома – активність, що припадає на одиницю маси (Кі/т, мКі/г, кБк/кг тощо) радіоактивної речовини, характеризує її концентрацію. Об’ємна концентрація в рідких чи газоподібних речовинах виражається в Кі/м3, Бк/л

Алерген – Аміак, амоній

тощо. Для характеристики радіоактивного забруднення території використовують осн. одиниці активності, віднесені до одиниці площі: Кі/км2, Бк/м2. Š 108 Актиноміцети [t гр. aktis (aktinos) – промінь + myke:s (myke:tos) – гриб] (E E гриби променисті, стрептоміцети [t гр. streptos – ланцюжок + myke:s (myke:tos) – гриб]) – мікроскопічні організми, близькі до бактерій, що утворюють гіллясті клітини, або гіфи – мікроскопічні тонкі, прості чи розгалужені ниткоподібні утворення. Живуть у ґрунті, воді, на поверхні рослин. Є збудниками актиномікозу. Š 109, 246 Акумуляція (акумулювання) [t лат. accumulatio – збирання у купу, накопичення] – збирання, накопичення; процес нагромадження на земній поверхні (як на суші, так і на дні водних об’єктів) пухких мінеральних і органічних відкладів (наносів) – мулу, лесу тощо – у результаті діяльності вітру, води, льодовиків, вулканів тощо. Розрізняють а. вулканічну та осадову.  Кумуляція Š 61, 245, 250, 246 Акумуляція забруднювачів організмами – накопичення в живих організмах, напр., за рахунок трофічних ланцюгів, хім. речовин, що забруднюють середовище існування. Š 121 Акумуляція радіоактивних речовин у біосфері – накопичення радіоактивних речовин компонентами біосфери (ґрунтом, водою, живими організмами); може спричинювати розвиток променевої хвороби. Š 246 Акція [лат. actio] – дія, виступ, що здійснюється для досягнення якоїсь мети. Š 245, 250 Алгоритм (алгорифм) [t algorithmi, algorismus – лат. транслітерація імені математика аль-Хорезмі] – спосіб (програма) вирішення обчислювальних та ін. задач, що точно приписує, як і в якій послідовності отримати результат, який однозначно визначається вихідними даними. Š 121, 245, 250 Алелопатія [t гр. alle:lo:n – один одного, взаємно + pathos – страждання] – взаємний хім. вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, шляхом виділення у навколишнє середовище продуктів жит21

тєдіяльності (фітонциди тощо). Явище а. враховують у сільському господарстві при розробці структури сівозмін тощо. Š 246 Алерген [t гр. állos – інший, чужий + érgon – дія] – речовина, що спричинює алергію. Š 245, 250 Алергенність – здатність викликати алергію – специф. імунну відповідь сенсибілізованого організму на повторну дію алергену. Š 22 Алергія – підвищена чи протиприродна чутливість організму до якогось подразника – алергену, реакція на який може протікати у вигляді гіперчутливості миттєвого чи сповільненого типу. А. лежить в основі т.зв. алергічних хвороб (напр., бронхіальної астми). Š 245, 250 Аліквоти [t лат. aliquot – кілька] – частини величини, на які ціле ділиться без остачі. Š 246 Алохтони [t гр. állos – інший, чужий + chtho:n – земля] – види (роди, родини) організмів, що проникли в дану місцевість при розселенні (міґрації) з місця, де вони виникли в процесі еволюції. ☯ Автохтони Š 250 Альбедо [t пізньолат. albedo – білина] – величина, що хар. здатність якоїсь поверхні відбивати падаючий на неї потік електромагнітного випромінювання або часток. Виражається відношенням відбитого поверхнею потоку до падаючого на неї (напр., сонячної радіації). А. чорнозему – 0.15; піску – 0.3-0.4; сер. а. Землі – 0.39; Луни – 0.07. Š 247, 24, 245, 250, 108 Альгіциди [t лат. alga – морська трава, водорість + ...циди] – хім. препарати з групи гербіцидів для знищення водних рослин у каналах, водосховищах тощо. Š 250 Альгологія [t лат. alga – морська трава, водорість + ...логія] (E E фікологія [t гр. phýkos – водорість + ...логія]) – розділ ботаніки, що вивчає водорості. Š 250 Альтернатива [фр. alternative t лат. alter – один з двох] – необхідність вибору однієї з двох чи кількох взаємовиключних можливостей; кожна з двох взаємовиключних можливостей; можливий спосіб дії для досягнення тих самих цілей і задоволення тих самих по22

треб, що й намічувана діяльність. Š 273, 245, 250 Альфа-... [t alpha (α) – назва першої літери гр. абетки] – позначення одного із станів речовини, напр., альфа-залізо; префікс, що вказує на смисловий зв’язок терміна з альфа-частками. Š 246 Альфа-випромінювання – потік альфачасток, випромінюваний радіоактивними речовинами при альфа-розпаді. Š 246 Альфа-різноманіття – різноманіття всередині місцеперебування або всередині угруповання на видовому рівні.  Бетарізноманіття, Гамма-різноманіття 1 Різноманіття видове Š 247 Альфа-розпад – випромінювання альфачасток атомними ядрами в процесі самочинного радіоактивного розпаду. Š 246 Альфа-частки – ядро атома гелію, яке складається з двох протонів і двох нейтронів, міцно зв’язаних між собою. Випускаються деякими радіоактивними елементами (торій, радій та ін.) і багатьма радіоактивними ізотопами. Мають потужний радіобіол. і радіоекол. ефект. Š 253, 108, 246 Алювій [t лат. alluvio – нанос] (E E відклади алювіальні) – відклади постійних та тимчасових водних потоків (річок, струмків) у їх долинах і руслах, що складаються з уламкового матеріалу різного ступеня окатаності і сортування (глина, намул, суглинок, пісок, ґравій, галька тощо) – крихких продуктів вивітрювання та руйнування порід земної кори, переміщених і відкладених водою. Розрізняють кілька типів а.: русловий, заплавний, старичний і дельтовий. Š 61, 245, 250, 100, 108 Аменсалізм [t а... + лат. mensa – стіл, трапеза] – форма взаємовідносин між організмами, корисна для одного виду, проте шкідлива для ін. Š 246 Аміак, амоній [t англ. ammonium t фр. ammonia – аміак t лат. ammoniacum t гр. hals ammo:niakos – сіль з оази Амонії в Лівії, де виготовляли аміачну сіль, і де розміщувався храм єгипетського бога Амона] – найпростіші хім. сполуки азоту з воднем. Аміак – NH3, легкий безбарвний отруйний газ з різким запахом. У промисловості синтезують з

Амплітуда – Аналіз затрат азоту та водню і заст. для виробництва добрив, у холодильних установках тощо. Амоній – атомна група (або радикал) складу NH4+, яка не існує у вільному вигляді, але входить до складу багатьох сполук. Солі амонію широко заст. у техніці та сільському господарстві; розчинні продукти розпаду сечовини і білків у сирих стічних водах. Співвідношення між цими формами залежить від рН. При рН стічних вод в межах 6.5-8.5, характерних для міських стічних вод, а також виробничих стічних вод, що скидаються у міську каналізацію, відновлений неорганічний азот знах., гол.ч., у формі NH4+, а тому уживають терміни «азот амонійних солей» (при розрахунку концентрації на азот N) чи «амонійний азот» (при розрахунку на NH4+). У неочищених міських стічних водах концентрація амонійного азоту становить 15-60 мг/л (при цьому нітрити і нітрати, як пр., відсутні). Š 246, 71, 72, 252, 102 Амоніфікація [t амоній + ...фікація] – бактеріальний розпад органічного азоту з утворенням азоту амонійних солей. Š 71, 72, 252, 102 Амплітуда– розмах коливань, найбільше відхилення тіла, що коливається (напр., маятника), від положення рівноваги; розмах, ширина діапазону якоїсь величини. Š 245 Амплітуда екологічна – межі пристосовуваності виду або угруповання до змін умов середовища. Š 247 Амплітуда коливань гідрологічних характеристик – різниця між макс. і мін. величинами, що хар. будь-яке гідрол. явище. Розрізняють а.к.г.х. добову, місячну, річну або багаторічну. Š 100 Анабіоз [t гр. anabio:sis – оживання] – стан організму, при якому життєві процеси тимчасово припиняються або так уповільнюються, що зникають усі видимі прояви життя. Спостерігається гол.ч. у безхребетних (комах тощо) як пристосування до несприятливих умов існування; якщо настають сприятливі умови, норм. життєва діяльність відновлюється. Š 246 Анаболізм [t гр. anabole: – підняття] – сукупність хім. процесів у живому організмі, спрямованих на засвоєння пожив-

Аналіз колориметричний – Аналог

них речовин і утворення складових елементів клітин і тканин. Пов’язаний з катаболізмом. Š 246 Анагалінність [t гр. ana... – пере... + háls – сіль] – збільшення солоності води від дна до поверхні в морях і океані. Š 100 Анаероби [t ан... + аероби] (E E організми анаеробні) – організми, здатні існувати при відсутності вільного кисню за рахунок енергії розщеплення органічних, рідше неорганічних сполук або енергії світла (напр., пурпурні бактерії). А. – деякі види бактерій, дріжджів, найпростіших, червів. Обліґатні, або строгі а. розвиваються тільки за відсутності кисню (напр., клостридії), факультативні, або умовні а. – також і за його присутності (напр., кишкова паличка, війчасті інфузорії). Широко представлені у ґрунті, воді, донних відкладах. ☯ Аероби Š 61, 245, 250 Анаеробіоз [t ан... + гр. ae:r – повітря + ...біоз] – життя без вільного кисню. Š 245 Аналіз [t гр. análysis – розкладання, розчленування, розбирання] – розчленування (уявне чи реальне) об’єкта на елементи; метод наукового дослідження шляхом всебічного розбору, розгляду причинно-наслідкових зв’язків окремих складових частин, властивостей чи особливостей предмету вивчення. Š 117, 250 Аналіз води – визначення фіз., хім., біол. та ін. властивостей і складу води. Š 100 Аналіз гідроморфологічний – комплекс прийомів вивчення картографічних (аерозйомних), гідрол. і геол. матеріалів, які дозволяють виявити тип руслового процесу, розміри деформації русла і заплави та їх зв’язки з визначальними факторами. Š 100 Аналіз ґравіметричний – метод А., в якому аналітичний сигнал отримують зважуванням речовин. 1 Ґравіметрія Š 45 Аналіз елементарний – сукупність методів якісного та кількісного визначення хім. елементів у речовині, що аналізується. Š 250 Аналіз затрат – метод порівняння альтернативних дій за відносними понесеними затратами (техн., екол. та екон.) і відносними зисками. Може вкл. дискон23

тування, щоб урахувати рівень інфляції. Š 273 Аналіз колориметричний – метод А., в якому аналітичний сигнал отримують вимірюванням світлопоглинання чи світлопропускання розчинів. Š 45 Аналіз необхідності екологічної оцінки (E E скринінг [англ. screening]) – попередній захід, що здійснюється для прийняття рішення про необхідність екол. оцінки чи відсутність такої необхідності, а також для класифікації проектів за потрібним рівнем оцінки. Š 273 Аналіз пломенисто-фотометричний – метод А., в якому аналітичний сигнал отримують вимірюванням випромінювання атомів елемента, що визначається, збудженого у полум’ї горючої газової суміші (пропан-повітря, ацетилен-повітря). Š 45 Аналіз потенціометричний (E E іонометрія, рН-метрія) – метод А., в якому аналітичний сигнал отримують вимірюванням електрорушійної сили ланцюга, що вкл. в себе вимірювальний електрод, електрод порівняння, досліджуваний розчин та високоомний потенціометр. Š 45 Аналіз ризику – методика визначення імовірності виникнення небезпечних випадків (напр., викид якоїсь кількості отруйного газу) та імовірнісних наслідків. Початково був розроблений для заст. в ядерній і хім. промисловості, де певні малоімовірні випадки могли б мати надзвичайно небезпечні наслідки. У даний час здійснюються спроби заст. концепції імовірнісного а.р., щоб охарактеризувати впливи на навколишнє середовище, прояв і природу яких важко передбачити з якимсь ступенем точності. Š 273 Аналіз системний – комплексне вивчення об’єктів і явищ у різних сферах діяльності як єдиного цілого; методологія дослідження складних об’єктів шляхом представлення їх як взаємозв’язаної множини елементів та аналізу їх стану в залежності від властивостей компонентів, внутрішніх і зовнішніх факторів. Š 121 Аналіз спектральний – визначення складу речовини шляхом вивчення її спектра. Š 245 Аналіз стічних вод санітарно-хімічний – комплекс стандартних хім. дослід24

жень, фіз., фіз.-хім. і санітарно-бактеріологічних визначень, який дозволяє встановити склад і властивості стічних вод. Š 19, 75, 71, 72 Аналіз стічних вод санітарно-хімічний неповний – комплекс досліджень, що передбачають визначення таких показників: величина рН, прозорість, завислі речовини, перманганатна окисність, розчинений кисень. Здійснюється лише в тому випадку, коли склад стічних вод достатньо вивчений, і необхідно отримати лише загальні уявлення про його зміни в процесі очистки. Š 19, 75, 71, 72 Аналіз стічних вод санітарно-хімічний повний – комплекс досліджень, що передбачають визначення таких показників: температура, забарвлення, запах, величина рН, прозорість, сухий залишок і втрати при прокалюванні, щільний залишок і втрати при прокалюванні, завислі речовини і втрати при прокалюванні, осідаючі речовини за об’ємом і за масою, перманганатна окисність, хім. потреба у кисні (ХПК), біохім. потреба у кисні (БПК), азот (загальний, амонійний, нітритний, нітратний), фосфати, хлориди, сульфати, важкі метали й ін. токсичні елементи, поверхнево-активні речовини (ПАР), нафтопродукти, розчинений кисень, мікробне число, бактерії групи кишкової палички, яйця гельмінтів. Š 19, 75, 71, 72 Аналіз структурний – дослідження реальної системи або такої, що проектується, для визначення осн. характеристик інформаційних процесів залежно від призначення і функцій структурних елементів системи. Š 121 Аналіз титриметричний – метод А., в якому аналітичний сигнал отримують вимірюванням об’єму титрованого розчину, що додається до досліджуваного розчину. Š 45 Аналіз хімічний – сукупність операцій, що мають ціллю встановлення, з яких речовин складається досліджуваний об’єкт (якісний А.) або в яких кількостях входять у нього ті чи ін. речовини (кількісний А.). Š 245 Аналог [t гр. analogos – подібний, відповідний] – предмет, явище, поняття, що є подібними в якомусь відношенні до ін. предмету, явища, поняття. Š 121, 245

Аналогія – Аномалія геомікpобіологічна Аналогія [t гр. analogía – подібність, відповідність] – подібність предметів, явищ, процесів за якимись властивостями; умовивід за а. – знання, отримане при розгляді якогось об’єкта, переноситься на менш вивчений, подібний за суттєвими властивостями, якостями об’єкт; такі умовиводи – одне із джерел наукових гіпотез; у біології – подібність функцій органів, що не мають спільного походження. Š 245, 250 Аналогія гідрологічна – побічний метод визначення гідрол. характеристик водного об’єкта, щодо якого відсутні дані безпосередніх вимірювань, з використанням наявних даних для водного об’єкта, який знах. в аналогічних природних умовах. Š 100 Ангідрид [t ан... + гр. hydo:r – вода] – безводний (кислотний) оксид, сполучення якогось елемента з киснем, (напр., сірчаний а.); при сполученні з водою утворює кислоту. Š 246 Ангідрид сірчаний – SO3, утворюється внаслідок окиснення сірчистого ангідриду (SO2) в атмосфері в результаті фотохімічних та каталітичних реакцій і є аерозолем або розчином сірчаної кислоти у дощовій воді; підкислює ґрунти, посилює корозію металів, руйнування ґуми, мармуру, вапняків, доломітів, загострює захворювання легеневої системи та дихальних шляхів людини і тварин. А.с. дуже шкідливий і для рослин, оскільки легко засвоюється і порушує їх життєдіяльність. Його наявність у повітрі характерна для районів розташування підприємств хім., нафтохімічної та металургійної промисловості, ТЕС, коксохімічних і цементних заводів. Š 109 Ангідрид сірчистий (E E діоксид сірки, газ сірчистий) – SO2, безбарвний газ, що виділяється при згорянні палива, яке містить домішки сірки (вугілля, нафта), при переробці сірчаних руд, частково – при горінні териконів, виплавці металів тощо. Вступає у каталітичні або фотохімічні реакції з ін. забруднюючими речовинами з утворенням сірчаного ангідриду SO3, сірчаної кислоти або сульфатів. Š 109 Анемометр [t гр. anemos – вітер + ...метр] – прилад для вимірювання швидкості вітру і газових потоків (інко-

Аномалія геопатогенна – Антропогенний

ли і напряму вітру – анеморумбометр) за кількістю обертів вертушки. Š 61, 245, 250 Анероїд [t а... + гр. ne:ros – вологий + eidos – вид] – прилад для вимірювання атм. тиску. Має вигляд тонкостінної металевої коробки з дуже розрідженим повітрям усередині. Зміну атм. тиску визначають за деформаціями коробки. Š 246 Анізотропія [t гр. ánisos – нерівний + trópos – властивість, поворот, напрямок] – неоднаковість фіз. властивостей тіла, середовища в різних напрямах всередині цього тіла, середовища. Š 245, 250 Анізотропія водоносного пласта – відмінність водопроникності гірської породи в різних напрямах. Š 100 Анімізм [t лат. anima, animus – душа, дух] – релігійне уявлення про існування душі в людини, рослин, тварин, речей; одухотворення сил та явищ природи; віра в духів, від яких залежить життя людини. Š 8, 9, 245, 250 Аніон [t гр. ana – вгору + io:n – той, хто йде] – від’ємно заряджений іон; при електролізі розчинів, що містять іони, а. рухається до позитивного електрода – анода. ☯ Катіон Š 245, 250 Аніоніт – іоніт, здатний до обміну аніонів, якими він заряджений при реґенерації, на аніони електролітів, розчинених у воді. ☯ Катіоніт Š 100 Аніонування – обробка води з використанням аніоніту. Š 100 Анод [t гр. ánodos – шлях вгору, сходження] – позитивно заряджений електрод. ☯ Катод Š 245, 250 Аномалія [t гр. ano:malía – нерівність] – відхилення від норми, від заг. закономірності; неправильність. Š 121, 245, 250 Аномалія біогеохімічна – масові порушення розвитку, росту і функціонування живих організмів, що спостерігаються на певній території (біогеохім. провінції) і спричинені недостатнім або надлишковим вмістом у середовищі (біотопі) певних елементів. Š 247 Аномалія геомікpобіологічна (бактеріальна) – ділянка місцевості, на якій спостерігається підвищений у порівнянні з реґіональним фоном вміст певних бак25

терій у ґрунті, донних відкладах, воді. Š 121 Аномалія геопатогенна – відособлена територія із стійким негативним впливом на самопочуття і (або) стан здоров’я людини. Š 121 Аномалія геофізична – територіально уособлене різко виділене відхилення якогось геофіз. поля (магнітного, електричного, ґравітаційного тощо) від характерних (фонових) геофіз. показників довкілля. Š 121 Аномалія геохімічна – відособлена площа, на якій спостерігаються концентрації хім. елементів у компонентах геол. середовища, суттєво відмінні від пересічних (фонових) значень на оточуючій території. Š 121 Ансамблі [фр. ensemble – разом] – взаємна погодженість, струнке ціле; у містобудуванні – гармонійна єдність просторової композиції, що вкл. будівлі, інж. споруди (мости, набережні тощо) та зелені насадження; групи ізольованих чи об’єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв’язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки. Š 86, 245, 250 Антагонізм [t гр. antago:nisma – опір, боротьба] – послаблення сумарної дії кількох одночасно діючих чинників; тип суперечності між двома організмами, що виявляється у боротьбі за існування, напр., між хижаком та його здобиччю; пригнічення життєдіяльності одних мікроорганізмів ін. Š 109, 246 Антагоністи – мікроорганізми, що пригнічують ріст і розмноження ін. мікроорганізмів. Š 246 Анти... [t гр. anti... – проти] – префікс, що відповідає за значенням укр. основі «проти...» у складних словах, напр., антибіотики. Š 245 Антибіотики [t анти... + гр. bíos – життя] – органічні речовини, які виділяються деякими організмами (напр., плісеневими грибами, бактеріями) і мають здатність пригнічувати ріст і розмноження або вбивати різні види мікробів. Заст. у медицині, тваринництві, рослинництві, у наукових дослідженнях. Š 237, 246

26

Антидюни [t анти... + дюни] – ряди донних наносів, які переміщуються у бурхливих потоках проти течії внаслідок розмиву низового і намиву верхового схилу гряди. Š 100 Антисептики [t анти... + гр. se:ptikos – гнійний] – хім. речовини, що викликають загибель мікроорганізмів при контакті з ними. Заст. для дезінфекції у медицині, харчовій промисловості, а також для просочування деревини, щоб зберегти її від гниття. Š 237, 246 Антитоксини [t анти... + токсини] – специф. антитіла, що утворюються в організмі людини і тварин під впливом токсинів мікроорганізмів, рослинних і тваринних отрут та нейтралізують їхні отруйні властивості. Š 246 Антифіданти (E E антифідинги [t анти... + англ. feed (feeding) – живити, годувати], репеленти [t лат. repello – відштовхую, відганяю]) – хім. препарати з групи пестицидів для відлякування шкідливих комах від рослин (якими вони живляться), тварин і людини. Š 250 Антициклон [t анти... + циклон] – область підвищеного тиску в атмосфері. Повітря в а. переміщується в Півн. півкулі за годинниковою стрілкою (відносно центру), у Півд. – проти неї. Тривалість – від кількох діб до кількох тижнів. Зумовлює малохмарну тиху погоду, слабкі вітри. ☯ Циклон Š 246 Античастка [t анти... + частка] – елементарна частка, яка має однакову величину з часткою, що їй протиставляється за знаком (електричного заряду, магнітного моменту тощо), напр., позитрон – а. електрона. Š 246 ...антроп [t гр. ánthro:pos – людина] – частина складних слів, що означає «викопна людина». Š 246 Антропо... – у складних словах вказує на відношення їх до людини, напр., антропоген. Š 245 Антропоген [t антропо... + ...ген] – останній (сучасний) геол. період історії Землі (5 млн рр. тому – до нашого часу), коли з’явилася і розвинулася до сучасного стану людина; зазвичай наз. четвертинним. Š 131, 245 Антропогенний [t антропо... + ...генний] – створений (спричинений) люди-

Антропоцентризм – Арматура меліоративної мережі ною, напр., антропогенний ландшафт. Š 130 Антропоцентризм [t антропо... + гр. kentron – центр] – світогляд, згідно якого людина є центром Всесвіту і найвищою, кінцевою метою світобудови; погляд, згідно якого людські потреби та інтереси мають найвищу і навіть виключну цінність та значення. Розрізняють «егоцентризм», коли особу цікавить лише вона сама, «соціоцентризм», коли моральний обов’язок особи поширюється на всіх членів групи, до якої вона належить, та «патоцентризм» – коли вважається, що людина має захищати всіх розумних істот.  Біоцентризм Š 8, 131, 250 Апвелінг [t англ. up – вгору + well – линути] – висхідна течія холодних глибинних океанічних вод, насичених поживними для морських організмів речовинами. Спричинюється тривалими вітрами, що зганяють поверхневі води від крутого материкового схилу в бік відкритого моря, а взамін на поверхню підіймаються води нижчих шарів. Зони а. – найбагатші реґіони морського рибного промислу. Š 131, 250, 108 Апостеріорі [t лат. a posteriori – досл., з наступного] – термін у теорії пізнання, що, на противагу апріорі, означає знання, набуте з досвіду. Š 246 Апріорі [t лат. a priori – досл., з попереднього] – знання, яке, на противагу апостеріорі, одвічно (до досвіду і незалежно від нього) притаманне свідомості; без перевірки, наперед. Š 246 Апріорний [t апріорі] – такий, що не ґрунт. на досвіді, передує йому; попередній, неперевірений. Š 246 Арборициди [t лат. arbor – дерево + ...циди] – пестициди для знищення небажаної деревної та чагарникової рослинності. Š 47, 250 Ареал [t лат. area – площа, простір] – частина земної поверхні (територія суші або акваторії), в межах якої поширені певні явища чи об’єкти, напр., вид тварин чи рослин, корисні копалини (а. виду, типу ландшафту, антропогенного впливу тощо). Š 247, 131, 250 Ареал виду (роду тощо) – область поширення виду (роду тощо), в межах якої

Артефакт – Атестація

особини виду завершують свій життєвий цикл. Š 130. Ареал виду міґруючого – вся територія суші або акваторії, на якій мешкають тварини певного міґруючого виду, а також яку вони пересікають або над якою перелітають під час міґрацій. Š 83 Ареал екологічний – реґіон, де вид може існувати у зв’язку з наявністю придатних для нього умов незалежно від того, де розташований цей реґіон, і чи відділений він непереборними для виду перешкодами. Š 247 Ареал природний – А., не змінений людською діяльністю. Š 247 Ареометр [t гр. araios – рідкий + ...метр] – прилад, яким вимірюють густину рідин (спирту, кислот тощо). Дія а. ґрунт. на законі Архімеда. Деякі а. використовуються для визначення густини сипких тіл. Š 246 Аридизація суші [t лат. aridus – сухий] (E E ксеротизація місцевості [t гр. xe:ros – сухий]) – складний і різноманітний комплекс процесів зменшення ступеня зволоженості територій і спричинене цим скорочення біол. продуктивності екосистем. А.с. відбувається як з природних (циклічні зміни клімату), так і з антропогенних (відкачка підземних вод, ерозія, пилові бурі) причин. Наслідком а.с. є опустелювання і поглиблення ступеня сухості пустельних територій. Š 247 Аридність – сухість клімату, яка призводить до нестачі вологи для життя організмів та ведення господарства. Š 121, 108 Арматура [t лат. armatura – озброєння, спорядження] – пристрої і деталі (клапани, вентилі, вимикачі тощо), які не входять до складу осн. обладнання, проте забезпечують його норм. роботу. Š 250 Арматура водопровідна – запірні, реґулюючі, контрольно-вимірювальні та змішувальні пристрої на водопровідній мережі і водопровідних спорудах. Š 100 Арматура меліоративної мережі – техн. засоби, устаткування і гідротехн. споруди, встановлені на меліоративних каналах і водопроводах для реґулювання, контролю і обліку подачі води, швидкості її руху, рівнів і витрат, а також для пропускання води через перепони. Š 100 27

Артефакт [t лат. artefactum – штучно зроблений] – утворення чи процес штучного походження, не властивий досліджуваному об’єкту у нормі. Š 8, 250 Архе... [t гр. arche: – початок, походження] – частина складних слів, що означає «первісність», «початок». Š 246 Архі... [t гр. archi... – старший, перший] – префікс, що означає найвищий ступінь ознаки, яка виражена в другій частині складного слова. Š 246 Архів електронний [лат. archivum t гр. archéion – присутнє місце] – впорядкований масив документів у пам’яті комп’ютера для тривалого зберігання чи копіювання. Š 121 Архіпелаг [t архі... + гр. pelagos – море (назва Егейського моря з островами)] – сукупність значної кількості окремих островів чи їхніх груп, розташованих на невеликій відстані одне від одного, і які зазвичай розглядаються як одне ціле. Š 246 Архітектура [лат. architectura t гр. architékto:n – будівельник] – будівлі та ін. споруди (а також їх комплекси), що утворюють матеріально організоване середовище, необхідне людям для їх життя і діяльності; будівельне мистецтво, зодчество, мистецтво проектувати і будувати споруди та їх комплекси відповідно до призначення, сучасних техн. можливостей, естетичних поглядів суспільства; відмінний, художній характер забудови; у шир.зн. – ґенеральна схема і концепція взаємозв’язку компонентів складного об’єкта (системи). Š 121, 245, 250 Асиміляція [t лат. assimilatio – уподібнення] – уподібнення, злиття, засвоєння; процес убирання і засвоєння організмом речовин із навколишнього середовища й утворення з них складніших речовин. Відбувається з поглинанням енергії. Забезпечує ріст, розвиток, нагромадження запасів речовин і енергії. 1 Анаболізм Š 246 Асоціація [t пізньолат. associatio – поєднання] – поєднання, союз. Š 245, 250 Асоціація геохімічна – група хім. елементів, що знаходяться в окремих природних областях поверхневого шару земної кори. Так, перша а.г., утворена воднем, вуглецем, азотом і киснем, відповідає 28

живій речовині. Концепція а.г. розроблена В.І.Вернадським та О.Є.Ферсманом. Š 247 Асоціація даних – об’єднання різних даних для здійснення одного процесу діяльності, виконане т.ч., що одне представлення даних викликає ін. (асоціативне). Š 121 Асоціація екологічна – група однорідних або різнорідних організмів, популяцій, що співіснують у певних природних умовах. Може мати тимчасовий або постійний характер залежно від умов середовища та життєвих потреб.  Угруповання Š 247 Аспект [t лат. aspectus – вид] – точка зору, з якої явище, поняття, предмет сприймаються у даний час; перспектива, в якій виступає дане явище. Š 245, 250 Аспект екологічний – елемент діяльності організації, її продукції або послуг, який може взаємодіяти з навколишнім середовищем. А., що впливає або може значно вплинути на навколишнє середовище, є також важливим економічним А. Š 55 Аспект рослинний – зовнішній вигляд чи фізіономія рослинного угруповання; залежить від флористичного складу і ярусної будови угруповання, зустрічальності видів та їх ритмологічної фази. Š 247 Аспіратор [t лат. aspiro – дму, видихаю] – пристрій для відбирання проб газів з метою визначення їхнього хім. складу та запиленості; апарат для відсмоктування забрудненого повітря з виробничих приміщень; прилад для визначення електропровідності атм. повітря. Š 246 Аспірація [t лат. aspiratio – дихання] – інтенсивне відсмоктування повітря безпосередньо з місць утворення пилу. Здебільшого здійснюється у виробничих приміщеннях; відсмоктування за доп. спец. приладу (аспіратора) з якоїсь порожнини тіла рідини або повітря, скупчених унаслідок різних захворювань; проникнення в дихальні шляхи під час вдихання рідких або твердих речовин, сторонніх предметів. Š 246 Атестація [t лат. attestatio – свідоцтво] – визначення кваліфікації працівника, установи, лабораторії, якості продукції,

Атестація засобів вимірювальної техніки метрологічна – Аудит екологічний робочих місць, рівня знань; відгук, характеристика. Š 250 Атестація засобів вимірювальної техніки метрологічна – дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їхніх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування. Š 213 Атестація методики виконання вимірювань – процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї. Š 213 Атмосфера [t гр. atmós – пара + ...сфера] – газоподібна оболонка Землі та ін. небесних тіл; а. Землі – газоподібна оболонка, яка оточує планету, пов’язана з нею силою тяжіння, обертається разом з нею і вкл. суміш різних газів, водяної пари та пилових часток. Осн. факторами, що зумовлюють своєрідність а., є ґравітаційне поле Землі, яке утримує осн. масу повітря, магнітне поле, що захищає її від згубної дії сонячного вітру, та обертання планети, завдяки якому забезпечується сприятливий тепловий режим а. А. Землі простежується до висоти 2-3 тис.км. З урахуванням особливостей вертикального розподілу температур, тиску та специф. хім. і фіз. явищ а. поділяють на 5 шарів (горизонтів): тропосферу, де спостерігається інтенсивна атм. турбулентність і розвиваються погодні процеси (утворення хмар, випадання опадів тощо); стратосферу, мезосферу, термосферу та екзосферу, при цьому перші чотири сфери зазвичай відносять до внутрішньої, а останню – до зовнішньої частин а. Кожна сфера відділяється від ін. невеликим прошарком – паузою. Нерівномірність нагрівання сприяє заг. циркуляції а., яка впливає на погоду і клімат Землі. Сучасний склад а. значною мірою є продуктом біогенного походження. Біля земної поверхні а. в осн. складається, не враховуючи воду і пил, з азоту (78.08 %), кисню (20.95 %), аргону (0.93 %), вуглекислого газу (0.03 %), водню, неону, гелію, криптону, ксенону та низки ін. газів (у сумі ~ 0.01 %). Газовий склад а. служить найбільш яскравим інтегральним індикатором стану біосфери. Š 247, 121, 130, 250, 108 Атом [t гр. átomos – неподільний] – найдрібніша частка хім. елемента, що збері-

Аудит системи управління навколишнім середовищем – Бакен (бакан)

гає його властивості. Являє собою складну систему, що складається з позитивно зарядженого ядра, в якому зосереджена майже вся маса а., та електронів, що рухаються навколо нього і утворюють електронні оболонки, розміри яких (~10-8 см) визначають розміри а. Ядро а. складається з протонів та нейтронів. Кількість електронів в а. дорівнює кількості протонів у ядрі, а остання дорівнює порядковому номеру елемента у періодичній системі. А. можуть приєднувати або віддавати електрони, стаючи негативно або позитивно зарядженими іонами. Хім. властивості а. визначаються в осн. кількістю електронів у зовнішній оболонці; сполучаючись хімічно, а. утворюють молекули. Поглинаючи певну порцію енергії, а. переходить у збуджений стан (на більш високий рівень енергії). Із збудженого стану а., випромінюючи фотон, може перейти у стан з меншою енергією. Š 245, 250 Атрактанти [t лат. attraho – притягаю до себе] – природні чи синтетичні речовини зі специф. запахом, що приваблює комах. Заст. як принади для шкідників рослин. Š 250 Атрибут [t лат. attribuo – надаю, постачаю, приписую] – суттєва, постійна ознака, властивість чогось (на відміну від випадкових властивостей), невід’ємна приналежність предмету; характеристика інформаційного об’єкта (елемента) бази даних, у документах відповідає терміну «реквізит»; якісна або кількісна ознака просторового об’єкта. Š 121, 49, 245, 246 Аудит [t лат. audire – слухаю] – перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та ін. інформації щодо фін.-госп. діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству. Š 246 Аудит екологічний – незалежна, комплексна, документована оцінка дотримання суб’єктом госп. та ін. діяльності вимог, у т.ч. нормативів і нормативних документів, у галузі охорони навколишнього середовища, вимог міжн. стандартів та підготовка рекомендацій щодо поліпшення такої діяльності. Š 124, 273 29

Аудит системи управління навколишнім середовищем – систематичний і документально оформлений процес перевірки об’єктивно отримуваних та оцінюваних даних для визначення відповідності системи управління навколишнім середовищем, прийнятої в організації, критеріям А. такої системи, установленим даною організацією, а також для повідомлення результатів, отриманих в ході цього процесу, керівництву. Š 55 Ацидифікація (ґрунтів, природних вод) [t лат. acidus – кислий + ...фікація] – збільшення кислотності (зменшення величини водневого показника рН) природних компонентів (води, ґрунту), яке відбувається внаслідок заст. фізіол. кислих мінеральних добрив та випадання кислих опадів. Š 247

Б Болота – “нирки” водостоків. В.Кузьменко, Ю.Кузьменко Багаторукавність заплавна – розвиток незавершеного меандрування в умовах глибокого затоплення заплави, який призводить до випрямлення груп закрутів, утворення вторинних проток з частим перерозподілом величини стоку води і наносів між ними. Š 100. Багаторукавність руслова – результат деформації русла, виражений у вигляді утворення кількох рукавів річки. Š 100 Багатство видове – характеристика угруповання, що визначається або відносним, або абсолютним числом видів. 1 Різноманіття видове Š 247 База даних (БД) [фр. base t гр. básis] – структурована сукупність відомостей, інформаційний масив вихідних даних для вирішення проблемних задач, що відносяться до певної предметної галузі. Для створення і ведення комп’ютерних б.д. (оновлення, забезпечення доступу до даних по запитах і видачі їх результатів користувачам) заст. сукупність мовних і програмних засобів, яку наз. системою управління б.д. (СУБД).  Банк даних Š 74, 121, 109 База даних реляційна [t англ. relation – співвідношення, зв’язок] – Б.Д., в якій інформація про об’єкти зберігається в 30

кількох таблицях, між якими встановлюється зв’язок через значення одного або кількох однотипних співпадаючих (ключових) полів. Š 109 База знань (БЗ) – сукупність правил, атрибутів і фактів, що описують предметну галузь, а також механізм їх виведення, який дозволяє відповідати на питання, що стосуються цієї предметної галузі. Š 121 База мінерально-сировинна – сукупність родовищ корисних копалин, у т.ч. техногенних, а також відходів від видобування та переробки корисних копалин, придатних для пром. використання. Š 150 Базис [t лат. basis, гр. básis – основа] – основа; опора, фундамент, база чогось; точно виміряна пряма лінія на площині, що служить основою для тригонометричних обчислень під час топографічних зйомок. Š 250, 246 Базис ерозії – горизонтальна поверхня (висотна позначка), на рівні якої водотік втрачає свою силу, і водна ерозія припиняється. Розрізняють б.е. загальний (або головний) – рівень моря (Світового океану) та місцеві – рівень води в озері, в місці впадіння приток у головну ріку, виходів твердих порід, що запруджують ріку, тощо. Š 247, 100 Бак дозувальний – елемент спринклерної системи зрошування поверхні завантаження біофільтрів, бак у формі перекинутої зрізаної піраміди із сифоном і обладнанням для автоматизації його роботи, який забезпечує автоматичну періодичну подачу води у спринклерну мережу під постійним тиском. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Бак напірний – закрита ємність для примусового насичення газом під певним тиском (сатурації) усієї або частини витрати очищуваних стічних вод, очищених стічних вод чи робочої рідини при напірній флотації. Обладнується манометром, пристроями для додаткового перемішування газу з рідиною і для випуску надлишку газу, що накопичується у верхній частині б.н. Š 20, 68, 107, 134, 243 Бакен (бакан) [голл. baken] – плавучий навіґаційний знак, оснащений якорем. Позначає межі фарватеру або суднового

Бактерициди – Баланс радіаційний земної поверхні ходу. Іноді б. оснащують вогнями, світловими та звукосигнальними засобами. Š 246 Бактерициди [t гр. bakte:rion – паличка + ...циди] – хім. засоби для знищення бактерій – збудників хвороб, припинення їх розвитку. Š 131, 245, 108 Бактерицидність – властивість хім. речовин (бактерицидів), фіз. чи біол. факторів (температура, іонізуюче випромінювання, фермент лізоцим тощо) спричинювати загибель бактерій. Š 250 Бактерії – група мікроскопічних, перев. одноклітинних мікроорганізмів. Відносяться до «доядерних» форм – прокаріотів. В основу сучасної класифікації б., за якою їх поділяють на зубактерії (грамнегативні та грампозитивні мікоплазми) й археобактерії, покладена будова їх клітинної стінки. За формою клітин б. можуть бути кулеподібними (коки), паличкоподібними (бацили, клостридії, псевдомонади), звитими (вібріони, спірили, спірохети). Діаметр б. становить 0.1-10 мкм, довжина – 1-20 мкм, а нитчастих багатоклітинних – 50-100 мкм. Деякі б. утворюють спори, багато з них рухомі, мають джгутики. Живляться, використовуючи різноманітні органічні речовини (гетеротрофи) або створюючи органічні речовини клітин з неорганічних (автотрофи). Здатні рости як у присутності атм. кисню (аероби), так і за його відсутності (анаероби). Приймають участь у кругообігу речовин у природі, формуванні структури і родючості ґрунту, в утворенні і руйнуванні корисних копалин, підтримують запаси вуглекислого газу в атмосфері. Використовуються у харчовій, мікробіол., хім. та ін. галузях промисловості, при біол. очищенні стічних вод, відіграють важливу роль у сільському господарстві (напр., азотобактерії). Патогенні (хвороботворні) б. – збудники хвороб рослин, тварин і людини. Вважають, що б. – перші організми, які з’явилися на Землі. Š 250 Бактерії мезофільні – аеробні або анаеробні Б., оптимальна температурна зона життєдіяльності яких становить 20-40°С (оптимум 33-35°С). Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Бактерії психрофільні – аеробні або анаеробні Б., оптимальна температурна зона

Баланс розчинених речовин – Бар’єр біогеохімічний

життєдіяльності яких становить 0-20°С (оптимум 15-17°С). Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Бактерії термофільні – аеробні або анаеробні Б., оптимальна температурна зона життєдіяльності яких становить 50-70°С (оптимум 53-55°С). Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Бал [t фр. balle – м’яч, куля] – умовна одиниця для кількісної чи якісної оцінки за певною шкалою ступеня або інтенсивності якогось явища (швидкості вітру, землетрусу, врожаю тощо). 1 Кваліметрія Š 247, 245, 250 Бал аґровиробничої групи чи ґрунтової відміни – показник оцінки родючості ґрунту у балах, що є відносними одиницями, з яких 100 балів означають найвищу родючість. Š 170 Баланс [t фр. balance – вага] – рівновага, врівноважування; кількісний вираз відношень між сторонами якоїсь діяльності, що повинні врівноважувати одна одну. Š 250 Баланс водний – співвідношення за обраний проміжок часу (рік, місяць) надходження і витрат води з урахуванням зміни її запасів для водозбірного басейну чи ділянки території, водного об’єкта, країни, материка, планети в цілому або для ін. досліджуваного об’єкта. Š 247, 100, 41 Баланс водогосподарський – співвідношення між наявними для використання водними ресурсами у водозбірному басейні чи на даній території та потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях. Š 17, 100, 29 Баланс матеріальний – співвідношення надходження і витрат речовини з урахуванням можливості її минулого чи дійсного накопичення за обраний інтервал часу для об’єкта, що розглядається; б.м. може обчислюватися для окремої технол. операції, технол. процесу, окремого виробництва, підприємства в цілому, а також для природних об’єктів. Š 247 Баланс підземних вод – кількісне співвідношення між надходженням та витратою, а також акумуляцією води за певний проміжок часу для водоносного пласта, що розглядається. Š 100 Баланс радіаційний земної поверхні – різниця між сумарною сонячною радіаці31

єю, поглинутою земною поверхнею, й ефективним випромінюванням Землі. Б.р.з.п. – найважливіший компонент теплового балансу земної поверхні. 1 Альбедо, Баланс тепловий земної поверхні Š 247 Баланс розчинених речовин – кількісне співвідношення за певний проміжок часу надходження, витрати і акумуляції у водному об’єкті розчинених у воді речовин. Š 100 Баланс тепловий – Б. припливу і відпливу тепла. Розрізняють б.т. атмосфери, ґрунту, Землі тощо. Š 130 Баланс тепловий земної поверхні – алгебраїчна сума потоків тепла, що надходять на земну поверхню та випромінюються нею. Виражається рівнянням R + P + LE + B = 0, де R – радіаційний баланс земної поверхні; P – турбулентний потік тепла між земною поверхнею і атмосферою; LE – витрати тепла на випаровування; B – потік тепла від земної поверхні у глибину ґрунту чи води і навпаки. Дані про б.т.з.п. мають велике значення для вивчення змін клімату, геогр. зональності, термічного режиму організмів. У б.т.з.п. відбуваються порушення в результаті світового виробництва. Š 247, 130 Баланс фізіологічний – зіставлення надходження та витрат речовин, що приймають участь у життєдіяльності організму (зокрема в процесі обміну речовин). Š 245 Баласт [англ., голл. ballast] – вантаж, що спец. приймається на судно для поліпшення його мореплавних якостей у тих випадках, коли корисного вантажу для цієї мети на судні недостатньо; б. може служити вода, пісок, каміння, чавунні болванки тощо. Š 245 Баласт чистий – водний баласт у танку, призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік із нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води. Š 52 Балка – суха або з тимчасовим водотоком долина з пласким дном; кінцева стадія розвитку ярів. Š 204, 250

32

Бальнеологія [t лат. balneum – лазня, купання + ...логія] – розділ курортології, що вивчає мінеральні води та грязі, їхній вплив на організм людини та лікувальнопрофілактичне заст. Š 246 Банк даних (БнД) – інформаційно-довідкова система, що містить накопичувану і підтримувану у робочому стані сукупність відомостей (базу даних) та комплекс інформаційних, програмних, техн., мовних і орг.-метод. засобів, що забезпечують можливість зберігання, пошуку й оброблення даних, необхідних для вирішення певного кола задач.  База даних Š 61, 121, 109 Банк даних автоматизований – система спряжених баз даних, програмних, техн., орг.-метод. засобів та персоналу, які забезпечують приймання, централізоване накопичення, оброблення та колективне багатоцільове використання зосереджених у ньому даних в якій-небудь інформаційній системі. Š 74 Бар – гряда у прибережній смузі морського дна, утворена наносами. Розрізняють підводний, острівний, пригирловий та береговий б.; [t гр. báros – тягар] позасистемна одиниця тиску, яка дорівнює 105 Па = 0.986923 атм. Š 250 Барботування (барботаж) [t фр. barbotage – перемішування] – спосіб створення циркуляційних течій у рідині, що перебуває у спокої, за доп. пухирців повітря або пари, що випускаються зосереджено у певних місцях на глибині. Заст. гол.ч. для перемішування рідин, поглинання газо- та пароподібних речовин розчинниками. Š 250, 100 Бар’єр [фр. barrière] – перешкода, загорожа. Š 245 Бар’єр біогеографічний – будь-яка перешкода (геогр. і біол. характеру) на шляху поширення виду, угруповання, популяції тварин і рослин. Š 247 Бар’єр біогеохімічний (ландшафтногеохімічний) – зона різко підвищених концентрацій тих чи ін. хім. елементів у порівнянні із сер. вмістом їх у даному ландшафті (ландшафтним кларком). Б.б. виникає, як пр., у зоні контакту між елементарними ландшафтами (фаціями, біогеоценозами), що відрізняються за фіз. (напр., фільтраційними), хім. (відмінність окисно-відновних, кислотно-

Бар’єр географічний – Бедленд лужних умов) або біол. (активна діяльність певних груп мікроорганізмів) властивостями. Š 247 Бар’єр географічний – будь-яка геогр. перепона (водний простір, гори), що перешкоджає обміну генами між близькородинними популяціями. Š 247 Бар’єр лісової пожежі протипожежний – перешкода поширенню лісової пожежі, що створює умови для її тушіння. Може бути природним (природний компонент ландшафту) або штучним (спец. створеним на лісовій площі). Š 39 Бари..., баро... [t гр. barys – важкий] – у складних словах вказує на їх відношення до тяжкості, ваги, тиску, напр., барисфера, барометр. Š 245 Барисфера [t бари... + ...сфера] – цент. ядро земної кулі; має велику густину. Š 245 Барометр [t баро... + ...метр] – прилад для вимірювання тиску атм. повітря; заст. також для вимірювання висоти місцевості над рівнем моря та для визначення майбутніх змін погоди. Š 245 Басейн [фр. bassin] – штучна водойма; топологічне об’єднання водорозділу, двох схилів, тальвеґу та ізоморфної їм товщі літосфери; область залягання певних гірських порід чи корисних копалин, напр., кам’яновугільний б. Š 247, 245 Басейн артезіанський – геол. структури, в межах яких поширюються міжпластові (артезіанські) води. Окремі б.а. можуть мати «багатоповерхову» будову (складатися з кількох міжпластових водоносних горизонтів) і часто поширюються на площі 102-103 км2 (напр., Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський б.а. в Україні). Š 95 Басейн бризкальний – споруда, що вкл. бризкальні охолоджувачі та резервуар для збору води. Š 100 Басейн випарний – резервуар (випарник) площею ≥ 20 м2 для вимірювання випаровування з водної поверхні. Š 100, 41 Басейн відстійний – водний басейн, що очищає мутні та стічні води від завислих речовин. Š 121 Басейн водозбірний (Ε водозбір) – частина земної поверхні і товща ґрунтів та гірських порід, обмежені вододілом, з яких відбувається стік поверхневих і під-

Безпека екологічна – Берег водотоку увігнутий

земних вод у водотік до певного замикаючого створу на ньому або у водойму. Розрізняють б.в. поверхневий і підземний. Š 17, 61, 247, 41 Басейн гідроелектростанції напірний – споруда, яка здійснює перехід від безнапірної деривації до напірних водоводів ГЕС. Š 100 Басейн підземних вод – зона поширення одного або кількох водоносних пластів, що мають спільний напрямок розвантаження. Š 100 Басейн поверхневого водного об’єкта – територія, що вкл. водозбірні площі гідравлічно зв’язаних водойм і водотоків, головний з яких впадає у море чи озеро. Š 18 Басейн репрезентативний – водозбірний басейн з типовими, характерними для певної більшої території гідрол. характеристиками. Š 100, 41 Басейн річковий – водозбірний басейн річки або річкової системи. Š 100, 41 Басейн селевий – гірський водозбірний басейн, в якому формуються селі. Š 100 Басейн-індикатор – малий водозбірний басейн, відносні величини стоку з якого використовуються для характеристики стоку з великого басейну з подібними фіз.-геогр. умовами. Š 100 Батіаль [t гр. bathýs – глибокий] (Ε зона батіальна) – зона морського дна, що охоплює глибини континентального схилу (200-3000 м). Займає проміжне положення між сублітораллю та абісаллю. Хар. слабким рухом води, досить постійною температурою і слабким проникненням світла у верхні шари. Š 245, 250 Батометр [t гр. báthos – глибина + ...метр] – пристрій для відбору проб води з певної глибини з метою визначення її фіз. властивостей та вмісту в ній розчинених і завислих речовин, а також гідробіонтів. Š 100 Башта водонапірна – башта з резервуаром, призначена для утворення запасу і напору води та реґулювання її витрат. Š 100 Бедленд [t англ. bad lands – погані землі] (Ε неугіддя) – ландшафт, різко і складно розчленований, низькогірний, що складається із заплутаної мережі розгалужених вузьких водорозділів; важкопрохідний і непридатний для землеко33

ристування. Б. зустрічаються перев. в аридному, семіаридному або сухому тропічному кліматі. Š 247 Безпека екологічна – стан захищеності природного середовища і життєво важливих інтересів людини від можливого негативного впливу госп. та ін. діяльності, надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, їх наслідків. Хар. ступінь відповідності існуючих чи очікуваних (прогнозованих) екол. умов задачам збереження здоров’я населення і забезпечення тривалого та сталого соц.екон. розвитку. М.б. кількісно оцінена ступенем екол. ризику (у цьому аспекті б.е. має місце тоді, коли ризик не перевищує певного прийнятного рівня) і досягається сукупністю заходів, спрямованих на зниження негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Б.е. – суттєва частина нац. безпеки. Суб’єкти б.е.: індивід, суспільство, держава, біосфера; 1 Норма екол., Деґрадація ландшафту Š 124, 247, 121 забезпечення гарантії запобігання екологічно значимим катастрофам та аваріям в результаті сукупності дій, станів та процесів, що прямо чи опосередковано не призводять до таких подій. Š 121 Безпека радіаційна – дотримання (неперевищення) допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки, а також обмеження міґрації радіонуклідів у навколишнє природне середовище.  Безпека ядерна Š 222, 144 Безпека споруди – властивість споруди не створювати загрози для життя, здоров’я та інтересів людини, навколишнього середовища й об’єктів господарювання. Š 171 Безпека ядерна – дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, які забезпечують радіаційну безпеку. Š 144 Безхребетні – тварини, що не мають хребта: найпростіші, губки, кишковопорожнинні, черви, молюски, членистоногі, голкошкірі тощо; ~ 3/4 видів усіх тварин. Š 250 Бекерель (Бк) [Becquerel] – одиниця вимірювання активності радіоактивних 34

ізотопів у системі СІ, яка дорівнює розпаду одного атома за 1 с. Названа на честь фр. фізика А.А.Бекереля, який у 1886 відкрив природну радіоактивність солей урану. 1 Бк = 27·10–12 Кі, а 1 Кі = 3.7·1010 Бк. Š 131, 250, 108 Бенз(α α)пірен (бензопірен, 3,4-бензпірен) [англ. benzo-a-pyrene] – речовина класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ); кристали світло-жовтого кольору. Міститься у кам’яновугільній смолі, тютюновому димі, повітрі великих міст, ґрунті. Утворюється при піролізі ацетилену, стиролу, тетраліну. Місцевий канцероген – спричинює розвиток раку легенів в результаті надходження з повітрям. Š 109 Бенталь [t гр. bénthos – глибина] – дно і придонний шар води водного об’єкта, заселені організмами бентосу. Š 245, 250, 100 Бентос – сукупність організмів, що живуть на дні та у донних відкладах водних об’єктів. Розрізняють б. рослинний (фітобентос), тваринний (зообентос) та бактеріальний (бактеріобентос). З тваринного б. деякі організми прикріплені до дна, ін. вільно переміщуються по ньому. Морський б. служить поживою для багатьох риб та ін. водних тварин, а також використовується людиною (напр., водорості, устриці, краби, деякі риби). Š 61, 121, 245, 250, 100 Бер – біол. еквівалент рентґена, позасистемна одиниця еквівалентної дози, 1 бер = 10-2 Дж/кг. Š 108 Берег – смуга суші, що безпосередньо прилягає до водної поверхні водотоку, водойми, моря або океану. Для водотоків лівий (правий) б. визначається, якщо стати обличчям вниз за течією. Š 61, 100 Берег ближній – лінія, від якої відповідно до Міжн. права, починається відлік територіальних вод держави (території). Š 52 Берег водотоку випуклий – берег, радіус заокруглення якого менший за радіус заокруглення сер. лінії русла водотоку. Š 100 Берег водотоку увігнутий – берег, радіус заокруглення якого перевищує радіус заокруглення сер. лінії русла водотоку. Š 100

Берма – Біогаз Берма [англ. berme] – горизонтальний або з невеликим похилом майданчик, влаштований у вигляді виступу на укосі. Š 100 Бета-... [гр. beta (β) – друга літера гр. абетки] – частина складних слів, що означає стан речовини, напр., бета-залізо, або зв’язок з бета-частками. Š 246 Бета-випромінювання – корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, яке виникає при бетарозпаді нестабільних атомних ядер деяких природних атомів і значної кількості їх ізотопів, що утворюються при ядерних вибухах, в ядерних реакторах тощо, а також нестабільних часток (напр., нейтронів). Відхиляється електричними і магнітними полями, зумовлює іонізацію і люмінесценцію речовин. Швидкість бета-часток близька до швидкості світла. Б.-в. має руйнівну дію на біол. об’єкти, проте вільний пробіг бета-часток у повітрі становить в сер. 30 см. Š 168, 253, 246 Бета-радіоактивність – радіоактивність з випромінюванням бета-часток. Š 246 Бета-різноманіття – показник, що вимірює ступінь диференційованості видів за ґрадієнтами місцеперебування, тобто швидкість зміни флористичного складу фітоценозу за просторовим та екол. ґрадієнтами ландшафту.  Альфа-різноманіття, Гамма-різноманіття Š 247 Бета-розпад – спонтанний радіоактивний розпад атомних ядер, який супроводжується бета-випромінюванням. Š 253 Бета-частки – електрони і позитрони, що випускаються атомними ядрами деяких радіоактивних речовин при бета-розпаді. Š 246 Б’єф [фр. bief] – частина водотоку (ділянка річки або каналу), що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі) і зазнає її впливу. Š 17, 199, 245, 100, 42 Б’єф верхній – б’єф з верхової сторони водопідпірної споруди. Š 100, 42 Б’єф нижній – б’єф з низової сторони водопідпірної споруди. Š 100, 42 Б’єф підпертий – ділянка водотоку, в якій створюється підвищений рівень для забезпечення потрібного напору. На відміну від водосховища, у б.п., як пр., не

Біогенез – Біоіндикатори

відбувається накопичення води в періоди паводків та її спрацювання у маловодні періоди, а реґулювання стоку в б.п. можливе тільки у виняткових випадках і в незначних обсягах. Š 100 Бик гідротехнічної споруди – окремо розташована опірна конструкція затворів, мостів або підкранових шляхів, встановлених на водозливних греблях, яка обтікається потоком. Š 100 Бистрина – мілководна ділянка ріки, що хар. швидкою, бурхливою, невпорядкованою течією, зазвичай у місцях перетинання водним потоком перешкоди у вигляді повністю або частково затоплених каменистих гряд чи уламків гірських порід, звужування потоку або крутого похилу; Š 61, 250 серія невеликих близько розташованих порогів. Š 250 Бистротік – гідротехн. споруда у вигляді облицьованого каналу або лотка з похилом дна вище критичного для безнапірного пропуску води, що рухається з великою швидкістю з верхньої ділянки водоводу у нижню. Влаштовується у гідровузлах для пропуску паводкових вод, на трактах водоскидів деривації ГЕС, як лісо- та рибопропускна споруда тощо. Š 250, 100 Бі... [лат. bi... – дво... t bis – двічі] – у складних словах вказує на наявність двох предметів, ознак, напр., бікарбонати. Š 245 Білки – природні високомолекулярні органічні сполуки, побудовані з решток 20 амінокислот, що поєднані пептидними зв’язками у довгі ланцюги. В усіх живих організмах б. відіграють важливу роль: приймають участь у побудові клітин і тканин, є біокаталізаторами (ферменти), гормонами, дихальними пігментами (гемоглобіни), захисними речовинами (імуноглобуліни) тощо. Š 250 Біо... [t гр. bíos – життя] – у складних словах вказує на їх відношення до життя, життєвих процесів, біології, напр., біогенез. Š 245, 250 Біогаз – газ, що виділяється у метантенках при анаеробному зброджуванні осадів стічних вод і містить за об’ємом 6570 % СН4, 25-30 % СО2, 2-4 % СО, до 1 % N, до 0.3 % O2, а також до 1.5 % різних вуглеводнів (крім метану) і невелику

35

кількість H2S. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Біогенез [t біо... + ...генез] – утворення органічних сполук живими організмами; у шир.зн. – емпіричне узагальнення, яке твердить, що все живе походить тільки від живого; теорія виникнення життя на Землі, згідно з якою зародки живих організмів у стані анабіозу були занесені на Землю з ін. небесних тіл (теорія панспермії). Б. заперечує виникнення живого з неживої матерії (абіогенез). Š 250, 246 Біогени [t біо... + ...ген] – речовини (у т.ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 1 Елементи біогенні, Речовини біогенні речовини, що синтезуються («породжуються») організмами в ході життєдіяльності, – біоліни, фітонциди тощо; речовини, що утворилися в результаті розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані. Š 121, 237, 246 Біогеографія [t біо... + географія] – наукова дисципліна, що вивчає закономірності розподілу рослинного покриву і тваринного населення у біосфері залежно від природних умов та геол. історії Землі; поділяється на зоогеографію та фітогеографію. Š 247, 245 Біогеоценоз [t біо... + гео... + ...ценоз] – однорідна ділянка земної поверхні з певним складом живих організмів (біоценоз) і неживих (косних) компонентів (приземний шар атмосфери, сонячна енергія, ґрунт, вода тощо), функціонально поєднаних між собою та з ін. явищами природи обміном речовин і енергії в єдиний природний комплекс, який знах. у постійному русі, розвитку. Б. – елементарна складова частина біосфери, осн. об’єкт досліджень біогеоценології. Б. – елементарна біохорологічна структурна одиниця вітасфери і в цьому сенсі синонімічний поняттям фація та елементарний ландшафт, хоча, на відміну від останніх, обов’язково вкл. живу речовину. Поняття Б. близьке до поняття екосистема, проте остання позбавлена суворої біохорологічної основи. Термін запропонований В.М.Сукачевим (1940).  Біотоп, Біоценоз Š 117, 247, 121, 131, 130, 250 Біогеоценологія [t біогеоценоз + ...логія] – наукова дисципліна, що досліджує 36

будову і функціонування біогеоценозів, галузь знань на стику біології (екології) та географії. Š 247, 250 Біогоризонти [t біо... + горизонт] – функціональні підрозділи шарів у біоценозах (напр., горизонт листяного пологу у березовому лісі, горизонти ґрунту). Термін введений Ю.П.Бяловичем (1960). Š 247 Біогуманізм [t біо... + лат. humanus – людяний] – генетично закодована в людині потреба у природі, в якій вона виникла як вид. Š 8 Біодіагностика [t біо... + гр. diagno:stikós – здатний розпізнавати] – виявлення причин або факторів зміни стану середовища на основі видів-біоіндикаторів з вузько специф. реакціями та відносинами. Вкл. біоіндикацію та біотестування. Š 247 Біоетика [t біо... + гр. e:thiká t e:thos – звичай, вдача, характер] – напрямок в екол. етиці, що стосується питань біотехнології, генної інженерії. Š 8 ...біоз [гр. bio:sis t bíos – життя] – у закінченні складних слів вказує на їх відношення до життя, життєвих процесів, напр., симбіоз. Š 245 Біоіндивідуалізм [t біо... + лат. individuum – неподільне, особина] – позиція в екол. етиці, згідно з якою всі живі організми мають інтереси або власне благо і заслуговують на моральну повагу. Š 8 Біоіндикатори [t біо... + лат. indicator – покажчик] (Ε види-індикатори, організми-індикатори) – група особин одного виду чи угруповання організмів (біоценоз), наявність, чисельність, особливості розвитку, стан або поведінка яких є показником природних процесів, умов чи антропогенних змін середовища, у т.ч. присутності певних речовин у воді, повітрі, ґрунті, ступеня забрудненості останніх тощо. Б. є вибірково чутливими по відношенню до різних факторів середовища існування (хім. складу ґрунту, води, атм. повітря, клімату і природних умов, присутності ін. організмів тощо) і можуть існувати тільки у певних, дуже вузьких границях зміни цих факторів (напр., лишайники – індикатори чистого повітря, деякі водорості та найпростіші – чистої води). Використовуючи б.,

Біоіндикація – Біомаса ґрунтових мікроорганізмів активна можна оцінювати ступінь забруднення навколишнього середовища, здійснювати постійний контроль (моніторинг) його якості та змін. Так, за складом флори і фауни водних об’єктів, кількісним співвідношенням їх представників судять про характер забруднення, придатність води для питних чи госп. цілей, про ефективність роботи очисних споруд тощо. 1 Організм-індикатор Š 117, 61, 247, 121, 250, 108 Біоіндикація (Ε індикація біологічна) – оцінка якості середовища існування та її окремих характеристик за станом біоти шляхом дослідження у природних умовах структури, стану, чисельності, поведінки, зокрема міґрації, видів-індикаторів.  Біотестування Š 61, 247 Біоіндикація води (Ε індикація води біологічна) – оцінка якості води шляхом дослідження стану водних екосистем за наявністю водних організмів, що є індикаторами її забрудненості.  Біотестування води Š 121, 100, 46 Біоіндикація сапробності вод (Ε індикація сапробності вод біологічна) – визначення (оцінка) якості води за наявністю та характеристиками водних організмів – індикаторів сапробності. Š 73, 111 Біокоагуляція флотаційна – спосіб флотаційного прояснення стічних вод у поєднанні з біокоагуляцією забруднень надлишковим активним мулом чи надлишковою біологічною плівкою, які мають хорошу здатність до флотації. Š 19, 68, 242, 243, 271, 75 Біокорозія [t біо... + лат. corrosio – роз’їдання] – процес пошкодження (руйнування) металів в результаті життєдіяльності організмів (перев. анаеробних бактерій). Š 121 Біоліни [t біо...] – газоподібні, рідкі і тверді активні продукти життєдіяльності рослин, тварин і мікроорганізмів, що істотно змінюють середовище; виконують важливу роль у алелопатії. Б. класифікують на ряд груп, у т.ч. антибіотики, фітонциди тощо. Š 237, 246 Біоліти [t біо... + гр. líthos – камінь] – органогенні гірські породи, тобто такі, що утворилися в результаті життєдіяльності організмів, напр., вапняк, вугілля, фосфорити, тощо. Š 245, 250

...біонти – Біотоп

Біологія [t біо... + ...логія] – сукупність наук про живу природу – величезне розмаїття вимерлих і нині існуючих живих істот Землі, їх будову і функції, походження, поширення і розвиток, зв’язки між собою та з неживою природою. Б. встановлює заг. й окремі закономірності, властиві життю в усіх його проявах (обмін речовин, розмноження, спадковість, змінність, пристосовність, ріст, рухомість тощо). Термін введений фр. вченим Ж.Б.Ламарком (1744-1829). Š 245, 250 Біом [англ. biome t гр. bíos – життя + лат. ...oma – закінчення, яке означає «сукупність»] – крупний реґіональний або субконтинентальний підрозділ біосфери, який хар. певним осн. типом рослинності чи ін. характерною особливістю ландшафту; сукупність угруповань організмів та середовища їх існування у певних природних (ландшафтно-геогр.) зонах, підзонах, поясах (напр., у помірному поясі – б. степу, тайги, в аридному поясі – б. пустелі). Š 247, 121, 130, 250 Біомаса [t біо... + маса] – виражена в одиницях маси (ваги) або енергії кількість функціонуючої живої речовини тих чи ін. організмів (популяцій, видів, груп видів, окремих живих екол. компонентів чи угруповання в цілому), віднесена до одиниці площі чи об’єму, як пр., придатного для життя простору; найчастіше виражають масою сирої чи сухої речовини (г/м2, кг/га, г/м3 тощо). Виділяють б. продуцентів, консументів, редуцентів. Б. рослин наз. фітомасою, б. тварин – зоомасою; 1 Речовина жива Š 247, 121, 131, 250 технічно, б. – це заг. маса органічної речовини або накопичений енергетичний потенціал живих організмів на певній території. Поняття б. вкл. в себе як живі організми (рослини), так і їх похідні: етанол, деревину, деревне вугілля), що можуть бути використані як паливо. Š 24 Біомаса ґрунтових мікроорганізмів активна – сума активної живої біомаси ґрунтових мікроорганізмів. Š 247 Біонт [t гр. bio:n (biontos) – той, хто живе] – окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до існування у певному середовищі (біотопі). Š 121, 246 37

...біонти – друга частина складних слів, що означає «живі організми». Š 246 Біоплато (Ε мочари) – засипані щебенем і засаджені вищою водною рослинністю неглибокі ставки чи канави, призначені для глибокої аеробної доочистки біол. очищених стічних вод. Š 62 Біосорбер – споруда для глибокої доочистки стічних вод шляхом сорбції органічних забруднень на активованому вугіллі та наступного біохім. окиснення сорбованих органічних забруднень іммобілізованими мікроорганізмами, яке забезпечує реґенерацію активованого вугілля. Š 7, 263 Біосфера [t біо... + ...сфера] – сфера життя, «область існування живої речовини» (В.І.Вернадський), активна оболонка Землі, що вкл. нижню частину атмосфери, всю гідросферу та частину літосфери, населені живими організмами, в якій їх сукупна діяльність (вкл. діяльність людини) проявляється як геохім. фактор планетарного масштабу і значення. Термін введений Е.Зюссом (1875), в результаті робіт В.І.Вернадського набув значення всієї зовнішньої області планети Земля, в якій не тільки існує життя (вітасфера), але й яка тією чи ін. мірою видозмінена чи сформована життям. З точки зору ієрархії рівнів організації живої матерії і системного підходу б. – найкрупніша (глобальна) екосистема Землі – область системної взаємодії живої і косної речовини на планеті, сукупність усіх її екосистем (біогеоценозів). Б. виникла одночасно з появою життя на Землі (~ 4 млрд рр. тому) у вигляді примітивних протобіоценозів у первинному Світовому океані. ~ 450 млн рр. тому живі організми почали заселяти сушу, де їх еволюція (можливо, в силу більш жорстких, ніж в океані, екол. умов) прискорилася, і в результаті співвідношення числа видів тварин і рослин у Світовому океані та на суші становить ~ 1:5. Осн. факторами еволюції б. є абіотичні (геол., космічні), біотичні (змінність, тобто мутації, спадковість, боротьба за існування, природний відбір), а також антропогенні, завдяки яким б. поступово набуває рис ноосфери.  Екосфера Š 247, 121, 131, 250, 108

38

Біота [t гр. biote: – життя] – сукупність видів рослин, грибів, тварин та мікроорганізмів (флори і фауни) біогеоценозу, а також крупніших екосистем, що історично склалася і об’єднана спільною областю поширення. Організми б. (біонти) пов’язані один з одним складними біотичними, а із середовищем – абіотичними взаємовідносинами, проте, на відміну від біоценозу, б. може хар. відсутністю екол. зв’язків між видами. Š 61, 247, 121, 273, 250 Біотестування [t біо... + англ. test – проба, випробування, дослідження] (тестування біологічне) – оцінка (перев. в лабораторних умовах) якості об’єктів навколишнього середовища з використанням живих організмів. 1 Генотоксичність, Фітотоксичність  Біоіндикація Š 247 Біотестування води – один із методів оцінки якості води (її токсичності) в лабораторних умовах за реакціями-відповідями водних організмів, що використовуються як тест-об’єкти, на вміст у воді отруйних для них речовин.  Біоіндикація води Š 121, 73, 100, 46 Біотехнологія [t біо... + технологія] – будь-який вид технології, пов’язаний з використанням біол. систем чи процесів, живих організмів або їх похідних для виготовлення або зміцнення продуктів. Š 85, 250 Біотехносфера [t біо... + техно... + ...сфера] – нове природне середовище, яке сформувалося при визначному впливі людства і є наслідком його соц. та наук.техн. розвитку; частина біосфери, перетворена людиною на техн. та техногенні об’єкти. Š 108 Біотип [t біо... + гр. typos – відбиток, подоба] – група особин в межах одного виду, що відрізняються особливостями способу життя. Š 121 Біотичний – живий, пов’язаний із живою природою. ☯ Абіотичний Біотоп [t біо... + гр. tópos – місце, місцевість] – неорганічний субстрат, на якому розвиваються організми (їх угруповання), або відносно однорідна за умовами життя (рельєфу, клімату та ін. абіотичними факторами) ділянка земної поверхні (суші чи акваторії), зайнята певним комплексом організмів – біоценозом.

Біофізика – Біофлокуляція Осн. б. Землі: моря і океан – 71 %; гори і пустелі – 16 %; льодовики, джунглі, ліси – 8 %; придатні для обробітку землі – 5 %.  Місцеперебування Š 247, 121, 250, 108 Біофізика [t біо... + фізика] – біол. фізика; розділ фізики, присвячений вивченню фіз. та фіз.-хім. явищ в організмах, впливу різних фіз. факторів на живі системи. Š 245, 250 Біофізичний – такий, що відноситься до навколишнього природного середовища (його неантропогенної частини), напр., біол., фіз. та хім. процеси. Š 273 Біофілія [t біо... + гр. philíe: – люблю] – вроджена (спадкова) глибока емоційна потреба людини в ін. живих організмах, у приєднанні до життя і природи, що ґрунт. на генетичній спадковості та культурному впливі. Š 8, 9 Біофільтри (Ε фільтри біологічні) – круглі, прямокутні або багатокутніа у плані споруди з подвійним – нижнім суцільним і верхнім дірчастим дном, в яких аеробна біол. очистка відбувається при протіканні стічних вод у вигляді окремих краплин, цівок чи тонких плівок по поверхні об’ємного або площинного завантаження, вкритого біоплівкою з колоній аеробних мікроорганізмів, у пори якого самочинно надходить або подається вентиляторами атм. повітря. Š 100, 43, 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Біофільтри барабанні (Ε біобарабани, контактори) – модифікація дискового Б., осн. елементом якої є один чи кілька барабанів, жорсткий корпус яких обтягується сіткою та поділяється усередині радіальними поздовжніми перегородками на 6-8 секторів, які заповнюються завантаженням з пластмасових, азбестоцементних або металевих гофрованих, перфорованих і гладких листів, м’яких тканинних та плівкових матеріалів на каркасі, блочних завантажень з пластмас. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Біофільтри баштові – Б. з об’ємним завантаженням крупністю 40-100 мм і робочою висотою 8-16 м, що розділяється дренажем на яруси висотою 2-4 м, з природною вентиляцією для повної або неповної біол. очистки стічних вод. Гідравлічне навантаження на поверхню б.б.

Біохімія – Біфуркація у популяції

становить 30-50 м3/(м2·добу). Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Біофільтри високонавантажувані (Ε аерофільтри) – Б. з об’ємним завантаженням крупністю 40-70 мм і робочою висотою 2-4 м із штучною вентиляцією для повної або неповної біол. очистки стічних вод. При гідравлічних навантаженнях на поверхню б.в. 10-30 м3/(м2·добу) і безперервному їх зрошуванні стічні води стікають по поверхні завантаження у вигляді тонких плівок. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Біофільтри дискові – занурені приблизно на половину діаметра вертикальні вкриті біоплівкою круглі диски діаметром до 3 м, розміщені на одному чи кількох горизонтальних валах на відстані 10-30 мм один від одного, які, повільно обертаючись за допомогою електроприводу в лотку, по якому протікають стічні води, почергово занурюються в рідину, внаслідок чого здійснюється процес сорбції біоплівкою нерозчинених, колоїдних і розчинених забруднень, і знову опиняються у повітрі, де відбувається інтенсивне поглинання кисню й окиснення біоплівкою раніше сорбованих забруднень. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Біофільтри краплинні – Б. з об’ємним завантаженням крупністю 20-40 мм і робочою висотою 1.5-2 м з природною вентиляцією для повної біол. очистки стічних вод. При гідравлічних навантаженнях на поверхню б.к. 1-3 м3/(м2·добу) і періодичному їх зрошуванні з інтервалом 5-8 хв стічні води стікають по поверхні завантаження у вигляді окремих краплин або цівок. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Біофлокулятор – вертикальний чи радіальний первинний відстійник з вбудованою камерою біофлокуляції, в якій з метою підвищення ефективності прояснення здійснюється попередня аерація суміші стічних вод з 50 % надлишкового активного мулу чи із 100 % відреґенерованої надлишкової біоплівки. Š 19, 68, 271, 75 Біофлокуляція [t біо... + флокуляція] – укрупнення часток дисперсної фази за рахунок їх об’єднання активним мулом чи біологічною плівкою. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 39

Біохімія [t біо... + хімія] – біол. хімія; наука, яка вивчає хім. склад живих організмів та хім. процеси, що в них протікають: хім. склад речовин, які містяться у живих організмах (бактеріях, вірусах, рослинах, тваринах і людині), їх структуру, властивості, місця локалізації, шляхи утворення і перетворень, досліджує обмін речовин (метаболізм) і його реґулювання, енергетичні процеси у клітині (біоенергетика), познає природу дії ферментів (ензимологія), аналізує біохім. закономірності у ході еволюції живих організмів тощо. Š 245, 71, 72, 262 Біохор(а) [t біо... + гр. cho:ra – простір, країна] – крупний підрозділ біосфери, що являє собою групу подібних біотопів, які мають сприятливий для життя клімат. 1 Екосистема Š 237, 253 Біохорологія [t біо... + гр. cho:ra – простір, країна + ...логія] (Ε ареалогія [t ареал + ...логія]) – науковий напрям, що вивчає просторову структуру біол. угруповань та біосфери в цілому, геогр. і топографічний розподіл (поширення, ареали) окремих видів, родин та ін. семантичних груп (таксонів) рослин і тварин на Землі. Š 247 Біоценоз [t біо... + ...ценоз] – угруповання живих організмів (рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів), які спільно населяють ділянку водного об’єкта або суші (біотоп), формують видову та трофічну структуру й екол. ніші, мають усталений характер взаємовідносин як між собою, так і з середовищем існування, напр., б. озера, лісу, луки, берегової смуги. Як пр., передбачається приналежність б. одному біогеоценозу і біотопу. Термін введений нім. біологом К.Мебіусом (1877).  Біогеоценоз Š 117, 247, 121, 108 Біоценоз насичений – біоценоз з повним, макс. набором видів рослин і тварин, в якому немає місця для міґрантів (екваторіальні тропічні ліси, широколистяні ліси помірних широт та ін. природні угруповання). Б.н. хар. високим ступенем сталості. Š 247 Біоценоз ненасичений – біоценоз із збідненим набором популяцій, в який, як пр., можуть безперешкодно проникати чужі організми. Ненасиченість характерна для

40

аґробіоценозів, уразливих для шкідників і бур’янів. Š 247 Біоцентризм [t біо... + гр. kentron – центр] – науковий підхід у природоохоронній справі, що ставить понад усе інтереси живої природи (якими вони уявляються людині); Ε Біосфероцентризм Š 247 світогляд, згідно якого будьяке життя вважається найвищою цінністю, а захист окремого організму є важливішим, ніж захист екосистеми.  Антропоцентризм Š 8 Біоцикл [t біо... + цикл] – життєва область, вища одиниця екол. розчленування земної поверхні, найкрупніший підрозділ біосфери. Розрізняють три б.: сушу, море та внутрішні (материкові) водойми; у св.ч. б. поділяють на біохори (сукупності подібних біотопів), напр., біохор пустель об’єднує біотопи піщаних, глинистих та кам’янистих пустель, а разом з біохорами лісів, степів та ін. наземними біохорами складає б. суші. Термін належить нім. вченому Р.Ґессе (1914); Š 247, 237, 253 закономірна зміна фаз чи стадій розвитку організму. Š 237 Біфідобактерії [t лат. bifidus – розділений надвоє + бактерії] – вид молочнокислих бактерій. Складають 80-90 % норм. кишкової флори дітей та молодняку с.-г. тварин у період молочного вигодовування. Пригнічують розвиток гнилісних та хвороботворних мікробів. Š 250 Біфуркація [t лат. bifurcus – роздвоєний] – роздвоєння, розділення, розгалуження чогось. Š 245 Біфуркація річки – роздвоєння русла річки (та її долини) на два самостійні рукави (потоки), які в подальшому не зливаються і впадають у різні басейни. Можлива при нечітко виражених водорозділах. Š 245, 250, 100 Біфуркація у популяції – існування двох областей рівноваги у популяції при незмінних умовах середовища, які виникають в результаті сильної залежності властивостей самої популяції (фізіології, поведінки особин, відносин між поколіннями та статями) від її чисельності. Зазвичай перехід від однієї області рівноваги до ін. відбувається стрибкоподібно в результаті малих випадкових змін її па-

Благополуччя екологічне – Борозна розподільна раметрів або малих за потужністю зовнішніх збурень. Š 247 Благополуччя екологічне – стан рівноваги екосистем природних об’єктів з норм. структурою, сталим функціонуванням та відтворенням осн. компонентів, незважаючи на вплив антропогенних і природних чинників. Š 111, 100, 29, 108 Благополуччя населення санітарне та епідемічне – оптимальні умови життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров’я населення факторів навколишнього середовища, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань. Š 155 Блок-схема [англ. block + t гр. sche:ma – зовнішній вигляд, форма] – умовне зображення системи, процесу, приладу або програми, в якому всі частини представлені умовними графічними позначеннями з коментарями та зв’язками. Š 121 Блок-схема алгоритму – умовне зображення структури, змісту і послідовності виконання операцій для досягнення заданого результату. Š 121 Богара [t тюрк. bachar – весна t перс.] – землі в зоні зрошувального землеробства (напр., у Цент. Азії), придатні для вирощування с.-г. культур без поливання; посіви на неполивних землях. Š 245, 246 Богарний – такий, що відноситься до богари, напр., б. землеробство. Болото – природне утворення (водний об’єкт), що займає надмірно зволожену ділянку земної поверхні, яка хар. застійним і слабостічним водним режимом верхнього шару ґрунту, порід та донних відкладів протягом більшої частини року, наявністю торфоутворення та специф. болотної рослинності, пристосованої до умов значного зволоження при нестачі кисню у верхньому шарі ґрунту. Характерною ознакою б. є потужність торфового горизонту, яка становить понад 30 см. Š 17, 61, 100, 41, 108 Бонітет [t лат. bonitas – доброякісність] – економічно значима, як пр., порівняльна характеристика господарсько цінної групи об’єктів або угідь, що відрізняє їх від ін. подібних утворень – багатство ґрунту і лісів, легкість видобутку

Ботаніка – Буря пилова

мінеральної сировини тощо (напр., б. лісу, ґрунту). Š 247, 121 Бонітет лісу (лісонасаджень) – показник продуктивності лісу (лісонасаджень), що залежить від умов місцезростання. Визначається за сер. висотою дерева гол. породи з урахуванням його виду. В Україні лісові насадження за б. поділяють на 5 класів: до І відносять найбільш продуктивні, до V – найменш. Š 245, 250 Бонітування – оцінка якості, визначення добротності; заст. в різних галузях господарства, напр., б. ґрунту, с.-г. тварин. Š 245 Бонітування ґрунту – порівняльна характеристика якості (виробничої здатності) земельних угідь (у балах) на основі ґрунтових досліджень залежно від хім. і фіз. властивостей ґрунту, рельєфу тощо. Необхідна для екон. оцінки земель, ведення земельного кадастру, меліорації та ін. Š 247 Бонітування природних ресурсів – якісна оцінка окремих природних ресурсів, їх територіальних поєднань або окремих об’єктів у балах. Вищий бал відповідає вищій якості даного об’єкта. Š 121 Борати – клас мінералів, природні солі ортоборної кислоти H3BO3 та поліборних кислот H2B4O7, H3B3O9 тощо. Відомо ~ 60 мінералів: бура, борацит, колеманіт, вуглексит та ін. Заст. для пом’якшення води, у складі пральних порошків, у скляній промисловості. Š 121 Борозна – канавка, утворена ґрунтообробною машиною або ін. знаряддям для відведення води з полів при надлишковому зволоженні, поливі у зрошувальному землеробстві та для посіву с.-г. культур. Š 250 Борозна гідромеліоративна – тимчасовий канал гідромеліоративної мережі, прокладений на полі і прохідний для с.-г. машин. Š 100 Борозна поливна – нарізаний на зрошувальній площі рівчак, який розподіляє водний потік у верхньому шарі ґрунту шляхом просочування води крізь дно та укоси. Š 100 Борозна розподільна – гідромеліоративна борозна тимчасової поливної мережі, яка розподіляє воду між поливними борознами або смугами. Š 100 41

Ботаніка [t гр. botáne: – трава, рослина] – наука про рослини, один з осн. розділів біології. Вивчає видове різноманіття рослин (систематика), їх будову (морфологія та анатомія), особливості життєдіяльності (фізіологія, біохімія), закономірності індивідуального та історичного розвитку (ембріологія, еволюція), родинні зв’язки (філогенія), поширення (географія рослин), взаємовідносини із середовищем існування (екологія), структуру рослинного покриву (геоботаніка). За об’єктами, що вивчаються, виділяють розділи: альгологію – про водорості, ліхенологію – про лишайники, бріологію – про мохи тощо. Викопні рослини – предмет палеоботаніки. «Батьком» б. вважають Теофраста. Як струнка система знань про рослини сформувалася у XVIII ст. (гол.ч. у трудах К.Лінея). Š 250 БПКПОВН стічних вод, які подаються на біофільтри, гранична – така БПКПОВН очищуваних стічних вод або їх суміші з рециркуляційною водою, за якої біофільтри забезпечують необхідний ступінь очистки стічних вод. Для забезпечення ступеня повної біол. очистки стічних вод вона становить: 220 – для краплинних, 300 – для високонавантажуваних, 250500 – для баштових і 250 мг/л – для біофільтрів з пластмасовим завантаженням. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Брифінг [англ. briefing] – нарада, зустріч офіційних осіб з представниками ЗМІ, на якій коротко викладається позиція державних органів влади з якогось питання, погляди сторін, що ведуть переговори, інформація про їх хід тощо. Š 9, 250 Бродіння – процес розщеплення органічної речовини без використання кисню під дією мікроорганізмів або виділених ними ферментів. Š 108 Бруківка кам’яна – кріплення з каменю, щільно покладене на спец. підготовці. За способом укладки розрізняють б.к. суху, із заливкою швів, на розчині та на бетонній підготовці. Š 100 Брутто [іт. brutto – грубий t лат. brutus – неповороткий, важкий] – валовий дохід підприємства або організації без вирахування витрат; маса товару з упаковкою.  Нетто Š 246

42

Буй [голл. boei] – плаваючий сигнал (знак, поплавець), закріплений на місці для навіґаційного обгородження у судноплавній обстановці небезпечних місць (мілин, підводних каменів), фарватерів або місцезнаходження якогось предмету (риболовної сітки, якоря). Може мати автоматично діючі світлові, звукові або радіосигнальні пристрої. Š 245, 250, 100 Буклет [t фр. bouclette – кільце] – друкований витвір на одному аркуші, складеному паралельними вигинами як ширма у кілька сторінок т.ч., що зміст можна розглядати і читати без розрізування (короткі путівники, проспекти тощо). Š 9, 250 Бульвар [фр. boulevard, початково – міський вал t нім. Bollwerk] – широка озеленена територія вздовж проспекту, транспортної маґістралі, вулиці або набережної (початково – на місці колишніх фортечних валів), з алеями і доріжками для пішохідного руху і короткочасного відпочинку. Створення мережі б. відіграє важливу роль в озелененні міст. Š 206, 245, 250 Буна – напівзагата, споруда у вигляді перепони, яка прилягає до берегової смуги під кутом, для затримання і накопичення наносів, що рухаються вздовж берега. Š 250, 100 Бункер [англ. bunker, нім. Bunker – досл., вугільний ящик] – спец. приміщення для зберігання сипких і уламкових матеріалів (вугілля, піску, руди, зерна тощо); спец. обладнане підземне сховище. Š 246 Бункер пісковий – циліндро-конічний резервуар, призначений для відмивання та зневоднення осаду піскоуловлювачів і наступного вивантаження його в автотранспорт. Š 19, 68, 270, 271, 75 Бурчак – дзюркотливий, стрімкий потік води. Š 122 Буря пилова – сильний (25-32 м/с) вітер, що несе величезну кількість твердих часток (ґрунту, піску), які видуваються у незахищених рослинністю місцях і намітаються в ін. Б.п. характерна для аридних областей і розораних територій. В останньому випадку є показником неправильної аґротехніки. Одинична б.п. у Сер. Азії і Казахстані виносить з плакорних ґрунтів 10-100 т/км2 речовини, з пі-

Буря сольова – Вантажі допомоги щаних масивів – 5-10 т/км2, а із солончаків – 100-1000 т/км2. Відома б.п., що трапилася у США в 1934, виносила за добу в сер. по 100 т ґрунту з кожного км2 освоєних земель. Š 247 Буря сольова – підняття і перенесення солей з висохлих територій, зайнятих раніше морем (напр., перенесення солей Аральського моря, що висихає, у хліборобські райони Сер. Азії та пониззя Волги). Š 247 Бур’яни – небажана рослинність в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, яка конкурує з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяє поширенню шкідників та хвороб. Š 210 Бутель – велика пляшка. Š 122 Бухта [нім. Bucht t biegen – гнути, згинати] – невелика затока, частина водойми, відокремлена від відкритих вод (моря чи ін. осн. водного басейну) ділянками берега (мисами) або островами. Має специф. гідрометеорологічний режим. Š 250, 246 Бювет [фр. buvette – прилавок] – споруда над мінеральним джерелом, звідки населення безпосередньо отримує мінеральну воду для пиття. Š 245, 246 Бюретка [фр. burette t buire – глечик] – скляна трубочка з нанесеними на неї діленнями і краном; заст. (при об’ємному аналізі) для відмірювання невеликих кількостей рідини. Š 245, 246

В Вода – рушій природи. Леонардо да Вінчі Вагранка – горно, горен, шахтна піч, гол. ч. для випалу залізної руди, вапняку, доломіту, магнезиту та плавлення чавуну і кольорових металів (для фасонного лиття), інколи для підігріву повітря в. обладнують рекуператорами. Š 245, 250, 122 Вадозний [t лат. vadosus – мілкий] – поверхневий, неглибокий. 1 Джерело вадозне Š 245 Вакуум [t лат. vacuum – пустота] – розріджений газ при тиску, нижчому за атм.; пустота, порожнина, цілковита відсутність чогось. Š 246

Вантажі небезпечні – Величина стоку природного відновлена

Вакуум-фільтр барабанний – занурений приблизно на 1/3 діаметра у корито з осадом горизонтальний барабан, що повільно обертається, з внутрішньою суцільною і зовнішньою перфорованою стінкою, обтягнутою фільтрувальною тканиною із синтетичних волокон (капрону, хлорину, нітрону чи лавсану), простір між якими розділений радіальними суцільними перегородками на 16-32 секції, які, після занурення в осад, через колектор підключаються спочатку до вакуумної лінії, що забезпечує фільтрування і просушування осаду, а потім – до лінії стисненого повітря, що забезпечує віддування осаду перед його наступним зніманням з тканини. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Вакуум-фільтр барабанний з полотном, що сходить – барабанний вакуумфільтр, обладнаний спец. вузлом для безперервної реґенерації фільтрувальної тканини шляхом очистки її щітками та промивання миючими розчинами і водою. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Вакуум-фільтр стрічковий – нескінченна ґумово-тканинна фільтрувальна стрічка із закріпленою на ній фільтрувальною тканиною, що натягнута на двох барабанах і рухається по фільтрувальному столу, посеред якого розміщений щілинний отвір, сполучений з вакуум-камерою. Стрічка має поперечне рифлення, поздовжні наскрізні прорізи і протягується по столу так, що її поздовжні прорізи співпадають із щілинним отвором столу. Через прорізи у стрічці й отвори у столі фільтрат надходить у вакуум-камеру і далі у збірний колектор. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Вакуумметр [t вакуум + ...метр] – вакуумний манометр, прилад для вимірювання тиску розріджених газів або повітря у замкненому просторі. Š 246 Вал льодовий – утворення у вигляді гряди, складеної з мас шуги і уламків льоду, що виникають під час льодоходу біля хвилеприбійних берегів озер і водосховищ, вздовж берегів на річках із швидкою течією, перев. на незамерзаючих. Š 100 Вантажі допомоги – матеріальні засоби, що служать для зменшення наслідків 43

надзвичайних ситуацій, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації. Š 259 Вантажі небезпечні – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та ін. діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження техн. засобів, пристроїв, споруд та ін. об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжн. договорами (згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесені до одного з класів небезпечних речовин. Š 219 Вантажі транскордонні – будь-які товари та ін. предмети, що переміщуються через митний кордон України під митним контролем, крім транспортних засобів, що їх перевозять. Š 168, 178 Вантажовідправник – юр. або фіз. особа, що подає вантаж для перевезення та іменується у перевізних документах вантажовідправником. Š 181 Вантажоодержувач – юр. або фіз. особа, на адресу якої відправлений вантаж. Š 181 Вантуз [фр. ventouse t лат. ventosus – вітряний] – клапан на трубопроводі для автоматичного видалення газів (повітря), що накопичуються у вищих точках водопровідних, опалювальних і т.п. ліній і заважають протіканню рідини, а також для впускання повітря при спорожненні труб. Š 245, 250, 100 Вапнування ґрунту – внесення у ґрунт вапнистих добрив задля усунення надлишкової кислотності, шкідливої для багатьох с.-г. культур; спосіб хім. меліорації підзолистих, деяких торфових ґрунтів, рідше – сірих лісових та червоноземів. Š 250 Вартість оцінна – імовірна ціна, за яку на дату оцінки досягається згода щодо зміни власника, умов власності або умов використання власності при укладанні цивільно-правових угод. Š 174

44

Вартість оцінна земельної ділянки – імовірна ціна, за яку земельна ділянка м.б. продана на дату оцінки. Š 153 Введення даних – процес внесення даних до системи їх оброблення та зберігання. ☯ Виведення даних Š 121 Вегетація [лат. vegetatio – проростання t vegetare – рости] – стан активної життєдіяльності рослин, який виявляється в їхньому живленні, рості і розвитку. Š 246 Вектор – [t лат. vector – носій, пасажир, вершник] – відрізок прямої з певним напрямом у просторі і числовим значенням; величина, для характеристики якої, крім її числового значення, необхідно знати ще й напрямок її дії. Š 246 Величина – узагальнення конкретних понять: довжини, площі, ваги тощо. Обравши одну з в. даного роду за одиницю виміру, можна виразити числом відношення будь-якої ін. в. того ж роду до одиниці виміру. Š 250 Величина випаровування – об’єм або шар випаровування. Š 100 Величина водовідведення – кількісна характеристика водовідведення. Š 100 Величина водоспоживання – кількісна характеристика водоспоживання. Š 100 Величина параметра стану екосистеми критична – граничне значення параметра стану екосистеми (на межі її області сталості), при якому починаються незворотні зміни екосистеми. Š 247 Величина параметра стану екосистеми порогова – граничне значення параметра стану екосистеми, при якому починаються суттєві, проте оборотні зміни екосистеми, які не виходять за межі її області сталості. Š 247 Величина припливу – кількість води, що надходить у водний об’єкт за якийсь проміжок часу. Š 100 Величина стоку – кількість води, що стікає з водозбірного басейну за якийсь проміжок часу. Може виражатися об’ємом, модулем або шаром стоку. Š 100 Величина стоку наносів – маса наносів, яка переноситься поверхневими водами за певний час. Š 100 Величина стоку природного відновлена – визначене розрахунковим шляхом значення величини природного стоку,

Величина табульована – Вибій зміненої під впливом діяльності людини. Š 100 Величина табульована – величина, встановлена за довідковими таблицями. Š 45 Величина транспірації – об’єм або шар води, що випаровується рослиною в процесі її життєдіяльності. Š 100 Вентиль [нім. Ventil – клапан t лат. ventilo – дму, продуваю] – клапан для вмикання та вимикання трубопроводу або для реґулювання руху та інтенсивності потоку рідини, газу, пари тощо у трубопроводі. Š 246 Вентилятор [лат. ventilator t ventilare – віяти, махати] – компресорний прилад, що за доп. спец. лопатей швидко переміщує повітря чи ін. гази. Заст. для провітрювання житлових, службових та вантажних приміщень, створення штучної тяги тощо. Š 246 Вентиляція [лат. ventilatio – провітрювання] – реґульований обмін повітря в приміщеннях, який здійснюється за доп. різних систем та пристосувань і забезпечує необхідну чистоту, температуру, вологість, рухомість повітря;  Аерація техн. система для здійснення такого обміну. Š 246 Вентиляція завантаження біофільтрів природна – надходження повітря у завантаження через дренаж і отвори або щілини у стінах біофільтрів, які влаштовуються на висоті міждонного простору, за рахунок природної тяги, що виникає внаслідок різниці температур очищуваних стічних вод і повітря. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Вентиляція завантаження біофільтрів штучна – подача повітря вентиляторами у міждонний простір і далі через дренаж у завантаження біофільтрів. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Вертикаль [t лат. verticalis – вершинний] – прямовисна пряма лінія. Š 245 Вертикаль гідрометрична – умовна прямовисна лінія від поверхні води до дна водойми або водотоку з відомими координатами у плані, на якій виконуються гідрометричні роботи. Š 100 Вертикаль промірна – умовна прямовисна лінія від поверхні води до дна водного об’єкта, на якій робиться вимірювання глибини чи швидкості течії води. Š 100

Вибір стратегічних цілей – Вид міґруючий

Вертикаль спостережень (пункту контролю) – умовна прямовисна лінія від поверхні води (або льоду) до дна водойми чи водотоку з відомими координатами у плані, на якій виконуються роботи (спостереження) для отримання даних про показники складу і властивостей води. Š 121, 100 Вертушка гідрометрична – прилад для вимірювання швидкості течії води в різних точках перерізу водотоку або водойми за доп. чутливого елемента у вигляді лопатевого ґвинта чи ротора, який обертається у потоку води. Š 100, 41 Верховодка – тимчасові, сезонні найближчі до земної поверхні скупчення безнапірних крапельно-рідких підземних вод у товщі ґрунтів ненасиченої зони над поверхнею окремих шарів або лінз із слабкою водопроникністю (глини, суглинки тощо), які не мають суцільного поширення по площині: періодично накопичуються (навесні або після випадання дощів) і потім щезають за рахунок випаровування або перетікання у більш глибокі горизонти. Найчастіше в. утворюється у пухких відкладах приповерхневої частини літосфери (піски, супіски, лесоподібні породи тощо), менше поширена у тріщинуватих (вивітрених) скельних породах, зустрічається на пласких вододілах та у степових западинах, а також у великих населених пунктах та на крупних пром. об’єктах через втрати води з водоводів і каналізаційних мереж. Вода слабкомінералізована, має нестійкий температурний режим, часто забруднена (особливо в межах населених пунктів), не має постійного гідравл. зв’язку з водотоками і водоймами. Через нестабільність запасів і низьку якість води в. майже не використовують для водопостачання (необережне використання води цього горизонту може стати джерелом поширення інфекційних захворювань). З будівничих і комунальних позицій в. виступає як негативний фактор (підтоплення фундаментів і підвалів споруд тощо). Š 250, 100, 41, 95 Вибій – поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виїмка. Š 23

45

Вибір стратегічних цілей – визначення пріоритетів у можливих напрямах діяльності. Š 2 Вибух демографічний – різке прискорення темпів росту народонаселення, пов’язане із зміною соц.-екон. або заг.-екол. умов життя (включаючи рівень охорони здоров’я). Š 250, 237 Вибух популяційний – різке, як пр. багатократне і відносно раптове збільшення чисельності особин якогось виду, пов’язане із зміною звичних механізмів її реґуляції. Часто в.п. спостерігається при інтродукції видів (напр., кролів в Австралії). Прикладом в.п. є вибух демографічний. Š 247, 237 Виведення даних – процес, під час якого система оброблення даних чи будь-яка з її частин пересилає дані за межі цієї системи або її частини. ☯ Введення даних Š 121 Вивітрювання – процес мех. руйнування і хім. зміни гірських порід та мінералів земної поверхні і приповерхневих шарів літосфери під дією різних атм. аґентів, коливань температури, підземних та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та дії продуктів їх розкладання. Розрізняють в. хім. (під впливом різних газів і водяної пари, які містяться у повітрі), фіз. або мех. (під впливом коливань температури і дії води) та біол. або органічне (спричинене рослинами і тваринами). Š 247, 130, 250, 108 Вивчення вихідних умов – робота із збору та інтерпретації інформації про існуючі умови і стан компонентів навколишнього середовища, а також про тенденції їх зміни. Š 273 Вивчення корисних копалин геологічне – визначення речовинного складу, кількості, якості і технол. властивостей корисних копалин, геол. будови, гідрогеол., гірничо-геол. та ін. умов залягання їх покладів для обґрунт. проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини. Š 169 Вивчення корисних копалин технікоекономічне – визначення гірничотехн., географо-екон., соц.-екол. та ін. умов розробки родовищ корисних копалин і переробки мінеральної сировини, а також умов реалізації товарної продукції 46

гірничого виробництва для геол.-екон. оцінки пром. значення нагромадження корисних копалин. Š 169 Вивчення надр геологічне – спец. роботи і дослідження, спрямовані на одержання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства. Š 150 Вид – вигляд, образ, подоба, зовнішність, краєвид; різновид у ряду предметів, явищ і т.ін.; тип; підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – роду; в. біол. – сукупність поколінь (популяцій особин), що походять від спільного предка, здатні схрещуватися з народженням плідних нащадків, мають низку спільних морфофізіологічних ознак та спільний генофонд, населяють спільний ареал, під впливом середовища і боротьби за існування відособлені добором та несхрещуваністю в природних умовах від ін. живих істот. Осн. категорія (нижча одиниця) таксономічної (класифікаційної) системи підпорядкованих одиниць живих організмів, підрозділ у систематиці, що входить до складу вищого розділу – роду, але має підвиди і популяції. Š 121, 130, 250, 39 Вид водних живих ресурсів туводний – вид водних живих ресурсів – представник місцевої фауни, який перебував (перебуває) у рибогосп. водному об’єкті до початку його спец. використання, зокрема – штучного розведення, вирощування та використання. Š 163 Вид водокористування – характеристика класифікаційних ознак використання водного об’єкта за цілями, об’єктами, умовами, способами та ін. ознаками. Š 100 Вид зникаючий – вид, заг. чисельність якого у даний час досягла критично малих величин, і виживання якого видається неможливим без якнайшвидшого заст. спец. заходів щодо його збереження. Š 39 Вид лісової пожежі – тип лісової пожежі, що об’єднує пожежі, подібні за об’єктом горіння і характером їх поширення. Š 39 Вид міґруючий – вся популяція або її геогр. ізольована частина будь-якого виду диких тварин або будь-якого таксону

Вид «національний – Визначення паралельне цих тварин нижчого рангу, значна частина якої циклічно і передбачливо пересікає один або більше кордонів нац. юрисдикції. Š 83 Вид «національний» (фауни, флори) – найбільш улюблений у даній країні вид тварини чи рослини, що успішно використовується у природоохоронній пропаґанді. Š 9 Вид одомашнений або культивований – вид, на процес еволюції якого має вплив людина з метою задоволення своїх потреб. Š 85 Вид риб анадромний [t гр. aná – вгору + dromós – біг] – вид прохідних риб (гол.ч. Півн. півкулі – лососеві, осетрові тощо), які здійснюють нагул у морських водоймах, після чого міґрують до прісноводних водойм для нересту. Š 194, 204, 203, 250 Вид риб катадромний [t гр. katá – зверху вниз + dromós – біг] – вид прохідних риб, які здійснюють нагул у прісноводних водоймах, після чого міґрують до морських водойм для нересту (напр., річковий вугор). Š 250 Вид рідкісний – вид, котрий не знах. під загрозою зникнення, проте загальносвітова чисельність його дуже мала. Š 39 Вид, що знаходиться під загрозою зникнення – вид, що знах. під загрозою зникнення в межах всього його ареалу або на значній його частині. Š 83 Видалення відходів – здійснення операцій з відходами, які не призводять до їх утилізації. Š 145 Видалення забруднень стічних вод біологічне – процес, який умовно м.б. розділений на три стадії: перша – масопередача органічної речовини з рідини до поверхні клітини; друга – дифузія органічної речовини через напівпроникні мембрани, якій передує у необхідних випадках гідроліз органічних забруднень з утворенням продуктів, здатних дифундувати через мембрани клітин; третя – метаболізм дифундованих продуктів з виділенням енергії і синтезом клітинної речовини. Перші дві стадії складають у сукупності процес біохім. вилучення забруднень із стічних вод (так звана біосорбція забруднень), третя – біохім. окиснення забруднень стічних вод. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75

Виїмка кар’єрна – Викид організований

Видалення фосфатів біогальванічне – метод видалення фосфатів із стічних вод закріпленою мікрофлорою у присутності металевих елементів завантаження, який полягає в тому, що при окисненні органічних речовин мікроорганізми біоплівки підкислюють воду, і на межі контакту із стічними водами утворюється мікрозона з кислою реакцією середовища, в якій відбувається перехід у воду іонів металу, що утворюють з фосфатами нерозчинні сполуки, які випадають в осад. Š 265 Видалення фосфатів біологічне – метод видалення фосфатів, який ґрунт. на явищі включення фосфору у клітинні структури певних груп бактерій активного мулу (переважно роду Acinobacter) у значно більших кількостях (до 9-10 % маси сухої речовини), ніж це потрібно для утворення клітинної структури, при зміні умов, в яких знаходяться бактерії, з анаеробних на аеробні. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Види вікаруючі – види рослин або тварин, що дуже мало відрізняються за морфологічними ознаками, але живуть у різних геогр. областях. 1 Вікаризм Š 245 Виживаність – сер. імовірність збереження організмів того чи ін. покоління для життя й участі у функціонуванні екосистем. Š 247 Визначення – пояснення (формулювання), яке розкриває зміст, сенс чогось (терміна, поняття). Š 121 вимірювання концентрації речовини при проведенні кількісного аналізу. Š 45 Визначення задач екологічної оцінки – відкритий процес, що здійснюється на ранніх етапах екол. оцінки для визначення впливів, які, імовірно, будуть значимими і мають бути досліджені в ході екол. оцінки. Може також використовуватися для: виявлення альтернативних проектів (ділянок) для оцінки; отримання інформації про місцеві умови ділянки та околиць; розробки плану участі громадськості. Результати в.з.е.о. часто використовуються для підготовки техн. завдання для екол. оцінки. Š 273 Визначення паралельне – вимірювання концентрації речовини при проведенні кількісного аналізу, виконані одночасно в однакових умовах. Š 45 47

Виїмка кар’єрна – сукупність гірничих виробок, утворених в результаті відкритого видобутку твердих корисних копалин із внутрішніми відвалами або без них. В.к. обмежена бортами кар’єру. Š 35 Виїмка кар’єрна залишкова – В.К., обмежена укосом внутрішнього відвалу і бортом кар’єру. В.к.з. м.б. терасованою, улоговиноподібною та западиноподібною. Š 35 Викид (забруднюючої речовини) (Ε емісія [t лат. emissio – випуск]) – короткочасне або довготривале надходження в атм. повітря забруднюючої речовини чи суміші таких речовин від джерела викиду; Š 146, 24, 121, 167, 161, 130, 31 у шир. зн. – будь-яке вивільнення забруднювачів у навколишнє середовище в результаті антропогенної діяльності. Š 48 Викид аварійний – В. забруднюючих речовин в атм. повітря внаслідок порушення технол. процесу, пром. чи транспортної аварії, катастрофи, стихійного лиха.  Викид залповий Š 121, 173 Викид гранично допустимий (ГДВ) забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атм. повітря від стаціонарного джерела викиду – наук.-техн. норматив, який встановлюється для кожного окремого стаціонарного джерела забруднення атм. повітря з урахуванням техн. нормативів В. і фонового забруднення атм. повітря за умови, що викиди забруднюючих речовин від даного джерела та від усієї сукупності джерел міста чи ін. населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку пром. підприємств та розсіювання (при найбільш несприятливих метеорологічних умовах) і перетворення забруднюючих речовин в атмосфері забезпечать приземну концентрацію, що не перевищить встановлених норм якості повітря. При цьому критеріями якості повітря, що використовуються у розрахунках, є гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атм. повітрі населених пунктів. ГДВ виражається масою речовини у відхідних газах, макс. допустимою до викиду в атмосферу в одиницю часу. Осн. значення ГДВ – макс. разові, контрольні – встановлюються за умови повного навантаження технол. і газо48

очисного обладнання та їх норм. роботи і не повинні перевищуватися у будь-який 20-хв інтервал часу. Норматив ГДВ – обов’язковий елемент дозволів на В. у навколишнє середовище, які видаються державними органами підприємствам, організаціям тощо. Š 247, 123, 121, 173, 31, 109 Викид економічно допустимий (ЕДВ) – В. забруднюючих речовин, при якому збитки від забруднення середовища нижчі або принаймні дорівнюють видаткам на запобігання забрудненню. В ін. випадку спостерігаються екон. збитки від забруднення середовища. Š 121 Викид залповий – короткочасний (до 20 хв) В. забруднюючих речовин в атм. повітря, кількісно і якісно передбачений технол. реґламентами виробництв і пов’язаний з певними технол. операціями (завантаженням, вивантаженням, скиданням надлишкового тиску тощо).  Викид аварійний Š 173, 167 Викид наднормативний – фактична потужність В. в г/с, яка перевищує нормативний викид. Š 173 Викид неорганізований – пром. В., який надходить в атм. повітря у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення, що не оснащені спец. спорудами для відведення газів (газоходами, трубами тощо), в результаті порушення герметичності обладнання, через відсутність або незадовільну роботу обладнання по відсмоктуванню газопилової суміші в місцях завантаження, вивантаження чи зберігання продукту тощо. ☯ Викид організований Š 167, 161, 31, 108 Викид нормативний – потужність В. забруднюючої речовини в г/с в межах гранично допустимої або тимчасово погодженої потужності В., встановленої юр. оформленим дозволом на В. на даний період. ☯ Викид наднормативний Š 173 Викид організований – пром. В., який надходить в атм. повітря через спец. споруджені газоходи, труби, повітроводи, аераційні ліхтарі та ін. споруди, що дозволяє вловлювати або знешкоджувати забруднюючі речовини, які містяться у відхідних газах, перед їх відведенням у навколишнє повітряне середовище.

Викид парникових газів – Використання спеціальне водних живих ресурсів ☯ Викид неорганізований Š 167, 161, 31, 108 Викид парникових газів – емісія парникових газів і (або) їх прекурсорів в атмосферу над конкретним районом і за конкретний період часу. Š 236 Викид приведений – сумарна величина В. всіх забруднюючих речовин у навколишнє середовище від всіх підприємств та ін. джерел у даній точці за одиницю часу. Š 117, 121 Викид технічно допустимий (ТДВ) – граничний В. забруднюючих речовин, що встановлюється для підприємства з урахуванням сучасних техн. можливостей (проґресивних маловідходних технологій, комплексного використання сировини, досконалого газо-, пило- та ін. очисного обладнання). Š 121 Викид тимчасово погоджений (ТПВ) – В. забруднюючих речовин в атм. повітря, встановлений для діючих стаціонарних джерел В. підприємства на відповідний строк до досягнення гранично допустимого В. (ГДВ) з урахуванням якості атм. повітря, соц.-екон. умов розвитку відповідної території та впровадження повітроохоронних заходів на рівні В. аналогічних по потужностях і технол. процесах підприємств, які досягли найкращої технології виробництва, з метою поетапного досягнення встановленого гранично допустимого В. Š 123, 173, 167 Виконавець робіт з оцінки впливу на навколишнє середовище – фіз. або юр. особа, що проводить оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Š 125 Використання води повторне – подача раніше використаної на госп. об’єкті води на ін. госп. об’єкт. Š 100 Використання водних об’єктів – отримання різними способами користі від водних об’єктів для задоволення матеріальних та ін. потреб громадян і юр. осіб.  Користування водними об’єктами Š 18 Використання водних ресурсів комплексне – використання водних ресурсів для задоволення потреб населення і галузей економіки, при якому знаходять екон. виправдане заст. всі корисні властивості того чи ін. водного об’єкта. Š 100, 29

Використання спеціальне диких тварин – Випаровуваність

Використання земельної ділянки ефективне – екон. доцільне та прибуткове використання земельної ділянки за цільовим призначенням без погіршення її якісних та еколого-естетичних характеристик і з дотриманням вимог обтяжень та обмежень. Š 153 Використання земельної ділянки найбільш ефективне – юр. дозволене, фіз. можливе, екон. доцільне та найбільш прибуткове використання земельної ділянки без погіршення її якісних характеристик, без зниження її продуктивності та за умов збереження еколого-естетичних властивостей. Š 174 Використання земельної ділянки юридично дозволене – використання земельної ділянки за цільовим призначенням з дотриманням вимог встановлених обмежень та обтяжень. Š 174 Використання небезпечних або інших відходів – збір, транспортування та видалення небезпечних або ін. відходів, включаючи наступний контроль за місцями їх видалення. Š 5 Використання небезпечних або інших відходів екологічно обґрунтоване – вживання всіх практично можливих заходів для того, щоб при використанні небезпечних або ін. відходів здоров’я людини і навколишнє середовище захищалися від можливого негативного впливу таких відходів. Š 5 Використання природних ресурсів – експлуатація природних ресурсів, залучення їх у госп. обіг, у т.ч. всі види впливу на них у процесі госп. та ін. діяльності. Š 124 Використання родовищ корисних копалин комплексне – видобуток усіх корисних копалин родовища і вилучення наявних корисних компонентів та їх пром. використання, а також використання відходів, що утворюються в процесі видобутку і переробки мінеральної сировини. Š 169 Використання сировини комплексне – осн. принцип безвідходного виробництва, коли всі відходи від осн. виробництва переробляються на продукцію або напівфабрикати для виробництва на ін. підприємствах. Š 131 Використання спеціальне водних живих ресурсів – усі види використання 49

водних живих ресурсів (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах або їх ділянках заг. користування), яке здійснюється шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання тощо) з природного середовища при здійсненні промислу, науково-пром., дослідного, контрольного, меліоративного лову, любительського та спортивного рибальства в порядку спец. використання, а також з метою подальшого відтворення, акліматизації та реакліматизації. Š 166, 164, 204, 199, 203 Використання спеціальне диких тварин та інших об’єктів тваринного світу – всі види користування тваринним світом (за винятком любительського та спортивного рибальства у водоймах заг. користування), яке здійснюється з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природного середовища. Š 198 Використання стале – використання компонентів біол. різноманіття т.ч. і такими темпами, які не призводять у довгостроковій перспективі до вичерпання біол. різноманіття, тим самим зберігаючи його властивість задовольнити потреби теперішнього і прийдешніх поколінь та відповідати їх сподіванням. Š 85 Використання стічних вод повторне – використання стічних вод, що відводяться об’єктом, для водопостачання. Š 29 Використання ядерної енергії – сукупність видів діяльності, пов’язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та ін. галузях, а також з видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами. Š 144 Вилуговування – процес переходу у розчин водорозчинних речовин гірської породи або ґрунту (в першу чергу легкорозчинних хлоридів Na, K тощо, а потім – сульфатів і карбонатів). 1 Карст Š 61, 250 Вилучення водних живих ресурсів – вилов, добування, збирання тощо водних живих ресурсів з природного середовища із заст. знарядь лову, добування, збирання тощо. Š 166, 164, 204, 203 Вимивання домішки з атмосфери – видалення домішки з атмосфери при утво-

50

ренні хмар, туманів і випаданні атм. опадів. Š 31 Вимірювання – відображення фіз. величин їх значеннями за доп. експерименту та обчислень із заст. спец. техн. засобів. Š 213 Вимоги до матеріалів завантаження біофільтрів – усі природні або штучні матеріали завантажень, крім пластмас, мають витримувати випробування, після яких матеріал не повинен мати видимих пошкоджень, і його маса не повинна зменшуватися більше ніж на 10 %, а саме: тиск не менше 0.1 МПа при насипній густині до 1000 кг/м3; не менше ніж п’ятикратне просочування насиченим розчином сірчанокислого натрію; не менше ніж 10 циклів випробовувань на морозостійкість; кип’ятіння протягом 1 год у 5 %-му розчині соляної кислоти, маса якої повинна перевищувати масу досліджуваного матеріалу в 3 рази. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Вимоги у галузі охорони навколишнього середовища (природоохоронні) – обов’язкові умови, обмеження або їх сукупності, що висуваються перед госп. та ін. діяльністю, встановлені законами, ін. нормативними правовими актами, природоохоронними нормативами, державними стандартами та ін. нормативними документами у галузі охорони навколишнього середовища. Š 124 Вимощування русла природне – нагромадження на поверхні руслових відкладів водотоку найбільших відносно малорухомих фракцій наносів, що утворюються внаслідок поступового розмиву руслових відкладів і виносу з них найменших фракцій. Š 100 Випадання домішки з атмосфери – видалення домішки з атмосфери під дією ґравітаційних сил. Š 31 Випадок у роботі атомної станції – порушення в роботі атомної станції (АС), яке не викликало наслідків, що хар. категорією «аварія». Š 183 Випал у лісі – заст. керованого вогню у лісогосп. цілях. Š 39 Випарник гідрологічний – прилад для вимірювання випаровування з різних природних поверхонь. Š 100, 41 Випаровуваність – умовна величина, що хар. макс. можливе випаровування за

Випаровування – Випромінювання іонізуюче денних метеорологічних умов у даній місцевості з достатньо зволоженої поверхні (при необмеженому запасі води, на відміну від фактичного випаровування, яке обмежене вмістом води у ґрунті). Š 250, 100 Випаровування – процес, при якому вода переходить з рідкого стану у газоподібний; Š 100 пароутворення, що відбувається на вільній поверхні рідини (в. з поверхні твердого тіла наз. сублімацією). Š 250 Випаромір – комплект приладів, які використовуються для вимірювання випаровування з водної поверхні. Š 100 Виположування укосів – земляні роботи з метою зменшення кутів укосів відвалів та бортів кар’єрних виїмок. Š 35 Виправлення водотоку – комплекс заходів щодо упорядкування русла водотоку і його водозбірного басейну з метою створення сприятливих умов для водогосп. використання водотоку (судноплавства, лісосплаву) та боротьби із шкідливою дією вод (зменшення розмивання русла водотоку і підмивання берегів). Š 100, 42 Випробування гідродинамічне – випробування, при якому у гірничій виробці утворюється певна гідравл. дія на водоносну систему, і проводяться спостереження за результатами цієї дії з метою встановлення гідродинамічних параметрів та ін. характеристик системи. Š 100 Випромінювання – випущення заряджених часток, що швидко рухаються, або хвиль та утворення їх поля. Š 237 Випромінювання атмосферне – власне інфрачервоне В. атмосфери і хмар в межах довжин хвиль від 4 до 120 мкм. Š 247 Випромінювання безпосередньо іонізуюче – корпускулярне В., яке складається з потоку заряджених часток (альфа- і бета-часток, протонів, електронів), кінетична енергія яких достатня для іонізації атомів при зіткненні. Š 108 Випромінювання видиме – оптичне В. з довжиною хвиль від 740 нм (червоне світло) до 400 нм (фіолетове світло)1, яке зумовлює зорові відчуття у людини. Š 237 1 За ін. джерелами, діапазон хвиль в.в. – від 380 до 770 нм.

Випромінювання іонізуюче корпускулярне – Висота геодезична

Випромінювання електромагнітне – процес випущення електромагнітних хвиль та змінне поле цих хвиль. Випромінюють заряджені частки, що рухаються з прискоренням. Атом та ін. атомні системи випромінюють при квантових переходах із збуджених станів у стани з меншою енергією. Š 250, 237 Випромінювання ефективне – різниця між В. із земної поверхні та зустрічним В. атмосфери. В.е. – один з елементів радіаційного, а відповідно і теплового балансу земної поверхні. Š 237 Випромінювання звукове – збудження звукових хвиль у пружному (твердому, рідкому та газовому) середовищі. Чутний звук – 16 Гц – 20 кГц, інфразвук – < 16 Гц, ультразвук – 21 кГц – 1 ГГц та гіперзвук – > 1 ГГц. 1 Шум Š 237 Випромінювання земне – теплове В. земної поверхні з довжинами хвиль від 3 до 80 мкм (інфрачервона, невидима частина спектра електромагнітних хвиль). Š 250 Випромінювання зустрічне – довгохвильове В. атмосфери, спрямоване назустріч В. із земної поверхні. Š 237 Випромінювання інфрачервоне – оптичне В. з довжиною хвиль від 770 нм (тобто більше видимого) до 1-2 мм, яке випускається нагрітими тілами. Š 237 Випромінювання іонізуюче – потоки часток і квантів електромагнітного В., проходження яких через речовину призводить до іонізації та збудження її атомів або молекул. Це – електрони, позитрони, протони, нейтрони та ін. елементарні частки, а також атомні ядра й електромагнітне В. гамма-, рентґенівського й оптичного діапазонів. У випадку нейтральних часток (гамма-кванти, нейтрони) іонізацію здійснюють вторинні заряджені частки, що утворюються при взаємодії нейтральних часток з речовиною (електрони і позитрони – у випадку гамма-квантів, протони або ядра віддачі – у випадку нейтронів). В.і. тією чи ін. мірою здатне проникати у живі тканини і спричинювати в них зміни, пов’язані з «вибиванням» електронів з атомів і молекул або з прямим чи опосередкованим утворенням іонів. У дозах, що перевищують природні (радіаційний фон), в.і. шкідливе для організмів.  Радіація 51

іонізуюча 1 Безпека радіаційна Š 250, 237 Випромінювання іонізуюче корпускулярне – альфа-, електронне, протонне, нейтронне і мезонне В. Š 108 Випромінювання іонізуюче фотонне – гамма-, гальмівне, характеристичне і рентґенівське В. Š 108 Випромінювання опосередковано іонізуюче – корпускулярне В., яке складається з потоку незаряджених часток, а також фотонне випромінювання. Нейтрони та ін. елементарні частки безпосередньо не викликають іонізації, але в процесі взаємодії із середовищем вивільнюють заряджені частки (електрони, протони тощо), здатні іонізувати атоми і молекули середовища, через яке вони проходять. Š 108 Випромінювання оптичне (світлове) – електромагнітне В. з довжиною хвиль приблизно від 1 нм (рентґенівські промені) до 1 мм (початок діапазону радіовипромінювання). Š 237 Випромінювання рентґенівське – короткохвильове електромагнітне В. з довжиною хвиль приблизно від 0.0001 ангстремів (1 ангстрем = 10-10 метра), виникає від різкого гальмування руху електронів у речовині. Š 108 Випромінювання ультрафіолетове – не видиме оком електромагнітне В. в межах довжин хвиль 400-10 нм. Š 237 Випуск водних живих ресурсів – комплекс заходів (вилов, транспортування, облік, безпосередній випуск (скочування) водних живих ресурсів тощо), потрібних для забезпечення робіт з їх відтворення. Š 165 Випуск зворотних вод – відведення зворотних вод у водні об’єкти. Š 202 Випуск каналізаційний – трубопровід, який відводить стічні води від будівель і споруд в каналізаційний колектор.  Випуск стічних вод Š 100, 43 Випуск стічних вод – споруда (трубопровід) для відведення очищених стічних вод у водний об’єкт;  Випуск каналізаційний Š 100, 43 пристрої для випуску очищених стічних вод у водні об’єкти. Залежно від водного об’єкта –приймача стічних вод в.с.в. поділяють на річкові, озерні і морські. За місцем розташування розрізняють берегові, руслові 52

та глибинні в.с.в. За конструкцією розподільної частини їх класифікують як зосереджені з одним випускним отвором і розпорошуючі, які мають кілька випускних отворів. За конструктивним оформленням розподільної частини в.с.в. м.б. з циліндричними оголовками, з насадками, що сходяться, з ґравійною засипкою чи у вигляді щілинних або перфорованих труб та ін. Š 99 Виробка гірнича – порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та ін. порід. Š 23 Виробник відходів – фіз. або юр. особа, діяльність якої призводить до утворення небезпечних чи ін. відходів, або якщо ця особа невідома, то особа, яка володіє цими відходами і (або) здійснює над ними контроль. Š 145, 147, 5 Виробник відходів радіоактивних – фіз. або юр. особа, внаслідок діяльності якої утворюються радіоактивні відходи. Š 222 Виробництво – технол. процес отримання продукції; Š 28 в. матеріальне – процес створення матеріальних благ. Š 250 Виробництво атестоване – В., що спроможне стабільно виготовляти і випускати продукцію, яка відповідає встановленим вимогам, що офіційно підтверджено спец. уповноваженим органом. Š 149 Виробництво безвідходне – В., що не залишає відходів, або таке, відходи якого повністю переробляються на корисні матеріальні ресурси. Š 131 Виснаження водних ресурсів (вод) – стале кількісне зменшення ресурсів (запасів) підземних і стоку поверхневих вод, а також якісне їх погіршення у розмірах, що зумовлюють порушення екол. благополуччя водних об’єктів та доцільних умов водокористування. Š 18, 121, 100, 29 Виснаження водних ресурсів гранично допустиме – межа зменшення витрат і рівнів води у водотоках і водоймах та рівнів підземних вод в результаті антропогенного впливу як з року в рік, так і протягом року, вихід за яку призводить до незворотних порушень існуючої водної екосистеми. Š 100, 29 Висота геодезична – висота точки над поверхнею земного еліпсоїда. Š 121

Висота греблі (дамби) – Вишукування гідротехнічні Висота греблі (дамби) – відстань по вертикалі від позначки підпірного рівня до дна русла річки у створі водопідпірної споруди. Š 100 Висота греблі (дамби) максимальна – відстань по вертикалі від позначки гребеня до найнижчої позначки підошви греблі (дамби). Š 100 Витік ріки (Ε верхів’я) – початок ріки, що відповідає місцю, з якого з’являється постійна течія води у руслі. В.р. найчастіше є джерело, болото, озеро або льодовик, а в деяких випадках річки починаються від місця злиття окремих струмків, утворених атм. опадами. 1 Течія верхня Š 121, 250, 100, 41, 108 Витрата води (об’ємна) – об’єм води, що протікає через живий переріз потоку в одиницю часу (зазвичай в м3/с, для малих водотоків в л/с). Š 3, 41. Витрата води водотоку – об’єм води, що протікає через живий переріз ріки (каналу) в одиницю часу. Хар. інтенсивність стоку. Š 61 Витрата води водотоку стала – витрата води водотоку, яка практично не змінюється протягом тривалого часу. Š 100 Витрата води гарантована – найнижча можлива витрата, що відповідає розрахунковій забезпеченості. Š 100 Витрата води для цілей водопостачання розрахункова – об’єм води, що споживається за інтервал часу, який приймається для розрахунків мереж і споруд водопостачання. Š 100 Витрата води мінімальна середньомісячна 95 %-ої забезпеченості – мін. середньомісячна витрата води, нижче якої за сторічний період можна очікувати витрати не частіше, ніж у 5 років. Š 108 Витрата домішок у воді – маса завислих, колоїдних і розчинених у воді речовин, що переносяться через живий переріз потоку в одиницю часу. Š 100 Витрата кисню питома – кількість кисню у мг О2, що витрачається на біохім. окиснення 1 мг знятої БПКПОВН. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Витрата наносів – маса наносів, що переносяться через живий переріз потоку в одиницю часу. Š 100, 41 Витрата повітря на флотацію – кількість повітря, яка припадає на одиницю

Виявлення лісової пожежі – Відклади теригенні

маси сухої речовини забруднень, що піддаються флотації (л/кг). Š 20, 68, 107, 134, 243 Витрата повітря питома – кількість повітря в м3, що подається в аеротенк або в біофільтр у розрахунку на 1 м3 очищуваних стічних вод. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Витрата попускова обов’язкова – найменша витрата води з водосховища, необхідна для задоволення умов водокористування у нижньому б’єфі з урахуванням санітарного стану річки, потреб рибного господарства, судноплавства й ін. потреб галузей економіки. Š 100 Витрата розчинених речовин (Ε стік іонний, хімічний) – маса речовин, що переносяться у водному розчині через живий переріз потоку в одиницю часу. 1 Стік іонний (хімічний) Š 100 Витрата стічних вод – об’єм стічних вод, що протікає за інтервал часу для розрахунку мереж і споруд каналізації. Š 43 Витратомір гідрологічний – гідротехн. споруда для вимірювання витрати води у відкритих водотоках з використанням сталої залежності витрати води від напору над спорудою. В.г. обладнується рівнеміром. Š 100, 41 Витривалість – здатність живих організмів переносити несприятливі впливи навколишнього середовища. Висока в. є передумовою виживання видів, низька в. в умовах постійних (у т.ч. антропогенних) змін середовища призводить до скорочення чисельності та зникнення виду. Š 247 Виховання екологічне – засвоєння людиною особливої екол. моралі, етики відносин природи і людини, забезпечення переходу знань та вмінь у життєву позицію.  Виховання природоохоронне Š 9 Виховання природоохоронне – процес, спрямований на вироблення в людини природоохоронних соціально-психологічних настанов.  Виховання екол. Š 9 Вишукування гідротехнічні – вишукування для отримання вихідних матеріалів, необхідних для розробки проектів використання і охорони водних ресурсів, а також боротьби зі шкідливою дією вод. Š 42

53

Виявлення лісової пожежі – встановлення факту і місця виникнення лісової пожежі. Š 39 Відвал – штучний насип з відвальних ґрунтів чи некондиційних корисних копалин, пром., комунально-побутових відходів. Š 35 Відвал внутрішній – В., утворений в результаті розміщення розпушених гірських порід у виробленому просторі кар’єру. В.в. м.б. відсипаний вище, урівень або нижче рівня земної поверхні. Š 35 Відвал зовнішній – В., утворений в результаті розміщення розпушених гірських порід поза контуром кар’єру. Š 35 Відвал шахтний – В., утворений в результаті відсипки порожніх гірських порід, що витягаються при підземній розробці. Š 35 Відвалоутворення – формування відвалів на спец. відведених ділянках чи виробленому просторі кар’єрів при відкритих і підземних розробках. Š 35 Відвалоутворення валове – В. з розміщенням розкривних та вмісних порід у відвалі без урахування їх властивостей за придатністю до біол. рекультивації. Š 35 Відвалоутворення селективне – В. з роздільним розміщенням розкривних та вмісних порід, а також гумусованої частини ґрунту у відвалі з урахуванням їх властивостей за придатністю до біол. рекультивації. Š 35 Відділ – таксономічна категорія (ранг) у систематиці рослин. У в. (інколи спочатку у підвідділ) об’єднують близькі за походженням класи. Всього у систематиці рослин виділяють від 14 до 20 в. У систематиці тварин в. відповідає тип. Š 250 Відділення – структурний підрозділ підприємства чи цеху, що містить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює частку виробничого процесу з перероблення предмета праці. Š 186 Відкачування підземних вод – вид гідродинамічного випробовування, при якому провадиться відбір води з гірничої виробки. Š 100. Відкачування підземних вод дослідне – відкачування води з однієї або кількох свердловин, яке провадиться при деталь54

них гідрогеол. роботах (зазвичай при кількох пониженнях рівня). Š 100 Відкачування підземних вод дослідноексплуатаційне – тривале відкачування води, зазвичай з групи свердловин, яке провадиться у складних гідрогеол. умовах при одному пониженні рівня у дебіті, близькому до експлуатаційного. Š 100 Відклади – осади, як сучасні, так і давні осадові гірські породи. З в. пов’язані деякі корисні копалини (напр., вугленосні, нафтоносні в.). Термін недостатньо визначений. Š 237 Відклади абісальні – найбільш глибоководні сучасні морські та океанічні В. (перев. карбонатні і кременисті мули, глибоководна червона глина), що відкладаються у зоні абісалі. Š 250 Відклади біогенні – різноманітні органічні мули, які утворюються із скелетів вільно плаваючих організмів (планктону) і найчастіше представлені вапняковими (перев. у теплих морях на глибинах до 4 км) або кременистими (у холодних водах на глибинах понад 4 км) різновидами. Š 95 Відклади дельтові – В. річкових наносів у морях та озерах біля гирл річок, які формують дельту; складаються з піщано-глинистих порід із прошарками вапняків; серед викопних в.д. зустрічаються поклади вугілля, залізних та мідних руд. Š 250 Відклади делювіальні (Ε делювій) [t лат. deluo – змиваю] – скупчення на схилах та біля підошви височин продуктів вивітрювання гірських порід, змитих талими та дощовими водами. Š 250 Відклади донні – В., які накопичуються на дні і схилах улоговини водойми або водотоку в результаті надходження у неї річкових та еолових наносів і продуктів руйнування берегів, накопичення продуктів хім. реакцій та решток відмерлих організмів. Š 100 Відклади літоральні – В. літоралі, представлені гол.ч. пісками, галькою, валунами, а також скупченнями раковин та їх уламків. Š 250 Відклади селеві – накопичення наносів селю. Š 100 Відклади теригенні [t лат. terra – земля + ...генний] – морські осади, що утворю-

Відлига – Відповідальність еколого-правова пасивна ються з різноманітних уламків, принесених у море із суходолу річками, вітром, льодовиками тощо, або утворених під час руйнування берегів. Ці осади надзвичайно строкаті за своїми розмірами, ступенем обкатування, мінералогічним складом, проте простежується певна закономірність у їх розподілі по глибині: поблизу берега вони складаються перев. з валунів, гальки, а далі – з крупних пісків, які поступаються місцем сер. і дрібним піскам, а на більших глибинах нагромаджуються лише пилуваті і глинисті породи. Різноманітні в.т. вкривають ~ 25 % дна Світового океану і домінують у більш мілководних його частинах. Š 95 Відлига (Ε розталь) – значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Š 122 Відмивання іоніту – пропускання води крізь шар іоніту з метою вилучення з нього решток реґенеруючого розчину і продуктів реґенерації. Š 100 Відмова обладнання – подія, яка полягає у порушенні працездатного стану обладнання. Š 183 Відмучування – розділення дрібних фракцій піщаних і пилуватих ґрунтів, основане на різниці їх гідравл. крупності. Š 100 Відновлення навколишнього середовища – комплекс заходів та їх наукове забезпечення, що спрямовані на підтримання параметрів навколишнього середовища в межах, сприятливих для існування людського суспільства. Š 130 Відносини гірничі – правовідносини, пов’язані з використанням та охороною надр і вреґульовані законами України та ін. нормативно-правовими актами. Š 23 Відомості – знання, уявлення про предмети пізнання у якійсь галузі діяльності. Š 121 Відпал – випалювання в лісі наґрунтових горючих матеріалів перед кромкою лісової пожежі. Š 39 Відплив – періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океані і відкритих морях ☯ Приплив Š 122 Відповідальність еколого-правова – юр. відповідальність за екол. порушення, тобто виконання певних затверджених

Відправник небезпечного вантажу – Відстійники двоярусні

законом про охорону природи обов’язків. В.е.-п. м.б. кількох видів: активна і пасивна, адм., кримінальна та майнова. Š 108 Відповідальність еколого-правова активна (позитивна) – виконання вимог щодо охорони природи шляхом запровадження безвідходних і маловідходних технологій, виділення значних коштів на будівництво очисних споруд, різних установок і пристроїв, що зменшать забруднення навколишнього середовища і захистять здоров’я людей. В.е.-п.а. передбачає здійснення позитивних дій з боку відповідальних осіб та окремих громадян у галузі раціонального природокористування і екол. безпеки. Цей вид юр. відповідальності м.б. орг., організаційномайновим чи майновим, пов’язаним з відшкодуванням збитків за відведені під будівництво землі, виконанням рекультиваційних заходів під час геологорозвідувальних, пошукових чи гірничоексплуатаційних робіт, відшкодуванням втрат, пов’язаних з гідротехн. будівництвом, спорудженням військових об’єктів тощо. В.е.-п.а. заст. державою не лише для відшкодування збитків від антропогенного впливу (ліквідація наслідків різних аварій, компенсація населенню, евакуаційні роботи), але й для усунення наслідків стихійних катастроф (допомога після землетрусів, снігових лавин, селів, вивержень вулканів, повеней, ураганів, пожеж тощо). В.е.-п.а. є справляння підприємствами, установами та організаціями зборів за забруднення навколишнього природного середовища, стягнення штрафів за забруднення довкілля. Š 108 Відповідальність еколого-правова майнова – відповідальність, що передбачає накладання обов’язків на підприємства, організації, установи та громадян відшкодувати збитки, заподіяні природі або екол. правам людини, а також шкоду, завдану в результаті протиправної поведінки. Ця відповідальність заст. самостійно або спільно з ін. видами юр. відповідальності (адм., кримінальною). Š 108 Відповідальність еколого-правова пасивна – така форма юр. відповідальності, коли організації утримуються від виконання певних дій, які можуть призвес55

ти до екол. шкоди і погіршення здоров’я людей. Š 108 Відправник небезпечного вантажу – зазначена в перевізних документах юр. (резидент і нерезидент) або фіз. особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення. Š 219 Відсипка кам’яна – кріплення з дрібного каменю, нанесеного рівним шаром на підготовлену поверхню дна та берегового укосу. Š 100 «Відсоток реґенерації» – виражене у відсотках відношення об’єму реґенераторів до сумарного об’єму аеротенків і реґенераторів. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Відстійники – для очистки води (стічних вод) – споруди для осадження з води (стічних вод) завислих речовин; Š 100, 43 гідротехн. споруди для осадження завислих у воді наносів. Š 42 Відстійники безперервної дії (проточні) – В., в яких прояснення стічних вод здійснюється у проточному режимі. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники вертикальні – круглі (іноді квадратні) у плані резервуари з конічним (пірамідальним) дном, в яких потік прояснюваних стічних вод рухається у вертикальному напрямку. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники вертикальні із центральною трубою – вертикальні В., в яких стічні води спочатку рухаються униз по круглій центральній трубі, яка закінчується розтрубом з конусним відбивним щитком, а потім змінюють напрям і прояснюються в ході вертикального висхідного руху. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники вертикальні з низхідновисхідним рухом рідини – вертикальні В., зона прояснення яких поділена на дві рівні по площі дзеркала води частини циліндричною перегородкою, а прояснення стічних вод відбувається під час нисхідного та висхідного руху із центральної у периферійну частину В. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники вертикальні з периферійним впуском стічних вод – вертикальні В., в яких стічні води спочатку рухаються униз між стінкою В. і струменена56

прямною стінкою, а потім прояснюються, рухаючись вертикально вгору у центральній частині В. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники вторинні – споруди, призначені для затримання надлишкової біол. плівки, яка виноситься з біофільтрів з очищеними стічними водами, або для розділення мулової суміші та ущільнення затриманого мулу після біол. очистки стічних вод в аеротенках. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Відстійники вторинні вертикальні – зазвичай круглі у плані споруди з конічною муловою частиною, аналогічні за конструкцією до первинних В., але з меншою висотою зони відстоювання, що заст. на невеликих очисних станціях продуктивністю < 20 000 м3/добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Відстійники вторинні горизонтальні – зазвичай прямокутні у плані резервуари, обладнані водорозподільними і водозбірними пристроями, трубопроводами для підведення мулової суміші, відведення проясненої води й ущільненого рециркуляційного активного мулу, що заст. на очисних станціях продуктивністю > 15 000 м3/добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Відстійники вторинні радіальні – зазвичай круглі у плані резервуари, обладнані трубопроводами для подачі мулової суміші, а також для відведення проясненої води та ущільненого мулу, водорозподільними і водозбірними пристроями, а також скребками або мулососами, призначеними для безперервного видалення з відстійників осілого мулу, що заст. на середніх і великих очисних станціях продуктивністю > 20000 м3/добу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Відстійники горизонтальні – прямокутні у плані резервуари, в яких потік прояснюваної води, що розподіляється по ширині споруди за допомогою впускного лотка, рухається горизонтально у напрямку збірного лотка, розташованого з протилежного торця В. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники двоярусні – В., в яких процеси відстоювання стічних вод та зброджування осаду, що випав, поєднані і протікають у конструктивно відокрем-

Відстійники з обертовим водорозподільним і водозбірним пристроєм – Відходи лених об’ємах; Š 43 круглі (іноді прямокутні) у плані комбіновані споруди з конічним (пірамідальним) дном, у верхній частині яких розміщені два відстійні жолоби. Осад, який випадає на похилі стінки нижньої частини жолобів (кут похилу до горизонту понад 50°), самовільно сповзає до щілин у дні і провалюється у мулову камеру, де піддається анаеробному зброджуванню окремо або разом з надлишковою біоплівкою чи надлишковим активним мулом. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Відстійники з обертовим водорозподільним і водозбірним пристроєм – круглі у плані споруди, в яких подача непрояснених і збирання прояснених стічних вод здійснюється за доп. обертового радіального жолобу, розділеного за доп. вертикальної перегородки на водорозподільний і водозбірний лотки, завдяки чому відстоювання стічних вод відбувається в умовах, близьких до відстоювання у стані спокою. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники первинні – В., які встановлюються після решіток та піскоуловлювачів і призначені для прояснення стічних вод перед їх біол. очисткою. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники періодичної дії (контактні) – В., в яких стічні води прояснюються у стані спокою. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники радіальні – круглі у плані споруди, в яких прояснення води відбувається при горизонтальному її рухові у радіальному напрямку від центру до периферії. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники радіальні з периферійним впуском – круглі у плані споруди, в яких прояснення води відбувається при горизонтальному її рухові у радіальному напрямку від периферії до центру. Š 19, 68, 270, 271, 75 Відстійники тонкошарові – В., зона відстоювання яких за доп. нахилених під кутом 45-60° поличних (пластинчастих) чи трубчастих елементів поділяється на ряд шарів (ярусів) невеликої глибини (0.025-0.2 м), завдяки чому процес відстоювання в них відбувається досить швидко, оскільки шлях руху осаджуваних часток до зони осаду в них у десятки разів менший, ніж у звичайних В. Š 19, 68, 270, 271, 75, 51

Відходи безхазяйні – Вік активного мулу

Відстійники третинні – В., призначені для прояснення біологічно очищених стічних вод після їх обробки коагулянтами. Š 19, 68, 271, 75 Відстоювання води (Ε прояснення) – ґравітаційне осадження нерозчинених домішок, що мають густину, більшу за густину води, і спливання нерозчинених домішок з густиною меншою за густину води (жири, масла, нафтопродукти). Споруди для очистки стічних вод в. наз. відстійниками, жироуловлювачами, маслоуловлювачами та нафтоуловлювачами. 1 Прояснення води Š 19, 75, 20, 270 Відтворення величини стоку – розрахунок передбачуваної величини природного стоку за умови виключення антропогенних впливів. Š 100 Відтворення ресурсів водних – перерозподіл у просторі і часі водних ресурсів відповідно до потреб людей, а також поліпшення складу і властивостей води з метою задоволення нормативних вимог щодо її якості на основі науково обґрунтованого управління охороною і використанням води. Š 100 Відтворення ресурсів водних живих – природне або штучне (розведення, переселення, акліматизація тощо) поновлення чисельності популяцій водних живих ресурсів, які скорочуються в процесі їх лову або природної смертності. Акліматизація і переселення здійснюються шляхом випуску водних живих ресурсів. Š 204, 203, 165 Відхилення стандартне – квадратний корінь з дисперсії. Велике в.с. вказує на те, що значення випадкової величини надто розкидані відносно сер., а мале – що зосереджені навколо сер. значення. Š 109 Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення (непридатні для виробництва даної продукції види сировини, її залишки, що не уживаються, або речовини, які виникають в результаті технол. процесів, які не підлягають утилізації у даному виробництві), та яких їх виробник або власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. В. одного виробництва можуть використовуватися як сировина для 57

ін. Шкідливі в. обов’язково підлягають нейтралізації. В., що не використовуються, перетворюються на покидьки. Š 145, 171, 5, 178, 237 Відходи безхазяйні – В., що не мають власника, або власник яких невідомий. Š 191 Відходи виробничі – залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що утворюються в процесі виробництва, частково або повністю втратили свою якість і не відповідають стандартам виробництва. За консистенцією в.в. об’єднуються у три групи: тверді, рідкі і змішані. Š 60, 131 Відходи виробничі змішані (двофазні) – В., які акумулюються мокрим способом у вигляді шламу, пульпи. Š 60 Відходи виробничі рідкі – В. нафтохімічної та хім. промисловості, технол. води ін. виробництв, які зберігаються в накопичувачах-відстійниках. Š 60 Відходи виробничі тверді – В. гірничодобувної, рудозбагачувальної, хім., металургійної галузей промисловості, побутові відходи, які накопичуються у відвалах, териконах, звалищах). Š 60 Відходи небезпечні – В., фіз., хім. чи біол. характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини, та які потребують спец. методів і засобів поводження з ними. Š 145, 178 Відходи побутові неґабаритні – тверді побутові В., розміри яких перевищують 50х50х50 см і не дають змоги збирати їх у контейнери місткістю до 1.1 м3. Š 200 Відходи побутові рідкі – госп.-побутові (від миття, прання тощо) та каналізаційні стоки (за винятком пром.) за відсутності централізованого водовідведення. Š 200 Відходи побутові тверді – В., які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та ін. закладах (харчові В., предмети домашнього вжитку, сміття, опале листя, В. від прибирання і поточного ремонту квартир, макулатура, скло, метал, полімерні матеріали тощо) і не мають

58

подальшого використання за місцем їх утворення. Š 200 Відходи радіоактивні – матеріальні об’єкти та субстанції у газоподібному, рідкому чи твердому стані, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається. Š 222, 126 Відходи радіоактивні довгоіснуючі – радіоактивні В., рівень звільнення яких від контролю органу державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається через 300 рр. і більше. Š 222 Відходи радіоактивні короткоіснуючі – радіоактивні В., рівень звільнення яких від контролю органу державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається раніше ніж через 300 рр. Š 222 Візит-центp (Ε центр інформаційно-екологічний) – спец. створена на границі заповідника або нац. парку система інфоpмаційно-пізнавальних об’єктів (музей, бібліотека, аудиторії для лекцій, кінофільмів, екостежки, оглядові майданчики, дендрарії, вольєри, кіоск для продажу рекламної продукції, дитяча ігротека тощо) з метою ефективної екол. освіти відвідувачів і зменшення рекреаційного навантаження на заповідну територію. Š 9 Візуалізація [t лат. visualis – зоровий] – демонстрація фіз. явища чи процесу у зручній для зорового сприйняття формі. Š 246 Війна екологічна – завдання шкоди противнику шляхом впливу на середовище його існування (забруднення або зараження повітря, води, ґрунту, знищення флори і фауни). Заборонена міжн. правом, що закріплено у Конвенції про заборону військового або будь-якого ін. ворожого використання засобів впливу на природне середовище, прийнятій ООН в 1977. Š 250 Вік активного мулу – інтервал часу, за який відбувається повне оновлення активного мулу у спорудах для біол. очистки стічних вод; Š 100, 43 тривалість перебування активного мулу в аеротенку, діб, до моменту його видалення у вигляді надлишкового мулу, що

Вік ландшафту – Вміст речовини фоновий у природному середовищі визначається як відношення маси активного мулу, яка знаходиться в аеротенку, вторинному відстійнику та мулових каналах, до добової маси надлишкового активного мулу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Вік ландшафту – відрізок часу, з початку якого до дійсного моменту ландшафт функціонує в умовах однієї інваріантної структури. Š 247 Вікаризм [t лат. viсarius – такий, що заміняє, заміщає] – взаємна заміна видів у схожих екосистемах, віддалених одна від одної. 1 Вид вікаруючий Š 247 Віоленти [t лат. violent – несамовитий] – тип стратегії рослин за Л.Г.Раменським, що відрізняється високою конкурентоспроможністю. Це – дерева, рідше чагарники і трави з потужним габітусом і розвиненою кореневою системою, які дозволяють в. ставити під контроль ресурси едафічного середовища та світла. У сукцесіях в. домінують на останніх стадіях (напр., бук у лісі, очерет у дельтах річок). Š 247 Вірус [t лат. virus – отрута] – збудник інфекційних (заразних) хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами менший за бактерії, найпростіші та ін. мікроорганізми. Š 131, 245 Вісь потоку динамічна – лінія, що з’єднує у поздовжньому напрямі потоку точки з найвищими значеннями швидкості у поперечному перерізі потоку. Š 100 Вітасфера [t лат. vita – життя + ...сфера] – шар біосфери, що вкл. нині існуючі організми та залучені ними у біогенний кругообіг частини атмосфери, гідросфери і літосфери. Потужність в. на суші – до сотні м. В. відрізняється від поняття «геогр. оболонка» (ландшафтне середовище) і хар. тим, що не вкл. в себе геосистеми, де життя практично відсутнє: діючі вулкани, лавові озера, стерильні ділянки віковічних льодів та ін. абіогенні ландшафти. Осн. підрозділами в. є екоїди (за Негрі), екосистеми (за А.Тенслі), біогеоценози (за В.М.Сукачевим). Син. в. є епігенема за Р.І.Аболіним, біогеоценотична оболонка за В.М.Сукачевим, біогеосфера за М.В.Дилісом, фітогеосфера за Є.М.Лавренком. Š 247 Вітер – рух повітря відносно земної поверхні, спричинений нерівномірним роз-

Внесок цільовий – Вода конституційна

поділом атм. тиску і спрямований від області високого до області низького тиску. Хар. напрямом і швидкістю, яка виражається в м/с, км/год, вузлах або наближено в балах за шкалою Бофорта. Š 250 Віха – тичина, жердина, гілка (часто з віхтем на кінці), якою вказують дорогу, позн. межі ділянки тощо, витичка, тичка, куга (буй на річці); те, що становить етап у розвитку чогось. Š 122 Віха хвилемірна – В. для вимірювання висоти вітрових хвиль на водоймах. Š 100 Власник місць (об’єктів) видалення відходів – будь-яка фіз. або юр. особа, що здійснює видалення відходів на законних підставах, у т.ч. виробник відходів. Š 188 Власник споруди – підприємство, об’єднання чи організація, яка є юр. власником споруди чи комплексу споруд і відповідає за їх норм. експлуатацію. Š 171 Властивість – значення, якість, ознака, що становлять відмітну особливість предмету дослідження. Š 121 Властивості адитивні [t лат. additivus – додавальний] – такі властивості речовин, як маса і т.п., які арифметично додаються при утворенні суміші речовин або хім. сполук. Š 245 Властивості води – сукупність фіз., хім., органолептичних, біохім. та ін. характеристик води. Š 100 Властивості води нормовані – заг. вимоги до фіз., хім., біол. характеристик В.В. (температури, водневого показника pH, запахів, присмаків, токсичності води тощо), які реґламентуються нормами якості води. Š 100 Властивості води органолептичні – В.В., напр., присмак, запах, забарвлення, котрі виявляються й оцінюються за доп. органів чуття. Š 100 Вміст речовини фоновий у ґрунті – вміст хім. речовини у ґрунті, який відповідає його природному хім. складу. Š 32 Вміст речовини фоновий у природному середовищі – усереднена величина вмісту хім. елементів та їх сполук (речовин) у тому чи ін. об’ємі компонента природного середовища у момент часу, прийнятий за початок установленої чи можливої йо-

59

го зміни. 1 Фон забруднення навколишнього середовища Š 121 Внесок цільовий – безповоротна передача коштів на цілком певні цілі соц. й ін. характеру. Š 2 Вогнище горіння лісу приховане – вогнище горіння лісу, яке не м.б. виявлене візуально. Š 39 Вода – хім. сполука водню і кисню (відповідно 11.11 та 88.89 % за вагою). При створенні в. з одним атомом кисню з’єднуються два атоми водню. Як природний ресурс в. безперервно відновлюється й існує у трьох аґреґатних станах: твердому, рідкому та газоподібному. Найпростішу хім. формулу Н2О має водяна пара (гідроль), молекула рідкої в. складається гол.ч. з об’єднання двох простих молекул – (Н2О)2 (дигідроль), лід – об’єднання трьох простих молекул – (Н2О)3 (тригідроль). В. – найпоширеніша речовина у природі (заг. кількість в. на планеті оцінюється, за різними даними, у 1.52.5·1018 т або 1.5-2.5 млрд км3), найважливіша складова живих організмів, без якої неможливе життя. Живі організми пересічно на 2/3 складаються з в. Заг. маса в., що міститься в живих організмах, становить ~ 2.5 тис.км3; Š 18, 130, 100, 237 в екології – природний об’єкт, що охороняється законом, складається з природних та штучних водних об’єктів, вод підземних, льодовиків та Світового океану, а також виконує екол., екон., культурно-оздоровчу функції. В. є часткою природного середовища – гідросферою нашої планети. Її необхідно охороняти від забруднення, засмічування, виснаження. Š 253 Вода абсорбована – В., що увібрана всім об’ємом пористого твердого тіла. Š 100 Вода адсорбована – зв’язана В., молекули якої утримуються на поверхні часток гірської породи завдяки силам міжмолекулярної взаємодії їх із поверхневими молекулами часток гірської породи. Š 100 Вода атмосферна – В., що знах. в атмосфері в усіх фіз. станах. Š 100 Вода баластна – забортна В., прийнята в танк судна для його баластування (реґулювання осадки та остійності судна). Š 52, 100

60

Вода важка – різновид В., що складається з більш важких ізотопів водню і кисню у порівнянні з тими, що утворюють звичайну В. Існує 36 ізотопних різновидів В., зумовлених трьома ізотопами водню та шістьома ізотопами кисню. У заг. об’ємі природних вод в.в. становить 1/5000 частку. Š 237 Вода вихідна – В., що надходить на водопідготовку. Š 100 Вода гігроскопічна – В., що у вигляді окремих молекул утримується навколо дрібних аґреґатів породи і м.б. вилучена лише при значному нагріванні, тобто при переході у газоподібний стан. Š 95 Вода ґравітаційна (вільна) – В., що заповнює тріщини і порожнини в гірських породах земної кори і здатна переміщуватися під перев. дією сили тяжіння. Š 100, 95 Вода дистильована – В., очищена перегонкою від розчинених у ній домішок до величини сухого залишку ≤ 0.1 мг/л. Š 100 Вода додаткова – В., що подається в систему оборотного водопостачання для компенсації її втрат. Š 100 Вода забруднена – В., використання якої у господарстві можливе тільки після обов’язкового очищення.  Вода малозабруднена Š 253 Вода зв’язана – В., що залишилася у ґрунті після осушення під дією ґравітаційних сил. Розрізняють хім. та фіз. зв’язану В. Š 100 Вода зрошувальна – В., склад і властивості якої придатні для цілей с.-г. зрошування. Š 100 Вода капілярна – В., що утримується у дрібних порожнинах (капілярах) гірських порід, ґрунтів і різних матеріалів силами поверхневого натягу (менісковими або капілярними силами) і рухається залежно від ґрадієнта температур та вологості навіть проти напряму сили тяжіння (саме завдяки цій властивості підземні води часто підходять до поверхні, зумовлюючи різноманітні негативні процеси: заболочування, засолення, зниження морозостійкості форм рельєфу тощо). Š 100, 95 Вода конституційна – хім. зв’язана В. у мінералах, що входить до складу мінеральної решітки у вигляді іонів Н+ та

Вода котлова – Вода свіжа ОН–, і при її вилученні ці мінерали повністю руйнуються. Š 95 Вода котлова – В. певної якості, яка відповідає технол. нормам її використання у котлі. Š 100 Вода кристалізаційна – хім. зв’язана В., що входить до складу окремих мінералів (гіпсу CaSO4·2H2O, опалу SiO2·nH2O тощо), при вилученні якої властивості цих мінералів змінюються. Š 95 Вода малозабруднена – В., що не відповідає вимогам комунального водопостачання і непридатна для пром. водоспоживання, але яку після відповідної обробки можна використовувати для рибництва (за винятком розведення лососевих риб), відпочинку населення, водопостачання тваринницьких комплексів, поливу.  Вода забруднена Š 253 Вода морська – В. океану і морів, яка має сталий сольовий склад, у котрому 99.99 % (за масою) припадає на гол. іони (хлориди, сульфати, гідрокарбонати, карбонати, іони брому, фтору, натрію, калію, магнію, кальцію, стронцію), а також містить розчинені гази, органічні речовини і мікроелементи. Солоність в.м. змінюється у широких межах і в сер. становить 35 г/л.  Води морські Š 100 Вода морська нормальна – очищена морська В. з точно установленою сумою галогенів, вираженої вмістом іонів хлору, що використовується як міжн. еталон для визначення хлорності В. методом Мора-Кнудсена. Š 100 Вода мулова – забруднена В., що відокремлюється при бродінні, ущільненні і зневодненні мулу та осаду стічних вод. Š 100, 43 Вода оборотна – В., що циркулює в системі оборотного водопостачання. Š 100 Вода опріснена – В., яка за доп. дистиляції, виморожування, електрохімічного методу або методу іонного обміну очищена від солей до їх залишкової концентрації ≤ 1000 мг/л. Š 100 Вода очищена – В., доведена до вмісту в ній домішок, що не перевищує природного фону або допустимої величини. Š 237 Вода питна – В., склад і властивості якої відповідають нормам якості питної В. Осн. гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного

Вода снігова – Води ґрунтові

водопостачання, порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання у звичайних та екстремальних ситуаціях, а також відповідальність за недотримання цих вимог систематизовані та викладені у Державних санітарних правилах і нормах «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» (скорочено – ДСанПІН). Š 100, 156 Вода плівкова – В. у формі зовнішнього тонкого шару (плівки), розміщеного поверх гігроскопічної В. Утримується силами молекулярного зчеплення, що виникають між частками ґрунту і молекулами В. Може засвоюватися рослинами, хоч і відривається з певними труднощами. Š 100, 95 Вода поливно-мийна – В., що подається на впорядковані території міської і пром. забудови для їх поливу і миття. Š 100 Вода полійна – В., що утворюється при таненні і руйнуванні полоїв. Š 100 Вода продувна – В., яку скидають із системи оборотного водопостачання при її продувці і заміняють додатковою В. для підтримання складу і властивостей оборотної В. у певних межах. Š 100 Вода промивна – В., що використовується з метою промивки, у т.ч. для промивки фільтрів. Š 100 Вода промивна зернистих фільтрів – зазвичай фільтровані стічні води, що подаються під тиском у дренажну систему, рівномірно розподіляються по площі фільтра та піднімаються вгору через завантаження зі швидкістю, яка забезпечує перехід зерен фільтруючого матеріалу у завислий стан, внаслідок зіткнення яких між собою забруднення відмиваються потоком промивної В. і виносяться із завантаження. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Вода промислова – В., компонентний склад і ресурси якої достатні для добування цих компонентів з В. у пром. масштабах. Š 100 Вода свіжа – В., забрана з водного об’єкта. Š 100

Вода снігова – В., що утворилася в результаті танення снігу. Š 100 Вода теплоенергетична – В., яку добувають з термальних В., теплоенергетичні ресурси якої можуть бути використані у галузях господарства. Š 100 Вода теплообмінна – В., що використовується у теплообмінних системах. Š 100 Вода технічна – В., крім питної, мінеральної і пром., придатна для використання у галузях господарства. Š 100 Вода технологічна – В., що використовується у технол. процесах. Š 100 Вода умовно чиста – В., незабруднена вище встановлених меж, або в якій з добавленням чистої В. концентрація забруднювачів доведена до дозволеного законодавством рівня. Š 237 Вода фізично зв’язана – В., яка утримується навколо часток ґрунту силами поверхневого натягу; представлена у двох формах – гігроскопічної та плівкової В. Š 95 Вода хімічно зв’язана – В. у гірських породах, яка входить до складу мінералів; поділяється на кристалізаційну та конституційну. Š 95 Вода хлорна – розчин газоподібного хлору у воді, що використовується для знезаражування природних і стічних вод. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Вода чиста – В., що не містить забруднень і з санітарної точки зору не спричинює погіршення здоров’я людини. В.ч. – нерідко умовне, суб’єктивне поняття. Š 121, 237 Водень [лат. Hydrogenium] – Н, хім. елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 1, атомна маса 1.0079. У природі зустрічаються два стабільні ізотопи (протій та дейтерій) і один радіоактивний (тритій). Молекула двоатомна (Н2). Газ без кольору і запаху. Сполучається з багатьма елементами, з киснем утворює воду. Найбільш поширений елемент космосу. На Землі входить до складу води, живих організмів, кам’яного вугілля, нафти. Š 250 Води – всі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води. Š 17, 121

Води азональні – природні В., яким властива азональність гідрол. явищ. ☯ Води зональні Š 100 Води алювіальні – підземні В. в алювіальних відкладах сучасних і похованих річкових долин. Š 100 Води артезіанські – підземні В., що залягають між водотривкими пластами й утворюють водонапірні підземні басейни, при розкритті свердловинами (артезіанськими колодязями) під дією гідростатичного тиску підіймаються в них вище покрівлі водоносного пласта – водотривкого купола і можуть виливатися на денну поверхню й навіть фонтанувати. З подібним явищем уперше зіткнулися у 1126 в паризькому передмісті Артуа, у зв’язку з чим вони і отримали свою назву. Š 100, 237, 95 Води болотні – В., склад і властивості яких формуються під впливом болотних масивів. Š 100 Води вадозні – підземні В. атм. походження у порах, тріщинах і порожнинах верхніх шарів земної кори, які беруть участь у заг. кругообігу води на земній кулі. Утворюються гол.ч. в результаті інфільтрації атм. опадів. Š 100, 253 Води викопні – підземні В., які збереглися у порожнинах гірських порід від попередніх геол. епох і які не беруть участь протягом тривалого часу у кругообігу води у природі. Š 100 Води внутрішні – водойми, водотоки і моря, розташовані цілком на території однієї держави, а також ін., що прилягають до берега, води в межах, визначених міжн. угодами і законом країни про державний кордон. Š 100 Води гомойогалінні [t гр. homoios – рівний + hals (halos) – сіль] – В. з постійною солоністю, яким зазвичай властиві стеногали. Відхилення показника солоності від оптимуму істотно позначається на життєдіяльності та чисельності даних видів. Š 253 Води господарські – В., що належать до госп. ланки кругообігу води у природі. Š 100 Води ґрунтові1 – В., що насичують крайню верхню частину літосфери – ґрунтовий покрив. Утворюються внаслідок 1

61

62

Рос. – почвенные.

Води дощові – Води лляльні (л’яльні) атм. опадів, а також іноді поповнюються за рахунок конденсації водяної пари та капілярного всмоктування з нижчих водоносних горизонтів. Не утворюють окремого водоносного горизонту. Представлені здебільшого фіз. зв’язаними (гігроскопічна, плівкова) або капілярними різновидами води; вміщують велику кількість органічних речовин і мікроорганізмів, що відіграє значну роль у процесі живлення рослин. Разом із тим нагромадження у ґрунтовому горизонті вільної води призводить до заболочування місцевості. Осн. напрямками витрати в.ґ. є випаровування і транспірація. З випаровуванням в.ґ., особливо в умовах посушливого клімату та інтенсивного капілярного підняття, пов’язані процеси засолювання ґрунтів. Š 41, 95 Води дощові – В., які утворюються з атм. опадів, без домішок, котрі потрапляють з поверхні, з якою стикається вода при випаданні. Š 100 Води дренажні – В., які профільтрувалися в дренаж із тіла гідротехн. споруди або її основи (фундаменту), а також з очисних споруд фільтруючого типу, осушуваного (зрошуваного) земельного масиву, підтоплюваної території підприємства, міста тощо і відводяться за доп. дренажної системи у водні об’єкти з метою пониження рівня ґрунтових вод. Š 17, 67, 18, 100 Води дренажні мулових майданчиків – рідина, що видаляється за доп. дренажу при зневодненні осадів стічних вод на мулових майданчиках і спрямовується для очистки в «голову» очисних споруд. При зневодненні зброджених осадів концентрацію завислих речовин у в.м.м.м. приймають рівною 1000-2000 мг/л, а БПКПОВН – 1000-2000 мг/л, при зневодненні аеробно стабілізованих осадів – відповідно 200 і 100 мг/л. Кількість в.м.м.м. приймають за розрахунком з урахуванням місцевих умов (випаровування, фільтрація тощо). Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Води дренажні піскових майданчиків – В., які видаляється з піскових майданчиків за доп. поверхневих водозливів із широким порогом або дренажу. Š 19, 68, 270, 271, 75

Води міжпластові – Води підземні

Води жильні – підземні В., що відрізняються великою потужністю водоносних горизонтів, а іноді утворюють суцільні підземні потоки – своєрідні струмки та ріки. Š 108 Води зворотні – В., що повертаються за доп. техн. споруд і засобів з госп. ланки кругообігу води в його природні ланки (річкову, озерну, морську, океанічну, літогенну) у вигляді стічних, скидних, шахтних, кар’єрних чи дренажних В. Š 17, 67, 121, 202, 100 Води зворотні забруднені – неочищені зворотні В., склад та властивості яких не відповідають встановленим нормативним вимогам. Š 100 Води зворотні недостатньо очищені – зворотні В., що пройшли очистку, але все ж не відповідають встановленим нормативним вимогам щодо ступеня цієї очистки. Š 100 Води зворотні нормативно очищені – зворотні В., що пройшли очистку до встановлених нормативних вимог. Š 100 Води зворотні нормативно чисті – зворотні В., що не проходили очистку і не потребують її, склад і властивості яких відповідають встановленим нормативним вимогам. Š 100 Води зливові – потоки води, що стікають з незабудованої території в результаті злив.  Води стічні дощові (снігові), Води стічні зливові Š 100 Води зональні – природні В., яким властива зональність гідрол. режиму. ☯ Води азональні Š 100 Води кар’єрні – В., що надходять у кар’єр внаслідок припливу підземних або поверхневих В. Š 100 Води карстові – підземні В., які містяться в різноманітних карстових порожнинах, що утворилися в розчинених водою гірських породах – карбонатних (вапняк, доломіт, крейда) і некарбонатних (гіпс, кам’яна сіль). Š 100 Води корінні – русла річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами і всі ін. проточні у межень води. Š 204 Води лляльні (л’яльні) – В., які утворюються внаслідок конденсування вологи на бортових поверхнях судна, від пропусків в місцях фланцевих сполучень трубопроводів та крізь тріщини в корпу63

сі судна. Збираються в колодязях – ллялах машинного і котельного відділень судна. В.л. машинних відділень містять нафту, мазут, мастила. Š 17, 52, 100 Води міжпластові – підземні В., які залягають у водопроникних шарах, що зверху і знизу затиснуті між пластами водотривких порід. В.м. майже завжди напірні. Зважаючи на їх стабільність, в.м. є одним з найважливіших джерел госп. і побутового водопостачання. Š 100, 95 Води мінералізовані – В., що містять у помітній кількості мінеральні речовини. Розрізняють слабко- (0.5-5 г/л), середньо- (5-30 г/л) та сильномінералізовані (> 30 г/л розчинених солей) води. Термін зазвичай уживають у відношенні до ґрунтових та підґрунтових вод. Š 237 Води мінеральні – В. (зазвичай підземні) з підвищеною концентрацією біологічно активних компонентів (вуглекислих, сірководневих, бромистих тощо) і з мінералізацією > 1 г/л, часто з підвищеною температурою та радіоактивністю. Виокремлюють в.м. вуглекислі, сірководневі, залізисті тощо. Найбільш широко використовуються у курортно-санаторному лікуванні. Š 100, 237 Води морські – узаг. термін для визначення таких водних об’єктів, як океан і моря у певній сукупності, котрі відносяться до океанічної ланки кругообігу води у природі. До в.м. відносяться В. морів (внутрішні морські В. і територіальне море, вкл. морську екон. зону), а також гирлового надмор’я річок, вкл. їх замикаючі створи.  Вода морська Š 121, 100 Води морські внутрішні України – це: – морські В., розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України; – В. портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря; – В. заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морські милі; 64

– В. заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні. Š 201, 52 Води морські прибережні України – територіальні і внутрішні морські В. України та гирлові райони річок. Š 52 Води нафтові – підземні В. нафтових горизонтів, які зазвичай відрізняються високою мінералізацією. Š 100 Води озерні – В. озер, що входять до складу озерної ланки кругообігу води у природі. Š 100 Води підґрунтові1 (Ε підповерхневі, води зони аерації) – підземні В. першого від поверхні землі постійно існуючого водоносного горизонту, розташованого над першим витриманим за площею водотривким шаром гірських порід, завдяки чому цей горизонт часто поширюється на значні території (101-102 км2). Як пр., в.п. ненапірні, мають вільну поверхню, тобто над ними немає суцільного водонепроникного горизонту. Над «дзеркалом» в.п. аж до самої поверхні літосфери простирається зона, де порожнини і тріщини порід заповнені повітрям – це т.з. зона аерації. Повітря, а з ним і водяна пара вільно циркулюють у межах цієї зони, лише подекуди через неї проходять інфільтраційні потоки води з поверхні, або всмоктується вода по капілярах з підґрунтового водоносного горизонту. Утворюються в.п. в осн. за рахунок просочування (інфільтрації) атм. опадів та В. річок, озер, водосховищ тощо, конденсації водяної пари у зоні аерації, перетоку води з більш глибоких водоносних горизонтів. Напрямок потоку в.п., як пр., узгоджується з рельєфом і спрямовується від вододілів до річкових долин. В.п. – одне з джерел водопостачання. Розрізняють в.п. автохтонні, що формуються на даній території за рахунок інфільтрації вологи опадів, та алохтонні, в утворенні яких приймають участь в.п., що надходять зі сторони. Розрізняють в.п. також за ступенем мінералізації, характером розчинених солей та характером міґрації. Š 61, 253, 95 Води підземні – В., що знаходяться нижче рівня земної поверхні у ґрунті і товщах гірських порід верхньої частини зем1

Рос. – ґрунтовые.

Води підземні безнапірні – Води рудні ної кори в усіх фіз. станах (рідкому, твердому і пароподібному), вкл. і хім. зв’язану воду. За класифікацією О.Лебедєва (1923) виділяють кілька видів води, що знах. у товщі літосфери: хім. зв’язану, фіз. зв’язану, пароподібну, у твердому стані (лід), капілярну та ґравітаційну (вільну) воду. За умовами залягання розрізняють 4 осн. різновиди в.п.: ґрунтові води, верховодку, підґрунтові та міжпластові води. Š 17, 121, 159, 95 Води підземні безнапірні – підземні В., що мають вільну поверхню, тиск на якій відповідає атм. Š 100 Води підземні інфільтраційні – підземні В., що утворюються внаслідок просочування ззовні (інфільтрації) вглиб землі дощових і талих В. з поверхні. Š 95 Води підземні конденсаційні – підземні В. перев. посушливих районів Землі, що утворюються при конденсації водяної пари у порожнинах і тріщинах порід під час нічного охолоджування повітря в умовах різко континентального клімату. Š 95 Води підземні напірні – підземні В., поверхня яких знах. під тиском вище атм. 1 Води артезіанські Š 100 Води підземні питні – підземні В., що призначені для задоволення питних і госп.-побутових потреб населення, а також потреб харчової промисловості та тваринництва; якісні характеристики в.п.п. у природному стані або після спец. водопідготовки повинні відповідати вимогам, встановленим відповідними державними стандартами, нормативами екол. безпеки водокористування і санітарними нормами. Š 159 Води підземні седиментаційні – початково вважалося, що в.п.с. являють собою залишки похованих у літосфері морів, точніше – насичених високомінералізованою морською водою морських осадів. Більшість дослідників пізнішого часу (В.Вернадський, О.Архангельський та ін.) пов’язують утворення солоних в.п.с. із складними фіз.-хім. процесами, що відбуваються у земній корі – внутрішньопластовим випаровуванням, фільтраційним ефектом тощо. Š 95 Води підземні технічні – підземні В., що призначені для задоволення техн. і технол. потреб; якісні характеристики в.п.т.

Води руслові – Води стічні знешкоджені

у природному стані або після спец. водопідготовки повинні відповідати вимогам чинних галузевих нормативів або техн. умов водокористувача. Š 159 Води підруслові – підземні В., які знаходяться і переміщуються у товщі сипких (алювіальних) відкладів і корінних порід, що формують русло річки. Можуть бути представлені у вигляді скупчень, які заповнюють викладені алювієм заглиблення, або у вигляді потоку підземних В., спрямованого за течією ріки. Š 100, 41 Води підтоварні – В., що відокремлюються від рідких нафтопродуктів або газового конденсату в процесі транспортування чи зберігання. Š 100 Води пластові – підземні В., попутно забрані разом з корисними копалинами. Š 100 Води поверхневі – В., що постійно або тимчасово знаходяться на земній поверхні як водні об’єкти будь-якого (твердого чи рідкого) фіз. стану. До в.п. відносяться В. річок, тимчасових водотоків, озер, водосховищ, ставків, тимчасових водойм, боліт, льодовиків та снігового покриву. Š 17, 18, 121, 237, 41 Води поверхневі естуаріїв – В. естуаріїв у вигляді різних водних об’єктів (лимани, лагуни, дельтові озера і протоки, болота). Š 73 Води поверхневі суші – В. (водні об’єкти), що знаходяться на поверхні суші: водотоки, водойми тощо. Š 73 Води природні – В. Землі, які входять до складу природних ланок кругообігу води, з усіма твердими, рідкими і газоподібними речовинами, що в них містяться. Š 100, 41 Води прісні – природні В. з низькою (до 1 г/л) мінералізацію, придатні для пиття. Осн. кількість в.п. дають льодовики, атм. опади. Практично вся вода озер, річок, струмків відноситься до категорії в.п., їм властиві прісноводні флора і фауна. Š 61, 100, 253, 46 Води річкові – В., що входять до складу річкової ланки кругообігу води у природі. Š 100 Води розсільні (Ε ропні, розсоли, ропа) – природні В. з мінералізацією > 50 г/л. Š 237, 46 Води рудні – підземні В., які знаходяться або переміщуються у тріщинах, порож65

нинах та порах рудних тіл за відсутності порушень їх режиму штучними гірничими виробками. Š 100 Води руслові – В., утворені в результаті руслового стоку. Š 100 Води скидні – В., що відводяться від зрошуваних с.-г. угідь і забудованих територій, які поливають, а також води, що відводяться від ділянок, на яких заст. гідромеханізація. Š 67, 100 Води слабкосолоні – природні В., солоність (мінералізація) яких становить 310 г/л. Š 237 Води солоні і дуже солоні – природні В. з мінералізацією від 10 до 50 г/л. Залежно від складу солей в.с. можуть бути сульфатними (переважають сульфати), хлоридно-сульфатними (містять як хлориди, так і сульфати з переважанням останніх), хлоридні (переважають хлориди). Š 253, 46 Води солонуваті – природні В. з мінералізацією від 1 до 3 г/л. Š 100, 237, 46 Води стічні – В., що утворилися в процесі госп.-побутової і виробничої (у т.ч. с.-г.) діяльності людини (крім шахтних, кар’єрних, скидних і дренажних В.), а також відведені із забудованої території (у т.ч. населеного пункту), на якій вони утворилися внаслідок випадання атм. опадів. Різновид зворотних В. Розрізняють в.с.: пром., с.-г., комунально-побутові, зливові та ін. В.с. скидаються у водні об’єкти у встановленому порядку після відповідної очистки; Š 17, 67, 18, 121, 100, 29 В., в які у процесі використання для побутових чи виробничих потреб перейшли додаткові домішки (забруднення), що змінили їх початковий хім. чи біол. склад або фіз. властивості, а також В., які стікають з території населених місць і пром. підприємств у результаті випадання дощу, танення снігу та при митті вулиць. Š 19, 75 Води стічні атмосферні – стічні В., які утворюються на території об’єкта, що каналізується, при випаданні дощу і таненні снігу. Інколи до категорії в.с.а., зважаючи на подібність складу, відносять також В., що утворюються при митті вулиць. Š 19, 75, 133 Води стічні виробничі – В., які внаслідок використання у технол. процесах більше не відповідають вимогам цих 66

процесів до їх якості, а також такі, що відкачуються на поверхню землі при видобутку корисних копалин (руд, нафти, вугілля тощо); Š 19, 75, 20 стічні В., що утворюються в процесі виробництва (після використання води в технол. процесах на підприємствах, пунктах миття автотранспорту і техніки, тваринницьких комплексах, підсобних господарствах тощо). Вкл. пром. та с.-г. стічні В. В.с.в., що використовуються для охолодження аґреґатів, відносяться до умовно чистих і не потребують очищення (але потребують охолодження). Š 100, 108 Води стічні господарсько-побутові – стічні В., що утворюються при використанні водопровідної води у побуті. Відводяться від санітарних приладів житлових будинків, санітарно-гігієнічних приміщень, лазень, пралень, банно-пральних комбінатів, підприємств громадського харчування, установ (шкіл, лікарень тощо) та ін. об’єктів комунального господарства і містять фізіологічні виділення людей, а також господарські відходи: рештки продуктів харчування, пісок, мило та пральні засоби, тканину, папір тощо. В.с.г.-п. можна розглядати як розбавлену суміш сечі і фекалій, кухонних (стоки від приготування їжі та миття посуду) і банно-пральних стоків (від гігієнічних процедур та прання білизни). За ступенем забруднення вони можуть бути фекальними (забруднені фізіол. відходами) і госп. (забруднені різного роду госп. відходами). Š 100, 108, 19, 75 Води стічні дощові (снігові) – стічні В., що утворюються в результаті стоку дощових В. із забудованої території або стоку від танення на ній снігу. Вони забруднені вуличним сміттям, різними відходами, нафтопродуктами, насичені атм. газами та аерозолями.  Води зливові 1 Води стічні зливові Š 100, 108 Води стічні зливові – різновид дощових стічних В., утворюються внаслідок випадання злив.  Води зливові Š 100 Води стічні знезаражені – стічні В., оброблені з метою знищення патогенних та санітарно-показових мікроорганізмів. Š 52 Води стічні знешкоджені – стічні В., оброблені з метою видалення з них шкідливих та радіоактивних речовин. Š 52

Води стічні концентровані – Водність Води стічні концентровані – стічні В., в яких концентрація завислих речовин і БПКПОВН > 500 мг/л. Š 19, 75, 71, 72 Води стічні міські – суміш госп.-побутових, виробничих і атмосферних (дощових, снігових) стічних В., а також скидних В. від поливання і миття міських територій, що допущена до приймання і надходить у міську каналізацію. Š 100, 43, 19, 75 Води стічні нормативно очищені – стічні В., відведення яких після очистки у водні об’єкти не призводить до порушення норм якості води у контрольному створі чи пункті водокористування. Š 29 Води стічні промислові – стічні В. від технол. операцій на пром. підприємствах. Š 100 Води стічні рибогосподарські – стічні В., що відводяться у водні об’єкти підприємствами рибництва. Š 100 Води стічні середньозабруднені – стічні В., в яких концентрація завислих речовин і БПКПОВН знах. у межах 100-500 мг/л. Š 19, 75, 71, 72 Води стічні сільськогосподарські – стічні В. від технол. операцій у сільському господарстві. Š 100 Води стічні слабкозабруднені – стічні В., в яких концентрація завислих речовин і БПКПОВН не перевищують 100 мг/л. Š 19, 75, 71, 72 Води стічні спеціальні – стічні В., що мають у своєму складі специф. (токсичні) речовини. Š 108 Води суші – В., що переносяться річками, зосереджені в озерах, водосховищах, болотах, містяться у льодовиках, ґрунті та земній корі (підземні В.). Š 100, 237 Води схилові – В., які утворюються в результаті схилового стоку. Š 100 Води схилові дощові (снігові) – В., які утворюються в процесі схилового дощового (снігового) стоку. Š 100 Води тальвеґові – В., які утворюються в результаті тальвеґового стоку. Š 100 Води територіальні – частина морської (океанічної) акваторії, яка знах. під юрисдикцією прибережної держави. Традиційно ширина смуги в.т. дорівнювала граничній дальності польоту ядра корабельної гармати XVIII ст. – 3 мілі. У даний час ширина смуги в.т. – 12 миль

Водобій – Водойма мезотрофна

(22.2 км), а зона перев. права експлуатувати ресурси моря (зона екон. інтересів приморських країн) – 200 миль (370.4 км). Š 100, 237 Води територіальні (територіальне море) України – смуга прибережних морських В. завширшки 12 морських миль, що відлічуються від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, що сполучають відповідні точки, геогр. координати яких затверджуються в установленому порядку Урядом України. Š 201, 52, 194, 203 Води термальні – підземні В., які мають підвищену порівняно із звичайною для даної місцевості температуру (навіть вище 100°С) і природно виливаються із земних глибин або видобуваються за доп. свердловин. Š 100, 106, 237 Води торфові – В. торфових боліт, зазвичай темно-коричневого кольору, багаті на гумінові кислоти. Š 100 Води транскордонні – будь-які поверхневі чи підземні В. (водні об’єкти), які розташовані на кордоні, позначають або перетинають кордони щонайменше двох країн; у випадках, коли в.т. випадають безпосередньо в море, межі таких в.т. визначаються прямою лінією, що перетинає їх гирло між точками, які розташовані на лінії малої води на їх берегах. Š 199, 87 Води тріщинні – підземні В., що заповнюють тріщини у гірських породах. Š 100 Води тундрові – підземні В. тундри, що залягають близько до поверхні і хар. невеликою мінералізацією та значним вмістом органічних речовин. Š 100 Води шахтні – В., що утворюються в результаті припливу підземних В. у гірничі виробки при видобуванні корисних копалин. Š 100 Води ювенальні (юні) – підземні В., що утворюється з кисню і водню, які виділяються з магми, і вперше вступають у кругообіг води у природі. Š 100 Водність – відносна характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу у порівнянні з його сер. багаторічною величиною або величиною стоку за ін. період того ж року. Розрізняють в. малу, сер. і велику. Š 17, 100, 41 67

Водобій – пристрій, на якому відбувається гасіння осн. частини надлишкової енергії гідравл. стрибка, і який сприймає його динамічну дію. Š 100 Водовипуск – гідротехн. споруда для здійснення попусків з верхнього б’єфа каналу або водойми. Š 100, 42 Водовід (Ε водогін) – гідротехн. споруда для підводу чи відводу води у заданому напрямі. Š 100, 42 Водовідведення – відведення використаної води у водний об’єкт, в міську каналізацію або передача її ін. підприємствам для використання чи очищення. Š 100 Водовіддача водозбірного басейну – здатність водозбірного басейну віддавати певну кількість води, виражену зазвичай товщиною її шару в мм в одиницю часу. Š 100 Водовіддача гірської породи (ґрунту) – здатність водонасиченої гірської породи (ґрунту) віддавати воду шляхом вільного стікання під дією сили тяжіння. Š 100 Водовіддача снігового покриву – надходження на засніжену поверхню верхнього шару ґрунту надмірної (не затримуваної снігом) води, що утворилася в результаті танення снігу або випадання дощу. Š 100 Вододіл – лінія, що розділяє водозбірні басейни (водозбори) суміжних річок, водойм чи скупчень підземних вод. Розрізняють в.: головний – між сусідніми річковими системами, боковий – між суміжними притоками гол. ріки, а також поверхневий і підземний. Š 61, 247, 100, 41, 108 Вододільник – споруда, влаштована для поділу витрат води водотоку між двома або більшим числом відвідних русел. Š 100 Водоємність виробництва – кількість води в м3, необхідна для виготовлення 1 т готової продукції. Š 131, 108 Водозабезпеченість – ступінь можливого задоволення оптимальних потреб водокористувача у воді за рахунок доступних для використання водних ресурсів. Š 100 Водозабезпеченість питома – водозабезпеченість, розрахована на душу населення або одиницю площі території. Š 100 Водозабір – забір води з водойми, водотоку чи підземного водного джерела; 68

Š 42 комплекс споруд і пристроїв для забору води з водного об’єкта. В. підземних вод може складатися з однієї або групи компактно розміщених водозабірних споруд (свердловин, колодязів, каптажів). Š 17, 18, 159, 100 Водозлив – гідротехн. споруда або пристрій для переливу потоку з вільною поверхнею з одного рівня на ін. В. можуть використовуватися для вимірювання витрат води. Š 100 Водозлив гідрометричний – гідрол. витратомір, який являє собою поріг або стінку, що перегороджує русло, з вирізом певної форми для витікання води. Š 100, 41 «Водозлив шахтний» – тип струминного аератора, в якому ежектування повітря робочою рідиною відбувається під час її вільного падіння по стінках колони висотою 4-5 м. Š 241, 69, 140, 242, 244 Водойма – у вузьк.зн. – скупчення безстічних або із сповільненим стоком вод у природних чи штучних западинах земної поверхні (озеро, водосховище, ставок). Розрізняють в. з інтенсивним водообміном (коеф. водообміну > 5 разів на рік), з помірним (від 0.1 до 5 разів на рік) та уповільненим (до 0.1 разу на рік);  Водотік Š 17, 61, 18, 237, 41, 109 у шир.зн.1 – сформований природою або створений штучно об’єкт ландшафту чи геол. структура, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт). Š 66, 199, 237 Водойма гіпертрофна [t гіпер... + ...трофний] – В. з надмірно великим вмістом поживних речовин. Š 247 Водойма дистрофна [t дис... + ...трофний] – В. з дуже малим вмістом біогенних речовин і тому бідна життям. Š 247 Водойма евтрофна [t гр. eu – добре + ...трофний] – неглибока В., що добре прогрівається, вода і донні відклади якої відрізняються підвищеним вмістом біогенних елементів та органічних речовин, що сприяє її високій продуктивності – посиленому розвитку рослинних і тваринних організмів влітку. Š 61, 247, 100 Водойма мезотрофна [t мезо... + ...трофний] – В. сер. продуктивності (із сер. вмістом біогенних елементів), що 1

Вузьке розуміння терміну більш точне.

Водойма оліготрофна – Водокористувач первинний хар. проміжними умовами між евтрофними та оліготрофними при природному чи антропогенному збагаченні біогенними речовинами. Š 61, 247 Водойма оліготрофна [t гр. oligos – малий, нечисленний + ...трофний] – В. з низьким рівнем первинної продуктивності (малим вмістом біогенних елементів), зазвичай з високим вмістом розчиненого кисню, як пр., без помітної стратифікації. Š 61, 247 Водойми рибогосподарські – водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів. Š 66, 199 Водойми рибогосподарські загального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство за умови заг. використання водних живих ресурсів без надання дозволу на їх спец. використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами. Š 66, 199 Водойми рибогосподарські спеціального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання дозволу на спец. використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об’єктів за окремими особами. Š 199 Водокористування – використання вод (водних об’єктів, ресурсів) для задоволення потреб населення і галузей економіки без вилучення води із джерела. Водокористувачі воду з джерел не забирають, а використовують її як середовище (водний транспорт, рибальство, рибництво, спорт тощо) або як джерело енергії (ГЕС), проте можуть змінювати якість води (напр., водний транспорт) чи гідрол. режим (ГЕС);  Водоспоживання Š 17, 29, 42, 108 порядок, умови і форми використання водних об’єктів (ресурсів) для потреб населення і господарства. Š 130 Водокористування господарсько-питне1 – використання водних об’єктів або 1 У Водному кодексі України [17] замість термінів господарсько-питне та комунально-побутове водокористування уживають терміни питне та господарсько-побутове водокористування.

Водомір – Водоспоживання безповоротне

їх ділянок як джерел госп.-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. Š 67, 100 Водокористування загальне – водокористування без заст. споруд або техн. пристроїв, що впливають на стан вод.  Водокористування спец. Š 100, 29 Водокористування комунально-побутове – використання водних об’єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення. Вимоги до якості води, встановлені для в.к.-п., поширюються на водні об’єкти або їх ділянки, які знаходяться в межах населених пунктів. Š 67 Водокористування рибогосподарське – використання (чи можливість використання) водних об’єктів (водотоків, водойм або їх окремих ділянок) для пром. добування риби та ін. об’єктів водного промислу або ж для відтворення їх запасів. Рибогосп. водні об’єкти поділяють на 3 категорії: – до вищої категорії належать ділянки водних об’єктів в місцях розташування нерестилищ, зимувальних ям і масового нагулу особливо цінних видів риб, мешкання пром. водних ссавців, а також в охоронних зонах господарств будь-якого типу для штучного розведення та вирощування цінних видів риб, водних тварин і рослин; – до першої категорії належать водні об’єкти, які використовуються для збереження і відтворювання цінних видів риб, що мають високу чутливість до вмісту кисню; – до другої категорії належать водні об’єкти, що використовуються для ін. рибогосп. потреб. Š 67 Водокористування спеціальне – водокористування із заст. споруд або техн. пристроїв. До в.с. в окремих випадках м.б. також віднесене водокористування без заст. споруд або техн. пристроїв, але спроможне істотно впливати на стан вод.  Водокористування заг. Š 100, 29 Водокористувач – юр. або фіз. особа, якій надане право на користування водними об’єктами. 1 Водокористування  Водоспоживач Š 18, 100 Водокористувач первинний – підприємство чи організація, що забирають воду безпосередньо з навколишнього середо69

вища або скидають зворотні води у водні об’єкти. Š 108 Водомір – прилад для вимірювання кількості води, що протікає у трубопроводі. Š 100 Водоносність річки – кількість води, яка протікає у певному створі річки в середньому за рік. Š 100, 41 Водообмін водойми – проміжок часу, за який відбувається повна зміна води у водоймі. Š 100 Водопідготовка – технол. процеси обробки води для приведення її складу і властивостей у відповідність до вимог водокористувачів.  Очистка води Š 100 Водопониження – штучне пониження рівня підземних вод шляхом поверхневого або глибинного водовідливу. Š 100, 42 Водопостачання – подача води споживачам. Š 100, 42 Водопостачання оборотне – система техн. водопостачання, в якій використана вода після відповідної обробки і охолодження знову використовується у тому самому технол. процесі. Š 100 Водопостачання прямоточне – подача води споживачу для її разового використання, після чого вода відводиться у водний об’єкт. Š 100 Водоприймач – частина водозабірної споруди, яка служить для безпосереднього приймання води з водойми, водотоку чи підземного водного джерела. Š 100, 42 Водопровід – система водопровідних споруд для забезпечення споживачів водою певної якості. Š 100 Водопровід груповий – В., що подає воду водоспоживачам кількох населених пунктів. Š 100 Водопроникність гірської породи – здатність гірської породи пропускати крізь себе воду під дією гідравл. похилу. Š 100 Водопроникність ґрунту – здатність ґрунту, як пористого тіла, пропускати крізь себе воду. Кількісно виражається потужністю шару води, що надходить у ґрунт через його поверхню в одиницю часу. Š 33 Водорості – група нижчих водних рослин, які зазвичай містять хлорофіл і виробляють органічні речовини в процесі фотосинтезу. Š 250

70

Водорості синьозелені (Ε ціанобактерії, ціанеї) – прокаріоти; одно- і багатоклітинні (нитчасті) та колоніальні організми, перев. синьо-зеленого забарвлення, зумовленого пігментами – хлорофілом та фікоціаніном. Розмноження гол.ч. безстатеве; ~ 2 тис. видів, найчастіше у прісних водах, але можуть жити у морях, океані, ґрунті, гарячих джерелах. Деякі їстівні. Про положення в.с. у системі органічного світу в біологів немає єдиної думки. Ботаніки відносять в.с. до водоростей, мікробіологи – до бактерій і наз. ціанобактеріями. Š 250 Водоскид – гідротехн. споруда для пропуску води, що скидається з верхнього б’єфу з метою попередження його переповнення. Š 100, 42 Водоскид баштовий – В., у який вода скидається через водоскидні і глибинні отвори у башті. Š 100 Водоскид глибинний – В., рух води у вхідному перерізі якого відбувається під тиском нижче рівня вільної поверхні. Š 100 Водоскид поверхневий – В., рух води у вхідному перерізі якого відбувається з вільною поверхнею потоку. Š 100 Водоскид сифонний – В., вода в який надходить за принципом сифона. Š 100 Водоскид шахтний – розташований на березі В., що має на вході водозлив криволінійної або полігональної у плані форми, з якого вода надходить у шахту, з’єднану у своїй нижній частині з нижнім б’єфом тунелем. Š 100 Водоспад (водопад) – вертикальне або дуже стрімке падіння потоку води. Š 61 Водоспоживання – використання водних ресурсів з безповоротним вилученням води з водного джерела. Водоспоживачі забирають воду з джерела, використовують її для виробництва пром. чи с.-г. продукції або для задоволення побутових потреб населення і знову повертають у довкілля, але вже в ін. місці, в меншій кількості та з ін. якісними характеристиками;  Водокористування Š 42, 108 споживання води з водного об’єкта або із системи водопостачання. Š 100, 29 Водоспоживання безповоротне – В. без повернення води у водний об’єкт. Š 100, 29

Водоспоживання питоме – Водотік штучний Водоспоживання питоме (водовідведення питоме) – об’єм води в л (м3), поданий споживачу (відведений від споживача) за одиницю часу на одного мешканця або на одиницю продукції. Š 100, 108 Водоспоживач – юр. або фіз. особа, яка отримала в установленому порядку воду для забезпечення своїх потреб. 1 Водоспоживання  Водокористувач Š 18, 100 Водоспуск – гідротехн. споруда для повного або часткового спорожнення водосховища чи каналу. Š 100, 42 Водосховище – штучна водойма місткістю > 1 км3, утворена водопідпірною спорудою на водотоку або шляхом заповнення водою западини чи обвалованої території з метою створення і зберігання запасу води та реґулювання її стоку. Š 17, 61, 204, 100, 41 Водосховище буферне – допоміжне В., яке служить для виправлення неточності забезпечення витрат води в даному створі у випадку, коли віддалене верхове В. не може достатньо точно реґулювати ці витрати. Š 100 Водосховище комплексного призначення – В., призначене для задоволення потреб у воді водоспоживачів і водокористувачів кількох галузей господарства. Š 100 Водосховище наливне – В., утворене шляхом використання чаші, розташованої поза межами русла водотоку, поповнюване в період надлишку води у водному об’єкті і спрацьовуване в період нестачі води для різних госп. цілей. Š 100 Водосховище наносозатримуюче – В., яке служить для затримання наносів. Š 100 Водосховище протипаводкове – В., призначене в осн. або виключно для охорони розташованої нижче території від затоплення. Š 100 Водосховище реґулювання багаторічного – В. з циклом наповнення і спрацьовування корисного об’єму більше одного року. Š 100 Водосховище реґулювання компенсуючого – В., режим експлуатації якого підпорядковується умовам реґулювання стоку у розташованому нижче віддаленому створі з урахуванням побутових

Водотриви – Вплив на клімат

витрат з проміжного водозбірного басейну. Š 100 Водосховище реґулювання річного (сезонного, місячного, тижневого, добового) – В. з річним (сезонним, місячним, тижневим, добовим) циклом наповнення і спрацьовування корисного об’єму. Š 100 Водосховище резервне – В., яке є резервним джерелом водопостачання у випадку перебоїв подачі води з джерела реґулярного водопостачання. Š 100 Водосховище-контрреґулятор гідроелектростанції (Ε басейн-контрреґулятор) – проміжне В., яке є нижнім б’єфом пікової гідроелектростанції і служить для повного або часткового вирівнювання витрат води на розташованій нижче ділянці річки. Š 100 Водотік – узаг. поняття для поверхневих водних об’єктів, що хар. рухом води з вільною поверхнею у напрямі гідравл. похилу в западинах земної поверхні. До в. відносяться річки, струмки, канали тощо.  Водойма Š 61, 18, 100, 41 Водотік зареґульований – В., природний гідрол. режим якого змінений у результаті інж.-техн. заходів. Š 100 Водотік зникаючий – В., який зникає під земною поверхнею, найчастіше при протіканні карстовою територією. Š 100 Водотік карстовий – В., гідрол. режим якого знах. під впливом гідравл. зв’язку з карстовими водами. Š 100 Водотік меандровий – В., який хар. утворенням і розвитком закрутів (меандрів). Š 100 Водотік міжнародний – В. (або ділянка водотоку), яким (якою) на основі міжн. угод можуть користуватися також і ті держави, територією яких він не протікає. Š 100 Водотік постійний – В., рух води в якому відбувається протягом всього року або переважної його частини. Š 41 Водотік судноплавний – В., по якому можливе реґулярне судноплавство. Š 100 Водотік тимчасовий – В., рух води в якому відбувається не постійно, протягом меншої частини року. Š 100, 41 Водотік штучний – В., русло якого було створене штучним способом. Š 100

71

Водотриви – геол. тіла, проникність яких менша за проникність суміжних порід, що за решти однакових гідравл. умов спричинює ускладнене просування в них ґравітаційної води. Š 100 Волога – рідина, яка міститься у чомусь, соки, випари, вологість. Š 122 Вологість ґрунту – вміст води у ґрунті. Розрізняють в.ґ. вагову, яка виражається у відсотках ваги абсолютно сухого або сирого ґрунту, та об’ємну – кількість води у ґрунті, виражену відношенням її об’єму до об’єму ґрунту.  Вологоємність ґрунту Š 41 Вологість повітря – вміст водяної пари у повітрі; хар. такими величинами, як абсолютна і відносна в.п. Š 61 Вологість повітря абсолютна – кількість водяної пари у грамах, яка знах. в 1 м3 вологого повітря. Š 61 Вологість повітря відносна – процентне відношення реального вмісту водяної пари у повітрі до вмісту її при повному насиченні, яке досягається при тих самих значеннях температури і тиску. Š 61 Вологість твердих і сипких тіл – кількість води, яка вміщується у порах, тріщинах та ін. порожнинах гірських порід, ґрунтів, ін. твердих і сипких тіл, а також на їх поверхні.  Вологоємність твердих і сипких тіл Š 100 Вологоємність – здатність речовини поглинати й утримувати певну кількість вологи, що виражається у вагових чи об’ємних одиницях (гігроскопічна, макс. молекулярна, капілярна і повна в.). Š 121 Вологоємність ґрунту – здатність ґрунту містити або утримувати за певних умов деяку кількість вологи.  Вологість ґрунту Š 41 Вологоємність ґрунту (гірських порід) найменша – кількість води, що міцно утримується ґрунтом (гірськими породами) після повного вільного стікання ґравітаційної води. Š 100, 41 Вологоємність ґрунту повна – кількість вологи, яка може міститися у ґрунті за умови повного заповнення вологою усіх пор. Š 41 Вологоємність твердих і сипких тіл – здатність гірських порід, ґрунту, мулу та ін. твердих або сипких тіл уміщувати в порах, порожнинах, капілярах, тріщинах 72

або втримувати на поверхні тіла певну кількість води.  Вологість твердих і сипких тіл Š 100 Воронка депресійна – пониження дзеркала підземних безнапірних вод або п’єзометричної поверхні підземних напірних вод при відкачуванні води з виробки. Š 100 Вплив – дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно ін. особи чи предмета, тиск, діяння; Š 122 в. на навколишнє природне середовище (природу) антропогенний – будь-які потоки речовини, енергії й інформації, що безпосередньо утворюються у навколишньому середовищі або плануються в результаті антропогенної діяльності і призводять до змін навколишнього середовища.  Дія Š 124, 247 Вплив антропічний – безпосередній В. людей як таких на процеси в оточуючому їх світі.  Вплив антропогенний Š 121, 237 Вплив антропогенний – сума прямих та опосередкованих В. людства та його госп. діяльності на навколишнє середовище.  Вплив антропічний Š 121, 237 Вплив антропогенний на ландшафт – В. виробничої і невиробничої діяльності людини на властивості ландшафту. Š 40 Вплив вторинний – опосередковані чи спричинені ін. В. зміни параметрів стану навколишнього середовища, демографічних характеристик, екон. та соц. умов, режиму землекористування, а також наслідки для навколишнього середовища, які є результатом перелічених змін; потенційний В. додаткових змін, який, імовірно, проявиться пізніше або в ін. місці в результаті реалізації даного заходу. 1 Вплив опосередкований Š 273 Вплив на атмосферне повітря шкідливий фізичний – шкідливий В. шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання, температурного та ін. фіз. факторів, що змінюють температурні, енергетичні, хвилеві, радіаційні й ін. фіз. властивості атм. повітря, а також впливають на здоров’я людини і навколишнє природне середовище. Š 123 Вплив на клімат – зміни глобальної енергетики Землі в результаті зміни щільності озонового екрану, накопичення в атмосфері вуглекислого газу та ін.

Вплив на погоду – Втрата при прожарюванні сухого (щільного) залишку парникових газів (метану, фреонів), прямого викиду енергії тощо.  Вплив на погоду Š 121, 237 Вплив на погоду – штучне спричинення або попередження деяких погодних явищ (дощу, граду), розсіювання хмар тощо.  Вплив на клімат Š 237 Вплив намічуваної діяльності – будь-які прямі чи опосередковані, негайні або віддалені шкідливі наслідки намічуваної діяльності для навколишнього середовища, вкл. здоров’я і безпеку людей, флору, фауну, ґрунт, повітря, воду, клімат, ландшафт, історичні пам’ятки та ін. матеріальні об’єкти, а також культурну спадщину і соц.-екон. умови. Š 247, 90, 88, 109 Вплив негативний (несприятливий) – зміни у фіз. середовищі або біоті, вкл. зміни клімату, які мають значні шкідливі наслідки для здоров’я людини або для складу, відновлювальної здатності чи продуктивності природних і реґульованих систем, або ж для матеріалів, що використовуються людиною. Š 15 Вплив неумисний – В. суспільства на природу, який є побічним наслідком різних умисних заходів з її перетворення. Так, при будівництві ГЕС спостерігається підтоплення земель у зоні, прилеглій до водосховища, с.-г. виробництво зумовлює забруднення водотоків і водойм змитими мінеральними добривами та отрутохімікатами, виробництво енергії на ТЕС супроводжується викидами сажі та різних шкідливих газів в атмосферу, тепловим забрудненням поверхневих і підземних вод тощо. ☯ Вплив умисний Š 108 Вплив опосередкований – неумисна зміна навколишнього середовища в результаті ланцюгових реакцій або вторинних явищ, пов’язаних з госп. заходами (напр., підтоплення територій при створенні водосховищ, утворення токсичних речовин при т.з. вторинному забрудненні). Потребує ретельного прогнозування, оскільки інколи збитки від в.о. перевищують корисний ефект від осн. заходу. ☯ Вплив прямий 1 Вплив вторинний Š 237, 108 Вплив прямий – безпосередня, проте не завжди запланована і бажана зміна навколишнього середовища в процесі жит-

Вугілля викопне – Газ

тєдіяльності людини (дихання, рух, виділення), промислу (мисливство, рибальство, збір дикорослих плодів, ягід, грибів), виробництва (використання або зміна ресурсів), а також в результаті робіт по перетворенню живої й неживої природи. Розрізняють антропічну (безпосередній вплив людей як таких) та антропогенну (породжену людьми та їх госп. діяльністю) форми в.п. Він також м.б. неумисним (стихійним) або умисним, здійснюваним з метою цілеспрямованої зміни ресурсів природи (осушення, зрошення, відтворення організмів тощо). ☯ Вплив опосередкований Š 237, 108 Вплив транскордонний – будь-який В., не обов’язково глобального характеру, у районі, який знах. під юрисдикцією тієї чи ін. держави (сторони), викликаний діяльністю, фіз. джерело якої розташоване повністю чи частково у межах району, який підпадає під юрисдикцію ін. держави (сторони). Š 273, 87, 88 Вплив умисний – В., що відбувається у процесі матеріального виробництва з метою задоволення певних потреб суспільства і, як пр., пов’язаний з використанням тих чи ін. природних ресурсів (палива, руд металів тощо), напр., вирубки лісів (розчищення площ під землеробство, забудову, для потреб деревообробної промисловості), спорудження водосховищ, будівництво населених пунктів, транспортних шляхів тощо. ☯ Вплив неумисний Š 108 Втрата води в системі водопостачання – об’єм води, який губиться із системи при її транспортуванні, зберіганні, розподілі й охолодженні. Š 100 Втрата води з водосховища – об’єм води, загубленої з водосховища через фільтрацію, випаровування та нещільності затворів. Š 100 Втрата при прожарюванні сухого (щільного) залишку – маса летких домішок у складі сухого (щільного) залишку, мг/л. Визначається ґравіметрично після прожарювання сухого (щільного) залишку при температурі 600°С. Дозволяє встановити орієнтовне співвідношення між органічною частиною, яка вигоряє в процесі прожарювання, і неорганічною частиною у загальній масі домішок (для

73

щільного залишку – у масі розчинених домішок). Š 71, 72, 252, 102 Вугілля викопне – тверда горюча корисна копалина; продукт перетворення вищих та нижчих рослин, який містить до 50 % мінеральних домішок і вологу. Залягають зазвичай у вигляді пластів серед осадових порід. Поділяються на гумоліти (буре, кам’яне вугілля й антрацити) та сапропеліти. В.в. складає 87.5 % прогнозних ресурсів викопного палива на Землі; у світовому паливно-енергетичному балансі в.в. займає ~ 25 %. Š 250 Вуглеводи – широка група природних органічних сполук, хім. структура яких часто відповідає заг. формулі Cm(H2O)n (тобто вуглець + вода, звідси й назва). В. – первинні продукти фотосинтезу та осн. вихідні продукти біосинтезу ін. речовин у рослинах. Становлять істотну частину харчового раціону людини та багатьох тварин. Зазнаючи окисних перетворень, забезпечують всі живі клітини енергією. Входять до складу клітинних оболонок та ін. структур, приймають участь у захисних реакціях організму (імунітет).  Вуглеводні Š 250 Вуглеводні – органічні сполуки, молекули яких побудовані тільки з атомів вуглецю та водню. В. – найважливіші компоненти нафти, природного газу, продуктів їх переробки, які широко використовуються як сировина для отримання багатьох хім. продуктів, паливо тощо.  Вуглеводи Š 250 Вуглеводні поліядерні (поліциклічні) ароматичні (ПАВ) – сполуки, що складаються з двох або більше бензольних кілець. Порівняно слабко розчиняються у воді, проте дуже добре – у жирах. Утворюються в осн. в результаті піролізу, особливо неповного згоряння органічних матеріалів, а також у природних процесах (карбонізація). Джерелами надходження ПАВ є: виробництво коксу та анодів; використання деревини та вугілля для обігріву; вiдкрите горiння, напр., спалювання твердих вiдходiв, лiсовi пожежi та спалювання залишкiв с.-г. культур; виробництво алюмiнiю (за доп. процесу Сьодерберга); об’єкти для консервування деревини; автотранспорт, спалювання нафти та вугілля на ТЕС. Існує кілька сотень ПАВ (в атмосфері 74

ідентифіковано > 500), найбільш відомий бензо(α)пірен, по якому і здійснюють більшість вимірювань. Для цiлей кадастрiв викидiв використовують такі чотири iндикаторнi сполуки: бензо(α)пірен, бензо(b)флуорантен, бензо(k)флуорантен та iндено(1,2,3-cd)пiрен. Майже вся кількість ПАВ в атмосфері абсорбована поверхнею завислих часток. Š 109, 231 Вуглець [лат. Carboneum] – C, хім. елемент IV групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 6, атомна маса 12.011. Осн. кристалічні модифікації – алмаз та графіт. За звичайних умов в. хім. інертний; при високих температурах сполучається з багатьма елементами (сильний відновник). Вміст в. у земній корі 6.5·1016 т. Значна кількість в. (~ 1013 т) входить до складу горючих копалин (вугілля, природний газ, нафта тощо), а також до складу вуглекислого газу атмосфери (6·1011 т) та гідросфери (1014 т). Гол. вуглецьвмісні мінерали – карбонати. В. має унікальну здатність утворювати величезну кількість сполук, які можуть складатися практично з необмеженої кількості атомів в. В. – біогенний елемент; його сполуки відіграють особливу роль у життєдіяльності рослинних та тваринних організмів (сер. вміст в. у живій речовині – 18 %). Š 250 Вуглець чотирихлористий (Ε тетрахлорметан, перхлорметан) – CCl4, озоноруйнуюча речовина, використовується як розчинник жирів, восків, лаків, полімерів, сировина для виготовлення хладонів. 1 Галогенвуглеці Š 24 Вузол водомірний – установка водоміру разом з прилеглими до нього трубопроводами, запірною і контрольною арматурою. Š 100

Г Гори – сусіди зірок. Есхіл Габітус [лат. habitus] – зовнішній вигляд людини, організму, кристалу. Š 245, 250 Газ [фр. gaz – слово, введене у XVII ст. голл. вченим Ван-Гельмонтом (імовірно – t гр. «хаос»)] – речовина, що відрізняється здатністю поширюватися по всьому доступному для неї простору (у

Газ болотний (рудниковий) – Гази димові звичайних умовах) без стрибкоподібної зміни своїх властивостей, напр., кисень, водень, азот; г. ідеальний – г., який підкоряється закону Бойля–Маріотта–ГейЛюссака на противагу реальним г., які дають ті чи ін. відхилення від цього закону.Š 245 Газ болотний (рудниковий) – суміш Г., що утворюються в природних умовах при анаеробному мікробіол. розкладанні органічних речовин, гол.ч. рослинних решток. Г.б. горючий і містить від 20 до 95 % метану (ін. гол. складові – вуглекислий газ та азот). Š 237 Газ ідеальний (Ε модель газу ідеалізована) – в г.і. сили взаємодії між частками (атомами, молекулами) настільки малі, що ними можна знехтувати. До г.і. близькі розріджені реальні Г. при температурах, далеких від температури їх конденсації. Залежність тиску г.і. від його температури і густини виражається рівнянням Клапейрона. Š 250 Газ очищений – Г., що був підданий очищенню в одному чи кількох газоочисних апаратах. Š 31 Газ природний горючий – природна суміш вуглеводневих та невуглеводневих сполук, які перебувають у пластових умовах у різних фазах (газоподібній, рідкій, твердій) або в розчині у нафті чи воді, а в ст.ум. – тільки в газоподібній фазі. Осн. компонентами г.п.г. у ст.ум. є метан та його гомологи – етан, пропан, бутан. Часто містить сірководень, гелій, вуглекислий Г., азот та інертні Г., іноді ртуть. Етан, пропан і бутани є сировиною для виробництва скрапленого газу та продукції нафтохімічної промисловості. Осн. показниками властивостей г.п.г. є молекулярна маса, густина в ст.ум., густина відносно повітря, критичні температура і тиск, коеф. надстисливості, об’ємний коеф., в’язкість, здатність до гідратоутворення, теплота згоряння. Š 158 Газ чадний (Ε оксид вуглецю) – CO, Г., що не має кольору та запаху і є одним з найбільш поширених забруднювачів повітря. Утворюється внаслідок неповного згоряння органічного палива – кам’яного вугілля, природного газу, деревини, нафти, бензину, а також в результаті деяких біол. та виробничих процесів. Осн. дже-

Гази парникові – Гамма-випромінювання

релами його надходження у повітря є автотранспорт, промисловість, спалювання відходів, паління тощо. При концентрації у повітрі > 1 % г.ч. негативно впливає на рослини, тварин і людину, а > 4 % – спричинює смерть. Токсична дія CO полягає в тому, що, потрапляючи у кров, він позбавляє еритроцити (червоні кров’яні тільця) здатності транспортувати кисень (зв’язується з гемоглобіном крові з утворенням карбоксигемоглобіну): настає кисневе голодування, задуха, запаморочення і навіть смерть. Š 109 Газгольдер [англ. gasholder t gas – газ + holder – тримач] – стаціонарний або переносний пристрій (металевий резервуар) для нагромадження, зберігання і видачі газу. Š 246 Газгольдер мокрий – пристрій для реґулювання тиску та зберігання біогазу, що складається з двох осн. частин: сталевого резервуара, заповненого водою, і рухомого стального дзвону, врівноваженого протитиском газу, який плаває у резервуарі й переміщується відносно стінок останнього на роликах по направляючих. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Гази вихлопні – Г., що викидаються з двигунів внутрішнього згоряння і містять значну кількість отруйних компонентів (СО, при використанні етилованого бензину – свинець тощо). Š 237 Гази відпрацьовані – Г., що утворюються в технол. процесах і викидаються у навколишнє середовище. М.б. організованими (що викидаються у труби) та неорганізованими (що йдуть у щілини, приміщення тощо). Š 237 Гази відхідні – продукти згоряння, що викидаються у димову трубу. Š 237 Гази горючі – Г., здатні горіти у повітрі (без вибуху); перев. це метан і його гомологи (етан та ін.), як пр., з домішками. Г.г. поділяють на Г. природний горючий та штучні г.г., що отримуються шляхом газифікації. Š 237 Гази димові – Г., що виділяються пром. джерелом при горінні органічних речовин (спалюванні мінеральних чи рослинних палив). Високий вміст у г.д. шкідливих хім. речовин (сірчистий газ, оксиди азоту тощо) та радіоактивних елементів зумовлює необхідність їх очищення. 75

Кислотні опади утворюються гол.ч. в результаті викидів г.д. Š 237, 31 Гази парникові – газоподібні складові атмосфери (як природного, так і антропогенного походження), які поглинають і перевипромінюють інфрачервоне випромінювання. Š 24, 236 Гази реальні – Г., що відрізняються від ідеального газу існуванням взаємодії між їх частками (молекулами, атомами). Š 250 Газифікація – перетворення твердого чи рідкого палива у горючі гази в процесі його окиснення при високій температурі повітрям, киснем, водяною парою тощо. Г. здійснюється у наземних апаратах (газоґенераторах) та в підземних умовах (підземна г. вугілля, нафтового пласта, засипаного ґрунтом сміттєзвалища тощо); застосування у галузях господарства та побуті горючих газів. Š 237 Газо... – перша частина складних слів, що відповідає слову «газ», напр., газоґенератор. Š 122 Газоґенератор – шахтна топка для перетворення твердого палива (кокс, вугілля, деревина, торф, сланці) у горючий (ґенераторний) газ. Š 245 Газообмін ґрунтовий – переміщення газів у ґрунті – обмін газами між твердою, рідкою, газоподібною та живою фазами ґрунту, а також між ґрунтом та атмосферою, підстилаючими породами і коренями рослин. Š 237 Газоочистка – затримання (шкідливих) домішок, що містяться у пром. газах. Š 237 Газопровід – трубопровід для транспортування горючих газів від місця їх видобутку чи виробництва до місця споживання. Š 237 Газостійкість – здатність організмів та їх угруповань (а також техн. пристроїв) витримувати відносно великі концентрації летких речовин, що зазвичай не входять до складу повітря. Š 237 Газочутливість рослин – здатність прояву у рослин патологічних реакцій у відповідь на вплив газоподібних забруднюючих речовин. Висока г. деяких рослин дозволяє використовувати їх як біоіндикатори стану атм. повітря (лишайники, хвойні дерева тощо). Š 247

76

Галінність води [t гр. hals (halos) – сіль] – ступінь мінералізації (солоності) вод суші, естуаріїв і морів. Š 73 Гало... [t гр. hals (halos) – сіль] – у складних словах вказує на їх відношення до солі, напр., галобіонти. Š 245 Галобіонти [t гало... + біонт] – організми, які живуть у солонуватих водах. Š 100 Галогенвуглеці [t галоген + вуглець] – органічні сполуки, що містять вуглець і, принаймні, один галоген. Це найбільш заг. термін, що використовується для позначення галогенвмісних сполук, які руйнують озон. Š 24 Галогени [t гало... + ...ген] (Ε галоїди [t гало... + гр. eidos – вид]) – група (клас) неметалічних хім. елементів (фтор, хлор, бром, йод, астатин), що належать до VI групи періодичної системи Менделєєва і утворюють її гол. підгрупу; зустрічаються у природі виключно у вигляді солей; мають значне практичне заст. Š 24, 245, 122 Галузь – окрема область (напрямок) діяльності, напр., науки, виробництва, природокористування; царина, сфера, ділянка, область. Š 121, 122 Галузь предметна – сукупність об’єктів, понять, зв’язків, відношень і способів перетворення та взаємодії цих об’єктів під час розв’язування задач, що відносяться до певної сфери людської діяльності. Š 121 Гамма-... [гр. gamma (γ) – назва третьої літери гр. абетки] – у складних словах означає стан речовини (напр., гамма-залізо) або зв’язок з гамма-випромінюванням. Š 122, 246 Гамма-випромінювання – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль < 0.1 нм, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в осн., при взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо. Г.-в. діє на організми, як і ін. іонізуючі випромінювання, і може викликати променеве ураження організму, аж до загибелі. Характер впливу г.-в. залежить від енергії гамма-квантів і просторових особливостей опромінення (напр., зовнішнє чи внутрішнє). Використовується в медицині для лікування

Гамма-квант – Генотоксичність ґрунту пухлин, стерилізації приміщень, апаратури, а також отримання мутацій з наступним відбором госп. корисних форм. Š 168, 253 Гамма-квант – фотон великої енергії. Виникає, напр., при квантових переходах в атомних ядрах і перетвореннях елементарних часток. Š 246 Гамма-різноманіття – показник різноманіття на територіальному рівні, порівнянному з ландшафтом, що поєднує альфата бета-різноманіття. Найпростіший показник г.-р. – список видів. Š 247 Гар (Ε згар, згарище) – лісова площа з деревостоєм, що загинув в результаті лісової пожежі.  Горільник Š 39 Гармонізація в екологічній оцінці [t гр. harmonia – зв’язок, співзвучність, домірність] – намагання досягнути відповідності процедур, керівних принципів, стандартів та критеріїв, що відносяться до екол. оцінки, з боку тих, хто приймає участь у фінансуванні або схваленні намічуваної діяльності. Š 273 Гафи [t нім. Haff – лагуна, озеро] – напівпрісноводні лимани у гирлах річок Балтійського моря, на узбережжі Німеччини, відокремлені від моря островами або піщаними косами. Š 250 Гелікоптер [t гр. helix (helikos) – спіраль, гвинт + pteron – крило] (Ε вертоліт) – літальний апарат, важчий за повітря. Š 246 Геліо... [t гр. he:lios – Сонце] – перша частина складних слів, що відповідає поняттю «сонце», «сонячний», напр., геліофізика. Š 246 Геліофізика [t геліо... + фізика] – розділ астрофізики, що вивчає явища, які відбуваються на поверхні Сонця. Š 246 Гельмінти [t гр. hélmins (hélminthos) – черв, глист] – паразитичні черви; збудники хвороб (гельмінтозів) людини, тварин і рослин. До г. відносяться численні пласкі та первиннопорожнинні черви. Г. людини і тварин наз. глистами. Š 250 Гемеробія [t гр. hemeros – ручний, такий, що культивується + bíos – життя] – результат сумарного впливу людини на екосистему. З метою класифікації сучасного стану екосистем г. можна оцінити за інтенсивністю, тривалістю та діапазоном антропогенних впливів. Відпо-

Генофонд – Геосистема

відно до класифікації Д.Яласа і Г.Зукоппа cтупінь г. екосистеми м.б. оцінений за площею (у %), позбавленою рослинного покриву: природні (антропогенний вплив не проявляється); метагемеробні (оголеність ґрунту 50 %); повністю урбанізовані території (напр., фундаменти будівель, асфальтовані дороги тощо). Š 247 ...ген, ...генний [t гр. ...gene:s – народжений] – частина складних слів, що означає: такий, що походить від чогось, утворює щось, напр., антропогенний. Š 250 Ген – молекулярний носій спадкових властивостей організму. Š 131 ...генез [t гр. géne:sis – народження, виникнення, походження, джерело] – частина складних слів, що означає: пов’язаний з процесом утворення, виникнення, напр., біогенез. Š 250 Генез(ис) – поняття, що у широкому вжитку означає як момент зародження, так і наступний процес розвитку, який призводить до певного стану, виду, явища; походження, виникнення. Š 245, 250 Генезис ландшафту – сукупність процесів, у т.ч. антропогенних, що зумовили виникнення, еволюцію та сучасний стан ландшафту. Š 247 Генетика [t гр. génesis – походження] – наука про закони спадковості і змінності організмів та про методи управління ними. Підвалини сучасної г. закладені Ґ.Менделем, який відкрив закони дискретної спадковості (1865), а також школою Т.Х.Моргана, яка обґрунт. хромосомну теорію спадковості (1910-і). Š 250 Генотип [t ген + тип] – сукупність спадкових властивостей особини, що визначає норму її реакції на всі можливі умови середовища. Носій генетичної інформації, що передається від покоління до покоління і контролює розвиток, будову, життєдіяльність та біол. властивості організму. Š 246 Генотоксичність [t ген + токсичність] – властивість хім., фіз. та біол. факторів пошкоджувати структурнофункціональний стан ґенетичних детермінант клітин. Š 247 Генотоксичність ґрунту – здатність забрудненого ґрунту впливати на струк77

турно-функціональний стан генетичного апарату ґрунтової біоти, включаючи мікроорганізми, рослинність та ґрунтову фауну. Š 247 Генофонд (Ε фонд генетичний) [t ген + лат. fondus – основа] – спадкова інформація, що міститься у сукупності генів якоїсь групи особин. Інколи під г. розуміють усю сукупність видів живих організмів з властивими їм та потенційними спадковими ознаками. 1 Різноманіття біол. Š 247, 130, 109 Гео... [t гр. ge: – земля] – у складних словах вказує на їх відношення до землі, земної кулі, земної кори тощо, напр., географія, геоекологія. Š 245 Географія [гр. geo:graphia – землеопис] – у шир.зн. – наука, що вивчає Землю, її поверхню, розподіл на ній живої природи та розвиток людської діяльності. Š 245 Геодезія [t гео... + гр. dáio: – розділяю] – наука про визначення форми і розмірів Землі та про вимірювання на земній поверхні для відображення її на планах і картах. Поділяється на вищу г., що вивчає фігуру і ґравітаційне поле Землі, а також теорію і методи побудови опорної геод. сітки, і власне г., що розробляє способи вимірювань, які заст. у топографії та інж. справі. Г. пов’язана з астрономією, геофізикою, космонавтикою, картографією тощо. Широко використовується при проектуванні і будівництві споруд, каналів, доріг тощо. Š 250 Геоекологія [t гео... + екологія] – наукова дисципліна, що вивчає закони взаємодії літосфери та біосфери, з урахуванням діяльності людини, у т.ч. роль геол. процесів у функціонуванні екосистем (геол. екологія); у шир.зн. – син. ландшафтної екології (геогр. екологія). Š 247 Геокодування [t гео... + кодування] – процедура автоматичного визначення місця розташування чи положення об’єкта, яка заст. у ГІС-технологіях. Š 108 Геологія [t гео... + ...логія] – наука про будову, мінеральний склад, закономірності розвитку та історію Землі і земної кори. Вивчає послідовне утворення у часі осадових та вивержених порід, родовища корисних копалин, зміну фіз.-геогр. умов та історію органічного життя на Землі. Š 245 78

Геомер [t гео... + гр. meris – частина, шар] – у фіз. географії просторово-системна цілісність з однорідною (гомогенною) структурою. Найдрібніший підрозділ г. – фація. При типологічному узагальненні фації об’єднують у крупніші одиниці (групи фацій тощо), які у сукупності утворюють класифікаційний ряд г. Š 237 Геоморфологія [t гео... + гр. morphe: – форма + ...логія] – геол.-геогр. наука про форми (рельєф) земної поверхні (суходолу, дна океану і морів) та Землі в цілому, що вивчає їх зовнішній вигляд та закономірності походження, розвитку (еволюції) і геогр. поширення. Š 121, 100 Геосинкліналь [t гео... + синкліналь] (Ε пояс геосинклінальний) – довгий (десятки й сотні км) відносно вузький і глибокий прогин земної кори, що виник на дні морського басейну, зазвичай обмежений розломами і заповнений потужними товщами осадових та вулканічних порід. В результаті тривалих та інтенсивних тектонічних деформацій перетворюється на складну складчасту структуру – частину гірської споруди. Розташовані зазвичай або в зоні переходу від океану до континенту, або між континентами. Розглядаються як області перетворення океанічної земної кори в континентальну. Приклад сучасного аналога г. – острівні дуги (разом з глибоководними жолобами) окраїнних і внутрішніх морів. Š 250 Геосистема (система географічна) – частина геогр. оболонки Землі, обмежена природними границями, якій властива єдність природних, виробничих та суспільних формацій. Охоплює атмосферу, гідросферу, поверхню Землі з її рельєфом, ґрунтовим і рослинним покривом та тваринним світом і проникає у літосферу на глибину залягання шахт, рудників та свердловин. Г. – ц матеріальна система особливого роду, що складається із взаємообумовлених природних компонентів, взаємозв’язаних у своєму розташуванні і таких, що розвиваються у часі як частини цілого. Під компонентами г. розуміють матеріальні тіла, що приймають участь у формуванні ландшафтів (у природному чи зміненому людиною вигляді). Термін запроваджений

Геосфери – Гетерогенний В.Б.Сочавою. Г. – безрозмірна одиниця геогр. структури (г. найвищого рангу – геогр. оболонка) і в цьому сенсі близька до терміну екосистема, проте остання обов’язково з акцентом на біоту. Термін г. дуже близький до поняття природний територіальний комплекс (ПТК). Š 247, 121, 130 Геосфери [t гео... + ...сфера] – геол. концентричні, суцільні або переривчасті оболонки Землі, що відрізняються за своїми фіз. властивостями та хім. складом. Розрізняють магнітосферу, атмосферу, гідросферу, літосферу, мантію та барисферу (центральне ядро); за сукупністю природних умов і процесів, що протікають в області дотикання і взаємодії г., окремо виділяють специф. оболонки: біосферу (область поширення рослинного і тваринного світу), геогр. оболонку. Š 247, 250 Геотропізм [t гео... + тропізми] – здатність органів рослин набувати певного розташування під впливом земного тяжіння. Зумовлює вертикальне положення осьових органів рослин. Š 246 Геофізика [t гео... + фізика] – комплекс наук, що досліджують внутрішню будову Землі, її фіз. властивості. Дослідження г. використовують у прогнозі погоди, а також при освоєнні енергетичних і сировинних ресурсів Землі. Š 246 Геохімія [t гео... + хімія] – наука, що вивчає хім. склад Землі, поширеність у ній хім. елементів та їх стабільних ізотопів, закономірності розподілу хім. елементів в різних геосферах, закони поведінки, сполучення і міґрації (концентрування та розсіювання) елементів у природних процесах. Термін «г.» запроваджений К.Ф.Шьонбейном (1838). Фундатори г. – В.І.Вернадський, В.М.Гольдшмідт, О.Є.Ферсман; перше крупне зведення з г. (1908) належить Ф.У.Кларку (США). Г. вкл. аналітичну г., фіз. г., г. літосфери, г. процесів, реґіональну г., гідрогеохімію, радіогеохімію, ізотопну г., радіогеохронологію, біогеохімію, органічну г., г. ландшафту, г. літогенезу. Г. – одна з теоретичних основ пошуку корисних копалин. Š 250 Геохімія ландшафту – наука (розділ геохімії та фіз. географії), що вивчає хім. склад і закономірності міґрації, розсію-

Гея – Гідрографія суші

вання та накопичення хім. елементів і сполук у межах ландшафтних комплексів. Š 117, 250 Геохімія літогенезу – розділ геохімії, що вивчає хім. склад і фіз.-хім. умови формування осадових гірських порід та руд, їх еволюцію в ході геол. історії, поширеність хім. елементів в осадових породах і гідросфері, закономірності поведінки, розподілу та міґрації хім. елементів та їх асоціацій в процесах седиментації, діагенезу осадів та епігенезу. Š 250 Геохора [t гео... + гр. cho:ra – простір, країна] – у фіз. географії неоднорідна (гетерогенна) просторово-системна цілісність будь-якого масштабу, утворена геомерами, що територіально примикають один до одного. Š 237 Гербарій [t лат. herbarius – трав’яний] – зібрання (колекція) засушених рослин. Š 245 Гербіциди [t лат. herbum (herbi) – трава + ...циди] – речовини, що використовуються для вибіркового або суцільного знищення небажаних деревних чи трав’янистих рослин (бур’янів) шляхом обприскування (розчини), обпилювання (сухі речовини) рослин або внесення у ґрунт. Небезпечні для здоров’я людей і живих організмів. Поділяються на г. суцільної та вибіркової дії і вкл. також арборициди – препарати для знищення деревно-чагарникової рослинності та альгіциди – препарати для знищення водної рослинності. Š 131, 130, 245, 108 Гетеро... [t гр. heteros – ін.] – у складних словах означає різнорідність, напр., гетерогенний. ☯ Гомо... Š 245 Гетерогенний [t гетеро... + ...генний] – неоднорідний, такий, що складається з різних за своїм складом частин, напр., розчин. ☯ Гомогенний Š 245 Гетеротрофи [t гетеро... + ...трофи] – організми, що не здатні самі синтезувати органічні речовини з неорганічних і живляться готовими (екзогенними) органічними речовинами, синтезованими ін. організмами, використовують, трансформують та розкладають складні сполуки. До г. належать тварини (у т.ч. людина), паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів. 1 Консументи, Редуценти ☯ Автотрофи Š 247, 121, 131, 130, 245 79

Гея [t гр. gaia, ge: – земля] – у давньогрецькій міфології – богиня, що уособлює Землю. Г. перша відокремилася з початкового Хаосу і породила Урана (Небо), Гори та Море, а також богів. У пізніших міфах Г. перестає бути богинею і стає носієм давньої мудрості, звичаїв. Г. вшановувалася як велика оселя мертвих, похованих у землю, а також подавальниця врожаю. Š 245, 25. Гирло водотоку (річки) – місце впадіння водотоку (річки) у море, водойму, ін. водотоки або місце початку розтікання цих вод по поверхні суші. Š 61, 121, 108 Гігро... [t гр. hygros – вологий] – у складних словах вказує на їх відношення до вологості, напр., гігрометр. Š 245 Гігрограф [t гігро... + ...граф] – самопишучий гігрометр. Š 245 Гігрометр [t гігро... + ...метр] – прилад для вимірювання відносної кількості вологи в атмосфері. Š 61, 245 Гігроскопічність [t гігро... + гр. skopeo: – дивлюся] – здатність деяких речовин поглинати рідини і гази. Š 131, 245 Гідравліка [t гр. hydraulikos – водяний] – прикладна наука про закони руху і рівноваги рідин та способи заст. цих законів для розв’язання завдань інж. практики. Š 245, 100, 42 Гідравліка річкова – розділ Г., в якому розглядаються питання руху води в річкових потоках, переміщення ними наносів і процеси формування русла. Š 41 Гідравлічний – такий, що діє тиском або рухом води. Š 245 Гідрант [t гр. hydo:r – вода] – водорозбірна колонка або кран, що встановлюються на лінії водопроводу; заст. для поливання вулиць, тушіння пожеж тощо. Š 245 Гідрат [t гр. hydo:r – вода] – продукт сполучення простої чи складної хім. речовини з водою, напр., гашене вапно є г. негашеного вапна. Š 245 Гідратація – приєднання молекул води до хім. сполуки без розкладання останньої. Š 245 Гідро... [t гр. hydo:r – вода, волога] – у складних словах вказує на їх відношення до води, напр., гідробіологія. Š 245 Гідроакумулювання [t гідро... + акумулювання] – підйом насосами і накопи80

чення води для наступного використання її потенційної енергії. Š 100, 42 Гідробіологія [t гідро... + біологія] – наука (розділ біології), яка вивчає водні організми та умови їх існування у взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Š 61 Гідробіонти [t гідро... + біонт] – всі живі організми – тварини, рослини, бактерії, що розвиваються і мешкають у водній масі та донних відкладах водойм і водотоків. Š 61 Гідровузол – група гідротехн. споруд, об’єднаних за розташуванням, цілями та умовами їх спільної роботи. Г. поділяють на енергетичні, водно-транспортні, водозабірні тощо. Найчастіше бувають г. комплексні, що одночасно виконують кілька водогосп. функцій. Š 250, 100, 42 Гідровузол комплексний – Г., призначений для потреб кількох учасників водогосп. комплексу. Š 100, 42 Гідроген [t гідро... + ...ген] – водень. Š 245 Гідрогенізація – приєднання водню до різних хім. тіл у присутності каталізатора, напр., г. нафти, жирів тощо. Š 245 Гідрогеологія [t гідро... + геологія] – розділ геології, який вивчає походження, поширення і фіз.-хім. властивості підземних вод, умови їх залягання, закони руху, режим, фіз. і хім. властивості, взаємодію з гірськими породами, зв’язок з атм. і поверхневими водами, їх госп. значення. Š 61, 100 Гідрограф – хронологічний графік зміни витрати води у даному створі водотоку; Š 100, 41 спеціаліст з гідрографії. Š 245 Гідрограф одиничний – Г., який показує зміну витрат води під час одиничного паводка і відповідає одиничному дощу, що рівномірно покриває площу водозбору. Š 100, 41 Гідрограф типовий – Г., що відображає заг. риси внутрішньорічного розподілу витрат води в даному створі водотоку. Š 100, 41 Гідрографія суші [t гідро... + ...графія] – розділ гідрології суші, що вивчає і описує закономірності геогр. поширення поверхневих вод на земній кулі та гідрол., морфологічні і морфометричні характе-

Гідродинаміка – Гідромеліорація ристики водних об’єктів. Г.с. дає опис конкретних водних об’єктів і встановлює їх взаємозв’язок з геогр. умовами території, а також їх режим та госп. значення. Š 100, 41 Гідродинаміка [t гідро... + динаміка] – частина гідромеханіки, що вивчає рух рідини під дією сил. Š 245 Гідроелеватор [t гідро... + лат. elevator – такий, що підіймає] – струминний насос для підняття і переміщення по трубопроводу рідин і гідросумішей на відстані до кількох сотень м. Š 250 Гідроенергетика – галузь науки і техніки, що охоплює питання використання потенційної енергії води у водоймах і водотоках для виробництва електроенергії. Š 100, 42 Гідрозатвор біофільтра – пристрій, призначений для запобігання виходу повітря, що нагнітається вентилятором у міждонний простір біофільтра, разом з очищеними стічними водами. Влаштовується у відвідному лотку у місці виходу з-під біофільтра у вигляді поперечної перегородки, зануреної у воду на 200 мм. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Гідроізобати [t гідро... + ізобати] – ізолінії глибин дзеркала підземних вод від земної поверхні. Š 250 Гідроізогіпси [t гідро... + ізогіпси] – ізолінії, що з’єднують на плані точки з однаковими позначками рівня (дзеркала) підземних вод відносно умовної нульової поверхні. Š 250, 100 Гідроізоляція [t гідро... + фр. isolation] – захист конструкцій, будівель та споруд від дії на них води та ін. рідин, а також засоби, що заст. для цих цілей. Š 250 Гідроізоп’єзи [t гідро... + гр. piezo: – тисну] – лінії, що з’єднують на плані точки з однаковими п’єзометричними рівнями. Š 100 Гідроізотерми [t гідро... + ізотерми] – ізолінії температури води у даній товщі гірських порід. Š 250 Гідрокарбонати [t гідро... + карбонати] (Ε бікарбонати [t бі... + карбонати]) – кислі солі вугільної кислоти Н2СО3, напр., NaHCO3. Š 250 Гідроксиди (Ε гідрооксиди, гідроокиси) – хім. сполуки оксидів з водою. Г. багатьох металів – основи, а неметалів – кислоти. Г., що проявляють як осн., так і

Гідрометеори – Гіпер...

кислотні властивості, наз. амфотерними. Зазвичай термін «г.» уживається тільки для основ. Š 250 Гідроксоній [t гідро... + окси(ген)] (Ε гідроній) – Н3О+, гідратований іон водню; існує у водних розчинах кислот. Š 250, 246 Гідролісомеліорація – комплекс заходів, що здійснюються на надмірно зволожених землях державного лісового фонду, спрямованих на поліпшення використання природних ресурсів і охорону природи шляхом реґулювання водного режиму земель. Š 38 Гідроліз [t гідро... + ...ліз] – обмінна хім. реакція між речовиною і водою, в якій вода як реаґент розриває зв’язки у молекулах речовини (реакція, протилежна утворенню солей). Š 61, 245, 250 Гідрологія [t гідро... + ...логія] – наука (розділ гідрофізики), яка вивчає гідросферу, її властивості, явища та процеси, що в ній протікають, у взаємозв’язку з ін. елементами геогр. оболонки Землі (атмосферою, літосферою та біосферою). Предметом г. є водні об’єкти, сніговий покрив, льодовики, ґрунтові та підземні води. Г. поділяється на г. моря, г. суші, гідрогеологію, ґляціологію. Г. досліджує кругообіг води у природі, вплив на нього госп. діяльності людини, динаміку поверхневих вод та управління режимом водних об’єктів і водним режимом окремих територій; проводить аналіз гідрол. елементів для окремих територій і Землі в цілому; дає оцінку і прогноз стану та раціонального використання водних ресурсів. Сучасна г. користується методами, що заст. у географії, фізиці та ін. науках. Š 61, 245, 250, 100, 41 Гідрологія інженерна – розділ Г., який займається розрахунковими методами обліку і прогнозування гідрол. режимів при розв’язанні інж. завдань. Š 100 Гідрологія річок (озер, боліт) – розділ гідрології суші, який вивчає гідрол. режим річок (озер, боліт). Š 100 Гідрологія суші – розділ Г., який вивчає поверхневі води суші. Г.с. поділяють на потамологію (вчення про річки), лімнологію (озерознавство), болотознавство. Š 250, 100, 41 Гідромеліорація – сукупність засобів і споруд, які забезпечують поліпшення 81

природних умов с.-г. використання земель шляхом реґулювання водного режиму ґрунтів. Š 100 Гідрометеори [t гідро... + гр. meteo:ros – такий, що перебуває у повітрі] – «наземні» опади, які утворюються в результаті нагромадження продуктів конденсації і сублімації на охолоджених поверхнях при їх контакті з теплим повітрям. Š 108 Гідрометеорологія [t гідро... + метеорологія] – комплекс наук про рухомі оболонки Землі – гідросферу та атмосферу. Š 246 Гідрометрія – розділ гідрології суші, який розглядає методи спостереження за режимом водних об’єктів, пристрої і прилади, які при цьому заст., а також способи обробки отриманих результатів, їх збору, зберігання і публікації. Š 100, 41 Гіромеханізація – спосіб виконання земляних робіт з використанням води і гідравл. механізмів для розробки, транспортування і укладки ґрунту. Š 100 Гідромеханіка [t гідро... + механіка] – наука, що вивчає закони рівноваги (гідростатика) та руху (гідродинаміка) рідин. Š 245 Гідромодуль – показник кількості (об’єму) води, що відводиться (при осушенні) або подається (при зрошуванні) на кожну одиницю площі в одиницю часу; щит з вирізом спец. форми для зливу води; служить для вимірювання сер. витрат води в річці. Š 245, 100 Гідропарк – благоустроєний водноспортивний комплекс. Оптимальне співвідношення площ водойм, насаджень та луків становить 2:1:1. Š 206 Гідропедологія – галузь науки, яка вивчає рух і властивості вод верхнього шару ґрунту у взаємозв’язку з будовою і структурою середовища верхнього шару ґрунту. Š 100 Гідростатика [t гідро... + статика] – частина гідромеханіки, що вивчає закони рівноваги рідин, а також рівноваги тіл, занурених у них. Š 245 Гідросфера [t гідро... + сфера] – переривчаста водна оболонка земної кулі, що являє собою сукупність усіх вод Землі в усіх фіз. станах і формах, зосереджених в океані, морях, континентальних водоймах і водотоках, льодовому та сніговому 82

покриві, підземних водоносних горизонтах, у живих організмах і, нарешті, у повітряній оболонці Землі – атмосфері. Š 61, 121, 245, 250, 100, 108 Гідротехніка [t гідро... + техніка] – галузь науки і техніки, яка займається вивченням водних ресурсів, їх використанням для різних госп. цілей, охороною вод, а також боротьбою із шкідливою дією вод за доп. інж. споруд і заходів. Š 100, 42 Гідрофізика [t гідро... + фізика] – наукова дисципліна, що вивчає фіз. властивості води і фіз. процеси, що протікають у гідросфері. Š 100 Гідрофільність [t гідро... + гр. philía – любов] – здатність речовини (матеріалу) змочуватися водою. До гідрофільних речовин відносяться, напр., глини, силікати. Г. – окремий випадок ліофільності. ☯ Гідрофобність Š 250 Гідрофобність [t гідро... + гр. phóbos – страх, острах] – нездатність речовини (матеріалу) змочуватися водою. До гідрофобних речовин відносяться, напр., численні метали, жири, воски, деякі полімери. Г. – окремий випадок ліофобності. ☯ Гідрофільність Š 250 Гідрохімія [t гідро... + хімія] – наукова дисципліна, що вивчає хім. склад природних вод, його зміни в часі і просторі у водних об’єктах у причинному взаємозв’язку з хім., фіз. і біол. процесами, які протікають як у воді, так і в навколишньому середовищі. Г. тісно пов’язана з геохімією та гідрогеологією. Š 61, 100 Гідроциклон [t гідро... + гр. kyklo:n – такий, що обертається] – апарат для розділення у водному середовищі за доп. відцентрових сил мінералів та ін. часток, що різняться за густиною. Заст. як класифікатор, сепаратор та згущувач. Š 250 Гієтограма [t гр. hyetos – дощ + ...грама] – запис на стрічці гієтографа зміни інтенсивності опадів з бігом часу. Š 100 Гієтограф [t гр. hyetos – дощ + ...граф] – прилад для вимірювання і реєстрації зміни інтенсивності дощу протягом певного часу. Š 100 Гіпер... [t гр. hyper – понад, зверх, по той бік] – префікс, що вказує на перевищення норми, напр., гіпертрофність. ☯ Гіпо... Š 245

Гіпертекст – Глобальний Гіпертекст [t гіпер... + текст] – спосіб організації тексту з використанням асоціативних зв’язків між його фраґментами, сторінками чи ін. документами; виділення зв’язку автоматично викликає ін. документ. Š 121 Гіпо... [t гр. hypo – під] – префікс, що вказує на пониження проти норми. ☯ Гіпер... Š 245 Гіполімніон [t гіпо... + гр. límne: – озеро] – шар водної товщі, розташований нижче шару температурного стрибка (термокліну, металімніону) у стратифікованих водних об’єктах, який хар. слабким перемішуванням і незначною зміною температури з глибиною. Š 61, 100, 41 Гіпотеза [t гр. hypothesis – основа, припущення] – наукове припущення, що висувається для пояснення якогось явища дійсності і вимагає перевірки на практиці та теоретичного обґрунт., щоб стати достовірною науковою теорією; узагалі припущення, яке вимагає підтвердження. Š 246 Гіпотеза Геї [t гр. gaia, ge: – земля] – гіпотеза, згідно якої Земля розглядається як єдина система з біол. механізмами реґулювання. Авторство належить ам. вченим Дж.Лавлоку та Л.Марґулісу (1973, 1979). Š 108 ГІС-технології (Ε технології геоінформаційні) – технології отримання, обробки, зберігання і розповсюдження інформації, які діють на засадах взаємозв’язку семантичних даних про об’єкти з їх просторовими характеристиками. Це сучасні комп’ютерні технології для картографування та аналізу об’єктів реального світу, а також подій, що відбуваються на нашій планеті, у нашому житті та діяльності. Об’єднують традиційні операції при роботі з базами даних з перевагами повноцінної візуалізації та геогр. (просторового) аналізу, які надає карта. Саме ці можливості відрізняють ГIС від ін. інформаційних систем і забезпечують унікальні можливості для їх заст. при вирішенні широкого спектра завдань, пов’язаних з аналізом і прогнозом явищ та подій навколишнього світу, з усвідомленням і виділенням гол. факторів, причин і можливих наслідків, з плануванням стратегічних рішень та прогно-

Гносеологія – Горизонт спостережень

зуванням наслідків запланованих заходів. Š 49, 108 Гістограма [t гр. histós – стовпчик + ...грама] – стовпчаста діаграма, один з видів графічного зображення статистичного розподілу якоїсь величини за кількісною ознакою; являє собою сукупність суміжних прямокутників, побудованих на одній прямій. Š 250 Гіфи [t гр. hyphe: – тканина, павутиння] – мікроскопічні тонкі, прості або розгалужені ниткоподібні утворення, з яких формуються вегетативне тіло (грибниця) і плодові тіла грибів. Š 246 Глибина води – відстань по вертикалі від поверхні води до дна. Š 100 Глибина водосховища максимальна – відстань по вертикалі від поверхні води у водосховищі при макс. підпірному рівні до найнижчої позначки дна. Š 100 Глибина водосховища середня – частка від ділення повного об’єму водосховища на площу водного дзеркала при норм. підпірному рівні. Š 100 Глибина закладання підошви греблі – заглиблення підошви основи греблі під природною поверхнею води в даному місці. Š 100 Глибина міґрації по ґрунтовому профілю – показник, що хар. рухомість препарату у ґрунті, його здатність переміщуватися вертикально на різні глибини. Š 22 Глибина навіґаційна – гарантована глибина, що забезпечує прохід розрахункового судна протягом усього навіґаційного періоду при найбільш несприятливих розрахункових умовах. Š 100 Глибина нормуюча – найменша на даному відрізку річки глибина, що дозволяє судноплавство. Š 100 Глибина потоку критична – така глибина потоку, при якій питома енергія приймає мін. значення для даної витрати води. Š 100 Глибина потоку нормальна – глибина наповнення русла, за якої рух рідини при заданій її витраті є рівномірним. Š 100 Глибина поширення нафти у воді – макс. глибина, на якій виявляється перевищення вмісту нафти над фоновим показником. Š 172 Глобальний [t фр. global – всесвітній, загальний t лат. globus – куля] – все83

світній, який охоплює всю земну кулю; всебічний, повний; всезагальний, універсальний. Š 246 Гносеологія [t гр. gno:sis (gno:seos) – знання + ...логія] – теорія пізнання, розділ філософії, що вивчає можливості пізнання, досліджує джерела, форми і методи пізнання, умови його достовірності й правдивості. Š 245, 25, 246 Годограф [t гр. hodós – шлях, рух + ...граф] – графік розподілу швидкостей течії по гідрометричній вертикалі. Š 100 Гомеостаз [t гр. hómoios – подібний, однаковий + stásis – нерухомість, стан] – стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується шляхом реґулярного відновлення осн. її структур, речовинно-енергетичного складу, тобто постійного функціонального самореґулювання її компонентів. Такий стан притаманний усім природним системам – від атома та організму до Галактики; Š 121, 108 сукупність складних пристосувальних реакцій тварини і людини, спрямованих на усунення чи макс. обмеження дії різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які порушують відносну динамічну постійність внутрішнього середовища організму (напр., постійність температури тіла, кров’яного тиску тощо). Š 25 Гомеостаз екологічний – стале і раціональне (або рівноважне) функціонування екол. системи у змінному соц.-екон. середовищі. Š 121 Гомеостаз ландшафту – здатність ландшафту зберігати в осн. рисах свою структуру і характер зв’язків між елементами всупереч зовнішнім впливам. Š 247 Гомініди [лат. hominidae t homo (hominitis) – людина + eidos – вид] – родина ряду приматів; вкл. як викопних (пітекантропів, неандертальців), так і сучасних людей. Š 246 Гомо... [t гр. homos – тотожний, однаковий] – у складних словах означає тотожність, подібність, однорідність або єдність, напр., гомогенний. ☯ Гетеро... Š 245 Гомогалінність [t гомо... + галінність] – однорідний розподіл солоності морської води по глибині. Š 100 84

Гомогенний [гр. homogene:s] – однорідний, такий, що має однакові властивості, не виявляє відмінностей у будові. ☯ Гетерогенний Š 245 Гомологи [t гр. homologia – згода] (Ε ряди гомологічні) – групи органічних сполук, окремі члени яких відрізняються один від одного групою СН2, напр., спирти метиловий СН3ОН та етиловий СН3СН2ОН. Š 245 Гомотермія [t гомо... + гр. therme: – теплота, жар] – явище однорідності температури води по глибині водного об’єкта. Š 100, 41 Гори – гірські країни, системи, широкі ділянки земної поверхні, що підійняті на кілька тис. м над рівнем моря і хар. різкими коливаннями висот. Рельєф г. утворюється в результаті складних деформацій земної кори, зумовлених тектонічними рухами, та наступного розчленування, гол.ч. розмиваючою діяльністю річок. Розрізняють г. з альпійським, високо-, середньо- і низькогірним типами рельєфу; підняття земної кори у вигляді ізольованих вершин та хребтів. Š 250 Горизонт [t гр. horizo:n (horizontos) – розмежовуючий] – г. видимий – видима частина поверхні Землі на відкритій місцевості (яка має вигляд кола); г. дійсний – умовна площина, що проходить через око спостерігача перпендикулярно до прямовисної лінії у даному місці; г. геол. – комплекс шарів, що хар. одновіковими породами. Š 245, 250 Горизонт болота діяльний – шар активного водообміну у болоті, що є перехідним від торфового покладу до живого рослинного мохового покриву у мохових і деревно-мохових мікроландшафтах або до поверхні щільних сплетінь кореневищ у трав’яній, очеретяній, деревно-трав’яній та деревній групах мікроландшафтів. Š 41 Горизонт води – висота води в річках і озерах. Š 245 Горизонт водоносний – сукупність водоносних пластів, близьких за умовами формування і геол. будовою, гідравл. зв’язаних між собою.  Пласт водоносний Š 100 Горизонт спостережень – місце на вертикалі (по глибині), в якому здійснюють комплекс робіт для отримання даних що-

Горимість лісів – Градирня до показників складу і властивостей води. Š 121 Горимість лісів – величина, що визначається відношенням сумарної площі лісових пожеж до всієї лісової площі. Š 39 Горільник – лісова площа з деревостоєм, що частково загинув в результаті лісової пожежі.  Гар Š 39 Господарство (Ε господарка) – сукупність виробничих відносин того чи ін. суспільного укладу; спосіб виробництва; все, що складає виробництво; те саме, що й економіка; галузь якогось виду виробництва; виробнича одиниця; обладнання, інвентар, будівлі якогось виробництва або виробничої одиниці; сукупність предметів, усього, що необхідне у побуті, належних комусь; роботи по дому, по влаштуванню побуту; виробнича, фін. та ін. сторони побуту. Š 122 Господарство водне – виробнича і природоохоронна система, метою функціонування якої є забезпечення потреб населення і галузей економіки водою потрібної якості у необхідному обсязі, режимі та місці використання, яка здійснює відтворення водних ресурсів, їх охорону від забруднення, засмічення і виснаження, захист навколишнього середовища від шкідливої дії вод; Š 100 галузь науки і техніки, що охоплює облік, вивчення, використання, охорону водних ресурсів, а також боротьбу із шкідливою дією вод. Š 42 Господарство екстенсивне – Г., що розвивається перш за все завдяки використанню додаткових матеріальних і людських ресурсів, а не за рахунок наук.техн. проґресу. Š 246 Господарство заповідно-мисливське державне – спец. виділена територія (акваторія) для комплексного ведення лісомисливського господарства на наукових засадах, а також для охорони і розмноження фауни в умовах заповідного режиму. Тут широко проводяться на науковій основі біотехн. заходи, що сприяють відтворенню мисливсько-промислових видів тварин. На ці види по ліцензіях тут дозволяється полювання, що не властиве державним заповідникам. Š 112

Градус – Графік водосховища диспетчерський

Господарство мисливське (як галузь) – сфера суспільного виробництва, осн. завданнями якої є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва. Š 214 Господарство мулове – комплекс споруд і пристроїв для збору, обробки, знешкодження, зневоднення, видалення і використання осаду, який утворюється в процесі очистки стічних вод. Š 100, 43 Господарство реаґентне – комплекс споруд і пристроїв для приймання, приготування, зберігання і дозування реаґентів, що вводяться у воду в процесі її обробки. Š 100 Господарство рибне – галузь Г., завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, техн. та мед. продукції, а також створення умов для задоволення матеріальних, рекреаційних та оздоровчих потреб населення. Š 204, 203 Готовність інформації про стан небезпеки оперативна – час, необхідний для отримання відомостей про сучасний стан споруди та її безпеку. Š 171 Гра екологічна – вид непродуктивної діяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а в самому процесі екол. просвіти. Š 9 Граблина решітки – горизонтальна металева рейка із зубцями, які входять у прозори решітки, – гол. елемент пристрою, який забезпечує вилучення покидьків з решітки і підйом їх з води. Може розміщуватися як попереду (за рухом рідини), так і позаду решітки. Приводиться в дію електродвигуном з редуктором за доп. ланцюгової або тросової передачі. Š 19, 68, 270, 271, 75 Градирня [t нім. gradieren – випарювати, згущувати соляний розчин (попервах г. служили для отримання солі випарюванням)] – споруда у системі оборотного водопостачання пром. підприємств для охолодження води атм. повітрям в осн. за рахунок випаровування частини води, що стікає по зрошувачу під дією сили тяжіння. Š 245, 250, 100 85

Градус [t лат. gradus – крок, щабель, ступінь] – одиниця вимірювання кутів і дуг, яка дорівнює 1/90 прямого кута або відповідно 1/360 кола; заг. назва різних одиниць вимірювання температури, що відповідає різним температурним шкалам (Кельвіна, Цельсія, Реомюра, Фаренґейта); умовна одиниця вимірювання різних величин – твердості води; концентрації сірчаної кислоти або спирту, в’язкості рідин тощо. кількість речовини у розчині, еквівалентна 10 мг/л оксиду кальцію (СаО) або 7.15 мг/л катіону кальцію (Са2+). Š 245, 250, 109 Градуювання засобів вимірювання – метрологічна операція, за доп. якої встановлюється значення міри або поділам шкали вимірювального приладу надаються значення, що з потрібною точністю відповідають значенням вимірюваної величини у прийнятих одиницях. Г. здійснюється по показниках більш точних (зразкових, еталонних) засобів вимірювань, ніж ті, які градуюють. Š 250 Грам-атом (г-атом) – кількість г хім. елемента, що чисельно дорівнює його атомній масі. Š 246 Грам-еквівалент (г-екв) – еквівалентна маса, виражена в г; відповідає у даній хім. реакції 1 г-атому водню або 1/2 г-атому кисню або 1 одновалентному гіону. Š 109 Грам-молекула (г-моль, моль) – число г речовини, що дорівнює її мольній масі. Š 109 ...грама [t гр. gramma – запис] – наприкінці складних слів означає їх відношення до чогось записаного, накресленого, напр., гієтограма. Š 245 Грамота охоронна – виданий типогpафським способом пишнобарвний вид пропагандистської продукції, метою якої є підняття престижу даного пpиpодного об’єкта в очах місцевого населення. Вpучається попечителю. Š 9 Границі толерантності [t лат. tolerantia – терпіння] – діапазон між мінімумом та максимумом значень екол. параметрів існування організму. Š 247 Границя виявлення – найменший вміст досліджуваного компонента, при якому за даною методикою можна визначити його присутність із заданою похибкою. Š 109, 138 86

Границя екосистеми – перехідна смуга, в межах якої змінюється співвідношення (баланс) екол. компонентів і факторів середовища. Š 121 Границя ландшафтів – поверхня розділу суміжних ландшафтів, що відображає зміну їх якостей, властивостей. Š 40 Границя природної території, що знаходиться під особливою охороною (заповідника, нац. парку тощо) – топографічні та геогр. межі території, які забезпечують виконання поставлених при її виділенні цілей. Як пр., границя повинна проходити по водорозділах і охоплювати одну або ряд геосистем (екосистем); при виділенні в межах акваторій – забезпечувати чистоту вод (з урахуванням течій, потоків стічних вод, виносу річок тощо) і не розривати ареали індивідуального розвитку місцевих водних організмів. Š 121 Границя річного надходження – кількість забруднюючої речовини, надходження і розповсюдження якої на певному просторі впродовж року ще не призводить до негативних впливів на людину і природні комплекси. Š 121 Границя сталості – максимум навантаження, який переноситься організмом, угрупованням, екосистемою, ландшафтом при збереженні їх структури і функціонування. Š 247 ...граф [t гр. grapho: – пишу] – у закінченні складних слів позн. їх відношення до особи, що пише, або до записуючого пристрою, напр., гігрограф. Š 245 ...графія [t гр. grapho: – пишу] – у закінченні складних слів позн. їх відношення до записування, креслення, рисування, друкування, напр., гідрографія. Š 245 Графік [t гр. graphikos – нарисний] – креслення, що заст. для наочного зображення кількісної залежності різного роду явищ і зв’язаних з ними процесів; детальний розклад по днях, годинах і хвилинах ходу виконання робіт; г. функції – крива, що зображає залежність функції від незалежної змінної, абсциси точок якої дорівнюють значенням незалежної змінної, а ординати – відповідним значенням функції. Š 245 Графік водосховища диспетчерський – Г., складений для управління роботою водосховища, за яким визначається від-

Графік градуювальний – Гребля насипна дача у нижній б’єф в залежності від запасу води у водосховищі та вимог водокористувачів. Š 100 Графік градуювальний – графічне зображення залежності між значеннями концентрації компонента, що визначається, та аналітичного сигналу. Š 45 Графік наростання площі водозбору – графічне зображення поступового збільшення площі водозбору з наростанням довжини річки від її витоку до гирла. Š 100 Гребінка греблі – незавершена зведенням бетонна гребля або її частина, що використовується для пропуску будівних витрат води через ділянки напірного фронту з пониженими позначками.  Гребінь греблі Š 100 Гребінь греблі (дамби) – верх тіла греблі (дамби).  Гребінка греблі Š 100 Гребля (Ε бараж) – водопідпірна гідротехн. споруда у вигляді перешкоди, що перегороджує водотік упоперек долини з метою підйому рівня води, її накопичення або створення водосховища.  Дамба Š 61, 100, 42 Гребля арочна – криволінійна у плані Г., стійкість і міцність якої забезпечуються в осн. роботою її як склепіння з передачею навантаження на скельові береги або опори. Š 100 Гребля арочна із затисненими п’ятами – арочна Г., яка сполучається з берегами шляхом глибокого врізання, заповнюваного бетоном у розпір. Š 100 Гребля арочно-ґравітаційна – криволінійна у плані Г. з бетону або кам’яної кладки, стійкість і міцність якої забезпечуються не тільки роботою її як склепіння з передачею навантаження на береги, але й частково дією власної ваги. Š 100 Гребля бетонна – Г., виконана перев. з бетону. Š 100 Гребля водозливна – Г., призначена для пропуску води шляхом переливу через її гребінь. Š 100 Гребля водопідйомна – водопідпірна споруда, що перегороджує русло й іноді долину водотоку в осн. для підйому рівня води та створення підпертого б’єфу. Š 100 Гребля водосховна – водопідпірна споруда, що перегороджує водотік і долину з метою створення водосховища. Š 100

Гребля неоднорідна – Група людей критична

Гребля глуха – Г. або її частина, в якій відсутні отвори або пристрої для пропуску води. Š 100 Гребля ґравітаційна – прямо- або криволінійна у плані бетонна чи з кам’яної кладки Г., стійкість якої проти зсуву забезпечується в осн. її вагою. Š 100 Гребля з кам’яної кладки – Г. з блоків, перев. кам’яних, складених з використанням розчину. Š 100 Гребля заанкерована в основі – Г., частина діючих сил на яку сприймається заздалегідь напруженими анкерами. Š 100 Гребля земляна – Г., тіло якої зведене з глинистих, піщаних, ґравійно-галькових ґрунтів. Š 100 Гребля кам’яно-земляна – Г. з ґрунтових матеріалів, частину тіла якої зведено з піщаних або глинистих, а ін. – з уламкових ґрунтів. Š 100 Гребля кам’яно-накидна – Г. з ґрунтових матеріалів, яка зведена з крупноуламкових ґрунтів і має протифільтраційні пристрої з неґрунтових матеріалів. Š 100 Гребля кам’яна – Г. з кам’яних матеріалів, міцність і стійкість якої забезпечуються без використання в’яжучих розчинів. Š 100 Гребля контрфорсна – Г. з напірною гранню, утвореною оголовками контрфорсів і (або) напірними перекриттями, що спираються на них, стійкість якої проти зсуву забезпечується вагою споруди і водним привантаженням. Š 250, 100 Гребля купольна – арочна Г. з подвійною кривизною – по довжині і висоті Г. Š 100 Гребля масивно-контрфорсна – контрфорсна Г., напірне перекриття якої утворене масивними оголовками контрфорсів. Š 100 Гребля напівнамивна – земляна Г., при зведенні якої ґрунт розробляється в кар’єрах, доставляється до Г. і відсипається в її бокових частинах тими самими способами, що і в насипних Г., а укладка ґрунту у внутрішню частину ведеться за доп. засобів гідромеханізації. Š 100 Гребля насипна – Г., зведена шляхом відсипання ґрунту, каменю або ін. матеріалу з ущільненням в процесі відсипання. Š 100 87

Гребля неоднорідна – Г., осн. тіло якої складається з кількох матеріалів, розташованих в упорному масиві і протифільтраційній частині у відповідності з властивостями цих матеріалів. Š 100 Гребля однорідна – Г., осн. тіло якої, за винятком захисного шару, фільтрів і дренажу, складається з одного матеріалу, який забезпечує стійкість і водонепроникність греблі. Š 100 Гребля чарункувата – ґравітаційна Г., тіло якої складається із стінок, котрі взаємно перетинаються, утворюючи чарунки, що заповнюються ґрунтом. Š 100 Гриби – одне із царств живих організмів (раніше відносили до нижчих рослин). Поєднують ознаки як рослин (нерухомість, верхівковий ріст, наявність клітинних стінок тощо), так і тварин (гетеротрофний тип обміну, наявність хітину, утворення сечовини тощо). Понад 100 тис. видів, 3 відділи. Вегетативне тіло у вигляді грибниці, або міцелію (за винятком внутріклітинних паразитів). Розмножуються вегетативним безстатевим способом (спорами) та статевим шляхом. Г. мінералізують рослинні рештки у ґрунті, патогенні г. викликають захворювання рослин, тварин і людини. Наука про г. – мікологія. Š 250 Гризуни – найбільш численний загін ссавців – ~ 1.6 тис. видів (> 1/3 всіх ссавців). Зуби пристосовані до харчування твердими рослинними кормами. Різці дуже розвинені (по 1 парі у кожній шелепі), ростуть упродовж всього життя тварини. Розміри від 5 см до 1.3 м. Численні г. – шкідники лісового та сільського господарства; можуть бути переносниками збудників низки небезпечних інфекцій (туляремія тощо). Ряд видів – об’єкти хутрового промислу (білка, ондатра тощо). Š 250 Громадськість – одна або кілька фіз. чи юр. осіб, їх об’єднання, організації або групи, які діють згідно з нац. законодавством або практикою. Š 79 Громадськість зацікавлена – Г., на яку впливає чи може вплинути процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповіда88

ють вимогам нац. законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість. Š 79 Група гідроксильна (Ε гідроксил [t гідро... + гр. oxys – кислий]) – група ОН, що входить до складу молекул хім. сполук, напр., води (НОН), лугів (NaOH), спиртів (С2Н5ОН). Š 250 Група ґрунтів аґровиробнича – об’єднання ґрунтових відмін на підставі близькості генезису, мех. складу, властивостей ґрунтотворної породи, поживного режиму, фіз.-хім. показників і умов залягання, яке дозволяє заст. однакові заходи щодо раціонального використання ґрунтів та підвищення їх родючості. Š 170 Група з надання допомоги – група фахівців, у т.ч. члени формувань цивільної оборони, призначена для надання допомоги і забезпечена необхідним оснащенням. Š 259 Група запасів і ресурсів корисних копалин перша – запаси корисних копалин, на базі яких проведено детальну геол.екон. оцінку ефективності їх пром. освоєння, матеріали якої, вкл. техн.-екон. обґрунт. постійних кондицій на мінеральну сировину, затверджені ДКЗ. Š 169 Група запасів і ресурсів корисних копалин друга – запаси корисних копалин, на базі яких проведено попередню геол.екон. оцінку їх пром. значення, а матеріали техн.-екон. доповіді про доцільність подальшої розвідки родовища, вкл. обґрунт. тимчасових кондицій на мінеральну сировину, апробовані ДКЗ або замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт. Š 169 Група запасів і ресурсів корисних копалин третя – запаси і ресурси корисних копалин, на базі яких проведено початкову геол.-екон. оцінку можливого пром. значення перспективної ділянки надр, а матеріали техн.-екон. міркувань про доцільність проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх кондицій на мінеральну сировину схвалені замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт. Š 169 Група людей критична – однорідна за умовами життя, віком і статтю група, яка може отримати макс. ефективні дози опромінення за певним шляхом опромі-

Група міждисциплінарна – Ґабіон нення внаслідок практичної діяльності. Š 208 Група міждисциплінарна – група спеціалістів у різних галузях, які спільно працюють задля забезпечення комплексного використання природничих і суспільних наук, а також інж. мистецтва з метою планування і прийняття рішень, які можуть вплинути на середовище, що оточує людину. Š 273 Група робоча тендерна – постійний або тимчасовий робочий орган, який створюється замовником тендера для забезпечення роботи тендерного комітету під час організації та проведення тендера. Š 224 Гряда – заг. назва позитивних витягнутих форм рельєфу, різних за розмірами, висотою і походженням. Š 250 Гряда руслова – підвищення донного рельєфу витягненої форми, яке з’являється в руслах водотоків, що переміщують донні наноси. Š 100 Гряда стрічкова – грядоподібне одиничне скупчення наносів у руслі річки, протоки чи каналу, яке сповзає вниз за течією і є порівнянним з розмірами русла. Š 100 Гряземісткість фільтра – маса забруднюючих речовин, яку здатне затримати завантаження фільтра. Š 100 Губа – поморська назва морських заток і бухт, що глибоко вдаються у сушу, в які зазвичай впадають крупні річки. Š 250 Гуміфікація [t лат. humus – земля, ґрунт + ...фікація] – біохім. процес перетворення продуктів розкладання органічних решток у гумус за участю мікроорганізмів, вологи та кисню атмосфери. Г. – це не тільки розклад, але й синтез органічних речовин. Š 250, 108, 246 Гумус1 [t лат. humus – земля, ґрунт] – високомолекулярні темнозабарвлені органічні речовини ґрунту. Г. складається з гумінових кислот, фульвокислот та їх со1

Часто-густо в літ. уживають розмовний еквівалент терміну «гумус» – перегній, проте таке використання є науково некоректним. Поняття «гумус» виключає живі організми та їх рештки, що не втратили тканинну структуру, а перегній у розумінні грубий гумус, навпаки, такі рештки передбачає, перегній у широкому розумінні до того ж не виключає й наявності в ньому живих організмів – нижчих (мікроорганізмів) та вищих (личинок комах тощо).

Ґабіон Пальвіса – Ґрунт

лей, гуміну та ульміну. Утворюється в результаті гуміфікації продуктів розкладання органічних (рослинних і тваринних) решток та продуктів життєдіяльності організмів. Містить елементи живлення рослин, які після розкладання г. переходять у доступну для них форму. Ґрунти, багаті на г., родючі. Š 130, 250 Густота гніздування – кількість пар птахів, що гніздяться, на одиницю площі (га, 100 га, км2). Š 97 Густота льодоходу – ступінь покриття поверхні води крижинами під час льодоходу. Š 100 Густота мережі річкової (руслової) – довжина річкової (руслової) мережі, яка припадає на одиницю площі (зазвичай км2) якоїсь території. Š 100, 41 Густота мережі спостережної гідрологічної – кількість гідрол. постів, яка припадає на одиницю площі якоїсь території. Š 100 Густота стояння виду – площа, яка припадає на один екземпляр виду у фітоценозі (незалежно від присутності особин ін. видів). Величина, зворотна до г.с.в., хар. кількість особин даного виду на одиниці площі. Š 247 Густота хімічного забруднення ґрунту поверхнева – маса забруднюючої ґрунт хім. речовини у шарі заданої глибини, віднесена до одиниці поверхні ґрунту. Š 32

Ґ Люди підкоряються законам природи навіть тоді, коли діють проти неї. Й.В.Ґете Ґабарит [t фр. gabarit] – граничні зовнішні обриси предметів, споруд і пристроїв: машин, мостів, будівель, ваґонів, платформ. Š 245, 250 Ґабарит підмостовий – граничний обрис підмостового простору прольоту мосту, що використовується для пропуску суден і поїздів, який хар. шириною підмостового шляху, тобто відстанню між внутрішніми гранями опор, і підвищенням низу прольотної споруди мосту над розрахунковим рівнем води в річці. Š 100 Ґабіон [фр. gabion t іт. gabbione – велика клітка] – бетонні блоки або ящики з ме89

талевої сітки, заповнені щебенем, з яких складаються невисокі греблі та ін. гідротехн. споруди. Š 245 Ґабіон Пальвіса – ящик, що закривається, прямокутної або циліндричної форми з металевої сітки, заповнений галькою або камінням; заст. для спорудження гребель, укріплення берегів річок, для захисту опор мостів тощо. Š 245, 100 Ґазон [фр. gazon] – ділянка культивованого трав’яного покриву, створеного для декоративних, спортивних або спец. (аеродроми тощо) цілей. Š 245, 237 Ґалерея промивна [іт. galleria] – пристрій у гідротехн. споруді, призначений для змиву наносів у нижній б’єф. Š 100 Ґейзер [ісл. Geysir (назва відомого гарячого джерела в Ісландії) t geysa – вибухати, бити джерелом] – джерело вулканічного походження, що періодично викидає фонтани гарячої води і пари на висоту понад 20-40 м. Спостерігаються на Камчатці, у Півн. Америці, Новій Зеландії, Ісландії. Š 122, 246 Ґелі [t лат. gelo – застигаю] – дисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем, в яких частки дисперсної фази утворюють просторову структуру (сітку). Мають деякі ознаки твердого тіла: здатність зберігати форму, міцність, пластичність. Типові ґ. утворюються, напр., при злипанні часток золів і мають вигляд холодцюватих осадів. Висушуванням ґ. отримують тендітні дрібнопористі тіла, які наз. аероґелями (силікаґель, алюмоґель). Š 250 Ґлей – розмоклий від дощу глинистий ґрунт; пластична глина сизого, червоного та ін. кольорів. Š 122 Ґлоса [t гр. glo:ssa – застаріле, малоуживане слово] – нотатка переписувача або читача, зроблена на полях рукопису або вставлена у його текст, яка містить тлумачення незрозумілого слова або місця. Š 245 Ґлосарій [t лат. glossarium] – зібрання ґлос – незрозумілих слів або виразів з тлумаченням (тлумачний ґ.) або перекладом ін. мовами (перекладний ґ.). Š 250 Ґляціологія [t лат. glacies – лід + ...логія] – наука (розділ фіз. географії) про природні форми льоду (льодовики, сніговий покрив, підземний лід тощо) в атмосфері, гідросфері і літосфері, яка вивчає 90

природу льоду, походження, режим і динаміку його розвитку, будову, склад, фіз. властивості, взаємодію з навколишнім середовищем, роль льоду як фіз.-геогр. фактора в розвитку Землі, геол. і геоморфологічну діяльність, геогр. поширення. Як самостійна галузь знань г. сформувалася у кінці XVIII – на початку XIX ст. Š 245, 250, 100 Ґравіметрія [t лат. gravis – важкий + ...метрія] – сукупність методів кількісного аналізу, що ґрунтуються на вимірюванні маси речовин; Š 71, 72, 252, 102 1 Аналіз ґравіметричний наука, яка вивчає розподіл прискорення сили тяжіння в різних точках поверхні планет і їхніх супутників (ґравітаційного поля Землі, Місяця та ін.) і використання цих вимірювань у зв’язку з вивченням будови Землі та ін. тіл Сонячної системи. Š 246 Ґрадієнт [t лат. gradiens – крокуючий] – вектоpна величина, що хаp. швидкість зміни фіз. поля за напpямом, міра збільшення або зменшення у просторі якоїсь фіз. величини при переміщенні на одиницю довжини; напр., геотермічний ґ. – величина підвищення температури Землі із заглибленням на одиницю довжини, барометричний ґ. – зміна атм. тиску на земній поверхні, віднесена до одного градуса широти. Š 117, 121, 245 Ґрант [t англ. grant – дар, подарунок, субсидія, дотація] – безвідплатна цільова субсидія, що надається на конкурсній основі організації, ініціативній групі або індивідуальній особі для реалізації заявленого проекту у тій чи ін. сфері діяльності. Š 2 Ґрей (Ґр) – одиниця поглинутої дози іонізуючого випромінювання у системі СІ, коли опроміненій речовині масою 1 кг передається енергія 1 Дж. Наз. на честь англ. вченого Л.Ґрея. Š 131, 108 Ґрунт1 – природний комплекс, поверхневий шар земної кори, що формується в результаті перетворення мінеральних речовин (гірських порід) під дією води, повітря та живих організмів. Є складною екол. системою, у верхніх шарах якої переважає органічна речовина та живі організми. За В.В.Докучаєвим, ґ. – самостійне природно-історичне органо-міне1

Рос. – почва.

Ґрунти – Дані ральне тіло природи, яке утворюється у ґравітаційному полі Землі в результаті дії живих та мертвих організмів і природних вод на поверхневі горизонти гірських порід у різноманітних умовах клімату й рельєфу. У природі ґрунт займає проміжне положення між світом живих організмів та неорганічною природою: його не можна вважати ані чисто мінеральним, ані виключно органогенним утворенням. Ґ. є складною і змінною системою, у складі якої виділяють кілька відносно однорідних підсистем: – грубозерниста фракція – уламки первинних мінералів гірських порід; – тонка (дрібнодисперсна) фракція – вторинні глинисті мінерали, гумус тощо; – плівки-ґелі, що вкривають частки і складаються з оксидів заліза, марганцю, алюмінію, кремнієвої кислоти, органічних речовин, солей тощо; – флора і фауна – корені рослин, мікроорганізми, що приймають участь у розкладанні мертвих решток, та макроорганізми, напр., черви, комахи, деякі ссавці, які, рухаючись у ґрунті, сприяють його перемішуванню; – ґрунтові розчини; – ґрунтова атмосфера – гази.  Земля, Ґрунти Š 97, 108 Ґрунти1 – умовне прикладне найменування будь-якої гірської породи, що розглядається з інженерно-будівельної точки зору (скельні, пухкі, сипкі і т.п. ґ.). Š 121 Ґрунти відвальні – гірські породи, що складають відвал, розпушені та б.-м. перемішані в процесі їх виїмки, транспортування та відвалоутворення. Š 35 Ґрунти внутрішньозональні – типи Ґ., які формуються у надміру вологих умовах або на породах, що разюче не відповідають геохім. особливостям зони (кислі в аридних умовах; карбонатні, засолені, дуже багаті первинними, легко вивітрюваними мінералами у гумідних умовах тощо), або під впливом якихось ін. факторів, що зумовлюють їх відмінність від зональних Ґ., а також всі органічні Ґ. Š 33 Ґрунтоутворення – процес формування ґрунту в результаті взаємодії організмів і 1

Рос. – грунт.

Дані вторинні (узагальнені) – Деґенерація

продуктів їх життєдіяльності з гірськими породами та продуктами їх вивітрювання. Серед осн. факторів ґ. чільні місця посідають такі: – материнські гірські породи, на яких сформувався ґрунт; – жива речовина (рослини, тварини, мікроорганізми); – клімат (насамперед співвідношення тепла і вологи); – рельєф (крутизна схилів, коекспозиція тощо); – гідрогеол. особливості (в п.ч. глибина залягання і склад ґрунтових та підґрунтових водоносних горизонтів) та ін.

Д Крапля дощу – поцілунок неба. Стародавній вислів Дамба [голл. dam] – гідротехн. споруда у вигляді насипу (валу із землі, каміння та бетону) для захисту території від затоплення (повідей) і берегів від розмиву, обгородження штучних водойм і водотоків, спрямованого відхилення потоку води, а також для прокладання шляху над водою, яром. Розрізняють д. напірні обгороджувальні, призначені для захисту низовин у долинах крупних річок та морського узбережжя від затоплення; сполучні – для з’єднання споруд гідровузла з берегами; безнапірні – для реґулювання русел річок.  Гребля Š 245, 250, 100, 42 Дамба берегова – Д., що відгороджує русло штучного водотоку або підвищує берег природного водотоку для збільшення пропускної здатності його русла. Š 100 Дамба захисна – Д. для захисту території і розташованих на ній споруд від затоплення при високих рівнях води у водному об’єкті. Š 100 Дампінг [англ. dumping – скидання, звалювання] – умисне скидання, захоронення відходів в океані та морях; затоплення ємностей з отруйними речовинами, побутовими та пром. відходами. Š 121, 108 Дані – відомості про якусь систему, які можуть бути отримані шляхом спостереження, логічних або арифметичних операцій і представлені у формі, придатній 91

для оброблення та передавання; інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретації чи оброблення за участю людини або автоматичними засобами; Š 121 статичні значення, які зберігаються в таблицях бази даних.  Інформація Š 109 Дані вторинні (узагальнені) – інформація, отримана шляхом узагальнення первинних даних. Š 108 Дані гідрологічні – відомості про гідрол. явища, параметри і характеристики. Š 100 Дані первинні – інформація, що збирається вперше і є унікальною для даного дослідження. Дані персональні – відомості, які можуть бути пов’язані з певною фіз. особою, висновки, що випливають з цих відомостей і стосуються цієї особи, зокрема, прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання тощо, ін. відомості, необхідні для ідентифікації цієї особи. Š 259 Дата оцінки земельної ділянки – дата, на яку складено висновок експерта про оцінну вартість земельної ділянки. Š 153 ДДТ – препарат (інсектицид), що широко заст. у 40-60-і рр. ХХ ст. у багатьох країнах для боротьби з комахами-шкідниками. Дуже стійка сполука (період розкладу – 49 р.), здатна накопичуватися у навколишньому середовищі, забруднювати його і порушувати біол. рівновагу у природі; небезпечна для людини і тварин (викликає хронічні отруєння). Повсюдно заборонений. Š 250, 108 Де..., дез... [лат. de..., фр. dé..., dés...] – префікс, що означає: відсутність, відміну, усунення чогось (напр., деаерація, дезактивація); рух униз, пониження (напр., деґрадація). Š 250 Деаератор [t де... + аератор] – пристрій для видалення з води (термічними або хім. методами) розчинених у ній газів (гол.ч. кисню та вільного двоокису вуглецю). Зазвичай встановлюється на ТЕС перед подачею води у пароґенератори і теплову мережу для попередження корозії металевих частин технол. обладнання. Š 245

92

Деаерація [t де... + аерація] – виведення з води розчиненого в ній повітря.  Дегазація води Š 100 Дебіт [t фр. débit – збут, витрата] – об’єм рідини (води, нафти) або газу, що надходить з природного чи штучного джерела (бурової свердловини, труби, колодязя тощо) в одиницю часу. Д. рідини виражається в л/с або м3/с, м3/год, м3/доб; газу – в м3/доб. Š 250 Дебіт свердловини (колодязя) – об’єм води, виданої свердловиною (колодязем) за одиницю часу. Š 100 Дебіт свердловини питомий – об’єм води, забраної з водозабірної свердловини в одиницю часу при пониженні рівня води на 1 м. Š 100 Девастація екосистем [t лат. devastatio – спустошення, знищення] – спустошення, знищення природного середовища, необоротне руйнування біогеоценозів. Š 121 Девіація [t пізньолат. deviatio – відхилення] – відхилення у норм. розвитку якогось органа на сер. стадії формування, що призводить до зміни його будови у дорослого організму у порівнянні з предками. Š 250 Дегазація води – виведення з води розчинених газів.  Деаерація Š 100 Дегельмінтизація – комплекс заходів з лікування гельмінтозів та збереження зовнішнього середовища від забруднення яйцями і личинками гельмінтів. Здійснюється за доп. хіміопрепаратів та ін. методами. Š 250 Дегельмінтизація осаду – обробка осаду (рідкого або механічно зневодненого) з метою знищення в ньому яєць гельмінтів. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Деґенерація [t лат. degenerare – вироджуватися] – виродження, погіршення біол. ознак організму рослини, тварини, людини (або окремих їх органів) в результаті несприятливих умов існування; переродження, глибокі структурні зміни у тканинах тіла, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих даній тканині (напр., жиру); послаблення, зменшення і спрощення органів, що може мати і позитивне значення в еволюційному розвитку тих чи ін. організмів, напр., зникнення зябер, плавців та

Деґрадація – Декальцинація ін. органів при переході від водного життя до наземного. Š 245, 250 Деґрадація [фр. dégradation t де... + лат. gradus – ступінь] – занепад; поступове погіршення; зниження чи втрата корисних якостей, раніше накопичених властивостей; поступове зниження складності, енергетичного потенціалу та ємності системи, практично незворотне у реальних масштабах часу; погіршення з покоління в покоління пристосованості організму, популяції чи екосистеми, спричинене несприятливими умовами існування, інбридингом чи хворобами. Š 247, 245, 250 Деґрадація ґрунту – стійке погіршення властивостей ґрунту як середовища існування біоти, а також зниження його родючості в результаті впливу природних чи антропогенних факторів. Д.ґ. можна поділити на фіз. (погіршення гідрофіз. властивостей ґрунту, порушення ґрунт. профілю), хім. (погіршення хім. властивостей ґрунту, виснаження запасів поживних елементів, вторинне засолення, вторинне осолонцювання, забруднення ксенобіотиками) та біол. (зниження видового різноманіття, порушення оптимального співвідношення різних видів ґрунтової мезофауни і мікроорганізмів, забруднення ґрунту патогенними й ін. невластивими йому мікроорганізмами, погіршення санітарно-епідеміологічних показників тощо). Причиною д.ґ. є с.-г. діяльність, перевипас, зведення лісів тощо. 1 Період деґрадації ґрунту Š 247, 121 Деґрадація ландшафту – необоротні зміни структури ландшафту, які призводять до неможливості виконання ландшафтом соц.-екон. функцій. Д.л. можлива як в результаті нереґульованої людської діяльності, так і з природних причин; м.б. наслідком досягнення клімаксового стану біоценозу або ландшафту в цілому, результатом стихійних природних процесів: землетрусів, вивержень вулканів, ураганів тощо. Д.л. означає його перехід на більш низький енергетичний рівень. Š 247, 121, 40 Деґрадація навколишнього природного середовища – поступове погіpшення якості навколишнього пpиpодного сеpедовища, у т.ч. природних умов і соц. сеpе-

Дельта ріки – Депресія

довища життя людини. 1 Детеріорація середовища Š 117, 121, 130 Деґрадувати [фр. dégrader] – погіршуватися, опускатися, вироджуватися. Š 245 Деґресія [t лат. degressus – той, хто зійшов униз] – сходження униз, падіння, спуск; погіpшення стану біотичних угруповань через зовнішні чи внутpішні обставини. Š 117, 245 Дезактивація [t дез... + активація] – ліквідація радіоактивного забруднення з поверхні предметів, продуктів харчування, місцевості, води. Š 130 Дезактивація води – обробка води з метою виведення з неї радіоактивних речовин. Š 100 Дезінсекція [t дез... + лат. insectum – комаха] – комплекс заходів із знищення шкідливих комах – переносників збудників інфекційних хвороб людини (комарів, мух. кліщів, вошей тощо) та с.-г. шкідників. Методи д.: фіз. (гаряче повітря, водяна пара), хім. і біол. (мікроби, птахи). Š 205, 250 Дезінфекція [t дез... + пізньолат. infectio – зараження] – комплекс заходів із знищення (знезаражування чи знешкодження) збудників (хвороботворних мікроорганізмів), переносників (комах, гризунів) інфекційних хвороб людини і тварин у зовнішньому середовищі фіз. (висока температура), хім. (сулема, карболова кислота, хлор, пара сірки тощо) та біол. методами. Розрізняють д. профілактичну (ваґонів, харчових об’єктів, води тощо), поточну (д. предметів, що оточують хворого) та заключну (напр., після госпіталізації хворого). Š 205, 245, 250 Дезодорація [t дез... + лат. odoratio – запах] – усунення неприємних запахів. Досягається вентиляцією, озонуванням повітря, розпиленням дезодоранту, своєчасною фіз. і хім. обробкою відходів та нечистот. Š 250 Декальцинація ґрунту – втрата гумусовим горизонтом ґрунту кальцію за рахунок його вилуговування у нижчезалягаючі горизонти. Відбувається при випадінні кислих опадів, а також при використанні фізіол. кислих мінеральних добрив. Д.ґ. призводить до погіршення структури ґрунту та зниження його родючості (біол. продуктивності). Декальцинація властива також живим організмам при 93

низці фізіол. та патологічних процесів, а також в умовах невагомості. Š 247 Дельта ріки [t гр. delta – 4-а літера гр. алфавіту] – низовина у низов’ї крупної ріки (гирлова ділянка ріки), що впадає у мілководну ділянку моря чи озера, утворена річковими відкладами. Прорізана мережею рукавів і проток. Термін походить від заголовної літери гр. алфавіту ∆ (дельта), за подібністю до якої у давнину цю назву дали трикутній д. Нілу. Š 245, 250, 100 Демістр [англ. demister] – тумановловлювач. Демографія [t гр. de:mos – народ + ...графія] – народоопис, розділ статистики, що вивчає склад і рух населення. Š 245 Демутація [t де... + мутація] – за Г.М.Висоцьким (1915), процес відновлення екосистеми до стану, близького до вихідного, після руйнування або суттєвого порушення її складу і структури (диґресії). Š 247 Денатуpація [t де... + лат. natura – природні властивості] – будь-які зміни (повні, часткові, обоpотні, необоpотні) природних (нативних) фіз., хім., біол. властивостей pечовини, сполуки, біонту тощо. Š 117 Дендрарій [t гр. déndron – дерево] (Ε арборетум [t лат. arbor – дерево]) – ділянка території, де у відкритому ґрунті культивуються деревні рослини (дерева, чагарники, ліани), які розміщуються за систематичною, геогр., екол., декоративною чи ін. ознакою. Д. мають наукове, навчальне, культурно-просвітницьке чи дослідно-виробниче призначення. Зазвичай – при ботанічних садах.  Дендропарк Š 250 Дендро... [t гр. déndron – дерево] – у складних словах вказує на їх відношення до дерева, напр., дендрарій. Š 245 Дендропарк (парк дендрологічний) – територія, виділена з метою збереження, вивчення і збагачення у спец. створених умовах різних видів дерев та чагарників для їхнього більш ефективного наукового, культурного і госп. використання. Д. у межах України входять до складу природно-заповідного фонду України.  Дендрарій 1 Парк дендрологічний державний Š 106 94

Денітрифікація [t де... + нітрифікація] – відновлення т.з. денітрифікуючими бактеріями ґрунту і водойм нітратів та нітритів до молекулярного азоту. ☯ Нітрифікація Š 250 Денітрифікація води – процес відновлення нітратів і нітритів, який призводить до зменшення концентрації у воді зв’язаного азоту і протікає при нестачі кисню у присутності безазотистих речовин; Š 100 процес окиснення органічних речовин киснем, що входить до складу нітритів і нітратів, з одночасним відновленням азоту, який видаляється в атмосферу. Як органічний субстрат у процесі Д. можуть використовуватися будь-які органічні сполуки, що біологічно окиснюються: вуглеводні, спирти, органічні кислоти, продукти розпаду білків, надлишковий активний мул, а також прояснені чи неочищені стічні води. Оптимальне співвідношення між БПКПОВН і концентрацією нітратного азоту для процесу Д. становить 4:1. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Денітрифікація ґрунту – процес, при якому мікроорганізми виводять азот з його фіксованих сполук у ґрунті. При цьому окрім вільного азоту (N2) в атмосферу надходить також закис азоту (N2O). Протікаючи в умовах високої вологості і недостатньої аерації у ґрунті, д. знижує вміст азоту в ньому. Обробіток ґрунту, що покращує його аерацію, пригнічує д. Š 24 Денудація [t лат. denudatio – оголення] – сукупність процесів руйнування, знесення і видалення з височин продуктів вивітрювання гірських порід та ґрунтів під дією води, вітрів та льодовиків з наступним їх накопиченням у понижених ділянках, що призводить до поступового вирівнювання рельєфу. Д. обіймає: ерозію, абразію, екзарацію, дефляцію. Š 247, 245, 250, 246 Депонування [t лат. deponere – віддавати на зберігання, робити внесок, вклад] – накопичення речовини, енергії, інформації тощо. Š 131 Депресія [t лат. depressio t deprimo – придушую, пригнічую] – застій, спад (Ε стагнація [t лат. stagnum – стояча вода]); 1 Стагнація зона зниженого атм. тиску або низького рівня баромет-

Депресія підземних вод – Дескриптор ра; зниження земної поверхні, незалежно від її форми і походження, обмежене майже з усіх боків підвищеними ділянками; западина, дно якої лежить нижче рівня моря; явище пригнічення росту і розвитку рослин; полягає в ослабленні росту, зниженні врожайності та ін. негативних особливостях; стан пригнічення, в якому знах. популяція у несприятливий період життя, який супроводжується скороченням її чисельності (депопуляцією); розрідження повітря для провітрювання в підземних гірничих виробках за доп. витяжного вентилятора. Š 253, 246 Депресія підземних вод – зниження рівня верхньої границі підземних вод у місці природного (балки, долини) чи штучного (свердловини, колодязі, дренажні канави та ін. виробки) пониження рельєфу. Š 253 Дератизація [фр. dératisation t rat – щур] – комплекс заходів з боротьби з гризунами, що є джерелами чи переносниками збудників інфекційних хвороб або завдають екон. збитків: знищення їх хім., мех. і біол. методами; впорядкування збору та видалення сміття; обладнання непроникних для гризунів місць зберігання продуктів. Š 205, 250 Дерево – багаторічна рослина із здеревілим гол. стеблом (стовбуром), що зберігається впродовж усього її життя, та гілками, що утворюють крону. Висота від 2 до 100 м, інколи більше. Окремі види живуть до 3-5 тис. років. Д. належать гол.ч. до хвойних (з голонасінних) та дводольних (з покритонасінних) рослин. До них відносяться численні плодові культури. Š 250 Держава ареалу міґруючого виду – будь-яка держава, що здійснює юрисдикцію над якоюсь частиною ареалу міґруючого виду, або держава, під прапором якої судна займаються добуванням тварин міґруючого виду за межами нац. юрисдикції. Š 83 Держава експорту небезпечних чи ін. відходів – будь-яка сторона (країна), з якої планується або розпочате транскордонне перевезення небезпечних чи ін. відходів. Š 5 Держава імпорту небезпечних чи ін. відходів – сторона (країна), в яку плануєть-

Десорбція – Дефектоскопія

ся або здійснюється перевезення небезпечних чи ін. відходів з метою їх видалення, з метою завантаження до видалення в районі, на який не поширюється юрисдикція якоїсь держави. Š 5 Держава контролююча – держава-сторона, яка здійснює суверенні права у відношенні розвідки та розробки ресурсів морського дна та його надр у районі, в якому чи над яким знах. дана установка. У випадку, коли установка простягається на райони, в яких дві чи більше державсторін здійснюють такі права, ці держави можуть домовитися про те, хто з них буде д.к. Š 91 Держава походження – держава, звідки планується чи здійснюється транскордонне переміщення. Š 126 Держава призначення – держава, в яку планується чи здійснюється транскордонне переміщення. Š 126 Держава транзиту – будь-яка держава, ін., ніж держава походження (експорту) чи держава призначення (імпорту), територією якої, вкл. повітряний простір і територіальні води, планується чи здійснюється транскордонне переміщення; Š 126, 5 держава будь-якої сторони, через територію якої, вкл. повітряний простір і територіальні води, перевозяться групи з надання допомоги, оснащення та вантаж допомоги у треті країни. Š 259 Держава, що відповідає за ядерну установку – договірна сторона, в межах території якої знах. ядерна установка або, якщо вона не знах. в межах території будь-якої держави, договірна сторона, що експлуатує, або з дозволу якої експлуатується ядерна установка. Š 16 Деривація [лат. derivatio] – відведення води від гол. русла ріки в сторону; система споруд, що здійснюють відведення води з природного русла (трубопроводом, каналом або тунелем) та підведення її до стаціонарного вузла ГЕС (водопідвідна д.) або ж відведення води від нього (водовідвідна д.). За доп. д. створюється осн. напір на ГЕС, яка у даному випадку наз. дериваційною. Š 245, 250, 100, 42 Дескриптор [t лат. descriptor – такий, що описує] – лексична одиниця (слово, словосполучення) інформаційно-по95

шукової мови, що служить для вираження осн. змісту документів; Š 250 термін тезауруса, який м.б. використаний для вираження поняття в документі чи запиті з метою інформаційного пошуку. Š 121 Десорбція [t де... + сорбція] – процес, протилежний сорбції, здебільшого здійснюється шляхом підвищення температури або зниження тиску. Š 108, 246 Дестратифікація [t де... + стратифікація] – перемішування глибинних і поверхневих шарів води в озері або резервуарі природним чи штучним способом. Š 100 Деструктори [t лат. destructio – руйнування] – 1 Редуценти; види, що за своїми еколого-ценотичними властивостями виконують в угрупованні, куди проникають, руйнівну роль, поступово змінюючи його характер, структуру. Напр., деякі занесені (адвентивні) види рослин, що проникають у природні фітоценози і змінюють їхні характерні особливості. За ценогенетичним значенням можуть бути проґресивними та реґресивними. Š 246 Деструкція [лат. destructio] – руйнування, порушення норм. структури чогось (середовища, речовини, біогеоценозу тощо). Š 117, 245, 250 Десукція – процес всмоктування коренями рослин ґрунтової вологи, що потім витрачається на транспірацію і утворення біомаси. Š 253 Детектор [лат. detector – відкривач t detegere – відкривати] – прилад для реєстрації радіаційного чи теплового випромінювання, а також різноманітних елементарних часток (альфа- і бета-часток, нейтронів, протонів). Š 246 Детеріорація середовища [t лат. deterior – гірший] (Ε деґрадація середовища) – погіршення навколишнього природного середовища, яке відбувається під впливом антропогенних факторів. Š 247, 245, 246 Детергенти [англ. detergent] – прийнята у зарубіжній літ. назва синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР), що використовуються у промисловості і побуті як миючі засоби та емульгатори. Š 250, 108

96

Детермінанта [t лат. determinans (determinantis) – такий, що обмежує, визначає] – причина, що є визначальною для виникнення явища; види, що визначають умови середовища в угрупованні. Š 246 Детермінізм [t лат. determinare – обмежити, визначити] – філософська концепція, що визначає об’єктивну закономірність і заг. причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства та людської психіки. Š 246 Детрит [t лат. detritus – стертий] – дрібні частки органічної або частково мінералізованої речовини, завислі у товщі води або осілі на дно водойми. Утворюється з відмерлих рослин і тварин та їх виділень; у ньому живуть мікроорганізми. Служить їжею тваринам – детритофагам. Š 61, 131, 250, 100 Детритофаги [t детрит + ...фаг] – водні тварини, що живляться детритом (численні багатощетинкові черви, двостулкові молюски, коловертки тощо). Š 250 Дефекація [лат. defaecatio – очищення] – фізіол. акт очищення кишечника, виведення через анальний отвір калових мас, випорожнення; у цукровому виробництві – очищення бурякового соку від нецукристих речовин за доп. вапна і вуглекислоти. Проводиться в апаратах (дефекаторах) безперервної дії. В результаті д. утворюються дефекати – відходи, що містять вапно і використовуються у сільському господарстві перев. як вапнисте добриво. Š 246 Дефект [лат. defectus – вада, недолік t deficere – бракувати, не вистачати] – недолік, ґандж, вада; відхилення якості, форми або фактичних розмірів мережі, споруди чи їх конструктивних елементів від вимог норм.-техн. або проектної документації, яке виникає при проектуванні, виготовленні, будівництві та експлуатації. Š 175, 246 Дефектоскопія [t дефект + ...скопія] – заг. назва неруйнуючих методів контролю матеріалів (виробів); використовується для виявлення порушень суцільності чи однорідності макроструктури, відхилень хім. складу та ін. цілей. Найбільш поширені ультразвукова, рентґено- та гамма-д., інфрачервона, люмінесцентна,

Дефектоскопія внутрішньої порожнини трубопроводу – Джерело викиду площинне капілярна, магнітна, термо- та трибоелектрична д. Š 250 Дефектоскопія внутрішньої порожнини трубопроводу – визначення, реєстрування або передавання геометричних, фіз. та ін. параметрів трубопроводу і його антикорозійного покриття, які хар. його техн. надійність, за доп. комплексу приладів, що розміщуються всередині трубопроводу. Š 229 Дефініція [t лат. definitio – визначення t definio – визначаю, обмежую] – стисле наукове визначення якогось поняття, що містить у собі найістотніші його ознаки; тлумачення слова. Š 246 Дефіцит [t лат. deficit – нестача] – брак, нестача чогось. Š 245 Дефіцит кисню – різниця між кількістю кисню, який при даних температурі і тиску може розчинитися у воді у випадку повного насичення повітрям, та реальною кількістю кисню у досліджуваній воді. Š 100 Дефлектор [t лат. deflecto – відхиляю, відвожу] – пристрій, що забезпечує відхилення (підведення) струменя повітря, газу чи рідини у визначеному напрямі; пристрій для відсмоктування забрудненого повітря з приміщень. Š 246 Дефлоранти [t пізньолат. defloratio – зривання квітів] – речовини, що заст. для знищення квітів рослин з метою попередження їх плодоношення. Š 131 Дефляція [t пізньолат. deflatio – видування, здування] (Ε ерозія вітрова) – видування, обточування та шліфування гірських порід і ґрунту мінеральними частками, що переносяться вітром, в результаті чого відбувається ерозія й абіотичне перенесення тонких продуктів вивітрювання у ландшафтах. Найбільш інтенсивно проявляється у пустелях. 1 Процеси еолові Š 247, 130, 108 Дефоліанти [t де... + лат. folium – листя] – хім. препарати з групи пестицидів, які викликають старіння листя – штучний листопад, що прискорює дозрівання і полегшує збір врожаю. Заст. для передзбирального опадання листя – дефоліації, в осн. у бавовнику при мех. зборі. Š 131, 250 Деформації руслові [t лат. deformatio – спотворення] – зміни розмірів і положення у просторі русла водотоку та

Джерело викиду стаціонарне – Диґресія

окремих руслових утворень, пов’язані з розмивом і перевідкладенням наносів. Š 100, 41 Джерело – зосереджений природний вихід підземних вод різноманітного хім. та газового складу на земну поверхню – на суші чи з-під дна континентальної водойми (водотоку) або моря (океану); можуть бути холодними чи гарячими (терми); Š 250, 100, 237, 108 те, що дає початок чому-небудь, звідки виходить щось. Джерело антропогенного впливу на ландшафт – антропогенний об’єкт, що впливає на ландшафт та його компоненти. Š 40 Джерело вадозне – Д., що виливає води, утворені з атм. опадів, і взагалі такі, що проникли у земну кору з поверхні. Š 245 Джерело виділення (забруднюючої речовини) – об’єкт (технол. установка, обладнання, апарат тощо), в процесі експлуатації якого відбувається утворення забруднюючої речовини.  Джерело викиду Š 173 Джерело викиду (забруднюючої речовини) – технол. обладнання (труби, вентиляційні шахти, аераційні ліхтарі тощо), за доп. якого забруднюючі речовини (після відсмоктування) викидаються в атм. повітря;  Джерело виділення Š 108 у шир.зн. – об’єкт (підприємство, цех, аґреґат, устаткування, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить і розповсюджується в атм. повітрі забруднююча речовина або суміш таких речовин. Š 146, 173, 167, 161 Джерело викиду лінійне – Д. викиду забруднюючої речовини в атмосферу, від якого надходження речовини здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії, і який має початок і кінець у системі координат. Š 161 Джерело викиду пересувне – Д. викиду забруднюючої речовини, що змінює протягом певного часу свої просторові координати (напр., транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин). Š 167, 161 Джерело викиду площинне – Д. викиду забруднюючої речовини в атмосферу, від якого надходження речовини здійснюється з поверхні, що має територіаль97

ні координати в системі координат. Š 161 Джерело викиду стаціонарне – Д. викиду забруднюючої речовини (підприємство, цех, аґреґат, установка або ін. нерухомий об’єкт), що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викид забруднюючої речовини в атм. повітря. Š 167, 161 Джерело викиду точкове – Д. викиду забруднюючої речовини в атмосферу, від якого надходження речовини здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді точки в системі координат. Š 161 Джерело впливу на навколишнє середовище розосереджене, площинне (дифузне) – неорганізоване джерело впливу, лінійні розміри якого впливають на оцінку змін якості навколишнього середовища у розрахункових точках, що розглядаються, напр., місця неорганізованого розміщення та захоронення відходів, виробничі корпуси та майданчики в цілому, пром. райони. Джерело впливу на навколишнє середовище точкове – джерело впливу, лінійні розміри якого не впливають на оцінку якості навколишнього середовища у розрахункових точках, що розглядаються, напр., викидні труби з круглим або прямокутним гирлом, організовані випуски стічних вод. Джерело даних – функціональний пристрій, що формує дані для пересилання. Š 121 Джерело домішок природних вод – об’єкт, від якого у природні води надходять домішки розчинених, колоїдних або завислих речовин. 1 Джерело забруднення вод Š 100 Джерело забpуднення – точка викиду речовин (труба тощо); госп. чи технол. (техногенний) об’єкт, який виділяє у природне середовище забруднюючу pечовину; зона, реґіон, звідки надходить забруднююча pечовина (при її віддаленому і транскоpдонному перенесенні). Š 117, 121, 237 Джерело забруднення вод – Д., яке вносить у поверхневі чи підземні води забруднюючі воду речовини, мікроорганізми, тепло чи радіонукліди. 1 Джерело домішок природних вод Š 52, 60, 100, 29, 46 98

Джерело забруднення технологічне – об’єкт, в якому утворення забруднюючих речовин спричинене технол. процесом. Š 161 Джерело закрите – радіоактивний матеріал, що остаточно запечатаний у капсулі чи герметично закупорений та перебуває в твердому стані, за винятком паливних елементів реактора. Š 126 Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) – фіз. об’єкт, крім ядерних установок і радіоактивних відходів, що містить радіоактивну речовину, або техн. пристрій, який створює чи, за певних умов, здатен створювати іонізуюче випромінювання. Š 144, 162, 168, 108 Джерело картографічне – графічні, фотографічні, цифрові і текстові дані, що використовуються для складання й оновлення карт. Š 250 Джерело хімічного забруднення ґрунту господарсько-побутове – Д. хім. забруднення ґрунту, зумовлене госп.-побутовою діяльністю людини. Š 32 Джерело хімічного забруднення ґрунту промислове – Д. хім. забруднення ґрунту, зумовлене діяльністю пром. та енергетичних підприємств. Š 32 Джерело хімічного забруднення ґрунту сільськогосподарське – Д. хім. забруднення ґрунту, зумовлене с.-г. виробництвом. Š 32 Джерело хімічного забруднення ґрунту транспортне – Д. хім. забруднення ґрунту, зумовлене експлуатацією транспортних засобів. Š 32 Дзеркало водне – водна поверхня поверхневих або підземних ненапірних вод. Š 61, 100 Ди..., ді... [гр. di...] – префікс, що означає «двічі», «подвійний», напр., діоксид, дихлоретан. Š 250 Диґресія [англ. degression – зменшення t лат. digressio – відступ, відхилення] – погіршення стану екосистем через зовнішні (екзогенні) або внутрішні (ендогенні) причини (фактори середовища чи людську діяльність). Розрізняють д. екзодинамічну (при тривалому затопленні, вторинному засоленні тощо), антроподинамічну (сінокісну, пасовищну – 1 Перевипас) та ендодинамічну (напр., при біогенному засоленні поверхні ґрунтів). Фінальна стадія д. – катаценоз, після

Диґресія рекреаційна – Дистилят якої екосистема остаточно руйнується. Протилежний д. процес – демутація. Š 247, 97, 245 Диґресія рекреаційна – погіршення стану екосистем під дією рекреації. Š 97 Дим – завислі у газоподібному середовищі тверді і рідкі частки розміром від 0.01 до 1 мкм у діаметрі. Д. складається з речовин, що звітрюються при високій температурі або утворюються в результаті хім. реакцій (окиснення). Подразнює органи дихання. Нерідко містить токсичні речовини, у т.ч. важкі метали та радіоактивні елементи.  Пил, Туман Š 121, 109 Динаміка [t гр. dynamikos – такий, що відноситься до сили, силовий] – розділ механіки, що вивчає рух тіл залежно від діючих на них сил; стан руху, хід розвитку, зміна якогось явища під впливом діючих на нього факторів. ☯ Статика Š 245 Динаміка ландшафту – зміна ландшафту, що не супроводжується змінами його структури, тобто відбувається в рамках єдиного інваріанта. Д.л. – сер. ланка у ланцюгу понять, що хар. різні типи змін ландшафтів: функціонування – динаміка – розвиток (еволюція). Динамічні зміни приймають участь у підготовці зміни структури ландшафту, проте не тотожні їй. Š 247, 40 Динаміка популяцій – зміна чисельності, статевого та вікового складу популяцій, яка визначається внутрішньопопуляційними процесами. Š 131 Дис..., диз... [лат. dis, гр. dys] – префікс, що означає розділення, відокремлення, втрату чогось, заперечення; відповідає укр. «роз...», «не...», надає поняттю, до якого додається, заперечного чи протилежного змісту, напр., дискомфорт. Š 245 Дискомфорт [t дис... + комфорт] – відсутність комфорту; умови життя, які не забезпечують зручності і спокою. Š 246 Дисконтування [англ. discount, іт. sconto] – приведення екон. показників різних років до порівнянного у часі виду (за доп. коеф. д., що ґрунт. на формулі складних процентів). Š 250

Дистиляція – Діафраґма

Дискретний [фр. discret t лат. discretus – поділений, переривчастий] – переривчастий, складений з окремих частин. Š 246 Дисоціація [t лат. dissociatio – роз’єднання] – розпад частки (молекули, радикалу, іону) на кілька більш простих часток. Відношення кількості часток, що розпалися при д., до загальної кількості часток наз. ступенем дисоціації. Залежно від характеру дії, що спричинює д., розрізняють термічну д., фотодисоціацію, електролітичну д., д. під дією іонізуючого випромінювання. Š 250 Дисоціація електролітична – розщеплення (розкладання) молекул якоїсь речовини (електроліту) на іони при її розчиненні. Зумовлює іонну провідність розчинів. Кількісна міра д.е. – ступінь дисоціації. Š 245 Диспергування [t лат. dispergo – розсіюю] – тонке подрібнення якогось тіла у середовищі. Д. однієї рідині в ін. наз. емульгуванням, твердого тіла або рідини в газі (повітрі) – розпилюванням. Š 250 Дисперсія [t лат. dispersio – розсіяння] – подрібнення, розсіяння чогось на дуже маленькі частки; міра розсіювання (відхилення) випадкової величини навколо її сер. значення. Д. є сер. арифметичне з квадратів відхилень значень випадкової величини, що спостерігаються, від їх сер. арифметичного значення. Š 109, 246 Дисперсність [t лат. dispersus – розсіяний, розсипаний] – характеристика розміру часток у дисперсних системах, ступінь подрібнення речовини на частки без зміни її хім. складу (чим дрібніші частки, тим більша д.). Міра д. – відношення заг. поверхні всіх часток до їх сумарного об’єму. Полідисперсність визначається функцією розподілення часток за розмірами і масами. Š 250, 246 Диспозиція [t лат. dispositio – розташування] – план розташування чогось на місцевості; в системі спостережень (моніторингу) навколишнього природного середовища – просторове (геогр.) розташування структурних елементів системи в якійсь фіксованій ситуації (д. вихідна, поточна, проектна тощо). Š 121 Дистилят [t лат. distillatus – зціджений] – продукт дистиляції (перегонки).

99

Напр., при перегонці нафти д. є бензин, гас тощо. Š 246 Дистиляція [t лат. distillatio – капання, витікання t distillare – капати] (Ε перегонка) – процес розділення сумішей летких рідин на компоненти частковим випаровуванням і наступною конденсацією утвореної пари. Здійснюють для очищення рідин, зміни концентрації розчинів. Д. відокремлюють також леткі компоненти суміші від нелетких. Š 246 Дистрофікація водойми [t дис... + ...трофія + ...фікація] – збіднення водойми на поживні речовини, кисень, спрощення та збіднення біотичного угруповання. Š 247 Диференціальний – різний, неоднаковий при різних умовах. Š 246 Диференціація [фр. différentiation t лат. differentia – різниця, відмінність] – поділ, розчленування цілого на різні елементи, частини і форми. Š 246 Диференціація ґравітаційна – розподіл геол. тіл у Землі за їх масами. Š 131 Диференціація магми – сукупність процесів, внаслідок яких з магми утворюються гірські породи різного мінералогічного складу чи породи з різним кількісним співвідношенням тих самих мінералів. Š 246 Диференціація онтогенетична [t гр. ón (óntos) – єство + ...генез] – виникнення в організмі (чи окремій його ділянці) в процесі розвитку морфологічних і функціональних відмінностей. Š 246 Диференціація філогенетична [t гр. phýlon – рід, плем’я + ...генез] – розчленування в процесі еволюції єдиної групи організмів на дві або кілька. Š 246 Дифузія [t лат. diffusio – розповсюдження, розтікання, розсіювання] – рух часток середовища, який призводить до перенесення речовини і вирівнювання концентрацій або до встановлення рівноважного розподілу концентрацій часток даного сорту у середовищі. За відсутності макроскопічного руху середовища (напр., конвекції) д. молекул (атомів) визначається їх тепловим рухом (т.з. молекулярна д.). В однорідній системі (газ, рідина) при молекулярній д. за відсутності зовнішніх впливів дифузійний потік (потік маси) пропорційний ґрадієн-

100

ту концентрації. Коеф. пропорційності наз. коеф. д. Š 250 Дифузія атмосферна – невпорядковане переміщення повітря з домішками, що в ньому містяться, зумовлене турбулентністю атмосфери. Š 31 Діагенез [t гр. dia... – префікс із значенням завершеності + ...генез] – сукупність процесів перетворення пухких осадів в осадові гірські породи у верхній зоні земної кори. Š 250 Діагноз [t гр. diágno:sis – розпізнавання] – встановлення (констатація) стpуктуpи, особливостей, властивостей пpедмету вивчення. Š 117 Діагностика [t гр. diagno:stikуs – здатний розпізнавати] – вчення про методи і принципи розпізнавання хвороб, вад, дефектів тощо і постановки діагнозу; процес постановки діагнозу. Š 250 Діагностика технічна – встановлення і вивчення ознак, що хар. наявність дефектів у машинах, пристроях, їх вузлах, елементах тощо, з метою попередження можливих відхилень в режимах їх роботи (або стану), а також розробка методів і засобів виявлення та локалізації дефектів у техн. системах. Д.т. здійснюється або, напр., зовнішнім оглядом, або за доп. діагностичної апаратури чи програми. Один із найважливіших засобів підтримання надійності техн. об’єктів; Š 250 комплекс техн. заходів щодо визначення техн. стану (параметрів) трубопроводу, мережі, споруди ВК або їх конструктивних елементів з означеною (заданою) точністю (ДСТУ 238994). Š 175, 229 Діагностика фітосанітарна – принципи, методи, ознаки, техн. засоби, за доп. яких визначаються види комах, кліщів, нематод, гризунів, бур’янів та хвороби рослин. Š 210 Діапазон [t гр. diá paso:n (chordo:n) – через всі (струни)] – область зміни якоїсь величини, напр., діапазон толерантності. Š 250 Діапазон толерантності – мін. та макс. значення екол. фактора, які здатний перенести даний організм або екосистема в цілому. 1 Толерантність Š 247 Діафраґма [t гр. diáphragma – перегородка] – пластинка (перегородка) з отвором (чи без нього). Встановлюється,

Дільниця виробнича – Діоксини напр., у трубопроводах для вимірювання витрат рідини чи газу; в гідротехн. спорудах – для надання жорсткості рухомій частині гідротехн. затвора. Š 250 Діафраґма греблі – протифільтраційний пристрій з неґрунтових матеріалів (бетону, залізобетону, асфальтобетону, металу), розташований у цент. частині греблі. Š 100 Дільниця виробнича – структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об’єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технол. чи предметнотехнол. принципом спеціалізації. Š 186 Ділянка берегозахисна – смуга лісу завширшки 150-200 м вздовж берега річки, навколо озера, водосховища, ін. водного об’єкта. Š 216 Ділянка височування – ділянка виходу фільтраційного потоку на денну поверхню землі або споруди. Š 100 Ділянка дослідна – репрезентативна частина дослідної території, призначена для детального вивчення. Š 117 Ділянка нерестова – ділянка водного об’єкта, де здійснюється розмноження риб та ін. видів водних живих ресурсів. Š 204 Ділянка поливна – ділянка зрошуваних земель, яку обслуговує один зрошувач при однакових способах поливу, поливній техніці і режимі зрошення. Š 100 Ділянка промислова – рибогосп. водний об’єкт або його частина, що закріплюється державним органом рибоохорони за окремим користувачем для здійснення промислу та відтворення водних живих ресурсів. Š 204, 203 Ділянка рибогосподарська – частина рибогосп. водного об’єкта, яка закріплюється за окремим користувачем для вирощування, вилучення риби та ін. водних живих ресурсів або для відтворення їх запасів. Š 164 Ділянка ріки гирлова – частина нижньої течії ріки, на якій проявляється вплив моря та відбувається дельтоутворення. Š 121 Ділянка ріки нагінна – частина нижньої течії ріки, на якій бувають коливання рівня води в результаті дії вітру. Š 100 Ділянка ріки осолонена – частина нижньої течії ріки, куди проникають морські води. Š 100

(Діра» озонова – Діяльність гідрометеорологічна

Ділянка родовища підземних вод – просторово обмежена частина родовища підземних вод, у межах якої існують сприятливі умови для видобутку підземних вод окремим водозабором. Š 159 Діоксини – безбарвні кристали, хім. дуже інертні. Побічні продукти при синтезі деяких гербіцидів, у целюлозно-паперовій промисловості, утворюються при спалюванні сміття. Д. та близькі до них за будовою сполуки (фурани) – джерела забруднення навколишнього середовища, здатні накопичуватися в організмі, високотоксичні. Д. (полiхлоровані дiбензопарадiоксини, ПХДД) та фурани (полiхлоровані дiбензофурани, ПХДФ) є трициклiчними ароматичними сполуками, утвореними двома бензольними кiльцями, що об’єднанi двома атомами кисню у ПХДД та одним атомом кисню у ПХДФ, атоми водню в яких можуть замiнятися атомами хлору, кiлькiсть яких не перевищує 8. Викиди рiзних однорiдних ПХДД/Ф наводяться у формi еквiвалентiв токсичностi (Е.Т.) у порiвняннi з 2,3,7,8-ТХДД згiдно із системою, що запропонована КПСО НАТО у 1988. Викиди ПХДД/Ф утворюються в ходi термiчних процесiв за участю органiчної речовини та хлору в результатi неповного згоряння або хім. реакцій: – при спалюванні вiдходiв; – у термiчних металургійних процесах, напр., при виробництві алюмiнiю та iн. кольорових металiв, чавуну та сталi; – в енергетичних установках, на яких спалюються тi чи iн. види палива; – у процесах спалювання в побутовому секторi; – у специфiчних процесах хiм. виробництва, в ходi яких утворюються промiжнi хiм. сполуки та побiчнi продукти. Слід сказати, що критерій ГДК для Д. абсолютно неприйнятний. Це виходить з того доведеного факту, що не існує настільки малої дози Д., яка була б безпечною. Допустима добова доза, встановлена у Росії, дорівнює 10 пікограмам на кг ваги за добу, ам. норма – 6 фемтограмів на кг ваги за добу, проте ці норми встановлені від безсилля, оскільки вже існуючі забруднення Д. у зах. країнах настільки значні, що ці норми легко перекриваються. Š 231, 266 101

«Діра» озонова – простір в озоносфері планети з пониженим (до 50 %) вмістом озону (сер. темпи розширення – 4 % протягом року). Š 130 Дія – робота, діяльність, здійснення чогось; діяння, чин, акція; робота, функціонування якоїсь машини, аґреґату, підприємства тощо; одиниця процесу діяльності, спрямована на досягнення визначеної мети; вплив на когось, на щось; виявлення сили, енергії чогось.  Вплив Š 121, 122 Дія адитивна – сукупна сумарна Д. кількох факторів, результатом якої є сума Д., які проявляє кожний із цих факторів, діючи окремо. Š 237 Дія вод шкідлива – явища і процеси, які відбуваються за прямої чи непрямої участі вод і завдають збитків навколишньому середовищу, населенню та галузям економіки (затоплення, підтоплення й ін. шкідлива Д. поверхневих чи підземних вод на певні території й об’єкти). Š 18, 100 Дія іонізуючого випромінювання на клітини опосередкована – Д., при якій енергія випромінювання поглинається водою, цукрами, амінокислотами, вітамінами та ін. низькомолекулярними сполуками клітини, а макромолекули білків, ферментів, нуклеїнових кислот пошкоджуються продуктами радіолізу – вільними радикалами, що мають значну реакційну здатність. Š 108 Дія іонізуючого випромінювання на клітини пряма – Д., при якій енергія випромінювання поглинається безпосередньо в макромолекулах білків, ферментів, нуклеїнових кислот і призводить до їх інактивації. Š 108 Дія комбінована – одночасна чи послідовна сумарна Д. кількох факторів однієї природи (напр., Д. низки хім. речовин при тому самому шляху надходження).  Дія комплексна, Дія сукупна Š 247 Дія комплексна – багатопланова Д. одного фактора (напр., надходження тієї самої речовини в організм з різних середовищ і різними шляхами – з повітрям, водою, їжею; перорально, респіраторно, крізь шкіру тощо).  Дія комбінована, Дія сукупна Š 247 Дія кумулятивна – сумація Д. всіх порцій одного фактора з підсиленням 102

заг. Д., але із збереженням її характеру; зміна характеру Д. фактора у зв’язку з її якісною зміною внаслідок кількісного збільшення; підсилення Д. хім. речовини або ін. діючого аґента, пов’язане з їх накопиченням в особині, харчовому ланцюзі, екосистемі або їх сукупностях. Š 121 Дія пролонгована [t лат. prolongo – продовжую] – Д. забруднюючих речовин, яка проявляється в наступних поколіннях живих істот і полягає у появі шкідливих мутацій, у генетичних розладах тощо. Š 108 Дія радіаційна – шкідлива чи (за певних умов) корисна Д. іонізуючого випромінювання на живі організми. Š 73 Дія синергічна – збільшення (або зменшення) сили Д. одного фактора при наявності іншого (або інших), тобто комплексна Д. кількох факторів, при якій заг. ефект виявляється іншим, ніж при Д. кожного фактора окремо. 1 Потенціювання, Синергізм Š 121, 237 Дія сполучна – Д. всього розмаїття фіз., хім. і біол. факторів навколишнього середовища. Š 247 Дія сукупна – сумарна Д. кількох факторів різної природи (напр., хім. речовини й ультрафіолетового випромінювання).  Дія комбінована, Дія комплексна Š 247 Дія токсична – шкідлива Д. отруйних речовин на живі організми. Š 73 Діяльність – специф. людська форма відношення до навколишнього світу, змістом якої є його цілеспрямована зміна і перетворення в інтересах людей; умова існування суспільства. Д. вкл. в себе мету, засоби, результат і сам процес. Š 250 Діяльність антропогенна – Д. людини, що пов’язана з реалізацією екон., рекреаційних та культурних інтересів і вносить фіз., хім. та біол. зміни у довкілля. Š 109 Діяльність водогосподарська – Д. громадян та юр. осіб, пов’язана з використанням, відновленням та охороною водних об’єктів. Š 18 Діяльність геологічна – виробнича, наукова та ін. Д., пов’язана з геол. вивченням надр. Š 150 Діяльність гідрометеорологічна – Д. нац. гідрометеорологічної служби, ін. юр. осіб незалежно від форм власності та

Діяльність господарська – Догляд за ландшафтом фіз. осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофіз. процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юр. та фіз. осіб. Š 148 Діяльність господарська – всі сторони Д. людини, спрямовані на задоволення її утилітарних потреб, що прямо чи опосередковано стикаються з природним середовищем і спричинюють в ньому зміни. Š 253 Діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання – будь-яка сукупність видів Д., при здійсненні яких використовуються ДІВ: придбання, володіння, збут, експлуатація, використання. Š 162 Діяльність намічувана господарська або інша – будь-який проект, пропонована політика, програма, план дій або ін. захід, що може вплинути на навколишнє природне середовище і є об’єктом екол. експертизи. Š 125, 273 Добрива – органічні та мінеральні речовини, які містять елементи живлення рослин. Д. вносять у ґрунт, їх розчином обприскують рослини, обробляють насіння. При правильному заст. д. покращують живильний, водний, повітряний і тепловий режими ґрунту, його аґрономічні властивості, підвищують врожай та його якість. Š 250 Добрива мінеральні – пром. речовини або природні корисні копалини, які містять поживні речовини (елементи) для росту і розвитку рослин і використовуються для підвищення родючості ґрунту. Š 47 Добродійник – особа (чи організація), яка здійснює пожертвування і не отримує взамін послуг або матеріальної вигоди від об’єкта добродійності. Š 2 Добродійність – безвідплатна передача фін. коштів (добродійне пожертвування), майна, товарів на потреби соц. або ін. характеру. Š 2

Доза – Доза мінімальна смертельна

Добсон – одиниця кількості озону над певним місцем Землі, яка дорівнює товщині шару озону 10 мкм. Š 131 Добування – добування, полювання, рибальство, вилов, порушення спокою, навмисне вбивство або намагання здійснити такі дії. Š 83 Довговічність ландшафту – період часу, впродовж якого ландшафт або його динамічна стадія існували чи можуть існувати, зберігаючи осн. риси своєї структури і функціонування. Š 247 Довгота – одна з координат у низці систем сферичних координат, яка визначає розташування точок на поверхні Землі, Сонця, планет та на небесній сфері відносно початкового меридіану. Š 250 Довгота астрономічна – двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана. Š 121 Довгота геодезична – двогранний кут між площинами геод. меридіана даної точки і початкового геод. меридіана. Š 121 Довжина водотоку – відстань по сер. лінії водотоку від гирла до витоку. Š 100 Довжина напірного фронту – протяжність напірного фронту, вимірювана на рівні гребеня водопідпірної споруди. Š 100 Довкілля – оточення, навколишній світ. 1 Середовище навколишнє природне Š 122 Догляд за безпекою гідротехнічних споруд – реґулярні інструментальні контрольні спостереження за станом гідротехн. споруд, що проводяться службою експлуатації у відповідності з проектом; систематичні планові централізовані обстеження спеціалізованими комісіями, періодичність яких встановлюється з урахуванням класу капітальності та специфіки роботи споруд; спец. обстеження та дослідження, для проведення яких у кожному окремому випадку складається особлива програма. Š 171 Догляд за ландшафтом – система реґулярних заходів, спрямованих на підтримання властивостей ландшафту у такому стані, при якому успішно виконуються покладені на нього соц.-екон. функції. Š 40

103

Доза [гр. dósis – порція, приймання] – точно відмірена кількість чогось (речовини, ліків); кількість речовини, що була введена або надійшла в організм. Š 121, 250 Доза абсолютно смертельна – найменша кількість токсикантів, яка спричинює за фіксований період загибель 100 % піддослідних тварин. Позн. символом LD100. Š 121 Доза активного мулу (Ε концентрація активного мулу в аеротенку) – кількість сухої речовини активного мулу у муловій суміші, що припадає на одиницю об’єму аеротенка, виражена в г/л чи кг/м3. Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Доза антропогенного фактора – кількісна характеристика антропогенного впливу на певний простір. Š 112 Доза гранично допустима (ГДД) – макс. кількість забруднюючої речовини або ін. шкідливого аґента, проникнення якої (при диханні, з їжею тощо) або вплив на організми чи їх угруповання ще не призводить до згубної дії; Š 247, 121 макс. кількість речовин, яка при дії на організм людини не викликає в неї та у її нащадків негативних змін Š 120 Доза (поглинута) еквівалентна – доза, яка враховує біол. ефективність іонізуючого випромінювання, що визначається лінійною щільністю іонізації – лінійною передачею енергії (чим вона вища, тим більший ступінь біол. пошкодження). Дорівнює поглинутій дозі, помноженій на відповідний коеф. якості k, що дорівнює для рентґенівського, бета- та гамма-випромінювання 1, для альфа-випромінювання 20 і для нейтронного випромінювання 10. Š 168, 108 Доза еквівалентна ефективна – індивідуально отримана доза, що відображає сумарний ефект опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров’я в цілому. Обчислюється як сума добутків еквівалентної дози на відповідні коеф. для всіх органів і тканин організму. Коефіцієнти радіаційного ризику для різних тканин (органів) людини внаслідок рівномірного опромінення всього тіла, які встановлені Міжн. комісією з радіаційного захисту для обчислення д.е.е., мають такі значення: червоний кістко104

вий мозок – 0.12; кісткова тканина – 0.03; молочні залози – 0.15; легені – 0.12; яєчники або сім’яники – 0.25; щитовидна залоза – 0.03; ін. органи – 0.30; організм у цілому – 1.00. Š 208, 108 Доза еквівалентна ефективна колективна (популяційна) – сума індивідуальних доз, зумовлених певним конкретним джерелом іонізуючого випромінювання, що показує заг. вплив джерела на здоров’я населення (популяції). Визначається як сума індивідуальних ефективних еквівалентних доз, отриманих групою людей, і виражається у людино-зівертах (люд.-Зв). Заст. д.е.е.к. дозволяє проводити порівняння впливу різних джерел іонізуючого випромінювання чи технологій, які його продукують. Š 108 Доза еквівалентна ефективна колективна очікувана (повна) – колективна ефективна еквівалентна доза, яку отримають багато поколінь людей від певного радіоактивного джерела за весь період його дії. Š 108 Доза експозиційна – величина, що хар. іонізуючу здатність рентґенівського та гамма-випромінювання у повітрі. Знаючи величину д.е., можна за доп. відповідних коеф. обчислити значення поглинутої дози. Š 108 Доза завантаження в метантенк (по об’єму або по сухій речовині) – відношення об’єму осаду, поданого у метантенк, до робочого об’єму метантенка (у %), або маса осаду (у кг сухої речовини), поданого протягом доби на одиницю об’єму метантенка. Š 100 Доза завантаження камери бродіння добова – виражене у відсотках відношення добової кількості осаду, завантажуваного у камеру бродіння, м3, до об’єму камери бродіння, м3. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Доза максимальна стерпна – найбільша доза токсикантів, введення якої в організм не спричинює його загибелі, хоча й супроводжується симптомами отруєння. Позн. символом LD0 (або CD0). Š 121 Доза мінімальна смертельна – найменша кількість токсикантів, яка при введенні в організм викликає за певний період загибель окремих найбільш чутливих піддослідних тварин. Позн. символом LDMIN. Š 121

Доза (на)півлетальна (середня смертельна) – Док наливний Доза (на)півлетальна (середня смертельна) – доза половинної виживаності – величина дози шкідливого аґента, яка спричинює загибель половини (50 %) піддослідних тварин за певний строк. Позн. символами CD50 (смертельна доза токсиканта, при якій спостерігається загибель 50 % піддослідних організмів) або LD50 (летальна доза). Часто користуються показниками LC50 (летальна концентрація) та CK50 (смертельна концентрація). Š 121 Доза поглинута (увібрана) – кількість енергії, поглинута одиницею маси (об’єму) опроміненої речовини. Пошкодження, викликані у живому організмі випромінюванням, будуть тим більшими, чим більше енергії воно передає тканинам. Š 108 Доза речовини порогова – доза речовини, що викликає у біол. організму відгук, який не м.б. скомпенсований за рахунок гомеостатичних механізмів – механізмів підтримання внутрішньої рівноваги організму. Š 109 Доза середня смертельна при введенні у шлунок – доза пестициду‚ що спричинює загибель 50 % тварин при одноразовому введенні у шлунок (при спостереженні протягом двох тижнів). Š 22 Доза середня смертельна при нанесенні на шкіру – доза пестициду‚ що спричинює загибель 50 % тварин при одноразовому нанесенні на шкіру (при спостереженні протягом двох тижнів). Š 22 Доза токсична – кількість речовини (шкідливого аґента), віднесена, як пр., до одиниці маси тварини чи людини, яка викликає певний токсичний ефект (отруєння організму). Чим менша д.т. речовини, тим вища її токсичність. Розрізняють сер. смертельні (ЛД50), абсолютно смертельні (ЛД100), мін. смертельні (ЛД0–10) та ін. дози. Числа в індексі відображають імовірність (у %) виникнення певного токсичного ефекту – в даному випадку, смерті у групі піддослідних тварин. Величини д.т. залежать від шляхів надходження речовин в організм. Š 121, 132, 6 Доза хлору – кількість активного хлору, необхідна для знезаражування одиниці об’єму стічних вод, виражена у мг/л чи г/м3. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249

Док плавучий – Домішка в атмосферному повітрі первинна

Доза хлору розрахункова – Д. хлору, яка приймається при розрахунку споруд для знезаражування стічних вод. Становить: 10 г/м3 для стічних вод після мех. очистки; 5 г/м3 для стічних вод після мех. очистки при ефективності відстоювання більше 70 % і неповної біол. очистки; 3 г/м3 для стічних вод після повної біол., фіз.-хім. і глибокої очистки. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Дозвіл на перевезення радіоактивного матеріалу – разовий документ, який видається на вантаж уповноваженим на це органом виконавчої влади для перевезення певної кількості радіоактивного матеріалу. Š 181 Дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства – документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спец. використання водних живих ресурсів на спец. визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках). Š 66, 199 Дозвіл на промисел водних живих ресурсів – офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувача на спец. використання визначених водних живих ресурсів на пром. ділянках відповідно до затверджених лімітів та виділених квот. Š 194 Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів – офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувачів на спец. використання у конкретних водоймах визначених водних живих ресурсів у межах затверджених лімітів та виділених користувачам квот. Š 166, 164, 204, 203 Дозвіл на спеціальне використання диких тварин та ін. об’єктів тваринного світу – документ, який засвідчує право користувачів на використання конкретних видів (груп видів) тварин та ін. об’єктів тваринного світу. Š 198 Док [голл. dok, англ. dock] – портова споруда для огляду, фарбування і ремонту, а також інколи для будування суден. Š 100 Док наливний – сухий Д., в якому рівень води м.б. піднятий значно вище горизонту в акваторії з метою підйому судна на рівень портової території для його ремонту. Š 100 105

Док плавучий – понтон, забезпечений баластними камерами, які дозволяють реґулювати його занурювання і спливання з метою оголення підводної частини введеного у д.п. судна при ремонті останнього. Š 100 Док сухий – споруда у вигляді басейну, що сполучається з акваторією за доп. воріт і може наповнюватися водою та осушуватися для підйому суден з води, огляду і ремонту їх підводної частини. Š 100 Документ [t лат. documentum – посвідчення] – матеріальний носій даних (папір, кіно- чи фотоплівка, магнітна стрічка, перфокарта тощо) із записаною на ньому інформацією, призначений для її передачі у часі і просторі; д. можуть містити тексти, зображення, звуки тощо; інформаційний об’єкт, який містить відомості в установленій формі і має юр. силу; у вузькому значенні – діловий папір, що юр. підтверджує якийсь факт чи право на щось. Š 121, 250 Документ електронний – сукупність даних у пам’яті комп’ютера, які перетворюються для сприйняття їх людиною за доп. програмних і апаратних засобів. Š 121 Документ нормативний (НД) – юр. Д., який встановлює заг. ознаки, порядок здійснення, правила і (або) характеристики, що стосуються різних видів діяльності та їх результатів. Š 121 Документ первинний – Д., що містить засадничу інформацію і використовується в автоматизованій системі для створення вхідного повідомлення. Š 121 Документ похідний – Д., що утворюється в результаті логічного і (або) аналітичного перероблення інформації, яку містять первинні документи або документ. Š 121 Документ проектний – Д., в якому подане одне або кілька пpоектних pішень. Š 121 Документація містобудівна – затверджені текстові і графічні матеріали, якими реґулюється планування, забудова та ін. використання територій. Š 221 Документація на систему – сукупність взаємопов’язаних документів, що описують вимоги, можливості, обмеження,

106

пpоектування, pежими pоботи і супpовід системи. Š 121 Документація на систему автоматизовану – комплект взаємопов’язаних документів, що повністю визначають техн. вимоги до автоматизованої системи, проектні та орг. рішення з її створення і функціонування. Š 121 Документація пpиймальна – документація на систему, в якій зафіксовані відомості, що підтвеpджують готовність системи до пpийняття її в експлуатацію та відповідність системи вимогам ноpмативних документів. Š 121 Документація проектна – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, техн., технол. рішення, а також кошториси об’єктів будівництва. Š 221 Документація тендерна – комплект документів, який містить поряд з іншою інформацію про об’єкт та умови проведення тендера. Š 224 Долина річки (річкова, водотоку) – відносно вузьке і витягнуте у довжину (коритоподібне), зазвичай звивисте заглиблення у земній поверхні, утворене віковою діяльністю стікаючої по поверхні землі води, при наявності русла сучасного потоку, яке хар. поздовжнім похилом дна з пониженням у напрямку течії. Š 61, 100, 108 Долина річки підвішена (русло підвішене) – річкова долина (русло), дно якої (якого) розташоване вище рівня підґрунтових вод. Š 100 Домінанти [t лат. dominans (dominantis) – панівний] – види, що переважають (кількісно або за масою) в угрупованнях (фітоценозах). Відрізняються енергією росту і розвитку, значно змінюють умови зростання, обмежуючи тим самим існування в угрупованні багатьох організмів. Š 246 Домішка в атмосферному повітрі – розсіяна в атм. повітрі речовина, яка не входить до його постійного складу. Š 31 Домішка в атмосферному повітрі вторинна – домішка в атм. повітрі, яка утворилася в результаті перетворення первинних домішок. Š 30 Домішка в атмосферному повітрі первинна – домішка в атм. повітрі, яка

Домішки у воді – Дощ одиничний зберегла за інтервал часу, що розглядається, свої фіз. і хім. властивості. Š 30 Домішки у воді – неорганічні чи органічні речовини, а також мікроорганізми, які знаходяться у воді на її поверхні (у вигляді плівки) або в її товщі (у завислому, колоїдному чи розчиненому стані). Š 100 Домішки у воді колоїдні – домішки води розміром від 0.1 до 0.01 мкм. За ступенем дисперсності знаходяться між суспензіями і розчинами. Не осаджуються, однак можуть видалятися коагуляцією, фільтруванням крізь мембрани, біол. методами. Š 71, 72, 252, 102 Домішки у воді нерозчинні – домішки, що знаходяться у воді у вигляді крупних завислих частинок діаметром більше десятих часток мм, а також у вигляді суспензії, емульсії чи піни (частинки розміром від десятих часток мм до 0.1 мкм). Š 71, 72, 252, 102 Домішки у воді розчинені – домішки води розміром < 0.001 мкм, що знаходяться у молекулярно-дисперсному стані або дисоційовані на іони. Š 71, 72, 252, 102 Доочистка стічних вод реаґентна – доочистка біол. очищених стічних вод із заст. коагулянтів або флокулянтів. Š 1, 101 Доповідь – публічне або письмове повідомлення на якусь тему. Š 9 Доповідь (звіт) з екологічної оцінки – документ, в якому висвітлені результати екол. оцінки з метою інформування осіб, що приймають рішення, і, як пр., широкої громадськості. Š 273 Доповідь з питань безпеки – письмовий документ, який містить техн., адм. та оперативну інформацію із зазначенням факторів підвищеного ризику і небезпек на об’єкті підвищеної небезпеки та заходів щодо контролю за ними, в якому обґрунтовуються заходи, вжиті для встановлення безпеки на об’єкті. Š 76 Доповідь про стан навколишнього природного середовища – Д., яка забезпечує оцінку стану навколишнього природного середовища, антропогенного впливу на нього і реакції навколишнього середовища на цей вплив, а також прогноз змін цього стану та рекомендації щодо прийняття відповідних управлінських рішень. Š 273, 108

Дощ орографічний – Дробарка

Доповідь про стан навколишнього природного середовища Національна (реґіональна) – узаг. комплексна інформація про екол., радіаційну обстановку та стан захворюваності населення, випадки і причини екстремального забруднення довкілля, наслідки і результати ліквідації цих явищ, екол. прогнози, а також про притягнення винних до відповідальності (на державному або на реґінальному рівні). В Україні щорічно готується Мінекоресурсів України та ін. спец. уповноваженими органами (суб’єктами державної системи моніторингу довкілля) і подається Верховній Раді України (ст.25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Š 108 Дослідження (наукове) – процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Хар. об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю, точністю; має два рівні – емпіричний і теоретичний. Найбільш поширений поділ д. на фундаментальні і прикладні, кількісні та якісні, унікальні і комплексні. Š 250 Дослідження з оцінки впливу – збір, аналіз і документування інформації, необхідної для оцінки впливу. Š 125 Дослідження ландшафтно-геохімічні – вивчення і картографування просторової (геогр.) та геохім. диференціації ландшафтів. Š 121 Достовірність – форма існування істини, обґрунтованої яким-небудь способом (напр., екпериментом, логічним доказом), для суб’єкта пізнання. Š 250 Достовірність вимірювань – стан вимірювань, при якому похибки вимірювань відповідають встановленим нормам точності. Š 121 Достовірність карти – міра правдивості нанесених на карту даних на момент її складання. Š 121 Дощ – рідкі атм. опади, що випадають на земну поверхню з хмар у вигляді крапель, діаметр яких перевищує 0.5 мм (при меншому розмірі опади наз. мрякою). Š 250, 100 Дощ обложний – тип Д. порівняно довгої тривалості, що покриває велику територію, з порівняно низькою інтенсивністю, яка мало змінюється у часі. Š 100 Дощ одиничний – тип Д. з рівномірною інтенсивністю і прийнятою, зазвичай 107

невеликою, тривалістю (частина часу добігання), який вибирається для створення одиничного гідрографа. Š 100 Дощ орографічний – тип Д., обумовлений охолодженням висхідних потоків повітря, спричинених підвищенням рельєфу місцевості. Š 100 Дощоприймач – споруда на каналізаційній мережі, призначена для приймання і відведення дощових вод. Š 100, 43 Дощування – поверхневе зрошення штучним дощем. Š 100 Драга [t англ. to drag – волочити] – плавучий землечерпальний аґреґат для механізованої розробки розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини, олова тощо); прилад для добування глибоководних тварин і рослин з дна водойм. Š 246 Драговина (дряговина) – грузьке, багнисте, болотисте місце. Š 122 Дрейф льоду [t голл. drijven – плавати] – переміщення льоду під дією вітру і течії. Š 100 Дрена (застар. – дрен) [t англ. drain – осушувати] – підземний штучний водотік – канава, керамічна, пластмасова чи ін. труба або порожнина, закладена (влаштована) у ґрунті чи споруді і призначена для збору і відведення надлишку вологи з ґрунту або пониження рівня підземних вод. Š 245, 250, 100 Дрена гідромеліоративна – елемент гідромеліоративної мережі для збору і відведення поверхневих та підземних вод. Š 100 Дрена кротова – гідромеліоративна Д. у вигляді циліндричної порожнини у ґрунті. Š 100 Дрена ловча – гідромеліоративна Д. обгороджувальної (захисної) осушувальної мережі, призначена для перехоплення припливу підземних вод до осушуваних земель. Š 100 Дрена нагорна – гідромеліоративна Д. обгороджувальної (захисної) осушувальної мережі, призначена для перехоплення схилових вод, що стікають до осушуваних земель. Š 100 Дрена щілинна – гідромеліоративна Д. у вигляді вузької щілини у ґрунті. Š 100 Дренаж [фр. drainage t англ. drain – осушувати] – осушення болотистого ґрунту за доп. відкритих канав або пористих 108

(чи з боковими отворами) труб (дрен), прокладених під землею; система канав і труб (дрен) для осушення с.-г. земель, відведення від споруд підземних (підґрунтових) вод і пониження їх рівня. Воду з дренажної мережі зазвичай виводять за межі осушуваної території у водоприймач; пристрій для збору і відведення води, що профільтрувалася, або підземних вод. Š 100, 42 Дренаж біофільтра – верхнє дірчасте дно біофільтра, на якому розміщується завантаження. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Дренаж вертикальний – система колодязів (свердловин), розташованих на землях, які заболочуються і засолюються, з метою штучного пониження рівня підземних вод шляхом відкачування їх з колодязів (свердловин). Š 100 Дренаж відвідний – пристрій у тілі й основі греблі, за доп. якого зосереджується і відводиться профільтрована вода. Š 100 Дренаж гідромеліоративний – частина осушувальної мережі, що забезпечує збір і відведення води у провідну мережу та у приймач дренажної води. Š 100 Дренаж гідромеліоративний горизонтальний – гідромеліоративний Д., дрени якого займають горизонтальне положення або мають незначний похил. Š 100 Дренаж гідромеліоративний кротовий – горизонтальний гідромеліоративний Д. у вигляді кротових дрен. Š 100 Дренаж гідромеліоративний щілинний – горизонтальний гідромеліоративний Д. у вигляді щілинних дрен. Š 100 Дренаж основи греблі – система пристроїв в основі греблі для збору профільтрованої води і відведення її у нижній б’єф. Š 100 Дренаж тіла греблі – система пристроїв у тілі греблі для збору профільтрованої води і відведення її у нижній б’єф. Š 100 Дренаж фільтра – пристрій для рівномірного розподілу промивної води і повітря по площі фільтра, збору і відведення фільтрованої води. Š 100 Дробарка – пристрій для подрібнення покидьків, які знімаються з решіток. Š 19, 68, 270, 271, 75

Дроб’янки – Еволюція Дроб’янки – заг. назва бактерій та синьозелених водоростей. Хар. відсутністю морфологічно оформленого клітинного ядра та дійсного статевого процесу. Деякі систематики виділяють д. у самостійне царство.Š 250 Дублювання екологічне [фр. doubler] – відносна функціональна взаємозамінність популяцій (ценопопуляцій) видів однієї трофічної групи в екосистемі. Д.е. – один з механізмів забезпечення надійності (сталості) екосистем, оскільки при д.е. зниклий або знищений вид, як пр., замінюється функціонально близьким. Š 247 Думка громадська – судження більшості народу з питань суспільного життя, що торкаються його інтересів і потребують практичного вирішення. Š 9 Дюкер [нім. Düker t лат. ducere – проводити] – увігнута напірна ділянка водоводу чи газопроводу, прокладена під перешкодою на трасі (річкою, каналом, дорогою тощо) або по схилу пересіченої ним долини. Š 245, 250, 100 Дюни [нім. (однина) Düne] – піщані пагорби або гряди, що виникають (найчастіше по узбережжях морів, озер, річок) під дією вітру і ним безперервно переміщуються. Позапустельні д. мають параболічну форму; «роги» д. спрямовані проти вітру, звернений до вітру схил д. довгий і пологий, увігнутий, протилежний йому – крутий і випуклий. Висота д. – від кількох до 100 м, швидкість переміщення – до кількох м за рік. Материкові д. – бархани. Š 245, 250 Дюни в руслі річки – піщані гряди масового поширення, які переміщуються по дну річкового русла; хар. серпоподібними обрисами у плані, мало різняться за розмірами (на певній ділянці), розташовуються відносно одна одної в осн. безладно, лише злегка нагадуючи шаховий порядок. Š 100

Еври... – Ежектор водоповітряний

Е Ліс – то найперше «зелений друг», а вже потім – господарські ресурси. О.Степаненко, координатор ЕГО «Зелений Світ» Евапоратор [лат. evaporatio t vapor – пара] – прилад для випарювання, випарювач. Š 245 Евапорація [лат. evaporatio – випаровування] – випарювання, випаровування Š 245 Евапорометр [t лат. evaporo – випарюю + ...метр] – прилад для вимірювання випаровування з різних природних поверхонь. Š 100 Евапотранспірація [t лат. evaporo – випарюю + транспірація] (Ε випаровування сумарне) – кількість вологи, що переходить в атмосферу у вигляді пари в результаті десукції і наступної транспірації (фізіол. випаровування) та фіз. випаровування з верхнього шару ґрунту і з поверхні рослинності. Е. виражається в мм водного стовпа і корелює з біопродуктивністю екосистем. Š 247, 100 Евкаріоти (еукаріоти) [t гр. éu – добре, повністю + káryon – ядро] – організми (всі, крім бактерій, включаючи ціанобактерії), які мають, на відміну від прокаріотів, оформлене клітинне ядро, відокремлене від цитоплазми ядерною оболонкою (мембраною). Генетичний матеріал е. міститься у хромосомах. Клітини е. мають мітохондрії, пластиди та ін. органоїди. Для е. характерний статевий процес. Š 131, 250, 108 Еволюція [t лат. evolutio – розгортання] – у шир.зн. – уявлення про зміни у суспільстві та природі, їх спрямованість, порядок, закономірності (певний стан якоїсь системи розглядається як результат б.-м. тривалих змін її попереднього стану; у більш вузькому значенні – уявлення про повільні, поступові кількісні зміни (на відміну від революції); необоротний історичний розвиток живої природи. Визначається змінністю, спадковістю та природним відбором організмів. Супроводжується їх пристосуванням до умов існування, утворенням та відмиранням видів, перетворенням біогеоценозів і біосфери в цілому. Š 121, 250 109

Еври... [t гр. eurýs – широкий] – перша частина складних слів, що означає: широкий, різноманітний, багатогранний, напр., еврибіонти. Š 246 Еврибіонти [t еври... + ...біонти] (Ε організми еврибіонтні) – організми, здатні існувати в різноманітних умовах навколишнього середовища. Е. властиві широкі ареали. Š 246 Евристика [t гр. heurísko: – знаходжу, відшукую, відкриваю] – «мистецтво знаходити істину» – система логічних прийомів і методичних правил теоретичного дослідження, неформальний, інтуїтивний метод вирішення проблем, в якому зроблені кроки оцінюються з точки зору просування до цілі. Помилкові кроки анулюються, а правильні – продовжуються таким самим чином; наука, що вивчає продуктивне творче мислення (евристичну діяльність). Š 121, 245, 250 Евритопність [t еври... + гр. tópos – місце] – здатність живих організмів існувати в різноманітних умовах середовища (напр., очерет звичайний – по берегах водойм, у воді, на солонцях та солончаках). Š 97, 250 Евтрофування (евтрофікація) вод [t гр. éu – добре + trophía – харчування + лат. facio – роблю] – підвищення рівня первинної біол. продуктивності водних об’єктів внаслідок збільшення вмісту у воді біогенних елементів (особливо азоту і фосфору) під дією антропогенних чи природних факторів. Спочатку із збільшенням концентрації біогенних речовин спостерігається бурхливий розвиток водної рослинності – перев., синьозелених водоростей, після відмирання яких біомаса опускається на дно, де відбувається її мінералізація із споживанням великої кількості розчиненого кисню, після повного вичерпання якого розпочинається її безкисневе бродіння з виділенням метану (СН4) та сірководню (H2S), що отруюють водойму і призводять до загибелі більшості гідробіонтів (окрім анаеробних мікроорганізмів). М.б. результатом природного старіння водойми (природне е.в.) або збагачення водного об’єкта біогенними елементами, що надходять із стічними водами, а також з поверхневим стоком з полів, де заст. 110

добрива (антропогенне е.в.). Для евтрофних водойм характерна багата літоральна та субліторальна рослинність, рясний планктон. 1 Цвітіння вод Š 61, 247, 121, 73, 250, 100, 29, 108 Едасфера [t гр. edaphos – основа, ґрунт + ...сфера] – простір, що оточує організм, на який він впливає в процесі життєдіяльності, змінюючи фіз. і хім. показники середовища (створює власний мікроклімат і чинить електричний, термічний, радіоактивний, фітонцидний, сольовий та ін. вплив). Š 237 Едафон [t гр. edaphos – основа, ґрунт] – термін, запроваджений нім. біологом Р.Франсе для позначення сукупності організмів (лише їх активних стадій розвитку), що живуть у ґрунті і являють собою замкнене угруповання. Пізніше е. почали називати сукупність усіх живих істот, що існують у ґрунті. Š 246 Едафотити – екол. типи рослинності, сформовані на ґрунтах різних типів. Š 246 Едафотоп (Ε педотоп [t гр. pedon – ґрунт + tópos – місце, місцевість]) – ділянка ґрунтового покриву разом з частиною літосфери і гідросфери, що входять до складу біогеоценозу. Š 121 Едифікатор [t лат. aedificator – будівник] – вид, що відіграє осн. роль у створенні біосередовища в екосистемі та структури біоценозу і визначає їх особливості – в осн. види рослин у рослинних угрупованнях. Напр., у соснових лісах – сосна, у степу – ковила. Š 121, 250 Ежектор [фр. éjecteur – викидаючий t лат. jacto – кидаю] – струминний насос для відсмоктування або переміщення газів чи рідин. Діє завдяки розрідженню, створеному робочим середовищем (рідиною, парою чи газом).  Інжектор Š 246 Ежектор водоповітряний – струминний апарат для ежекції повітря при напірній флотації, який працює за рахунок напору води, створюваного флотаційним насосом. Установлюється на перемичці між напірним та усмоктувальним патрубками флотаційного насоса, коли витрата повітря не перевищує 2-3 % витрати рідини, що перекачується через насос, та на напірному трубопроводі на-

Екватор – Екологія соса – при більшій витраті повітря. Š 20, 68, 107, 134, 243 Екватор [t пізньолат. aequator – зрівнювач] – лінія перерізу земної поверхні площиною, що проходить через центр Землі перпендикулярно до осі її обертання. Ділить земну кулю на Півн. та Півд. півкулі. Служить початком відліку геогр. широти. Довжина 40 075 696 м. Š 250 Еквівалент [t пізньолат. aequivalens (aequivalentis) – рівнозначний, рівноцінний] – предмет або кількість, рівноцінні, рівнозначні, рівносильні або такі, що відповідають у якомусь відношенні іншим і можуть служити для них заміною або вираженням; хім. е. – така кількість хім. елемента, яка сполучається з однією часткою водню або заміщує її. Š 245, 250 Еквівалент рентґена біологічний (бер) – поглинута живою тканиною доза іонізуючого опромінювання, що відповідає 1 рентґену. Š 131 Еквідистанти [t лат. aequus – однаковий + distantia – відстань] – лінії, що з’єднують на карті водозбірного басейну точки, які знаходяться на однаковій відстані від замикаючого створу. Š 245, 100 Екзарація [t пізньолат. exaratio – виорювання] (Ε виорювання льодовикове) – знесення поверхні гірських порід льодовиком, що рухається; руйнування ложа льодовика вмерзлими у лід уламками гірських порід. Š 245, 250 Екзо... [t гр. éxo: – зовні] – частина складних слів, що означає зовнішній, вказує на зв’язок із зовнішнім середовищем, напр., екзосфера. Š 250 Екзогенний [t екзо... + ...генний] – зовнішнього походження або викликаний зовнішніми причинами. ☯ Ендогенний Š 245, 250 Екзосфера [t екзо... + ...сфера] (Ε сфера розсіювання, атмосфера зовнішня, магнітосфера) – зовнішній шар атмосфери, що починається з висоти 8001000 км і простягається на висоту до 2-3 тис.км. Хар. дуже високими температурами (500-2500°С), надзвичайним розрідженням газів, присутністю іонів кисню, гелію і водню та величезною швидкістю їх переміщення, яка наближається до критичної (11.2 км/с) і дозволяє їм переборювати сили земного тяжіння та

Екологія глибинна (фундаментальна) – Екосистема

опір магнітного поля й вириватися з атмосфери та розсіюватися у міжпланетному просторі. Особливо інтенсивно вириваються атоми водню, які утворюють навколо Землі своєрідну корону, що оточує планету до висоти ~ 20 тис.км. 1 Магнітосфера Š 250, 108 Еко... [t гр. óikos – дім, домівка, місцеперебування] – частина складних слів, що вказує на зв’язок з екологією. Екогеологія (Ε геологія екологічна) – розділ геології, що вивчає склад, властивості, стан та можливу зміну геол. середовища внаслідок природного чи техногенного впливу. Š 121 Екокліп [t еко... + англ. clip – кліп (жарг.)] – короткий, на 1-2 хв фільм на екол. тему, що демонстpується по телебаченню у паузі між заявленими у програмі передачами. Š 9 Екологія [t еко... + ...логія] – синтетична біол. (біоекол.) наука про взаємовідносини живих організмів та їх системних сукупностей (особин, популяцій, біоценозів тощо) між собою та із середовищем їхнього існування в умовах антропогенного впливу. Термін «е.» запропонований у 1866 нім. біологом-еволюціоністом Е.Ґеккелем. Об’єктами е. м.б. популяції організмів, види, угруповання, екосистеми та біосфера в цілому. Із середини ХХ ст. у зв’язку з посиленням впливу людини на природу е. набула особливого значення як наукова основа раціонального природокористування та охорони живих організмів. В основу е. покладені енергетичний та балансовий принципи існування екосистем, теорія трофічних (харчових) рівнів і ланцюгів, які забезпечують можливість вивчення потоків речовини, енергії та інформації в екосистемах, зміни їх структури і діяльності під впливом факторів середовища, у т.ч. й спричинених діяльністю людини. Нині е. складається з низки наукових галузей та дисциплін. Так, за розмірами об’єктів вивчення е. поділяють на аутоекологію (організм і його середовище); демекологію (популяція та її середовище); синекологію (біотичне угруповання та його середовище); геогр., або ландшафтну е. (крупні геосистеми, геогр. процеси за участю живої речовини та їх середовище); мегаекологію, або глобальну е. (вчення про 111

біосферу Землі). По відношенню до предметів вивчення е. поділяють на е. мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин, людини, с.-г., пром. (інж.), заг. е. (як теоретично узагальнюючу дисципліну). За середовищем і компонентами вивчення вирізняють е. суходолу, прісних водойм, морську, Крайньої Півночі, високогірну, хім. (геохім., біогеохім.) тощо. За підходами до предмету вирізняють аналітичну і динамічну е. З точки зору фактора часу розглядають історичну та еволюційну е. В системі е. людини виділяють соц. е. (взаємовідносини соц. груп суспільства із середовищем їх життя), е. індивіда та е. людських популяцій. Š 121, 130, 250, 108 Екологія глибинна (фундаментальна) – філософський напрям та природоохоронна течія, що ставить на чільне місце рівноцінність людського і нелюдського життя. Термін запроваджений ноpв. філософом А.Hессом. Š 8 Екологія ландшафтна – науковий напрям, що вивчає ландшафти шляхом аналізу екол. відносин між рослинністю і середовищем, структуру і функціонування природних комплексів на топологічному рівні, взаємодію складових природного комплексу та вплив суспільства на природну складову ландшафтів шляхом аналізу балансів речовини й енергії. Термін запроваджений К.Троллем, щоб відобразити доцільність об’єднання двох підходів – «горизонтального», який полягає у вивченні просторової взаємодії природних явищ, та «вертикального», який вивчає взаємовідносини між явищами в рамках екосистеми. Частково вищевказані задачі вирішуються в рамках ландшафтознавства та біогеоценології. Š 247 Еколяп – екол. неграмотне повідомлення у ЗМІ. Š 9 Економіка [гр. oikonomike: – мистецтво ведення домашнього господарства] – сукупність виробничих відносин історично визначеного способу виробництва, екон. базис суспільства; господарство (або його частина – галузі і види виробництва) району, країни, групи країн або всього світу; галузь науки, яка вивчає функціональні або галузеві аспекти екон. відносин. Š 246 112

Економіка ринкова – самореґулююча система господарювання, основою якої є приватна власність, вільне підприємництво і пов’язане з ним вільне ціноутворення; при такій Е. визначальним для екон. рішень є рівновага попиту і пропозиції. Š 246 Економіка тіньова – обмін (товарами, послугами), дані про який не надходять до податкової інспекції. Š 246 Екорозвиток [t еко... + розвиток] – форма соц.-екон. розвитку суспільства, яка враховує екол. обмеження і спрямована на збереження (або у всякому разі не на виснаження) ресурсів середовища життя. До складу екол. обмежень входять не тільки порушення середовища, але й небезпечні (реальні чи потенційні) генетичні, психологічні та ін. зміни самої людини. Š 108 Екосистема [t еко... + система] (система екологічна) – угруповання живих організмів та їх середовище існування, об’єднані в єдине функціональне ціле, що утворилося на основі взаємозалежності і причинно-наслідкових зв’язків, існуючих між окремими екол. компонентами. Термін означає будь-яку єдність (самого різного обсягу і рангу), яка вкл. всі організми на даній території і взаємодіє з фіз. середовищем т.ч., що потік енергії в ньому утворює чітко визначену трофічну структуру, видове різноманіття та кругообіг речовин. Термін введений англ. фітоценологом А.Тенслі (1935). В подальшому поняття трансформувалося багатьма авторами і в своїй функціональній частині близьке до поняття біогеоценоз, але позбавлене географічності останнього, і, відповідно, розміри е. не визначаються заздалегідь заданим правилом. Виділяють мікро(напр., стовбур гниючого дерева), мезо(ліс, ставок тощо) та макроекосистеми (океан, континент тощо). Глобальна е. одна – біосфера. Е. – широке поняття і в цьому сенсі близьке до понять природного комплексу, геосистеми, але більш біол. по суті, оскільки цент. концепцією е. є уявлення про ланцюги живлення та трофічні рівні. Пропонувалися й ін. терміни, адекватні за змістом: мікрокосм (Форбс, 1887); голоцен (Фридерікс, 1931); біохора (Пальман, 1931); біосис-

Екосистема водна – Екскременти тема (Тиннеман, 1941); екотон (Троль, 1950); сайт (Хілс, 1960), які, однак, не набули поширення. Š 117, 61, 247, 121, 273, 85, 131, 130, 97, 250, 108 Екосистема водна – екол. система водного об’єкта, в якій нерозривно поєднуються неживе середовище – абіотичні компоненти і біота – біотичні компоненти (складний комплекс угруповань і популяцій рослин, тварин, мікроорганізмів). Š 73, 111, 108 Екософія – філософський світогляд, що намагається відобразити умови життя в екосфеpі. Š 8 Екосфера [t еко... + ...сфера] – сукупність абіотичних об’єктів і характеристик Землі, яка створює на ній умови для розвитку життя (тобто біотоп біосфери); просторово вкл. тропосферу, всю гідросферу та верхню частину літосфери, властивості яких зумовлені рештою сфер планети, вкл. її ядро, а також впливом Сонця та ін. космічних факторів. Е. вкл. такі характеристики, як ґравітація, магнітне й електромагнітне планетарні поля, властивості субстратів тощо.  Біосфера Š 237 Екотаж – екол. саботаж. Термін увійшов у вжиток в 70-і рр. ХХ ст., коли почали виникати групи радикальних захисників навколишнього середовища, які не обмежувались закликами та вимогами, а удавалися до рішучих дій, часто протизаконних. У 1975 побачив світ роман Едварда Еббі «Банда “Гайковий ключ”», присвячений діяльності екотажників. Відтоді набув поширення вислів: «захищати природу гайковим ключем», тобто порушуючи закон. Š 10 Екотип [t еко... + тип] – група однорідних популяцій у межах того самого виду рослин, в яких у процесі пристосування до умов місцеперебування виробилися спадково закріплені морфологічні, фізіол., біохім. та ін. особливості. Чим більш широкий ареал виду і різноманітні екол. умови, тим більша в ньому кількість е. Š 250 Екотон – перехідна смуга між фізіономічно відмінними угрупованнями (напр., узлісся). Š 237 Екотоп [t еко... + гр. tópos – місце, місцевість] – місце існування угруповання, з підкресленням зовнішніх по відношен-

Екскрети – Екстенсивний

ню до угруповання факторів середовища. Š 130 Екофемінізм [t еко... + фр. féminisme t лат. femina – жінка] – напpям в екол. етиці, що намагається встановити зв’язок між гнобленням жінок та гнобленням пpиpоди. Š 8 Екоцентpизм [t еко... + лат. centrum – центр t гр. kentron – вістря (циркуля), осередок] – філософський погляд, згідно якого всі види, екосистеми є моpально значимими і потребують більше моральної турботи, ніж окремі особини. Š 8 Екоцид [t еко... + лат. caedere – убивати, досл., знищення роду, племені] – знищення життєвого простору народу за доп. заст. дефоліантів, гербіцидів, руйнації дамб та ін. споруд. Š 246 Екран [фр. écran – ширма] – пристрій з поверхнею, що поглинає, перетворює чи відбиває випромінювання різних видів енергії. Заст. для захисту від випромінювання (напр., радіаційний е.), використання енергії випромінювання (е. сонячної батареї), отримання зображення (напр., е. електронно-променевого приладу, кінопроекційний е.) тощо. Š 250 Екран греблі – протифільтраційний пристрій, розташований біля верхньої грані (верхового укосу) греблі. Š 250, 100 Екран озоновий – шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е.о. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів. 1 Озоносфера Š 130 Екс... [t лат. ex – з, від] – частина складних слів, що означає: вихід, виділення, вилучення назовні (напр., ексфільтрація); колишній. Š 250 Ексергія [t гр. ek, ex – префікс, що означає високий ступінь + érgon – робота] – макс. робота, яку може виконати термодинамічна система при переході з даного стану у стан рівноваги з навколишнім середовищем. Е. інколи наз. роботоздатністю системи. Š 250 Ексикатор [t лат. exsiccare – висушувати] – прилад для зневоднення, висушування препаратів, який заст. у хім. лабораторіях. Š 246 Екскременти [нім. Exkrementen t лат. excre:mentum – виділення t excernere – 113

виділяти, виводити назовні] – тверді та рідкі випорожнення людини і тварин (кал, сеча); фекалії.  Екскрети Š 250 Екскрети [нім. Exkreten t лат. excretum – виділене t excernere – виділяти, виводити назовні] – кінцеві продукти обміну речовин, що виділяються організмом назовні (сеча, кал тощо).  Екскременти Š 250 Екскурсія у природу [t лат. excursio – поїздка] – коpоткочасна пpогулянка по пpиpодних об’єктах у пізнавальних цілях. Š 9 Експеримент [t лат. experimentum – проба, дослід] – чуттєво-предметна діяльність у науці; у більш вузькому значенні – дослід, відтворення об’єкта пізнання, перевірка гіпотез тощо. Š 250 Експеримент у гідрології – детальне вивчення закономірностей гідрол. процесу у штучно створених чи підібраних у природі умовах. Š 41 Експерт з оцінки земель [t лат. expertus – досвідчений] – фахівець, кваліфікація якого підтверджена кваліфікаційним документом (сертифікатом), та який має право (спец. дозвіл) на проведення робіт з оцінки земель. Š 153, 174 Експертиза [фр. expertise] – дослідження спеціалістом (експертом) якихось питань, вирішення яких потребує спец. знань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Š 250 Експертиза екологічна – встановлення відповідності намічуваної госп. або ін. діяльності екол. вимогам та визначення допустимості реалізації об’єкта е.е. з метою попередження можливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє природне середовище і пов’язаних з ними соц., екон. та ін. наслідків реалізації об’єкта е.е. Š 125 Експертиза екологічна державна – вид експертної діяльності, що здійснюється з метою забезпечення контролю за відповідністю проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства, діючих норм.-техн. та інструктивно-методичних документів у галузі охорони довкілля і використання природних ресурсів. Е.е.д. підлягають проекти схем і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей, техн.-екон. обґрунт. проектів та проекти на будівництво і реконструкцію 114

об’єктів, проекти інструктивно-методичних і норм.-техн. актів, документація на створення нової техніки, технологій, матеріалів і речовин. При проведенні е.е.д. до спец. експертних органів, створених при Мінекоресурсів України, можуть залучатися необхідні ланки державного управління, представники наукових, проектних та ін. установ, громадськості та експерти міжн. організацій. Висновки е.е.д. є обов’язковими до виконання. Š 108 Експертиза наукова і науково-технічна – діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка наук.техн. рівня об’єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів. Е.н.н.т. у сфері наук.-техн. розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у т.ч. на стадії їх практичного заст. (впровадження, використання, наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, ін. організаціями та окремими юр. і фіз. особами, які акредитовані на цей вид діяльності. Š 217 Експлуатація [t фр. exploitation – використання, отримання користі] – розробка, використання природних багатств; використання засобів праці та транспорту. Š 250 Експлуатація джерел іонізуючого випромінювання – сукупність видів робіт, спрямованих на досягнення безпечним шляхом мети діяльності з ДІВ. Š 162 Експлуатація підприємства нормальна – робота підприємства в експлуатаційних режимах, передбачених установленим реґламентом. Š 171 Експорт [t лат. exporto – вивожу] – вивезення товарів чи капіталів за кордон. Š 250 Експорт відходів – будь-яке вивезення відходів за межі нац. території з ін. причин, ніж транзит відходів. Š 147 Експортер відходів – будь-яка особа, що перебуває під юрисдикцією держави експорту та організує чи здійснює експорт небезпечних або ін. відходів. Š 147, 5 Екстенсивний [t лат. extensivus – розширювальний, розтяжний] – пов’язаний

Екстенсіонізм – Електроліз з кількісною (а не якісною) зміною. ☯ Інтенсивний Š 246 Екстенсіонізм – поширення моpальних пpав з людини на все більш шиpокі класи індивідуальних негуманоїдних істот. Š8 Екстра... [t лат. extra – поза, зовні, крім] – префікс, що означає «поза», «понад», напр., екстраполяція. Š 246 Екстрагенти – речовини, здатні вибірково вилучати окремі компоненти з твердих матеріалів (при вилуговуванні або екстрагуванні) чи рідких сумішей (при рідинній екстракції). Е. служать вуглеводні, спирти, ефіри, водні розчини неорганічних кислот та лугів, нафтенові і фосфорорганічні кислоти тощо. Š 250 Екстрагування [t лат. extraho – витягую, вилучаю] – витягування певних інгpедієнтів і pечовин з їх суміші в особливих апаратах – екстракторах, яке здійснюється за доп. розчинників (спирту, бензолу тощо); Š 117, 245 спосіб вилучення одного чи кількох компонентів з твердих тіл зазвичай за доп. органічних розчинників (екстрагентів). Заст. для виділення органічних сполук з рослинної сировини, рослинних та ефірних олій тощо. Š 250 Екстракція рідинна – спосіб розділення та вилучення компонентів суміші шляхом їх переведення з однієї рідкої фази (напр., водного розчину) в ін. (зазвичай органічну), яка містить екстрагент. У промисловості здійснюється гол.ч. в апаратах з протитечією (екстракторах) безперервної дії. Заст. у гідрометалургії (напр., для вилучення міді), для розділення рідких та розсіяних елементів, в аналітичній хімії тощо. Š 250 Екстраполяція [t екстра... + лат. polio – пригладжую, обробляю] – метод наукового дослідження, який полягає у поширенні висновків, отриманих внаслідок спостереження над однією частиною явища, на ін. його частину; знаходження за рядом даних значень функції ін. її значень, які містяться поза цим рядом.  Інтерполяція Š 246 Ексфільтрація [t екс... + фільтрація] – втрати рідини з водопровідних і каналізаційних споруд. Š 100 Електрика [t гр. e:lektron – бурштин] – сукупність явищ, в яких виявляється іс-

Електроліти – Елементарний

нування, рух та взаємодія (через електромагнітні поля) заряджених часток. Вчення про е. – один з осн. розділів фізики. Š 250 Електро... – частина складних слів, що вказує на їх відношення до електрики. Š 250 Електрод [t електро... + гр. hodуs – шлях] – конструктивний елемент електронного чи електротехнічного приладу (пристрою, установки), який служить для гальванічного зв’язку ділянки електричного ланцюга, що приходить на робоче середовище приладу (вакуум, газ, напівпровідник, рідина), із зовнішнім ланцюгом. Різновидності е.: катод, анод тощо. Š 250 Електродіаліз – метод розділення речовин, що ґрунт. на їх електролітичній дисоціації і перенесенні іонів, які утворилися, через мембрану під дією різниці потенціалів, утвореної в розчині по обидва боки мембрани. Заст. для знесолення води та ін. рідин; особливо ефективний при використанні т.з. іонітових мембран, що вибірково пропускають катіони або аніони. Š 250 Електрокоагуляція-флотація – комбінований метод очистки стічних вод, за якого у міжелектродному просторі одночасно відбуваються два процеси: зміна дисперсного стану домішок за рахунок їх коагуляції під дією електричного поля і продуктів електродних реакцій та закріплення електролітичного газу на поверхні коагулюючих часток, що забезпечує їх наступну флотацію. Метод особливо ефективний при застосуванні розчинних електродів (зазвичай залізних чи алюмінієвих), коли внаслідок анодного розчинення і наступного гідролізу у воді з’являються гідроксиди металів. Š 20, 68, 107, 134, 243 Електроліз [t електро... + ...ліз] – сукупність процесів електрохімічного окиснення-відновлення, що відбуваються на занурених в електроліт електродах при проходженні електричного струму. Заст. для отримання багатьох речовин (металів, водню, хлору тощо), при нанесенні металевих поверхонь (гальваностегія), відтворення форми предметів (гальванопластика), в процесах очищення стічних вод. Š 250 115

Електроліти [t електро... + ...літ] – рідкі або тверді речовини і системи, в яких у скільки-небудь помітних концентраціях присутні іони, здатні переміщуватися і проводити електричний струм. У вузькому значенні – солі, розчини яких проводять електричний струм іонами, що утворюються в результаті електричної дисоціації. Містяться в усіх рідких системах живих організмів, служать середовищем для здійснення багатьох хім. синтезів. Š 250 Електрон [гр. e:lektron] – стабільна негативно заряджена елементарна частка, складова атома, в якому е. рухаються навколо позитивно зарядженого ядра; електронні оболонки атомів визначають оптичні, електричні, магнітні та хім. властивості атомів і молекул, а також більшість властивостей твердих тіл. Š 245, 250 Електропровідність – здатність речовин проводити електричний струм, зумовлена наявністю в них рухомих заряджених часток (носіїв струму) – електронів, іонів тощо, а також фіз. величина, що кількісно хар. цю здатність. Š 250 Електропровідність води – показник, що хар. здатність води проводити електричний струм. Залежить в осн. від мінералізації води та її температури. Природні води являють собою змішані розчини гол.ч. сильних електролітів. Мінеральну частку води складають іони Na+, K+, Ca2+, Cl–, SO42–, HCO3–, якими і зумовлюється е.в. Присутність ін. іонів, напр., Fe3+, Fe2+, Mn2+, Al3+, NO3–, HPO42–, H2PO4–, не дуже впливає на е.в., якщо ці іони не містяться у воді у значних кількостях (напр., нижче випусків виробничих чи госп.-побутових стічних вод). По значенню е.в. можна приблизно судити про її мінералізацію за доп. попередньо встановлених залежностей. Е.в. служить наближеним показником сумарної концентрації електролітів, гол.ч. неорганічних, і використовується в програмах спостережень за станом водного середовища для оцінки мінералізації води. Е.в. є зручним сумарним індикаторним показником антропогенного впливу. Š 100, 109 Електростанція (станція електрична) – підприємство, що виробляє електричну, 116

а в окремих випадках і теплову (ТЕЦ) енергію. Залежно від джерела енергії розрізняють ТЕС (паротурбінні, газотурбінні тощо), ГЕС, сонячні, геотермальні та вітрові е. До різновиду ТЕС відносяться АЕС. Š 250 Електростанція атомна (АЕС) – Е., на якій ядерна (атомна) енергія перетворюється на електричну. На АЕС тепло, що виділяється в ядерному реакторі, використовується для отримання водяної пари, яка обертає турбоґенератор. Š 250 Електростанція гідроакумулююча (ГАЕС) – гідроелектрична станція, обладнана аґреґатами для гідроакумулювання, яка перетворює електричну енергію, отримувану зі сторони, у потенційну енергію води шляхом її нагнітання з нижнього басейну у верхній (насосний режим) з наступним перетворенням її знову в електричну енергію, яка подається в енергосистему, гол.ч., на покриття піку навантаження. Š 100, 42 Електростанція припливна (ПЕС) – гідроелектрична станція, що використовує енергію морських припливів і відпливів. Š 100, 42 Електрофільтри – пристрої для очищення повітря і газів від пилу, в яких при проходженні повітря (газу) крізь електричне поле частки пилу заряджаються, притягуються і осідають на електродах, з яких потім видаляються мех. способом. 1 Пиловловлювачі електричні Š 108 Електрофлотація [t електро... + флотація] – метод ґенерації пухирців водню і кисню при флотації, за якого вони виділяються при електролізі стічних вод. Гол. роль у процесі е. відіграє водень, що виділяється на катоді. Š 20, 68, 107, 134, 243 Елемент [t лат. elementum – стихія, первинна речовина] – складова частка складного цілого; у давньоримській філософії – те саме, що стихія [t гр. stoicheion – елемент] у давньогрецьких філософів-матеріалістів – одна з 4-х основних складових природи (вогонь, вода, земля і повітря). Š 245, 250 Елементарний [лат. elementarius] – первісний, найпростіший, основний. Š 250 Елементи біогенні (біофільні) (Ε біогени) – хім. елементи, які постійно входять до складу живих організмів і вико-

Елементи водного балансу – Емісія нують життєво необхідні біол. функції. У живих клітинах зазвичай виявляють сліди майже всіх хім. елементів, присутніх у довкіллі, однак для життя необхідні близько 20. Найважливіші з них (макроелементи) – кисень (70 % маси живої речовини), вуглець (18 %), водень (10.5 %), кальцій (0.5 %), калій та азот (по 0.3 %), фосфор (0.07 %), сірка (0.05 %), магній (0.04 %), кремній, натрій, хлор (по 0.02 %) і залізо (0.01 %). Е.б., що містяться в організмах у низьких концентраціях (від 9·10–3 до 1·10-5 %) і необхідні для їх нормальної життєдіяльності наз. мікроелементами. Їх налічується більше 30 – метали (мідь, марганець, цинк, ванадій, молібден, кобальт, алюміній, нікель, стронцій тощо) та неметали (йод, селен, бром, фтор, миш’як, бор). До ультрамікроелементів (< 9·10–6 %) відносять уран, осмій та ін.; хім. елементи, необхідні для успішного здійснення процесу біологічної очистки стічних вод, передусім азот і фосфор. Š 247, 121, 97, 100, 108, 71, 72, 252, 102 Елементи водного балансу – складові рівняння водного балансу, які хар. припливно-витратний баланс та зміну запасів води у водному об’єкті. Š 100, 41 Елементи змісту карти – групи топографічних об’єктів або явищ, об’єднаних за ознакою спільності фіз. властивостей об’єктів місцевості та їх функціонального призначення, на які м.б. розділений зміст карти, напр., гідрографія, рельєф, дороги тощо. Š 121, 49 Елементи ландшафту – найпростіші частини компонентів ландшафту, з комбінації яких складається розмаїття об’єктів реального світу, або макс. межа їх розчленування (окремий ґрунтовий горизонт, ярус рослинного покриву, запас води у ґрунтовому горизонті тощо).  Компоненти ландшафту Š 247, 40 Елементи метеорологічні – характеристики стану атмосфери й атм. процесів: температура, тиск, вологість повітря, вітер, хмарність та опади, дальність видимості, тумани, грози тощо, а також тривалість сонячного сяяння, температура і стан ґрунту, висота і стан снігового покриву тощо. Š 250

Емітер – Епігенез

Елементи хімічні – сукупності атомів з однаковим зарядом ядра; природні та штучно отримані речовини, які не можуть бути розкладені звичайними хім. способами на ще більш прості речовини; хім. сполучаючись один з одним, е.х. утворюють усі складні речовини, з яких складається навколишній світ. Сукупність е.х. утворюють періодичну систему Е. Д.І.Менделєєва. Š 245, 250, 246 Елінг [голл. helling] – споруда для переміщення судна по похилій площині й установки його для ремонту на спусковому стапелі. Залежно від напряму переміщення судна при підйомі відносно його кільової площини розрізняють поздовжній та поперечний е. Š 245, 100 Еліпсоїд земний – еліпсоїд, що хар. фігуру та розміри Землі. Š 121 Елітаризм міжвидовий [t фр. élite – краще, відбірне] – pівне відношення до інтеpесів людини і тварин. Š 8 Елювій [t лат. eluere – вимивати, змивати] – продукти вивітрювання порід, що залишаються на місці початкового утворення. Несортована мех. суміш кутастих часток і уламків порід різних розмірів, яка поступово переходить у корінні (материнські) породи. Š 246 Ембріотоксичність [t гр. émbrion – зародок + токсичність] – здатність деяких хім. речовин та біол. аґентів (напр., вірусів) при проникненні в організм чинити токсичну дію на розвиток зародку або плоду (внутрічеревне затримання росту та розвитку‚ загибель плоду на різних стадіях ембріогенезу тощо). Š 22, 250 Емерджентність [t англ. emergent – такий, що раптово виникає] – існування у системного цілого особливих властивостей, не притаманних його складовим (підсистемам і блокам), а також таких, що не дорівнюють сумі властивостей елементів, які не об’єднані системоутворюючими зв’язками. 1 Принцип емерджентності Š 121, 237 Еміґрація [t лат. emigrare – переселення, виселення] – масове переселення з якоїсь місцевості в ін., чужу місцевість.  Імміґрація Š 245, 250 Емісія [англ. emission t лат. emissio – випуск, випромінювання] – викид забруднюючих речовин в атмосферу; 1 Викид висилання електронів, іонів з поверх117

ні твердих і рідких тіл під впливом нагрівання, освітлення тощо. Š 246 Емітер [англ. emitter t лат. emittere – випромінювати, випускати] – джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу. Емпіризм [t гр. empeiría – досвід] – філософське вчення, що визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом достовірних знань. Протистоїть раціоналізму. Š 250, 25 Емульсії [t фр. émulsion t лат. emulsus – видоєний] – сталі дисперсні системи, що являють собою рідину (дисперсійне середовище), яка містить у завислому стані мікроскопічні крапельки ін. рідини (дисперсної фази). Е. з водним дисперсійним середовищем наз. прямими (напр., водоемульсійні фарби), з водною дисперсною фазою – зворотними (нафтові е.).  Піни, Суспензії Š 245, 250, 100, 246 Ендеміки (Ε види-ендеміки) [t гр. énde:mos – місцевий] – види (роди, родини тощо) організмів, що живуть на певній відносно невеликій території і ніде більше не зустрічаються. ☯ Космополіти Š 131, 250 Ендемічний – характерний тільки для обмеженого реґіону або місцевості. Š 273 Ендо... [t гр. éndon – всередині] – частина складних слів, що означає «внутрішній» (напр., ендогенний). Š 250 Ендогенний [t ендо... + ...ген] – внутрішнього походження. ☯ Екзогенний Š 250 Енергетика – галузь господарства, що охоплює енергетичні ресурси, виробіток, перетворення, передачу та використання різних видів енергії. Провідна область е. – електроенергетика. Š 250 Енергетика екосистеми – сукупність потоків енергії в екосистему, її перетворення та виходу. Š 247 Енергія [t гр. enérgia – дія, діяльність] – заг. кількісна міра різноманітних форм руху матерії. У фізиці відповідно до різних фіз. процесів розрізняють е. мех., теплову, електромагнітну, ґравітаційну, ядерну тощо. Внаслідок існування закону збереження е. поняття е. зв’язує воєдино всі явища природи. Š 250 Енергія рельєфу (Ε розмах рельєфу, ступінь розчленованості рельєфу) – морфометричний показник потенціальної 118

інтенсивності або можливого прояву тих чи ін. рельєфоутворюючих процесів, що враховує відстань по вертикалі між вищими та нижчими точками рельєфу даного реґіону та його горизонтальну розчленованість. Š 247 Енергія ядерна (атомна) – внутрішня Е. атомних ядер, що виділяється при деяких ядерних реакціях. Використання е.я. ґрунт. на здійсненні ланцюгових реакцій ділення важких ядер та реакцій термоядерного синтезу легких ядер. Š 250 Ензими [t гр. en – в, всередині + zýme: – закваска] – те саме, що й ферменти. Енто... [t гр. entos – усередині] – перша частина складних слів, яка за значенням відповідає слову «внутрішній». Š 246 Ентомо... [t гр. entomon – комаха] – перша частина складних слів, яка за значенням відповідає слову «комаха», напр., ентомошкідники. Š 246 Ентропія [гр. entropía t en – в + trope: – поворот, зміна, перетворення] – у теорії інформації – міра невизначеності ситуації; міра невизначеності випадкової функції; термодинамічна функція стану системи, що є мірою її невпорядкованості. Чим більша невпорядкованість системи, тим вища її е., і навпаки; в біол. системах – енергетична характеристика, пропорційна зв’язаній енергії системи, яка не може використовуватися для здійснення будь-якого виду роботи; фіз. величина, яка у явищах і процесах, що спостерігаються, хар. знецінювання (розсіювання) енергії, зумовлене перетворенням усіх її видів на теплову і рівномірним розподілом тепла між тілами (вирівнюванням їх температур). Š 131, 108, 246 Еол [гр. Aiolos] – у гр. міфології – бог вітрів. Š 250 Еон [t гр. aio:n – вік, епоха] – відрізок часу геол. історії, протягом якого сформувалася еонотема – найбільш крупний підрозділ стратиграфічної шкали; об’єднує кілька ер. Š 250 Епі... [t гр. epí – на, над, зверху, при, після] – частина складних слів, яка означає: розташований поверх чогось, поблизу чогось, такий, що слідує за чимсь. Š 250 Епігенез [t епі... + ...генез] – різноманітні природні (вторинні) зміни осадових гірських порід після їх утворення. При-

Епідемія – Ера протерозойська зводить до утворення епігенетичних родовищ, найбільш характерних для руд радіоактивних, кольорових та рідких металів. 1 Літогенез Š 250 Епідемія [t сер.-лат. epidemia t гр. epide:mía – поширена у народі хвороба] – масове поширення інфекційної хвороби, коли показник захворюваності серед населення перевищує її звичайний рівень, характерний для даної хвороби в умовах певної місцевості. Š 205 Епізоотія [t епі... + гр. zo:on – тварина] – одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості тварин одного чи багатьох видів на значній території або акваторії (ящур, чума та віспа свиней, чума і холера птахів тощо). Š 108, 246 Епілімніон [t епі... + гр. limne – озеро] – верхній, найбільш інтенсивно перемішуваний шар у водоймах, в межах якого спостерігається гомотермія чи слабко виражена температурна стратифікація. Š 245, 100, 41 Епіфіти [t епі... + гр. phytón – рослина] – автотрофні організми (рослини), які не мають зв’язку з ґрунтом, натомість живуть на стовбурах та гілках ін. рослин, проте не є паразитами, оскільки користуються цими рослинами тільки як місцем прикріплення. Використовують вологу та мінеральні речовини опадів і пилу, а тому можуть служити біоіндикаторами забруднення довкілля. Поширені повсюдно у тропічних (орхідеї) та півн. (мохи, лишайники) лісах. Š 245, 250, 100, 108 Епіфітотія – широке поширення інфекційної хвороби рослин, викликане паразитичними грибами (напр., фітофтороз на картоплі), бактеріями, вірусами, яке охоплює район, область або країну. Š 250, 108, 246 Епюр(а) [t фр. épure – креслення] – креслення, на якому просторова фігура зображена методом двох (або трьох) ортогональних проекцій на взаємно перпендикулярні, а потім розгорнуті площини. Š 250 Епюра швидкостей течії – графік розподілу швидкостей течії по глибині або ширині водотоку. Š 100 Ера [t лат. aera – досл., вихідне число] – у хронології – початковий момент

Ерозія – Ерозія прискорена (антропогенна)

системи літочислення, а також сама система літочислення, напр., християнська, або нова (наша) е.; крупний історичний період; геол. е. – проміжок часу геол. історії, протягом якого сформувалася ератема (геол. група – підрозділ заг. стратиграфічної шкали). Поділяється на геол. періоди; кілька е. об’єднуються в еон. Напр., палеозойська, мезозойська, кайнозойська е. Š 250 Ера архейська [t гр. archáios – давній] (Ε азойська [t а... + zo:e: – життя], архей) – найдавніша безжиттєва ера геол. історії Землі (4-2.6 млрд рр. тому). У відкладах е.а. органічні рештки не виявлені; породи е.а. представлені гнейсами, кристалічними сланцями, кварцитами, конгломератами. Š 131, 245 Ера кайнозойська [t гр. kainós – новий + zo:e: – життя] (Ε кайнозой) – остання, нова ера геол. історії Землі (67 млн рр. – до теперішнього часу). Світ тварин і рослин близький до сучасного. Е.к. ділиться на два періоди: третинний, що ділиться на палеоген і неоген, та четвертинний, до якого відноситься і сучасна епоха. Š 131, 245 Ера мезозойська [t мезо... + гр. zo:e: – життя] (Ε мезозой) – четверта, сер. ера геол. історії Землі (230-67 млн рр. до нашої ери). Хар. пануванням гігантських плазунів (динозаврів, іхтіозаврів тощо), появою костистих риб, птахів і ссавців, а з рослин – листяних дерев. Ділиться на три періоди: тріасовий, юрський та крейдяний. Š 131, 245 Ера палеозойська [t гр. palaios – давній + zo:e: – життя] (Ε палеозой) – давня, третя ера геол. історії Землі (570-230 млн рр. тому). В е.п. відбувалися інтенсивні горотворчі процеси; тваринний світ розвивався від примітивних морських хребетних до наземних плазунів, а рослинний – до хвойних рослин. Ділиться на шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний (карбоновий) та пермський. Š 131, 245, 246 Ера протерозойська [t гр. próteros – більш ранній + zo:e: – життя] (Ε еозойська [t гр. e:o:s – зоря], альгонкська [t вл. назви мовою ам. індіанців], протерозой) – друга ера геол. історії Землі – ера виникнення життя на Землі (2.6 119

млрд – 570 млн рр. тому). До неї відносять утворення верхньої частини докембрійських відкладів з найдавнішими рештками примітивних безхребетних. Š 245 Ерозія [t лат. erosio – роз’їдання] – процес руйнування гірських порід, ґрунту або будь-якої ін. земної поверхні з порушенням їх цілісності та зміною фіз.-хім. властивостей в результаті процесів мех. стирання та різноманітних фіз. і хім. явищ, яке зазвичай супроводжується перенесенням часток ґрунту з одного місця на ін. Розрізняють е.: фіз., хім. та біол., водну і вітрову, поверхневу (згладжування нерівностей рельєфу), лінійну (розчленування рельєфу), бокову (підмив берегів річок) і глибинну (врізання русла потоку в глибину), а також за об’єктами (напр., е. ґрунту); 1 Дефляція місцеве руйнування (укривання «виразками») металів під дією мех. явищ, елекричного розряду (іскри) тощо; мед. е. – поверхневе вкривання виразками слизової оболонки. Š 61, 247, 245, 250, 108 Ерозія бокова – підмив і руйнування берегових схилів русел водотоків під дією водного потоку в результаті меандрування русла ріки або бокового його зміщення під впливом обертання Землі. Š 100, 108 Ерозія водна – ерозія під дією поверхневого стоку, м.б. площинною, або поверхневою (змив ґрунту зливами і струмками на пологих схилах) та лінійною, або яружною (утворення ярів, балок, долин). Один з гол. факторів формування рельєфу земної поверхні: площинна ерозія сприяє згладжуванню нерівностей рельєфу, а лінійна, навпаки – його розчленуванню. Одна з найбільш небезпечних форм е.в. у горах – селі та зсуви. Š 108 Ерозія водна площинна (поверхнева) – змив ґрунту зливами і струмками на пологих схилах. Сприяє згладжуванню нерівностей рельєфу. Небезпечна тим, що на початкових стадіях вона мало помітна і проявляється лише у незначних змінах кольору ґрунту. Š 108 Ерозія водна лінійна (яружна) – утворення ярів, балок, долин. Сприяє розчленуванню рельєфу. Швидкість утворення ярів залежить від крутизни схилів, характеру ґрунтів і природно-кліматичних 120

умов. Завдає збитків не тільки сільському господарству – в деяких районах яри підступають до сільських та міських населених пунктів, загрожуючи будівлям і дорогам. На ліквідацію цієї загрози доводиться витрачати значні кошти. Š 108 Ерозія глибинна – врізання русла водотоку. Š 108 Ерозія ґрунту – процес мех. руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту, багатого на азот, фосфор, калій, кальцій, сірку, гумус та ін. поживні речовини, змив або розвіювання його часток і осадження їх у нових місцях під дією поверхневого стоку (водна Е.) чи вітру (вітрова або еолова Е., видування ґрунту або дефляція). Виснажена орна земля легше піддається Е., оскільки з втратою гумусу вона позбавляється здатності вбирати в себе й утримувати вологу. На думку Ж.Дорста (1968), прискорена е.ґ. є нині найбільш загрозливим наслідком вторгнення людини у природу. Е.ґ. зменшує площі ріллі, знижує родючість ґрунту, руйнує дороги та ін. споруди, замулює канали і водосховища. Заходи боротьби з Е.: ґрунтозахисні сівозміни, правильний обробіток ґрунту, снігозатримання, захисні насадження, терасування схилів, яроукріплювальні роботи тощо. Š 247, 250, 108 Ерозія іригаційна – різновид водної Е. – надмірний та неправильний полив при зрошувальному землеробстві на схилах призводить до розмивання ґрунту, вимивання поживних речовин і навіть до утворення ярів. Š 108 Ерозія природна геологічна – Е., що має місце у природних умовах – норм. геол. процес, при якому ґрунтовий та рослинний покриви встигають відновлюватися. Причинами е.п.г. є вітер (вітрова Е., дефляція), різкі коливання температури повітря та поверхні об’єктів, вода (водна Е.), водорозчинені кислоти та луги, фіз. і хім. забруднення довкілля і вплив біол. аґентів (витоптування, біохім. вплив тощо). Š 108 Ерозія прискорена (антропогенна) – Е., що різко посилюється при деяких впливах людини і може набувати катастрофічного характеру, завдаючи величезної шкоди ґрунтам. При е.п. швидкість руйнування ґрунтового покриву набагато пе-

Ерозія технічна – Етика благоговіння пеpед життям ревищує швидкість ґрунтоутворення. Сприяють розвитку е.п. неправильна оранка на схилах, безконтрольне вирубування лісів, нереґульоване випасання худоби, інтенсивне вирощування просапних культур, надмірний полив, розорювання ґрунтів, що легко еродують, порушення дернового покриву, безсистемне прокладання доріг, неправильні методи землеробства та деякі ін. госп. заходи. Š 108 Ерозія технічна – руйнування ґрунту під дією транспорту, землерийних машин, тракторів та ін. техніки. Š 108 Естетика [t гр. aisthe:tikós – чуттєвий, відчутний] – філософська наука про мистецтво та художню творчість; досліджує відношення мистецтва до дійсності, сутність та прояв прекрасного у житті та в мистецтві. Š 245, 250 Естетика пpиpодоохоpонна – наука, що вивчає пpекpасне у пpиpоді, особливості естетичного усвідомлення кpаси пpиpоди, шляхи і способи збереження пpиpодної кpаси, її вплив на людину і використання цього у природоохоронній діяльності, зокрема – у просвіті; напpям пpиpодоохоpонної діяльності. Š 8, 9 Естуарій [t лат. aestuarium – берег, що заливається припливом] – однорукавне воронкоподібне розширене до моря гирло річки, зобов’язане своїм походженням наступу моря на сушу, розмиваючій дії припливу та швидких морських течій, а також виносу в море річкових наносів з відпливами. Містить частково замкнену водну масу нижньої течії річки, що вільно зв’язана з морем і живиться прісною водою з водозбірного басейну. Періодична зміна припливів та відпливів в е. зумовлює високу біол. продуктивність його біоценозу. Е. розрізняють за походженням і геоморфологічними характеристиками, за солоністю води та її вертикальним розподілом, а також за гідродинамічними особливостями. В екол. відношенні е. є екотонами, тобто перехідними зонами життя прісноводних і морських угруповань гідробіонтів. Š 73, 245, 250, 100, 108 Еталон [фр. étalon] – засіб вимірювальної техніки (міра або вимірювальний прилад), що забезпечує відтворення і

Етика дикої пpиpоди – Ефект Петко

(або) зберігання одиниці вимірювань одного чи кількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці ін. засобам вимірювальної техніки. Е., затверджений як вихідний для країни, наз. державним е.; мірило, зразок. Š 213, 250 Еталон вихідний – Е., який має найвищі метрологічні властивості серед Е., що є на підприємстві чи в організації. Š 213 Еталон державний – офіційно затверджений Е., який забезпечує відтворення одиниці вимірювань та передачу її розміру ін. Е. з найвищою у країні точністю. Š 213 Еталон природи – ділянка простору (території і (або) акваторії), який відображає найкращій стан природного середовища, що приймається за зразок. Š 121 Еталон робочий – Е., призначений для повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки. Š 213 Етап [фр. étape] – частина шляху, дистанції; відрізок часу, ознаменований якоюсь якісною зміною, подією; стадія якогось процесу; Š 250 послідовність здійснення якоїсь діяльності. Е. можуть бути підготовчими, дослідницькими, осн., оціночними тощо. Š 2 Етапи життєвого циклу сховища для захоронення радіоактивних відходів – вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, закриття. Š 152 Етапи життєвого циклу ядерної установки – вибір майданчика, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації. Š 152 Етапи рекультивації земель – послідовно виконувані комплекси робіт з рекультивації земель, яку виконують у два Е.: техн. і біол. Š 35 Етика [гр. e:thiká t e:thos – звичай, вдача, характер] – філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність; теоpія моpалі, наукове обґрунт. тієї чи ін. моpальної системи, того чи ін. розуміння добpа і зла, спpаведливості, обов’язку, сумління, щастя, сенсу життя. Š 8 Етика благоговіння пеpед життям (унівеpсальна) – pозpоблена А.Швейцеpом Е., в основі якої лежить думка, що добpом є те, що служить збереженню і pозвитку життя, а злом – те, що знищує життя або пеpешкоджає йому. Š 8 121

Етика дикої пpиpоди – Е., яка вважає, що дика пpиpода – це ідеальний стан землі, що саме такою вона дісталася з pук Твоpця. Е.д.п. за своїм хаpактеpом є дуже pелігійною. Š 8 Етика екологічна (інвайpонментальна [t англ. environmental – такий, що відноситься до навколишнього середовища, до боротьби із забрудненням навколишнього середовища], пpиpодоохоpонна) – людська думка і поведінка, оpієнтовані на те, що добре або погане для цілісної системи «людина – пpиpода», вкл. тварин, рослини та екосистеми. Š 8 Етика земельна (землі) – напpям в екол. Е., pозpоблений О.Леопольдом, в якому фокус моpальної турботи поступово пеpеноситься з pослин, тварин, ґрунту і води на колективне біоугруповання (на шкоду індивідуальним особинам). Е.з. пpопаґує розумне використання землі та всього, що на ній знаходиться. Š 8 Етіологія [t гр. aitia – причина + ...логія] – вчення про причини і умови виникнення хвороб. Š 246 Етнографія [t гр. éthnos – плем’я, народ + ...графія] (Ε етнологія, народознавство) – наука, що вивчає побутові і культурні особливості народів світу, проблеми походження (етногенез), розселення (етнографія) та культурно-історичні взаємовідносини народів. Š 250 Етнографія екологічна – напрям Е., що вивчає екол. повіp’я, тpадиції, обpяди, пpикмети тощо. Š 9 Етологія [t гр. éthos – звичай, вдача + ...логія] – біол. наука, що вивчає поведінку тварин у природних умовах; приділяє перев. увагу аналізу генетично обумовлених (спадкових, інстинктивних) компонентів поведінки, а також проблемам еволюції поведінки. Тісно пов’язана із зоологією, еволюційним вченням, фізіологією, екологією, генетикою. Термін «е.» запроваджений у біологію І.Ж.СентІлером (1859). Š 131, 250 Ефект [t лат. effectus – виконання, дія t efficio – дію, виконую] – результат, наслідок якоїсь причини, сили, дії (напр., ефект парниковий); фіз. явище, напр., фотоефект. Š 245, 250 Ефект кумулятивний – проґресуюче збільшення вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці харчового лан122

цюга. Скажімо, у фітопланктоні вміст шкідливої сполуки буде в десять разів більший, ніж у воді, в зоопланктоні (рачки, личинки тощо) – підвищиться ще вдесятеро, в рибі, яка живиться зоопланктоном – ще вдесятеро. В результаті у тканинах хижої риби (щука, судак) концентрація отрути може в тисячі разів перевищувати її концентрацію у воді, що дуже небезпечне для птахів, тварин і людей. Š 108 Ефект очистки стічних вод активним мулом – виражене у відсотках відношення зменшення величини БПКПОВН (знятої БПКПОВН) до початкової величини БПКПОВН стічних вод, що надходять в аеротенки. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Ефект парниковий – нагрів внутрішніх шарів атмосфери планет (Землі, Венери та ін. із щільними атмосферами), зумовлений прозорістю атмосфери для осн. частини випромінювання Сонця (в оптичному діапазоні) і поглинанням атмосферою осн. (інфрачервоної) частини теплового випромінювання поверхні планети, нагрітої Сонцем. Виникає через властивість молекул деяких речовин пропускати короткохвильові і поглинати довгохвильові промені, тобто діяти неначе скло у парнику. В атмосфері Землі випромінювання поглинається триатомними молекулами Н2О, СО2, О3 тощо. Е.п. підвищує температуру планети, пом’якшує різницю між денними та нічними температурами. Š 24, 250, 108 Ефект Петко – особливості дії на клітини малих доз іонізуючого випромінювання. У 1972 кан. вчений А.Петко установив, що хронічне опромінення в малих дозах м.б. більш небезпечним за своїми наслідками, ніж короткочасне опромінення у великих дозах. Іонізуюче випромінювання може спричинити в клітинній рідині, яка містить розчинений кисень, утворення високотоксичних вільних радикалів, що взаємодіють з клітинними мембранами, викликаючи ланцюгову реакцію, в ході якої молекули клітинної мембрани надміру окиснюються – це послабляє або навіть руйнує її. Зростає ризик інфекції, віруси, бактерії та ракові клітини отримують можливість більш легкого розмноження. Т.ч., опромінення в малих до-

Ефективність аерації – Забарвлення поверхневих вод зах може викликати ураження, що раніше не вкл. у перелік хвороб, які викликає іонізуюче випромінювання: інфекційні захворювання (грип та пневмонія), хвороби старіння (енфізема), серцеві захворювання, хвороба щитовидної залози та діабет. Š 108 Ефективність аерації – кількість кисню, що розчиняється у рідині в розрахунку на одиницю витраченої електроенергії, кг О2/(кВт·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Ефективність водоохоронних витрат загальна економічна – відношення річного об’єму повного екон. ефекту від водоохоронних заходів до витрат, за рахунок яких їх здійснено. Š 100 Ефективність екологічна (Ε характеристики екологічності) – вимірювані результати системи управління охороною навколишнього середовища, пов’язані з контролюванням організацією її екол. аспектів, які ґрунт. на її екол. політиці, а також на цільових та планових екол. показниках. Š 55 Ефективність пропаґанди – результат впливу пропаґанди на людину і суспільство. Š 9

Є У поєдинку «зеленого друга» із «зеленим папірцем» переможеним усе частіше падає «друг». О.Степаненко Єдність вимірювань – стан вимірювань, за якого їхні результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а похибки вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені межі. Š 121, 213 Єрик – невелика протока, що з’єднує два озера або річку з озером. Š 122

Ж Жаби принесли значно більше користі, ніж царівни. Живлення льодовикове – надходження у водотік або водойму води, яка утворилася внаслідок танення льодовика. Š 100

Забарвлення стічних вод – Забруднення

Живлення підземне – приплив підземних вод у річки, водойми, моря і океан. Š 100, 41 Жири – органічні сполуки, в осн. складні ефіри гліцерину та одноосновних жирних кислот (стеаринової, пальмітинової, олеїнової тощо). Відносяться до ліпідів. Один з осн. компонентів клітин і тканин живих організмів. Розчинні у бензині, гасі, ефірі, бензолі, нерозчинні у воді. Природні ж. поділяють на ж. тваринні та олії рослинні. Š 250, 109 Життєвість – ступінь стійкості живих істот до змін навколишнього середовища. Хар. інтенсивністю розмноження та виживаністю потомства, конкурентоздатністю при міжвидових і внутрівидових відносинах, пристосованістю до умов абіотичного середовища, величиною річного приросту тощо. Š 247 Життя – одна з форм існування матерії, що закономірно виникає за певних умов в процесі її розвитку. Організми відрізняються від неживих об’єктів обміном речовин, подразливістю, здатністю до розмноження, росту, розвитку, активної реґуляції свого складу і функцій, до різних форм руху, пристосовністю до середовища тощо. Вважають, що ж. виникло шляхом абіогенезу. Š 250 Жужелиці – родина жуків, що нараховує ~ 25 тис. видів. Особливо численні у широколистяних лісах. Мешкають перев. на поверхні ґрунту, у ґрунті або лісовій підстилці. Більшість із ж. хижаки, що поїдають ін. комах, знищують шкідників лісового та сільського господарства. Š 97

З Заповідник – це храм Істини, Добра і Краси. Забарвлення поверхневих вод – органолептичний показник, що хар. наявність у воді речовин, що її офарблюють. З.п.в. м.б. зумовлене колоїдними сполуками заліза, розмноженням водоростей (цвітінням вод) та надходженням у поверхневі води виробничих стічних вод. Незабарвленою наз. таку воду, у 20 см стовпчика якої не виявляється забарвлення. Š 100, 46, 109 123

Забарвлення стічних вод – органолептичний показник, що залежить від складу стічних вод. З.с.в. визначають у фільтрованих пробах у циліндрах із безбарвного скла, позначаючи воду якісно як безбарвну, слабко-жовту, червонувату, бурувату тощо. Для з.с.в. визначають ступінь розбавлення (дистильованою водою) до зникнення забарвлення у стовпчику води висотою 10 см, а результат записують як відношення об’ємів проби стічних вод і дистильованої води, взятої для розбавлення (напр., 1:20, 1:200 тощо). Господарсько-побутові стічні води мають зазвичай слабке забарвлення жовтуватобурого чи сіруватого кольору. Зміна з.с.в., що надходять на очистку, може свідчити про наявність значної кількості виробничих стічних вод, їх бродіння у каналізаційній мережі тощо. Š 71, 72, 252, 102 Забезпеченість водоподачі за кількістю безперебійних років – кількість років у відсотках від заг. кількості років, протягом яких гарантується встановлена подача води без обмежень. Š 100 Забезпеченість водоподачі за об’ємом – відношення об’єму фактично поданої споживачеві води до заг. планової водоподачі протягом розрахункового інтервалу часу. Š 100 Забезпеченість гідрологічної величини – імовірність того, що значення гідрол. величини, яке розглядається, м.б. перевищене. Розрізняють: імовірність щорічного перевищення для явищ, які спостерігаються тільки один раз на рік; імовірність перевищення серед сукупності всіх можливих значень для явищ, які можуть спостерігатися кілька разів на рік; імовірність перевищення у фіксованому пункті, що розглядається; імовірність перевищення у будь-якому пункті території, що розглядається. Š 100, 41 Забезпечення безпеки споруди – розробка та виконання заходів діагностичного, техн., виховного, орг., правового, екон. та ін. характеру, спрямованих на попередження виникнення аварійних ситуацій та ліквідацію чи обмеження масштабів аварії. Š 171 Забезпечення гідрометеорологічне – діяльність органів нац. гідрометеорологічної служби, спрямована на обов’язкове і 124

систематичне доведення гідрометеорологічної інформації заг. користування, а також термінової гідрометеорологічної інформації до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та населення. Š 148 Забезпечення якості – комплекс заходів, що плануються та систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки. Š 144 Забережні – смуги льоду, що оточують береги водотоків, озер і водосховищ при решті незамерзлої частини водного простору. Š 100 Забережні наносні – З., що виникають в результаті примерзання льоду і шуги під час льодоходу. Š 100 Заболоченість водозбірного басейну – наявність боліт на території водозбірного басейну; кількісно відповідає їх площі. Š 100 Заболочування – підвищення вологості ґрунту в результаті зареґульованості стоку, утворення плужної підошви, погіршення умов випаровування, інтенсивного випадання опадів, гідромеліоративних робіт. Š 130, 108 Забрудненість вод – наявність у воді забруднюючих речовин, мікроорганізмів і тепла, що зумовлює порушення норм якості води. Š 121, 100, 46 Забрудненість ґрунту хімічними речовинами – величина, що хар. ступінь зміни хім. складу ґрунту. Š 32 Забрудненість стічних вод залишкова – маса (концентрація) забруднюючих речовин, які залишилися у стічних водах після їх очистки. Š 100, 43 Забруднення – привнесення у природноантропогенне середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай нехарактерних для нього фіз., хім. чи біол. аґентів або перевищення у час, що розглядається, природного середньобагаторічного рівня концентрації аґентів у середовищі, яке призводить до негативних наслідків: шкідливо впливає на людину і живі організми, завдає шкоди матеріальним цінностям, робить об’єкти навколишнього середовища частково чи повністю непридатними для використання за цільовим призначенням або перетворює їх на ре-

Забруднення аварійне – Забруднення вод альну загрозу для життя людини чи ін. живих організмів. Š 124, 117, 121, 130 Забруднення аварійне – З. навколишнього природного середовища внаслідок виникнення надзвичайної ситуації – порушення технол. процесу виробництва або пошкодження споруд та устаткування в результаті природних явищ. Š 108 Забруднення антропогенне – несприятливі зміни навколишнього середовища, що цілком або частково спричинені людською діяльністю, прямо чи опосередковано змінюють розподіл потоків енергії, рівні радіації, фіз.-хім. властивості середовища й умови існування живих організмів. Š 121, 31, 108 Забруднення атмосферного повітря – зміна складу і властивостей атм. повітря в результаті надходження або утворення в ньому фіз., біол. факторів і (або) хім. сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища, завдавати шкоди живим ресурсам, екосистемам та матеріальним цінностям. Š 146, 123, 89, 31 Забруднення атмосферного повітря транскордонне – З. атм. повітря в результаті перенесення забруднюючих речовин, джерело яких розташоване на території ін. держави. Š 123 Забруднення атмосферного повітря транскордонне на великі відстані – З. атм. повітря, фіз. джерело якого розташоване повністю або частково в межах території, яка знах. під нац. юрисдикцією однієї держави, і негативний вплив якого проявляється на території, яка знах. під юрисдикцією ін. держави, на такій відстані, що в цілому неможливо визначити внесок окремих джерел або груп джерел викидів. Š 89 Забруднення біологічне – проникнення в екосистеми і техногенні об’єкти видів організмів, які є чужорідними для даних угруповань і об’єктів і зазвичай там відсутні; зміни біоценозів через невміле впровадження людиною рослинних та тваринних видів, умисно чи випадково переселених з одного середовища в ін., що призводить до їх катастрофічного розмноження, а також організми, які виникли внаслідок діяльності людини (бак-

Забруднення вод аварійне – Забруднення екстремально високе

теріологічна зброя, нові віруси тощо). Š 121, 108 Забруднення випадкове – З., яке відбувається через аварійні викиди пром. газів або скиди стічних вод (пром., комунальних, с.-г.). Š 108 Забруднення високе атмосферного повітря – наявність однієї чи кількох нормованих забруднюючих речовин, концентрація яких перевищує ГДК у 10 і більше разів. Š 74 Забруднення високе ґрунту та донних відкладів: – наявність пестицидів у концентраціях від 20 до 49 ГДК відповідно санітарнотоксикологічних нормативів або від 2 до 10 ГДК – за фітотоксичними критеріями; – наявність забруднюючих речовин техногенного походження в концентраціях від 20 до 49 ГДК. Š 74 Забруднення високе поверхневих, підземних і морських вод: – наявність однієї чи кількох нормованих забруднюючих речовин у концентраціях, що перевищують ГДК від 10 до 100 разів (для нафтопродуктів, фенолів, сполук міді – від 30 до 100 разів); – БПК5 від 15 до 60 мг/л; – зниження концентрації розчиненого кисню від 3 до 2 мг/л; – покриття плівкою (нафтовою, масляною чи ін. походження) від чверті до третини поверхні водного об’єкта на оглядовій площі до 6 км2; – покриття плівкою поверхні водного об’єкта на площі від 1 до 2 км2 при його оглядовій площі більше 6 км2. Š 74 Забруднення вод – несприятливі зміни складу і властивостей води водного об’єкта в результаті надходження забруднюючих речовин і мікроорганізмів, які в природних умовах у його воді не присутні або ж присутні у менших концентраціях, а також тепла; Š 17, 61, 121, 100, 46  Забруднення водних об’єктів за В.М.Гольдбергом – спричинені госп. діяльністю зміни якості води у порівнянні з її природним станом та нормами якості води по видах водокористування, які роблять цю воду частково або повністю непридатною для використання за цільовим призначенням. Š 26 125

Забруднення вод аварійне – З. вод, що виникає внаслідок порушення технол. процесу виробництва, пошкодження споруд та обладнання або в результаті природних явищ, і яке пов’язане з екстремально високим рівнем забруднення вод. Š 121 Забруднення вод біологічне – надходження у водні об’єкти із стічними водами різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, гриби, найпростіші, черви), яких тут раніше не було. Багато з них є хвороботворними для людей, тварин і рослин. 1 Забруднення вод мікробне Š 108 Забруднення вод вторинне – З. вод в результаті переходу з донних відкладів у водну масу або перетворення внесених раніше забруднюючих речовин, масового розвитку організмів чи розкладання мертвої біол. маси, яка міститься у воді і донних відкладах. Š 121, 100, 46 Забруднення вод мікробне – З. вод в результаті надходження патогенних і санітарно-показових мікроорганізмів. Може призводити до епідемій холери, черевного тифу, паратифу та ін. кишкових інфекцій, а також до деяких вірусних захворювань (напр., гепатиту). Š 100, 29, 108 Забруднення вод теплове – З. вод в результаті надходження тепла від різних енергетичних установок. Š 100, 29, 108 Забруднення вод фізичне – зміна фіз. властивостей води: прозорості, вмісту мінеральних та ін. нерозчинених домішок, радіоактивних речовин та температури. 1 Забруднення вод теплове Š 108 Забруднення вод хімічне – З., що відбувається внаслідок надходження у водні об’єкти із стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної (кислоти, мінеральні солі, луги тощо) та органічної природи (нафта і нафтопродукти, органічні сполуки, поверхнево-активні речовини, миючі засоби, пестициди тощо). Š 108 Забруднення водних об’єктів – скид або надходження ін. способом у водні об’єкти, а також утворення в них шкідливих речовин, які погіршують якість поверхневих і підземних вод, обмежують використання або негативно впливають на

126

стан дна та берегів водних об’єктів.  Забруднення вод Š 18 Забруднення вторинне – утворення (синтез) небезпечних забруднюючих речовин в результаті фіз.-хім. процесів, що відбуваються у довкіллі. Так, з нетоксичних складових за певних умов утворюється отруйний газ фосген, а фреони, хім. інертні біля поверхні Землі, вступають у стратосфері у фотохімічні реакції, виділяючи іон хлору, який є каталізатором руйнування озонового екрану планети. Š 108 Забруднення глобальне (фоново-біосферне) – З., яке виявляється у будь-якій точці планети вдалині від його джерела. Š 121 Забруднення ґрунту – зміна складу і стану ґрунту в результаті госп. діяльності та ін. антропогенних навантажень, здатна спричинити погіршення його якості.  Забруднення земель Š 34 Забруднення ґрунту хімічне – зміна хім. складу ґрунту в результаті антропогенної діяльності, здатна викликати погіршення його якості. Ця зміна зумовлюється не тільки появою нових хім. речовин, що відсутні у незабрудненому ґрунті, але і збільшенням вмісту речовин, характерних для складу цього незабрудненого природного ґрунту. Š 32 Забруднення ґрунту хімічне глобальне – хім. З. ґрунту, яке виникає внаслідок дальнього перенесення забруднюючої речовини в атмосфері на відстані, що перевищують тис. км від будь-яких джерел забруднення. Š 32 Забруднення ґрунту хімічне локальне – хім. З. ґрунту поблизу одного чи сукупності кількох джерел З. Š 32 Забруднення ґрунту хімічне реґіональне – хім. З. ґрунту, яке виникає внаслідок перенесення в атмосфері забруднюючої речовини на відстані > 40 км від техногенних і > 10 км від с.-г. джерел З. Š 32 Забруднення екстремально високе (надмірне) атмосферного повітря: – наявність однієї чи кількох нормованих забруднюючих речовин у концентрації, що перевищує їх ГДК: у 20-29 разів при збереженні цього рівня > 2 діб; у 30-49 разів при збереженні цього рівня від 8 год і більше; у 50 і більше разів;

Забруднення екстремально високе – Забруднення морського середовища – поява стійкого, нехарактерного для даної місцевості або сезону запаху повітря; – вплив повітря на органи чуття кількох десятків людей: різь в очах, сльозовиділення, утруднення дихання, почервоніння шкіри, поява висипу та ін. зміни стану здоров’я; – випадання забарвлених дощів та ін. атм. опадів, виявлення в них специф. запаху або присмаку. Š 74 Забруднення екстремально високе (надмірне) ґрунту та донних відкладів: – наявність пестицидів у концентраціях 50 і більше ГДК за санітарно-токсикологічними критеріями чи 10 і більше ГДК за фітотоксичними нормами; – наявність забруднюючих речовин техногенного походження в концентраціях 50 і більше ГДК; – для забруднюючих речовин, на які не встановлена ГДК, екстремальним рівнем приймається перебільшення у 100 разів сер. величини їх реґіонального фону. Š 74 Забруднення екстремально високе (надмірне) поверхневих, підземних, морських вод: – наявність однієї чи кількох нормованих забруднюючих речовин у концентраціях, що перевищують ГДК в 100 і більше разів (з урахуванням часу, що минув з моменту виникнення НЕС); – поява специф. запаху води інтенсивністю > 4 балів; – покриття плівкою (нафтовою, масляною та ін. походження) більше третини поверхні водного об’єкта при його оглядовій площі до 6 км2; – покриття плівкою поверхні водного об’єкта на площі 2 та більше км2 при його оглядовій площі > 6 км2; – зниження вмісту розчиненого кисню до значень 2 мг/л і менше; – збільшення БПК5 понад 60 мг/л. Š 74, 121 Забруднення електромагнітне – форма фіз. (антропогенного) З., яке виникає в результаті зміни електромагнітних властивостей середовища (від ліній електропередач, радіо і телебачення, роботи деяких пром. установок тощо. Š 121 Забруднення земель – виявлене привнесення чи виникнення в зоні аерації одно-

Забруднення первинне – Забруднення хімічне

го і більше інгредієнтів (або їх комбінацій), що можуть погіршити продуктивність і якість біоти.  Забруднення ґрунту Š 170 Забруднення ландшафту – збільшення концентрації тих чи ін. забруднюючих речовин або енергії вище природних (фонових) або гранично допустимих концентрацій, а також внесення невластивих ландшафту речовин, організмів і джерел енергії під впливом як антропогенних, так і природних (вулканізм, природна міґрація речовин) факторів. Внаслідок взаємодії компонентів ландшафту З. одного з них (напр., повітря) спричинює З. й ін. компонентів (рослинності, ґрунту тощо), охоплюючи весь ландшафт. Š 247, 40 Забруднення локальне – З. невеликого реґіону (зазвичай навколо пром. підприємства, населеного пункту та ін. місць). Вирізняють також точкове забруднення від поодинокої труби або неорганізованого джерела. Š 121 Забруднення механічне – привнесення в екосистему різних чужорідних для неї предметів, відходів, абіотичних наносів, які порушують її природне функціонування; засмічування середовища аґентами, що хар., гол.ч., несприятливою мех. дією без фіз.-хім. наслідків1 (напр., сміттям). 1 Засмічування земель Š 247, 108 Забруднення морського середовища – привнесення людиною, прямо чи посередньо, речовин, мікроорганізмів або енергії у морське середовище, вкл. гирлові райони річок, естуарії, яке призводить або може призвести до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю у морі, небезпека для здоров’я людини, утворення перешкод для діяльності на морі, у т.ч. для рибальства та ін. правомірних видів використання моря, зниження якості використовуваної морської води та погіршення умов відпочинку. Š 52, 82 Забруднення морського середовища з наземних джерел – З. моря скидами із суші з усіх видів точкових або розосереджених джерел, а також забруднювачами, що надходять у море водним чи повітряним шляхом, або безпосередньо з

узбережжя. Вкл. також З. в результаті будь-якого навмисного видалення із суші на морське дно через тунель трубопроводу чи ін. шляхом. Š 81 Забруднення первинне – надходження у середовище забруднювачів, які безпосередньо утворюються в ході природних, природно-антропогенних та антропогенних процесів. Š 117, 121, 108 Забруднення підземних вод – процес, який призводить до зміни стану і властивостей природних підземних вод внаслідок госп. діяльності і викликає погіршення їх якості. Виділяють чотири види з.п.в.: хім., бактеріальне, теплове, радіоактивне. Š 60 Забруднення підземних вод бактеріальне – надходження у підземні води патогенних мікроорганізмів, гол.ч. з госп.-побутових відходів. Š 60 Забруднення підземних вод радіоактивне – збільшення у підземних водах вмісту радіоактивних елементів, джерелом яких часто бувають відходи гірничодобувної та збагачувальної промисловості. Š 60 Забруднення підземних вод теплове – зміни теплового режиму підземних вод внаслідок інфільтрації гарячих стічних вод. Š 60 Забруднення підземних вод хімічне – надходження у підземні води хім. сполук, гол.ч. з пром. відходів, мінеральних добрив. Найбільш поширений вид З. підземних вод. Š 60 Забруднення природне – З., що виникає в результаті природних явищ, процесів, катастроф, без впливу людини (вулканічна діяльність, фіз.-хім. вивітрювання ґрунтів та підстилаючих порід, згоряння метеоритів, розкладання рослин і тварин тощо). Š 117, 121, 31, 108 Забруднення радіаційне – З., спричинене дією іонізуючого випромінювання.  Забруднення радіоактивне Š 108 Забруднення радіоактивне – З., пов’язане з перевищенням природного рівня вмісту радіоактивних речовин у довкіллі.  Забруднення радіаційне Š 108 Забруднення стічних вод бактеріальні – хвороботворні та нехвороботворні бактерії і віруси, що містяться у стічних водах. Š 19, 75, 71, 72

1 Фактично ж засмічування майже завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами.

127

128

Забруднення стічних вод біологічні – найпростіші, водорості, личинки комах, дріжджі, плісеневі грибки і яйця гельмінтів (глистів), що містяться у стічних водах. Š 19, 75, 71, 72 Забруднення стічних вод мінеральні – речовини неорганічної природи, які перейшли у воду в процесі використання її для побутових чи виробничих потреб або містяться в атмосферних стічних водах: пісок, глинисті частки, шлак, розчини мінеральних солей, кислот і лугів, мінеральні масла тощо. Š 19, 75, 71, 72 Забруднення стічних вод органічні – речовини органічної природи, які перейшли у воду в процесі використання її для побутових чи виробничих потреб або містяться в атмосферних стічних водах. У господарсько-побутових стічних водах – це переважно речовини рослинного (рештки овочів, фруктів, злаків, паперу тощо) і тваринного походження (фізіологічні виділення людей і тварин, рештки м’язових і жирових тканин тварин, клейові речовини тощо). У виробничих стічних водах – це рештки органічної сировини і різноманітних органічних речовин, що використовуються у технол. процесах. Š 19, 75, 71, 72 Забруднення супутнє – поступові зміни стану атмосфери, гідросфери, літосфери окремих реґіонів та планети в цілому через комплексний негативний вплив антропогенної діяльності (опустелювання, висихання боліт, озер, морів, поява кислотних дощів, потепління клімату через парниковий ефект, зменшення озонового шару тощо). Š 108 Забруднення умисне – цілеспрямовані зміни довкілля людиною: знищення лісів, використання родючих земель і пасовищ під забудову, утворення кар’єрів, вилов риби тощо. Š 108 Забруднення фізичне – привнесення в екосистему джерел енергії (тепла, світла, шуму, вібрації, ґравітації, електромагнітного, радіоактивного випромінювання тощо), яке проявляється у відхиленні від норми її фіз. властивостей. Розрізняють радіаційне, радіоактивне, світлове, теплове, шумове, електромагнітне та ін. види з.ф. Š 247, 108 Забруднення хімічне – привнесення в екосистему забруднюючих речовин, чу-

Забруднення шумове – Завантаження біофільтрів м’яке каркасне (рулонне) жорідних для неї або в концентраціях, що перевищують фонові. Š 247 Забруднення шумове – перевищення природного рівня шуму і ненормальна зміна звукових характеристик (періодичності, сили звуку тощо) на робочих місцях, в населених пунктах та ін. місцях внаслідок роботи транспорту, пром. пристроїв, побутових приладів, поведінки людей та з ін. причин. Š 121 Забруднювач1 – забруднююча речовина, будь-який (природний чи антропогенний) фіз. чи інформаційний аґент, хім. речовина чи біол. вид (гол.ч. мікроорганізми), що потрапляє у навколишнє середовище або виникає в ньому у кількостях, які виходять за рамки звичайного вмісту, граничних природних коливань або сер. природного фону у час, що розглядається; Š 121, 237, 48 ті самі аґенти, речовини і організми, що знаходяться у навколишньому середовищі в кількостях, які перевищують бажані для певних цілей (напр., для деяких виробництв необхідна хім. чиста вода, позбавлена всіляких природних домішок, що виступають у даному випадку як з., хоча для с.-г. чи побутових цілей така вода буде вважатися вільною від з.); Š 237 об’єкт, що служить джерелом забруднення середовища (підприємство тощо). Š 237 Забруднювач нестійкий – такий забруднювач, що діє негативно короткий час і розкладається, розчиняється чи знешкоджується в екосистемах завдяки природним фіз.-хім. та біохім. процесам. Š 108 Забруднювач стійкий антропогенний – такий забруднювач, що не входить до природного кругообігу речовин і тому довго не зникає, не знешкоджується природою самостійно (різні пластмаси, поліетилен, деякі метали, радіоактивні ре1 Згідно ГОСТ 17.1.1.01-77 [29] уживання терміну «забруднювач» замість терміну-синоніму «забруднююча речовина» вважається недопустимим, хоча М.Ф.Реймерс [237], навпаки, вважає допустимим застосування цього терміну для позначення забруднюючої речовини чи ін. забруднюючого аґента, проте не рекомендує уживати його у значенні юр. чи фіз. особи – винуватця забруднення середовища, посилаючись на невдалий переклад англомовного виразу «Polluter – pays» – «Платить той, хто забруднює».

Завантаження біофільтрів об’ємне – Задачі спеціальних спостережень

човини з тривалим періодом напіврозпаду тощо). Š 108 Забруднювач стійкий органічний (СОЗ) – органічні речовини, які: – мають токсичні властивості; – є стійкими; – біол. акумулюються; – схильні до транскордонного атм. перенесення на великі відстані та осадження; – імовірно, можуть викликати значні негативні наслідки для здоров’я людини або навколишнього середовища поблизу та на відстані від їх джерел. До найбiльш значних СОЗ, котрi надходять до атмосфери зі стацiонарних джерел, належать такi: – полiхлориднi дiбензопарадiоксини/фурани (ПХДД/Ф) (діоксини/фурани); – гексахлорбензол (ГХБ); – полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi (ПАВ). Š 231 Завал виробки – довільний вивал у діючу гірничу виробку з перекриттям її перерізу та руйнуванням кріплення. Š 23 Завантаження біофільтрів жорстке блочне – завантаження у вигляді решіток чи блоків, що збираються з пласких чи гофрованих пластмасових (полівінілхлорид, поліетилен, поліпропілен, полістирол й ін.) чи азбестоцементних листів. Питома вага з.б.ж.б. пластмасового становить 40-100 кг/м3, пористість – 9097 %, а робоча висота у біофільтрах – 216 м. Питома вага азбестоцементного завантаження становить 200-250 кг/м3, пористість – 80-90 %, а робоча висота у біофільтрах – 2-6 м; Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Завантаження біофільтрів жорстке засипне – завантаження у вигляді кілець, обрізків труб або елементів ін. конфігурації з кераміки, пластмаси, металу й ін. матеріалів. Залежно від матеріалу питома вага такого завантаження становить 100-600 кг/м3, пористість – 70-90 %, а робоча висота у біофільтрах – 1-6 м. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Завантаження біофільтрів м’яке каркасне (рулонне) – завантаження з металевих сіток, пластмасових плівок чи синтетичних тканин (нейлон, капрон), які кріпляться на спеціальних каркасах чи вкладаються у вигляді рулонів. Питома 129

вага з.б.м.к. становить 5-60 кг/м3, пористість – 94-99 %, а робоча висота у біофільтрах – 3-8 м. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Завантаження біофільтрів об’ємне – щебінь або галька тривких гірських порід, керамзит чи шлак необхідної крупності, які відповідають вимогам до матеріалів завантаження біофільтрів. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Завантаження біофільтрів площинне – жорстке засипне, жорстке блочне і м’яке каркасне (рулонне) завантаження біофільтрів. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Завантаження фільтрів – підтримуючі шари і фільтруючі матеріали у фільтрах для очистки води. Š 100 Завантаження фільтрів дрібнозернисте – завантаження зернистих Ф. розміром 0.2-0.4 мм. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Завантаження фільтрів крупнозернисте – завантаження зернистих Ф. розміром 0.8-1.5 мм. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Завантаження фільтрів підтримуюче – зазвичай ґравій або гранітний щебінь із зменшуваним знизу-вгору розміром, який вкладається навкруги дренажу на дні зернистого фільтра, призначений для підтримання фільтруючого завантаження. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Завантаження фільтрів середньозернисте – завантаження зернистих Ф. розміром 0.4-0.8 мм. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Завдання технічне (ТЗ) на екологічну оцінку – письмові вимоги, що визначають зміст, процедуру і результати екол. оцінки, необхідні консультації, дані, які мають бути отримані, а також форму і зміст доповіді з екол. оцінки. Часто є результатом визначення завдань екол. оцінки. Š 273 Завись – суспензія, в якій через малу різницю у величині густини складових елементів частки осідають чи спливають дуже повільно. Завіса протифільтраційна – споруда, що перешкоджає фільтрації води крізь ґрунт, яка утворюється шляхом ін’єкції спец. розчину або заморожування ґрунту. Š 100

130

Завчасність прогнозу – проміжок часу до дати настання передбачуваного явища. Š 100 Загата – виправна водопідпірна споруда на малому водотоку, яка перегороджує його русло або рукави, зазвичай при меженному рівні води, з метою зменшення поздовжнього похилу водної поверхні на розташованій вище ділянці водотоку або зосередження витрати води в одному з його рукавів, зазвичай судноплавному. Š 100, 42 Загибель клітини репродуктивна – втрата клітиною здатності до необмеженого ділення, що відбувається в результаті розриву однієї чи обох ниток молекули ДНК, яка несе в собі всю генетичну інформацію клітини. Š 108 Загін – таксономічна категорія (ранг) у систематиці тварин. В з. (інколи спочатку у підзагін) об’єднують близькі родини. Близькі з. складають клас, інколи спочатку надзагін. У систематиці рослин з. відповідає порядок. Š 250 Задачі – конкретні дії чи етапи на шляху досягнення поставленої мети. Š 109 Задачі систематичних спостережень за якістю поверхневих вод у системі державного екол. моніторингу: – систематичне отримання як окремих, так і усереднених у часі та просторі даних про якість води; – забезпечення госп. органів, а також заінтересованих державних і громадських організацій систематичною інформацією та прогнозами змін гідрохім. режиму і якості вод водойм та водотоків, а також екстреною інформацією про різкі зміни забрудненості вод. Š 109 Задачі спеціальних спостережень за якістю поверхневих вод: – встановлення осн. закономірностей процесів самоочищення; – визначення впливу накопичених у донних відкладах забруднюючих речовин на якість води; – складання балансів хім. речовин водойм чи ділянок водотоків; – оцінка винесення хім. речовин через замикаючі створи річок, з колекторнодренажними водами та ін. задачі, які визначаються у кожному конкретному випадку. Š 109

Задачі тактичні – Заказник державний гідрологічний Задачі тактичні – конкретні дії для досягнення стратегічної мети. Š 2 Зажор – накопичення шуги з включеннями дрібнобитого льоду у руслі водотоку, що спричинює стиснення водного перерізу і пов’язаний із цим підйом рівня води. Š 100 Заказник [t «заказ» – заборона] – ділянка території чи акваторії, в межах якої (постійно або тимчасово) обмежується госп. діяльність (заборонені окремі її види і форми) з метою забезпечення збереження, відтворення і відновлення одного чи багатьох видів живих істот, екосистем, одного чи кількох екол. компонентів (цінні гірські породи і мінерали тощо) або заг. характеру місцевості, що охороняється, а також підтримання заг. екол. рівноваги. На відміну від заповідників, землі з. не виключаються з госп. обігу, використання природних комплексів або їх окремих компонентів лише обмежується, охорона з. покладається на землекористувачів, на території яких вони організовані, спец. штати охорони відсутні. Хоча з. не призначені для збереження у недоторканому стані природних комплексів, їх роль у поліпшенні стану біогеоценозів досить значна, особливо у відновленні якості природних ландшафтів, розмноженні рідкісних, малочисельних та зникаючих видів рослин і тварин, збереженні генофонду. Š 121, 131, 112, 39 Заказник державний – територія, яка виділяється з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох компонентів найбільш цінних типових чи унікальних комплексів на час, необхідний для виконання поставлених перед З. завдань, та для підтримки заг. екол. балансу. З.д. організовується перш за все на території (акваторії), в межах якої зустрічаються види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України. Залежно від характеру, мети організації та необхідного режиму охорони з.д. поділяють на ландшафтні, лісові, ботанічні, заг.-зоол., орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрол., палеонтологічні та геол. Š 211 Заказник державний ботанічний – ділянки зростання особливо цінних, малочисельних, рідкісних або зникаючих

Заказник державний зоологічний (загальнозоологічний) – Закон

рослин; ділянки з реліктовою чи ендемічною флорою; місця зростання рослин-індикаторів стану або динамічних тенденцій біотичних угруповань; місця зростання цінних або рідкісних дикорослих лікарських рослин; місця зростання особливо цінних ягідних чагарників; реліктові озера, болота з реліктовою чи ендемічною флорою; прибережні водні комплекси з рідкісними прибережними угрупованнями морської рослинності. На території з.д.б., залежно від специфіки видів рослин, що охороняються, забороняється випас худоби, сінокосіння та ін. госп. діяльність, яка може призвести до пошкодження або знищення рідкісних рослин. Відвідування з.д.б. туристами і населенням обмежується чи повністю забороняється. Š 112. Заказник державний геологічний – ділянки з особливо мальовничими чи дивовижними формами рельєфу; типові (опорні) геол. відслонення, що є основою для визначення геол. товщ; цінні у науково-пізнавальному відношенні комплекси форм рельєфу, які хар. тектонічні, льодовикові, карстові та ін. рельєфоутворюючі фактори; родовища рідкісних корисних копалин; місця розташування погаслих вулканів, застиглої лави, ділянки грязьового вулканізму тощо; місця знаходження залишків цінної у науковому відношенні викопної флори і фауни. У з.д.г. забороняються роботи, які призводять до руйнування і знецінення геол. утворень, – видобування каменю та корисних копалин, підривні роботи, розкопки і збирання скам’янілостей (крім робіт, які проводяться науковими організаціями), будівництво та ін. діяльність, яка може призвести до пошкодження чи знищення об’єктів, що охороняються. Š 112 Заказник державний гідрологічний – водотоки і водойми, які мають типові або ориґінальні гідрол. та гідрохім. режими; ділянки виходу на поверхню землі підземних вод; ділянки водоносних зон, води яких використовуються для пиття; ділянки водоносних зон, які використовуються з бальнеологічною метою; басейни невеликих річок, витоки річок; озера, водосховища та ставки, які мають історико-наукове, культурно-есте131

тичне чи оздоровче значення; болота як джерела акумуляції вологи, притоки річок, озер, цінні лікувальні або мінеральні джерела тощо; лимани, затоки, ділянки морського узбережжя, які мають значення як еталони гідрол. стану морської акваторії. В з.д.г. забороняється діяльність, що порушує гідрол. режим. Навколо озер та боліт встановлюються водоохоронні зони, біля джерел – зони санітарної охорони, обмежується або забороняється забір води і скид у водойми неочищених пром. та побутових стічних вод. Š 112 Заказник державний зоологічний (загальнозоологічний) – ділянки поселень особливо цінних, малочисельних, рідкісних чи зникаючих видів тваринного світу; ділянки з реліктовою чи ендемічною фауною; місця концентрації рідкісних зоологічних угруповань. У межах з.д.з. не дозволяється госп. діяльність, яка може порушити кормову продуктивність або захисні властивості угідь, місць збереження, відтворення і збільшення чисельності рідкісних та цінних видів тварин, забороняється також мисливство і рибальство. Š 112 Заказник державний іхтіологічний – ділянки концентрації особливо цінних, малочисельних, рідкісних чи зникаючих видів риб; місця традиційних нерестовищ цінних видів риб; традиційні місця нагулу молодняку цінних видів риб; місця зимівлі (зимувальні ями, прибережні западини тощо) цінних видів риб; озера, лимани з реліктовими або ендемічними видами і підвидами іхтіофауни. В з.д.і. м.б. заборонене, крім мисливства і рибальства, збирання водної і узбережної рослинності. На певний строк (період нересту) встановлюється режим тиші. Š 112 Заказник державний ландшафтний – форма комплексної охорони природних територіальних комплексів, до яких відносяться: ділянки з непорушеною, малопорушеною та особливо мальовничою природою; цінні у науковому відношенні ділянки типових чи унікальних зональних, висотно-зональних та азональних типів ландшафтів; цінні або унікальні у науковому відношенні ділянки долин, хребтів, узбережжя тощо; місця зосе132

редження та об’єднання типових чи ориґінальних біогеоценозів; болота, які утворюють своєрідне середовище (джерела та акумулятори річок, озер, цінних лікувальних вод, реґулятори клімату і підземних вод); болота з унікальними історико-меморіальними, історико-етнографічними та ін. якостями; реліктові озера з мальовничими островами й узбережжям; озера льодовикового та післяльодовикового походження у карстових котловинах. На території з.д.л. м.б. дозволений відпочинок населення, у такому разі на периферії З. допускається будівництво споруд для обслуговування відпочиваючих, зведення курортних комплексів за умови, що вони не порушуватимуть краси ландшафтів. Площа під забудову не повинна перевищувати 5 % території заказника. Š 112 Заказник державний лісовий – масиви лісу, які мають особливе наукове, історичне або середоутворююче значення; типові чи унікальні лісові урочища, що мають еталонне значення; ділянки лісокультур, що мають виховне та пізнавальне значення; лісосмуги з мальовничими ландшафтами вздовж традиційних туристичних маршрутів. З метою охорони рослинного покриву з.д.л. відвідування їх туристами і населенням може обмежуватись. Реґулюється чисельність диких звірів. Š 112 Заказник державний орнітологічний – ділянки поселень особливо цінних, рідкісних чи зникаючих видів птахів; ділянки з реліктовою чи ендемічною орнітофауною; місця концентрації колоній та угруповань рідкісних птахів. В з.д.о. забороняється мисливство і рибальство, осушення водно-болотних угідь та ін. госп. діяльність, яка порушує сприятливі умови для гніздування птахів, їх міґрацій, линьки і зимівлі. Тут запроваджується режим спокою. Š 112 Заказник шкільний – природна територія, що охороняється, яка використовується для екол. навчання школярів і знах. під патронатом шкільного (дитячого) закладу. Š 9 Закис – нижчий, перший ступінь окиснення хім. елементів. Š 122 Закон – необхідні, суттєві, сталі, повторювані відношення між явищами у при-

Закон Авогадро – Закон максимуму біогенної енергії роді та суспільстві. Існують три осн. групи з.: специф., або окремі; заг. для великих груп явищ; всесвітні, або універсальні. Між заг. й окремими з. існує діалектичний взаємозв’язок: заг. з. діють через окремі, а останні являють собою прояв заг. З. мають об’єктивний характер. Пізнання з. становить задачу науки, виступає основою перетворення людьми природи та суспільства; з. юр. – нормативний акт, прийнятий вищим органом державної влади в установленому конституцією порядку. Має вищу юр. силу по відношенню до ін. нормативних актів (указів, постанов тощо). Осн. джерело права у сучасному суспільстві. Š 250 Закон Авогадро – 1 моль будь-якої речовини у газовому стані за н.у. (температура 0°С або 273°К, тиск 101.325 кПа або 760 мм рт.ст.) займає 22.416 л (1 моль чисельно дорівнює мольній масі газу, вираженій у грамах). Š 109 Закон біогенної міґрації атомів (В.I.Вернадського) – міґрація хім. елементів на земній поверхні та у біосфері в цілому відбувається під переважним впливом живої речовини (організмів). Š 237, 108 Закон відповідності рівня розвитку виробничих сил природно-ресурсному потенціалу – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження природно-ресурсного потенціалу, що хар. як екол. криза, яка вирішується через революційну зміну виробничих сил (техн., пром. революції). Š 237, 108 Закон внутрішньої динамічної рівноваги – внутрішня енергія, речовина, інформація і динамічні якості окремих природних систем та їхньої ієрархії настільки тісно пов’язані між собою, що будьяка зміна одного з показників неминуче призводить до функціонально-структурних змін ін. показників, які забезпечують збереження заг. суми якостей системи (ієрархії). Š 237, 108 Закон генетичної різноманітності – все живе генетично різне і має тенденцію до збільшення біол. різнорідності. Š 237, 108 Закон екологічної кореляції – в екосистемі, як і в будь-якій ін. системі, всі види живої речовини та абіотичні екол.

Закон мінімуму – Законодавство гірниче

компоненти функціонально відповідають одне одному. Š 237, 108 Закон зменшення енергетичної ефективності природокористування – в процесі одержання з природних систем корисної продукції з часом (в історичному аспекті) на її виготовлення в сер. витрачається дедалі більше енергії. Цей З. у самому заг. вигляді був сформульований у ХІХ ст. укр. економістом-марксистом С.О.Подолинським. Š 237, 108 Закон зменшення природно-ресурсного потенціалу – в рамках однієї суспільноекон. формації (способу виробництва) та одного типу технологій природні ресурси стають дедалі менш доступними і вимагають збільшення витрат праці та енергії на їх видобуток і транспортування. Š 237, 108 Закон зменшення родючості (ґрунтостомлення) – поступове зниження природної родючості ґрунтів відбувається через тривале їх використання (вилучення поживних речовин з урожаєм) та порушення природних процесів ґрунтоутворення, а також в результаті накопичення токсичних речовин, що виділяються рослинами (при тривалому вирощуванні монокультур), залишків пестицидів та мінеральних добрив. Š 237, 108 Закон константності (В.I.Вернадського) – кількість живої речовини біосфери (за певний геол. час) є величиною постійною. Š 237, 108 Закон максимізації енергії (Г. та Е.Одумів) – у конкуренції систем зберігається та з них, яка найбільше сприяє надходженню енергії та інформації і використовує макс. їх кількість найефективніше. Для цього така система, здебільшого, утворює накопичувачі (сховища) високоякісної енергії, частина якої витрачається на надходження нової енергії, забезпечує нормальний кругообіг речовин, створює механізми реґулювання, підтримки стійкості системи, її здатності пристосовуватися до змін і налагоджує обмін з ін. системами. Максимізація – це підвищення шансів на виживання. Š 237, 108 Закон максимуму біогенної енергії (В.I.Вернадського-Е.С.Бауера) – будь-яка біол. та «біокосна» система, що перебуває у стані «сталої нерівноваги» (динамічно рухомої рівноваги з довкіллям), 133

еволюційно розвиваючись, збільшує свій вплив на середовище. Š 237, 108 Закон мінімуму (Ю.Лібіха) – стійкість організму визначається найслабшою ланкою у ланцюгу його екол. потреб. Š 237, 108 Закон обмеженості природних ресурсів – усі природні ресурси (та умови) Землі вичерпні. Š 237, 108 Закон однонаправленості потоку енергії – енергія, яку одержує екосистема, і яка засвоюється продуцентами, розсіюється або разом з їхньою біомасою необоротно передається консументам першого, другого, третього та ін. порядків, а потім – редуцентам, що супроводжується втратою певної кількості енергії на кожному трофічному рівні в результаті процесів, які проходять водночас із диханням. Š 237, 108 Закон оптимальності – жодна система не може безмежно звужуватись або розширюватись. Розмір будь-якої системи має відповідати її функціям. Š 237, 108 Закон піраміди енергій (Р.Ліндемана) – з одного трофічного рівня екол. піраміди на ін. переходить в сер. не більше 10 % енергії. Š 237, 108 Закон послідовності проходження фаз розвитку – фази розвитку природної системи можуть слідувати лише в еволюційно закріпленому (історично, екол. обумовленому) порядку, зазвичай, від порівняно простого до складного, як пр., без випадіння проміжних етапів (але, можливо, з досить швидким їх проходженням чи еволюційно закріпленою відсутністю). Š 237, 108 Закон рівнозначності умов життя – всі необхідні для життя природні умови середовища відіграють рівнозначні ролі. Š 237, 108 Закон розвитку природної системи за рахунок навколишнього середовища – будь-яка природна система розвивається лише за рахунок використання матеріально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища. Абсолютно ізольований саморозвиток неможливий – це висновок із законів термодинаміки. Š 237, 108 Закон сукупної дії екологічних факторів (Е.Мітчерліха-А.Тінемана-Б.Бауле) – обсяг урожаю залежить не від окремого, 134

нехай навіть лімітуючого фактора, а від усієї сукупності екол. факторів одночасно. Š 237, 108 Закон сукцесійного уповільнення – процеси, що йдуть у зрілих рівноважних системах, які знаходяться у сталому стані, як пр., виявляють тенденцію до уповільнення. Š 237, 108 Закон толерантності (В.Шелфорда) – лімітуючим фактором процвітання організму (виду) м.б. як мінімум, так і максимум екол. впливу, діапазон між якими визначає ступінь витривалості (толерантності) організму (виду) до даного фактора. Š 237, 108 Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (В.I.Вернадського) – уся жива речовина Землі має єдину фіз.-хім. природу. Із цього З. випливає наслідок: те, що є шкідливим для одних видів живих істот, шкодить і ін. видам, тільки, звичайно, різною мірою. Š 237, 108 Закони Коммонера – закони природи, сформульовані у вільній, напівжартівливій, белетристичній формі ам. екологом Б.Коммонером (1974) у вигляді 4-х положень: – все пов’язане з усім; – все мусить кудись діватись; – природа «знає» краще; – ніщо не минається даремно, або за все треба платити. Š 108 Закони Мерфі – сконцентроване відображення спостережень та умовиводів із життя ділового світу й ін. сфер людської діяльності, подане у жартівливій формі. З.М. не тільки викликають усмішку, але й допомагають краще зрозуміти суть проблем і мінливість життя в усьому його розмаїтті. Певним аналогом з.М. у природокористуванні можна вважати закони Коммонера. Законодавство – законотворча діяльність уповноважених державних органів; сукупність усіх правових норм, чинних у даній державі або таких, що реґулюють окрему сферу суспільних відносин (напр., з. водне). Š 250 Законодавство водне – сукупність юр. норм, які реґулюють громадські відносини у галузі охорони і використання вод. Š 100 Законодавство гірниче – сукупність правових норм, які реґулюють гірничі відно-

Закраїни – Занесення водойми сини та встановлюють правила ведення гірничих робіт. Š 23 Закраїни – смуги відкритої води вздовж берегів, які утворилися перед скресом в результаті танення льоду і підвищення рівня води. Š 100 Закриття сховища (установки) для захоронення відпрацьованого палива або радіоактивних відходів – завершення всіх операцій у визначений час після розміщення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів у сховищі (в установці) для захоронення, яке вкл. остаточні інж.-техн. або ін. роботи, необхідні для приведення сховища (установки) до стану, безпечного протягом тривалого часу. Š 144, 126 Закріплення укосів – стабілізація поверхні укосів техн. засобами і рослинами з метою зменшення їх ерозії. Š 35 Закрут ріки (Ε меандр) – зігнута у плані ділянка русла водотоку між двома суміжними точками перегину його сер. (осьової) лінії. 1 Меандр Š 61, 100, 41 Залежності гідроморфологічні – емпірично встановлені кількісні зв’язки між морфометричними характеристиками річкових русел і заплав та факторами, що визначають русловий процес. Š 100 Залишок поверхневих вод сухий (щільний) – показник, що хар. ступінь мінералізації води. Воду із з.с. < 1 г/л наз. прісною, > 1 г/л – мінералізованою. Š 109 Залишок стічних вод сухий – загальна кількість домішок стічних вод, мг/л, які знаходяться у нерозчиненому, колоїдному та розчиненому стані. Визначається ґравіметрично після випарювання натуральної проби стічних вод на водяній бані і наступного висушування при 105°С (однак при цьому втрачаються гази, а також легко леткі речовини, які були у стічних водах чи утворилися в результаті розпаду домішок). Š 71, 72, 252, 102 Залишок стічних вод щільний – загальна кількість у стічних водах розчинених органічних і неорганічних домішок, мг/л. Визначається ґравіметрично після випарювання фільтрованої проби стічних вод на водяній бані і наступного висушування при 105°С (однак при цьому втрачаються гази, а також легко леткі речовини, які були у стічних водах чи утво-

Запас біопродукції – Запаси підземних вод експлуатаційні

рилися в результаті розпаду домішок). Š 71, 72, 252, 102 Заломи – завали, які виникають зазвичай у мілководних або вузьких місцях русел річок в результаті накопичення вимитих і пронесених річкою дерев, а також окремих пнів, гілок тощо. З. утворюються також при розрізненому сплаві лісу. Š 100 Залуження – система заходів, спрямованих на створення або поліпшення продуктивного трав’яного покриву на схилах балок, горбів, річкових терас з метою закріплення поверхні і запобігання ерозії. Š 130 Замкненість системи – повна реутилізація речовин в межах системи з практичною відсутністю їх виходу за межі системи (за винятком енергії й інформації). Š 130 Замовник – юр. або фіз. особа, яка відповідає за підготовку документації з намічуваної діяльності у відповідності з нормативними вимогами, що висуваються до даного виду діяльності, і надає документацію з намічуваної діяльності на екол. експертизу. Š 125 Замок шахтного колодязя – водонепроникний шар, який перешкоджає надходженню поверхневих вод у колодязь. Š 100 Замор – масова загибель риби внаслідок нестачі кисню або появи отруйних речовин у воді. Š 122 Заморожування-відтавання осаду – метод кондиціонування, який полягає у заморожуванні осаду до мінус 5-10°С протягом 1-2 год, внаслідок чого частина зв’язаної вологи стає вільною, тверді частки осаду коагулюють, що призводить до зменшення питомого опору осаду фільтрації. Після відтавання осад направляють у мулоущільнювачі і далі на мулові майданчики, де він порівняно швидко зневоднюється до вологості 6070 %. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Замулення водойми – процес відкладення у водоймі завислих наносів. Š 100 Замулення водосховища – процес занесення чаші водосховища наносами. Š 41 Занесення водойми – процес заповнення водойми донними наносами волочіння. Š 100

135

Запас біопродукції – кількість накопиченої в угрупованні органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або об’єму. Š 130 Запас води – кількість води, яка м.б. використана у даний момент часу для різних цілей. Š 100 Запас води в резервуарі аварійний – запас води в резервуарі, що має один підвідний водовід, розрахований на період ліквідації на ньому аварії. Š 100 Запас води у снігові – об’єм води від снігу, що розтанув. Š 100 Запас вуглецевий – сума потоків вуглецю як у напрямку до вуглецевих резервуарів, так і від них. 1 Цикл вуглецевий Š 24 Запаси корисних копалин (Ε загальні запаси корисних копалин і компонентів) – обсяги корисних копалин і компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геол. вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних копалин. Š 169 Запаси корисних копалин балансові – З., які на момент оцінки згідно з техн.екон. розрахунками можна екон. ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи. Š 169 Запаси корисних копалин видобувні (Ε запаси мінеральної сировини на місці залягання) – частина З. корисних копалин, видобуток і переробка яких на товарну продукцію є екон. доцільними за умови раціонального використання сучасних техн. засобів і технологій та дотримання вимог щодо охорони надр і природи. Š 169 Запаси корисних копалин позабалансові – З., видобуток і використання яких на момент оцінки є екон. недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом пром. значення. Š 169 Запаси корисних копалин попередньо розвідані (Ε імовірні запаси) – обсяги корисних копалин, кількість, якість, технол. властивості, гірничо-геол., гідрогеол. та ін. умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для визначення пром. значення родовища. Осн. параметри з.к.к.п.р., що впливають на вибір 136

способів видобутку і переробки мінеральної сировини, оцінюються перев. на основі екстраполяції даних безпосередніх вимірювань чи досліджень у межах родовища за рідкою або нерівномірною сіткою. Екстраполяція обґрунтовується аналогією з розвіданим родовищем (покладом), а також даними геол., геофіз., геохім. та ін. вивчення надр. З.к.к.п.р. є основою для обґрунт. подальшої розвідки чи дослідно-пром. розробки родовища (покладу). Š 169 Запаси корисних копалин розвідані (Ε доведені запаси) – обсяги корисних копалин, кількість, якість, технол. властивості, гірничо-геол., гідрогеол. та ін. умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об’єктів і об’єктів з переробки мінеральної сировини. Осн. параметри з.к.к.р., які обумовлюють проектні рішення щодо видобутку і переробки мінеральної сировини та охорони природи, визначаються за даними безпосередніх вимірювань чи досліджень, виконаних у межах покладів за щільною сіткою, в поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обґрунтованою даними геол., геофіз., геохім. та ін. досліджень. З.к.к.р. є основою для проектування і проведення розробки родовища (покладу). Š 169 Запаси корисних копалин умовно балансові – З., ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не м.б. однозначно визначена, а також З., що відповідають вимогам до балансових З., але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки. Š 169 Запаси підземних вод – кількість ґравітаційної води, яка знах. у порах, порожнинах і тріщинах водоносних горизонтів гірських порід. Š 121. Запаси підземних вод експлуатаційні – підрахована за даними геол. вивчення водних об’єктів кількість підземних вод, яка м.б. видобута з надр раціональними за техн.-екон. показниками водозаборами в заданому режимі видобутку за умови відповідності якісних характеристик підземних вод вимогам їх цільового використання та допустимого ступеня впливу на довкілля протягом розрахункового терміну водокористування. З.п.в.е.

Запаси урану видобувні – Заповідник біосферний ототожнюються з видобувними З. ін. корисних копалин у відповідності до «Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр». Š 169, 159 Запаси урану видобувні – частина заг. З. урану, видобування і перероблення якої в товарну продукцію гірничого підприємства екон. доцільні за умови раціонального використання сучасних техн. засобів і технологій та виконання вимог щодо охорони надр і довкілля. З.у.в. визначаються згідно з прийнятою оптимальною системою розроблення родовища і враховують втрати та розубожування при видобуванні і переробленні уранової руди в товарну продукцію гірничо-металургійного виробництва. Š 160 Запаси урану загальні – кількість урану, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геол. вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ (покладів) уранових руд за сіткою вимірювань чи досліджень (перетинів). Š 160 Запах води – здатність води викликати у людини і тварин специф. подразнення слизової оболонки носових ходів; органолептичний показник, що хар. наявність у воді летких ароматичних речовин, які потрапляють у воду в результаті процесів життєдіяльності водних організмів, при біохім. розкладанні органічних речовин, при хім. взаємодії компонентів, що містяться у воді, а також з пром., с.-г. і госп.-побутовими стічними водами. На з.в. впливає склад речовин, що в ній містяться, температура, рН, ступінь забруднення водного об’єкта, біол. обстановка, гідрол. умови тощо. Хар. інтенсивністю, яку вимірюють у балах за п’ятибальною шкалою, та характером. Зазвичай з.в. виявляють якісно при відкриванні проби і описують як фекальний, гнилісний, гасовий, фенольний, сірководневий тощо. Якщо з.в. ідентифікувати важко, то визначення повторюють після підігрівання проби до 65°С. Š 109, 71, 72, 252, 102 Запиленість газу – масова концентрація пилу у газі. Š 31 Заплав – наплавна споруда, яка служить для затримання плаваючих предметів: льоду, торфових полів, сплавленого лісу тощо.  Заплава Š 100

Заповідник державний – Засоби транспортні

Заплава – частина дна річкової долини, що складена наносами і періодично затоплюється у періоди високої водності (повені, паводки), коли стік у річці перевищує пропускну здатність русла.  Заплав Š 61, 100, 41 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – підготовка і реалізація комплексу правових, соц.-екон., політичних, орг.-техн., санітарно-гігієнічних та ін. заходів, спрямованих на реґулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реаґування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом’якшення її можливих наслідків. Š 209, 154 Заповідник [t «заповідь» – дотримання суворих правил] – спец. виділена природна територія (акваторія), яка має особливу наукову чи культурну цінність, де забороняється будь-яка госп. діяльність і присутність людей. Гол. мета з. – збереження у первісному стані природних ділянок, найбільш типових для даного ботаніко-геогр. району, ландшафтної зони природних комплексів, зоо- та фітоценозів, вивчення природних процесів і явищ, що в них протікають, відновлення, збільшення чисельності та збереження рослин і тварин, особливо цінних у госп. та науковому відношенні, розробка наукових основ охорони природи тощо. Природні багатства з. використовуються тільки для проведення науково-дослідних робіт в інтересах галузей господарства. З. – найвища за рангом категорія заповідних територій. Š 131, 112, 39 Заповідник біосферний – репрезентативна ландшафтна одиниця, виділена у відповідності з програмою ЮНЕСКО «Людина і біосфера» з метою її збереження, дослідження і (або) моніторингу. Може вкл. абсолютно недоторкані госп. діяльністю чи мало змінені екосистеми, нерідко оточені землями, які знаходяться в експлуатації. Š 117, 121 137

Заповідник державний – науковий заклад, який проводить постійні комплексні екол. та біогеоценологічні дослідження заг. стану природи на своїй території при абсолютно заповідному режимі. Створюється з метою збереження у природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природного ходу процесів і явищ, що проходять у них, і розробки наукових основ охорони природи. В процесі наукових досліджень перед з.д. ставиться задача пошуку шляхів поліпшення використання природних багатств, укріплення бази природоохоронного виховання, управління процесами розвитку природи, виявлення нових джерел для відновлення природних ресурсів. Ділянки землі, її надр і водних просторів з усіма природними об’єктами, що знаходяться в їх межах, вилучаються з госп. експлуатації і надаються у безстрокове користування з.д. Š 211, 112 Заповідник природний – З., створюваний для охорони пpиродних комплексів; завжди осн. землекористувач даної території. Š 117, 121 Заповідність абсолютна – ідеальна умова існування найбільш дикої, первозданної пpиpоди у сучасному світі. Передбачає припинення будь-якого прямого та безпосереднього втручання людини в хід природних процесів на певній природній теpитоpії для справдження права дикої природи на існування в умовах макс. волі. Š 8 Заростання річки – розвиток і накопичення живої та відмерлої водної рослинності в руслі річки. Š 100 Заслон протипожежний – штучний протипожежний бар’єр лісової пожежі у вигляді очищеної від наземних горючих матеріалів смуги лісу, розчленованої дорогою і системою мінералізованих смуг. Š 39 Засмічування вод (водних об’єктів) – скид або надходження ін. способом у водні об’єкти сторонніх предметів і матеріалів чи завислих часток, які погіршують стан вод і утруднюють використання водних об’єктів. Š 17, 18, 52, 100, 29

138

Засмічування земель – розміщення у невідведених для цього місцях предметів госп. діяльності, твердих виробничих і побутових відходів (металолом, склобій, будівельне сміття, відходи деревини тощо). Š 247 Засоби аварійно-рятувальні – техн. засоби спец. призначення, наук.-техн. продукція та ін. об’єкти права інтелектуальної власності (засоби зв’язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та ін. засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт. Š 142 Засоби вимірювальної техніки – техн. засоби, які заст. під час вимірювань і мають нормовані метрологічні характеристики. Š 213 Засоби застосування пестицидів і аґрохімікатів технічні – спец. машини, механізми та пристрої для обробки об’єктів пестицидами і внесення органічних та мінеральних добрив. Š 220 Засоби захисту індивідуального (ЗІЗ) – засоби індивідуального застосування для охорони працюючого від впливу небезпечного і шкідливого виробничого фактора. Š 47 Засоби захисту рослин – хім., біол. та ін. засоби, які використовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Š 210, 178 Засоби інформації аудіовізуальні – засоби інфоpмації, що ґрунт. одночасно на сприйнятті слухом та зором. Š 9 Засоби програмні прикладні – програмні засоби, призначені для розв’язання якоїсь прикладної задачі. Š 121 Засоби програмні системні – програмні засоби, що не залежать від прикладних програмних засобів і підтримують їхню роботу. Š 121 Засоби транспортні – дорожні транспортні засоби, залізничні ваґони або судна, що використовуються для перевезень вантажу, багажу і пасажирів. У випадках, коли кілька з.т. об’єднані у поїзд, такий поїзд розглядається як єдиний з.т. Š 168, 92, 178

Засоби транспортні дорожні – Захворюваність Засоби транспортні дорожні – будь-які автомобілі, зчленовані транспортні засоби, причіпи або напівпричіпи. Š 92 Засолення ґрунту – процеси, при яких відбувається підвищення концентрації солей у ґрунті (в осн. внаслідок випаровування мінералізованих ґрунтових вод). Осн. причина – неправильне зрошування. Ґрунти стають засоленими при підвищеному вмісті легкорозчинних солей, при безсистемному поливі масивів, що погано дренують, при використанні для зрошування мінералізованих вод, при підвищенні рівня ґрунтових вод тощо. Š 61, 108 Засолення ґрунту вторинне – З.Ґ., що може відбуватися, по-перше, коли ґрунтові води залягають неглибоко і, піднімаючись по капілярах ґрунту, випаровуються, залишаючи солі на поверхні, подруге, при невмілому поливі, коли відбувається підйом ґрунтових вод, заболочування і насичення ґрунту солями, що розчинені у цих водах. Š 108 Застосування пестицидів і аґрохімікатів авіаційне – заст. пестицидів і аґрохімікатів за доп. повітряних суден цивільної авіації. Š 47 Заступник природи святий – святі тієї чи ін. релігії, що використовуються в охороні природи (напр., св. Франциск Асизький). Š 9 Затвор (гідроспоруди) – рухома конструкція (з металу, залізобетону, дерева), призначена для закривання та відкривання отвору гідротехн. споруди з метою реґулювання витрат води, що пропускається. За конструкцією розрізняють з. пласкі, секторні вальцьові тощо. Š 250, 42 Затвор аварійний – З., призначений для припинення течії води через водопропускну споруду в разі аварії чи її загрози. Š 100 Затвор будівельний – тимчасовий З., призначений для використання тільки в період будівництва або капітального ремонту споруди. Š 100 Затвор гідротехнічний – пристрій, рухома частина якого робить повне або часткове закриття (відкриття) водопропускних чи суднопропускних створів. Š 100 Затвор гідротехнічний основний – гідротехн. З., що використовується для ре-

Захист від повені – Заходи меліоративні

ґулювання витрати води в н.у. експлуатації. Š 100 Затвор глибинний – гідротехн. З., призначений для перекриття водного перерізу, який знах. під рівнем вільної поверхні. Š 100 Затвор переливний – поверхневий гідротехн. З., призначений для реґулювання витрати води шляхом переливання через перекриваючу конструкцію. Š 100 Затвор поверхневий – гідротехн. З., призначений для перекриття водного перерізу з вільною поверхнею. Š 100 Затвор реґулюючий – З., за доп. якого реґулюють витрату води у повному діапазоні пропускної здатності створу, що перекривається. Š 100 Затвор ремонтний – З., призначений для тимчасового перекриття створів з метою осушення розташованої за ним частини водопровідного тракту. Š 100 Затока – ділянка водної поверхні моря, озера, водосховища, яка заходить у сушу. Залежно від причин утворення, розмірів, конфігурації, зв’язку з осн. водоймою та ін. ознак серед з. розрізняють: бухти, естуарії, фіорди, лагуни, гафи і губи. Š 100 Затоплення земель – підвищення рівня води водотоку, водойми чи підземних вод, яке призводить до поширення вільної поверхні води на ділянки прилеглих територій (вихід води за межі звичайних границь водного об’єкта), спричинене природними явищами (розлив річок, значні опади, морські припливи) або діяльністю людини (будівництво водопідпірних споруд, реґульоване затоплення в цілях іригації тощо).  Підтоплення території Š 61, 100, 42 Затор – скупчення криги у руслі водотоку під час льодоходу, що спричинює стиснення живого перерізу потоку і пов’язаний із цим підйом рівня води. Š 61, 100 Затрати приведені – величина (у вартісному виразі) повних затрат суспільного труда (поточних та одноразових) на виробництво продукції у базовий момент часу. Š 28 Захворюваність – число вперше виявлених випадків хвороби за певний проміжок часу.  Поширеність хвороб Š 120

139

Захист від повені – сукупність заходів щодо запобігання або зниження небажаних наслідків повені. Š 100 Захист інженерний – комплекс інж. заходів, що забезпечують захист госп. об’єктів і територій від шкідливої дії вод: затоплення, підтоплення берегів водних об’єктів. Š 100 Захист лісу – розділ лісогосп. виробництва, що здійснює з.л. від шкідників, хвороб та дії несприятливих факторів. Š 39 Захист лісу лісогосподарський – З.Л., що вкл. лісогосп. роботи, які виключають або зменшують можливість пошкодження лісу шкідниками чи хворобами. Š 39 Захист лісу фізичний – З.Л. з використанням фіз. засобів для реґулювання чисельності шкідників і розвитку хвороб лісу. Š 39 Захист навколишнього природного середовища – комплекс міжн., державних, реґіональних і локальних адм., правових, технол., планових, соц.-екон., політичних і суспільних заходів, спрямованих на охорону природного середовища існування людей. Š 130 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – система орг., техн., мед.-біол., фін.-екон. та ін. заходів щодо запобігання та реаґування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються цент. і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення та територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля. Š 209 Захист під час поводження з радіоактивними відходами фізичний – комплекс орг. і техн. заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання, на своєчасне виявлення та припинення дій, спрямованих на порушення недоторканності радіоактивних відходів. Š 222 140

Захист радіаційний – сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, техн. та орг. заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки. Š 144 Захист рослин – комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин с.г. та ін. призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур’яни. Š 220, 210, 47 Захист рослин біологічний – захист лісу від шкідників та хвороб за доп. біол. засобів. Š 39 Захист рослин інтегрований – комплексне заст. методів для довгострокового реґулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного госп. рівня на основі прогнозу, екон. порогів шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екол. рівновагу довкілля. Š 210 Захищеність підземних вод природна – сукупність гідрогеол. умов (глибина залягання підземних вод, літологія зони аерації, наявність водотривких перекриттів тощо), які забезпечують запобігання проникненню забруднюючих речовин у водоносні горизонти. Š 247, 121, 100, 29 Заходи біотехнічні – комплекс різноманітних госп. робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності диких, у т.ч. мисливських тварин. Š 214 Заходи інженерно-біологічні – комплекс будівельних робіт з використанням живих організмів, а також живих організмів спільно із штучними матеріалами для досягнення поставлених техн. завдань. Š 100 Заходи меліоративні – роботи, спрямовані на поліпшення хім. і фіз. властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інж.-геол. умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, вкл. наукове,

Заходи санітарні та протиепідемічні – Зброджування осаду стічних вод орг. та виробничо-техн. забезпечення цих робіт. Š 212 Заходи санітарні та протиепідемічні – діяльність, спрямована на створення безпечних для здоров’я умов побуту, праці, навчання, відпочинку та ін. сфер життя і діяльності людини, запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб. Š 155 Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спец. відведених місцях чи на об’єктах т.ч., щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів. Š 145 Захоронення відходів радіоактивних – розміщення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів у відповідному об’єкті (в установці), призначеному для поводження з радіоактивними відходами без наміру їх вилучення і подальшого використання. Š 222, 126 Заявка – складений за встановленою формою опис проекту для отримання фінансування (ґранта), найчастіше – на конкурсній основі. Š 2 Заявка на участь у тендері – поданий претендентом пакет документів, що містить поряд з ін. інформацію про претендента, його пропозиції щодо виконання умов тендера, в т.ч. програму робіт, відповідно до якої провадитиметься діяльність на об’єкті тендера. Š 224 Збереження ex-situ [лат. поза місцем знаходження] – збереження компонентів біол. різноманіття поза їх природними місцями мешкання. Š 85 Зберігання відходів – тимчасове розміщення відходів у спец. відведених місцях чи об’єктах (до їх утилізації чи видалення). Š 145 Зберігання відходів радіоактивних – розміщення відпрацьованого ядерного палива чи радіоактивних відходів в об’єкт (установку), в якому забезпечується їх ізоляція від навколишнього природного середовища, фіз. захист і радіаційний моніторинг, а також можливість утримування з наміром наступного вилучення, переробки, перевезення чи захоронення. Š 222, 126 Зберігання відходів радіоактивних буферне – зберігання радіоактивних відхо-

Звалище – Здатність системи аерації окисна (швидкість розчинення кисню)

дів і побічних радіоактивних матеріалів у спец. призначеній споруді протягом визначеного часу, яке забезпечує зниження активності радіоактивних відходів за рахунок природного розпаду радіонуклідів. Š 193 Збирання відходів – діяльність, пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спец. відведених місцях чи об’єктах, вкл. сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення. Š 145 Збирання даних – пpоцес ідентифікації, відбоpу і накопичення даних, що підлягають обpобленню. Š 121 Збитки економічні від надзвичайної ситуації – оцінені відповідним чином втрати, спричинені надзвичайною ситуацією. Š 225 Збір за забруднення навколишнього природного середовища – грошове покриття підприємством, яке забруднює довкілля, соц.-екон. шкоди, що завдана господарству і здоров’ю людей. Принцип «Polluter – pays» («Платить той, хто забруднює») широко заст. в усьому світі і має сприяти формуванню екол.-екон. підходу у природокористуванні. Š 130, 106 Збір за користування водами для підприємств водного транспорту – збір, що справляється за користування водою при експлуатації водних шляхів вантажними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами. Š 108 Збір за користування водами для потреб гідроенергетики – збір, що справляється за користування водою, яка пропускається через турбіни ГЕС для вироблення електроенергії. Š 108 Збір за спеціальне використання водних ресурсів – збір, що справляється за використання води з водних об’єктів, яка забрана із заст. споруд або техн. пристроїв, та скидання в них зворотних вод. Š 108 Збір за спеціальне використання природних ресурсів – грошове покриття природокористувачем суспільних затрат на пошук, збереження, відновлення, вилучення і транспортування природного ресурсу. Š 130 Зброджування осаду стічних вод анаеробне метанове – технол. процес роз141

паду органічних речовин осаду стічних вод в анаеробних умовах; Š 100, 43 процес біохім. розкладу органічних речовин осаду до простих кінцевих продуктів, переважно метану СН4 та вуглекислоти СО2, що здійснюється складним угрупованням анаеробних мікроорганізмів, які складають трофічний (харчовий) ланцюг, коли продукти обміну одних груп бактерій використовуються ін. бактеріями. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Звалище – місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб; велика кількість чогось, зваленого в одне місце. Š 122 Зведення лісів – переведення лісових земель у госп. користування або для ін. потреб, що не пов’язані з веденням лісового господарства (супроводжується знищенням лісових насаджень). Š 24 Звивистість ріки – криволінійність планових обрисів русла ріки у формі чергування лівих і правих його поворотів. Š 100 Звільнення від реґуляційного контролю обмежене – зняття реґуляційного контролю, при якому органи державного реґулювання визначають спец. умови стосовно передачі радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів ін. особам, методів захоронення або переробки радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів, обмежень щодо активності тощо, і здійснюють нагляд за їх виконанням. Š 193 Звільнення від реґуляційного контролю остаточне – повне зняття реґуляційного контролю без визначення спец. умов. Š 193 Звільнення тварин – напрям в екол. етиці, метою якого є турбота про благополуччя індивідуальних тварин. Š 8 Звіринець – форма демонстрації й утримання диких тварин у клітках (часто пересувних). Постійне утримання тварин в тісних клітках призводить до їх крайнього пригнічення і може розглядатися як акт жорстокості.  Зоопарк, Зоосад Š 237 Зв’язки ландшафтні вертикальні – зв’язки між компонентами ландшафту, що проявляються у впливі одного компо-

142

нента на ін. та у формуванні ландшафту як цілісної системи. Š 40 Зв’язки ландшафтні горизонтальні – зв’язки між ландшафтами, що проявляються у впливі одного ландшафту на ін. та у формуванні просторової структури ландшафту. Š 40 Зв’язки навколишнього природного середовища – взаємовідносини між окремими його компонентами, які хар. адекватним реаґуванням одного з компонентів на зміну умов в ін. Š 121 Зв’язок зворотний – такий зв’язок, коли зміна в одному компоненті системи (напр., підвищення температури) призводить до зміни в ін. її компоненті (утворення хмар), яка, у св.ч., впливає на перший компонент системи (збільшення чи зменшення температури). Позитивний з.з. посилює первинний ефект (система віддаляється від свого вихідного стану), негативний – послаблює (стабілізує систему і повертає її до вихідного стану); Š 24 логічне чи фіз. з’єднання між виходом якогось елемента та входом того самого елемента, яке здійснюється або безпосередньо, або через ін. елементи системи. Š 121, 108 Зв’язок прямий – такий зв’язок, коли одне явище А (причина) впливає на ін. В (наслідок), проте явище В нездатне впливати на явище А (напр., вплив сонячного випромінювання на процеси, що відбуваються на земній поверхні). Š 108 Здатність природних вод нейтралізуюча – здатність природних вод нейтралізувати кислоти і луги, зумовлена вмістом у них деякої кількості бікарбонатів. Через гідроліз останніх утворюється деякий надлишок гідроксильних іонів, що й дозволяє нейтралізувати відповідну кількість кислоти. Для того, щоб бікарбонати знаходилися у розчині, необхідна присутність у воді розчиненої рівноважної вільної вуглекислоти. Її наявність дозволяє нейтралізувати відповідну кількість лугу. Нейтралізація лугів відбувається, крім того, за рахунок бікарбонатів через утворення карбонатів, що не піддаються гідролізу. Т.ч., вода природних водойм має одночасно і лужний, і кислий резерв. Š 109 Здатність системи аерації окисна (швидкість розчинення кисню) – кіль-

Здоров’я – Землі оздоровчого призначення кість кисню, що розчиняється в 1 м3 рідини за 1 год, кг О2/(м3·год). Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Здоров’я (людини) – об’єктивний стан і суб’єктивне відчуття повного фіз., психологічного (психічного) і соц. комфорту (за формулюванням ВООЗ), єдиний критерій доцільності й ефективності усіх без винятку сфер діяльності людини (згідно резолюції Ґенеральної Асамблеї ООН, 1979). Š 237, 108 «Зелені» – політичні течії, оформлені або не оформлені як політичні партії, які виступають за охорону навколишнього середовища. Š 130, 237 Землевання – комплекс робіт по зняттю, транспортуванню і нанесенню родючого шару ґрунту і (або) потенційно родючих порід на малопродуктивні угіддя з метою їх поліпшення. Š 237, 35 Землетрус – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викликані гол.ч. тектонічними процесами. Одна з форм стихійного лиха. Š 121 Землетрус антропогенний (збуджений, наведений, техногенний) – З., що виникає в результаті локальної зміни тиску на земну кору (напр., при заповненні водосховища чи всиханні крупної водойми), відкачки підземних вод або впливу на літосферу. Š 121 Землі – багатозначний термін, що має природничий або чисто адм. зміст. Š 237 Землі аридні – території з посушливим кліматом, що визначає характер ґрунтового і рослинного покриву, бідність внутрішніх вод і водний режим, характер розселення, тип господарства тощо). Š 237 Землі богарні – З., на яких с.-г. культури вирощуються без штучного поливу. Š 131 Землі водного фонду – З., зайняті: – морями, річками, озерами, водосховищами, ін. водоймами, болотами, а також островами; – прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; – гідротехн., ін. водогосп. спорудами та каналами, а також З., виділені під смуги відведення для них; – береговими смугами водних шляхів. Š 170, 108

Землі перезволожені – Зима ядерна

Землі для потреб оборони – З., надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, ін. військових формувань та внутрішніх військ. Š 170 Землі еродовані – порушені в процесі ерозії земельні угіддя, що втратили частину природної родючості. Š 130 Землі заболочені – надмірно зволожені З., на яких потужність торфового горизонту не перевищує 30 см. Š 108 Землі запасу – З., не передані у власність або не надані у постійне користування, а також З., право власності або користування якими припинене відповідно до Земельного кодексу України. Š 170 Землі заплавні – прибережна територія, що м.б. затоплена чи підтоплена під час повені (паводка). Š 17 Землі історико-культурного призначення – З. історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам’яток та архітектурно-ландшафтних комплексів. Š 170 Землі лісового фонду – З., вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства. Š 170 Землі меліоровані – угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації. Š 212 Землі надмірно зволожені – болота і заболочені З. державного лісового фонду, сформовані в умовах постійного чи тимчасового перезволоження, що хар. болотними і заболоченими органічними та мінеральними ґрунтами. Š 237, 38 Землі населених пунктів – всі З. в межах населених пунктів. Š 170 Землі несільськогосподарського призначення (Ε спеціального призначення) – території, призначені для промислово-транспортного та ін. несільськогосп., лісогосп. та водогосп. використання. Š 237 Землі оздоровчого призначення – земельні ділянки, що мають природнолікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування.  Землі рекреаційного призначення Š 170 143

Землі перезволожені – З., верхній шар ґрунту яких містить воду у надлишковій кількості, що утруднює їх госп. використання; Š 100 надмірно зволожені мінеральні ґрунти, позбавлені торфового горизонту. Š 108 Землі порушені – З., що втратили первинну госп. цінність і є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище у зв’язку з порушенням ґрунтового чи рослинного покриву, гідрол. режиму й утворенням техногенного рельєфу в результаті виробничої діяльності людини. Š 35, 108 Землі природоохоронного призначення – З. заповідників, нац. зоологічних і дендрологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам’яток природи. Š 170 Землі промисловості – З., надані для розміщення й експлуатації осн., підсобних та допоміжних будівель і споруд пром., гірничодобувних, транспортних та ін. підприємств, їх під’їзних шляхів, інж. мереж, адм.-побутових будинків, ін. споруд. Š 170 Землі радіаційно небезпечні – З., на яких неможливе подальше проживання населення, одержання с.-г. та ін. продукції, продуктів харчування, що відповідають державним та міжн. допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екол. умовами. Š 227 Землі радіоактивно забруднені – З., які потребують проведення заходів радіаційного захисту та ін. спец. втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення норм. госп. діяльності. Š 227 Землі рекреаційного призначення – земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристських баз, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристських станцій, парків, зелених зон навколо міст та ін. населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркірованих трас, дитячих і спортивних табо-

144

рів, які розташовані поза З. оздоровчого призначення. Š 170 Землі рекультивовані – порушені З., повернені у госп. користування після рекультивації, на яких відновлена продуктивність, госп. цінність та поліпшені умови навколишнього середовища. Š 237, 35 Землі сільськогосподарського призначення – З., надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей. Š 170 Землі транспорту, зв’язку та іншого призначення – З., надані в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного та трубопровідного транспорту, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач та зв’язку, для здійснення будівництва, утримування, ремонту, удосконалення і розвитку транспортних об’єктів та забезпечення їх експлуатації. Š 170, 37 Земля – з великої літери – третя від Сонця планета Сонячної системи. Виникла ~ 4.7 млрд (за ін. даними, 5.5 млрд) рр. тому; з малої літери – земна поверхня, інколи не повний син. ґрунту; найважливіша частина навколишнього природного середовища, що хар. простором, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами, водами, є гол. засобом виробництва у сільському і лісовому господарствах, а також просторовим базисом для розміщення всіх галузей господарства.  Ґрунт Š 237, 108 «Зима ядерна» – модельно прогнозоване різке і тривале загальноземне похолодання, яке може виникнути у випадку війни із заст. термоядерної зброї. «З.я.» могла б призвести до повної неможливості збереження на Землі вищих форм життя, вкл. людину. Механізм виникнення «з.я.» – екранування поверхні планети від надходження сонячного випромінювання. За одним із модельних сценаріїв, «з.я.» наступить після різкого глобального підвищення температури через горіння лісів, торфовищ, видобутих горючих копалин і таких, що поверхнево залягають, тощо. «З.я.» – глобальна екол. катастрофа, яка веде до самознищення людства. Š 237, 108

Зіверт (Зв) – Змінність ландшафту Зіверт (Зв) – одиниця еквівалентної дози випромінювання у системі СІ. Дорівнює 1 Дж/кг або 100 бер. Наз. на честь шв. вченого Ґ.Р.Зіверта (G.R.Siewert). Š 131, 250, 108 Зйомка виконавча – нанесення розташування об’єкта на план землекористування та на ін. картографічні матеріали. Š 229 Зйомка гідрометрична – метод вивчення річкового стоку і підземного живлення річок шляхом епізодичних вимірювань витрат води у системі спец. вибраних гідрометричних створів. Найбільш часто з.г. заст. для оцінки підземного живлення річок або втрат річкового стоку у періоди межені. Š 100, 41 Зйомка снігомірна – вимірювання висоти снігового покриву і запасу води в ньому на певній території. Š 100 Зйомка топографічна – комплекс робіт, які виконують для отримання знімального ориґіналу топографічної карти чи плану, а також отримання топографічної інформації в ін. формі. Š 121 Злива – тип дощу зазвичай невеликої тривалості з високою інтенсивністю, що різко змінюється, який покриває порівняно невелику територію. Š100 Зливовідвід – трубопровід для відведення дощових вод від зливоспуску у приймач стічних вод. Š 100, 43 Зливоспуск – споруда на каналізаційній мережі для скидання надлишку дощових вод у приймач стічних вод. Š 100, 43 Зміна природи людиною – неминуче вилучення речовини людством, зміни фіз. і хім. параметрів природи в процесі розвитку людства. 1 Зміни у природі антропогенні Š 130 Зміни клімату – зміни клімату, які прямо чи опосередковано обумовлені діяльністю людини, породжують зміни у складі глобальної атмосфери і накладаються на природні коливання клімату, що спостерігаються протягом порівняльних періодів часу. Š 236 Зміни ландшафту – набуття ландшафтом нових чи втрата попередніх властивостей під впливом зовнішніх факторів або саморозвитку. У природоохоронній літ. термін займає проміжне положення у ланцюгу понять: вплив на ландшафт – з.л. – наслідки у госп. діяльності чи у

Змінність компенсаційна – Знезаражування осаду радіаційне

здоров’ї населення. Розрізняють з.л.: прямі й опосередковані; в ході функціонування, динаміки чи розвитку ландшафту; оборотні та необоротні; проґресивні і реґресивні; цілеспрямовані та побічні; спонтанні (пов’язані з ендогенними факторами) та зовнішні (зумовлені екзогенними факторами); з.л. в цілому або ж зміни його окремих компонентів. Š 247, 40 Зміни ландшафту антропогенні – зміни властивостей ландшафту під дією антропогенних впливів. Š 40 Зміни ландшафту необоротні – зміни, що не дозволяють ландшафту після припинення впливу на нього повернутися за певний інтервал часу у стан, близький до вихідного, призводять до порушення екол. рівноваги, і, як наслідок, до зміни інваріанта ландшафту або до його деґрадації. Š 247, 40 Зміни середовища оборотні – зміни яких-небудь компонентів середовища, їх властивостей або сукупності, які можуть бути скомпенсовані в ході самовідновлення екосистем. Š 247 Зміни середовища необоротні – такі втрати якісних властивостей компонентів довкілля, внаслідок яких порушуються процеси відновлення попередніх умов існування, розвиток живих організмів і життя людей або виникають масові важкі захворювання населення і втрачається будь-яка доцільність ведення госп. діяльності. Š 108 Зміни у природі антропогенні – зміни, що відбуваються у природі в результаті госп. діяльності людини. 1 Зміна природи людиною Š 247 Змінність – різноманіття ознак і властивостей у особин і груп особин будь-якого ступеня споріднення. З. властива всім живим організмам. Розрізняють з. спадкову та неспадкову, індивідуальну і групову, якісну та кількісну, направлену і ненаправлену. Спадкова з. зумовлена виникненням мутацій, неспадкова – факторами зовнішнього середовища. Явища спадковості та з. лежать в основі еволюції. Š 247 Змінність ландшафту – властивість виникнення змін параметрів функціонування в процесі розвитку ландшафту. ☯ Стабільність ландшафту Š 247 145

Змінність компенсаційна – З., яка полягає в тому, що розвиток одних органів або функцій організму часто є причиною пригнічення ін. (тобто спостерігається зворотна кореляція, напр., між молочністю та м’ясистістю худоби). Š 247 Змінність стоку – коливання величини стоку у часі (зазвичай за багаторічний період). Š 41 Зміст карти – сукупність інформації про зображені на карті об’єкти і явища відповідно до її призначення та тематики. Š 121 Зм’якшення води – водопідготовка з метою зниження твердості води. Š 100 Зм’якшення (зниження) негативного впливу – цілеспрямована реалізація рішень або заходів, призначених для зниження небажаних впливів намічуваної діяльності на навколишнє середовище. Š 273 Знак – матеріальний чуттєво сприйманий предмет (явище, дія), що виступає як представник ін. предмета, властивості чи відношення. Š 250 Знак геодезичний – пристрій чи споруда для позначення положення геод. пункту на місцевості. Š 121 «Знак лісовий» – аншлаги, стенди та ін. таблиці, які встановлюються на природних територіях, що охороняються, на дорогах, в лісі тощо з метою природоохоронного інформування. Š 9 Знак хімічний (Ε символ хімічний) – скорочене літерне позначення хім. елемента та його атома. Складається з першої літери або з першої та однієї з наступних літер лат. назви елемента. Для позначення ізотопів до їх з.х. приписують зліва зверху масове число, а зліва знизу – атомний номер; заряд іонів вказують справа у верхньому індексі, 40 2+ напр., 20 Ca . Š 250 Знання – сукупність фактів, закономірностей, відношень та евристичних правил, що відображає рівень обізнаності з проблемами деяких предметних галузей. Š 121 Знання екологічні – З. про тісний зв’язок людини з екол. процесами в природі. Š 9 Знання пpиpодоохоpонні – З. про методи і способи діяльності з охоpони пpиpоди. Š 9 146

Знаряддя – техн. або ін. пристрій, за доп. якого здійснюється робота чи якась дія. Š 121 Знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів – сітки, неводи, трали, пастки тощо, якими здійснюється лов водних живих ресурсів. Š 166, 204, 203 Значення параметрів критичні – граничні значення одного або кількох взаємопов’язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із заданим режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз’єднування суміші тощо), при яких можливе виникнення вибуху в технол. системі або розгерметизація технол. апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу. Š 186 Значення показника якості води фонове розрахункове – значення показника якості води у фоновому створі водойми або водотоку, обчислене стосовно до даного джерела домішок при розрахункових гідрол. умовах з урахуванням впливу всіх джерел домішок за винятком даного джерела. Š 100 Значення порогове класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації – визначене в установленому порядку значення техн. або ін. характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реаґування. Š 225 Зневоднення осаду на мулових майданчиках – спосіб зневоднення осаду на мулових майданчиках різноманітних конструкцій за рахунок процесів ущільнення осаду та видалення води з його поверхні, фільтрування води крізь шар осаду та видалення її за доп. дренажу, випаровування води з вільної поверхні осаду. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Знезаражування води – зменшення кількості хвороботворних організмів у воді до меж, установлених санітарно-гігієнічними нормами. Š 100 Знезаражування осаду радіаційне – обробка шару осаду прискореними електронами і гамма-випромінюванням дозою в 1 Мрад і вище, що повністю знищує патогенні бактерії та яйця гельмін-

Знезаражування осаду термічне – Зона безумовного (обов’язкового) відселення тів. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Знезаражування осаду термічне – нагрівання й експозиція осаду протягом певного часу, який забезпечує його З. Для повного знешкодження патогенних бактерій та яєць гельмінтів тривалість експозиції осаду при температурі 60°С повинна становити не менше 4 год, а при температурі 75°С – не менше 20 хв. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Знезаражування осаду хімічне – З. осаду за доп. аміаку, тіазону, формальдегіду або сечовини, яке здійснюють у випадку подальшого використання осаду у сільському господарстві як органічні добрива. Залишковий вміст в осаді названих речовин відвертає реактивацію патогенних мікроорганізмів і підтримує стабільність осаду. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Знезаражування стічних вод – обробка стічних вод з метою видалення з них патогенних та санітарно-показових мікроорганізмів. Š 29, 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Знезаражування стічних вод шляхом їх прямого електролізу – безреаґентний метод, при якому знезаражуючі продукти утворюються шляхом електролітичного розкладання хлоридів, що містяться безпосередньо у стічних водах. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом мех., фіз.-хім. чи біол. оброблення. Š 145 Знос пестицидів – переміщення пестицидів в процесі їх заст. повітряними течіями за межі площі чи об’єкта, що обробляється. Š 47 Зняття з експлуатації ядерної установки – комплекс заходів після вилучення ядерного палива та припинення експлуатації ядерної установки (ін., ніж установка для захоронення), який робить неможливим її використання в цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку персоналу, населення і довкілля. Заходи вкл. процеси дезактивації та демонтажу. Š 157, 126 Зображення картографічне – осн. елемент будь-якої карти, який за доп. від-

Зона виключна (морська) економічна – Зона водоохоронна

повідних графічних та ін. засобів розкриває її зміст. Š 121 Зола – неспалений залишок (у вигляді пилу), який утворюється з мінеральних домішок палива при повному його згорянні. Š 250 Золі [нім. Sole] (Ε розчини колоїдні) – за характером дисперсійного середовища розрізняють гідрозолі (розчинник – вода), органозолі (розчинники – органічні рідини) та аерозолі – дрібні краплі рідини, тонко розпилені у газі (туман), або дрібні тверді частки у газі (дим). Š 245, 250 Зольність (осаду, активного мулу) – виражене у частках одиниці або у відсотках відношення маси золи в осаді (активному мулі) до загальної маси сухої речовини осаду (активного мулу). Š 71, 72, 252, 102 Зона [t гр. zo:ne: – пояс, область] – пояс, смуга, простір між будь–якими межами, а також характерна будь-якими заг. ознаками територія; у природничо-історичних науках – пояс або смуга земної кулі, що хар. сукупністю певних ознак (кліматичні, ґрунтові з., з. рослинності тощо). Š 117, 245 Зона аератора робоча – З. аеротенка з певними розмірами, в якій при роботі даного аератора забезпечується необхідна концентрація розчиненого кисню і підтримання активного мулу у завислому стані. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Зона аерації – верхня товща земної кори між денною поверхнею і дзеркалом підґрунтових вод (З. насичення), пори якої частково заповнені водою, а частково – повітрям. Š 61, 170, 100 Зона аномальна – обмежена певними умовами площа, на якій спостеpігаються якісь властивості, відмінні від фону навколишньої теpитоpії. Š 121 Зона афотична [t а... + фото] – частина водної товщі, в якій не вистачає світла для ефективного фотосинтезу. Š 100 Зона безстічна – З. внутріматерикового стоку, який не має зв’язку через річкові системи із Світовим океаном. Š 100 Зона безумовного (обов’язкового) відселення – територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, із щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізото147

пами цезію від 15.0 Kі/км2 та вище, або стронцію від 3.0 Kі/км2 та вище, або плутонію від 0.1 Kі/км2 та вище, де розрахункова еквівалентна ефективна доза опромінення людини з урахуванням коеф. міґрації радіонуклідів у рослини та ін. факторів може перевищити 5.0 мЗв (0.5 бер) за pік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. Š 227 Зона виключна (морська) економічна – морські райони, що знаходяться за межами територіальних вод (територіального моря) України і які прилягають до них, вкл. райони навколо островів, що належать Україні. Зовнішній кордон з.в.е. знах. на відстані до 200 морських миль, що відраховуються від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України. Š 203 Зона виробнича – З. населених пунктів, призначена для розміщення пром. підприємств, дослідних виробництв науково-дослідних інститутів тощо. Š 109 Зона відчуження – територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986. Š 227 Зона водного об’єкта мезосапробна – З., в якій кількість органічної речовини значно менша, ніж у полісапробній З. В альфа-мезосапробній З. азотовмісні речовини представлені продуктами розпаду білка: амінами, амінокислотами, солями амонію, які в бета-мезосапробній З. переходять у нітрити і нітрати, відновноокисні процеси змінюються на окисні, вуглекислота та сірководень хоча і присутні, проте вміст їх поступово зменшується. Закисні форми заліза у донних відкладах переходять в окисні. Проба води, відібрана в альфа-мезосапробній З., ще загниває, а у бета-мезосапробній цього вже не спостерігається. Зменшення доступної бактеріям органічної речовини призводить до зниження кількості сапрофітних бактерій, яка все ж таки залишається високою – сотні тис. в альфа-мезосапробній З. та десятки тис. в бета-мезосапробній. Починає зростати кількість організмів, що продукують органічну речовину. Š 108 Зона водного об’єкта олігосапробна – З., яка за хім. ознаками хар. наявністю азоту в окисненій формі, у вигляді нітратів. У воді присутній кисень, джерелом 148

якого є як його дифузія з повітря, так і фотосинтез. Біохім. процеси йдуть у бік окиснення органічної речовини до мінеральних сполук вуглецю та азоту. Залізо присутнє в окисненій формі, перев. у вигляді нерозчинного гідрату окису. Характерною особливістю з.о. є значне розмаїття видів рослинних і тваринних організмів, перев. автотрофних, у значній кількості присутня вища водна рослинність. Всі організми, що існують у з.о., відрізняються значною потребою у кисні. Š 108 Зона водного об’єкта полісапробна – З., в якій внаслідок надходження у водний об’єкт значної кількості органічної речовини з госп.-побутовими чи виробничими стічними водами повністю змінені умови водного середовища як місця існування організмів, різко зменшена світлопроникність води, докорінно порушений природний газовий режим. Кисень відсутній, у складі розчинених газів є продукти анаеробного розпаду: сірководень, метан, водень, вода надміру збагачена вуглекислотою. Через відновні процеси та наявність сірководню утворюється сульфід заліза. Внаслідок слабкого розвитку автотрофних рослин гол. джерелом постачання води киснем є його надходження з повітря. У воді багато білкових речовин та продуктів початкових стадій розпаду складних органічних сполук. Окиснені форми азотних сполук зазвичай відсутні, незначні їх кількості, що надходять з вищих ділянок річки, швидко відновлюються до амонійних солей. Може відбуватися відновлення окиснених сполук сірки – сульфатів. Характерним компонентом населення з.п. є сапрофітна мікрофлора. Вища водна рослинність представлена слабо. Š 108 Зона водоохоронна – З. вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ, ін. водних об’єктів для створення сприятливого режиму, попередження забруднення, засмічення, знищення навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку водних об’єктів; Š 204, 203 1 Зона прибережна водоохоронна система орг., юр. заходів та інж. рішень, спрямованих на захист підземних вод від забруднення та виснаження. Š 60

Зона впливу – Зона охорони захисної дамби Зона впливу – територія, в межах якої негативний вплив даного об’єкта перевищує нормативні та проектні показники. Š 171 Зона впливу джерела забруднення вод – частина водойми або водотоку, в якій перевищені фонові показники якості води, але порушення норм якості води не спостерігається. Š 121, 100 Зона гарантованого добровільного відселення – територія із щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5.0 до 15.0 Kі/км2, або стронцію від 0.15 до 3.0 Kі/км2, або плутонію від 0.01 до 0.1 Kі/км2, де розрахункова еквівалентна ефективна доза опромінення людини з урахуванням коеф. міґрації радіонуклідів у рослини та ін. факторів може перевищити 1.0 мЗв (0.1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. Š 227 Зона екологічного лиха (екологічної кризи) – ареал (територія і (або) акваторія), в межах якого спостерігається перехід від критичного стану природи до катастрофічного, де в результаті госп. або ін. діяльності відбулися глибокі необоротні зміни навколишнього природного середовища, які спричинили істотне погіршення здоров’я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екол. систем, деґрадацію флори і фауни. 1 Ступінь порушення ландшафту Š 117, 247 Зона екологічної катастрофи – територія, де внаслідок діяльності людини чи руйнівного впливу стихійних сил природи виникли стійкі або необоротні негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що призвели до неможливості проживання на ній населення і ведення госп. діяльності. Š 117, 121, 108 Зона забрудненості водного об’єкта – частина водного об’єкта, в якій порушені норми якості води хоч би за одним показником. Š 121, 100 Зона зелена – територія за межами границі міста, зайнята лісами, лісопарками та ін. лісопосадками, яка виконує захисні, санітарно-гігієнічні та рекреаційні функції і є місцем відпочинку населення. Š 121, 130, 36

Зона охоронна (буферна) – Зонд

Зона житлова (Ε зона (територія) сельбищна) – частина території населеного пункту, зайнята житловими будівлями, зеленими насадженнями, спортивними спорудами, місцями короткочасного відпочинку населення, а також призначена для їх розміщення в майбутньому. Š 121, 130 Зона капілярна – зволожена З. над водоносним пластом, вміст вологи в якій визначається перев. дією капілярних сил. Š 41 Зона ландшафтна – смуга земної поверхні, що хар. певним співвідношенням тепла і вологи, інтенсивності екзогенних процесів, ґрунтами і рослинністю, переважанням зонального типу ландшафту. Š 131 Зона ландшафтно-геохімічна – територія з відносно однорідними, проте специф. причинними взаємозв’язками і особливостями розподілу та міґрації елементів і сполук, з особливостями природного та антропогенного ландшафту. Š 121 Зона можливого ураження – окрема територія, на якій внаслідок виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяння матеріальних втрат. Š 209, 180 Зона надзвичайної екологічної ситуації – ділянки території, де в результаті госп. та ін. діяльності склалася надзвичайна ситуація техногенного чи природного характеру, відбуваються стійкі негативні зміни у навколишньому природному середовищі, які загрожують здоров’ю населення, стану природних екол. систем, генетичних фондів тварин і рослин. Š 247, 121, 209 Зона напруженої екологічної ситуації (екологічно проблемна зона) – ареал (територія чи акваторія), в межах якого спостерігається перехід стану природи від кризового до критичного. Š 117 Зона насичення – частина земної кори (водонасиченого шару ґрунту і гірських порід), в якій всі порожнини заповнені водою. Š 61, 100 Зона охорони захисної дамби – смуга території за верховою п’ятою захисної дамби з установленим способом с.-г. або лісотехнічного використання. Š 100 149

Зона охоронна (буферна) – територія навколо природоохоронної території з обмеженою госп. діяльністю для підтримки екол. рівноваги охоронної території. Š 117 Зона охоронна заповідника – територія навколо заповідника, що охороняється, на якій частково обмежується госп. діяльність. Š 39 Зона підвищеної екологічної небезпеки – територія, де у навколишньому природному середовищі на тривалий час виникли негативні зміни, що ставлять під загрозу здоров’я людей, збереження природних об’єктів і обмежують ведення госп. діяльності. Š 108 Зона підтоплення – територія, на якій перевищені рівні підземних вод проти природних рівнів. Š 100 Зона посиленого радіоекологічного контролю – територія із щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1.0 до 5.0 Kі/км2, або стронцію від 0.02 до 0.15 Kі/км2, або плутонію від 0.005 до 0.01 Kі/км2 за умови, що розрахункова еквівалентна ефективна доза опромінення людини з урахуванням коеф. міґрації радіонуклідів у рослини та ін. факторів перевищує 0.5 мЗв (0.05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. Š 227 Зона постійного затоплення – ділянка чаші водосховища нижче позначки рівня мертвого об’єму. Š 100 Зона прибережна водоохоронна – територія, прилегла до акваторій водних об’єктів, на якій з метою створення сприятливого режиму та запобігання забрудненню, засміченню і виснаженню вод, знищення навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку водних об’єктів встановлюється спец. режим госп. діяльності. У з.п.в. забороняється будівництво складів пально-мастильних матеріалів, автопарків, пунктів техн. обслуговування і миття техніки, розташування звалищ, розміщення тваринницьких ферм, очисних споруд та ін. об’єктів, які негативно впливають на якість води. 1 Смуга прибережна захисна Š 121, 100, 29, 108 Зона промислова – З. розміщення пром. об’єктів у населеному пункті. Š 130

150

Зона робоча – простір висотою до 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих. Š 121, 109 Зона санітарно-захисна (СЗЗ) – спец. організована територія, яка встановлюється від джерела шкідливості (в т.ч. від джерела забруднення атмосфери) до межі жилої забудови, ділянок оздоровчих установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та ін. прирівняних до них об’єктів. З.с.-з. – це функціональна територія (смуга) між границями потенційно небезпечного пром. підприємства чи ін. виробничих об’єктів та сельбищною територією (поселенням), в межах якої заборонено проживання населення та ведення госп. діяльності. Призначена для зменшення несприятливого впливу виробничих факторів на здоров’я населення. Розміри з.с.-з. встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів. Š 117, 167, 171, 47 Зона санітарної охорони (ЗСО) – територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого госп.-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд і рекреаційних З. (районів). Š 17, 121, 52, 100, 29, 108 Зона спеціальна сировинна – реґіон або окреме господарство, що відповідають умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатної для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування. Š 220 Зона спрацювання водосховища – З. водосховища, яка періодично звільняється від води в результаті спрацювання корисного об’єму. Š 100 Зона формування берегів – З., в якій зміни рівня води і хвильова діяльність спричинюють обвалювання берегів (зсуви, обвали, осипи тощо). Š 100 Зональність гідрологічного режиму – закономірні зміни режиму поверхневих і підземних вод, які відбуваються по окремих геогр. зонах Землі. Š 100 Зонд [t фр. sonde – бур, щуп] – металевий стрижень-щуп; пристрій для

Зондування – Зрошувач біологічного фільтра обертовий реактивний відбору проб газу з газоходів; прилад для вимірювання у свердловині електропровідності гірських порід; повітряна куля із самописним приладом для реєстрації метеорологічних даних верхніх шарів атмосфери. Š 109, 246 Зондування [фр. sonder] – дослідження за доп. зонда. Š 246 Зоо... [t гр. zo:on – тварина, жива істота] – у складних словах означає їх відношення до тваринного світу, напр., зооценоз. Š 245 Зоогеографія [t зоо... + географія] – наука про геогр. поширення тварин, про розподіл тварин по земній кулі. Š 245 Зооіндивідуалізм [t зоо... + лат. individuum – неподільне, особина] – позиція в екол. етиці, згідно якої тільки звірі є свідомими суб’єктами життя і тим самим заслуговують на моpальну повагу. Š 8 Зоологія [t зоо... + ...логія] – наука (розділ біології), яка всебічно вивчає тваринний світ. Š 245 Зоопарк (парк зоологічний) – науковопросвітницький заклад, в якому утримують у неволі (в клітках, вольєрах, акваріумах, басейнах з прісною чи морською водою) або у напівневолі (на великих огороджених площах) диких тварин у поєднанні з парковими насадженнями з метою їх демонстрації, вивчення, збереження і відтворення, а також відпочинку відвідувачів. Від зоосаду відрізняється більшою територією, більш широкою і різноманітною колекцією тварин.  Зоосад, Звіринець 1 Парк зоологічний державний Š 250, 237 Зоопланктон [t зоо... + планктон] – сукупність тварин, що населяють товщу води і пасивно переносяться течіями; складова частина планктону. Š 246 Зоосад (сад зоологічний) – колекція диких тварин, розміщених у клітках чи б.-м. широких вольєрах, нерідко розташованих серед невеликого парку. Осн. призначення з. – культурно-просвітницьке і рекреаційне, але при збереженні й успішному розведенні у неволі зникаючих видів тварин з. може мати важливе наукове значення. Інколи вважають, що з. – це зоопарк малого розміру, інколи – що це парк, де тварин утримують не у вольєрах, а на волі.  Зоопарк, Звіринець Š 237

Зсув – Ізокрими

Зооценоз [t зоо... + ...ценоз] – сукупність тварин, яка хар. певним складом і взаємовідносинами, що встановилися поміж ними та з навколишнім середовищем, складова частина біоценозу. Š 247, 131 Зооциди [t зоо... + ...циди] – речовини, які заст. для знищення теплокровних тварин-шкідників (ховрахів, мишей тощо). Š 131 Зразок пестициду і аґрохімікату стандартний – міра у вигляді розчину пестициду, аґрохімікату в органічному розчиннику чи воді з установленими внаслідок метрологічної атестації значеннями однієї або більше величин, що хар. властивості і хім. склад цього розчину. Š 192 Зрілість екосистеми – стабільний стан екосистеми, що хар. оптимальною структурою і функціонуванням, макс. біопродуктивністю та мін. ентропією. 1 Угруповання клімаксове Š 247 Зрошення (земель) (Ε іригація [t лат. irrigatio]) – штучне зволоження верхнього шару ґрунту для підвищення його родючості, один із видів с.-г. меліорації. Š 250, 100, 42, 122 Зрошення аерозольне – З. найдрібнішими краплями води для реґулювання температури і вологості приземного шару атмосфери. Š 100 Зрошення внутрішньоґрунтове – З. земель шляхом подачі води безпосередньо у коренезаселену зону зсередини. Š 100 Зрошення локальне – З. обмеженого об’єму верхнього шару ґрунту поблизу рослини. Š 100 Зрошення підґрунтове – З. земель шляхом реґулювання рівня вод верхнього шару ґрунту. Š 100 Зрошувач – водовід зрошувальної мережі, який подає воду до однієї поливної ділянки. Š 100 Зрошувач біологічного фільтра – пристрій для рівномірного розподілу стічних вод по поверхні завантаження біол. фільтра. Š 43 Зрошувач біологічного фільтра обертовий реактивний – встановлений на підшипниках вертикальний стояк з консольно прикріпленими 2, 4 чи 6 радіальними дірчастими трубами, який обертається під дією реактивної сили, що виникає при витіканні з отворів очищуваних

151

стічних вод. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Зсув – зміщення мас ґрунту по похилій поверхні при втраті ними рівноваги у своєму заляганні. Š 100 Зуб греблі – часткове заглиблення підошви греблі в основу (фундамент) з метою підвищення її стійкості в разі скельної основи або збільшення шляху фільтрації в разі м’яких основ. Š 100 Зустрічальність виду – кількісний показник, що використовується в екол. дослідженнях для обліку ступеня присутності і розподілу виду (чи набору видів). Для визначення з.в. заст. метод підрахунку з пробних майданчиків-вибірок. Якщо досліджуваний вид зустрічається більше ніж на 50 % майданчиків, його з.в. висока, якщо менше ніж на 25 % – він випадковий. Š 247

І Птахи – наймогутніші інсектициди ХХ сторіччя. Г.Бризгалин Ідентифікація відходів [t сер.-лат. identificare – ототожнювати] – віднесення відходів до певних категорій та класифікаційних груп, виходячи з їх походження, складу, стану, небезпеки для довкілля, здоров’я людини, технол. можливостей утилізації, знешкодження. Š 187 Ієрархія [гр. hierarchia t hieros – священий + arche – влада] – розташування частин або елементів цілого у порядку від вищого до нижчого; структура відносин всередині системи, при якій множина об’єктів ділиться на підпорядковані (породжувані) підмножини. Š 121, 108 Ієрархія екосистем (природних систем) – функціональне підпорядкування, супідрядність (входження більш дрібних і простих систем у більш крупні та складні) екосистем різного рівня організації. Ієрархічний ряд має такий вигляд: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – ландшафт (ландшафтна провінція) – природний пояс – біогеогр. область (підсфера біосфери, або екосистема суші, океану, атмосфери, глибин Землі) – біосфера. Екосистеми кожного 152

рівня мають свій кругообіг речовин. Š 247 Ізо... [t гр. isos – тотожний, однаковий, подібний] – у складних словах означає рівність або подібність за формою чи призначенням; у хімії – однаковий склад сполук при різній їх будові, напр., масляна та ізомасляна кислоти. Š 245 Ізоамплітуди [t ізо... + лат. amplitudo – крупність, широкість] – лінії, що з’єднують на геогр. карті пункти з однаковою різницею між найнижчою і найвищою температурою доби, місяця, року. Š 245 Ізоанемони [t ізо... + гр. anemos – вітер] (Ε ізовели [t ізо... + лат. velox – швидкий]) – лінії, що з’єднують на геогр. карті точки з однаковою сер. швидкістю вітру. Š 245 Ізобари [t ізо... + гр. baros – тягар, вага] (Ε ізопієсти [t ізо... + гр. piezo: – давлю]) – лінії, що з’єднують на геогр. карті місця з однаковим тиском повітря для певного моменту часу. Š 245 Ізобати [t ізо... + гр. bathos – глибина] – лінії на геогр. карті або плані, що з’єднують точки однакових глибин водних басейнів (моря, річки, озера, водосховища тощо). Š 61, 245, 100 Ізобронти [t ізо... + гр. bronte: – грім] – лінії, що проходять на геогр. карті через точки, в яких у той самий момент було почуто удар грому. І. користуються для визначення напрямку і швидкості переміщення гроз. Š 245 Ізогеотерми [t ізо... + гео... + ...терми] – умовні поверхні, що проходять всередині земної кори, в усіх точках яких спостерігаються однакові температури. Š 245 Ізогієти [t ізо... + гр. hyetos – дощ] – лінії, що з’єднують на геогр. карті точки земної поверхні з однаковою річною кількістю (шаром) атм. опадів. Š 245, 100 Ізогіпси [t ізо... + гр. hypsos – висота] – лінії, що з’єднують на геогр. карті чи плані точки земної поверхні з однаковою висотою над якимсь рівнем, напр., над рівнем моря. Š 245 Ізокрими [t ізо... + гр. krymos – холод, мороз] – лінії, що з’єднують на геогр. карті точки морської поверхні з однаковою сер. температурою за самий холодний місяць. Š 245

Ізолінії – Імла Ізолінії [t ізо... + лінії] – лінії, що з’єднують на геогр. карті або діаграмі точки з однаковими кількісними показниками (значеннями) якоїсь величини (тиску, температури, вологості тощо), напр., ізогіпси, ізотерми. Š 61, 245 Ізоморфний [t ізо... + гр. morphe: – форма] – подібний за формою. Š 245 Ізонефи [t ізо... + гр. nephos – хмара] – лінії, що з’єднують на геогр. карті місця з однаковою хмарністю. Š 245 Ізономали (Ε ізаномали) [t ізо... + гр. anomalos – нерівний, різнорідний] – лінії, що з’єднують на геогр. карті пункти, в яких спостерігаються різні відхилення від сер. значень якоїсь величини (температури, тиску тощо), напр., відхилення сер. температур цих точок від сер. температури відповідної паралелі. Š 245 Ізопаги [t ізо... + гр. pagos – лід] – лінії, що з’єднують на геогр. карті точки з однаковою тривалістю льодового покриву. Š 245 Ізопектики [t ізо... + гр. pe:ktos – затверділий, замерзлий] – лінії, що з’єднують на геогр. карті місця одночасного замерзання вод. Š 245 Ізосейсти [t ізо... + гр. seistos – приведений у коливання] – лінії, що з’єднують на геогр. карті пункти однакової сили коливань поверхні землі при землетрусах. Š 245 Ізотаки (Ε ізотахи) [t ізо... + гр. tachos – швидкість] – проведені на геогр. карті лінії однакового часу розкриття вод; лінії однакової швидкості течії, які викреслюються зазвичай на поперечному розрізі (профілі) річки. Š 245 Ізотери [t ізо... + гр. theros – літо] – лінії, що з’єднують на геогр. карті точки з однаковою сер. температурою повітря влітку. Š 245 Ізотерми [t ізо... + ...терми] – лінії, що з’єднують на геогр. карті чи на перерізах земної поверхні, водного об’єкта тощо точки з однаковою сер. температурою за якийсь період (рік, місяць). Š 245, 100 Ізотопи [t ізо... + гр. tópos – місце] – ядра атомів того самого хім. елемента, які відрізняються кількістю нейтронів, але містять однакову кількість протонів, ма-

Імміґранти – Інвентаризація відходів

ють різну атомну масу, проте майже не відрізняються один від одного за своїми хім. та фіз. властивостями і займають у таблиці періодичної системи елементів те саме місце. Розрізняють стійкі (стабільні) та радіоактивні і. Термін запропонований Ф.Содді у 1910. Š 245, 250 Ізотопи радіоактивні (Ε радіоізотопи) – нестійкі різновиди певних хім. елементів з характерними радіоактивними властивостями – спонтанним перетворенням ядер на ядра ізотопів ін. елементів, яке супроводжується гамма-випромінюванням, виділенням елементарних та альфачасток. Деякі і.р. утворюються в природі в рез. різноманітних ядерних перетворень і наз. природними. Крім того шляхом різноманітних ядерних перетворень всіх хім. елементів отримано > 1000 штучних і.р. та ізомерів з різними періодами напіврозпаду. Вивчення і.р. у природі дозволяє визначити вік різних порід і мінералів. Š 253 Ізохімени [t ізо... + гр. cheima – зима] – лінії, що з’єднують на геогр. карті точки з однаковою сер. температурою повітря взимку. Š 245 Ізохіони [t ізо... + гр. chion – сніг] – лінії, що з’єднують на карті точки однакової висоти (або тривалості) снігового покриву. Š 250, 100 Ізохрони [t ізо... + гр. chronos – час] – лінії, що з’єднують на карті водозбірного басейну точки з рівним часом добігання елементарних об’ємів води від цих точок до створу, що розглядається. Š 100 Ілюстpація [лат. illustratio] – зобpаження (pисунок, фотогpафія, схема тощо.), яке пояснює чи доповнює текст (книги, журналу, газети тощо); наочне пояснення чогось, приклади у статті, промові тощо. Š 9, 245 Ім..., ін... [лат. im..., in...] – префікс на позначення заперечення, відсутності чогось або проникнення у щось. Š 246 Іманентний [t лат. immanens (immanentis) – властивий, притаманний чомусь] – притаманний, властивий якомусь предметові чи явищу; такий, що випливає із самої природи предмета чи явища. Š 246 Імла (Ε мла, морок, мряка, паморока, туман) – повітря, густо насичене водяною парою; повітря, насичене дрібними пилинками, димом тощо. Š 122 153

Імміґранти [t лат. immigrans (immigrantis) – той, хто вселяється] – види (роди, родини тощо) тварин, які виникли і розвивалися в ін. місці і лише значно пізніше вселилися на дану територію. Š 250 Імміґрація [t лат. immigrare – вселятися] – масове вселення з якоїсь території на дану територію.  Еміґрація Š 245 Іммобілізація радіоактивних відходів – переведення радіоактивних відходів в ін. форму шляхом ствердіння, включення в будь-яку матрицю або заключення в герметичну оболонку. Š 222 Імовірність довірча – величина, яка показує імовірність того, що дійсне значення досліджуваної змінної знах. у прийнятому діапазоні значень. Š 45 Імпелер флотаційної машини [t англ. impeller – імпелер, лопатеве колесо, крильчатка] – обертовий пристрій, що перемішує, турбінного або лопатевого типу, який надає кінетичної енергії потокам рідини і забезпечує тим самим ежекцію атм. повітря та його диспергування у флотаційній камері. У більшості конструкцій імпелерних флотаційних машин і. встановлюються усередині статорів (нерухомих частин), які сприяють диспергуванню повітря, а також зменшують обертовий рух рідини у камері. Обертання валу і. забезпечується електродвигуном за доп. клиноремінної передачі або редуктора. Š 20, 68, 107, 134, 243 Імператив [t лат. imperativus – наказовий, владний] – беззастережна настійна вимога; веління, наказ, закон.Š 246 Імпорт [англ. import t лат. importare – ввозити] – ввезення в країну іноземних товарів. Š 245 Імпорт відходів – будь-яке ввезення відходів на нац. територію з ін. причин, ніж транзит. Š 147 Імпортер [англ. importer] – особа чи організація, що займається ввезення з-за кордону. Š 245 Імпортер відходів – будь-яка особа, яка перебуває під юрисдикцією країни імпорту та організує чи здійснює імпорт небезпечних або ін. відходів. Š 147, 5 Імунітет [t лат. immunitas (immunitatis) – звільнення від чогось] – несприйнятливість організмів до збудників хвороб та впливу деяких отрут. Š 246 154

Ім’я – лінгвістична конструкція, яка відповідає об’єкту в якій-небудь предметній галузі. Š 121 Інактивація [t ін... + лат. activus – діяльний] – зниження активності мікроорганізмів і специф. білкових речовин унаслідок дії різноманітних факторів (напр., втрата своїх біол. функцій білками, ферментами, нуклеїновими кислотами через іонізацію атомів їх макромолекул під дією іонізуючого випромінювання. Š 108, 270 Інбридинг [англ. inbreeding t ін... + breeding – вирощування] – схрещування близькоспоріднених форм рослин або тварин у межах однієї популяції організмів. Š 246 Інваріант [фр. invariant t лат. invarians – незмінний] – математичний вираз (співвідношення, величина тощо), який залишається незмінним при певному перетворенні змінних, пов’язаних із цим виразом, напр., при переході від однієї системи координат до ін. Š 245, 122 Інваріант ландшафту – сукупність притаманних ландшафту властивостей, які зберігаються незмінними при перетворенні категорії (виду) ландшафту, що розглядається, під дією різних впливів. Поняття запроваджене В.Б.Сочавою. Кожний з і.л. кінець кінцем зазнає перетворень, але не внаслідок динаміки, а в процесі еволюційного розвитку. І.л. виступає його вертикальна, горизонтальна та тимчасова структура. На основі і.л. можлива побудова ієрархічних, генетичних класифікацій ландшафтів. Š 247 Інвентаризація [t лат. inventarium – розпис, опис] – складання опису майна (речових цінностей і розрахунків) підприємства, установи. Š 245 Інвентаризація викидів – систематизація відомостей про розміщення джерел забруднення атм. повітря на території, про види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються в атм. повітря. Š 161, 31 Інвентаризація відходів – комплекс разових орг.-техн. заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об’єктів поводження з ними. Š 187

Інверсія – Індекс листяної поверхні (листяний) Інверсія [t лат. inversio – перевертання, перестановка] – порушення прямого порядку слів у реченні з метою емоційно-смислового увиразнення викладу; підвищення температури повітря в атмосфері із збільшенням висоти, замість звичайного для тропосфери її зниження (гол.ч. – в антициклонах та у верхніх шарах – через поглинання сонячної радіації). Š 245, 246 Інверсія геомагнітного поля – зміна напряму (полярності) магнітного поля Землі на зворотний; спостерігається через проміжки часу від 0.5 до 50 млн рр. Š 246 Інгібітори [t лат. inhibere – стримувати, зупиняти] – речовини, здатні сповільнити чи цілком припинити хім. процеси окиснення, полімеризації, корозії металів. Š 246 Інгібітори ферментів – природні чи синтетичні речовини, які пригнічують активність ферментів або зовсім зупиняють їхню дію (взаємодія І. з ферментами супроводжується блокуванням якогось етапу біохім. реакції), внаслідок чого порушується норм. обмін речовин в організмі. До і.ф. відносяться: солі важких металів, синильна кислота, антибіотики. Š 246, 71, 72, 262 Інгібування конкурентне – інгібування ферментативної активності, яке долається підвищенням концентрації субстрату. Š 71, 72, 262 Інгібування надлишком субстрату – уповільнення швидкості біохім. окиснення при високих концентраціях субстрату. Š 71, 72, 262 Інгібування неконкурентне – інгібування ферментів, яке не припиняється з підвищенням концентрації у середовищі субстрату. Š 71, 72, 262 Інгібування продуктами метаболізму – уповільнення швидкості біохім. окиснення внаслідок накопичення продуктів метаболізму. Š 71, 72, 262 Інгредієнт [t лат. ingrediens (ingredientis) – такий, що входить (до складу)] – складова частина якоїсь сполуки, суміші тощо; складник, компонент. Š 122, 246 Інгресія [t лат. ingressio – вступ, входження] – повільне проникнення морських вод у зниження рельєфу прибереж-

Індекс ноосферності – Інкорпорація законодавчих та підзаконних актів

ної смуги при підвищенні рівня моря або зануренні берега. Š 246 Індекс [t лат. index – покажчик, список, опис] – покажчик, реєстр імен, цін, назв тощо; числовий чи літерний покажчик, що ставиться найчастіше внизу літери, яка входить у математичний вираз; відносний показник, що хар. зміну певного явища у порівнянні з ін.; цифровий чи символьний покажчик чогось, напр., і. активного мулу. Š 121 Індекс активного мулу (Ε індекс муловий) – об’єм активного мулу, який містить 1 г сухої речовини після 30-хвилинного відстоювання; Š 100, 43 відношення об`єму активного мулу після відстоювання протягом 30 хв у циліндрах об’ємом 1 л, см3/л, до його концентрації, вираженої у г/л. Показує, який об’єм займає біоценоз активного мулу у стані спокою і хар. його здатність до осадження та ущільнення. Для добре працюючих аеротенків міських очисних споруд становить 80-120 см3/г; глибоко мінералізований мул може мати і.а.м. 6090 см3/г. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) – комплексний безрозмірний показник ступеня забруднення атмосфери, що розраховується як сума виражених в одиницях ГДК середньорічних концентрацій п’яти речовин, що мають найбільший для кожного конкретного місця рівень, і приведених до класу (ступеня) небезпечності для людини сірчистого газу. Š 247, 121 Індекс забруднення річки – екол. характеристика річки; залежить від величин індексів сапробності та протяжності річки і м.б. зіставлений з такими для ін. річок будь-якої протяжності. Š 247 Індекс зустрічальності – кількість проб, в яких виявлені особини досліджуваного виду, виражена у відсотках до заг. кількості проаналізованих проб. Š 247 Індекс листяної поверхні (листяний) – показник фотосинтезуючої біомаси, який дорівнює площі освітленого листя, що припадає на одиницю поверхні ґрунту. Макс. чиста продукція відповідає і.л.п., близькому до 4 (тобто коли площа освітленого листя в 4 рази більша за площу, зайняту рослинами), тоді як максимум 155

валової продукції досягається при і.л.п., рівному 8-10 (цей рівень характерний для лісів). Š 247 Індекс ноосферності – запропонований В.Л.Казначеєвим (1985) показник, що дорівнює співвідношенню між заг. потоком природної енергії та розумною реалізацією (використанням) цієї енергії. Š 247 Індекс попереднього зволоження – умовна відносна величина, яка хар. водонасиченість верхнього шару ґрунту попередніми опадами. Š 100 Індекс самозабруднення-самоочищення води (A/R) – відношення величини валової первинної продукції фітопланктону до величини деструкції органічної речовини у планктоні. Š 109 Індекс сапробності – чисельний вираз здатності угруповання гідробіонтів витримувати певний рівень органічного забруднення. Тісно корелює з величиною БПК. Š 247 Індекс сталості (виду) – показник сталості виду чи популяції у біоценозі – коеф. варіації заг. біомаси виду або сер. чисельності особин за багаторічний період. Š 247 Індекс статевий – відношення заг. кількості статевозрілих самок до заг. чисельності популяції. Використовується у демографії при аналізі статевої структури популяції. Š 247 Індекс сухості радіаційний – відношення річного радіаційного балансу земної поверхні до суми теплоти, необхідної для випаровування річної суми опадів території, що аналізується. І.с.р. служить підґрунтям для диференціації геогр. зон. При і.с.р. < 1 клімат розглядається як вологий, від 1 до 3 – як недостатньо вологий, > 3 – як сухий. Показник запропонований М.І.Будико. Š 247 Індекс толерантності – чисельний вираз стійкості виду-індикатора сапробності до органічного забруднення. Š 247 Індекс фертильності [t лат. fertilis – плодючий] – середнє число дітей, народжуваних жінкою за життя. Для простого відтворення популяцій і.ф. має становити 2.2-2.4, тоді як в Україні у 1996 він дорювнював лише 1.2. Індекс якості води – узаг. числова оцінка якості води за сукупністю осн. показни156

ків, котра визначається відповідно до класів і категорій якості вод. Існують і.я.в. групові (блокові) та комплексний – екол. Š 73, 111, 29, 46 Індекс якості середовища – кількісний показник стану навколишнього середовища, який показує його сприятливість для існування живих організмів і виражається залежно від цілей оцінки як у балах (кваліметрія), так і в абсолютних одиницях (напр., у ГДК чи ін. характеристиках ступеня забруднення окремою речовиною або групою речовин). Š 247, 130 Індикатоp [t лат. indicator – покажчик] – явище, pечовина, організм, наявність, кількість чи зміна складу, які вказують на характер змін довкілля. Š 117, 121 Індикація [t лат. indicatio – указання] – кількісне і якісне визначення хім. речовин в об’єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин. 1 Біоіндикація Š 130 Інжектор [t фр. injecteur t лат. injectare – укидати] – струминний насос для стискування газів і пари, а також для нагнітання рідин. Заст. перев. в теплотехніці.  Ежектор Š 246 Інженерія [t фр. injénieur – інженер t engin – машина; винахідництво t лат. ingenium – уроджені здібності; дотепність; талант, геній] – інж. справа, інж. спеціальність. Š 246 Інженерія генна – створення нових видів організмів або їх нових властивостей шляхом маніпуляцій з їх генетичним апаратом. Š 131. Іній – тонкий шар льодових кристалів, що утворюються на ґрунті, траві та наземних предметах при охолодженні земної поверхні до температури нижче 0°С в результаті її сильного теплового випромінювання вночі при ясному небі та слабкому вітрі. Š 250 Ініціатор [фр. initiateur t лат. initiator] – організація (приватного чи державного сектора) або особа чи група осіб, яким належить почин в якійсь новій справі, які збираються здійснити проект розвитку. Š 273, 245 Інкорпорація [t лат. incorporatio – включення до складу] – включення, приєднання до складу чогось. Š 246 Інкорпорація законодавчих та підзаконних актів – форма систематизації

Інсектициди – Інтереси, пов’язані з морем актів законодавства, зокрема екол., окремих розділів або витягів з них у спец. зібраннях з метою зручного використання у практичних, наукових та ін. цілях; зібрання в одному збірнику законодавчих актів, опублікованих у різний час. Š 108, 246 Інсектициди [t лат. insectum – комаха + ...циди] – хім. препарати, що використовуються для знищення шкідливих комах. Вкл. антифіданти (або репеленти) – відлякуючі засоби, атрактанти – приваблюючі засоби та хемостерилізатори – засоби стерилізації комах. Вносяться у ґрунт, використовуються для обпилювання та обприскування рослин, обробки тварин проти паразитів. Š 131, 245, 250, 108 Інсинерація [t англ. insineration – спалювання сміття] – навмисне спалювання відходів чи ін. матеріалів у морі з метою їх знищення термічним методом. Š 81 Інсоляція [лат. insolatio] – опромінення земної поверхні сонячними променями. Š 131, 245 Інструкція [t лат. instructio – настанова] – керівні вказівки, детальні настанови, звід правил, які встановлюють порядок і спосіб здійснення, виконання чогось; нормативний документ, що встановлює зміст, правила і (або) процедури виконання заданих дій, спрямований на задоволення вимог нормативних документів більш високого рівня. Š 121, 245 Інструмент [t лат. instrumentum – знаряддя] – знаряддя, засіб для виконання якихось робіт. Š 121, 245 Інструментарій – сукупність інструментів, засобів для виконання певних робіт у якійсь галузі, процесі діяльності. Š 121, 245 Інтегральний – нерозривно зв’язаний, єдиний, цілісний. Š 246 Інтегрування систем [t лат. integrare – відновлювати, поповнювати] – об’єднання кількох систем різного призначення в єдину багатофункціональну систему. Š 121 Інтенсивний [фр. intensif t лат. intendo – скеровую, збільшую, натягую] – посилення, напруження; такий, що є най-

Інтер... – Інформація геологічна

більш продуктивним; ☯ Екстенсивний яскравий, насичений. Š 246 Інтенсивність [t лат. intensio – напруження] – посилення, напруження. Š 246 Інтенсивність аерації стічних вод – відношення витрати повітря, що подається в аеротенк (аераційну споруду) в одиницю часу, до площі аеротенка (споруди) у плані, м3/(м2·год). Š 100, 43, 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Інтенсивність атмосферних опадів (дощу) – шар атм. (дощових) опадів, що випадають за одиницю часу (зазвичай за 1 хв), виражений в мм. Š 100 Інтенсивність випаровування – шар води в мм, який випаровується за одиницю часу. Š 100 Інтенсивність дощування допустима – інтенсивність штучного дощу, при якій не утворюється поверхневий стік. Š 100 Інтенсивність підйому і спаду рівнів – зміна рівня води за одиницю часу (зазвичай за добу, а для малих річок з різкими коливаннями рівня – за годину). Š 100 Інтенсивність промивки фільтра – об’єм води або повітря, пропущених при промивці фільтра через одиницю площі його завантаження в одиницю часу. Š 100 Інтенсифікація [фр. intensification t intensif – інтенсивний + лат. facio – роблю] – посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. Š 246 Інтенсифікація виробництва – розвиток виробництва, що ґрунт. на використанні ефективних засобів виробництва і технол. процесів, а також досягнень наук.техн. проґресу. Š 246 Інтерв’ю [англ. interview] – бесіда між коpеспондентом та його співрозмовником, пpизначена для друку чи пеpедачі по pадіо або телебаченню. Š 9, 245 Інтереси, пов’язані з морем – інтереси прибережної держави, що безпосередньо зачіпаються морською аварією, або яким вона загрожує, такі як: – діяльність на узбережжі, в портах чи в естуаріях, вкл. рибальство, яка є істотним джерелом засобів для існування зайнятих у ній людей; – привабливість даного району для туризму;

157

– здоров’я населення узбережжя та добробут даного району, вкл. охорону біол. ресурсів моря, флори і фауни. Š 115 Інтер... [лат. inter...] – префікс, що має значення «поміж», «між», напр., інтерполяція; перша частина складних слів, яка має значення «інтернаціональний», «міжнародний», напр., Інтернет. Š 246 Інтернет [англ. Internet t інтер... + net – мережа] – у шир.зн. (з малої літери) – будь-яка сукупність комп’ютерних мереж, що працюють як єдине ціле; у вузькому значенні (з великої літери) – всесвітня «мережа мереж», з’єднаних між собою за доп. протоколу IP та ін. аналогічних йому протоколів. І. надає послуги передачі файлів, віддаленого доступу, електронної пошти, телеконференцій тощо. Інтерполяція [t лат. interpolatio – зміна] – знаходження проміжних значень функції на підставі певних відомих її значень.  Екстраполяція Š 246 Інтерпретація [t лат. interpretatio – пояснення, трактування] – тлумачення, розкриття змісту чогось, пояснення того чи ін. тексту. Š 245, 246 Інтерпpетація дикої пpиpоди – освітня діяльність, спpямована на pозкpиття значення пpиpодних об’єктів та взаємовідносин у пpиpоді чеpез екскуpсійну діяльність, особисте знайомство з пpиpодою. Цей теpмін пpактикується у нац. паpках США (виховання у поєднанні з освітою). Вітчизняний аналог певною мірою – екскурсійна діяльність у природі. Š 9 Інтерпретація результатів спостережень – аналіз даних, метою якого є отримання якомога більшого обсягу інформації про процеси, до яких дані мають (або можуть мати) відношення. Š 109 Інтоксикація [t ін... + гр. toxikon – отрута] – отруєння організму токсичними речовинами, які потрапили ззовні чи виробилися безпосередньо в ньому самому. Š 246 Інтродукція [t лат. introductio – введення] – штучне введення виду до складу рослинного чи тваринного світу поза межами його природного ареалу та його пристосування до нових умов існування. 1 Акліматизація Š 228, 246 Інфекційний – заразний, викликаний інфекцією або пов’язаний з нею. Š 246 158

Інфекція [лат. infectio t inficio – змішую, псую, заражаю] – проникнення хвороботворних мікроорганізмів в організм людини, тварин та стан зараженості організму, що виявляється в його захворюванні. Š 246 Інфільтрація [t лат. in – в + сер.-лат. filtratio – проціджування] – просочування рідини всередину пористого тіла (перев. по порах) під дією ґравітаційних і капілярних сил; проникнення атм. та поверхневих вод у ґрунт, гірську породу по капілярних і субкапілярних порах та ін. порожнинах. Š 250, 100, 41 Інфлюація [t лат. influo – втікаю, проникаю] – просочування води у верхній шар ґрунту і гірські породи перев. по крупних тріщинах, карстових каналах і воронках, ходах, порожнинах і макропорах. Š 250, 100, 41 Інформативність [t лат. informatio – пояснення, викладення] – наявність у повідомленні значущих відомостей. Š 121 Інформатизація – діяльність, спрямована на створення та широкомасштабне використання в усіх сферах життя інформаційних технологій. Š 121 Інформація – відомості, що зменшують невизначеність в якійсь галузі пізнання, діяльності; відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому відбуваються, які сприймаються людиною або спец. пристроями; будь-які знання про предмети, факти, поняття, параметри, показники тощо (взагалі – про інформаційні об’єкти та їх атрибути якоїсь проблемної сфери); відомості, які запитуються користувачем у базі даних і надаються йому у найбільш зручному вигляді (напр., результати обчислень, підсумкові значення тощо);  Дані передача відомостей про якусь подію, факт, діяльність. Š 9, 121 Інформація апріорна про екосистему – відомості про екосистему у вигляді значень окремих її характеристик, деяких заздалегідь відомих закономірностей її взаємодії з навколишнім середовищем та показників розвитку внутрішніх механізмів зміни.  Інформація поточна Š 108 Інформація геологічна – зафіксовані дані геол., геофіз., геохім., аерокосмічного, екон. змісту, що хар. будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки

Інформація гідрометеорологічна – Інфраструктура інженерно-транспортна родовищ, ін. якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геол.екол., науково-дослідних, експлуатаційних та ін. робіт. І.г. є об’єктом товарних відносин і може використовуватись як частина внеску до статутного фонду під час створення підприємств. Š 182 Інформація гідрометеорологічна – сукупність даних про фактичний стан і очікувані зміни гідрометеорологічних умов, отриманих шляхом спостережень, оброблених та проаналізованих за встановленими методиками і занесених на паперові або техн. носії інформації. Š 148 Інформація гідрометеорологічна загального користування – сукупність даних про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови і стан навколишнього природного середовища, отриманих шляхом стандартних спостережень і оброблених за встановленими методиками, призначених для гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення. Š 148 Інформація гідрометеорологічна спеціалізована – сукупність даних про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови і стан забруднення навколишнього природного середовища, отриманих шляхом стандартних та додаткових спостережень, що використовуються для платного гідрометеорологічного обслуговування заінтересованих юр. і фіз. осіб в обсягах і формах, що задовольняють їх потреби. Š 148 Інформація гідрометеорологічна термінова – сукупність даних про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища та екстремально високі рівні забруднення навколишнього природного середовища, які підлягають негайному доведенню до відповідних органів та населення для вжиття необхідних заходів з метою запобігання або ліквідації негативних наслідків. Š 148 Інформація гідрометеорологічна фактична – гідрометеорологічна І., отримана за фактичними даними гідрометеорологічних спостережень у конкретний строк. Š 148 Інформація екологічна – будь-яка інформація у письмовій, аудіовізуальній, елек-

Інцидент – Кадастр водогосподарський

тронній чи будь-якій ін. матеріальній формі про: – стан складових навколишнього середовища, таких як повітря й атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об’єкти, біол. різноманіття та його компоненти, вкл. генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими; – фактори, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, вкл. адм. заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, аналіз затрат і результатів та ін. екон. аналіз і припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища; – стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища. Š 79 Інформація поточна – реґулярна інформація про значення параметрів реальної системи, збирання якої є осн. завданням моніторингу. І.п. можна представити у вигляді n-вимірного вектора, що відповідає кількості n вимірюваних параметрів і служить для корекції модельного образу екосистеми. І.п. можна отримати за доп. як контактних, так і дистанційних методів вимірювань.  Інформація апріорна Š 108 Інформація семантична (дані семантичні) – якісний і кількісний опис будь-яких характеристик об’єктів (крім просторових). Š 49 Інфраструктура [t лат. infra – нижче, під + structura – будова, розташування] – комплекс галузей господарства, що обслуговують виробництво (виробнича і. – дороги, канали, водосховища, порти, мости, аеродроми, склади, транспорт, зв’язок тощо) та забезпечують умови життєдіяльності суспільства (соц. і. – освіта, наука, охорона здоров’я тощо). Š 250 Інфраструктура інженерно-транспортна – комплекс інж., транспортних споруд і комунікацій. Š 221 159

Інцидент [t лат. incidens (incidentis) – такий, що трапляється] – подія, що порушує норм. процес діяльності, в результаті якої завдаються збитки або виникає невідворотна загроза завдання збитків. Š 121, 91, 92 Інцидент, що спричинює забруднення нафтою – подія або низка подій, що мають ту саму причину, які призводять або можуть призвести до скиду нафти і несуть або можуть нести загрозу морському середовищу чи береговій лінії або інтересам однієї чи кількох держав, що до неї відносяться, і які вимагають надзвичайних заходів або ін. невідкладних дій. Š 114 Інцидент ядерний – будь-яка подія або ряд подій того самого походження, що завдають ядерної шкоди. Š 144, 16, 77 Іон [t гр. io:n – той, хто йде] – заряджений атом (або їх сукупність); відрізняється від норм. нейтрального атома надлишком чи браком одного або кількох електронів; і. спостерігаються у газах, в розчинах (у результаті іонізації та електролітичної дисоціації) та в кристалах. Š 245 Іонізація – перетворення атомів і молекул на іони. І. в електролітах відбувається в процесі розчинення при розпаді молекул розчиненої речовини на атомні іони або заряджені комплекси атомів; в газах – в результаті відриву від атома або молекули одного чи кількох електронів внаслідок зовнішньої дії. Енергія, необхідна для відриву електрона, наз. енергією іонізації. І. відбувається при поглинанні електромагнітного випромінювання (фотоіонізація), при нагріванні газу (термічна і.), при дії електричного поля, при зіткненні часток з електронами і збудженими частками (ударна і.) тощо. Š 250 Іоніт – твердий, практично нерозчинний у воді та органічних розчинниках природний або штучний матеріал, здатний до обміну іонами. Розрізняють дві групи і. – катіоніти та аніоніти. Š 100 Іхтіо... [t гр. ichtys (ichtyos) – риба] – перша частина складних слів, яка за значенням відповідає словам «риба», «риб’ячий», напр., іхтіофауна. Š 246

160

Іхтіофауна [t іхтіо... + фауна] – сукупність риб якоїсь водойми або якогось часового відрізку в історії Землі. Š 246

К Крапля води дорожча за алмаз. Д.Менделєєв Кавітація [t лат. cavitas (kavitatis) – заглиблення, порожнина] – явище розриву суцільності рідини при пониженні абсолютного тиску у потоку, яке хар. утворенням і наступним захлопуванням парогазових пухирців з виділенням енергії, яка обумовлює шум, люмінесценцію, вібрацію, хім. перетворення та ерозію матеріалу на межі з потоком рідини. Š 245, 100 Кадастр [фр. cadastre t сер.-гр. katastichon – лист, реєстр] – в античному світі – список осіб, що підлягають поголовному обкладанню податком; опис і оцінка об’єктів, що підлягають податковому обкладанню; систематизований реєстр даних (зведення відомостей) про якісні та кількісні характеристики (опис) об’єктів пром.-госп. діяльності або природних ресурсів, інколи з їх екон. (еколого-соціально-економічною) оцінкою, який складається періодично або шляхом безперервних спостережень; упорядкована сукупність відомостей про правове, природне, госп. та екон. положення фіз. об’єктів і явищ навколишнього середовища у часі в структурному, орг., функціональному та інформаційному аспектах. К. може вкл. картографічні та статистичні матеріали, рекомендації щодо використання об’єктів, ресурсів або явищ, заходи щодо їх охорони, необхідності подальшого дослідження та ін. дані. Розрізняють к.: земельний, водний, лісовий, ґрунтовий, рекреаційний, детеріораційний (про погіршення середовища), пром. тощо. Š 247, 121, 130, 245, 108 Кадастр водний – систематизоване зведення відомостей про водні ресурси країни, що вкл. кількісні і якісні показники, реєстрацію водокористувачів та дані обліку використаних вод. Š 100, 29, 41 Кадастр водогосподарський – водний К., доповнений відомостями про фактичне і

Кадастр містобудівний населених пунктів – Канал перспективне використання водних ресурсів басейну (району). Š 100 Кадастр містобудівний населених пунктів – система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки і споруди, соц., інж. та транспортну інфраструктуру, екол. та інж.-геол. умови. Š 215 Кадастр сховищ радіоактивних відходів Державний – зведення систематизованих відомостей про об’єкти для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів. Š 222 Кал (Ε екскременти) – уміст нижнього відділу товстого кишечника, що виділяється при випорожненні (дефекації). Складається з непереварених решток їжі, кишкового соку, клітин епітелію (які постійно злущуються з внутрішньої поверхні кишок), мікроорганізмів кишкової флори. В нормі людина виділяє за добу 100-200 г к. Аналіз к. застосовують у діагностиці багатьох захворювань. Š 250 Калібрування [t фр. calibre – калібр] – перевірка форми і розмірів окремих частин виробу за доп. калібрів – нерозсувних, таких, що не мають шкали, вимірювальних інструментів; перевірка ділень шкали термометра, лінійки, градусного кола тощо шляхом порівняння з абсолютно вірною шкалою. Š 245 Калібрування засобів вимірювальної техніки – визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд. Š 213 Камера [t лат. camera – склепіння t гр. kamara – склеписта кімната] – внутрішня частина приладу, машини, споруди. Š 246 Камера решіток – розширений канал у місці встановлення решітки. Š 19, 68, 270, 271, 75 Камера флотаційна – споруда для очистки стічних вод методом флотації. Š 20, 68, 107, 134, 243 Камера пилоосадкова – установка для вловлювання великих фракцій пилу (понад 60 мкм), що осаджуються перев. під дією сил ґравітації, виконана у вигляді колектора. Призначена для грубої очистки повітря від пилу і може заст. як

Канал інформаційний – Карантин

перший ступінь очистки сильнозапиленого повітря. Розрізняють к.п. горизонтальні, вертикальні та лабіринтного типу. Š 108 Кампанія [фр. campagne – похід t іт. campagna – поле, поле битви] – похід; сукупність операцій, що об’єднані спільною стратегічною метою і відбуваються на певному театрі війни у той чи ін. період часу; робота, що здійснюється для вирішення якоїсь суспільно-політичної задачі; низка виконуваних за планом дій; час безперервної тривалої роботи якоїсь техн. споруди, машини; період безперервного плавання корабля. Š 245 Кампанія екологічна – система колективних, організованих у часі і просторі дій, що мають на меті вирішення конкретної екол. проблеми (а отже і пов’язаного з нею конфлікту). Š 2 Кампанія пропаґандистська комплексна – комплекс взаємодоповнюючих заохочувальних, просвітницьких і виховних заходів, серій агітаційно-пропаґандистських акцій, що посилено проводяться протягом певного часу в тому чи ін. місці, спрямованих на досягнення спільної мети. Š 9 Кампанія рекламна некомерційної організації – низка кроків, що дозволяє донести інформацію про організацію, її діяльність, успіхи і досягнення до різних цільових груп у доступній та привабливій формі. Š 2 Канава фільтруюча – споруда для біол. очистки попередньо прояснених стічних вод – різновид піщано-ґравійних фільтрів, що влаштовуються у слабкофільтруючих ґрунтах (суглинки, глини). Являє собою штучне заглиблення у вигляді довгої канави, в яку вкладається фільтруючий шар з крупнозернистого піску та лише один зрошувальний і один дренажний трубопроводи. Š 19, 7, 68, 118, 235 Канал [t лат. canalis – труба, жолоб, канава] – штучний відкритий водовід (русло для води) у земляній виїмці чи у напіввиїмці-напівнасипу, зазвичай з поперечним перерізом певної форми, що влаштовується для суднохідного зв’язку між морями, річками або озерами, для водопостачання, зрошення та гідротехн. споруд; будь-який б.-м. довгий порож-

161

ній простір всередині чогось. Š 61, 245, 100, 42 Канал інформаційний – спосіб передачі інформації. Š 9 Канал маґістральний зрошувальний – осн. водопідвідний тракт зрошувальної мережі, що постачає водою всю зрошувальну площу і з’єднує зрошувальну мережу з джерелом зрошення. Складається з двох частин: холостої, яка підводить воду від джерела зрошення до першого розподільного К., і робочої, що розподіляє воду між розподільними К. Š 100 Канал маґістральний осушувальний – осн. водовідвідний тракт осушувальної мережі, що збирає воду, яка надходить з усіх або частини осушувальних К. і відводить її у приймач дренажних вод. Š 100 Канал нагорний – К., влаштований по контуру ділянки території з нагорної сторони для захоплення і відведення дощових та снігових вод, які надходять з розташованої вище території. Š 100 Канал підхідний – штучне заглиблення водойми чи водотоку по судновому ходу, яке має знаки навіґаційної обстановки. Š 42 Канал підхідний судноплавної споруди – прилегла до судноплавної споруди ділянка суднового ходу водотоку або б’єфу, в якій зведені причальні споруди і пали, які мають розміри і форму, що дозволяють безпечний вхід суден та плотів у камеру судноплавної споруди і вихід з неї, а також безпечне розходження із суднами, які очікують на шлюзування. Š 100 Канал циркуляційний окисний (ЦОК) – аеротенк продовженої аерації, влаштований у вигляді замкненого К. трапецієподібного або прямокутного поперечного перерізу глибиною 0.8-1 м овальної форми у плані, по якому циркулює мулова суміш. Горизонтальні поверхневі аератори типу щіток Кессенера, які встановлюються упоперек К., одночасно аерують мулову суміш і забезпечують її циркуляцію зі швидкістю ≥ 0.3 м/с для запобігання осадженню активного мулу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Канал циркуляційний окисний «Карусель» – циркуляційний окисний К. з по162

верхневими мех. аераторами з вертикальною віссю обертання типу «Симкар», які встановлюються у місці заокруглення К. з улаштуванням перегородки т.ч., щоб весь потік рідини спрямовувався вздовж К. Завдяки великій окисній і перемішуючій спроможності аератора глибина К. збільшується з 0.81 до 2.5-4 м, що дозволяє значно зменшити необхідну площу усієї споруди. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Каналізація – сукупність заходів і споруд, що забезпечують приймання, очищення і відведення побутових, пром. і зливових стічних вод з території населеного пункту чи пром. підприємства, вкл. ліквідацію або утилізацію осадів стічних вод; прокладання каналів. Š 245, 100, 42 Канцероген [t лат. cancer – злоякісна пухлина, рак + ...ген] – речовина або фіз. аґент, які пригнічують еритроцити крові і сприяють розвитку злоякісних новоутворень. Š 130 Канцерогенність – властивість речовини (напр., пестициду) при дії на організм ссавців індукувати розвиток пухлин. Š 22 Канцерогенність для людини доведена – в епідеміологічних дослідженнях доведений причинний зв’язок між дією фактора та виникненням раку у людини. Š 22 Каптаж [фр. captage t лат. captare – хапати, намагатися схопити] – замикання питної чи мінеральної води джерела у труби з метою попередження втрат води через просочування у ґрунт; заст. для водопостачання, штучного зрошення і забезпечення правильної роботи лікувальних джерел; споруда над місцем виходу джерела; спец. обладнання, що встановлюється над гирлом фонтануючої нафтової чи газової свердловини, щоб реґулювати фонтанування. Š 245 Каптаж підземних вод – споруда для захисту підземних вод. Š 100 Карантин [t фр. quarantaine – сорок (днів)] – заходи для попередження поширення інфекційних хвороб, які полягають в ізоляції (відокремленні) на певний строк хворих та осіб, що з ними контактували, у припиненні пересування людей,

Карбо..., карбон... – Карта місцевості електронна (ЕКМ) тварин, товарів із заражених місць; санітарний пункт для огляду осіб, суден і товарів, що прибувають з місцевостей, де є якась епідемія; адм. та мед.сан. заходи, які заст. до судна, літака, поїзда, ін. транспортного засобу або контейнера для запобігання розповсюдженню інфекційної хвороби. Š 205, 245 Карбо..., карбон... [t лат. carbo (carbonis) – вугілля] – у складних словах вказує на їх відношення до сполук вуглецю, до вугілля. Š 245 Карбон – кам’яновугільний період, четвертий період палеозойської ери, названий так за потужними відкладами кам’яного вугілля, що утворилися у той час. Š 245 Карбонати – солі вугільної кислоти H2CO3; розрізняють бікарбонати, безводні та водні к., що містять додаткові аніони, а також складні к., що містять аніони сірчаної та фосфорної кислот; мінерали, що містять групу вуглекислоти (СО2); значно поширені у природі; багато к. є рудами; найбільш поширені кальцит та доломіт. Š 121, 245 Кар’єр [фр. carriére – каменоломня t лат. quadrare – надавати квадратної форми] – відкрита розробка корисних копалин, що неглибоко залягають; виїмка торфового покладу, що утворюється ходом торфової машини; гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні корисні копалини відкритим способом. Š 23, 245 Карст (Ε явища карстові) [нім. Karst t назв. плато Крас (Kras) у колишній Югославії] – явище, що виникає внаслідок розчинення осадових гірських порід (вапняки, гіпс, кам’яна сіль тощо) природними водами і полягає в утворенні заглиблень у вигляді підземних (печери, порожнини, ходи, природні колодязі) та поверхневі (воронки, котловини, провали тощо) форм рельєфу. Хар. своєрідністю циркуляції і режиму підземних вод, річкової мережі (що зникає у підземних порожнинах) та озер. Антропогенне порушення поверхні літосфери посилює я.к. 1 Термокарст Š 247, 250 Карта [лат. charta – папір, лист, документ, книжка] (Ε мапа) – зменшене, побудоване у картографічний проекції, узаг. і виконане в певній системі умов-

Карта місцевості цифрова (ЦКМ) – Картування геологічне

них позначень зображення земної, місячної поверхні, зоряного неба тощо з розміщеними на ній об’єктами реальної дійсності; бланк з переліком якихось відомостей. Š 121, 246 Карта галузева – К., осн. змістом якої є зображення об’єктів і явищ, що властиві певній галузі науки, виробництва чи господарства для розв’язання відповідних задач свого профілю. Š 121 Карта географічна – К. земної поверхні, що показує розміщення, стан і зв’язки різних природних та суспільних явищ, їх зміни у часі, розвиток і переміщення. К.г. поділяють за територіальним охопленням (світові, материкові, країн тощо), за змістом (заг.-геогр. і тематичні), за масштабом – крупно- (1:200 000 і крупніше), середньо- (від 1:200 000 і до 1:1 000 000 включно) та дрібномасштабні (дрібніше 1:1 000 000), а також за призначенням (довідкові, навчальні, туристські) та ін. ознаками. Š 250 Карта гідрологічна – К., що відображає розподіл вод на земній поверхні, хар. режим водних об’єктів і дозволяє оцінювати водні ресурси. Š 250 Карта екологічна – картографічне відображення довкілля і процесів, які відбуваються в ньому та впливають на екосистеми і середовище життєдіяльності людини. Š 117 Карта еколого-геологічна – картографічне відображення геол. середовища і змін, що відбуваються в ньому під дією техногенних впливів, динаміки розвитку цих змін і оцінок стану геол. середовища на період картування та у прогнозному варіанті. Š 121 Карта комплексна – К., на якій відображено кілька взаємозв’язаних між собою явищ або їх елементів, причому кожне з них відображається у своїх показниках. Š 121 Карта лоцманська – К. річки, каналу, водосховища та ін. внутрішніх водних шляхів, на якій наведені дані, необхідні для судноводіння. Š 100 Карта місцевості електронна (ЕКМ) – об’єктно-орієнтована цифрова модель місцевості, яка записана на машинному носієві інформації і призначена для використання в ЕКМ-технологіях. Š 49

163

Карта місцевості цифрова (ЦКМ) – цифрова модель місцевості, записана на машинному носієві інформації у встановлених структурі і кодах, у прийнятих для топографічних карт проекціях, системі координат і висот, яка за точністю і змістом відповідає К. певного масштабу. Š 49 Карта первинна – К., створена шляхом знімання або складання за матеріалами, що не є картами. Š 121 Карта похідна – К., складена за раніше створеною картою. Š 121 Карта природи – К., осн. змістом якої є зображення об’єктів і явищ природи. Š 121 Карта природоохоронної пропаґанди – картографічне зображення запланованих пропаґандистських дій у конкретному районі. Š 9 Карта тематична – К., осн. змістом якої є зображення елементів, що розкривають певну досліджувану тему. Š 121 Карта топографічна – детальна К., за доп. якої можна визначити планове і висотне місцеположення точок земної поверхні. Š 121 Карта фізико-географічна – К., осн. змістом якої є зображення геогр. середовища. Š 121 Карта-схема – К. із спрощеним та узаг. зображенням елементів її змісту. Š 121 Картограма – спосіб зображення середньої інтенсивності якогось кількісного за своєю характеристикою явища в межах наявних на карті територіальних одиниць за доп. одного з графічних способів площинного зображення, причому ґрадація кольору (різного ступеня насиченості) або штриховки (різної щільності) позначень відповідає інтенсивності явища.  Картодіаграма Š 121, 250 Картографія [t карта + ...графія] – наука про геогр. карти, методи їх створення і використання. Відображає та досліджує просторові розміщення, поєднання та взаємозв’язки явищ природи і суспільства. Вкл. теорію картографічних проекцій, теорії ґенералізації та способів зображення (знакової системи), технологію проектування і виготовлення карт, а також аналіз картографічних джерел тощо. Тісно пов’язана з геодезією і геологією. Š 250 164

Картографування – процес створення карт по знімальних матеріалах та ін. картографічних джерелах; аналітикосинтетична робота з графічними моделями об’єктів, процесів і явищ (складання типологічної легенди карти, сітки районування тощо).  Картування Š 250, 108 Картографування геологічне – складання карт масштабу 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000 та 1:1 000 000 шляхом ґенералізації даних будь-яких знімальних масштабів на спільній методичній основі, що дозволяє розглядати такі карти як державні. Š 121 Картографування екологічне – один із видів тематичного картографування, який відображає стан екосистем і вплив на них (антропогенне навантаження, ступінь забруднення різних компонентів, розміщення заповідників та ін. природних територій, що охороняються, поширення рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин, специф. біотопів тощо). 1 Карти екологічні Š 247 Картографування ландшафтне – відображення на карті положення ландшафтів і їх морфологічних одиниць із значеннями чи характеристиками їх найважливіших параметрів. Š 247 Картодіаграма – спосіб зображення розподілу якогось кількісного за своєю характеристикою явища за доп. діаграм (діаграмних фігур), які розміщуються на карті всередині одиниць територіального поділу і виражають сумарну величину явища в межах кожної територіальної одиниці.  Картограма Š 121, 250 Картознавство – розділ картографії, що розробляє теоретичні основи науки, методи аналізу картографічних джерел і способи використання карт. Š 250 Картування – процес переведення натурного ориґіналу у графічну модель (топографічна зйомка, вибір масштабу карти тощо). Š 108 Картування відвалів – виявлення формування і поширення відвальних порід чи окремих властивостей порід, утворення рельєфу та його морфометричних величин, а також їх картографічне відображення. Š 35 Картування геологічне – складання карт будь-якого масштабу (від оглядо-

Каскад – Катіоніт вих до крупномасштабних) по даних геол. зйомки відповідної діяльності. Š 121 Каскад [фр. cascade] – природний чи штучний водоспад, що падає уступами. Š 250 Каскад водосховищ – група водосховищ, функціонально залежних одне від одного і розташованих на одному водотоку. Š 100 Каскад гідровузлів – група гідровузлів, розташованих послідовно за течією водотоку і пов’язаних між собою спільністю водогосп. режиму. Š 100 Катаболізм [t гр. katabole: – скидання, руйнування] – сукупність ферментативних реакцій розщеплення складних органічних речовин у живому організмі. Š 246 Катагалінність [t гр. katá – зверху вниз + галінність] – зниження солоності морської води від дна до поверхні (термін не уживається для прісних вод). Š 100 Каталіз [t гр. katalysis – припинення] – явище зміни швидкості протікання хім. реакції, спричинене особливими речовинами – каталізаторами. Š 245 Каталізатори – речовини, що змінюють швидкість хім. реакцій вже тільки завдяки своїй присутності і самі при цьому не змінюються (напр., пориста платина); відіграють значну роль у техніці. Š 245 Каталітичний – такий, що відноситься до каталізу, напр., к. реакції – хім. процеси, що відбуваються за участю каталізаторів. Š 245 Каталог [t гр. katalogos – список] – систематичний перелік якихось предметів, об’єктів, суб’єктів, підібраних за якоюсь ознакою, складений у порядку, що полегшує їх знаходження; упорядкований перелік файлів, наборів даних та бібліотек програм, що містить посилання на їх розташування та ін. довідкову інформацію. Š 121, 245 Катастрофа [t гр. katastrophe: – поворот, переворот] – раптове лихо, велика за масштабами аварія чи ін. подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Š 142, 209, 225, 245, 108 Катастрофа екологічна – подія (низка подій), яка пpизводить до деґрадації природи і (або) її надміpного забpуднення (зараження), що pобить неможливим

Катод – Кислоти

господаpство будь-якого типу чи призводить до реальної небезпеки важких захвоpювань і смерті людей, мутагенних і канцерогенних ефектів, до росту генетичних пороків. На відміну від екол. кризи к.е. є необоротним явищем. Š 117, 247, 121, 108 Катаценоз [t гр. katá – зверху вниз + ...ценоз] – заключна стадія деґрадації біогеоценозу, біотичного середовища, вимирання біотичного угруповання, яка хар. різким скороченням кількості видів, що збереглися, та погіршенням якостей біотопу. 1 Диґресія, Деґрадація ландшафту Š 247 Категорія [t гр. kate:goria – судження, визначення] – найбільш заг. логічне поняття, що виражає осн. форми та відношення буття, об’єктивної реальності (матерія, час, простір, рух, причинність, сутність, єдність тощо); розряд, група, ступінь; результат поділу універсальних понять на частини заг. характеру, що можуть бути заст., в принципі, до всіх предметних галузей. Š 121, 245 Категорія якості води – показник ступеня забрудненості водного об’єкта, який визначається за сукупністю встановлених показників складу і властивостей води, і дотримання якого є обов’язковим протягом визначеного часу. Š 202 Катена [t лат. catena – ланцюг, безперервний ряд] – закономірна послідовність розташування на схилах або навколо водойм елементарних природних комплексів (елементарних ландшафтів, фацій, біогеоценозів); 1 Ландшафт геохімічний у географії ґрунтів – закономірна послідовність розміщення типів ґрунтів на схилах. Š 247 Катіон [t гр. katá – зверху вниз + іон] – іон, що несе позитивний електричний заряд і рухається при електролізі до катода. ☯ Аніон Š 245 Катіони обмінні – катіони (Са2+, Mg2+, K+, Na+, H+ та ін.), що утримуються твердою фазою ґрунту; можуть обмінюватися на катіони ін. роду з розчинів солей. Š 33 Катіоніт – іоніт, здатний до обміну катіонів, якими він заряджений при реґенерації, на катіони, які знаходяться у воді. ☯ Аніоніт Š 100

165

Катод [t гр. kathodos – сходження, спуск] – негативний полюс джерела електричного струму; електрод приладу, з’єднаний з негативним полюсом джерела. ☯ Анод Š 245 Каустобіоліти [від гр. kaustikós – горючий + bíos – життя + líthos – камінь] – горючі корисні копалини органічного походження, які утворилися в результаті перетворення решток рослинних і тваринних організмів під дією геол. та геохім. процесів. За умовами утворення їх поділяють на к. вугільного ряду (вугілля, торф, горючі сланці) та нафтового ряду (нафта, асфальт, озокерит). Š 108, 246 Квазі... [t лат. quasi – ніби, майже] – префікс, який означає «удаваний», «несправжній», напр., квазістаціонарний. Š 246 Кваліметрія [t лат. quolis – якої якості + ...метрія] – науковий напрям, що розробляє методи кількісної оцінки (класифікації) процесів за доп. шкали балів, тобто розбивки ряду явищ, що безперервно посилюються чи послаблюються, на кілька груп. У географії та екології к. використовується тоді, коли інтенсивність явища важко точно виміряти (або коли в цьому немає потреби), а також при порівнянні впливу на об’єкт кількох різнорідних факторів. Š 247 Квант [нім. Quant t лат. quantum – скільки] – мін. кількість, яку поглинає або віддає фіз. величина, коли вона перебуває у нестаціонарному стані. Š 246 Квиток промисловий – офіційний документ, що засвідчує особу, яка відповідає за вилучення водних живих ресурсів у складі виробничих підрозділів користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо). Š 204, 203 Квота [t сер.-лат. quota – частка, що припадає на кожного t лат. quot – скільки] – частка, пайка, норма. Š 245 Квота спеціального використання водних живих ресурсів – частка ліміту водних живих ресурсів, встановлена для конкретного користувача, на основі якої видається дозвіл на використання водних живих ресурсів. Š 194, 164, 204, 203 Кек [t англ. cake – твердіти] – осад стічних вод або активний мул, зневоднені до вологості 60-85 %; Š 100, 43 шар твердих часток, що залишається 166

після фільтрації суспензій, або нерозчинний осад, що отримується після вилуговування цінних компонентів з руди чи пром. продукту. Містить 12-20 % вологи. Š 250 Кесон [фр. caisson] – захисна конструкція, що утворює замкнений робочий простір, в якому підтримується тиск повітря, що запобігає надходженню в нього води. Š 100 Кисень (лат. Oxygenium) – О, хім. елемент VI групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 8, атомна маса 15.9994. У вільному вигляді зустрічається в двох модифікаціях – О2 («звичайний» к.) та О3 (озон). О2 – газ без кольору і запаху. Хім. найбільш активний (після фтору) неметал. З більшістю ін. елементів (воднем, галогенами, сіркою, багатьма металами тощо) взаємодіє безпосередньо (окиснення) і, як пр., з виділенням енергії. При підвищенні температури швидкість окиснення зростає, і може розпочатися горіння. Тварини і рослини отримують необхідну для життя енергію за рахунок біол. окиснення різних речовин к., який надходить в організми при диханні. Найбільш поширений на Землі елемент; у вигляді сполук становить ~ 1/2 маси земної кори; входить до складу води (88.8 % по масі) та багатьох тканин живих організмів (~ 70 % по масі). Вільний к. атмосфери утворився і зберігається завдяки фотосинтезу. Š 250 Кисень розчинений – К., розчинений у воді, стічних водах чи в ін. рідині, доступний для використання водними організмами. Концентрація к.р. зазвичай виражається у мг О2/л або у % до величини повного насичення. У забруднених стічних водах к.р., як пр., відсутній, або ж його концентрація не перевищує 0.5-1 мг/л. Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів-біоокисників мін. вміст к.р. становить 2 мг/л. Вміст к.р. в очищених стічних водах є нормованим показником і залежить від виду водокористування водного об’єкта – приймача стічних вод. Š 71, 72, 252, 102 Кислоти – клас хім. сполук, які зазвичай хар. дисоціацією у водному розчині з утворенням іонів Н+ (точніше – іонів гідроксонію Н3О+). Присутність цих іонів

Кислоти гумусові – Клапан зумовлює характерний гострий смак к. і їх здатність змінювати забарвлення хім. індикаторів. При заміщенні водню к. металами утворюються солі. Кількість атомів Н, здатних заміщуватися металом, наз. основністю к. Відомі одно(HCl), дво- (H2SO4), триосновні (H3PO4) к. Сильні к. (HNO3) у розбавлених водних розчинах повністю дисоційовані, слабкі (H2CO3) – лише незначною мірою. За сучасною теорією к. і основ, до к. відноситься більш широке коло сполук, зокрема і такі, що не містять водню. Š 250 Кислоти гумусові – сукупність гумінових та фульвокислот. Š 21 Кислоти гумінові – неплавкі темнозабарвлені речовини, що входять до складу органічної маси торфу (до 60 %), бурого вугілля (20-40 %), ґрунтів (до 10 %); будова остаточно не встановлена. Стимулятори росту рослин, компоненти органомінеральних добрив тощо. Š 250 Кислоти нуклеїнові – органічні кислоти, осн. складова (разом із білками) живої матерії. Š 131 Кислотність води – визначається її здатністю зв’язувати гідроксид-іони. К. природних вод з рН > 4.5 обумовлюється наявністю вільної вуглекислоти, гумінових та ін. слабких органічних кислот, з рН < 4.5 – сильними кислотами і солями сильних кислот та слабких основ. Розрізняють такі види к.: заг., вільну і гуматну. Загальна к. еквівалентна кількості сильного лугу на реакцію із сильними та слабкими кислотами (вкл. CO2) при доведенні рН розчину до 8.3. Вільна к. еквівалентна кількості сильного лугу на реакцію тільки із сильними кислотами при доведенні рН від величини < 4.5 до 4.5. Гуматна к. еквівалентна кількості сильного лугу на титрування проби води після видалення з неї вільного двоокису вуглецю від рН < 4.5 до 8.3. Š 109 Ківш порту – штучний басейн, що заходить углиб портової території, оточений набережними. Š 100 Кілограм ефективний – спец. одиниця вимірювання ядерних матеріалів, що використовується при заст. гарантій до ядерного матеріалу і враховує його стратегічну цінність. Кількість ядерного матеріалу в к.е. визначається:

Кларк елемента – Класифікація ландшафтів типологічна

– для плутонію – його масою в кг; – для урану зі збагаченням 0.01 (1 %) і вище – його масою в кг, помноженою на квадрат його збагачення; – для урану зі збагаченням нижче 0.01 (1 %) і вище 0.005 (0.5 %) – його масою в кг, помноженою на 0.0001; – для збідненого урану із збагаченням 0.005 (0.5 %) або нижче і для торію – їх масами в кг, помноженими на 0.00005. Š 197, 184 Кілометраж водотоку – відлік відстаней по сер. лінії водотоку, починаючи від його гирла вгору за течією. Š 100 Кількість гранично допустима – така приписана нац. законодавством з урахуванням особливих умов кількість небезпечної речовини або категорії речовин, яка при її підвищенні переводить даний об’єкт до розряду об’єктів підвищеної небезпеки. Š 76 Кількість залишкова – вміст діючої речовини пестицидів і аґрохімікатів, їх похідних і продуктів перетворення у живих системах та у навколишньому природному середовищі. Š 220 Кількість залишкова пестициду у ґрунті – кількість пестициду після встановленого строку очікування з моменту його заст. Š 32 Кількість надлишкової біоплівки питома – кількість надлишкової біоплівки в г/добу сухої речовини, що затримується у вторинних відстійниках у розрахунку на одного приведеного жителя. Становить 8 г/(жит·добу) для краплинних і 28 г/(жит·добу) для високонавантажуваних, баштових та біофільтрів з пластмасовим завантаженням. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Кількість опадів – заг. об’єм води, який утворився з атм. опадів, що випали на площу даної території за певний час. Š 100 Кірка льодова – шар льоду, який утворився на поверхні ґрунту в умовах відлиг і морозів, що чергуються. Š 100 Клапан [t нім. Klappe – заслінка] – деталь або пристрій, який керує струменем рідини або газу в машинах і приладах; частина порожнистого органа, що затуляє якийсь прохід, отвір, напр., лімфатичний к. Š 246

167

Клапан редукційний – місцевий гідродинамічний опір (звуження трубопроводу, шайба з отвором певного діаметра у трубопроводі, вентиль, кран) для зменшення тиску рідини (дроселювання). Встановлюється перед флотаційною камерою для підтримання необхідного тиску у напірному баку флотаційної установки. Š 20, 68, 107, 134, 243 Кларк елемента – числова оцінка сер. вмісту хім. елемента в атмосфері, гідросфері, літосфері, грунті, гірських породах, живій речовині, космічних об’єктах тощо, виражена в одиницях маси (%, г/т тощо) або кількості атомів (атомні %) відносно всієї суми атомів якогось одного елемента, прийнятого за константу. Термін введений О.Є.Ферсманом, назв. на честь ам. геохіміка Ф.У.Кларка, який першим зробив оцінку сер. вмісту елементів у земній корі. Š 117, 121, 250 Кларк концентрації – відношення сер. вмісту елемента у досліджуваному об’єкті до кларку вмісту цього елемента у природному середовищі всього реґіону, країни чи континенту. Š 121 Клас [t лат. classis – розряд, група] – одна з найвищих таксономічних категорій (рангів) у систематиці рослин і тварин. У к. (інколи спочатку у підкласи) об’єднують родинні загони (тварин) або порядки (рослин). К., що мають спільний план будови і спільних предків, утворюють типи (тварин) або відділи (рослин); довільна (скінченна чи нескінченна) сукупність предметів, виділених за якоюсь ознакою і просто перелічених. Предмети, що утворюють к., наз. його елементами. Š 250 Клас небезпечності (речовини) – характеристика небезпечності речовини для людини і біоценозів. Визначається, виходячи з токсичності речовини, її стійкості, здатності до накопичення, подразнювальної, алергенної та мутагенної дії. Залежно від дії на організм людини забруднюючі речовини поділяють на 4 к.н.: І – надзвичайно небезпечні (канцерогени, мутагени); ІІ – дуже небезпечні; ІІІ – небезпечні; IV – помірно небезпечні. Š 109 Клас пожежної небезпечності лісових ділянок – відносна оцінка ступеня пожежної небезпечності лісових ділянок 168

за умовами виникнення в них пожеж і можливої їх інтенсивності. Š 39 Клас сапробності – ступінь забруднення води органічними речовинами. 1 Сапробність Š 247 Клас токсичності (КТ) зворотних вод – показник токсичності зворотних вод, який визначається на основі показника необхідної кратності розбавлення (НКР) та таблиці класифікації токсичності зворотних вод – нетоксична, слабкотоксична, помірно токсична тощо. Класи і категорії якості води – рівні якості води, установлені за інтервалами числових значень показників її складу і властивостей. Š 111, 46 Класифікатор [t лат. classis – розряд, група + facere – робити] – нормативний документ, що являє собою систематизований звід (перелік) найменувань і кодів класифікаційних груп і (або) об’єктів класифікації. Š 121 Класифікатор відходів Державний – систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження і видалення відходів. Š 145 Класифікація – упорядкування множини будь-яких об’єктів у групи (категорії, класи, розряди), які є підмножинами. Кожна група може, у св.ч., бути поділена аналогічним чином на дрібніші субмножини. К. здійснюється за певними якісними ознаками об’єктів чи за їх кількісними значеннями – критеріями. Š 111, 108 Класифікація водотоків – розподіл водотоків на групи за геогр., кліматичними, гідрол. й ін. ознаками. Š 100 Класифікація гірських порід для біологічної рекультивації – систематизація розкривних та вмісних порід за придатністю до біол. рекультивації з урахуванням ґрунтових властивостей. Š 35 Класифікація заповідна – розподіл заповідних територій та об’єктів за категоріями на основі їх спорідненості та наукової і госп. цінності. Класифікація ландшафтів типологічна – об’єднання ландшафтів за ознаками якісної подібності. Вищий таксоно-

Класифікація надзвичайних ситуацій – Книга Зелена України мічний ступінь к.л.т. – тип ландшафту – виділяють за подібністю у співвідношеннях тепло- і вологозабезпеченості; номенклатура типів ландшафтів складається відповідно з двох елементів: теплозабезпеченості (арктичні й антарктичні, субарктичні, бореальні, суббореальні, субтропічні тощо) та зволоження (від гумідних до екстрааридних). Класи і підкласи ландшафтів виділяють за гіпсометричним фактором (рівнинні та гірські). Вид ландшафту виділяють за характеристиками фундаменту ландшафту: його петрографічним складом, структурними особливостями і формами рельєфу (напр., горбисто-моренні на цоколі з карбонатних палеозойських порід). Š 247 Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – система поділу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на класи і підкласи залежно від їх характеру. Š 209, 225 Класифікація сумішей порід – систематизація різних сумішей гірських порід у поверхневому шарі порушених земель за придатністю для біол. рекультивації в залежності від геол. характеристики, гранулометричного складу та їх хім. властивостей. Š 35 Кластер [англ. cluster] – група об’єктів із спільними ознаками. Š 25 Клімакс [t гр. klimax – сходи, найвища точка, кульмінація] – завершальний етап розвитку біогеоценозів у даних умовах існування; завершальна досить стала фаза (не змінюється впродовж десятиріч) природної біогеоценотичної сукцесії, яка найбільш відповідає екол. умовам даної місцевості у певний період геол. часу; стабільний стан угруповання (екосистеми), в якому клімаксове угруповання (екосистема) підтримує себе невизначено довго, всі внутрішні його компоненти врівноважені один з одним. ☯ Аклімакс Š 247 Клімакс едафічний (локальний) – модифікація стабільних станів угруповання (екосистеми), яка відповідає особливим місцевим умовам субстрату. Š 247 Клімакс кліматичний (реґіональний) – стабільний стан угруповання (екосисте-

Книга Червона – Кодифікація

ми), яке знах. у рівновазі із заг. кліматичними умовами. Š 247 Клімат [гр. klima (klimatos)] – статистичний режим погодних (метеорологічних) умов, характерний для даного району в силу його геогр. положення. Сер. стан атмосфери або звичайний плин погоди, вкл. природні коливання, властиві певній місцевості протягом якогось періоду часу (як пр. десятиріч). Š 61, 24, 245 Клімат аридний [t лат. aridus – сухий] – у геоморфологічній класифікації – сухий клімат областей з недостатнім атм. зволоженням і високими температурами повітря, що зазнають значних добових коливань. В умовах к.а. переважають ландшафти пустель і напівпустель, поширені еолові форми рельєфу. ☯ Клімат гумідний Š 247, 250 Клімат гумідний [t лат. humidus – вологий] – у геоморфологічній класифікації – клімат областей з надлишковим зволоженням, коли опади перевищують суму вологи, що йде на випаровування і просочування у ґрунт, а надлишок вологи видаляється річковим стоком. ☯ Клімат аридний Š 250 Клітина – елементарна жива система, основа будови та життєдіяльності всіх тварин і рослин. К. існують як самостійні організми (напр., найпростіші, бактерії) та у складі багатоклітинних організмів, в яких є статеві к., що служать для розмноження, і к. тіла (соматичні), різні за будовою та функціями (напр., нервові, кісткові, м’язові, секреторні). Розміри к. варіюють в межах від 0.1-0.25 мкм (деякі бактерії) до 155 мм (яйце страуса у шкаралупі). В кожній к. розрізняють 2 осн. частини: ядро і цитоплазму, в якій знаходяться органоїди та включення. К. рослин, як пр., вкриті твердою оболонкою. Наука про к. – цитологія. Š 250 Книга Зелена – звід даних про рідкісні, зникаючі і типові рослинні угруповання, що потребують особливої охорони, напр., Зелена книга України. Більш правильно було б говорити про К.З. біотичних угруповань або екосистем  Книга Червона Š 237 Книга Зелена України – державний документ, в якому зведені відомості про сучасний стан рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань 169

України, що потребують охорони і мають важливе значення як складова частина біол. різноманіття. К.З.У. є підставою для розробки заходів щодо охорони та невиснажливого використання природних рослинних угруповань. До К.З.У. вносяться цінні з наукової точки зору природні рослинні угруповання, насамперед ті, в яких домінують та співдомінують рідкісні, реліктові, ендемічні види; види, що знаходяться на території України на межі ареалу; а також зональні, найбільш типові для України угруповання. Š 179 Книга Червона – список рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, організмів; анотований перелік видів і підвидів із зазначенням сучасного та минулого поширення, чисельності і причин її скорочення, особливостей відтворення, вже ужитих та необхідних заходів щодо охорони видів. Існують міжн., нац. (в межах держави) і локальний варіанти К.Ч., а також окремо К.Ч. рослин, тварин та ін. семантичних груп.  Книга Зелена Š 237 Книга Червона України – осн. державний документ, в якому містяться узаг. відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення. К.Ч.У. є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин. Š 230 Ко..., ком..., кон... [лат. co..., com..., con...] – префікс, що означає «об’єднання», «спільність», «сумісність», напр., коеволюція. Š 246 Коагулювання води [t лат. coagulatio – затвердіння] – обробка води реаґентами, яка призводить до збільшення розмірів часток її домішок з метою прискорення осадження або покращання процесу затримання фільтрами. Š 100 Коагулянти – речовини, які здатні викликати чи прискорювати коагуляцію; реаґенти, які вводяться у воду для її коагулювання: гідролізуючі сульфати і галогеніди полівалентних катіонів (сульфат алюмінію, сульфати двовалентного чи тривалентного заліза, хлориди магнію чи тривалентного заліза й ін.). Разом з к. 170

можуть вводитися луги або кислоти для підтримання оптимальних значень рН, а також флокулянти. Š 100, 11, 12, 17 Коагулят – осад, що утворюється в результаті коагуляції колоїдного розчину. Š 245 Коагуляція – процес дестабілізації і злиття дрібнодисперсних часток у пластівці; Š 61 процес перетворення (розпаду) колоїдного розчину на рідину та желеподібну масу (ґель) або процес випадання в ньому осаду; Š 131, 245 укрупнення (аґреґація) колоїдних або нерозчинених домішок внаслідок стиснення довкола них подвійного електричного шару, зменшення електростатичних міжмолекулярних сил відштовхування і аґреґативної стійкості при введенні у воду коагулянтів; аґреґація часток дисперсної фази внаслідок зміни їх електричних властивостей під дією простих іонів. Š 11, 12, 17 Коагуляція ґравітаційна або ортокінетична – аґломерація завислих часток завдяки їх адгезійним властивостям при взаємних зіткненнях в умовах стисненого осадження, що зумовлює зміну їх форми, розмірів, густини і, як наслідок, швидкості осадження. Š 19, 68, 270, 271, 75 Коеволюція [t ко... + еволюція] – паралельна, спільна, взаємозв’язана еволюція системи «суспільство-природа», яка передбачає реґульований, свідомо обмежений вплив людства на природу. При цьому суспільство, розвиваючись за власними законами, має лімітувати своє екстенсивне зростання для забезпечення умовно-природного ходу еволюції навколишнього середовища. Š 108 Код [фр. code] – збірка умовних скорочень позначень і назв. Š 245 Кодекс [t лат. codex (codicis) – книга] – систематизований звід законів, що відносяться до якоїсь галузі права, напр., водний к. Š 245 Кодекс водний – систематизований законодавчий акт, що реґулює водні відносини на території держави. Š 100 Кодифікація [лат. codificatio] – систематизація і об’єднання законів країни по окремих галузях права в єдину узгоджену систему (кодекс); удосконалення нор-

Кодування – Коефіцієнт наповнення каналізаційної мережі мативно-правових актів за структурою і змістом правових приписів. Š 245, 108 Кодування – заст. коду; перетворення вихідного знакового набору в ін. цільовий набір знаків, яке здійснюється за певними правилами. Š 121, 245 Коефіцієнт [t ко... + лат. efficiens – виробляючий] – зазвичай постійна чи відома величина, що є множником при ін., зазвичай змінній чи невідомій величині. Š 245 Коефіцієнт біологічного накопичення – відношення вмісту якогось елемента (напр., радіонукліду або важкого металу) в організмі до вмісту його у навколишньому середовищі (в земній корі, ґрунтоутворюючій породі, ґрунті чи штучному живильному середовищі). Š 247 Коефіцієнт використання кисню – кількість кисню, що перейшла у рідину, у відсотках від поданого в аеротенк. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Коефіцієнт використання об’єму зони відстоювання вторинних відстійників – показник, що хар. гідродинамічний режим роботи вторинних відстійників різних типів, який формується в результаті сукупного впливу гідродинамічних умов впуску мулової суміші, збору проясненої води і видалення ущільненого мулу. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Коефіцієнт внутрішньорічної нерівномірності стоку – відношення площі гідрографа або площі кривої тривалості добових витрат вище сер. витрати до заг. його площі. Š 100 Коефіцієнт водовіддачі – відношення об’єму води, який може віддати порода при ґравітаційному осушенні, до заг. об’єму породи. Š 100 Коефіцієнт водообміну – відношення кількості води, яка надходить у водойму за визначену одиницю часу, до об’єму водойми (для озер – відношення середньорічного припливу до об’єму озера, для водосховищ – відношення об’єму стоку через гідровузол у рік сер. водності до повного об’єму водосховища). Š 100 Коефіцієнт динамічності підземного живлення ріки – відношення найбільшої величини підземного живлення ріки

Коефіцієнт нерівномірності витрат стічних вод – Коефіцієнт фільтрації

до найменшої за характерні періоди року. Š 41 Коефіцієнт зареґульованості – відношення об’єму зареґульованої частини величини стоку до норми величини річного стоку. Š 100 Коефіцієнт звивистості ріки – відношення довжини ріки, виміряної за картою, до суми відрізків прямих, що з’єднують початок і кінець одноманітно орієнтованих ділянок ріки; Š 100 відношення відстані від місця випуску зворотних вод до розрахункового створу по фарватеру ріки до відстані між цими ж пунктами по прямій. 1 Звивистість ріки Š 108 Коефіцієнт зволоження – відношення річної кількості опадів до річної величини випаровуваності для даного ландшафту. К.з. – показник співвідношення тепла і вологи. При к.з. > 1 і достатній кількості тепла переважають лісові ландшафти, при к.з. < 1 – лісостепові, степові та пустельні. Показник вперше запровадив Г.М.Висоцький. Згідно В.А.Ковди (1973), за величиною к.з. фації поділяють на супергумідні (1.5-3), гумідні (1.2-1.5), норм. (1.2-0.7), семіаридні (0.7-0.5), аридні (0.5-0.3), екстрааридні (<0.3). Š 247 Коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі – відношення об’єму води, поданої при зрошенні, до об’єму води, вилученої з водного об’єкта у зрошувальну мережу. Š 100 Коефіцієнт корисної місткості водосховища – відношення корисного об’єму водосховища до середньобагаторічної величини річного стоку у створі реґулюючої споруди. Š 100 Коефіцієнт кумуляції – відношення сер. смертельної дози‚ що встановлена при багаторазовому введенні тваринам (5 разів на тиждень протягом двох міс. на рівні 0.1 від сер. смертельної дози) до сер. смертельної дози при одноразовому введенні у шлунок. Š 22 Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння – відношення концентрації пестициду‚ якої максимально вдається досягти у повітрі при 20°С, до сер. смертельної концентрації пестициду. Š 22 Коефіцієнт наповнення каналізаційної мережі – відношення глибини шару води 171

у самопливному трубопроводі або каналі до його діаметра чи висоти у розрахунковій точці каналізаційної мережі. Š 100, 43 Коефіцієнт нерівномірності витрат стічних вод – відношення макс. чи мін. витрати стічних вод до сер. витрати за певний проміжок часу. Š 100, 43 Коефіцієнт нерівномірності водоспоживання – відношення макс. або мін. водоспоживання до сер. за певний проміжок часу. Š 100 Коефіцієнт опадо-підстилковий – відношення маси підстилки до опаду; хар. інтенсивність кругообігу органічної речовини у біогеоценозі. Š 247 Коефіцієнт підземного живлення ріки – відношення величини підземного живлення ріки до величини річкового стоку за якийсь проміжок часу. Š 100, 41 Коефіцієнт подібності – показник кількості спільних ознак різних біоценозів або ін. таксонів, що порівнюються. Š 121 Коефіцієнт редукції – відношення модуля або шару стоку в замикаючому створі до макс. модуля (шару) стоку з елементарної площі. Š 100 Коефіцієнт рециркуляції зворотного активного мулу (Ε доза, ступінь рециркуляції з.а.м.) – виражене у відсотках або в частках одиниці відношення витрати рециркуляційного активного мулу до витрати очищуваних стічних вод. Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Коефіцієнт рециркуляції біофільтра – відношення витрат очищених і очищуваних стічних вод, які змішуються перед подачею на біофільтр. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Коефіцієнт розмноження – кількість особин, що народилися, яка припадає на 1000 самок особин, що розмножуються, або особин обох статей у популяції за одиницю часу; різниця між народжуваністю та смертністю за одиницю часу; приріст розміру популяції з урахуванням обмежуючих факторів середовища, який описується математичним рівнянням (К. приросту Вольтерра або специф. швидкість природного приросту Лотка). Š 247

172

Коефіцієнт смертності антропогенної – відношення частини популяції, загибель якої протягом даного періоду була спричинена тільки антропогенними факторами (промислом, забрудненням, деґрадацією середовища тощо), до величини всієї популяції на початку цього періоду, виражене у відсотках. Š 121 Коефіцієнт смертності загальної – сума коеф. антропогенної і природної смертності організмів. Š 121 Коефіцієнт смертності природної – кількість особин, що загинули за рік з природних причин, на 1000 особин даного виду. Š 247 Коефіцієнт сніготанення температурний – відношення висоти шару води, що утворюється при таненні снігу протягом доби, до сер. значення позитивної температури протягом цього інтервалу часу. Š 100 Коефіцієнт стійкості русла – величина, що хар. ступінь стійкості русла проти розмиву, яка являє собою відношення сер. розмиву часток, що утворюють ложе потоку, до похилу водної поверхні річки. Š 100 Коефіцієнт стоку – відношення величини поверхневого стоку, вираженої в одиницях об’єму або в мм шару стоку, до кількості атм. опадів, що випали на ту саму одиницю площі водозбірного басейну за той самий час (як пр., за рік), які й зумовили утворення стоку. Š 247, 100, 41 Коефіцієнт стоку підземного – відношення величини підземного стоку до об’єму атм. опадів водозбірного басейну за певний проміжок часу. Š 100 Коефіцієнт стрункості греблі – відношення ширини підошви греблі до її макс. висоти. Š 100 Коефіцієнт трофності – відношення валової продукції фотосинтезу (Р) в екосистемі до дихання (R). У клімаксових угрупованнях (зрілих екосистемах) к.т. близький до 1. Š 247 Коефіцієнт турбулентної дифузії в атмосфері – К. пропорційності між сер. турбулентним потоком домішки в атм. повітрі і ґрадієнтом її усередненої концентрації. Š 31 Коефіцієнт фільтрації – величина, що хар. ступінь водопроникності пористого тіла і дорівнює швидкості ламінарної

Коефіцієнт шорсткості – Колірність води фільтрації води при п’єзометричному похилі фільтраційного потоку, який дорівнює одиниці. Š 100 Коефіцієнт шорсткості – К., що використовується для кількісної оцінки нерівностей на поверхні русла у формулах, які визначають сер. швидкість течії води. Š 100 Коефіцієнт якості води – відношення значень об’ємних К. масопередачі кисню у стічних водах та у водопровідній воді, визначених для тієї самої системи аерації за однакових умов. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Колба [нім. Kolben t дав.-вер.-нім. kolbo – товстий ціпок] – скляний посуд з круглим або пласким дном і, як пр., з вузьким горлом. Заст. у хім. лабораторіях. Š 246 Колектор [t лат. collector – такий, що збирає] – трубопровід порівняно великого поперечного перерізу, в який надходять для подальшого просування і виведення гази і рідини з трубопроводів меншого поперечного перерізу, що примикають, напр., гол. труба для стоку міських нечистот; підземна галерея, що прокладається під поверхнею вулиць для укладання кабелів – телефонних, освітлювальних (кабельний к.) або труб різного призначення – водопроводу, теплофікації, газопроводу тощо (заг. к.). Š 245 Колектор каналізаційний – трубопровід зовнішньої каналізаційної мережі для збору і відведення стічних вод. Š 100, 43 Колектор осушувальний – водовід осушувальної мережі для відведення води, зібраної обгороджувальною (захисною) і реґулюючою осушувальними мережами. Š 100 Колекції [t лат. collectio – збирання] – зібрання якихось однорідних предметів, що мають наукову, художню, історичну цінність. Š 245 Колекції ботанічні – спец. зібрані живі К. ботанічних садів, дендраріїв, дендропарків, оранжерей, а також гербарії, банки насіння тощо. Š 178 Колекції зоологічні – спец. зібрані живі К. зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також К. опудал, препаратів, частин і залишків тварин. Š 178

Колодязь – Комісія Брунтланда

Колекції мінералогічні – спец. зібрані К. мінералів, гірських порід, зразки корисних копалин, палеонтологічні К. тощо. Š 178 Коливання рівня води абсолютні – коливання рівня води, зумовлені зміною об’єму водойми за певний інтервал часу. Š 41 Коливання рівня води відносні – коливання рівня води, не пов’язані із зміною об’єму водойми і зумовлені згінно-нагінними явищами та сейшами. На водосховищах к.р.в.в. часто спричинюються нерівномірним режимом роботи гідровузлів. Š 41 Коливання стоку багаторічні циклічні – зміна величини стоку, яка хар. циклічним чергуванням мало- та багатоводних груп років з різною тривалістю і різним відхиленням від їх сер. багаторічного значення. Š 100, 41 Колі-індекс – кількісний показник бактеріологічного забруднення води та харчових продуктів (гол.ч. фекального походження); визначається кількістю бактерій групи кишкової палички – Escherichia coli (звідси й назва) – в 1 л (для твердих тіл – в 1 кг) досліджуваного матеріалу (субстрату) – води, ґрунту тощо. Важливий критерій санітарно-гігієнічного контролю, використовується як показник присутності організмів, здатних спричинювати інфекційні захворювання людини (збудники черевного тифу, дизентерії, туляремії, лептоспірозу та бруцельозу). Так, вода для купання вважається чистою, якщо к.-і. знах. в межах від 0 до 10, слабкозабрудненою – від 11 до 100, забрудненою – від 101 до 1000, сильнозабрудненою – від 1001 до 10000. Для питної води к.-і. не повинен перевищувати 3.  Колі-титр Š 61, 247, 250, 109 Колі-титр – найменший об’єм води в мл, в якому виявляється одна бактерія групи кишкової палички. Для питної води к.-т. повинен бути не нижчим 300-330 мл. Знаючи к.-т., можна розрахувати колі-індекс, поділивши 1000 на величину к.-т.  Колі-індекс Š 109 Колірність води – показник, що хар. інтенсивність забарвлення води (оптичну густину). Визначається спектрофотометричним (колориметричним) методом і виражається у градусах платино-кобаль173

тової шкали шляхом порівняння забарвлення досліджуваної проби з еталонами. У природних умовах к.в. зумовлена перев. вмістом гумусових речовин (гумінових і фульвокислот) та сполук тривалентного заліза, які надають їй забарвлення від жовтуватого до коричневого кольору. Кількість цих речовин залежить від геол. умов, водоносних горизонтів, характеру ґрунтів, наявності боліт та торфовищ у басейні ріки тощо. Стічні води деяких підприємств також можуть викликати досить інтенсивне забарвлення води. Š 247, 100, 46, 109 Колодязь – захищена від обвалів зрубом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі; різного розміру і глибини ями, що служать для певних техн. потреб. Š 122 Колодязь артезіанський – водозабірний шахтний К. для отримання води з напірних водоносних горизонтів. Š 100 Колодязь вбираючий – К. або шахта (із закріпленими стінками), в які скидають надлишкові води із заболочених замкнених улоговин. Š 100 Колодязь водобійний – пристрій, що забезпечує затоплення гідравл. стрибка і гасіння надлишкової енергії потоку за рахунок зниження водобою відносно дна відвідного русла. Š 100 Колодязь водозабірний – К. для забору води з водозабірних споруд. Š 100 Колодязь водопровідний – споруда на водопровідній мережі, призначена для установки арматури і експлуатації мережі. Š 100 Колодязь каналізаційний – К., влаштований на каналізаційній мережі для забезпечення її експлуатації. Š 100 Колодязь опускний – порожниста конструкція, що занурюється під дією сили тяжіння у ґрунт із його розробкою усередині конструкції. Š 100 Колодязь фільтруючий – споруда для біол. очистки малих витрат попередньо прояснених стічних вод фільтруванням крізь шар піщаних чи супіщаних ґрунтів, що являє собою К. без дна з дірчастими стінами, обсипаний щебенем. Š 19, 7, 68, 118, 235 Колодязь шахтний – К. із закріпленими стінками для забору підземних вод крізь дно або крізь дно та стінки. Š 100 174

Колонія [t лат. colonia – поселення t colo – вирощую, проживаю] – сукупність організмів, а також спільне поселення птахів, напр., к. бактерій, к. чайок. Š 246 Колориметр [t лат. color – колір + ...метр] – прилад для визначення характеристик кольору. Š 246 Колориметрія – методи кількісного визначення кольору. Š 246 Кольматація (Ε кольматаж) [фр. colmatage t іт. colmata – наповнення, насип] – відкладання на поверхні і заповнення пор ґрунту дрібними частками наносів, напр., глинистими, внесеними водою в процесі її фільтрації крізь ґрунт. Розрізняють природну к. (напр., на увігнутих схилах) та штучну (для підвищення низовинних територій); обробка ложа каналу з метою зменшення його фільтрації шляхом заповнення пор ґрунту більш дрібними частками. Š 250, 100 Комахи – клас безхребетних типу членистоногих. Тіло розділене на голову, груди та черевце. Три пари ніг, у більшості – крила. Дихають трахеями. Розвиток, як пр., з метаморфозом – яйце, личинка, німфа (або лялечка), доросла к. Найбільш численна і різноманітна група тварин на Землі: відомо ~ 1 млн. видів, дійсна їх кількість, імовірно, 1.5-2 млн видів. Кількість загонів за різними системами від 30 до 40. Деякі к. пошкоджують с.-г., лісові та декоративні рослини, зерно та ін. харчові продукти у сховищах, переносять збудників хвороб людини і тварин; є і корисні к., що запилюють рослини, дають харчові продукти і сировину (мед, віск, шовк), знищують к.шкідників. Наука про к. – ентомологія. Š 250 Комель – прикоренева частина стовбура дерева. Š 97 Комісія [t лат. commissio – доручення] – тимчасова чи постійна нарада групи осіб, наділених повноваженнями для виконання якогось спец. доручення або таких, що мають метою попередню розробку якогось питання. Š 245 Комісія Брунтланда – Всесвітня комісія з навколишнього середовища та розвитку, утворена в 1983 ООН, що отримала назву за прізвищем її голови. Š 108

Комісія протиповенева – Компоненти Комісія протиповенева – К., створена на основі відповідних розпоряджень, яка, починаючи з моменту оголошення надзвичайного стану через безпосередню небезпеку повені, керує захистом від повені. Š 100 Комітет [фр. comité t лат. committo – доручаю] – державний чи ін. орган, який утворюється для проведення спец. заходів або керівництва якоюсь галуззю, суспільною діяльністю тощо. Š 250 Комітет тендерний – постійний або тимчасовий орган, склад якого визначається замовником тендера, для організації, підготовки та проведення тендера. Š 224 Компенсація [t лат. compensare – врівноважувати, відшкодовувати] – відшкодування; винагорода за втрачене чи відступлене; домовленості між різними сторонами, яких торкається певний проект, для взаємного задоволення усіх заінтересованих сторін; врівноважування, вирівнювання хворобливих розладів, що відбулися в організмі, шляхом розвитку відповідних пристосувань. Š 273, 245 Компетенція [лат. competentia t competere – досягати, відповідати, прагнути] – коло повноважень якогось органу чи посадової особи. Š 246 Комплекс [t лат. complexus – зв’язок, поєднання] – сукупність предметів чи явищ, які складають єдине ціле; сукупність будівель, пов’язаних спільним призначенням. Š 245 Комплекс водогосподарський – сукупність водокористувачів різних галузей господарства, які спільно використовують водні ресурси одного водозбірного басейну. Š 100, 42 Комплекс водоохоронний – система споруд і пристроїв для підтримання необхідної кількості та якості води у заданих створах і пунктах водних об’єктів; Š 29 сукупність підприємств різних галузей господарства, які спільно забезпечують сприятливий стан вод. Š 100 Комплекс природний – комплекс функціонально і природно пов’язаних між собою природних об’єктів (предметів, явищ чи властивостей), об’єднаних геогр. чи ін. відповідними ознаками, які утворюють єдине ціле. К.п. – історичний

Компоненти географічні – Конденсат

попередник поняття природна система. Термін уживається для позначення: будь-яких взаємопов’язаних явищ природи; закономірних просторових поєднань (мозаїк) ґрунтів, рослинності, ландшафтів (напр., солончакові комплекси тощо). К.п. – більш широке поняття, ніж, напр., ландшафт чи природно-територіальний комплекс, оскільки не містить указівок ані на географічність, ані на територіальність, ані на повноту охоплення компонентів. Š 124, 247 Комплекс природний територіальний (ПТК) – гармонійне взаємообумовлене поєднання природних компонентів і умов на певній території. Тип природного комплексу, який визначається як просторово-часова система геогр. компонентів, що взаємообумовлені у своєму розміщенні і розвиваються як єдине ціле. ПТК хар. спряженістю з певною територією в рамках просторових порогових критеріїв і позн. клас природних геосистем локальної та реґіональної розмірності. Часто ПТК уживають як родове поняття для позначення геосистем від фації (елементарного ландшафту) до ландшафту. У сучасному світі поняття ПТК заст. до біосферних заповідників, на території та у буферній зоні яких відсутня антропогенна діяльність. Š 247, 121, 130 Комплекс територіально-виробничий – екон. ефективна сукупність функціонально взаємозв’язаних і таких, що розвиваються, спеціалізованих виробництв. Š 247 Комплекс фермент-субстратний – результат взаємодії ферменту (F) і субстрату (S), проміжний продукт (FS) перетворення субстрату у кінцевий продукт біохім. реакції (Р). Š 71, 72, 262 Комплексний – такий, що охоплює групу предметів, явищ, процесів, становить комплекс чогось. Š 246 Композиція [t лат. compositio – зв’язок, поєднання] – сукупність складових частин чогось, сплав з різних речовин; будова, співвідношення та взаємне розташування частин системи, що проектується. Š 121, 245 Компоненти [t лат. componens (componentis) – складова] – складові чогось, напр., якоїсь хім. сполуки. Š 245 175

Компоненти географічні – маси верхньої частини земної кори, підземні та поверхневі води, атм. повітря, ґрунт, рельєф, клімат, біота (угруповання рослин, тварин, мікроорганізмів). Š 121 Компоненти екологічні (біогеоценозу, ландшафту, середоутворюючі) – осн. матеріально-енергетичні складові екол. систем – енергія (вкл. всі її джерела – променеві, хвильові і квантові), газовий склад (атмосфера), вода (рідка складова), ґрунтосубстрат, автотрофи (продуценти) й організми-гетеротрофи (консументи і редуценти). Š 121 Компоненти корисні (корисної копалини) – складові частини корисної копалини, вилучення яких з метою пром. використання технол. можливе й екон. доцільне. За наявності двох або більше к.к. корисна копалина є комплексною. Родовище комплексної корисної копалини або двох чи більше однокомпонентних корисних копалин визначається як комплексне. Š 169 Компоненти ландшафту – осн. складові частини ландшафту, представлені фраґментами окpемих сфер геогр. оболонки Землі: літосфери, гідросфери, атмосфери і сфери поширення біоти. К.л. тісно між собою зв’язані, при зміні одного з них змінюються ін. і виникають «ланцюгові реакції». Розрізняють к.л. природні (повітря, поверхневі та підземні води, гірські породи, ґрунти, рослинний і тваринний світ) та антропогенні (об’єкти виробничої і невиробничої діяльності людини: споруди, плантації тощо).  Елементи ландшафту Š 117, 247, 121, 40 Компоненти природного середовища – земля, надра, ґрунти, поверхневі і підземні води, атм. повітря, рослинний, тваринний світ та ін. організми, а також озоновий шар атмосфери і навколоземний космічний простір, які забезпечують у сукупності сприятливі умови для існування життя на Землі. Š 124 Компости [англ. compost, нім. Kompost t лат. compositus – складений] – органічні добрива, суміш гною чи ін. покидьків рослинного, мінерального і тваринного походження з торфом, землею, фосфоритним борошном тощо, яка розклалася під дією мікроорганізмів. Заст. під 176

різні с.-г. культури. Містить азот, фосфор, калій, мікроелементи. За ефективністю рівноцінні гною. Š 245, 250 Компостування – спосіб знешкодження нечистот, покидьків. Š 250 Компресор [t лат. compressor – стискач] – машина, яка стискає повітря або газ до надлишкового тиску. Š 246 Компроміс [t лат. compromissum – угода, згода] – угода, якої досягають за доп. обопільних поступок. Š 246 Комп’ютер [англ. computer – обчислювач t лат. computo – рахую] – пристрій для автоматизації процесу обробки інформації. Š 246 Комп’ютеризація – автоматизація за доп. комп’ютерних засобів; широке впровадження комп’ютерів у різні сфери людської діяльності (напр., для управління технол., транспортними, енергетичними й ін. виробничими процесами; проектування складних об’єктів; планування, обліку й обробки статистичних даних, орг.-адм. управління; проведення наукових досліджень, навчання, діагностування тощо). Š 121, 250, 246 Комунікації [лат. communicatio – зв’язок, повідомлення] – шляхи сполучення і транспорту, лінії зв’язку. Š 246 Комунікація – спілкування, опосередковане техн. засобами зв’язку, передача повідомлення, інформації. Š 9, 245 Комфорт [t англ. comfort] – сукупність побутових вигод; упорядкованість і затишок. Š 246 Комфортність ландшафту – міра мед.-біол. та соціально-психологічної сприятливості умов життя людей у даному ландшафті. Š 40 Конвекція [t лат. convectio – привезення, принесення] – переміщення макроскопічних часток середовища (газу, рідини), яке призводить до перенесення маси, теплоти та ін. фіз. величин. Š 24 Конденсат [t лат. condensatum – згущене] – продукт, який утворюється при переході пари у рідкий стан; природна суміш перев. легких вуглеводневих сполук, які перебувають у газі в розчиненому стані за певних термобаричних умов і переходять у рідку фазу в разі зменшення тиску до рівня, нижчого від тиску конденсації. Осн. параметрами газу, до складу якого входить к., є потенційний

Конденсація – Консорція вміст вуглеводнів, густина к. в стандартних умовах і тиск початку конденсації. Š 158, 245 Конденсація [t лат. condensatio – згущення, ущільнення] – ущільнення, нагромадження, згущення; перехід речовини з газоподібного стану в рідкий або кристалічний. Š 246 Кондиціонування [t лат. conditio (conditionis) – умова, вимога] – приведення чогось у відповідність із встановленими нормами, стандартами. Š 245 Кондиціонування води – обробка води з метою доведення її складу і властивостей до потрібних для даного виду водокористування. Š 100. Кондиціонування осадів – обробка осадів стічних вод з метою поліпшення їх здатності віддавати воду шляхом зміни структури і форм зв’язку вологи з частками твердої фази перед зневодненням на вакуум-фільтрах, фільтр-пресах чи центрифугах (в окремих випадках – на мулових майданчиках) чи перед утилізацією. Š 100, 43, 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Кондиціонування осадів коагулянтами – зменшення питомого опору осадів фільтрації при їх обробці мінеральними коагулянтами завдяки аґреґації тонкодисперсних і колоїдних часток, руйнуванню гідратних оболонок, а також зміни форм зв’язку вологи з частками осаду. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Кондиціонування осадів флокулянтами – зменшення питомого опору осадів фільтрації при їх обробці органічними флокулянтами завдяки прискоренню процесу утворення колоїдних структур і підвищенню їх міцності, а також зв’язування цих структур у більш крупні аґреґати. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Кондиціонування повітря – отримання у приміщеннях повітря відповідної якості щодо температури, вологості і швидкості руху для створення найбільш сприятливих умов виробництва чи покращання самопочуття осіб, які знаходяться у приміщеннях. Š 245 Кондиціонування радіоактивних відходів – операції щодо підготовки радіоактивних відходів для перевезення, зберігання та захоронення. Може здійснюва-

Константа – Контроль рекогносцирувальний

тися шляхом розміщення радіоактивних відходів у контейнер або їх іммобілізації. Š 222 Конкурс [t лат. concursus – сход, зіткнення] – змагання за здобуття премії, нагороди тощо. Š 245 Конкурс природоохоронний – організоване громадськістю чи природоохоронними службами змагання з метою залучення місцевого населення до участі в конкретних природоохоронних справах з наступним нагородженням переможців та широким висвітленням його підсумків. Š 9 Консервативний [t лат. conservativus – охоронний t conservo – бережу, охороняю] – такий, що захищає стабільність, опирається нововведенням і зберігає традиції; прихильний до збереження старого, ворожий до всього нового, незмінний, косний. Š 109, 246 Консерваціонізм [t лат. conservatio – збереження] (Ε ресурсизм [t фр. ressources – ресурси]) – природоохоронна течія і філософський напрям, які ставлять на чільне місце збереження (раціональне використання) природних ресурсів заради їх подальшого і майбутнього споживання, отримання від природи більшого блага для більшої кількості людей. 1 Ресурсизм Š 8 Консервація гірничого підприємства [t лат. conservatio – збереження] – припинення діяльності гірничого підприємства на невизначений строк з можливістю подальшого поновлення його роботи. Š 23 Консервація ландшафту – вилучення ландшафту з користування з метою збереження його стану. Š 40 Консервація проби – сукупність операцій, які забезпечують постійність проби за концентрацією компонента, що визначається, фіз.-хім. показниками на період її зберігання до початку проведення аналізу. Š 45 Консорція [t лат. соnsortium – співучасть, співтовариство] – структурна одиниця біоценозу, яка складається з цент. члена (ядра) – зазвичай крупної особини чи групи особин – і функціонально пов’язаних з ним автотрофних та гетеротрофних організмів. У старій

177

літ. к. наз. симбіотичні організми типу лишайників. Š 247 Константа [t лат. constans (constantis) – постійний] – постійна величина. Š 246 Константа Міхаеліса-Ментен – К. насичення у рівнянні Міхаеліса-Ментен, що чисельно дорівнює концентрації субстрату, при якій швидкість біохім. реакції дорівнює половині макс. швидкості VMAX. Š 71, 72, 262 Консументи [t лат. consumo – споживаю] – організми, що отримують енергію для життя за рахунок споживання готової органічної речовини, синтезованої ін. організмами – рослинами чи тваринами, проте не доводять розкладання органічних речовин до простих мінеральних складових ( Редуценти). Сукупність к. утворює трофічні ланцюги, в яких виділяють к. першого порядку (первинні рослиноїдні організми – фітофаги), другого (к. – хижаки та паразити первинних к.), третього (вторинні хижаки) і т.д. порядків. 1 Гетеротрофи Š 247, 121, 131 Контейнери [англ. container] – резервуари, баки, приймачі; ящики певних розмірів і будови для перевезення товарів вантажними автомобілями, залізничними платформами тощо; знімні кузови ваґонів і візків, які використовуються для перевезення вантажів без тари; збірники для накопичення твердих побутових відходів; виготовляються з металу та полімерних матеріалів; стандартні к. місткістю від 0.12 до 1.1 м3 призначаються для твердих побутових відходів, великоґабаритні місткістю від 8 до 16 м3 – для неґабаритних побутових відходів. Š 200, 245 Контракт [лат. contractus] – в юр. значенні – будь-який договір, угода, що встановлює обов’язки для обох сторін і обумовлений строками. Š 245 Контрастність ландшафтів [t фр. contraste – різко виражена протилежність] – ступінь відмінностей між ландшафтами, зумовлених насамперед їх генезисом. К.л. визначається на основі урахування різноманіття складових ландшафту, геосистем нижчого рангу, співвідношення їх площ, характеру, ступеня близькості (за генезисом) сусідніх ландшафтів. Š 247 178

Контроль [фр. contrôle] – заходи, що вкл. вимірювання, випробування, перевірки однієї чи кількох характеристик об’єкта та їх порівняння зі встановленими вимогами з метою визначення відповідності. Š 121 Контроль екологічний – діяльність державних органів, підприємств та громадян щодо дотримання екол. норм і правил. Розрізняють державний, виробничий та громадський к.е. Завданнями к.е. є спостереження за станом навколишнього середовища та його змінами під впливом госп. й ін. діяльності, перевірка виконання планів та заходів з охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища, дотримання вимог природоохоронного законодавства та нормативів якості довкілля. Контроль забруднення атмосферного повітря – перевірка відповідності вмісту забруднюючих атм. повітря речовин установленим вимогам. Š 30 Контроль забруднення довкілля (середовища) – перевірка відповідності встановленим вимогам вмісту забруднюючих речовин у компонентах природного середовища. Š 117, 121 Контроль радіаційний або радіаційнодозиметричний – система вимірювань та розрахунків, спрямованих на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану пром. зони та навколишнього середовища, транспортних засобів та вантажів з метою виявлення їх можливого радіонуклідного забруднення і запобігання несанкціонованому поводженню з ДІВ. Š 168 Контроль реґуляційний – К. органів державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки, основою якого є система оповіщення, реєстрації та ліцензування, яка дає можливість компетентному органу встановлювати належні вимоги щодо безпеки. Š 193 Контроль рекогносцирувальний – К., що здійснюється з метою отримання первинної оцінки екол. обстановки в зоні спостережень, виявлення пріоритетних для даної території забруднюючих речовин і показників якісного стану до-

Контроль стану навколишнього середовища – Концентрація домішки в атмосферному вкілля, визначення бар’єрів на шляхах міґрації забруднюючих речовин та оцінки рівнів забруднення території. Š 109 Контроль стану навколишнього середовища – спостереження за станом і змінами важливих для людини та біоценозу характеристик: складу повітря, якості води, рівня радіації тощо; порівняння одержаних даних із стандартними характеристиками; виявлення джерел шкідливого впливу на ці характеристики та інформування органів управління про стан навколишнього середовища. Š 131. Контроль токсикологічний – система якісної і кількісної реєстрації токсичних речовин, що надходять у навколишнє середовище. Š 121 Контроль у галузі охорони атмосферного повітря виробничий – К. за виконанням вимог законодавства про охорону атм. повітря, що здійснюється підприємствами, установами, організаціями в процесі їх госп. діяльності. Š 167 Контроль у галузі охорони навколишнього середовища – система заходів, спрямованих на попередження, виявлення та припинення порушення законодавства у галузі охорони навколишнього середовища, забезпечення дотримання суб’єктами госп. й ін. діяльності вимог, у т.ч. нормативів і нормативних документів, у галузі охорони навколишнього середовища. Š 124 Контроль хімічного забруднення ґрунту – перевірка відповідності хім. забруднення ґрунту встановленим нормам і вимогам. Š 32 Контроль якості води – перевірка відповідності контрольованих показників якості води установленим нормам і вимогам. Š 121, 100, 29, 46 Контрфорс [t фр. contre-force – протидіюча сила] – підвалина, поперечна стінка, вертикальний виступ, що укріплює осн. несучу конструкцію (гол.ч. зовнішню стіну. Š 250 Контур [фр. contour] – обриси якогось предмету, графічне зображення обрисів чогось. Š 245 Контур лісової пожежі – зовнішня границя лісової площі, пройденої вогнем. Š 39 Контур стікання – лінія на плані чи аерофотознімку болота, що обмежує частину

його площі, з якої визначається величина стоку. Š 41 Конурбація [t кон... + лат. urbs – місто] – група близько розташованих і тісно пов’язаних між собою міст, що утворюють єдине ціле. К. – один із видів аґломерації населених пунктів. Š 246 Конус виносу [лат. conus t гр. ko:nos] – відклад наносів, який має вигляд слабовипуклого півконуса, акумульований у гирловій частині яру, річки, тимчасового потоку (інколи к.в. зливаються один з одним, формуючи особливе природне утворення – дельту ріки). Š 100, 108 Конфігуpація системи [лат. configuratio] – всі компоненти системи, взаємозв’язки між ними, а також хаpактеpистики компонентів. Š 121 Конфлікти соціально-екологічні [лат. conflictus] – зіткнення соц. інтересів в екол. сфері, яке виражається у боротьбі між окремими групами за доступ до природних ресурсів, а також у протиставленні позицій щодо методів їх використання. Š 2 Концентрація [t кон... + лат. centrum – центр, зосередження] – зосередження, згущення, скупчення чогось в одному місці або навколо одного центра; спосіб збагачення корисної копалини шляхом виділення більш цінної, придатної з техн. й екон. сторони частини її для подальшої (напр., металургійної) обробки чи використання; у хім. технології – згущення якогось розчину шляхом видалення надлишку розчинника; кількість речовини, розподілена (розчинена, диспергована) у певній кількості ін. речовини, напр., кількість розчиненої речовини, що припадає на певну кількість розчинника. Š 121, 245 Концентрація домішки в атмосферному повітрі – кількість речовини, що міститься в одиниці маси чи об’єму повітря, приведеного до н.у. Š 30 Концентрація домішки в атмосферному повітрі гранично допустима (ГДК) – макс. К. домішки в атм. повітрі, віднесена до визначеного часу усереднення, яка при періодичному впливі або протягом всього життя людини не чинить шкідливого впливу на неї, у т.ч. і при віддалених наслідках, та на навколишнє середовище в цілому. 1 Концентрація за179

Концентрація домішки в атмосферному – Концентрація забруднюючої речовини бруднюючої речовини гранично допустима у повітрі... Š 173, 167, 31 Концентрація домішки в атмосферному повітрі приземна – К. домішки в атм. повітрі, виміряна на висоті 1.5-2.5 м від поверхні землі. Š 30 Концентрація домішки в атмосферному повітрі разова – К. домішки в атм. повітрі, яка визначається у пробі, відібраній за 20-30-хвилинний інтервал часу. Š 30 Концентрація домішки в атмосферному повітрі разова максимальна – найбільше значення вмісту домішки в атм. повітрі, отримане при аналізі багаторазово відібраних проб. Š 109 Концентрація домішки в атмосферному повітрі середньодобова – К. домішки в атм. повітрі, яка визначається по середньодобовій пробі. Š 30 Концентрація домішки в атмосферному повітрі середньомісячна – К. домішки в атм. повітрі, яка визначається як сер. значення із середньодобових або з разових К., виміряних за повною програмою контролю не менше 20 діб за місяць. Š 30 Концентрація домішки в атмосферному повітрі середньорічна – К. домішки в атм. повітрі, яка визначається як сер. значення із середньодобових або з разових К., виміряних за повною програмою контролю не менше 200 діб за рік. Š 30 Концентрація домішки в атмосферному повітрі фонова – К. домішки в атм. повітрі, що утворюється всіма джерелами викиду, за винятком того джерела, що розглядається. Š 30 Концентрація домішки у воді – кількість речовини, що міститься в одиниці об’єму води; залежно від способу її вираження розрізняють об’ємну, масову, молярну і норм. К. Š 100 Концентрація домішки у воді іонна – К. речовини в грам-іонах. Позн. символом іону, взятим у квадратні дужки, напр., [Cl–]. Š 109 Концентрація домішки у воді масова – кількість г речовини в 1 кг розчину. Š 109 Концентрація домішки у воді молярна – кількість грам-молекул речовини в 1 л розчину. Позн. символом речовини або

180

якимось індексом, взятим у квадратні дужки, напр., [HCl]. Š 109 Концентрація домішки у воді нормальна – кількість грам-еквівалентів речовини в 1 л розчину. Š 109 Концентрація домішки у воді об’ємна – кількість речовини в одиниці об’єму води (г/м3, мг/л). Хар. вміст у рідині речовин, що знаходяться у будь-якому стані – розчиненому, завислому, емульгованому чи колоїдному. Масові, молярні та норм. К. заст. тільки для розчинених речовин. Š 109 Концентрація домішки у газовій суміші масова – відношення маси домішки до об’єму газової суміші, г/м3. Š 109 Концентрація домішки у газовій суміші об’ємна (об’ємна частка чи вміст) – частина об’єму газової суміші, яку б займала кількість даної домішки при тій самій температурі і парціальному тиску, що дорівнює заг. тиску газової суміші. Виражається у частках заг. об’єму (об’ємна частка), відсотках (%), проміле (‰) чи мільйонних частках (млн–1). Š 109 Концентрація еквівалента молярна – величина, що чисельно дорівнює частці від ділення масової К. речовини на молярну масу її еквівалента. Виражається в одиницях моль/л, ммоль/л. Š 45 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима (ГДК) – норматив, що встановлює К. забруднюючої речовини в одиниці об’єму (повітря, води), маси (харчових продуктів, ґрунту) або поверхні (шкіра працюючих), яка при постійному контакті або при дії протягом певного проміжку часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає несприятливих наслідків у її нащадків. Встановлюється у законодавчому порядку. Š 121, 130, 141 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима в орному шарі ґрунту – К. забруднюючої речовини у верхньому, орному шарі ґрунту, яка не спричинює прямого чи опосередкованого негативного впливу (вкл. віддалені наслідки) на середовища, що контактують з ґрунтом, та на здоров’я людини, а також на здатність ґрунту до самоочищення. Š 247 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у воді водних

Концентрація забруднюючої речовини – Концентрація забруднюючої речовини об’єктів – встановлений рівень К. забруднюючої речовини у воді водних об’єктів, вище якого вода вважається непридатною для одного чи кількох конкретних видів водокористування. Приймається за найменшою з нешкідливих К. речовини по трьох або п’яти (залежно від виду водокористування) ознаках шкідливості з посиланням на лімітуючу ознаку (ЛОШ). Š 17, 46, 109 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування – макс. К. забруднюючої речовини, при якій вона не впливає прямо чи опосередковано на стан здоров’я населення (при дії на організм людини протягом всього життя) і не погіршує гігієнічних умов водокористування. Встановлюється з урахуванням трьох ознак шкідливості: органолептичної, заг.-сан. та санітарно-токсикологічної. Š 239, 109 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у воді водних об’єктів рибогосподарського водокористування – макс. К. забруднюючої речовини, що не впливає негативно на популяції риб, у п.ч. – пром. Встановлюється з урахуванням п’яти ознак шкідливості: органолептичної, санітарної, санітарно-токсикологічної, токсикологічної та рибогосп. Š 109 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у повітрі населених пунктів максимальна разова (ГДКМР) – така К. забруднюючої речовини у повітрі, яка при його вдиханні протягом 30 хв не викликає рефлекторних реакцій в організмі людини. Встановлюється з метою попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття неприємних запахів, чхання, алергічних явищ, зміни біоелектричної активності головного мозку, світлової чутливості ока тощо) через подразнення рецепторів органів дихання та чуття при короткочасній (до 20 хв) дії атм. домішок. Використовується при встановленні нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (ГДВ). Š 109 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у повітрі населених пунктів середньодобова (ГДКСД) –

Концентрація забруднюючої речовини у відхідних газах – Концепція порогова

така К. забруднюючої речовини у повітрі, яка не впливає шкідливо на людину прямо чи опосередковано при невизначено довгому – протягом років – вдиханні. Встановлюється для попередження загальнотоксичної, канцерогенної, мутагенної та ін. прямої чи опосередкованої шкідливої дії на людину в умовах невизначено довгого цілодобового вдихання. Розрахована на всі групи населення і є найбільш жорстким санітарно-гігієнічним нормативом, що встановлює К. забруднюючої речовини у повітряному середовищі. Може служити «еталоном» для оцінки благополуччя повітряного середовища у сельбищній зоні. Š 109 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у повітрі робочої зони (ГДКРЗ) – така К. забруднюючої речовини у повітрі, яка при щоденній, крім вихідних днів, роботі в межах 8 год чи ін. тривалості, але не більше 41 год на тиждень, протягом всього робочого стажу не спричинює захворювань чи відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або у подальшому житті нинішнього та прийдешніх поколінь. Š 109 Концентрація забруднюючої речовини гранично допустима у повітрі території підприємства (ГДКТП) – К. забруднюючої речовини у повітрі, яка встановлюється у розмірі 30 % ГДКРЗ забруднюючих речовин у повітрі робочої зони приміщень. Обмежує дію забруднюючої речовини на дорослу працездатну частину населення протягом періоду часу, встановленого трудовим законодавством. Š 109 Концентрація забруднюючої речовини для обчислення ТПС (найкращий сер. показник) – сер. показник значень частини даних ряду від найменшого значення до значення, що не перевищує сер. арифметичне для всього ряду спостережень за попередні 12 міс., з урахуванням сер. арифметичного значення. Š 67 Концентрація забруднюючої речовини тимчасово допустима (ТДК) – орієнтовний безпечний рівень впливу (ОБРВ), а для ґрунту – орієнтовна допустима К. (ОДК) – отримані розрахунковим шляхом тимчасові гігієнічні нормативи, ре181

комендовані для використання строком на 2-3 роки. Š 247 Концентрація забруднюючої речовини у відхідних газах – кількість забруднюючої речовини в певному об’ємі або ваговій одиниці газів, що відходять в атм. повітря. Š 161 Концентрація забруднюючої речовини фактична у зворотних водах (сер. показник) – величина, що приймається для оцінки складу зворотних вод і обчислюється як сер. арифметичне значення даних ряду спостережень за попередні 12 міс. за виключенням найменшого і найбільшого чисел ряду. Š 67 Концентрація забруднюючої речовини фонова – вміст забруднюючої речовини в одиниці об’єму (або маси) природного середовища (ґрунту, повітря чи води), що визначається середньостатистичною величиною суми впливів природних і антропогенних процесів за тривалий період спостережень. Š 121, 28 Концентрація забруднюючої речовини фонова природна – вміст забруднюючої речовини в одиниці об’єму (або маси) природного середовища (ґрунту, повітря чи води), який визначається глобальними і реґіональними природними процесами. Š 121 Концентрація забруднюючої речовини фонова природна у воді водного об’єкта – К. речовини у воді у фоновому створі водного об’єкта, що формується в результаті природних процесів без антропогенного впливу, у т.ч. пов’язаному із скидом зворотних (стічних, скидних і дренажних) вод. Š 100 Концентрація забруднюючої речовини фонова природна у воді водного об’єкта розрахункова – імовірно можлива природна фонова К. забруднюючої речовини у воді водного об’єкта, яка обчислюється для заданих розрахункових умов. Š 100 Концентрація забруднюючої речовини фонова розрахункова – К. забруднюючої речовини (домішки) в атм. повітрі чи у воді водного об’єкта, яка сформувалася під впливом усіх джерел домішок (викиду, скиду цієї речовини), за винятком впливу даного джерела (джерел), відносно якого визначається ця фонова К. Š 247, 172, 100 182

Концентрація забруднюючої речовини фонова розрахункова у воді водного об’єкта – номінальна фонова К. забруднюючої речовини у воді водного об’єкта, яка обчислюється для заданих розрахункових умов. Š 100 Концентрація завантажуваного осаду в камері бродіння – кількість сухої речовини завантажуваного осаду, що припадає на одиницю об’єму камери бродіння, виражена в кг/м3 або у відсотках. Зменшується за рахунок розпаду частини беззольної речовини осаду в процесі зброджування. На практиці намагаються зброджувати більш концентровані осади, що зумовлене двома осн. причинами: поперше, при зброджуванні більш концентрованого осаду можна зменшити об’єм, а значить і вартість камери бродіння, забезпечуючи при цьому необхідний ступінь розпаду беззольної речовини; подруге, концентрація метанових бактерій зростає із збільшенням концентрації осаду. З ін. сторони, збільшення концентрації осаду робить необхідним застосування більш потужних пристроїв для його перемішування в камері бродіння. Зазвичай концентрація завантажуваного осаду знаходиться в межах 1.5-9 %, хоча відомі випадки зброджування осадів з концентрацією сухої речовини до 1215 %.Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Концентрація пестициду середня смертельна у повітрі – К. пестициду‚ що спричинює загибель 50 % тварин при інгаляційній дії в стандартних умовах при спостереженні протягом двох тижнів. Š 22 Концепція [фр. conception t лат. conceptio – сприйняття] – система поглядів, розуміння певних явищ, процесів, набір доказів при побудові наукової теорії. Š 246 Концепція безпорогова – методологія реґламентації шкідливих чинників, що ґрунт. на гіпотезі, яка визнає імовірність (ризик) захворювання, а також виникнення вроджених вад у нащадків при будьякій малій дозі шкідливого чинника. ☯ Концепція порогова Š 108 Концепція порогова – уявлення про повну безпеку від шкідливих для здоров’я чинників за умови дотримання встанов-

Координати – Кора земна лених нормативів, що закладене у визначеннях гранично допустимих концентрацій, рівнів і доз. 1 Поріг дії ☯ Концепція безпорогова Š 108 Координати [t ко... + лат. ordinatus – упорядкований] – величини, що визначають положення точки на площині або у просторі. Š 245 Координати астрономічні – компоненти напряму прямовисної лінії в даній точці простору відносно площини, перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіана. Š 121 Координати географічні – узаг. поняття про астрономічні та геод. К., коли відхилення прямовисних ліній не враховують; Š 121 широта і довгота, які визначають положення точки на земній поверхні. Геогр. широта ϕ – кут між прямовисною лінією у даній точці та площиною екватора, що відраховується від 0 до 90° в обидві сторони від екватора. Геогр. довгота λ – кут між площиною меридіана, що проходить через дану точку, і площиною початкового меридіана (Ґринвіча). Довготи від 0 до 180° на схід від початкового меридіана наз. сх., а на захід – зах. Š 250 Координати геодезичні – три величини, дві з яких хар. напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площини його екватора і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею еліпсоїда. Š 121 Координати геоцентричні – величини, що визначають положення точки в системі К., початок якої збігається з центром мас Землі. Š 121 Координати горизонтальні – топоцентричні К., однією з осей системи яких є прямовисна лінія чи нормаль до поверхні земного еліпсоїда, що проходить через задану точку. Š 121 Координати прямокутні – система, в якій положення точки визначається її відстанями від двох прямих (на площині) або трьох площин (у просторі), що перетинаються під прямим кутом; точка перетину цих прямих (або площин) наз. початком, а прямі – осями К. Š 245 Координати прямокутні пласкі (геодезичні) – прямокутні К. на площині, на

Кордони природної території – Країна, яка надає генетичні ресурси

якій відображена за певним математичним законом поверхня земного еліпсоїда. Š 121 Координати полярні – величини, що визначають положення точки на площині: відстань цієї точки від якоїсь точки – полюса, закріпленої на даній прямій (полярній осі), та кут між полярною віссю і прямою, яка з’єднує полюс із точкою, що визначається. Š 245 Координати світові – кутові величини (широта і довгота), які визначають положення точки на поверхні землі відносно екватора і початкового меридіана. Š 49 Координати топоцентричні – К., початком яких є задана точка місцевості. Š 121 Копалини корисні – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водойм, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для пром. використання безпосередньо або після їх обробки. Š 23, 169 Копалини корисні і компоненти основні – корисні копалини і компоненти, що визначають пром. значення родовища, напрям його пром. використання і назву. Š 169 Копалини корисні і компоненти супутні – корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з осн. корисними копалинами, а вилучення і пром. використання технол. можливі та екон. доцільні у процесі переробки осн. мінеральної сировини. Š 169 Копальня – місце видобутку рудних та нерудних корисних копалин підземним або відкритим способом. Š 23 Копань – невелика штучна водойма, утворена у спец. викопаному заглибленні. Š 100 Кора земна – верхня оболонка «твердої» Землі, нижня межа якої – поверхня Мохоровичича. Розрізняють материкову кору (товщиною від 35-45 км під рівнинами до 70 км в області гір) та океанічну (5-10 км). У будові першої є три шари: верхній осадовий, сер., що умовно наз. гранітним, та нижній базальтовий; в океаніч183

ній корі гранітний шар відсутній, а осадовий має меншу потужність. У перехідній зоні від материка до океану розвивається кора проміжного типу (субматерикова чи субокеанічна). З.к. зазнає постійних тектонічних рухів. В її будові виділяють рухомі області – геосинкліналі та відносно спокійні – платформи. З.к. становить всього ~ 1 % маси планети. Вісім елементів – кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій і натрій – складають 99.5 % з.к. Š 250, 108 Кордони природної території, що особливо охороняється (заповідника, нац. парку тощо) – топографічні і геогр. межі території, які, як пр., проходять по водорозділах і охоплюють одну чи ряд геосистем (екосистем). Š 117 Кореспонденція [t лат. correspondere – відповідати, погоджуватися] – листування між особами чи установами; листи, поштово-телеграфні відправлення; повідомлення, які передає кореспондент засобам масової інформації; публіцистичний жанр, присвячений вузьзкій темі, часто використовується для пропаґанди досвіду. Š 9, 246 Коридор технічний – земельна ділянка, в межах якої прокладена система трубопроводів і комунікацій. Š 229 Користування водними об’єктами – юр. обумовлена діяльність громадян та юр. осіб, пов’язана з використанням водних об’єктів.  Використання водних об’єктів 1 Водокористування Š 18 Користувачі – ті, хто користуються якимось майном, землею тощо; Š 122 к. комп’ютера – спеціалісти, для яких робота за комп’ютером не є осн. професією. Š 121 Користувачі водних живих ресурсів – підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси. Š 204, 199 Користувачі диких тварин та ін. об’єктів тваринного світу – підприємства, установи, організації і громадяни, які отримали дозвіл на спец. використання диких тварин та ін. об’єктів тваринного світу. Š 198

184

Користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, ін. підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь. Š 214 Корма антропогенні – продукти діяльності людини, які використовуються тваринами для живлення (с.-г. продукція, побутові відходи тощо). Š 97 Корозія [t лат. corrosio – роз’їдання t corrodo – гризу, роз’їдаю] – руйнування металів внаслідок їхньої хім. (або електрохімічної) взаємодії із зовнішнім середовищем; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді. Š 246 Корпускула [t лат. corpusculum – частка, тільце] – частка у класичній (неквантовій) фізиці; дуже мала частинка речовини; узаг. назва дрібненьких часток матерії (електронів, фотонів тощо). Š 250, 246 Коса (Ε мис, пересип) – вузька намивна смуга суходолу у морі, річці тощо, сполучена одним кінцем з берегом. Š 122 Космополіти [t гр. kosmopolíte:s – космополіт, громадянин світу] – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, що мешкають по всій (або майже по всій) земній кулі. К., напр., є злаки, горобині птахи. К. протиставляються ендемікам. Š 250 Космос [гр. kósmos] – син. астрономічного визначення Всесвіту; часто виділяють т.з. ближній к., який досліджують за доп. штучних супутників Землі, космічних апаратів та міжпланетних станцій, і дальній к. – світ зірок і галактик. Š 250 Космоцентризм – етичний світогляд, згідно якого світ є самоцінним, і людина не може виpішувати, яким бути світу, натомість світ виpішує, якою бути людині. Š8 Країна заражена – країна, в якій, за повідомленням ВООЗ, є особи, заражені якою-небудь інфекційною хворобою. Š 205 Країна походження генетичних ресурсів – країна, яка володіє цими генетичними ресурсами в умовах in-situ. Š 85 Країна, яка надає генетичні ресурси – країна, яка надає генетичні ресурси, зібрані з джерел in-situ, вкл. популяції як

Кратність розбавлення зворотних вод – Криза зниження надійності екологічних систем диких, так і акліматизованих видів, або одержані з джерел ex-situ, незалежно від того, походять вони з цієї країни, чи ні. Š 85 Кратність розбавлення зворотних вод необхідна (НКР) – показник токсичності зворотних вод, який для кожного досліду визначається з урахуванням розрахункової кратності розбавлення цих вод у контрольному створі водного об’єкта і обчислюється на основі результатів біотестування згідно із встановленим критерієм токсичності. Остаточне значення НКР визначається, як сер. арифметичне величин таких показників у ряді дослідів. Крива батиграфічна [t гр. báthys – глибокий + ...графічний] – крива залежності площі водного дзеркала і об’єму води у водоймі від глибини чи висотних позначок, які відповідають різним рівням наповнення водойми. Š 100, 41 Крива виснаження запасів води – гідрограф, що хар. гранично інтенсивний спад від початкової витрати води, що виникає за повної відсутності поповнень запасів води у водозбірному басейні дощовою і сніговою водою. Розрізняють: заг. криву виснаження сумарних запасів води, які скупчуються у водозбірному басейні до початку даного інтервалу часу, та часткову криву виснаження поповнень запасів води у водозбірному басейні, що утворилися протягом даного інтервалу часу. Š 100 Крива виснаження стоку – крива, що хар. закономірність зменшення величини стоку у зв’язку з виснаженням запасів води у річковому басейні. Š 100, 41 Крива витрат води – крива залежності між витратою і рівнем води для даного створу (перерізу) водотоку. Š 100, 41 Крива гіпсографічна [t гр. hypsos – висота + ...графічний] – графічна залежність, яка хар. зростання площі водозбору із збільшенням висоти місцевості, а стосовно річки – від гирла до її витоку. Š 100 Крива депресії – лінія, утворена перетином вертикальною площиною поверхні депресії підземного потоку за напрямом його руху. Š 100 Крива забезпеченості – інтегральна крива, що показує забезпеченість (у відсотках або частках одиниці) даного значен-

ня гідрол. характеристики серед заг. сукупності ряду. Š 100 Крива Кінша – крива зниження висоти границі розділу фаз у процесі ґравітаційного розділення мулових сумішей у статичних умовах за часом. Š 233, 256, 75 Крива об’ємів води в річці – крива зв’язку між об’ємами і сер. витратами води у русловій системі річки або на окремих її ділянках. Š 100, 41 Крива об’ємів водосховища – крива залежності об’єму води у водосховищі від рівня наповнення водосховища. Š 100 Крива площ дзеркала у водосховищі – крива залежності площі дзеркала води водосховища від рівня його наповнення. Š 100 Крива стоку інтегральна – крива, що виражає суму хронологічного графіка витрат води, тобто послідовність збільшення об’ємів води, яка пройшла через даний створ річки за час, що розглядається. Š 100 Крива титрування – графік залежності електрорушійної сили або оптичної густини від об’єму титрованого розчину. Š 45 Крива частоти – графічне зображення частоти появи числових значень гідрол. характеристик. Š 100 Криві кінетики осадження завислих речовин – криві у координатах «ефект прояснення – тривалість прояснення стічних вод» та «ефект прояснення – гідравлічна крупність затримуваних завислих часток». Криза [t гр. krisis – переломний момент, рішення, вирок] – різкий загострений стан або занепад у чомусь. Š 246 Криза екологічна – напружений стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екол. можливостям біосфери і хар. посиленням впливу людини на природу та різким збільшенням впливу зміненої людьми природи на суспільний розвиток (ефект бумерангу).  Катастрофа екологічна Š 121, 130, 108 Криза зниження надійності екологічних систем – К.Е. сьогодення та найближчого майбутнього, зумовлена порушенням природної екол. рівноваги у біосфері. Вихід з неї вбачається у реґульованій коево185

Криза зрошувального землеробства – Критерії сталості люції в системі «суспільство-природа» та у побудові ноосфери. Š 108 Криза зрошувального землеробства – К.Е. засолення ґрунтів, деґрадації примітивного зрошувального землеробства та невідповідності його продуктивності зростанню населення Землі, що призвело до перев. розвитку незрошувального землеробства (2 тис. рр. тому). Š 108 Криза консументів – перша антропогенна К.Е. – масове знищення (перепромисел) крупних тварин через зверхінтенсивне полювання (10-35 тис. рр. тому). Š 108 Криза продуцентів – друга антропогенна К.Е. масового знищення та нестачі рослинних ресурсів, пов’язана із заг. бурхливим розвитком продуктивних сил суспільства (пром. та наступна наук.-техн. революції), що призвело до широкомасштабного використання мінерально-сировинних ресурсів, розорювання земель, вирубки лісів тощо (150-350 рр. тому). Š 108 Криза редуцентів – сучасна К.Е. глобальних змін усіх екол. компонентів біосфери, загрози неприпустимого глобального забруднення (редуценти не встигають очищувати біосферу від антропогенних продуктів або потенційно не здатні це зробити через неприродний характер синтетичних речовин, що викидаються у довкілля); вихід з неї вбачається у найвищому етапі наук.-техн. революції – реутилізації продуктів та умовному замиканні технол. циклів (розпочалася 30-50 рр. тому). Š 108 Криза термодинамічна (теплова) – К.Е. сьогодення та найближчого майбутнього, зумовлена екол. обмеженням обсягів виробництва енергії у нижній тропосфері. Вихід з неї вбачається у макс. економії енергії та переході на використання таких її видів, які майже не додають тепла у приземний шар тропосфери (перш за все сонячної). Š 108 Криниця (Ε колодязь) – глибока викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі. Š 122 Критерії [t гр. krite:rion – засіб судження] – одна з осн. ознак, мірило для визначення, оцінки, класифікації чогось. Š 246 186

Критерії екологічні – комплексні показники, на основі яких проводиться оцінка, визначення чи класифікація екол. систем, процесів і явищ; комплекс ознак, що виходять з умови норм. функціонування екосистеми у часі та вимог природокористувачів. Питання про к.е. дуже важливе для екол. обґрунт. проектів, екол. планування, прогнозування, нормування, екол. експертизи, екол.-екон. оцінки. К.е. можуть бути природозахисними (збереження цілісності екосистеми, виду, організму, його місцеперебування тощо), антропоекологічним (вплив на людину, на її популяції) та госп., аж до впливу на всю систему «природа-суспільство». Зазвичай, к.е. поділяють на: – критерії стану природних об’єктів як екол. систем з урахуванням їх сталості (благополуччя) та толерантності; – критерії якості компонентів довкілля як природних ресурсів та факторів формування навколишнього середовища з урахуванням їх придатності для госп.побутових потреб і рекреації населення. Š 67, 117, 121, 108 Критерії економічні – комплекс ознак, пов’язаних з рентабельністю використання природних ресурсів з урахуванням витрат на природоохоронні заходи. К.е. якості довкілля відображають екон. ефективність його охорони від забруднення та виснаження. Š 108 Критерії соціально-політичні – комплекс соціально-політичних заходів, які здійснюються з метою захисту природних систем від забруднення у внутрішньому господарстві країн та у міжн. співробітництві. К.с.-п. якості довкілля охоплюють реґламентацію внутрідержавних та міжн. природоохоронних відносин з урахуванням взаємних інтересів країн. Š 108 Критерії сталості – кількісні та якісні властивості математичних моделей динаміки систем, що ідентифікують відповідність структури даної системи певній формі сталості руху; кількісні та якісні значення змінних екол. системи, що відображають відповідність її стану фундаментальним уявленням про стале функціонування екосистем (напр., енергетика системи, показники біорізнома-

Критерії якості води – Кругообіг речовин ніття, ступінь замкненості кругообігу тощо). Š 247 Критерії якості води – кількісні ознаки чи комплекси таких ознак, за якими здійснюють класифікацію та оцінку якості води за видами водокористування; Š 29, 46 показники складу і властивостей води в їх кількісному виразі у вигляді значень, котрим відповідають певні клас і категорія якості води. Š 73, 111 Критерії якості води гігієнічні – показники, що дозволяють оцінювати токсикологічну, епідеміологічну і радіологічну безпеку води і наявність сприятливих властивостей для здоров’я нинішніх та прийдешніх поколінь людей. Š 100, 46 Критерії якості води екологічні – критерії якості води, за якими вода класифікується та оцінюється як компонент екосистеми з урахуванням умов норм. у часі функціонування водних екосистем. Кількісні значення елементарних гідрофіз., гідрохім., гідробіол., бактеріологічних та специф. показників, а також комплексні кількісні показники, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак якості вод. На основі елементарних і узаг. К. визначаються класи, категорії та індекси якості води, сапробність та трофність, котрі відображають стан водних екосистем. Š 73, 111, 46 Критерії якості води економічні – показники, за доп. яких оцінюється рентабельність використання води водного об’єкта для всіх видів водокористування. Š 100, 46 Критерії якості води рибогосподарські – мірило оцінки придатності води для проживання і розвитку пром. риб і пром. водних організмів. Š 100, 46 Критерії якості зрошувальної води – мірило оцінки придатності води для зрошення за впливом її на стан верхніх шарів ґрунту, урожайність та якість с.-г. продукції. Š 100 Кріплення берегів водотоку вегетаційне – підвищення стійкості берегових схилів русел водотоків і прилеглої території за доп. рослин. Š 100 Кріплення берегів водотоку комбіноване – комбінація одного з видів ґрунтових, кам’яних або бетонних покриттів

Кругообіг хімічних елементів біогеохімічний – Кут природного укосу ґрунту

берегових схилів з вегетаційним кріпленням. Š 100 Кріплення укосу – захисне покриття укосу, зроблене шляхом посіву трав або обдернування, кам’яного накидання чи мостіння, з бетонних або залізобетонних плит та ін. матеріалів. Š 100 Кромка лісової пожежі – смуга горіння, що облямовує зовнішній контур лісової пожежі і безпосередньо примикає до ділянок, не пройдених вогнем. Š 39 Кромка льоду – межа між льодовим покривом і відкритою водною поверхнею. Š 100 Кругообіг води у природі (Ε вологообіг) – безперервний процес циркуляції води на земній кулі (послідовність випаровування води, її конденсації, випадання опадів, розподілення по поверхні землі та в її товщі), який відбувається під дією сонячної радіації і сили тяжіння. Š 61, 100, 41 Кругообіг речовин на Землі – багаторазова участь речовин у процесах циклічного характеру, які протікають у геогр. оболонці планети. Підтримується потоком енергії, осн. джерелом якої є сонячна радіація. Речовина, залучена до кругообігу, не тільки переміщується у просторі, але й зазнає трансформацій, змінюючи свій фіз. або хім. стан. Розрізняють к.р. геол. планетарного характеру (великий) і біол. (малий), який відбувається між організмами та середовищем існування. До першого відносяться: випаровування, переміщення та випадання у вигляді опадів води, вивітрювання материнських порід, обмін речовиною між глибинними земними оболонками та поверхнею Землі, розчинення у воді продуктів руйнування поверхні Землі, переміщення їх у моря й океан, відкладання на дні та утворення осадових порід. У процесі біол. к.р. відбувається циркуляція речовин між повітрям, ґрунтом, водою, рослинами, тваринами та мікроорганізмами, коли мінеральні речовини, потрібні для життя, поглинаються, трансформуються, переходять з навколишнього середовища до складу рослинних організмів, а від них – через ланцюги живлення у вигляді органічних сполук до тварин, і далі – через ланку редуцентів знову у навколишнє середовище (в ґрун187

ти, води, повітря) у вигляді неорганічних сполук. Особливе значення для біосфери мають кругообіги біофільних елементів – азоту, фосфору, сірки та ін. Š 130, 108 Кругообіг хімічних елементів біогеохімічний – циклічні процеси переміщення та трансформації хім. елементів у межах біосфери, які відбуваються між її (біо)хорологічними підрозділами: біогеоценозами, ландшафтами тощо.  Кругообіг хім. елементів біологічний 1 Цикл біогеохімічний Š 247 Кругообіг хімічних елементів біогеоценотичний (Ε коло біотичного обміну мале) – багаторазовий, безперервний, циклічний, але нерівномірний у часі і незамкнений обіг частини речовин, енергії та інформації, що входять у біосферне коло обігу, в межах елементарної екол. системи – біогеоценозу.  Кругообіг хім. елементів біологічний Š 121 Кругообіг хімічних елементів біологічний1 (біотичний, біогенний, малий) – явище безперервного циклічного, але нерівномірного у часі та просторі і такого, що супроводжується б.-м. значними втратами, закономірного перерозподілу речовини, енергії та інформації в межах екол. систем різного ієрархічного рівня організації – від біогеоценозів до біосфери. Надходження речовин з ґрунту та атмосфери у живі організми з відповідною зміною їх хім. формули, повернення їх у ґрунт та атмосферу в процесі життєдіяльності організмів та з посмертними рештками і повторне надходження у живі організми після процесів деструкції та мінералізації за доп. мікроорганізмів.  Кругообіг хім. елементів біогеохімічний 1 Період кругообігу хім. елемента Š 247, 121 Крупність гідравлічна – швидкість рівномірного падіння твердих часток у необмеженому просторі, зайнятому нерухомою рідиною, при певній температурі. Š 100, 41 Крупність гідравлічна умовна – найменша чи т.з. охоплююча швидкість осадження якоїсь маси часток, які становлять 1

Більш доцільно говорити про біол. кругообіг саме хім. елементів, а не речовин, оскільки на різних стадіях кругообігу речовини можуть хімічно видозмінюватися.

188

певний відсоток від їх загальної маси у стічних водах. Š 19, 68, 270, 271, 75 Ксенобіотики [t гр. xenos – чужий + biote: – життя] – чужорідні для живих організмів, біосфери штучно синтезовані речовини; найчастіше отруйні (пестициди, феноли, пластмаси тощо). Š 121 Куести [t ісп. cuesta – косогір] – гряди з асиметричними (один положистий, ін. крутий і короткий) схилами; результат розмиваючої дії річок на гірські породи неоднакової стійкості, пласти яких нахилені у бік довгого схилу к. Культура [t лат. cultura – оброблення, догляд, освіта, розвиток] – рівень розвитку суспільства, який хар. властивими тільки певній епосі матеріальними та духовними цінностями; рівень розвитку в якійсь галузі знань або діяльності; характеристика певних історичних епох, народів, націй, країн; рівень виховання та розумового розвитку особи, а також освітній інтелектуальний рівень; вирощування якоїсь рослини, а також сама рослина, яку вирощують. Š 246 Культура екологічна – етап і складова частина розвитку загальнолюдської світової К., що хар. глибоким і заг. усвідомленням важливості екол. проблем та нагальної потреби гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В основі її – етичне ставлення до живої і неживої природи. Š 9, 130 Кумуляція [t лат. cumulatio – збільшення, накопичення] – сумація в організмі дії введених в нього лікарських чи отруйних речовин, що позн. різким підвищенням ефекту або появою нових ознак; також – сумація багаторазових частих подразнень, накопичення в організмі різних речовин у результаті їх тривалого надходження, що призводить до серйозних ускладнень; концентрація енергії вибуху в певному напрямку, що досягається за доп. спрямованого потоку газів, який зумовлюється спец. конструкцією снаряда.  Акумуляція Š 245, 246 Кут природного укосу ґрунту – найбільша можлива величина кута, який утворює з горизонтальною поверхнею тривкий укіс насипу сухого ґрунту (ґрунтів), або вологого ґрунту (ґрунтів) під водою. Š 247

Кювет – Ландшафт акультурний Кювет [фр. cuvette – миска, таз] – заповнений водою рів біля фортечної стіни; водовідвідна канава вздовж залізниці або шосе. Š 122, 246 Кювета [фр. cuvette – миска, таз] – пласка прямокутна ванночка, що використовується у лабораторній практиці. Кюрі (Кі) – позасистемна одиниця активності, яку використовували в колишньому СРСР і яка відповідає активності 1 г радію. 1 Кі дорівнює 3.7·1010 Бк, тобто активності препарату певного ізотопу, в якому відбувається 3.7·1010 актів радіоактивного розпаду на секунду. Наз. на честь подружжя фізиків П.Кюрі (18591906) та М.Складовської-Кюрі (18671934). Š 108 KISS-принцип – логічна основа будь-якої діяльності, яка забороняє використовувати більш складні засоби, ніж необхідно для досягнення потpібного результату. Š 121

Л Леса лысы. Леса обезлосили. Леса обезлисили. В.Хлєбніков Герої – героями, слава – славою, а говорити найперше варто про лайно. В.Маяковський Лабораторія [t лат. laboratorium t laborator – працівник t labor – праця] – спец. обладнане приміщення для проведення наукових, виробничих або навчальних експериментів, мед. аналізів. Š 246 Лабораторія вимірювальна – організація чи окремий підрозділ організації, підприємства, що здійснює вимірювання фіз. величин, визначення хім. складу, фіз.-хім., фіз.-мех. та ін. властивостей і показників речовин, матеріалів та продукції. Š 213 Лагуна [іт. laguna] – неглибока природна водойма, яка знах. поблизу моря і зазвичай з’єднана з ним мілкою вузькою протокою або відокремлена від нього баром; ділянка моря між кораловими

Ландшафт антропогенний – Ландшафт культурний

рифами і берегом материка чи острова, а також всередині атолу. Š 250, 100 Лаґ-фаза (Ε фаза пристосування, адаптації) – фаза розвитку мікроорганізмів активного мулу, в якій вони пристосовуються до умов існування, а їх концентрація лишається постійною (клітини не діляться). Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Лайно – екскременти, кал. Ландшафт [t нім. Lаnd – земля + schaft – суфікс, що виражає взаємозв’язок, взаємозалежність] – територіальна система, яка складається із взаємодіючих природних чи природно-антропогенних компонентів і комплексів більш низького ієрархічного (таксономічного) рангу (фацій, урочищ, місцевостей). Осн. одиниця фіз.-геогр. поділу (районування) – генетично єдина територія з однотипним рельєфом, геол. будовою, кліматом, заг. характером підземних і поверхневих вод, ґрунтів, рослинного і тваринного світу тощо, які утворюють однорідну за умовами розвитку нерозривну природно-геогр. систему. Хар. єдністю геол. платформи, клімату та історії розвитку. Термін запозичений із загальнолітературної мови, де він пов’язаний, як пр., з візуальними враженнями від пейзажу, картини природи, місцевості. Син.: геохора (за В.І.Вернадським). Різновиди л.: антропогенний (зумовлений діяльністю людини); культурний (цілеспрямовано створений людиною для її потреб); природний (сформований лише природними факторами); техногенний (різновид антропогенного, що відрізняється насиченістю техн. об’єктами – фабриками, шахтами, кар’єрами, транспортними артеріями тощо); урбанізований (насичений житловою забудовою міст) тощо. Š 117, 247, 121, 131, 130, 40 Ландшафт абіогенний – Л., що сформувався без істотного впливу живої речовини. До л.а. умовно (оскільки вся поверхня Землі пронизана тією чи ін. мірою проявами життя) відносять Л. цент. частини Антарктиди, Гренландського льодового щита, найбільш високих вершин Гімалаїв, лавові озера тощо. ☯ Л. біогенний Š 247 Ландшафт акультурний – різновид антропогенного Л., що утворився в резуль189

таті нераціонального, неконтрольованого використання людиною природних Л.: розвіювані осушені торфовища, яри, солончаки на зрошуваних землях, кар’єри, відвали, порослі озерно-болотною рослинністю території тощо. ☯ Ландшафт культурний Š 121 Ландшафт антропогенний – Л., властивості якого обумовлені діяльністю людини. За співвідношенням цілеспрямованих і ненавмисних змін розрізняють навмисно та ненавмисно змінені Л. Е.Гадач запропонував за першими зберегти назву «антропогенних», а другі іменувати «антропічними». Розрізняють також Л. культурний (свідомо змінений госп. діяльністю людини для задоволення її потреб і постійно підтримуваний у потрібному для неї стані) та акультурний, що виникає в результаті нераціональної діяльності або несприятливих впливів сусідніх Л. (крайнім членом у цьому ряду є деґрадований Л.).  Ландшафт техногенний Š 247, 121, 40 Ландшафт географічний – територіально оконтурена система взаємопов’язаних та взаємообумовлених геогр. компонентів, що розвиваються як єдине ціле. Š 121 Ландшафт геохімічний (Ε катена) – природний або антропогенний Л. (чи їх парагенетична сукупність), що відрізняється єдністю умов та специфікою міґрації і просторового розподілу хім. елементів та сполук. Згідно уявлень Б.Б.Полинова, сукупність елементарних Л. від елювіальних до супераквальних, розташованих у межах літологічно однорідної території, генетично пов’язаних джерелами розчинених та завислих речовин. Л.г. – дуже суттєве поняття для аналізу горизонтального поширення антропогенних впливів, зокрема забруднення, можливостей накопичення забруднюючих речовин (формування техногенних геохім. аномалій) та самоочищення Л. 1 Катена Š 247, 121 Ландшафт гірничопромисловий – техногенний Л., структура і формування якого зумовлені діяльністю гірничодобувної і гірничопереробної промисловості. Š 35 Ландшафт гірничопромисловий рекультивований – гірничопромисловий 190

Л., планомірно перетворений в процесі рекультивації з відновленням його госп., природоохоронної та естетичної цінності у відповідності з потребами суспільства. Š 35 Ландшафт елементарний – ділянка, що складена однією породою або наносом, знах. на одному елементі рельєфу, в рівних умовах залягання підземних вод, хар. певним рослинним угрупованням та одним типом ґрунтів. Термін запроваджений Б.Б.Полиновим і використовується в роботах, пов’язаних з дослідженнями у галузі геохімії Л. Поняття л.е. близьке до понять: фація за Л.С.Бергом, біогеоценоз за В.М.Сукачевим, мікроландшафт за І.В.Ларіним, епіморфа за Р.І.Аболіним. Š 247 Ландшафт елювіальний – за класифікацією Б.Б.Полинова, елементарний Л., сформований на підвищених елементах рельєфу при глибокому заляганні рівня підґрунтових вод; хар. надходженням речовин перев. з атмосфери, майже повною відсутністю бічного надходження речовин. У групі л.е. за ступенем геохім. автономності і транзитності міґруючих елементів, що зумовлені положенням даного Л. у рельєфі, виділяють Л.: елювіальні геохім. автономні пласких підвищених елементів рельєфу; транселювіальні геохім. підпорядковані схилів; транселювіально-акумулятивні нижніх частин схилів, депресій, з глибоким заляганням підґрунтових вод. 1 Елювій Š 247 Ландшафт еоловий – природний територіальний комплекс, походження якого зумовлене діяльністю вітру (еоловими процесами). Š 247 Ландшафт ерозійний – природні територіальні комплекси, походження, структура і динаміка яких визначені діяльністю текучих вод (річкові долини, суходоли, балки, яри, еродовані гряди тощо). Антропогенна діяльність посилює процеси ерозії та утворення л.е. Š 247 Ландшафт культурний – цілеспрямовано створений антропогенний Л., що має сприятливу для людського суспільства структуру і функціональні властивості (оброблені поля, лісові полезахисні смуги тощо). ☯ Ландшафт акультурний Š 121

Ландшафт парагенетичний – Легенда карти Ландшафт парагенетичний – система просторово суміжних реґіональних або типологічних комплексів, пов’язаних спільністю свого походження. До л.п. часто відносять Л. геохім. Š 247 Ландшафт природний – Л., що формується або сформувався під дією тільки природних факторів і не зазнає впливу госп. чи ін. діяльності людини (на відміну від Л. антропогенного або техногенного). Хар. поєднанням певних типів рельєфу, місцевості, ґрунтів, рослинності, що сформувалися у єдиних кліматичних умовах. Š 124, 247, 121, 40 Ландшафт сельбищний – антропогенний Л., що охоплює територію сіл і міст. Š 121 Ландшафт субаквальний – за класифікацією Б.Б.Полинова, місцева водойма з переважанням процесу привнесення речовини з твердим та рідким стоком над її винесенням.  Ландшафт супераквальний Š 247 Ландшафт супераквальний – за класифікацією Б.Б.Полинова, елементарний надводний Л., сформований на понижених елементах рельєфу в умовах залягання близько до поверхні підґрунтових вод; хар. надходженням речовин з атмосфери, а також з поверхневими і підґрунтовими водами. В групі л.с. за ступенем геохім. автономності і транзитності міґруючих елементів, що зумовлені положенням даного Л. у рельєфі, виділяють: супераквальні автономні пласких слабодренованих водорозділів (Л. верхових боліт); транссупераквальні геохім. слабо підпорядковані долин крупних транзитних річок; транссупераквальні геохім. підпорядковані долин малих річок і струмків; супераквальні геохім. підпорядковані безстічних депресій.  Ландшафт субаквальний Š 247 Ландшафт техногенний (Ε антропоекосистема) – антропогенний Л., особливість формування і структура якого зумовлені пром. діяльністю.  Ландшафт антропогенний Š 247, 35 Ланка кругообігу води атмосферна – складова частина кругообігу води у природі, яка відноситься до атмосфери і вкл. в себе воду в атмосфері в усіх її можливих аґреґатних станах: рідкому, газоподібному, твердому. Š 100

Лекція – Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації

Ланка кругообігу води біологічна – складова частина кругообігу води у природі, яка відноситься до води, що належить живим організмам. Š 100 Ланка кругообігу води господарська – складова частина кругообігу води у природі, яка починається в місці вилучення води з природних ланок її кругообігу за доп. техн. заходів і споруд і закінчується в місці повернення води у природні ланки, вона вкл. в себе госп. води. Це антропогенний елемент гідросфери, який бере участь у процесі використання води для госп. потреб. Š 100 Ланка кругообігу води ґрунтова – складова частина літогенної ланки кругообігу води, яка вкл. в себе ґрунтову вологу верхнього шару ґрунту. Š 100 Ланка кругообігу води літогенна – складова частина кругообігу води у природі, яка відноситься до підземних вод. Š 100 Ланка кругообігу води озерна – складова частина кругообігу води у природі, яка відноситься до озер і вкл. в себе озерні води. Š 100 Ланка кругообігу води океанічна – складова частина кругообігу води у природі, яка відноситься до океану і морів і вкл. в себе морські води. Š 100 Ланка кругообігу води природна – будьяка з таких ланок кругообігу води у природі, як атм., океанічна, літогенна, ґрунтова, річкова, озерна, біол., крім госп. Š 100 Ланка кругообігу води річкова – складова частина кругообігу води у природі, яка відноситься до річок, водосховищ на них та струмків і вкл. в себе річкові води. Š 100. Ланцюг харчовий (трофічний, живлення) – взаємовідносини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні; ряд видів або їхніх груп, кожна попередня ланка в якому служить їжею наступній. В межах л.х. відрізняють травоїдність, паразитизм та хижацтво. Š 121 Легенда карти [t лат. legenda – те, що має бути прочитане t lego – читаю] – зведення (таблиця) використаних на карті умовних позначень і текстових пояс-

191

нень, що розкривають зміст карти, ключ для її читання. Š 121, 109 Лекція [t лат. lelectio – читання t lego – читаю] – систематичне викладення навчального матеpіалу, якоїсь наукової теми, публічний виступ на якусь тему. Š 9, 246 Лиман [t гр. lime:n – гавань, бухта] – затоплене водами моря в результаті відносного занурення прибережних частин суші широке гирло ріки, яке не зазнає дії припливу і відпливу і перетворилося на мілководну затоку із звивистими невисокими берегами. Мулисті відклади л. (грязі) часто використовуються для бальнеологічних цілей. Š 250, 100 Лихо екологічне – будь-яка (природна, природно-антропогенна, антропогенна) зміна природного середовища (стихійне лихо чи пром. аварія), що призводить до погіршення здоров’я населення, до труднощів у життєдіяльності чи до порушення рівноважного стану природних екосистем (навколишнього середовища). Š 117, 247, 121 Лихо стихійне – будь-яке руйнівне, як пр., необоротне (катастрофічне) природне явище чи процес (землетрус, повідь, ураган, тайфун, снігова лавина, виверження вулкану, посуха, опустелювання, масове розмноження шкідників, пилова буря, сель, відсутність комах-запильників, що загрожує врожаю, градобій тощо), яке призвело до загибелі людей, ін. організмів чи завдало значних екон. (матеріальних) збитків. Антропогенне навантаження, як пр., призводить до зростання імовірності та глибини впливу л.с. 1 Явище небезпечне природне Š 117, 247, 121, 108 Лід – вода у твердому стані. Відомі 10 кристалічних модифікацій л. та аморфний л. У природі виявлена тільки одна форма л. – з густиною 0.92 г/см3, яка зустрічається у вигляді власне л. (материкового, плаваючого, підземного), снігу та інею. На Землі ~ 30 млн км3 л. Š 250 Лід внутріводний – накопичення льодових кристалів, які утворюються у товщі води або на дні водного об’єкта. Š 100 Лід донний – внутріводний лід, який утворився на дні водного об’єкта. Š100 Ліз..., ...ліз [t гр. lysis – розірвання, розкладання, розчинення] – на початку та 192

наприкінці складних слів вказує на їх відношення до розчинення, розкладання речовин, напр., гідроліз. Š 245 Лізиметр [t ліз... + ...метр] – прилад для вимірювання водообміну ґрунтових вод із зоною аерації (глибини просочування і кількості води, що просочується через певний шар ґрунту) та вимірювання випаровування води з поверхні суші. Š 245, 100, 41 Ліквідація [t сер.-лат. liquidatio – закінчення справи t liquidus – вільний від боргів] – припинення діяльності чогось; знищення когось, чогось. Š 246 Ліквідація надзвичайної ситуації – проведення в зоні надзвичайної ситуації та прилеглих до неї районах силами і засобами єдиної державної системи запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру усіх видів рятувальних і невідкладних робіт, а також організація життєзабезпечення потерпілого населення та рятувальників. Š 226 Ліквідація надзвичайної ситуації екологічної – проведення в зоні НЕС та на прилеглій до неї території невідкладних робіт щодо локалізації зони НЕС, усунення небезпечних чинників, нормалізації життєдіяльності потерпілого населення і оздоровлення екол. стану довкілля. Š 74 Ліквідація надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру – проведення комплексу заходів, які вкл. аварійно-рятувальні та ін. невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Š 209 Ліквідація наслідків аварії – режим функціонування, під час якого підприємство (об’єкт) після аварії переводиться в режим норм. експлуатації або перетворюється в екол. безпечну природно-технол. систему. Š 186 Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації – проведення визначеними підприємствами, установами та організаціями згідно із затвердженим планом ро-

Ліміт – Лінія затоплення біт, програмою комплексу аварійно-відновних та ін. робіт, спрямованих на повне усунення негативних наслідків, спричинених надзвичайною ситуацією. Š 226 Ліміт [t лат. limes (limitis) – межа] – макс. кількість, гранична норма чогось. Š 246 Ліміт відведення стічних вод у водний об’єкт – витрата стічних вод, що відводяться у водний об’єкт, установлена для даного водокористувача, виходячи з норм водовідведення та стану водного об’єкта. Š 100, 29 Ліміт водоспоживання – гранична кількість свіжої води, що споживається, установлена для конкретного підприємства на основі його індивідуальних норм. Š 100 Ліміт забору води – граничний обсяг забору води з водних об’єктів, який встановлюється в дозволі на спец. водокористування. Š 17 Ліміт на викид (скид) забруднюючих речовин та мікроорганізмів – обмеження викиду (скиду) забруднюючих речовин та мікроорганізмів у навколишнє середовище, встановлене на період проведення заходів з охорони навколишнього середовища, у т.ч. впровадження найкращих існуючих технологій, з метою досягнення нормативів у галузі охорони навколишнього середовища. Š 124 Ліміт на розміщення відходів – обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпечності), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях. Š 195 Ліміт на утворення відходів – макс. обсяг відходів, на який у суб’єкта права власності на відходи (власника відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх ін. власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території. Š 195 Ліміт скиду в каналізацію – маса нормованої речовини, макс. допустима до відведення в одиницю часу в каналізацію із зворотними (стічними, скидними, дренажними) водами без порушення умов норм. роботи каналізаційних споруд і без загрози забруднення водного об’єкта,

Лінія напірна – Літораль

що приймає очищені зворотні води. Š 100 Ліміт скиду тимчасово погодженого (ТПС) – маса речовини у зворотних водах, макс. допустима до відведення у водний об’єкт від даного реґульованого джерела домішок в одиницю часу протягом планового періоду при поетапному досягненні величини ГДС. Š 100 Ліміт скиду у водний об’єкт – граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневий водний об’єкт, який встановлюється у дозволі на спец. водокористування. Š 17 Ліміт спеціального використання водних живих ресурсів – дозволений обсяг вилучення (вилову, добування, збирання) водних живих ресурсів з природного середовища. Š 194, 166, 164, 204, 203 Ліміт спеціального використання (добування) диких тварин – науково обґрунтований обсяг можливого вилучення диких тварин з природного середовища. Š 198 Лімніграма [t гр. límne: – озеро + ...грама] – запис показань лімніграфа. Š 100 Лімніграф [t гр. límne: – озеро + ...граф] – тип рівнеміру для автоматичного вимірювання і реєстрації зміни рівня води у часі. Š 100 Лімнологія [t гр. límne: – озеро + ...логія] (Ε озерознавство) – наукова дисципліна, розділ гідрології, яка вивчає континентальні водойми з уповільненим водообміном (озера, водосховища). Використовує методи гідрології, гідробіології, гідрохімії, гідрофізики, геоморфології тощо. Вивчає форми, розміри, походження озерних улоговин, донні відклади, фіз. та хім. властивості води, гідрол. режим, рослинний і тваринний світ. Š 250, 100 Лінія водопроводу сифонна [лат. linea] – ділянка водопроводу, яка працює під тиском нижче атм. Š 100 Лінія водотоку середня – умовна лінія вздовж водотоку, віддалена на однакову відстань від протилежних урізів води при певному рівні води у водотоку. Š 100 Лінія затоплення – лінія перетину дзеркала водосховища із земною поверхнею за відповідних розрахункових умов. Š 100 193

Лінія напірна – графічне зображення зміни величини напору уздовж потоку. Š 100 Лінія реґулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та ін. територій. Š 221 Лінія току – крива, в усіх точках якої вектори швидкостей у даний момент спрямовані по дотичній до цієї кривої. Š 100 Лінія червона – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геод. сітки межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території ін. призначення. Š 221 Ліофільність та ліофобність [t гр. lýo: – розчинюю + philía – любов та phóbos – страх, острах] – поняття, що якісно хар. взаємодію поверхні твердого тіла з рідиною. Ліофільність (для води – гідрофільність, для олій і жирів – олеофільність) означає добре (часто повне) змочування, малий міжфазний натяг, стійкість поверхонь до взаємного злипання. Ліофобність (гідрофобність, олеофобність) – протилежне поняття. Š 250 Ліпіди [t гр. lipos – жир] – група органічних речовин, які входять до складу всіх живих клітин. Розщеплюються в організмі ліпазами. Š 246 Ліс – один з осн. типів рослинності, панівний ярус якого утворений деревами одного чи кількох видів, із зімкненими кронами; з ін. життєвих форм для л. характерні трави, чагарники, мохи, лишайники. Розрізняють хвойні, листяні (як чисті так і змішані), листопадні та вічнозелені л. Життєве середовище для багатьох птахів і звірів, джерело деревини, ягід, грибів та техн. сировини. Біомаса, що накопичується л., складає 90 % всієї наземної біомаси (14-15 % її утворюють хвойні, 55-60 % тропічні л.). Маючи важливе кліматореґулююче, ґрунто- і водозахисне значення, лісовий покрив Землі є одним із факторів сталості біосфери і вимагає постійної турботи для його збереження і відтворення; 1 Ресурси лісові Š 250 зрубані дерева як будівельний та ін. матеріал; дерево, деревина. Š 122

194

Лісистість – відношення вкритої лісом площі до заг. площі якоїсь території. Š 36 Лісокористування – реґламентована сукупність форм і методів комплексного використання лісових багатств. Š 130 Лісопарк – лісовий масив з елементами паркового благоустрою для масового відпочинку населення. Š 206, 39 Лісосплав плотовий – транспортування лісу водним шляхом у плотах. Š 100 Лісосплав розрізнений – транспортування не зв’язаних між собою колод водним шляхом. Š 100 ...літ [t гр. lytós – здатний розкладатися, розчинний] – продукт розчинення, розкладання, напр., електроліт. Š 250 Літо... [t гр. líthos – камінь] – частина складних слів, що означає їх відношення до каменю, до гірських порід, напр., літогенез. Š 250 Літобіосфера [t літо... + біосфера] – частина літосфери, яка займає верхні шари земної кори (до 2-3 км, за деякими даними – до 6-8.5 км) з живими організмами та шарами біогенних осадових порід. Š 108 Літогенез [t літо... + ...генез] – сукупність процесів утворення і наступних змін осадових гірських порід. Гол. фактори л. – тектонічний рух та клімат. Š 250 Літологія [t літо... + ...логія] – наука про осадові породи та сучасні осади, їх речовинний склад, будову, закономірності й умови утворення і зміни. Š 250 «Літопис природи» – осн. форма узагальнення результатів наукових досліджень заповідників та нац. природних парків. Ведеться відповідно до затверджених методичних посібників, інструкцій та рекомендацій. У «Л.п.» подаються осн. дані про календар природи, фіз.-геогр. умови, рослинний і тваринний світ, антропогенний вплив на природно-заповідну територію. Окремим розділом також подається характеристика досліджень за ін. темами. «Л.п.» передбачає і додатки. Š 223 Літораль [лат. litoralis t litus (litoris) – берег] (Ε зона літоральна) – доступна прибою прибережна зона моря або прісної водойми, що займає прибережну чи донну частину мілководдя (в сер. до

Літоральний – Лов контрольний глибини 200 м), в якій світло проникає до дна, і яка хар. постійним, б.-м. сильним рухом води, мінливою температурою, добрим освітленням, заростанням вищою водною рослинністю (макрофітами); Š 121, 245, 100 зона морського дна, що затоплюється під час припливу і осушується при відпливі. Розташовується між рівнями води у самий низький відплив та у самий високий приплив. Š 250 Літоральний – прибережний. Š 245 Літосфера [t літо... + ...сфера] – верхня «тверда» оболонка Землі, потужністю від 25 до 200 км, обмежена зверху атмосферою та гідросферою, які частково в неї проникають. До складу л. входять земна кора і верхня мантія Землі. Складається з осадових, вивержених та метаморфічних порід. Š 121, 130, 108 Ліцензія [t лат. licentia – свобода, право t licet – можна, дозволяється] – дозвіл, який надається на певний термін відповідними державними установами на право здійснення деяких операцій у певній сфері; надання права ін. особі або організації використовувати запатентовані винаходи, технології, інформацію тощо. Š 246 Ліцензія експлуатуючої організації – відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право експлуатуючої організації самостійно чи із залученням підрядних організацій здійснювати весь комплекс робіт та операцій, пов’язаних з визначеним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів. Š 152 Ліцензія на водокористування – спец. дозвіл на користування водними об’єктами або їх ділянками на визначених умовах. Š 18 Ліцензія на перевезення ядерних матеріалів та радіоактивних речовин – документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися перевезенням ядерних матеріалів та радіоактивних речовин. Š 181

Лов меліоративний – Людство

Ліцензія на поводження з відпрацьованим паливом або радіоактивними відходами – будь-який дозвіл, допуск чи сертифікаційне свідоцтво, видані реґулюючим органом заявнику для здійснення будь-якої діяльності, що стосується поводження з відпрацьованим паливом або радіоактивними відходами, і відповідно до якого заявник несе відповідальність за вибір майданчика, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатацію або зняття з експлуатації ядерної установки. Š 126, 93 Ліцензія на право діяльності – офіційний документ державного органу реґулювання безпеки, що видається юр. особі на право діяльності, пов’язаної із створенням та використанням потенційно небезпечного об’єкта або продукції і встановлює спец. умови для реалізації цієї діяльності. Š 171 Ліцензія розпорядча – спец. дозвіл на розпорядження в установленому порядку правами користування водними об’єктами. Ліцензія у сфері використання ядерної енергії – відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим органом державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право заявника на здійснення певних видів діяльності за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Š 152 Лляло – водостік у нижній частині трюму судна. Š 237 Лов дослідно-конструкторський – вилучення водних живих ресурсів з метою з’ясування доцільності використання надалі знарядь, засобів лову для здійснення промислу. Š 166 Лов експедиційний – вилучення водних живих ресурсів виробничим підрозділом користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо) на пром. ділянках ін. користувачів, за умови їхньої згоди та реєстрації пром. квитка і талона в державному органі рибоохорони, в зоні діяльності якого буде здійснюватись л.е. Š 204, 203 Лов контрольний – вилучення водних живих ресурсів для контролю кількісного або якісного складу популяції з метою реґулювання їх промислу, з’ясування ветеринарно-санітарного, іхтіопатологіч195

ного (епідеміологічного) стану тощо. Š 166, 204, 203 Лов меліоративний – вилучення певної кількості окремих видів водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації складу їх популяцій та покращання стану водних екосистем. Š 166, 204, 199, 203 Лов науково-дослідний – вилучення водних живих ресурсів, яке здійснюється у наукових цілях і м.б. дозволене уповноваженими на те державними органами в будь-яких районах, будь-якими знаряддями та засобами лову в будь-який час. Š 166, 204, 203 Лов науково-промисловий – вилучення водних живих ресурсів з метою з’ясування доцільності здійснення в подальшому їхнього промислу; при цьому обсяги вилучення водних живих ресурсів можуть досягати рівня пром. уловів. Š 166, 204, 203 Лов промисловий (Ε промисел) – вид спец. використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення з природного середовища. 1 Промисел водних живих ресурсів Š 166 ...логія [t гр. lógos – слово, вчення] – частина складних слів, що означає: «наука», «знання», «вчення», напр., екологія. Š 250 Ложе долини – найнижча частина долини водотоку, яка вкл. його русло. Š 100 Локалізація [фр. localisation] – обмеження місця або дії чогось, пов’язаність з певним місцем. Š 246 Локальний [t лат. locus – місце] – місцевий, властивий певній місцевості; такий, що не виходить за певні межі. Š 246 Лотік – відкритий жолоб для стікання води. Š 122 Лотік гідрометричний – гідрол. витратомір, що являє собою спрямований вздовж осі потоку відкритий жолоб. Š 100, 41 Лотік Паршаля – споруда для змішування стічних вод з хлорною водою, що складається з підвідного розтруба, горловини з точно вертикальними боковими стінками, відвідного розтруба і має похил дна у бік руху води. В результаті звуження перерізу і різкої зміни похилу дна 196

у відвідному розтрубі виникає гідравлічний стрибок, в якому відбувається інтенсивне перемішування стічних вод з хлорною водою. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Луги – добре розчинні у воді основи, які утворюють у водному розчині велику концентрацію іонів ОН–. До л. відносяться гідроксиди металів підгруп Іа та ІІа періодичної системи Менделєєва та гідроксид амонію NH4OH. Š 250 Лугопарк – відкритий луговий простір з насадженнями і водоймами. Оптимальне співвідношення площ лугів, насаджень і водойм 5:2:1. Š 206 Лужність води – здатність деяких компонентів води зв’язувати еквівалентну кількість сильних кислот, обумовлена наявністю в ній іонів слабких кислот (гол.ч. карбонатів, бікарбонатів, а також фосфатів, силікатів, гуматів) і гідроксидів; виражається в молярній концентрації речовини-еквівалента вугільної кислоти, ммоль/л. Розрізняють такі види л.в.: заг., вільну, гідрокарбонатну, карбонатну, гідратну. Š 100, 45, 109 Лужність води карбонатна – Л.В., що визначається, гол.ч., вмістом аніонів вугільної кислоти, які в результаті гідролізації утворюють гідроксид-іони.Š 109 Льодовик – природне скупчення на земній поверхні льоду атм. походження, яке рухається під дією сили тяжіння. Š 100 Льодоріз – пристрій перед гідротехн. спорудою для захисту її від дії плаваючого льоду. Š 100 Льодостав – стан водного об’єкта, який хар. наявністю нерухомого суцільного льодового покриву. Š 100 Льодохід – рух криги і льодових полів на водотоках і водоймах. Š 100 Людина – суспільна істота, що являє собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, має свідомість, володіє членороздільною мовою, виробляє і використовує знаряддя праці. Š 122 Людство – сукупність людей, що населяють Землю. Š 237

Магазинування підземних вод – Макрофіт

М Мислячу людину пізнають за священною побожністю перед життям. В.Ґюґо Магазинування підземних вод [t фр. magasin t араб. maha:zin – склади] – процес створення штучних запасів підземних вод за доп. техн. заходів. Š 100 Магма [t гр. magma – тісто, гуща, місиво] – розплавлена маса, багата на гази, яка утворюється в глибинах земної кори, при охолодженні (на поверхні Землі) твердіє, утворюючи магматичні гірські породи. Š 246 Магнітосфера [t гр. magne:tis (lithos) – люблячий (камінь) + ...сфера] – магнітна оболонка Землі та ін. планет, область навколопланетного простору, фіз. властивості якої визначаються магнітним полем планети та його взаємодією з потоками заряджених часток космічного походження (із сонячним вітром). 1 Екзосфера Š 250, 246 Майданчик випарний – стаціонарний пункт для вимірювання випаровування в різних фіз.-геогр. умовах. Розрізняють майданчики: водно-випарні – для вимірювання випаровування з водної поверхні та верхньоґрунтово-випарні – для вимірювання випаровування з поверхні суші. Š 100 Майданчик водобалансовий – ділянка схилу, відокремлена від оточуючої території водонепроникною стінкою, заглибленою до водотривкого шару, і обладнана пристроями та приладами для вимірювання величини поверхневого і підземного стоку. В районі такого м.в. організуються спостереження за всією рештою елементів водного балансу. Š 100, 41 Майданчик дегазаційний – майданчик спец. призначення для очистки від пестицидів та аґрохімікатів і дегазації повітряних суден після виконання авіаційно-хім. робіт. Š 47 Майданчик завантажувальний – майданчик спец. призначення для завантаження повітряних суден пестицидами й аґрохімікатами. Š 47 Майданчик муловий – розділена на карти спланована ділянка землі для зне-

Макроформи русла – Масштаб часу

воднення осаду стічних вод; Š 100 споруда для зневоднення осаду у вигляді горизонтально або з невеликим похилом спланованих карт, обвалованих з усіх сторін обгороджувальними валиками, що влаштовуються на добре фільтруючих ґрунтах на природній основі без дренажу (коли підґрунтові води залягають на глибині не менше 1.5 м від поверхні карт, і допускається фільтрування мулової води у ґрунт), або з дренажем (якщо глибина залягання підґрунтових вод менша 1.5 м), на штучній асфальтобетонній основі з дренажем, у вигляді каскаду з осаджуванням і поверхневим видаленням мулової води. Влаштовують також мулові майданчики-ущільнювачі, на яких шар мулової води, що знаходиться між кіркою і осадом, видаляється за доп. системи шиберів. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Майданчик пісковий – дренована ділянка, обгороджена валиками висотою 1-2 м з пандусами, призначена для зневоднення і підсушування осаду, що затримується у піскоуловлювачах. Кількість м.п. повинна бути не менша двох, вони розташовуються по можливості ближче до піскоуловлювачів. Підсушений осад періодично протягом року видаляється з м.п., дренажна вода перекачується насосами в «голову» очисних споруд. Š 19, 68, 270, 271, 75 Майданчик стоковий – ділянка схилу, відокремлена від навколишньої території водонепроникним бортиком і обладнана пристроями та приладами для вимірювання величини поверхневого стоку. Š 100, 41 Макро... – [t гр. makros – довгий, великий] – перша частина складних слів, яка має значення «великий», «довгий», напр., макрофіт; пов’язаний з вивченням або вимірами великих предметів, величин, напр., макроформи. Š 246 Макрофіт [t макро... + гр. phytón – рослина] – крупна трав’яниста рослина, яку можна спостерігати неозброєним оком, тобто без збільшувальних приладів. Один із трьох типів продуцентів, що постачають енергією світ. Гол.ч. наземні вищі судинні рослини, а також морські водорості, морські і болотні трави. Š 253 197

Макроформи русла – взаємопов’язані елементи руслових утворень, що визначають заг. зовнішній вигляд річки (закрути, розгалужені ділянки тощо), походження яких пов’язане з природними особливостями всього водозбірного басейну. Š 100 Максимальний [фр. maximal t лат. maximus] – найбільший. Š 246 Максимум [t лат. maximum – найбільш t magnus – великий] – найбільша гранична кількість, найвищий ступінь чогось. Š 246 Манометр [t гр. manos – нещільний, рідкий + ...метр] – прилад для вимірювання тиску рідини та газу. Š 246 Мантія Землі [t гр. mantion – плащ t лат. mantellum – покривало, плащ] – одна з внутрішніх «твердих» оболонок, глибинна сфера Землі, яка залягає між земною корою та ядром. Складає 83 % об’єму Землі (без атмосфери) і 67 % її маси. Верхня границя проходить на глибині від 5-10 до 70 км по поверхні Мохоровичича, нижня – на глибині 2900 км по границі з ядром Землі. З процесами у м.З. пов’язані тектонічні рухи, магматизм, вулканізм тощо. Š 131, 250, 246 Марикультура [t лат. mare – море + культура] – вирощування у морському середовищі корисних рослин і тварин (водоростей, молюсків, риб) в умовах штучних підводних плантацій. Š 131, 130 Марка центру геодезичного пункту [нім. Marke t сер.-вер.-нім. marc – знак, тавро] – деталь центру геод. пункту, що має мітку, до якої відносять його координати. Š 121 Марші [нім. Marschen] – смуга низовинного морського узбережжя, що затоплюється у періоди найвищих припливів і нагонів води. Типові для узбережжя півн. морів. Š 246 Маршрути перевезення небезпечних вантажів [нім. Marschroute t фр. marche – хід + route – шлях] – залізничні шляхи, автомобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі. Š 219 Маса [лат. massa – шматок, брила] – одна з осн. фіз. характеристик мате198

рії; міра інерції тіл та їхньої ґравітаційної взаємодії; безліч, велика кількість чогось; рідка або напіврідка суміш, напр., селева маса. Š 246 Маса атомна (Ε вага атомна) – М. атома хім. елемента, виражена в атомних одиницях М. Š 250 Маса еквівалентна – масова кількість речовини, яка у даній хім. реакції відповідає 1 (точніше 1.008) масовій частині водню або 8 масовим частинам кисню. Š 109 Маса еквівалентна молярна – величина, що чисельно дорівнює добутку молярної М. речовини на фактор еквівалентності. Виражається в одиницях кг/моль, г/моль, мг/моль. Š 45 Маса молекулярна (мольна, молярна, вага молекулярна) – М. молекули, виражена в одиницях атомної М. Дорівнює сумі М. всіх атомів, з яких складається молекула. Величини м.м. використовуються в хім., фіз. та хім.-технол. розрахунках. Š 250 Маса селева – суміш води, глинистих, пилуватих, піщаних і уламкових часток, з яких складається сель. Š 100 Масив болотний [фр. massif t лат. massa – шматок, брила] – частина земної поверхні, зайнята болотом, межі якої являють собою замкнений контур і проведені по лінії нульової глибини торфового покладу. Š 100, 41 Масив гірничий – ділянка земної кори, яка хар. єдиними умовами утворення та подібними властивостями компонентів, що її складають. Š 23 Масив даних – упорядкована множина атрибутів та власне даних одного типу інформаційних об’єктів. Š 121 Масштаб [нім. Maßstab] – відношення довжини лінії на кресленні, плані чи карті до довжини відповідної лінії в натурі. Позн. у вигляді дробу, чисельник якого дорівнює одиниці, а знаменник – числу, яке показує ступінь зменшення довжин ліній (напр., 1:100 000). Š 250 Масштаб електронної карти місцевості – М. вихідного картографічного або фотографічного матеріалу, з якого виготовлялася ЕКМ. Š 49 Масштаб часу – відношення двох часових інтервалів, яке представляється дробом: у чисельнику стоїть часовий інтер-

Масштаб часу реальний – Матеріали завантажень фільтрів для доочистки стічних вод вал між двома подіями при управлінні чи моделюванні, а знаменником є інтервал часу між відповідними реальними подіями. Š 121 Масштаб часу реальний – характеристика швидкості процесу будь-якої природи, що протікає у темпі, який забезпечує урахування реакції зовнішніх по відношенню до нього процесів на його вплив. Š 121 Материк (Ε континент) – крупний масив земної кори, перев. частина якого виступає над рівнем Світового океану, а периферія знах. нижче його рівня. Для м. характерний континентальний тип будови земної кори потужністю 35-70 км з присутністю гранітно-метаморфічного шару. У сучасну геол. епоху існують м.: Євразія, Півн. Америка, Півд. Америка, Африка, Австралія, Антарктида. Š 250 Матеріал [t лат. materialis – речовинний] – сировина, вироби або їхні відходи. Š 168 Матеріал вибуховий (речовини вибухові) – хім. сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів). 1 Речовини вибухові Š 23 Матеріал вихідний – уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хім. сполуки або концентрату; будьякий ін. М., що містить одну або кілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки. Š 144 Матеріал генетичний – будь-який М. рослинного, тваринного, мікробного або ін. походження, який містить функціональні одиниці спадковості. Š 85 Матеріал радіоактивний – об’єкти та речовини, активність радіонуклідів яких перевищує межі, встановлені нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. До м.р. належать спец. М., що розщеплюються, радіоактивні відходи, радіоізотопні джерела іонізуючого випромінювання. Š 152, 181, 190 Матеріал радіоактивний побічний – радіоактивний М., який утворюється внаслідок роботи ядерних установок, а та-

кож при використанні радіаційних технологій у промисловості, сільському господарстві, медицині та наукових дослідженнях, і який м.б. використаний повторно. Š 193 Матеріал спеціальний, що розщеплюється (СМР) – плутоній-239, уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який М., що містить одну або кілька із зазначених речовин. Š 144, 190 Матеріал ядерний (ЯМ) – будь-який вихідний або спец. М., здатний розщеплюватися за схемою ланцюгової реакції за спец. технол. умов (напр., плутоній-239, уран-238, збагачений ізотопами урану233, 235 тощо); ядерне паливо, за винятком природного і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь ін. М., та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує макс. межі, встановлені Радою керуючих Міжн. аґентства з атомної енергії. Š 144, 168 Матеріали гідрометеорологічних спостережень – результати інструментальних і візуальних гідрометеорологічних спостережень, базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, оброблені та проаналізовані за встановленими методиками і занесені на паперові або техн. носії інформації. Š 148 Матеріали з оцінки впливу – комплект документації, що підготовлений при проведенні оцінки впливу намічуваної діяльності на навколишнє середовище і є частиною документації, яка подається на екол. експертизу. Š 125 Матеріали забезпечення – матеріальні засоби, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, що постраждало внаслідок стихійного лиха або аварії. Š 124 Матеріали завантажень фільтрів для доочистки стічних вод – зернисті фільтруючі матеріали з густиною як біль199

Матерія – Мезосапроби шою, так і меншою від густини води. До перших відносяться кварцовий пісок, ґравій, ґравійний щебінь, антрацит, керамзит, до других – полімери (полістирол, поліуретан, подрібнений пінопласт), а також природні матеріали – водонепроникні гранули шунгізиту, склопора чи гранульовані шлаки. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Матерія [t лат. materia – речовина t mater – мати, стовбур дерева] – об’єктивна реальність, яка існує незалежно від людської свідомості і відображається нею. Š 246 Матрац дренажний – плаский горизонтальний шар з водопроникного матеріалу, який служить для збору і відведення води, що профільтрувалася в тілі або основі греблі. Š 100 Машина дощувальна [фр. machine t лат. machina – пристрій, знаряддя, споруда] – поливна машина з робочими органами для дощування. Š 100 Машина флотаційна – поширена назва флотаційної камери, в якій ґенерація пухирців повітря здійснюється за доп. імпелера. Š 20, 68, 107, 134, 243 Маяк – стаціонарний або плавучий навіґаційний знак, що забезпечує безпеку судноплавства в океані, морях, на великих озерах і водосховищах. Š 100 Меандр – давньогрецька назва звивистої річки Меандр (нині – Великий Мендерес) у Малій Азії. Назва М. стала заг. для позначення річкових закрутів – меандрів – вигинів річища рівнинної ріки, що утворюються внаслідок циркуляції води в річковому потоку. 1 Закрут ріки Š 250, 246 Меандрування – закономірні планові деформації річкових закрутів, що виникають в результаті взаємодії русла з річковим потоком. Š 100, 41 Меандрування вільне – циклічний розвиток закрутів, що поступово приймають у плані форму петлі, який завершується проривом її перешийка, після чого деформація русла повторюється за попередньою схемою. Š 100 Мегаполіс (мегалополіс) [t гр. megas – великий + polis – місто] – велетенське місто, яке утворилося внаслідок зростання і фактичного злиття багатьох міст та населених пунктів. Š 246 200

Медіана [лат. mediana – середня] – значення, яке поділяє деяку множину чисел (варіаційний ряд) на дві рівні частини, причому половина чисел виявляється більшою і половина – меншою за м. Якщо кількість чисел парна, то м. дорівнює сер. з двох чисел, які знаходяться у середині множини. Š 109, 246 Межа затоплення верхова – створ перетину макс. підпірного рівня з природним рівнем при певній витраті води у водотоку. Š 100 Межа зони затоплення – лінія перетину дзеркала водосховища, яке відповідає макс. підпірному рівню води, з поверхнею землі. Š 100 Межа опромінення основна дозова – макс. допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, перевищення якого вимагає заст. заходів захисту людини. Š 208 Межень (Ε період меженний) – фаза водного режиму водотоку, яка щорічно повторюється у ті самі сезони і хар. малою водністю, тривалим стоянням низького рівня вод і відбувається внаслідок зменшення живлення водотоку. Розрізняють м. літню, під час якої річка живиться перев. підземними водами (джерелами), та зимову, яка настає з моменту появи на поверхні води криги, набуває найбільш чітких ознак під час льодоставу (суцільного крижаного покриву ріки) і закінчується весняним льодоходом. Š 17, 61, 100, 41, 108 Межі безпечної експлуатації – встановлені проектом значення параметрів технол. процесу, відхилення від яких може призвести до аварії. Š 171 Мез(о)... [t гр. mésos – середній, серединний, проміжний] – у складних словах позн. помірну величину або проміжне положення між двома явищами у часі чи просторі, напр., мезосапроби. Š 245 Мезопауза [t мезо... + пауза] – перехідний шар атмосфери між мезосферою і термосферою на висоті 80-90 км. Š 246 Мезосапроби [t мезо... + сапроби] – напіванаеробні (альфа-мезосапроби) та аеробні (бета-мезосапроби) організми, що живуть у забруднених водоймах і служать біоіндикаторами сер. ступеня забрудненості води біогенами. М. – численні бактерії, гриби, водорості, най-

Мезосфера – Мережа водопровідна простіші, коловертки, деякі молюски, ракоподібні, водні комахи, окремі види прісноводних риб.  Олігосапроби, Полісапроби Š 121, 100, 109 Мезосфера [t мезо... + ...сфера] – шар атмосфери над стратосферою на висоті від 50 до 80-85 км, який хар. сильним зниженням температури з висотою приблизно від 0°С на нижній межі до –90°С на верхній. Š 250, 246 Мезофауна [t мезо... + фауна] – поняття з класифікації фауни за розмірами; до м. відносяться безхребетні тварини довжиною до кількох мм. Š 97 Мезоформи русла – грядоподібні або ін. форми накопичення наносів, порівнянні із шириною русла, які зазвичай зберігаються при сезонних коливаннях витрат води. Š 100 Меліорант – речовина, що покращує фіз. властивості ґрунту, напр., його структурність, водоутримуючу здатність тощо. Як м. заст. в’яжучі матеріали (латекси, бітуми), які скріплюють верхній шар ґрунту і перешкоджають його розвіюванню. Š 253 Меліорація [t лат. melioratio – поліпшення t melior – кращий] – галузь господарства, що охоплює питання поліпшення природних умов використовуваних земель; система орг.-госп. і техн. заходів з метою поліпшення природних ґрунтових, кліматичних і гідрол. умов земельних угідь з несприятливими водним і повітряним режимами, хім. і фіз. властивостями, які зазнають шкідливого мех. впливу вітру або води з метою підвищення їхньої родючості. М. здійснюють шляхом осушення, зрошення, хім. м., аґролісомеліорації земель, боротьби з ерозією. Забезпечує сталі врожаї, сприяє раціональному використанню землі. Š 250, 100, 106, 42, 246 Меліорація біологічна – М., спрямована на інтенсивне підвищення родючості порушених земель, врожайності с.-г. і лісових культур шляхом заст. системи аґротехн. і гідромеліоративних заходів. До осн. заходів з біол. рекультивації відносять внесення підвищених доз органічних і мінеральних добрив, посів багаторічних бобових культур, посадку ґрунтополіпшуючих дерев та кущів. Š 35

Мережа водопровідна кільцева – Меридіан

Меліорація біологічна водного об’єкта – поліпшення стану водного об’єкта за доп. біол. заходів. Š 100, 29 Меліорація гідротехнічна – сукупність заходів по обводненню, зрошенню й осушенню земель для с.-г. використання з метою поліпшення їх водного режиму. Š 100 Меліорація докорінна – М., спрямована на докорінне покращання властивостей порід у поверхневому шарі відвалів, що запобігають розвитку рослинності, і на подальше підвищення родючості порід та врожайності с.-г. культур. До м.д. відноситься внесення різних меліоруючих речовин. Š 35 Меліорація земель – комплекс гідротехн., культуртехнічних, хім., аґротехн., аґролісотехнічних, ін. меліоративних заходів, що здійснюються з метою реґулювання водного, теплового, повітряного і живильного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екол. збалансованої раціональної структури угідь. Š 212 Менеджмент [t англ. menagement – керування, організація] – сукупність сучасних засобів, методів, форм управління виробництвом і збутом продукції з метою підвищення їхньої ефективності і збільшення прибутку. Š 246 Менеджмент екологічний – ініціативна і результативна діяльність екон. суб’єктів, спрямована на досягнення їх власних екол. цілей, проектів та програм, розроблених на основі принципів екоефективності й екосправедливості. Š 105 Меню [фр. menu t лат. minus – менший] – спосіб організації інтерфейсів, який ґрунт. на використанні переліку можливостей, з яких користувач може обрати дію для ініціювання. Š 121 Мережа – сукупність якихось шляхів, ліній зв’язку, каналів тощо, розташованих на певній території; сукупність однорідних закладів, підприємств тощо, розташованих на певній території; система. Š 122 Мережа водопровідна – система трубопроводів із спорудами на них для подачі води до місць її споживання. Š 100

201

Мережа водопровідна кільцева – водопровідна М., що подає воду споживачу з кількох сторін. Š 100 Мережа водопровідна тупикова – водопровідна М., що подає воду споживачу тільки з однієї сторони. Š 100 Мережа гідрографічна – система постійних чи тимчасових водотоків і водойм (вкл. болота, канали і джерела) в межах певної території. Š 61, 100, 41, 108 Мережа гідрологічна – система гідрол. станцій і постів, розташованих на певній території. Š 100, 41. Мережа гідромеліоративна – система каналів, лотків і трубопроводів із спорудами на них для подачі і відведення води при меліорації земель. Š 100 Мережа гідромеліоративна провідна – частина гідромеліоративної М., призначена для транспортування води. Š 100 Мережа гідромеліоративна реґулююча – частина гідромеліоративної М., призначена для безпосереднього реґулювання в заданих межах вологості верхнього шару ґрунту. Š 100 Мережа зволожувально-осушувальна – гідромеліоративна М., в якій осушувальна М. використовується для зволоження земель. Š 100 Мережа зрошувальна – гідромеліоративна М. для підведення води від водного об’єкта до поливної ділянки. Š 100 Мережа каналізаційна – система трубопроводів, каналів або лотків і споруд на них для збору і відведення стічних вод. Š 100, 43 Мережа комп’ютерна – М., у вузлах якої для збирання, підготовлення та обміну даними містяться комп’ютерні і комунікаційні засоби. Š 74, 121 Мережа комп’ютерна неоднорідна – комп’ютерна М., комп’ютери якої мають різну архітектуру, але здатні до взаємного обміну інформацією. Š 121 Мережа комп’ютерна однорідна – комп’ютерна М., всі комп’ютери якої мають подібну або однакову архітектуру. Š 121 Мережа контролю забруднення атмосферного повітря – структура розміщення постів спостережень за забрудненням атм. повітря. Š 30

202

Мережа осушувальна – гідромеліоративна М. для приймання надлишкових поверхневих або підземних вод та їх відведення у приймач зворотних вод. Š 100 Мережа осушувальна вибіркова – канали, розташування яких визначається цільовим призначенням гідролісомеліоративних заходів. Š 38 Мережа осушувальна систематична – канали, розміщені рівномірно по всій осушуваній площі. Š 38 Мережа поливна – гідромеліоративна М., призначена для розподілу води по поливній ділянці. Š 100 Мережа річкова – частина руслової М., яка складається з чітко виражених русел постійних водотоків. Š 100, 41 Мережа руслова – сукупність русел усіх водотоків у межах якоїсь території. Š 100, 41 Мережа спостережень відомча – територіально розподілена виробнича структура, що діє в системі міністерства чи відомства і складається з підрозділів, які здійснюють реґламентні роботи на постах спостережень за об’єктами навколишнього природного середовища та в аналітичних лабораторіях. М.с.в. є контрольно-вимірювальною частиною відомчих інформаційних систем моніторингу навколишнього природного середовища, сукупність яких утворює державну систему моніторингу. М.с.в. – система територіально розподілених виробничих підрозділів (польові служби, аналітичні лабораторії, геофіз. обсерваторії тощо) й об’єктів спостережень навколишнього природного середовища (дослідні майданчики, свердловини, створи тощо). Š 121 Мерзлота вічна (багаторічна) – умовний невизначений термін, що використовується у різних значеннях: явища тривалого охолодження гірських порід верхньої частини земної кори до нульової температури; шар або область поширення гірських порід, що тривалий час не відтають; гірські породи, зцементовані замерзлою в них вологою (багаторічні мерзлі породи). Š 247 Меридіан [t лат. meridianus – полуденний] – лінія перерізу поверхні земної кулі площиною, проведеною через якусь точку земної поверхні та вісь обертання

Мета... – Метали легкі Землі. Початковий м. – м., від якого ведеться лік геогр. довготи; у міжн. практиці за початковий м. прийнятий Ґринвіч. Š 250 Мета... [t гр. metá... – поміж, після, через] – частина складних слів, що означає проміжність, слідування за чимось, перехід до чогось ін. Š 250 Метабіоз [t мета... + ...біоз] – взаємовідносини мікроорганізмів, коли продукти життєдіяльності одного виду є джерелом живлення для ін. Š 246 Метаболізм [t гр. metabole: – зміна] – обмін речовин у живих організмах, тобто перетворення речовин всередині клітин з моменту їх надходження до утворення кінцевих продуктів; перетворення речовин і енергії, що є основою життєдіяльності організмів; перерозподіл матеріалу (мобілізація, перенесення, переосадження) всередині осадових порід. Š 121, 246 Метаболіти – продукти обміну речовин у живому організмі. Š 131 Метадані [t мета... + дані] – допоміжні (адм.) дані, що представляють описові характеристики, семантику, розміщення, режими користування та ін. відомості про осн. дані, які відносяться безпосередньо до об’єктів та зв’язків предметної області. Напр., опис логічних структур даних, типи і формати даних тощо. Š 121, 49 Метали [лат. metallum t гр. métallon – шахта] – речовини зі специф. «металічним» блиском, ковкістю, значною теплота електропровідністю та ін. властивостями, зумовленими наявністю в їх кристалічній решітці значної кількості не зв’язаних з атомними ядрами рухомих електронів провідності. М. можна уявити у вигляді іонного кристалічного остову, зануреного в «електронний газ», який, компенсуючи елекростатичне відштовхування іонів, зв’язує їх у тверде тіло (металічний зв’язок). Металічні властивості мають більше 80 хім. елементів та численні сплави. Хім. властивості м. зумовлені слабким зв’язком валентних електронів з ядрами атомів: вони легко утворюють позитивні іони, проявляють позитивний ступінь окиснення, утворюють осн. оксиди та гідроксиди, більшість м. заміщують водень у кислотах тощо. В

Металоїди – Метод вивчення ландшафтів порівняльний

техніці м. прийнято поділяти на чорні (залізо і сплави на його основі) та кольорові (всі ін.). М. відіграють величезну роль гол.ч. як конструкційні та електротехнічні матеріали. Š 250, 246 Метали важкі – термін, який хар. широку групу забруднюючих речовин і набув останнім часом досить широкого заст. В наукових і прикладних роботах автори по-різному трактують значення цього поняття. У зв’язку із цим кількість елементів, які відносять до групи м.в., змінюється у широких межах. Як критерій приналежності до цієї групи використовують численні характеристики: атомну масу, густину, токсичність, поширеність у природному середовищі, ступінь залучення у природні і технол. цикли тощо. В роботах, присвячених проблемам забруднення навколишнього природного середовища та екол. моніторингу, на сьогодні до м.в. відносять більше 40 елементів з атомною масою > 50 атомних одиниць: V, Cr, Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, Mo, Cd, Sn, Hg, Pb, Bi та ін. Серед цих хім. елементів близько десяти поряд з металічними властивостями проявляють ознаки неметалів (представники гол. підгруп VI, V, IV і III груп періодичної системи, які являють собою р-елементи), тому більш відповідним був би термін «важкі елементи». Не останню роль у категоризації м.в. відіграє їх висока токсичність для живих організмів у відносно низьких концентраціях та здатність до біоакумуляції. Якщо враховувати отруйність, стійкість та здатність до накопичення у навколишньому середовищі, а також масштаби розповсюдження, кількість небезпечних забруднювачів є значно меншою. Перш за все становлять інтерес ті М., які найбільш широко й у значних обсягах використовуються у виробничій діяльності і в результаті накопичення у навколишньому середовищі становлять поважну небезпеку з точки зору їх біол. активності та токсичних властивостей. До них відносять свинець, ртуть, кадмій, цинк, вісмут, кобальт, нікель, мідь, олово, сурму, ванадій, марганець, хром, молібден та миш’як. Š 121, 109 Метали легкі – М., що мають густину < 8 тис.кг/м3 (літій, берилій, натрій, магній, 203

алюміній, калій, кальцій, титан, рубідій, стронцій, цезій, барій). Š 121 Металоїди [t метал + ...оїд] – застар. назва неметалів (сірка, азот тощо). Š 246 Метаморфізм [t мета... + ...морфізм] – процеси зміни структури гірських порід і мінералів у земній корі під дією високого тиску, температури, хім. активних речовин та ін. факторів. Š 131, 246 Метаморфоз(а) [t гр. metamorphosis – перетворення] – перетворення однієї форми на ін., видозміна чогось; у рослин – зміна форми і структури органів у процесі історичного розвитку внаслідок пристосування їх до виконання тих чи ін. функцій; у тварин – перетворення організму в процесі його індивідуального розвитку. Š 246 Метан [фр. méthane t méthyléne – метилен] – найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем. Використовується як паливо та сировина для хім. промисловості. Š 246 Метантенки [t метан + ...тенк] – споруди для анаеробного зброджування осаду стічних вод, а також висококонцентрованих стічних вод при підвищених температурах; Š 100, 43 циліндро-конічні або яйцеподібні резервуари із залізобетону чи металу з нерухомим незатопленим, нерухомим затопленим, або плаваючим перекриттям, а також пристроями для підігрівання завантажуваного осаду, його перемішування і збирання утворюваного біогазу, призначені для анаеробного зброджування сирого осаду, надлишкового активного мулу чи біоплівки, а також їх сумішей. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Метантенки двоступінчасті – М., що застосовуються у районах із середньорічною температурою повітря > +6°С, перший ступінь яких являє собою закриті камери бродіння, що обігріваються, а другий – відкриті резервуари, в яких осади не зброджуються, а лише ущільнюються. Ступінь розпаду беззольної речовини осаду у м.д. не перевищує ступеня розпаду, який досягається в одноступінчастих М. того самого об’єму, однак процес бродіння в них відбувається більш стабільно, а об’єм збродженого 204

осаду зменшується приблизно в два рази за рахунок його ущільнення та відділення мулової води. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Метантенки-прояснювачі – М. спец. конструкції, яка забезпечує одночасне здійснення процесів зброджування та ущільнення осаду, за рахунок чого можна відділити до 50 % (від загального об’єму осаду) мулової води. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Метаправило [t мета... + правило] – правило, що описує порядок використання чи модифікації ін. правил. Š 121 Метеорологія [t гр. metéo:ra – атм. явища + ...логія] – наука про земну атмосферу, її будову, властивості та фіз. процеси, що в ній відбуваються. Осн. розділ м. – фізика атмосфери. М. вивчає склад і будову атмосфери; теплообіг і тепловий режим в атмосфері й на земній поверхні; вологообіг та фазові перетворення води в атмосфері, рух повітряних мас; електричні, оптичні та акустичні явища в атмосфері. До м. відносяться актинометрія, динамічна і синоптична м., атм. оптика, атм. електрика, аерологія, а також ін. прикладні метеорологічні дисципліни. Š 250 Метилхлорид – CH3Cl, хлористий метил, галогенвмісний вуглеводень; заст. для синтезу деяких фарбників і полімерів. Š 24 Метод [t гр. methodos – спосіб пізнання] – сукупність способів, пpистpоїв, пpоцедуp і опеpацій теоpетичного і пpактичного пізнання об’єктів дійсності; спосіб пізнання, дослідження або практичного виконання чогось, якихось процесів діяльності; спосіб, прийом дії.  Методика Š 117, 2, 121, 246 Метод балансовий – сукупність прийомів, які дозволяють дослідити і спрогнозувати розвиток природних об’єктів шляхом порівняння надходження та витрат речовини, енергії й ін. потоків. В основі м.б. лежить баланс (див., напр., баланс водний), що оцінює кількісно рух потоку в межах об’єкта аналізу. Š 247 Метод вивчення ландшафтів порівняльний – порівняння і виявлення подібностей та відмін властивостей, станів, процесів двох чи більше ландшафтів, як поруч розташованих, існуючих у той са-

Метод евристичний – Методи аналізу інструментальні (фізичні) мий час, так і віддалених у просторі і часі. М.в.л.п. використовується як базовий при розробці класифікацій, районуванні, ґенералізації, оцінці, прогнозуванні. Один із варіантів м.в.л.п. – М. аналогії, тобто знаходження територій з подібними у тому чи ін. відношенні властивостями, станами, процесами. Š 247 Метод евристичний – М. пошуку розв’язку складаних неструктурованих проблем, що ґрунт. на використанні і накопиченні досвіду розв’язування подібних проблем, його аналізі та врахуванні помилок. Š 121 Метод експертної оцінки (евристичного прогнозування, інтуїтивного передбачення, Делфі) – М. прогнозування, що оснований на логічному моделюванні і полягає у вилученні прихованих в людині знань за доп. штучних навідних питань (маєвтика). Суть цього М. у сучасному розумінні зводиться до спеціалізованих експертних оцінок та математичної обробки анкет. Цей М. заст. у випадках, коли об’єкти прогнозування не піддаються формалізації повністю чи частково. В основі М. лежить система отримання й оброблення інформації шляхом цілеспрямованого індивідуального опитування експертів у вузькій галузі науки, техніки чи виробництва. За доп. м.е.о. можна підвищити надійність прогнозів, отриманих ін. М. Š 246 Метод екстраполювання – М. прогнозування, що полягає у перенесенні даних, отриманих у певній області, на б.-м. широкі аналогічні площі або в розрахунку наступного ряду значень деякої властивості, виходячи з попереднього характеру кривої (продовження відомого ряду, існуючої тенденції на майбутній відрізок часу чи на поки що невідомий, але передбачуваний аналогічний простір). Інколи до екстраполяції відносять пошук проміжних значень деякої властивості між відомими її значеннями – інтерполяцію прямолінійну, експоненціальну або за ін. заздалегідь відомими кривими змін. М.е. використовують вибірково для короткострокових прогнозів. Заст. його також у випадках, коли розвиток процесів протягом значного проміжку часу відбувається рівномірно, без значних стрибків. Š 108

Методи аналізу фізико-хімічні – Методи найкращi наявнi (ННМ)

Метод забарвлення бактерій за Грамом – універсальний спосіб забарвлення клітин бактерій. Всі бактерії за своїм ставленням до цього М. поділяються на дві групи: грампозитивні – такі, що забарвлюються за Грамом, і грамнегативні – такі, що не забарвлюються за Грамом. Відношення до забарвлення за Грамом є настільки важливою ознакою бактерій, що обов’язково вказується в їх характеристиці. Суть цього М. полягає в тому, що фарба трифенілметанового ряду, напр., генціан фіолетовий, і йод утворюють у протоплазмі клітини сполуку, яка міцно тримається деякими бактеріями при знебарвленні їх спиртом. Такі бактерії (грампозитивні) залишаються забарвленими у синьо-фіолетовий колір; інші ж (грамнегативні) не мають такої властивості утримувати фарбу і при обробці спиртом знебарвлюються. Š 109 Метод контролю інструментальний – безпосередній М. контролю (інструментальний, інструментально-лабораторний, індикаторний) викидів із джерел забруднення атм. повітря. Š 173 Метод моделювання – М. прогнозування, що полягає у створенні спрощених версій реального світу, які наз. моделями. Š 108 Метод пропаґанди – спосіб здійснення пpопаґанди, що залежить від конкретної ситуації та конкретного використання засобів пpопаґанди. Š 9 Метод суцільного обліку – спосіб вивчення складу, структури і продуктивності екосистеми в межах одного, достатньо крупного облікового майданчика або на всій досліджуваній території. Š 247 Метод укосів – спосіб вивчення продуктивності трав’янистих або напівчагарникових фітоценозів, який полягає у скошуванні травостою на пробних майданчиках (зазвичай площею 0.25-1 м2) з дотриманням відповідних правил біометрії. Š 247 Метод фітометрів – дослідження комплексу факторів місцеперебування за доп. рослин і фраґментів їх групування. Š 121 Методи аналізу інструментальні (фізичні) – кількісні аналітичні М., для виконання яких необхідна електрохімічна, 205

оптична, радіохімічна та ін. апаратура. До цих М. зазвичай відносять: – електрохімічні М. – потенціометрію, вольтамперометрію, полярографію, кулонометрію, кондуктометрію тощо; – М., що ґрунт. на емісії чи абсорбції випромінювання: емісійний та абсорбційний спектральний аналіз (фотометрія в ультрафіолетовому, видимому та інфрачервоному діапазонах спектра), у т.ч. спектрофотометрія, флуориметрія, турбодиметрія, нефелометрія, комбінаційне розсіювання світла, рентґеноспектральний аналіз та ін.; – мас-спектрометрію, різні М. газового аналізу, М., що ґрунт. на вимірюванні радіоактивності (напр., радіоактиваційний аналіз), тощо. Š 108 Методи аналізу фізико-хімічні – М. аналізу, що ґрунт. на вимірюванні різних фіз. властивостей сполук чи простих речовин з використанням відповідних приладів. Вимірюють густину, поверхневий натяг, в’язкість, поглинання променевої енергії (рентґенівського, ультрафіолетового, видимого, інфрачервоного випромінювання та мікрохвиль), помутніння, випромінювання радіації (внаслідок збудження), комбінаційне розсіювання світла, обертання площини поляризації світла, показник переломлення, дисперсію, флуоресценцію і фосфоресценцію, дифракцію рентґенівських променів і електронів, ядерний магнітний та електронний парамагнітний резонанси, ядерний гамма-резонанс, електропровідність, діелектричну постійну, магнітне сприйняття, температуру фазових перетворень (кипіння, плавлення, кристалізації тощо), теплоту реакції (горіння, нейтралізації і т.п.), радіоактивність та ін. фіз. властивості. Š 108 Методи аналізу хімічні – вагові, об’ємні, рідше колориметричні та електрохімічні М. Незважаючи на тривалість виконання аналізу, трудомісткість та ін. недоліки, ці М. і дотепер досить широко заст. при визначенні показників стану навколишнього середовища. Š 108 Методи дослідження аерокосмічні – варіант дистанційних М. дослідження, система М. вивчення властивостей ландшафтів та їх змін з використанням гелікоптерів, літаків, пілотованих кос206

мічних кораблів, орбітальних станцій та спец. космічних апаратів, обладнаних, як пр., різноманітною знімальною апаратурою. Виділяють візуальні, фотографічні, електронні і геофіз. М. дослідження. Заст. м.д.а. прискорює та спрощує процес картографування і має велике значення при організації моніторингу стану навколишнього середовища. Š 247 Методи дослідження дистанційні – дослідження природних об’єктів (ландшафтів, лісів, с.-г. угідь, океану, геол. будови тощо) за доп. засобів, що знаходяться на відстані від цих об’єктів (на борту літака, космічного супутника тощо); комплекс апаратурних та методичних розробок, що дозволяє отримувати й інтерпретувати фото-, кіно- та телевізійні зображення, спектральні картини природних і штучних утворень, які доставляються або передаються з аерокосмічних засобів спостереження, а також спостереження за середовищем за доп. приладів, встановлених у важкодоступних місцях Землі, результати вимірювань яких автоматично передаються у центри спостереження та збору інформації. Š 131, 108 Методи захисту рослин – способи, за доп. яких здійснюється захист рослин (орг.-госп., аґротехн., селекційні, фіз., біол., хім. та ін.). Š 210 Методи найкращi наявнi (ННМ) – найбiльш ефективнi та передовi на даному етапi заходи та М. їх застосування, котрi свiдчать про практичну придатнiсть конкретних М. для забезпечення, у принципi, основи для встановлення граничних значень викидiв, що призначенi для запобiгання, а у тих випадках, коли це практично неможливо, для загального скорочення викидiв i зменшення їхнього впливу на навколишнє середовище в цiлому: – поняття «методи» вкл. як технологiю, що використовується, так i засоби проектування, спорудження, обслуговування, експлуатацiї та виведення з експлуатацiї установки; – «наявнi» М. означає М., розробленi в масштабi, що дозволяє впроваджувати їх у вiдповiдній галузі промисловості у прийнятних з екон. та техн. точок зору умовах з урахуванням витрат i вигод, за

Методика – Мікро... умови, що оператор має до них прийнятний доступ; – «найкращi» означає найефективнiшi для досягнення високого загального рiвня охорони навколишнього середовища в цiлому. Š 231 Методика [гр. methodike:] – нормативний документ, в якому встановлюється сукупність науково-методологічних основ, методів дослідження або практичного здійснення процесів, процедур і операцій будь-якої діяльності.  Метод Š 117, 121 Методика виконання вимірювань – сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з потрібною точністю. Š 192, 213 Методологія [t метод... + ...логія] – вчення про науковий метод пізнання чогось; сукупність методів, що заст. у певних науках; система принципів, методів і способів організації теоретичної та практичної діяльності. Š 121 Метр..., ...метр [t гр. métron – міра, metréo: – вимірюю] – частина складних слів, що означає: вимірювальний прилад (напр., анемометр); часткову чи кратну одиницю довжини у метричній системі (напр., кілометр). Š 250 Метричність карти – властивість карти, що забезпечується математичним законом її побудови, точністю складання і відтворення.Š 121 ...метрія – частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вимірювання» (напр., кваліметрія). Š 250 Метрологія [t метр... + ...логія] – наука про вимірювання, яка вкл. як теоретичні, так і практичні аспекти вимірювань у всіх галузях науки і техніки. Š 213 Механізми гомеостатичні – механізми підтримання внутрішньої рівноваги організму. Š 109 Механіка [гр. me:chanike: t me:chane: – знаряддя, споруда] – наука, що вивчає переміщення у просторі (мех. рух) та рівновагу матеріальних тіл під дією сил; поділяється на кінематику, статику та динаміку. Š 245 Меценат [t прізвища римського державного діяча К.Мецената (Maecenatis), який прославився тим, що опікувався поетами

Мікробіологія – Мінералізація

і художниками] – багатий покровитель наук і мистецтв. Š 246 Миля [англ. mile t лат. mille – тисяча] – одиниця довжини, яка в різних країнах дорівнює від 0.52 до 11.2 км. Š 246 Миля географічна – дорівнює 7420 м. Š 246 Миля морська – відстань, що дорівнює 1652 м; Š 52 м.м. міжн. – 1852 м, у Великобританії – 1853.2 м. Š 246 Мисливство – вид спец. використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Š 214 Міґрація [t лат. migratio – переселення] – переселення, переміщення населення (усередині країни – внутрішня м. населення; з однієї країну в ін. – зовнішня м. населення). Š 246 Міґрація анадромна – переміщення водних тварин для розмноження з морів у ріки. ☯ Міґрація катадромна Š 106, 237 Міґрація забруднюючої ґрунт хімічної речовини – горизонтальне і (або) вертикальне переміщення забруднюючої ґрунт хім. речовини у ґрунті і (або) з нього в ін. об’єкти природного середовища (рослини, атмосферу, природні води тощо) та навпаки. Š 32 Міґрація катадромна – переміщення водних тварин для розмноження з рік у море. ☯ Міґрація анадромна Š 106, 237 Міґрація тварин – періодичний або неперіодичний рух тварин на відстань, що перевищує індивідуальну територію існування даної особини чи популяції у певний сезон чи рік, спричинений зміною умов існування на територіях їхнього життєвого середовища або циклом їхнього розвитку. Š 106, 246 Міґрація хімічних елементів – процес перенесення і перерозподілу хім. елементів у природному середовищі, особливості якого залежать від властивостей елемента (хім. активності, здатності утворювати розчинні та нерозчинні сполуки, поглинатися організмами й ін.), властивостей і умов середовища (температури, тиску, лужно-кислотних і окисно-відновних умов тощо). Š 117, 121 Мікро... [t гр. mikrós – малий] – частина складних слів, що вказує на малу ве207

личину чогось, напр., мікроорганізми; префікс для утворення найменувань часткових одиниць, що дорівнюють одній мільйонній частці вихідних одиниць; позн. мк. Š 250 Мікробіологія [t мікро... + біологія] – наука, що вивчає мікроорганізми, їх систематику, морфологію, фізіологію, біохімію, генетику, поширення і роль у кругообігу речовин у природі, мікроорганізми, що викликають хвороби людини, тварин і рослин. Засновник м. – Л.Пастер. Š 250 Мікроелементи – хім. елементи, які знаходяться в рослинних і тваринних організмах у незначній кількості (напр., мідь, бор, молібден тощо) і необхідні для життєдіяльності організмів. Š 106 Мікрозабруднювачі – забруднюючі речовини (важкі метали, пестициди, хлоровані вуглеводні), які є досить шкідливими навіть при низьких концентраціях. Š 108 Мікроклімат – клімат приземного шару повітря невеликої території (узлісся, поля, міста тощо); штучно створювані кліматичні умови замкнених приміщень (напр., житла) для захисту від несприятливих зовнішніх впливів та створення зони комфорту. Š 250 Мікроландшафт (Ε фація географічна) – геогр. неподільний, елементарний природний територіальний комплекс, в межах якого зберігаються практично однорідні екол. режим та рослинність. Š 253 Мікроландшафт болотний – частина болотного масиву, однорідна за характером рослинного покриву, мікрорельєфу поверхні і водно-фіз. властивостями діяльного горизонту, представлена однією рослинною асоціацією, групою близьких за флористичним складом і структурою рослинних асоціацій або комплексом різних рослинних асоціацій, що закономірно чергуються у просторі. Š 41 Мікроорганізми (Ε мікроби) – найдрібніші, перев. одноклітинні організми, видимі тільки у мікроскоп: бактерії, мікроскопічні гриби та водорості, найпростіші. Інколи до м. відносять вірусів. Хар. величезним розмаїттям видів, здатних існувати в різних умовах (гарячі джерела, дно океану, сніги гір тощо). Відіграють 208

значну роль у кругообігу речовин у природі. Патогенні м. викликають хвороби рослин, тварин і людини. Š 250 Мікрорельєф – комплекс нерівностей земної поверхні з коливаннями висот до кількох м. Особливості м. впливають на поверхневий стік, просторове поширення рослинного покриву, початок і кінець вегетації його компонентів тощо. Š 97, 253 Мікрофільтр – сітчастий фільтр для затримання часток завислих речовин і планктону; Š 100 різновид барабанних сіток, що відрізняється від них лише набагато меншим розміром вічок робочої сітки з нержавіючої сталі і безперервним обертанням та промиванням барабану М. Š 68, 127 Мікрофільтрування – метод видалення із стічних вод нерозчинених домішок фільтруванням крізь спец. сітки з розміром отворів менше 0.5 мм, тканину чи фільтруюче зернисте завантаження. Осн. споруди для очистки стічних вод м. – це барабанні сітки, мікрофільтри і фільтри із зернистим завантаженням. Š 20, 68 Мікрофлотація – флотація малих часток пухирцями газів переважно малих розмірів; флотація в установці колонного (шахтного) типу, в якій повітря спочатку захоплюється низхідним потоком рідини і розчиняється у ній, рухаючись униз (або ж одразу подається у нижню частину компресором через перфоровані насадки різноманітних конструкцій), а потім виділяється з розчину у висхідному потоку рідини у вигляді мікропухирців, утворюючи флотокомплекси. Š 53, 113 Мінерал [фр. minéral t сер.-лат. mineralis – копальний] – природні хім. сполуки або мех. суміші їх, приблизно однорідні за хім. складом і фіз. властивостями, що складають земну кору, перев. тверді, але й зустрічаються у рідкому стані, напр., нафта. Š 245, 246 Мінералізація – природний або штучний розклад органічних і неорганічних сполук, напр., відходів життєдіяльності живих організмів, на прості мінеральні сполуки – воду, вуглекислоту, аміак, сульфати, нітрати, мінеральні солі тощо, який відбувається за участю або без участі редуцентів; насичування ґрун-

Мінералізація води – Місткість угідь ту мінеральними солями; відкладання мінералів з розчинів, газових потоків або магматичних розплавів у гірських породах. Š 237, 246 Мінералізація води – сумарна концентрація аніонів, катіонів та недисоційованих розчинених у воді неорганічних речовин, що виражається у мг/л, г/л, г/м3 (при їх концентрації до 1 г/л) або у ‰ (при більшій концентрації). Від величини м.в. залежить її питома електропровідність. Із збільшенням сухості клімату М. природних вод, як пр., зростає. 1 Солоність вод Š 100, 237, 46, 109 Мінералізація забруднюючих (органічних) речовин у стічних водах – процес перетворення органічних сполук, що містяться у стічних водах, на неорганічні речовини. Š 100, 43 Мінімальний [лат. minimus] – найменший, напр., м. витрати. Š 246 Мінімум [лат. minimum – найменша кількість] – найменша величина, найменша кількість чогось; мінінальний; найменше значення безперервної функції. Š 246 Мінімум-аpеал (Ε територія виявлення) – мін. територія, на якій реєструються постійні види рослин і (або) тварин. Š 117 Мінливість – властивість організмів набувати нових ознак або втрачати попередні під впливом різних факторів. Розрізняють м. організмів генотипну (спадкову) і фенотипну (неспадкову), індивідуальну, групову тощо; наявність різнорідності та відмін між особинами одного виду; виникнення змін у процесі історичного розвитку систематичної групи чи біотичного угруповання (популяції, виду, біоценозу). Š 106 Мінливість стоку – коливання величини стоку протягом якогось часу. Š 100 Місія [лат. missio – посилка, доручення t mitto – надсилаю, супроводжую] – призначення організації та її наміри; представники держави, які приїхали до ін. держави з будь-якою спец. метою. Š 2, 246 Міст – споруда для переводу дороги через якусь перепону, у т.ч. через водну перешкоду. Š 100 Міст-канал – споруда у вигляді металевого або залізобетонного лотка на опорах,

Місто – Місця чи об’єкти санкціоновані

яка з’єднує канал, що проходить у насипу, з камерою суднопідйомника або окремі ділянки судноплавного каналу, який перетинає водотік, транспортні шляхи, западини рельєфу місцевості. Š 100 Місткість екосистеми асимілююча – показник макс. динамічної місткості кількості забруднюючої речовини, яка м.б. за одиницю часу накопичена, зруйнована, трансформована і виведена за межі екосистеми без порушення її норм. діяльності. Величина м.е.а. залежить від багатьох природних та антропогенних факторів, фіз. і хім. властивостей забруднюючої речовини, проте, вирішальну роль відіграють біол. процеси. Напр., при практичній оцінці м.е.а. океану можна виділити три осн. процеси: гідродинаміку, мікробіол. окиснення органічних забруднюючих речовин, біоседиментацію. Термін запропонований Ю.А.Ізраелем. Š 247 Місткість ландшафту екологічна – здатність ландшафту забезпечувати норм. життєдіяльність певної кількості організмів або витримувати певне антропогенне навантаження без негативних наслідків (у межах даного інваріанта). Š 247, 40 Місткість середовища – кількість особин або їх угруповань, потреби яких можуть бути задоволені ресурсами даного місцеперебування без помітної шкоди для його подальшого благополуччя; здатність природного середовища вкл. в себе (абсорбувати) різні (забруднюючі) речовини, зберігаючи сталість. 1 Місткість ландшафту екологічна Š 247 Місткість рекреаційна – кількісно виражена здатність території або акваторії забезпечувати деякій кількості людей психофізіологічний комфорт для відпочинку й оздоровлення без деґрадації природного середовища або антропогенних елементів у ландшафті (с.-г., лісогосп., історичних тощо). 1 Місткість угідь, Навантаження рекреаційне допустиме Š 247 Місткість угідь – міра кількості людей або тварин, які можуть використовувати певну територію без її порушення протягом невизначено тривалого часу (для людей – рекреаційна місткість). Š 247

209

Місто – населений пункт, жителі якого в осн. зайняті у промисловості, управлінні, науці і культурі, сфері обслуговування. Зовнішніми і соц. рисами м. служать багатоповерхове будівництво, широкий розвиток суспільного транспорту і каналів зв’язку, концентрація стоків і різних забруднювачів. Розрізняють малі (10-50 тис. жителів), сер. (50-100 тис.), великі (100-250 тис.), крупні (250-500 тис.) та найкрупніші (понад 500 тис. жителів) м., а також міські аґломерації (системи поселень міського типу), конурбації (об’єднання м.) і мега(ло)поліси. Š 106 Містобудування (Ε діяльність містобудівна) – цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого та реґіонального самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка вкл. прогнозування розвитку і планування територій, проектування, будівництво і реконструкцію об’єктів житлово-цивільного, виробничого призначення, спорудження ін. об’єктів, реґенерацію історичних поселень, реставрацію архітектурних комплексів і ансамблів, створення інж. та транспортної інфраструктури. Š 218 Місце відбору об’єднаної проби ґрунту – площа, з якої відбирається об’єднана проба ґрунту. Хар. назвою і адресою господарства, номером поля за землевпорядним планом, на території якого здійснюється відбір об’єднаної проби, із зазначенням виду земельного угіддя, глибини узяття проби, оброблюваної культури, відстані від джерела забруднення і (або) населеного пункту та, в разі необхідності, прив’язки до прилеглих орієнтирів. Š 32 Місце робоче автоматизоване (АРМ) – сукупність програмно-техн., орг. і технол. засобів, що забезпечують виконання фахівцем своїх функціональних обов’язків. Š 121 Місце святе – теpитоpія, де людина знаходить пpояв священної влади і відчуває себе невід’ємною частиною Всесвіту, де їй являється дух (бог). Для багатьох природоохоронців такими святими місцями є ділянки дикої пpиpоди. Š 8

210

Місцевість – у ландшафтознавстві – таксон природного територіального комплексу, що займає проміжне положення у ланцюгу понять «урочище – ландшафт» і відповідає групі територіально-суміжних урочищ у межах однієї локальної тектонічної структури з генетично єдиним поєднанням ґрунтоутворюючих порід; якесь певне місце, простір, ділянка земної поверхні. Š 247 Місцеперебування – просторово обмежена сукупність умов абіотичного та біотичного середовища, яка забезпечує весь цикл розвитку особин, популяцій або виду в цілому. Š 121, 85 Місцеперебування техногенне – комплекс екол. умов, що утворилися в результаті взаємодії природно-кліматичних та техногенних факторів і забезпечують можливість існування рослинних угруповань. Š 35 Місця видалення відходів (МВВ) – спец. відведені місця чи об’єкти (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких для видалення відходів отримано дозвіл від спец. уповноважених органів у сфері поводження з відходами. Š 188 Місця визначні – твори людини або спільні витвори людини і природи, а також зони, вкл. археологічні м.в., що є універсальною цінністю з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології. Š 86 Місця вразливі для актів ядерного тероризму – приміщення та ін. місця, де є ядерний матеріал або розташовані особливо важливі пристрої. Š 207 Місця зберігання небезпечних вантажів – спец. облаштовані місця, майданчики, складські приміщення та споруди, де зберігаються прийняті до (після) перевезення небезпечні вантажі. Š 219 Місця знаходження інші – об’єкти, де знах., але, зазвичай, не використовується, ядерний матеріал, напр., проміжне сховище або будь-яке ін. місце, що не є ядерною установкою, і в якому макс. інвентарна кількість матеріалу становить 1 ефективний кг або менше. Š 197, 184 Місця чи об’єкти санкціоновані – місця чи об’єкти для видалення небезпечних або ін. відходів, відносно яких отримані дозвіл або ліцензія від відповідного орга-

Місця чи об’єкти спеціально відведені – Модель даних просторових векторна ну тієї держави, на території якої знаходяться такі місця чи об’єкти. Š 5 Місця чи об’єкти спеціально відведені – місця чи об’єкти (місця видалення відходів, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спец. уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення ін. операцій з відходами. Š 145 Мітинг [англ. meeting t meet – зустрічатися, збиратися] – масові публічні збоpи для обговорення злободенних питань, підтримки якихось вимог, вияву солідарності чи протесту. Š 9, 246 Мітка високих вод – слід на місцевості, залишений високим рівнем води у період проходження паводка чи повені. Інколи м.в.в. закріплюється у вигляді стовпа, риски, зарубки на стіні будівлі, на скельному виступі берега тощо із зазначенням дати. Š 100, 41 Мітоз [гр. mitos – нитка] (Ε каріокінез [t гр. karyon – горіх, ядро + kine:sis – рух]) – найпоширеніший спосіб розмноження тваринних і рослинних клітин, непрямий (складний) поділ клітин. Š 246 Мова – знакова система будь-якої фіз. природи, яка виконує пізнавальну та комунікативну функції в процесі людської діяльності. Š 121 Мова інформаційна (інформаційно-пошукова, IПМ) (Ε документалістика) – формалізована мова, призначена для хар. даних чи змісту документів (повідомлень) з метою забезпечення їх зберігання та пошуку. Š 121 Мова меню – мова спілкування користувача із системою, що ґрунт. на використанні меню. Š 121 Мова специфікацій – декларативна мова, призначена для опису постановки задачі. Š 121 Мода [фр. mode t лат. modus – міра, правило t meditari – міркувати] – нетривале панування певного смаку у якійсь сфеpі життя або культуpи; статистична характеристика сукупності, величина ознаки досліджуваного явища, якому відповідає найбільша кількість випадків, що підтверджують найбільшу його повторюваність; значення, яке найчастіше зустрічається у даній множині чисел. Š 9, 121, 109, 246

Модель даних просторових растрова – Моніторинг

Модель [фр. modéle t іт. modello t лат. modulus – міра, ритм, такт] – зразок якогось виробу для серійного виробництва; тип, марка, зразок конструкції; зменшене або збільшене відтворення чогось; схема для пояснення якогось предмета, явища або процесу у природі чи суспільстві. У м. знаходять відображення найсуттєвіші, найважливіші властивості і функції інколи складного та різноманітного процесу чи об’єкта. М. м.б. словесною (вербальною), графічною, статистичною чи математичною (у т.ч. комп’ютерною). При прогнозуванні наслідків антропогенних впливів на природне середовище зручно відрізняти м. геофіз. (перенесення та перетворення забруднюючих речовин у навколишньому середовищі) та екол. (зміни стану екосистем під дією забруднень). Навіть у тому випадку, коли м. досить умовно відповідає реальному процесу чи об’єкту, вона є дуже корисною на перших етапах досліджень, оскільки виділяє ключові компоненти та взаємодії, що заслуговують найбільшої уваги. Š 108, 246 Модель бази даних інфологічна – модель предметної області, яка визначає сукупність інформаційних об’єктів, їх атрибутів і структурних зв’язків, а також характеристик інформаційних потреб користувачів. Š 121 Модель бази даних концептуальна – заг. опис логічної структури бази даних у термінах об’єктів, що представляються, та зв’язків між ними. Š 121 Модель даних – формально визначена структура, що використовується для подання даних; фіксована система понять і правил представлення структури даних, станів і динаміки проблемної області у базах даних (реляційна, ієрархічна, мережна, лінійна м.д.). Š 121 Модель даних просторових векторна – модель, в якій інформація про точки, лінії та полігони кодується і зберігається у вигляді набору координат X, Y (у сучасних ГIС до них часто додають третю – просторову та четверту – часову координати). Ця М. є особливо зручною для опису дискретних об’єктів і менше підходить для опису властивостей, що безперервно змінюються у просторі, таких

211

як щільність населення чи концентрація забруднюючої речовини. Š 108 Модель даних просторових растрова [t нім. Raster – растр, світлові рядки на екрані телевізора t лат. rastrum – граблі] – М., в якій растрове зображення являє собою набір значень для окремих елементарних складових (комірок), воно є подібним до відсканованої карти або малюнка. Оптимальна для роботи з безперервними властивостями. Š 108 Модель місцевості цифрова – множина, елементами якої є топографо-геод. інформація про місцевість та правила її заст. Š 121 Моделювання [t фр. modeler – ліпити, формувати] – метод дослідження, при якому відбувається заміна конкретного об’єкта досліджень (ориґіналу) ін., подібним до нього (моделлю); представлення певних властивостей поведінки реальної системи шляхом логіко-математичних дій, які здійснюються вручну або за доп. обчислювальної машини; виготовлення моделі. Š 121, 246 Моделювання гідрологічного процесу – створення моделей, що відтворюють окремі сторони гідрол. процесу. Š 41 Модем [англ. modem t мо(дулятор) + дем(одулятор)] – пристрій, що з’єднує комп’ютер з лінією передачі даних (як пр., це телефонна лінія). Модуль [t лат. modulus – міра] – назва важливого коеф. або величини, напр., м. стоку; те саме, що й абсолютна величина; відносно самостійна частина будь-якої системи, організації. Š 246 Модуль стоку (рідкого) – кількість води, що стікає з одиниці площі водозбірного басейну в одиницю часу. Š 247, 100, 41 Модуль стоку дренажного – кількість води, прийнята осушувальною мережею з одиниці площі осушених земель за одиницю часу. Š 100 Модуль стоку наносів – кількість наносів з одиниці площі водозбірного басейну за рік. Š 100 Модуль стоку підземного – величина підземного стоку з одиниці площі водозбірного басейну за одиницю часу. Š 100 Мол [іт. molo t лат. moles – насип] – обгороджувальна споруда на акваторії у вигляді міцної стіни, що примикає од-

212

ним кінцем до берега, яка захищає порт від морських хвиль. Š 100, 42, 246 Молекула [новолат. molecula t лат. moles – маса + зменшувальний суфікс ...cula] – найменша частка речовини, що має всі її хім. властивості. Складається з атомів, об’єднаних хім. зв’язками. Її кількісний та якісний склад передає хім. формула. Š 250 Монітор [t лат. monitor – той, хто попереджає, наглядач t monere – повідомляти, застерігати t menimi – пам’ятати, згадувати] – контрольний або контрольно-вимірювальний пристрій у різних техн. галузях. Моніторинг [англ. monitoring t монітор] – м. довкілля (навколишнього природного середовища) – комплексна система реґулярних (повторюваних) спостережень за визначеними параметрами стану навколишнього природного середовища та джерелами антропогенного впливу на нього, яка забезпечує збір, передачу й обробку отриманої інформації з метою визначення поточного стану біосфери або її окремих елементів, тенденцій змін цього стану у часі під впливом людської діяльності чи природних факторів, своєчасного виявлення негативних процесів, прогнозування їх розвитку, інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень для попередження шкідливих наслідків і визначення ступеня ефективності здійснюваних природоохоронних заходів. За Ю.Iзраелем (1975), м. – це система періодично повторюваних спостережень одного і більше елементів навколишнього природного середовища у просторі і часі з певною метою згідно наперед розробленої програми виявлення змін стану біосфери під впливом людської діяльності. Метою м. є розробка заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та виявлення критичних ситуацій, небезпечних для здоров’я людей, існування живих організмів, їх угруповань, природних об’єктів та комплексів. Першочергова увага надається спостереженням за антропогенними змінами у природі, але достатньо глибоко вивчається і малопорушена природа як еталон для порівняння при оцінці ан-

Моніторинг абіотичний – Моніторинг біоекологічний (санітарний) тропогенних змін довкілля. Осн. елементи системи м. вперше були описані в роботах Р.Манна, а сам термін «м.» з’явився у 1971 напередодні проведення Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища у доповіді «Global Environmental Monitoring» спец. комісії SCOPE. Нині рівні м. визначають або у відповідності з територіально-просторовими параметрами процесів, що контролюються, – м. об’єктний, локальний, реґіональний, нац., міжн., глобальний, або у відповідності з метою контролю та ієрархією об’єктів спостереження – м. біоекол. або санітарний (рівень окремих організмів, популяцій, угруповань, населення), геоекол. або природногосп. (рівень природних і штучних екосистем) та біосферний (рівень біосфери в цілому). Види м. визначають, виходячи з предмету спостереження (м. абіотичний, геофіз., фіз., хім., біол., екол., санітарно-токсикологічний тощо), ступеня антропогенного порушення об’єктів контролю (м. фоновий, імпактний, кризовий), за просторово-часовими параметрами досліджень (м. контактний, дистанційний, історичний), відповідно до призначення та періодичності контролю (м. науковий або базовий, заг. або стандартний, оперативний), за методами здійснення (м. авіаційний, космічний), за об’єктом спостереження (м. атм. повітря, вод, геол. середовища) тощо; Š 117, 61, 74, 121, 273, 131, 237, 253 у шир.зн. – багаторазові спостереження (вимірювання) для слідкування за змінами певного параметра чи показника у часі з метою попередження виходу його за встановлені межі; постійний контроль за будь-яким процесом з метою виявлення, чи відповідає він бажаному результату або початковим прогнозам; безперервний процес збору інформації з певних аспектів здійснюваної діяльності для аналізу змін ситуації та проблем, що виникають, а також контролю дотримання графіка робіт. Š 2, 121, 246 Моніторинг абіотичний – спостереження за абіотичними факторами та рівнями забруднення усіх середовищ (повітря й атм. опадів, природних вод, ґрунтів), а також супутні їм геофіз. спостереження. 1 Моніторинг геофізичний Š 253, 108

Моніторинг біосферний – Моніторинг впливів

Моніторинг авіаційний – метод дистанційного М., що полягає у слідкуванні за природними ресурсами і явищами (вкл. вивчення антропогенних змін у природі) з використанням літаків, гелікоптерів та ін. літальних апаратів (вкл. повітряні кулі, зонди тощо), які не підіймаються на космічні висоти (за межі тропосфери). М.а. забезпечує найбільш оперативні вимірювання. Š 237, 253, 108 Моніторинг атмосферного повітря – система спостережень за станом атм. повітря, його забрудненням та за природними явищами, що в ньому відбуваються, а також оцінка і прогноз стану атм. повітря, його забруднення. Š 123 Моніторинг базовий (фоновий) – слідкування за загальнобіосферними, в осн. природними, процесами та явищами, істотно не зміненими від прямого чи опосередкованого втручання людини. М.б. здійснюється на ділянках біосфери, практично не зачеплених або слабко модифікованих дією антропогенних факторів. Важливим елементом м.б. є біосферні заповідники – найбільш характерні еталонні ділянки біосфери в різних геогр. зонах світу, що знаходяться під особливим наглядом та охороною. Постачаючи контрольний матеріал для порівняння, м.б. є вихідною точкою відліку (базою) при аналізі наслідків антропогенного впливу на природу. 1 Моніторинг фоновий Š 237, 253, 108 Моніторинг біологічний – слідкування за біол. об’єктами (наявність видів, їх стан, поява випадкових інтродуцентів тощо) або за їх допомогою (біоіндикація) за змінами у навколишньому природному середовищі (зазвичай на базі біосферних заповідників). М.б. передбачає спостереження за станом біотичної (живої) складової біосфери, її реакцією на антропогенні впливи, за відхиленнями від норм., природного стану на різних рівнях: молекулярному, клітинному, рівні організму, популяції чи угруповання. Š 121, 237, 253, 108 Моніторинг біоекологічний (санітарний) – перший (вихідний) рівень М. навколишнього середовища – спостереження за станом довкілля з точки зору впливу, насамперед, на здоров’я окремої людини та населення в цілому (людської 213

популяції). На цьому рівні враховуються показники, що хар. реакцію людини як живої істоти на навколишнє середовище – народжуваність, захворюваність, смертність, тривалість життя тощо. Š 108 Моніторинг біосферний – третій рівень М. навколишнього середовища, завдання якого полягає у забезпеченні спостереження, контролю і прогнозу можливих змін у глобальному, загальносвітовому масштабі, тобто у біосфері в цілому як середовищі існування людства, дослідження змін, спричинених діяльністю людського суспільства. М.б., спираючись на біоекол. та геоекол. М. і доповнюючи їх, завершує систему слідкування за навколишнім середовищем – біосферою. Вивчення показників м.б. починається з досліджень геліофізичних характеристик сонячної радіації, що надходить в атмосферу і на земну поверхню, як гол. енергетичної бази усіх біосферних процесів. Вивчається також стан озонового екрану та умови проходження потоків радіаційної енергії крізь атмосферу. Гол. увагу приділяють вивченню впливу зростаючої запиленості атмосфери та змін її газового складу, а також безпосереднього впливу тепла антропогенного походження на заг. енергетику біосфери. До складу осн. показників м.б. входять також дані про зміни глобальної біол. продуктивності ґрунтів суходолу і вод Світового океану та тотальної фотосинтезуючої діяльності біосфери. М.б. дозволяє визначити глобальні зміни фонових показників у природі: радіації, вмісту в атмосфері вуглекислого газу, озону, тепла, ступеня запиленості, а також простежити за циркуляцією газів між океаном і повітряною оболонкою Землі, за світовою міґрацією птахів, ссавців, риб, комах і погодно-кліматичними змінами на планеті. М.б. дає змогу людині оволодіти механізмами управління біосферою. 1 Моніторинг глобальний Š 253, 108 Моніторинг вод – система спостережень, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомен-

214

дацій для прийняття відповідних рішень. Š 17 Моніторинг вод загальний – М. вод, що складається з М. на державній мережі пунктів спостережень, М. антропогенного впливу на водні об’єкти, М. водних об’єктів у місцях їх використання для госп. і культурно-побутових потреб (забір питної та техн. води, рекреація тощо) та спец. видів М.: антропогенного впливу на озера і водосховища; переформування берегів і гідрогеол. режиму прибережних територій; з науковою метою; для охорони водних екосистем; транскордонного перенесення забруднюючих речовин та виконання зобов’язань, що витікають з міжн. договорів України тощо. М.в.з. здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об’єктів, розробки і прийняття рішень з ефективного використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Š 108 Моніторинг вод кризовий – М. вод у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій, який здійснюється шляхом систематичних, частіших і додаткових спостережень за кількісними та якісними параметрами водних об’єктів як на державній мережі пунктів спостережень, так і на тимчасовій мережі, що встановлюється під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха з метою оповіщення та розроблення оперативних заходів щодо ліквідації їх наслідків та захисту населення, екосистем і власності. Š 108 Моніторинг вод фоновий – систематичні спостереження на водних об’єктах у місцях мін. опосередкованого антропогенного навантаження з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування фонових змін стану водних об’єктів внаслідок пром. та госп. діяльності. Фоновий М. поверхневих та внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) екон. зони України здійснює гідрометеорологічна, а підземних вод – геол. служби Мінекоресурсів України. Š 108 Моніторинг впливів – М. екол., соц. та мед. параметрів, які, як передбачається, можуть змінюватися в результаті реалізації намічуваної діяльності. Здійсню-

Моніторинг генетичний – Моніторинг довкілля комплексний ється з метою з’ясування, чи є ті зміни, що спостерігаються, наслідком саме реалізації проекту, а не якихось ін. зовнішніх впливів. Š 273 Моніторинг генетичний – спостереження за можливими змінами спадкових ознак у різних популяцій. Š 253, 108 Моніторинг геологічного середовища – система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геол. середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень. Š 150 Моніторинг геоекологічний (природногосподарський) – другий рівень М. довкілля, який передбачає спостереження за змінами гол. природних та природнотехн. екосистем (аґроекосистем, урбоекосистем, пром. аґломерацій тощо). М.г. – необхідне доповнення до біоекол. М. Він дозволяє виявити генезис і взаємозв’язок тих явищ у навколишньому середовищі, які є індикаторами біоекол. М. Š 108 Моніторинг геофізичний – реєстрація антропогенних впливів на неживі компоненти біосфери (реакцій на той чи ін. вплив у макромасштабі аж до реакцій глобальних, напр., погодних, кліматичних). М.г. збирає відомості про забруднення, мутність атмосфери та ін. метеорологічні і гідрол. характеристики середовища. Š 253, 108 Моніторинг глобальний – слідкування за планетарними процесами та явищами у біосфері, вкл. транскордонні антропогенні впливи. Здійснюється з метою вирішення глобальних проблем охорони навколишнього середовища, оволодіння механізмами управління реґіональними природними процесами та біосферою в цілому і вкл. контроль за енергетичним балансом Землі, рівнями радіації, вмістом вуглекислого газу, кисню у тропосфері і частково гідросфері, глобальним збільшенням фонового забруднення атмосфери, станом Світового океану, циркуляцією газів, кліматичними змінами, міґраціями тварин та ін. явищами природи. У міжн. програмах наукові дослідження м.г. здійснюють на базі станцій та техніки наземного і космічного кон-

Моніторинг екологічний – Моніторинг космічний

тролю (вкл. спец. супутники Землі), біосферних заповідників, реґіональних та нац. організацій. 1 Моніторинг біосферний Š 121, 237, 253, 108 Моніторинг дистанційний – дистанційне слідкування за природними процесами і явищами (зондування), яке здійснюється з літальних (авіаційний моніторинг) чи космічних (космічний моніторинг) апаратів, дослідницьких суден, а також за доп. встановленої у різних точках Землі (зазвичай у важкодоступних місцях – у горах, на Крайній Півночі) апаратури, яка автоматично реєструє та засобами віддаленого зв’язку передає інформацію у центри її збору і систематизації. Š 237, 253, 108 Моніторинг довкілля комплексний – спостереження за фіз., хім. і біол. процесами в екосистемах, механізмами поглинання, накопичення, трансформації та переходу забруднюючих речовин між компонентами навколишнього середовища, реакцією біол. об’єктів на зміни стану довкілля тощо. Осн. мета м.д.к. – визначення і прогнозування стану екосистем з урахуванням місцевих ландшафтно-геохім. умов, змін клімату і впливу техногенних джерел забруднення. Характерною особливістю м.д.к. є перехід від реєстрації рівнів забруднення компонентів природного середовища до слідкування за змінами властивостей всіх елементів екосистеми, а також контроль потоків забруднюючих речовин у суміжних природних середовищах та трофічних ланцюгах. Очевидно, що проведення такого М. можливе на локальних територіях, природні умови яких є репрезентативними для наукових і практичних цілей, а сам М. – екон., орг. і техн. здійсненним протягом тривалого періоду. Такими територіями з чітко визначеними межами та державним статусом існування є біосферні або природноландшафтні заповідники, нац. парки та ін. зони існування природних екосистем, що охороняються від впливу антропогенної діяльності. З урахуванням цього, м.д.к. доцільно наз. «комплексним фоновим М.», підкреслюючи тим самим його цільове призначення: спостереження за змінами фонових характеристик функці-

215

онування екосистем у консервативних зовнішніх умовах. Š 108 Моніторинг екологічний – організований певним чином М. довкілля, здійснення якого забезпечує постійну оцінку середовища життєдіяльності людини, умов функціонування екосистем та прийняття управлінських рішень щодо екол. безпеки для населення, охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування. М.е. – комплексна підсистема біосферного М., яка вкл. спостереження, оцінку і прогноз антропогенних змін стану абіотичних складових біосфери (у т.ч. рівнів забруднення природного середовища), реакцій-відгуків екосистем на вплив забруднень, виявлення екол. ефективності с.-г. використання земель, наслідків зведення лісів, урбанізації тощо. В м.е. входять як біол., так і геофіз. аспекти. Кінцевою метою м.е. є підтримання такого стану екосистем, який забезпечує їх екол. рівновагу. У даний час розроблена концепція комплексного м.е., складовою якого має стати біол. М. Š 124, 117, 253, 108 Моніторинг загальний (стандартний, імпактний) – М. антропогенного впливу на довкілля, який здійснюється шляхом проведення систематичних спостережень за джерелами забруднення та якісним станом навколишнього середовища в місцях впливу цих джерел з метою визначення фактичного екол. стану довкілля, вироблення і прийняття рішень з ефективного використання, охорони і відтворення природних ресурсів. Як пр., здійснюється на державних мережах постійних пунктів спостереження за заздалегідь визначеними програмами. 1 Моніторинг імпактний Š 108 Моніторинг земель – систематичні спостереження за станом земельного фонду з метою отримання даних щодо розподілу земель за власниками і користувачами, продуктивності земельних ресурсів, ступеня деґрадації ґрунтів, стану їх забруднення, а також стану забруднення суміжних середовищ – атмосфери і природних вод усього реґіону. Š 108 Моніторинг земель зрошуваних та осушуваних – комплекс спец. робіт, які вкл. збирання, оброблення, зберігання та пе216

редачу інформації про стан меліорованих земель і меліоративних систем, їх водний баланс, а також аналіз, оцінку та прогнозування можливого впливу меліоративних заходів на навколишнє природне середовище. Š 212 Моніторинг імпактний [t англ. impact – вплив] – М. реґіональних і локальних антропогенних впливів в особливо небезпечних для стану природного середовища зонах і точках; контактний, безпосередній (пов’язаний з вимірюванням властивостей об’єктів) М. антропогенних об’єктів. 1 Моніторинг загальний Š 121, 237, 253 Моніторинг історичний (палеомоніторинг) – М., що полягає у визначенні фонового стану середовища до початку впливу людини, який відтворюється за результатами аналізу кілець старих чи відмерлих (викопних) дерев, проб річних шарів льодовиків, донних відкладів тощо. Š 253, 108 Моніторинг кліматичних систем – виявлення тенденцій змін клімату; спостереження і вимірювання низки параметрів за певний період часу у глобальному масштабі, які у сукупності хар. стан кліматичної системи «атмосфера-океансуша-біота». Отримані усереднені дані дають можливість відтворити історію змін клімату у часі, вивчити заг. тенденції його розвитку. Š 253, 108 Моніторинг космічний – вид дистанційного М., що здійснюється з космічних літальних апаратів, обладнаних приладами, дія яких ґрунт. на вибірковому поглинанні та відбиванні радіації природними утвореннями і біол. об’єктами в інфрачервоному, видимому (оптичному) та ультрафіолетовому діапазонах електромагнітного спектра, і які конструктивно оформлені у лазерні або радарні скануючі системи. Зондуванням ефективно виявляють невидимі за звичайних умов геоаномальні зони, розломи, райони підтоплення земель, ділянки витікань з підземних ушкоджених водо- та нафтопроводів, забруднень рослинності, ґрунтів і водойм важкими металами, нафтопродуктами, нітратами тощо. М.к. – найбільш масштабний, оперативний і достовірний спосіб отримання об’єктивної інформації про стан природних процесів

Моніторинг локальний – Моніторинг фізичний і явищ на планеті. На відміну від авіаційного, м.к. є менш мобільним у просторі через стаціонарність параметрів орбіт штучних супутників Землі. Такі вимірювання використовують у М. крупних територіальних систем, аж до рівня континентів і біосфери в цілому. Š 237, 253, 108 Моніторинг локальний – М., що здійснюється на територіях, нижчих за реґіональний рівень – території окремих об’єктів (підприємств, населених пунктів, ділянок ландшафтів) та елементарних структур ландшафтно-екол. комплексів. Š 108 Моніторинг льодовикових осциляцій – спостереження за розташуванням, рухом та балансом льоду відомих льодовиків, які є індикаторами змін клімату. Š 253, 108 Моніторинг медико-біологічний – спостереження за станом здоров’я людини, впливом на нього навколишнього середовища. Š 253, 108 Моніторинг міжнародний – орг. підґрунтя глобального М. – міжн. система слідкування за загальнопланетарними природними процесами і явищами, вкл. наслідки антропогенних впливів, створена на основі міжн. угод та програм наукових досліджень. Зусилля по створенню системи м.м. координуються Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Š 253, 108 Моніторинг мінерально-сировинної бази – система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про розвідані запаси і ресурси корисних копалин, прогнозування їх стану, видобутку та переробки, на основі чого формується Державний фонд родовищ корисних копалин і його резерв. Š 150 Моніторинг національний – нац. (державні) системи спостереження за станом і змінами навколишнього природного середовища в межах територій, що знаходяться під нац. юрисдикцією держав. Передбачає створення орг.-техн. засад локального та реґіонального М. Водночас м.н. може збирати інформацію для глобального М., проте осн. його задача – отримання інформації і оцінка стану довкілля в нац. інтересах. Š 253, 108

Моніторинг фоновий (науковий, базовий) – Морфи

Моніторинг оперативний (кризовий) – М., що здійснюється у зонах підвищеного екол. ризику, за окремими об’єктами і джерелами такого ризику, у зонах аварій і надзвичайних ситуацій з негативними екол. наслідками, під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійних лих з метою оперативного реагування на кризові ситуації, розроблення заходів щодо ліквідації їх негативних наслідків, оповіщення та захисту населення, екосистем і госп. об’єктів. Š 108 Моніторинг природоохоронної пропаґанди – довгострокове вивчення ефективності природоохоронної пропаґанди. Š9 Моніторинг реґіональний – М., що здійснюється в межах певної геогр. зони, адм.-тер. одиниці, на територіях екон. і природних реґіонів, що хар. єдністю фіз.геогр., екол. та екон. умов, і де природні процеси та явища можуть відрізнятися за природними чи антропогенними чинниками від базового фону, характерного для всієї біосфери. Специфіка м.р. залежить від місцевих природно-геогр., екол., екон. та ін. умов, від реґіональних завдань та проблем охорони природного середовища, які ув’язуються із цілями та методами локального М. Разом із цим дані м.р. можуть широко використовуватися та входити в системи нац. і глобального рівнів. Осн. напрямами м.р. є М. санітарно-токсикологічний, біоекол., екол. Š 237, 253, 108 Моніторинг санітарно-токсикологічний – складова біоекол. М., забезпечує спостереження за станом якості природного середовища, гол.ч. за ступенем забруднення довкілля шкідливими речовинами та їх впливом на людину, тваринний і рослинний світ. Передбачає також дослідження негативного впливу таких факторів, як шуми, електромагнітні поля, алергени, пил, патогенні мікроорганізми тощо. Š 253, 108 Моніторинг фізичний – спостереження за фіз. параметрами біосфери та заг. оцінка стану середовища. До м.ф. відносяться реєстрація газоподібних, рідких і твердих викидів у навколишнє середовище, параметрів забудови і госп. використання території, даних про природні 217

ресурси, стан ґрунтового покриву і земель, ступінь урбанізації території тощо. Š 253, 108 Моніторинг фоновий (науковий, базовий) – спец. високоточні спостереження за природними (фоновими) змінами усіх складових навколишнього середовища без накладання на них реґіональних антропогенних впливів, за характером, складом, кругообігом та міґрацією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. М.ф. здійснюють у природних і біосферних заповідниках, на базових станціях та ін. територіях, що не зазнають прямого антропогенного впливу, ін. словами – у місцях мін. опосередкованого антропогенного навантаження. Осн. задача м.ф. – фіксація і встановлення показників, що хар. природний фон, а також його глобальні і реґіональні відміни та зміни в процесі розвитку біосфери. 1 Моніторинг базовий Š 253, 108 Моніторинг фоновий інгредієнтний – слідкування за зміною вмісту забруднюючих речовин в абіотичних і біотичних компонентах непорушеного антропогенними впливами природного середовища (як пр., в умовах біосферних заповідників та нац. парків). Š 121 Моніторинг фоновий комплексний – слідкування за взаємозв’язаними змінами фіз., хім. і біол. показників функціонування екосистем в еталонних природних умовах. Š 121 Моніторинг хімічний – оцінка масштабів геохім. впливу на біосферу та визначення ступеня і характеру хім. забруднення довкілля. Осн. мета м.х. – виявити джерела надходження різних хім. елементів, установити швидкість їх поглинання і нейтралізації, зміни у хім. циклах кругообігу осн. органогенних елементів, надходження у біосферу отруйних сполук тощо. Š 253, 108 Моніторинг хімічного забруднення ґрунту – система реґулярних спостережень, що вкл. в себе спостереження за фактичними рівнями, визначення прогнозних рівнів, оцінку наслідків фактичних і прогнозних рівнів забрудненості, виявлення джерел забруднення ґрунту. Š 32 218

Моралізм людський (гуманний) [t фр. moraliser – моралізувати] – етична позиція, якої дотримуються захисники прав або борці за звільнення тварин. Вона ґрунт. на здатності відчувати як осн. критерії для визначення одиниці, що має права, і приписує моральний статус та пpава усім істотам, що відчувають. Š 8 Мораль [фр. morale t лат. moralis – моральний t mos (moris) – звичай, воля, закон, властивість] – сукупність норм, принципів, правил поведінки людей, а також сама людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), їх почуття, судження. Вкл. в себе як ідеологічну сторону (моральну свідомість), так і практичну (моральні відносини). Š 8, 246 Море – частина Світового океану, що відособлена сушею або узвишшями підводного рельєфу і відрізняється від відкритої частини океану гідрол. та метеорологічним режимом. Чим більше замкнене м. сушею, тим більшою мірою воно відрізняється від океану; умовно м. наз. також деякі відкриті частини океану (напр., Саргасове м.) та деякі крупні озера (напр., Аральське, Мертве), а також затоки (Гудзонова, Мексиканська). За ступенем відособленості й особливостями гідрол. режиму м. поділяють на зовнішні (крайові, окраїнні чи міжострівні), умовно відокремлені від океану витягнутими ланцюгами островів або значними півостровами, середземні, розміщені між двома материками, та внутрішні, розташовані в глибині материків. Š 250, 108 Морена [фр. moraine] – скупчення уламків гірських порід (суміш каміння, піску, глини тощо), яке зміщується льодовиками або відкладається ними при розтаванні. Š 246 Мортмаса [t лат. mortis – смерть + маса] – маса мертвої органічної речовини в екосистемі. У м. виділяють відпад (сухостій, омертвілі органи), обпад або підстилку (упалі на поверхню ґрунту частини рослин, трупи тварин), торф, детрит. Š 247 Морфи [t гр. morphe: – форма] – будьякі групи особин у популяції, що різко виділяються за зовнішнім виглядом. Відміни, що спостерігаються, як пр., спадково закріплені. Š 97

...морфи, ...морфізм, ...морфія, ...морфний, ...морфоз – Мулоущільнювачі вертикальні ...морфи, ...морфізм, ...морфія, ...морфний, ...морфоз – друга частина складних слів, що відповідає поняттям «форма», «вид». Š 246 Морфологія [t гр. morphe: – форма + ...логія] – у біології – наука про форму та будову організмів. Š 250 Морфологія ландшафту (Ε геохорологія) – розділ ландшафтознавства, що вивчає внутрішню диференціацію геогр. ландшафту – місцевості, урочища, фації. Осн. задачею м.л. є вивчення просторової структури ландшафтів (або геохор). Останнім часом виділяють також математичну м.л., що досліджує кількісні закономірності побудови мозаїк, утворених на земній поверхні природними територіальними комплексами, що складають ландшафти, та розробляє методи математичного аналізу цих мозаїк. Š 247 Морфометрія [t гр. morphe: – форма + ...метрія] – розділ геоморфології, завданням якого є отримання кількісних характеристик елементів, форм і типів рельєфу, вкл. водні об’єкти, в абсолютних розмірах (вертикальна і горизонтальна кривизна, глибина розчленування, густота річкової мережі тощо) або у вигляді відносних показників (індексів). Š 247, 100 Мотив [фр. motif t лат. motus – рух] – спонукальна причина до якоїсь дії. Š 2 Мотивація – сукупність причин, які впливають на прийняття рішень. Š 2 Мотивація природоохоронна – психологічна настанова, яка примушує людину охороняти природу (естетична, наукова, етична тощо). Š 9 Мряка (Ε мрячка, мжичка, сльота) – густий дрібний дощ, що дуже повільно випадає з хмар чи туману, і краплини якого діаметром < 0.5 мм немов би перебувають у завислому стані, насичують повітря; те саме, що імла, туман. Š 250, 122 Мул – дрібні частки зависі чи осаду, перев. органічного походження, які відкладаються в морях, озерах, водосховищах та річках і за розміром часток займають проміжне положення між піском та глиною. Š 61 Мул активний – М., що містить мікроорганізми, які сорбують і розкладають ор-

ганічні речовини у стічних водах у процесі їх біол. очистки. Біоценоз аеротенків, до складу якого входять бактерії, найпростіші, водні гриби, личинки комах, водні кліщі, черви. Мулові частки, що виникають внаслідок росту мікроорганізмів в аеротенку у присутності розчиненого кисню; пластівці розміром від ледь помітних оком до 2-3 мм, а іноді і більше, з кольором від світло-коричневого до темно коричневого і навіть чорного Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Мул активний зворотний (рециркуляційний) – частина активного М., яка повертається із вторинних відстійників в аеротенк; Š 100 ущільнений будьяким методом активний М., який повертається в аеротенк для залучення у процес біол. очистки стічних вод. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Мул активний надлишковий – приріст активного М., який виводиться з аеротенка для підтримання в ньому постійної концентрації активного М. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Муловіддільники із завислим шаром осаду – споруди для розділення мулової суміші, які працюють за тим самим принципом, що і водопровідні прояснювачі. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Муловіддільники тонкошарові – тонкошарові відстійники, призначені для розділення мулової суміші. Мають висоту міжполицевого простору 0.25-0.3 м, відношення довжини полиць до висоти міжполицевого простору 2-6, кут похилу полиць для забезпечення самопливного видалення мулу 50-60°. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Муловіддільники флотаційні – камери для напірної флотації з рециркуляцією робочої рідини, призначені для розділення зазвичай концентрованих мулових сумішей. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Мулоущільнювачі вертикальні – споруди типу звичайних первинних вертикальних відстійників із центральною трубою, призначені для ущільнення надлишкового активного мулу. Š 19, 56, 68, 128, 129, 238, 249, 254, 257, 94, 75

219

Мулоущільнювачі зі стрижневими мішалками – Мутація соматична Мулоущільнювачі зі стрижневими мішалками – мулоущільнювачі радіального типу з фермою, до якої на відстані 30 см один від одного на глибину зони ущільнення закріплені вертикальні стрижні діаметром 10-12 мм. При обертанні ферми зі швидкістю 2-4 год-1 в осаді за стрижнями утворюються «канавки» (зони низького тиску), по яких із товщі осаду видаляються вода та гази, що дозволяє знизити вологість ущільненого мулу до 93.6 % при тривалості ущільнення 6 год і питомому поверхневому навантаженні до 50 кг/(м2·добу). Š 19, 56, 68, 128, 129, 238, 249, 254, 257, 94, 75 Мулоущільнювачі радіальні – споруди типу звичайних первинних радіальних відстійників, призначені для ущільнення надлишкового активного мулу. Š 19, 56, 68, 128, 129, 238, 249, 254, 257, 94, 75 Мулоущільнювачі термоґравітаційні – мулоущільнювачі вертикального типу, посередині яких розміщена камера для підігрівання парою і витримування надлишкового активного мулу при температурі 70-90°С протягом 30 хв, що призводить до руйнування гідратної оболонки, яка обволікає тверді частки мулу, внаслідок чого процес його ущільнення до вологості 96.7 % значно інтенсифікується і завершується протягом 30-60 хв. Š 19, 56, 68, 128, 129, 238, 249, 254, 257, 94, 75 Мулоущільнювачі флотаційні – флотаційні установки з рециркуляцією робочої рідини, призначені для ущільнення надлишкового активного мулу. Як робоча рідина можуть використовуватися очищені стічні води після вторинних відстійників або мулова вода, що виходить з флотаційної камери. Насичення робочої рідини повітрям здійснюється у напірному баку протягом 2-3 хв під тиском 0.2-0.4 МПа. Відношення витрати робочої рідини до витрати ущільнюваного мулу становить (2÷3):1 і визначається залежно від тиску та тривалості насичення в напірному баку т.ч., щоб питома витрата повітря, яке виділяється у флотаційній камері, складала 10-12 л на 1 кг сухої речовини активного мулу. Š 20, 68, 107, 134, 243 Мулоскреб – пристрій для видалення переміщенням осаду і мулу, що осіли на дно відстійника. Š 43 220

Мулосос – пристрій для вилучення відсмоктуванням під гідростатичним тиском осаду і мулу, що осіли на дно відстійника. Š 100 Мульда осідання [t нім. Mulde – улоговина] – деформована земна поверхня, утворена внаслідок зрушення гірських порід після підземної розробки корисних копалин. Š 35 Мультимедіа [t лат. multum – багато + media – середній] – поєднання в межах однієї інтелектуальної системи різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих та рухомих зображень. Š 121 Мутагенез [t лат. muto – змінюю + ...генез] – процес виникнення мутацій. Š 246 Мутагени (Ε фактори мутагенні) – фіз. явища та хім. речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації в їх потомстві; чинники, що сприяють збільшенню частоти мутацій. Š 131, 246 Мутагенність – здатність спричиняти мутації. Š 22. Мутація [t лат. mutatio – зміна t mutare – змінювати, переробляти] – раптова спадкова зміна у кількості або послідовності основ дочірньої ДНК під впливом природних чи штучних мутагенних факторів, що призводить до порушень у передачі генетичної інформації, до змін властивостей чи ознак виду. Š 22, 131 Мутація ґенеративна – М., що виникає у статевих клітинах і передається наступним поколінням.  Мутація соматична Š 108 Мутація індукована [t лат. inductio – наведення] – М., що виникає в результаті дії мутагенних факторів, напр., іонізуючого випромінювання, хім. речовин, у т.ч. лікарських препаратів, харчових консервантів, пестицидів тощо.  Мутація спонтанна Š 108 Мутація соматична – М., що відбувається у соматичних клітинах і успадковується тільки дочірніми клітинами, які утворюються шляхом мітозу – ділення клітинного ядра, тобто впливають лише на той організм, в якому вони виникли. М.с. вважаються однією з причин виникнення онкологічних захворювань.  Мутація ґенеративна Š 108

Мутація спонтанна – Навантаження на водний об’єкт гранично допустиме Мутація спонтанна – М., що виникає під впливом природних факторів навколишнього середовища чи в результаті біохім. змін у самому організмі.  Мутація індукована Š 108 Мутність води – показник, що хар. зменшення прозорості води у зв’язку з наявністю в ній тонкодиспергованих завислих часток. Хар. ваговим вмістом завислих речовин в одиниці об’єму суміші води з цими речовинами, виражається у г/м3, мг/л. М.в. у водоймах, як пр., зростає з наближенням до берега (залежить від хвиль, що його розмивають), а у водотоках – від поверхні до дна (збільшується течією, що розмиває донні осади). Макс. м.в. спостерігається під час повені. Зазвичай м.в. зростає із зниженням водності місцевості: в річках лісової смуги вона коливається в межах 50-100 г/м3, у лісостепу – 100-200 г/м3, у степу та напівпустелі – 250-500 г/м3. Найбільш мутна ріка світу – Хуанхе (35-40 тис. г/м3). М.в. не слід плутати з прозорістю води – її властивістю пропускати сонячні промені.  Мінералізація води 1 JTU Š 130, 100, 237, 41, 46, 109

Н У суперечці людини з природою народилося навколишннє середовище. А.Хлудєєв Набережна – озеленена та благоустроєна транспортна і пішохідна маґістраль вздовж берега річки чи водойми; Š 206 обгороджуюча або захисна споруда вздовж берегової смуги. Š 100, 42 Набір даних – ідентифікована сукупність фіз. записів, організована одним із способів, установлених в системі оброблення даних. Š 121 Навантаження антропогенне (техногенне) – ступінь прямого та опосередкованого впливу людей і їх госп. діяльності на природу в цілому чи на окремі її компоненти (ландшафти, ґрунти, атмосферу, біоту тощо) й елементи. Š 117, 247, 121, 130 Навантаження гранично допустиме (критичне) – показник впливу однієї чи кількох шкідливих (забруднюючих) речовин на навколишнє природне середовище,

Навантаження на екосистему допустиме – Навантаження рекреаційне допустиме

перевищення якого може призвести до необоротних наслідків і відповідних змін природного середовища, зумовлює руйнування чи порушення його структури, зв’язків, функцій і процесів самореґуляції. Н.г.д. – це кількісна оцінка впливу одного чи кількох забруднювачів, нижче якої, згідно із сучасним рівнем знань, не виникає істотних шкідливих наслідків для конкретних чутливих елементів навколишнього середовища. Š 117, 123, 234 Навантаження забруднюючої речовини критичне – кількісне вираження макс. навантаження (випадання) на одиницю площі природного територіального комплексу одного чи кількох полютантів, нижче якого не відбувається шкідливого впливу на визначений чутливий елемент навколишнього середовища (рецептор) відповідно до сучасного рівня знань. Н.з.р.к. – один із показників сталості екосистем. Š 247 Навантаження карти – міра заповнення змісту карти умовними знаками і підписами. Š 121 Навантаження на активний мул – виражене у мг/(г·добу) відношення кількості забруднень стічних вод за БПКПОВН чи БПК5, що надходять в аеротенки протягом доби, до маси сухої чи беззольної речовини активного мулу, що приймає участь у процесі очистки. Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Навантаження на біофільтр гідравлічне на поверхню – витрата стічних вод, м3/добу, яка може бути подана на біофільтр у розрахунку на 1 м2 площі його поверхні. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Навантаження на біофільтр гідравлічне об’ємне – витрата стічних вод, м3/добу, яка може бути подана на біофільтр у розрахунку на 1 м3 його об’єму. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Навантаження на біофільтр органічне – кількість забруднень по БПКПОВН чи БПК5, г, яка надходить з очищуваними стічними водами у розрахунку на 1 м3 завантаження біофільтра за 1 добу. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Навантаження на водний об’єкт гранично допустиме – кількість забруднюючих речовин, яку може прийняти водний

221

об’єкт без шкоди для стану його екосистеми. Š 61 Навантаження на екосистему допустиме – таке навантаження на екосистему, під дією якого її відхилення від норм. стану не перевищує природних змін і, відповідно, не спричинює небажаних наслідків у живих організмів та не призводить до погіршення якості середовища. Š 64 Навантаження на камеру бродіння – відношення маси сухої чи беззольної речовини осаду, що завантажується в камеру бродіння протягом доби, до об’єму камери бродіння, кг/(м3·добу). Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Навантаження на камеру флотації гідравлічне – відношення сумарної витрати очищуваних стічних вод і рециркуляційної (робочої) рідини (м3/год) до площі у плані флотаційної камери (м2). Š 20, 68, 107, 134, 243 Навантаження на ландшафт – міра антропогенного (техногенного) впливу на ландшафт, що спричинює зміни окремих властивостей компонентів ландшафту, які можуть призвести до порушення виконання ландшафтом заданих йому соц.-екон. функцій. Термін запозичений з інж. лексики разом із групою термінів (сталість, стабільність тощо), які використовуються для характеристики процесів і явищ, що виникають у ландшафті під впливом діяльності людини. 1 Місткість ландшафту екологічна Š 247, 131, 40 Навантаження на ландшафт гранично допустиме – навантаження (антропогенне), при перевищенні якого відбувається руйнування структури ландшафту і порушення його функцій. Š 247, 40 Навантаження на мулові майданчики – об’єм осаду, м3, що може бути зневоднений на 1 м2 площі мулових майданчиків за 1 рік у районах з даною середньорічною температурою повітря і кількістю атм. опадів. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Навантаження на навколишнє природне середовище (природу) – співвідношення сили антропогенних впливів та ступеня відновних здатностей природи. М.б. визначене за реакцією окремих екол. компонентів (зміною водності, ви222

дового складу рослин, тварин тощо) або за можливістю досягнення екосистемами певних фаз розвитку (клімаксу, вузлових угруповань тощо) в ході сукцесії. При певних значеннях н.н.п. змінюється характер екол. рівноваги, спочатку локально, потім реґіонально і зрештою глобально. Š 121 Навантаження на очисну споруду – маса контрольованої домішки у воді, що подана на очистку, віднесена до одиниці площі поверхні або об’єму очисної споруди. Š 100 Навантаження на піскові майданчики – об’єм у м3 осаду піскоуловлювачів, який може бути зневоднений і підсушений у розрахунку на 1 м2 корисної площі піскового майданчика протягом року. Š 19, 68, 270, 271, 75 Навантаження на поверхню вторинного відстійника гідравлічне розрахункове – таке відношення витрати мулової суміші, м3/год, до площі дзеркала води, м2, за якого забезпечується розрахунковий винос активного мулу з вторинного відстійника. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Навантаження на поверхню дзеркала води відстійника – годинна або добова витрата прояснюваних стічних вод, що припадає на 1 м2 поверхні дзеркала води у відстійнику. Š 19, 68, 270, 271, 75 Навантаження на поля підземної фільтрації, фільтруючі канави і піщаногравійні фільтри – витрата очищуваних стічних вод, м3/добу, яка може бути подана у розрахунку на 1 м довжини зрошувача відповідної споруди за умови забезпечення необхідної якості очищених стічних вод. Š 19, 65, 240, 264 Навантаження рекреаційне – ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих людей (туристів, рибалок, мисливців тощо), їхніх транспортних засобів і т.ін. на об’єкти, віднесений до рекреаційних ресурсів (території, що охороняються, мальовничі місця, пам’ятки природи тощо). Н.р. виражається кількістю людей або людино-днів на одиницю площі чи рекреаційний об’єкт і порівнюється з рекреаційною місткістю об’єкта. Š 247 Навантаження рекреаційне допустиме – кількість відвідувань населенням в оди-

Навантаження стічних вод гідравлічне – Найпростіші ницю часу на одиницю площі, при якому зберігається сталість природного комплексу, забезпечуються природний комфорт і раціональні умови експлуатації культурно-історичних пам’яток. Š 247 Навантаження стічних вод гідравлічне – об’єм стічних вод, що протікає за інтервал часу, віднесений до одиниці поверхні чи об’єму очисної споруди. Š 43 Навантаження стічних вод по забруднюючій речовині – маса забруднюючої речовини стічних вод за інтервал часу, віднесена до одиниці поверхні чи об’єму очисної споруди. Š 43 Навчання екологічне – набуття людиною екол. знань і навичок. Š 9 Навчання природоохоронне – частина екол. навчання, спрямована на набуття людиною знань і навичок з охорони природи. Š 9 Нагляд державний – діяльність спец. уповноважених органів державної виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища. Š 149 Нагляд санітарно-епідеміологічний (санітарний) – слідкування за гігієнічними умовами життя людей (від заг. параметрів середовища населених пунктів і виробничих підприємств до продуктів харчування і умов всередині приміщень). Š 121 Нагляд санітарно-епідеміологічний державний – діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, пов’язана із здійсненням нагляду за додержанням юр. та фіз. особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей та заст. заходів правового характеру щодо порушників. Š 205 Нагляд у захисті лісу – комплекс заходів щодо своєчасного захисту лісу від шкідників і хвороб. Š 39 Нагляд у захисті лісу детальний – нагляд у захисті лісу з періодичним аналі-

Накид кам’яний – Напір

зом його стану, чисельності шкідників і розвитку хвороб. Š 39 Нагляд у захисті лісу рекоґносцирувальний – візуальний нагляд за станом лісу і чисельністю шкідників та розвитком хвороб. Š 39 Нагнітання у гірничу виробку – вид гідродинамічного випробування, при якому нагнітається вода або повітря у гірничу виробку.  Наливання у гірничу виробку Š 100 Нагромаджувач парникового газу – компонент або компоненти кліматичної системи, в яких відбувається нагромадження парникового газу або прекурсору парникового газу. Š 236 Надійність – властивість об’єкта зберігати у часі у встановлених межах значення всіх параметрів, які хар. здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах заст., техн. обслуговування, зберігання і транспортування. Š 183 Надійність екологічна – здатність екосистеми (ландшафту) до відносно повного самовідновлення і самореґулювання після зовнішнього впливу (в межах природних для системи добових, сезонних, річних і вікових флуктуацій) протягом сукцесійного або еволюційного відрізку її існування. Поняття близьке до сталості і гомеостазу ландшафту. Š 117, 247, 121 Надійність споруди – здатність споруди зберігати норм. експлуатаційні властивості в штатних ситуаціях, передбачених проектом або техн. вимогами до нього, протягом усього строку служби. Š 171 Надмор’я гирлове – частина прибережної зони моря, в якій виявляється вплив річкового стоку і відбувається формування підводної частини дельти. Š 100 Надра – частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойм і простягається до глибин, доступних для геол. вивчення та освоєння. Š 159 Надходження забруднюючої речовини гранично допустиме (ГДН) – мак. кількість забруднюючої речовини, що надходить на певну площу в одиницю часу, яка утворює концентрацію, що не перевищує встановлену величину ГДК. Š 247 Найпростіші – тип одноклітинних тварин. На відміну від ін. евкаріотів (віднесених до багатоклітинних) організм н. 223

складається з однієї клітини або колонії клітин. Розмноження статеве і безстатеве. Багато н. живуть у водоймах. Налічують ~ 30 тис. видів. У сучасній систематиці н. найчастіше розглядають як підцарство. Š 250 Накид кам’яний – кріплення, влаштоване накиданням на укіс або дно у певному порядку окремих великих масивів різного каменю. Š 100. Накип – тверді відклади, що утворюються на теплопередаючих поверхнях в результаті нагрівання і випаровування розчину, який містить утворюючі накип компоненти. Š 45 Накопичувач-випарник – споруда для ліквідації зворотних (стічних) вод шляхом природного випаровування з накопиченням осаду і об’єму зворотних (стічних) вод, які не випарувалися. Š 100. Накопичувач-реґулятор – споруда для реґулювання скиду зворотних (стічних) вод. Š 100 Наливання у гірничу виробку – вид гідродинамічного випробування, при якому відбувається подача води в гірничу виробку при атм. тиску.  Нагнітання у гірничу виробку Š 100 Намив ґрунту – укладка ґрунту з використанням гідромеханізації. Š 100 Наморожування осаду на мулових майданчиках зимове – пошарове наморожування осаду на мулових майданчиках за середньодобової температури повітря нижче мінус 10°С. Висота шару наморожуваного осаду приймається на 0.1 м менше висоти обгороджувального валика мулового майданчика, для наморожування відводиться не більше 80 % корисної площі мулових майданчиків, а ін. 20 % призначені для приймання осаду в період весняного танення намороженого осаду. Через значну різницю температур осаду і повітря при наморожуванні відбувається інтенсивне випаровування води з поверхні, а також часткове розшарування осаду. Коли висота шару намороженого осаду перевищить глибину промерзання водойм у даній місцевості, нижче цієї глибини осад відтає. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Нанометр [t гр. nannos – карликовий + ...метр] – одиниця вимірювання, яка дорівнює одній мільярдній метра. У н. за224

звичай вимірюють довжину хвиль електромагнітного випромінювання у світловому спектрі. Š 24 Наноси – твердий матеріал, що утворюється в результаті ерозії водозборів і русел, а також абразії берегів водних об’єктів, переноситься водними потоками (водотоками, течіями в озерах, морях і водосховищах) до місця наступного відкладення і формує ложе водних об’єктів. Š 61, 100, 41 Наноси абіотичні – верхній шар ґрунтового профілю, що не є результатом процесу ґрунтоутворення і менш родючий, ніж підстилаючий його органогенний горизонт. Š 247 Наноси волочіння (тягнення) – Н. (пісок, ґравій та уламки гірських порід), що переміщуються водним потоком у придонному шарі на коротку відстань шляхом волочіння, перекочування, ковзання або сальтації. Š 61, 100, 41 Наноси донні – Н., що формують річкове русло, заплаву або ложе водойми і знаходяться у взаємодії з водними масами. Š 41 Наноси завислі – Н., що переносяться потоком у завислому стані (в товщі води). Š 61, 100, 41 Наочність карти – можливість зорового сприйняття просторових форм, розмірів і розміщення об’єктів на карті. Š 121 Напівзагата – прилегла до берега (зазвичай по нормалі до нього) виправна споруда, що перекриває частину поперечного перерізу водотоку і забезпечує стиснення потоку, перерозподіл витрати води по ширині русла і надання потоку сприятливого напряму. Š 100 Напівзагата наскрізна – Н. з отворами в конструкції для пропуску води, яка зменшує швидкість течії і наносотранспортуючу здатність водотоку. Š 100 Напівшлюз – напірна споруда із судноплавним отвором, що перекривається воротами, які служать для роз’єднування портового басейну і моря із значними припливно-відпливними коливаннями рівня. Проходження суден через н. відбувається тільки при вирівняних рівнях. Š 100 Напір – тиск води, виражений висотою водного стовпа над рівнем, що розглядається; Š 42 питома (віднесена до оди-

Напір водопідпірної споруди – Наука ниці ваги) енергія рідини у даній точці. Š 100 Напір водопідпірної споруди – різниця між рівнями верхнього і нижнього б’єфу водопідпірної споруди. Š 100. Наповнення водосховища – підвищення рівня води у водосховищі після закінчення його будівництва або після спорожнення. Š 100 Напруженість пропаґандистська – кількість пропаґандистських акцій в одиницю часу. Š 9 Напрям рекультивації земель – визначене цільове використання порушених земель у галузях господарства. До осн. н.р.з. відносяться: с.-г., лісогосп., водогосп., рекреаційний тощо. Š 35 Насадження загального користування – озеленені упорядковані території, призначені для відпочинку міського населення, з вільним доступом. Š 206 Насадження зелені міські загального користування – міські та районні парки; парки культури і відпочинку, сади житлових районів і груп житлових будинків, сквери, бульвари, набережні, лісопарки, лугопарки, гідропарки та ін. Š 206 Насадження зелені міські обмеженого користування – насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров’я, пром. підприємств, складських територій та ін. Š 206 Насадження зелені міські спеціального призначення – насадження вздовж вулиць, у санітарно-захисних і охоронних зонах, на територіях ботанічних і зоологічних садів, виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні насадження; насадження розсадників, квітникарських господарств; пришляхові насадження в межах міст та ін. населених пунктів. Š 206 Насадка дощувальна – робочий орган, який не має рухомих частин, призначений для отримання і розподілу штучного дощу по площі поливу. Š 100 Насиченість видова – кількість видів на одиницю площі (об’єму), що є осн. одиницею альфа-різноманіття. Н.в. відображає місткість середовища, оскільки в екстремальних умовах (пустелі, солон-

Наука гірнича – Негентропія

чаки) численність видів падає до мінімуму. Š 247 Насиченість води киснем – відношення фактично установленої концентрації розчиненого у воді кисню до його рівноважної концентрації в даних умовах. Š 100, 46 Наслідки зміни клімату несприятливі – зміни у фіз. середовищі або біоті, що викликаються зміною клімату і дуже негативно впливають на склад, відновну здатність або продуктивність природних і реґулюючих екосистем, або на функціонування соц.-екон. систем, або на здоров’я і добробут людини. Š 236 Наслуд – льодові нашарування на поверхні більш старого льоду, що виникають при замерзанні води, яка вийшла на лід або накопичилася на ньому при відлигах. Š 100 Насос – пристрій (гідравл. машина, апарат або прилад) для напірного переміщення рідини шляхом передачі їй зовнішньої енергії (потенційної і кінетичної). Š 100 Насос флотаційний – відцентровий Н. з необхідними характеристиками для подачі у флотаційну камеру усієї або частини витрати очищуваних стічних вод, очищених стічних вод чи робочої рідини, диспергування газу при обертанні робочого колеса і створення тиску для його розчинення. Н.ф. повинен допускати підсмоктування повітря в усмоктувальний патрубок у кількості 2-3 % витрати рідини без порушення нормальної роботи. Š 20, 68, 107, 134, 243 Нативний [t лат. nativus – уроджений] – не модифікований, такий, що знах. у природному стані і зберіг структуру, властиву йому у живій клітині (напр., н. білок). Š 250 Наука – сфера людської діяльності, функція якої – вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність; одна з форм суспільної свідомості; вкл. як діяльність з отримання нового знання, так і її результат – суму знань, що лежать в основі наукової картини світу; позначення окремих галузей наукового знання. Безпосередні цілі – опис, пояснення та передбачення процесів і явищ дійсності, що становлять предмет її вивчення, на основі законів, 225

які нею відкриваються. Система н. умовно ділиться на природничі, суспільні і техн. Š 250 Наука гірнича – система наукових знань про умови залягання, способи і засоби розвідки, видобутку та збагачення корисних копалин. Š 23 Нафта [гр. naphtha t перс. neft] – горюча корисна копалина, природна суміш, що складається з вуглеводневих сполук метанової, нафтенової та ароматичної груп, які в пластових і стандартних умовах (0.1 МПа при 20°С) перебувають у рідкій фазі. Невуглеводневі сполуки присутні в н. у вигляді сірчистих, азотистих, кисневих, металоорганічних комплексів. Поширеним компонентом є сірка, що міститься в н. як у вигляді різних сполук, так і у вільному стані. У більшості н. в пластових умовах міститься, у тій чи ін. кількості, розчинений газ. За відмінностями складу і фіз. властивостей н. поділяються на низку типів. Їх типізація провадиться за груповим вуглеводневим і фракційним складом, вмістом сірки та ін. невуглеводневих компонентів, асфальтенів і смол. Груповий вуглеводневий склад відображає вміст (у відсотках за масою) трьох осн. груп вуглеводнів – метанових, нафтенових і ароматичних. Суттєве значення має наявність розчинених у н. твердих вуглеводнів – парафінів. За їх кількістю н. поділяються на малопарафінові (до 1.5 %), парафінові (1.51-6 %) і високопарафінові (понад 6 %). Фракційний склад відображає відносний вміст (у відсотках за масою) тих фракцій н., які википають при розгонці до 350°С і масляних фракцій (дистилятів) з температурою кипіння понад 350°С. За вмістом сірки н. поділяються на малосірчисті (до 0.5 %), сірчисті (0.51-2 %) і високосірчисті (понад 2 %), а в разі виявлення вмісту більш ніж 0.5 % сірка в н. має пром. значення. За кількістю смол н. поділяються на малосмолисті (до 5 %), смолисті (5-15 %) і високосмолисті (понад 15 %). Концентрація рідкісних металів (ванадію, хрому, кобальту, нікелю та ін.) у деяких високосмолистих н. може сягати пром. значень. Властивості н. у стандартних умовах суттєво відрізняються від їхніх властивостей у пластових умовах внаслідок впливу роз226

чиненого газу, температури і тиску в надрах. У стандартних умовах осн. параметрами є густина, молекулярна маса, в’язкість, температури застигання і кипіння, в пластових умовах – тиск насичення розчиненим газом, газовміст, об’ємний коеф., коеф. теплового розширення, коеф. стисливості, густина і в’язкість. Š 158 Нафтопродукти – надзвичайно складні, непостійні і різноманітні суміші вуглеводнів та деяких їх похідних, а також індивідуальні хім. сполуки, отримані з нафти та нафтових газів. Використовуються як палива, мастильні матеріали, електроізоляційні середовища, розчинники, нафтохімічна сировина; Š 250, 109 визначення терміну «н.» при аналізі води, прийняте на Міжнародному симпозіумі у Гаадзі (1968), – сума неполярних і малополярних сполук, розчинних у гексані, тобто сума аліфатичних, аліциклічних та ароматичних вуглеводнів. Вміст н. у воді водних об’єктів жорстко нормується. Концентрація н. у стічних водах, що скидаються у міську каналізацію, встановлюється з урахуванням їх вилучення на міських очисних спорудах, ефективність якого становить 80-90 %. У більшості випадків концентрація н. у міських стічних водах становить 5-15 мг/л. Š 71, 72, 252, 102 Нафтопродукти емульговані – Н., які знаходяться у водній товщі у вигляді емульсії (розмір часток > 0.45 нм). Š 100 Нафтопродукти плівкові – Н., які знаходяться на поверхні води водного об’єкта у вигляді тонкого, нерідко мономолекулярного шару. Š 100 Нафтопродукти розчинені – Н., які знаходяться у водній товщі у стані дійсного розчину (визначення розчинених і емульгованих н. зазвичай робиться сумарно). Š 100 Небезпека пожежна у лісі – можливість виникнення і (або) розвитку лісової пожежі. Š 39 Небезпечність пестициду – імовірність виникнення шкідливих для здоров’я і навколишнього середовища ефектів у реальних умовах виробництва або використання пестициду. Š 22 Негентропія – величина, зворотна ентропії; міра віддаленості від стану енерге-

Нейстон – Нітр..., нітри..., нітро... тичної рівноваги, прагнення до нерівномірності. Н. збільшується із зростанням організованості системи. Організми й екосистеми мають значну н. Нейстон [t гр. neustós – плаваючий] – сукупність організмів, які живуть безпосередньо в межах поверхневої плівки води (зверху або знизу від неї) прісних та морських водойм. У складі н.: найпростіші, клопи-водомірки, жуки-вертушки, личинки комарів, деякі молюски тощо. Š 250, 100 Нейтралізація [t лат. neutralis – такий, що не належить ані тому, ані ін.] – усунення кислотних властивостей розчину за доп. лугів, а лужних – за доп. кислот. Š 245 Нейтралізм – форма біотичних взаємовідносин, при якій співіснування двох видів на одній території не чинить на них безпосереднього впливу і не тягне за собою ані позитивних, ані негативних наслідків. Š 253 Нейтрон [англ. neutron t лат. neuter – ані той, ані ін.] – нейтральна (позбавлена електричного заряду) елементарна частка, що входить до складу ядра складних атомів. Маса н. майже дорівнює масі протона. В ядрах н. стабільний, у вільному стані – нестабільний і має час життя ~ 16 хв. Š 245, 250 Некрофаги [t гр. nekros – мертвий + ...фаг] – організми, що живляться мертвими тваринами. Нектон [t гр. ne:ktos – плавання] – організми (від дрібних ракоподібних до китоподібних), здатні пересуватися у воді на значні відстані за доп. м’язових зусиль. Š 100 Нематициди (нематоциди) [від нематоди + ...циди] – засоби знищення шкідливих рослиноїдних круглих червів (нематод). Š 108 Нематоди [t гр. ne:ma (ne:matos) – нитка] – клас тварин типу первиннопорожнинних червів, тіло яких має ниткоподібну або веретеноподібну форму. Деякі види живуть у воді та ґрунті, ін. – паразити рослин і тварин. Š 246 Неоліт [t гр. neos – новий + ...літ] – новий кам’яний вік, заключний період кам’яної доби історії людини (10-3 тис. рр. тому), період переходу від рибальства і

Нітрати – Ноосфера

мисливства до хліборобства, скотарства. Š 131, 246 Непрацездатність – стан об’єкта, при якому значення хоча б одного параметра, що хар. здатність виконувати задані функції, не відповідають вимогам норм.техн. і (або) конструкторської (проектної) документації. Š 183 Нерестовище – місце розмноження (нересту) риб. Š 100 Нестача біогенних елементів – повна відсутність або недостатній вміст у стічних водах біогенних елементів (передусім азоту і фосфору), що призводить до обмеження росту біомаси; вміст біогенних елементів у стічних водах < 5 мг/л азоту N і 1 мг/л фосфору P на кожні 100 мг/л БПКПОВН (СНиП 2.04.03-85). Вміст біогенних елементів коректують введенням у стічні води розчинів різноманітних хім. сполук: сульфату і нітрату амонію, сечовини, аміачної води, амофосу, суперфосфату, ортофосфорної кислоти тощо. Š 19, 75, 71, 72 Нетто [t іт. netto – досл., чистий] – чистий прибуток після вирахування витрат; маса товару без упаковки.  Брутто Š 246 Нетто-продукція фітоценозу – чиста біол. продукція фітоценозу, тобто кількість органічної речовини, що продукується фітоценозом за рахунок фото- і хемосинтезу за відрахуванням речовин, витрачених на дихання і споживання гетеротрофами. Експериментально визначається за величиною макс. (при оптимальному співвідношенні тепла і вологи) швидкості приросту фітомаси. 1 Продуктивність біологічна, Продукція біологічна чиста Š 247 Нівелювання [t нім. nivellieren – вирівнювати] – визначення висот точок земної поверхні відносно деякої вибраної точки; визначення перевищень; стирання індивідуальних відмінностей, вирівнювання. Š 61, 121, 246 Нівелювання геометричне – Н. за доп. геод. приладу з горизонтальної візирною віссю. Š 121 Нівелювання тригонометричне – Н. за доп. геод. приладу з похилою візирною віссю та визначенням віддалі. Š 121 Нітр..., нітри..., нітро... [t гр. nitron – селітра, луг] – перша частина складних 227

слів, що відповідає поняттям «азот», «азотний». Š 246 Нітрати – солі азотної кислоти (н. амонію, лужних та лужноземельних металів наз. селітрами), які широко використовуються у пром. (для виробництва ліків, вибухових речовин) та особливо у сільському господарстві (як добрива). Š 121, 246 Нітрити – азотистокислі солі та ефіри – похідні азотистої кислоти. Використовуються здебільшого у виробництві органічних барвників, у медицині. Š 246 Нітрифікація [t нітри... + ...фікація] – процес окиснення аміаку (амонійних солей) до нітритів і нітратів нітрифікуючими бактеріями ґрунту і водойм. Н. відіграє першорядну роль у кругообігу азоту у біосфері; Š 100, 246 процес біохім. окиснення амонійного азоту спочатку до солей азотистої кислоти (нітритів), а потім до солей азотної кислоти (нітратів). Н. амонійного азоту здійснюється у два етапи автотрофними бактеріями, для яких джерелом вуглецю є СО2. На першому етапі (нітритному) амонійний азот окиснюється до нітритів бактеріями роду Nitrosomonas і Nitrosococcus, а на другому (нітратному) – нітрити окиснюються до нітратів бактеріями роду Nitrobacter і Nitrocystis. ☯ Денітрифікація Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Нітрифікація-денітрифікація двоступенева – технол. схема нітрифікації-денітрифікації, в якій процес біол. очистки та нітрифікації амонійного азоту відбувається в одній споруді з власним вторинним відстійником і системою рециркуляції біомаси, а процес денітрифікації з добавленням органічного субстрату – в ін. споруді, яка також має власний вторинний відстійник і систему рециркуляції біомаси. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Нітрифікація-денітрифікація одномулова одноступенева – технол. схема нітрифікації-денітрифікації, в якій процес окиснення органічних речовин, нітрифікації амонійного азоту та денітрифікації з добавленням органічного субстрату здійснюються в одній споруді зі змінюваними по довжині кисневими умовами одним біоценозом, до складу якого 228

входять гетеротрофні бактерії, що здійснюють окиснення органічних речовин і денітрифікацію, а також автотрофні бактерії, які здійснюють нітрифікацію амонійного азоту. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Нітрифікація-денітрифікація триступенева – технол. схема нітрифікації-денітрифікації, в якій на кожному ступені процесу – аерації, нітрифікації та денітрифікації з добавленням органічного субстрату – є власний біохім. реактор, вторинний відстійник і система рециркуляції біомаси. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Ніша екологічна – місце виду в природі, екосистемі, яке вкл. не тільки просторове положення, але й функціональну роль його в угрупованні. Якщо місцеперебування – це нібито «адреса» організму, то н.е. – це його «фах». Термін введений Дж.Грінелом (1928). Š 130, 108 Номенклатура [t лат. nomenclatura – перелік, список] – сукупність або перелік назв об’єктів, предметів, фактів та ін. лексичних одиниць, що уживаються в якій-небудь діяльності (науці, техніці, виробництві). Š 121 Номер атомний (порядковий) – Z, номер хім. елемента у періодичній системі елементів. Дорівнює кількості протонів в атомному ядрі і визначає хім. та більшість фіз. властивостей атома. Š 250 Номограма [t гр. nomos – закон + ...грама] – особливе креслення, за доп. якого, напр., можна без обчислювань одержувати приблизний розв’язок або наближене значення функції. Š 246 Ноогенез [t гр. noos – розум + ...генез] – наступний (новий) після біогенезу етап еволюції органічного світу, пов’язаний з появою людини, інтелекту, людського суспільства, трудової діяльності людини, яка стає потужною геол. силою, що управляється людським розумом і впливає на біосферу. Š 108 Ноосфера [t гр. noos – розум + ...сфера] – сфера розуму – нова еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана, раціональна людська діяльність стає гол., визначальним фактором проґресивного розвитку на Землі і управління біосфер-

Норма – Норма навантаження полів зрошення зрошувальна ними процесами, етап панування розуму та виключно наукових принципів і методів використання природних ресурсів, що й буде визначати гармонійне співіснування людини і природи. Š 131, 130, 108 Норма [t лат. norma – правило, взірець] – установлена міра, кількість чогось, яка має заст. в різних галузях діяльності; може вимірюватися в абсолютних чи відносних одиницях; Š 121 обов’язковий порядок, якого слід дотримуватися; узаконені правила, що визначають лад, принципи побудови чогось тощо; загальноприйнята засада; Š 108, 246 метрологічні, будівельні, санітарні та ін. обов’язкові вимоги, затверджені відповідним органом, які встановлюють гранично допустимі величини показників стосовно продукції і концентрації речовин, що гарантують якість продукції.  Норматив Š 149 Норма викиду (скиду) – сумарна кількість газоподібних і (або) рідких відходів, що дозволяється підприємству для відведення у навколишнє середовище, при якій кумуляція шкідливих викидів від усіх підприємств даного реґіону не утворить в ньому концентрацій забруднювачів, що перевищують ГДК. Š 121 Норма відстрілу – встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання. Š 214 Норма водовідведення (відведення стічних вод) – установлений об’єм зворотних (стічних) вод за інтервал часу на одного споживача (жителя) або на одиницю продукції, що виробляється. Š 100, 29, 43 Норма водоспоживання – установлена кількість води, яка споживається на одного жителя або на одну умовну одиницю продукції, що характерна для даного виробництва. Š 100, 29 Норма гідрологічних величин – сер. арифметичне значення характеристик гідрол. режиму за багаторічний період такої тривалості, при збільшенні якої отримане сер. значення істотно не змінюється. Як можливий критерій тривалості вказаного багаторічного періоду приймають умову включення у цей період парної кількості багаторічних циклів

Норма навантаження полів зрошення – Нормативи викиду і скиду допустимого

зміни величини, що розглядається. Š 100, 41 Норма екологічна – Н. екол. систем, область рівноваги у просторі базових екол. змінних, найбільш імовірний у просторі і часі стан еко- та геосистем і їх компонентів. Š 247 Норма екологічна ідеальна – природний стан рівноважної або стаціонарної природної системи чи її компонентів за умови повної відсутності впливу людини; стан екол. систем або їх компонентів, який відповідає найбільшому локальному мінімуму потенційної енергії і максимуму біол. різноманіття; стан навколишнього середовища, який повністю відповідає мед.-біол. потребам людини. Š 247 Норма екологічна тимчасова – стан, який відповідає одній з областей локального мінімуму потенційної енергії (область рівноваги) екол. системи або її компонентів, що приймається як прийнятна і (або) досяжна в існуючих соц.екон. умовах. Š 247 Норма забруднень на одного жителя добова – добова маса забруднень, г/добу, які надходять у стічні води в розрахунку на 1 жителя. Коливається в дуже вузьких межах і не залежить від клімату, побутових умов та культури населення. Застосовується при визначенні концентрацій забруднень господарсько-побутових стічних вод. Поняття введене проф. С.Н.Строгановим у 1923. У наш час добова кількість забруднюючих речовин у розрахунку на 1 жителя приймається за СНиП 2.04.03-85 (табл. 25). Š 19, 75 Норма забруднення – гранична концентрація речовини, що надходить або міститься у середовищі, допустима нормативними актами. Š 117, 108 Норма зрошувальна – річний об’єм води, потрібний для зрошення одиниці площі поливної ділянки.  Норма поливна Š 100 Норма навантаження на ландшафт – величина антропогенної дії, що не призводить до порушення соц.-екон. функцій ландшафту. Š 247, 40 Норма навантаження полів зрошення зрошувальна – об’єм води, необхідний для вирощування даної культури за весь

229

вегетаційний період, м3/га. Š 19, 65, 240, 264 Норма навантаження полів зрошення поливна – об’єм води, що подається за один полив, м3/га. Š 19, 65, 240, 264 Норма навантаження полів зрошення середньодобова – об’єм стічних вод, який припадає на 1 га зрошуваної площі полів в середньому за 1 добу протягом певного періоду, м3/га. Зазвичай прийнято вказувати середньодобову норму за рік. Š 19, 65, 240, 264 Норма навантаження полів зрошення удобрювальна – об’єм води, необхідний для культури, що вирощується, виходячи з удобрювальних властивостей стічних вод, м3/га. Š 19, 65, 240, 264 Норма навантаження полів фільтрації – допустима кількість стічних вод, м3/добу, що може бути очищена на 1 га поверхні полів з дотриманням необхідного санітарного ефекту очистки, яка залежить від виду ґрунтів, середньорічної температури повітря, глибини залягання підґрунтових вод, кількості атм. опадів. Š 19, 65, 240, 264 Норма осушення – величина пониження рівня ґрунтових вод на осушеній території, необхідна для норм. розвитку с.-г. культур. Залежить від виду культур, які висіваються на осушених землях, та від властивостей ґрунту. Š 100 Норма поливна – об’єм води, який потрібно подати на одиницю площі нетто поливної ділянки за полив згідно з аґротехн. вимогами.  Норма зрошувальна Š 100 Норма природного зменшення вантажу – природне зменшення маси (об’єму) вантажу внаслідок його усихання. Š 172 Норма санітарно-гігієнічна – показник стану навколишнього середовища, підтримання якого гарантує безпечні чи оптимальні умови життя людини. Š 247 Норма стану – стан системи, який відповідає області її рівноваги (локального мінімуму потенційної енергії) і (або) сталості. У природних системах зазвичай область найбільш імовірних станів. Š 247 Норматив [t лат. normatio – упорядкування] – екон., техн., екол. або ін. показник застосування норм у конкретних 230

умовах чи процесах діяльності.  Норма 1 Нормативи Š 121, 246 Нормативи (природоохоронні) (у галузі охорони навколишнього середовища) – установлені нормативи якості навколишнього середовища і нормативи допустимого впливу на нього, при дотриманні яких забезпечується стале функціонування природних екол. систем і зберігається біол. різноманіття. Вкл. санітарно-гігієнічні, екол., наук.-техн. й ін. н. Санітарно-гігієнічні та екол. н. визначають якість навколишнього середовища по відношенню відповідно до здоров’я людини та стану екосистем, проте не вказують на джерело впливу і не реґулюють його діяльності. Вимоги, що висуваються власне до джерел впливу, відображають науково-технічні н., до яких відносяться н. викидів і скидів шкідливих речовин (ГДВ і ГДС), а також технол., будівельні, містобудівні норми і правила, які містять вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища. В основу встановлення наук.-техн. н. покладений принцип: «за умови дотримання цих н. підприємствами реґіону вміст будь-якої домішки у воді, повітрі і ґрунті має задовольняти вимогам санітарно-гігієнічного нормування». Š 124, 109 Нормативи викиду гранично допустимого забруднюючої речовини стаціонарного джерела – гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атм. повітря від стаціонарного джерела викиду. Š 146 Нормативи викиду допустимого забруднюючої речовини технологічні – гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування. Š 146. Нормативи викиду і скиду допустимого хім. речовин, у т.ч. радіоактивних, ін. речовин та мікроорганізмів – Н., встановлені для суб’єктів госп. й ін. діяльності у відповідності з показниками маси хім. речовин, у т.ч. радіоактивних, ін. речовин та мікроорганізмів, допустимих для надходження у навколишнє середовище від стаціонарних, пересувних і ін. джерел в установленому режимі та з урахуванням технол. нормативів, при дотри-

Нормативи викиду технічні – Нормативи навантаження допустимого манні яких забезпечуються Н. якості навколишнього середовища. Š 124 Нормативи викиду технічні – Н. викиду забруднюючої речовини в атм. повітря, які встановлюються для пересувних та стаціонарних джерел викидів, технол. процесів, обладнання і відображають макс. допустиму масу викиду забруднюючої речовини в атм. повітря у розрахунку на одиницю продукції, потужності, пробігу транспортних або ін. пересувних засобів і ін. показники. Š 123 Нормативи вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела – гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атм. повітря. Š 146. Нормативи водокористування – екон. або техн. показники норм, у відповідності з якими здійснюється водокористування. Š 100 Нормативи впливу гранично допустимого фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел – Н., які встановлюються для кожного стаціонарного джерела акустичного (шумового), вібраційного, електромагнітного, іонізуючого та ін. фіз. і біол. факторів на рівні, за якого фіз. та біол. вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановлених Н. не призведе до перевищення Н. екол. безпеки атм. повітря (за найбільш суворим Н.). Š 146, 123 Нормативи впливу (допустимого) на навколишнє середовище – граничні характеристики джерел впливу на навколишнє середовище, дотримання яких у будь-якому випадку не може призвести до порушення встановлених критеріїв (Н.) якості навколишнього середовища. Н. гранично допустимих викидів і скидів забруднюючих речовин, а також шкідливих мікроорганізмів, що забруднюють атм. повітря, води, ґрунти, встановлюються з урахуванням виробничих потужностей об’єкта, даних про існування мутагенного ефекту та ін. шкідливих наслідків по кожному джерелу забруднення згідно чинних Н. гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному сере-

Нормативи технологічні – Норми складу стічних вод

довищі. Гранично допустимі норми заст. мінеральних добрив, засобів захисту рослин, стимуляторів росту та ін. аґрохімікатів у сільському господарстві встановлюються у дозах, які забезпечують дотримання Н. гранично допустимих залишкових кількостей хім. речовин у продуктах харчування, охорону здоров’я, збереження генофонду. Š 124, 247 Нормативи екологічні – показники (обов’язкові рамки) збереження структури і функцій екосистеми якогось ієрархічного рівня – від елементарного біогеоценозу до біосфери в цілому, а також всіх природних компонентів, що враховуються при госп. діяльності; Š 117, 121 величини антропогенного навантаження, що розраховані на підставі екол. реґламентів і отримали правовий статус. Носять тимчасовий характер, зумовлений рівнем розвитку науки, технології й економіки. 1 Нормативи допустимого впливу, Стандарт екологічний  Нормативи технологічні Š 247 Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря – група Н., дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров’я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атм. повітря. Š 146 Нормативи концентрацій гранично допустимих хім. речовин, у т.ч. радіоактивних, ін. речовин і мікроорганізмів – Н., встановлені у відповідності з показниками гранично допустимого вмісту хім. речовин, у т.ч. радіоактивних, ін. речовин та мікроорганізмів у навколишньому середовищі, недотримання яких може призвести до забруднення навколишнього середовища, деґрадації природних екол. систем. Š 124 Нормативи навантаження допустимого антропогенного на навколишнє середовище – Н., встановлені у відповідності з величиною допустимого сукупного впливу всіх джерел на навколишнє середовище і (або) окремі компоненти природного середовища в межах конкретних територій і (або) акваторій, при дотриманні яких забезпечується стале функціонування природних екол. систем і зберігається біол. різноманіття. Š 124 231

Нормативи технологічні – Н. допустимих викидів і скидів речовин та мікроорганізмів, які встановлюються для стаціонарних, пересувних та ін. джерел, технол. процесів, обладнання і відображають допустиму масу викидів і скидів речовин та мікроорганізмів у навколишнє середовище у розрахунку на одиницю продукції, що випускається.  Нормативи екологічні Š 124 Нормативи утворення забруднюючих речовин граничні – гранична кількість забруднюючих речовин, які утворюються при експлуатації окремих типів технол. та ін. обладнання і відводяться в атм. повітря. Встановлюються з урахуванням сучасних технол. можливостей, проґресивних маловідходних технологій, комплексного використання сировини, удосконаленого газопилоочисного обладнання тощо. Š 161 Нормативи якості атмосферного повітря – критерії якості атм. повітря, які відображають гранично допустимий макс. вміст забруднюючих речовин в атм. повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища. Š 146 Нормативи якості атмосферного повітря екологічні – критерії якості атм. повітря, які відображають гранично допустимий макс. вміст забруднюючих речовин в атм. повітрі, при якому відсутній шкідливий вплив на навколишнє природне середовище. Š 123 Нормативи якості атмосферного повітря санітарно-гігієнічні – критерії якості атм. повітря, які відображають гранично допустимий макс. вміст забруднюючих речовин в атм. повітрі, при якому відсутній шкідливий вплив на здоров’я людини. Š 123 Нормативи якості води екологічні – науково обґрунтовані кількісні значення показників якості води (гідрофіз., гідрохім., гідробіол., бактеріологічних, специф. речовин), котрі відображають природний стан водного об’єкта та цілі водоохоронної діяльності щодо поліпшення або збереження його екол. благополуччя. Š 111 Нормативи якості води рибогосподарські – науково обґрунтовані величини 232

концентрації забруднюючих речовин та показники якості води (заг.-фіз., біол., хім., радіаційні), які не впливають на збереження і відтворення пром. цінних видів риб. Š 202 Нормативи якості води санітарно-гігієнічні – науково обґрунтовані величини концентрації забруднюючих речовин та показники якості води (заг.-фіз., біол., хім., радіаційні), які не впливають прямо чи опосередковано на життя та здоров’я населення. Š 202 Нормативи якості навколишнього середовища – Н., встановлені у відповідності з фіз., хім., біол. та ін. показниками для оцінки стану навколишнього середовища, при дотриманні яких забезпечується сприятливе навколишнє середовище. Š 124 Норми водоспоживання і водовідведення групові – середньозважені норми споживання і відведення води, встановлені для об’єднання (по підприємствах, що входять до його складу) або галузі (по відомчих об’єднаннях і організаціях). Призначені для складання схем комплексного використання водних ресурсів району. Š 100 Норми водоспоживання і водовідведення індивідуальні – норми, запроваджені для конкретного підприємства або його складової частини. Запроваджуються для планування і організації поточного контролю за водоспоживанням і водовідведенням, проектування систем водопостачання і каналізації. Š 100 Норми охорони вод – установлені значення показників, дотримання яких забезпечує екол. благополуччя водних об’єктів і необхідні умови для охорони здоров’я населення та водокористування. Š 100, 29 Норми санітарні (державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи) – обов’язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини. Š 155 Норми складу стічних вод – перелік речовин, які містяться у стічних водах, та

Норми якості води – Обводнення їх концентрації, установлені норм.-техн. документацією. Š 100, 29 Норми якості води – сукупність встановлених допустимих значень показників складу і властивостей води водних об’єктів, в межах яких надійно відвертається шкода здоров’ю населення, забезпечуються н.у. водокористування і екол. благополуччя водного об’єкта. Н.я.в. в поверхневих та морських водних об’єктах встановлюються для госп.-питного, комунально-побутового і рибогосп. видів водокористування. Š 67, 29, 46 Нормування впливу на навколишнє середовище – розробка і введення в дію нормативів впливу на навколишнє середовище. 1 Нормування екологічне Š 247 Нормування екологічне – наукова, правова, адм. й ін. діяльність, спрямована на встановлення гранично допустимих норм впливу (екол. реґламентів, нормативів) на навколишнє середовище, при дотриманні яких не відбувається деґрадації екосистем, гарантується збереження біол. різноманіття та екол. безпека населення. У вузькому значенні, н.е. – діяльність, в результаті якої відбувається обґрунт. екол. норм (у т.ч. нормативів).  Нормування санітарно-гігієнічне Š 247 Нормування санітарно-гігієнічне – розробка нормативів антропогенного впливу на оточуюче людину природне середовище і норм якості навколишнього середовища на основі санітарно-гігієнічного підходу (тобто дотримання санітарно-гігієнічних норм, розрахованих на людину, безпосередній захист людини від шкідливого впливу забруднюючих речовин). Н.с.-г. ґрунт. на системі санітарногігієнічних норм гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в окремих компонентах навколишнього природного середовища, тобто на допустимих рівнях впливу забруднюючих речовин на здоров’я людини (на залежностях типу «доза-ефект»).  Нормування екологічне Š 247, 108 Нормування якості середовища (води, повітря, ґрунтів...) – встановлення гранично допустимих нормативів впливу, які гарантують екол. безпеку населення і збереження генофонду та забезпечують

Обговорення громадські – Об’єкт водний з нормованою якістю води (ВНЯ)

раціональне використання і відновлення природних ресурсів в умовах сталого розвитку госп. діяльності. Передбачає накладання граничних умов (нормативів) як на сам вплив, так і на фактори середовища, що відображають і впливи, і відгуки екосистем. Нормативи визначаються в залежності від дії на організм людини (санітарно-гігієнічні нормативи), за реакцією найбільш чутливого до змін середовища виду організмів – організму-індикатора (екол. нормативи), проте можуть встановлюватися й ін. – технол., екон. доцільні нормативи тощо. Š 121, 130, 109, 108 Нуклеотиди [t лат. nucleus – ядро] – фосфорні ефіри нуклеозидів, структурна складова частина нуклеїнових кислот та ін. біол. активних сполук. Š 131, 246 Нуклід [t лат. nucleus – ядро] – термін для позначення будь-яких ядер, що відрізняються або різною кількістю нуклонів, або при однаковій їх кількості різним співвідношенням між кількістю протонів та нейтронів; Š 250 вид атомів одного елемента з певною кількістю протонів і нейтронів у ядрі. 1 Радіонукліди Š 108 Нуклон – спільна назва протона та нейтрона, які є складовими атомних ядер. Š 250 Нуль графіка гідрологічного поста [t лат. nullus – ніякий] – умовний горизонтальний майданчик, до якого приводяться відліки рівня води водотоків і водойм на гідрол. постах. Š 100

О Ты, конечно, пpоживешь без родника... А для леса он - как жилка у виска. Р.Рождєственський Обвалення – порушення цілісності гірничого масиву, що супроводжується вивалом його частини у гірничу виробку. Š 23 Обвалування – обгородження місцевості земляними дамбами з метою захисту від затоплення поверхневими водами. Š 100, 42 Обводнення – сукупність гідротехн. заходів по забезпеченню водою безводних і маловодних районів для культурно-по233

бутових і госп. цілей. Особливо важливе госп. значення має о. пасовищ. Š 100, 42 Обговорення громадські (Ε слухання громадські) – комплекс заходів, що здійснюються в рамках оцінки впливу у відповідності з нормативними документами, спрямованих на інформування громадськості про намічувану госп. й ін. діяльність та її можливий вплив на навколишнє середовище з метою виявлення суспільних пріоритетів і їх урахування в процесі оцінки впливу. Š 125 Обдернування – укріплення берегових укосів (схилів) русел водотоків або укосів дамб за доп. дерну. Š 100 Об’єкт [t objectus – предмет] – зовнішній світ, що існує поза нами, незалежно від нашої свідомості і є предметом пізнання, практичної дії суб’єкта; явище, предмет, ситуація, на які спрямована або з якими пов’язана певна діяльність, напр., о. дослідження; підприємство, установа, а також усе те, що є місцем якоїсь діяльності. Š 121, 246 Об’єкт автоматизації – сукупність функцій людини чи людино-машинного комплексу, що підлягають автоматизації. Š 121 Об’єкт антропогенний – О., що створений людиною для забезпечення її соц. потреб і не має властивостей, притаманних природним О. Š 124 Об’єкт відтворення (водного живого ресурсу) – вид водного живого ресурсу, який відтворюється. Š 165 Об’єкт водний – сформоване природою або створене штучно зосередження природних вод на поверхні суші у формах її рельєфу або у надрах (гірських породах), яке має характерні форми поширення (границі, об’єм) та риси гідрол. режиму і належить до природних ланок кругообігу води. До о.в. відносяться річки ї водосховища на них, струмки, канали, озера, ставки, болота, ін. поверхневі води, водоносні горизонти, льодовики, сніговики, внутрішні моря тощо; зосередження природних вод на поверхні суші, яке внесене до кадастру: річка, озеро, болото, водосховище, ставок, внутрішнє море. До о.в. не належать водогосп. споруди та споруди для накопичення і транспортування зворотних вод.

234

Š 17, 61, 247, 18, 121, 159, 111, 100, 41, 108 Об’єкт водний брудний – за класифікацією С.М.Драчева (1984), В.О., природні властивості води в якому дуже змінені, використання для цілей питного водопостачання виключене, стає неможливим і заст. його для побутових потреб населення. В літній час запахи і зовнішній вигляд такого В.О. справляють неприємне враження. Š 108, 54 Об’єкт водний відокремлений (Ε водойма замкнена) – невелика за площею і непроточна штучна водойма, що не має гідравл. зв’язку з ін. поверхневими В.О. Š 18 Об’єкт водний дуже брудний – за класифікацією С.М.Драчева (1984), В.О., який повністю втратив природний вигляд і перетворився на стічну канаву. У цю групу входять струмки, річки з малими витратами води, озера і ставки, що використовуються як відстійники для стічних вод, струмки та малі річки, що протікають територією міст. Š 108, 54 Об’єкт водний дуже чистий – за класифікацією С.М.Драчева (1984), В.О., який знах. у природному стані, практично не зміненому діяльністю людини. Š 108, 54 Об’єкт водний з ненормованою якістю води – В.О., для яких не встановлені види водокористування та норми якості води. До них можуть належати: – водотоки довжиною < 10 км і водойми з площею акваторії < 1 га; – тимчасові водотоки і водойми або їх ділянки; – В.О., що передані у відокремлене водокористування, а також штучні водотоки і водойми (крім руслових водосховищ комплексного використання), для яких можуть встановлюватися спец. (технол. та ін.) норми якості води; – малі річки і водойми або їх ділянки з превалюванням у їх водному балансі за меженний період зворотних вод і високим рівнем забрудненості води та водних відкладів. Š 108 Об’єкт водний з нормованою якістю води (ВНЯ) – В.О., для яких установлені види водокористування та норми якості води, або встановлені окремі показники складу та властивостей води, як для ВСНЯ. ВНЯ, залежно від встановлених

Об’єкт водний забруднений – Об’єкт водний чистий для них видів водокористування, можуть належати до госп.-питного, комунальнопобутового або рибогосп. (вищої, першої і другої категорій) водокористування1. Š 67, 108 Об’єкт водний забруднений – за класифікацією С.М.Драчева (1984), В.О., природні властивості якого значно змінені скиданням зворотних вод, що помітно відбивається на хім. складі, вмісті сапрофітної мікрофлори і кисневому режимі. При утворенні льодового покриву на забрудненій ділянці річки можуть утворюватися анаеробні умови. Застосовуючи складні способи очищення, поверхневі води цього типу використовують у Зах. Європі та США для госп.-питного водопостачання. Š 108, 54 Об’єкт водний загальнодержавного значення – питні та техн. води, які є джерелом централізованого водопостачання. Š 159 Об’єкт водний із спеціально встановленими нормами якості води (ВСНЯ) – В.О. прикордонних, лікувальних і заповідних зон, болота, а також водні об’єкти з наявністю специф. особливостей природного складу і властивостей води, напр., підвищеного природного вмісту завислих речовин, мінеральних солей, заліза, алюмінію, міді, фтору та ін. Для таких водних об’єктів встановлюються окремі показники складу і властивостей води, додатково або замість звичайних нормованих показників якості і властивостей води. Š 67 Об’єкт водний місцевого значення – питні та техн. води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Š 159 Об’єкт водний підконтрольний – зосередження природних вод на поверхні суші, яке внесене до кадастру, має характерні форми поширення і риси гідрол. режиму та належить до природних ланок кругообігу води: поверхневі води суші – річка, озеро, болото, водосховище, ста1

Для порівняння, у класифікації поверхневих вод, прийнятій у США, виділено 4 класи водних об’єктів: A – придатні для питного водопостачання; B – придатні для рекреаційних цілей та рибного господарства; C – придатні для промислового водопостачання і D – придатні для зрошення с.-г. культур [14].

Об’єкт водогосподарський – Об’єкт рекультивації при підземній розробці

вок; внутрішнє море. Зосередження вод, що належать до госп. ланки кругообігу води, можуть не належати до о.в.п. До таких зосереджень вод відносяться водогосп. споруди: накопичувачі води для водопостачання, споруди для транспортування води, водні об’єкти виробничого призначення (меліоративні системи, водойми-охолоджувачі, рибогосп. ставки), споруди для накопичування та транспортування зворотних вод. Не є о.в.п. також частина природного ландшафту, яка використовується для накопичування зворотних вод чи їх транспортування до водного об’єкта або місця обробки чи використання, напр., замкнені пониззя рельєфу, тальвеґи і т.ін. Š 67 Об’єкт водний помірно забруднений – за класифікацією С.М.Драчева (1984), В.О., в якому поряд із збільшенням несприятливих біол. показників забруднення відмічається зростання вмісту амонійного азоту, незначне підвищення концентрації хлор-іону, окисності і БПК. До о.в.п.з. відносяться в багатьох випадках невеликі за розмірами річки і ставки у населеній місцевості, що забруднюються за рахунок поверхневого стоку та побутового використання. Š 108, 54 Об’єкт водний рибогосподарський – В.О. (його частина), що використовується або може використовуватися для рибогосп. потреб. До о.в.р. належать: – моря із затоками, лиманами та естуаріями; – ріки з їхніми придатковими системами (озера, бухти, затоки, канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або тимчасовий зв’язок з рікою, плавнями або тимчасовими В.О., а також всі притоки в межах розповсюдження макс. паводків ріки); – техн. водойми, що використовуються (можуть використовуватися) для розведення, вирощування та вилову водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їхніх запасів. Š 17, 166, 164, 204, 203 Об’єкт водний чистий – за класифікацією С.М.Драчева (1984), В.О., досить придатний для питного водокористування, який зберігає природний характер, хоча і має сліди впливу побутової та виробничої діяльності людини. Ознакою 235

цього, зазвичай, є деяке підвищення вмісту сапрофітної мікрофлори. Забруднення В.О. за хім. показниками майже не помітне. Š 108, 54 Об’єкт водогосподарський – споруда, пов’язана з використанням, відновленням і охороною водних об’єктів та їхніх водних ресурсів. Š 18 Об’єкт гірничий – окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи ін. підприємства і використовується для видобутку корисних копалин та ін. цілей, а також будівлі (споруди), які технол. пов’язані з ними. Š 23 Об’єкт земельної власності – земельна ділянка (земельна частка), права та зобов’язання, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням землею. Š 174 Об’єкт інформаційний – одиниця оброблюваної сукупності даних, яка хар. встановленою єдністю елементів даних та їх значень. Š 121 Об’єкт оброблення відходів – О., що використовується для оброблення відходів. Š 189 Об’єкт підвищеної небезпеки – О., на якому є реальна загроза виникнення аварії та (або) надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; Š 209 О., на якому виготовляють, переробляють, завантажують чи розвантажують, використовують, транспортують, розміщують чи складують постійно або тимчасово радіоактивні, пожежо-, вибухо-, хімічнонебезпечні речовини та біол. препарати, а також гідротехн., транспортна споруда, транспортний засіб чи ін. О., що створює реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Š 76, 108 Об’єкт потенційно небезпечний – будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини; Š 186 О., на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються радіоактивні, пожежо-, вибухо-, хімічнонебезпечні речовини та біол. препарати, а також гідротехн. і транспортні споруди, транспортні засоби та ін. О., що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Š 180, 225

236

Об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами – споруда, приміщення або обладнання, призначені для збирання, оперування, обробки, в т.ч. попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами. Š 222, 144 Об’єкт природний – природна екол. система, природний ландшафт та їх складові елементи, що зберегли свої природні властивості. Š 124 Об’єкт природний, що охороняється – О. з режимом природокористування, який забезпечує збереження особливо цінних природних комплексів, що мають значне наукове, культурно-пізнавальне, історичне чи естетичне значення. Š 39 Об’єкт природно-антропогенний – природний О., змінений в результаті госп. та ін. діяльності, і (або) О., створений людиною, що має властивості природного О., а також має рекреаційне і захисне значення. Š 124 Об’єкт промислу – водний живий ресурс (організм) певного виду та біол. стану, стосовно до якого дозволено здійснювати промисел. Š 166, 204, 203 Об’єкт радіаційно небезпечний – будьякі речовини, пристрої та споруди, що містять чи можуть містити ядерні матеріали або джерела іонізуючого випромінювання (транспортні засоби, вантажі тощо). Š 168 Об’єкт рекреаційний – природний О. обмеженої площі, що використовується для відпочинку людей (ставок, озеро, лісова галявина тощо). Š 131 Об’єкт рекультивації земель – порушена земельна ділянка, що підлягає рекультивації. Š 35 Об’єкт рекультивації при відкритій розробці – відпрацьована земельна ділянка, порушена відкритим видобутком корисних копалин. До о.р.п.в.р. відносяться кар’єрні виїмки (вкл. внутрішні відвали) та зовнішні відвали. Š 35 Об’єкт рекультивації при підземній розробці – земельна ділянка, порушена в результаті видобутку корисних копалин підземним способом. До о.р.п.п.р. відно-

Об’єкт спостереження – Об’єм водосховища мертвий сяться шахтні відвали, провали, мульди осідання і прогини земної поверхні. Š 35 Об’єкт спостереження – елементарна структурна одиниця системи спостереження (контролю) стану компонентів навколишнього природного середовища: місця проведення реґламентних робіт, що розташовані на контрольованій території і утворюють, у заг. випадку, мережу о.с. О.с. можуть бути точковими, лінійними та площинними. Š 121 Об’єкт спостереження лінійний – координатно визначені на місцевості траси (маршрути), по яких здійснюються натурні спостереження (вимірювання) і (або) відбір проб (створи на водних об’єктах, ділянки автомаґістралей, маршрути геохім. зйомок тощо). Š 121 Об’єкт спостереження площинний – координатно та планіметрично визначені ділянки місцевості, призначені для вивчення просторових явищ або тіл (напр., майданчик для взяття складених проб, проекція зсуву, обліковий майданчик деревостою тощо). Š 121 Об’єкт спостереження точковий – координатно визначені місця для натурних вимірювань (напр., репери, водомірні рейки, пробні дерева та ін.) або взяття для лабораторного аналізу проб (напр., пристрої викидів і скидів, свердловини, колодязі, шурфи тощо). Š 121 Об’єкт тендера – конкретний О., на якому передбачається проведення робіт, визначених умовами тендера. Š 224 Об’єкт топографічний – О. місцевості, який відображається на топографічній карті за доп. умовних позначень. Š 49 Об’єкт утворення відходів – юр. особа, що є виробником відходів. Š 189 Об’єкт утилізації відходів – О., що використовується для утилізації відходів. Š 189 Об’єкт ядерний – розміщений у контрольованій або захищеній зоні комплекс споруд, в яких розміщена ядерна установка, а також пристрої, обладнання, техн. системи, що не входять до складу ядерної установки, але безпосередньо забезпечують її функціонування, у т.ч. в умовах аварії. Š 207 Об’єкти гірничодобувні та переробні уранові (уранові) – сукупність осн. пром. виробництв та допоміжних О., які

Об’єм водосховища неспорожнюваний – Облік чисельності

забезпечують технол. цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар’єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства. Š 143 Об’єкти моніторингу – об’єкти навколишнього природного середовища (природні об’єкти) та джерела впливу на них. Слід зазначити, що при оцінці та аналізі функціонування складних природних систем поділ на об’єкти впливу та джерела впливу є досить умовним і визначається конкретною задачею досліджень. Крім того, за певних умов, через існування зворотних зв’язків об’єкт впливу може перетворюватися на джерело впливу і – навпаки. Š 108 Об’єкти поводження з відходами – місця чи О., що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів. Š 145 Об’єкти рослинного світу – дикорослі та ін. несільськогосп. призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. Š 228 Об’єм басейну гідроакумулюючої електростанції робочий – частина повного об’єму басейну гідроакумулюючої електростанції, в якому м.б. накопичена макс. кількість води, що перекачується в одному напрямі протягом робочого циклу гідроакумулюючої електростанції. Š 100 Об’єм води реґулюючий – об’єм води в реґулюючому резервуарі, який вирівнює різницю між припливом і використанням води за добу макс. водокористування. Š 100 Об’єм водосховища корисний – частина повного об’єму водосховища, що використовується для реґулювання стоку, яка міститься між норм. підпірним рівнем і рівнем мертвого об’єму. Š 100. Об’єм водосховища мертвий – частина об’єму водосховища, замкнена між рівнем мертвого об’єму і ложем водосховища, яка в н.у. роботи не використовується для реґулювання стоку. Š 100

237

Об’єм водосховища неспорожнюваний – частина мертвого об’єму водосховища, розташована нижче позначки глибинних отворів, яка не м.б. спорожнена самопливом. Š 100 Об’єм водосховища повний – об’єм, який міститься між норм. підпірним рівнем води у водосховищі і ложем водосховища. Š 100 Об’єм водосховища протипаводковий – частина повного об’єму водосховища, що використовується для реґулювання паводкових витрат. Š 100. Об’єм водосховища реґульований – об’єм водосховища, в якому можливе реґулювання рівня води за доп. гідромех. і гідросилового устаткування водозливних, водопропускних і водозабірних споруд. Š 100 Об’єм стоку – об’єм води, який стікає з водозбірного басейну за певний проміжок часу. Š 100, 41 Об’єм хвилі витрат у створі водотоку – кількість води, яка протікає через даний створ водотоку з початку до кінця проходження хвилі витрат. Š 100 Обладнання гідротехнічних споруд – сукупність конструкцій та механізмів для управління потоками води, скиду сміття та льоду, запобігання потраплянню риби у водоприймач. Š 42 Область – частина країни, державної території; адм.-тер. одиниця; район, у якому поширені певні явища; ареал, сфера. Š 122 Область безстічна – О. внутріматерикового стоку, позбавлена зв’язку через річкові системи з океаном. Зазвичай розташована в аридних зонах, а також на територіях з пласким рельєфом. Більша частина води гідрографічної мережі видаляється внутрішнім дренажем. Має здатність до акумуляції забруднюючих речовин. Прикладом о.б. у тропічній зоні служать басейни Ніґеру та Оріноко. Š 247, 108 Область біогеографічна – крупний за площею флористично-фауністичний підрозділ земної кулі, що виділяється гол.ч. за спільністю історико-еволюційного розвитку фауни і флори. Як пр., всередині О. флора і фауна хар. високим ступенем однорідності. При переході від однієї О. до ін. спостерігаються різкі зру238

шення у таксономічному складі на рівні родів і родин. Š 247 Область внутрішнього стоку – частина суходолу, де річки несуть воду не в океан, а в ізольовані внутрішні моря та озера, напр., Каспій, Арал тощо. Š 108 Область периферійного стоку – частина суходолу, з якої вода виноситься у моря та океан. Š 108 Область предметна – сукупність відомостей про об’єкти якоїсь сфери, системи, процесу діяльності (предмети, місця, люди, події, поняття тощо). Š 121 Область ріки гирлова – перехідна зона від ріки до моря, для якої характерна взаємодія і змішування вод ріки і моря та дельтоутворення. Š 52 Обліґатний [лат. obligatus] – обов’язковий, неодмінний. Š 245 Облік використання води первинний – вимірювання, обробка і реєстрація за установленими формами кількісних і якісних характеристик забору і скиду води. Š 100 Облік відходів державний – єдина державна система збирання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання відомостей про відходи під час їх утворення та здійснення операцій поводження з ними. Š 187 Облік відходів первинний – реєстрація у формах первинних облікових документів (картки, журнали, анкети) відомостей про відходи під час їх утворення на підприємстві та здійснення операцій поводження з ними. Š 187 Облік вод державний – визначенні кількості та якості водних ресурсів, що складають єдиний державний фонд, і збір даних про використання вод для потреб господарства. Š 108 Облік природних ресурсів – перетворення даних про компоненти навколишнього середовища та природні процеси, а також ресурси у форму, порівнянну з даними про економіку. Введення екол. даних у стандартний набір екон. розрахунків та показників (напр., валовий нац. продукт), який використовується у розробці політики держави. Š 273 Облік чисельності – виявлення абсолютної кількості особин, що припадає на одиницю площі, або судження про щільність їх населення на основі стандартизо-

Обмеження екологічне – Обстеження аґрохімічне ваних методик (за уловистістю знарядь лову, ступенем пошкодження рослинності фітофагами тощо). Š 247 Обмеження екологічне – ландшафтноекол., біол. або фіз.-хім. «заборона», зумовлена фактичним чи передбачуваним несприятливим впливом госп. заходу на середовище життя, природно-ресурсний потенціал місцевості чи технол. процеси у суміжних галузях господарства. Š 121 Обмілина – ділянка дна водойми чи водотоку, що хар. меншими глибинами у порівнянні із суміжними ділянками. Š 61 Обмін даними у системі оброблення інформації – обмін даними і документами між різними користувачами за стандартними правилами. Š 121 Обмін повідомленнями електронний – формування, пересилання, зберігання та пошук тексту, графічних чи звукових даних електронними засобами. Š 121 Оболонка географічна (ландшафтна) Землі – сфера взаємопроникнення і взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери та біосфери. Хар. складною просторовою диференціацією. Вертикальна потужність о.г. – десятки км. Цілісність о.г. визначається безперервним енергота масообміном між сушею, атмосферою, Світовим океаном і організмами. Природні процеси в о.г. відбуваються за рахунок променистої енергії Сонця і внутрішньої енергії Землі. Š 250 Обприскування дрібнокрапельне – обприскування рослин пестицидом, при якому 80 % рідини розбризкується у вигляді крапель розміром від 0.05 до 0.15 мм. Š 47 Обприскування крупнокрапельне – обприскування рослин пестицидом, при якому не менше 80 % рідини розбризкується у вигляді крапель розміром ≥ 0.15 мм. Š 47 Обприскування ультрамалооб’ємне (УМО) – нанесення розчину пестицидів без розбавлення у тонкодисперсному стані на оброблювану поверхню до 5 л/га. Š 47 Обробка авіаційна – авіаційне заст. пестицидів і аґрохімікатів на ділянках с.-г., лісових та ін. угідь. Š 47 Обробка осаду стічних вод термічна – обробка осаду стічних вод при високих

Обсяги утворення відходів нормативно допустимі – Ознака консервативна

температурах для його знезаражування та зневоднювання. Š 100, 43 Обробка (переробка) відходів – здійснення будь-яких технол. операцій, пов’язаних із зміною фіз., хім. чи біол. властивостей відходів, з метою підготовки їх до екол. безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Š 145 Обробка осаду теплова – метод кондиціонування, який полягає у нагріванні осаду до 170-200°С та витримуванні його при цій температурі протягом 0.5-2 год у закритих ємностях типу автоклавів, внаслідок чого до 40 % сухої речовини осаду переходить у розчинений чи газоподібний стан, осад стає стерильним і набуває хороших водовіддаючих властивостей, швидко ущільнюється до вологості 92-94 %, а далі легко зневоднюється до вологості 65-70 % на вакуум-фільтрах чи фільтр-пресах. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Обробка радіоактивних відходів – операції, призначені для забезпечення безпеки або економії коштів шляхом зміни характеристик радіоактивних відходів. Š 222 Обробка радіоактивних відходів попередня – дезактивація, збирання, сортування радіоактивних відходів. Š 222 Обробка стічних вод – дія на стічні води з метою забезпечення їх необхідних властивостей і складу.  Очистка стічних вод Š 100, 29 Обслуговування гідрометеорологічне – надання користувачам за плату на договірних засадах гідрометеорологічної та ін. інформації. Š 148 Обстановка екологічна – фіз.-геогр. та біогеохім. умови існування екосистем у визначених межах і періодах спостережень. Š 121 Обстеження – контроль за виконанням мережею, спорудою або їх конструктивним елементом властивих їм функцій шляхом візуального огляду й інструментальних вимірювань та лабораторних визначень. Š 175 Обстеження аґрохімічне – обов’язкове суцільне обстеження с.-г. угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забрудненням ґрунтів. Š 220

239

Обсяги утворення відходів нормативно допустимі – макс. обсяг відходів, що може утворитися в результаті технол. процесу за умови дотримання встановленого технол. реґламенту. Š 195 Огляд протиповеневий – огляд водотоків і прилеглої території, а також споруд на водотоках та на затоплюваних прибережних землях з метою запобігання або усунення дефектів чи порушень їх справної роботи, які можуть викликати або підвищити небезпеку повені. Š 100 Оголовок контрфорсу масивний – консольний виступ контрфорсу, що утворює напірне масивне перекриття. Š 100 Оголовок на випуску стічних вод – споруда на випуску стічних вод, що захищає його від руйнування. Š 100 Оголошення про тендер – вміщене в засобах масової інформації оголошення замовника тендера із запрошенням претендентів взяти в ньому участь. Š 224 Одержувач небезпечного вантажу – зазначена у перевізних документах юр. (резидент і нерезидент) або фіз. особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника. Š 219 Одиниця вимірювань – фіз. величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Š 213 Одиниця токсичності гострої летальної – кратність розбавлення води, при якій гине 50 % і більше особин тестоб’єкта. Š 109 Одиниця токсичності хронічної – найбільше значення мін. кратності розбавлення води, в якій хронічна токсичність не виявляється. Š 109 Ожеледь – шар щільного льоду, що утворюється на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману, зазвичай при температурі повітря дещо нижче 0°С. Š 250 Озеленення – культивування на незайманих ділянках території населених місць дикорослих або окультурених рослин для поліпшення якості середовища. Š 130 Озеро – замкнена природна водойма у вигляді заглибини на поверхні суші, заповненої прісними чи солоними водами. 240

Уповільнений водообмін зумовлює осн. риси режиму о.: вертикальну і горизонтальну неоднорідність та циркуляцію води, нагромадження (акумуляцію) в улоговині твердого матеріалу, специф. характер біоценозів і, нарешті, сам процес еволюції та відмирання водойми. В о., як і в морях, розрізняють планктон, нектон і бентос. О. нерідко заселені видами-ендеміками, інколи в них зберігаються численні релікти. Забруднення о. призводить до їх евтрофікації. Š 17, 100, 237, 41, 108 Озеро безстічне (гирлове) – О., що приймає одну або й кілька приток, проте витоку з нього немає (напр., Каспій, Арал). Š 108 Озеро глухе (замкнене) – О., що не має ані постійних приток, ані витоків і живиться перев. дощовими, сніговими або підземними водами (невеликі О. у тундровій, лісовій та степовій зонах, у кратерах вулканів тощо). Š 108 Озеро добре проточне – О., що приймає кілька річок, а постійно витікає з нього одна (вода в таких О. прісна, чиста і безперервно оновлюється; подібні О. поширені в зонах надмірного атм. зволоження, напр., Байкал). Š 108 Озеро карстове – особлива група О., які живляться не стільки поверхневими водами приток, скільки потужними потоками жильних водоносних горизонтів. Š 108 Озеро малопроточне – О., що приймає кілька приток, але стік з нього відбувається періодично (такі О. найчастіше зосереджуються в межах зони недостатнього атм. зволоження). Š 108 Ознайомлення – отримання початкових відомостей про щось. Š 121 Ознака (поділу) – атрибут, що використовується для аналізу предмета та його поділу на класи. Š 121 Ознака класифікаційна надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – техн. або ін. характеристика аварійної ситуації (аварії або катастрофи), що дає змогу віднести її до надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Š 209, 225 Ознака консервативна – О., що повільно змінюється в ході еволюції. Š 247

Ознака шкідливості загальносанітарна – Океан Ознака шкідливості загальносанітарна – О., що визначає вплив речовини на процеси самоочищення вод за рахунок біохім. і хім. реакцій за участю природної мікрофлори. Š 247, 109 Ознака шкідливості лімітуюча (ЛОШ) – О., яка приймається за найменшою з нешкідливих концентрацій речовини у воді з числа О. шкідливості, що розглядаються. Š 247, 100, 29, 109 Ознака шкідливості органолептична – О., що хар. здатність речовини змінювати органолептичні властивості води. Š 247, 109 Ознака шкідливості рибогосподарська – О., що визначає погіршення якості пром. риб. Š 109 Ознака шкідливості санітарно-токсикологічна – О., що хар. шкідливу (токсичну) дію речовини на організм людини. Š 247, 109 Ознака шкідливості токсикологічна – О., що показує токсичність речовини для живих організмів, які населяють водний об’єкт. Š 109 Ознаки шкідливості забруднення ґрунту – О., що відображають імовірність міґрації забруднюючих речовин з ґрунту в атм. повітря (міґраційно-повітряна), у воду (міґраційно-водна), рослини (транслокаційна), а також ступінь впливу на ґрунтові мікроорганізми (заг.-сан. о.ш.з.ґ.). У процесі спец. експериментів визначають лімітуючу о.ш.з.ґ., і найменшу масову частку забруднюючої речовини, що їй відповідає, приймають як ГДК цієї речовини в цілому для ґрунту. Š 247 Озон [t гр. ózo:n – пахучий] – О3, алотропна модифікація кисню, газ блакитного кольору з різким запахом, сильний окисник, має значну хім. реактивність і токсичність. При значних концентраціях розкладається з вибухом. Утворюється з О2 при електричному розряді (напр., під час грози) та під дією ультрафіолетового випромінювання (напр., у стратосфері під дією сонячної радіації). Осн. маса о. в атмосфері розташована у вигляді шару – озоносфери – на висоті від 10 до 50 км з максимумом концентрації на висоті 20-25 км. Цей шар захищає живі організми на Землі від згубного впливу короткохвильової ультрафіолетової радіації Сонця. О. використовують для

Окиснення – Окситенки

знезаражування води і повітря. Š 24, 250, 237 Озонатор – апарат для знезаражування води і збагачення повітря озоном; Š 250 установка для отримання озону шляхом розщеплення молекулярного кисню повітря на атоми під дією тихого електричного розряду. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Озоносфера (Ε екран озоновий) – шар атмосфери в межах стратосфери, що лежить на висоті 7-8 км на полюсах, 1718 км на екваторі і до 50 км (з найбільшою щільністю озону на висоті 20-22 км) над поверхнею планети і відрізняється підвищеною концентрацією молекул озону (в 10 разів вищою, ніж біля поверхні Землі), які поглинають ультрафіолетове випромінювання, згубне для організмів. Вважається, що глобальне забруднення атмосфери деякими речовинами і фіз. аґентами може порушувати щільність озонового екрану; 1 «Діра» озонова Š 237 син. стратосфери. Озонування вод – додавання озону до води з метою її знезаражування (дезінфекції), окиснення органічних речовин або усунення неприємного присмаку чи запаху. Š 100 ...оїд [t гр. eidos – вигляд] – частина складних слів, що вказує на схожість з чимось або походження від чогось. Š 246 Ойкумена (Ε ейкумена) – частина земної поверхні, що заселена і використовується людьми. Розрізняють повну о. – густо заселену і постійно інтенсивно використовувану частину суші та убейкумену, або напівейкумену, – тимчасово заселені і використовувані райони. Š 237 Океан (Світовий) [гр. O:keanós – безмежне море] – безперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови і відрізняється спільністю сольового складу. О. ділиться материками на 4 частини: Тихий (або Великий), Атлантичний, Індійський та Півн. Льодовитий (до 30-х рр. ХХ ст. окремо виділяли ще й п’ятий – Півд). За геоморфологічними та геол. особливостями в о. виділяють: підводну околицю материків (шельф, материковий схил та материкове підніжжя), перехідні зони від о. до материка, зокрема системи острівних дуг; ложе о. та се241

рединно-океанічні хребти. Š 245, 250, 108 Океанаріум (океанарій) – спеціалізований зоопарк – басейн з морською водою для утримування, демонстрації, а інколи й показу дресированих морських тварин (китів, дельфінів, морських слонів тощо). М.б. влаштований у вигляді герметичного заскленого підводного приміщення, звідки відвідувачі бачать підводний світ. Š 250, 237 Окиснення (окислення1) – підвищення ступеня окиснення атома, що входить до складу реаґуючої речовини, зумовлене втратою електронів. Š 250 Окиснення біохімічне – процес бактеріального розкладання й окиснення органічних речовин до діоксиду вуглецю, амонійного, нітритного, нітратного, фосфатного, сульфатного іонів, кремнієвої кислоти, вільного азоту та ін. кінцевих продуктів. Š 100 Окиснення біохімічне забруднень стічних вод – безперервний ланцюжок внутріклітинних біохім. реакцій, які закінчуються окисненням органічної речовини з виділенням енергії і синтезом нової клітинної речовини. Кожну біохім. реакцію каталізує лише один відповідний фермент, при цьому продукт однієї реакції є субстратом для ін. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Окисність води – величина, що хар. вміст у воді органічних та мінеральних речовин, які піддаються окисненню одним із сильних хім. окисників за певних умов. Існує кілька видів о.: перманганатна, біхроматна, йодатна, церієва. Найбільш високий ступінь окиснення досягається методами біхроматної та йодатної о.в. Виражається у мг кисню, що йде на хім. окиснення органічних і деяких неорганічних (солі двовалентного заліза, сірко1

На думку авторів, більш коректним є використання терміну «окиснення» замість широко уживаного син. «окислення», що є помилковим перекладом з рос. «окисление», корінь якого походить від слова «кислород» – укр. «кисень», адже термін «окиснення-відновлення» виник у хімії в ті часи, коли вважали, що процес окиснення полягає у приєднанні, а процес відновлення – у віддаванні кисню [251] (пор. англ. «oxidation» – «окиснення» від «oxygen» – «кисень» та «acidification» – «підкислення» від «acid» – «кислота» [3]).

242

водень, амонійні солі, нітрити тощо) речовин, які містяться в 1 л води. Оскільки о. зумовлюється перев. вмістом органічних речовин, то цей показник дозволяє опосередковано судити про кількість останніх. Для природних малозабруднених вод, які містять в осн. органічні речовини, що легко окиснюються, визначають перманганатну о. ХПКMn, у більш забруднених водах визначають, як пр., біхроматну о., або хім. потребу у кисні ХПКCr. 1 Потреба у кисні хімічна Š 100, 109 Окисність перманганатна – кисневий еквівалент кількості легкоокиснюваних органічних речовин у водах; потреба у кисні (мг О2/л) для хім. окиснення легкоокиснюваних органічних речовин води перманганатом калію у кислому чи лужному середовищі. Перманганат калію – слабкий окисник і тому окиснює лише легкоокиснювані органічні речовини і, як пр., їх окиснення йде не до кінця. Гол. цінність цього показника – швидкість і простота визначення. При аналізі стічних вод о.п. великого значення не має і використовується, гол.ч., для отримання порівняльних даних. Š 71, 72, 252, 102 Окси... [t гр. oxys – кислий] – перша частина складних слів, що означає: наявність кисню у сполуках або сумішах; належність до кислого середовища. Š 246 Оксиген(іум) [лат. oxygenium t гр. oxys – кислий + ...ген] – лат. назва кисню. Використовується у назвах сполук кисню, процесів за його участю. Š 246 Оксиди [фр. oxyde – окис t гр. oxys – кислий] (Ε окисли, окиси) – сполуки хім. елементів з киснем. Š 246 Окситенки [t окси... + ...тенк] – споруди для біол. очистки стічних вод типу аеротенків, в яких для аерації стічних вод замість атм. повітря застосовується техн. кисень або повітря, збагачене киснем. Використання кисню замість повітря дозволяє підтримувати у муловій суміші концентрацію розчиненого кисню 5-10 мг/л, що створює можливість для збільшення дози активного мулу до 5-10 г/л, підвищує у 5-10 разів окисну спроможність споруди та її здатність працювати в умовах різкої зміни навантажень на активний мул, забезпечує збільшення

Окситенки «Марокс» – Опади кислі коефіцієнта використання кисню до 9095 %, робить можливим зменшення періоду аерації стічних вод до 1-3 год, що дозволяє у 4-8 разів зменшити об’єм споруди, інтенсифікує дифузійні процеси розчинення кисню, дозволяє збільшити швидкість біохім. окиснення органічних забруднень за БПКПОВН у 1.5-3.8 рази, зумовлює зменшення приросту активного мулу на 25-35 % у порівнянні з аеротенками і поліпшення його седиментаційних властивостей (муловий індекс становить 40-70 см3/г), що дозволяє зменшити об’єм вторинних відстійників та мулоущільнювачів, інтенсифікує процеси нітрифікації амонійного азоту. Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Окситенки «Марокс» – О. з відкритою зоною аерації й автоматично реґульованою подачею кисню за доп. дифузорів, що обертаються, завдяки чому газ диспергується на дрібні пухирці розміром до 50 мкм. Š 241, 19, 20, 69, 140, 242, 244, 88 ...ол [t лат. oleum – олія] – у складних словах вказує на зв’язок з поняттями «олія», «масло», «мастило». Š 246 Оліг..., оліго... [t гр. olygos – малий] – перша частина складних слів, що відповідає поняттям «малий», «нечисленний», «зменшений». Š 246 Олігосапроби [t оліго... + сапроби] – організми, що населяють чисті, незабруднені води; біоіндикатори високої чистоти вод. До о., напр., відносяться деякі водорості, личинки одноденок та веснянок, молюск дрейсена, з риб – стерлядь, гольян і форель.  Мезосапроби, Полісапроби Š 121, 100, 109 Оліготрофи [t оліго... + ...трофи] – організми, маловибагливі до наявності поживних речовин у середовищі існування (напр., рослини, що ростуть на неродючих ґрунтах – верес, сосна звичайна тощо). Š 246 Омографи [t гр. homos – однаковий + ...граф] – терміни, що мають те ж саме написання, але ін. значення і звучання, напр., мукá і мýка. Š 121, 246 Омоніми [t гр. homo:nyma t homos – однаковий + onyma – ім’я] – терміни, що звучать однаково, але мають ін. значен-

Опади радіоактивні – Оптимізація ландшафтів техногенних

ня, напр., коса (у річці) і коса (як знаряддя). Š 246 Омофони [t гр. homos – однаковий + pho:ne: – звук, голос] – терміни, що мають однакове звучання, але відрізняються значенням і написанням. Š 246 Онтобіологія [t гр. ón (óntos) – єство + біологія] – галузь біології, що вивчає вікові особливості організму, біологія розвитку. Š 246 Онтогенез [t гр. ón (óntos) – єство + ...генез] (Ε онтогенія) – індивідуальний розвиток організму, що охоплює всі зміни, яких він зазнає від моменту зародження до закінчення життя. Термін запроваджений нім. біологом Е.Ґеккелем (1866). Š 250, 25, 246 Онтологія [t гр. ón (óntos) – єство + ...логія] – розділ філософії, вчення про буття (на відміну від гносеології – вчення про пізнання), у якому вивчаються заг. основи, принципи буття, його структура і закономірності; термін запроваджений нім. філософом Р.Гокленіусом (1613). Š 246 Опади атмосферні – вода у крапельнорідкому (дощ, мряка) та твердому (сніг, крупа, град) стані, що випадає з хмар чи осаджується безпосередньо з повітря на поверхні землі і предметів (роса, паморозь, іній, ожеледь) в результаті конденсації водяної пари, яка знах. у повітрі. О.а. – це також кількість води, що випала у певному місці за визначений проміжок часу (зазвичай вимірюється товщиною шару води, що випала, в мм). Пересічно на земній кулі випадає ~ 1000 мм о.а. за рік, а в пустелях і високих широтах – < 250 мм. Š 247, 100 Опади атмосферні ефективні – частина О.А., що безпосередньо утворюють стік. Š 100 Опади кислі (Ε дощ кислотний, кислий) – атм. опади у вигляді дощу чи снігу, підкислені (pH < 5.6) через розчинення в атм. волозі кислотоутворюючих антропогенних викидів (забруднюючих речовин): оксидів (COX, NOX, SOX), хлоридів тощо. О.к. спричинюють ацидифікацію (підкислення або закислення) ґрунту, водних об’єктів і негативно впливають на живі організми (спричинюють загибель риби, зниження приросту лісів тощо). Термін «кислотні дощі» запропоно243

ваний у 1872 англ. інженером Р.Смітом. Š 61, 247, 121, 130, 100, 30, 108 Опади радіоактивні – продукти радіоактивного розпаду, які випадають на землю у вигляді пилу або з дощем (снігом). Š 130 Опадомір – прилад для вимірювання шару атм. опадів. Š 100 Опадомір сумарний – прилад для вимірювання сумарного шару атм. опадів, що випали протягом тривалого періоду часу. Š 100 Опалесценція [t лат. opalus – опал, молочно-блакитний чи жовтувато-білий мінерал + лат. ...escentia – суфікс, що означає слабку дію] – явище розсіювання світла каламутним середовищем, зумовлене його оптичною неоднорідністю; спостерігається, напр., при освітленні більшості колоїдних розчинів. Š 109, 246 Оператор [t лат. operator – виконавець] – будь-яка фіз. чи юр. особа, вкл. державні органи, які відповідають за проведення якоїсь діяльності, під наглядом якої здійснюється та чи ін. діяльність або яка планує здійснювати чи здійснює якусь діяльність; Š 90 спеціаліст, який виконує роботу, пов’язану з керуванням якимись пристроями або машинами; команда або група команд програми комп’ютера; Š 246 власник спец. дозволу (ліцензії) або ін. юр. особа, призначена його власником для проведення ліцензійної діяльності на об’єкті тендера. Š 224 Оператор ядерної установки – особа, призначена або визначена як О. цієї установки державою, що відповідає за ядерну установку. Š 16 Опис вербальний – найбільш заг. виклад предмету вивчення (використання). Š 121 Опік рослин – побуріння листя, пагонів та ін. частин рослин з наступним їх відмиранням, спричинене дією пестицидів (хім. о.р.), високої температури (тепловий о.р.), морозу (низькотемпературний о.р.) або в результаті різкої зміни тепла і холоду. Š 108 Опір гідравлічний – опір руху рідини або твердого тіла в ній за рахунок сили тертя. Š 100

244

Опір осаду фільтрації питомий – опір одиниці маси твердої фази, що відкладається на одиниці площі фільтра при фільтруванні під постійним тиском осаду, в’язкість рідкої фази якого дорівнює одиниці. О.о.ф.п. виражається у см/г і визначається на спец. лабораторних установках. Š 98 Оповіщення – доведення сигналів і повідомлень органів управління (ЦО) про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до цент. і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення. Š 209, 180 Ополонка – простір відкритої води у льодовому покриві, який утворюється під дією динамічних і термічних факторів. Š 100 Опріснення води – зменшення маси солей, розчинених у воді. Š 100 Опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання, м.б. зовнішнім (від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини) або внутрішнім (від радіонуклідів, які знаходяться всередині її тіла). Š 208, 108 Опромінення населення – опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, за винятком професійного і мед. опромінення та опромінення, зумовленого місцевим природним радіаційним фоном. Š 208 Опромінення професійне - опромінення персоналу в процесі його роботи. Š 208 Оптимізація [t лат. optimus – найкращий] – процес вибору найкращого варіанта з можливих; процес приведення системи до найкращого (оптимального) стану. Š 246 Оптимізація ландшафтів – діяльність по забезпеченню найбільш ефективного виконання ландшафтом соц.-екон. функцій при збереженні ресурсовідтворюючих та середовищеформуючих властивостей. Š 40 Оптимізація ландшафтів техногенних – система заходів, спрямована на відновлення і підвищення продуктивності, природоохоронної, госп. й естетичної цінності техногенних ландшафтів, а також на їх оптимальну реконструкцію та

Оптимум – Орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій територіальний організацію з урахуванням потреб суспільства. Š 35 Оптимум [t лат. optimum – найкраще] – сукупність найбільш сприятливих умов; найкращий варіант виконання рішення або шлях досягнення мети за певних умов. Š 246 Оптимум екологічний – умови, в яких вид має найбільшу життєздатність; умови, в яких дане угруповання має переваги над ін.; динамічно балансове поєднання середоутворюючих компонентів, що забезпечують в умовах їх природних циклічних коливань екол. рівновагу в екосистемі. Š 121 Опустелювання – пониження природно-ресурсного потенціалу території нижче умовного (допустимого) рівня, яке проявляється в деґрадації рослинного покриву, погіршенні біол. продуктивності земель і може призводити до виникнення умов, аналогічних пустельним, розширення площі пустель за рахунок суміжних територій. О. відбувається в результаті як природних причин (1 Аридизація суші), так і в результаті антропогенних впливів на природу (зведення у суміжних з пустелями реґіонах деревної рослинності, знищення трав’яної рослинності, напр., в результаті перевипасу). Š 247, 130 Оранжерея [фр. orangerie] – теплиця, приміщення для культури рослин, розвиток і ріст яких у відкритому ґрунті даної місцевості неможливий. Стіни і дах о. засклені. Š 245 Орган – [t гр. órganon – знаряддя, інструмент] – частина тваринного чи рослинного організму, яка виконує певну функцію (напр., серце, печінка у тварин; корінь, стебло у рослин); установа, що виконує певні задачі у тій чи ін. галузі суспільного життя (напр., природоохоронний о.); періодичне видання; перен. – знаряддя, засіб. Š 250 Орган державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки – цент. О. виконавчої влади, спец. уповноважений Кабінетом Міністрів України здійснювати державне реґулювання ядерної та радіаційної безпеки. Š 152 Орган компетентний з транскордонного перевезення відходів – спец. уповноважений державний О., який відповідає

Організація – Освіта

за отримання повідомлення про транскордонне перевезення відходів і будь-якої пов’язаної з цим інформації, забезпечення відповіді на таке повідомлення (видачу дозволу чи відмову у його видачі), а також за реєстрацію інформації чи ведення бази даних з питань транскордонного перевезення відходів і їх утилізації (видалення). Š 147 Орган компетентний з перевезення небезпечних вантажів – О., що таким визнається Кабінетом Міністрів України з метою виконання міжн. договорів України у сфері перевезень небезпечних вантажів. Š 219 Орган компетентний з ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів – будь-який наділений повноваженнями або визнаний нац. чи міжн. О., діяльність якого пов’язана з контролем дотримання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів. Š 190 Орган охорони здоров’я – державний О., який відповідає за проведення медикосанітарних заходів на всій території, де вони заст. Š 205 Орган реґулюючий з безпеки поводження з відпрацьованим паливом чи з радіоактивними відходами – будь-який О. чи органи, наділені юр. повноваженнями реґулювати будь-які аспекти безпеки поводження з відпрацьованим паливом чи з радіоактивними відходами (вибір майданчика, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатацію або зняття з експлуатації ядерних установок), вкл. видачу ліцензій. Š 126, 93 Орган управління єдиною державною системою запобігання і реагування на надзвичайні ситуації – О. виконавчої влади або його структурний підрозділ, призначений для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації. Š 154 Орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (орган ЦО та НС) – МНС і територіальні О. цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій. Š 180 Орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій територіальний (те245

риторіальний орган ЦО та НС) – Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації. Š 180 Організація [фр. organisation] – будова, структура чогось; сукупність людей, груп, об’єднаних для досягнення якоїсь мети; компанія, об’єднання, громадське об’єднання, фірма, підприємство, орган влади або установа чи їх частина або поєднання, акціонерні чи неакціонерні, державні або приватні, які виконують власні функції і мають власну адміністрацію. Š 55, 246 Організація експлуатуюча – підприємство чи організація, що безпосередньо здійснює експлуатацію споруди та відповідає за її безпечний стан. Š 171 Організм [t пізньолат. organizo – влаштовую, надаю стрункого вигляду] – жива істота, що має сукупність властивостей, які відрізняють її від неживої матерії. Більшість о. мають клітинну будову. Формування цілісного о. – процес, що складається з диференціювання структури (клітин, тканин, органів) і функцій та їх інтеграції як в онто-, так і філогенезі; складна організована цілісність, єдність чогось. Š 250, 246 Організм-індикатор – найбільш чутливий до змін середовища вид О. 1 Біоіндикатори Š 108 Організми шкідливі – шкідники, збудники хвороб і бур’яни. Š 210 Ордината [t лат. ordinatus – упорядкований, розташований у певному порядку] – назва одного з двох чисел, що визначають положення точки на площині відносно даної системи прямокутних координат. Š 245 Ориґінал знімальний [фр. original t лат. originalis t origo – походження] – викреслений в умовних знаках матеріал топографічної зйомки. Š 121

246

Орніто... [t гр. ornis (ornithos) – птах] – перша частина складних слів, що відповідає поняттю «птах». Š 246 Орнітокомплекс [t орніто... + комплекс] – сукупність всіх видів птахів, що мешкають на певній території. Хар. як якісними (видовий склад), так і кількісними (кількість видів, чисельність) показниками. Š 97 Орнітологія [t орніто... + ...логія] – розділ зоології, що вивчає птахів. Š 246 Орнітофауна [t орніто... + фауна] – сукупність птахів певної території або певної епохи в історії Землі. Š 246 Орогенез [t гр. óros – гора + ...генез] – сукупність інтенсивних вертикальних тектонічних рухів, розривів тощо; гороутворення. Š 246 Орографія [t гр. óros – гора + ...графія] – розділ географії, який займається описом зовнішніх форм рельєфу земної поверхні, їх класифікацією і вивченням розподілу; опис різноманітних форм рельєфу (хребтів, височин, котловин тощо) та їх класифікація за зовнішніми ознаками незалежно від походження. Š 245, 250 Орометрія [t гр. óros – гора + ...метрія] – методи вимірювання форм земної поверхні. Š 246 Осад – дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на якусь поверхню.  Осади Осад стічних вод – сукупність твердих часток із заповнюючими їх пори стічними водами, одержана в процесі розділення суспензії. Š 100, 43 Осад стічних вод висушений – порошкоподібний чи гранульований продукт вологістю 5-30 %, що не загниває, не має неприємного запаху, легко транспортується і зручний для подальшої утилізації. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Осад стічних вод сирий – осад з первинних відстійників. Š 100, 43 Осади – гірські породи, що утворилися на дні водойм внаслідок відкладення мінеральних і органічних речовин та їх ущільнення і зміни; осадові гірські породи.  Осад Š 122 Освіта – сукупність знань, здобутих у процесі навчання; рівень, ступінь

Освіта екологічна – Особа, що відповідає за утилізацію (видалення) відходів знань, освіченість, письменність, грамотність; піднесення рівня знань, навчання; процес засвоєння знань; заг. рівень знань (у суспільстві, державі тощо); система навчально-виховних заходів; система закладів і установ, через які здійснюються ці заходи. Š 9, 122 Освіта екологічна – набування людиною екол. знань. Š 9 Освіта природоохоронна – частина екол. освіти, спрямована на набування людиною знань з охорони природи. Š 9 Осередок – місце зосередження чогось; центр, ядро; орг. одиниця, що є частиною якогось великого об’єднання; ланка, підрозділ; Š 122 накопичення наносів у руслі річки у вигляді рухомих островів або мілин, перев. довгастої форми. Š 100 Осередок хвороб лісу – ділянка лісу (лісової площі), що хар. підвищеною концентрацією патогенних організмів. Š 39 Осередок шкідників лісу – ділянка лісу (лісової площі), що хар. підвищеною чисельністю шкідників. Š 39 Осередок селевий – ділянка селевого басейну, в межах якої за певних умов можливе формування селя або додаткове його живлення твердим матеріалом. Š 100 Осідання поверхні відвалу – осідання поверхні відвалу внаслідок ущільнення породних мас. Š 35 Основа – хім. сполука, що утворює з кислотами сіль; нижня опорна частина чогось (будівлі, споруди, конструкції тощо); ґрунт, на якому закладається будівля, споруда; те, на чому щось ґрунт., тримається, базується; база, ядро, осердя; найважливіші, вихідні положення чогось (науки, теорії тощо); засада, принцип, правило, наріжний камінь. Š 122 Основа греблі (дамби) – ґрунти у природному або поліпшеному стані, які залягають під підошвою греблі (дамби). Š 100 Основа знімальна – геод. сітка, яку використовують під час топографічної зйомки (вкл. знімальну сітку та геод. сітку вищих ступенів). Š 121 Основа карти географічна – заг.-геогр. елементи змісту галузевих, тематичних і спец. карт, що не входять у їх спец. зміст і полегшують орієнтування та з’я-

Особа, що приймає рішення (ОПР) – Охорона ландшафту

сування закономірностей розміщення явищ, які відносяться до цих карт. О.к.г. – це відображення заг. рис території, які дають цілісне уявлення згідно з темою карти про гідрографію, рослинний покрив, рельєф, поселення, шляхи сполучень, кордони, межі тощо. При розробці о.к.г. визначають елементи, які хар. топографічну ситуацію території, її геогр. положення та особливості. Зображення на картах заг.-геогр. елементів комплексу забезпечує просторову локалізацію тематичного навантаження, орієнтування і передачу геогр. положення об’єкта картографування. При складанні о.к.г. тематичних карт найчастіше використовують умовні знаки заг.-геогр. карт відповідних масштабів. Š 121, 250, 109 Основа карти геодезична – сукупність геод. даних, необхідних для створення (виготовлення) карти. Š 121 Основа карти математична – вибір і обґрунт. масштабу карти, її проекції, координатної сітки, компонування. Š 109 Основа карти топографічна – топографічна частина змісту галузевих, тематичних і спец. карт, що сприяє нанесенню на них спец. навантаження. Š 121 Особа – окрема людина, індивід; фіз. або юр. особа, товариство, приватний чи державний орган, міжн. організація тощо. Š 91, 16, 122 Особа з підозрою на зараження – О., яка опинилася, за визначенням працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, в умовах небезпеки зараження будь-якою інфекційною хворобою та вважається такою, що м.б. переносником збудника інфекційної хвороби. Š 205 Особа заражена – О. із захворюванням на будь-яку інфекційну хворобу або яка є переносником збудників такої інфекційної хвороби в інкубаційному періоді чи її носієм. Š 205 Особа фізична – у цивільному праві – термін, що уживають для позначення людини (громадянина) як учасника правовідносин, як носія громадянських прав і обов’язків. Š 250, 246 Особа, що відповідає за утилізацію (видалення) відходів – будь-яка О., якій відвантажуються небезпечні або ін. від-

247

ходи, і яка здійснює їх утилізацію (видалення). Š 147, 5 Особа, що приймає рішення (ОПР) – О., на яку покладається відповідальність за розподіл ресурсів чи затвердження проекту, яка здійснює вибір варіанта розв’язку задачі і несе відповідальність за своє рішення. Š 121, 273 Особа юридична – у цивільному праві – організація, що відповідно до закону є суб’єктом (носієм) цивільних прав та обов’язків. О.ю. мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов’язки, бути позивачами і відповідачами у судах. Правоздатність о.ю. визначається цілями, передбаченими їхнім статутом. Š 250 Особина (Ε індивід, індивідуум [t лат. individuum – неподільне]) – найменша неподільна одиниця біол. виду, що зазнає впливу факторів еволюції. Для колоніальних, таких, що вегетативно розмножуються, та симбіотичних організмів поняття «о.» відносне. Š 250 Осолонцювання – перетворення на солонець (про ґрунт); насичення ґрунтів натрієвою сіллю для поліпшення їх водонепроникності (у зрошувальних каналах, водоймах, земляних дамбах тощо). Š 122 Острів – ділянка суші, з усіх сторін оточена водами океану, морів, озер, річок. Від материків відрізняється відносно невеликими розмірами. Зустрічаються поодинокі о. та їх групи (архіпелаги). Розрізняють о. материкові (що відокремилися від материків), вулканічні, коралові і намивні. Š 250, 100 Острів тепла – область у місті, в якій температура повітря вища, ніж за містом. Š 31 Острів штучний – стаціонарна створена людиною ділянка суші на водному об’єкті, призначена для розвідки і видобутку природних ресурсів. За способом створення о.ш. поділяють на насипні, намивні, накидні, опорні і плавучі. Š 100 Осушення земель – комплекс гідротехн. заходів, спрямованих на вилучення надлишкової вологи з ґрунтів і гірських порід. Заст. з метою підвищення родючості ґрунтів, будівництва доріг, техн. спо-

248

руд, оздоровлення місцевості. Š 61, 130, 100, 42 Осциляція [лат. oscillatio] – коливання. Š 246 Охолоджувач бризкальний – пристрій, який складається із системи водорозподільних трубопроводів та сопел, які забезпечують охолодження води розбризкуванням у повітрі. Š 100 Охорона атмосферного повітря – система заходів, що здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування, юр. і фіз. особами з метою збереження, поліпшення та відновлення стану атм. повітря, зниження рівня його забруднення та впливу на нього хім. сполук, фіз. і біол. факторів, запобігання його шкідливій дії на здоров’я людини та навколишнє природне середовище. Š 146, 123, 31 Охорона вод (водних ресурсів) – система заходів, спрямованих на запобігання, обмеження і усунення (ліквідацію) наслідків забруднення, засмічення і виснаження поверхневих та підземних вод. Полягає у раціональному використанні природних вод, збереженні продуктивності водних екосистем та попередженні забруднення у відповідності з основами водного законодавства. Š 17, 100, 29, 42 Охорона водних об’єктів – діяльність, спрямована на збереження і відновлення водних об’єктів. Š 18 Охорона гірничих виробок – заходи, що вживаються для запобігання деформаціям гірничих виробок. Š 23 Охорона земель – система правових, орг., екон. та ін. заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання їх необґрунтованому вилученню із с.-г. обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Š 170 Охорона ландшафту – система адм.-правових, орг.-госп., екон., технол., біотехн., просвітницьких та пропаґандистських заходів, спрямованих на збережен-

Охорона лісів від пожежі – Оцінка впливу соціального ня виконання ландшафтом осн. соц.екон. функцій. Š 40 Охорона лісів від пожежі – О., спрямована на попередження, своєчасне виявлення та ліквідацію лісової пожежі. Š 39 Охорона лісів від пожежі авіаційна – О. лісів від пожежі, яка діє на основі використання авіаційних засобів. Š 39 Охорона лісів від пожежі наземна – О. лісів від пожежі, яка діє на основі використання наземних засобів. Š 39 Охорона лісова державна – спец. служба, організована для здійснення О. лісів різної форми власності. Š 39 Охорона лісового генофонду – комплекс заходів, що мають ціллю збереження всього видового різноманіття лісової флори і фауни. Š 39 Охорона навколишнього середовища (природи) – система науково-обґрунтованих міжн., державних, реґіональних заходів (адм.-госп., політичних, екон., громадських, технол., біотехн., просвітницьких тощо), спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного потенціалу, ландшафтів, функцій природи, генофонду, підтримання параметрів компонентів природного середовища (атмосфери, гідросфери, педосфери, літосфери та біоти) в межах, які забезпечують здоров’я і життєдіяльність людини; Š 121, 131, 130 діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських та ін. некомерційних об’єднань, юр. і фіз. осіб, спрямована на збереження і відновлення природного середовища, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, попередження негативного впливу госп. та ін. діяльності на навколишнє середовище і ліквідацію його наслідків. Š 124 Охорона середовища життя – система заходів, спрямованих на збереження природи Землі у стані, який би відповідав еволюційним потребам біосфери і людини. Š 131 Оцифровування растрових карт [t араб. sifr – порожнє місце, нуль] – процес перетворення даних з паперових (растрових) карт у комп’ютерні (у відповідний цифровий формат). В сучас-

Оцінка впливу сукупного (кумулятивного) – Оцінка ландшафту

них ГIС цей процес м.б. автоматизований з використанням сканерної технології, шляхом обробки аеро- та космічних знімків, що особливо важливе при виконанні крупних проектів. При порівняно невеликому обсязі робіт дані можуть вводитися за доп. дигітайзера. Деякі ГIС мають вбудовані векторизатори, що автоматизують цей процес. Š 108 Оцінка безпеки споруди – визначення відповідності споруди вимогам чинних норм і правил проектування, будівництва та експлуатації. Š 171 Оцінка впливу на здоров’я – компонент екол. оцінки, що пов’язаний із впливом намічуваної діяльності на здоров’я населення. Осн. увага приділяється рівням захворюваності і смертності, проте останнім часом при виконанні О. цього типу все більшою мірою використовується визначення ВООЗ, згідно з яким здоров’ям вважається «соц., фіз. і психологічне благополуччя, а не тільки відсутність хвороб». Š 273 Оцінка впливу на навколишнє середовище (навантаження) – вид діяльності з виявлення, аналізу й інтерпретації фактичного та можливого впливу госп. або ін. діяльності на навколишнє середовище, а також прямих, опосередкованих і ін. наслідків такої діяльності для природи та суспільства (зокрема, з метою прийняття рішення щодо можливості або неможливості її здійснення). Š 124, 117 Оцінка впливу на навколишнє середовище намічуваної господарської та іншої діяльності – процес, що сприяє прийняттю екол. орієнтованого управлінського рішення щодо реалізації намічуваної госп. та ін. діяльності шляхом визначення можливих несприятливих впливів, оцінки екол. наслідків, урахування громадської думки, розробки заходів щодо зменшення і попередження впливів. Š 125, 88 Оцінка впливу соціального – компонент екол. оцінки, що відноситься до змін у структурі і функціонуванні соц. укладу. Зокрема, ця О. охоплює зміни, які можуть бути викликані проектом у соц. відносинах, суспільстві (населення, структура, стабільність тощо), якості й укладі життя населення, мові, ритуалах. політичних та екон. процесах. по249

глядах і цінностях. Інколи вкл. вплив на здоров’я. Š 273 Оцінка впливу сукупного (кумулятивного) – О. такого впливу на навколишнє середовище, який є результатом додаткового впливу оцінюваного заходу при додаванні до ін. минулих, дійсних або очікуваних впливів, незалежно від того, хто спричинює такі впливи. Сукупний вплив м.б. результатом впливів, які є незначними самі по собі, але суттєвими в цілому, і відбувається з плином часу. Š 273 Оцінка геолого-економічна (об’єктів геологорозвідувальних робіт) – періодичний аналіз результатів геол. та техн.екон. вивчення нагромаджень корисних копалин з метою оцінки їх пром. значення на основі визначення із зростаючою детальністю технол. схеми видобутку і переробки мінеральної сировини, техн.екон. показників виробничого процесу та фін. результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва. Виділяють детальну, попередню і початкову геол.-екон. оцінки. Š 169 Оцінка геолого-економічна детальна (ГЕО-1) – визначення рівня екон. ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва. Здійснюється на основі розвіданих запасів корисних копалин і вкл. техн.-екон. обґрунт. (ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. Детальність техн.-екон. розрахунків і надійність фін. показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для прийняття інвестиційного рішення без додаткових досліджень. Матеріали о.г.-е.д. родовища корисних копалин, позитивно оцінені Державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ), є осн. документом, що обґрунт. доцільність фінансування робіт з опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об’єктів.Š 169 Оцінка геолого-економічна попередня (ГЕО-2) – обґрунт. доцільності пром. освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації. Здійснюється на основі попередньо розвіданих і розвіданих запасів корисних копалин, оформляється 250

як техн.-екон. доповідь (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в т.ч. дослідно-пром. розробки родовища (покладу). При цьому О. ефективності розробки родовища проводиться на рівні кінцевої товарної продукції гірничого виробництва; техн.-екон. показники визначаються розрахунками або приймаються за аналогією. Š 169 Оцінка геолого-економічна початкова (ГЕО-3) – обґрунт. доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт на ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ корисних копалин. Здійснюється на основі кількісної О. ресурсів корисних копалин і надається у формі техн.екон. міркувань (ТЕМ) про можливе їх пром. значення. О. можливості пром. освоєння передбачуваних родовищ корисних копалин обґрунт. укрупненими техн.екон. розрахунками на основі доведеної аналогії з відомими пром. родовищами або техн. завдання замовника геологорозвідувальних робіт. Š 169 Оцінка екологічна – систематичний, відтворюваний та міждисциплінарний процес виявлення, прогнозу й О. впливів, пов’язаних з намічуваною діяльністю і розумними альтернативами, пом’якшення цих впливів та управління ними. Š 273 Оцінка екологічна попередня – доповідь, яка містить коротку попередню О. типів впливів, що можуть бути результатом намічуваної діяльності. Часто використовується як інструмент відбору, щоб оцінити, чи необхідно проект піддавати повномасштабній екол. О. Š 273 Оцінка екологічна стратегічна – процедура О., подібна до екол. О. проектного рівня, предметом якої є імовірні впливи на навколишнє середовище, пов’язані з пропонованими політиками, програмами і планами. Š 273 Оцінка експертна грошова (земельної ділянки) – визначення оціночної вартості земельної власності експертним шляхом відповідно до характеру цивільно-правової угоди; Š 174 визначена експертом оцінна вартість земельної ділянки. Š 153 Оцінка ландшафту – думка суб’єкта (галузь людської діяльності) щодо достоїнств об’єкта (ландшафту) з точки зору його землеробського, пром., транспорт-

Оцінка ресурсів корисних копалин – Очистка стічних вод біологічна анаеробна ного, рекреаційного, водогосп. використання або з точки зору якостей ландшафту як сфери життя. Часто уживання терміну «оцінка» вказує на наближене, не зовсім точне вимірювання. Š 247 Оцінка ресурсів корисних копалин і компонентів – наближене визначення кількості та якості корисних копалин і компонентів на основі аналізу сприятливих геол. передумов і позитивних результатів геол., геофіз. та ін. досліджень. Š 169 Оцінка ресурсів природних – визначення екол., гігієнічної, соціально-психологічної та ін. цінностей природного об’єкта. Виражається перев. в екол. показниках. Š 130 Оцінка стану навколишнього середовища, компонентів ландшафту – співвіднесення реальної ситуації з ідеальною та тимчасовою нормами по різних (стандартизованих) змінних, або з вихідним станом об’єкта. Š 247 Оцінка якості вод екологічна – віднесення вод до певного класу і категорії якості згідно із системою екол. критеріїв на підставі аналізу величин показників її складу і властивостей з наступним їх обчисленням та інтегруванням. Š 73, 111 Оцінка якості вод екологічна автоматизована – створення програмного забезпечення, за доп. якого кількісна О. якості вод за значеннями окремих показників чи їх комплексу, а також віднесення якості вод до певного класу (категорії) здійснюється на комп’ютері. Š 111 Очистка води (Ε водоочистка) – вилучення з води домішок з метою досягнення її потрібної якості.  Очистка стічних вод Š 100 Очистка газу – відділення від газу, що надходить від пром. джерела, або перетворення у нешкідливий стан забруднюючої речовини. Š 31 Очистка газу промислова – О. газу з метою наступної утилізації чи повернення у виробництво відокремленого від газу або перетвореного у нешкідливий стан продукту. 1 Установка очищення газів технологічна Š 31 Очистка газу санітарна – О. газу від залишкового вмісту в ньому забруднюючої речовини до рівня, при якому забезпечу-

Очистка стічних вод біологічна в умовах, близьких до природних – Паводок

ється дотримання встановлених для цієї речовини гранично допустимих концентрацій у повітрі населених пунктів чи виробничих приміщень. 1 Установка очищення газів санітарна Š 31 Очистка повітря від пилу груба – О. повітря, при якій затримуються частки пилу розміром > 100 мкм, причому концентрація пилу у повітрі після О. не обмежується. Така О. може розглядатися як попередня для сильно запиленого повітря у випадку багатоступеневої О. Š 108 Очистка повітря від пилу середня – О. повітря, при якій затримується порівняно дрібний пил – до 100 мкм, при цьому кінцева концентрація пилу не повинна перевищувати 100 мг/м3. Š 108 Очистка повітря від пилу тонка – О. повітря, при якій затримується дуже дрібний пил – до 10 мкм, залишкова концентрація пилу в повітрі доводиться до 1-2 мг/м3. Š 108 Очистка стічних вод – обробка стічних вод з метою руйнування чи видалення з них певних речовин.  Очистка води Š 29 Очистка стічних вод біологічна – метод (технол. процес) О. стічних вод, який ґрунт. на здатності біол. організмів розкладати забруднюючі речовини органічного і неорганічного походження. Полягає у вилученні розчинених і завислих у стічних водах речовин та перетворенні органічних речовин, що містяться у воді, на мінеральні за доп. мікроорганізмів (гол.ч. бактерій). Š 100, 43, 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод біологічна аеробна – метод О. стічних вод шляхом біохім. окиснення органічних забруднень у присутності розчиненого кисню аеробними мікроорганізмами, які використовують органічні сполуки як поживні речовини і джерело енергії. Заст. для видалення із стічних вод основної маси органічних забруднень, які знаходяться у розчиненій, колоїдній та нерозчиненій формі (зазвичай тих, що лишилися у стічних водах після мех. очистки, хоча існують технології, в яких попереднє прояснення стічних вод не здійснюється). Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод біологічна анаеробна – метод О., гол.ч., висококонцен251

трованих стічних вод в анаеробних умовах шляхом біохім. деструкції органічних речовин анаеробними мікроорганізмами, які використовують ці сполуки як поживні речовини і джерело енергії у ході відновних процесів. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод біологічна в умовах, близьких до природних – біол. О. стічних вод, яка здійснюється на полях фільтрації, полях зрошення та в біол. ставках аналогічно до процесів самоочищення, що відбуваються у ґрунті чи в природних водоймах. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод біологічна неповна – така ефективність аеробної біол. О., при якій залишкова БПКПОВН стічних вод перевищує 20 мг/л. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод біологічна повна – макс. можлива ефективність аеробної біол. О., при якій залишкова БПКПОВН стічних вод становить 15-20 мг/л. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод біологічна у штучно створених умовах – О. стічних вод за доп. спец. створених природних біоценозів – біол. плівки, активного мулу й анаеробного активного мулу, що здійснюється на біофільтрах, в аеротенках, анаеробних реакторах, у комбінованих спорудах, що якнайкраще пристосовані для здійснення біол. очистки стічних вод. Š 7, 19, 71, 72, 262, 271, 75 Очистка стічних вод глибока – додаткова О. очищених стічних вод, яка забезпечує подальше зниження концентрацій деяких залишкових забруднюючих речовин, що в них містяться. Š 100, 43 Очистка стічних вод коагулянтами (флокулянтами) – введення у стічні води коагулянтів (самостійно або у поєднанні з флокулянтами) чи флокулянтів з наступним відділенням утворюваних аґломератів відстоюванням, фільтруванням, флотацією або у полі відцентрових сил. Š 11, 12, 17 Очистка стічних вод механічна – технол. процес О. стічних вод мех. і фіз. методами (проціджування, відстоювання, флотація і мікрофільтрування). Забезпечує видалення із стічних вод частини не-

252

розчинених домішок. Š 100, 43, 19, 75, 270 Очистка стічних вод реаґентна – введення у стічні води реаґентів з метою нейтралізації, відновлення й окиснення забруднень, їх переведення у важкорозчинні сполуки, коагуляції і флокуляції. Š 20, 68, 103 Очистка стічних вод фізико-хімічна – О. стічних вод методами коагуляції, флокуляції, адсорбції, флотації, екстракції, іонного обміну, електродіалізу, зворотного осмосу (гіперфільтрації), ультрафільтрації, десорбції й електрохімічними методами. Найчастіше фіз.-хім. методи заст. для О. виробничих стічних вод. Можуть використовуватися і для О. міських стічних вод, коли вони містять > 50 % виробничих стічних вод, а у складі забруднюючих їх речовин багато таких, що не окиснюються біохім. шляхом. Š 20, 68, 103 Очистка стічних вод флотацією – метод видалення із стічних вод нерозчинених домішок, при якому вони об’єднуються з пухирцями газу (найчастіше – повітря) і спливають у вигляді флотоаґреґатів. У деяких випадках флотацію застосовують для видалення із стічних вод розчинених речовин, напр., СПАР. 1 Флотація Š 20, 68, 107, 134, 243 Очистка стічних вод хімічна – технол. процес О. стічних вод методами окиснення і відновлення, нейтралізації стічних вод, вилучення із стічних вод забруднень шляхом їх переведення у важкорозчинні сполуки тощо. 1 Очистка стічних вод реаґентна Š 100, 43, 20, 68, 103

П Я природой живу и дышу, Вдохновенно и просто пишу. Растворяясь душой в простоте, Я живу на земле в красоте! І.Сєвєрянін Паводок – фаза водного режиму водотоку, яка, на відміну від повені, може багаторазово повторюватися в різні сезони року і хар. інтенсивним, зазвичай короткочасним збільшенням витрат і підвищенням рівнів води до піку, від якого по-

Паводок катастрофічний – Палеонтологія чинається їх падіння зазвичай більш повільне, ніж при підйомі. Виникає в результаті злив, рясних дощів, сніготанення під час відлиг, швидкого танення льодовиків при різкому підвищенні температури, попусках води з водосховищ, проривах водозатримуючих споруд в результаті сейсмічних явищ тощо. При п. відбувається очищення ложа ріки від наносів та мулових відкладів. П., що слідують один за одним, можуть сформувати повінь. Значний п. здатен спричинити повідь.  Повінь, повідь Š 61, 121, 100, 237, 253, 41 Паводок катастрофічний – значний за величиною і винятковий за повторюваністю П., який може спричинити жертви та руйнування. Поняття п.к. уживають також стосовно повені, яка призводить до тих самих наслідків. Š 100, 41 Паводок одиничний – П., який рідко повторюється навіть на малих водозбірних басейнах і виникає внаслідок рівномірно розподілених по поверхні водозбору опадів у вигляді одного ізольованого дощу, що пройшов протягом розрахункової одиниці часу і мав тривалість меншу за макс. час добігання поверхневих вод на водозборі. Š 100, 41 Падіння водотоку повне – різниця позначок рівнів води у витоку і гирлі водотоку. Š 100 Падіння дна водотоку – різниця усереднених позначок двох точок, розташованих на певній відстані на сер. лінії русла водотоку. Š 100 Пак – багаторічний дрейфуючий морський лід значної товщини, який утворює міцні льодові поля у полярних басейнах. Š 106, 122 Пал – [голл. paal t лат. palus – паля, стовп, кіл] наскрізна (прохідна) або суцільна гідротехн. підпірна стінка, що прилягає до голови суднопропускної споруди з боку підхідного каналу і використовується для спрямування руху суден при підході і вході їх у шлюзи та суднопідйомники, а також сприймає навантаження при швартуванні суден; чавунна або залізобетонна тумба на причалі для закріплення швартовів; Š 250, 100, 122, 246 випалювання луків чи трав’янистої або чагарникової рослинності нижніх

Палеофауністика – Пам’ятка природи зоологічна

лісових ярусів для знищення небажаних рослин пасовищного травостою. Š 106 Палео... [t гр. palaiós – стародавній] – перша частина складних слів, що має значення «старовинний», «давній». Š 246 Палеобіологія [t палео... + біологія] – наука про органічний світ минулих часів і життєві особливості його представників. Š 246 Палеоботаніка [t палео... + ботаніка] (Ε палеофітологія [t палео... + гр. phytón – рослина + ...логія]) – розділ палеонтології, що вивчає викопні рослини. Š 246 Палеоген [t палео... + ...ген] (Ε період палеогеновий) – перший період (система) кайнозойської ери геол. історії Землі (67-25 млн рр. тому). Поділяється на палеоцен, еоцен та олігоцен. Š 246 Палеогеографія [t палео... + географія] – наука про фіз.-геогр. умови геол. минулого Землі. Š 246 Палеогеохімія [t палео... + геохімія] – розділ геохімії, що вивчає хім. склад Землі, процеси й закони поширення хім. елементів у Землі в минулі геол. епохи. Š 246 Палеоекологія [t палео... + екологія] – розділ палеонтології, що вивчає викопні організми у зв’язку з умовами, в яких вони жили. Š 246 Палеозоологія [t палео... + зоологія] – розділ палеонтології, що вивчає викопних тварин. Š 246 Палеоліт [t палео... + ...літ] – давній кам’яний вік, перший період кам’яного віку, коли людина користувалася примітивними кам’яними, дерев’яними і кістяними знаряддями праці. Для п. характерне панування мисливства та збиральництва. Тривав від виникнення людини (~500 тис. рр. тому), кінець датується ~ 10 тис. рр. тому. Š 131, 246 Палеонтологія [t палео... + онтологія] – наука, що вивчає рослинні і тваринні організми минулих геол. епох у їх історичному розвитку та взаємозв’язку з навколишнім середовищем по викопних залишках та слідах життєдіяльності з метою розуміння історії становлення біосфери і перспектив її подальшого розвитку. Поділяється на палеоботаніку, па-

253

леозоологію та палеоекологію. Š 108, 246 Палеофауністика [t палео... + фауністика] – розділ палеозоології, який вивчає фауни в різні геол. епохи. Š 246 Паливо викопне – вугілля, нафта, природний газ або будь-яке паливо, що є похідним від них. Š 24 Паливо ядерне – уран у формі металу, сплаву чи хім. сполуки (вкл. природний уран), плутоній у формі металу, сплаву чи хім. сполуки, а також ін. матеріал, що розщеплюється. Š 77 Паливо ядерне відпрацьоване – ядерне паливо, опромінене в активній зоні реактора та остаточно з неї вилучене. Š 126 Паличка кишкова – бактерія Escherichia coli, що живе у кишечнику тварин і людини. Рухома, спор не утворює. Факультативний аероб. Непатогенні види – антагоністи багатьох мікробів. Патогенні види – збудники кишкових хвороб – колібактеріозів. Індикатор фекального забруднення, міститься у забрудненому ґрунті, воді, на рослинах. 1 Колі-індекс, Колі-титр Š 250, 109 Паморозь – пухкі снігоподібні кристали льоду, що наростають на гілках дерев, проводах тощо у тиху морозну погоду, гол.ч. при тумані. Š 250 Пам’ятка – твір архітектури, монументальної скульптури й живопису, елемент чи структура археологічного характеру, напис, печера чи група елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки. Š 86 Пам’ятка природи – невеликий природний об’єкт, що має особливу цінність і охороняється законом (геол. відслонення, дуже старе чи рідкісне (меморіальне) дерево, водоспад, джерело, озеро, болото, урочище, красива скеля, валун, печера тощо). Š 131, 112 Пам’ятка природи ботанічна – ділянки з рідкісними рослинними угрупованнями, цінними рідкісними, малочисельними та зникаючими видами флори, дикорослими лікарськими рослинами. До поодиноких п.п.б. відносяться дерева-довгожителі, дерева історико-меморіального значення та дерева із своєрідними й ориґінальними симбіозами. Š 112 Пам’ятка природи геологічна – ділянки з особливо мальовничим чи незвичним, 254

своєрідним рельєфом; цінні у науковому та пізнавально-просвітницькому відношенні шари геол. порід; місця знаходження рідкісних корисних мінералів та їх рідкісних сполук; ділянки з рештками стародавніх розробок корисних копалин; місця знаходження решток викопної флори й фауни, цінних у науковому та пізнавально-просвітницькому відношенні; ділянки тектонічної чи вулканічної діяльності. До поодиноких п.п.г. відносяться окремі дивовижні чи унікальні форми вивітрювання; карстові провали, воронки, шахти; окремі печери; великі чи унікальні валуни; характерні місця морен, дюн; вулканічні чи метеоритні кратери; грязьові вулкани або сопки. Š 112 Пам’ятка природи гідрологічна – ділянки ріки, водосховища, озера, лиману, затоки, які мають науково-історичне, культурно-естетичне та оздоровче значення; невелика річка, озеро, водойма, які використовуються для питного водопостачання або з бальнеологічною метою; ділянка виходу підземних вод; ділянка болота як акумулятор вологи, реґулятор мікроклімату; невелике болото, на якому зростають рідкісні види флори чи є поселення болотних птахів; місце виходу на поверхню цінного мінерального джерела чи зона бальнеологічного значення. Серед поодиноких п.п.г. виділяють витоки річок, маленькі озера, болота, водойми, ставки, мінеральні джерела, криниці історико-меморіального значення. Š 112 Пам’ятка природи державна – територія або окремий природний об’єкт, що мають особливу цінність і є унікальними або типовими для країни чи реґіону. Беруться під охорону для збереження в природному стані в наукових, культурно-освітніх та естетичних цілях. Залежно від характеру, походження та необхідного режиму охорони п.п.д. поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрол. та геол. Š 211 Пам’ятка природи зоологічна – ділянки з рідкісними угрупованнями тваринного світу, з цінними рідкісними, малочисельними і зникаючими видами фауни; унікальні поселення бобрів, видри та ін. тварин як розплідники для розведення

Пам’ятка природи комплексна – Параметри стану екосистеми цінних видів хутрових звірів; унікальні змішані пташині колонії; ділянки акваторії як місця нагулу молодняку цінних видів риб. Поодинокими п.п.з. можуть бути окремі дерева з гніздами рідкісних чи зникаючих видів птахів (гніздо чорного лелеки, пугача тощо), скелі з гніздами орлиних чи соколиних, зимувальні ями цінних видів риб. Š 112 Пам’ятка природи комплексна – об’єднує в собі дві чи кілька суттєвих ознак. До п.п.к. відносяться: ділянки з непорушеною чи особливо мальовничою природою; ориґінальні чи унікальні місця зростання або поселення особливо цінних, рідкісних чи зникаючих видів рослин і тварин; невеликі озера, болота як реґулятори мікроклімату, акумулятори вологи із специф. природним середовищем. Š 112 Пан... [t гр. pan – усе] – у складних словах означає «те, що охоплює все, стосується всього», напр., пандемія. Š 246 Пандемія [t гр. pande:mía – увесь народ] – заг. епідемія, яка охоплює цілі країни і материки (напр., п. грипу, СНIДу тощо). Š 108, 246 Пантеїзм [t пан... + гр. theis – бог] – філософське вчення, яке стверджує, що Бог і природа тотожні, повністю співпадають одне з одним, складають єдине ціле; розглядає природу як утілення божества. Š 8, 246 Пара – речовина у газоподібному стані в умовах, коли вона може знах. у рівновазі з тією самою речовиною у конденсованому стані (рідкому чи твердому). Розрізняють насичену п., яка знах. у термодинамічній рівновазі з рідиною чи твердим тілом, та перегріту п., яка має температуру, більшу за температуру насичення для даного тиску. П. наз пересиченою, якщо її густина (тиск) вища за густину (тиск) насиченої п. при тій самій температурі. Š 250 Пара... [t гр. pará – біля, повз, поза] – частина складних слів, яка означає розташоване поруч (напр., парабіосфера), а також таке, що відхиляється від чогось, порушує щось. Š 250 Парабіосфера [t пара... + біосфера] – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково і де можуть

Парк – Паспорт

тимчасово існувати, але не здатні нормально жити і розмножуватися. Š 253 Парагенезис [t пара... + ...генезис] – спільне перебування, що виникає в результаті одночасного чи послідовного утворення (походження), напр., різних мінералів, рослин, тварин. Š 121 Паразити [t гр. parásitos – нахлібник, дармоїд] – організми, що живляться за рахунок ін. організмів (т.з. господарів або живителів) і часто-густо завдають їм шкоди. П. поділяють на зоопаразитів (найпростіші, гельмінти тощо) та фітопаразитів (бактерії, гриби тощо); ектопаразити живуть на тілі господаря, ендопаразити – всередині тіла. До внутріклітинних п. відносять вірусів. Š 250 Паразитизм – форма співжиття між двома організмами різних видів, з яких один (паразит) живе на ін. (живителі) або всередині нього і живиться за його рахунок. Š 246 Параклімакс [t пара... + клімакс] – нове стале угруповання, що утворилося в результаті зовнішніх руйнівних впливів (диґресія) на природне клімаксове угруповання (напр., угруповання, що постійно підтримується випасанням худоби на місці зведеного лісу). Š 247 Паралель [t гр. parálle:los – досл., той, хто йде поруч] – лінія перерізу поверхні земної кулі площиною, паралельною площині екватора. Š 250 Параметр [t гр. parametro:n – той, хто вимірює] – величина, що хар. будь-яку властивість досліджуваного об’єкта (процесу), яка отримана шляхом вимірювання. Š 117 Параметри екосистеми – величини, показники, що відображають функціональні та консервативні властивості екосистеми: біол. продуктивність, інтенсивність кругообігу, різноманіття тощо. Š 247 Параметри природного середовища – кількісні показники структури і властивостей природного середовища у природних або порушених людською діяльністю умовах. Š 117, 121 Параметри системи – кількісні характеристики властивостей, суттєвих для функціонування системи. Š 121 Параметри стану екосистеми – найбільш заг. (інтегральні) інформативні по255

казники функціонування екосистеми, які дозволяють оцінити її стан, ступінь відхилення від норми. Š 247 Парапет [іт. parapetto t parare – захищаю + petto – груди] – стінка на гребені греблі або набережній для захисту їх від сплесків і переливу води, а також для захисту людей від падіння у воду. Š 100, 246 Парк [англ. park t лат. parricus – загорожа] – самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку населення. Залежно від характеру і призначення їх поділяють на п. культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, ботанічні, дендрологічні, зоологічні, історичні, нац., меморіальні та ін. Š 206 Парк дендрологічний державний – П., що створюється з метою збереження, вивчення та збагачення у спец. створених умовах різноманітних видів дерев та чагарників для їх найбільш ефективного наукового, культурного і госп. використання. Земельні ділянки надаються п.д.д. у безстрокове користування. 1 Дендропарк Š 211 Парк зоологічний державний – П., що створюється з метою збереження та вивчення у спец. створених умовах об’єктів дикої фауни для науково-освітніх, пізнавальних та науково-дослідних цілей. Земельні ділянки надаються п.з.д. у безстрокове користування. 1 Зоопарк Š 211 Парк національний – широка територія, яка вкл. природні (що не зазнали суттєвого впливу з боку людини) ландшафти або їх частини, що особливо охороняються, призначена для збереження природних комплексів у недоторканності, перев. для рекреаційних цілей. Š 121 Парк природний – природоохоронна рекреаційна установа, територія (акваторія) якої вкл. в себе природні комплекси й об’єкти, які мають значну екол. та естетичну цінність. П.п. призначений для використання у природоохоронних, просвітницьких та рекреаційних цілях. Має змішаний режим заповідності, що випливає з гол. завдання даної заповідної території – забезпечити організований масовий відпочинок при одночасній охо256

роні природних комплексів території П. В п.п. є окремі території з режимом повної та часткової заповідності. П.п. – об’єкт, що найменш суворо охороняється у порівнянні з ін. типами заповідних природних територій. Š 247, 121, 112 Парк природний національний державний – П., що створюється з метою збереження природних комплексів, що мають особливу екол., наукову, історичну, культурно-пізнавальну та естетичну цінність у зв’язку із сприятливим поєднанням природних та культурних ландшафтів, а також для використання їх у рекреаційних, освітніх, наукових та культурних цілях. Ділянки землі, її надр та водних просторів з усіма природними об’єктами, що знаходяться в їх межах, вилучаються з госп. експлуатації і надаються в користування п.п.н.д. Територія п.п.н.д. може вкл. також ділянки землі та водних просторів ін. землекористувачів. Š 211, 39 Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва – заповідна територія, що спец. виділена для охорони об’єктів культурного (штучного) походження. Це об’єкти, створені людиною, але у більшості випадків – на базі природних лісових урочищ чи окремих груп дерев природного походження. До них відносять: ботанічні сади; дендрологічні парки та дендрарії; старовинні парки; лісопарки зелених і курортних зон; ландшафтні околичні насадження поблизу старовинних фортець, храмів, монастирів, палаців тощо; ландшафти навколо садиб історикомеморіального значення – пам’ятних місць, пов’язаних з творчістю та діяльністю видатних громадських діячів, діячів науки, культури та мистецтва; ландшафти навколо історико-героїчних пам’яток партизанської слави, відомих рубежів оборони, плацдармів героїчних десантів, переможних битв тощо. Š 211, 112 Пароль [t фр. parole – слово, промова] – секретна інформація розпізнавання, яка зазвичай складається із серії знаків. Š 121 Паспорт [фр. passeport t passe – прохід + port – гавань] – реєстраційний і технол. документ, що містить осн. умовно-постійні відомості про якийсь об’єкт (під-

Паспоpт ґрунтів – Перевезення відходів транскордонне приємство, устаткування, товари тощо). Š 121 Паспоpт ґрунтів – документ, що має фіксований перелік даних про ґрунти, необхідний для цілей їх раціонального використання. Š 121 Паспорт земельної ділянки (поля) аґрохімічний – документ, що містить дані щодо аґрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Š 220 Паспорт промислової ділянки – офіційний документ, що містить назву, картусхему, номер, місцезнаходження та фіз.геогр. характеристику пром. ділянки. Š 204, 203 Паспорт річки – уніфіковане зведення осн. даних про водний режим, фіз.-геогр. особливості, використання природних ресурсів і екол. обстановку в басейні річки, а також відпрацювання рекомендацій щодо підвищення стійкості екол. системи. Š 196 Паспортизація відходів – процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, техн., фіз.-хім., технол., екол., санітарні, екон. та ін. показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Š 187 Паспортизація хвостосховища – стандартизований опис техн. характеристик хвостосховища, контрольно-вимірювальної апаратури, показників надійності, впливу на навколишнє середовище, здоров’я людини і пропозицій щодо підвищення надійності, екол. та техногенної безпеки хвостосховища. Š 171 Патієнти [фр., англ. patient – терплячий t гр. pathos – біль, страждання] – рослини, які у боротьбі за існування перемагають завдяки витривалості. Š 253 Патогенез [t гр. pathos – біль, страждання + ...генез] – механізми розвитку захворювань та патологічних процесів. Š 246 Патогенний [t гр. pathos – біль, страждання + ...генний] – хвороботворний. Š 246 Патологія [t гр. pathos – біль, страждання + ...логія] – галузь медицини, що вивчає хворобливі процеси та стани у

Перевезення небезпечних вантажів – Переріз стиснений

живому організмі; відхилення від норми, ненормальність. Š 246 Патологія географічна – область медицини і біології, що вивчає особливості різних захворювань, пов’язані з місцевими умовами, а стосовно людини – також із способом життя населення та соц. факторами. Š 250 Пауза [лат. pausa t гр. pausis – припинення] – перерва, зупинка в роботі, мовленні тощо; Š 246 невеликий прошарок в атмосфері, який відділяє один її шар (сферу) від ін. Š 108 Педологія [t гр. pedon – ґрунт + ...логія] (Ε ґрунтознавство) – наука про ґрунти. Š 246 Педосфера [t гр. pedon – ґрунт + ...сфера] (Ε за В.I.Вернадським – кора вивітрювання) – ґрунтове середовище, яке вкл.: ґрунт – поверхневий шар земної кори, що несе рослинність суші і має родючість, та підґрунтя – материнські гірські породи, з яких, в осн., утворюється ґрунт. Займає проміжне положення між приземним шаром атмосфери (аеробіосферою), зеленим рослинним шаром (фітобіосферою) та літобіосферою. Š 121, 108 Пелагіаль [t гр. pelagos – море] – товща води водойми (озера, моря, океану) як середовище проживання пелагічних організмів – планктону і бентосу. Š 100, 246 Пелагічний [t гр. pelagikos] – морський, утворений під дією моря. Š 246 Пергідроль [t лат. per – через + гр. hydo:r – вода] – 30-відсотковий водний розчин перекису водню. Окисник. Š 246 Перебудова ландшафту докорінна – необоротна зміна ландшафту, яка призводить до повної зміни його структури та властивостей (інваріанта) і тим самим до переходу у якісно нове утворення. П.л.д. м.б. результатом цілеспрямованої діяльності людини, антропогенної деґрадації, стихійних природних процесів. Š 247 Перевезення відходів – транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення. Š 145 Перевезення відходів транскордонне – будь-яке переміщення відходів з району, який перебуває під нац. юрисдикцією однієї країни, у район чи через район, який 257

перебуває під нац. юрисдикцією ін. країни, або у район чи через район, який не перебуває під юрисдикцією будь-якої країни, за умови, що таке перевезення стосується, принаймні, двох країн. Š 145, 147, 5 Перевезення небезпечних вантажів – діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення. Š 219 Перевезення небезпечних вантажів міжнародне – перевезення небезпечних вантажів з території України на територію іноземної держави, з території іноземної держави на територію України або транзитом через територію України. Š 219 Перевезення радіоактивних матеріалів – діяльність, пов’язана з переміщенням радіоактивних матеріалів за межами підприємства, де вони виготовляються, зберігаються, використовуються або захороняються, зокрема з обслуговуванням пакувальних комплектів, підготовкою, відправленням, транспортуванням, транзитним зберіганням, прийманням упаковок у пункті призначення тощо. Š 144, 181, 190 Перевипас – надмірний випас, який призводить до деґрадації рослинності пасовищ та зниження їх продуктивності. Š 253 Перекат – характерна для рівнинних водотоків мілководна форма донного рельєфу, сформована відкладами наносів, зазвичай у вигляді широкої купи, що перетинає русло під кутом до заг. напряму потоку і викликає відхилення течії від одного берега до ін. Š 100, 41 Перекидання стоку – зміна природного напряму стоку річок з виведенням його в ін. водозбірний басейн за доп. гідротехн. споруд. Š 42 Перекис (Ε пероксид [t лат. per – через + оксид]) – сполука елемента з атомами кисню, зв’язаними між собою. Перекриття контрфорсної греблі напірне – бетонні або залізобетонні елементи 258

у вигляді пласких плит, масивних оголовків або арок, які спираються на верхові поверхні контрфорсів і передають на них тиск води та ін. навантаження. Š 100 Перемичка – тимчасова обгороджувальна гідротехн. споруда. Š 42 Перемичка льодова – суцільний льодовий покрив на короткій ділянці річки. Š 100 Перемичка обгороджуюча – тимчасова водопідпірна споруда, що обгороджує будівельний котлован або гідротехн. споруду від затоплення водою в період будівництва чи ремонту. Š 100 Перемішування вмісту камери бродіння – застосування мех., гідравлічних, пневматичних (з використанням газів бродіння) засобів перемішування вмісту камер бродіння з метою забезпечення однакового використання всього їх об’єму, запобігання утворенню «мертвих» зон, розшаруванню осаду, відкладанню піску й утворенню кірки, вирівнювання поля температур та концентрацій продуктів біохім. реакцій, а також токсичних речовин, які можуть надходити із завантажуваним осадом. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Перенесення дифузійне (молекулярнодифузійне) – перенесення часток речовини (хім. елементів та їх сполук) під дією ґрадієнта концентрації речовини в напрямку її зменшення. Під дією зовнішнього електричного поля відбувається дифузія заряджених часток (електродифузія), під дією сили тяжіння або тиску – бародифузія, під дією різниці температур – термодифузія. В останньому випадку п.д. речовин наз. кондуктивним. Š 121 Переріз водний – поперечний переріз водного потоку, ортогональний у кожній точці до ліній течії, який вкл. живий і мертвий перерізи. Š 100, 41 Переріз живий – частина водного перерізу, в якій спостерігається течія води. Š 100, 41 Переріз мертвий – частина водного перерізу, в якій не спостерігається течії води. Š 100, 41 Переріз стиснений – найближчий до споруди або отвору мін. живий переріз струменя або потоку, в якому рух можна вва-

Переробка відпрацьованого ядерного палива – Період інкубаційний жати за такий, що плавно змінюється. Š 100 Переробка відпрацьованого ядерного палива – процес чи операція, метою якої є вилучення радіоактивних ізотопів з відпрацьованого ядерного палива для подальшого використання. Š 126 Переробка радіоактивних відходів – будь-яка операція, яка змінює характеристики радіоактивних відходів, зокрема попередня обробка та кондиціонування. Š 222 Переробка уранових руд – процес обробки руди з метою виділення корисних компонентів і одержання концентрату. Š 143 Перерозподіл водних ресурсів – подача частини витрат води однієї річки у басейн ін. Š 100 Переселення водних живих ресурсів – випуск певного виду водних живих ресурсів у рибогосп. водний об’єкт, де мешкають такі види, з ін. водних об’єктів з метою здійснення селекційної, племінної діяльності, меліоративних заходів. Š 165 Перетворення домішок в атмосферному повітрі – процес, при якому домішки в атм. повітрі зазнають фіз. змін під впливом природних і антропогенних факторів, а також в результаті взаємодії між собою. Š 30 Перетворення забруднюючої ґрунт хімічної речовини – зміна складу, стану або структури молекули забруднюючої ґрунт хім. речовини під дією різних факторів. Š 32 Перетворення ландшафту – система заходів, спрямованих на переведення ландшафту у стан, що забезпечує виконання нових соц.-екон. функцій або вагоме підвищення ефективності їх виконання. П.л. відрізняється більшою глибиною змін ландшафту у порівнянні із звичайною антропогенною дією і часто-густо супроводжується появою антропогенних елементів у ландшафті (поля, сади, будівлі, дороги, виробничі конструкції) та подальшим перетворенням його у техногеосистему. Проводячи п.л., бажано забезпечувати збереження його структури у рамках інваріанта та здатність до відтворення ресурсів і умов середовища.

Період кругообігу хімічного елемента – Пил

 Дія антропогенна на екосистему (ландшафт) Š 247, 40 Переформування берегів водосховищ – зміна первісної форми берегових схилів, підтоплених при утворенні водосховища, яка виражається у руйнуванні надводної частини схилу хвилями та в утворенні акумулятивної берегової обмілини і специф. обрисів берегів. Š 100, 41 Переформування відвалів – роботи по зміні форм відвалів з метою створення сприятливих умов для наступного освоєння, у т.ч. попередження самозаймання та гасіння. Š 35 Пери..., пері... [t гр. peri – навколо, біля] – перша частина складних слів, що означає «навколо», «кругом», «через». Š 246 Периметр [t гр. perimetron – коло] – довжина замкненого контуру. Š 246 Периметр змочений – частина П. живого перерізу, що утворюється твердими поверхнями, які обмежують потік. Š 100 Перифітон [t пери... + гр. phytón – рослина] – сукупність організмів, що живуть на твердому субстраті у водному середовищі, прикріплюються до водних рослин і спричинюють обростання занурених у воду предметів (суден, палів, бакенів тощо). Š 121, 100 Період [t гр. periodos – кружний шлях, обертання] – проміжок часу, упродовж якого що-небудь відбувається. Š 246 Період вегетаційний – П. року, в який можливий ріст та розвиток (вегетація) рослинності у даних кліматичних умовах. П.в. – час активної життєдіяльності і найважливіший біокліматичний показник. Š 247 Період деґрадації ґрунту – гіпотетичний час, за який досліджуваний ґрунт пройде шлях від недеґрадованого стану до дуже сильної деґрадації (зниження продуктивності до 75 %) за показником деґрадації ґрунту, що розглядається. Š 247 Період зрошувальний – частина вегетаційного П. від початку першого поливу до закінчення останнього поливу с.-г. культур. Š 100 Період інкубаційний [t лат. incubo – перебуваю у спокої, лежу, покоюся, висиджую пташенят] – П., що минає з початку зараження будь-якою інфекційною хворобою до моменту виникнення перших 259

клінічних проявів інфекційної хвороби. Š 205, 246 Період кругообігу хімічного елемента – в екосистемі або системі ґрунт-рослина – час, за який рослини виділяють у ґрунт і атмосферу таку саму кількість хім. елемента, яку містять у собі. П.к.х.е. служить показником інтенсивності біогенного кругообігу хім. елемента. Š 247 Період меліоративний – інтервал часу, за який відбувається поліпшення якості земель, що рекультивуються, і відновлення їх родючості шляхом заст. докорінної та біол. меліорації. Š 35 Період міжполивний – П. між двома поливами, що йдуть поспіль. Š 100 Період (на)піввиведення – час, за який організм виділяє половину (шкідливої) речовини (хім. елемента), що в ньому міститься. Š 247 Період (на)піврозпаду – час, протягом якого розпадається половина атомів радіоактивної речовини. Š 246 Періодичність однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу [t гр. periodikos – такий, що повторюється, чергується] – число, яке виражає імовірнісну кількість появи в один рік дощу інтенсивністю, що перевищує розрахункову. Š 43 Пероксиди органічні – органічні речовини чи відходи, що містять бівалентну групу -О-О-. Є термічно нестійкими речовинами, схильними до екзотермічного самоприскорюваного розкладу. Š 136 Перорально [t лат. per – через + фр. oral t os(oris) – рот] – через рот, ротову порожнину (напр., надходження токсичної речовини). Перспектива [фр. perspective t лат. perspicere – бачити наскрізь, уважно розглядати] – зображення на площині об’ємних предметів відповідно до зміни їхніх величин, обрисів, чіткості, яка зумовлена ступенем віддаленості цих предметів від глядача, від точки спостереження; вид удалину, простір, який можна побачити; майбутнє. Š 246 Пертурбація [t лат. perturbatio – хвилювання, збудженість] – раптова зміна, ускладнення під час звичайного перебігу чогось, що спричиняє розлад, безладдя. Š 246 260

Пертурбація у біогеоценозі – негативні зміни у біогеоценозі, спричинені, напр., масовим розмноженням одного виду. Š 247 Перцентиль [англ. percentile] – частка площі екосистем (у %), яка не буде захищена від впливу аналізованого несприятливого фактора за прийнятої для розрахунків величини екол. нормативу (критичного навантаження, критичного рівня тощо). Термін широко використовується у міжн. практиці при розрахунках ступеня захищеності екосистем (зокрема у рамках Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані). Напр., 5-перцентильна карта означає, що наведена на ній інформація забезпечує захист 95 % території екосистем. Š 247 Пестициди [t лат. pestis – зараза, чума + ...циди] – збірна назва токсичних речовин, їх сполук або сумішей речовин хім. чи біол. походження, призначених для знищення, реґуляції та припинення розвитку шкідливих організмів (збудників і переносників хвороб, шкідників і паразитів), внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди, завдається шкода матеріальним цінностям, погіршується якість с.-г. продукції, деревини, вовни тощо, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. До п. відносяться: бактерициди, фунгіциди, зооциди тощо. Використання п. негативно впливає на геосистеми будь-якого рівня та здоров’я людини. Š 220, 178, 131, 130 Петля кривої витрат води – крива неоднозначної залежності зв’язку рівня з витратами води при наявності різко несталого руху потоку. Š 100 П’єзометричний [t гр. piezo: – тисну + ...метр] – такий, що стосується вимірювання тиску, пов’язаний з ним. Š 246 Пил (атмосферний) – сукупність завислих у повітрі дрібних (10–2-10–4 см) твердих часток, здатних у безвітряну погоду осідати на поверхню землі. Джерела п. можуть бути як природного походження (вивітрювання гірських порід, виверження вулканів), так і антропогенного (викиди пром. підприємств). Осн. маса п. зосереджена на висотах до 500 м. Розрізняють п., що осідає, тобто частки з розмі-

Пил промисловий – Підпір ром > 10 мкм, та мех. стійкі аеросуспензії з розміром часток 0.1-5 мкм. Термін уживають лише до твердих часток.  Дим, Туман Š 130 Пил промисловий – П., що входить до складу пром. викидів. Š 31 Пиловловлювачі – пристрої для очищення повітря і газів від пилу, робота яких ґрунт. на використанні для осадження часток пилу сили тяжіння, а також інерційних сил, які відривають пил від повітряного потоку при зміні швидкості і напрямку його руху. Частки пилу, продовжуючи рухатися за інерцією вперед, наштовхуються на перешкоду і, втрачаючи швидкість, опускаються вниз у бункер. До таких пристроїв відносяться пилоосадкові камери, циклони, відцентрові скрубери, жалюзійні і ротаційні п. Š 108 Пиловловлювачі електричні (Ε електрофільтри) – найбільш універсальні апарати для тонкої очистки повітря від часток пилу розміром < 1 мкм з ефективністю 98 %, а іноді й 99.9 %. В п.е. використовується постійний струм високої напруги – у кілька десятків тис. В. Така різниця потенціалів між електродами призводить до іонізації молекул газу й утворення позитивно заряджених іонів та вільних електронів. Іони рухаються до негативного коронуючого електрода, а вільні електрони – до позитивного осаджуючого електрода. Внаслідок зіткнень із зустрічними пилинками і краплинками, які містяться у газі, вони передають останнім свій заряд і захоплюють їх, рухаючись до осаджуючого електрода. В результаті частки пилу і туману осідають на електроді. Накопичений на електроді пил видаляють струшуванням. При осадженні туману струшування не потрібне, адже утворена рідина самостійно стікає з електродів. Š 108 Пиловловлювачі мокрі – П. (скрубери із зрошуваною насадкою і водяною плівкою, циклони-промивачі, П. пінні, пінновихрові, ударно-змивної дії та ін), які заст. для збільшення ефективності очистки повітря від пилу, що не гідратується, тобто не змінюється під дією вологи. Внутрішня поверхня п.м. змочується водою, яка зволожує і змиває пил у шламовідстійник. Š 108

Підприємство – Підхід «доза-ефект»

Пиловловлювачі мокрі коагуляційні – П., що працюють за принципом подрібнення води турбулентним високошвидкісним газовим потоком у трубі Вентурі, захоплення краплинами води пилинок, коагуляції їх і осадження в допоміжному апараті, напр., відцентровому скрубері або циклоні з водяною плівкою тощо. Використовуються для мокрої тонкої очистки повітря від пилу. Š 108 Пиловловлювачі ультразвукові – П., що використовують здатність часток пилу коагулювати (тобто утворювати пластівці) під дією потужного звукового потоку, що дуже важливе для вловлювання з повітря аерозолів. Пластівці випадають у бункер. Звуковий ефект створюється сиреною. Š 108 Підготовка чаші водосховища – комплекс робіт, що забезпечують раціональне використання водосховища і необхідну якість води, який вкл. перенесення із зони затоплення населених пунктів, підприємств, доріг тощо, очистку чаші водосховища від лісу, що росте, та його залишків, а також ін. інж. заходи. Š 100 Підігрівання осаду в метантенках – застосування пароструминних інжекторів, теплообмінників, змійовиків з гарячою водою, подачі пари в усмоктувальний трубопровід для перемішування осаду в метантенку або ін. заходів з метою підтримання в метантенках температур, оптимальних для мезофільного чи термофільного режимів зброджування. Більша частина теплової енергії використовується при цьому на підігрівання завантажуваного осаду, менша – припадає на компенсацію втрат тепла через обгороджуючі конструкції. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Підлісок – чагарники і дерева, які не досягають висоти осн. деревних ярусів. Š 97 Підошва греблі (дамби) – поверхня примикання греблі (дамби) до її основи. Š 100 Підошва греблі зубчаста – створення виступів на контакті греблі зі скельною основою для підвищення стійкості греблі. Š 100 Підпір – підйом рівня води, що виникає внаслідок перегороджування чи стиснен-

261

ня русла водотоку або змін умов стоку підземних вод. Š 100, 42 Підприємство – самостійний госп. суб’єкт, створений в установленому законом порядку. Є, як пр., юр. особою. Підприємство гірниче – цілісний техн. та орг. відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об’єктів із заст. гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо). Š 23 Підприємство потенційно небезпечне – пром. П., що використовує у своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об’єкти. Š 186 Підприємство промислове – статутний суб’єкт (державна, змішана, спільна, іноземна, кооперативна або ін. виробнича одиниця чи об’єднання кількох одиниць), який має права юр. особи та здійснює виробництво і реалізацію продукції певних видів з метою одержання відповідного прибутку. Š 28, 186 Підприємство спеціалізоване з поводження з радіоактивними відходами – П. (об’єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення. Š 222 Підріст – молоді дерева (старші одного року), які відносяться до тих самих видів дерев, що й утворюючі деревні яруси. Š 97 Підрозділ спеціалізований – гірничо-газорятувальні і пожежні частини, мед. служба, підрозділи формувань органів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Š 186 Підрозділ структурний – ланка організації (підприємства), яка вкл. колектив виконавців і (або) робочих, має відокремлені, чітко визначені функції в процесі керівництва або у виробничому процесі, що відрізняються від функцій ін. ланок, і в силу цього входить, як орг. відокремлена від ін. підрозділів частка організації (підприємства), в її структуру або у структуру підрозділів організації (підприємства). Напр.,: виробництво, цех, відділення, виробнича дільниця. Складовою частиною виробництва можуть бути 262

цехи, відділення, виробничі дільниці. Складовою частиною цеху можуть бути відділення і виробничі дільниці. Складовою частиною відділення є виробничі дільниці. Š 186 Підсистема – складова частина єдиної системи. Š 154 Підстилка (Ε ярус підстилковий, обпад) – багаторічні відклади відмерлих частин рослин (листя, плодів, кори, деревини тощо), які не повністю розклалися, на поверхні ґрунту, частково перемішані у нижній частині з мінеральними компонентами. Š 97 Підстилка хмизова – шар хмизу, прикріплюваний до берегового схилу прутяними канатами і кілками. Š 100 Підтоплення території – підвищення рівня підземних вод на ділянці території без утворення вільної поверхні води, яке призводить до порушення госп. діяльності на даній території.  Затоплення земель Š 100, 42 Підтримка громадська – добровільна допомога, яка надається різними соц. силами і групами (населенням, органами влади, політичними партіями, ін. соц. рухами тощо). М.б. моральною, фін., матеріально-техн. тощо. Š 2 Підтримка системи – орг., інформаційне, програмне, техн. та ін. види забезпечення системи, потрібні для її використання і вдосконалення. Š 121 Підхід басейновий – сукупність прийомів у геогр. та екол. дослідженнях, в основу яких покладене уявлення про континуальність (безперервність) геогр. оболонки, де як осн. інтегруючий фактор виступає водний стік. Відповідно до п.б. просторова структура геогр. оболонки представляється системою ієрархій басейнів різного рангу. П.б. зручний для балансових розрахунків, де на вході – опади, що випадають на площі басейну, а на виході – річковий стік. У той же час застосовність п.б. обмежена у районах з інтенсивними еоловими та карстовими явищами.  Підхід ландшафтний Š 247 Підхід «доза-ефект» – встановлення взаємозв’язку між ступенем впливу на екосистему – дозою (напр., забрудненням) – і результуючим ефектом. Аналіз залежності «доза-ефект» дає можливість визначити межі сталості екосистеми, а та-

Підхід екологічний – Піскоуловлювач кож оцінити можливий екол. збиток від впливу. Š 247 Підхід екологічний – загальнонауковий підхід, який орієнтує у п.ч. на дослідження і відображення відносин та взаємодій організмів, зокрема людини, з навколишнім середовищем. Š 247 Підхід етико-естетичний у заповідній справі та охороні дикої природи – підхід, який передбачає природоохоронні дії перш за все виходячи з етичних та естетичних мотивацій. Š 8 Підхід ієрархічний – розташування та функціональне підпорядкування складових цілісної системи в порядку від вищого рівня до нижчого (або навпаки). При цьому під функціональним підпорядкуванням розуміють входження менших і простіших елементів у більш крупні та складні сукупності – менші підсистеми складають великі системи, що самі є підсистемами більш крупних надсистем (напр., елементарні частки складають атоми, останні – молекули і т.д.). Ієрархічність – одна з осн. властивостей природних систем і найважливіший принцип управління. Š 108 Підхід ландшафтний – сукупність прийомів у геогр. та екол. дослідженнях, в основу яких покладене уявлення про диференційованість геогр. оболонки на систему природних територіальних комплексів різного рангу, що мають генетичну єдність і зв’язані сукупністю латеральних процесів: поверхневий і підземний стік, еолове винесення та привнесення речовини, біогенна міґрація тощо.  Підхід басейновий Š 247 Підхід мерологічний [t гр. meros – частина + ...логія] – вивчення властивостей осн. частин системи з наступним узагальненням результатів та їх екстраполяцією на систему в цілому. Š 247 Підхід системний – загальнонауковий підхід, спрямований на пізнання механізму інтеграції систем як цілісних утворень – єдностей, що складаються із взаємозв’язаних та взаємодіючих, нерідко різнорідних елементів. П.с. орієнтує процес пізнання на розкриття цілісності об’єкта дослідження, на виявлення в ньому різноманітних типів зв’язків і зведення їх у єдину теоретичну картину. За М.М.Мойсеєвим, п.с. «відображає при-

Піскоуловлювач аерований – Плакор

родне прагнення дослідника найбільш повно (в межах його можливостей) вивчити явище». При цьому враховується, що кожна система виступає як елемент (підсистема) більш високої системи, яка сама є підсистемою більш крупної надсистеми (ієрархічний підхід). Впровадження системних ідей сприяло інтенсивному розвитку класифікації природних об’єктів, моделюванню і заст. математичних методів у природоохоронних дослідженнях. Š 247, 108 Підхід холістичний [англ. holism t гр. holos – цілий, весь] – оцінка властивостей системи в цілому з наступним вивченням (у випадку необхідності) її частин. Š 247 Піксел [англ. pixel t picture element – елемент зображення] – найменший елемент зображення, має прямокутну форму. Š 49 Піни – структуровані дисперсні системи, що являють собою скупчення пухирців газу (дисперсна фаза), розділених тонкими прошарками рідкого дисперсійного середовища.  Емульсії, Суспензії Піпетка [фр. pipette] – вузька скляна трубочка для набирання (втягування) та виштовхування невеликої кількості рідини. Š 246 Піроліз [t гр. pyr – вогонь + ...ліз] – розщеплення органічних речовин під дією високих температур. Пром. значення має п. нафтопродуктів, деревини, кам’яного та бурого вугілля з метою одержання вуглеводнів. Š 250, 246 Пірологія лісова [t гр. pyr – вогонь + ...логія] – наука про природу лісових пожеж та їх наслідки, боротьбу з лісовими пожежами та про використання позитивної ролі вогню у лісовому господарстві. Š 39 Пірс [англ. piers t pier – стовп, причал] – портова причальна споруда (конструктивне об’єднання причалів), яка виступає в акваторію порту, призначена для швартування суден не менше ніж з двох сторін. Š 100, 42 Піскоуловлювач – споруда, призначена для видалення із стічних вод піску й ін. важких мінеральних часток, які мають значні абразивні властивості, погіршують переміщення і транспортування осадів та зумовлюють їх залягання у вигляді 263

щільної маси у метантенках, аеробних стабілізаторах, двоярусних відстійниках, прояснювачах-перегнивачах. П. повинні влаштовуватися на початку всіх очисних споруд продуктивністю більше 100 м3/добу. Кількість п. чи їх відділень має бути не менше двох, усі – робочі. Š 100, 19, 68, 270, 271, 75 Піскоуловлювач аерований – подовжений горизонтальний резервуар з поперечним перерізом прямокутної, полігональної, овальної, іноді круглої форми, в якому відокремлення піску відбувається у полі відцентрових сил у ході горизонтально-ґвинтового руху стічних вод. Горизонтальний поступальний рух забезпечується за рахунок подачі і відведення стічних вод біля протилежних торцевих стінок, а обертовий рух у поперечному перерізі потоку – подачею повітря за доп. аератора, розміщеного вздовж однієї з поздовжніх стінок П. Š 19, 68, 270, 271, 75 Піскоуловлювач вертикальний – вертикальний резервуар з поперечним перерізом прямокутної або круглої форми, в якому відокремлення піску відбувається в ході вертикального ґвинтового чи вертикального низхідно-висхідного руху стічних вод. Š 19, 68, 270, 271, 75 Піскоуловлювач горизонтальний – розширений канал, при вході в який швидкість руху стічних вод зменшується до 0.15-0.3 м/с, і пісок під дією сили тяжіння осаджується на дно, звідки згрібається у приямок на початку споруди за доп. мех. скребків чи гідромеханічним способом і видаляється на піскові майданчики гідроелеваторами, ерліфтами, пісковими або шнековими насосами. Š 19, 68, 270, 271, 75 Піскоуловлювач горизонтальний з коловим рухом рідини – тип горизонтального п., в якому стічні води рухаються не прямолінійно, а по колу, що робить споруду більш компактною і спрощує вивантаження осаду: пісок, що затримується у коловому лотку, який у поперечному перерізі має у верхній частині прямокутну форму, а в основі – трикутну зі щілиною внизу, самочинно провалюється через щілину в зону осаду, звідки видаляється на піскові майданчики. Š 19, 68, 270, 271, 75 264

Піскоуловлювач тангенційний – циліндро-конічна споруда з тангенційною (по дотичній) подачею стічних вод, яка зумовлює ґвинтовий (поступально-обертовий) рух рідини з круговою віссю, що знаходиться у горизонтальній площині. Крім сили тяжіння на частки піску у п.т. діють ще й дві відцентрові сили, зумовлені рухом стічної води по колу у плані та обертовим рухом у поперечному перерізі, внаслідок чого частки піску відкидаються на периферію потоку – до стінок і дна і врешті опиняються у пісковому приямку П. Š 19, 68, 270, 271, 75 Піскоуловлювач щілинний – прямокутний канал чи круглий трубопровід, у дні якого прорізані 2-3 поперечні щілини шириною 100-150 мм через 300-350 мм, крізь які пісок, що, як пр., переміщається по дну, провалюється у спец. бункер, розміщений під щілинами, звідки видаляється на піскові майданчики. Š 19, 68, 270, 271, 75 Піч багатоподова для спалювання осаду – футерований усередині вогнетривкою цеглою вертикальний сталевий циліндр з вертикальним валом, топковий простір якого поділений по висоті на сім-дев’ять горизонтальних подів, кожен з яких має отвори, розташовані почергово на периферії чи в центральній частині. Спалюваний осад подається на верхній под, звідки за доп. горизонтальних ферм, прикріплених до вертикального валу, що повільно обертається, через отвори пересипається на нижні поди, куди подаються топкові гази. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Плавні – зарості очерету, рогози, осоки, верб та ін. рослин на затоплюваних заплавах та у дельтах крупних річок. Š 250 Плакор [t гр. pláx (plakós) – площина, рівнина] – плаский або слабконахилений простір уздовж водорозділу. П. хар. глибоким заляганням підґрунтових вод, відсутністю значного змиву або акумуляції, внаслідок чого рослинний і ґрунтовий покриви найбільш повно відповідають ландшафтам даної зони (напр., хвойні ліси на підзолистих ґрунтах у тайзі, злаково-різнотравні угруповання на чорноземах у степовій зоні тощо). Š 247

План – Пласт водоносний План [t лат. planum – рівне місце, площина] – креслення, що зображує на площині невелику ділянку місцевості або споруди; певний порядок, послідовність у викладі чогось; заздалегідь передбачений порядок, послідовність здійснення певної програми, виконання роботи тощо; задум, що передбачає перебіг, розвиток чогось. Š 246 План заходів щодо досягнення ГДС речовин – сукупність техн. і вартісних характеристик заходів і споруд, ув’язаних за строками реалізації та спрямованих на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин. Š 67, 100 План календарний – перелік заходів із зазначенням строків їх проведення. Š 2 План населеного пункту ґенеральний – містобудівна документація, яка визначає принципові рішення щодо розвитку, планування, забудови та ін. використання території населеного пункту. Š 221 План протиповеневий – система орг. заходів щодо детального розподілу завдань між окремими органами, організаціями і громадянами при забезпеченні захисту від повені. Š 100 План території детальний – містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів. Š 221 План топографічний – великомасштабне картографічне зображення на площині в ортогональній проекції обмеженої частини місцевості, при якому не враховується кривизна земної поверхні. Š 121 План управління впливами – структурований П. управління, що визначає вимоги до заходів щодо зниження негативного впливу, моніторингу й управління, які є результатом екол. оцінки. Š 273 Планктон [t гр. plankton – блукаюче] – сукупність пасивно плаваючих мікроскопічних організмів – багатьох бактерій, деяких водоростей (фітопланктон) і безхребетних (зоопланктон) тощо, які мешкають у товщі води і не здатні самостійно переміщуватися на значні відстані та протистояти перенесенню течіями. Š 61, 121, 131, 100, 246 Планування – процес укладання послідовності дій, виконання яких має призвести до досягнення поставлених цілей;

Пласт водотривкий – Площа водозбору

складання плану, визначення за планом термінів виконання, здійснення чогось; складання плану або проекту (будівлі, споруди тощо); розмічування якогось місця під що-небудь відповідно до плану; вирівнювання поверхні ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок тощо) мех. способом. Š 121, 122 Планування земель грубе – попереднє вирівнювання поверхні з виконанням осн. обсягу земляних робіт. Š 35 Планування земель суцільне – вирівнювання поверхні з похилами, допустимими для с.-г. чи механізованого лісогосп. освоєння порушених земель. Š 35 Планування земель часткове – вибіркове вирівнювання поверхні, яке забезпечує створення сприятливих умов для цільового освоєння порушених земель. Š 35 Планування земель чистове – остаточне вирівнювання поверхні й виправлення мікрорельєфу при незначних обсягах земляних робіт. Š 35 Планування ландшафту – розробка проекту використання ландшафтів або проекту зміни цілей і методів використання ландшафтів. Š 40 Планування стратегічне – продуманий і обґрунтований підхід до прийняття рішень та здійснення дій. Спрямоване на підвищення ефективності управління організацією та її діяльності з урахуванням реальних можливостей і доступних ресурсів. Š 2 Планування територій – процес реґулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень. Š 221 Пласт [t гр. plastos – виліплений] (Ε шар) – форма залягання осадових та багатьох метаморфічних гірських порід; геол. тіло відносно однорідного складу, обмежене практично паралельними поверхнями – підошвою та покришкою; товщина п. у багато разів менша довжини; зорана цілина, переліг, поле багаторічних трав; смуга (стрічка) ґрунту (важкого глинистого або пронизаного корінням багаторічних трав), яка утворюється при оранці. Š 250 Пласт водоносний – П. гірської породи однорідного геол. складу з б.-м. однако265

вою пористістю і величиною водонепроникності, який утримує ґравітаційну воду.  Горизонт водоносний Š 100 Пласт водотривкий – геол. П. з малою водопроникністю. Š 61 Пластини фільтросні (Ε фільтроси) – у вітчизняній практиці – пористі керамічні аератори у вигляді квадратних пластин розміром 300 х 300 х 35 мм з висушеної і обпаленої при температурі 1180°С суміші подрібненого шамоту (вогнетривка глина) із силікатом натрію та кремнефтористим натрієм. Установлюються у спец. фільтросних каналах, до стінок яких вони кріпляться за доп. рідкого скла, на полімерних клеях чи цементному розчині. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Пластичність ландшафту [t гр. plastikos – придатний для ліплення, податливий] – здатність ландшафту змінюватися, зберігаючи при цьому осн. характеристики, незважаючи на вплив зовнішніх факторів. П.л. – одна з властивостей, які забезпечують його сталість. Š 247 Пластівцеутворення – утворення пластівців важкорозчинних речовин, що випадають з води в осад в результаті її обробки; Š 100 утворення пластівців активного мулу в результаті взаємодії біополімерів, що виділяються бактеріальними клітинами чи адсорбовані ними. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Плато [фр. plateau t plat – плаский] – підвищена рівнина, що відокремлюється від навколишніх просторів уступами (крутим схилом). Š 246 Плато гомеостатичне – діапазон сталості екосистеми, який знах. між верхньою границею позитивного та нижньою границею негативного зворотного зв’язку. Š 108 Платформа [фр. plate-forme t plat – плаский + forme – форма] – одна з гол. глибинних структур земної кори, що хар. малою інтенсивністю тектонічних рухів, магматичної діяльності і пласким рельєфом. П. протиставляються високорухомим геосинклінальним поясам. П. мають двоярусну будову: нижній ярус (фундамент п.) утворюють комплекси сильно зім’ятих, метаморфізованих та пронизаних гранітами порід; верхній 266

ярус (платформний чохол) складений перев. осадовими та почасти вулканогенними товщами, що спокійно залягають. В межах п. виділяються щити, де складчастий фундамент виступає на поверхню, і плити, в яких фундамент занурений у глибину. П. поділяють на давні з фундаментом докембрійського віку (напр., Сх.-Європейська і Сибірська) та молоді з фундаментом палеозойського і мезозойського віку (напр., рівнинні території Зах. Сибіру, Півн. Казахстану, Передкавказзя). Š 250 Плейстон [t гр. pléusis – плавання, pléo: – пливу] – сукупність водних організмів – мешканців порівняно тонкого поверхневого шару води в океані або у континентальній водоймі з особливими умовами середовища, які утворюються в результаті безпосередньої взаємодії атмосфери і гідросфери. Тримаються на поверхні або напівзанурені. До п. відносяться, напр., саргасові водорості, деякі сифонофори. Š 250, 100 Плесо – глибоководна ділянка водотоку, що зазвичай знах. між перекатами. Š 100, 41 Плівка біологічна (Ε біоплівка) – плівка з бактерій та ін. організмів на поверхні завантаження біофільтра, які окиснюють і мінералізують органічні речовини. Š 100, 43 Плівка біологічна надлишкова – фраґменти біологічної плівки, які відриваються від завантаження газами бродіння самої біоплівки при збільшенні її товщини і виникнення у ній анаеробних умов, виносяться з біофільтра разом з очищеними водами і затримуються у вторинних відстійниках. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Площа безстічна – територія в межах водозбірного басейну ріки або озера, з якої відсутній поверхневий стік. Вода, що збирається на п.б., витрачається на випаровування і в деяких місцях на живлення підземних вод. Š 100 Площа водозбірна – територія, стік з якої формує водний об’єкт.  Площа водозбору Š 18 Площа водозбору – горизонтальна проекція території, обмеженої вододілом.  Площа водозбірна Š 100

Площа водозбору діюча – Повінь Площа водозбору діюча – частина площі водозбору, з якої здійснюється стік при даному шарі опадів, що надходять на поверхню водозбору. Š 41 Площа дренована – територія, з якої забезпечується стік води природним або штучним шляхом (каналами, підземними дренами). Š 100 Площа дзеркала води водосховища максимальна – площа дзеркала води у водосховищі при макс. підпірному рівні в ньому. Š 100 Площа лісової пожежі – площа в межах контуру лісової пожежі, на якій є ознаки дії вогню на рослинність. Š 39 Площа полів фільтрації загальна – сума корисної площі, на якій здійснюється власне очистка стічних вод, резервної площі, необхідної на період весняного танення наморожених стічних вод і на період ремонту карт, а також додаткової площі, необхідної для влаштування зрошувальної і осушувальної мереж, доріг, обгороджувальних валиків, зелених насаджень. Š 19, 65, 240, 264 Площа стокоутворююча – частина площі водозбірного басейну, з якої здійснюється стік при даному розподілі опадів, що надходять на поверхню водозбірного басейну. Š 100 Плювіограма [t лат. pluvia – дощ + ...грама] – запис на стрічці плювіографа наростання шару дощових опадів з бігом часу. Š 100 Плювіограф [t лат. pluvia – дощ + ...граф] – прилад для реєстрації наростання шару дощових опадів. Š 100 Пляж [фр. plage – узмор’я] – зручна для купання прибережна смуга моря, озера, річки; Š 246 надводна частина намитих хвостів від місця їх скиду до урізу води у накопичувачі. Š 171 Пляж річковий – скупчення донних наносів на випуклому березі річкового закруту, що обсихає у межень. Š 41 Пневмосушарка – аґреґат для сушіння осадів стічних вод топковими газами, що складається з топки, вентиляторівдимососів, млинів-дробарках і системи шнекових подавачів-грануляторів, завантажувального пристрою, труби-сушарки, розвантажувального пристрою, гол. елементом якого є вертикальна нерухома труба-сушарка діаметром 0.9-1.25 м і

Повірка засобів вимірювальної техніки – Пожежа повальна

довжиною 8-25 м, в якій сушіння подрібненого осаду у завислому стані здійснюється за кілька секунд. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Побочень – гребенева частина великої гряди, що перетинає все русло, яка зазвичай затоплюється у період повені і оголюється (обсихає) у прибережній найвищій частині в період межені. Š 100, 41 Поведінка ландшафту – система внутрішніх взаємопов’язаних процесів, що виступає як реакція на сукупність діючих на ландшафт зовнішніх та внутрішніх факторів. Š 40 Поверхня води вільна – поверхня води на межі з атмосферою. Š 100 Поверхня депресії – поверхня фільтраційного потоку всередині пористого середовища (ґрунту, бетону), тиск у всіх точках якої дорівнює атм. Š 100 Поверхня завантаження біофільтра питома – площа поверхні 1 м3 завантаження біофільтра, виражена у м2. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Поверхня підземних вод вільна – поверхня, що обмежує зверху безнапірні підземні води. Š 100 Поверхня підземних вод п’єзометрична – уявна поверхня, що з’єднує п’єзометричні рівні одного водоносного горизонту. Š 100 Повідомлення (в системах оброблення інформації/даних) – форма подання інформації (сигналів, тексту, зображень, цифрових даних тощо), яка передається від автора одному чи кільком одержувачам; складається з двох частин: конверта і вмісту. Š 121 Повідомлення пpопаґандистське – поширення відомостей, вістей, що мають насичену інфоpмацію, їх оцінку і заклик. Š9 Повідь (повіддя) – стихійне лихо, пов’язане із затопленням водою, що вийшла з берегів, місцевості і населених пунктів в межах річкової долини вище щорічно затоплюваної заплави ріки внаслідок повені чи паводка, значного припливу води в результаті сніготанення та (або) рясних дощів, при заторі, внаслідок нагону у гирло ріки, а також при прориві гідротехн. споруди. Š 61, 121, 41 Повінь (Ε водопілля) – фаза найбільшої у році водності ріки з високим і трива267

лим підняттям рівня води, яка зазвичай супроводжується виходом води з русла на заплаву. Спричинюється гол. джерелом живлення ріки (на рівнинних річках України – весняним сніготаненням) і повторюється у даних кліматичних умовах у той самий сезон з року в рік з різною інтенсивністю. Розрізняють п. весняну, весняно-літню та літню. Š 61, 100, 41 Повірка засобів вимірювальної техніки – встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до заст. на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик. Š 213 Повітря атмосферне – життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знах. за межами житлових, виробничих та ін. приміщень. Š 146, 123 Повітря населених пунктів – атм. повітря, видозмінене в результаті комплексного впливу промисловості, житлового будівництва, покриття доріг асфальтом, транспорту та ін. антропогенних факторів. Š 121 Повітря приміщень – атм. повітря, а частіше – повітря населених пунктів, зігріте (охолоджене) і частково відфільтроване через стінові покриття та засклені віконні отвори. Š 121 Поводження – певна поведінка, спосіб або характер дій. Обходження з чимось, ставлення до чогось. Спосіб чи характер заст. чогось, користування чимось. Š 122 Поводження з відпрацьованим ядерним паливом – всі види діяльності, що стосуються оперування чи зберігання відпрацьованого ядерного палива, за винятком перевезення за межами майданчика; може також бути пов’язане зі скидами. Š 126 Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, вкл. подальший контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Š 145 Поводження з відходами екологічно безпечне – вжиття всіх практично можли268

вих заходів для забезпечення захисту довкілля та здоров’я людини від можливого негативного впливу під час поводження з відходами. Š 147 Поводження з відходами радіоактивними – всі види діяльності (вкл. діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, у т.ч. попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів. Š 222, 126 Повторюваність гідрологічного явища – кількість років, протягом яких гідрол. явище, що розглядається, повторюється у сер. один раз. Š 100 Поглинач парникового газу – будь-який процес, вид діяльності або механізм, який адсорбує парниковий газ, аерозоль або прекурсор парникового газу з атмосфери. Š 236 Погода – стан атмосфери у даному місці у певний момент або за обмежений проміжок часу (добу, місяць). Зумовлюється фіз. процесами, що відбуваються при взаємодії атмосфери з космосом та земною поверхнею. Хар. метеорологічними елементами та їх зміною. Багаторічний режим п. наз. кліматом. Š 250 Подія аномальна – відхилення від норм. режиму експлуатації. М.б. викликана відмовою обладнання, помилкою персоналу або недоліками процедури. Š 183 Пожежа валежна – низова пожежа, при якій осн. горючим матеріалом є деревина, розташована на поверхні ґрунту. Š 39 Пожежа верхова – лісова пожежа, що охоплює полог лісу. Š 39 Пожежа ландшафтна – пожежа, що охоплює різні компоненти геогр. ландшафту. Š 39 Пожежа лісова – пожежа, що поширилася по лісовій площі. Š 39 Пожежа лісова торфова – лісова пожежа, при якій горить торфовий шар заболочених і болотних ґрунтів. Š 39 Пожежа низова – лісова пожежа, що поширюється по нижніх ярусах лісової рослинності, лісовій підстилці, опаду. Š 39 Пожежа повальна – лісова пожежа, що охоплює всі компоненти лісового біогеоценозу. Š 39

Пожежостійкість деревних порід – Показник утворення відходів питомий Пожежостійкість деревних порід – здатність дерев та їх угруповань зберігати життєдіяльність після теплової дії при лісовій пожежі. Š 39 Позитрон [t лат. positivus – позитивний + (елек)трон] – стійка елементарна частка з масою, що дорівнює масі електрона, і позитивним зарядом, який відповідає абсолютній величині заряду електрона. П. – античастка електрона. Š 246 Позначення картографічні умовні (Ε знаки умовні) – графічні символи для позначення на картах різноманітних об’єктів і явищ, а також їхніх якісних і кількісних характеристик. П.к.у. та їх системи складають особливу мову карти, вони передають її зміст, тобто певні узаг. знання про реальну дійсність. Š 121, 109 Позначення картографічні умовні лінійні (Ε знаки лінійні) – П.К.У. для зображення на картах лінійних об’єктів, довжина яких виражається у масштабі карти. Š 121 Позначення картографічні умовні площинні (Ε знаки площинні, позначення контурні) – П.К.У., що заст. для зображення площі об’єкта, яку подають у масштабі карти. Š 121 Позначення картографічні умовні позамасштабні (Ε знаки позамасштабні) – П.К.У., що заст. для зображення об’єктів, площі яких не подають у масштабі карти. Š 121 Показник – якісна чи кількісна характеристика об’єкта, явища, процесу, що отримана шляхом оброблення і (або) інтерпретації параметрів. Š 121 Показник використання кисню – кількість кисню у г О2, яка переходить у мулову суміш з 1 м3 повітря, що подається в камеру аерації, у розрахунку на 1 м заглиблення аератора. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Показник водневий (рН) – величина, що хар. концентрацію іонів водню (точніше, гідроксонію – Н3О+) у розчинах; кількісно дорівнює від’ємному десятковому логарифму концентрації іонів водню [H+], вираженої у молях (г-молях) на літр: pH = – lg [H+]. Вимірюється електрометрично. На шкалі pH (від 0 до 14) значення 7 при температурі 25°С позначає

Показники користувачів водних живих ресурсів техніко-виробничі – Покрив льодовий

нейтральне середовище; менші значення рН вказують на збільшення концентрації іонів водню (кисле середовище), більші значення – на її зменшення (лужне середовище). 1 Реакція активна води Š 247, 100, 71, 72, 252, 102 Показник деґрадації ґрунту – величина, що хар. ступінь несприятливої зміни властивостей ґрунту під впливом зовнішніх (напр., антропогенних) факторів, які призводять до зниження його родючості або погіршення якості рослинної продукції. 1 Період деґрадації ґрунту Š 247 Показник екологічний плановий – деталізована вимога щодо ефективності, виражена кількісно там, де це реально, яка висувається до організації або її частин, витікає з цільових екол. П. і має бути встановлена й виконана для того, щоб досягти цих П. Š 55 Показник екологічний цільовий – заг. цільовий П. стану навколишнього середовища, що витікає з екол. політики, якого організація прагне досягти, і який виражається кількісно там, де це реально. Š 55 Показник забруднення атмосферного повітря – кількісна і (або) якісна характеристики забруднення атм. повітря. Š 30 Показник забруднення атмосферного повітря комплексний – П.З.А.П. одночасно кількома забруднюючими речовинами (напр., сума їх реальних концентрацій, виражених в одиницях їх ГДК). Š 247, 30 Показник забруднення атмосферного повітря одиничний – П.З.А.П. однією забруднюючою речовиною. Š 30 Показник контрольований – характеристика об’єкта, що підлягає спостереженню, виміpюванню, pеєстpації. Š 121 Показник утворення відходів питомий – обсяг відходів конкретного виду, який утворюється при виробництві одиниці продукції, переробленні одиниці сировини, наданні одиниці послуги тощо. Для твердих побутових відходів, що утворюються на території даного району, п.у.в.п. є обсяг відходів, який утворюється на одну людину, що проживає в даному районі, працює на підприємстві, в установі, організації даного району. Š 195 269

Показники користувачів водних живих ресурсів техніко-виробничі – сукупність виробничих П., до яких належать тип та чисельність рибальських суден, пром. обладнання, норма оснащення знаряддями лову на одне судно, ланку, дільницю, бригаду тощо та кількість осіб, які у складі цих виробничих підрозділів здійснюють вилучення водних живих ресурсів. Š 166 Показники популяційні – різноманітні П., що хар. угруповання тварин: чисельність, співвідношення статевих і вікових груп, морф тощо. Š 97 Показники складу і властивостей води – фіз., хім., бактеріологічні та гідробіол. характеристики води, за якими судять про її якість шляхом порівняння з нормами якості води; використовуються також для віднесення води за її складом і властивостями до певного класу і категорії при класифікації вод. 1 Показники якості води Š 121, 100 Показники складу і властивостей води контрольовані – П.С.В.В., які визначаються при контролі якості води. Š 100 Показники складу і властивостей води нормовані – П., що входять до сукупності норм якості води. Вкл. нормовані властивості води і нормовані речовини. До переліку речовин, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод, входять: розчинений кисень, завислі речовини, мінералізація води, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфати та нафтопродукти. Крім того, обов’язково нормуються такі фіз.-хім. П., як біохім. потреба у кисні (БПК5), хім. потреба у кисні (ХПК) – перманганатна та біхроматна окисності, рівень токсичності води (на основі біотестування), П. бактеріологічного забруднення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), а також враховуються водневий показник (рН) і температура. Š 67, 100, 109 Показники якості води – ознаки, за якими здійснюється її оцінка. За санітарною ознакою встановлюються мікробіологічні та паразитологічні п.я.в.: число мікроорганізмів та число бактерій групи кишкової палички в одиниці об’єму води. Токсикологічні п.я.в., що хар. нешкідливість її хім. складу, визначаються вміс270

том хім. речовин, який не повинен перевищувати встановлених норм. Органолептичні (що сприймаються органами чуття) п.я.в.: температура, прозорість, колір, запах, смак, твердість. Š 29 Покидьки – непридатні для використання, непотрібні залишки чогось, мотлох, старі речі тощо; Š 122 неїстівні або з ін. причин непридатні для подальшого використання харчові продукти та предмети побуту, які викидають на смітник. Крупні предмети, такі, як автомобілі, до побутових п. не відносяться; побутові та с.-г. компоненти, що не утилізуються; відходи, які у даний час не використовуються; Š 237 папір, кістки, ганчірки, гілля, каміння, рештки овочів і фруктів, пластмасова тара тощо, які містяться у міських стічних водах. Š 19, 68, 270, 271, 75 Поклад – скупчення осадових або гірських порід; великий запас, зосередження чогось. Š 122 Поклад корисної копалини – скупчення мінеральної речовини, придатне для пром. розробки. Зазвичай має форму пластів, жил, штоків, гнізд розміром (за макс. виміром) від кількох м до десятків км.  Родовище Š 250 Поклад нафти або газу – будь-яке природне скупчення нафти або природного газу в пастці, утвореній породою-колектором під покришкою зі слабопроникних і непроникних порід. Нафта і природний газ акумулюються в колекторах порового, кавернового, тріщинного і змішаного типів. М.б. утворений одним або кількома пластами-колекторами з єдиною гідродинамічною системою.  Родовище нафти або газу Š 158 Поклад уранової руди – скупчення уранової руди в надрах або на поверхні землі, оконтурене відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості й умов залягання уранової сировини.  Родовище уранової руди Š 160 Покрив ґрунтовий – особливий шар на поверхні літосфери, унікальне породженням біосфери в результаті її взаємодії з ін. природними оболонками Землі. Š 108 Покрив льодовий – суцільний нерухомий лід на поверхні водного об’єкта. Š 100

Покрив сніговий – Політика Покрив сніговий – шар снігу, що вкриває поверхню території. Š 100 Поле концентрації домішки в атмосферному повітрі – графічне зображення просторової мінливості концентрації домішки в атм. повітрі, віднесеної до визначеного часу усереднення. Š 30 Поле фізичне – особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частками. Š 246 Полив вологозарядковий – полив, що проводиться з метою збільшення запасу води у верхньому шарі ґрунту до початку вегетаційного періоду розвитку рослин. Š 100 Полив промивний – полив, що проводиться з метою зменшення концентрації у верхньому шарі ґрунту шкідливих для рослин речовин. Š 100 Полив протизаморозковий – полив з дощуванням для захисту рослин від заморозку. Š 100 Полив удобрювальний – полив водою, що містить поживні для рослин речовини. Š 100 Полі... [t гр. poly – багато, численний] – у складних словах означає численність та частоту, напр., полігон, полісапроб. Š 245 Поліакриламід (ПАА) – цінний хім. полімер, що виступає замінником крохмалю; використовується у сільському господарстві для надання ґрунтові певної структури, підвищення його родючості, а в процесах очистки води – як флокулянт. Š 122 Полігон [t гр. polýgo:nos – багатокутний] – багатокутник (замкнений або незамкнений); місце наукових та ін. випробувань; у системі спостережень (моніторингу) НПС – спец. вибрана ділянка території (місцевості), що використовується для випробування й опрацювання методів і засобів натурних досліджень чи підтвердження (затвердження) результатів, отриманих в ін. умовах проведення робіт; спец. обладнана ділянка місцевості, призначена для складування (захоронення) відходів, перев. твердих; ділянка суходолу або моря, обладнана спец. допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, випробувань різних видів зброї та бойо-

Політика екологічна державна – Помилка вимірювань випадкова

вої техніки, а також для маневрів військ; відкритий майданчик для виготовлення збірних залізобетонних конструкцій (або їх елементів). Š 117, 122, 246 Полігонометрія [t гр. полігон + ...метрія] – метод визначення розташування точок земної поверхні для побудови опорної геод. сітки шляхом вимірювання довжин прямих ліній (віддалей), що зв’язують ці точки, та горизонтальних кутів між ними. Š 121 Полій – наріст льоду, утворений при замерзанні підземних вод, що виливаються на поверхню землі, або водотоків, які виходять на поверхню льодового покриву; вода, що виступила поверх льоду. Š 100, 122 Полімери [t гр. polýmere:s – різноманітний] – хім. сполуки, молекули яких складаються з великої кількості ланок, що повторюються. З п. побудовані клітини живих організмів та міжклітинна речовина. П. – основа для виготовлення пластмаси, ґуми, клею. Š 246 Поліпшення земельні – інж. облаштування, забудова земельної ділянки та поліпшення її містобудівних характеристик.  Поліпшення землі Š 174 Поліпшення землі – поліпшення природних властивостей ґрунтів земельної ділянки.  Поліпшення земельні Š 174 Поліпшення ландшафту – система заходів, спрямована на зміни ландшафту з метою формування або удосконалення сприятливих для людини властивостей ландшафту. Š 40 Полісапроби [t полі... + сапроби] – маловимогливі до вмісту кисню у життєвому середовищі (напр., до концентрації розчиненого у воді О2), нерідко анаеробні організми, що мешкають у сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скиду стічних вод). Можуть служити біоіндикаторами високого ступеня забруднення вод біогенами. До п. відносяться деякі бактерії, найпростіші та нечисленні безхребетні тварини.  Мезосапроби, Олігосапроби Š 121, 100, 109 Полісема [t полі... + гр. se:ma – знак] – термін, що має два чи більше етимологічно пов’язані значення. Š 121, 246 Політика [t гр. politike: – державна діяльність, державні чи суспільні спра271

ви] – діяльність органів державної влади, партій, громадських організацій у сфері внутрідержавного управління та міжн. відносин; спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети. Š 246 Політика екологічна державна – сфера діяльності держави, пов’язана з охороною навколишнього природного середовища, раціональним використанням природних ресурсів, забезпеченням екол. безпеки життєдіяльності людини. Ефективна п.е.д. є невід’ємною умовою сталого екон. та соц. розвитку будь-якої держави. Š 108 Політика екологічна організації – заява організації про свої наміри та принципи, пов’язані з її заг. екол. ефективністю, яка служить підґрунтям для дій та встановлення цільових і планових екол. показників. Š 55 Поліфаги [t полі... + гр. phagos – такий, що поглинає] – тварини, що використовують широкий набір кормів, їдять різноманітну їжу. Š 97, 246 Полювання – дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і власне добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Š 214 Полютант [t лат. polluo – забруднюю] (Ε забруднювач) – будь-який забруднювач (повітря, води, харчових продуктів тощо), як пр., хім. Зазвичай мається на увазі антропогенний комунальний, пром. або с.-г. забруднювач. Š 121, 131, 237 Поля зрошення – спец. підготовлені і сплановані ділянки землі, які використовуються одночасно для біол. очистки стічних вод у природних умовах та для вирощування с.-г. культур. Рільничі п.з. (РПЗ) – с.-г. угіддя, зрошувані стічними водами.  Поля фільтрації Š 100, 106, 19, 65, 240, 264 Поля зрошення комунальні – вид п.з., гол. завданням яких є очистка стічних вод, а використання їх для с.-г. цілей відіграє допоміжну роль. Š 19, 65, 240, 264 Поля зрошення сільськогосподарські – вид п.з., на яких використання стічних вод для сільського господарства і їх очистка становлять єдине ціле. Поля цього типу влаштовують на с.-г. землях без вилучення їх у землекористувачів і 272

залишають у віданні останніх. Стічні води подаються на поля незалежно від пори року і метеорологічних умов. Š 19, 65, 240, 264 Поля льодові – крижини, які мають розміри у поперечнику: на річках і невеликих водоймах – від 20 до кількох сотень м, на великих водоймах – до кількох км. Š 100 Поля підземної фільтрації – споруда для біол. очистки попередньо прояснених стічних вод фільтруванням крізь шар піщаних чи супіщаних ґрунтів, що являє собою систему зрошувальних трубопроводів, укладених на певній відстані від макс. рівня підґрунтових вод. Š 19, 7, 68, 118, 235 Поля фільтрації – сплановані горизонтально або з незначним похилом дреновані ділянки фільтруючих ґрунтів, поділені на карти земляними обгороджувальними валиками, призначені для біол. очистки стічних вод; Š 19, 65, 240, 264 території, визначені для біол. очистки стічних вод від забруднення у природних умовах шляхом їх фільтрації у ґрунт, які не використовується в ін. цілях.  Поля зрошення Š 130, 100, 106 Польдер [голл. polder] – територія, обгороджена валами для охорони від затоплення водами прилеглої річки (моря) або для акумуляції паводкових вод розрахункової забезпеченості (паводковий п.); Š 100 осушені й оброблені ділянки маршів, захищені дамбами від затоплення морем. Š 246 Помилка вимірювань (Ε похибка вимірювань) – характеристика результату вимірювань, відхилення отриманого значення величини від її дійсного значення. Є результатом дії на засоби вимірювань та досліджувану величину несприятливих впливаючих факторів (коливань температури, електромагнітних завад тощо), недосконалості методу та самого засобу вимірювань (неточності його початкового градуювання, нестабільності у часі тощо). Розрізняють випадкові та невраховані систематичні п.в. Š 109, 139 Помилка вимірювань випадкова – наслідок незначних неточностей, яких не уникнути при встановленні приладів та знятті їх показників. П.в.в. завжди спостерігаються при вимірюваннях і пояс-

Помилка вимірювань систематична – Популяції видів тварин чи рослин зниклі нюються недосконалістю органів чуття експериментатора. Вони не підкоряються якій-небудь певній закономірності і можуть мати як позитивне, так і негативне числове значення. Уникнути п.в.в. неможливо, проте їх можна зменшити, заст. більш чутливі прилади, які мають шкали з малою ціною ділення, та пристрої, що підвищують точність відліку показників приладу, а також збільшуючи кількість вимірів тих самих величин при однакових умовах проведення досліду. П.в.в. хар. розсіюванням (сер. квадратичним відхиленням) результату при повторних вимірюваннях з урахуванням заданого рівня довірчої імовірності. Š 109 Помилка вимірювань систематична – спричинюються гол.ч. неправильними показаннями приладів чи помилковістю методу вимірювань, або ж постійним, але однобічним зовнішнім впливом (напр., вимірювання температури термометром із зміщеною нульовою точкою). Джерела п.в.с. методу, зазвичай, визначають шляхом проведення контрольних вимірювань із заст. ін. відомих методик. П.в.с. можуть бути усунені перевіркою приладів, удосконаленням методів вимірювань та внесенням поправок у результати вимірів. Š 109 Понур – водонепроникне або малопроникне покриття основи зі сторони верхнього б’єфу, яке є продовженням водонепроникної частини профілю греблі. Š 100 Поняття – логічно оформлена заг. думка, викладення суті або судження про предмет, факт, ідею, уявлення про щось. Š 121 Попередження забруднення – використання процесів, практичних методів, матеріалів чи продукції, які дозволяють уникати забруднення, зменшувати його або боротися з ним і можуть вкл. рециклінг, очистку, зміну процесу, механізми управління, ефективне використання ресурсів та заміну матеріалу. Потенційними вигодами від п.з. є зменшення негативних впливів на навколишнє середовище, підвищення ефективності і зниження вартості. Š 55 Попередження надзвичайних ситуацій – комплекс заходів, що здійснюються завчасно і спрямовані на макc. можливе

Популяції видів тварин чи рослин невизначені – Породи водонепроникні

зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також на збереження здоров’я людей, зниження розмірів шкоди навколишньому природному середовищу та матеріальних втрат у випадку їх виникнення. Š 121 Попередження надзвичайних ситуацій екологічних – прогнозування і запобігання виникнення НЕС, своєчасне інформування органів державного управління і населення про можливість чи неминучість виникнення НЕС та підготовка до неї заздалегідь. Š 74 Поплавець глибинний – поплавець, який використовується для вимірювання швидкості течії у шарі водної товщі, розташованому на певній відстані від поверхні води (від дна). Š 100 Поповнення водосховища – збільшення запасів води у водосховищі протягом інтервалу часу, коли приплив перебільшує віддачу води з водосховища. Š 100 Поповнення запасів підземних вод штучне – спрямування частини поверхневих вод у підземні водні горизонти. Š 29 Популяризація природоохоронна [t лат. popularis – народний, простий] – викладення, поширення серед широких мас у популярній, загальнодоступній формі знань про охорону природи, досвіду природоохоронної роботи. Š 9 Популяції видів тварин чи рослин відновлені – види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і потребують постійного контролю. Š 230 Популяції видів тварин чи рослин вразливі – види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан. Š 230 Популяції видів тварин чи рослин зникаючі – види, що знаходяться під загрозою зникнення, і збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, які впливають на їх стан. Š 230 Популяції видів тварин чи рослин зниклі – види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в ін. відомих та можливих 273

місцях розповсюдження, відсутня будьяка інформація про їх існування у дикій природі. Š 230 Популяції видів тварин чи рослин невизначені – види, про які відомо, що вони належать до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б давала змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, відсутня. Š 230 Популяції видів тварин чи рослин недостатньо відомі – види, які можна було б віднести до однієї з наведених тут категорій, однак у зв’язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним. Š 230 Популяції видів тварин чи рослин рідкісні – види, популяції яких невеликі, і які у даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. Š 230 Популяція [фр. population t лат. populus – народ, населення] – група особин одного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території і здатна підтримувати свою чисельність на певному рівні протягом тривалого часу (значної кількості поколінь). Š 121, 97, 250, 108, 246 Попуск – періодична чи епізодична подача води водосховища з верхнього у нижній б’єф для реґулювання витрат чи рівня води на розташованій нижче ділянці водотоку або рівня води в самому водосховищі. Š 100, 41, 42 Пористість ґрунту – виражене у відсотках відношення сумарного об’єму всіх пор у ґрунті до його заг. об’єму. Š 100, 33 Пористість завантаження біофільтра – виражене у відсотках відношення об’єму пор у завантаженні до загального об’єму завантаження біофільтра. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Поріг дії – величина дози, нижче якої сучасними методами не виявляються будь-які патологічні відхилення в організмі. 1 Концепція порогова Š 108 Поріг дії сенсибілізуючої – мін. доза речовини, що спричинює розвиток слабко виражених ознак сенсибілізації у поодиноких тварин. Š 22 Поріг дії хронічної (шкідливої) – мін. доза речовини (або концентрація забруд274

нюючої речовини у навколишньому середовищі), при дії якої в організмі (за конкретних умов введення сполуки та стандартної статистичної групи тварин) виникають зміни, що виходять за межі фізіол. та пристосувальних реакцій, або прихована (тимчасово скомпенсована) патологія. Т.ч., порогова доза речовини (або порогова дія взагалі) викликає в біол. організмі відгук, який не м.б. скомпенсований за рахунок гомеостатичних механізмів (механізмів підтримання внутрішньої рівноваги організму). Š 247, 22, 109 Поріг донний – гідротехн. споруда у вигляді поперечної до напряму руху перепони, заглибленої у дно водотоку, яке розмивається, для стабілізації русла водотоку.  Пороги Š 100 Поріг шкідливості економічний – щільність популяції шкідливого організму, при якій екон. вигідно заст. даний пестицид (видатки на його заст. окупаються прибутком від збереженого врожаю). Š 247 Пороги – ділянка ріки з дуже швидкою і стрімкою течією; на поверхні потоку виступають перешкоди, проте водоспади чи їх каскади відсутні.  Поріг донний Š 61 Порода – сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якогось виду тварин; тип, масть; вид рослин (деревних або чагарникових); мінерал або сукупність мінералів з б.-м. постійним складом, які є складовою частиною земної кори; мінерал, в якому міститься корисна копалина.  Порода порожня Š 122 Породи біогенні – гірські П., що складаються в осн. з решток вимерлих тварин (зоогенні гірські П.), рослин (фітогенні гірські П.) і продуктів їх життєдіяльності. 1 Біоліти Š 247 Породи вмісні – розкривні гірські П., в які включені корисні копалини. Š 35 Породи водонепроникні – П., що по відношенню до умов фільтрації виступають як водотривкі горизонти – саме на них нагромаджується вода, не проникаючи далі вглиб літосфери, і на них утримуються розташовані вище водоносні горизонти. Можуть бути невологоємними

Породи водопроникні – Порушення земель (суцільні магматичні і метаморфічні П., щільні пісковики й ін. масивні утворення) або вологоємними, які після початкового насичення водою більше її через себе не пропускають (глини, мергелі тощо). Š 108 Породи водопроникні – П., здатні пропускати через себе воду; поділяються на невологоємні (крупні піски, галька, тріщинуваті граніти, пісковики тощо) та вологоємні (торф, мул, крейда, лес та ін.). Якщо шар п.в. насичений водою, що фільтрується по шпаринах і тріщинах, його наз. водоносним горизонтом. Š 108 Породи гірські – природні аґреґати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геол. умов у земній корі або на її поверхні. Š 23 Породи деревні – роди та види дерев (сосна, ялина, береза, тополя, яблуня, осика тощо). Термін заст. у лісовому господарстві та плодівництві. Š 250 Породи малопридатні – гірські П., що мають несприятливі для росту рослин фіз. і (або) хім. властивості. Š 35 Породи материнські – вихідні гірські П., з яких походять ін. гірські П. або корисні копалини; ґрунтоутворюючі П., верхній шар ґірських П., на якому під дією біол. і хім. процесів та діяльності людини утворюється ґрунт; літосферна основа формування ґрунту, від якої залежать його мінеральний і значною мірою хім. склад. Š 250, 108 Породи непридатні – гірські П., гранулометричний склад і фіз. та (або) хім. властивості яких перешкоджають росту і розвитку рослин. Для даних П. необхідно заст. заходи докорінної меліорації в разі їх екон. ефективності. Š 35 Породи порожні (пусті, мертві) – мінерали, що входять до складу копалин, мінеральної сировини, але не мають практичної цінності. Š 122 Породи потенційно родючі – гірські П., що мають обмежено сприятливі для росту рослин фіз. і (або) хім. властивості. Š 35 Породи розкривні – гірські П., що покривають і вміщують корисну копалину й підлягають виїмці та переміщенню як відвальний ґрунт в процесі відкритих гірничих робіт. Š 35

Порядок – Посуха

Породи розчинні – П., що здатні утворювати більші чи менші порожнини, які розширюються під розчинюючою дією води. До таких П. насамперед відносяться різні солі (калійна, кухонна), гіпси і ангідрити. Особливе місце у цій групі посідають деякі карбонатні П. (вапняки, доломіти) – водотривкі у звичайному стані, при тривалій взаємодії з водою вони здатні розчинюватися і утворювати значні за розмірами порожнини (карсти). Š 108 Породи тварин – цілісні консолідовані (сталі) групи с.-г. чи свійських тварин одного виду, що мають спільне походження і відрізняються специф. екстер’єрно-конституційними та корисними госп. властивостями, які передаються спадково. Š 250 Порт [фр. port t лат. portus – гавань, пристань] – будь-який прибережний пункт, розташований на березі моря, озера, річки або ін. водного об’єкта, який має закріплену за ним акваторію та підходи для суден, як пр., захищений від хвиль і обладнаний для стоянки суден, зберігання вантажів, розвантажувальних і навантажувальних та ін. робіт; портове місто. Š 100, 246 Порти морські і об’єкти, пов’язані з обробкою нафти – споруди, які створюють небезпеку інциденту, що спричинює забруднення нафтою, і вкл., серед ін., морські порти, нафтові термінали, трубопроводи й ін. об’єкти, пов’язані з обробкою нафти. Š 114 Порушення в роботі атомної станції – події на АС, що спричинили відхилення від норм. експлуатації, відхилення від межі і (або) умов безпечної експлуатації АС. Š 183 Порушення гідрогеодинамічних процесів – різка зміна якихось показників стану підземних вод (рівня, тиску, темпеpатуpи, мінеpалізації, вмісту забруднюючих речовин тощо), що негативно впливає на водокоpистування. Š 121 Порушення земель – процес, що відбувається при видобуванні корисних копалин, виконанні геологорозвідувальних, вишукувальних, будівельних та ін. робіт і призводить до порушення ґрунтового покриву, гідрол. режиму місцевості,

275

утворення техногенного рельєфу та ін. якісних змін стану земель. Š 35 Порядок – таксономічна категорія (ранг) у систематиці рослин. У п. (інколи спочатку у підпорядок) об’єднують близькі родини. Близькі п. утворюють клас (інколи спочатку надпорядок). У систематиці тварин п. відповідає загін. Š 250 Посвідчення рибалки – документ, який засвідчує особу рибалки, що відповідає за вилучення водних живих ресурсів у виробничому підрозділі користувача (ланці, дільниці, бригаді, на судні тощо). Š 166 Пост [фр. poste t лат. positus – поставлений] – місце, пункт, з якого зручно стежити за чимось або охороняти щось; Š 122 у гідрометеорології та охороні довкілля – точка збору певної інформації. Š 106 Пост гідрологічний – пункт на водному об’єкті, обладнаний пристроями і приладами для проведення систематичних гідрол. спостережень. Š 100, 41 Пост гідрологічний інформаційний автоматизований – П.Г. (водомірний, опадомірний), який передає через певні інтервали часу або на запит дані, отримані при спостереженні і вимірюваннях гідрол. параметрів. Š 100 Пост метеорологічний – пункт, де провадять спостереження за температурою і тиском повітря, напрямом і силою вітру та ін. чинниками, що визначають зміну погоди, а також обслуга, що провадить такі спостереження. Š 122 Пост моніторингу навколишнього природного середовища (спостережень) – місце проведення реґламентних робіт, що складаються з натурних спостережень (вимірювань) і (або) відбору проб для лабораторного аналізу компонентів навколишнього природного середовища. Можуть бути стаціонарно обладнані контрольновимірювальними засобами або являти собою фіксоване місце, що періодично відвідується персоналом відомчої мережі спостережень для виконання потрібного комплексу натурних (польових) робіт. Š 121 Пост спостережень за забрудненням атмосферного повітря маршрутний – місце на певному маршруті, призначене 276

для відбору проб повітря за графіком послідовно у часі за доп. переносної апаратури та (або) пересувної лабораторії (автолабораторії). Š 30, 109, 108 Пост спостережень за забрудненням атмосферного повітря опорний – стаціонарний пост спостережень за забрудненням атм. повітря, дані спостережень якого використовуються для оцінки річних та багаторічних рівнів забруднення атм. повітря з метою виявлення довгострокових змін цих рівнів. Š 30, 109 Пост спостережень за забрудненням атмосферного повітря підфакельний – місце відбору проб за встановленою програмою під димовим (газовим) факелом від джерела забруднення атм. повітря з метою виявлення зони впливу даного джерела. Š 30, 109 Пост спостережень за забрудненням атмосферного повітря стаціонарний – місце розташування спец. обладнаного павільйону для розміщення апаратури, необхідної для безперервної тривалої реєстрації концентрацій забруднюючих атм. повітря речовин, приладів для відбору проб і вимірювання метеорологічних параметрів за встановленою програмою. Š 30, 109 Постулат [t лат. postulatum – вимога] – твердження, яке при побудові наукової теорії сприймається без доказів як вихідне. Š 246 Постулат середнього арифметичного – при вимірюваннях однакової точності найбільш імовірним значенням вимірюваної величини є сер. арифметичне з результатів, отриманих при всіх вимірюваннях. Т.ч., сер. арифметичне не є точним значенням вимірюваної величини, а лише найбільш імовірним її значенням. Š 109 Посування льоду – невеликі короткочасні переміщення льодового покриву на окремих ділянках річки або водойми, які відбуваються перед скресом у результаті підйому рівня води, а також внаслідок дії течії і вітру. Š 100 Посуха (Ε засуха) – тривала і значна нестача атм. опадів, найчастіше при підвищенні температури і пониженні вологості повітря. Спричинює зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, по-

Потенціал – Потреба у кисні біохімічна (БПК) гіршення росту, а інколи і загибель рослин. Заходи боротьби: аґротехн. (спец. обробіток ґрунту) та меліоративні (зрошення), полезахисне лісорозведення. Š 250 Потенціал [t лат. potentia – сила] – величина, що хар. силове поле (електричне, тяжіння тощо) у певній точці або запас енергії тіла, що перебуває у даній точці силового поля; сукупність усіх наявних засобів, продуктивних сил, можливостей у певній галузі, ділянці, сфері тощо; запас чогось, резерв; приховані здатності, сили для якоїсь діяльності, що можуть проявитися за певних умов. Š 122, 246 Потенціал забруднення середовища – поєднання ландшафтних, метеорологічних та ін. факторів, які обумовлюють рівень можливого забруднення середовища від потенційних джерел забруднюючих речовин у даному геогр. районі, напр., П. забруднення атм. повітря. Š 121, 31 Потенціал ландшафту – характеристика міри можливого виконання ландшафтом соц.-екон. функцій, яка відображає ступінь можливої участі ландшафту у задоволенні різноманітних потреб суспільства. Š 40 Потенціал окисно-відновний (ОВП, Eh, редокспотенціал) – функція співвідношення окиснених та відновлених форм хім. елементів у тому чи ін. середовищі (ґрунті, водному розчині, біол. матеріалі). П.о.-в. хар. ступінь окисненості компонентів середовища і виражається, як пр., у мілівольтах (мВ). Š 247 Потенціал природно-ресурсний – теоретична кількість природних ресурсів, які без шкоди для природи і людства можуть бути використані в госп. цілях. Š 130 Потенціювання [t нім. potenzieren – підносити до степеня] – підсилення сумарної дії кількох одночасно діючих чинників, спостерігається, напр., у разі одночасної присутності в атм. повітрі фтористого водню та фторсолей. Š 109 Потепління глобальне – потепління біля поверхні планети та у тропосфері, яке спостерігається в останні роки. Спеціалісти припускають, що це потепління пов’язане з уловлюванням тепла у приземній атмосфері, яке спричинене її за-

Потреба у кисні біохімічна комп’ютерна – Потужність біофільтра окисна

брудненням. Цей феномен отримав назву «парникового ефекту». Š 24 Потік – річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією, бурчак; маса рідини або газу, що стрімко тече; велика кількість, маса чогось, що рухається в одному напрямі; тип виробництва з безперервним, послідовним виконанням усіх операцій певного виробничого процесу. Š 122 Потік аерований – П. рідини, що несе повітря у диспергованому стані. Š 100 Потік донний – нижній холодний П. у стратифікованій водоймі. Š 100 Потік завислонесучий – П. рідини, що транспортує неоднорідні її включення у завислому стані. Š 100 Потік речовини міґраційний – переміщення у навколишньому середовищі хім. елементів та їх сполук у газоподібному, розчиненому і розплавленому чи твердому вигляді. Š 117 Потік транзитний – частина П. рідини з лініями течії, що мають вигляд незамкнених кривих в усередненому П. Š 100 Потреба у кисні біохімічна (БПК)1 – показник забруднення води органічними сполуками, який визначається кількістю кисню, витраченого за встановлений час (зазвичай за 5 діб – БПК5) в аеробних умовах на біохім. (за участю бактерій) окиснення забруднюючих речовин, що містяться в одиниці об’єму води. Як пр., протягом 5 діб за н.у. відбувається окиснення ~ 70 % легкоокиснюваних органічних речовин; практично повне окиснення (БПКПОВН або БПК20) досягається протягом 20 діб. Витрати кисню на утворення оксидів азоту (на нітрифікацію) при визначенні БПК не враховуються, оскільки окиснення органічних речовин, що містяться у воді, практично закінчується до початку нітрифікації, яка являє собою фазу наступного окиснення азоту амонійних солей. Для джерел централізованого госп.-питного водопостачання і водних об’єктів, що використовуються в рибогосп. цілях, БПКПОВН не повинна пе1

У вітчизняній літ. часто замість термінів БПК і ХПК уживають БСК і ХСК – біохім. (хім.) споживання кисню, що, на думку авторів, не зовсім коректне (пор. англ. BOD і COD – Biochemical (або Chemical) oxygen demand, де demand – саме потреба).

277

ревищувати 3 мг О2/л, для водних об’єктів комунально-побутового водокористування – 6 мг О2/л.  Потреба у кисні хімічна Š 61, 247, 43, 46, 109 Потреба у кисні біохімічна комп’ютерна – значення БПК, отримане за допомогою спеціальних комп’ютерних програм на основі даних нетривалих респірометричних досліджень. Š 71, 72, 252, 102 Потреба у кисні біохімічна повна (БПКПОВН) – потреба у кисні (мг О2/л) для повного біохім. окиснення усіх органічних речовин, що окиснюються біохім. шляхом, при температурі 20°С. Процес біохім. окиснення залежно від виду окиснюваних сполук може завершуватись порівняно швидко (за 2-3 доби), але може тривати кілька десятків і навіть більше 100 діб. Повне окиснення органічних речовин міських стічних вод відбувається за 100 діб. На практиці для міських стічних вод тривалість періоду інкубації проби при визначенні повної БПК приймають рівним 20 діб, протягом яких окиснюється ~ 99 % органічних речовин, тобто БПК20 = БПКПОВН. Š 71, 72, 252, 102 Потреба у кисні біохімічна п’ятидобова (БПК5) – потреба у кисні (мг О2/л) для біохім. окиснення органічних речовин при температурі 20°С за період інкубації проби, що становить 5 діб. Для здійснення оперативного контролю за роботою очисних споруд визначення БПК5 прийняте як стандартне в Україні та багатьох ін. країнах світу (у Фінляндії – БПК7). За 5 діб окиснюється ~ 87.5 % органічних речовин міських стічних вод. Š 71, 72, 252, 102 Потреба у кисні біохімічна стічних вод – кисневий еквівалент загальної кількості у стічних водах органічних речовин, що окиснюються біохім. шляхом; потреба у кисні (мг О2/л) для біохім. окиснення органічних речовин за певний інтервал часу при температурі 20°С; кількість кисню, необхідна мікроорганізмам на весь цикл реакції синтезу й отримання енергії при окисненні органічних забруднень стічних вод до CO2 і H2O, (органічний азот перетворюється при цьому в амонійну сіль). Визначають у збовтаних, прояснених, біол. очищених, доочищених стічних водах, а також у поверхневих водах та їх суміші з очище278

ними стічними водами. Š 71, 72, 252, 102 Потреба у кисні хімічна (ХПК) – кисневий еквівалент загальної кількості органічних речовин у воді – кількість кисню, необхідна для хім. окиснення органічних і неорганічних речовин, що в ній містяться, до вуглекислого газу СО2, аміаку NH3 (якщо речовини містять азот), сульфатів SO3 (в разі наявності сірки), води (при окисненні незв’язаного азотом водню), фосфатів Р2О5 (при окисненні фосфору) тощо під дією одного із сильних окисників, напр., біхромату калію; 1 Окисність води (Ε окисність біхроматна) потреба у кисні (мг О2/л) для хім. окиснення органічних речовин, що містяться у воді, біхроматом калію у присутності концентрованої сірчаної кислоти та сульфату срібла, як каталізатора; при цьому відбувається окиснення розчинених, колоїдних і нерозчинних органічних домішок з переведенням вуглецю C у CO2, водню H у H2O, фосфору P у P2O5, сірки S у SO2, а азот перетворюється в амонійну сіль. При визначенні ХПК не окиснюються такі речовини, як піридин, нікотинова кислота, бензол та його гомологи, парафін тощо. За наявності у воді неорганічних відновників їх вміст визначають окремо і результати цих визначень віднімають від отриманого значення ХПК. Експериментально визначена ХПК, як пр., нижча від її теоретичного значення.  Потреба у кисні біохімічна Š 247, 100, 46, 109, 71, 72, 252, 102 Потреба у кисні хімічна теоретична – хім. потреба у кисні, що визначається за стехіометричними рівняннями окиснення органічних речовин. Š 71, 72, 252, 102 Потужність аеротенка окисна – кількість забруднень, виражена величиною БПКПОВН чи БПК5, г, що видаляється із стічних вод в 1 м3 об’єму аеротенка протягом доби. Потужність біофільтра окисна – кількість забруднень по БПКПОВН чи БПК5, г, яка може бути видалена із стічних вод протягом 1 доби в 1 м3 завантаження біофільтра. Залежить від здатності забруднень стічних вод до біохім. окиснення, питомої поверхні, пористості й ін. показників матеріалу завантаження,

Потужність викиду – Правило температури стічних вод і повітря, кількості повітря, що надходить у завантаження. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Потужність викиду – кількість забруднюючої речовини, що надходить (викидається) в атм. повітря за одиницю часу (г/с). Š 173, 167, 161, 31 Потужність очисної споруди окисна – потужність очисної споруди при біол. очищенні стічних вод, виражена у зниженні вмісту забруднюючих речовин по БПК на одиницю об’єму споруди за добу. Š 100, 43 Похил водної поверхні – різниця миттєвих позначок рівнів води між двома поперечними перерізами водотоку, віднесена до відстані між ними. Š 100 Похил гідравлічний – падіння лінії напору вздовж напрямку течії, віднесене до одиниці довжини. Š 100 Похил п’єзометричний – падіння п’єзометричного рівня на одиницю довжини. Š 100 Поширеність хвороб – пропорція осіб, які мають певну хворобу у даний період часу.  Захворюваність Š 120 Пошкодження – подія, у зв’язку з якою порушується справний (норм.) стан мережі, споруди або їхнього конструктивного елемента при збереженні їх працездатного стану. Š 175, 183 Пошта електронна [нім. Post t іт. posta – зупинка, станція t лат. postus – поставлений] – сукупність апаратних і програмних засобів, які забезпечують процес обміну повідомленнями, що пересилаються між користувачами по каналах зв’язку комп’ютерної мережі. Š 74, 121 Права тварин – сукупність ідей моpального, законного або охоpонного пpава про поводження з тваринами «по-людськи». Мають два напpями – утилітаpистський та деонтологічний. Утилітаpизм – це погляд, коли вважається, що моpально пpавильний акт сприяє корисності. Він спрямований на отримання найкращих pезультатів загалом. Деонтологічна етика вважає, що деякі моменти у моpальному акті самі мають властиву їм цінність, незалежно від наслідків. Hепpавильно вбивати тварин або людей, навіть якщо це і пpизведе до позитивних наслідків. Š 8

Правило взаємодії факторів – Прибій

Правила безпеки – розроблені і затверджені в установленому порядку стандарти, правила, положення, норми та інструкції, що встановлюють контрольні, орг., техн., технол., екол. та ін. вимоги щодо забезпечення надійної та безпечної роботи споруд, здійснення заходів щодо попередження аварійних ситуацій та відмов у роботі, їхньої локалізації та ліквідації. Š 171 Правила в лісах санітарні – система заходів і рекомендацій ведення лісового господарства, спрямованих на поліпшення санітарного стану лісів і локалізацію осередків стовбурових шкідників та хвороб. Š 39 Правила забудови місцеві – нормативноправовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та ін. використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та ін. використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування. Š 221 Правила забудови реґіональні – нормативно-правовий акт, яким встановлюється заг. для територій і населених пунктів області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та ін. використання територій і окремих земельних ділянок. Š 221 Правила, затверджені відповідним органом – метрологічні, санітарні, протипожежні, екол., орг., технол. та ін. вимоги щодо виробництва продукції. Š 149 Правила охорони вод – установлені вимоги, що реґламентують діяльність людини з метою дотримання норм охорони вод. Š 100, 29 Правила технічної експлуатації водосховища – сукупність розпоряджень, інструкцій і вказівок щодо експлуатації водосховища. Š 100 Правило – положення, яким передається якась закономірність, стале співвідношення певних явищ; припис, норма; принцип, яким керуються у співжитті, праці, поведінці тощо; зібрання якихось положень, що визначають порядок ведення або дотримання чогось. Š 122 279

Правило взаємодії факторів – організм певною мірою здатний замінити дефіцитну речовину або фактор ін. функціонально близькою речовиною чи фактором. Š 237, 108 Правило «двох секунд» – геометрія гарячої зони спалювача сміття має забезпечувати перебування газів у зоні з температурою не нижче 850°С протягом ≥ 2 сек при концентрації кисню ≥ 6 %. Ця досить жорстка вимога передбачає, що в даних умовах концентрація діоксинів у відхідних газах буде прийнятною для їх очистки до потрібних 0.1 нг/м3 (при 11 % кисню у газах). При цьому передбачається, що ступінь очистки буде не нижчим «шести дев’яток», тобто 99.9999 %. Правило евристичне – правило, що використовується для пошуку розв’язку за відсутності чіткої структури розв’язуваної задачі та при нестачі інформації. Š 121 Правило міри перетворення природних систем – в ході експлуатації природних систем не можна переходити певні межі, які дозволяють цим системам зберігати властивість самопідтримання (самоорганізації та самореґулювання). Š 237, 108 Правило «м’якого» управління природою – «м’яке» (опосередковане, спрямовуюче, відновлююче екол. баланс) управління природними процесами, як пр., здатне викликати бажані природні ланцюгові реакції і тому соц. та екон. краще за «жорстке», техногенне. Š 237, 108 Правило обов’язкового заповнення екологічних ніш – порожня екол. ніша (як функціональне місце виду в екосистемі) завжди природно заповнюється. Š 237, 108 Правило одного відсотка – зміна енергетики природної системи приблизно на 1 % (від небагатьох десятих до, як виняток, одиниць відсотків) виводить її з рівноважного (квазістаціонарного) стану. Š 237, 108 Право – законодавство; юриспруденція; сукупність загальнообов’язкових правил поведінки (норм), встановлених або санкціонованих державою; сукупність міжн. угод, договорів, що реґулю-

280

ють взаємовідносини держав у певних питаннях. Š 250, 122 Право природоохоронне – розділ міжн. права і правової охорони природи держави, який розробляє юр. основи збереження природних ресурсів і середовища життя. Š 130 Практикум [t гр. praktikos – діяльний] – сукупність вказівок, пpавил і дій щодо вивчення будь-чого (природного сеpедовища, техногенних об’єктів, системи діяльності тощо); Š 117 вид навчальних занять для практичного засвоєння осн. положень певного предмета; практичні заняття з певного курсу у вищій школі. Š 246 Працездатність – стан об’єкта, при якому значення всіх параметрів, що хар. його здатність виконувати функції, відповідають вимогам норм.-техн. і (або) конструкторської (проектної) документації. Š 183 Пре... [t лат. prae – попереду] – префікс, що означає передування. Š 246 Преаератор [t пре... + аератор] – споруда попередньої аерації стічних вод для підвищення ефекту їх відстоювання. Š 100, 43 Презерваціонізм [t лат. praeservatio – запобігання] – пpиpодоохоpонна течія і філософський напpям, метою якого є збереження пpиpодних об’єктів заpади них самих (повне вилучення з користування людиною). Š 8 Прекурсор [англ. precursor] – предтеча, попередник, провісник, продукт попередньої стадії реакції. Препарат [t лат. praeparatus – приготовлений] – речовина, приготовлена для дослідження; хім. чи фармацевтична сполука, виготовлена в лабораторії чи на фабриці; частини тваринного чи рослинного організму, приготовлені для анатомічного, гістологічного чи ін. дослідження. Š 245 Прес-реліз [англ. press release t press – преса + release – повідомлення] (Ε випуск для пpеси) – спец. бюлетень для працівників оpганів масової інфоpмації, містить коpоткі матеpіали для термінової публікації. Š 9, 246 Прибій – хвилі, що руйнуються біля берега. Š 100

Прибічники, противники – Принцип історизму Прибічники, противники – соц. групи, які підтримують або протистоять якійсь діяльності. Š 2 Призма [гр. prisma – досл., розпилене] – багатогранник, дві грані якого є рівними багатокутниками з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані – паралелограмами; багатогранне тіло з прозорого матеріалу. Š 246 Призма дренажна – влаштований в основі греблі з боку нижнього б’єфу дренаж у вигляді призми, виконаної з водопроникного матеріалу, який забезпечує збір і відведення води, що профільтрувалася крізь тіло греблі. Š 100 Призма підпірна – елемент тіла намивного хвостосховища, що створений з хвостів при гідравл. укладці. Š 171 Приймач зворотних (стічних) вод – водний об’єкт, в який скидаються зворотні (стічні) води. Š 100, 43 Прийоми пропаґанди (Ε техніка пропаґандистська) – сукупність пpавил, що пеpевіpяються емпіpично, завдяки яким можна змінити чи укpіпити погляди людей у відповідності з поставленими цілями. Š 9 Прилад – спец. пристрій, призначений для певної мети (вимірювання чогось, управління чимсь, контролю, спостереження тощо). Š 122 Принцип [лат. t principium – основа, начало] – цент. пояснення, особливість, покладена в основу створення або здійснення чогось; внутрішнє переконання, погляд на речі, які зумовлюють норми поведінки; основа якогось пристрою, приладу. Š 246 Принцип віддаленості події – явище, віддалене у часі та просторі, видається менш істотним. Š 237, 108 Принцип встановлення ГДС речовин басейновий – одна з найважливіших умов правильності визначення витрат на водоохоронні заходи. Передбачає одночасне врахування впливу всіх скидів зворотних вод у гідрографічну мережу на якість води в усіх створах, що знаходяться нижче за течією (для водотоків) або поблизу (для водойм). При цьому величини ГДС речовин встановлюються з урахуванням заданих видів водокористування, відповідних норм вмісту і ГДК речовин у місцях водокористування, асимі-

Принцип Ле Шательє - Брауна – Приплив червоний

люючої спроможності водних об’єктів, оптимального розподілу між водокористувачами маси речовин, допустимої до скиду із зворотними водами у водні об’єкти басейну або його ділянки, що забезпечує мінімізацію сумарних витрат на досягнення ГДС. Заст. у таких випадках: – для водокористувачів ділянки басейну ріки або водойми в межах області (осн. варіант), де розгляд і затвердження ГДС проводиться єдиними контролюючими органами, і при цьому передбачається дотримання норм якості води у створах на кордонах областей; – для водокористувачів басейну в цілому при розробці басейнових екол. програм, а також міждержавних басейнових екол. програм, де враховується необхідність дотримання заданих норм якості води у прикордонних створах. Принцип екології основний – збереження дому, в якому ми живемо. Принцип емерджентності [t англ. emergence – виникнення, поява нового t лат. emergo – з’являюся] – по мірі об’єднання компонентів у більш крупні функціональні одиниці у новостворених одиниць виникають властивості, відсутні на попередньому рівні організації, системне ціле набуває якісно нових, особливих властивостей, які відсутні у його підсистем і не дорівнюють сумі властивостей елементів, не об’єднаних системоутворюючими зв’язками. Емерджентні властивості виникають в результаті взаємодії компонентів, а не зміни їх природи. Стисле античне визначення п.е.: ціле більше суми його частин. Š 108 Принцип інстинктивного запереченнявизнання – факти та закономірності, концептуально заперечувані особою, що складає модель процесу, несвідомо (підсвідомо) виключаються з моделі, а фактам, що визнаються правдивими, інстинктивно надається більша вага, ніж вони дійсно мають. Š 237, 108 Принцип історизму – природа або її складові розглядаються у русі (в динаміці). Без уявлення про еволюцію біосфери важко аналізувати як сучасний стан її складових, так і його можливі зміни внаслідок порушення природно-історичної рівноваги під впливом антропогенних факторів. Š 108 281

Принцип Ле Шательє - Брауна – запропонований А.Ле Шателье (1884) і термодинамічно обґрунтований К.Брауном (1887) П., згідно якого зовнішній вплив, що виводить систему з рівноваги, стимулює в ній процеси, які намагаються послабити результати цього впливу. Чим більше відхилення від стану екол. рівноваги, тим більшими мають бути енергетичні витрати для послаблення протидії природних систем цьому відхиленню. Š 247, 237, 108 Принцип неповноти інформації (невизначеності) – інформація при проведенні акцій з перетворення природи завжди недостатня для апріорної оцінки усіх можливих наслідків (особливо у віддаленій перспективі) здійснюваного заходу. Š 237, 108 Принцип обережності – П. сталості розвитку, який говорить, що там, де існує загроза поважної чи необоротної шкоди, відсутність повної наукової визначеності не повинна використовуватися як причина для відстрочки заходів з попередження шкоди навколишньому середовищу. Š 273 Принцип оманливого благополуччя – перші успіхи (або невдачі) у природокористуванні можуть бути короткочасними – успіх заходу з перетворення природи або управління нею об’єктивно оцінюється лише після з’ясування ходу та результатів природних ланцюгових реакцій у межах природного циклу. Š 237, 108 Принцип природності (Ε правило «старого автомобіля») – техн. системи управління природою з часом вимагають дедалі більших витрат аж до повної нераціональності їх подальшої підтримки, і тому природні («м’які») форми управління у кінцевому підсумку завжди ефективніші за техн. («жорсткі»). Š 237, 108 Принцип Реді – живе походить від живого, а між живою і неживою речовиною існує непереборна границя. Припай – нерухомий морський або озерний лід, який утворюється вздовж узбережжя. П., що здіймається більше ніж на 2 м над рівнем води, наз. шельфовим льодом. Інколи п. тримається, не ламаючись, кілька років.  Забережні Š 100, 237 282

Припис лісопожежний – документ, що містить вказівку про усунення порушення правил пожежної безпеки в лісі і попередження порушника про відповідальність. Š 39 Приплив – періодичні коливання рівня моря (морські п.), зумовлені силами притягання Місяця та Сонця у поєднанні з відцентровими силами, що розвиваються при обертанні систем Земля – Місяць та Земля – Сонце. Під дією тих самих сил відбуваються деформації твердого тіла Землі (земні п.) та коливання атм. тиску (атм. п.). Більша з цих сил – місячна – визначає осн. риси морських п.; зазвичай п. і відпливи відбуваються 2 рази за добу. Макс. підняття води наз. повною водою, мін. – малою водою; величина п. у відкритому океані ~ 1 м, біля берегів до 18 м. В результаті земних п. відбуваються вертикальні зміщення земної поверхні до 50 см, зміни сили тяжіння до 0.25·10–5 м/с2 на екваторі та ін. явища, вивчення яких дозволяє дослідити внутрішню будову Землі та особливості будови земної кори. Атм. п. викликають напівдобові зміни приземного атм. тиску та відіграють значну роль у динаміці верхньої атмосфери; Š 250 надходження чогось суцільною масою; поява чогось у значній кількості. Š 122 Приплив боковий – П. води в річку, озеро або водосховище на будь-якій ділянці з частини водозбірного басейну, що прилягає до цієї ділянки. Š 100 «Приплив червоний» – вибухоподібне розмноження мікроскопічних одноклітинних водоростей внаслідок значного забруднення морів нітратами і фосфатами, якими вони живляться. Ці мікроорганізми надзвичайно швидко розмножуються й утворюють на поверхні моря своєрідну «ковдру» до 2 м завтовшки, яка може вкривати великі площі поблизу узбережжя. Бурхливий розвиток водоростей супроводжується різким зниженням вмісту у морській воді кисню. Гинучи за два-три дні, клітини водоростей випадають на дно, де стають поживою для бактерій, які в процесі інтенсивного метаболізму починають споживати надмірну кількість кисню. Це призводить до загибелі від задухи донних організмів. До того ж самі клітини водоростей міс-

Приріст активного мулу – Проба води тять отруйні речовини, що згубно діють на рибу й ін. морські організми. Š 108 Приріст активного мулу – маса сухої речовини активного мулу, г, що утворюється в результаті життєдіяльності мікроорганізмів в аеротенку в процесі очистки 1 м3 стічних вод. Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Приріст активного мулу питомий – відношення приросту активного мулу, г/м3, до знятої БПКПОВН або БПК5, вираженої у г/м3. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Природа – у шир.зн. (П. з великої літери) – все суще, весь матеріально-енергетичний та інформаційний світ у розмаїтті його форм; уживається в одному ряду з поняттями: матерія, універсум, Всесвіт; п. з малої літери – сукупність природних умов існування людського суспільства, на яку прямо чи опосередковано впливає людство, з якою воно пов’язане у госп. діяльності. Зазвичай саме це поняття мається на увазі при розгляді системи «суспільство-п.»; сукупний об’єкт природознавства як науки; все, що безпосередньо не відноситься до людини та її діяльності або тільки сприймається як таке, що до них не відноситься. Š 250, 237 Природа «дика» – ділянки пpиpоди, не поpушені госп. діяльністю людини, на які людина впливає лише як біол. істота або ж тільки опосередковано через глобальні зміни світу. Поняття суб’єктивне: з точки зору городянина п.д. не буде видаватися такою мисливцю-промисловику. Š 8, 237 Природа «друга» – перетворені людиною екосистеми – поля, сади тощо, не здатні до самопідтримання впродовж тривалого часу. Š 237 Природа «перша» – природні екосистеми Землі. Š 237 Природа «третя» – штучно створені системи оточуючого людину середовища – урбокомплекси, внутрішньоквартирне середовище тощо. П.т. не здатна до самопідтримання навіть у відносно короткі проміжки часу. Š 237 Природознавство – комплекс наукових дисциплін, присвячених вивченню природи. Š 237

Проба ґрунту – Програма

Природокористування – сукупність всіх форм використання природно-ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню. Š 130 Пристрій – предмет, будь-яке пристосування, за доп. якого провадиться якась робота, дія. Š 121 Пристрій рибозахисний – П. для запобігання потраплянню риби у водоприймач. Š 100, 42 Пристрій рибонаправляючий – П., що забезпечує просування риб у заданому напрямі. Š 100 Пристрій рибопропускний – гідротехн. споруда для пропускання риби через гідровузол. Š 100, 42 Пристрої водорозподільні біофільтрів – рухомі (реактивні зрошувачі, рухомі наливні колеса і жолоби, що коливаються) або нерухомі (спринклери, дірчасті труби і жолоби, водоструминні зрошувачі) пристрої для розподілу стічних вод по поверхні завантаження біофільтрів. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Притока – річка, що впадає в ін., більшу (гол.) річку. П. гол. ріки, у св.ч., можуть приймати воду з п. другого, третього і т.д. порядків. Š 108, 122 Причал – гідротехн. споруда, яка має швартові та відбійні пристрої і призначена для стоянки, обробки та обслуговування суден. Š 100, 42 Причина безпосередня – явище, процес, подія або стан, що зумовили порушення норм. технол. процесу. Š 183 Причина корінна – обставина, що спричинила умови для прояву безпосередньої причини. Š 183 Пріоритет [нім. Priorität t лат. prior – перший] – першість у відкритті, винаході тощо; переважне право, значення чогось; провідний напрям у чомусь, який заслуговує на першочергову увагу. Š 246 Проба – частина речовини чи розчину, в якій достовірно відтворюються її (його) склад, фіз., хім. і фіз.-хім. властивості, що підлягають контролю. Š 45 Проба води – частина певної водної маси, яку відбирають безперервно або періодично з метою дослідження складу і властивостей цієї водної маси, і яка їх репрезентує на момент відбору проби. Розрізняють п.в. просту і змішану. Пер283

шу одержують одноразовим відбором всієї кількості води, другу – в результаті зливання проб, узятих в тому самому місці через певні проміжки часу або в різних місцях у той самий час. Š 61, 100, 109 Проба ґрунту – визначена кількість ґрунту, взята у відповідності з норм.-техн. документацією для дослідження. Š 32 Проба ґрунту абсолютно суха – П. ґрунту, висушена до постійної маси при температурі 105°С. Š 32 Проба ґрунту об’єднана – П. ґрунту, що складається із заданої кількості точкових П. Š 32 Проба ґрунту повітряно суха – П. ґрунту, висушена до постійної маси при температурі і вологості лабораторного приміщення. Š 32 Проба ґрунту точкова – П. ґрунту, взята в одній точці місцевості на задану глибину і (або) в заданому інтервалі глибин. Š 32 Проба повітря середньодобова – П. повітря, відібрана протягом 24 год безперервно чи з рівномірними інтервалами між відборами не менше чотирьох разів за добу. Š 30 Пробірка – тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується у лабораторній практиці. Š 122 Проблема [t гр. proble:ma – задача] – складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження. П. означає наявність суперечливої ситуації, коли існує дві або кілька позицій (іноді протилежних) і необхідно створити теорію або концепцію для їх правильного пояснення; Š 246 ситуація, що потребує зміни. Š 2 Пробовідбірник води (донних відкладів) – прилад, який використовують для безперервного або періодичного відбору проб води (донних відкладів) з метою дослідження певних їх характеристик і властивостей. Š 100 Провал – западина, утворена при розробці корисних копалин в результаті опускання земної поверхні з розривом суцільності порід.  Прогин Š 35 Прогин – прогнута ділянка земної поверхні, утворена в результаті її опускання без розриву суцільності, зумовленого впливом підземних гірничих виробок чи 284

ущільнення насипних порід у відвалах.  Провал Š 35 Прогноз [гр. progno:sis – передбачення] – науково арґументоване передбачення, що дає випереджаючу інформацію про розвиток певних явищ (природних, суспільних тощо). Š 246 Прогноз гідрологічний – науково обґрунтоване передбачення очікуваного гідрол. режиму (розвитку тих чи ін. процесів, що відбуваються в річках, озерах та водосховищах, визначення їх строків і параметрів). Розрізняють п.г.: по видах – водні (об’єм сезонного і паводкового стоку, макс. і мін. витрат води та рівнів) і льодові (строки розкриття та замерзання річок, озер, водосховищ, товщина льоду тощо); по завчасності – короткострокові (до 15 діб), довгострокові (до кількох міс.) та наддовгострокові. Š 250, 100, 41 Прогноз гідрометеорологічний – науково і методично обґрунтоване передбачення гідрометеорологічних умов або значень окремих елементів погоди, гідрол. режиму. Š 148 Прогноз у захисті лісу – імовірнісна оцінка зміни чисельності шкідників і розвитку хвороб лісу. Š 39 Прогнозування – процес наукового передбачення майбутнього стану, перспектив розвитку певних явищ (природних, суспільних тощо). Š 246 Прогнозування екологічне – передбачення можливої поведінки природних систем, а також стійких змін у навколишньому природному середовищі, які відбуваються в результаті складних ланцюгових реакцій, пов’язаних як з безпосередніми впливами людства на довкілля, так і з віддаленими опосередкованими наслідками цих впливів, а також за рахунок впливів природних процесів. Š 130, 246 Прогнозування якості води – визначення якості води на перспективу з урахуванням існуючих та очікуваних факторів дії на водний об’єкт. Š 100, 46 Програма [гр. programma – розпорядження, оголошення] – план діяльності; виклад осн. завдань уряду, політичної партії, громадської організації або окремого державного, громадського діяча;

Програма зняття з експлуатації – Продукція біологічна опис алгоритму розв’язування задачі мовою програмування. Š 246 Програма зняття з експлуатації – документ, що містить обґрунт. та опис стратегії зняття установки з експлуатації, комплексу адм., орг. та техн. заходів під час зняття установки з експлуатації, а також інформацію, потрібну для використання даного документа як настанови під час проведення діяльності щодо зняття установки з експлуатації. Š 157 Програма контролю забруднення атмосферного повітря неповна – документ, що встановлює порядок вимірювання концентрацій осн. (пил, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту) і специф. забруднюючих атм. повітря речовин, які характерні для даного населеного пункту, а також метеорологічних параметрів о 7-й, 13-й і 19-й год за місцевим часом. Š 30 Програма контролю забруднення атмосферного повітря повна – документ, що встановлює порядок вимірювання концентрацій осн. і специф. забруднюючих атм. повітря речовин, які характерні для даного населеного пункту, а також метеорологічних параметрів о 1-й, 7-й, 13-й і 19-й год за місцевим часом. Š 30 Програма контролю забруднення атмосферного повітря скорочена – документ, що встановлює порядок вимірювання концентрацій осн. забруднюючих атм. повітря речовин та однієї-двох з найбільш поширених у даному населеному пункті специф. забруднюючих речовин о 7-й і 13-й год за місцевим часом. Вимірювання за п.к.з.а.п.с. допускаються в районах з температурою повітря нижче мінус 45°С і в місцях, де систематично протягом місяця спостерігаються концентрації забруднюючих речовин нижче порогу чутливості методу аналізу даної речовини. Š 30 Продувка системи оборотного водопостачання – заміна оборотної води для підтримання її складу і властивостей у певних межах. Š 100 Продувка фільтра – подача крізь фільтруючий шар (знизу вгору) стисненого повітря при промивці фільтра з метою її інтенсифікації. Š 100

Продукція біологічна вторинна – Проект розвитку

Продукт [t лат. productus – вироблений] – предмет (товар, наукове відкриття, ідея, інформація) як результат людської праці (обробки, переробки, досліджень); речовина, яку одержують хім. способом з ін. речовин; наслідок, результат чогось. Š 121, 246 Продукти радіоактивні – будь-який радіоактивний матеріал, отриманий в процесі виробництва або використання ядерного палива, вироблений або такий, що став радіоактивним в результаті опромінення, пов’язаного з процесом виробництва чи використання ядерного палива, за винятком ядерного палива чи радіоізотопів поза ядерною установкою, які використовуються або призначені для використання у будь-яких пром., с.г., мед., наукових цілях. Š 77 Продуктивність аератора за киснем – кількість кисню, що розчиняється у рідині за 1 год роботи аератора, кг О2/год. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Продуктивність біологічна (Ε біопродуктивність) – здатність біогеоценозу (популяції, угруповання організмів) на основі використання речовини й енергії до відтворення органічної речовини (біомаси). Зазвичай оцінюється через біол. нетто- (первинну чисту) і брутто- (первинну заг.) продукції, які виражаються у вагових одиницях на одиницю площі за одиницю часу (зазвичай за рік). 1 Біомаса, Продукція біологічна Š 247, 121, 130 Продуктивність ландшафту – здатність ландшафту виробляти біол. продукцію, яка виражається кількістю речовини та енергії, що виробляються за певний інтервал часу ландшафтом. Š 247, 40 Продукція [t лат. productio t produco – виробляю] – сукупність продуктів, вироблених за певний період часу (у світі, країні, галузі виробництва тощо). Š 246 Продукція біологічна – біомаса, вироблена екосистемою. Розрізняють: валову (повну, заг.) первинну п.б. – сумарну кількість органічної речовини й енергії, що фіксується усіма автотрофами екосистеми; чисту первинну п.б. – те саме, за відрахуванням речовин, витрачених на дихання автотрофами; вторинну п.б. – кількість органічної речовини, що продукується консументами; чисту вторинну 285

п.б. – те саме, за відрахуванням речовин, використаних на дихання консументами; запас п.б. – кількість біомаси, накопиченої організмами в угрупованні. Š 121 Продукція біологічна вторинна – біол. П. консументів (гетеротрофів) – біомаса, а також енергія та біогенні леткі речовини, що виробляються усіма консументами на одиницю площі за одиницю часу. Š 247, 237 Продукція біологічна валова (екосистеми загальна, брутто-продукція) – кількість органічної речовини, що виробляється в одиницю часу на одиниці площі (напр., кг/га за рік) живими організмами, які входять до складу екосистеми (біогеоценозу, ландшафту). Інколи оцінюється за швидкістю, з якою енергія засвоюється організмами (напр., ккал/мг живої речовини за рік). Š 247 Продукція біологічна первинна – органічна речовина (фітомаса – біомаса надземних та підземних органів), а також енергія і біогенні леткі речовини, що створені на одиниці площі за одиницю часу автотрофними організмами (продуцентами) з неорганічної речовини з використанням енергії Сонця або енергії, яка звільняється при хім. реакціях. Š 247, 100, 237 Продукція біологічна первинна валова (повна, загальна) – заг. кількість органіки, що продукується в ході фотосинтезу, вкл. витрачену на дихання рослинами енергію та леткі речовини (фітонциди тощо). Š 237 Продукція біологічна первинна чиста (Ε асиміляція чиста; фотосинтез, що спостерігається) – кількість органічної речовини, яка продукується автотрофами (рослинами) в одиницю часу, за відрахуванням витрат на дихання і виділення біогенів (біолінів, фітонцидів тощо). Останні становлять до половини утворюваної при фотосинтезі органічної речовини.  Нетто-продукція фітоценозу Š 247, 237 Продукція біологічна чиста (Ε неттопродукція) – приріст біомаси живої речовини за відрахуванням відмерлого за одиницю часу (зазвичай за рік). Š 247 Продукція гірничого виробництва товарна – мінеральна П., вироблена на гір286

ничому підприємстві згідно з установленими стандартами і підготовлена до реалізації. Š 169 Продукція полювання – добуті шляхом полювання туші мисливських тварин, їх частини (м’ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини. Š 214 Продукція уранового підприємства товарна – П., вироблена на гірничо-металургійному урановому підприємстві відповідно до визначених стандартів і підготовлена до реалізації. Практично кінцевою товарною П. гірничо-металургійного підприємства є закис-окис урану (U3O8). Подальше перероблення його, вкл. збагачення по ізотопу 235U та виготовлення тепловидільних елементів (ТВЕЛів), здійснюється на окремих підприємствах. Š 160 Продуценти [t лат. producens (producentis) – той, хто виробляє, продукує] – організми, які синтезують (продукують) живу органічну речовину за рахунок енергії Сонця (в процесі фотосинтезу) або хім. реакцій (окиснення аміаку, сірководню та ін. речовин) з простих неорганічних речовин – вуглекислоти, води, мінеральних сполук. До них належать фототрофи (вищі рослини, водорості, деякі бактерії) та хемотрофи (мікроорганізми); 1 Автотрофи виробники; країни, що виробляють певний товар. Š 247, 121, 131, 130, 246 Проект [t лат. projectus – кинутий уперед] – техн. документ, розроблений план для зведення споруд, виготовлення машин, приладів тощо; попередній текст якогось документа; план, задум. Š 246 Проект забудови території – документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд. Š 221 Проект розвитку – широкий діапазон видів людської діяльності, які забезпечують сприятливі умови для збільшення перетворення навколишнього природного середовища, щоб виробляти товари і послуги для суспільства (напр., програми структурної перебудови, програми розвитку), та заходи, в результаті яких без-

Проекції картографічні – Промивачі пінні посередньо виробляються товари і послуги. Š 273 Проекції картографічні – математичні способи зображення на площині поверхні земного еліпсоїда або кулі. П.к. визначають залежність між координатами точок на поверхні земного еліпсоїда та на площині. Через неможливість розгорнути поверхню еліпсоїда (чи кулі) на площину без складок чи розривів на карті неминучі деякі спотворення геометричних властивостей поверхні, що зображується. П.к. розрізняють: за характером спотворень (рівнокутові, рівновеликі та довільні, що вкл. рівнопроміжні); за виглядом зображення паралелей і меридіанів (циліндричні, конічні, азимутальні, поліконічні, псевдоконічні, псевдоциліндричні, умовні). Заст. тих чи ін. п.к. залежить від призначення карти, конфігурації і положення області, що картографується. Š 250 Проекція [t лат. projectio – викидання] – зображення якогось предмета на площині; передача зображення на екран за доп. проектора; перенесення чогось з однієї сфери, середовища в ін. Š 246 Прозори решітки – відстань між двома сусідніми стрижнями у решітці. Величина п.р. визначає мін. значення одного з вимірів покидьків, що затримуються на решітці. Š 19, 68, 270, 271, 75 Прозорість води (Ε світлопропускання) – показник здатності води пропускати углиб світлові промені. Визначається за глибиною (у см) припинення видимості білої пластини – прозороміра певних розмірів (диск Секки), що опускається у воду, або (в умовах лабораторії) за товщиною шару води у циліндрі з пласким дном, через який ще можна прочитати текст, надрукований стандартний шрифтом Снеллена № 1. Якісне визначення п.в. проводять описово: слабка опалесценція, опалесценція, слабка, помітна і сильна муть. П.в. хар. загальну забрудненість води нерозчиненими і колоїдними домішками без ідентифікації виду забруднень. Прозорість міських стічних вод зазвичай становить 1-3 см, а після очистки зростає до 15 см і більше.  Мутність води Š 100, 46, 109, 71, 72, 252, 102

Промивка водосховища (підпертого б’єфу) – Пропаґанда усна

Прозорість повітря (атмосфери) – його властивість пропускати світлові промені. Залежить від фіз. властивостей та наявності у середовищі домішок. У ряді місць (в урбанізованих ареалах) та пересічно глобально п.п. різко знизилася. Особливо це помітне в Арктиці та високогірних районах, де видимість з десятків км знизилася до кількох км. Š 237 Прокаріоти [t лат. pro – вперед, замість + гр. káryon – ядро] – організми, клітини яких, на відміну від евкаріотів, не мають типового хромосомного апарату та оформленого, відокремленого мембраною клітинного ядра, що призводить до змішування або розподілу їх ядерного матеріалу в усьому об’ємі цитоплазми клітини. Спадкова інформація реалізується і передається через ДНК, а не через хромосоми, як у евкаріотів. Типовий статевий процес відсутній. До п. відносяться бактерії, у т.ч. ціанобактерії (синьозелені водорості). В системі органічного світу п. складають надцарство. Š 131, 250, 108 Прокачування шахтного колодязя – штучне вимивання дрібних часток ґрунту для його стабілізації навколо шахтного колодязя. Š 100 Прокоп – штучне укорочене русло, яке частково або повністю випрямляє первісне русло водотоку. Š 100 Проліт склепіння арочної греблі – довжина греблі по хорді арки. Š 100 Промивачі – пристрої, що заст. для мокрої очистки повітря (газів) від пилу. У п. тверді частки видаляються в результаті інерційного осадження на краплях і плівках промивної рідини. Для мокрої грубої і сер. очистки повітря від пилу використовують зрошувані газоходи, промивні камери, скрубери різних конструкцій (форсункові, відцентрові тощо), циклони (з водяною плівкою, циклони-промивачі тощо), пінні апарати та ін. Š 108 Промивачі пінні – П., в яких запилене повітря, що подається через патрубок, проходячи крізь решітку, прориває пиловодяну плівку, яка утворюється при подачі води, і спінює поверхню завдяки безперервному утворенню та руйнуванню бульбашок. Шар піни зростає, адже в ній осідають частки пилу, і т.ч. підвищується ефективність очищення. Через різ287

ке збільшення опору фільтра рекомендується товщину шару піни нарощувати не більше, ніж на 100 мм. П.п. використовують для очищення повітря від часток пилу, що погано змочуються (нефелінового, апатитового тощо). Š 108 Промивка водосховища (підпертого б’єфу) – змив наносів, що відклалися, у нижній б’єф водопідпірної споруди. Š 100 Промивка завантаження зернистого фільтра – низка послідовних операцій, що здійснюються з метою видалення із завантаження фільтра домішок, затриманих під час фільтрування стічних вод. Може бути водяною з розпушенням фільтруючого шару, водоповітряною з розпушенням фільтруючого шару або повітряною без розпушення фільтруючого шару. Š 100, 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Промивака осадів – зазвичай змішування анаеробно зброджених осадів з біол. очищеними стічними водами з наступним ущільненням суміші, що призводить до зменшення питомого опору осадів фільтрації завдяки видаленню з них колоїдних і мілкодисперсних часток, а також зменшення лужності. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 238, 257, 75 Промисел – добування засобів існування (полювання, ловля, збирання тощо); вид спец. використання живих ресурсів, виробнича діяльність, яка спрямована на вилучення їх із середовища існування; заняття якимось ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво; місце, родовище, де добувають щось; добувне пром. підприємство. Š 122 Промисел водних живих ресурсів – вид спец. використання водних живих ресурсів, пром. лов, добування, збирання, використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення з природного середовища. 1 Лов промисловий Š 194, 164 Промисел водних живих ресурсів неспеціалізований – вилучення водних живих ресурсів, при якому водні організми – об’єкти промислу м.б. в улові у будьякому співвідношенні. Š 204, 203 Промисел водних живих ресурсів спеціалізований – вилучення водних живих 288

ресурсів, при якому об’єкт промислу повинен складати ≥ 50 % від маси улову. Š 204, 203 Промисловість (Ε індустрія [t лат. industria – діяльність, старанність, працьовитість]) – найважливіша галузь суспільного матеріального виробництва; сукупність підприємств (фабрик, заводів, електростанцій, шахт тощо), на яких виробляються знаряддя праці (п. засобів виробництва), добувається (видобувна п.) і обробляється (обробна п.) сировина, виготовляється частина предметів споживання. Š 250, 122 Промисловість гірнича (гірничодобувна) – комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення. Š 23 Проміле [t лат. pro mille – на тисячу] – тисячна частка чогось, позн. ‰. Š 246 Пропаґанда [t лат. propaganda – те, що підлягає розповсюдженню] – діяльність, спрямована на поширення і роз’яснення політичних, філософських, наукових, етичних, художніх ідей, учень і поглядів, знань, цінностей тощо з метою формування певного світогляду, уявлень та емоційного настрою, впливу на поведінку людей. Š 246 Пропаґанда лісопожежна – частина природоохоронної пропаґанди, що має на меті фоpмування суспільної думки і поглядів окремих людей у дусі високої відповідальності за збереження лісів та попередження лісових пожеж. Š 9 Пропаґанда наочна – сукупність спец. підготовлених повідомлень, що поширюються за доп. наочних засобів, а також численні операції, пов’язані з підготовкою та поширенням цих повідомлень. 1 Аґітація Š 9 Пропаґанда природоохоронна – вплив на світогляд, орієнтацію, мотивацію, поведінку і настрої населення з метою послаблення дій, спрямованих на знищення природи, а також фоpмування природоохоронних переконань, знань, навичок і соц. активності людей для дій, спрямованих на захист пpиpоди. Один із методів охорони пpиpоди. Š 9 Пропаґанда усна – вплив пропаґандиста на аудиторію за доп. живого слова при безпосередньому контакті. Š 9

Проріз піонерний – Профіль екологічний Проріз піонерний – первинне русло прокопу, що споруджується методом розмиву. Š 100 Просвіта природоохоронна – система поширення знань з охорони природи. Š9 Просочування – проникнення води у ґрунти та рух її униз. Š 41 Простір біофільтра міждонний – простір висотою 0.6 м (у баштових біофільтрах – до 0.9 м) між верхнім дірчастим дном (дренажем) і нижнім суцільним дном біофільтра. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Простір життєвий – сер. площа, яка припадає на одну особину популяції, що розглядається. При розгляді людського суспільства п.ж. – територія, необхідна для задоволення потреб однієї людини за даних соц.-екон. умов. Для розвинених країн Європи п.ж. оцінюється в 0.6-0.7 га, для США – 2 га, у т.ч. для виробництва їжі – 0.6 га, для вирощування техн. культур – 0.4 га, для підтримання якості середовища та відпочинку – 0.8 га й урбанізації (будівлі, дороги) – 0.2 га. Š 247 Протій [лат. Protium t гр. pro:tos – перший] – 1Н, стабільний і найбільш поширений (99.98 %) ізотоп водню з масовим числом 1. Ядро атома п. – протон. Š 250 Прот(о)... [t гр. pro:tos – перший] – частина складних слів, що вказує на первинність, первісність, першооснову (напр., прототип), найвищий ступінь. Š 245, 250 Протока – короткий водотік природного походження, що відчленовує окремий морфологічний елемент складного річкового русла або з’єднує два водні об’єкти (озеро з озером, озеро з річкою або дві річки) і не утворює типових, властивих річковому руслу комплексів руслових утворень; Š 250, 100, 41 б.м. широкий водний «коридор» між материками чи островами. Š 108 Протокол [фр. protocole t гр. pro:tokollon – перший (лист) t protos – перший + kollao: – склеюю] – офіційний документ, в якому фіксуються якісь фактичні обставини (хід зібрання, судового засідання, процесуальні або слідчі дії); запис промов та рішень наради, комісії, засідання тощо; акт, складений посадо-

Профіль місцевості – Процес очистки стічних вод анаеробний

вою особою, який містить запис проведених нею дій та встановлених фактів; акт рішень міжн. конференції, який має силу міжн. договору; дипломатичний п. – сукупність загальноприйнятих правил, традицій та умовностей, яких дотримуються уряди, дипломатичні представництва та працівники у міжн. спілкуванні; в автоматизованих системах – сукупність правил, що реґламентують формат і процедури обміну даними між двома чи кількома незалежними процесами (пристроями). Š 121, 245, 250 Протокол про взаєморозуміння – письмова угода між двома або більше урядами різних рівнів чи реґіонів. Š 273 Протон [t гр. pro:tos – перший] – стабільна позитивно заряджена елементарна частка, ядро легкого ізотопу атома водню (протія); разом з нейтронами п. утворюють всі атомні ядра. Š 245, 250 Прототип [t гр. pro:totypon] – первісний зразок, прообраз як джерело для створення чогось. Š 121, 246 Профілактика [t гр. prophylaktikos – запобіжний] – сукупність заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню чогось, на збереження порядку тощо; сукупність техн засобів, що запобігають поломкам машин, механізмів тощо. Š 246 Профілактика лісової пожежі – комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення і (або) поширення лісової пожежі. Š 39 Профіль [фр. profil t іт. profilo – обрис] – вид обличчя або предмета збоку; розріз (як пр., вертикальний) певного предмета або поверхні; вертикальний переріз, розріз якоїсь ділянки земної поверхні, земної кори, гідросфери або атмосфери по заданій лінії; сукупність гол., типових рис господарства, певної професії, підприємства, навчального закладу тощо. Š 250, 246 Профіль долини ріки поперечний – обрис долини ріки у площині, перпендикулярній до її поздовжнього напрямку. Š 100 Профіль екологічний – вертикальний розріз (площина), що перетинає макс. різноманіття біогеоценозів, який використовується для рекогносцировки і ви-

289

бору місць спостережень (екол. моніторингу) довкілля. Š 117, 121 Профіль місцевості – проекція сліду на площину від перерізу місцевості вертикальною площиною заданого напрямку. Š 117 Профіль рівноваги ріки – поздовжній П. русла водотоку, вироблений рікою при стабільному базисі ерозії. Поняття п.р.р. умовне, має перев. теоретичне значення як гранична форма профілю, до якого прагне ріка. Š 250 Профіль русла водотоку – форма русла у вертикальній площині. М.б. поздовжнім чи поперечним. Š 61 Профіль русла водотоку поздовжній – графічне зображення вертикального розрізу по сер. лінії русла або по лінії тальвеґу з позначками вільної поверхні води, лінії дна, берегів, створів споруд та ін. характеристик потоку. Š 100 Профіль русла водотоку поперечний – обрис русла водотоку в площині, перпендикулярній до його сер. лінії. Š 100 Профундаль [t лат. profundus – глибокий] – глибинна частина дна водойми нижче межі існування вищих водних рослин, де відсутні хвильові рухи і вітрове перемішування. Š 250, 100 Процедура [t лат. procedere – просуватися] – офіційно встановлений порядок дій при обговоренні чогось, здійсненні або оформленні якихось прав; лікувальні, профілактичні та ін. мед. заходи. Š 246 Процедура оцінки можливого впливу намічуваної господарської та ін. діяльності на навколишнє середовище національна – проведення оцінки впливу намічуваної госп. й ін. діяльності на навколишнє середовище та екол. експертизи документації, яка обґрунтовує намічувану госп. й ін. діяльність. Š 125 Процес [t лат. processus – просування вперед] – послідовна зміна якихось явищ, перебіг розвитку чогось; сукупність послідовних дій, що виконуються в заданих умовах з визначеною метою або для досягнення певного результату. Š 121, 246 Процес АЛЬФА – триступенева технол. схема нітрифікації-денітрифікації із застосуванням в якості субстрату органічних речовин очищуваних стічних вод з 290

послідовно розміщеними в одній споруді денітрифікатором і нітрифікатором першого, другого та третього ступенів. У денітрифікатор першого ступеня подається більша частина витрати стічних вод і рециркуляційний активний мул, що дає можливість здійснити денітрифікацію рециркуляційного мулу і наступну нітрифікацію амонійного азоту, який міститься у стічних водах. Нітрифікований азот далі піддається денітрифікації на другому ступені з використанням в якості субстрату ін. частини витрати стічних вод, а амонійний азот, що надходить із цією витратою, нітрифікується у нітрифікаторі другого ступеня. Подальше зменшення концентрації азоту забезпечується у денітрифікаторі та нітрифікаторі третього ступеня. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Процес геологорозвідувальний – сукупність послідовно й цілеспрямовано здійснюваних дедалі більш детальних геологорозвідувальних робіт з картування, прогнозування, виявлення і геол.-екон. оцінки дедалі більш локальних рудоносних (продуктивних) ділянок надр методом послідовних наближень від рудних районів (полів) до рудних покладів (блоків). Š 185 Процес гідрологічний – П. формування гідрол. режиму. Š 100, 41 Процес Людчака-Етінгера модифікований – технол. схема нітрифікації-денітрифікації, в якій для попередньої денітрифікації із застосуванням в якості субстрату органічних речовин очищуваних стічних вод здійснюється рециркуляція на початок денітрифікатора як зворотного мулу з вторинного відстійника, так і мулової суміші із значним вмістом нітритів та нітратів з кінця нітрифікатора. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Процес очистки стічних вод аеробний – П. розкладу (руйнування) органічних речовин, що містяться у стічних водах, мікроорганізмами у присутності кисню повітря. Š 100, 43 Процес очистки стічних вод анаеробний – П. руйнування органічних речовин мікроорганізмами за відсутності кисню повітря. Š 100, 43

Процес русловий – Процеси субаеральні Процес русловий – зміни морфологічної будови річкового русла і заплави, що постійно відбуваються і зумовлені дією текучих вод. Š 100, 41 Процес технологічний – сукупність фіз.хім. перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які проводяться з певною метою в апараті (системі взаємопов’язаних апаратів), аґреґаті, машині тощо. Š 186 Процес чотириступеневий BARDENPHO – технол. схема нітрифікації-денітрифікації з послідовно розміщеними в одній споруді денітрифікатором першого ступеня, аеротенком-нітрифікатором, денітрифікатором другого ступеня і нітрифікатором, в якій у денітрифікаторі першого ступеня, куди подається зворотний мул з вторинного відстійника, а також мулова суміш із значним вмістом нітритів і нітратів з кінця аеротенка-нітрифікатора, здійснюється попередня денітрифікації із застосуванням в якості субстрат органічних речовин очищуваних стічних вод, повторна денітрифікація з використанням в якості субстрат активного мулу та повторна нітрифікація з метою видалення молекулярного азоту з мулової суміші перед її надходженням у вторинний відстійник. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Процеси абіогенні – П., не пов’язані з життям (напр., випаровування води під дією сонячних променів). Š 131 Процеси антропогенні – П., зумовлені діяльністю людини. Š 131 Процеси біогенні – П., породжені живою речовиною, пов’язані з нею (напр., біогенний кругообіг). Š 247 Процеси геологічні – П., що змінюють склад, структуру, рельєф і глибинну будову Землі; поділяються на екзогенні й ендогенні. Š 121 Процеси геоматичні [t гр. ge – Земля + лат. -omat – закінчення, що означає сукупність] – сукупність абіотичних П. у ландшафті (геоморфологічних, геол., тектонічних, гідрокліматичних тощо). Š 247 Процеси екзогенні – геол. П., що відбуваються на поверхні Землі та у самих верхніх частинах земної кори (вивітрювання, ерозія, діяльність льодовиків тощо) і спричинені в осн. зовнішніми по відно-

Процеси тектонічні – Пульпа

шенню до Землі силами: енергією сонячної радіації, силою тяжіння та життєдіяльністю організмів. Š 121, 250 Процеси екологічні – П., які відіграють суттєву роль у збереженні цілісності екосистеми. Чотири фундаментальні п.е. – кругообіг води, кругообіг поживних речовин, потік енергії та біол. різноманіття (як прояв еволюції). Š 273 Процеси ендогенні – геол. П., які пов’язані з енергією, що виникає в надрах Землі, і відбуваються всередині Землі. До п.е. відносяться тектонічні П., магматизм, метаморфізм, сейсмічна активність. Можуть активізуватися крупномасштабною антропогенною діяльністю або субаеральними катастрофічними явищами. Š 121, 250 Процеси еолові [t гр. Aiolos – Еол, повелитель вітрів] – різноманітні ландшафтоутворюючі П. у природі, пов’язані з діяльністю вітру (напр., дефляція). Š 247 Процеси ентропійні – інформаційні П., спрямовані на втрату інформації, зменшення складності, різноманітності, організованості, впорядкованості систем. ☯ Процеси негентропійні 1 Ентропія Š 108, 137 Процеси кріогенні [t гр. krýos – холод, мороз, лід + ...генний] – сукупність фіз., хім., біохім. та ін. П., що супроводжуються утворенням льоду. Š 108 Процеси негентропійні (антиентропійні) – інформаційні П., що призводять до збільшення складності, різноманітності, впорядкованості систем, накопичення інформації. ☯ Процеси ентропійні Š 108, 137 Процеси латеральні [t лат. lateralis – боковий] – П. у природних територіальних комплексах (ПТК), що йдуть у боковому чи горизонтальному напрямі й організують зв’язки між ними (на відміну від радіальних П., які організують зв’язки всередині ПТК чи екосистеми). Š 247 Процеси радіальні [t лат radius – промінь, спиця у колесі] – П., що йдуть у біосфері у вертикальному або близькому до вертикалі по відношенню до земної поверхні напрямі.  Процеси латеральні Š 247 Процеси субаеральні – П., що відбуваються на поверхні суші Землі. Š 121 291

Процеси тектонічні [t гр. tektonikos – будівничий] – П., зумовлені внутрішніми силами Землі та впливом космічних чинників, які призводять до змін у земній корі, таких як землетруси, вулканізм, утворення складок тощо. Š 131 Проціджування стічних вод – метод видалення із стічних вод крупних покидьків (тканини, паперу, кісток, залишків фруктів, овочів, непереварених кормів тощо) чи залишків сировини при їх проходженні через фільтруючі елементи з паралельних стрижнів, сіток або перфорованих пластин з прозорами чи розмірами отворів більше 1 мм. Пристрої для п.с.в. наз. решітками чи ситами. Š 19, 75, 20 Прояви негативного впливу на біоту високого забруднення природного середовища: – масова загибель (захворювання) риби, молюсків, ін. водних організмів і рослин, відхилення від норм. розвитку ікри, личинок і молоді риби, скорочення і втрата місць нересту, нагулу і зимування риби, порушення шляхів міґрації риби й ін. водних організмів, набуття ними сторонніх запахів і присмаків, не властивих їм раніше; – масова загибель (захворювання) тварин, у т.ч. диких, якщо рівень смертності (захворювання) перевищує середньостатистичний в 2-3 рази; – масова загибель (захворювання) лісової рослинності на площі > 1 га; – захворювання, зрідженість або пошкодження с.-г. посівів на площі > 30 % окремого поля. Š 74 Прояви негативного впливу на біоту надмірного забруднення природного середовища: – масова загибель (захворювання) риби, молюсків, ін. водних організмів і рослин, відхилення від норм. розвитку ікри, личинок і молоді риби, скорочення і втрата місць нересту, нагулу і зимування риби, порушення шляхів міґрації риби й ін. водних організмів, набуття ними сторонніх запахів і присмаків, не властивих їм раніше; – масова загибель (захворювання) тварин, у т.ч. диких, при якій рівень смертності (захворювання) перевищує середньостатистичний у 3 і більше разів; 292

– масова загибель (захворювання) рослинності лісу (опіки, усихання та ін. ознаки) на площі > 2 га; – захворювання, зрідженість або пошкодження с.-г. посівів на площі > 50 % окремого поля. Š 74 Прояснення води – процес осідання завислих і колоїдних часток, що містяться у воді, внаслідок чого вода стає більш прозорою. 1 Відстоювання води Š 100 Прояснювач із завислим осадом – споруда для прояснення води шляхом її пропуску крізь шар завислого у висхідному потоку води осаду. Š 100 Прояснювач з природною аерацією – вертикальний відстійник з центральною трубою і влаштованою навкруги неї камерою флокуляції, в якій за рахунок підсмоктування атм. повітря струменем стічних вод, що падає у центральну трубу з підвідного лотка, відбувається їх аерація, що сприяє флокуляції зависі і підвищенню ефективності прояснення стічних вод. Š 19, 68, 271, 75 Прояснювач-перегнивач – кругла у плані комбінована споруда, яка складається з прояснювача з природньою аерацією, що концентрично розміщується усередині перегнивача, призначеного для анаеробного зброджування осаду, який перекачується насосами з нижньої частини прояснювача. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Психрометр [t гр. psyhria – холод + ...метр] – прилад для вимірювання температури і вологості повітря за показаннями двох термометрів – сухого та вологого. Š 246 Птахи – клас хребетних тварин. Наземні, двоногі; передні кінцівки перетворені на крила, більшість пристосовані до польоту. Серце чотирикамерне, тіло вкрите пір’ям, температура тіла постійна, обмін речовин дуже інтенсивний. Розмножуються відкладанням яєць. 28 сучасних загонів. Галузь зоології, що вивчає п. – орнітологія. Š 250 Птахи водоплавні – П., які екол. залежать від водно-болотних угідь. Š 78 Пульпа [t лат. pulpa – м’якоть] – суміш твердих часток, завислих у рідині; Š 246 суміш хвостів з водою, яка утворюється при мокрому збагачуванні руди. Š 171

Пункт – Рад Пункт [t лат. punctum – крапка] – місце, що відрізняється чимось, призначене для чогось; установа або її відділ певного призначення; певне місце, розділ, параграф якогось твору, документа; момент у розвитку чогось. Š 246 Пункт абонентський – сукупність засобів автоматизації і людей, яка забезпечує взаємодію абонента (особи, установи, підрозділу) із центром обробки даних. П.а. – заг. назва у системі державного екол. моніторингу місць зосередження комп’ютерних та комунікаційних засобів, напр., у цент. та місцевих органах управління, організаціях, установах тощо, які входять у сферу обслуговування якогось інформаційного центру моніторингу навколишнього природного середовища. Š 121 Пункт контрольний спостережний (КСП) – стаціонарно розташований береговий П., на якому наукове підприємство, установа, організація (у т.ч. державний орган рибоохорони) здійснюють науково-дослідні роботи, пов’язані з вивченням стану водних живих ресурсів у районі дислокації П. Š 204, 203 Пункт контрольний створу – П., призначений для вивчення зсувів визначених точок у напрямі, перпендикулярному до створу. Š 121 Пункт контролю якості води водойм і водотоків – місце на водоймі або водотоку (на акваторії моря), в якому здійснюють комплекс робіт для отримання даних про склад і властивості води, призначених для наступного узагальнення в часі і просторі та подання узаг. систематичної інформації заінтересованим організаціям. Š 121, 100 Пункт приймальний водних живих ресурсів (Ε судно приймальне) – приміщення (у т.ч. на судні, автомобілі тощо), пристосоване (відповідно до санітарних норм) для приймання та подальшого зберігання вилучених і посортованих за видами водних живих ресурсів. Š 166, 164, 204 Пункт пропуску через державний кордон – територія або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інж.-техн. засобів, де

Радикали – Радіація фотосинтетично активна (ФАР)

здійснюються визначені законодавством види контролю з метою пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та ін. майна. Š 205 Пункт рекреаційний екологічний – розміщений поблизу доріг pекpеаційний П. для короткочасного відпочинку автомобілістів, естетично оформлений аншлагами з екол. інформацією. Š 9 Пункт системи моніторингу навколишнього природного середовища інформаційний відомчий – спец. підрозділ, що створюється у структурі місцевих (територіальних) підрозділів міністерств і відомств та безпосередньо зв’язаний з постами спостереження (моніторингу) навколишнього природного середовища, розташованими на території діяльності цих органів. Š 121 Пустеля – тип біому в областях з постійно сухим і жарким кліматом, що перешкоджає розвитку рослинності, яка не утворює в п. зімкненого покриву. П. покривають ~ 20 % поверхні суші Землі. Залежно від підстилаючих порід розрізняють каменисті, піщані, глинисті, солончакові та ін. типи п. Š 250 Пустеля промислова (Ε пустище промислове, «місячний ландшафт») – ділянки природи із вкрай бідним рослинним і тваринним світом, зумовленим порушеннями середовища в результаті пром. діяльності людини (терикони, відвали, кар’єри, звалища тощо). 1 Катаценоз Š 247 П’ятри – льодові утворення у вигляді невеликих островів. Š 100

Р Краще бути активним сьогодні, ніж радіоактивним завтра. Рад [t англ. RAD (radiation absorbed dose) – поглинута доза опромінення] – позасистемна міжн. одиниця поглинутої дози, універсальна (для всіх видів іонізуючого випромінювання) одиниця для визначення фіз. ефекту опромінення у будь-якому середовищі, зокрема у біол. тканинах. 1 рад дорівнює поглинутій дозі будь-якого виду іонізуючого випромінювання, при якій 1 г маси речовини по293

глинає енергію випромінювання, що дорівнює 100 ерг (1 рад = 100 ерг/г = 10-2 Дж/кг). Š 108 Радикали [t лат. radix – корінь] – групи атомів, які в хім. реакціях переходять без зміни з однієї хім. сполуки в ін. Š 246 Радикали вільні – атоми або хім. сполуки з неспареним електроном (позн. гру& ). Короткоживучі бою крапкою, напр., H Р. – проміжні частки у багатьох хім. реакціях. За участю р.в. відбуваються важливі біохім. процеси, напр., ферментативне окиснення. Š 250 Радіація [t лат. radiatio – випромінювання] (Ε випромінювання радіоактивне) – потік корпускулярної (альфа-, бета-, гамма-випромінювання, потік нейтронів) і (або) електромагнітної енергії. Š 130, 237, 246 Радіація відбита – частина сумарної сонячної Р., що втрачається земною поверхнею в результаті відбивання. 1 Альбедо Š 247, 237 Радіація довгохвильова (в атмосфері) – інфрачервоне випромінювання земної поверхні, атмосфери і хмар у діапазоні довжин хвиль від 4 до 120 мкм. Р.д. у космічний простір призводить до втрати тепла планетою. Š 237 Радіація іонізуюча – високоенергетичні природні випромінювання (напр., космічні промені), які внаслідок взаємодії з речовиною призводять до утворення в ній іонів і вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул. Р.і. діє руйнівним чином на живу речовину і є джерелом широкого спектра змін живих організмів (спричинює нові мутації, променеву хворобу тощо).  Випромінювання іонізуюче 1 Безпека радіаційна Š 131, 237 Радіація короткохвильова (в атмосфері) – умовна назва прямої та відбитої сонячної Р., що знах. в інтервалі довжин хвиль від ~400-200 до ~4 мкм (вкл. ультрафіолетове, видиме та ближнє інфрачервоне випромінювання). Завдяки р.к. спостерігається надходження тепла на Землю. Š 237 Радіація проникаюча – потік гамма-променів і нейтронів, що має значну проникаючу та уражаючу організми здатність. Š 237 294

Радіація пряма – Р., яка доходить до місця спостереження у вигляді пучка паралельних променів, що відходять від Сонця. Інтенсивність р.п. змінюється залежно від висоти Сонця над горизонтом та прозорості атмосфери. Š 237 Радіація розсіяна – сонячна Р., яка багаторазово відбилася в атмосфері і йде від небозводу. При суцільній хмарності – єдине джерело енергії у приземних шарах атмосфери. Š 237 Радіація сонячна (Ε випромінювання сонячне) – електромагнітна і корпускулярна Р. (випромінювання) Сонця. Електромагнітна Р. (промениста енергія Сонця) – електромагнітні хвилі, що поширюються зі швидкістю 300 тис. км/с. Р.с. доходить до земної поверхні у вигляді прямої та розсіяної Р. Близько 48 % р.с. припадає на видиму частину спектра (0.38-0.76 мкм), 45 % – на інфрачервоні промені (> 0.76 мкм) і 7 % – на ультрафіолетове випромінювання (< 0.38 мкм). Корпускулярна Р. складається в осн. з протонів, що рухаються зі швидкістю 300-1500 км/с і практично повністю вловлюються магнітосферою Землі. Р.с. зазвичай вимірюють у теплових одиницях – кал за одиницю часу на одиницю площі. Всього Земля отримує від Сонця 2.4·1018 кал променистої енергії за 1 хв. Š 237 Радіація сумарна (загальна) – сукупність прямої і розсіяної сонячної Р., яка надходить на земну поверхню. Š 237 Радіація ультрафіолетова – електромагнітна енергія з частотою, що перевищує частоту видимого спектра світла (довжиною хвилі < 400 нм). Š 24 Радіація фотосинтетично активна (ФАР) – область спектра сонячних променів (довжина хвиль 380-710 нм, інколи приймають більш обмежений діапазон – 400-700 нм), які найбільш сильно фізіол. впливають на рослини (енергія яких використовується рослинами в процесі фотосинтезу). ФАР виражається в енергетичних одиницях, напр., в Дж/(см2·хв), або у % до заг. потоку сонячної Р. Пряма Р. Сонця залежно від його висоти над горизонтом містить 28-43 % ФАР; розсіяна Р. при хмарному небі – 50-60, при безхмарному – до 90 % ФАР (гол.ч. за

Радій – Район заражений рахунок синьої компоненти ФАР). Š 237 Радій [t лат. radius – промінь] – Ra, хім. елемент, лужноземельний сріблясто-білий метал. Радіоактивний. У природі міститься в уранових рудах. Перший елемент, радіоактивні властивості якого змогли практично застосувати в медицині і техніці. Š 246 Радіо [t лат. radiare – випромінювати] – спосіб передавання на відстань і приймання звукової інформації за доп. електромагнітних хвиль; галузь науки і техніки, пов’язана з вивченням фіз. явищ, на яких ґрунт. такий спосіб, і з практичним використанням їхніх властивостей; один із засобів масової інформації (Ε радіомовлення); пристрій для приймання радіопередач. Š 246 Радіо... [t лат. radius – промінь] – перша складова частина слів, що має значення: такий, що стосується радіо, пов’язаний з ним; такий, що стосується радію, радіоактивності, радіації. Š 246 Радіоактивний [t радіо... + лат. activus – діяльний] – здатний до радіоактивності. Š 246 Радіоактивність – самочинне (спонтанне) перетворення нестійких атомних ядер на ядра ін. елементів, що супроводжується іонізуючим випромінюванням. Відомі 4 типи р.: альфа-розпад, бетарозпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна р. 1 Розпад радіоактивний Š 168, 246 Радіоактивність води – показник, що хар. вміст у воді радіоактивних речовин. Š 100, 46 Радіоліз [t радіо... + ...ліз] – хім. перетворення речовини під дією іонізуючих випромінювань. При р. відбуваються як розклад, так і ін. хім. та фіз. зміни речовини. Так, напр., при опромінюванні живих клітин іонізуються атоми невеликих молекул (води, цукрів, амінокислот, вітамінів тощо), які можуть розпадатися з утворенням вторинних продуктів – вільних радикалів, що мають значну реакційну спроможність. Š 108, 246 Радіонукліди [t радіо... + нуклід] – радіоактивні елементи та їх нестійкі ізотопи, продукти поділу ін. радіоактивних елементів (урану, торію тощо), які самовільно розпадаються на ін. нукліди зі

Район прибережний, що охороняється – Реакція біохімічна

швидкістю, що визначається їх періодом напіврозпаду. Деякі р. після розпаду перетворюються на стабільні елементи, ін. – на ін. нестабільні р., утворюючи цілу родину р., яка закінчується стабільним елементом. В усіх породах земної кори, воді і повітрі р. знаходяться у розсіяному стані. Š 131, 253 Радіус [t лат. radius – промінь] – відрізок, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з їхнім центром, а також довжина цього відрізка; сфера дій, поширення чогось (відносно певного центру). Š 246 Радіус впливу відкачування – відстань від центру водовідбору до такої точки пласта, в якій практично зберігається початковий рівень підземних вод. Š 100 Радіус гідравлічний – параметр живого перерізу, який дорівнює відношенню площі живого перерізу до довжини змоченого периметра. Š 100 Радон [t радій] – 222Rn, невидимий радіоактивний інертний газ, що у 7.5 разів важчий за повітря, не має смаку та кольору і є дочірнім продуктом радіоактивного розпаду торію 232Th, а той, у св.ч., – продуктом розпаду урану 238U. Вивільнюється із земної кори повсюдно, найбільш високі його концентрації спостерігаються в зонах розломів, поблизу осередків розвитку радіоактивних руд. Гол. компонент фонового опромінення людини. Š 108, 270 Район [фр. rayon t лат. radius – промінь] – місцевість, що виділяється за сукупністю якихось взаємопов’язаних ознак або явищ, особливостями території чи призначенням; адм.-тер. одиниця в багатьох країнах світу; місце навколо чогось, прилегле до чогось. Š 121, 246 Район заражений – Р. (територія), де через певні особливості, щільність та мобільність населення і (або) потенційні можливості розповсюдження переносників і тварин – резервуарів інфекції можуть підтримуватися умови для передачі інфекційної хвороби. Š 205 Район морський особливий – море або морський басейн, в якому, відповідно до МАРПОЛ-73/78, мають уживатися особливі обов’язкові заходи та методи щодо запобігання забрудненню із суден. Р.м.о. та їх межі встановлюються МАРПОЛ295

73/78. До р.м.о. належать цілком Чорне та Азовське моря. Š 52 Район прибережний, що охороняється – акваторії і ділянки суші, обмежені границями Р. фактичного та майбутнього водокористування населення і двома поясами санітарної охорони. Š 52 Район спільного рибальства – рибогосп. водний об’єкт або його частина за межами пром. ділянок, де промисел здійснюється кількома користувачами. Š 203 Район, що знаходиться під національною юрисдикцією держави – будь-який Р. суші чи моря або повітряний простір, в межах якого держава відповідно до міжн. права несе адм. нормативну відповідальність за охорону здоров’я людини і стан навколишнього середовища. Š 5 Районування гідрологічне – розподіл території на певні ділянки (райони), однорідні за характером гідрол. режиму. Š 100 Районування еколого-геологічне – розділення території за ландшафтними особливостями, зумовленими рельєфом, кліматом, рослинністю, геол. будовою, гідрографією, геохімією ґрунтового покриву, техногенним навантаженням та ін. факторами. Š 121 Ре... [лат. re] – префікс, що означає: зворотну або повторну дію, напр., реабілітація; протилежну дію або протидію, напр., реагування. Š 246 Реабілітація [t ре... + лат. habilitas (habilitatis) – придатність, спроможність] – відновлення (компенсація) порушених функцій організму внаслідок важкої травми, хвороби тощо. Š 246 Реабілітація працівника післязмінна – комплекс заходів мед.-біол. дії на організм працівника після робочої зміни з метою відновлення його фіз. або психофізіологічних функцій, порушених шкідливими умовами праці. Š 23 Реагування [t ре... + лат. ago – дію] – відповідь певним чином на подразнення, на вплив ззовні. Š 246 Реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру – скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварії чи катастрофи (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня над296

звичайної ситуації техногенного та природного характеру, з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров’ю людей, а також рятувальникам у разі необхідності. Š 209, 154 Реаґент [t ре... + лат. agens (agentis) – діючий] – речовина, яка бере участь у хім. реакції. Š 246 Реаерація [t ре... + аерація] – поповнення вмісту кисню у воді водного об’єкта за рахунок його розчинення через поверхню водного дзеркала. Š 108 Реакліматизація [t ре... + акліматизація] – штучне повернення в якусь місцевість виду живих організмів, що раніше там існував; процес пристосування (адаптації) організму до умов середовища, які стали для нього незвичними, але раніше були звичайними. Š 130 Реактив [фр. réactif t ре... + лат. activus – діяльний] – хім. речовина з достовірно відомим чітко нормованим складом компонентів і домішок, яку використовують для хім. реакцій. За ступенем чистоти розрізняють р. особливої чистоти (ос.ч.), хім. чисті (х.ч.), чисті для аналізу (ч.д.а.), чисті (ч.), очищені (очищ.), техн. продукти (техн.). Š 45 Реакція [t ре... + лат. actio – дія] – дія, що виникає як відповідь на той чи ін. вплив; відповідь організму на зовнішні чи внутрішні подразнення; різка зміна, перехід до стану, протилежного попередньому; перетворення одних речовин на ін. (хім. р.) або перетворення атомних ядер внаслідок їх взаємодії з ін. елементарними частками (ядерна р.). Š 246 Реакція активна води – кислотні і лужні властивості водного середовища, зумовлені концентрацією у воді іонів водню Н+ і гідроксилу ОН–. Зазвичай р.а.в. виражають величиною рН або через такі показники, як кислотність чи лужність, що визначаються у мг-екв/л. 1 Показник водневий (рН) Реакція біохімічна – внутріклітинна хім. Р., яка каталізується відповідним ферментом. Швидкість р.б. визначається видом, умістом і активністю ферментів, що, у свою чергу, залежить від температури, рН, присутності активаторів чи інгібіторів ферментів. Š 71, 72, 262

Реакція ланцюгова – Реґресія Реакція ланцюгова – процес, що самовільно розвивається, перетворення атомів – у хім. Р. або атомних ядер – у ядерній Р.; низка дій, подій, спричинених одна одною. Реакція хімічна – перетворення одних речовин на ін., відмінні за хім. складом та (або) будовою і властивостями. Š 250, 246 Реакція ядерна – перетворення атомних ядер унаслідок їхньої взаємодії одне з одним або з нейтронами, протонами, ін. елементарними частками. Š 246 Реанімація [t ре... + лат. animo – вдихаю життя] оживлення організму, відновлення його важливих функцій за доп. мед. методів; відновлення, відродження чогось відмерлого, використаного; в екосистемі – відновлення порушених або втрачених властивостей і станів біогеоценозів. Š 121, 246 Революція [фр. révolution ] – докорінний переворот, глибокі якісні зміни у розвитку явищ природи, суспільства або пізнання. Š 246 Революція екологічна – якісне оновлення живої речовини, вимирання одних видів організмів і виникнення ін. Š 108 Реґенератор [t лат. regenero – відновлюю] – відновник; пристрій (камера) у газових та ін. заводських печах для вловлювання і використання тепла відхідних газів. Š 246 Реґенератор активного мулу – частина аеротенка або окрема споруда, призначена для реґенерації активного мулу. Š 100, 43 Реґенерація [нім. Regeneration t лат. regeneratio – відновлення] – відновлення чогось під час розвитку, у процесі виробництва. Š 246 Реґенерація активного мулу – відновлення сорбційної та окисної спроможності зворотного активного мулу шляхом його аерації; Š 100, 43 аерація мулової суміші без подачі поживних речовин (стічних вод), внаслідок чого: – окиснюються скоагульовані мулом колоїдні і нерозчинені домішки, швидкість окиснення яких менша швидкості окиснення розчинених забруднень; – продовжується розвиток бактеріальної культури, який завершується утворенням репродуктивних форм, які при по-

Реґулювання водотоку – Редуценти

траплянні у середовище, багате на поживні речовини, здатні швидко розмножуватися; – відбувається розвиток найпростіших, які знищують «старі» та слабкі бактерії, відмирають факультативні ниткові бактерії, гриби, що сприяє підвищенню здатності активного мулу до пластівцеутворення; – відбувається підвищення фізіологічної активності мулу за рахунок збільшення кількості життєздатних клітин. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Реґіон [фр. région t лат. regio (regionis) – область, район] – територія, що відповідає кільком областям (районам) країни або кільком країнам, що об’єднані за певними екон.-геогр. чи ін. ознаками. Š 246 Реґламент [польс. reglament t фр. règlament t лат. regula – правило] – правила, що реґулюють порядок діяльності якоїсь установи, ведення засідання, конференції; встановлений порядок огляду, проведення замірів, методологія приладів, порядок відпрацювання матеріалів спостережень, їх зберігання і подання у вищі установи. Š 171, 246 Реґламент екологічний – значення параметра стану екосистеми, яке хар. якісну зміну її реакції на антропогенні впливи. Š 247 Реґламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин – сукупність вимог до зберігання, транспортування та заст. засобів захисту рослин. Š 220, 210 Реґламентування концентрацій забруднюючих атмосферне повітря речовин гігієнічне – установлення безпечних для людини рівнів концентрацій забруднюючих атм. повітря речовин. Š 30 Реґресія [t лат. regressio t regredior – повертаюсь] – відступання моря від берегів унаслідок підняття суходолу, опускання океанічного дна або зменшення обсягу води в океанічних басейнах. Сучасна геол. епоха – час р., що пов’язана з альпійським горотворенням; імовірнісна залежність сер. значення якоїсь величини від ін. величини; статистичний метод, який дозволяє знайти рівняння, що найкращим чином описує множину даних. Š 109, 246 297

Реґулювання водотоку [t лат. regulo – спрямовувати, впорядковувати] – сукупність техн. заходів, спрямованих на поліпшення русла водотоку відповідно до вимог водокористування або на запобігання шкідливій дії води (розмиванню русла, намиванню берегів, відкладанню наносів тощо). Š 100 Реґулювання впливу на навколишнє середовище – зміна характеристик джерел впливу на навколишнє середовище та відходів у заданому напрямі з використанням сукупності орг., технол., техн. методів і засобів. Š 247 Реґулювання ландшафту – один з елементів управління ландшафтами; заходи по підтриманню функціонування ландшафту у заданому людиною чи у природному режимі. Š 247, 40 Реґулювання напору – реґулювання рівня води у верхньому б’єфі залежно від її рівня у нижньому б’єфі для забезпечення потрібного напору на водопідйомній греблі. Š 100 Реґулювання полійне – перерозподіл у часі частини об’єму стоку річкових і підземних вод, акумульованих полоями. Р.п.: внутрішньорічне – з холодного на теплий сезон; багаторічне – з року в рік. Š 100 Реґулювання промислового рибальства – встановлення лімітів, виділення квот користувачам, визначення районів, термінів, пром. розмірів водних організмів, засобів лову, кількості, типів, параметрів знарядь лову тощо. Š 203 Реґулювання рівня води – реґулювання шляхом маневрування затворами (іноді турбінами) водопідпірної греблі, при якому забезпечується потрібний рівень води у верхньому або нижньому б’єфах. Š 100 Реґулювання стоку – перерозподіл у часі об’єму рідкого стоку у замикаючому створі відповідно до потреб водокористувачів і водоспоживачів, а також з метою боротьби з повідями. Виражається у збільшенні або зменшенні стоку в окремі періоди у порівнянні з природним режимом (надходженням води на поверхню водозбору). Р.с. може відбуватися природним шляхом або здійснюватися штучно і досягається тимчасовим затриманням води у водосховищах під час її 298

надлишку (повінь) та наступним витрачанням у потрібний час. За тривалістю циклу реґулювання розрізняють: багаторічне, сезонне (річне), тижневе і добове р.с. Š 61, 247, 100, 41, 42 Реґулювання стоку басейнове – реґулювання річкового стоку в природних умовах в результаті тимчасового затримання у басейні ріки частини талих снігових та дощових вод. Š 247, 41 Реґулювання стоку берегове – реґулювання річкового стоку в природних умовах в результаті накопичення річкових вод у берегах при підйомі рівня води у річці під час повені та паводків і повернення вод у річку при спаді рівня. Š 41 Реґулювання стоку руслове – реґулювання річкового стоку в природних умовах в результаті накопичення води в русловій мережі при підйомі рівня води у річці та наступного спрацювання накопичених запасів при спаді рівня. Š 41 Реґулювання якості води – дія на фактори, що впливають на стан водного об’єкта, з метою дотримання норм якості води. Š 100, 29 Редукціонізм – філософська концепція, що стверджує можливість повного зведення вищих явищ до нижчих, основополагаючих. Р. прослідковується у механістизмі, тобто у намаганні розглядати психічне тільки як результат фізіол., інформаційних і т.п. процесів, біологізуванні процесів суспільного життя. Š 25 Редукція [t лат. reductio – повернення, відновлення] – спрощення, зведення складного до простішого, доступнішого для аналізу або вирішення; зменшення, послаблення чогось; зменшення розмірів органів, спрощення їхньої будови, а нерідко й утрата властивих їм функцій. Часом р. наз. цілковите зникнення органу або тканини у процесі еволюції. Š 246 Редукція максимального стоку – зменшення модуля або шару макс. стоку із збільшенням площі водозбору або часу добігання по схилах і русловій мережі водозбірного басейну. Š 100 Редуценти [t лат. reducens (reducentis) – той, хто повертає, відновлює] (Ε деструктори [t лат. destructio – руйнування]) – організми (сапрофіти) – бактерії і гриби, що живляться мертвою органіч-

Реекспорт – Режим захисту рослин особливий ною речовиною продуцентів чи консументів (трупи, покидьки), перетворюючи її на прості вихідні неорганічні сполуки – вуглекислоту, воду, мінеральні солі, які можуть засвоюватися ін. організмами – продуцентами. Š 121, 131, 250 Реекспорт [t ре... + експорт] – експорт будь-якого зразка, який раніше був імпортований. Š 84 Реєстр [польс. rejestr t пізньолат. regestrum, registrum] – перелік, список, опис; книга, картка, аркуші певної форми, які використовують для обліку чогось. Š 246 Реєстр викидів та переміщення забруднювачів (РВПЗ) – каталог або база даних, що містить інформацію про потенційно шкідливі викиди (скиди) або переміщення забруднювачів у навколишнє середовище (в повітря, воду та ґрунт) з різних джерел забруднення. Містить також інформацію про транспортування відходів у місця їх переробки або захоронення. Š 48 Реєстр місць видалення відходів – система даних, одержаних у результаті обліку та опису всіх об’єктів і спец. відведених місць, де здійснюються операції з видалення відходів. Š 188 Реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів – комплексна система збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об’єкти утворення, оброблення й утилізації відходів. Š 189 Реєстр радіоактивних відходів Державний – послідовний поточний запис актів спец. форми про утворення, фіз.-хім. склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів. Š 222 Режим [фр. régime t лат. regimen – правління] – суворо встановлений розпорядок; система правил, заходів, які необхідні для якоїсь мети; умови діяльності, функціонування чогось; державний устрій, спосіб правління. Š 246 Режим використання ландшафту – сукупність правил, заходів, норм навантаження, яка служить одним із найважливіших інструментів управління ландшафтом. Š 40

Режим зброджування осаду – Рекогносцирування

Режим водний – зміна у часі рівнів, витрат і об’ємів води у водних об’єктах та ґрунтах.  Режим гідрологічний Š 247, 18, 100, 41 Режим водного об’єкта термічний – закономірні коливання у часі температури води у водних об’єктах. Š 100, 41 Режим водовідведення – сукупність вимог, яких необхідно дотримуватися при водовідведенні у даних умовах. Š 100 Режим водосховища – спосіб і умови експлуатації водосховища з метою його безперебійної роботи й ефективного використання. Š 100 Режим гідрологічний – сукупність закономірно повторюваних у часі змін стану і характеристик водного об’єкта, властивих йому і таких, що відрізняють його від ін. водних об’єктів. Р.г. зумовлений фіз.-геогр. та, у п.ч., кліматичними умовами водозбірного басейну і проявляється у вигляді багаторічних, сезонних та добових коливань рівня і витрат води (водний режим), льодових явищ, температури води, кількості і складу твердого та іонного стоку тощо. Р.г. істотно змінюється під впливом госп. діяльності людини.  Режим водний Š 61, 247, 250, 100, 41 Режим гідрологічний змінений – Р.Г., який установився в результаті людської діяльності (відбір води, додаткове живлення, реґулювання земель, урбанізація, гідротехн. заходи тощо). Š 250, 100 Режим гідрологічний природний – Р.Г., не змінений діяльністю людини. Š 100 Режим гідрохімічний – зміна хім. складу води водного об’єкта у часі. Š 60, 100, 46 Режим заповідний – повне невтручання людей у природні процеси або обмеження їх втручання, спрямоване на збереження видів живих організмів, їх угруповань. Š 130 Режим захисту рослин особливий – особливий правовий Р. діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямований на локалізацію і ліквідацію особливо небезпечних шкідників та хвороб у межах населеного пункту, району, області, кількох областей. Š 210

299

Режим зброджування осаду – періодичний, безперервний або напівбезперервний процес зброджування, який визначається періодичним, безперервним або напівбезперервним завантаженням осадів у камеру бродіння. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Режим зрошення – сукупність норм і строків поливів. Š 100 Режим льодовий – сукупність процесів виникнення, розвитку і руйнування льодових утворень, що закономірно повторюються на водних об’єктах. Š 100 Режим підземних вод – сукупність закономірностей зміни у часі якісних і кількісних показників підземних вод (ресурсів, фіз. властивостей, хім. і газового складу) під дією природних та антропогенних факторів. Š 121, 100 Режим рибогосподарської експлуатації – встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, реґламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосп. водному об’єкті або його ділянці. Š 163 Режим ріки – зміни водності ріки в різні пори року. Š 108 Режим роботи устаткування небезпечний – Р., що хар. такими відхиленнями технол. параметрів від реґламентних значень, при яких може виникнути аварійна ситуація та (або) статися зруйнування обладнання, будинків, споруд. Š 186 Резерви адаптаційно-компенсаторні – захисні механізми систем адаптації чи компенсації, які включаються в живих організмах у відповідь на подразники навколишнього середовища і мають забезпечити стабільність внутрішнього середовища організму (гомеостаз) та відновити зруйновані функції. Результат залежить від співвідношення кількості ушкоджених тканин і захисно-відновної здатності організму. Š 108 Резервуар [фр. réservoir t лат. reservare – зберігати] – споруда або ін. вмістилище для рідин чи газів. Š 246 300

Резервуар вуглецевий – конкретне фіз. місце всередині вуглецевого циклу, де акумулюється вуглець (атмосфера, океан, рослинність Землі, ґрунт, запаси викопних видів палива). Š 24 Резервуар для води заглиблений – Р. для води, дно якого розташоване нижче позначки поверхні землі. Š 100 Резервуар для води напірний – Р. для води, який служить для створення напору у водопровідній мережі. Š 100 Резервуар для води реґулюючий – Р. для води, який служить для реґулювання нерівномірності водокористування в системі водопостачання. Š 100 Резервуар контактний – Р., в якому відбувається взаємодія води з реаґентами протягом заданого інтервалу часу; Š 100 горизонтальні, вертикальні або радіальні відстійники чи спеціальні споруди, призначені для забезпечення розрахункової тривалості контакту очищених стічних вод з хлором, гіпохлоритом натрію чи кальцію або хлорним вапном. При знезаражуванні стічних вод, очищених на краплинних біофільтрах, для контакту хлору з водою можуть заст. вторинні відстійники, хоча наявність біоплівки в цьому випадку заважає досягненню належного ефекту знезаражування стічних вод. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Резистентність [t лат. resistens (resistentis) – протидіючий] – опірність організму до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища (напр., до забруднення навколишнього середовища). Š 247, 246 Рейд – [голл. reed] – частина акваторії порту для опорної (якірної) стоянки суден; Š 100, 42 [англ. raid – напад, наскок] – обстеження якихось об’єктів, діяльності підприємства тощо активістами громадських організацій. Š 246 Рейка водомірна – тип рівнеміра для безпосереднього візуального відліку миттєвого рівня води на вертикальній або похилій рейці, що має шкалу. Š 100 Рейка льодомірна – пристрій для вимірювання товщини льодового покриву. Š 100 Рекогносцирування [t лат. recognoscere – розглядати] – розвідка; попереднє обстеження місцевості для якихось по-

Рекреація – Рекуперація дальших робіт, напр., для визначення місць спостереження (моніторингу) навколишнього природного середовища, проведення геод. робіт тощо. Š 117, 246 Рекреація [t лат. recreatio – досл., відновлення] – відновлення здоров’я та працездатності людей шляхом відпочинку поза межами житла – на лоні природи, під час туристичних походів, відвідин нац. парків, архітектурних пам’яток, музеїв тощо; Š 131, 130 відновлення (повернення) стану антропогенної зони, перш за все, біоти, який відповідає більш сприятливій формі попереднього існування екосистеми; Š 121 приміщення для відпочинку у навчальних установах. Š 246 Рекультивація земель [t ре... + лат. cultivatio – обробіток] – комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і госп. цінності порушених земель, а також на поліпшення умов навколишнього середовища у відповідності з інтересами суспільства. Полягає у штучному відтворенні родючості ґрунтів і ландшафту (рослинного покриву), зруйнованих внаслідок будівельно-госп. діяльності людини – під час будівництва автошляхів, гребель, каналів і штучних споруд, при відкритих розробках родовищ руд, сланців, торфу, вугілля, фосфоритів, будівельних матеріалів та ін. корисних копалин, в місцях складування відпрацьованих порід, золовідвалів, шламових насипів тощо. Здійснюється у два етапи: спочатку виконується техн. (гірничотехнічна) р.з., а потім – біол. Š 131, 35, 108 Рекультивація земель біологічна (Ε біологічний етап р.з.) – етап Р.З., що здійснюється після техн. рекультивації і передбачає комплекс аґротехн. та фітомеліоративних заходів, спрямованих на поліпшення фіз. і аґрохімічних властивостей ґрунту на рекультивованих землях, відновлення родючості порушених земель та умов існування тварин, рослин, грибів і мікроорганізмів, відтворення госп. продуктивності земель. Залежно від конкретних умов здійснюють вапнування, піскування чи глинування ґрунту, вносять мінеральні й органічні добрива, а також золу, шлаки чи стічні води, збагачені поживними речовинами, з наступною висадкою деревних порід та с.-г.

Рекуперація відходів виробництва – Ресурси біологічні

культур (багаторічних бобових трав, потім пшениці, ячменю). Š 35, 108 Рекультивація земель технічна (Ε технічний етап р.з.) – етап Р.З., що вкл. їх підготовку для наступного цільового використання у галузях господарства. До р.з.т. відносяться планування, формування укосів (зняття, транспортування) і нанесення ґрунту та родючих порід на землі, що рекультивуються, при необхідності – докорінна меліорація, будівництво доріг, спец. гідротехн. споруд. Залежно від того, як планується використовувати землі, розрізняють такі види р.з.т.: с.-г., лісогосп., будівельну, водогосп., рекреаційну, санітарно-гігієнічну. Š 35, 108 Рекультивація земель технічна будівельна – підготовка земель під пром. та цивільне будівництво. Š 108 Рекультивація земель технічна водогосподарська – підготовка земель до створення на них водойм, зокрема для риборозведення; найчастіше здійснюється у відпрацьованих кар’єрах. Š 108 Рекультивація земель технічна лісогосподарська – підготовка земель під лісопосадки; здебільшого проводиться там, де є можливість відновити ділянки лісу з цінними породами дерев. Š 108 Рекультивація земель технічна рекреаційна – проводиться неподалік від міст і великих населених пунктів з метою створення зон відпочинку населення. Š 108 Рекультивація земель технічна санітарно-гігієнічна – консервація порушених земель, запобігання їх шкідливому впливу на довкілля; здійснюється, якщо рекультивація цих земель з ін. метою з якихось причин недоцільна. Š 108. Рекультивація земель технічна сільськогосподарська – підготовка земель до використання їх як с.-г. угіддя; здійснюється в районах розвиненого сільського господарства у сприятливих кліматичних зонах на великих за площею відвалах чи кар’єрах. Š 108 Рекультивація ландшафту – комплекс робіт, спрямованих на відновлення госп., мед.-біол. та естетичної цінності порушеного ландшафту. Š 40 Рекуперація [t лат. recuperatio – зворотне одержання] – повернення частини матеріалів або енергії для повторного ви301

користання у тому самому технол. процесі. Š 246 Рекуперація відходів виробництва – повторне одержання раніше використаної речовини, що міститься у відходах виробництва, використання тепла хім. реакцій. Š 28 Релікт [t лат. relictum – залишок] – організм, предмет або явище, що залишилося як пережиток від давніх епох; Š 246 вид (угруповання) рослин чи тварин, що зберігся від минулих широко поширених, а нині зниклих форм. Розрізняють р. третинні, плейстоценові, неогенові. Š 131, 130 Рельєф [фр. relief t лат. relevo – піднімаю] – сукупність форм земної поверхні (а також дна Світового океану), що різняться за нарисами, розмірами, походженням, віком та історією розвитку. Складається з позитивних (вигнутих) та негативних (увігнутих) форм. За масштабом розрізняють: макрорельєф, мезорельєф, нанорельєф. 1 Типи рельєфу Š 247 Рельєф антропогенний – сукупність форм земної поверхні, змінених або створених людиною (будівництво доріг, каналів, видобуток корисних копалин, створення водосховищ тощо). Š 130 Рельєф субаквальний – підводний Р. (дна моря, океану, озера, річки). Š 247 Рельєф техногенний – Р., створений в результаті пром. діяльності людини. Š 35 Ремісія [t лат. remissio – зниження, послаблення] тимчасове послаблення (неповна р.) або зникнення (повна р.) проявів хвороби; Š 246 в екосистемі – тимчасове відновлення або зникнення проявів якихось властивостей чи факторів впливу на біогеоценози. Š 121 Ремонт [фр. remonte] – комплекс операцій з відновлення справності або працездатності мереж, споруд чи їхніх конструктивних елементів. Š 175 Ремонт ділянок, що рекультивуються – роботи по усуненню нерівностей рельєфу, які виникли в результаті ущільнення відвальних порід або ерозійних процесів у період рекультивації, а також дефектів гідротехн. споруд і доріг. Š 35 Рентабельний [t нім. rentabel – прибутковий] – такий, що виправдовує видатки;

302

доцільний з госп. точки зору; прибутковий. Š 246 Рентабельність – один з осн. показників ефективності виробництва, який відображає рівень віддачі витрат і ступінь використання засобів у процесі виробництва та реалізації продукції (розраховується як відношення прибутку до собівартості продукції). Š 246 Рентґен (Р) [Röntgen] – позасистемна одиниця експозиційної дози рентґенівського та гамма-випромінювання, що визначається за їхньою іонізуючою дією на повітря. Дозі в 1 Р відповідає утворення 2.083·109 пар іонів в 1 см3 або 1.61·1012 в 1 г повітря. 1 Р = 2.58·10-4 Кл/кг. Прийнята у 1928, наз. на честь нім. фізика В.К.Рентґена (1845-1923), який у 1895 відкрив рентґенівські промені. Š 108, 246 Реометр [t гр. rheos – потік + ...метр] – прилад для вимірювання витрати газів. Š 246 Репарація генетична [t лат. reparatio – відновлення] – властивий клітинам усіх організмів процес самовідновлення пошкоджень у генному апараті (відновлення структури ДНК, пошкодженої при норм. синтезі ДНК у клітині або в результаті дії фіз. чи хім. аґентів). Здійснюється спец. ферментними системами клітини – системами репарації. Š 131, 108 Репрезентативність [фр. représentatif] – показність; показовість спостережень у статистиці, метеорології. Š 246 Репрезентативність пункту спостережень – показність пункту спостережень стосовно елемента гідрометеорологічного режиму, що вивчається, як з точки зору відповідності даного місця спостережень представленим вимогам, так і з точки зору відбиття умов, характерних для більш або менш значної території, протяжності водотоку або площі водойми. Š 100 Респіраторний [t лат. respirare – дихати] – дихальний, напр., р. надходження шкідливих речовин в організм. Š 245 Ресурси [фр. ressource] – засоби, запаси, джерела чогось; те, що використовується безпосередньо людиною. Š 273 Ресурси біологічні – всі живі середоутворюючі компоненти біосфери: генетичні Р., продуценти, консументи і редуценти,

Ресурси відновні – Ресурси лісові організми або їх частини, популяції чи будь-які ін. біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь чи цінність для людства. Š 121, 85 Ресурси відновні – Р., які можуть відтворюватися або бути відтвореними, підтримуючись на постійному рівні. ☯ Ресурси невідновні Š 273 Ресурси водні – запаси поверхневих, підземних і морських вод у водних об’єктах відповідної території, що використовуються або можуть бути використані. Š 17, 18, 100, 41, 42 Ресурси водні живі – сукупність біол. організмів, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування (знаходження) у воді. До р.в.ж. належать: – прісноводні, солонуватоводні, морські, анадромні, напівпрохідні, катадромні риби на всіх стадіях розвитку; – круглороті; – морські ссавці; – водні безхребетні, у т.ч. молюски (головоногі, черевоногі, двостулкові), ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, ін. водні тварини; – водорості, вищі водні рослини; – ін. р.в.ж. загальнодержавного значення. Š 166, 204, 66 Ресурси водні живі виключної (морської) економічної зони – морські риби на всіх стадіях розвитку, морські ссавці, водні безхребетні, у т.ч. молюски (головоногі, черевоногі, двостулкові), ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, водорості та ін. водні організми. Š 194 Ресурси водні загальнодержавного значення – всі підземні води України, а також поверхневі води, які створюють або перетинають державні кордони і межі адм. областей. Š 100 Ресурси водні місцевого значення – річки і озера, які не виходять за межі адм. областей і не створюють таких меж, а також державних кордонів. Š 100 Ресурси генетичні – генетичний матеріал, який має фактичну або потенційну цінність. Š 85

Ресурси невідновні – Ресурси природні умовно невичерпні

Ресуpси екологічні – сукупність компонентів, що створюють середовище і забезпечують екол. рівновагу у біосфері та її підрозділах. Š 117, 121 Ресурси земельні (Ε землі) – верхній шар земної поверхні в межах зони аерації. Š 170 Ресурси корисних копалин і компонентів – обсяги корисних копалин і компонентів невідкритих родовищ, оцінені як можливі для видобутку і переробки при сучасному техн.-екон. рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини. Š 169 Ресурси корисних копалин перспективні – обсяги корисних копалин, кількісно оцінені за результатами геол., геофіз., геохім. та ін. вивчення ділянок у межах продуктивних площ з відомими родовищами корисних копалин певного геол.пром. типу. Р.к.к.п. враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) корисних копалин того ж геол.-пром. типу, існування яких обґрунт. позитивною оцінкою проявів корисних копалин, геофіз., геохім. та ін. аномалій, природа і перспективність яких доведені. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) корисних копалин визначаються на основі інтерпретації геол., геофіз., геохім. та ін. даних або статистичної аналогії. Р.к.к.п. є основою для геол.-екон. оцінки доцільності проведення пошуків і пошуково-розвідувальних робіт. Š 169 Ресурси корисних копалин прогнозні – обсяги корисних копалин, що враховують потенційну можливість формування родовищ певних геол.-пром. типів, що ґрунт. на позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних, мінерагенічних, палеогеографічних та ін. передумовах, установлених у межах перспективних площ, де пром. родовища ще не відкриті. Кількісна оцінка р.к.к.п. проводиться на основі припущених параметрів за аналогією з продуктивними площами, де є відкриті родовища корисних копалин того ж геол.-пром. типу. Р.к.к.п. є основою для обґрунт. реґіональних та прогнозно-геол. робіт. Š 169 Ресурси лісові – запаси деревини, а також хутра, дичини, грибів, ягід, лікарських рослин тощо у лісах. Š 250

303

Ресурси невідновні – Р., споживання яких неминуче пов’язане з їх виснаженням. ☯ Ресурси відновні Š 273 Ресурси організації – один з осн. факторів, що визначають можливості організації. Види р.о.: людські, фін., матеріально-техн., інформаційні, орг., політичні, наукові, часові тощо. Š 2 Ресурси підземних вод прогнозні – оцінені за даними геол. вивчення надр обсяги підземних вод, що хар. потенційні можливості їх видобутку з надр на відповідній території. Š 159 Ресурси поверхневих вод – сер. багаторічні величини річкового стоку і запасів води у водоймах та льодовиках. Š 100 Ресурси природні – об’єкти і сили природи, які використовуються (або потенційно придатні до використання) в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людства як засоби праці (земля, водні шляхи, вода для зрошування), джерела енергії (гідроенергія, ядерне паливо, запаси горючих копалин), сировина та матеріали (мінерали, ліси, ресурси води для технол. цілей), об’єкти споживання (питна вода, дикорослі ягоди, плоди, гриби, продукти мисливства та рибальства), умови життя (простір), рекреаційні Р. (місця відпочинку та оздоровлення), генофонд (Р. надійності екосистем, виведення нових сортів та порід), джерела інформації про навколишній світ (керівні палеонтологічні форми, еталони природи, біоіндикатори), об’єкти для задоволення естетичних потреб тощо. Р.п. – джерело існування людства. Нині вважається, що всі р.п. Землі є вичерпними, різниться лише час їх вичерпання.  Умови природні Š 124, 117, 121, 28, 273, 130, 237, 108 Ресурси природні абсолютно невідновні – багатства, на утворення яких природа витратила тисячоліття, причому при своєрідних умовах (повністю знищені види організмів, більшість корисних копалин). Š 108 Ресурси природні абсолютно необхідні – Р., брак чи якісні зміни яких призводять до загибелі людини або життєво необхідних для неї організмів (ґрунти, повітря, вода, тепло, сонячна радіація, рослини та

304

тварини, що культивуються).  Ресурси природні відносно необхідні Š 108 Ресурси природні відновні за активної участі людини – природні Р., що мають здатність до самовідновлення, але сприяння цьому процесу з боку людини конче необхідне (рослини і тварини при їх критичній чисельності, мікро- та мезоклімат, родючість ґрунтів, фіз. та хім. склад повітря й води тощо). Š 108 Ресурси природні відносно необхідні – Р., збіднення або якісні зміни яких не загрожують існуванню людини та життєво важливих для неї організмів.  Ресурси природні абсолютно необхідні Š 108 Ресурси природні економічно поповнювані – Р., що можуть поповнюватися за рахунок пошуку нових джерел або удосконалення технологій видобутку. ☯ Ресурси природні непоповнювані Š 108 Ресурси природні замінні – Р., що в принципі можуть бути замінені ін. Р. (напр., мінеральне паливо – сонячною енергією). ☯ Ресурси природні незамінні Š 108 Ресурси природні незамінні – Р., заміна яких ін. Р. в дійсному чи майбутньому практично або теоретично неможлива (жива природа, умови існування людей тощо). ☯ Ресурси природні замінні Š 108 Ресурси природні рослинні – об’єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб виробництва та ін. потреб. Š 228 Ресурси природні самовідновні – природні Р., здатні за порівняно короткі історичні строки, що вимірюються роками й десятиріччями, відновлювати свою кількість (при попередній якості) за рахунок властивих їм процесів, якщо використання чи знищення їх людиною, а також негативна дія на них різних факторів припиняться чи істотно зменшаться (всі тварини й рослини, чисельність яких не зменшена до критичної для даного виду). Š 108 Ресурси природні умовно невичерпні – енергія Сонця, вітру, морів і океану та земних надр (геотермальна). Поняття «невичерпності» вкл. лише «необмеженість» отримання Р. у часі і не враховує неминучі кількісні обмеження їх прак-

Ресурси природні частково невідновні – Речовина жива тичного використання. В умовах кінцевої за розмірами планети не м.б. нічого нескінченного, тому цей термін краще не заст. Š 108 Ресурси природні частково невідновні – природні Р., що відновлюються зі швидкістю у сотні тисяч та мільйони разів меншою, ніж відбувається їх використання (запаси торфу, осадових порід та ін. корисних копалин). Š 108 Ресурси урану – кількість урану у невідкритих родовищах (покладах) певного геол.-пром. типу, оцінена як можлива для видобутку й перероблення при сучасному техн.-екон. рівні розроблення родовищ та перероблення уранової сировини за даними вивчення геол. будови ділянок надр або окремих вимірів чи досліджень уранових проявів. Š 160 Ресурсизм – погляд на природу тільки через цінність використання її як джерела ресурсів. Š 8 Ретрогноз [t лат. retro – назад + гр. (pro)gno:sis – передбачення] – прогноз, спрямований у минуле, визначення явищ, які мали місце в минулому, на основі наукового аналізу фактів. Š 131 Реутилізація [t ре... + лат. utilis – придатний] – отримання з використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції (виробництво паперу з макулатури, металу з металобрухту тощо); Š 130 повторне використання рослинами раніше засвоєних мінеральних речовин. Š 246 Референц-еліпсоїд [нім. Referenz t лат. refero – доповідаю] – земний еліпсоїд, який взято для опрацювання геод. вимірів та встановлення системи геод. координат. Š 121 Рефлекс [t лат. reflexus – відображення] – відповідна реакція організму на ті чи ін. подразнення, що діють через нервову систему. Š 246 Рефлекторний [t фр. réflecteur – такий, що відбиває] – пов’язаний з рефлексами; мимовільний, несвідомий. Š 246 Реципієнт [t лат. recipiens (recipientis) – той, хто одержує, приймає] (Ε рецептор [t лат. receptor – той, хто сприймає]) – об’єкт або суб’єкт, який отримує (сприймає) зовнішній вплив (як пр. біотичні компоненти екосистем). Š 121

Речовина зразкова – Речовини забруднюючі ґрунт

Рециркуляція активного мулу [t ре... + циркуляція] – повернення активного мулу із вторинних відстійників в аеротенк. Š 100, 43 Рециркуляція стічних вод – повернення очищених стічних вод на споруди станції очистки стічних вод для розбавлення або для підтримання певної витрати стічних вод у цих спорудах. Š 100, 43 Речовина – якісна сутність матерії: те, з чого складається фіз. тіло; вид матерії, сукупність дискретних (переривчастих) утворень, що мають масу спокою (атоми, молекули і те, що з них побудоване); Š 121, 250 матерія будь-якого походження (органічна, мінеральна) різноманітного хім. складу і фіз. стану. Š 178 Речовина біогенна – органічні та органомінеральні продукти, утворені живими організмами в процесі їх життєдіяльності протягом геол. історії планети (осадові породи органогенного походження: крейда, вапняк тощо, а також продукти трансформації сонячної енергії, заховані в надрах Землі: сапропель, торф, вугілля, горючі сланці, нафта та ін. нафтиди).  Речовини біогенні Š 108 Речовина біокосна [t біо... + рос. косный – такий, що тяжіє до чогось звичного, не сприймає нового, консервативний] (Ε тіло біокосне) – тіло, що утворене одночасно живими організмами та косними процесами і являє собою закономірну структуру з живої та косної Р., результат їх синтезу або продукт розкладу і переробки гірських та осадових порід за участю живих організмів. Приклади р.б. за В.І.Вернадським: ґрунти, мули, морська, річкова, озерна вода, які складаються одночасно з живих та косних (неорганічних) тіл – мінералів, води, повітря. Співвідношення між живими та неорганічними компонентами у р.б. варіює у широких межах. Термін введений у біогеохімію В.I.Вернадським (1926). Š 247, 108 Речовина діюча пестициду й аґрохімікату – біол. активна складова частина пестициду та аґрохімікату, яка забезпечує ефективність дії проти цільових об’єктів. Š 192 Речовина жива (Ε біомаса) – за В.І.Вернадським, «сукупність усіх живих організмів, що в даний момент існують, чи305

сельно виражена в елементарному хім. складі, у вазі, енергії». Р.ж. невід’ємна від біосфери, будучи однією з найбільш могутніх геохім. сил нашої планети, і має цілу низку унікальних властивостей (напр., на відміну від косної Р., поляризувати світло – закон Пастера-Кюрі). Š 247, 121, 108 Речовина зразкова – зразкова міра у вигляді Р. з відомими властивостями, відтворюваними при дотриманні умов приготування, вказаних у затвердженій специфікації. Š 45 Речовина косна [t рос. косный – такий, що тяжіє до чогось звичного, не сприймає нового, консервативний] – небіогенні мінерали та гірські породи магматичного і неорганічного генезису, що утворилися в осн. чи то глибше біосфери (поза областю життя), чи то в межах біосфери на глибині кількох км без участі живої речовини, а також речовини космічного походження (космічний пил, метеорити тощо). Мертві (косні) небіогенні гірські породи і мінерали за масою у багато разів перевищують масу всієї живої речовини. Термін введений у біогеохімію В.I.Вернадським (1926).  Породи біогенні Š 247, 108 Речовина основна – Р., що визначає фіз. та фіз.-хім. властивості реактиву. Š 45 Речовини альтернативні – Р., які зменшують, усувають несприятливий вплив на озоновий шар чи запобігають йому. Š 15 Речовини антропогенні (техногенні) – елементи, хім. або органічні сполуки, які надходять у природне середовище завдяки діяльності людини. Розрізняють р.а., які входять у природний кругообіг і утилізуються у природних сферах, а також сполуки хім. стійкі, що дуже повільно руйнуються живими організмами і концентруються ними (важкі метали і радіоактивні Р.). Š 117, 121 Речовини біогенні (поживні) – Р., елементи чи їх комплекси, що необхідні або виникають в результаті життєдіяльності організмів.  Речовина біогенна Š 61, 121 Речовини біогенні у воді – мінеральні Р., які найбільш активно беруть участь у життєдіяльності водних організмів (спо-

306

луки азоту, фосфору, кремнію, заліза і деяких мікроелементів). Š 100 Речовини «біологічно м’які» – Р., що легко окиснюються мікроорганізмами, напр., формальдегід, нижчі аліфатичні спирти, фенол, фурфурол тощо. Š 109 Речовини «біологічно жорсткі» – Р., що повільно руйнуються мікроорганізмами, такі як гідрохінон, сульфонол, неіоногенні ПАР. Š 109 Речовини вибухові – тверді або рідкі Р. чи відходи (або суміш Р. чи відходів), які самі по собі здатні до хім. реакції з виділенням газів такої температури і тиску і з такою швидкістю, що викликає пошкодження оточуючих предметів. 1 Матеріал вибуховий Š 136 Речовини екотоксичні – Р. чи відходи, які у разі попадання у навколишнє середовище справляють (одразу чи згодом) шкідливий вплив на навколишнє середовище внаслідок біоакумулювання і (або) мають токсичний вплив на біотичні системи.  Речовини отруйні, Речовини токсичні Š 136, 47 Речовини забруднюючі – будь-яка Р. або суміш Р., кількість і (або) концентрація яких перевищують установлені для хім. Р., у т.ч. радіоактивних, ін. Р. та мікроорганізмів нормативи і справляють негативний вплив на навколишнє середовище. Š 124 Речовини забруднюючі атмосферне повітря – будь-яка Р. хім. або біол. походження (домішка), що присутня або надходить до атм. повітря і може прямо чи опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища. Š 146, 173, 167, 31 Речовині забруднюючі воду – будь-яка Р., присутність якої у воді спричиняє погіршення її якості. Р.з.в. можуть знах. у воді у грубодисперсному стані (частки крупністю > 0.1 мм), у вигляді суспензії, емульсії, піни (частки крупністю 0.1 мм – 0.1 мкм), у колоїдному стані (частки крупністю 0.1-0.001 мкм) або у вигляді дійсного розчину. Š 17, 199, 60, 100, 29, 108 Речовини забруднюючі ґрунт – будь-яка хім. Р., що потрапляє у ґрунт в результаті антропогенної діяльності і здатна

Речовини забруднюючі основні – Речовини небезпечні чинити несприятливий вплив на якість ґрунту і рослинність. Š 32 Речовини забруднюючі основні – Р., що визначаються при спостереженнях стану компонентів навколишнього природного середовища, до яких належать: – в атм. повітрі: пил, сажа, стирол, дибутилфтолат, аміак, сірчаний і сірчистий ангідриди, толуол, формальдегід, уайт-спірит, оксиди азоту, фенол, хлор, хлористий водень, ртуть, сірковуглець, сірководень, сірчана кислота, оксиди заліза, вуглеводні, хромовий ангідрид, бензол, ізопрен, крезол, ацетон, ксилол, бензин, етилацетат, метанол, ізопропиловий спирт, дихлоретан, бутанол, бутилацетат, свинець, трихлоретилен, бенз(а)пірен, озон тощо; – у ґрунті, воді, рослинності, рибі, диких та свійських тваринах, кормах і продуктах харчування: хім. елементи і сполуки – алюмінію, миш’яку, бору, вуглецю, барію, берилію, вісмуту, кальцію, кадмію, кобальту, хрому, міді, заліза, германію, ртуті, калію, літію, магнію, марганцю, молібдену, натрію, ніобію, нікелю, золота, срібла, фосфору, свинцю, сурми, селену, кремнію, олова, урану, цезію, рубідію, плутонію, стронцію, титану, телуру, талію, ванадію, ітрію, цинку тощо; пестициди – гексахлоран, ДДТ та його метаболіти, гектахлор, атразин, симазин, рогар, метафос, фазалон тощо; органічні сполуки – нафтопродукти, феноли, СПАР та ін. Š 74 Речовини забруднюючі пріоритетні – забруднюючі Р., що підлягають спостереженню у п.ч. Š 32 Речовини завислі – частки мінеральної та органічної природи, які знаходяться у середовищі у завислому стані, і розмір яких перевищує 0.1 мкм. 1 Частки завислі Š 100 Речовини завислі полідисперсні – завислі частки різного розміру, гідравлічна крупність яких змінюється у значних межах. Š 19, 68, 270, 271, 75 Речовини завислі у водному середовищі – нерозчинені домішки, що плавають на поверхні чи суспендовані у воді, стічних водах або рідинах; нерозчинені органічні або неорганічні домішки (колоїдні, дисперговані, скоагульовані

Речовини нормовані у воді – Речовини токсичні

чи сфлокульовані), які фізично підтримуються у суспендованому стані перемішуванням або під час руху рідини; частина нерозчинених у воді домішок, які затримуються при фільтруванні води на знезоленому паперовому фільтрі «біла» або «синя» стрічки (розмір пор відповідно 10-20 і 3-5 мкм) чи на мембранних фільтрах № 5 або № 6 (розмір пор від 1.2 до 5 мкм) (КНД 211.1.4.039-950). Концентрація р.з. (мг/л) визначається ґравіметрично після висушування фільтра із затриманими домішками до постійної ваги при температурі 105°С. Є одним з найважливіших показників забрудненості стічних вод, що використовується при проектуванні відстійників та дозволяє оцінити кількість осадів, які утворюються в процесі очистки, і одним з гол. нормативів при визначенні необхідного ступеня очистки стічних вод. Š 108, 71, 72, 252, 102 Речовини здатні виділяти вогненебезпечні (легкозаймисті) гази при взаємодії з водою – Р. або відходи, які при взаємодії з водою здатні ставати самозаймистими чи виділяти легкозаймисті гази у небезпечних кількостях. Š 136 Речовини, здатні виділяти токсичні гази при контакті з повітрям чи водою – Р. чи відходи, які, при взаємодії з повітрям чи водою, можуть виділяти токсичні гази у небезпечних об’ємах. Š 136 Речовини інфікуючі – Р. чи відходи, що містять життєздатні мікроорганізми або їх токсини, які, як відомо чи передбачається, викликають захворювання у тварин чи людей. Š 136 Речовини корозійні – Р. чи відходи, які шляхом хім. впливу можуть при безпосередньому контакті викликати серйозні пошкодження живої тканини чи у разі витоку можуть викликати пошкодження і навіть руйнування ін. вантажів чи транспортних засобів, або ж потягти за собою ін. види небезпеки. Š 136 Речовини консервативні – Р., хім. склад яких залишається незмінним або змінюється надзвичайно повільно під дією біохім. окиснення. ☯ Речовини неконсервативні Š 100 Речовини небезпечні – будь-яка Р. (чи суміш Р.), яка внаслідок властивих їй внутрішніх хім., фіз., біол. чи токсиколо307

гічних властивостей сама по собі або у поєднанні з ін. Р. становить небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини (є стійкою, токсичною, канцерогенною, мутагенною, тератогенною чи має здатність до біоакумулювання) і потребує спец. методів та засобів поводження. Р.н. віднесені до таких класів: 1 – вибухові речовини та вироби; 2 – гази; 3 – легкозаймисті розчини; 4.1 – вогненебезпечні (легкозаймисті) тверді Р.; 4.2 – Р., здатні до самозаймання (самозаймисті); 4.3 – Р., що виділяють вогненебезпечні (легкозаймисті) гази при взаємодії з водою; 5.1 – Р. окиснюючі; 5.2 – органічні пероксиди; 6.1 – токсичні Р.; 6.2 – інфікуючі Р.; 7 – радіоактивні матеріали; 8 – корозійні Р.; 9 – ін. р.н. та вироби. Š 76, 81, 87, 219, 178 Речовини нормовані у воді – Р., що хар. нормами їх вмісту і гранично допустимими концентраціями (ГДК) у воді водних об’єктів для різних видів і категорій водокористування (або ОБРВ шкідливих Р. у воді рибогосп. водних об’єктів та ОДР вмісту таких Р. у воді водних об’єктів госп.-питного і комунально-побутового водокористування). Р.н.в. поділяють на групи з однаковими лімітуючими ознаками шкідливості (ЛОШ) та класами небезпечності. Š 109 Речовини окиснюючі – Р. чи відходи, які самі по собі не обов’язково горючі, але за рахунок виділення кисню можуть викликати чи сприяти загорянню ін. матеріалів. Š 136 Речовини отруйні (сильнодіючі) – Р. чи відходи, які, потрапляючи всередину організму через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини чи справляти на неї сильний негативний вплив.  Речовини токсичні, Речовини екотоксичні Š 136 Речовини радіоактивні (РР) – будь-яка Р., що створює або за певних умов здатна створювати іонізуюче випромінювання.  Речовини ядерні Š 168 Речовини самозаймисті – Р. або відходи, які здатні самочинно розігріватися за н.у. перевезення чи здатні нагріватися при контакті з повітрям, а потім – займатися. Š 136 Речовини синтетичні поверхнево-активні (СПАР) – широка група сполук, 308

різноманітних за своєю структурою, що здатні адсорбуватися на поверхні розділу фаз і внаслідок цього знижувати поверхневу енергію (поверхневий натяг). Складаються з двох частин: гідрофільної і гідрофобної, зазвичай з’єднаної з однією гідрофільною групою. Залежно від властивостей, які проявляють СПАР при розчиненні у воді (фіз.-хім. властивостей гідрофільної частини), їх поділяють на чотири основні типи: аніоноактивні, катіоноактивні, амфолітні та неіоногенні. Аніоноактивні СПАР (солі сірчанокислих ефірів – сульфати та солі сульфокислот – сульфонати) у водному розчині дисоціюють з утворенням негативно заряджених, а катіоноактивні СПАР – позитивно заряджених органічних іонів. Амфолітні СПАР дисоціюють різними способами залежно від умов середовища: у кислому розчині вони проявляють катіоноактивні властивості, а в лужному – аніоноактивні. Неіоногенні СПАР – це високомолекулярні сполуки, що у водному розчині не утворюють іонів. За біохім. стійкістю, яка визначається структурою молекул, СПАР поділяють на м’які, проміжні та жорсткі з константами біохім. окиснення відповідно ≥ 0.3, 0.05-0.3 та 0.05 діб–1. Поява СПАР у стічних водах зумовлена широким їх використанням у побуті та промисловості в якості миючих засобів, а також змочуючих, емульгуючих, вирівнюючих і знезаражуючих препаратів. Аніоноактивні речовини складають приблизно 75 % виробництва СПАР, друге місце за випуском і використанням посідають неіоногенні СПАР. У міських стічних водах знаходять СПАР саме цих двох типів. Š 109, 71, 72, 252, 102 Речовини тверді вогненебезпечні (легкозаймисті) – тверді Р. або тверді відходи, окрім класифікованих як вибухові, які в умовах, що виникають при транспортуванні, здатні легко займатися або можуть при терті викликати чи посилювати пожежу. Š 136 Речовини токсичні (що викликають затяжні чи хронічні захворювання) – Р. чи відходи, які при проникненні всередину організму через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні чи хронічні захворю-

Речовини шкідливі – Решітка ступінчаста вання, включно з раковими захворюваннями.  Речовини отруйні, Речовини екотоксичні Š 136 Речовини шкідливі – будь-яка небезпечна, отруйна або ін. хім. чи біол. Р. (чи суміш таких Р.), яка через свою токсичність, стійкість і здатність до акумуляції в живих організмах у певних концентраціях здатна справляти шкідливий вплив на навколишнє природне середовище (викликати забруднення чи засмічення) або негативно впливати на організм людини (викликати виробничі травми, професійні захвоpювання чи ін. відхилення у стані здоров’я людини) та біол. процеси (спричинювати порушення у рості, розвитку чи стані здоров’я організмів, а також впливати на ці показники з часом, у т.ч. у ланцюгу поколінь). Як пр., всі ксенобіотики (чужорідні для живих організмів, штучно синтезовані Р.) розглядаються як шкідливі. Š 117, 123, 121, 52, 82, 109 Речовини, що осаджуються – завислі Р., які можуть видалятися із стічних вод звичайним відстоюванням; частина завислих Р., які випадають в осад при відстоюванні стічних вод протягом 2 год у скляних посудинах об’ємом ≥ 0.5 л у стані спокою. Визначаються за масою у мг/л чи за об’ємом у мл на 1 л стічних вод у циліндрах Лисенка. Цей показник хар. здатність завислих Р. до осадження і дозволяє оцінити макс. ефект прояснення і макс. можливий об’єм утворюваного осаду при відстоюванні в умовах спокою. Для стічних вод різних міст кількість р.о. становить 60-75 % кількості завислих Р. Š 71, 72, 252, 102 Речовини ядерні – ядерне паливо (ін. ніж природний уран і ін. ніж збіднений уран) та радіоактивні продукти чи відходи.  Речовини радіоактивні Š 77 Решітка для очистки стічних вод (Ε ґрати) – пристрій, призначений для мех. очистки стічних вод від крупних завислих речовин і плаваючих предметів – покидьків, які можуть спричинити забивання гідроелеваторів, насосів і трубопроводів очисної станції, призвести до виходу з ладу скребків піскоуловлювачів або первинних відстійників; похилі чи вертикальні металеві стрижні прямокутного, овального, круглого або ін. поперечного

Решітка-дробарка – Рівень

перерізу, закріплені на металевій рамі, що встановлюється у каналі на шляху руху стічних вод. Š 100, 19, 68, 270, 271, 75 Решітка вертикальна – Р., стрижні якої розміщені вертикально. Š 19, 68, 270, 271, 75 Решітка з ручною очисткою – найпростіша за конструкцією Р. без спец. пристроїв для видалення покидьків. Установлюється на невеликих очисних станціях при добовій кількості покидьків ≤ 0.1 м3/добу. Š 19, 68, 270, 271, 75 Решітка механізована – Р., обладнана спец. пристроєм для видалення покидьків. Установлюється при кількості затримуваних покидьків > 0.1 м3/добу. Š 19, 68, 270, 271, 75 Решітка похила – Р., стрижні якої розміщені під кутом до горизонту (зазвичай 80°). Š 19, 68, 270, 271, 75 Решітка сміттєзатримуюча – Р., яка складається із з’єднаних спільним каркасом стрижнів, призначених для запобігання потраплянню плаваючих і волочених предметів крізь водопропускні отвори. Š 100 Решітка стрічкова – самоочисна механізована Р. з прозорами 1-10 мм, гол. елементом якої є нескінченна стрічка, зібрана з гачків, що виконані з ударостійкої пластмаси. Стрічка закріплюється на металевий каркас, який нижньою частиною встановлюється на дно каналу, і постійно рухається за допомогою електроприводу, змонтованого у верхній частині рами. Для очистки Р. від покидьків використовується спец. щітка з капронових прутків. Š 19, 68, 270, 271, 75 Решітка ступінчаста – самоочисна механізована Р. з прозорами 2-10 мм. Складається з двох пакетів пластин ступінчастої форми – нерухомих, закріплених на рамі Р., і рухомих, що здійснюють плоско-паралельне обертання відносно нерухомих пластин за допомогою кривошипно-шатунного приводу, який встановлюється у верхній частині Р. Завдяки круговим рухам рухомих пластин, що розміщуються почергово між нерухомими, затримані покидьки крок за кроком піднімаються по сходинках у верхню частину Р. і скидаються з неї. Š 19, 68, 270, 271, 75

309

Решітка-дробарка – пристрій для затримання і подрібнення покидьків безпосередньо у потоку стічних вод. Š 19, 68, 270, 271, 75 Рибалка – особа, яка безпосередньо здійснює вилучення водних живих ресурсів із природного середовища у складі виробничого підрозділу користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо). Š 166, 204, 203 Рибальство любительське – лов (добування) водних живих ресурсів (риби, водних безхребетних) у спец. визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання знаряддями лову, передбаченими правилами любительського і спортивного рибальства (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування). Š 66, 199 Рибальство промислове – вид спец. використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і галузей господарства. Š 199, 203 Рибальство спортивне – вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів. Š 66 Риби – надклас водних хребетних. Температура тіла непостійна, дихають зябрами. Розміри від 1 см до 20 м. Два класи: хрящові та кісткові р., > 20 тис. видів. Поширені у Світовому океані та прісних водах. Š 250 Рибовідвід – пристрій для відведення риб від рибозахисної споруди у ділянку водного об’єкта, розташовану поза зоною дії водозабору, із збереженням їх життєздатності. Š 100 Рибопідйомник – рибопропускна споруда, в якій підйом риби здійснюється у спец. ємностях (мех. р.) або у заповненій водою камері із заст. підйомного майданчика (гідравл. р.). Š 100 Рибохід – рибопропускна споруда у вигляді похилого або східчастого тракту, в якій створюється постійний потік води із швидкостями, які риба переборює самостійно. Š 100

310

Ризик – можливість небезпеки, невдачі; усвідомлена небезпека виникнення хвороби або смерті. Š 120, 108 Ризик відносний – відношення ризику виникнення хвороби або смерті серед тих, на кого діяв чинник, до ризику серед неекспонованих. Š 120, 108 Ризик екологічний – імовірність настання події, що має несприятливі наслідки для природного середовища (екосистем) і спричинена негативним впливом (умисним чи випадковим, поступовим або катастрофічним) госп. й ін. діяльності, антропогенними змінами природних об’єктів і факторів, надзвичайними ситуаціями природного і техногенного характеру. Š 124, 121 Ризик смерті середній – кількість смертельних випадків за рік на 1 млн осіб. Так, напр., р.с.с. в усіх галузях промисловості становить 6·10-4 на людину за рік – це означає, що з мільйона осіб щорічно гине за рахунок виробничих факторів 600 осіб. Макс. є р.с.с. від злоякісних новоутворень, який становить 2·10-3 на людину за рік, а р.с.с., зумовлений природним середовищем існування (землетруси, повені, цунамі тощо), – 1·10-5 на людину за рік. Š 108 Рим – причальне пристосування у вигляді кільця на лицьовій грані або біля кордону причальної споруди, яка служить для швартування суден. Š 100, 122 Рисберма [голл. rijsberm] – кріплення русла річки у нижньому б’єфі за водобоєм водоскидної гідротехн. споруди, призначене для гасіння залишкової енергії потоку з метою захисту від підмиву водобою, прилеглих до нього елементів споруди і русла. Š 250, 100 Риф [нім. Riff] – пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді, що становлять значну небезпеку для суден. Š 122, 246 Рифлі [t англ. riffle – жолобок] – наймілкіші, близькі за формою до двовимірних, короткі піщані гряди у потоку, які складаються з дрібного піску і утворюються придонними течіями в річках, а також у водоймах на мілководді під дією хвилювання. Š 100 Рівень – умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься щось;

Рівень води – Рівень контрольний (КР) ступінь якості, величина тощо, досягнуті у чомусь; простий прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини; ватерпас. Š 122 Рівень води – висота вільної поверхні води у водному об’єкті відносно певної постійної умовної горизонтальної площини порівняння, яку приймають за нульову позначку. Š 100, 41 Рівень води відліковий – умовна позначка поверхні води заданої забезпеченості у навіґаційний період в районі порту. Š 100 Рівень води миттєвий – висотне положення водної поверхні, фіксоване одночасно у ряді пунктів по довжині річки або по берегах озера, водосховища. Š 100 Рівень води сталий – Р. води, який практично не змінюється протягом тривалого часу. Š 100 Рівень впливу орієнтовно безпечний (ОБРВ) забруднюючої атмосферне повітря речовини – тимчасовий гігієнічний норматив для забруднюючої атм. повітря речовини, що встановлюється розрахунковим методом для цілей проектування пром. об’єктів. Š 30 Рівень впливу орієнтовно безпечний (ОБРВ) забруднюючої речовини у воді водного об’єкта – концентрація речовини у воді водного об’єкта, вище якої вода непридатна для рибогосп. водокористування; є тимчасовим нормативом на період до встановлення ГДК.  Рівень орієнтовно допустимий (ОДР) Š 100 Рівень втручання – очікувана розрахункова величина дози опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов’язкового вжиття заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань. Š 208 Рівень гранично допустимий (ГДР) – макс. Р. шкідливого чинника, який при дії на організм впродовж необмеженого часу не викликає порушень здоров’я людини протягом життя, а також у її нащадків. Š 120 Рівень гранично допустимий фізичного впливу на атмосферне повітря – норматив фіз. впливу на атм. повітря, який відображає гранично допустимий макс. Р. фіз. впливу на атм. повітря, при якому відсутній шкідливий вплив на здоров’я

Рівень критичний забруднюючої речовини – Рівень токсичності зворотних вод (РТ)

людини і навколишнє природне середовище. Š 123 Рівень гранично допустимий фізичного впливу на навколишнє середовище – Р. шуму, вібрації, іонізуючих випромінювань, напруженості електромагнітних полів тощо, які не повинні справляти на людину прямого чи опосередкованого шкідливого впливу при необмежено тривалій дії. Š 247 Рівень забруднення атмосферного повітря середній по галузях промисловості – Р. забруднення атм. повітря за усередненими показниками, який заст. для порівняльної оцінки забруднення атм. повітря в містах з підприємствами даної галузі промисловості. Š 30 Рівень забруднення атмосферного повітря середній по містах – Р. забруднення атм. повітря за усередненими показниками, який заст. для порівняльної оцінки забруднення атм. повітря в містах. Š 30 Рівень забруднення навколишнього середовища фоновий – статистично стала величина вмісту забруднюючих речовин у компонентах природного середовища, що приймається за початковий для визначення змін вмісту забруднюючих речовин. Š 121 Рівень звільнення – встановлена органом державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки межа активності або радіоактивного забруднення, за якої або нижче якої радіоактивні відходи і побічні радіоактивні матеріали можуть бути звільнені від контролю органу державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки. Š 222, 193 Рівень звільнення похідний – величина, що використовується як критерій при проведенні безпосередніх вимірів радіаційних характеристик радіоактивних відходів, котра визначається з урахуванням застосованого методичного і апаратного забезпечення, маючи на увазі встановлений Р. звільнення. Š 193 Рівень контрольний (КР) – радіаційногігієнічні реґламенти першої групи, числові значення яких установлюються з метою обмеження опромінення персоналу та (або) населення нижче значень лімітів доз, а також для проведення радіаційно-дозиметричного контролю. Š 168 311

Рівень критичний забруднюючої речовини – кількісне вираження макс. концентрації (напр., у повітрі) одного чи кількох полютантів, нижче якої не відбувається шкідливого впливу на позначений чутливий елемент навколишнього середовища (рецептор) у відповідності із сучасним Р. знань. 1 Навантаження критичне забруднюючої речовини Š 247 Рівень мертвого об’єму (РМО) – найнижчий Р. води у водосховищі, допустимий у н.у. експлуатації. Š 100 Рівень міжпластовий – Р., на якому фактично залягають міжпластові води. Š 108 Рівень моря (Світового океану) – положення вільної поверхні Світового океану, що намагається розташуватися перпендикулярно до рівнодіючої усіх сил, прикладених до маси води. Умовна вихідна точка для визначення висот на земній поверхні. Š 250, 122 Рівень орієнтовно допустимий (ОДР) – розроблена на основі розрахункових і експрес-експериментальних методів прогнозу токсичності нормативна концентрація речовини у воді водних об’єктів госп.-питного та культурно-побутового водокористування, яка заст. тільки на стадії запобіжного санітарного нагляду за підприємствами і очисними спорудами, що проектуються або будуються.  Рівень впливу орієнтовно безпечний (ОБРВ) забруднюючої речовини у воді водного об’єкта Š 239, 100 Рівень п’єзометричний – абсолютна або відносна позначка вільної поверхні, що відповідає висоті стовпчика води, вага якого врівноважує тиск у даній точці рідини; Р., до якого може піднятися вода під дією напору. Š 100, 108 Рівень підґрунтових вод – поверхня (верхня границя) підґрунтових вод. Š 247 Рівень підґрунтових вод критичний – макс. Р. підґрунтових вод, при якому не спостерігається прояв у корененаселеному шарі ознак гідроморфізму і засолення ґрунтів. Š 247 Рівень підземних вод – перевищення вільної або п’єзометричної поверхні підземних вод у даній точці над горизонтальною площиною порівняння. Š 100

312

Рівень підземних вод динамічний – Р. підземних вод, який знизився внаслідок відкачування або підвищився в результаті нагнітання чи наливання. Š 100 Рівень підземних вод статичний – вихідний, не порушений відкачуванням, наливанням або нагнітанням Р. підземних вод. Š 100 Рівень підпірний – Р. води, який утворюється у водотоку чи водосховищі в результаті підпору. Š 100, 42 Рівень підпірний максимальний (МПР) – найвищий Р. води у водосховищі, визначений на основі водогосп. розрахунків. Š 100 Рівень підпірний нормальний (НПР) – найвищий проектний підпірний Р. верхнього б’єфу, який може підтримуватися у н.у. експлуатації гідротехн. споруди, перевищення якого в цих умовах не допускається. Š 100, 42 Рівень підпірний форсований (ФПР) – підпірний Р. вище норм., який тимчасово допускається у верхньому б’єфі в особливих (надзвичайних) умовах експлуатації гідротехн. споруд. Š 100, 42 Рівень природоохоронної освіти – глибина знань, яка визначається за адекватністю рішень, що приймаються, сучасному Р. науки.  Рівень природоохоронної просвіти Š 9 Рівень природоохоронної просвіти – широта охоплення населення знаннями у галузі охорони природи та глибина засвоєння цих знань, які визначаються за ступенем заст. їх на практиці.  Рівень природоохоронної освіти Š 9 Рівень судноплавний мінімальний – найнижчий Р. води на водному шляху, при якому можливе проходження судна. Š 100 Рівень токсичності зворотних вод (РТ) – показник властивостей зворотних вод, який встановлюється на основі результатів біотестування згідно з критерієм токсичності зворотних вод і визначається: – необхідною кратністю розбавлення (НКР) зворотних вод (кількісний показник); – класом токсичності (КТ) зворотних вод (якісний показник). НКР зворотних вод для кожного досліду визначається з урахуванням розрахунко-

Рівень токсичності зворотних вод гранично допустимий (ГДРТ) – Рівновага природна вої кратності розбавлення цих вод у контрольному створі водного об’єкта і обчислюється на основі результатів біотестування згідно із встановленим критерієм токсичності. Остаточне значення НКР визначається, як сер. арифметичне величин таких показників у ряду дослідів. Клас токсичності (КТ) зворотних вод визначається на основі показника НКР та таблиці класифікації токсичності зворотних вод – нетоксична, слаботоксична, помірно токсична і т.ін. Š 67 Рівень токсичності зворотних вод гранично допустимий (ГДРТ) – показник властивостей зворотних вод, при якому НКР менша чи дорівнює розрахунковій кратності розбавлення зворотних вод у контрольному створі водного об’єкта. Є одним з важливих екол. показників властивостей води, який встановлюється при рибогосп. використанні водних об’єктів (поверхневих вод) з нормованою якістю води. Встановлення ГДРТ є доповнюючим новим експериментальним засобом контролю якості зворотних вод, який поряд із системою розрахунків та встановлення ГДС речовин повинен підвищити ефективність системи управління якістю поверхневих вод. Š 67 Рівень токсичності зворотних вод фактичний (ФРТ) – такий, що дорівнює НКР, тобто сер. арифметичному значенню ряду визначених показників НКР. Якщо ФРТ не відповідає ГДРТ, визначається тимчасово погоджений рівень токсичності зворотних вод (ТПРТ), який дорівнює найкращому сер. показнику НКР ряду дослідів. Š 67 Рівень трофічний – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Автотрофні організми (перев. зелені рослини) займають перший р.т. (продуценти), далі слідують гетеротрофи: на другому р.т. – рослиноїдні тварини (консументи 1-го порядку); хижаки, що живляться рослиноїдними тваринами, – на третьому р.т. (консументи 2-го порядку); вторинні хижаки – на четвертому р.т. (консументи 3-го порядку). Сапротрофні організми (редуценти) можуть займати всі Р., починаючи з другого. Організми різних трофічних ланцюгів, які отримують їжу через рівну кількість ланок, знаходяться на одному р.т. Співвідношення

різних р.т. можна графічно зобразити у вигляді екол. піраміди. Š 247 Рівнемір – прилад або пристрій для вимірювання рівня води. Р. поділяють на такі види: з візуальним відліком; з автоматичним записом; з передачею значень по лініях провідного зв’язку чи по радіо з автоматичним записом на місці прийому; автоматичної сигналізації. Š 100, 41 Рівнини – ділянки поверхні суші, дна океану і морів, що хар. незначними коливаннями висот. На суші розрізняють р., що лежать нижче рівня моря, низинні (висотою до 200 м), височинні (від 200 до 500 м) та нагорні (вище 500 м). Š 250 Рівнини абісальні – глибоководні пласкі чи пагорбкуваті Р. океанічних котловин і западин окраїнних морів. Š 250 Рівновага динамічна – в екології трактується як квазістаціонарний стан, гомеостаз, коливання навколо певного речовинно-енергетичного рівня, які супроводжуються безперервною зміною системи, тобто як «стала нерівноважність» (префікс «квазі...» підкреслює умовність поняття). Š 108 Рівновага екологічна – кількісне і якісне співвідношення (баланс) природних і (або) змінених людиною середоутворюючих (екол.) компонентів і природних процесів, яке призводить до тривалого сталого існування екосистеми даного виду або її еволюції у ході сукцесії. Слід пам’ятати про умовність використання терміну «рівновага» у даному випадку, оскільки і екосистеми, і біосфера в цілому не є рівноважними системами у фіз. сенсі. Š 117, 247, 121, 39 Рівновага ландшафту – певний квазістаціонарний стан, що формується у природних ландшафтів під впливом взаємно скомпенсованих процесів, спричинених зовнішніми (у т.ч. антропогенними) факторами, з однієї сторони, і процесами самоорганізації та самореґулювання, з ін. 1 Рівновага екологічна Š 247, 40 Рівновага природна – первинна екол. рівновага на основі динамічного балансу незмінених або слабко змінених людською діяльністю компонентів та природних процесів безперервного речовинно-енергетичного поновлення з відносним збереженням осн. якісно-кількісних характеристик. Š 121, 131, 130 313

Рівняння водного балансу – Рік гідрологічний Рівняння водного балансу – математичний вираз (рівняння), що визначає кількісне співвідношення між складовими водного балансу. Š 100, 41 Рівняння Міхаеліса-Ментен – рівняння виду V = VMAXS / (KS + S), яке пов’язує швидкість біохім. реакції V при концентрації субстрату S з макс. швидкістю реакції без лімітування субстратом VMAX і константою Міхаеліса-Ментен KS. Š 71, 72, 262 Рід – осн. понадвидова таксономічна категорія (ранг) у біол. систематиці. Об’єднує близькі за походженням види (напр., різні види кішок – дика, очеретяна, бенгальська тощо – складають р. кішок). Близькі р. об’єднують у родину. Š 250 Рідина – аґреґатний стан речовини, що поєднує в собі риси твердого стану (збереження об’єму, певна міцність на розрив) та газоподібного (мінливість форми). Š 250 Рідина робоча флотаційних установок – будь-яка відносно чиста вода, що є на очисних спорудах, у т.ч. й очищена на флотаційній установці, яка використовується у схемах очистки стічних вод напірною флотацією з рециркуляцією робочої Р. Š 20, 68, 107, 134, 243 Рідини вогненебезпечні (легкозаймисті) – Р., суміші Р. або Р., що містять тверді речовини у розчині чи суспензії (напр., фарби, політури, лаки та ін., крім речовин чи відходів, класифікованих інакше, згідно з їх небезпечними властивостями), які виділяють вогненебезпечні пари при температурі не вище 60.5°C при випробуванні в замкнутій посудині або не вище 65.6°C при випробуванні у відкритій посудині. Š 136 Різноманіття – в екології – показник складності системи, різноякісності її компонентів (екол. ніш в екосистемі). 1 Різноманіття біологічне Š 247 Різноманіття біологічне (біорізноманіття) – кількість помітних типів біол. об’єктів чи явищ та частота їх зустрічальності на фіксованому інтервалі простору і часу, що у заг. випадку відображають складність живої речовини, її здатність до самореґулювання своїх функцій та можливість її різнобічного використання. Р.б. вкл. в себе розмаїття форм життя – всі види тварин, рослин, грибів 314

і мікроорганізмів, їх гени, екосистеми, що ними формуються, а також процеси, що в них відбуваються. Виділяють 3 рівні р.б.: генетичне Р. – відображає генетичну інформацію, яка міститься у живій речовині Землі, конкретної території; видове Р. – кількість видів та зустрічальність їх особин на конкретній території; Р. екосистем (ландшафтів) – кількість різних типів місцеперебувань, угруповань та екол. процесів. Р.б. – окремий випадок заг. феномену Р. природи. Š 247, 273, 85 Різноманіття видове – кількість видів у даному угрупованні (біоценозі, екосистемі) або у даному реґіоні. Заг. кількість видів однієї трофічної групи угруповання або екосистеми, яка визначає можливість екол. дублювання у проведенні потоку енергії через ланки екол. піраміди. Розрізняють альфа-різноманіття (кількість видів у біотопі, що розглядається), бета-різноманіття (кількість видів в усіх біотопах даного реґіону) та гаммарізноманіття. 1 Багатство видове Š 247, 121, 97 Різноманіття внутрішньопопуляційне – складова частина біол. Р., пов’язана з оцінкою різноякісності (відмінності) особин у популяції. Особини можуть відрізнятися за генотипом (у т.ч. статтю), фенотипом, віком, змінністю тощо. Š 247 Різноманіття екологічне – співвідношення між кількістю особин та кількістю видів. Š 121 Різноманіття природи – іманентна властивість природи, що спостерігається людиною, конкретне уявлення про яку тісно пов’язане у свідомості із способом відображення людиною навколишнього світу. 1 Різноманіття біологічне Š 247 Різноманіття угруповань – складова частина біол. Р. (у вузькому значенні, Р. екосистем). Р.у. виражається кількістю різних типів угруповань на конкретній території та їх зустрічальністю. Š 247 Рік 95 %-ої забезпеченості водності – рік такої водності, менша за яку спостерігається лише 5 разів протягом 100 років. Š 109 Рік гідрологічний – річний інтервал, який вкл. період накопичення і період витрачання вологи у річковому басейні,

Рік девізний – Роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці що розглядається, з умовно визначеним початком, за який в умовах помірного клімату (напр., Україна) приймають 1 жовт. або 1 лист., коли запаси вологи, що переходять з року в рік, малі; зимове півріччя – з жовт. (лист.) по бер. (квіт.), літнє півріччя – з квіт. (трав.) по вер. (жовт.). Р.г. полегшує аналіз зв’язку між опадами і стоком. Š 250, 100, 41 «Рік девізний» – пропаґандистська акція, присвячена якомусь зникаючому виду тварин чи рослин, яка триває повний календарний рік, і гол. метою якої є приваблення уваги до охорони цього виду. Š9 Ріка (Ε річка) – природний водотік значних розмірів, що протікає по руслу (річищу) постійно або з перервами в період сухих сезонів. Кожна р. хар. довжиною, шириною і глибиною русла, його падінням, площею і характером водозбору (басейну), швидкістю течії, витратами води, твердим і хім. стоком. Š 100, 41, 108 Ріка велика – Р., водозбірний басейн якої розташований в кількох геогр. зонах, і гідрол. режим якої відмінний від режимів Р. кожної окремо взятої геогр. зони. До категорії р.в. відносяться рівнинні Р., які мають площу водозбору > 50 000 км2 і витрату води > 100 м3/с. Š 100, 41 Ріка гірська – Р. з великими похилами і швидкостями течії, що протікає у вузьких долинах з крутими схилами і кам’янистими нагромадженнями уламків гірських порід. Для невеликих р.г. характерні різкі коливання водності у теплий період року. Š 100 Ріка головна – Р., в яку впадає притока. Š 108 Ріка мала – Р., водозбірний басейн якої розташований в одній геогр. зоні, і гідрол. режим якої під впливом місцевих факторів м.б. не властивий для Р. цієї зони. До категорії р.м. відносяться Р., які мають площу водозбору ≤ 2 000 км2 і витрату води до 5 м3/с. Š 100, 41 Ріка середня – Р., водозбірний басейн якої міститься в одній геогр. зоні, і гідрол. режим якої властивий для Р. цієї зони. До категорії р.с. за розміром і водністю відносяться Р. з площею водозбору від 2 000 до 50 000 км2 і витратою води від 5 до 100 м3/с. Š 100, 41

Роботи підривні – Розвиток сталий (підтримуваний)

Ріка сплавна – Р., що використовується для сплаву лісу по всій своїй течії або в її частині. Š 100 Рішення – вибір однієї альтернативи або підмножини альтернатив, що розглядаються, як варіантів рішень. Š 121 Рішення вольове (Ε процес в.) – процес або Р., які можуть ґрунт. на персональних пріоритетах особи, що приймає Р. Š 273 Рішення пpоектне – Р. будь-якої задачі, пов’язаної з проектуванням, подане у формалізованому вигляді. Š 121 Рішення пpоектне типове – пpоектне Р., призначене для повторного використання під час проектування. Š 121 Роботи аварійно-рятувальні – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у т.ч. подання їм невідкладної мед. допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спец. підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення. Š 142 Роботи авіаційно-хімічні (АХР) – роботи, які виконуються цивільною авіацією із заст. пестицидів та аґрохімікатів (за винятком органічних добрив) у галузях господарства. Š 47 Роботи геологорозвідувальні – комплекс спец. робіт і досліджень, що здійснюються з метою геол. вивчення надр. Š 185 Роботи гідрометричні – комплекс робіт, що провадяться на водних об’єктах з метою вимірювання характеристик гідрол. режиму. Осн. видами р.г. є: спостереження за рівнем води та обладнання відповідних пристроїв; вимірювання витрат води і наносів; облік стоку на ГЕС; тарування турбін і водозливних отворів; спостереження за температурою води і товщиною льоду. Š 100, 41 Роботи гірничі – комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірських порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Š 23 Роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці – виробничі процеси та (або) види робіт, що супроводжуються 315

об’єктивними факторами, які створюють загрозу для здоров’я та життя працівників. Š 23 Роботи підривні – роботи, що провадяться із заст. вибухових речовин для руйнування гірських порід за доп. вибуху з метою видобутку корисних копалин, проведення гірничих виробок тощо. Š 23 Роботи планувальні – роботи з вирівнювання поверхні порушених земель, виположування укосів, відвалів і бортів кар’єру у відповідності з наступним використанням. Р.п. вкл. суцільне, грубе, чистове планування поверхні. Š 35 Родина – таксономічна категорія (ранг) у біол. систематиці. У р. (інколи спочатку у підродини) об’єднують близькі роди. Близькі р. об’єднують у загін (у систематиці тварин) або у порядок (у систематиці рослин), інколи спочатку у надродини. Š 250 Родовище (корисної копалини) – скупчення мінеральної речовини у надрах чи на поверхні землі, за кількістю, якістю та умовами залягання придатної для пром. використання.  Поклад корисної копалини Š 250 Родовище нафти або газу – ділянка земної кори, з якою закономірно пов’язані один або більше покладів вуглеводнів, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для пром. використання. М.б. одно- і багатопокладовим. Межі Р. визначаються контурами розвіданих і попередньо розвіданих запасів.  Поклад нафти або газу Š 158 Родовище підземних вод – частина літосфери, в межах якої створені сприятливі умови для відбору підземних вод у кількості, достатній для їх використання. Š 100 Родовище підземних вод питних або технічних – водні об’єкти місцевого значення у надрах з дебітом понад 300 м3/добу та водні об’єкти загальнодержавного значення у надрах з підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, в яких природою або штучно створені сприятливі умови для видобутку і подальшого пром. використання підземних вод. Š 159 Родовище уранових руд – сукупність зближених покладів уранових руд у над316

рах, а також у місцях складування відходів виробництва або втрат продуктів перероблення уранової сировини, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для пром. використання. М.б. одно- і багатопокладовим. Межі Р. визначаються контурами розвіданих і попередньо розвіданих запасів.  Поклад уранової руди Š 160 Родючість (ґрунту) – сукупність властивостей ґрунту (вміст гумусу, доступних для рослин поживних мінеральних і органічних речовин, вологи тощо), яка дозволяє йому задовольняти потреби рослин в елементах живлення, волозі, повітрі, забезпечувати умови для їх норм. життєдіяльності та давати врожаї с.-г. культур. Розрізняють р. потенційну (природну) та ефективну (набуту під впливом обробітку, добрив, меліорації тощо). Š 121, 250, 108 Розбавлення – зменшення концентрацій речовин у воді шляхом її змішування з менш концентрованою водою. Š 100 Розвиток ландшафту (Ε еволюція л.) – вища ланка у ланцюгу понять, що хар. різні типи змін ландшафтів: функціонування – динаміка – розвиток. Супроводжується необоротними поступальними змінами, які призводять до зміни структури ландшафту, заміни одного інваріанта ін. Р.л. зумовлений як змінами зовнішніх факторів (активізація тектонічних рухів, морські трансґресії), так і внутрішніми причинами (саморозвиток ландшафту). Š 247, 40 Розвиток сталий (підтримуваний) [t англ. sustainable development – підтримуваний розвиток] – такий шлях невпинного і бажаного розвитку господарства, який не порушує істотно і необоротно оточення людини, не призводить до деґрадації біосфери і здійснюється відповідно до законів природи, економіки та суспільства. При р.с. задоволення потреб здійснюється без шкоди для прийдешніх поколінь. Концепція р.с. розглядається як передумова довгочасного проґресу людства, який супроводжуватиметься примноженням капіталу і поліпшенням екол. умов. В англомовній літ. під словом «sustainable» розуміють дуже м’яке, підтримуюче управління. Відповідно до цього концепція р.с. пе-

Розвідування гідротехнічні – Розслідування надзвичайної ситуації редбачає розвиток реґіону через самоорганізацію при рамочній зовнішній підтримці, яка запобігає можливості його переходу у стан необоротної деґрадації середовища. Для людства в цілому ця концепція передбачає часткове, цілеспрямоване, підтримуюче переміщення фін. ресурсів з багатих реґіонів у бідні при широкому обміні екол. знаннями та інформацією. Термін містить у собі протиріччя, яке полягає в тому, що, з одного боку, підкреслює необхідність постійного розвитку (у т.ч. матеріального), а з ін., передбачає обмеження цього розвитку. З позицій еволюційного вчення спірним є також саме поєднання термінів сталість та розвиток; стратегія управління відносинами людини (в цілому) з навколишнім середовищем, при якому дії спрямовані на зниження ризику глобальних катастроф, але не торкаються окремих відносин; дії, що провокують і підтримують самоорганізацію суспільства та навколишнього середовища. 1 Використання стале, Екорозвиток Š 247 Розвідування гідротехнічні – розвідування з метою отримання вихідних матеріалів, необхідних для розробки проектів використання і охорони водних ресурсів, а також боротьби зі шкідливою дією вод. Š 100 Розводдя – простір відкритої води у льодовому покриві, який утворюється внаслідок руху льоду. Š 100 Розлив – повторювані затоплення річковими водами частини долини або заплави, спричинені тривалими дощами чи сніготаненням. У багатоводні роки р. річок призводять до повідей. Š 61 Розмив – збільшення глибини русла або зміщення його берегового схилу вглиб берега, зумовлене винесенням водним потоком твердих часток, що складають русло, при швидкостях течії, які перебільшують значення, що відповідають їх граничній стійкості. Š 100 Розмір часток дисперсної фази визначальний – діаметр для сферичних, довжина ребра для кубічних та еквівалентний діаметр для витягнутих часток. Розміщення відходів – зберігання та захоронення відходів у спец. відведених для цього місцях чи на об’єктах. Š 195

Розсоли в льоді – Ротоклони

Розміщення відходів понадлімітне – виявлений у власника обсяг відходів, на які у нього немає дозволу на розміщення, і які підлягають обов’язковому розміщенню за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях. Š 195 Розпад радіоактивний – процес самовільного (спонтанного) перетворення нестійких атомних ядер радіоактивних елементів або їх ізотопів на ядра ін. елементів. Супроводжується різноманітними іонізуючими випромінюваннями – випущенням альфа-часток, електронів, рентґенівським та гамма-випромінюванням. Š 253 Розподіл стоку внутрішньорічний, внутрішньосезонний, внутрішньодобовий – розподіл величини стоку (кількості води, що стікає з водозбірного басейну) по календарних періодах чи сезонах року (сезону, доби). Š 100, 41 Розрив протипожежний – штучний протипожежний бар’єр лісової пожежі у вигляді просіки. Š 39 Розріз гідрологічний – ряд вертикалей, розташованих у заданому напрямі, на яких виконуються спостереження з метою вивчення просторового розподілу гідрол. характеристик водойм і водотоків. Š 100 Розробка відкрита (родовищ) – спосіб видобування корисних копалин, при якому процеси виїмки розкривних порід і корисної копалини здійснюються у відкритих просторах на земній поверхні. Š 23, 35 Розробка відкрита валова – відкрита розробка без розділення різних розкривних порід, що спільно залягають, а також ґрунтів. Š 35 Розробка відкрита селективна – відкрита розробка з розділенням різних розкривних порід, що спільно залягають, а також гумусованої частини ґрунтів. Š 35 Розробка підземна – спосіб видобування корисних копалин, при якому розкриття, підготовка родовищ та виїмка корисних копалин здійснюються під землею. Š 35 Розслідування надзвичайної ситуації – всебічний розгляд і вивчення обставин, пов’язаних з виникненням і ліквідацією надзвичайної ситуації, що склалася, аналіз фактів з метою виявлення причин і 317

винуватців такої ситуації, вироблення рекомендацій з попередження можливості появи аналогічних ситуацій у майбутньому. Š 121 Розсоли в льоді – рідка фаза, яка міститься у льоді, існуюча при низьких температурах, значно менших за 0°С, через наявність у льоді солей з різними температурами кристалізації. Š 100 Розуміння – здатність осмислити, збагнути зміст, сенс, значення чогось. Š 121 Розчин – однофазна система, що складається з двох або більшої кількості речовин (компонентів) – розчинених речовин, розчинника та продуктів їх взаємодії, які рівномірно розподілені у р. у вигляді окремих атомів, іонів чи молекул. За концентрацією розчиненої речовини р. поділяють на насичені, ненасичені та пересичені. Окрім рідких, існують газові р., які зазвичай наз. газовими сумішами (напр., повітря), та тверді р. (напр., деякі сплави). Š 250, 45 Розчин буферний – Р. з певною сталою концентрацією водневих іонів, який являє собою суміш слабкої кислоти та її солі або слабкої основи та її солі і використовується для відтворення та підтримання числових значень рН у Р. різного складу. Š 45 Розчин досліджуваний – Р., відібраний для аналізу, який містить компоненти, що визначаються. Š 45 Розчин імітуючий – штучно приготовлений Р. для відтворення властивостей досліджуваного Р. Š 45 Розчин промивний – Р., який використовується для промивки обладнання. Š 45 Розчин стандартний – Р. з точно відомою концентрацією речовини, який використовується для відтворення одиниць фіз. величин, що хар. склад або властивості. Š 45 Розчин титрований – Р. з точно встановленою концентрацією речовини, яка є мірою для відтворення одиниць фіз. величин, що хар. склад речовин і матеріалів. Š 45 Розчленування гідрографа – графічне виділення на гідрографі об’ємів води, сформованих різними джерелами живлення. Š 100, 41 Роса – краплі води, що утворюються при конденсації водяної пари на ґрунті, траві 318

та наземних предметах при охолодженні їх внаслідок випромінювання. Виникає у ясні і тихі ночі, коли земне випромінювання значне. Š 250 Рослини – одне із царств органічного світу. Найважливіша відміна р. від ін. живих організмів – здатність до автотрофного живлення, тобто до синтезу всіх необхідних органічних речовин з неорганічних. При цьому зелені р. використовують енергію сонячних променів, тобто здійснюють фотосинтез – процес, в результаті якого утворюється осн. маса органічної речовини біосфери і підтримується газовий склад атмосфери. Т.ч., р. – гол. первинне джерело їжі та енергії для всіх ін. форм життя на Землі. У деяких р. живлення гетеротрофне (сапрофіти та паразити). Відомі ~ 500 тис. видів нині існуючих р., які поділяють на вищі та нижчі. Із середини ХХ ст. із царства р. виділяють самостійні царства – грибів та дроб’янок, яких раніше відносили до нижчих р. Вивчає р. ботаніка. Š 250 Рослини дикорослі – Р., що природно зростають на певній території. Š 228 Рослини індикаторні – Р., що реаґують на вторгнення в них відповідних фітопатогенів чи біол. активних речовин. Š 117, 121 Рослинність – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), що населяють якусь територію. Розподіл р. визначається в осн. загальнокліматичними умовами і підкоряється законам зональності та поясності. Осн. класифікаційні одиниці – тип р., формація, асоціація. Від р. відрізняють флору – сукупність систематичних одиниць (видів, родів, родин) на даній території.  Флора Š 121, 250 Рослинність плакорна [t гр. pláx (plakós) – площина, рівнина] – Р., характерна для рівних водороздільних територій (плакорів); має найбільш типові риси зональної рослинності. 1 Плакор Š 250 Ротаметр [t лат. rota – коло + ...метр] – прилад для вимірювання швидкості або витрати рідин, газів. Š 246 Ротоклони [t лат. rota – коло + гр. klonos – рух] – пристрої, що використовуються для мокрої тонкої очистки газу від пилу. Ефективність очищення газу з дрібнодиспергованим пилом, напр., ву-

Рубки вибіркові – Ряд сукцесійний гільним з розміром часток до 5 мкм, сягає 99.7 %. Š 108 Рубки вибіркові – рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубок ділянка постійно залишається вкритою лісовою рослинністю). Š 216 Рубки вузьколісосічні – рубки, під час яких на вузьких лісосіках (завширшки до 50 м) вирубується весь деревостан, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Š 216 Рубки поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові) – рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів. Š 216 Руди – мінеральні речовини літосфери, з яких технол. можливе й екон. доцільне пром. вилучення металів (металічні р.) або отримання матеріалів, що заст. як хім. сировина, вогнетриви, будівельні матеріали, абразиви тощо (неметалічні р.). Р. інколи протиставляють нерудні корисні копалини, в ін. випадках неметалічні р. та нерудні корисні копалини ототожнюють. Š 237 Руди уранові – природні або техногенні мінеральні утворення, що містять уран у концентрації достатній та у формі доступній для його пром. вилучення; корисні копалині, які видобуваються і переробляються з метою виділення ядерного матеріалу. Š 160, 143 Рудник – гірниче підприємство, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом. Š 23 Рукав ріки – добре сформоване відгалуження осн. русла ріки з усіма властивими річковому руслу особливостями морфологічної будови. Š 100, 41 Рукав ріки напівзакритий – рукав ріки, відокремлений від виправленого русла загатою, збудованою найчастіше у голові рукава. Š 100 Русло – природний чи штучний чітко виражений водотік, який періодично або постійно містить текучу воду. Š 61 Русло заплавне – Р. рівнинної ріки, що заповнюється водою під час весняних повеней або дощових паводків.  Русло меженне Š 108

Ряж – Самореґулювання

Русло меженне – Р. рівнинної ріки, якому відповідає найбільш низький рівень води. Š 108 Русло нестійке – Р. водотоку з поперечними профілями і плановими обрисами, які змінюються у часі внаслідок інтенсивної ерозії і перевідкладення наносів. ☯ Русло стійке Š 100 Русло ріки (Ε річище) – найбільш глибока частина річкового ложа, вироблена річковим потоком, по якій відбувається стік води і наносів, що надходять з водозбірного басейну, без затоплення заплави. Š 61, 100, 41 Русло розвантажуюче – штучно створений рукав водотоку, який служить для відведення частини витрат води. Š 100 Русло селеве – сухе Р. гірського водотоку, позбавлене багаторічної рослинності, по якому періодично сходять селі. Š 100, 253 Русло стійке – Р. водотоку, поперечні профілі і планові обриси якого практично не змінюються у часі. ☯ Русло нестійке Š 100 Рух рідини безнапірний – рух рідини при наявності вільної поверхні, який відбувається під дією сили тяжіння в природних та штучних руслах (річках, каналах, лотках і безнапірних трубах). ☯ Рух рідини напірний Š 100 Рух рідини напірний – рух рідини, зумовлений силою тиску, при якому верхня межа потоку не співпадає з позначками п’єзометричного рівня. ☯ Рух рідини безнапірний Š 100 Рух рідини несталий – рух рідини, при якому хоча б один з елементів, що хар. потік, змінюється у часі. ☯ Рух рідини сталий Š 100 Рух рідини сталий – рух рідини, який хар. незмінністю у часі усереднених параметрів потоку в будь-якій точці. ☯ Рух рідини несталий Š 100 Рух турбулентний – рух рідини або газу, при якому відбувається значне перемішування рідини (газу). Š 246 Ряд сукцесійний – послідовні стадії, через які проходять біоценози у даному районі, досягаючи стану відносного клімаксу, визначеного ґрунтовими, кліматичними та ін. умовами. Š 247

319

Ряж – конструкція з дерев’яних або залізобетонних елементів (колод, брусків), заповнена камінням або ґрунтом. Š 100 Рятувальник – особа, яка має відповідну спец. підготовку, атестована на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт і безпосередньо бере в них участь, має спец. фіз. та психологічну підготовку і відповідає за її підтримання. Š 142

С Скрізь там добре, де нас немає. Сад ботанічний державний – сад, що створюється з метою збереження, вивчення та збагачення у спец. створених умовах різноманітних рослин для їх найбільш ефективного наукового, культурного і госп. використання. Земельні ділянки надаються с.б.д. у безстрокове користування. Š 211 Садок – пристрій для утримування та вирощування водних живих ресурсів, побудований з металевих, синтетичних, ін. сітчастих та їм подібних матеріалів і прикріплений до стаціонарних наземних або плавучих споруд. Š 163 Сажа – дисперсний твердий продукт чорного кольору, що утворюється в результаті неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів. Складається із сферичних часток розміром 10-350 нм, утворених шарами вуглецевих атомів, подібних до шарів у графіті, але не пласких, а вигнутих. Š 130, 250 Сальтація – стрибкоподібне переміщення (перекидування) донних наносів на короткі відстані у придонному шарі водного потоку під впливом пульсуючих швидкостей течії. Š 100, 41 Самозабруднення вод – погіршення якості вод внаслідок функціонування водних екосистем, зокрема – надмірного продукування органічної речовини водними рослинами (насамперед, планктонними водоростями). ☯ Самоочищення вод Š 73, 111 Самозаймання – займання корисних копалин і гірських порід внаслідок їх окиснення. Š 23 Самоорганізація – сувора послідовність фіз.-хім. і біол. явищ у природних системах, яка веде до утворення фізіол. одно320

рідного і функціонально єдиного цілого. Š 130 Самоорганізація ландшафту – процес, в ході якого створюється, відтворюється, удосконалюється або відновлюється структура ландшафту. Процеси С. мають місце тільки в системах з високим рівнем складності і великою кількістю елементів, зв’язки між котрими мають імовірнісний характер. С.л. зумовлює сталість його структури. Š 247 Самоочищення (навколишнього середовища, води, ґрунту тощо) – ліквідація забруднень природними факторами (живими організмами і факторами неживої природи) в результаті фіз., хім. і біол. процесів. Š 121, 131, 130 Самоочищення атмосферного повітря – часткове чи повне відновлення природного складу атм. повітря внаслідок видалення домішок під дією природних процесів. Š 31 Самоочищення вод – сукупність природних гідродинамічних, біол., хім. та фіз. процесів, спрямованих на поліпшення якості води та відновлення екол. благополуччя водного об’єкта внаслідок трансформації забруднюючих речовин у процесі норм. функціонування водних екосистем. В багатьох водоймах і водотоках цей процес стає дедалі більш утрудненим через значний обсяг забруднюючих речовин, які в них надходять. Š 73, 111, 100, 46, 108 Самоочищення ґрунту – зменшення кількості забруднюючої ґрунт хім. речовини в результаті процесів, що протікають у ґрунті: міґрації, перетворення, розкладання. Š 247, 32 Самоочищення ландшафту – здатність ландшафту в результаті природних процесів переробляти (сортувати, осаджувати, розкладати тощо) або виводити за свої межі забруднюючі речовини, що потрапляють у ландшафт. С.л. – один з елементів їх самоорганізації. Найбільшу здатність до самоочищення мають ландшафти з високою інтенсивністю кругообігу речовин і переважанням потоків, що розсіюють. Š 247, 40 Самореґулювання (природного середовища) – здатність природної системи до відновлення внутрішніх властивостей і початкових структур після яких-небудь

Самореґулювання ландшафту – Сезон природних або антропогенних змін. Š 121, 130 Самореґулювання ландшафту – властивість ландшафту в процесі його функціонування зберігати на певному рівні типовий стан, режими, характеристики зв’язків між компонентами. Š 247, 40 Саморозвиток ландшафту – самоорганізація ландшафту (його внутрішня самовільна зміна), для якої характерний перехід на більш високий ступінь організації. Š 247, 40 Сапробіонти (Ε сапроби) [t гр. saprós – гнилий + bíos – життя] – організми (рослини і тварини), що живуть у водах, тією чи ін. мірою забруднених органічними речовинами. Залежно від ступеня забрудненості розрізняють полісапробів, мезосапробів та олігосапробів. Відповідно і водойми наз. полі-, мезо- та олігосапробними. 1 Сапробність водойми (водотоку) Š 121, 250 Сапробність – рівень вмісту у природних водах та донних відкладах водойм і водотоків органічних речовин, що здатні розкладатися. С. може визначатися за характеристиками видового складу і чисельності гідробіонтів – індикаторів с. Š 73, 111 Сапробність організмів – здатність водних організмів жити у воді, яка містить різну кількість органічних речовин. 1 Сапробіонти Š 46 Сапробність водного об’єкта – характеристика ступеня забрудненості водойми (водотоку) за видовим складом і масою сапробіонтів. За ступенем С. водойми і водотоки поділяють на полісапробні (дуже забруднені), альфа-мезосапробні (значно забруднені), бета-мезосапробні (помірно забруднені) та олігосапробні (слабко забруднені). 1 Система сапробності Š 121, 100 Сапропелі [t гр. saprós – гнилий + pe:lós – грязь, мул] – в’язкі мулисті донні відклади прісноводних водойм суші, які складаються з детриту і мінеральних речовин, перетворених в анаеробних умовах. Містять значну кількість органічної речовини (лігніно-гумуси, вуглеводи, бітуми) у колоїдному стані, а також кальцій, залізо, фосфор у вигляді солей. Використовуються як ефективне органічне добриво, а деякі їх різновиди – для

Сезон гідрологічний – Середнє арифметичне

мінерального підживлення с.-г. тварин, а також як лікувальні грязі. Š 250, 100, 108 Сапрофаги [t гр. saprós – гнилий + ...фаг] – тварини, що живляться гниючими рештками організмів або виділеннями тварин. Деякі ссавці (напр., гієни), птахи (грифи), комахи тощо. Š 250 Сапрофіти [t гр. saprós – гнилий + phytón – рослина] – рослини, гриби і бактерії, що живляться органічною речовиною відмерлих організмів. Гетеротрофи. Розкладають трупи і виділення тварин, рослинні рештки. Š 250, 108 Свердловина – циліндрична гірнича виробка, створена бурами або ін. буровими інструментами. Š 23 Свердловина артезіанська – вертикальна або похила бурова С., яка увійшла у водоносну породу з напірною водою, завдяки чому статичний рівень води в ній установлюється вище поверхні цієї водоносної породи. Š 100 Свердловина бурова – гірнича виробка циліндричної форми малого діаметра, яка створюється в земній корі з метою гідрогеол. досліджень, водопостачання, зрошення або водопониження. Š 100 Свердловина водозабірна – С. для забору води з підземного джерела, обладнана, як пр., обсадними трубами і фільтром. Š 100 Свердловина досконала – бурова С., яка пройшла через усю водонасичену товщу порід і доведена до водотриву, і довжина водоприймальної частини якої співпадає з потужністю водоносного пласта. ☯ Свердловина недосконала Š 100 Свердловина недосконала (колодязь недосконалий) – С. (колодязь), водоприймач якої не доходить до водотриву водоносного пласта. ☯ Свердловина досконала Š 100 Свердловина спостережна – С. для спостереження за рівнем і якістю підземних вод. Š 100 Седиментація [t лат. sedimentum – осад] – процес осідання дрібних часток, завислих у рідині або газі, під дією ґравітаційного поля, відцентрових або ін. сил. Š 245, 100 Сезон [фр. saison t лат. satio – сівба] – пора року (весна, літо, осінь, зима); частина року, яка хар. певними явища321

ми природи (напр., с. дощів) або під час якої виконується певна робота, заняття (мисливський с. тощо). Š 246 Сезон гідрологічний – частина гідрол. року, в межах якої водний або льодовий режим хар. спільними рисами його формування і прояву, зумовленими сезонними змінами клімату. Розрізняють с.г.: весняний, літньо-осінній та зимовий. Š 100, 41 Сезон лімітуючий – найбільш несприятливий С. маловодного року – зимова, літня і, в деяких випадках, осіння межень. Š 109 Сезон пожежонебезпечний у лісі – частина календарного року, протягом якої можливе виникнення лісової пожежі. Š 39 Сейсмогенний [t гр. seismos – землетрус + ...генний] – викликаний землетрусом. Š 131 Сейші [фр. seiche] – стоячі хвилі з періодами від кількох хв до десятків год на закритих водоймах. При с. відбувається коливальний рух усієї маси води, причому поверхня водойми набуває похилу то в один, то в ін. бік. Виникають під впливом різниці атм. тиску, згонів і нагонів води. Š 250 Селекція [t лат. selectio – вибір, добір] – виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин і порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині властивостями за доп. наукових методів добору, схрещування, оцінки потомства; наукова дисципліна, що вивчає такі методи. Š 131, 246 Сель (Ε потік селевий) [t араб. сайль – бурхливий потік] – бурхливий потік значної руйнівної сили, що складається із суміші води та великої кількості пухкоуламкових гірських порід (від глинистих часток і піску до великих каменів, глиб і валунів), що раптово виникає у басейні невеликих гірських річок в результаті стрімкого паводка, спричиненого інтенсивними дощами (зливами) чи бурхливим таненням льодовиків або сезонного снігового покриву, а також внаслідок прориву завалів і морен, обвалення у русла гірських річок великої кількості пухкоуламкового матеріалу. С. з великою швидкістю переносять величезні маси порід, багна та води по селевих руслах та 322

руслах гірських річок і за відносно короткий проміжок часу призводять до значних руйнувань та змін будови русла водотоку. Боротьба із с. здійснюється перев. шляхом закріплення ґрунту, стимулювання розвитку ґрунтового та рослинного покривів на гірських схилах, особливо на ділянках зародження с., стабілізації гірських русел системами протиселевих гребель тощо. Š 131, 250, 100, 253, 41 Сенсибілізація [t лат. sensibilis – чутливий] – імунологічний процес, який виникає в організмі після контакту з алергеном; підвищена чутливість організму тварини чи людини до впливу будь-яких подразників (здебільшого хім.). С. лежить в основі деяких алергічних захворювань. Š 22, 246 Сепаратор [t лат. separator – відокремлювач] – апарат для відокремлення різних рідин або виділення з рідини твердих часток, що містяться в ній; апарат для відокремлення різнорідних, мех. пов’язаних у руді компонентів з метою збагачення корисної копалини. Š 246 Сепарація [лат. separatio t лат. separo – відокремлюю] – відокремлення; розділення на складники. Š 246 Сепарація пінна – селективна адсорбція однієї чи кількох розчинених речовин на поверхні пухирців газу, що піднімаються крізь шар рідини. Заст. перев. для видалення із стічних вод СПАР. Š 20, 68, 107, 134, 243 Септик [t гр. se:ptikos – гнильний] – кругла або прямокутна у плані підземна споруда із залізобетону, бетону, цегли, бутового каменю, деревини тощо, в якій одночасно відбувається прояснення стічних вод і анаеробне зброджування осаду, який при цьому утворюється. Š 100, 43, 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Сервер [англ. server t serve – подавати] – програмне забезпечення, яке дозволяє комп’ютеру надавати послуги ін. комп’ютеру. Останній контактує з програмою-сервером за доп. відповідної програми-клієнта; комп’ютер, на якому виконується програма-сервер. Середнє арифметичне – сума ряду числових значень, поділена на кількість цих значень. Š 109

Середовище – Середовище живильне Середовище – речовина і (або) простір, які оточують об’єкт, що розглядається; природні об’єкти (тіла) і явища, з якими організм знах. у прямих чи опосередкованих взаємовідносинах; сукупність фіз. (природних), природно-антропогенних (культурних ландшафтів, населених пунктів тощо) та соц. факторів життя людини. Š 121, 131, 237 Середовище абіотичне – предмети, сили та явища природи, походження яких прямо не пов’язане з життєдіяльністю нині існуючих організмів (вкл. людину). ☯ Середовище біотичне Š 121, 237 Середовище аґресивне – будь-яке С., що викликає або посилює корозію матеріалів і виробів внаслідок фіз., хім. чи біол. впливів. Дуже рідко термін уживають стосовно до живих організмів у значенні шкідливого для них С. Š 237 Середовище антропогенне – природне С., що прямо або опосередковано, умисно чи неумисно змінене людьми. Семантично термін означає «С., породжене людьми» і «С., що породжує людей». Š 121, 237 Середовище артеприродне [t лат. arte – штучний + природний] (Ε техногенне, населених пунктів, «третя природа») – штучне оточення людей, яке складається із чисто техн. (будівлі, споруди, асфальт доріг, штучне освітлення тощо) та природних (повітря, природне освітлення тощо) елементів. С.а. без штучної підтримки деґрадує. Š 237 Середовище біогенне – сукупність біол. та біотичного С. Š 237 Середовище біологічне – живі організми, у системі яких знах. організм (особина) чи об’єкт, що розглядаються. Š 237 Середовище біотичне – предмети, сили і явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності нині існуючих організмів. ☯ Середовище абіотичне Š 121, 237 Середовище виробниче – фіз.-хім. і біол. умови у виробничих приміщеннях. Скл. із зовнішніх природно-антропогенних впливів (природний фон, вплив всієї пром. зони, транспорту тощо), цехових умов (заг. шум у виробничому приміщенні, його запиленість тощо) та умов, що створюються безпосередньо місцем роботи (верстатом, інструментом тощо). Най-

Середовище зовнішнє – Сигнал аналітичний

більше значення мають шум, вібрація та стан повітря виробничих приміщень. На ці фактори припадає макс. кількість професійних захворювань. Š 237 Середовище внутрішньоквартирне (житлове) – умови життя у житлових приміщеннях. Вкл. фіз.-хім. і біол. фактори (у т.ч. психологічні). Складається із зовнішніх по відношенню до приміщення впливів (природна радіація, транспортний шум, хім. фон, біотичне оточення, забруднення атмосфери, вологість і склад повітря тощо), вплив будівельних конструкцій та оздоблювальних матеріалів (висота стелі, колір стін, радіоактивність будівельних матеріалів, пил, що утворюється при їх поступовому руйнуванні, ступінь повітропроникності, швидкість переміщення повітря, освітлення через вікна тощо) та факторів побутової діяльності (квартирні шуми, продукти згоряння природного газу при газопостачанні квартири, дров при дров’яному опаленні та приготуванні їжі, її запахи тощо). При включенні у с.в. соц. факторів – відносин у сім’ї, між сусідами тощо – поняття набуває комплексного, міжгалузевого значення. Š 237 Середовище географічне – земна природа, що включена на даному історичному етапі у сферу людської діяльності і становить необхідну умову існування та розвитку суспільства. Š 250, 237 Середовище геологічне (ГС) – верхня частина літосфери (гірські породи, ґрунти, донні відклади тощо) і підземна гідросфера (підземні води), що існують у комплексі з ендогенними та екзогенними процесами, взаємодіють з елементами ландшафту, атмосферою та поверхневими водами і можуть зазнавати впливу техногенної діяльності; комплекс геоморфологічних, геофіз. і геохім. умов, в яких існує організм, у т.ч. людина та її господарство. Š 121, 150, 237 Середовище екологічне – те саме, що й зовнішнє С., але у заст. лише до живих організмів чи об’єктів за участю живого. Š 237 Середовище живильне – рідка або тверда суміш речовин певного складу, призначена для вирощування (живлення та як субстрат розвитку) клітин і мікроорганіз-

323

мів у лабораторних та пром. умовах. Š 237 Середовище зовнішнє – сили і явища природи, її речовина та простір, будь-яка діяльність людини, які знаходяться зовні об’єкта або суб’єкта, що розглядаються, проте не обов’язково безпосередньо контактують з ними.  Середовище оточуюче Š 121, 237 Середовище існування (життєве) – будьяка територія в межах певного біоценозу (ареалу виду) з придатними для нього абіотичними і біотичними умовами існування. Š 117, 83 Середовище квазіприродне [t квазі... + природний] (Ε розвинуте, «друга природа») – перетворені людиною (культурні) природні ландшафти та створені нею аґроценози, у т.ч. садово-паркового типу. До с.к. відносяться всі модифікації природного середовища, умисно чи неумисно створені людьми: орні та ін. госп. угіддя, пром. відвали, зелені насадження, с.-г. тварини, кімнатні рослини і тварини, споруди, транспортні та ін. об’єкти і предмети, що оточують людину і впливають на неї. С.к. хар. відсутністю властивості самопідтримання, внаслідок чого воно поступово руйнується без постійного реґулюючого впливу з боку людини. Š 237 Середовище морське – води морів з певними притаманними тільки їм фіз.-хім. властивостями. Š 201 Середовище навколишнє природне (Ε довкілля) – сукупність компонентів природного С., природних, природно-антропогенних та антропогенних об’єктів, вкл. повітря, воду, землю, природні ресурси, флору, фауну, серед яких живе людина; С. існування і виробничої діяльності людства. Часто, навіть у спец. та нормативній літ., термін уживають у неповному, скороченому вигляді: «навколишнє С.», «природне С.», що, особливо в останньому випадку, не зовсім коректне.  Середовище природне Š 124, 121, 55, 237 Середовище навколишнє природне сприятливе – навколишнє природне С., якість якого забезпечує стале функціонування природних екол. систем, природних і природно-антропогенних об’єктів. Š 124 324

Середовище оточуюче – зовнішнє С., але таке, що знах. у безпосередньому контакті з об’єктом чи суб’єктом, що розглядаються. Термін потребує визначального доповнення: с.о. що? кого? 1 Середовище оточуюче людину Š 117, 237 Середовище оточуюче людину – сукупність абіотичного, біотичного і соц. С., які разом і безпосередньо впливають на людей та господарство. Š 130 Середовище природне (Ε природа) – у вузькому розумінні – «дика» природа – сукупність абіотичних тіл та живих організмів, які знаходяться у прямих чи опосередкованих взаємовідносинах; навколишнє природне С., що не зазнає безпосередніх впливів людини;  Середовище артеприродне, Середовище квазіприродне у широкому (менш строгому) розумінні – сукупність природних та природно-антропогенних тіл і факторів, які впливають на людину та природноресурсні й екон. показники госп. діяльності; те саме, що й навколишнє природне С. Š 124, 121, 237 Середовище створене – сукупність метаболічних процесів, які призводять до виникнення біоценотичних С. та підтримки їх сталого стану. Š 121 Серія [t лат. series – ряд] – в екології – послідовний ряд стадій зміни угруповання організмів на шляху до клімаксу в процесі сукцесії. Термін запропонований Ф.Клементсом (1916). Š 247 Сестон [t гр. se:stos – ряд] – сукупність живих організмів (планктону) і неживих (органічних та неорганічних) завислих часток (детриту), які містяться у воді. Š 100 Сеча – продукт виділення тварин і людини, що виробляється нирками. Складається з води (96 %) та солей, кінцевих продуктів обміну (сечовина, сечова кислота тощо) і чужорідних речовин, які в ній містяться. У складі с. знайдено 229 хім. сполук, у т.ч. 103 азотовмісні речовини, 30 електролітів, 22 вітаміни, 38 гормонів, 10 білків, а також органічні кислоти, ліпіди, вуглеводи. У нормі людина виділяє за добу 1.2-1.6 л с. Аналіз с. використовується у діагностиці багатьох захворювань. Š 250, 75 Сигнал аналітичний [нім. Signal t лат. signum – знак] – вихідний сигнал засобу

Сидерація – Синтез de-novo вимірювання, функціонально пов’язаний з концентрацією речовини, що визначається. Š 45 Сидерація [фр. sedération] – система т.зв. зеленого добрива, що ґрунт. на загортанні у зеленому вигляді деяких рослин – сидератів (напр., люпину), які збагачують ґрунт азотом, органічною речовиною та ін. поживними речовинами. Ефективна на малогумусних піщаних ґрунтах. Š 245, 250 Сили і засоби єдиної державної системи запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації – військові, спец. і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, призначені або залучені для виконання завдань щодо запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації. Š 154 Силікагель [t лат. silex (silicis) – кремінь + gelo – застигаю] – порувата біла маса. Використовують для осушення, очищення і розділення спиртів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків тощо, як адсорбент у хроматографії, носій каталізаторів. Š 246 Симбіоз [t гр. symbíosis – співжиття] – форми співіснування організмів різних видів, що, як пр., приносять їм обопільну користь. Š 131, 246 Символ [t гр. symbolon – знак, прикмета] – предмет, дія тощо, які є умовним позначенням якогось образу, поняття, ідеї; загальноприйняте умовне позначення чогось, знак; умовний знак, літера, цифра, що несуть певну інформацію. Š 246 Символ екологічний – образне вираження екол. ідей через фіз. природу. Š 9 Сименс (См) [Siemens] – одиниця електропровідності у Міжн. системі одиниць СІ, яка дорівнює електропровідності провідника, що має опір 1 Ом. Наз. на честь нім. електротехніка і промисловця Е.-В.Сименса (1816-1892). Š 109, 246 Синантроп – [t гр. syn – разом + ...антроп] вид, який знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови життя (ластівки, миші тощо); Š 130 [t лат. Sina – Китай + ...антроп] – викопна людина, що жила ~ 400 тис. років тому. Скелетні рештки с.

Сировина – Система гідрометеорологічних спостережень державна

були знайдені в печері Чжоукоудянь (Півн. Китай). Антропологічно близька до пітекантропа. Š 246 Синекологія [t гр. syn – разом + екологія] – розділ екології, що вивчає групи організмів (біоценози, екосистеми). Š 131 Синергетичний [t гр. synerge:te:s – співробітник] – такий, що відноситься до ситуації, коли, діючи спільно, окремі елементи призводять до більшого впливу, ніж сума окремих впливів кожного з них. Š 273 Синергізм [t гр. synergos – такий, що діє разом] (Ε синергія [гр. synergeia]) – спільна дія двох чи кількох органів або аґентів у тому самому напрямі; Š 245 реакція організму на комбіновану дію двох або більше речовин (факторів), при якій їх сумарний ефект зазвичай більший, ніж дія кожного окремого компонента; Š 108 спільні закономірності та єдність опису і моделювання процесів еволюції та самоорганізації у природних та штучних системах. 1 Дія синергічна Š 121 Синергізм забруднюючих речовин – взаємодія первинних забруднюючих речовин, в результаті якої утворюються вторинні забруднюючі речовини, більш небезпечні для живих організмів. Š 121 Синкліналь [гр. synkliniai – схили протилежних гір t synklíno: – нахиляюся] – увігнута коритоподібна складка шарів гірських порід, звернена опуклістю донизу. Внутрішня частина с. складена більш молодими відкладами, а зовнішня – більш давніми. Š 250, 246 Синтез [t гр. synthesis – з’єднання, складання] – метод наукового дослідження будь-якого предмета, явища, що полягає у пізнанні його як єдиного цілого, у єдності і взаємозв’язку його частин; узагальнення, зведення в єдине ціле знань, відомостей, даних, отриманих в результаті аналізу пpедмета вивчення; одержання складних сполук з простіших за доп. хім. реакцій. Š 117, 246 Синтез de-novo [лат. знов, з початку] – здатність діоксинів до нового (повторного) С. у холодній зоні печей, який вiдбувається при температурі 250-450°С. Š 231

325

Сировина – предмети праці, які зазнали під її впливом певних змін і підлягають подальшій переробці. Š 178 Сировина мінеральна – корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва. Š 169 Сировина промислова – С., що видобувається і виробляється у промисловості. Š 178 Система [t гр. syste:ma – утворення] – скінченна множина взаємопов’язаних один з одним елементів будь-якої природи (предметів, явищ, поглядів, принципів тощо), які становлять певне цілісне утворення, єдність; порядок, зумовлений планомірним, правильним розташуванням частин у встановленому зв’язку, суворій послідовності; форма, спосіб організації чогось; сукупність госп. одиниць, установ, споріднених своїми завданнями та орг. об’єднаних у єдине ціле; сукупність споруд, машин, механізмів, які служать єдиній меті; техн. пристрій, конструкція. Š 121, 246 Система автоматизована (АС) – орг.техн. С., що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності або їх поєднаннях, у т.ч. охорони навколишнього природного середовища, природокористування, екол. безпеки тощо. Складається із засобів автоматизації та персоналу, що забезпечує їх функціонування відповідно з техн. документацією. Š 121 Система аерації низьконапірна ІНКА – гребінка з труб з нержавіючої сталі чи пластмаси із спрямованими вниз отворами діаметром 3-8 мм чи поздовжніми щілинами, занурена на 0.8 м, яка влаштовується біля зануреної вертикальної перегородки, що не доходить до дна, для створення в аеротенку циркуляції мулової суміші. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Система водних об’єктів придаткова – непроточні в межень (при найнижчому рівні води) заплавні води (єрики, протоки, гирла, озера та ін. водні об’єкти, у т.ч. ті, які тимчасово заливаються водою у період весняної повені). Š 204, 199 Система водогосподарська – комплекс взаємозв’язаних водних об’єктів, гідро326

техн., водопровідних, каналізаційних та ін. споруд, призначений для забезпечення раціонального використання і охорони вод. Š 100, 29 Система водоохоронна – пов’язані між собою споруди і пристрої для підтримання потрібної кількості і якості води у заданих створах або пунктах водних об’єктів. Š 100 Система водопостачання замкнена – С. водопостачання підприємства без відведення використаної води за його межі. Š 100 Система водопостачання оборотна – С. водопостачання, при якій відпрацьована вода після відповідного очищення не скидається у водойму, а багаторазово використовується в процесі виробництва. ☯ Система водопостачання прямоточна Š 108 Система водопостачання прямоточна – С. водопостачання, при якій вода з водного джерела подається на пром. об’єкт, використовується в процесі виробництва продукції, потім надходить на очисні споруди і після відповідного очищення скидається у водотік чи водойму. ☯ Система водопостачання оборотна Š 108 Система водосховищ – група водосховищ, функціонально взаємозв’язаних одне з одним і розташованих на одному або кількох водотоках. Š 100 Система геоінформаційна (ГІС) – апаратно-програмний людино-машинний комплекс, який забезпечує збір, обробку, зберігання, відображення і розповсюдження просторово-координованих даних. Š 49 Система гетерогенна – С., що складається з кількох різнорідних речовин або речовин у різних станах, напр., насичена пара – рідина. ☯ С. гомогенна Š 245 Система гідромеліоративна – пов’язані між собою гідромеліоративні споруди, мережі і техн. заходи для гідромеліорації земель. Š 100 Система гідрометеорологічних спостережень державна – комплексна багаторівнева спостережно-інформаційна С., призначена для проведення систематичних спостережень за гідрометеорологічними умовами, станом атмосфери, забрудненням навколишнього природного

Система гідрометеорологічних спостережень – Система елементів періодична середовища під впливом природних і антропогенних факторів та забезпечення користувачів інформацією про їх фактичний і очікуваний стан. Š 148 Система гідрометеорологічних спостережень Гідрометкому (та базова мережа спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища) – комплексна багаторівнева вимірювально-інформаційна С., що дає змогу отримати понад 70 різних видів даних, у т.ч. метеорологічних, аерологічних, озонометричних, метеорологічних радіолокаційних, аґрометеорологічних, гідрол., інформацію про забруднення повітря, поверхневих і морських вод, ґрунтів. Метеорологічні наземні спостереження проводяться безперервно, цілодобово і синхронно у 222 пунктах. Аерологічні спостереження, необхідні для вивчення атм. процесів на різних висотах і складання метеорологічних прогнозів, проводяться у 9 пунктах. Гідрол. спостереження проводяться у 435 пунктах, розташованих на річках, озерах і водосховищах країни. Морська стаціонарна гідрометеорологічна мережа складається з 36 пунктів спостережень, розташованих у прибережній та шельфовій зоні, морських гирлах річок. Спостереження за забрудненням поверхневих вод ведуться у 370 пунктах, розташованих на 140 річках, 15 водосховищах, 8 озерах і лиманах. Якість води Чорного і Азовського морів та гирлових ділянок Дніпра, Дунаю і Півд. Бугу контролюється в 173 пунктах. Аґрометеорологічні спостереження з метою забезпечення потреб с.-г. галузі економіки проводяться в 157 пунктах, озонометричні, необхідні для оцінки впливу озону на заг. циркуляцію атмосфери і контролю зміни товщини його шару, – у 6 пунктах, метеорологічні радіолокаційні спостереження за хмарами, опадами і динамікою їх змін – в 11 пунктах, стаціонарні спостереження за забрудненням атмосфери – в 175 пунктах, розташованих у 55 містах України. У 20 містах України проводиться обстеження ґрунтів на вміст важких металів, у 56 населених пунктах – пестицидів. Для приймання, оброблення та передавання даних спостережень у Гідрометкомі існують Головний центр системи

Система запобігання і реаґування – Система меліоративна

телезв’язку та Головний інформаційнообчислювальний центр. Необхідними умовами надійного функціонування С. спостережень, забезпечення користувачів якісною і своєчасною інформацією та прогнозами є оснащення її сучасною технікою, технологіями, розвиток науково-методичної бази спостережень і прогнозування. Š 151 Система гіпертекстова – інтелектуальна С., що ґрунт. на використанні гіпертексту. Š 121 Система дисперсна – С., що складається з множини дрібних часток якогось тіла (дисперсна фаза), розподілених в однорідному (дисперсійному) середовищі. Хар. дуже розвиненою поверхнею розділу між фазами (тілами). За розміром часток розрізняють грубо- та високодисперсні, або колоїдні С. У вигляді с.д. існує більшість реальних тіл навколишнього світу: ґрунти, тканини живих організмів, численні техн. матеріали, харчові продукти тощо. Š 250 Система для збирання (розподілу) промивної (фільтрованої) води – конструктивні елементи зернистих фільтрів, які виконуються у вигляді дірчастих чи щілинних сталевих, чавунних, азбестоцементних і пластмасових труб або у вигляді лотків. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Система документації уніфікована (УСД) – раціонально організований комплекс взаємозв’язаних документів, що відповідають єдиним вимогам щодо подання інформації, необхідної в різних сферах діяльності, у т.ч. такої, що здійснюється за доп. засобів комп’ютеризації. Š 121 Система екологічного менеджменту – структурований підхід до вироблення, здійснення та перегляду екол. політики організації за доп. С., яка вкл. орг. структуру, обов’язки співробітників, методи, процедури, процеси і ресурси. Часто здійснюється на основі стандартів серії ISO 14000 Міжнародної організації із стандартизації. Š 273 Система елементів періодична Менделєєва – природна С. хім. елементів, розроблена Д.І.Менделєєвим на основі відкритого ним (1869) періодичного закону (у сучасному формулюванні: «властивос327

ті елементів знаходяться у періодичній залежності від заряду їх атомних ядер»). Закон і система Менделєєва лежать в основі сучасного вчення про будову речовини, відіграють чільну роль у вивченні всього розмаїття хім. речовин та у синтезі нових елементів. Š 250 Система запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру єдина державна – цент. та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реаґування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат. Š 154 Система заходів із захисту лісу – комплекс методів і прийомів захисту об’єктів лісового господарства від шкідників та хвороб. Š 39 Система збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів – послідовність виконання технол. операцій з вилучення, накопичення і розміщення відходів у спец. відведених місцях та їх вивезення у пункти знешкодження. Š 200 Система збирання твердих побутових відходів планово-подвірна – С., за якою зібрані у контейнери або сміттєприймальні камери будинків тверді побутові відходи вивозять сміттєвозами у пункти знешкодження. Š 200 Система збирання твердих побутових відходів планово-поквартирна (побудинкова) – С., яка не передбачає наявності контейнерів, а споживач самостійно завантажує тверді побутові відходи у сміттєвоз, що прибуває за графіком. Š 200 Система зеленої картки – міжн. С. страхування автотранспортних засобів, викладена у додатку 2 до Зведеної резолюції про полегшення автомобільних перевезень (СР.4) ЄЕК ООН. Š 92 Система зрошення біофільтра водоструминна – система маґістральних і розподільних трубопроводів чи лотків з роз328

міщеними на їх дні насадковими елементами циліндричного, конічного чи коноїдального типу з отворами діаметром 1532 мм. Стічні води, що виливаються з насадкових елементів у вигляді окремих струменів, ударяючись у спеціальні розетки, розбиваються на окремі бризки і струминки, рівномірно зрошуючи поверхню завантаження біофільтра. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Система зрошувальна – С. взаємозв’язаних гідротехн. споруд для зрошення земель. Š 100, 42 Система інтелектуальна – С., яка забезпечує розв’язування неформалізованих задач користувача в деякій предметній галузі та організовує взаємодію з комп’ютером у звичних поняттях, термінах, образах. Š 121 Система кліматична – сукупність атмосфери, гідросфери, біосфери, літосфери та їх взаємодія. Š 236 Система колоїдна (Ε колоїд, високодисперсна (мікрогетерогенна) с.) – дисперсна С. з частками розміром від 10–7 до 10–5 см. Для с.к., на відміну від С. з більш крупними частками, характерний інтенсивний броунівський рух часток дисперсної фази. С.к. із сильною взаємодією між молекулами дисперсної фази та дисперсійного середовища наз. ліофільними, із слабкою взаємодією – ліофобними. Типові с.к. – золі та ґелі. Š 250 Система контролю якості води автоматизована (АСК ЯВ) – автоматизована вимірювально-інформаційна С. управління, призначена для одержання і поширення даних про якість води та повідомлення про порушення норм її якості. Š 100, 29 Система ландшафтно-геохімічна елементарна – частина території або акваторії, в межах якої якісний склад і напруженість міґраційних потоків між компонентами ландшафту (приземними шарами атмосфери, гірськими породами, рослинністю, поверхневими та підземними водами) є подібними настільки, що це призводить до формування на суші одного різновиду ґрунтів, а в акваторії – однієї фації донних відкладів. Š 109 Система меліоративна – технол. цілісна інж. інфраструктура, що вкл. в себе такі окремі об’єкти, як меліоративна мере-

Система меліоративна внутрігосподарська – Система сапробності жа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехн. спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодія яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях. Š 212 Система меліоративна внутрігосподарська – меліоративна С., що знах. в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях. Š 212 Система меліоративна загальнодержавного значення – меліоративна С., що знах. на території більше ніж однієї області, забезпечує міжобласну подачу, розподіл і відведення води, та об’єкти інж. інфраструктури якої перебувають на балансі підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління спец. уповноваженого органу виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель. Š 212 Система меліоративна міжгосподарська – меліоративна С., що знах. в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосп. подачу, розподіл та відведення води. Š 212 Система моніторингу довкілля Державна України – С. спостережень, збирання, оброблення, збереження, передавання та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екол. безпеки. Š 108, 177 Система обводнювальна – сукупність гідротехн. споруд, що служать для обводнення. Š 100 Система оповіщення – комплекс орг.техн. заходів, апаратури і техн. засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до цент. і місцевих органів виконавчої вла-

Система СІ – Ситуація надзвичайна місцева

ди, підприємств, установ, організацій і населення. Š 209, 180 Система осушувальна – С. взаємопов’язаних гідротехн. і допоміжних споруд для осушення земель. Š 100, 42 Система осушувально-зрошувальна – зрошувальна С. з осушувальною мережею на зрошуваних землях. Š 100 Система природна – С., складена природними структурами й утвореннями (підсистемами), які групуються у функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації. Приклади с.п. вищих рівнів організації – популяції, біоценози, біоми. Š 130 Система природна екологічна – об’єктивно існуюча частина природного середовища, яка має просторово-територіальні межі, і в якій живі (рослини, тварини та ін. організми) і неживі її елементи взаємодіють як єдине функціональне ціле й пов’язані між собою обміном речовин та енергії. Š 124 Система природно-антропогенна – реальна геосистема, що склалася на основі перетворення природного територіального комплексу під впливом діяльності людини. Š 121 Система сапробності – спосіб оцінки забруднення органічними речовинами водних об’єктів (класифікації природних вод) на основі гідробіол. показників (індикаторних організмів). Запропонована Колквитцем і Марсоном (1909). Оцінку стану водного об’єкта здійснюють за біол. ознаками, встановленими в результаті дослідження його зоо- та фітонаселення. С. вкл. 4 зони, починаючи від олігосапробної зони практично чистої води до полісапробної – ділянки дуже сильного забруднення, де розвиваються анаеробні гнилісні процеси. Проміжна зона, яка позн. як мезосапробна, поділена на дві підзони – альфа-, що за низкою ознак наближається до полісапробної зони, та бета-, що межує з олігосапробною зоною. Для кожної зони наведені хім. ознаки, найбільш тісно пов’язані з життям організмів: вміст газів – кисню, вуглекислого газу, сірководню; мінеральних сполук – форми азоту та заліза. У С. вкл. й бактеріологічні показники (під останніми мається на увазі сапрофітна мікрофлора, оскільки прямий підрахунок бактерій на 329

час розробки С. був ще не відомий). 1 Сапробність водного об’єкта Š 100, 108 Система СІ [t фр. Systéme International – SI] – Міжн. С. одиниць, прийнята в лист. 1960 у Парижі Ґенеральною конференцією з мір і ваг. Š 108 Система річкова – сукупність річок (гол. ріка з усіма її притоками), які зливаються разом і виносять свої води у вигляді спільного потоку. Š 100, 41, 108 Система техногенно-геологічна – обмежена у просторі С. взаємодії об’єктів геол. середовища з техногенними об’єктами, яка хар. відносною самостійністю, однаковістю та специфікою прояву кількісних і якісних змін у геол. середовищі. Š 121 Система управління водоохоронним комплексом автоматизована – автоматизована С. управління, призначена для вироблення і реалізації управлінських впливів на водоохоронний комплекс у відповідності з прийнятим критерієм управління. Š 100, 29 Система управління навколишнім середовищем – частина заг. С. адм. управління, яка вкл. в себе орг. структуру, планування, відповідальність, методи, процедури, процеси і ресурси, необхідні для розробки, впровадження, реалізації, аналізу та підтримання екол. політики. Š 55 Систематика [t syste:matikos – упорядкований] – наука про різноманіття всіх існуючих і вимерлих організмів, про взаємовідносини і родинні зв’язки між різними групами (таксонами) – популяціями, видами, родами, родинами тощо. Осн. задачі с. – визначення шляхом порівняння специф. особливостей кожного виду і кожного таксону більш високого рангу, з’ясування спільних властивостей у тих чи ін. таксонів. Прагнучи створити повну систему (класифікацію) органічного світу, с. спирається на еволюційний принцип та дані всіх біол. дисциплін. Визначаючи місце організмів у системі органічного світу, с. має важливе теоретичне і практичне значення і дозволяє орієнтуватися у величезному розмаїтті живих істот. Підвалини с. закладені трудами Дж.Рея (1693) та К.Лінея (1735); кла-

330

сифікація та групування предметів і явищ (Ε систематизація). Š 250, 246 Ситуація [фр. situation t лат. situs – становище] – сукупність обставин, які хар. обстановку, що склалася у якійсь області діяльності. Š 121, 246 Ситуація аварійна – стан потенційно небезпечного об’єкта, що хар. порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятих межах за доп. відповідних техн. засобів, передбачених проектом; Š 171, 186 будь-яка раптова подія, пов’язана з однією чи кількома небезпечними речовинами, яка могла б призвести до великої аварії, але цього не сталося внаслідок стримуючих факторів, дій чи систем. Š 76 Ситуація екологічна – локальний або реґіональний стан середовища існування (природних, соц. складових). Š 130 Ситуація екологічна надзвичайна (екстремальна) – обстановка на певній території, що склалась в результаті аварії, небезпечного природного явища, стихійного або ін. лиха, які спричинили чи можуть спричинити значну шкоду навколишньому природному середовищу та порушення умов життєдіяльності людей. Š 74 Ситуація надзвичайна біологічного походження – масове інфекційне захворювання людей (епідемія), тварин (епізоотія) чи рослин (епіфітотія). Š 108 Ситуація надзвичайна воєнного характеру – надзвичайна С., пов’язана з наслідками заст. зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інж. комунікацій тощо. Š 225, 108 Ситуація надзвичайна державна – надзвичайна С. з наслідками, що охоплюють значну територію країни. Š 225, 108 Ситуація надзвичайна місцева – надзвичайна С., наслідки якої не виходять за

Ситуація надзвичайна об’єктова – Сквер межі території міста, району чи області. Š 225, 108 Ситуація надзвичайна об’єктова – надзвичайна С., наслідки якої не виходять за межі об’єкта. Š 225, 108 Ситуація надзвичайна реґіональна – надзвичайна С. з наслідками в межах кількох областей. Š 225, 108 Ситуація надзвичайна соціально-політичного характеру – надзвичайна С., пов’язана з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування. Š 225, 108 Ситуація надзвичайна техногенного та природного характеру – порушення н.у. життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене пром. чи транспортною аварією, катастрофою, стихійним лихом, заст. засобів ураження або ін. небезпечною подією, у т.ч. епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там госп. діяльності, загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат і вимагає вжиття надзвичайних заходів. Š 121, 259, 142, 180, 226, 225, 209, 108 Ситуація надзвичайна транскордонна – надзвичайна С. з наслідками, що поширюються за межі країни. Š 225, 108 Сифон [t гр. siphon – трубка] – зігнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в ін., що має нижчий рівень рідини. Š 246 Сітка астрономо-геодезична – геод. сітка, на деяких пунктах якої визначені астрономічні координати та азимути. Š 121 Сітка барабанна – барабан зварної конструкції, на поверхні якого змонтовані сітчасті фільтруючі елементи, що постійно чи періодично обертається за доп. електродвигуна з редуктором навкруги колектора промивної води з направленими вгору лійками. Очищувані стічні води надходять усередину барабана, фільтруються у радіальному напрямі через сітчасті елементи й осад, який затримується на них, після чого через водозлив скидаються у відвідний канал. Сітчасті елементи промиваються струменями во-

Скид з водосховища холостий – Скид речовини тимчасово погоджений (ТПС)

ди з розбризкувачів, розміщених над барабаном. Š 68, 127 Сітка географічна – сітка меридіанів і паралелей на теоретично розрахованій математичній поверхні земного еліпсоїду, кулі чи на глобусі. Š 121, 250 Сітка геодезична – сітка закріплених точок земної поверхні, положення яких визначене у спільній для них системі геод. координат. Š 121 Сітка геодезична державна – геод. сітка, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для побудови ін. геод. сіток. Поділяється на класи. Š 121 Сітка геодезична згущення – геод. сітка, що створюється для згущення геод. сітки вищого порядку. Š 121 Сітка геодезична знімальна – геод. сітка згущення, що створюється для топографічної зйомки. Š 121 Сітка картографічна – зображення на карті ліній геогр. меридіанів і паралелей у тій чи ін. картографічній проекції. Служить для побудови картографічного зображення і дозволяє визначати по карті координати точок. Š 121, 250 Сітка координатна – сітка, за доп. якої можна визначати координати точки. Найчастіше заст. картографічна, прямокутна, кілометрова сітки. Š 121 Сітка ліній стікання – система ліній, нанесених на план або аерофотознімок болота, які вказують напрямок швидкостей горизонтальної фільтрації у діяльному горизонті і торфовому покладі та швидкостей поверхневого стікання на території болотного масиву. Š 41 Сітка нівелірна – геод. сітка, висоти пунктів якої над рівнем моря визначені геометричним нівелюванням. Š 121 Сітка планктонна – сітка, призначена для збору планктону. Š 100 Сітка прямокутна – координатна сітка в системі плоских прямокутних координат даної картографічної проекції. Š 121 Сквер [англ. square – досл., квадрат] – невеликий громадський сад у місті; благоустроєна і озеленена ділянка площею від 0.05 до 2.0 га, призначена для короткочасного відпочинку населення, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених пунктів. Š 206, 246 331

Скид з водосховища холостий – скид з водосховища води, що не використовується у корисних цілях. Š 100, 42 Скид залповий – скид зворотних вод або забруднюючих речовин, що призвів у будь-який час після скиду до екстремально високого забруднення водного об’єкта, тобто перевищення ГДК шкідливих речовин у контрольному створі водного об’єкта в 50 і більше разів. Š 172 Скид залповий стічних вод – короткочасне надходження у водний об’єкт або в каналізацію стічних вод з різко збільшеною витратою і (або) концентрацією забруднюючих речовин. Š 100, 43 Скид зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод у водний об’єкт – процес відведення зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод у водний об’єкт. Один із видів спец. водокористування, який здійснюється на основі дозволів, що видаються у встановленому порядку органами Мінекоресурсів України. Š 100 Скид радіоактивних матеріалів – планований та контрольований викид у навколишнє природне середовище в якості законної практики рідких чи газоподібних радіоактивних матеріалів, що утворилися на реґульованих ядерних установках у ході норм. експлуатації в межах, санкціонованих реґулюючим органом. Š 126 Скид речовини гранично допустимий (ГДС) у водний об’єкт – екол. норматив – показник макс. допустимої в одиницю часу маси речовини (г/год), що відводиться із зворотними водами у поверхневі та морські води, який за встановленим режимом даного створу (пункту) водного об’єкта з урахуванням встановлених обмежень на скид цієї речовини від ін. джерел забруднення гарантує дотримання норм її вмісту (якості води) у заданих контрольних створах (пунктах) водного об’єкта або непогіршення природного складу і властивостей води, що сформувалися, якщо вони гірші за нормативні. Величини ГДС речовин визначаються і встановлюються, як пр., для кожного із сукупності випусків зворотних вод, пов’язаних єдністю водного об’єкта (тобто за басейновим принципом), з урахуванням ГДК речовин у міс332

цях водокористування (залежно від виду водокористування), асимілюючої спроможності водного об’єкта, перспектив розвитку реґіону й оптимального розподілу маси речовин, що скидаються, між водокористувачами, які скидають зворотні води. Величини ГДС речовин встановлюються: для скидів зворотних вод безпосередньо у водні об’єкти з нормованою якістю води (ВНЯ); для скидів в ін. зосередження вод – у водогосп. системи (ВГС) та частини природних ландшафтів, що мають гідрографічний зв’язок з ВНЯ; для скидів у ВГС, що використовуються для госп.-питних, комунально-побутових і рибогосп. цілей. В ін. випадках можуть встановлюватися обмеження на скид зворотних вод, виходячи з галузевих норм використання ВГС, вимог охорони підземних вод, охорони ін. природних середовищ. Ці обмеження не відносяться до ГДС речовин. Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і таких, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з госп. ланки кругообігу води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об’єкти. Š 17, 67, 247, 100, 29, 109 Скид речовини приведений – масова витрата присутньої у зворотних водах нормованої речовини, приведена до витрат речовини з ГДК, рівною 1 мг/л, шляхом поділу величини масової витрати речовини на її ГДК. Виражається в умовних тоннах або ін. одиницях виміру маси за одиницю часу. Š 100 Скид речовини тимчасово погоджений (ТПС) – показник макс. допустимої в одиницю часу маси речовини, що відводиться із зворотними водами у водний об’єкт, яка встановлюється після кожного етапу реалізації плану заходів щодо досягнення ГДС речовин та щорічно з виділенням етапів зниження скиду речовин протягом року. На першому етапі досягнення ГДС і щорічно з урахуванням реалізації запланованих заходів величини ТПС речовин встановлюються, як пр., виходячи з проектного або нормалізованого (тобто техн. досяжного на діючій чи нововведе-

Скид у море – Скрубер ній водоохоронній споруді) складу, а також найкращих сер. показників фактичного складу зворотних вод після їх очищення за попередні 12 міс, якщо вони гірші за проектні чи нормалізовані. Š 67, 172 Скид у море: – будь-яке умисне видалення у море відходів або ін. матеріалів із суден, літаків, платформ чи ін. штучно споруджених у морі конструкцій; – будь-яке умисне захоронення у морі суден, літаків, платформ або ін. штучно споруджених у морі конструкцій; Скидом не вважається: – видалення в море відходів або ін. матеріалів, що властиві або є результатом норм. експлуатації суден, літаків, платформ чи ін. штучно споруджених у морі конструкцій та їх обладнання, окрім відходів або ін. матеріалів, що транспортуються суднами, літаками, платформами чи ін. штучно спорудженими у морі конструкціями, які експлуатуються з метою видалення таких матеріалів, або таких, що підвозяться до таких суден, літаків, платформ чи ін. штучно споруджених у морі конструкцій, а також крім тих, що є результатом обробки відходів чи ін. матеріалів на таких суднах, літаках, платформах або конструкціях; – розміщення матеріалів з метою ін., ніж їх просте видалення. Š 80 Склад активного мулу хімічний – визначається хім. складом клітинної речовини мікроорганізмів і залежить від складу очищуваних стічних вод та технол. режиму їх очистки. У перерахунку на беззольну речовину вміст осн. елементіворганогенів в активному мулі в сер. становить 50.5 % С, 33.2 % О, 7.6 % Н і 8.7 % N. До складу бактеріальних клітин активного мулу входять і мікроелементи: бор, ванадій, залізо, кобальт, марганець, молібден, мідь тощо. У складі активного мулу 3.8-5.3 % вуглеводів, 56.358.2 % білків і 21.7-21.9 % жирів. Зольність мулу міських очисних споруд зазвичай становить 25-30 %. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Склад видовий – сукупність видів, що входять у певне угруповання. Š 247

Слідкування – Служба санітарно-епідеміологічна державна

Склад води – сукупність у воді домішок мінеральних та органічних речовин в іонному, молекулярному, комплексному, колоїдному і завислому стані, а також її ізотопний склад. Š 100 Склад води хімічний – сукупність речовин, що знаходяться у воді в різних хім. та фіз. станах. Š 100, 46 Склад пилу дисперсний – розподіл часток пилу за розмірами, який хар. відносним вмістом фракцій чи параметрами функцій, що описують вказаний розподіл. Š 31 Склад речовини фоновий (у природному середовищі) – усереднена величина вмісту хім. елементів та їхніх сполук (речовин) у тому чи ін. об’ємі (компоненті) природного середовища або його частині у момент часу, прийнятий за початок встановленої чи можливої його зміни. Š 117 ...скоп [t гр. skopéo: – дивлюся] – частина складних слів, що означають назву приладів чи пристроїв для спостереження. Š 250 ...скопія – частина складних слів, що означає: спостереження, візуальне вивчення, напр., дефектоскопія. Š 250 Скребок флотаційний – пристрій для мех. видалення флотошламу з поверхні флотаційної камери. Š 20, 68, 107, 134, 243 Скрес (Ε скресання льоду) – звільнення від криги річок, озер тощо; ламання і початок руху льоду, льодохід. Š 122 Скресання річок і водойм – фаза льодового режиму річок і водойм, яка хар. початок руйнування льодового покриву під дією тепла та мех. сил, що виникають в результаті підйому рівня води і дії вітру. Š 100 Скрубер [англ. scrubber t scrub – терти, скребти, чистити] – газопромивач, апарат у вигляді башти, в якому газ очищується від одного чи кількох компонентів за доп. рідин, що розбризкуються форсунками. Принцип роботи с., як і циклона, ґрунт. на використанні відцентрової сили для відокремлення твердих часток від газового потоку. Частки пилу притискаються до внутрішньої поверхні циліндра с., змиваються плівкою рідини (води) у конусну частину, звідки потрап-

333

ляють у шламовідстійник Š 245, 250, 108, 246 Слідкування – постійні або циклічні повторювані спостереження за чимось з метою виявлення характеру поведінки чи зміни властивостей об’єкта. Š 121 Словник – лексика, словниковий склад мови, діалектика певної соц. групи, окремого письменника тощо; довідкова книга, що містить зібрання слів (або морфем, словосполучень, ідіом тощо), розташованих за певним принципом, і яка надає відомості про їх значення, заст., походження, переклад ін. мовами тощо (лінгвістичні с.) або інформацію про поняття, предмети, що ними позн., про діячів у якійсь галузі науки, культури тощо (енциклопедичні с.); в енциклопедичних виданнях – повний перелік назв статей (термінів) із зазначенням розмірів статей (у друкованих знаках); в лінгвістичних с. – абетковий чи систематичний перелік словникових одиниць, що підлягають тлумаченню або перекладу. Š 250 Словник тлумачний – С., що пояснює значення слів якоїсь мови; містить їх граматичну та стилістичну характеристику, приклади заст. у мові та ін. відомості. Š 250 Слово – одна з осн. одиниць мови, що служить для іменування предметів, осіб, процесів, властивостей. Š 250 Слово ключове – С. чи словосполучення (можливо, у нормованій формі), взяте з назви чи тексту документа, яке хар. зміст документа і забезпечує його пошук. Š 121 Слово машинне – упорядкований набір цифр, літер тощо, який зберігається у пам’яті комп’ютера і сприймається при обробці пристроями машини як єдине С., команда. Кількість осн. символів у с.м. наз. довжиною С.; зазвичай с.м. містить цілу кількість байтів. Š 250 Служба аварійно-рятувальна – сукупність орг. об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт. Š 142, 209, 154 334

Служба аварійно-рятувальна громадської організації – аварійно-рятувальна служба, створена об’єднаннями та спілками об’єднань громадян. Š 142 Служба аварійно-рятувальна професійна – аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній, а рятувальники цього складу – також на професійній основі, яка передбачає спец. фіз. та психологічну підготовку особового складу. Š 142 Служба аварійно-рятувальна спеціалізована – професійна аварійно-рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів надзвичайних ситуацій (гасіння газових фонтанів, подання мед. допомоги потерпілим, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби. Š 142 Служба аварійно-рятувальна спеціальна (воєнізована) – професійна аварійнорятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності. Š 142 Служба гідрометеорологічна національна – система державних органів, підприємств, установ та організацій, що забезпечують виконання комплексу робіт з проведення спостережень, збору, обробки, передачі, зберігання і використання даних у сфері гідрометеорології, кліматології, геофізики атмосфери, а також базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища та надання відповідної інформації. Š 148 Служба гірничорятувальна (формування г.) – професійна воєнізована служба, діяльність якої спрямована на організацію та здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах та їх ліквідації, рятування людей. Š 23 Служба захисту лісу – служба лісового господарства, що здійснює захист лісу від шкідників та хвороб. Š 39 Служба санітарно-епідеміологічна державна – органи, установи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю МОЗ, відповідні установи, заклади, частини і підрозділи Міноборони, МВС, Держкомкордону, Нац. гвардії, СБУ. Š 205

Смайлик – Снігомір Смайлик [t англ. smiley – посмішка] – схематичне зображення обличчя з посмішкою, яке в електронній пошті і телеконференціях використовується для позначення гумору або іронії. Найбільш поширений с. – :-). Можна також побачити і :-(, що означає розчарування, а також багато ін. варіацій. Смертність – смертність заг. або за причинами на 100 000 населення за певний проміжок часу. Для порівняння популяцій з різним віковим складом структуру с. стандартизують за віком, оскільки «старі» популяції мають вищі коеф. с. з багатьох хвороб: онкологічних, серцевосудинних тощо. С. дітей до одного року життя розраховують на 1000 дітей цього віку. Вважається, що показник с. дітей до одного року їх життя відображає гол.ч. якість і доступність мед. допомоги для дітей та спосіб життя населення. Š 120 Смерть – припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біол. обміну речовин в організмі або його частині (органі, клітині); припинення існування людини, тварини. ☯ Життя Š 122 Сміттєзвалище – територія для складування і (або) захоронення твердих побутових і промислових відходів. Š 237 Сміття – гетерогенні суміші, які утворюються в процесі життєдіяльності людини і потребують знешкодження, утилізації, ліквідації. Š 172 Смоґ [англ. smog t smoke – дим + fog – імла, туман] – газоподібні тверді домішки у поєднанні з туманом чи аерозольним серпанком, що утворюються в результаті їх перетворення і призводять до інтенсивного забруднення атм. повітря. Являє собою їдкий туман у приземному шарі повітря великих міст, який складається з дуже дрібних крапель кислот та ін. шкідливих для людини і техн. споруд речовин. Інтенсивний с. викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми, пошкодження рослинності, будівель, споруд. Розрізняють с. лондонського типу (вологий) та с. фотохімічний (сухий) – повторне забруднення повітря, яке виникає в результаті розкладу і сполучення

Сніготанення – Сполуки хімічні

забруднюючих речовин під дією сонячного випромінювання. Š 131, 130, 31 Смуга берегова – частина берега на ділянці між найвищим та найнижчим урізами води. Š 100 Смуга відпалу опорна – смуга, від якої починається відпал, що перешкоджає поширенню горіння у напрямі руху кромки лісової пожежі. Š 39 Смуга лісової площі мінералізована – штучний протипожежний бар’єр лісової пожежі, створений шляхом оголення мінерального ґрунту лісової площі. Š 39 Смуга поливна – обвалована смуга землі, яка має поздовжній похил, затоплювана водним потоком з одночасним просочуванням у верхній шар ґрунту. Š 100 Смуга прибережна захисна – частина прибережної водоохоронної зони вздовж берега річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим госп. діяльності, ніж на решті території прибережної водоохоронної зони (заборонені оранка землі, використання пестицидів, випасання худоби, організація наметових містечок, заїзд і стоянка автомашин, розміщення будівель та споруд тощо). Осн. призначення с.п.з. – санітарний захист водних об’єктів. С.п.з. встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: – для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею < 3 га – 25 м; – для сер. річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею > 3 га – 50 м; – для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м. Якщо крутизна схилів > 3°, мін. ширина с.п.з. подвоюється. У межах існуючих населених пунктів с.п.з. встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється с.п.з. шириною ≥ 2 км від урізу води. Š 17, 199, 100, 108 Сніг – тип твердих атм. опадів, що випадають на земну поверхню у вигляді розгалужених льодових кристалів. Š 100 Снігомір – прилад для вимірювання запасу води снігового покриву. Š 100

335

Сніготанення – процес перетворення снігу на воду при температурі повітря вище 0°С. Š 100 Сніжниця – тала вода на сніжно-льодовому покриві. Š 100 Сніжура – накопичення снігу, що плаває у воді. Š 100 Собаківництво мисливське – діяльність, пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід. Š 214 Солі – продукти заміщення атомів водню кислоти на метал або груп ОН основи на кислотний залишок. При повному заміщенні утворюються сер., або норм., с. (NaCl, K2SO4 тощо), при неповному заміщенні атомів Н – кислі (напр., NaHCO3), при неповному заміщенні груп ОН – основні (напр., Al(OH)Cl2). Розрізняють також с. подвійні (напр., KCl·MgCl2) та комплексні. У звичайних умовах с. – кристали з іонною структурою. Більшість с. розчинні у полярних розчинниках, особливо у воді; в розчинах дисоціюють на катіони й аніони. Численні мінерали – с., які утворюють поклади (напр., NaCl, KCl). Š 250 Солі токсичні водорозчинні – С. ґрунтового розчину, які у певній концентрації пригнічують ріст і розвиток рослин (СО32–, НСО2–, Cl–, SO42–, Ca2+, Mg2+, Na+). Š 33 Солоність вод – ґрадація вмісту розчинних солей у природних водах: прісні води – до 0.5-1 г/л; солонуваті води – від 1 до 3, слабкосолоні води – від 3 до 10, солоні і дуже солоні води – від 10 до 50, розсоли (ропа) – > 50 г/л. Š 237 Солоність вод критична – солоність вод ~ 5-8 г/л, яка є універсальним бар’єром, при переході через який змінюється ряд суттєвих властивостей на різних рівнях біол. інтеграції. Š 121 «Сопло кільцеве» – тип струминного аератора, в якому ежектування повітря робочою рідиною відбувається під час її проходження у кільцевому просторі, що утворюється на початку сопла кінцем повітряної трубки. Š 241, 69, 140, 242, 244 Сорбент [t лат. sorbens – поглинаючий] – речовина, здатна активно поглинати газоподібні, рідкі чи тверді речови336

ни. Найважливіші тверді с., що здатні до реґенерації і заст. у техніці, – активне вугілля, силікагель, цеоліти, іоніти. Š 131, 250 Сорбція [t лат. sorbeo – поглинаю] – поглинання твердим тілом чи рідиною якоїсь речовини з навколишнього середовища. Осн. різновиди с. – абсорбція, адсорбція, хемосорбція. Тіло, що поглинає, наз. сорбентом, речовину, що поглинається, – сорбтивом (сорбатом). ☯ Десорбція Š 117, 250 Спадщина культурна – пам’ятки, ансамблі, визначні місця. Š 86 Спадщина природна: – природні пам’ятки, створені фіз. і біол. утвореннями або групами таких утворень, що мають видатну універсальну цінність з точки зору естетики чи науки; – геол. і фізіографічні утворення та суворо обмежені зони, що є ареалом видів тварин і рослин, які зазнають загрози і мають видатну універсальну цінність з точки зору науки чи збереження; – природні визначні місця чи суворо обмежені природні зони, що мають видатну універсальну цінність з точки зору науки, збереження чи природної краси. Š 86 Специфікація [t лат. species – вид, різновид + ...фікація] – докладний опис функцій, властивостей і характеристик об’єкта; Š 121 один з осн. документів техн. конструкторської документації (на виріб, продукти тощо), що виконується зазвичай у вигляді таблиці, в якій указують назву виробу, його складники та елементи, матеріал, з якого вони виготовляються, масу та ін. інформацію. Š 246 Специфікація системи – опис функцій, властивостей і характеристик системи. Š 121 Співробітництво у надзвичайних екологічних ситуаціях – спільні, узгоджені за цілями, задачами, місцем (об’єктом), часом і засобам виконання дії органів управління та залучених сил з попередження, розслідування, контролю перебігу і ліквідації надзвичайних екол. ситуацій. Š 74 Сполуки хімічні – індивідуальні хім. речовини, в яких атоми одного або різних

Спонсор – суднопропускна) елементів сполучені між собою тим чи ін. типом хім. зв’язку. Š 178, 250 Спонсор [англ. sponsor t лат. spondere – урочисто обіцяти] – юр. або фіз. особа, яка фінансує певний захід (проект). Š 246 Спонсорство – передача засобів на потреби і (або) програми ін. організації з отриманням певної комерційної вигоди. Š 2 Спори [t гр. sporá – сім’я, сіяння] – безстатеві репродуктивні утворення, що складаються з однієї чи кількох клітин, вкриті, як пр., щільною, стійкою до зовнішніх впливів оболонкою. Розвиваються в органах розмноження грибів, водоростей, лишайників, мохоподібних, папоротевих та ін. рослин, а також у бактерій та паразитичних найпростіших (споровиків). Служать для безстатевого розмноження і збереження (виживання) організмів у несприятливих умовах (у бактерій – тільки для останнього). По викопних с. встановлюють вік осадових відкладів. Š 250, 246 Споруда берегоукріпна – гідротехн. споруда для захисту берега від розмиву і обвалювання. Š 100, 42 Споруда водовипускна – гідротехн. об’єкт або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водний об’єкт. Š 202 Споруда водозабірна – гідротехн. споруда для забору води у водовід з водойми, водотоку чи підземного водного джерела. Š 42 Споруда водозабірна донна – водозабірна споруда, за доп. якої забирають воду з нижньої частини русла водотоку або водойми. Š 100 Споруда водозабірна поверхнева – водозабірна споруда, за доп. якої забирають воду на рівні вільної поверхні. Š 100 Споруда водозабірна променева – водозабірна споруда для підземних вод, яка складається з горизонтальних або похилих водоприймальних радіальних променів-фільтрів. Š 100 Споруда водопідпірна – гідротехн. споруда на водотоку для підйому рівня води (створення підпору). Š 100, 42 Споруда водопровідна – споруда або конструктивний елемент трубопроводу, що виконує одну з функцій водопостачання по забору, підйому, обробці, збері-

Спосіб ареалів – Спроможність водного об’єкта асимілююча (АС)

ганню, транспортуванню і розподілу чистої та умовно чистої води, а також водних сумішей: станція водопідготовки, насосна станція, маґістральний чи мережний трубопровід з пристроями до нього, водозабір поверхневих чи підземних вод, резервуар для зберігання води, обладнання для норм. функціонування споруд тощо. Š 171, 100 Споруда водопропускна – гідротехн. споруда та її обладнання для пропуску води. Š 100 Споруда гідромеліоративна – споруда, яка самостійно або у комплексі з ін. спорудами і засобами служить цілям гідромеліорації. Š 100 Споруда гідротехнічна (Ε гідроспоруда) – споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод. До с.г. відносяться: греблі і дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення – тунелі, канали, труби, лотки; реґуляційні споруди, накопичувачі пром. відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромех. та мех. обладнання, призначене для норм. функціонування споруд. Š 171, 42 Споруда інфільтраційна – споруда для забору підземних вод або їх штучного поповнення. Š 100 Споруда каналізаційна – споруда, що є елементом каналізації, напр., каналізаційний колектор, каналізаційна мережа, каналізаційна насосна станція, станція очистки стічних вод, біол. ставок, мулове господарство, випуск стічних вод тощо. Š 100 Споруда лісосплавна – гідротехн. споруда, що забезпечує лісосплав через гідровузол. Š 100, 42 Споруда обгороджувальна – гідротехн. споруда для захисту акваторії порту або берегової смуги від хвилювань, наносів і льоду. Š 100, 42 Споруда очисна – споруда для очистки води. Š 100 Споруда причальна – пристрій чи гідротехн. споруда для швартування суден. Š 42 Споруда судноплавна (суднопропускна) – гідротехн. споруда на водному шляху, що забезпечує прохід суден через гідровузол. Š 100, 42 337

Спосіб ареалів – спосіб зображення на карті області поширення якогось об’єкта чи явища за доп. відповідних позначень площ. Š 121 Спосіб знаків – спосіб зображення на карті локалізованих у відповідних місцях об’єктів і явищ за доп. різного виду знаків, розміри яких є сталими або змінюються за якоюсь прийнятою шкалою. Š 121 Спосіб ізоліній – спосіб зображення на карті явищ за доп. ліній, кожна точка яких відповідає однаковому значенню цього явища. Š 121 Спосіб кількісного фону – спосіб зображення на карті кількісних відмін якогось явища (за тим чи ін. кількісним показником) у межах території, що зображується, шляхом поділу її на частини і зображення кожної такої частини одним із площинних графічних способів.  Спосіб якісного фону Š 121 Спосіб локалізованих діаграм – спосіб зображення на карті явищ суцільного або лінійного поширення за доп. графіків чи діаграм, що хар. дане явище в конкретній точці місцевості. Š 121 Спосіб якісного фону – спосіб зображення якісної характеристики явищ, суцільно і масово поширених на території, що картографується.  Спосіб кількісного фону Š 121 Спостереження – спосіб візуального і (або) інструментального виявлення (перевірки) об’єктів навколишнього середовища і (або) їх характеристик. Š 117 Спостереження гідрологічні – С. за елементами гідрол. режиму, найчастіше шляхом їх вимірювання. Š 100 Спостереження гідрометеорологічні – інструментальні вимірювання та візуальна оцінка гідрометеорологічних умов і стану атмосфери. Š 148 Спостереження гідрометеорологічні спеціалізовані – гідрометеорологічні та ін. С., що провадяться для потреб окремих користувачів. Š 148 Спостереження органолептичні – метод визначення стану водного об’єкта шляхом безпосереднього його огляду. При с.о. особливу увагу приділяють явищам, незвичайним для даної водойми чи водотоку, які часто свідчать про їх забруднення: загибель риби й ін. водних орга338

нізмів, рослин, виділення бульбашок газу з донних відкладів, поява підвищеної мутності, стороннього забарвлення, запаху, цвітіння вод, утворення нафтової плівки тощо. Š 109 Спостереження режимні – сукупність методів, правил, норм і прийомів для отримання інформації про щось, напр., про характеристики компонентів навколишнього природного середовища впродовж певного часу. Š 117, 121 Спостереження стану навколишнього природного середовища – сукупність контактних і дистанційних вимірювань, лабораторних досліджень і візуальних визначень властивостей та стану компонентів природного середовища й об’єктів антропогенного впливу на них, що здійснюється відповідно до встановленої компетенції тих чи ін. суб’єктів природоохоронної діяльності. Š 117, 74 Справа гірнича – діяльність, пов’язана з видобуванням з надр корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки. Š 23 Справа заповідна – система заходів, спрямованих на збереження ділянок природи у недоторканому стані з метою підтримки екол. рівноваги середовища та використання цих ділянок для вирішення наукових, науково-практичних і пізнавально-просвітницьких задач. Š 112 Спрацювання водосховища – зменшення запасів води у водосховищі протягом інтервалу часу, коли витрати води з водосховища перевищують її надходження. Š 100 Спринклери (Ε головки спринклерні) [англ. sprinkler t sprinkle – бризкати] – розбризкувачі, які установлюють на трубопроводах систем водяної і пінної протипожежної системи; Š 246 спец. насадки з бронзи чи латуні з діаметрами вихідних отворів 19, 22 чи 25 мм, які вкручуються на різьбі у стояки розподільної мережі біофільтрів. За доп. спец. підковоподібних опор над кожним С. закріплюється відбивний зворотний конус, який забезпечує створення грибоподібної форми потоку рідини. Š 7, 19, 68, 443, 269, 268, 75 Спроможність водного об’єкта асимілююча (АС) – спроможність водного об’єкта приймати певну масу речовин (а

Спроможність водного об’єкта асимілююча вільна – Стабілізація осадів аеробна також певну кількість тепла) в одиницю часу без порушення норм якості води в контрольних створах або пунктах водокористування. Визначається з урахуванням процесів змішування, розбавлення і самоочищення домішок у водному об’єкті. Š 67, 247, 121, 29 Спроможність водного об’єкта асимілююча вільна – частина асимілюючої спроможності, яка не використовується і є резервом для додаткового безпечного прийому водним об’єктом нормованих речовин. Š 100. Спроможність водного об’єкта асимілююча використовувана – частина асимілюючої спроможності, яка фактично використовується для прийому водним об’єктом нормованих речовин. Š 100 Спроможність водного об’єкта асимілююча використовувана антропогенна – частина асимілюючої спроможності, яка фактично використовується для прийому водним об’єктом нормованих речовин антропогенного походження. Š 100 Спроможність водного об’єкта асимілююча використовувана природна – частина асимілюючої спроможності, яка фактично використовується для прийому водним об’єктом нормованих речовин природного походження. Š 100 Спроможність мисливських угідь пропускна – макс. можлива кількість мисливців, які можуть полювати в один день на певній площі мисливських угідь (з урахуванням чисельності мисливських тварин і необхідності додержання вимог техніки безпеки). Š 214 Спроможність несуча – рівень споживання ресурсів і скиду (викиду) відходів, який може підтримуватися невизначено довго у певній області впливу без проґресуючого погіршення біопродуктивності й екол. стабільності. Š 273 Спроможність потоку транспортуюча – гранична витрата наносів певного гранулометричного складу (гідравл. крупності), що відповідає при даному гідравл. режимі потоку умові рівноваги процесів розмиву і осадження. Š 100, 41 Спроможність снігу водоутримуюча – найбільша кількість вологи, яку сніг може утримати після насичення його водою до повної вологоємності. Š 100

Стабільність – Стадії анаеробного метанового зброджування

«Спухання» активного мулу – явище різкої видозміни структури пластівців активного мулу при масовому розвитку в ньому ниткових бактерій і деяких грибів внаслідок надлишку у стічних водах вуглеводнів, нестачі біогенних елементів (передусім фосфору), недостатньої аерації або різкого коливання концентрацій забруднень, що супроводжується збільшенням мулового індексу до 150-200 см3/г і більше. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Ссавці – клас хребетних тварин. Для с. характерні молочні залози, які виробляють молоко для вигодовування дитинчат, волосяний покрив, б.-м. постійна температура тіла, легеневе дихання, 4камерне серце. До с. (загін примати) відносяться і люди, або гомініди. С. ~ 4 тис. видів, поширені повсюдно. Численні с. – об’єкт промислу, деякі – предки с.-г. тварин. Хижих с., а інколи і всіх с. наз. також звірами. Галузь зоології, що вивчає с., наз. теріологією. Численність і ареал багатьох с. нині скорочуються: 230 видів і 91 підвид у Червоній книзі МСОП. Š 250 Стабілізатор аеробний – відкрита споруда типу аеротенка, призначена для аеробної стабілізації осадів. Š 19, 56, 68, 128, 129, 238, 249, 254, 257, 94, 75 Стабілізація [англ. stabilization, фр. stabilisation t лат. stabilis – стійкий] – зміцнення, набуття стійкості, підтримка сталості якихось величин, процесів. Š 246 Стабілізація мулу аеробна – мінералізація активного мулу окисненням. Š 100, 43 Стабілізація осадів аеробна – процес аеробного біохім. окиснення активним мулом органічної речовини сирого осаду первинних відстійників і самоокиснення активного мулу при тривалій аерації надлишкового активного мулу (ущільненого або неущільненого) чи суміші надлишкового активного мулу (ущільненого або неущільненого) і сирого осаду первинних відстійників, внаслідок якої вони втрачають здатність до загнивання. Š 19, 56, 68, 128, 129, 238, 249, 254, 257, 94, 75 Стабілізація осадів аеробна автотермофільна – аеробна С. осадів з концентрацією сухої речовини > 3.5-4.5 %, при якій 339

відбувається їх саморозігрівання до 5070°С за рахунок тепла, яке виділяється в результаті аеробних біохім. процесів, внаслідок чого тривалість С. скорочується до 2 діб, відбувається повна загибель яєць гельмінтів і насіння бур’янів, зменшується споживання кисню за рахунок загибелі при підвищених температурах нітрифікуючих бактерій. Š 274, 94, 75 Стабільність [t лат. stabilis – стійкий] – сталість, незмінність. Š 246 Стабільність біосфери – здатність біосфери протистояти зовнішнім і внутрішнім збуренням, вкл. й антропогенні впливи. Š 131 Стабільність води – властивість води не викликати розчинення карбонату кальцію та не виділяти його з розчину. Š 100 Стабільність екологічна – здатність екосистеми протистояти внутрішнім абіотичним і біотичним факторам середовища, вкл. антропогенні впливи. Š 117 Стабільність імпульсна [t лат. impulsus – поштовх до чогось] – проміжна стадія розвитку екосистеми, яка підтримується реґулярними різкими фіз. збуреннями. Š 247 Стабільність ландшафту – постійність параметрів ландшафту впродовж невизначено тривалого часу. С.л. забезпечується, як пр., постійністю зовнішніх умов. Активну реакцію на зміну зовнішніх умов (антропогенний вплив) характеризує сталість ландшафту.  Сталість ландшафту ☯ Змінність ландшафту Š 247 Стабільність пестициду у воді – показник‚ що хар. швидкість деґрадації пестициду у воді в стандартних умовах. Š 22 Стабільність пестициду у ґрунті – показник‚ що хар. швидкість деґрадації пестициду у ґрунті в стандартних умовах. Š 22 Ставка (норма) капіталізації – коеф. перерахунку очікуваного річного чистого доходу в поточну вартість земельної ділянки. Š 4851 Ставки біологічні (Ε біоставки) – штучно створені аеровані чи неаеровані ставки (іноді природні водойми), в яких відбувається біол. очистка чи доочистка стічних вод, що ґрунтується на процесах природного самоочищення водойм (симбіозом бактерій і водоростей в аероб340

них умовах, що створюються за рахунок реаерації або штучної аерації с.б.). Š 100, 43, 19, 7, 68, 118, 235 Ставки біологічні із штучною аерацією – С.Б. глибиною до 5 м, аерація яких здійснюється за доп. мех., пневматичних чи пневмомеханічних аераторів. Š 19, 7, 68, 118, 235 Ставки біологічні з природною аерацією – С.Б. глибиною 0.5-1 м, в яких біол. очистка стічних вод відбувається за рахунок кисню, що розчиняється у воді шляхом реаерації. Š 19, 7, 68, 118, 235 Ставок – штучно створена мілководна водойма (водосховище) невеликого розміру місткістю ≤ 1 км3 і площею ≤ 1 км2, утворена шляхом перегороджування невеликої річки, струмка, яру або влаштування спец. котловану (копані). Š 17, 61, 100, 41 Ставок вирощувальний – водойма, що використовується для вирощування з мальків цьоголітків риб. Š 100 Ставок зимувальний – водойма, що використовується для утримання риби протягом зими. Š 100 Ставок-копань – невелика штучна водойма у спец. викопаній заглибині на поверхні землі, призначена для накопичення і зберігання води для різних госп. цілей. Š 41 Ставок-накопичувач – штучна водойма на поверхні землі, призначена для накопичення і зберігання води для різних госп. цілей. Š 100 Ставок-охолоджувач – штучна водойма для охолодження підігрітої води, яка відводиться від атомних і теплових електростанцій та ін. пром. об’єктів. Š 100 Стагнація [t лат. stagnum – стояча вода] – застій в економіці, соц. сфері, стан тривалої суспільно-екон. депресії, що проявляється у сповільненні чи припиненні екон. росту, інвестиційного процесу, заг. згортанні виробництва. 1 Депресія Š 246 Стагнація води – стан водної маси водойми, який хар. відсутністю в ній вертикальної циркуляції води. Š 100 Стадії анаеробного метанового зброджування – за сучасними уявленнями анаеробне метанове зброджування вкл. 4 взаємопов’язані С., які здійснюються п’ятьма групами бактерій: I – С. фер-

Стадія – Стан екосистеми стаціонарний ментативного гідролізу складних нерозчинних органічних речовин з утворенням більш простих розчинних органічних речовин; II – С. кислотоутворення з виділенням коротколанцюгових летких жирних кислот (ЛЖК), амінокислот, спиртів, а також водню і вуглекислого газу (кислотогенна С.); III – оцтогенна С. перетворення ЛЖК, амінокислот і спиртів на оцтову кислоту, яка дисоціює на аніон ацетату і катіон водню; IV – метаногенна С. – утворення метану з оцтової кислоти, а також в результаті реакції відновлення вуглекислого газу воднем. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Стадія [t гр. stadion] – період, певний ступінь розвитку чогось, фаза розвитку. Š 246 Стадія геологорозвідувальних робіт – частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об’єктами геол. вивчення, цілями та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їхніх кінцевих результатів. Š 185 Стадія сукцесії – певний етап розвитку екосистем у сукцесійному ряду. Ф.Клементс (1928) розрізняв 6 с.с.: денудація; піонерність (імміґрація); колонізація (ойкоз); міжвидова конкуренція; біоценотична реакція; стабілізація (клімакс). Розвиток біоценозу від піонерності до стабілізації складає серію. Š 247 ...стаз, ...стазія [t гр. stasis – стояння] – частина складних слів, що означає певний стан біол. систем, напр. гомеостаз. Š 246 Сталість екологічна – здатність популяції, угруповання або екосистеми зберігати свою структуру і функціональні особливості при впливі зовнішніх факторів. Š 121 Сталість екологічна компонента середовища – здатність складової частини екосистеми зберігати свою природну структуру, функціональні особливості і властивості самореґуляції при впливі на неї зовнішніх та внутрішніх збурень природного та антропогенного походження. Š 121 Сталість екосистеми (живучість, життєстійкість) – здатність екосистеми до реакцій, які пропорційні за величиною силі впливів і гасять ці впливи. При цьому в

Стан здоров’я – Стан фазово-дисперсний

екосистемі збуджуються компенсаційні (негативні) зворотні зв’язки, що рівноцінне виконанню принципу Ле Шательє. При перевищенні деякої критичної величини впливу екосистема втрачає сталість, виникають позитивні зворотні зв’язки, які можуть призвести до її руйнування. Š 247 Сталість ландшафту – здатність ландшафту зберігати функціонування в межах природних коливань його параметрів (в рамках одного інваріанта) під впливом зовнішніх (у т.ч. антропогенних) факторів. С.л. досягається сукупністю властивостей, які вкл. буферність, розсіяння впливу, адаптаційні і реґенеративні властивості. Близьке до поняття гомеостаз ландшафту. 1 Критерії сталості  Стабільність ландшафту Š 247 Сталість пружна – здатність екосистеми швидко відновлюватися. Š 247 Сталість резистентна – здатність екосистеми залишатися у сталому стані під дією навантаження, її несприйнятливість до зовнішнього впливу. Š 247 Стан води аеробний – стан води, в якій розчинений кисень міститься у кількості, достатній для підтримання існування аеробних бактерій. ☯ Стан води анаеробний Š 61 Стан води анаеробний – стан води, в якій розчинений кисень міститься у кількості, недостатній для підтримання існування аеробних бактерій. ☯ Стан води аеробний Š 61 Стан водного об’єкта – характеристика водного об’єкта за сукупністю його кількісних і якісних показників (витрата води, швидкість течії, глибина водного об’єкта, температура води, рН, БПК, концентрації домішок у воді тощо) стосовно до видів водокористування. Š 121, 100, 29 Стан водної екосистеми – характеристика водної екосистеми за сукупністю кількісних і якісних показників її абіотичних і біотичних компонентів. Š 73 Стан екосистеми стаціонарний [t лат. stationarius – нерухомий] – стан відкритої екосистеми, при якому її видове різноманіття та осн. функції підтримуються стабільними завдяки врівноваженості зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. 341

Оскільки повна постійність параметрів екосистеми у реальному житті ніколи не спостерігається, точніше говорити про квазістаціонарний, тобто умовно (майже) стаціонарний стан екосистеми. 1 Рівновага екол. Š 247 Стан здоров’я – з 1948 ВООЗ вважає с.з. не тільки відсутність хвороб і фіз. вад (які можна оцінити об’єктивно), а й повне фіз., психічне і соц. благополуччя індивіда (суб’єктивна складова). Визначення здоров’я є широким і не м.б. охоплене одним індикатором. У позитивному плані здоров’я населення можна оцінити у показниках сер. тривалості життя при народженні (або після досягнення якогось віку), а також якості життя. При негативному (більш поширеному) підході с.з. описують у показниках: смертність, захворюваність, функціональні відхилення. Š 120 Стан ландшафту корінний (клімаксний, еквіфінальний) – завершальний у процесі динаміки ландшафту стан, який хар. макс. ступенем рівноваги внутрішніх властивостей ландшафту і даних зовнішніх умов його існування (клімат, геол. основа, тектоніка, сейсміка тощо). Š 247 Стан ландшафту критичний – нестійкий стан ландшафту, при якому наступна зміна, викликана антропогенним впливом, що триває, може призвести до зміни структури або до припинення виконання ландшафтом соц.-екон. функцій (починається якісна перебудова,. і можлива зміна його інваріанта). С.л.к., або критична точка, може розділяти не тільки сталі стани, але й несталі, перехідні. Прикладом таких «криз» є перехід від однієї стадії сукцесії до ін. 1 Біфуркація Š 247, 40 Стан лісу санітарний – характеристика лісу, що містить відомості про його захаращеність, наявність усихаючих та сухостійних дерев. Š 39 Стан об’єкта ненормальний – стан об’єкта, при якому він не відповідає хоча б одній з вимог норм.-техн. і (або) конструкторської (проектної) документації. ☯ Стан об’єкта нормальний Š 183 Стан об’єкта нормальний – стан об’єкта, при якому він відповідає всім вимо342

гам норм.-техн. і (або) конструкторської (проектної) документації. ☯ Стан об’єкта ненормальний Š 183 Стан поверхневих вод екологічний – характеристика абіотичних і біотичних компонентів води та донних відкладів, котрі властиві екосистемам певних водних об’єктів. Š 111 Стан поверхневих вод екологічний «відмінний» – такий екол. стан водних об’єктів, котрий свідчить, що вони не зазнають значного впливу людської діяльності. Š 111 Стан поверхневих вод екологічний «добрий» – такий екол. стан водних об’єктів, котрий свідчить, що вони зазнають впливу людської діяльності, проте мають багату, збалансовану, благополучну екосистему і воду задовільної споживчої цінності. Š 111 Стан поверхневих вод екологічний природний – екол. стан водних об’єктів, котрий існував чи може існувати за умов відсутності чи незначного впливу людської діяльності. Якість води при цьому хар. фоновими або типовими значеннями показників сольового складу, трофо-сапробності та вмісту специф. речовин. Š 111 Стан потоку бурхливий – стан, при якому глибина потоку менша критичної глибини. ☯ Стан потоку спокійний Š 100 Стан потоку спокійний – стан, при якому глибина потоку більша критичної глибини. ☯ Стан потоку бурхливий Š 100 Стан природи – якісна відмінність її від стану, який визначається лише природними процесами. Розрізняють с.п.: природний, кризовий, катастрофічний. Š 130 Стан споруди аварійний – критичний стан споруди, коли внаслідок можливості розвитку руйнівних процесів її подальша норм. експлуатація стає неможливою. Š 171 Стан технічний – стан мережі або споруди, який хар. у певний момент часу, за певних умов навколишнього середовища, значеннями параметрів, установлених техн. документацією на об’єкт. Š 175 Стан фазово-дисперсний – характеристика домішок, що показує, у якій формі

Стан фітосанітарний – Станція водопідготовки (очистки води) (суспензії, колоїду, емульсії, піни, молекулярного чи іонного розчину) вони знаходяться у стічних водах. С.ф.-д. визначає властивості домішок і зумовлює їх поведінку в процесі обробки стічних вод. Для кожного с.ф.-д. існує деяка сукупність методів очистки, що дає змогу досягти необхідних якісних показників води без зміни чи зі зміною цього стану. Š 19, 75, 71, 72 Стан фітосанітарний – сукупність шкідливих організмів, рівень їх чисельності, інтенсивності розвитку та потенційної загрози. Š 210 Стандарт [t англ. standard – норма, зразок, мірило] – у шир.зн. – зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні для зіставлення з ними ін. подібних об’єктів; норм.-техн. документ, що встановлює комплекс норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації і затверджується компетентним органом. С. м.б. розроблений як на матеріальні предмети – продукцію, еталони, зразки речовин, так і на норми, правила, вимоги різноманітного характеру (одиниці величин, терміни та їх визначення, вимоги до виробничих процесів, безпеки праці тощо). Розрізняють державні с. (ДСТУ), галузеві с., техн. умови та ін. нормативні документи. До державних с. України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техн.-екон. та соц. інформації. Останнім часом Міжнародною організацією із стандартизації (ISO) активно розробляються міжн. с.; раніше були розроблені с. СРСР (ГОСТ), Ради Економічної Взаємодопомоги (СТ СЭВ), які до прийняття відповідних нормативних актів України продовжують діяти на території нашої держави у частині, що не протирічить чинному законодавству України. Š 247, 121, 149, 109, 108, 246 Стандарт екологічний – кількісний або якісний показник природних об’єктів, що має юр. значимість. С.е. – один з інструментів правового реґулювання державою якості навколишнього середовища; у відповідності з ним встановлюється правовий режим використання окремих природних ресурсів, екол. правила діяльності у сферах, не пов’язаних з використанням природних ресурсів. С.е.

Станція гідроелектрична (ГЕС) – Стафілініди

має всі риси правових актів і входить у систему права, являючи собою другий етап у розробці законодавчих заходів з боротьби із забрудненням навколишнього середовища (на першому – законодавчо формуються якісні параметри природного середовища). С.е. визначають поняття і терміни, режими використання і охорони природних ресурсів, методи контролю стану довкілля, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу забруднення на здоров’я людей, ін. питання, пов’язані з охороною навколишнього середовища та використанням природних ресурсів. Š 247, 108 Стандарт екологічний рамковий – діапазон значень змінних (параметрів), який відповідає уявленню про критичні стани явища (компонента навколишнього середовища), що розглядається, в цілому для всієї області його існування. Š 247 Стандарт екологічний реґіональний – діапазон допустимих станів, що враховує конкретні умови і відносини. С.е.р. вужчий за стандарт екол. рамковий. Š 247 Стандарт-титр – вихідна речовина для приготування титрованого чи буферного розчину з достовірно відомою молярною концентрацією еквівалента або числовим значенням водневого показника (рН). Š 45 Стандартизація – процес установлення і заст. стандартів; зведення багатьох видів виробів до невеликої кількості типових для більш раціональної організації виробництва. Š 246 Станція [t лат. statio – стояння, зупинка] – на шляхах сполучення – пункт зупинки, а також будівлі, пристрої, що прилягають до цього пункту; назва деяких установ, підприємств, наукових комплексів спец. призначення, напр., атомна с.; космічний апарат з науковою апаратурою на борту. Š 246 Станція водобалансова – спеціалізована гідрометеорологічна С., що здійснює комплексні спостереження за всіма елементами водного балансу водозбору, водного об’єкта або території та факторів, що зумовлюють їх зміну. Š 100, 41 Станція водопідготовки (очистки води) – комплекс будівель, споруд і при343

строїв для водопідготовки (очистки води).  Станція очистки стічних вод Š 100 Станція гідроелектрична (ГЕС) (Ε гідроелектростанція, гідросилова установка) – комплекс гідротехн. споруд і обладнання для перетворення потенційної енергії водотоку в електричну енергію. Š 100, 42 Станція гідроелектрична пікова – гідроелектрична С. із добовим реґулюванням стоку, що працює в осн. у піковій частині графіка навантаження енергосистеми. Š 100 Станція гідрологічна – спеціалізована установа, завданнями якої є здійснення спостережень і вивчення гідрол. режиму річок, озер, морів, водосховищ, боліт, льодовиків на території її діяльності та оперативне обслуговування галузей економіки; пункт з визначеними координатами на морі (озері), в якому здійснюється серія гідрол. спостережень. Š 250, 100, 41 Станція гідрометеорологічна – водобалансова, болотна, гідрометрична, метеорологічна, гідрол. та ін. спеціалізовані С., що забезпечують отримання інформації про клімат і стан водних об’єктів та прогнозування очікуваного їх режиму. Š 100 Станція гідрометеорологічна болотна – спеціалізована гідрометеорологічна С., що здійснює спостереження і дослідження елементів водного та теплового балансу болотного масиву. Š 100, 41 Станція доочистки стічних вод фільтруванням – комплекс споруд і обладнання, що має у своєму складі насосну С. з приймальним резервуаром для подачі стічних вод на доочистку, барабанні сітки для попереднього вилучення із стічних вод крупних домішок, власне фільтри, резервуар для збирання брудної промивної води, резервуар-накопичувач промивної води (доочищених стічних вод) і насоси для її подачі на промивку фільтрів, іноді хлораторну і контактні резервуари, призначений для доочистки стічних вод фільтруванням. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96, 75 Станція метеорологічна – установа для реґулярних метеорологічних спостережень за станом атмосфери та земної по344

верхні. Обладнана вимірювальними приладами для визначення температури, тиску, вологості повітря та ін. метеорологічних елементів. Š 250 Станція насосна – комплекс гідротехн. споруд і обладнання для подачі води насосами споживачам із заданою витратою. Š 100 Станція насосна водопровідна – водопровідна споруда, обладнана насосно-силовою установкою для підйому і подачі води у водоводи та водопровідну мережу. Š 100 Станція опадомірна – спеціалізована гідрометеорологічна С. для систематичного вимірювання атм. опадів. Š 100 Станція очистки стічних вод (очисна) – комплекс будівель, споруд, пристроїв і комунікацій, які служать для очистки стічних вод, обробки утворюваних при цьому осадів, а також допоміжних об’єктів, необхідних для здійснення, управління і контролю технол. процесів, створення відповідних умов для роботи обслуговуючого персоналу, забезпечення с.о.с.в. електроенергією, теплом, матеріалами і реаґентами.  Станція водопідготовки Š 100, 43, 7, 19, 68, 271, 75 Стариця (Ε старорічище) – подовжена у плані водойма в заплаві річки, що поступово замулюється, яка утворилася у закруті (меандрі) в результаті відчленування ділянки річкового русла, яке раніше існувало, при природному або штучному випрямленні закруту (шляхом прориву перешийка петлі і утворення нового більш короткого русла або ж розробки спрямляючої протоки); старе русло річки, яке збереглося у вигляді протоки, ланцюжка озер або окремих понижень заплави, що знаходяться у різній стадії заростання. Š 61, 100, 41 ...стат, ...статика [t гр. statos – стоячий, нерухомий] – частина складних слів, що вказує на незмінність положення, стану, напр., термостат, гідростатика. Š 246 Статика – частина механіки, вчення про рівновагу тіл під дією сил; стан спокою або рівноваги. ☯ Динаміка Š 245 Стафілініди (Ε коротконадкрилі) – родина жуків, що налічує ~ 20 тис. видів. Характерною ознакою цих комах є короткі надкрила. Мешкають перев. у верх-

Стація – Створ контрольний лімітуючий ніх шарах ґрунту, лісовій підстилці, корі та деревині, що гниють. У лісах корисні, оскільки знищують личинок кореневих та стовбурових шкідників. Деякі з рослиноїдних шкодять с.-г. культурам. Š 97, 250 Стація [t лат. statio – місцеперебування] – сукупність умов існування виду, популяції; Š 130 місцеперебування сукупності особин одного виду (популяції); с. також наз. місцеперебування, що використовується твариною у певний період доби чи року (с. денні та нічні, сезонні) або для якихось певних функцій (с. розмноження, харчування). Š 250 Створ – розташування двох орієнтирів на одній лінії з оком спостерігача, а також напрямок, лінія, вертикальна площина, що визначаються сполученням таких орієнтирів; вертикальна площина заданого напрямку; місце, напрям у річковому руслі, де провадиться спостереження за водним режимом ріки або здійснюється комплекс робіт для отримання даних про якість води; напрям перетину русла греблею; ділянка річки, на якій розміщуються споруди гідровузла, що забезпечують підняття рівня води і приймають її натиск; фарватер якогось місця, визначений поєднанням спец. встановлених знаків; навіґаційний орієнтир (знак) для позначення фарватеру, напрямку руху. Š 121, 204, 122 Створ гідрометричний – С. водотоку, в якому вимірюють витрати води та здійснюють ін. види гідрометричних робіт. Š 100, 41 Створ замикаючий – нижній С. на річці, який обмежує водозбірний басейн, що розглядається. Š 121, 100, 41 Створ змішування гарантованого – поперечний переріз водотоку, в якому встановлюється достатньо повне (≥ 80 %) гарантоване впродовж року змішування стічних вод джерела забруднення з водою водотоку.  Створ змішування повного Š 121 Створ змішування повного – найближчий за течією до джерела, що впливає на якість води, поперечний переріз (профіль) русла водотоку, в якому встановлюється практично рівномірний розподіл температур і концентрацій речовин

Створ розрахунковий (РС) – Стік мінімально допустимий

у воді.  Створ змішування гарантованого Š 121, 100, 29 Створ контрольний (КС) – поперечний переріз водотоку, в якому здійснюється контроль за якістю води, і де мають дотримуватися встановлені норми якості води. При скиданні зворотних вод або проведенні ін. видів госп. діяльності, що впливають на стан водних об’єктів, які використовуються для госп.-питних і комунально-побутових потреб, норми якості води або (у випадках природного перевищення цих норм) її природний склад і властивості мають дотримуватися на ділянках водних об’єктів у межах населених пунктів, а також у водотоках впродовж 1 км вище найближчого за течією пункту водокористування (водозабору для госп.-питного водопостачання, місця купання або організованого відпочинку, території населеного пункту), у водоймах – на акваторії в межах 1 км від пункту водокористування, в прибережних зонах морів – на найближчій границі району водокористування або зони санітарної охорони. При скиданні зворотних вод або проведенні ін. видів госп. діяльності, що впливають на стан рибогосп. водотоків і водойм, норми якості води або (у випадках природного перевищення цих норм) її природний склад і властивості мають дотримуватись у межах рибогосп. ділянки, починаючи із с.к. або пункту, визначеного в кожному конкретному випадку органами Мінекоресурсів України, але не далі 500 м від місця скиду зворотних вод або розташування ін. джерел домішок, що впливають на якість води (місць видобування корисних копалин, проведення робіт на водному об’єкті тощо). При скиданні зворотних вод у прибережну зону моря рибогосп. норми якості води мають дотримуватись у с.к., що розташований на відстані 250 м від місця випуску у будь-якому напрямі. С.к. визначаються природоохоронними органами за погодженням з органами охорони здоров’я та рибоохорони. Š 67, 121, 202, 100, 108 Створ контрольний лімітуючий – С. на водному об’єкті, для дотримання норм якості води в якому необхідне встанов345

лення найбільш суворих обмежень на скид речовин із зворотними водами. Š 67 Створ розрахунковий (РС) – С., для якого визначають розрахункові характеристики водного об’єкта; ним можуть бути контрольний, фоновий, гідрометричний, гирловий (для річок) та ін. С. Š 67 Створ споруди – розташування осі споруди, як напр., греблі, мосту, лімніграфа, на водотоку. Š 100 Створ фоновий (ФС) – С., розташований на водному об’єкті найближче до джерела домішок (безпосередньо до місця впливу скиду зворотних вод) з урахуванням напряму течії, в якому не виявляється вплив цього джерела. Š 67, 121, 100 Стено... [t гр. stenos – вузький, обмежений] – частина складних слів, що відповідає поняттям «обмежений», «скорочений», напр., стенобіонти. Š 246 Стенобіонти [t стено... + ...біонти] – організми, що здатні існувати лише у суворо визначених умовах довкілля і не можуть витримати зміни цих умов. Š 246 Стеногали [t стено... + гр. hals – сіль] (Ε організми стеногалінні) – морські організми, здатні переносити лише незначні коливання солоності води.  Тварини евригалінні Š 253, 246 Стихія – явище природи, що проявляється як могутня руйнівна сила. Š 121 Стійкість екологічна – здатність популяції, угруповання чи екосистеми зберігати свою структуру і функціональні особливості при впливі зовнішніх факторів. Š 117 Стійкість екологічна компонента середовища – здатність складової частини екосистеми зберігати свою природну структуру, функціональні особливості і властивості самореґуляції при впливі на неї зовнішніх і внутрішніх природних та антропогенних чинників. Š 117 Стійкість ландшафту – здатність ландшафту зберігати в умовах антропогенних впливів структуру і властивості. Š 40 Стійкість пестициду у вегетуючих сільськогосподарських культурах і сировині – показник‚ що хар. швидкість деґрадації пестициду у вегетуючих с.-г. культурах та сировині. Š 22 346

Стік – процес стікання дощових і талих вод у водойми та пониження рельєфу як по земній поверхні (поверхневий с.), так і в товщі земної кори (підземний с.). С. – складова ланка кругообігу води (вологообігу) на Землі. При розрахунках визначається величина с., яка показує кількість води, що стікає з водозбору за якийсь інтервал часу, і виражається зазвичай у вигляді об’єму, модуля чи шару с. У понятті поверхневий с. розрізняють с. русловий (потік води по русловій мережі водозбору) та схиловий (стікання води поза руслами водотоків). У внутрішньорічному ході с. виділяють фази: повінь, паводки, межень. Відносно рівномірний протягом року с. наз. зареґульованим. Сукупний с. води річками у Світовий океан складає 42 тис.км3/рік. Š 247, 100, 41 Стік ґрунтовий – стікання води у товщі верхнього шару ґрунту по водотриву, який знах. під чи всередині верхнього шару ґрунту. Š 100, 41 Стік дощовий (сніговий) із забудованої території – рух по поверхні забудованої території води, яка утворилася внаслідок випадання атм. опадів. Š 100, 41 Стік дренажний – реґульований за доп. дренажу рух дренажних вод. Š 100 Стік зливовий – С., що виникає в результаті випадання злив. Š 100 Стік змінений – С., змінений під дією різних госп. заходів у водозбірному басейні та в руслі річки (оранка земель, вирубка лісів, урбанізація, реґулювання С., забір води, додаткове живлення тощо). Š 100 Стік іонний (хімічний) – кількість мінеральних розчинних речовин у рідкому С. 1 Витрата розчинених речовин Š 247, 108 Стік максимальний – річковий С., що спостерігається при повенях і паводках. Š 41 Стік меженний – річковий С., який виникає у період межені. Š 100 Стік мінімальний – найменший за величиною річковий С., який зазвичай спостерігається у межень. Š 41 Стік мінімально допустимий – С., при якому забезпечується екол. благополуччя водного об’єкта й умов водокористування. Š 29

Стік місцевий – Сторона, що запитує допомогу Стік місцевий – С., який сформувався в межах однорідного фіз.-геогр. району. Š 100, 41 Стік наносів – процес переміщення наносів, який здійснюється поверхневими водами при їх стіканні з водозбірного басейну. Š 100, 41 Стік підземний – переміщення води у товщі верхнього шару ґрунту та гірських порід у процесі її кругообігу у природі. Š 100 Стік підземний природний – рух підземних вод у літосферній ланці кругообігу води у природі. Š 100 Стік підрусловий – рух води у товщі пухких (алювіальних) відкладів і корінних порід, що становлять русло річки. Š 100 Стік поверхневий – процес переміщення вод атм. походження по земній поверхні під дією сили тяжіння; складова частина кругообігу води (вологообігу) на Землі. Величина с.п. залежить від кількості опадів та лісистості місцевості: на незалісеній площі с.п. складає 65 % річної суми опадів і часто спричинює водну ерозію ґрунтів; при лісистості 100 % с.п. складає тільки 5 %. С.п., на відміну від підземного, безпосередньо залежить від погоди: він нестійкий, тимчасовий, паводковий, часто катастрофічний і потребує штучного реґулювання (створення ставків, водосховищ тощо). Š 247, 100, 41, 108 Стік річний – заг. об’єм води, що стікає протягом року з поверхні ділянки суші або в руслі річки. Š 61 Стік русловий (річковий) – рух води по русловій (річковій) мережі водозбірного басейну. Утворюється при злитті цівок схилового С. і підсилюється за рахунок виходів на поверхню підземних вод. Š 131, 100, 41, 108 Стік скидних вод – переміщення скидних вод, яке відбувається по природних схилах місцевості. Š 100 Стік схиловий – переміщення води по схилах поверхні землі поза русловою мережею. Š 100, 41 Стік схиловий дощовий (сніговий) – переміщення води, яка утворилася в результаті атм. опадів, по природних схилах місцевості. Š 100

Сторона, що надає допомогу – Структура

Стік тальвеґовий – переміщення води вздовж тальвеґу поза річковою мережею. Š 100 Стік твердий – весь твердий матеріал, що переноситься річками. Розрізняють два осн. різновиди с.т.: завислі речовини, від яких залежить мутність річкової води, та придонний с.т. (волочіння наносів). Чим більша швидкість течії річки, тим більше вона переносить твердого матеріалу. Š 108 «Стіл круглий» – організоване при редакції газети, радіо, телебачення обговорення спеціалістами якогось питання з наступною публікацією його підсумків. Š9 Стінка берегова підпірна – конструкція, збудована з різних матеріалів, що утримує від обвалення берег, який знах. за нею. Š 100 Стінка водобійна – пристрій, що встановлюється у межах водобою упоперек напрямку течії для затоплення гідравл. стрибка. Š 100 Стінка підземна протифільтраційна – водонепроникна конструкція в основі греблі. Š 100 Стінка хвилевідбійна – споруда, що захищає від дії хвиль верхові схили і гребінь греблі або береги водотоку. Š 100 Сторона – держава або будь-яка створена суверенними державами реґіональна організація, яка є компетентною щодо ведення переговорів, укладання і виконання міжн. угод з певних питань. Š 83 Сторона заінтересована – окрема особа або група осіб, які заінтересовані в екол. ефективності організації чи на які ця ефективність впливає; Š 55 ті, кого може потенційно зачепити здійснення намічуваної діяльності, напр.: місцеві жителі, ініціатор, державні органи, неурядові організації, фінансуючі організації тощо. Š 273 Сторона зачеплена аварією – будь-яка Сторона або Сторони, яку або яких зачіпає чи може зачепити транскордонний вплив пром. аварії. Š 90 Сторона походження аварії – будь-яка Сторона або Сторони, в межах дії юрисдикції якої або яких відбулася чи може відбутися пром. аварія. Š 90 Сторона, що запитує допомогу – Сторона, яка звертається до ін. Сторони з про347

ханням про надання допомоги, направлення аварійно-рятувальних формувань, відповідного оснащення та матеріалів забезпечення. Š 258, 259 Сторона, що надає допомогу – Сторона, яка задовольняє прохання ін. Сторони про надання допомоги, направлення аварійно-рятувальних формувань, відповідного оснащення та матеріалів забезпечення. Š 258, 259 Стохастичний [t гр. stochasis – здогадка] – випадковий, імовірнісний, напр., с. процес – процес, характер зміни якого у часі не можна точно передбачити. Š 246 Стояки повітроподавальні – зазвичай металеві вертикальні трубопроводи для подачі повітря у фільтросні канали, труби або до середньопухирчастих аераторів з дірчастих труб, що встановлюються на відстані 20-30 м один від одного. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Стратегія [гр. strate:gia t stratos – військо + ago: – веду] – мистецтво керівництва чимось, яке ґрунт. на правильних і довготривалих прогнозах.  Тактика Š 246 Стратегія екологічна – заг. план дій, розрахованих на реальні можливості та строки їх досягнення, у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів. Залежно від рівня реалізації розрізняють с.е. глобальну, нац., територіальну і локальну. Š 247 Стратегія життя популяцій – сукупність пристосувань, способів виживання та підтримання стабільності популяцій рослин і тварин в екосистемах. За класифікацією с.ж.п. рослин, запропонованою Л.Г.Раменським (1938), вирізняють віолентів, патієнтів та експлерентів. Š 247 Стратифікація (атмосфери, води) [t лат. stratum – настил, шар + ...фікація] – розподіл атмосфери (води) по вертикалі на шари з певними властивостями – температурою, густиною, солоністю (води в океані) і т.п., що зумовлює розвиток вертикальних переміщень повітряних (водних) мас. Š 131, 100, 246 Стратифікація води температурна – шаруватий розподіл температури по глибині водойми. Розрізняють с.в.т. пряму, яка хар. пониженням температури з глибиною, і зворотну, коли температу348

ра підвищується із збільшенням глибини. Š 41 Стратопауза [t лат. stratum – настил, шар + пауза] – перехідний шар між стратосферою і мезосферою, розташований на висоті 50-55 км. Š 246 Стратосфера [t лат. stratum – настил, шар + ...сфера] (Ε озоносфера) – шар атмосфери, що розташований над тропосферою на висотах від 7-17 до 40-50 км над рівнем моря. Саме у с. на висотах 22-25 км розташований озоновий екран, який виступає у ролі верхньої межі біосфери і служить своєрідною межею поширення відбитої від поверхні Землі та прямої енергії Сонця. Зважаючи на значення озонового горизонту для біосфери, с. іноді іменують озоносферою. С. відокремлюється від тропосфери прошарком, що отримав назву тропопаузи. 1 Озоносфера Š 24, 108 Стрибок гідравлічний – форма переходу потоку рідини з бурхливого стану у спокійний. Š 100 Стрибок гідравлічний відігнаний – С.Г., в якому початок поверхневого виру (вальця) розташовується нижче за течією по відношенню до стисненого перерізу за спорудою. Š 100 Стрибок гідравлічний затоплений – С.Г., в якому поверхнева вирова зона знах. безпосередньо над стисненим перерізом даного транзитного потоку. Š 100 Стрибок-хвиля гідравлічний – С.Г., який хар. відсутністю поверхневого виру і наявністю низки хвиль на вільній поверхні потоку. Š 100 Стрижень – лінія, що з’єднує точки найбільших поверхневих швидкостей потоку; найглибше місце водотоку, де дуже швидко тече вода; бистрина; на прямих ділянках розташований, зазвичай, поблизу середини водотоку, на вигині – ближче до увігнутого берега; стержень; предмет видовженої форми, який є перев. осьовою або опорною частиною чогось; осьова, серединна частина чогось у рослинному чи тваринному організмі; серце, осердя. Š 100, 122 Структура [лат. structura – побудова, розміщення t struo – будую] – взаєморозташування і зв’язок складових частин чогось; внутрішня будова; співвідношен-

Структура зооценозу трофічна – Ступінь окиснення ня порядку на множині елементів; підприємство, організація. Š 247, 246 Структура зооценозу трофічна – співвідношення різних трофічних рівнів. Š 247 Структура зооценозу функціональна – співвідношення різних функціональних груп (напр., запилювачів, фітофагів, сапрофагів); відображає екол. роль організмів у С. зооценозів в екосистемах, рід їх занять. Š 247 Структура ландшафту – набір, співвідношення і взаємозв’язок компонентів, що входять у ландшафт і забезпечують його цілісність, а також поєднання, просторове розташування і зв’язки комплексів більш низького таксономічного рангу, з яких він складається. Уявлення про с.л. вкл. три аспекти: взаємне розташування складових частин, внутрішні системоутворюючі зв’язки та впорядкованість зміни його станів у часі. Морфологічна с.л. передбачає виділення всередині ландшафту більш простих геосистем або природних територіальних комплексів: фацій, урочищ, місцевостей. Š 247, 40 Структура популяції демографічна [t гр. demos – народ + grapho – пишу] (Ε статевовікова) – генетично обумовлене для кожного виду співвідношення статевих і вікових груп. С. вікова зазвичай подається графічно у вигляді вікових пірамід. Š 247, 97 Структура системи – установлена множина елементів та зв’язків між елементами системи. Š 121 Струменеспрямовувач – пристрій, що впливає на режим потоку і наносів шляхом зміни напряму руху струменів потоку. Š 100 Струмок – невеликий мілкий постійний або тимчасовий водотік, утворений стіканням талих снігових чи дощових вод або виходом на поверхню підземних вод. Чітких критеріїв для розмежування понять «річка» і «с.» не існує. Зазвичай довжина с. 3-5 км. Š 100, 237 Ступінь деґрадації ґрунту – інтервал значень показника деґрадації ґрунту, при якому спостерігається зниження продуктивності ґрунту в установлених межах. Для порівняння різних видів деґрадації с.д.ґ. м.б. наведений за бальною шкалою.

Ступінь очистки газу – Сублімація

Ступінь забруднення водного об’єкта високий – вказує на безумовну небезпеку культурно-побутового водокористування на водному об’єкті. Недопустиме використання такого водного об’єкта як джерела госп.-питного водопостачання через складність видалення токсичних речовин у процесі водопідготовки на водопровідних спорудах. Споживання для пиття води, що має високий ступінь забруднення, може призвести до появи у населення симптомів інтоксикації та розвитку віддалених ефектів, особливо у випадку присутності у воді речовин 1 та 2 класів небезпечності. Š 239 Ступінь забруднення водного об’єкта допустимий – визначає придатність водного об’єкта для всіх видів водокористування населення практично без будьяких обмежень. Š 239 Ступінь забруднення водного об’єкта надзвичайно високий – визначає його абсолютну непридатність для всіх видів водокористування. З гігієнічної точки зору забруднення є екстремально високим, і навіть короткочасне використання води водного об’єкта небезпечне для здоров’я населення. Š 239 Ступінь забруднення водного об’єкта помірний – свідчить про певну небезпеку для населення культурно-побутового водокористування на водному об’єкті. Його використання як джерела госп.питного водопостачання без зниження рівня хім. забруднення на очисних водопровідних спорудах може призвести до появи початкових симптомів інтоксикації у частини населення, особливо в разі наявності у воді речовин 1 та 2 класів небезпечності. Š 239 Ступінь іонізації – відношення кількості іонів до кількості нейтральних часток в одиниці об’єму. Š 250 Ступінь насичення води киснем – відносний вміст кисню у воді, виражений у відсотках його норм. вмісту (розчинності). Залежить від температури води, її солоності та атм. тиску. Š 109 Ступінь окиснення (Ε число окисне) – умовний показник, що хар. заряд атома у сполуках. В молекулах з іонним зв’язком співпадає із зарядом іону, напр., в NaCl с.о. натрію +1, хлору –1. У ковалентних сполуках за с.о. приймають за349

ряд, який отримав би атом, якби всі пари електронів, що здійснюють хім. зв’язок, були цілком перенесені до більш електрично негативних атомів, напр., в HCl с.о. водню +1, хлору –1. Поняття с.о. використовується, напр., при складанні рівнянь окисно-відновних реакцій. Š 250 Ступінь очистки газу – відношення маси вилученої з газу речовини чи такої, що прореагувала, до маси забруднюючої речовини, присутньої у газі до очистки. Š 31 Ступінь порушення ландшафту (території) – ступінь зміни процесів функціонування і складу компонентів ландшафту в результаті зовнішнього (у т.ч. антропогенного) впливу. З позицій антропоцентризму можна умовно виділити п’ять с.п.л. (зон): 1 – відносного екол. благополуччя (стан природних комплексів забезпечує традиційні форми госп. діяльності без шкоди для здоров’я населення); 2 – екол. ризику (спостерігається достовірна зміна властивостей природних комплексів, що призводить до негативних для природи і людини наслідків); 3 – екол. кризи (зміна властивостей природних комплексів становить загрозу для ведення госп. діяльності і здоров’я людини); 4 – екол. лиха (негативні зміни природних комплексів призводять до порушення традиційної технології госп. діяльності, до суттєвого підвищення захворюваності населення; для усунення шкоди необхідна складна система заходів); 5 – екол. катастрофи (негативні зміни природних комплексів призводять до неможливості ведення традиційної госп. діяльності і проживання населення). Š 247 Ступінь солонцюватості ґрунту – відношення вмісту обмінного натрію до суми обмінних катіонів або ємності поглинання, виражене у відсотках. Š 33 Суб... [t лат. sub – під] – у складних словах означає розташування знизу, під чимось, напр., субліторальний, або підпорядкування, напр., субординація. Š 245 Субаквальний [t суб... + лат. aqua – вода] – підводний. Субдомінанти [t суб... + лат. dominans (dominantis) – панівний] – другий за чисельністю вид після найбільш численно350

го (домінуючого) в угрупованні. У багатоярусному угрупованні с. – домінуючі у другорядних шарах види. 1 Домінанти Š 247 Суб’єкт [t лат. subjectum – підкладене] – людина, істота, що протистоїть об’єкту пізнання (дослідження); людина, що пізнає зовнішній світ (об’єкт) і впливає на нього у своїй практичній діяльності; людина як носій певних властивостей; особистість; носій прав і обов’язків, яким м.б. як фіз., так і юр. особа. Š 121, 246 Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії – юр. особа (підприємство, установа або організація будьякої форми господарювання) або фіз. особа, яка здійснює чи заявила про намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, щодо якої законодавством установлені вимоги обов’язкового ліцензування, сертифікації або реєстрації. Š 152 Суб’єкт перевезення небезпечних вантажів – підприємство, установа, організація або фіз. особа, які відправляють, перевозять чи одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі). Š 219 Суб’єкти державної системи моніторингу довкілля – міністерства й відомства та ін. цент. органи виконавчої влади, відповідальні за обов’язкове здійснення державної програми екол. моніторингу, які відповідно до своєї компетенції отримують і обробляють дані про стан довкілля та виробляють відповідні рішення щодо нормалізації або поліпшення екол. обстановки, раціонального використання і забезпечення якості природних ресурсів. Š 108 Суб’єкти планування – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також фіз. та юр. особи. Š 221 Субклімакс антропогенний [t суб... + клімакс] (Ε дисклімакс) – стабільне угруповання (екосистема), що не є кліматичним чи едафічним клімаксом для даної місцевості. С.а. підтримується людиною або свійськими тваринами. Š 247 Сублімація [t лат. sublimatio t sublimo – підіймаю, підношу] – перехід речо-

Сублітораль – Суперекотоксиканти вини з твердого у газоподібний стан без перетворення її на рідину. Š 246 Сублітораль (Ε зона субліторальна) – мілководна прибережна частина дна водойми (моря), яка простягається від нижньої межі літоралі до верхньої межі профундалі. У с. зосереджені осн. пром. запаси морських придонних риб, безхребетних тварин і рослин. Š 250, 100 Субстрат [t лат. substratum – підстилка] – заг., єдина основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ; речовина або предмет; опірний екол. компонент (основа, до якої прикріплюються нерухомі організми, напр., дно моря) і в деяких випадках одночасно поживне середовище (для рослин, мікроорганізмів); Š 121, 131, 246 речовина, яка піддається дії ферменту; речовина (S), молекула якої під час ферментативної реакції перетворюється у продукт (P). Š 71, 72, 262 Судження ціннісне – використання думки чи переконання в аналізі або прийнятті рішення. Š 273 Судно – самохідна або несамохідна плавуча інж. споруда, призначена для перевезення людей та вантажів по воді. Š 201, 82, 122 Судно маломірне – плавзасіб, який не підлягає нагляду класифікаційного товариства судновласника. Š 199 Судно риболовне – С., що використовується для вилучення, приймання, обробки, зберігання та транспортування водних живих ресурсів, спец. обладнане (згідно із законодавством) для виконання зазначених робіт. Š 166, 204, 203 Сукцесія [t лат. succеssio – спадковість, наслідування] – послідовна перев. необоротна (зрідка циклічна) зміна у часі одних біогеоценозів ін., що спадково виникають на тій самій території в результаті впливу внутрішніх (с. автогенна чи аутогенна) і (або) зовнішніх (с. алогенна) факторів (природного і (або) антропогенного характеру). Як пр., сукцесійна зміна біогеоценозів відбувається у суворій послідовності, порушення якої госп. втручаннями (всупереч поширеної хибної думки) не завжди призводить до прискорення процесу. В оптимальних умовах будь-яка с. завершується утворенням клімаксового чи вузлового угруповання,

Суспензії – Схема

що повільно розвивається і знах. у рівновазі із середовищем. Розрізняють первинні (на субстратах, не зачеплених ґрунтоутворенням) та вторинні с., які відбуваються на місці сформованих біогеоценозів після їх руйнування (в результаті пожежі – пірогенні с., вирубки лісу, посухи, ерозії, вулканічного виверження тощо). Š 117, 61, 247, 121, 108 Сукцесія антропогенна – послідовна зміна біоценозів, викликана госп. діяльністю людини (осушення боліт, вирубка лісів, розширення орних земель, зареґулювання річок та перетворення їх на озероподібні водойми, залісення ярів). Š 121 Сукцесія ландшафту – послідовна зміна станів ландшафту у напрямку до корінного чи близького до нього динамічного стану. Термін перенесений з геоботаніки у ландшафтну екологію К.Троллем і уживається при вивченні динаміки ландшафтів. Š 247 Сульфати [t лат. sulphur – сірка] – мінерали, солі сірчаної кислоти H2SO4; утворюються в умовах підвищеної концентрації кисню при відносно низьких температурах та при руйнуванні сульфідів (природних сірчистих сполук металів і деяких неметалів). Š 121 Суперекотоксиканти – речовини, які в малих дозах здатні виявляти виразну дію на ферменти як індуктори (підсилювачі) чи інгібітори (пригнічувачі) реакцій. До с. відносять діоксини та дібензофурани, поліхлоровані (ПХБ) і полібромовані (ПББ) біфеніли, бензантрацени, нітрозаміни, нафтиламіни та ін. органічні сполуки. Крім того, до розряду с. часто відносять радіонукліди, деякі важкі метали (ртуть, кадмій) та металоїди (миш’як, селен), хлор- і фосфорорганічні пестициди, які є потенційними мутагенами та канцерогенами, тобто речовинами, що здатні викликати відповідно мутації та онкологічні захворювання. С. хар. надзвичайною стійкістю у навколишньому середовищі і практичною відсутністю границі токсичності (зверхакумуляцією). В тих чи ін. концентраціях вони присутні в усіх середовищах, циркулюють в них і через компоненти довкілля проявляють свою дію на людину: спричинюють мутагенний та канцерогенний ефекти, подавляють клітинний імуні351

тет, уражають внутрішні органи й призводять до виснаження організму. Š 104 Суспензії [t лат. suspensio – підвішування] – суміші рідин з дрібними твердими частками, які знаходяться в ній у завислому стані.  Емульсії, Піни Š 131, 100, 246 Суфозія [t лат. suffossio – підколювання, підривання] – вимивання дрібних (пилуватих) твердих мінеральних часток і вилуговування розчинних речовин з ґрунту потоками підземних вод, що фільтруються у товщі гірських порід. Призводить до утворення підземних порожнин та до наступного просадження всієї вище розташованої осадової товщі з формуванням на поверхні замкнених понизь (блюдець, вирв, западин), а також до сповзання і руйнування берегових схилів та укосів штучних споруд.  Карст. Š 247, 131, 100 Суховії – сухі і гарячі вітри, дія яких призводить до висушування ґрунту і загибелі рослин. Š 108 Суходіл – материк, суша, континент; (Ε суша) безводна долина, яку зволожують тільки дощові та снігові води. Š 122 Суша – земля (на відміну від водного простору, моря); материк; (Ε суходіл) сухе місце; суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; посуха. Š 122 Сушарка барабанна – аґреґат для сушіння осадів стічних вод топковими газами, що складається з топки, завантажувальної камери, барабанної сушильної камери, розвантажувальної камери та вентиляційного пристрою, гол. елементом якого є сушильний барабан діаметром 13.5 м і довжиною 4-27 м, встановлений на катках похило до горизонту під кутом 3-4°, що обертається за допомогою зовнішньої вінцевої шестерні та електродвигуна з редуктором. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Сушарка із зустрічними струменями димових газів – модифікація пневмосушарки, що складається з двох горизонтальних розгінних труб з камерами згоряння палива і двовалковими шнековими подавачами осаду, які врізаються у вертикальну пневмотрубу і повітряно-прохідний розвантажувальний сепаратор. 352

Суть способу сушіння у зустрічних струменях полягає в тому, що частки осаду, знаходячись у завислому стані в гарячому газовому потоку, тобто утворюючи разом з ним т.з. газозавись, рухаються по співвісних горизонтальних розгінних трубах назустріч один одному і в результаті ударної зустрічі струменів вступають у коливальний рух, проникаючи з одного струменя в ін., що призводить до збільшення істинної концентрації матеріалів у зоні сушіння, подрібнення осаду, підвищення інтенсивності процесів тепло- та масообміну. Сушарка з киплячим шаром – аґреґат для сушіння осадів стічних вод топковими газами, що являє собою циліндро-конічний резервуар, у нижній частині якого встановлені газорозподільна решітка, під яку знизу подаються топкові гази, та розвантажувальний пристрій, а у верхній частині – завантажувальний пристрій. Завдяки подачі топкових газів через решітку над нею утворюється так званий псевдозріджений шар осаду, в якому значно інтенсифікуються процеси теплота масообміну. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 255, 257, 75 Сушіння осадів термічне – процес видалення вологи з осадів, попередньо зневоднених на вакуум-фільтрах, фільтрпресах або центрифугах, шляхом випаровування та відведення пари, що утворюється. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Сфера, ...сфера [t гр. spháira – куля] – замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра; предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета; район дії, межа поширення чогось; царина, галузь; область фіз. або духовного життя, діяльності людини чи суспільства; галузь знань, виробництва, мистецтва тощо; сукупність умов, середовище, обстановка, в яких відбувається щось; частина складних слів, що означає відношення до кулі чи с. як геометричних образів, напр., атмосфера. Š 250, 122 Схема [t гр. sche:ma – вид, форма] – умовне креслення, що розкриває принцип побудови чи функціонування чогось; зображення або опис у заг., осн. рисах; попередній план; абстрактне,

Схема виробництва балансова – Сценарій спрощене зображення чогось, заг. готова формула. Š 246 Схема виробництва балансова – структурне відображення послідовних стадій виробництва з наведеними якісними і кількісними характеристиками потоків. Š 28 Схема двоступеневої очистки стічних вод в аеротенках – технол. С., за якої біол. очистка стічних вод здійснюється послідовно в двох аеротенках (з реґенераторами чи без реґенераторів) з власними вторинними відстійниками, у кожному з яких поступово формується мул із специфічним біоценозом, що найкращим чином пристосований до окиснення забруднень і забезпечує високий ефект очистки. С. доцільно використовувати при очищенні концентрованих стічних вод з БПКПОВН > 250 мг/л, при наявності у воді речовин із значною різницею у швидкостях біохім. окиснення. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Схема комплексного використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів – передпроектний документ, що визначає осн. водогосп. та ін. заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливій дії. Š 17, 100, 29 Схема охорони природи територіальна комплексна (ТерКСОП) – науково обґрунтований комплексний план охорони природи певної території (реґіону, адм. області, міста). Вкл. нормування навантажень на середовище за всіма видами госп. заходів, виділення проблемних ареалів, встановлення обмежень у розташуванні підприємств для підтримання екол. балансу, пропозиції щодо територіального комплексування госп. і середовищезахисних об’єктів. Š 130 Схема планування території – містобудівна документація, яка визначає принципові рішення з планування, забудови та ін. використання відповідних територій адм.-тер. одиниць, їх окремих частин. Š 221 Схема планування території України Ґенеральна – містобудівна документація, яка визначає концептуальні рішення

Т50 – Тварини мисливські

з планування та використання території України. Š 221 Схема потоку даних – графічне подання процесу збору, обробки і використання даних. Š 121 Схема роботи тонкошарових відстійників перехресна – така С. роботи тонкошарових відстійників, за якої рідина й осад рухаються у перпендикулярних напрямках: рідина – в горизонтальному, осад – у низхідному. Š 19, 68, 270, 271, 75, 51 Схема роботи тонкошарових відстійників протиточна – така С. роботи тонкошарових відстійників, за якої рідина й осад рухаються у протилежних напрямках: рідина – у висхідному, осад – у низхідному. Š 19, 68, 270, 271, 75, 51 Схема роботи тонкошарових відстійників прямоточна – така С. роботи тонкошарових відстійників, за якої рідина й осад рухаються у низхідному напрямку. Š 19, 68, 270, 271, 75, 51 Схема технологічна очистки стічних вод – комплекс споруд для очистки стічних вод і обробки осадів, розміщених у певній технол. послідовності. Š 7, 19, 68, 271, 75 Схил – похила поверхня чогось; місцевість з похилою, спадистою поверхнею. Розрізняють с. пологі – стрімкістю до 11°, спадисті – 11-20° та стрімкі – стрімкістю 21-30° на півд. і 21-35° на півн. с. Š 216, 122 Сховище радіоактивних відходів – споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інж., геол., фіз. та ін. бар’єрів, що перешкоджають міґрації радіонуклідів. Š 222 Схоластика [нім. Scholastik t лат. scholastikos – учений, шкільний t гр. schole: – школа] – безплідне розумування, формальне знання, відірване від життя. Š 25, 246 Сценарій [фр. scénario t іт. scenario t лат. scaena – сцена] – модель подання знань, що використовується для опису пов’язаних подій; Š 121 заздалегідь підготовлений детальний план здійснення чогось. Š 246

353

Т Більшість тварин внесені у Червону книгу вперед ногами. Т50 – час‚ протягом якого концентрація пестициду у воді, ґрунті, вегетуючих с.-г. культурах і сировині зменшується вдвічі у порівнянні з початковим рівнем. Š 22 Таксон [t гр. táxis – розташування, лад, порядок] – група об’єктів якогось ієрархічного рівня, що виділена на основі певних заданих критеріїв систематизації та класифікації (напр., тип, клас, рід, вид, район, підрайон, зона тощо); Š 121 група організмів, пов’язана певним ступенем спорідненості і достатньо відособлена, щоб їй можна було присвоїти таксономічну категорію того чи ін. рангу – вид, родина, рід, загін тощо. Š 131, 97 Таксономія [t гр. táxis – розташування, лад, порядок + nómos – закон] – теорія класифікації і систематизації складно організованих областей дійсності (органічний світ, об’єкти географії, геології тощо), які мають зазвичай ієрархічну будову. Термін, запропонований у 1813 швейц. ботаніком О.Декандолем, тривалий час уживали як син. систематики. У 60-70-х рр. ХХ ст. з’явилася тенденція визначати т. як розділ систематики, як вчення про систему таксономічних категорій, що позн. супідрядні групи об’єктів – таксони. Š 121, 250 Тактика [t гр. taktike: (techne:) – (мистецтво) шикування військ t tasso: – шикую війська] – засоби, методи, що забезпечують стратегічний успіх; прийоми, засоби досягнення якоїсь мети, лінія поведінки.  Стратегія Š 246 Тактика лісопожежна – розподіл сил і засобів тушіння під час лісової пожежі та послідовність їх використання при її ліквідації. Š 39 Талон [фр. talon t лат. talus – п’ята] – вид контрольного документа, що засвідчує право на одержання чогось; Š 246 офіційний документ, що засвідчує право рибалки (рибалок) на здійснення вилучення водних живих ресурсів у складі виробничого підрозділу користувача. Š 166, 204, 203 354

Тальвеґ [нім. Thalweg t Tal – долина + Weg – дорога] – лінія, що з’єднує найнижчі точки долинного ложа (найбільш понижена частина річкової долини); долинне ложе, заключене між підошвами схилів долини. Š 245, 100, 246 Танатоценоз [t гр. thanatos – смерть + ...ценоз] – накопичення мертвих тваринних і рослинних організмів чи їх решток, у т.ч. викопних, у певних ділянках водного об’єкта.  Біоценоз Š 245, 100 Танк [англ. tank – досл., бак, цистерна] – бак, цистерна для зберігання або транспортування рідин. Š 246 Тварини – організми, що складають одне із царств органічного світу. Спільні властивості т. і рослин (клітинна будова, обмін речовин) зумовлені єдністю їх походження. Проте, на відміну від рослин, т. – гетеротрофи, тобто живляться готовими органічними сполуками, оскільки не здатні синтезувати поживні речовини з неорганічних сполук; як пр., активно рухомі. Одно- та багатоклітинні організми. За різними оцінками, нині існує від 1.5 до 2 млн видів т. (більшість – комахи). Š 250 Тварини дикі – Т., що не зазнали одомашнення і вільно існують у природному середовищі за умови збереження їх природної сталості; особини; в поведінці яких яскраво виражені аґресивність чи страх по відношенню до людини. Š 106 Тварини дикі та інші об’єкти тваринного світу, віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення – дикі Т., що перебувають у стані природної волі, а також ін. об’єкти тваринного світу, що перебувають у межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) екон. зони, водойм, що знаходяться на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення. Š 198 Тварини евригалінні [t еври... + гр. hals – сіль] – водні або ґрунтові Т., пристосовані до значних коливань солоності середовища. Š 253, 246 Тварини мисливські – дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання. Š 214

Твердість води – Теплообмін конвективний Твердість води – властивість води, обумовлена присутністю в ній іонів твердості, перев. кальцію Ca2+ і магнію Mg2+, які знах. у вигляді гідрокарбонатів, карбонатів, хлоридів, сульфатів та ін. солей. До солей твердості відносяться також сполуки Fe2+, Fe3+, Mn2+, Al3+, проте вміст їх у воді значно менший. Сумарний вміст цих солей наз. загальною т.в., яку поділяють на карбонатну, зумовлену вмістом гідрокарбонатів (і карбонатів при рН 8.3) кальцію і магнію, та некарбонатну, зумовлену наявністю у воді солей сильних кислот. При кип’ятінні води гідрокарбонати кальцію і магнію руйнуються і випадають у вигляді карбонатів в осад, утворюючи накип. Величину, на яку зменшується заг. т.в. при її кип’ятінні протягом 1 год, наз. тимчасовою або усувною т.в. Усувна т.в. приблизно дорівнює карбонатній, проте у випадку, коли у воді міститься багато гідрокарбонатів натрію і калію, карбонатна т.в. значно перевищує усувну. Т.в., яка залишається після її кип’ятіння і зумовлена хлоридами, карбонатами та сульфатами кальцію і магнію, наз. постійною. Результати визначення т.в. зазвичай виражають у мг-екв/л. Š 61, 100, 46, 109 Тезаурус [t гр. the:sauros – скарб] – тип словника, що подає лексичний склад мови у повному обсязі; словник термінів із зафіксованими семантичними відношеннями, який охоплює одну або більше спец. галузей знань і дозволяє людині або комп’ютеру орієнтуватися в ній. Š 121, 246 Тектонічний [t гр. tektonikos – будівничий] – пов’язаний з рухами і деформаціями земної кори, є їхнім результатом, напр., тектонічні процеси. Š 246 Температура [t лат. temperatura – потрібна міра, правильне співвідношення] – величина, що хар. фіз. тіла у стані теплової рівноваги, пов’язана з інтенсивністю теплового (хаотичного) руху часток тіла (молекул, атомів); вимірюється у градусах різних температурних шкал; ступінь нагрівання людського тіла як показник стану здоров’я. Š 246 Температура стічних вод – фіз. величина, що характеризує тепловий стан стічних вод і залежить від ступеня благоустрою

Тераса – Термоерозія

будівель, наявності гарячого водопостачання, теплового режиму технол. процесів, які призводять до утворення виробничих стічних вод, виду джерел водопостачання (поверхневі, підземні), кліматичних умов. Впливає на ефективність освітлення, фіз.-хім. та біол. очистки стічних вод. Вимірюється безпосередньо при відбиранні проби стічних вод термометрами з проділками 0.1°С. Т. міських стічних вод знаходиться зазвичай у межах 8-30°С і змінюється по сезонах року, протягом тижня, доби (мін. Т. спостерігаються у лют.-бер.). Š 71, 72, 252, 102 Тенденція [нім. Tendenz t лат. tendere – прагнути] – напрям розвитку якогось явища; скерованість у поглядах і діях; прагнення, властиві комусь. Š 246 Тендер [англ. tender t tend – обслуговувати] – особлива форма надання замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання робіт, яка передбачає залучення пропозицій кількох постачальників (підрядників) з метою забезпечення найвигідніших комерційних та ін. умов угоди для організаторів торгів. Š 246 ...тенк [t англ. tank – досл., бак, цистерна] – друга частина складних слів, що означає бак, резервуар, цистерну для зберігання, обробки або транспортування рідин. Теологія екологічна [гр. theologia – богослов’я t theos – бог + ...логія] – система богословських поглядів, яка намагається пов’язати ідею Бога з ідеєю охорони природи. Š 9 Теорія [t гр. theo:ria – розгляд, дослідження] – система узаг. знання, пояснення тих чи ін. явищ дійсності; сукупність узаг. положень, які утворюють якусь науку або її галузь; система поглядів з будь-якого питання; абстрактні знання, міркування, що не спираються на реальну дійсність. Š 246 Теоцентризм [t гр. theos – бог + центризм] – погляд, згідно якого все, зроблене Богом, має однакові моральні права, і людина відповідальна за долю біосфери перед моральною інстанцією, яка стоїть над людиною. Š 8 Теплообмін конвективний [t лат. convectio – принесення t conveho – приношу] – перенесення теплоти у нерівномір355

но нагрітому рідинному, газоподібному чи сипкому середовищі потоками речовини цього середовища. Š 24, 246 Тераса [фр. terrasse t лат. terra – земля] – горизонтальний або трохи похилий майданчик (уступ) природного походження чи штучно створений на схилі. Š 246 Тераса річкова – б.-м. горизонтальна ділянка поверхні на схилах долини, яка утворилася в результаті поступового врізання русла річки у дно долини. Š 100 Тератогенез [t гр. teras (teratos) – потвора, виродок + ...генез] – формування аномалій і виродливостей у рослин, тварин, людини внаслідок порушення процесу ембріонального розвитку, спричиненого як генетичними факторами, так і несприятливими впливами на плід, напр., впливом внутрічеревної інфекції. Š 246 Тератогенність – здатність пестициду спричиняти структурні вади розвитку у людини або лабораторних тварин. Š 22 Терикон [фр. terriconique t terri – відвал породи + conique – конічний] – конусоподібний насип з порожніх порід на поверхні землі біля шахти. Š 246 Території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи – в межах України – території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екол. характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1.0 мЗв (0.1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та ін. спец. втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його норм. госп. діяльності. Š 227 Територія [лат. territorium t terra – земля] – певна частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй геогр. положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами і ресурсами, а також з повітряним простором, внутрішніми і прибережними водами та розташованими під нею надрами. Š 221, 246

356

Територія еталонна – природний територіальний комплекс будь-якого рангу (фація, урочище, ландшафт), який має типові властивості, що відповідають зазвичай норм. (природному) стану (процесу), приймається як стандарт для всіх представників того самого типу або для реґіону і використовується як мірило чи зразок при оцінці стану топологічно подібних Т. та при екол. моніторингу. Š 247 Територія каналізована – Т., з якої відводять стічні води каналізаційною мережею. Š 100 Територія обвалована – Т., захищена дамбами від затоплення. Š 100 Територія, що охороняється – геогр. позначена Т., яка виділяється, реґулюється і використовується для досягнення конкретних природоохоронних цілей. Š 85 ...терм, ...терми, ...термія, ...термний [t гр. therme: – жар, тепло] – частина складних слів, яка вказує на зв’язок з поняттями «тепло», «жар». Š 246 Терми [лат. thermae t гр. thermos – теплий] – теплі або гарячі джерела і підземні води; у Стародавньому Римі – громадські лазні, до складу яких, крім гарячої (кальдарій), теплої (тепідарій) та холодної (фригідарій) лазень, уходили також спортивні зали, приміщення для зборів тощо. Š 246 Термін [t лат. terminus – кордон, межа, кінець, у давньоримській міфології – божество меж, кордонів] – слово або словосполучення, яке точно позн. спец. поняття і його співвідношення з ін. поняттями певної галузі; строк, визначений час. Š 121, 246 Термо... [t гр. thérmos – теплий t thérme: – жар, тепло] – перша частина складних слів, що відповідає поняттям «температура», «тепло». Š 246 Термодифузія [t термо... + дифузія] – дифузія, зумовлена наявністю у середовищі (розчині, суміші) ґрадієнта температури. При т. концентрація компонентів у частинах середовища зниженої і підвищеної температур різна. Š 24, 246 Термоерозія [t термо... + ерозія] – поєднання теплового та мех. впливу текучої води на мерзлі гірські породи і лід, внаслідок чого на денній поверхні виникає

Термокарст – Технобіогеоми полігональна проґресуюча мережа ерозійних канав. 1 Ерозія Š 247 Термокарст [t термо... + карст] – утворення просадних, провальних форм рельєфу (западин, провалів) та підземних порожнин в результаті танення підземного льоду у ґрунті. Т. посилюється при госп. освоєнні території, тому потребує спец. заходів (будівництво на палях, використання термоізолюючих подушок тощо).  Карст Š 247 Термоклин [t термо... + клин] (Ε шар температурного стрибка, металімніон [t мета... + гр. límne: – озеро]) – водний шар з макс. зміною температури з глибиною, який існує в умовах теплової стратифікації водної маси. 1 Шар температурного стрибка Š 61 Термометр [t термо... + ...метр] – прилад для вимірювання температури, що ґрунт. на тепловому розширенні рідин або газів (т. рідинний, манометричний тощо). Š 246 Термопауза [t термо... + пауза] – розташований над термосферою шар атмосфери, в якому температура не змінюється з висотою. Š 246 Термостат [t термо... + ...стат] – пристрій для підтримування сталої температури в обмеженому об’ємі, напр., у холодильнику, термічних печах тощо. Š 246 Термосфера [t термо... + ...сфера] (Ε іоносфера) – шар атмосфери над мезосферою, починається з висоти 80-90 км і простягається до 900-1000 км. Температура у цій оболонці атмосфери різко підвищується, сягаючи вже на висоті 200 км 800-1000°С, а поблизу верхньої межі – навіть 3000°С. Саме ці обставини визначили її назву, хоч досить часто цю оболонку, зважаючи на високий ступінь іонізації повітря, іменують іоносферою (завдяки великій кількості позитивно іонізованих молекул і атомів атм. газів та вільних електронів іоносфера здатна відбивати електромагнітні хвилі короткого діапазону, в ній спостерігаються полярні сяяння та іоносферні магнітні бурі, які впливають на стан наземних організмів). Т. відіграє важливу захисну роль у житті біосфери, поглинаючи рентґенівське випромінювання і захищаючи

Техногенез – Тип живлення річок

життя на Землі від згубного впливу сонячної корони. Š 108, 246 Тест-об’єкти [t англ. test – випробування] – організми, що використовуються у біотестуванні. Š 100 Тест-реакція – реакція тест-об’єкта на дію води або донних відкладів, яка використовується для визначення їх токсичності. Š 100 Техніка [t гр. téchne: – мистецтво, майстерність] – сукупність засобів людської діяльності, що створюються для здійснення процесів виробництва й обслуговування невиробничих потреб суспільства. Термін «т.» часто уживають також для сукупної характеристики навичок та прийомів, що використовуються у якійсь сфері діяльності людини. В т. матеріалізовані знання та досвід, накопичені в процесі розвитку суспільного виробництва. Осн. призначення т. – полегшення і підвищення ефективності трудових зусиль людини, розширення її можливостей у процесі трудової діяльності, вивільнення (часткове чи повне) людини від роботи в умовах, небезпечних для здоров’я. Засоби т. заст. для впливу на предмети труда при створенні матеріальних та культурних цінностей; для отримання, передачі і перетворення енергії; дослідження законів розвитку природи і суспільства; збору, збереження, обробки і передачі інформації; управління виробничими процесами; створення матеріалів з наперед визначеними властивостями; пересування і зв’язку; побутового та культурного обслуговування; забезпечення обороноздатності. Сучасна т. хар. високими темпами її модернізації й автоматизації, уніфікацією, стандартизацією, інтенсивним розвитком енергетики, радіоелектроніки, хім. технології, широким використанням автоматики, комп’ютерної т. тощо. Досягнення сучасної т. ґрунт. на фундаментальних наукових відкриттях і дослідженнях; взаємозв’язок і взаємодія т. з наукою – найважливіша умова наук.-техн. проґресу і суспільного розвитку в цілому. Š 250 Техно... [t téchne: – мистецтво, майстерність] – частина складних слів, що відповідає поняттю «технологічний». Š 246 Технобіогеоми – типологічні групи ландшафтів, що хар. подібним рівнем геохім. 357

сталості, яка проявляється у самореґулюванні геохім. процесів та у самоочищенні. Š 247 Техногенез [t техно... + ...генез] – процес зміни природних комплексів і біогеоценозів під дією виробничої діяльності людини. Зазвичай виділяють геохім. аспект т., масштаби якого перевершують результати багатьох природних геохім. процесів. Термін введений О.Є.Ферсманом. Š 247, 35, 108 Техногеосистема [t техно... + геосистема] – сукупність елементів земної кори й антропогенних елементів (будівлі, транспортні системи, рекультивовані ділянки тощо), які знаходяться у співвідношеннях та зв’язках між собою й утворюють певну цілісність, єдність. Термін т. близький до понять ландшафт антропогенний, культурний, техногенний. Š 247 Технології або устаткування альтернативні – технології або устаткування, використання яких дає можливість зменшити чи зовсім усунути викиди речовин, що впливають чи здатні несприятливо впливати на озоновий шар. Š 15 Технологія [t техно... + ...логія] – сукупність раціонально здійснюваних процедур і процесів у певній галузі діяльності, а також науковий опис способів виробництва чогось. Š 121, 246 Технологія виробництва безстічна – сукупність прийомів і способів одержання, обробки і переробки сировини, матеріалу, напівфабрикатів або виробів, при яких не утворюються стічні води. Для такої Т. характерне використання замкненої системи водопостачання. Š 100 Технологія маловідходна – Т., яка дає техн. досяжний мінімум твердих, рідких, газоподібних і теплових відходів та викидів. Š 130 Технологія найкраща існуюча – Т., що ґрунт. на останніх досягненнях науки і техніки, спрямована на зниження негативного впливу на навколишнє середовище і має установлений строк практичного заст. з урахуванням екон. та соц. факторів. Š 124 Техносфера [t техно... + ...сфера] – частина біосфери, докорінно перетворена людиною у техн. і технол. об’єкти (будівлі, дороги, механізми тощо) за доп.

358

прямого чи опосередкованого впливу техн. засобів. Š 121, 130 Течія – рух (напрямок потоку) води в річці від верхів’я до гирла; плин, плив, бистрина; маса води, що рухається в річці, струмкові тощо; струмінь. Маса води у водоймі, морі, океані, що рухається у певному напрямку; 1 Течія у водоймі маса повітря, газу, що рухається в якомусь напрямку; напрям у певній галузі діяльності (науці, політиці, мистецтві тощо). Š 122 Течія верхня (Ε верхів’я) – частина річки, близька до початку (витоку), а також місцевість, що прилягає до неї. Š 122 Течія глибинна – Т. на деякій глибині між поверхневою і донною течіями. Š 100 Течія нижня (Ε пониззя) – частина річки, близька до гирла, а також місцевість, що прилягає до неї. Š 122 Течія у водоймі – переміщення водної маси у певному напрямку, обмежене берегами, дном водойми, нерухомою водною масою чи водною масою, що переміщується в ін. напрямку. Š 41 Тип [t гр. týpos – відбиток, форма, зразок] – форма, вид чогось, що має певні суттєві якісні ознаки; зразок, модель для чогось; одиниця розчленування дійсності, що вивчається, у типології; таксономічна категорія (ранг) у систематиці тварин. У т. (інколи спочатку у підтип) об’єднують близькі за походженням класи. Всі представники одного т. мають однаковий план будови. Т. відображають осн. гілки філогенетичного дерева тварин. Всіх тварин зазвичай відносять до 16 т. (на думку різних вчених, т. від 13 до 33). Всі т. тварин об’єднуються у царство тварин. У систематиці рослин т. відповідає відділ. Š 121, 250 Тип води – назва, яку набуває вода залежно від її місця у даний момент у кругообігу води (атм., зворотна, ґравітаційна, дощова тощо), її призначення в процесі використання (баластна, додаткова, котлова тощо), її складу і властивостей (мінеральна, питна, прісна тощо). Š 100 Тип живлення річок – найбільш характерні для даного водозбірного басейну види надходження води, які розрізняють-

Тип засобу вимірювальної техніки – Токсикологія ся за походженням водних мас, котрі утворюються в результаті: весняного сніготанення (сніговий т.ж.р.); випадання рясних і тривалих дощів (дощовий); танення льодовиків (льодовиковий); дренування різних горизонтів водоносних гірських порід (підземний т.ж.р. з його кількома модифікаціями), або ж у результаті змішування в різноманітних поєднаннях всіх цих типів живлення (змішаний т.ж.р.) . Š 100 Тип засобу вимірювальної техніки – сукупність засобів вимірювальної техніки того самого призначення, які мають той самий принцип дії, однакову конструкцію та виготовлені за тією самою техн. документацією. Š 213 Тип підземного живлення – характерне співвідношення взаємозв’язку річкових і підземних вод, яке визначає динаміку підземного живлення. Š 100, 41 Тип підземного живлення низхідний – тип підземного живлення, що визначається режимом підземного стоку при відсутності чи слабкому гідравл. зв’язку підземних вод з поверхневими в умовах вільного стоку підземних вод. Š 100, 41 Тип підземного живлення підпірний – тип підземного живлення, що визначається режимом підземного стоку при постійному гідравл. зв’язку підземних вод з поверхневими і при утворенні підпору підземних вод під час паводків та повеней. Š 100, 41 Тип рельєфу – комплекс елементарних форм рельєфу, що хар. спільним походженням, однорідними умовами розвитку, подібним виглядом та будовою. Приклади т.р.: яружно-балковий, адирний, блюдцево-западинний, куестовий тощо. Š 247 Тип родовищ корисних копалин геолого-промисловий – сукупність родовищ корисних копалин, об’єднаних подібністю речовинного складу корисних копалин і спільністю геол. умов їх утворення, що визначились як реальні джерела постачання даного виду мінеральної сировини на ринок. Š 169 Тип руслового процесу – схема деформації русла і заплави ріки в результаті певного поєднання особливостей водного режиму, стоку наносів та умов, що обмежують деформацію, яка відображає

Токсини – Традиція природоохоронна

форму транспортування наносів. Š 100, 41 Тип руслового процесу побочневий – тип руслового процесу, який хар. сповзанням по руслу побочнів у період повеней та паводків. Š 100 Тип руслового процесу стрічкогрядовий – тип руслового процесу, при якому всі деформації русла виражаються перев. у сповзанні по ньому великих одиничних гряд, затоплених протягом усього року. Š 100 Тиск парціальний [t пізньолат. partialis – частковий] – тиск компонента ідеальної газової суміші, який би він утворював, якщо б сам займав об’єм всієї суміші. Š 250 Титр [фр. titre – заголовок t лат. titulus – надпис] – маса розчиненої речовини у грамах, що міститься в 1 см3 розчину. Š 45 Титрування – осн. прийом титриметричного аналізу, який полягає у поступовому додаванні титрованого розчину (pозчину відомої концентpації) з бюретки до досліджуваного (аналізованого) pозчину до встановлення еквівалентних співвідношень pечовин, що pеагують між собою. Š 117, 45, 246 Тіло – окремий предмет у просторі, а також частина простору, заповнена матерією (речовиною) або обмежена замкненою поверхнею (тверді, рідкі, газоподібні тіла, геометричні тіла). Š 121 Тіло греблі – осн. частина греблі над підошвою основи, що забезпечує стійкість і водонепроникність греблі. Š 100 Тінь дощова – територія, що знах. на підвітряній стороні гірської місцевості з відносним зниженням кількості опадів, що випали, у порівнянні з оточуючою місцевістю. Š 100 Тканини – системи клітин, подібних за походженням, будовою і функціями. До складу т. входить також тканинна рідина та продукти життєдіяльності клітин. Т. тварин – епітеліальна, всі види з’єднувальної, м’язова і нервова; т. рослин – утворювальна, осн., захисна та провідна. Š 250 Токсикологія [t toxikon – отрута + ...логія] – наукова та практична область мед. і біол. знань про властивості потенційно токсичних речовин та механізм їх дії на 359

організм; також досліджує засоби лікування і профілактики отруєнь. Š 246 Токсини [t гр. toxikon – отрута] – отруйні білкові речовини, що утворюються гол.ч. мікроорганізмами (напр., паличкою правця, дифтерії), а також деякими тваринами (напр., змії, скорпіони) і рослинами (напр., рицина); хар. тим, що при повторному введенні тварині (починаючи з несмертельних доз) спричинюють в неї в організмі утворення відповідних антитоксинів. Š 121, 245, 246 Токсичність – отруйність, властивість деяких хім. елементів, сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі організми (рослини, тварин, гриби, мікроорганізми) і здоров’я людей, викликати порушення фізіол. функцій організму, що, у св.ч., призводить до захворювань (інтоксикацій, отруєнь) або, у важких випадках, до загибелі. Фактично т. – це міра несумісності речовини із життям. Š 117, 130, 245, 132 Токсичність води – властивість отруйних речовин, які містяться у воді, шкідливо діяти на живі організми – гідробіонти. Š 73 Токсичність зворотних вод – властивість зворотних вод викликати патологічні зміни або загибель організмів, яка зумовлена присутністю в них токсичних речовин. Встановлюється методом біотестування. Критерієм т.з.в. є встановлений кількісний показник патологічних змін або загибелі організмів. Š 67 Токсичність пестициду – властивість пестициду при дії на організм у певній кількості порушувати норм. його життєдіяльність. Š 22 Токсичність пестициду репродуктивна – здатність пестициду індукувати порушення функції розмноження. Š 22 Токсобність – здатність організмів жити у воді, яка містить різну кількість токсичних речовин. Š 100, 46 Толерантність [t лат tolerans (tolerantis) – терплячість] – здатність організмів, екосистем витримувати несприятливий вплив того чи ін. фактора або відхилення параметрів середовища від оптимальних для них значень. Š 121, 131, 108, 246

360

Толока «зелена» – трудове природоохоронне свято, однією із цілей якого є екол. виховання. Š 9 Топографія [t гр. topos – місце, місцевість + ...графія] – наукова дисципліна, розділ геодезії, що вивчає методи зображення геогр. і геометричних елементів місцевості на планах і топографічних картах; поверхня якоїсь ділянки земної кулі, взаємне розташування окремих елементів місцевості. Š 121, 246 Тороси – нагромадження крижин, що змерзлися, утворене в результаті посувань і стиснення льодового покриву. Š 100 Торф [нім. Torf] – органічні відклади, що формуються в умовах застійного надлишкового зволоження з решток не повністю розкладених болотних рослин. Горюча корисна копалина. Містить 50-60 % вуглецю. Використовується комплексно як паливо, добриво, теплоізоляційний матеріал тощо. Š 61, 250 Торфоутворення – найважливіший процес у болотах, що полягає в утворенні торфу з маси відмерлих рослин, перев. мохів, трав, осок і лишайників, які нагромаджуються і перегнивають без доступу повітря під водою, одночасно ущільнюючись і частково збагачуючись мінеральними частками дрібноуламкових та пилуватих осадових порід. Š 108 Тотемізм [англ. totemism t алгонкінського тотем – досл., його рід] – релігія, що хар. вірою у кревнородинний зв’язок, який існує між родом або племенем та певною твариною чи рослиною, явищем природи. Š 8, 9 Точність вимірювань – характеристика якості вимірювань, яка відображає близькість до нуля систематичних похибок в їх результатах. Š 121 Точність карти геометрична – відповідність розташування точок на карті їх справжньому місцеположенню. Š 121 Траверс [фр. traverse t лат. transversus – поперечний] – споруда у вигляді прилеглої до берегозахисного хвилелому і берега підводної перешкоди, яка служить для накопичення наносів і захисту берега від розмиву. Š 100 Традиція природоохоронна [t лат. traditio – передача] – елемент соц. і культурної спадщини, який передається від

Тракт водопідвідний – Тривалість відстоювання розрахункова покоління до покоління і спонукає людину до практичних несвідомих дій з охорони природи. Š 9 Тракт водопідвідний [t лат. tractus – волочіння, низка, протяжність] – сукупність споруд, що забезпечують підведення води до будівлі ГЕС або насосної станції від водозабірної споруди. Š 100 Транзит відходів [t лат. transitus – проходження, перехід] – перевезення відходів від одного кордону нац. території до ін. без зберігання, за винятком тимчасового зберігання, обумовленого технол. процесом перевезення відходів. Š 147 Транс... [t лат. trans – крізь, через] – лат. префікс-прийменник; заст. у складних словах і означає: «крізь», «за», «пере...», «по той бік», напр., транскордонний вплив, трансурановий елемент. Š 245 Трансґресія [t лат. transgressio – перехід, пересування t transgredior – переходжу] – наступ вод моря на сушу (поглинання морем суходолу) в результаті опускання земної кори під впливом низхідних тектонічних рухів або, рідше, підняття рівня Світового океану. ☯ Реґресія моря Š 247, 246 Трансект(а) – відмірений на території екосистеми вузький прямокутний майданчик для вивчення розміщення видів, їх кількісних і якісних характеристик, проективного покриття, чисельності, продуктивності, екол. особливостей та ін. досліджень. Інколи т. розбивають на серію майданчиків (метод пунктирної т.); Š 247, 253 вузька ділянка суші, витягнута вздовж вертикального перерізу, який перетинає макс. різноманіття біогеоценозів і відповідних їм умов середовища на території, що вивчається. Š 117 Транслокація [t транс... + лат. locatio – розміщення] – тип хромосомних перебудов (мутацій); обмін ділянками двох або більше хромосом, а також перенесення ділянки хромосоми в ін. місце тієї самої хромосоми. Транслокація забруднюючої ґрунт речовини – перехід забруднюючої ґрунт хім. речовини у рослини. Š 32 Транспірація [t транс... + лат. spirare – дихати] – випаровування води листям рослин – фізіол. процес, який полягає у всмоктуванні води з ґрунту кореневою

Тривалість дощу критична – Тропосфера

системою рослин, транспортуванні її судинами та видаленні надлишків води у пароподібному стані з подихами листя в атмосферу. Š 100, 108, 246 Транспорт [t лат. transportare – переміщувати, переносити] – галузь економіки, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів; перевізні засоби. Š 246 Транспорт заражений – морські, річкові, повітряні, залізничні, ін. транспортні засоби міжн. сполучення, в яких під час мед. (санітарного) огляду виявлено особу, заражену будь-якою інфекційною хворобою або з підозрою на наявність інфекційної хвороби, чи виявлено гризунів, у т.ч. загиблих, комарів тощо, які є переносниками збудників інфекційних хвороб. Š 205 Трансформація [лат. transformatio] – зміна, перетворення; перенесення спадкової інформації від клітини одного генотипу у клітину ін. Š 246 Трансформація рекреаційна – зміни, що відбуваються в екосистемах під дією рекреації. Š 97 Трансформація речовин у природному середовищі – зміна складу і кількості речовин у середовищі під впливом процесів сорбції, іонного обміну, розчинення, осадження, розпаду, комплексування, біохім. та ін. процесів перетворення речовин при їх взаємодії. Š 117 Трансформація хвилі витрат – зміна форми гідрографа хвилі витрат при її проходженні через водосховище або безприпливну ділянку водотоку. Š 100 Траса [нім, Trasse t лат. tractus – смуга] – лінія на карті або місцевості, що вказує напрям пролягання чогось (дороги, каналу, трубопроводу тощо); дорога, шлях, напр., повітряна т.; намічений топографічний (на плані або карті) маршрут (шлях слідування) натурних досліджень. Š 121, 246 Тривалість аерації стічних вод – тривалість перебування стічних вод в аеротенку, год; відношення об’єму аеротенка до витрати очищуваних стічних вод, год. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Тривалість відстоювання розрахункова – розрахункова тривалість перебування стічних вод у зоні відстоювання відстійника із заданими розмірами, за якої 361

має забезпечуватися розрахунковий ефект прояснення стічних вод. Š 19, 68, 270, 271, 75 Тривалість дощу критична – тривалість дощу певної періодичності, що спричинює макс. витрату води у даному створі водотоку. Š 100 Тривалість дощу розрахункова – тривалість дощу певної інтенсивності і періодичності для розрахунку каналізаційної мережі. Š 43 Тривалість життя видова – сер. з макс. можливих віків, якого досягають особини даного виду за найбільш сприятливих умов існування. Т.ж.в. лімітується перев. генетичними особливостями виду. Для багатьох тварин м.б. оцінена як 4-5 кратний строк досягнення статевої зрілості (т.з. коефіцієнт Бюффона). Š 247 Тривалість життя середня – сер. вік, якого досягають особини даної статистичної вибірки (частка від ділення суми віків загиблих особин на їх кількість); Š 247 Тривалість життя середня населення – кількість років, яку проживе немовля, якщо рівень смертності у вікових групах не зміниться. Залежить від статі людини – біол. розбіжність між чоловіками і жінками становить 4-5 р. Š 120, 108 Тривалість знезаражування – тривалість контакту стічних вод з хлором або гіпохлоритом натрію чи з хлорним вапном у контактних резервуарах або у відвідних лотках і трубопроводах. Розрахункова т.з. стічних вод приймається рівною 30 хв. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Тривалість перебування осаду у камері бродіння – відношення об’єму камери бродіння, м3, до добової витрати завантажуваного осаду, м3/добу. Š 19, 50, 56, 68, 70, 128, 272, 248, 257, 275, 4 Тривалість флотації – тривалість перебування у зоні флотації флотаційної камери (хв, год) сумарної витрати очищуваних стічних вод і рециркуляційної (робочої) рідини. Š 20, 68, 107, 134, 243 Трилатерація [t лат. trilaterus – тристоронній] – метод визначення положення геод. пунктів побудовою на місцевості систем суміжно розташованих трикутників, координати вершин і кути яких визначаються тригонометрично, а дов-

362

жини сторін – за доп. далекомірів. Š 121, 250 Триптон – компонент сестону, який містить відмерлі його частки разом з органічними та неорганічними речовинами різного походження. Š 100 Трихлоретилен – Cl2C=CHCl, галогеновмісний вуглеводень; заст. як розчинник для знежирювання металів, тканин, шкіри, для екстракції жирів; при хім. чищенні одягу. Š 24, 250 Тріангуляція [t лат. triangulum – трикутник] – метод побудови геод. сітки у вигляді трикутників, у яких виміряні їхні кути і деякі із сторін. Š 121, 250 Тропа екологічна (природознавча, дидактична, природна, навчальна, навчально-пізнавальна) (Ε траса або стежка наукова) – спец. прокладений у природі й обладнаний для екол. освіти і природоохоронної пропаґанди маршрут. Š9 Тропізми [t гр. trópos – поворот, напрям] – ростові рухи органів рослин (стебла, кореня, листків), зумовлені однобічною дією подразника, залежно від характеру якого розрізняють фототропізм (подразник – світло), геотропізм (сила земного тяжіння), гаптотропізм (дотик) тощо. Š 246 Тропопауза [t гр. trópos – поворот, напрям + пауза] – перехідний шар потужністю до 1 км між тропосферою і стратосферою. Š 108, 246 Тропосфера [t гр. trópos – поворот, напрям + ...сфера] – нижній, найближчій до Землі шар атмосфери, що простягається на висоти від 16-17 км на екваторі і 10-12 км у помірних широтах до 7-9 км на полюсах (пересічно – 11 км) над рівнем моря і переходить у стратосферу. Положення верхньої межі т. визначається висотою вертикальної конвекції – висхідного та низхідного руху повітря, які й складають осн. її рису (звідси й назва). Внаслідок нерівномірного прогрівання земної поверхні тут відбуваються не тільки вертикальні, але й горизонтальні переміщення мас повітря. Саме метеорологічні процеси, що відбуваються у т., визначають осн. кліматичні особливості і погодні умови на поверхні Землі. У т. зосереджується ~ 80 % заг. маси повітря, майже вся водяна пара атмосфери (що

Трофеї мисливські – Удар гідравлічний утворює різні за видами хмари), а також значні маси пилу та диму, що переміщуються повітряними потоками на великі відстані. Š 24, 108, 246 Трофеї мисливські [фр. trophée t гр. tropaion – пам’ятник перемоги, досл., на знак утечі ворогів] – відповідним чином оброблені частини мисливських тварин (шкіри, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях. Š 214, 178 ...трофи, ...трофія, ...трофний [t гр. trophe: – харчування, живлення, їжа] – друга частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттями «живлення», «їжа», напр., автотрофи. Š 246 Трофічний – живлячий, живильний, пов’язаний з харчуванням. Š 131 Трофність водних об’єктів – ступінь (рівень) біол. продуктивності екосистем водних об’єктів, котрий визначається вмістом у воді біогенних елементів (насамперед, фосфору й азоту) та комплексом гідрол., гідрохім., гідробіол. та ін. чинників. У порядку збільшення вмісту у воді біогенних елементів розрізняють водойми дис-, оліго-, мезо-, ев-, полі- та гіпертрофні. Š 73, 111, 108 Труби фільтросні – у вітчизняній практиці – пористі керамічні аератори у вигляді труб довжиною 500 мм і діаметром до 300 мм з висушеної і обпаленої при температурі 1180°С суміші подрібненого шамоту (вогнетривка глина) із силікатом натрію та кремнефтористим натрієм. З’єднуються на ґумових прокладках за доп. металевих тяжів або на різьбі, кріпляться до дна у вигляді секцій довжиною до 20-35 м. Š 241, 7, 19, 116, 127, 140, 271, 75 Трубопровід – водовід з труб. Š 42 Трубопровід маґістральний – Т., до якого приєднуються розподільні водоводи; Š 100 технол. комплекс, що функціонує як єдина система, і до складу якого входить окремий Т. з усіма об’єктами і спорудами, пов’язаними з ним єдиним технол. процесом, або кілька Т., якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжреґіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або ін. Т., спроектовані та збудовані згідно з

Угіддя – Укіс

державними будівельними вимогами щодо т.м. Š 229 Трубопроводи промислові – всі ін. немаґістральні Т. в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопром. нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільні Т. водопостачання, меліоративні системи тощо. Š 229 Туалет [фр. toilette t toile – полотно] – убрання, одяг; убиральня. Š 246 Туман – аерозоль з крапельно-рідинною дисперсною фазою. Утворюється з пересиченої пари в результаті конденсації. В атмосфері т. наз. скупчення водяних крапель або льодових кристалів діаметром 0.01-3 мкм у приземному шарі повітря.  Дим, Пил Š 250, 109 Тунель [англ. tunnel t сер.-лат. tonna – бочка] – підземна, підводна або гірська споруда для прокладання залізниць, автомобільних шляхів тощо. Š 246 Тунель гідротехнічний – горизонтальна або слабко похила підземна виробка замкненого поперечного перерізу, влаштована у ґрунті без розкриття вище розташованого масиву, що використовується як водовід. Š 100, 42 Турбулентний [t лат. turbulentus – бурлячий, безладний, неспокійний] – вихровий. Š 246 Туризм екологічний (пригодницький) [фр. tourisme t tour – обхід, об’їзд] – туризм, що відрізняється використанням незабруднюючих навколишнє середовище транспортних засобів (човен, кінь, піший похід) з метою побачити чи сфотографувати дику природу. Š 9

У Беpегите эти земли, эти воды, Даже малую былиночку любя, Беpегите всех звеpей внутpи пpиpоды, Убивайте лишь звеpей внутpи себя. Є.Євтушенко Увід водопровідний – трубопровід, що з’єднує зовнішню водопровідну мережу з внутрішньою водопровідною мережею будівлі або споруди. Š 100 Удар гідравлічний – раптова зміна гідродинамічного тиску у напірному водоводі, 363

спричинена різкою зміною швидкості руху рідини у будь-якому перерізі водоводу. Š 100 Угіддя (вгіддя) – ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для госп. використання; зручне, сприятливе для чогось місце (для життя людей, зростання рослин тощо). ☯ Неугіддя, Бедленд Š 122 Угіддя водно-болотні – райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, вкл. морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 м. Š 78 Угіддя водно-болотні загальнодержавного значення – цінні природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об’єктів – природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, вкл. морські акваторії. Š 176 Угіддя малопродуктивні – У., що хар. низькою природною родючістю ґрунту за рахунок виразності несприятливих властивостей: піщаного чи супіщаного мех. складу, малопотужності ґрунтового профілю, ступеня еродованості, солонцюватості, засоленості, оґлеєння, щебенистості, кам’янистості, високої кислотності чи лужності, а також збіднення на органічні та поживні речовини. Комплекс аґротехн. та ін. заходів забезпечує отримання запланованих врожаїв с.-г. культур лише за умови заст. землевання цих У. Š 36 Угіддя мисливські – ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини, і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Š 214 Угруповання – за Р.Уіттекером, система взаємодіючих, диференційованих по екол. нішах, часто конкуруючих один з одним видів. Види, що входять до складу того самого у., еволюціонували у напрямку диференціації екол. ніш. Термін «у.» часто уживають як син. біоценозу. Виділяють у. рослин (фітоценоз), тварин (зооценоз), мікроорганізмів (бактеріоценоз).  Асоціація екологічна Š 247

364

Угруповання вертикальне – відкрита екол. система, яка визначається відносинами хижацтва, паразитизму між організмами різних видів, що забезпечують їх стале співіснування на певному просторово-часовому інтервалі.  Угруповання горизонтальне Š 247 Угруповання вузлове – У., яке знах. у рівноважному із середовищем існування стані. У.в. завершає дану серію стадій розвитку У. 1 Сукцесія  Угруповання клімаксове Š 247 Угруповання горизонтальне – відкрита екол. система, яка визначається відносинами конкуренції, незалежності, співдружності, аменсалізму між організмами різних видів, які забезпечують їх стале співіснування на певному просторово-часовому інтервалі.  Угруповання вертикальне Š 247 Угруповання клімаксове – стабільне У., яке завершує серію сукцесій. Термін запроваджений Ф.Клементсом (1916). Для у.к. характерна рівновага між біотичними та абіотичними компонентами (річна продукція і приплив речовини ззовні врівноважені річним споживанням, витратою та виносом речовин із системи, тому чиста річна продукція близька до нуля) на макс. високому рівні потенціальної енергії та різноманіття.  Угруповання вузлове Š 247 Угруповання рослинне (Ε фітоценоз [t фіто... + ...ценоз]) – історична сукупність видів рослин, що зростають у межах певних однорідних ділянок земної поверхні (території або акваторії) та перебувають у тісній, складній взаємодії як між собою, так і з умовами довкілля. Хар. певним видовим складом і будовою. У.р. – складова частина біоценозу. Š 247, 228, 131, 250, 246 Узбережжя – смуга суші, яка зазнає впливу моря або озера. Š 100 Узлісся пожежостійке – узлісся з пожежостійких деревних і (або) чагарникових порід. Š 39 Укіс – бокова поверхня виїмки або насипу; Š 100 кількість скошеної з майданчика певного розміру маси рослин (фітомаси). Метод у. використовується для визначення продукційних характеристик фітоценозу. Š 247

Улов водних живих ресурсів – Умови скиду зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод Улов водних живих ресурсів – сукупність вилучених риб або ін. видів водних живих ресурсів у кількісному чи ваговому вимірі. Š 164, 204, 203 Улоговина (влоговина) – значне заглиблення у рельєфі місцевості, западина з пологими схилами, в якій розміщується водна маса озера; жолобина, видолинок, балка. Š 108, 122 Умови анаеробні – умови здійснення біохім. процесу, за яких у стічних водах відсутні як молекулярний, так і хім. зв’язаний кисень. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Умови аноксичні – умови здійснення біохім. процесу, за яких у стічних водах присутні нітрити і нітрати, а молекулярний кисень відсутній. Š 278, 276, 280, 277, 279, 7, 101, 232, 271, 75 Умови вихідні «рухомі» – існуючий стан навколишнього середовища, інтерпольований у майбутнє без урахування впливу намічуваної діяльності. Ця вихідна ситуація, скоріше передбачувана до моменту реалізації діяльності, ніж існуюча на час проведення екол. оцінки, є теоретичною точкою відліку для порівняння зі станом навколишнього середовища, що прогнозується у випадку реалізації проекту. Š 273 Умови водогосподарські розрахункові – сукупність гідрол., гідрохім., водогосп. та ін. характеристик, які приймаються для розрахунку умов скиду зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод, а також ін. видів водогосп. діяльності. Š 100 Умови водокористування – сукупність фактичних і перспективних (тих, що очікуються) характеристик стану водного об’єкта, котрі визначаються органами охорони навколишнього природного середовища при видачі дозволів на водокористування, і впливів, які сприймає водний об’єкт; додержання водокористувачами встановлених при цьому умов є обов’язковим. Š 100 Умови метеорологічні несприятливі – метеорологічні умови, що сприяють накопиченню шкідливих (забруднюючих) речовин у приземному шарі атм. повітря. Š 123 Умови природні – сукупність факторів, сил, організмів, предметів та явищ, що

складають особливості навколишнього природного середовища на певній території і мають істотне значення для життя та діяльності суспільства, але не залучені безпосередньо у матеріальне і виробниче використання, виробничу й невиробничу діяльність людей (клімат, рельєф, родючість ґрунтів, характер стоку річок тощо). Зазвичай, у.п. розрізняють за компонентами природного середовища (геол., гідрол., гідрокліматичні, ґрунтово-кліматичні), територіальною ознакою (напр., у.п. Полісся), часовими показниками (сучасні, у.п. палеоліту), видами природокористування (с.-г. виробництва, лісового, водного господарства тощо), ступенем і характером змін та ін.  Ресурси природні Š 121, 130, 108 Умови розрахункові (РУ) – сукупність характеристик, що приймаються для розрахунку умов скиду зворотних вод та ін. видів госп. впливу на водні об’єкти в сучасний період та у перспективі. До у.р. належать гідрографічні, гідрол., гідрохім. та ін. характеристики водних об’єктів, характеристики водозаборів, випусків зворотних вод, водоохоронних заходів. Суміщені у часі у.р., за яких формується найменша (лімітуюча) асимілююча спроможність водного об’єкта, визначають лімітуючі періоди (сезони, місяці), що розглядаються у розрахунках умов скиду зворотних вод. Š 67 Умови середовища – сукупність фіз., хім. і біол. факторів будь-якого походження (організмів, тіл, явищ), що діють на окрему особину, популяцію чи угруповання. Š 117, 121 Умови сеpедовища абіотичні – властивості неживої природи, що оточує організм і впливає на нього. Š 121 Умови сеpедовища біотичні – властивості живої природи, що оточує організм і впливає на нього. Š 121 Умови сеpедовища існування – сукупність особливостей біогеоценозу й антропогенних впливів на організми. Š 121 Умови скиду зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод – сукупність встановлених на сучасний період та на перспективу характеристик витрат, складу і властивостей зворотних вод, режиму і

365

Умови тендера – Ураження бойовими засобами місця їх скиду у водний об’єкт. Серед них: – категорія зворотних вод (пром., комунальні і т.п.); – фактична витрата зворотних вод; – затверджена витрата зворотних вод для встановлення тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин; – затверджена витрата зворотних вод для встановлення гранично допустимих скидів (ГДС) речовин; – затверджені ТПС речовин; – затверджені ГДС речовин; – фактичні концентрації речовин; – тимчасово погоджені концентрації речовин, які відповідають ТПС; – допустимі концентрації речовин, які відповідають ГДС; – встановлені властивості зворотних вод (температура, запах і т.ін.); – найменування водного об’єкта – приймача зворотних вод, тип і місцезнаходження їх випуску, щодо якого здійснюється розрахунок умов і контроль скиду зворотних вод; – режим скиду (протягом доби, місяця, сезонів або року). Š 67 Умови тендера – обов’язковий для претендентів перелік затверджених тендерним комітетом вимог, які мають бути виконані для визнання учасника переможцем. Š 224 Умови in-situ – умови, в яких існують генетичні ресурси в рамках екосистем і природних місць мешкання, а у випадку акліматизованих або культивованих видів – у тому середовищі, в якому вони набули своїх характерних ознак. Š 85 Умовивід – процес одержання нових знань на основі раніше відомих. Š 121 Умовивід дедуктивний – логічний вивід, що ґрунт. на використанні принципу дедукції – від заг. до окремого. Š 121 Умовивід індуктивний – логічний вивід, що ґрунт. на використанні принципу індукції – від окремого до заг. Š 121 Універсум [лат. universum, summa rerum] – філософський термін, що означає «світ як ціле»; Š 250 множина, яка вкл. потенційно всі елементи чогось, що розглядаються. Š 121 Уніфікація [фр. unification t лат. unus (uni) – один + facere – робити] – приве-

366

дення чогось до єдиної форми, системи. Š 246 Упорядкування мисливських угідь – науково обґрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого реґіону, розроблення (з урахуванням природних та екон. умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь. Š 214 Управління водними ресурсами – планування, організація, реґулювання, контроль і облік використання та охорони водних ресурсів. Š 100 Управління екологічне – діяльність державних органів та екон. суб’єктів, спрямована гол.ч. на дотримання обов’язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку і реалізацію відповідних цілей, проектів і програм. Š 105 Управління ландшафтом – діяльність суспільства з організації раціональної взаємодії між людською діяльністю та ландшафтом. Š 40 Управління навколишнім середовищем – управління продуктивним використанням природних ресурсів без скорочення їх продуктивності та якості. Š 273 Управління охороною навколишнього середовища – забезпечення неухильного дотримання норм і вимог, які обмежують шкідливий вплив процесів виробництва і продукції, що виробляється, на оточуюче людину середовище, на середовище життя взагалі, а також забезпечують раціональне використання природних ресурсів, їх відновлення і відтворення. Š 121 Управління природними процесами м’яке – гол.ч. опосередкований вплив у природокористуванні шляхом використання природних механізмів самореґулювання, самовідновлення, бажаних природних ланцюгових реакцій. Š 108 Ураження бойовими засобами – бойове або аварійне ураження населення, тварин, навколишнього середовища зброєю звичайного або масового ураження (ядерною, хім., біол.). Š 108

Уразливість ландшафту, екосистеми – Установка для поводження Уразливість ландшафту, екосистеми – властивість, зворотна стійкості, тобто нездатність протистояти зовнішнім впливам. Š 247 Урбанізація [фр. urbanisation, англ. urbanization t лат. urbanus – міський] – процес зростання кількості та розмірів міст і їх ролі у житті людей та розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення. Š 131, 130, 246 Урбо(еко)система [t лат. urbanus – міський + (еко)система] – нестійка природно-антропогенна система, складена архітектурно-будівельними та значно порушеними природними екосистемами, яка утворюється на урбанізованих територіях. Š 253 Уріз води – межа води на березі водного об’єкта, лінія перетину вільної поверхні води з берегом (берегова лінія). Š 17, 100 Урочище (врочище) – закономірно складена група однорідних ділянок природи (фацій), яка відособлена б.-м. чіткими природними або антропогенними межами. У. – одна з нижчих таксономічних одиниць ландшафтознавства (степова балка, річкова долина тощо). Š 130, 122 Урочище заповідне – територія, виділена для збереження окремих природних комплексів (повністю завершених екосистем, витворів природи – лісових У., степових ділянок, озер, боліт, лиманів, скельних утворень, окремих байрачних заростей), а також для охорони місць зростання рідкісних, малочисельних чи зникаючих видів рослин та поселень тварин. У.з. можна вважати «міні-заповідником», територія якого не вилучається із землекористування, але режим заповідності має бути повний. До цієї заповідної категорії відносяться: невеликі ділянки з непорушеною чи особливо мальовничою природою; невеликі ділянки цілинних степів; рештки байрачних лісів; невеликі ділянки річок, водосховищ, лиманів, заток; окремі невеликі цінні у гідрол. відношенні озера та болотні масиви; ділянки зростання цінних, рідкісних, малочисельних, реліктових, ендемічних та зникаючих видів рослин; ділянки поселення реліктових, ендеміч-

Установка для поводження з радіоактивними відходами – Фаза

них, рідкісних та зникаючих видів тварин; ділянки цінних у науковому, пізнавально-просвітницькому відношенні комплексних форм рельєфу з характерними тектонічними, льодовиковими, карстовими та ін. рельєфоутворюючими властивостями. Š 211, 112 Усереднювач стічних вод – споруда для вирівнювання коливань концентрації забруднюючих речовин, витрати або температури стічних вод. Š 100, 43 Установа – організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якоюсь галуззю (галузями) господарства, торгівлі, культури, науки і працює у цій галузі (галузях); заклад, інституція; закон, правило. Š 122 Установи природно-заповідні (ПЗУ) – природні та біосферні заповідники, нац. природні та реґіональні ландшафтні парки, природоохоронні, науково-дослідні У., управління якими здійснюється спец. адміністраціями. Š 166 Установка – сукупність устаткування (апаратів), яка виконує певну функцію у технол. процесі. Š 186 Установка електролізна – бездіафраґменний електролізер для отримання гіпохлориту натрію з повареної солі. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Установка очищення газів (газоочисна) – споруда, призначена для вловлювання з відхідних газів або вентиляційного повітря наявних в них шкідливих домішок, яка складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання і комунікацій. Залежно від аґреґатного стану забруднюючої речовини, що вловлюється, у.о.г. поділяють на газоочисні та пиловловлюючі. Розрізняють також у.о.г. санітарні та технол. Š 161, 108 Установка очищення газів санітарна – споруди (обладнання) для захисту атм. повітря від забруднення шкідливими технол. та вентиляційними викидами. 1 Очистка газів санітарна Š 108 Установка очищення газів технологічна – споруди (обладнання) для очищення газів і пиловловлювання, що включені до технол. процесу і не передбачають газових викидів в атмосферу. 1 Очистка газу промислова Š 108 Установка для поводження з відпрацьованим ядерним паливом – будь-яка ус367

тановка чи об’єкт, осн. призначенням яких є поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Š 126 Установка для поводження з радіоактивними відходами – будь-яка установка чи об’єкт, осн. призначенням яких є поводження з радіоактивними відходами. Š 126 Установка компактна заводського виготовлення для очистки стічних вод – споруда для біол. очистки (аеротенк, вторинний відстійник), знезаражування (контактний резервуар), а іноді і прояснення стічних вод (первинний відстійник) та стабілізації утворюваних осадів (аеробний стабілізатор) у вигляді зварної металевої конструкції із спец. антикорозійним покриттям, що використовується для очистки стічних вод невеликих населених пунктів чи окремо розташованих об’єктів. Залежно від розмірів У. може транспортуватися до місця встановлення у готовому вигляді чи збиратись на місці з окремих елементів. Окрім власне компактної У., у комплекс очисних споруд входить виробничо-допоміжна будівля, в якій розміщуються повітродувки та хлораторна. При прив’язуванні проекту до складу очисних споруд додатково включаються решітка, піскоуловлювач, мулові майданчики тощо. Š 27, 44, 68, 235 Установка спостережна гідрологічна – стаціонарна установка для проведення спостережень за елементами гідрол. режиму (водомірна рейка, лімніграфічний пост, гідрометричний водозлив, опадомір тощо). Š 100 Установка флотаційна – флотаційна камера з необхідним для її роботи обладнанням. Š 20, 68, 107, 134, 243 Установка ядерна – об’єкт з виробництва ядерного палива, ядерний реактор, який вкл. критичні та підкритичні збірки; дослідницький реактор; атомна електростанція; підприємство й установка по збагаченню та переробці палива, а також сховище відпрацьованого палива. Š 144 Устаткування – обладнання, улаштування, упорядження; сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т.ін., необхідних для чогось; машинерія. Š 122

368

Утворення руслові – рухомі підводні та надводні скупчення наносів, які визначають морфологічну будову річкового русла. Š 100, 41 Утилізація – повторне використання шляхом переробки відходів виробництва і речей, продуктів, що втратили свої корисні якості (використання енергії і речовини, вилучення корисних компонентів з побутових і пром. відходів, стічних вод, викидів в атмосферу). Š 131, 130 Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Š 145 Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах – утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться перев. природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя. Š 214 Утримання мисливських тварин у неволі – утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд. Š 214 Участь громадськості – низка методів, котрі можуть використовуватися, щоб інформувати, консультуватися або взаємодіяти із заінтересованими сторонами, які можуть бути зачеплені здійсненням намічуваної діяльності. Š 273 Ущільнення осаду стічних вод – технол. процес зниження вмісту води в осаді стічних вод для збільшення його щільності. Š 100, 43

Ф Якщо воно зелене або смикається – це біологія. Якщо воно погано пахне – хімія. Якщо не працює – фізика. Короткий визначальник сучасних наук ...фаг [t гр. phágos – пожирач] – частина складних слів, що означає: той, хто поїдає, поглинає, напр., детритофаг. Š 250 Фаза [t гр. phasis – поява] – окремий період, стадія у розвитку чогось; окрема частина складної фіз.-хім. сис-

Фаза водного режиму – Фактор еквівалентності теми, напр., суміш льоду і води при 0°С є фіз.-хім. системою, а окремо лід і вода – її твердою і рідкою ф. Š 246 Фаза водного режиму – характерний стан водного режиму водотоків і водойм, який залежить від інтенсивності надходження в них води і повторюється у певні гідрол. сезони у зв’язку із змінами умов живлення. Осн. ф.в.р. ріки є: повінь, паводки, межень (літня і зимова). Š 100, 41 Фаза експоненціального (логарифмічного) росту – Ф. розвитку мікроорганізмів активного мулу, в якій спостерігається макс. швидкість поділу клітин і найбільш інтенсивне споживання субстрату, що зумовлюється надлишком поживних речовин і відсутністю речовинінгібіторів росту мікроорганізмів, найважливішими з яких є продукти метаболізму (життєдіяльності) самих клітин. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Фаза льодового режиму – характерний стан льодового режиму водних об’єктів, що залежить від інтенсивності і тривалості похолодання або потепління. Осн. ф.л.р. є: осінній льодохід, замерзання, льодостав, скрес, весняний льодохід. Š 100 Фаза самоокиснення (ендогенної респірації) – Ф. розвитку мікроорганізмів активного мулу, в якій при гострій нестачі поживних речовин починається самоокиснення та загибель бактеріальних клітин. Відмерлі клітини розкладаються (відбувається лізис клітин), органічні речовини, що утворюються при цьому, надходять у розчин і окисняються потім живими бактеріальними клітинами. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Фаза стаціонарна – Ф. розвитку мікроорганізмів активного мулу, в якій існує рівновага між швидкостями поділу і відмирання клітин. До кінця цієї Ф. субстрат практично вичерпується, а бактеріальні клітини починають утворювати пластівці. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Фаза уповільненого росту (росту з від’ємним прискоренням) – Ф. розвитку мікроорганізмів активного мулу, в якій у результаті споживання поживних речовин їх нестача стає лімітуючим чин-

Фактор екологічний – Фація

ником для розвитку бактерій, а також посилюється негативний вплив продуктів метаболізму, що призводить до уповільнення поділу клітин. Š 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Файл [англ. file – досл., картотека] – цілісна сукупність даних у зовнішній пам’яті комп’ютера, що має власну назву, і яку розглядають у процесі передавання та обробки інформації як єдине ціле. Š 246 Факел [нім. Fackel t лат. fax – скіпка] – конусоподібне полум’я; потік рідини або газу у вигляді конуса, напр., ф. викиду. Š 246 Фактор [t лат. factor – той, хто робить t facio – роблю] – чинник; рушійна сила, причина процесів (явищ), що відбуваються, або умова, що впливає на ці процеси (явища). Š 121, 246 Фактор абіотичний (фізико-хімічний) – умова або сукупність умов неорганічного світу, неживої природи, що прямо чи опосередковано впливає на живі організми, визначаючи їх існування (температура, світло та ін. променева енергія, вологість і газовий склад повітря, атм. тиск, опади, сніговий покрив, вітер, солевий склад води, ґрунтові, орографічні та гідрол. фактори). Š 121, 108 Фактор антропічний – безпосередній вплив людини, як живої істоти.  Фактор антропогенний Š 121 Фактор антропогенний – вплив, спричинений людиною та її діяльністю, на організми, біогеоценози, ландшафти, біосферу (на відміну від природних факторів).  Фактор антропічний, Фактор техногенний Š 247, 121 Фактор біотичний – опосередкований вплив живого на середовище. Š 121 Фактор біоценотичний – прямий чи опосередкований вплив на середовище сукупної діяльності організмів, що складають біоценоз. Š 121 Фактор еквівалентності – безрозмірна величина, числове значення якої позн. частку речовини, яка у даній кислотноосновній реакції еквівалентна одному іону водню або в даній окисно-відновній реакції – одному електрону. Ф.е. може дорівнювати або бути меншим одиниці. Š 45

369

Фактор екологічний – серед ф.е. розрізняють: абіотичні (неживої природи – кліматичні, орографічні, гідрол.); біотичні (відносини між організмами – симбіоз, паразитизм, нейтралізм); антропогенні (вплив людини). Š 130 Фактор небезпечний – будь-який хім., фіз., біол. чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров’я людини. Š 155 Фактор ризику – Ф., що не є причиною захворювання, але збільшує імовірність його виникнення. Š 246 Фактор середовища – сукупність ресурсів, які використовуються живими організмами, та умов середовища, що впливають на їхню життєдіяльність. Š 121 Фактор тератогенний – Ф., що викликає появу патології у потомстві людей, тварин чи рослин. Š 131 Фактор техногенний – вплив, спричинений пром. діяльністю на організми, біогеоценоз, ландшафт, біосферу (на відміну від природних Ф.). Ф.т. зумовлюють виникнення і розвиток техногенезу. Оскільки практично всі області діяльності людини носять все більш індустріальний характер (видобувна і обробна галузі, с.-г. технології, комунальне господарство тощо), ф.т. по суті стає син. антропогенного Ф. Š 247 Фактори забруднення атмосферного повітря метеорологічні – метеорологічні елементи, явища і процеси, що впливають на забруднення атм. повітря. Š 31 Фактори середовища – фіз., хім., біол. чинники зовні та всередині приміщень (житлових і громадських), у т.ч. професійні. До уваги приймається також безпека питної води і харчових продуктів, у т.ч. й інфекційні хвороби, що можуть передаватися з ними. Š 120. Фактори середовища соціальні – такі чинники способу життя, як алкоголь, паління, нераціональне харчування, вживання ліків. Š 120 Фактори формування ландшафту – взаємопов’язані внутрішні і зовнішні процеси, під дією яких формується ландшафт. Š 40 Фактори формування якості води природні – Ф., що не входять до госп. ланки кругообігу води, яка вкл. скид зворотних 370

вод усіх видів (стічних, скидних, дренажних), і не піддаються штучному реґулюванню, тобто надходження забруднень з атмосфери, в результаті схилового чи тальвеґового стоку та підземного живлення тощо. Š 109 Факультативний [фр. facultatif t лат. facultas (facultatis) – здатність, спроможність] – можливий, необов’язковий; такий, що пропонується на вибір, що діє од разу до разу. Š 245 Фандрайзинг [t англ. fund-raising – збір коштів] – пошук джерел ресурсів, а також процес збору коштів для реалізації соц. значимих програм і (або) підтримки організації. Š 2 Фарватер [голл. vaarwater t varen – плавати + water – вода] – судновий хід на природних глибинах, обгороджений знаками навіґаційної обстановки (бакенами, віхами, буями). Š 100, 246 Фасет [t фр. facette – грань] – множина підрозділів, отриманих у результаті поділу класу за однією ознакою; Š 121 скошена бічна грань чогось; грань відшліфованого каменю. Š 246 Фауна [t лат. Fauna – богиня лісів і полів, покровителька тварин, стад у римській міфології] (Ε світ тваринний) – еволюційно сформована сукупність видів тварин і мікроорганізмів даної території (акваторії) або будь-якого проміжку часу в історії Землі. Š 130, 250, 246 Фауністика – розділ зоології, що вивчає видовий склад фаун, їхнє походження та особливості. Дані ф. важливі для зоогеографії. Š 246 Фація [t лат. facies – зовнішність, форма, лице, образ] – у ландшафтознавстві, ф. фіз.-геогр. – елементарна морфологічна одиниця геогр. ландшафту, структурна частина урочища, за Л.Г.Бергом, найменший природний територіальний комплекс, на всій протяжності якого спостерігається один літологічний склад гірських порід, однаковий характер рельєфу, вологості, один мікроклімат, одна ґрунтова відмінність та один біоценоз. Розрізняють ф. морські, лагунні та континентальні. Син. ф. є епіфація за Л.Г.Раменським та елементарний ландшафт за Б.Б.Полиновим. Поняття ф. багато в чому співпадає з поняттям біогеоценозу за В.Н.Сукачевим, проте в остан-

Фація автономна – Ферменти ньому обов’язкова участь біоти; фіз.геогр. умови осадонагромадження з усіма особливостями середовища – його динамікою, хім. режимом, органічним світом, глибиною тощо; гірські або осадові породи, що виникають за певних фіз.-геогр. умов. Š 247, 121, 131, 246 Фація автономна – елементарний ландшафт, що сформувався на підвищених елементах рельєфу; хар. надходженням речовини й енергії з атмосфери, переважанням процесів виносу речовини як з потоками вод у розчиненому вигляді, так і в результаті переміщення униз твердої речовини.  Фація транзитна, Фація акумулятивна 1 Ландшафт елювіальний, Ландшафт супераквальний Š 247 Фація акумулятивна – елементарний ландшафт, що сформувався у негативних формах рельєфу. Хар. переважанням процесу накопичення речовини, яка надходить з Ф., що займають автономне і транзитне положення.  Фація автономна, Фація транзитна 1 Ландшафт елювіальний, Ландшафт супераквальний Š 247 Фація транзитна – елементарний ландшафт, що займає проміжне положення між автономною й акумулятивною Ф. Хар. як надходженням речовини з атмосфери та з автономних Ф., так і винесенням її у Ф., що займають підпорядковане положення.  Фація автономна, Фація акумулятивна 1 Ландшафт елювіальний, Ландшафт супераквальний Š 247 Фашина [нім. Faschine t лат. fascis – в’язка хмизу] – туго стягнуті пучки хмизу, що використовуються для укріплення річкових берегів і схилів земляних споруд (зокрема для укріплення насипів гідротехн. споруд), влаштування дренажу, а також у будівництві оборонних споруд. Š 100 Фекалії [нім. Fäkalien t лат. faex (faecis) – покидьки, осад, відстій] – екскременти; органічні добрива із сечі та калу людини. Містять в сер. 1.1 % N, 0.26 % P2O5, 0.22 % K2O. Заст. в осн. під кормові культури, коноплі, картоплю, для приготування компостів. Š 250 Феноли [t гр. phaino: – освітлюю + ...ол] – тверді, кристалічні або рідкі речовини з характерним запахом і слабко кис-

Фертильність – Фільтр для очистки повітря тканинний рукавний

лотними властивостями; органічні сполуки, похідні бензолу, у молекулах яких гідроксильні групи пов’язані з атомами вуглецю ароматичного кільця. Ф. прийнято поділяти на леткі з парою (фенол, крезоли, ксиленоли, гваякол, тимол) та нелеткі (резорцин, пірокатехін, гідрохінон, пірогалол та ін. багатоатомні). Заст. у виробництві синтетичних смол, поліамідів та ін. полімерів, лікарських препаратів, барвників тощо. Š 121, 109, 246 Фенологія [t гр. phaino: – з’являюся + ...логія] – наука про сезонні явища у живій природі, напр., про явища цвітіння різних рослин, прильоту і відльоту різних птахів тощо. Š 246 Фенотип [t гр. phaino: – з’являюся + тип] – сукупність всіх ознак і властивостей організму, що сформувалися в процесі його індивідуального розвитку. Визначається взаємодією спадкової основи організму (генотипу) з умовами життєвого середовища, в якому відбувається його розвиток. Š 25, 246 Ферменти [t лат. fermentum – закваска] (Ε ензими [t гр. en – усередині + zyme: – закваска]) – біол. каталізатори, що присутні в усіх живих клітинах і прискорюють хім. реакції в організмах. Здійснюють перетворення речовин в організмі, спрямовують і реґулюють тим самим його обмін речовин. За хім. природою – білки. Для Ф. характерні висока ефективність дії (вони прискорюють перетворення субстрату в 108-1012 разів), специфічність (здатність перетворювати тільки даний вид субстрату за певних умов) і реґульованість (здатність багатьох сполук зменшувати чи збільшувати активність Ф.). Ф. мають оптимальну активність при певній величині рН, наявності відповідних коферментів і кофакторів, відсутності інгібіторів. Кожний вид ф. каталізує перетворення певних речовин (субстратів), інколи лише однієї речовини в одному напрямі. Тому численні біохім. реакції у клітинах здійснює величезна кількість різноманітних ф. Всі ф. поділяють на 6 класів: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази та лігази. Багато ф. виділені з живих клітин і отримані у кристалічній формі (вперше у 1926). Ферментативні препарати заст. у медицині, харчовій та 371

легкій промисловості. Š 245, 250, 71, 72, 262 Фертильність [t лат. fertilis – плодючий] – здатність організму давати нащадків. Š 246 Фізика [t гр. phesike: t physis – природа] – наука, що вивчає заг. властивості та закони руху речовини і фіз. полів як різних форм існування матерії та її будови. Š 246 Фізичний [гр. physikos] – належний до фізики, до світу явищ, які вивчає фізика; пов’язаний з організмом людини, роботою м’язів, тілесний. Š 246 ...фікація [t лат. facio – роблю] – частина складних слів, що означає: творення, чинення, влаштування (напр., гуміфікація). Š 250 Філогенез [t гр. phýlon – рід, плем’я + ...генез] (Ε філогенія) – процес історичного розвитку організмів, або еволюція органічного світу, різних видів, родів, родин, загонів (порядків), класів, типів (відділів), царств. Ф. розглядається у єдності та взаємообумовленості з індивідуальним розвитком організмів – онтогенезом. Š 250, 25, 246 Філогенетика – розділ генетики, що вивчає закономірності історичного розвитку різних груп організмів, їхній філогенез. Š 246 Фільтр [фр. filtre t сер.-лат. filtrum – повсть] – пристрій або речовина для розділення рідини і завислих у ній твердих домішок шляхом проціджування. Š 246 Фільтр аерований Оксипор – швидкий Ф. з низхідним рухом рідини і завантаженням з недробленого керамзиту (крупність зерен 5-10 мм, товщина шару 1.2 м), у товщу якого на глибину 50-60 см подається повітря, внаслідок чого верхня частина завантаження вкривається біоплівкою і працює як аеробний біореактор із закріпленою біомасою, а нижня – як Ф. із зернистим завантаженням. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр двошаровий – зернистий Ф. з фільтруванням води зверху-вниз, який має верхній з антрациту чи керамзиту та нижній з кварцового піску фільтруючі шари. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр для очистки води (стічних вод) – споруда, призначена для вилучення з води (стічних вод) завислих речовин 372

фільтруванням (пропусканням крізь фільтруючий матеріал). Š 100, 43 Фільтр для очистки води повільний – Ф. для очистки води, що працює при швидкості фільтрування води 0.1-0.2 м/год. Š 100 Фільтр для очистки води швидкий – Ф. для очистки води, що працює при швидкості фільтрування води 5-15 м/год. Š 100 Фільтр для очистки повітря – пристрій, в якому запилене повітря пропускають крізь пористі або сітчасті матеріали, що здатні затримувати частки пилу: скловату, ґравій, кокс, металеву стружку, фарфорові чи металеві циліндрики (насадки), шпагат, пористий папір або тканину, тонку металеву сітку тощо. Залежно від матеріалу Ф. наз. ватними, ґравійними, коксовими, шпагатними, паперовими і тканинними. Сітчасті Ф. змочують веретенним або циліндровим маслом, тому їх наз. масляними. Š 108 Фільтр для очистки повітря паперовий – Ф., що заст. для тонкої очистки малозапиленого повітря. Приміром, зигзагоподібний Ф. складається з окремих касет, в яких встановлена зигзагоподібна металева сітка. Касети збираються у заг. каркасі. Фільтрувальним матеріалом є пористий папір – алігнін. Ступінь очищення повітря від пилу становить 9295 %. Š 108 Фільтр для очистки повітря тканинний – Ф., що заст. для тонкої очистки запиленого повітря. За доп. тканини вловлюють частки розміром 5 мкм з ефективнёстю не менше 99 %. Реґенерація тканини здійснюється перев. шляхом струшування або зворотного продування. Як фільтрувальну тканину використовують вовну, вовну з капроном, лавсан, нітрон, скловолокно тощо. Š 108 Фільтр для очистки повітря тканинний рукавний – Ф., що складається з металевого збірного корпуса, розділеного на секції вертикальними перегородками. В кожній секції розташовані кілька циліндричних рукавів-фільтрів, які складаються з металевого каркасу, на який натягується ворсиста тканина. Запилене повітря при проходженні крізь пори тканини очищується від пилу. Для реґенерації рукавів їх періодично струшують за доп.

Фільтр з плаваючим завантаженням з пінополістиролу – Фільтр-прес камерний спец. механізму, встановленого зверху на корпусі Ф., і продувають через них у зворотному напрямку чисте повітря. Š 108 Фільтр з плаваючим завантаженням з пінополістиролу – швидкий Ф. з низхідним або висхідним рухом рідини, завантаженням якого є гранули спіненого полістиролу діаметром 1-12 мм (товщина шару 0.9-1.2 м), що підтримуються у затопленому стані за доп. спец. решітки, під якою завантаження самочинно сортується: великі за розміром кульки опиняються зверху, а менші – знизу. Промивання Ф. здійснюється водою, накопиченою у надфільтровому просторі. Для доочистки застосовуються переважно Ф. з низхідним рухом стічних вод у напрямку зменшення діаметра завантаження, що зумовлює їх високу грязеємність. Š 58, 59, 267 Фільтр з плаваючим завантаженням з пінополістиролу гідроавтоматичний – Ф. з плаваючим завантаженням з пінополістиролу з низхідним рухом рідини і сифонами на трубопроводах фільтрату та промивної води для автоматизації промивання Ф. Š 58, 59, 267 Фільтр зворотний – пристрій, який складається з кількох шарів сипких матеріалів з крупністю зерен кожного шару, що збільшується у напрямку фільтрації; служить для запобігання виносу часток ґрунту фільтраційним потоком. Š 100 Фільтр іонітовий – Ф. із завантаженням іонітом або високомолекулярною речовиною. Š 100 Фільтр каркасно-засипний – швидкий двошаровий Ф. з фільтруванням води зверху-вниз і верхнім відведенням промивної води, фільтрувальні шари якого утворюються укладанням на підтримуючий ґравійний шар ґравію крупністю 4060 мм товщиною 1.8 м – т.з. «каркасу», який на висоту 0.9 м засипають піском з крупністю зерен 0.8-1 мм. Завдяки затриманню у верхньому ґравійному шарі найкрупніших часток, а у нижньому – ґравійно-піщаному – ін. часток, що залишилися у воді, Ф. має більшу грязеємність, ніж Ф. ін. конструкцій, і барабанні сітки перед ним не встановлюються. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96

Фільтрат – Фітотоксичність ґрунту

Фільтр надшвидкий – зернистий Ф. зі швидкістю фільтрування > 25 м/год. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр напівшвидкий – зернистий Ф. зі швидкістю фільтрування 0.5-3.0 м/год. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр напірний – Ф. із пропуском води під тиском крізь завантаження фільтра. Š 100 Фільтр одношаровий – зернистий Ф. з одним шаром фільтруючого завантаження з крупнозернистого гранітного щебеню або з мілкозернистого кварцового піску. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр піщано-ґравійний – споруда для біол. очистки попередньо прояснених стічних вод, що влаштовується у слабкофільтруючих ґрунтах (суглинки, глини) і являє собою штучне заглиблення, в якому розміщуються (зверху вниз): зрошувальні трубопроводи, шар крупнозернистого піску та дренажні трубопроводи. Може влаштовуватись також і в два ступені: як фільтруючий шар на першому ступені використовується ґравій, щебінь чи котельний шлак, а на другому – крупнозернистий пісок. Š 19, 7, 68, 118, 235 Фільтр повільний – зернистий Ф. зі швидкістю фільтрування 0.1-0.5 м/год. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр шахтного колодязя – пристрій для запобігання винесенню у шахтний колодязь разом з водою часток ґрунту з водоносного пласта. Š 100 Фільтр швидкий – зернистий Ф. зі швидкістю фільтрування 3.0-25.0 м/год. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтр-прес камерний – пристій, що складається з набору горизонтальних прямокутних плит: верхньої – опірної, сер. – фільтрувальних і нижньої – притискувальної, між якими зигзагоподібно протягнута нескінченна стрічка з фільтрувальної тканини, що промивається й очищається у камері реґенерації. Фільтр має підвідний колектор для подачі осаду та стисненого повітря, відвідний колектор для видалення фільтрату і колектор для подачі води під тиском для віджимання осаду. При притискуванні плит (закриванні фільтра) між ними утворюються фільтрувальні камери, посередині яких на перфорованій перегородці міс373

титься фільтрувальна тканина, на яку під тиском подають зневоднюваний осад. Після закінчення зневоднення осаду фільтр розкривається, тканина починає рухатися, а зневоднений осад знімається спец. ножами. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Фільтрат [фр. filtrat] – рідина, яка пройшла через фільтр. Š 246 Фільтрація [фр. filtration] – просочування, рух рідини (або газів) крізь ненасичене пористе середовище (напр., потік води у ґрунті під дією сили тяжіння).  Фільтрування Š 61, 100, 246 Фільтрація безнапірна – рух фільтраційного потоку рідини, що має вільну поверхню. Š 100 Фільтрація берегова – проникнення поверхневих вод з водойми або водотоку у водоносний пласт під дією напору. Š 100 Фільтроцикл – сукупність усіх технол. операцій роботи фільтра між промивкою або реґенерацією; Š 100 період часу від початку фільтрування до моменту, коли внаслідок кольматації поверхневого шару і просування фронту забруднень усередину завантаження гідравлічний опір зростає до граничної величини або починає погіршуватись якість фільтрату. Тривалість ф. залежить від багатьох чинників: вмісту і властивостей домішок стічних вод, швидкості і напрямку фільтрування, товщини шару завантаження та його розмірів. Š 19, 20, 58, 68, 101, 248, 96 Фільтрування – процес пропускання рідини крізь пористе середовище (матеріал або сітки з каліброваним розміром отворів) з метою видалення з неї завислих чи колоїдних речовин.  Фільтрація Š 61, 100 Фіорди – [шв. fjärd] мілководні затоки з невисокими, але крутими скелястими берегами, багаті на шхери [шв. skär] – невеликі, перев. скелясті острови. Численні у Швеції і Фінляндії; [норв. fjord] вузькі глибокі морські затоки з високими крутими і скелястими берегами. Виникають в результаті обробки льодовиком та наступного затоплення морем річкових долин та тектонічних западин. Довжиною до 200 км і більше, глибиною

374

понад 1000 м. Розвинуті у Норвегії, Ґренландії, Чилі та деяких ін. країнах. Š 250 ...фіти [t гр. phytón – рослина] – у складних словах вказує на належність до рослин. Š 246 Фіто... [t гр. phytón – рослина] – перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям «рослина». Š 246 Фітобіосфера [t фіто... + біосфера] – зелений рослинний шар Землі. Фітоклімат [t фіто... + клімат] – клімат, змінений рослинним угрупованням в результаті сумарного впливу на біотичне середовище фіз. і хім. аґентів, пов’язаних з рослинністю, та утворюваних ними мех. особливостей на поверхні землі; Š 121 атм. умови у певному рослинному середовищі (у кроні дерева тощо). Š 246 Фітомаса [t фіто... + маса] – заг. маса всіх рослинних організмів, їх певної групи чи окремих рослин в угрупованні, віднесена до одиниці площі або об’єму. Š 247, 131 Фітонциди [t гр. phytón – рослина + ...циди] – леткі біол. активні (перев. газоподібні) речовини, що виділяються деякими рослинами (напр., цибулею, часником, хроном, березою) і згубно діють на мікроорганізми (бактерії) і гриби, зокрема на хвороботворні. Відіграють важливу роль в імунітеті рослин у взаємодії організмів у біоценозах. Š 131, 130, 108, 246 Фітопланктон [t фіто... + планктон] – сукупність мікроскопічних рослинних організмів (здебільшого одноклітинних водоростей), що поширені у верхніх шарах морських та прісних вод і пасивно рухаються під впливом водних течій; складова частина планктону, джерело живлення для багатьох водних організмів. Š 131, 246 Фітотоксичність [t фіто... + токсичність] – властивість хім. речовин пригнічувати ріст і розвиток рослин. Š 247 Фітотоксичність ґрунту – властивість ґрунту, зумовлена наявністю забруднюючих речовин і токсинів, гнітюче діяти на вищі рослини, подавляти їх ріст і розвиток, спричинювати порушення фізіол. процесів, погіршувати якість рослинної продукції та знижувати її вихід. Š 247, 34

Фітофаги – Флотація імпелерна Фітофаги [t фіто... + ...фаг] – тварини, які живляться тільки рослинною їжею (травою, листям, соками, пилком, насінням тощо). Š 246 Флокулянти – розчинні у воді високомолекулярні речовини, що заст. для відокремлення твердої фази від рідини й утворюють тривимірні структури (аґреґати, пластівці, комплекси) з грубодисперсними і колоїдними частками, які знах. у воді, незалежно від того, чи мають ці частки чітко виражену поверхню розділу фаз (кварц, глинисті речовини, гідроксиди металів), чи вони являють собою макромолекули, що не мають такої поверхні (білки, гумусові речовини); неорганічні або органічні високомолекулярні сполуки, які сприяють утворенню аґреґатів за рахунок об’єднання кількох часток; активна кремнієва кислота; природні полімери, які виділяються, гол.ч., з природної сировини (крохмаль, альгінат натрію, гуарові смоли й ін. витяжки з насіння рослин) або отримуються під дією на природні полімери хім. реаґентів (модифіковані крохмалі, натрійкарбоксиметилцелюлоза, хітозан); синтетичні полімери, що отримуються шляхом полімеризації або поліконденсації мономерів чи полімераналогічних перетворень вже існуючих полімерів (поліакриламід, поліетиленімін, поліетиленоксид, поліметилвінілпіридин, полідиметиламіноетилметакрилат, полівінілсульфокислота й ін. Заст. як самостійно, так і після введення коагулянтів. Š 12, 13 Флокуляція [t лат. flocculi – пластівці] – укрупнення часток дисперсної фази за рахунок їх об’єднання через макромолекули адсорбованого чи хім. зв’язаного флокулянта; Š 12, 13 об’єднання колоїдних часток у пухкі пластівцеподібні аґреґати. Відбувається, напр., у водоймах під дією продуктів життєдіяльності організмів. При водопідготовці та водоочистці здійснюється шляхом введення спец. хім. реаґентів – флокулянтів, що призводить до виділення з розчину згустків (флокул) нерозчинного осаду. 1 Біофлокуляція Š 131, 250 Флора [лат. Flora – ім’я богині квітів, весняного цвітіння і юності Флори у давньоримській міфології t flos (floris) – квітка] (Ε світ рослинний) – еволюцій-

Флотація іонна – Фон природний радіаційний

но сформована сукупність усіх видів рослин та утворених ними угруповань даної території (акваторії) або певного періоду історії Землі.  Рослинність Š 228, 130, 39, 246 Флотація [англ. floatation – досл., плавання] – процес молекулярного прилипання часток матеріалу, що флотується, до поверхні розділу двох фаз, зазвичай газу (найчастіше повітря) і рідини, зумовлений надлишком вільної енергії поверхневих приграничних шарів, а також поверхневими явищами змочування; Š 20, 68, 107, 134, 243 спливання завислих у воді речовин на поверхню шляхом їх адсорбування пухирцями повітря. 1 Очистка стічних вод флотацією Š 100, 246 Флотація безнапірна – метод ґенерації пухирців повітря при Ф., за якого воно ежектується з атмосфери в усмоктувальний трубопровід і диспергується при обертанні робочого колеса відцентрового насоса, який подає у флотаційну камеру всю або частину витрати очищуваних стічних вод, очищені стічні води або робочу рідину. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація біологічна – метод ущільнення перев. осаду первинних відстійників міських очисних станцій, за якого він флотується при температурі 35-55°С протягом кількох діб пухирцями газів, що виділяються в результаті життєдіяльності мікроорганізмів. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація вакуумна – метод ґенерації пухирців газу при Ф., за якого вони виділяються з рідини (попередньо насиченої або ненасиченої повітрям при атм. тискові) безпосередньо на поверхні нерозчинених домішок внаслідок створення розрідження у флотаційній камері. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація ерліфтна – метод Ф., при якому повітря змішується зі стічними водами в ерліфті, який влаштовується перед флотаційною камерою. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація імпелерна – метод ґенерації пухирців повітря при Ф., за якого воно підсмоктується з атмосфери і диспергується у рідині імпелером. Š 20, 68, 107, 134, 243

375

Флотація іонна – вилучення із стічних вод іонів окремих металів, колоїдних і тонкодисперсних часток, які взаємодіють з флотореаґентами-збирачами, концентруються на поверхні пухирців газу і виносяться ними у піну на поверхні флотаційної камери. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація напірна – метод ґенерації пухирців газу при Ф. шляхом їх виділення з пересиченого газом розчину при зменшенні тиску. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація напірна з рециркуляцією – технол. схема напірної Ф., за якої у флотаційну камеру подається уся витрата очищуваних стічних вод і насичена газом при підвищеному тиску частина витрати стічних вод, вже очищених у флотаційній камері. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація напірна з рециркуляцією робочої рідини – технол. схема напірної Ф., за якої у флотаційну камеру подається уся витрата очищуваних стічних вод і насичена газом при підвищеному тиску робоча рідина, витрата якої перевищує витрату очищуваних стічних вод. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація напірна з розділенням потоків – технол. схема напірної Ф., за якої насиченню газом при підвищеному тиску перед подачею у флотаційну камеру піддається лише частина витрати очищуваних стічних вод. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація напірна прямоточна – технол. схема напірної Ф., за якої перед подачею у флотаційну камеру уся витрата очищуваних стічних вод піддається насиченню газом при підвищеному тиску. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація пневматична – Ф. із застосуванням повітря, що подається під надлишковим тиском і диспергується у рідині за доп. спец. сопел. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація при подачі повітря через пористі матеріали – Ф. із застосуванням повітря, що подається під надлишковим тиском і диспергується у рідині за доп. пористих матеріалів (ґумових, тканинних, керамічних, полімерних). Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотація хімічна – метод ґенерації пухирців газу (кисню, вуглекислого газу, 376

хлору тощо) при Ф., за якого вони виділяються з рідини при введенні певних реаґентів внаслідок хім. реакцій. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотоаґреґати [t флотація + аґреґат] – нерозчинені домішки, що об’єднані з пухирцями газу (найчастіше – повітря). Š 20, 68, 107, 134, 243 Флотошлам [t флотація + шлам] – пінний продукт, що накопичується на поверхні флотаційної камери, до складу якого входять флотовані дисперсні частки, вода і пухирці газу. Š 20, 68, 107, 134, 243 Флуктуація [лат. fluctuatio – хвилювання, безперервний рух t fluctuo – хвилююся, тремчу] – випадкове відхилення від сер. значень фіз. величин, що хар. систему з великої кількості частин. Š 246 Фон [фр. fond t лат. fundus – дно, основа] – другий план, на якому чітко вимальовується, виокремлюється щось; середовище, оточення. Š 246 Фон забруднення навколишнього середовища – величина концентрації забруднюючих речовин у природному середовищі, яка визначається статистичною обробкою результатів її вимірювань. При норм. (або логнормальному) розподілі Ф. визначається сер. значенням і дисперсією. 1 Вміст речовини фоновий у природному середовищі Š 121 Фон природний – фіз., хім. та ін. показники, що хар. незмінене людиною природне середовище, відображають рівень відносно постійного (в межах природних багаторічних відхилень) впливу того чи ін. природного фактора і дозволяють давати кількісну оцінку ефектам впливу людини на навколишнє середовище й окремі його компоненти; природні концентрація чи ступінь впливу екол. фактора на живі організми. Ф.п., як пр., не чинить негативного впливу на організми, за винятком біогеохім. провінцій з проявами ендемій. Ступінь забруднення екосистем часто оцінюють співвідношенням реальної концентрації речовини з природною (фоновою). Проте слід мати на увазі умовність такого порівняння, оскільки діяльність людини набуває глобальних масштабів. Š 247 Фон природний радіаційний – опромінення, що створюється космічними дже-

Фонд – Форми мікроелементів рухомі релами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами, що природно розподілені у землі, воді, повітрі та ін. елементах біосфери, за винятком техногенно підсилених джерел природного походження. Š 208, 168 Фонд [фр. fond, англ. fund t лат. fundus – основа] – ресурси, запаси, а також узагалі сукупність чогось; кошти чи матеріальні засоби, що накопичуються з певною метою; організація чи установа, яка розпоряджається грошовими чи матеріальними ресурсами. Може функціонувати на громадських засадах, але обов’язково має бути юр. особою. Š 246 Фонд водний – сукупність водних об’єктів у межах певної території. Š 100 Фонд водний України – усі води (водні об’єкти) на території України: – поверхневі води: природні водойми (озера) та водотоки (річки, струмки); – штучні водойми (водосховища, ставки), канали й ін. водні об’єкти; – підземні води та джерела; – внутрішні морські води та територіальне море. Š 17, 108 Фонд гідролісомеліоративний – надмірно зволожені землі державного лісового Ф., що хар. пониженою продуктивністю внаслідок надлишку вологи. Š 38 Фонд меліоративний – землі, придатні для госп. використання, які потребують меліорації; Š 100 сукупність боліт, заболочених і перезволожених земель. Š 108 Фонд мисливський державний – мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються у напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств. Š 214 Фонд природно-заповідний (ПЗФ) – ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та ін. цінність і охороняються як нац. надбання, і щодо яких установлюється особливий режим охорони, відтворення й використання. Š 166 Форма [t лат. forma – зовнішність, устрій] – зовнішній вигляд, обрис; структура, система організації чогось; зразок чогось, шаблон. Š 246

Формування аварійно-рятувальне – Фотосинтез

Форма життєва – у ботаніці - зовнішній вигляд (габітус) рослини, який відображає її пристосованість до умов середовища. Ф.ж. також наз. одиницю екол. класифікації рослин – групу рослин з подібними пристосувальними структурами, але необов’язково пов’язаних спорідненням. Ф.ж. у рослин змінюється у ході індивідуального розвитку. Той самий вид рослини в різних умовах може мати різні ф.ж. (Ε біоморфа); в зоології поняття ф.ж. уживається лише з XX ст. і ще не достатньо розроблене. При виділенні ф.ж. і класифікації за ними організмів використовують наявність подібних морфоекологічних, фізіол., поведінкових та ін. пристосувань для існування в однаковому середовищі. Так, Д.М.Кашкаров (1944) запропонував таку систему форм тварин: плаваючі, риючі, наземні, деревні лазаючі, повітряні. Š 247 Форма препаративна пестициду чи аґрохімікату – препарат, який потрапляє споживачам через ринок і є комбінацією інгредієнтів, створеною для того, щоб зробити препарат ефективнішим і безпечнішим. Š 192 Формалізація [t лат. formalis – складений за формою] – спосіб переведення описових (вербальних) понять, процесів, явищ на математичну мову; метод, що полягає у заміні всіх змістових термінів символами, а всіх змістових тверджень – відповідними їм послідовностями символів або формулами. Š 73, 246 Формалізація екологічної оцінки якості вод – спосіб переведення словесного (вербального) опису системи показників, критеріїв, способів і процедури екол. оцінки якості вод на математичну мову, яка використовує арифметичні операції, кількісні значення, спец. символи, рівності, нерівності й елементи математичної логіки. Š 73, 111 Форми керівні – рештки викопних організмів певної таксономічної категорії та еволюційного часу існування, які мають обмежене вертикальне і широке горизонтальне поширення в осадових породах, що дозволяє стратиграфічно датувати ці породи. Š 108 Форми мікроелементів рухомі – сполуки бору, молібдену, міді, марганцю, цинку, кобальту, здатні переходити з ґрунту у 377

водні, сольові та кислотні витяжки. У ґрунтах більшість із них міститься у мікрокількостях. Š 33 Формування аварійно-рятувальне [t лат. formo – утворюю, формую] – структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для проведення аварійно-рятувальних робіт; групи фахівців, у т.ч. військовослужбовці військ цивільної оборони, які призначені для надання допомоги і забезпечені необхідним оснащенням. Š 258, 142 Формула [лат. formula – образ, вигляд] – точне заг. визначення якогось правила, закону тощо; узагалі будь-яке визначення, виражене стисло; сукупність величин, виражених числами та літерами і пов’язаних між собою за доп. спец. математичних знаків. Š 250, 246 Формула фасетна (Ε порядок фасетів) – правила, що встановлюють поядок заст. фасетів. Š 121 Формула хімічна – скорочене позначення складу і будови молекул хім. речовин за доп. хім. знаків. Š 250, 246 Формуляр [нім. Formular, фр. formulaire t лат. formula – форма] – експлуатаційний документ (картка, бланк), куди вносяться відомості про стан і функціонування якогось об’єкта діяльності. Š 121 Форсунка [t англ. force-pump – нагнітальний насос] – пристрій з одним чи кількома отворами для розпилювання рідини, напр., для подачі рідкого чи пилоподібного палива у топки парових котлів, циліндри двигунів тощо розпилюванням його парою, стисненим повітрям чи мех. способом. Заст. з метою досягнення рівномірності та найбільш досконалого згоряння палива. Š 245, 250, 246 Фосфати [t фосфор] – мінерали, солі ортофосфорної кислоти H3PO4, досить численні й різноманітні за складом (безводні, водні, норм., складні), що пов’язане з їхнім генезисом. Входять до складу фосфорних добрив, миючих засобів тощо. Š 121 Фосфор [t гр. pho:s – світло + phoros – той, хто несе] – Р, хім. елемент, що утворює кілька модифікацій (ф. червоний, білий тощо). Білий ф. легко самозаймається, світиться у темряві, отруйний. Червоний ф. – менш хім. активний, 378

отруйний. Заст. у сірниковому виробництві, металургії, в органічному синтезі тощо. Важливий біогенний елемент, наявний у живих клітинах у вигляді орто- і пірофосфорної кислот та їхніх похідних; Š 246 у стічних водах – міститься у вигляді органічних та неорганічних сполук (переважно ортофосфатів). Сумарну концентрацію усіх форм ф. у стічних водах, у перерахунку на P або PO43-, наз. загальним ф.. У міських стічних водах зазвичай визначають т.з. концентрацію фосфатів, яка фактично встановлює концентрацію ортофосфатів у перерахунку на PO43-. Вміст фосфатів у міських стічних водах знах. в межах 5-10 мг/л і зумовлюється фізіологічними виділеннями людей, відходами господарської діяльності людини і деякими видами виробничих стічних вод. В очищених стічних водах вміст фосфатів становить 1.5-5 мг/л. В останні роки вміст фосфатів у стічних водах різко збільшується, тому що до 40 % маси багатьох синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) складають поліфосфати. Š 71, 72, 252, 102 Фото... [t гр. phó:s (pho:tós) – світло] – частина складних слів, яка вказує на відношення до світла та його дії, напр., фотосинтез. Š 250 Фотоліз [t фото... + ...ліз] – перетворення молекул речовини під дією поглиненого світла (іонізація, окиснення тощо). Š 246 Фотон [t гр. phó:s (pho:tós) – світло] – частка світла, квант електромагнітного поля, нейтральна елементарна частка з нульовою масою та спіном 1; переносник електромагнітної взаємодії між зарядженими частками. Š 250 Фотооксиданти (Ε фотохімічні окисники) – суміші утворених у специф. умовах органічних перекисів, гол. діючий фактор смоґу. Š 109 Фотосинтез [t фото... + синтез] – окисно-відновна реакція синтезу органічних речовин за доп. енергії світла; перетворення зеленими рослинами та фотосинтезуючими мікроорганізмами променевої енергії Сонця на енергію хім. зв’язків органічних речовин при каталітичній дії хлорофілу чи ін. фотосинтетично активних пігментів. Завдяки ф. перших зеле-

Фракція – Футляр для трубопроводу них організмів у первісній атмосфері Землі з’явився кисень, виник озоновий екран, утворилися умови для біол. еволюції. Нині щорічно в процесі ф. засвоюється (асимілюється) ~ 200 млрд т вуглекислого газу і виділяється 145 млрд т кисню. Š 121, 130, 246 Фракція [фр. fraction t лат. fractio – розламування] – частина сипкого чи кускового твердого матеріалу (піску тощо) або рідкої суміші (нафти тощо), яка виділена за певною ознакою. Напр., ф. розділяються за розміром часток або зерен – при ситовому аналізі, за густиною – при ґравітаційному збагаченні, за температурою кипіння – при перегонці нафти. Фреони [фр. fréons, нім. Freonen] – органічні сполуки, газоподібні або рідкі продукти; група галогеновмісних речовин, які киплять при кімнатній температурі, високолеткі, інертні біля поверхні Землі, використовуються як холодоносії у холодильному обладнанні, розпилювачі в аерозольних упаковках, сировина у виробництві мономерів, для гасіння пожеж тощо. У стратосфері піддаються фотохімічному розкладанню з виділенням іонів хлору, що є каталізаторами хім. реакцій, які руйнують молекули озону. Š 130, 246 Фронт атмосферний [нім. Front t фр. front t лат. frons (frontis) – лоб, чоло] – перехідна зона шириною у кілька десятків км, що розділяє дві повітряні маси з різною температурою в атмосфері. Š 246 Фронт лісової пожежі – частина кромки лісової пожежі, що поширюється з найбільшою швидкістю. Š 39 Фронт напірний – сукупність водопідпірних споруд гідровузла, що сприймають напір. Š 100, 42 Фтор [t гр. phthoros – загибель] – F, хім. елемент, що належить до галогенів. Блідо-жовтий газ з різким запахом. Найактивніший неметал. Заст. для синтезу фторорганічних сполук і фторидів. Ф. входить до складу тканин живих організмів (кістки, зубна емаль). Š 246 Фторвуглеці [t фтор + вуглець] – сполуки, що містять атоми фтору і вуглецю. До ф. відносяться хлорфторвуглеці (ХФВ) та бромфторвуглеці (галони). Š 24

Футурологія – Хвороби рослин

Фторування води – введення у воду фтору з метою доведення його концентрації до меж, встановлених санітарно-гігієнічними нормами. Š 100 Фугат [t лат. fuga – утеча] – рідка фаза, що утворюється при центрифугуванні осадів стічних вод. Š 19, 20, 56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 Фуміганти [t лат. fumigans (fumigantis) – димлячий] – хім. речовини (гербіциди, фунгіциди тощо), пара або газ яких знищують шкідників і збудників хвороб с.-г. рослин та паразитів свійських тварин, діючи на них через дихальні органи і поверхневий покрив. Š 122, 246 Фумігація [t лат. fumigo – димлю, обкурюю] (Ε газація, обкурювання) – спосіб боротьби зі шкідниками та хворобами с.г. рослин, шкідниками продуктів рослинного походження, нашкірними паразитами с.-г. тварин, паразитами у приміщеннях тощо за доп. пари або газів сильнодіючих отруйних речовин. Š 122, 246 Фунгіциди [t лат. fungus – гриб + ...циди] – хім. засоби для боротьби з грибковими і вірусними хворобами тварин та для протравлювання насіння. Š 131, 108, 246 Функціонування ландшафту – стала послідовність постійно діючих процесів передачі енергії, речовини та інформації у ландшафті, які забезпечують збереження того чи ін. характерного для значного відрізка часу стану ландшафту (інваріанта). Ф.л. часто має ритмічний (добовий і річний) характер і не супроводжується переходом ландшафту з одного серійного стану в ін.; цим воно відрізняється від динаміки ландшафту. Š 247, 40 Функція [t лат. functio – виконання, звершення] – обов’язок, коло діяльності; призначення; специф. діяльність тваринного або рослинного організму, їх органу тощо; ф. математична – величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини. Š 246 Функція ландшафту соціально-економічна – виконання ландшафтом заданої соц.-екон. ролі, спрямованої на задоволення тієї чи ін. потреби суспільства. Š 40 Футляр для трубопроводу – труба для захисту трубопроводу при переходах че379

рез конструкції будівель і споруд, при перетинанні комунікацій і водних об’єктів. Š 100 Футурологія [t лат. futurum – майбутнє + ...логія] – наука про майбутній розвиток людського суспільства, яка ґрунт. на даних суспільних та природничих наук. Š 131, 246

Х Целуйте цвет земли, как свет в зажженном храме, Молитесь на леса с заливами озер. И помните, молясь, – Христос следит за вами С косматых облаков, с высоких синих гор. П.Орешин Характеристика [t гр. charakte:r – риса, особливість] – опис характерних особливостей чогось. Š 246 Характеристики гідрологічні – кількісні показники елементів гідрол. режиму і водних ресурсів, визначені шляхом спостережень (вимірювань) або гідрол. розрахунків. Š 100 Характеристики гідрологічні розрахункові – умовна статистична оцінка гідрол. елементів. Š 100 Характеристики маркерні [t фр. marquer – робити мітку] – Х., які дозволяють скласти уявлення про заг. характер забруднення, не здійснюючи повної програми спостережень. Š 109 Характеристики морфометричні (басейну, водойми тощо) – такі параметри, як площа, довжина, ширина та ін., які дають уявлення про розміри і форму. Š 61 Хартія [t гр. chartion t charte:s – зменш., папір] – старовинний рукопис, а також матеріал (зазвичай папірус або пергамент), на якому його написано; назва деяких документів, декларацій. Š 246 Хартія природи Всесвітня – документ, прийнятий Ґенеральною Асамблеєю ООН у 1982, який визначає, що осн. природні процеси (глобальний кругообіг речовин і т.п.) повинні зберігатися на відносно незмінному рівні, а всім формам життя має бути забезпечена можливість існування. Š 121 380

Хвилелом – обгороджувальна споруда, що захищає від впливу хвиль акваторію порту, укоси земляних споруд і береги, обидва краї якої не з’єднуються з берегом. Š 100, 42 Хвиля – водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; бурун; брижі; баранці; коливальний рух у фіз. середовищі; потік якоїсь легкої маси, що здіймається, поширюється, напливає, розходиться, ніби водяні вали (напр., х. у повітрі туману, пари, диму, світла, звуків, пахощів тощо); нестримне піднесення, посилений рух, вияв чогось. Š 122 Хвиля витрат води – явище тимчасового підйому і наступного спаду витрат і рівнів води внаслідок дощів, сніготанення та штучних (інж.) впливів. Š 100 Хвиля переміщення води – одиничне збурення вільної поверхні водотоку при безнапірному несталому рухові, який переносить деякий об’єм води. Š 100 Хвороба мінамата – хвороба, що була вперше виявлена у 1956 в людей, що їли рибу, виловлену яп. рибалками в затоці Мінамата (о. Кюсю), куди підприємство по виробництву ацетальдегіду безконтрольно скидало стоки, що містили солі ртуті. Під дією специф. мікроорганізмів у бухті солі ртуті, які самі по собі достатньо токсичні, перетворювалися у надзвичайно отруйну метилртуть, що акумулювалася у тканинах риб – осн. продукті харчування місцевих жителів – у концентрації, що в 500 разів перевищувала її вміст у воді. Х.м. охопила кілька сотень осіб і супроводжувалася повним розладом цент. нервової системи (погіршення зору та слуху, порушення мови, втрата розуму, невпевнені рухи тощо), у 43 випадках хвороба мала летальний наслідок. Š 108 Хвороби – порушення норм. життєдіяльності організму, зумовлені функціональними і (або) морфологічними змінами. Виникнення х. пов’язане з дією на організм шкідливих факторів навколишнього середовища (фіз., хім., біол., соц.), з його генетичними дефектами тощо. Š 250 Хвороби рослин – порушення норм. обміну речовин у рослині під впливом фітопатогенів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища. Š 210

Хвороби цивілізації – Хлорпоглинання води «Хвороби цивілізації» – нові, невідомі раніше Х., що виникають в результаті забруднення навколишнього природного середовища, і причини яких буває дуже важко встановити (йоккаїцька астма, спричинена забрудненням повітря оксидами сірки; Х. юшо, викликана фенілами; Х. мінамата – через вплив метилової ртуті; чернівецька алопеція – імовірно, спричинена дією талію; миколаївська токсикодермія невідомої етіології тощо). Š 108 Хвости – відходи (гол.ч., рідкі), що виникають при збагачуванні корисних копалин або при ін. технол. процесах у різних галузях виробництва. Š 171 Хвостосховище (Ε золосховище, шламосховище, шлакосховище, басейн для накопичення рідких відходів виробництва) – штучна гідротехн. споруда у природному ландшафті, що м.б. замкненою або напівзамкненою (напівзамкненість виникає при створенні ґрунтової чи подібної до неї греблі, крізь яку частково фільтрується рідина), для зберігання рідких хвостів (золи, шламу, шлаку та ін. видів відходів виробництва), що можуть бути токсичними та екол. небезпечними, які переміщуються з місць їх утворення гідравл. способом. Š 171 Хемо... [сер.-лат. (al)chemia, (al)chimia – (ал)хімія t араб. al-ki:miya:] – частина складних слів, що вказує на відношення до хімії або хім. процесів. Š 250 Хемосинтез [t хемо... + синтез] – процес синтезу органічних речовин з вуглекислого газу за рахунок енергії окиснення аміаку, водню, сполук сірки, закисного заліза й ін. речовин, який здійснюється мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності. Хемосинтезуючі бактерії разом з фотосинтезуючими рослинами та мікробами складають групу автотрофних організмів. Š 130, 250 Хемосорбція [t хемо... + сорбція] – поглинання, всмоктування одних речовин (газу, диму, пари, рідини) ін. (найчастіше твердими тілами) – хемосорбентами за рахунок хім. реакції між ними (в результаті утворення хім. зв’язку між молекулами речовини і хемосорбенту).  Абсорбція, Адсорбція Š 245, 250 Хемостерилянти (Ε хемостерилізатори) [t хемо... + лат. sterilis – безплідний] –

Хлорування – Ценофонд

хім. препарати з групи пестицидів, що спричинюють стерилізацію комах. Перспективні для боротьби зі шкідниками рослин, особливо при комбінуванні з атрактантами. Š 250 Хід водотоку судновий – траса в межах русла водотоку, а також повітряного простору над ним в межах установлених ґабаритних розмірів, де можна безпечно здійснювати прохід суден. Š 100 Хімічний – такий, що стосується хімії. Š 246 Хімія [сер.-лат. (al)chemia, (al)chimia – (ал)хімія t араб. al-ki:miya:] – наука, що досліджує склад, внутрішню будову та перетворення речовин; вивчає також механізми цих змін, нові речовини, що утворюються в результаті змін, та енергію, яка вивільнюється чи поглинається при цьому. Š 245 Хлор [t chlo:rуs – жовто-зелений] – Cl, хім. елемент, газ жовто-зеленого забарвлення з різким запахом. Хім. дуже активний (окисник). Токсичний. Заст. у виробництві органічних сполук, що містять х., для відбілювання целюлози і тканин, для санітарних потреб, знезаражування (хлорування) води. Š 246 Хлор активний – кількість молекулярного Х., що відповідає окисній здатності даної сполуки відносно йодистого калію у кислому середовищі. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Хлоратор – установка для знезаражування води, що працює на зрідженому хлорі, в якій послідовно здійснюється випаровування хлору, його мех. очистка, дозування і розчинення у воді з отриманням хлорної води, яка і застосовується для хлорування. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Хлоровуглеці [t хлор + вуглець] – сполуки, що містять атоми хлору й вуглецю (напр., чотирихлористий вуглець і метилхлороформ, речовини що руйнують озон). Š 24 Хлорофіл [нім. Chlorophyll t хлор + гр. phýllon – листок] – зелений пігмент рослин, що міститься у хлоропластах. У процесі фотосинтезу поглинає світлову енергію і перетворює її на енергію хім. зв’язків органічних сполук. Š 250, 246 Хлорпоглинання води – кількість хлору, яка витрачається на процеси окиснення 381

органічних речовин і на реакції з різноманітними мінеральними домішками, що містяться у воді. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Хлорування – знезаражування питної води, стічних вод, місць накопичення нечистот за доп. обробки газоподібним хлором, хлорним вапном або ін. сполуками, що містять хлор. Š 246 Хлорування води – введення певної кількості хлору або його сполук у воду з метою її знезаражування, знебарвлення, усунення запаху. Š 100 Хлорування води попереднє – введення хлору у воду на початку її очистки. Š 100 Хлорування стічних вод – метод знезаражування стічних вод водним розчином газоподібного хлору, гіпохлоритом натрію чи хлорним вапном. Š 19, 20, 68, 71, 72, 110, 134, 249 Хлорфторвуглеводні (ХФВВ) – органічні сполуки, в яких не всі атоми водню заміщені атомами хлору і фтору, внаслідок чого ХФВВ вступають у реакції з гідроксил-іоном (ОН) («уламком» молекули води або перекису водню), виділяють атоми хлору і руйнують озон у всій атмосфері, а не тільки у стратосфері. Š 24 Хлорфторвуглеці (ХФВ) – органічні сполуки, в яких всі атоми водню заміщені атомами хлору і фтору; руйнуються у стратосфері під дією жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця. Š 24 Хмари – скупчення завислих в атмосфері водяних крапель та льодових кристалів. Утворюються гол.ч. у тропосфері; їх розрізняють за висотою: х. верхнього ярусу (вище 6 км) – пір’ясті, пір’ясто-шаруваті, пір’ясто-купчасті – складаються з льодових кристалів; х. сер. ярусу (2-6 км) – високо-шаруваті та високо-купчасті – складаються з найдрібніших крапель та кристалів льоду; х. нижнього ярусу (нижче 2 км) – шаруваті, шарувато-купчасті та шарувато-дощові – складаються перев. з крапель. Х. утворюються в результаті конденсації водяної пари, яка міститься у повітрі. Діаметри хмарних крапель – порядку кількох мкм, вміст рідкої води у х. – частки грама або кількох грамів на м3. При укрупненні части382

ни крапель і кристалів вони випадають з х. у вигляді атм. опадів. У стратосфері спостерігаються також перламутрові, а у мезосфері – сріблясті х. Š 250 Хромосома [нім. Chromosom t гр. chro:ma – колір + so:ma – тіло] – структурний елемент клітинного ядра, який містить генетичний матеріал (гени), що передає спадкові ознаки і властивості організму від покоління до покоління. Š 131, 246

Ц З рубкою першого дерева почалася людська цивілізація, з рубкою останнього вона закінчиться. Царство – найвища таксономічна категорія (ранг). З часів Аристотеля весь органічний світ поділяли на два ц.: рослини і тварини. У сучасній системі органічного світу частіше приймають 4-5 ц.: бактерії (у т.ч. ціанобактерії, або синьозелені водорості), гриби, рослини і тварини; інколи виділяють ще ц. архебактерій. У біогеографії ц. – найвища категорія флористичного і фауністичного районування. Š 250 Цвітіння вод – бурхливий масовий розвиток водоростей (зазвичай фітопланктону) у водному об’єкті, який супроводжується зміною забарвлення (колірності) води. Призводить до несприятливих змін водного режиму (застою води, забруднення органічними та мінеральними речовинами, засмічування тощо), погіршує кисневий режим водойми, спричинює замори риб та ін. водних тварин. Одна з причин ц.в. – надходження у водні об’єкти мінеральних, особливо фосфоровмісних добрив, синтетичних миючих речовин, органічних забруднень. 1 Евтрофування вод Š 61, 247, 121, 130, 100, 33 Ценоз [t koinos – загальний] – сукупність чогось (напр., біоценоз). Термін «ц.» нерідко використовується у тому самому значенні, що й «біоценоз». Š 97, 246 ...ценоз – частина складних слів, що відповідає поняттю «сукупність», напр., біоценоз. Š 246 Ценофонд [t ценоз + фонд] – сукупність здатностей організму до пристосування у нових умовах середовища. Š 131

Центр інформаційний відомчий моніторингу навколишнього природного середовища – Цикл наповнення і спрацювання водосховища ...цид [t лат. caedo – убиваю] – частина Центр інформаційний відомчий монітоскладних слів, що відповідає поняттю рингу навколишнього природного се«знищення», напр., геноцид. Š 246 редовища [лат. centrum t гр. kentron – ...циди [t лат. caedo – убиваю] – частина стрекало, осереддя] – підрозділ, що утвоскладних слів, що відповідає поняттю рюється у структурі цент. апаратів (або «знищувачі», напр., пестициди. Š 246 у прямому підпорядкуванні їм) та ієрарЦикл [t гр. kyklos – коло] – сукупхічно пов’язаний з інформаційними ценність взаємопов’язаних явищ, процесів, трами (пунктами) моніторингу навкоробіт, що створюють закінчене коло розлишнього природного середовища, які витку протягом якогось проміжку часу, функціонують в обласних (районних) орнапр., виробничий ц.; певна група наганах міністерств (відомств). Š 121 ук, дисциплін, напр., техн. ц. Š 246 Центр інформаційний Головний МінЦикл (кругообіг) біогеохімічний – сисекоресурсів України – організація, що тема незамкнених і необоротних цикутворюється у структурі Мінекоресурсів лічних (таких, що мають повторюваний України для інтеграції відомчих інфорхарактер) процесів обміну і трансформаційних систем моніторингу навкомації хім. елемента між компонентами лишнього природного середовища в єдибіосфери (від неорганічної форми через ну державну систему моніторингу наживу речовину знову в неорганічну). вколишнього природного середовища. Здійснюється з використанням перев. соŠ 121 нячної енергії (фотосинтез) та частково Центрифуга [нім. Zentrifuge t лат. cenенергії хім. реакцій (хемосинтез) і зумовtrum – центр + fuga – утеча] – апарат лений життєдіяльністю організмів. для мех. поділу суміші на складові час1 Кругообіг хімічних елементів біогеохітини під дією відцентрової сили, а також мічний Š 247, 121, 130 техн. пристрій, дія якого ґрунт. на принЦикл вуглецевий – заг. термін, який має ципі такого поділу; Š 246 пристрій відношення до всього вуглецю, що накодля зневоднення осадів стічних вод під пичений у вуглецевих резервуарах або дією відцентрових сил у роторі, що оберприймає участь у природних потоках тається. Для зневоднення осадів у вітчизвуглецю на Землі. Природа цих потоків няній практиці застосовуються перев. ц. циклічна. Напр., вуглець виводиться з марки ОГШ. Осн. елементами ц. ОГШ є атмосфери (одного вуглецевого резервуциліндро-конічний ротор і порожнистий ара) й акумулюється у біомасі (ін. вуглешнек-вал, які обертаються в одну стороцевому резервуарі). При спалюванні біону, але з різними швидкостями. Осад помаси вуглець знову потрапляє в атмодається у ротор через подавальний отвір сферу. Š 24 у валу. Частки осаду під дією відцентроЦикл життєвий – період від народження вої сили відкидаються до периферії і або появи заплідненого яйця до смерті. «осаджуються» на внутрішній поверхні У нижчих організмів, що розмножуютьротора. Частота обертання шнека на 1ся діленням, – період від ділення до ді2 % більша від частоти обертання ротолення. 1 Онтогенез Š 247 ра, в результаті чого він повільно рухаЦикл життєвий ядерної установки або ється відносно ротора і переміщує осад сховища для захоронення радіоактивдо вивантажувальних отворів. Фугат виних відходів – сукупність взаємопов’яводиться через вивантажувальні отвори з заних процесів поступових змін стану успротилежної сторони ротора. Š 19, 20, тановки або сховища, починаючи з ви56, 68, 352, 128, 129, 238, 257, 75 бору майданчика для їх розміщення і заЦех [нім. Zeche] – орг. та (або) технол. кінчуючи поверненням майданчика до відокремлений структурний підрозділ, загальногосп. використання. Š 152 що прямо чи побічно бере участь у переЦикл наповнення і спрацювання водоробленні предмета праці на готову просховища – інтервал часу, що повторюдукцію та складається із сукупності виється у ході експлуатації водосховища, робничих дільниць. Š 186 протягом якого відбувається наповнення корисного об’єму водосховища і наступ383

Цикл ядерний паливний (ЯПЦ) – Цунамі не повне або часткове його спрацювання. Š 100 Цикл ядерний паливний (ЯПЦ) – комплекс виробничих процесів виготовлення, експлуатації, транспортування й утилізації радіоактивних матеріалів. Š 108 Циклон [нім. Zyklone t гр. kyklo:n – такий, що обертається] – атм. вихор, для якого характерне зниження тиску від периферії до центру. Поперечник ц. – кілька тис. км. Хар. системою вітрів, що дують проти годинникової стрілки у Півн. півкулі і за нею – у Півд. З ц. пов’язана хмарна погода із сильними опадами; ☯ Антициклон Š 246 пристрій, що використовується як для грубої, так і для сер. очистки газів від пилу. У ц. вловлюються частки розміром 10 мкм і більше з ефективністю ≥ 90 %. Тверді частки осаджуються під дією відцентрових сил, що виникають внаслідок швидкого спірально-поступального руху газового потоку вздовж обмежуючої поверхні апарату. Забруднене повітря надходить у ц. через вхідний патрубок і рухається вниз у кільцевому просторі між корпусом апарату та вихідним пристроєм. При цьому газовий потік закручується завдяки гвинтовому пристрою. Тверді частки прискорюються і рухаються вздовж стінки корпусу апарату вниз у бункер, а очищене повітря через вихідний пристрій підіймається вгору. Š 108 Циклон-промивач – пристрій, що поєднує принцип відцентрової сепарації з безпосереднім промиванням всього повітряного потоку водою, завдяки чому ефективність циклону, порівняно із скрубером, збільшується, а габарити – зменшуються. Повітря надходить у ц.-п. знизу по дотичній і, закручуючись в ньому, інтенсивно змішується з потоком води, який обертається і зрошує не тільки стінки, але і всю нижню частину простору циклону. Конусоподібна форма ц.-п, запобігає винесенню вгору разом з повітрям водяних бризок. В установках ц.-п. блокується разом з вентилятором. Š 108 Циркуляція [лат. circulatio t circulus – коло] – кругообіг, круговий рух. Š 246 Циркуляція потоку поперечна – циркуляційний рух у руслі водотоку, при якому спостерігається переміщення часток 384

води в напрямі, поперечному до осі водотоку. Š 100 Цілі створення державної системи моніторингу довкілля в Україні: – підвищення рівня адекватності дійсному екол. стану довкілля його інформаційної моделі, яка формується на основі даних систематичних спостережень, що здійснюються спец. службами міністерств і відомств, підприємствами, організаціями та установами в порядку їх виробничо-інформаційної діяльності, а також науково-дослідних робіт; – підвищення оперативності одержання та достовірності первинних даних за рахунок використання досконалих методик, сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів комп’ютеризації процесів збирання, накопичення та оброблення екоінформації на всіх рівнях державного управління і місцевого самоврядування; – підвищення рівня та якості інформаційного обслуговування користувачів екоінформації на всіх рівнях функціонування системи на основі мережного доступу до розподілених відомчих та інтегрованих банків даних, комплексного оброблення і використання інформації для прийняття відповідних рішень; – підвищення якості обґрунт. природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; – сприяння розвитку міжн. співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екол. безпеки. Š 177 Ціна земельної ділянки – сума грошей, за яку фактично придбано (продано) об’єкт земельної власності. Š 174 Цунамі [яп. tsunami – досл., прибережна хвиля] – велетенські руйнівні морські хвилі, що виникають на поверхні океану внаслідок сильних підводних землетрусів або вивержень вулканів і спричиняють катастрофічні спустошення на узбережжях материків та островах. Š 131, 246

Чагарники – Частки завислі

Ч У природі ніщо не зникає, натомість просто заноситься у Червону книгу. А.Цапенко Чагарники – багаторічні дерев’янисті рослини висотою 0.8-6 м, що не мають у дорослому стані гол. стовбура; тривалість життя 10-20 рр. Поширені на межі лісів (чагарниковий степ, лісотундра). У лісах утворюють підлісок. Š 250 Час власний – тривалість між циклічно повторюваними образами явища. Š 247 Час власний популяції – час, необхідний для зміни одного покоління; який приблизно дорівнює сер. часу вступу у фазу розмноження (час ґенерації) або половині часу макс. тривалості життя. Š 247 Час добігання – час, протягом якого водна маса у водотоку проходить дану відстань. Розрізняють ч.д.: витрати води на ділянці водотоку; фазово-однорідних витрат і рівнів води на ділянці водотоку; води з різних частин водозбірного басейну до замикаючого створу. 1 Час добігання водозбору Š 100, 41 Час добігання водозбору – час, необхідний для добігання до замикаючого створу частки води, що випала у найбільш віддаленій у гідравл. відношенні точці водозбору. Š 247 Час наповнення водосховища – час, необхідний для наповнення водосховища до рівня повного його об’єму. Š 100 Час обертання – час, необхідний для повної заміни хім. елемента, що розглядається, у даному компоненті екосистеми. 1 Період кругообігу хім. елемента Š 247 Час перебування води – сер. час, протягом якого вода знах. у споруді. Š 100 Час самоочищення ґрунту – інтервал часу, протягом якого відбувається зменшення масової частки забруднюючої ґрунт хім. речовини на 96 % від первинного значення або її фонового вмісту. Š 247, 32 Час характерний – за Д.Л.Армандом і В.О.Таргульяном, час, необхідний системі (ознаці, процесу), що розвивається під впливом зовнішніх факторів, для досягнення нею стану рівноваги із цими факторами. Š 247

Чаша водосховища – Шар озоновий

Частина водосховища верхова – частина водосховища, що прилягає до верхової межі затоплення. Š 100 Частина греблі захисна – захисне покриття греблі. Š 100 Частина греблі протифільтраційна – верхова або цент. частина тіла ґрунтової греблі, що забезпечує її водонепроникність. За конструктивними особливостями ч.г.п. поділяється на екрани, ядра і діафрагми. Š 100 Частина розчину аліквотна [t лат. aliquot – кілька] – об’єм розчину, номінально необхідний для проведення аналізу за конкретною методикою, кратний об’єму розчину, підготовленого для аналізу. Š 45 Частка забруднюючої ґрунт хімічної речовини масова – відношення маси забруднюючої ґрунт хім. речовини до заг. маси повітряно-сухої і (або) сухої проби ґрунту. Š 32 Частки елементарні – найдрібніші відомі частки фіз. матерії. Термін «ч.е.» значною мірою умовний, оскільки не існує чіткого критерію ч.е. Багато ч.е. мають складну внутрішню будову і, як припускають, складаються з кварків. Класифікація ч.е. здійснюється за типами фундаментальних взаємодій, в яких вони приймають участь, та на основі законів збереження низки фіз. величин. Послідовна теорія ч.е., яка передбачала б можливі значення мас ч.е. та ін. їх внутрішніх характеристик, дотепер ще не створена. Š 250 Частки завислі у повітрі – тверді або рідкі речовини, дисперговані у повітрі в результаті процесів горіння (опалення і виробництво енергії), виробничої діяльності та природних процесів. Розміри ч.з. варіюють від 0.1 до ~ 25 мкм у діаметрі. Речовини, що їх складають, досить різноманітні, проте для урбанізованих територій типовими є вуглець та вищі вуглеводні, які утворюються при неповному згорянні палива. До 20 % заг. маси ч.з. можуть складати сірчана кислота та сульфати (частки до 1 мкм у діаметрі складаються з них на 80 %). Аерозолі складаються гол.ч. з вуглевмісних часток, оксидів металів і силікатів, розчинених електролітів та твердих солей. Для окремих видів ч.з. залежно від їх розмі385

рів, форми і характерних особливостей «поведінки» умовно уживають різні терміни – пил, сажа, дим, туман тощо. 1 Речовини завислі Š 109 Чаша водосховища – природне пониження місцевості, перегороджене греблею, яке служить для створення запасів води. Š 100 Чек поливний – обвалована частина поливної ділянки, затоплювана водою з наступним її просочуванням у верхній шар ґрунту. Š 100 Чинники аварії уражаючі – фактори, що виникають під час аварії, які здатні у разі досягнення певних значень завдати збитків здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним цінностям (надлишковий тиск на фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум’я, концентрація небезпечних речовин в атмосфері, воді, ґрунті тощо). Š 186 Число жителів еквівалентне – умовне число жителів, які вносять у стічні води таку саму кількість забруднень, яка міститься у виробничих стічних водах даного населеного пункту. Ч.ж.е. визначають за двома показниками – завислими речовинами і БПКПОВН. Š 100, 43, 19, 75 Число жителів приведене – сума числа жителів, що проживають у каналізованих районах, третини від числа жителів, що проживають у неканалізованих районах, і еквівалентного числа жителів даного населеного пункту. Визначається за завислими речовинами і БПКПОВН. Š 19, 75 Число масове – кількість нуклонів в атомному ядрі. Š 250 Число мікробне – заг. кількість колоній, що виростають протягом 24 год за температури 37°С при посіві 1 мл води на 1.5 % м’ясо-пептонному агарі. Гігієнічне значення цього показника полягає в тому, що він хар. заг. кількість організмів, які пристосовані жити при температурі 37°С, тобто у кишковому тракті людини і теплокровних тварин; Š 109 число клітин аеробних сапрофітів в 1 мл рідини. Є оцінкою загального обсіменіння стічних вод мікроорганізмами та непрямою характеристикою ступеня забруднення води органічними речовинами – джерелами живлення аеробних сапрофітів. Для міських стічних вод цей 386

показник коливається у межах 106-108. Š 71, 72, 252, 102 Число санітарне – узаг. показник біол. забруднення ґрунту, який дорівнює частці від ділення кількості ґрунтового білкового азоту (в мг на 100 г сухого ґрунту) на заг. кількість органічного азоту у ґрунті. Š 247 Читаність карти – швидке візуальне розпізнавання елементів і деталей картографічного зображення. Š 121 Чутливість методу вимірювання – мін. різниця між концентраціями речовини, яку даний метод здатен «помітити» чи «відчути». Š 109, 260 Чутливість організму – здатність організму реагувати на зміни факторів середовища існування. Високий ступінь ч.о. характерний для стенобіонтів. Розрізняють ч.о. видову, вікову, статеву, індивідуальну тощо. Š 247

Ш Не шуми – послухай голос лісу. Шаблон [нім. Schablone t фр. échantillon – зразок] – взірець, за яким відбувається класифікація фраґментів знань. Š 121, 246 Шар випаровування – кількість води, яка випаровується з поверхні даної території за який-небудь інтервал часу, вимірювана товщиною шару (в мм), рівномірно розподіленого по площі цієї території. Š 247, 100 Шар води поверхневий – шар води водного об’єкта, розташований від поверхні води до глибини 0.5 м. Š 100 Шар ґрунту родючий – верхня гумусована частина ґрунтового профілю, що має сприятливі для росту рослин хім., фіз. і біол. властивості. Š 35 Шар насипний – шар ґрунту або потенційно родючих порід, селективно знятий і переміщений на поверхню відвалів та ін. ділянки, що рекультивуються. Š 35 Шар озоновий – цей термін уживають стосовно озону стратосфери, що розташований на висотах від 15 до 50 км над поверхнею Землі у концентраціях від 1 до 10 млн–1. Концентрації озону залежать від геогр. широти, висоти над рів-

Шар опадів – Шельф континентальний нем моря, сезону та ін. факторів. Š 24, 15 Шар опадів – кількість опадів, що випали на поверхню даної території за який-небудь інтервал часу, вимірювана товщиною шару (в мм), рівномірно розподіленого по площі цієї території. Š 247, 100 Шар рекультиваційний – спец. створюваний на техн. етапі рекультивації верхній шар ґрунту із сприятливими для біол. рекультивації умовами. Š 35 Шар родючий порушений – родючий шар ґрунту, знятий при порушенні ґрунтового покриву, а також такий, що підлягає зняттю. Використовується для землевання малопродуктивних земель і таких, що рекультивуються. Тимчасово м.б. складований у бурти для зберігання. Š 33 Шар стоку – кількість води, що стікає з водозбору за який-небудь інтервал часу, вимірювана товщиною шару (в мм), рівномірно розподіленого по площі цього водозбору. Š 247, 100, 41 Шар температурного стрибка (Ε металімніон [t мета... + гр. límne: – озеро]) – шар водної товщі водойми, в межах якого відбувається різке падіння температури і підвищення густини води з глибиною. У зарубіжній літ. для позначення цього поняття уживають термін «металімніон». Те саме, що й термоклин, проте останній термін означає також і сам стрибок температур у цьому шарі. Š 100, 237, 41 Шар фільтруючий – шар однорідного матеріалу завантаження фільтра або його частини певної висоти. Š 100 Шахта [нім. Schacht t Schaft – стрижень, стовбур] – місце підземного видобування корисних копалин або проведення підземних робіт, а також гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом; Š 23 вертикальна подовжена порожнина в деяких конструкціях. Š 246 Швидкість вітру небезпечна – швидкість вітру на встановленій висоті, при якій приземна концентрація від джерела домішки досягає макс. значення. Š 31 Швидкість окиснення органічних речовин активним мулом питома – кіль-

Ширина каналу навіґаційна – Шлюз судноплавний

кість органічних забруднень, виражена величиною БПКПОВН чи БПК5, мг, яка окиснюється 1 г беззольної речовини активного мулу за 1 год, мг/(г·год). Š 100, 43, 7, 19, 57, 68, 134, 232, 242, 248, 271, 75 Швидкість потоку нерозмиваюча – гранична швидкість течії води, при якій ще не порушується стійкість дна або берегового укосу (схилу) русла водотоку. Š 100 Швидкість потоку поверхнева – швидкість переміщення водних мас у поверхневому шарі водотоку. Š 100 Швидкість потоку середня – швидкість, що дорівнює відношенню витрати води до площі живого перерізу. Š 100 Швидкість потоку точкова – швидкість руху рідини в певній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається. Š 100 Швидкість фільтрації – умовна швидкість фільтраційного потоку, що дорівнює відношенню витрати рідини до площі-брутто живого перерізу пористого середовища (під площею-брутто слід розуміти всю площу перерізу, зайняту як порами, так і матеріалом пористого середовища). Š 100 Швидкотік на каналізаційному колекторі – пряма ділянка каналізаційного колектора, укладена з похилом, який спричинює підвищені швидкості руху стічних вод. Š 43 Шельф [англ. shelf – досл., уступ] – підводне продовження материка, до глибини в сер. 180-200 м, яке обмежується значним перегином материкового схилу; є найбільш продуктивною для господарства частиною акваторії океану (моря), яка зазнає істотного антропогенного впливу. Š 121, 100 Шельф континентальний – поверхня та надра морського дна до глибини моря 200 м у районах, прилеглих до узбережжя або до островів держави, але які перебувають за межами зони територіального моря або за цією межею до місця, де глибина покривних вод дає змогу вести розробку природних багатств у цих районах. У разі, якщо встановлення меж ш.к. відповідно до зазначених вище ознак суперечить юрисдикції суміжних прибережних держав, межі ш.к. визнача-

387

ються за спец. міждержавними угодами. Š 201, 52, 203 Ширина каналу навіґаційна – проектна ширина каналу на позначці, яка відповідає навіґаційній глибині. Š 100 Широта – одна з координат у ряду системи сферичних координат, що визначає положення точок на поверхні Землі, Сонця, планет та на небесній сфері відносно екватора (екліптики). Š 250 Широта астрономічна – кут, утворений прямовисною лінією у даній точці і площиною, перпендикулярною до осі обертання Землі. Š 121 Широта геодезична – кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора. Š 121 Широта геоцентрична – кут, утворений геоцентричним радіус-вектором і площиною, перпендикулярною до осі обертання Землі. Š 121 Шкала [нім. Skala t лат. scalae – драбина] – у вимірювальних приладах – лінійка (або циферблат) з діленнями; низка чисел або величин, розташованих у низхідному чи висхідному порядку; певні зіставлювані явища, поняття, властивості. Š 245, 246 Шкала еколого-господарського значення земель – порівнянні індекси експертної оцінки екон. значення різних видів земельних ресурсів з урахуванням їх екол. цінності. Š 170 Шкала колірності води – спец. набір пробірок з кольоровими розчинами, призначений для визначення колірності води. Š 100 Шкала оціночна – ряд балів (груп), що безперервно посилюються або послаблюються, побудований з метою надання процесу чи явищу кількісної оцінки. Ш.о. м.б. подана простими балами (цілими числами) або складними (розрахованими у % від макс. значення або ін. способом). Приклади: Ш. швидкості вітру (Бофорта), Ш. численності рослин (Друде), Ш. хвилювань на морі тощо. 1 Кваліметрія Š 247 Шкідники – види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження, збитки від якої екон. доцільно відвернути. Š 210 388

Шкідники масові хвоєлистогризучі – шкідники, що масово знищують хвою і (або) листя. Š 39 Шкідники (хвороби) лісу – шкідники (хвороби), що знижують техн. властивості, якість та руйнують деревину. Š 39 Шкода навколишньому середовищу – негативна зміна навколишнього середовища в результаті його забруднення, що потягнула за собою деґрадацію природних екол. систем та виснаження природних ресурсів. Š 124 Шлак [нім. Schlacke] – ш. металургійний – розплав оксидів (після тверднення – камене- або склоподібна речовина), що утворюється під час плавильних процесів у металургії (зазвичай вкриває поверхню рідкого металу у плавильних печах), при нагріванні і зварюванні металів; ш. паливний – частки золи кам’яного вугілля, що спеклися або сплавилися у куски в топці. Š 250, 246 Шлаки – не засвоєні організмом (здебільшого неорганічні) речовини, які є побічними продуктами обміну речовин і спричинюють зниження життєдіяльності організму. Š 246 Шлам [t нім. Schlamm – мул, твань] – тонкодисперсний матеріал, суміш відходів промисловості з водою, що має текучу властивість; Š 171 нерозчинні відклади (з води) у парових котлах, підігрівачах, випаровувачах у вигляді мулу чи твердих часток; Š 45 осад у вигляді дрібних твердих часток, що виділяються під час відстоювання, флотації або фільтрування рідини; порошкоподібна речовина (продукт) металургійного виробництва, що випадає в осад при електролізі міді, цинку та ін. металів і містить домішки благородних металів, які потім видобувають; частки вугілля або руди з розмірами до 10-40 мкм, що містяться у гідросуміші. Утворюється в процесі подрібнення при збагаченні або при бурінні гірських порід з водою чи промивним розчином. Š 250, 246 Шлюз рибопропускний [t голл. sluis t лат. exlusa – загата] – гідротехн. споруда, в якій підйом риби здійснюється шляхом шлюзування. Š 100 Шлюз судноплавний – гідротехн. споруда для переміщення суден у річці або каналі з одного рівня на ін. Š 100, 246

Шлюз-реґулятор – Явища газодинамічні Шлюз-реґулятор – гідротехн. споруда, що реґулює подачу води в канал (водойму) або випуск її з каналу (водойми). Š 100 Шлюзування водотоку – спосіб збільшення глибин водних шляхів завдяки утворенню підпертих греблями б’єфів і сполучення їх шлюзами-реґуляторами. Š 100, 42 Шлях водний – водний простір (ділянки водойм і водотоків), що використовується для судноплавства і лісосплаву. Š 100 Шовінізм видовий [фр. chauvinisme t chauvin – войовничий, від прізвища солдата наполеонівської армії Н.Шовена (Chauvin), який став відомий людиноненависницьким ставленням до ар. населення під час єгипетського походу 17981801 рр.] (Ε видизм) – перевага людських інтересів над інтересами тварин (пеpевага інтересів одного виду над інтересами ін.). Š 8 Шорсткість русла водотоку – характеристика властивості поверхні русла створювати опір рухові води. Š 100 Штам [t нім. Stamm – стовбур] – чиста культура мікроорганізмів або вірусів одного виду, що виділена з певного джерела або одержана в лабораторії шляхом селекції і має особливі фізіолого-біохім. властивості. Š 131, 246 Шторм [голл. storm] – сильна буря на морі (в океані) при швидкості вітру > 15-20 м/с. Š 100, 246 Шуга – скупчення рихлого губчастого льоду у водній товщі чи на поверхні водного об’єкта у вигляді грудок, килимів, вінків або підлідних накопичень. Утворюється гол.ч. з кристаликів глибинного льоду (внутріводного і донного). Виникає до льодоставу перев. на гірських та порожистих річках. Š 250, 100 Шугоскид – гідротехн. споруда, призначена для скиду шуги у нижній б’єф без її потрапляння у напірний водовід. Š 100 Шугохід – рух шуги на поверхні і всередині водотоку. Š 100 Шум – неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність. Š 130

Явища геологічні небезпечні – Якість води «добра»

Шумозахист – шумозахисні заходи, спрямовані на обмеження негативного шумового впливу. Поділяються на дві групи: заходи, спрямовані на зниження шуму у джерелі, і заходи, спрямовані на зниження шуму на шляху його поширення. Š 130 Шурф [нім. Schurf] – вертикальна, рідше похила підземна гірнича виробка для розвідування корисних копалин, а також для підривних робіт. Š 246

Щ Що таке бур’ян? Рослина, вартість якої поки ще не відкрита. Р.Емерсон Щільність лісових пожеж – величина, що визначається відношенням кількості лісових пожеж до одиниці лісової площі за пожежонебезпечний сезон. Š 39

Ю Мужи, чьей мудростью был этот мир пленен, В которых светочей познанья видел он, Дороги не нашли из этой ночи темной, Посуесловили и погрузились в сон. Омар Хайям Ювенальний [t лат. juvenalis – юний, юнацький] – статево незрілий; уживається у значенні «юний», напр., ювенальні води. Юрисдикція [t лат. jurisdictio – суд, судочинство] – коло повноважень судового чи адм. органу з правової оцінки конкретних фактів, у т.ч. з вирішення суперечок та заст. передбачених законом санкцій. Š 250

Я Якщо процедура правильна, то результат завжди буде правильний. Природа і народ одного кореня. Явища газодинамічні – швидкоплинне руйнування масиву порід і вивільнення 389

газу під дією природних сил (раптові викиди, гірничі удари тощо). Š 23 Явища геологічні небезпечні – явища, які є наслідком дії геол. процесів, що виникають у земній корі під впливом природних чи техногенних чинників або їх спільної дії. Š 150 Явища гідрологічні – явища природи, що є результатом гідрол. процесів (стік, інфільтрація, випаровування, паводок тощо). Š 100 Явища екологічні – події або ланцюги подій, що зумовлені природними абіотичними та (або) біотичними причинами і викликають зміни у середовищі життя або чинять вплив на об’єкти й організми, вкл. людину. Š 117, 121 Явища згінно-нагінні – переміщення під впливом вітру водних мас з однієї частини водного об’єкта в ін. Š 202, 108 Явища природні несприятливі і небезпечні – явища у навколишньому середовищі, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть становити небезпеку для людини та її госп. діяльності і вражати людей, об’єкти економіки та довкілля. Можуть мати причини як природного характеру, так і бути спровоковані людиною. У св.ч. я.п.н.н. можуть викликати аварії техногенного характеру. Розрізняють такі я.п.н.н.: космічні (сонячна активність, магнітні бурі, падіння метеоритів тощо), геол. (виверження вулканів, землетруси, цунамі), геоморфологічні (зсуви, селі, лавини, обвали, осідання тощо), кліматичні та гідрол. (тайфуни, смерчі, шторми, абразія берегів, термоерозія, ерозія ґрунтів, зміни рівня підземних вод тощо), геохім. (забруднення навколишнього середовища, засолення ґрунтів тощо), пожежі (лісові, степові, торфові), біол. (масове розмноження шкідників с.-г. культур, кровоссальних, отруйних тварин, епідемії тощо). Крайній ступінь прояву я.п.н.н. – екол. катастрофа. Š 247, 225 Явище – будь-який прояв чогось, подія, випадок. Š 121 Ядро атомне – позитивно заряджена цент. частка атома, в якій практично зосереджена вся його маса. Складається з протонів та нейтронів (нуклонів). Кількість протонів визначає електричний заряд я.а. та порядковий номер Z атома у 390

періодичній системі елементів. Кількість нейтронів дорівнює різниці масового числа та кількості протонів. Š 245, 250 Ядро Землі – цент., найбільш глибока геосфера Землі. Сер. радіус ~ 3.5 тис. км. Складається із зовнішнього ядра та суб’ядра. Температура в центрі я.З., імовірно, сягає 5000°С, густина ~ 12.5 т/м3, тиск до 361 ГПа. Припускають, що зовнішнє ядро – рідке, а суб’ядро – тверде. Š 250 Ядро клітинне – обов’язкова частка клітини у багатьох одно- та всіх багатоклітинних організмів. Типове я. відокремлене від оточуючої цитоплазми оболонкою, містить ядерце, хромосоми та каріоплазму. Розміри від 1 мкм (у деяких найпростіших) до 1 мм (у яйцях деяких риб та земноводних). Управляє синтезом білків (у т.ч. ферментів) та через них усіма фізіол. процесами у клітині. Більшість клітин містить одне я. За наявністю чи відсутністю у клітинах оформленого я. всі організми поділяють відповідно на евкаріотів та прокаріотів. Š 245, 250 Якість атмосферного повітря – сукупність фіз., хім. та біол. властивостей атм. повітря, що відображає ступінь його відповідності гігієнічним і екол. нормативам якості атм. повітря, а також ступінь впливу фіз., хім. і біол. факторів на людей, рослинний і тваринний світ, матеріали, конструкції та навколишнє середовище в цілому. Š 123, 30 Якість води – узаг. характеристика складу і властивостей води як компонента водної екосистеми і життєвого середовища гідробіонтів, що визначає її придатність для конкретних видів водокористування; Š 17, 121, 52, 73, 111, 100, 29 фіз., хім., біол. та органолептичні властивості води. Š 61 Якість води «відмінна» – з екол. позицій – це якість води, яка формується у водних об’єктах з «відмінним» екол. станом і відповідає найвищим екол. і споживчим кондиціям. Š 111 Якість води «добра» – з екол. позицій – це якість води у водному об’єкті за наявності чи умов досягнення «доброго» екол. стану поверхневих вод. Š 111

Якість води фонова – Ярусність Якість води фонова – якість води водного об’єкта, що сформована під впливом природних процесів та усіх джерел надходження домішок, за винятком впливу джерела домішок, що розглядається. Š 67 Якість води фонова природна – якість води, що сформована природними процесами за відсутності антропогенного навантаження або в умовах тривалого неінтенсивного впливу антропогенних факторів, що важко піддаються реґулюванню. Š 67 Якість води фонова розрахункова та фонова природна розрахункова – характеристики якості води, визначені (розраховані) для прийнятих розрахункових умов. Š 67 Якість ґрунту – характеристика складу і властивостей ґрунту, що визначає його родючість. Š 170, 32 Якість життя – кількість років життя без обмежень, пов’язаних з хворобою чи інвалідністю. Š 120, 108 Якість навколишнього середовища – стан навколишнього середовища, який

Найбільш уживані абревіатури і скорочення

хар. фіз., хім., біол. й ін. показниками та (або) їх сукупністю. Š 124 Якість природного ресурсу (повітря, води, ґрунту, біоти) – ступінь відповідності його характеристик потребам людей і технол. вимогам. Š 121 Якість продукції – сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатності задовольняти споживача відповідно до її призначення. Š 149 Яма зимувальна – поглиблена ділянка дна водного об’єкта, де скупчуються водні живі ресурси у зимовий період. Š 204 Яри – вимоїни, що виникають в результаті ерозійної діяльності потоків талих і дощових вод, що стікають по земній поверхні. Š 61 «Ярусність», розподіл по рівнях – розгляд питань і впливів на відповідному рівні прийняття рішень (напр., від рівня політики до рівня конкретного проекту). Š 273

391

Найбільш уживані абревіатури і скорочення Polluters are the real animals. ААНУ – Аґрарна академія наук України ААС – атомно-абсорбційна спектрометрія АЕС – атомна електростанція; атомно-емісійна спектроскопія АМР США – Аґентство міжнародного розвитку США 1 USAID АНУ – Академія наук України АПУ – Адміністрація Президента України АРК – Автономна Республіка Крим АРМ – автоматизоване робоче місце АС – атомна станція; автоматизована система; асимілююча спроможність АСК ЯВ – автоматизована система контролю якості води АТ – акціонерне товариство АТФ – аденозинтрифосфорна кислота, приймає участь у численних метаболічних реакціях, універсальний акумулятор енергії та її джерело для різноманітних процесів у живій клітині АФС – атомно-флуоресцентна спектрометрія АХР – авіаційно-хімічні роботи БД – база даних БнД – банк даних БЗ – база знань БНіП – будівельні норми і правила БПК – біохім. потреба у кисні БПКПОВН – повна біохім. потреба у кисні БПК5 – біохім. потреба у кисні 5-добова БПК20 – біохім. потреба у кисні 20-добова ВАТ – відкрите акціонерне товариство ВВЕР – водо-водяний енергетичний реактор ВВП – валовий внутрішній продукт ВГС – водогосп. споруда (система) ВЗ – високий рівень забруднення ВК – водопостачання та каналізація ВКВ – вибiркове каталiтичне вiдновлення ВМО – Всесвітня метеорологічна організація ВМС – військово-морські сили ВМФ – військово-морський флот ВНКВ – вибiркове некаталiтичне вiдновлення ВНП – валовий національний продукт ВНЯ – водний об’єкт з нормованою якістю води

392

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я; здійснює заходи щодо оздоровлення навколишнього середовища, боротьби з хворобами, пропаґанди мед. знань серед населення, природоохоронної освіти спеціалістів охорони здоров’я 1 WHO ВПК – військово-пром. комплекс ВРУ – Верховна Рада України ВСНЯ – водний об’єкт із спец. встановленими нормами якості води ВФОП – Всесвітній фонд охорони природи; займається питаннями світової фауни та екол. систем, відає організацією молодіжних курсів, клубів охорони природи, підготовкою нац. програм з природоохоронної просвіти тощо ГАЕС – гідроакумулююча електростанція ГДВ – гранично допустимий викид (речовини) ГДД – гранично допустима доза ГДК – гранично допустима концентрація ГДКМР – гранично допустима максимальна разова концентрація (забруднюючої речовини у повітрі населених пунктів) ГДКСД – гранично допустима середньодобова концентрація (забруднюючої речовини у повітрі населених пунктів) ГДКРЗ – гранично допустима концентрація забруднюючої речовини у повітрі робочої зони ГДКТП – гранично допустима концентрація забруднюючої речовини у повітрі території підприємства ГДН – гранично допустиме надходження (забруднюючої речовини) ГДР – гранично допустимий рівень ГДРТ – гранично допустимий рівень токсичності (зворотних вод) ГДС – гранично допустимий скид (речовини у водний об’єкт) ГЕЕ – громадська екол. експертиза ГЕО-1 – геол.-екон. оцінка детальна ГЕО-2 – геол.-екон. оцінка попередня ГЕО-3 – геол.-екон. оцінка початкова ГЕС – гідроелектростанція ГЕФ – Глобальний екологічний фонд 1 GEF ГІС – геоінформаційна система 1 GIS ГРІД – Глобальна база даних про ресурси (мережа ЮНЕП) 1 GRID

Найбільш уживані абревіатури і скорочення ГС – геол. сеpедовище ГСМНС – Глобальна система моніторингу навколишнього середовища, програма Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) та ЮНЕП. Гол. мета – надавати інформацію, необхідну для забезпечення в дійсному і майбутньому захисту здоров’я, добробуту, безпеки і свободи людей та розумного управління навколишнім середовищем і його ресурсами ДБН – державні будівельні норми ДГД – допустима границя дози ДЕЕ – державна екол. експертиза Держатомінспекція – Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою Мінекономіки України Держкоматом – Державний комітет України по використанню ядерної енергії ДЕСТ – державний стандарт ДІВ – джерело іонізуючого випромінювання ДКЗ – Державна комісія по запасах корисних копалин ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота ДОП – Дружина з охорони природи ДОПНВ – Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів ДСТУ – державний стандарт України ЕВЗ – екстремально високий рівень забруднення ЕГО – екол. громадська організація ЕДВ – економічно допустимий викид ЕЕ – екол. експертиза ЕКМ – електронна карта місцевості екоНКО – екол. некомерційна організація ЕМЕП – Спільна програма спостереження та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані в Європі ЕО – екол. оцінка ЕОМ – електронно-обчислювальна машина ЕПР – електронно-парамагнітний резонанс ЕРОА – еквівалентна рівноважна об’ємна активність ЕСКАТО – Економічна і соціальна комісія ООН для Азії та Tихоокеанського реґіону 1 ESCAP Е.Т. – еквiваленти токсичностi ЄАНС – Європейське аґентство з навколишнього середовища 1 EEA ЄДРПОУ – Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України

Найбільш уживані абревіатури і скорочення

ЄЕК – Європейська економічна комісія 1 ECE ЄКС – Європейський комiтет стандартiв ЄМЕП – Спільна програма спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані в Європі, прийнята у Женеві 28.09.1984 р. ЄС – Європейський Союз ЄСКД – єдина система конструкторської документації ЗАТ – закрите акціонерне товариство ЗВНС – заява про вплив на навколишнє середовище ЗІЗ – засоби індивідуального захисту ЗМІ – засоби масової інформації ЗР – забруднююча речовина ЗСО – зона санітарної охорони ІЗА – індекс забруднення атмосфери ІЮБС – Міжнародний союз біологічних наук; в його структуру входить Відділення біології навколишнього середовища, яке займається аеробіологією, біол. контролем, екологією тощо ІЮПАК – Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії; в його рамках діє Комітет у справах СКОПЕ, Секція з якості повітря, Секція з якості води, Секція з пестицидів КАООС – Канадське аґентство з оцінки навколишнього середовища 1 CEAA КВ – Класифікатор відходів КВЕД – Класифікатор видів екон. діяльності КМ ПС – комплексний моніторинг природного середовища КМУ – Кабінет Міністрів України КНД – керівний нормативний документ КОАТУУ – Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України КОВАР – Комітет МСНС з водних досліджень; вивчає вплив діяльності людини на гідрол. цикл (спільно з ЮНЕСКО), а також вплив водного фактора на процеси, що протікають у біосфері КПСО НАТО – Комiтет НАТО з проблем сучасного суспiльства КС – контрольний створ КСП – контрольний спостережний пункт; колективне с.- г. підприємство КСР ООН – Комісія ООН із сталого розвитку КТ – клас токсичності КФВ – Класифікатор форм власності 393

ЛЖК – леткі жирні кислоти ЛОС – леткі органічні сполуки ЛОШ – лімітуюча ознака шкідливості (речовини у воді) МАБ – міжн. програма «Людина і біосфера», мета якої – здійснення у різних районах світу комплексних багаторічних досліджень впливу людини на природні процеси у біосфері, на її осн. компоненти та вивчення зворотного впливу змін цих процесів і компонентів на саму людину. Прийнята у 1970 на XVI сесії Ґенеральної конференнції ЮНЕСКО. Керівництво програмою та нагляд за її здійсненням покладені на Міжнародну координаційну раду (МКР). Вкл. 14 наукових проектів МАГАТЕ – Міжнародне аґентство з атомної енергетики, створене у 1957 для розвитку міжн. співробітництва у галузі невійськового використання атомної енергії. Місцезнаходження – Відень МАОВ – Міжнародна асоціація для оцінки впливу 1 IAIA МАРПОЛ-73/78 – Міжнародна конвенція щодо запобігання забрудненню із суден 1973 р., виправлена Протоколом до неї у 1978 р. МВВ – місця видалення відходів МВС – Міністерство внутрішніх справ України МГФ – Міжнародна генетична федерація Мінекоресурсів – Міністерство екології та природних ресурсів України МІС – Міжнародний інститут прикладного системного аналізу; організує дослідження з таких напрямів: екол. системи; водні ресурси; використання природних ресурсів і збереження навколишнього середовища МКРЗ – Міжнародна комісія радіаційного захисту ММФ – Міжнародна молодіжна федерація з вивчення та охорони навколишнього середовища; поширює знання серед молоді, координує діяльність молодіжних організацій МНС – Міністерство Українни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС МОВ – матеріали з оцінки впливу (на навколишнє середовище)

394

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України МОП – Міжнародна організація праці; мета діяльності – створення безпечних умов праці на виробництві, попередження професійних захворювань, зменшення забрудненості біосфери тощо МОС – Міжнародна організація із стандартизації 1 ISO МОТГ – міжвідомча оперативно-техн. група МПР – макс. підпірний рівень (водосховища) МПС – Міжнародні програми співробітництва МПС/КМ – Міжнародна програма співробітництва у галузі комплексного моніторингу МСНС – Міжнародний союз наукових співтовариств МСОП – Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (до 1956 – Міжнародний союз захисту природи). Оснований за підтримки ЮНЕСКО у 1948 МТҐ – Міжнародне товариство ґрунтознавців НД – нормативний документ НДР – науково-дослідна робота НЕПА – Закон про національну екологічну політику США (1969) 1 NEPA НЕС – надзвичайна екол. ситуація НЄС – норми Європейського Союзу НКАУ – Національне космічне аґентство України НКДАР ООН – Науковий комітет ООН з атомної радіації НКО – некомерційна організація НКР – необхідна кратність розбавлення (зворотних вод) НМД – неоподатковуваний мінімум доходів ННМ – найкращi наявнi методи НПДГНС – Національний план дій з гігієни навколишнього середовища НПР – норм. підпірний рівень (водосховища) НПС – навколишнє природне середовище НРБУ – норми радіаційної безпеки України НС – надзвичайна ситуація НУО – неурядова організація НЦЗД – Національний центр зосередження даних

Найбільш уживані абревіатури і скорочення НЦРМ – Науковий центр радіаційної медицини ОБРВ – орієнтовний безпечний рівень впливу (забруднюючої речовини) ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище ОДК – орієнтовна допустима концентрація ОДР – орієнтовний допустимий рівень (вмісту речовин) ОЕСР – Організація економічного співробітництва і розвитку 1 OECD ОНС – охорона навколишнього середовища ООН – Організація Об’єднаних Націй 1 UN ООПТ – особливо охоронювані природні території ОПР – особа, що приймає рішення ос.ч. – (реактив) особливої чистоти очищ. – (реактив) очищений ПАА – поліакриламід ПАВ – поліядерні (поліциклічні) ароматичні вуглеводні ПАН – пероксиацетилнітрат ПАР – поверхнево-активні речовини ПББ – полібромовані біфеніли ПЕД – потужність еквівалентної дози (випромінювання) ПЕМ – план екол. менеджменту ПЗТ – природно-заповідна територія ПЗУ – природно-заповідна установа ПЗФ – природно-заповідний фонд ПIЕМПЗ – природне імпульсне електромагнітне поле Землі ПКМ – програма комплексного моніторингу ПМОВ – попередні матеріали з оцінки впливу (на навколишнє середовище) ПНЗ – продукти неповного згоряння ПРООН – Програма розвитку ООН 1 UNDP ПС – природне середовище ПТК – природний територіальний комплекс ПХА – повний хім. аналіз ПХБ – поліхлоровані біфеніли ПХДД – полiхлоровані дiбензопарадiоксини ПХДФ – полiхлоровані дiбензофурани РАВ – радіоактивні відходи РАЕС – Рівненська атомна електростанція РАЗ – радарна аерозйомка

Найбільш уживані абревіатури і скорочення

РБМК – реактор великої потужності, канальний РМО – рівень мертвого об’єму РНК – рибонуклеїнова кислота РIП – реґіональний інформаційний пункт РВПЗ – Реєстр викидів та переміщення забруднювачів РПЗ – рільничі поля зрошення РР – радіоактивна речовина РС – розрахунковий створ РТ – рівень токсичності (зворотних вод) РУ – розрахункові умови РФА – рентґенофлуоресцентний аналіз САВРУС – скорочена назва системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, яка є заг. назвою будь-якої системи контролю вмісту нафти у відведеній за борт нафтовмісній суміші за вимогами Правил МАРПОЛ-73/78, вкл. також ті, що допускають виконання розрахунків і управління відведенням вручну СанПіН – санітарні правила і норми для різних чинників природного і професійного середовища СБУ – Служба безпеки України СДОР – сильнодіюча отруйна речовина СЕМ – система екол. менеджменту; система екол. моніторингу СЕМ «Україна» – перша назва (1992) державної системи екол. моніторингу навколишнього природного середовища України СЕО – стратегічна екол. оцінка СЕС – санітарно-епідеміологічна станція СЗЗ – санітарно-захисна зона СІ – Система СІ СКАР – Науковий комітет МСНС з антарктичних досліджень; ним розглядаються питання охорони тваринного світу, а також створення опорних станцій контролю за навколишнім середовищем в цьому районі СКОПЕ – Науковий комітет з проблем навколишнього середовища; розробляє сім проектів, зокрема: біогенні цикли; математичне моделювання процесів у навколишньому середовищі; екол. моніторинг тощо СМР – спец. матеріал, що розщеплюється СН – санітарні норми СНД – Співдружність незалежних держав СНіП – санітарні норми і правила 395

СоЕС – Соціально-екологічний союз СОЗ – стійкі органічні забруднювачі СОI – система оброблення інформації СПАР – синтетичні поверхнево-активні речовини СПОДУ – Система позначень органів державного управління (для коду цент. органів виконавчої влади) ССЗ – сміттєспалювальний завод СУБД – система управління базами даних ТВ – терміни та визначення ТВЕЛ – тепловидільний елемент ТДВ – технічно допустимий викид ТДК – тимчасово допустима концентрація ТЕД – техніко-економічна доповідь ТЕМ – техніко-економічні міркування ТЕО – техніко-економічне обґрунтування ТЕР – техніко-економічний розрахунок ТерКСОП – територіальна комплексна схема охорони природи ТЕС – теплоелектростанція техн. – техн. продукт (стосовно реактиву) ТЕЦ – теплоелектроцентраль ТЗ – технічне завдання ТзОВ – товариство з обмеженою відповідальністю ТНА – Тихоокеанська наукова асоціація ТНТ – тринітротолуол (еквівалент потужності вибуху) ТПВ – тимчасово погоджений викид (речовини); тверді побутові відходи ТПРТ – тимчасово погоджений рівень токсичності ТПС – тимчасово погоджений скид (речовини у водний об’єкт) УIАС НС – Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій УкрНЦОВ – Український науковий центр охорони вод УМО – ультрамалооб’ємне (обприскування) УОНС – Управління (Аґентство) з охорони навколишнього середовища США 1 EPA УСД – уніфікована система документації ФАО – Комісія ООН з питань продовольства та сільського господарства 1 FAO ФАР – фотосинтетично активна радіація ФЗ – Федеральний закон (у Російській Федерації) ФОС – фосфорорганічні сполуки 396

ФПР – форсований підпірний рівень ФРТ – фактичний рівень токсичності (зворотних вод) ФС – фоновий створ ХАЕС – Хмельницька атомна електростанція ХПК – хімічна потреба у кисні ХФВ – хлорфторвуглеці ХФВВ – хлорфторвуглеводні х.ч. – (реактив) хімічно чистий ЦБД – центральна база даних ЦЕБД – Центральний екологічний банк даних ЦЗДНС – Центр збору даних про навколишнє середовище (м. Гельсінкі) ЦКМ – цифрова карта місцевості ЦО – цивільна оборона ЦОК – циркуляційний окисний канал ч. – (реактив) чистий ч.д.а. – (реактив) чистий для аналізу ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція ЮНЕП – міжурядова программа, започаткована з ініціативи Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища (1972) і за рішенням Ґенеральної Асамблеї ООН (1973), спрямована на вирішення найбільш гострих проблем сучасної екол. кризи (опустелювання, деґрадація ґрунтів, погіршення якості і зменшення кількості прісних вод, забруднення Світового океану). Роботи ведуться по трьох осн. напрямах: оцінка навколишнього середовища, управління ним, допоміжні заходи. Залучені численні урядові та неурядові організації 1 UNEP ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури – міжурядова організація, утворена в 1946 як спеціалізована установа ООН, що сприяє укріпленню миру і безпеки, співробітництву народів шляхом поширення освіти, науки і культури 1 UNESKO ЮНІСЕФ – Дитячий фонд ООН; займається питаннями природоохоронної просвіти, особливо неформальної просвіти жінок, дітей у сільських районах, наукові дослідження щодо впливу навколишнього середовища на здоров’я дітей ЯМ – ядерний матеріал ЯМР – ядерний магнітний резонанс ЯПЦ – ядерний паливний цикл

Найбільш уживані абревіатури і скорочення AEAM – адаптивна екол. оцінка й управління AEC – Африканське економічне співтовариство A/R – індекс самозабруднення-самоочищення води b (Billion) – більйон або міліард (109) BAP (Benzo-a-pyrene) – бенз(α)пірен BOD (Biochemical oxygen demand) – біохім. потреба у кисні (БПК) Bq (becquerel) – Бк, бекерель, одиниця вимірювання активності у системі СІ, яка дорівнює 1 розпаду за секунду BTW («by the way») – абревіатура, що поширена в електронній пошті та телеконференціях і означає «до речі» CBA – аналіз видатків та зисків CEA – оцінка сукупного ефекту CEAA – Канадське аґентство з оцінки навколишнього середовища (КАООС) CEE (Central and Eastern Europe) – Цент. і Сх. Європа CEQ US – Рада з якості навколишнього середовища США CFCs (Chlorofluorocarbons) – хлорфторпохідні насичених вуглеводнів, хладони CGI (Common Gateway Interface) – заг. інтерфейс шлюзу (у телекомунікаційній мережі Інтернет) CIA – оцінка сукупного впливу CI (curie) – Кі, кюрі, позасистемна одиниця активності, яка відповідає активності 1 г радію, дорівнює 3.7·1010 Бк. Наз. на честь подружжя фізиків П.Кюрі та М.Склодовської-Кюрі cm (centimeter) – см, сантиметр COD (Chemical oxygen demand) – хімічна потреба у кисні (ХПК) de-novo – знов, з початку (лат.) DNS (Domain Name System) – доменна система імен; розподілена база даних, яка забезпечує перетворення інтернетадрес комп’ютерів у числові IP-адреси і навпаки DPSIR (Driving forces – Pressures – State – Impact – Response) – ДВСНЗ (Джерела – Вплив – Стан – Наслідки – Заходи, набір показників) EC (European Community) – ЄЕС, Європейське Економічне Співтовариство ECE – Європейська економічна комісія (ЄЕК)

Найбільш уживані абревіатури і скорочення

EEA (European Environment Agency) – Європейське аґентство з навколишнього середовища (ЄАНС) EGI – шкала якості навколишнього середовища; умовний показник, що ґрунт. на реакції людського організму на зовнішні впливи, але визначається техн. методами Eh – окисно-відновний потенціал EIA (Environmental Impact Assessment) – оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) EIS – заява про вплив на навколишнє середовище (ЗВНС) EMP (Environmental management plan) – план управління навколишнім середовищем EMP (Environmental monitoring plan) – план моніторингу навколишнього середовища EMS – стратегія управління навколишнім середовищем EMS (environmental management system) – система екол. менеджменту EO – екол. огляд (EO) EPA – Аґентство з охорони навколишнього середовища США (УОНС) ESCAP – Економічна і соціальна комісія ООН для Азії та Tихоокеанського реґіону (ЕСКАТО) ESP (Electrostatic Precipitators) – електростатичні осаджувачі (фільтри) ex-situ – поза місцем перебування, зовнішній (лат.) ☯ in-situ FAO (Food and Agriculture Organization of the United Nations) – Комісія ООН з питань продовольства та сільського господарства 1 ФАО FAQ (Frequently Asked Question) – питання, яке часто задають, або ж список таких питань і відповідей на них FAWL – індекс якості води рибогосподарських водних об’єктів (враховує 9 параметрів) FGD (Flue Gas Desulphurization) – очищення димових газів від сполук сірки FONSI – заява про відсутність значимого впливу FSU (Former Soviet Union) – колишній Радянський Союз FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів, який реґламентує пересилання файлів з одного комп’ютера на ін.; прикладна програма, яка переси-

397

лає файли у відповідності з протоколом FTP FYI («for your information») – поширена в електронній пошті та телеконференціях абревіатура, що означає «до вашого відома» GDP (Gross Domestic Product) – валовий внутрішній продукт (ВВП) GEF (Global Environmental Facility) – Глобальна екологічна програма GEF – Глобальний екологічний фонд (ГЕФ) GEO (Global Environmental Outlook) – Глобальна екологічна перспектива (доповідь ЮНЕП) GIS – геоінформаційна система (ГІС) GJ (Gigajoule) – ГДж, гігаджоуль, 238.8·103 ккал GRID (Global Resource Information Database) – Глобальна база даних про ресурси (ГРІД) GUI (Graphic User Interface) – графічний інтерфейс користувача GW (Gigawatt) – ГВт, гігаватт ha (Hectare(s)) – га, гектар HIA (Health impact assessment) – оцінка впливу на здоров’я HTML (Hypertext Mark-up Language) – мова розмітки гіпертексту; мова документів системи WWW HTTP (Hypertext Transfer Protocol) – протокол передачі гіпертексту IAIA – Міжнародна асоціація для оцінки впливу (МАОВ) IAMM – оцінка, моніторинг і управління впливами IMHO («in my humble opinion») – поширена в електронній пошті та телеконференціях абревіатура, що означає «на мою скромну думку» in-situ – на місці перебування, на своєму місці, природний (лат.) ☯ ex-situ in-vitro – у пробірці, у штучних умовах, досл., у склянці (лат.) ☯ in-vivo in-vivo – у живому, у живій клітині (лат.) ☯ in-vitro IRM – комплексне управління ресурсами ISAR (Institute for Soviet-American Relations) – ам. неурядова організація, колишній Інститут радянсько-американських відносин, що сприяє становленню екоНКО у Росії, Україні, Білорусі, Молдові і країнах Цент. Азії, розвитку процесів демократизації у цих країнах та міжн. спів398

робітництва. У країнах СНД діяли його відділення, які нині стали самостійними місцевими організаціями ISO (International Organization for Standartization) – Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) IUCN (International Union for Conservation of Nature and Natural Resources) – Міжнародний Союз збереження природи і природних ресурсів JTU (Jackson Turbidity Unit) – одиниця мутності води у США, де 1 JTU дорівнює мутності, обумовленій наявністю у воді 1 мг/л SiO2 kcal (Kilocalorie) – ккал, кілокалорія kg (Kilogram) – кг, кілограм km2 (Square kilometer) – км2, квадратний кілометр m (Meter) – м, метр m3 (Cubic meter) – м3, кубічний метр MAC (Maximum Acceptable Concentration) – гранично допустима концентрація (ГДК) MAD (Maximum Acceptable Discharge) – гранично допустимий скид (ГДС) MAE (Maximum Acceptable Emission) – гранично допустимий викид (ГДВ) MASAQHE – крупний проект, що значно впливає на якість оточуючого людину середовища mg (Milligram) – мг, міліграм MW (Megawatt) – МВт, мегават MWh (Megawatt hour) – МВт-год, мегаватгодина (860·103 ккал) NEAP – план національних екол. заходів NEPA – НЕПА, Закон про національну екологічну політику США (1969). Цей закон, вимоги якого відносилися до федеральних аґентств США, був першим політичним актом, який поставив вимогу підготовки заяви про передбачувані наслідки проекту для навколишнього середовища. Відтоді ця заява відома як Заява про вплив на навколишнє середовище (EIS) ng (Nanogram) – нг, нанограм NGOs (Non-Governmental Organizations) – неурядові організації (НУО) NSDS – національна стратегія сталого розвитку NSF – Національна санітарна служба США ODS (Ozone Depleting Substances) – озоноруйнуючі речовини

Найбільш уживані абревіатури і скорочення OECD (Organisation for Economic Co-operation and Development) – Організація економічного співробітництва і розвитку ORAQI – індекс якості повітря, розроблений Національною лабораторією Оук Рідж спільно з Національною санітарною службою США (NSF). В цьому індексі враховані відповідно до своєї вагомості 5 із 6 забруднювачів повітря, визнаних у США основними: окис вуглецю, двоокис сірки, двоокис азоту, озон та ін. фотооксиданти, завислі частки (вуглеводні не враховані, оскільки вважається, що вони є тільки попередниками забруднення, а не власне забруднювачами, і їхня шкідлива дія враховується через вміст озону та ін. фотооксидантів) ORSANCO – Санітарна комісія р.Оґайо PADC – оцінка проекту для системи контролю розвитку PAH (Polycyclic aromatic hydrocarbons) – поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) PDI – шкала якості води, що ґрунт. на урахуванні поширеності, тривалості і ступеня її забруднення person-rem (1 personn receivinng 1 rem) – люд-бер, 1 людина, що отримує 1 бер PFF – рамки (розробки) проекту pH – водневий показник (від’ємний десятковий логарифм концентрації водневих іонів) PM10 – макрочастка розміром < 10 мкм ppb (particles per billion) – млрд–1, часток на міліард, тобто 1 мм3/м3 ppm (particles per million) – млн–1, часток на мільйон, тобто 1 см3/м3 PWS – індекс якості води водних об’єктів, що використовуються для водопостачання населення (враховує 13 параметрів) REC (Regional Environmental Center for Central and Eastern Europe) – Реґіональний екологічний центр для Центральної і Східної Європи rem (Roentgen equivalent man) – бер, біол. рентґен-еквівалент: кількість іонізуючого випроміннювання, дія якої еквівалентна біол. впливу одного рентґена рентґенівського чи гамма-випромінювання (1 бер дорівнює 0.01 Зв) RIVM (Rijksinstituut voor Volksgezondheid en Milieu) – Національний інститут охо-

Найбільш уживані абревіатури і скорочення

рони здоров’я і навколишнього середовища Нідерландів RTFM («read the fucking manul») – поширена в електронній пошті та телеконференціях абревіатура, що означає «прочитайте врешті кляту настанову» SAEFL (Swiss Agency for the Environment, Forests and Landscape) – Швейцарське аґентство з охорони навколишнього середовища, лісів і ландшафтів SAP – програми структурної перебудови SCOPE (Scientific Committee on Problems of the Environment) – Науковий комітет з проблем навколишнього середовища Міжнародної ради наукових союзів SEA (Strategic environmental assessment) – стратегічна екол. оцінка (СЕО) SI (Systém International) – Система СІ, Міжнародна система одиниць, прийнята в лист. 1960 у Парижі Ґенеральною конференцією по мірах і вагах SoE report (State of the Environment report) – доповідь про стан навколишнього природного середовища SPZ (Sanitary Protection Zone) – санітарно-захисна зона (СЗЗ) Sv (Sievert) – Зв, зіверт, міжн. одиниця біол. еквівалента поглинутої дози радіації (1 Зв = 100 бер) t (Ton) – т, тонна (метрична) TNA – аналіз потреб у навчанні toe (Ton of oil equivalent) – т.н.е., тонна нафтового еквівалента (1 т.н.е. = 10 млн ккал) ToR (Terms of Reference) – технічне завдання (ТЗ) tpa (Tons per annum) – т/рік, тонн на рік TSP (Total Suspended Particles) – заг. вміст завислих речовин UETs – граничні екол. межі UN (United Nations) – Організація Об’єднаних Націй (ООН) UNCED (UN Conference on Environment and Development) – Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (1992) UNDP – Програма розвитку ООН (ПРООН) UNEP (United Nations Environment Programme) – Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) UNESKO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) – Орга-

399

нізація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) USAID – Аґентство міжнародного розвитку США (АМР США) USEPA – Аґентство США з охорони навколишнього середовища VECs – оцінювані компоненти екосистеми VOCs (Volatile Organic Compounds) – леткі органічні сполуки (ЛОС) WCS – Світова стратегія збереження

400

WHO (World Health Organization) – Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) WQI (Water Quality Index) – індекс якості води, методика визначення якого розроблена Національною санітарною службою США NSF (1970) WWW (World Wide Web) – «Всесвітня павутина» – гіпертекстова система пошуку ресурсів Інтернет та доступу до них µg (Microgram) – мкг, мікрограм

Абетковий покажчик

Абетковий покажчик

Абетковий покажчик Не бійтесь заглядати у словник... М.Рильський . ...антроп...................................................................26 ...біоз........................................................................36 ...біонти ...................................................................38 ...ген.........................................................................77 ...генез .....................................................................77 ...генний ..................................................................77 ...грама.....................................................................86 ...граф ......................................................................86 ...графія ...................................................................86 ...ліз........................................................................192 ...літ .......................................................................194 ...логія....................................................................196 ...метр ....................................................................207 ...метрія .................................................................207 ...морфи, ...морфізм, ...морфія, ...морфний, ...морфоз...........................................................219 ...оїд .......................................................................241 ...ол ........................................................................243 ...скоп ....................................................................333 ...скопія..................................................................333 ...стаз, ...стазія.......................................................341 ...стат, ...статика....................................................344 ...сфера ..................................................................352 ...тенк.....................................................................355 ...терм, ...терми, ...термія, ...термний..................356 ...трофи, ...трофія, ...трофний ..............................363 ...фаг ......................................................................368 ...фікація................................................................372 ...фіти.....................................................................374 ...ценоз...................................................................382 ...цид ......................................................................383 ...циди....................................................................383

А А... ...........................................................................11 Аберація..................................................................11 Абіогенез ................................................................11 Абіосфера ...............................................................11 Абіотичний .............................................................11 Абіотрофи...............................................................13 Абісаль ....................................................................11 Абісальний..............................................................11 Абляція....................................................................11 Абразія ....................................................................11 Абревіатура.............................................................11 Абрис.......................................................................11 Абсорбент ...............................................................11 Абсорбер.................................................................11 Абсорбувати ...........................................................11 Абсорбція................................................................11

Абстракція ............................................................. 11 Абсциса .................................................................. 12 Аванпорт................................................................ 12 Аварія..................................................................... 12 велика ................................................................ 12 екологічна ......................................................... 12 морська.............................................................. 12 промислова ....................................................... 12 радіаційна.......................................................... 12 споруди.............................................................. 12 Авіація сільськогосподарська .............................. 12 Автоматизація ....................................................... 13 установи ............................................................ 13 Автотpофи ............................................................. 13 Автохтони .............................................................. 13 Агар (агар-агар)..................................................... 13 Аґент ...................................................................... 13 Аґітація природоохоронна ................................... 13 Аґломерація ........................................................... 13 міська................................................................. 13 Аґреґат ................................................................... 13 Аґреґація .............................................................. 170 Аґресивність води ................................................. 13 Аґрикультура ......................................................... 13 Аґро... ..................................................................... 13 Аґробіогеоценоз .................................................... 13 Аґробіоценоз ......................................................... 13 Аґроекосистема ..................................................... 13 Аґротехніка............................................................ 13 Аґрохімікати.......................................................... 14 Аґроценоз............................................................... 13 Адаптація ............................................................... 14 ферментативна.................................................. 14 Адитивний ............................................................. 14 Адміністратор бази даних .................................... 14 Адсорбат ................................................................ 14 Адсорбент .............................................................. 14 Адсорбер ................................................................ 14 Адсорбція............................................................... 14 Аератори ................................................................ 14 АР-1 ................................................................... 14 Вортейєр............................................................ 14 дискові............................................................... 14 імпелерні ........................................................... 15 клітинні ............................................................. 15 конусні............................................................... 15 механічні ........................................................... 15 пневматичні глибокого занурення ................................... 15 дрібнопухирчасті ......................................... 15 купольні, грибкові, тарілчасті................ 15 крупнопухирчасті ........................................ 15 малого занурення......................................... 16 середнього занурення.................................. 16 середньопухирчасті ..................................... 16

401

гребеневого типу......................................16 типу «Спарджер» .....................................16 пневмомеханічні................................................16 Симкар................................................................16 Симплекс............................................................16 струминні ...........................................................16 трубчасті керамічні «Шумахер».......................16 щіткові Кессенера .............................................16 Аерація....................................................................16 попередня...........................................................17 Аеро.........................................................................17 Аероакселатори ......................................................17 Аероби.....................................................................17 Аеробіонти..............................................................17 Аеробіосфера..........................................................17 Аероґелі ..................................................................90 Аерозолі ..................................................................17 Аерологія ................................................................17 Аероокислювач радіального типу ........................17 Аеросуспензії .......................................................261 Аеротаксація...........................................................17 Аеротенки ...............................................................17 баштові (колонні) ..............................................17 високонавантажувані ........................................17 високопродуктивні ............................................18 з нерівномірно розосередженим впуском стічних вод ....................................................18 низьконавантажувані ........................................18 повного змішування ..........................................19 продовженої аерації ..........................................18 середньонавантажувані (нормальнонавантажувані) ..........................18 шахтні з центральною трубою .........................18 Аеротенки-витиснювачі ........................................18 коридорні ...........................................................18 Аеротенки-відстійники ..........................................18 Аеротенки-змішувачі.............................................19 коридорні ...........................................................19 Аеротенки-прояснювачі ........................................19 Аерофільтри ...........................................................39 Азональність...........................................................19 гідрологічних явищ ...........................................19 Азот .........................................................................19 амонійний...........................................................23 амонійних солей ................................................23 доступний, що легко гідролізується ................19 загальний............................................................19 органічний..........................................................19 Азотобактер ............................................................19 Азотофіксація .........................................................19 Аква.........................................................................20 Аквабіонти..............................................................20 Аквакультура..........................................................20 Акваріум .................................................................20 Акваторія ................................................................20 порту...................................................................20 Акведук ...................................................................20 Акліматизація .........................................................20 водних живих ресурсів......................................20 Аксіологія ...............................................................20

402

Акт.......................................................................... 20 ядерного тероризму.......................................... 20 Активатори ферментів.......................................... 20 Активація ............................................................... 20 Активізація ............................................................ 20 геологічних явищ екзогенних (поверхневих)........................... 20 ендогенних (глибинних).............................. 20 Активність ............................................................. 21 ґрунту біологічна ..................................................... 21 ферментативна ............................................. 21 питома ............................................................... 21 Актиноміцети ........................................................ 21 Акумуляція ............................................................ 21 забруднювачів організмами............................. 21 радіоактивних речовин у біосфері .................. 21 Акція....................................................................... 21 Алгоритм................................................................ 21 Алелопатія ............................................................. 21 Алерген .................................................................. 22 Алергенність.......................................................... 22 Алергія ................................................................... 22 Аліквоти................................................................. 22 Алохтони................................................................ 22 Алювій ................................................................... 22 Альбедо.................................................................. 22 Альгіциди............................................................... 22 Альгологія.............................................................. 22 Альтернатива......................................................... 22 Альфа-... ................................................................. 22 Альфа-випромінювання........................................ 22 Альфа-різноманіття............................................... 22 Альфа-розпад......................................................... 22 Альфа-частки......................................................... 22 Аменсалізм ............................................................ 22 Аміак ...................................................................... 22 Амоній.................................................................... 22 Амоніфікація ......................................................... 23 Амплітуда .............................................................. 23 екологічна ......................................................... 23 коливань гідрологічних характеристик .......... 23 Ан... ........................................................................ 11 Анабіоз................................................................... 23 Анаболізм .............................................................. 23 Анагалінність......................................................... 23 Анаероби................................................................ 23 Анаеробіоз ............................................................. 23 Аналіз ..................................................................... 23 води.................................................................... 23 гідроморфологічний......................................... 23 ґравіметричний ................................................. 23 елементарний.................................................... 23 затрат ................................................................. 23 кількісний.......................................................... 24 колориметричний ............................................. 24 необхідності екологічної оцінки ..................... 24 пломенисто-фотометричний............................ 24 потенціометричний .......................................... 24 ризику................................................................ 24

Абетковий покажчик системний...........................................................24 спектральний .....................................................24 стічних вод санітарно-хімічний .......................................24 неповний...................................................24 повний.......................................................24 структурний .......................................................24 титриметричний ................................................24 хімічний .............................................................24 якісний................................................................24 Аналог .....................................................................24 Аналогія ..................................................................25 гідрологічна .......................................................25 Ангідрид .................................................................25 сірчаний..............................................................25 сірчистий............................................................25 Анемометр ..............................................................25 Анеморумбометр....................................................25 Анероїд ...................................................................25 Анізотропія.............................................................25 водоносного пласта ...........................................25 Анімізм ...................................................................25 Аніон .......................................................................25 Аніоніт ....................................................................25 Аніонування............................................................25 Анод ........................................................................25 Аномалія .................................................................25 бактеріальна.......................................................25 біогеохімічна .....................................................25 геомікpобіологічна ............................................25 геопатогенна ......................................................26 геофізична..........................................................26 геохімічна...........................................................26 Ансамблі .................................................................26 Антагонізм..............................................................26 Антагоністи ............................................................26 Анти... .....................................................................26 Антибіотики............................................................26 Антидюни ...............................................................26 Антисептики ...........................................................26 Антитоксини...........................................................26 Антифіданти ...........................................................26 Антифідинги...........................................................26 Антициклон ............................................................26 Античастка..............................................................26 Антропо... ...............................................................26 Антропоген .............................................................26 Антропогенний.......................................................26 Антропоекосистема .............................................191 Антропоцентризм...................................................27 Апвелінг..................................................................27 Апостеріорі.............................................................27 Апріорі ....................................................................27 Апріорний...............................................................27 Арборетум ..............................................................94 Арборициди ............................................................27 Ареал.......................................................................27 виду.....................................................................27 міґруючого ....................................................27 екологічний........................................................27

Абетковий покажчик

природний ......................................................... 27 Ареалогія ............................................................... 40 Ареометр................................................................ 27 Аридизація суші .................................................... 27 Аридність............................................................... 27 Арматура................................................................ 27 водопровідна..................................................... 27 меліоративної мережі....................................... 27 Артефакт ................................................................ 28 Архе........................................................................ 28 Архей.................................................................... 119 Археобактерії ........................................................ 31 Архі... ..................................................................... 28 Архів електронний ................................................ 28 Архіпелаг ............................................................... 28 Архітектура............................................................ 28 Асиміляція ............................................................. 28 чиста ................................................................ 286 Асоціація................................................................ 28 геохімічна.......................................................... 28 даних.................................................................. 28 екологічна ......................................................... 28 Аспект .................................................................... 28 екологічний....................................................... 28 рослинний ......................................................... 28 Аспіратор ............................................................... 28 Аспірація................................................................ 28 Атестація................................................................ 28 засобів вимірювальної техніки метрологічна 29 методики виконання вимірювань.................... 29 Атмосфера ............................................................. 29 зовнішня.......................................................... 111 Атом ....................................................................... 29 Атрактанти............................................................. 29 Атрибут .................................................................. 29 Аудит...................................................................... 29 екологічний....................................................... 29 системи управління навколишнім середовищем30 Аутоекологія........................................................ 111 Ацидифікація (ґрунтів, природних вод).............. 30

Б Б’єф ........................................................................ 35 верхній............................................................... 35 нижній ............................................................... 35 підпертий........................................................... 35 Багаторукавність заплавна............................................................. 30 руслова .............................................................. 30 Багатство видове ................................................... 30 База даних (БД)......................................................... 30 реляційна ...................................................... 30 знань (БЗ) .......................................................... 30 мінерально-сировинна ..................................... 30 Базис....................................................................... 30 ерозії .................................................................. 30 Бак

403

дозувальний .......................................................30 напірний .............................................................30 Бакен (бакан) ..........................................................30 Бактерициди ...........................................................31 Бактерицидність .....................................................31 Бактерії....................................................................31 грамнегативні ..................................................205 грампозитивні..................................................205 мезофільні ..........................................................31 психрофільні......................................................31 термофільні........................................................31 Бактеріобентос .......................................................34 Бактеріоценоз .......................................................364 Бал ...........................................................................31 аґровиробничої групи чи ґрунтової відміни ...31 Баланс......................................................................31 водний ................................................................31 водогосподарський............................................31 матеріальний......................................................31 підземних вод ....................................................31 радіаційний земної поверхні ............................31 розчинених речовин ..........................................32 тепловий.............................................................32 земної поверхні.............................................32 фізіологічний .....................................................32 Баласт ......................................................................32 чистий.................................................................32 Балка........................................................................32 Бальнеологія ...........................................................32 Банк даних (БнД) ...................................................32 автоматизований................................................32 Бар ...........................................................................32 Бар’єр ......................................................................32 біогеографічний.................................................32 біогеохімічний ...................................................32 географічний......................................................33 ландшафтно-геохімічний..................................32 лісової пожежі протипожежний.......................33 Бараж.......................................................................87 Барботування (барботаж) ......................................32 Бари... ......................................................................33 Барисфера ...............................................................33 Баро... ......................................................................33 Бародифузія ..........................................................258 Барометр .................................................................33 Бархани .................................................................109 Басейн .....................................................................33 артезіанський .....................................................33 бризкальний .......................................................33 випарний ............................................................33 відстійний...........................................................33 водозбірний........................................................33 гідроелектростанції напірний...........................33 для накопичення рідких відходів виробництва381 підземних вод ....................................................33 поверхневого водного об’єкта .........................33 репрезентативний ..............................................33 річковий .............................................................33 селевий ...............................................................33 Басейн-індикатор ...................................................33

404

Басейн-контрреґулятор ......................................... 71 Батіаль.................................................................... 33 Батометр ................................................................ 33 Башта водонапірна ................................................ 33 Бедленд .................................................................. 33 Безпека екологічна ......................................................... 34 радіаційна.......................................................... 34 споруди.............................................................. 34 ядерна ................................................................ 34 Безхребетні ............................................................ 34 Бекерель (Бк) ......................................................... 34 Бенз(а)пірен (бензопірен, 3,4-бензпірен) ............ 34 Бенталь................................................................... 34 Бентос..................................................................... 34 Бер .......................................................................... 34 Берег....................................................................... 34 ближній ............................................................. 34 водотоку випуклий....................................................... 34 увігнутий ...................................................... 34 Берма ...................................................................... 35 Бета-... .................................................................... 35 Бета-випромінювання ........................................... 35 Бета-радіоактивність............................................. 35 Бета-різноманіття .................................................. 35 Бета-розпад ............................................................ 35 Бета-частки ............................................................ 35 Бик гідротехнічної споруди.................................. 35 Бистрина ................................................................ 35 Бистротік................................................................ 35 Бі............................................................................. 35 Бікарбонати............................................................ 81 Білки....................................................................... 35 Біо........................................................................... 35 Біобарабани ........................................................... 39 Біогаз ...................................................................... 35 Біогенез .................................................................. 36 Біогени ........................................................... 36; 116 Біогеографія........................................................... 36 Біогеосфера............................................................ 59 Біогеоценоз ............................................................ 36 Біогеоценологія ..................................................... 36 Біогоризонти.......................................................... 36 Біогуманізм............................................................ 36 Біодіагностика ....................................................... 36 Біоенергетика ........................................................ 40 Біоетика.................................................................. 36 Біоіндивідуалізм.................................................... 36 Біоіндикатори ........................................................ 36 Біоіндикація ........................................................... 37 води.................................................................... 37 сапробності вод ................................................ 37 Біокоагуляція флотаційна..................................... 37 Біокорозія .............................................................. 37 Біоліни.................................................................... 37 Біоліти .................................................................... 37 Біологія .................................................................. 37 Біом ........................................................................ 37 Біомаса ........................................................... 37; 305

Абетковий покажчик ґрунтових мікроорганізмів активна .................37 Біоморфа ...............................................................377 Біоплато ..................................................................38 Біоплівка ...............................................................266 Біопродуктивність................................................285 Біорізноманіття ....................................................314 Біосистема ............................................................113 Біосорбер ................................................................38 Біосорбція забруднень ...........................................47 Біоставки...............................................................340 Біосфера ..................................................................38 Біосфероцентризм..................................................40 Біота ........................................................................38 Біотестування .........................................................38 води ....................................................................38 Біотехнологія..........................................................38 Біотехносфера ........................................................38 Біотип......................................................................38 Біотичний................................................................38 Біотоп ......................................................................38 Біофізика.................................................................39 Біофізичний ............................................................39 Біофілія ...................................................................39 Біофільтри...............................................................39 барабанні............................................................39 баштові ...............................................................39 високонавантажувані ........................................39 дискові................................................................39 краплинні ...........................................................39 Біофлокулятор ........................................................39 Біофлокуляція.........................................................39 Біохімія ...................................................................40 Біохор(а) .................................................................40 Біохорологія ...........................................................40 Біоценоз ..................................................................40 насичений...........................................................40 ненасичений.......................................................40 Біоцентризм ............................................................40 Біоцикл....................................................................40 Біфідобактерії.........................................................40 Біфуркація...............................................................40 річки ...................................................................40 у популяції .........................................................40 Благополуччя екологічне ..........................................................41 населення санітарне та епідемічне...................41 Блок-схема ..............................................................41 алгоритму...........................................................41 Богара......................................................................41 Богарний .................................................................41 Болото .....................................................................41 Бонітет.....................................................................41 лісу (лісонасаджень) .........................................41 Бонітування ............................................................41 ґрунту .................................................................41 природних ресурсів ...........................................41 Борати .....................................................................41 Борозна ...................................................................41 гідромеліоративна .............................................41 поливна...............................................................41

Абетковий покажчик

розподільна ....................................................... 41 Ботаніка.................................................................. 42 БПКПОВН стічних вод, які подаються на біофільтри, гранична........................................ 42 Брифінг .................................................................. 42 Бріологія ................................................................ 42 Бродіння................................................................. 42 Бруківка кам’яна ................................................... 42 Брутто..................................................................... 42 Брутто-продукція ................................................ 286 Буй .......................................................................... 42 Буклет..................................................................... 42 Бульвар................................................................... 42 Буна ........................................................................ 42 Бункер .................................................................... 42 пісковий............................................................. 42 Бур’яни................................................................... 43 Бурчак .................................................................... 42 Буря пилова................................................................ 42 сольова .............................................................. 43 Бутель..................................................................... 43 Бухта....................................................................... 43 Бювет...................................................................... 43 Бюретка.................................................................. 43

В Вага атомна.............................................................. 198 молекулярна.................................................... 198 Вагранка................................................................. 43 Вадозний ................................................................ 43 Вакуум.................................................................... 43 Вакуумметр............................................................ 43 Вакуум-фільтр барабанний........................................................ 43 з полотном, що сходить .............................. 43 стрічковий ......................................................... 43 Вал льодовий ......................................................... 43 Вантажі допомоги ........................................................... 43 небезпечні ......................................................... 44 транскордонні ................................................... 44 Вантажовідправник............................................... 44 Вантажоодержувач................................................ 44 Вантуз..................................................................... 44 Вапнування ґрунту ................................................ 44 Вартість оцінна...................................................... 44 земельної ділянки ............................................. 44 Введення даних ..................................................... 44 Вегетація ................................................................ 44 Вектор .................................................................... 44 Величина................................................................ 44 випаровування .................................................. 44 водовідведення ................................................. 44 водоспоживання ............................................... 44 параметра стану екосистеми критична ....................................................... 44

405

порогова ........................................................44 припливу ............................................................44 стоку ...................................................................44 наносів ...........................................................44 природного відновлена ................................44 табульована........................................................45 транспірації........................................................45 Вентилятор .............................................................45 Вентиляція ..............................................................45 завантаження біофільтрів природна........................................................45 штучна ...........................................................45 Вентиль ...................................................................45 Вертикаль................................................................45 гідрометрична....................................................45 промірна.............................................................45 спостережень .....................................................45 Вертоліт ..................................................................77 Вертушка гідрометрична.......................................45 Верхів’я.......................................................... 53; 358 Верховодка .............................................................45 Вибій .......................................................................45 Вибір стратегічних цілей.......................................46 Вибух демографічний...................................................46 популяційний .....................................................46 Виведення даних ....................................................46 Вивітрювання .........................................................46 Вивчення вихідних умов ....................................................46 корисних копалин геологічне......................................................46 техніко-економічне.......................................46 надр геологічне..................................................46 Вид ..........................................................................46 вікаруючий.........................................................47 водних живих ресурсів туводний.....................46 водокористування..............................................46 зникаючий..........................................................46 лісової пожежі ...................................................46 міґруючий ..........................................................46 національний .....................................................47 одомашнений або культивований ....................47 риб анадромний ...................................................47 катадромний..................................................47 рідкісний ............................................................47 що знаходиться під загрозою зникнення.........47 Видалення забруднень стічних вод біологічне ..................47 фосфатів біогальванічне...............................................47 біологічне ......................................................47 Види-ендеміки......................................................118 Види-індикатори ....................................................36 Виживаність............................................................47 Визначення .............................................................47 задач екологічної оцінки...................................47 паралельне .........................................................47 Виїмка кар’єрна......................................................48

406

залишкова.......................................................... 48 Викид ..................................................................... 48 аварійний........................................................... 48 гранично допустимий (ГДВ) ........................... 48 економічно допустимий (ЕДВ) ....................... 48 залповий ............................................................ 48 наднормативний ............................................... 48 неорганізований................................................ 48 нормативний ..................................................... 48 організований ................................................... 48 парникових газів............................................... 49 приведений........................................................ 49 технічно допустимий (ТДВ) ............................ 49 тимчасово погоджений (ТПВ)......................... 49 Виконавець робіт з оцінки впливу на навколишнє середовище ....................................................... 49 Використання води повторне ................................................... 49 водних об’єктів................................................. 49 водних ресурсів комплексне............................ 49 земельної ділянки ефективне ..................................................... 49 найбільш ефективне .................................... 49 юридично дозволене ................................... 49 комплексне родовищ корисних копалин........................ 49 сировини....................................................... 49 небезпечних або інших відходів ..................... 49 екологічно обґрунтоване............................. 49 природних ресурсів .......................................... 49 спеціальне водних живих ресурсів................................ 49 диких тварин та інших об’єктів тваринного світу.......................................................... 50 стале................................................................... 50 стічних вод повторне ....................................... 50 ядерної енергії .................................................. 50 Вилуговування....................................................... 50 Вилучення водних живих ресурсів ...................... 50 Вимивання домішки з атмосфери........................ 50 Вимірювання ......................................................... 50 Вимоги до матеріалів завантаження біофільтрів......... 50 у галузі охорони навколишнього середовища (природоохоронні)....................................... 50 Вимощування русла природне ............................. 50 Виорювання льодовикове................................... 111 Випадання домішки з атмосфери ........................ 50 Випадок у роботі атомної станції ........................ 50 Випал у лісі............................................................ 50 Випарник гідрологічний....................................... 50 Випаровуваність.................................................... 50 Випаровування ...................................................... 51 сумарне............................................................ 109 Випаромір .............................................................. 51 Виположування укосів.......................................... 51 Виправлення водотоку.......................................... 51 Випробування гідродинамічне............................. 51 Випромінювання ................................................... 51 атмосферне........................................................ 51

Абетковий покажчик видиме ................................................................51 електромагнітне.................................................51 ефективне...........................................................51 звукове................................................................51 земне...................................................................51 зустрічне.............................................................51 інфрачервоне .....................................................51 іонізуюче ............................................................51 безпосередньо ...............................................51 корпускулярне...............................................52 опосередковано.............................................52 фотонне .........................................................52 оптичне (світлове) .............................................52 радіоактивне ....................................................294 рентґенівське .....................................................52 сонячне .............................................................294 ультрафіолетове.................................................52 Випуск водних живих ресурсів......................................52 для пpеси ..........................................................280 зворотних вод ....................................................52 каналізаційний ...................................................52 стічних вод.........................................................52 Виробка гірнича .....................................................52 Виробник відходів .................................................52 радіоактивних ....................................................52 Виробництво...........................................................52 атестоване ..........................................................52 безвідходне ........................................................52 Виснаження вод.......................................................................52 водних ресурсів .................................................52 гранично допустиме .....................................52 Висота геодезична..........................................................52 греблі (дамби) ....................................................53 максимальна..................................................53 Витік ріки................................................................53 Витрата води ....................................................................53 водотоку ........................................................53 стала ..........................................................53 гарантована ...................................................53 для цілей водопостачання розрахункова ....53 мінімальна середньомісячна 95 %-ої забезпеченості ..........................................53 домішок у воді ...................................................53 кисню питома ....................................................53 наносів................................................................53 повітря на флотацію...................................................53 питома ...........................................................53 попускова обов’язкова ......................................53 розчинених речовин ..........................................53 стічних вод.........................................................53 Витратомір гідрологічний .....................................53 Витривалість...........................................................53 Виховання екологічне ..........................................................53 природоохоронне ..............................................53

Абетковий покажчик

Вишукування гідротехнічні.................................. 53 Виявлення лісової пожежі.................................... 54 Відвал..................................................................... 54 внутрішній ........................................................ 54 зовнішній........................................................... 54 шахтний............................................................. 54 Відвалоутворення.................................................. 54 валове ................................................................ 54 селективне......................................................... 54 Відділ ..................................................................... 54 Відділення.............................................................. 54 Відкачування підземних вод ................................ 54 дослідне............................................................. 54 дослідно-експлуатаційне.................................. 54 Відклади................................................................. 54 абісальні ............................................................ 54 алювіальні ......................................................... 22 біогенні.............................................................. 54 делювіальні ....................................................... 54 дельтові ............................................................. 54 донні .................................................................. 54 літоральні .......................................................... 54 селеві ................................................................. 54 теригенні ........................................................... 54 Відлига ................................................................... 55 Відмивання іоніту ................................................. 55 Відмова обладнання.............................................. 55 Відмучування......................................................... 55 Відновлення навколишнього середовища........... 55 Відносини гірничі ................................................. 55 Відомості ............................................................... 55 Відпад................................................................... 218 Відпал..................................................................... 55 Відплив .................................................................. 55 Відповідальність еколого-правова....................... 55 активна (позитивна) ......................................... 55 майнова ............................................................. 55 пасивна .............................................................. 55 Відправник небезпечного вантажу ...................... 56 Відсипка кам’яна................................................... 56 Відсоток реґенерації ............................................. 56 Відстійники............................................................ 56 безперервної дії ................................................ 56 вертикальні ....................................................... 56 з низхідно-висхідним рухом рідини........... 56 з периферійним впуском стічних вод ........ 56 із центральною трубою ............................... 56 вторинні............................................................. 56 вертикальні................................................... 56 горизонтальні............................................... 56 радіальні ....................................................... 56 горизонтальні.................................................... 56 двоярусні ........................................................... 56 з обертовим водорозподільним і водозбірним пристроєм..................................................... 57 контактні ........................................................... 57 первинні ............................................................ 57 періодичної дії .................................................. 57 проточні ............................................................ 56 радіальні............................................................ 57

407

з периферійним впуском..............................57 тонкошарові .......................................................57 третинні..............................................................57 Відстоювання води ................................................57 Відтворення величини стоку ..................................................57 ресурсів водних .................................................57 живих .............................................................57 Відхилення стандартне ..........................................57 Відходи ...................................................................57 безхазяйні...........................................................58 вибухові............................................................306 виробничі ...........................................................58 змішані (двофазні)........................................58 рідкі................................................................58 тверді .............................................................58 екотоксичні ......................................................306 здатні виділяти гази вогненебезпечні (легкозаймисті) при взаємодії з водою...................................307 токсичні при контакті з повітрям чи водою307 інфікуючі..........................................................307 корозійні...........................................................307 небезпечні ..........................................................58 окиснюючі........................................................308 отруйні (сильнодіючі) .....................................308 побутові неґабаритні....................................................58 рідкі................................................................58 тверді .............................................................58 радіоактивні .......................................................58 довгоіснуючі .................................................58 короткоіснуючі .............................................58 самозаймисті....................................................308 тверді вогненебезпечні (легкозаймисті)........308 токсичні (що викликають затяжні чи хронічні захворювання).............................................308 Візит-центp .............................................................58 Візуалізація.............................................................58 Війна екологічна ....................................................58 Вік активного мулу ..................................................58 ландшафту..........................................................59 Вікаризм..................................................................59 Віоленти..................................................................59 Вірус........................................................................59 Вісь потоку динамічна...........................................59 Вітасфера ................................................................59 Вітер ........................................................................59 Віха..........................................................................59 хвилемірна .........................................................59 Власник місць (об’єктів) видалення відходів.................59 споруди...............................................................59 Властивості.............................................................59 адитивні..............................................................59 води ....................................................................59 нормовані ......................................................59 органолептичні .............................................59 емерджентні.....................................................281

408

Влоговина ............................................................ 365 Вміст речовини фоновий у ґрунті .............................................................. 59 у природному середовищі ............................... 59 Внесок цільовий .................................................... 60 Вогнище горіння лісу приховане......................... 60 Вода........................................................................ 60 абсорбована ...................................................... 60 адсорбована ...................................................... 60 атмосферна........................................................ 60 баластна............................................................. 60 важка ................................................................. 60 вихідна............................................................... 60 вільна................................................................. 60 гігроскопічна .................................................... 60 ґравітаційна....................................................... 60 дистильована..................................................... 60 додаткова .......................................................... 60 забруднена......................................................... 60 зв’язана.............................................................. 60 зрошувальна...................................................... 60 капілярна ........................................................... 60 конституційна ................................................... 60 котлова .............................................................. 61 кристалізаційна................................................. 61 мала ................................................................. 282 малозабруднена ................................................ 61 морська.............................................................. 61 нормальна..................................................... 61 мулова ............................................................... 61 оборотна............................................................ 61 опріснена........................................................... 61 очищена............................................................. 61 питна.................................................................. 61 плівкова ............................................................. 61 повна................................................................ 282 поливно-мийна.................................................. 61 полійна .............................................................. 61 продувна............................................................ 61 промивна ........................................................... 61 зернистих фільтрів....................................... 61 промислова ....................................................... 61 свіжа .................................................................. 61 снігова ............................................................... 62 теплоенергетична ............................................. 62 теплообмінна .................................................... 62 технічна ............................................................. 62 технологічна ..................................................... 62 умовно чиста..................................................... 62 фізично зв’язана ............................................... 62 хімічно зв’язана ................................................ 62 хлорна................................................................ 62 чиста .................................................................. 62 Водень .................................................................... 62 Води ....................................................................... 62 азональні ........................................................... 62 алювіальні ......................................................... 62 артезіанські ....................................................... 62 болотні............................................................... 62 вадозні ............................................................... 62

Абетковий покажчик викопні ...............................................................62 внутрішні............................................................62 гомойогалінні ....................................................62 господарські.......................................................62 ґрунтові ..............................................................62 дощові ................................................................63 дренажні.............................................................63 мулових майданчиків ...................................63 піскових майданчиків...................................63 жильні.................................................................63 зворотні ..............................................................63 забруднені .....................................................63 недостатньо очищені....................................63 нормативно очищені ....................................63 нормативно чисті..........................................63 зливові ................................................................63 зональні ..............................................................63 зони аерації ........................................................64 кар’єрні...............................................................63 карстові ..............................................................63 корінні ................................................................63 лляльні................................................................63 міжпластові........................................................64 мінералізовані....................................................64 мінеральні ..........................................................64 морські ...............................................................64 внутрішні України ........................................64 прибережні України .....................................64 нафтові ...............................................................64 озерні ..................................................................64 підґрунтові .........................................................64 підземні ..............................................................64 безнапірні ......................................................65 інфільтраційні ...............................................65 конденсаційні................................................65 напірні ...........................................................65 питні...............................................................65 седиментаційні..............................................65 технічні..........................................................65 підповерхневі.....................................................64 підруслові...........................................................65 підтоварні...........................................................65 пластові ..............................................................65 поверхневі ..........................................................65 естуаріїв.........................................................65 суші................................................................65 природні .............................................................65 прісні ..................................................................65 річкові ................................................................65 розсільні .............................................................65 ропні ...................................................................65 рудні ...................................................................65 руслові................................................................66 скидні .................................................................66 слабкосолоні ......................................................66 солоні і дуже солоні ..........................................66 солонуваті ..........................................................66 стічні...................................................................66 атмосферні ....................................................66 виробничі ......................................................66

Абетковий покажчик

господарсько-побутові ................................ 66 дощові (снігові)............................................ 66 зливові .......................................................... 66 знезаражені................................................... 66 знешкоджені................................................. 66 концентровані .............................................. 67 міські............................................................. 67 нормативно-очищені ................................... 67 промислові ................................................... 67 рибогосподарські......................................... 67 середньозабруднені ..................................... 67 сільськогосподарські................................... 67 слабкозабруднені ......................................... 67 спеціальні ..................................................... 67 суші.................................................................... 67 схилові............................................................... 67 дощові (снігові)............................................ 67 тальвеґові .......................................................... 67 територіальні .................................................... 67 України ......................................................... 67 термальні........................................................... 67 торфові .............................................................. 67 транскордонні ................................................... 67 тріщинні ............................................................ 67 тундрові............................................................. 67 шахтні................................................................ 67 ювенальні .......................................................... 67 Водність ................................................................. 67 Водобій .................................................................. 68 Водовипуск ............................................................ 68 Водовід................................................................... 68 Водовідведення ..................................................... 68 питоме ............................................................... 71 Водовіддача водозбірного басейну....................................... 68 гірської породи (ґрунту) .................................. 68 снігового покриву............................................. 68 Водогін................................................................... 68 Вододіл................................................................... 68 Вододільник........................................................... 68 Водоємність виробництва .................................... 68 Водозабезпеченість............................................... 68 питома ............................................................... 68 Водозабір ............................................................... 68 Водозбір ................................................................. 33 Водозлив ................................................................ 68 гідрометричний ................................................ 68 шахтний............................................................. 68 Водойма ................................................................. 68 альфа-мезосапробна ....................................... 321 бета-мезосапробна.......................................... 321 гіпертрофна....................................................... 68 дистрофна ......................................................... 68 евтрофна............................................................ 68 замкнена .......................................................... 234 мезотрофна ....................................................... 68 олігосапробна ................................................. 321 оліготрофна....................................................... 69 полісапробна................................................... 321 Водойми рибогосподарські .................................. 69

409

користування загального .....................................................69 спеціального..................................................69 Водокористування..................................................69 господарсько-питне...........................................69 загальне ..............................................................69 комунально-побутове........................................69 рибогосподарське..............................................69 спеціальне ..........................................................69 Водокористувач......................................................69 первинний ..........................................................69 Водомір ...................................................................70 Водоносність річки ................................................70 Водообмін водойми ...............................................70 Водоочистка .........................................................251 Водопад...................................................................70 Водопідготовка ......................................................70 Водопілля..............................................................267 Водопониження......................................................70 Водопостачання .....................................................70 оборотне.............................................................70 прямоточне ........................................................70 Водоприймач ..........................................................70 Водопровід .............................................................70 груповий.............................................................70 Водопроникність гірської породи ..................................................70 ґрунту .................................................................70 Водорості ................................................................70 синьозелені ........................................................70 Водоскид.................................................................70 баштовий............................................................70 глибинний ..........................................................70 поверхневий.......................................................70 сифонний............................................................70 шахтний..............................................................70 Водоспад .................................................................70 Водоспоживання ....................................................70 безповоротне......................................................70 питоме ................................................................71 Водоспоживач ........................................................71 Водоспуск ...............................................................71 Водосховище ..........................................................71 буферне ..............................................................71 комплексного призначення ..............................71 наливне...............................................................71 наносозатримуюче ............................................71 протипаводкове .................................................71 реґулювання багаторічного ................................................71 компенсуючого .............................................71 річного (сезонного, місячного, тижневого, добового) ..................................................71 резервне..............................................................71 Водосховище-контрреґулятор ГЕС ......................71 Водотік....................................................................71 зареґульований ..................................................71 зникаючий..........................................................71 карстовий ...........................................................71 меандровий ........................................................71

410

міжнародний ..................................................... 71 постійний .......................................................... 71 судноплавний.................................................... 71 тимчасовий........................................................ 71 штучний............................................................. 71 Водотриви.............................................................. 72 Волога .................................................................... 72 Вологість ґрунту ................................................................ 72 повітря............................................................... 72 абсолютна..................................................... 72 відносна ........................................................ 72 твердих і сипких тіл ......................................... 72 Вологоємність ....................................................... 72 ґрунту ................................................................ 72 найменша...................................................... 72 повна............................................................. 72 твердих і сипких тіл ......................................... 72 Вологообіг ........................................................... 187 Воронка депресійна .............................................. 72 Вплив...................................................................... 72 антропічний ...................................................... 72 антропогенний .................................................. 72 на ландшафт ................................................. 72 вторинний ......................................................... 72 на атмосферне повітря шкідливий фізичний . 72 на клімат............................................................ 72 на погоду ........................................................... 73 намічуваної діяльності ..................................... 73 негативний (несприятливий) ........................... 73 неумисний ......................................................... 73 опосередкований .............................................. 73 прямий............................................................... 73 транскордонний................................................ 73 умисний............................................................. 73 Врочище............................................................... 367 Втрата при прожарюванні сухого (щільного) залишку73 Втрата води в системі водопостачання ................................ 73 з водосховища................................................... 73 Вугілля викопне .................................................... 74 Вуглеводи .............................................................. 74 Вуглеводні ............................................................. 74 поліядерні (поліциклічні) ароматичні (ПАВ) 74 Вуглець .................................................................. 74 чотирихлористий.............................................. 74 Вузол водомірний ................................................. 74

Ґ Ґабарит ................................................................... 89 підмостовий ...................................................... 89 Ґабіон...................................................................... 89 Пальвіса............................................................. 90 Габітус.................................................................... 74 Газ........................................................................... 74 болотний (рудниковий).................................... 75 ідеальний........................................................... 75 очищений .......................................................... 75

Абетковий покажчик природний горючий ..........................................75 сірчистий............................................................25 чадний ................................................................75 Газація...................................................................379 Газгольдер ..............................................................75 мокрий................................................................75 Гази вихлопні .............................................................75 відпрацьовані.....................................................75 відхідні ...............................................................75 горючі.................................................................75 димові.................................................................75 парникові............................................................76 реальні ................................................................76 Газифікація .............................................................76 Газо..........................................................................76 Газоґенератор .........................................................76 Ґазон ........................................................................90 Газообмін ґрунтовий..............................................76 Газоочистка ............................................................76 Газопровід...............................................................76 Газостійкість...........................................................76 Газочутливість рослин...........................................76 Ґалерея промивна ...................................................90 Гало... ......................................................................76 Галобіонти ..............................................................76 Галогени..................................................................76 Галоїди ....................................................................76 Галузь......................................................................76 предметна...........................................................76 Гальванопластика.................................................115 Гальваностегія......................................................115 Гамма-... ..................................................................76 Гамма-випромінювання.........................................76 Гамма-квант............................................................77 Гамма-різноманіття................................................77 Гаптотропізм ........................................................362 Гар ...........................................................................77 Гармонізація в екологічній оцінці ........................77 Гафи ........................................................................77 Ґейзер ......................................................................90 Гелікоптер...............................................................77 Геліо... .....................................................................77 Геліофізика .............................................................77 Ґелі...........................................................................90 Гельмінти................................................................77 Гельмінтози ............................................................77 Гемеробія ................................................................77 Гемоглобіни............................................................35 Ген ...........................................................................77 Генез(ис) .................................................................77 ландшафту..........................................................77 Генетика..................................................................77 Генотип ...................................................................77 Генотоксичність .....................................................77 ґрунту .................................................................77 Генофонд ................................................................78 Гео... ........................................................................78 Геоботаніка.............................................................42 Географія ................................................................78

Абетковий покажчик

Геодезія .................................................................. 78 Геоекологія ............................................................ 78 Геокодування......................................................... 78 Геологія.................................................................. 78 екологічна ....................................................... 111 Геомер .................................................................... 78 Геоморфологія....................................................... 78 Геосинкліналь........................................................ 78 Геосистема............................................................. 78 Геосфери ................................................................ 79 Геотропізм ............................................................. 79 Геофізика ............................................................... 79 Геохімія.................................................................. 79 ландшафту......................................................... 79 літогенезу .......................................................... 79 Геохора .................................................................. 79 Геохорологія........................................................ 219 Гербарій ................................................................. 79 Гербіциди............................................................... 79 Гетеро..................................................................... 79 Гетерогенний ......................................................... 79 Гея .......................................................................... 80 Гирло водотоку (річки)......................................... 80 Гігро... .................................................................... 80 Гігрограф ............................................................... 80 Гігрометр ............................................................... 80 Гігроскопічність .................................................... 80 Гідравліка............................................................... 80 річкова............................................................... 80 Гідравлічний.......................................................... 80 Гідрант ................................................................... 80 Гідрат ..................................................................... 80 Гідратація............................................................... 80 Гідро....................................................................... 80 Гідроакумулювання .............................................. 80 Гідробіологія ......................................................... 80 Гідробіонти............................................................ 80 Гідровузол.............................................................. 80 комплексний ..................................................... 80 Гідроген ................................................................. 80 Гідрогенізація ........................................................ 80 Гідрогеологія ......................................................... 80 Гідрограф ............................................................... 80 одиничний......................................................... 80 типовий.............................................................. 80 Гідрографія суші ................................................... 80 Гідродинаміка........................................................ 81 Гідроелеватор ........................................................ 81 Гідроелектростанція ........................................... 344 Гідроенергетика .................................................... 81 Гідрозатвор біофільтра ......................................... 81 Гідрозолі .............................................................. 147 Гідроізобати........................................................... 81 Гідроізогіпси.......................................................... 81 Гідроізоляція ......................................................... 81 Гідроізоп’єзи ......................................................... 81 Гідроізотерми ........................................................ 81 Гідрокарбонати...................................................... 81 Гідроксиди ............................................................. 81 Гідроксил ............................................................... 88

411

Гідроксоній.............................................................81 Гідроліз ...................................................................81 Гідролісомеліорація ...............................................81 Гідрологія ...............................................................81 інженерна ...........................................................81 річок (озер, боліт)..............................................81 суші.....................................................................81 Гідроль ....................................................................60 Гідромеліорація......................................................81 Гідрометеори ..........................................................82 Гідрометеорологія..................................................82 Гідрометрія .............................................................82 Гідромеханіка .........................................................82 Гідромодуль............................................................82 Гідроній...................................................................81 Гідроокиси ..............................................................81 Гідропарк ................................................................82 Гідропедологія .......................................................82 Гідроспоруда ........................................................337 Гідростатика ...........................................................82 Гідросфера ..............................................................82 Гідротехніка............................................................82 Гідрофільність ........................................................82 Гідрофобність.........................................................82 Гідроциклон............................................................82 Гієтограма...............................................................82 Гієтограф ................................................................82 Гіпер... .....................................................................82 Гіперзвук.................................................................51 Гіпертекст ...............................................................83 Гіпо..........................................................................83 Гіполімніон.............................................................83 Гіпотеза ...................................................................83 Геї. ......................................................................83 Гіромеханізація ......................................................82 ГІС-технології ........................................................83 Гістограма...............................................................83 Гіфи .........................................................................83 Ґлей..........................................................................90 Глибина води ....................................................................83 водосховища максимальна..................................................83 середня ..........................................................83 закладання підошви греблі ...............................83 міґрації по ґрунтовому профілю ......................83 навіґаційна .........................................................83 нормуюча ...........................................................83 потоку критична ........................................................83 нормальна......................................................83 поширення нафти у воді ...................................83 Глисти .....................................................................77 Глобальний .............................................................83 Ґлоса ........................................................................90 Ґлосарій...................................................................90 Ґляціологія ..............................................................90 Гносеологія.............................................................84 Годограф .................................................................84 Головки спринклерні ...........................................338

412

Голоцен ................................................................ 112 Гомеостаз............................................................... 84 екологічний....................................................... 84 ландшафту......................................................... 84 Гомініди ................................................................. 84 Гомо... .................................................................... 84 Гомогалінність ...................................................... 84 Гомогенний............................................................ 84 Гомологи................................................................ 84 Гомотермія............................................................. 84 Гори........................................................................ 84 Горизонт ................................................................ 84 болота діяльний ................................................ 84 води.................................................................... 84 водоносний ....................................................... 84 водотривкий.................................................... 274 спостережень .................................................... 84 Горимість лісів ...................................................... 85 Горільник ............................................................... 85 Господарі ............................................................. 255 Господарство ......................................................... 85 водне.................................................................. 85 екстенсивне ....................................................... 85 заповідно-мисливське державне ..................... 85 мисливське ........................................................ 85 мулове ............................................................... 85 реаґентне ........................................................... 85 рибне.................................................................. 85 Готовність інформації про стан небезпеки оперативна ........................................................ 85 Гра екологічна ....................................................... 85 Граблина решітки.................................................. 85 Ґравіметрія............................................................. 90 Градирня ................................................................ 85 Ґрадієнт .................................................................. 90 Градус..................................................................... 86 Градуювання.......................................................... 86 Грам-атом .............................................................. 86 Грам-еквівалент..................................................... 86 Грам-молекула....................................................... 86 Грамота охоpонна ................................................. 86 Границя виявлення .......................................................... 86 екосистеми ........................................................ 86 ландшафтів........................................................ 86 природної території, що знаходиться під особливою охороною .................................. 86 річного надходження ....................................... 86 сталості.............................................................. 86 толерантності.................................................... 86 Ґрант....................................................................... 90 Ґрати..................................................................... 309 Графік..................................................................... 86 водосховища диспетчерський ......................... 86 градуювальний.................................................. 87 наростання площі водозбору........................... 87 Гребінка греблі...................................................... 87 Гребінь греблі (дамби).......................................... 87 Гребля .................................................................... 87 арочна................................................................ 87

Абетковий покажчик із затисненими п’ятами ...............................87 арочно-ґравітаційна...........................................87 бетонна ...............................................................87 водозливна .........................................................87 водопідйомна .....................................................87 водосховна .........................................................87 глуха ...................................................................87 ґравітаційна........................................................87 з кам’яної кладки...............................................87 заанкерована в основі .......................................87 земляна ...............................................................87 кам’яна ...............................................................87 кам’яно-земляна ................................................87 кам’яно-накидна ................................................87 контрфорсна.......................................................87 купольна.............................................................87 масивно-контрфорсна .......................................87 напівнамивна .....................................................87 насипна...............................................................87 неоднорідна........................................................88 однорідна ...........................................................88 чарункувата........................................................88 Ґрей (Ґр) ..................................................................90 Гриби.......................................................................88 променисті .........................................................21 Гризуни ...................................................................88 Громадськість.........................................................88 зацікавлена.........................................................88 Ґрунт........................................................................90 Ґрунти......................................................................91 відвальні.............................................................91 внутрішньозональні ..........................................91 Ґрунтознавство .....................................................257 Ґрунтоутворення ....................................................91 Група гідроксильна ......................................................88 ґрунтів аґровиробнича ......................................88 з надання допомоги ...........................................88 запасів і ресурсів корисних копалин друга ..............................................................88 перша .............................................................88 третя...............................................................88 людей критична .................................................88 міждисциплінарна ............................................89 робоча тендерна ................................................89 Гряда .......................................................................89 руслова ...............................................................89 стрічкова ............................................................89 Гряземісткість фільтра ..........................................89 Губа .........................................................................89 Гуміфікація .............................................................89 Гумус.......................................................................89 Густота гніздування.........................................................89 льодоходу...........................................................89 мережі річкової (руслової) .......................................89 спостережної гідрологічної .........................89 стояння виду ......................................................89 хімічного забруднення ґрунту поверхнева......89

Абетковий покажчик Д

Дамба ..................................................................... 91 берегова............................................................. 91 захисна .............................................................. 91 Дампінг .................................................................. 91 Дані......................................................................... 91 вторинні (узагальнені) ..................................... 92 гідрологічні ....................................................... 92 первинні ............................................................ 92 персональні ....................................................... 92 семантичні....................................................... 159 Дата оцінки земельної ділянки ............................ 92 ДДТ ........................................................................ 92 Де............................................................................ 92 Деаератор............................................................... 92 Дебіт ....................................................................... 92 колодязя ............................................................ 92 свердловини ...................................................... 92 питомий ........................................................ 92 Девастація екосистем............................................ 92 Девіація .................................................................. 92 Дегазація води ....................................................... 92 Дегельмінтизація................................................... 92 осаду .................................................................. 92 Деґенерація ............................................................ 92 Деґрадація.............................................................. 93 ґрунту ................................................................ 93 ландшафту......................................................... 93 навколишнього природного середовища ....... 93 середовища ....................................................... 96 Деґрадувати ........................................................... 93 Деґресія .................................................................. 93 Дез... ....................................................................... 92 Дезактивація .......................................................... 93 води.................................................................... 93 Дезінсекція............................................................. 93 Дезодорація ........................................................... 93 Дейтерій ................................................................. 62 Декальцинація ....................................................... 93 Делювій.................................................................. 54 Дельта ріки ............................................................ 94 Демекологія ......................................................... 111 Демістр................................................................... 94 Демографія ............................................................ 94 Демутація............................................................... 94 Денатуpація............................................................ 94 Дендрарій............................................................... 94 Дендро.................................................................... 94 Дендропарк ............................................................ 94 Денітрифікація ...................................................... 94 води.................................................................... 94 ґрунту ................................................................ 94 Денудація ............................................................... 94 Депонування .......................................................... 94 Депопуляція........................................................... 95 Депресія ................................................................. 94 підземних вод ................................................... 95 Дератизація............................................................ 95

413

Дерево .....................................................................95 Держава ареалу міґруючого виду ....................................95 експорту небезпечних чи ін. відходів ..............95 імпорту небезпечних чи ін. відходів................95 контролююча .....................................................95 походження........................................................95 призначення .......................................................95 транзиту..............................................................95 що відповідає за ядерну установку ..................95 Держатомінспекція ..............................................393 Деривація ................................................................95 Дескриптор .............................................................95 Десорбція ................................................................96 Дестратифікація .....................................................96 Деструктори................................................... 96; 298 Деструкція ..............................................................96 Десукція ..................................................................96 Детектор..................................................................96 Детергенти ..............................................................96 Детеріорація середовища ......................................96 Детермінанта ..........................................................96 Детермінізм ............................................................96 Детрит .....................................................................96 Детритофаги ...........................................................96 Дефекати .................................................................96 Дефекатор ...............................................................96 Дефекація................................................................96 Дефект.....................................................................96 Дефектоскопія ........................................................96 внутрішньої порожнини трубопроводу ...........97 Дефініція.................................................................97 Дефіцит ...................................................................97 кисню..................................................................97 Дефлектор...............................................................97 Дефлоранти.............................................................97 Дефляція .................................................................97 Дефоліанти .............................................................97 Дефоліація ..............................................................97 Деформації руслові ................................................97 Джерело ..................................................................97 вадозне ...............................................................97 виділення............................................................97 викиду.................................................................97 лінійне ...........................................................97 пересувне.......................................................97 площинне.......................................................97 стаціонарне....................................................98 точкове ..........................................................98 впливу антропогенного на ландшафт ......................97 розосереджене, площинне (дифузне)..........98 точкове ..........................................................98 даних...................................................................98 домішок природних вод....................................98 забруднення .......................................................98 вод..................................................................98 технологічне..................................................98 закрите................................................................98 іонізуючого випромінювання (ДІВ) ................98

414

картографічне ................................................... 98 хімічного забруднення ґрунту господарсько-побутове ............................... 98 промислове................................................... 98 сільськогосподарське .................................. 98 транспортне.................................................. 98 Дзеркало водне...................................................... 98 Ди... ........................................................................ 98 Дигідроль ............................................................... 60 Диґресія.................................................................. 98 рекреаційна ....................................................... 99 Диз.......................................................................... 99 Дим ......................................................................... 99 Динаміка ................................................................ 99 ландшафту......................................................... 99 популяцій .......................................................... 99 Дис.......................................................................... 99 Дисклімакс........................................................... 350 Дискомфорт ........................................................... 99 Дисконтування ...................................................... 99 Дискретний ............................................................ 99 Дисоціація.............................................................. 99 електролітична.................................................. 99 Диспергування....................................................... 99 Дисперсія ............................................................... 99 Дисперсність.......................................................... 99 Диспозиція............................................................. 99 Дистилят ................................................................ 99 Дистиляція ........................................................... 100 Дистрофікація водойми ...................................... 100 Диференціальний ................................................ 100 Диференціація ..................................................... 100 ґравітаційна..................................................... 100 магми ............................................................... 100 онтогенетична................................................. 100 філогенетична ................................................. 100 Дифузія ................................................................ 100 атмосферна...................................................... 100 Ді... ......................................................................... 98 Діагенез................................................................ 100 Діагностика.......................................................... 100 технічна ........................................................... 100 фітосанітарна .................................................. 100 Діапазон ............................................................... 100 толерантності.................................................. 100 Діафраґма............................................................. 100 греблі ............................................................... 101 Ділянка берегозахисна ................................................. 101 височування .................................................... 101 дослідна........................................................... 101 нерестова......................................................... 101 поливна............................................................ 101 промислова ..................................................... 101 рибогосподарська ........................................... 101 ріки гирлова ....................................................... 101 нагінна ........................................................ 101 осолонена ................................................... 101 родовища підземних вод................................ 101

Абетковий покажчик Дільниця виробнича.............................................101 Діоксид сірки..........................................................25 Діоксини ...............................................................101 Діра озонова .........................................................102 Дія..........................................................................102 адитивна ...........................................................102 вод шкідлива....................................................102 іонізуючого випромінювання на клітини опосередкована ...........................................102 пряма ...........................................................102 комбінована .....................................................102 комплексна.......................................................102 кумулятивна.....................................................102 пролонгована ...................................................102 радіаційна.........................................................102 синергічна ........................................................102 сполучна...........................................................102 сукупна .............................................................102 токсична ...........................................................102 Діяльність .............................................................102 антропогенна ...................................................102 водогосподарська ............................................102 геологічна.........................................................102 гідрометеорологічна .......................................102 господарська ....................................................103 евристична .......................................................110 з джерелами іонізуючого випромінювання...103 містобудівна.....................................................210 намічувана господарська або інша ................103 Добрива.................................................................103 мінеральні ........................................................103 Добродійник .........................................................103 Добродійність.......................................................103 Добсон...................................................................103 Добування .............................................................103 Довговічність ландшафту....................................103 Довгота..................................................................103 астрономічна....................................................103 геодезична........................................................103 Довжина водотоку ...........................................................103 напірного фронту ............................................103 Довкілля....................................................... 103; 324 Догляд за безпекою гідротехнічних споруд ...................103 ландшафтом .....................................................103 Доза .......................................................................104 абсолютно смертельна ....................................104 активного мулу ................................................104 зворотного...................................................172 антропогенного фактора.................................104 гранично допустима (ГДД).............................104 еквівалентна.....................................................104 ефективна ....................................................104 колективна..............................................104 очікувана (повна) ..............................104 популяційна............................................104 експозиційна ....................................................104 завантаження в метантенк .................................................104

Абетковий покажчик

камери бродіння добова ............................ 104 максимальна стерпна ..................................... 104 мінімальна смертельна................................... 104 напівлетальна.................................................. 105 поглинута ........................................................ 105 еквівалентна ............................................... 104 речовини порогова ......................................... 105 середня смертельна ........................................ 105 при введенні у шлунок .............................. 105 при нанесенні на шкіру ............................. 105 токсична .......................................................... 105 увібрана ........................................................... 105 хлору................................................................ 105 розрахункова.............................................. 105 Дозвіл на перевезення радіоактивного матеріалу......... 105 право здійснення любительського і спортивного рибальства............................ 105 промисел водних живих ресурсів ................. 105 спеціальне використання водних живих ресурсів.............................. 105 диких тварин та ін. об’єктів тваринного світу........................................................ 105 Док........................................................................ 105 наливний ......................................................... 105 плавучий.......................................................... 106 сухий................................................................ 106 Документ.............................................................. 106 електронний .................................................... 106 нормативний (НД) .......................................... 106 первинний ....................................................... 106 похідний .......................................................... 106 проектний........................................................ 106 Документалістика................................................ 211 Документація містобудівна.................................................... 106 на систему ....................................................... 106 автоматизовану .......................................... 106 пpиймальна ..................................................... 106 проектна .......................................................... 106 тендерна .......................................................... 106 Долина річки (річкова, водотоку)............................... 106 підвішена.................................................... 106 Домінанти ........................................................... 106 Домішка в атмосферному повітрі...................... 106 вторинна.......................................................... 106 первинна.......................................................... 106 Домішки у воді .................................................... 107 колоїдні ........................................................... 107 нерозчинні....................................................... 107 розчинені......................................................... 107 Доочистка стічних вод реаґентна ...................... 107 Доповідь............................................................... 107 з екологічної оцінки ....................................... 107 з питань безпеки ............................................. 107 про стан навколишнього природного середовища................................................. 107 Національна (реґіональна) ........................ 107 Дослідження ........................................................ 107

415

з оцінки впливу................................................107 ландшафтно-геохімічні...................................107 Достовірність........................................................107 вимірювань ......................................................107 карти .................................................................107 Дощ .......................................................................107 кислотний (кислий) .........................................243 обложний .........................................................107 одиничний........................................................107 орографічний ...................................................108 Дощоприймач.......................................................108 Дощування............................................................108 Драга .....................................................................108 Драговина .............................................................108 Дрейф льоду .........................................................108 Дрена.....................................................................108 гідромеліоративна ...........................................108 кротова .............................................................108 ловча.................................................................108 нагорна .............................................................108 щілинна ............................................................108 Дренаж ..................................................................108 біофільтра ........................................................108 вертикальний ...................................................108 відвідний ..........................................................108 гідромеліоративний.........................................108 горизонтальний...........................................108 кротовий ......................................................108 щілинний .....................................................108 основи греблі ...................................................108 тіла греблі ........................................................108 фільтра..............................................................108 Дроб’янки .............................................................109 Дробарка ...............................................................108 Дроселювання ......................................................168 Дряговина .............................................................108 Дублювання екологічне.......................................109 Думка громадська ................................................109 Дюкер....................................................................109 Дюни .....................................................................109 в руслі річки.....................................................109

Е Евапоратор............................................................109 Евапорація ............................................................109 Евапорометр .........................................................109 Евапотранспірація................................................109 Евкаріоти ..............................................................109 Еволюція ...............................................................109 ландшафту........................................................316 Еври.......................................................................110 Еврибіонти............................................................110 Евристика..............................................................110 Евритопність.........................................................110 Евтрофування (евтрофікація) вод.......................110 Егоцентризм ...........................................................27 Едасфера ...............................................................110 Едафон ..................................................................110 Едафотити.............................................................110

416

Едафотоп.............................................................. 110 Едифікатор........................................................... 110 Ежектор................................................................ 110 водоповітряний............................................... 110 Ейкумена.............................................................. 241 Екватор................................................................. 111 Еквівалент............................................................ 111 рентґена біологічний (бер) ............................ 111 Еквідистанти........................................................ 111 Екзарація.............................................................. 111 Екзо... ................................................................... 111 Екзогенний........................................................... 111 Екзосфера ............................................................ 111 Еко........................................................................ 111 Екогеологія .......................................................... 111 Екоїд....................................................................... 59 Екокліп................................................................. 111 Екологія ............................................................... 111 глибинна (фундаментальна) .......................... 112 ландшафтна..................................................... 112 Еколяп .................................................................. 112 Економіка............................................................. 112 ринкова............................................................ 112 тіньова ............................................................. 112 Екорозвиток......................................................... 112 Екосистема........................................................... 112 водна................................................................ 113 Екософія............................................................... 113 Екосфера .............................................................. 113 Екотаж.................................................................. 113 Екотажник............................................................ 113 Екотип .................................................................. 113 Екотон .................................................................. 113 Екотоп .................................................................. 113 Екофемінізм......................................................... 113 Екоцентpизм ........................................................ 113 Екоцид.................................................................. 113 Екран .................................................................... 113 греблі ............................................................... 113 озоновий.................................................. 113; 241 Екс... ..................................................................... 113 Ексергія................................................................ 113 Ексикатор............................................................. 113 Екскременти ................................................ 113; 161 Екскрети............................................................... 114 Екскуpсія у пpиpоду............................................ 114 Експеримент ........................................................ 114 у гідрології ...................................................... 114 Експерт з оцінки земель ..................................... 114 Експертиза ........................................................... 114 екологічна ....................................................... 114 державна..................................................... 114 наукова і науково-технічна............................ 114 Експлуатація ........................................................ 114 джерел іонізуючого випромінювання........... 114 підприємства нормальна................................ 114 Експорт ................................................................ 114 відходів............................................................ 114 Експортер відходів.............................................. 114 Екстенсивний....................................................... 114

Абетковий покажчик Екстенсіонізм .......................................................115 Екстра....................................................................115 Екстрагенти ..........................................................115 Екстрагування ......................................................115 Екстрактори ..........................................................115 Екстракція рідинна...............................................115 Екстраполяція.......................................................115 Ексфільтрація .......................................................115 Ектопаразити ........................................................255 Електрика..............................................................115 Електро... ..............................................................115 Електрод ...............................................................115 Електродифузія ....................................................258 Електродіаліз ........................................................115 Електрокоагуляція-флотація ...............................115 Електроліз.............................................................115 Електроліти...........................................................116 Електрон ...............................................................116 Електропровідність ..............................................116 води ..................................................................116 Електростанція .....................................................116 атомна (АЕС) ...................................................116 гідроакумулююча (ГАЕС) ..............................116 припливна (ПЕС).............................................116 Електрофільтри ........................................... 116; 261 Електрофлотація ..................................................116 Елементарний.......................................................116 Елементи...............................................................116 біогенні (біофільні) .........................................116 водного балансу...............................................117 змісту карти .....................................................117 ландшафту........................................................117 метеорологічні.................................................117 хімічні...............................................................117 Елінг ......................................................................117 Еліпсоїд земний....................................................117 Елітаризм міжвидовий.........................................117 Елювій...................................................................117 Ембріотоксичність ...............................................117 Емерджентність....................................................117 Еміґрація ...............................................................117 Емісія ............................................................. 48; 117 Емітер....................................................................118 Емпіризм...............................................................118 Емульгування .........................................................99 Емульсії.................................................................118 Ендеміки ...............................................................118 Ендемічний ...........................................................118 Ендо.......................................................................118 Ендогенний...........................................................118 Ендопаразити........................................................255 Енергетика ............................................................118 екосистеми .......................................................118 Енергія ..................................................................118 іонізації.............................................................160 рельєфу.............................................................118 ядерна (атомна) ...............................................118 Ензими ......................................................... 118; 371 Ензимологія ............................................................40 Енто... ....................................................................118

Абетковий покажчик

Ентомо... .............................................................. 118 Ентомологія ......................................................... 174 Ентропія ............................................................... 118 Еол........................................................................ 118 Еон........................................................................ 118 Еонотема .............................................................. 118 Епі......................................................................... 118 Епігенез................................................................ 118 Епігенема ............................................................... 59 Епідемія ............................................................... 119 Епізоотія .............................................................. 119 Епілімніон............................................................ 119 Епіморфа.............................................................. 190 Епіфація ............................................................... 370 Епіфіти ................................................................. 119 Епіфітотія............................................................. 119 Епюра ................................................................... 119 швидкостей течії............................................. 119 Ера ........................................................................ 119 азойська........................................................... 119 альгонкська ..................................................... 119 архейська......................................................... 119 еозойська......................................................... 119 кайнозойська................................................... 119 мезозойська..................................................... 119 палеозойська ................................................... 119 протерозойська ............................................... 119 Ератема ................................................................ 119 Ерозія ................................................................... 120 бокова .............................................................. 120 вітрова ............................................................... 97 водна................................................................ 120 лінійна (яружна)......................................... 120 площинна (поверхнева)............................. 120 глибинна.......................................................... 120 ґрунту .............................................................. 120 іригаційна........................................................ 120 природна геологічна....................................... 120 прискорена (антропогенна) ........................... 120 технічна ........................................................... 121 Естетика ............................................................... 121 пpиpодоохоpонна ........................................... 121 Еталон .................................................................. 121 вихідний .......................................................... 121 державний ....................................................... 121 природи ........................................................... 121 робочий ........................................................... 121 Етапи .................................................................... 121 життєвого циклу сховища для захоронення радіоактивних відходів .................................................. 121 ядерної установки...................................... 121 рекультивації земель ...................................... 121 біологічний................................................. 301 технічний.................................................... 301 Етика .................................................................... 121 благоговіння пеpед життям ........................... 121 деонтологічна ................................................. 279 дикої пpиpоди ................................................. 122 екологічна ....................................................... 122

417

земельна (землі)...............................................122 інвайpонментальна ..........................................122 пpиpодоохоpонна ............................................122 унівеpсальна.....................................................121 Етіологія ...............................................................122 Етногенез ..............................................................122 Етнографія ............................................................122 екологічна ........................................................122 Етнологія ..............................................................122 Етологія.................................................................122 Еукаріоти ..............................................................109 Ефект.....................................................................122 бумерангу.........................................................185 кумулятивний ..................................................122 очистки стічних вод активним мулом ...........122 парниковий ......................................................122 Петко ................................................................122 Ефективність аерації...............................................................123 водоохоронних витрат загальна економічна.123 екологічна ........................................................123 пpопаґанди .......................................................123

Є Єдність вимірювань .............................................123 Єрик.......................................................................123

Ж Живителі ...............................................................255 Живлення льодовикове .....................................................123 підземне............................................................123 Живучість екосистеми .........................................341 Жири .....................................................................123 Життєвість ............................................................123 Життєстійкість екосистеми .................................341 Життя ....................................................................123 Жужелиці ..............................................................123

З Забарвлення поверхневих вод ..............................................123 стічних вод.......................................................124 Забезпеченість водоподачі за кількістю безперебійних років ..............124 за об’ємом ...................................................124 гідрологічної величини...................................124 Забезпечення безпеки споруди ..............................................124 гідрометеорологічне .......................................124 якості ................................................................124 Забережні ..............................................................124 наносні..............................................................124 Заболоченість водозбірного басейну..................124 Заболочування ......................................................124

418

Забрудненість вод.................................................................... 124 ґрунту хімічними речовинами....................... 124 стічних вод залишкова................................... 124 Забруднення......................................................... 124 аварійне ........................................................... 125 антропогенне .................................................. 125 атмосферного повітря .................................... 125 транскордонне............................................ 125 на великі відстані .................................. 125 біологічне........................................................ 125 випадкове ........................................................ 125 високе атмосферного повітря ............................... 125 ґрунту та донних відкладів ....................... 125 поверхневих, підземних і морських вод .. 125 вод.................................................................... 125 аварійне ...................................................... 126 біологічне ................................................... 126 вторинне ..................................................... 126 мікробне ..................................................... 126 теплове........................................................ 126 фізичне........................................................ 126 хімічне ........................................................ 126 водних об’єктів............................................... 126 вторинне.......................................................... 126 глобальне......................................................... 126 ґрунту .............................................................. 126 хімічне ........................................................ 126 глобальне ............................................... 126 локальне................................................. 126 реґіональне ............................................ 126 екстремально високе (надмірне) атмосферного повітря ............................... 126 ґрунту та донних відкладів ....................... 127 поверхневих, підземних, морських вод ... 127 електромагнітне.............................................. 127 земель .............................................................. 127 ландшафту....................................................... 127 локальне .......................................................... 127 механічне ........................................................ 127 морського середовища................................... 127 з наземних джерел ..................................... 127 пpиpодне ......................................................... 128 первинне.......................................................... 128 підземних вод ................................................. 128 бактеріальне ............................................... 128 радіоактивне............................................... 128 теплове........................................................ 128 хімічне ........................................................ 128 радіаційне........................................................ 128 радіоактивне ................................................... 128 стічних вод бактеріальні................................................ 128 біологічні.................................................... 128 мінеральні................................................... 128 органічні ..................................................... 128 супутнє ............................................................ 128 умисне ............................................................. 128 фізичне ............................................................ 128

Абетковий покажчик фоново-біосферне............................................126 хімічне..............................................................128 шумове .............................................................129 Забруднювач................................................ 129; 272 нестійкий..........................................................129 стійкий антропогенний ............................................129 органічний (СОЗ)........................................129 Завал виробки.......................................................129 Завантаження біофільтрів жорстке блочне .....................................................129 засипне....................................................129 м’яке каркасне (рулонне)...........................129 об’ємне ........................................................130 площинне.....................................................130 фільтрів ............................................................130 дрібнозернисте............................................130 крупнозернисте...........................................130 підтримуюче................................................130 середньозернисте........................................130 Завдання технічне (ТЗ) на екологічну оцінку....130 Завись ....................................................................130 Завіса протифільтраційна ....................................130 Завчасність прогнозу ...........................................130 Загата.....................................................................130 Загибель клітини репродуктивна ........................130 Загін.......................................................................130 Задачі.....................................................................130 спостережень за якістю поверхневих вод систематичних ............................................130 спеціальних .................................................130 тактичні ............................................................131 Зажор.....................................................................131 Заказник ................................................................131 державний ........................................................131 ботанічний...................................................131 геологічний .................................................131 гідрологічний ..............................................131 зоологічний (загальнозоологічний) ..........132 іхтіологічний...............................................132 ландшафтний ..............................................132 лісовий.........................................................132 орнітологічний............................................132 шкільний ..........................................................132 Закис......................................................................132 Закон .....................................................................132 Авогадро ..........................................................133 біогенної міґрації атомів.................................133 відповідності рівня розвитку виробничих сил природно-ресурсному потенціалу.............133 внутрішньої динамічної рівноваги.................133 генетичної різноманітності.............................133 екологічної кореляції ......................................133 зменшення енергетичної ефективності природокористування ................................133 зменшення природно-ресурсного потенціалу133 зменшення родючості (ґрунтостомлення).....133 константності...................................................133

Абетковий покажчик

максимізації енергії........................................ 133 максимуму біогенної енергії ......................... 133 мінімуму.......................................................... 134 обмеженості природних ресурсів.................. 134 однонаправленості потоку енергії ................ 134 оптимальності................................................. 134 Пастера-Кюрі .................................................. 306 періодичний .................................................... 327 піраміди енергій ............................................. 134 послідовності проходження фаз розвитку.... 134 рівнозначності умов життя ............................ 134 розвитку природної системи за рахунок навколишнього середовища ..................... 134 сукупної дії екологічних факторів ................ 134 сукцесійного уповільнення............................ 134 толерантності.................................................. 134 фізико-хімічної єдності живої речовини ...... 134 Закони Коммонера ...................................................... 134 Мерфі............................................................... 134 Законодавство...................................................... 134 водне................................................................ 134 гірниче............................................................. 134 Закраїни................................................................ 135 Закриття сховища (установки) для захоронення відпрацьованого палива або радіоактивних відходів............................................................ 135 Закріплення укосів .............................................. 135 Закрут ................................................................... 135 Залежності гідроморфологічні........................... 135 Залишок поверхневих вод сухий (щільний) ......................................... 135 стічних вод сухий........................................................... 135 щільний....................................................... 135 Заломи .................................................................. 135 Залуження ............................................................ 135 Замкненість системи ........................................... 135 Замовник .............................................................. 135 Замок шахтного колодязя................................... 135 Замор .................................................................... 135 Заморожування-відтавання осаду ...................... 135 Замулення водойми ........................................................... 135 водосховища ................................................... 135 Занесення водойми.............................................. 135 Запас біопродукції .................................................... 136 води.................................................................. 136 в резервуарі аварійний .............................. 136 у снігові ...................................................... 136 вуглецевий ...................................................... 136 Запаси корисних копалин........................................... 136 балансові .................................................... 136 видобувні.................................................... 136 позабалансові ............................................. 136 попередньо розвідані (імовірні) ............... 136 розвідані (доведені) ................................... 136

419

умовно балансові ........................................136 мінеральної сировини на місці залягання .....136 підземних вод ..................................................136 експлуатаційні.............................................136 урану видобувні.....................................................137 загальні ........................................................137 Запах води.............................................................137 Запиленість газу ...................................................137 Заплав....................................................................137 Заплава ..................................................................137 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.........137 Заповідник ............................................................137 біосферний .......................................................137 державний ........................................................138 природний........................................................138 Заповідність абсолютна.......................................138 Заростання річки ..................................................138 Заслон протипожежний .......................................138 Засмічування вод (водних об’єктів) ......................................138 земель ...............................................................138 Засоби аварійно-рятувальні ........................................138 вимірювальної техніки....................................138 застосування пестицидів і аґрохімікатів технічні........................................................138 захисту індивідуального (ЗІЗ) .................................138 рослин..........................................................138 інформації аудіовізуальні ...............................138 програмні прикладні.....................................................138 системні.......................................................138 транспортні ......................................................138 дорожні........................................................139 Засолення ґрунту ..................................................139 вторинне...........................................................139 Застосування пестицидів і аґрохімікатів авіаційне139 Засуха ....................................................................276 Затвор....................................................................139 аварійний..........................................................139 будівельний......................................................139 гідротехнічний.................................................139 основний......................................................139 глибинний ........................................................139 переливний.......................................................139 поверхневий.....................................................139 реґулюючий .....................................................139 ремонтний ........................................................139 Затока ....................................................................139 Затоплення земель................................................139 Затор......................................................................139 Затрати приведені ................................................139 Захворюваність.....................................................139 Захист від повені..........................................................140 інженерний.......................................................140 лісу....................................................................140

420

лісогосподарський ..................................... 140 фізичний ..................................................... 140 навколишнього природного середовища ..... 140 населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру .................................................... 140 під час поводження з радіоактивними відходами фізичний................................... 140 природи «гайковим ключем»......................... 113 радіаційний ..................................................... 140 рослин.............................................................. 140 біологічний................................................. 140 інтегрований............................................... 140 Захищеність підземних вод природна ............... 140 Заходи біотехнічні....................................................... 140 інженерно-біологічні...................................... 140 меліоративні.................................................... 140 санітарні та протиепідемічні ......................... 141 Захоронення відходів.......................................... 141 радіоактивних ................................................. 141 Заявка ................................................................... 141 на участь у тендері ......................................... 141 Збереження ex-situ............................................... 141 Зберігання відходів ............................................. 141 радіоактивних ................................................. 141 буферне....................................................... 141 Збирання відходів............................................................ 141 даних................................................................ 141 Збитки економічні від надзвичайної ситуації ... 141 Збір за забруднення навколишнього природного середовища................................................. 141 користування водами для підприємств водного транспорту ...... 141 для потреб гідроенергетики...................... 141 спеціальне використання ресурсів водних......................................................... 141 природних .................................................. 141 Зброджування осаду стічних вод анаеробне метанове .......................................................... 141 Зв’язки зворотні ........................................................... 142 негативні..................................................... 142 позитивні .................................................... 142 ландшафтні вертикальні................................................. 142 горизонтальні............................................. 142 навколишнього природного середовища ..... 142 прямі ................................................................ 142 Звалище................................................................ 142 Зведення лісів ...................................................... 142 Звивистість ріки .................................................. 142 Звільнення від реґуляційного контролю обмежене .................................................... 142 остаточне .................................................... 142 тварин .............................................................. 142 Звіринець ............................................................. 142

Абетковий покажчик Звірі .......................................................................339 Звук чутний.............................................................51 Здатність природних вод нейтралізуюча........................142 системи аерації окисна (швидкість розчинення кисню)..........................................................142 Здоров’я ................................................................143 Зелені.....................................................................143 Землевання............................................................143 Землетрус..............................................................143 антропогенний (збуджений, наведений, техногенний) ...............................................143 Землі............................................................. 143; 303 аридні ...............................................................143 богарні..............................................................143 водного фонду .................................................143 для потреб оборони .........................................143 еродовані..........................................................143 заболочені ........................................................143 запасу................................................................143 заплавні ............................................................143 історико-культурного призначення ...............143 лісового фонду.................................................143 меліоровані ......................................................143 надмірно зволожені.........................................143 населених пунктів............................................143 несільськогосподарського призначення........143 оздоровчого призначення ...............................143 перезволожені..................................................144 порушені ..........................................................144 природоохоронного призначення ..................144 промисловості..................................................144 радіаційно небезпечні .....................................144 радіоактивно забруднені.................................144 рекреаційного призначення............................144 рекультивовані.................................................144 сільськогосподарського призначення............144 спеціального призначення ..............................143 транспорту, зв’язку та іншого призначення..144 Земля .....................................................................144 Зима ядерна ..........................................................144 Зіверт (Зв) .............................................................145 Зйомка виконавча .........................................................145 гідрометрична..................................................145 снігомірна ........................................................145 топографічна....................................................145 Злива......................................................................145 Зливовідвід ...........................................................145 Зливоспуск............................................................145 Зм’якшення води ..................................................................146 негативного впливу .........................................146 Зміна природи людиною .....................................145 Зміни клімату..............................................................145 ландшафту........................................................145 антропогенні ...............................................145 необоротні ...................................................145 середовища

Абетковий покажчик

необоротні .................................................. 145 оборотні...................................................... 145 у природі антропогенні.................................. 145 Змінність .............................................................. 145 компенсаційна ................................................ 146 ландшафту....................................................... 145 стоку ................................................................ 146 Зміст карти........................................................... 146 Знаки .................................................................... 146 геодезичні ....................................................... 146 картографічні лінійні ......................................................... 269 площинні .................................................... 269 позамасштабні............................................ 269 умовні ......................................................... 269 лісові................................................................ 146 хімічні.............................................................. 146 Знання .................................................................. 146 екологічні ........................................................ 146 пpиpодоохоpонні ............................................ 146 Знаряддя............................................................... 146 лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів....................................................... 146 Значення параметрів критичні....................................... 146 показника якості води фонове розрахункове146 порогове класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації ....................................................... 146 Зневоднення осаду на мулових майданчиках ... 146 Знезаражування води.................................................................. 146 осаду радіаційне ................................................... 146 термічне...................................................... 147 хімічне ........................................................ 147 стічних вод...................................................... 147 шляхом їх прямого електролізу................ 147 Знешкодження відходів ...................................... 147 Знос пестицидів................................................... 147 Зняття з експлуатації ядерної установки........... 147 Зображення картографічне................................. 147 Зола....................................................................... 147 Золі ....................................................................... 147 Золосховище........................................................ 381 Зольність (осаду, активного мулу)..................... 147 Зона ...................................................................... 147 абісальна ........................................................... 11 аератора робоча .............................................. 147 аерації .............................................................. 147 аномальна........................................................ 147 афотична ......................................................... 147 батіальна............................................................ 33 безстічна.......................................................... 147 безумовного (обов’язкового) відселення ..... 147 буфеpна ........................................................... 150 виключна (морська) економічна ................... 148 виробнича........................................................ 148 відчуження ...................................................... 148 водного об’єкта мезосапробна ............................................. 148

421

олігосапробна..............................................148 полісапробна ...............................................148 водоохоронна...................................................148 впливу...............................................................149 джерела забруднення вод...........................149 гарантованого добровільного відселення......149 екологічного лиха (екологічної кризи)..........149 екологічної катастрофи...................................149 житлова ............................................................149 забрудненості водного об’єкта.......................149 зелена................................................................149 капілярна ..........................................................149 ландшафтна......................................................149 ландшафтно-геохімічна ..................................149 літоральна ........................................................194 можливого ураження.......................................149 надзвичайної екологічної ситуації .................149 напруженої екологічної ситуації (екологічно проблемна зона)..........................................149 насичення .........................................................149 охорони захисної дамби..................................149 охоронна...........................................................150 заповідника .................................................150 підвищеної екологічної небезпеки.................150 підтоплення......................................................150 посиленого радіоекологічного контролю......150 постійного затоплення ....................................150 прибережна водоохоронна .............................150 промислова ......................................................150 робоча...............................................................150 санітарно-захисна (СЗЗ)..................................150 санітарної охорони (ЗСО)...............................150 сельбищна ........................................................149 спеціальна сировинна .....................................150 спрацювання водосховища.............................150 субліторальна...................................................351 формування берегів.........................................150 Зональність гідрологічного режиму ...................150 Зонд .......................................................................150 Зондування............................................................151 Зоо... ......................................................................151 Зообентос................................................................34 Зоогеографія .........................................................151 Зооіндивідуалізм ..................................................151 Зоологія.................................................................151 Зоомаса ...................................................................37 Зоопаразити ..........................................................255 Зоопарк .................................................................151 Зоопланктон..........................................................151 Зоосад....................................................................151 Зооценоз................................................................151 Зооциди.................................................................151 Зразок пестициду і аґрохімікату стандартний ...151 Зрілість екосистеми .............................................151 Зрошення ..............................................................151 аерозольне........................................................151 внутрішньоґрунтове ........................................151 локальне ...........................................................151 підґрунтове.......................................................151 Зрошувач...............................................................151

422

біологічного фільтра ...................................... 151 обертовий реактивний............................... 151 Зсув....................................................................... 152 Зуб греблі............................................................. 152 Зубактерії ............................................................... 31 Зустрічальність виду........................................... 152

І Ідентифікація відходів ........................................ 152 Ієрархія................................................................. 152 екосистем (природних систем)...................... 152 Ізаномали ............................................................. 153 Ізо... ...................................................................... 152 Ізоамплітуди ........................................................ 152 Ізоанемони ........................................................... 152 Ізобари ................................................................. 152 Ізобати.................................................................. 152 Ізобронти ............................................................. 152 Ізовели.................................................................. 152 Ізогеотерми.......................................................... 152 Ізогієти ................................................................. 152 Ізогіпси................................................................. 152 Ізокрими............................................................... 152 Ізолінії .................................................................. 153 Ізоморфний .......................................................... 153 Ізонефи................................................................. 153 Ізономали ............................................................. 153 Ізопаги.................................................................. 153 Ізопектики............................................................ 153 Ізопієсти............................................................... 152 Ізосейсти .............................................................. 153 Ізотаки.................................................................. 153 Ізотахи.................................................................. 153 Ізотери.................................................................. 153 Ізотерми ............................................................... 153 Ізотопи ................................................................. 153 радіоактивні .................................................... 153 природні ..................................................... 153 штучні......................................................... 153 Ізохімени.............................................................. 153 Ізохіони ................................................................ 153 Ізохрони ............................................................... 153 Ілюстpація............................................................ 153 Ім... ....................................................................... 153 Ім’я ....................................................................... 154 Іманентний........................................................... 153 Імла....................................................................... 153 Імміґранти............................................................ 154 Імміґрація............................................................. 154 Іммобілізація радіоактивних відходів ............... 154 Імовірність довірча ............................................. 154 Імпелер................................................................. 154 Імператив ............................................................. 154 Імпорт................................................................... 154 відходів............................................................ 154 Імпортер............................................................... 154 відходів............................................................ 154 Імунітет ................................................................ 154 Імуноглобуліни...................................................... 35

Абетковий покажчик Ін............................................................................153 Інактивація............................................................154 Інбридинг..............................................................154 Інваріант ...............................................................154 ландшафту........................................................154 Інвентаризація ......................................................154 викидів..............................................................154 відходів.............................................................154 Інверсія .................................................................155 геомагнітного поля..........................................155 Інгібітори ..............................................................155 ферментів .........................................................155 Інгібування конкурентне .....................................................155 надлишком субстрату......................................155 неконкурентне .................................................155 продуктами метаболізму.................................155 Інгредієнт..............................................................155 Інгресія..................................................................155 Індекс ....................................................................155 активного мулу ................................................155 забруднення атмосферного повітря (ІЗА) ......................155 річки.............................................................155 зустрічальності ................................................155 листяної поверхні (листяний).........................155 муловий ............................................................155 ноосферності....................................................156 попереднього зволоження ..............................156 самозабруднення-самоочищення води (A/R)156 сапробності ......................................................156 сталості.............................................................156 статевий............................................................156 сухості радіаційний .........................................156 толерантності...................................................156 фертильності....................................................156 якості води..............................................................156 середовища..................................................156 Індивід (індивідуум) ............................................248 Індикатоp ..............................................................156 Індикація ...............................................................156 біологічна...........................................................37 води................................................................37 сапробності вод.............................................37 Індуктори ..............................................................351 Індустрія ...............................................................288 Інжектор................................................................156 Інженерія...............................................................156 генна .................................................................156 Іній.........................................................................156 Ініціатор ................................................................156 Інкорпорація .........................................................156 законодавчих та підзаконних актів ................156 Інсектициди ..........................................................157 Інсинерація ...........................................................157 Інсоляція ...............................................................157 Інструкція .............................................................157 Інструмент ............................................................157 Інструментарій .....................................................157

Абетковий покажчик

Інтегральний........................................................ 157 Інтегрування систем............................................ 157 Інтенсивний ......................................................... 157 Інтенсивність ....................................................... 157 аерації стічних вод ......................................... 157 атмосферних опадів (дощу)........................... 157 випаровування ................................................ 157 дощування допустима .................................... 157 підйому і спаду рівнів .................................... 157 промивки фільтра ........................................... 157 Інтенсифікація ..................................................... 157 виробництва.................................................... 157 Інтер... .................................................................. 158 Інтерв’ю ............................................................... 157 Інтереси, пов’язані з морем................................ 157 Інтернет................................................................ 158 Інтерполяція ........................................................ 158 Інтерпретація ....................................................... 158 дикої пpиpоди ................................................. 158 результатів спостережень .............................. 158 Інтоксикація......................................................... 158 Інтродукція .......................................................... 158 Інфекційний ......................................................... 158 Інфекція................................................................ 158 Інфільтрація......................................................... 158 Інфлюація............................................................. 158 Інформативність.................................................. 158 Інформатизація.................................................... 158 Інформація ........................................................... 158 апріорна........................................................... 158 геологічна........................................................ 158 гідрометеорологічна ...................................... 159 загального користування........................... 159 спеціалізована ............................................ 159 термінова .................................................... 159 фактична..................................................... 159 екологічна ....................................................... 159 поточна............................................................ 159 семантична...................................................... 159 Інфразвук ............................................................... 51 Інфраструктура.................................................... 159 інженерно-транспортна.................................. 159 Інцидент ............................................................... 160 що спричинює забруднення нафтою ............ 160 ядерний............................................................ 160 Іони....................................................................... 160 твердості.......................................................... 355 Іонізація ............................................................... 160 термічна........................................................... 160 ударна .............................................................. 160 Іоніт ...................................................................... 160 Іонометрія .............................................................. 24 Іоносфера ............................................................. 357 Іригація ................................................................ 151 Іхтіо... ................................................................... 160 Іхтіофауна ............................................................ 160

423

К Кавітація ...............................................................160 Кадастр..................................................................160 водний ..............................................................160 водогосподарський..........................................160 містобудівний населених пунктів ..................161 сховищ радіоактивних відходів Державний .161 Кайнозой ...............................................................119 Кал.........................................................................161 Калібрування ........................................................161 засобів вимірювальної техніки.......................161 Кальдарій ..............................................................356 Камера...................................................................161 пилоосадкова ...................................................161 решіток .............................................................161 флотаційна .......................................................161 Кампанія ...............................................................161 екологічна ........................................................161 пpопаґандистська комплексна........................161 рекламна некомерційної організації ..............161 Канава фільтруюча...............................................161 Канал .....................................................................161 інфоpмаційний.................................................162 маґістральний зрошувальний .............................................162 осушувальний .............................................162 нагорний...........................................................162 підхідний..........................................................162 судноплавної споруди ................................162 циркуляційний окисний (ЦОК) ......................162 «Карусель» ..................................................162 Каналізація............................................................162 Канцероген ...........................................................162 Канцерогенність...................................................162 для людини доведена ......................................162 Каптаж...................................................................162 підземних вод ..................................................162 Кар’єр....................................................................163 Карантин ...............................................................162 Карбо..., карбон... .................................................163 Карбон...................................................................163 Карбонати .............................................................163 Каріокінез .............................................................211 Карст .....................................................................163 Карта .....................................................................163 галузева ............................................................163 географічна ......................................................163 гідрологічна .....................................................163 екологічна ........................................................163 еколого-геологічна ..........................................163 комплексна.......................................................163 лоцманська.......................................................163 місцевості електронна (ЕКМ) ......................................163 цифрова (ЦКМ)...........................................164 первинна...........................................................164 похідна .............................................................164 природи ............................................................164 природоохоронної пропаґанди.......................164

424

тематична ........................................................ 164 топографічна................................................... 164 фізико-географічна......................................... 164 Карта-схема ......................................................... 164 Картограма .......................................................... 164 Картографія ......................................................... 164 Картографування................................................. 164 геологічне........................................................ 164 екологічне ....................................................... 164 ландшафтне..................................................... 164 Картодіаграма...................................................... 164 Картознавство...................................................... 164 Картування........................................................... 164 відвалів ............................................................ 164 геологічне........................................................ 164 Каскад .................................................................. 165 водосховищ ..................................................... 165 гідровузлів....................................................... 165 Катаболізм ........................................................... 165 Катагалінність ..................................................... 165 Каталіз.................................................................. 165 Каталізатори ........................................................ 165 Каталітичний ....................................................... 165 Каталог................................................................. 165 Катастрофа........................................................... 165 екологічна ....................................................... 165 Катаценоз............................................................. 165 Категорія.............................................................. 165 якості води ...................................................... 165 Катена........................................................... 165; 190 Катіони................................................................. 165 обмінні............................................................. 165 Катіоніт ................................................................ 165 Катод .................................................................... 166 Каустобіоліти....................................................... 166 Квазі... .................................................................. 166 Кваліметрія .......................................................... 166 Квант .................................................................... 166 Квиток промисловий........................................... 166 Квота .................................................................... 166 спеціального використання водних живих ресурсів....................................................... 166 Кек ........................................................................ 166 Кисень .................................................................. 166 розчинений...................................................... 166 Кислоти ................................................................ 166 гумінові ........................................................... 167 гумусові........................................................... 167 нуклеїнові........................................................ 167 Кислотність.......................................................... 167 вільна............................................................... 167 гуматна ............................................................ 167 загальна ........................................................... 167 КІSS-принцип ...................................................... 189 Ківш порту........................................................... 167 Кілограм ефективний.......................................... 167 Кілометраж водотоку.......................................... 167 Кількість гранично допустима ....................................... 167 залишкова........................................................ 167

Абетковий покажчик пестициду у ґрунті ......................................167 надлишкової біоплівки питома ......................167 опадів................................................................167 Кірка льодова .......................................................167 Клапан...................................................................167 редукційний .....................................................168 Кларк елемента ...........................................................168 концентрації.....................................................168 ландшафтний .....................................................32 Клас .......................................................................168 небезпечності...................................................168 пожежної лісових ділянок..........................168 сапробності ......................................................168 токсичності (КТ) зворотних вод ....................168 Класи і категорії якості води...............................168 Класифікатор ........................................................168 відходів Державний ........................................168 Класифікація.........................................................168 водотоків ..........................................................168 гірських порід для біологічної рекультивації168 заповідна ..........................................................168 ландшафтів типологічна .................................168 надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ................................169 сумішей порід ..................................................169 Кластер..................................................................169 Клімакс..................................................................169 едафічний (локальний)....................................169 кліматичний (реґіональний) ...........................169 Клімат....................................................................169 аридний ............................................................169 гумідний ...........................................................169 Клітина..................................................................169 Книга Зелена ...............................................................169 України........................................................169 Червона ............................................................170 України........................................................170 Ко..., ком..., кон... .................................................170 Коагулювання води..............................................170 Коагулянти............................................................170 Коагулят................................................................170 Коагуляція.............................................................170 ґравітаційна або ортокінетична......................170 Код.........................................................................170 Кодекс ...................................................................170 водний ..............................................................170 Кодифікація ..........................................................170 Кодування .............................................................171 Коеволюція ...........................................................170 Коефіцієнт ............................................................171 біологічного накопичення ..............................171 Бюффона ..........................................................362 використання кисню...........................................................171 об’єму зони відстоювання вторинних відстійників ............................................171 водовіддачі.......................................................171 водообміну .......................................................171

Абетковий покажчик

динамічності підземного живлення ріки ...... 171 зареґульованості ............................................. 171 звивистості ріки.............................................. 171 зволоження...................................................... 171 корисної дії зрошувальної мережі ................ 171 корисної місткості водосховища................... 171 кумуляції ......................................................... 171 можливості інгаляційного отруєння ............. 171 наповнення каналізаційної мережі................ 171 нерівномірності витрат стічних вод ..................................... 172 внутрішньорічної стоку............................. 171 водоспоживання......................................... 172 опадо-підстилковий........................................ 172 підземного живлення ріки ............................. 172 подібності........................................................ 172 радіаційного ризику ....................................... 104 редукції............................................................ 172 рециркуляції біофільтра................................................... 172 зворотного активного мулу....................... 172 розмноження................................................... 172 смертності антропогенної ............................................ 172 загальної ..................................................... 172 природної ................................................... 172 сніготанення температурний ......................... 172 стійкості русла ................................................ 172 стоку ................................................................ 172 підземного .................................................. 172 стрункості греблі ............................................ 172 трофності......................................................... 172 турбулентної дифузії в атмосфері................. 172 фільтрації ........................................................ 172 шорсткості ...................................................... 173 якості води ...................................................... 173 Колба.................................................................... 173 Колектор .............................................................. 173 каналізаційний ................................................ 173 осушувальний ................................................. 173 Колекції................................................................ 173 ботанічні.......................................................... 173 зоологічні ........................................................ 173 мінералогічні .................................................. 173 Коливання рівня води абсолютні ................................................... 173 відносні....................................................... 173 стоку багаторічні циклічні............................. 173 Колібактеріози..................................................... 254 Колі-індекс........................................................... 173 Колірність води ................................................... 173 Колі-титр.............................................................. 173 Коло біотичного обміну мале ............................ 188 Колодязь ...................................................... 174; 186 артезіанський .................................................. 174 вбираючий....................................................... 174 водобійний ...................................................... 174 водозабірний................................................... 174 водопровідний ................................................ 174

425

каналізаційний .................................................174 недосконалий...................................................321 опускний ..........................................................174 фільтруючий ....................................................174 шахтний............................................................174 Колоїд....................................................................328 Колонія..................................................................174 Колориметр...........................................................174 Колориметрія........................................................174 Кольматація (кольматаж) ....................................174 Комахи ..................................................................174 Комель...................................................................174 Комісія ..................................................................174 Брунтланда.......................................................174 протиповенева .................................................175 Комітет..................................................................175 тендерний.........................................................175 Комп’ютер ............................................................176 Комп’ютеризація..................................................176 Компенсація..........................................................175 Компетенція..........................................................175 Комплекс...............................................................175 водогосподарський..........................................175 водоохоронний ................................................175 природний........................................................175 територіальний (ПТК)................................175 територіально-виробничий.............................175 фермент-субстратний......................................175 Комплексний ........................................................175 Композиція ...........................................................175 Компоненти ..........................................................175 географічні.......................................................176 екологічні (біогеоценозу, ландшафту, середоутворюючі).......................................176 корисні (корисної копалини)..........................176 ландшафту........................................................176 природного середовища .................................176 Компости ..............................................................176 Компостування .....................................................176 Компресор ............................................................176 Компроміс.............................................................176 Комунікації ...........................................................176 Комунікація ..........................................................176 Комфорт................................................................176 Комфортність ландшафту ...................................176 Конвекція ..............................................................176 Конденсат .............................................................176 Конденсація ..........................................................177 Кондиціонування..................................................177 води ..................................................................177 осадів ................................................................177 коагулянтами...............................................177 флокулянтами .............................................177 повітря..............................................................177 радіоактивних відходів ...................................177 Конкурс.................................................................177 пpиpодоохоpонний ..........................................177 Консервативний ...................................................177 Консерваціонізм...................................................177 Консервація

426

гірничого підприємства ................................. 177 ландшафту....................................................... 177 проби ............................................................... 177 Консорція............................................................. 177 Константа............................................................. 178 Міхаеліса-Ментен........................................... 178 Консументи.......................................................... 178 Контактори ............................................................ 39 Контейнери .......................................................... 178 Континент ............................................................ 199 Контракт .............................................................. 178 Контрастність ландшафтів ................................. 178 Контроль .............................................................. 178 екологічний..................................................... 178 забруднення атмосферного повітря ............................... 178 ґрунту хімічного ........................................ 179 довкілля (середовища) .............................. 178 радіаційний або радіаційно-дозиметричний 178 реґуляційний ................................................... 178 рекогносцирувальний..................................... 178 стану навколишнього середовища ................ 179 токсикологічний ............................................. 179 у галузі охорони атмосферного повітря виробничий .......... 179 навколишнього середовища ..................... 179 якості води ...................................................... 179 Контрфорс ........................................................... 179 Контур.................................................................. 179 лісової пожежі ................................................ 179 стікання ........................................................... 179 Конурбація........................................................... 179 Конус виносу ....................................................... 179 Конфігуpація системи......................................... 179 Конфлікти соціально-екологічні........................ 179 Концентрація ....................................................... 179 активного мулу в аеротенку .......................... 104 домішки в атмосферному повітрі ............................ 179 гранично допустима (ГДК) .................. 179 приземна ................................................ 180 разова ..................................................... 180 максимальна ..................................... 180 середньодобова ..................................... 180 середньомісячна.................................... 180 середньорічна........................................ 180 фонова.................................................... 180 у воді........................................................... 180 іонна....................................................... 180 масова .................................................... 180 молярна.................................................. 180 нормальна .............................................. 180 об’ємна................................................... 180 у газовій суміші масова .................................................... 180 об’ємна................................................... 180 еквівалента молярна....................................... 180 забруднюючої речовини гранично допустима .................................. 180 в орному шарі ґрунту............................ 180

Абетковий покажчик у воді водних об’єктів ...........................181 господарсько-питного та культурнопобутового водокористування ....181 рибогосподарського водокористування181 у повітрі населених пунктів максимальна разова (ГДКМР) ...........181 середньодобова (ГДКСД)...................181 у повітрі робочої зони (ГДКРЗ) .............181 у повітрі території підприємства (ГДКТП)181 для обчислення ТПС ..................................181 тимчасово допустима (ТДК)......................181 у відхідних газах .........................................182 фактична у зворотних водах ......................182 фонова .........................................................182 природна.................................................182 у воді водного об’єкта ......................182 розрахункова.................................182 розрахункова ..........................................182 у воді водного об’єкта ......................182 завантажуваного осаду в камері бродіння.....182 пестициду середня смертельна у повітрі.......182 Концепція..............................................................182 безпорогова......................................................182 порогова ...........................................................182 Координати...........................................................183 астрономічні ....................................................183 географічні.......................................................183 геодезичні ........................................................183 геоцентричні ....................................................183 горизонтальні...................................................183 полярні .............................................................183 прямокутні .......................................................183 пласкі (геодезичні) .....................................183 світові ...............................................................183 топоцентричні..................................................183 Копалини корисні.................................................183 основні..............................................................183 супутні..............................................................183 Копальня ...............................................................183 Копань...................................................................183 Кора вивітрювання ...................................................257 земна.................................................................183 Кордони природної території, що особливо охороняється....................................................184 Кореспонденція ....................................................184 Коридор технічний...............................................184 Користування водними об’єктами......................184 Користувачі ..........................................................184 водних живих ресурсів....................................184 диких тварин та ін. об’єктів тваринного світу184 мисливських угідь ...........................................184 Корма антропогенні .............................................184 Корозія ..................................................................184 Коротконадкрилі ..................................................344 Корпускула ...........................................................184 Коса .......................................................................184 Космополіти .........................................................184 Космос...................................................................184 Космоцентризм ....................................................184

Абетковий покажчик

Країна заражена .......................................................... 184 походження генетичних ресурсів.................. 184 яка надає генетичні ресурси .......................... 184 Кратність розбавлення зворотних вод необхідна (НКР) ............................................................... 185 Крива батиграфічна ................................................... 185 виснаження запасів води................................................ 185 стоку ........................................................... 185 витрат води ..................................................... 185 гіпсографічна .................................................. 185 депресії ............................................................ 185 забезпеченості................................................. 185 кінетики осадження завислих речовин ......... 185 Кінша............................................................... 185 об’ємів води в річці................................................. 185 водосховища .............................................. 185 площ дзеркала у водосховищі ....................... 185 стоку інтегральна............................................ 185 титрування ...................................................... 185 частоти ............................................................ 185 Криза .................................................................... 185 екологічна ....................................................... 185 зниження надійності екологічних систем .... 185 зрошувального землеробства ........................ 186 консументів..................................................... 186 продуцентів..................................................... 186 редуцентів ....................................................... 186 термодинамічна (теплова) ............................. 186 Криниця ............................................................... 186 Критерії................................................................ 186 екологічні ........................................................ 186 економічні ....................................................... 186 соціально-політичні ....................................... 186 сталості............................................................ 186 якості води ...................................................... 187 гігієнічні ..................................................... 187 екологічні ................................................... 187 економічні .................................................. 187 зрошувальної.............................................. 187 рибогосподарські....................................... 187 Кріплення берегів водотоку вегетаційне ................................................. 187 комбіноване................................................ 187 укосу ................................................................ 187 Кромка лісової пожежі ................................................ 187 льоду................................................................ 187 Кругообіг води у природі ................................................ 187 речовин............................................................ 187 великий ....................................................... 187 малий .......................................................... 187 хімічних елементів біогеохімічний ................................... 188; 383 біогеоценотичний ...................................... 188

427

біологічний (біотичний, біогенний, малий)188 Крупність гідравлічна..........................................188 умовна ..............................................................188 Ксенобіотики ........................................................188 Ксеротизація місцевості ........................................27 Куести ...................................................................188 Культура................................................................188 екологічна ........................................................188 Кумуляція .............................................................188 Кут природного укосу ґрунту..............................188 Кювет ....................................................................189 Кювета...................................................................189 Кюрі (Кі) ...............................................................189

Л Лабораторія ..........................................................189 вимірювальна...................................................189 Лагуна ...................................................................189 Лаґ-фаза ................................................................189 Лайно.....................................................................189 Ландшафт..............................................................189 абіогенний........................................................189 акультурний .....................................................189 антропогенний .................................................190 географічний....................................................190 геохімічний ......................................................190 гірничопромисловий .......................................190 рекультивований.........................................190 елементарний...................................................190 елювіальний .....................................................190 еоловий.............................................................190 ерозійний..........................................................190 культурний .......................................................190 місячний ...........................................................293 парагенетичний ...............................................191 природний........................................................191 сельбищний......................................................191 субаквальний ...................................................191 супераквальний................................................191 техногенний .....................................................191 Ланка кругообігу води атмосферна ......................................................191 біологічна.........................................................191 господарська ....................................................191 ґрунтова............................................................191 літогенна ..........................................................191 озерна ...............................................................191 океанічна ..........................................................191 природна ..........................................................191 річкова..............................................................191 Ланцюг харчовий (трофічний, живлення)..........191 Легенда карти .......................................................191 Лекція....................................................................192 Лиман ....................................................................192 Лихо екологічне ........................................................192 стихійне............................................................192 Лід .........................................................................192 внутріводний....................................................192

428

донний ............................................................. 192 шельфовий ...................................................... 282 Ліз... ...................................................................... 192 Лізиметр............................................................... 192 Ліквідація............................................................. 192 надзвичайної ситуації..................................... 192 екологічної ................................................. 192 техногенного та природного характеру... 192 наслідків аварії ........................................................... 192 надзвичайної ситуації................................ 192 Ліміт ..................................................................... 193 відведення стічних вод у водний об’єкт....... 193 водоспоживання ............................................. 193 забору води ..................................................... 193 на викид (скид) забруднюючих речовин та мікроорганізмів.......................................... 193 на розміщення відходів.................................. 193 на утворення відходів..................................... 193 скиду в каналізацію.............................................. 193 тимчасово погодженого (ТПС) ................ 193 у водний об’єкт .......................................... 193 спеціального використання (добування) диких тварин ......................... 193 водних живих ресурсів.............................. 193 Лімніграма ........................................................... 193 Лімніграф............................................................. 193 Лімнологія ........................................................... 193 Лінія водопроводу сифонна .................................... 193 водотоку середня............................................ 193 затоплення....................................................... 193 напірна............................................................. 194 реґулювання забудови.................................... 194 току .................................................................. 194 червона ............................................................ 194 Ліофільність......................................................... 194 Ліофобність ......................................................... 194 Ліпіди ................................................................... 194 Ліс......................................................................... 194 Лісистість............................................................. 194 Лісокористування................................................ 194 Лісопарк ............................................................... 194 Лісосплав плотовий.......................................................... 194 розрізнений ..................................................... 194 Літо....................................................................... 194 Літобіосфера........................................................ 194 Літогенез .............................................................. 194 Літологія .............................................................. 194 Літопис природи.................................................. 194 Літораль ............................................................... 194 Літоральний......................................................... 195 Літосфера ............................................................. 195 Ліхенологія ............................................................ 42 Ліцензія ................................................................ 195 експлуатуючої організації ............................. 195 на водокористування...................................... 195

Абетковий покажчик на перевезення ядерних матеріалів та радіоактивних речовин...............................195 на поводження з відпрацьованим паливом або радіоактивними відходами ........................195 на право діяльності..........................................195 розпорядча .......................................................195 у сфері використання ядерної енергії ............195 Лляло.....................................................................195 Лов дослідно-конструкторський............................195 експедиційний .................................................195 контрольний.....................................................195 меліоративний .................................................196 науково-дослідний...........................................196 науково-промисловий .....................................196 промисловий ....................................................196 Ложе долини.........................................................196 Локалізація ...........................................................196 Локальний.............................................................196 Лотік......................................................................196 гідрометричний ...............................................196 Паршаля ...........................................................196 Луги.......................................................................196 Лугопарк ...............................................................196 Лужність води ......................................................196 карбонатна .......................................................196 Людина..................................................................196 Людство ................................................................196 Льодовик...............................................................196 Льодоріз ................................................................196 Льодостав..............................................................196 Льодохід................................................................196

М Магазинування підземних вод ............................197 Магма ....................................................................197 Магнітосфера............................................... 111; 197 Майданчик випарний ..........................................................197 водобалансовий ...............................................197 дегазаційний ....................................................197 завантажувальний............................................197 муловий ............................................................197 пісковий............................................................197 стоковий ...........................................................197 Макро... .................................................................197 Макроелементи ....................................................117 Макрофіт...............................................................197 Макроформи русла ..............................................198 Максимальний......................................................198 Максимізація ........................................................133 Максимум .............................................................198 Манометр..............................................................198 Мантія Землі.........................................................198 Мапа ......................................................................163 Марикультура.......................................................198 Марка центру геодезичного пункту....................198 Марші....................................................................198

Абетковий покажчик

Маршрути перевезення небезпечних вантажів. 198 Маса ..................................................................... 198 атомна.............................................................. 198 еквівалентна.................................................... 198 молярна....................................................... 198 молекулярна (мольна, молярна).................... 198 селева............................................................... 198 Масив болотний.......................................................... 198 гірничий .......................................................... 198 даних................................................................ 198 Масштаб............................................................... 198 електронної карти місцевості ........................ 198 часу .................................................................. 198 реальний ..................................................... 199 Материк ............................................................... 199 Матеріал............................................................... 199 вибуховий........................................................ 199 вихідний .......................................................... 199 генетичний ...................................................... 199 радіоактивний ................................................. 199 побічний ..................................................... 199 спеціальний, що розщеплюється (СМР)....... 199 ядерний (ЯМ).................................................. 199 Матеріали гідрометеорологічних спостережень ............ 199 з оцінки впливу............................................... 199 забезпечення ................................................... 199 завантажень фільтрів для доочистки стічних вод............................................................... 199 Матерія................................................................. 200 Матрац дренажний.............................................. 200 Машина дощувальна ..................................................... 200 флотаційна ...................................................... 200 Маяк ..................................................................... 200 Меандр ......................................................... 135; 200 Меандрування...................................................... 200 вільне............................................................... 200 Мегаекологія ....................................................... 111 Мегалополіс......................................................... 200 Мегаполіс............................................................. 200 Медіана ................................................................ 200 Межа затоплення верхова ........................................ 200 зони затоплення.............................................. 200 опромінення основна дозова ......................... 200 Межень................................................................. 200 Межі безпечної експлуатації.............................. 200 Мез(о)................................................................... 200 Мезозой................................................................ 119 Мезопауза ............................................................ 200 Мезосапроби........................................................ 200 Мезосфера............................................................ 201 Мезофауна ........................................................... 201 Мезоформи русла................................................ 201 Меліорант ............................................................ 201 Меліорація ........................................................... 201 біологічна........................................................ 201 водного об’єкта.......................................... 201

429

гідротехнічна ...................................................201 докорінна .........................................................201 земель ...............................................................201 Менеджмент .........................................................201 екологічний......................................................201 Меню.....................................................................201 Мережа..................................................................201 водопровідна....................................................201 кільцева .......................................................202 тупикова ......................................................202 гідрографічна...................................................202 гідрологічна .....................................................202 гідромеліоративна ...........................................202 провідна.......................................................202 реґулююча ...................................................202 зволожувально-осушувальна..........................202 зрошувальна.....................................................202 каналізаційна ...................................................202 комп’ютерна ....................................................202 неоднорідна.................................................202 однорідна.....................................................202 контролю забруднення атмосферного повітря202 осушувальна.....................................................202 вибіркова .....................................................202 систематична...............................................202 поливна.............................................................202 річкова..............................................................202 руслова .............................................................202 спостережень відомча .....................................202 Мерзлота вічна (багаторічна)..............................202 Меридіан...............................................................202 Мета... ...................................................................203 Метабіоз................................................................203 Метаболізм ...........................................................203 Метаболіти............................................................203 Метадані ...............................................................203 Метали ..................................................................203 важкі .................................................................203 легкі ..................................................................203 Металімніон................................................. 357; 387 Металоїди .............................................................204 Метаморфізм ........................................................204 Метаморфоз(а) .....................................................204 Метан ....................................................................204 Метантенки...........................................................204 двоступінчасті..................................................204 Метантенки-прояснювачі ....................................204 Метаправило.........................................................204 Метеорологія ........................................................204 Метилхлорид ........................................................204 Метод ....................................................................204 балансовий .......................................................204 вивчення ландшафтів порівняльний ..............204 Делфі ................................................................205 евристичний.....................................................205 евристичного прогнозування..........................205 експертної оцінки............................................205 екстраполювання .............................................205 забарвлення бактерій за Грамом ....................205 інтуїтивного передбачення .............................205

430

контролю інструментальний ......................... 205 моделювання................................................... 205 пpопаґанди ...................................................... 205 суцільного обліку ........................................... 205 укосів ............................................................... 205 фітометрів ....................................................... 205 Методи аналізу інструментальні (фізичні) ......................... 205 фізико-хімічні ............................................ 206 хімічні......................................................... 206 дослідження аерокосмічні............................................... 206 дистанційні................................................. 206 захисту рослин................................................ 206 найкращi наявнi (ННМ) ................................. 206 Методика ............................................................. 207 виконання вимірювань................................... 207 Методологія......................................................... 207 Метр... .................................................................. 207 Метричність карти .............................................. 207 Метрологія........................................................... 207 Механізми гомеостатичні................................... 207 Механіка .............................................................. 207 Меценат................................................................ 207 Мжичка ................................................................ 219 Миля..................................................................... 207 географічна ..................................................... 207 морська............................................................ 207 Мис....................................................................... 184 Мисливство.......................................................... 207 Міґрація ............................................................... 207 анадромна ....................................................... 207 забруднюючої ґрунт хімічної речовини ....... 207 катадромна ...................................................... 207 тварин .............................................................. 207 хімічних елементів ......................................... 207 Мікологія ............................................................... 88 Мікро.................................................................... 207 Мікроби................................................................ 208 Мікробіологія ...................................................... 208 Мікроелементи ............................................ 117; 208 Мікрозабруднювачі............................................. 208 Мікроклімат......................................................... 208 Мікрокосм............................................................ 112 Мікроландшафт................................................... 208 болотний.......................................................... 208 Мікроорганізми ................................................... 208 патогенні ......................................................... 208 Мікрорельєф ........................................................ 208 Мікрофільтр......................................................... 208 Мікрофільтрування ............................................. 208 Мікрофлотація..................................................... 208 Мінерал ................................................................ 208 Мінералізація....................................................... 208 води.................................................................. 209 забруднюючих (органічних) речовин у стічних водах ........................................................... 209 Мінімальний ........................................................ 209 Мінімум ............................................................... 209

Абетковий покажчик Мінімум-аpеал......................................................209 Мінливість ............................................................209 стоку .................................................................209 Місія ......................................................................209 Міст .......................................................................209 Міст-канал ............................................................209 Місткість екосистеми асимілююча .................................209 ландшафту екологічна ....................................209 рекреаційна ......................................................209 середовища ......................................................209 угідь ..................................................................209 Місто .....................................................................210 Містобудування....................................................210 Місце відбору об’єднаної проби ґрунту ...................210 робоче автоматизоване (АРМ) .......................210 святе..................................................................210 Місцевість.............................................................210 Місцеперебування................................................210 техногенне........................................................210 Місця видалення відходів (МВВ)..............................210 визначні............................................................210 вразливі для актів ядерного тероризму .........210 зберігання небезпечних вантажів...................210 знаходження інші ............................................210 Місця чи об’єкти санкціоновані...................................................210 спеціально відведені .......................................211 Мітинг ...................................................................211 Мітка високих вод................................................211 Мітоз .....................................................................211 Мла ........................................................................153 Моpаль ..................................................................218 Мова ......................................................................211 інформаційна (інформаційно-пошукова, IПМ)211 меню .................................................................211 специфікацій ....................................................211 Мода ......................................................................211 Моделювання .......................................................212 гідрологічного процесу...................................212 Модель ..................................................................211 бази даних інфологічна .................................................211 концептуальна.............................................211 газу ідеалізована................................................75 даних.................................................................211 просторових векторна..................................................211 растрова ..................................................212 місцевості цифрова .........................................212 Модем ...................................................................212 Модуль ..................................................................212 стоку дренажного..................................................212 наносів .........................................................212 підземного ...................................................212 рідкого .........................................................212 Мол........................................................................212

Абетковий покажчик

Молекула ............................................................. 212 Моль ....................................................................... 86 Монітор................................................................ 212 Моніторинг .................................................. 212; 213 абіотичний....................................................... 213 авіаційний ....................................................... 213 атмосферного повітря .................................... 213 базовий .................................................... 213; 218 біоекологічний................................................ 213 біологічний ..................................................... 213 біосферний ...................................................... 214 вод.................................................................... 214 загальний .................................................... 214 кризовий ..................................................... 214 фоновий ...................................................... 214 впливів............................................................. 214 генетичний ...................................................... 215 геоекологічний ............................................... 215 геологічного середовища............................... 215 геофізичний .................................................... 215 глобальний ...................................................... 215 дистанційний .................................................. 215 довкілля комплексний.................................... 215 екологічний..................................................... 216 загальний......................................................... 216 земель .............................................................. 216 зрошуваних та осушуваних....................... 216 імпактний ........................................................ 216 історичний....................................................... 216 кліматичних систем........................................ 216 космічний........................................................ 216 кризовий.......................................................... 217 локальний........................................................ 217 льодовикових осциляцій ................................ 217 медико-біологічний........................................ 217 міжнародний ................................................... 217 мінерально-сировинної бази.......................... 217 науковий.......................................................... 218 національний................................................... 217 оперативний.................................................... 217 природно-господарський ............................... 215 природоохоронної пропаґанди...................... 217 реґіональний ................................................... 217 санітарний ....................................................... 213 санітарно-токсикологічний............................ 217 стандартний .................................................... 216 фізичний.......................................................... 217 фоновий................................................... 213; 218 інгредієнтний ............................................. 218 комплексний............................................... 218 хімічний........................................................... 218 хімічного забруднення ґрунту ....................... 218 Моралізм людський (гуманний) ........................ 218 Море ..................................................................... 218 територіальне України ..................................... 67 Морена ................................................................. 218 Морок................................................................... 153 Мортмаса ............................................................. 218 Морфи .................................................................. 218 Морфологія.......................................................... 219

431

ландшафту........................................................219 Морфометрія ........................................................219 Мотив ....................................................................219 Мотивація .............................................................219 природоохоронна ............................................219 Мочари....................................................................38 Мряка ........................................................... 153; 219 Мрячка ..................................................................219 Мул........................................................................219 активний...........................................................219 зворотний (рециркуляційний) ...................219 надлишковий...............................................219 Муловіддільники із завислим шаром осаду ................................219 тонкошарові .....................................................219 флотаційні ........................................................219 Мулоскреб ............................................................220 Мулосос ................................................................220 Мулоущільнювачі вертикальні ......................................................219 зі стрижневими мішалками ............................220 радіальні...........................................................220 термоґравітаційні ............................................220 флотаційні ........................................................220 Мульда осідання...................................................220 Мультимедіа .........................................................220 Мутагенез .............................................................220 Мутагени...............................................................220 Мутагенність ........................................................220 Мутація .................................................................220 ґенеративна ......................................................220 індукована ........................................................220 соматична.........................................................220 спонтанна .........................................................221 Мутність води.......................................................221

Н Набережна ............................................................221 Набір даних...........................................................221 Навантаження антpопогенне (техногенне).............................221 гранично допустиме (критичне).....................221 забруднюючої речовини критичне.................221 карти .................................................................221 на активний мул...............................................221 на біофільтр гідравлічне на поверхню ...........................................221 об’ємне....................................................221 органічне .....................................................221 на водний об’єкт гранично допустиме ..........221 на екосистему допустиме................................222 на камеру бродіння..........................................222 на камеру флотації гідравлічне ......................222 на ландшафт.....................................................222 гранично допустиме ...................................222 на мулові майданчики.....................................222 на навколишнє природне середовище (природу).....................................................222

432

на очисну споруду .......................................... 222 на піскові майданчики ................................... 222 на поверхню вторинного відстійника гідравлічне розрахункове.......................... 222 на поверхню дзеркала води відстійника....... 222 на поля підземної фільтрації, фільтруючі канави і піщано-гравійні фільтри............. 222 рекреаційне ..................................................... 222 допустиме................................................... 222 стічних вод гідравлічне ................................................. 223 по забруднюючій речовині ....................... 223 Навчання екологічне ....................................................... 223 пpиpодоохоpонне ........................................... 223 Нагляд державний ....................................................... 223 санітарно-епідеміологічний........................... 223 державний .................................................. 223 у захисті лісу................................................... 223 детальний ................................................... 223 рекоґносцирувальний ................................ 223 Нагнітання у гірничу виробку............................ 223 Нагромаджувач парникового газу ..................... 223 Надійність ............................................................ 223 екологічна ....................................................... 223 споруди............................................................ 223 Надмор’я гирлове................................................ 223 Надра.................................................................... 223 Надходження забруднюючої речовини гранично допустиме (ГДН) ............................................ 223 Найпростіші......................................................... 223 Накид кам’яний ................................................... 224 Накип.................................................................... 224 Накопичувач-випарник....................................... 224 Накопичувач-реґулятор ...................................... 224 Наливання у гірничу виробку ............................ 224 Намив ґрунту ....................................................... 224 Наморожування осаду на мулових майданчиках зимове.............................................................. 224 Нанометр.............................................................. 224 Наноси.................................................................. 224 абіотичні.......................................................... 224 волочіння (тягнення)...................................... 224 донні ................................................................ 224 завислі ............................................................. 224 Наочність карти................................................... 224 Напівейкумена..................................................... 241 Напівзагата .......................................................... 224 наскрізна ......................................................... 224 Напівшлюз ........................................................... 224 Напір .................................................................... 224 водопідпірної споруди ................................... 225 Наповнення водосховища .................................. 225 Напруженість пропаґандистська........................ 225 Напрям рекультивації земель............................. 225 Народознавство ................................................... 122 Насадження загального користування ............................... 225 зелені міські

Абетковий покажчик загального користування ...........................225 обмеженого користування .........................225 спеціального призначення .........................225 Насадка дощувальна ............................................225 Насиченість видова...............................................................225 води киснем .....................................................225 Наслідки зміни клімату несприятливі ................225 Наслуд ...................................................................225 Насос .....................................................................225 флотаційний.....................................................225 Нативний...............................................................225 Наука .....................................................................225 гірнича..............................................................226 Нафта.....................................................................226 Нафтопродукти.....................................................226 емульговані ......................................................226 плівкові.............................................................226 розчинені..........................................................226 Небезпека пожежна у лісі....................................226 Небезпечність пестициду ....................................226 Негентропія ..........................................................226 Нейстон.................................................................227 Нейтралізація........................................................227 Нейтралізм............................................................227 Нейтрон.................................................................227 Некрофаги.............................................................227 Нектон...................................................................227 Нематициди (нематоциди) ..................................227 Нематоди ..............................................................227 Неоліт....................................................................227 Непрацездатність .................................................227 Нерест ...................................................................227 Нерестовище.........................................................227 Нестача біогенних елементів ..............................227 Нетто .....................................................................227 Нетто-продукція ...................................................286 фітоценозу........................................................227 Неугіддя ..................................................................33 Нівелювання .........................................................227 геометричне .....................................................227 тригонометричне .............................................227 Нітр..., нітри..., нітро............................................227 Нітрати ..................................................................228 Нітрити..................................................................228 Нітрифікація .........................................................228 Нітрифікація-денітрифікація двоступенева....................................................228 одномулова одноступенева.............................228 триступенева....................................................228 Ніша екологічна ...................................................228 Номенклатура .......................................................228 Номер атомний ............................................................228 порядковий.......................................................228 Номограма ............................................................228 Ноогенез................................................................228 Ноосфера ..............................................................228 Норма ....................................................................229 викиду (скиду) .................................................229

Абетковий покажчик

відстрілу .......................................................... 229 водовідведення ............................................... 229 водоспоживання ............................................. 229 гідрологічних величин ................................... 229 екологічна ....................................................... 229 ідеальна ...................................................... 229 тимчасова ................................................... 229 забруднення .................................................... 229 забруднень на одного жителя добова ........... 229 зрошувальна.................................................... 229 капіталізації .................................................... 340 навантаження на ландшафт ............................................... 229 полів зрошення зрошувальна .......................................... 229 поливна .................................................. 230 середньодобова ..................................... 230 удобрювальна........................................ 230 осушення ......................................................... 230 поливна............................................................ 230 природного зменшення вантажу ................... 230 санітарно-гігієнічна........................................ 230 стану ................................................................ 230 Норма навантаження полів фільтрації .............. 230 Нормативи ........................................................... 230 викиду гранично допустимого забруднюючої речовини стаціонарного джерела ........ 230 допустимого забруднюючої речовини технологічні........................................... 230 технічні....................................................... 231 викиду і скиду допустимого речовин та мікроорганізмів.......................................... 230 вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела ................. 231 водокористування........................................... 231 впливу гранично допустимого фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел.................................................... 231 допустимого на навколишнє середовище 231 екологічні ........................................................ 231 екологічної безпеки атмосферного повітря . 231 концентрацій гранично допустимих ............. 231 навантаження допустимого антропогенного на навколишнє середовище ........................... 231 науково-технічні............................................. 230 природоохоронні ............................................ 230 санітарно-гігієнічні ........................................ 230 технологічні .................................................... 232 утворення забруднюючих речовин граничні 232 якості атмосферного повітря ............................... 232 екологічні .............................................. 232 санітарно-гігієнічні............................... 232 води екологічні .............................................. 232 рибогосподарські .................................. 232 санітарно-гігієнічні............................... 232

433

навколишнього середовища ......................232 Норми водоспоживання і водовідведення групові .........................................................232 індивідуальні...............................................232 охорони вод .....................................................232 санітарні (державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи)..................................232 складу стічних вод...........................................232 якості води .......................................................233 Нормування впливу на навколишнє середовище ...............233 екологічне ........................................................233 санітарно-гігієнічне.........................................233 якості середовища ...........................................233 Нуклеотиди...........................................................233 Нуклід ...................................................................233 Нуклон ..................................................................233 Нуль графіка гідрологічного поста.....................233

О Об’єкт....................................................................234 автоматизації ...................................................234 антропогенний .................................................234 відтворення ......................................................234 водний ..............................................................234 брудний .......................................................234 відокремлений.............................................234 дуже брудний ..............................................234 дуже чистий.................................................234 з ненормованою якістю води.....................234 з нормованою якістю води (ВНЯ).............234 забруднений ................................................235 загальнодержавного значення ...................235 із спеціально встановленими нормами якості води (ВСНЯ)...........................................235 місцевого значення.....................................235 підконтрольний...........................................235 помірно забруднений .................................235 рибогосподарський.....................................235 чистий..........................................................235 водогосподарський..........................................236 гірничий ...........................................................236 земельної власності.........................................236 інформаційний.................................................236 оброблення відходів........................................236 підвищеної небезпеки .....................................236 потенційно небезпечний .................................236 призначений для поводження з радіоактивними відходами ....................................................236 природний........................................................236 що охороняється .........................................236 природно-антропогенний ...............................236 промислу ..........................................................236 радіаційно небезпечний ..................................236 рекреаційний....................................................236 рекультивації земель .......................................236 при відкритій розробці...............................236 при підземній розробці ..............................236

434

спостереження ................................................ 237 лінійний ...................................................... 237 площинний ................................................. 237 точковий ..................................................... 237 тендера ............................................................ 237 топографічний ................................................ 237 утворення відходів ......................................... 237 утилізації відходів .......................................... 237 ядерний............................................................ 237 Об’єкти гірничодобувні та переробні уранові............ 237 моніторингу .................................................... 237 рослинного світу............................................. 237 уранові............................................................. 237 Об’єм басейну гідроакумулюючої електростанції робочий....................................................... 237 води реґулюючий ........................................... 237 водосховища корисний..................................................... 237 мертвий....................................................... 237 неспорожнюваний ..................................... 238 повний ........................................................ 238 протипаводковий ....................................... 238 реґульований .............................................. 238 стоку ................................................................ 238 хвилі витрат у створі водотоку...................... 238 Обвалення ............................................................ 233 Обвалування ........................................................ 233 Обводнення.......................................................... 233 Обговорення громадські..................................... 234 Обдернування ...................................................... 234 Обкурювання ....................................................... 379 Обладнання гідротехнічних споруд................... 238 Область ................................................................ 238 безстічна.......................................................... 238 біогеографічна ................................................ 238 внутрішнього стоку ........................................ 238 периферійного стоку ...................................... 238 предметна........................................................ 238 ріки гирлова .................................................... 238 Облігатний ........................................................... 238 Облік використання води первинний ...................... 238 відходів державний .................................................. 238 первинний................................................... 238 вод державний ................................................ 238 природних ресурсів ........................................ 238 чисельності ..................................................... 238 Обмеження екологічне ....................................... 239 Обмілина.............................................................. 239 Обмін даними у системі оброблення інформації .... 239 повідомленнями електронний ....................... 239 Оболонка біогеоценотична ............................................... 59 географічна (ландшафтна)............................. 239 Обпад.................................................................... 262 Обприскування

Абетковий покажчик дрібнокрапельне ..............................................239 крупнокрапельне .............................................239 ультрамалооб’ємне (УМО).............................239 Обробка авіаційна...........................................................239 відходів.............................................................239 осаду стічних вод термічна ............................239 осаду теплова...................................................239 радіоактивних відходів ...................................239 попередня ....................................................239 стічних вод.......................................................239 Обслуговування гідрометеорологічне................239 Обстановка екологічна ........................................239 Обстеження...........................................................239 аґрохімічне.......................................................239 Обсяги утворення відходів нормативно допустимі240 Огляд протиповеневий ........................................240 Оголовок контрфорсу масивний .....................................240 на випуску стічних вод ...................................240 Оголошення про тендер.......................................240 Одержувач небезпечного вантажу......................240 Одиниця вимірювань ......................................................240 токсичності гострої летальної ........................................240 хронічної .....................................................240 Ожеледь ................................................................240 Озеленення ...........................................................240 Озеро .....................................................................240 безстічне (гирлове)..........................................240 глухе (замкнене) ..............................................240 добре проточне ................................................240 карстове............................................................240 малопроточне...................................................240 Озерознавство ......................................................193 Ознайомлення.......................................................240 Ознака ...................................................................240 класифікаційна надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру....240 консервативна..................................................240 шкідливості загальносанітарна .......................................241 лімітуюча (ЛОШ) .......................................241 органолептична...........................................241 рибогосподарська .......................................241 санітарно-токсикологічна ..........................241 токсикологічна............................................241 Озон.......................................................................241 Озонатор ...............................................................241 Озоносфера.................................................. 241; 348 Озонування вод ....................................................241 Ойкумена ..............................................................241 Оказника шкідливості забруднення ґрунту.....................................241 Океан (Світовий)..................................................241 Океанаріум (океанарій) .......................................242 Окиси ....................................................................242 Окислення.............................................................242

Абетковий покажчик

Окисли.................................................................. 242 Окиснення............................................................ 242 біохімічне........................................................ 242 забруднень стічних вод ............................. 242 Окисники фотохімічні ........................................ 378 Окисність біхроматна....................................................... 278 перманганатна ................................................ 242 Окисність ............................................................. 242 Окси...................................................................... 242 Оксиген(іум) ........................................................ 242 Оксид вуглецю ...................................................... 75 Оксиди.................................................................. 242 Окситенки ............................................................ 242 «Марокс»......................................................... 243 Оліг..., оліго... ...................................................... 243 Олігосапроби ....................................................... 243 Оліготрофи .......................................................... 243 Олії рослинні ....................................................... 123 Омографи............................................................. 243 Омоніми ............................................................... 243 Омофони .............................................................. 243 Онтобіологія ........................................................ 243 Онтогенез............................................................. 243 Онтогенія ............................................................. 243 Онтологія ............................................................. 243 Опади атмосферні ...................................................... 243 ефективні.................................................... 243 кислі................................................................. 243 радіоактивні .................................................... 244 Опадомір .............................................................. 244 сумарний ......................................................... 244 Опалесценція ....................................................... 244 Оператор .............................................................. 244 ядерної установки........................................... 244 Опис вербальний ................................................. 244 Опік рослин ......................................................... 244 Опір гідравлічний.................................................... 244 осаду фільтрації питомий .............................. 244 Оповіщення.......................................................... 244 Ополонка.............................................................. 244 Опромінення........................................................ 244 населення ........................................................ 244 професійне ...................................................... 244 Оптимізація.......................................................... 244 ландшафтів...................................................... 244 техногенних................................................ 244 Оптимум............................................................... 245 екологічний..................................................... 245 Опустелювання.................................................... 245 Оранжерея ........................................................... 245 Орган .................................................................... 245 державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки........................................................ 245 компетентний з перевезення небезпечних вантажів........ 245 з транскордонного перевезення відходів. 245

435

з ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів .245 охорони здоров’я.............................................245 реґулюючий з безпеки поводження з відпрацьованим паливом чи з радіоактивними відходами ........................245 управління єдиною державною системою запобігання і реагування на надзвичайні ситуації ........................................................245 цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій245 територіальний ...........................................246 Організація ...........................................................246 експлуатуюча ...................................................246 Організми..............................................................246 автотрофні..........................................................13 аеробні................................................................17 анаеробні............................................................23 еврибіонтні.......................................................110 стеногалінні .....................................................346 шкідливі ...........................................................246 Організм-індикатор....................................... 36; 246 Органозолі ............................................................147 Ордината...............................................................246 Оригінал знімальний............................................246 Орніто... ................................................................246 Орнітокомплекс....................................................246 Орнітологія ...........................................................246 Орнітофауна .........................................................246 Орогенез................................................................246 Орографія .............................................................246 Орометрія .............................................................246 Осад.......................................................................246 стічних вод.......................................................246 висушений ...................................................246 сирий............................................................246 Осади.....................................................................246 Освіта ....................................................................246 екологічна ........................................................247 пpиpодоохоpонна ............................................247 Осередок ...............................................................247 селевий .............................................................247 хвороб лісу.......................................................247 шкідників лісу..................................................247 Осідання поверхні відвалу ..................................247 Основа...................................................................247 греблі (дамби) ..................................................247 знімальна..........................................................247 карти географічна .................................................247 геодезична ...................................................247 математична ................................................247 топографічна ...............................................247 Основність кислот................................................167 Особа.....................................................................247 з підозрою на зараження.................................247 заражена ...........................................................247 фізична .............................................................247 що відповідає за утилізацію (видалення) відходів........................................................247 що приймає рішення (ОПР)............................248

436

юридична ........................................................ 248 Особина................................................................ 248 Осолонцювання................................................... 248 Острів ................................................................... 248 тепла ................................................................ 248 штучний........................................................... 248 Осушення земель................................................. 248 Осциляція............................................................. 248 Охолоджувач бризкальний................................. 248 Охорона атмосферного повітря .................................... 248 вод (водних ресурсів)..................................... 248 водних об’єктів............................................... 248 гірничих виробок............................................ 248 земель .............................................................. 248 ландшафту....................................................... 248 лісів від пожежі .............................................. 249 авіаційна ..................................................... 249 наземна ....................................................... 249 лісова державна .............................................. 249 лісового генофонду ........................................ 249 навколишнього середовища (природи) ........ 249 середовища життя .......................................... 249 Оцінка безпеки споруди ............................................. 249 впливу на здоров’я ................................................. 249 на навколишнє середовище ...................... 249 намічуваної господарської та іншої діяльності.......................................... 249 соціального................................................. 249 сукупного (кумулятивного) ...................... 250 геолого-економічна ........................................ 250 детальна (ГЕО-1) ....................................... 250 попередня (ГЕО-2)..................................... 250 початкова (ГЕО-3) ..................................... 250 екологічна ....................................................... 250 попередня ................................................... 250 стратегічна ................................................. 250 експертна грошова (земельної ділянки) ....... 250 ландшафту....................................................... 250 ресурсів корисних копалин і компонентів.............. 251 природних .................................................. 251 стану навколишнього середовища, компонентів ландшафту.................................................. 251 якості вод екологічна ..................................... 251 автоматизована .......................................... 251 Очистка води.................................................................. 251 газу................................................................... 251 промислова................................................. 251 санітарна..................................................... 251 повітря від пилу груба ........................................................... 251 середня........................................................ 251 тонка ........................................................... 251 стічних вод...................................................... 251 біологічна ................................................... 251 аеробна................................................... 251

Абетковий покажчик анаеробна................................................251 в умовах, близьких до природних ........252 неповна ...................................................252 повна .......................................................252 у штучно створених умовах ..................252 глибока ........................................................252 коагулянтами (флокулянтами)...................252 механічна.....................................................252 реаґентна .....................................................252 фізико-хімічна.............................................252 флотацією....................................................252 хімічна .........................................................252

П П’єзометричний ...................................................260 П’ятри ...................................................................293 Паводок.................................................................252 катастрофічний................................................253 одиничний........................................................253 Падіння водотоку повне ................................................253 дна водотоку ....................................................253 Пак.........................................................................253 Пал.........................................................................253 Палео.....................................................................253 Палеобіологія .......................................................253 Палеоботаніка.......................................................253 Палеоген ...............................................................253 Палеогеографія.....................................................253 Палеогеохімія .......................................................253 Палеоекологія.......................................................253 Палеозой ...............................................................119 Палеозоологія.......................................................253 Палеоліт ................................................................253 Палеомоніторинг..................................................216 Палеонтологія.......................................................253 Палеофауністика ..................................................254 Палеофітологія .....................................................253 Паливо викопне.............................................................254 ядерне ...............................................................254 відпрацьоване .............................................254 Паличка кишкова .................................................254 Пам’ятка................................................................254 природи ............................................................254 ботанічна .....................................................254 геологічна....................................................254 гідрологічна ................................................254 державна......................................................254 зоологічна....................................................254 комплексна..................................................255 Паморозь...............................................................254 Паморока ..............................................................153 Пан... .....................................................................255 Пандемія ...............................................................255 Пантеїзм................................................................255 Пара.......................................................................255 Пара.......................................................................255

Абетковий покажчик

Парабіосфера ....................................................... 255 Парагенезис ......................................................... 255 Паразити .............................................................. 255 Паразитизм .......................................................... 255 Параклімакс ......................................................... 255 Паралель .............................................................. 255 Параметри............................................................ 255 екосистеми ...................................................... 255 природного середовища................................. 255 системи............................................................ 255 стану екосистеми............................................ 255 Парк...................................................................... 256 дендрологічний................................................. 94 державний .................................................. 256 зоологічний ..................................................... 151 державний .................................................. 256 національний................................................... 256 природний ....................................................... 256 національний державний .......................... 256 Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва .... 256 Пароль.................................................................. 256 Паспорт ................................................................ 256 ґрунтів ............................................................. 257 земельної ділянки (поля) аґрохімічний ........ 257 промислової ділянки ...................................... 257 річки ................................................................ 257 Паспортизація відходів............................................................ 257 хвостосховища................................................ 257 Патієнти ............................................................... 257 Патогенез ............................................................. 257 Патогенний .......................................................... 257 Патологія ............................................................. 257 географічна ..................................................... 257 Патоцентризм ........................................................ 27 Пауза .................................................................... 257 Педологія ............................................................. 257 Педосфера............................................................ 257 Педотоп................................................................ 110 Пелагіаль.............................................................. 257 Пелагічний........................................................... 257 Пергідроль ........................................................... 257 Перебудова ландшафту докорінна..................... 257 Перевезення відходів............................................................ 257 транскордонне............................................ 257 небезпечних вантажів .................................... 258 міжнародне................................................. 258 радіоактивних матеріалів............................... 258 Перевипас ............................................................ 258 Перегній ................................................................. 89 Перегонка ............................................................ 100 Перекат ................................................................ 258 Перекидання стоку.............................................. 258 Перекис ................................................................ 258 Перекриття контрфорсної греблі напірне ......... 258 Перемичка............................................................ 258 льодова ............................................................ 258 обгороджуюча................................................. 258 Перемішування вмісту камери бродіння........... 258

437

Перенесення дифузійне (молекулярно-дифузійне)258 Переріз водний ..............................................................258 живий................................................................258 мертвий ............................................................258 стиснений .........................................................258 Переробка відпрацьованого ядерного палива..................259 відходів.............................................................239 радіоактивних .............................................259 уранових руд....................................................259 Перерозподіл водних ресурсів ............................259 Переселення водних живих ресурсів..................259 Пересип.................................................................184 Перетворення домішок в атмосферному повітрі...................259 забруднюючої ґрунт хімічної речовини ........259 ландшафту........................................................259 Переформування берегів водосховищ.........................................259 відвалів .............................................................259 Пери..., пері...........................................................259 Периметр ..............................................................259 змочений ..........................................................259 Період ...................................................................259 вегетаційний ....................................................259 деґрадації ґрунту .............................................259 зрошувальний ..................................................259 інкубаційний ....................................................259 кругообігу хімічного елемента.......................260 меженний .........................................................200 меліоративний .................................................260 міжполивний....................................................260 напіввиведення ................................................260 напіврозпаду ....................................................260 палеогеновий ...................................................253 Періодичність однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу ................260 Пероксиди.............................................................258 органічні...........................................................260 Перорально ...........................................................260 Перспектива..........................................................260 Пертурбація ..........................................................260 у біогеоценозі ..................................................260 Перхлорметан.........................................................74 Перцентиль ...........................................................260 Пестициди.............................................................260 Петля кривої витрат води ....................................260 Пил ........................................................................260 промисловий ....................................................261 Пиловловлювачі ...................................................261 електричні ........................................................261 мокрі .................................................................261 коагуляційні ................................................261 ультразвукові ...................................................261 Підготовка чаші водосховища ............................261 Підігрівання осаду в метантенках ......................261 Підлісок.................................................................261 Підошва.................................................................265 греблі ................................................................261

438

зубчаста ...................................................... 261 дамби ............................................................... 261 Підпір ................................................................... 261 Підпорядкування функціональне....................... 263 Підприємство....................................................... 262 гірниче............................................................. 262 потенційно небезпечне................................... 262 промислове ..................................................... 262 спеціалізоване з поводження з радіоактивними відходами ................................................... 262 Підріст.................................................................. 262 Підрозділ спеціалізований .............................................. 262 структурний .................................................... 262 Підсистема ........................................................... 262 Підстилка ............................................................. 262 хмизова............................................................ 262 Підтоплення території ........................................ 262 Підтримка громадська ...................................................... 262 системи............................................................ 262 Підхід басейновий ...................................................... 262 доза-ефект ....................................................... 262 екологічний..................................................... 263 етико-естетичний у заповідній справі та охороні дикої природи .............................. 263 ієрархічний...................................................... 263 ландшафтний .................................................. 263 мерологічний .................................................. 263 системний........................................................ 263 холістичний..................................................... 263 Піксел................................................................... 263 Піни ...................................................................... 263 Піпетка ................................................................. 263 Піроліз.................................................................. 263 Пірологія лісова .................................................. 263 Пірс....................................................................... 263 Піскоуловлювач .................................................. 263 аерований ........................................................ 264 вертикальний .................................................. 264 горизонтальний............................................... 264 з коловим рухом рідини ............................ 264 тангенційний................................................... 264 щілинний......................................................... 264 Піч багатоподова для спалювання осаду .......... 264 Плавні................................................................... 264 Плакор.................................................................. 264 План...................................................................... 265 заходів щодо досягнення ГДС речовин........ 265 календарний .................................................... 265 населеного пункту ґенеральний .................... 265 протиповеневий .............................................. 265 території детальний........................................ 265 топографічний ................................................ 265 управління впливами...................................... 265 Планктон.............................................................. 265 Планування .......................................................... 265 земель грубе ........................................................... 265

Абетковий покажчик суцільне .......................................................265 часткове .......................................................265 чистове ........................................................265 ландшафту........................................................265 стратегічне .......................................................265 територій ..........................................................265 Пласт .....................................................................265 водоносний ......................................................265 водотривкий.....................................................266 Пластини фільтросні............................................266 Плато.....................................................................266 гомеостатичне..................................................266 Платформа ............................................................266 Плейстон ...............................................................266 Плесо.....................................................................266 Плити ....................................................................266 Плівка біологічна .................................................266 надлишкова ......................................................266 Площа безстічна...........................................................266 водозбірна ........................................................266 водозбору .........................................................266 діюча............................................................267 дзеркала води водосховища максимальна ....267 дренована .........................................................267 лісової пожежі .................................................267 полів фільтрації загальна................................267 стокоутворююча..............................................267 Площа-брутто .......................................................387 Плювіограма.........................................................267 Плювіограф...........................................................267 Пляж......................................................................267 річковий ...........................................................267 Пневмосушарка ....................................................267 Побочень...............................................................267 Поведінка ландшафту ..........................................267 Поверхня води вільна.......................................................267 депресії.............................................................267 завантаження біофільтра питома ...................267 підземних вод вільна ...........................................................267 п’єзометрична .............................................267 Повідомлення .......................................................267 пpопаґандистське ............................................267 Повідь (повіддя) ...................................................267 Повінь ...................................................................267 Повірка засобів вимірювальної техніки .............268 Повітря атмосферне ......................................................268 населених пунктів............................................268 приміщень........................................................268 Поводження ..........................................................268 з відпрацьованим ядерним паливом ..............268 з відходами.......................................................268 екологічно безпечне ...................................268 радіоактивними...........................................268 Повторюваність гідрологічного явища ..............268 Поглинач парникового газу.................................268 Погода ...................................................................268

Абетковий покажчик

Поділ атомних ядер спонтанний........................ 295 Подія аномальна.................................................. 268 Пожежа валежна............................................................ 268 верхова ............................................................ 268 ландшафтна..................................................... 268 лісова ............................................................... 268 торфова....................................................... 268 низова .............................................................. 268 повальна .......................................................... 268 Пожежостійкість деревних порід....................... 269 Позитрон .............................................................. 269 Позначення картографічні умовні ..................... 269 контурні........................................................... 269 лінійні .............................................................. 269 площинні ......................................................... 269 позамасштабні ................................................ 269 Показник .............................................................. 269 використання кисню ...................................... 269 водневий (рН) ................................................. 269 деґрадації ґрунту............................................. 269 екологічний плановий..................................................... 269 цільовий...................................................... 269 забруднення атмосферного повітря .............. 269 комплексний............................................... 269 одиничний .................................................. 269 контрольований .............................................. 269 утворення відходів питомий.......................... 269 Показники користувачів водних живих ресурсів техніковиробничі ................................................... 270 популяційні ..................................................... 270 складу і властивостей води............................ 270 контрольовані ............................................ 270 нормовані ................................................... 270 якості води ...................................................... 270 мікробіологічні та паразитологічні .......... 270 органолептичні .......................................... 270 токсикологічні ........................................... 270 Покидьки.............................................................. 270 Поклад.................................................................. 270 корисної копалини.......................................... 270 нафти або газу................................................. 270 уранової руди.................................................. 270 Покрив ґрунтовий ........................................................ 270 льодовий.......................................................... 270 сніговий........................................................... 271 Покришка............................................................. 265 Поле концентрації домішки в атмосферному повітрі271 фізичне ............................................................ 271 Полив вологозарядковий ........................................... 271 промивний....................................................... 271 протизаморозковий ........................................ 271 удобрювальний ............................................... 271 Полі... ................................................................... 271 Поліакриламід (ПАА) ......................................... 271

439

Полігон..................................................................271 Полігонометрія.....................................................271 Полій .....................................................................271 Полімери ...............................................................271 Поліпшення земельні............................................................271 землі..................................................................271 ландшафту........................................................271 Полісапроби..........................................................271 Полісема ...............................................................271 Політика................................................................271 екологічна державна......................................................272 організації ...................................................272 Поліфаги ...............................................................272 Полювання............................................................272 Полютант ..............................................................272 Поля зрошення ..........................................................272 комунальні...................................................272 сільськогосподарські..................................272 льодові..............................................................272 підземної фільтрації ........................................272 фільтрації .........................................................272 Польдер.................................................................272 Помилка вимірювань ...........................................272 випадкова .........................................................272 систематична ...................................................273 Пониззя .................................................................358 Понур ....................................................................273 Поняття .................................................................273 Попередження забруднення .....................................................273 надзвичайних ситуацій....................................273 екологічних .................................................273 Поплавець глибинний..........................................273 Поповнення водосховища ....................................................273 запасів підземних вод штучне ........................273 Популяpизація пpиpодоохоpонна .......................273 Популяції видів тварин чи рослин відновлені.........................................................273 вразливі ............................................................273 зникаючі ...........................................................273 зниклі................................................................273 невизначені ......................................................274 недостатньо відомі ..........................................274 рідкісні .............................................................274 Популяція..............................................................274 Попуск...................................................................274 Пористість ґрунту ...............................................................274 завантаження біофільтра ................................274 Поріг дії... ...................................................................274 сенсибілізуючої...........................................274 хронічної (шкідливої).................................274 донний ..............................................................274 шкідливості економічний ...............................274 Пороги...................................................................274

440

Породи ................................................................. 274 біогенні............................................................ 274 вмісні ............................................................... 274 водонепроникні .............................................. 274 водопроникні .................................................. 275 гірські .............................................................. 275 деревні............................................................. 275 малопридатні .................................................. 275 материнські ..................................................... 275 непридатні....................................................... 275 порожні (пусті, мертві) .................................. 275 потенційно родючі ......................................... 275 розкривні......................................................... 275 розчинні........................................................... 275 тварин .............................................................. 275 Порт...................................................................... 275 Порти морські і об’єкти, пов’язані з обробкою нафти ............................................................... 275 Порушення в роботі атомної станції ................................. 275 гідрогеодинамічних пpоцесів ........................ 275 земель .............................................................. 275 Порядок................................................................ 276 фасетів ............................................................. 378 Посвідчення рибалки .......................................... 276 Пост ...................................................................... 276 гідрологічний.................................................. 276 інформаційний автоматизований ............. 276 метеорологічний............................................. 276 моніторингу навколишнього природного середовища (спостережень)...................... 276 спостережень за забрудненням атмосферного повітря маршрутний ............................................... 276 опорний ...................................................... 276 підфакельний ............................................. 276 стаціонарний .............................................. 276 Постулат............................................................... 276 середнього арифметичного ........................... 276 Посування льоду ................................................. 276 Посуха .................................................................. 276 Потамологія ........................................................... 81 Потенціал............................................................. 277 забруднення середовища ............................... 277 ландшафту....................................................... 277 окисно-відновний (ОВП, Eh)......................... 277 природно-ресурсний ...................................... 277 Потенціювання .................................................... 277 Потепління глобальне......................................... 277 Потік..................................................................... 277 аерований ........................................................ 277 донний ............................................................. 277 завислонесучий............................................... 277 речовини міґраційний .................................... 277 селевий ............................................................ 322 транзитний ...................................................... 277 Потреба у кисні біохімічна........................................................ 277 комп’ютерна............................................... 278 п’ятидобова (БПК5) ................................... 278

Абетковий покажчик повна (БПКПОВН) .........................................278 стічних вод ..................................................278 хімічна (ХПК) ......................................... 242; 278 теоретична...................................................278 Потужність аеротенка окисна .............................................278 біофільтра окисна ..........................................................278 викиду...............................................................279 очисної споруди окисна..................................279 Похибка вимірювань............................................272 Похил водної поверхні................................................279 гідравлічний.....................................................279 п’єзометричний ...............................................279 Поширеність хвороб ............................................279 Пошкодження.......................................................279 Пошта електронна................................................279 Пояс геосинклінальний..........................................78 Права тварин ........................................................279 Правила безпеки .............................................................279 в лісах санітарні...............................................279 забудови місцеві .........................................................279 реґіональні...................................................279 затверджені відповідним органом .................279 охорони вод .....................................................279 технічної експлуатації водосховища .............279 Правило.................................................................279 взаємодії факторів ...........................................280 двох секунд ......................................................280 евристичне .......................................................280 м’якого управління природою .......................280 міри перетворення природних систем...........280 обов’язкового заповнення екологічних ніш..280 одного відсотка................................................280 старого автомобіля..........................................282 Право.....................................................................280 природоохоронне ............................................280 Практикум.............................................................280 Працездатність .....................................................280 Пре.........................................................................280 Преаератор............................................................280 Преаератори ...........................................................17 Преаерація ..............................................................17 Презерваціонізм ...................................................280 Прекурсор .............................................................280 Препарат ...............................................................280 Прес-реліз .............................................................280 Прибій ...................................................................280 Прибічники ...........................................................281 Призма ..................................................................281 дренажна ..........................................................281 підпірна ............................................................281 Приймач зворотних (стічних) вод ......................281 Прийоми пропаґанди ...........................................281 Прилад...................................................................281 Принцип................................................................281 віддаленості події ............................................281

Абетковий покажчик

встановлення ГДС речовин басейновий....... 281 дедукції............................................................ 366 екології основний ........................................... 281 емерджентності .............................................. 281 індукції ............................................................ 366 інстинктивного заперечення-визнання ......... 281 історизму......................................................... 281 Ле Шательє - Брауна ...................................... 282 неповноти інформації (невизначеності) ....... 282 обережності..................................................... 282 оманливого благополуччя ............................. 282 природності..................................................... 282 Реді .................................................................. 282 Припай ................................................................. 282 Припис лісопожежний ........................................ 282 Приплив ............................................................... 282 боковий............................................................ 282 червоний.......................................................... 282 Приріст активного мулу ..................................... 283 питомий........................................................... 283 Природа........................................................ 283; 324 дика.................................................................. 283 друга ........................................................ 283; 324 перша............................................................... 283 третя ........................................................ 283; 323 Природознавство................................................. 283 Природокористування ........................................ 283 Пристрій............................................................... 283 водорозподільний біофільтра........................ 283 рибозахисний .................................................. 283 рибонаправляючий......................................... 283 рибопропускний ............................................. 283 Притока ................................................................ 283 Причал.................................................................. 283 Причина безпосередня................................................... 283 корінна............................................................. 283 Пріоритет ............................................................. 283 Проба.................................................................... 283 води.................................................................. 283 ґрунту .............................................................. 284 абсолютно суха .......................................... 284 об’єднана .................................................... 284 повітряно суха............................................ 284 точкова ....................................................... 284 повітря середньодобова ................................. 284 Пробірка............................................................... 284 Проблема ............................................................. 284 Пробовідбірник води (донних відкладів).......... 284 Провал.................................................................. 284 Прогин.................................................................. 284 Прогноз ................................................................ 284 гідрологічний.................................................. 284 гідрометеорологічний .................................... 284 у захисті лісу................................................... 284 Прогнозування..................................................... 284 екологічне ....................................................... 284 якості води ...................................................... 284 Програма.............................................................. 284 зняття з експлуатації ...................................... 285

441

контролю забруднення атмосферного повітря неповна ........................................................285 повна............................................................285 скорочена ....................................................285 Програма-клієнт ...................................................322 Програма-сервер ..................................................322 Продувка системи оборотного водопостачання ............285 фільтра..............................................................285 Продукти...............................................................285 радіоактивні .....................................................285 Продуктивність аератора за киснем ..........................................285 біологічна.........................................................285 ландшафту........................................................285 Продукція..............................................................285 біологічна.........................................................285 валова ..........................................................286 вторинна ......................................................286 екосистеми загальна ...................................286 первинна......................................................286 валова (повна, загальна)........................286 чиста........................................................286 чиста ............................................................286 гірничого виробництва товарна .....................286 полювання........................................................286 уранового підприємства товарна ...................286 Проект ...................................................................286 забудови території...........................................286 розвитку ...........................................................286 Проекції ................................................................287 картографічні...................................................287 Прозори решітки.............................................................287 Прозорість води ..................................................................287 повітря (атмосфери) ........................................287 Прокаріоти............................................................287 Прокачування шахтного колодязя......................287 Прокоп ..................................................................287 Проліт склепіння арочної греблі.........................287 Промивака осадів ................................................................288 Промивачі .............................................................287 пінні ..................................................................287 Промивка водосховища (підпертого б’єфу)....................288 завантаження зернистого фільтра ..................288 Промисел ..................................................... 196; 288 водних живих ресурсів....................................288 неспеціалізований.......................................288 спеціалізований...........................................288 Промисловість......................................................288 гірнича (гірничодобувна)................................288 Проміле .................................................................288 Пропаґанда ...........................................................288 лісопожежна ....................................................288 наочна...............................................................288 природоохоронна ............................................288 усна...................................................................288

442

Проріз піонерний ................................................ 289 Просвіта природоохоронна ................................ 289 Просочування ...................................................... 289 Простір біофільтра міждонний.................................... 289 життєвий ......................................................... 289 Прот(о)... .............................................................. 289 Протерозой .......................................................... 119 Противники.......................................................... 281 Протій .................................................................. 289 Протобіоценоз ....................................................... 38 Протока ................................................................ 289 Протокол.............................................................. 289 про взаєморозуміння...................................... 289 Протон.................................................................. 289 Прототип.............................................................. 289 Профілактика....................................................... 289 лісової пожежі ................................................ 289 Профіль ................................................................ 289 долини ріки поперечний ................................ 289 екологічний..................................................... 289 місцевості........................................................ 290 рівноваги ріки ................................................. 290 русла водотоку................................................ 290 поздовжній ................................................. 290 поперечний................................................. 290 Профундаль ......................................................... 290 Процедура............................................................ 290 оцінки можливого впливу намічуваної господарської та ін. діяльності на навколишнє середовище національна...... 290 Процес.................................................................. 290 АЛЬФА............................................................ 290 вольовий.......................................................... 315 геологорозвідувальний .................................. 290 гідрологічний.................................................. 290 Людчака-Етінгера модифікований................ 290 очистки стічних вод аеробний..................................................... 290 анаеробний ................................................. 290 русловий.......................................................... 291 стохастичний .................................................. 348 технологічний ................................................. 291 чотириступеневий BARDENPHO ................. 291 Процеси абіогенні .......................................................... 291 антропогенні ................................................... 291 біогенні............................................................ 291 геологічні ........................................................ 291 геоматичні....................................................... 291 екзогенні.......................................................... 291 екологічні ........................................................ 291 ендогенні ......................................................... 291 ентропійні ....................................................... 291 еолові............................................................... 291 кріогенні.......................................................... 291 латеральні........................................................ 291 негентропійні (антиентропійні)..................... 291 радіальні.......................................................... 291 субаеральні...................................................... 291

Абетковий покажчик тектонічні .........................................................292 циклічні ............................................................383 Проціджування стічних вод ................................292 Прояви негативного впливу на біоту забруднення природного середовища високого ...........................................................292 надмірного .......................................................292 Прояснення води ........................................... 57; 292 Прояснювач з природною аерацією ....................................292 із завислим осадом ..........................................292 Прояснювач-перегнивач......................................292 Психрометр...........................................................292 Птахи.....................................................................292 водоплавні........................................................292 Пульпа...................................................................292 Пункт.....................................................................293 абонентський ...................................................293 контролю якості води водойм і водотоків.....293 контрольний спостережний (КСП) ..................................293 створу ..........................................................293 приймальний водних живих ресурсів ............293 пропуску через державний кордон ................293 рекреаційний екологічний ..............................293 системи моніторингу навколишнього природного середовища інформаційний відомчий ......................................................293 Пустеля .................................................................293 промислова (пустище промислове) ...............293

Р Рад .........................................................................293 Радикали ...............................................................294 вільні.................................................................294 Радіація .................................................................294 відбита..............................................................294 довгохвильова (в атмосфері) ..........................294 електромагнітна...............................................294 іонізуюча ..........................................................294 короткохвильова (в атмосфері)......................294 корпускулярна .................................................294 проникаюча......................................................294 пряма ................................................................294 розсіяна ............................................................294 сонячна .............................................................294 сумарна (загальна)...........................................294 ультрафіолетова...............................................294 фотосинтетично активна (ФАР).....................294 Радій ......................................................................295 Радіо ......................................................................295 Радіоактивний ......................................................295 Радіоактивність ....................................................295 води ..................................................................295 протонна...........................................................295 Радіоізотопи..........................................................153 Радіоліз .................................................................295 Радіомовлення ......................................................295

Абетковий покажчик

Радіонукліди ........................................................ 295 Радіус ................................................................... 295 впливу відкачування....................................... 295 гідравлічний.................................................... 295 Радон .................................................................... 295 Район .................................................................... 295 заражений........................................................ 295 морський особливий ...................................... 295 прибережний, що охороняється .................... 296 спільного рибальства ..................................... 296 що знаходиться під національною юрисдикцією держави............................... 296 Районування гідрологічне .................................................... 296 еколого-геологічне ......................................... 296 Ре... ....................................................................... 296 Реабілітація.......................................................... 296 працівника післязмінна.................................. 296 Реаґент.................................................................. 296 Реагування ........................................................... 296 на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру ............................... 296 Реаерація .............................................................. 296 Реактив................................................................. 296 Реакція.................................................................. 296 активна води ................................................... 296 біохімічна........................................................ 296 ланцюгова ....................................................... 297 хімічна ............................................................. 297 ядерна .............................................................. 297 Реанімація ............................................................ 297 Революція ............................................................ 297 екологічна ....................................................... 297 Реґенератор.......................................................... 297 активного мулу ............................................... 297 Реґенерація .......................................................... 297 активного мулу ............................................... 297 Реґіон.................................................................... 297 Реґламент ............................................................. 297 екологічний..................................................... 297 зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин .............................. 297 Реґламентування концентрацій забруднюючих атмосферне повітря речовин гігієнічне ........ 297 Реґресія ................................................................ 297 Реґулювання водотоку .......................................................... 298 впливу на навколишнє середовище .............. 298 ландшафту....................................................... 298 напору.............................................................. 298 полійне ............................................................ 298 промислового рибальства.............................. 298 рівня води........................................................ 298 стоку ................................................................ 298 басейнове.................................................... 298 берегове ...................................................... 298 руслове ....................................................... 298 якості води ...................................................... 298 Редокспотенціал .................................................. 277 Редукціонізм ........................................................ 298

443

Редукція ................................................................298 максимального стоку ......................................298 Редуценти..............................................................298 Реекспорт ..............................................................299 Реєстр ....................................................................299 викидів та переміщення забруднювачів (РВПЗ)299 місць видалення відходів................................299 об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів........................................................299 радіоактивних відходів Державний ...............299 Режим....................................................................299 використання ландшафту ...............................299 водний ..............................................................299 водного об’єкта термічний .............................299 водовідведення ................................................299 водосховища ....................................................299 гідрологічний...................................................299 змінений ......................................................299 природний ...................................................299 гідрохімічний...................................................299 заповідний........................................................299 захисту рослин особливий..............................299 зброджування осаду ........................................300 зрошення ..........................................................300 льодовий...........................................................300 підземних вод ..................................................300 рибогосподарської експлуатації.....................300 ріки ...................................................................300 роботи устаткування небезпечний .................300 Резерви адаптаційно-компенсаторні ..................300 Резервуар ..............................................................300 вуглецевий .......................................................300 для води заглиблений.................................................300 напірний ......................................................300 реґулюючий.................................................300 контактний .......................................................300 Резистентність ......................................................300 Рейд .......................................................................300 Рейка водомірна .........................................................300 льодомірна .......................................................300 Рекогносцирування ..............................................300 Рекреація...............................................................301 Рекультивація земель ...............................................................301 біологічна ....................................................301 технічна .......................................................301 будівельна...............................................301 водогосподарська...................................301 лісогосподарська....................................301 рекреаційна.............................................301 санітарно-гігієнічна ...............................301 сільськогосподарська ............................301 ландшафту........................................................301 Рекуперація...........................................................301 відходів виробництва ......................................302 Релікт.....................................................................302 Рельєф ...................................................................302 антропогенний .................................................302

444

субаквальний .................................................. 302 техногенний .................................................... 302 Ремісія .................................................................. 302 Ремонт .................................................................. 302 ділянок, що рекультивуються........................ 302 Рентабельний....................................................... 302 Рентабельність..................................................... 302 Рентґен (Р) ........................................................... 302 Реометр ................................................................ 302 Репарація генетична............................................ 302 Репеленти............................................................... 26 Репрезентативність ............................................. 302 пункту спостережень...................................... 302 Респіраторний...................................................... 302 Ресурси................................................................. 302 біологічні......................................................... 302 відновні ........................................................... 303 водні ................................................................ 303 живі ............................................................. 303 виключної (морської) економічної зони303 загальнодержавного значення .................. 303 місцевого значення.................................... 303 генетичні ......................................................... 303 екологічні ........................................................ 303 земельні ........................................................... 303 корисних копалин........................................... 303 перспективні .............................................. 303 прогнозні .................................................... 303 лісові................................................................ 303 невідновні........................................................ 304 організації ....................................................... 304 підземних вод прогнозні................................ 304 поверхневих вод ............................................. 304 природні .......................................................... 304 абсолютно невідновні................................ 304 абсолютно необхідні ................................. 304 відновні за активної участі людини ......... 304 відносно необхідні..................................... 304 економічно поповнювані .......................... 304 замінні ........................................................ 304 незамінні..................................................... 304 рослинні...................................................... 304 самовідновні............................................... 304 умовно невичерпні .................................... 304 частково невідновні................................... 305 урану................................................................ 305 Ресурсизм..................................................... 177; 305 Ретрогноз ............................................................. 305 Реутилізація ......................................................... 305 Референц-еліпсоїд ............................................... 305 Рефлекс ................................................................ 305 Рефлекторний ...................................................... 305 Рецептор............................................................... 305 Реципієнт ............................................................. 305 Рециркуляція активного мулу ............................................... 305 стічних вод...................................................... 305 Речовина .............................................................. 305 біогенна ........................................................... 305 біокосна........................................................... 305

Абетковий покажчик діюча пестициду й аґрохімікату.....................305 жива ..................................................................305 зразкова ............................................................306 косна.................................................................306 основна.............................................................306 Речовини альтернативні...................................................306 антропогенні ....................................................306 біогенні.............................................................306 у воді............................................................306 біологічно жорсткі ..........................................306 біологічно м’які ...............................................306 вибухові................................................... 199; 306 екотоксичні ......................................................306 забруднюючі ....................................................306 атмосферне повітря ....................................306 воду..............................................................306 ґрунт.............................................................306 основні.........................................................307 пріоритетні ..................................................307 завислі ..............................................................307 полідисперсні..............................................307 у водному середовищі ................................307 здатні виділяти гази вогненебезпечні (легкозаймисті) при взаємодії з водою...................................307 токсичні при контакті з повітрям чи водою307 інфікуючі..........................................................307 консервативні ..................................................307 корозійні...........................................................307 небезпечні ........................................................307 нормовані у воді ..............................................308 окиснюючі........................................................308 отруйні (сильнодіючі) .....................................308 поживні ............................................................306 радіоактивні (РР).............................................308 розчинені..........................................................318 самозаймисті....................................................308 синтетичні поверхнево-активні (СПАР)........308 амфолітні.....................................................308 аніоноактивні ..............................................308 катіоноактивні.............................................308 неіоногенні ..................................................308 тверді вогненебезпечні (легкозаймисті)........308 техногенні ........................................................306 токсичні (що викликають затяжні чи хронічні захворювання).............................................308 шкідливі ...........................................................309 що осаджуються ..............................................309 ядерні................................................................309 Решітка вертикальна......................................................309 з ручною очисткою .........................................309 механізована ....................................................309 похила...............................................................309 сміттєзатримуюча............................................309 стрічкова ..........................................................309 ступінчаста.......................................................309 Решітка..................................................................309 Решітка-дробарка .................................................310

Абетковий покажчик

Рибалка................................................................. 310 Рибальство любительське .................................................. 310 промислове ..................................................... 310 спортивне ........................................................ 310 Риби...................................................................... 310 Рибовідвід ............................................................ 310 Рибопідйомник .................................................... 310 Рибохід................................................................. 310 Ризик .................................................................... 310 відносний ........................................................ 310 екологічний..................................................... 310 смерті середній ............................................... 310 Рим ....................................................................... 310 Рисберма .............................................................. 310 Риф ....................................................................... 310 Рифлі .................................................................... 310 Рівень ................................................................... 310 води.................................................................. 311 відліковий................................................... 311 миттєвий..................................................... 311 сталий ......................................................... 311 впливу орієнтовно безпечний (ОБРВ) забруднюючої атмосферне повітря речовини311 забруднюючої речовини у воді водного об’єкта.................................................... 311 втручання ........................................................ 311 гранично допустимий (ГДР).......................... 311 гранично допустимий фізичного впливу на атмосферне повітря .............................. 311 на навколишнє середовище ...................... 311 забруднення атмосферного повітря середній по галузях промисловості ......................... 311 по містах..................................................... 311 забруднення навколишнього середовища фоновий ...................................................... 311 звільнення ....................................................... 311 похідний ..................................................... 311 контрольний (КР) ........................................... 311 критичний забруднюючої речовини ............. 312 мертвого об’єму (РМО) ................................. 312 міжпластовий.................................................. 312 моря (Світового океану) ................................ 312 орієнтовно допустимий (ОДР) ...................... 312 п’єзометричний .............................................. 312 підґрунтових вод ............................................ 312 критичний................................................... 312 підземних вод ................................................. 312 динамічний................................................. 312 статичний ................................................... 312 підпірний......................................................... 312 максимальний (МПР) ................................ 312 нормальний (НПР)..................................... 312 форсований (ФПР)..................................... 312 природоохоронної освіти............................... 312 природоохоронної просвіти .......................... 312 судноплавний мінімальний............................ 312 токсичності зворотних вод ............................ 312 гранично допустимий (ГДРТ) .................. 313 тимчасово погоджений (ТПРТ)................ 313

445

фактичний (ФРТ)........................................313 трофічний.........................................................313 Рівнемір.................................................................313 Рівнини..................................................................313 абісальні ...........................................................313 Рівновага динамічна .........................................................313 екологічна ........................................................313 ландшафту........................................................313 природна ..........................................................313 Рівняння Міхаеліса-Ментен............................................314 Рівняння водного балансу ...................................314 Рід..........................................................................314 Рідина....................................................................314 вогненебезпечна (легкозаймиста) ..................314 робоча флотаційних установок ......................314 Різноманіття .........................................................314 біологічне.........................................................314 видове...............................................................314 внутрішньопопуляційне..................................314 екологічне ........................................................314 природи ............................................................314 угруповань .......................................................314 Рік 95 %-ої забезпеченості водності ....................314 гідрологічний...................................................314 девізний............................................................315 Ріка ........................................................................315 велика ...............................................................315 гірська ..............................................................315 головна .............................................................315 мала ..................................................................315 середня .............................................................315 сплавна .............................................................315 Річище ...................................................................319 Річка ......................................................................315 Рішення .................................................................315 вольове .............................................................315 пpоектне ...........................................................315 типове ..........................................................315 Роботи аварійно-рятувальні ........................................315 авіаційно-хімічні (АХР)..................................315 геологорозвідувальні ......................................315 гідрометричні ..................................................315 гірничі ..............................................................315 з небезпечними та шкідливими умовами праці315 підривні ............................................................316 планувальні ......................................................316 Родина ...................................................................316 Родовище ..............................................................316 нафти або газу..................................................316 підземних вод ..................................................316 питних або технічних .................................316 уранових руд....................................................316 Родючість..............................................................316 Розбавлення ..........................................................316 Розвиток ландшафту........................................................316

446

сталий (підтримуваний) ................................. 316 Розвідування гідротехнічні ................................ 317 Розводдя............................................................... 317 Розлив................................................................... 317 Розмах рельєфу ................................................... 118 Розмив .................................................................. 317 Розмір часток дисперсної фази визначальний.. 317 Розміщення відходів ........................................... 317 понадлімітне ................................................... 317 Розпад радіоактивний ......................................... 317 Розпилювання........................................................ 99 Розподіл стоку внутрішньорічний, внутрішньосезонний, внутрішньодобовий... 317 Розрив протипожежний ...................................... 317 Розріз гідрологічний ........................................... 317 Розробка відкрита ........................................................... 317 валова.......................................................... 317 селективна .................................................. 317 підземна........................................................... 317 Розслідування надзвичайної ситуації ................ 317 Розсоли................................................................... 65 в льоді.............................................................. 318 Розталь ................................................................... 55 Розуміння............................................................. 318 Розчин .................................................................. 318 буферний ......................................................... 318 досліджуваний ................................................ 318 імітуючий ........................................................ 318 колоїдний ........................................................ 147 промивний....................................................... 318 стандартний .................................................... 318 титрований ...................................................... 318 Розчинники .......................................................... 318 Розчленування гідрографа.................................. 318 Ропа ........................................................................ 65 Роса ...................................................................... 318 Рослини ................................................................ 318 дикорослі......................................................... 318 індикаторні...................................................... 318 Рослинність.......................................................... 318 плакорна.......................................................... 318 Ротаметр............................................................... 318 Ротоклони ............................................................ 318 Рубки вибіркові.......................................................... 319 вузьколісосічні................................................ 319 поступові (рівномірно-поступові, груповопоступові)................................................... 319 Руди ...................................................................... 319 уранові............................................................. 319 Рудник .................................................................. 319 Рукав ріки ............................................................ 319 напівзакритий ................................................. 319 Русло .................................................................... 319 заплавне........................................................... 319 меженне........................................................... 319 нестійке ........................................................... 319 підвішене......................................................... 106 ріки .................................................................. 319

Абетковий покажчик розвантажуюче ................................................319 селеве................................................................319 стійке ................................................................319 Рух рідини безнапірний .................................................319 напірний ......................................................319 несталий ......................................................319 сталий ..........................................................319 турбулентний ...................................................319 Ряд гомологічний .....................................................84 сукцесійний......................................................319 Ряж ........................................................................320 Рятувальник ..........................................................320

С Сад ботанічний державний ....................................320 зоологічний ......................................................151 Садок.....................................................................320 Сажа ......................................................................320 Сайт .......................................................................113 Сальтація...............................................................320 Самозабруднення вод ..........................................320 Самозаймання.......................................................320 Самоорганізація ...................................................320 ландшафту........................................................320 Самоочищення .....................................................320 атмосферного повітря .....................................320 вод.....................................................................320 ґрунту ...............................................................320 ландшафту........................................................320 Самореґулювання.................................................320 ландшафту........................................................321 Саморозвиток ландшафту ...................................321 Сапроби.................................................................321 Сапробіонти..........................................................321 Сапробність ..........................................................321 водного об’єкта ...............................................321 організмів.........................................................321 Сапропелі..............................................................321 Сапрофаги.............................................................321 Сапрофіти .............................................................321 Сатурація ................................................................30 Свердловина .........................................................321 артезіанська .....................................................321 бурова...............................................................321 водозабірна ......................................................321 досконала .........................................................321 недосконала .....................................................321 спостережна .....................................................321 Світ рослинний ........................................................375 тваринний.........................................................370 Світлопропускання ..............................................287 Седиментація........................................................321 Сезон .....................................................................321

Абетковий покажчик

гідрологічний.................................................. 322 лімітуючий ...................................................... 322 пожежонебезпечний у лісі ............................. 322 Сейсмогенний...................................................... 322 Сейші.................................................................... 322 Селекція ............................................................... 322 Селітри ................................................................. 228 Сель ...................................................................... 322 Сенсибілізація ..................................................... 322 Сепаратор............................................................. 322 Сепарація ............................................................. 322 пінна ................................................................ 322 Септик .................................................................. 322 Сервер .................................................................. 322 Середнє арифметичне ......................................... 322 Середовище ......................................................... 323 абіотичне ......................................................... 323 аґресивне ......................................................... 323 антропогенне .................................................. 323 артеприродне .................................................. 323 біогенне ........................................................... 323 біологічне........................................................ 323 біотичне........................................................... 323 виробниче........................................................ 323 внутрішньоквартирне (житлове)................... 323 географічне ..................................................... 323 геологічне (ГС) ............................................... 323 дисперсійне ..................................................... 327 екологічне ....................................................... 323 живильне ......................................................... 323 життєве............................................................ 324 зовнішнє .......................................................... 324 існування ......................................................... 324 квазіприродне ................................................. 324 морське............................................................ 324 навколишнє природне.................................... 324 сприятливе.................................................. 324 населених пунктів........................................... 323 оточуюче ......................................................... 324 людину........................................................ 324 природне ......................................................... 324 розвинуте ........................................................ 324 створене........................................................... 324 техногенне....................................................... 323 Серія ..................................................................... 324 Сестон .................................................................. 324 Сеча ...................................................................... 324 Сигнал аналітичний ............................................ 324 Сидерати .............................................................. 325 Сидерація ............................................................. 325 Сили і засоби єдиної державної системи запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації ............................................................ 325 Силікагель............................................................ 325 Симбіоз ................................................................ 325 Символ ................................................................. 325 екологічний..................................................... 325 хімічний........................................................... 146 Сименс (См)......................................................... 325 Синантроп............................................................ 325

447

Синекологія ..........................................................325 Синергетичний .....................................................325 Синергізм (синергія) ............................................325 забруднюючих речовин ..................................325 Синкліналь............................................................325 Синтез ...................................................................325 de-novo .............................................................325 Сировина...............................................................326 мінеральна........................................................326 промислова ......................................................326 Система .................................................................326 автоматизована (АС).......................................326 аерації низьконапірна ІНКА...........................326 високодисперсна (мікрогетерогенна) ............328 водних об’єктів придаткова............................326 водогосподарська ............................................326 водоохоронна...................................................326 водопостачання замкнена ......................................................326 оборотна ......................................................326 прямоточна..................................................326 водосховищ......................................................326 геоінформаційна (ГІС) ....................................326 гетерогенна ......................................................326 гідромеліоративна ...........................................326 гідрометеорологічних спостережень Гідрометкому ..............................................327 державна......................................................326 гіпертекстова ...................................................327 дисперсна .........................................................327 для збирання (розподілу) промивної (фільтрованої) води ....................................327 документації уніфікована (УСД)....................327 екологічна ........................................................112 екологічного менеджменту.............................327 елементів періодична Менделєєва.................327 запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру єдина державна .........................328 заходів із захисту лісу .....................................328 збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів .....................................328 збирання твердих побутових відходів планово-подвірна........................................328 планово-поквартирна (побудинкова) ........328 зеленої картки..................................................328 зрошення біофільтра водоструминна ............328 зрошувальна.....................................................328 інтелектуальна .................................................328 кліматична........................................................328 колоїдна............................................................328 контролю якості води автоматизована (АСК ЯВ) ...............................................................328 ландшафтно-геохімічна елементарна ............328 ліофільна ..........................................................328 ліофобна ...........................................................328 меліоративна....................................................328 внутрігосподарська.....................................329 загальнодержавного значення ...................329 міжгосподарська.........................................329

448

моніторингу довкілля Державна України .... 329 обводнювальна ............................................... 329 оповіщення...................................................... 329 осушувальна.................................................... 329 осушувально-зрошувальна ............................ 329 природна ......................................................... 329 екологічна................................................... 329 природно-антропогенна................................. 329 репарації.......................................................... 302 річкова............................................................. 330 сапробності ..................................................... 329 СІ...................................................................... 330 техногенно-геологічна ................................... 330 управління водоохоронним комплексом автоматизована330 навколишнім середовищем....................... 330 Систематизація.................................................... 330 Систематика......................................................... 330 Ситуація ............................................................... 330 аварійна ........................................................... 330 екологічна ....................................................... 330 надзвичайна (екстремальна) ..................... 330 надзвичайна біологічного походження.......................... 330 воєнного характеру.................................... 330 державна..................................................... 330 місцева........................................................ 330 об’єктова .................................................... 331 реґіональна ................................................. 331 соціально-політичного характеру ............ 331 техногенного та природного характеру... 331 транскордонна............................................ 331 Сифон................................................................... 331 Сітка астрономо-геодезична.................................... 331 барабанна ........................................................ 331 географічна ..................................................... 331 геодезична....................................................... 331 державна..................................................... 331 згущення..................................................... 331 знімальна .................................................... 331 картографічна ................................................. 331 координатна .................................................... 331 ліній стікання.................................................. 331 нівелірна.......................................................... 331 планктонна ...................................................... 331 прямокутна...................................................... 331 Сквер .................................................................... 331 Скид з водосховища холостий ................................ 332 залповий .......................................................... 332 стічних вод ................................................. 332 зворотних вод ................................................. 332 радіоактивних матеріалів............................... 332 речовини гранично допустимий (ГДС) .................... 332 приведений................................................. 332 тимчасово погоджений (ТПС).................. 332 у море .............................................................. 333 Склад

Абетковий покажчик активного мулу хімічний ................................333 видовий ............................................................333 води ..................................................................333 хімічний.......................................................333 пилу дисперсний..............................................333 речовини фоновий...........................................333 Скребок флотаційний ..........................................333 Скрес .....................................................................333 Скресання льоду.................................................................333 річок і водойм..................................................333 Скринінг..................................................................24 Скрубер .................................................................333 Слідкування ..........................................................334 Словник.................................................................334 тлумачний ........................................................334 Слово.....................................................................334 ключове ............................................................334 машинне ...........................................................334 Служба аварійно-рятувальна........................................334 громадської організації ..............................334 професійна ..................................................334 спеціалізована .............................................334 спеціальна (воєнізована) ............................334 гідрометеорологічна національна..................334 гірничорятувальна...........................................334 захисту лісу ......................................................334 санітарно-епідеміологічна державна .............334 Слухання громадські............................................234 Сльота ...................................................................219 Смайлик ................................................................335 Смертність ............................................................335 дітей..................................................................335 Смерть...................................................................335 Сміттєзвалище......................................................335 Сміття....................................................................335 Смоґ.......................................................................335 Смуга берегова............................................................335 відпалу опорна.................................................335 лісової площі мінералізована .........................335 поливна.............................................................335 прибережна захисна ........................................335 Сніг........................................................................335 Снігомір ................................................................335 Сніготанення ........................................................336 Сніжниця...............................................................336 Сніжура .................................................................336 Собаківництво мисливське..................................336 Солі........................................................................336 токсичні водорозчинні ....................................336 Солоність вод .......................................................336 критична...........................................................336 Сопло кільцеве .....................................................336 Сорбат ...................................................................336 Сорбент .................................................................336 Сорбтив.................................................................336 Сорбція..................................................................336 Соціоцентризм........................................................27

Абетковий покажчик

Спадщина культурна ........................................................ 336 природна ......................................................... 336 Специфікація ....................................................... 336 Співробітництво у надзвичайних екологічних ситуаціях ......................................................... 336 Сплави.................................................................. 318 Сполуки хімічні................................................... 336 Спонсор................................................................ 337 Спонсорство ........................................................ 337 Спори ................................................................... 337 Споруда берегоукріпна ................................................. 337 водовипускна .................................................. 337 водозабірна ..................................................... 337 донна........................................................... 337 поверхнева.................................................. 337 променева................................................... 337 водопідпірна ................................................... 337 водопровідна................................................... 337 водопропускна ................................................ 337 гідромеліоративна .......................................... 337 гідротехнічна .................................................. 337 інфільтраційна ................................................ 337 каналізаційна .................................................. 337 лісосплавна ..................................................... 337 обгороджувальна ............................................ 337 очисна.............................................................. 337 причальна........................................................ 337 Спосіб ареалів ............................................................. 338 знаків ............................................................... 338 ізоліній ............................................................ 338 кількісного фону............................................. 338 локалізованих діаграм.................................... 338 якісного фону.................................................. 338 Спостереження .................................................... 338 гідрологічні ..................................................... 338 гідрометеорологічні ....................................... 338 спеціалізовані............................................. 338 органолептичні ............................................... 338 режимні ........................................................... 338 стану навколишнього природного середовища338 Справа гірнича............................................................. 338 заповідна ......................................................... 338 Спрацювання водосховища................................ 338 Спринклери.......................................................... 338 Спроможність водного об’єкта асимілююча......................... 338 використовувана ........................................ 339 антропогенна ......................................... 339 природна................................................ 339 вільна .......................................................... 339 мисливських угідь пропускна........................ 339 несуча .............................................................. 339 потоку транспортуюча ................................... 339 снігу водоутримуюча ..................................... 339 Спухання активного мулу................................... 339 Ссавці ................................................................... 339

449

Стабілізатор аеробний .........................................339 Стабілізація...........................................................339 мулу аеробна....................................................339 осадів аеробна..................................................339 автотермофільна .........................................339 Стабільність..........................................................340 біосфери ...........................................................340 води ..................................................................340 екологічна ........................................................340 імпульсна .........................................................340 ландшафту........................................................340 пестициду у воді............................................................340 у ґрунті.........................................................340 Ставка капіталізації..............................................340 Ставки біологічні .................................................340 з природною аерацією ....................................340 із штучною аерацією .......................................340 Ставок ...................................................................340 вирощувальний................................................340 зимувальний.....................................................340 Ставок-копань ......................................................340 Ставок-накопичувач.............................................340 Ставок-охолоджувач............................................340 Стагнація........................................................ 94; 340 води ..................................................................340 Стадії анаеробного метанового зброджування..340 Стадія ....................................................................341 геологорозвідувальних робіт..........................341 сукцесії .............................................................341 Сталість екологічна ........................................................341 компонента середовища.............................341 екосистеми .......................................................341 ландшафту........................................................341 пружна..............................................................341 резистентна ......................................................341 Стан води аеробний......................................................341 анаеробний ..................................................341 водного об’єкта ...............................................341 водної екосистеми ...........................................341 екосистеми стаціонарний ...............................341 здоров’я ............................................................342 ландшафту корінний (клімаксовий, еквіфінальний) ...342 критичний....................................................342 лісу санітарний ................................................342 об’єкта ненормальний .............................................342 нормальний .................................................342 поверхневих вод екологічний.........................342 відмінний.....................................................342 добрий .........................................................342 природний ...................................................342 потоку бурхливий....................................................342 спокійний ....................................................342 природи ............................................................342

450

споруди аварійний.......................................... 342 технічний......................................................... 342 фазово-дисперсний......................................... 342 фітосанітарний................................................ 343 Стандарт............................................................... 343 екологічний..................................................... 343 рамковий .................................................... 343 реґіональний............................................... 343 Стандартизація .................................................... 343 Стандарт-титр...................................................... 343 Станція ................................................................. 343 водобалансова................................................. 343 водопідготовки (очистки води) ..................... 343 гідроелектрична.............................................. 344 пікова .......................................................... 344 гідрологічна .................................................... 344 гідрометеорологічна ...................................... 344 болотна ....................................................... 344 доочистки стічних вод фільтруванням ......... 344 електрична ...................................................... 116 метеорологічна ............................................... 344 насосна ............................................................ 344 водопровідна .............................................. 344 опадомірна ...................................................... 344 очистки стічних вод (очисна) ........................ 344 Стариця ................................................................ 344 Старорічище ........................................................ 344 Статика................................................................. 344 Стафілініди .......................................................... 344 Стація ................................................................... 345 Створ .................................................................... 345 гідрометричний .............................................. 345 замикаючий..................................................... 345 змішування гарантованого ............................................ 345 повного ....................................................... 345 контрольний (КС)........................................... 345 лімітуючий ................................................. 345 розрахунковий (РС)........................................ 346 споруди............................................................ 346 фоновий (ФС) ................................................. 346 Стежка наукова ................................................... 362 Стено... ................................................................. 346 Стенобіонти ......................................................... 346 Стеногали............................................................. 346 Стихія ................................................................... 346 Стійкість екологічна ....................................................... 346 компонента середовища............................ 346 ландшафту....................................................... 346 пестициду у вегетуючих сільськогосподарських культурах і сировині.................................. 346 Стік....................................................................... 346 ґрунтовий ........................................................ 346 дощовий .......................................................... 346 дренажний....................................................... 346 зливовий .......................................................... 346 змінений .......................................................... 346 іонний (хімічний) ..................................... 53; 346 максимальний ................................................. 346

Абетковий покажчик меженний .........................................................346 мінімальний .....................................................346 мінімально допустимий ..................................346 місцевий ...........................................................347 наносів..............................................................347 підземний .........................................................347 природний ...................................................347 підрусловий......................................................347 поверхневий.....................................................347 річний ...............................................................347 русловий (річковий) ........................................347 скидних вод......................................................347 сніговий............................................................346 схиловий...........................................................347 дощовий (сніговий) ....................................347 тальвеґовий ......................................................347 твердий.............................................................347 Стіл круглий .........................................................347 Стінка берегова підпірна ............................................347 водобійна..........................................................347 підземна протифільтраційна...........................347 хвилевідбійна...................................................347 Сторона .................................................................347 заінтересована .................................................347 зачеплена аварією............................................347 походження аварії ...........................................347 що запитує допомогу ......................................347 що надає допомогу ..........................................348 Стохастичний .......................................................348 Стояки повітроподавальні...................................348 Стратегія ...............................................................348 екологічна ........................................................348 життя популяцій ..............................................348 Стратифікація .......................................................348 води температурна ..........................................348 Стратопауза ..........................................................348 Стратосфера..........................................................348 Стрептоміцети ........................................................21 Стрибок гідравлічний ..........................................348 відігнаний.........................................................348 затоплений .......................................................348 Стрибок-хвиля гідравлічний ...............................348 Стрижень ..............................................................348 Структура..............................................................348 зооценозу трофічна ......................................................349 функціональна.............................................349 ландшафту........................................................349 популяції демографічна (статевовікова) .......349 системи.............................................................349 Струменеспрямовувач .........................................349 Струмок.................................................................349 Ступінь деґрадації ґрунту .............................................349 дисоціації ...........................................................99 забруднення водного об’єкта високий........................................................349 допустимий .................................................349 надзвичайно високий..................................349

Абетковий покажчик

помірний..................................................... 349 іонізації............................................................ 349 насичення води киснем.................................. 349 окиснення ...................................................... 349 очистки газу .................................................... 350 порушення ландшафту (території)................ 350 рециркуляції зворотного активного мулу .... 172 розчленованості рельєфу ............................... 118 солонцюватості ґрунту................................... 350 Суб........................................................................ 350 Суб’єкти ............................................................... 350 державної системи моніторингу довкілля.... 350 діяльності у сфері використання ядерної енергії350 екологічної безпеки.......................................... 34 перевезення небезпечних вантажів............... 350 планування ...................................................... 350 Субаквальний ...................................................... 350 Субдомінанти ...................................................... 350 Субклімакс антропогенний ................................ 350 Сублімація ........................................................... 350 Сублітораль ......................................................... 351 Субстрат............................................................... 351 Судження ціннісне .............................................. 351 Судно.................................................................... 351 маломірне........................................................ 351 приймальне водних живих ресурсів ............. 293 риболовне........................................................ 351 Сукцесія ............................................................... 351 автогенна (аутогенна) .................................... 351 алогенна .......................................................... 351 антропогенна .................................................. 351 вторинна.......................................................... 351 ландшафту....................................................... 351 первинна.......................................................... 351 пірогенна ......................................................... 351 Сульфати.............................................................. 351 Сульфіди .............................................................. 351 Суміші газові ....................................................... 318 Суперекотоксиканти ........................................... 351 Суспензії .............................................................. 352 Суфозія................................................................. 352 Суховії.................................................................. 352 Суходіл................................................................. 352 Суша..................................................................... 352 Сушарка барабанна ........................................................ 352 з киплячим шаром .......................................... 352 із зустрічними струменями димових газів ... 352 Сушіння осадів термічне .................................... 352 Сфера.................................................................... 352 розсіювання .................................................... 111 Схема.................................................................... 352 виробництва балансова .................................. 353 двоступеневої очистки стічних вод в аеротенках .................................................. 353 комплексного використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів .................... 353 охорони природи територіальна комплексна (ТерКСОП)................................................. 353 планування території...................................... 353

451

України Ґенеральна ....................................353 потоку даних....................................................353 роботи тонкошарових відстійників перехресна...................................................353 протиточна ..................................................353 прямоточна..................................................353 технологічна очистки стічних вод .................353 Схил.......................................................................353 Сховище радіоактивних відходів........................353 Схоластика............................................................353 Сценарій................................................................353

Т Т50 ..........................................................................354 Таксон ...................................................................354 Таксономія............................................................354 Тактика..................................................................354 лісопожежна ....................................................354 Талон .....................................................................354 Тальвеґ ..................................................................354 Танатоценоз..........................................................354 Танк .......................................................................354 Тварини.................................................................354 дикі ...................................................................354 віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення ..............354 евригалінні .......................................................354 мисливські........................................................354 Твердість води......................................................355 загальна ............................................................355 карбонатна .......................................................355 некарбонатна ...................................................355 тимчасова .........................................................355 усувна ...............................................................355 Тезаурус ................................................................355 Тектонічний..........................................................355 Температура .........................................................355 стічних вод.......................................................355 Тенденція ..............................................................355 Тендер ...................................................................355 Теологія екологічна .............................................355 Теорія ....................................................................355 панспермії ..........................................................36 Теоцентpизм .........................................................355 Тепідарій...............................................................356 Теплообмін конвективний...................................355 Тераса....................................................................356 річкова..............................................................356 Тератогенез...........................................................356 Тератогенність......................................................356 Терикон.................................................................356 Території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи .......................................................356 Територія ..............................................................356 виявлення .........................................................209 еталонна ...........................................................356 каналізована.....................................................356 обвалована .......................................................356

452

сельбищна ....................................................... 149 що охороняється............................................. 356 Теріологія ............................................................ 339 Терми ................................................................... 356 Термін .................................................................. 356 Термо... ................................................................ 356 Термодифузія ...................................................... 356 Термоерозія ......................................................... 356 Термокарст .......................................................... 357 Термоклин ........................................................... 357 Термометр ........................................................... 357 Термопауза .......................................................... 357 Термостат............................................................. 357 Термосфера.......................................................... 357 Тест-об’єкти......................................................... 357 Тест-реакція......................................................... 357 Тестування біологічне .......................................... 38 Тетрахлорметан..................................................... 74 Техніка ................................................................. 357 пропаґандистська ........................................... 281 Техно... ................................................................. 357 Технобіогеоми..................................................... 357 Техногенез ........................................................... 358 Техногеосистема ................................................. 358 Технології або устаткування альтернативні ..... 358 Технологія ........................................................... 358 виробництва безстічна ................................... 358 геоінформаційна ............................................... 83 маловідходна .................................................. 358 найкраща існуюча .......................................... 358 Техносфера .......................................................... 358 Течія ..................................................................... 358 верхня .............................................................. 358 глибинна.......................................................... 358 донна................................................................ 358 нижня............................................................... 358 поверхнева ...................................................... 358 у водоймі ......................................................... 358 Тип........................................................................ 358 води.................................................................. 358 живлення річок ............................................... 358 засобу вимірювальної техніки....................... 359 підземного живлення ..................................... 359 низхідний.................................................... 359 підпірний .................................................... 359 рельєфу............................................................ 359 родовищ корисних копалин геологопромисловий .............................................. 359 руслового процесу.......................................... 359 побочневий................................................. 359 стрічкогрядовий......................................... 359 Тиск парціальний ................................................ 359 Титр ...................................................................... 359 Титрування .......................................................... 359 Тіло....................................................................... 359 біокосне........................................................... 305 греблі ............................................................... 359 Тінь дощова ......................................................... 359 Тканини................................................................ 359 Токсикологія........................................................ 359

Абетковий покажчик Токсини.................................................................360 Токсичність ..........................................................360 води ..................................................................360 зворотних вод ..................................................360 пестициду.........................................................360 репродуктивна ............................................360 Токсобність...........................................................360 Толерантність .......................................................360 Толока «зелена» ...................................................360 Топографія............................................................360 Тороси...................................................................360 Торф ......................................................................360 Торфоутворення ...................................................360 Точність вимірювань ......................................................360 карти геометрична...........................................360 Траверс..................................................................360 Традиція природоохоронна.................................360 Тракт водопідвідний ............................................361 Транзит відходів...................................................361 Транс... ..................................................................361 Трансґресія ...........................................................361 Трансект(а) ...........................................................361 Транслокація ........................................................361 забруднюючої ґрунт речовини .......................361 Транспірація .........................................................361 Транспорт .............................................................361 заражений.........................................................361 Трансформація .....................................................361 рекреаційна ......................................................361 речовин у природному середовищі................361 хвилі витрат .....................................................361 Траса .....................................................................361 наукова .............................................................362 Тривалість аерації стічних вод ..........................................361 відстоювання розрахункова............................361 дощу критична ......................................................362 розрахункова...............................................362 життя видова ..........................................................362 середня ........................................................362 населення................................................362 знезаражування................................................362 перебування осаду у камері бродіння............362 флотації ............................................................362 Тригідроль ..............................................................60 Трилатерація.........................................................362 Триптон.................................................................362 Тритій......................................................................62 Трихлоретилен .....................................................362 Тріангуляція .........................................................362 Тропа екологічна (природознавча, дидактична, природна, навчальна, навчально-пізнавальна)362 Тропізми ...............................................................362 Тропопауза............................................................362 Тропосфера...........................................................362 Трофеї мисливські ...............................................363 Трофічний.............................................................363

Абетковий покажчик

Трофність водних об’єктів ................................. 363 Труби фільтросні................................................. 363 Трубопровід......................................................... 363 маґістральний ................................................. 363 промисловий ................................................... 363 Туалет................................................................... 363 Туман ........................................................... 153; 363 Тунель .................................................................. 363 гідротехнічний................................................ 363 Турбулентний ...................................................... 363 Туризм екологічний (пригодницький) .............. 363

У Убейкумена.......................................................... 241 Увід водопровідний ............................................ 363 Угіддя................................................................... 364 водно-болотні ................................................. 364 загальнодержавного значення .................. 364 малопродуктивні ............................................ 364 мисливські....................................................... 364 Угруповання ........................................................ 364 вертикальне..................................................... 364 вузлове............................................................. 364 горизонтальне ................................................. 364 клімаксове ....................................................... 364 рослинне.......................................................... 364 Удар гідравлічний ............................................... 363 Узбережжя ........................................................... 364 Узлісся пожежостійке......................................... 364 Укіс....................................................................... 364 Улов водних живих ресурсів.............................. 365 Улоговина ............................................................ 365 Ультразвук ............................................................. 51 Ультрамікроелементи ......................................... 117 Умови in-situ ............................................................... 366 анаеробні ......................................................... 365 аноксичні......................................................... 365 вихідні «рухомі» ............................................. 365 водогосподарські розрахункові..................... 365 водокористування........................................... 365 метеорологічні несприятливі......................... 365 природні .......................................................... 365 розрахункові (РУ)........................................... 365 сеpедовища ..................................................... 365 абіотичні..................................................... 365 біотичні....................................................... 365 існування .................................................... 365 скиду зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод............................................................... 365 тендера ............................................................ 366 Умовивід .............................................................. 366 дедуктивний .................................................... 366 індуктивний..................................................... 366 Універсум ............................................................ 366 Уніфікація............................................................ 366 Упорядкування мисливських угідь.................... 366 Управління

453

водними ресурсами .........................................366 екологічне ........................................................366 ландшафтом .....................................................366 навколишнім середовищем ............................366 охороною навколишнього середовища .........366 природними процесами м’яке ........................366 Ураження бойовими засобами ............................366 Уразливість ландшафту, екосистеми..................367 Урбанізація ...........................................................367 Урбо(еко)система.................................................367 Уріз води...............................................................367 Урочище ...............................................................367 заповідне ..........................................................367 Усереднювач стічних вод....................................367 Установа ...............................................................367 природно-заповідна (ПЗУ) .............................367 Установка..............................................................367 газоочисна........................................................367 гідросилова ......................................................344 для поводження з відпрацьованим ядерним паливом .........367 з радіоактивними відходами......................368 електролізна.....................................................367 компактна заводського виготовлення для очистки стічних вод....................................368 очищення газів.................................................367 санітарна......................................................367 технологічна................................................367 спостережна гідрологічна...............................368 флотаційна .......................................................368 ядерна ...............................................................368 Устаткування ........................................................368 Утворення руслові ...............................................368 Утилізація .............................................................368 відходів.............................................................368 Утилітаpизм..........................................................279 Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах.....................................368 у неволі.............................................................368 Участь громадськості ..........................................368 Ущільнення осаду стічних вод............................368

Ф Фаза .......................................................................368 адаптації ...........................................................189 дисперсна .........................................................327 експоненціального (логарифмічного) росту .369 пристосування .................................................189 режиму водного ........................................................369 льодового ....................................................369 самоокиснення (ендогенної респірації).........369 стаціонарна ......................................................369 уповільненого росту (росту з від’ємним прискоренням) ............................................369 Файл ......................................................................369 Факел.....................................................................369 Фактор...................................................................369 абіотичний (фізико-хімічний) ........................369

454

антропічний .................................................... 369 антропогенний ................................................ 369 біотичний ........................................................ 369 біоценотичний ................................................ 369 еквівалентності ............................................... 369 екологічний..................................................... 370 адекватний.................................................... 14 неадекватний................................................ 14 небезпечний .................................................... 370 ризику.............................................................. 370 середовища ..................................................... 370 тератогенний................................................... 370 техногенний .................................................... 370 Фактори забруднення атмосферного повітря метеорологічні ........................................... 370 мутагенні......................................................... 220 середовища ..................................................... 370 соціальні ..................................................... 370 формування ландшафту.................................................. 370 якості води природні ................................. 370 Факультативний .................................................. 370 Фандрайзинг ........................................................ 370 Фарватер .............................................................. 370 Фасет .................................................................... 370 Фауна.................................................................... 370 Фауністика ........................................................... 370 Фація .................................................................... 370 автономна........................................................ 371 акумулятивна .................................................. 371 географічна ..................................................... 208 транзитна......................................................... 371 Фашина ................................................................ 371 Фекалії.................................................................. 371 Феноли ................................................................. 371 леткі ................................................................. 371 нелеткі ............................................................. 371 Фенологія............................................................. 371 Фенотип ............................................................... 371 Ферменти ............................................................. 371 Фертильність ....................................................... 372 Фізика................................................................... 372 Фізичний .............................................................. 372 Фікологія................................................................ 22 Філогенез ............................................................. 372 Філогенетика ....................................................... 372 Філогенія.............................................................. 372 Фільтр................................................................... 372 аерований Оксипор ........................................ 372 біологічний ....................................................... 39 двошаровий..................................................... 372 для очистки води............................................................. 372 повільний............................................... 372 швидкий................................................. 372 повітря ........................................................ 372 паперовий .............................................. 372 тканинний .............................................. 372 рукавний ........................................... 372

Абетковий покажчик стічних вод ..................................................372 з плаваючим завантаженням з пінополістиролу373 гідроавтоматичний .....................................373 зворотний .........................................................373 іонітовий ..........................................................373 каркасно-засипний ..........................................373 надшвидкий .....................................................373 напівшвидкий ..................................................373 напірний ...........................................................373 одношаровий ...................................................373 піщано-ґравійний.............................................373 повільний .........................................................373 шахтного колодязя ..........................................373 швидкий ...........................................................373 Фільтрат ................................................................374 Фільтрація.............................................................374 безнапірна ........................................................374 берегова............................................................374 Фільтроси..............................................................266 Фільтроцикл .........................................................374 Фільтр-прес камерний .........................................373 Фільтрування ........................................................374 Фіорди...................................................................374 Фіто... ....................................................................374 Фітобентос ..............................................................34 Фітобіосфера ........................................................374 Фітогеосфера ..........................................................59 Фітоклімат ............................................................374 Фітомаса ...............................................................374 Фітонциди.............................................................374 Фітопаразити ........................................................255 Фітопланктон........................................................374 Фітотоксичність ...................................................374 ґрунту ...............................................................374 Фітофаги ...............................................................375 Фітоценоз..............................................................364 Флокули ................................................................375 Флокулянти...........................................................375 Флокуляція............................................................375 Флора ....................................................................375 Флотація................................................................375 безнапірна ........................................................375 біологічна.........................................................375 вакуумна...........................................................375 ерліфтна ...........................................................375 імпелерна .........................................................375 іонна .................................................................376 напірна..............................................................376 з рециркуляцією..........................................376 робочої рідини .......................................376 з розділенням потоків.................................376 прямоточна..................................................376 пневматична.....................................................376 при подачі повітря через пористі матеріали .376 хімічна..............................................................376 Флотоаґреґати.......................................................376 Флотошлам ...........................................................376 Флуктуація............................................................376 Фон ........................................................................376 забруднення навколишнього середовища .....376

Абетковий покажчик

природний ....................................................... 376 радіаційний................................................. 376 Фонд ..................................................................... 377 водний ............................................................. 377 України ....................................................... 377 генетичний ........................................................ 78 гідролісомеліоративний ................................. 377 меліоративний ................................................ 377 мисливський державний ................................ 377 природно-заповідний (ПЗФ).......................... 377 Форма................................................................... 377 життєва............................................................ 377 препаративна пестициду чи аґрохімікату..... 377 Формалізація ....................................................... 377 екологічної оцінки якості вод........................ 377 Форми керівні.............................................................. 377 мікроелементів рухомі ................................... 377 Формування аварійно-рятувальне....................................... 378 гірничорятувальне .......................................... 334 Формула ............................................................... 378 фасетна ............................................................ 378 хімічна ............................................................. 378 Формуляр ............................................................. 378 Форсунка.............................................................. 378 Фосфати ............................................................... 378 Фосфор................................................................. 378 загальний......................................................... 378 Фото... .................................................................. 378 Фотоіонізація....................................................... 160 Фотоліз................................................................. 378 Фотон ................................................................... 378 Фотооксиданти .................................................... 378 Фотосинтез .......................................................... 378 що спостерігається ......................................... 286 Фототропізм ........................................................ 362 Фототрофи ........................................................... 286 Фракція ................................................................ 379 Фреони ................................................................. 379 Фригідарій ........................................................... 356 Фронт атмосферний ................................................... 379 лісової пожежі ................................................ 379 напірний .......................................................... 379 Фтор ..................................................................... 379 Фторвуглеці ......................................................... 379 Фторування води................................................. 379 Фугат .................................................................... 379 Фуміганти ............................................................ 379 Фумігація ............................................................. 379 Фунгіциди ............................................................ 379 Фундамент плато................................................. 266 Функціонування ландшафту............................... 379 Функція ................................................................ 379 ландшафту соціально-економічна................. 379 Фурани ................................................................. 101 Футляр для трубопроводу .................................. 380 Футурологія ......................................................... 380

455

Х Характеристики....................................................380 гідрологічні......................................................380 розрахункові................................................380 екологічності ...................................................123 маркерні ...........................................................380 морфометричні ................................................380 Хартія ....................................................................380 природи Всесвітня...........................................380 Хвилелом ..............................................................380 Хвиля.....................................................................380 витрат води ......................................................380 переміщення води ...........................................380 Хвороба мінамата ................................................380 Хвороби ................................................................380 алергічні .............................................................22 лісу....................................................................388 рослин...............................................................380 цивілізації.........................................................381 Хвости...................................................................381 Хвостосховище.....................................................381 Хемо... ...................................................................381 Хемосинтез ...........................................................381 Хемосорбенти.......................................................381 Хемосорбція .........................................................381 Хемостерилянти (хемостерилізатори)................381 Хемотрофи............................................................286 Хід водотоку судновий ........................................381 Хімічний ...............................................................381 Хімія......................................................................381 Хлор ......................................................................381 активний...........................................................381 Хлоратор...............................................................381 Хлоровуглеці ........................................................381 Хлорофіл...............................................................381 Хлорпоглинання води..........................................382 Хлорування...........................................................382 води ..................................................................382 попереднє ....................................................382 стічних вод.......................................................382 Хлорфторвуглеводні (ХФВВ) .............................382 Хлорфторвуглеці (ХФВ) .....................................382 Хмари ....................................................................382 Хромосома............................................................382

Ц Царство .................................................................382 Цвітіння вод..........................................................382 Ценоз .....................................................................382 Ценофонд .............................................................383 Центр інформаційний відомчий моніторингу навколишнього природного середовища ........................383 Головний Мінекоресурсів України ...........383 інформаційно-екологічний ...............................58 Центрифуга...........................................................383

456

Цех........................................................................ 383 Цикл ..................................................................... 383 біогеохімічний ................................................ 383 вуглецевий ...................................................... 383 життєвий ......................................................... 383 ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів... 383 наповнення і спрацювання водосховища ..... 383 ядерний паливний (ЯПЦ)............................... 384 Циклон ................................................................. 384 Циклон-промивач................................................ 384 Циркуляція........................................................... 384 потоку поперечна ........................................... 384 Цитологія ............................................................. 169 Ціанеї...................................................................... 70 Ціанобактерії ......................................................... 70 Цілі створення державної системи моніторингу довкілля в Україні .......................................... 384 Ціна земельної ділянки....................................... 384 Цунамі .................................................................. 384

Ч Чагарники ............................................................ 385 Час власний............................................................ 385 популяції..................................................... 385 добігання ......................................................... 385 водозбору ................................................... 385 наповнення водосховища .............................. 385 обертання ........................................................ 385 перебування води ........................................... 385 самоочищення ґрунту..................................... 385 характерний .................................................... 385 Частина розчину аліквотна................................. 385 Частка забруднюючої ґрунт хімічної речовини масова.............................................................. 385 Частки елементарні ..................................................... 385 завислі ............................................................. 385 Чаша водосховища.............................................. 386 Чек поливний....................................................... 386 Чинники аварії уражаючі.................................... 386 Число жителів приведене ................................................... 386 жителів еквівалентне...................................... 386 масове.............................................................. 386 мікробне .......................................................... 386 окисне ............................................................. 349 санітарне ......................................................... 386 Читаність карти ................................................... 386 Чохол платформний............................................ 266 Чутливість методу вимірювання ...................................... 386 організму......................................................... 386

Абетковий покажчик Ш Шаблон .................................................................386 Шар .......................................................................265 випаровування .................................................386 води поверхневий............................................386 ґрунту родючий ...............................................386 насипний ..........................................................386 озоновий...........................................................386 опадів................................................................387 рекультиваційний ............................................387 родючий порушений .......................................387 стоку .................................................................387 температурного стрибка ........................ 357; 387 фільтруючий ....................................................387 Шахта ....................................................................387 Швидкість вітру небезпечна ..............................................387 окиснення органічних речовин активним мулом питома..............................................387 потоку нерозмиваюча .............................................387 поверхнева...................................................387 середня ........................................................387 точкова ........................................................387 фільтрації .........................................................387 Швидкотік на каналізаційному колекторі..........387 Шельф ...................................................................387 континентальний .............................................387 Ширина каналу навіґаційна.................................388 Широта..................................................................388 астрономічна....................................................388 геодезична........................................................388 геоцентрична ...................................................388 Шкала....................................................................388 еколого-господарського значення земель .....388 колірності води................................................388 оціночна ...........................................................388 Шкідники ..............................................................388 лісу....................................................................388 масові хвоєлистогризучі .................................388 Шкода навколишньому середовищу ..................388 Шлак......................................................................388 Шлаки ...................................................................388 Шлакосховище .....................................................381 Шлам .....................................................................388 Шламосховище ....................................................381 Шлюз рибопропускний ..............................................388 судноплавний...................................................388 Шлюз-реґулятор...................................................389 Шлюзування водотоку.........................................389 Шлях водний ........................................................389 Шовінізм видовий ................................................389

Література

Шорсткість русла водотоку................................ 389 Штам .................................................................... 389 Шторм .................................................................. 389 Шуга ..................................................................... 389 Шугоскид ............................................................. 389 Шугохід................................................................ 389 Шум...................................................................... 389 Шумозахист ......................................................... 389 Шурф.................................................................... 389 Шхери .................................................................. 374

Література 1. 2. 3. 4.

Щ Щити .................................................................... 266 Щільність лісових пожеж................................... 389

5. 6.

Ю Ювенальний......................................................... 389 Юрисдикція ......................................................... 389

7. 8.

Я Явища................................................................... 390 газодинамічні.................................................. 389 геологічні небезпечні ..................................... 390 гідрологічні ..................................................... 390 екологічні ........................................................ 390 згінно-нагінні.................................................. 390 карстові ........................................................... 163 природні несприятливі і небезпечні ............. 390 Ядро атомне.............................................................. 390 Землі ................................................................ 390 клітинне........................................................... 390 Якість атмосферного повітря .................................... 390 води.................................................................. 390 відмінна ...................................................... 390 добра ........................................................... 390 фонова ........................................................ 391 природна................................................ 391 розрахункова .................................... 391 розрахункова ......................................... 391 ґрунту .............................................................. 391 життя ............................................................... 391 навколишнього середовища .......................... 391 природного ресурсу ....................................... 391 продукції ......................................................... 391 Яма зимувальна ................................................... 391 Яри........................................................................ 391 Ярус підстилковий .............................................. 262 Ярусність, розподіл по рівнях............................ 391

9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

457

458

Абдуллаев К.М., Полетаев Л.Н., Соболь А.С. Водоподготовка на ТЭС при использовании городских сточных вод. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 271 с. Аксенова О., Лунева Л., Халий И. Место под солнцем. Пособие для экологических общественных организаций. Инструменты деятельности. (http://www.ecoline.ru/books/sunplace/). Англо-русский политехнический словарь. Под общ. ред. А.Е.Чернухина. – М.: Физматгиз, 1962. – 664 с. Афанасьева А.Ф., Сирота М.Н., Савельева Л.С., Эпов А.Н. Очистка хозяйственно-бытовых сточных вод и обработка осадков. – М.: Изд-во «Изограф», 1997. – 96 с. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням (від 22.03.1989). Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. – Л.: Химия, 1985. – 528 с. Биологическая очистка производственных сточных вод: Процессы, аппараты и сооружения / С.В.Яковлев, И.В.Скирдов, В.Н.Швецов и др.; Под ред. С.В.Яковлева. – М.: Стройиздат, 1985. – 208 с. Борейко В.Е. Прорыв в экологическую этику. Серия: Охрана дикой природы. – К.: Киевский эколого-культурный центр, 1999. (http://www.ecoline.ru/books/pr_etika/index.htm). Борейко В.Е. Пути и методы природоохранной пропаганды. (http://www.ecoline.ru/books/propag/index.htm). Буценко О. Екотаж. // Всесвіт. – 1990. – № 11. – С. 184. Василенко А.А. Водоотведение. Курсовое проектирование. – К.: Выща шк., Головное изд-во, 1988. – 256 с. Василенко А.И., Василенко А.А. Проектирование канализации населенных мест. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Будівельник, 1985. – 136 с. Вейцер Ю.И., Минц Д.М. Высокомолекулярные флокулянты в процессах очистки природных и сточных вод. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1984. – 200 с. Верниченко А.А. Классификации поверхностных вод, основывающиеся на оценке их качественного состояния. // Комплексные оценки качества поверхностных вод. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – С.14-24. Віденська конвенція про охорону озонового шару (від 22.03.1985). Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (від 21.05.1963). Водний кодекс України. (Закон України від 6.06.1995 № 213/95-ВР). Водный кодекс Российской Федерации. (Принят Государственной Думой 18.10.1995). Водоотведение и очистка сточных вод: Учебник для вузов / С.В.Яковлев, Я.А.Карелин, Ю.М.Ласков, В.И.Калицун. – М.: Стройиздат, 1996. – 591 с. Водоотводящие системы промышленных предприятий: Учебник для вузов / С.В.Яковлев, Я.А.Карелин, Ю.М.Ласков, Ю.В.Воронов; Под ред. С.В.Яковлева. – М.: Стройиздат, 1990. – 511 с. Гидрохимические показатели состояния окружающей среды. Справочные материалы / Т.В.Гусева, Я.П.Молчанова, Е.А.Заика, В.Н.Виниченко, Е.М.Аверочкин. – Электронная версия: Ecologia и Эколайн, 1999. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності. (Державні санітарні правила від 28.08.1998 № 2). Гірничий Закон України. (Закон України від 6.10.1999 № 1127-XIV).

Література

Література

24. Глобальное изменение климата: научный взгляд на проблему. / Под ред. Центра экологического здоровья. Пер. с англ. – М.: Социально-экологический союз, 1998. – 147 с. (http://www.ecoline.ru/env-rep/book-1/). 25. Голдсмит Э. Экологическое мировоззрение (главы из книги). – К.: Информационное агентство «Эхо – Восток», 1995. – 40 с. 26. Гольдберг В.М. Взаимосвязь загрязнения подземных вод и природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 248 с. 27. Гончарук Е.И., Давиденко А.И., Каминский Я.М., Кигель М.Е., Полищук Ю.С. Малогабаритные очистные сооружения канализации. – К.: Будівельник, 1974. – 256 с. 28. ГОСТ 17.0.0.04-90. Охрана природы. Экологический паспорт промышленного предприятия. Основные положения. 29. ГОСТ 17.1.1.01-77. Охрана природы. Гидросфера. Использование и охрана вод. Основные термины и определения. 30. ГОСТ 17.2.1.03-84. Охрана природы. Атмосфера. Термины и определения контроля загрязнения. 31. ГОСТ 17.2.1.04-77. Охрана природы. Атмосфера. Источники и метеорологические факторы загрязнения, промышленные выбросы. Термины и определения. 32. ГОСТ 17.4.1.03-84. Охрана природы. Почвы. Термины и определения химического загрязнения. 33. ГОСТ 17.4.2.02-83. Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей пригодности нарушенного плодородного слоя почв для землевания. 34. ГОСТ 17.4.3.04-85. Охрана природы. Почвы. Общие требования к контролю и охране от загрязнения. 35. ГОСТ 17.5.1.01-83. Охрана природы. Рекультивация земель. Термины и определения. 36. ГОСТ 17.5.3.01-78. Охрана природы. Земли. Состав и размер зеленых зон городов. 37. ГОСТ 17.5.3.02-79. Охрана природы. Земли. Нормы выделения на землях государственного лесного фонда защитных полос лесов вдоль железных и автомобильных дорог. 38. ГОСТ 17.5.3.03-80. Охрана природы. Земли. Общие требования к гидролесомелиорации. 39. ГОСТ 17.6.1.01-83. Охрана природы. Охрана и защита лесов. Термины и определения. 40. ГОСТ 17.8.1.01-86. Охрана природы. Ландшафты. Термины и определения. 41. ГОСТ 19179-73. Гидрология суши. Термины и определения. 42. ГОСТ 19185-73. Гидротехника. Основные понятия. Термины и определения. 43. ГОСТ 25150-82. Канализация. Термины и определения. 44. ГОСТ 25298-82. Установки компактные для очистки бытовых сточных вод. Типы, основные параметры и размеры. 45. ГОСТ 26449.0-85. Установки дистилляционные опреснительные стационарные. Общие требования к методам химического анализа при опреснении соленых вод. 46. ГОСТ 27065-86. Качество вод. Термины и определения. 47. Государственные санитарные правила авиационного применения пестицидов и агрохимикатов в народном хозяйстве Украины. (Державні санітарні правила від 18.12.1996 № 382). 48. Грінкевич Л. Що реєструє Реєстр викидів. // Київ-2003. – 2002. – № 2. – С. 16-19. 49. Ґлосарій програмного комплексу «Розробка геоінформаційної системи відображення та комп`ютерного прогнозування розвитку стану навколишнього природного середовища під дією можливих екологічно небезпечних явищ». 50. Гюнтер Л.И. Гольдфарб Л.Л. Метантенки. – М.: Стройиздат, 1991. – 128 с.

51. Демура М.В. Проектирование тонкослойных отстойников. – К.: Будівельник, 1981. – 52 с. 52. Державні санітарні правила і норми скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища (ДСанПІН 199-97). (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 9.07.1997 № 199). 53. Дерягин Б.В., Духин С.С., Рулев Н.Н. Микрофлотация: Водоочистка, обогащение. – М.: Химия, 1986. – 112 с. 54. Драчев С.М. Борьба с загрязнением рек, озер и водохранилищ промышленными и бытовыми стоками. – М., Л.: Наука, 1984. – 274 с. 55. ДСТУ ISO 14001-97 Система управлiння навколишнiм середовищем. Склад та опис елементiв i настанови щодо їх застосування. 56. Евилевич А.З., Евилевич М.А. Утилизация осадков сточных вод. – Л.: Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1988. – 248 с. 57. Евилевич М.А., Брагинский Л.Н. Оптимизация биохимической очистки сточных вод. – Л.: Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1979. – 160 с. 58. Журба М.Г. Очистка воды на зернистых фильтрах. – Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те. 1980. – 200 с. 59. Журба М.Г. Пенополистирольные фильтры. – М.: Стройиздат, 1992. – 176 с. 60. Загальні вимоги до локального моніторингу підземних вод. (Посібник для працівників територіальних органів Мінприроди України). – Харків: УкрНЦОВ, 1993. – 16 с. 61. Заика Е.А., Молчанова Я.П., Серенькая Е.П. Рекомендации по организации полевых исследований состояния малых водных объектов с участием детей и подростков. – М.: МС НИО, РХТУ им. Д.И.Менделеева, 2001. – Электронная версия: Эколайн, 2001. (http://www.ecoline.ru/wateroflife/books/monitor/). 62. Запольський А.К., Мішкова-Клименко Н.А., Астрелін І.М., Брик М.Т., Гвоздяк П.І., Князькова Т.В. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод: Підручник. – К.: Лібра, 2000. – 552 с. 63. Зубков М.Г. Сучасний російсько-український, українсько-російський словник. – Харків: «УІС», 2000. – 576 с. 64. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. – М.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с. 65. Использование сточных вод для орошения / Ю.Г.Бескровный, М.В.Козинец, В.И.Бойко и др. – К.: Урожай, 1989. – 160 с. 66. Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства. (Наказ Держкомрибгоспу України від 15.02.1999 № 19). 67. Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами. – К.: Мінекобезпеки України, 1994. 68. Канализация населенных мест и промышленных предприятий / Н.И.Лихачев, И.И.Ларин, С.А.Хаскин и др.; Под общ. ред. В.Н.Самохина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1981. – 639 с. – (Справочник проектировщика). 69. Караваев И.И., Солимани А.В. Струйная аерация сточных вод // Экспресс-информация ЦБНТИ Минводхоза СССР. Сер. 4, вып. 4. – М., 1978. – С.10-19. 70. Карпинский А.А. Новые достижения в технологии сбраживания осадков сточных вод. – М.: Изд-во министерства коммунального хозяйства РСФСР, 1959. – 94 с. 71. Карюхина Т.А., Чурбанова И.Н. Контроль качества воды. – М.: Стройиздат, 1986. – 160 с. 72. Карюхина Т.А., Чурбанова И.Н. Химия воды и микробиология: Учебник для техникумов. – М.: Стройиздат, 1983. – 168 с.

459

460

Література

Література

73. КНД 211.1.4.010-94. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Методика. – К., 1994. – 37 с. 74. КНД 211.9.2.001-96. Інструкція. Тимчасовий порядок інформаційної взаємодії органів Мінекобезпеки та інших міністерств та відомств з режимних спостережень навколишнього природного середовища та у надзвичайних екологічних ситуаціях. – К.: Мінприроди України, 1996. 75. Ковальчук В.А. Очистка стічних вод: Навчальний посібник. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2002. – 622 с. 76. Конвенція 174. Конвенція про запобігання великим промисловим аваріям (від 22.06.1993). 77. Конвенція про відповідальність перед третьою стороною в галузі ядерної енергії (від 29.06.1960). 78. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (від 2.02.1971). 79. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (від 25.06.1998). 80. Конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншими матеріалами (від 29.12.1972). 81. Конвенція про захист морського середовища району Балтійського моря (від 9.04.1992). 82. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (від 21.04.1992). 83. Конвенція про збереження міґруючих видів диких тварин (від 23.06.1979). 84. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою знищення (від 3.03.1973). 85. Конвенція про охорону біологічного різноманіття (від 5.06.1992). 86. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (від 17.10.1972). 87. Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (від 17.03.1992). 88. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (від 25.02.1991). 89. Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (від 13.11.1979). 90. Конвенція про транскордонний вплив виробничих аварій (від 17.03.1992). 91. Конвенція про цивільну відповідальність за збитки від забруднення нафтою, що сталося внаслідок розвідки та розробки мінеральних ресурсів морського дна (від 17.12.1976). 92. Конвенція про цивільну відповідальність за збиток, заподіяний під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним і внутрішнім водним транспортом (від 10.10.1989). 93. Конвенція про ядерну безпеку (від 20.09.1994). 94. Конрад У.Н. Сгущение осадков сточных вод методом напорной флотации./ Советскоамериканский симпозиум по обработке осадков сточных вод. – М., 1975. – С.183-200. 95. Коротун І.М. Основи загального землезнавства. Навч. посібник для студ. екологічних спеціальностей вищих закладів освіти України. – Рівне: РДТУ, 1999. – 310 с. 96. Костовецкий Я.И., Омельянец Н.И., Толстопятова Г.В. Гигиена доочистки сточных вод. – К.: Здоров’я, 1977. – 128 с. 97. Костюшин В.А. Воздействие рекреации на живую природу. – К.: Национальный экологический центр Украины, 1997. – 42 с. 98. Лабораторный практикум по канализации. Учеб. пособие для вузов / В.И.Калицун, Ю.М.Ласков; Под ред. С.В.Яковлева. – М.: Стройиздат, 1978. – 125 с.

99. Лапшев Н.Н. Расчеты выпусков сточных вод. – М.: Стройиздат, 1977. – 86 с. 100. Лозанський В.Р. Словник нормативних термінів і визначень у галузі охорони і використання вод. – Харків: УкрНЦОВ, 1992. – 96 с. 101. Лукиных Н.А., Липман Б.Л., Криштул В.П. Методы доочистки сточных вод. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1978. – 156 с. 102. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. – М.: Химия, 1984. – 447 с. 103. Луценко Г.Н., Цветкова А.И., Свердлов И.Ш. Физико-химическая очистка городских сточных вод. – М.: Стройиздат, 1984. – 88 с. 104. Майстренко В.Н., Хамитов Р.З., Будников Г.К. Эколого-аналитический мониторинг суперэкотоксикантов. – М.: Химия, 1996. – 319 с. 105. Макаров С.В., Гусева Т.В. Экологический менеджмент. (http://www.ecoline.ru/mc/books/man/). 106. Мартинюк В.О., Ільїн Л.В. Основи екологічних знань: Словник-довідник. – Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємство, 1993. – 165 с. 107. Мацнев А.И. Очистка сточных вод флотацией. – К.: Будівельник, 1976. – 132 с. 108. Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля.: Навч. посібник. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2000. – 504 с.: іл. 109. Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Практикум з моніторингу та інженерних методів охорони довкілля. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2002. – 464 с.: іл. 110. Медрыш Г.Л., Тойшева А.А., Басин Д.Л. Обеззараживание природных и сточных вод с использованием электролиза. – М.: Стройиздат, 1982. – 81 с. 111. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. В.Д.Романенко, В.М.Жукинський, О.П.Оксіюк та ін. – К.: СИМВОЛ-Т, 1998. – 28 с. 112. Методические рекомендации по выявлению, изучению и обоснованию заповедания ценных природных комплексов и объектов. – Ялта, Государственный Никитский ботанический сад, 1982. – 42 с. 113. Мещеряков Н.Ф. Кондиционирующие и флотационные аппараты и машины. – М.: Недра, 1990. – 237 с. 114. Міжнародна конвенція по забезпеченню готовності на випадок забруднення нафтою, боротьбі з ним та співробітництву (від 30.11.1990). 115. Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварії, які призводять до забруднення нафтою (від 29.11.1969). 116. Моделирование аэрационных сооружений для очистки сточных вод / Брагинский Л.Н., Евилевич М.А., Бегачев В.И. и др. – Л.: Химия, 1980. – 144 с. 117. Моніторинг довкілля. Навчально-методичний посібник для студентів заочного відділення за спеціальністю «Екологія». – К.: ДІПК та ПК Мінекобезпеки України, 1998. – 92 с. 118. Мочалов И.П., Родзиллер И.Д., Жук Е.Г. Очистка и обеззараживание сточных вод малых населенных мест: В условиях Крайнего Севера. – Л., Стройиздат, Ленингр. отдние, 1991. – 160 с. 119. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словникдовідник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 550 с. 120. Національний план дій з гігієни навколишнього середовища. (Схвалений постановою КМУ від 13.10.2000 р. № 1556). 121. НД 211.9.3.004-96. Державна інформаційна система моніторингу навколишнього природного середовища та екологічної безпеки (СЕМ “Україна). Базовий тезаурус (перша редакція). – К.: Мінприроди України, 1996. 122. Новий тлумачний словник української мови. У 3-х томах. Укладачі: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Вид-во «Аконіт», 2001.

461

462

Література

Література

123. Об охране атмосферного воздуха. (Федеральный закон, принят Государственной Думой 2.04.1999, одобрен Советом Федерации 22.04.1999). 124. Об охране окружающей среды. (Федеральный закон, принят Государственной Думой Российской Федерации 20.12.2001, одобрен Советом Федерации 26.12.2001). 125. Об утверждении Положения об оценке воздействия изучаемой хозяйственной и иной деятельности на окружающую среду в Российской Федерации. (Приказ Государственного комитета Российской Федерации по охране окружающей среды от 16.05.2000 г. № 372). 126. Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (від 5.09.1997). 127. Оборудование водопроводно-канализационных сооружений / А.С.Москвитин, Б.А.Москвитин, Г.М.Мирончик, Р.Г.Шапиро; Под ред. А.С.Москвитина. – М.: Стройиздат, 1979. – 430 с. 128. Обработка и удаление осадков сточных вод. В 2-х т. Т.1. Обработка осадков / Пер. с англ. Т.А.Карюхиной, И.Н.Чурбановой, И.Х.Заена. – М.: Стройиздат, 1985. – 236 с. 129. Обработка и утилизация осадков производственных сточных вод / С.В. Яковлев, Л.С.Волков, Ю.В.Воронов, В.Л.Волков. – М.: Химия, 2000. – 448 с. 130. Основи екологічних знань. – Тернопіль: Книжково-журнальне в-во «Тернопіль», 1994. – 176 с. 131. Основи загальної екології: Підручник / Г.О.Білявський, М.М.Падун, Р.С.Фурдуй. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. 132. Основы общей промышленной токсикологии: Руководство / Под ред. Н.А.Толоконцева и В.А.Филова. – Л.: Медицина, 1976. – т. 1, 2, 3. 133. Отведение и очистка поверхностных сточных вод: Учеб. пособие для вузов / В.С.Дикаревский, А.М.Курганов, А.П.Нечаев, М.И.Алексеев. – Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1990. – 224 с. 134. Очистка производственных сточных вод: Учеб. пособие для вузов / С.В.Яковлев, Я.А.Карелин, Ю.М.Ласков, Ю.В.Воронов; Под ред. С.В.Яковлева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1985. – 335 с. 135. Очистка сточных вод нефтеперерабатывающих заводов / Я.А.Карелин, И.А.Попова, Л.А.Евсеева, О.Я.Евсеева. – М.: Стройиздат, 1982. – 184 с. 136. Перелік небезпечних властивостей. (Наказ Мінекобезпеки України від 10.10.1997 № 164). 137. Перельман А.И. Геохимия биосферы. – М.: Наука, 1973. – 168 с. 138. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия. Т. 1, 2. – М.: Химия, 1990. – 846 с. 139. Политехнический словарь / Под ред. А.Ю.Ишлинского. – М.: Советская энциклопедия, 1989. – 392 с. 140. Попкович Г.С., Репин Б.Н. Системы аэрации сточних вод. – М.: Стройиздат, 1986. – 136 с. 141. Популярная медицинская энциклопедия / Под ред. Б.В.Петровского. – М.: Советская энциклопедия, 1988. – 513 с. 142. Про аварійно-рятувальні служби. (Закон України від 14.12.1999 № 1281-XIV). 143. Про видобування і переробку уранових руд. (Закон України від 19.11.1997 № 645/97ВР). 144. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. (Закон України від 8.02.1995 № 39/95-ВР). 145. Про відходи. (Закон України від 5.03.1998 № 187/98-ВР). 146. Про внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря». (Закон України від 21.06.2001 № 2556-111).

147. Про впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням. (Постанова КМУ від 12.09.1997 № 1016). 148. Про гідрометеорологічну діяльність. (Закон України від 18.02.1999 № 443-XIV). 149. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. (Декрет КМУ від 8.04.1993 № 30-93). 150. Про державну геологічну службу України. (Закон України від 4.11.1999 № 1216-XIV). 151. Про Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища. (Постанова КМУ від 29.05.1996 № 579). 152. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії. (Закон України від 11.01.2000 № 1370-XIV). 153. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок несільськогосподарського призначення. (Постанова КМУ від 16.06.1999 № 1050). 154. Про єдину державну систему запобігання і реаґування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. (Постанова КМУ від 3.08.1998 № 1198). 155. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. (Закон України від 24.02.1994 № 4004-XII). 156. Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». (Наказ МОЗ України від 23.12.1996 № 383). 157. Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних електростанцій та дослідницьких ядерних реакторів. (Наказ Мінекобезпеки України від 9.01.1998 № 2). 158. Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу. (Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10.07.1998 № 46). 159. Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод. (Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин від 4.02.2000 № 23). 160. Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ уранових руд. (Наказ Держкомгеології України від 14.12.1998 № 100). 161. Про затвердження інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві. (Наказ Мінекобезпеки України від 10.02.1995 № 7). 162. Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання, умови і правила здійснення ними цих видів діяльності та контроль за їх дотриманням. (Наказ від 24.02.1997 № ЛП-8/21). 163. Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання. (Наказ Держкомрибгоспу України від 28.10.1998 № 154). 164. Про затвердження Інструкції про порядок контролю за вилученням, обліком, зберіганням, здачею, звітністю, реалізацією риби та інших водних живих ресурсів. (Наказ Мінрибгоспу України від 30.10.1995 № 186). 165. Про затвердження Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів. (Наказ Держкомрибгоспу України від 21.09.1998 № 126). 166. Про затвердження Інструкції про порядок спеціального використання водних живих ресурсів. (Наказ від 10.02.2000 № 34/13).

463

464

Література

Література

167. Про затвердження Інструкції щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел. (Наказ Мінекобезпеки України від 18.07.1996 № 76). 168. Про затвердження Інструкції щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України. (Наказ Мінекоресурсів України від 15.05.2000 № 27). 169. Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр. (Постанова КМУ від 5.05.1997 № 432). 170. Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. (Наказ Мінекобезпеки України від 27.10.1997 № 171). 171. Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів. (Наказ Держкоммістобудування України від 19.12.1995 № 252). 172. Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. (Наказ Мінекобезпеки України від 18.05.1995 № 37). 173. Про затвердження методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. (Наказ Мінекобезпеки України від 18.05.1995 № 38). 174. Про затвердження Методичних рекомендацій з експертної грошової оцінки земельних ділянок. (Наказ Держкомзему України від 12.11.1998 № 118). 175. Про затвердження нормативних актів: «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації» та «Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації». (Наказ Держкоммістобудування України від 3.04.1998 № 69). 176. Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення. (Постанова КМУ від 8.02.1999 № 166). 177. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля. (Постанова КМУ № 391 від 30.03.1998). 178. Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності реґіональних митниць і митниць. (Наказ Мінекобезпеки України від 8.09.1999 № 204). 179. Про затвердження Положення про Зелену книгу України. (Наказ Мінекобезпеки України від 19.02.1997 № 17). 180. Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях. (Постанова КМУ від 15.02.1999 № 192). 181. Про затвердження Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України. (Постанова КМУ від 29.11.1997 № 1332). 182. Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією. (Постанова КМУ від 13.06.1995 № 423). 183. Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій. (Наказ Мінекобезпеки України від 3.07.1996 № 69). 184. Про затвердження Положення про реалізацію Угоди між Україною та Міжнародним аґентством з атомної енергії про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності України. (Наказ Мінекобезпеки України від 19.11.1997 № 189). 185. Про затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. (Наказ Геолкому України від 15.02.2000 № 19).

186. Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. (Наказ від 17.06.1999 № 112). 187. Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів. (Постанова КМУ від 1.11.1999 № 2034). 188. Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів. (Постанова КМУ від 3.08.1998 № 1216). 189. Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. (Постанова КМУ від 31.08.1998 № 1360). 190. Про затвердження Порядку видачі сертифікатів безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів. (Наказ Мінекобезпеки України від 7.04.1998 № 46). 191. Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів. (Постанова КМУ від 3.08.1998 № 1217). 192. Про затвердження Порядку забезпечення органів, що здійснюють державний контроль за застосуванням пестицидів і аґрохімікатів, стандартними зразками пестицидів і аґрохімікатів, методиками визначення їх залишкових кількостей. (Постанова КМУ від 19.02.1996 № 228). 193. Про затвердження Порядку звільнення радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів від реґуляційного контролю. (Наказ від 17.11.1997 № 183/331). 194. Про затвердження Порядку і умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України. (Постанова КМУ від 13.08.1999 № 1490). 195. Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів. (Постанова КМУ від 3.08.1998 № 1218). 196. Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними. (Постанова КМУ від 14.04.1997 № 347). 197. Про затвердження Правил ведення обліку та контролю ядерних матеріалів на установці. (Наказ Мінекобезпеки України від 24.12.1998 № 193). 198. Про затвердження Правил видачі дозволів на спеціальне використання диких тварин та інших об’єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення. (Наказ Мінекобезпеки України від 26.05.1999 № 115). 199. Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства. (Наказ Держкомрибгоспу України від 15.02.1999 № 19). 200. Про затвердження Правил надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів. (Наказ Держбуду України від 21.03.2000 № 54). 201. Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення. (Постанова КМУ від 29.02.1996 № 269). 202. Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами. (Постанова КМУ від 25.03.1999 № 465). 203. Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря. (Наказ Держкомрибгоспу України від 8.12.1998 № 164). 204. Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України. (Наказ Держкомрибгоспу України від 18.03.1999 № 33). 205. Про затвердження Правил санітарної охорони території України. (Постанова КМУ від 24.04.1999 № 696). 206. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України. (Наказ Держжитлокомунгоспу України від 29.07.1994 № 70).

465

466

Література

Література

207. Про затвердження Правил фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок. (Наказ від 27.09.1999 № 34). 208. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань. (Закон України від 14.01.1998 № 15/98-ВР). 209. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. (Закон України від 8.06.2000 № 1809-III). 210. Про захист рослин. (Закон України від 14.10.1998 № 180-XIV). 211. Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду Української РСР. (Постанова від 22.07.1983 № 311). 212. Про меліорацію земель. (Закон України від 14.01.2000 № 1389-XIV). 213. Про метрологію та метрологічну діяльність. (Закон України від 11.02.1998 № 113/98ВР). 214. Про мисливське господарство та полювання. (Закон України від 22.02.2000 № 1478III). 215. Про містобудівний кадастр населених пунктів. (Постанова КМУ від 25.03.1993 № 224). 216. Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського реґіону. (Закон України від 10.02.2000 № 1436-III). 217. Про наукову і науково-технічну експертизу. (Закон України від 10.02.1995 № 51/95ВР). 218. Про основи містобудування. (Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII). 219. Про перевезення небезпечних вантажів. (Закон України від 6.04.2000 № 1644-III). 220. Про пестициди і аґрохімікати. (Закон України від 2.03.1995 № 86/95-ВР). 221. Про планування і забудову територій. (Закон України від 20.04.2000 № 1699-III). 222. Про поводження з радіоактивними відходами. (Закон України від 30.06.1995 № 255/95-ВР). 223. Про Положення про наукову діяльність заповідників і національних природних парків України. (Наказ Мінекобезпеки України від 1.07.1997 № 105). 224. Про Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами. (Постанова КМУ від 8.06.1998 № 841). 225. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій. (Постанова КМУ від 15.07.1998 № 1099). 226. Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків. (Постанова КМУ від 4.02.1999 № 140). 227. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. (Закон України від 27.02.1991 № 791a-XII). 228. Про рослинний світ. (Закон України від 9.04.1999 № 591-XIV). 229. Про трубопровідний транспорт. (Закон України від 15.05.1996 № 192/96-ВР). 230. Про Червону книгу України. (Постанова Верховної Ради України від 29.10.1992 № 2750-XII). 231. Проект протоколу про стійкі органічні забруднювачі до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. (Оргус, Данія, 24.06.1998). 232. Проектирование сооружений для очистки сточных вод (Справочное пособие к СНиП) / ВНИИ ВОДГЕО. – М.: Стройиздат, 1990. – 192 с. 233. Проскуряков В.А., Шмидт Л.И. Очистка сточных вод в химической промышленности. – Л.: Химия, 1974. – 464 с. 234. Протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (від 1.11.1988).

235. Разумовский Э.С., Медриш Г.Л., Казарян В.А. Очистка и обеззараживание сточных вод малых населенных пунктов. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Стройиздат, 1986. – 173 с. 236. Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (від 9.05.1992). 237. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990. – 637 с. 238. Рубчак И.Ю., Сирота М.Н. Сооружения для обработки осадков городских сточных вод: (Проектирование, строительство и эксплуатация). – М., Стройиздат, 1978. – 116 с. 239. Санитарные правила и нормы. Охрана поверхностных вод от загрязнения. СанПиН № 4630-88. – М.: Министерство здравоохранения СССР, 1988. – 70 с. 240. Сельскохозяйственное использование сточных вод: Справочник / Л.П.Овцов, В.В.Игнатова, Э.Е.Элик и др. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 223 с. 241. Сивак В.М., Янушевский Н.Е. Аэраторы для очистки природных и сточных вод. – Львов: Выща школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1984. – 124 с. 242. Синев О.П. Интенсификация биологической очистки сточных вод. – К.: Техніка, 1983. – 110 с. 243. Сіньов О.П. Інтенсифікація роботи і реконструкція каналізаційних очисних споруд: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1994. – 136 с. 244. Скирдов И.В., Бредихин А.И., Сальников Б.Ф. Струйные системы аэрации для биологической очистки концентрированных сточных вод. // Механическая и биологическая очистка сточных вод и обработка осадков предприятий агропромышленного комплекса. Труды института ВОДГЕО. – М., 1986. – С.111-121. 245. Словарь иностранных слов. Под ред. И.В.Лёхина и проф. Ф.Н.Петрова. – 3-е перераб. и доп. изд. – М.: Гос. из-во иностранных и национальных словарей, 1949. – 802 с. 246. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. – К,: Довіра, 2000. – 1018 с. – (Б-ка держ. службовця. Держ. мова і діловодство). 247. Снакин В.В. Экология и охрана природы. Словарь-справочнник. Под ред. акад. А.Л.Яншина. – М.: Academia, 2000. – 384 с., ил. (http://www.ecoline.ru/books/slovar/texts/Dict_body.htm). 248. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. – М.: 1986. – 72 с. 249. СНиП ІІ-89-80. Генеральные планы промышленных предприятий. – М.: Стройиздат, 1984. 250. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. – 4-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1986. – 1600 с., ил. 251. Справочник по элементарной химии. / Под общ. ред. А.Т.Пилипенко. – Изд. 3-е, стереотипное. – К.: «Наук. думка», 1980. – 544 с. 252. Справочник по свойствам, методам анализа и очистке воды. В двух частях. Часть 1 / Л.А.Кульский, И.Т.Гороновский, А.М.Когановский, М.А.Шевченко. – К.: Наукова думка, 1980. – 680 с. 253. Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В., Брайон А.П. Словарь-справочник по экологии. – К.: Наукова думка, 1994. – 668 с. 254. Терещук А.И. Исследование осадка сточных вод. Учебно-методическое пособие. – Львов: Издательское объединение «Выща школа» при Львовском ГУ. – 102 с. 255. Терещук А.И., Стецюк А.В. Сушка осадков сточных вод в сушилке с псевдоожиженным слоем. – Львов: Издельское объединение «Вища школа», 1976. – 64 с. 256. Технические записки по проблемам воды. Пер. с англ. В 2-х т. Т.1 / К.Барак, Ж.Бабен, Ж.Бернар и др. Под ред. Т.А.Карюхиной, И.Н.Чурбановой. – М.: Стройиздат, 1983. – 608 с.

467

468

Література

Література

257. Туровский И.С. Обработка осадков сточных вод. – 3-е изд., перераб и доп. – М.: Стройиздат, 1988. – 256 с. 258. Угода між Кабінетом Міністрів України та Виконавчою Владою Грузії про співробітництво у галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків (від 7.12.1998). 259. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків (від 27.10.1998). 260. Физико-химические методы анализа / Под ред. В.Б.Алесковского. – Л.: Химия, 1988. – 376 с. 261. Хеттлер Ф. Технология биологической очистки городских сточных вод в шахтных аэротенках. – Автореф. дис. канд. техн. наук. Л., 1985. – 24 с. 262. Чурбанова И.Н. Микробиология: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1984. – 239 с. 263. Швецов В.Н., Морозова К.М. Исследование механизма биосорбционного окисления // Совершенствование методов биологической и физико-химической очистки производственных сточных вод. Тр. ин-та ВНИИ ВОДГЕО. – М., 1990, – С.99-106. 264. Шевцов Н.М. Внутрипочвенная очистка и утилизация сточных вод. – М.: Агропромиздат, 1988. – 141 с. 265. Шеломков А.С., Эль Ю.Ф., Захватаева Н.В. Биогальванический метод интенсификации сооружений биологической очистки // Водоснабжение и санитарная техника. – 1996. – № 6. – С.12-15. 266. Юфит С.С. Типичные ошибки авторов проектов мусоросжигательных заводов. (http://www.ecoline.ru/mc/) 267. Якимчук Б.Н., Журба М.Г., Приходько В.П., Шевчук Б.И. Доочистка сточных вод на гидроавтоматическом биофильтре-фильтре с плавающей загрузкой // Химия и технология воды. – 1985. – 7. – № 1. – С.69-73. 268. Яковлев С.В., Воронов Ю.В. Биологические фильтры. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Стройиздат, 1982. – 120 с. 269. Яковлев С.В. Искусственные биологические окислители и методы их расчета. - М.: Гос. Изд-во литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1959. - 156 с. 270. Яковлев С.В., Калицун В.И. Механическая очистка сточных вод. – М.: Изд-во литературы по строительству, 1972. – 197 с. 271. Яковлев С.В., Карюхина Т.А. Биохимические процессы в очистке сточных вод. – М.: Стройиздат, 1980. – 200 с. 272. Янко В.Г., Янко Ю.Г. Обработка сточных вод и осадка в метантенках. – К.: Будівельник, 1978. – 120 с. 273. Экологическая оценка. Пособие для преподавателей. (http://www.ecoline.ru/mc/books/eiamanual/). 274. Autotermni termofilní aerobní stabilizace čistírenských kalů. Zpracováni a využití kalů z COV. – SYS, Praha, 1999. – C.32-45. 275. W.Blaszczyk, M.Roman, H.Stamatello. Kanalizacja. Tom 2. – Arkady, Warszawa, 1974. – 466 c. 276. J.Chudoba, M.Dohányos, J.Wanner. Biologické čištení odpadních vod. – SNTL, Praha, 1991. – 465 c. 277. M.Dohányos, J.Zábranská, P.Jeníček, P.Fialka, M.Kajan. Anaerobní čistírenské technologie. – Noel 2000, Brno, 1998. – 339 c. 278. Hlavinek P., Hlavaácek J. Ćiśtění odpadních vod. Praktické příklady výpočtů. – Noel 2000, Brno, 1996. – 196 c.

279. Hlavinek P., Novotný D. Intenzifikace čistíren odpadních vod. – Brno, Noel 2000, 1996. – 268 c. 280. Ludwig Hartman. Bioligiczne oczyszczanie ścieków. – Wydawnictwo Instalator Polski. Warszawa, 1993. – 272 c.

469

470

ЗМІСТ ДО ЧИТАЧІВ............................................................................................................................................................. 3 ПРО СТРУКТУРУ ТА КОРИСТУВАННЯ ҐЛОСАРІЄМ ................................................................................. 6

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ .................................................................................................................................... 8 СКОРОЧЕННЯ ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН ....................................................................................... 8 МНОЖНИКИ ТА ПРЕФІКСИ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ДЕСЯТКОВИХ КРАТНИХ І ЧАСТКОВИХ ОДИНИЦЬ ТА ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ........................................................................................................................ 8

ПРОЦЕНКО Сергій Борисович КОВАЛЬЧУК Віктор Анатолійович

ПРИЙНЯТІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ ............................................................................ 9 СЛОВНИКОВІ СТАТТІ ........................................................................................................................................ 11 А............................................................................................................................................................................. 11 Б ............................................................................................................................................................................. 30 В............................................................................................................................................................................. 43 Г ............................................................................................................................................................................. 74 Ґ.............................................................................................................................................................................. 89 Д............................................................................................................................................................................. 91 Е ........................................................................................................................................................................... 109 Є........................................................................................................................................................................... 123 Ж.......................................................................................................................................................................... 123 З ........................................................................................................................................................................... 123 І ............................................................................................................................................................................ 152 К........................................................................................................................................................................... 160 Л........................................................................................................................................................................... 189 М.......................................................................................................................................................................... 197 Н........................................................................................................................................................................... 221 О........................................................................................................................................................................... 233 П........................................................................................................................................................................... 252 Р ........................................................................................................................................................................... 293 С........................................................................................................................................................................... 320 Т ........................................................................................................................................................................... 354 У........................................................................................................................................................................... 363 Ф .......................................................................................................................................................................... 368 Х........................................................................................................................................................................... 380 Ц........................................................................................................................................................................... 382 Ч........................................................................................................................................................................... 385 Ш ......................................................................................................................................................................... 386 Щ ......................................................................................................................................................................... 389 Ю ......................................................................................................................................................................... 389 Я........................................................................................................................................................................... 389 НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ АБРЕВІАТУРИ І СКОРОЧЕННЯ ........................................................................ 392 АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ............................................................................................................................... 401 ЛІТЕРАТУРА ........................................................................................................................................................ 458

471

Ґлосарій з моніторингу та охорони довкілля 6 000 слів і термінологічних словосполучень

Довідковий посібник