Наметові табори України. Методичний посібник

НАМЕТОВІ ТАБОРИ УКРАЇНИ Методичний посібник

університетську

КНИГА

Суми Університетська книга

2010

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” IЧому наметові табори? Так само як в природі виникають катакпізми, у суспільному житті людей і економічних процесах розвитку виникають кризи. Криза - це різка зміна звичайного стану речей. Злам, загострення становища. Тлумачні словники визначають фінансово-економічну кризу як перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: скорочення виробництва, розладу кредитних і грошових відносин, банкрутства фірм, масового безробіття і зубожіння великої кількості людей. З іншого боку, криза - це можливість для впровадження інновацій, можливість розпочати нову діяльність, яка відповідає потребам людей. На жаль, в часи фінансово-економічної кризи, що почалася у 2008 році та загострилася у 2009, поряд з дорослими людьми, чиї доходи зменшилися, страждають діти, котрі не можуть дати собі раду без сторонньої допомоги чи підтримки. Тому започаткована з ініціативи відомого в світі фінансиста і філантропа Джорджа Сороса у середині 2009 року Антикризова гуманітарна програма Міжнародного фонду “Відродження” першим своїм кроком, спільно з Міністерством освіти і науки України та Міністерством сім’ї, молоді та спорту, здійснила конкурси проектів, спрямованих на оздоровлення й відпочинок дітей пільгових категорій і підтримку діяльності літніх шкільних відпочинкових закладів. Мета конкурсів - попередження бездоглядності та безпритульності дітей середнього і старшого віку шляхом підвищення якості послуг по роботі з дітьми вразливих категорій та відпочинку учнівської молоді у літніх пришкільних оздоровчих закладах і наметових таборах протягом серпня 2009 року. Цільова аудиторія - діти вразливих категорій населення, котрі потерпають від наслідків кризи віком до 18 років, що потребують підтримки за принципом субсидіарності (тобто пріоритет віддається найбільш вразливим категоріям громадян). Учасниками конкурсу стали: загально-освітні школи, оздоровчі заклади (табори), які здійснюють роботу з дітьми та мають досвід проведення літніх наметових таборів. З

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Конкурс мав переважно регіональну спрямованість - для громадських і комунальних закладів, які діють у районних центрах, селищах та селах. На конкурс надійшло 150 заявок, з них Наглядова рада конкурсу підтримала 40 проектів на загальну суму 1.815.560 гривень. У таборах відпочило майже 2500 дітей, ще 500 навчилися плавати завдяки проекту “Навчи свою дитину плавати” Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання. Чому ж все ж таки Антикризова гуманітарна програма вирішила спрямувати фінансування на підтримку літніх таборів 2009 року? По перше, фінансово-економічна криза позбавила велику кількість дітей відпочинку у стаціонарних таборах і санаторіях, оскільки батьки не спроможні оплатити навіть частково вартість путівок, які стали для багатьох збіднілих родин розкішшю. По друге, загальноосвітні школи, котрі протягом червня проводять пришкільні табори для учнів, у серпні перестають працювати. Вчителі перебувають у відпустках, а учні часто залишаються бездоглядним, в силу того, що їх батьки змушені дбати про заробітки заради виживання родини. З іншого боку, в Україні діє кілька тисяч молодіжних громадських організацій, які мають бажання та досвід в організації наметових таборів, але знову ж таки через кризу - не мають ресурсів, щоб організувати змістовне дозвілля і відпочинок дітей і молоді. Відпочинок у наметових таборах значно дешевший, у порівнянні з вартістю путівок до стаціонарних таборів і санаторіїв. Це також важливий антикризовий фактор. Підтримуючи літні наметові табори, Антикризова гуманітарна програма Міжнародного фонду “Відродження” виходила з того, що надавши можливість громадським і благодійним інституціям організаторам наметових таборів можливість придбати спорядження (намети, карімати, спальники інше) ми створимо умови для того, аби у наступних роках ці організації продовжили влаштовувати таборування. Більше того, нашим щирим прагненням є допомога громадським і благодійним організаціям закріпитися на ринку соціальних послуг, однією з яких є забезпечення літнього відпочинку дітей і молоді. А також спонукати до співпраці у цій важливій суспільній діяльності місцеву, регіональну і державну владу та профспілки. Ми раді, що в міжсезоння організатори літніх таборів 2009 року готуються до наступної літньої праці в таборах. Залучають партнерів з боку влади і бізнесу, вдосконалюють методики роботи

4

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” з дітьми та організації наметового побуту, поширюють путівки, проводять інформаційні кампанії та лобіюють рішення профспілок стосовно дофінансування наметових таборів наступних сезонів. Вірмо, що це видання, підготоване кількома грантерами , Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду “Відродження” стане ще одним кроком для підвищення якості проведення наметових таборів протягом багатьох років. ЗИЧИМО УСПІХІВ І НАТХНЕННЯ. Руслан Краплич Д ир ект о р Ант икризової гум аніт арної програми Міжнародного ф онду

“

Відродження ”

5

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Сузір’я Дім, школа, місто... Спека, пил, асфальт... Але так іноді хочеться вирватися із цього замкнутого кола повсякдення! Ліс, високі сосни, свіжий подих вітру і п’янкий аромат трав... Ніч, Велика Ведмедиця дим, що лине до зоряного неба... Друзі, вогнище, гарячий чай і пісні під гітару... Це - хвилини справжнього єднання людини і природи, подаровані нам ------- ---«Сузір’ям». Цей табір став місцем приємних зустрічей і подій, спогади про які знову і знову повертають нас до нього! Навіки закохана у «Сузір’я», Радченко Даша

6

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я”

Бувають моменти в житті, коли впускаєш в серце спогади про якісь події, хвилини радості й, замислившись, знов ніби повертаєшся в минуле, щоб ще раз пережити ті яскраві моменти. Думаєш: „чому вони так закралися в душу, чому час від часу спливають у свідомості й то радують, то змушують сумувати, що все пройшло?” - а тому, що все нове й незвідане, все, сповнене романтики й переживань, все, що викликає підвищені адреналін й емоції в місці, де душа сповнена свободи, серце-дружби, а легені кисню, від якого часом паморочиться голова, - все це залишає по собі сильне, вічне враження... Такі емоції дарують старшокласникам наметові табори „Сузір’я” проекту ПТНТ. І хоча практика проведення наметових таборів багатолітня, табір такого формату, організований у 2007 році, перший в Україні. Це шанс не тільки гарно відпочити, а й оздоровитися, повчитися, проявити або пізнати себе, розкрити та вдосконалити свої вміння, особистісні якості, довести, що ти гідний громадянин своєї країни. Як кажуть, „дешево й сердито!” саме так можна схарактеризувати „Сузір’я”. Те, що дешево доведено звітами й кошторисами, а те що „сердито!”...запитайте в „сузірчан”, вони розкажуть. Про те, що табір відбувся, свідчать і поява грошової одиниці, і гімну табору, і найголовніше - традицій, адже вони - носії самобутності, показник згуртованого колективу й спільної праці. А це - запорука вдалого й продуктивного продовження. Ярослав Ронь - керівник проекту

7

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” |Досвід лідерства - міра відповідальності «Здорова дитина сьогодні - здорова нація в майбутньому», кажемо ми з огляду на не зовсім легке буття... «Умій робити - умій відпочити»,- і це також правда: завжди треба мати гарний і достатній відпочинок... А якщо поєднати все це й отримати здоровий відпочинок, то, заряджений новою енергією і з новими силами, готовий до нових випробувань, нових задач, нового навчального року, ти готовий підкорювати нові висоти...тим паче, що рекреаційних можливостей для відпочинку й оздоровлення вистачає сповна! У 2007 році Сумщина започаткувала альтернативні форми оздоровлення дітей та молоді, подарувавши щастя організованого відпочинку та фізично й морально здорової атмосфери багатьом дітям області. Так, з метою оздоровлення дітей старшого шкільного віку, які відповідно до чинного законодавства на сьогодні не охоплені оздоровчими послугами стаціонарних оздоровчих таборів, управлінням у справах молоді та спорту облдержадміністрації була здійснена реалізація пілотного в Україні проекту з оздоровлення дітей зазначеної вікової категорії шляхом організації та проведення пересувних таборів наметового типу (ПТНТ). Основними завданнями проведення тематичних змін в ПТНТ стали: • виховання в дітей національної самосвідомості та гідності; • виховання толерантності, зростання почуття патріотизму; • виховання лідерських якостей, набуття навичок організації процесу учнівського самоврядування в розрізі загальнодержавного процесу реалізації молодіжної політики; • розвиток особистісних якостей дитини; • пропаганда здорового способу життя серед дітей старшого шкільного віку, сприяння нормальному розвитку й загартуванню дітей, зміцнення їх здоров’я; • формування пізнавальних інтересів до вивчення історії, традицій рідного краю, бажань і вмінь підтримувати ці традиції, проведення туристично-краєзнавчої роботи. Чому ж саме наметовий табір став формою, яку ми обрали, адже база стаціонарних таборів Сумщини дуже велика .Саме це

8

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” ми описали в цій книжці, виділивши багато позицій для порівняння, багато переваг та новинок для оздоровлення. Ще один цікавий факт, що схилив нас на бік наметових таборів, - це те, що майже вся Європа давно відмовилася від відпочинку в стаціонарних таборах! Це зумовлене тим, що можливості для оздоро­ влення в наметових таборах кращі, ціна на утримання табору менша, охочих випробувати свої сили в екстремальних умовах, забувши про рутинне місто, більше. Це і скаутські табори, і табори, де вчать виживати, і релігійні табори, і навіть наукові, спортивні, і просто кемпінги, де насолоджуєшся життям і довкіллям. їх багато, і всі вони передають нам величезний досвід відпочинку, який не прив’язує нас до огородженої території. Більш того - наметовий табір пропонує такі широкі можливості варіювання літніх форм роботи з дітьми, методик виховання та видів вдосконалення особистості. А щодо стаціонарних таборів, то вони здебільшого приймають дітей зі слабким здоров’ям, дітей-інвалідів.. словом, якщо ти прогресивний європеєць - оздоровлюйся й відпочивай у таборах нового типу! Досвід попередніх років стосовно реалізації проектів молодіжних та дитячих громадських організацій, формат проведення яких передбачав організацію відпочинку дітей різних вікових категорій саме в наметових таборах, свідчить про високу ефективність та позитивні результати впровадження вищезазначеної форми діяльності. Беручи до уваги існування таких таборів на Сумщині вже понад десяток років («Сигнал», «Вогнище», «Арго», «Абалаківець», «Сузір’я» та ін.) та їх ефективне й продуктивне функціонування, та з огляду на оздоровчі кампанії трьох попередніх років, можна дійсно стверджувати, що наш регіон є лідером в організації літніх таборів такого типу. Звісно, така форма відпочинку існує і в інших областях, але наскільки вона продуктивна і чи матиме розвиток, доки буде триматися тільки зусиллями ентузіастів, важко сказати.

9

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Сумщина ж - перша область, чиї заходи в цьому напрямку підтримала держава. Під час оздоровчих сезонів трьох попередніх років нами було проведено 59 тематичних змін різного спрямування (для майже трьох тисяч чоловік), а саме: • патріотичне виховання підростаючого покоління • шкільне самоврядування • туристично-краєзнавчі походи • байдаркові сплави. Такі результати оздоровчих сезонів на сьогодні. Що нам майбутнє і що ми від нього отримаємо - здебільшого в наших руках.

Альтернативні форми літнього відпочинку в загальній системі демократизації суспільства

І

Говорячи про доцільність впровадження альтернативних форм відпочинку та оздоровлення дітей, в першу чергу необхідно об'рунтувати альтернативність зазначених форм. У розрізі даного питання пропонуємо розглянути пересувні табори наметового типу через призму основних 3 аспектів: I. Педагогічного II. Економічного III. Оздоровчого Особливість виховного процесу полягає в створенні умов вибірковості форм, рівнів, змісту та мети участі в процесі самої підростаючої особистості. Існування альтернативних форм літнього відпочинку менш за все конкуренція стаціонарних та наметових таборів. Можливість обирати між ними - важливий соціальний фактор, що позитивно впливає на складну систему взаємодії суспільства і особистості. Він беззаперечно свідчить про реально існуючі демократичні засади самої взаємодії, як можливість суспільства забезпечити вибірковість, а її реалізація особистістю вплинути на пропозицію. Пропонуючи альтернативну форму відпочинку, що у нашому випадку конкретно пов’язано з організацією наметових таборів 10 пересувного типу, ми задовольняємо потреби особистості,

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” приводимо їх до реальних можливостей родини, допомагаємо у вирішенні проблем місцевих громад, значно підвищуємо потенціал загальної державної програми виховання й оздоровлення дітей та підлітків у літній період. Можна впевнено стверджувати, що подальше розкриття такого потенціалу пов’язано з кількістю можливих альтернатив, що у близькому майбутньому повинні наповнити пропозицію ще більш індивідуальними альтернативними формами відпочинку: сплавами на човнах річками Сумщини, спеціалізованих наметових таборів ( астрономів, екологів, спортсменів, скаутів, тощо), маршрутами оздоровлення та гартування, творчими дослідницькими експедиціями. Отже наметові табори - тільки перші ластівки, що вирішують завдання зміни ставлення суспільства до визначення самого поняття відпочинку. Одноманітність стаціонарних таборів, санаторіїв спрямовує суспільство на кількісний бік розвитку системи відпочинку до якого, доречи, відносяться й об’єм харчування, рівень комфорту, набір розваг. Якість виникає тільки там де розширюється обрій можливостей обрати те, що відповідає віковим, культурним, родинним, навіть політичним уподобанням особистості. Світогляд, як система переконань, формується в практичному досвіді користування вибірковістю, відкритті своїх можливостей до самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення. Взагалі - це видатний крок до демократизації суспільства, важлива складова загальнолюдських цінностей громадянського суспільства. Альтернативні форми літнього відпочинку дають можливість об’єднуватись, домовлятись, розуміти, діяти. Досвід Сумщини у цьому напрямку свідчить про зміцнення існуючих та виникнення нових громадських організацій, рухів, об’єднань дітей, підлітків, батьків, громадян за конкретними обраними спільними справами, очікуваннями, ідеями. Важко переоцінити значення такого процесу в системі демократизації суспільства за напрямками освіти, виховання, оздоровлення. Альтернативні форми відпочинку позитивно впливають на неформальне середовище спілкування, якість родинних стосунків, ставлення до оточуючого середовища. Цей процес, зрушуючись з місця, не може не впливати на існуючу систему літнього оздоровлення, виховання. Її реакція на виникнення альтернативних форм оздоровлення носить достатньо стримуючий та прискіпливий характер. Керуючись беззаперечними вимогами стародавньої нормативної бази, успадкованої від радянських часів,

11

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” профспілкова еліта, заклади санітарно-епідеміологічного контролю навіть не розглядають питання її пристосування до нових реалій. Пропозиції громадських об’єднань, держустанов роботи з молоддю що до спільного відпрацювання нової нормативної бази наштовхуються на глухий супротив бюрократичного характеру. Альтернативні форми літнього відпочинку й досі залишаються без можливостей рівноправного зі стаціонарними фінансування з боку профспілок, отримуючи тільки суворий тиск всіляких контролюючих установ. Такий стан речей є проявом відсутності робочого діалогу, особистої зацікавленості профспілок не в розширенні потенціалу системи оздоровлення, а збереження застарілого, зручного «статус-кво». Але нема сумнівів, що позитивні зміни відбудуться. Процес демократизації суспільства справа не теоретична, він вимагає працюючої конкретики. Вибірковість форм оздоровлення, різноманітність їх альтернатив складається на Сумщині у факт, який ігнорувати вже не можливо! Найбільш яскраво про це свідчать творчі можливості наметових таборів. їх природна здатність до оптимальних працюючих трансформацій вже доведена різноманітністю тематичних змін. Зважаючи на можливість залучення різноманітних форм роботи притаманних саме літньому відпочинку, наметові табори вирішують важливі соціальні завдання демократизації суспільства. Сумщина активно й змістовно працює в наметових таборах з обдарованими дітьми й підлітками, шкільним самоврядуванням, громадськими організаціями, профільними дитячо-молодіжними об’єднаннями. Тільки за три роки сумлінної роботи, фактично на громадських засадах, в наметових таборах пройшли підготовку більш 530 активістів шкільного самоврядування, до 120 дітей та підлітків різноманітних громадських організацій, юні спортсмени чотирьох спортивних спеціалізацій! Але наметові табори, як альтернативні форми оздоровлення дітей та підлітків, розкрили свій потенціал у втіленні важливих для громадянського суспільства соціальних проектів з використанням грантів донорських організацій України, Європи. Тільки влітку 2009 року 6 наметових таборів працювали за антикризовим соціальним проектом Міжнародного Фонду «Відродження». Свідченням успішної реалізації завдань проекту МФВ стало продовження співпраці на наступний 2010 рік. Такий вагомий вклад в справу розбудови громадянського суспільства є свідченням важливості альтернативних форм літнього відпочинку в загальній системі демократизації суспільства.

12

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Перспективи розвитку сучасної Української держави мають багато чинників різного атунку. Але присутність соціально активного пошуку надає оптимізму й впевненості. Перш за все в тому, що висвітлюється шлях подолання кризових явищ, які безумовно криза зростання. Процес розбудови нових стосунків - цікава, творча справа. Залучати до неї молоде покоління - забезпечити успіх. Співробітництво, толерантність, порозуміння формуються тільки у вирішенні спільних проблем. Альтернативні форми літнього відпочинку дають необмежену можливість творчості, емоційного піднесення, самореалізації дітям і дорослим, що зустрічаються на їх теренах. Цієї зустрічі чекають, до неї готуються, її цінують. Можливо більшість учасників такої доброї справи не відзначають її глобального соціального змісту. Але для тих, хто став у керма розуміння соціального демократичного впливу - вітрила надії на успішне плавання! Багатоманітність форм виховної роботи. Непроста це справа - організовувати цікавий та змістовний відпочинок для дітей будь-якого віку, а особливо для підлітків. Непросто згуртувати навколо себе дитячий колектив та стати для нього авторитетом. Для цього потрібно бути особистістю особистістю, яка вміє об’єднати й прива­ бити, уміє бачити перспективу і вдоско­ налювати свої знання і вміння. Чим більше вміє педагог, тим цікавішим він буде для дітей. Дуже важливо, щоб атмосфера в таборі давала можливість кожному розкрити свої найкращі якості, продемонструвати свої вміння та здібності. А це можливо тільки в процесі активної діяльності, організовувати яку допоможуть різні виховні форми: ігрові прийоми, конкурси, вікторини, відкриті заходи. Але при доборі будь-якої форми виховної роботи найголовніше - це мета, яку ставить перед собою педагог. Саме від неї буде залежати багатоманітність форм виховної роботи. Такою метою в роботі з дітьми в ПТНТ «Сузір’я» було наступне:

13

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Виховання здорової дитини; забезпечення необхідних екосоціальних умов для реалізації потенційних можливостей дитини; Створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов розвитку почуттів і особистісного світосприйняття дитини, її самореалізації; Засвоєння моральних принципів, ідеалів, культурних традицій, норм взаємин між людьми в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, правдивості, гідності, честі, людяності, здатності проявити турботу про інших, милосердя до слабших за себе; Включення дитини в спільну з дорослими діяльність, розвиток творчої працелюбної особистості, спрямування її зусиль на турботу про довкілля, виховання дітей як цивілізованих господарів та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин; Забезпечення потреб особистості в самореалізації, підвищення інтелектуального, духовного, фізичного, емоційного рівня їх розвитку шляхом участі в різних видах творчої діяльності; формування соціально значущих інтересів молоді, сприяння самовизначенню особистості; Розвиток комунікативних здібностей та становлення соціальної зрілості особистості, формування її національної свідомості й громадянської активності; Організація змістовного дозвілля молоді з урахуванням особистісних та колективних інтересів. Для досягнення поставленої мети педагогічним колективом були обрані наступні форми роботи: Виховання

Форми роботи

Фізичне (для розвитку фізичних якостей вихованців)

Малі Олімпійські Ігри (потягом усієї зміни); Щоранку - зарядка з кросом; Декілька разів на день - купання, водні процедури; Змагання з футболу, волейболу, піонерболу, бадмінтону, настільного тенісу, греблі на байдарках, шахів, шашок; Фізичні показники на початку, всередині та наприкінці зміни заносяться до спеціального журналу для співставлення та виведення коефіцієнту фізичного приросту вихованця по закінченню перебування в таборі.

14

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” Тренінг-лекція «Я - Громадянин» (перший день заїзду); Вивчення Гімну України, пісні Т. Петриненка «Україна» (діти виконують самостійно на заходах патріотичного спрямування); Відкриті заходи «Українські вечорниці», «Славний рід козачий», конкурс-змагання «Козацькі розваги». Конкурс композицій із неживого матеріалу Екологічне (для розвитку «Збережемо дім зелений»; Конкурс-змагання «Дрова - наші друзі» турботливого ставлення до (конкурс на заготівлю дров для табору) Щоденний екологічний десант. довкілля) Щоденні тренінги та ігри за програмою Соціальне (створення умов для «Я - лідер» Конкурс - захист плакатів на тему самореалізації «лідерство в нашому загоні»; особистості та Захист гербів шкіл; розвитку особистісних Колективні ігрові програми біля вечірнього якостей) вогнища «Мафія», «Свічка»; Свята відкриття та закриття зміни.

Духовне (для розвитку національної самосвідомості)

Заходи та ігри, описані нами застосовувались для старшокласників, які відносились до категорії «талановиті та обдаровані діти». В кожному іншому таборі підбір заходів, звісно ж може буди іншим, залежно від віку вихованців та їх категорії. Для педагога не складе труднощів підібрати вдалі й правильні ігри та заходи за різним спрямуванням, але, звичайно ж, слід укладати робочий план з урахуванням всіх дрібничок, і тоді педагогічні задачі будуть досягнуті. Якщо мета виховної роботи була поставлена правильно, якщо оптимально були вибрані форми роботи для її досягнення, а педагогічний колектив однодумців зумів утілити ці форми роботи в життя, жодна дитина не поїде з табору такою, якою приїхала. Адже саме в наметовому таборі при наявності мінімуму знайомих людей підліток в умовах правильної виховної роботи матиме бажання стати іншим, кращим за себе

15

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” вчорашнього, виділитися серед інших, показати ті свої якості, яких не бачив ніхто, проявити себе з іншого боку. Саме тут підліток набуває так жаданої в його віці свободи, але залежність від дорослих він все ж повинен відчувати. Саме тут маємо змогу прослідкувати, як зростає кількість лідерів. Це зумовлено тим, що в умовах загально активної діяльності кількісний склад окремих дитячих груп зменшився внаслідок активізації вибірковості зв’язків між дітьми, а отже збільшилась кількість самих групок, нові лідери яких раніше входили до своїх шкільних команд. Дуже важливо спостерігати і підправляти цей процес. Ось на що повинно бути спрямоване виховання. Судячи зі спосте­ режень за відмінністю дітей на початку і в кінці зміни ПТНТ «Сузір’я», з відгуків батьків та викладачів цих дітей про діяльність нашого табору, виховна робота в «Сузір’ї» спрацювала на всі 100%. А це - заслуга всього педагогічного колективу наметового містечка.

Ефективність. Економічний аспект. Відпочинок та оздоровлення дітей у форматі наметових таборів для небагатих українських громад вигідне у з економічної точки зору. У 2009 році оздоровлення в позаміських оздоровчих закладах України за 21 день у Сумській області складало від 1470 грн.(70 грн. ліжкодень) у ЗОЦ «Вогник» міста Ромни до 1890 (90грн. ліжкодень) у ЗОЦ «Зоряний» ВАТ «Сумихімпром» м. Суми. В Україні ціни коливалися від 1400 до 2300 грн.; в МДЦ ДПУ «Артек» від 4500 до 10500 грн. Фонд соціального страхування від нещасних випадків покривав працюючим батькам 693 грн. від вартості путівки, що складає менше 50% вартості. Решта мала бути сплачена профспілками, батьками, або витрати на здешевлення мали закладатися місцевими

16

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” бюджетами (і тільки для працівників бюджетних установ). Так, у місті Суми витрати на одну путівку до табору «Зоряний» КП «Шляхрембуд» (при загальній вартості путівки 1500 грн.) для бюджетників, тобто дітей вчителів та лікарів складали: Фонд соцстраху - 693 грн., здешевлення від міського бюджету - 180 грн., профспілки - 200 грн. Батьківська доплата складала 427 грн. Найтяжче було працівникам невеликих фірм, що не мають власних профспілок. їх доплата складала від 700 до 1000 грн. Звичайно, це не усім батькам по кишені. Сумщина демонструє суттєві зрушення в бік визнання пересувних наметових таборів, як найбільш вдалої та доступної для більшості дітей форми організації літнього відпочинку. Те що вона вдала - доводиться не один рік успішною працею наметових таборів «Сузір’я» та «Сигнал» в Лебединському районі. Якщо цей переконливий аргумент можна віднести до звичайних емоцій, то доступність такого відпочинку, його ціна для дитини - аргумент суто економічний. В наш час, коли кошти рахують усі, коли бажання вимагають кошторису можливостей - доступність послуги набуває велике значення. Оздоровлення протягом 21 дня у ПТНТ «Сузір’я» складало 950 грн. (45 грн. ліжкодень). А якщо б участь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у доплаті частини вартості путівки до ПТНТ була врегульована чинним законодавством України, то батьківська доплата в ПТНТ «Сузіря» складала лише 257 грн., що є цілком доступним. Кількість літніх стаціонарних таборів постійно зменшується, а ціна путівки постійно зростає, то ж куди направляти дитину на відпочинок? Наметові табори можуть вирішити цю проблему. їх економічні переваги перед таборами стаціонарними очевидні: наметові табори не потребують витрат на утримання після літніх канікул,

І

17

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” - наметові табори не потребують витрати на сучасне коштовне енергопостачання, - наметові табори не потребують такої кількості обслуговуючого персоналу, - наметові табори не потребують суттєвих витрат на придбання основних фондів, - наметові табори не потребують коштовних транспортних витрат. Треба звернути увагу на те, що всі п’ять «не потребують...» визначають коштовність відпочинку - ціну так званого «ліжко-дня». В наметовому таборі вона вдвічі менша! Фінансова доступність наметових таборів зовсім не означає, що це досягається за рахунок зменшення вимог до безпеки, або санітарних норм утримання. Рівень комфорту, забезпеченості наметових таборів при вдалій їх організації та налагодженому функціонуванні може стати навіть вищим ніж у стаціонарних таборах. Таким чином, якби не змінювалися ціни на вартість путівок до закладів відпочинку та оздоровлення (навіть під впливом економічно об'рунтованих чинників), вартість оздоровлення у ПТНТ завжди буде на 30-40% дешевше ніж у стаціонарних таборах. Ще одна з особливостей наметових таборів полягає в оздоровленні. Звичайно ж, тут не передбачені лікувальні процедури, апарати та грязьові ванни, якими пишаються санаторії та лікувальні заклади, але по суті для лікування санаторії і існують, наметові ж табори покликані загартовувати здоров’я свіжим повітрям, фізичними навантаженнями, пристосуванням до різних та перемінливих температур, збалансованим харчуванням та здоровим способом життя. Так, вивчаючи результати спостережень, проведених в таборі протягом літа, ми бачимо, що відсоток дітей, які хворіли, або страждали різними розладами стану здоров’я незначний, в той самий час, коли показники з бігу, віджимань, стрибків, витривалості зростали в середньому майже на ЗО відсотків! Геометричність та замкнутість міста - це один з факторів, які безпосередньо впливають на наш психічний стан. Тут наша психіка закупорена, свідомість не відпочиває і не знаходить шляхів реалізації свого потенціалу. Цю проблему можна вирішити тільки повернувшись в природне середовище, туди , де нам комфортно, де всі звуки і барви - природного походження, а свобода невичерпна. Наші спостереження показали, що після перебування

18

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” в лісі пороги чутливості й сприйняття суттєво змінились в кращий бік: слух покращився в середньому на 24 відсотки, зір - на 27 відсотків! Зменшились пороги тривожності, діти ставали все більш розкутими і відкритими до спілкування й роботи! Гарний психічний стан сприяв кращій самореалізації, креативності, командній роботі та покращував емоційний стан вихованців. Емоції в свою чергу робили решту. Все, що до того було незнайоме, що захоплювало романтизмом і духом суперництва, коло друзів та безкрає зоряне небо викликали позитивні емоції та тільки гарний настрій! А це, як відомо, перший орієнтир на стежці до вдалого результату.

I Структура наметового табору Однією з найважливіших умов вдалого проведення наметових таборів є вибір місця його розташування. Це дуже відповідальне завдання й не завжди легке, бо не кожна територія поєднує в собі помірне віддалення від населеного пункту і питної води, близьке протікання річки, можливість розташування територій для проживання, відпочинку, спорту, відсутність глибокого яру чи старого лісу і, звичайно, красу незайманого куточка, куди інстинктивно ми повертаємося знов і знов. Але перед встановленням табору треба спочатку отримати задокументований дозвіл на стоянку в місцевої влади. Ця умова є обов’язковою. Однією із цілей наметових таборів є навчити дітей любити природу й дбати про неї, тому при організації і встановленні табору треба враховувати не тільки зручність його розміщення, а й нешкідливе використання природних ресурсів. Слід ретельно продумати розміщення всіх територій табору, маршрути всіх стежок, перш ніж їх протоптувати, щоб до кінця літа галявина не залишилася без трави. Перед встановленням табору треба розчистити й убезпечити саму галявину, прибравши старі дерева, чагарники, засипавши ями тощо. Бажано, щоб табір був розташований у сосновому лісі (простір для науково-дослідницької діяльності, рекреаційний ресурс, достатній запас дров), але не під самими соснами, а поруч з лісом, ураховуючи техніку безпеки під час сильного вітру. Для полегшення планування слід намітити території, з яких складатиметься табір.

19

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Територія для проживання. Це - перше, що повинно бути продуманим. Це рівна місцина, віддалена від водоймища та густого лісу. Ця територія повинна бути водночас просторою й компактно облаштованою, тобто намети розміщуються по колу або у два ряди, обличчям до центрального вогнища на помірній відстані один від одного. При великій кількості учасників табору територія ділиться на декілька загонів, і під-табори розташовуються поруч один з одним. Тут розміщуються і стенди з інформацією про табірне життя, тенти, розмічені місця загальних зборів та лінійок, флагштоки, столи й лави... Харчоблок. Від правильного облаштування й налагодженого функціонування цієї території залежить здорове життя й гарний настрій усіх учасників ■и табору. Тут розміщена централізована кухня, погріби й палатки для зберігання харчів,1 місце для роздачі їжі, а неподалік від усього цього бажано збудувати їдальню зі столами й лавами, під тентом на різну погоду. Тут є і місце для миття посуду з трьома ваннами, у яких миючий засіб, дезинфікуюча речовина та чиста вода для промивання посуду. Для облаштування ж самої столової ми зшили тент 10*6м і під цим накриттям поставили столи й лави - сонце не пече, дощ не мочить. Спортивна територія. Ну от, підкріпились, можна й пограти (після відпочинку, звичайно). Для цього є облаштована територія, на якій і футбольне поле, і волейбольний майданчик, і полоси перешкод, і спортивні снаряди, місця для проведення спортивних заходів, естафет чи ранкової зарядки, і обов’язково вичищений та зручний пляж, який попередньо має бути обстежений водолазами, про що видається паспорт.

20

ПЕРЕСУВНИИ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Розважальна територія відводиться для проведення загально таборових заходів, лінійок, ігор, свят відкриття й закриття змін, загальних зборів та вечірніх вогнищ, які підсвідомо збуджують в уяві картини з життя наших пращурів і так подобаються дітям. Санітарно-гігієнічна територія - це важлива складова табору. Вона включає в себе кімнати гігієни для дівчат, душі, місця для вмивання вранці,для прання, місця встановлення туалетів та місця для сміття та відходів. У відповідності до санітарних норм ця зона повинна завжди бути чистою та продезінфікованою розчином дизактину, правильно об лаштованою та віддаленою від місць проживання, приготування їжі. Для облаштування душових кабінок ми встановлювали 100-літровий пластиковий бак на обтягнуту брезентом кабінку та за допомогою I драбини набирали його водою. Слід не забувати про гігієну в туалетах. Вони мають щоранку - г К присипатися піском та дизенфікуватися. Г оспо дар ча част ина повинна бути розташованою водночас у доступному місці й так, щоб інструмент і дрова, які зберігаються тут, не стали несподіваною перешкодою нічним черговим. Саме тут виготовляється все необхідне для функціонування табору й рубаються дрова. Якщо планується проведення масштабного табору, то потрібно встановити й окремий «комендантський» табір, в якому буде розміщено «командний склад» усього табору, намет медичної допомоги. Дуже важливо не забути про жодну дрібничку при плануванні табору, щоб дрова не рубались на кухні і зберігались у спеціальновідведеному місці, а стежка до туалету не проходила,, через їдальню. І тільки,] тепер, коли все гарно продумано та сплановано не тільки на один рі таборування на цьому місці можемо приступати до' встановлення табору.

г

21

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” I Кадри наметового містечка. Саме кадри працівників визначають наметове містечко! Вони його мозок, м’язи, настрій, романтика, відкриття. В туристичних умовах це ще й кухарі, теслярі, рятівники, слідопити, кострові, поети, винахідники. Так багато вмінь для того, що б навчити інших жити успішно та цікаво в автономних умовах, коли кожний деньвипробування на самостійність. Підготовка кадрів наметового містечка починається з розповіді про нього. Це може бути фотовиставка, надрукована газета, театралізований виступ, а, якщо табір відкривається вперше, то конкурс педагогічних проектів, робота мето­ дичних тренінгів, дискусії, публічні слухання. Одразу визначається майбутній стиль роботи кадрів у таборі! Якщо на передньому плані діти, їх різноманітні справи, піднесені, захоплені обличчя, посмішки - то прийдуть та звернуться кадри для дітей. Якщо, навпаки, - нескінченний вернісаж дорослих, граючих в дитинство, то прийдуть кадри налаштовані на вдалий відпочинок на природі. Відбір здійснять справи та наполеглива робота найголовніших кадрів - керівників наметового табору. Вони справжні психологи, організатори та лідери. З них починається розбудова майбутнього колективу працівників. У прийнятті рішення вони керуються трьома якостями майбутніх колег: - станом фізичного та психічного здоров’я, - існуючим досвідом роботи, або бажанням та вмінням вчитися, - вмінням спілкуватись та знаходити спільну мову з оточенням. Скласти відповідні анкети, плани співбесід, опитувальники, завдання - це робота, яка свідчить про усвідомлення важливості стартових умов роботи майбутнього колективу. Мабуть не треба пояснювати, що такий підхід вимагає можливості вибору з достатньо великої кількості претендентів, а не пошук хоч когось!

22

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Найбільш відповідає умовам вибірковості - педуніверситет, в якому сотні студентів третіх курсів шукають місце проходження літньої педагогічної практики, мають суттєву мотивацію до успішної оцінки, контролюються' методистами, мають знання з педагогіки та психології. Студенти інших курсів можуть теж активно відгукнутися на вашу пропозицію. Звичайно, це не обмежує пошук кадрів в інших місцях - школах, позашкільних установах, туристичних об’єднаннях, громадських організаціях, серед ентузіастів та прихильників саме такого відпочинку. Чи треба «лякати» обраних до підготовки прикладами та розповідями про нелегкі умови праці постійну відповідальність за життя та здоров’я дітей, побутові незручності, ненормований робочий день, відсутність технічних засобів, тощо? Треба розповідати саме про це відверто та конкретно. Досвід свідчить, що налаштованість на долання труднощів дуже відрізняється від уявного «природного раю». Але й привабливість роботи у наметовому містечку, його необмежені можливості оздоровлення, гартування особистості, виховання важливих у її житті якостей, навичок та вмінь повинні переконливо доноситись до майбутніх працівників. Врівноваженість відповідальності й романтизму - головна ознака доброго старту колективу майбутніх однодумців. Та настає час, коли підготовка кадрів набуває конкретного змісту. Як будь-яка цікава книжка, програма підготовки має свої глави така собі п’ятикутна зірочка напрямків діяльності: 1. Психологічні особливості поведінки дітей та підлітків в умовах наметового табору. 2. Педагогіка наметового містечка. 3. Вміти більше, знати краще. 4. Безпека перш за все! 5. З колегами пліч о пліч. Організація занять може бути різноманітною, але вимога єдина: «Справа перш за все!» Це гасло майбутні працівники можуть написати на першій сторінці свого «порадчого зошита», в який будуть нотувати заняття та самостійні здобутки. Сам зошит доречно розділити по напрямкам ( главам змісту). Зір, рука та розум повинні працювати разом - це закон навчання, без якого вчити все одно що наповнювати водою діжку без дна. І знову на перевірку викликаються саме керівники - чи можуть вони скласти навчальний план з урахуванням особистого усвідомлення мети? Якого працівника наметового табору вони

23

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” хочуть підготувати? Уявлена модель сформує навчальний план розподілить час, поставить наголоси, віддасть перевагу. Як стартову схему можна запропонувати наступний варіант: Термін підготовки 15.03 - 27. 05, приблизно 12 тижнів, Загальний час: 2 год. х 12 = 24 год. ( самостійна робота, спеціалізація) 4год х12 = 48 год. (аудиторних занять: лекцій семінарів, тренінгів) 0,5 доби х 12 = 6 діб ( збори, мандрівки, заняття на місцевості, заліки)/ Відповідно на кожний розділ «п’ятикутника» напрямків підготовки можна визначити такий часовий розподіл: Психологія - 5 + 9, Педагогіка - 6+10, Вміння - 7+11, Безпека 4+8, Колеги - 2 + 10. Психологія Розповідати про особливості поведінки дітей та підлітків в умовах наметового табору можливо тільки з практичного досвіду. Тільки так, наприклад, мотивації та потреби вихованців набудуть зрозумілого змісту для конкретної роботи. Загальні положення всіх трьох розділів психології ( загальної, соціальної та вікової) будуть важливими орієнтирами для прийняття загальних рішень - як береги річки влітку. В самій течії безліч пасток та мілин, коловоротів, долати які спробуємо разом. Тема. Очікування. Отримуючи путівку до наметового табору, діти та підлітки до останнього моменту зустрічі з табором та волонтерами особисто перейдуть у хвилюючий стан очікування суттєвих змін у своєму житті: - обов’язково зростуть рівні самостійності та свободи, - старі стосунки зміняться новими, які можна значно покращити, - можна багато чому навчитися, отримати можливість випробувати себе, самоствердитись. Як врахувати саме такі очікування? Треба вчитися їх впізнавати та розуміти. А саме головне - надати можливості здійснитися. Психологи стверджують, щодо наметового табору приїздять повністю автономні особистості. Тобто вони всі володіють навичками забезпечення своєї життєдіяльності. Але самостійних серед них значно менше. Досягти певного рівня самостійності можливо тільки додавши до автономності

24

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” відповідного досвіду! Діти не розрізняють ці два поняття, тому готуйтесь переконливо демонструвати досвід. Гема: Свобода. В ід п о в ід н о д о свободи, діти та підлітки розуміють її як відсутність тиску та обмеження. Головними ворогами свободи відверто вважають режим, інструкції та... дорослих. Оскільки у наметовому таборі дорослих набагато менше, то можна жити вільно, якщо успішно уникати саме їх догляду. Наметовий табір - зручне місце для того, щоб не зустрітися з носіями вимог та інструкцій. Запобігти таким намаганням «прихильників свободи» можливо тільки сформувавши у дітей потребу в вашій присутності, в контактах з вами з метою спілкування, взаємодії. Дорослі в наметовому таборі можуть стати частиною цікавого захоплюючого життя, переконливими вчителями подолання труднощів та зростання фізичного, духовного. Без існування саме такої потреби, очікування свободи здійсниться тільки у вигляді уникнення друг від друга дітей та дорослих. Це небезпечно. Гема. Самоствердження. Очікування покращення стосунків схоже на спробу переписати їх знову у найкращому варіанті для самого себе. Діти і підлітки природно хочуть продемонструвати себе з найкращої сторони, але визначають «найкращу сторону» тільки з особистих уявлень. Як і все уявне такі спроби не треба одразу сприймати, як дійсну річ. Може статися так, що нахабний та агресивний підліток у таборі - це, насправді, пригнічена та неадекватна особистість вдома, а нав’язлива та гомінка дівчинка - насправді мовчазна та сором’язлива у своєму шкільному класі. Діти та підлітки хочуть стати іншими. Якщо це не розуміти, то нікчемна боротьба з «фантомами» може замінити справжню діяльність на розвиток та вдосконалення особистості. Педагогіка наметового містечка. Отже психологія спрогнозувала три напрямки роботи: виправдати очікування дітей та підлітків на нове цікаве життя, можливості розкрити свої найкращі якості, подолати свої комплекси,

25

ПЕРЕСУВНИМ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” - сформувати потребу у спілкуванні дітей з дорослими, в контактах з метою взаємодії, - надати особистості вихованця самоствердитись, реалізуватись в справах, житті та діяльності наметового табору. На перший погляд це добрі побажання. Але насправді це орієнтири всіх подальших цілеспрямованих дій, що і є педагогікою. Практика роботи починається з засвоєння методів - засобів впливу на особистість та організації життя групи. Педагогіка визнає їх, як абетку роботи і складається вона з п’яти головних «букв»: А - гра та романтика: треба вміти грати з дітьми та підлітками, мандрувати по сузір’ям зоряного неба, жити на острові робінзонів, підіймати прапор першопроходців, йти індіанською стежинкою слідопитів, шукати по карті скарби, та розводити вогнище з прибульцями з інших планет. Окрім цього десятки ігор на знайомство, визначення лідерів, розваг т.щ. Б-змагання: проводити будьякі заходи з елементами визначення найкращих, згуртованіших, співучишіх, винахідливишіх. В таборі всі повинні знати хто краще всіх робить ранкову зарядку, хто самий спритний, самий вправний, яка група більше всіх збирає дров, а хто краще всіх проводить лісові вистави. На екранах змагань в таборі цілі визирунки різноманітних значків, які свідчать про досягнення кожного та всіх. Бажання бути кращим - це £ o i | am«вічний двигун» дитячого 1 І . -4 гЛт підліткового середовища! : В - заохочення: відзнаки та ‘; ■-!. нагороди цінуються дітьми та підлітками за їх моральним змістом схвалення досягнень лісові грамоти, дипломи, звання ї «інструктор», «консультант», «тренер», «знавець», дубовий

V

_£кЙ<

’*

f

4. •.

%* tbgj x°^ m f’ м Ш Щ

і

,

26

о

, Л ЧШ'М '/ № "

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” вінок при вході у намет, букет польових квітів на зборах, лісова медаль, а , головне - слово - доброзичливе та вчасне. Якщо педагогіка схвалює позитивний результат, це запобігає негативним діям. Зверніть увагу, що про так зване покарання, в такому випадку, мова взагалі не йде. Г - доручення: виконувати завдання, яке важливе для всіх - це постійне відчуття свого особистого значення. Без цього особистість не може сформувати самооцінку. Доручення у наметовому таборі можуть бути різноманітними, але насиченими справжньою необхідністю; костровий, сигнальник, відповідальний за охорону табору, еколог табору, синоптик, завідуючий господарством, редактор лісової стіннівки, заспівувач, бібліотекар, т щ . Скласти доручення тимчасові, або постійні - це мистецтво не тільки з організації самоврядування, але й з впливу на особистість і групу. Д - особистий прикладі У наметовому таборі, на відміну від інших, дорослі та діти спостерігають один одного цілодобово. Дуже швидко з’ясовується багато побутових речей ( охайність, порядність, відвертість). Культурний рівень спілкування у лісі необхідно зберігати і підтримувати. Дорослі запобігають спрощенню вимог до правил с т о с у н к і в , зовнішнього вигляду та гігієни. їх особистий приклад це представництво людяності у таборі. Турбота про дітей починається з відмов від таких уявних «привілей» доро­ слих, як «особисте життя» після 23.00, особисте меню у харчуванні. Дорослі збирають дрова, чергують та впорядковують тери-торію разом з дітьми. Більш того - вони роблять це найкращим чином! Тоді особистий приклад спрацює. Він буде впливати на дітей і підлітків у вигляді якостей оточення і багато слів не вимагатиме! Методи неможливо сприймати, як рецепти. В залежності від умов та обставин, вони дивним чином можуть давати протилежні результати. Під час підготовки до роботи в наметовому таборі спробуйте розглянути як можна більше методів різноманітних та підтер жених практикою. Найкращі методи ті, які склав сам!

27

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Педагогіка наметового містечка спирається не тільки на засоби (методи) роботи, але й на її форми. Літній наметовий табір має велике різнобарв’я форм роботи, яке дарує літо. Будь-яка форма це вдала послідовність дій з урахуванням можливостей, які надають обставини, оточення, особисті можливості. Літо найкращі і умови і обставини і можливості. Треба навчитись їх використовувати.

28

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” I Форми роботи з дітьми Педагогіка наметового містечка спирається не тільки на засоби (методи) роботи, але й на її форми. Літній наметовий табір має велике різнобарв’я форм роботи, яке дарує літо. Будь-яка форма це вдала послідовність дій з урахуванням можливостей, які надають обставини, оточення, особисті можливості. Літо - найкращі і умови і обставини і можливості. Треба навчитись їх використовувати. Мандрівки. Літо чудова пора для мандрівок! Дітей та підлітків звичайно цікавить куди веде стежинка, які галявини та ліси оточують наметовий табір, який краєвид з далеких пагорбів, що за село поруч? Тож відправляйтесь на пошук відповідей! Чи довго зібратися та помандрувати до цікавого? Наметовий табір може стати базовим для одноденних мандрівок, які дозволять більш ретельно вивчити природу, історичні, культурні пам’ятники. Діти та підлітки завжди у захваті від того, що досліджують оточуючий світ. Отже, як форма роботи, мандрівки допоможуть сформувати не тільки навички та вміння необхідні в польових умовах, але й спрямувати пізнавальну діяльність дітей та підлітків, зміцнити їх духовно та фізично. Тож, готуючись до роботи у наметовому таборі, оволодій такою формою роботи, як проведення мандрівок. Будь впевненим, що це чудовий засіб цілеспрямованого впливу на особистість вихованця! Вогнища. Наметовий табір - це місце романтичних зборів біля вогнища. Така форма роботи формує естетичні та комунікативні якості особистості. Багаття збирає друзів для того, щоб послухати пісні у супроводі гітари, поспілкуватись про таємниці природи, подивитись лісовий театр, зійтись командами у захоплюючому КВК. Вогнище відновлює сприйняття гармонії з природою, її чарівний світ мови

29

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” галявин, дерев, річки. Добре організоване та проведене вогнище, як форма, може нести в собі величезне педагогічне навантаження, спрямовуючи особистість до щирості, відвертості, активності. Таємниці природи, історії людства, Всесвіту, пригоди видатних мандрівників - захоплюють увагу юних робінзонів. А чи готові дорослі дати консультацію, привернути увагу, спрямувати обго­ ворення цікавої теми? Заздалегідь приготувати тематику вогнищ, розробити особливі ритуали їх проведення, навчитись складати різні типи багаття, спланувати місце його розташування, обладнання - це означає отримати унікальну форму роботи з групою дітей та підлітків, який дарує літо. Лісові свята. Наметовий табір - дивовижне місце для проведення лісових свят. У лісі не використовуються так звані технічні засоби, підсилювачі, освітлювачі, фонограми та готові декорації. Не опиниться під рукою і відповідного вбрання для акторів, а сценою стане проста лісова галявина. Але ці обставини тільки збільшують виховний ефект такої форми роботи - треба докласти своїх рук, уяви, творчості! І актори і глядачі весь час знаходяться у постійному контакті, що забезпечує зворотній зв’язок, можливості прояву імпровізації, майстерності. Переконайтесь в цьому, спостерігаючи винаходи декораторів, костюмерів, акторів та дитячої режисури! Який простір для дитячої творчості надає свято Нептуна, або лісового володаря Берендея! Справжнім парадом дитячої фантазії

ЗО

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я’ стає лісове свято «Грай містечко». Діти вигадують та готують атракціони, беручи участь в яких, всі учасники отримують «лісові гроші», на які у «крамниці» можна купувати солодощі. Довго вирує «Грай - містечко», навіть коли запас винагород вичерпано. Це тому, що атракціони цікаві та різноманітні, а вигадали і склали їх самі вихованці. Спортивне свято «Відкриття МОЇ» (малих Олімпійських ігор) умовно переносить мешканців наметового містечка у світ давньої Греції. На лісовому стадіоні збираються вже не просто команди, а спортсмени древніх міст Еллади -Афін, Спарти, Сіракуз, т. щ . За програмою давніх Олімпійських змагань на старт виходять легкоатлети, борці, стрільці з лука і, обов’язково, поети, які присвячують свої оди спортивному святу та миру. Нагороджуються поети так само, як і переможці спортивних змагань. Безліч свят можна провести у наметовому містечку. Літо само по собі - велике свято дитячих канікул на природі. Продумати можливі теми та сценарії частково заздалегідь, а частково лісові свята можуть з’явитися, як чудовий винахід дітей та підлітків разом з дорослими. Це можуть бути представлені народні свята, культурна спадщина рідного краю, козацькі розваги і багато іншого цікавого і незвичайного. Свято, як форма роботи залишає враження і спогади, завжди підтримує та надає оптимізму! В лісових умовах його цінність J Ж Ж набуває особливого сенсу визначає моральне здоров’я та життєздатність колективу наметового містечка. Змагання та конкурси. Така форма роботи в лісі не повинна повторюватись у шкільні «веселі старти», або чергову «міс...», зубожість

31

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” яких така ж відверта, як і непотрібність, а стиль проведення звичайна метушня. Лісові змагання та конкурси відрізняються своїм практичним спрямуванням: хто вправніше складе багаття, встановить намет, облаштує кращий сонячний годинник, тренажер на спортивному майданчику, спритніше подолає смугу перешкод, прокладе маршрут за азимутами, розпізнає їстівні та лікарські рослини. Навіть гумористичний конкурс рибалок «Чий улов більший» закінчується загальною юшкою та доречним конкурсом «рибальських бувальщин»! Конкурс аматорської пісні складе чудовий фольклор наметового містечка, а змагання кухарів започаткує енциклопедію лісової кулінарії. Звичайно, що у наметовому таборі будуть змагання та конкурси з м’ячами, скакалками, кеглями, естафетними паличками. Але вони тільки доповнюють загальну мету змагань, конкурсів - самовизначення особистості дитини, підлітка. Змагання та конкурси складають систему випробувань можливостей підростаючої особистості. Головна їх мета - придбання досвіду, який, поєднуючись з автономністю, фізичними можливостями організму сформує врешті решт таку бажану самостійність. Треба завжди пам’ятати, що відсутність впорядкованої системи випробувань у наметовому містечку приведе тільки до того, що діти та підлітки будуть складати її самі! Це вкрай небезпечно для життя та здоров’я вихованців. Форми роботи можуть змінюватись, поєднуватися, вигадуватись, їх різноманітність - це привабливість життя у таборі. Готуйтесь заздалегідь до захоплюючої справи - винахідництву впливових форм роботи. Вони будуть відрізняти вас від колег, складати обличчя фахівця. Найкращі форми роботи стають традицією табору, а найкращі з найкращих - ритуалами. Якщо в таборі народжуються традиції та ритуали, то це свідчення успішної педагогіки. 1. Скорочений курс психології та педагогіки наметового містечка спрямовує керівників, організаторів унікальної форми відпочинку на цілеспрямовану підготовку кадрів. Наданий умовний розклад годин використовує більш практичний курс. Чи можуть майбутні кадри запропонувати особливі форми роботи, продемонструвати володіння методами впливу, використовувати для планування знання психологічних особливостей поведінки дітей та підлітків в автономних умовах перебування? Відповіді на ці питання результат роботи з кадрами. Бажаємо вдачі!

32

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” 2. Психологічні особливості поведінки дітей та підлітків в умовах наметового табору. Але під'рунтям успішної підготовки кадрів можуть стати тільки реально сформовані вміння та знання. Що вміє доросла молода людина, яка береться за справу виховання? Бажано щоб вмінь було як можна більше, а знання просто переповнювали майбутніх вихователів Саме знання несуть досвід без якого самостійність неможлива! Вміти більше, знати краще. Вміння існують у вигляді практичних дій та навичок, спілкування та взаємодії, прогнозування та умовиводів. Не треба лякатися такої «кількості облич» звичайного вміння. Це наше фахове життя, яке саме від вмінь може стати успішним, або не дуже. Що треба вміти, щоб розраховувати на успіх роботи в наметовому таборі? Практичні дії: ставити намети різних типів, правильно складати речі в рюкзак, готувати їжу на вогнищі, ремонтувати одяг та взуття, прати, користуватись картою, компасом, в’язати не менш як 12 вузлів, складати 5 видів багаття, надавати першу медичну допомогу, знімати дерен та вкладати його на місце, ладнати вудочку для рибалки, користуватись пилою, сокирою, молотком. Навички: — зберігати особисті речі, — одягатися відповідно до погоди, або часу доби, — мати охайний вигляд, виконувати вимоги особистої гігієни, — рахувати дітей - бачити хто де та скільки разом, — реагувати на небезпеку та ознаки захворювання, — долати втому. Звичайно, що такий перелік практичних дій та навичок далеко не вичерпний. Але орієнтовно він може існувати, як програма особистої підготовки майбутніх кадрів незалежно від статі, або посадового статусу. їх попереднє виховання проявиться в повні мірі!

33

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Спілкування та взаємодія: Вміти розмовляти та слухати - це головне у спілкуванні. Який ви оратор, наскільки жвава та образна ваша мова, скільки приказок, або прислів’їв ви знаєте, володієте інтонаціями? А як у вас з гумором? Якщо добре, то як з його якістю? Він принижує оточуючих, чи навпаки - змістовний та яскравий, необразливий та порядний? А чи розумієте ви погляди інших, яки жести використовуєте. Який у вас лексикон, чи супроводжується він мімікою? Все разом - це передумова спілкування. Від цього залежить передача будь - якої інформації, порозуміння, готовність до взаємодії. В умовах наметового містечка, коли спілкування природно стає ознакою життєздатності групи, педагогічні кадри просто вимушені бути політиками - митцями спілкування. Взаємодія починається з узгодженості. Який ви конформіст, як поступаєтесь, як захищаєте свої уподобання, як вмієте переконувати? Тренуйтесь на практичних заняттях з підготовки до роботи у наметовому таборі узгоджувати та переконувати. Для дітей та підлітків важливим стає особистий приклад вихователів. Але єдиним майданчиком вдосконалення взаємодії можуть бути тільки загальні справи. Які вони - привабливі чи нудні, необхідні чи надумані? Практика ефективного спілкування та успішної взаємодії відтворюється в процесі підготовки кадрів до роботи у наметовому таборі. Без практики теорія мертва! Прогнозування та умовиводи - найвищий рівень будь яких вмінь. Це рішучі кроки до творчості. Попередити негативні явища, побачити паростки нового, підтримати найкраще -ц е прогнозування. В наметовому таборі, де набагато більше різноманітних обставин, прогнозування будується на спостережливості, увазі, баченні виникаючих конфліктів, проблем. Кадри наметового містечка обов’язково ведуть педагогічний щоденник. Цей документ має не тільки юридичну силу, надає можливість простежити планування діяльності вихователя. Щоденник містить в собі педагогічний аналіз кожного дня. Саме на його сторінках виникають умовиводи - доведені, переконливі висновки необхідні для подальшої роботи. Нажаль більшість працівників виховних установ ставляться до педагогічного щоденника формально, зневажливо, як до «паперотворчості». Насправді щоденник єдине джерело об'рунтованих ідей, роздумів та наступних практичних завдань в роботі з дітьми та підлітками. Треба вчити працювати з педагогічним щоденником: фіксувати події

34

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” та проблеми, поведінку та стосунки, ставлення дітей та їх зміну, розглядати свої дії, аналізувати результат, ставити собі мету і завдання, а, виходячи з цього, - планувати наступний день. Педагогічний щоденник - улюблене місце для думок і міркувань. До його сторінок тягне звертатися, перечитувати, ставити питання, отримувати відповіді, пояснення того, що відбувається з вихованцями. З педагогічним щоденником робота стає цілеспрямованою, впорядкованою. Це найголовніше вміння, яке зберігається на все життя. Кадри наметового містечка, як дорослі, володіють певним рівнем знань. Ніхто та ніколи не піддає сумніву їх обізнаність, але чи можливо використовувати ці знання у наметовому таборі, де інших джерел майже не існує? Час підготовки кадрів наметового містечка - це опанування знаннями необхідними в лісових умовах. Зустрічі з фахівцями можуть тільки спрямувати самоосвіту майбутніх працівників. Все інше залежить тільки від їх особистих зусиль! Що потрібно знати в наметовому таборі краще за все? Спробуємо порадити деякі речі з особистого досвіду. Природознавство: - біологія', комахи, птахи, риби, тварини, які мешкають на місцевості розташування табору, - ботаніка; рослини, дерева, мох, які зустрічаються у лісі та на лузі навколо табору, - астрономія; літні сузір’я зоряного неба, найяскравіші зірки, поверхня й фази Місяця, планети, які спостерігаються влітку, літні метеоритні потоки, найближча зоря - Сонце. - фізика природних явищ; дощ, гроза, райдуга, вітер, хмари, плівка поверхнього натяжіння, ранкова роса, туман, луна, течія річки, капіляри, вогонь. -геологія: як утворився навколишній ландшафт, якою була річка у давнину, чому пісок навколишніх кар’єрів різного кольору, чи існують навколо корисні копалини?

35

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” - екологія; гумус, дерен, відходи, греблі, саги, екологічні системи та їх самоочищення, відновлення. Історія: - краєзнавство; які нар іи мешкали в районі розташування табору, важливі історичн події, до яких має відношення оточуючг місцевість, видатні історичн діячі, відомі постаті минулогс і сучасного, які народились проживали, або відвідувала цей край? - Мистецтво, культура пам’ятники', в яких творах мистецтва відображався навколишній край, які культурні, історичні, природні пам’ятники існують навколо, які музеї можна відвідати, скільки шкіл навколо, церков, храмів? - економіка; що виробляється населенням, заводами та господарствами, чим відомий край оточуючому світу? Ось тільки самий скорочений перелік інформації, яку треба знати набагато краще ніж раніш. Саме тут зосереджені педагогічне та виховне значення постаті вихователя, його цінність для дітей та підлітків у наметовому таборі, наповнення змістом форм роботи, обрання методів впливів. Як досягти бажаного рівня? Відповідь одна - займатись самоосвітою. Педагогічний щоденник може мати доповнення - зошит світу цікавого. Розділивши його на потрібні розділи важливо поступово наповнювати його необхідною інформацією. Головне спочатку не злякатися «безодні цікавого», а потім не зупинятись посилаючись на обмаль часу. Час витрачений на формування вмінь та знань завжди працює на активну цілеспрямовану людину!

36

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” I Робота з дітьми з особливими потребами Не буде новиною, що погіршення соціально-економічного становища значного прошарку населення України, зокрема сільського, в останні роки призвело до збільшення кількості дітей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Це діти-сироти й напівсироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних та малозабезпечених сімей, діти з проблемами фізичного та психічного розвитку. Особливо вразливими є діти з особливими потребами, пов’язані з такими порушеннями та захворюваннями: • порушення слуху і мови (глухі; ті, що слабо чують, логопати); • порушення зору (сліпі; ті, у кого слабкий зір); • порушення інтелектуального розвитку (розумова відсталість; із затримкою психічного розвитку); • порушення опорно-рухового апарату; • комплексні порушення психофізіологічного розвитку; • хронічні соматичні захворювання; • психоневрологічні захворювання. Характерними для даних дітей почуттями часто стають тривога, агресія, страх, соціальна пасивність, наслідком чого стає їх девіантна поведінка, що потребує серйозного корегування. Девіантна поведінка - система вчинків, що суперечать прийнятим у суспільстві нормам і проявляються у вигляді незбалансованих психічних процесів, неадаптивності, порушення процесу самоактуалізації або ж у вигляді відхилень вид морального и естетичного контролю над власною поведінкою. Девіантна поведінка перешкоджає соціалізації особистості, її становленню й формуванню, розвитку її громадянської самосвідомості. Саме такі діти отримали змогу відпочити та загартуватися в дитячому літньому оздоровчому таборі «Мальва», організованого БФ “Мальва Бабанки” за підтримки МБФ «Відродження». Першочерговим завданням в корекції девіантної поведінки є визначення характеру відхилення та його сили (порушення зору, слуху і мови, інтелектуального розвитку, опорно-рухового апарату, комплексні порушення). Визначити його має вчитель чи вихователь при прийомі дітей до табору. З метою коректного визначення відхилень, до роботи в таборі слід залучати досвідчених вчителів, які добре володіють різноманітними видами педагогічної діяльності: діагностичним;

37

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” орієнтаційно-прогностичним; конструктивно-проектувальним; корекційним; організаційним; інформаційно-пояснювальним; комунікативно-стимулюючим; аналітико-оцінювальним; дослідницько-творчим. Адже зважаючи на досить короткий час перебування дитини в таборі, важливо швидко та точно оцінити стан дитини та підібрати відповідні заходи корекції. Життя табору відзначається від шкільного тим, що тут немає часу на тривалу підготовку. Справи повинні бути організовані так, щоб кожен мав можливість спробувати свої сили в художній самодіяльності, спорті і в творчій праці. Така різностороння діяльність забезпечується різними формами роботи (збори, лінійки, концерти, свята, ігри, змагання, малювання, ліплення з пластиліну/ глини тощо). Активний відпочинок дітей передбачає тісний зв’язок роботи табору з оточуючим життям, навколишньою природою. Корекційна робота з дітьми в оздоровчому таборі має стати продовженням шкільної, з тим лише винятком, що дітям надається можливість відпочити, зняти фізичне та психічне навантаження навчального року. Для здійснення корекційних впливів необхідні створення і реалізація певної моделі корекції: загальної, типової чи індивідуальної. Загальна модель корекції — система умов оптимального вікового розвитку особистості в цілому — передбачає розширення, поглиблення, уточнення уявлень дитини про навколишній світ, про людей, суспільні події, про зв’язки і відносини між ними. Необхідно оптимально розподіляти навантаження упродовж заняття, дня, тижня, року, вести контроль та облік стану дитини. Типова модель корекції базується на організації практичних дій на різних основах. Спрямована на оволодіння різними компонентами дій і поетапне формування різних дій. Індивідуальна модель корекції містить у собі визначення індивідуальної характеристики психічного розвитку дитини, її інтересів, научання, проблем. Найбільш підходящою моделлю корекції для роботи в таборі слід обирати загальну та типову модель, оскільки індивідуальна модель розрахована на тривалий термін та вимагає приділення значної уваги окремо кожній дитині, що, в умовах табору, здійснити досить важко. Розглядаючи періоди оздоровчої зміни табору, де будуть відпочивати учні з особливими потребами та девіантною поведінкою слід зазначити, що організаційний період є найважливішим. В цей період потрібно розподілити дітей по загонам, враховуючи вік,

38

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” стан дітей. Варто приділити особливу увагу всім без виключення дітям - перевірити чи є в кожного засоби особистої гігієни, постіль, одяг тощо. При цьому треба згуртувати дитячий колектив, організувати життя дітей. Часто діти прибувають до табору з сімей різного соціального статусу. Тому з перших днів їх потрібно ознайомити з законами і традиціями табору, домогтися, щоб норми, вимоги колективу позитивно сприймалися дітьми, нагадати, а при потребі навчити дітей виконувати правила особистої гігієни і самообслуговування, вимоги розпорядку дня. Коригувальна діяльність в цьому періоді має бути спрямована на: - постановку чіткої мети - перспектива жити в колективі, при цьому виконувати норми і правила взаємовідносин; - постановку вимог, за якими діти мають безумовно виконувати вимоги старших, домагатися їх виконання; - допомогу дітям створювати малі групи для виконання різних завдань; - регулювання та корекцію діяльності, взаємовідносин та спілкування в групах; В цьому періоді вихователь має стати організатором загону, носієм норм та вимог, організувати та скорегувати взаємовідносини з дітьми, допомогти дітям визначити й обрати первинний актив, передавши йому частину своїх функцій. Основний період. В основний період зміни дитячий колектив відчуває різний психологічний стан і після організаційного періоду може наступити період конфліктів. Такий стан виникає внаслідок створення неформальних груп та намаганням їх самоствердитись. Діти в цей період відчувають подвійний вплив - з одного боку цінності, норми, установки колективу, що формується, з іншого тієї групи, до якої вони належать. Корегування даних конфліктів можливе за умови чітко визначеної, захоплюючої для всіх груп перспективи, що має місце в житті табору. Діти об’єднуються заради досягнення поставленої мети, вони усвідомлюють себе частиною всього колективу. Коригувальна діяльність цього періоду спрямовується на: - створення умов, які сприяють формуванню соціально цінних відносин у колективі, позитивного ставлення до інших дітей, явищ дійсності, людей, один до одного; - розвиток і єднання колективу загону, який здатен впливати на особистість окремої дитини;

39

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” - створення умов для реалізації особистості кожної дитини; - забезпечення систематичних занять спортом, пропагування здорового способу життя; - постійний нагляд та підтримку за виконанням режиму дня, виконання правил особистої гігієни; - забезпечення лікарської допомоги, допомоги психолога. Мета вихователів в цей період - перетворити колектив загону на інструмент цілеспрямованого формування відповідних якостей особистості у дітей, що складають даний загін. В цей період потрібно конкретизувати загальні завдання, залежно від індивідуальних, вікових, психічних особливостей. Підсумковий період закінчує діяльність табірної зміни. Якщо табірна зміна пройшла успішно, цей період характеризується появою в дітей бажання та прагнення до самовиховання, самопізнання, підготовка до майбутньої діяльності в школі стає домінуючими мотивами діяльності. Кожен упевнений в своїх силах, вірить в успіх, займає активну позицію. Метод ігрової корекції. Метод впливу на дітей і дорослих з використанням гри. Сьогодні гра, без перебільшення є найпопулярнішим видом психологічної роботи як з дітьми, так і з дорослими. Гра - це цілісний стан душі. Гра захоплює людину повністю. Характерна особливість гри - її двоплановість, тобто гравець виконує реальну діяльність, пов’язану з рішенням конкретних задач. Двоплановість гри обумовлює її розвивальний ефект. У роботі з дітьми гра коригує негативні відносини, страхи, невпевненість у собі, що подавляються дитиною, розвиває здібності дитини до спілкування, збільшує діапазон доступних для дитини дій з предметами. Встановлення фокусу(Зосередження) корекційного процесу на почуттях і переживаннях дитини (необхідно добитися відкритого вербального вираження дитиною своїх почуттів, стати для дитини своєрідним дзеркалом, в якому вона може побачити себе). Метою корекції є перенос негативних емоцій і якостей дитини на ігровий образ. Ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики, ляльки, машинки, конструктор), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння). Ігри з природним матеріалом організовують під час прогулянок. Використання сюжетних дидактичних іграшок має багато спільного із сюжетно-рольовими іграми. Безсюжетні іграшки

40

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” використовують для закріплення знань про властивості та якості предметів (розмір, кількість, колір, форму). В таборі вони більше спрямовані на дітей молодшого шкільного віку. Ігри з предметами часто можна використовувати в приміщенні у випадку непогоди. Настільно-друковані ігри . Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв’язання таких ігрових завдань: добір картинок за схожістю (деякі види лото, пазли), карток-картинок під час чергового ходу (доміно). Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення, систематизують знання про навколишній світ, розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські вміння. Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв’язках. Прикладом може слугувати гра в «міста». Ігри-подорожі. Вони покликані посилити враження, надати пізнавального змісту, звернути увагу дітей на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору і часу, подорож думки, уяви тощо. Ігри-загадки. Розвивають здатність до аналізу, узагальнення, формують уміння розмірковувати, робити висновки. Ігри-бесіди. Основою їх є спілкування вихователя з дітьми, дітей між собою, яке постає як ігрове навчання та ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів (єдності слова, дії, думки, уяви дітей), у вихованні вміння слухати і чути питання вихователя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, висловлювати судження. Арт методика. Або терапія мистецтвом - відображає потребу сучасної людини до більш природних, комплексних способів лікування і гармонізації, в яких однакову роль грають розум і почуття, тіло і рух, чоловічі і жіночі якості, здібність до інтроспекції і активної дії. Методи корекції, що використовуються: ігротерапія, проективний малюнок, психо-гімнастика, методи поведінкової корекції Коротка характеристика табору При організації дитячого літнього оздоровчого табору «Мальва» при Бабанській спеціалізованій школі-інтернат в 2009 р. було оздоровлено 42 дитини з трьох районів Черкаської області. Середній вік дітей становив 12-14 років. Всі діти, що прибули на оздоровлення, проживають у сільській місцевості, деякі з неповних

41

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” та неблагополучних сімей. Тривалість зміни 21 день з цілодобовим режимом. До роботи в таборі було залучено 12 осіб обслуговуючого та адміністративного персоналу. Табір був поділений на 2 загони - «Бобри» та «Бджоли», кожному з яких пропонувалось самостійно придумувати емблему (проведено конкурс малюнків) та створити гасло (віршовані рядки, які вивчили всі напам’ять). З поміж двох загонів шляхом голосування було обрано старшого по табору - лідера, який взяв на себе вирішення поточних організаційних питань. Крім того, в таборі запровадили систему балів, у якій за різноманітні позитивні досягнення кожній дитині нараховувались чи знімалися бали за відповідні вчинки. В кінці зміни, в нашому випадку, трьом найкращим дітям було вручено цінні призи, решта ж отримали заохочувальні призи. Таким чином у таборі було створено здорову конкуренцію, спрямовану на покращення поведінки, розвиток творчих здібностей, пам’яті, встановлення належних мотивів поведінки, здорових звичок, стереотипів. Приклад. У роботі табору значна увага приділялась фізичному вихованню. Кожен ранок діти починали з зарядки, виконуючи так звані «вирівнюючі» вправи - потягування, вправи для активізації кровообігу, різноманітні нахили, повороти, серії розтягуючих рухів, віджимання та підскоки, біг на місці, вправи на дихання та розслаблення. Вони мали змогу грати в футбол, волейбол («піонербол»), в їх розпорядженні завжди були м’ячі, скакалки, спортмайданчик, футбольне поле. Звичайно, всі вправи виконувались під наглядом вихователів та вожатих. Кожне заняття чи конкурс обов’язково починалися з розминки. Приклад. Досить цікавим заходом у таборі «Мальва» стало проведення тренувань. Можна виокремити проведення тренування їзді на сучасних велосипедах з наступним практичним засвоєнням пройденого матеріалу. До навчання було залучено місцевий центр активного відпочинку «Робінзон», який проводив навчання та тренування дітей протягом одного дня. Після проведення теоретичного навчання відбувся невеличкий конкурс на визначення першої десятки дітей, які першими почнуть практичні заняття. Коли всі діти попрактикувались в їзді, було проведено змагання з визначенням переможців, які отримали призи

42

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” у вигляді світло-відбивних пов’язок на руку. їх значущість важко переоцінити - діти носили їх постійно. Діти, яким було важко навчитись їздити з першого разу, мали змогу попрактикуватись додатково з тренером. Приклад. Основним методом корекційної роботи з дітьми було вибрано гру. Прово­ дились як спор-тивні, групові ігри, так і вибір ігор за вподо-баннями та інтересами дітей. Гра рушійна сила творчості, активної діяльності, самопізнання і самовираження. В таборі «Мальва» діти мали змогу читати книжки й журнали, малювати на папері та крейдою на асфальті, грати в шашки й шахи, займатися на спортмайданчику та футбольному полі. Коли погода була примхливою, діти переглядали відібрані науково-пізнавальні кінофільми, мультиплікаційні фільми, грали в різноманітні розвиваючі ігри. Після занять улюбленою справою діти ставали спокійними, врівноваженими, в них зникали прояви девіантної поведінки. Приклад. Екскурсії та походи. Під час проведення табору «Мальва» було проведено чимало екскурсій. Слід виділити відвідування дендрологічного парку «Софіївка» в м. Умань. Під час екскурсії діти ознайомились з історією парку, гід в цікаво і захоплююче розповів про історію виникнення, функціонування парку, забезпечив відвідування найцікавіших місць. Дітям дуже сподобалась екскурсія, свідченням чого стало обговорення візиту «Софіївки» ще протягом двох днів по тому (, №4). Також було проведено екскурсії місцевого масштабу. Без сумніву, кожен населений пункт має свої цікаві місця, відвідування яких сприяє гармонійному розвитку дітей, розширює їх кругозір, спостережливість, навчає захоплюватись простими, але водночас красивими речами - краєвидами, рослинним і тваринним світом, допомагає узагальнити та закріпити знання, отримані в школі.

43

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Місцеві екскурсії проводились до краєзнавчого музею, пам’ятників бойової слави, місцевої церкви, школи, річки. Зокрема, хочеться виділити відвідування долини Миколи Чудотворця, яка розташована на краю села Коржовий Кут Уманського району. У верхній частині цієї мальовничої долини, вибудуваної природою у формі амфітеатру, на одному з каменів гранітного схилу чітко видно відбитки босих людських ніг. Тамтешні жителі дивувалися ними ще з діда-прадіда і вважають ті сліди чудодійними. Кажуть, що вони дають міцне здоров’я та везіння. Люди переконані, що варто тільки ступити босими ногами на них і загадати бажання, аби воно згодом здійснилося. Відвідування цього місця справило незабутнє враження на дітей, і такі екскурсії, без сумніву, можна проводити в кожному населеному пункті. Похід став для дітей певною мірою випробуванням - потрібно було пройти близько 10 км полями, лісом, луками, відвідати закритий кар’єр. В поході діти навчились визначати сторони світу в лісі і в полі, опанували основи виживання в надзвичайних ситуаціях, які можуть трапитись будь з ким. За словами дітей, похід став однією з найяскравіших подій відпочинку (фото №10). О тж е, виховне та корекційне значення екскурсій та походів полягає в тому, що спілкування з природою, навколишнім світом, спонукає дітей до самопізнання і само­ вдосконалення, зокрема духовне, викликає здорову цікавість і почуття любові до природи рідного краю, виробляє навички роботи в колективі, взаємовиручку та підтримку. Екскурсії сприяють вихованню естетичних почуттів і бережливого ставлення до природи та наслідків людської праці, викликають почуття гордості за свою країну і народ, виховують патріотизм. Приклад. Боротьба з агресією. Зважаючи на складний контингент дітей, вихователям та вчителям доводилось часто боротися з виявом агресивності дітей. На ряду з груповими

44

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” заняттями по корекції тривожності проводилась також індивідуальна робота. Так, наприклад, група дітей, образившись на вихователя за зауваження щодо неприбраних ліжок, вирішила самовільно покинути табір. При розмові з кожною дитиною окремо виявилось, що мотиви при прийнятті рішення у всіх різні: образливий тон виховательки, сумніви у користі від перебування у таборі, відсутність бажання виконувати накази старших, бажання приєднатись до втікачів «за компанію». Це сталося на другий день перебування у таборі. Тому при розмові з кожною дитиною індивідуально вдалося переконати їх виконувати правила внутрішнього розпорядку, результатом чого стало отримання одним з втікачів відзнаки за відмінну поведінку його протягом зміни. При цьому не були застосовані накази, погрози, команди, критика, адже доцільніше було просто логічно пояснити дитині ситуацію, підвести її до розуміння правильного рішення, дати зрозуміти, чому саме її дії були невірними. При цьому розмову було закінчено на позитивній ноті. При подоланні агресії персонал табору ставився до дітей з повагою та всіляко це демонстрував, на власному прикладі показуючи, як потрібно вітатись, спілкуватись, поважати оточуючих. Часто проблемним дітям не вистачало сімейного тепла й піклування батьків, тому агресивною поведінкою вони привертали увагу. Таких дітей вдавалось вгамувати, просто потиснувши руку, обійнявши, поговоривши з дитиною, як з дорослим. Важливим стало не придушувати агресію, а дати їй вийти на зовні соціально прийнятним способом - краще дати дитині «викричатись», а потім спокійно поговорити, ніж придушити агресію і потім отримати псування майна, бійки з іншими дітьми, тощо. Зокрема, в таборі стався прикрий інцидент, коли двоє братів поводили себе занадто агресивно, не йшли на контакт ні в якій формі, постійно конфліктували як з ровесниками, так і з персоналом. Керівництво табору вирішило припинити їх перебування в таборі і відправило додому. Даний вчинок було зумовлено тим, що діти потребували втручання психолога і серйозної роботи з коректування їх поведінки, що в умовах відпочинкового табору здійснити було неможливо. Припинити агресивне поводження вдавалося, пояснивши дитині наслідки її дій - «не підеш в похід», «не поїдеш на екскурсію». При цьому розмови проводились індивідуально, без свідків.

45

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Агресивним дітям також говорилися компліменти за позитивні вчинки, показувалися реальні переваги хорошої поведінки. Найкращим подоланням агресії стало її попередження. Перед персоналом табору ставилось завдання постійно займати дітей якимись справами, виключати причини виникнення агресії, спрямовувати агресію в конструктивне русло, знаходити розрядку в спорті, творчості. Для прикладу - є один м’яч, яким хочуть гратись одночасно двоє дітей - варто придумати гру, яка б включала участь цих дітей разом - ласування, попадання в кільце, тощо. Приклад. В таборі проходили оздоровлення діти з особливими потребами. Заняття для них підбирались індивідуально, зважаючи на їх фізичний та психічний стан. Для цього довелось залучати більшу кількість вихователів, зокрема, при проведені екскурсій за такими встановлювався особливий нагляд, фізичні навантаження зменшувалися. У таборі «Мальва» лікар та медсестра проводили лікувальні масажі, призначали медпрепарати за потребою, слідкували за зміною стану дітей. У нічну зміну було забезпечено чергування нічних нянь. Слід відмітити, що таким дітям необхідно додатково повторювали навчальний матеріал, затрачали додаткові ресурси задля покращення їх стану. Разом з тим вони брали активну участь в діяльності табору. При проведенні ігор та змагань їм доручали важливі, але не важкі завдання, при проведенні екскурсій з ними займався вихователь проходили легшим і коротшим маршрутом, частіше відпочивали. Загалом, з кожною такою дитиною потрібно займатись індивідуально, враховуючи її стан та проблеми, і підбирати корегувальні процедури, що найкраще робити в спеціалізованих закладах за участю спеціалістів. Головним завданням табору «Мальва» було показати те, що дитина, яка має вади, теж є частинкою суспільства, вона має брати участь у житті суспільства, що навколишнє середовище є відкритим і доброзичливим до дитини з особливими потребами, і вона може знайти своє місце в ньому. Як підсумок, слід відзначити, що робота дитячих літніх відпочинкових таборів є серйозною допомогою в корегуванні поведінки девіантних дітей, яких з кожним роком стає більше й більше. Саме проведення дозвілля в легкій і невимушеній, дружній атмосфері, здатне сформувати в дитини позитивні захоплення і покращити її стан та поведінку.

46

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” I Безпека перш за все! Наметовий табір чудове місце відпочинку, яке має безліч переваг перед стаціонарними таборами: цілодобове перебування на природі, самостійність, активний відпочинок, чудові форми роботи, т. щ. Але необхідно зазначити, що це пов’язано з високим рівнем відповідальності за життя та здоров’я дітей та підлітків. Настрій батьків, які відправляють дитину до такого табору відомий: перш за все вони хвилюються за безпеку такого відпочинку. Вони цікавляться побутом у наметовому таборі, харчуванням, медичним доглядом і, знову ж - безпекою. Працівники наметового містечка беруть в свої долоні ниточку життя вихованця і мають відповідати за її цілісність. У наметовому таборі повинні працювати закони безпеки, які беззаперечні: - не купатися без нагляду дорослих, - безпечна тільки територія табору, - чергування відбувається за правилами, - робочі інструменти в руки вмілим, - пожежі краще запобігти. Кожний працівник табору повинен вміти плавати, рятувати на воді, надавати першу допомогу. Ці тренінги треба проводити практично, відпрацьовувати навички ретельно, виставляти залік за відповідність вимогам. Жарти на воді одразу набувають свого небезпечного характеру з першого факту, який повідомляють всім: людина, яка не дихає півтори-дві хвилини, втрачає здоровий мозок. Такий короткий термін відведено на встановлення дихання! Тож запобігти, врятувати, допомогти - це надійне гасло для всього життя у наметовому таборі. Особливо на березі річки, або водоймища. Ліс тільки здається лагідним та романтичним. Насправді це територія підвищеної небезпеки. Особливо для дітей, які подалися у ліс самостійно. Справа не в забороні, а в тому, як ознайомити дітей з місцевістю, навчити орієнтуватися по природним ознакам, бути спостережливими та уважними в умовах лісу. Відповідальність за життя та безпеку спонукає працівників наметового табору завжди бачити всіх дітей, не поділяючи їх на своїх та чужих, одразу реагувати на відсутність вихованців у таборі. У наметовому містечку самостійність та відповідальність набуває конкретної форми іспитів - чергування. Правила чергування розробляються заздалегідь і охоплюють не тільки необхідні для

47

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” життя табору дії, але й безпеку чергових. Чергові на кухні повинні бути відповідно одягнені і обов’язково взуті. Відкритий вогонь, кип’яток, ножі - це все під постійним контролем дорослих. їх допомога черговим - це турбота про безпеку. Робити разом з дітьми, надавати поради словом та прикладом - одна з головних умов безпеки при чергуванні. Більшість прикрих випадків під час чергування трапляються від недбалості, або ліності дорослих, які повільно ріжуть хліб, а діти в цей час тягнуть каструлю на вогонь. Нічне чергування обов’язково організується дорослими, які постійно контролюють ситуацію . Діти ретельно вивчають правила чергування, свої обов’язки, перевіряють ліхтарики, готують одяг, взуття. Не секрет, що вночі вся територія виглядає зовсім інакше. Тож не завадить вивчити маршрут нічних обходів, прибрати заздалегідь всі перешкоди. Чергування розраховано на дві години, тож треба знати кому та як передавати чергу, коли вважається, що чергування прийнято наступними черговими. Досвід підказує, що для всіх мешканців табору дуже корисні тренування дій в надзвичайних умовах, які можуть статися саме вночі. Що повинні робити чергові, та всі мешканці табору, якщо виникає пожежа, повінь, сильний вітер з дощем та грозою, т. щ ? Розробіть такі дії та проведіть тренування. Та все залежить від чергових, які вчасно та підставне «вмикають» сигнал небезпеки. У наметовому таборі майже все робиться руками дітей та дорослих: облаштування території, спортивного майданчику, пляжу, їдальні, туалетів, т. щ. Парадний вхід до табору - це творчість його мешканців. Окрім цього табір потребує постійного догляду, турботи: ремонт наметів, заготівля дров, води, прибирання сміття і багато іншої роботи. Головні інструменти табірного господарства - лопата, сокира, пила, ніж, молоток,. По-перше, вони всі повинні бути справними, готовими до роботи. Але користуватися таким знаряддям праці вміють далеко не всі. Дітей та підлітків треба цьому вчити. Майстерність приходе не одразу, тож дорослі завжди повинні бути поруч, щоб запобігти травмам. Правила прості і важливі: - користуватись інструмента тільки за необхідністю, - зберігати інструменти тільки у відведеному місці, - рубати, або пиляти дрова треба тільки у постійному місці, щоб територія табору залишалась чистою та безпечною, - наполегливо вчити працювати інструментами дітей та дорослих.

48

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Місце для зберігання дров повинно бути обладнано таким чином, щоб завжди мати сухі дрова, а самі дрова заготовлені таким чином, щоб тільки підкласти їх у багаття, а не рубати в оточенні людей. Вогнище - це візитна картка наметового табору Скільки пісень, сценок, цікавих історій може відбутися під час проведення такої літньої форми роботи Але вогонь може мати й сумні наслідки Запобігти пожежі в лісі - це не тільки зберегти природи, а, навіть, життя. Місця для проведення вогнища облаштовуються таким чином, щоб полум’я не перекинулось на траву, дерева, людей. Поруч завжди повинна бути посудина з водою. Діти не розмахують палаючими палками, не розтягують вогонь, «підсвітлюючи» собі шлях У наметах користування свічками можливо тільки на деякий час і тільки за умов безпечної підставки для свічки. У таборі категорично не зберігаються і не використовуються бензин, солярка та інш і п о ж е ж о н е б е зп е ч н і р е чо вин и! Існує багато з а с о б ів розведення вогнища справжніми туристичними методами. Треба сформувати у дітей розуміння того, що пожежі легше запобігти, ніж потім приборкати вогонь. Інструктаж з техніки безпеки у наметовому містечку проводиться у перший день перебування, збираються підписи всіх мешканців табору Але жодним чином заспокоюватись на цьому не можливо! Треба усвідомити, що найкраще гарантує небезпеку - система роботи табору. Зм істовний відпочинок, зайнятість корисною справою , постійний позитивний діловий, ем оційний контакт вихованців та працівників табору - надійна «охоронна система» від несподіванок з сумними наслідками. За для цього кадри табору працюють тільки разом, підтримуючи один одного. Гасло дорослих наметового табору - з колегами пліч о пліч1 Не треба ставити за мету зробити всіх друзями. За певних обставин, це може скласти проблеми. Але стати колегами - це реальна та необхідна мета роботи з кадрами. Вся система підготовки до роботи може складатися з послідовності особистих змін у ставленні дорослих один до одного Пропонується спланувати відповідні тренінги, під загальною тематикою «Кроки до співпраці»: Крок перший. « Я і моя справа» Яким фахівцем кожний уявляє самого себе? Які особливості характеру, вміння та навички будуть відокремлювати мене від інших? Коли вони будуть у нагоді, а коли заважати в роботі? Як швидко я можу пристосуватись до нових умов, обставин, стосунків, піти на поступки? Де і коли я «незламнии»? Яку справу я роблю

49

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” найбільш вдало? Ось далеко не всі питання, які можна вирішити на першому тренінгу. Головне завдання керівника - скласти уявлення про фахові можливості майбутніх кадрів, та їх здатності до об’єднання зусиль у вирішенні спільних педагогічних проблем. Крок другий: «Ми і наша справа». Коли виникає поняття нашої справи? Як воно впливає на прийняття рішень, емоційний клімат, стосунки працівників? Чи існує «особиста думка» в загальній справі? Коли загальні успіх, або невдача стають особистими? Як формується взаємодопомога? Хто такий «ведучий», а хто «видомий»? Що таке «професійні ревнощі» ? Як подолати ставлення «не моя справа»? Головне завдання керівника - налаштувати майбутніх колег на взаємодію, з’ясувати для себе рівень потенційної згуртованості працівників та шляхи вирішення проблем її зростання під час сумісною роботи. Крок третій: «Мої і наші вихованці» Чи існують у наметовому таборі «мої» та «чужі» діти? Як ставитись до проблем сусідніх загонів, чи приховувати свої проблеми від сторонніх? Чи є, взагалі, сторонні у наметовому таборі? Що таке порозуміння, толерантність, креативність у стосунках з дітьми та дорослими? Як долати бар’єри спілкування з «своїми» та «чужими» дітьми? Керівник вирішує головне завдання - пошук загальної справи, а не заходів для майбутнього колективу працівників. Крок четвертий: «Слова і справи» Які слова найбільш впливові для дітей, для дорослих? Якщо справи потребують слів, то слова відповідних справ? Що таке авторитет серед дітей? А що таке референтність серед колег? Яким повинен бути особистий приклад? Як пов’язані кількість та якість справ? В чому сила слова та сила справи? Де потрібні міркування? Як поміряти успіх слова, або справи? Керівник формує для всіх учасників майбутню «шкалу цінностей» наметового табору, закладає під'рунтя сумісної роботи колег. Крок п’ятий: «Стати колегами» На відміну від попередніх «кроків» - п’ятий крок спрямовується практичними завданнями. Всі учасники тренінгу формують робочі групи для підготовки обраних справ у таборі. Вони складають сценарій, визначають форми, методи роботи, розподіляють між собою завдання. Критерії успішності роботи кожної групи в згуртованості навколо загальної ідеї, зацікавленому ставленні до успіху справи, вмінню уникати безглуздих конфліктів, долати

50

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” розбіжності. Якщо, під час презентації справи, додати цікаві обставини з життя наметового табору, то головне завдання керівника майже виконано-сформувати робочі групи, ради справи, ініціативну команду для підготовки до роботи у таборі. Психологічна сумісність демонструється під час такого тренінгу найкращим засобом. Завершуючи розділ «Кадри наметового містечка», хотілось би висловити свої особисті переконання, які сформувались під час тривалої роботи у таборах саме такого типу: - у таборі не повинно бути «зайвих» дорослих, або груп просто «відпочиваючих», тільки не спостерігачі, а зайняті справою дорослі люди будуть дійсно переконливим для дітей та підлітків середовищем! - особисте життя дорослих у таборі повинно триматись на високому рівні культурних та фахових норм, - спілкування всіх мешканців табору може бути успішним тільки у вигляді взаємоповаги та взаємо уваги. Як тільки виникне середовище «наближених» та «ізольованих» - життя багатьох вихованців та працівників перетвориться на різноманітні протести згубні та небезпечні у автономних умовах перебування, - керівник наметового містечка - відповідає за все що відбувається у таборі. Ця людина має всі повноваження вирішувати, призначати, або змінювати, але й володіє майстерністю спиратись в цих діях на бажання та схвалення оточення. -дорослі у таборі не мають привілей, їдять, чергують, працюють разом з дітьми, дотримуються режиму та правил поведінки у таборі. - діти в наметовому таборі завжди мають право визначити проблеми, вимоги, поради та будь-які зауваження що до життя у таборі. Самоврядування - можливість реагувати своєчасно! Не всі питання підготовки кадрів для наметового містечка розкриті. Ще більше їх виникне під час безпосередньої роботи з тими, хто забезпечує успіх справи. Для цього потрібен не тільки досвід, але й особиста творчість, яка неодмінно буде успішною!

51

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Нормативно - правове забезпечення діяльності наметових таборів

І

Віддаленість від заповненого нормами поведінки та законами міста, звичайно, звужує коло тих «регуляторів», що визначають правила та норми здорової ж иттєдіяльності маленького суспільства, але про них ні в якому разі не можна забувати. Тільки керуючись чітко визначеними правилами можна уникнути безладдя та убезпечитись від неприєм ностей. Стосовно наметових таборів проблема постала жорстко і нагально через те, що нормативно-правова база, що регулювала б процеси створення та функціонування саме такого виду відпочинку та оздоровлення просто не існує! Турбота про здоров’я дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Безумовно, питання організації змістовного відпочинку та якісного оздоровлення дітей, учнівської та студентської молоді є одним з основних завдань представників органів влади всіх рівнів. Загальний стан справ в галузі оздоровлення за останні роки свідчить про певні здобутки, збільшення якісного компоненту самих оздоровчих послуг, кількості дітей охоплених оздоровчими послугами (як загальної, так і в розрізі пільгових категорій), обсягів фінансування оздоровчих кампаній. І, безумовно, у галузі оздоровлення і відпочинку, як і в будь якій іншій, з метою її ефективного розвитку необхідним є розробка та впровадження альтернативних форм. Такими, починаючи з 2007 року на Сумщині, а на сьогодні і в інших областях України, і є саме пересувні табори наметового типу (далі - ПТНТ). За три роки існування ПТНТ довели свою ефективність як з точки зору економічної складової, так і з точки зору організації виховного та оздоровчого процесу. Використання інноваційних методик, їх різноманітність та інтегрованість відповідають кращим європейським практикам. Але, як і будь яка альтернатива, процес впровадження та розвитку ПТНТ мав та має низку перешкод, що в першу чергу стосуються законодавчо-нормативного їх оформлення.

52

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” В перший рік започаткування ПТНТ виявилося, що законодавча база у сфері відпочинку та оздоровлення дітей не передбачає і не описує чіткій механізм їх проведення. На той час (2007 рік) основними документами галузі були: - Постанова Кабінету Міністрів України від 16 01.03 № 33 «Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року» - Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 323 «Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні - Відповідні щорічні Укази Президента України «Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей» - Наказ Д ерж авного ком ітету з питань сім ’ї та молоді від 05.02.2004 №31 «Про затвердження Типового положення про дитячий оздоровчий заклад - Відповідні щорічні розпорядження голови обласної державної ад м іністр ац ії «Про організацію та проведення відпочинку та оздоровлення дітей, учнівської та студентської молоді влітку» Зазначені документи, хоча і містять визначення основних понять, але не дозволили у 2007 році започаткувати ПТНТ як окрему форму озд оровл ення, а вірніш е, як окрем ий за кл а д відпочи нку та оздоровлення у форматі наметових таборів. З од н о го б о ку п.1.4. «Т ипового пол ож ення про ди тячи й оздоровчий заклад» говорив про : «З метою охоплення дітей організованим и ф ормами відпочинку в літній період можуть створюватись наметові табори, в організації своєї роботи керуються цим Положенням». Але, водночас, п. 2.2 даного Положення говорив про : «Для кожного типу оздоровчого закладу засновником (власником) установлюється тривалість оздоровчої зміни з урахуванням вимог державних санітарних правил і норм улаштування, утримання і організації режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів, а також рекомендацій місцевих органів охорони здоров’я». І саме зазначені норми передбачали наявність сталого приміщення та облаштованої т е р и т о р ії з в ід п о в ід н и м и в и зн а ч е н и м и те х н іч н и м и характеристиками. Але, сам формат ПТНТ говорить про те, що дані табори є сезонним и і ситуативними. Наявні нормативні документи у 2007 році не дозволили запровадити ПТНТ, як окремий тип оздоровчо-відпочинкового закладу. Тому влітку 2007 року ПТНТ, відповідно до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді

53

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” та спорту від 01 листопада 2000 року №2111 «Про затвердження Положення про порядок реалізації програм та проведення заходів з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї» розпочали свою роботу у форматі окремого заходу з молодіжної політики (по КФК 091103 «Заходи з реалізації дитячої та молодіжної політики», а не по КФК 0 9 1 1 0 8 «Заходи з о р га н іза ц ії відпочинку та о зд о р о в л е н н я ...» ). З метою додаткового норм ативного підкріплення, також були затвердженні розпорядження голови облдержадміністрації (у Сумській області): 1. від 17.05.2007р. № 265 «Про впровадження альтернативних форм оздоровлення дітей шляхом організації пересувних таборів наметового типу» 2. від 07.06.2007р. № 317 «Про організаційне та фінансове забезпечення пересувних таборів наметового типу» Але, даних документів не вистачило для того, щоб регламентувати роботу ПТНТ як окремої альтернативної форми організації відпочинку та оздоровлення дітей. Зрозумілим стало, що для того щоб, так би мовити, ПТНТ проставити на офіційно оформлений потік, необхідно внести зміни до нормативно - законодавчої бази. З метою забезпечення оздоровлення та відпочинку дітей у ПТНТ за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів передбачених саме на ці цілі (КФК 091108) в першу чергу необхідним стало створення окремого спеціалізованого закладу (такого, якими є стаціонарні табори). Так, у 2008 році рішенням сесії обласної ради на Сумщині було створено окрему комунальну установу «Обласний центр відпочинку, оздоровлення та туризму» (далі - Центр), основними статутними завданнями якого і стало проведення ПТНТ та байдаркових сплавів. Однозначно позиції галузі укріпилися та стабілізувалися з прийняттям 4 вересня 2008 року Закону України «Про відпочинок та оздоровлення дітей» (далі - Закон), яким затверджені основні визначення, стандарти та напрямки розвитку оздоровчих послуг. У 2009 році процес фінансування ПТНТ за рахунок бюджетних коштів мав відображення та підтримку в обласній «Програмі оздоровлення та відпочинку дітей на 2009 рік», де окремим заходом було прописано організація відпочинку та оздоровлення дітей у ПТНТ із зазначенням конкретних сум фінансування за рахунок обласного бюджету. Відповідні програми були прийняті в містах та районах області. З одного боку, пересувні табори набувають сьогодні все більшої популярності та відповідного законодавчого підкріплення, але з іншого, як і будь яка інновація, знаходяться під пильною увагою та

54

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” постійним контролем з боку відповідних перевіряючи структур. Так, обласна санітарно-епідеміологічна станція, щороку розробляючи вимоги та норми до закладів відпочинку та оздоровлення, з 2008 року для ПТНТ прописала окремі норми, які є більш вибагливими. А враховуючи реалії проведення таборів в умовах лісу та у форматі на траві, а також, відсутність певних типових нормативів для подібного роду закладів, виконання даних умов уповільнює та ускладнює процес їх проведення. Ще одним фактором - перешкодою є вимоги бюджетного законодавства в частині післяфактової оплати наданих послуг Так, якщо говорити про послуги технічного забезпечення таборів (транспорт, охорона, оплата праці працівників) то момент післяфактової оплати не викликає великих труднощів. Але, говорячи про процес організації харчування дітей у ПТНТ (як, в принципі і в інших таборах) в буквальному розумінні має відбуватися за схемою: «спочатку діти їдять, а потім закуповуються продукти харчування». З метою вирішення даної проблеми доводиться часто створювати додаткові пакети документів на місцевому рівні. Основною проблемою, знову ж таки, є відсутність спеціалізованих нормативнорозпорядчих документів вищого рівня, на кшталт «Типового положення про ПТНТ». У 2009 році відповідною постановою Кабінету Міністрів України було врегульовано питання дофактової оплати путівок до закладів відпочинку та оздоровлення. Але головним моментом у даному випадку стало закріплення за Центром (як однім із прикладів так званої «офіціалізація» та легалізація» ПТНТ) статусу закладу відпочинку та оздоровлення дітей у відповідності до вимог чинного законодавства (зокрема - Закону України «Про оздоровлення та відпочинок»). Але, як відомо, кожен документ можна трактувати по різному. З’явилася нова проблема: Законом визначено типи закладів відпочинку та оздоровлення. їх розподіл відбувається за кожним із напрямків, тобто є заклади відпочинку, і заклади оздоровлення, а саме: Стаття 14. Типи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку 1. До дитячих закладів оздоровлення належать: дитячий заклад санаторного типу - заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров’я, запобігання захворюванням. З урахуванням

55

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими; дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріальнотехнічну базу, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для організації оздоровлення, відпочинку та навчання дітей; позаміський заклад оздоровлення та відпочинку - заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарногігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку. 2. До дитячих закладів в ід п о ч и н к у належать: табір з денним перебуванням - табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин; { Абзац другий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1401-VI (1401-17 ) від 21.05.2009} дитячий заклад праці та відпочинку - заклад з денним або цілодобовим перебуванням, у якому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування у дітей трудових інтересів і навичок; наметове містечко - тимчасово діючий заклад з денним або цілодобовим перебуванням, облаштований на спеціально відведеній території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормам, у якому здійснюється комплекс заходів, спрямованих на формування у дітей навичок безпечної життєдіяльності, самообслуговування, колективізму. У відповідності до визначення Законом понять «відпочинок» та «оздоровлення», термін зміни у зазначених закладах має тривати 21 день (заклад оздоровлення) та 14 днів (заклад відпочинку) відповідно. Якщо говорити про ПТНТ, то можна подібного роду табори віднести до такого закладу, як «наметове містечко». Але, в розрізі фінансового забезпечення ПТНТ за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів не можливо не зазначити про головний ризик даного

56

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” питання: фінансування оздоровчо- відпочинкової кампанії за рахунок бюджетних коштів, нажаль, немає тенденції до щорічного збільшення. В той час коли ціни на послуги оздоровлення та відпочинку щороку зростають майже у геометричній прогресії. Так, у Сумській області, у 2009 році фінансування оздоровчовідпочинкової кампанії зменшилося майже на 600,00 тисяч гривень, в той час, як середня вартість путівки до закладів відпочинку та оздоровлення зросла майже на 500,00 гривень в порівнянні із 2008 роком. І, нажаль, законодавчо не врегульованим є м ом ент недопущ ення зм енш ення обсягів бю джетного фінансування оздоровчого процесу. В розрізі даної статистики виникає загроза відсутності фінансової спроможності здійснювати розвиток мережі ПТНТ за рахунок бюджетних коштів. Необхідним є винайдення додаткових ресурсів. Одним із шляхів є залучення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), яким щороку виділяються фінансові ресурси на часткову оплату вартості путівки до закладу відпочинку та оздоровлення. Але знову ж таки даний процес має низку умовностей. Так, кошти Фонду виділяються лише закладам відпочинку та оздоровлення тих типів, що прописані у відповідній постанові Фонду і при умові тривалості зміни не менше 21 дня (а це є закладом оздоровлення, а не відпочинку,як «наметове містечко»), У 2009 році пропозиція щодо часткового фінансування ПТНТ за рахунок коштів Фонду була негативно розглянута, оскільки Центр (а відповідно ПТНТ) не підлягали під жоден визначений тип закладів відпочинку та оздоровлення. Наступним кроком стало внесення відповідних змін до Статуту Центру у частині, що стосується визначення типу закладу, назви та завдань. Так, на сьогодні, зазначений Центр є позаміський заклад оздоровлення та відпочинку (абзац 3 ч.1 ст. 14 Закону). Відповідно, Центр має необхідні законодавчо підкріплені можливості отримати додаткове фінансування. Проблема статусу закладу, що має на меті організацію та проведення ПТНТН, а вірніше її вирішення, є важливим моментом, також, і під час звітності та внесення кількості дітей охоплених послугами П ТН Т до загальної статистики оздоровлення та відпочинку як на місцевому, так і на республіканському рівні. Так, органи статистики не враховують показник оздоровлених у ПТНТ дітей, а відповідно і саму роботу ПТНТ, як закладу відпочинку і оздоровлення, якщо статутні документи не описують заклад у відповідності до вимог Закону.

57

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Необхідно зазначити, що з прийняттям Закону України про відпочинок та оздоровлення протягом 2009 року було затверджено низку підзаконних актів, що є необхідними для урахування під час організації роботи ПТНТ. Таким чином, для належної організації роботи наметових таборів, враховуючи вимоги чинного законодавства та ризики під час їх (таборів) проведення, наводимо перелік основних нормативно правових документів загального характеру. Такими є: 1. Закон України „Про оздоровлення та відпочинок дітей” 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N422 „Про затвердження Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку”. 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 424 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів”. 4. Наказ Міністерства України у справх сім’ї, молоді та спорту від 16.04.2009 № 1254 „Про затвердження Типових штатних нормативів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку” 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 425 „Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку” 6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 426 „Про затвердження Порядку проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і присвоєння їм відповідних категорій” 7. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 02.07.2009 N 2319 “Про затвердження Критеріїв присвоєння дитячому закладу оздоровлення та відпочинку відповідної категорії” 8. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 13.08.2009 N 2881 „Про затвердження Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей” Необхідним є, також, розроблення та прийняття відповідних розпорядчих та нормативних документів на місцевому рівні з урахуванням територіально - географічних та соціально економічних умов місцевості. Такими можуть бути: - місцева Програма з відпочинку та оздоровлення дітей - відповідні розпорядження голови обласної держ авної адміністрації

58

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” - накази місцевих органів з питань сімї, молоді та спорту, як головних координаторів та організаторів оздоровчо відпочинкового процесу, визначених Законом (ст.5 Закону) - відповідні постанови та розпорядження місцевих органів санітарно - гігієнічного забезпечення (СЕС) Ну і нарешті, говорячи про безпосередній практичний процес організації роботи ПТНТ, що дозволить уникнути безладдя та убезпечитись від неприємностей, наводимо перелік необхідної, так званої, технічної документації. При цьому розділимо весь період існування табору на 3 частини: створення, функціонування, підведення підсумків та звітування. На етапі створення табору необхідними документами, що покажуть готовність організації до відкриття та здачі-прийомки табору є вищенаведені документи місцевих органів влади + відповідні накази установи, що проводить табір про його відкриття та графік роботи (наприклад, наказ управління у справах молоді та спорту облдержадміністрації «Про організацію та проведення тематичної зміни ПТНТ з __.__ .____ р. п о __ .__ .____ p., як це було у 2007 році).

Під час функціонування табір повинен вести наступну документацію: 1. Книгу наказів табору, серед яких обов’язковими є накази: «Про організацію роботи оздоровчого табору»; - «Про розподіл дітей по загонах і закріплення вихователів за загонами»; - «Про відповідальність співробітників пришкільного табору за життя й здоров’я дітей»; - «Про профілактичну роботу щодо запобігання дитячого травм атизм у»; - «Про протипожежну безпеку в пришкільному таборі». 2. М едичні документи: • дозвіл районної санітарноепідеміологічної служби на відкриття пришкільного табору; • санітарні книжки працівників пришкільного табору; • медичні довідки дітей про щеплення та епідемоточення; • режим дня табору; 3. Організаційні документи: • штатний розпис; • посадові інструкції для всіх працівників; • графік роботи вихователів; • графік роботи спеціалістів, залучених до роботи в таборі; • заяви батьків про відрахування вихованців з пришкільного табору; • план роботи табору;

59

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” • щоденне меню; • журнал обліку робочого часу вихователів табору; 6. Документи з питань профілактики травматизму та охорони здоров’я: • інструкції з охорони праці та безпеки життєдіяльності для працівників та вихованців табору; • куточок основ безпеки життєдіяльності; • журнал реєстрації інструктажів з охорони праці та безпеки; • інструкція про дії вихователів на випадок пожежі; • інструкція про поточні заходи (екскурсії, подорожі, походи). Положення про літній оздоровчий табір

По завершенню роботи табору: 1. Звіт про роботу пришкільного табору (по закінченню зміни). 2. Статистичний звіт відповідної форми 3. Фінансовий звіт роботи табору Ще одним організаційним моментом в роботі ПТНТ є момент підбору та направлення дітей до зазначених таборів. З одного боку, враховуючи ф акт того, що за рахунок бюджетних коштів (безкоштовно) можуть оздоровлюватися діти лише пільгових категорій, визначених законодавством, а з іншого боку, програма ПТНТ передбачає впровадження певних інноваційних методик. Зазначимо, також, що в переважній більшості за рахунок бюджетних коштів послуги відпочинку та оздоровлення отримують діти молодшого та середнього шкільного віку, в той час коли для старшокласників ця можливість є мізерною. Тому, необхідним стало розроблення певного механізму відбору дітей до ПТНТ, але з урахуванням вікових особливостей та з прорахуванням перспективи подальшого розвитку вихованців ПТНТ. Вирішення даного питання полягало у розроблені окремого положення про проведення конкурсів різного спрямування переможці якого і будуть направлені до ПТНТ, як талановиті та обдаровані діти. Дане положення затверджується спільним наказом структурних підрозділів з питань освіти і науки та сім’ї, молоді та спорту, і передбачає проведення конкурсу за різними напрямками, в залежності від тематики та навчальної складової майбутніх тематичних змін у ПТНТ (як приклад, на Сумщині, три роки поспіль проводяться конкурси на організацію процесу учнівського самоврядування та патріотичного виховання в школі). Важливим моментом даних конкурсів є те, що участь у них приймає команда школи (для міських це команда з 8 осіб, для сільських - з 4), з

60

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” урахуванням тендерного аспекту. Даний підхід дозволяє підвищити ефективність впровадження тренінгових методик. Приклади та тексти зазначених нормативно - правових та розпорядчих документів можна отримати на сайті Сумського обласного центру відпочинку, оздоровлення та туризму: www.piiot.sumy.ua

61

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Соціальний лобізм в галузі оздоровлення та відпочинку дітей

І

В державі Україна приймаються рішення. їх приймають органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Неурядові громадські організації (далі - НУО) рішень стосовно здійснення політики не приймають. Проте, просунуті організації можуть впливати на процес підготовки, прийняття та впровадження управлінських рішень. Цей вплив і можна назвати соціальним адвокатуванням, громадянським представництвом, або, зрозуміліше - соціальним лобізмом. Відмінність соціального лобізму від кулуарного (який часто зустрічається в коридорах влади) це чітко визначена цільова група (а не клан) в інтересах якої здійснюється зміна, публічність і етичні стандарти в методах досягнення цілей. Метою соціального лобізму є прийняття рішень, що ведуть до системних змін в житті суспільства або галузей здійснення політики. Сам процес лобіювання можна назвати, по аналогії, кампанією і може здійснюватись організацією або їх коаліцією. Кампанія - це не проект, оскільки, на відміну від проекту, ми не можемо з впевненістю розрахувати час, необхідний для досягнення цілей і ресурси, які потрібні для перемоги. Мислення категоріями кампаній видається моральнішим, надійнішим і просунутішим від проектного мислення. Ми не шукаємо донора - ми прагнемо змін і робимо зміни в інтересах людей, і хочемо, щоб це фінансувалося державою (або громадою). Ми впевнені в потрібності саме такої зміни. Ми хочемо, щоб держава (громада) діяла саме так, як би ми не діяли, але у більшості випадків (хоча не завжди) справа йде про гроші. Тут діє основне правило, яке потрібно усвідомити на старті - в країні діє програмно-цільовий метод фінансування. Тобто, якщо не м ає в ідпо від но го , за тв е р д ж ен о го відповідним органом нормативного документа - фінансування не можливе. В галузі оздоровлення та відпочинку дітей, як і в інших галузях зміни (фінансування) можливі на трьох рівнях: 1. НАЦІОНАЛЬНИЙ 2. РЕГІОНАЛЬНИЙ 3. МІСЦЕВИЙ

62

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Які ж зміни потрібні, щоб запрацювала система оздоровлення дітей в наметових таборах? На НАЦІОНАЛЬНОМУ рівні діє: Закон України від 4 вересня 2008 року «Про оздоровлення та відпочинок дітей» Підзаконними актами, в першу чергу, передбачено затвердження державної програми з відпочинку та оздоровлення дітей (далі Програма), що і повинна регламентувати процес фінансування оздоровчо - відпочинкової кампанії. Проте, станом на 01.01.2010 року зазначена Програма, яка має бути затверджена Постановою КМУ, відсутня. І саме це - поле для діяльності для усіх зацікавлених НУО. Станом на цей же час відсутній ще один регламентуючий документ, а саме: типове положення саме про альтернативні форми відпочинку та оздоровлення дітей (наметові табори), що затверджується постановою КМУ. В зв’язку з цим на державному рівні не існує відповідної Постанова головного санітарного лікаря України, що регламентувала б процес підготовки та прийняття наметових таборів з технічної точки зору, щоб учасникам не доводилося ховатися від санітарних лікарів. На сьогодні наметові табори керується щорічною постановою СЕС «Про посилення медико - санітарного забезпечення відпочинку та оздоровлення», що є недосконалою та в більшості моментів не адаптованою саме до наметових таборів. Також, діє постанова державного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, якою передбачено фінансування лише стаціонарних таборів і строком на 21 день (термін змін у ПТНТ становить, зазвичай, 14 днів). Таким чином, з 4 регламентуючих загальнодержавних документів відсутні два документи, а в один діючий необхідно вносити зміни. Більшість організацій діють на регіональному та місцевому рівнях. Тому можна і необхідно приймати рішення в регіонах і успішні практики показують що це можливо. РЕГІОНАЛЬНИЙ рівень: У відповідності до делегованих повноважень в обласних бюджетах передбачається певна сума на оздоровлення та відпочинок дітей пільгових категорій за кодом функціональної (тобто галузевої) класифікації, або КФК 091108 «Заходи з відпочинку та оздоровлення дітей...». Сума фіксована (обов’язкова) і залежить від кількості дітей в регіоні за статистикою. Це від 2,1 до 10,6 млн.

63

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” грн. в кожній з областей. Гроші чималі. Основними розпорядниками цих коштів є управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді (або молоді та спорту облдержадміністрацій). Управління освіти і науки оздоровлює дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, на що йде приблизно половина коштів. Інша половина розрахована на оздоровлення багатодітних, малозабезпечених та талановитих дітей, а під ці категорії підпадає понад 70% усіх дітей. Не поборотися за такі кошти - значить розписатися у власному безсиллі. Принаймні в Сумській області, у 2009 році, із загальної суми 1260,00 тисяч гривень управлінням у справах молоді та спорту облдержадміністрації, у відповідності до регіональної програми оздоровлення, на альтернативні форми оздоровлення (наметові табори) було передбачено 630,00 тисяч гривень, тобто половина усієї суми. Які кроки потрібно зробити: Для того, щоб провести наметові табори за кошти обласного бюджету, необхідні такі нормативні документи: 1. Обласна програма з оздоровлення та відпочинку дітей, або зміни до діючої; 2. Визначений розпорядник коштів другого рівня, тобто суб’єкт що здійснює оздоровлення або прямо або на тендерній основі; 3. Постанова головного санітарного лікаря області «Про затвердження медико - санітарних норма забезпечення діяльності пересувних таборів наметвого типу» Але, в принципі, на регіональному рівні достатньо буде прийняти Програму з оздоровлення та відпочинку дітей, але яка б включала та регламентувала і інші 2 моменти. Обласна програма з оздоровлення приймається сесією обласної ради, простою більшістю. Регламентна процедура може відрізнятися в різних областях у деталях, але в головному - однакова. Проект рішення може бути внесено обласною державною адміністрацією (ОДА), а готується профільним управлінням, відповідною постійною депутатською комісією (в Сумській області - депутатська комісія з питань сім’ї, тендерної рівності, молоді та спорту), окремими депутатами. Проте, щоб уникнути конфлікту між гілками влади, ідеальний варіант - це внесення проекту програми ОДА, розгляд її на постійній депутатській комісії та на планово-бюджетній комісії внесення на розгляд чергової сесії - голосування і саме на начальних стадіях впровадження даного варіанту вирішальним має бути вплив (пропозиції) НУО. Схема 1.

64

ДЕПУТАТЬСЬКИЙ КОРПУС

прийняття рішення (Програми)

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я”

65

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” На етапі погодження підписується так званий листок погодження, в якому розписується, у залежності від об’єму та комплексності програми, 8-15 чиновників. Проте, об’єктами впливу, основними мішенями від яких залежить прийняття рішення, як правило є: - начальник профільного управління, що готує подання від адміністрації; - голова постійної депутатської комісії; - начальник головного фінансового управління; - начальник юридичного відділу обласної ради. Решта підписів, як правило, погоджується без проблем і швидко. Але фінансисти та юристи вичитують документ довго і прискіпливо, і можуть робити (роблять) зауваження. Процес погодження займає від тижня до місяця. Порада: рішення і готує і вичитує не начальник, а простий клеркспеціаліст, працюйте з ним. Не демонізуйте чиновників - це звичайні люди, просто у них така робота, де система вимагає не духу, а букви. При нормальній комунікації ви зможете погодити усі моменти. Найуспішніші лобісти приходять до чиновників з готовим проектом рішення. З листком погодження бігає по кабінетах спеціаліст того управління, яке готує проект. Допоможіть йому і помножте свій авторитет. Визначення розпорядника коштів. Тут можливими є два шляхи. Найпростіший. Якийсь з діючих закладів оздоровлення та відпочинку (краще комунальний або освітянський), крім звичних послуг з оздоровлення надає й альтернативні, для чого в статуті вносить відповідні зміни. Далі, розпорядник коштів (управління молоді) оголошує тендер у випадку, якщо сума коштів перевищує 100,00 тисяч гривень, де прописує умови тендеру (наметові табори). Табір отримує кошти і проводить оздоровлення. Недолік цього варіанта - відсутність туристичного спорядження у закладу; бажання вкласти у вартість путівки власний прибуток, або утримання стаціонарного табору. Другий варіант складніший, але системний. Ним пішли у Сумській області. В програмі з оздоровлення було передбачено створення комунальної установи для проведення альтернативних форм оздоровлення та введено поняття : пересувні табори наметового типу (ПТНТ). Було створено обласну комунальну установу Центр оздоровлення відпочинку та туризму (СОЦВОТ). Проект рішення, статут та штатний розпис було підготовлено управлінням молоді та спорту ОДА за поданням громадських організацій, процес

66

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” погодження зайняв близько місяця. Рада ухвалила два рішення: одним рішенням створила установу з штатним розписом п’ять одиниць, іншим - призначила директора. Це дозволило закупити за кошти обласного бюджету туристичне спорядження на одночасне перебування у лісі 192 дітей. СОЦВОТ було визначено розпорядником кош тів другого рівня п ередбачених на оздоровлення та відпочинок дітей. Так, у 2009 році за бюджетні кошти було оздоровлено понад тисячу дітей. Недолік цього варіанту може заключатися в тому, що ви готуєте все для відкриття установи, а рада призначає директором когось із безробітних депутатів або людей наближених до керівництва. Вихід: зробити весь процес максимально публічним. МІСЦЕВИЙ рівень. Подібний до регіонального. В місцевих бюджетах немає чітко визначеної суми коштів, передбачених на оздоровлення та відпочинок дітей. Проте, кошти в місцевих бюджетах є. Так, наприклад на казначейських рахунках Сумської міської ради вільних залишків загального фонду на 01.01.2009 року залишалося понад 32,00 мільйона гривень. У найбіднішому з районів Сумської області сума залишків складала 140,00 тисяч гривень Сума, яку виділять на оздоровлення, залежить від рішення місцевих рад. Вільні залишки, як правило, розподіляються після затвердження бюджету попереднього року, (орієнтовно - в квітні місяці), тобто, напередодні оздоровлення, чим гріх не скористатися. Кроки. Прийняття місцевої програми з оздоровлення та відпочинку дітей (або зміни до існуючої). Внесення - управлінням чи відділом у справах молоді, розгляд та затвердження відповідною комісією, голосування у сесійній залі. В програмі обов’язково вказується сума видатків на поточний рік. Потім визначається розпорядник коштів. Найпростіший варіант - безтендерна сума до 99999,00 гривень. Для малих гром ад цього д о статнь о. В ласне, допускається варіант, коли голова громадської організації «Іванов» стає ФОП «Іванов», що надає послуги з оздоровлення. Або, ці ж кошти отримує місцевий стаціонарний заклад для проведення альтернативних форм оздоровлення, якщо надання даних послуг передбачено статутом закладу. У містах з кількістю жителів понад 100 тис. доцільним би було створення комунальних установ, на що місцеві ради мають повне право відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування».

67

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” На всіх рівнях прийняття рішень необхідна розробка документу, що регламентує дії санітарних лікарів щодо наметових таборів. Підставою для розробки документу може бути доручення голови ОДА або профільного заступника (мера та його зама) головному санітарному лікарю про розробку відповідного положення. Пропозиції, що регламентують процес підготовки наметового табору до роботи, можуть вноситись громадськими організаціями. Процес погодження нормативного документу до його підписання краще за все проходити з допомогою таких інструментів, як громадські слухання, круглі столи, слухання питань у відповідних радах, зустрічі з міськими головами або керівництвом обласного рівня. Власне, на місцевому рівні, де всі один одного знають, можна приймати дійсно правильні рішення в інтересах дітей, особливо у передвиборчий період, коли місцеві депутати більш відкриті до спілкування. Проте, відсутність двох нормативних документів, а саме: Державної програми з відпочинку та оздоровлення дітей, положення головного санітарного лікаря «Про» демотивують місцеві ради та адм іністрації до підготовки нормативних документів з альтернативних форм оздоровлення. Сумські НУО пропонують усіх небайдужих включитися до коаліції громадського представництва з розробки та просування відповідних документів. Пропозиції просимо надавати у телефонному режимі, або електронною поштою. Контактні особи: Бобиренко Віктор - експерт з впровадженні альтернативних форм відпочинку та оздоровлення дітей тел. +38-050-130-67-77 e-mail: [email protected] Ронь Ярослав - заступник голови правління Сумської міської молодіжної громадської організації «Молодіжна педагогічна спілка» тел. +38-095-252-14-09 e-mail: var [email protected] Крутуха Ольга - спеціаліст з питань організації відпочинку та оздоровлення дітей управління у справах молоді та спорту Сумської ОДА тел. +38-066-480-65-26 +38-096-789-29-22 e-mail: [email protected]

68

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я”

I Свобода душі - результат роботи. Спираючись на набутий досвід та співпрацю з наметовими таборами Сумщини, ми відобразили основні моменти створення, функціонування та лобіювання подальшого існування ПТНТ. Таких моментів, звичайно ж, виникає набагато більше під час роботи, і вирішення їх - справа для керівників та команди дуже відповідальна. Але правильна організація, розподіл часу та зусиль, дотримання вимог безпеки та норм поведінки неодмінно принесуть свої позитивні результати. Така вдала форма відпочинку й оздоровлення дітей та підлітків як наметові табори не раз доводила свою еф ективність, варіативність підходів і методів у роботі з підростаючим поколінням та організації змістовного емоційно й виховного дозвілля. Це широке поле для експериментів та самореалізації педагога і невичерпна свобода для розвитку і самоствердження вихованця. Побувавши хоча б раз в такому таборі, дитині важко буде перелаштуватися інший заклад відпочинку, де на рівні підсвідомості, свобода і романтика обмежені парканом, стінами та застарілими моделями. І якщо вже природа надала нам таку чудову можливість проводити наметові табори майже по всій території України, то давайте робити все задля збереження своїх цінностей, розвитку наступних поколінь, прививання любові саме до свого краю, а визнання педагога та дитяча радість стануть кращою винагородою за внесок в життя нашої Батьківщини.

69

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” I Додатки

Режим дня табору 8.00 - Підйом 8.10 - ранкова зарядка. 8.20 - екологічний десант, прибирання територій. 9.00 - сніданок. 10.00 - 13.30 - заходи, тренінги, екскурсії, пляж. 14.00 - обід. 15.00-16.00 - відпочинок. 16.30 - підвечірок 17.00 - заходи, змагання, ігри 19.30 - вечеря. 20.30 - конкурси, заходи, ігри 21.30 - друга вечеря. 22.30 - відбій.

Амбулаторний журнал. Дата

Час звернення

ПІБ

Рік нар

Скарги

Діагноз

Назнач. лікування

11 07 07

11 20

Трофімов Артем

1992

Біль у колінному суглобі

Ушиб

Фіксована пов’язка

12 07 07

19 35

Червяцов Андрій

1992

Опік верхньої частини гомілки

Опік 1го ступеня

і І |

Примітки

Холодний компрес, мазь «Левоміколь»

Журнал медичного обстеження чергових по кухні

Дата

19 07 07

20 07 07

70

ПІБ

Скарги, t 0

Наявність гнійничкових захворювань

Стул

Сиваш Ілона

36 5

Нема

N

Допущена

Супрун Ігор

36 6

Нема

N

Допущений

Акуліч Саша

36 5

Нема

N

Допущений

Власенко Віка

36 7

Нема

N

Допущена

Примітки

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Журнал бракеражу готової продукції 5.07.07

Меню

Примітки

Сніданок

Макарони молочні, хліб, чай, батон, масло, сир

«Відмінно», до видачі»

Обід

Зелений борщ, каша гречана з м ясною підливою, сік

«Добре», до видачі'

Підпис

Підвечірок

«Контік», какао, банан

До видачі'

Вечеря

Плов, салат з овочей, хліб, чай

«Відмінно», до видачі'

Друга вечеря

Кефір, пряник

До видачі'

Меню на тиждень (із розрахунку 27 грн на чол.)

Пн

Вт

сніданок

обід

підвечірок

вечеря

Каша рисова, молочна, з маслом, хліб, печиво, чай

Суп на м’ясному бульйоні, картопля вар, салат з капусти, хліб сік Борщ у к р , каша гречана з мясною підливою, овочі, сік

Банан, какао, вафлі

Сік, пряник

Каша гречана, котлета, помідор, батон, масло, сир, чай Картопля в а р , риба ж а р , овочі, хліб, масло, чай Каша пшоняна з тушонкою, овочі, сирники, чай Вареники з картоплею, риба жар овочі, чай

Макарони молочні, хліб, чай, батон, масло, сир Картопляне пюре, сосиска в а р , чай зелений, печиво, масло, сир Каша гречана молочна, батон, масло, сир, чай

Сб

Каша рисова з цукатами, курагою, родзинками, масло, сир, батон, чай

Суп «харчо», макарони вар 3 м’ясом, овочевий салат, хліб чай Бульйон курячий 3 яйцем, пюре картопляне,котлета з печінки, сік томатний Зелений борщ, каша гречана з м’ясною підливою, сік Суп овочевий, картопляне пюре, риба жар уклярі, овочі, хліб, компот

Нд

Каша гречана, сосиска вар, хліб, масло, сир, батон, чай

Суп гороховий, макарони вар, відбивна, хліб, сік томатний

Ср

Чт

Пт

Макарони молочні, хліб, чай, батон, масло, сир

Апельсин, батончик шоком

Компот, «Контік»

Друга вечеря Кефір, пряник

Йогурт, печиво

Кефір, пряник

Сік, печиво

«Контік», какао, банан

Плов, салат з овочей, хліб, чай

Кефір, пряник

Банан, «Мажор»

Каша гречана з рибною котлетою, овочі, хліб, чай

Какао, вафлі

Яблука, какао, вафлі

Картопля вар, консерви рибні, помідори, хліб, чай

Йогурт, печиво

71

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Програма зміни наметового табору «Сузір’я» 1 день

2 день 3 день 4 день 5 6 7 8

день день день день

9 день 10 день 11 день 12 день 13 день 14 день

72

Заїзд. Розселення. Знайомство. Інструктаж. Екскурсія територією табору. Проведення спільного вогнища. Лінійка підйому Прапора. Відкриття зміни. Тренінг. Робота в тренінгових лабораторіях. Вечірнє вогнище Тренінг. Відкриття Малих Олімпійських Ігор. Вікторина. Конкурс ерудитів. Ігри на лідерство. Тренінг. День Нептуна. Водне свято. Вечірні вогнища. Робота в тренінгових лабораторіях. Конкурс захисту проектів. Обговорення та складання конституції табору. Референдум. Тренінги. Створення виборчих блоків та підготовка передвиборчих програм. передвиборча агітація «Гонка за лідером». Свято лісу. Ігри. Припинення агітації. Вибори парламенту табору. Самоуправління. Закриття Малих Олімпійських Ігор. Вечірнє вогнище. Самоуправління. Підведення підсумків. Закриття зміни. Нагородження переможців. Екологічний десант. Роз’їзд.

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Список необхідного інвентарю для табору

І

(із розрахунку на 96 чол.)

Н айменування

Намети для проживання дітей Намети для проживання дорослих Намети для гостей Господарчі намети Піддони для наметів Великі тренінгові намети Спальні мішки для дітей Спальні мішки для дорослих Запасні опальники Вкладиші для спальних мішків Карімати Дошки ДВП для стендів Клейонка для накриття, огорожі, столової Ремкомплект для наметів Ремкомплект для спальних мішків Лопати штикові Лопати совкові Граблі Сокири - колії Сокири Пили дворучні Ножовки Молотки Цвяхи Плоскогубці Точіло Викрутки Шурупи Проволока алюмінієва Проволока стальна Шнур побутовий Ліхтарі туристичні Сухе пальне Сірники Градусник Каструлі 50 л Каструлі 20 л Каструлі 10 л Відра емальовані Відра пластмасові Тази кухонні Тази для миття посуду Тази технічні

шт

20 8 2 1 ЗО 3 72 18 6 96 96 2 mj 6 mj 200м 3 5 3 3 3 3 3 3 4 4 10 кг 3 3 4 20 м 20 м 200 м 6 10 п 10п 1 3 2 2 4 4 6 6 3

Сковорідки Протвені Черпаки великі Черпаки малі Ножі Лопатки кухонні Ложки, тарілки на кухню Ложки, тарілки, кружки запасні Дошки ш атковочні для овочей Для м’яса

Для риби Ємності для солі, приправ Кружки для відмірювання Терки Ємності для ВОДИ Бочки для води 50 л М’ячі футбольні Волейбольні Пляжні Сітки футбольні Волейбольні пляжні Бадмінтон Тенісний стіл Тенісний набір Фішки для змагань Шахи Шашки Настільні ігри Свистки Насос з голкою Троси туристичні Карабіни турист Системи альпініст Компаси Бінокль Рації Фотоапарат Набір для шиття Тканини Аптечка велика Аптечка для походів Туалетний папір Засоби дезінфекції Миючі засоби Мило Рушники

2 2 3 3 2 5 5 2 2 2 4 2 2 3 10 4 4 3 2 2 1 4 1 2 10 3 3 6 2 1 300 м 10 5 6 1 6 1 4 20 м 1 3 60 10 10 20 п 40 рул

73

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Ми “Сузір’я” не забудем Пам’ятати вічно будем І приїдем ще не раз Бо “Сузір’я” просто клас!

(Сузірчани) Пересувний табір наметового типу “Сузір’я” став для нас одним з головних етапів в житті. Ми познайомились з багатьма веселими, енергійними, талановитими та обдарованими людьми. “Сузір’я” стало, ніби, центром всього Кургану, де кожного вечора в “багаттях дружби” випромінювалась позитивна енергетика всього колективу, дружнє ставлення до кожного жителя цього маленького містечка. Завдяки класним задумкам організаторів ми отримали велике задоволення спілкуючись з однолітками, та одержали багато корисної та цікавої інформації під час тренингів. Незважаючи на те, що ми Були поділені на загони, ми стали єдиним колективом і нас відрізняли один від одного тільки назви: 1 загін «Залізні лісоруби», 2 загін «Чіваува», 3 загін «M&Ms». У свою чергу весь колектив: тренери, вожаті та кухарі зробили все можливе, щоб цей відпочинок став найкращим. Хотілося б відмітити наших креативних вожатих: Дениса Олександровича (Джон-большой мамон) та Аллу Ігорівну. За допомогою фантазії «Джона» наш загін отримав саму оригінальну, лісову назву «Залізні лісоруби». Наш девіз: «Duracell u Energeizer», все кончается на нет. У «Железньїх дровосеков» Хватит сильї на сотни лет! Слово «Хадач» у нашому розумінні означає «сила дружби», дружній колектив тощо. Також, як і кожний загін «Сузір’я» ми мали свою пісню: Будемо співати, танцювати Будемо всіх Вас ми розважати, Суму і нудьги більш нема Команда «лісорубів» до Вас прийшла. Ми команда класна Всіх на світі краща Ми майбутній Superstar, Ми піднімемо настрій Вам.

74

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ ’’СУЗІР’Я” Що ж, та літня природа, що оточувала нас постійно надихала нас на створення нового... І так з’явилася композиція, створена та втілена в життя молодими талантами 1 загону:

«Если долго долго долго Топать по дорожке Топать, топать по тропинке, И дровишки собирать. То наверно верно, верно, То возможно можно, можно Дровосеками нам стать. A-а в Кургане сосны вот такой вышины, A-а в Кургане реки вот такой ширины, A-а греча и сосиса, A-а макароны вместо риса, A-а и зеленый сладкий чай (2 раза.) И как только, только, только, И как только по дорожке, И как только по тропинке, Встретим Панасюру мы, То конечно, нечно, нечно, То наверно, верно, верно, Будем, будем, будем точно, Будем все мы танцевать. A-а у Рудыка кастрюли вот такой глубины, A-а Чубик у нас вот такой ширины, A-а физрук и медсестра, A-а вожатые и тренера, A-а и красавец Ярослав. (2 раза.) A-а Оксану Анатолиевну все любили мы, A-а тренинги в «Сузір’ї» совсем не скучны, A-а Оля и Наташа, A-а Коля, Влад и Даша, A-а и веселый Алексей... На закінчення хочеться додати, що відпочинок у таборі «Сузір’я, та люди, які оточували нас, запам’ятаються на все життя...

75

ПЕРЕСУВНИЙ ТАБІР НАМЕТОВОГО ТИПУ "СУЗІР’Я” Впечатлений безумно много, и чтобы передать все, не хватит даже общей тетради. Но постараюсь рассказать самое главное. Когда я ехал в лагерь, то не ожидал от него ничего сверхестесвенного, но в первый же день понял, что мои предположения ложные. Самой главной находкой для меня были тренинги. До этого, я думал, что это всего лишь скучные лекции, и рассчитывал, что там можно будет хорошенько выспаться, но после первого же тренинга, я понял, что это очень занимательно и полезно! В них очень хорошо совмещены: обучение, расширение кругозора, и что самое интересное - игры. Хотя для большинства это, в начале показалось детской забавой, но потом, все то и дело “жили от игры до игры”. В лагере, впервые, за столь короткий срок из кучи подростков сформировалась-“Команда”. С большой буквы, потому что мы действительно стали одним целым.

Громов Максим 10-В ССШ № 29

76

Зміст

Руслам Краплич. Чому наметові табори? .......................................... З Даша Радченко. Сузір’я .........................................................................6 Ярослав Ронь. Бувають моменти в ж и тт і...........................................7 Досвід лідерства - міра відповідальності...........................................8 Альтернативні форми літнього відпочинку в загальній системі демократизації суспільства..................................................................10 Структура наметового та б о ру............................................................. 19 Кадри наметового містечка..................................................................22 Форми роботи з д ітьм и .........................................................................29 Робота з дітьми з особливими потребами........................................ 37 Безпека перш за все!............................................................................47 Нормативно-правове забезпечення діяльності наметових таборів......................................................................................................52 Соціальний лобізм в галузі оздоровлення та відпочинку дітей.... 62 Свобода душі - результат роботи...................................................... 69 Д одатки....................................................................................................70 Список необхідного інвентарю для табору...................................... 73 Ми “Сузір’я” не забудем.......................................................................74 Максим Гоомов. Впечатлений безумно м н о го ................................76

77

УДК 379.83(477) ББК 75.81(4 Укр)я73 Н 24

Автори. Є В. Анохін, директор ДСПЦ «Сигнал», Я.О. Ронь, директор КУСОР «Сумський обласний центр відпочинку, оздоровлення та туризму»; В.А. Бобиренко, начальник управління у справах молоді та спорту Сумської облдержадміністрації; О. Б. Крутуха, начальник відділу молоді управління у справах молоді та спорту Сумської облдержадміністрації; О.А. Кислиця, менеджер проектів БФ «Мальва-бабанки»

Н 24

Наметові табори України: методичний посібник-Суми: Університетська книга, 2010. - 78, [2] с. ISBN 978-966-680-503-7 Посібник підготовлено з метою популяризації альтернативних форм оздоровлення та зеленого туризму Він містить базові рекомендації, приклади та методичні розробки з організації та проведення наметових таборів на території України.

УДК 379.83(477) ББК 75.81(4 Укр)я73

© Анохін Є.В., Ронь Я.О , ISBN 978-966-680-503-7

Бобиренко В.А та ін , 2010 © TOB “ВТД “Університетська книга”, 2010

Навчальне видання Анохін Євген Васильович Ронь Ярослав Олексійович Бобиренко Віктор Анатолійович та ін. Наметові табори України Методичний посібник Друкується в авторській редакції Директор видавництва С.Г Кубраков Дизайн обкладинки і макет О.В. Красілов Підписано до друку 12.03.2010. Формат 60x90 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Аріел. Друк офсетний Ум друк, арк 4.4. Обл.-вид арк. 4.5 Тираж 1000 прим. Замовлення № 10 Відділ реалізації Тел./факс: (0542) 78-66-12, 78-83-57 E-mail: [email protected] ТОВ «ВТД «Університетська книга» 40030, м. Суми, вул. Кірова, 27, 5-й пов. E-mail' [email protected] w w w .b o o k sumy.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 489 від 18.06 2001 Віддруковано у ФОП Байбак М.В. Тел. 057-755-51-13 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3576 від 09.09.2009.

ОРГАНІЗАЦІЇ ПАРТНЕРИ ІНСТИТУТ ВІДКРИТОГО СУСПІЛЬСТВА (Нью-Йорк Будапешт) МІЖНАРОДНИЙ ФОНД „ВІДРОДЖЕННЯ" АНТИКРИЗОВА ГУМАНІТАРНА ПРОГРАМА -

Сумська обласна державна адміністрація

Сумська міська громадська організація «Молодіжна Педагогічна Спілка»

Дитячий соціально-педагогічний центр «СИГНАЛ»

Благодійний фонд «МАЛЬВА БАБАНКИ»