Азбука домашнього господарювання Вид. 6-те, виправлене
Київ «Техніка»
1983
37.279 А 35
В книге освещены разнообраз...
754 downloads
2676 Views
15MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
Азбука домашнього господарювання Вид. 6-те, виправлене
Київ «Техніка»
1983
37.279 А 35
В книге освещены разнообразные вопросы оборудовзния современного жилья, правиль ного хозЯй с т в о в а н и я с использованием хи мических и электрических «помощников», Ухода за вещами домашнего обихода и цве тами, а также рационального питания. Даны Рекомендации по гимнастике и косметике. О с о б о е внимание уделено воспитанию детей и самовос™™™10- Рассчитана на широкий круг чита'<'елен-
Автори: Е’ С- Блажко, М. И. Барановський, Д. М. Вол°даРська■Л. С. Гардаш, М. 1. Гла зова, Л. Є- Жоголь, М. Г. Мокрієва, С. М. Приходько, Л. М. Ульянова, Б. М. Ша}Упенко‘ Л. О. Шушуріна Рецензент Ж-
Безвершук
Упорядиш* Я- М- Володарська Художник ^ З а б л о ц ь к и й
Редакція літератури з легкої, харчової про мисловості» торгівлі та побутового обслуго вування Зав. редаі>ц‘єю Е-
Степанова
. 340400(|ОД°~2°3 |30 М202(04)-83 '
© Видавництво «Техніка», 1973 р. © Видавництво «Техніка», 1983 р., із змінами
ПЕРЕДМОВА Сторінки цієї книжки — дружні бесіди з читачем про речі прості й не обхідні кожному. Бо ким би ви не були за фахом, які б висоти професійної май стерності не опанували, вам однаково цікаво буде дізнатися про те, як розумно організувати домашнє господарство, щоб ведення його не поглинало всього віль ного часу. Нашу країну по праву називають країною новоселів. Тож і про них подбали автори книжки. Обладнання, умеблювання і освітлення сучасної квартири, ремонт і опорядження її, вибір художніх виробів, що мають надати житлу затишку, індивідуальності та краси,— ось далеко не повний перелік тем і питань, на які знайдуть відповідь читачі. Нині без наукової організації праці не обійтись ні окремому працівнику, ні підприємству або ж науковому закладу. Але, виявляється, не менш потрібна й важлива вона і для домашньої господині. Бо домашнє господарство — це також свого роду виробництво з своїми різноманітними галузями: пранням і прибиран ням, приготуванням їж і і безліччю інших справ, які бажано робити з найменшою витратою сил і часу. От для цього і вдома слід запровадити НОП, яка навчить організувати і виконувати всі хатні роботи так, щоб жодна хвилина не витра чалася марно, а отже, щоб все більше часу лишалося для навчання і самовдоско налення, для виховання дітей і відпочинку у колі сім’ї, друзів, для читання книг і відвідання театрів, музеїв. У раціональному веденні господарства вам має прислужитись і чарівниця хімія з її арсеналом миючих засобів, а також усяка мала й велика механізація, оті різноманітні електричні помічники, без яких важко уявити сучасну квартиру. Але ж крім цих електричних і механічних помічників домашньої господині, що їх випускає наша промисловість, є й такі, які приємно зробити самому. З цього приводу читачам стане у пригоді розділ «І чоловікам знайдеться робота вдома». Та родина — це не тільки чоловік і жінка, а ще й неодмінно діти. Про їх вихован ня, загартовування і ведуть мову лікарі, педагоги. У спеціальних розділах подаються такі поради: як подовжити життя одягу та речей домашнього вжитку, як їх краще доглядати, і, головне, як найдовше зберегти здоров’я, красу і молодість. Отож, книжка має стати своєрідним лоцманом, що допоможе провести наш сімейний корабель бурхливим життєвим морем. Усі зауваження і побажання просимо надсилати на адресу: 252601, Київ, 1, лрещатик, 5, видавництво «Техніка».
Наш
сучасний дім
Н а наш ій вулиці знову новосілля. О т і ви прилучилися до сучасної к а тегорії лю дей, яких нази ваю ть новоселами. О дн ак турботи, котрі охоп лю ю ть більш ість в чеканні клю ча, властиві не лиш е м айбутнім господа рям просторої світлої квартири. П рагн енн я до оновлення, удосконалення умов побуту характерн е й тим, хто свого ж и т л а ні на як е інш е не зм і нить. Тож як не подбати про те, щоб воно ставал о д едал і зручніш им, красивіш им, затиш ніш им. Ч и ж не тр ап л яється часом протилеж не н ам а ганню: нова лю стра не д о д ає затиш ку, портьєри виглядаю ть зовсім чу жими у ваш ій гарно опорядж еній кім наті, а цьому гарном у ж урнальном у столику, щ о так п ривабливо ви блискував поверхнею у вітрині м агазину, у кварти рі зовсім не знайш лося місця. «Речі бунтую ть»,— виріш уєте ви. Так, бунтують, ал е не стільки одна проти одної, скільки проти ваш ого незнання законів їхнього співіснування. Щ об цього не сталося, щоб і найменш і дрібниці ж и ли у злагоді, по трібно м ати хоча б м інім ум інф орм ац ії про те, яким м ає бути сучасне житло. Н асам перед все в ньому м ає бути підпорядкован е одній головній меті: щ об ж илося родині якнайзручніш е. А оскільки сім ’я — це дорослі і діти, це учні й нем овлята, а щ е й гості приходять до когось з членів родини, то й виникаю ть перш і суперечності і складності: як передбачити все це у внутріш ньому плануванні квартири або кім нати, як все узгодити, щоб полегшити співіснування членів родини. Н е менш відповідальн е завд ан н я — п рав и л ьн а розстан овка м еблів та добір відповідного оф орм лення. В ивірений спосіб д л я віднайдення якн ай кращ ого розташ уван ня м еблів такий: зробити в певному м асш табі крес лення квартири і паперові м оделі л іж к а , столу, ш аф и, стільців, які мож на пересувати по плану, знаходячи д л я кож ної речі н ай кращ е місце.
ОБЛАДНАННЯ КВАРТИРИ Щ об розм ова була конкретною , розглянем о к іл ьк а вар іан тів ум еблю ван ня одно-, дво- і трикім натних кварти р. С к л ад ан н я п лану починаю ть з ви значення постійних м ісць д л я спання кож ного члена родини залеж н о від скл ад у сім ’ї. С кладаю чи п лан розм іщ ення м еблів в однокім натній к вар тирі, розберем о д в а випадки, коли в сім ’ї д в а і три чоловіки.
Інтер’єр однокімнатної квартири.
План розміщення меблів: а — в однокімнатній квартирі (2 члени сім’ї ) ; б — в одно кімнатній квартирі (3 члени сім'ї); в; г — у двокімнатній квартирі; / — загальна кімната; 2 — спальня; 4 — передпокій; 5 — кухн я; 6 — ванна кімна та; 7 — вбиральня; 8 — вбудована шафа.
Каркас з полицями, що відокремлює частину приміщення.
В обох в и п а д к а х д л я сп ан н я р ек о м ен д у ється ви к о р и стати ди в ан -л іж к В б у д о в ан і ш аф и з усп іхом за м ін я т ь гр о м ізд к и й гар д ер о б . Н а й зр у ч н ії м ісц е д л я робочого стол у — б іл я в ік н а , поруч з ним р о зм іщ у ю ть кн и ж к ві полиці аб о ш аф у . Т ак и м чином від о к р ем л ю єтьс я куток д л я робот за н я ть . Ізо л ю в ат и його м о ж н а і з а допом огою л е г к о ї гр атч ас то ї перег родки . Д л я д и тячого л іж к а п отрібн е м ісце, щ о н ай к р ащ е освітлю єтьс і провітрю ється, й о г о м о ж н а відокрем и ти хоча б ш ирмою . К ухню ж б а г а то родин з успіхом викори стовую ть я к кухню -їдг льню . Я кщ о у родині тіл ь к и д оросл і, то ко ж н о м у б а ж а н о н ад ати ізо л ьо ван м ісце д л я відпочинку і роботи. Ц ього м о ж н а, зви чай н о, д о сягти у двокім н атн ій к в ар т и р і. У ніш і, щ о б у в ає в за га л ь н ій к ім н аті, м ож н а розмістит] д и в ан -л іж к о , туал етн и й стол и к аб о невеличкий комод. Ізолю ю ть її ві< к ім н ати ш торою . К оли в сім ’ї діти од н ієї статі і при бли зн о одного віку , їм кр ащ е вид* лити окрем у кім нату. У за га л ь н ій к ім н аті, д е одночасно працю ю ть чи відпочиваю ть кілька членів родини, б а ж а н о ізолю вати сп ал ьн е місце, куточок д л я дитини аб о ж д л я відпочинку і зан ять. У цих ви п адк ах ш ироко застосовую ть прості переносні ш ирми або розсувні ш тори. Д л я ізол ю ван н я сп альн ого м ісця м ож н а ви кори стати й ш аф и, якпщ вони не н адто високі (до 75— 100 с м ), а їх д о в ж и н а відп о від ає розм ірові м еблів, як і хочуть відокрем ити. Н а так ій ш аф і з полицям и розміщ ую ть|
План розміщення меблів у трикімнатній квартирі: 1 — загал ьн а кім ната; 2 — с п а л ь н я ; 3 —. ди тяч а 6 — ванна кім ната; 7 — вб и р ал ьн я.
кім н ата; 4 — п ер ед п о к ій ;
5 — кухня;
книжки, радіоприйм ач або телевізор, у закритих ш ухлядах зберігаю ть по стільну білизну. С ам у ш аф у м ож на гарно декорувати з допомогою ж ивих квітів, керам іки, скла. Іноді низькі ш аф и надаю ть змогу виправити невдалі пропорції при міщ ення. Т ак, з допомогою ц ієї своєрідної перегородки м ож на зорово приховати непомірну довж ину прим іщ ення і, отж е, поліпш ити інтер’єр кімнати. Д л я постійної ізо л яц ії однієї частини кім нати від другої м ож уть слу жити ш аф и-перегородки за висотою приміщ ення. У трикім натній квартирі д л я сім ’ї, як а ск л ад ається з чотирьох-п’яти чоловік, одну кім нату слід обладнати д л я дітей, кухню ради м о вико ристати і як їдальню , у загал ьн ій кім наті м ож на розм істити розсувну тахту, це ще одне спальне місце. О крем а кім н ата м ає стати спальнею д л я батьків. В ній ж е м ож на поставити л іж к о д л я немовляти. О скільки зручність наш ого побуту великою мірою зал еж и ть від п р а вильного обладн анн я підсобних прим іщ ень — комори, передпокою то що — о дразу ж після в’їзд у в нову квартиру подбайте і про це. Розставляю чи меблі, врахуйте, чи досить ш ирокі проходи, чи вільно відкриваю ться двері, вікна, ш аф и тощо. Звер н іть увагу й на поради гі гієністів. Вони вваж аю ть, щ о відстань м іж дитячим л іж ком і вікном має становити не менш е ! 00 — 120 см; м іж дитячим л іж ком і л іж кам и дорос лих — 50—60 см; м іж л іж к а м и дорослих, якщ о вони розм іщ ені окрем о,—
План сільського будинку: 1 — загал ьн а кім н ата; 2 — сп ал ьн я; 3 — д и тяч а кім ната; 4 — п ер ед п о к ій ; 5 — кухн я; 6 — -в а н н а кім н ата; 7 ■*- вб и р ал ьн я.
не менше 65 см, а м іж л іж к а м и дорослих, щ о стоять поруч, і стіною — 60—70 см. У загал ьн ій кім наті робочий стіл повинен стояти на відстані 60— 75 см від інш их м еблів, а прохід м іж обіднім столом т а диваном стіною становити 115 см; м іж книж ковою ш аф ою та письмовим сто лом — 60 см. Н е ставтеся до цих реком ендацій зн еваж ли во. Вони переві рені на практиці. З а останні роки м айж е повністю оновилися наш і села. І оселі в них не лиш е збудовані, а й обл адн ан і по-новому. Вони стал и просторіш ими, світліш им и. З а своїм інтер’єром сільський будинок все більш е н аб л и ж ає ться до м іської квартири. П роте різниц я м іж ними все ж існує. П ричина її, насам перед, п олягає у сам ом у хар ак тер і ведення господарства у місті й на селі. Якщ о міський ж итель м ож е обійтися невеличкою кухнею , то м еш канця села вона не влаш товує. А дж е в цьому приміщ енні він м ає передбачити місце для б а гатьох речей, потреби в яких не відчуває городянин. С ільська кухня по винна бути більш ою щ е й тому, щ о в ній готують їж у не тільки д л я членів родини, а й д л я худоби, птиці. Я к ж е найкращ е обладнати дім та прикрасити його? Н а У країні, де в більш ості районів клім ат досить теплий і м ’який, бу динки, як правило, спорудж ую ть з верандам и. О тж е з неї й почнемо. В літку вона стає ніби додатковою кімнатою , тому її не слід за х ар а щ у вати л ан тухам и з дом аш нім скарбом або, приміром, городнім рем анен-
том. Тут доречні меблі з лози та декоративні квіти. Якщ о веран д а з а склена, на вікнах радим о повісити розсувні ф іранки з ситцю в горохи або дрібн і квіточки. Ситець деш евий і гігієнічний, а яскр аві квіти на його світлом у тлі нададуть приміщ енню веселого вигляду. З веранди ви по тр ап л яєте у велику кім нату, як а вікнам и виходить на вулицю . Гостин ності їй н ад ає надзвичайна чистота і гарні см угасті хідники або килим на підлозі. П ід стіною — сучасна тахта, яку м ож на використати і як до даткове ліж ко. П оруч — ш аф а д л я одягу. У кож ній колгоспній сім ’ї нині ц ік ав л я ться худож ньою літературою . Ш аф у д л я книж ок радим о так о ж розм істити в загал ьн ій кім наті. Ну, а де кращ е поставити стіл з стільцям и: посередині хати чи під стіною? М ож на і так, і так. В аж ливо, щоб меблі були розташ ован і зручно і ними легко було користуватися. Б о іноді ще трап л яється: та к «гарно» прибере х а зяй ка, щ о боязко й сісти. Якось довелося мені побувати у таком у будинку. Б ув він начебто великим і просторим, а гості почували себе в ньому незручно. Т ахту в загал ьн ій кім наті господиня вкрила білим тюлем, на стільцях п о розкла д а л а виш ивані серветки. Кому потрібна та к а «розкіш »? Н авіщ о на та х ті тю ль? С ам е ж л іж ко, на наш погляд, кращ е застелити покривалом , оздобле ним за національним и мотивами. Н а Гуцульщ ині це м ож уть бути по к р и вал а (ліж н и к або вер ета), на Ж и т о м и р щ и н і— гарне ш ерстяне рядно або легкий килим. А диван, тахту н ам агайтеся застелити так, щоб на них за в ж д и м ож на було відпочити. О крім двох-трьох яскрави х невеликих подуш ечок тут нічого більш е не потрібно. Я кщ о в загал ьн ій кім наті стоїть буф ет чи сервант із святковим посу дом, не варто при краш ати його ще й серветкам и, якими б гарним и вони не були! А виш иту чи м ереж ивну серветку кращ е п окладіть на стіл. Н іде більш е вона не потрібна. Н а підлозі в загал ьн ій кім наті н айкращ е за все ви гл яд ає український килим. Він немов зб и рає усе до купи, об’єднуючи всі речі в кім наті і надаю чи їй затиш ку. Н а вікнах повісьте легенькі ф іранки, а доповнен ням до них м ож уть служ ити декоративні зан авіск и з цупкіш ої тканини: льону, бавовни, штучного шовку. Увечері вони правитим уть за легкі ві конниці.
Мисник у сільсько му будинку.
Вішалка покої.
у
перед
А як прикрасити стіни? П ерш за все згад аєм о старод авн ій і ніколи не старію чий українськи й руш ник. Н е обов’язково пов’язу вати його з самим тільки портретом. Зн ачн о п ривабливіш е він ви глядати м е перекинутим че р ез кілок, коли його виш иті кінці знаходяться один н ад одним. Вибираю чи проект м айбутнього будинку, ми н ам агаєм ося, щоб в ньому були передбачені окрем і пом еш кання д л я дітей, батьків, дідуся й бабусі. І от дім зведено. П одум аєм о про зручне обладн ан н я кож ної з цих к ім нат. Якщ о дорослі м аю ть окрему спальню , л іж к о нем овляти все ж м ає стояти в кім наті батьків. Всі л іж к а б а ж а н о ставити взд овж внутріш ніх стін: вони н аб агато тепліш і і сухіш і. О бладную чи дитячу кім нату, ви, зрозум іло, зв а ж т е на вік синів чи доньок. Д л я ш колярів праворуч від вікна слід передбачити місце дл я письмового столу. Я кщ о к ім н ата затісн а, зам ість книж кової ш аф и п ід вісьте полицю. У більш ості наш их будинків кухня є водночас і їдальнею . Тому в а ж ливо правильно спланувати це приміщ ення. Б іл я плити або печі до ц іл ь но поставити стіл, поруч відро з водою, ум ивальник. Н ад столом не з а вадить підвісна ш аф а для необхідного в щ оденному користуванні посуду. М исник і з а р а з здатний прикрасити будь-яку хату. А дж е скільки л ю бові й м айстерності вкладено у виготовлення гуцульського різьбленого або розм альован ого полтавського мисників. Якщ о площ а в кухні дозволяє, поставте в ній і другий стіл — обідній. Й ого мож на вкрити лляною скатертиною . Р озташ увавш и стіл з л авам и ближ че до стіни, ви створите в кухні затиш ний куточок, в якому приємно зіб рати ся ввечері після роботи усією сім ’єю. Л а в и причепуріть см угасти ми н алавни кам и, стіни над ними — см угастим и або орнам ентованим и ки ли м кам и. Вони м ож уть бути найяскравіш их кольорів. Тепер перейдемо до конкретної розмови про те, як зробити наш у осе лю зручною і затиш ною. П ередпокій без перебільш ення м ож на вв аж ати візитною карткою , хоча дехто й в в аж ає, щ о в передпокої все доречне: і те, щ о зай ве в кім наті, і те, щ о псує її вигляд. О тож , кож ен, хто переступає поріг такого дому, о дразу ж стає свідком недбайливості, безгосподарності х азя їв , ск л ад ає перш е відповідне враж ення про характер усієї оселі.
Яким ж е м ає бути передпокій? Н асам п еред передбачте в ньому місце для верхнього одягу, головних уборів, взуття, встановивш и віш алку або ш аф у. П ропонуємо на ваш ро згл яд кіл ьк а варіан тів вбудованих ш аф для передпокою. Один з них п ередб ач ає обладн ан н я віш алки, щ о ск л ад аєт ь ся з двох частин: навісної полиці д л я капелю хів, під нею — гачки для одягу, укріплені на висоті 1,7 м, д л я дитячого о д я г у — 1,2 м, ще нижче — підставки-тумбочки д л я взуття з ш ухлядам и д л я платтян и х щ іток. Го ризонтальну площ ину підставки д л я взуття облицьовую ть лінолеум ом. Д зе р к а л о з навісною поличкою -ш ухлядою під ним радим о повісити у простінку біл я вхідних дверей. Н а поличку м ож на покласти сумку, гре бінець тощо. У ш ухляді зберігаю ть каш не, рукавички й інш і дрібниці. Я кщ о стіну під віш алкою облицю вати лінолеум ом, що кріпиться за допомогою рейок або н акл ад ок, стіна не забрудн ю вати м еться. Д л я цього ж мож на використати д ерев’яні або пластм асові рейки чи планки. їх ф ар бую ть нітроем аллю і зв ’язую ть одна з одною по верти калі кольоровим ш нурком. Зручною є і вм онтована в нішу стінна ш аф а, як а ск л ад ається з кіль кох ізольованих відділів, розрахованих на зб еріганн я різних за призна ченням речей. У верхній частині влаш товую ть своєрідні антресолі, де трим аю ть че м одани, спортивний інвентар, різні сезонні періодично вж и ван і речі. О с новний вертикальний відділ ш аф и відводиться д л я верхнього одягу, по лиця — д л я головних уборів. Боковий відділ, що м ає ш ухлядки і полиці, при зн ачається д л я зб еріганн я речей господарського вж итку: пилососів, щ іток, натирачів, м астики д л я підлоги тощо. У ниж ній частині ш аф и, поділеній на д в а відділи, трим аю ть взуття — д л я вулиці і хатнє. А нтресолі, а також полиці д л я господарських речей кращ е о бл аднати глухими дверцятам и. В ідділ д л я одягу закр и ваю ть лля ною або бавовняною драпірувальною тканиною спокійного кольору, яку к р іп л ять до навісної ш танги. Зручно використати д л я віш алки д е р ев ’яну або м еталеву ш тангу, на яку одяг віш аю ть на плічках. М ож е бути такий ва р іан т обладн ан н я передпокою . П оруч з вхідними двери м а розм іщ ую ть вбудовану ш аф у д л я робочого одягу та інших не-
Зразки вішалок, на яких одяг висить на плічках.
великих речей, д а л і — відкриту віш алку. П ід віш алкою — поличка для взуття, над нею — вбудовані навісні ш аф и. П оруч з відкритою в іш а л кою — дзеркал о, під ним — поличка. Стіни передпокою, особливо за віш алкою , реком ендую ть обклею вати ш палерам и, які м ож на мити. Н ай кращ и м м атеріалом для обробки стіни передпокою є олійна ф арба. Ч асто на дверях, що ведуть з передпокою в кімнати, віш аю ть важ кі др ап ірувал ьн і тканини, оздоблені ш нуром і навіть плюш овими кулькам и. К раси у таком у упорядж енні м ало, особливо з гігієнічних м іркувань. К рім того, у багатоповерхових ж и л и х будинках передпокій, як правило, не м ає природного освітлення. Д о речі, при виборі тональності ш палер чи ф арб д л я стін уникайте похмурих кольорів. Н ай б іл ьш е забрудню ється підлога передпокою біля вхідних дверей. С ам е тут радим о покласти килим ок або хідник з очерету. Весь бруд про сипатим еться через його грубу структуру і не розноситиметься дал і. Загальна кімната несе найбільш е ф ункціональне н аван таж ен н я в квартирі. І не тільки тому, що у вільні години у ній зб и р ається вся ро дина для бесід, розваг, простих дом аш ніх робіт, відпочинку. Інколи тут і сплять, і працю ю ть, і навчаю ться. О т чому, обмірковую чи обладн ан н я цього прим іщ ення, сл ід від р азу ж виділити в ній зони різного призначен н я — д л я відпочинку, розваг, прийому гостей, розум ової прац і та н а вчання. О скільки наш відпочинок п ри п ад ає в основному на вечірні години, не нам агай теся розташ увати куточок відпочинку близько до вікна. Ц е м іс це по праву нал еж и ть робочій зоні. Д л я зони відпочинку в кім наті з н а йдеться й інший затиш ний куточок. У м еблю вати його радим о диваном, зручними кріслам и , легким низеньким ж урн альн и м столиком, тут же м ож уть знаходитися полиці д л я ж у р н а л ів та книж ок, рад іоприйм ач і телевізор. П ерш а вимога при встановленні тел евізора — дод ер ж ан н я правильної відстані м іж ним і глядачем . Н орм альною слід вв аж ати таку, що у 6 — 8 р а з перебільш ує ш ирину ек ран а. Т ак, напри клад, дл я телевізорів « Р е корд», «Старт», «Н ева», «Зоря» вона становитим е 1,7— 2,2 м, а «Рубін», «Огонек» «Верховина», «С лавутич» — 2,2— 2,9 м. В рахуйте й те, що під
Вбудована иіаФа та вішалка у перед покої.
Схеми розміщення та освітлення телевізора. великим кутом до перпендикуляру в центрі ек ран а зображ ен н я зд ав а ти меться спотвореним. Тому н айкращ им м ісцем д л я гл яд ача вваж аю ть сек тор в м еж ах 60°. Н ап ри к л ад , відстань в 1,1 м по обидва боки від л ін ії центра ек р ан а і в 2 м від нього. К рім того, не реком ендується, щ об на екран тел евізо р а п отрап ляли прям і сонячні промені, світло від лам п и або відбите дзер к ал о м . Бо вони, в свою чергу, відбиватим уться захисним склом ап а р ат а і так о ж спотво рю ватим уть зоб раж ення. П рям е денне світло робить зо б р аж ен н я тьмяним і плоским, а при сонячному ж дивитися передачі вза гал і нем ож ливо. Н е реком ендується робити це і в зовсім затем неній кім н аті, бо контрастно яскравий в повній тем ряві екран д у ж е втомлю є очі. Н ай кр ащ е, якщ о за телевізором є слабко освітлена стіна. Д л я цього досить хоча б однієї лам почки, як а вм икається і вим икається разом з телевізором . Т аким чи ном, н айкращ им місцем д л я тел евізора є зовніш ня стіна (якщ о проти неї м ож на обладнати куточок д л я гл я д а ч ів ), тим більш е, щ о це спростить встановлення зовніш ньої антени. Н ай ч астіш е телевізор встановлю ю ть в кутку кім нати. І це цілком ви п равдано; деяк і ап арати поки що м аю ть досить велику глибину — до 60 см, а встановлений в кутку він не тільки економить площ у кім нати, а й зорово наче зай м ає менш е місця. Н о р м ал ьн а висота тум бочки під телевізор — 40— 55 см. Д у ж е п р ак тичні столики, верхня дош ка яких повертається на р ізн і боки. З а в д я к и цьому навіть легким рухом руки м ож на н адати телевізорові баж ан и й напрям ок. А в той час, коли він не працю є, надати полож ення, при як о му ап а р ат за й м а є найм енш е корисної площ і кімнати. К оли телевізор вимкнено, не радим о закри вати екр ан килимом чи серветкою . Л ю м інесцентний екран не боїться норм ального світла. Н а й к р ащ е трим ати телевізор і користуватися ним у таком у вигляді, яким його випускаю ть з виробництва. Якщ о сім ’я велика, у загал ьн ій к ім н аті сл ід передбачити зону д л я прийм ання їж і. П роте коли сім ’я зви к л а обідати на кухні, в кім наті, щ об зеконом ити її площ у, зали ш аю ть невеликий складн и й стіл. Щ об кім н ата зд а в а л а с я просторіш ою , поставте його не в центрі кім нати, а під стіною.
Обладнання спальні. П ри б аж ан н і зони прийм ання їж і, відпочинку чи прац і м ож на відокре мити. Д л я цього використовую ть різні л егк і перегородки або вбудовані ш афи. Вони поділяю ть прим іщ ення тільки частково, все ж залиш аю чи загал ьн у кім нату просторово єдиним прим іщ енням . З а перегородки м ож уть правити зан авіск и з д р ап ірувал ьн и х тканин, полиці, закр іп л ен і м іж п ід ло гою та стелею. З одного боку рам у склять, з другого — декорую ть тонкою тканиною. М іж склом та тканиною влаш товую ть вузенькі скляні або д е рев’яні полиці. їх при краш аю ть декоративним и виробами. С пальня водночас м ож е бути й кабінетом . О бладн ан н я спалень від різняється простотою. Ц е — л іж к а , тум бочки, п л аттян а ш аф а та д зер к ал о , яке н ай кращ е повісити на стіні. О скільки площ а спальні, як правило, невеличка, ду ж е важ л и во з н а йти вигідні м ісця д л я л іж ок. П роте л іж к о — не обов’язк о ва при належ ність спальні. Д о б р е прислу житися м ож уть і тах та або куш етка з м атрац а, який ставл ять на п ід став ки р ам н ої конструкції. Щ об к ім н ата в и гл яд ал а затиш ною , щ об відпочивалося в ній зручно, подбайте про гарне оф орм лення її і, зокрем а, стін. П ро килими не станемо багато говорити, кож ен розвіш ує їх на власний см ак. А ле існує багато інших способів оф орм лення стіни, понад якою стоять куш етка, тах та чи діж ко. Т ак, наприклад, за куш еткою прибиваю ть ф анеровий щит, до нього — невелику поличку, як а зам іню є нічний столик. М ож на зробити інакш е: на стіні, трохи вищ е рівня тахти чи куш етки, п ри лаш тувати по душ ки з поролону (завтовш ки 5—7 см ), обтягнені меблевою тканиною .
Варіанти розміщення ліжок у спальні.
Якщ о тахта чи куш етка оббиті гл ад ко поф арбованою тканиною , то чохли подуш ок шиють, приміром, з к ар та то ї тканини. З однієї великої і кількох тонких дощ ок (на ш ирину л іж к а або ку ш етки) м ож на зробити поличку. ї ї вкриваю ть прозорим л а к о м — тоді зб ер ігається гарна текстура деревини — або ф арбую ть олійною фарбою з у р ахуван ням тональності ш палер кімнати. Н ад однією чи двом а куш еткам и (л іж к а м и ), щ о стоять поруч, віш аю ть легку р ам у й обтягую ть її тією ж тканиною , якою вкрито куш етки. М іж тканиною і рам ою б а ж а н о прокласти тонкий ш ар поролону або стару бай кову ковдру. Д л я двох л іж о к м ож на щ е зробити стінку з дощ ок 12— 14 см завтовш ки, які прибиваю ть на дві вертикальні рейки. Робоче ж м ісце обладную ть поблизу вікна. Дитяча кімната або куток. Д и ти н а — незал еж н о від того, л еж и ть вона у сповитку чи вж е ходить до ш коли,— повинна м ати свій окремий куток. Тоді вона не за в аж ат и м е дорослим, а дорослі — їй. В аж л и во й те, що, п ід ростаю чи, м алю к вж е сам порядкує у своїх в о л о д ін н я х » , зн аходи ть міс це іграш кам , к н иж кам — одне слово, при вчається до певних обов’язків. Д л я нем овляти ставл ять у сп альні батьків розсувне л іж к о із боко винками, які знім аю ться. К оли дитина вчиться ходити, її опускаю ть на підлогу — м аєм о м анеж . М але підростає, боковинки стаю ть непотрібними, їх виносять, а л іж к о розсуваю ть до потрібного розм іру. Б іл я дитячого л іж к а добре поставити ш аф у, у верхній частині яко ї зб ер ігаю ть предмети д огляд у за дитиною, а в ниж ній — іграш ки.
Обладнання дитячої кімнати двоярусними ліжками.
Саморобні меблі для дітей,
Д л я м ал ої дитини добре придбати спеціальний стільчик. П ід час году вання його ставл ять до обіднього столу, а коли дитина починає їсти с а мостійно, конструкція стільчика д а є зм огу перетворити його на звичайний низенький, комбінований з столиком. З а таки м столиком дитина за л ю б ки бавиться. Д л я дитини дош кільного та ш кільного віку м ож на влаш тувати куто чок у загал ьн ій кім н аті, а якщ о є м ож ливість — виділити їй окрем у к ім нату. М ісце д л я за н ять ш кол яра м ає бути обл адн ан е біл я вікна. Д л я мо лодш их ш кол ярів найбільш зручними визнано парти-столи, до криш ок яких вертикально прикріплю ю ться рахівниц я та дош ка д л я писання або м алю вання. Коли рахівниця і дош ка непотрібні, їх знім аю ть. Н а стіні н ад партою слід повісити географ ічну к ар ту або поличку д л я книж ок. Хлопчик, крім того, повинен м ати ящ ик чи ш аф у з інструм ентами, д е тал ям и «К онструктора» тощ о, щоб сповна задовольнявся його потяг до м айстрування. Д бай л и ві батьки влаш товую ть д л я дитини ще й невелич кий ж ивий куточок: к іл ьк а горщ иків з рослинам и, акваріум . І квіти, і ри бок хлопчик чи дівчинка догл яд аю ть сам і. Б атьки не повинні забувати , що м ал я та вразли ві й сприйнятливі, вони м аю ть свій дитячий світ, який тр еба зробити гарним і рац іональн им . З перш их років ж иття дитину маю ть оточувати привабливі речі — це допом ож е розвинути в неї см ак. Якщ о в сім ’ї двоє дітей, близьких за віком, доцільно зробити двопо верхові л іж к а . Т аке ріш ення дозво л яє зеконом ити площ у кім нати. П ід ниж нім л іж ко м м ож на розм істити ш ухляди з іграш кам и . Д о датк о во м ож на самом у виготовити меблі д л я дітей. Ц е звичайні ящ ики, п оф арбовані нітроем алевим и ф арбам и або полакован і. Т ак, ком плект ящ иків і легка дош ка використовую ться д л я створення столика. Ящ ики складаю ться один на один, і виходить ш аф а д л я іграш ок. В икористання простих і зручних м еблів до зво л яє зекономити місце, що особливо потрібно у дитячих к ім натах, щ об залиш ити більш е вільної площ і д л я за б а в .
Обладнання кухні.
Кухня. Як не дивно, сам е кухня стал а в багатьох квар ти р ах найбільш затиш ним, «обж итим місцем». М абуть, через те, щ о тут порядкує ж ін к а і що сам е сюди зб и рається сім ’я до сніданку, обіду, вечері. Б агато ж інок, на ж а л ь, не дум аю ть про те, як багато вони м арную ть сил і часу, якщ о кухня об л ад н ан а неправильно. С кільки вони виходять за день з кутка в куток — від мийки до столу, від столу до плити. А м іж тим, мож на обійтися без ц ієї м етуш ні,— варто лиш е розум но р о зташ у ва ти кухонне обладн ан н я та м еблі. П ростеж им о процес готування їж і. С п ер шу овочі та м ’ясо миють, д а л і ріж уть на столі, потім вар ять чи см аж ать
Схема кухні.
розміщення
меблів
и
на плиті. О тож і обладн ан н я м ає бути ро зташ о ван е сам е в такій п ослі довності: м ийка — стіл — плита. У кухні в 8 —9 кв. м н ай кращ е розм істити все о бл адн ан н я взд овж двох протилеж них стін. Н а д мийкою та плитою повісити ш аф и. Н а п роти леж ній стіні — обладнан ня з вбудованим холодильником . О бідній стіл, щоб зекономити місце, радим о робити розсувним або у вигляді відкидної дош ки, після їж і його опускаю ть і кухня стає просторіш ою . Б іл ьш у кухню м ож на обл адн ати ще зручніш е. Кухонні меблі маю ть бути зручними, полегш увати працю господарки. Д л я зб ер іган н я сипучих продуктів (крупів, цукру тощ о), овочів, різного посуду використовую ть різном анітні ш аф и. В одну з них вбудовую ть холодильник, купуючи його, враховую ть не лиш е вартість, а й к іл ькість членів сім ’ї, їх вік, а тако ж місце та спосіб встановлення холоди льни ка на кухні. П осуд — каструлі, сковороди, миски, сита, форми д л я випічки — кр ащ е зб ер ігати у ниж ніх ш аф ах. Сухі продукти та приправи м ож на зберігати в одній з ш аф верх нього ряду. П ри використанні автом атичного холодильника тр еба п ам ’ятати про необхідність зали ш ати м іж стіною прим іщ ення та задньою стінкою при л ад у відстан ь не менш як 15 см, якщ о ж холодильник вбудовується в за га л ьн е обл адн ан н я кухні, відстані ці повинні бути не менш: зза д у — 15 см; з боків — по 5 см; з н и з у — 15 см. У вб удоване о бл адн ан н я холо дильн ик ставл ять на гори зонтальні дош ки так, щ об під ним був вільний простір. Д об ре зробити в кухні полички у ви гляді старовинного мисника, де розм істити декоративний посуд. С лід та к о ж врахувати, щ о всі поверхні, на яки х ви працю єте (готує те страви чи чистите овоч і), повинні легко прибиратися, д л я цього їх оздоблю ю ть пластикам и. Щ об кухня не м ал а ви гл яду казен н ої л аб о р ато р ії, в її оф орм лення м ож на внести декоративні елементи. Н а стіні під ш аф ам и повісьте р о з м альовану дощ ечку, р ізати овочі м ож на на її другом у боці. Щ об не брати сковороди та каструл і ган чіркам и, пош ийте собі рукавичку, яку з л и цьового боку м ож на гарно вишити. О тж е, вл аш то ван а на гачку, вона теж при краш ати м е кухню. Н а обідньому столі п о кладіть руш ник або вузень ку скатертину, це знов-таки н ад асть кухні певного затиш ку.
ОСВІТЛЕННЯ СУЧАСНОЇ КВАРТИРИ О скільки, умебльовую чи квартиру, ми н ам агаєм о ся відр азу ж передбачити в ній куточки д л я відпочинку, роботи, прийм ання їж і тощ о, то й освітлення кож ної з цих зон кращ е зробити індивідуальним , тобто мати у кім наті к іл ьк а світильників, щ о освітлю ю ть р ізн і зони. Д о ц іл ьн ість зонального освітлю вання п ід твердж ен а численними д о слідам и . Ф ахівцям и створено і відповідні рек о м ен д ац ії щ одо освітлення к ож ної з таких зон. Н ап ри к л ад , поверхня письмового стола повинна освітлю ватись зосередж еним світлом . С вітло м ає п ад ати на стіл спереду і зл іва , не бути зан ад то яскрави м , аби не втом лю вати зір. Б аж ан о , щ об основа лам п и за й м а л а найм енш у площ у. Тому зручне настінне бра, вл аш товане н ад столом. Щ е кращ е, якщ о світильник на ш арн ірі. Д л я куточка 18
Освітлення тири.
квар
відпочинку підходять як різні стінні бра, т а к і стельові світильники, то р шери тощо. О бідній стіл най кр ащ е освітлю вати розм іщ еним н ад ним підвісом (добре, якщ о його висоту м ож на регулю вати) або бра. Я кщ о к ім н ата освітлю ється центральним стельовим світильником , д о дільно дві третини або половину світл а н ап равл яти вгору, щ о д озволяє рівном ірніш е освітлю вати весь ін тер’єр. Як освітлю ю ться наш і кухні? Н айчастіш е центральним освітленням, але воно незручне, оскільки тінь, щ о п ад ає на робочу поверхню столу, негативно вп ли ває на зір. Значно кращ е освітлю вати кухню кільком а світильникам и, що розм іщ ую ться взд овж робочого столу під стінними ш а ф ам и. Н ад обіднім столом м ож на прилаш тувати бра або підвісний сві тильник. Зверніть увагу й на те, щ об освітлення на кухні не спотворю ва ло кольору продуктів, том у лам п и денного світла не сл ід влаш товувати на кухні. У ванній кім наті і передпокої необхідне освітлення б іл я д з е р к а л а по обидва боки його або ж н ад ним. Якщ о ванна к ім н ата невелика, то н а стінної лам п и біл я д з е р к а л а цілком досить д л я освітлення всього при міщ ення. Б аж ан о , щ об напрям штучного освітлення дитячої кім нати у вечірній час відп овід ав нап рям у денного сонячного світла. О сновне д ж ер ел о св іт л а зосередьте у куточку праці.
Зразки сучасних сві тильників.
Н е обов’язково купувати модні освітлю вальні прилади. Інколи стар о винна л ам п а надасть ваш ій кім наті більш е затиш ку, ніж якесь новітнє диво. Торш ери ж м ож на виготовити самому. М атер іал и д л я цього зго д яться найрізном атніш і, нап ри кл ад розм альован и й папір, покритий во щиною і складений у гарм ош ку. К а р к а с а б а ж у р а м ож на обтягнути й тов стою вовняною ниткою, з ’єднуючи верхні і нижні дротян і кола густими вертикальним и витками. Д л я торш ера мож на використати навіть очерет, а зам ість м еталевої конструкції взяти ц ікаву гілку дерева. Гарний св і тильник д л я за га л ьн о ї кімнати, передпокою м ож на зробити й з металу.
КОЛІР У КВАРТИРІ У сучасному інтер’єрі колір відігр ає ду ж е важ л и ву роль. С ам е він, колір, і є тим засобом , який узгодж ує м іж собою всі речі в прим і щ енні: м еблі, декоративні тканини, ви яв л яє їх гарм онію , а відтак ство рю є те, щ о ми н ази ваєм о затиш ком . П ри доборі кольору стін, підлоги, занавісок, м еблевої тканини, б а ж а но уникнути нецікавих поєднань і водночас різких, н адм іру яскравих барв, щ о дратую ть око і ш видко набридаю ть. Чим менш е сонця п отрап л я є до кім нати, тим більш е потребує вона та к званих «теплих» тонів — кремових, ж овтих, оранж евих, беж , деяки х відтінків зеленого. Д л я соняч ної кім нати добре пасую ть кольори «холодної» гам и — бірю зові, голубі, сірі. К расиво, коли в кім наті поєдную ться близькі за тоном кольори. З а основу береться якийсь один, ал е д л я різних д етал ей сила його тону р із на. Якщ о обрано синій колір, д л я стін слід взяти найм ’якш ий, блакитносірий, д л я зан авісо к — густіший, а д л я м еблевих тканин чи килим а на підлозі — найбільш насичений. Інш ий вар іан т — гарм онійне сполучення контрастних кольорів і в ід тінків. С каж ім о, золотистий колір ш палер з блакитним , зеленим або си нім кольором зан авісок і оббивки на м еблях. В аж л и во п ам ’ятати: чим біл ьш а площ а, тим «легш ий» повинен бути колір; чим яскравіш и й колір, тим менше його м ає бути. Існує й такий прийом, як поф арбуванн я стін у д в а р ізн і кольори. П р и міром, в одній кім наті три стіни м ож на поф арбувати в колір слонової кістки, а четверту — в теракотовий. Або, скаж ім о, дві сум іж ні стіни ф а р бують у золотистий колір, а дві інші — в сірий. Н авіть стеля м ож е бути кольоровою , хоч ми звикли до тради цій ної білої. Іноді ф арбую ть все при міщ ення, тобто стіни, стелю, двері в один колір. П ри цьому б аж ан о брати лиш е «легкі» кольори (кремовий, сіро-голубий то щ о ). Звичайно, підлога м ає бути іншого, густіш ого кольору, хоч світло-сірі чи золотисті тони під логи у нових будинках так о ж виглядаю ть гарно. П ри світлих, легких тонах загального фону один якийсь предм ет м ож е бути яскравим , контрастним : н ап ри к л ад червоне або оливкове крісло, щ о стоїть біл я сріблясто-сірої стіни. О дн ак застосовувати д л я оббивки всіх м еблів (стільців, диван а, крісел) тканину, скаж ім о , червоного ко льору не варто: хоч і досить ефектно, ал е ж це не виставка, а ж итло. Т ак сам о відм овтесь ви від світлих відтінків ж овтого, голубого кольорів дл я м’яких м еблів: гарно, ал е непрактично, ш видко забрудниться.
Зробити у себе в к варти рі «революцію», щ об домогтися кольорової гарм онії,— річ, звісно, н ереальна. Ц е роблять поступово: ремонтуючи к ім нату, зваж аю чи на колір м еблевої тканини, сам ої деревини м еблів, к у пуючи, скаж ім о, килими на підлогу, враховую ть колір стін, занавісок, м еблів. Н авіть та к і дрібниці, як колір керам ічної чи склян ої вази , каш по для квітів, м ож уть сприяти загал ьн ій гарм он ії кольорів або, н ав паки, зруйнувати її.
ОБРОБКА СТІН КЛЕЙОВИМИ ФАРБАМИ Д л я обробки стін в сучасних кварти рах застосовую ть клейові фарби. Стіни, оздоблені таким чином, виглядаю ть красиво і сучасно. Клейовими ф арбам и вкриваю ть не лиш е ош тукатурені поверхні, а й облям овані обш ивальним и листам и і навіть обклеєні обоями. Ц им и ж ф ар бам и оздоблю ю ть стіни, оброблені деревноструж ковим и та деревноволокнистими плитами. С тару клейову ф арбу зм иваю ть теплою водою з допомогою м акловиці або щ ітки. Т ак само зм иваю ть і старі ш палери. П ісля цього деф екти усу ваю ть з допомогою за м а зк и (рецепт 1), якій даю ть просохнути, а потім виправлені місця добре протираю ть ш кіркою. Н ерівно ош тукатурені поверхні необхідно заш п аклю вати тонким ш а ром сметаноподібної ш пакльовки. Н айпростіш е приготувати клейову ш пакльовку (рецепт 2 ). П ісля її висихання поверхню ш ліфую ть, а потім грунтують, використовую чи м иловар (рецепт 3) або грунт з м ід ним купоросом чи галуновим и сполукам и (рецепт 4 ). М ета грун туван н я — досягти рівном ірної водопоглинаю чої поверхні. К рім того, грунтовка переш кодж ає появі плям старої ф арби. П ісл я того, як грунт повністю ви сохне, приступаю ть до ф арбуванн я стін. Клейові ф арби ск л ад аю ться з м олотої крейди, клею, пігм ентів та води (рецепт 5). М іцне та стійке покриття д а є клейова ф арба, зам іш ан а не на воді, а на знятому молоці. Д о цього склад у ніякого інш ого клею до д авати не треба. Чистий колір та якісну ф арбу м ож на одерж ати, застосовую чи гуаш еві фарби, але треба п ам ’ятати, щ о деякі кольори (н ап ри клад, са ж а , берлін ська л азу р ) погано розчиняю ться у воді. їх розчиняю ть гарячою клейо вою водою, в якій м іститься мило. Н аносять ф арби м акловицею в одному н апрям і і тільки одним шаром. Щ об уникнути плям , ф арбую ть ш видко. Д л я ф арбуван н я стін використо вують також розпилю вач пилососа (ал е тільки в тому р азі, якщ о крейда та пігмент якісні і добре подрібнен і). Ш палери м ож на ф арбувати так само, як і звичайну відш тукатурену поверхню. В аж л и во лиш е, щ об вони не просякли н аскр ізь (це м ож е при звести до їх від к л ею ван н я). К ож ний новий ш ар грунту або ф арби нано сять на поверхню тільки після остаточного висихання попереднього. Д л я обробки стін клейовим и ф арбам и реком ендуємо т а к і рецепти:
1. ЗАМАЗКА Роблять суміш гіпсу та подрібненої крейди у співвідношенні 1 : 2— 1,5—2 л. У літрі води розчиняють 20 г столярного клею. Потім 0,5 кг сухого гіпсу змішують з подрібненою крейдою. Одержану суміш додають до 2-процентного клейового розчину (1 л) для одержання м’якої маслоподібної замазки. 2. КЛЕЙОВА ШПАКЛЬОВКА В 5 л води розчиняють тваринний клей (500—800 г), додають розчи нене в гарячій воді господарське мило (60 г), оліфу чи оксоль (300—400 г) та просіяну крейду (8—10 кг) до одержання сметаноподібної або м’якої маслоподіб ної замазки. Розчин розмішують. 3. ГРУНТ-МИЛОВАР Господарське мило (200 г) подрібнюють і розчиняють у 2 л гарячої води, потім додають оліфу чи оксоль (300 г). Вапно (2 кг) гасять в 5 л води. Під час гашення вапна до нього потроху додають емульсію мила та оліфи. Цю суміш необхідно весь час перемішувати, до одержання рівномірної маси, яку роз бавляють водою (3 л). 4. ГРУНТОВКА НА МІДНОМУ КУПОРОСІ АБО АЛЮМІНІЄВИХ ГАЛУНАХ Мідний купорос або алюмінієві галуни (250 г) розчиняють в 2—4 л гарячої води. В окремому посуді розчиняють 250 г клею, до якого додають 250 г мильних стружок. Одержану суміш перемішують з розчином мідного купоросу або галунів, додають 3—5 кг крейди і решту води (6—8 л). 5. КЛЕЙОВА ФАРБА У відро засипають 3—4 кг молотої крейди, додають воду, щоб одер жати густу фарбу. В окремий посуд кладуть близько півлітра цієї пасти і потроху всипають пігмент. Суміш розтирають. Одержану однорідну кольорову пасту дода ють до загальної кількості крейди, поки не одержать фарбу необхідного відтінку. Сюди ж вливають 2-процентний клейовий розчин (200—300 г клею). Врахуйте, що клейова фарба після висихання значно світлішає. Якщо фарба при легкому тор канні не береться, значить клею в ній достатня кількість.
ПІДЛОГА Яку тільки підлогу не побачиш у сучасних міських і сільських кварти рах: дощ ану і паркетну, вкриту лінолеум ом чи спеціальним ки ли мовим покриттям . М ай ж е зовсім піш ла у небуття до л івка. Н ай п о ш и р е н іш а— д ощ ан а підлога. Д л я ф ар бу ван н я підлоги тепер все частіш е використовую ть не тільки темно-червоні чи вохристі відтінки, а й сірі, зелено-сірі та ін. Н ерідко на підлогу наносять прозорий безбарвний л ак , щ о до зво л яє зберегти м алю нок, текстуру та натуральн ий колір д е ревини і н ад ає квартирі гарного, сучасного вигляду. Р об л ять дощ ані підлоги із звичайних ш пунтованих дощ ок, довж иною — 370, шириною 100— 120 мм. П ерш за все дош ки просуш ую ть. Ц е дуж е важ ливо, оскільки сира підлога розсихається, в ній утворю ю ться щ ілини, які н іяк а ш п акльовка приховати не може. Ш ирш і дош ки (200— 300 мм) також м ож на використати, ал е тільки тоді, коли їх заготовляю ть із су хостійного лісу. Н е ш кодуйте, якщ о в деревині тр ап л яю ться сучки. З в и
чайно, таку підлогу важ че відш ліф увати, проте ви глядає вона дек о р ати в ніше. П аркетну підлогу сл ід неодмінно ш ліф увати. Т ільки тоді вона буде красивою й рівною. В еликі пош кодж ення паркету ви даляю ть сп ец іаль ною строгальною машиною. П ісля цього її зачищ аю ть ручною циклею і обробляю ть наж дачним папером. Тепер вж е м ож на приступити і до л а кування спеціальним см оляним лак ом М 4-26, який випускає н аш а про мисловість. Н аносячи л а к на поверхню підлоги, обов’язково додерж уйтесь правил користування цим препаратом. П ід час роботи трим айте вікна розчиненими, аж поки л а к остаточно не висохне. Щ об л а к л я г а в на по верхню рівним і тонким ш аром , його зл егк а підігріваю ть у посуді з г а рячою водою, знятом у з вогню. П оверхню , яку зби раю ться обробляти, старанно очищ ають. Якщо, приміром, на підлозі лиш иться волосиння від щ ітки, в цьому місці л а к може потріскатися. П ідлогу, що з часом втрач ає свою дзеркал ьність, блиск, м ож на по новити. Д л я цього місця, де л ак починає витиратися, обробляю ть ручною циклею, після чого знову вкриваю ть лаком . Т ак само м ож на перекрити всю поверхню підлоги. Д л я утеплення старих дощ аних підлог використовую ть еластичний будівельний картон, який продається в рулонах, або ф анеру. Н а рівну, чисту і суху поверхню н ак л ад аю ть один чи д в а ш ари картону. П отім його пром азую ть оліфою або оксолем, що н ад ає картону щ ільності, міцності. Згодом таку підлогу, як і дощ ану, фарбую ть. В крита картоном підлога дуж е схож а на услану лінолеум ом, проте вона н аб агато деш евш а. М ає картонна підлога й іншу перевагу перед дощ аною або вкритою лінолеум ом — зд атн ість зб ерігати тепло. О дн ак на кухні картон не слід застосовувати, оскільки під впливом вологи ф ар б а ш видко псується і витирається. О станнім часом все більш ого пош ирення н аб уває новий вид оздоблю вальних м атер іал ів д л я всієї площини підлоги — килим ові покриття. Вони даю ть м ож ливість створити м ’яку, красиву, звукопоглинаю чу поверхню. П ром исловість випускає д в а види цих покриттів. П ерш ий, що с к л а дається з губчатої піногумової основи і декоративного ш ар у тканини, і другий, де зі споду декоративної тканини є лиш е л егка п л івк а з латексу. К илим ові покриття красиві й гігієнічні. Вони м аю ть хорош і теп лоізо ляц ій н і властивості. Існує к іл ьк а прийомів кріплення цих покриттів. Н ай пош иреніш ий — н аклею вання. Рулон р озк л ад аю ть на підлозі, розрізаю ть так, щ об з усіх боків, прилеглих до стін, залиш ився припуск приблизно в 5— 6 см. Н а кутах килим надрізаю ть, смуги насуваю ть одна на одну на 5 см. К леїти починаю ть від стіни і притискую ть килим та к о ж у н апрям ку до стіни. М ісця заходів на стику двох смуг (ті 5 см, про як і писалося
Зразки килимових покриттів для підлоги.
вищ е) відразу ж впоперек розм ічаю ть крейдою , щоб потім зай ве в ід р іза ти і, відкинувш и к р а ї по шву, нанести під них клей. К р а ї відгортаю ть, щ об мітки співпали, смуги притискую ть і п р и гл а дж ую ть до підлоги у н ап рям ку до стіни. П ісл я цього килим притискую ть у місцях з ’єднання підлоги з стінам и, зайвину зрізаю ть. П о периметру підлоги прибиваю ть д е р ев ’яний або пластм асовий плінтус. А ле більш зручним є знім ний метод кріплення, який застосовую ть д л я килимових покриттів з високим ворсом типу «букле». Я кщ о стрічки килимового покриття м аю ть невелику ширину, їх дово диться зш ивати на спеціальній м аш ині. Але це стосується лиш е смуг без піногумової основи. Килим на губчастій основі не зш иваю ть, а склею ю ть, тобто стикую ть. В цьому р а зі з одного полотнищ а зр ізаю ть декоративний ворсовий або гладкий ш ар, з другого — ш ар — піногумової основи, потім ш ар оголеної піногуми, за зд а л е гід ь вкритої спеціальним клеєм , підводять під декоративний ш ар. Т аким чином шов стає м ай ж е непомітним. Т аку підлогу легко прибирати. П ропилососити — і вона чиста,- А вигідна ки лим ова підлога тим, щ о її м ож на класти на будь-яку поверхню — бетон ну, дер ев’яну тощ о. Вона чудово зб ер ігає тепло, до того ж не боїться молі, м ікроорганізм ів. О тж е, радим о робити таке покриття як в сп ал ь нях, та к і в загал ьн и х кім н атах та прим іщ еннях д л я дітей. Застосовую ть у ж и л и х кварти рах і різн і види лінолеум у та полівінілхлоридних плиток. Ц і м атеріал и кр ащ е використовувати в передпокої, кухні. Н аклею ю ть лінолеум на підлогу з допомогою спеціальних м астик (бітум но-каучукової, бітум но-каучуко-кукерсольної або К Н -2 ). М астику обов’язково п ідігріваю ть, ставлячи тар у в посуд з гарячою водою. РозСклеювання двох смуг килимо вого покриття.
Наклеювання смуг килимового покриття.
Розміщення штор до підвіконня.
к ладаю ть лінолеум так само, як і килим ове покриття. Т ільки перед при клею ванням лінолеум у його слід за зд а л е гід ь розкрутити з рулону і з а чекати, доки він стане рівним.
ДРАПІРУВАЛЬНІ ТКАНИНИ Д р ап ір у вал ь н і тканини в інтер’єрах застосовую ть д л я оформ лення віконних та балконних прорізів, вбудованого о бладн ан н я, розсув них перегородок, облицьовування стін. З а площ ею вони зай м аю ть значне місце в інтер’єрі, тому їх колір і м алю нок маю ть велике значення. Д е коративні тканини не лиш е прикраш аю ть вікна, вони є необхідним функ ціональним елементом інтер’єру. Ш тори захищ аю ть від сліпучого сонця, від яск р аво ї рекл ам и і вуличного освітлення. Ц уп ка тк ан и н а штор знач ною мірою приглуш ує звуки, що проникаю ть ззовні. Щ е ц у п к іш а — за хистить від протягів та потоків холодного повітря взим ку. Б а ж а н о м ати два комплекти штор: один дл я осінньо-зимового, дру гий д л я весняно-літнього періоду. Ш тори д л я зими — з товстої тканини, я к а м ає хорош і теплоізоляц ійн і властивості і п оф арбован а в інтенсивніш і кольори. Д л я літніх б аж ан о використати тонку, але цупку тканину від повідальної розцвітки, як а б ул а б стійкою до сонячних пром енів (згодить ся й недорогий ситець). Д л я ш тор використовую ть одноколірні або з тканим чи вибивним ма лю нком тканини. З а л е ж н о від призначення прим іщ ення (спальня, за гальн а чи дитяча к ім н ата) м ож ливе застосуван ня різних тканин для штор. Т ак, у загал ьн ій кім наті ця тк ан и н а м ож е м ати барвистий крупний м алю нок. У к аб інетах і спальнях б а ж а н і однотонні глад ен ькі чи м’які за своїм кольором орнам ен тальні тканини, д л я дитячих кім н ат — яскра ві тканини з дитячим тематичним м алю нком . Д обре, коли тон тканини, призначеної д л я штор, гарм онуватим е з поф арбуван н ям стін, наприклад, вохристого кольору стіна і ж овта чи гірчична ш тора. А ле м ож ли ва і конт р астн а ком бінація ш тори та поф арбуванн я стін: н априклад, сірі стіни — о ран ж еві ш тори або золотистий колір стін і бірю зові штори. Д л я штор на вікнах мож на підібрати тканину з м алю нком на всі см а ки: у поперечні чи поздовж ні смуги, квіткового чи геометричного орна-
Розміщення штор для закриття от вору вікна чи бал кона. менту і повільного декоративного м ал ю н ка у вигляді к вад р атів, тр и к у т ників тощо. Але застосування тканини з м алю нком зум овлене не тільки з призначенням прим іщ ення (сп альн я, за га л ь н а чи д и тяча к ім н а та ), але й розташ уванням штор. Ш тори на вікнах розм іщ ую ться по-різному. В одних ви п адках їх при лаш товую ть лиш е в отворі вікна, тоді вони закр и ваю ть його частково чи повністю. В інших ви падках ш тори закри ваю ть отвір вікн а чи балкон а і до певної міри стіну. Вони м ож уть бути короткими, до підвіконня, якщ о біля вікна стоять м еблі; м ож уть досягати підлоги, якщ о м ісце біля вікна вільне. О станнім часом пош ирився прийом др ап ір у ван н я всієї стіни з балконним і віконним отвором. Тканини з малю нком у поперечні смуги, контрастні за кольором ніби розсуваю ть стіни в ш ирину. Т акі тканини добре використовую ться д л я штор, що закри ваю ть всю площ ину стіни у вузьких кім н атах. Т канини з вертикальним и см угам и зорово роблять прим іщ ення більш високим. Ситцеві або ш тапельні тканини з набивним довільним чи квітковим орнам ентальним м алю нком м ож на застосувати д л я будь-яких штор, у будь-якому приміщ енні, зал еж н о від м асш табу м алю нка. У невеликій кім наті ш тори з яскравим великим м алю нком ви глядати м уть настирливо і та к а тканин а ш видко набридне. Якщ о тк ани н а м ає крупний, але м ’який за кольором м алю нок, то навіть у невеликом у прим іщ енні вона не буде різка. В сучасному оф орм ленні д р ап ірувал ьн и х тканин великого пош ирення наб рав сю ж етний м алю нок з відтворенням пей заж н и х мотивів ар х ітек тури чи побутових сцен. П ри використанні тканин з таким малю нком треба завж д и дотрим уватись вертикального н апрям у, бо трап ляю ться ви падки, коли в готових ш торах м алю нок неначе перевернутий. Н еобхідно, щоб ш тори були рухомі. Тому кр ащ е застосувати та к і к а р низи, за допомогою яких штори легко закр и вал и б чи відкри вали отвір. Н айбільш пош иреним пристосуванням д л я таки х штор є ш танга з к іл ь цями. Д о кілець тканина кріпиться ж а б к ам и або приш ивається н агл у хо. Т рапляю ться щ е й дер ев’яні карнизи з орн ам ентальним бронзовим багетом. П роте вони надто претензійні, до того ж ткан и н а ш тори кріпить ся до них так, що її не м ож на при б а ж а н н і розсунути. Д е р е в ’яний к арн и з
Подвійний карниз для штори.
красивий, коли він рівний, з м ’якою текстурою дерева, ал е тканина по винна кріпитися до ш танги чи м еталевого стерж ня, вмонтованого за к а р низом. В п азах обойми м еталевого к арн и за рухаю ться невеличкі ролики з гачкам и, до яких кріпиться ш тора. К арнизи випускаю ться одинарні й по двійні. Д о одинарних підвіш ую ть ш тору чи тю льову легку зан авіску, до подвійного — і декоративну. П ри ваб ли вість штор визначається не лиш е кольором, м алю нком, а й формою складок. Щ об ш тора була красивою , її слід зіб рати у крупні складки . Д л я цього збільш ую ть ш ирину тканини. С кільки ж тканини потрібно д л я штор і занавісок? Д л я визначення довж ини ш тори вимірю ю ть відстань від місця підвіш ування до підві коння (якщ о ш тора коротка) або до підлоги, а до цього додаю ть ще 15— 20 см на скл ад у внизу і 3— 5 см на підгин вгорі. Ц е д асть м ож ливість збе регти довж ину ш тор незмінною після прання. Н иж ню склад у спочатку підш иваю ть тим часовим ш вом, і лиш е тоді, коли ш тора зм інить довжину під власного вагою і після прання, її підш иваю ть остаточно. П овна ш ирина зан авіск и і штор ви зн ачається шириною тканини і ш и риною того прорізу, який треба закрити. Я кщ о буквою а позначити ши рину прорізу, то повна ш ирина зан авіск и м ає становити 1,5 а. Д л я лег ких аж урн и х тканин цей розм ір м ає становити 1,5—2 о, оскільки за н а віска м атим е кращ ий ви гл яд при більш ій кількості склад . Д л я того щоб ш тори і зан авіски зручно було розсувати, застосовую ть спеціальний при стрій з шнуром. Д р ап ірувал ьн и м и ткани нам и оф орм ляю ть і вбудоване обладнання. Н ай частіш е розсувні ш тори роблять у вбудованих дитячих ш аф ах або в ш аф ах передпокою. Д р ап ірувал ьн ою тканиною у ви гляді завіси можна відокрем ити частину приміщ ення. В українських сільських будинках цей прийом дуж е поширений, особливо в О деській області. П л ан у ван н я ж и т л а тут таке, що груба або піч розділяю ть кім нату на дві частини. У меншій, тепліш ій половині влаш товую ть м ісце д л я спання, й о г о й відділяю ть з а вісою з ситцю. Ц ей прийом м ає ш ироке розповсю дж ення і при о бл адн ан ні однокім натної квартири. Д л я штор і зан ав ісо к використовую ть тканини з вибивним і тканим м алю нком , д л я завіси-перегородки — кращ е д р ап ір у вал ьн і однотонні тка-
Розміщення штор на всю стіну. нини або з м алю нком (двосторонні). Т акі тканини добре сприйм аю ться в обох частинах кімнати. К ольорове поєднання драп ірувал ьн и х тканин і стін будується на нюансній або контрастній гарм онії. А ле в невеликих приміщ еннях, особли во при м алій їх висоті, різкий контраст м іж д р ап ірувальн ою тканиною і кольором стін небаж ан ий, бо він створю є відчуття напруж еності. С лід п ам ’ятати, що віконна стіна — один з основних елем ентів інтер’є ру, на неї звертаю ть увагу відразу ж , коли зах о дять у приміщ ення. Тому дуж е важ ливо, щ об вона м ал а красивий вигляд. У сільськом у ж итлі її прикраш аю ть вишиті або ткан і руш ники, якими облям овую ть вікна. Значення ш тор у створенні кольорової гам и, ком позиції ін тер’єра досить значне, оскільки на фоні штор ум еблю вання стає виразн іш и м . Треба, щ об колір, м алю нок та інші особливості ш тор зн аходи ли сь у г а р монійній єдності з елем ентам и інтер’єра.
КИЛИМИ В сучасній кварти рі на підлозі кращ е ви гл яд ає килим із спро щеним м алю нком, наприклад, з вільно розкиданим и різном анітним и к в а д ратам и. Згодиться і см угастий чи з дрібним геометричним м алю нком ки лим. К ращ е, коли на ньому нем ає ш ирокої облям івки . К ай м а м ож е бути зовсім вузенькою і однотонною. Д л я сучасних килим ів характерни й і певний добір кольорів. Якщ о т р а диційні, з симетричним м алю нком , м али 5—7, а іноді 10— 12 кольорів, то нинішні — 2— 3. Іноді один колір створю є тло, реш та — м алю нок. О д ноколірні килими теж надаю ть сучасному інтер’єрові стриманий і водно час нарядний вигляд. Все це не означає, що яскравом у народном у килим ові дан о відставку. Чудові полтавські килими завойовую ть все більш е прихильників не лиш е в наш ій країн і, а й за рубеж ем . Килим и реш етилівських майстринь не р аз одерж ували дипломи і нагороди на м іж народних виставках. П роте, такі килими вим агаю ть, щоб оздоблю вальн і, д р ап ір у вал ьн і тканини у приміщенні були стриманими за розцвіткою . Іноді у найбільш ій кім наті, зам ість одного великого, на підлогу по руч кладуть два м аленьких килими. Н е робіть цього, оскільки таким
Декоративний килимок в інтер'єрі. чином не досягнете єдності композиції. Г ладенькі й одноколірні орнам ен тальн і килими застосовую ть при всіх видах підлог; орнам ентальні б а гатоколірні — лиш е в к ім н атах з паркетом, дощ аною або вкритою одно тонним лінолеум ом підлогою. А чи застосовується у сучасному інтер’єрі настінний килим? Т ак. І не лиш е з практичною метою, а й з естетичних м іркувань, й о г о розміщ ую ть біля л іж к а чи тахти, прикраш аю ть ним куток кімнати. К илим м ож е бути й основним декоративним елементом обладн анн я. Н ап р и к л ад , у сіл ь ському будинку вузькі ш ерстяні килим и розм іщ ую ть біл я стола над лавам и.
ПОКРИВАЛА З пош иренням ди в ан ів -л іж ок, різном анітних тап чан ів по к р и вал а вж иваю ть рідш е. П роте свого призначення вони не втратили і нині. Д л я їх виготовлення застосовую ть штучні вироби та м етраж ні др ап ір у вал ьн і тканини. О станні особливо зручні, бо дозволяю ть виявити більш е вигадливості при за п р авл ян н і л іж к а . Т ак, припустивш и певну довж ину, з допомогою п окривала м ож на оформити н подуш ки, якщ о с к л а сти їх в узгол ів’ї. З тканини п окривала ш иють і чохли, в які вклад аю ть подуш ки у вигляді вал и ка. Д л я таких покривал застосовую ть гладенькі тканини або з орнам ентом. Вони дозволяю ть найпростіш им и засобам и пов’язати покривала з кольором і м алю нком інших тканин інтер’єра. К олір покривала м ож е повторю вати основний колір вибивних драпіро29
Приклади заправки ліжка.
Художня оформлення інт ер'єру.
вок. О дну за кольором і м алю нком тканину м ож на застосувати д л я штор та покривал. П ри цьому слід вибирати тканину з легким орнаментом неяскравих тонів. У сільськом у ж итлі й досі мож на побачити покри вала, виготовлені вручну. С ріблясто-білі з оригінальною червоною або чорною см уж кою по краю р яд н а-п окри в ал а — на К иївщ ині; насичені за кольором , см угасті — на П оліссі; з крупним геометричним яскрави м м алю нком на чорному або зеленом у тлі — на Волині; яскраво-ж овто-гарячі й золотисті з витон ченим м алю нком — на Гуцульщ ині. В ідрадно, що все частіш е їх можна побачити у міському інтер’єрі. Н асам п еред це стосується л іж ни ків, пух настих з довгим м’яким ворсом покривал.
Розміщення естампів та зелені у кварт ирі.
П окр и в ал а м ож уть бути й з л егкої прозорої тканини, ал е у цьому р азі вони м аю ть становити одне ціле з чохлом з однотонної тканини. Д о тако ї накидки добре пасує ш ирока пиш на оборка. Н а п окри валах з цупкіш ої тканини типу репсу оборку кращ е зробити у вигляді невеличких ск л ад о чок. А ле з м еблевими ткан инам и оборки та волани не узгодж ую ться. П о к ри вал а з них м аю ть бути простими за формою. У м ісцях згину б аж ан о вшити товстий шнур. Утворений з його допомогою рельєф ний шов п ід кр е слить строгу конструкцію л іж к а. Д л я дитячих покривал пасую ть см угасті та к ар таті тканини, а так о ж з рослинним чи квітковим орнам ентом, із зо б р аж ен н ям дитячих іграш ок. Гарно виглядаю ть покри вал а з ситцю у кольорові горохи.
ХУДОЖНІ ВИРОБИ В ІНТЕР’ЄРІ О порядкування квартири заверш ує добір картин та інших виробів образотворчого мистецтва. А ле вони тільки тоді прикраш аю ть житло, коли їх небагато, та й розм іщ ено їх правильно. Н а стінах м ож уть висіти і картини, і ф отограф ії, ал е вони м аю ть бути високохудож нім и щ одо виконання. Б аж ан о , щ об кар ти н а була ори гін альн а (ак варел ь, гравю ра, етюд, написаний олійними або тем перни ми ф а р б а м и ). Зрозум іл о, придбати таку річ м ож е не всякий. Але кожен
взм озі купити хорош у репродукцію з пейзаж ної, ж ан р о во ї картини. А ф о то гр аф ії б а ж а н о вибирати не статичні. І щ е одне п о баж ан н я щ одо ф ото граф ій на стінах: не утворю йте колекц ії і не вм іщ уйте їх в одну р ам ку. О собливу увагу приділяю ть підборові сам их рам . Н егарн і, несучасні за виглядом багетні рам и, вкриті бронзою . Р адим о віддати перевагу про стіш им за формою р ам ам без ліпних і бронзових прикрас. Д о речі не великі етюди, ак вар ел і, ф отограф ії, лиш е засклен і і окан тован і вузень кою смугою паперу завш ирш ки не більш е 5 мм, м ож на віш ати й зовсім без рам . Будьте дуж е вимогливими й до вибору таки х прикрас, як серветки, скатертини. А дж е ніщ о та к не свідчить про відсутність см аку, як виш ивки з зоб р аж ен н ям кіш ечок, арл екін ів тощ о. Якоюсь мірою це стосується й штучних квітів. Ч асто господині віш аю ть на стіни штучні квіти в кош и ках з м ереж ива. Все ж гадаєм о, що більш доречними будуть ж иві квіти і декоративні рослини, висадж ені у невеликі керам ічні вазочки, р о зстав лені на полицях. Д у ж е при к раш ає квартиру і н ад ає їй н аціонального колориту н ар о д на к ерам іка: гуцульські та опіш нянські декоративні тарілки , народні ке рам ічні іграш ки. І ще ось про що: кож н а сім ’я купує к ал ен д ар, найчастіш е настінний. Д е його повісити? Н ай к р ащ е — біля робочого місця, тобто б іл я письмово го столу, щоб ним зручно було користуватися. А дж е кал ен д ар — це більш функціональний, ніж дек оративний елемент, і тому його роль в о б л а д нанні кім нати повинна бути зовсім скромною. О тж е хочемо щ е р а з підкреслити: головну увагу слід звернути на те, щ об поверхня стін була помірно за в а н т а ж е н а декоративним и елем ен та ми. В кож ном у окрем ом у випадку вони м ож уть бути різним и.
ноп домашньої господині
Яких тільки епітетів не д істав наш час. й о г о називаю ть і.атом н и м , і к о с мічним, і кібернетичним . А щ е — віком х ім ії, ф ізики, біології. Та все ч а і стіш е звучить і зовсім нове визначення — вік Н О П у, тобто н аукової о р га н іза ц ії праці. Н О П всеосяж ний: в ін однаково потрібний робітникові служ бовцю , кож н ом у підприєм ству і кож ном у науковом у за к л ад у . А ще, виявляється, без нього не обійтись і вдом а. І к ож н а господиня, я к а в м іє цінувати чгс, сили, енергію , добре розум іє це. А дж е Н О П , н асам п еред, вчить нас п>' в а ж а ти себе, вміти свій робочий день вд ом а (а д л я багатьох працюючи* ж ін ок він, власне, є другим робочим днем ) о р ган ізу вати та к розум но і р а ціонально, щоб все більш е часу л и ш ал о ся д л я н авчан н я і самовдоско налення, д л я виховання дітей і відпочинку разом з сім ’єю, друзям и , д л л читання книг і відвід ан н я театру, нареш ті, просто « для себе». Бо ми хо чемо, щоб ж од н а ж ін к а не говорила: «К осм етика? З а ч іс к а ? Ц е д л я нероб!» щ об до кравчині чи перукарні ходили не за рахун ок сну, відпочинку, д і лового часу. З чого ж починається Н О П дом аш ньої господині? У добі лиш е 24 години. І ні секунди більш е. А справ т а к а кількість, що, зд ається, і за три доби не переробити. То як ж е встигати і за р ах у нок чого, до речі, встигає п ереваж н а більш ість ж інок? Д е ш укати й зн ах о дити резерви часу? Ч и тільки черпати його з бю дж ету р о зваг і відп о чинку? Спосіб, звичайно, хоча й не новий, а л е вд авати ся до нього не реком ендуємо. О тж е, ли ш ається єдине — пош ук наукової о р ган ізац ії праці, орієн тац ія на м ін ім альну витрату сил і часу. Звичайно, вміти спекти смачний пиріг, прикрасити його вигадливим и, неначе ж ивими, квіточкам и й листячком , ду ж е приємно. П роте н аскільки важ л и віш е навчитися, скаж ім о, вправно і, головне, ш видко прибрати к в а р тиру, користую чись пилососом та інш ими пристосуванням и. Н аскіл ьки істотніш е з допомогою кухонних п ри л ад ів і м ехан ізм ів1, маю чи у своєму розпорядж енні певний набір продуктів і н ап івф аб р и к атів, приготувати обід, не витративш и ані хвилини дарем но. І всьому цьому нас м ає навчити Н О П , про що й хочеться поговорити докладн іш е. У господині щ одня «сто турбот»: приготувати, прибрати, дітей д о гл я нути, випрати. А т а к зван их «дрібних» — і не злічити! І якщ о, порядкую чи вдом а, ви знаєте, де л еж и ть буд ь-яка річ і пош укам и її не доводиться з а
йм атися, це вж е деякою мірою наукова о р ган ізац ія п р ац і дом аш н ьої го сподині. І її не зап ровад и ти без підготовки. Н агр о м адж ен и й наш ими м а м ам и й бабусям и великий досвід — перш і сходинки до цього. П ідн ім ати ся ними кож не д івча починає з раннього дитинства. Звичайно, коли ще у 1924 р. Н ад ія К остянтинівна К руп ська у статті « П ам ’ятк а з Н О П д л я ш колярів і юних піонерів» п и сала про те, щ о мя повинні від р азу ж озброїти наш их дітей необхідними їм д л я будівницт ва нового ж и ття організацій ним и навичкам и, застр ах у вати їх від непо трібн ої витрати сил, вона м ал а на у вазі значно ш ирш е коло питань, ніж просто розум не ведення дом аш нього господарства. Але, безсумнівно, і цього не ігн орувала великий педагог. Б о р ад и л а в о р ган ізац ію ж и ття д і тей поступово вводити планом ірність, облік, економію сил і засобів, д о пом агати їм свідомо контролю вати себе та інших. Не варто доводити, н аскільки необхідна т а к а п ам ’ятк а д л я наш их дітей нині, коли темпи ж и ття і коло обов’язк ів кож ного з нас зростаю ть, зб іл ь ш ую ться. Д о речі, оволодіти науковою організац ією прац і не тільки в а ж ливо (це д а є нам м ож ливість за о щ ад ж у вати і час, і си л и ), а й цікаво. О пануєш секрети Н О П і відчуєш себе гордо: ти господар становищ а, від нині ти не перебуваєш у полоні дрібниць, бо за зд а л егід ь знаєш , де вини каю ть «вузькі місця», м ож еш їх обминути. П очнемо з найголовніш ого: вм іння розум но розподілити і р о зп л ан у ва ти всі необхідні справи на кож ен день і на весь тиж день. А дж е якщ о по р яд к у й ясності не буде перш за все у цьому, ніякій найспритніш ій ж ін ц і не уникнути аритм ії в дом аш ніх справах, а значить, непотрібних п ереван таж ен ь і перевтоми, нервозності, невдоволення. Яким би не був ск л а д ваш ої родини — великим чи м аленьким , є сп р а ви, до виконання яких ми повертаєм ося щ одня. Це, насам перед, приготу ван н я їж і, і, зрозум іло, необхідне, нехай навіть зовсім незначне, зак у п о вуван н я продуктів, прибиран ня квартири. Щ о й говорити, в а ж л и ві і за х арактером , і за часом, що ви трачається на них, турботи. І все ж вони стан овлять лиш е частину дом аш ньої роботи. Б о є ще одна трудом істка д о м аш н я справа — прання. Все більш е й більш е ж ін ок віддаю ть великі вироби у пральню . І все ж лиш аю ться речі, які перуть лиш е вдом а. І тут на зм іну первісним способам прийш ло прання з допомогою електричної
прал ьн ої маш ини. ї ї використання економ ить час, сили, п рацю (проте д о к ладніш е про пран ня — розповідь ни ж че). В ипрану білизну тр еб а випрасувати. К рім того, тр е б а дитячий одяг полагодити, помити підлогу на кухні, у ванні. То ж як все це узгодити? В ихід один — скласти примірний розп оряд ок сп рав на тиж день. Говори мо — примірний, том у щ о розум ієм о, п л а н — не догм а, до того ж по-всяк обставини складаю ться, не всі з них м ож н а передбачити. П риміром, ви сподівалися ввечері щ ось випрати, ал е несподівано ваш звичайний робочий день ускладни вся, вийшов перевантаж еним , переобтяж еним біганиною . У цьому вип адку рад и м о п ранн я без ваган ь перенести н а інш ий день, а щоб не л ам ат и розпоряд ок всього тиж н я, зам ін и ти його ш иттям, в’язан н ям , ремонтом білизни, тобто зан яттям , та к о ж передбаченим тиж невим р о зк л а дом, ал е під час виконання якого м ож на н авіть ф ізично відпочити. Голов не, щоб всі ці справи логічно випливали одн а з одної. Якщ о в понеділок ви п рали (ми не випадково взяли понеділок — після недільного від п о чинку найдоцільніш е взятися за виконання сам е ц ієї трудом істкої роботи), то у вівторок випрасуйте білизну, щоб у наступні дні вона не з а в а ж а л а вам зай м ати ся п рибиранням квартири, тощо. Н айзручніш ий день д л я того, щ об купити у м агази н і і на б а за р і не обхідні на тиж день продукти — субота. А дж е у цей день і ви, і ваш і д о м очадці не поспіш аєте на роботу, а том у члени родини зм о ж у ть допо могти вам . П ісл я б азар ю ван н я приготуйте обід на д в а дні, і вж е з другої половини д н я м ож ете відпочивати разом з усім сімейством. К оли ж не ви й де з відпочинком у суботу, обов’язково з виїздом на лоно природи, цікавою загородньою прогулянкою , днем відпочинку м ає стати неділя. П ерспективне п л ан уван н я робіт на тиж ден ь м ає й ще одну істотну пере вагу: знаю чи, чим ви займ ати м етесь наступного дня, м ож на напередодні дещ о підготувати до цього. Так, коли ви зб и р аєтеся прати (ми не ви п ад ково вж е вкотре посилаєм ося на цю справу — вона найтрудом істкіш а, і від того, щ о ви зай н яті нею, не повинні терпіти незручності інш і члени роди ни), обід, аби подати його вчасно, приготуйте за зд а л егід ь . К рім того, потурбуйтесь, щ об у цей день вам не довелося бігти за милом чи к р о х м а лем , щ об руш ник чи дитяче платтячко не л ат ати перед пранням . Якщ о ми переконали вас у доцільності п л ан у ван н я хатніх робіт, то склавш и таки й план, зробивш и необхідні пом ітки в спеціальном у блок-
ноті чи к ал ен д арі, нам агай теся дод ерж увати ся вами ж наміченого плану. Він орган ізує і дисциплінує кож ну ж інку. Зро зу м іл о, ж иття вноситиме в нього свої корективи і ви у зго д ж у вати м е те їх з побутом сім ’ї. І все ж це тільки корективи, прави ло ж ли ш ається незаперечним. П л ан — це, насам перед, порядок, система, нареш ті, культу ра роботи, а не те, що зв ’язу є руки, як ще вваж аю ть деякі консервативні господині. І ще одна істотна ум ова д л я правильної о р ган ізац ії дом аш н ьої праці: у всіх прац ездатних членів родини маю ть бути свої певні обов’язки по дому. Так, як і реш ту дом аш ніх справ, радим о наперед сп лан увати меню (кращ е на цілий тиж день) сніданків, обідів, вечерь. П о-перш е, це дасть вам зм огу ще в суботу, коли ви йдете по м агази н ах і на базар , купити все найнеобхідніш е, щоб у робочі дні не витрачати на це дорогоцінного часу. Звичайно, хліба, м’яса, м олока на весь тиж день не настачиш . А ле як о бразли во стає за досвідчену господиню, коли, вж е повернувш ись д о дому, вона раптом згадує, що в пляш ці — ані краплини олії, щ о ще вчо ра ви тр ати л а останню м орквину, що нема й л ож ки борош на д л я за п р а в ки соусу. І знову зб и р ається в м агазин, і знову вниз і вгору відраховує сходинки свого будинку. П о-друге, приготування їж і (робим о ж це тр и чі на день) за б и р а є чим ало часу. Р обота стомлю ю ча, докучлива, то н а віщ о ж її подовж увати без потреби? О станнім часом, завд я к и успіхам гром адського харчуван н я, все б іл ь ше й більш е сімей об ід ає на роботі, вдаю чись до послуг ш кільних, сту дентських, заводських колгоспних їд ал ен ь. Щ о ж стосується сн ідан ків і вечерь, ми реком ендуєм о якнайбільш е використовувати н апівф абрикати, готові к улін арн і вироби і консерви, які значною мірою полегш ую ть працю дом аш ньої господині, заощ адж ую ть її час. С к л ад ан н я меню на тиж ден ь — істотна частина н аукової о р ган ізац ії праці. Воно до зво л яє різном анітити страви, а ще врахувати п равильне ви користання дом аш ніх припасів і заготівель, купівлю нових продуктів, при готування деяких страв на 2— 3 дні. Як вж е говорилося, д л я тих днів, коли перемо, робимо генеральне при бирання та інші дом аш ні справи, що заби раю ть багато часу, м ож на пере дбачити простіш е меню. Т аким чином, ви плануєте і готуєте сніданок, обід і вечерю не відірван о від інших справ, а узгодж ую чи з ними, нехай вони прям о й не стосую ться проблем харчування. В сілякі м ’ясні, рибні, овочеві н ап івф абрикати — наш і великі пом ічни ки, оскільки звільн яю ть від трудом істкої роботи по первинній обробці си рих харчових продуктів. Б ез ш ирокого їх використання нем ож ливий д ій сний Н О П дом аш ньої господині. Як немислимий він і без найш ирш ого застосуван ня різном анітних маш ин, пристосувань, при ладів, які допо м агаю ть економити сили й час. Н аскільки простіш е і ш видш е, скаж ім о, збивати б іл ки -з допомогою м еханічної збивалки, а не примітивного вінич ка. О днак про цих пом ічників господині ви д оклад н іш е дізн аєтесь із р о з ділу «Д ом аш ні чародії». З а р а з ж е хочемо звернути ваш у у вагу ще на одну обставину, яку важ л и во завж д и враховувати, дбаю чи про за о щ а д ж ення часу. Звичайно, натерти м орквину або б уряк легш е з допомогою механічної чи електри чн ої овочерізки. П роте чи варто вд авати ся до їх
послуг, якщ о вам потрібна лиш е одна м орква д л я зап р авк и супу? А дж е час, зеконом лений д л я подрібнення моркви, ми втратим о, мож е, й з л и ш ком, коли станем о розкручувати, мити, витирати, а потім знову зби рати овочерізку. О т чому щ оразу варто подум ати, як вигідніш е поступити в к ож н ом у конкретному випадку. М и вж е говорили про те, як б агато в п р ави льн ій о р ган ізац ії робіт д о м аш ньої господині важ и ть ум іле і продум ане п ри дб ан н я продуктів х ар чування. Тому, хоч купувати більш е продуктів, ніж ви м ож ете використа ти, нерозумно (вони псую ться, великі зап аси ніде зб ер іга ти ), в домі з а в ж д и м ає бути хоча б трохи борош на, крупів, цукру, м акарон ів, чаю, п ри найм ні по одній коробці рибних, м ’ясних і овочевих консервів, супових за п р ав о к на той випадок, якщ о з якнх-небудь причин ви не зм ож ете вийти з дом у або заскочити в м агазин після роботи. Сухі продукти реком ендується купувати від р азу у великій кількості. Ц им ви зеконом ите час, менше будете втом лю ватися. Д оручити придбання їх мож ете, до речі, чоловікові, старш им дітям . У холодну пору року на цілий тиж день м ож на заго то вл яти см етану,! м асло, сир, яйця і навіть м орож ене м ’ясо чи рибу, якщ о є холодильник а б о : л ід н и к д л я їх зберігання. П родумую чи, що купити, не п ок ладай теся на п ам ’ять. З г а д а л и щось —І запиш іть у спеціальний блокнотик, який постійно п еребуває з вами. Він ніколи не підведе. У ньому ж трим айте адреси і телеф они найближ чих й найзручніш их вам за м ісц езнаходж енням побутових м айстерень, п р ал ь ні, хімчистки, пункти прокату різних речей, кравчині. Щ об н аш а розм ова про за о щ ад ж ен н я сил і часу, потрібних д л я при готуван ня їж і, була обгрунтованою , зупиним ося на цьому детальн іш е. А дж е у спрощ енні і прискоренні цього процесу за ц ік а в л е н а кож н а госпо диня і в перш у чергу та, що працю є. Н асам перед, ми б ради ли не зн еваж ати «столовські» обіди. М аєм о на у вазі не лиш е зручність користування послугам и їд ал ен ь під час обідньої перерви, а й доцільність обідів, принесених додом у з їд ал ь н і, які завж д и м ож на зап рави ти у відповідності з індивідуальн и м и см ак ам и і потребам и кож ної родини, а щ е вдало поєднувати з дом аш н ім и стр авам и . К рім того, є численні концентрати, н ап івф абри кати , консерви (ми згад у вал и їх ), при готування страв з яких за б и р а є хвилин три д ц ять і д о зво л яє навіть без ве ли ких зн ан ь з к у л ін ар ії наш видкуруч зробити щ ось см а ч н е , і поживне. П роте ці продукти — різн ом ан ітні борщ і, ю шки, супи, другі м ’ясні страви з овочевими, круп ’яними і м акаронним и гар н ір ам и тощ о — не м ож уть з а мінити свіж и х овочів, м ’яса, риби. Ш видко м ож на приготувати страви з молочних продуктів. М олочний суп з овочами, крупам и, м акаронним и виробам и готовий вж е через 20— 25 хв. П ротягом кількох хвилин м ож на приготувати яєчню, омлет. Всі свіж і, особливо ранні овочі, потребую ть якнайм енш ої теплової обробки. В ідварю ванн я, см аж енн я, туш кування картоп лі, капусти, моркви, к аб ач ків, б а к л а ж а н ів , цвітної капусти, зелен ої квасолі тр и в ає 20—ЗО хв. Д о страв ш видкого приготування відносять т а к о ж м акарон н і виро б и — локш ину, верм іш ель, м акарони; к руп ’яні страви — зап ікан ки , котле ти, биточки з манних крупів, рису, крупів, «геркулес», «артек». П ротягом 5— 10 хв м ож н а приготувати другу стр аву з сосисок, сар
дельок. Зовсім м ало часу і праці ви трачається на приготування рибної перш ої або другої страви, якщ о д л я цього використовую ть рибне ф іле. Ш видко буваю ть готовими м ’ясні котлети, биточки, супи з м ’ясними ф ри каделькам и , оскільки вироби із рубленого м ’яса не потребую ть тр и в ал о го відварю ван ня або см аж ен ня. Н еаби яке значен ня д л я прискорення і полегш ення п р ац і м ає і п р а вильна о р ган ізац ія робочого м ісця на кухні, використання найбільш п ри датного і зручного інвентаря, вм іння робити все послідовно. Спеціалісти, вчені, архітектори дійш ли висновку, що, працю ю чи у не правильно о бл адн ан ій кухні, господиня за день д о л ає к іл ьк а кілом етрів. Скільки м арно витрачених сил і часу! С ам е тому основною проблемою при обладн ан н і кухні вв аж аю ть скорочення ш ляху господині у цьому п р и м і щенні. Д л я здійснення цього необхідний правильний робочий зв ’язо к м іж чотирма головними елем ентам и кухонного обладнан ня, призначеним и дл я підготовки продуктів, приготування їж і, м иття і зб еріган н я посуду та п ро дуктів. Н ай доцільніш им вв аж аю ть р озташ уван ня робочого м ісця д л я п ід готовки продуктів м іж мийкою і плитою. Т ак господиня м ож е дістати їх простягнувш и лиш е руку і не роблячи зайвих кроків і рухів. Робоче місце у цьому випадку виріш ую ть у вигляді ш аф и д л я зб еріган н я столового по суду і кухонного інвентаря. А ще ду ж е важ ливо, щ об кухонні «верстати» — стіл, м ийка тощ о — бу ли зручними. П ідрахован о, що п онад 80 процентів усіх кухонних операцій ми виконуємо стоячи. І якщ о кухонний стіл, плита, мийка, встановлені надто низько, господині доводиться працю вати схиливш ись. В ід цього ш видко втомлю ю ться м ’язи спини, ви трата енергії на певні о п ер ац ії зб іл ь ш ується приблизно на 25 процентів. Вчені з ’ясували, що при середньом у зрості ж інки 155— 165 см найбільш зручна висота кухонного столу 85 см. Ті, чий зр іст відрізн яється від звичайного, м ож уть сам і п ід р ах у вати ви соту дл я себе і внести необхідні корективи у «зріст» м еблів: визначено, що висота кухонного столу м ає бути на 10 см ниж че л ік тя зігн утої руки. А тепер про послідовність, якої варто було б дотрим уватися під час при готування обіду, якщ о в меню вклю чено та к і пош ирені страви дом аш н ьо го столу, як м’ясний суп з овочами, м’ясні котлети з картоплею і ж у р а в л и ний кисіль. 1. П омити м ’ясо, покласти на дош ку, відокрем ити м ’якоть д л я котлет; покласти м’ясо в посудину, поставити в прохолодне місце; реш ту м ’яса з кісткам и покласти в кастрю лю , залити холодною водою і поставити на вогонь. 2. П ромити картоплю , не обчищ аю чи від луш пиння, залити водою, поставити варити. 3. П еребрати і вимити ягоди, р озім ’яти д ер ев’яною л о ж кою або товкачиком , вичавити сік. М асу, що л и ш и лася, зали ти гарячою водою і поставити на вогонь. 4. Зн яти ш умовиння з бульйону, злити воду з к артоплі, обчистити її від луш пиння і поставити в прохолодне місце. 5. П роцідити ж уравли нни й відвар, дод ати цукор, поставити на вогонь, з а правити розведеним картопляни м борош ном, довести до кипіння, зн яти з вогню, влити сік, поставити на холод. 6. Вимити, начистити і н ар ізати овочі (коріння і подрібнену цибулю зл егк а п ід см аж и ти ), опустити їх в бульйон, намочити білий хліб у воді. 7. П ропустити крізь м ’ясорубку м ’ясо, цибулю , зап рави ти фарш , додати намочений білий хліб, зробити котлети, обкачати у сухарях, покласти на дош ку. 8. Н ар ізати скибкам и варену картоплю .
розігріти з ж иром дві сковороди, на одній см аж и ти котлети, на другій — картоплю . О бід готовий. Щ оправда, щ одня готувати обід повністю — сп р ава в а ж к а д л я за й н я то ї ж інки. П риготуванн я хоча б одн ієї страви на д в а дні значно полегш ує цю роботу. А ле д л я цього сл ід м ати холодильник, погріб або лідник, що забезпечую ть зб еріганн я доброякісної їж і. Н езап равлен и й процідж ений м ’ясний або грибний бульйон, щ о зб ер і гається в холодильнику 2— 3 дні, ли ш ається свіж им (його тільки необ хідно щ одня кип’ятити) і є основою д л я різном анітних супів: овочевих, круп’яних, з м акаронним и виробам и та ін. В ідварене м’ясо так о ж добре зб ерігається у прохолодном у місці і мо ж е бути використане д л я приготування багатьох страв. Й ого підігріваю ть у бульйоні і подаю ть з овочевим гарніром , обкачую ть у борош ні та яйцях, підсм аж ую ть, зали в аю ть соусом і запікаю ть, використовую ть як начинку д л я пирогів, млинчиків, картопляних зр а з, зап ікан о к із м акарон н и х виро-, бів, рису, використовую ть у сал ати і вінегрети. Але було б помилкою в в а ж ати, що будь-яку страву м ож на приготувати на два-три дні або з а з д а легідь. Б агат о харчів та к ш видко втрачаю ть свої пож ивні і см акові якості в процесі не тільки тривалого, ал е й найкоротш ого зб еріганн я, що готу^ вати їх наперед недоцільно. Всі овочеві перш і і другі страви втрачаю ть значну частину вітам ін ів при повторному підігріван н і і зб еріганн і; за найкоротш ий час зб ерігання значно погірш ується і см ак м’яса, підсм аж еного порціям и (біф ш тексів, еск ал о п ів), м’ясних котлет. Н айм енш е в процесі зб еріган н я втрачаю ть пож ивні і см акові якості м акарон н і вироби, каш і, з а | піканки, пудинги, бульйони з м ’яса, дом аш н ьої птиці, сухих грибів, страви з відварн ої і см аж ен ої риби, відварного м ’яса, курки. М ай ж е не буває такого випадку, щ об у нас не л и ш ал и ся якісь харчі після обіду чи сніданку. В м іле використання цих зал и ш к ів та к о ж значною мірою економ ить час. П риклади ? Б удь л аска! Із черствого, засохлого х л і ба м ож на приготувати грінки, із відварн ої к артоп лі — вінегрет. Н е ви л и вайте відвари, в яких варилися почищені овочі. В них багато поживних речовин, на них м ож на варити супи. Д оцільно та к о ж приготувати наперед своєрідні н ап івф абри кати , які м ож на використати д л я ш видкого приготування страв: відварен у н ап ер е додні пш оняну, рисову або м анну к аш у подаю ть гарячою на сніданок, а лиш ки використовую ть д л я приготування круп ’яних котлет на обід або вечерю. В тісто, щ о лиш илося від млинчиків, м о ж н а додати д р іж д ж і й соду і, зробивш и густіш им, використати д л я оладок. З реш ток відварного м ’яса м ож на приготувати са л а т з овочам и. Х олодні м ’ясні котлети викори стовую ть д л я бутербродів, д л я начинки варен и ків і картопляників. Все це і є Н О П на кухні. Н ічого надзвичайного, ал е й н іякої марної роботи. Все рац іонально, доцільно, економно. І знов-таки, нічого випад кового, все за планом , все продум ано. А ще д у ж е важ л и во — не до д авати собі зай во ї роботи. Готуючи обід, луш пиння та інш і харчові відходи від р а з у зб и райте у спеціальн у миску чи коробку, в край н ьом у вип адку на папір, щ об від р азу викинути. П еред обчищ енням овочів і к артоп лі, розби ран н ям птиці і риби, по к л а д іть на стіл цупкий папір або газету. Закін ч и вш и роботу, відходи з а горніть у папір і викиньте на смітник.
О бчищ аю чи картоплю , відро з нею поставте на стілець, аби щ оразу не н ахилятися. В икористаний посуд від р азу мийте і ставте на місце. К ори стуйтеся д л я цього спеціальною підставкою д л я суш іння. Вона не тільки звіл ьн яє від необхідності щ оразу по одній перетирати всі тар іл ки , а й п о зб авл яє потреби часто прати посудні руш ники. Я кщ о нем а зм оги в ід р а зу помити забруднени й посуд, опустіть його в миску з водою, щ об за л и ш ки їж і на та р іл к а х , каструл ях не заси хали . В ід р а зу п ісля приготування їж і витріть плиту, поки бруд на ній не засох, не забуд ьте сполоскати кухонні ганчірки. Чи ва ж к о це? Звичайно, ні, треба тільки , щ об все це стало ваш ою звичкою . Р озп овідь про наукову орган ізац ію прац і на кухні буде неповною, якщ о не згад ати про один прилад, сам а н азв а якого свідчить про те, що він сто сується теми наш ої розм ови найбезпосередніш е. Ц е кастр у л я-ско р о вар к а. Якщ о не м аєте її,— радим о придбати. Бо не дивлячи сь на казко ву назву, ця кастр у л я цілком реальн а, ніякої містики: герм етична кри ш ка створю є всередині тем пературу до 120 °С, сильно підвищ ує тиск і м ’ясо вари ть ся чи туш кується вж е не дві години, а всього 25 хв, б у р я к не півтори годи ни, а 20 хв, к артоп л я — 5—8 хв, тобто у порівнянні із звичайною кастр у лею скорочує час приготування всіх страв у двічі-тричі. Н е менш важ л и во виробляти стал і звички, набувати навіть деякого авто м ати зм у у такій копіткій повсякденній справі, як прибирання квартири. Ч истота в к варти рі — вим ога не тільки гігієнічна. В ід неї за л е ж и т ь н а віть настрій, п рац езд атн ість членів родини. Тому, планую чи щ оденні до м аш ні зан яття, старай теся робити так, щоб ЗО—40 хв у вас л и ш ал о ся для п рибирання. Ц е допом ож е уникати і частих генеральних прибирань, які поруш ую ть звичайний хід ж и ття дом у і потребую ть багато часу. Н е будемо наголош увати на тому, що, коли і як прибирати, к о ж н а ро ди н а м ає щ одо цього свої п р ави л а й звички. І все ж н ам агай теся скласти п лан при бирання так, щ об вранц і ви не за в а ж а л и один одному. А головне, як до речі у всіх інш их дом аш ніх роботах,— дотри м ува тися такого розум ного порядку, щ об ніякі оп ерац ії не доводилося повто рю вати: двічі мити підлогу, к іл ьк а р азів витирати пил. Ц им ви збереж ете сили, час і навіть настрій, Н О П цю мету н асам перед і переслідує. К рім електричних п рилад ів і м еханізм ів, покликаних полегш ити працю дом аш ніх господинь, а отж е, таких, щ о сприяю ть к ращ ій о р ган ізац ії праці вдом а (розповідь про них буде д а л і), є багато м еханічних помічників. В а г и п о б у т о в і . Н аш а пром исловість вип ускає їх н ай р ізн о м ан іт ніш ими за призначенням і формою: ручні, настільні, підлогові медичні та ін. Аби не робити операцій «на око», користуйтеся вагам и . В ід цього і страви будуть смачніш ими, і господарю вати будете економніш е. П р и л ад це точний, а том у потребує акуратного ставлення. Н е зали ш ай те ваги під н аван таж ен н ям , не застосовуйте чаш ки з іншою метою, оберігайте ваги від вологи, бруду і пилу. К і с т о ч к о в и б и в а ч к а — пристосування д л я ви д ал ен н я кісточок з виш ень. Нею робити цю операцію значно ш видш е і зручніш е, ніж ш пилькою . Л о к ш и н о р і з к а . Якщ о ви лю бите бульон чи суп з локш иною , ко ристуйтесь локш инорізкою . В ід розкачаного ш ару тіста вона в ід р іза є від
р азу к іл ьк а смуг, з яких потім н арізаю ть локш ину п отрібної довж ини. Всі смуги виходять однакової ш ирини. В икористати пристосування мож на і д л я н арізан н я смуг тіста для печива, пирогів, а так о ж фігурного р о зр і зан н я розкачаного тіста. С к и б к о р і з к а — пристосування д л я н ар ізан н я скибок хл іб а, сиру, овочів, ковбаси, картоплі, моркви, буряка, капусти та інших продуктів. Ш ирину скибок легко регулю вати пересувним важ іл ьц ем . В иготовляю ть її з н еірж авію чої сталі. П ри дбайливом у д о гл яд і вона служ итим е вам вічність. Ц и б у л е р і з к а — пристосування д л я подрібнення цибулі. Ц е посу дина типу звичайної склянки з потовщ еним дном і криш кою , к р ізь як у проходить стерж ень. Н а ниж ньому кінці його зн аходи ться хрестоподібний ніж , який і січе цибулю . П ридбавш и та к е пристосування, ви вж е ніколи не проливатим ете сліз н ад цибулею. К рім того, з допомогою ц и булерізки м о ж на подрібню вати та к о ж часник, червоний перець тощо. О в о ч е ч и с т к а не тільки зручна у роботі й вб ерігає, руки від по різів, а й зм енш ує відходи під час обчищ ання картоп лі та інш их овочів. Ш а т к і в н и ц я — пристосування д л я н ар ізан н я овочів і ф руктів ски бочкам и. Вона д у ж е продуктивна у роботі. Р и б о ч и с т к о ю ш видш е і зручніш е чистити рибу, н іж звичайним нож ем; л уск а не розл ітається, а зб и рається м іж л езам и пристосування. З б и в а ч к а — необхідне пристосування д л я зб и ван н я крем ів з б іл ків, мусів та інших продуктів. Вони випускаю ться н айрізном анітніш их конструкцій. Н ай д оскон аліш і, зрозум іло, електричні. Я й ц е р і з к а . Якщ о круто зварені яйця ви виріш или порізати на ски бочки, щоб прикрасити ними заливне, са л а т тощ о, без цього пристосування не обійтись. П о-перш е, ви зробите це одним рухом руки, не покриш ивш и яйце, по-друге, всі ш ари вийдуть рівними. П ристосування д л я з а т о ч у в а н н я н о ж і в т а к о ж необхідне у кож ному домі. Б о тупий ніж не тільки уповільню є роботу, а й псує настрій. П оради, які пропонуємо, м ож на о б ’єднати одним словом: швидше! Бо вони спрям овані на те, як ті чи інші хатні роботи м ож на зробити в корот ший час з меншим зусиллям . * Плями від пригорілих страв на алюмінієвому посуді можна швидко вида лити, якщо протерти їх тільки-но розрізаним яблуком, або скип’ятивши у каструлі воду з цибулею. Після цього її слід вимити водою з милом. * Металеві листи і форми швидше миються, якщо у воду додати трохи пит ної соди. * Жирний посуд чистять, протираючи м’якою ганчіркою і сіллю без додавання води. * Щоб швидко підсушити скляний посуд, сполосніть його теплою водою і вит ріть чистим лляним рушником, або поставте догори дном на складений вдвоє рушник. Коли вода стече, витріть м’якою лляною серветкою. * Пляшки з-під молока добре миються, якщо відразу ж після спорожніння щедро сполоснути їх холодною водою. * Посуд, в якому були тісто і суміш з яйцями, також мийте спочатку у хо лодній, а потім у гарячій воді. * Пляшки з-під олії, спирту, оцту мийте у воді з додаванням будь-якого прального порошку. * Щоб швидше зварилася квасоля або горох, рекомендується замочити їх у холодній воді і тримати так 7—8 год. На відміну від інших овочів їх варять, заливши холодною або ледь підігрітою водою.
* Помідори легше очистити від шкірки, якщо ошпарити їх кип’ятком, а потім занурити у холодну воду. * Варену картоплю легше обчищати, обливши її холодною водою відразу ж після зняття з вогню. * Морква чиститься дуже легко, якщо облити її гарячою водою, а потім про терти полотнинкою. * Овочі, що втратили свіжість, легко зробити придатними для вживання, якщо на 1—1,5 год занурити їх у холодну воду, попередньо вливши туди 3—4 ложки оцту. * Торт із бісквітного чи іншого легкого тіста перед вкладанням начинки най простіше розрізати ниткою. Намітивши ножем лінію кола, просуньте в утворену заглибину цупку нитку і тягніть її за кінці так, ніби працюєте пилкою. Щоб від ділити і перенести одержане коло, просуньте під нього лист паперу. Тримаючи його за кінці, піднімете шар тіста, анітрохи не порушивши його цілісності. * При поперечному розрізанні торт не кришитиметься, якщо зробите це попе редньо нагрітим у гарячій воді ножем. Цей спосіб найпридатніший і для нарізання свіжого хліба. * Щоб освіжити сухий хліб, загорніть його у мокрий папір чи вологу полот нянку і на деякий час покладіть у гарячу духову шафу. * Тушку курки можна швидко очистити, якщо на хвилину опустити її в гарячу воду. * Яловичина швидко вариться, якщо відбити її товкачиком і додати у воду 1—2 столових ложки оцту. * Яловичина швидко вариться і стає смачною, якщо звечора натерти її порош ком гірчиці. Перед тим, як варити, промити холодною водою або змазати оцтом і витримати 3—4 год, а потім знову промити. * Щоб птиця швидше зварилася, натріть її ззовні і зсередини лимоном або 2—3 год потримайте у суміші, що складається з рівних частин води і оцту. * Запікаючи фаршировану птицю чи дичину, не витрачайте час на їх заши вання. По обидва боки розтину встроміть дерев’яні кілочки або сірники (зрозу міло, без сірки) і переплетіть їх цупкою ниткою або тонким шпагатом. Після запі кання кілочки разом з нитками видаляються легко і швидко. * Щоб уникнути розбризкування олії під час смаження на сковороді м’яса чи риби, накрийте її друшляком. Цим позбавите себе необхідності зайвий раз мити піч та протирати стіни навколо неї. * Макаронні вироби варіть у глибокому посуді із трохи зсунутою кришкою. Вода при цьому не буде википати й вибігати. * Час від часу наводьте порядок у шафі. Справа ця копітка, марудна, і багато господинь, замість того, щоб зробити це без зволікань, відкладають її з дня на день. Радимо: складаючи план на найближчий тиждень, виділіть один вечір спе ціально для цього. Час, витрачений на прибирання в шафах, компенсується тим, що в будь-яку хвилину ви і решта членів родини легко, не створюючи безпорядку, знайдете необхідну річ. * А ще радимо виготовити спеціальні підкладки, на які укладається білизна. Д ля цього з картону вирізають квадрати чи прямокутники, що за розміром і фор мою відповідали б складеній після прасування білизні. На підкладки шиють чохли з світлого ситцю (бажано, щоб усі підкладки відрізнялися за кольором), а з про тилежних кінців пришивають однотонні стрічки. Склавши, приміром, наволочки одна на одну, поверх них зав’язують стрічки і укладають в шафу. У слушний мо мент ви витягуєте із шафи (разом з підкладкою) саме наволочки, а не прости радла, підодіяльники, тобто не порушуючи порядку речей, що знаходяться і зісподу, і зверху. * На кухонний кран над мийкою радимо одягти гумову трубку. Цей несклад ний пристрій не дасть воді розбризкуватися (зайвий раз не доведеться витирати підлогу), полегшить миття посуду. * Змайструйте собі коробочку для прищіпок. Це вивільнить вам руки, допо може не згинатися під тягарем «намиста» з прищіпок, яке інколи одягають на шию. Коробку цю підвішують до мотузки для просушування білизни. Вона має пересуватися неначе вагончик підвісної дороги. Розвішуючи білизну, не нахиляй теся за кожною річчю до землі. Поставте миску з білизною на табурет, а ще краще — на невеличкий столик на коліщатах. в и с о к и й
Догляд
за житлом, одягом, взуттям, меблями
ПРИБИРАННЯ ЩОДЕННЕ Я кщ о ви хочете створити вдом а затиш ок, треба, насам п еред, знайти і визначити кож ній речі в кварти рі своє постійне місце. Ц е в ід р а зу ж створить спокійну обстановку, необхідну д л я відпочинку всіх членів сім ’ї після робочого дня. Д о гл я д за ж итлом повинен увійти в звичку, ад ж е п ід трим увати порядок і чистоту — обов’язо к кож ного члена сім ’ї. П орядок удом а серйозно впливає на звички дітей, р озви ває в них по чуття обов’язку, впертість і наполегливість. З раннього дитинства привчіть м ал ят цінувати чистоту, трим ати в п орядку свої особисті речі, іграш ки . Заохочуйте дітей доп ом агати у прибиранні ж и тл а, даю чи їм певні н ескл ад ні доручення, які згодом стануть їх постійним обов’язком . В дом і, де за в ж д и чисто і затиш но, легш е ж иветься, кр ащ е відпочивається. Й дучи на роботу, н ам агай теся залиш ити кім н ату прибраною . Ц е, зви чайно, нелегко. Н е вистачає часу. П оки сн ідан ок приготуєш , ш колярів випровадиш , уж е й сам ій з чоловіком час снідати та поспіш ати на ро боту. А коли привчити себе, чоловіка і дітей прибирати особисті речі на свою полицю, у свою ш ухляду; вимити з а собою тар іл ку , чаш ку, лож ку, виделку. Д ивись, і полегш ає господині. П ри дб аєм о щ е кож ном у тапочки та заведем о порядок: прийш овш и д о дому, біля дверей у передпокої зн ім аєм о взуття, в яком у ходили по ву л и цях. І підлога, я к у старан но чистили в суботу, надовш е зб ер еж е свій блиск. О тож неодмінним правилом нехай стане: кож ній речі — своє місце. Н е д а р м а розум ні лю ди каж уть: легш е не смітити, ан іж прибирати. П рибирання кім нат. В зим ку починаю ть з чищ ення печей і плити від попелу та зали ш к ів вугілля. С порож ню ю ть відро, кош ик від непотрібних папірців, миють попільнички. Н асипавш и та трохи змочивш и вугілля, р о з палю ю ть печі. В ідкри ваю ть вікно чи кватирку, щоб провітри лась кім н ата. Тим часом витруш ую ть постільну білизну і зали ш аю ть постіль хвилин н а 15, що5 провітрилась.
Н евеличкі доріж ки, килим ки виносять у двір та витруш ую ть на повїтрТ, у зи м ку чистять снігом. В еликі килим и та м ’які м еблі легко почистити пи лососом або зволож еним віником. К р а ї почищених килим ів підгортаю ть, щ об не за в а ж а л и зам ітати . П рибираю ть постіль, зачиняю ть печі та вікно. К іл ь к а хвилин приділяю ть кім натним рослинам : м ’якою полотнинкою витираю ть пил з листків, миють їх, видаляю ть засох л і листочки. Якщ о від криваю ть вікно взим ку, горщ ики з квітам и накри ваю ть газетою . В літку, в теплу погоду, виносять квіти на свіж е повітря. М ию ть вази , д е стоять зр ізан і квіти, зміню ю ть в них воду. Звичайно, пилосос допом ож е прибрати ш видш е і к ращ е, адж е, п рацю ючи, він очищ ає і сам е повітря в кім наті. Якщ о в кварти рі чисто, м ож на прибирати не щ одня. Є вдом а та к і роботи, які м ож на робити р а з на ти ж ден ь або р а з у д в а тиж ні. Ц е п ровітрю вання та вибивання м атр ац ів т а подуш ок, чищ ення великих килим ів і м’яких м еблів, миття рам , печей, р ад іато р ів, д зер к ал та вікон, н ати ран н я підлоги, чищ ення м еталевих виробів і кухонного посу ду, м еблів і ш ухляд, прибирання кладовок, ванн ої кім нати тощо. Усе це кращ е потроху зробити у буденні, а не у вихідні дні. В літку трим аю ть вікн а відкритим и ц ілу добу. У холодну пору року провітрю ю ть прим іщ ення 4— 5 раз на день по 20—30 хв. Прибирання кухні. П еремивш и посуд, миють щ ітки, м очалки, віхті, стирки милом та порош ком , полощ уть т а розвіш ую ть сушити. Стільці, столи і газову плиту .протираю ть вологою полотнинкою , сті ну н ад плитою та раковиною мию ть теплою водою, додаю чи к іл ьк а краплин
Один з кут ків кухн і можна використати для різних речей.
наш атирного спирту, споліскую ть чистою водою і витираю ть насухо. П ід логу протираю ть вологою ганчіркою . Р а з у д в а ти ж н і на кухні прибираю ть більш ретельно. В ийм аю ть з ш аф та полиць усі предм ети кухонного вж итку, ш аф и й полиці чистять, м и ють і не зачиняю ть, доки не висохнуть. П отім ро зставляю ть речі по своїх місцях. Знім аю ть пил із стелі, стін, миють к ахл і або панелі, вкриті олійною фарбою. В итираю ть ш аф и та столи зовні, відсовую ть з м ісця та витираю ть підлогу в тих м ісцях. М иють рам и й вікна, чистять плиту від попелу, теп лою, мильною водою миють газову плитку, раковину, відро, підлогу. У стічній трубі кухонної раковини звичайно зб и р ається вели ка к іл ь кість ж ирових відкладень, які, по-перш е, розклад аю чи сь, погано пахнуть, по-друге, заби ваю ть раковину. Р а з на тиж ден ь пром иваю ть стічну т р у бу киплячим розчином п ральної соди (2 столові л о ж ки на літр о кр о п у ). Ц е сприяє утворенню ж и рової ем ульсії, щ о легко стік ає разом з водою в каналізацію .
ГЕНЕРАЛЬНЕ ПРИБИРАННЯ Якщ о господиня регулярн о п ри б и р ал а у ш аф ах та ш ухлядах, чистила килими, м ила вікна, м ож на й не починати генерального п риби рання, яке поруш ує норм альний розп оряд ок ж и ття вдом а та ви м агає б а гато сил А ле коли прибирати регулярно нем ає м ож ливості, слід принайм ні двічі на рік, восени й навесні, проводити генеральн е п рибирання. Тоді ви ставляю ться або вставляю ться подвійні рам и, лю ди зм іню ю ть сезонний одяг, який слід переглянути, провітрити, полагодити, почистити чи ви п р а ти й заховати. П очинаю чи генеральне прибирання, слід приготувати усе потрібне дл я цього: м ило господарське та зелене, порош ки для прання та чищ ення, н а ш атирний спирт, бензин, скипидар, м астику д л я підлоги, д ен атурат, по літуру, папір д л я полиць, засіб д л я чищ ення шибок, криш талю , м еталу та інших виробів, миску, відро, щ ітку, віник, совок, к іл ьк а м ’яких полотнинок. Н асам п ер ед н аводять п орядок у ш аф ах, ховаю ть одяг, який не но ситиметься принайм ні к іл ьк а м ісяців. П оки одяг провітрю ватим еться у дворі чи на балконі, відкриваю ть ш аф и, висовую ть ш ухляди, щ об та к о ж провітрити їх. М ож е у ш аф і з ’яви л ася п лісн ява? К іл ь к а кульок кам ф ори, які к ладу ть туди, вберуть вологу і зн и щ ать плісняву. Я кщ о ж з ’яв и л а ся міль, р о з ж а рюють на плиті стару праску або цеглину, обливаю ть її оцтом і ставл ять у ш аф у. В ипаровування, що наповнять її, зн и щ ать міль. Тим часом переглядаю ть речі. Ш карпетки трим аю ть у торбинках, п ід віш ених до внутріш ньої стінки ш аф и, носові хусточки — у целоф ановом у міш ечку, п а н ч о х и — у сп еціально зробленом у альбом і д л я панчіх або в коробці, щ об були під рукою. Сухою чистою полотнинкою витираю ть полиці та ш ухляди, зміню ю ть папір, якщ о вони не поліровані. Б іл и зн у склад аю ть стопками, згинам и назовні. Л е гк у біли зн у кладуть зверху, щоб не зім ’ял ас я. Щ об чиста б іл и зн а м ал а приємний зап ах , її
перекладаю ть пром окальним папером, побризканим одеколоном. Д л я цьо го м ож на та к о ж трим ати у ш аф і духи чи квіти (без во д и ), зів ’янувш и, вони добре пахнуть. П ровітрений одяг чистять щ іткою або пилососом. Усе, що потрібно від новити, віддаю ть до ф абрики хім ічного чищ ення, дещ о перуть і чистять у дом а та к ладуть у целоф анові міш ки і ховаю ть у ш аф у чи скриню . Як засіб проти м олі у ш аф у к л ад у ть пров’ялене тю тю нове або горіхове листя, висуш ені ш кірки апельсинів або табл етки «А нтимоль». К л аду ть і подрібнені каш тани або міш ечки з наф таліном . О дяг, розвіш аний на плічках, накриваю ть тканиною темного кольору, що легко переться. П ерегляд аю ть взуття. Те, що м ож н а сховати, якщ о потрібно, віддаю ть спочатку до м айстерні полагодити. Все інш е витираю ть від пилу, зм ащ ую ть кремом,7 чистять т а ховаю ть на своє місце. П ісл я цього прибираю ть на полицях чи у кн и ж ковій ш аф і, у посудній ш аф і, буфет, кладовц і, на антресолях. З посудної ш аф и вийм ається весь посуд, ш аф у всередині витираю ть, посуд перем иваю ть і ставл ять на м ісця. П осуд д л я пиття ставл ять догори дном, та р іл к и ск л ад аю ть стопкам и. Д о внутріш нього боку двер ц ят при биваю ть невеличкі гачки, на як і зручно чіпляти різн і д рібн і речі (ш умовки, тертки тощ о). Щ об вивести затхл и й зап ах, ш аф у пром иваю ть всередині перекисом водню або слабким розчином м арган ц евого калію . Ш аф у слід частіш е провітрю вати і стеж ити, щоб у ній не було зіпсованих продуктіз. П еред генеральним п рибиранням виносять та вибиваю ть ковдри, зн і м аю ть з вікон ш тори, зан авіски, як і перуть та прасую ть або відносять до прийм ального пункту хімчистки, де їх чудово оновлю ю ть, знім аю ть зі стін килими, вибиваю ть з них пил, чистять пилососом, згортаю ть та вино сять з кімнати. С тільці та інші д рібн і речі і м еблі те ж кращ е виносити з кім нати. З н і маю ть картини, витираю ть їх від пилу та чистять. М ’які меблі та л іж к а чистять пилососом або вибиваю ть в кім наті, вкривш и зволож еною полот нинкою, щоб не зн ім ати пилу. П очищ ені м еблі н акри ваю ть п ростирадлам и, щоб не забруднились, поки чистимуть стіни і стелю. О свіж ити стелю м о ж н а щіткою, обм отаною м ’якою сухою полотнинкою або обгорнутим віником, прив’язаним до довгої пали ц і.
Н е сл ід сильно нати скувати на щ ітку (він и к ), щоб не зали ш и ти на стелі темних смуг і плям . Д л я обм ітан ня кім н ати м о ж н а пош ити чохол-мішок з ф ланелі чи простого три котаж у. П ил із стін та стелі знім аю ть, не відкриваю чи вікон, щ об п отік п овітря не розніс його. Н е заб у вай те частіш е зн ім ати з щ ітки полотнинку та витруш увати її на повітрі. Стелю і стіни чистять т а к о ж пилососом. Д л я цього щ ітку пилососа слід трим ати на відстан і 1—2 см від стелі чи стіни. Стіни, поф арбовані олійною ф арбою або поклеєні ш п алерам и , проти раю ть, як і стелю, щ іткою , обм отаною м’якою сухою полотнинкою . Н е слід часто мити стіни, п оф арбовані олійним и ф ар бам и , бо від води вони псуються. П ід час генерального прибирання їх миють теплою водою з н а ш атирним спиртом (столова л о ж к а на 1 л в о д и ), ал е без м ила та соди. З абруд н ен і м ісця на ш п ал ерах ви д аляю ть гумкою чи м ’якуш кою білого хл іб а. Н а ж ирн у п лям у к ладуть пром окальн и й папір і прасую ть гарячою праскою . їх м ож на та к о ж видалити бензином (змочую ть чистим бензином ш маточок м ’якого сукна і на дві-три хвилини п ри кладаю ть до стіни; ж и рн а п л ям а зни кне). П ісл я цього чистять лам пи, світильники, аб аж у р и . В итираю ть вологою полотнинкою зверху на ш аф ах, миють двері, з усіх боків витираю ть та чистять м еблі, не забуваю чи і про за д н і стінки та низ м еблів. О новлю ю ть м еблі, вкриті палітурою та олійною фарбою . П отім миють і витираю ть р а д іатори центрального опалення т а д зерк ал о. В ікн а мию ть у день або н а передодні генерального прибирання чи після нього. Закін чивш и усі ці роботи, беруться за підлогу. У чисті кім нати за н о сять і розставляю ть на свої м ісця м еблі, чіпляю ть картини, віш аю ть к и л и ми, ш тори, зан авіск и , ставл ять квіти у горщ иках та різном анітних в а зах . Вищ е ми вж е дом ови лися — в генеральном у прибиранні беруть участь усі члени сім ’ї. К ож ен відп овід ає за певну д іл ян к у роботи: чищ ення к и л и мів, одягу, м иття вікон, дверей, підлоги, чищ ення взуття тощ о. Д аю чи дітям конкретні доручення, пояснюють і показую ть, як і що робити. Вікна. Зн ім аю ть з під віконня квіти і виносять у ванну чи на кухню, де їх зручніш е буде вимити. Вологою ганчіркою знім аю ть пил спочатку з внут ріш ніх рам і шибок, потім м іж вікнам и і нареш ті з зовніш нього боку.
Віконні рам и миють теплою водою з наш атирним спиртом (1 столова л о ж н а на 1 л в о д и ). Н е слід користуватися дл я миття віконних рам і ш ибок сухою пральною содою, пральним порош ком і міцним (не розведеним ) н а ш атирним спиртом. Хоч ці речовини і полегш ую ть миття, вони розчиняю ть олійну ф арбу. Д л я миття вікон беруть невелику кіл ькість води. Сухі рам и з зовніш ньо го боку вкриваю ть тонким ш аром оліф и. Ц е особливо необхідно зробити, якщ о вікн а виходять на сонячний бік, оскільки ф а р б а н а сонці легко тр іскається та криш иться. Брудні ш ибки поглинаю ть до 50 % світла, от чому тр еба стеж ити, щоб вони були за в ж д и чисті. Ш ибки кращ е мити в тиху похмуру погоду, бо в сонячну вони надто ш видко висихаю ть і на їх поверхні зали ш аю ться плям и від водяних крапель, з ’явл яється неприємний н аліт. М ию ть шибки прохолодною водою, витираю ть лляною полотнинкою і протираю ть до блиску газетним папером. З абруд н ен і шибки добре мити миючими за со бам и «Н ітхінол», «К ристал», «С екунда» та «Секунда-2». П роти раю ть ш иб ки зсередини у горизонтальном у н апрям ку, зовні — у верти кальн ом у (від р азу видно буде, які м ісця пропущ ено). Двері. П оф арб ован і олійною ф арбою чи л ак ован і двер і витираю ть во логою полотнинкою, а при генеральном у прибиранні — миють. С початку змочую ть двері чистою водою. П ісл я цього миють двері теплою водою з наш атирним спиртом (1—2 столовоі л о ж к и на 1 л вод и ). О собливо ст а р а н но миють двері біля ручок. П отім витираю ть зл егк а вологою полотнинкою і просуш ую ть до блиску сухою. П і д л о г и . Д обре зам ітати пил з ш ирокої площ і підлоги щ іткам и з дов гою щетиною або щ іткам и, обв’язаним и полотнинкою у формі правильного прям окутника розм іром 80X 80 см. П ідлоги, натерті воском, зам ітаю ть м ’якою щіткою, о бв’язаною ш ерстя ною полотнинкою, інш і — вологою ганчіркою . Н еф арбован і д е р ев ’яні підлоги зам ітаю ть віником та миють ж орсткою щ іткою, посипаючи її тирсою або дрібним піском. О собливо старанн о вим ітаю ть пил з кутків, взд овж стін та під м еб л я ми. П отім зам ітаю ть середину кім нати. П рацю ю чи, стоять на вж е чистій частині підлоги і метуть його щ іткою чи віником від себе.
Щітка обв’язана полотнинкою.
Щ об зручніш е було працю вати, прорізаю ть в центрі полотнинки дірку, к р ізь яку просовую ть палицю щ ітки так, щоб полотнинка обгорнула щ ітку. П ід час генерального приби ранн я не сл ід надм ірн о зал и в ати підлогу водою т а застосовувати н адто їд кі миючі засоби, щоб не зіпсувати підлогу. Ч орнильні плям и на п ідлозі ш видко підсуш ую ть пром окальним папером або товченою крейдою , плям и від синього чорнила виводять лимонною кислотою, а від ф іолетового — горілкою . М иють або натираю ть одночасно невелику д іл я н к у підлоги, ретельно витираю ть плінтуси. П ересуваю чи в а ж к і ш аф и, буфети, п ід к л ад аю ть п ід ніж ки п рокладку з тканини, щоб зберегти м еблі й підлогу. П ідлоги, вкриті керам ічним и плиткам и, труть ж орстки м и щ іткам и, змоченими в розчині прального порош ка. Д у ж е забр у д н ен у підлогу д о датково посипаю ть п ральним порош ком та ще р а з сильно протираю ть щ іт кою. П отім споліскую ть чистою теплою водою і витираю ть насухо м ’якою ганчіркою . К силолітові підлоги (до ск л ад у яких входить ти р са) нати раю ть воском, який за п о б ігає розстріскуванню їх. П ід л о га в квартирі повинна за в ж д и бути чистою, я к д зер к ал о . М ию ть її ш ваброю або щіткою , щ об не доводилося н ахи ляти ся. П илосос та електронати рач допом ож уть у цій трудом істкій роботі, зекон ом лять час і зб е реж уть ваш і сили. П ем зове мило, яке є в п р о д аж у у господарських м агази н ах , доп ом агає вивести з підлоги ж ирні плям и. Воно т а к о ж відчи щ ає від бруду й інш ї господарські предмети. Д об ре мити ним руки, ш кір а від нього стає ніж ною і м ’якою. П оф арб ован і підлоги миють теплою водою з н аш атирним спиртом (1—2 столові л о ж к и на відро вод и ). Н е реком ендується мити п о ф ар бо ван і підлоги содою й милом. Н е м ож на часто мити паркетн і підлоги, їх про тираю ть щ одня суконкою. П аркетні й поф арбовані підлоги п ісля м иття нати раю ть м астикою . Ч ерез к іл ьк а годин, коли м астика висохне, підлогу н атираю ть натирачем чи щ іткою до блиску, а вж е пізніш е витираю ть суконкою , це збере з неї з а лиш ки пилу й н ад асть красивого блиску.
Правильне (А ) і неправильне (Б ) положення т іла під час прибирання.
Віш алку на роликах для сушіння білизни варто «прописати» під стелю у в сінній кім нат і.
П ар к ет м ож на вкрити л ак ом (див. стор. 23). П ідлоги, вкриті лінолеум ом , миють теплою мильною водою та проти раю ть чистою холодною , а потім витираю ть насухо. С л ід брати небагато води, щоб не зіп сувати покриття. Н е реком ендується мити лінолеум г а рячою водою, застосовувати луги, соду, під дією яких він ш видко руйну ється, стає лам ки м . Сухий лінолеум р аз у два-три ти ж ні вкриваю ть тонким ш аром м асти ки (воску) і через к іл ьк а годин натираю ть ш ерстяною ганчіркою до блиску. Ц е надовго зб ереж е лінолеум. Клейонку чи лінолеум , якими вкрито кухонний стіл, миють м ’якою м и ль ною водою і витираю ть чистою полотнинкою . Г ар ячі предм ети ставл ять на спеціальні підставки, бо клейонка і лінолеум псую ться під впливом ви сокої тем ператури. Н е слід зали ш ати на клейонці надовго м окрі п редм е ти, бо верхній ш ар її м ож е відокрем итись від основи. Н е м ож на мити к л е йонку та лінолеум гарячою водою, сухим пральним порош ком, щ об не пош кодити поверхні, не зіпсувати візерунку. Якщ о клейонка зр о б и л а ся лам кою , п ісля миття, коли вона висохне, м о ж на зм астити її маш инним м аслом, вазеліном . Вкриваю чи підлогу лінолеум ом , слід врахувати, що він м ає властивість розтягуватись. О т чому його спочатку к ладуть, не приклею ю чи з усіх боків, залиш аю чи по 1—2 см невкритої підлоги. Ч ерез кіл ьк а ти ж нів лінолеум розтягнеться до потрібного розм іру. Тоді м ож на його при клеїти. Ванна кімната і вб и ральн я. Усі предм ети у ванній кім наті, як і в ж и т лових прим іщ еннях, повинні м ати своє постійне місце. Руш ники зручно розвіш увати на віш алці-кронш тейні, мило к ладуть на склян у полицю або У висячу мильницю, зубні щітки, пасту, одеколон — у висячій ш аф ці з д зе р калом на дверц ятах або спеціальних полицях. У ванній кім наті повинно бути б агато світла, том у частіш е слід мити лам почку під стелею чи бра біл я д зер к ал а. Тут зручно буде суш ити б іл и з ну. якщ о підвісити під стелею рам у з дерев’яних рейок або м еталевих прутиків, на якій н атягнуто капронові вірьовки або тонкі ш нури. Якщ о треба повісити білизну, рам у опускаю ть на блоках і так сам о легко підні маю ть з білизною під стелю. Угорі біли зн а ш видко сохне і нікому не за в а ж а є . З а в іс а з поліетиленової плівки відділить ванну від іншого п р и м і
щ ення. Я кщ о опустити к р а ї плівки у ванну, вода п ід час купання не з а бризкає підлогу і стіни. П ісл я кож ного купання чи вм и ван ня зм иваю ть з а лиш ки м ила і бруду на стінах ванни т а вм и вальн и ка. їх щ одня миють щ іт кою з порош ком або універсальною пастою . П ідлогу витираю ть вологою ганчіркою , а к ран — сухою. Стіни ванн ої кім нати, вкриті керам ічною плит кою, миють раз на тиж день розчином прального порош ка і витираю ть су хою полотнинкою. Н е реком ендується мити ванну різним и кислотам и, щ об не зіпсувати ем аль. Д зе р к а л о та скляну поличку миють тими сам им и засо б ам и , що й ш иб ки, і старанно витираю ть. К рани чистять крейдою з водою. Р а з на тиж день стіни, підлогу та сидіння у вб и р ал ьн і миють щ іткою з милом або гарячою водою з п ральним порош ком, споліскую ть чистою во дою та витираю ть. У нітаз чистять спеціальною ж орсткою щ іткою з довгою ручкою чи к в а чем. Соляною кислотою виводять з стінок і д н а у н іт аза -залиш ки сечо вини, а потім миють універсальною пастою або пральною содою. Щ об у н ітаз не заб и вався, не д о зво л яється кидати в нього ганчірок чи великих ш м атків паперу. С пеціально д л я вб и рал ьн і заво д ять окрем у ганчірку, м очалку, щітку, квач, відро чи миску. Р ізн і хімічні п репарати допом ож уть трим ати ванну кім н ату і вбиральню в ідеальн ій чистоті. Піч, опалення. Щ е влітку чи восени перевіряю ть печі і груби, тріщ ини, хитання дверц ят тощ о — усуваю ть. Коли п ал ять груби, тем п ература в ж итлових прим іщ еннях повинна бу ти не м енш а, ніж 18—20 °С, а в спальнях — 14— 16 °С. Якщ о повітря в кім н атах чисте, багате на кисень, то й зігр івати м еться воно ш видш е та рівномірніш е, ніж застійне, збіднене киснем. Р еком ендується частіш е ви ймати попіл, бо він поглинає велику кількість теп ла і п ереш код ж ає на гріванню прим іщ ення. У зим ку вибираю ть попіл не рідш е, як 1—2 рази на тиж день, а коли п ал ять торф ом чи торф яним брикетом — через два дні. В угілля обереж но вибираю ть совком та висипаю ть у н акрите вологою ган чіркою відро. Іноді ст ар а груба погано н агрівається тому, що стінки дим оходів вкри ті товстим ш аром саж і. Т рап л яється це тому, щ о п ал ять її вологими д р о вами. Щ об усунути цю несправність, слід кіл ьк а р азів добре протопити оси ковими дровам и. К оли ш видко охолодж ую ться зовніш ні поверхні груби, це означає, що тепло видуває. Впевнитись у цьому м ож на так: після того, як закінчую ть топити, закри ваю ть засувк у і підносять засвічену свічку до причинених дверцят. Якщ о полум ’я відхи литься у бік топки, значить, видуває. П ри чина — нещ ільно зачин яється за су в к а або десь у твори лася щ ілина і ди мохід сполучається з дим овим к ан ал ом повз засувку. Щ ільніш е закр и вай те її, якщ о видування не припиниться, пом аж те глиною шов м іж рам кою з а сувки та кладкою . П ри потребі отвір зам уровую ть цеглиною . Груба димить. Чому? Як поліпш ити тягу? Д им оходи (димові кан али ) при к л а д ц і часом буваю ть надто звуж ен і і не забезпечую ть потрібної тяги. В таком у р азі, тим часовим заходом (до п ер екл адан н я груби) буде
Попіл з плити висипайте у відро, вкрите вологою полотнинкою. зменш ення разового заван таж ен н я палива. А буває навпаки: дим ові к а нали надто ш ирокі, через це зм енш ується ш видкість руху дим у всередині, груба ш видко остигає. Коли в грубі б агато димоходів, це теж затри м ує рух диму і вона курить. Щ об збільш ити тягу, м ож на подовж ити дим ар ьа даху. Груби м ож уть дим іти так о ж при сильному охолодж енні димового к а налу (після тр и в ал о ї перерви). Ц ьом у н еваж ко зарад и ти . Р ан іш , ніж р оз палити, добре прогріваю ть димовий к ан ал : зап алю ю ть тріски та папір і відкриваю ть к ватирку, щоб збільш ити надходж ення повітря. Радіатори центрального опалення. З холодних р ад іа то р ів витираю ть пил вологою полотнинкою, а під час генерального прибирання їх миють спеціальною щіткою. К оли провітрю ється чи п рибирається прим іщ ення, р адіатори накриваю ть полотнинкою. Н а р ад іато р ах м аю ть бути встановлені регулю вальні крани. С лід вчасно зм іню вати воду в посуді, щ о використовується д л я зв о лож ення повітря. В ода повинна бути чистою.
ЯК ДОГЛЯДАТИ МЕБЛІ ТА ДОМАШНІ РЕЧІ М еблі, як і будь-який інший предм ет дом аш нього вж итку, потребують постійної уваги і ретельного догляду. Н асам перед, д л я правильного зб еріган н я м еблів у хорош ому стані необхідне відповідне середовищ е. Н ай б іл ьш е ш кодить м еблям вологість, надто висока або низька тем пература. Тому м еблі добре зберігаю ться при
Витирайте пил не лише з горизонтальної поверхні.
тем п ературі прим іщ ення 10—22 °С і відносній вологості — не вищ е 65 про центів. Я кщ о ви купуєте м еблі взим ку (тем п ература п овітря ниж ча + 3 ° С ) , то перед тим, як зіб рати і встановити, дай те їм постояти в приміщ енні З— 5 год. В становлю вати меблі поблизу сирих стін, о п алю вальн и х п ри лад ів чи проти сонця не реком ендується. Ш аф и та інші предмети встановлю ю ть так, щ об уникнути перекосу. Якщ о вади м ає підлога, під ніж ки ш аф и, буф ета тощ о к л ад у ть клини. Щ об дверц ята ш аф и не ж олобились, їх треба зачиняти. Якщ о дош ки обіднього столу, розсувне л іж к о або якусь ш ухляду в а ж ко висунути, причину слід ш укати в незначному н аб р якан н і деревини. Т акий недолік м ож на усунути, натираю чи напрям ні рейки п араф ін ом або сухим милом. К оли і це не допом ож е, рейки зачи щ аю ть н аж дако м або рубанком . П роти рати м еблі і зб и рати пил з л ак о ван о ї поверхні слід м ’яким, су хим і чистим клаптем ф лан елі. З м ’яких м еблів пил ви даляю ть пилосо сом. Я кщ о його нема, і м еблі, і килим и м ож н а почистити так: добре зм о чіть, а потім викрутіть полотнинку або старе простирало, ск л ад іть їх у к іл ьк а ш арів, накрийте диван, крісло чи килим і вибивайте пилю ку тон кою палкою чи плетеною вибивачкою . П отім сполосніть полотнинку і зно ву вибивайте, доки пилю ка не зникне. Речі м ож на чистити і з допомогою щ ітки, обтягненої вологою марлею , складеною в к іл ьк а ш арів. П ил і бруд з полірованої поверхні в ж одном у р азі не ви д ал яй те м ок рою полотнинкою або гарячою водою. Ц е не лиш е зіпсує зовніш ній ви гляд предм етів, а й м ож е викликати відш ар у ван н я облицю вальної ф анери. Н а ф анеровану і п оліровану поверхню не слід ставити теплі або мок рі предмети. Б ез дер ев’яної чи повстяної прокладки в цьому р азі не обійтись. Воду, щ о випадково потрап ила на поверхню м еблів, тр еба витерти су хою полотнинкою. Н евели кі пош кодж ення, щ о виникли при цьому, м ож на усунути, витерш и поверхню спеціальною полірувальною пастою.
Якщ о на полірованій поверхні виникла біла пл ям а від випадкового орку гарячою праскою або чайником, скористайтеся суміш ш ю спирту з р о с л и н н о ю олією. Терти треба чистою ш ерстяною ганчіркою , змоченою V цій суміш і, круговими рухам и, доки п л ям а не зникне. П ам ’ятайте, щ о спирт, ацетон, бензин розчиняю ть лако ву плівку і псу ють меблі. Б агато речей з часом втрач ає свій первинний вигляд: поверхня б л я к не, ф а р б а відстає, з ’являю ться подряпини і плями. О собливо ш видко псу ються кухонні м еблі: стільці, столи тощо. Забруд н ен і предмети, вкриті нітроем альовою фарбою , м ож на помити полотнинкою, змоченою в теплій воді з розчиненим милом, але без соди, оскільки від неї ф а р б а втр ач ає м іцність, тріскається і відш аровується. З допомогою полотнинки, зм оченої в молоці, м ож на видалити свіж і чорнильні плями, почистити к лавіш і музичних інструм ентів, рам и картин. П оліровані і л ак о в а н і м еблі м ож на оновити, користую чись п о л ір у вальною пастою «Н овинка», «П оліроль», «П оліш ». К ористую ться цими п а стами так: поверхню м еблів спочатку витираю ть сухою полотнинкою. Потім ф л ан ел ь зволож ую ть пастою і розтираю ть по поверхні рухам и, що імітую ть форму цифри вісім. Зволож ен у поверхню нати раю ть сухою чис тою полотнинкою, поки на ній не з ’явиться дзеркал ьн и й блиск. Але не всі плям и м ож на видаляти власноручно. Д е я к і усунуть лиш е спеціалісти, яких м ож на запросити через бюро добрих послуг, або побу тові м айстерні по рем онту м еблів. Бережіть піаніно від пилу, вологи. Щ одня витираю ть сухою м ’якою полотнинкою зовніш ні поліровані частини піаніно. П ил не тільки св ід чить про неохайність господині, але й псує поліровку інструм ента, а т а кож ш кодить його м еханізм у. Щ об вберегти молоточки від молі, ч іп л я ють над ними к іл ьк а м арлевих м іш ечків з наф талін ом і зам іню ю ть їх один-два рази на р ік (міш ечки розм іш ую ть так, щ об вони не за в а ж а л и звучанню інструм ен та). Світлі клавіш і не пож овкнуть, якщ о протирати їх спояатку вологою, а потім сухою полотнинкою. В олога, потрапляю чи всередину інструм ента, теж псує його. Струни і болти вкриваю ться ірж ею , а просочені вологою клавіш і даю ть неправильний глухий звук. Ц ю несправність важ к о усу нути. Волога псує й поліровку. Тому найзручніш е ставити піаніно біля однієї з внутріш ніх стін, подалі від р ад іаторів, печей та вікон. В ідстан ь м іж стіною та піаніно повинна бути не менш 10 см. Дитяча коляска. Н ай б ільш пош ирені коляски -л іж еч ка з м’яким к у зо вом з ш тучної ш кіри, дерм атину, клейонки тощ о. Внутріш ню та зовніш ню оббивку коляски щ одня протираю ть вологою полотнинкою і ви ти ра ють сухою. М еталеві та дер ев’яні частини теж протираю ть сухою полот нинкою. М ісця, де зтикаю ться м еталеві д етал і, зм ащ ую ть маш инним маслом. Д зе р к а л о чистять суміш ш ю крейди з оцтом (1 столова л о ж к а крейди та 1 столова л о ж к а оц ту). Суміш п ідігріваю ть, даю ть відстоятися, зл и ваю ть рідину, якою й чистять д зерк ал о. П отім протираю ть д зер к ал о з а м шею або м ’якою, не ворсистою, полотнинкою. Д зе р к а л о чистять тако ж синькою для білизни. Змоченою в ній полотнинкою зм ащ ую ть скло, а потім натираю ть його зам ш ею або м 'якою товстою ф ланелькою .
Н е сл ід віш ати д зер к ал о на вологій стіні, бо воно м ож е вкритися п ля мами, зіпсуватися. Щ об зберегти д зе р к а л о від вологи, створю ю ть герм е тичне прош арування м іж склом і рамою : д зер к ал о вийм аю ть з рам и, по пазу н ак л ад аю ть тоненький ш ар за м а зк и і ставл ять д зер к ал о на своє місце, обереж но притискую чи його. Н ад л и ш о к за м а зк и розрівню ю ть по п азу і укріплю ю ть д зер к ал о в р ам і гвіздочкам и без голівок. П отім по верх захисного ш ару ф арби, щ о є на зворотному боці д зер к ал а, наносять щ е д в а ш ари олійного л ак у (другий ш ар — після того, як висохне пер ш ий). Вироби з міді. Тепер вж е рід ко хто готує їж у у м ідном у посуді. Коли ж у когось щ е й зали ш и вся такий, користуватися ним м ож на лиш е після лудіння. М ию ть мідний посуд та вироби з м іді гарячою мильною водою або роз чином прального порош ка, споліскую ть гарячою водою та суш ать. Ч ис тять вироби з міді спеціальним и засоб ам и («Асидол» тощ о) або сум іш шю крейди з оцтом, чи соляною кислотою , або з наш атирним спи ртом .! М іцно н атираю ть посуд одним із вк азан и х засобів і полірую ть газетним папером і сухою ш ерстяною ганчіркою до блиску. Вироби з ср іб л а і м ельхіора. З б ер ігаю ть вироби з ср іб л а і м ельхіора в коробках, вкритих всередині кольоровою тканиною (від біл ен а тканина чи б іл а вата м істять поєднання хлору та сірки, під впливом яких срібло тьм ян іш ає і вкривається п л ям ам и ). Якщ о срібний посуд не миють від р а зу ж після їж і, його витираю ть м ’яким папером. Але кращ е відразу по мити його в теплій воді м’якою полотнинкою або щ іточкою . Ж ирний по суд миють нейтральним дитячим милом. Н о ж і та виделки із ручкам и з інш ого м еталу занурю ю ть (трим ати дов го у воді не м ож на) або обм иваю ть гарячою водою і к ладу ть на руш ник, поки стече вода, потім витираю ть, бо на них зал и ш аться плями. Щ об нож і та виделки заб л и щ ал и , їх н атираю ть сухим ш маточком бай ки чи ш ерстяної тканини. Н ікельован і вироби легко мию ться ш орсткою ганчіркою в гарячій мильний воді та натираю ться до блиску сухою товченою крейдою . Н ік ел ь овані крани миють та к само. Вироби з бронзи протираю ть очищеним скипидаром або гарячим мильним розчином, куди додаю ть кухонну сіль. Н ад то забрудн ен і пред мети або речі з нерівною поверхнею зали ш аю ть в розчині на к іл ьк а хви лин, а потім протираю ть щ іткою . П ісл я того, як річ висихає, її натира ють до блиску. Вироби з золота. П ід час роботи або м иття рук золоті обручки, брас лети чи інш і прикраси знім аю ть. В ода і м ило руйную че дію ть на перли, опал, бірю зу. Вироби із золота миють в гар яч ій м ильній воді, ланцю ж ки і предм ети з нерівною поверхнею протираю ть щіточкою, прополіскую ть у гарячій воді та досуш ую ть нагрітим ллян и м руш ником. Ф ілігранні ви роби і предм ети з кош товним кам інн ям к ладу ть у спирт, одеколон чи д ен ату р ат і старан но обробляю ть ж олобинки та зворотний бік к ам ін ців. П отім прополіскую ть у чистому спирті чи одеколоні та витираю ть насухо. П редм ети з рівною поверхнею м ож на чистити так о ж порошком м агн езії і м ’якою полотнинкою.
Вироби з криш талю , ф арф ору, ф аян су та м арм уру чистять теплим розчином з дод ав ан н ям 1 чайної лож ки наш атирного спирту на 1 л рідини. Відчищ ені предмети полірую ть зубним порош ком з водою. Намазавши дією суміш ш ю предмети, даю ть трохи просохнути і витира ють річ сухою ф ланелькою . Посуд. С кляний посуд миють теплою водою кож ен предм ет окремо, ставлячи його у воду боком. Він блищ атим е, якщ о всипати у воду гір чицю або натерти склянки, келиш ки гірчичним порош ком, сполоснути в холодній або теплій воді з оцтом і витерти м ’яким лл ян и м рушником. Сушити скляний посуд не м ож на, бо на ньому зал и ш ать ся патьоки. Ж ирні ф арф орові або ф аянсові тар іл ки миють у гар яч ій воді з п раль ним порош ком, полощ уть у гарячій воді, навіть в окропі. Тоді тарілки будуть зовсім чисті і ш видко висохнуть. Д о б р е мити посуд щ іткою з дов гою ручкою, вона гігієнічніш а за віхоть і д а є зм огу мити посуд дуж е га рячою водою, не уш кодж ую чи рук. Алюмінієвий посуд миють чистою гарячою водою, чистять будь-яким порош ком д л я чищ ення м еталів. Д н о чистять тонкою м етале вою щ іткою . П еред тим, як ставити на плиту з відкритим и конфорками, дно кож ної каструл і зм ащ ую ть милом — це полегш ить чищ ення каструль від кіптю, який знім атим еться навіть ш м атком паперу. А лю мінієвий посуд м ож на чистити дрібним піском, дрібного м етале вою струж кою , зволож еною питною содою і ш орсткою полотнинкою. Й ого чистять так о ж розбавленим оцтом, капустяним розсолом або стеб линам и ревеню. О чищ ений посуд споліскую ть гарячою водою і витира ють досуха. Ч а в у н н и й п о с у д миють пральним порош ком чи содою, споліску ють чистою водою, потім витираю ть полотнинкою та ставл ять на теплу плиту, щ об досихав. Д у ж е забруднений посуд чистять піском чи мочалкою з м еталевого дроту. Ір ж у на таком у посуді протираю ть крупною сіллю. Вироби з сталі ш видко миють і споліскую ть гарячою водою, відразу ж суш ать у ж арк ом у місці. П отем нілі м ісця протираю ть н а ж д а ч ним папером, порош ком і досуш ую ть полотнинкою. С ковороди, д ек а з кованого з а л із а чистять розігрітим и крупною сіл лю або піском та папером. П ригорілу їж у знім аю ть нож ем чи мочалкою . П ісл я цього пром иваю ть гарячою водою, витираю ть. П о с у д з н е р ж а в і ю ч о ї с т а л і миють в гар яч ій м ильній воді, споліскую ть і витираю ть руш ником (суш ити не м ож на, бо на ньому з’яв л ять ся п л ям и ). Е м а л ь о в а н і в и р о б и миють гарячою водою, чистою або з п р ал ь ним порош ком. В каструлю з пригорілим молоком наливаю ть воду та ки даю ть ж м еню питної соди і відставляю ть, щ об відм окла. М ож на прокип’я тити — тоді каструл я легко відм иється. Н е слід ви скрібати ем альовану каструлю ножем, бо м ож на зіп сувати ем аль. П отемнілі к аструл і побіліш аю ть, якщ о налити води з пральним по рош ком, прокип’ятити, а потім вичистити. С вітильники, картини, лю стри чистять удень при виклю ченому світлі Щіткою, вмоченою в теплий розчин соди і м ила. М иючи світильники, води беруть якнайм енш е, щоб не змочити електропроводку. мильним
Якщ о на світильнику залиш или ся плям и від мух, їх витираю ть ваткою , змоченою ден атуратом або горілкою. Картини розвіш ую ть на стінах з нахилом в 15— 20°. С лід враховувати умови освітлення: на затінених стінах віш аю ть світліш і картини, на д о б ре освітлених — темніш і. А кварелі вигоряю ть від сонця, кр ащ е віш ати їх на затінених стінах. К арти ни розм іщ ую ть на вільних простінках си метрично по віднош енню до м еблів та стін. М ож на віш ати картини і по верх пістрявих килимів, тільки треба, щоб рам и добре відтіняли к ар ти ну від фону. В криті бронзою рам и д л я картин чистять полотнинкою , змоченою о ц том або розрізан ою цибулиною. Ц им ж е засобом добре почистити й к а р тини. С тарі рам и кращ е поновити — вкрити бронзою заново. Сумки, чем одани, портфелі. Ч ем одани за в ж д и будуть чистими всере дині, якщ о дно і внутріш ні криш ки вкрити папером. Н е м ож на н ак л ад ати в чемодани надто багато речей, це псує зам к и і деф орм ує чемодани. У сум ках, портф елях та чем оданах не слід три м ати вологі і мокрі речі, це деф орм ує їх, робить лам ким и. Р азо м з невеликою господарською сумкою завж д и беріть з собою п ле тену сітку д л я важ к и х речей, щ об не витягувати і не рвати ручки сумки. З а с іб чищ ення сум ок і чем оданів за л е ж и т ь від м атеріалу, з якого вони виготовлені. Всередині та к і речі м ож на чистити пилососом або сухою щіткою. Вироби з клейонки та зам ін н и ків ш кіри мию ть мильною піною, милом чи пральним порош ком щ іткою або цупкою полотнинкою . П олощ уть у чистій холодній воді і витираю ть сухою полотнинкою. Вироби з л ак о ван о ї ш кіри натираю ть вазелином або гліцерином , щ об зберегти л а к від тріщ ин. С л ід п ам ’ятати, щ о л а к тр іск ається як від холоду, т а к і від спеки. З абруд н ен у л ак о ву сум ку чистять маш инним м аслом або скипидаром . Темні (коричневі, чорні) сумки, сумочки та чем одани з н атуральн ої ш кіри чистять безбарвним кремом д л я взуття, ал е спочатку обробляю ть їх пилососом чи щ іткою всередині. Вироби з свиної ш кіри миють мильним розчином і м ’якою щіткою . Ц е слід робити ш видко, щ об ш кіра не вв іб р а л а надто б агато води, по тім витираю ть змоченою у чистій воді полотнинкою , суш ать і н атираю ть до блиску (н ам астивш и безбарвним крем ом д л я взу ття). Ф іброві чем одани чистять зовні тими сам им и засобам и , щ о й чем о да ни з н атурал ьн ої ш кіри. Якщ о стерл ася ф а р б а на чем одані, м ож на по ф арбувати його розведеною у воді настійкою д л я ш кіри чи ф арбою д л я тканини, висуш ити та вкрити олійним або спиртовим л ак о м чи натерти м астикою (вкриваю ть л ак о м д в іч і). П ісл я того, як л ак , м астика висох нуть, сильно протираю ть ш ерстяною ганчіркою . Гребінці та губки. Щ оразу після користування гребінець чистять по лотнинкою . У густі гребінці перед користуванням начісую ть трохи вати або н астром ляю ть на зубці ш м аток м ар л і — це зб ер еж е їх від з а б р у д нення. Б рудні гребінці миють щ іткою у теплій воді з п ральним порош ком чи наш атирним спиртом. Н е слід довго вим очувати гребінці, бо на них з ’явл яться плями, крім того вони втр атять блиск.
Д у ж е забруднені гребінці чистять об натягнуту тасьм у або ваткою, змоченою бензином. Н ові губки, м очалки перед користуванням к іл ьк а годин вимочують у воді. Гумові — відж и м аю ть у холодній воді, інш і — зали в аю ть гарячою і залиш аю ть, щоб повільно остигли. М очалки пом’якш аю ть, якщ о п о к ла сти їх на деякий час в окріп. І навпаки: губки стануть твердіш і, якщ о покласти їх у холодну воду. К ож ного р азу після миття губки старанн о пром иваю ть у м ильній воді, к іл ьк а р азів полощ уть у чистій і висуш ую ть у теплому місці, де б а гато повітря. Постіль, ліжка. Р ам и л іж о к роблять з ф арбованого дерева чи нікельо ваного м еталу, днищ а — з м еталевих або мідних смуг, з тканини, п ан цирних сіток або пруж инних м атраців. Н а них к ладу ть м атраци, напов нені соломою, сіном, морською травою , кінським волосом чи пір’ям. М атр ац и з морською травою , сіном чи ватою ш видко м нуться, зл еж у ю ться і виділяю ть багато пилу. Д овговічні м атрац и з кінського волосу або овечої вовни. Щ об на м атрац і не з'яви л и ся ір ж ав і плями, на м еталеве днищ е л іж ка к ладуть під м атр ац зш иту у к іл ьк а ш арів цупку тканину. М ож на тако ж пошити на м атр ац чохол. Білизна. П остільна білизна м ож е бути білою або кольоровою . П ідо діяльн и ки та наволочки з візерунчастої і п істрявої тканини маю ть непо ганий вигляд, зручно й легко перуться. Т канина повинна бути світлою в невеличку квіточку, щ об ф ар б а не л и н ял а від прання та виварю вання. Рушники. Д л я купальних руш ників най кращ і полотняні, ваф ельні та м ахрові тканини, д л я кухонних — цупке полотно, д л я скляного посуду — тонке л лян е полотно. Натільну білизну кращ е носити з ш овкового три котаж у, з найбільш ковзкої ш овкової тканини, щ об п л аття і юбки не п ід н ім али ся і не м ’я лись. Домашній одяг ш ию ть з простих і деш евих тканин, що добре перуть ся, ал е красиві за заб арвл ен н ям . Він повинен бути акуратн о пошитий, чистий та охайний, щ об господиня за в ж д и м огла зустріти будь-якого гостя. У зим ку носять в’язан і кофти, дж ем пери чи светри. В дома зручні х а лати , кофти з брю кам и, хал ати -ф артухи, косинки, м ален ькі н ар ядн і ф а р тухи. Д онош увати вдом а старі ш ерстяні та ш овкові п л аття не реком енду ється, бо їх ткани на д л я цього не підходить, вони погано перуться, а п л я ми, які м ож на зробити під час роботи вдом а, зіпсую ть тканину. Т акі плаття кращ е переробити, поновити і носити за призначенням. Ковдри. Ш ерстяні ковдри легкі й теплі та й знош ую ться не та к ш вид ко, як байкові (яким и вкриваю ться переваж но вл іт к у ). П ісл я сухого чи щ ення (ковдри м ож на віддати до будь-якого пункту ф абрики хімчист ки) або пранн я мильною піною, порош ком д л я ш ерсті та ретельного су ш іння, вони зали ш аю ться м ’якими, ворсистими. Стьобані ковдри виробляю ть з бавовняних або ш овкових тканин, м іж Двома ш арам и яких вш ивається рівний ш ар вати, м ’яко ї вовни або пуху. Д л я пухових ковдр ш иються спеціальні міш ки з тканин, щ о не про пускаю ть пуху. Зверху натягується чохол, який м ож н а зн ім ати і прати.
Такі ковдри теплі й зручні. Н а пухових к овдрах не сл ід сидіти, леж ати , (X) вони звалю ю ться. С тьобані ковдри м ож на так о ж віддавати до пральні. Подушки виготовляю ть з п ір ’я, пуху. Н а й м ’якіш і — з гусячого та к а чиного. Н апірники ш иють з тканини, щ о не п роп ускає п ір ’я. Простирала і підодіяльники. П рости р ал а ш ию ть відповідних р озм ірів (на 40—50 см довш і та ш ирш і за л іж к о ). П ідодіяльн и ки м ож уть бути різними за розм іром і формою. Д л я стьобаних ковдр ш ию ть підодіяльн и ки у вигляді м іш ка чи відкритого зверху конверта, ш ироке розповсю дж ення м аю ть п ідодіяльники у ви гляді п рости рала, тільки трохи ш ирш і та на 20— ЗО см довш і за ковдру. В ерхній кінець його за к л ад аю т ь на ковдру, щ об вона не то р к ал ася обличчя, шиї. Н авк о л о підодіяльн и ка роблять прорізні петлі і він застіб ається на гудзики, приш иті на ковдрі. (Гудзики приш иваю ть на 20 см один від одного). Щоб постіль була чистою. Якщ о спальним м ісцем є ди ван чи тах та, їх на ніч накри ваю ть простиралом . Р еком ен дується к л а с т и -на диван, т а х ту тоненький м атрац. З м атр ац ів знім аю ть чохли, перуть їх і прасую ть, м атрац и і подуш ки вибиваю ть вибивачкою . П роте трим ати подуш ки на сильному сонці не м ожна, бо це псує тканину і пір’я. Забруднену тканину на м атр ац ах , подуш ках чистять, перуть щ іткою з пральним порош ком. Р обити це н ай кращ е влітку. Н апірники з подуш ок, перин розпорю ю ть з одного боку і до к р аїв от вору приш иваю ть міш ок з нецупкої тканини чи м арлі, куди пересипа ють пір’я (пух) д л я прання чи чищ ення. П еруть у м ’якій м ильній воді, а чистять так: пір’я (пух) п ерекладаю ть у виварку, яку нагріваю ть на вогні, весь час поміш уючи рукою, доки воно не стане гарячим (таким , т о почне обпікати п ал ь ц і). П отім його обереж но п ер екл адаю ть в інший посуд. Б руд ли ш ається на дні виварки, в якій пір’я нагрівали . Сушити пір’я н ай кращ е в міш ку, в сухому м ісці, щ о добре провітрю ється (на рам і з п рути ків). Н е м ож на суш ити п ір ’я на сонці чи біля г а рячої печі. Зовсім сухе п ір ’я (пух) знову вк л ад аю ть у н апірник та р е тельно заш иваю ть. Н а ш м аток тканини чи паперу вибираю ть з м атр ац ів вовну, кінський волос, м орську траву чи вату. Н ап ірни ки вивертаю ть навиворіт, добре вибиваю ть, витруш ую ть пил і перуть у м ильній воді. Н апірники з цупкої тканини не м ож на виварю вати, бо вони втратять цупкість. П ісля пран ня напірники накрохм алю ю ть та прасую ть. М ож на натерти напірники з вивороту воском чи параф ін ом , щ об не ви лази ло пір’я. Вовну, кінський волос перебираю ть, відкидаю ть см іття, забруднену частину, усе останнє к ладуть у ночви та обливаю ть розчином м ила з пральним порош ком або інш ими миючими засобам и. С таранно пом іш у ють дер ев’яною паличкою , коли потрібно зм іню ю ть воду. В иварю вати не слід, від цього волос, вовна зроб ляться лам ки м и . Щ об волос, вовна с т а ли м’якими, їх полощ уть у великій кількості теплої води тієї ж тем п ер а тури. П росуш ую ть кінський волос (вовну) на протягу, в добре провітрю
ваному місці. П ісл я чого розпуш ую ть і за к л ад аю т ь в напірники та в чохли. М орську траву, висипану з м атрацу, розпуш ую ть, здрібнену відки да ють, до очищ еної додаю ть по потребі нову, теж перебрану, добре перем і шують і к л ад у ть у чистий напірник. Килими не д у ж е забруднені досить добре вибити (з ви вороту), ретель но почистити з лицьового боку волосяною щ іткою . Робити це кращ е н а дворі. У квартирі м ож на чистити килим и кислою капустою , кар то п л я ним соком *, змоченою бензином тирсою чи спитим чайним листям . П е ред чищ енням килим слід неодмінно вибити чи добре почистити пилосо сом. В зим ку килими, як і доріж ки, чистять снігом. Щ об вони посвіж і ш али, лицьовий бік протираю ть водою з оцтом або наш атирним спиртом (1 столова л о ж к а оцту або 2 чайні л о ж к и наш атирного спирту на 1 літр води). Килим к л ад у ть на зовсім суху підлогу. Щ об винести або сховати ки лим, його скачую ть, а не перегинаю ть, бо в м істах згину м ож уть з ’яви тися складки. П ід н іж ки важ ки х м еблів п ід кл ад аю ть ш ирокі диктові або п ластм асові підставки, які зб ереж уть килим. У прим іщ енні з холодною підлогою під килим к ладу ть к іл ьк а ш арів газетного паперу. П лям и на килим і виводять, поки вони свіж і. В а ж к і й товсті килими м ож на мити просто на підлозі. П очистивш и його, під килим підкладаю ть товстий ш ар газетного паперу або тканину, поліетиленову скатерку і миють килим по частинах щ іткою , змоченою розчином будь-якого мию чого засобу д л я ш ерсті або мильним коренем. Води беруть якнайменш е, щоб килим і підлога зай ве не зам о к ал и . П ісл я м иття килим протираю ть змоченою в чистій воді полотнинкою або м ’якою щ іткою , а потім — сухою. Тут ж е, на підлозі, зали ш аю ть килим суш итися. П л ям и з ки ли м а ви д ал я ють таким и сам им и засобами^ яким и користую ться при чищ енні інших ш ерстяних виробів. М ож н а та к о ж віддати почистити килим и на ф абрику хімчистки.
ЯК ВИПРАТИ... Зд аєть ся , нем а справи простіш ої, ніж прання. Б у л а б вода та мило, реш ту ж збагн е кож ен. Т а втім подивіться: одна ж ін к а третій р ік носить плаття, і пере його, і чистить, а воно мов нове. Інш і тільки вперш е випрала, а вбран н я вж е вигляд втратило: і тісним стало, і яки мось пож м аканим . То, може, й прання м ає свої секрети? І хоч не бозн а-які вони, та знати їх не завад и ть кож ній господині. О тж е, як випрати? Б іли зна. Р ік у р ік полегш ується побут рад ян ськ и х лю дей. Ц іл а побу това індустрія виросла в наш ій к р аїн і за останні роки. М огутні пральні * Для приготування картопляного соку на тертці подрібнюють 2 кг очищеної картоплі (можна брати стару, суху, непридатну до їжі) і відціджують сік. Д ода ть стільки гарячої води, щоб рідина стала теплою, збивають на піну. У приготовеному картопляному соку можна прати всі шерстяні вироби за винятком білих, скільки вони при прасуванні трохи жовкнуть.
Балію для прання білизни ставте на високий стілець (А) , а не на низький (Б). комбінати, оснащ ені найновіш ою технікою , які м аю ть ш ироку мереж у пунктів по прийманню білизни, звільни ли м ільони ж ін о к від пран н я б і лизни вдома. А в сім ’ях, де ще перуть білизну, старі миючі засоби за м і нюються новими, що значно полегш ую ть цю роботу, зб ерігаю ть сили і час. Н а допом огу прийш ла х ім ія з її численним арсен алом порош ків д л я п р ан ня і чищення. Ш ироко застосовую ться в наш ом у побуті електричні пральн і маш ини, різном анітні миючі засоби, повноцінні зам інники м ила, щ о не руйную ть тканини. Великим попитом користую ться порош ки «Н овость», «Весна», «Д онбас», «В інничанка», « Н атал ка» , « С л ав’янський», « Р акета», «Ера», паста «А еліта», рідина «К аш тан» та ін. Б рудну білизну зб ерігаю ть недовго, у сухому місці, щ о провітрю єть ся. Щ ільно ук лад ен а білизна, до якої нем ає доступу повітря, пож овкне і набуде неприємного запаху. Вологі руш ники перед за к л ад ан н я м у кор зину з брудною білизною висуш ую ть, інакш е на них з ’явл яться плями плісняви. Б ілизну перуть не д у ж е забрудненою . П рати занош ену, брудну б іл и з ну значно важ че, вона ш видко псується. П еред пранням білизну розподіляю ть на три частини: 1. Т а, що виварю ється (б авовн ян а чи полотняна, постільна біл и зн а, столова, руш ники, чоловічі верхні сорочки з ф ар б о ван о ї стійкими ф а р бам и бавовняної тканини, носові хусточки, м іцніш і за н ав іск и ). Б ілизн у сортую ть та виварю ю ть окремо: к рохм альн у і столову, носові хусточки тощо; більш забруднені кухонні руш ники. 2. Т а, що не виварю ється. Ц е кольорова біли зн а, яку сортую ть під час прання за кольором (три котаж н а білизн а, бавовняні та полотняні речі з кольоровим оздобленням , пістряві бавовняні, з ш тапельного та ш туч ного волокна п лаття, ф артухи тощ о). Т аку білизну перуть у гарячій воді, пом’якш еній таким и самим и з а собами, щ о й при виварю ванні. 3. Л е гк а і н іж н а б іл и зн а (одяг і біли зн а з натуральн ого та штучного шовку, кольорові зан авіск и з штучного ш овку, тонкі м ереж ива, головні
Виношені капронові панчохи згодяться, щоб повісити суши тися шерстяний одяг після прання.
хустки, панчохи тощ о). Ц і речі перуть особливо старан н о й обереж но, за допомогою спеціальних миючих засоб ів. К ож ну річ перуть окремо. Б іл и зн у готую ть до прання зазд ал егід ь: натільну вивертаю ть нави воріт, вичищ аю ть від пилу, кишені та наволочки, вивертаю чи, особливо старан но вичищ аю ть в куточках та пом іж ш вами; відстібаю ть ш пильки, ро зв’язую ть тасьом ки, відпорю ю ть м еталеві та д е р ев ’яні гудзики. У в аж но переглядаю ть: чи не зали ш и лось десь на білій біли зн і чорної або кольорової нитки (при виварю ванні вона залиш и ть плям и, щ о важ к о ви во д яться), витруш ую ть пил з скатертин, простирал, гардин та чохлів з меблів, виводять з ск атерок і серветок плям и від вина (бо при звичайно му пранні, під дією лугів, плям и міцно закріп л яю ться на волокні т к а нини). Д л я пом’якш ення води при готуванні миючого розчину застосовую ть соду або п ральн і порошки. В ідб ілю ван ня не псує білизни, якщ о відбілю ючий розчин готую ть відповідно до норми. Зам очую ть за зд а л е гід ь лиш е білизну, щ о не линяє. Д л я зам очування пом’якш ую ть воду, оскільки під дією п рального порош ка, соди та інших пом’якш ую чих засобів, білизнян і волокна н аб рякаю ть, а луг ви д аляє з бруду жир. О сь чому зам очування білизни н аб агато полегш ує процес прання. Зам очую ть білизну за 7—8 год до прання у теплій воді (20— 2 5 °С ), добре зануривш и її в розчин. Н ап рикінц і зам оч уван н я реком ендується перем іш ати та трохи потерти білизну, щ об відм оклий бруд відділи вся від волокон. Якщ о постільна і н атіл ьн а біла бавовняна та л л я н а біли зн а не з а бруднена, м ож на і не виварю вати її або лиш е виварю вати. Б рудн у біл и з ну спочатку перуть, потім виварю ю ть або навпаки. Р езу л ьтати будуть однакові. Виварю ю ть за допомогою тих сам их миючих засо б ів, щ о й при пранні. С піввіднош ення ваги білизни і веди при виварю ванні: 1 : 1 0 (вага відРа води приблизно дорівню є 10 к г). П ісл я того, як розчин закипить, бі лизну кип’ятять ЗО—40 хв, вибираю ть, викручую ть і полощ уть у гарячій воді, потім у теплій та в холодній (поки вода не стане зовсім чистою і прозорою ).
У виварку наливаю ть холодну воду, насипаю ть п ральний порош ок і кладуть білизну вільно, щоб вода покривала її: великі прости рала ледь за в ’язуть вузлом , тоді їх легш е буде виймати, невеличкі речі — носові хусточки, серветки — ск л ад аю ть в більш у наволочку. Н а дно виварки кладуть найтовщ і і найбільш і речі, а дрібніш і і тонш і — зверху. Д л я полоскання у ванну наливаю ть багато гар яч о ї води і воруш ать в ній білизну, потім даю ть постояти, поки вода не остигне, лиш е після цього вибираю ть білизну, а воду виливаю ть. Д руги й р аз білизну поло щуть у теплій воді. Р еком ендується залиш ити білизну в холодній воді на ніч, тоді вона стане особливо білою та чистою. У воду д л я полоскання додаю ть трохи скипидару, який добре ви д ал яє мило та н ад ає білизні приємного смолистого зап ах у (1 чайна л о ж к а ски пидару на відро води). П отім білизну розвіш ую ть д л я суш іння. Я кщ о перуть без виварю вання, то викручену після зам оч уван н я бі-1 лизну к ладуть у теплу, пом 'якш ену пральним порош ком воду і перуть на пральній дош ці або за к л ад аю т ь у пральну маш ину. Д у ж е забруднену білизну, особливо комірці, перуть вручну, ретельно відтираючи. Н атіл ьн у білизну та наволочки перуть з обох боків. Якщ о вода більш е не піниться, її змінюють. Користую чись пральною маш иною , треба точно дотрим уватись інструк ції, дод аної до неї, за к л а д а т и одноразово небагато білизни, щ об вона була занурена в воду, тоді бруд ви д алятим еться не вн асл ід о к ш кідли во го тертя, а розчиниться у м ильному розчині. П ральний порош ок заси паю ть у воду за 15— 20 хв до за к л а д а н н я б іл и з ни, щоб вода встигла пом’якш ати. Б агато пральних маш ин відж им аю ть білизну, відсмоктую чи воду цен трифугою. П ісл я цього білизну сл ід лиш е трохи досуш ити. Щ об над ати білизні сліпучо-білого кольору, її підсинюють. П отім бі лизну викручую ть і суш ать. Ш ерстяний одяг. В ід постійного носіння в’язан і ш ерстяні вироби р о з тягую ться, деф орм ую ться. Тому дуж е добре на якийсь час н адати цим виробам м ож ли вість «відпочити» і набути первісного вигляду. П овернув шись додому, знім іть п л аття чи кофту і повісьте на плічках у дворі чи на балконі, у ванній або прикомірку. П ісл я провітрю вання від одягу в ія тиме свіж істю , а на вологому повітрі він відновить і свою форму. П еред пранням (а це не реком ендується робити часто) перевірте, чи не ли н яє ш ерстяний виріб. В ідірвіть від нього нитку, потрим айте її к іл ь ка хвилин у гаряч ій воді, а потім загорн іть у полотнинку і висуш іть. Я к що полотнинка лиш иться чистою, м ож ете спокійно розпочинати справу. П еруть ш ерстяний одяг з вивороту у теплій воді. Застосовую ть д л я прання спеціальні миючі засоби. П олощ уть виріб у воді тієї ж тем п ер а тури, щ о й дл я прання. П ри останньом у полосканні у воду додаю ть сто лову л ож к у гліцерину, щоб ш ерсть не зб и лася, і к іл ьк а к рап ель н аш ати р ного спирту, який ви д ал яє плям и і поновлю є колір. В ідж и м аю ть річ, не викручуючи її. С уш ать на рівній поверхні, п оклавш и знизу м ахровий руш ник. Н е слід користуватися д л я цього плічкам и, оскільки на них о дяг провисає і втр ач ає форму. Якщ о виріб линяє, перуть його в лед ь теплій м ильній воді, попередньо
д о д а в ш и в неї сіль і оцет. С уш ать у затінку на провітрю ваному місці і неодмінно з вивороту. Таким чином збереж еться яскравість заб ар в лення. Проти яскравого сонця вироби з білої ш ерсті жовкнуть. Ц ього можна уникнути, якщ о при полосканні у воду додати кілька л ож ок розчину перекису водню. Якщо в о дязі поєднано тканини кількох кольорів, дуж е акуратн о по ставтеся до його суш іння: всередину про всяк випадок п окладіть товстий т а р чистого паперу, але так, щоб не псувати форму виробу. Н е менш важ ли ве і правильне прасування ш ерстяного одягу. В б р ан ня з чистої шерсті прасую ть через суху м арлю не дуж е гарячою праскою . Кофти і светри прасую ть через вологу полотнинку гарячіш ою праскою, якщо вони з напівш ерсті. П расую ть спочатку з вивороту, потім — з л и цьового боку. О дяг з натурального шовку легко і прати, і прасувати. Якщ о ж ро бити це вміло, вправно, він завж д и виглядатим е новим, а його господи ня — акуратною і елегантною. Щ об зберегти блиск натурального шовку і запобігти пожовтінню , по передньо замочую ть його у знятому молоці, а потім споліскую ть у ледь теплій воді. Білий натуральний шовк, щоб уникнути пожовтіння, реко мендують перед пранням потримати кіл ька хвилин у прохолодній м иль ній воді, в якій розчинено трохи бури. П ід час прання тканину не тріть, а лиш е злегка відж им айте. П ол о ска ти слід у прохолодній воді з розчином наш атирю або чистого спирту (1 столова л о ж к а на 4 —5 л води). О дноколірний світлий натуральний шовк перуть у слабком у розчині бури. П олощ уть в прохолодній воді, додаю чи трохи оцту. Ж овті тканини реком ендується прати у відварі апельсинових ш курок. Ш овк кремового кольору після прання замочую ть у відварі липового цвіту. П істряві і одноколірні ш овкові тканини яскравих тонів слід прати без мила, попередньо почистивши забруднені місця бензином, спиртом, ски пидаром або іншими розчинниками. П істряві ш овкові тканини не втрачаю ть свого кольору, якщ о прати їх у «картопляній» воді, яку готують так: почищену і н арізан у тонкими скибками картоплю зали ваю ть окропом (на кілограм к а р т о п л і— одиндва літри води). У цю воду занурю ю ть тканину, посуд закри ваю ть кри ш кою і трим аю ть 2— 3 год, доки розчин не охолоне. П отім виріб .злегка відж им аю ть і знову замочую ть в тій самій воді, додавш и трохи спирту, перуть і обереж но викручують. П олощ уть кілька р азів у прохолодній (але не в холодній) воді. Чорний ш овк виглядатим е зовсім новим, якщ о випрати його у відварі плюща. Пучок його листя протягом 2—3 хв варять у літрі води, зн ім а ють з вогню, даю ть охолонути і процідж ую ть. В ідливаю ть 2/з відвару і з а мочують у ньому виріб. П отім його споліскую ть у кількох водах, опускаЮть у реш ту відвару і відж им аю ть, суш ать загорненим у рушник. У відварі шпинату добре перуться шовкові тканини темно-синього 1 зеленого кольорів, у відварі липового ц в іт у — ж овтого і цегляного.
Прасують гарячою праскою через полотнинку.
Вироби з штучних тканин міцні, красиві, л егкі, вд ал о заміню ю ть ш ер стяні й ш овкові. П еруть їх у теплій м ильній воді або з допомогою спеці альних п репаратів, причому не мнуть і не труть, а лиш е кіл ька р азів занурю ю ть. П отім одяг добре споліскую ть у чистій воді, віш аю ть на плічка, вирівню ю ть кінці і лиш аю ть сохнути в затін ку. Д у ж е важ л и во не пересуш ити вироби. Н ейлонові, капронові або орлонові тканини слід прати у теплому роз чині м ила чи миючих засобів при тем п ературі 60— 70 °С д л я білих і 40—50 °С д л я пофарбованих. В ипрані речі ретельно прополіскую ть спо чатку в теплій, потім в прохолодній воді. Д л я білих тканин в прохолодну воду добре додати трохи синьки, щ о поверне їм попередню свіж ість. Я к що біла блуза чи сорочка все ж пож овкла, спробуйте відбілити її, по клавш и на 10 хв у розчин із 6—7 л води, 3—4 столових л ож ок перекису водню і 1 столової лож ки оцту. П расувати одяг з штучних тканин треба через зволож ену тканину праскою, нагрітою не вище 80 °С. О дяг з штучних тканин втрачає зовніш ній ви гляд і міцність, якщ о прасувати його мокрим чи пересуш еним. Н е слід бри зкати його водою, оскільки виріб зволож уватим еться нерівномірно і при прасуванні м орщ и тим еться на місцях, куди потрапили краплини води. Якщ о ж прасувати його мокрим, він зробиться цупким. О дяг з нейлону, капрону і силону прасувати не рекомендую ть. Вироби з три котаж у перуть у теплій воді (не вищ е ЗО—3 5 °С ). При цьому їх зл егк а мнуть протягом 10— 15 хв. Н і в якому р азі не користуй теся щіткою. П олощ уть у ледь теплій воді. Якщ о виріб з три котаж у линяє, перед пранням замочую ть його в холодній воді, додавш и трохи оцту. Т рикотаж ні вироби не викручую ть. П ісля прання їх загортаю ть у м а хровий руш ник, а потім розправляю ть на столі, чи дош ці і прасую ть ледь нагрітою праскою. П расування. Електричну праску вклю чаю ть у розетку, аю міститься праворуч того, хто прасуватиме, або над столом, тоді шнур не за в а ж а т и ме роботі. П раворуч дош ки (чи столу) ставл ять мисочку з чистою водою і полотнинкою, якою зволож ую ть білизну. Поруч, на кр ай стола кладуть ш м аток чистої сухої тканини, на якій м ож на перевірити, як н агрілася праска. П расую ть білизну вологою (особливо л л я н у ), тонкі речі, ніж ні тканини прасую ть через тонкий папір. Якщ о ткан и н а надто пересохла, її загортаю ть на якийсь час у вологйй руш ник. Б р и зкати на шовкову тканину не слід, бо на ній м ож уть залиш итись плями. Річ розп равляю ть на столі чи дош ці і прасую ть. Рухаю ть праску за поздовж ньою ниткою тканини. Ш ви ретельно розп равляю ть, вологі речі прасую ть поки вони не висохнуть. Б іли зн у прасую ть з правого боку, а вишивки та ініціали — з лівого. П рости р ал а, скатерки прасую ть ск л ад е ними вдвоє (з обох боків). Якщо речі ск лад аю ться з кількох частин, спочатку прасую ть дрібні частини: тасьм у, підтяж ки, кишені, комір з виворітного, потім з лицьово го боку; ру к ава сорочок — спочатку м анж ети з обох боків, потім плечо вий шов і, нареш ті, увесь рукав.
Х алати починають прасувати з ком іра, пояса, р укавів і лиш е потім спинку та поли. Чоловічі сорочки починаю ть прасувати з ком іра (з обох бо к ів ), потім запліччя, манж ети, рукава, спину і поли. Торочки скатерки чи серветки легенько відбиваю ть об к рай столу, щоб вирівнялись, а потім прасують. Носові хусточки прасую ть від центру до к р аїв так, щ об вони не витя гувались. П ісля п расування всю білизну склад аю ть по видах у стопки, о д н а кові за розм іром , і зали ш аю ть на деякий час на столі, щоб вона зовсім висохла. Чоловічі ш тани прасую ть спочатку з виворітного боку через дуж е во логу полотнинку, щоб усунути «мішки», що утворилися на колінах. П о тім — з лицьового боку через менш зволож ену полотнинку. Щ об добре трим алися складки , їх прасують, поки вони зовсім не висохнуть. П ідж ак и (від чоловічих та жіночих костю мів) починаю ть прасувати з рукавів, через зволож ену полотнинку (зручніш е робити це на сп ец іаль ній невеличкій прасувальній дош ці, ал е мож на і на краю звичайної п р а сувальної дош ки чи столу). П ід ж ак кладуть так, щоб частина його зв и сала через край, і прасую ть через зволож ену полотнинку з лицьового боку поли, комір і спинку, а потім підкладку. П лаття і легкі кофти прасую ть з виворітного боку, особливо ст ар а н но відпрасовую чи шви, облям івку і краї, де тканину складено в кілька ш арів. П расую ть в таком у ж порядку: рукава, пояс, комір, ліф , спідницю.
ЧИЩЕННЯ ШЕРСТЯНОГО ОДЯГУ, В’ЯЗАНИХ ВИРОБІВ ТА ХУТРА Зовніш ній ви гл яд шерстяного одягу, його довговічність за л е ж ать від того, як носити та як за ним доглядати. Ш ерстяні тканини, як відомо, відзн ачаю ться теплотою та еластичністю , вони добре вбираю ть вологу та різні зап ахи і ш видко забрудню ю ться. Тому ш ерстяний одяг слід, по м ож ливості, берегти від забруднення. П ід ш ерстяні речі рекомен дується носити тонку блузку з тканини, що легко переться, це збереж е їх від поту. Ш ерстяні речі, перед тим як заховати в ш аф у, чистять щіткою і провітрюють. Зберігаю ть ш ерстяний одяг у ш аф і на плічках, не слід віш ати речі надто тісно. П л ічка повинні доходити точно до плечових ш вів і мати з а круглені кінці. Спідниці підвіш ую ть на плічка спеціальними петлями, чоловічі ш тани — у спеціальних в іш а л к ах -заж и м ах або віш аю ть на по перечку під плічкам и. Верхню частину одягу прикриваю ть д л я захисту від пилу тканиною або целофаном. Ш ерстяний одяг прекрасно чиститься мильним коренем або к ар то п л я ним соком (особливо товстий верхній о д я г). Тканини чистять жорсткою Щіткою, змочуючи відваром мильного кореню, який добре ви д ал яє плями ' відновлює колір виробу. М ильний корінь не зм иваю ть і прасувати одяг після чистки не слід, досить повісити на плічка, щ об він просох. Лисню чі місця на спідницях, ш танах і рукавах натираю ть полотнян кою, змоченою бензином з доданням невеликої кількості наш атирного
спирту. П отім річ прасую ть з вивороту і ще трохи вологою віш аю ть на плічка. Лисню чі місця так о ж чистять щіткою , змоченою в оцті, витира ють насухо чистою лляною полотнинкою та прасую ть з лицьового боку че рез мокру полотнинку. Темну ш ерстяну тканину м ож на освіж ити, випрасувавш и її через по лотнинку, змочену слабким відваром м’яти. Б авовн яні рукавички перуть у м ильній піні чи розчині прального по рош ку. Н айбрудніш і м ісця зл егк а натираю ть сухим порош ком. Якщ о рукавички линяю ть, у воду додаю ть трохи оцту або кухонної солі. П еруть з вивороту, не викручуючи, суш ать у руш нику. П расую ть через тонку тканину. Ш ерстяні рукавички перуть та к само, як інші в’язан і ш ерстяні вироби. Л ай к о в і рукавички (заб рудн ен і) чистять каш кою з подрібненої м аг незії, розведеної бензином. Р укавички темного кольору натираю ть товченим деревним вугіллям , яке вб и рає бруд та ж ир. Зам ш еві рукавички одягаю ть на руки і перуть у теплій воді з милом. П ісля прання акуратно витираю ть руш ником, знім аю ть з рук, струш ую ть і, розправивш и, кладуть на руш ник. В середину м ож на покласти трохи чистого паперу або натягти на спеціальну колодку. С уш ать рукавички лиш е у прохолодному місці, бо від теп ла і сонця вони стаю ть ж орсткими і втрачаю ть міцність. К апелю хи (з ф етра, соломки, ш кіри, тканини) трим аю ть на столику чи на полиці, а не віш аю ть на віш ал ку, де вони втрачаю ть форму. Для тривалого зберігання їх к ладуть у коробки чи загортаю ть в газетний папір. П ід ш кіряну п ід кл адку чоловічого капелю ха (з внутріш нього боку) п ід кладаю ть см уж ку пром окального паперу, який час від часу змінюють. Ц е зб ереж е капелю х від забруднення. Ф етрові та велю рові капелю хи чистять ж орсткою щ іткою ; грунтовно чистять тальком або порош ком м агнезії. Д у ж е забрудн ен і капелю хи зм а щ ують каш кою з м агнезії, розведеної бензином. їх зволож ую ть тако ж наш атирним спиртом, розведеним наполовину теплою водою, і чистять цупкою полотнинкою, змоченою тим самим розчином. Спочатку чистять лицьовий бік капелю ха, потім зсередини. Ш кіряну стрічку всередині к а пелю ха протираю ть ацетоном. П отім капелю х витираю ть насухо чистою полотнинкою і к л ад у ть на руш ник. Верх сухого капелю ха розгладж ую ть волосяною щіткою . Ф етрові капелю хи чистять та к о ж сухими висівками, тальком або подрібненою пемзою. П оля нам оклого на дощ і капелю ха, щ о втратив форму, мож на випра сувати м іж руш никам и на краю п расувальн о ї дош ки. Щ об надати форму верху капелю ха, потрібна спеціальна б олван ка, якш о ж тако ї нем ає, йому надаю ть форму рукам и і поступово присипаю ть медичним чи скульптур ним гіпсом. О станній затвер д іш ає і капелю х, висихаю чи, зб ер еж е надану ф орму. К оли капелю х висохне, гіпс обереж но видаляю ть. П ож овклі солом ’яні капелю хи, як і вж е не м ож н а відбілити, ф арбую ть у будь-який колір ф ар б ам и дл я бавовняних тканин. Ф арбую ть у відрі, доводячи розчин до кипіння, солом ка від цього не псується, ал е капелю х м ож е змінити форму (вищ е подано пораду про застосуван ня гіпсу для зберігання ф орм и).
Ш е р с т я н і берети чистять каш коподібною с у м і ш ш ю паленої м агнезії і бензину. Верети світлого кольору акуратно натираю ть сухим кар то п л я ним борошном, потім вибиваю ть, повторюю ть це 2—3 рази. П рогум овані тканини найкращ е чистити суміш шю наш атирного спирту з водою (столова л о ж к а наш атирного спирту на 2/з склянки води ). П л ащ к л а д у т ь на стіл і чистять щіткою, змочуючи її у приготовленій рідині (виріб не слід сильно звол ож увати ). П отім витираю ть сухою полотнинкою і віш аю ть на плічка. Хутро псується від вологи та придуш ування. Якщо хутро нам окло, то з нього струш ують воду, розправляю ть і даю ть просохнути у прохолодному місці. Від тепла хутро стає лам ким , звалю ється, псується. П ерегріте хутро не мож на відновити, тому ніколи не слід поспіш ати з суш інням хутра. П ісля суш іння хутро з виворітного боку легенько від биваю ть тонким прутиком. П отім хутро з довгим ворсом розчісую ть за ворсом та проти ворсу, щоб воно стало пухнастим і набуло свіж ого в и гляду. Хутро мож на так о ж чистити щіткою. Забруднене хутро чистять підігрітим и висівкам и або картопляним бо рошном: насипаю ть на хутро, добре втираю ть, витруш ую ть і розчісую ть або чистять щіткою. Ш убу акуратн о (не дуж е сильно) вибиваю ть та чистять щ іткою , зм о ченою бензином. С вітле хутро чистять картопляним борош ном — сухим або розведеним бензином. Щ об біле хутро не ж овкло, його протираю ть розчином перекису вод ню (столова л о ж к а перекису на літр вод и ). Хутро, яке вж е пож овкло, чистять насиченим розчином, але тільки зверху, щ об не пош кодити шкіру. П ож овклий сірий к ар а к у л ь теж висвітлю ю ть розчином перекису водню (на склянку теплої води чайна л о ж к а перекису). Д о розчину додаю ть кілька крап ель наш атирного спирту. Іноді п ож овклість повністю не ви д аляється, тоді хутро після відбілю вання протираю ть чистою полотнинкою, змоченою водою і потім ледь підф арбовую ть блідо-блакитним розчином синьої ф арби дл я бавовняних тканин. С лід стеж ити, щ об ф ар б а л я г а л а рівномірно (ф арбую ть дл я проби невеличкий клап ти к хутра в м ало по мітному місці і даю ть просохнути). Якщ о проба буде вдалою , підсинюють всю хутряну річ. Коли хутро втрати ло свій гарний природний блиск, його освіж аю ть горіховим м аслом. Д л я цього обчищ аю ть дек іл ьк а свіж их волоських горі хів, з а в ’язую ть їх у полотнинку і подрібню ю ть молотком. Ч ер ез полотнин ку просочується горіхове м асло, яким протираю ть усе хутро. Т аким маслом м ожна протирати світле і темне хутро. П ри давлене або зім ’яте хутро ледь змочую ть водою на пош коджених місцях та розчісую ть під час суш іння за ворсом і проти нього, поки хутро не стане пухнастим.
ДРІБНИЙ РЕМОНТ ОДЯГУ, БІЛИЗНИ Щ об заш топане місце на білизні та одязі було непомітним, нитки підбираю ть того ж кольору, а кращ е — з тієї ж тканини, яку треба заш топати. їх витягую ть біля кромки чи ш вів або з ш м атка тако ї сам о ї тканини. Стьоби спочатку роблять взд овж тканини (по основі), а потім —
упоперек. П очинаю ть ш топання на міцному місці. С тібки роблять дрібні, при поперечному проході голку протягую ть під нитку та над нею. Т р еб і стеж ити, щоб не за тягу в а л о нитку по краях ш топання. Р яди ниток повиньі щ ільно прилягати один до одного. М ож на навчитися ш топати на швейній м аш ині. О скільки простирала частіш е протираю ться посередині, щоб відрем он тувати їх, треба розрізати простирало посередині та зш ити обидві поло вини краям и , а нові к р а ї підстрочити на м аш ині або підш ити руками. Руш ники найш видш е знош ую ться на кінцях, тому руш ник розрізаю ть посередині та зш иваю ть знош еними кінцям и. К р а ї руш ника підрубую ть м ереж кою . Л атк и кладуть з тієї ж або подібної за кольором і якістю тканини. Ш маточок тканини дл я л атки спочатку перуть і прасую ть, потім його приметують, підгинаю ть к р аї і приш иваю ть потайним швом з лицьового боку та з вивороту, витягую ть нам ітку. Я кщ о Л атка не на виду, її можна пришити і на маш ині. < Якщ о протерлися обш лаги рукавів на п ід ж аку , відпорю ю ть п ідкладку і акуратно відрізаю ть підгин рукава. Кінці р у кавів і від р ізан і см уж ки роз прасовую ть, потім загинаю ть їх всередину, підш иваю ть п ід кладку та знову прасую ть. Якщ о протерся лікоть, вирізаю ть ш маточок тканини з-під борта, а туди приш иваю ть інший, підходящ ий за кольором . Р озм ір латки ви р іза ють на півсантим етра більш е протертого місця. Л а тк у приметую ть так, щоб напрями м алю нка на ній та на ткан ин і зб ігал и ся, потім латку при ш иваю ть потайним швом чи дрібним и стьобкам и і добре відпрасовую ть. Ремонт штанів. Коли обтріп ал ася тасьм а ш танів, її зам іню ю ть новою. П риш иваю ть тасьм у так, щ об потовщений край на всю ширину виступав від краю ш танів. Гірше, коли разом з тасьмою , протерся і край ш танів. В цьому разі відпорю ю ть підігнутий край низу ш танів, відчищ аю ть від бруду і відпрасовую ть, знош ені місця заш туковую ть і підгинаю ть штани на 3—5 мм вище за лінію заш тукованого місця. П ісля цього приш иваю ть тасьму. Ремонт пр о р ізн и х киш ень. Якщ о біля прорізних киш ень витерлися к р аї, то відпорю ю ть скріплення на киш ені, ниж ню рам ку, вивертаю ть обш ив на лицьовий бік, відпорю ю ть її та зр ізаю ть виношений край. О б ш ивку відпрасовую ть та приш иваю ть до поли по нижніх краях, шов від прасовую ть. Коли ш ирина обш ивки недостатня і нем ає ш маточка такої сам ої тканини, доведеться використати тканину з-під борта або клапан кишені. П риш иту обш ивку підгортаю ть всередину киш ені і, зам етавш и край рам ки, прострочую ть її по л ін ії шва. П отім ставл ять знову скріплен ня по кр аях кишені, де вони були раніш е. М іш ковину кишені, якщ о вона п рорвалася у нижній частині, зрізаю ть до міцного місця і надставляю ть ш матком нової міцної тканини. В и вмієте пришивати гуд зи к ? Й ого не приш иваю ть надто сильно при тягнутим до тканини, а навпаки, зали ш аю ть нитки трохи вільними і ніж ку, що утворилася, обкручую ть кіл ька р азів ниткою. Це робиться для того, щ об петля обхоплю вала гудзик вільно і не стягу вал ася. Гудзики до ш овкової тканини мож на приш ивати і без ніж ки, не дуж е сильно натягую чи нитку. П риш иваю чи гудзика до верхнього одягу, з боку
приш иваю ть м аленького гудзика чи ш маточок тканини для міцності. А якщ о по р ва ла ся петля? У місцях, де прорізаю ть петлі, звичайно про кладаю ть три ш ари тканини, її трохи натягую ть, щоб гудзик вільно про х о д и в у петлю. Кінці петлі розм ічаю ть крейдою чи милом. К р аї петлі о б метують петельним швом (ал е спочатку обметують к р аї п рорізу). Петлю обш иваю ть міцними, ал е м ’якими ниткам и в колір тканини. П етлі на білизні обметую ть зл ів а направо. Д л я міцності шва взд овж прорізу прокладаю ть 2 —4 нитки, які обметують, злегка обш иваю чи край тканини. П етлі на одягу обметую ть справа наліво. Там, де закінчується петля, стібки обметки роблять трохи коротші, а до середини стьобки подовжую ть. Я к пришити к н о п к у ? ї ї приш иваю ть у тому місці, де ткан и н а не си л ь но натягується. Щ об приш иті кнопки розташ овувались точно одна проти одної, приш иваю ть спочатку верхню частину кнопки і голівку натираю ть крейдою. П отім при кладаю ть на відмічене крейдою місце другу половин ку кнопки та приш ивають. п ід к л ад к и
ДОГЛЯД ЗА ВЗУТТЯМ Н ай к ращ е зб ерігати взуття на поличках з прутиків або у не величкій ш аф ці, щ о добре вентилю ється. В ній взуття і сохне, і провіт рюється. Не слід зали ш ати взуття нечищеним, від цього воно стає ж орстким і ш кіра м ож е розтріскуватись. Черевики миють або чистять, поки вони ще не висохли. Б руд знім аю ть обереж но, щоб не подряпати ш кіри, чистять черевики щ іткою та витираю ть полотнинкою, м астять кремом і знову чи стять щ іткою та суконкою. М одельне взуття після чищ ення ставл ять на відповідні колодки або набиваю ть папером, щ об зберегти його форму. Н ам оклі черевики витираю ть, наби ваю ть зім ’ятим газетним папером, який вбирає вологу. С уш ать мокрі черевики в прохолодному місці. Не мож на сушити ш кіряне чи гумове взуття в теплі, бо воно стане лам ким . Чисте гумове взуття нам ащ ую ть гліцерином, загортаю ть у папір та зберігаю ть у ш ухляді чи в старом у чемодані.
Щ об вода не зал и ш ал а плям на ш кірі нових черевиків, їх зм ащ ую ть безбарвним кремом і натираю ть до блиску. О собливо слід берегти від плям світлі черевики. Л исню чі місця на зам ш евих черевиках чистять чорнильною гумкою або тоненькою ш кіркою н аж дачного паперу. П еред тим, як одягати л ак ові черевики взимку, їх слід трохи зігріти, щ об вони не потріскались. Е ластичність л ак о во ї ш кіри мож на зберегти, застосовую чи емульсію , яка так о ж н ад ає блиску лаковим черевикам (один яєчний ж овток зм іш ую ть з трьом а столовими лож кам и скипидару і ст а ранно збиваю ть, щ об вийш ла однорідна м аса, до якої додаю ть чайну л ож к у касторового м а с л а ). Е м ульсію добре збовтую ть. Тонким ш аром ем ульсії вкриваю ть л ак ове взуття і даю ть їй трохи увібратися, решту витираю ть. Щ об черевики та чобітки довш е носилися, слід вчасно ремонтувати підбори. Д обре носити не одну, а кіл ьк а пар взуття, щ об воно провітрю валося та висихало. Текстильне взуття чистять від пилу щ іткою , плям и виводять бензином. Б рудні черевики миють мильною водою. С уш ать черевики на колодках або набиваю чи їх папером. Б іл і текстильні черевики миють і полощ уть водою, потім зм ащ ую ть розведеною у воді крейдою. К оли черевики висохнуть, зайву крейду зчи щ аю ть щіткою. Н еакуратно одягаю чи та знім аю чи взуття, м ож на розірвати шви і по ш кодити його д етал і. Тому, одягаю чи та знім аю чи взуття, слід розш ну рувати чи розстібнути гудзики або п ряж ки . Щ об зручно було знім ати чоботи, користую ться спеціальною підставкою . Щ об вберегти черевики від пош кодж ень, одягаю чи їх, користую ться спеціальним ріж ком .
НЕСЕСЕРИ ДЛЯ ТИСЯЧІ ДРІБНИЦЬ Ц і моделі несесерів зручні і практичні д л я дому. їх можна повісити з внутріш нього боку дверець ш аф и, на стіні в кім наті, перед покої чи ванній. Ш ити їх реком ендується із звичайного ситцю. Щ об тор бинки кращ е три м али ф орм у і були гігієнічніш ими, ситець перед роз-
Ключі від кварти ра не доведеться довго шукати, якщо прив’язати їх до ручки сумки.
Парасольки і сумки, щітки, креми, газети знайшли своє місце о квартирі.
кроєм прострочіть разом з поліетиленовою ' плівкою . Якщ о доберете для цього гарні нитки і прострочите ними тканину вздовж і впоперек, то на лаете щ е більш ої нарядності. К р аї кож ної «схованки» обш ийте тасьмою . Д л я несесерів м ож на вибрати безліч форм, і, зрозум іло, кож н а д и к ту в а тиметься розм ірам и і конф ігурацією тієї речі, для яко ї несесер п ередба чається. Зробіть таких торбинок кілька. П арасольки і сумки, щітки і креми, газети і взуття відразу ж дістануть у квартирі певну «прописку» і не дратувати м уть несподіваною появою на кріслах чи туалетних столи ках, у кутках чи на підвіконні. М ож на також взяти аркуш товстого к а р тону, обшити ного з обох боків тканиною , на якій розташ увати киш еньки для усіх цих речей. Киш еньки м ож уть бути різноколірні на однотонному тлі. Т аку віш алку добре оздобити декоративною тасьм ою або обшити веселою картатою тканиною . У ваш ій ш афі порядок. А куратно розкладено на полицях білизну. Розвіш ано одяг на віш алках. Але панчохи, носові хусточки, інші дрібниці не мають окремого місця. А як зручно, коли все у будь-який час під рукою! Д л я цього слід пошити з полотна, кращ е м ’якого, мішечок. У коле ній його киш еньці дрібні речі знайдуть своє місце. Такий мішечок, при кріплений до звичайної віш алки, стане в пригоді кожній господині, його можна віш ати не тільки в ш аф і, а й на стіну.
Варто зробити віш алку для взуття. Побачите, скільки пар взуття м ож на покласти туди! А місця вона займ е зовсім небагато. Основу треба виготовити з дерматину і двох кусків клейонки, вдвоє довших за основу. К р а ї клейонки добре оздобити тасьмою. Щ об кишеньки трималися міцніше, на шви слід настрочити тасьму суровою ниткою. Ш и рина дерматинової основи — 32 см, довж ин а за л е ж и т ь від кількості пар взуття. Кишеньки треба пошити з обох боків. Угорі зігнути дерматин, вкласти туди паличку з гачком або звичайну вішалку.
ВСЕ ПРО ПЛЯМИ Кому не за в д а в а л и неприємних хвилин досадн і плями! Н ай прикріше, що за власну необережність доводиться розплачуватися н асам перед добрим настроєм. Але плями — біда переборна. Тільки треба знати, як їх можна усунути. Н езалеж но від походження плями, весь виріб передусім необхідно по чистити пилососом, а потім щіткою. Щоб видалити будь-яку цяточку, треба дод ерж у вати сь певних правил. Щонайперше, слід знати фактуру тканини і походження плями. Присту паючи до виведення, підберіть кілька чистих полотнинок, б а ж а н о того ж кольору і виробки, що й одяг, а та ко ж вату. П ід тканину, з якої збираються видаляти пляму, кладуть кілька ша рів м’якої білої полотнинки, що добре вбирає рідину. Якщ о виріб на під кладці, її слід підпороти і м іж тканиною і підкладкою прокласти полот нинку. Виводять пляму так: тампоном змочують місце навколо плями, посту пово наближаю чись від к раїв до середини. Таким чином плям а не розпли ватиметься і не виникне «ореолу». Починають чистити слабким розчином, поступово підвищуючи його концентрацію. Виводити пляму слід з виво роту. Полотнинку або ватку, змочену рідиною (її беруть небагато, щоб нзвколо плями не утворювався патьок), слід міняти частіше. Дію препарату, який ви збираєтесь застосовувати, спочатку перевірте на невеличкому клаптику тканини (якщ о такий клапоть не зберігся,— иа
підгині одягу або на за п аса х швів). Якщо тканина дозволяє, після чищен ня забруднене місце перуть, попередньо відмітивши його контури білою ниткою. П л я м и в і д б р у д у . За бруд н ен е місце почистіть мокрою щіткою, після чого дайте тканині просохнути. Якщ о її можна прати, змийте з а бруднене місце теплою мильною водою. Якщ о п л ям а все ж не зникне, опустіть її в насичений розчин оцту. М айте на увазі: для чищення виробів з нейлону оцет вж ивати не слід! Щ об видалити плями з плащ а, користуй теся тампоном, змоченнм в оцтовій воді (на 0,5 л води — 3 столові лож к и о ц т у ). Плями від к а в и . Забруднене місце виперіть. Якщ о тканину прати не можна, виведіть пляму перекисом водню (10— 12-процентного). Попередньо дію перекису перевірте на невеличкому клаптику такої самої тканини. П л ям и від кави м ожна позбутися, поклавши на неї суміш з о д н а кової кількості яєчного жовтка і гліцерину або лимонної кислоти і кухон ної солі з додаванням невеликої кількості води. Суміш увітріть у тканину. Коли тканина висохне, виперіть її у чистій воді. П л я м и в і д к а в и ч и к а к а о на білих бавовняних або лляних т к а нинах змочують розчином чистого нашатирного спирту і скипидару в рів них частинах. Л и ш а ю ть на деякий час, а потім перуть у теплій мильній воді. Після полоскання вивішують сушитися. Свіжі плями м ожна вичисти ти, виправши виріб у мильній, ледь теплій воді з дод аванн ям бури. П л я м и в і д к а в и з м о л о к о м на шовковій чи шерстяній тканині чистять, намазуючи їх на деякий час тонким шаром гліцерину, після чого забруднене місце на 10— 12 год опускають у мильну воду і перуть у теплій воді. У воду можна додати мильний спирт (продається в аптеці). Плями в і д м о л о к а чистять, занурюючи їх на годину в чистий бензин, після чого перуть. Невелику пляму з шовкової тканини м ожна ви далити чистим спиртом. П л я м и в і д ф р у к т і в і я г і д м ожна чистити кількома способами. Свіжі плями на бавовняних і лляних тканинах замочують у розчині винної кислоти і залиш аю ть, доки пляма не зникне. П ісля цього річ перуть у м иль ній воді і полощуть чистою холодною водою. Свіжу пляму м ожна засипати й кухонною сіллю, після чого промити водою з милом. Якщо свіжа плям а виявиться на білій або іншій тканині, що не линяє, її слід ошпарити окро пом. З полотна фруктово-ягідні плями м ожна видалити кисляком, опу стивши в нього забруднену тканину на кілька хвилин. Після цього перуть у теплій воді з милом. Д ав н і плями посипають спочатку гідросульфітом, а зверху наливаю ть трохи перекису водню. У таком у вигляді виріб за ли ш а ю ть доти, доки гідро сульфіт не розчиниться у перекису. Потім споліскують у воді з дод аванн ям оцту. Цей засіб придатний лише для виробів з білої тканини. П л я м и в і д б і л о г о в и н а на бавовняних тканинах видаляють пранням з милом, у воду додають трохи питної соди і спирту. На ш ерстя них і шовкових тканинах, які не б а ж а н о прати, такі плями виводять гліце рином і спиртом (одна частина гліцерину на три частини спирту). Ватним тампоном, змоченим у цьому розчині, ретельно протирають плями. П лями від білого вина можна виводити й так: шматочком чистого льоду терти пляму доки вона не зникне. Потім витерти це місце чистою полотнинкою
або серветкою. Якщо нема льоду, можна скористатися та ко ж крижаною водою. Д л я застарілих плям д у ж е добре застосувати суміш білого мила (10 вагових частин), нашатирного спирту (1 частина) і скипидару (2 ча стини), Цією сумішшю слід протерти пляму, потім замити її в теплій воді з милом і сполоснути в холодній воді. П л я м и в і д ч е р в о н о г о в и н а і ф р у к т і в б а ж а н о видаляти якомога швидше. Д л я цього тканину з плямою натягніть н ад тазом чи відром і лийте на пляму окріп, доки вона не зникне. Д а в н і плями чистять розчином лимонної кислоти (чайна л о ж к а кис лоти на склянку в о д и ) . П л ям и від червоного вина, як і плями від білого вина, рекомендується, насамперед, цритрусити подрібненою кухонною сіллю (або покласти на пляму промокальний папір): вона вбере в себе частину вологи і не дасть плямі розійтися. Потім слід якомога швидше випрати виріб у чистій хо лодній воді, додавш и чайну л ож к у нашатирного спирту на літр води. П л ям и від червоного вина виводяться т а к о ж перекисом водню, після чого виріб добре споліскують і сушать. П л я м и в і д п и в а на кольоровому шовку вид ал яю ть бензином, потім виріб прасують через два шари тканини помірно теплою праскою. На білій шерстяній тканині такі плями чистять розчином нашатирного спирту. На білій бавовняній тканині — натираю ть насиченим розчином кухонної солі, доки плям а не зникне. В заг ал і ж плями від пива на будь-яких тканинах звичайно видаляються водою з милом. У воду м о ж на додати трохи пральної соди (чайна ложка на літр води). З шовкової тканини плями від пива виводять горілкою або денатуратом. За ста р іл і плями слід чистити сумішшю гліцерину, винного і наш атир ного спирту в рівних частинах. Три частини цієї суміші додаю ть до вось ми частин води і протирають пляму. П л я м и в і д я є ц ь змочують підігрітим гліцерином і через 15— 20 хв протирають полотнинкою, змоченою тим самим гліцерином, потім ретельно перуть. Вироби з шовкових і бавовняних тканин з плям ам и від яйця перуть у холодній воді відразу ж після забруднення. Якщо скористатись гарячою водою, плями не зникнуть. П лями від яєць на темному шовку або на кольоровій бавовняній тка нині натираю ть кухонною сіллю і полощуть у ледь теплій воді з додаван ням невеликої кількості оцту. П л я м и в і д м і ц н о г о ч а ю м ожна видалити, протерши їх щіт кою, змоченою в теплій воді. Потім весь виріб ретельно промивають у теп лому мильному розчині з дод аван ням половини чайної л о ж к и кальцино ваної соди або чайної лож к и нашатнрного спирту на літр води. Після цього виріб двічі споліскують в теплій та один раз у холодній воді, ледь підкисленії! оцтовою есенцією. Костюм, на якому утворилася плям а від міцного чаю, слід покласти иа стіл, протерти пляму мокрою щіткою і загорнути в рушник, щоб про сохла пляма.
Д ав н і плями змочують 5-процентним розчином щавле-ьої кислоти, з а л и ш ають на 5— 10 хв і потім промивають водою. П л ям и від чаю на світлих тканинах виводять та к о ж підігрітим гліце рином. Ним слід зм аза ти забруднене місце, а через 15—20 хв промити теплою водою і просушити в рушнику. Д о речі, всі ці засоби згодяться і для виведення плям від кави. П л я м и в і д ж и р у . Щ об видалити свіжі жирові плями, відразу ж посипте їх сіллю і ретельно витріть хлібом або промокальним папером. Хорошим засобом т а к о ж є зубний порошок. Посипте ним пляму, а за кіль ка годин почистіть щіткою. Ж и ров і плями на шовку чи тонкій шерсті видаляють, відразу ж поси павши їх тальком. Знизу під тканину п окладіть промокальний папір. У таком у положенні виріб має л иш атися не менше 12 год. Потім тальк струсіть, місце плями випрасуйте теплою (не гарячою) праскою через про мокальний папір. П ромокальний папір і праска вза гал і дійові зн а р яд д я д л я виведення ж ирних плям, поки вони свіжі. К ілька ш арів промокального паперу к л а дуть на пляму і зверху починають водити теплою праскою, поступово пере суваючи папір, доки не переконаються, що на ньому не л иш ається жодних слідів. Я к щ о н авколо виведеної плями утворилося «кільце», його зчищають бензином. Свіж і жирові плями на шерстяних тканинах добре виводити теп лою мильною водою з порошком типу «Новость». Якщо це не допом агає слід скористатися бензином або наш атирним спиртом н авпіл з гарячою водою. М ож н а зробити і так: взяти півсклянки чистого спирту, додати в нього чайну л о ж к у наш атирного спирту і половину чайної л ож к и бензину. Потім цією суміш шю просочити пляму і д ати тканині висохнути. Старі жирові плями на цупкій темній шерстяній тканині видаляю ть бензином чи скипидаром, після чого витирають полотнинкою, змоченою в гарячій мильній воді, і прополіскують теплою водою. Або ж роблять так: пляму натираю ть безколірним (не пофарбованим) милом, розведеним у бензині (частина м ила на 10 частин бензину), а через деякий час зм и в а ють чистим бензином. Н а світлих шерстяних тканинах ж ирові плями виводять бензином, зм і шаним з порошком паленої магнезії. О держ ан им тістом н ам азую ть пляму, даю ть суміші висохнути і зчищають її щіткою. Ж и ров і плями на бавовняній тканині змочують скипидаром і через промокальний папір прасують теплою праскою. Н а шовковій тканині жирову пляму вкривають зверху і знизу промо кальним папером і прасують теплою праскою. П л ям и від соняшникової чи маслинової олії на білій бавовняній чи л л я ній тканині намилюють і занурю ють забруднене місце в теплу воду. З а л и шають та к на ніч, потім перуть, знову милять і кладуть сушити. Д ав н і плями змочують, милять і посипають сухим наш атирем. Р облять так кілька разів, доки плями не зникнуть. С віж і плями на темній тканині чистять тампоном, змоченим у бензи ні. Потім протирають панірувальними сухарями, те ж змоченими у бензи ні, і чистять щіткою.
Ч о р н и л ь н і п л я м и на будь-якій тканині м ожна видалити, якщ о відразу ж насипати на пляму сіль і залити лимонним соком. П ісл я зни к нення плями тканину треба прополоскати у воді. П л ям и від чорнила сходять, якщ о тканину обробити спиртом (90°) чи дешевим одеколоном, після чого ретельно виполоскати у воді, додавш и трохи аміаку. С віжі плями від червоного чорнила видаляю ть розчином нашатирного спирту. П олощ уть у холодній воді. Старі чорнильні плями зали ваю ть гарячим лимонним соком, а потім перуть водою з милом. Д о б р е зчищаються чорнильні плями підігрітим винним спиртом або сумішшю його з наш атирним спиртом в рівних кількостях. С в і ж і п л я м и в і д к р о в і ви даляю ть під час прання, попередньо замочивш и виріб на кілька годин у холодній воді. З а с т а р іл і плями ви д а ляю ть нашатирним спиртом. П ісл я знебарвлення пляму за ли в аю ть теплою водою. Якщ о п л ям а повністю не видаляється, її протираю ть розчином пере кису водню (1 чайна л о ж к а на склянку теплої води), а потім промивають теплою водою. П л ям и від крові на шкіряних виробах чистять рідким тістом, яке к л а дуть на пляму і після того, як воно підсохне, знімають бруд щіткою. П л я м и в і д п о т у зникають від протирання їх розчином оцту (сто лова л о ж к а оцту на склянку води). Н а кольоровій сорочці чи кофті ці плями м ожна зняти таким чином: підігріту праску перевертають, кладуть на неї тканину з плямою і по сухому натирають милом, після чого чистять мокрою щіткою. П л я м и в і д ф а р б и з бавовняної тканини видаляю ть скипидаром або бензином після попередньої обробки виробу скипидаром. З асохл і пля ми попередньо зм азую ть вершковим маслом, потім протирають скипида ром, бензином або гасом. Остаточно сліди від плями зм иваю ть наш атир ним спиртом. На шовковій чи шерстяній тканині плями від олійної ф ар би можна видалити скипидаром. П л ям и від целюлозних ф арб виводять ацетоном або бензином. П ри чищенні будьте у в а ж н і і обережні: тр им айте тканину д а л і від вогню! П л я м и в і д т р а в и м ож на видалити, якщ о натерти забруднене місце милом, а потім промити теплою водою. Якщ о п л ям а все ж не зник не, її знімаю ть перекисом водню або водою з хлорним вапном. Свіжі т р а в ’яні плями м ож н а видалити, відразу виправш и виріб у миль ній воді з наш атирем, а потім виполоскати. Якщо тканину не м ожна прати, спробуйте вивести т р а в ’яну пляму спиртом. П л я м и в і д п л і с н я в и на шовковій тканині чистять розчином із однієї частини нашатирного спирту і 16 частин води. П ісл я чищення т к а нину добре виполіскують у чистій воді. П л я м и в і д і р ж і на білій тканині м ожна видалити, поклавш и на них шматочки лимону, загорнуті в папір, і випрасувавш и зверху гарячою праскою. П лями від іржі на темній шерстяній чи бавовняній тканині чистять, змастивши їх суміш шю із подрібненого на порошок вугілля і гасу. Через
деякий час суміш знімають, гіляму витирають і перуть виріб у теплій воді з милом. Щіткою і теплою водою добре вимивають тканину, а потім су шать на протягу. П л я м и в і д т ю т ю н у очищ аю ть мильною водою. Якщо тканину можна прати, то перед пранням пляму рекомендується змастити теплим гліцерином або денатуратом. П л я м и в і д к р е м у д л я в з у т т я видаляю ть під час прання у гарячій воді з милом, додаючи чайну л о ж к у соди на склянку води. П л я м и в і д с м о л и на темних шерстяних тканинах легко в и д а л я ються полотнинкою, змоченою в очищеному скипидарі, а з білої тканини — мильним спиртом. З бавовняних тканин плями від смоли добре виводити скипидаром або бензином, а потім промити їх теплою водою. Якщо плям а велика і з а с т а ріла, слід спочатку змочити її кілька разів скипидаром, а коли смола розчиниться, протерти спиртом і після цього промити в о д о ю .. * Якщо трапиться пляма невідомого походження, спробуйте обробити її роз чином аміаку з додаванням солі. Це дуже ефективний засіб для видалення найріз номанітніших плям. Але якщо всі ваші намагання не дадуть позитивного резуль тату, якщо забруднення, помічене на одязі, не піддається обробці розчинниками, які е у вашому розпорядженні, зверніться по допомогу до спеціаліста хімчистки. У нього арсенал засобів значно ширший. * Щоб взимку білизна на вулиці не замерзла, полощучи її, в останню воду додайте трохи оцту. * Рушники і носові хусточки краще перуться, якщо їх попередньо намочити у солоній воді. * Бавовняні тканини з часом жовтіють. Для того щоб вони знову стали біли ми, додають під час прання у воду трохи бури (1 г на 1 л води). * Бавовняне плаття можна «накрохмалити» яєчним білком, який збивають у воді для полоскання. Для одного плаття вистачить одного білка. * Кремові скатертини зберігають свій колір, якщо після прання залишити їх на ніч у воді, де розведено відвар липового цвіту. * Легкий спосіб прання. Замочують білизну (білу окремо від кольорової) в ледь теплій воді. Натирають шматок мила на крупній тертці, кладуть його в ка струлю, заливають двома літрами води і ставлять на вогонь. Коли вода закипить, додають дві столові ложки очищеного скипидару, дають рідині охолонути, зали вають нею білизну і залишають: білу — на 8 год, кольорову — на Б—6 год. Поло щуть у кількох водах, злегка відтискуючи. Білизна стає ідеально чистою при ви траті мінімальних зусиль. Особливо практичний цей засіб для прання ковдр, кили мів та інших крупних виробів. * Якщо під час прасування білизна злегка підпалиться від гарячої праски, намочіть пляму у розчині борної кислоти, а потім виперіть білизну у воді кімнатної температури. * Плями від гарячої праски на кольоровій тканині видаляють накладанням на них подрібненої на тертці ріпчастої цибулі, яку лишають на деякий час, а по тім змивають холодною водою. Невеликі плями злегка чистять розрізаною цибу линою і витирають рушником, змоченим у чистій воді. * Якщо при прасуванні виріб пожовкне, виперіть його у розведеному водою кислому молоці.
Чарівниця
хімія— наш помічник
ЩАСЛИВІ СУПЕРНИКИ МИЛА Щ оразу, збираючись розпочати прання, кожній господині до во диться вирішувати, якому з миючих засобів віддати перевагу. Якщо н а віть відразу виключити традиційне господарське мило, яке за своїми в л а стивостями значно поступається сучасним синтетичним препаратам , то від цього проблема не стане простішою. Хочемо відразу ж внести ясність: велика кількість назв ще не свідчить про істотні відміни в складових частинах тих чи інших препаратів. С права в тому, що ті самі миючі засоби випускаються багатьм а підприємствами різних республік, але щоб легш е було відрізняти свою продукцію від по дібної, виробничники і даю ть їй оригінальні назви. Відзначаються ж миючі властивості препаратів характером їх ск л а д о вих частин, серед яких одні є своєрідними носіями головних якостей мию чого засобу, тобто різноманітні поверхнево-активні речовини, інші лиш е посилюють або доповнюють дію цієї активної основи. Серед провідних компонентів миючих засобів насамперед слід назвати луж ні сполуки типу к арбонату і силікату натрію, які створюють найспри ятливіш е д л я прання середовище, пом’якшують тверду воду, прискорюючи перехід часток бруду з поверхні тканини в розчин. О днак цим компонен там властивий і серйозний недолік — вони руйнують шерстяні, шовкові і синтетичні волокна. Тому в миючі засоби, призначені д л я прання виробів з таких волокон, карб онат і силікати натрію не вводяться. Звідси і перша порада: д л я п ранн я виробів із шерсті, ш овку і синтетичних во ло ко н не слід використовувати м ию чі засоби, що містять активні л у г и типу карбонату і силікатів натрію. Крім того, л у ж н і компоненти при високих температурах, які виникають під час прання у гарячій воді і кип'ятінні білизни з бавовняних і лляних тканин виявляються настільки сильно, що руйнують барвники, а отже, знебарвлюють тканину, зм еншують міцність тонких волокон, викликають корозію металевого посуду і деталей пральних машин. Звідси випливає друга порада: д л я п ранн я тонких і кольо р о ви х б а во вн я н и х і л л я н и х в и р о бів д о ц ільн о використовувати м ию чі засоби з пониж еним вмістом актив н и х л у г ів типу карбонату і силікат ів натрію.
Н ам аган н я зберегти корисні якості карб онату і силікатів натрію і ви ключити властиві їм недоліки призвело до того, що в миючі засоби поча ли вводити л у ж н і сполуки типу поліфосфатів натрію. У найвисокоякісиіших препаратах д л я прання бавовняних і л л ян и х виробів вони витіснили активні луги, а в за соб ах д л я прання шерсті, шовку й синтетики їх і зов сім виключили. О днак навіть м ’який луж ний вплив поліфосфатів інколи виявляється шкідливим д л я найніжніш их синтетичних волокон. Звідси третя порада: д л я п р а н н я виробів з ла вса н у, нітрону, о р ло ну, хл о р и н у до ц ільно користуватися м ию чим и засобам и без поліфосфатів або тих, що містять їх у м ін ім а льн ій кількості. Говорячи про інші компоненти миючих засобів, слід назвати і алкілоламіди. Вони істотно підвищують ефективність процесу прання, а разом з тим не призводять до корозії металевих деталей пральних машин і посуду д л я прання. Щ е один компонент — карбоксіметилцелюлозу — вводять у миючі засоби для бавовняних і лл яни х виробів* оскільки він запобігає осіданню часток бруду, що перейшли з виробу в розчин, знову на тканину. С аме за вд я ки цьому речі не набуваю ть сірого відтінку. Особливе місце у складі миючих засобів посідають відбілювачі, при значення яких стає зрозумілим вж е з самої назви. П ри цьому відбілювачі можуть бути двох типів — хімічні і оптичні. П ерш і при нагріванні і ки п’ятінні миючого засобу виділяють активний кисень, що «спалює» всі ор ганічні забруднення а ж до плям від вина, кави, ягід тощо, одночасно дезинфікуючи тканину. Проте у цій активності хімічних відбілювачів криються і їх недоліки — вони знебарвлю ю ть барвники, руйнують шерстя ні, шовкові і синтетичні волокна. Звідси четверта порада: м ию чі засоби, що містять хім іч н і від б ілю ва ч і, с л ід застосовувати д л я п р ання ли ш е б іли х б а во вн ян и х і л л я н и х тканин. Н а відміну від хімічного оптичний відбілю вач не виділяє активного кисню і тому не усуває забруднень. Його дія п олягає в тому, що він під фарбовує тканини у блакитний колір і тим самим нейтралізує, приховує жовтизну. Саме т а к а дія широко відомої синьки. Але сучасні оптичні від білювачі наб агато перевершують її: під їх впливом білі тканини при ден ному світлі флуоресціюють слабким блакитним блиском або, як прийня то говорити, відливають «сніжною» білизною, а кольорові вироби зд аю ть ся яскравіш им и і живішими. Таким чином, оптичний відбілювач є, та к би мовити, обл агородж ую чим компонентом миючих засобів. Д о числа таких нал еж ить і віддуш ка — аром атична речовина, що н ад ає випраним тканинам приємної «весняної» свіжості. Але і оптичний відбілювач, і віддуш ка — компоненти досить дорогі. Звідси випливає порада чисто економічного плану: д л я прання простих господарських виробів неви гід но користуватися мию чим и засо бами, що містять оптичні в ід б ілю в а ч і та відд уїи ки . З н анн я ролі основних компонентів дозволяє не тільки к ращ е розумі тися на тому, які засоби згодяться для прання бавовняних і лляних виро бів, а які для шерсті, шовку і синтетики, а ще й вміти з кожного засобу правильно скористатися. Н айпопулярніш і миючі засоби м ож на було б класифікувати так. Д л я бавовняних і л лян их виробів придатні препарати «Білизна-10», «Вега», «Пінгвін», «Супутник», «Айстра», «Ідеал», «Москва», «Нева», «Ера», «Ген-
тина», «Персіль», «Аеліта», «Мрія», «Айна». «Волга», «Схід», «Дастлук», «Дон», «Омо», «Ореол», «Первісток», «П ерлан голубий», «Пірита», « Р а кета», «Рига», «Бузок», «Чайка», «Супутник», «Господарка», «Ладога», «Конвалія», «Лотос», «Катюш а», «Тріалон», «Успіх», «Дельфін», «П ро мінь», «Світлана», «Наталка»-. А для шерстяних, шовкових і синтетичних виробів користуйтеся пре паратами «Хвиля», «Восход», «Київ-1», «Київ-2», «Космос», «Лебідь», «Парус», «Пута», «Рига», «Уудіс», «Піна», «Біларусь», «Гінтарас», « К а ш тан», «Лада», «Лілія», «Сималін», «Сож», «Екстра», «Янтар», «Капроніт», «Новина», «Столичний», «Б алтія», «Друг», «Капроніл», «Мир», «Синтол», «Арилан», «Новомосковська», «ОП-7», «Сподра», «Прогрес», «Синтетика» та ін. Сьогодні все більшого поширення дістаю ть миючі засоби з широким діапазоном застосування, тобто у н ів е р с а л ь н і Д о їх ск л ад у у невеликих кількостях можуть входити компоненти, без сумніву шкідливі для шерсті, шовку, синтетики, але необхідні д л я прання бавовняних і лляних виробів. Тут тонкощі полягають в тому, що шерстяні, шовкові і синтетичні волок на не переносять впливу високих температур. Але в теплій воді не в и яв ляють шкідливих якостей і деякі, за інших обставин небезпечні, активні компоненти різних порошків і паст. Звідси і остання порада: при засто сува нні всіх м ию чих засобів д б а й ли во додержуйтесь реж имів прання, на вед ени х на етикетці.
ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГЛЯДУ ЗА ТЕКСТИЛЬНИМИ ВИРОБАМИ Р озвиток нових волокон, синтетичних м атеріалів і сучасних засобів їх обробки ставл ять до прання і чищення виробів нові вимоги. Д л я полегшення вибору способу чищення і потрібного розчинника за п р о в а д ж е ні стандартні знаки, що вказують на м іж народн у характеристику догляду за текстильними виробами. У першому ряду знаки, що вказують, як кожен виріб м ож на прати: 1) кип’ятіння білих виробів; 2) прання у гарячій воді (кольорових виро б ів); 3) прання тонкої білизни; 4) не м ож на прати; у другому ряду умови прасування: 1) при температурі 200 °С; 2) при 150 °С; 3) при 100 °С; 4) не м ожна прасувати; у третьому ряду — умови д л я хімчистки. П ерш і три символи озн а ча ють: можна зд ава ти в хімчистку. Останній — чищенню не підлягає.
Стандартні знаки характеристики догляду за текстильними виробами.
АЕРОЗОЛЬ ПРОТИ КОМАХ Д у ж е неприємно, якщ о в домі з'явилися мухи, міль, таргани та інші непрохані «квартиранти». Д ош кул яю т ь нам і комахи, і мошки. Боро тися з ними нелегко. Але тепер на допомогу приходить хімія. На прилав ках магазинів з ’явилися ефективні інсектициди (отрутохімікати) в аеро зольній упаковці. П ро деякі з них і хочемо розповісти. Але спочатку кілька слів про те, як поводитися з отрутохімікатами без шкоди для здоров’я. Про це, звичайно, пишуть в інструкціях, але, на ж а л ь , ми часто робимо все «на око». А потім скаржим ося, що «засіб не допоміг», і, що гірше, ковтаємо таблетки від головного болю, страж даєм о від приступів кашлю. О тж е поставтеся до цих порад серйозно і уважно. П еред тим як обприскати кімнату, винесіть з неї харчі, подбайте про свійських тварин, риб, птахів. Неодмінно відключіть газ і всі нагрівальні прилади. Поліровані і лакован і меблі, синтетичні покриття кухонних сто лів вкрийте газетним папером — бризки препарату л и ш аю ть 'н а них некра сиві плями. П ід час роботи не паліть і стежте, щоб препарат не потрапив у вічі, в рот. Зручно і безпечно працю вати в масці з м арлі у три шари. Є засоби, якими користуються при зачинених вікнах. Д л я інших, н ав п а ки, потрібен протяг. Але у будь-якому випадку, закінчивш и роботу, не з а будьте добре провірити квартиру. Поводитися з аерозолями зовсім нескладно. Зніміть з балончика ков пачок і натисніть на розпилювальну головку. Пусті балончики відразу ж викидайте, щоб вони не потрапили в руки дітей. Аерозолі «Вулта і «Діхлофос» знищують мух, комах, міль, москитів, клопів. «Прима» знищує всіх комах, що не літають. Ці препарати призна чаються для приміщень, як їх застосовувати, вк аза н о на етикетці. Н а повітрі, в лісі або у полі вам допом ож е та к о ж аерозоль «Репел лент»: достатньо злегка побризкати ним обличчя, руки, одяг, і протягом кількох годин комахи, мошки, москити не дош кулятим уть вам. Д л я любителів-квітникарів випускають спеціальний аерозоль «Аерофос». Його застосовують не тільки вдома, а й в теплицях, оранж ереях проти таких шкідників квітнучих рослин, як кліщ, попелиця. Овочі до зволяється обробляти лише до того, як вони зацвітуть. Салат, зелену ци булю та іншу зелень обприскувати не можна.
УВАГА: МІЛЬ! Господиня за хви л ю вал а ся: в квартирі літають метелики — з'явилась міль. Що ж, хвилювання не позбавлене підстави, значить, незадовго перед тим тут побувала гусінь — небезпечний ворог вовни і хутра. Існує 14 видів молі: меблева, платяна, повстяна, хутрова, килимова та ін. Але відрізнити цих шкідливих метеликів важко: всі вони невеликих розмірів, у всіх крила солом’яно-жовті або золотаво-коричневі. Самка молі від к л а д а є за тиж день від 50 до 300 яєць, із кожного ви луплюється м аленька гусінь. Ц ік ав а деталь: метелики платяної і мебле вої молі скидають яйця під час польоту. Природно, що яйця падають і на ті предмети, які не зм ож уть служ ити майбутній гусені їж ею. В пошуках їстивного їй доведеться поповзати, прогризаючи собі шлях крізь марлю, картон, папір, солому, лляні тканини, шовк, капрон. Не важ к о п ід рахува ти, скільки це завдасть шкоди! Інакш е поводять себе самки повстяної, хутрової і килимової молі — ті довго повзають, щоб найкращ е вибрати собі місце д л я яєць. І гусені у них ліниві, малорухливі. Н айбільш небезпечна міль у стадії ненаж ерливої гусені. Як ж е боро тися з нею? Міль легко у р а ж а є шерстяні і хутряні вироби, якими тривалий час не користуються. Тому всі ці речі слід оглядати двічі-тричі на рік і ношене вбрання зберігати окремо від нового. Якщо ви помітили на речах п аву тиння, сплутане волосся, сліди погризів, чохлики гусені або які-небудь інші пошкодження, слід терміново оглянути і всі навколишні вироби та предмети. Міль може заводитись у килимах, найчастіше в тих місцях, де мало хоДять (загнуті кути під меблями, біля плінтусів). Міллю мож уть бути уражені сукно на столі, фетрові і суконні п рокладки в піаніно, м ’яких м еблях (якщ о їх оббито шерстяною тканиною, і всередині — волосяні подушки). Всі шерстяні і хутрові вироби слід ретельно почистити і вибити на від критому повітрі, звертаючи особливу увагу на краї та склади. Чистити хутро слід за напрямком ворсу. Місця, що збилися і склеїлися, слід розі брати руками і розчесати. На др апі і сукні з ’являю ться з ’їдені міллю доріжки сірого кольору. Ц і ураж ен і місця слід ретельно прочистити ж о р сткою щіткою і вибити. О ксамит, плюш і ніжні шерстяні тканини чистять м’якими щітками. Килими, пледи, повстяні і хутряні підстилки, суконні занавіски та к о ж слід періодично вибивати і чистити пилососом. Помічену гусінь слід з іб р а ти і знищити. В жаркий день рекомендується просушити одяг проти сонця, а взимку — провітрити на морозі. Одночасно необхідно знищ увати мете ликів, що літають. Вони ду ж е чутливі до різноманітних препаратів, які вбивають і інших комах. Д л я знищення метеликів молі застосовують спеціальні препарати, які Розпиляють у повітрі, наносячи інсектициди на стіни, стелю, штори, КИ ЛИМИ, м’які меблі,
Щоб метелики молі не змогли відкласти яйця на різні речі, останні ховають у поліетиленові, паперові торбинки або торбинки з цупкої тк а нини. Проти метеликів молі м ожна т а к о ж застосовувати всі аерозольні б а - : лончики, призначені для боротьби з комахами. Д л я знищення яєць молі шафи, скрині тощо слід обробляти аерозоль ними балончиками «П рима». У рецептуру «Прими» як розчинник входить гас. Тому нею не рекомендують обробляти одяг. Килими, м’які меблі, речі, що зберігаються на антресолях, після обробки «Примою» необхідно добре просушити, щоб вивітрився за п а х гасу. Д обри м засобом є т а к о ж п репарат «Антимоль», який випускають у вигляді таблеток, блоків або брикетів. їх треба за к л а д а т и у шафи, чемо дани, що щільно закриваю ться, щоб пари препаратів не потрапляли у жилі приміщення. Проти молі м ож н а т а к о ж використовувати махорку, листя евкаліпту, коріння лаванди. Значно важ ч е боротися з міллю, коли гусені розвиваються в повсті, яку прокладено в стінах для звукоізоляції, або в повсті вхідних дверей і труб опалю вальної системи. Повсть на дверях, не знімаючи, треба ретельно обробити аерозольним балоном «Прима». Але якщ о гусінь сильно пошко ди л а повсть, її слід зняти і спалити. Якщ о гусінню у р аж ен а повсть у сті нах, то необхідно дб айливо за ш п а к лю в ати всі щілини у стінах, а потім їх пофарбувати.
Домаиіні
чародії— побутова техніка
Ми вже не помічаємо, як щодня у нашому домі відбуваються всякі дива. У найбільш у спеку лиш аю ться свіжими продукти. Такими вони зберігаються в холодильнику. Ви увімкнули телевізор — і перед вами вікно у дал ек у країну, на сцену театру, на поле стадіону, у кінозал. Клацнули вимикачем пилососа, і, немов за помахом чарівної палички, зникає пил зі стін, яскравими ф а рба м и починають вигравати килими, м’які меблі тощо. Натиснули кнопку електричної запальнички, і сп ал ахує газ, добутий за багато тисяч кілометрів від вашого дому. Всі ці речі сл у ж а т ь нам вірно і непомітно. Ми швидко звикаємо до них. І тим більше кожному хочеться, щоб холодильник був зручним і еко номічним, щоб магнітофон грав довш е і щоб його звучання нічим не по ступалося звучанню справж нього оркестру чи натурального голосу. Корог-
,ие кажучи, ми за добротність і красу, в яких виявляється мода XX сто рі ччя. Д у ж е приємно, що наші побаж анн я перегукуються і співпадають з п о б а ж а н н я м и конструкторів, інженерів, техніків, художників, тобто пред ставників усіх тих професій, які створюють нові прилади побутової техніки. Роль домашніх чародіїв не обмежується самим споживанням електро енергії. Н іяка їх пожадливість щодо цього ніщо у порівнянні з полегкістю, яку приносять вони кожній господині. Крім того, побутові електроприлади виконують велике соціальне призначення: разом із громадськими с л у ж б а ми побуту вони покликані звільнити жінок від найнепродуктивнішої, найдикішої, найважчої, за словами В, І. Леніна, праці — домашнього госпо дарювання. Спеціалісти підрахували: в родині з чотирьох осіб на хатню роботу щоденно витрачається до 7— 8 год. Застосування ж побутової електротех ніки скорочує цей час у 4—5 раз, або, іншими словами, один кіловат електроенергії на годину заощ адж у є, приблизно, 1,3 години нашого від починку. 1 ще одну, раніше, зд ава л ося б, зовсім нездоланну проблему, дозволять розв’язати електричні помічники — залучити до хатнього господарювання чоловіків. Б о якими б прозаїчними не були обов’язки нової техніки: по дрібнення кави чи збивання вершків, заміш ування тіста чи виж имання со ків, вони все ж лишаються операціями технічними. А коли так, то й вико нувати їх насам перед чоловікам. Нехай на діл і доводять свої технічні здібності. Нині, напевно, в а ж к о знайти та ке міністерство, яке б не робило свого внеску у випуск товарів народного споживання, побутових машин і при ладів. Н а прилавках наших магазинів безперервно з ’являються нові й нові зразки їх. Проте, як довго служитимуть нам ці чудові вироби, як довго приноситимуть задоволення і полегшуватимуть хатню працю, часто за ле ж и т ь не тільки від конструкції і виконання самого приладу, а й від того, наскільки вправно і по-господарськи дбайливо вміємо ми ними користуватися. Розуміючи, що д ати характеристику всім побутовим маш инам, які ото чують нас вдома або поки що лиш е спокусливо поглядаю ть з вітрин м а газинів, просто неможливо, а повторювати інструкції, якими кожен з цих виробів неодмінно супроводжується ще з заводу,— недоцільно, все ж хо чемо дати кілька конкретних порад з того, як догл яд ати ці речі, як зро бити їм дрібний ремонт, не вдаючись до послуг майстрів. Отже, мова йтиме про речі, які повинен знати кожен. Холодильник інколи ж а р то м а називають найхолоднокровнішим і н ай більш безвідмовним членом родини: в спеку він почастує вас крижаним напоєм, а в лютий мороз звільнить від необхідності поспішати в магазин за продуктами. Коли ж вранці слід швидко приготувати сніданок, холо дильник першим із своїми запасам и приходить на виручку господині. Родоначальником цих незамінних помічників у нашій країні по праву вваж аю ть холодильник « З И Л » . Нині у нього чимало братів, несхожих на старшого і зовні, і характером. Тут холодильники компресійні, абсорбційН|. термоелектричні; стаціонарні і пересувні; л ік ар н ян о ї білизни і оф орм лені «під дерево»; різні за своєю «архітектурою». Якому ж з красенів відДати руку й серце? Як зробити вибір, щоб не помилитися?
Ви купуєте холодильник. Питання: великий чи маленький? — постає одним із перших. П оглянемо на цю проблему з кількох точок зору. Н а л самперед, неабияке значення має чисельність ваш ої родини. Якщо ви й досі холостякуете, вас цілком задовольнить холодильник місткістю 40— 1 50 л. Він спокійно вм іщ ає близько десяти кілограмів харчів. А ось родині з двох-трьох осіб потрібен агрегат вж е більшенький — хоча б літрів на 120. Д л я чотирьох-п’яти осіб і цього виявиться за м а л о , добре, якщо хо лодильник буде на 200—240 л. Але оскільки родина таки величенька, кожен метр ж и л о ї площі у вас на рахунку, випливає й інша вимога: щоб холодильник був місткий, але місця на кухні чи в кімнаті займав не багато. А тепер спробуємо погодити нашу покупку із своїми звичками, см а ками. Якщо, приміром, в родині особливим успіхом користуються молоко, кефір, сир, яйця, вершкове масло, для їх зберігання найпридатніші холо- і дильникн, в дверцятах яких передбачено для цього спеціальні відділення. Д л я любителів мінеральних напоїв зручніші холодильні шафи, які мають відокремлені відсіки, де м ожна розташ увати до дюжини пляшок. Багатьом господиням небайдужий розмір морозильної камери, (випар н и ка), що призначається для зам ор ож уван ня і тривалого зберігання м’яса, риби, заливних страв, морозива. Ми вж е говорили, що для деяких родин в аж л и ве значення мають га барити холодильника. Бо якщо невеликі за розміром холодильники вста новлені на кухні, можуть завдяки своїй незначній висоті (менше метра) правити і за підсобний стіл, добре вписуючись і вдало гармоніюючи з ін шим обладн анн ям цього приміщення, то більші холодильники потребують спеціально виділеної, досить солідної площі. Оскільки ми вж е говорили про місце холодильника у квартирі, зупи нимось на цьому трохи детальніше. Якщо площа кухні дозволяє, найдоречніше лишити холодильник там. П роте не ставте його біля плити, яка обігріватиме шафу. Не радимо роз таш овувати й біля вікна: влітку сонце т а к припікатиме і та к агрегату дошкулятиме, що компресору доведеться не 6— 8, а 12— 14 год на добу працювати. Та повернемося до магазину. А дж е остаточного вибору ми не зробили. Серйозне вагання для покупця — вартість холодильника. Вона залеж и ть від багатьох чинників: типу, місткості холодильної камери, «архітектури» шафи тощо. Н айдорожчі холодильники — компресійного типу. Абсорбційні дешевші. Д ешевші не синонім поняття «гірші». У даном у випадку їх вартість визна чає Нескладність конструкції. Істотно інше: абсорбційні холодильники дорожчі в процесі експлуатації, тобто при меншому обсязі шафи вони споживають електроенергії вдвічі більш е (вартість експлуатації абсорб- і цінного холодильника приблизно 3 крб. на місяць, а компресійного — 1 близько 1 крб. 50 коп.). Д л я вирішення та ко ї задачі економісти н а м а г а ються визначити так званий «строк окупності» того чи іншого виробу, тобто за який час економія на експлуатаційних витратах переважить додаткові витрати при купівлі. П ридатним для будь-яких приладів вваж ає- і ться строк окупності, що не перебільшує семи років.
П ідрахункам и доведено, що досить висока ціна компресійних холо виправдовується років за п’ять. Д а л і ви маєте чисту еко номію. І от білий красень посів чільне місце у ваш ому домі. Ви вж е встигли одерж ати насолоду від його м ай ж е фантастичних можливостей. То як же найкращ е зберігати продукти в ньому? Н айниж ча температура (мінус 10— 14 ° С ) — у випарнику. Там місце заморож еним продуктам (рибі, м’ясу ). Безпосередньо під випарником доб ре покласти парне м’ясо, свіжу рибу. Н а середніх полицях (температура там плюс 2— З °С) можна розташувати молочні, гастрономічні вироби, готові страви. Овочі і фрукти найкращ е зберігати внизу, де температура плюс 4—6 °С. Гратчасті полиці не слід нічим застилати. Продукти ск л ад ай те на них не дуж е щільно, бо через це може порушитися циркуляція повітря в холо дильнику: під випарником утвориться надто низька температура, внизу, навпаки, надміру підвищиться. Не слід ставити в холодильник гарячі продукти, часто, без потреби, відкривати дверцята і тривалий час тримати їх незачиненими. Збільш ене надхождення тепла подовжує час роботи компресора (а значить, витра чається й більше електроенергії). І все ж навіть у холодильнику продукти не м ожна тримати вічність. Морожене м’ясо не псується в ньому 8— 10 діб, м ’ясні напівфабрикати — протягом 2 діб. Рибу морожену можна зберігати в холодильнику 8— 10 діб, свіжу — 3 доби, яйця — не більше місяця, молоко, в е р ш к и — 1—2 дні, сметану, сир — 5— 10 днів, вершкове масло — до трьох тижнів, фрукти — не більше 8 днів. В ж е через тиж день роботи холодильника ви помітите, я к на поверхні його випарника з ’явиться ш ар інію у 6 —8 мм завтовшки. Ц е т а к званий «сніговий кожух». Якщо дверцята відчиняються часто, якщ о холодильник за в антаж ується теплими продуктами, іній в ідк ладається ще швидше. Не думайте, що він д о д ає холоду. Навпаки, «кожух» лиш е погіршує тепло передачу від повітря камери до стінок випарника, оскільки іній погано проводить тепло. В результаті температура у ш аф і підвищується до 5— 10 °С, порушується нормальний ритм роботи агрегату. Отже, збільшується вірогідність передчасного виходу його з ладу. А ще сніговий покрив значно збільш ує витрати електроенергії. Тому приблизно р аз на тиж день «кожух» рекомендується знімати. Робити це слід д у ж е акуратно, обережно, оскільки випарник зроблено із алюмінію — металу досить м ’якого, вкритого ш аром лаку. Насамперед, холодильник слід вимкнути, і за дві-три години, коли іній відтане, вийняти продукти і витерти випарник. Користуватися при цьому ножем або яки мось іншим гострим предметом неприпустимо. Якщо на поверхні ви пар ника виникає хоч незначна подряпина, в цьому місці почне витікати фреон (рідкий газ, яким заповнено випарник, і що проходить крізь найдрібніші пори). Після розмороження стінки і полиці холодильника промивають теплою водою з содою (чайна л о ж к а соди на літр води) і досуха проти рають чистою м’якою полотнинкою. Особливо ретельно радимо промивати місця поблизу ущільненої гуми на дверцятах. Великий «кожух» може утворитися і з інших причин: господиня поста
д и л ь н и к ів
вила у холодильник відкриті пляшки з рідиною або неохолоджені страви. Ось і наростає швидко «кожух». Д опускати цього ніяк не можна. Отже, систематичний догляд за холодильником не тільки на довгі роки зб ерігає його працездатність, забезпечує повсякденну свіжість продуктів, не д а є набути їм неприємного запаху, а й значно з а о щ а д ж у є електро енергію. Н аш і вітчизняні холодильники д у ж е надійні в роботі. Із ста нових а г регатів протягом року виходить з л ад у тільки три-чотири. П ер е важ н а ж більшість агрегатів працює безвідмовно близько 15 років. Але й після цього вихід «на пенсію» зовсім не обов’язковий: холодильник м ож е від значити й свій дв ад ц яти п ’ятирічний ювілей. Зрозуміло, в процесі роботи трапляю ться й дрібні поломки, пош коджен ня, які технічно грамотна людина м ож е усунути самостійно, без втручан ня майстра. П риміром, порушення контакту електромереж і (компресор не вм икається), деренчання. Останній недолік м ожна усунути, змастивш и пружину, підвіски маслом або закріпивш и нещільно встановлені в ш аф і полиці. І все ж радимо: холодильник — агрегат складний і дорогий, к р а ще покличте майстра-фахівця. Н ав р я д чи наших жінок сьогодні доводиться переконувати у п ерева гах м еханізації і в такій справі, я к прання білизни. Хоча колись пральна машина д л я багатьох господинь була тільки предметом мрії. П р ал ь н а машина наб агато полегшує і прискорює прання. Всі пральні машини, що випускаються нашою промисловістю, поділя ються на два типи: однобакові з пристосуванням д л я ручного відтиску вання випраної білизни і двобакові з центрифугою, що викручує білизну швидко, без додаткових зусиль з ваш ого боку і м а й ж е насухо. Д о кожної машини додається інструкція, яку треба обов’язково виконувати. Однобакові пральні машини працюють від м ереж і перемінного струму напругою 127 або 220 вольт, мають реле д л я автоматичного регулювання часу прання, насос, що відкачує миючу рідину, і розраховані на прання 1,5 кг сухої білизни одночасно. Але користуватися цими м аш инам и кращ е у тих квартирах, де є ванна, оскільки під час роботи миюча рідина інколи виливається. Тому маш ину на час прання рекомендують ставити у ванну. Різняться однобакові машини одна від одної кількістю енергії, яку вони споживають, і габаритами. Всі машини цього типу мають виробничий індекс «ПМ Р», тобто «Пральна машина ручна». Не менш розповсюджені машини типу «ПМП», тобто «П рал ьн і машини півавтоматичні» — п ральні двобакові машини, які мають реле часу для автоматичного регулювання процесів прання, центри фуги д л я відж и м ан ня випраної білизни і насоси д л я відкачування і пере качування миючої рідини. З а зовнішнім виглядом всі півавтоматичні машини нагадують кухонну тумбочку-стіл і мають замість ніж ок ролики, завдяки чому їх зручно пересувати. «ПМП» за кілька хвилин перуть і автоматично відж и м аю ть м ай ж е до суха 2 кг білизни, причому обидва баки м ожуть працю вати одночасно: гоки в одному переться чергова порція білизни, в другому — в ід ж и м ає т ь ся вж е випрана. Відрізняються «П М П » в основному своїми г аб аритам и і вагою,
К ож н а з «П М П » м ає сучасні форми, красиве оздоблення і, головне, хорошу якість всіх вузлів і деталей. Якість прання білизни значною мірою за ле ж и т ь від складу миючого розчину і його температури. Найвигідніш а температура розчину д л я пран ня білої білизни, стійкої до ви варю вання,— 85—95 °С; д л я кольорової білизни і нестійкої до виварювання — 50—60 °С; д л я тонкої білизни з шерсті, шовку, нейлону, перлону та інших синтетичних тканин — ЗО— 40 °С. Якщо виходити з того, що хатній господині доводиться щодня замітати або ж мити й чистити підлогу своєї квартири, то на рік набереться пло ща, що дорівнює площі футбольного поля. То чи треба довго пояснювати, наскільки в а ж л и в а роль відводиться в нашому домі доброму пилососу й натирачу підлоги. Але спочатку про пилосос. Бо й користуємося ним частіше, і робота з ним за в ж д и передує роботі з натирачем підлоги. М а й ж е всі вони мають однакову будову, хоча різняться потужністю, формою і, звісна річ, ціною. Розмову про цих помічників ми починали з того, що без пилососа не обійтися під час прибирання квартири. Бо не тільки підлогу, а й меблі, килими, одяг та інші домашні речі він вичистить так, що ані порошинки не залишиться. З допомогою цього приладу м ожна ще й квартиру відре монтувати, продезинфікувати приміщення, а д ж е має пилосос для цього спеціальний розпилювач, кілька п одовжувальних трубок і шлангів, на які, до речі, н асадж ую ться й різні щітки, сопла, що т а к о ж входять до комплекту цієї електромашини. Важливим показником якості пилососа є його потужність. Щодо цього най к ращ і властивості мають «Уралец», «Буран», «Вихрь», «Сатурн». Вони найбільш і і за об’ємом пилозбірника. Щоб пилосос служ и в якомога довше, його слід добре доглядати. Існує хибна дум ка, нібито пилосос виключає необхідність попереднього приби рання квартири з допомогою традиційних щітки та віника. Але вони по трібні для того, щоб зробити попередню чорнову роботу, тобто підібрати з підлоги сміття — папірці, клаптики тканини тощо. Звичайно, пилососу нічого не варто все це увібрати в себе, але ніхто не гарантує, що внаслідок
такої о перації не закупориться шланг. Усунути ж це ускладнення можна буде лиш е з допомогою майстра. Д л я забезпечення безперебійної роботи пилососа, його щоразу після користування слід очищати від бруду, що зібрався у пилозбірнику — торбинці. Виконувати цю операцію треба дуж е акуратно і дбайливо. Бо трапляю ться ще такі господині, котрі витрушують торбинки на кухні — у відро д л я сміття, або й у дворі чи з балкону. Торбинка після цього, н а певно, стане чистішою, ал е пилюка знову розлетиться. Таким чином горегосподині зводять нанівець попередній результат своєї роботи: бруд з одн о го місця просто переносять на інше. Р ади м о ж зробити так: за розміром пилозбірника з будь-якої полот нини пошити додаткову торбинку і вставити її у фільтр. Після користуван ня пилососом цю торбинку виймають, кладуть у миску і зали ваю ть ки п’ятком на 5 — 10 хв. З а цей час пилюка перетвориться на грудку бруду, який легко і просто винести на смітник. Саму торбинку перуть, сушать і знову використовують. Цю операцію можна ще спростити, якщ о замість пошитої торбинки на фільтр широкою частиною насунути стару непри датну д л я носіння панчоху. ї ї і витрушувати не доведеться, бо без ж а л ю можна просто викинути разом із брудом. Отже, економія часу безсум нівна. Ш л а н г пилососа у неробочому стані тримайте згорненим у коло і ніко ли не згинайте під кутом, щоб не тріснула гума. Зберігай те при л ад у су хому місці. Щ об квартира наб ула остаточного лоску і краси, після прибирання пилососом слід взятись за натирач підлоги. Хоч як він полегшує працю домашньої господині, ал е працю вати ним, як, до речі, і пилососом, все ж радимо чоловікам. В їх руках ці прилади виглядаю ть значно органіч ніше. З допомогою натирача підлогу без зайвих зусиль можна підтримувати м айж е в ідеальному стані. Але натираючи паркет вперше після миття, попрацювати доведеться більше. Спочатку підлогу вкривають тонким ш а ром мастики, чекають, поки вона убереться в паркет або підсохне, після цього начищають. П ересуваю ть натирач повільно, не затримуючи довго на одному місці і не натискуючи на д е р ж а к . Щ об електродвигун не пере грівався, через кожні 20— ЗО хв його слід вимикати. Забруд н ен і щітки натирача час від часу слід промивати теплою водою з содою, а зношені заміняти новими. Підшипники слід очищати і раз на рік змащ увати. Н аш а промисловість випускає в основному дво-і трищіткові натирачі підлоги. Вартість їх м ай ж е однакова, проте трищіткові натирачі зручніші, оскільки ними м ож н а натирати підлогу в кутках кімнати, а ще вони з а хоплюють відразу більш у площу, внаслідок чого й вигідніші. Користь і пилососа, і натирача підлоги, безсумнівно, оцінить кож на господиня. Але вдаємося до їх послуг ми не щодня. П роте є прилади, від сутність яких ми гостро відчуваємо, або ж, навпаки, радіємо, що є їх ш асливими власниками, як тільки з ’являємося на своїй кухні. Скільки б соціологи — зрозуміло, з найкращ их міркувань,— не вим а гали звільнити жінку від клопоту, пов’язаного з приготуванням їж і, дово дячи, що заняття це не тільки непродуктивне, а й розумово спустошуюче,
господині до кухні інтересу не втрачають. Поки що без неї просто не обій тися. А значить, не обійтися і без механічних та електричних помічників. Нині їх так багато, що навіть звичайний перелік забере чимало місця. 1 все ж до деяких, найпоширеніших приладів, хочемо привернути вашу увагу. Н а користь електрочайника агітувати не станемо. Він добре відомий у кожному домі. Щ одо всім відомого і поширеного чайника хочемо додати: стежте, щоб під час підігрівання води трубчатий електронагрівач у ньому був завжди повністю покритий водою. Інакш е він ш видко псуватиметься. К ілька разів на рік електронагрівач слід очищати від накипу. Роблять це так: у чайник наливають стільки оцту, щоб він повністю вкрив нагрівач, і включають на 10— 15 хв. Потім нагрівач відтирають полотнинкою, оцет виливають, а чайник добре споліскують водою. Електрична сковорода з терморегулятором, який дозвол яє задати їжі будь-яку т е м п е р а т у р у — від 60 до 170 °С. У цієї сковороди є ще одна пере вага — додаткове дно. Якщ о л ік ар і не р ад ять вам смаженого, то, вставив ши це дно, м ож на приготувати парові котлети чи яєшню. Електроніж — т а к о ж оригінальна і багатообіцяюча новинка. Ним швидко і акуратно ріж уть хліб, ковбасу, сир. Економія часу очевидна, особливо якщо йдеться не про один шматочок хліба на сніданок, а про велику кількість різних продуктів, потрібних д л я прийому гостей. А дж е згадайте, я к часто, не лиш е під час сімейних свят, ми відмовляє мося від тієї чи іншої страви тільки тому, що приготування ї ї забирає багато дорогоцінного часу. Н аскільки менше подібних вагань, а головне, турбот відпадатим е в кожного з нас, коли під рукою буде такий універ сальний електропомічник, як ніж, а к ращ е кухонний комбайн. «Н аш атку вати овочі?» — «Будь л аска!» «Замісити тісто д л я пиріжків?» — «Одержи те за хвилину-другу». «Потрібен крем д л я іменинного торту?» — «І це він вміє». І все швидко, і все вправно. З а в д я к и кухонному комбайну багато трудомістких кухонних процесів перетворюються для вас м ало не на з а баву, втіху. Електрична соковижималка — в ж е не новина. О собливо ж незамінна вона у сільській місцевості, де завж д и, в усяку пору року багато овочів і фруктів. Економію часу вона д а є величезну. А крім того, соки.
одержані з допомогою соковиж ималки, ду ж е корисні. З а них нам вдячна вся родина — від малого до великого. Запевняєм о: склянка соку щодня сприятиме запобіганню багатьох захворювань. С оковиж ималка досить проста за своєю конструкцією, оволодіти п р а вилами роботи на ній нескладно. Проте з а в ж д и слід дотримуватись їх. З а к л а д а т и порізані овочі і фрукти в а п а р ат м ожна лише після вм и кан ня його на холостий хід, коли оберти будуть нормальними. Кісточки, че решки і тверді частини фруктів видаліть. Ц е стосується і шкурок лимона, апельсина. Укладаючи напівф абри кати у соковиж ималку, не натискуйте на них пальцями, оскільки результат буде зовсім н еб аж ани м — зб іл ь шиться кількість соку не в склянці, а у відходах. Щ оразу після користування окремі частини приладу промивайте тепліло водою. Але запобігайте потраплянню води в нижню частину корпусу і диск, що приводить у дію соковижималку. Отже, друзів і помічників в особі електричних приладів ми маємо з кожним днем все більше, але будьте уваж ним и до своїх підручних. Т ака повага, перш за все, у ваших інтересах, й д е т ь с я не лиш е про подовження часу роботи домашніх чародіїв, а й про ваш у безпеку. Ніколи не зали ш айте жоден з електроприладів без нагляду. З б и р а ю чись усунути пошкодження, не забувайте насам перед відключити прилади від електромережі. Всі види ремонту, під час якого прилад знаходиться під напругою, може робити тільки спеціаліст. Тримати електроприлади слід у сухому місці, запобігаючи їх струшу ванню. Щ об не пошкодити шнур, згорніть його в коло, а не в Довгий моток. Вмикаючи праску, чайник, плитку, спочатку підключіть до них шнур, і лише згодом вмикайте штепсельну вилку в розетку. Вимикаючи прилад, не тягніть за шнур. Слід взяти пальцям и за штеп сель та обережно витягти його з розетки. Не м ожна торкатися ввімкнених електроприладів вологими руками, щоб вас не вдари ло струмом. Велика небезпека існує, якщо, приміром, стоячи на мокрій підлозі, ви захочете перевірити ступінь нагрівання води у ванні чи мисці, в які за н у рено електрокип’ятильник. Закінчуючи розмову, хочемо звернути вашу увагу ще на одну зако но мірність. Перш ий механізм, електроприлад, що з ’являється в квартирі,
■
змінює її вигляд і вашу... психологію. Він починає вабити до себе інші машини, шукаючи пари. Тепер, приходячи в магазин, ви пильніше придив ляєтесь до нових агрегатів. І все ж з придбанням не поспішайте. Зва ж те, чи не доцільніш е купити з а р а з інший, потреба в якому більш а; прац ю ва тиме він з перервами чи без них; скільки людей ним користуватиметься. Нарешті, порадьтеся з друзями, як і вж е цей п рилад придбали. Невдалий помічник викличе лише роздратуван ня і розчарування. Швейна машина. Запевняють, що шиття на швейній машині заспокоює нерви. Не станемо сперечатися. У всякому разі, вміти користуватися нею повинна к ож на ж ін ка. Не радимо відр азу купувати «надрозумний» агре гат, що і петлі обкидає, і мереживо пришиває, і гудзики прикріплює. П очатківцям к ращ е знайомитися з простішою машиною. І от м аш ина вдома. Т а раптом чуєш; «Не пощастило мені з нею, весь час псується, виходить з ладу». Якщо пош кодження серйозне, без м айстра, звичайно, не обійтись. Але хіба ж не буває, що псуємо машину ми самі. А дж е і н ай к р ащ а машина шитиме погано, якщ о її добре не доглядати. Ось кілька головних правил. Намотуючи на ш пульку нитки, подумайте, чи відповідають вони т к а нині. Д л я цупких тканин й нитки потрібні грубі — номер тридцять-сорок, для ситцю, сатину — номер сорок-п’ятдесят; д л я тоненьких — маркизету, батисту, шифону — номер шістдесят-сімдесят, а то й вісімдесят. Л а п к у опускайте на за зд а л ег ід ь підкладену тканину, щоб рейки, які пересувають швейний виріб, не притупилися. П ісл я шиття л ап к у трохи підведіть, пальцям и потягніть нитку над лапкою, а потім обереж но вий міть тканину. Якщо робити це не д у ж е обережно, м ож н а зл ам ат и або зіг нути голку. Стежте й з а тим, щоб нитка, встромлена в голку, була до статньої довжини, інакше вона заплутається у механізмі. Машину, щоб не за ір ж а в іл а , трим айте у сухому місці, частіше чистіть, зм ащ уйте маслом. Якщ о на м ашині не шиють, закр ий те її, щоб не з а бруднювалася. Зм ащ ую ть м аш ину спеціальним маслом. Н е слід чистити її з допо могою ганчірки або вати. Н ай к р ащ е — маленькою густою і жорсткою щіточкою. Не дивлячись на правильний догляд, швейна м аш и на інколи починає капризувати. Причин тут кілька. Н асамперед, це може бути неправильно н асад ж ен а, зігнута або притуплена голка. М ож ливо, що нерівно або не в тому напрямку нам отані нитки, не т а к одягнена катуш ка. Якщо під час шиття з верхнього боку тканини утворюються петельки, то, очевидно, надто натягнена нижня нитка; якщ о петелька знизу йде вільніше, ніж потрібно, послаблена верхня нитка. У першому випадку слід послабити регулятор натягування верхньої нитки, у другому — дещо з а тиснути його. Якщо маш ина в а ж к о йде, з а їд а є й рве нитку, не виключено, що в ме ханізм потрапила нитка. М аш ину слід відкрити і повільно рухати рукою махове колесо в з а д і вперед. Т аким чином м ожна перевірити, де знахо диться нитка, і витягти її. Щ об запобігти над ал і таком у пошкодженню, кінчаючи роботу, не забудьте трохи витягнути нижню нитку. Іноді м аш ина в а ж к о шиє через надто натягнений ремінь. Його слід послабити, а якщ о потрібно, пришити шматочок шкіри.
Трапляється, що машина пропускає стібки. застосуванні надто грубих і нерівних ниток, зігнутій або невірно встромленій голці (надто тощо. Отже, у кожному конкретному випадку можливості усунути. Складніший ремонт зробить майстер.
Причина може полягати у у забрудненні машини, у високо або надто низько) причину слід виявити і по
/ чоловікові
є що зробити вдома
В нашій країні постійно зростає сітка підприємств побутового обслуговування, які в основному задовольняю ть потреби населення в ре монті побутових приладів, посуду, іграш ок тощо. Та життєвий досвід по казує, що не за вж д и доцільно з кожного приводу звертатися до майстерні чи ательє. Б агат о простих, але необхідних робіт з великим задоволенням, безкоштовно і в найкоротший строк можуть виконати чоловік чи син, що досяг хоч би дванадцятирічного віку. Та, на ж аль, частенько в баж аю чих майструвати не вистачає досвіду, бракує відповідних інструментів, м ате ріалів та ін. Цей розділ книги має на меті познайомити читачів з елементарними основами знань, необхідних для домашнього умільця.
РОБОЧЕ МІСЦЕ ДОМАШНЬОГО УМІЛЬЦЯ Успіх в роботі в значній мірі за л е ж и т ь від організації робо чого місця і від наявності необхідного інструменту. В сільській місцевості робоче місце може бути розташ оване в сараї, сінях чи на веранді, в передпокої чи кухні. В хорошу теплу погоду приємно працювати на подвір’ї. В тіснуватій міській квартирі кращ им и місцями для м айстрування є передпокій, балкон чи л о д ж ія. З дозволу господині тимчасово в майстерню може бути перетворений та к о ж куточок в кухні чи навіть в загальній жилій кімнаті. Не бійтесь струж ок і тирси. Віник, щітка, ганчірка і пилосос приберуть їх вмить. Д л я роботи б а ж а н о мати окремий стіл довжиною до 2 м, шириною і висотою 8 0 — 100 см. Якщо ж такий стіл встановити ніде, роблять та к звану верстатну дошку, яку кладуть на стіл, л ав у чи на дв а табурети.
Верстатна дошка. Д ош ку закріплюю ть за допомогою струбцини. З лівого боку на ній шу рупами прикріплюють упор («ластівчин хвіст»), в який упирають дош ку, брусок чи рейку при її струганні. З правого боку дош ка має виріз для поздовжнього розпилювання дощ ок і упор — б а р ’єр, до якого м ожна при тиснути дерев’яний елемент при відпилюванні. Д о дошки можна кріпитя л ещ ата.
ІНСТРУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ Д ом аш ній майстер-умілець повинен мати невеликий набір інструментів. Хороші інструменти не такі вже й дешеві, але не шкодуйте грошей на їх придбання. Витрати згодом окупляться як матеріально, так і великою насолодою від плодів своєї праці. Щ об скоротити час о бладнання домашньої мікромайстерні, радимо купити в господарських чи спеціалізованих магазинах одночасно дв а ком плекти інструментів — слюсарний і столярний. Ці інструменти упаковайі в гарних на вигляд, міцних дерев’яних ящиках і не займатимуть багато місця в квартирі. К р ащ е купувати комплекти з більшою кількістю інстру ментів, які дозволяють виконувати більш різноманітні роботи. П ростеж те, щоб інструменти в комплектах не дублювались. Якщо ж дублювання уникнути неможливо — придбайте комплект, кращ е слюсарний, а ос танні необхідні інструменти докупіть. Н езал еж но від того, чи будете ви купувати інструменти комплектами чи поодинці, в домашній майстерні для дрібних робіт повинні бути: інструменти д л я обробки деревини: невеличка сокира, пилка-ножівка, рубанок, долото шириною 10— 12 мм, стамеска шириною 6— 8 мм. Д л я свердління отворів в деревині радимо купити дрель з комплектом свер дел різного діам етра. Щоб зекономити кошти, можна відмовитись від ку пування спеціальних свердел д л я дерева. Купіть свердла для металу. Вони придатні та ко ж і д л я свердління дерева. При виконанні столярних робіт вам не обійтись без рашпіля. Інструменти для обробки металу: л ещ а та д л я затискування деталей при їх обробці, плоскогубці, кусачки, кліщі, розвідний гайковий ключ, 3—4 викрутки різного розміру, слюсарна ножівка, паяльник. Д л я проба-
рання отворів в листовому металі застосовують борідки різних діаметрів. Д л я намічення місця свердління отвору в металі застосовують кернер, який має робочий кінець, загострений під кутом 60 °С. Д л я рубання металів потрібно мати зубило і т а к званий крейцмейсель (зубило з вузь кою різальною кромкою). Н апилки застосовують для підгонки металевих, дерев’яних і пластмасових деталей, обробки виробів різної форми і з а точки інструментів. Н ап илків потрібно мати кілька: драчовий — з круп ною насічкою, личкувальний — з дрібною насічкою і бархатний — з дуж е дрібного насічкою — для самої тонкої обробки. В мікромайстерні обо в'язково повинен бути один круглий личкувальний напилок. Д л я особливо дрібних і точних робіт купіть набір маленьких напилків з дуж е дрібною насічкою, та к званих надфілів. В край необхідними вимірювальними інструментами є лінійка з по ділками і складаний метр. З розмічувальних приладів досить мати коси нець і циркуль. Згодяться вдома шило, н аж дачн а ш курка, «нбга» для ре монту взуття, склоріз ал м азний або з металевим роликом, бруски д л я з а точки інструментів. Перелічених інструментів і приладів цілком досить не тільки для обробки дерева та металу, але й пластмас, шкіри, скла тощо. Інструменти н айкращ е зберігати в неглибокому дер ев’яному ящику з кришкою, розміри якого приймають в залежності від кількості інстру менту. Н айзручніш ий ящик довжиною 60—70, шириною 4 0 —45 і висотою 20—25 см. В ящику д л я кожного інструмента відводиться певне місце з к ріпленням и-у вигляді петельок, дерев’яних брусочків чи перегородок. Якщо спеціальний ящик виготовити важко, д л я зберігання інструмен ту можна використати старий чемодан, чи одну дві шухляди в письмо вому столі. У господаря-умільця повинні за в ж д и бути під руками такі матеріали як обрізки дощок: дер ев’яні бруски і рейки; дріт — стальний, залізний, мідний і алюмінієвий різних діаметрів; жерсть, обрізки листів алюмінію і лагуні; цвяхи, шурупи і болтики різних діам етрів і різної довжини; ш ай би різних діаметрів; шматочки плексигласу і різнокольорових пластмас; шматочки дерматину; ф арби — олійні і нітрофарби; клей столярний, гу мовий, полівінілацетатний та ін.; електричні шнури і проводи. Матеріали, так як і інструмент, слід зберігати в повному порядку, не допускаючи захаращ еності у відведеному д л я них ящику чи шафі. Всі м а теріали повинні бути відсортовані і складені в порядку — кожен на сво єму місці. Шурупи, болтики, гвіздки та інші дрібні предмети кладуть в окремі коробочки чи ящичок, поділений перегородками на кілька від ділень. Д р іт повинен бути згорнутий в кільця. Охайно розкладені м атеріали зай м аю ть менше місця, кращ е зберіга ються, ними легше користуватися.
КЛЕЇ. ЇХ ПРИГОТУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ Клеї знаходять найш ирш е застосування в домашніх робо тах. З а допомогою клею з ’єднують деталі з дерева, пластмаси, паперу, картону, шкіри, гуми та ін. Б ез клею не обійтися, якщ о потрібно склеїти
Клеянка.
розбитий посуд, полагодити деякі види взуття, портфель чи іграшку, ре ставрувати книжку. В останні роки наш а промисловість стал а виготовляти багато видів клеїв, які можна придбати в м агази нах в готовому до вж ивання вигляді. Н айбільш поширені з них є: клей БФ-2 та БФ-4 для склеювання виробів з фарфору, фаянсу, скла, дерева, металу і деяких видів пластм ас (для склеювання харчового по суду не рекомендується); клей БФ-6 для склеювання тканин при ремонті одягу, занавісок, кили мів тощо; клеї «Кіттіфікс» і «Мекол» д л я склеювання водостійкого паперу, к а р тону, дерева, тканини, металу, кераміки; клей «Геркулес» (стабілін) для ремонту ш кіряних виробів, склею ван ня тканин і паперу; шпалерний клей д л я наклеювання шпалерів; полівінілацетатний клей для склею вання дерева, фарфору, скла, пластмас, тканин, картону, паперу, а та к о ж д л я приготування міцної ш пакльовки і наклеювання фотознімків. Способи користування названими клеям и та іншими, як правило, при водяться на етикетках або в інструкціях, що додаються. О днак деякі види клеїв, н ап ри клад столярний і казеїновий, продаються у вигляді напів фабрикатів, які піддаю ться певній обробці незадовго до застосування. Столярний клей варять. Д л я цього з двох консервних банок, вставля ючи їх одна в одну, робл ять клеянку. П литку столярного клею зам оту ють в ш маток матерії і подрібнюють на шматочки. Подрібнений клей кладу ть у власне клеянку (меншу посудину) і з а л ивають холодною водою так, щоб вона зл егк а покрила його. Клей по винен розмокати в воді не менше 12 год, після чого його можна варити. Б ільш у посудину до половини наливаю ть водою, вставляю ть в неї мен шу, з клеєм, і ставлять на вогонь. Клей варять доти, поки він весь не розчиниться у воді і не перетво риться в однорідну рідку масу. Не м ож на допускати, щоб клей кипів, тому що після кипіння ним гірше клеїти. Готовий клей не повинен бути дуж е густим. Якщо опустити в нього, а потім вийняти паличку, то клей
повинен помалу стікати з неї безперервною цівкою, а не спадати велики ми краплями. В густий клей під час варки додаю ть воду. Столярним клеєм користуються, поки він гарячий. Кожен раз перед початком роботи його підігрівають. Але від частого розігрівання він вт р а чає свої клеючі властивості. Тому не радим о розводити відразу багато клею. Зали ш аю чи клей в клеянці, його за ли в аю ть зверху тонким шаром холодної води. П еред розігріванням воду зливають. Казеїновий клей використовують д л я склеювання дерева. Він п рода ється у вигляді сухого порошку світлого кольору. Казеїн розводять в скляному посуді чи в консервній банці. В посуд на ливають воду кімнатної температури в півтора рази більше ніж к азе ї нового порошку. Потім у воду тонкою цівкою засипаю ть казеїн, весь час розмішуючи його дерев'яною паличкою. Р озміш увати слід доти, поки нз буде однорідна маса (як рід ка см етан а). Коли розведений клей відсто їться, з його поверхні знімають піну. П ісл я цього клеєм м ожна користу ватися протягом 4 год. Згодом клей твердне і стає непридатним до в ж и вання. Целулоїдний клей дуж е добре зарекомендував себе. Н им м ожна ск л е ювати папір, картон, тканини, дерево та ін. Ц ей клей швидко сохне і не боїться вологи. Щ об приготувати целулоїдний клей, беруть стару фотоплівку. В г а р я чій воді з додачею невеликої кількості соди з плівки зм иваю ть емульсію. Чисту плівку розрізаю ть на дрібні шматочки, кладуть в пляшечку і з а ливають в три рази більшою кількістю ацетону чи грушевої есенції. П л я ш ку ретельно закриваю ть. Через кілька днів плівка повністю розчиниться. Обидві склеювані поверхні зачищ аю ть напилком, зм ащ ую ть клеєм, з’єднують і затискують струбциною чи тягарем. Ц ел ул оїд і ацетон — легкозаймисті речовини. Тому зберігати клей і працювати з ним потрібно на значній відстані від вогню та нагрівальних приладів. П ари ацетону шкідливі д л я зд оров’я, тому приміщення, де про водиться робота з целулоїдним клеєм, потрібно старанно провітрювати.
ЯК ЗАТОЧИТИ ІНСТРУМЕНТИ Ніж, за лізко рубанка, стам еска, зубило та інші інструмен ти повинні завж д и бути нагострені. Це значно полегшує роботу. Легш е заточити інструменти, що тільки починають тупитися, тому їх слід зато чувати вчасно. Д л я заточки інструментів потрібно мати два точильні бруски — серед ньої зернистості і дрібнозернистий. Звичайно, іструменти заточують спочатку на бруску середньої зерни стості, а потім правлять на дрібнозернистому. Н іж точать, повертаючи лезо то одним, то другим боком. Н іж пови нен в одному і другому напрямі рухатися різальною кромкою вперед. П равильно заточене лезо в розрізі має вид клинка. При заточці побутових ножиць одне лезо за ли ш аю ть вільно висіти, а різальну кромку другого переміщують по поверхні бруска з невеликим натиском. Стамеску, долото, лезо ру бан ка при заточці тримають двома
руками і водять по поверхні бруска взад і вперед. Н атискують на інстру мент тільки при русі вперед. Н ахи л інструмента повинен бути постійним, щоб ф аска доторкалася до бруска всією площиною. Д у ж е натискувати на заточений інструмент не слід. Брусок треба постійно змочувати водою. П ісля заточки інструмент пр авл ять на дрібнозернистому бруску, змочую чи його водою, гасом чи рідким мастилом. Щ об брусок знош увався рівно мірно, лезо інструмента повинно описувати по його поверхні вісімку. П р ав к у продовжуйте доти, поки інструмент не стане зовсім гострим.
СТОЛЯРНІ РОБОТИ Ремонт меблів, дверей, вікон, підлоги, спортивного і кухонного інвентаря, виготовлення поличок, шаф, найпростіших меблів, іграш ок тощо — все це справи, які потребують хоч би елементарних знань ст ол яр ної справи. О бсяг нашої книги не дозволяє дати вичерпні реком ендації по вико нанню столярних робіт. Н аведем о тільки поради, найбільш необхідні по чинаючому слюсареві-любителеві. Дерев’яні матеріали. Д л я виробів з дерева слід використовувати лише суху деревину, яка легко обробляється і не деформується при висиханні. Д е р е в ’яні матеріали (дошки, наличники, фанеру та ін.) м ожна п ри дб а ти на ск л ад ах пиломатеріалів. Д л я дрібних виробів з успіхом використо вують непотрібну пакувальну тару, що за невелику ціну продається в меблевих м агазинах. Згодяться також деталі старих викинутих дерев’я них меблів (ліжок, диванів, стільців, столів тощ о), не радим о використо вувати деталі від меблів, ураж ених жучками-точильниками, які можуть переселитися в непошкоджені меблі. Виготовлення дерев’яиих деталей. Д л я розпилювання дощок, фанери, відпилювання окремих частин дерев’яних виробів тощо столяр-любитель може користуватися пилкою-ножівкою. Д л я випилювання криволінійних деталей застосовується так звана викруж на ножівка. Щ об надати дерев’яній деталі потрібної форми і зробити її поверхню гладенькою, столяр-любитель повинен мати шерхебель — дл я грубої о б робки і рубанок — для більш тонкої обробки. Заготовку, з якої мають робити деталь, нерухомо закріплю ю ть на вер стаку чи верстатній дошці. Стругають вздовж волокон, інакш е дерево з а колюватиметься і поверхня вийде нерівною. Загли бленн я і наскрізні отвори прямокутної форми роблять долотом чи стамескою. Круглі і криволінійні отвори видовбують стам есками з л е зами напівкруглої форми різного радіуса. Д л я зачищення видовбаних от ворів користуються стамескою чи раш пілем відповідної форми. Невеликі отвори роблять за допомогою свердел. З’єднання дерев’яних деталей. Д ер е в ’яні частини виробів з а л е ж н о від їх п р и зн а ч е н н я 'з’єднують цвяхами, ш урупами чи клеєм. Ч асто для б іль шої міцності використовують комбінований спосіб: склеєні частини з ’є д нують, крім того, цвяхами чи шурупами. З ’єднання цвяхами найбільш просте, але недостатньо міцне. Збиті гвіздками частини, якщ о вони не склеєні, легко розхитуються. С л ід мати
на увазі, що цвяхи часто розколюють деревину, особливо з краю дошки чи бруска. Щ об запобігти цьому в дереві спершу роблять проколи шилом. Шурупи скріплюють дерев’яні частини міцніше, ніж цвяхи. П ам ’я та й те, що шурупи ніколи не забиваю ть молотком, їх вгвинчують в дерево за допомогою викрутки, попередньо проколовши шилом отвір у деревині. Н ай к ращ е з ’єднувати дерев’яні частини за допомогою столярного чи казеїнового клею. З ’єднання на клею просте і не псує зовнішнього вигля ду виробу. Склеювані поверхні ретельно підганяють і роблять ш ерш ави м и — д л я цього по них проводять 2— 3 раза раш пілем чи крупним напил ком. Склеювані поверхні б а ж а н о спершу нагріти над плитою, потім щ іт кою нанести тонкий рівний ш ар клею і з'єднати деталі. Столярний клей повинен бути гарячим. При склеюванні твердих порід деревини, таких як дуб і береза, клей готують рідкий, а д л я м'яких порід, таких як сосна, липа — більш густий. Склеєні деталі зр азу ж стягують струбциною, притискують тягарем, чи міцно зв ’язують шпагатом. В стиснутому вигляді склеєні частини з а л и ш аю ть для просушування в теплому приміщенні не менше як на добу. Якщ о склеєні деталі скріплюють ще цвяхами чи шурупами, то це роб л ять до просушування, зр а зу ж після склеювання. Обробка деревини. Щ об виготовлені з дерева вироби мали красивий зовнішній вигляд і кращ е зберігалися, їх фарбують, лак ую ть чи полі рують. Тому радимо придбати для цього деякі фарби, матеріали й інст рументи. П р о т р а в и (морилки) призначені д л я ф арбуванн я деревини, при якому волокна і сучки залиш аю ться видимими. П ротрави продаються в готовому вигляді чи готують самостійно. Н априклад, протраву коричне вого кольору м ож н а одерж ати з розчину марганцевокислого калію (20—40 г на літр води)„ 3 відвару коренів б а рбар и су готують жовту про траву. Олійні ф а р б и різних кольорів, звичайно, купують у готовому до вж ивання вигляді. Олійні фарби міцно тримаю ться по поверхні виро бу. Загу сл у ф арбу розводять оліфою. Зберігаю ть олійну ф арбу в ретель но закритих банках, поверхню ф арби зали ваю ть оліфою чи водою, щоб уберегти фарбу від висихання.
Заточка інструментів.
Е м а л е в і ф а р б и не та к міцно тримаються на поверхні виробів, як олійні. З а т е вони даю ть блискучу красиву поверхню і швидко сохнуть. Густу емалеву ф а р б у розб авл яю ть скипидаром. Н і т р о ф а р б и сохнуть ще швидше (приблизно го д и н у ). Вони дають блискучу водонепроникну поверхню. О скільки нітрофарби виділяють їдкі речовини, фар бувати ними потрібно в добре вентильованому приміщенні. Вони легкозаймисті — при користуванні ними дотримуйтесь правил по жеж ної безпеки. Спиртовий л а к н ад ає поверхні д у ж е красивого вигляду, сохне за півтори-дві години, одн ак боїться вологи. Вода з а л и ш а є на л акованій поверхні сліди. О л і й н и й л а к сохне помалу — від одного до кількох днів. В олога йому не вадить. Н і т р о л а к — вологостійкий, сохне 10—40 хв. Обережно! Він л егк о займистий. Н а т у р а л ь н а о л і ф а використовується д л я розведення олійних ф арб і покриття деяких виробів. П е м з а потрібна д л я підготовки деревини для фарбування. Ц и к л я — інструмент для знімання найтоншої стружки з поверхні виробу. Щ і т к и щетинні потрібні д л я ф арбуван ня виробів. Б а ж а н о мати дві щітки — круглу і плоску. Щ ітки служ итимуть довго і добре, якщ о ними правильно користуватися. Щ ітк ам и ніколи не розміш ують ф арбу — це зручніше зробити звичайною паличкою. Ф арбу набираю ть кінчиком щ іт ки, не занурюючи її глибоко. П ісл я олійної фарби щ ітку обов’язково промивають в гасі, після ем алевої — в скипидарі, після нітрофарби — в ацетоні. С а м о р о б н і т а м п о н и — пучок вати, з а в ’язаний в чисту полот нинку, д у ж е зручні д л я покриття виробів протравам и і різними лакам и. Ш п а т е л ь — інструмент, потрібний д л я нанесення на виріб ш п ак лівки. Лакування. П еред л ак у ва н н ям виріб, з а баж а н н ям , фарбую ть про травам и або аніліновими фарбами.
Прийоми роботи столярними інструментами: 1 — 3 — розпилювання дощок ножів кою; 4 — стругання рубанком; 5 — підготовка деталей рашпілем; б — довбання отвору долотом; 7 — ви ймання цвяхів обценьками.
Прийоми з'єднання дерев'яних деталей: 1 — 3 — з ’єднання кінців брусків внакладку; 2 — я різка бруска в кром ку дошки; .3 — з'єднання фанерними Лакладками; 4 — тик можна за безпечити вертикальне положення рейки; 5 — з'єднання двох листів фа нери під прямим кутом; 6 — д в а способи з ’єднання дошки і бруска ; 7 — з ’єднання елементів за допомогою жерстяних накладок; 8 — підго товка гнізда під головну гвинта; 9 — 12 — способи з'єднання ни клею.
П ротравлен а чи ф арбован а поверхня повинна сохнути не менше 4 го дин, після чого її обов’язково ш ліфую ть найдрібніш ою ш куркою чи пем3 (4 0 .
П ерш ніж л ак увати чи полірувати протравлену деревину, на неї наН'..сять ш ар грунтовки, яка закр и ває невеликі нерівності і пори деревини і переш кодж ає вбиранню л ак у або палітури. Рекомендуєм о такий рецепт грунтовки: одну- частину олійного л аку зміш ують з двома частинам и скипидару і до цієї суміш і додаю ть ще і су міш зубного порош ку з тальком до одерж ання робочої в’язкості. М ож на так о ж приготувати грунтовку на оліфі: зм іш ую ть одну частину оліфи (натурал ьн ої або оксоль), 2 частини скипидару, додаю ть трохи си кативу (2 чайні л ож ки на 1 л ), крохм алю до одерж ан н я рідкої пасти. Д л я п ідф арбування в грунтовку додаю ть невелику кількість тертої вохри або уыбри. Грунтовку наносять на поверхню щ іткою вздовж волокон і -через 20 — ЗЭ хв зайву масу усуваю ть за допомогою ш пателя або ганчірки з грубої тканини рухам и поперек волокон. Грунтовку, що зали ш и лась, втираю ть поперек волокон пробкою. П ісля висихання грунтовки поверхню ш ліф ую ть дрібнозернистою шкуркою і ретельно очищ аю ть від пилу. П оверхні, які м аю ть лакувати нітролакам и , грунтую ть спеціальними нітрогрунтовками, які мож на придбати в м агазині. Л а к спиртовий нано сять ватним тампоном в напрям ку волокон кільком а тонкими ш арами. Олійний л а к і нітролаки зручніш е наносити м ’якою щ іткою. П ісля виси хання кож ного ш ару, крім останнього, поверхню ш ліф ую ть дрібною ш кур
кою. Полірування найбільш високоякісна обробка деревини. В зв ’язку з тим, шо полірування трудом істкий процес і потребує досить високої к в ал іф і кації м айстра, в дом аш ніх ум овах д л я обробки простих виробів воно з а стосовується рідко. Б аж аю чи м вивчити техніку полірування радим о зверн у тися до спеціальної літератури. Фарбування дерева. П еред ф арбуван н ям виріб б аж ан о пош ліф увати, а потім загрунтувати оліфою. Щ ербини, щ ілини, заглиблення від голівок цвяхів і ш урупів після грунтовки обов’язково зам азую ть і за ш п а к л ь о вують. Ш п аклівку готують так: на 1 кг оліфи беруть 10 г рідкого сто лярного клею і в суміш додаю ть 2 —3 кг меленої крейди. Ш паклівку наносять ш пателем . П ісл я висихання ш ліф ую ть ш маточком пемзи або ш куркою і видаляю ть пил ганчіркою або щіткою . П ісл я ш лі ф ування поверхню б а ж а н о ще р аз загрунтувати оліфою і тільки після цього вж е ф арбувати. П еред вж иванням ф арбу старанно розм іш ую ть паличкою і наносять тонким ш аром за допомогою щ ітки спочатку вздовж оброблю ваної по верхні, потім розтуш овую ть її поперек м азк а і остаточно ф арбую ть знову вздовж . Чим кращ е розтуш ована ф арба, тим міцніш ий її з в ’язок з по верхнею. О лійна ф ар б а сохне не менше доби. П ісля цього поверхню зачищ аю ть пемзою або ш куркою і знову фарбую ть. Якщ о і після цього ф ар б а недо статньо добре вкри л а предмет, ф арбую ть втретє.
П окриття ем алевим и ф арбам и роблять в два ш ари. П ерш ий, грунту вальний ш ар потрібно нанести розрідж еною скипидаром ем алевою ф ар бою (скипидару додаю ть ЗО—40 % по в а зі). Висохлу поверхню ш ліфую ть пемзою і покриваю ть другим ш аром з ф арби норм альної густоти. П ід нітроф арби грунтування і ш паклю вання роблять спеціальними нітрош паклівкам и, які продаю ться в м агазинах.
РОБОТИ ПО МЕТАЛУ З а га л ьн і поради. Н иж че ми наводим о поради по обробці ме талів, які не варто забувати майстру-ум ільцю . М олоток — один з найбільш часто вж иваних інструм ентів — мусить бути добре насадж ений на ручку. Розхитаний молоток не тільки псує ро боту — він небезпечний дл я працюючого, а та к о ж і д л я оточуючих. Строк служ би кожного інструм ента значно скорочується, якщ о його використовую ть не за призначенням. Н ап ри кл ад , не м ож на бити молот ком по кусачках, нам агаю чись ш видш е перекусити товстий дріт. Ц е може призвести до викриш ення робочої кромки кусачок або полам ки губ. Якщо гайка не відгвинчується, не бийте по клю чу молотком і не подов ж уйте рукоятку клю ча за допомогою труби, щоб не пош кодити ключа. Якщ о гайка з а ір ж а в іл а — зм очіть гасом виступаю чу поверхню болта і гайку, і залиш те та к на деякий час. Якщ о і після цього гайка ае відгвинчується, постукайте по її гранях молотком. К оли і після ударів гайка не відгвинчується, то сильно нагрійте ш маток з а л іза або паяльник і п ри кладіть до гайки. Від нагрівання н аш аруванн я ірж і поруш иться. П ісля зм ащ уван ня гасом гайка, як правило, відгвинчується. М етал рубаю ть зубилом на ковадлі, масивній плиті або рейці. При рубанні м еталу слід п ам ’ятати, що к іл ьк а у дар ів середньої сили по зубилу більш ефективні, ніж один дуж е сильний. Вирубуючи заготовку детал і з листа, спочатку легкими удар ам и роб л ять надруби по лін іях розм ітки, а потім більш сильними у д ар ам и про рубую ть м атеріал наскрізь. П рацю ю чи напилком, міцно закр іп іть предмет, який обпилю ється. Д л я цього користуйтесь лещ атам и. О бпилю вана поверхня не повинна надто виступати над поверхнею губок. П ід час роботи напилок треба періодич но очищ ати від ош урок стальною щіткою. Н ож івкове полотно в станку слю сарної нож івки повинне м ати достат ній натяг. При слабком у натягові воно може зл ам ати ся, при надм ірно му — розірватись. Р озпилю вана д етал ь або загото вка повинна бути міц но закріп лена. З ’єднання металевих частин. М еталеві частини з ’єдную ть гвинтами, болтам и, заклеп кам и , паянням або зварю ванням . Спосіб з ’єднання ви зн а чається характером виробу, його призначенням і обробкою . Принципи з ’єднання деталей за допомогою гвинтів, болтів і закл еп о к відомі всім. О скільки зварю ван ня м еталів в дом аш ніх ум овах не виконується, тому нижче ми зупинимося тільки на паянні. Д л я паяння потрібні паяльник, д ж ерел о тепла дл я його нагрівання, інструмент і м атеріал д л я зачищ ан ня поверхні (напилок, м еталева щ іт ка, наж дачний папір, н іж ), припій і флюси.
Прийоми роботи слюсарними інструментами: 1 — розпилювання металу слюсарною ножівкою; 2 — рубання металу з у билом; З — гнуття кільця з товстого дроту; 4 — загинання жерсті під прямим кутом.
Паяння жерсті: 4-Т
« гп - ! ^ п Т ЯЛЬНиКа:
2 ~ л Уд і н н я
паяльника;
3 -
«обирання
припою ;
4 — змазування спаюваних поверхонь паяльною к и с л о п щ . 5 — паЯння- 6 — Промивання місця пайки; 7 — напаювання латки на отвір *
П аял ьн и ки буваю ть звичайні і електричні. Л ю бителеві кращ е всього працю вати електричним паяльником . Н ай більш поширений п р и п ій — третник, що я в л я є собою сплав оло ва з свинцем. П рипій, потрібний лю бителеві, є в продаж у під маркою ПОС. Д о речі, посуд паяю ть чистим оловом. Флюси зап обігаю ть окисленню спаю ваних поверхонь і п аяльн и ка й сприяю ть кращ ом у спаю ванню . Як флю с найчастіш е використовую ть хлористий цинк, який іноді називаю ть травленою або паяльною кислотою. З цим флю сом м ож на паяти м айж е всі м етали. Н е менш пош иреним ф лю сом є наш атир у вигляді порош ку або окремих ш маточків. П ри паянні деталей і проводів радіо- і ел ектроап аратури як флю с застосовую ть к а ніфоль. П еред початком роботи всі м атеріали (наш ати р, паяльн у кислоту, припій) ро зк л ад аю ть на робочому столі так, щоб до них м ож на було д і стати паяльником . ‘ • . С паю вані поверхні повинні бути добре підігнані і старан н о зачищ ені за допомогою нап илка чи наж дачного паперу. Н а спаю ваних поверхнях не повинно бути сл ідів жиру, ф арби, ірж і, тому що припій в брудному місці не пристане до металу. П риступаю чи до паяння, спочатку треба полудити паяльник. Д л я цього напилком, наж дачним папером чи ножем очищ аю ть робочий кінець п а яльника. П ісл я чого його нагріваю ть. Ч ас від часу гарячий п аяльник при кладаю ть ж ал ом до наш атирю . Коли наш атир починає з легким ш и пінням дим іти — значить паяльн ик нагрівся. Загостреним кінцем н агр і того п аяльн ика ш видко труть по ш м атку чи порош ку наш атирю . П ісля цього цим ж е кінцем п аяльн и ка відділяю ть м аленьку частину припою, як а перетворю ється в краплину. П аял ьн и к повертаю ть в різні боки, щоб кр ап л я припою розтекл ася на загостреном у кінці і покрила його з обох боків рівним тонким ш аром . Якщ о припій не повністю покрив кінець паяльн ика, значить, останній був погано зачищ ений. Його потрібно ще р а з зачистити в м ісцях, де нема припою, і продовж ити лудіння. Н айпростіш е паяти деталі, виготовлені з ж ерсті від консервних банок. С таранно зачищ ені детал і п рикладаю ть одну до одної. М ісце майбутнього ш ва змочую ть паяльною кислотою за допомогою щ іточки чи дерев’яної палички. К інцем залуд ж ен ого нагрітого паяльн и ка відділяю ть ш маточок припою, який зр а зу ж розп л авл яється. К рап ельку припою переносять паяльником на м етал і пом алу ведуть кінцем п аяльн и ка по змоченій кис лотою поверхні в за д і вперед. П рипій розтікається по поверхні. С паю вані деталі потрібно добре притрим увати, щоб вони не зруш илися з визначеного місця. П ісля того, як крап ел ька припою розтекл ася по поверхні, п а я л ь ником сюди ж переносять іншу крап ельку. П аял ьн и к постійно повинен бути гарячим , для цього його потрібно час від часу підігрівати. П оява на л удж ен ій частині п аяльн и ка синьої окисної плівки — ознака того, щ о паяльн и к перегрівся. П ерегрітий паяльн и к треба трохи охолоди ти і знову полудити. Н е слід набирати на п аяльн и к багато припою. Ш ов паяння повинен бути тонким і рівним. З гаряч ої поверхні н адлиш ок припою усуваю ть ш маточком тканини, згорнутої в к іл ьк а разів.
П ісл я охолодж ення спаю ваного виробу місце п аян н я промиваю ть водою і протираю ть ганчіркою. Ч асом буває потреба накласти на великий отвір л атку з ли стової ж ер сті. Д л я цього спочатку вирізаю ть л атку відповідного розм іру. К р а ї отво ру зм азую ть паяльною кислотою, покриваю ть ш аром припою і п р и к ла даю ть латку, та к о ж зм азавш и її к р аї кислотою. Зверху по кр аях латки пом алу проводять гарячим паяльником. Т ак само паяю ть за л ізо і латунь, однак в цьому ви п адку старан н о з а чищені м ісця паяння потрібно попередньо залуди ти (покрити за допо могою п аяльн и к а тонким ш аром припою ). А лю міній в дом аш ніх ум овах паяти практично нем ож ливо.
Л АГО ДЖ ЕН Н Я ПЛАСТМ АСОВИХ І ГУМ О ВИ Х В И РО Б ІВ Щ об відрем онтувати пластм асову річ, потрібно зн ати , з якої пластм аси вона виготовлена. Всі пластм аси м ож на поділити на дві основ ні групи: терм ореактивні і терм опластичні. П ерш і, до яких н ал е ж а ть к а р бо л іт і ам інопласти, не ро зм ’якш ую ться і не розплавляю ться. Т ерм опластичні пластики (целулоїд, полістирол, поліетилен та ін). р о зм ’якш ую ться під дією тепла і розчиняю ться деяким и розчинниками. П ош кодж ені вироби з терм ореактивних пластм ас м ож н а полагодити клеєм БФ -2 або БФ-4. Вироби з термопластичних м ас з ’єдную ть н агріван н ям або дією р оз чинників. Тріщ ину на виробі з полістиролу м ож на л іквід у вати за допо могою п аяльн ика, яким проводять по л ін ії злам у, немов би «зварю ю чи» пластм асу. П ісля зварю вання шов зачищ аю ть ш куркою і полірую ть. П олам ану ц елулоїдну річ склею ю ть ацетоном. Д л я цього потрібно змочити ним зл ам и до ро зм ’якш ення пластм аси. П отім частини стискую ть і трим аю ть в таком у стані до повного випаровування розчинника. Гумові вироби м ож на склеїти або за л а та ти тільки за допомогою гу мового клею, який продається в м агазин ах. Спосіб вж и ван н я гумового клею є, звичайно, на етикетці. Тканини склею ю ть за допомогою клею БФ -6. К лей д а є непомітне з ’єднання не гірш е ш ва з ниток.
Р ІЗ Н І РОБОТИ Ремонт дверей. Н евелике за їд а н н я дверей в одвірку мож на усунути, якщ о натерти поверхні, щ о труться, господарським милом. Коли це не допомож е, кромку дверей вирівню ю ть рубанком. Якщ о петлі слабо пригвинчені, то двері м ож уть опуститися. Щ об усу нути цю ваду, треба підкрутити шурупи. Коли шурупи провертаю ться, їх зам іню ю ть новими, довш ими, а якщ о таких немає, отвори заби ваю ть д е рев’яними пробкам и (попередньо вмочивши в клей) або дрібним и м етал е вими струж кам и і вгвинчують старі шурупи. Опущ ені двері мож на трохи підняти, якщ о м іж к ар там и петель поста вити дротян і ш айби відповідної товщини.
Ч асто під впливом вологи двері перекош ую ться, вн аслідок чого погано зачиняю ться і в деяких місцях відстаю ть. Ц ю ваду мож на виправити, зрізаю чи ш ар дерева там , де є виступи. Ч асом в місце, де двері відстаю ть, доцільніш е прибити см уж ку войлоку чи поролону. Ремонт вікон. Ч асто причиною того, що вікна погано відчиняю ться і зачиняю ться, є ослаблен ня ш урупів, які трим аю ть петлі. їх потрібно підгвинтити. Якщ о стулка перекосилася, її зн ім аю ть з петель і обереж но пристру гують. Щ об запобігти дальш ом у перекосу, тр еба укріпити стулку м ета левими ріж кам и . В ставляння ш и б о к — найчастіш ий вид ремонту вікон. Д л я різан н я скла застосовую ть склорізи, в яких різал ьн и м елементом є а л м а з або ро лик з твердого сплаву. Якщ о на склі зали ш ається тонка б езб ар вн а рис ка, значить склоріз р іж е добре. Коли ж риска м ає вигляд грубої п одря пини білого кольору, це значить, що склоріз тупий або ним неправильно користую ться. При правильном у різанн і склорізом скло дає слабкий по тріскуючий звук. Якщ о склоріз гострий, але все ж не д а є н адрізу при нор мальному натискуванні, його треба вмочити в гас. П очинаю чи працю вати склорізом , спробуйте його на невеликих ш м аточках скла. Ріж учи скло, треба н асам перед правильно трим ати склоріз — в к а зів ний палець повинен знаходитися зверху, а ін стр у м ен т— зай м ати м айж е вертикальне полож ення. С прям овую ть склоріз обов’язково по лінійці. Р ізати починаю ть з дальн ього кінця полотна, проводячи роликом по поверхні (на себе) тільки один р аз, рівном ірно натискую чи ним на скло. Якщ о н ад різ не вийшов, переверніть скло і зробіть н адріз з іншого боку. П ерш ніж вставляти ш ибку, необхідно з рам и видалити всі улам ки, цвяхи і за м а зк у . Всі нерівні місця треба за м а за т и зам азкою , а потім відгрунтувати ф а л ь ц свинцевими біли лам и з оліфою . М іж ш ибкою і поверх нями ф ал ь ц а нанести тонкий ш ар зам азк и . Ш ибки укріплю ю ть в р ам ах дротяними ш пилькам и чи м аленьким и цвяш кам и. Ремонт ш палерів. Щ об закл еїти дірку або обірван е місце в ш палерах, беруть ш м аток ш палерів і ретельно підганяю ть малю нок. Л а тк у ви р ізаю ть по хвилястій або зубчастій лінії. Т ак л а т к а кращ е зл и вається з загальним фоном ш палерів. С тіна, обклеєна ш палерам и, за часом забрудню ється. Д л я виведення плям реком ендується розм іш ати білу глину з водою до густоти сметани і цим розчином зм азати брудне місце. Розчин зали ш аю ть на ш п алерах на добу, а потім зіскоблю ю ть ножем або щіткою , ал е так, щ об не пош ко дити поверхню. Н е дуж е забруднені ш палери корисно періодично протирати (рухам и зверху вниз) м ’яким віником а'бо ш ваброю , вкритими чистою м ’якою т к а ниною. Брудні, за ял о ж ен і ш палери протираю ть ш матком черствого, ал е не надто твердого хліба. Х ліб м ож на просочити наш атирним спиртом н астіл ь ки, щоб його м ож на було скачати в грудку. Ремонт домашньої електромережі. Рем онт електром ереж і без відповід них знань в гал у зі Електротехніки м ож е призвести до серйозної ав ар ії, по ж еж і, ураж ен н я електричним струмом. Тому перед виконанням навіть найпростіш их електричних робіт, таких, напри клад, як зам ін а патрона
Ремонт дверей: І — п ід н ім а н н я д в е р е й за д о п о м о го ю к л и н а : 3 — з м а х у в а н н я петель мастил о м ; З — в ст а влянн я дрот яного к іл ь ц я ш айби.
Ремонт вікон: І — с к р іп л ю в а н н я ст улки з р д о п о м о го ю кут ика; вст а влянн я ш и б к и . 4 — О б м а зува н н я ш ибки.
2 — р іза н н я
скла;
З —
З ’єднання проводів. або вим икача, треба суворо дотрим уватись п равил безпеки і обов’язкових технічних вимог. А саме: не торкайтеся оголених проводів (навіть одного); п ам ’ятайте, щ о кож на д е та л ь електром ереж і або електроприладу, п риєднана навіть до одного провода, може бути під струмом, який ста новить небезпеку д л я ж иття; сирість — сира підлога, вологе взуття, мокрі руки — сильно підвищ ує електропровідність струму, що загр о ж у є життю ; з метою безпеки треба обов’язково відклю чати обидва полюси тієї д іл я н ки електром ереж і, де проводиться робота. Стояти треба на сухій д е р ев 'я ній підставці (щит, дош ка, табуретка, д р а б и н а ), не доторкаю чись до ме талевих предм етів, особливо до труб і елем ентів водопроводу, цен траль ного опалення і к а н а л іза ц ії; користуйтесь інструм ентам и з ізольованим и ручками. О днією з пош ирених причин пош кодж ення електричної м ереж і є пога ний контакт проводів. Він м ож е бути викликаний як розривом про водів, т а к і брудом, окисами, які з ’явилися м іж з ’єднаними кінцям и про водів і в місцях їх підклю чення до електроп ри ладів. Ч ерез поганий кон т а к т проводи м ож уть нагрівати сь і навіть загорітись. Ч асто м ісцем поганого контакту є ш тепсельна вилка, в якої ш тирі не досить щ ільно входять в гнізда ш тепсельної розетки. Щ об позбутися цього деф екту, ш тирі потрібно трохи розігнути і очистити від бруду та окисів. Я кщ о у вас погасло світло в момент вм икання електроп ри ладу (н а стільної лам пи, електробритви, чайника тощ о), причину треба ш укати н асам перед в ньому. Ц ей п ри л ад потрібно з р а зу ж вимкнути і не вм и ка ти до перевірки і ремонту.
Причинами перегоряння зап обіж н и ків («пробок») може бути як з і псований електроприлад, так і перевантаж ення електром ереж і при одно часному включенні декількох електроприладів. Н іколи не заміню йте перегорілий запобіж ник «жучком» у вигляді пуч ка дроту, цвяш ка або інш ого м еталевого предм ета, тому щ о подібна з а міна може призвести до а в а р ії чи пож еж і. К ращ е всього зам інити зап о біж ник новим. Ремонтую ть запобіж ник у виклю чних випадках. П ри ремонті зап обіж н и ка як п лавку вставку м ож на використати тільки один мідний дротик — ж и л ку від звичайного електричного ш ну ра Ш Р. Щ об не мати справи з докучливою зам іною або ремонтом запобіж и» ків, реком ендується встановлю вати автом атичні запобіж ники, які вим и каю ть несправну м ереж у за допомогою спеціального пристрою. П ісля ремонту електропри ладу на запобіж н ику натискую ть відповід ну кнопку і він знову вводиться в дію. П ереконавш ись, що струм в м ереж і є і запобіж ники працю ю ть, місце обриву треба ш укати у вимикачі, ш тепсельній розетці, з ’єднувальном у шнурі або ш тепсельній вилці. Н айчастіш е обрив буває у з ’єднувальном у шнурі біля вводу в п ри лад чи в ш тепсельну вилку. Іншою досить пош иреною причиною перегоряння зап обіж н и ків є к о ротке зам икання в електрон агрівальних приладах, ш тепсельних розетках, вилках, лам пових патронах і т. ін. К оротке зам и кан н я відбувається, звичайно, в момент вм икання електро приладу в мереж у і часто супроводж ується іскрінням в місці зам и кан н я. П р и л ад необхідно зр а зу ж вимкнути з м ереж і і знайти місце за м и кання. Поки не встановлена причина зам и кан н я, зам ін ю вати перегорілі за п о біжники не слід. Зам и к ан н я в проводці повинен рем онтувати монтер. Ремонт побутових електроприладів. Л ю бителю , у якого немає сп ец і альної підготовки з електротехніки, радим о виконувати тільки найпрості ші роботи по ремонту електроп риладів. С кладні роботи, та к і як ремонт
Ремонт електроплитки: / — з ’єднання спіралі; 2 — скріплення керамічної основи.
електродвигунів, трансф орм аторів, стаб іл ізато р ів напруги тощо, вико нують майстерні побутового обслуговування населення. Якщ о ел ектроприлад не працю є, перш за все слід перевірити, чи є струм в дом аш ній мереж і. П отім треба оглянути ш тепсельну вилку, з’єд нувальний шнур, вимикач. Щ об перевірити з'єдн увальн и й шнур, а разом і ш тепсельну вилку, достатньо з його допомогою вклю чити справний при лад. П ереконавш ись, що струм до електроп ри ладу проходить, причину несправності ш укаю ть в сам ом у приладі. Електроплитка. Н айчастіш е електроплитка виходить з ладу внаслідок обриву спіралі. З ’єднати сп ірал ь можна нам отавш и її перего рілі кінці на ш маточок мідного дроту і загнути обидва кінці цього дроту плоскогубцями. Д ругою поширеною причиною несправності плитки м ож е бути поганий контакт спіралі з контактними ш тифтами. Д л я усунення несправності треба розібрати плитку і ущ ільнити кріплення сп іралі до ш тифта. Щ об виправити перегорілий контакт, кінець спіралі зачищ аю ть до блиску, з а кручують в кільце одннм -двом а витками, надягаю ть на контактний штифт і міцно затискую ть гайкам и м іж двома ш айбам и. П ри розтріскуванні керам ічної основи плитки, її мож на стягнути об ручем із ж ерсті. П р а с к а може мати спіральний чи плоский стрічковий нагрівальний елемент. Рем онт перегорілої спіралі досягається зачищ анням кінців об риву і їх з ’єднанням. В плоских нагрівальних елем ентах часто обгоряю ть тільки латунні пластинки, за допомогою яких вони з ’єдную ться з контактними штифтами. П ластинки легко замінити новими. Якщ о перегоріла ніхромова стрічка в місці приєднання її до латунних пластинок, треба зачистити кінець стріч ки, що обгорів, і міцно затиснути його за допомогою плоскогубців загн у тим на 180° кінцем пластинки. Ремонт деяких елементів санітарно-водопровідної мережі м ож на зр о бити самому. Р е м о н т к р а н і в . Н ай б ільш пош ирена несправність кранів — про пускання води. П ричиною цього часто є стирання чи розрив прокладки золотника.
Ремонт водопрові дного крана — за міна прокладки зо лотника.
Приступаючи до ремонту крана насамперед необхідно припинити по дачу води, перекривши вентилі магістралі перед ділянкою, що ремонтує ться. Потім вигвинчують рукоятку з шпинделем. П рокладка золотника іноді утримується гвинтом, який часом не так легко викрутити навіть після змочування гасом і рідким машинним м ас лом. Справу можна полегшити, якщ о поглибити шліц гвинта, прорізавши його слюсарною ножівкою. При цьому будуть дещо пошкоджені к р а ї ч а шечки золотника, але це ие завдасть шкоди кранові. Якщо вода проходить між шпинделем і гайкою сальника, треба зро бити нову набивку, обгорнувши навколо шпинделя бавовняний мотузок або тонкий шпагат, після чого треба туго загвинтити гайку. Т р і щ и н и т а і н ш і н е щ і л ь н о с т і в трубах, котлах, змивних бачках та іншій санітарній техніці можна за м а за т и спеціальною з а м а з кою, яку легко приготувати самому. На 250 г дрібних металевих ошурок треба взяти 6 г порошкоподібного нашатирю, 3 г сірки і старанно перемі шати. Безпосередньо перед застосуванням додати води до густоти звичай ної замазки. Суху суміш кращ е готувати незадовго до початку роботи. П р о ч и щ е н н я с и ф о н а . Сифон — це пристрій, який за допомо гою водяного затвора не пропускає гази з кан алізац ійн ої мережі в при міщення. Коли сифон забивається ж и рами та іншими речовинами, вода погано, а то й зовсім не витікає з раковини, умивальника, ванни чи уні таза. Промивають сифон гарячою водою, ще к ращ е налити в сифон одну столову л ож к у розчину каустичної соди, після чого влити приблизно один літр гарячої води. З каустичною содою поводьтесь обережно, тому що суміш її з гарячою водою бурхливо кипить і може ошпарити. Д л я прочищення сифонів ще користуються так званим вантузом. Р а ковину або ванну наповнюють водою настільки, щ об гумова частина ва н туза була закрита, потім сильними поштовхами натискують на ручку зверху вниз. За м іс ть вантуза можна скористатися половинкою від гумо вого м’яча. Якщо застосування вантуза та хімічних засобів не допомагає, треба поставити під сифон відро або та з і відгвинтити ключем пробку в нижній його частині. Коли вода витече, в отвір вставляю ть зігнутий дріт з не-
Прочищення сифонів: / —
раковини чи умивальника; 2 — вантуз; 3 — унітаза.
Пристрій дляви мірювання глиби ни. великим гачком на кінці і очищають коліно сифона від бруду, піску тощо. Після цього сифон промивають гарячою водою. Д л я прочищення сифона унітаза та к о ж користуються вантузом або дротом. * Не поспішайте викидати «осілі» електричні батарейки. їх можна примусити відслужити ще однн строк. Складаним ножем обережно розкрийте кришку бата рейки, залиту гудроном або воском, і, переконавшись в тім, що цинковий цилін дрик, вугільний порошок і стержень батарейки цілі, опустіть батарейку в насиче ний розчин кухонної солі (дві столові ложки на 2—3 склянки води), прокип’ятіть її в цьому розчині протягом 10—15 хв. Потім знову установіть на місце герметичні прокладки і зверху змажте пластиліном, віконною замазкою або воском. Вставте таку батарейку в електричний фонарик або транзисторний приймач, вона працю ватиме знову. * Щоб визначити глибину водоймища, досить виготовити такий нескладний пристрій (див. рисунок). Як тільки тягар ляже на дно, а пробка випливе на по верхню, витягайте його. Волосінь, протягнута в металеві кільця, під вагою тягаря надійно затисне пробку і не дасть їй можливості зсунутися. Відстань від тягаря до пробки дорівнює глибині водоймища в тому місці, куди був закинутий глиби номір. При виготовленні глибиноміра врахуйте: чим більша пробка, тим краще він працюватиме. * Тканина устілки іноді відклеюється. Перетворіть варену картоплину в драг листу речовину (легким постукуванням молотка). Ця речовина міцно клеїть по лотно з картоном.
Гачок-підвіска для кастру і.
Зат очування н а пилка для свердлін ня створу в склі.
* Підвісьте на водопровідний кран дротяний гачок-підвіску. Користь від цієї маленької хитрості особливо відчутна, коли вам необхідно буде налити воду у ве лику каструлю. * Щоб забілити відмоклі місця на стелі, потрібно спочатку зафарбувати їх олійною фарбою або нітрофарбою. * Спроба одержати отвір у склі за допомогою звичайного свердла і дрелі до добра не приведе: скло трісне. Для цього вставте в ручну дрель вже малопридат ний до вжитку маленький тригранний напилок, попередньо заточивши його, на несіть на скло під лезо напилка одну краплю скипидару і спокійно приступайте до роботи. В результаті одержите в склі ідеально круглий, з рівними краями, отвір. * Свердлити бетонну стіну заради того, шоб помістити гравюру, календар чи яку-небудь іншу легку (до кілограма) річ, не варто. Набагато простіше, вирізавши із консервної банки диск з гачком і старанно очистивши шкуркою одну із його площин, густо змазати її і частину стіни клеєм 88. Коли клей підсохне, прикладіть диск до стіни і гарячою праскою щільно притискуйте його протягом 2—3 хв. Клей швидко полімеризується і після охолодження диска на його гачок можна вішати гравюру тощо. Аналогічним способом можна прикріпити на стіні прямокутні л а тунні пластини і на них вішати більш важкі речі. Гачок (цвях чи стальний дріт перерізом 2—2,5 мм) до пластини доведеться припаяти. * Малюку, який робить перші кроки, важко втриматися на слизькій паркетній підлозі. Приклеївши до підошовок його черевиків по дві вузькі (І см) гумові смужки, ви застрахуєте дитину від падіння і поєднаного з цимпереляку, який надовго відіб’є у малюка бажання самостійно ходити. * Виявивши, що ножі вашої м’ясорубки (рухомий і нерухомий) затупились, не слід вдаватися у відчай. їх зручно заточити самому на шматку дрібної корун-
я
Пласт инки гачка м и призначені для наклеювання на ст і нах.
,
Наклейка гумових сму жок на підошви.
Заточка ножів м’я сорубки.
Ремоуг щетин ної щітки.
Підвіска гіло чок наклейка ми з липке,і стрічки.
дової шкурки, закріпленому на гладенькій дошці або на будь-якій іншій ріпній поверхні. * Занавіска, підвішена до карниза за допомогою металевих затискачів, не завжди міцно втримується ними. Щоб цього уникнути, підігніть верхній край за навіски, протягнувши шпагат. Тепер затискач надійно обхопить край занавіски. * Випаданню волосків з малярної щітки легко запобігти, просвердливши в обтискному кільці отвір і пустивши всередину нього декілька крапель клею. * Туфлі, що розносилися не будуть спадати з ноги, якщо до внутрішньої по верхні задників приклеїти смужку поролону товщиною 5—6 мм. Для цього підійде клей «88» або синтетичний клей. * Не розбираючи шарніра в оправі окулярів, змажте шляпку і кінчик гвин тика синтетичним клеєм, і гвинтик не буде самовільно відгвинчуватися. * Гілочки домашніх рослин, які в’ються, можна підвісити до стіни, користую чись липучою стрічкою.
Запрош уємо
до столу
Х ІМ ІЧ Н И Й С К Л А Д П Р О Д У К Т ІВ , ЙОГО ЗМ ІН И П Р И ТЕ П Л О ВІЙ О БРО БЦ І Д л я того щ об їж а д а в а л а нам м акси м альн у користь, щоб дітгі виростали здоровими й міцними, щоб лю ди ж или довго, за л и ш а ю чись працездатним и, кож ній лю дині необхідно розум іти закони р ац іо н ал ь ного харчування. А дж е їж а — основне дж ерело елементів, необхідних для норм ального ф ункціонування організм у. О сь чому важ л и во дізн ати ся, як а кількість білків, ж и рів та вуглеводів потрібна д л я підтрим ання здоров’я, в яких сам е продуктах м іститься необхідна їх кількість і, щ о особливо важ ливо д л я кож ної господині, знати, як слід ті чи інші продукти зб ер і гати, обробляти, щ об вони не втратили своїх корисних властивостей у процесі приготування. Білки — один з основних «будівельних» м атер іал ів наш ого організм у. З ними пов’язан е здійснення головних проявів ж иття: обміну речовин, здатності до росту. О рган ізм володіє лиш е незначними білковим и р езер вами. Єдиним дж ерелом утворення білків в організм і є ам інокислоти б іл ків їж і. Тому білки зовсім незам інні в щ оденному харчуванні лю дини будь-якого віку. Н ай б іл ьш е б іл ків у продуктах тваринного походж ення. Т ак, у 100 г яловичини — 20 г білків, риби — 18 г, біл ка я є ц ь — 13 г, с и р у — 19 г. Ч им ало біл ків є в деяких рослинних продуктах, хоча в них вони менш
складні. Хіба що білки картоплі і капусти з а наявністю різних видів амінокислот нічим не поступаються білкам тваринного походження. А оскільки вміст амінокислот у різних продуктах неоднаковий, щоб їж а була різноманітною, треба поєднувати одні продукти з іншими. Н апри клад, чудовим поєднанням амінокислот є такі добре відомі всім страви, як гречана каш а з молоком, пиріж ки з капустою та яйцями. Норма білків у харчовому раціоні людей різного віку неоднакова. Так, дітям, на кожний кілограм їхньої ваги, щодня необхідно 2—4 г білків. Недостача їх відразу ж позначається на затримці росту дитини. Але н надлишок білка та ко ж не корисний для організму, бо викликає погіршен ня апетиту. Дорослій людині, зайнятій розумовою працею або сидячою роботою, потрібно не менше 1 г білка на кожний кілограм ваги; тому, хто займається фізичною працею середньої трудності — 1,5— 1,8 г; хто з а ймається тяж кою фізичною працею — 2— 2,5 г. Білки містяться у м’ясі, рибі, яйцях, молоці, крупах. Б іл ки м’яса і риби розчиняються у воді, в розчині кухонної солі. Бульйони (м’ясний і рибний) слід солити після закипання, тоді кращ е зберігаються розчинні білки. Згортання, ущільнення білків відбувається при температурі 35— 70 X . Тривале нагрівання викликає ущільнення білків, і вони гірше з а своюються організмом людини. Б іл ки м ’яса при варінні перетворюються в драглевидний клей глютин. Кисле середовище прискорює утворення глютину, тому м ’ясо можна варити, туш кувати з кислими продуктами, квашеною капустою, солоними огірками, помідорами, томатом, оцтом, вином. Б ілки молока при нагріванні згортаються. Б іл о к альбумін згортаєть ся й осідає у вигляді пластівців на дні та стінках посуду. При швидкому нагріванні молока виділяється весь альбумін і молоко часто пригоряє. При кип’ятінні молока на поверхні утворюється згорнутий білок — казеїн. Б ілки яєць при нагріванні згортаються і чим більше їх варити або смажити, тим вони сильніше ущільнюються і гірше засвоюються організ мом. Згортання яєчного білка відбувається при температурі 50— 70 °С. Ж ов ток починає густіти при температурі 70—90 °С. Вуглеводи. Основна функція, яку виконують вуглеводи їж і — поста чання організму енергією. Тому потреба в них зростає зі збільшенням енергетичних витрат організму.
Здоровій дорослій людині потрібно на добу близько 500—550 г вугле водів. П ри захворюванні на цукрову хворобу (діабет) вуглеводів, а особ ливо цукру, м айж е зовсім не дають. При захворюванні на ревматизм і при різних запаленнях вж ивання вуглеводів, особливо цукру, також об м е ж у ють. Д л я посиленого харчування або при б аж анн і набути вагу, можна д а вати людині до 600 г вуглеводів на добу, але не більше. З лікувальною метою кількість вуглеводів у їж і можна значно зменшити: леж ач ом у хво рому треба да ва ти не більше 120— 150 г, а ходячому — 250—300 г на добу. Одержуючи надто велику норму вуглеводів, організм відкладає їх у вигляді жирів. Якщо б а ж а н о зменшити кількість вуглеводів, подрібнені продукти харчування слід промити. Н ап рикл ад , терту картоплю, моркву, буряк заливаю ть водою і кілька разів промивають, щоб видалити з них цукор, крохмаль і залишити тільки білкові речовини та клітковину. Т ак само роблять з борошном. Тільки після цього з таких продуктів готують с т р а ви. І, навпаки, баж аю чи зберегти вуглеводи, продукти варять на парі або в невеликій кількості води. Тому картопля має варитися ЗО—45 хв, к в а с о л я — 1— І'/г год, горох деяких сортів — ЗО—45 хв, а інших сортів — ці лих 2 год. Д о вуглеводів н ал е ж а ть крохмаль, цукор, протопектин, клітковина. Вони містяться в плодах і ягодах, коренеплодах, капустяних овочах, к а р топлі та борошняних продуктах. П ри тепловій обробці відбувається пере творення цукру; при нагріванні він карам елізується з утворенням темно* забарвлених продуктів. При бродінні тіста під дією д р іж д ж ів цукор перетворюється в спирт і вуглекислий газ, який, намагаючись вийти геть, добре розпушує тісто. К р охм ал ь клейстеризується (при нагріванні з водою) при температурі
55—70 °С. При тривалому нагріванні крохмалю крохмальні зерна набухають, збільшуються в о б ’ємі й лопаються; тому, якщо кисіль варити довго, він стає рідким. Ж ири — найбільш концентроване дж ер е л о теплової енергії. П ідш кір ний ш ар жиру, крім того, за х и щ а є організм людини від холоду, а внут* рішні органи — від пошкодження.
Ж и ри буваю ть рослинні й тваринні. П ри норм альном у вж иванні ж ирів орган ізм здорової лю дини однаково добре засвою є їх. П роте жири т в а ринного походж ення — цінніш і, бо в деяки х з них (н ап ри клад, у верш ко вому м аслі) м істяться ще й вітам іни. В ід надлиш ку ж и рів у лю дському о рган ізм і н агром адж ую ться ж ирові зап аси. П ри нетяж кій фізичній роботі доросла лю дина повинна одерж увати близько 80— 100 г ж и рів на добу. У кулінарній практиці ж ири вж иваю ться при виготовленні страв із м алокалорійних продуктів, н ап ри кл ад з овочів, бо ж ири збільш ую ть їхню калорій н ість і поліпш ую ть см ак. Н адто три вал е варін н я ж и рів у супі та інш их стравах, що готую ться, зм іню є їхній см ак і зап ах, і вони набуваю ть салистого присм аку. При дієтичном у харчуванні реком ендується класти верш кове м асло в готову страву перед тим, як подати її хворому. При см аж енні на великому вогні зм іню ється хімічний ск л ад ж ирів, а речови ни, що утворилися при цьому, подразню ю ть жовчні ш ляхи і жовчний міхур. Тому при хворобах печінки см аж ені страви протипоказані. У харчуванні маю ть бути представлені всі види ж ирів. П ри тепло вій обробці ж ири п л авляться. Т ем пература плавлення яловичого ж и р у — 42— 52 °С, баран ячого — 44—55 °С, свинячого — 28—48 °С, свійської пти ці — 26—40 °С. При варінні бульйону ж ир зби рається на поверхні. П ри бурхливому кипінні відбувається ем ул ьгац ія ж иру (тобто утворення дрібнесеньких кульочок). Такий ж ир н ад ає бульйонам неприємного мильного присмаку і зап аху. О сь чому бульйони слід варити при повільному кипінні. При см аж енні продуктів відбувається окислення ж иру киснем повітря. Коли їж а готується в чавунних сковородах, окислення відбувається ш вид ше. О кислений ж ир викликає подразнення слизової оболонки кишечника. П ри нагріванні понад 180 °С ж ир розп адається, утворю ється дим. Вітаміни хоча й не є д ж ерел ам и енергії, проте вони необхідні для ж и вого організм у. Н едостача якогось вітам іну в їж і ш кідливо відбивається на загал ьн ом у стані організм у і призводить до захворю вання окремих ор ганів. Тепер відкрито багато вітам інів. О дні з них розчиняю ться у воді, ін ші — лиш е в ж ирах. З а розчинністю і теплостійкістю вітам іни поділяю ться на групи. В ітам іни С та групи В розчинні у воді, вітам іни А, Э, Е — у жирах.
Вітамін А часто називаю ть вітаміном росту, бо він сприяє нормалььому розвиткові скелету, особливо в період росту. При відсутності ві таміну А людина захворю є на курячу сліпоту. Вітамін А запобігає також захворю ванням слизової оболонки дихальних шляхів та ш лунково-кишко вого тракту. Вітамін А міститься у верш ковом у маслі, молоді, сметані, жовтку яйця, в печінці тварин, особливо багатий на нього риб’ячий жир. Печінка л ю дини може виробляти вітамін А з каротину, що міститься в моркві, шпи наті, салаті, щавлі, у шипшині та інших продуктах. Н а добу людині по трібно близько 2 мг вітаміну А. Вітамін А і каротин нерозчинні у воді, але легко розчиняються в ж ирах (при см аж енні моркви ж и р забарвлю ється в оранжевий колір). Вітаміни групи В (Ві, В 2, Р Р та ін.) уберігають нервову систему, ш кі ру, шлунково-кишковий тракт, кров та інші органи від захворювань. В і таміни групи В розчиняються у воді. Вони дуж е теплостійкі, тому у в а реній і смаж еній їж і кількість їх м ай ж е не зменшується. Вітамін Ві руйнується у л уж н ом у середовищі, при випіканні конди терських виробів із содою та амонієм. Н а добу людині потрібно бл и зь ко 2 мг вітамінів групи В, як і вона одержує, вж иваю чи в їж у продукти з борошна грубого помелу (вітамін Ві міститься у висівках). Вітаміни цієї групи є т а к о ж у бобових рослинах, у свинині й курятині. Вітамін О бере участь у процесі обміну мінеральних речовин й убері гає від рахіту, тому він особливо необхідний дітям і підліткам для нор мального розвитку. Ц ей вітамін необхідний і для дорослих, якщо вони працюють у приміщенні, куди не проникають сонячні промені. Вітамін О міститься в яєчному жовтку, у печінці тварин, в риб’ячому жирі та ін. Вітаміну О лю ди на повинна одерж увати на добу до 0,025 мг. В ітам ін С у берігає від захворю вання цингою і збільш ує опірність ор ганізму різним інфекціям. Він широко застосовується при лікувальному харчуванні. Здоровій людині на добу необхідно близько 50 мг вітаміну С. При різних захворю ваннях слід значно збільшити норму цього вітаміну. Вітамін С міститься в овочах, ф руктах та ягодах. Особливо багато ві таміну С містять ягоди шипшини. Він є та к о ж у коров’ячому молоці, при чому кількість вітаміну значною мірою за ле ж и т ь від годівлі корови. Влітку, коли корова пасеться, вітаміну С в молоці більше, ніж узимку.
Вітамін С розчиняється у воді; він легко руйнується при нагріванні та під діянням різних лугів, окислюється при зіткненні з деякими металами (залізо, мідь), руйнується під впливом кисню повітря і втр ач ає свою ак тивність. Маючи на увазі ці властивості вітаміну С, слід дотримуватися таких правил варіння їжі: обчищати овочі та готувати страви безпосередньо перед їх вж иванням; класти овочі д л я варіння в киплячу воду, бо в ній менше кисню повітря; варити овочі у закритому посуді; приготовлені овочеві страви або овочі д л я вінегрету і сал ату зберігати не більше 1'І2 год; рідину, в якій варилися овочі, вж ивати д л я супів. При варінні овочів у бульйонах, у відварі крупів, у солоній воді віта мін С руйнується. При см аж енні жир запобігає зіткненню овочів з повітрям, внаслідок чого вітамін С менше окислюєтся.
ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ Овочі, гриби, фрукти, крупи, риба, м ’ясо та інші продукти перед приготуванням страви підлягають первинній обробці. Н асам перед їх слід ретельно промити. Листяні овочі, цибулю, крупи перебрати. К а р топлю і коренеплоди — промити. При обчищенні картоплі потрібно зрізувати тонку луш пайку, бо під нею міститься більше вітамінів, ніж у серцевині. Картоплю, що проросла, після березня слід обчищати, зрізуючи то в щий шар, бо на поверхні, особливо у вічках, в позеленілому шарі утво рюється отруйна речовина соланін, що може викликати харчове отруєння. Обчищена картопля на повітрі швидко темніє, тому її зберігають у холодній воді не більше 1—2 год. Обчищені моркву і б уряк накривають мокрою марлею або кришкою і зберігають у холодному місці. Д л я нарізування скибочками моркву, петрушку, картоплю розрізають навпіл або начетверо й ріж уть упоперек на скибочки. Д л я нарізування брусочками коренеплоди й картоплю ріж уть на пластини завтовшки 1 см, а потім на брусочки. З брусочків м ожна нарі зати кубики.
Гребінці, зірочки одерж ую ть з вареної м оркви дл я п рикраш ування холодних закусок. П о всій довж ині моркви р облять неглибокі надрізиборозенки під кутом 45°, а потім нарізую ть навпіл на ф ігурні скибочки. О бробка грибів, крупів, риби. С віж і і суш ені гриби ретельно переби рають. У м аслят, сироїж ок і ш ам піньйонів знім аю ть із ш апок ш кірку. Щ об ш ампіньйони і підосичники не потемніли, їх к ладу ть у підкислену воду. Зм орш ки замочую ть у воді на ЗО хв, пром иваю ть 2— 3 рази , вар ять 10— 15 хв і зливаю ть відвар, не використовую чи його. С лід уваж но ди ви тися, щоб не попалися отруйні гриби. Крупи перебираю ть. Рис, пшоно, перлові крупи промиваю ть водою, температура якої 40—50 °С. Ячмінні крупи пром иваю ть водою з тем пе ратурою не вище 35—40 °С. П еред за к л ад ан н я м у каструлю крупи повин ні бути теплими. Д л я приготування розсипчастої каш і гречані, перлові і пшеничні к р у пи підсм аж ую ть і підсуш ують. П ідсм аж ен і перлові крупи під час варіння не синіють. М ож на підсуш увати й манні крупи. Морожену дрібну рибу розм орож ую ть у холодній воді. Щ об зм ен шити втрату в рибі м інеральних солей, у воду додаю ть 10 г солі на 1 л води. В елику рибу і ф іле для розм орож ування зам очувати не слід. У риби відрізую ть плавники й очищ аю ть луску. Рибу, в якої луска знімається важ ко, опускаю ть на ’/г хв в окріп або чистять столовою ви делкою чи терткою. Р озрізую ть черевце від голови і викидаю ть нутрощ і, якщ о пош коджений жовчний міхур, рибу натираю ть всередині сіллю і про мивають. У кам бали відрізую ть голову косим зрізом , так, щ об одночасно було розпороте черевце, знім аю ть ш кірку з темного боку, бо вона має спе цифічний запах, зрізую ть бахром у плавників, обчищ аю ть луску зі світ лого боку і промивають. М ’ясо не слід ш видко розм орож увати, бо сік, що утворю ється при т а ненні кристалів, не встигає знову повністю ввібратися і при нарізуванні на ш матки витікає, щ о призводить до втрати повноцінних білків. При по вільному розм орож уванні м ’ясо повністю відновлю є свої властивості.
Т Е П Л О В А О Б Р О Б К А П Р О Д У К Т ІВ Д о теплової обробки продуктів харчування н ал еж ать варіння, см аж ення, випікання. Варіння. Д л я варіння продукти зали ваю ть водою, бульйоном, м оло ком, сумішшю молока з водою, так щоб рідина на 1 см п окривала про дукти, і варять у посуді з закритою криш кою . Одним із різновидів в а ріння є припускання, коли продукт, покритий рідиною до половини об’єму. Так, для припускання 1 кг риби беруть 300— 350 г води. П рипускаю ть із закритою кришкою, додаю ть спеції, верш кове м асло. Т ем пература при пускання 9 0 —95 °С при повільному кипінні. На парі варять м'ясо, рибу, овочі, дл я чого на дно каструлі н аливаю ть воду, встановлю ю ть реш ітку, на неї к л ад у ть продукти і ставл ять к астр у лю на плиту. П ри таком у варінні в продуктах м ай ж е повністю зб ер ігаю ть ся поживні речовини та вітаміни. Смаження. Н а поверхні продуктів при см аж енні утворю ється скоринка, що надає см аку, аром ату і красивого зовніш нього вигляду. П ри основно-
П орівн ял ьн а табли ця маси й міри деяких п родуктів, г
Продукт Борошно пшеничне » картопляне Крупи гречані » вівсяні » манні » перлові » ячмінні Пшоно Рис Квасоля Горох налущений > лущений Сухарі мелені » скибочками Молоко незбиране » сухе » згущене Сметана Масло вершкове » топлене Сало » топлене Олія Томат-пюре Томат-паста Морква середньої величини Петрушка » » Селера » » Цибуля » » Картопля » » Огірок » » Яблуко » » Помідор » » Капуста (головка) Яблука сушені Ізюм Чорниці сушені Мак Цукор-пісок Сіль Оцет Желатина (листок) » (порошок) Какао
Склянка (250 см3)
Столова ложка
Чайна ложка
160 200 210 90 200 230 180 220 230 220 210 230 125— 140 — 250 120
25 30 25 12 25 25 20 20 25
10 10 — — 8 — — —
— — 20 — 20 20 ЗО 25 50—75 20 50—75 20 20 25 ЗО — — — — — — — — — — 25 15 15 25 ЗО 15 — 15 20
— — 5 —. — —
250 245 245 230 220 — — — — — — — — — 70 165 130 155 200 325 250 — —
—
—
— 30 5 ЗО — 8 10 — — _ -_ -------5 10 10 5 — 5 10
1 шт.
— — —
_ _ _ —
50 —
— —
— 75 50 100 75 100 100 100 75 1500
_ _ _ _ _ _
2,5
_
—
му способі см аж ення на сковороду нали ваю ть ж ир — 5— 10 % від ваги продуктів, ш видко нагріваю ть його до тем ператури 120— 130 °С, кладуть продукти в духовку і обсм аж ую ть з обох боків. П ри см аж енні у фритюрі (у великій кількості ж и ру) ж иру беруть у 3—4 рази більш е, ніж продукту. Н ап ри к л ад , щ об підсм аж и ти 200 г к а р топлі, слід узяти 600—700 г ж иру. Ж ир кращ е брати комбінований, то б то половину о л ії і половину см альцю або м асл а. Н ал и вати ж ир м ож на лиш е до половини об’єму каструлі. Н агріваю ть його до 150— 160 °С і з а нурюють на 5— 7 хв продукти. М ож на см аж ити продукти в напівф ритю рі, тобто брати ж иру вдвічі більш е ваги продукту (тоді м ож на користуватися глибокими сковоро д а м и ). Т уш кування продуктів провадять у гусятницях, у к астр у л ях з товстим дном, наливаю чи невелику кількість рідини, додаю чи обсм аж ений том ат, спеції, коріння, вино. Д л я приготування більш ості страв продукти попе редньо обсм аж ую ть. В ипікання і зап ікан н я. Зап ікаю ть страви у духовці на листах, сковоро дах, у форм ах. У холодному вигляді їх зм азую ть верш ковим м аслом або м аргарином і посипають сухарям и. Д л я того щ об зверху утворю валась рум ’яна скоринка, запікан ки, пудинги зм азую ть яйцем або сметаною . М а карони перед зап ікан н ям м ож на посипати тертим сиром. Ч асто зап ікаю ть попередньо зварен і продукти. Тому процес зап ік ан н я тр и ває 10— 20 хв. Т ем пература у духовці повинна бути високою — 250— 280 °С. В ипікаю ть вироби в духовках, у пічках-«чудо», на листах, сковородах, у форм ах, які зм азую ть олією або вистилаю ть папером. Ч и м ало борош няних кондитерських виробів перед випіканням зм азую ть яйцем; н ай к р а щ е зм азу в ати ж овтком, який н ад ає красивого зовніш нього вигляду ви робам . Д л я кож ного виду тіста встановлені певні тем п ер а/у р н і реж ими, яких слід суворо дотримуватись. Т ем пературу в духовці м ож на визначити, поклавш и туди клапти к білого паперу або пучку борош на. Якщ о духовка надм ірно н агріта, папір м оментально звугліє, а борош но потемніє, при недостатньом у нагріванні це станеться через 5— 10 хв.
ЗА К УСКИ І САЛАТИ З акуски слід не лиш е см ачно приготувати, а й прикрасити зеленню й тими продуктами, що входять до ск л ад у страви, щ об вони м али привабливий ви гл яд і зб удж увал и апетит. Д л я приготування сал атів використовую ть сирі і варен і овочі, фрукти, білоголовкову й червоноголовкову капусту, кваш ені й м ариновані овочі, м’ясні і рибні продукти, сир, сир типу Голландський, яйця. Н арізаю ть п родукти дл я сал атів скибочкам и, куби кам и або натираю ть на тертці. О ф орм ляю ть сал ати двом а способами: н ар ізан і кубикам и чи скибочкам и продукти зм іш ую ть, зап р авл яю ть соусом, солять, накл ад аю ть у сал атн и к або та р іл к у у ви гл яді гірки, а зверху оф орм ляю ть зеленню й продуктами, щ о входять до ск л ад у салату; половину н арізан и х продуктів зм іш ую ть і зап р авл яю ть соусом, викла« даю ть на середину тарілки , а реш ту продуктів розм іщ ую ть навколо неве
ликими купками (букетам и) і поливаю ть майонезом або сметаною, при краш аю ть зеленню і продуктами, що входять до складу салату. ОСЕЛЕДЕЦЬ ПО-УКРАЇНСЬКИ 2—3 оселедці, 2 цибулини, 2 ст. ложки сметани, 1 ст. ложка олії, 2 ст. ложки оцту, лавровий лист, перець горошком, цукор за смаком, 2 склянки води. О селедець вимочують, змінюючи воду 2—3 рази на добу. П отрош ать не розрізаю чи черевця. В ідрізаю ть голову й виймаю ть нутрощ і. Р о зр іза ють на куски. Ш кіру не знім аю ть, так оселедець кращ е зберігається. У кладаю ть у скляну банку або глиняний горщ ечок (смачніш им оселе дець виходить у глиняному горщ ечку). П осипаю ть дрібнош инкованою ци булею і заливаю ть холодним м аринадом , витримую ть у холодному місці протягом доби. Д л я приготування м аринаду воду кип’ятять, додаю ть спеції, оцет, цу кор за см аком і нагріваю ть до кипіння. В охолоджений м ар и н ад додаю ть олію, см етану й розтерте молочко. ОСЕЛЕДЕЦЬ ПІД МАЙОНЕЗОМ 2 оселедці, 2/3 склянки майонезу, 1 чайна ложка гірчиці, 1 жовток, зелена цибуля, 2—3 варених картоплини. О селедець вимочують, потрош ать, знім аю ть ш кірку, видаляю ть кістки і нарізаю ть кусочками. К артоплю натираю ть на тертці і кладуть у тарілку д л я оселедця, або звичайну тар іл ку , на картоплю накл ад аю ть кусочки осе ледця. М айонез зм іш ую ть з гірчицею і розтертим вареним ж овтком, з а ливаю ть ним оселедець, по к р аях посипають товстим ш аром н ар ізан о ї зеленої цибулі. РУЛЕТ З ОСЕЛЕДЦЯ 2—3 оселедці, 2—3 цибулини, 2 моркви, 1 солоний огірок, 2 ст. лож ки олії, спеції, цукор, оцет, 2 склянки води. О селедець вимочують, потрош ать, розрізаю ть уздовж на 2 половинки. М оркву варять і н арізаю ть соломкою. Ц ибулю н арізаю ть кільцям и і трохи підсм аж ую ть, охолодж ую ть і зміш ую ть з морквою та н арізан и м соломкою солоним огірком. В арять м ари н ад з води, оцту, спецій і цукру, мож на додати розтерте молочко. П оловинки оселедця кладуть м ’якоттю догори, н ак л ад аю ть на них цибулю, моркву, огірки і загортаю ть рулетом, починаючи з ш ирокого кінця, сколю ю ть кінці дер ев’яною шпилькою або сірником. В икладаю ть в один р яд у скляний сал атн и к і зали ваю ть м аринадом . Зверху п р и к р а ш аю ть к руж альц ям и моркви і ставл ять на одну добу в холодильник. ЯЙЦЯ, ФАРШИРОВАНІ ГРИБАМИ 6 круто зварених яєць, 2 ст. ложки вершкового масла, 50 г сушених грибів, 1 цибулина, сіль, перець. К руті необчищ ені яйця розрізаю ть на дві половинки. Чайною ложкою виймаю ть білок т а ж овток і дрібно січуть або пропускаю ть к р ізь м ’ясо-
1
рубку. Гриби варять, дрібно січуть і підсмажують з цибулею, далі зм і шують з яйцями. Ш каралуп у заповнюють фаршем, посипають тертим сиром, нак л ад аю ть на сковорідку й запікаю ть у духовці. ЯНЦЯ, ФАРШИРОВАНІ СИРОМ 6 круто зварених яєць, 3 ст. ложки сметани, 100 г Голландського або плавленого сиру, сіль, гірчиця. Круто зварені обчищені яйця розрізають уздовж на дві частини і з кожної половинки виймають жовток. Сир труть па тертці, додають у нього сметану, гірчицю, сіль і зміш ують із подрібненими жовтками. Цією масою наповнюють яєчні білки. П рикраш аю ть кільцями цибулі, листками зелені й поливають сметаною. ПАШТЕТ З ПЕЧІНКИ 1 кг печінки, 100 г вершкового масла, 100 г сала, 2 цибулини, 1 мор ква, 1 яйце, 2 ст, ложки молока або бульйону. С ало нарізаю ть кубикам и й обсм аж ую ть із грубо нарізаним и морквою й цибулею до напівготовності, додаю ть печінку, нарізану кубиками, під смажують, ск л ад аю ть у каструлю, додають спеції, трохи води й тушкують. Д віч і пропускають крізь м’ясорубку, додаю ть бульйон або молоко, поло вину вершкового м асла, солять. М асу викладаю ть у таріл ку або блюдо. З а гл а д ж у ю т ь ножем, змоченим водою, формують у вигляді поліна або торта. Зверху зм ащ ую ть збитим вершковим маслом. Виделкою наносять хвилясті лінії й прикраш аю ть вареною морквою та гілочками зеленої петрушки, січеним яйцем. АСОРТІ М’ЯСНЕ 100 г окорока, 100 г ковбаси, 100 г телятини або язика відварних, помідори і огірки свіжі або мариновані, салат зелений, соус, хрін або майонез. М ’ясні продукти нарізаю ть тонкими скибочками й накл ад аю ть рядами на плоску тарілку або блюдо. Зб о ку букетами н ак л ад аю ть нарізані к ру ж а л ь ц я м и огірки, помідори і шинкований зелений салат. Окремо подають соус, хрін або майонез. РИБА ПІД МАРИНАДОМ 1 кг риби, 2 ст. ложки пшеничного борошна, 2—3 ст. ложки олії, З—4 моркви, 3—4 цибулини, 4 ложки томату, цукор, спеції, оцет за смаком. М оркву струж ать на тертці, цибулю нарізаю ть соломкою, см аж ат ь на олії на сковороді, не змішуючи, бо цибуля погано см аж иться з морквою, додаю ть томат, підсм аж ую ть 3— 5 хв. Р озво дять водою або бульйоном до густоти сметани, кладуть спеції, сіль, цукор і варять до готовності. Після цього додають оцет. Д ріб н у рибу см а ж а т ь цілою, велику ріж уть на куски, перед цим о б к а чавши в борошні. Гарячу під см аж ену рибу р озк л ад аю ть на тарілки в один ря д і за ли в аю ть м аринадом. П еред п одаванням на стіл прикрашають гі лочками петрушки.
В
РУЛЕТ РИБНИЙ, ЗАЛИВНИЙ 500 г тріски або нототенії, 2 цибулини, 1 яйце, 100 г сала, 1 морква, зелень, 1 лимон, 40 г желатини. Рибу потрош ать, відокремлюючи ш кіру й кістки, і пропускаю ть крізь м ’ясорубку. Ц ибулю трохи підсмаж ую ть, зміш ую ть з масою і вдруге про пускаю ть к різь м ’ясорубку. Д одаю ть сирі яйця, нарізан е дрібними куби кам и сало, сіль, перець. М асу викладаю ть на змочену водою марлю , з а гортаю ть у вигляді рулета, кладуть у каструлю або гусятницю й за л и в а ють гарячою водою. Д одаю ть цибулю, моркву, спеції й вар ять до готов ності. Р улет охолодж ую ть, не виймаючи з бульйону. Бульйон використовую ть для приготування ж еле. Ж ел ати н у замочую ть у холодній перевареній воді на ЗО—40 хв д л я набухання і додаю ть у за зд а л егід ь процідж ений бульйон, доводячи його до кипіння. Рулет н арізаю ть круж альц ям и , накл ад аю ть у сал атн и к або тар іл ку , прикраш аю ть лимоном, зеленню і зали ваю ть ж еле. САЛАТ «ДНІСТЕР» Невелика головка капусти, 150 г копченої ковбаси, 4° банки (400 г) зеленого консервованого горошку, 1 цибулина, 1 варене яйце, оцет, цукор і сіль за смаком, 1 банка майонезу. Капусту ш аткую ть, кладуть у каструлю і нагріваю ть із сіллю й оцтом, охолодж ую ть, зап равл яю ть цукром. К овбасу н арізаю ть дрібним и куби кам и й зм іш ую ть із капустою , додаю ть цибулю , зелений горош ок, перець, майонез, н ак л ад аю ть у сал атн и к і оф орм ляю ть вареним яйцем, ковбасою й зеленню. САЛАТ М’ЯСНИЙ ЗІ СВІЖИМИ ОГІРКАМИ 200 г м’яса, ковбаси або язика варених, 3 огірки, 3—4 яйця, 1 банка майонезу, 200—250 г зеленої цибулі, сіль. В арене м ’ясо або ковбасу н арізаю ть тонкими скибочкам и, огірки і кр у то зварен і яйця — круж альц ям и , зміш ую ть із зеленою цибулею і м айоне зом, солять. САЛАТ М’ЯСНИЙ 300 г свинини, телятини, яловичини, птиці, язика, ковбаси або шинки, 5—6 варених картоплин, 4 солоних огірки, 2 яйця, Чг банки (400 г) зеленого го рошку, 1 банка майонезу. Варену картоплю і яйця натираю ть на крупній тертці (натерта к а р топля кр ащ е вб и рає м ай о н ез), зм іш ую ть із вареним м ’ясом або ковбасою , н арізаним и кубикам и, додаю ть натерті на тертці солоні огірки, зелений горош ок і майонез. САЛАТ ІЗ СВІЖОГО СИРУ З ЦИБУЛЕЮ 400 г сиру, 4 ст. ложки сметани, 200 г зеленої цибулі, сіль. Зелену цибулю зм іш ую ть із протертим сиром, сметаною , солять. Ви кладаю ть у тар іл ку , поливаю ть зверху сметаною . П р и кр аш аю ть зеленою цибулею, скибочкам и пом ідорів або ратунди.
САЛЛТ «НОВИНКА» 250 г свіжої капусти, 1 морква, 100 г вареної ковбаси, 50 г Голланд ського сиру, Чг банки майонезу, сіль. Капусту й м оркву ш аткую ть і перетираю ть із сіллю . Сир натираю ть на тертці, ковбасу н арізаю ть кубикам и, зм іш ую ть з капустою і м айо незом. САЛАТ ІЗ МОРКВИ ТА ЯБЛУК 2 яблука, 2 моркви, 1 ст. ложка цукру, Чг склянки сметани. Я б лука і м оркву натираю ть на тертці, посипаю ть цукром і поливаю ть сметаною . САЛАТ УКРАЇНСЬКИЙ Головка капусти, 2 -болгарські перчини, 2 моркви, 3—4 свіжих помі дори, 1 цибулина, 4 ст. ложки олії, цукор, сіль, спеції. К апусту дрібно ш аткую ть і перетираю ть із сіллю . Зм іш ую ть з н а р іза ними соломкою морквою , перцем і цибулею . К л ад у ть олію, цукор, вим іш у ють, додаю ть н ар ізан і часточкам и пом ідори й обереж но виміш ую ть.
СУПИ Н а 1 порцію м ’ясного бульйону беруть 100 г кісток і 50 г м’яса, 2 ]/2 склянки води. В каструлю к л ад у ть кістки і м ’ясо, зали ваю ть водою і вар ять на сильному вогні. К оли бульйон закипить, знім аю ть піну, солять і продовж ую ть варити на повільному вогні. В кінці варін н я кладуть м орк ву, цибулю, петруш ку. БУРЯКОВИЙ КВАС 2—3 буряки, 2 ст ложки оцту, 1 л води. Б уряки н атираю ть на тертці, зали в аю ть гарячою водою, додаю ть трохи оцту, кип’ятять і ставл ять у тепле місце д л я бродіння на дві доби. Готовий к вас використовую ть д л я приготування холодних борщ ів. КАПУСНЯК ЗАПОРІЗЬКИЙ 400 г квашеної капусти, 4 картоплини, 2 ст. ложки пшона, 1 цибу лина, 50 г сала, сметана, спеції, 2 ст. ложки жиру. К апусту пром иваю ть, дрібно січуть, к ладуть у каструлю , додаю ть ж ир і воду до половини об ’єму, туш кую ть із закритою криш кою до готовності. В киплячий бульйон або воду к ладуть н ар ізан у часточкам и картоплю , пшоно, через 15—20 хв додаю ть туш ковану капусту і вар ять. С ало про пускаю ть к р ізь м’ясорубку або розтираю ть на дош ці з дрібносіченою цибулею і за 5 хв до готовності додаю ть у капусняк. П одаю ть кап ус н як із сметаною . РОЗСОЛЬНИК ДОМАШНІЙ (УКРАЇНСЬКИЙ) \ Серце, 300 г нирок, 5 картоплин, Чг склянки квасолі, 1 цибулина, 1 морква, 3 солоні огірки, 2 ложки жиру, сметана. К васолю в а р ять окрем о до готовності. О гірки труть на тертці або н арізаю ть скибочкам и, прогріваю ть на сковороді з ж иром , зали ваю ть во
дою, накриваю ть криш кою і злегка туш кую ть. М оркву й цибулю н а р іза ють соломкою і підсм аж ую ть. Бульйон готують із серця і нирок, але нирки слід перед цим п ровари ти й злити воду. У киплячий бульйон кладуть картоплю , н ар ізан у часточ ками, цибулю, м оркву і варять 15—20 хв, додаю ть квасолю , огірки і варять ще 5—7 хв. Зап р авл яю ть розсольник спеціями, подаю ть із сметаною. БОРЩ БЕЗ КАПУСТИ 2 буряки, 1 склянка сметани, 1 склянка томатного соку, 1 цибулина, 4 картоплини, 1 ст. ложка борошна, спеції, 2 л бульйону. Б уряки вар ять у ш кірці, чистять і труть на тертці. У бульйон кладуть картоплю , н арізан у часточкам и, одну сиру цибулину, й вар ять до готов ності. Томатний сік, переварений окремо, вливаю ть у борщ , кладуть буряк. Борош но, підсуш ене на сковороді, охолодж ую ть, розводять холодним бу л ь йоном або водою, доводять до кипіння і вливаю ть у борщ , щ е проварю ю ть 3—5 хв. З ап р авл яю ть борщ перевареною сметаною , спеціями. ОКРОШКА НА КЕФ ІРІ 1 л кефіру, 3 картоплини, цибуля зелена, 2 свіжих огірки, 3 яйця, 200 г Лікарської ковбаси, цукор, кріп, сметана. К артоплю вар ять у «мундирі». О гірки і картоплю обчищ аю ть, н ар і заю ть кубикам и, цибулю зелену дрібно шинкують і розтираю ть із сіллю в тар іл ц і. Б ілки круто зварени х яєць січуть, ж овтки розтираю ть із см е таною . К овбасу н арізаю ть кубикам и. У триденний кеф ір із сироваткою , що виділилася, додаю ть трохи холодної перевареної води, охолодж ую ть його, додаю ть н арізан і продукти, цукор, сіль і переміш ую ть. Зап р авл яю ть окрош ку сметаною і д рібнон арізаним кропом.
СОЛОДКІ С Т Р А В И С олодкі страви поділяю ться на д в а види: холодні й гарячі; Д о холодних нал еж ать: киселі, компоти, ж еле, муси, креми, морозиво. Гарячі страви — страви, приготовлені з яблук, пудингу, зап ікан ки . Щ об солодкі страви були смачними й аром атним и, використовую ть різні прянощ і, лимонну кислоту, каву, к ак ао , ви ноградні вина, лікери. Зап ікан ки або пудинги готую ть у ли стах і форм ах. Форми потрібні т а кож д л я приготування ж еле, крем ів, м орозива. Холодні солодкі страви подаю ть у вазочках, к рем анках, склян ках. Г ар яч і солодкі страви подаю ть на тар іл ках. Загущ увачем для киселів є крохм аль. Д л я приготування густого ки селю на 1 л рідини беруть 60 г крохм алю , д л я киселів середньої густини — 45 г, д л я рідких киселів — ЗО г. К рохм аль розводять чотирикратною к іл ь кістю холодної води або соком з ягід. КИСІЛЬ З ЯГІД Журавлина, смородина, полуниці, ожина, крохмаль картопляний, цукор. Ягоди перебираю ть, пром иваю ть, розм инаю ть дерев’яним товкачиком 1 виж имаю ть сік. Вичавки, мезгу, щ о утвори лася, зали в аю ть водою і ки
п’ятять 5 хв, д а л і відцідж ую ть. У відвар ш видко вливаю ть розведений крохм аль, розміш ую ть, всипаю ть цукор за см аком . П ісл я заварю ван н я крохм алю у кисіль вливаю ть сік. П ри таком у способі варін н я киселю не буде грудочок і кращ е зберігатим уться вітам іни, колір та ар о м ат ягід. КИСІЛЬ ІЗ КІСТОЧКОВИХ ПЛОДІВ Вишня, кизил, алича, сливи, абрикоси, цукор, крохмаль. П лоди перебираю ть, пром иваю ть у холодній воді. У слив та абрикосів ви даляю ть кісточки. К л адуть у посуд, зали ваю ть гарячою водою і п рова рюють. Готовий відвар зливаю ть в інший посуд. М ’якоть протираю ть крізь др у ш л як і к ладуть у відвар, додаю ть цукор за см аком , доводять до кипін ня і вливаю ть розведений крохм аль. Зверху кисіль посипаю ть цукром, щоб не утворилася плівка.
КИСІЛЬ м олочний 2 склянки молока, 2 ст. ложки цукру, 1 ст. ложка крохмалю, ванілін. М олоко кип’ятять, всипаю ть цукор. Холодним пряж еним молоком р оз водять крохм аль і вливаю ть у гаряч е молоко, розм іш ую ть, у напівзастиглий кисіль додаю ть ванілін. К исіль молочний подаю ть у глибоких тар іл ках , поливаю ть фруктовим сиропом. МУС ФРУКТОВИЙ НА МАННИХ КРУПАХ V2 банки яблучного чи абрикосового пюре або 250 г яблучного по видла, 6 ст. ложок цукру, V2 склянки манних крупів, 3 склянки води. У воду з цукром к ладуть пюре або повидло. Д о во д ять до кипіння, вси паю ть м анні крупи і вар ять до повного розварю ван н я. К аш у виливаю ть у посуд з нерж авію чої сталі або ф арф орову миску і збиваю ть до о д ер ж ан ня густої піноподібної маси. Р озливаю ть у тар іл ки або форми й охолодж у ють. П ри п одаванні мус поливаю ть сиропом. ЯБЛУКА В ТІСТІ СМАЖЕНІ 5 яблук, 1—2 склянки борошна, 1 яйце, Чи склянки води, 1 чайна ложка цукру, 250 г сала і олії для смаження. У яб лук вирізаю ть серцевину, обчищ аю ть їх від ш кірочки і нарізаю ть кр уж альц ям и завтовш ки 0,5 см. Тісто готую ть так. Борош но заварю ю ть гарячою водою (тем п ература 70—8 0 °С ). Д одаю ть цукор, сіль, яєчний ж овток, білок збиваю ть до густої піни, к ладуть у тісто й акуратн о розм іш у ють. К р у ж ал ь ц я яб л ук наколю ю ть на виделку, занурю ю ть у тісто, кладуть у розігрітий ж ир і обсм аж ую ть до утворення золотистої скоринки. П ри подаванні на стіл посипаю ть цукровою пудрою.
Л ІК У В А Л Ь Н Е
ХАРЧУВАННЯ
Д л я організм у лю дини дуж е важ л и во дотрим уватись режиму харчуван ня. Д л я здорової лю дини рац іональн е чотириразове харчування з основними прийм анням и їж і до початку й після закінчення робочого дня. Л іку вал ьн е харчування п ризначається л ік арем за певними дієтам и залеж н о від хар ак тер у захворю вання.
Д ІЄ Т А
№
1
Д іє т а № 1 призначається при хворобі виразки шлунку і д в а н ад цятип ал ої кишки не в стадії загострення, хронічних гастритах пере в а ж н о при підвищеній секреції шлунку, після операції на шлунку. Мета дієти — берегти слизову оболонку шлунку, обмежуючи кількість хімічних і механічних подразників. Д іє та повинна містити достатню кількість повно цінних білків, жирів і вуглеводів, а та к о ж підвищену кількість повноцін них вітамінів Ві і С. ї ж у готують переважно відварну або парову, протер ту з невеликою добавкою солі. Страви і напої подаються кімнатної темпе ратури. П риймаю ть їж у 5 —6 раз на день. Хімічний ск л ад дієти (на день): 100— 110 г білків, 100— 110 г жирів, 400—450 г вуглеводів, 8 г кухонної солі. Калорійність — 3000—3200 ка лорій. Д л я дієти № 1 показані такі страви й продукти: Х л і б — білий вчорашньої випічки, сухарі білі, булочки нездобні вчо раш ньої випічки, сухий бісквіт. П е р ш і с т р а в и — супи молочні з крупами макаронними виро бами, а та к о ж супи-пюре із свіжих овочів (крім капусти), фруктів і ягід, супи з курей, м’яса, риби (судака, окуня), приготовлені на круп’яному відварі з молоком або вершками. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів яловичини, телятини, кролика, птиці у вигляді парових котлет, кнелей, рулетів, фрикадельок, зраз, паро вих пудингів і беф-строганова (з вареного м’я с а ) , один або дв а рази на тиж день м ’ясо куском, добре розварене, без сухож илля й жиру, курка, добре розварена, нежирна, без шкірки, риба нежирних сортів відварна або парова. Ж и р и — масло вершкове несолоне й оливкова олія. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — одноденні кефір або простокваша, некислі сир і сметана, суфле, парові пудинги із сиру. С т р а в и з я є ц ь — яйця зварені некруто, а т а к о ж парові яєчні ом лети. К р у п ’я н і і м а к а р о н н і в и р о б и — страви з крупів, вермішелі, локшини, макаронів. О в о ч і — картопля, морква, кабачки, буряк, гарбуз, зелений горошок, зелена квасоля, цвітна капуста, кольрабі, зем л яна груша, пюре з листя ного салату, парові суфле, пудинги, котлети та ін. З а к у с к и — паштет з вареного м’яса, м ’ясні чи рибні фрикадельки або відварн а риба куском. С о л о д к і с т р а в и — варені протерті фрукти і ягоди солодких сор тів, полуниці в сирому стані, протертий компот, киселі та желе з солодких фруктів і ягід, молочні й вершкові креми й желе, варення, мед. Н а п о ї — неміцний чай, чай з молоком або вершками, настій шипши ни, неміцні к а в а і к ак ао з молоком або вершками, відвар з пшенич них висівок з медом, сирі фруктові, ягідні й овочеві соки, розведені водою. Забороняю т ься: міцний чай, кава, какао, м ’ясні, рибні, грибні й міцні овочеві бульйони та відвари, борщі, розсольники, щі, см аж ен і страви, консерви, копчення, соління, ж и рні сорти м’яса і риби, качки, гуси, гострі
приправи — перець, гірчиця, хрін, оцет, дуж е солОні страви, капуста, ш пи нат, цибуля, огірки, здобне тісто, пиріж ки, млинці, чорний хліб і свіжовипечений хліб, а так о ж вино, спиртні напої, д у ж е холодні страви і напої.
Д ІЄ Т А № 2 Д іє та № 2 призначається при хронічних гастритах з пониж е ною кислотністю і хронічних захворю ванн ях киш ечника та колітах. Нею мож уть користуватися хворі з незадовільним станом ж увального ап арату, а так о ж лю ди похилого віку. М ета дієти — сприяти н о р м ал ізац ії ф ункції ш лунка й киш ечника та підвищ енню ш лункової секреції, що досягається обм еж енням механічних п одразників і вклю ченням до раціону продуктів, які посилюють діяльність ш лунка. Д ієта повинна бути повноцінною за своїм хімічним складом і містити підвищ ену кількість вітам ін ів С, Ві, Вг і Р Р . В ітам іни призначаю ться у вигляді сирих овочевих і фруктових соків, настою шипшини, відвару пш е ничних висівок і дріж д ж ового напою. С трави і напої подаю ться кім натної температури. П рийм ати їж у реком ендується 4 — 5 р аз на день. їж а готується в подрібненому стані (пропускається крізь м ’ясорубку, дрібно ш аткується або проти рається). Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 100— 110 г білків, 80— 100 г ж ирів, 400— 450 г вуглеводів, 15—20 г кухонної солі. К алорійність раціону — 3000— 3200 калорій. Д л я дієти показан і такі продукти: Х л і б — черствий білий і сірий, нездобні булочні вироби, нездобні сухарі. П е р ш і с т р а в и — бульйони м ’ясні, рибні, грибні, міцні овочеві в ід вари, протерті борщ і, розсольники, щі, овочеві супи, а так о ж бульйони і супи з крупам и, м акаронним и виробам и, м ’ясними ф ри каделькам и , різні ф руктові супи. Д р у г і с т р а в и — з неж ирних сортів яловичини, птиці, телятини, кролика і риби в січеному стані, запечені і варені без грубої скоринки і паніровки (тобто без обкачування в товчених су х а р ях ), вироби при с м а женні м ож на зм азу в ати яйцем. З р ід к а (двічі-тричі на ти ж ден ь) до п у ска ються від варн а або см аж ен а курка, телятин а, кролик, туш коване або в ід варне м’ясо куском, а так о ж сосиски. Р и б а неж ирних сортів см аж ен а, відварна і запечена. С о у с и — м ’ясні, рибні, том атні й сметанні. Г а р н і р и — з протертих і розварених крупів, дрібно наш инкованих овочів, а та к о ж пюре з картоплі, моркви, цвітної капусти, кольрабі, к а бачків, гар б у за, брю ссельської капусти, б а к л а ж а н ів , буряків. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сир, см етана некисла, кеф ір, про стокваш а, молоко (лиш е в стр ав і). С трави з яєц ь — яйця, ом лети та інші вироби з яєць см аж ен і й парові. Ж и р и — м асло верш кове, топлене й олія. З а к у с к и — вимочений січений оселедець, сир тертий, неж ирна ш ин ка, ікра овочева, ковбаси варені, неж ирні, паш тети, холодець з яловичини.
С о л о д к і с т р а в и — компоти протерті, киселі і ж ел е з кислих ф рук тів і ягід, крем з простокваш і, свіж і протерті ягоди, цукор, варення, мед. Н а п ої — чай, чай з лимоном, кава і к ак ао на молоці наполовину з водою, ф руктово-ягідні соки, а так о ж овочеві н атуральн і соки або напо ловину із застиглим м ’ясним бульойоном по півсклян ки на день. Забороняю т ься: гострі приправи (гірчиця, оцет, перець, часник, цибуля, х р ін ), сирі овочі (редиска, редька, ріпа, огір к и ), горох, квасоля, сирі фрукти, чорний хліб, свіж овипечений білий хліб, м линці, пиріж ки, виро би із здобного тіста, розсипчасті каш і, ковбаси й копчення, сал о свиняче та яловиче, ж ирні сорти м ’яса, птиці (гуси, качки) і риби, см етана і верш ки (понад 20-процєнтної ж и рн ості), незбиране молоко, круті яйця, пами, з ф рикаделькам и.
Д ІЄ Т А № З Д іє та № 3 призначається при зап о р ах елем ентарного походж ен ня (викликаних неправильним харчуван ням ) без ви раж ен и х за п ал ю в а л ь них процесів. Х арчування відіграє основну роль у лікуван н і зап орів. М ета ц ієї дієти полягає у посиленні перистальтики киш ечника. Зап ори виникаю ть внаслід ок недостатнього вм істу в рац іон і грубої рос линної клітковини та інших послаблю ю чих речовин. П ри хронічних зап о рах вранці натщ есерце реком ендується пити холодну воду з цукром, ме дом або різні ф руктові та овочеві соки, а так о ж вводити в меню достатню кількість сирих, кваш ених і м аринованих овочів та фруктів. С трави готують відварним и, см аж еним и або туш кованим и. П риймати їж у слід 4—5 раз на день. Н а ніч реком ендується ск л ян к а компоту або простокваш і. Хімічний ск л ад дієти (на ден ь): 100— 110 г білків, 100— 110 г жирів, 450— 500 г вуглеводів, 15—20 г кухонної солі. К алорій н ість раціону — 3200— 3500 калорій. Д л я дієти п ок азан і та к і продукти: Х ліб — переваж н о чорний і сірий. П е р ш і с т р а в и — борщ і, капусняк, щі зелені гар яч і й холодні, окрош ка, ю ш ка з буряків, холодні ф руктові супи, різном ан ітн і овочеві супи. . Д р у г і с т р а в и — з яловичини, н еж ирної свинини і баранини, тел я тини, кролика, свіж ої риби, переваж но куском. Г а р н і р и — овочеві (з крупно н арізан и х овочів), розсипчаста греча на каш а. З а к у с к и — копчення, холодець, м аринади, ш инка, ковбаси, салати і вінегрети, консервовані овочі. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сметана, одноденний кефір, про стокваш а, сир, Голландський сир. Ж и р и — м асло верш кове, топлене й олія. С о л о д к і с т р а в и — сирі фрукти і ягоди, компоти, кавун, диня, варення, мед, урюк, чорнослив у сиропі. Р ізко обмежуються: страви з крупів і борош няних продуктів — хліб білий, пиріж ки, млинці, баб к а з локш ини, каш і (особливо рисова і м ан н а ), киселі, міцний чай, к ава, какао, ш околад.
Д ІЄ Т А
№
4
Д іє т а № 4 призначається при гострих гастроентероколітах (поносах) і хронічних колітах у стадії загострення. Мета дан ої дієти — сприяти відновленню нормальної функції кишеч ника. Л ікувальне харчування повинно бути повноцінним і сприяти процесам травлення. ї ж у рекомендується приймати в гарячому або теплому ви гл я ді в строго визначений час, невеликими порціями (5—6 р аз на день). Страви слід готувати відварними і паровими, протертими. Виключаються речовини, що викликаю ть механічне і хімічне подразнення слизової обо лонки кишечника, цукор і сіль різко обмежуються. Рекомендується та к о ж приймати підвищену кількість вітамінів А, С, В,, В,, Р Р. Хімічний ск л ад дієти (на день): 100— 120 г білків, 60—70 г жирів, 200— 300 г вуглеводів, 5 г кухонної солі. Калорійність раціону —2800—3000 калорій. Д л я дієти показані такі страви і продукти: Х л і б — білий черствий 150 г або сухарі з білого хліба 100 г. П е р ш і с т р а в и — супи слизисті з крупів, приготовлені на воді або на слабкому м ’ясному бульйоні, а т а к о ж бульйони з рисом, манними к р у пами, з фрикадельками. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів м ’яса, птиці й риби у вигляді парових котлет, кнелей, фрикадельок, суфле і м ’ясного пюре, замість х л і ба в ці вироби слід додавати відварний рис. У всі м ’ясні страви рекоменду ється додавати 1—2 г часнику (як засобу, що дезинфікує кишечник): М о л о ч н і с т р а в и — свіжий протертий сир, парове суфле із сиру, триденний кефір. С т р а в и з я є ц ь — паровий білковий омлет. С о л о д к і с т р а в и — киселі, ж еле і напої з натурального червоно го вина і сухих в'яж учих ягід та фруктів — чорниці, кизилу, скоринки г р а ната, груші дички, вишні, чорної смородини, а та к о ж настою ягід шип шини, міцного чаю з натуральним червоним вином. Н а п о ї — к ак ао і ж олудева к ав а на воді. Ц у к о р — 40— 50 г у день. Ж и р и — масло вершкове несолоне 40—50 г у день. Д л я л ікування хворих із гнилісним поносом іноді успішно застосову ють дієту з тертих яблук. Я блука солодких сортів з тонкою шкіркою н а тирають на тертці з дрібною насічкою і даю ть хворому 5— 6 р а з на день (1,5 кг). П ри яблучній дієті інші продукти виключаються. Н атирати я б л у ка слід перед їдою. Забороняю т ься: овочі, свіж і фрукти, чорний хліб, свіжовипечений білий хліб, млинці, пиріж ки, вироби із здобного тіста, молоко і молочні продук ти (крім сиру й кеф іру), страви в холодному стані, холодні напої, за к у с ки, спеції, консерви, ковбаси й копчення, жирні сорти яловичини, б а р а н и ни, свинини, гуси, качки, риба осетрових порід, сало та інші жири, крім вершкового масла.
Д ІЄ Т А
№
5
Д ієта призначається при захворюванні печінки і жовчного мі хура. Мета дієти — сприяти відновленню порушеної функції печінки, нор мальному жовчевиділенню, запобіганню утворення камінців у жовчному міхурі. ї ж а хворого повинна бути різноманітною, повноцінною за хімічним складом, достатньою за калорійністю, з підвищеною кількістю вітамініь А, С, Ві, В2, Вб, В12, а та к о ж рослинної клітковини й рідини, що сприяє кращому відтоку жовчі й випорожненню кишечника. ї ж у слід приймати невеликими порціями 5— 6 раз на день. Хімічний склад дієти (на день): 100 г білків, 60— 70 г жирів, 450— 550 г вуглеводів, 8— 10 г кухонної солі, вільної рідини до двох літрів. Ка лорійність раціону — 3000— 3200 калорій. Д л я дієти показані такі страви і продукти: Х л і б — черствий білий і сірий. З а к у с к и — відварна риба, фрикадельки з риби або м ’ясо у вегета ріанському ж еле на бульйоні з овочів (один р аз на тиждень 20—25 г), негострий сир, вінегрети, салати з овочів з вареним м’ясом або рибою. П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, молочні (особливо з геркулесом), щі, юш ка з буряків,вегетаріанські борщі, супи фруктові. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів яловичини, птиці, кролика, риби, відварені куском, або відварені, а потім запечені в сметанному чи молочному соусі, у вигляді парових котлет, рулетів, зраз, фрикадельок, парових пудингів, а та ко ж беф-строганова або рагу з вареного м’яса. О в о ч е в і с т р а в и й г а р н і р и — з овочів у будь-якому вигляді, крім смаженого. Бобові в обмеженій кількості. С т р а в и з к р у п і в т а м а к а р о н н и х в и р о б і в — каші, запікан ки (особливо з гречаної і вівсяної крупів) з добавкою сиру, а також ізю му, кураги, яблук та ішиих фруктів. М о л о ч н і п р о д у к т и — молоко, кефір, простокваша, пахта (ско лотини), свіжий сир (200— 300 г на день), сметана, вершки (в обмежевїй к іл ьк о ст і). Ж и р и — масло вершкове (40— 50 г), оливкова, соняшникова, кукурузна, сойова олія (20—25 г на день). С т р а в и з я є ц ь — не більше 1 яйця в день (у складі страв), білко вий омлет натуральний, а та к о ж із вареним м ’ясом або помідорами. С о л о д к і с т р а в и — свіжі фрукти, особливо виноград, компоти, ки селі, желе, мед, варення. Н а п о ї — слабкий чай з молоком, сирі соки з ягід і фруктів, настій шипшини, чорної смородини, відвар пшеничних висівок з медом або цук ром з добавкою лимонного соку, а т а к о ж лимонної або аскорбінової кислоти. Забороняют ься: д у ж е холодні або гарячі їж а і напої, м ’ясні, грибні і рибні бульйони, зелені щі, жирні сорти яловичини, баранини, свинини, птиці, риби, ж и р и —-яловичий, баранячий, свинячий, гусячий, комбінова ний, а та ко ж см аж ені страви, солодкі млинці, свіжовипечений чорний і білий хліб, вироби із здобного і слойоного тіста, яєчні жовтки, консерви, ковбаси, копчення, гірчиця, перець, хрін, оцтова есенція будь-якої конце»-
тр ац ії, цибуля, часник, шпинат, щ авель, редиска, горох, гриби, какао, ш околад, морозиво, гострі й пряні страви, ревінь, яб лука сорту А нтонов ка, ж уравл и н а, алкогольні напої. П ри зап ал ен н і ж овчного м іхура (холециститі) із зазн ач ен о ї вищ е дієти сл ід вилучити чорний хліб та сирі овочі, обм еж ити кількість ж иру до ЗО— 40 г на день, а всю їж у готувати в протертому й паровому стані. П ри хо лециститі м ож на вж и вати всі страви дієти № 1, тільки вилучаю чи з р ац іо ну яєчні ж овтки й обмеж ую чи кількість м асла. Д ІЄ Т А №
6
Д іє т а № 6 призначається при подагрі й сечокислому діатезі. М ета дієти — сприяти н о р м ал ізац ії пуринового обміну й зм енш увати у т ворення сечової кислоти в організм і. Д іє т а повинна містити підвищ ену кількість овочів, фруктів, молочно кислих продуктів, а та к о ж достатню кількість рідини — 2 —2,5 л на день у вигляді овочевих і фруктових соків, настою шипшини, від вар у пш енич них висівок із цукром або медом і лимонним соком, а так о ж підвищ ену кількість вітам ін ів Ві і С. З а вказівкою л ік ар я реком ендується п р и зн ача ти розван таж у вал ьн і дні, тобто дні переклю чення в харчуванні. П ри подагрі реком ендується використовувати всі продукти і страви, що вж и ваю ться при д ієтах № 5 і 7, навіть обсм аж ені. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 80—90 г білків, 100— 110 г ж ирів, 400—450 г вуглеводів, 8— 10 г кухонної солі. К алорійність раціону — 3000 калорій. К ількість вітам ін ів: С — до 150 мг, Ві, ЕЬ — по 3— 4 мг, ні котинової кислоти — 30 мг. П рийом їж і 4—5 р а з на день. Д л я дієти п ок азан і такі страви і продукти: Х л і б — білий, сірий і чорний. П е р ш і с т р а в и — вегетаріан ські супи, борщ і, супи з крупам и І м а каронними виробам и, щі, молочні, ф руктові супи. Д р у г і с т р а в и — відварн е м ’ясо і риба неж ирних сортів січені або куском не більш е 100 г на день або 2—3 рази на тиж день (за призначен ням л ік а р я ) у відварном у або паровом у стані, дозво л яється наступне о б см аж уван ня. С т р а в и з к р у п і в і м а к а р о н н и х в и р о б і в дещ о о бм еж у ються. Страви з сиру і молочнокислих п р о д у к т і в — у всіх видах. С т р а в и з я є ц ь — у всіх видах, ал е в обм еж еній кількості. О в о ч е в і с т р а в и — са л ати й вінегрети з сирих і варених овочів (салат листяний в обм еж еній кіл ьк о сті), туш ковані й см аж ен і овочі. С о у с и — молочні, см етанні, вегетаріанські. С о л о д к і с т р а в и — св іж і фрукти, компоти. Н а п о ї — слабкий чай, чай з молоком, к а в а сурогат, н ату р ал ьн і ф рук тово-ягідні соки. Ж и р и — м асло верш кове, олія та ін. Забороняю т ься: ж и рн а висококалорій на їж а з підвищ еним вм істом м ’я с них і рибних страв, продукти, б а гаті на пуринові речовини,— нирки, печін ка, мозок, язи к, тел яти н а, курчата, м ’ясн і і рибні бульйони і н авар и , хо
лодець, оселедець, балики, копчені й солоні продукти, ковбасні вироби, сардини, шпроти, м ’ясні й рибні консерви, ш околад, міцний чай, н ату р ал ь на к ава, как ао, м алина, брусниця, редиска, сп а р ж а , щ авель, ш пинат, ре вінь, брю ссельська к апуста, хрін, перець, гірчиця, страви з сої, гороху, сочевиці, квасолі, гриби, спиртні напої. Л іку вал ьн е харчування при сечокислому д іате зі аналогічне х ар ч у ван ню хворих на подагру. З дієти вилучаю ться продукти, б а гаті на щ авлеву кислоту. Хворим на сечокислий д іатез д озволяється м ’ясо, птиця і риба неж ирних сортів відварн і або парові, ал е не частіш е 2— 3 р аз на тиж день. Томати виклю чаю ться. їж а повинна містити достатню к іл ькість вітам інів А, Ві, Вг, С і нікотинову кислоту Р Р .
Д ІЄ Т А № 7 Д іє та № 7 призначається при захворю ван н і нирок (неф розах, н еф р и тах ). М ета дієти — різко обм еж ити вм іст екстрактивних речовин, зм енш ити подразнення нирок, підвищ ити виведення з о р ган ізм у недоокислених продуктів обм іну речовин і діяти проти зап ал ю ван н я. Х арчування при хворобах нирок повинно бути різном анітним, повноцінним і містити достатню кількість білків, ж ирів, вуглеводів, вітам ін ів А, С, Вг, Віг, Р Р , а так о ж речовин, що м аю ть ліпотропні властивості — сиру, м олока і мо лочнокислих продуктів (кеф іру, простокваш і та ін .). Д о меню хворих на нирки реком ендується вводити продукти, щ о маю ть сечогінну дію: гарбуз, каб ачки , огірки, буряк, листяні салати , сал ати із сирих овочів, св іж і фрукти, ізюм, курагу, чорнослив, св іж і абрикоси, кавун і диню. їж а повинна готуватися без солі, остання з дозволу л ік а р я видається хвором у на руки (2—4 г на д е н ь ), а в період загострення тим часово ви клю чається. Д л я поліпш ення см аку в страви, приготовлені без солі, реком ендується д о д авати лимонний сік, винний оцет, ж уравлину. К рім обм еж ення солі, при захворю ванні нирок необхідно різко обм еж и ти вж и ван н я екстрактивних речовин, що м істяться в м ’ясі, рибі, грибах та інш их продуктах, а т а к о ж рідини до 0,8 л і продуктів, багати х на холе стерин. З дієти м аю ть бути вилучені речовини, що м істять еф ірні м асл а,— цибуля, петруш ка, селера, кріп, хрін, гірчиця, часник. П рийом їж і 4— 5 р аз на день. З а га л ь н а кількість рідини в денному р ац іон і, вклю чаю чи й рідину, що міститься в продуктах, повинна становити 1,3 л. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 70— 80 г білків, 70— 80 г ж ирів, 400— 450 г вуглеводів. К алорійн ість — 2800—3000 калорій. Д л я дієти показан і такі страви і напої: Х л і б — білий, сірий, із висівок. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — молоко, верш ки, см етана, кефір, п ростокваш а, сир. Ж и р и — м асло верш кове несолоне, топлене і олія. П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, круп’яні, з м акарон н и м и виробами, молочні, фруктові, борщ і, щ і вегетаріанські. Д р у г і с т р а в и — з неж ирного м ’яса, риби, птиці, куском відварні, а потім обсм аж ені або запечені, парові котлети, кнелі, ф рикадельки.
а також різні страви з крупів і м акаронних виробів, овочів, сиру, яєць, останні в будь-яком у стані, ал е в обм еж еній кількості, не більш е одногодвох яєць на день. С о у с и — вегетаріанські, молочні, см етанні, з том атного соку. С о л о д к і с т р а в и — яб л у ка печені, ізюм, урю к, ку р ага, чорнослив у сиропі, киселі й ж ел е із свіж их ф руктів і ягід, кавуни, дині, цукор, в а рення, мед, соки з ф руктів і ягід, настій шипшини, відвар пшеничних ви сівок з медом і лимоном. Н а п о ї — чай слабкий, чай з молоком. Забороняю т ься: супи на м 'ясних, рибних і грибних бульйонах, м’ясні й рибні соуси, спеції і гострі приправи, ж и рне м ’ясо, гуси, качки, ковбаси, сосиски, консерви, копчення, солоні продукти, м орська риба, бобові (го рох, квасоля, с о я ), щ авель, шпинат, редиска, сп ар ж а, гриби, цибуля, п ет руш ка, часник, перець, тірчи ц я, какао, ш околад, к ав а н ату р ал ьн а, а л к о гольні напої, тістечка з кремом.
Д ІЄ Т А № 8 Д іє т а № 8 призначається при ож ирінні. М ета дієти — п ідви щити обмін речовин і зменш ити зап аси ж иру в організм і. Х арчовий раціон хворого на ож и рін ня повинен м ати обм еж ену к а л о рійність, бути достатнім за об’ємом і створю вати почуття насичення. З м ен ш увати калорійність слід за рахунок вуглеводів і частково ж ирів. Х арчу вання повинно бути різном анітним з достатньою кількістю вітам ін ів, грубої рослинної клітковини й підвищ еним вмістом ліпотропних речовин, на які б агаті молочнокислі продукти (особливо си р ), а так о ж частикова риба, соя, в ’ялен а риба. С лід уникати гострої, солоної й ж и рної їж і, см аж ен и х страв, борош няних і кондитерських виробів, а так о ж зайвого вж и ван н я рідини. С іль обм еж ити до 9 г на добу, солодощ ів — до 40— 50 г, в іл ь ної рідини до 1— 1,5 л. П ри йм ати їж у слід не менш е 4— 5 р аз н а день, не переїдати. Велике значення при ож ирінні м аю ть р о зва н та ж у в а л ьн і дні, що при значаю ться л ік арем один-два рази на тиж день. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 100— 120 г білків, 70— 80 г ж ирів, 250—300 г вуглеводів. К алорійність р а ц іо н у — 2100—2700 калорій. Д л я дієти показан і та к і страви і напої: Х л і б — чорний, сірий вчораш ньої випічки. Ж и р и — м асло верш кове і олія (не менш е 15—20 г на ден ь). П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, борщ і, щ і вегетар іан ські або на сл абком у м ’ясному бульйоні, ю ш ка з буряків, окрош ка, супи з несолод ких сортів ф руктів і ягід, приготовлені на сахарині. Д р у г і с т р а в и — в обм еж еній кількості. С т р а в и з я є ц ь — в обм еж еній кількості. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — 300—400 г сиру на день і страви з нього в будь-яком у вигляді, а т а к о ж кеф ір, простокваш а, см етана в о б меженій кількості. С т р а в и з к р у п і в — розсипчаста гречан а к аш а, а т а к о ж к аш а з вівсянки.
О в о ч і й о в о ч е в і с т р а в и — в будь-якому виді, картопля і с т р а ви з картоплі в обмеженій кількості. З а к у с к и — оселедець вимочений, 20—25 г один-два рази на тиждень, нежирна шинка і варені ковбаси, холодець з яловичих ніг, консерви ово чеві, нежирний сир, риба в маринаді заливна, відварна, салати і віне грети. С о л о д к і с т р а в и — сирі та печені фрукти і ягоди, ж е л е і компо ти з кислих фруктів та ягід на сахарині. Н а п о ї — слабкий чай з молоком, з лимоном, к ава неміцна, овочеві й фруктові соки, настій шипшини, відвар пшеничних висівок. Забороняют ься: білий хліб, вироби із здобного тіста, жирні сорти я л о вичини, свинини, баранини, птиці, риби, ж ирн і ковбаси, копчення, см ет а на, вершки, жирні сорти сирів, солодка сиркова маса, страви з крупів та макаронних виробів, горох, квасоля, міцні м ’ясні навари, гострі й солоні страви, прянощі, свіжі та сушені фрукти і ягоди солодких сортів, мед, варення, цукерки, шоколад.
ДІЄТА № 9 Д іє т а № 9 призначається при цукровому діабеті. М ета дієти — підвищити функцію інсулярного ап арату підшлункової залози, поліпшити обмінні процеси в організмі за рахунок повноцінного різноманітного х а р чування з підвищеним вмістом вітамінів С, Ві, В 12, фолійової кислоти, страв з д р іж д ж а м и і обов’язкового введення продуктів, що мають ліпотропні властивості,— молочнокислих продуктів (особливо сиру), частико вої риби, сої тощо. Виріш альне значення в лікуванні цукрової хвороби м ає раціональне харчування, яке повинно містити нормальну кількість білків, помірну — жирів і різко обмежену — вуглеводів. Харчування хворому на д іаб ет призначається лікарем індивідуально. Вуглеводи обмежую ться за рахунок хліба й продуктів, багатих на крох м аль і цукор. Овочі даю ться переваж но з мінімальним вмістом вуглево дів. Вітаміни м ож н а вводити до меню у вигляді сирих фруктово-овочевих соків, відварів пшеничних висівок, настою шипшини. Спосіб приготування їж і звичайний. Страви з картоплі, круп’яних і м а каронних виробів обмежуються. ї ж а не повинна бути надто гарячою або холодною, приймати її рекомендується не менше 5—6 р аз на день. При порушеній функції печінки їж у слід готувати стосовно дієти № 5. Д л я хворих на д іаб ет з порушеною функцією печінки з дієти необхідно вилу чити супи на м’ясних та рибних відварах і см аж ені страви, їж у рекомен дується готувати відварною і паровою. Хімічний ск л а д дієти (на день): 100— 110 г білків, з них 60—70 г пов ноцінних тваринних білків, 65—75 г ж и рів (з них 20 г рослинних), 300— 350 г вуглеводів, вільної рідини — до 1,5— 2 л. Калорійність р а ц і о н у —• 2500—2800 калорій. Кількість вітамінів: С — 100— 150 мг, Ві і Вг — по 4 — 6 мг, А — 3—4 мг, нікотинової кислоти — ЗО—45 мг. Д л я дієти показані такі страви: Х л і б — спеціальний діабетичний, житній, сірий пшеничний з борошна грубого помелу в обмеженій кількості.
П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, рибні, м олочні, борщ і та щі веге таріан ськ і або на слабком у м’ясному бульйоні. Д р у г і с т р а в и — з неж ирної яловичини, баранини, свинини, птиці, риби куском і січених, в котлетну м асу зам ість х л іб а реком ендується вво дити свіж ий сир (на 100 г м ’яса 50 г сиру). М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сир і сирні страви у всіх видах з сиром, запечені і варені. С т р а в и з я є ц ь — в обм еж еній кількості (не більш е одного-двох яєц ь у ден ь). С т р а в и з к р у п і в — каш і гречана і вівсяна. О в о ч і — у всіх видах, а так о ж листяні салати . Д л я зм енш ення к іл ь кості вуглеводів в овочах останні дрібно н ар ізати й вимочити протягом 10— 12 год у великій кількості холодної води, періодично міняю чи її, а потім варити, туш кувати або см аж ити. З а к у с к и — риба відварн а, зали в н а, у м ари н ад і, вимочений оселе дець, паш тет, неж ирна ш инка, ковбаса, сир, Голландський сир, а тако ж овочеві та листяні сал ати з вареним м ’ясом або рибою, холодець. Ж и р и — м асло верш кове, топлене, оливкова, соняш никова, к у ку р у д зя на, сойова та інш і олії. С о л о д к і с т р а в и — св іж і ф рукти і ягоди кислих сортів, компоти і ж ел е на сахарині. Н а п о ї — чай, чай з молоком, к ав а чорна, к ав а з молоком або з верш кам и на сахарині. Забороняю т ься: цукор, мед, варення, цукерки, кондитерські й борош няні вироби, солодкі ф рукти і ягоди, ж и рн і сорти яловичини, баранини, свинини, риби, качки, гуси, сало свиняче, яловичий і баран ячи й ж ир, коп чення, ж ирні ковбаси, оцтова есенція й гострі приправи, солодка сиркова м аса, згущ ене молоко, м орозиво, алкогольні напої. Н иж че наведено перелік продуктів, щ о м істять незначну кількість вуг леводів і вклю чаю ться до раціону хворих на д іаб ет без обм еж ення. П родукти, щ о м істять не більш е 5 % вуглеводів: огірки, боби зелені, ли стяна зелень, редиска, сп арж а, помідори, капуста к ваш ен а, ревінь, ц віт на й червона капуста, гичка буряків, ш пинат, щ авель, сал ати листяні, брю ква, б а к л а ж а н и , кабачки, зелений перець, агрус, брусниця, клю ква, лимони, цибуля зелена. П родукти, що м істять не більш е 10 % вуглеводів: гар б у з, диня, цибуляпорей, ріпа, капуста білоголовкова, см ородина, чорниця, м али н а, горобина, гриби св іж і і сухі, апельсини, м андарини.
Д ІЄ Т А № 10 Д іє т а № 10 призначається при серцево-судинних захворю ван нях: атеросклерозі, гіпертонічній хворобі (1-ї і 2-ї с т ад ій ), а та к о ж після перенесеного інф аркту м іокарда на п’ятом у-ш остом у тиж ні. М ета дієти — берегти серцево-судинну систему, зм іцню вати серцевий м ’яз, посилити виведення з організм у азотистих ш л аків і недоокислених продуктів обміну. З дієти необхідно вилучити екстракти вн і речовини, продукти, б агаті на холестерин (внутріш ні органи твари н, мозок, яєчні ж о в тк и ). К рім того,
дієта повинна містити обм еж ену кількість тваринних ж ирів, вільної ріди ни та кухонної солі й мати зниж ену калорійність, переваж но за рахунок обмеження ж ирів. Х арчування хворих повинно бути різном анітним, пов ноцінним і мати достатню кількість продуктів, що маю ть ліпотропні в л а стивості, а так о ж м істять олію, солі калію і кальцію . Д л я людей з надм ірною вагою калорійн ість їж і не повинна перевищ у вати 2250 калорій, я д л я людей з норм альною вагою — 2750 калорій. Хворим із надм ірною вагою рекомендується застосовувати фруктові або овочеві розван таж у вал ьн і дні (за вказівкою л ік а р я ). К ількість рідини слід обм еж ити до 1,2— 1,5 л на день, враховую чи рідину, що входить до складу страв, вільної рідини — не більш е 0,8 л. їж у прийм аю ть невелики ми порціями 5— 6 раз на день, останнє прийм ання — не пізніш е н іж за 2 год до сну. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 90— 100 г білків, 70—80 г ж ирів, 400— 450 г вуглеводів, 5—8 г кухонної солі. К алорійність раціону — 2500— 3000 калорій. В ітам інів: С — 100— 150 мг, Ві — 3—4 мг, з а л іза — 15—20 мг. Д л я дієти показан і та к і страви і продукти: Х л і б — черствий білий і сірий. Ж и р и — м асло верш кове несолоне, топлене, олія (не менш е 20—25 г на ден ь). П е р ш і с т р а в и — борщ і, щі, супи овочеві, з крупів, вегетаріанські, ф руктові (один раз на тиж день дозволяю ться супи на м ’ясному або ку рячому бульйоні). Д р у г і с т р а в и — з неж ирних сортів яловичини, баранини, свинини, птиці і риби (один р аз на день до 150 г) куском, а так о ж у ви гляді п ар о вих котлет, кнелей, ф рикадельок, каш і та страви з м акаронних виробів, овочеві (за винятком бобових). С т р а в и з я є ц ь — в обм еж еній кількості (не більш е одного-двох яєць в день, кращ е використовувати тільки біл ки ). М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — натуральний сир, сир із сої, негострий сир, см етана, верш ки, кеф ір тощо. С о у с и — молочні, см етанні (на овочевому в ід в а р і). З а к у с к и — салати , особливо листяні і фруктові, вінегрети, в ід в а р на риба у вегетаріанськом у ж еле, ікра з овочів дом аш нього приготуван ня, паш тет з відварного м’яса, сир негострий. С о л о д к і с т р а в и — компоти, киселі, креми, ж еле, муси, фрукти 3 сиром, запечені і варені. Н а п о ї — чай з молоком, із лимоном, к ав а сурогат, овочеві, ф рукто ві і ягідні соки, настій шипшини, відвари з висівок з медом і лимонним соком. Забороняют ься: м ’ясні та рибні бульйони і соуси, см аж ен е м ’ясо, риба, птиця без попереднього відварю вання, сало, гуси, качки, гострі та солоні страви і закуски , консерви, копчення, ковбаси, вироби із здобного тіста, м ’який білий і сірий хліб, алкогольні напої, спеції, хрін, гірчиця, перець.
Д ІЄ Т А
ПРИ
Н Е Д О К Р І В ’Ї
М ета дієти —сприяти відновленню нормального протікання процесів кровотворення. Д іє т а повинна містити підвищену кількість повно цінних білків і подвійну проти норми здорової людини кількість вітам і нів: Ві, В 2, Вб, В 12, С і Р Р . Крім того, необхідно, щоб до щоденного х а р чового раціону хворого були включені страви з печінки, нирок, серця, руб ців, мозку, гематогену, пекарських і пивних д ріж д ж ів , а та к о ж речовини, що мають ліпотропні в л а с т и в о с т і— сир, Голландський сир, частикова риба. Хімічний склад дієти (на день): 150— 160 г білків, 70—80 г жирів, 350—400 г вуглеводів. Калорійність раціону — 3000—3200 калорій. В іта мінів: А — 3—4 мг, С — 150—200 мг, Ві, Вг, Вз — по 6—8 мг, Р Р — 40— 60 мг, фолійової кислоти — 0,5 мг, В 12 — 15 мг, за л іза 25—40 мг. Д л я дієти показані такі страви і продукти: Х л і б — білий і чорний (200—300 г на день). Ж и р и — масло вершкове (50— 60 г), олія (15—20 г на день). М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сир, сир Голландський, простоква ша, кефір, кумис. С т р а в и з я є ц ь — у всіх видах. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів яловичини, телятини, кролика, птиці, риби. С т р а в и з к р у п і в — молочні каші, пудинги, котлети. О в о ч і т а з е л е н ь — горошок, цвітна капуста, ба к ла ж а н и , боби, салат, шпинат, щ авель, петрушка, селера тощо. С о л о д к і с т р а в и — різні фрукти і ягоди, в тому числі апельсини, м андарини, лимони, абрикоси, яблука, чорна смородина, суниці, малина, агрус, а т а к о ж компоти, киселі та ж ел е із зазначених фруктів і ягід. Н а п о ї — із дріж д ж ів , висівок і шипшини з медом або цукром та л и монним соком, фруктово-ягідні і овочеві соки. Ц укр у 50— 60 г на день і 15—20 г солі. Д іє т а м ож е бути використана при виснаженні та знесиленні.
ДІЄТА ПРИ РЕВМАТИЗМІ Д іє т а призначається лікарем індивідуально, із врахуванням стану хворого, його віку та трудової діяльності. Х арчування хворих на ревматизм повинно бути повноцінним з а хімічним складом, з помірним обмеженням вуглеводів та солі і з підвищеним вмістом вітамінів — А, С, Р, Ві, Вг, Р Р , а д л я осіб ослаблених — з підвищеною кількістю білків (140— 160 г на день). Крім того, дієта з обмеженням вуглеводів повинна містити підвищену кількість речовин, що мають ліпотропні властиво сті, молочнокислих продуктів (особливо сиру), частикової риби, бобових та ін. В комплексі лікувальних заходів при ревматизмі важ л и ви м і ефектив ним елементом є сира рослинна їж а , що містить вітаміни в натуральному виді. П ризначається вона л ікарем у вигляді листяних, фруктово-овочевих сал атів або натуральних овочів один-два рази в тиж день (без солі).
Хімічний ск л ад дієти з обм еж енням вуглеводів (на ден ь): 120 г білків, 130— 135 г ж ирів, 120—200 г вуглеводів. К алорійність раціону — 2250— 2500 калорій. Д л я дієти показан і та к і страви і продукти: Х л і б — чорний — 150 г, білий або сірий — 50 г на день. Молочнокислі п р о д у к т и — молоко, кефір, простокваш а, см е тана, верш ки, сир, Голландський сир. Ж и р и — м асло верш кове, олія. П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, борщ і на м’ясному, рибному і гриб ному бульйонах, щі. Д р у г і с т р а в и — відварн і, туш ковані та см аж ен і м ’ясо і риба. С т р а в и з я є ц ь — у всіх видах. О в о ч і т а з е л е н ь , що м істять незначну кількість вуглеводів,— листяні салати, огірки, помідори, редис, редька, капуста білоголовкова, червоноголовкова, цвітна, кольрабі, брю ква, сп ар ж а, соя, горох, квасоля, зел е ний горошок, зелені боби, м орква, буряк, петруш ка, цибуля, кріп, к аб ач ки, гарбуз, б а к л аж ан и , к артоп ля в обм еж еній кількості. С о л о д к і с т р а в и — компоти і ж ел е з яб лук та ф руктів, свіж і та печені яб лука, ж ел е з м олока, кефіру. Н а п о ї — з висівок, пивних і пекарських дріж д ж ів, відвар шипшини, сирі ф руктово-ягідні соки. Обмежуються: цукор, мед, варен ня, цукерки, тістечка, м орозиво, печи во, вироби з тіста, з крупів, гострі страви, консерви.
ЗА Г А Л Ь Н І П О РА Д И ДО Р А Ц ІО Н А Л Ь Н О Г О Х А Р Ч У В А Н Н Я Р ац іон альн е харчування в ком плексі з іншими гігієнічними засобам и є проф ілактичним засобом , що посилю є захисні сили організм у людини. їж а повинна бути різном атнітною і повноцінною за хімічним складом та калорійністю . Спосіб приготування страв звичайний, різноманітний. Л ю дям , схильним до повноти, слід обм еж увати кількість ж ирної їж і, а так о ж борош няних і солодких страв. Корисно вводити в меню овочеві страви, св іж і ф рукти і ягоди, сир 200—300 г на день. Хліб головним чи ном чорний і сірий. К алорій ність раціону залеж н о від віку, кліматичних умов і виконуваної роботи повинна становити 3000— 5000 калорій. Рекомендується чотириразове харчування. С ніданок повинен становити ЗО—3 5 % денного раціону, другий сніданок (12— 13 г о д ) — 15% , обід (17— 18 год) — 40—45 %, вечеря (за 1,5—2 год до сну) — 10— 15 %. Н е рекомендується: перенасичення, зловж и ван н я спиртними напоями, нерегулярне прийняття їж і. О бм еж ується прийняття важ козасвою ван и х продуктів — гусей, качок, см аж ен ої свинини. Хімічний ск л ад раціонального харчуван ня на день: 100— 120 г білків, 100— 120 г ж ирів, 400—500 г вуглеводів. К алорійність раціону 3000— 3500 калорій. С кладаю чи меню д л я раціонального харчуванн я, м ож на користуватися меню д ієт № 2, 3 та ін.
ХАРЧУВАННЯ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ І МАТЕРІ-ГОДУВАЛЬНИЦІ В період вагітності й годування дитини груддю їж а жінки по винна бути різноманітною, повноцінною, містити всі необхідні харчові речовини: білки, жири, вуглеводи, м інеральні солі, вітаміни. Д о раціону харчування вагітної ж інки і матері-годувальниці, крім м’яса, риби, яєць, сиру, хліба, борошняних виробів і крупів повинні входити в достатній кількості молоко, кефір, ацидофілія, простокваш а, сир і ласощі, а також свіжі фрукти, ягоди, овочі й листян а зелень, особливо сирі. Цінність фрук тів і овочів п олягає в тому, що вони містять необхідні для організму міне ральні солі, велику кількість вітамінів і рослинну клітковину, як а сприяє нормальній роботі кишечника. З цією ж метою рекомендується перед сном випивати склянку свіж ої простокваші або компоту із чорносливу. Вагітній ж інці й м атері-годувальниці необхідно суворо дотримуватися реж иму харчування, тобто приймати їж у в одні й ті ж години і не менше 4 р аз на день, при цьому ні в якому разі не слід зл о вж и вати спиртними напоями, їсти гостру їж у та допускати перенасичення. Н а 5— 6-му місяці вагітності та в період годування дитини денний р а ціон повинен становити 3500 калорій. При цьому вітаміни, особливо В і, С і Е, а т а к о ж солі кальцію, фосфо ру і з а л із а повинні вводитися до раціону в збільшеній кількості за рахунок молочних продуктів. З а три-чотири тиж н і до пологів рекомендується об межити вж иванн я рідини до 1 л, а солі — до 5 г на день. При за п а л ю вальних процесах і н а б р я к а х сіль з їж і слід вилучити повністю. ї ж а не повинна бути одноманітною, бо в цьому випадку вона не за б е з печує організм мінеральними речовинами і вітамінами, не зб удж ує апети ту і тому не відповідає життєвим потребам м атері й дитини. Спосіб при готування їж і звичайний. С л ід уникати д у ж е ж ирної їжі: кількість ж ирів не повинна перевищу вати 120 г на день; при цьому необхідно враховувати й жири, що містять ся в м ’ясі, сирі, сметані та інших продуктах. К р а щ е використовувати нату ральні ж ири — вершкове і топлене масло і не менше 25 г на день олії. Ні в якому разі не слід переїдати. Крім за га л ьн о ї дієти, м ож н а використовувати меню дієт № 3, 5, 8, 9, а при гінекологічних за хворю ван нях — дієти № 7 і 10 з наступним перехо дом на дієту № 5, а потім на за га л ьн у дієту. Всі призначення і зміни в реж имі харчування може робити лише лікар. Хімічний с к л ад дієти (на день): 100— 120 г білків, 100— 120 г жирів, 450—500 г вуглеводів, 10— 15 г кухонної солі. Калорійність раціону — 3000—3500 калорій. Кількість вітамінів С — 100 мг, Ві — 3—4 мг.
ДЕЯКІ СТРАВИ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СУПИ П ерш і страви м ають певне значення д л я підвищення апетиту, бо в них містяться екстрактивні речовини, гар яч а вода, що є збудником шлункової секреції.
П ри дієтах № 6, 7, 10 суп подається в половинному обсязі через обм е ження рідини. Ш ироке застосування маю ть молочні супи, щ о реком ендую ться дієтам и № 1, 5, 6, 10. Супи готують на молоці або на молоці з водою. П ри дієті № 2 супи готують на молоці з добавкою води в різних кількостях. Супи вегетаріанські рекомендую ться дієтам и № 5, 6, 10. Б о р щ і і щ і готую ть на м аслі, суп з овочів — з добавкою крупів. Супи на м ’ясному бульйоні вклю чають до меню тих дієт, які не забороняю ть азотисті екстрактивні речо вини інеобм еж ую ть пуринові основи. М ож уть бути приготовлені бульйо ни з гарнірам и з крупів, яєць, пельменів, борщ і, щі, супи к артоп лян і, р о з сольники на м’ясному або кістковом у бульйоні. Холодні супи входять до меню дієт, що обм еж ую ть сіль (№ 6, 7, 10, а тако ж № 5 ). Т ем пература с у п ів — 10— 14 °С. Х олодні супи м ож на готу вати на кефірі (зам ість хлібного к васу ). Ф руктові та ягідні супи готують як із свіж их та к і суш ених плодів та ягід, соків, пюре і сиропів (рекомендую ться при д ієтах № 5( б, 7, 10). Д ієта № 9 реком ендує супи, в яких м ало вуглеводів (бульйони з ф ри каделькам и, щ і з кваш еної к ап у ст и ). Д ієти № 4 і 1 вклю чаю ть слизисті супи, приготовлені н а в ід вар і з пер лових, рисових або вівсяних крупів.
СУП РИСОВИЙ ПРОТЕРТИЙ
(ДІЄТА № 4)
2 ст. ложки рису, 1 чайна ложка вершкового масла, 100 г яловичини, 2 склянки яловичого бульйону. Рис варять і разом із рідиною протираю ть к різь д руш ляк. М ’ясо в а рять, охолодж ую ть і пропускаю ть крізь м’ясорубку, з ’єдную ть із рисовим відваром, доводять до кипіння, додаю ть сіль і верш кове м асло.
СУП МОЛОЧНИЙ З МОРКВОЮ (ДІЄТИ № 5, 6, 7, 10) 2 склянки молока, 2 ст. ложки манних крупів, 1 морква, 1 чайна ложка вершкового масла. М оркву труть на тертці, зали ваю ть 2 ск л ян к ам и холодної води і в а рять до готовності, вливаю ть пряж ене молоко, доводять до кипіння, всипаю ть м анку, вар ять 10— 15 хв, солять, зап р авл яю ть верш ковим маслом.
БОРЩ ВЕГЕТАРІАНСЬКИЙ ІЗ СМЕТАНОЮ (ДІЄТИ № 5, 6, 7, 10) Б уряк відварю ю ть у ш кірці, труть на тертці, ск л ад аю ть у к а струлю, додаю ть том атний сік або протертий із верш ковим м аслом том ат і тушкують. У киплячу воду к ладуть н арізан у соломкою капусту й свіж у моркву. В арять 5— 10 хв, кладуть н ар ізан у часточкам и картоплю , вар ять до готовності, кладуть туш кований буряк, переварену см етану (столову л ож ку сметани на 1 п орцію ), сіль і проварю ю ть 2— 3 хв.
СТРА ВИ
З
М ’Я С А
П ри д ієтах № 5, 6, 9 м ’ясо слід варити, н арізав ш и кусками в а гою 50—60 г д л я того, щоб видалити пуринові основи (гіпоксантин). При дієті № 4 у котлети замість хліба додають відварний рис. Відварний рис включають до дієт № 1, 2, 6, 7, 10. ї ж а готується без перцю. КОТЛЕТИ М’ЯСНІ ПАРОВІ (ДІЄТА № 1) 100 г м’яса, 15 г хліба, 5 г вершкового масла, 15 г води. М ’ясо пропускають крізь м ’ясорубку, хліб замочують, віджим аю ть і додають до м ’яса, солять, додають воду і добре вимішують масу. У сково роду наливаю ть воду, кладуть котлети, за кри ва ю ть кришкою І варять. П ри дієті № 4 на одну порцію зам ість х л іб а додають 10 г рису і часник. БЕФ СТРОГАНОВ З ВАРЕНОГО М’ЯСА (ДІЄТИ № 5, 6, 7, 10) 100 г м’яса, 5 г масла, 50 г молока, 5 г пшеничного борошна, 15 г томатного соку, 15 г сметани. М ’ясо відварюють і нарізаю ть локшиною, борошно підсушують, розво дять гарячим молоком і проварюють, за л и в аю ть м ’ясо, додаю ть переваре ний томатний сік, солять, варять при сл абк ом у кипінні 10 хв, з а п р а в л я ють перевареною сметаною. СУФЛЕ З ВАРЕНОГО М’ЯСА (ДІЄТИ № 1, 5, 6, 7, 10) 100 г м’яса, 1 яєчний білок, 40 г молока, 5 г вершкового масла. М 'ясо варять, охолоджують, пропускають крізь м’ясорубку, додають молоко, збитий яєчний білок, сіль. М асу вимішують, викладаю ть у сково роду, зм ащ ену маслом, і запікаю ть у духовці.
РИБНІ СТРАВИ Д л я приготування відварних страв з риби придатні всі породи риб, але лящ , сазан, короп, к а м б а л а , карась, н а в а г а смачніші у см аж ен о му вигляді. Р и ба переварюється швидше й легше, н іж м ’ясо, тому її необ хідно включати до меню дієтичного харчування. Б іл ки її повноцінні, жир її засвоюється краще, ніж будь-який інший ж и р. Р и б а також , як і м’ясо, містить азотисті екстрактивні речовини, які видаляю ть, проварюючи рибу у воді. Р ибу д л я варіння слід з а к л а д а т и у холодну воду. З риби готують тако ж котлетну масу. КНЕЛІ РИБНІ (ДІЄТИ № 1, 5) 150 г риби (тріски, судака, нототенії, камбали та ін.), ЗО г молока, 5 г борошна, 10 г вершкового масла, 1 г солі. З борошна і молока готують густий молочний соус, охолоджують, рибу розбирають на філе без ш кірки і кісток, пропускають крізь м ’ясорубку, змішують із соусом, вимішують. Л о ж к о ю в и к л ад аю ть у сковороду, з а л и вають водою і варять.
КОТЛЕТИ, БИТОЧКИ З РИБИ СМАЖЕНІ (ДІЄТА № 2) 100 г риби, 15 г хліба, 10 г вершкового масла, 12 г цибулі, 10 г суха рів, 10 г води, 15 г солі. Готують рибну котлетну масу, обробляю ть у вигляді котлет і биточків завтовш ки 1 см, обкачую ть у сухарях. К отлети й биточки дл я дієти № 2 не обкачую ться. Котлети обсм аж ую ть з обох боків.
С Т РА В И
З СИРУ
Сир — дж ерел о повноцінного молочного білка. С трави з сиру м аю ть лікувальн е значення при захворю ванні печінки. Д л я приготування страв із сиру його протираю ть. ВАРЕНИКИ ЛІНИВІ (ДІЄТИ № і , 2, 5, 6, 7, 10) 100 г сиру, 10 г цукру, 20 г борошна, 5 г масла, ]/4 яйця. В перетертий сир додаю ть яйце, цукор, борошно, м асу виміш ую ть, ви к ладаю ть на дош ку, посилану борош ном, і розкачую ть пластом , який розрізаю ть ром бикам и. В арять вареники в киплячій воді. В ийм аю ть ш у мовкою і посипаю ть цукром або поливаю ть м аслом , щ об вареники не склеїлись. ЗАПІКАНКА СИРНА З МОРКВОЮ (ДІЄТИ № 1, 2, 5, 6, 7, 10) 70 г сиру, 10 г манних крупів, 10 г цукру, 1 морква, '/а яйця. М оркву варять, труть на тертці або пропускаю ть через м ’ясорубку, додаю ть протертий сир, м анні крупи, яйце, цукор. М асу виміш ую ть, ви к лад аю ть у сковороду або лист, зм ащ ений м аргарином або м аслом, і за п і каю ть протягом 15—20 хв у духовці. П ри подаван ні поливаю ть сметаною.
Карнавал ПІД
парасолькою
Якщ о у вас хоч одна дитина, то в цьому р а з і принайм ні двічі на рік — на день її народж ення і в свято новорічної ялинки — м аєте добре-таки по м ізкувати н ад тим, як прийняти м аленьких д рузів ваш о ї доньки чи сина, як р озваж и ти їх, чим почастувати.
П ерш а «товариська зустріч» — то і наука для м аленької людини. І хто, як не батьки, а ще й бабуня та дідусь, допом ож уть м алюкові опанувати її. Щ об свято проходило невимушено, весело і все ж гладесенько-рівне сенько, до нього слід завчасно підготуватися. З а м а л о д л я кожного гостя приготувати подарунок (діти і в гостях лиш аю ться д іт ь м и ) , й подбати про те, щоб стіл був приваблюючим. Д о речі, дитяче товариство ваш их к у лі нарних здібностей ще не здатне достатньо оцінити. Тому м ожна об м е ж и тися звичайними бутербродами і тістечками, тільки б а ж а н о робити їх з «секретом». А головне ж , щоб дозвіл л я проходило весело, з вигадкою, цікаво. З г о дом ви набудете в цій справі і досвіду, і вміння, ваш і гості знатимуть, що в домі ваш ої дитини на них чекають «фірмові» страви і «фірмові» р о зв а ги, а вперше постарайтеся нічого не пустити на самоплив (мовляв, якось там буде), передбачити, по можливості, кожну дрібницю. Д л я першого свята не радимо запрош увати й д у ж е багато гостей — вісім — десять хлоп чиків і дівчаток досить. М о ж н а приготувати «костюмований бал» — діти л ю бл ять переодяган ня. П опулярні розваги — атракціони, зм аган ня можна урізноманітнити оригінально влаш тован им «буфетом» під... парасолькою. Так-так, зви ч ай ною парасолькою, прикріпленою до люстри, або ще якось пристосованою посеред кімнати, наприклад, м іж двома зсуненими столами. А прикрасити таку парасольку, позбавити її утилітарного вигляду м ож н а з допомогою надувних різнокольорових гумових шарів, довгих китиць з цигаркового паперу, стрічок серпантину тощо. Тут ж е м ожуть висіти м аленькі фанти одного з атракціонів — майбутньої безпрограш ної лотереї. Н а столі під парасолькою поставте всі страви. І весь час не забувайте уважно контролювати розваги. Д л я дітей вони невимушено випливатимуть одна з одної, але ви, дорослі, маєте знати, що за чим йтиме. А з а р а з з а прошуємо вибрати щось із запропонованих закусок.
БУТЕРБРОДИ Улюблені бутерброди — м аленьке видовжене печиво (типу к рекера), на яке покласти досить товстий ш ар дитячої сиркової маси або звичайного свіжого сиру, розтертого на пишну масу із сметаною, з а п р а в леного ваніліном або ванільним цукром, прикрашеного часточками апель сина чи м анд ари на і ш маточками волоського горіха. З ам ість апельсина можна покласти к р у ж а л ь ц я червоного яблука. Зелені бутерброди — н арізан і шириною в 3 см смуги чорного хліба. Н а них зверху кладуть розтертий сир, який д л я гострішого см аку м ожна розтерти з невеликою кількістю сиру «рокфор». Зверху посипати подріб неною зеленню цибулі або петрушки, прикрасити маринованими гриб ками. Ж ов ті бутерброди — тоненькі скибочки білого хліба, покраяні, в свою чергу, на фігурні шматочки, обкласти яєчною пастою: 100 г вершкового м асла розтерти з трьома звареним и круто яйцями, додати посіченої цибу лі, солі і трохи перцю. П ри кр аси ти червоними «крапками» з мариновано го червоного перцю або бурячка.
П ікан тн і бутерброди — такі, як і д л я попереднього бутерброда ш м а точки хл іб а, обклад ені пастою з сиру, розтертого з невеликою кількістю верш кового м асл а і якн айдрібніш е посіченого оселедця, який зазд ал егід ь добре вимочують спочатку у воді, а потім у молоці. Звер х у притрусити посіченою цибулею і ш м аточкам и м аринованого перцю. ГАРЯЧІ КРУЖ АЛЬЦ Я К ілька сардел ьок обчистити від ш кірок, порізати на півсантиметрові кр у ж альц я. П риготувати таку сам у кількість к р у ж алец ь м ал о сольних огірків і дер ев’яних «виделок» — очищ ених від сірки сірників. П еред п одаванням на стіл к р у ж а л ь ц я сардел ьок покласти на добре розі гріту сковороду з ж иром , дати підрум ’янитися, на кож н е к р у ж ал ьц е по класти ш маточок огірка і проколоти «виделкою». ХРУМТЯЧІ ГРІНКИ Н апівчерству булку порізати на к р у ж ал ь ц я, п ом азати маслом, посипати подрібненим на буряковій тертці гострим сиром. П еред п о даван ням поставити на одну-дві хвилини в нагріту духовку. ПИРІЖ ЕЧКИ З СЮРПРИЗОМ П івпачки д р іж д ж ів розвести невеликою кількістю м олока, до дати по одній чайній л о ж ц і цукру й борош на, добре вим іш ати, поставити в тепле місце, аби підійш ло. Тим часом 0,5 кг борош на всипати в миску, додати д р іж д ж і, 4 ж овтки, збиті із склянкою цукру, влити склянку теп лого м олока (тісто м ає бути не густим ), добре вимісити, додати під кінець півпачки розтопленого м аргарину, трохи ван іліну або ванільного цукру. П оставити тісто в тепле місце, щ об підійш ло. В зяти невелику кількість виш невого повидла, трохи абрикосового дж ем у, все це зм іш ати із склян кою мелених горіхів, невеликою кількістю м олока і цукром за смаком і трохи проварити. В ід ш каралуп и обереж но очистити один горіх (так, щоб він зали ш и вся зовсім ц іл и м ). Б рати потроху тіста, р озп равляти його на долоні. Н а к р у ж ал ьц я з тіста укласти «ф арш » і зліпити. В один з пирі ж ечків покласти цілий горіш ок. Готові пиріж ечки покласти на змащ ений ж иром лист. Зали ш и ти в теплі, щ об тісто трохи підійш ло, потім змастити білком і поставити у підігріту духову ш аф у. П екти, поки пиріж ечки під рум ’яняться. Той з учасників заб ави , хто натрапить на пиріж ечок з горіхом, стане «королем забави » і отрим ає спеціальну винагороду. КОКТЕЙЛЬ
ф руктовий
П рокип ’ятити 3Д склянку цукру з склянкою води, остудити, до дати сік з одного лим она чи апельсина, влити 4 склян ки яблучного соку, додати м інеральної води (1 с к л я н к а). Все добре розм іш ати. Л им он чи апельсин промити під гарячою водою і порізати кр у ж альц ям и . П риготу вати високі склянки, вінця їх ззовні зм астити білком і занурити в цукор-
пісок. К р а ї склянки ніби вкриті інеєм. Н аповнити склянки коктейлем на три чверті. К ож ен з п ластівців лимона або апельсина н ад різати в одному місці по радіусу від ш кірки до середини і через цей н ад р із насунути на склянку. В кож ну склян ку встромити кольорову соломку і покласти ш м а точок льоду. С лід п ам ’ятати, щ о дітям не м ож на д авати надто охолодж ених напоїв. «ШАМПАНСЬКЕ» Д л я приготування «ш ам панського» потрібні пляш ки, що добре закорковую ться. Д о кож ної пляш ки покласти горіш ок д р іж д ж ів , всипати З чайні лож ки цукру, покласти кілька ізю минок і влити переварену теплу воду. П ляш ки закоркувати і поставити на 1—2 дні в тепле місце на кухні, а перед подаванням , не відкриваю чи пляш ок, остудити. Н а цдийки пляш ок прив’язати різноколірні кокарди і поставити на імпровізований буф ет під парасолькою . В ідкривати в останню хвилину — перед розливанням в склянки. СОЛОДКІ ЯЄЧКА 10— 12 половинок персиків обереж но вибрати з компоту і від кинути на сито. 1 чайну л о ж к у ж елати ни зали ти невеликою кількістю хо лодної води — щоб розм окла. Збити на піну 6 білків, поступово всипаю чи 400 г цукру-піску, а ж поки піна стане зовсім густою. Д о д а ти сік з двох лимонів і подрібнену ш кірку з одного лим она, а наприкінці розчинену у невеликій кількості гаряч ої води ж елатин у. З л егк а вим іш ати, розкласти крем в 10— 12 м аленьких крем анок, покласти половинки персиків, щоб лиш е трохи зан урю валися у крем. ПОЛУНИЧНЕ МОРОЗИВО П івк іл о гр ам а зам орож ених полуниць потримати трохи на ситі, потім покласти в глибоку тар іл ку , посипати цукровою пудрою (п івскл ян к и ), поставити цю та р іл к у на миску з гарячою водою, поки полуниці роз м орозяться. Збити 6 ж овтків з склянкою цукрової пудри, розвести м оло ком з ван іллю і зали ти, помішуючи, гарячим молоком (всього 1 л ). Влити цю м асу в ем альовану каструлю . П оставити її на невеликий вогонь і про довж увати розм іш увати, не даю чи закипіти. Зн яти з вогню і охолодити, часом поміш уючи. З розм орож ених полуниць вибрати н ай кращ і (п ри бли з но половину із за га л ьн о ї к іл ьк о сті), реш ту збити віничком на піну, п о к ла сти до охолодж еного м олока з яйцям и. П ісл я цього додати цілі полуниці. Щ е трохи збивати, потім від р азу поставити до льодовника і за м о р о ж у в а ти при низькій тем пературі (— 18°С ). В ж е через 10 хв морозиво готове. Готують його за кіл ьк а годин до подавання. В и кл ад аю ть у склян і крем анки і прикраш аю ть ізю м инкам и.
К в іт и
і МИ
У кожного своя особиста дум ка про красу людини, скульптури, архітек турної споруди, п ейзаж у тощо, але краса квітів сприймається одностайно. Квіти — окраса життя. Підсвідомо це ствердять і м алі діти, рученята яких нестримно тягнуться до ніж них яскравих пелюсток, і люди похилого віку, і молоді — всі відчувають на собі велику естетичну силу ніжних зе лених друзів, потребу окраси повсякденного ж и ття квітами. Квіти приносять людині святковий настрій, заспокоюють нервову си стему, відволікають від неприємних думок, розвіюють горе, напоюють приємними пахощ ами повітря. Квіти, догляд за ними — це відпочинок, який відновлює сили після трудового дня. Є навіть нова гал узь медицини, як а вивчає вплив різних рослин і кві тів, а та к о ж квіткових та деревних аром атів на нервову систему людей, відшукує найбільш корисні співвідношення квітів у п ар к ах та садах, у са наторіях. Зветься ця гал узь медицини естетикотерапією. Але потягу до квітів, любові до них ще за м а л о для правильного куль тивування, догляду за квітами. Д о цього треба ще й деякої обізнаності з основними правилам и вирощ ування рослин.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КВІТИ Д л я прикраси квартири, балкону, подвір’я є певні групи кві тів, вирощ ування яких м ож ливе тільки в тих чи інших умовах. Тоді вони віддячать вам рясним цвітінням та буйним ростом. Так, в к імнатах вирощують багаторічні квіти, що прийшли з далеких тропічних або субтропічних теплих країн. Т акі квіти не припиняють свого росту протягом всього року, лише дещ о уповільнюють його восени, та й то на д у ж е короткий час. Такі рослини не скидають свого зеленого вбрання або гублять лише невелику кількість старих листків, які о д р а зу ж заміняю ться новими. В зв ’язку з тим, що в південній півкулі (звідки родом більшість кім натних рослин) річні сезони змінюються відмінно від північної, періоди відносного спокою (сну рослин) припадають часто на літній період, а пе ріоди буйного росту і цвітіння наступають у таких рослин я к р а з тоді, коли осіння ім ла та морозні хуртовини припиняють ж и ття наш их звичайних
грунтових рослин. О тж е, тендітних тропічних гостей наш их кім н ат в ж о д ному р азі не м ож на вирощ увати у відкритом у грунті на У країні. Тільки на південному у зб ер еж ж і К рим у д еяк і з них витримую ть наш у зиму під належ ною ковдрою листя, тирси або торфу, якою ретельно вкриваю ть їх дбайливі господарі. Д е я к і квіти, щ о пізно квітую ть на грунті і не витримую ть прим орозків (індійські хри зан тем и ), зан осять у кім нати і дотримую ть там до цвітіння, після якого в хатніх ум овах д а л і вж е не культивую ть. Р я д ш ироко р оз повсюджених, вирощ уваних в к ім н атах тропічних рослин є однорічними (кальц еол ярія, ц ін ерарія тощ о, які відм ираю ть після цвітін н я). В к ім н атах м ож на вирощ увати так о ж і деякі грунтові рослини: цибу леві та кореневищ ні (нарциси, гіацинти, тю льпани, к о н в ал ії), які потре бують особливих способів культивування, та однорічні грунтові квіти (л ев кої, петунії, квасолю та ін.). В кім натних ум овах вирощ ую ть так о ж декотрі субтропічні плодові деревні рослини — лимони, м андарини, інж ир, апельсини, фейхоа, гран ат та тропічні — кофе, к ак ао , парагвайський чай тощо. Б ал кон и прикраш аю ть та к о ж кімнатним и квітам и з товстим ш кірястим листям (пальм и, фікуси тощ о). Ц і квіти виносять на балкон, лиш е коли потепліє. К рім того, м ож на ви сад ж увати грунтові одно- або дворічні рос лини (тобто такі, які ростуть і квітую ть протягом одного або двох років, а потім гинуть) і д у ж е обм еж ений асортим ент багаторічних квітів. П о д в ір ’я або садок декорую ть, звичайно, грунтовими одно-, дво- або багаторічним и квітам и, а та к о ж декоративно-квітучим и чагарн и кам и або цибулевими рослинами. К ож на з цих наведених груп рослин потребує особливих навичок в культивуванні. О світлення. З н а ч н а більш ість рослин д л я ш ирокого росту та масового цвітіння потребує б агато сонця, тому висадж ую ть їх на добре освітлених місцях. З однорічних грунтових рослин — майори, однорічні айстри, мак тощо; з д в о р іч н и х — м альви, наперсник, а з групи багаторічних — мак східний, флокси, півонії та багато інш их; з кімнатних — п еларгонія (к а л ач и к), кім натний клен, ж асм ін кімнатний, бугенвілея, л ан тан а, фуксія та ін. Якщ о цим рослинам недостатньо освітлення, їх ріст уповільню ється, зниж ується інтенсивність цвітіння або ж зовсім припиняється. Інш і рослини потребую ть помірного освітлення. В природних ум овах ці рослини зн аходять захист під кронам и великих дерев та чагарників, що створюють тінь. Ц е т а к і однорічні квіти, як л обелія, дворічні — братки, багаторічні — ф ункія, астільбе, кон вал ії, деяк і цибулеві та інші, а з к ім натних — ф іа л к а аф ри кан ська, бегонія королівська. В ирощ ування цих рослин на відкритих д л я сонячних променів місцях пригнічує їх ріст, ц ві тіння відбувається із запізн ен ням і характер и зу ється воно меншою к іл ь кістю квіток і порівняно менш ими їх розм ірам и. Л истя тінелю бних рослин на сонці стає ж овтуватим або зовсім п ід см а женим (утворю ю ться коричневі плям и, кінчики листків те ж стаю ть корич невими) . Рослини, я к і в природі ростуть на м ісцях з густою тінню, не можна культивувати на сонці чи на напівсонячних місцях. Ц е призводить не тіл ь ки до ш видкого ж овтін н я їх листя, а й до повної заги белі.
Коли
всі поїхали з дсму У відпуст ку...
Поливання квітів. Рослини з вологих місць не м ож на культивувати без посиленого поливання. Н естача води призводить до з ів ’янення листків, а потім і всієї рослини. Припиняться ріст, цвітіння, і згодом рослина гине. Ц е стосується таких кімнатних рослин, як бегонія королівська, а з а л ія ін дійська, руелія формозька, к а л а та ін., а з грунтових — примула, аквілегія (водозбір), дельфініум тощо. Якщо ж посилено поливати рослини, як і перенесені до нас з посушли вих місцевостей, вони хворітимуть — в ’янутимуть ніби від спраги, листки почнуть жовтіти, припиниться цвітіння і, зрештою, рослина загине. Д о посухостійких рослин нал еж ать: ціннії (м айори ), кермер, чорнобривці, седуми, кактуси та ін. Тому при культивуванні квіткових рослин в а ж л и в о знати їх «біогра фію», звідки вони родом, що полюбляють і звідси вж е культивувати сто совно до їх потреб. Зе м л я для рослин. Н е менш важ л и ви м є грунт, в який висаджують рослини. А дж е ж від ск л ад у та вмісту поживних речовин у ньому за л е жить кореневе харчування рослин. Які « х а р ч і » — т а к а й рослина. Виявляється, що не всі рослини однаково потребують поживні речовини з грунту. Ті, що звикли у себе на батьківщ ині сп ож ивати велику їх кіль кість (тропічні — бегонії, ф іал ки аф риканські та такі, як жорж ини, цибу леві тощ о), потребують в культурі те ж «висококалорійного» раціону. А рослини з пустельних місцевостей, які харчуються на батьківщ ині помір но, вдячні і в умовах культури за помірне «меню». Ц е — кактуси, пальми та ін. П ри вирощуванні рослин треба стежити з а їх потребою щодо щільно сті грунту. П альми, фікуси, олеандри потребують значно щільнішого грун ту, ніж такі вередуни, як бегонії, азал ії, ф іа л ки аф риканські, котрі в щ іль ному грунті гинуть. Останні віддячують рясним цвітінням при вирощуванні їх в пухкому, повітропроникному грунті. Серед грунтових видів рослин щільний грунт потребують ромашки, майори, кермек, гіпсофіла, чорнобривці, багаторічні айстри, флокси, піво нії, а легкий полюбляють цибулеві, примули, дельфініум, водозбір та інші. П оряд з вимогою до поживності та щільності грунту, слід враховувати й прихильність рослин до його кислотності.
Грунти (аб о штучні зем лесум іш і) буваю ть кислої, нейтральної або луж ної реакції. Грунт з великою місткістю глини за в ж д и м ає л у ж н у р еа к цію. Т орф 'янисті грунти, звичайно, кислу або слабо-кислу реакцію . М ай ж е завж д и рослини з пустельних м ісцевостей потребую ть луж них грунтів, а з болотяних або прирічкових м ісць — кислих. Д о перших рослин відносять більш ість видів кактусів та сукулентів, пальм и, к алачи ки , кальцеолярію , гіпсоф ілу, м айори, хризантем и тощ о. А до других — азал ії, водозбір, примули, кали , арум и, ціперуси та ін. Якщо грунтові квіти якось м иряться з не зовсім пасую чими д л я них грунтами і хоч погано, ал е ростуть в них, то кім н атн і квіти в грунті, який не відповідає їх ж иттєвим потребам, обов’язково гинуть. В з в ’я зк у з цим, підготуванню землесум іш ей д л я кім натних рослин слід приділяти значну увагу, тим більш е, що від цих рослин ви м агається значно пишніше цвітіння та листоутворення, н іж від грунтових рослин. Грунт д л я кім натних рослин ск л ад ається з кількох компонентів у р із них співвіднош еннях, як і і ви значаю ть повітропроникність, пож ивність та кислотність зем лесум іш і. Д е р н о в а з е м л я — є основною частиною м ай ж е всіх зем лесум і шей. Готується вона з напівперепрілого дерна. В р азі необхідності її м ож на отримати при обтруш уванні тільки-но ви різан и х дернин (р азо м із части нами корінців, що оп ад аю ть). З дернин, вирізани х на л у к а х з легким грунтом (супіщ аним або п іщ а ним), одерж ую ть легку дернову землю , а з тих, щ о ростуть на глинястих грунтах,— в а ж к у дернову землю , як у застосовую ть як до д ато к при пере садці великих старих рослин — пальм , олеан дрів, аукуб, калини вічнозе леної тощо. Д ернова зем ля н ад ає сум іш і структурності і вносить до неї грунтові бактерії, необхідні д л я ж и ття рослин. Інколи дернову зем лю м ож на зам іни ти садовою (з саду або городу), . тобто обробленою та підж ивленою землею , чистою від бу р ’янів. Л и с т я н а з е м л я — теж є складовою частиною більш ості зем лесу мішей. Вона додається д л я н ад ан н я пож ивності та пухкості. У творю ється при перепріванні листя. К р ащ і якості м ає зем л я, о д ер ж ан а з ли стя л іщ и ни, липи, берези, буку. Д у б о в а ли стян а зем л я, я к а містить багато танінів, непридатна д л я кім натних рослин. Л и стян у землю з листя каш тан ів м ож на дод авати в суміш і лиш е д л я старих пальм. Якщ о нем ає м ож ливості спеціально готувати листяну землю , то в не великій кількості її м ож на знайти в лісі, по р ів ч ак ах та б ал к ах , ям ах, тобто там , де лист з року в рік накопичується і природньо перепріває. Верхній ш ар перепрілого листя н а 3— 4 см відгрібаю ть, а наступний (5— 6 см завтовш ки) зби раю ть д л я д о д ав ан н я до зем лесум іш і. П ро сівати цю землю не слід. Л и стян а зем л я н а д а є утвореній зем лесум іш і вологостійкості та кис лотності. К рім значних дом іш ок до зем лесум іш і д л я рослин з ніж ним корінням , листяна зем л я п ридатна та к о ж д л я висіву н асіння та р о зсад ж у ван н я розсади. П а р н и к о в а з е м л я (або перегній) виготовляється з добре пере м іш аної сум іш і грунту із старих гарячих парн и ків або з повністю перепрі-
лого гною. Ц я зем ля дод ається в невеликій кількості до зем лесум іш і дл я надання їй щ ільності та пож ивності. О собливо вона п ридатна для пере сад ж у ван н я старих великих рослин, які пересадж ую ть р аз на 3 —4 роки. Х в о й н а з е м л я утворю ється при перепріванні хвої ш пилькових рослин. Вона м ає кислу реакцію ; потрібна тільки дл я вирощ ування і роз м нож ення а з а л ії та рододендронів; дуж е повітропроникна, потребує не впинного до гл яд у за вчасним зволож енням . Кращ ою є хвойна зем ля з со снового лісу. Т о р ф . Структурний торф дод ається у невеликих кількостях при пере садці старих екзем п л ярів пальм, він придатний при вирощ уванні азал ії, болотяних рослин. Т орф окрихта для кім натних рослин непридатна, а для грунтових її застосовую ть як мульчу — присипаю ть поверхню грунту з ме тою зменш ення випаровуванн я вологи з грядок улітку. П і с о к придатний лиш е великозернистий, чистий, річковий. Він так о ж забезпечує повітропроникність. П ісок додається до зем лесум іш і, а так о ж для дренування на денце горщ ика. Д е р е в н е в у г і л л я дод ається в невеликих кількостях до зем лесу міш і з метою н ад анн я їй гігроскопічності, дл я регулю вання кількості во логи та д л я зап обіган н я заки санню суміш і в горщ иках. Воно засто со ву є ться при п ересадці стари х рослин та при утворенні зем лесум іш ей дл я кактусів і деяких сукулентів, а розтерте в порош ок використовується як присипка, що прискорю є загоєння ранових поверхонь у кім натних рослин (кактусів, м олочаїв, алое тощ о). К рім Перелічених складових частин землесум іш ей, д л я деяких рослин мож на (в дуж е обм еж ених кількостях) д од ав ати ще органічні пож ивні речовини такі, як: альбум ін (кров’яне борош но) або кісткове борошно, а так о ж сухий подрібнений коров’ячий послід. О станні компоненти додаю ться тільки д л я тих рослин, які потребую ть дуж е пож ивних грунтів (кали, ам аріліси , деякі бегонії, ціперус). Готувати зем лесум іш і слід за зд а л егід ь , за 2—3 ти ж н і до висадки рослин. Д л я великих рослин землю не просіваю ть або просіваю ть тільки крізь решето, щоб позбавитися від скл а, цегли та реш ток інш их будівельних м атеріалів, великих гілок тощо. Д л я висіву насіння та п ікірування (роз садж у ван н я м аленьких сходів) зем лю слід просівати більш ретельно. С клад ові частини зем лесум іш і вимірю ю ть об’ємними одиницями — відрам и, корзинам и тощо, зволож ую ть і переміш ують. Д о висадки рослин зем лесум іш повинна перебувати в помірно вологому стані. Н а ж а л ь, цією порадою д у ж е часто нехтують, забу ваю ть про те, що деяк і компоненти, віддавш и всю вологу повітрю, не поновляю ть її в достат ній м ірі при повторному зволож енн і після пересуш ки, і практично не б р а тимуть участі в ж ивленні рослин. Ось чому приготовлену зем лесум іш не слід зали ш ати без укриття, якщ о готують її на подвір’ї, її треба прикривати фанерою чи плівкою. З е м л е с у м і ш і . Н иж че наводим о рецепти землесум іш ей дл я н ай більш пош ирених кім натних рослин. 1 1 ч. легкої дернової землі, 1 ч. листяної (можна додати до неї ще Чг ч. торфу, 1 'І2 Ч. парникової (добре перепрілої) або компостної землі чи перепрілого коров’ячого гною та Чг ч. піску. Така землесуміш придатна для посадки або пере
садки гіацинтів, тюльпанів, нарцисів, амарилісів, кали, гемантуса Катерини. Якщо до суміші додати ще 1 ч. легкої дернової землі або замінити ці дві частини лег кої землі на 1У2 ч. важкої дернової, то така земля придатна для вирощування аспарагусів. 2. 1 ч. листяної, Ч* ч. дернової, 1/2 ч. парникової землі або перепрілого коров’яку, Чг ч. торфу, Уіо ч. кісткового борошна. Утворена землесуміш добра для бульбової бегонії, глоксінії, геснерії, папоротей, евхарісів, пілеї, бальзаміну, традесканції та ін. Наведені вище рослини можна пересаджувати також в суміш з 2 ч. хвойної, 2 ч. листяної, '/г ч. парникової землі, 2 ч. піску. В таку суміш можна пере саджувати і цінерарії. 3. 1 ч. листяної землі, змішаної з 1 ч. торфу, У2 ч. дернової, Чг ч. парникової та Ую ч. деревного вугілля. В таку землесуміш пересаджують філодендрони, епіфіллюми, камелії та ін. 4. 1 ч. листяної, '/« ч. дернової землі, 1Чі ч. перепрілого коров’яку або ком посту, у2 ч. кров’яного борошна. Землесуміш придатна для амарілісів, циперусів, зефірантесу, кали, клівії. 5. 2 ч. парникової, 1 ч. листяної землі, У2 ч. торфу, У2 ч. піску та, якщо є, У6 ч. кісткового борошна або Ую ч. кров’яного борошна (альбуміну). Суміш придатна для руелії, пілеї, хлорофітуму, декоративного томату (солянум), бегонії. 6. 1 ч. легкої дернової, 1 ч. парникової, */2 ч. листяної землі, 1Д ч. кістко вого борошна та ‘Д ч. торфу — для гемантусу, примули, лимонів, кріну Мурі та інших. 7. 2 ч. листяної, 1 ч. парникової землі, '/2 ч. піску, можна додати ще У10 кров’я ного борошна, останнє можна замінити пудретом. Суміш придатна для посадки бегонії, фіалки африканської, стрептокарпуса, колюмнеї, ізоломи та ін. 8. 2 ч. листяної, 1 ч. парникової землі, >/г ч. піску та У4 ч. добре подрібне ного сухого коров’яку (можна додати останній і в розчиненому вигляді) — у цю землесуміш можна пересаджувати ті самі рослини, що наведені в попередньому пункті (7 п.). 9. 2 ч. листяної землі, 2 ч. торфу, У2 ч. піску, '/в ч. моху, ’/7 ч. подрібненого деревного вугілля — для бромелійових (більбергії пониклої) та деяких видів орхі дей, які можна вирощувати в кімнатах. 10. 2 ч. листяної, 1 ч. парникової, 1Чг ч. дернової землі, у2 ч. піску. Така зем лесуміш придатна для гібіскусу (китайська троянда); юстиції, евпаторіуму, оле андру, жасміну голоквіткового, лантани 3—4-річних пальм, фікусів, пеларгонії, лимонів, інжиру та інших декоративно-листяних рослин. Для старих екземплярів цих же видів рослин можна додавати до суміші замість І1/* ч.—2 або 2У2 ч. дер нової землі та хи ч. перепрілого розтертого коров’яку, кров’яного або кісткового борошна Ую ч. та подрібненого деревного вугілля. 11. 1 Ч. ЛИСТЯНОЇ, З Ч. дернової землі, 1 Ч. піску, Ую ч. деревного вугілля — суміш для агави, алое та інших сукулентів. Для кактусів в таку суміш додають подрібнену цеглу та стару штукатурку */ю ч. П ересадж ування. К ращ им строком д л я пересадки кімнатних рослин е березень — травен ь м ісяці, тобто весняний період. Щ орічно треба п ересадж увати ф іал ки аф р и кан ські, прим ули, ж асм ін С ам б ак а, бегонії, глоксинії, пеларгонії, колеуси, ам ари ліси , клівії, ф уксії, бальзам іни , а з а л ії, гортензії, кім натні липи, бром елійові, лан тан у, ю сти цію, асп арагуси , папороті, ціперуси, хлороф ітум и та ін. М ален ькі пальми, фікуси, кали ну вічнозелену, лимони, л ав р благородний теж п ересадж у ють щорічно, а старіш і екзем п ляри — р а з на 2— 3 роки. П ересад ж у вати рослини слід в горщ ики дещ о більш і, ніж попередні, але дуж е великі горщ ики ш кодять рослинам. П еред пересадж уван н ям рослини сл ід полити так, щ об у ся грудка зем лі була вологою, якщ о зем ля суха, то грудка розп адеться і коріння рослин уш кодиться.
П ідготовлену рослину береж но беруть у ліву руку, постукуючи краєм перевернутого горщ ика по краю стола, знім аю ть його правою рукою, трохи обж им аю ть грудку, знім аю чи нижній ш ар грунту та ш ар зем лі зверху, видаляю ть гнилі корінці, якщ о вони є, і ставлять рослину в за зд а л егід ь приготовлений чистий горщ ик, з заклад ен и м черепком отвором і н аси п а ним на денце (2—3 см) ш аром піску. Установлюючи рослину в горщик, треба її заглибити (вона не повинна бути вищ е краю го р щ и ка), а має стояти так, щоб після досипання свіж ої зем лі зверху зали ш ал о ся ще віл ь не місце дл я поливання водою. Д осип ану свіж у землю ущ ільню ю ть по бо ках плоскою дощ ечкою або кілочком. П ісля пересадж ування рослину поливаю ть водою і на 2— 3 дні ставлять в притінене місце. П ідж ивлення. Ч асто лю бителі квітів, нам агаю чись прискорити ріст рос лин та поліпш ити Їх цвітіння, ретельно і часто підж ивлю ю ть їх най різн о м анітніш ими добривам и. Д ея к і підж ивлю ю ть розчинами м інеральних добрив, що продаю ться в квіткових м агази н ах, а інші, на ж а л ь, викори стовую ть на свій розсуд та к і «добрива», як касторову олію, воду після миття посуду тощо. П риродно, рослини, які довго не пересадж ували сь, слід обов'язково підж ивлю вати (якщ о нем ає змоги пересадити Їх вчасно), а л е таке п ідж и в лення треба проводити розумно, та к щоб воно справді доп ом агало росли ні, прискорю вало її ріст або поліпш увало цвітіння. Н асам перед слід пам ’ятати, що кращ им часом д л я підж ивлення кім натних рослин є весняний та літній періоди (за винятком тих видів, які відпочиваю ть сам е в цей період). Д л я нових листків та пагонів, появу і ріст яких прискорю ю ть внесені добрива, у цей час є вдосталь сонячного світла і розвиток рослин відбувається нормально. Якщ о ж прискорю вати його восени або взимку, то нестача сонця позначатим еться на рості рослини. П агони почнуть витягуватись, кволіти, листки через нестачу світла будуть світло-зеленими, невеличкими. О тж е, підж ивлення рослин сл ід починати з березня по серпень. К ількість добрив теж треба регулю вати. З а н ад то підж ивлені рослини починають д авати надм ірно велике листя, ваги якого стебло не м ож е витримати. Воно падає, робиться водянистим, м’яким. Л истки згодом починають викривлятися, рослина губить д е к о р а тивність і гине. Тому підж ивлення розчинами рекомендованих добрив (н ап ри клад, «Ф лора» або розчин та к о ї суміш і м інеральних солей: 14 г азотної, 10 г к алій ної та 12 г суперф осф ату на 10 л води) слід провадити не частіш е одного разу на 15 днів. Крім підж ивлення м інеральним и добривам и, мож на вносити тако ж органічні добрива. К ращ им и з них є розчин збродж еного коров’ячого по сліду з розрахунку 1 л на 10 л води. П ідж ивлю вати касторовою олією , молоком, м ’ясною водою або водою після миття посуду та іншими «оригінальними» сум іш ами не реком ендує ться. Т акі необгрунтовані додачі, як правило, доводять рослину до загибелі. П ідж и влю вати рослини слід не раніш е, як через 2— 2,5 м ісяц і після п ересадж ування. Я кщ о в землесум іш додано органічні доб рива (коров’як, альбум ін, к іст кове борошно тощ о), то п ідж ивлю вати в перший рік посадки не треба зовсім.
Г ідропоніка — вирощ ування рослин без грунту, тільки на пож ивних розчинах, які м істять всі необхідні д л я росту і розвитку м інеральні солі.
Д л я гідропоніки потрібні особливі подвійні горщ ики. Один з яких, внутріш ній, дірчастий, заповню ється нейтральним субстратом (гравієм , керам зитом , тирсою та ін.), в який ви сад ж ується рослина. Такий горщ ик встановлю ється в другий, більш ий, що наполовину н а повню ється поживним розчином, який по м ірі всм октування доливається водою і кож ні 1— 1,5 м ісяці зам іню ється новим, свіж им . Н а гідропонічних розчинах дуж е вд ал о м ож на вирощ увати такі рос лини, як арум и, сціндапсус, тр адеск ан ц ії, евхаріс, кали, ам ари ліси , троян ди та інші рослини. Н а гідропоніці вирощ ую ть та к о ж овочі (огірки, помі дори тощ о), якими ми зі см аком ласуєм о взим ку та р ан н ьої весни. Гідропонічний спосіб вирощ ування п о зб авл яє клопоту по завезенню зем лі та склад ан н ю землесум іш ей, а так о ж по щ оденному поливанню рослин. Р озм нож ення. Всі квіткові рослини пош иреного на У країн і асорти менту м ож на розм н ож увати насінням . А ле є чим ало таки х (особливо серед кімнатних видів рослин ), які розм нож ую ться і так званим вегетативним ш ляхом, тобто ж ивцю ванням (вкоріненням відр ізан и х частин рослин — верхівкам и пагонів, листям , частинам и коріння тощ о), ділен н ям кущ ів, відводкам и, щ епленням та цибулинам и-діткам и. Р о з м н о ж е н н я н а с і н н я м . Цим пош иреним способом розм но ж ую ть одно-, дво- та багаторічн і грунтові рослини, а так о ж багато видів кімнатних рослин. Н асіння квітів висіваю ть навесні в за зд а л е гід ь приготовлені посівні ящ ики (50X 45X 12 см) або череп’яні мисочки, наповнені просіяною л и стя ною землею . П оверхню зволож еної зем лі розрівню ю ть і зл егк а ущ ільню ють спеціальною дощ ечкою . В елике насіння висіваю ть у борозенки, а д р іб не— по поверхні зем лі. П отім насіння вкриваю ть тонким ш аром грунту. Д у ж е дрібне насіння петунії, примули, ц ін ер ар ії, бегонії та інших видів перед висіванням слід зм іш ати з чистим річковим піском (у віднош енні 1 : ЗО), а потім вж е сіяти. Ц е роблять дл я того, щ об дрібн е насіння рівно мірно розподілялося по всій поверхні грунту. Висіяне насіння в ящ и ках Чи м исочках тр еба полити к р ізь дрібне си течко або з п ульвери затора (для дрібного насін н я, як е не присипається ш аром грунту). П ісля чого посіви вкриваю ться склом або поліетиленовою плівкою. К ращ ою тем пературою д л я вирощ ування квітникових рослин з н асін ня є 22— 24 °С (за винятком деяки х грунтових к в ітів ). Як тільки сходи трохи підростуть, зм іцнію ть, їх тр еба розпікірувати (тобто розсадити вільніш е) в більш ий посуд в таку ж землесум іш . Сходи з середнього за розм іром насіння пікірую ть н а відстан і 4X 4 см в ш ахо вому порядку, а з дрібного — 2X 2 см або 2,5X 2,5 см. Р о зсад ж ен і сходи о дразу ж поливаю ть. П ісл я того, як м аленькі рослинки розростуться та к , що їхні листочки зім кнуться, розсад а готова. Я кщ о це грунтові квіти, то їх ви садж ую ть на постійні м ісця в грунт (на клумби, в р аб атк и то щ о ), а кім н атн і — ви са дж ую ть в горщики.
Щ ойио висадж ен у розсаду, або пересадж ені в горщ ики рослинки, 2 —■ З дні слід захищ ати від прямих сонячних променів (п рикривати марлею , зволож еним папером або ставити подалі від вік н а ); рівном ірно поливати, один-два рази на день обприскувати водою кім натної тем ператури. Р о з м н о ж е н н я ж и в ц ю в а н н я м . Флокси, декоративні ч а г а р ники, кімнатні квіти — колю м нея, плющ, бегонія, пілея, кім н атн а липа, гібіскус, олеандр, алое, бал ьзам ін , пеларгонія, азал ія, тр ад еск ан ц ія, ж а с мин, руелія, ю стиція та б агато інших розм нож ую ться верхівкам и пагонів, а декотрі л и сткам и (ф іал к а аф ри кан ська, деякі види бегон ії). К ращ им часом д л я ж ивцю вання є весна — початок літа. Із зр ізан и х на 4 —8 см гострим ножем верхівок пагонів ви д аляється ниж нє листя (у гібіскусу, бал ьзам ін у, колю м неї тощ о), а у рослин з вел и ким листям останнє під різаю ть на */з> уникнути зайвого ви п арю ван ня вологи. П ідготовлений ж ивець зр а зу ж висадж ую ть трохи н авскіс у ящ ики з вологим піском ряд ам и на відстані 2,5— 3 см одне від одного і 4— 5 см рядок від ряд ка. П оливаю ть к р ізь дрібне ситечко, прикриваю ть плівкою , вологим папером або м арлею так, щоб покривні м атеріали не торкали ся живців. Н ай к ращ е натягнути поліетиленову плівку на рам у або зробити засклен у рам у і н акривати нею рослини. Д л я найкращ ого вкорінення ж ивців стеж ать за рівном ірним зво л о ж енням грунту, а в ж а р к і дні ще й обприскую ть водою один-два рази на день. Висмикувати кож ен день ж ивці, щ об перевірити чи вкорінилися вони, не слід. Ж и в ц і почнуть вкорінятися не раніш е ніж через 1,5—2 тиж ні (якщ о ж ивцю вання відбувал ося при тем пературі 22—2 4 ° С ). А у видів, які повільно укоріняю ться, через 1,5—2 м ісяці (у а з а л ії, деяки х д е к о р а тивних чагарників тощ о). Ж и вц і з рослин, які м аю ть соковиті пагони (алое, п еларгонія, седуми та ін ш і), перед посадкою у вологий пісок слід трохи п ід в’ялити, тобто залиш ити зрізан и м и в сухому зл егк а притіненому місці (в кім наті на столі тощ о), н а 1—2 доби д л я пеларгонії і на 4—5 діб д л я седум ів, алое. П ісл я та к о ї обробки ж ивці, як звичайно, висадж ую ть у вологий пісок, який, до речі, є н айбільш придатним субстратом д л я вкорінення всіх квітникових рослин, пош ирених в кім натній культурі, за винятком а з а л ії, яку ж и в цюють в хвойну зем лю або в торф відповідної дл я неї кислотності. Ж и вці, що добре вкорінилися, висадж ую ть на постійні м ісця (для грунтових рослин) або в горщ ики з придатною дл я певного виду землесумішшю. П ісл я ви сад ж уван н я їх зр азу ж поливаю ть і на д ек іл ьк а днів захи щ аю ть від прямих сонячних променів. Р о з м н о ж е н н я д і л е н н я м . Т акий спосіб розм нож ення п ри дат ний дл я рослин, які ростуть кущем, або м аю ть кореневищ е — півники, хри зантеми, багаторічні айстри, дельф ініум , функія, седум прекрасний, флокси, півонії, папороті, аспарагуси тощо. Д іл я т ь рослини рано навесні (за винятком півоній, які кр ащ е ділити восени — у ж о в тн і). Весь кущ обереж но викопують з зем лі, обтруш ую ть її і чистим ножем розрізаю ть (кущ або кореневищ е) так, щ об на р о зд іл е них частках залиш илося не менше як 2—3 добре розвинені бруньки або пагони. М ісце р озрізів у рослин з м ’ясистим корінням (півонії) або коре-
невищсм (півники, функія) кращ е притрусити товченим деревним вугіл лям , щоб запобігти загниванню. Розм н ож ені рослини негайно в и с а д ж у ю т ь в з а зд а л ег ід ь приготовлені місця на г р я д к а х або клу м бах і в і д р а з у ж поливають та на кілька днів за хищ аю ть від сонця. Т ак само р о зм н о ж у ю ть і ж орж ин и, у яких ро зд іл я ють бульбокорені так, щоб к ож н а п о д іл ен а одиниця м а л а 1—2 добре роз винених бруньки. Д іл ен н я м ро зм н ож ую ться й рослини, придатні щорічно утворювати паростки або нові м ал ен ь к і рослини-діткн. Т аким способом розмножують клівії, кали, цибулеві рослини — лілії, мускарі, гіацинти, тюльпани тощо. Молоді рослинки, які вид ал яю ть від материнської рослини при пере садці, висадж ую ть у маленькі горщики аб о спеціальні грядки, т а к звані ш кілки (для грунтових рослин), де р етел ьн о догл яд аю ть їх до дорослого стану, а потім ви садж ую ть на клумби тощ о. Розмноження в і д в о д к а м и застосовується здебільш ого для грунтових рослин, які м аю ть довгі, с л а н к і пагони, а т а к о ж і д еяк их к ім натних рослин (плющі, папороть-нефролепіс, руелію, пілею та ін.). П агін рослини пригинають до землі (у одерев’янілих пагонів роблять знизу невеликий надріз, у н апіводерев’ян іл н х або м’яких цього робити не треба) спеціальною д е р ев’яною «виделкою» (зробленою із зрізаного роз гал у ж е н н я якоїсь сухої гілки) приш пилю ю ть до грунту і присипають землею. В кімнатних умовах пагін при ги н аю ть у поставлений обабіч гор щ ик з листяною землею або з її сум іш ш ю з піском, занурюють середню частину пагону в землю і знову присипають та поливають. Через деякий час в місці згину утворюються корінці. Т а к звана спляча брунька, ро зташ ована проти місця окорінення, починає рости. Тепер можна відокремити молоду рослину від старої, відрізавш и материнський пагін біля сам ої землі, обабіч молодої рослини, і, якщ о є потреба, пересадити молоду рослину на інше місце. Відводкам и хороше розмножуються і ж орж и ни . Р о з м н о ж е н н я щ е п л е н н я м . Щ епленням розмножуються н ай частіше рослини, у яких пагони одерев’янілі,— троянди, клематіс, лимони, азал ії, бузок та інші декоративно-квітучі чагарники. Спосіб щеплення полягає в тому, що на відрощений, підготовлений з а здалегідь пагін підщепи прищеплюється (вкл а да єтьс я в Т-подібний розріз кори пагону підщепи) зр із а н а з маточної рослини брунька з невеличким ш матком кори з деревиною (так званий спосіб окуліровки). Або зрізаний навскіс ж ивець (п ри щ е п а), який п р и к ладається до зрізаного т а к само навскіс пагону підщепи і обмотується щ ільно вовняною ниткою, поліети леновою стрічкою або рогожею (щеплення «вприклад»). Через деякий час вставлен а, наче у віконце, брунька або щільно притулений живець п ри щепи починають рости на підщепі, тобто на другій рослині. Троянди прищеплюються до шипшини в серпні, бузок — рано навесні, лимони — влітку. Вигонка рослин. Д о одного з своєрідних способів культивування рос лин н ал еж ить вигонка, тобто прискорення росту і розвитку рослин штуч ними засобами. Регулюючи температуру, зниж уючи або підвищуючи вологість оточую чого повітря, підсилюючи або знижуючи інтенсивність освітлення, можна
досить легко примусити рослину вийти із стану спокою, прискорити д ія л ь ність різном анітних ф ізіологічних процесів, що відбуваю ться в ній, стим у лю вати ріст листків та пагонів, викликати передчасне цвітіння. О панувавш и цей метод, мож на взим ку одерж ати квіти цибулевих рос лин (тю льпанів, гіацинтів, н арц и сів), півонії, кон вал ії, півників, прим у сити цвісти бузок та інші декоративно-квітучі чагарн и кові рослини. Усі цибулеві маю ть цікаву особливість: після цвітіння під дією сонячних про менів в листках починається прискорене виготовлення з вуглецю та води поживних речовин, які ш видко «відправляю ться» вниз до цибулини. В ос танній, як в комірчині, вони відкладаю ться «про запас». Як тільки зап асів відкладено вдосталь, листки, що відіграл и свою роль, відм ираю ть. П ід землею зали ш ається цибулина — видозм інена брунька. Д о речі, на відміну від деревних бруньок, цибулина форм ується завж д и під землею і має зар одки м айбутніх листків, коренів і навіть м ає м аленький готовий квітконіс з зародк ам и квітів. К рім того, цибулини заготовляю ть досить великий зап ас поживних речовин, за допомогою яких вони зд атн і пере бувати в стані спокою доти, доки не утворяться відповідні умови тем п ер а тури та вологи, при яких вони починають ш видко рости і виганяти квітко ніс із суцвіттям. Цю особливість і використовую ть квітникарі. З а п ас поживних речовин витрачається економно, поступово, тому при культивації цих рослин д у ж е важ ливим є процес зб еріганн я, при якому регулю ванням тем ператури м ож на прискорити або уповільнити витрати поживних за п асів рослиною. Д л я м айбутньої вигонки, як тільки листя пож овкне і зів ’яне, обереж но викопую ть цибулини з грунту, очищ аю ть від зем лі, р о зкл ад аю ть в один шар на просуш ування в затіненом у місці під дахом , на легком у вітерці. Через 2— 3 доби просуш ені таким чином цибулини сортую ть, відбираю ть з них найщ ільніш і, здорові (не обов’язково найкрупніш і) і відк ладаю ть окремо у м арлеві торбинки по 10— 20 шт. у кожну. Торбинки з одібраним и цибулинам и підвіш ую ть у сухому темному про холодному приміщ енні до висадки у серпні-вересні в горщ ики. Д о цього часу слід підготувати горщ ики, насипати на денце д р ен аж з піску або г р а вію, потім ш ар зем лесум іш і 3—6 см , за л е ж н о від розм іру цибулини, і зл ег ка ї ї утрам бувати. Знову насипати тоненький ш ар піску (0,5— 1 см) під сам е денце цибулини і лиш е після цих приготувань м ож на ставити цибу лину у горщ ик і щ ільно обсипати землею , щоб над поверхнею зем лі була Уз цибулини. Якщ о цибулини дрібні, їх м ож на висад ж увати по кіл ьк а ш тук в один горщик. П ісл я посадки горщ ики поливаю ть, стеж ачи за тим , щ об во д а не по трап и л а на поверхню цибулини. Звол ож и ти землю після посадки м ож на й так: горщ ик з рослинам и поставити денцем у воду і зали ш и ти до того часу, доки поверхневий ш ар грунту не зволож иться. Горщ ики з нарцисам и, гіацинтам и, тю льпанам и, конвалією , крокусам и відр азу після посадки ставл ять у темне, прохолодне місце з тем п ерату рою 2— 4 °С, де й трим аю ть до строку вигонки. Н ехтування цим основним правилом культивування цибулевих призводить до негативних р езу ль татів.
Як тільки н астав баж ан и й строк вигонки, тобто виведення рослин із стану спокою, їх переносять до прим іщ ення з вищ ою температурою (12— і 6 ° С ), ал е знову ставл ять у темне місце або закр и ваю ть верхівки цибу лини темним папером чи ковпачкам и з нього. Затін ен н я трим аю ть доки не з ’явл яться забар вл ен і бутони, після чого горщ ики з рослинам и негайно виставляю ть на яскраво освітлене місце (підвіконня тощ о). О тж е, коли наступає час росту, цибулеві потребую ть більш е теп ла й багато світла. Якщ о цибулинам не дати так о ї різном ан ітн ої тем пературної обробки (тобто на початку — низької, а потім ви со ко ї), то вони почнуть давати зр а зу листки, як і та к ш видко ростимуть, щ о пригнітять ріст квіткової стрілки. Д л я подовж ення цвітіння вигнаних рослин реком ендується переста вити рослини в прохолодне місце, де б аж ан о трим ати їх не на повному сонячному освітленні. П оливати слід рідш е. П ісля цвітіння квітконоси зрізаю ть, не допускаю чи до з а в ’язуван н я насіння, ал е продовж ую ть рівном ірно поливати доти, поки листки не поч нуть з а в ’яд ати самі. Л иш е тоді поливати м ож на рідш е і через деякий час зр ізати м ай ж е зовсім зів ’яле листя. П ри вигонці цибулевих (нарцисів, гіацинтів, тю льпанів) треба п а м’ятати, щ о не всі сорти однаково добре виганяю ться. П ри культивуванні на вигонку враховую ть тако ж і те, щ о різні сорти квітую ть у різні строки. О тж е, д л я розтягування цвітіння сл ід придбати сорти ранньоквітучі, середньоквітучі та пізні, або ви ставляти на вигонку рослини у різні строки (тобто одну партію горщ иків виставляти в тепле прим іщ ення, припустимо, в середині грудня, другу — на початку січня, третю — в кінці січня, а чет верту — на початку лю того то щ о ). Використані цибулини дл я вигонки на другий рік непридатні. їх ви садж ую ть у грунт д л я відпочинку. Вигонка конвалій провадиться т а к сам о, я к і вигонка цибулевих. А при готуватися до вигонки к он валій сл ід так: наприкінці л іт а або на по чатку осені в лісі викопують кореневищ а кон вал ії, одбираю чи ті, які маю ть гарно виповнені квіткові бруньки (більш і за розм іром , округліш і в порів нянні з звичайним и листовими бр у н ьк ам и ), а непридатні д л я вигонки з а лиш аю ть на місці і прикопують. П ринесені додом у к о н вал ії ви садж ую ть у низенькі мисочки або не величкі горщ ечки в легку зем лесум іш (як д л я ц и булеви х). Рослини 1—2 рази поливаю ть і через 2—3 тиж ні виносять в темпе прохолодне місце на відпочинок, де вони зберігаю ться до часу їх присгановки на вигонку. Я кщ о баж ан о, щ об рослини розцвіли до Н ового року, вигонку слід почати десь на початку грудня або в останні дні ли стоп ада, враховую чи, щ о рослинам потрібно 3—3,5 тиж ня від пристановкн до цвітіння. П ісля того, як м іж листям з ’явл яться квіткові стрілки з бутонами, ковпачки знім аю ть, а рослини переставляю ть ближ че д о світл а. Т ем п ера тура тепер м ож е бути й нижчою. К о н в ал ії зд атн і цвісти не тільки в особливій зем лесум іш і, а й в будьякому вологому, навіть штучному суб страті моху, піску, тирсі тощо. Але дл я цього викопувати кон вал ії сл ід пізніш е, тоді, коли листя зовсім по ж овкне. О діб ран і кореневищ а, що зн аходяться вж е в стані глибокого спо
кою, переносять в прохолодне (2— 4 °С) сухе приміщення і вклад аю ть у чистий пісок. Н а початку грудня їх виносять з цього сховища і занурю ють разом з коренями на 12— 15 годин у теплу воду з температурою ЗО— 35 °С, тобто роблять т а к звані теплі ванни, які прискорюють вигонку рос лин. Д у ж е ва ж л и во протягом всього періоду підтримувати рівномірну температуру. П рактично досягнути цього м ож на, вкриваю чи посуд з водою й зануреними в ньому рослинами ковдрою та утрим анням його на теплому місці (на б а та реї чи біля неї). Теплу ванну м ожна замінити витриманням рослин, що виганяються, в холодильнику при температурі не нижче 1—2 °С протягом 2— 3 тижнів, після чого в и сад ж увати їх у мисочки, я к звичайно, в мох, пісок тощо і виставляти в приміщення з високою температурою прикритими темними ковпачками. Посуд з рослинами вносять в кімнату з високою температурою (25— 28 °С) і щодня старанно поливають. Д о появи пуп’янків рослини повинні перебувати у темряві (їх накриваю ть ковпачками з чорного паперу тощо). Добре, якщ о є м ожливість розмістити посуд з рослинами так, щоб денце мисочки обігрівалося, тобто, щоб коріння о дер ж ув ал о більш високу тем пературу, ніж листки, що відростають. Щоденно слід обприскувати росли ни водою кімнатної температури. Щ об милуватися взимку або на початку весни квітучим бузком, треба з а зд а л ег ід ь ви сад ж увати 3— 4-річні рослини з добре розвиненими квітко вими бруньками в горщики. Восени, коли листя опаде, їх ставлять в хо лодне, темне приміщ ення з температурою 1—2 °С, де рослини тримають до сроку вигонки, враховуючи, що після внесення в тепле приміщення цвітіння відбувається через 2,5—3 тижні. Коли ви остаточно обрали потрібний строк вигонки, винесіть рослини на мороз, так, щоб вони були при температурі мінус 15— 16 °С 18—24 год або при температурі 7— 10 °С близько чотирьох діб. П ісля такого іспиту слід внести їх знову до приміщ ення і зробити їм теплу «ванну», тобто занурити усе стебло рослини (укріпивши її догори горщ иками) в теплу воду (32— 35 °С) на 12— 15 год. П ісля цієї операції рослину витримують при температурі 18— 20 °С в темній кімнаті. Як тільки розвинуться суцвіття, горщики переносять в світле приміщ ення з температурою 22— 24 °С, де і тримають до повного розквіту суцвіть. Д л я того, щоб подовжити цві тіння, розквітлі рослини знову переносять у прохолодне приміщення (з тем пературою 12— 14 °С). Передчасно пробудити від зимового сну м ожна пагони форзіції, ліщини та інших декоративно-квітучих чагарників. Д л я цього за 2—2,5 тиж ні зрізані пагони ставл ять у теплу воду в добре освітленому сонцем приміщенні при температурі 16— 18 °С.
КВІТИ ВДОМА Скаж ем о одверто, що ми м ало буваєм о на природі. 1 чим мен ше ми бачимо її, тим більший у нас потяг до краси перелісків, лісових г а лявин, гаїв, садів, до духм ’яних пахощів шовкових тр а в і квітів. І потяг цей, нестримний і підсвідомий, спонукає кожного звати природу до себе в дім, в кімнати, на балкони, на підприємства, оточувати своє ж иття
рослинами, кім натним и квітам и, які надаю ть ж и тлу особливої п р и вабли вості, затиш ку. П ри краш ати квартири квітам и лю блять усі, але не всім це вдається зробити добре. Ч асто господарі нам агаю ться внести д о кім нати якомога більш е рослин і настільки захаращ ую ть ними прим іщ ення, що рослини стаю ть переш кодою норм альном у існуванню. Д ехто ск ар ж и ться, щ о улю блені ними вихованці нібито й без причин кволію ть і гинуть. Одним з основних сучасних п равил озеленення закритих приміщ ень є помірна, н ав іть невелика к іл ькість їх у к ім н атах. Сучасний інтер’єр м ал о габаритних квартир не пристосований до накопичення в них великої к іл ь кості рослин. 1 ось чому. Рослини виділяю ть леткі речовини — так зван і фітонциди. М абуть усі згодні з тим, щ о в л ісах , на гал яви н ах, у полі легш е ди хається, зн и кає втома. П ісл я прогулянки на природі см ачніш ає їж а , приходить здоровий міцний сон. У чому ж справа? У повітрі, яке ск л ад ається, в основному, з азоту (79 % ), кисню (21 %) і невеликих кількостей водяної пари й вугле кислоти, крім того постійно м істяться д у ж е м ал і дом іш ки різном анітних летких речовин, що виділяю ть рослини, пилу, а в м істах ще й різні спо луки дим у з заводів, ф абрик, автом обілів тощо. Всі леткі рослинні речовини, та к само, як і пил, і пром ислові ви д ілен ня п отрапляю ть у легені, входять у кров і засвою ю ться організм ом лю дини. І в залеж н ості від того, яких дом іш ок більш е, як е їх співвіднош ення, ор ганізм ові стає легш е або вони приносять шкоду. Н ачебто і небагато летких речовин в атм осф ері (кіл ька тисячних долей грам а на кілограм п о вітр я), а в цілому це становить велику цифру. Н а приклад, відомо, що 1 га хвойного лісу тільки за одну годину в ж аркий літній день м ож е випаровувати в повітря до ЗО кг еф ірної олії. А в цілому рослинність зем ної кулі щ ороку ви д іляє в атм осф еру бли зько 150 м ільй о нів тонн еф ірних олій. Б ільш ість летких рослинних речовин м ає значну біологічну активність, як а, стимулю ю чи ж иттєві процеси, підвищ ує продуктивність ди хан н я, по ліпш ує обмін речовин. Коли у повітрі -недосить фітонцидів — лю дина почуває себе мляво, ш видш е втом лю ється, в неї погірш ується стан здоров’я, м ож уть виникнути різні тя ж к і захворю ван ня. А ле коли в повітрі н адм ірна кількість цих ре човин, вони виявляю ться теж ш кідливим и і м ож уть ви кли кати отруєння, головний біль, алергію . Ц е м ож на спостерігати в кім н атах, господиня яких зан ад то захоп лю ється вирощ уванням ш видкоростучих рослин, або тих, що виділяю ть ш кід ливі для зд оров’я леткі речовини. Ось чому надм ірна кількість великих рослин в к ім н аті (по 4— 5 екзем п л ярів до 2— 2,5 м заввиш ки на площ і в 25 кв. м з низенькою стелею ), та к як і багато квітучих рослин або бу кетів сильно духм яних квітів (гіацинтів, олеандрів, л іл ії королівської та ін.) неприпустимі в кім наті, бо це ш кодить здоров’ю. К рім н ад м ірн ої кількості речовин, які вони виділяю ть, великі рослини стаю ть розсадни кам и пилу в квартирі. Волога, що випаровується росли нами, не встигає розсію ватися. Все вищ езгадане і призводить до безсоння, головного болю, ан ем ії.
О тж е, радим о трим ати в кім н атах невелику кіл ьк ість середньорослих рослин. В кім натах середньої площі — 30—35 кв. м — не більш е 3—4 рос лин до 100— 130 см заввиш ки та 5—6 горщ иків з невеликими, висотою 30— 50 см рослинам и. В кім натах з вікнам и, щ о виходять на північ, з не високою стелею , м ож на трим ати не більш е 1— 2 середньорослі і 4 —5 низь корослих рослин. У великих, добре освітлених кім н атах з високою стелею м ож на культи вувати 1— 2 великі рослини (до 2,5 м завви ш к и ), 1—2 середньорослі та 4— 5 низькорослих ( І 0 — 35 см ). П ри доборі кімнатних рослин слід п ам ’ятати, щ о декотрі їх види е отруйними, тому трим ати великі екзем пляри або велику кількість таких рослин в кім натах небезпечно для зд оров'я. Ц с такі рослини, я к олеандр, деякі види ароїдних, прим ула обконіка, декотрі м агн олії тощ о. П ри вирощ уванні великої кількості рослин необхідно частіш е провіт рю вати кімнату, протирати вікна та листки рослин від пилу, стеж ити, щоб вікна не заступали великі дерева, що ростуть на вулиці. Д у ж е важ ливою справою при к ультивуванні рослин в прим іщ еннях є правильне їх розм іщ ення в кім натах. В м аленьких кім н атах з невеликими вікнам и квіти розставляю ть на підвіконнях або підвіш ую ть в каш по п он ад вікнам и, за верхню частину рам и. В прим іщ еннях з-вел и к и м и вікнам и та балконним и двери м а місце квітів м айж е по всіх кутках кім нат. М айж е.., ал е не всю ди. Т ак, напри клад, не слід розм іщ увати квіти у відносно видовж ених к ім н атах, н а за д ніх або на бокових стінах, у глибині так о ї кім н ати ; не м ож н а ставити квіти на дуж е високих м еблях, недоречно підвіш увати їх на тій самій стіні, на якій знаходиться вікно, або у вузеньком у простінку м іж двом а вікнами тощо. Якщ о б аж ан о вирощ увати квіти десь подалі від вікон, то тр еба зняти з вікон гардини або, принайм ні, повісити білі, прозорі. Густі гардини по глинаю ть дуж е багато світла, тому в таких кім н атах квіти розташ овую ть біля самих вікон або на підвіконнях. Кольорові, яскр ави х відтінків гар дини протипоказані при декоруванні кім нат, де вирощ ую ть квіти. Ц е ж сам е стосується і поф арбування стін, бо в кім н атах з яскрави м и стінами або надто темних кольорів рослини почуваю ть себе незадовільно. І кінець-кінцем дуж е важ ливо, які сам е квіти п ідбираю ться до кож ної кімнати. К ім натні к віти м ож на умовно поділити на дві основні групи: д ек о р а тивно-квітучі і декоративно-листяні рослини. П ередум овою правильного декорування к варти ри є розташ уван ня в ній рослин з обох груп. Д обираю чи декоративно-квітучі рослини дл я кім нат, тр еба зн ати пе ріоди їх цвітіння та кольори квітів, як і б п асували см ак у господарів, ко л ьорам стін кім н ат тощо. Н ай б ільш непривабливою порою є пізня осінь. І для цього сезону треба вміти підбирати яком ога більш е квітучих рослин. В и являється, що, не зваж аю чи на нестачу світла, є к іл ьк а видів рослин, які зд атн і не тільки рости, а й цвісти сам е восени (згадай те, коли у нас осінь, то в тропіках весна. А рослини вперто повторюють той цикл розвитку, що і в себе на батьківщ и н і).
Восени квітую ть ф іа л к а аф ри кан ська, бегонія к о р олівська та к ал а еф іопська, більбергія поникла, руелія ф орм озька та красуня а з а л ія індій* ська, що в р а ж а є око формою та заб ар вл ен н ям квіток. А прикрасити кім нату восени м ож на так. В каш по, що підвіш ую ть на східному або західном у вікнах, розм іщ ую ть більбергію пониклу з ніж ним рож евим суцвіттям , а на підвіконнях тих самих в ік о н — 1— 2 сорти ф іал о к аф риканських. О станні м ож уть бути та к о ж прикрасою ж у рн альн ого сто лика, письмового стола, серван та або книж кової ш аф и, столи ка трю мо, якщ о вони зн аходяться н едалеко від вікон (кращ е південних). Б іл ьб ер гія пасує так о ж дитячій кім наті. Н а північном у вікні або в каш по на стіні кім нати, на ш аф і, що р о зм і щ ені там , де м ало світла, м ож на д л я декоруван н я рекомендувати ду ж е, невибагливу до освітлення звисаю чу (так зван у ам пельну, з а хар актер о м росту пагонів) рослину — руелію ф орм озьку, як а цвіте синенькими неве личкими квіточкам и. Н а південному вікні або поблизу його на декоративній п ідставці чи, столику (б а ж ан о в більш -менш прохолодній кім н аті) ду ж е витончений ви гляд м ає невеликий на зріст кущ ик а з а л ії індійської. ї ї м ож на п ідві сити так о ж у каш по проти вікн а. Н а час святкового обіду м ож н а п р и к р а сити цією рослиною стіл. Д л я осінньої прикраси інтер’єру кім н ат реком ен дую ться та к і сорти а з а л ії: А двентсглокен, Ю ність, В ервен іан а рож ева, Е р іка С андер, П аул ь Щ е м е та ін. Восени м ож на м илуватися та к о ж розкіш ними квітам и хризантем . Х ризантем и індійські — великорослі і здебільш ого великоквіткові рос лини, тому прикраш ати ними вікна не слід. Тим більш е, що в сучасних інтер’єрах квартир під вікнам и проходить парове опалення, а хризантем и потребую ть відносно прохолодного м ісцеполож ення. Тому радим о р о зм іс тити ці квіти в закритих л о д ж іях , біля балконних дверей або у вільних добре освітлених кутках кім нат на невисоких під ставках , щ об квіти зн а х о дилися значно ниж че рівня ваш ого зору. Б іл ьш ість сортів хризантем м ає склад ну і цікаву будову квітки, різноколірне заб ар вл ен н я пелю сток, тому і треба розм іщ увати рослини так, щ об вся ця к р ас а не губилася завд я к и неправильній розстановці їх в кім наті. Якщ о листя хризантем почне засихати, подовж ити ж и ття квітів м ож на, створивш и з них один або к іл ьк а букетів у низьких ш ироких вазах . Т акі букети н ад ад уть особливо приємного ви гляду ваш ій вітальн і, к аб ін е тові. Якщ о кущ а з а л ії великий, м ож на зрізати одну-дві гілочки, які, вм іло поєднані з листком пальм и, офіопогону або асп арагусу і поставлені у вазочку, ш ироку мисочку, гарм онійно п ри красять туалетний столик або дитячу кім нату. К ал и пасую ть просторим кім натам . К ращ е розм істити їх на невисокій підставці біл я письмового столу, д зер к ал а, балконних дверей. Ц ю рослину м ож на сполучати в групах з ам пельними неквітучим и рослинам и. ї ї м ож на поставити і на низеньком у ж урн альн ом у столику, якщ о він розташ ований біля вікна. Чим ближ че до Н ового року, тим менш е квітучих рослин. А ле вж е з січня поступово зро стає кількість квітучих форм.
Зимовий асортим ент квітів більш різном анітний, ніж осінній. З середи ни зими день збільш ується і це спонукає до цвітіння більш у кількість видів рослин. П ротягом зими продовж ую ть цвісти білосніж ні кали, середньоквітучі сорти а з а л ії ін д ій с ь к о ї— Хексе, Ц елестіна, Ері, Е клай рер, С акун тала, Конціна. Р озквітаю ть та к звані цибулеві рослини — ам ари ліси , гіацинти, тю льпани, нарциси, а та к о ж конвалія, ш тучно спонукані до цвітіння у кім н атах взимку. П очинаю ть цвісти т а к і рослини тропіків, як колю мнея кью сська, ізолома, деякі види бегоній, клівія, цін ерарія тощо. З рослин, які потрапили до нас з субтропічних к р аїн , зац вітає кім н атна липа (сп арм ан ія аф р и к а н сь к а ), к ал и н а вічнозелена, ж асм ин голоквітковий, пуансетія, цикламен. Всі перелічені вищ е рослини субтропічного поясу д л я рясного цвітіння потребую ть більш освітленого місця, розташ овувати їх треба ближ че до південних, південно-західних та південно-східних вікон або біля бал ко н них дверей. Б ільш ість з цих видів р о сл и н високоросла і пасує великим кім н атам . Але здебільш ого їх культивую ть і в м аленьких приміщ еннях протягом кількох років, доки дозвол яє їх ріст, тобто доки вони не стаю ть зан ад то великими. К імнатною липою 2— 5-річного віку м ож на прикрасити великі півден но-східні або південно-західні вікна, закри ті балкони, еркери та л одж ії, ї ї м ож на ставити на низенькі підставки і обабіч вікон. Хороше декорувати нею кутки залів. Я скраво-зелене кленоподібне опушене листя і білоквіткові китиці цього виду надаю ть приміщ енню святкового вигляду. К али н а вічнозелена (аб о к ал и н а Т інуса) м ож е стати в нагоді при декоруванні інтер’єрів дитячих кімнат, їд ал ен ь, навіть, віталень. Н айбільш придатним и м ісцям и для цієї рослини є середньовисокі підставки, які н а чебто підкреслю ю ть елегантний напівам пельний ріст її пагонів. Р о зташ о вую ть цю рослину біля південних, південно-західних, південно-східних, західних та східних вікон для декорування лодж ій , еркерів. А журний ви гл яд кущ и ка ж асм ину голоквіткового, який у лю тому вкри вається ж овтим и квіткам и, що за формою і розм іром н агадую ть квіти барвінку, н ад ає привабливого ви гляду вікну. Д обре росте він і квітує па південних, східних та західн их вікнах або на п ід ставках біля них. Н еве лику рослинку цього виду м ож на вм істити у високе каш по. П уансетія, або молочай прекрасний,— аф ри кан ська рослина і том у по требує яскравого освітлення. Але на час цвітіння її м ож н а зняти з вікна і поставити на низеньку підставку біл я дивану, на письмовий стіл або г а зетний столик, на тумбочку, де її яскраво-червоні прицвітні листки дуж е ефектно відтінятим уть темну поліровку меблів. К лівія своїми орнам ентальним и ф орм ам и і яскрави м забарвлен н ям квітів пасує прикраш енню кабінету, вітальні. Д о освітлення ця рослина м ай ж е бай дуж а, тому її м ож на вирощ увати навіть на північному вікні, але в цьому випадку вона не цвістиме. Т ак само ставиться до освітлення і бегонія феасті, що квітує невелики ми рож евим и квітам и, зібраним и в пухку китицю, десь на початку лю того. Тому н ай кращ е прикраш ати нею північні, північно-східні та північнозахідн і кімнати.
Ц иклам ен и — сезонні рослини, як і здебільш ого в кім натних ум овах не культивую ться к іл ьк а років п ід ряд. Ц им и універсальним и, щ одо м ож ли вості ви користання в різних вар іан тах оф орм лення інтер’єрів, рослинам и доцільно п ри краш ати ди тячі кім нати, їд ал ьн і, вітал ьн і, кабінети. Б у до ва їх оригінальних квіток д о зво л яє р озставляти ці рослини і високо на ш а фах, ет аж ер к ах і відносно на низьком у рівні — на письмових столах, ж у р нальних та туалетних столиках. Звисаю чі види декоративно-квітучих рослин — колю мнею кью сську, Ізолому та руелію ф орм озьку — природно розташ овувати на книж кових полицях, серван тах, в настінних каш по або в підвісних каш по біл я вікон. Вигоночні тю льпани, гіацинти, нарциси, к о н вал ії н ай к р ащ е виглядаю ть у ш ироких каш по на низеньких столиках у їд ал ьн і, вітальн і, спальні, ди тячій кім наті або на обідньом у столі. Якщ о придбати д ек іл ьк а видів рослин, що квітую ть узим ку, уваж н о підібравш и їх за заб ар вл ен н ям і формою квіток т а р озташ увати відп о від но до біологічних особливостей кож ного виду, у ваш ій к варти рі цілу зим у буде затиш но і приємно цвістим е яка-н еб удь з улю блених вам и рослин. Н авесн і асортим ент кім натних квітів зростає ще більш е. В цей час продовж ую ть цвісти та к і чемпіони з довготри валого цвітіння, як а з а л ії індійські, к а л а , руел ія ф орм озька. Все більшим стає асортим ент вигоночних цибулевих квітів — сортів гіацинтів, тю льпанів, н арцисів, к о н вал ії та декоративних чагарни ків, які ви за зд а л егід ь поставили на вигонку. В повному розквіті зн аходяться в цей час ц іт ер ар ії, к ал ьц ео л яр ії, д е які однорічні квіти, як і були спеціально висіяні ран іш е (левкої то щ о ). Н а зм іну бегонії ф еасті, починаю ть квітувати інші види бегоній — к о ролівська, бульбова тощо. Родичі колю м неї кью сської — глоксінія, геснерія гібридна, ізолом а, стрептокарпус — те ж м илую ть око навесні своїми яскрави м и великим и к ві тами. Н евели чкі квіти у кам п ан ули ізоф іли (наречена, як її звуть в н ар о д і), красулі молочної та кал ан хое, ал е і вони поспіш аю ть п орадувати лю бителів в кінці лю того-березня і подалі в квітні своїм и білими, блакитним и та яс краво-червоним и квітам и. У березні з’я вл яю ться і чарівні, наче балерини в яскр ави х пачках, або як японські ліхтари ки , квіти ф уксії різних видів та сортів. З а ц в іт а є всім відом а п ел аргон ія (к а л а ч и к и ). І ам азон ський красень ев харіс те ж навесні розвіш ує на квітконосі свої білосніж ні, схож і на плаф он и лю стри, квіти. П осп іш ає п окрасувати ся рож евим и дзвониковидним и квітам и кім натний клен. Ж асм и н арабськ и й (ж асм и н С а м б ак а) причаровує стійким сильним аром атом своїх невеликих білих квіток. Й де сп р авж н є зм аган н я м іж вели кими суцвіттям и гортензії, ю стиції, к ал ьц ео л яр ії, ц ін ерарії. А вж е як н а м агається випередити всіх суперників гібіскус китайський! Т а к і ви ставляє на всі боки свої прим хливі червоно-гарячі, з вередливим складом пелю сток квіти. Т ільки відбирайте за см аком , щ о вам до вподоби, та п р и к р а ш айте кім нати. П ерелічені вищ е квіти весни здебільш ого низькі на зріст. Л и ш е остан ні —■гортензія, ю стиція та гібіскус — великорослі. Н ими п ри краш аю ть зали, вітал ьн і тощ о. В сі вони л ю бл ять досить яскр аве освітлення і р о зташ о ву ва ти їх сл ід п облизу великих вікон, балконних дверей, що сп рям ован і на схід, південь або зах ід . Ц і квіти непогано ростуть і н а великих північних
вікнах, але за таки х ум ов м ай ж е не цвітуть, або цвітуть не в повну силу. Т ак сам о ставл яться до світла бегонія королівська та бульбова, красуля молочна, фуксії, кімнатний клен, ж асм ін С ам б ак а. Л и ш е геснерія, глоксін ія та ев харіс зд атн і квітувати на північних вікн ах, том у і стаю ть в нагоді, коли треба декорувати якісь речі в кім наті, щ о зн ах о д яться на значн ій відстан і від вікон (ш аф ки, сервант, буфет, обідн ій стіл тощ о). Чим ближ че до л іта, тим частіш е з ’являю ться на туалетн и х столиках первістки пробудж ення природи — букетики пролісків, котики верби, соч та інші квіти. Але на вікнах буяє вж е л ітній настрій. Щ е не втр ати ли кр аси чемпіони довготривалого цвітіння — ф іа л к а аф ри кан ська, руелія, к ам п ан у л а ізоф іла, квітую ть ю стиції, кім натний клен, бегонія бульбова, гібіскус, гортензія, ц ін ер ар ія, а їм на зм іну приходять кім натні рослини літнього асортим ен ту — п еларгон ії різних сортів та видів, крін М урі, гем антус К атерини, агапантус (або ніл ьська л іл ія ), восковий плю щ та інші. Всі ці рослини потребую ть д у ж е освітленого м ісцеполож ення, тому і вирощ увати їх тр еб а на південних, східних та західн и х вікн ах к вар тири. Р ослини літнього асортим енту в більш ості високорослі, том у в м ал о га баритних к ім н атах досить вирощ увати лиш е 1—2 види рослин літнього цві тіння. Н аведені види рослин (за винятком воскового плю щ а) м аю ть п р ям о рослу ф орм у росту. К рін М урі, агап ан тус та гем антус К атерини несуть к віти на високому (до 80—90 см) квітконосі, тому при декоруванн і кім н ат їх ставл ять на низькі підставки. Б лаки тн і квіти нільської л іл ії (агап ан ту су ) ду ж е добре поєдную ться з ніж но-рож евим и аром атним и лілієви дн и м и квітам и кріну М урі. Сф еричне їж ак о ви д н е ж овто-гаряче суцвіття гем антусу К атери н и дуж е п асує їд ал ьн і, кабінету, вітальні, якщ о стіни останніх м аю ть ж о втуваті, коричню ваті або сірі тони. П ел аргон ії кращ е за все підходять д л я дитячих кім н ат, їд ал ь н і. О соб ливо д л я лодж ій , еркерів аб о балконів. Щ е р аз н агадуєм о, що постійних рецептів щ одо того, я к прикрасити кім н ату квітам и нем ає, бо в кож ном у окрем ом у ви п адку лю ди н а д іє в ід повідно обставинам і своєму см акові. М и м ож ем о п ід к а зат и лиш е загал ьн і полож ення про особливості тих чи інших рослин у віднош енні до освітлен ня, потребі у волозі, підж ивленні, зем лесум іш і тощо. Д о групи декоративно-листяних рослин н ал е ж а ть рослини з струнким, витким т а ам пельним (звисаю чим ) харак тером росту. Р ослини ц ієї групи здебільш ого виконую ть роль д р у го р яд н у — п ід кре слю ю ть красу декоративно-квітучих квітів, предм етів ін тер ’єру тощо. С лід додати, що деякі рослини з ц ієї групи те ж даю ть досить декорати вн і к в і ти, том у м ож уть стати у нагоді і як декоративно-квітучі. Ц е такі, як б его нія королівська т а інші. В декоруванн і сучасного інтер’єру кім н ат особливо пош ирені невеликі стрункі або ам пельні за характером росту рослини. Н ай б іл ьш пош ирені такі види рослин з декоративним листям. А діантум , або папороть Венерине волосся, лю бить середньоосвітлені місця, не терпить прям ого сонця. Р озм н ож ується діл ен н ям к у щ а навеснї.
Суцвіття нільської лілії (агапантусу).
Листки її ніжні. П ере са д ж у ват и слід щорічно в землесуміш № 2 або і в широкі низенькі горщики. Декорую ть спальні, дитячі кімнати. Серед кімнатних аспарагусів найбільш поширені два види: аспарагус пірчастий та аспарагус Ш пренгера. О бидва види розм нож ую ться діленням к у щ а або насінням. У аспарагуса пірчастого пагони сланкі, ніж ні з а ж у р ним листям, через яке він і дістав свою народну назву «холодок». Стебла чіпляються до будь-якої опори і поступово обвивають її. А спарагус к у л ь тивують при помірному освітленні. Ним добре при краш ати дитячу кімнату, спальню. А спарагус Ш пренгера д а є звисаючі пагони з дрібним лістям, яке д е що нагадує шпильки хвойних рослин. П отребує якн айяскравіш о го освіт лення. П ридатний д л я декорування вітальні, кабінету, дитячої кімнати, їдальні. О бидва види потребують щорічного п ересадж уван н я в землесуміш № 1. Аспідістра, або д р у ж н я сімейка,— рослина з великим видовженим тем но-зеленим листям; відома багатьом а м ат о р ам і д у ж е поширена в д е к о руванні кімнат, витримує м а й ж е темні приміщ ення. П ересадж ую ть її через 2 —3 роки в землесуміш № 1 або 10. Л ю бить обприскування водою влітку та часте обм ивання листків. Р озм но ж ується діленням кореневища. П асує до їдальні, вітальні, кабінету тощо. Аукуба, або золоте дерево,— досить високоросла (1,5— 1,8 м завви ш к и ), м ає декоративне яскраво-зелене в біль-менш великих жовтих крапли нах листя. Р озм но ж ується ж ивцю ванням н апіводерев’янілих верхівок пагонів. П ересадж ую ть через кожні 2 —3 роки в землесуміш № 10. Д о світла б а й д у ж а. Л ю б ить обприскування водою. Б о їться протягів. П р и д а тн а д л я д е корування лодж ій, еркерів, кабінету, вітальні, Н айб іл ьш декоративне листя м ає бегонія королівська та її численні сор ти. Ц ей вид бегонії вирощують при помірному освітленні на підвіконнях або поблизу вікон. Р озм н ож ується ж ивцю ванн ям листків, потребує щ оріч ного пере са д ж уван н я у землесуміш № 5, 7. П ас у є до вітальні, їдальні, к а бінету. Розташ овую ть її на низеньких м еблях або підставках. Бегонія ф еаста — низькоросла з округлуватим блискучим листям. Д о світла ба й дуж а, її м о ж на вирощ увати подалі від вікон або на підвіконнях північних вікон.
Гем ант ус Кат ерини.
Бегонія К р еднера — струнка, з червонуватим опушеним листям. Л ю бить яскраве освітлення. Р озм нож у ється ж ивцю ванням. П ер е са д ж у ван н я щ оріч не в суміш № 5. Бегонія сканденс з ампельним характером росту, з світло-зеленим, с е реднім з а розміром листям. Р озм н ож ується ж и вц ю ван ням пагонів. П ер е са д ж у ва н н я щорічне. П о требує досить яскравого освітлення. П р и д а т н а д л я декорування високих меблів, що розташ овані поблизу вікон. М о ж н а к у л ь тивувати в підвісних каш по біля вікон, в еркерах. Д р а ц е н а — високоросла рослина з видовженим ш кірястим листям, що розташ оване на верхівці нерозгалудж еного стебла. Р озмнож ується насін ням. П отребує пер е са д ж уван н я через кожні 2—3 роки в землесуміш № 10. Д о освітлення ба й дуж а. П асує до великих кімнат, лодж ій, еркерів тощо. Евонімус — декоративно-листний невеликий чагарник, байдуж ий до ос вітлення Г температури. П отребує щорічного п ер есадж уванн я в землесуміш № 6 або 10. Р озм н ож ується ж ивц ю ванн ям , навесні потребує підрізування. Ізолепіс — низька т р а в ’яниста рослина з ніжним тонким листям. Р о з м ножується діленням куща. П отребує помірного освітлення, щорічного пересадж ування у землесуміш № 7. П р и д а тн а д л я декоруван ня дитячих кімнат, спальні, її розташ овують на низьких меблях біля вікон, на під віконнях східних чи західних вікон. К імнатна лип а (або сп а рм а н ія а ф р и к а н с ь к а ) — в кімнатних умовах досить високоросла (до 2 м заввиш ки) рослина з світло-зеленим м'яким опушеним листям, схожим за формою на листки клену. Росте швидко. П о требує щорічного п ересадж уван н я у землесуміш № 10 та п ідрізування п а гонів. Д о б р е почуває себе при помірному освітленні. П р и д а тн а д л я де к о рування великих к імнат — залу, вітальні, кабінету тощо. Колеус — т р а в ’яниста рослина (до 70 см завви ш к и ). Л и с т я м’яке, о к са митове на вигляд, з красивим червоним, коричневим, рожевим або ж о в тим візерунком. Р озм но ж ується ж ив ц ю ван н я м верхівок пагонів. Потребує щорічного оновлення, тобто вирощ ування з молодих живців. Культивують її на підвіконнях західних або східних вікон. Л а в р благородний — в кімнатній культурі — чагарник з жорстким не великим листям. Розм н ож ується верхівкам и пагонів. П ересадж ується через 2— 3 роки в землесуміш № 10. П ас ує до великих, гарно освітлених кімнат. Лимон культивують у великих к ім н атах з південною експозицією б іл я
вікон, балконних дверей тощо. Р озм н ож ується насінням щ епленням га живцю ванням. П ересадж ую ть через кожні 2— 3 роки в землесуміш № 6. Мирт невибагливий до світла, але к ращ е росте в сонячних кімнатах. В культурі — ча гарн и к до 2 м заввишки. Л и стя дрібне, блискуче, духмяне. Розмножуються живцю ванням. П ересадж ую ть через 2 —3 роки у землесу міш № 6 або 10. Монстера — л іа на з великим орнам ентальним вирізьбленим листям, ро сте повільно, до світла ба й дуж а. П ересадж ую ть через 2— 3 роки в зе м л е суміш № 3. П ридатн а д л я декорування великих кімнат, лодж ій, еркерів, закритих балконів. Н ефролепіс — поширений вид папороті з довгими в а ям и (листям ). П р и датний д л я прикраси будь-якої кімнати. Д о світла байдуж ий. Розмножуєть* ся діленням або відводками. П ересадж ую ть щорічно у землесуміш № 2. Офіопогон — т р а в ’яниста невелика рослина з темним вузьким листям. Р озм н ож ується діленням куща. Д о світла ба й дуж а. П ересадж ую ть щ о річно в суміш № 4 або 10. М ож е прикрасити будь-яку кімнату. П ал ь м и — світлобайдуж і рослини, а л е к р ащ е вирощ увати їх в гарно освітлених великих кімнатах. П ересадж ую ть через 2— 3 роки в землесуміш № 10. П асують д л я д екоруванн я вітальні, кабінету, їдальні, л одж ії, еркеру тощо. Особливе місце в кімнатній культурі за й м а є пеперомія, н айкращ им и з цього виду є: пеперомія магнолієлиста з ампельним харак теро м росту і темними щільними на дотик листками; пеперомія срібл яста — невеличка на зріст з сірувато-сріблястим листям; пеперомія аргірея того ж росту, але з строкатими листками, пеперомія тупа — з аввиш к и до 45 см з округлуватими щільними, наче восковими листками, з широкими нерівномірними жовтими краям и. Пеперомії округлолиста та серпенс — ам пельні за х а р а к тером росту, л и ст я невелике, у о станньої пістряво-золотисте. Всі наведені види потребують щорічного п ере са дж уван н я у землесуміш № 5. Розмнож ую ться ж ивцю ванням пагонів. З а в д я к и декоративному л и стю д у ж е пасують до полірованої поверхні сучасних меблів. Д екорувати ними м ож н а і низькі меблі і високі (ампельними в и д ам и ), а та к о ж помі щ ати їх у підвісні кашпо. Всі наведені види потребують помірного поливу взимку і досить високої температури. П ол ю бл яю ть помірне освітлення.
Геоздики.
П еперомію м агнолієлисту м ож на вирощ увати у м ало освітлених кімнатах, П ересадж ую ть щ орічно в зем лесум іш № 2. П іл ея — невелика, тендітна, т р а в ’яниста рослина з дрібним або серед нім за розм іром листям . П іл ея н ум м уляріф олія — з тонкими, сланким и стеблами, які щ ільно всад ж ен і дрібним и світло-зеленими округлуватим и листками: пілея К а д ієр а — н апівам пельна рослина до 45 см заввиш ки з сріблясто-строкатим декоративним листям . Р озм н ож ується ду ж е легко ж ивцю ванням . Всі наведені види потребую ть досить високих тем ператур і помірного поливання взим ку. У кім н атах їх м ож на розм істити та к само, як і пеперомії. П лектрантус оертенделі — т р а в ’яниста рослина з сланким характером росту. Л и стя опуш ене, м ’яке з гарним и сріблясто-сірим и та червоними ві зерункам и. Д о г л я д та застосуван ня та к і самі, як і за пілеям и та пепероміями. П лю щ — найневибагливіш а до світл а л іа н а з усіх наведених вищ е рос лин. Л егко ж ивцю ється, потребує щ орічного п ересадж уван н я в землесум іш № 10. Л истки відрізняю ться за формою зал еж н о від сортів: є строкаті округлуваті, сильно зазу б р ен і тощ о. Р озм іщ ую ть (у підвісних каш по, по кутках м еблів) тощо. С аксіф р ага сарм ентоза, або лом и к ам ін ь,— низенька рослинка з н и рко видними опушеними сріблястим и листкам и, зібраним и біля грунту в ро зетку. Ц ікавою особливістю ц ієї рослини є вегетативні пагонн (ву са), які утворю ю ть на своїх кінцях м аленькі рослинки-дітки. О станні надаю ть рос лині ду ж е привабливого вигляду. Н ими вона розм нож ується. С аксіф р ага полю бляє помірне освітлення; на прям ом у сонці або зовсім без нього гине. П ересадж ую ть та оновлю ю ть щорічно. П оливаю ть рівномірно, протягом усього року. П а с у є м о дитячих кім нат, віталень тощо. С ансев’єра — рослина з загостреним и, як меч, строкатим и листкам и, дуж е пош ирена в культурі. Р озм н ож ується діленням кореневищ або ж и в цю ванням листків. К ультивується а.східн и х, південних і західн и х кім н атах поблизу вікон. П ересадж ую ть через 2—3 роки в зем лесум іш № 10. В зи м ку полив помірний. П асує д о кабінету, вітальні та їдальн і. С еткреазея — родичка тр адеск ан ц ії, рослина з темно-фіолетовим , р ід ко опушеним листям . Р іст пагонів ампельний. П олю бляє пом ірне або яск раве освітлення. Р озм н ож ується ж ивцям и. П ересадж ую ть через 1,5—2 ро-
Суцвіття монстери (філодендрону.)
Квіти кальцеоляріі (збільшено).
ки в землесуміш № 6. Я к декоративну прикрасу її розставляю ть на неви соких меблях кабінетів, їдалень. В декоруванні к імнат ш ироко застосовується традесканція, численні форми якої відрізняються за б а р вл ен н ям та формою листків. П отребує що річного оновлення з живців. Гарно росте в будь-якій землесуміші (№ 2, З, 6) і при будь-якому освітленні (за винятком напівтемряви). Якщ о звичайний еластичний фікус вж е м а й ж е вийшов з моди, то дрібнолистні, сланкі або ампельні його види — фікус малий, фікус радіканс, фікус чотирьохлистий та інші — д у ж е поширені в сучасному асортименті. Р озмнож ую ться ж и в ц ям и д у ж е повільно. Н евибагливі до світла. Пасують до полірованих меблів. П ересадж ую ть їх через кожні 2—3 роки в земле суміш № 6 і 10. Хельксіне, або дитячі слізки,— низенька (3—4 см заввиш ки) сланка рослина з дрібним круглим світло-зеленим листячком. З д а т н а за короткий час вкривати всю поверхню грунту. Р о зм н ож ується діленням; щорічно оновлюють і висаджують в широкі низенькі мисочки. П отребує помірного освітлення, рівномірно зволож еного грунту протягом всього року. П асуг до дитячої кімнати. Хлорофітум — т р а в ’яниста рослина з строкатим біло-зеленим видовж е ним листям. М а є та ку ж особливість я к і са к сіф р а га — на вегетативних пагонах д а є молоді рослинки-дітки, яким и і розмножується. П отребує щ о річного п ересадж ування в землесуміш № 5. Д у ж е пасує до темних полі рованих меблів. Ц ією рослиною пр ик р аш аю ть високі меблі, сервант тощо або підвішують у кашпо. ІДіперус — рослина, що полю бляє н адм ірну вологість і помірне освітлен ня. М о ж е стати у нагоді при декоруванні акваріум у. Ц е т р а в ’яниста рос л и н а з листками, зібраним и в п арасол ьку на кінцях високих черешків. Р о з множується діленням кущів т а ж ив цю ванн ям верхівок черешків з лист ками. П ри живцюванні листки підрізаю ть на 3А довжини. П ересадж ую ть у землесуміш № 4. Є ще одна дещ о уособлена група, я к а потребує спеціального догляду,— це сукулентні та кактусні рослини. Х арактерною особливістю цієї групи рослин є здатність накопичувати в своїх ткан ин ах велику кількість вологи і поживних речовин. З цією особ-
Квіт ує юстиція
ливістю і пов’я за н а н азв а рослин групи — сукуленти, тобто соковиті рос лини, від слова «суккос» — сік. Д ея к і рослини цієї групи зд атн і переносити посуху протягом 5— 6 м і сяців. Тому весною і вл ітку вони потребую ть помірного поливання. Е коном но слід поливати їх пізньої осені та взим ку. Суміш для їх п ер есадж уван н я має бути не д у ж е пож ивна. П олю бляю ть вони яскраве сонячне освітлення (за винятком ряду видів ріпсалісу, який потребує притіненого м ісц я). Р о з м ножую ться відділенням молодих діток, що з ’являю ться на поверхні стебел у к ак ту сів,'аб о ж ивцю ванням пагонів сукулентів інш их видів. Д ек о р у ван н я сучасного інтер’єру рослинам и цієї групи досить розпов сю джене. Вони модні, ам атори їх лю блять завд я к и їх невибагливості та витривалості до всіляких умов. П асую ть сукуленти декоруванню великих підвіконь південних вікон, низеньких м еблів тощо. З декількох видів рос лин ц ієї групи часто роблять невеликі ком позиції, прикраш аю чи їх різним и декоративним и кам ін цям и або висадж ую ть невеликі на зріст види в один ш ирокий низький декоративний посуд — глибокий піднос, мисочки, к ер а мічні вази. Ц і види рослин непридатні д л я декоруван н я дитячих кімнат, спальні. Д л я вирощ ування в к ім н атах, крім дитячих кім нат і спальні, реком ен дується таки й асортим ент кактусів та сукулентів. З високорослих і струнких видів кактусів: цереус перуанський, цереус спаха, цереус перуанський ф орм а м онстрозна, цереус геометричний, опун ція звичайна, опунція біловолоса, опунція м ікр о д азіс (н и зька на зр іс т). Види кактусів, кулястих за формою, розподіляю ться на великорослі — ех ін о к а к ту с, грусона, еріокактус л ен ін гауза, гам ато какту с сетіспінус; на низькорослі — б р а зіл ік ак ту с газел ьб ерга, реб уція м арсонері, р еб уц ія міну скула, нотокактус оттоніс, м ам іл яр ія л он гім ам м а, м ам іл яр ія, гаа ге ан а та ін. З сукулентних видів — алое деревовидне, алое мильне, алое полосате, гастерія б ород авчата, гавортія ф асц іата, сан севьєра цейлонська, ю кка алоелиста стап елія варію ю ча, церопегія вуда, к р асу л я ан ом альн а, красуля деревовидна, к р асу л я молочна, к р ас у л я обліква, аеоніум дерево видний, бріоф іллю м дайгрем он та, к ал ан х о е пірчасте, ехевбрія бл аго р о д на, ехеверія м еталічн а, седум лінійний, седум пахіф іллю м , седум п альм ера, тр адескан ц ія н авікуляріс, м олочай безлистий, епіф іллю м трункатум , ф іл-
Композиція з декора тивних квітів (філо дендрон, руелія, та пеперомія).
локактус, ріп сал іс (останні д в а роди — з родини кактусових, хоча зовні ? не схож і па них). В період цвітіння ці непоказні на ви гл яд рослини раптом порадую ть вас своїм и напрочуд цікавим и і декоративним и квітами. М іж іншим, серед наведених вищ е видів є такі, що маю ть ампельний х арак тер росту, завд я к и чому їх м ож на культи вувати в підвісних каш по б іл я вікон. Д о таких н ал еж ать: к ал ан хое одноквіткове, к р асу л я пронзенкз, к расуля молочна, м езем бріантем ум хаворц а, молочай безлистий, оскулярія дельтовидна, седум лінійний, седум зіб о л ьд а, седум м органа, седум товсто листий, седум сталі, седум тр е л азі, седум червонокрапчастий, сенеціо скельне та ін. КВІТИ НА БАЛКОНІ Б ал кон и цілком сп раведливо нази ваю ть прикім натним и мікросадам и. Н е р аз влітку ми зупиняєм о погляд на бал ко н ах та л о д ж іях , мистець ки прикраш ених квітам и , оповитих пиш ною зеленню . Ц і м аленькі, підн я ті н ад землею , чарівні куточки природи є сп равж н ім и відбиткам и культу, ри господарів квартири, д зер к ал ьн и м відобр аж ен н ям їх охайності, см аку. Б ал кон и з квітам и є окрасою не тільки окрем ої квартири, а й всього б у динку. Гарно прикраш ені балкони н ад аю ть декоративності і к^аси всій вулиці, згладж ую чи її ви довж еність і одном анітність. Ц і повітряні сади
н абли ж аю ть природу до мільйонів м еш канців великих міст, дарую ть їм змогу м илуватися красою квітів, до якої вони так прагнуть. Як кращ е декорувати балкон? Т аке серйозне питання непокоїть щ овес ни величезну кількість ам аторів. П еред тим, як виріш увати питання: як і чим при краш ати балкон и ,— слід визначити полож ення балкону щ одо віднош ення до сонця (північний він або південний, сильно освітлю ваний сонцем або сл а б о ), це допоможе правильном у добору квітів д л я нього, а та к о ж підготувати ящ ики д л я ви садж уван н я рослин. Яш ик повинен бути не менше ЗО— 35 см заввиш ки, шириною ЗО—40 см. Д о вж и н а ящ и ка зал еж и ть від кон ф ігурац ії та р о з м ірів балкону. Н ай б іл ьш придатним и є ящ ики довж иною 100— 120 см. П ісля установки та закріп л ен н я ящ иків їх ф арбую ть разом із к ріп лен ням. Д о речі, в цій справі треба виявити д еяк у обереж ність і обов'язково порадитися з п рацівни кам и дом оуправління, у який колір ф арбувати ящ и ки, щоб уникнути зай во ї строкатості всього будинку & цілому. П отім н а повнюють ящ ики поживною землесум іш ш ю (дерновою землею в суміш і з парниковою ), яку м ож на придбати у квітни карствах, розсадн и ках. М ож на також використати просту садову або городню землю . Зем лю в ящ иках треба зам іню вати новою щ орічно, хоча б верхній ш ар. Якщ о на балконі нам ічається вирощ ування витких рослин, д л я них зазд ал егід ь готують і натягую ть дротяну сітку або сітку з міцного ш п а г а ту. ІД о б виткі рослини густо зап лел и сітку, її чарунки не повинні бути більш і як 12X12 см. В исадж ую ть квіти у вигляді розсади, бо виведення їх з насіння в к ім натних ум овах утруднено. Д л я озеленення балкону найбільш придатні однорічні квіткові росли ни, але асортим ент м ож на значно розш ирити, приєднуючи до нього б агато річні та кім натні рослини. К расиве та вм іле розташ уван ня кім натних рос лин у сполученні з однорічними рослинами н ад ає балкон у колоритності та витонченості. П івнічні балкони не варто прикраш ати виткими рослинам и бо вони д у ж е затін яю ть кім нати. їх оф орм ляю ть низьким и однорічними рослинами або виносять з кім нати великі квіти — фікуси, олеандри, пальм и тощо. В оф орм ленні південних балконів та лодж ій, навпаки, основним ел е ментом м аю ть стати виткі рослини, які висадж ую ть біля самих гр ат б л и ж че до внутріш нього краю ящ ика балконів, а ближ че до зовніш нього краю мож на садити інші квіткові рослини. Н изенькі або звисаю чі рослини садять по зовніш ньом у краю ящ ика, а більш високі або виткі — бли ж че до внутріш нього. Якщ о не врахувати цього, то вся к раса низеньких та звисаю чих квітів буде за к р и т а високо рослими квітам и і декоративність оф орм лення знецінена. Д л я затінених північних, північно-західних та північно-східних б а л к о нів реком ендуєм о та к і квіти: з однорічних квіткових рослин — нічну ф і алку, бал ьзам ін и , братки, вербену; з витких — хм іль, який д а є гарне л и стя і ш видко обплітає сітку, дикий виноград; з кімнатних рослин — аспідістри (др у ж н я сім ей ка), пальм и, плющ , драцени, фікуси, аукуби, лавр, мирт, фуксії, асп арагус Ш пренгера, олеандри, евонімус, гібіскус. Д л я освітлених південних, південно-східних та південно-західних б а л к о нів кращ е ви сад ж увати та к і квіти: з однорічних рослин — красолю , пету-
Квіти на балко нах — прикімнатних мікросадах.
нії, пахучий горошок, лобелію (голубу та червону), каліф орнійський мяк (еш ш о л ьц ія), кларкію , м аргаритки , резеду, гвоздику турецьку, братки, вер бену, нічну ф іалку, бал ьзам ін , нагідки, ціннію, тагетес, левині ротики, левкой, целозію, лобелію ерінус, сальвію блискучу; з багаторічних — айстр.і багаторічні, кореопсіс, а з тих, що потребую ть перенесення їх до льоху або іншого холодного прим іщ ення на зимовий період,— ж орж ини, гл ад і олуси, поліантові троянди, а так о ж півники; з витких рослин — іпомею блакитну, декоративну арабськ у вогненно-червону квасолю , пахучий го рош ок, доліхос або лобію (з родини бобових з духм яним и ліловим и та бі лими або пурпуровими к вітам и ), луноцвіт та дикий виноград, калістегію . А сортимент кім натних рослин д л я цих балконів теж значно більш ий; олеандри, драцени, пальми, фуксії, геліотроп, пеларгон ія ан глій ська та зон альн а, бегонія вічноквітуча, гібіскус, агапантус, колеус, крін М урі, плю щ , гортензія, л ан тан а, лавр, мирт, к ал и н а вічноквітуча, сетк р еазея (для л о д ж ій ). Д л я озеленення балконів м ож на реком ендувати безліч різних поєднань квітів: 1. А нглійська рож ева пеларгон ія із звисаю чою блакитною лобелією або білою петунією. 2. Б іл а пеларгон ія та лілови й геліотроп, а по краю ящ и ка — біла та рож ева петунія. 3. П о краю ящ ика — м аргаритки та л обел ія, за ними — червоні пе л ар го н ії та пахучий тютюн. 4. Голуба лобел ія та р о ж ева кларкія. 5. Ж о в то -гар яч а красоля, за нею біл а пеларгонія (аб о біл а з черво ною ), а зза д у — витка б лаки тна іпомея. 6. Ж овто-гарячи й каліф орн ійський м ак, м іж ним л іл о ві айстри, а біля внутріш нього краю ящ и ка — дикий виноград. 7. П о боках балкону — високорослі червоні сорти ж орж ин, спереду біля краю ящ и к а біла п еларгонія або м аргари тки (або п ету н ія), за ними, б л и ж че до внутріш нього краю ящ ика, к ал істегія рож ева, по боках дикий ви ноград. О тж е, впорядковуйте вчасно ваш і балкони, щ об м ати приємний від починок влітку. Н е останнє місце м ає і оздоровлю ю чий вплив такого б а л кону. А дж е зелене вбран н я його послаблю є шум вулиці, затр и м у є пил, зб агач у є повітря киснем й утворю є приємний затінок. Основою успіху культури рослин на б ал кон ах є здоровий посадковий м атер іал , своєчасна ви сад ка та дб айливий до гл яд за рослинам и і н асам перед — достатній щ оденний полив рослин водою. З а й м а ти ся п ід ж и вл ен ням однорічних рослин на балконах не реком ендуємо. КВІТИ В БУКЕТАХ Як ми не нам агаєм ось прикрасити кім н ату к вітам и , як не п ід бираєм о асортим ент декоративно-квітучих рослин, все ж без зрізан и х к в і тів в букетах обійтися важ ко. К віти супроводж ую ть всі наш і ем оції, рад існі й сумні події в ж итті. Створити гарний сучасний букет з кількох квіток та к , щ об він відп ові дав необхідному моменту, не та к вж е й легко. А дж е ж кож н е свято, к ож н а
подія потребує свого «квіткового ритуалу», свого асортим енту квітів. На» приклад, нареченим зовсім недоречно д арувати букет з квітів темних ко льорів (лілових, темно-червоних, м ай ж е чорних) тощ о. Традиційним поздоровленням д л я нареченої, д л я молодого п о др у ж ж я буде букет з невеликої кількості дорогих красивих квітів — троян д, гвоз дик, орхідей, к ал, тобто букет в білих л ед ь рож евих тонах. Б укет до дн я н арод ж ен н я дитини не повинен бути великим . С к л ад ати його реком ендується з яскраво заб ар вл ен и х квітів, б а ж а н о таки х, які м а ють ц ікаву, незвичайну за будовою квітку або опуш ення (левині ротики, кал ьц еол ярія, братки, водозбір, сон, крокуси то щ о ). Букети з таки х квітіз збудж ую ть у дитини ц ікавість до природи. Ю вілейні букети повинні бути значних розм ірів, святкові, красиві. С к л а даю ть їх з великих за розм ірам и квітів (гладіолусів, ж орж ин, бузку, хри зантем, гвоздик, тю льпанів, півоній тощ о), як і п ідбираю ться в одному з а барвленні, б аж ан о у червоному або фіолетовому. Б укет д л я привітання хворого ск л ад аєтьс я з невеликих, яскрави х за кольорам и квіток. Букети на вип адок повноліття, закінчення учбового за к л ад у , новосілля, жіночого дня тощ о повинні сп равл яти приємне радісне вр аж ен н я. їх м ож на створю вати з к іл ькох гарм оную чих за кольорам и видів квіток. Б укети д л я зустрічі гостей, дел егац ій м ож уть бути невеликі, з кількох яскраво заб арвл ен и х квіток, прикраш ених 1— 2 зеленими пагонам и або л и стками. С клад аю ть їх з квіток червоних, блакитних, білих, ж овто-гарячих, фіолетових, сим волізую чих друж бу, тепло, гостинність. Букети улю бленим артистам повинні бути ду ж е витончені і скл ад ати ся з цінних видів квітів — одноколірних троян д, незвичайних за формою сор тів хризантем , гл ад іолусів, орхідей, азал ій , гвоздик тощ о. Т раурні букети робл ять звичайно з квіток темних строгих кольорів (темно-червоні троянди або червоні та фіолетові гладіолуси , ж о р ж ини). Д у ж е важ л и ви м є та к о ж вм іння під ібрати вазу д л я букета, якщ о це букет д л я п рикраш ення кім н ата. Н иж че реком ендуєм о дек іл ьк а п р и к л ад ів ск л ад ан н я сучасних букетів для кімнат. У весняні дні кім нату м ож н а прикрасити ранньовесняним и квітам и (анем они, сон, ряст гал л ера, кон вал ії, братки, тю льпани, гіацинти, крокуси, нарциси) та гілочкам и декоративно-квітучих чагарн и ків — форзіції, ліщ ини, котиків верби, японської сливи тощ о. Т ак , до пагонів форзі* ції з золотавим и квітам и д у ж е пасує чорна в а за з п ластм аси або к е р а міки. К іл ь к а пролісків н апрочуд гарн о ви глядаю ть в сф еричній за формою зеленкувато-ж овтій вазочці. Щ об букет був нарядніш им , до нього додаю ть гілочку верби з ледь розпукнутим и «котикам и». Р озташ овую ть таки й бу кет на підвіконні або на тем ном у фоні туалетн ого столика. Г арно ви глядав букет пролісків і в плоскій темній вазі. Б ратки (3— 5 к в іто к ), прикраш ені зеленою гілочкою асп ар агу са та 2—4 л и сткам и офіопогону, особливо примітні в плоскій темній, невеликій керам ічній або п л астм асовій вазочці. Б укет з кон вал ій ставл ять в ш ирокий низький, м ож н а в фігурний по суд, кращ е керам ічний темних відтінків без будь-яких візерунків. К о н вал ії
кращ е за все прикраш ати гілочкам и аспарагусу. Якщ о є зм ога, то не з а вадить такий букет прикрасити 1—2 к віткам и ран н іх тю льпанів. Б укет із сну н айкращ е поставити в ш ироку плоску м еталеву в азу з при стосуванням д л я зрізан и х квітів. П рикрасити букет з 5 —7 квіток сну м ож на невеличкими гілочкам и квітучої ф о р зіц ії і поставити його десь на сервант, полицю книж кової ш аф и тощо. Н арциси, тю льпани та гіацинти у великом у букеті втрачаю ть красу ча рівних форм своїх квітів. Тому д л я букета досить 3— 5 квіток і кількох гілочок квітучих чагарн и ків — японської сливи, вейгели, дей ц ії тощ о, та 1— 2 гілочки сливи п ісар д а з темно-коричнево-червоним листям . Д о нарцисів пасую ть гілочки верби з розпукнутим и «котиками», до тю льпанів — гілочки бузку, верби, дей ц ії тощ о. Всі ви щ езгадані квіти н ай кращ е виглядаю ть в плоских, ш ироких в а зах, ал е нарциси та тю льпани м ож на ви ставляти і в високих вузьких чор них вазах. В аріан тів букетів б агато і перелічити їх нем ож ливо. Тому кож ен може розвивати в цьому свій см ак. Р ан о навесні, коли за вікном ще л еж и ть сніг і навіть мете хуртовина, кім н атн і рослини вж е відчуваю ть н аб лиж ен ня весни і зустрічаю ть її яскр а вими квітам и — цвітуть азал ії, деякі кім натні орхідеї, ци клам ен тощо. З цих кім натних квітів м ож на теж зробити невеличкі букети і п ри краси ти ними туалетний столик, ш аф ку, сервант тощ о. Гілочки а з а л ії добре р о з таш увати в плоскій вазочці. Вона н астільки к расива, щ о букет з неї не по требує прикраш ення іншими рослинами. Б укет з квіток ц и клам ен у кращ е прикрасити 2—3 л исткам и аспарагусу, оф іопогону тощо. Н а ж ал ь, квіти в букетах недовговічні, том у важ л и во знати, як м ож на подовж ити їх ж иття. Основою д л я подовж ення ж иття квіток є всіл яке зап о б іган н я утворен ню повітряної пробки в судинах квітконосу. Т ак а п робка утворю ється при їх зрізуван ні, коли повітря з силою вривається в судини розрізан ого стеб л а і п ереш кодж ає норм альном у всм октуванню вологи квіткою , яку постав лено у воду. Тому, перед тим як поставити зр ізан і квіти у воду, ради м о ще р аз під різати кінці квітконосів під водою. Щ об посилити доступ води в судини квітів тих видів, в яких стебло о дерев’яніле (бузок, хризантем и, ф орзіц ії тощ о), перед тим як поставити їх у вази, розщ еплю ю ть кінчики стебел на 5 —7 см або зл егк а розбиваю ть їх молотком. К інчики зрізів у рослин, що виділяю ть молочний сік (м аки, пуансетія тощ о), який при зрізуван н і, застигаю чи, закупорю є судини, на 3—4 сек опускаю ть в окріп, але так, щоб пар не пош кодив пелю сток, або злегка об палю ю ть зрізки. Д л я троян д реком ендується не тільки поновлю вати зр із під водою, а й хрестовидно розщ еплю вати його. Ш видш е з а в ’яд ання зрізан и х квітів зал еж и ть від часу зр ізу ван н я (зр ан ку чи вд ен ь ), від того, як е о н и зр ізан і (тупим чи гострим н о ж ем ), н а якій стад ії розвитку були квіти на час зр ізу ван н я (п уп ’янок, н ап іврозкрита квітка або р о зк р и та), від тем ператури прим іщ ення, куди були поставлені квіти, вологості повітря в приміщ енні, наявності протягів тощ о.
З р ізу в ат и квіти кращ е вранці гострим ножем. Н е реком ендується зр і зувати квіти під час дощ у. П ротяги, сухість повітря та висока тем п ература в прим іщ енні прискорю ю ть процес з ів ’янення квітів. З б ерігаю ть квіти в темних прим іщ еннях, при прохолодній тем пературі, зануреним и в воду по сам і «голівки». Якщ о зберігати потрібно значний час, квітки занурю ю ть у воду лиш е до Уз їх довж ини і прикриваю ть рослини разо м з посудом, в яком у вони зн аходяться, целоф аном або плівкою. Троянди кращ е зберігаю ться, якщ о їх зр ізати в стад ії пуп’янків, коли в останніх починаю ть відгинатися кінчики пелю сток, нарциси, тю льпани, л іл ії та гладіолуси — я к тільки почнеться за б ар вл ен н я бутонів. Б узок, гвоздики та хризантем и зр ізаю ть вж е в ст ад ії цвітіння; гіацин ти та фреезію — коли в суцвітті розпускаю ться 2— 3 ниж ніх квітки; герберу зрізаю ть тільки після утворення пилку, інакш е квіткон іж ки почнуть передчасно згинатися; циклам ен — тільки в напіврозпуклому* стані квіток. Якщ о квітка його зл егк а поникла, то стояти в воді вона довго не буде. Великі квіти, які м аю ть багато тичинок та пилку (м ак, нем ахрові піво нії, л іл ії та ін .), з а в ’ядаю ть значно ш видш е, ніж квіти, у яких н ебагато пилку. В ищ ипування тичинок продовж ує три вал ість ж и ття таких квіток. Щ об загал ьм у вати з а в ’яд ан н я білої л іл ії, треба переш кодити зап и лен ня її квітки, тобто, крім ви д ал ен н я тичинок м ож н а ще й зали ти приймочку теплим п араф іном . П о р яд з цими «природними» засоб ам и подовж ення ж и ття квітів, м ож на реком ендувати д еяк і розчини, що в якійсь мірі зап обігаю ть з а в ’яданню . Т ак, щоб тю льпани та нарциси трим ались довш е в зр ізан о м у вигляді, їх ставл ять в 6-процентний розчин сахарози або глю кози. Д л я к он валій до цього розчину додаю ть щ е 0,075 процента борної кислоти. Щ об ж орж ини стояли в букеті до 10 днів, реком ендується суміш з таких солей: 15 г сахарози, 0,75 г сірчанокислого алю мінію , 0,01 г сірчанокисло го з а л іза окисного та 0,03 г хлорного вапна на 1 л води. Д л я подовж ення ж и ття зрізан ого бузку, астільбе реком ендується таки й розчин: на 1 л води 80 г сахарози, 0,03 г азотнокислого ср іб л а та 1 г азо т нокислого кальцію . Розчин 0,6 г ал ь ф ан а ф тіл а ц ет ату натрію в 1 л води реком ендується д л я зр ізан и х півоній та лілій. Д л я тривалого зб ер іган н я троян д у зр ізі добре д іє розчин 0,4 г су л ь ф а ту з а л із а та 20 г цукру на 1 л води. Д л я подовж ення ж и ття зрізан и х квітів застосовую ться та к о ж мідний купорос, солі цинку, су л ьф ат алю мінію , які додаю ться в невеликих д о зах у водний розчин цукру. Якщ о треба поновити ледь з ів ’ялий бузок, кінчики його пагонів злегка розбиваю ть молотком, а потім ставл ять його в окріп (стеж ачи о дн ак за тим, щ об п ар не уш кодив квіти) і зали ш аю ть в ньому до остигання. П ісл я цього оновлений бузок м ож н а перенести у вази із звичайною водою, з р оз чином або залиш ити в тому сам ом у посуді, в якому проводилося оновлення. Якщ о квіти треба пересилати в інше місто, у цьому ви п адку зр ізи д о ц ільно обробити розп лавлен и м п араф ін ом (тобто занурити кінчики на 1—2 се к ). Б укет зрізан и х квітів най кращ е тран сп ортувати загорненим в Цело ф ан або папір, розгортати його тільки перед тим, як ставити букет у воду.
В становлено також , щ о на тривалість ж иття зрізан и х квітів впливає їх сусідство з декотрим и плодам и, а та к о ж і ком бін ац ія квіток. Н ап ри к л ад , гвоздики та левині ротики в’януть в сусідстві із спілими яблукам и; резеда, зм іш ан а в букеті з іншими квітам и, прискорю є їх з ів ’янення; кон в а л ії скорочую ть довговічність ф іалок; троянди, гвоздики т а л іл ії, зм іш ані з інш ими квітам и, зб ерігаю ться менш ий час, ніж в окрем ом у букеті. Існують, однак, і позитивні к ом б інації з квітів. Н ап р и к л ад , декілька гілочок ж асм и н у подовж ую ть ж и ття кон вал ії та посилю ю ть її аром ат. Г і лочка кипарису, поставлена в букет з тю льпанів, п одовж ує їх ж иття. Іноді необхідно прискорити розквітання зрізан и х квітів. В цьому випад ку на 4 л води додаю ть 1 чайну л о ж к у селітри або 2 чайні л о ж ки спирту, в яком у розчиняю ть трохи наш атирю . О тж е, скориставш ись наш им и порадам и, ви зм ож ете досить довгий час м илуватися принесеним у дім букетом.
Здоров'я
і краса
Ф ІЗ К У Л Ь Т У Р А — Ж И Т Т Є В А Н Е О Б Х ІД Н ІС Т Ь С УЧАСН О Ї Ж ІН К И С еред ф акторів, які сприяю ть зм іцненню здоров"я і заб езп е ченню довголіття, особливе місце зай м аю ть ф ізична к ультура і спорт. К ож ном у з нас доступні різном ан ітні форми й засоби фізичної культури, а її м асовість і оздоровча спрям ованість сприяю ть зміцненню здоров’я, подовженню ж иття. Але, на ж ал ь, ж інки, особливо середнього та похилого віку, м ало ви користовую ть цей могутній засіб. А сам е ж ін ц і й необхідно протягом усіх періодів свого ж и ття (м олодість, вагітність, післяпологовий та к л ім акте ричний періоди та ін.) систематично зай м ати сь ф ізкультурою . Т ільки щ о денна ран кова гім настика зм іцню вати м е організм і зап о бігати м е багатьом захворю ванням .
Р А Н К О В А Г ІГ ІЄ Н ІЧ Н А Г ІМ Н А С Т И К А Виконання фізичних вправ о дразу ж після вставан н я з л іж к а сприяє ш видком у зникненню набряклості тканин після сну, приводить весь орган ізм у діял ьн и й стан, створю є бадьорий настрій і д а є з а р я д енергії
па цілий день. Р ан кову гігієнічну гім настику м ож на та к о ж використову вати і як лікувал ьн и й засіб. П роте ф ізкультурні вправи д л я ж інок м усять дещ о відрізн яти сь від тих, щ о виконують чоловіки. Тому не всі вправи, які передаю ться по р а діо, ж ін ка може виконувати. П ричина цього — біологічні особливості ж і ночого організм у і ті завдан н я, які стоять перед жінкою . У чому ж вони полягаю ть? У ж інок, порівнюючи з чоловікам и, скелетн а і м ’язова системи слабш і, тому й фізичне н аван таж ен н я вправ м ає бути меншим. М ускулатура тазової д іл ян ки і стегон у ж інок, навпаки, кращ е р о з винена, ніж у чоловіків. Біологічною особливістю ж іночого організм у є більш ш ирокий розвернутий та з з ш ироким ниж нім кільцем , тому особ ливе значення м ає стан м ’язів тазового дна, які утрим ую ть у правильно му полож енні внутріш ні статеві органи ж інки. Н еобхідно врахувати особливості будови статевих орган ів ж інки, бо спеціальний розвиток м’язів, які беруть участь у дітон ародж ен н і, м ає ве лике значення. С л ід враховувати зм іни ж иттєвих функцій орган ізм у ж ін ки в різні пе ріоди її ж иття — місячні, вагітність, післяпологовий період з 'годуван ням дитини та клім актеричний період. Н аведем о реком ендований ком плекс вп р ав ран кової гігієнічної гім настики д л я жінок. 1. В п рава перш а — Вихідне п о л о ж е н н я* — основна стойка. Е нергійна ходьба на місці, дихан ня вільне. Т ривалість вправи — 1— 1,5 хв. 2. В. п — основна стойка. Руки підняти вперед і вгору, крок лівою чи правою (поперемінно) ногою н азад на носок, потягнутися — вдих; повер нутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 4— 5 раз. 3. В. п.— стойка, ноги разом , руки за голову. П овороти корпуса п р а воруч, потім ліворуч, розводячи при цьому руки в сторони. П овторити 5 р а з у кож ний бік. 4. В. п.— стойка, ноги нарізно. Н ахи л корпуса вперед, рукам и торкн у тися підлоги — видих; випростати корпус із поворотом його праворуч, руки розвести в сторони і зробити ними ривок н азад , стиснувш и к у лаки ,— вдих. П ісл я другого нахилу повернути корпус ліворуч. П овторити З— 4 рази в кож ний бік. 5. В. п.— стойка, ноги нарізно, руки за спиною, п альц і переплетені. П рогнувш ись, піднятися на носки, руки потягнути н азад — вдих; повер нутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 6 раз. 6. В. п.— стойка, ноги нарізно, руки на поясі. Н ахи л корпуса п р аво руч — видих; повернутися у вихідне полож ення — вдих. Те сам е — л іво руч. П овторити 4— 5 р аз у кож ний бік. 7. В. п.— стойка, ноги нарізно, півнахил корпуса вперед, руки на поя сі. К оловий рух корпусом зл ів а направо, н а за д і у вихідне полож ення. Те сам е — справа наліво. П овторити 3—4 рази в кож ний бік. 8. В. п.— основна сігойка. П рогнувш ись, розвести руки в сторони — вдих; напівприсісти, руки н а за д — видих. П овторити 4— 5 раз. * Надалі вихідне положення позначатимемо двома літерами — В. п.
9. В. п.— сидячи на « р аю стільця, рукам и трим атися з а сидіння, спи ною спиратися на спинку стільця, ноги витягнуті. Зігн ути ногу в колін ному та кульш овом у суглобах — видих; повернутися у вихідне полож ен ня — вдих. Те саме, другою ногою. П овторити 4—6 р а з кож ною ногою. 10. В. п.— сидячи на краю стільця, як у попередній вправі, ноги р а зом, витягнуті, руки на поясі. Н ахил корпуса вперед, рукам и тягнутися до носків ніг — видих; повернутися у вихідне полож ення — вдих. П овторити 4— 6 раз. 11. В. п.— як у 9-й вправі. Спираю чись на п’яти ніг і на руки, підня ти таз, прогнувш ись у спині; повернутись у вихідне полож ення. Д ихання довільне. П овторити 4— 5 раз. 12. В. п .— те саме. Р уки в сторони і вгору долоням и н аперед — вдих; зігнути ноги в колінах і притягти їх рукам и до грудей — видих. П овто рити 4—6 раз. 13. В. п,— основна стойка. П овороти корпуса л р ав о р у ч , потім ліво руч, одночасно ляскаю чи обома рукам и то по правому, то по лівом у стег ну. П овторити 6—8 р аз. Н оги нерухомі, вп рава ^виконується рухам и з поперековому від д іл ку хребта. 14. В. п.— стати правим боком до спинки стільця, праву руку поклас ти долонею на спинку стільця, ліву — на пояс; махові рухи лівою ногою вперед і н азад . Те сам е — правою ногою, повернувш ись лівим боком до стільця. П овторити 10— 15 р а з кож ною ногою. 15. Х одьба по кім наті 0,5— 1 хв. 16. В. п,— основна стойка. П ідняти рукн косо в г о р у — вдих; схрестити руки перед грудьми, зл егк а нахиливш ись вперед,— видих. Повторити 4—6 раз. Я к бачимо з наведеного комплексу, починати гім настику тр еба з д и хальних вправ, потім виконувати ф ізичні вправи, сперш у -більш легкі й Прості р ухи д л я рук, ніг, а !д а л і поступово їх ускладню вати, переходячи до вправ м ускулатури тазового відділку та черевного преса. Закін чувати гім настику вп равам и заспокійливого характеру, переходячи на повільне ходіння та до дихальни х вправ. Вдих робл ять через ніс, видих — через рот. Головне — треба, щ об видих був яком ога глибш им, бо тоді він ви кличе і повніш ий вдих. П ісл я гім настики прийм іть водні процедури — обти ран н я чи обми вання водою кім н атної тем ператури. З а н алеж н их ум ов м ож на прийняти прохолодний душ .
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА Ранковою гігієнічною гім настикою м ож на зай м ати сь і з м е тою л ік у ван н я тих чи інших хронічних захворю вань. Т ільки методика ви конання фізичних вправ м атим е деякі відмінності. К оротко зупинимось на них. Гіпертонічна хвороба. П ри гіпертонічній хворобі перш ої та початку другої стадії, при циф рах, кров’яного тиску — м акси м альн ом у 160— 180, м інім альном у — ниж че 100 мм рт. ст., при стані зд оров’я, щ о не за в а ж а є працю вати, м ож на виконувати вправи ран кової гім настики.
Комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики для жінок.
З дозволу л ік а р я (а це неодмінно) вправи, п оказані в комплексі, тр е ба виконувати повільно, при послаблених м ’язах, кращ е сидячи на стільці. Стеж ити за правильним диханням (як це показан о в ком п лексі). П ерш і 2— 3 тиж ні 6-ту, 7-му і 8-му вправи не слід виконувати (м ож е зап ам о р о читись гол о ва), а потім поступово по одній вправі до д авати . Число повто рю вань вправ слід зменш ити на третину, тобто: де написано — повтори ти 6—8 раз, досить повторити 3 рази. Водні процедури м ож на вклю чити пізніше, через тиж день-два від початку зан яття, і після перш их 2— 3 вод них процедур перевірити кров’яний тиск. В загал і таким хворим реком ен дується щ омісячно перевіряти кров’яний тиск, а при погірш енні сам опо чуття і частіше. Пороки серця. В дома м ож на зай м ати ся гім настикою хворим з недо статністю м ітрального к л а п ан а чи стенозу його без істотного поруш ення кровообігу. Ц е хворі, які виконують свої трудові та дом аш ні обов’язки, перебуваю чи під систематичним наглядом л ік ар ів. Д л я таки х осіб у ком плекс л ікувал ьн ої ф ізкультури, як а провадиться в поліклін іках, входить чим ало вправ, поданих нами у комплексі ранкової гім настики. їх тільки треба виконувати повільніш е, без напруж ення і, головне — стеж ити за диханням . Н е м ож на затрим увати дихання, бо це збільш увати м е тиск у м алому колі кровообігу, тобто в легенях, де й та к він підвищ ений при пороках серця (застійні явищ а в леген ях). Починати зан яття треба з перш их 7—8 вправ, а потім через тиж день, поступово через кож ні 2— 3 дні додаю чи по одній вправі, довівш и число їх до 16. П ро загартовуван н я організм у, тобто про водні процедури, слід порадитися з лікарем . Бронхіальна астма. П ри бронхіальній астм і головною метою л ік у в ан ня є н алагодж ен ня д и хал ьн ої ф ункції легенів. Як відомо, при бр о н х іал ь ній астмі дихання утруднене через спазм середніх т а м алих бронхів. У труд нений вдих і видих. О сь чому в л ік увал ьн ій ф ізкультурі головною є ди хальна гім настика. Хворі на бронхіальну астму дихаю ть поверхово через м алу екскурсію грудної клітки, у них короткий вдих і щ е коротш ий видих, що поступово приводить до ем ф ізем и легенів, ось чому тонус ди х ал ьн о ї м іж реберної м ускулатури зниж ується, м ’язи слабш аю ть, атроф ую ться. О тж е, в л ікуван н і хворих на бронхіальну астм у не м ож на зад о во л ь нитись тільки дихальним и вправам и, а треба підтрим увати на потрібно му ф ізіологічном у рівні всю скелетну м ускулатуру і особливо ди хальн і м ’язи. Таким чином, хворим на бронхіальну астм у м ож на виконувати вп р а ви, подані вище д л я ран кової гім настики, ал е дихання слід виконувати інакш е, а саме: вдих м усить бути повний і тільки через ніс, а видих як о мога повільніш ий, довгий, щоб видихнути все повітря, яке було вдихнуте, і навіть більш е, до останнього його кубика. А щ об таки й видих зробити, треба видихати, витягнувш и губи, начебто ви хочете погасити свічку. П ри вдихові за 3—4 сек, видих м ож на протягнути до 8 — 10 сек і більш е. Звідси і темп виконання комплексу вправ буде значно повільніш ий, ніж д л я здорових людей. Щ об продовж ити ф азу видиху, багато вчених ще реком ендую ть під час його виконання проголош увати звуки, н ап р и к л ад «о», «у», «з», «ш»,
«уф». Д у ж е важ л и во стеж ити за тим, щоб вдих робився через ніс при закритом у роті. П ри вдихові носом вин икає носолегєневий реф лекс, в н а слідок чого розш ирю ю ться бронхи, а д л я хворого, у якого вони звуж ені, це м ає н еабияке значення. К ом плекс мож на так о ж починати з виконання перш их 8— 10 вправ, поступово збільш ую чи їх кількість. Ожиріння. Ви б а ж а єте хоч тріш ечки схуднути? Ф ізична культура при ож ирінні багато в чому може зарад ити. А ле однієї ф ізкультури буде з а мало. С п рава в тому, що у повних лю дей сп остерігається пониження ос новного обм іну речовин. К рім того, це володарі доброго апетиту, які вво д я ть в організм з їж ею більш е калорій, ніж витрачаю ть. Тому треба ще й дотрим уватись певного реж им у харчуван ня. З а га л ь н е фізичне н ав ан таж ен н я при виконанні вп рав повинно бути значним , щ об збільш ити витрати орган ізм у на роботу. К ількість повто рю вань вправ доводять до 15—20 раз, а темп виконання їх прискорю ю ть. Х одьбу переводять на біг із поступовим уповільненням його наприкінці. С л ід орган ізовувати р о зван таж у вал ьн і дні 1 р аз на тиж день. В цей день дозвол яється з ’їсти або 1,5—2 л м олока або до 2 кг яб лук. І більш е нічого. Н і крихітки хл іб а. Ф ізичне н ав ан таж ен н я в цей день м усить бути зменш еним. Схуднення. П ричин схуднення багато. Воно м ож е бути наслідком хро нічних захворю вань, щ о при зводять до зниж ення апетиту, поруш ення р е ж им у праці, побуту, харчування, всіляких нервових струсів тощо. В поліпш енні апетиту м ож е допомогти щ оденне виконання гім настики, загартовуван н я організм у, туризм , прогулянки і т. д. П ри виконанні вправ загал ьн е ф ізичне н ав ан таж ен н я їх мусить бути невеликим. К ількість вправ м ож на довести до 12— 16. Ч исло повторень кож ної вправи — 3—4 рази. П ісля гім настики зробіть обтирання рук та ніг вогким руш ником, а згодом і всього тіл а. Р еком ендується відпочити вдень або відр азу після роботи протягом 1— 1,5 год. Н езаб ар о м з ’явиться апетит, а за ним зб іл ь ш уватим еться і вага тіла. Опущення внутрішніх органів. О крем о стоїть питання в н адан н і ре ком ендацій з фізичної культури при опущ енні внутріш ніх органів, як-от: ш лунок, нирки, печінка, киш ки чи м атка. Н ай частіш е причиною опущ ення внутріш ніх органів буває слабкість м’язів черевного преса. Тут ніякі к рап л і чи м ікстури не допомож уть. Треба добре зм іцнити м ’язи ж ивота. Яким чином? Гімнастикою . М етодика л ік у вал ьн о ї ф ізкультури д л я таких хворих специфічна, спе ціально розроблена вченими, і тому її подаєм о окремо. П очинати курс л ік уван н я необхідно з вихідного полож ення, леж ачи на спині так, щоб тазовий пояс був трохи вищ ий з а плечовий, що сприятиме механічном у переміщ енню опущ ених орган ів на своє ф ізіологічне місце. Д л я цього під криж і треба п ідкласти валиком згорнену ковдру або поду шечку. Н а початку тренуван ня виконувати вправи, сидячи чи стоячи, не ре комендується, тому щ о тоді передня стінка ж и вота і м ’язи його від н а пруги ще більш е розтягуватим уться. П отрібно привчити себе дихати ж ивотом . Т аке ди хан н я (д іаф р агм ал ь-
не) сприяє кращ ом у кровообігу в органах черевної порожнини та ш вид шому вилікуванню . Виконувати вправи треба в середньому та повільному тем пах без ри в ків і різких нахилів тулуба. П ісля гім настики зробіть сам о м асаж ж ивота і не забу д ьте про водні процедури. При опущенні внутріш ніх органів м ож на реком ендувати такий ком плекс вправ: 1. В. п.— леж ач и на спині, вал и к під криж ам и, ноги прям і, руки вздовж тіла. Зробивш и глибокий вдих (ж ивотом ), зігнути ліву ногу в колінно му та кульш овому суглобах, притягнувш и рукам и коліно до п ідборіддя — видих. П овернутись у вихідне полож ення — вдих. Те сам е — правою но гою. П овторити 3—5 р аз кожною ногою. 2. В. п.— те саме. П ідняти прям у ліву ногу вгору і зробити нею 3—4 кола. Те сам е — правою ногою. П овторити 2— 3 рази кожною ногою. 3. В. п.— руки в сторони — вдих; зігнути обидві ноги, обхопивш и ко лін а рукам и та притиснувш и стегнам и ж и віт — видих. П овторити 3—6 раз. 4. В. п.— те саме. В ідвести ліву прям у ногу в сторону — вдих; поверну тися у вихідне полож ення — видих. Те сам е — правою ногою. П овтори ти — 3—4 рази. 5. В. п.— те саме. З л е г к а підняти обидві прям і ноги вгору і з такого полож ення виконати рух «ножиці», тобто: одну ногу підняти ще вище, а другу опустити вниз, не доводячи до підлоги. П отім полож ення ніг по міняти. Вправу виконувати до легкої втоми. 6. В. п.— те саме. П ідняти руки вгору — вдих; повернутись у вихідне полож ення — видих. П овторити 2— 3 рази. 7. В. п.— л еж ач и на спині, ноги на ширині плечей зігнуті в колінах з опором на ступні. П ідняти таз вгору й опустити його. П овторити 3— 5 раз. 8. В. п.— те саме. П окласти обидва коліна праворуч, потім перенести ї> ліворуч. П овторити 3—4 рази в кож ний бік. Стеж ити, щоб лопатки при цьому не відри вались від підлоги. 9. В. п.— леж ач и на спині, руки за головою (на поти ли ц і), ноги зіг нуті, підняти догори. В иконувати ім ітацію їзди на велосипеді до легкої втоми. 10. В. п.— леж ач и на спині, ноги рівні, руки взд о вж тіла. Розвести руки в сторони — вдих; обняти себе за грудну клітку — видих. П овтори ти 4 рази. 11. В. п.— те саме. Л ів у руку підняти вгору і вбік — вдих; дістати цією ж лівою рукою праве коліно (зл егка піднявш и голову і плечі) — ви дих. Те саме, правою рукою, дістаю чи ліве коліно. По 3—4 р ази кожною рукою. 12. В. п.— леж ач и на спині, ноги зігнуті в колін ах з опором на ступні. «Х одьба леж ачи» 20— ЗО сек. Ц ей комплекс виконувати перші 2— 3 тиж ні. Д ал і, в міру того як зм іц ніють м’язи черевного преса, мож на додати такі вправи: 13. В. п.— сидячи на краю стільця, руки вільно звисаю ть, ноги на ширині плечей. П ідняти руки в сторони і вгору — вдих; нахил тулуб а до
Комплекс вправ при опущенні внутрішніх органів.
лівого коліна, поклавш и на нього долоні — видих. Те сам е — з нахилом у правий бік, поклавш и долоні на праве коліно. П овторити по 2— 3 рази . 14. В. п.— те саме. «Х одьба сидячи», високо піднімаю чи коліна 20— 30 сек. 15. В. п.— те саме. «Н асос» сидячи. (Н ахи л тулуб а праворуч. П рава рука опускається вниз, а л ів а по тілу — вверх під пахву і н авп аки ). 16. В. п.— сидячи, руки на стегнах. Зан ести обидві руки до л іво ї сідниці, а потім до правої, наче ви хочете перенести якусь річ з одного боку на другий. Р ух виконую ть тільки руки і плечі. Сидіти прямо. Повторити 4 —5 р аз в кож ний бік. 17. В. п.— сидячи, руки на поясі. Відвести лікті і плечі н азад — вдих; н ахил вперед, рукам и стиснути ж и віт — видих. П овторити 4 рази. 18. В. п.— основна стойка. Р уки на поясі. Виконати тулубом коло зл і ва направо, а потім навпаки. По 2 рази в кож ний бік. 19. В. п,— основна стойка. П ідняти руки вгору — вдих; н^хил тулуба вперед, рукам и дістати до підлоги — видих. П овторити вправу 4 рази. 20. В. п.— стоячи, ноги ш ирш е плечей, руки на поясі. П ідняти руки вго р у — вдих; дістати рукам и праву ступню — видих. Те саме, в другий бік. П овторити 2— 3 рази в кож т і й бік. 21. В. п.— ходьба на місці або в обхід по кім н аті, високо піднімаю чи к о лін а,— 0,5 — 1 хв. Закін чити ком плекс треба дихальним и вправам и. В прави сидячи та стоячи д од авати треба поступово, по одній через день. П овний ком плекс виконувати не менш е двох м ісяців. П отім піти до л і кар я на перевірку. Ц ей ком плекс вправ д а є хорош і наслідки при ож ирінні ж ивота. По м ірі трен уванн я обсяг т а л ії поступово буде зм енш уватися, завд яки пере розподілу ж и ру та розсм октуванню його, а м ’язи ж ивота, навпаки, зм іц ню ватим уться. Хронічні жіночі захворювання. П ри хронічних зап альн и х процесах ж і ночої статевої сфери різко поруш ується кровообіг в судинах м алого та за, виникаю ть застійні явищ а. Ч асто виникаю ть спайки, які підтримую ть зап ал ьн и й процес і зміню ю ть полож ення м атки (загини) і тоді ж ін ка стає постійним відвідувачем гінекологічних кабінетів. П оруш ення стану м ’язів тазового д н а приводить до опущ ення матки. Х вора ж ін ка весь час ск арж и ться на біль внизу ж ивота і в криж ах, часто буваю ть стійкі з а пори. Н а поміч їй іде ф ізіотерап ія. Ф ізіотерапевтичні процедури сприяю ть розсм октуванню зап ал ьн и х процесів, але вони не м ож уть розтягнути сп ай ки та зм іцнити м’язи. О сь чому в л ік ар н ях , п ол іклін іках та на курортах поряд з ф ізіо тер ап і єю ш ироко проводиться л ік у вал ь н а ф ізкультура. Із числа рухів, направлени х на боротьбу із застійним и явищ ам и в ор ган ах м алого та за, реком ендую ться рухи в кульш ових суглобах та по переку. Реком ендований ком плекс буде такий: 1. В. п.— л еж ач и на спині, руки за голову. Відвести праву пряму ног в сторону і потім н азад , у вихідне полож ення; те саме, лівою ногою. П о вторити 4 рази кожною ногою.
Комплекс вправ при хронічних жіночих захворюваннях.
2. В. п.— те саме. Зігнути праву ногу в коліні і відвести її в правий бік; повернутися у вихідне полож ення. Те саме, лівою ногою. 3. В. п.— зробити ту сам у вправу одночасно обом а ногами. 4. В. п.— л еж ач и на спині, ноги зігнуті і поставлені на ступні, коліна розведені, руки покласти на внутріш ні сторони колін. А ктивне з опором зведення колін. П овторити 4— 6 раз. 5. В. п.— те саме, але руки на зовніш ніх сторонах колін. Активне з опором розведення колін. 6. В. п.— леж ач и на спині, руки за голову. Зігнути ліву ногу, п ри тя гуючи п’яту до та за. Те саме, правою ногою. П о 4 р ази кож ною ногою. 7. В. п,— те саме, обом а ногами. П овторити 4— 5 раз. 8. В. п.— сидіти, опираю чись на руки ззаду , ноги витягнуті. Зігнути і розігнути то праву, то л іву ногу. П овторити 4 — 6 р аз кожною ногою. 9. В. п.— те саме. П оворот ніг назовні і всередину. П овторити 6—8 раз. 10. В. п.— стоячи, руки на поясі. П ідняти одну ногу вперед, потім в ід вести її вбік, н азад і у вихідне полож ення. Те саме, другою ногою. П ов торити 2—3 рази кожною ногою. 11. В. п.— те саме. П ідняти ногу вперед і виконати нею коло. П овто рити 2— 3 кола кож ною ногою.
ПРО КРАСИВУ І СТРУНКУ ФІГУРУ Ви б а ж а єте м ати красиву і струнку ф ігуру? К оли ви три м аєте свій тулуб прямо, рівно, дер ж ач и голову на плечах гордо, то це не тільки ви кликає захоплення у сторонніх, а й сам ій приємно. З медичного погляду та к а осан ка т іл а м ає велике ф ізіологічне зн а чення. П ри правильній поставі т іл а всі процеси в орган ізм і проходять норм ально, ви здорові. К оли ж голова нахи лен а вперед, а спина зго р бл е на, від цього утрудню ється дихання і кровообіг. К рім того, доведено, що головною причиною викривлення хреб та є поган а постава т іл а зам олоду. В похилому віці вн аслід ок якого-небудь захворю ван н я (рад и куліт, пере лом ноги, плеврит тощ о), коли лю дина м іняє свою поставу при стоянні чи ходінні, теж м ож е виникнути викривлення хребта. Н ай частіш е спон дильоз (від кл ад ен н я солей у хребті) буває в лю дей з поганою осанкою . Н а ж а л ь , таких багато. Р азом з тим з рокам и, коли м ’язи скелетної м ускулатури слабш аю ть, розтягую ться, а відкладен н я ж и рової тканини збільш ується, ф ігура зм і нює свої форми. Чи м ож на цьому, запобігти? Т ак, м ож на. З ан яття м ф і зичною культурою . Д л я виховання красивої осанки виконуйте рухи верхніми кінцівкам и. Д л я більш ого і ш видш ого еф екту реком ендується виконувати вправи з гім настичним и палицям и. Д л я розвитку м ’язів рук, плечового пояса т а грудей (особливо великих та м алих грудних м ’язів, на яких м істяться м олочні зал о зи ) реком ендує мо такі вправи.
1. В. п.— стоячи, у витягнутих руках палиця. Занести палицю за спи ну, на лопатки, повернути н азад , у вихідне полож ення. П овторити 6— 8 раз. 2. В. п.— стоячи, п алиц я на лоп атках. В ідвести палицю ліворуч і вгору; повернутися у вихідне полож ення. Те саме, праворуч. П овторити 4— 6 р аз у кож ний бік. 3. В. п.— стоячи, палиц я у витягнутих руках ззаду. Стати на носки, палицю відтягнути н а за д — вдих; повернутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 6—8 раз. 4. В. п.— стоячи, п алиц я на л оп атках. Вдихнути, потім палицю через верх перенести наперед, нахилитися тулубом вперед, а палицю витягнути перед собою, дивлячись на неї,— видих. П овторити 4— 6 раз. 5. В. п.— стоячи, пали ц я на плечах. В зятися рукам и за кінці палиці. П овернутись праворуч, потім ліворуч. Н оги не повертати. П о 4 рази в кож ний бік. 6. В. п.— стоячи, п ал и ц я на лоп атках. П ідн яти палицю вгору і поди витись на неї, потім витягнутими рукам и подати палицю вперед з н ахи лом тулуба вперед, у цьому ж полож енні покласти палицю на лоп атки і, випроставш ись, повернути у вихідне полож ення. П овторити 6—8 раз. П ри систематичному виконанні цих вправ вирівню ється осанка, а вн а сл ідо к зм іцнення грудних м ’язів, молочні залози стаю ть тугіш і і добре розвиваю ться. У деяки х д івч ат і ж ін о к буваю ть тонкі ноги та слабо розвинені м’язи внутріш ніх боків стегон (простір м іж стегнам и завел и к и й ). Ц ьом у теж м ож на зарад ити. Виконуйте вправи ногами, неодмінно з опором: 1. В. п.— л еж ач и на спині, захопити один кінець ш ирокої резинки (або еспандер) рукам и і заф ік су вати його на ж ивоті, а в кільц е другого кін ця резинки (зш итої кільц ем ) просунути стопу. В ідвести ногу вбік, к о вза ючи нею по підлозі (м ож на і в повітрі). Те саме, розтягую чи резинку, другою ногою. П овторити 8— 10 р а з кож ною ногою. 2. В. п.— л еж ач и на спині, та к сам о взяти резинку, ал е при гнутій нозі в коліні. Вся нога л еж и ть на підлозі (значить, відведена вб ік ). Ви простати ногу, розтягую чи при цьому резинку, і, повернутись у вихідне полож ення. Н ога к о взає на підлозі. Те сам е другою ногою. П овторити 6— 8 раз. 3. В. п.— л еж ач и на спині, ступнями затиснути яку-небудь річ вагою в 1— 1,5 кг (набивний м ’яч, торбин ка з піском тощ о). Енергійно відвести обидві ноги з ван таж ем праворуч, а потім ліворуч до легкої втоми. 4. В. п.— те саме. Зігнути ноги з ван таж ем у колінних та кульш ових суглобах, притягую чи п’яти до сідниць. К олін а при цьому відводяться назовні. 5. В. п.— те саме. П овторити ту сам у вправу, ал е без ван таж у. 6. В. п.— стоячи боком до спинки стільця, рукою трим атися з а його спинку. Ш видко (ривком ) відвести ногу вбік і вгору; повернутися у ви хідне полож ення. Те сам е зробити другою ногою. П овторити 8 — 10 раз. 7. В. п.— основна стойка, руки на поясі. Стрибки на місці прям ими но гам и в сторони і схрещ ую чи їх в гом ілках. П овторити 10 р аз, а потім і більш е.
Комплекс вправ для плечового пояса.
Комплекс вправ для розвитку м’язів ніг.
Ф ІЗКУЛЬТУРА В ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ Ш ироко .ввій ш л а в п рактику м етодика л ік у вал ь н о ї ф ізи ч ної культури (Л Ф К ), розроблен а професором С. А. Ягуновим, як а й до цього часу проводиться в к аб ін етах л ік у вал ьн о ї ф ізкультури в п о л іклін і ках та пологових відділенн ях л ікарен ь. М етодика ця охоплю є всі періоди вагітності. В період вагітності треба обов’язково бути під контролем лікар я-ак уш ера, який обізнаний з лікувальною ф ізкультурою . М етодичні вк азівк и до комплексу л ік у вал ьн о ї ф ізкультури полягаю ть ось у чому: 1. Д е я к а обереж ність при виконанні вправ навіть того комплексу, що ми подали д л я ран кової гім настики, мусить бути в перш і 2,5 м ісяця в а гітності. Н е дозвол яється виконувати вправи, як і різко підвищ ую ть внут річеревний тиск. Ц е такі вправи, як р ізк і нахили ту л у б а вперед або при тиснення колін до ж ивота. Н е дозволяю ться стрибки та носіння тяга р я в руках, особливо поперед себе. Т акі рухи в силу різкого збільш ення внут річеревного тиску м ож уть викликати відслоєння слизової оболонки м ат ки, тобто сам оаборт. 2. В ід 3 до 7 м ісяців вагітності м ож на см іливіш е виконувати різн і ф ізкультурні вправи. 3. В ід 7 м ісяців і до пологів знову загал ьн е н аван таж ен н я фізичних вп рав треба зменш ити, оскільки в цей час в орган ізм і ж ін ки проходять зм іни її фізіологічного стану: м ож уть пухнути ноги або і все тіло н аб р я кати через затри м ки солей в організм і; судини ниж ніх кінцівок мож уть зд авл ю вати ся великим ж ивотом, що та к о ж веде до н аб р як ів або й р о з ш ирення вен на ногах; утрудню ється дихання. У цей період до самих пологів за га л ьн е фізичне н аван таж ен н я м у сить бути невеликим, а вправи за своїм зм істом схож і на ті, які ми п о да ємо д л я хворих на серце. В ком плекс вклю чаю ться вправи із психопроф ілактики пологів. їх усьо го чотири. 1. Д іа ф р агм ал ь н е дихання (леж ачи на спині і без рухів к ін ц івк ам и ), т а к зван е статичне дихання. Д л я цього руки треба покласти на ж и віт і ж ивотом яком ога довш е робити вдих і видих. 2. П о гл ад ж у ван н я ж и вота обом а рукам и від пупка в боки. 3. П огл адж уван н я попереку від хребта в боки. 4. Тертя попереку об вали к або к улакам и. Ц і вправи слід виконувати після 8 м ісяців вагітності.
Л ІК У В А Л Ь Н А Ф ІЗ К У Л Ь Т У Р А П ІС Л Я ПОЛОГІВ В ранньом у післяпологовом у періоді Л Ф К м ає на меті такі завдан н я: поліпш ення загал ьн ого стану зд оров’я породіллі; прискорення зворотного скорочення м атки; п роф іл акти ка опущ ення внутріш ніх органів та м атки; боротьба з зап орам и т а гем ороєм; п ро ф іл акти ка післяп олого вих ускладнень (тром боф лебіти, розш ирення вен тощ о). В л ік ар н ях післяпологову гім настику починаю ть проводити на другий день після пологів. К ом плекс вправ її розроблено теж професором С. А. Ягуновим. П ор оділ л я в л ік ар н і зай м ається цією гім настикою про-
Комплекс вправ післяпологової гімнастики.
тягом 7—9 днів. П отім вона виписується з л ік ар н і, приїздить додому і заб у в а є про неї. А це неправильно. Ч еревний прес та м атк а приходять до свого попе реднього стану протягом 5—6 тиж нів. Тому і гімнастикою тр еба за й м а тись хоча б ці півтора м ісяця. К ом плекс невеликий, розрахований на 15— 20 хв. 1. В. п.— л еж ач и на спнні. П ідняти руки догори, до бильця л іж к а — вдих; повернутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 4—5 раз. 2. В. п.— те саме. Б окові нахили тулуб а («насос»). П овторити 4 рази в кожний бік. 3. В. п.— те саме. П о черзі зігнути і розігнути ноги в колінному та кульш овом у суглобах. П овторити 4 рази кожною ногою. 4. В. п.— л еж ач и на спині, руки підняти перед собою в зам кові (пере плести п а л ь ц і). Зігнути руки в л іктях, долоням и до л оба, потім витягну ти їх вперед, зл егк а піднявш и голову і плечі. П овторити 4 р а з и .' 5. В. п.— л еж ач и на спині, ноги зігнуті в колін ах з опором на ступні. П о черзі відводити то одну, то другу ногу вбік з поверненням у вихідне полож ення. П овторити 3—4 рази кож ною ногою. П р и м і т к а . Породіллі із швами на промежині цю вправу не виконують до зняття швів. 6. В. п,— л еж ач и на спині, ноги схрещ ені в гом ілках або поставлені на ступні, опір на лікті. Трохи підняти таз — вдихнути і втягнути задн ій прохід; повернутись у вихідне полож ення, розслаби ти м’язи — видихнути. П овторити 3—4 рази. 7. В. п,—-л е ж а ч и на спині (див. вправу 6 ). В тягувати й зл егк а випи нати задн ій прохід, скорочую чи та розслабляю ч и м’язи сідниць. П овто рити 4— 5 раз. П р и м і т к а . Ц я вправа дуже корисна для профілактики геморою. 8. В. п,— л еж ач и на ж ивоті, руки перед грудьми зігнуті в ліктях. З іг нути й розігнути ноги в колінах. 9. В. п.— глибоке дихання.
ГІМНАСТИКА ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ Все, що було ск а зан о раніш е відносно загар ту ван н я о р га нізму, в однаковій м ірі стосується як ж інок, та к і чоловіків. А ось віднос но виконання ф ізичних вправ, то тут існую ть деякі особливості, як і треба враховувати при подачі тих чи інш их порад. С права в тому, що чоловіки, як було вк азан о раніш е, являю ться власникам и добре розвиненої скелетної м ускулатури, у них кр ащ е р о з винена і ди хал ьн а система, тому і фізичне н ав ан таж ен н я вправ д л я них мусить бути більш им. О сь чому д л я чоловіків ми реком ендуєм о інш ий ком плекс вправ р а н кової гім настики та поради щ одо лікувал ьн о го трен уван н я організм у.
РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА 1. В. п.— стойка, руки на поясі. Глибокі вдихи і видихи (через ніс). П овторити 2— 3 рази. Те сам е робимо з розведенням рук в сторони і підняттям їх догори (вди х), з поступовим зведенням до грудей і вниз (ви ди х). П овторити 5— 6 раз. 2. В. п.— повільна ходьба на місці чи по кім наті (1— 1,5 х в ), через ЗО— 40 сек темп ходьби прискорити, а потім в кінці знову уповільнити. П ід час ходіння 15—20 кроків слід виконати, високо піднімаю чи коліна. Д и х ан н я повільне без затрим ки, руки рухаю ться в та к т ходіння. 3. В. п.— стойка, ноги нарізно, руки на поясі. К олові рухи плечима вперед (видих), вбік, н а за д (вдих) і в другий бік. 4. В. п.— стойка, руки на поясі. В ідставити праву ногу вбік, злегка зігнувш и її в коліні, тулуб нахилити в той сам ий бік, а ліву руку підняти над головою (вди х); повернутися у вихідне полож ення (видих). Те саме, в другий бік. 5. В. п.— стойка, ноги нарізно. Н ахи л тул уб а вперед з одночасним випростуванням рук вперед і н ад головою (ви ди х); повернення у вихідне полож ення (вдих). 6. В. п.— стойка, руки зігнуті в ліктях, кисті стиснуті в ку лаки біля грудей. Рухи вправ «бокса» (удари правою рукою вперед, потім лівою і т. д .). 7. В. п.— сидячи на долівці (ки л и м ку). Н ахил ту л у б а вперед з одно часним діставан н ям рукам и пальц ів ніг. П ри нахилі — видих, при випрям ленні — вдих. 8. В. п.— леж ач и на спині. О дночасне п ід тягуван н я ніг до ж и вота з наступним їх розведенням в сторони (ви ди х); повернення у вихідне поло ж ен н я (вди х). 9. В. п.— основна стойка (м ож на трим атися за спинку ст іл ьц я ). П ри сідан н я (40— 60 се к ). П ри присіданні — видих, при поверненні у вихідне полож ення — вдих. 10. В. п.— основна стойка. Заки н ути обидві руки вправо до правої сідниці, потім перенести їх до л іво ї сідниці. Р уки повинні бути м ак си м ал ь но послаблені. 11. Х одіння в повільному темпі, ди ханн я вільне. 12. Закл ю ч н і ди хал ьн і вп рави з підн яттям рук догори і вверх (вди х), потім через сторони вниз (видих). Н аведен і вправи м олодим чоловікам або абсолю тно здоровим віком 40— 50 років м ож на виконувати з деяким зуси ллям , взявш и в руки ган телі чи гирі. Реком ендуєм о брати сн ар яд (гантелі чи гирі) не надто в а ж кий, вагою 1,5—2 кг, оскільки вправи силового хар ак тер у скоріш е розви ваю ть і зміцню ю ть м ’язову систему, я к а є добрим помічником в роботі серцево-судинної системи. П ри хорош ій ф ункції кровообігу і склеротичні явищ а менш виразні, та й наступаю ть вони значно пізніш е. В прави ран кової гігієнічної гім настики м ож уть виконувати і чоловіки, які хворію ть на деякі хронічні захворю ван н я — хронічні гастрити, коліти, холецистити, виразкову хворобу ш лунку (не раніш е двох років після з а гострення, тобто при я зв ах ш лунку, я к і за р у б ц ю вал и сь ), п ісля інф аркту
Комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики д ля чоловіків.
Комплекс вправ лікувальної гімнастики для чоловіків.
м іокарда через 1,5— 2 роки, при умові попереднього ліку ван н я фізичною культурою , туберкульозу легень в минулому (2—3 роки після ви л іку ван н я ), пороків серця при стійкому компенсованому стані кровообігу та ін ших хронічних захворю ван нях без істотного ф ункціонального поруш ення орган ізм у при середньом у розвитку м ’язової системи. К ом плекс вправ л ік у вал ьн о ї гім настики д л я чоловіків подано на р и сунку. П ісл я ранкової гігієнічної гім настики слід проробити водні процедури (обтирання або обм ивання до п о яса). К ом плекс вправ з метою тр ен уван ня м’язової системи чи з метою лікуван н я, яке м ож на проводити в будьяку годину дня, наступних водних процедур не потребує, хоча вони і були б корисні (змити піт після тренування, зм енш ити втом у).
Ф ІЗИ Ч Н Е В И Х О В А Н Н Я Т А Л Ф К Д ІТ Е Й В Д О М А Ш Н ІХ У М О В А Х
•
В процесі загальн ого розвитку дитини руховом у ап аратові н ал еж и ть величезна роль. П ід впливом фізичних вп рав діти раннього віку розвиваю ться значно к ращ е, підвищ ується опірність їх о р ган ізм у до з а хворю вань. Рухи необхідні не тільки д л я розвитку м ’язів, кісток, сугло бів і зв ’язок, ал е ще в більш ій м ірі 'вони потрібні д л я підтрим ання нор м альн ої діяльн ості внутріш ніх органів, д л я норм ального перебігу всіх ж иттєвих процесів організм у. З астосуван ня фізичних вп рав сприяє і від новленню поруш ених ф ункцій в організм і дітей. Рухи стимулю ю ть най важ л и віш і ф ізіологічні процеси організм у: дихання, кровообіг, тр авл ен ня та ін. Д іти м алорухливі, м ляві часто відстаю ть у своєму розвитку. Вони по гано набираю ть вагу, часто хворію ть і погано переносять захворю вання. П ри л ікуван н і дітей раннього віку ш ироко застосовую ться за га р ту в а н ня та гім настика. З ага р ту ва н н я, фізичне виховання відіграю ть важ л и ву роль у зм іцнен ні здоров’я дитини, зап обігаю ть захворю ванням . — З якого ж віку починати загар ту ван н я дитини? — часто ц ік авляться батьки. — З перш их м ісяців ж иття м алю ка. Т ільки народивш ись, нем овля вж е робить різн і рухи. З а в д а н н я дорос лих п о л ягає в тому, щоб допомогти дитині в її фізичному і психічному розвиткові. Д у ж е важ л и во за к л ас ти здоровий початок сам е в перш ий рік ж иття, коли рухи тільки виникаю ть, проходять перш і етапи свого розвитку і вдо сконалю ю ться. Основою діяльн ості організм у дитини цього віку є приро дж ені, а потім і набуті з наш ою допомогою реф лекси. Т ак, н априклад , натискаю чи на стопу біля основи п альц ів мож на ви кликати підош овне згинання пальців і стопи, а натиском на п’яту — їх тильне згинання. Ц е розвивати м е м’язи стопи, а отж е, запобігатим е плоскостопості. Якщ о провести п альц ям и по довгих м ’язах спини вздовж х ребта знизу вгору, дитина прогинатим е хребет, тренуючи ці м’язи. Ц і вправи реком ендується робити нем овлятам від 1 до 3 м ісяців.
Примірний комплекс вправ для немовлят.
Коли дитині, що л еж и ть на ж ивоті, підперти рукам и ніж ки, трохи н а тискаю чи на них, вона підш товхуватим еться, пересуваю чи тіло вперед. Т аку вправу роблять дитині віком від 4 до 6 місяців. Крім цих, та к званих реф лекторних рухів, робіть і пасивну гімнастику. ГІроводьте її, обов’язково поклавш и дитину на щ ось тверде (стіл). З пер шого ж м ісяця ж и ття м ож на класти дитину на ж ивіт. П ісл я двох м іся ців мож на робити такі рухи: З полож ення на спині, взявш и кисті рук дитини, відвести їх до пле чей і опустити н азад . Ц е — згинання і розгинання рук в ліктьових сугло бах. Розвести руки в сторони і покласти їх на груди дитини. Ц е немовби ш тучне дихання, яке розви ває легені. П ісл я трьох м ісяців розм ах рук мож на робити ширшим. З л егк а зігнуті в колінах ніж ки згинайте і розгинайте в тазових сугло бах. Робіть поперемінно правою і лівою ногою. Охопивш и лівою рукою гом ілку л іво ї ноги дитини, правою згинайте і розгинайте стопу. Ц ю ж вправу зробіть і д л я п равої ноги. Згинання і розгинання ніж ок в колінних суглобах. Т еж кращ е робити поперемінно. Рухи повторюються від двох до чотирьох раз. Робіть усі вправи обереж но, щоб не за в д а ти болю нем овляті. П ісл я тако ї зар яд к и загорніть дитину в теплу пелю ш ку і дай те їй відпочити. П ерш у, другу, третю і п’яту вправи м ож на робити і десь під кінець купання дитини, коли м ’язовий тонус зниж ується і вправи легш е вико нувати. К ож ну з них повторіть двічі або тричі, щоб не перевтомити ди тину. П росто в купелі м ож на к іл ьк а р азів підтягнути правий лікоть ди тини до лівого коліна і, навпаки, звести праве коліно з лівим ліктем . П ісл я 4— 5 м ісяців до наведених вправ, які м ож на повторю вати вж е більш е число разів, слід додати щ е й такі: Зігнуті коліна розведіть і зведіть. Д итин а л еж и ть на спині. П рям і н іж ки підводьте і опускайте (корисно при пупкових гр и ж ах ). Ім ітац ія їзд и на велосипеді або тупання. У цьому віці, крім означених вправ, слід робити й такі, що доп ом ага ють дитині самостійно повертатися з спинки на бік (зл егка підш товхува ти її в сп инку), на ж ивіт, присідати (підтягую чи за ручки ), повзати (по ставивш и дитину на четвереньки), а потім з 7 м ісяців і стояти. Д ея кі вправи д л я нем овляти наведено на рисунку. Д л я розвитку сидіння виконуйте таку вправу: дитині, щ о леж и ть на спині, дай те в руки вказівн і пальц і і зл егк а підтягуйте її. Якщ о кож н а м атір буде виконувати наш і поради, дитина її виросте веселою, здоровою. Коли ж дитина квола або перехворіла, за н яття з нею фізичними вп р а вами (3—4 рази на день) допом ож уть ш видш е повернути втрачені рухи. С еред засоб ів л ік у вал ьн о ї фізичної культури д л я дітей раннього віку ш ироко застосовую ться ігри, які м ож на вж е застосовувати після першого року ж иття. Д и тяч а гра використовується і як лікувальн и й , і як виховний засіб. Д ітя м реком ендую ться та к і ігри, в яких вони м ож уть проявити свою активність. Г ра без зусилля, гра без активної діял ьн о сті — завж д и по
гана гра, як часто говорив А. С. М акаренко. Звичайно, хорошою учасни цею гри є іграш ка. Вона пробудж ує уяву дитини, за р о д ж у є в ній нові почуття і нові інтереси. П роте не реком ендується д а в а ти о д р азу багато іграш ок. К ращ е частіш е м іняти їх. Заборон яється застосування іграш ок, поф арбованих ш кідливим и ф а р бами, а так о ж дрібних іграш ок або іграш ок з дрібним и частинам и, які м ален ька дитина може легко проковтнути. Н ай б ільш гігієнічними є іг раш ки, які зроблені з м атеріалу, що м ало забрудню ється, і такі, що їх м ож на мити, обтирати вологою м арлею тощо. П ісля одного року ж иття діти починаю ть впевнено і самостійно ходи ти по підлозі. С ам остійна ходьба веде до глибоких змін у загальн ом у розвиткові дитини, в її ем оціональном у стані, перебудовує поведінку і ставлення дитини до навколиш нього світу. П оряд з ум інням ходити по підлозі дитина вчиться переборю вати пе реш коди, як от: гірки, схили, східці, вузькі проходи, доріж ки, дощ ечки, доставан н я іграш ки тощо. Ц ьом у не треба переш кодж ати, а навпаки, слід стимулю вати та к і рухи, проводити їх як гру з собою чи з іншими дітьми під час прогулянки на свіж ом у повітрі. Захоплю ю чись пересуванням , діти дуж е лю блять носити й п ерестав ляти предмети, причому носять вони їх найрізном анітніш им и способами. Іноді, н аван таж и вш и ящики, возики, санки, діти п еревозять в них речі з м ісця на місце або на ходу нанизую ть к іл ьц я на палицю , вклад аю ть один предм ет у другий, постукую ть ними та ін. Н е за в аж ай т е їм , а ще допомож іть, п ід казавш и, яке завд ан н я дитина мусить виконати. Н езваж аю чи на велику різн ом ан ітність рухів, у дітей трьох років координація (вп равність) загал ьн и х рухів щ е д ал ек о не досконала. Н ап р и кл ад , взим ку діти 2—2,5 років, взуті у валян ки , рухаю ться ще досить незграбно і часто п адаю ть. Д и ти н а цього віку ду ж е рухлива, але в той ж е час ш видко втомлю ється від одном анітних рухів. К р ащ і рухи вони виконують п альцям и рук: діти 2— 3 років м ож уть користуватися олівцем, будувати з дрібних кубиків, пускати дзигу тощо. Т реба їм н а дати таку мож ливість. Х арактерним д л я ходьби трирічної дитини є короткий крок, нерівно мірний темп, бокове розгойдування корпусом, рух напівзігнутих ніг, в ід сутність узгодж ення рухів рук і ніг під час ходьби. Б іг д ається дітям л ег ше, ніж ходьба. Ш видкість бігу і довж ина кроку дитини поступово зб іл ь шуються. Зн ан н я вікових особливостей розвитку рухів доп ом агає оцінити п р а вильність розвитку дитини раннього віку і вж ити відповідних заходів до виправлення недоліків.
П Р О Ф ІЛ А К Т И К А Т А Л Ф К П Р И П О РУ Ш ЕН Н Я Х Ф У Н К Ц ІЇ О П ОРНО-РУХОВОГО А П А Р А Т А Плоска стопа м ож е бути природж еною , а м ож е і утворитися в процесі ж и ття лю дини. П ри плоскостопості поруш ується н орм альн а ф у н к ція як сам ої стопи, та к і всієї опорно-рухової системи. Тому надзвичайно важ л и во своєчасно виявити плоскостопість в період росту і розвитку опор, но-рухового ап а р ат а, щоб правильно організованим и л ік у вал ьн о -п р о ф іл ак
тичними заходам и протидіяти дальш ом у розвиткові деф о р м ац ії та з а кріпити досягнутий терапевтичний результат. Ф орм а стопи м ає тісний зв ’язок із поставою тіл а дитини (осанкою ). М ай ж е у всіх дітей з плос кою стопою буває і погана осанка. П лоска стопа і деф екти осанки... Н а перш ий погляд, м іж цими яви щ а ми нем ає ніякого зв ’язку. А тим часом у 60— 70 % дослід ж уван и х дітей сам е плоскостопість є причиною викривлення хребта та інших серйозних деф ектів осанки. Н авіть невелике відхилення від норми форми стопи може серйозно погірш ити фізичний розвиток дитини. Д инам ічні м ож ливості плоских стоп обм еж ені, зм енш ується обсяг рухів у суглобах, а значний нахил ступні у бік підош ви ви кл и кає сильний біль. Д іти з такою вадою не м ож уть довго стояти, ходити, ш видко стомлю ю ться, ск ар ж аться на біль у м ’я за х гомілки і навіть стегна. Як ж е дізнатись, чи є плоскостопість у ваш ої дитини? П опросіть м аля походити босоніж по долівці в різних напрям ах, д л я того щ об ви кращ е могли побачити ноги у всіх полож еннях. О собливу увагу зверніть на внутріш ні к р аї стоп і ступінь їх уплощ ення. Н аведен і рисунки допом о ж уть вам визначити розвиток стопи у ваш ої дитини. З р ід к а плоскостопість буває природж еною , н айчастіш е вона з ’я в л я ється з віком, часто виникає вн аслід ок ходьби після року ж и ття в пінет ках. О сь чому педіатри настійно реком ендую ть підклеюв.ати до пінеток підбори завтовш ки в один ш ар ш кіри. Т аке взуття зм іцню є м ’язи стопи, створю є правильну осанку. В иявити плоскостопість м ож на й так. В аткою чи щіточкою , змоченою в розчині синьки, пом аж те дитині ступні ніг, а потім поставте її на чи стий аркуш паперу. В ідбиток порівняйте з поданими рисункам и. З допо могою таких відбитків ви зм ож ете простеж ити й за еф ективністю л ік у вання дитини. О сновний метод виправлення плоскостопості — ф ізичні вправи. В ико нувати їх дитина може під наглядом і контролем м атері. Розучити ж не обхідний комплекс допом ож е л ікар. 1. П оперемінне згинанн я й розгинання стоп, сидячи. 2. К рутіння стоп. 3. Т ак зв а н а гой далка. П оперемінно дитина підн ім ається на п альц ях і переступає на п'яти.
Стопа: А — н орм альна; Б — п л о ска.
Відбитки стоп: А — норм альної; Б — нап івп л о ск о ї; В — п л о с к о ї.
4. Х одьба на самих лиш е пальцях. 5. П о кл ад іть на підлогу круглу палицю (гім настичну). Х одьба по ній дуж е корисна. 6. Н апівп ри сіданн я на пальцях. 7. П ри сіданн я повторю ється на гім настичній палиці. 8. Ц я вп рава н агадуватим е дитині зиму. 1— 3 хв нехай вона походить на п альцях, неначе на л и ж ах. 9. Д л я гім настики потрібні й д в а м ’ячі. М аленький ду ж е корисно 1— З хв к ачати п альцям и ніг. Н а великий (так званий медицинбол) дитина повинна стати і трохи побалансувати. А потім нехай спробує виконати, не сходячи з м’яча, к іл ьк а присідань. 10. П ідскоки на пальцях. 11. П ри дбайте і гім настичний обруч. Н ехай ди тина навчиться котити його п альц ям и ніг. 12. П ідн ім ан ня різних предм етів п альцям и ніг. В прави, про які хочеться ск азати наостанок, не потребуватим уть спе ціального обл адн ан н я, ал е лікувал ьн и й еф ект їх величезний. В и користай те д л я цього кож ний погожий літній день. Н асам п еред нехай дитина я к о м ога більш е ходить босоніж . А по-друге, не бійтеся, якщ о після теплого дощ ику син або дочка трохи пом ісять грязю ку та побігаю ть по кал ю ж ах . Іщ е одне зау важ ен н я. Н е обов’язково виконувати всі вправи а одне зан яття. Розпочати тренування м ож на з перш их п’яти-ш ести вправ, а че рез 10— 15 днів поступово починайте дод авати по одній вправі. Ч ерез 3—4 хв зан ять дай те дитині м ож ливість хвилину відпочити. Весь гім настичний урок м ає три вати 15—20 хв. В иконання вп рав двічі на день принесе б аж ан и й ефект. В ж е через м ісяць-півтора дитина почу ватим е себе кращ е. Сколіоз, або бокове викривлення хребта, зустрічається частіш е за інш і викривлення у дітей і розви вається у будь-яком у в і ц і — від 1 до 15 років. О собливістю сколіозу є те, щ о при ньому хребет викривлю ється не лиш е в боковому, а згодом і в передньо-задньом у н апрям і, тобто при дальш ом у розви тку скол іоза наступає д в а викривлення — киф осколіоз. П ри 2-му ступені розвитку сколіоза, крім бокового викривлення хреб та, кож ен хребець ще ротується (робить поворот, закруч у ється) по верти-
Д еякі вправи при плоскостопості: 1 — зведення стоп; 2 — поворот стопи на внутрішній бік; З — обхопити стопами медицинбол; 4 — здавити стопами м’ячик; 5 — підтягування пальцями килима з тканини; б — захвачу вання пальцями олівця; 7 — ходіння по косій поверхні; 8 — ходіння на носках.
Порочні пози при сидінні: І — сидіння за високим столом ; 2 — сидіння за низьким столом; 3, 4 — коса установка плечового пояса; 5, 6 — коса установка таза.
кальній осі. П ри 3-му ступені викривлення вж е утворю ю ться горби х р еб та й інші патологічні явищ а. О тж е, при найм енш ом у виявленні поруш ень хребта в ранній період виникнення треба негайно втручатись і лікувати дитину. Основою проф ілактики поруш ень хребта є п равильне ф ізичне вихован ня дітей в сім ’ї та в ш колі. В елике значення маю ть ф ізку л ьту р а і спорт до і в період статевого розвитку. В чому ж п олягаю ть деф екти фізичного виховання дитини в сім ’ї? Н асам п еред деф ектам и догляд у ще в ранньом у віці є: носіння дитини на одній руці, особливо без підтрим ки хребта в р ів ному полож енні другою рукою; раннє і три вал е сидіння часто з поворотом у середину кімнати, де з н а ходиться мати; л еж ан н я на м ’яком у нерівном у м атр ац і; ходіння, коли м ати тягне одну й ту ж ручку дитини догори.У 7— 8 років, коли дитина йде до ш коли, часто батьки зам ість ран ц я купують дитині портфель, який вона щ одня носить в одній руці, тим с а мим розтягую чи м’язи плечового пояса, що призводить до сколіозу. Виконуючи дом аш нє завдан н я, дитина часто неправильно сидить за столом. С тіл буває зан ад то високий д л я неї або низький. Я к цьому запобігти? К оли нем ає змоги купити спеціальний ш кільний столик д л я дитини і вона працю є за звичайним обіднім столом, то треба посадити її так, щоб тулуб дитини утворю вав три прям их кути — один кут м іж стопою і гомілкою , другий у коліні, цебто м іж гомілкою і стег ном, і третій — в кульш овом у суглобі, утворений стегном та корпусом дитини. Я кщ о стіл д л я дитини високий, то треба і стілець поставити тако ї висоти, щ об рівень стола був на рівні соскової л ін ії дитини (підбийте ніж ки стільця обрубком д е р ев а). Н оги дитини при цьому м ож уть зв и с а ти. Тоді під них обов’язково поставте м аленький стільчик, щ об стопи м а ли опору і по віднош енню до гомілок утворю вали прям ий кут. К оли ж стіл низький, то його треба підняти. Сидіти дитина повинна впритул до стола, рівно трим аю чись і опираю чись спиною об спинку стільця. Тому забороняється працю вати, сидячи на табуретці. Зош ит повинен освітлю ватися з лівого боку дитини, а робоча рук а передпліччям л еж ати на столі. Н е дозволяйте працю вати, стоячи біля столу на одній нозі. Ц е теж м ож е призвести до викривлення хребта. Вузький чи надто ш ирокий і довгий одяг «навиріст» теж може пору ш увати правильний фізичний розвиток дитини. Ш ийте одеж у та взуття по мірці. Ч асто д івч атк а в 12— 13 років починаю ть носити бю стгальтер і туф лі на високих каб лук ах. Ц е недобре. Б ю стгальтер вр ізається в тіло, стискує грудну клітку і тим затри м ує норм альний розвиток її, послаблю є р о зв и ток легенів. У цьому віці треба, щоб дівчинка носила ліф чи к з ш ироким пояском. К оли стати в туф л ях на високих каб лу к ах , то таке полож ення зм і нює нахил та за , тобто зб ільш ує нахил його зза д у наперед. Д орослій ж ін ці це м ало вадить, бо кісткова система її вж е м іцна і фізичний розвиток її закінчився. Д івч и н к а ж 12— 13 років бурхливо росте, і особливо в ці роки активно розви ваю ться в неї статеві органи, кістки щ е досить м ’які,
податливі. І ось такий збільш ений нахил таза при носінні взуття на високих каб луках ф іксується, зменш ується передньо-задній розм ір та за, щ о в дальш ом у призведе до утворення вузького та за, а значить і тяж ких пологів. Ось ті основні засоби попередж ення викривлень опорно-рухового а п а рата, які нам слід застосовувати, виховуючи дітей. Якщ о у дітей ви явле ні деякі початкові поруш ення в фізичному стані, то заходи по фізичному вихованню , викладені вище, багато в чому допом ож уть їм.
ЗА ГА РТ О ВУ ВА Н Н Я ДИ ТИ Н И З агартовув ан н я дітей м ає величезне значення як засіб зм іц нення їх здоров’я, запобігання захворю ванням . Ф ізично загар ту вати ди тину — це значить підвищ ити її стійкість у боротьбі з хворобам и, підси ливш и опірність організм у. Д л я того щ об розвинути цю властивість, не обхідні спеціальні заходи. З агар ту ван н я зміцню є нервову систему, сприяє розвиткові стійкості проти туберкульозної інфекції. П очинати загартовувати дитину слід з самого раннього віку, коли ор ганізм м аляти п еребуває в періоді ф орм ування. В аж л и во поступово при вчати до умов зовніш нього середовищ а, що зм іню ється, і не тільки здо рових, а й кволих дітей. Ц ілю щ і сили природи — повітря, сонце і вода — використовую ться те пер не тільки з метою загартовування, але і як засіб лікуван н я. С лід н ам агати ся, щоб зан яття з дитиною д авал и їй задоволен н я, р а дість. Відомо, наприклад, що деякі діти бояться купання і плачуть, коли побачать ванночку, ночви. Причиною цього є те, що при необережному поводженні з дитиною їй інколи попадає мило в очі або вода буває з а надто холодною чи гарячою , що, звичайно, викликає в дитини незадово лення і різко негативне ставлення до купелі. Загар то ву в ан н я повітрям . В аж ливим ф актором підтрим ання норм альної ж и ттєдіяльн ості дітей є свіж е повітря. П отреба дитини у кисні дуж е ве л и ка, за добу вона пропускає через легені більш е повітря, ніж доросла лю дина. О тж е, свіж е повітря вдома, часті прогулянки з дитиною, сон на відкритом у повітрі, повітряні ванни загартовую ть організм , зміцнюють його. П риміщ ення, де знаходиться дитина, треба часто провітрю вати. О собливо велике значення м ає наскрізне провітрю вання, звичайно, дити ну слід винести з ц ієї кімнати. Якщ о тем пература повітря дуж е низька і не м ож на квати рку трим ати весь час відчиненою, то слід часто провіт рю вати приміщ ення, відкриваю чи кватирку на 10—20 хв. П ри загартовуван н і на відкритому повітрі треба враховувати не тіль ки тем пературу, а й вологість повітря, силу вітру та інше. В ологість по вітря і вітер різк о підсилю ю ть дію повітря, при цьому кількість тепла, щ о втрач ається організм ом , наб агато збільш ується. П еребування дитини на свіж ом у прохолодному повітрі є добрим з а собом, що усипляє дитину і дуж е корисне д л я неї взагал і. По-перш е, ди тині забезпечується міцний освіж аю чий сон, по-друге, три вал е перебуван ня на свіж ом у повітрі зап обігає рахіту, по-третє, підвищ ується опір ність верхніх дихальних ш ляхів і легень, щ о зап о б ігає захворю ванню на грип та запаленню легенів.
В теплу пору року слід починати виносити дитину на повітря з другого тиж ня ж иття, в холодну пору — з третього ти ж н я при тем пературі не нижче мінус 5 °С, при відсутності вітру на 10— 20 хв- поступово збільш ую чи три вал ість прогулянки. З а га л ь н а добова три вал ість п еребування дітей від 1 до 3 років на відкритому повітрі взим ку від 1 до 3 год. П ід час прогулянки з нем овлям слід сте.жити за самопочуттям дитини. П омітивш и зм іну стану дитини (зблідн енн я, почервоніння, неспокійні рухи, плач тощ о), слід занести її до прим іщ ення, розгорнути і перевірити, чи не сталося охолодж ення, звернувш и особливу у вагу на кінцівки. С тарш і діти влітку переваж ну частину дня проводять на повітрі. О д я гати їх треба тільки в трусикгі, повітряні ванни влаш товувати в затін ку дерев, поблизу освітленого сонцем місця, де м ож на використати розсіяне сонячне проміння. П рийм ати повітряну ванну сл ід не раніш е, ніж через 1—2 год після їж і. Сонячні ванни є одним з головних засобів л ік у ван н я недокрів’я у д і тей. А ле слід м ати на увазі, що надм ірне користування сонцем навіть здо ровим дітям м ож е зап одіяти велику ш коду. П ер егр іван н я на сонці може призвести до опіків ш кіри, підвищ ення тем ператури, р о зл ад у дихання 1 кровообігу, тяж ки х ш лунково-киш кових захворю вань. Н а У країні реком ендується прийм ати сонячні ванни від 8-ї до 11-ї год ранку, коли дія сонячних променів щ е не різк о ви р аж ен а. П рийм ати в а н ни слід не раніш е, ніж через 1— 1,5 год після їж і і ні в яком у р азі н ат щ есерце. Н еобхідно стеж ити, щ об діти не спали під час сонячних ванн. Не слід годувати дітей о дразу після сонячної ванни. Н е м ож н а приймати сонячні ванни і відразу після великого ф ізичного н ав ан таж ен н я — р у х л и вих ігор тощ о. Д л я дітей 2— 3 років три вал ість перш ої сонячної ванни не повинна перевищ увати 2—3 хв, причому половину цього часу дитина л е жить на спині, а половину — на ж ивоті. Д л я старш их дітей тр и вал ість першої сонячної ванни — 10— 12 хв. П отім щ одня тр и вал ість сонячної ванни м ож на зб іл ьш увати на 1 хв д л я дітей 2— 3 років, довівш и до 10 — 15 хв, і на 5 хв д л я старш их. П ісл я кож них шести днів прийм ання соняч них ванн робиться перерва на 1 день. П ісл я 25— 30 сонячних ванн р ек о мендується перерва на місяць. П ісл я сонячної ванни реком ендується зробити дощ овий душ або обли вання з поливальниці. Д л я дітей віком 1,5— 2 роки тем п ер ату р а води напочатку повинна бути не менше 35— 33 °С, а потім поступово м ож на зни ж увати її до ЗО °С. Д л я дітей віком 2— 3 роки п очаткова тем п ература —33—32 °С, яку м ож на зни ж увати до 28 °С. Водні процедури. О бтирання є початковою формою загар то ву ван н я дітей водою. П еред вологим обтиранням реком ендується робити м аленьким дітям сухі обтирання ш матком чистої ф ланелі, розтираю чи тіло дитини части нами до легкого почервоніння. Т акі сухі обтирання слід робити щ одня протягом 1—2 тиж нів, після чого перейти до вологих обтирань. О бти р ан ня у дітей м ож на починати з 6—8-місячного віку і робити їх щ оранку, як тільки дитина прокидається. Вологі обтирання роблять змоченим у воді й відж ати м ш матком чи стої ф л ан ел і або рукавичкою з м охнатої тканини чи м’якого полотна.
Д л я обтирання м ож на застосовувати воду із свіж им розчином кухонної солі з розрахунку: одна чайна л о ж к а солі на склянку води. О бтирати слід т а кож частинами. С початку обтерти руки дитини, які зр а зу ж витерти насу хо до легкого почервоніння, потім ноги, груди, ж и в іт і нареш ті всю задню поверхню тіла. Якщ о обтирання робиться у кім наті взимку, то його м ож на проводити у л іж ку , зр а зу ж накриваю чи кож ну витерту частину тіл а ковдрою . Якщ о обтирання робиться у стоячому полож енні (старш і віком д іти ), зручніш е спочатку обтерти всю верхню половину тіла, а потім нижню . В р езу л ьта ті обтирання і розтирання ш кіра обов’язково повинна почервоніти. П іс л я обтирання дитину слід покласти в л іж ко на 10— 15 хв. О бтирати не більш е 5 хв. Д ітям , старш им 2 років, корисно обливати щ одня ступні ніг прохолодною водою, а потім добре розтерти їх. П очат кова тем пература води д л я обтирання дітей віком до 1 року повинна бути в холодну пору року 36—35 °С, влітку — 33 °С. Т ем пературу води треба поступово зни ж увати до 32—ЗО °С, а д л я дітей від 1 до 3 років — до 28— 26 °С. Д л я дітей понад 4 роки тем пература води м ож е бути значно ниж чою. П оступово треба привчати дітей ум иватися прохолодною водою та об л и вати верхню частину грудей, а потім і все тіло, дотримую чи тих са мих норм тем ператури води, що і при обтиранні.
М А С А Ж Д ІТ Е Й РА Н Н Ь О ГО В ІК У М асаж — це метод проф ілактики і л ік у ван н я подразненням. П рийоми м асаж у відносяться до категорії пасивних фізичних вправ. З а вдяки м аса ж у поліпш ується ж ивлення ш кіри, активізую ться кровообіг і ф ункція дихальної системи, підвищ ується обмін речовин, апетит. Крім того, м асаж сприяє поліпш енню рухливості днтини. М асаж позитивно вп ли ває на весь організм дитини. О собливо велика його дія на нервову систему дітей раннього віку. П ри в’ялості черевного преса та м’я зів кишок, коли дитину непокоїть роздування ж ивота, м аса ж ж ивота м еханічно сприяє звільненню кишок від газів і в цьому випадку є особливо важ ли ви м . П ри розходж енні пря-
Масаж рук.
Масаж ніг.
мих м ’язів ж ивота і пупочних гриж ах м аса ж м ає велике лік у вал ьн е зн а чення. Д л я загал ьн ого м аса ж у дитину к ладуть на спину на столі з трохи п ід нятою головою. Щ об досягти найбільш повного контакту з ш кірою дити ни і з метою гігієни, тіло м аляти не слід нічим зм азу вати . М асаж у вати слід тільки чисту ш кіру, щ об уникнути інф ікування дитини. Н е слід з а бувати, що холодні руки викликаю ть нап руж ен н я вн аслід ок р еф лектор ного скорочення м ’язів, а при м асаж і все тіло мусить бути розслабленим . О світлення повинно бути таким , щоб м ож на було легко бачити всі зміни на ш кірі дитини в ділянц і, що м асаж ується, а тако ж стеж ити за реакцією тканин під час м асаж у. У загал ьн ом у м асаж і використовую ть головним чином прийоми по гл ад ж уванн я, розтирання, розм инання й поплескування. Н ай більш е часу приділяється погладж уванню . Ч асто м ож на спостерігати, як збудж ен і діти заспокою ю ться і ш видко заси наю ть під впливом погладж ую чого м асаж у. П огл ад ж уван н ям починаю ться і кінчаю ться всі прийоми м а с а жу. П о гл ад ж у ван н я м’яза повинно починатися від периф ерійного його кінця, тобто від більш віддал ен ої од тулуба д ілян ки , і н ап равляти ся до центрального кінця, тобто ближ чого до тулуба. Н ап р ям руки при м аса ж і завж д и ви значається анатом ічним ходом лім ф атичних судин, бо головна
Масаж ніг.
Масаж прямих м 'я зів живота.
мета п огладж уван н я п ол ягає в тому, щ об сприяти сильніш ому стокові лім ф и. П роводиться п о гл адж уван н я тільки в одному н апрям і, спокійно, ритмічно, ніде не перериваю чись, і повинно доводитися до найближ чих лім ф атичних вузлів (н ап ри клад, д л я верхніх кінцівок — до пахвових, для ниж ніх — до пахових в у зл ів ). П ахвові та пахові л ім ф ати чні вузли прийм аю ть лім ф у і з судин, р оз таш ованих в діл ян ц і спини та грудей. Т аким чином, верхню і середню д і лян ки спини (до нижніх кутів лопаток) реком ендується м асаж у в ати в на прям і до пахвових за л о з відповідної сторони; поперекову діл ян ку спини м асаж ую ть у напрям і до пахових лім ф ати чних вузлів. П ри м асаж і спини дитина л еж и ть на ж ивоті, руки відведені в сторо ни і зігнуті в ліктьових суглобах, долоні л еж ать під грудною кліткою . П ри розтиранні рух здійсню ється з однаковою силою, як у напрямі течії відвідних судин, та к і проти неї. Р озти ран н я п ровадиться вдвічі по вільніш е, ніж п огладж уван ня. П ісл я розтирання роблять п огладж уван н я, а потім переходять до р оз м инання, як е ск л ад ається із спіралевидних ритмічних рухів великого і вказівного пальц ів або всієї долоні однієї чи обох рук. П ри цьому рука того, хто робить м асаж , щ ільно стикаю чись із ш кірою , захоплю є м ’язи і розм инає їх.
Масаж косих м'язів живота.
Масаж спини.
Р озм и нан ня підсилю є кровопостачання ділян ки , що м асаж у ється, по ліпш ує ж и влення тканин, підвищ ує тонус і зм іцню є м”язи. Ц ей прийом особливо показаний при поруш еннях м ’язової системи, які часто т р а п л я ються при рахіті й гіпотрофії. Розм ин анн я знову зм іню ється п огладж уван н ям , за яким іде поплеску вання. П оплескування робиться тільки добре вгодованим дітям на ч а стинах тіл а, багатих м’язам и (спина, стегно, сідниця та ін ). Ц ей прийом м аса ж у виконується так. П ри кл авш и л ік ті до своїх грудей, робіть леген ь ке постукування кінцям и п альців обох рук або ритмічні поплескування долонною поверхнею п альц ів і ребром кисті. Ц ей прийом не доп ускає ться при м асаж і ж ивота. М асаж рук. П раву руку дитини беруть за кисть і, поклавш и в неї ве ликий п алець своєї руки, трохи піднімаю ть, зл егк а придерж ую чи кисть руки дитини вільними пальцям и. П равою рукою погладж ую ть від кисті дитини до плеча внутріш ню і зовніш ню поверхні передпліччя і плеча. П ри м асаж і л іво ї руки слід трим ати руку дитини правою рукою, а м асаж у в ати лівою . Ц ей рух тр е ба повторити 8 — 10 раз. М асаж ніг п р овадять так: ліву ногу дитини кладуть на свою ліву до лоню, зл егк а підтримую чи нею ногу дитини; долонею п равої руки по-
Масаж спини.
Масаж стоп (поплес куванніі.)
гладж ую ть від стопи до паху по зовніш ній поверхні гом ілки і стегна, щ о р азу обходячи колінну чаш ечку знизу. Рух повторю ється 5— 10 раз. П ри проходж енні колінної чаш ечки слід уникати пош товхоподібних рухів у д і лянці колінного суглоба. П ри м асаж і п равої ноги м асаж ую ть лівою р у кою, а трим аю ть правою. П р и м і т к а . Під-час проведення масажу кінцівок як верхніх, так і нижніх, вони повинні бути злегка зігнутими в ліктьовому, колінному і кульшовому сугло бах. Р озтираю ть ногу дитини долонею по зовніш ній стороні гомілки і стег на знизу вгору. Кільцеві розм инання м ’язів ніг дитини п ровадяться обом а долоням и одночасно на зовніш ній і внутріш ній стороні гомілки і зовніш ній стороні стегна знизу вгору. Розм инаю ть м ’язи ніг дитини двом а рукам и великими і вказівним и пальцям и спіралеподібним и рухам и, одночасно на зовніш ній і внутріш ній стороні гомілки і стегна. М асаж ж ивота. Д олонею п равої руки за годинниковою стрілкою по гладж ую ть ж ивіт, обминаю чи діл ян ку печінки. М ож на м асаж у в ати ж и віт обома рукам и; в таких ви п адках л ів а рука повторює рухи п равої і йде за нею.
Масаж стоп (розти рання).
Масаж грудної кліт ки.
П рям і м ’язи ж ивота дитини м асаж ую ть обом а долоням и одночасно, причому переваж но великими п альц ям и обох рук, випуклістю звер н е ними до ж ивота. К оли одна рука н ап равл яється вгору (м асаж ую чи п р а вий м ’я з ), друга — вниз (м асаж ую чи лівий м’я з ) . П ри м асаж і косих м’я зів ж ивота дитини долоні дорослого повинні бути на діл ян ц і клубових кісток, потім провадиться п огладж уван н я в н а прям і косих м’язів ж ивота знизу вгору. П альц і обох р ук з ’єдную ться на лобку. П ри м аса ж і ж и вота ноги дитини повинні бути трохи зігнуті. М асаж спини. Н айпростіш им і найперш им прийомом м асаж у спини дитини є м асаж однією рукою від попереку до ш иї. В один бік — вгору — рух робиться тильною стороною кисті руки, в другий — в н и з — долон ною стороною. Якщ о дитина ще погано тр и м ає голівку, то м асаж у в ати спину мож на з полож ення дитини на боці. Д овгі м ’язи спини погладж ую ть тильною стороною кистей обох рук — вгору і долонною — вниз. Розтираю ть сгіину обом а долоням и в напрям і знизу вгору по обох сторонах хребта, по довгих м ’яза х спини. Розм и н ан н я провадиться кінцямй великого, вказівного і середнього пальц ів р ук дорослого або вели-
Масаж грудної кліт ки.
Масаж сідниць.
кими пальцям и рук, спіралеподібним и рухам и по обох боках хребта д и тини. П оплескую ть д іл ян ки довгих м ’язів спини з обох боків знизу вгору і н азад тильною стороною напівзігнутих пальців, починаючи з вказівних, і поступово вклю чаю чи в роботу середні пальці, потім четверті та п’яті. П оплескування здійсню ється рухом кисті в пром енево-зап’ястному суглобі, але не рухом передпліччя в ліктьовом у суглобі. П ри цьому слід оберігати діл ян ку нирок і поверхні ребер, остистих відростків хребців, лопаткових кісток і гребінців клубових кісток, що погано захищ ені мус кулатурою . П р и м і т к а . Після кожного прийому масажу провадиться погладжування спини: знизу вгору — тильною стороною кистей рук, а згори вниз — долонною стороною. М асаж стоп. Д итину кладуть на спину. В прохолодні дні тіло дитини, за винятком ніг, сл ід покрити теплим простиралом. Д орослий, який проводить зан яття, вказівним и п альцям и обох рук злегка піднімає стопу дитини і погладж ує своїми великими пальцям и м 'язи по тильній стороні стопи в напрям і знизу вгору — від пальц ів до таранно-гом ілкових суглобів і навколо цих суглобів. П оплескую ть стопи з підош овної сторони тильною стороною н ап івзіг нутих вказівного і середнього пальців рук. Розтираю ть пальці стопи долоням и рук. П ри погладж уванн і і розтиранні стопи спочатку слід покласти ногу дитини задньою поверхнею гомілки між великим і вказівн и м п альцям и лівої руки, зверненої долонею до дитини, а вказівний і середній пальці правої руки покласти на тильну сторону стопи дитини і коловими рухам и великого п альця, покладеного поперек стопи, погладж увати і розтирати її. М асаж грудної клітки. П огладж уван н я грудної клітки звичайно про вадять вказівним и і великими пальцям и обох рук по ходу грудних м ’я зів і дельтовидного м ’яза знизу вгору. З 2,5—3 м ісяців м асаж ую ть м іж реберні м’язи. Д ити н у кладуть на спину. Обхопивш и грудну клітку дитини обом а рукам и так, щоб великі пальці вільно л еж ал и спереду, трохи нижче сосків, а інш і пальці були Щільно притиснуті до бокової поверхні грудної клітки і спини дитини,
Масаж сідниць.
р облять рівном ірні рухи знизу вгору і н азад . П ід час цих рухів долоні й п альц і дорослого повинні відчувати поверхні ребер дитини. О дночасно слід м асаж у в ати й м іж реберні м’язи, розтираю чи їх п ал ь цями. Т реба уваж н о стеж ити й за тим, щоб не викликати у дитини ло с коту. Д олон ям и рук ковзним погл адж уван н ям м асаж ую ться бокові поверх ні грудної клітки, причому руки дорослого рухаю ться у протилеж них н а прямках. П оклавш и кінці пальців своїх рук на передню частину грудної клітки дитини (п ерп ен ди кулярн о), роблять легкі струш ую чі рухи грудної клітки. М асаж сідниць. М асаж ую ть сідниці обом а р укам и по довж ині м ’язо вих волокон, знизу вверх, а потім круговими рухам и від хребта до пахо вих лім ф атичних залоз.
Т У Р И ЗМ Туризм, в силу його доступності та багатогран н ого оздоров чого впливу, дістає все більш ий розм ах застосуван ня в л ікувальн ій ф із культурі. Туризм д а є змогу найбільш активно втягувати хворого в про цес оздоровлення і зм іцнення сил. Ц інність туризм у щ е й у тому, щ о він виводить лю дину на відкрите повітря — в ліс, у гори, на воду, водночас залучаю чи лю дський організм до помірного ф ізичного н аван таж ен н я. Ц е до п о м агає зміцнити здоров’я і загар ту вати організм . Туристичні походи по м альовничих м ісцях, на чистому повітрі, під щ едрим промінням сонця, сон просто неба викликаю ть позитивні емоції, благотворно дію ть на нервову систему, знім аю ть утому, збудж ую ть бад ьо рість, приплив нових сил і енергії, які так потрібні кволим або перевтом леним лю дям. Великий так о ж і культурно-виховний вплив туризм у. П ід час тури стичних походів н аб уваю ться знання, розвиваю ться сила, кмітливість, см іливість, почуття колективізм у та інш і позитивні якості. П еребування в колективі привчає п оваж ати й ц інувати др уж бу, товариство, взаєм одо помогу. О собливо позитивно п озн ачається туризм на орган ізм і дітей та п ід літ
ків. Туризм відповідає природному прагненню дітей до ром антики, м ан дрівок. Ось чому ми за туризм . Н еп раві ті м атері, які не пускаю ть дітей чи то з батьком , чи з вихователем у походи, боячись, що дитина ду ж е втомиться або нам озолить ноги. Р ад ість від походу все переваж ить, а дитина зм іц ніє і набуде враж ен ь на довгий час. ^ ВИ Д И ТУ РИ ЗМ У Н айдоступніш ий і найцінніш ий вид тури зм у — піш охідний. Х одьба як найбільш звичний руховий акт не потребує оволодіння особли вою технікою руху, помірно д іє на орган ізм і легко дозується. К рім того, ходьба сприяє вихованню правильного дихання. Гірсько-піш охідні походи складніш і за рівнинні, але зате вони маю ть більш еф ективну оздоровчу дію і є одним з найцікавіш их видів туризму. Р яд учених довели, що гірсько-піш охідні походи благотворно впливаю ть на організм лю дей із захворю ванням органів дихання, серцево-судинної та нервової систем, при ож ирінні І — II ступеня та інших хворобах. Гірські м арш рути в ум овах санаторних походів не повинні підн ім ати ся вищ е 1500— 1800 м над рівнем моря. П ідйом на більш у висоту може спричинити гірську хворобу. Гірсько-піш охідний туризм доступний і зд о ровим дітям за умови поступового тренування та дозування. Л и ж н і походи складн іш е організовувати, ніж піш охідні. Вони потребу ють спорядж ення і оволодіння технікою ходіння на л и ж ах . Р азо м з тим лиж ний туризм , пов’язаний з перебуванням на чистому морозному повітрі, з ритмічними рухам и, добре зм іцню є і оздоровлю є організм . Тому він по рівній дорозі або з невеликим нахилом м ож е застосовуватись як дорос лими, та к і дітьми. М ан дрівка на байдарці, човні — одна з найцікавіш их і найкорисні ших. Н а воді нем ає пилу, повітря завж д и чисте, свіж е, а дія сонячних променів сильніш а. Тому добре організовані походи на човнах — це чу довий оздоровчий захід. У таких походах мож уть брати участь дорослі і ш колярі старш ого віку. Велотуризм теж практикується, ал е слід п ам ’ятати, що велосипед с т а вить значні вимоги до роботи серця. Д о велопоходів м ож на залуч ати як дорослих, та к і дітей, ал е тільки здорових. Хто ж може з осіб похилого віку брати участь у походах? Ц е перш за все здорові люди, а так о ж хоч і з хронічними захво р ю ван нями, проте без якихось фізичних вад. Д опускаю ться хворі на хронічні поліартрит, подагру, з порокам и серця без поруш ення кровообігу (недо статність м ітрального к л а п а н а ), неврастенію (дуж е корисно!), ож иріння, хронічні бронхіти чи сухі плеврити, хронічні коліти та інші хронічні з а хворю вання. Т Р И В А Л І С Т Ь П О Х О Д ІВ П іш охідні походи слід починати з м арш рутів по рівнині, потім переходити до м арш рутів по пересіченій місцевості. П ерш і походи мусять бути напівденні, одноденні з ночівлею, а згодом і триденні тощо.
В літку походи, які триваю ть 3—5 год, кращ е здійсню вати в другій поло вині дня. При тривалих походах треба робити переходи вранці до 12-ї го дини і потім з 16-ї до 19— 20-ї години. П ереходи маю ть закінчуватися за 2 год до тем ряви. П ри русі по рівнині і на спусках через кож ні 40—50 хв слід робити 10-хвилинний привал д л я перепочинку. Н а підйомах звичайно ш видкість пересування зм енш ується, а відпочинок тривалістю 5 хв треба влаш товувати через кожні 20—30 хв. В походах велике значення м ає прави л ьн а о р ган ізац ія харчування. П родукти сухого пайка м усять бути легкими і невеликого обсягу, р о зр а ховані на тривале зб еріганн я, калорійні, що легко засвою ю ться о р ган із мом. П ід час походу не менш як тричі на день слід готувати гарячу ст р а ву (крім чаю ). Н е реком ендується вводити в орган ізм значну кількість рідини, бо це утруднить роботу серця. Коли в дорозі велика сп рага, то досить сполоснути рот або випити ковток підсоленої води. Сон повинен тривати 8— 10 год на добу, з них 1,5 год — на денному привалі. З а такого реж им у походу почуватим ете себе добре. Н е допускайте пе реван таж ен ь, особливо д л я дітей. П ри поруш енні реж и м у м ож уть виник нути сильне почервоніння обличчя або збліднення його, рясне потовиді л ення й нерівномірність дихання, серцебиття, зад у х а, біль голови. Ц е свідчить про перевтому. В таком у р азі необхідно передчасно зробити більш три валий відпочинок.
ДОМ АШ НЯ
АПТЕЧКА
В кож ній сім ’ї повинна бути- хоча б невеличка аптечка, користую чись якою м ож на подати першу, до л ікар ську допомогу тому чи іншому членові сім ’ї. Т акі аптечки продаю ться в готовому наборі. В них входять: бинти — ш ирокий та вузький, вата, йод, зелен ка, перекис водню, валеріан ові к р ап лі, м ’ятні краплі, ш лункові крап л і, м азі — стрептоцидова, синтоміцинова та ін„ вазел ін або гліцерин, таблетки , необхідні в побуті (аспірин, п ір а мідон, анальгін тощ о), м арганцевокислий кал ій у кри сталах, медичні банки, круж к а д л я клізм . Звичайно до перелічених м едикам ентів кож н а господарка докуповує ще якісь ліки, щоб при негайній потребі не бігати до аптеки. Ц е добре, коли напохваті все є, але погано те, що часто ми захоплю єм ося ан тибіо тикам и і вж иваєм о їх без всякої потреби. Н ап р и кл ад , у дитини п ідня л а с я тем п ература, появився нежить, і мати о др азу ж д а є їй пеніцилінові препарати, а при болі в ш лункові чи проносі — ентеросептол. Т ем пература зниж ується, пронос проходить, мати радіє. А того мати не знає, що ан ти біотики не безневинні д л я організм у. З а частого вж ивання, а надто при великих дозах вони м ож уть викликати поруш ення ф ункції кровотворних органів або спричинити таке захворю ванн я, як кандидом ікоз. О тож , матері! Б удьте обереж ні з антибіотикам и в лікуван н і. В аш обов’- ; язо к — подати хворому перш у, д ол ікарську допомогу, як а п олягає в то-.: му, щоб ви при простуді поклали хворого в л іж ко , дал и теплого чи га- і рячого чаю, настояного на липі, калині чи м алині або дали табл етку ас пірину і викли кали л ік ар я . Якщ о у дитини пронос, перш за все переведіть її на строгу дієту (чай із сухари кам и), дай те на цукрі м ’ятних крап ель
і порадьтеся обов’язково з л ікарем . Т ільки л ік ар може визначити потребу в антибіотиках і призначити їх хворому. П ри поруш еннях поверхні ш кіри — подряпинах, що часто буває у д і тей, коли вони бігаю ть на подвір’ї і падаю ть, не протирайте забрудн ен і подряпини, бо цим ви втрете бактерії в ш кіру, а при кладай те ватні т а м пони, змочені перекисом водню, і просушуйте стерильними серветкам и. П родезинф ікуйте зеленкою , а потім, якщ о подряпина чим ала, покладіть пеніцилінову чи біоміцинову м азь. П ри потертості ш кіри робіть те саме. Коли ви поранились, то не зали вай те рану йодом. Й од зруйнує ніж ні клітини відкритої рани, які потім при розп аді стануть поживою д л я б а к терій. Я кщ о ваш а ран а забруднена, то к р а ї рани й ш кіру навкруг неї очистіть від забруд нення тампоном, змоченим у перекисі водню, потім к р аї рани зм аж те йодом або зеленкою , н ак л ад іть тугу пов’язку із сте рильного бинта і негайно зверніться до хірурга. П ри опіках водою або сковородою, якщ о з ’явилися пухирі (II ступінь оп іку), зробіть примочки спиртові або 2-процентного розчину м ар ган ц е вокислого калію . П ухирів не зрізайте. Р іди на в них поступово сам а ро зійдеться, а поруш ений пухир призведе до інф ікування ніж ної шкіри. П іс л я обробки м ісця опіку м ож на покласти м азь (пеніцилінову, стрептоцидову, В иш невського) або н акласти пов’язку з риб’ячим жиром. Якщ о по руш ено значну поверхню шкіри, без л ік ар я не обійтися. Щ е одна п орада щ одо мозолів. П ри появі м озолів на ногах або й р у ках ні в якому р азі не зрізай те їх, як це багато хто робить. З р о б іть теп лу ванну тривалістю 20 хв, а потім зіш кребіть м озоль пемзою. П ротягом 6—8 днів п рикладайте до нього мозольну рідину або пасту. П ісля цього знову зробіть 20-хвилинну теплу ванну, видаліть мозоль і п окладіть на те місце, де він був, ж и рову п ов'язк у (лан олін ову).
Косметика
Г ІГІЄ Н А — П Е Р Ш А У М О В А З Д О Р О В ’Я І К Р А С И К осм етика базується на досягненнях сучасної медицини, біології, х і мії, фізики; у її розпорядж енні численні найновіш і ф арм акологічні р е човини й препарати, та, маючи багатовікову історію, вона не відм о вл яєть ся від старих засобів та методів народної медицини. Косметичні засоби, в основному, зводяться до догляд у за шкірою й волоссям. Ш кіра — це
ж и в а броня, що зах и щ ає орган ізм від різном анітних несприятливих впли вів — пилу, бруду, м ікробів, різних травм , хім ічних речовин, тем ператур них (тепло, холод) і променевих ф акторів. Вона бере участь у процесах терм орегуляц ії, обм іні речовин, диханні, ви даленні з о р ган ізм у ш лаків. Ш к ір а тісно пов’я за н а з усім а внутріш нім и орган ам и через нервову, кр о воносну і лім ф атичну системи. В ід її норм ального ф ункціонування з а л е ж ить часто здоров’я всього орган ізм у в цілом у. Тому до гл яд за шкірою, зб ереж ен ня її надовго свіж ою й молодою — не лиш е естетична потреба, а й гігієнічна необхідність. Ш кіра буває норм альна, суха, ж и рн а, ал е вона рідко зали ш ається однаковою все ж иття, зміню ю чись з віком, способом ж и ття й роботи, під впливом клім атичних й атм осф ерних ф акторів, гігієнічних і косметичних процедур. Т а часто і при норм альній ш кірі буваю ть відхилення в бік більш ої чи м енш ої сухості, н ап ри кл ад , лоб, ніс і п ідборіддя з явно в и р а женою ж ирністю , а щ оки й ш ия сухі. В ід типу ш кіри залеж и ть і до гл яд за нею. П ерш ою гігієнічною умовою д л я будь-якої ш кіри є дотрим ання чисто ти. В ода й мило прекрасно очищ аю ть ш кіру. П роте в воді міститься б а гато м інеральних солей, які в поєднанні з милом ви падаю ть у нерозчин ний осад, вн аслід ок чого волосся не за в ж д и добре пром ивається, а на ш кірі мож уть виникати навіть подразнення. Тому воду д л я вм ивання б а ж ан о пом’якш ити — переварити, додати бури або соди (чай н а л о ж к а на 1 л вод и ), гліцерину (столова л о ж к а на 1 л во д и ). Як не байдуж ий д л я ш кіри ск л ад води, так сам о важ ли ви й д л я неї х арактер м ила. М ила з великим вм істом л угів (господарські) маю ть хорош і миючі властивості, ал е через це погано переносяться ш кірою — сильно знеж ирю ю ть її, пересуш ую ть, викликаю ть ш орсткість, а волосся стає хрустким, розщ еплю ється, січеться; нігті лам аю ться. Тому дл я гігіє нічних потреб господарське м ило не застосовується. С пеціальне туалетне мило виробляю ть д л я миття ш кіри й волосся («Сирень», «Цветочное», «Земляничное», «К армен» та ін.). Воно вв аж аєть ся нейтральним , о скіл ь ки вміст лугу в ньому зменш ено, а кількість ж ирних кислот збільш ено. В иробляю ть і так зван е пєреж ирене мило з добавкою ланоліну, сп ерм а цету, гідрованих спиртів, каш алотового ж иру та інш их ж ироподібних р е човин («Косметическое», «Спермацетовое», «Л анолиновое», «Лю бимое», «Д етское», « Б у р а т и н о » )— д л я сухіш ої, ніж ніш ої і чутливіш ої шкіри. Н е б ай д уж а ш кірі і тем п ература води. Т епла вода розш ирю є вивідні протоки сальних та потових зал о з, добре очищ ає, ал е сприяє появі в’ялос ті і кволості ш кіри, холодна тонізує, проте при постійному користуванні погірш ує ж ивлення ш кіри, викли кає сухість і лущ ення. Тому найкращ ою д л я вм ивання є вода кім н атної тем ператури. В м иватися лю дям із сухою, норм альною і ж ирною ш кірою слід по-різном у (див. с. 237). П ісля робо ти на виробництві, пов’язаном у із забруд н ен н ям ш кіри, слід прийняти душ або ретельно вимити частини тіл а, не захищ ені спецодягом. Н е рідш е одного-двох р аз на тиж день необхідно митися в л азн і, прийм ати гігієнічну ванну. Д л я цього не слід вж и вати дуж е гаряч у воду. П ерегрів тіла при зводить до посилення обміну речовин, зб ільш ує н аван таж ен н я на серце й легені, прискорю є пульс, підвищ ує кров’яний тиск. О тж е, тем пература води не повинна перевищ увати 3 4 —37 °С.
Д уш м ає перевагу перед ванною, бо добре тонізує ш кіру. Закінчивш и миття теплою водою, потрібно обполоснутися прохолодніш ою (ЗО—24 °С) і витертися м ахровим руш ником. Д л я л азн і реком ендується мило «Се мейное», «Хвойное», «Банное», «Яичное». Д л я ванни м ож н а вж и вати піноподібні засоби — «Х войная», «Бодрость», «Пингвин», «Б адусан». їх до б ре сприйм ає навіть ніж на ди тяча ш кіра. Вони м аю ть ще й деякі тонізую чі властивості. М оч алка повинна бути в кож ного члена сім ’ї ін д и від у ал ь на. Щ об запобігти обвітрю ванню ш кіри й виникненню простудних зах во рю вань, не треба виходити на вулицю в ід р азу після миття. Якщ о у вас вдома душ або ванна, частіш е користуйтеся цілю щ ою дією води. Вона зни ж ує втому, о св іж ає в спеку, заспокою є й н о р м ал ізу є сон і, найголовніш е, є провідним ф актором загар ту ван н я організм у. О бти рання, обливання, душ прохолодною водою треную ть судини, створю ю ть стійкість до низьких тем ператур повітря. П рекрасним оздоровчим і про філактичним заходом є купання в річці, морі, п л авальн ом у басейні. О собливо еф ективні вони в поєднанні з повітряними й сонячними ва н н а ми. Т акі купання добре впливаю ть на обмін речовин, нервову та ендо кринну систему, привчаю ть орган ізм не боятися тем пературних коливань. С приятливо дію ть вони й на ш кіру. К рім дотрим ан ня гігієнічного реж им у, організм ові лю дини необхідні прави льне чергування праці й відпочинку, за н яття гімнастикою , спор том, чисте повітря, р ац іон ал ьн е харчуван ня. Все це допом ож е подовжити ж и ття, зберегти добре здоров’я, настрій і працездатність. А правильне і вм іле застосуван ня косметичних процедур забезпечить ш кірі еластичність, ніж ність, красу.
П РО К О С М ЕТИ ЧН І П Р О Ц Е Д У Р И , Я К І М О Ж Н А РО Б И Т И В Д О М А Ш Н ІХ
УМ ОВАХ
^ Н айпростіш а з косметичних процедур — обтирання ш кіри. Д л я цього застосовую ться туалетні води й одеколони. Д о ск л ад у одеколонів входять спирти. Вони реком ендую ться д л я очищ ення брудної, ж ирної, спіт нілої ш кіри та дези н ф екц ії її. Т уалетн і води (лосьйони) склад аю ться т а кож із води та спирту (ЗО—5 5 % ) з добавкою гліцерину, настоїв та від вар ів л ікувальн и х трав, охолодж ую чих, дезинф ікую чих та інших речовин. З а л е ж н о від цільового призначення лосьйони поділяю ть на такі, що очи щ аю ть та освіж аю ть ш кіру («Утро», «Л осьон д л я ли ца») і, крім того тонізую ть («Апельсиновий», «Ф лора», «Б ал ьзам » , «Тонус»), очищ аю ть і пом’якш ую ть («Л илия», « О гн и М о с к в ы » ),зм ен ш ую тьсалови ділен н я («Ф ло ра», « Р и тас» ), очищ аю ть пори і зл егк а відбілю ю ть («Бензойное молоко», «Анне», «Ц итрус», «А элита»), пом ’якш ую ть ш кіру («Л илия», «М аре»), дезинф ікую ть («Борно-тим оловы й», «Огуречный», « Р и тас» ), заспокою ю ть після гоління («А бава», «Ф рико», «Ратм ир», «Утро», «Борно-тимоловый», «П осле бритья», « Р озовая воДа», «Л аван д а», «К алинка», «О гуречная во да», рідина «О свеж аю щ ая») та інших подразнень («Холодок», « П л я ж ны й»), зменш ую ть потовиділення і знищ ую ть неприємний зап ах — д е зодорую чі («Финиш», «Гигиена», «Бурол», «Ц итропин», «Д убок», «Одорин», «Орфей», «Ж идкость от пота» та ін .),
Д у ж е корисне обтирання ф руктово-овочевим и соками. З а л е ж н о від се зону мож на використовувати р ізн і ягоди, а так о ж абрикоси, дині, груш і, огірки, помідори, банани, цитрусові, моркву, картоплю тощо. В них м іс тяться речовини, що ж и в л ять ш кіру, сприяю ть збереж енню свіж ості й еластичності: вітам іни, солі фосфору, за л іза , міді, кобальту, сірки, калію , натрію , кальцію , а та к о ж сахари, органічні кислоти. А ле еф ективні лиш е свіж і соки, з часом їх цінність зн иж ується, значно сл абш ає. Соки із за м о рож ених ф руктів робити недоцільно. Д л я обтирання ш кіри н абуваю ть ш ирокого застосуван ня та к о ж настої і відвари з ром аш ки, кропиви, м’яти, липового цвіту, ш авлії, хмелю, к ві тів нагідок (к ал ен д у л и ), кропу, петруш ки, сім ’я льону тощо. Н астій го тують, заливаю чи 1 столову л ож к у трави або суміш і різних квітів і тр ав склянкою окропу, після цього посудину обкутую ть руш ником і настою ють 1—2 год. В ідвар одерж ую ть кип’ятінням подрібнених л ікувальн и х тр ав протягом 15—20 хв. Ф руктово-овочеві соки, відвари і настої рослин добре вж и вати д л я вм и вання та д л я п ул ьвери зац ії ш кіри (використовую чи д л я цього звичайний п ульвери затор). Суху і норм альну ш кіру зі схильністю до сухості попе редньо слід зм азати ж ирним кремом. П ри ж ирн ій ш кірі це необов’язково. Г ід ром асаж м ож на робити і звичайною прохолодною водою. Зм ащ ен і кремом (п ісля ум ивання) обличчя й шию на 5— 10 хв підставляю ть під душ . П ісл я процедури суху й вразл и ву ш кіру знов сл ід покрити тонким ш аром крему. Ц ілю щ у дію води використовую ть д л я та к званого водно-тем ператур ного м аса ж у (ванночки перемінних тем п ерату р ). В о д у — теплу і холод ну — наливаю ть у д в а тазики. О бличчя і шию обполіскую ть спочатку хо лодною, потім теплою і знову холодною водою. П овторю ю ть к іл ьк а р азів. К онтрастні тем ператури добре впливаю ть на судини,— стаю ть своєрід ною гімнастикою , що підвищ ує тонус ш кіри. Ц і ванночки реком ендую ть ся не частіш е одного р азу на тиж день. Компреси з гаряч ої води, від варів або н астоїв тр ав р о бл ять як сам о стійні процедури, ал е частіш е перед ж ивильною м аскою або м асаж ем . С ер ветку або руш ник (кращ е махровий) намочую ть у гарячій воді (тем пе рату р а не нижче 38—42 °С) і н ак л ад аю ть на обличчя, обминаю чи рот і ніс, на 5— 10 хв 2— 3 рази. Г арячі компреси сприяю ть збагаченню ш кіри кров”ю, розслабленню м ’язів, розш иренню пор, полегш енню саловиділення. Ш кіра стає м’якою, ніжною , соковитою. Х олодні компреси н ак л ад аю ть на ш кіру всього на 10— 15 сек. П ісл я них пом ічається поліпш ення еластичності й тонусу ш кіри, кольору облич чя, звуж ення ш кірних пор. Тому вони особливо п ридатні лю дям із ж и р ною ш кірою й розш иреним и порами. Я кщ о холодні компреси роблять від р азу після інших косметичних процедур, вони сп равляю ть благо тво р ний вплив на нервову систему, заспокою ю чи її. Т ак сам о роблять і теплі м асляні компреси. К реми — давн і й популярні косметичні засоби. їх готую ть із ж и рів тваринного (ланолін, яловиче сало, сп ерм ац ет), рослинного (оливкова, м игдальна, персикова, кукуруд зян а олія тощ о), м інерального походж ення (вазел ін , церазин, парф ю м ерне і вазелінове м асл о ), ж ироподібних речо вин (бдж олиний віск, стеарин) і води. К рім того, в д е як і креми додаю ть
різн і хім ічні речовини й м едикам енти (гліцерин, окис цинку, буру, борну кислоту, кам ф ору, оцет, кислоти й луги, м інеральн і речовини, ртуть, сір ку, ф урацилін, силікон тощ о). О станнім часом деяк і крем и вітам ін ізую ть ся («Н евский», «И деал», «Восторг», «Витаминный», «В и там инизирован ный», «М едовый», «Л енинградский», «Ю билей», «Ф ея» та ін .), в них д о даю ть окремі вітам іни або їхні комплекси. Д о ск л ад у інш их крем ів входять екстракти квітів, трав, плодів, овочеві й фруктові соки («А ленуш ка», «Огуречный», «К лубничка», «Э вкалипто вый», «Вечер», «Грезы», «Томатный» та ін .), м ед («М едок», «Медовый», «Б иоактивны й медовый», «Ж ел е м едок»), а п іл а к — бдж олине маточкове молочко («Сказочный», «Н ектар», «В олш ебница», «Л ада» , «Орто», «М о ты лек», «П чел ка» ), бдж олиний б ал ьза м — прополіс («О п ера»), гормони та інш і біологічні активно діючі речовини. К рем и призначаю ться д л я ж и в лен н я ш кіри — пом’якш ення, н ад ан ня їй ніж ності, еластичності; д л я очи щ ення її, а так о ж захисту від несприятливих зовніш ніх впливів. Вони р о з п оділяю ться рівним ш аром по ш кірі, оберігаю ть її від негативного впли ву холоду, вітру, вологи, пилу, бруду, а та к о ж сл у ж ать хорошою основою під пудру. Р ід к і креми («Восход», «К лубничка», «О гуречное молочко», «Утро», «О свеж аю щ ий» та ін.) м істять значний процент рідини (у деяких до 80 % ). Вони легко вбираю ться ш кірою і не зали ш аю ть сального сліду. Б а г а т ь м а з них м ож на користуватися зам ість ум ивання. Ж и ви льн і креми (« Н ад еж д а», «Ассоль», «Рего», «Ф лора», «Виктория», « Л ал а» та ін.) час то н ази ваю ть «нічними». П роте багато з них м ож уть застосовувати сь і в денний та вечірній час. Н а всю ніч в за гал і ніякі креми зали ш ати не слід. Д осить зм аза ти обличчя й шию за ЗО хв до сну, а потім акуратн о зняти крем ватним тампоном або паперовою серветкою. Н анесення крем ів, очищ ення ш кіри туалетним и рідинам и й рідким и крем ам и слід провадити за та к званим и ш кірними лін іям и — місцями найменш ого розтягнення. Н едотрим ання цих п равил м ож е завд ати більш е ш коди, ніж принести користі — ш кіра розтягнеться. К рем слід н акладати , зл егк а натискуючи на ш кіру, але не зсуваю чи її, від середини лоба до скронь (ніби продовжую чи л ін ії росту волосся на б р о в ах ); на щ оках — від кутків рота до середини вуш них раковин; від носа до верхніх частин вуш них раковин; на підборідді — по ниж ній щ елепі до мочок вуха. Ш кіра на повіках і навколо очей дуж е тонка, ніж на, тут ш видко з ’являю ться зм орш ки. Тому досить лиш е дуж е легких, ковзаю чих рухів від внутріш нього кута, ока по верхній повіці до зовніш нього і по ниж ній — від зовніш нього кута до внутріш нього. Н е забуд ьте зм аза ти кремом і шию (див. с. 243). Тов стим ш аром крем н ак л ад ати не слід, це не посилю є його дію і м ож е по гано впливати на ш кіру. Іноді ф абричні креми м аю ть ду ж е густу консис тенцію , їх важ ко н ам азати на обличчя. У цих ви п адках їх слід спочатку розтерти на долоні, а коли вони від тем ператури тіл а стануть м ’якш ими, накл асти на ш кіру. М ож на дод ати до такого густого крем у трохи води й олії. Д овго зберігати крем и не м ож на — вони поступово втрачаю ть свої корисні властивості. Д л я кращ ого терапевтичного еф екту їх слід Періодич но міняти й чергувати. Д у ж е активною косметичною процедурою є маски. Вони корисні дл я ж ін ки в будь-яком у віці і при будь-яком у стані ш кіри. М аски м ож уть
Нанесення крему на шкіру обличчя.
бути пом’якш ую чі, ж ивильні, тонізую чі, освіж аю чі, такі, щ о скорочую ть пори, зм енш ую ть ж ирність, в’яж учі. С истематичне їх застосуван ня д о п ом агає зберегти гарний колір обличчя, а ш кіру м ’якою, ніжною , п р у ж ною. Вони сприяю ть боротьбі з в’яненням та старін н ям шкіри. П еред н а несенням маски обличчя й шию слід вимити або протерти лосьйоном ( з а леж н о від властивостей ш кіри ), настоєм із тр а в або фруктово-овочевим соком (див. с. 234). В олосся п ід ібрати під косинку або спеціально пош и ту ш апочку (б ер ет), пл аття розстебнути біля ком іра і захистити руш ни ком, пелеринкою з клейонки або хлорвінілу. Щ об підготувати ш кіру до кращ ого сприйняття м аски, м ож на зробити гарячий компрес або кіл ьк а компресів контрастних тем ператур (див. с. 234), останній компрес г а р я чий. Якщ о ш кіра вразл и ва, а на обличчі є пош ирені судини і пом ічається посилений ріст волосся, тем пература води не повинна бути високою. М а с ку на ш кіру слід н ак л ад ати ш пателем або паличкою з накрученою на неї ваткою , знизу вгору (враховуйте ш кірні л ін ії, див. с. 235). П овіки за л и шити вільними, попередньо зм астивш и кремом. Н ак л авш и м аску, кращ е л еж ати спокійно, розслабити м’язи, читати й розм овляти не м ож на. Якщ о м аск а р ід ка, то д л я кращ ої ф ік сац ії на ш кірі нею слід просочити вату й розподілити її тонким ш аром по обличчю. М ож на ви різати маску з кількох ш арів м арлі з отворам и д л я очей, носа й рота. Т р и валість м ас к и — 10—20 хв. З н ім ати її слід обереж но, не розтягую чи і не зсуваю чи
М аска з кількох ша р ів т канини або мар лі.
ш кіру, ватним тампоном , змоченим теплою водою з добавкою молока, настоєм або відваром трав. Тонізую чу і в’яж учу властивість м аю ть д р іж д ж о в і маски, крім того, вони м істять ком плекс вітам інів групи В. Д л я одер ж ан н я др іж д ж о во ї м аски слід іи палички д р іж д ж ів розвести водою до консистенції густої см етани — д л я н орм альної ш кіри; молоком або олією — д л я сухої; про стокваш ею , кефіром або 3-процентним перекисом водню — д л я ж ирної ш кі ри. Т аку м аску слід н акласти на обличчя й шию товстим ш аром. П рекр асн і ж ивильні властивості м аю ть ф руктово-овочеві маски. Вони поліпш ую ть кровообіг і обмінні процеси, посилюють регенерацію (омоло дж ен н я ш кірних к літи н ), очищ аю ть, вибілю ю ть і тонізую ть ш кіру, корис ні при будь-якій і особливо при в'янучій, кволій ш кірі. В літку добре ро бити м аски з полуниць, суниць, смородини, малини, винограду, абрикос, персиків, груш , дині і т. д. В зим ку — з лимонів, апельсинів, м андаринів, ан ан асів, бананів, м оркви, картоплі, ріпи, кваш еної капусти, редьки. Яго ди або плоди р о зім ’яти виделкою або протерти на тертці. К аш оподібну м асу накласти на обличчя і шию на 15—20 хв. М ож на робити щ е й так. Д о подрібненої ф руктово-овочевої маси додати половину яєчного ж овтка (м ож на й без нього), трохи борош на або крохм алю , весь час пере мішуючи. Густувату м асу накл асти на ш кіру. Зм ити теплою, а потім об полоснути холодною водою. Д об ре використовувати д л я маски свіж оприготовлені соки, д л я сухої і вразл и во ї ш кіри додаю ть невелику кількість гліцерину або м олока (на 150 г соку 3 столових л ож ки м о ло к а). Т акі м ас ки реком ендується робити 2—3 рази на тиж день, всього 20 процедур. Д о плодоовочевих м асок м ож н а дод авати й інші ж ивильні речовини, н ап ри клад : натерти на тертці 2— 3 свіж і блідо-ж овті морквинки (брю нет кам із см аглявою ш кірою м ож на брати й червоні), зм іш ати з чайною л ож кою картопляного крохм алю (або свіж оприготовленого картопляного пю ре) або зі столовою лож кою м олока. П ри вразл и вій ш кірі непогано по єднати протерту м оркву з ж ивильним и крем ам и (зал еж н о від характеру ш кір и ). Хорош і м аски з різних квітів і трав (суріпка, ром аш ка, липовий цвіт, м ’я т а , волош ка, листя м альви й горіха, бузина, чебрець, пелю стки тр о ян ди та ін .). Д л я приготування таких м асок слід узяти по 1 чайній лож ц і сухих квітів, розтерти в порош ок, додати трохи борош на, залити окро пом до одерж ан н я густої каш ки, накл асти на обличчя на 20 хв (щ об д о в ше затр и м ал ось тепло, накрити клейонкою з ватною п рокладкою ). М ож на робити м аски з теплог© відвару або настою трав (див. с. 234). С п ец іаль ні м аски д л я ж ирної, сухої, в’янучої ш кіри чергую ть із ф руктово-овоче вими та із цілю щ их трав. М аски реком ендується проводити курсами.
Ч И ЗН А Є Т Е В И , Я К У М И В А Т И С Я ? Т аке запи тання багатьом видасться дивним. «Щ о ж тут хит рого,— ск аж уть вони,— ми з дитинства щ одня вм иваєм ося водою з м и лом». Всі знаю ть, що вода — найперш ий косметичний засіб . І все-таки, як тверд ять косметологи, деяким лю дям , якщ о вони хочуі-ь зберегти свою ш кіру надовго в гарном у стані, доведеться розпрощ ати ся з такою старою звичкою. А й справд і — чи завж д и і всім слід обов’язково вм иватися та
ще й з милом? Звичайно, очищ ати ш кіру від бруду, пилу, ш кірних ви ділень необхідно, ал е лю дям з нормальною , сухою і ж ирною ш кірою р е комендується ці процедури провадити по-різному. Н орм ал ьн а ш кіра м’як а на дотик, еластична, бархати ста, м ає приєм ний матовий тон. У м иватися лю дям з такою ш кірою реком ендується один раз на день вранці (ал е м ож на й увечері, якщ о це з в ’язан о з характером роботи), кращ е м ’якою або пом’якш еною (див. с. 232) холоднуватою во дою з високоякісним туалетним милом типу «Феникс», «М арочное», «Ю би лейное», «Р оза», «Лю кс», «С партакиада», «Х арьковское» тощ о. Д ея к і л ю ди з нормальною , але вразливою ш кірою погано переносять воду й мило. У цих випадках слід витирати обличчя й шию лосьйонам и «А пельсино вый», «Огуречный», «Огни М осквы» тощ о або рідинам и власного приготу вання, н ап риклад : 1) 2 столові лож ки горілки, 1 чайна л о ж к а гліцерину, 2 чайні лож ки столового оцту, 4 столові л ож ки п еревареної води; 2) по 1 чайній лож ці меду й гліцерину, 1 столова л о ж к а горілки, ца кінчику ножа бури, 4 столові лож ки води. Суха ш кіра — ніж на, тонка, прозора, дуж е чутлива до води й м ила, ш видко подразню ється, червоніє, болить. Тому до вм ивання слід стави тися з великою обереж ністю : водою користуватися лиш е пом’якш еною (див. с. 232) один р аз на день, кращ е ввечері, м ила постійно не в ж и в а ти, виняток мож на зробити лиш е р аз на тиж день, приймаю чи черговий гігієнічний душ або ванну. Д о миття обличчя треба зм аза ти кремом « Л а нолиновый», «Я нтарь», «Эффект», «Д зинтарс», «Био» тощо, а потім ви мити обличчя переж иреним туалетним милом — «Русский лес», «Л ю би мое», «Экстра», «Косметическое», «Д етское» та ін., обереж но висуш ити ш кі ру і знову покрити тонким ш аром крему. Зви ч ай н а суха ш кіра добре переносить такий мильний к р е м — туалетне мило (1 кусок) натерти на тертці, залити склянкою окропу, ретельно розм іш ати, щ об не було грудо чок, додати дві з половиною столові лож ки кам ф орного спирту, ’Д склянки касторового м асл а і 3 (неповні) столові лож ки гліцерину. Щ об вода менше подразн ю вал а ш кіру, мож на вм иватися суміш ш ю м олока й води в рівних кількостях або додавати в воду крохм аль (чайну л о ж к у к р о х м а лю і столову л ож ку холодної води розм іш ати, влити в окріп, охолодити, до давати до води дл я ум и ван н я). Н епогано за к іл ьк а годин до вм ивання водою н акласти на ш кіру р ід кий крем («М индальное молоко», «Сувенир», «Утро» та ін.) або олію — оливкову, кукурудзяну, соняш никову. Д обре користуватися «К осметиче ским м айонезом», д л я приготування якого взяти в рівних д о зах яєчний ж овток, олію і воду, добре зм іш ати, зм аза ти обличчя й шию. Ч ерез 2 — 3 хв вмитися холоднуватою водою. П роте в деяких ж інок і після таких «ніж них» ум ивань все-таки з ’являється неприємне почуття стягненості, сухості ш кіри, лущ ення. Щ о ж робити — від води доведеться відмовитись. В м ивання сл ід зам інити обтиранням молоком, верш ками, сметаною , зл ег ка підігрітою олією. М ож на попробувати обтирання хлібом (м’якуш ку чорного хліба розмочити в теплій воді і н акласти на обличчя к аш оп одіб ну м асу ). П ідійдуть д л я цієї мети фірм ові лосьйони («О гуречная вода», «Л илия», «М едовая вода», «О гуречное м олоко»); рідкі креми («Рассвет», «Увлаж няю щ ий», «Л ю бава», «Б архатны й», «Л анолиновое молоко», «М ин дальн ое молоко» та ін.) та крем «Белы е маки», а та к о ж ем ульсійні кре-
ми власного приготування, їх н еваж ко зробити сам ом у з продуктів, які м ає під рукою к ож на господиня: 1) суміш з рівної кількості меду, сметани, яєчного ж овтка; 2) ж овток розтерти з чайною лож кою меду і ’Д склянки верш ків, обереж но переміш уючи, додати 2 столові л о ж ки лимонного соку і 5 столових л ож ок води. Е м ул ьсії дом аш нього приготування слід зберігати у ф л ак о н ах з притер тими пробками. Вони ш видко псуються, тому готувати їх великим и пор ціям и не варто. Ж и р н а ш кіра лисніє, воду, мило та інші засоби гігієнічної косметиісп переносить звичайно добре. Л ю д ям із ж ирною ш кірою реком ендується вм и вати ся холодною водою вранці й увечері, 1—2 р ази на день м ож н а вж и вати звичайне туалетне мило: «Сирень», «Зем ляничное», «Л анды ш », «Ц ве точное», «Вазелиновое», «Глицериновое», «Винница», «П ионер», « К ам ф ар ное» та ін., мильний крем (для б ри ття). Хороше кам ф орн е мило д л я ж ир ної ш кіри м ож на зробити самому: кусок туалетного м и ла натерти на тертці, зали ти гарячою водою (1 ск л ян к а) і розм іш ати до однорідної маси (мож на трохи п ід ігріти ). В зл егк а охолодж ену м асу дод ати по чайній л о ж ц і кам форного спирту й борної кислоти, столову л о ж к у перекису водню. Ц е мило слід вж ивати не частіш е двох раз на тиж день. М ильну піну по обличчю розмилю вати губкою або м ’якою м очалкою . О скільки при ж и рн ій ш кірі, як правило, звичайн а ки сла р еак ц ія ш кіри зм іню ється на л у ж н у (а остання сп ри яє появі гноячкових зах во р ю ван ь), корисно до вм ивання нанести на обличчя кисле молоко, кеф ір, айран тощ о. Д л я кращ ого зн еж и рю ван н я ш кі ри м ож на додати у воду соду або буру (на 1 л води 1—2 чайні л о ж к и ). Іно. ді д воразове вм ивання з милом (і навіть без нього) ви кли кає лущ ення, под разн енн я. Щ об позбавитися цих явищ , слід скоротити вм и ван ня до одного р а з у на добу, м ило зм інити на якісніш е, що менш е п одразню є ш кіру, і навіть тим часово зам інити вм иванння протиранням обличчя лосьйоном («Апельсиновый», «Утро», А элита» та ін .), рідким кремом («Огуречный», « Л ю бава», «Ш иповник» та ін .). П ісл я вм иван ня ш кіру сл ід просуш ити м ’яким, кращ е м ахровим , не крохм аленим руш ником. Н е м ож н а грубо розтирати, зсувати і см икати ш к ір у — при цьому вона гр у біш ає і на ній ш видш е з’являю ться зморш ки.
С Е К РЕ Т И К Р А С И В О Ї Ш К ІР И П ри рода п о к л ад ає на ш кіру дуж е важ л и ві д л я всього о рган із му ф ункції. Від «правильної її роботи» зал еж и ть іноді не лиш е здоров"я, а й ж и ття лю дини. П риродно, що д л я виконання цих серйозних завд ан ь ш кір а сам а повинна бути здоровою — гладенькою , еластичною , м ’якою — без тріщ ин, саден, ш кірних захворю вань. Тому вона потребує до себе пев ної уваги, відповідного догляду. Н авіть норм ал ьн а ш кіра з часом, під впли вом несприятливих зовніш ніх умов, втрач ає свою привабливість, стає су хішою, грубіш ою , нееластичною . Д л я зб ереж ен н я на тр и валіш и й час її сві ж ості й краси необхідний постійний догляд. О скільки вода й особливо м ило зм иваю ть якою сь мірою природну ж и рову зм азк у ш кіри і цим сприяю ть її висуш уванню , то після раніш нього у м ивання лю дям із вразливою ш кірою м ож на накл асти на неї тонкий ш ар
крем у «Гундега», «Я нтарь», «Б ерезка», «С неж инка», «М атовый», «П ре лесть», «Томатный» та ін. П удритися при норм альн ій ш кірі необов’язково. Ф арбу, пом аду, пудру на ніч зали ш ати не м ож на. П еред сном слід очисти ти обличчя від пилу, бруду, гриму рідким и крем ам и («М индальное молоко», «С м етанка с хлороф иллом », «Б архатны й», «У тро»), якщ о ш кіра м ає деяку схильність до сухості, або лосьйонам и («Утро», «Ф лора», «О свеж аю щ ий», «Апельсиновый», «О гуречны й»), якщ о п ом ічається тенденція до більш ої ж ирності. М ож н а користуватися й дом аш нім и туалетним и рідинам и: 1) сік одного лим она, гліцерин — одна чайна л о ж к а, води — п івсклянки; 2) сік огірка залити рівною за о б ’ємом кількістю спирту, залиш ивш и на добу, процідити, при вразл и вій ш кірі д од авати трохи води або гліцерину. Д о б р е протирати (або пульверизувати) й іншими фруктовим и сокам и (див. с. 234), а так о ж від варам и трав (див. с. 234), особливо в ж а р к у пору року, коли у з в ’язк у з підвищ енням тем ператури п овітря посилю ється сало- і по товиділення. Ж ін к а м середнього віку і тим, у кого ш кіра сухіш а, корисно перед сном покрити обличчя й шию ж ивильним кремом («Н орковы й», « В и та минизированны й», «П челка», «Фея», «О пера», «Ланолиновы й», «Д зинтаре», «Эхо», «В олш ебница» та ін .). Ч ерез ЗО хв зали ш ки крем у зняти, промокнувш и ш кіру паперовою серветкою . М олодим м ож на не зм ащ у вати все обличчя. Д осить лиш е накл асти крем на д іл ян ки ш кіри, що ш видш е вкриваю ться зм орш кам и, стаю ть кволим и,— на повіки, діл ян ки щ ік біл я н иж ньої щелепи, шию. Д л я ж ивлення, підтрим ан ня тонусу, зб ереж ен н я м’якості та ел асти ч ності ш кіри реком ендую ться різні косметичні м аски: 1. М едова — зм іш ати по столовій л о ж ц і меду й борош на (або то л о к н а), додати Дві столові л о ж ки м олока (м ож на води ). 2. О лійно-ж овткова (див: с. 241). 3. Із сім 'я льону — столову л о ж к у сім ’я залити водою, варити до о д ер ж ан н я рідкої каш і, гарячою (не обпекти ш кіру!) накл асти на ш кіру обличчя й ш иї, через 20 хв зняти теплою водою, д а л і обполоснути холодною . 4. К ислом олочна — зм астити обличчя на 20 хв суміш ш ю з рівних частин м олока і простокваш і, вимити, зм астити кремом. 5. Д р іж д ж о в а (див. с. 237). 6. Із ф руктів і овочів (див. с. 237). 7. Із трав (див. с. 237). С ухість ш кіри обум овлю ється природж еним и якостям и і пов’я за н а з недостатньою діяльністю сальних за л о з та бідністю ш кіри на вологу. Т ак а ш кіра дуж е в р азл и ва щ одо атмосферних ф акторів — від сонця, вітру, во ди пересуш ується, обвітрю ється, погано переносить зм іни тем ператури. Н еправильний або недостатній д о гл я д за нею сприяє її стоншенню, появі ще більш ої сухості, лущ енню , ш орсткості, зм орщ ок. Вчасно вж иті заходи допом ож уть не лиш е усунути ці явищ а, але й запобігти ш видком у в’янен ню ш кіри. Тому д о гл яд за сухою ш кірою зводиться головним чином до заходів, що не допускаю ть пересуш ування ш кіри і забезпечую ть її ж и р о вими речовинами. П ісл я вм ивання або обтирання (див. с. 276) ш кіру по трібно обов’язково зм астити денним кремом «К ольдкрем Л К », «А элита», «Л ю дм ила», «И зум руд» та ін. Б аж ан о уникати одеколонів і лосьйонів, що м істять спирти (в туалетних рідинах д л я сухої ш кіри вони не повинні становити більш е 20,% ), які сильно суш ать ш кіру. Д л я того щ об освіж ити та очистити таку ш кіру, протягом дня і перед сном призначаю ть рідкі к р е ми («Бархатны й», «Утро», «У влаж няю щ ий», «И рисовое молочко», «Сме
танка», «Клубничный», «Л ю бава») і ем ульсії власного приготування (див. с. 239). П удру м ож на застосовувати тільки ж ирну, ду ж е дрібного помелу, в якій м істяться, крім порош коподібної речовини, щ е й ж ири («Балет», «Ж изель», «Восточная», « К расн ая М осква», «Л ебяж и й пух» та ін .), м ож на наносити лиш е на попередньо зм ащ ене крем ом обличчя. П орош коподібні рум’яна д л я сухої ш кіри не реком ендую ться, кращ е ж ирні. П еред виходом на вулицю, особливо у холодну вітряну погоду, облич чя слід зм азувати захисним крем ом і припудрити (див. с. 253). Увечері, після очищ ення від гриму, денних забруднень, обличчя і шию слід зм а стити будь-яким «нічним» крем ом («Л ТО », «Л ю дм ила», «Апельсиновый», « Л ал а» та ін.— див. с. 253). Щ об ш кіра о д ер ж у в ал а не лиш е ж ири, а й во логу, кусочок вати м ож на спочатку змочити у воді, а потім опустити в б а ночку з кремом і м’якими тиснучими рухам и накласти крем на ш кіру. Н а суху ш кіру прекрасн о дію ть м аски. Вони пом’якш ую ть, ж и в л ять і зволож ую ть суху ш кіру (див. с. 238). П еред н ак л ад ан н ям м аски обличчя й шию обов’язково слід очистити олією або рідким кремом, якщ о ш кіра не ду ж е вр азл и ва, добре попередньо зробити компрес (див. с. 234). Д л я сухої ш кіри реком ендую ться та к і м аски: 1. Я єчно-м едова — зм іш а ти одну чайну л о ж к у меду і один ж овток; м ож на додати сік одного л и мона або дві столові л о ж к и добре заварен ого чаю. 2. К артоп лян о-ж овтко ва — теплу, зварен у й протерту картоплю зм іш ати з теплим молоком і яєчним ж овтком до од ерж ан н я густого пюре, накласти на ш кіру на п ів години; зверху накрити маскою і руш ником; зм ити теплою , а потім хо лодною водою. 3. Яєчно-м едово-олійна — по 'А склян ки меду і о л ії зм іш ати з одним ж овтком. 4. О лійно-ж овткова (особливо при сухій, що ш видко подразню ється, ш кірі) — зм астити обличчя олією, а зверху добре р озтер тим ж овтком, залиш ити до висихання; змити ватним там поном з молоком. 5. Яєчна — з цілого яй ц я або з д од аван н ям рівної кількості верш ків. 6. О лій на (реком ендується спеціально д л я огрубілої, що луш иться, ш кіри) — п ід і гріти до тем ператури 37°С (оливкову чи кукурудзян у) нераф ін ован у олію, просочити нею тонкий ш ар вати і розподілити по ш кірі, закр и ти обличчя маскою з вощ еного паперу; зверху — руш ником, три м ати 2 0 —25 хв, зн я ти м аску сухою ватою . 7. Д р іж д ж о в а (див. с. 237). М ож н а робити м аски з вітам інізованих крем ів «Витаминный», «Лю кс», «Волш ебница», «Биокрем», «Л енинградский», «Н овинка», «В итам инизи рованный» або із спеціальних крем -м асок «Л С » і «А ленуш ка», еф ективні так о ж фруктово-овочеві м аски і з трав (див. с. 237). П ісл я закінчення процедури ш кіру потрібно зм астити кремом (якщ о до ск л ад у м асок не входять ж и ри) і зл егк а припудрити. Д у ж е тонкій пере суш еній ш кірі корисний м асаж , робити його сл ід у косметичному к а б і неті. Л ю дям із сухою ш кірою реком ендується вж ивати в їж у продукти, б а гаті на ж ири, вуглеводи, вітам іни, стеж ити за правильною роботою шлунково-киш кового тракту, частіш е звертатися за п орадам и до л ік ар ів-д ер м атологів і косметологів. Ж и р н а ш кіра — результат підвищ еної діяльн ості сальних за л о з в н асл і док змін з боку ендокринної системи, хронічних поруш ень діяльн ості ш лун ково-киш кового тракту, обм іну речовин. Ч ерез надм ірне саловиділення
ш кіра за в ж д и блищ ить, пори розш ирені, її часто порівню ю ть із ш куркою апельсина. Ж и р н а ш кіра часто забрудню ється. Якщ о їй не приділяти н ал еж н ої уваги, вона н аб уває темного відтінку, вкри вається чорними к рапкам и, легко зап ал ю ється; іноді з ’являю ться вугрі (див. с. 252). Вона потребує зовсім іншого догляду, ніж суха й норм альн а ш кіра. П ри такій ш кірі дуж е важ л и ві різні очисні процедури — вм и ван ня (див. с. 239) й обтирання. О станні реком ендую ться протягом дн я і на ніч — спиртам и (борним, кам ф орним , суміш ш ю рівних частин спирту й ефіру, 1-процентним розчином наш атирного спи рту), 2-процентним розчином питної соди, д о б ре протирати ш кіру 2-процентним розчином лим онної кислоти. Корисні й рідини дом аш нього виготовлення: 1) борної кислоти (або бури) — полови на чайної лож ки, спирту й води — по півсклянки; 2) борного спирту — п ів склянки, перекису водню — дві столові л ож ки; 3) бури — половина чайної л ож ки, перекису водню — столова л о ж к а, спирту і гліцерину — по дві столові лож ки. У парф ю мерних м агази н ах м ож на придбати спеціальні лосьйони д л я ж и рн ої ш кіри — «Борно-тимоловий», «Л осьон д л я лица», «Анне», «О гуреч ный», «Апельсиновый», «Ц итрус» та ін. П озитивно впливаю ть на ж ирну ш кіру відвари і настої трав (див. с. 234), ф руктово-овочеві соки (див. с. 234), обти ран ня кусочком лим она, настоєм хріну (200 г хріну натерти на тертці, зали ти 1 л столового оцту, все це витрим ати у ф лакон і з притертою пробкою д в а тиж ні в темном у місці; д л я щ оденного вж и ван н я розвести сто лову л о ж к у в п івсклянці холодної вод и ), відваром петруш ки (20 г зе лені на 1 л води) або лосьйонам и власного приготування: 1) ф іал ки та хвощ а — по дві столові лож ки, листя тисячолітн и ка й липового цвіту — по чайній л о ж ц і на 5 склянок окропу; 2) ром аш ки — 15 г, води — чотири чайні л ож ки, сік одного лим она, оцту і кам ф орного спирту — по дві столові лож ки. Р а з на тиж день добре ум ивати обличчя й шию водою контрастних тем ператур (див. с. 234). М ож на вм иватись і відвар ам и трав. П ри дуж е пористій, забрудненій ш кірі реком ендую ться р аз на тиж день парові ванночки (трим ати обличчя над окропом 15 хв, голову закри ти м ахровим руш ником, волосся від пари захистити ш апочкою або косин кою ). Д о окропу добре дод авати липовий цвіт. П ісл я ванночок слід о бер еж но видуш ити кінчикам и п альц ів чорні крапки. Е ф ективна так о ж сольова процедура. Н ам илити обличчя; тампончиком вати круговими рухам и вти рати дрібну сіль у ш кіру, залиш ити на 2— 3 хв, зм ити теплуватою водою, д а л і обполоснути холодною водою. Кухонна сіль добре очищ ає, скорочує розш ирені пори, тонізує. М ісця найбільш ого скупчення чорних крапок м о ж на обробляти суміш ш ю соди й солі (по половині чайної л о ж ки ) і мильного крем у (столова л о ж к а) або содою і бурою (п орівн у). Н а ніч обтерти су міш ш ю з столової л ож ки лимонного соку і двох столових л о ж о к гліцерину з половиною склянки води або в ’яж учим розчином (галун у — чайна л о ж к а, гліцерину — половина чайної л ож ки , горілки — чотири і води — дві столові л о ж к и ). Н епогано протирати ш кіру галуновим олівцем , кам енем д л я го лін ня, туалетним оцтом, настоєм нагідок (кален дулою ) — у чистому ви гляді чи розведеним у рівних частинах водою або горілкою , а так о ж спе ціальним и лосьйонам и — «Ф лора», «Бензойное молоко»; крем ам и «Улыбка», «Росинка», «Л ель», «К алендула», «Угрин», «К раса».
Якщ о ш кіра схильна до лущ ення, то п ісля водних процедур її слід злегка зм астити крем ом д л я ж ирної ш кіри — «К онвалія», «П релесть», « К а мене», «Снеж инка», «Э вкалиптовы й», «Н евский». П ри ж ирній ш кірі м о ж на користуватися таким и ж ивильним и крем ам и: «Космический», «Н овин ка», «Огуречный», «Ш изандра», «Виктория», «Томатный», «Л ен и н град ский» та ін. Д л я знеж ирю ван ня, підсуш ування, стягуванн я пор та тон ізуван н я ш кі ри реком ендую ться та к і маски: гліцерино-оцтова — чайну л о ж к у гл іц ери ну, столову л о ж к у оцту, чайну л ож к у тал ьк у зм іш ати, м асу н акл асти на обличчя на 15—20 хв; біл кова — білок одного яйця, не збиваю чи, н акласти ш арам и на обличчя на 10— 15 хв; зм ити холоднуватою водою, до яко ї м ож на додати чайну л о ж к у лимонного соку або 10— 15 крап ель кам ф орного спирту. П ри в’ялій, з розтягнутими порам и ш кірі корисніш а б ілково-га лун ова м а с к а — до збитого білка крап лям и, весь час поміш уючи, додати чайну л о ж к у 5-процентного розчину галуну, лим онна — сік з одного ли м о на зм іш ати з такою ж кількістю горілки; накл асти на обличчя і шию тон кий ш ар вати, зм оченої цим розчином. М аски з календули, біо-лосьйону «Ф лора», д р іж д ж о в а (див. с. 237), айвова або з інших плодів, з лікарськи х трав і квітів (див. с. 237), так о ж використовую ться як тонізую чі. П ісля м аски ш кіру припудрити. У деяких лю дей з ж ирною ш кірою на повіках, біл я скронь, на зовн іш ніх частинах щ ік пом ічається сухість (ком бінована ш к ір а ). С лід не з а бувати зм ащ увати ці діл ян ки крем ам и д л я сухої ш кіри («Я нтарь», «Вечер», «Ланолиновый», « Л а л а» та ін.). Л ю дям із ж ирною ш кірою дуж е важ л и ве правильне харчуван н я, слід уникати ж ирної п ряної їж і, консервів, копчення, більш е вж ивати молочних продуктів, ф руктів і овочів, стеж ити за своєю вагою , бо в осіб із жирною ш кірою часто спостерігається поруш ення обміну речовин, регулярно в ід відувати косметичні кабінети.
НЕ З А Б У В А Й Т Е П РО Ш ИЮ Ось про шию ми часто забуваєм о, тим часом як вона потребує такого ж систематичного догляду, як і обличчя. В наслідок анатом ічної бу дови її ш кіра тонка й ніж на. Ш ия швидш е, ніж інші частини тіл а, старіє, стає кволою, вкривається зм орш кам и і, на ж а л ь, ви казу є вік. В ран ц і шию слід мити водою кім натн ої тем ператури, при ж ирній і норм альній ш кірі — водою з хорошим туалетним милом («Э кстра», «Лю кс», «Б ерезка», «М а рочное», «Столичное» та ін.), при сухій — без мила. Д л я очищ ення від пилу і бруду у вечірній час кр ащ е обтирати шию лосьйонам и і рідким и крем ам и залеж но від властивостей ш кіри (« Ц и т рус», «П одснеж ник», «Клубничный», «И рисовое молоко», «Апельсиновый», «Огуречный» «Ф лора», « Р озовая вода», «Сувенир», «Б архатны й» тощ о). П ри вразливій і д у ж е сухій ш кірі воду вж и вати не варто, корисні спеці альні туалетні рідини («Л анолиновое молоко», «О гуречная вода», «Л илия», «М едовая вода» та ін .). Д а л і, зл егк а натискую чи (щ об не розтягувати ш кі р у ), слід зм астити шию ж ивильним кремом («М едовый», «Сказочный», «Лю кс», «Био-крем», «Н ад еж да», «Грезы» та ін.), передню частину шиї знизу вверх, бокові — зверху вниз. Н а п ідборідді крем вбити ду ж е легкими
Нанесення крему на шию.
постукуючими рухам и тильним боком кисті. П ри в ’янучій, к во л ій ш кірі креми слід н ак л ад ати на вологу, змочену сольовим розчином шию. Р а з на тиж день д л я ж ирної і н орм альної ш кіри доб ре робити компреси (див. с. 234), спочатку теплою водою (класти на шию на 2— 3 х в ), д а л і холодною (на 5— 10 с) — повторити 2—3 рази. П ри старію чій сухій ш кірі п оказані компреси з м игдальної, оливкової або кукуру д зян о ї олії. Н ам очену в о л ії : і згорнуту в к іл ьк а разів серветку або м арлю н акл асти на ш кіру, зверху закрити вощ аним папером або целоф аном і ватою . З аф ік су вати бинтом на ш иї на 15—20 хв. Якщ о ш кіра надто зм ор ш ку вата й квола, ці ком п ре си добре робити з під ігрітої олії. Д оп ом агаю ть зберегти еластичність і хо роший тонус косметичні м аски — ж ивильні, фруктові, тонізую чі (див. с. 237). Е ф ективні й та к і суміш і: 1) дві столові л о ж ки ж ирного сиру, сік з м ан д арин а або половина апельсина з однією чайною лож кою олії, 2) б і лок одного яйця з чайною лож кою оливкової чи куку р у д зян о ї о л ії і сік половини лимона. Щ одня реком ендується робити гім настичні вправи, що допом агаю ть зберегти пруж ність м’язів шиї, запобігаю ть появі другого підборіддя. 1. П овороти голови праворуч, ліворуч, нахили вперед, н азад , кругові рухи. Ц е особливо реком ендується тим, хто під час роботи змуш ений си діти з опущ еною головою, н априклад , при три вал и х зан яття х за письм о вим столом. 2. Схрестити руки, покласти їх на потилицю . З л е г к а натискувати на го лову, водночас трохи н апруж увати шию. 3. С класти руки під підборіддям . О пускати на них голову, долаю чи опір рук. 4. Л ягти на ж ивіт. Відкинути голову н азад , опустити на груди. 5. В ідкинути голову н азад . Зробити енергійний рух нижньою щ елепою, н ам агаю чись завести її за верхню. Всі рухи повторю вати 10— 12 раз. Щ об не з ’явилися ранні горизонтальні зм орш ки на ш иї і подвійне п ід боріддя, н ам агай теся трим атися прям іш е, ходіть з піднятою головою, не опускайте її низько, не вбирайте в плечі, не сутультесь. Якщ о лю бите сп а ти на високій подуш ці, відм овтесь від ц ієї звички. Вона так о ж м ож е спри чинити появу на ш иї глибоких зм орщ ок.
Н а ш кірі ш иї часто з ’являю ться пігментні плям и. Р еком ен дується про тирати ці ділян ки м олочнокислими продуктам и, лимонним соком, 3-процентним розчином перекису водню.
ОЧІ — Д З Е Р К А Л О Д У Ш І Очі — о к р аса обличчя. їх обрам лю ю ть брови і вії і цим надаю ть усьому обличчю виразності. Щ об брови були густими й добре росли, щ одня втирайте м ’якою зубною щ іточкою суміш із 1 чайної л о ж ки кам ф орної, 1 столової л о ж к и к асторової і 2 столових л о ж о к кукур у д зян о ї о л ії і злегка пом асаж уй те спочатку в один, потім другий бік і зачеш іть м аленькою гре бінкою. Тепер у моді природні брови. Але, якщ о ви хочете н адати їм певної форми, скористайтеся пінцетом (ніколи не голіть!). Б удьте обереж ні. М о ж на видалити лиш е трохи «зайвих» волосин знизу брів і на переніссі, якщ о брови зросли ся (вони роблять обличчя насупленим , суворим ). П ухнасті, довгі вії красиво відтіню ю ть очі. Д л я кращ ого росту корисно зл егк а м асаж ув ати їх м аленькою щіточкою, змоченою касторовою олією (м ож н а з кіл ьком а к рап л ям и вітам ін у «А »), Іноді вії стаю ть лам ким и, по чинаю ть ви падати . Ч астіш е це буває у тих, хто постійно їх ф арбує. Щ об уникнути цього, чергуйте ф арби і н ам агайтесь не вж ивати їх систематично. Н іколи не зали ш ай те ф арбу на ніч. Увечері туш знім іть кусочком вати з олією або кремом («Т еатральны й», «О чищ аю щ ий»), Категорично заб о р о няється ф арбувати брови і вії урзолом . Він м ож е викликати тя ж к і у р аж ен ня ш кіри й очей, особливо в осіб зі схильністю до алергійних реакцій. П очервоніння й лущ ення повік, набряки й кола під очим а не п р и к р а ш аю ть обличчя. П о ява їх зал еж и ть від багатьох причин — втоми, недоси пання, недостатнього освітлення під час роботи, хронічних зап орів тощ о. П ри зап ал ен н і і підпухлості повік допом агаю ть поперемінні (на 3 хв) н а к л ад ан н я вати, зм оченої спочатку в теплій, а потім у холодній воді — всього 6—7 раз. Д о б р е дію ть компреси з свіж он атертої сирої картоплі, при мочки з м олока, відвару ром аш ки, чаю. Якщ о ці прості засоби не даю ть ефекту, значить, це н аслідок захворю ван ня внутріш ніх органів — яєчників, печінки, нирок, ш лунково-киш кового тракту. В усіх цих ви падках необхід но звертатися до л ік ар я .
Іноді сам і ж інки буваю ть винні в погірш енні кольору ш кіри навколо повік, появі дрібних зм орщ ок. П ричина — н адм ірн е захоп лен н я гримом д л я очей. Ш кіра повік дуж е ніж н а, тонка, легко розтягується. Ш коди ж їй завд аю ть навіть не сам і ф арби, а невм ілі грубі рухи при н ак л ад ан н і й особливо зн ім анні косметичних засоб ів. Усі м ан іп у л яц ії н ак л ад ан н я гриму сл ід робити дуж е обереж но — ш кіру не зсувати, не терти. З н ім ати ф ар бу кращ е рідким кремом («Огуречный», «Клубничный», «П одснеж ник», « Л а нолиновое молоко», «О гуречное м олоко» та ін .), олією або спеціальним и крем ам и д л я очищ ення ш кіри від гриму («Т еатральны й», «О чищ аю щ ий»),
Р У К И П О ТРЕБУ Ю ТЬ У В А Г И Р уки — наш і вірні помічники в будь-якій роботі, природно, во ни ш видко забрудню ю ться, стаю ть ш орсткими, грубію ть. Д у м к а про те, що лю дям , які працю ю ть на виробництві, на відкритом у повітрі (в сільсь кому господарстві, на буд івниц тві), в устан овах, де часто доводиться ми ти руки (в медичних, дитячих за к л а д а х , харчових підприєм ствах тощ о), не м ож на зберегти ніж ну еластичну ш кіру, н еправильна. Г ладенькі м ’які руки, красиво підстриж ені нігті м ож е м ати кож ен, з якою б роботою він не стикався. С лід лиш е п риділяти їм увагу, а це від б и р ає зовсім н ебагато часу. Д у ж е брудну роботу кращ е робити в гуморих або спеціальних зах и с них рукавичках. Якщ о це нем ож ливо, то до роботи слід зм асти ти руки вазелін ом або спеціальним и крем ам и («Силиконовый», «С и лан »). Н ігті м ож на занурити в кусок м ’якого м ила, таким чином вони будуть захищ ені від бруду, їх потім легко відмити. Д у ж е забрудн ен у ш кіру добре очи щ а ти «П астою д л я сухої чистки рук» або ватою , просоченою олією . М ити ру ки кращ е не холодною водою з к ран а, а к ім н атн ої тем ператури. М ило сл ід вж ивати туалетне, в ж одном у разі не господарське (див. с. 232); р е тельно витирати сухим руш ником. Суш ити вологі руки на повітрі не м ож на — вони починаю ть лущ итися, стаю ть ш орсткими, вкриваю ться тр іщ и н а ми. Щ об уникнути пересуш ування від частого миття, слід потім зм ащ у вати їх кремом д л я ру.к («Б ерезіль», «П ерсиковый», «Ж идкий д л я рук», «Велю р» т а ін .), лосьйоном «Ш арлі» або рідинам и дом аш нього приго туван ня: 1) гліцерину й одеколону по дві столові л ож ки , наш атирного спирту — чайна л о ж к а, води — столова л о ж к а; 2) гліцерину — чверть склянки, води півсклянки, сік з половини лим она. Якщ о руки огрубіли, стал и ш орсткими, червоними, корисні гарячі в а н ночки: 1) с о л о н і— 100 г солі на літр води; 2) з від вар у тр а в (ром аш ки, липового цвіту, суріпки, ш авлії, вол ош ок ); 3) з теп лої олії. З м ащ у вати ру ки м ож на і теплим свіж оприготовленим картоп лян и м пюре з молоком або суміш ш ю протертої картоплі, борош на і лимонного соку порівну, а на ніч добре покривати ж ирним крем ом («Эффект», «Н орковы й», «М едок», «П челка», «Ромаш ковы й», «Д зин тарс») і н ад івати нитяні рукавички — крем довш е збереж еться на руках і не забруднить білизни. Н ігті потребую ть особливого догляду. П ід нігтьовими п р ом іж кам и зб и рається до 95 % м ікробів, що зн аход яться на тіл і лю дини. Тому довгі нігті зали ш ати не слід. П еріодично їх треба акуратн о підстригати й п ід пилю вати пилочкою , надаю чи їм н ап івовальн ої форми; ш кірочку навколо
нігтя зр ізати манікю рними нож ицями, попередньо зробивш и теплу м и ль ну ванночку; зади рк и ви д ал яти і зм ащ увати йодним настоєм або розчином брильянтової зелені. Щ одня нігті сл ід чистити нігтечисткою , а п ід час м ит т я — м ’якою щіточкою. Н ігті, вкриті лаком , роблять руки красивіш ими. А ле ф арбувати нігті слід лиш е в тих випадках, коли ви м ож ете постійно стеж ити за ними. Р уки від р азу ж н абуваю ть неохайного вигляду, якщ о на н ігтях будуть зали ш ки л ак у, подряпини. Л а м к іс ть нігтів, р озш аруван н я їх, п оява ж овтих см уг — сигнал до того, щоб звернутися до л ік ар я-д ер м атолога.
ЗДОРОВІ ноги В ід стану ніг за л е ж а т ь легкість ходи, хорош а постава, гр ац іо з ність, а щ е й хорош ий настрій і навіть прац езд атн ість лю дини. Вони ш вид ше, ніж інші діл ян ки ш кіри, забрудню ю ться, грубію ть, вкриваю ться тр і щ инами. М ити ноги сл ід з милом р аз на добу, кращ е на ніч теплою водою (м ож н а д од ав ати к іл ьк а дрібних кри стали ків м арганцевокислого к ал ію ), особливо ретельно м іж п альц ьові склад ки , де більш е зб и р ається бруду й поту. П ід час ванни добре м асаж ув ати їх намиленою щіткою , роблячи р у хи знизу вгору. Д а л і витерти досуха грубим руш ником (це поліпш ує крово о б іг). Суху ш кіру корисно потім зм астити ж ивильним кремом («Л анолиновий», «Д зинтарс», «С пермацетовы й» та ін.). П ісл я ванни, коли нігті м ’якш і, їх сл ід підстригати й підпилю вати. Вільний к рай повинен бути прям им, куточки глибоко не підрізуйте, щ об згодом запобігти їх вр о стан ню в ш кіру. Ш кірочку навколо нігтя відсувайте тупим кінцем нігтечистки н азад , ал е ніколи не зрізуйте. П ри пітливості ступней реком ендую ться теплі ванночки з відваром кори дуба, берези, верболозу, ягодам и ож ини, сіллю , з наступним припуд рю ванням присипкою «Гальм онин» або сум іш ам и в рівних частинах: 1) т а л ь к і уротропін; 2) борна кислота і окис цинку. М ож н а користуватися й спеціальним и рідинам и — «Ф ормидрон», «ИФТ»; лосьйонам и «Гигиена», «О дорекс», «Ц итропин», «Бурол», «М Д», «Дубок», крем ам и — «Турист», «Элан», пастою Т ейм урова (останню вж ивати р аз на ти ж д ен ь). У туф лі на день добре в к л ад ати гігроскопічні устілки, ввечері слід вийм ати їх д л я просуш ування. Н е м ож на постійно носити гумове взуття. П анчохи й ш к а р петки сл ід прати щ одня; якщ о м ож на, не носити нейлонові й капронові, які зовсім не вбираю ть поТу. Н атоптані й огрубілі д ілян ки, що виникаю ть на ступнях (частіш е від незручного в зу т тя ), сл ід зняти пемзою, грубою м очалкою або щ іткою після гарячих мильних або содових (1—2 чайні л ож ки соди на літр води) в а н ночок. Від невеликих м озолів м ож на позбавитися з допомогою кусочка алое (стол ітн и ка). Р о зр ізати лист упоперек і накл асти його на мозоль, заф ік су вавш и компресною пов’язкою . В ранці плівку, що утвори лася, зн я ти і зм астити кремом. П овторю вати, поки м озоля не стане. Глибш і м озолі вд ається поступово ро зм ’якш ити мозольним пластирем або мозольною р і диною (попередньо зробивш и содово-мильну ван н о чк у ). Д обре, якщ о є м ож ли вість систематично робити педикюр у педикю рному кабін еті — це д о п о м агає п озбавитися застар іл и х і м іж пальцьовн х болісних мозолів, натоптань, врослих нігтів, інших деф ектів ступней і зберегти ш кіру ніг у хо рош ому стані.
П о ява на ш кірі плям з лущ енням , пухирців, сверблячки, зм ін а нігтів свідчать часто про грибкові захворю ванн я. Н еобхідно звернутися до лік аря-дерм атол ога д л я проведення відповідного ліку ван н я. Якщ о ви ф а р буєте нігті, стеж те за тим, щоб не лиш е ноги і взуття, а й увесь ваш зов ніш ній ви гляд були бездоганними.
Г А Р Н Е ВОЛОССЯ Волосся, як і ш кіра, потребує постійного догляду, і чим п рави ль ніш е його догл яд ати , тим більш е ш ансів надовго зберегти його красу і пиш ність. П ерш а ум ова — чистота. Д у м к а про те, що часте м иття голови ш кідли ве, неправильна. Н аб агато гірш е, коли волосся брудне, вкрите пилом, ви д і ленням и сальних і потових залоз, лупою. Здорове норм альне волосся слід мити раз у 7— 8 днів. Воду д л я миття кр ащ е використовувати пом’якш ену (див. с. 270) тем пературою не вищ е 45— 50 °С, м ило застосовувати лиш е туалетн е («М ир», «Буратино», «Голубь», «Л анолиновое» та ін .), в ж одн о м у р азі не господарське (див. с. 271). Д у ж е популярні різн і ш ам пуні («Солныш ко», «Восторг», «Особый», «Н ептун», «Л ондапон», «Садко», « Р у сал ка» та ін.) у вигляді рідин, паст і крем ів. Вони прекрасно розчиняю ть ж ир, зм иваю ть бруд, не подразню ю ть ш кіру й волосся. Р озп оділяти ш ам пунь і мильну піну по волоссю сл ід м"якими рухам и подуш ечкам и п ал ь ців, ш кребти ш кіру нігтями не м ож на. Н ам и лю вати волосся слід двічі, потім зм ивати великою кількістю води. Д л я останнього п олоскання у во ду добре д од авати оцет, лимонний сік або лим онну кислоту — д л я брю неток і ш атенок; відвар ром аш ки (чотири столові л о ж ки квітів залити півтора л ітрам и води, кип’ятити 5— 10 хв, п роф ільтрувати ) — д л я блонди нок. М ож на мити голову простокваш ею , кеф іром , сироваткою . Ж ирн е волосся слід мити р аз у 5—7 днів туалетним милом («Д етское», «Лесное», «Русский лес» та ін .), ш ам пуням и д л я ж ирного волосся, рідким и м илам и — «Д егтярны м», «Туалетным», «Ш анталанкис», «Невеж ис» (вони мож уть пересуш увати волосся, тому постійно вж ивати їх не м о ж н а), а та к о ж гірчицею (дві столові л о ж к и на л ітр во д и ). П ри д у ж е ж ирном у волоссі м ож н а проводити «сухе миття» — р аз в 4— 5 днів про терти його лож кою борош на грубого помелу, потім розчесати гребінцем або щ іткою. А мити водою р аз на м ісяць з туалетним милом, додавш и д л я обполіскування наш атирний спирт (чайну л о ж к у на л ітр води) або відвар тр ав (по столовій л ож ц і звіробою , деревію , ром аш ки, дубової кори на чотири л ітри окропу — трим ати на водяній бані п івго д и н и ). В ід м иття до миття, якщ о волосся ш видко засалю ється, злип ається, брудниться, слід п р о тирати його лимонним соком (чистим або р о зведен и м ), настоєм к ал ен д у л и — 10 частин, кукурудзяної о л ії (соняш никової або оливкової) — 1 ча стина, парф ю мернимн п репаратам и « Б ерезовая вода», «В еж еталь», « К р а пи вная вода», «Э кстракт хинной коры» (останній не підходить блон д и н к ам ). Сухе волосся не слід мити частіш е одного р азу в д в а тиж ні. В ода по винна бути м"яка (див. с. 232), добре, якщ о до неї додати одну-дві чайні л о ж к и борної кислоти на три л ітри води. Д л я миття м ож н а вж и вати м иль ний порош ок «Волна»; крем д л я гоління, н ап р и к л ад «М ыльный крем с ла-
нолином», ш ам пуні д л я сухої ш кіри. Якщ о користуватися милом, то переж иреним («Д етское», «Л анолиновое», «Лю бимое», «Гаяне», «Космети ческое»), П еред миттям доцільно зробити олійне вк утуван н я — втерти у волос ся б іл я коренів олію або ф ірм ові препарати — «П альм оль», «Репейное м ас ло», крем «Особый», суміш із касторової, оливкової (або кукурудзян ої) о л ії і води (по чайній л о ж ц і); розчесати д л я рівном ірного розподілу ж и ру, закр и ти поліетиленовою косинкою, заку тати м ахровим руш ником або хусткою на півгодини. Д о б р е мити волосся простокваш ею або кеф іром (н агріти до темпе ратури 35—37 °С, нанести на голову, з а в ’язати целоф аном , руш ником, зверху — хусткою, через 25— ЗО хв зм ити теплою в о д о ю ). О собам із силь но виявленою сухістю м ож на реком ендувати простий спосіб — очищення волосся хлібом: 100— 150 г чорного сухого хл іб а накриш ити, зали ти л іт ром окропу, розм іш ати до утворення каш ки і ще теплою втерти в ш кіру й волосся, а потім добре прополоскати теплою водою. Н епогано промити голову ж овтком яйця, збитим до піни, з водою. Суміш втерти у вологе во лосся й ш кіру, промити добре підкисленою водою (столовим чи туалетним оцтом — одна-дві столові л ож ки на літр вод и ). Суш ити волосся, особливо сухе, проти сонця, п ід феном або іншими ел ектроп ри ладам и не м ож на — воно пересуш ується, втр ач ає еластичність, стає лам ки м . Й ого слід добре протерти руш ником і висуш ити при кім н ат ній тем пературі, а потім розчесати щ іткою або рідкою гребінкою . Стежте, щоб зубці гребінки не були гострими, бо вони м ож уть сильно травм увати волосся. Гребінки, навіть в одній сім ’ї, маю ть бути індивідуальним и. М ити їх слід часто з милом або наш атирним спиртом з водою. П ересуш ене волосся добре злегка зм астити рідиною «Кремом для во лос», «М аслом д л я волос», «Биротолином», «Бриолином », «Аеровите», «Л он давиталом » або розтертим з олією ж овтком . Н а ніч накручувати бі гуді не реком ендується — волосся пош кодж ується, та й спати незручно. К р ащ е підсуш ити волосся, закручене на бігуді, до сну, обереж но зняти б і гуді і локони, не розчісую чи, заколоти приколкам и. Якщ о волосся погано три м ається в зачісці, то до початку у к лад к и зм очіть його фіксую чими з а собам и — відваром льняного сім ’я, пивом, рідинам и «К расота», «Фло-фи», «Волш ебный», «Завиток», «С илуэт», «Бито», «Х аа-фоон» та ін. Н адаю ть во лоссю красивого блиску, м ’якості і зберігаю ть зачіску креми д л я волосся «Эфф ект», «Ф иксатор», «Ф игаро», «Сомбреро». Д л я остаточної ф іксац ії зачіски використовую ть спеціальні л ак и д л я волосся. Х імічна і перм анент на зави вки подовж ую ть строк збереж ення зачіски, але робити їх слід тіль ки тим, хто м ає здорове волосся. Якщ о воно дуж е тонке, сухе, випадає, кр ащ е від зави вок відм овитися і вибрати якусь зачіску д л я гладенького волосся. Б агат о ж інок ф арбую ть волосся. У п родаж у є гарні ф арби, що даю ть гам у відтінків від світло-русявих, рудих до насичено коричневих і чорних кольорів — «Гам м а», «Ш атенка», «Б рю нетка», «И медна», «Спектр», «Ц ит-колорадо», «РоІІепа соїог», «Л ондаколор». Д л я н ад ан н я волоссю св іт ло-русявого золотистого тону д е як і ж ін ки користую ться перекисом водню
і
пергідролем . В олосся при цьому не забарвл ю ється, а зн ебарвлю ється і поступово втр ач ає блиск, стає безж ивним , лам ки м , рідш им. К р ащ е в ж и в а ти «Б лондоран супра», ш ам пуні «О светляю щ ий», «Сауле» і «Б лонд В икто рия». Н а світліш ом у волоссі м ож на дом огтися красивих модних відтінків з допомогою преп аратів д л я підф арб овуван н я волосся — «Л ондатон», «Ирис», «Рубин», «О ттеночный ш ампунь», «О ттеночный ш ам пунь ВУ-2», «А рома-колор». Вони придатні та к о ж д л я посилення кольору волося, що вигоріло на сонці або зн ебарвилось від п ерукарськи х м ан іпуляцій. А ле сиве волосся вони не ф арбую ть і даю ть негарні відтінки. Н айеф ективніш і при сивині тонізую чий ш ам пунь «Сильва», відтінковий засіб д л я м иття во лосся «2ії», ш ам пунь «Лондестон», а темного з сивиною волосся — ш ам пунь «Со1ог-5Ьашро». Всі барвники маю ть суп роводж увальн у інструкцію , недодерж ання якої м ож е призвести до неприродних кольорів. У деяких лю дей м ож ливі випадки ал ер гії — індивідуальної несприйнятливості. Т о м / до застосуван ня ф арб в в аж а єть ся обов’язковим зробити пробу на алергію . «Відновлю вачі» д л я волосся — це так о ж ф арби, ал е заб ар вл ен н я при їх застосуванні з ’явл яється не відразу, а поступово. О скільки до складу «відновлю вачів» входить свинець, часто ними користуватися не реком ен дується, щоб запобігти хронічному отруєнню. В загал і ф арбам и не слід дуж е захоплю вати ся. Всі вони поступово п ризводять до пересуш ування ш кіри й волосся, погірш ення його росту, в и падання, а ж до значного порідіння. С лід вж и вати ф арби лиш е в тих ви п адках, коли вони потрібні д л я м аскуванн я сивини або поліпш ення ко льору. М олодим ж ін к ам постійно ф арбувати волосся на догоду моді не слід. Щ об уникнути негативної д ії хімічних ф арб, кращ е вж и вати рослинні або періодично чергувати їх. Засл уж ен ою популярністю користую ться рос. линні ф арби — хна і басм а, ком бінаціям и яких (див. при кладен у до п ак е тів інструкцію ) вд ається досягти різних кольорів від світло-рудого до темно-каш танового. П ри ф арбуван н і однією хною м ож на о держ ати світ ло-рудий і рудий тони. Д о б а в к а до хни к ак ао (1 — 2 чайні л о ж ки до пачки) д а є відтінок, що н агад у є червоне дерево, кофе — рудувато-русявий, реве ню — мідно-рудий. Р евінь (листя й коріння, а так о ж порош ки, таблетки , екстракт, що продаю ться в ап теках) і самостійно вж и вається д л я ф ар б у ван н я сивого волосся: 10 г ревеню д л я короткого, 20—ЗО г д л я довгого волосся з а л и ти склянкою окропу, кип’ятити 15—20 хв, весь час поміш уючи, охолоди ти, додати 1—2 чайні л ож ки гліцерину. В ідвар ревеню н ад ає волоссю солом ’яно-ж овтого, золотистого, русявого відтінку, якщ о добави ти 1— 2 чайні л ож ки соди до відвару, то волосся п о ф арбується в коричневий колір. Р усявий відтінок на світлом у волоссі одерж уєм о за допомогою в ід в а ру ревеню, приготовленого іншим методом: 150— 200 г ревеню кип’ятити протягом ЗО хв в 0,5 л білого сухого вина, охолодити й відф ільтрувати , змочити волосся, закрити поліетиленовою косинкою і м ахровим руш ни ком на 1 год. Чорвонувато-коричневий відтінок одерж уєм о при ф арбуван н і волосся відваром чаю (3 лож ки чаю кип’ятити 20 хв у склянці во д и ); р удуватий — луш пинням цибулі; червоно-коричневий — ягодам и ожини.
К расивого каш танового кольору н ад ає волоссю ф ар бу ван н я відваром волоських горіхів (столову л ож ку волоських горіхів, півтори столових л ож ки галуну, по чверті склян ки о л ії й води зм іш ати й трим ати на с л а б кому вогні 15 х в ). Такого самого забарвл ен н я н ад ає волоссю і сік из зе леної ш каралупи волоських горіхів (або від двох столових л о ж о к соку з півсклянкою спирту). М ож на використати так о ж подрібнену зелену ш к а р а лупу (свіж у або висуш ену) і галун — по півтори столові л ож ки , олію — третину склянки, води — чверть склянки; суміш підігріти на слабком у вогні. Є й інший спосіб — уварити 100 г ш каралуп и в л ітр і води до 2 /3 по чаткового об ’єму. В ідтінків від темно-коричневого до чорного легко добитися відваром плодів бузини; світло-коричневого — відваром квітів, гілочок і листя липн. П ісля перукарських процедур, яскравого сонця волосся часто витон чується, розщ еплю ється (січ еться), вип адає, з ’явл яється лупа, свер б л яч ка. Спробуйте втирати лосьйони «Био-4» або «Бетулин», «Биол», «Резоль дл я жирны х волос», «А рниколь», «Гербасульф ан », «Л ондан», «Ш упен», (при ж ирном у вол оссі); «Биокрин», «С тимулан», «К арм а-Зи н », «Л он дестраль» (при норм альном у вол оссі); біо-лосьйон «Н олан», креми «Особый», «П априн», «А минат», «А рома биолактин», « Б ал ьзам и н » , «Лонда-лиц» (при сухому волоссі). Д опом агаю ть і народні засоби — відвар коріння лопуха (10 — 20 г зали ти склянкою води, кип’ятити 10— 15 х в); кропиви і м ати-м ачухи (по три столових лож ки сухого листя на літр в о д и ); білокопитника, ш авлії, реп’яхів, березових гілок, звіробою (готу ю ться та к са м о ); календули (розвести на 2 /3 перевареною водою ). Якщо «дом аш ня аптека» не д а є баж ан ого еф екту (вип адан н я волосся, лупа і св ерб лячка зб іл ьш ую ться), необхідна квал іф іко в ан а медична допомога.
М ОЛОДІСТЬ І К О С М ЕТ И КА Чи слід молоді вд авати ся до косметики? Звичайно, як і всім лю дям. А ле косм етика д л я молодих — розум на, гігієнічна. М олодим д ів чатам з ніж ною , світлою шкірою, яскравим и губами і щ оками, пишнпм блискучим волоссям декоративно-грим увальні засоби просто не потрібні. Ф арби, навіть найвищ ого гатунку, неспромож ні посперечатися з весною в лю дськом у ж итті — квітучою молодістю. Д івч атам і молодим ж ін кам з гарним кольором обличчя досить об м еж итися дотрим анням звичайних гігієнічних і косметичних заходів, що грунтую ться лиш е на індивідуальних особливостях ш кіри (див. с. 239). Д івч атам з ж ирною ш кірою м ож на вж и вати пудру, що поглинає ж ир і підсуш ує ш кіру. Ч асто молоді люди ск а р ж ат ьс я на надм ірне потовиділення на доло нях, ступнях, під п ахвам и. Ц е особливо неприємно, якщ о піт м ає поганий зап ах . Р озкладаю чись, він м ож е служ ити місцем скупчення бруду й м ік робів. В наслідок цього виникаю ть захворю ван ня ш кіри. У боротьбі з пітливістю велике значення м ає часте миття й обтирання холоднуватою водою. Д іл ян к и з найбільш им потовиділенням слід щ одня мити теплою во дою з туалетним милом. В аптеках і парф ю мерних м агази н ах мож на придбати засоби проти пітливості — «Бурол», «Ц итропин», «Ф леарол»,
«Одорин», «Д ж ина», «Р осянка», «Д убок», «Гигиена», «Финиш», «Р ідина від пітливості». Н ими й слід протирати ш кіру (особливо під пахвам и, під грудними зал о зам и ) протягом дня. Л ю дям з ж ирною або норм альною ш кірою , в яких надм ірне потови ділення, реком ендується одеколон і лосьйони «Туалетны й уксус» і «Т уа летный уксус Ароматный». О бидві рідини концентровані і тому до в ж и вання їх слід розвести водою (1 частина оцту на 4 частини во д и ). В о лосся під пахвам и слід о бов’язково голити. Л ю дям з підвищ еною пітливістю слід часто м іняти білизну, провіт рю вати щ одня костюми і ж ак ети після носіння, підш ивати підп ахівн и ки до платтів і кофточок. Н е слід постійно носити білизну, сорочки, блузки з силону, нейлону, капрону. Ц і тканини гідроф обні, тобто погано сприймаю ть вологу і ліпоф ільн і — схильні поглинати ж ир. Тому піт не випаровується, а зал и ш аєть ся на ш кірі, а тк ан и н а з лівого боку з а с а лю ється, що ще більш е сприяє посиленню пітливості і навіть п о д р аз ненню ш кіри. О дяг із синтетики слід прати щ одня. В ід пітливості рук допом агаю ть теплі ванночки з відваром дубової кори, чаю, ягід ож ини. З а га л ь н е підвищ ення потовиділення м ож е бути пов’язан е з поруш енням нервової і ендокринної систем, деяким и зах во рю ваннями (туберкульоз та ін .). У всіх ви п адк ах обов’язково зверну тися до л ік ар я , пройти обстеж ення і відповідне ліку ван н я. У деяких молодих лю дей пом ічаю ться та к зван і «ю нацькі вугрі». Вони виникаю ть на обличчі, грудях, спині (частіш е при ж ирній ш к ір і). З ’являю ться вугрі, як правило, в період статевого ви зріван н я. С початку виникаю ть «чорні к рапки» — м ісця закупорки сально-волосяних міш ечків брудом, пилом, ж иром . М ікроби, що зн аходяться в цих міш ечках, ви кли каю ть зап ал ен н я. Утворю ю ться більш і чи менш і гноячки — вугрі. Ні в якому р азі не м ож на видуш увати їх. В угрі від того не зникнуть, навпаки, м ож уть з ’явитися більш і і ще в більш ій кількості. П ро ти п о казан і зігр і вальні компреси, примочки, м асаж . В більш ості ви п адків вугрі проходять самі, з настанням статевої зрілості. Та рубці після них зали ш аю ться н а довго. Тому л ікувати їх слід своєчасно. В елике значення м ає правильний до гл яд за ж ирною ш кірою (див. с. 241). У період го строзап алю вальн и х процесів не дозвол яється вм ивання та інші водні процедури. Р еком ен ду ються витирання спиртам и (н ап ри клад, к ам ф о р н и м ), горілкою , дези н ф і куючими лосьйонам и д л я ж и рної ш кіри. У деяки х ви п адк ах допом агаю ть запобігти появі вугрів спеціальні крем и («Угрин», «У лыбка», «К раса», «Л ель», «К онвалія», « К а л ен д у л а» ), еф ективні сонячні ванни і к варц еві опром іню вання. Д у ж е важ л и во дотрим увати дієтичний реж им — доведеть ся відм овитися від гострих страв і прянощ ів, копчення, консервів, солоної риби, алкогольних напоїв. С лід обм еж увати вж и ван н я вуглеводів — біл о го хліба, печива і, головним чином, солодких страв, цукру, цукерок, в а рення. Б ільш е вводити в їж у вітам інів, свіж их ф руктів, овочів. Якщ о вугрі великі й хворобливі, їх багато і вони н абуваю ть х ар ак тер у сипу, сам олікування не допом ож е, необхідна медична допом ога. З а п ас іть ся тер пінням — л ік уван н я вугрової віспи три в ал е й не завж д и гар ан ту є від рецидивів хвороби. П роте лиш е призначена л ікарем -дерм атологом терапія, загал ьн е і зовніш нє л ік уван н я в к ом б ін ац ії з ф ізіотерапевтичним и проце дурам и допом ож е позбавитися цього неприєм ного деф екту.
О Б Е РЕ Ж Н О , М ОРОЗ! У зимовий ч ас ш кіра потребує особливої уваги. Сніг, вітер, м ороз сильно подразню ю ть незахищ ену ш кіру. П ід впливом холоду спо чатку н астає розш ирення ш кірних судин і вона червоніє. П ри дальш ом у впливі низьких тем ператур судини стискую ться, ш кірний покрив ста* блідим . Т ри вале перебування на м орозі веде до зм енш ення кровопоста чання тканин і, як н асл ідок цього, погірш ення ж ивлен н я ш кіри. В она стає сухою, лущ иться, н аб уває синюшного відтінку. М ож е ш видко настати обм орож ення, обвітрю вання, огрубіння ш кіри, що призводить до появи зм орщ ок, ш видкого її старіння. Щ об уникнути цього, потрібно дотрим у вати ся деяких нескладних правил. Д л я щ оденних ум ивань кращ е вж и вати не холодну, а прохолодну або зл егк а підігріту воду. Н е м ож на перебувати в холодном у приміщ енні з вологими рукам и й обличчям. П ісл я вм ивання ретельно витріться, ін ак ше волога, випаровую чись із ш кіри, м ож е сприяти її пересуш уванню . Тим, у кого ш кіра ніж на, суха, чутлива, вм иватися водою (лиш е пере вареною !) слід рідш е, ніж у будь-який інший час року. Зви чай н і вм иван ня, а та к о ж очищ ення ш кіри протягом дня (зал еж н о від х ар ак тер у робо ти) м ож на зам інити витиранням обличчя і ш иї розведеним молоком (н авп іл з водою ), туалетним и рідинам и ф ірм ового або дом аш нього при готування (див. с. 238). С лід скоротити користування лосьйонам и, що м аю ть у своєму ск л ад і спирти, особливо лю дям зі старію чою ш кірою , схильною до сухості, лущ ення й утворення зморщ ок. А ось рідкі ж и ви л ь ні креми («П одснеж ник», «Ш иповник», «О свеж аю щ ий», «Клубничный», «Утро», «Огуречный», «Ф лора» та ін.) вж ивай те частіш е. Вони допомо ж уть зберегти м ’якість і еластичність шкіри. В ідр азу ж після вм ивання, обтирання або якоїсь інш ої водної проце дури не слід виходити на вулицю . Ц е м ож е призвести до огрубіння або обвітрю вання ш кіри. В холодну вітряну погоду перед виходом з дом у слід зм астити обличчя захисним кремом, а потім зл егк а припудрити. Крем і пудра створю ю ть на обличчі тонку плівку, зд атн у запобігти ш кідливом у діянню холоду на ш кіру. Є різні захисні креми: ж ирні крем и д л я сухої й норм альної, ал е чут л и во ї ш кіри — «М олодость», «Березовы й», «Л ю дм ила», «Н ивея», «Рига», менш ж и рні д л я ж и рної і норм альної ш кіри — «С неж инка», « К расн ая М осква», «Дневной», «М атовый». У тих клім атичних поясах, де зи м а су вора, кращ е вж и вати ж ирні крем и і н ак л ад ати їх на обличчя густіше. В дуж е холодні дні користуйтеся перетопленим гусячим салом або см ал ь цем. Н е заб увай те про губи. Вони та к о ж потерпаю ть від холодного по вітря — лущ аться, тріскаю ться й болять. їх добре зах и щ ає ж и р н а губна пом ада. Я кщ о звичайно ви не ф арбуєте губи, вж ивай те гігієнічну помаду. Вона прозора. М ож на так о ж перед виходом на мороз зм ащ у вати губи «Л анолиновы м » або «С пермацетовы м » кремом. У зимові м ісяці орган ізм одерж ує води н аб агато менше, н іж у літні, коли лю дина вж и ває значну кількість рідини. Ц е позн ачається певним чином і на ш кірі, зб ільш ується її сухість. Тому корисно вж и вати гідратую чі (зволож ую чі) крем и («У влаж няю щ ий», «Алые п аруса», «Ж еньш е-
невы й-увлаж няю щ ий», «Л еда», «О В -увлаж няю щ ий», «Гидрокосметика Гердеен» та ін.) і ком бінувати їх з більш ж ирним и (« Н ад еж д а» , «Ян тарь», «Н орковый», «А пельсиновый», «Яичный», «Ромаш ковы й», «Рего», «П челка», «Б ио-крем » та ін .), а та к о ж тими, що м істять вітам іни («В ос торг», «Люкс», «Витам инизированны й», «ЛТО », «Л енинградский», «Н ев ский» та ін.). Д опом агаю ть зберегти ш кіру в хорош ому стані й ж ивильні м аски: медові (див. с. 241), яєчні (див. с. 241), липові (див. с. 237) та ін. Ну, а що робити, якщ о ш кіра вж е почала лущ итися, почервоніла, стал а гру бою? У цих ви п адках вм ивання корисно зам інити обти ран н ям олією, рід кими крем ам и («Бархатны й», «У влаж няю щ ий», «Огуречный», «С м етан ка», «В осход»), сметаною . Е ф ективні теплі олійні м аски (див. с. 241). Р уки в зим ову пору більш е зазн аю ть несприятливих впливів низьких тем ператур — вн асл ід ок цього ш кіра обвітрю ється, сохне, лущ иться. Ін о ді виникаю ть тріщ инки, що є вхідними ворітьм и д л я ін ф екції і, як н а слідок, з ’являю ться гноячкові захворю ван ня. Тому руки слід ретельно д о глядати : частіш е вж ивати різні пом’якш ую чі засоби («К рем д л я рук, «Березиль», «С телла», «Велю р», «Ж идкий крем д л я рук», «Глицериновое ж е ле» тощ о). У деяких людей при три валом у перебуванні в погано о п алю ваних або холодних прим іщ еннях на відкритих д іл ян к а х ш кіри (облич чя, вуха) виникаю ть подразнення. Н айчастіш е вони з ’являю ться на руках. Ш кіра н аб ряк ає, утворю ю ться почервоніння із синюшним відтінком, що супроводж ую ться сверблячкою і хворобливістю . Л іку ван н я цих п о д р аз н е н ь — ванночки контрастних тем ператур (див. с. 234). П ісл я ванночок руки добре витерти і зм астити ж ирним кремом, гусячим салом або с м а л ь цем. О бов’язково треба носити теплі рукавиці або рукавички, кращ е з хутряною підкладкою . Н оги так о ж слід захищ ати від холоду. Н е м ож на надівати кап рон о ві або ш овкові панчохи. Д л я таких випадків реком ендується придбати теплі панчохи або колготки, кращ е ш ерстяні. В загал і в зим ову пору року не реком ендується носити тонкі панчохи. Ц е ш кідливо д л я здоров’я. М ож уть виникнути обм орож ення, л ихом анка, простудні захворю вання. В зуття дл я зимових холодних днів повинно бути тепле, але н еваж ке —• чоботи, черевики на хутрі або з іншою теплою підкладкою , валян ки . Ходити без головного убору взим ку не м ож на. Велику помилку роб лять деякі молоді люди, виходячи з дом у в непогож і дні простоволосими. Вони ризикую ть простудитися або дістати захворю вання вушей. П о стр аж дає, і дуж е відчутно, краса. М ороз, вітер, різкі тем пературні коливання негативно впливаю ть на волосся — воно стає лам ки м , втр ач ає блиск. Від холоду звуж ую ться ш кірні судини, зм іню ється кровопостачання в о л о ся них цибулин, що призводить до погірш ення росту волосся, порідіння і ви падання його аж до значного облисіння. П ри три валих лиж них переходах, піш охідних прогулянках, роботі на відкритому повітрі в дуж е холодні дні, коли ни зька тем п ер ату р а повітря супроводж ується сильним різким вітром, м ож е н астати обм орож ення об личчя. Щ об запобігти цьому, слід ш видко й енергійно розтирати ш кіру теплими долоням и. Н е м ож на терти обличчя снігом або мокрими р у к а вицями — від цього обм орож ення настане ще швидш е. Якщ о ж воно все-
таки сталося, слід від р азу ж розтерти ш кіру спиртом або одеколоном, а потім звернутися по медичну допомогу. Д у ж е сильно м ож на загоріти в горах. С онячна р ад іа ц ія посилю ється відбиттям від снігу. П ро це слід п ам ’ятати гірсько ли ж н и кам і альпіністам . В ід’їж дж аю ч и в гори, не забуд ьте взяти з собою і захисні (тем ні) о к у ля ри. Вони зб ереж уть зір і попередять появу на лобі й під очима зморщ ок.
С О Н Я ЧН І Б Р И З К И Веснянки... С кільки гіркоти завд аю ть ці м ален ькі золотисті чи коричневі плям очки деяким ж інкам ! В иникаю ть вони найчастіш е н а весні в осіб, чутливих до ультраф іолетового проміння. А на це проміння особливо багате яскраве весняне сонце. Веснянки значно легш е попереди ти, ніж лікувати . Тому проф ілактичні заходи слід вж и вати яком ога р ан і ше. О бличчя захищ аю ть від сонця парасолькою або крислатим капелю хом. Н а вулиці вранці або вдень обирайте тіньовий бік. Н ад івай те темні окуляри (сонячне проміння подразню є сітчасту оболонку очей). К ори стуйтесь спеціальним и фотозахисним и крем ам и («Щ ит», «От загар а» , «Л уч», «Белы й леб ед ь»). Вони м істять речовини, зд атн і поглинати у л ь траф іо л етове проміння. П удру вж ивай те темну, насичених відтінків. Д о б ре до д авати до неї ф отозахисні р е ч о в и н и — салол або хінін (приблизно по половині чайної лож ки на коробку пудри ). П роте дія захисних кремів 1 пудр нетривала (для крем у — 2 — 3 год, д л я пудри значно м енш е), тому щ оразу перед виходом на вулицю в раніш ню і денну пору слід зм ащ у ва ти обличчя кремом. Іноді, нєзоаж аю чи на проведення попередж увальних заходів, веснян ки все-таки з ’являю ться. Тоді слід користуватися відбілю ю чими за со б а ми. К ілька разів на день добре промивати обличчя кислим молоком, кеф і ром, м ацоні, айраном (змити потім теплою водою ). М ож на протирати обличчя таким и сум іш ами: 1) бури — столова л о ж к а, горілки — 6 і води— 2 столові лож ки; 2) півсклянки м олока, сік з половини лим она і 1 столову л о ж к у горілки зак и п ’ятити, зняти пінку, додати 2 чайні лож ки цукру, цим лосьйоном слід протирати ш кіру вдень перед виходом на вулицю ; 3) сік полуниць, суниць або лимона — чверть склянки, води — 5 чайних лож ок, г л іц е р и н у — 1 чайна л о ж к а; 4) відвар петруш ки (див. с. 234); 5) настій хріну — 200 г хріну натерти на терці, залити літром столового оцту, ви трим ати два тиж ні в темному місці, перед вж и ван н ям розводити 1 сто лову л ож ку в півлітрі води, цей лосьйон реком ендується дл я ж ирної ш кіри. Корисні і витирання ш кіри лимонним, огірковим, березовим, червоносм ородиновим соком. В ідбілю ю чі властивості маю ть і м аски з ф руктів і овочів — лим она, полуниць, м алини, суниць, чорної смородини, моркви, огірків, пом ідорів, редьки (див. с. 237). Д л я чутливої ш кіри їх кращ е розводити сметаною або д од авати яєчний ж овток і л о ж к у картопляного борош на. П ри сухій і старію чій ш кірі соки або яку-небудь подріблену ф руктово-овочеву каш ку добре зм іш увати з лож кою меду. Відбілю ю ть ш кіру м аски з кислого м олока з кіл ьком а крап л ям и лимонного соку, м ас ки з зелені петруш ки. М ож на використати д л я м аски і сік петруш ки — посікти дрібно зелень, видавити сік і зм астити ним обличчя; змити холод-
ною водою через 15 хв. Хороші й та к і м аски: 1) розтовкти 5 таблеток пивних д р іж д ж ів , залити 2 чайними л о ж к ам и перекису водню; 2) збити в піну білок одного яйця, додати сік одного лим она, 2 чайні лож ки цукру і п івсклянки води. П ісл я м асок і витирання сокам и суху чутливу ш кіру слід зм ащ увати тонким ш аром крем у («Л ю кс», «Эха», «Ассоль», «М е довый», «Яичный», «И деал», «Л ад а», «С одерж ащ ий пчелиное молочко», «Фея», « Н ек тар»), П орадивш ись з л ікарем , непогано прийм ати вітам іни С, В, Е, Р Р . Вони зниж ую ть ступінь чутливості ш кіри до сонячного про міння. П ри яскравих веснянках м ож на витирати обличчя 3-процентним пе рекисом водню і користуватися кремом «Весна». В його основі є л а в а н дове м асло. Хороший відбілю ю чий еф ект даю ть і креми «М елан», «М оло чай», «Ахромін» (див. ін струкцію ). Я кщ о ці засоби не даю ть баж ан и х р езультатів, слід звернутися до косметичного кабін ету д л я проведення спеціального лікуван н я.
В И К В А П И Т Е С Я Н А РО БО ТУ (Д Е Н Н А К О С М Е Т И К А ) В ранц і необхідно приділити у вагу своїй зовніш ності — ад ж е акуратний, привабливий вигляд дисциплінує, д а є впевненість у собі, ство рює хороший настрій на весь робочий день. К осм етика в денний час по винна бути легкою й по м ож ливості м алопомітною . У яскравий сонячний день усі д е та л і гриму д у ж е помітні і тому сильно н аф ар б о ван е обличчя зд ається вульгарним . Д ек о р ати вн а косм етика покли кан а приховати р із ні вади — плям и і веснянки, розш ирені пори, дрібні рубчики, зморш ки, не ду ж е свіжий колір ш кіри і т. д.; і в той ж е час д озволяє виділити н ай більш красиві риси обличчя. А ле з ’являти ся на роботу густо н аф ар б о в а ною у нас не прийнято — це не відповідає діловій обстановці й не гово рить про хорош ий см ак. О бираю чи засоби декорати вн ої косметики, кори с туйтесь загал ьн и м правилом — удень відтінки повинні бути блідіш і і м’якш і, ніж увечері. П ісл я ум и ванн я або обтирання на суху або вр азл и ву ш кіру накл асти легкий ш ар крем у (див. с. 239). Б л ід е обличчя добре трохи пож вавити рум’ян ам и (див. с. 258), зверху ш кіру припудрити. Д л я щ оденного користування реком ендую ться порош коподібні пудри (білі, рож еві, ж о в ту ваті — раш ель, ж овтувато-рож еві — н атуральн і, о р ан ж е в і— персикові, кольору за га р у ). Н ерідко доводиться зм іш увати к іл ь ка відтінків, щоб одерж ати тон, близький до свого кольору обличчя. П очинати пудритися слід з шиї, відтінок пудри брати світліш ий, ніж обличчя; д а л і покрити пудрою підборіддя, щ оки, ніс, лоб. Зм орш ки роз правити, запудрити, зайвину пудри зм ахнути. Великий ніс і п ідборіддя на худому обличчі н ап уд ріть пудрою темніш ого тону, а щоки й лоб — світлою. Короткий ніс пудріть весь, довгий — не до кінця. П ри ш ироко му підборідді слід напудрити лиш е ц ен тральну частину; вузьком у — з а хопивши частину щ ік. П одвійне підборіддя стане менш помітним, якщ о кінчик його і ш кіру ниж ньої губи покрити пудрою світлого відтінку, а реш ту — темною. Я кщ о обличчя вузьке, розш ирити його допом ож е пудра світлого тону, нанесена на ніс і щоки. Ш ироке обличчя стане ніби вуж чим ,
якщ о підкреслити ніс і підборіддя, а зовніш ні ділян ки щ ік припудрити тем нуватою пудрою. П удритися слід чистим ш матком вати, після вж и вання його кращ е викинути, зай ву пудру зм ахнути, брови і вії р озчеса ти м аленькою щіточкою. Щ об брови кращ е ви м альовували ся, їх мож на трохи підтемнити спеціальним олівцем , ф арбувати слід короткими ш три хам и, ведучи олівець від носа до скронь по л ін ії розташ уван ня волосся. Ф арби д л я брів повинні бути того ж кольору, що й волосся, іноді трохи темніш і, м ’яких, не різких тонів. М ож н а вж и вати й рідкі ф арби, але не інтенсивно чорні, вони не модні. С вітлі вії м ож на зл егк а п ідф арбувати спеціальною туш ш ю. П ідводити очі, н ак л ад ати ф арбу на повіки не сл ід — це грим вечірній. Губну пом аду обирайте світліш у. З а ч іск у робіть скромну, бо ви гад ли ва, з надм іром кучерів, локонів, з начосом не п асує простому робочому одягові і не відп овід ає серйозній обстановці ф абрики, заводу, установи або учбового зак л ад у . М ож на трохи надуш итися. Д енним и вв аж аю ться духи з легкими, тон кими «холоднуватим и» аром атам и , пахощ ам и зелені і ніж них квітів («А нгара», «С еверная ф ан тази я», «Весна», «И оланта», «Н езн аком ка», «М айский ланды ш », «Только ты», «Росинка», «Силуэт» та ін .).
ВИ ЗБ И Р А Є Т Е С Ь Н А В Е Ч ІР (В Е Ч ІР Н Я К О С М ЕТ И К А ) П риродно, що збираю чись на вечір, ви хочете мати гарний вигляд. Д л я цього, насам перед, відпочиньте напередодні ввечері. В рахуй те, що ніякі косметичні засоби не приховаю ть втоми, вони лиш е п ідкрес л ять її. П остарайтесь не заси д ж увати ся доп ізна біля тел евізо р а або за книж кою , не зай м ай теся дуж е стомливою роботою, лягай те спати р ан і ше. Якщ о встигнете, після роботи відпочиньте т р о х и — поспіть або п олеж , те. П озбутись денної втоми допом ож уть водні процедури — обтирання, душ , ван н а (б а ж ан о з хвойною добавкою у вигляді екстракту, таблеток і рідин — «Хвойна», «Б адусан », «Хвойный ар о м ат» ). Я кщ о встигнете, зро біть м аску (до неї н ак л ад іть на обличчя теплий компрес з тр ав — див. с. 2 34), д л я сухої і норм альної ш кіри — ж овткову із ж овтків і верш ків (порівну) або олійно-ж овткову (див. с. 241), д л я ж и рн о ї — білково-лимонну,
білково-айвову, білково-галунову (див. с. 243). Д о бр е о св іж ає втом лене обличчя легкий круговий м а с а ж кусочком льоду з холодильника, загорнутий у змочену лимонним або апельсиновим соком полотнинку. А коли часу м ало, просто вимийте обличчя й шию при ж ирній ш кірі: про тріть лосьйоном («Л или я», «М едовая вода», «О гуречная вода») або р ід ким крем ом («К лубничка», «Утро», «О свеж аю щ ий» тощ о) — при сухій і норм альній ш кірі. Н а брудну, спітнілу ш кіру грим н ак л ад ати не м ож на — ф арби будуть погано л ягати і м ож уть подразню вати її. О світлення д л я грим ування об личчя повинно бути достатнім , кращ е верхнє світло над д зер к ал о м (лю мінесцентні лам п и не підходять — вони спотворю ю ть к о л ь о р и ). Д л я ве чірнього гриму м ож на брати яскравіш і ф арби , бо ш тучне освітлення тро хи пом’якш ує їх. Д екорати вн і засоби обов’язково треба наносити на основу з денного крем у («Дневной», «М атовый», «П ар сл а» , «Гуркитис», «К ольдкрем Л К », «К ольдкрем ЭК», «К расн ая М осква», «А элита», «Гундега», «С неж инка», «В иктория», «Томатный», «Б ерезка» то щ о). Н ад л и ш ок крем у через д ек іл ьк а хвилин знім іть паперовою серветкою . Д л я м ас кування пігм ентації, веснянок, дрібних рубчиків, зм орщ ок, поганого к о льору обличчя користуйтесь крем ом «Лю бимы й» або тональним и к р ем а ми («Колорит», «Тонак», «Ж эм е», «Ф лю ид», «Д ерм акол», « Ж и д кая пуд ра», «К рем -пуд ра»), Т ональний крем треба підбирати до кольору ш кіри, наносити його тонким ш аром на обличчя і шию. Д іл ян к и , які тр еба з а м аскувати, слід покрити ще раз. Р у м ’яна наносять на опуклі д іл ян ки вилиць і акуратн о розтуш овую ть по щ оках у н ап рям ку до вуш ей і ш иї, щоб колір їх поступово зрівн явся з кольором ш кіри. П отім лице треба зл егк а припудрити пудрою (ко м п акт ною або порош коподібною ), дещ о світліш ою декоративного крему. У сучасній декоративній косметиці (м а к ія ж і) особливий акцент роб лять на очі. Ш к ір а повік з часом темніє. Грим д л я повік відтіню є очі, але н ак л ад ати тіні треба вм іло. Сильно грим уватися у ж е не модно — ніяких яскр ави х красок, ж ирних темних ліній на бровах і повіках. Грим повинен бути помірним, нерізким. С початку треба припудрити ш кіру верхніх повік білою пудрою, тальком або тінню білого кольору, зверху нанести трохи кольорової тіні. Я кщ о під очима нем ає зм орщ ок, м ож на нанести тіні й на ниж ні повіки.
В ж е не модні тоненькі вискубані «в ниточку» брови. їх треба лиш е п ідправляти. П ідф арбовую чи брови, враховуйте колір волосся і ш кіру обличчя. В ії тепер ф арбую ть густо. Туш н ак л ад аю ть на вії м аленькою , злегка зволож еною щ іточкою в напрям і від повік до кінця волосинок. П ідф ар б овувати губи те ж треба вміючи. Щ об ф ар б а тр и м ал ась м іцні ше, припудріть губи, а потім зм аж те помадою. Зай ви н у знім іть пап еро вою серветкою. К ож на ж ін ка повинна знати «свої кольори», ті, що більш е пасую ть їй, роблять обличчя більш привабливим . Б аж ан о, щоб пом ада і л а к нігтів були однакового кольору. Щ об грим при краш ав обличчя, н ам агай тесь підбирати його, враховую чи свої ін дивідуальні особливості. Н е треба забувати й про вік. В аж л и ва й пора року — влітку ф арби м ож уть бути яскравіш им и, насиченіш ими, взим ку — менш інтенсивними. В елике значення м ає й те, куди ви йдете увечері — на роботу, збори, конференцію чи в театр, у гості, в ресторан. І остання п орада — при застосуванні декоративних засобів не втрачайте почуття міри. Н е треба привертати до себе уваги густо н аф арбованим обличчям . М истецтво гриму полягає не в щ едрості та яскравості ф арб, а в умінні використовувати їх так, щоб вони не кидали ся у вічі і водночас поліпш ували зовніш ність. Д ухи д л я вечора вж и вайте міцніш і, з ар ом атам и ф антазій н ого н а п р я му: « К р асн ая М осква», «А врора», «Я рославна», «Б ал ти ка» , «Триумф», «Огонек», «Авееоль», «Торж ество», «Агат», «Ч айка», «Ш арм », «П релю дия», «Ком плимент» та ін.
Хоч М О Л О ДІС Т Ь
не вернеться
«А м олодість не вернеться, не вернуться літа». Сумно звучать слова піс ні. П роте чи вар то п ід д авати ся настроєві і ск л ад ати зброю , не роблячи ан іяко ї спроби запобігти впливові, як лю бимо повторю вати, невблаганного часуі М абуть, таки х легкодухих ж ін ок і небагато. К о ж н а чинить часові опір по-своєму. А дж е найголовніш е в цьому непростому поєдинку — щ одня стеж ити за собою і не просто зосередити зуси лл я на тому, щоб з допомогою косметики «приховати» вік, а на тому, як довш е зберегти зд о р о в’я, гар ний вигляд.
К ож на ж ін ка м ає в цьому свої секрети, які випливаю ть з її способу ж иття, проф есії, м ож ливостей. І все ж к іл ьк а загал ьн и х порад насм ілим ося дати. Якщ о з рокам и ви н аб р ал и за й во ї ваги, не н ам агай теся позбутися її інтенсивно. В трата 2—3 кг не тільки м ож лива, а й б а ж а н а, ал е не більш е. Якщ о більш е — ш кіра стане дряблою , дод ад у ться зм орш ки, ваш е обличчя матим е ви гляд принайм ні на п ’ять років старш ий. Значно доцільніш е прагнути не просто схуднути, а головне — не при бавити ста нових грам ів ваги. Д опом ож е в цьому регулярний контроль за вагою , д о д ер ж ан н я суворої дієти, що с к л а д а л а с я б з елементів, необхідних д л я норм ального ф ункціонування всіх органів, д л я підтри м ан н я еласти ч ності ш кіри і доброго стану зд о р о в ’я. Ж ін к а доти м олода, поки вм іє легко ходити і вправно р у хати ся — та к твердять л ік ар і. Д еф орм овані ступні, в а ж к а хода, опущ ені п л е ч і— ось те, що істотно старить. П ісл я 50 років, певно, зап ізн о розпочинати за н яття спортом. П роте ніколи не пізно вклю чити до свого розпоряд ку дн я гім настику хоч би на 5 хв.
Г ІМ Н А С Т И К А М ’Я З ІВ О Б Л И Ч Ч Я Т А Ш И Ї В БО РО ТЬБІ З П Е РЕ Д Ч А С Н О Ю СТАРІСТЮ М ож ливо дехто дум ає, що обличчя стар іє вн асл ід о к появи та поступового збільш ення зм орш ок на ньому. П роте це не так. Коли ми придивимось до обличчя дівчаток 15— 16 років, то в багатьох з них знайдем о стільки ж зм орщ ок на лобі й н авколо очей, скільки в тридцяти-сорокарічної ж інки. А ле ж перед нам и дівчинка, а не ж ін к а се редніх літ. С права в тому, що в період старінн я орган ізм у всі м’язи тіл а (в тому числі і м язи обличчя) слабш аю ть, втрачаю ть свій тонус, розтягую ться, а від так зміню ю ть свою форму. Щ оки починаю ть одвисати, і контур облич чя з овального в молоді роки стає чотирикутним в похилі роки. Чи м ож на цьому запобігти? Т ак, м ож на. М ’язи обличчя маю ть таку сам у будову, як і всі інші м ’язи скелетної м ускулатури. А коли так, то їх стан м ож на підтрим увати і навіть д а л і зм іцню вати тренування. Існує гім настика обличчя, завд я к и якій воно мо лодіє і навіть р азгл ад ж у ю ться зморш ки. П ідкреслю єм о, що це не м аса ж , а активна гім настика, в ком плекс якої входять вправи з опором, з н ап ру ж енням м’язів, а це д а є більш ий ефект. В иконання всього ком плексу багато часу не заб и р ає, всього 10— 12 хв. Виконувати їх м ож на в будь-який час протягом дня. П очинати сл ід з тренування м ’язів л об а та скронь, переходячи до м ’язів носа, щік, п ід борід дя і закінчую чи гім настикою м’язів ш иї. Т ільки м ’язи л о б а та скронь треную ться ш ляхом їх зб удж ен н я, як це р облять косм е тички, бо ці м ’язи тонкі, ніж ні і не треба їх розтягувати , а д л я всіх інших м ’язів проводиться активна з опором гім настика. Реком ендуєм о таки й ком плекс вп рав д л я м ’язів обличчя: 1. Н ап івзігнути м и п альцям и рук постукувати по лобі, починаю чи з н ад брів’я і вгору, до волосистої його частини. П отім та к само від середи ни л о б а до скронь. П овторити 4—6 раз.
Корисні вправи на п ’ять хвилин. 2. П остукувати пучками пальців (так сам о) від середини щ ік повз вуха вгору. П овторити 4—6 раз. 3. В п рава д л я прям их і косих м ’язів очей. В. п.— голову три м ати прямо. П одививш ись угору (на стелю ), заплю щ ити і розплю щ ити очі, потім п о дивитись праворуч — заплю щ ити і розплю щ ити очі, тоді — вниз, на п ід логу, заплю щ ити і розплю щ ити очі, потім ліворуч — заплю щ ити і розплю щити очі. Р ухати повікам и сл ід м ’яко, зл егк а, «немов засинаєте». П овто рити 4— 6 раз. 4. В. п.— вказівн і пальці обох рук покласти на повіки біл я самих вій і зл егк а їх підняти. З цього вихідного полож ення опускати і піднім ати по віки. Т реба виконувати вп раву так, щоб повіки тягнули за собою пальці, а не н авпаки (п альц і створю ю ть легкий о п ір ). П овторити 6— 8 раз. 5. В. п.— вк азівн і п альц і покласти біл я зовніш нього краю очних щ і лин і зл егк а (на 0,5 см) відтягнути їх по горизонталі та вгору, тобто зро бити косий розріз очних щ ілин. Очі заплю щ ити. З цього полож ення ру хати яблукам и очей до носа і від носа. П овторити 8— 10 р аз. П ри цьому буде працю вати круговий мускул очей, через послабленн я якого в похи лом у віці буваю ть міш ки під очима. Зм орш ки та к о ж поступово зн и к а тимуть. 6. В. п.— долоні покладені на щ оки так, щ об кінці четвертих пальців лягли біля н іздрів носа, ш ироко відкрити рот. Тягнути верхню губу вниз, втягую чи її в ротову порож нину. П овторити 6^—8 раз. Ц я вп р ава проводи ться з метою зм іцнення м ’яза верхньої губи та згл ад ж у ван н я носогубної складки . У старих людей ця ск л ад к а глибока, щ оки ніби нависаю ть н ад нею. У молодих вона ледь пом ітна.
7. В. п.— вказівний палець лівої руки покласти на підборіддя, а пер ший і другий пальці п равої руки — на куточки рота, тильною стороною вгору. Н иж ню губу тягнути вверх з за к л ад ан н я м її в ротову порожнину. Ц е вп рава д л я м’я за під борід дя з опором, який створю є вказівн и й палець л іво ї руки. П овторити 6—8 раз. 8. В п рава д л я косих м ’язів щік. В иконується окрем о д л я правої, а по тім л іво ї щ оки. В. п.— 2-й і 3-й п альц і п равої кисті п окласти під скулову дугу п равої щ оки (це верхня точка прикріплення косого м’я з а ), а долоню л іво ї руки покласти на ліву щ оку так, як це н аписано в ш остій вправі. Верхню губу тягнути вниз і ліворуч (скривити р о т); повернутись у вихідне полож ення. Те сам е — д л я лівого м’я з а щ оки, пом інявш и руки, а саме; 2 п альц і л іво ї кисті — на л іву щоку, а праву долоню — на праву. Тягнути верхню губу вниз і праворуч. П овторити 3—4 рази цю вп раву д л я кож ного м ’я за. 9. В. п.— 2 п альц і п равої кисті покласти на нижню щ елепу спереду ку та її. Л іву долоню — на ліву щ оку, як у попередній вправі. Н пж ню губу тягнути догори й ліворуч; повернутись у вихідне полож ення. Т ак сам о — д л я лівого м ’я з а ниж ньої щ елепи, поклавш и 2 п альц і л іво ї кисті на щ еле пу, а праву долоню на праву щ оку і тягнути нижню губу вверх і право руч. П овторити 3—4 рази. 10. В п рава д л я м"язів ш иї. В. п.— долоню л ів о ї руки п окласти на осно ву ш иї, відкрити рот і нижню щ елепу трохи висунути вперед. З цього поло ж ен н я робити рухи ниж ньою щелепою вверх і вниз, водночас повертаю чи голову праворуч і ліворуч. П овторити 4— 6 раз. 11. В. п.— долоню л іво ї руки покласти на основу ш иї. З л егк а заки н у в ши голову н азад , ш льопнути язиком по верхній губі, одночасно повертаю чи голову праворуч і ліворуч. Ц е дуж е сильна вп рава д л я глибоких м ’язів шиї. Вона ви кл и кає при ли в крові до всіх судин шиї, в тому числі і судин щ итовидної зало зи , в н а слідок чого в ній п окращ ується обм ін речовин. Як п о к азу є п ракти ка, 10-та і 11-та вправи м аю ть велике л ік у вал ь н е зн ачення при захворю ван н і щ ито видної залози . 12. В. п.— те саме. Спокійні кругові рухи головою за годинниковою стрілкою і проти неї. П овторити 3—4 рази. Якщ о виконувати наведені вправи щ одня, то вж е через м ісяць-півтора ваш е обличчя н аб агато пом олодш ає.
З Н А Ч Е Н Н Я Ф ІЗ И Ч Н И Х В П Р А В Т А Р Е Ж И М У Ж ІН К И В К Л ІМ А К Т Е Р И Ч Н И Й П Е Р ІО Д Д орогі ж інки! В дум айтесь в ось таки й невеликий аф о р и зм — «В м іння подовж ити ж иття п ол ягає перш за все в тому, щ об не скоротити його». М и часто не враховуєм о того, що, як правило, у к ож н ої лю дини похи лого віку в тій чи інш ій мірі р озл ад н ан е зд оров’я. Ф ізичну культуру лю дей похилого віку необхідно р озглядати , як один із засобів еф ективного л ік у ван н я цих ро зл ад ів та зм іцнення всього о рга нізму.
Д ан і геронтології привели до висновку, що однією з важ л и ви х умов дов голіття є активний руховий реж им. К иївським медичним інститутом протягом трьох років проводились спо стереж ення за групою ж ін ок похилого віку, які систематично зай м али сь ф ізкультурою . Всі вони хворіли на різні клім актери чні поруш ення. Спосте реж ення показали , що під впливом курсу л ік у вал ьн о ї гім настики (3—4 м і сяці) покращ ав загальний стан їхнього здоров’я, зм енш ились скарги на припливи, серцебиття, задуху, запам орочення тощо. Г ім н асти ка допомог л а їм стати більш рухливими й бадьорими. К рім л ік у вал ьн о ї гім настики, дуж е корисні прогулянки. Вони треную ть серцево-судинну систему та позитивно дію ть на нервову систему лю дей по хилого віку. П рогулянки м ож на робити в перш у чи в другу половину дня, починаючи з д и с т а н ц ії— 1— 2 км, що займ е близько ЗО— 40 хв, поступово збільш ую чи її д о 4—5 км. Спочатку слід ходити по рівній дорозі в повільно му темпі, потім темп поступово прискорю вати, і, нареш ті, ходити по дорозі з підйомом 10— 15°. О дягати сь д л я прогулянок треба легко, в сонячну пого д у голову накрити капелю ш ком. П ід час ходіння не затр и м у вати ди х ан ня, особливо при підйомах, дихати рівномірно. Д о бре такі нрогулянки виконувати ввечері, за 1— 1,5 год до сну.
ЯКЩ О ВАМ З А 40 П ісл я 40—50 років ж ін ка вступає в новий період свого ж иття. П очинається ф ізіологічна перебудова орган ізм у — згас ає діяльн ість ста тевих залоз, поруш ується ж ировий, водний (іноді й сольовий) обмін р е човин. Ш кіра так о ж постійно зм іню ється — втр ач ає тонус, еластичність і яскравість, тонш ає, зневодню ється, стає кволою, сухою, вкри вається зм ор ш кам и. А ле старіння організм у не в усіх лю дей настає одночасно — в од них досить рано, в інших надовго зб ерігається хороший колір обличчя, пруж ність та свіж ість ш кіри. П рихід старості — біологічна законом ірність у ж итті людини, проте трохи відстрочити її під силу кож ній ж інці. Н е слід, звичайно, дум ати, що цього м ож на досягти силам и кремів, масок, м асаж ів тощо. Л и ш е правильний, розм ірений спосіб ж иття, дотри м ан н я гігіє нічних норм у розум ному поєднанні з косметичними засоб ам и дозволят» зберегти приємну зовніш ність на довгі роки. Особливо важ л и ве чергування розум ових і фізичних н ав ан таж ен ь ро боти і відпочинку. О бов’язкові за н яття ф ізкультурою — ранковою і вироб ничою гім настикою (див. попередній р о зд іл ). Н е хвилю йтесь, якщ о не з а й м алися нею раніш е: почати м ож на в будь-яком у віці. Я ком ога більш е сві ж ого повітря! Ч астіш е провітрю йте прим іщ ення, де ви працю єте, спит..*, відпочиваєте. Н ам агай тесь розподілити свій час так, щоб якн ай б ільш е бу вати на свіж ом у повітрі. Д у ж е корисні різні, хай нетривалі і з відпочинком, дозован і походи, екскурсії, піш охідні прогулянки, причому не лиш е в теплу, а й у холодну пору року. О собливо корисно здійсню вати їх за місто, у парк, в ліс, на берег річки або моря, в місця, де повітря чисте, не забруднене. В елику увагу слід приділяти харчуванню . Воно м ає бути регулярним (це дуж е в а ж л и во ), достатнім , повноцінним і по зм озі різном анітним , б а гатим на вітам іни, але без надм ірностей. Н е м ож на переїдати — постійно
стеж те за своєю вагою! Д е я к і лю ди літнього віку вп адаю ть в інш у к р а й ність — різко зм енш ую ть вж иван ня м ’яса, риби, яєць та реш ти необхідних д л я правильного харч уван н я продуктів. В наслід ок цього погірш ую ться с а м опочуття, зовніш ній вигляд, робота внутріш ніх органів, стан ш кіри (збільш ую ться кволість, кіл ькість зм орщ ок тощ о). Реком ендується помірне вж и ван н я б іл ка (неж ирне варене або запечене м ’ясо, риба, сир, яйця, моло ко та інші молочні п родукти). Ч астину тваринних ж ирів треба замінити олією. Борош няні вироби, картопля, крупи, бобові, солодкі страви не по винні бути провідними в харчуванні. П еревагу слід віддавати овочам і ф руктам (особливо в сирому в и гл я д і), бо з ними більш е вводиться до ор ган ізм у вітам інів. Сон повинен бути достатнім , не менш е 7—8 год на добу. Б а ж а н о сп а ти і вдень, ал е кращ е не після обіду, а до нього. Тим, у кого поганий зір, слід носити окуляри. Д ехто в в аж а є, що окуляри — це о зн ака старості. Але ж це зовсім не так. Б агатьом лю дям м ало не з самого дитинству доводить ся носити окуляри через сильну короткозорість або далекозорість. О ку лісти вваж аю ть, що лю дям після 40 років слід користуватися окулярам и, бо зір у ці роки починає слабнути. Х русталик ока зм іню ється, його сила зало м л ен н я зм енш ується. Д оводиться н ап руж увати зір д л я того, щоб б а чити дрібні предмети, прочитати дрібний ш рифт. В н аслід ок цього мож уть виникнути запам орочення, головні болі, неприємні відчуття. Н осіння оку л яр ів усуває ці неприємності. Д е я к і ж інки вперто відм овляю ться носити окуляри, навіть під час роботи, вваж аю чи, що вони їм не личать, спотво рю ю ть обличчя, і цим самим щ е більш е погірш ую ть свій зір і загал ьн и й стан. Н асп равд і окуляри зовсім не псують обличчя, навпаки, вони мож уть трохи підправити деякі його риси, приховавш и незначні вади. С п рава в тому, щ об ум іло підібрати оправу. Щ об попередити появу зм орщ ок н ав коло очей, в яс к р а ві сонячні дні слід носити темні окуляри (з фотозахисними ск ельц ям и ). В загал і не треба зл овж и вати три вали м перебуванням під прям им сонячним промінням. Сонце м ож е спричинити появу на ваш ій ш кірі неприємних на ви гл яд бурих та коричневих п'лям-пігментацій і та к званих вікових бородавок. Д о гл яд за старію чою ш кірою м ає бути спрям ований на п ідняття її то нусу. Звичайно, багато зал еж и ть від індивідуального х ар ак тер у ш кіри (див. стор. 238). Ц е доводиться враховувати при виборі косметичних процедур. В м иватися б аж ан о холодною водою. Вона тон ізує ш кіру, бо поліпш ує кровообіг, зву ж у є пори. Д о води, обов’язково пом ’якш еної (див. стор. 270), добре д од ав ати кухонну або м орську сіль (2 чайні л о ж ки на літр води ), лимонний сік (чайну л ож к у на літр вод и ), столовий оцет, відвар чаю. У похилому віці ш кіра значною мірою втрач ає вологу. Ц ю втрату до д еяк ої міри компенсую ть н ак л ад ан н ям крем ів за «вологим» способом (див. стор. 240). Д оцільн о періодично робити вологі м аски — змочити вату (ш ар приблизно в п алець завтовш ки ) в холодній воді й, приклавш и до обличчя та шиї, трим ати 20—ЗО хв. Воду м ож на зам інити холодними відварам и і настоєм із трав та квітів. Д у ж е корисні д л я старію чої ш кіри маски з пло дів та овочів (див. стор. 237), із вишень — при в’ял ій ш кірі; з полуниць — при брезклій; з винограду, айви, м алини, лим она, хурми, горобини, редьки (останні дві слід робити в суміш і з см етаною ). Д о ф руктових м асок не погано д од авати столову л о ж к у толокна.
Хороший еф ект даю ть в’яж учі маски. Вони сприятливо дію ть на старію чу ш кіру, підвищ ую ть її тонус, підтягую ть в’ял у ш кіру, розгладж ую ть зм орш ки (див. стор. 240). Ефектним засобом при старію чій ш кірі є м асаж . Гігієнічний м аса ж при зн ачається д л я зб ереж ен ня ш кіри в хорош ому стані, л ікувальн и й усуває зморш ки, міш ки під очима, звислі щ оки, одутлості, подвійне п ідборіддя та інші деф екти обличчя і ш иї вікового характеру, а так о ж ті, що з ’явилися після ш видкого схуднення або у з в ’язку з різним и хворобам и тощо. М асаж поліпш ує ж и вленн я ш кіри і відток «спрацьованих» речовин, очищ ає від поту, сал а, ш кірної лупи, бруду, н орм алізує кількість рідини в тканині, підвищ ує тонус, робить ш кіру еластичною , пружною , гладенькою ; сп р авл яє позитивний вплив на весь орган ізм у цілому. М а са ж — процедура ск л а д на, неправильно зроблений, він м ож е заподіяти лиш е ш коду, тому д л я його проведення слід звертатися до косметичного- кабінету. Якщ о ці заходи ви являю ться недостатніми, на допомогу приходить косметична хірургія. Ш кір а ш иї та к о ж ви м агає уваги і догляду. Д у ж е негарний ви гляд м ає в ’я л а зм орш кувата ш кіра ш иї під доглянутим обличчям (див. стор. 243). Ж ін к а м літнього віку м ож на вд авати ся до декоративн ої косметики, але ко ристуватися нею слід ум іло. Н е треба робити дуж е темні брови, ф арбувати губи помадою яскрави х кольорів. Всі декоративні засоби — помади, то нальні пудри й креми, ф арби д л я брів та вій слід підбирати неяскравих, спокійних відтінків, що за тоном н агадую ть природні ф арби обличчя. Д ек о рати вн а косм етика розрахован а на те, шоб м аскувати вікові зм і ни й дефекти. З а р а з є чим ало різних барвників д л я волосся, що вд ал о при ховую ть сивину (див. стор. 250). Треба п ам ’ятати лиш е, що ф арбувати волосся кращ е на тон світліш е,, ніж природне. Ц е трохи пом’якш ує риси обличчя. Б агатьом літнім ж ін кам нем а потреби вд авати ся до бар вн и ків— їм личить сиве волосся. Р еком ендується прополіскувати сиве волосся після миття звичайною білизняною синькою. Воно стає ду ж е гарним, легким, сріблястим . Б у д ь -як а ж ін к а м ож е м ати привабливий і приємний вигляд, не зваж аю чи на свій, дал ек о не молодий, вік, слід лиш е п риділяти достатню увагу своєму зд о р о в’ю і зовніш ності.
Щ О НОСИТИ Л ІТН ІМ Ж ІН К А М ? Н еп равда, що ж інки старш і і повновиді мусять носити вбрання темних кольорів. В ясному вони виглядаю ть м олодш ими. П роте уникайте б а р в яскравих. Стрункіш им робл ять силует вертикальні л ін ії, строчки. Рівні спідниці м ож уть бути прикраш ені плоскими ф алд ам и , неодмінно застроченим и на л ін ії стегон. У ваги на т а л ії не акцентуйте. Н ай к р ащ е — невідрізні сукні. Якщ о є пояс, то тільки спереду або на спинці або спущ ений трохи нижче тал ії. В иріз гострий або невеличкий округлий. Н айм енш реком ендоване д е кольте у формі човника, воно вкорочує силует. Коміри м алі. Якщ о гольф, то невисокий. Н е реком ендуємо призборені в м ан ж етах рукави. К ращ е — довгі, вузькі. П рикраси — прості, в гарном у стилі. Н ам исто — довга низка, кліпси,
брош ки, браслети — невеликі за розм іром . П ри темних п л аттях носіть світлі вставки, шийні хустки. Тканини — н айкращ е однотонні. Із візерунчастих — невелика клітина, м алю нки не дуж е ч іткі і не великі за розм іром . В арто уникати ш ифонів, а так о ж блискучих тканин. Н ай б іл ьш неприпустимі тісні речі, що обтягую ть постать, і, н ав п ак и ,— надто пишні (кльош ові, плісировані тощ о). Д овж и н а, незал еж н о від моди, завж д и за коліна.
Х А Р Ч У В А Н Н Я Л ІТ Н ІХ Л Ю Д ЕЙ М едициною давно доведено, що якби лю ди протягом всього ж иття дод ер ж у вали сь правильного реж им у харч уван н я і зай м ал и ся ф ізи ч ною працею , то було б менш е передчасно постарілих, обваж н іли х. їж а літніх лю дей м ає бути помірною, але повноцінною. Д о н ед ав н а вв аж а л о ся, що чим вищ а калорій н ість раціону, тим кращ е лю дина харчується. Н ині ця точка зору зм ін и л ася. В становлено, що ви сококалорійне харчування, як правило, ш кідли ве д л я літн іх лю дей, воно призводить до ож иріння, сприяє прискореном у розвитку атеросклерозу, сер цево-судинних розл ад ів. Які ж продукти вв аж аю ться висококалорійним и? Н асам п еред, усі т в а ринні і рослинні ж ири, копчення, ж и рн а свинина та птиця, цукор і всі кондитерські вироби. Одне з перш их м ісць за своєю калорійністю посідаю ть хлібобулочні вироби. Так, н апри клад , якщ о 100 г ж итнього х л іб а містить 217 калорій, то одна пш енична булочка — аж 600. К ож ні 200 г хлібобулочних виробів — це 100 г вуглеводів, а зайві 100 г вуглеводів спричиняю ть відк ладен н я в організм і ЗО г ж иру. О тж е, лю ди, схильні до повноти, м аю ть спож ивати якомога менше білого хліба. Д о м алокалорійн их продуктів відносяться всі овочі, фрукти, ягоди. Т а кі сорти риби, як лящ , судак, тріска. З молочних продуктів — неж ирний сир, кефір. Зовсім позбавити організм цукру не м ож на. А ле лю ди, щ о не з а й м а ються фізичною працею , м аю ть звести його сп ож и ван н я до 40— 50 г на д о бу. С лід обм еж ити та к о ж спож иванн я меду, варення. Н орм альний стан серцево-судинної системи — одна з найперш их умов віддалення старості і подовж ення ж и ття. Д л я зм іцнення судин, підвищ ен ня їх еластичності необхідні вітам іни Р і С. Д ж е р е л а вітам ін у С — кар то п ля, овочі, фрукти, ягоди. П р авд а, н е у всіх перелічених продуктах м істи ться він в однаковій кількості. Н ай б іл ьш е вітам ін у С у ш ипш ині і чорній смородині, найм енш е — у картоп лі, цибулі, м оркві, буряці, гарбузі, к ав у нах, яб л уках (крім А нтоновки і Т итівки). К ілька слів про позитивні властивості картоплі. К рохм аль, якого в ній багато, не сприяє утворенню ж и ру в орган ізм і. Та к артоп ля — основний по стачальник калію , дуж е необхідного людині похилого віку. 300 г її — д о статньо дл я денного раціону. Я кщ о ви б а ж а єте док л ад н іш е ознайом итися з реж им ом харч у ван н я для літніх лю дей, прочитайте книж ку проф есора К. С. П етровського «П итание в пож илом возрасте». М.: М едицина, 1969.
Чи знаєте Ви
свою фігуру ?
♦Звичайно!» — відповість більш ість ж інок і від р азу ж почнуть уточню вати: «Н евисока на зріст, повновида, ноги короткуваті та й шия не лебедина». А правильні висновки з цього, чи всі їх вмію ть зробити? На превеликий ж а л ь, ні. Б о навіть розбираю чись у в ад ах і п еревагах фігу ри, ми не за в ж д и вм ієм о перетворити ці переваги собі на користь, не зав ж д и м ож ем о вм іло приховати вади. Чому? П евно, тому, щ о все ж не зн ає мо себе до кінця, не знаємо, як виріш ую ться пропорції в костю мі, не зн ає мо, нареш ті, законів геом етрії. Т ак -так , сам е геом етрії. Але перш поговоримо про те, яку ж ф ігуру м ож на вв аж ати «зразковою » або хоча б «модною». Т ривалий час еталоном ж іночої краси в в аж а л и Венеру М ілоську. Су часн а ід еальн а ж іноча постать і вищ а, і стрункіш а. Так, В енера М ілоська м ал а зріст 160 см, а сучасна ід еальн а статура — 175 см, о б ’єм грудей від повідно 85,96 і 92 см, о б ’єм т а л ії 69,34 і 63 см, об ’єм стегон — 92,96 см і 93 см. Хочемо заспокоїти ж інок: сучасні Венерн М ілоські — явищ е не таке вже часте. Щ о ж робити реш ті, тобто п ереваж ній більш ості ж інок? Д оби ва тися видимості фігури вищ ої і стрункіш ої. З допомогою чого? А тієї самої геом етрії, яку вж е згад ували , і закон ів зорового сприйняття. Т ак, н априклад , психологією доведено, що п рям а л ін ія, яку перети наю ть дві парал ел ьн і, зд ається нам лам аною . С користавш іїся цим, можнч у вип адках, коли ф ігура дещ о асиметрична, дібрати вертикальні п ар ал ел ь ні у вбранн і так, щоб зазн ач ен а в а д а стал а непомітною. Інший приклад. У будь-яких ком позиціях горизонтальну лінію , що зна ходиться внизу, ми сприйм аєм о як «леж ачу», а верти кальн у — як «стоячу» і легш у. П охила л ін ія сп равл яє вр аж ен н я менш стійкої. Т ак і в одязі. П ере ван таж ен и й деталям и , оздобленням и, ск л ад ам и низ п л аття створю є вра ж ен н я важ кості, а діагон ал ьн і і похилі л ін ії надаю ть вбранню легкість і деяку динам ічність. О дна з н ай важ чих і стійкіш их форм — невисока піра м іда, що міцно три м ається па своїй основі. Ось чому подібні до тако ї пі р ам іди силуети п л аття ми б не радили використовувати огрядним ж ін кам . В наслідок ц ієї ж законом ірності невисоким на зріст ж ін кам слід уникати в о дязі горизонтальних ліній, що ніби розтинаю ть навпіл, укоро чують фігуру.
І щ е сл ід п ам 'ятати , що менші за розм іром д етал і, їх ф орм а, колір м а ють підп орядковувати ся основним, великим . Т аким и невеликими за розм і ром детал ям и і кольоровим и п лям ам и м ож уть бути: взуття, спідниця, б л у за, капелю ш ок, панчохи. Д іб р ан і тонально н едбало, вони зорово зм ен шують зріст. А ле з цього прийому доцільно скористатися тим, хто в в аж а є себе за н ад то високим. А ось предм ети туал ету однакового кольору зорово подовж ую ть фігуру. Р укавички в колір костю ма чи п ал ьта р облять довш и ми руки. Зд аю ться стрункіш им и ноги, якщ о одного кольору панчохи і в зу т тя. О тж е, з допомогою крою і кольору вбран н я м ож на зм інити деякі про порції фігури. І все ж давати , а тим більш е сприйм ати на віру будь-які рецепти було б пом илково. А дж е те, що п асу є одним, не п асує іншим. Хороший естетичний см ак — не природж ений дар. Й ого м ож на розви нути в собі, підвищ ую чи за га л ьн у культуру, розш иряю чи світогляд. А ще завдяки вмінню дивитися на себе хоч трохи зд а л я . Н е пош кодуйте часу, щоб пом іркувати перед дзеркал ом . А дж е відом е п р и сл ів’я «Сім р аз від м і ряй, а р аз відріж » одягу, насам перед, і стосується. Ц і слова повторю ємо і за р аз, тільки хочемо доповнити їх к іл ьк ом а порадам и. С подіваємось, що вони допом ож уть ж ін кам різного віку і статури легш е орієн тувати ся в чис ленних пропозиціях ж у р н а л ів мод. Б о сам е там , як правило, ми ш укаєм о «фасони». О тж е, якщ о вам сподобалась як ась модель, спробуйте спочатку уявити, як виглядатим е вона на вас. В важ аю ть, що у вигідніш ому становищ і ж ін ки худі, оскільки всіл як і склади, зборки, рюші, кокетки, пелерини, ш ирокі коміри, киш ені допо м агаю ть виправити становищ е. Вірно, це — так. А ле й у повних не без вихідь. Н евисоким на зріст, огрядним ж ін к ам не реком ендую ть: ш ироку спідницю, підхоплену вузеньким поясом, рукави — л іхтари ки . К руглий або ж у ф орм і човника виріз горловини зробить обличчя ще кругліш им , а шию коротш ою. В аш і спільники: подовж ені л ін ії і подовж ений виріз горлови ни. Н е ж ен іться за модою, за будь-яких її пропозицій зробіть п л аття на 5—7 см довш им, ніж носять ваш і стрункі приятельки. Р у к а в а — не ду ж е ш ирокі і не дуж е короткі — передбачте навіть у літньом у вбранні. Бо п л аття без рукавів — привілей струнких. Тим, у кого й ноги повні, не реком ендую ть не тільки коротку, а й вузь ку спідницю. Розш ирена донизу, вона зробить ж ін ку стрункіш ою . У такій спідниці приховається й інш а пош ирена в а д а фігури навіть деяки х висо ких і не надто повних ж інок: високі стегна. О тж е, щ е раз: не робіть спід ницю надто вузькою , щоб ваш а постать не уп о дібн ю валася гітарі. Ш ирокі стегна часто поєдную ться з вузьким и плечима. Т акій статурі н айбільш е пасуватим е вбран н я напівприталеного силуету з розш иреною д о низу спідницею. Інш а розповсю дж ена в а д а фігури — вузька спина, розвинені груди і різкий перегин у т а л ії н азад . Щ о ж носити в таком у р азі? Т ільки не вузь ке п л аття з поясом. Н ай к р ащ е — костюм, що ск л ад аєтьс я з рівної спідни ці і прям ої за кроєм блузи чи ж ак ета. Д о постатей з відхиленням и від норми відн осяться й сутулі. Н ай б іл ьш о ї ш коди завдаю ть собі ті, хто в таком у р а зі ш иє п л аття «по ф ігурі». Н е доліки тоді — як на долоні. Р озш и рен а ж спідниця і бл у за з напуском дуж е виручать вас.
Д бай ли вого добору ф асонів одягу потребує ф ігура з надм ірн о ш ироки ми стегнами. П ояс і навіть зн ачн а п риталеність так ій ф ігурі не ш кодять. В аж л и во ретельно продум ати лінію спідниці. Н ай кращ е, якщ о вона матим е форм у тр ап ец ії з поступовим розш иренням від л ін ії стегон. Н аш у зовніш ність значною мірою м ож уть поліпш ити прикраси. А ле зї см аком дібрати їх — сп равж н є мистецтво. Вони м аю ть не лиш е гарм о нійно поєднуватися з усім ваш им вб ранн ям , а й вигідно «подавати» вас, підкреслю ю чи колір очей, волосся, обличчя. О тж е, якщ о м аєте худу, довгу шию, не носіть довгих р азк ів нам иста. К ращ е обвити його навколо шиї к іл ьк а р азів. Зрозум іл о, щ о довге нам исто п асує невисоким ж ін кам , зо рово подовжую чи всю постать і шию, зокрем а. І ще одна п ор ад а огрядним ж ін кам : не носіть масивних обручок, браслетів, серег, навіть якщ о вони модні. І в за гал і ніяких п ри крас нікому не р ад ять вд ягати до спортивного вбрання. Н еаб и як а д етал ь у загал ьн о м у ан сам бл і — взуття. Воно м ає бути лег ким, залеж н о від необхідності — «вкорочувати» або «подовж увати» ноги. Ц ьом у допом ож уть ф орм а носка, висота каб лук ів. О скільки наш вигляд великою мірою зал еж и ть від легкості, пруж ності ходи, стрункості постави, уваж н о поставтеся не лиш е до зовніш нього ви гляду взуття, а й до його зручності. Тому, перш ніж купити взуття, ретельно прим іряйте його. Н і коли не вдягайте нові туф лі, збираю чись на прогулянку, в гості або на тан ц і. Н оги ш видко втом ляться, а якщ о до того ж виявиться, що взуття тісне, настрій буде зіпсовано вкрай. Розносіть туф л і спочатку вдом а. А ще навчіться щ оденно догл яд ати взуття. З б и ті каблуки , нечищ ені черевики н адаю ть лю дині неохайного вигляду. Н е заб у вай те і про панчохи. Н авіть найстрункіш і ноги здавати м уться кривими, якщ о шви перекручено, панчохи не натягнені. «К ращ е дві зм орш ки на обличчі, ніж одна — на панчохах»,— небезпідставно тверд ять ф ран цуж енки. Д а м о к іл ьк а порад, зн ан н я яких не завад и ть кож ній ж інці. Якщ о риси обличчя крупні, то капелю ш ок м ає бути ледь ш ирш им за обличчя. Тоді воно зд авати м еться тоншим. Ж ін ц і з дрібним и рисам и обличчя м ож на реком ендувати відкритий к а пелю ш ок з неш ирокими полями, відігнутим и догори. Т аком у типу обличчя добре пасує і капелю ш ок у вигляді чалм и. П одовж еном у обличчю личить капелю ш ок з опущ еними полям и або капелю ш ок, що зак р и в а є частину лоба. Д л я такого типу обличчя підійде так о ж і чалм а. Якщ о у вас похилий лоб, ні в яком у р а зі не носіть капелю х на м аків ці. К ращ е, коли він закри вати м е частину лоба. Кругловидим ж ін кам не сл ід носити капелю ш ок з круглим и полям и і головкою , радим о від д авати перевагу невеликому головному убору з пло ским денцем. О тж е, як бачите, в одязі дрібниць не буває. С кільки б силуетів і най різном анітніш их прийомів оф орм лення вбранн я не пропонувала мода на том у чи інш ому етапі, які б візерунки тканин і співвіднош ення кольорів не вв аж а л и ся провідним и, за в д а н н я ж кож ного — не забуваю чи про вік — вибрати силует, форму, лінію крою і колорит костю ма, насам п еред, при стосовно до себе.
Я 8 Г “ '^ага'"' 0<,Я^' "е эабУв*йТ?про'свій вік
І остання п орада. Н ові речі нам агай теся носити та к сам о невимуш ено, як і ті, до яких звикли. Н е привертайте за га л ьн о ї уваги до ф акту, що у вас нове вбрання. Бо найкрасивіш е, найголовніш е у вас — ви самі. І тоді ко ж ен скаж е, що ви дійсно добре зн аєте себе, свою фігуру, не п озбавлен і доброго см аку.
Ли чи ть —
не ЛИЧИТЬ
Щ одня кож ен з нас зустрічається з сотнями, а то й тисячам и лю дей. З одни ми ми їдем о на роботу, обідаєм о в їд ал ьн і, разом працю ємо. З іншими — сидимо в кіно чи театрі, дивим ося ф утбольний матч на стадіоні. П итання, як себе поводити в том у чи інш ому випадку, як ставитися до вчинків і поведінки лю дей, що нас оточують, виникаю ть на кож ном у кроці. Н ай кр ащ і наміри, доброзичливість і чесність не за в ж д и допом агаю ть нам уникнути пом илок і прорахунків, які псують настрій, примуш ую ть просити вибачен ня, а інколи завдаю ть і більш их прикростей. З а тисячоліття, щ о минули, лю дство виробило прави ла культури пове дінки. Вони допом агаю ть нам уникнути непотрібних конф ліктів, недоречностей, зайвих неприємностей. П р ав и л а ввічливості, на відм іну від м ораль них принципів і норм, ск л ад аю ть зовніш ню культуру добре вихованої лю дини. їх ще звуть іноді п равилам и етикету чи п рави лам и хорош ого тону. Із зміною умов ж иття, звичайно, зазн аю ть змін і норми м оралі та п р ави л а ввічливості, багато з них старію ть, зам ість них н ародж ую ться нові, що більш е відповідаю ть часові. В старом у класовом у суспільстві х арак тер відносин м іж лю дьми за л еж ав від таких ознак, як в л ад а, багатство, родовитість, н ац іон альн а при належ ність. З н ан н я етикету необхідне було, в перш у чергу, д л я того, щоб п ам ’ятати «своє місце» — на служ бі, у товари стві, в гостях і в за гал і в ж итті. Д л я нас прави ла ввічливості пов’язан і, насам перед, з норм ам и нашої комуністичної м оралі. То м ож е достатньо бути високом оральною людиною в за гал і і не дб ати про якісь там дрібн иці у ставленні до оточуючих? Н а ж а л ь, ні. П о тому, як лю дина трим ається, як вона входить, сідає, їсть, які перші слова вим овляє, роблять висновок про рівень її культури, про її м оральні та інтелектуальні риси. С п раведливо це чи ні — інш е питання. А ле дуж е часто сам е від перш ого враж ен н я, як е зал и ш и л а лю дина, за л е
ж ить виріш ення багатьох важ л и ви х справ в ділових і особистих стосунках, а отж е, і здійснення багатьох наш их п лан ів і сподівань. П ро це варто подум ати тим, хто не лю бить дб ати про о бтяж ли ві умовності. «Н іщ о не обходиться нам та к деш ево і не ціниться та к дорого, як вв іч ливість»,— ці слова С ервантеса не тільки не застар іл и , а й набули нового, більш глибокого зм істу в наш ом у суспільстві. К ож ен з нас, хто на кінострічці, на екрані тел евізо р а чи просто на фото в газеті бачив привітну посм іш ку Ю рія Г агар ін а, спостерігав, з якою гідністю, дотепністю і простотою відповідав він на безліч зап и тан ь ж у р налістів, не м іг не відзначити його витрим ку і вихованість. А ле ж він був простим хлопцем, що н ародився в сім ’ї колгоспника і пройш ов звичайний ш лях робітника і сол д ата. Звісно, його виховували і ш кола, і арм ія, і ком сомол. А ле в перш у чергу — сім ’я. Д освідчений педагог, який працю є з перш окласникам и, спостерігаю чи своїх м аленьких вихованців, вж е через тиж день-другий м ож е підмітити багато деталей, що характери зую ть сім ’ї, де діти виховувались. Б ільш ість батьків, ми вв аж аєм о , знаю ть і дотрим ую ться правил, яких не зм огли прищ епити своїм дітям . Та вони не просто не вим огливі до м алю ків. Вони й сам і частенько-таки зр ад ж у ю ть деяк і д у ж е вж е відом і п рави л а, не дбаю чи вдом а про «дрібниці», що вагом ою часткою входягь до наш ого сучасного етикету, скл ад аю ть культуру поведінки. Б ільш ості з нас щ е з ш коли відом і слова А нтона П авл о ви ча Ч ехова про те, що все у людини повинно бути прекрасним : і обличчя, і одяг, і душ а, і думки. А ле м ало кому відом і інш і, не менш глибокі з а зм істом і не менш прекрасні слова письм енника про те, якою повинна бути вихована лю дина: «Виховані лю ди,— писав Антон П авлови ч,— п оваж аю ть лю дсь ку особистість, а том у вони за в ж д и вибачливі, м ’якосердні, ввічливі, по ступливі... Н е обм аню ю ть навіть у дрібницях. Н еп р авд а о б р азл и ва д л я слухача і приниж ує його в очах того, хто говорить. Вони не рисую ться, трим аю ть себе на вулиці та к само, як удом а, не пускаю ть пилу в очі мен шій братії. Вони не приниж ую ть себе з тією метою, щоб викликати спів чуття у інших. Вони не бал ак л и ві, не л ізу ть з відвертостям и, коли їх не питаю ть. Вони не граю ть на струнах чуж их душ , щ об їм у відповідь з і тхали й нянчилися з ними... Ось такі виховані».
З д аєть ся все просто. То ж чи варто писати про те, що відомо? М абуть, варто. Щ об люди, які за ц ік а в л я ть с я цими нотаткам и, зайвий р аз переві рили себе, щ ось відновили в п ам ’яті, а м ож е й зробили д л я себе деякі м а лен ькі відкриття. А головне, звернули увагу на те, що сам е вж е з перших років ж и ття треба прищ еплю вати дітям . А дж е у дорослої лю дини п ер е в а ж н а більш ість правил етикету не повинна викликати роздум ів на з р а зок «личить — не личить». Ц і п рави л а м аю ть стати звичкою , діяти, як к а ж уть, автоматично. О скільки сам е ж інці нал еж и ть у нас най б іл ьш а роль у вихованні п ід ростаю чого покоління, особливу увагу ми звертаєм о на те, як повинна по водитися сам а ж ін к а в том у чи інш ому випадку, як личить ставитися до тієї, кого ми звемо коханою , друж иною , мамою, бабусею . Як виявити до неї повагу, засл у ж ен у усім її ж иттям . Етикет в сучасному розум інні — це в за гал і, насам перед, о зн ака п о в а ги до лю дини. Звичайно, передбачити й охопити п р ави лам и усі ж иттєві си туації неможливо. Та й н авряд чи необхідно. А ле якщ о міцно засвоїти, що хорош і м анери це, найперш е, вм іння поводити себе так, щ об полегш увати лю дям сп ілкуван ня з тобою, робити його приємним, не т а к уж е й страш но за зд а л егід ь не врахувати якоїсь дрібниці.
« ...Н А Й К Р А Щ А Я П ІС Н Я — Ц Е ТИ!» В чому ж к р ас а лю дини? Н е так-то й просто відповісти на це, зд ав а л о ся б, просте зап и тан н я. Якою мірою вим іряти цю найвищ у, найдорогоцінніш у якість? Відповідей м ож е бути багато. Якою б доверш еною не була зовніш ня к р ас а лю дини, їй не віддаси переваги перед красою м уд рості, лю дського генія, духовної щ едрості, подвигу в ім’я лю дства. А ле коли мова йде про ж інку, якою б красивою , сильною й щ едрою вона не була, худож ник слова чи пензля, що відтворю є її образ, неодмінно п ід креслить її ж іночність, найчарівніш у рису, як а в усі часи н ад усе вабить у ж інці. Венера М ілоська і М адонна Р аф а ел я , Д ж о к о н д а Л ео н ар д о д а Вінчі і О ф елія Ш експіра, пуш кінська Т етяна, тургенівські героїні, чарівн а Н аташ а Ростова Л . Толстого і блоківська Н езнайом ка. Чи є образи більш при вабливі у своїй непереверш еній ж іночності? Та м ож е все те було неодмін-
ною рисою ж ін ки старих часів? М ож е в наш у епоху, яку звуть віком кос мосу, віком атом а, віком кібернетики, ж іночність старом одн а й нікому не потрібна? \ Спробуємо переконати вас, дорогі читачі, у протилеж ном у. А коли ви й сам і та к дум аєте, ствердити вас у вж е зробленом у вам и висновку. З а р а з , коли ж інки все м іцніш е займ аю ть м ісце поряд з чоловікам и у всіх гал у зях наш ого буремного ж иття, поводити себе так, як того ви м агає час, значить бути енергійною, цілеспрям ованою , м ати хорош у освіту, р о зу мітися в м узиці, мистецтві, зай м ати ся спортом. М ож н а було б перелічити ще багато рис, притам анних наш им сучасницям : оптим ізм , товариськість, км ітливість, наполегливість і навіть м уж ність, без яко ї не обійдеш ся у вік, коли ж ін к а опановує м ало не всі професії. У ж е десь наприкінці зг а д у ють за р а з про ж іночність. І дарем но. А дж е хоч яке б високе становищ е не п о сідала ж ін к а в суспільстві, воно не зн ім ає з неї суть жіночих і, м абуть, найбільш складни х обов’язк ів — друж ини, м атері, господині дому, хранительки сімейного вогнищ а, тепло якої зігр ів ає нас протягом усього ж иття. Якось ж ур н ал іста, що зустріч ався з прославленою наш ою «Чайкою » — Валентиною Тереш ковою ,— запи тали, що в ній в р а ж а є найбільш е. «Ж іноч ність,— відповів він,— Ж іночність в усьому — в м анері поводитися, р оз м овляти, одягатися... У цьому, мені зд ається, секрет чарівності В ал ен ти ни Т ерєш кової, звідси й особливе звучан ня її подвигу. Розум ієш , не «солдат у спідниці», не «козир-дівка», а ж ін к а — ніж на, гр ац іозн а, при вабли ва. Я дивився на неї, немов зачарований , і досі перебуваю п ід величезним враж енням , яке справили її тепло, жіночність». Є люди, які, взявш и на озброєння досить-таки вагом і докази , до во дять, щ о ж іночність непотрібна і за й в а у наш атомний вік. Чи не бай ду ж ість ховається за їх переконливими ф разам и ? І чи не з їхн ьої м о вч а з ної згоди наш і дівч ата (не всі, звичайно) вваж аю ть, що найсучасніш е з а р аз бути в усьом у схож ою на хлопця. Б іл ьш ість з них, ставш и дорослими, починаю ть розуміти, як п ом илялися колись, якої ш коди за в д а л и їм ті, що потурали і р о зв’язності, грубості й іншим, не сумісним з ж іночністю м а нерам. Х отілося б, щоб час пом илкового ставлен н я до себе був коротш им. Т а й маш ини, як і беруть на себе все більш у й більш у частину ф ізич ного н аван таж ен н я, допом агаю ть у наш час ж ін ц і. Технічна естетика, автом атика, електроніка дозволяю ть їй бути ж іночною й на виробництві.
О тж е, постійно дб ати про свою ж іночність, а значить, про к р асу й при вабливість, про те, щоб якн айдовш е чарувал и вони — цілком сучасно. А ле що таке ж іночність? Яке віднош ення вона м ає до того, як ж ін к а повинна себе поводити? Н айпрям іш е? Ч асто ми зустрічаєм о ж інок, яких не назвеш красуням и, ал е від них віє такою душ евністю , одухотвореністю , що їм м ож на н адати перевагу навіть перед якою сь кінозіркою . Н айсильніше — внутріш ня чарівн ість ж інки, а вона несумісна зі злим характером , ж орстокістю , скупістю. Д оброта, ніж ність — найбільш е п ри краш аю ть і ко хану, і друж ину. А дж е найперш а ж інка, що входить в наш е ж и ття — мати. А мати — за в ж д и доброта, щ едрість в усьому. А ле ж іночність — не лиш е прекрасні якості душ і. Ц е й гр ац ія, вміння красиво рухатися, струнка постать, привітність. К ож н а ж ін ка, що уваж но стеж итиме за собою і вдома, і на роботі, проконтролю є свої робочі і буден ні пози, м ож е виробити звичку ходити, сідати, підводитися легко й гр а ціозно. К раси ва, грац іозн а хода особливо підкреслю є жіночність. Звичайно, в різні часи — різні смаки. К олись в в а ж а л а с я красивою тіл ь ки та к а хода, коли ж ін к а робить м аленькі кроки, як би вона не поспіш ала. Н аш і дівчата й молоді ж інки в більш ості своїй пов’язан і зі спортом. К роки у них м ож уть бути й ш ирокими. А ле коли вони красиво н е суть голову, якщ о у них струнка постать і добре розгорнуті плечі, їхні рухи — чіткі й стрім кі — нова сторінка в явищ і прекрасного. Х отілося б тільки , щоб не прагнули вони рухати ся як чоловіки, уникали різних гр у бих ж естів. А дж е ж іночність — це і стриманість, і вм іння поводити себе, і хорош ий см ак, який треба виховувати з дитинства. А ось карти н ка з ж иття: — Ч ом у ти не дозволяєш мені підф арбовувати волосся? Всі дівчата роблять модні зачіски, ф арбую ть вії, одягаю ть до ш коли красиві сукні, а мені все у формі ходи, у формі. І оці ненависні коси зап літай . М ож е я повинна їх ще й у вузли к за к л ад ат и , як ти? Н а бабусь рівнятися? Н е перш а й не остання розм ова з мамою. Д івчині не минуло й п’я т надцяти, але зверніть у вагу на її обличчя: риси його перекривлені, очі злі, губи надуті, на переніссі груба зм орш ка. І вся постать н апруж ена, стис нуті долоні, ноги розставлен і. Я ка вж е тут ж іночність, граціозність. А го лос! Н еприємний, крикливий. Як часто в ж итті зустрічаєм о ми ж інок, що виросли ось з таких д ів чат. С кільки їх ще в юності були враж ен і мікробом грубості, що спотворює обличчя, п о зб авл яє ж ін ку найпривабливіш их рис. М ине час і У являться зл і зм орш ки біл я очей, рота, на переніссі. А постать втратить п ласти ч ність, рухи стануть різким и, поривчастими, грубими. А все це від того, що ми подеколи забуваєм о про те, про що ж ін ка повинна пам ’ятати завж д и , у всіх ж иттєвих си туац іях,— про ж іночність, як а несумісна з грубістю. Ч оловіки схиляю ться перед ж ін кам и , які стаю ть втіленням найкращ ий рис, притам анних їхнім подругам: І сьогодні вклоняється серце моє: Тій земній, сором ливій ж іночності, Щ о красою ж иття — материнством стає...
Ц е слова поета В аси л я Симоненка. П ротягом століть ж ін ка н ади хає світову поезію . Н аш відомий л ір и к Володимир Сосю ра, який не один вірш присвятив ж інці, переконував: « Н ай к р ащ ая пісня — це ти». П а м ’ятайте ж завж д и ці слова і будьте гідними їх, дорогі подруги!
К В ІТ И
У
ВСІ П О РИ
РОКУ
О тж е, ми дом овились: найголовніш і, н ай кращ і риси, щ о з а в ж ди прикраш аю ть ж ін ку і н адаю ть їй і впевненості, і привабливості — доброта, привітність, ж іночність. Ц е — риси її внутріш нього складу, її х а рактеру. А ле душ евний склад , душ евне ц вітіння обов’язково позн ачається і на зовніш ності. З а к о х а н а дівчин а ніколи не вийде до свого милого не прибраною . К оханий ніколи не побачить її неохайною . Х ай не завж д и у виш уканій сукні чи з святковою зачіскою , ал е він зм ож е сказати : «У в с я кому вбран ні ти гарна, мила!» Б агато ж ін ок вмію ть зали ш ати ся таким и і ставш и друж иною , м атір’ю, бабусею . П а м ’ятайте, від ваш ої зовніш ності, від охайності ваш ого д о м аш нього вбран н я зал еж и ть багато в чому настрій у сім"ї. П риємно, коли завітаєш ненароком у квар ти р у і відчуваєш : тут — святковий настрій завж д и . І починається він від настрою й вигляду госпо дині. А як важ ливо, щоб діти зростали в атм осф ері краси і святковості, по ваги дорослих один до одного. Т ак щ о не лиш е д л я гостей, чи д л я себе та свого чоловіка ж ін к а повинна бути завж д и охайною , чепурною, а й д л я своїх дітей. В ід м атері — щ едрість і ніж ність, від бабусі — м удрість і п овага до лю дей, від друж ини — чуйність, доброзичливість. А дж е дрібниці буднів сім ’ї впливаю ть на те, як ск л ад аю ться у дітей погляди на ж иття, звички, х а р а к тер, ставлен ня до товариш ів. І якщ о дорослі невимогливі до себе, якщ о вони не п оваж аю ть один одного, то й діти мимохіть наслідую ть їхній при клад. «Все від ж інки залеж и ть, від ж ін ки»,— ск а зав поет. І справді, весела, привітна ж ін ка — добрий геній дому. Ось к іл ьк а м алю нків з натури: ...Н а вулиці негода, осіння м ж ичка, вітер, гр язю ка. П оспіш ає з роботи чоловік, повертаю ться з прогулянки діти. — Ось і ви, нареш ті,— зустрічає їх л агід н и й ж іночий голос (рідний го лос друж ини і м атер і). — Я тільки-но з роботи, зголодніла, ал е чекаю на вас. Сподіваю сь, ви добре витерли свої черевики? І плащ і не заб ул и зняти у коридорі, щ об не текло з них? Я вж е встигла трохи прибрати до ваш ого приходу. О, та ви й квіти принесли. Д у ж е до речі. Вони п ри красять наш у вечерю. З а р а з ми сядемо всі разом до столу. Т аке не часто трап л яється. — Р а д а бачити вас у повному зборі. Ви, гадаю , не заб у л и вимити ру ки? Усе гар азд ? Тоді сідайте. В ечеря не т а к а вж е й розкіш на, наш видкоруч п риготувала са л ат та картоплю від вари л а. М олодці, що не забули почисти ти. П риємно і см ачно повечеряємо А чаєм ви мене частуватимете. А ле м ож н а почути й інше:
Н а вулиці т а к а ж негода й грязю ка. Д одом у поспіш аю ть чоловік і діти. С тарш ий син несе м атері осінні айстри, які п ри дбав з о дер ж ан о ї щойно стипендії. — Ви куди лізете! Чи зовсім уж е совість втратили! (З н ак и окли ку св ід чать про те, на якій ноті вим овляю ться ці сл о в а). Я після роботи спину гнула, блиск наводила, терл а підлогу, а ви прийш ли — які пани! — ноги до пуття не витерли. А зран ку після сніданку посуд не вимили. Г адаєте, я у вас найм ичка, повинна й готувати, й прибирати, й посуд мити? І поїсти спокійно не встигла. Т ільки сіл а вечеряти, а тепер ще й їм подавай. А що то ти за віник приніс? Аби см іття у домі розводити... Почувш и ці «милі» слова, чоловік говорить: — Я не вечерятим у. П оїв недавно на заво д і,— хоча те «недавно» було ще в обідню перерву.— П ізніш е вип’ю чаю. А син ховає в кишеню си га рети, ки дає квапливо: — П овернусь о пів на д в ан а д ц яту ,— і грю кає дверим а, сподіваю чись «перехопити» кави й пи ріж ок на розі біл я кафе, де чекатим е дівчину. Н айм олодш ий С аш ко теж недвозначно додає. — А ну вас, піду до Вітьки. У них хоч не лаю ться. Н астрій у всіх зіпсовано. І у кож ного свої неприємності: у чоловіка — свар л и ва друж и н а, у друж ини — гіркі дум ки про те, що ніхто не п о важ ає її працю. А синам приємніш е з друзям и , ніж удом а, і вони чим д а л і мен ше буваю ть з батькам и. Тепло, щ ирість, затиш ок у сім ’ ї — це велике щ астя. І багато в чому воно залеж и ть від ж інки. Стати хорошою друж иною й м атір ’ю не так-то й просто. В наш ому побуті чимало п розаїчної буденності: куховарство, прибирання, брудні ш карпетки й немитий посуд. А ле треба прагнути перетворити д л я себе метуш ню навколо дом аш нього вогнищ а в радісне служ ін н я найдорож чим, найрідніш им лю дям — чоловікові й дітям . І не докоряти кож ною др ібн и цею, зробленою для них. Як часто доводиться спостерігати сім ’ї, де вж е стало звичкою о б р а ж а ти словам и, сваритися через кож ну дрібницю , навіть там , де м ож на обі йтися без сварки. Ранок. М олоде п одруж ж я квапли во снідає, щ об вчасно прийти на ро боту. Але щ е треба донечку завести в дитсадок. Ч оловік доводить, що він а ж ніяк не м ож е сьогодні зробити це — запізн иться на роботу. Н а нього чекаю ть надзвичайно терм інові справи. Д р у ж и н а доводить те ж саме. І от вж е сп ал ахн ул а свар к а, свідком як о ї є дитина. — М амусю , і що ви кож ен день про свою роботу лаєтесь,— ск аж е донь ка по дорозі в ди тсадок,— набридло,— лайтесь про щ о-небудь інше. К ращ е, звичайно, в за г а л і не лаяти ся, а зваж и вш и обставини, спокійно домовитися, кому зручніш е відвести дитину в садок, а кому за б р а ти її ввечері. Т реба просто виявити елем ентарну тактовність і повагу одне до одного, зваж и ти і на за ван таж ен ість удом а, і на терміновість роботи. А то ще трап л яється, затри м ався хтось з подруж ж я на годину-півтори (частіш е та к е буває з чол овікам и ), а той, хто чекає вдом а, м алю є в своїй уяві все, що м огло трапитися. Н і, не ав токатастроф у і не лікарню , куди потрапила друж и н а, щ о послизнулась на вулиці. «Н е було ніяких зборів, ніяких лекцій. П одався з приятелем чи з приятелькою р о зв а ж а
тися», «П іш ла з друзям и по роботі у кіно (на ф у тб о л )...» А коли так, то й зустріти треба відповідно. З ’явл яється чоловік чи дру ж и н а на порозі й чує принизливі, образл и ві, а подекуди й просто брудні слова, зви н у в а чення у найтяж чих гріхах, яких, найчастіш е, не було. С каж уть: «А хіба не тр ап л яється, що чоловіка (чи ж інку) чекаю ть, а він (вона) і сп равді обманю є, чинить негідно?» Т р ап л яється, звичайно. Та й у таких ви п адках н ав р яд що вд ається зм інити сваркою . Н авпаки. П ісля злої, образл и во ї лайки лю ди не м ож уть дивитися одне на одного без відрази. Т реба знайти в собі сили найнеприєм ніш у розм ову вссти спо кійно, ріш уче, переконливо. З ’ясуйте, де затри м ався чоловік, і розвію ться ваш і підозри, у сім ’ї не поруш иться л ад . Або зробіть інші висновки, але так, щ об чоловік зб еріг до вас повагу. Ц е й на нього м ож е вплинути якн айкращ е. І вж е зовсім не викликаю ть добрих почуттів сім ’ї, де після ганебної сварки на очах у дітей, після того, як вилито весь бруд і ск азан о всі найнепристойніш і слова, згас ає сп алах, лю ди м иряться і з опухлими від сліз обличчям и сідаю ть вечеряти, спокійно говорять про невідкладн і справи, а наступного дня все повторю ється спочатку. Ось тут і треба взяти себе в руки, знайти сили і витрим ку навести у д о мі л ад . З д аєть ся вам , щ о чоловік поводить себе негідно,— ск аж іть йому про це спокійно, щ об він переконався — розм ова серйозна. Ви твердо ви ріш и ли: та к ж ити не м ож на. А коли чоловік вас зустріне не як годиться — переконайте його, що він пом иляється. — Д е тебе носило? — зустрічає він вас біля дверей. Звичайно, зап и тан н я не з приємних, та й висловлено його не в кращ ій формі. А ле якщ о стрим атися, мож на відповісти й так: — Я дуж е поспіш ала додом у, лю бий, не хо тіла, щ об ти зай ве чекав і нервував. Н а к іл ьк а хвилин за б ігл а до Галини. Вони нову кварти ру одер ж али. А у суботу підемо до них разом ? Д обре? Л а ск ав е слово, яке ви ск а зал и на цей раз чоловікові авансом , змусить його іншим разом бути й справді милим або, принайм ні, більш стр и м а ним. Чи та к і вж е ми щ едрі на л аск аве, добре слово? П остеж те за собою, будь л аска. Н адзвичайно важ к о, нем ож ливо ж ити у постійній злій н апрузі дрібних докорів. І як ж е добре, затиш но, коли сім ’я, д і м — найдорож че, найрідніше, до чого тягнеш ся, де б ти не був, щ о б не робив. Ідеш з роботи, хо четься скоріш е розповісти про те, як минув день, з ким зустрічався, про щ о розм овляв. І рідним цікаво усе, що стосується дорогої людини. У свій дім , у свою сім ’ю кож ний прагне принести добро. Але частіш е воно обм еж ується тим, що м ож на придбати у м агази н і чи, в кращ ом у варіан ті, зробленим на кухні. І значно рідш е і чоловік, і друж и н а п ам ’я таю ть, що сім ’я — ц е й душ евне тепло, і л агід н і слова, і турботи, і дум ки про те, щ об усім членам сім ’ї ж илося в цьому м алесеньком у суспільному колективі якнайкращ е. «Головне — о д р азу себе поставити», «П оки кохає, тр еба прибрати його (її) до рук», «Розбестиш — о д р а зу на шию сяде», «Н ізащ о не потраплю під чобіт. Гордості у мене вистачить!» В оці застар іл і, з дідів-п р адід ів
відомі форми часто з перших ж е днів н ам агаю ться вилити стосунки у ще незм іцнілій сім ’ї. І сп рава тут ні в якій не жіночій (чи чоловічій) гордо сті, а в примітивному б аж ан н і взяти верх, ні в чому не поступитися чоло вікові (ж ін ц і). Я к часто це призводить до д р іб ’язкових сварок, образ. Д р іб н е непорозуміння, чи просто випадкова недоречність — та раптом сп алах обурення, гнівні й ж орстокі слова, взаєм н е приниж ення одне одно го. І біля дом аш нього вогнищ а сидить не миле п одруж ж я, а дві пихаті «гордості», ні в чому не лад н і поступитися. І сімейне вогнищ е починає так чадіти, що дим от-от очі виїсть. «Н е зійш лися характерам и » — цими словам и потім пояснять незгоду у сім ’ї. З д ав а л о ся , виходила за м іж по лю бові, ал е при першій ж е сварці згад ал а , що у нього освіта ниж ча, що батько її — відповідальний п р ац ів ник, а його — просто ш офер, що у неї й за р п л а т а вищ а, що він нічого не розум іє в м узиці, що навіть пальто не вм іє як слід подати. В аж ко ви п рав дати таку ж інку чи чоловіка. Чванство, н ахвал ян н я ніколи не були в честі. Ц е один з проявів душ евної черствості, невихованості. Хіба подруж нє ж иття — зм аган н я? І хіб а м ож на будувати його за п ра вилам и спортивного поєдинку? А дж е ви не просто чоловік і ж ін ка, ви — п одруж ж я. То ж облиш те рахувати очки на свою користь чи на користь чоловіка. А дж е й виграш і програш у вас спільні. І навіть більш е: при таком у ставленні до подруж нього ж и ття будуть тільки ті, що програли; лю ди, які втратять повагу, д о в ір ’я, ніж ність і чуйність одне до одного. Ви м агати, щ об хтось один пристосовувався до усіх вимог і запитів іншого і не робити й кроку назустріч — нечесно. А дж е, як правило, ні ви, ані ваш чоловік — не досконалість. О тж е, якщ о прагнете й н ад ал і бути разом — перебудовуватися, ш укати спільну мову треба удвох. І, звичайно, найпер ше — навчитися поступатися одне одному (звичайно, не завж д и одн ако вою м ірою ). Т рапляю ться ж інки, щ о претендую ть на непогріш имість, з перших днів подруж нього ж иття поспіш аю ть миттю «перевиховати» чоловіка. З а з д а л е гідь радим о: не варто цього робити. О собливо недоречні ваш і щ охвилинні зау важ ен н я чоловікові в гостях чи в яком усь інш ому товаристві. Ось тут зв а ж а й те на сам олю бство і на особисту гідність мужчини. М ож ливо, ваш молодий чоловік спочатку й поставиться до таких «повчань» терпляче, але з часом його протест дасться взнаки. Та й чи варто ставити близьку вам лю дину у незручне становищ е? Б ільш е гумору, поблаж ливості до тих недоліків коханої людини, які легш е пробачити, більш е л агідн ості, терпеливості. В аж ко? У рвався терпець? А ле ж ви прагнете зберегти ваш е сімейне вогнище, лю бите і чоловіка (д руж и н у), і дітей. Будь-щ о прагнете мати щ асливу сім ’ю? З а р ад и цього м ож на і поступитися і витрим ати немало. Б ути хорош ою друж иною і м атір ’ю — велике мистецтво. Хай ваш розум і серце стануть спільникам и у ваш ом у великом у покликанні хранительки дом аш нього вогнищ а. Хай тепла посм іш ка і квіти прикраш аю ть ваш дім у всі пори року!
ВУЛИ Ц Я ВИ М АГАЄ УВАГИ! Ц е, звичайно, найперш е. Ми не підозрю єм о наш их читачів у тому, ніби вони зовсім не знаю ть, як треба поводитися за порогом в л а с ного дому. Н авпаки, переконані, їм давн о відом і п р ави л а вуличного руху і вони суворо дотримую ться їх. Н авіть поспіш аю чи на роботу, п ам ’ятаю ть, що йти треба правою стороною тротуару, а там , де його нем ає,— лівим узбіччям дороги, назустріч транспорту, щ о рухається. Вулиці переходять лиш е на перехрестях, а у м істах — ще й виклю чно при зеленому світлі світлоф ора. А втом обіль, автобус чи тролейбус, щ о стоїть на зупинці, обхо д я ть тільки ззад у , щоб вчасно побачити маш ину, як а рухається слідом, а тр ам вай — навпаки, обм инаю ть лиш е спереду, щ об не потрапити під зустрічний вагон. Ц е, зд ається, елем ентарно і давн о відомо кож ном у. І ми нагадуєм о п рави ла лиш е д л я того, щоб вам зручніш е було н агадати про них дітям . О собливо міцно ш колярі повинні засвоїти, як сам е треба переходити вулицю , коли нем ає світлоф ора. П а м ’ятайте: спочатку уваж н о подивитися ліворуч, на середині вулиці — праворуч, почекати, якщ о н аб л и ж ається автом аш ина, пропустити її і лиш е тоді п родовж увати свій ш лях. Д іти повинні усвідом ити — ніколи не м ож на бігти через дорогу! Ц е правило теж відом е усім: і м ам ам , і бабусям , і татам . Та, на ж а л ь, про нього забуваю ть найчастіш е. Ком у не доводилося бачити, як м ам а п р о ж о гом перебігає вулицю й тягне за собою м ал я, що лед ве встигає за нею. Або ще гірш е — ш товхає перед собою коляску, чи несе нем овля на руках, Ш офер гальм ує, що є сил, коли т а к а карти н а постає перед ф ар ам и авто маш ини. А дитина, як а не зл я к а л а с я , одерж ує поганий і небезпечний при к л а д на м айбутнє: з мамою встиг, то встигну й сам ,— і втр ач ає обачність, «Чи не кращ е на десять хвилин пізніш е потрапити додому, н іж на десять хвилин раніш е опинитися в л ік ар н і» ,— т а к застерігаю ть від сміливих вчин ків хоробрих мам і бабусь люди, що стеж ать за безпекою руху. К рім цих основних п равил поводж ення на вулиці, як і вим агаю ть обе реж ності і наш ої постійної уваги, є щ е безліч інших. Н еобізнаність з ними не загрож увати м е небезпекою ваш ом у ж иттю , ал е за в д а ст ь значної шкоди ваш ій репутації вихованої людини. Усім, напевне, відомо, що коли чоловік йде вулицею поруч з ж інкою , він повинен трим атися від неї ліворуч. Ц ей звичай м ає давню історію . Його поясню ють тим, що раніш е чоловіки, як правило, і військові і ц и віль ні не виходили з дом у без зброї. Щ об зброя, як а висіла на лівом у боці, не з а в а ж а л а супутниці, чоловік н ам агався йти зл ів а від дам и. Д о того ж, це було необхідно ще й тому, щ о карети розб ри зку вал и з-під коліс г р я зю ку, і чоловіки н ам агали ся хоч як-небудь вберегти вбран н я ж інки від бруду. О бидва пояснення підкреслю ю ть «рицарське» походж ення прави ла. А за р а з чоловік чи ю нак повинен йти ліворуч від своєї супутниці ще й за р ад и того, щ об оберігати її від необереж них рухів зустрічного потоку лю дей. Ц ього прави ла не додерж ую ть лиш е військові. їм н алеж ить в ід д а вати військове привітання. Щ об не зачепити ненароком ліктем супутни цю, п рава рука у оф іцера чи со л д ата м ає бути вільною . Ю наче, хочете взяти попід руку свою знайому? Б удь л аска, але спершу тр еба спитати у неї дозволу. А як правильно ходити попід руку? Суворих
правил не існує, В одному вип адку чоловік веде ж ін ку, в інш ому — ж ін ка йде, спираю чись на руку супутника. М іж інш им, багато хто не вм іє чи не п олю бляє ходити попід руку. Не треба дорікати за де. Усім відомо, що чоловік повинен допомогти ж ін ц і нести пакунок, че модан, сітку з продуктам и і в за г а л і будь-яку в а ж к у річ. А ось маленьку ж іночу сумочку не слід відбирати у супутниці. Ц е частина ж іночого туале ту і вона аж н іяк не личить чоловікові чи ю накові. П еред тим як виходити на вулицю , огляньте уваж н о свій одяг. Н ай менш а недоречність м ож е зіпсувати ваш вигляд. П одивіться, чи усі гудзи ки на місці, чи не з ’яви л ася десь «стрілка» на панчохах, чи не зім ’яли учора п лаття. У невипрасованом у платті ви не м атим ете н алеж ного ви гляду. Влітку, у спеку, ми часто купуємо м орозиво на вулиці. Зупиніться тут ж е, неподалік від кіоску, і спокійно з ’їж те свою порцію. Л ю дина, що їсть на ходу, ви гл ядає дуж е непривабливо. А коли морозиво потече, вам буде щ е більш неприємно. У багатолю дном у, стрім ком у потоці наш ої вулиці треба п ам ’ятати про тих, хто йде поряд з вами, позаду чи попереду вас. О береж ніш е ж естику лю йте. К оли поспіш аєте, не розш товхуйте перехож их, н ам агай теся пройти так, щоб нікого не зачепити. У м ісцях, де удвох пройти не м ож на, уперед пропускаю ть ж ін ку або людину, старш у за віком. Коли тротуар незруч ний — захаращ ен и й , слизький і, отж е, пройти важ к о ,— перш им повинен іти чоловік, п рокладаю чи дорогу ж інці. Ви зустріли знайомого чи знайому. Н е зупиняйтесь посеред тротуару, відій діть убік, щ об не за в а ж а т и рухові, і продовж уйте розмову. П ам ’я тай те про те, що новини, яким и ви обміню єтеся, ц ікавлять, м абуть, лише вас двох, і н ав р яд чи доцільно говорити т а к голосно, щ об у курсі справи були всі перехожі. К оли на вулиці зустрінете знайомих, не гукайте їх щ е зд ал ек у на весь голос. Якщ о ви сам і, підійдіть до них. К оли ж ні — обм еж теся привітан ням. Якщ о ви зустріли знайом у ж інку, кращ е не зупиняти її, а приєдна тися до неї і піти разом у тому напрям ку, куди вона йш ла (звичайно, коли вона не зап ереч ує). Якщ о ж ж ін ка в в аж ає, що чоловік п ровод ж ає її вже надто довго, вона м ож е попрощ атися з ним перш ої-ліпш ої хвилини. Ідучи з ж інкою або старою лю диною , пристосовуйтеся до їхн ьої ходи, не зм у шуйте їх іти ш видш е чи повільніш е. Якщ о йдуть троє, н айбільш почесне м ісце посередині. Коли ю нак про во д ж ає свою подругу і її м атір, то йому кращ е трим атися ліворуч від обох ж інок, а доньці — праворуч від матері. У нас прийнято вітатися зі своїм и знайомим и на вулиці. А ле слід за п ам ’ятати, вітаю чись, чоловік ніколи не подає руку перш им, він чекає, поки це зробить ж інка. Й ом у ж досить ск азати «Д обрий день», а ще к р а ще зняти капелю х, чи хоча б трохи підняти його (берет, в’язан у ш апку не зн ім аю ть). Вітаю чись, ж ін ка не зн ім ає ні капелю ш ка, ні рукавички. Рука ж чоловіка повинна бути без рукавички. Коли ж рукостисканням обміню ються чоловіки, то або обидва подаю ть руки в рукавичках, або обидва зні маю ть їх. Н ечемно простягати руку у рукавичці тому, хто зн яв її. У селах вітаю ть не тільки знайомих. Коли почуєте «Д обрий день» від лю дини, з якою ви не знай ом і,— не об р аж ай те її, привітайте у відповідь.
Т рапляється, ви щ оранку ідете на роботу з однією й тією ж людиною. З а п а м ’ятал и її обличчя. І вона вж е зн ає вас. У таки х ви п адк ах теж слід привітатися. Ц е м ож е бути просто уклін. Коли ви зустрічаєте на вулиці товариство, серед яких вам відом а лиш е одна лю дина, вітайтеся тільки з нею. І лиш е після того, як ваш товариш познайомить вас зі своїми супутниками, привітайте їх. Якщ о ви йдете вулицею з ж інкою і зустріли знайомого, реком ен дува ти свою супутницю (супутника) не обов’язково. А ле коли ваш а розм ова не обм еж ується кільком а словам и, кращ е все ж познайомити їх. М ож на було б навести ще не один десяток правил, як і рекомендую ть, як себе поводити в кож ній окрем ій ситуації. А ле ми дом овилися: н ас ам п е р е д — найголовніш е. Т ак от, найголовніш е н ам агай теся поводити себе так, щ об не поставити ні себе, ні своїх знайом их у незручне становищ е. В арто д л я цього з а п а м ’ятати: Н іколи не ставте знайомим , яки х ви випадково зустріли, безцерем он них запитань: куди ти йдеш ? чого? що несеш? Я кщ о у ваш ого співрозм ов ника буде та к а потреба, він сам вам про все розповість. Н е скар ж теся кож ном у зустрічном у на свою друж ину, чоловіка чи тещ у, не описуйте в д етал ях сімейних сварок ,— цим ви, до речі, д аєте відповідну х ар а к тер и стику собі самом у. Н е переконуйте знайом их посеред вулиці в тому, як тяж к о ви хворі, позбудьтеся звички розповідати всім зустрічним про свої невиліковні хвороби: як відомо, від цього не одуж ую ть. І, нареш ті, ще одне. Коли ви зустріли на вулиці лю дину, як а вж е зо в нішністю своєю навел а вас на певні роздум и чи в и к л и к ал а не та к і вж е й позитивні дум ки, не висловлю йте їх тут ж е вголос. Н а хвилинку п остав те себе на місце цієї лю дини, і ви о дразу ж переконаєтеся, як це непри ємно. Кому з вас не довелося бути свідком розм ови у тролейбусі чи тр а м ваї, під час якої люди, що зустрілися на кілька хвилин, гаряче сп ереча ються про те, я к личить себе поводити і як не личить. Звинувачую ть один одного у грубості, р о зв ’язності, неповазі до старш их. О дні н ап адаю ть на молодь, інш і — захищ аю ть ю нака чи дівчину, що опинилися під перехрес ним вогнем. Б аж аю чи довести свою правоту, «сторони» все д а л і й д а л і відступаю ть від теми, а згодом переходять на лай ку, о бр аж аю ть один одного. І цей урок невихованості і безк ул ьту р ’я чомусь в в аж аю ть супереч кою про виховання молоді. Коли чуєш, як л ітн я лю дина починає вголос, не соромлячись, вичиту вати дівчину за коротку спідничку, чи поваж н а м ати сімейства «комен тує» позу закоханих, щ о трим аю ться за руки, не перестаєш дивуватися їхній невихованості. Ш кода, щ о у свій час їм ніхто не пояснив: перш а заповідь культурної лю дини (а сам е поборникам и культури вони відчу вають себе тоді) — коректне, тактовне ставлен н я до інших, навіть до їхніх недоліків. І ще одне, не зай ве нагадуван н я. О станнім часом на вулицях наш их м іст ми все частіш е зустрічаєм о гостей рад ян ської країни , студентів і туристів з далеки х к раїв, одягнених в їхній національний одяг — індійців, аф ри кан ц ів, ар абів, полінезійців тощо. Якою б великою не була спокуса кращ е роздивитися їх, треба п а м’ятати, що чим вищ а культура народу, тим більш розвинене у нього по
чуття делікатн ості й поваги до інших і що висока к ультура наш ого р ад ян ського народу зобов’язує нас і в таких ви п адк ах поводити себе бездоганно і виховувати таке ставлення у наш их дітей.
В И СТАЄТЕ П А С А Ж И Р О М П ер еваж н а більш ість городян стає п ас аж и р ам и щ одня. В час стрім кого плину ж иття людей XX століття ми поспіш аєм о на роботу, в гості, в театр, у відряд ж ен н я, на відпочинок. Ми буваєм о п асаж и рам и к іл ьк а хвилин чи якийсь тривалий час, користую чись тр ам ваєм , тролей бусом, автобусом чи таксі, поїздом, л ітаком або п ароплавом . А ле який би час вам не довелося провести на транспорті і які б відстан і ви не долали, виконуйте всі п равила, як того ви м агає обов’я зо к п ас аж и р а, не ж ад ай те якихось винятків дл я себе. В м іськом у транспорті, де ви перебуваєте в ролі п ас аж и р а кілька д е сятків хвилин, одерж ати репутацію вихованої лю дини неваж ко. Д л я цього досить під час посадки і виходу пропустити наперед ж інок, дітей та л іт ніх лю дей, поступитися їм місцем. Якщ о ж вам необхідно пройти вперед у переповненому вагоні, не слід ш товхатися, пробиватися за допомогою ліктів. Н еобхідно попросити інш их посторонитися, пропустити вас уперед. Н е забувай те, що вагон — не ваш а особиста кварти ра і не порядкуйте в ньому сам і. В ікна м ож на відчиняти лиш е зі згоди п асаж и р ів та з дозволу водія чи кондуктора. О станнім часом тр а м в аї, автобуси, тролейбуси курсую ть без кондук тора. О тж е, коли вас просять передати монету водієві на талони чи вибити квиток у касі, не висловлю йте свого невдоволення, н авіть коли вам не ду ж е зручно зробити це. Д опом огти пасаж ирові-попутникові придбати квиток — ваш обов’язок. Н е в в аж а й те це обтяж ливим . Звичайно, коли м олода дівчина чи чоловік просить про таку послугу літню ж інку, котрій треба підвестися, щ об передати грош і, це вж е не за в ж д и зручно. Якщ о ви п о важ аєте старість, візьм ете квиток сам і або попросите про це людину, якій зробити таку послугу зручніш е. Як би ви не поспіш али, зн ай діть час переодягнутися, коли ваш робо чий одяг забруднений. Не заходьте у вагон з речами, які м ож уть завдати
ш коди іншим. Речі, як і м ож уть поранити пасаж и р ів або зіпсувати їм одяг, панчохи, треба акуратно загорнути та зап акувати . Не зай ве повторити спеціально д л я молодих лю дей і таке, як каж уть, неписане правило, що вони за в ж д и повинні поступитися місцем літній лю дині, м аленькій дитині, а ю нак запропонує м ісце ж ін ц і будь-якого віку. От, зд ається, й усі найголовніш і п равила, дотримую чись яких ви одер ж ите високу оцінку з поведінки як п асаж и р на годину. А коли треба заслуговувати її на більш тривалий час? Ц е, звичайно, вж е складніш а, але не безн адій на справа. П ро те, як повинні поводитися п асаж и ри в купе залізничного вагону, повторюється м ай ж е в кож ном у виданні, присвяченому сучасному етике тові. Н агад аєм о. Вж е перш і секунди ваш ого сп ілкуван ня ви ріш ать взаєм овідносини й «м ікроклім ат» на час подорож і. Якщ о ви привітаєтеся, спитаєте, чи м ож на палити, привітно відповідатим ете на всі зап и тан н я, адресован і вам, сам і поцікавитеся, чи не за в аж ат и м е супутникові, якщ о розташ уєте речі так, як вам зд ається зручним, вв аж ай те, щ о настрій у ваш ом у м аленьком у колективі буде непоганий. П ро що говорити з незнайомою лю диною? Як знайти тему? П ерш за все, слід п ам ’ятати, що розм ова повинна бути цікавою не лиш е д л я вас, а тем а — загальною : про погоду, про подорож , про місто, з якого ви від ’ їж д ж аєте, про природу, літературу, кіно. Я кщ о ваш супутник не в настрої, відповість одним -двом а реченнями і не підтри м ає розмови, не будьте н а докучливим. Спокійно беріться за книж ку чи ш укайте інш их розваг. Коли ж з а в ’яж еться бесіда, не варто заки д ати сп іврозм овика зап и таннями анкетного характеру: Куди ви їдете? З якою метою? Д е працю єте? Скільки одерж уєте? Чи велика у в а с сім ’я? Коли ваш супутник знай де за потрібне, він і сам розповість дещ о про себе. А н і — не ображ ай теся. Вводити попутника у курс всіх ваш их дом аш н іх справ теж не радим о. А таке трап л яється. О собливо серед ж інок. П ід час подорож ей їх простотаки тягне викласти сусідам про усі свої сімейні й служ бові справи, аж до того, коли останній р аз свари ли ся з чоловіком чи з начальником ,
Т ак а надм ірна відвертість не свідчить про вихованість. А то трап л яється й таке. В купе м олода м ати з дитиною. Входить ще п асаж и р — привітний, три м ається невимуш ено. Й ому, зд ається, відомі усі писані й неписані п р ави л а про те, як личить себе поводити і як не личить. Та раптом запитання: — Ну, будемо знайом і,— звертається він до хлопчика.— М ене звуть дя д я К остя, а тебе? — А мене А ндрійко,— довірливо посм іхається дитина й простягає д о лоню. — Т ак ти з мамою їдеш . І далеко? — Д о б абусі,— відп овід ає малий співрозм овник.— У неї я цілий місяць житиму. — А та тк а ж ти на кого покинув? — продовж ує веселий д я д я, не по мітивш и того, як спохм урніло обличчя м атері. Та й хлопчик в р аз знітився. — У мене нем ає тата!.. Н ам і без нього добре. В ід невимуш еності веселого попутника не залиш и лося й сліду, він про сить пробачення, і зд ається йому, що й колеса вистукую ть: «А де тактов ність, де тактовність?». Ось та к простота, невимуш еність, недоречне зап и тан н я чи зай ва від вертість м ож уть завд ати болю, р о з’ятрити душ евну рану, а то й зачепити сімейну, медичну чи навіть судову таємницю . П ро тактовність і дел ік атн ість треба пам ’ятати і тоді, коли, збираю чись у досить три вал у подорож , ви взяли з собою транзисторний приймач, м агнітоф он чи гітару. П ослухати м узику, останні вісті чи хорош у пісню, виконану під гітару, м абуть, буде приємно і вам, і попутникам . А ле не забувай те, що годинами не виклю чати приймач, ходити з ним цілісінький день, почепивши його на шию, о зн ака не лиш е поганого виховання, а й некультурності, зн еваж л и вого ставлення до лю дей, щ о оточують такого лю бителя радіотехніки. Тут вж е доречно й зау важ ен н я зробити. А то щ е збереться весела ком пан ія студентів — д івч ата й хлопці, і д а леко за північ виспівую ть під гітару новомодні пісні, нам агаю чись пере кричати гуркіт коліс. Не примуш уйте ваш их супутників мучитися, зати кати вуха від галасу. А дж е серед них, напевне, є і літні лю ди, і ті, що
втомилися ії сподівалися в дорозі відпочити, й м алю ки, яким уж е час спати. Коли ви сам і зб и раєтеся відпочивати, тактовно дай те знати про це своїм попутникам. Н ічого й говорити, що ниж нє місце слід за в ж д и за п р о понувати ж інці; ввечері і вран ц і необхідно дел ікатн о залиш ити купе, щоб дати м ож ли вість попутниці чи попутницям п ід готуватися д о відпочинку, переодягнутися. Ч оловік доп ом агає ж ін кам покласти речі на полиці, на їхнє прохання виконує необтяж ливі доручення: купити газету, принести склян ку чаю, відчинити чи зачинити вікно тощ о. Ж ін ц і, в свою чергу, слід бути л ю б’язною щ одо попутників-чоловіків. Ч оловікові, н ап ри кл ад , необхідно поголитися. Він повинен спитати дозволу у супутниці, ал е все-таки робити це зручніш е не в присутності ж інки. Якщ о сусіди по купе починаю ть їсти, вам , як незнайом им лю дям , варто вийти в коридор. К оли ж приймете запрош ення до столу, в свою чергу, запропонуйте супутникам те, що взяли в дорогу. І, нареш ті, про те, я к личить одягатися в дорогу і в дорозі. О дяг пови нен бути, насам перед, зручним. З а р а з у нас модні брю чні костю ми дл я жінок. В дорозі вони дуж е зручні. М ож н а одягнути й та к званий трену вальний костюм і чоловікові, і ж інці. К ращ е, коли він не дуж е обтягує фігуру. А ле йти в ресторан у таком у костю мі, виходити на вулицю і в за гал і заходити в м агази н, чи в якесь інш е гром адське м ісце — не личить. Н а ж а л ь , б агато хто, тільки -но руш ив поїзд, не розумію чи, д л я чого сам е призначена п іж ам а, о д я га є і розгулю є в ній скрізь. Це, здебільш ого, стосується чоловіків. Т реба б уж е знати, що п іж ам а, як правило, нічний костюм, у п іж ам і сплять, в ній, отж е, не личить виходити за м еж і власн ої спальні. З ’явл яти ся в п іж ам і на люди, в коридорі п о їзд а чи де-інде — все одно, що вийти в білизні або в нічній сорочці. О собливо треба вміти поводити себе, коли вируш аєш у закордонну подорож . З а в ж д и п ам ’ятати, що спостерігаю чи ваш у поведінку, вихова ність, роблять висновок не лиш е про вас самих, а й про кр аїн у , яку ви представляєте. Т рим айте себе гідно, ал е без зверхності, будьте однаково рівними й привітними з усім а, ал е не прагніть трим ати «душ у н арозпаш ку». Д б ай те не лиш е про те, щоб справити приємне вр аж ен н я на людей, що виявляю ть вам гостинність, а й на своїх товари ш ів по групі.
В аш а подорож закін ч и л ася. Ви б а ж а єте своїм попутникам усього най кращ ого й розстаєтеся з ними. З а л е ж н о від того, як ви поводили себе, попутники подякую ть вам за приємно проведений час чи, н авп аки , п о ж а л кують мовчки, що подорож , як а м огла бути приємною , зіпсовано.
ТЕ Л Е Ф О Н Н А РО ЗМ О ВА М абуть, більш а частина ділових і служ бових переговорів і р оз порядж ень здійсню ється з допомогою телефону. Б ез нього аж ніяк не обі йтися у наш бурхливий час, на наш их величезних просторах, у наш ій стрім кій роботі. Н евеличкий дивовиж ний ап а р ат об’єднує лю дей, д а є їм м о ж л и вість спілкуватися з цілим світом, приносить їм упевненість і спокій. А ле чи вм ієм о ми користуватися телефоном ? Чи не завд аєм о зайвої роботи станціям ? Чи рад і наш ом у дзвін ку приятелі? Ви н абираєте номер. Ч астіш е знаєте, хто м ож е взяти трубку, і готує теся зробити найперш е запи тання. А ле чи відом о вам , щ о розм ова ніколи не повинна починатися зап итанн ям и «Хто це?» або «Хто говорить?», «Хто слухає?» — це нечемно і нетактовно. Коли ви не переконані в правильності набраного ном ера, перепитайте: «Ц е такий-то відділ?», «Ц е гар аж ?» , «Ц е к вар ти р а Іванових?» тощ о. О держ авш и ствердну відповідь, н азивайте себе: «В ас турбую ть з такої-то установи». К оли розм ова п р и ватн а,— пові дом ляєм о: «З вам и говорить товариш ваш ого сина» чи просто н азиваєм о ім ’я, прізвищ е. З давн іх-д авен лю ди відрізняю ть інтонацію н ак азу й прохання. Тому, коли ви ініціатор розмови, не годиться починати її без привітання, без таки х слів, як «пробачте», «будь ласка». «П окличте Ж еню !», або ще кращ е «С аш ка!», чуєте ви частенько і од разу ж обурю єтесь десь у глибині душ і, бо в тих вип адках, коли доречніш е прохання, тон н ак азу завж д и неприємний. П ри особистій розм ові інтона ція голосу м ож е зам інити пропущ ені слова подяки чи просьби. А при те леф онній розм ові без них н іяк не обійтися. Н е завж д и знаєм о ми і як треба відповісти на перш е зап и тан н я в тому випадку, коли беремо трубку, почувши дзвінок. Тільки знявш и трубку свого квартирного телефону, м ож на пром овляти: «Алло!», «Слухаю » та «В ас слухаю ть» (якщ о на оцей «В ас слухаю ть» не о бр аж аю ться ваш і д а в ні знайом і, голосу яких ви не вп ізн ал и ). Коли ж ви берете трубку як працівник будь-якої установи, ви повинні н азвати її, потім — відділ чи л а бораторію , а коли вестимете якусь діл ову розм ову, а не обм еж итеся довід кою, та й свою посаду, прізвищ е. Т елеф онна розм ова яскраво хар ак тер и зу є нас як лю дині, що з нами говорить, та к і наш им товари ш ам , що мимоволі стаю ть свідкам и наш ої бе сіди. Відомо, що почувш и один голос, ми дум аєм о: як а неприєм на лю ди на, хоч нічого про неї не знаєм о, а з іншою, голос яко ї чули лиш е по теле фону, прагнем о обов’язково познайомитися особисто. Щ об вести телефонну розм ову к валіф ікован о, слід м ати під рукою необхідні телефонні довідники, трим ати в належ ном у стані власну теле фонну книж ку. О бов’язково занотуйте в неї й телефони найближ чих до ваш ого дом у й роботи кінотеатрів, каф е, театрів, стадіонів, поліклініки, хімчистки, пральні тощо. Д оведено, що до м іської довідкової стан ц ії най
частіш е звертаю ться відносно їх адрес. П ричом у третина усіх довідок, які д ає станція під час робочого дн я, п ри п ад ає сам е на телеф они ви щ е н азв а них установ. Коли ви дзвоните на кварти ру своїм д р у зям , п ам ’ятай те, що вони ще секунду н а за д навіть не зд огадувал и сь, щ о цієї миті їх покличе телефон. Сім ’я сам е зб и рається вечеряти, на столі холонуть к артоп ля чи вареники, або щ е гірш е, на плиті ш кварчить яєш ня. Спитайте, н асам п еред чи є м ож ливість слухати вас більш -менш три валий час. Н е о бр аж ай теся, коли вам пообіцяю ть передзвонити пізніш е, чи попросять вас зробити це. Н авіть най кращ их д рузів не варто турб увати після 21— 22 год. У вас як ас ь зн а ч на подія і вам хочеться цієї ж миті сповістити про неї най бли ж чи х д р у зів? Б удь л ас к а . А ле коли ви просто заси д іл и ся в ком п ан ії десь після півночі, у вас веселий настрій і хочеться розділити його з приятелям и, робити цього не варто. П ереконані, вас не зрозум ію ть. З гад ай те, ад ж е коли ви вдом а, ви теж о перш ій чи о другій годині ночі давн о вж е бачи те сни. Щ е одна не за й в а деталь. Ви дзвонили на квартиру. П итали, припустимо, С ергійка. Т рубку б р ал а його м ам а. Не з цікавості (вона давн о знає, хто н айчастіш е кличе сина до телеф он у), а щ об точно передати йому, хто дзвонив і н авіщ о він був потрібен, вас м ож уть запитати: «Ц е Т аня?» В іш ати прож огом тр у б ку не варто. С лід н азвати себе, передати прохання. А м ож н а просто попросити вибачення й пояснити: «Н ічого не треба. П одзвоню інш им разом ». В загал і ж , коли вас просять інколи покли кати когось до телефону, лю дина, щ о дзвонить, зовсім не повинна повідом ляти усі свої анкетні д ан і й д етал і б іограф ії. Н іком у й ніколи, якщ о вас про те не просили, не даєм о номер д о м аш нього телеф она своєї знайом ої, приятеля. К оли ж виникла та к а необхід ність, попередж аєм о п риятеля раніш е, ніж ваш ою л ю б ’язністю скористу ються. Н а ж а л ь, не перевелися щ е у нас лю бителі дзвонити незнайом им лю дям без усякого дозволу, просто так, за р ад и розваги. Ф ан тазія отаких гультяїв не т а к а вж е й розвинена і, найчастіш е, вони зап и таю ть вас, чи це не зоо парк, пологовий будинок, чи пож еж на ком анда. Вж ити дійових зах о дів проти таких «ж артівників» нелегко. К ращ е просто покласти трубку або, коли д у ж е вж е н абридаю ть, звернутися до їх совісті. Р ап том допом ож е? А якщ о ні, зали ш ається втіш атися, щ о техніка часто переростає м о р ал ь ний рівень окрем их людей. А от коли отакий «ж артівни к» ви кл и кає до сусіда кар ету «ш видкої допомоги», тут вж е треба вж ити найріш учіш их заходів. Н е тр еба бути п о блаж ли ви м . А дж е, м ож ливо, д есь в цей час чекає хворий, і згая н і хви ли ни стануть ф атальним и. З цих ж е м іркувань ніколи не сл ід надовго зай м ати телеф он-автом ат, а тих, хто псує ці м аленькі помічники лю дини, тр еба карати . А дж е д у ж е часто вчасний телефонний дзвінок м ож е виріш ити т а к багато! Телефон — наш вірний помічник. Він доп ом агає виріш ити тисячу справ, п о зб авл яє від дарем них відвідуван ь, непотрібних поїздок. Він зв ’язує лю дину з усім світом. Т ож д авай те ш анувати цей м аленький ап а р ат і п о ва ж ати людину на другом у кінці провода.
У Т Е А Т Р І, В М У ЗЕ Ї, В К Л У Б І Д ав н о за ста р ів відомий аф оризм про те, що театр починається з віш алки. У ж е не раз доведено, щ о він м ож е починатися і з актора, і з реж и сера, і з худож ника, і з контролера, т а к само, як обходиться чи не без кож ного з них (по черзі, зви чай но). Є вж е театр одного актора, є, к а ж уть, і без акторів. А от без гл яд ач а нем ає ж одного театру в світі. Н ам зд ається найпереконливіш им твердж ення про те, що театр починається з глядача, з усіх нас, коли ми приходимо ввечері в його сяю чий вогнями зал. П росторі, освітлені приміщ ення театрів, м узеїв, концертних зал ів з а зд ал егід ь розрахован і на те, щ об створити у людини піднесений, святко вий настрій. Ми повинні вміти зберегти цей настрій, а значить, вміти по водити себе так, щоб не зіпсувати його лю дям , які прийш ли відпочити разом з нами. ...Йде вистава. Н а сцені у розпачі к расива, сильна, лю бляча ж ін ка. І ви разом з нею прислухаєтеся до кож ного шереху за темним вікном, щиро переж иваю чи страш ну трагедію її ж иття. Раптом чуєте: — Таню, Таню , ти з а п а м ’ята л а фасон її пл аття? П рям е, розкльош ене донизу і цілий ряд гудзиків. А комір.... Ц е дві подруж ки, бай дуж е стеж ачи за подіями спектаклю , вивчаю ть кравецьке мистецтво в театрі в найбільш незручний д л я цього момент. Іншим разом у ф іл арм он ії соло скрип аля супроводж увало хропіння ваш ого сусіда, що перед цим добряче, м абуть, пообідав удом а. А спек такл ь в опереті, який ви дивитеся вдруге, цього р азу вам зд ався веселі шим і ж вавіш им . П оряд з вам и за й м а л а місця хорош а студентська ком панія. Ю наки й дівч ата щ иро раділи кож ном у вдалом у ж ар то ві і та к ве село см іяли ся, що й ви вж е з перших хвилин розгубили свій скептицизм. О тж е, бути глядачем — не так-то й просто. Ц е своєрідне мистецтво, яке кожен з нас повинен опанувати. О скільки ми дом овилися, що вечір чи вихідний день, проведений у теат рі, м узеї чи концертном у залі, д л я нас святковий, то й одягати ся ми по винні відповідно. Звичайно, ми йдемо в театр не дл я того, щ об «на людей подивитися й себе показати». А ле коли д руж и н а зай ву хвилину проведе біля д зер к ал а, вбереж іться від зау важ ен н я: «Д л я кого ти та к при би ра єш ся?» Якщ о ви переконані, щ о не дл я вас, значить д л я себе, дл я людей, які вас оточуватимуть, просто для спектаклю . В ньому і глядач бере участь. В брання теж м ає бути не буденним, проте трохи скромніш им, ніж одя гаю ться на танці чи на іменини. В урочистій, але стриманій обстановці театральн ого за л у зан ад то яскраве, блискуче чи відкрите плаття з безліч чю прикрас ви гл яд ає претензійно. М абуть, уж е нікому не треба роз’ясню вати, щ о в театр не ходять і в спортивному одязі, в светрі чи ли ж н ій куртці, а теплі чобітки залиш аю ть У гардеробі. Я кщ о ж квиток на якусь цікаву виставу чи концерт вам запропоную ть в останні хвилини і ви стоїте перед вибором іти чи не йти, виріш уйте пози тивно. О гляньте себе критично щ е раз і зм иріться з недолікам и свого «не театрального» вбрання, як з сумною необхідністю . К ращ е вж е в день ви-
стави на роботу одягнутися трохи н арядніш е, ніж іти в театр не в зовсім належ ном у вигляді. Але коли вж е прийш ли, не звертай те уваги на свій одяг ані друзів, ані сусідів. Ш виденько пройдіть на своє місце, а під час ан тракту скромно посидьте десь у затиш ном у куточку фойє. Ц е не значить, що в таком у випадку ви м аєте право навіть запізнитися на спектакль. Зовсім ні. От тоді ви звернете на себе у вагу м ало не усього залу. Та, трап л яється щ е й таке, ви все-таки з ’явилися в за л і одночасно з третім дзвінком . Всі вж е сидять. Спробуйте пройти на своє місце, не ви кликаю чи нічиїх н арікан ь. Тихенько попросіть вибачення і акуратн о про бирайтеся, не наступаю чи нікому на ноги, обов’язково обличчям до тих, хто сидить. Якщ о йдуть двоє — чоловік повинен проходити перш им. Спо діваєм ося, той, хто у цей вечір був більш ввічливим, ніж ви, все-таки підведеться на мить і пропустить вас, особливо, коли проходитиме ж інка чи літня лю дина. Якщ о ви не встигли повечеряти чи просто хочете п оласувати ц у к ер к а ми, морозивом , треба з ’їсти їх до початку спектаклю чи зробити це під час антракту. А кторам важ к о грати, коли у за л і шум, шепіт, ш ерхіт. Як би тихо ви не старали ся розгортати цукерку, папірець ш урхотітиме не тихіше, ніж той, який тільки-но розгорнув сусід, чим ви кли кав ваш е невдоволення. Коли лю дина захоплена виставою , їй хочеться поділитися своїми від чуттями. Та все ж це кращ е зробити під час ан тракту. Є категорія г л я д а чів — «знавців», які не м ож уть всидіти мовчки і неодмінно висловлю ю ть «на публіку» свої скороспілі висновки і зау важ ен н я. Ч астіш е це свідчить не про їхню високу ерудицію , а скоріш про невміння поводити себе в то варистві і про те, що вони глибоко ні в чому не розбираю ться і, на ж аль, за в аж аю т ь зробити це сусідові. У театрі після спектаклю м ож на інколи почути крики «біс». М іж тим, слово це італійське і озн ач ає воно «другий». О тж е, на концерті мож на ви конати щ ось ще раз, а повторити сп ектакль удруге нем ож ливо. В театрі просто аплодую ть артистам і, якщ о сп ектакль ду ж е сподобався, кричать «Браво!» від усієї душ і. В ираз байдуж ості на обличчі і н еб аж ан н я ап лодувати, коли спектакль справді непоганий, аж ніяк не свідчить про п риналеж ність глядачів до «обраних знавців» та «високих цінителів м истецтва». П роте не варто ап л о
дувати н адм іру голосно й довго, коли всі навколо вж е настроїли ся сл у х а ти чи дивитися продовж ення вистави. Не висловлю йте свого невдоволення крикам и, ш умом, гуркотом крісел. Якщ о сп ектакл ь вам не подобається, простіш е простого під час ан тракту залиш ити зал. А от коли ви вж е досиділи до кінця вистави, зри вати ся стрім голов з місця, не дочекавш ись останньої репліки акторів, нечемно. Ц е свідчить про ваш у елем ентарну невихованість. С правж ні театр ал и лю дей, що м чать н а випередки у гардероб, звуть «калош никами». Коли вас потягне раптом за отими «калош никам и», зупиніться й поміркуйте: д л я чого бігти? Через 5— 10 хв черга розійдеться, і ви спокійно візьм ете пальто. А за ті вільні хвилини обм іняйтеся з своїм и супутниками враж енн ям и від спектаклю . О станнім часом ми все частіш е буваєм о гл ядачам и , слухачам и і просто учасникам и святкових вечорів у каф е. Що треба знати при цьому? Н айперш е, що кращ е м ісце те, де мож на сісти обличчям до залу. Т аке місце н ал еж и ть запропонувати ж інці. Ви прийшли удвох, а стіл на чотирьох. Звичайно, в каф е, ресторані зн ай ом ляться ш видко, бесіда з а в ’язується спільно. Н е варто уникати її, але не слід і бути дуж е вж е товариським. Коли ви помітили в протилеж ном у кінці за л у свого давн ього приятеля, не біж іть мерщ ій до нього. П очекайте трохи. П отім, коли обстан овка буде більш звичною, м ож ете відлучитися від свого столика. А ле ненадовго. П римусити чекати свою дам у, особливо, коли програм а закін ч и л ася і всі танцю ю ть— нечемно. Д о речі, кіл ьк а слів про танці. Н е усі відвідувачі приходять у каф е, ресторан чи у клуб парами, а потанцю вати хочеться. Чи м ож на запросити дівчину, що сидить за су сіднім столиком ? М ож н а, звичайно, та тільки з дозво л у її супутника. Але не дивуйтеся, коли, одерж авш и дозвіл, дівчина ввічливо вам відмовить. Ц е її право. У клу б і чи на танцю вальном у м айданчику запрош увати дівчину про стіш е. Не обов’язково танц ю вати з тією, з ким прийш ли до зал у , увесь вечір. Але треба вибачитися перед своєю знайомою , відійти і тоді тільки запросити іншу. П одібні си туац ії незручні д л я обох. К оли ви перекона лися, що ваш ій супутниці не бракуватим е партнерів, зап рош увати іншу дівчину зручніш е. А ле перший танець обов’язково належ и ть їй, з котрою ви прийш ли до клубу. Весь вечір ви повинні турбуватися про неї, провести її додому, якщ о цього, звичайно, з її дозволу, не зробить хтось інший. А ось кіл ьк а менш загал ьн и х правил, наведених у книж ці В. П аж ін а «Я к себе поводити», що вийш ла в Л енін град і. їх корисно знати кожній культурній лю дині, коли вона виступає в ролі глядача. * В театрі, на концерті жінки знімають головний убір, в кіно можуть цього не робити, якщо він, звичайно, не є самостійним «витвором мистецтва». * Якщо нас мучить кашель, намагаймося зробити усе можливе перед відвідан ням філармонії, театру, кіно, щоб позбавитися недугу і в усякому разі користує мося носовою хусточкою, іноді ж варто замінити відвідування театру на візит до лікаря. * Можна попросити одного з сусідів позичити на якийсь час програму, щоб ознайомитися зі складом дійових осіб. Слід пам’ятати, проте, що «на час» — це
значить тільки на кілька хвилин, не більше, І що коли повертаєш програму треба подякувати власникові. * Можна попросити будь-кого з глядачів помінятися місцями, та лише тоді, коли ваше місце більш вдале, чи в крайньому разі, рівноцінне, а ваше бажання продиктоване не лише капризом чи «охотою до переміни місць». * Не слід сидіти з коханою «голова до голови», людям, що сидять позаду, мало задоволення від споглядання ваших потилиць, замість сцени чи екрана. * Користуючись темнотою залу для глядачів, не кидаємо на підлогу і попід крісла обгортки від цукерок та інших солодощів. Пам’ятаємо, що темнота недов говічна і що обгортки можуть спокійно полежати у кишені аж до того, поки не бу дуть викинуті в урну. * Нічия гідність не постраждає, якщо дівчина поверне своєму товаришеві вар тість її квитка, особливо, якщо вартість досить висока, а додаткових джерел дохо дів, крім студентської стипендії, у нього немає... Не станеться ніякої біди, якщо квитки будуть придбані по черзі, звісно, не встановленій заздалегідь, то одним, то другим. * Якщо спектакль, концерт, кінофільм закінчується пізно, слід провести свою супутницю, а не кидати її напризволяще посеред нічного міста. * У музеї можна спокійно розмовляти й ділитися враженнями'із знайомими, але не голосно, а тихенько. * Не висловлюємо так, щоб неодмінно чули всі присутні, дотепних, на нашу думку, зауважень з приводу побаченого на полотні, пам’ятаємо, що, як правило, ці зауваження частіше свідчать про поспішність наших висновків і міркувань, аніж про позитивні чи негативні якості картин. * Не розводимо обурено руками і не шукаємо противників своєму обуренню, коли творчість якогось художника нам незрозуміла. Раніше, ніж влаштовувати публічну дискусію, намагаємося ознайомитися з роботами незрозумілого нам автора більш детально, прочитати про них відгуки критики, вислухати хоча б пояснення екскурсовода. О тж е, більш ість питань про поведінку у гром адських м ісцях м ож на розв’язати у досить нем удрящ ий спосіб. В арто лиш е поставити себе на місце інш ої людини. Т ак, н ап риклад , якщ о ви, поспіхом знищ ую чи моро зиво після третього д звін к а і нам агаю чись при цьому вберегти власний костюм, за к а п ал и костюм сусіда, перевірте, чи сподобається вам , коли сусід зробить те саме. Ц я реком ендація д іє завж д и бездоганно.
ЧИ ВАРТО О БРА Ж А ТИ С Я ? С лова, вчинки, ж ести н ам доводиться обдум увати, щ об не об разити і не завд ати прикростей чи неприємностей лю дям , щ о нас оточують. І як п ривітатися, і як запросити у гості, і кому перш ому встати з-за столу. Н авіть про те, як кращ е звернутися із зап и тан н ям до н езнайом ої лю дини, А рідним, сусідам , давнім товари ш ам , стосунки з яким и н астільки бл и зь кі, щ о забуваєм о про етикет, ми часто ненароком завд аєм о і прикростей, і неприємностей. Не враховуєм о їхнього щ ирого ставлення до нас і, в зв ’язк у з цим, м ож ливо, трохи вим огливіш і, н іж до просто знайомих. Стосунки м іж близьким и лю дьми — це не та к е вж е й просте питання, як зд ається на перший погляд. Воно хвилю є і дівчат, що вступаю ть у ж и т тя, починають усвідом лю вати свою особистість, і м атерів, які виховують дітей, і ж інок, котрі переж иваю ть образи, зап о діян і інш ими, і як і боляче р ан ять самолю бство. Іноді запитую ть і про те, як ставитися до сусідки, котра не позичила п івлітра м олока, хоча воно було: розм овляти з нею чи гордо мовчати?
Чи о бр аж ати ся на знайому, що пообіцяла цікаву книж ку, але від д а л а її комусь іншому? Б ільш ість з цих прикладів сам е і є проявом д р іб ’язкового сам олю бст ва. Але перш , ніж перейти до мови про нього, з ’ясуємо, щ о ж таке само лю бство взагал і. У підручнику психології поняття сам олю бства відносять до рис х ар а к теру, «які ви раж аю ть ставлення лю дини до сам ої себе». У «Толковом сл оваре русского язы ка» під редакцією Д . М. Уш акова це слово поясню ється так: «Висока оцінка своїх сил, яка поєднується з ревнивіш ставленням до дум ки інших, чутливість до дум ки інших про себе». В інш ому словнику воно тлум ачиться як «почуття власн ої гідності, що зви чайно поєднується з підвищ еною чутливістю до дум ки про себе інших». Ви помітили: оцінка, «що поєднується з ревнивим ставленням до думки про себе інших», «з підвищ еною чутливістю до дум ки інших про себе». Чи о зн ачає це, що сам олю бство — негативна риса х арактеру? А як ж е у ж итті розум ію ть це слово? П ригадайте. Б агатьо х вр а зи л а розповідь про відомого льотчика. Він виконував скл ад н е й відп овідальне завд ан н я. Скінчилося пальне. Але, ризикуючи ж и ттям , він все ж посадив м аш ину на свій аеродром . — Н а чому ж ти дотяг до посадки? — ди вувалися друзі. — Н а сам олю бстві,— відповів прославлений пілот. О тж е, сам олю бство — це не тільки б аж ан н я зберегти свою сл аву м ай стра вищ ого пілотаж у, не принизити почуття власн о ї гідності льотчика, а й муж ність, холоднокровність, витрим ка, точний розрахунок. «Вона хвороблива, моя дон ька,— д іл и л ася з вчителькою своїм и триво гам и м ати .— І здібності у неї не та к і вж е й видатні. А ле сам олю бство не до зво л яє їй відставати». Яке там відставати! Д івч и н ка з ногою, взятою в гіпс (туберкульоз ко лінного су гл о б а), одна з кращ их учениць у класі. О тж е, самолю бство — це і цілеспрям ованість, і наполегливість, і сила волі, і прагнення лю дини не бути нікчемною, не викликати п облаж ли во сті. С кільки м ож на було б пригадати п ри кладів, коли сам е почуття сам о лю бства, а значить і власної гідності, не дає лю дині відставати , впадати у відчай, просити допомоги, якщ о без неї м ож на обійтися. О тж е, сам олю бство, почуття власн ої гідності неодмінно повинно бути у лю дини. Лю дину, про яку каж уть: «У неї нем а ніякого самолю бства!» — як правило, не ш анують. О браж ене самолю бство. Ц е сильний біль. О собливо, коли зд ається — ти ні в чому не винний. А ле сам е це ображ ен е самолю бство часто за в а ж а є правильно розібратися в ситуації, усвідом ити свою провину чи помилку, зробити правильні висновки. Звичайно, це не означає, що у буденному ж итті зовсім нем ає приводів для образ. Є. А ле не треба бути надто д р іб ’язковим і гонористим у став ленні до своїх близьких і друзів, товариш ів. Розум ні й виховані лю ди за в ж д и м ож уть знайти спільну мову. Звичайно, ми всі повинні п ам ’ятати і про те, що наш е самолю бство легко вразити, що його треба щ адити. Щ адити самолю бство інших — це значить прагнути бути добросердим і витрим аним у своєму ставленні до лю дей. І вони неодмінно платитим уть вам тим самим.
*
*
*
В иховання культури поведінки — нелегка сп рава. І початок усіх початків у ній — виховання поваж ного, береж ного ставлення до лю дей, що вас оточують повсякденно. А дж е перший крок у ф орм уванні нової лю ди ни — це, насам перед, прищ еплення елем ентарних зако н ів соціалістичного співж иття. Н е у всіх вип адках м ож на дати готовий рецепт. А ле якщ о кож ний з н ас зам ислиться н ад своїм и вчинкам и і н ад своєю поведінкою , пом іркує н ад тим, чи добре лю дям з тобою, значить він зум іє зробити усе необхідне, щоб про нього говорили: вихована лю дина. Вихованість теж необхідно виховувати. К ращ е, коли цей процес почи нається в ранньом у дитинстві. А ле якщ о ви тоді щ ось проминули, почи> нати ніколи не пізно. Д оп ом ож е сам овиховання.
Ви
запросили гостей
Вміння прийм ати гостей — то сп равж н я н аука. Н е кож ний м ож е п охвали тися, що оволодів всім а її тонкощ ам и. Н аш і поради, м ож ливо, допом ож уть вам зустріти д рузів якнайкращ е. Готуватися до прийому гостей слід за зд а л егід ь . Коли сам е починати, виріш уйте, виходячи зі своїх мож ливостей. А ле сплануйте все так, щ об не довелося поспіш ати. М етуш ня, як відомо, за в д а є лиш е зайвих турбот. Звичайно, ви завчасн о подбаєте, щ об у к вар ти р і все сяяло чистотою. Речі, м ож ливо, й необхідні у повсякденном у ж итті, ал е ті, щ о з а в а ж а т и муть, коли зійдуться гості, кращ е винести з кім нати. Не слід н ад м іру прикраш ати квартиру квітам и. Н еодмінно зали ш те вільними одну-дві вази і завчасно налийте в них свіж у воду: уваж ний гість не заб у д е піднести господині букет квітів. Н а столі квіти поставте в низенькі вази , щ об вони не за в а ж а л и спів бесідникам . С еред гостей неодмінно ви являться курці. Треба поставитись п о б л аж ливо до їхньої звички. Ті, що п алять, будуть вдячні, якщ о попільнички стоятим уть на видноті, а недокурки час від часу викидатим уться. Д о призначеного дл я зустрічі часу слід вбратися гарно, ал е не н адто нарядно. Д обре, коли на гостей сп равл ять вр аж ен н я ваш і щ ирість і л ю б’язність, а не вигадливість туалету.
1 ще к іл ьк а порад, які стануть у пригоді при підготовці до прийому друзів. По-перше, як вж е говорили, не відк ладай те приготування на останній день. П о-друге, розподіліть роботу так, щ об допом агали господині всі члени сім ’ї. З а кілька днів до родинного свята господиня повинна виріш ити, що сам е п одаватим е до столу і у відповідності з цим зробити необхідні з а купки. П ри дбанн я вина, овочів, ф руктів нехай візьм е на себе господар дому. Печиво, рулет, торт (або заготівл і до нього — корж і, бісквіти) можна спекти за зд ал егід ь , за дві-три доби. Н апередодні м ож на звари ти овочі для сал ату . Якщ о вдома є холодильник, то м’ясні страви, які ви виріш или по д авати холодними, а так о ж зали вн е з риби, птиці теж зробіть за день-два. А ось см аж ен е і гарнір до нього найкращ е приготувати в останню чергу. Господар дом у повинен подумати, як поставити стіл і зручно посадити всіх гостей. П еревірити, чи працю ю ть п рогравач або магнітофон, підібра ти пластинки, м агнітофонні стрічки. Всі ці завч асн і приготування значна полегш ать справи господині. У день свята стіл слід накрити за одну-дві години до приходу гостей. С ервірувати стіл б а ж а н о так, щоб господині не доводилося часто вста вати під час обіду чи вечері. Н еодмінно їй доведеться підвестися д л я того, щ об подати гарячу страву. Але й в цьому ж інці повинні допомогти інші члени родини, особливо молодш і. П оруч з обіднім радим о поставити м аленький столик д л я предметів, в яких м ож е виникнути потреба під час їди. Н а нього ж м ож на поста вити посуд, що звільнився, а так о ж чистий. Н е реком ендується подавати страви, які господиня готує вперш е. К р а ще приготувати те, в чому напевне зм ож ете продем онструвати свої кулі нарні здібності якнайкращ е, що виходить у вас якнайсм ачніш е і найеф ектніш е. Чим святковий стіл м ає відрізнятися від звичайного? К ількістю страв? їх різном анітністю ? С ервіровкою ? Очевидно, і тим, і другим , і третім. І все ж головне — н аявність хоча б однієї «фірмової» страви — «окраси» програм и, яку знайдеш тільки в цьому домі. Зовсім не обов’язково, щоб ця стр ава була складним кулінарним виробом. Т аку роль з не меншим успі хом м ож е відіграти оригінальний сал ат, десерт, навіть якийсь домаш ній напій. С вятковий стіл буває двох видів, що й позначається на виборі страв. М овиться, насам перед, про свята ін дивідуальні — ю вілеї, дні народж ення, весілля. А ще про свята загал ьн і, всенародні. В ідм інність м іж ними д о сить істотна. Д н і народж ення, наприклад, зовсім не обов’язково припадаю ть на ви хідні. Б іл ьш ість гостей приходить відразу ж з роботи. З а в д а н н я господа рів — нагодувати запрош ених не тільки смачно, а й ситно. С вята всенародні відзн ачаю ться м ало не в кож ном у дом і, та й в гості1 в цей день, буває, ходимо не раз: пообідаємо у родичів, увечері побуваєм о у друзів. Тому господарям слід приділити головну у вагу не великій кіл ь кості страв, а зовніш ньом у виглядові столу — його сервіровці, оф орм лен ню самих страв. П ал ітр а столу м ає бути якн ай яскравіш ою , особливо у се-
зон овочів, фруктів. С а л ат із червоного, зеленого, ж овтого перцю, з л іл о вої капусти, петруш ки і селери — все це н ад ає столу яскравого, п о -сп равж ньому святкового вигляду. Господиню м ає турбувати все, що відбувається за столом, щоб л ю б ’я з но і вчасно запропонувати кож ну страву. П ро напої клопочеться господар. В елике значення м ає тем а розм ови за святковим столом. А ле повернем ося до тієї мети, коли на порозі от-от м ає з ’явитися гість. Б іл я входу його, як правило, зустріч ає господар.. Він доп ом агає скинути верхній одяг, а потім запрош ує до вітальні, де господиня знайомить при сутніх. Н а запрош ення господині гості сідаю ть до столу. Тон у розм ові, як ве деться, зад аю ть господарі. П роте вони м аю ть робити це тактовно, не н ав’язую чи гостям теми. К ільк а слів про застільн і звичаї. Ось один із них: «П ий до дна!» Д о б рий це звичай чи поганий? Запевн яєм о, не зваж аю чи на його пош иреність,— безглуздий. Чом у — до дна? Н ап ри к л ад , гарне м арочне вино приємно пи ти сам е м аленьким и ковткам и. Т ільки тоді м ож на оцінити його см ак. А що, коли гість з тієї чи інш ої причини не м ож е випити повну чарку? О тж е, від цього застільного звичаю треба відмовитись. Не слід так о ж н аливати чарку по сам ісін ькі вінця, хоч при цьому й каж уть: «П овна чарк а — повне ж и ття буде». А тим часом гостю й чарку підносити буде незручно, і пити. «Ш траф ну йому!» — є й таки й звичай. Н ам аган н я будь-щ о споїти гостя нікому не потрібне. Є чудові застільні звичаї, які надаю ть святу особливої урочистості і надовго зали ш аю ться у кож ного в п ам ’яті. Ц е стосується і тостів — р озум них, дотепних, веселих, які є різновидом застільн о ї розмови. * К оли ви захочете розваж и ти гостей, не спіш іть п о казу вати їм альбом и з ф отокарткам и чи худож нім и листівкам и, ам аторські кіноф ільми. П о к а зуйте їх лиш е тоді, коли відчуєте, що цього баж аю ть усі. Т ак сам о з про слухуванням п л атівок чи м агнітоф онних записів або грою на музичних інструм ентах. У вімкнути рад іо чи телевізор м ож н а у том у р азі, коли на це є за га л ь н а згода. І ще одна п орада. Н е тільки господарі м аю ть обов’язки щ одо гостей, У гостей вони та к о ж є. Я кі ж саме?
Н асам перед, гість, одерж авш и запрош ення, м ає точно відповісти, при йм ає він його чи ні. Якщ о він прийти не може, то м ає пояснити причину, інакш е відм ову сприймуть як нечемність. І неодмінно гість повинен бути точним. Заведено, щоб гості хвалили частування, але тільки в том у випадку, якщ о запрош ених небагато і до того ж всі вони друзі дом у. Н а великих, офіційних прийом ах та к а п охвала недоречна. Гості м аю ть сприяти створенню приємної атмосфери, доп ом агати в цьому господарям . А ле їм не слід надовго привертати у вагу присутніх р о з повідями про свою сім ’ю, роботу, хвороби, поринати у спогади, переш іпту ватись. Якщ о гостю треба піти раніш е, він м ає вибрати слуш ний момент, попрощ атися з господарям и, п одякувати їм за прийом і непомітно піти, щоб присутні не зрозум іли це як натяк, що і їм пора йти додому. Гостям не слід заси д ж увати сь надм іру. Ми піш ли з дому д рузів вчасно, щиро подякувавш и їм за гостинність. Згодом сл ід подум ати і про запрош ення-відповідь. Д о речі, його м ож на з а мінити запрош енням у театр, кіно, концерт. О днак це не завж д и обов’я з ково. Н ап ри кл ад , якщ о молоді лю ди гостю вали у батьків своїх друзів, то це зовсім не зобов’язує їх робити запрош ення-відповідь. К іл ь к а слів про несподівані візити. Т рапляю ться й такі. Вони мож уть завд ати господарям багато клопоту, ад ж е у них, напевно, були якісь свої плани на вечір, крім того, вони, м абуть, відчуватим уть незручність через те, що зм ож уть почастувати вас досить скромно. Тому, якщ о трапиться хоч найм енш а м ож ливість попередити д рузів про свій візит, зробіть це. І все ж ви несподівано д л я господарів прийш ли. То ж , насам перед, з а питайте, чи не поруш или ви їх планів. Н е слід надто п о кладати ся на зап ев нення: «Ми всі дуж е-д уж е раді». П остарай теся за тоном відповіді, за по ведінкою господарів з’ясувати становищ е. П рийш ли невчасно? Значить, не засидж уйтесь, підіть, як тільки дозволять обставини. Тим, кого запрош ено в гості, приходити слід в обум овлену годину. Ми вж е говорили про це. Господарі готуються, чекають... Д о речі, знову про приготування. Н авіть якщ о ви тільки-но натерли паркет, не примуш уйте гостей скидати туф лі і одягати м’які хатні тапочки. Існує багато правил щодо прийому гостей. І вж е ж м ало не кож не з них м ож на поруш ити, аби лю дям було зручно, легко, приємно.
Д А Р У В А Т И Р А Д ІС Т Ь У нас стало хорош ою традицією ділитися своєю радістю з лю дьми, відзн ачати колективним и п одарункам и важ л и ві події в ж итті — день н ародж ення, весілля, ю вілей, новосілля, захист ди сертац ії тощо. П одарунок завж д и безкорисливий, він є виявом уваги, лю бові, друж би. І, вибираю чи його, ви й сам і відчуваєте втіху. Д о речі, і сам подарунок м ай ж е завж д и свідчить про те, чи вибрано його з лю бов’ю, чи з обов’язку, виконуючи лиш е пусту ф орм альність. Д ар у н о к м ає свідчити про те, що друзі врахувал и см ак і б а ж а н н я ю ві л яр а і вклали у вибір м аксим ум доброзичливості. С лід подумати і про м ай бутнє п одарунку — як він «впиш еться» в оздоблення квартири іменинника,
чи який вплив матиме на нього взагал і. Р іч, яку ви даруєте, м ає розвивати см ак, нести в собі етичне н авантаж ення. П одарунок не обов’язково повинен бути корисною річчю. Корисність його особливо легко перевірити на дітях. З а в ж д и безпосередні, вони р а дію ть і іграш ці, і цукеркам , і ж ивом у цуценяті. Коли п одарунок ви п адко вий, він не лиш ить сліду в ж итті дитини, ал е такий, що відкри ває новий світ цікавого, м ож е вплинути на ф орм ування інтересів, х ар ак тер у і н а віть на вибір майбутнього ж иттєвого ш ляху. П одарувал и якось підлітку на день народж ен н я альбом з кольоровими репродукціям и п ей заж ів Л евітан а. Р озглядаю чи їх, хлопець вперш е з і ткнувся з світом прекрасного. Щ е і ще м и лувався він подарунком , ди ву вався, як точно худож ник відтворив чарівну природу рідної батьківщ и ни. Хлопець показував альбом товариш ам . Він зац ік ави вся іншими реп ро дукціям и, почав збирати колекцію . А потім зах о тіл о ся дізн ати ся про істо рію кож ної картини, про худож ника, який зум ів створити таке чудо. Це привело ю нака в бібліотеку, він захопився літературою з питань ж ивопи су, образотворчим мистецтвом. Б атьки п одарували своїй опецькуватій донечці тенісну ракетку. Д ів чинка почала відвідувати тенісний м айданчик, н авчи лася грати. Куди й п о діл ася лін ькуватість і зай ва вага! Д івч и н к а за га р ту в а л ас я, н аб р ал а спор тивної форми. Ч ерез к іл ьк а років вона вж е неаби як гр ал а в теніс і не раз б р ал а участь у зм аган нях кращ их тенісисток. Звичайна коробочка кольорових ф арб, яку п одар у вали четвертокласни ку, виявила у хлопчика хист до м алю ванн я і принесла йому велику насо лоду. А чим поганий п о д а р у н о к — ковзани чи л и ж і, або ракетки д л я б а д мінтону чи ф отоапарат? К ож на річ м ож е п орадувати, принести втіху, якщ о п ідібран о її з у р а хуванням віку та інтересів іменинника. В артість подарунку не м ає ніяко го значення і залеж и ть від м ож ливостей того, хто дарує. Н е сл ід робити дорогих п одарунків лю дям , які не зм ож уть відповісти вам тим ж е і лиш е ніяково себе почуватимуть. Ц інність п одарунка зовсім не визначається його вартістю . Н е ви п адко во найдорож чими ми вв аж аєм о ті, що створені спеціально д л я нас і яких не мож на ні купити, ані продати. У ш колі святкували ювілей старої вчительки. К ож ний клас, колектив учителів, райвно відзначили багатолітній ш лях віддан ої праці цієї ж інки, яка, як вк азу в ал о ся у численних адресах, «п р ац ю вала за позовом серця». Б агато подарували їй з лю бов'ю обраних речей, але н айбільш е п о р ад у вала її нехитра картина, виш ита її п’ятикласникам и . С тарен ька вчителька д б ай ливо зб ер іга л а цю картину все ж иття. Ч асто ми дару єм о друзям сувеніри на п ам ’ять про великі події, зм аган ня, зустрічі, ф естивалі тощо. Вони повинні бути красивим и і недорогими. Гарні сувеніри прищ еплю ю ть хороший см ак. Чим ближ чі родинні чи друж ні стосунки, тим менш е обм еж ень у ви борі п одарунка. Н а новосілля, на весілля м олодятам родичі за розумною тради ц ією д а рують кош товні подарунки в складчину: нові м еблі, килими, телевізор, столовий і чайний сервізи тощ о. А ле й у цих ви п адках слід поєднувати
красиве з корисним. Звичайно, треба пам ’ятати і про доречність п одарун ка. М олодом у подруж ж ю , як е ще м еш кає в гуртож итку, не варто д а р у в а ти м еблі чи лю стру, навіть коли вони й дуж е красиві. Д о п одарун ка товариш еві, який одруж ується, додайте хоч м ал у д р іб ничку — сувенір для нареченої. З а в ж д и добре зробити свій подарок веселим, поетичним. Д о основного подарунка додай те веселу іграш ку, естамп, п латівку чи збірку вірш ів, які лю бл ять ваш і друзі. Д ар у в ати білизну молодій м ож уть лиш е близькі лю ди. ї ї та к о ж м ож на піднести друж ині, дочці чи сестрі. Д р у ж и н і на день н ародж ення н айкращ е подарувати щось святкове: юве лірну п рикрасу чи нову тканину на сукню, духи або корзину квіті». К оф точку, туф л і — ці потрібні, ал е більш прозаїчні речі — подаруйте без у ся ких приводів. Ж ін к а м , навіть коли вони п алять, не дарую ть п р и л ад ів д л я куріння, тю тю нових виробів, а так о ж міцних спиртних напоїв. Ш ам панське, десертне або сухе вино м ож на дарувати ж ін кам , але не мо лодим дівчатам . Д ар у в ати квіти — це прекрасно. Ц е озн ач ає — д ар у вати радість, насо лоду. Н а різн і чудові квіти багата кож н а пора року. Квіти дарую ть і на урочисті ю вілеї, і на скром ні сімейні свята, і просто, йдучи на побачення з дівчиною , в гості до знайомих. П иш ні, урочисті ж и ві квіти — на весілля, ю вілей. З букетом ніж них запаш них троян д йде наречена до ш лю бу, неве ликий букетик ніж них конвалій, дві-три гвоздики дарую ть, зустрічаю чи кохану. З а народним звичаєм молодим до весільних подарунків підносять ви ш иваний руш ник, хліб-сіль, м алесеньку діж ечк у з зерном чи медом, пучок колосків, підкову «на щ астя» тощо. Н іколи не треба допитуватись: що подарувати? Все одно вам про це не скаж уть, а п одарунок від цього тільки втратить свою принадність. Чим ж е дорогий подарунок? Своєю оригінальністю , вм інням вгадати, що він буде вам до см аку. ...У день свого свята ви з тривогою о гл яд аєте стіл. Чи не забули чого? Чи все ви зробили як слід? Т ак хочеться, щоб все сподобалося гостям. Глянувш и на годинник, ви поспіш аєте одягнутися. О сь-ось прийдуть. І н а реш ті дзеленчить дзвоник, ви вж е обійм аєте і цілуєте рідних і друзів. Вас поздоровляю ть, щиро б аж аю ть зд оров’я і вручаю ть пакети з по дарун кам и . Ви заш аріл и сь, дуж е приємно, що про вас ду м али і ту р б у в а лися. Але ви ніяковієте і... кладете подарунки нерозпакованим и на столик (нехай подивимось потім, коли гості розійдуться). Чи правильно ви зробили? Чи не схож е це на байдуж ість, як а м ож е образити гостей? К р ащ е від р азу розгорніть пакунок, подивіться, що вам подарували . Ц е ж сам е та річ, як а вам та к подобалась, яку ви хотіли сам і придбати. І го сті задоволені. О тж е, якщ о подарунок вибрано з лю бов’ю, до см аку, вам подаровано Радість, А що м ож е бути кращ е за неї!
Чи модна
вишивка
П о-справж ньом у худож ні виш ивки, які в переваж н ій більш ості являю ть собою зр а зк и чудових м истецьких творів, були й ли ш аю ться улю бленим засобом декоративного оздоблення тканин. Н іщ о не м ож е зрівн яти ся з красою м айстерно виконаних народних ви шивок, які роблять кож ну річ своєрідною і неповторною. В останні роки значно пош ирилося використання виш ивки в о дязі. А ле не всяке виш ивання м ож е бути еталоном прекрасного. Воно повинно обо в’язково м ати та к би мовити своє ім’я і свою адресу. А дж е м ай ж е кож н а область, кож ний район, а часто навіть і окрем і села на У країні, кохаю чись у прекрасних виш ивках, із покоління у покоління, від м атері до доч ки, в ід д авал и перевагу тим або іншим м алю нкам , розц віткам , тобто своїм улю бленим місцевим виш ивкам. Т ак поступово викри стал ізувал и ся певні локальн і особливості н ар о д ного виш ивання, що і визначаю ть виш ивку «київську», «полтавську», «чер нігівську», «подільську», «львівську» та ін. К ом позиції ук раїн ськ ої худож ньої виш ивки скл ад аю тся з елементів ор наментів геометричного, рослинного, іноді тваринного походж ення; і за в ж ди це обов’язково стилізоване зоб раж ен н я оточую чої нас дійсності. В сучас ному виш иванні найбільш пош иреними лиш аю ться гладьові техніки, х ре стик, низь, н абірування, зан и зуван н я, ш тапівка, поверхниця, н аскрізн і тех ніки, м ереж ки, руш никовий шов тощо. Н а ж а л ь, ще існують деякі лю бителі виш ити картину. С ю ж етні твори вза гал і не властиві м истецтву виш ивання. Вони м аю ть право на існування лиш е тоді, коли виконую ться за спеціально створеними д л я виш ивки ком позиціями, м алю нок і колористичне ріш ення яких п ід п орядкован і закон ам декоративного мистецтва, розробляю ться з ур ахуван н ям м атер іал у та тех ніки виконання. Інш а справа — орнам ентально-тем атичні твори, щ о зн ач но пош ирилися як окрем а ф орм а худож нього виш ивання. Л ю би телі виш ив ки, як і інших видів декоративного мистецтва, прагнуть відобрази ти в них великі зверш ення наш ої батьківщ ини, присвятити їх видатним лю дям , на родним святам та ін. В таки х випадках зм іст твору худож н ьої виш ивки розкриваю ть органічно введені в ком позиції геометричного або рослинного м алю нка стилізоване колосся, зоб раж ен н я п’ятикутної зірки, серпа і мо лота, цитати, написи, дати.
Виш ивки з листівок, репродукцій, портретів є просто копію ванням, ні кому не потрібною ім ітацією ж ивопису і н іяк о ї худож н ьої цінності не м аю ть. Вони втрачаю ть те прекрасне, що становить специф іку д ек о р ати в них творів і не набуваю ть нових худож ніх якостей. Зн и каю ть особливості м истецької мови цих робіт як творів худож нього виш ивання, власне їх суть, чим та к приваблю ю ть чудові ж иві народні орн ам ен тальн і ви шивки. Н ародним м итцям за в ж д и було властиве відчуття м атер іал у . Твори кож ного виду м истецтва ніколи не підроблю вали ся під якийсь інш ий м а те р іал або техніку. Т реба виш ивати так, щ об було видно, що це виш ив ка, а не м алю вання. С ам ого категоричного засу д ж ен н я заслуговую ть і виш ивки по д р у к о ва них н а тканин і м алю нках котиків, птахів, кінських голів, бузку у кош иках і букетів, у яких листя неодмінно зелене, а м аки червоні. Н атуралісти чн е ріш ення м алю нків та їх розцвітка ніколи не були пош иреними в худож ній виш ивці. Н авп ак и, л акон ізм , стрим аність і, голов не, творча переробка орнам енту в н ап рям ку спрощ ення натури, сти л іза ція м отивів притам анні всім видам народного мистецтва. О рнам ент, в з а г а лі, як і орнам ент виш ивки не є щось надум ан е. П ро це свідчать численні назви його елементів: «пш еничка», «сосонка», «хмелики», «драбинка», «гра бельки», «ракове», «волові очі», «заячі вуш ка» та ін. Всі вони взяті б ез посередньо з оточую чої дійсності, ал е в м истецьких творах зм іню ю ть свою н атуральн у ф орм у на стилізовану, узагальн ен у, зберігаю чи при цьому близькість природі, щ о робить їх зрозум іли м и народові. Н ем ає н іякої потреби т а й нем ож ливо д авати окрем і зразки -еталон к, готові рецепти того, як зі см аком одягатись або обл адн ати своє житло. А дж е тут існує дійсно нескінченна кількість м ож ливих вар іан тів. Розмір, ф орм а, ф асон предм ета, товщ ина, щ ільність, колір, ф акту р а тканини та виш ивальні нитки, п ризначення речі, умови, в яких вона буде використо вуватись, п ід каж у ть творцю стиль виш ивки. В аж ли во, вибираю чи чи ство рюючи її зразок, знайти худож ню єдність, зробити красивою не лиш е сам у виш ивку, а головне, прикрасити предм ет в цілом у, зберегти його к р асу в співіснуванні з іншими предм етам и. З а в ж д и тр еба ураховувати, щоб кольори виш ивки контрастно чи тонально, ал е обов’язково гарм онійно спо л у чал и ся м іж собою, добре поєднувалися з фоном і приємно вписувалися у загал ьн и й колорит костю м а або інтер’єра. Х арактер і розм іри окремих елементів орнам енту, з яких ск л ад ається малю нок, так о ж повинні зн аходи тися в узгодж енні. В кож ній окрем ій композиції, якщ о вона не побудована на використанні мотивів одного типу, легш е і правильніш е поєднувати мо тиви геометричні або рослинні з рослинно-геом етризованим и. Розм іщ ення виш ивки м ає підкреслю вати ф орм у предм ета, силует, крій. Н е м ож на ш то ру д л я вікна, н априклад , прикраш ати дрібним и мотивами, незручно і не потрібно грубу тканину розш ивати м аленьким и стібкам и, тонкою шовковою ниткою, таким швом, як м ереж к а, і навпаки. О дяг д л я літніх денних прогулянок може бути розш итий яскраво, б а р висто, а д л я вечірнього туал ету більш е підходить виш ивка тон альн а, стри м ана. В еликі квітки геометричного чи рослинного х ар ак тер у з чітким л а к о нічним м алю нком у вигляді розеток — зручні д л я оздоблен н я літнього п лаття. їх м ож на легко виконати технікою гладі або ап л ік ац ії.
Вишивка київська, пол тавська, чернігівська, по дільська, львівська.
Чорно-біла вишивка до вечірнього плаття.
Вишивка до літ ньо го одягу.
З а в ж д и красиві і модні контрастні сполучення кольорів, зокрем а чор ного з білим. Ц ік ави й д л я вечірнього ш ерстяного п л аття задум вишивки, як а ви кликає асо ц іац ії з нарядн им одягом Буковини. І строге, і красиве це п л аття м ож е бути зразком модної сучасної м оделі з доречним творчим використанням україн ського народного виш ивання. Ц ього типу компози ціям и м ож на оздоблю вати і такий пош ирений практичний і улю блений одяг ж інок, як сар аф ан або спідниця з ж илетом і бл у за з довгим рукавом. К ращ е, якщ о виш ивку буде виконано в тон кольору тканини. В загал і бл уза, що є в гардеробі кож ної ж інки, м ож е бути повсякден ною, робочою і нарядною , елегантною , завж д и модною і д л я дівчаток, і молоді, і літніх ж інок. Б л у за з густої кольорової тканини одягається зви чайно влітку, поверх спідниці і при краш ається виш ивкою переваж но гео метричних та геом етризованих м алю нків: гладьовим и ш вами, хрестиком, низзю, набіруван ням , поверхницею та ін. Тут м ож уть бути використані і ком позиції у вигляді розеток на киш енях, в нижніх кутах пілочок тощо. Б лу зи з тонких тканин під костюм кращ е розш ивати спереду вздовж з а стібки та на ком ірцях неш ирокими см уж ечкам и, однобарвним и або дво кольоровими. Б іл і блузи н адзвичайно нарядн і м ереж ані. В літку повсякденний одяг і д л я чоловіків, і д л я ж ін ок кращ е шити з ллян и х тканин або льону з л авсаном . Зручні в користуванні, приємно про холодні влітку, світло-сірі, ж овтуваті, голубі тканини добре взаємодію ть з однотонними, з двокольоровим и і багатобарвним и виш ивкам и. В платтях д л я дівчат та молоді з таки х самих тканин тільки більш яскравих, утвер д ж у ється декор у вигляді одн ієї чи кількох (в розкидці, чи укладених кай мою) великих квіток або інших мотивів з чітким лаконічним малю нком орнам ентів геометричного, рослинного та тваринного походж ення. Н а літніх легких спортивних платтях, костю м ах цілком доречною буде неш ирока виш ивка київського, подільського, гуцульського типу. Н ай ч асті ше вона у к л ад аєть ся по краю куртки, блузи, на стоячих ком ірах, н а к л а д них киш енях. Ж акети к , з л л ян о ї тканини типу львівських каб ати ків, прикраш ений спереду кільком а вузеньким и см уж ечкам и виш ивки, з рясною спіднич кою — так о ж красивий і зручний літній костю мчик д л я дівчинки-ш колярки. Щ оразу м ода пропонує інші кольори, відтінки, сполучення, їх широко різном анітні варіанти. А ле незмінним і виклю чно популярним , красивим
Зразки вишивки до одягу з лляної т канини. і завж д и модним ли ш ається темний одяг з білим виш иваним комірцем чи білою виш иваною сорочкою. І зокрем а, особливо сильний і несподіваний контраст чорного з білим. Н аряд н е ж іноче плаття розш иваю ть іноді намистом, металевою ниткою або вводять їх у композиції, виконані бавовняним и чи вовняними нитками. П евні розробки м алю нків зр а зк ів виш ивки та їх розм іщ ення м ож уть сп ів існувати і навіть вд ал о доповню вати одне одного з м еталевим и гудзикам и, м еталевим або кольоровим ш кіряним поясом та ін. Е ф ектно ви гл яд ає виш ивка, виконана товстим крученим ш овком, іри сом, а особливо вовняною ниткою, як а н ад ає виш ивці не тільки певної опук лості, рельєф ності, а і приєм ної м’якості. З р а зк и так о ї виш ивки кращ е
Зразок орнаменту Полтавщини.
розробляти з укрупнених елементів геометричних або рослинно-геометризованих орнаментів Київщини, Полтавщини, Вінничини, Івано-Франківщини, Л ьвівщ ини та інших областей України. Традиційне біле плаття для нареченої, школярки-випускниці часто шиють з шовкових або тонких шерстяних тканин. Якщо таке плаття при красити вишивкою, вона відразу ж позбавить тканину буденності, плаття стане особливо елегантним, витонченим. Д л я вихідного плаття майстри художнього вишивання останнім часом пропонують композиції у вигляді широких смуг одного кольору в тон т к а нини. Колір такої вишивки визначає тканина, але особливо красива вона буває чорною, білою, темно-червоною або темно-зеленою, коричневою, тем но-синьою, сірою, охристою чи золотисто-сріблястою. Виконуються вони ве ликими іноді рідкими (через нитку) стібками, відповідно до товщини нит ки, переважно технікою гладі. Вибираючи оздоблення для осіннього вбрання, треба та ко ж надзвичай но ретельно продумати, яким буде колорит одягу в цілому, колір і х а р а к тер вишивки, що його прикрашатиме, загальний силует і крій окремих частин. Тільки такий всебічний підхід, де все до найменших дрібниць (як-то гудзики) знайдено і зважено, може дати хороші результати при створенні ансамблю. М ож на, наприклад, деталі пальта, виконаного за типом у к р аїн ської свитки з тонкого білого сукна, з ’єднати червоним декоративним швом — «змережування черв’ячком», а доповненням зробити головний убір — хустку з такого ж самого сукна, вільний кут якої яскраво розш и ти певним геометричним малюнком з чітко вираженою структурою (також червоними нитками) та легкі червоні чобітки. Такий ансам бл ь виконано в традиціях народного вбрання Волині. Ті самі українські свитки нагадуватимуть модні весняні молодіж ні п а л ь та, розширені донизу, з маленькими ліфами, або приталені, прикрашені художньою вишивкою і шнуром. Красиві й зимові пальта для молоді, у пошитті яких використана при ємна простота форм українських кожухів або крій та оздоблення гуцуль ських кептарів, мистецтво прикраш ання яких здатне з глибин своїх д а вати лю дям все нову й нову красу. Як весняно-осінній верхній одяг для юнаків та хлоп’ят пропонуємо т а кож гуцульські, виключно легкі зручні «сердаки», надзвичайно красиво, яскраво декоровані, лемківські чугані, бойківські гуньки. Т акі ж акети з деякими змінами крою, виконані з суконних тканин різних відтінків, чер воного, сірого, коричневого кольорів та чорного з сучасним рішенням оз доблення, можуть бути використані і в жіночих брючних костюмах. Своєрідний творчий підхід має бути у любителів художнього вишиван ня й до оздоблення спортивного одягу. У відповідності з особливостями окремих видів спорту, слід подумати над тим, яку кращ е використати т к а нину: легку чи теплу, світлу чи темну, якої розцвітки має бути вишивка, характер орнаменту та ін. Так, оздоблюючи костюм для фігурного к а т а н ня на ковзанах, композицію вишивки можна будувати на порівняно неве ликих орнаментальних мотивах, які на відстані й під час руху сприйм а тимуться суцільною смугою, а головну роль відіграватиме колір. Тут з а в ж ди може стати у пригоді і вовняний шнур, який д у ж е часто прикраш ав
народне вбрання. Спортивний одяг дл я лиж ників, наприклад, ви м агає спро щ еного укрупненого м алю нка, тонального або яскравого, багатобарвного або однокольорового. П риємні поєднання коричнево-зеленої гам и виш ивки на вохристому тлі, світло-сірого — на синьому, червоного — на сірому та ін. М ож на запропонувати і протягування вузеньких різнокольорових ш кі ряних або сукняних пасиків. Красивим м ож е бути спортивний костюм, що ск л ад ається з брю к і ру кавиць з одного кольору сукна, та куртки і ш апочки-капю ш она — з іншо го. Ш апочка та великі накладн і кишені куртки повністю розш иті сп ец іаль но розробленою композицією виш ивки одним кольором в тон тканини брюк. Д у ж е необхідні в побуті звичайні фартуш ки. їх шиють з легкої бавов няної тканини у квіточки, клітинку. Такий ф артуш ок м ож на просто обш и ти яскравою тканиною . Але значно чепурніш им зробить його барвиста г і лочка, геометрична розетка або навіть невелика, н ескладн а -ком позиція виш ивки аплікацією , гладдю . Виш ивкою у вигляді неш ирокої облям івки легкого рослинного або геометричного м алю нка (д л я чого мож на викори стати орнам ентальні мотиви українських руш ників, київських, черкаських виш ивок н абіруванням ) або просто кільком а лін іям и кольорової строчки добре прикрасити ф артуш ок із звичайної сірої парусини чи л л ян о ї тканини
Зимове пальто, виконане в характері гуцульських ростоцьких кептарів. Вільний кут хустки з тонкого білого сукна, яскраво розшитий геометричним малюнком.
Зразки вишивки до спортивного одягу. з л авсан ом світлого кольору. В таком у ф артуш ку зручно прибирати кім н а ти, мити посуд. С ервірувати стіл, подавати їж у кращ е в білому ф артуш ку м ереж аном у або розш итом у на зр азо к полтавських, чернігівських ви шивок. З р а зк и виш ивки м ож уть м ати не тільки найрізном анітніш і малю нки, техніку виконання, розкольоровку, а так о ж і форму композицій і дійсно не скінченну кількість варіан тів розм іщ ення їх на одязі або інш их предметах, які прикраш аю ться. Головне зап ам ’ятати, щ о однаково важ ли вим и є не тільки колористичні узгодж ення виш ивки і фону, узгодж ення м атеріалів, а й у згодж ен н я розм і рів заш итих і не заш итих площин, а так о ж щоб розташ уван ня виш ивки ні в яком у р азі не суперечило, а навпаки підкреслю вало форму речі, фасон, крій. Виш ивка неодмінно повинна бути різною на одязі: в літній день або вечір, на останній ш кільний бал, в нарядном у, робочому чи дитячом у вбранні. Але не завж д и обов’язково лю бителям барвної виш ивки виконувати її безпосередньо на сорочці чи платті. Іноді зручно використати елементи у к раїнського народного декору в одязі у вигляді виш иваної к раватки , пояса, сум очки-гам анця або стрічок д л я зачіски. О станні, вуж чі або ширш і, к р а щ е виконувати д л я чорнявого волосся в біло-сіро-чорній гам і, русявого — у золотисто-вохристій, а білявим дівчаткам з голубими очима до ли ц я будуть
Диванна подушка за мотивами народної вишивки Київщини.
сіро-голубі стрічечки з білим та синім. Тут кращ е всього використовувати такі шви як набіруванн я, поверхниця, гладь, хрестик. Чоловічий одяг стриманий і не такий різном анітний, як у ж інок. Тим важ л и віш е ож ивити його виш иваними сорочками. Б іл і н арядн і сорочки, оздоблені м ереж кою або полтавською виш ивкою гладдю в сполученні з н а скрізним и аж урним и ш вами (ви різуванням , виколю ванням, зерновим ви водом) однаково красиві з будь-яким кольором тканини костю ма. Д л я костю мів сірих або чорних кращ е вибирати зр азки виш ивки з таким и ко льорам и: білим, сірим, чорним, червоним, коричневим, д л я синіх — з білим, сірим, синім, голубим; коричневих — з золотистим, вохристим, коричне вим, темно-зеленим. Взимку, весною і восени на сорочках, які одягаю ть під костюм, виш ивку доцільно розм іщ увати спереду неш ирокими смугам и взд овж застібки, на комірі та по ниж ньому краю рукавів. В літку м ож на розш ивати м аніш ку і більш ш ирокими яскравим и смугами. О собливої по пулярності набираю ть чоловічі літні сорочки з світлої л авсан о во ї тканини з вузенькою вишивкою. Н е менше уваги від д ає кож н а ж ін ка й обладнанню ж и тл а. Р ізн о м а нітні предмети декоративного його оздоблення тако ж м ож уть бути виш и ваними. Ц е зан авіси, ш тори д л я вікон, портьєри, скатерті, серветки тощо, О станнім часом пом ічаємо значне пош ирення гарнітурів д л я кімнати чи якогось її куточка. Б у в ає таке: окремо к расива і скатерка, і портьєра, і подуш ка, але їх поєднання нем ож ливе через відсутність узгодж еності в р о з м ірах і ф орм ах, в техніці і м атеріал і, в м алю нках і в забарвлен н і. З а л е ж н о від призначення гарнітура (д л я спальні, кухні, д ачі) ви в и зн а чаєте його предмети, підбираєте тканину, а вж е тоді дум аєте н ад м алю н ком, розцвіткою , знаходите відповідно до розм ірів і форми речей пропор ції заш итих площ ин і фону, характер композиції, м асш таби орнам ентальних елементів. Творча розробка із значним укрупненням традиційних п олтав ських орнам ентів, виконаних одним білим кольором на сірому л л ян ом у по лотні технікою гладі з ви різуван н ям ,— чудова виш ивка д л я віконної ш то ри. Тю леві зан авіси красиво розш ити внизу суцільною ш ирокою каймою білими вовняними нитками чи розкидкою м алю нків подільської або чер нігівської виш ивки, а невеличкі ф іраночки — м ереж кам и. К ом плекти д л я спальні, куди входять покри вала, портьєри, серветки м ож уть м ати багато цікавих ріш ень композицій м алю нків з локальним и
особливостями виш ивок різних областей та районів У країни. В кімнату сірого кольору підійде чернігівська виш ивка в сполученнях білого з с і рим, чи сірого з чорним, або яскрава червоно-чорна київська; в зеленку вату — однобарвна, тем но-зелена, темно-червона, густо-ж овта, коричнева, якщ о стіни обклеєні яскравим и ш палерам и — біла виш ивка. Д екоративні гарнітури, створені в традиціях народної виш ивки Гуцульщини, що складаю ться з невеликої, видовж еної форми скатерки і д и в ан ної подуш ки, прикраш ені низзю (або хрестиком) в темно-червоному, ж овто гарячому з чорним заб арвл ен н ям ,— хорош а окраса ж и лої кімнати. М алю нок ук ладається вздовж чотирьох сторін смуж кою з розкидкою по полю або без неї, кутами, по краю двох прилеглих або протилеж них сторін — з одного боку широкою суцільною каймою, з другого однією або кільком а вуж чими смугами тощо. В останні роки ми більш е користуємося полірованими меблями. З в и чайно, приємну узорчасту текстуру дерева такого столу не б аж ан о з а кривати зовсім, тому значно пош ирилися великі й м аленькі декоративні серветки. їх виш ивка може приваблю вати своєю строгістю і бл агородст вом, стриманістю кольорової гами або, навпаки, грайливістю й святкові стю. Та виклю чати категорично з уж итку традиційну виш иту скатерку ще не варто. Н адзвичайно зручні в користуванні д л я сервірування столу на 4— 6 персон комплекти серветок, які все см іливіш е витісняю ть великі скатер-
Теорча розробка рослинних малюнків полтавських руш ників та мотивів гуцульської вишивки.
Композиція подушки в характері вишивок Чернігівщини.
тини. Вони ск лад аю ться з більш ої і кількох менших серветок, оздоблених неширокою смужечкою легкої виш ивки геометричного або рослинного о р н а менту найрізном анітніш их забарвл ен ь. Д л я десертного столу кращ е о б р а ти серветки, вишиті чудово взаємодію чими кольорам и — коричневим з зе леним, д л я кави — світло-вохристим або білим з коричневим та ін. А ве лику святкову скатерть досить прикрасити м ереж кою або розкидкою з ок ремих розеточок, м аленьких гілочок, квіточок білим по білому або ніж-
Зразки яскравих вишивок для найменшеньких.
них, зовсім світлих, відтінків ж овтуватого, зеленого, рожевого, голубого та ін. А як тепер бути з диванною подуш кою? А дж е це потрібна й зручна в побуті річ. Щ е кілька років тому в багатьох к вартирах м ож на було п о ба чити дивани, оббиті орнам ентальною тканиною , на якій неприємно м ерех тіло десять, п’ятн адц ять вишитих подушок. Ч асто м аленькі, не ц ікаві за малю нком , зовсім різні по техніці виконання, характер у орнаменту, не витримані в кольорах і не узгодж ені з колоритом оббивки, вони не ви конували свого функціонального призначення, не приносили естетичної н а солоди, а навпаки, дратувал и око, за в а ж а л и одна одній. Т аке захоплення і не потрібне, і ш кідливе. А ле відм овлятись зовсім від диванної подуш ки, яка допом ож е прийняти зручне полож ення під час денного відпочинку, а при певних ум овах буде доречним доповненням до загальн ого виріш ення де коративного оформ лення ж и л ої кімнати, не варто. М айстри виш ивки знаходять цікаві худож ні ріш ення однієї або п ар них подуш ок, які м аю ть однакові орнам ентальні мотиви, щось спільне в композиційних будовах та колористичних ріш еннях. Як хорош ий при клад м ож на запропонувати велику прям окутної форми подуш ку з світлої т к а нини, розш иту неш ирокими смугам и геометричного орнаменту, великими стібкам и старого народного ш ва «косиця» в ж овто-гарячій з незначним д о повнення чорного кольоровій гамі, типовій д л я худож ньої ВИШИВКИ Космацького району Івано-Ф ранківської області. Ц ікаво м ож на використати і особливості народної виш ивки Київщ ини. Р озробка ком позиції подуш ки у вигляді розкидки по сірому полю не великих геометричних розеток, білих з червоним і чорним, нагадувати м е характер виш ивок Чернігівщ ини. Н адзвичайно красиву декоративну виш ивку д л я диванної подуш ки мо ж е дати творча переробка рослинних м алю нків полтавських руш ників та мотивів гуцульської виш ивки. З р а зк и таких виш ивок ди ванної подуш ки мож уть бути однаково виразним и і приємними у сполученні з коричневи ми чи зеленими кольорам и м еблевої тканини. Виховувати у лю дини хорош і худож ні см аки, лю бов до мистецьких тво рів і розум іння краси необхідно з раннього віку. П остійні вр аж ен н я від речей приємної форми, кольору, пропорцій, що подобаю ться дитині, ви кликаю ть відчуття естетичної насолоди, які поступово стаю ть потребою. Цю почесну справу виконує і мистецтво худож нього виш ивання. Тому при краш ати виш ивкою речі варто й д л я найм енш еньких. Тут вона м ож е вико нуватися будь-якою , навіть складною технікою , ал е м алю нок повинен бути цікавим д л я дитини, розц вітка — яскравою . К ращ е д л я таких виш ивок використовувати окрем і зоб раж ен н я стилізованих тварин, пташ ок, плодів, д л я дівчаток — квіточок, д л я хлопчиків — маш ин, л ітаків, корабликів. В дитячих сад к ах це допом агає м ал ятам легш е за п ам 'ят ати і впізнати свою річ. М ай ж е в усіх дівчаток з’явл яється б а ж а н н я виш ивати. І його необхід но підтрим ати. Запропонувати прикрасити виш ивкою власний одяг чи інше і обов'язково застерегти від просто безцільного виш ивання клаптиків тканини. Хай це будуть зовсім невеликі речі, як-то: подуш ечка для голок, за к л ад к а для книж ки, але обов’язково потрібні. Тут уж е м ає значення ум ін ня вибрати і порадити дитині м алю нок, щоб він був простим, чітким, лег-
Зразок вишивки для диванної подушки.
ким д л я виконання і безумовно красивим, допомогти підібрати приємн кольори і грам отно їх зіставити, вірно визначити техніку виконання і про стеж ити за тим, щоб виконувалася виш ивка на хорош ій тканині старанно акуратно, бо ж відомо, що краса худож нього виш ивання залеж и ть не тіль ки від орнаменту, розцвітки, а і в значній мірі від майстерності виконання точності рахуванн я ниток. Іноді не тільки ж інки, дівчата, а й діти в де в’ять, десять, одинадцять років — лю бителі цього чудового м истецтва —
Зразки художньої вишивки для дітей.
самі вж е стаю ть авторам и і виконавцям и досить цікавих робіт худож нього виш ивання. Хто хоче прикрасити виш ивкою якусь річ, але не вм іє сам ств о рити орнам ент, м ож е скористатися хорош ими пропозиціям и сучасних х у дож ниць, або нескінченною кількістю чудових м алю нків народного х у д о ж нього виш ивання навіть минулих століть, при певному творчому їх п ере осмисленні.
Молода
родина куховарить
Н евдовзі п ісля одруж ен н я Н ад ій к а й О лекса впевнилися, що готувати смачно вони просто не вмію ть. Тоді й виріш или навчитися куховарити посправж ньом у, на сучасному рівні, опанувати таєм ниці ку лін ар ії, щ об при готування см ачної їж і приносило їм задоволенн я і радість. В ідтоді ч а стенько заходили до читального за л у бібліотеки, маючи з собою товстий зошит, і д ізн ав ал и ся про дуж е ц ік аві речі. В иявляється, к у лін ар н а азб у к а починається з ум іння сам ом у спекти хліб.
СПЕЧИ СВІЙ Х Л ІБ й д е т ь с я , звичайно, не про справж н і п аляниц і (їх і в м агази н і доси ть), ал е спекти булочки завбільш ки з к у л ак чи перепічки — сп р ава 15 — 30 хв. Д осить взяти 35—50 г д р іж д ж ів , півсклянки води, 1— 2 столових лож ки борош на, зм іш ати усе разом у чаш ці і відставити. П отім зап ал и ти д у ховку, перелити д р іж д ж о в у суміш у велику миску, дод ати склян ку води чи м олока і приблизно чверть-третину склян ки олії. Усе ш видко і стар а н но переміш ати, додати подрібнену цибулину, посолити (дрібок-два со л і), поступово підсипати борош но і весь час розм іш увати, доки утвориться тісто, що не пристає до рук. Ц ей момент важ л и во не пропустити. Тісто не повинно бути надто крутим. Борош но підсипаю ть потроху, поступово, щ об тісто було м ’яким та ніж ним і в той ж е час від ставал о від рук. Д обре перемісивш и тісто, роблять з нього кульки завбільш ки з яб л у ко і сплю щ ую ть кож ну в перепічку завтовш ки приблизно п івтора санти метри. П ерепічки ви к л ад аю ть на ли ст на відстані півтора-два сантим етри одну від одної. Н ож ем прокреслю ю ть на перепічках глибокі л ін ії. П еред посадкою в духовку вони м аю ть постояти 2—3 хв. Ч ерез 10 хв після посад ки загостреним сірником прош трикаю ть перепічку. Якщ о вона за р у м ’яни-
л ася, ал е на сірникові все ще зали ш аю ться сліди тіста, перепічки не ви ймаю ть з духовки ще 2—3 хв. П отім їх р озкл ад аю ть на дерев’яній дош ці, прикривш и руш ником. Х ліб готовий, та покуш тувати його м ож на буде че рез 25 хв, не раніш е, лиш е тоді він набуде свого справж н ього см аку. *
* *
М олоде п одруж ж я пекло свій перший хліб у вихідний. Вони зап р о сили з цього приводу батьків. Хліб вийш ов на диво рум ’яний та смачний і тому настрій у всіх був чудовий. Д о свого зош ита Н ад ій к а й О лекса зан о ту вали ще к іл ьк а важ ливих х лібопекарських правил. * Дріжджі мають бути свіжими. При необхідності можна спробувати відно вити їх: розтерти в ложці теплої води і додати чайну ложечку цукру. Коли через 10 хв дріжджі почнуть братися пухирями, значить, ожили. Темні неживі шматоч ки збирають і викидають. Поновлених дріжджів потрібно маййе вдвічі більше, ніж свіжих. На 1 кг бо рошна та інших компонентів тіста беруть не менше 35 і не більше 50 г дріжджів, тобто третину або половину пачки (залежно від їх якості). Д ріж дж і можна замі нити пивом (півсклянки), сметаною, що ледь забродила (склянка). * Рідина для замісу будь-якого тіста — це півсклянки води — для розведення дріжджів. Решта рідини для тіста може складатися з води, молока, сметани, сироватки, кефіру, змішаних між собою у різних пропорціях. * Жири для хлібних виробів використовують будь-які — тваринного та рос линного походження,— найкраще олію, маргарин, а також вершкове масло, бара нячий та яловичий жири, смалець. Тверді жири перед введенням у тісто розтоп люють або пом’якшують. Жири, як і рідини, можна змішувати між собою. * Спочатку роблять суміш із дріжджів, рідин та всіх додаткових компонен тів. У цю суміш додають сіль, прянощі (перець, кмин, коріандр, аніс). Необхідно лише стежити, щоб вони рівномірно розподілялися в тісті. Після цього починають готувати тісто. До рідкої суміші підсипають стільки борошна, скільки потрібно, щоб воно не липло до рук. Борошно підсипають по ступово, весь час добре вимішуючи. Найкраще робити це безперервно: однією ру кою підсівати борошно, другою (ложкою) вимішувати тісто круговими рухами в один бік. * Важливо суворо дотримуватись пропорції. Усі сухі добавки — цибуля, сир, прянощі — разом не повинні перевищувати за обсягом півсклянки на кожні дві склянки рідини у складі' тіста. Інакше йому важко буде піднятися. * Жири не повинні перевищувати півсклянки на кожну склянку рідини (води, молока), бо тісто вийде сухим. * Яйця в хлібне тісто взагалі не додають, бо тісто стане крихким. * Молоко робить тісто пухкішим, м’якшим, надає йому еластичності, пруж ності. Та ним не слід зловживати: молока завжди повинно бути менше, ніж води, або навпіл з водою, бо тісто важко пропікатиметься. Тому молочний хліб завжди роблять невеликих розмірів, меншу молочну булочку легше пропекти.
В И РО Б И З ПРІСНОГО Т ІС ТА З прісного тіста готують локш ину, пельмені, вареники, м линці, оладки» пам пуш ки, пироги, ватруш ки, галуш ки тощ о. Щ об приготувати будь-яку з цих страв, зам іш ую ть прісне тісто. У найпростіш ом у ви гл яді це — борош но і вода або борош но та інш а рідина — м олоко, си роватка, см етана, олія, яйце. П рісне тісто простіш е за д р іж д ж о в е (йому не тр еба підходити), ал е приготування його ви м агає певного творчого підходу. О сь чому вироби з прісного тіста т а к відрізн яю ться за см аком у різних господинь.
Д о ск л ад у прісного тіста часто входять яйця. Вони р облять його щ іл ь ним, міцним. Ц е потрібно, щоб тісто не розвалю валось у воді, три м ало б начинку, якщ о використовується д л я вареників, пельменів. П рісне тісто зам іш ується яком ога крутіш е, його не м ож н а робити н а д то водянистим, том у беруть м інім альн у кількість води. Н а склянку-півтори пш еничного борош на д л я прісного тіста беруть од не яйце і лиш е одну столову л о ж к у холодної води та д р іб о к солі. Б орош но висипаю ть гіркою на дош ку, роблять у ній заглибину, в середину якої вбиваю ть яйце, солять та вливаю ть л ож к у води. Ш видко, обом а рукам и по чинаю ть зам іш увати тісто, рівном ірно збираю чи борош но з п ід н іж ж я гір ки і з силою притискую чи його до рідини, щ об утворю валось тісто. У но вачків гірк а часто розсипається, яйце з водою вибігаю ть, розливаю чись по дош ці, а біл ьш а частина борош на зали ш ається сухою. Щ об все ж за м і сити тісто, як м аксим ум, м ож на взяти ще не більш е як півстолової лож ки води. Р азо м з яйцем цього цілком досить, щоб увібрати півтори склянки борош на. Т реба ріш учіш е зм іш увати рідину з борошном. Н ареш ті це в д а ється. О держ ан о колобок крутого тіста. Тепер його слід добренько пром ’я ти, а потім загорнути у вологий руш ник на 10— 15 хв. У цей час відбу ва ється д о зріван н я прісного тіста. К оли колобок відл еж ався, його тонко р о з качую ть. Р озкачую чи тісто, л ед ь притруш ую ть дош ку борош ном. З ай ве борошно робить тісто сухим і лам ким , погірш ує см ак. Р озкач ан е тісто м ає бути яком ога тонш им, поки не почне просвічувати (при цьому воно не р в а ти м еться). П ри відварю ванн і тісто розбухає м ай ж е вдвічі. Якщ о розкачани й лист не вм іщ ується на дош ці, доведеться розділити його на дві половини. П оки одну розкачую ть, другу, щоб не виси хала, об гортаю ть вологою серветкою , к ладуть у каструлю і закри ваю ть криш кою . Тоненько розк ач ан е тісто стане основою д л я багатьох страв. П рим і ром, щ об зробити локш ину, тісто після розкачуван ня зали ш аю ть на дош ці на 10 хв. П отім притрусивш и борош ном, його акуратн о згортаю ть у трубку, сплю щ ую ть і гострим нож ем н арізаю ть поперек та л ед ь н авкіс см уж ки чи кільц я 2—3 мм завш ирш ки. їх р озк л ад аю ть на чистій скатерц і, розгортаю чи кож не кільце, нам агаю чись не порвати нитку локш ини. Л окш ині даю ть підсохнути, а тоді вар ять або складаю ть у полотняну торбинку, щоб використати при нагоді. *
*
*
Н ад ій н а н авчилася варити з локш ини см ачну страву: вк и д ал а її в ки плячу, ледь підсолену воду і від вар ю вал а до напівготовності, а доварю в а л а в молоці. П отім м астила локш ину верш ковим м аслом , сметаною , ще й д о д ав ал а трохи тертого сиру. Іноді, коли Н ад ій к а затр и м у в ал ась на ро боті, локш ину в такий спосіб варив О лекса. З тоненько розкачаного прісного тіста м ож на зробити вареники чи пельмені. Тісто н арізаю ть квад р атам и 5X 5 см або тонкою склянкою ви давлю ю ть круж ечки і н ак л ад аю ть на кож ен чайну лож ечку начинки і з а щипують. Чому у деяких господарок вкинуті у киплячу воду вареники почина ють розп адати ся? Б о тісто втратило пруж ність, еластичність і загубило
свої клеючі властивості. Щ об запобігти цьому, ліпити вареники треба по д а л і від гаряч ої плити. П еред защ ип уван н ям слід о б м азати к р а ї вологим пальцем . Д обре зам іш увати тісто льодовою водою , сп ец іальн о охолодж е ною в холодильнику. Способів защ ипування є чим ало. В ареники защ ип у ють сильним стискуванням к р аїв , пельмені — по-дом аш ньому, лиш е вуш ками. Д л я галуш ок тісто виміш ую ть більш м’яке, ніж на вареники, р о зк а чують його дж гутиком , завтовш ки з олівець та н ар ізаю ть ш м аточкам и в 1,5 см. Н ар ізан і галуш ки відкладаю ть, щ об трохи « зів ’янули» перед від варю ванням . Тим часом н арізаю ть сало ш м аточкам и і підсм аж ую ть його. Ш кваркам и з цибулею поливаю ть зварен і і відц ід ж ен і галуш ки. М олодята занотували к іл ьк а порад про відварю ван н я борош няних виробів. * Для відварювання вареників (пельменів) каструлю беруть невисоку, широку, щоб їм не було тісно. * Воду наливають не до країв, а на три чверті. її підсолюють одразу ж після закипання, до того як класти вареники. * Якщо відварюють вареники з м’ясом чи пельмені, разом із сіллю кладуть кришену цибулю, кріп, петрушку, лавровий лист. * Варять вареники 8—12 хв, залежно від їх розміру. Після того як вони спливуть, вогонь зменшують (щоб вареники не розварилися), потім їх проварюють ще 3—5 хв, до повної готовності. * Зварені вареники обережно виймають дірчатою ложкою або шумівкою, складають у сотейник, дають зійти з них зайвій воді, зливають її і лише тоді розкладають по тарілках, мастять вершковим маслом, сметаною. * Не зайве на декілька хвилин поставити зварені вареники на вогонь, щоб підсушилися. До підсушеної поверхні тіста масло й сметана не лише краще при стануть, а й вбиратимуться нею. Це набагато покращить смак.
В А Р ІН Н Я Н айпростіш ий ва р іан т варін н я — від вар ю ван н я у воді. П рохо дить чим ало часу, доки вода закипи ть т а почне своїм теплом готувати їж у . П ри цьому втрачаю ться пож ивні речовини та вітам іни. Р ац іо н альн іш е к ласти продукти від р азу в гаряч у воду. Є й інший спосіб готування їж і — припускання, коли продукти в а р ять у рівном ірно киплячій воді під криш кою. Існую ть контактні та безконтактні способи варін н я їж і. Контактний — це такий спосіб, коли рідина чи п ар а безпосередньо контактую ть з про дуктом, а посуд, де відбувається варін н я, — з вогнем. Б езкон тактн е варін н я — коли посудину, в якій готується їж а , ставлять не на вогонь, а в більш у посудину з водою, що стоїть на вогні. Цей спо сіб варіння н ад ає стравам зовсім нового, приємного см аку. Готування страв при безконтактном у варінн і ви м агає значно більш ої витрати тепла і часу. Б езконтактним способом м ож на приготувати звичайний омлет. У глибо ку тар іл ку вливаю ть свіж е яйце, збиваю ть його виделкою , вливаю ть пів склянки м олока і знову збиваю ть, дод аю ть невеличку н атерту цибулину, вубок часнику, солять, посипаю ть перцем і все добре зм іш ую ть та переди раю ть в ем альовану мисочку, яку зм ащ ую ть зсередини верш ковим маслом 1 ставл ять у зазд ал егід ь підготовлену низьку та ш ироку каструлю з кип
лячою водою. Воду в каструлю наливаю ть так, щ об вона трохи не дохо дила до к р аїв мисочки. К оли ом летна суміш біля кр аїв почне засти гати , обереж но відсовую ть загу сл і ш матки. Ч ерез 7— 10 хв ом лет загусне м ай ж е весь. Й ого переміш ую ть Ще р аз, щ об загус рівномірно. Готовий ом лет по сипаю ть свіж им кропом, взим ку приправляю ть гірчицею або томатною пастою. Т аке приготування омлету н азивається варінням «на водяній бані». Є інший в а р іан т водяної бані, зручний на природі. Щ е менш е корисних речовин втрачається, коли припускати страву за допомогою пари. П ри способі варін н я, щ о зветься «на пару», у велику каструлю наливаю ть понад дві третини киплячої води. К аструлю обв’я зую ть полотняною серветкою так, щ об вона ледь п ровисала посередині, але не то р к ал ася води, на серветку укладаю ть продукти і закри ваю ть кришкою. Д об ре відварю ється в серветці рис, його дл я цього н акриваю ть тарілкою . «Н а пару» рис вари ться ш видко і виходить розсипчастим . У т а кий спосіб м ож на зварити і вареники з ягодам и, а так о ж крупи, особ ливо це зручно буває в поході, де нем ає вдосталь посуду і води. *
* *
С ам е таку водяну баню використав О лекса, взявш ись куховарити, коли вони з Н адійкою і друзям и їзд или в ліс по гриби. О лекса поставив на триногу великий к аза н з водою і за к ш ї’ятив її. Тим часом Н ад ій к а з подругам и перемили за зд а л егід ь н ар ізан е ш маточ кам и м’ясо, почистили й порізали овочі і все це ш арам и п о вкл ад ал и у меншу каструл ьку (твердіш і овочі й м ’ясо — ближ че до дн а, ніж ніш і — ближ че до к р и ш к и ), як у щ ільно закр и л и і поставили в к азан . П оки інші зб и р ал и гриби, О лекса з помічницями п ід кл ад ал и хм из, щоб вода в к а за н і весь час кип іла. Ж ін ки розк л ал и на траві клейонку, чисти ли до столу овочі і весь час з цікавістю чекали на нову страву. О лекса розповів їм, що м ож на було б відкрити криш ку каструлі, а ка^ зан щ ільно закрити, продовж ую чи кип’ятити в ньому воду, тоді к аза н н а повнився б парою , як а і ва р и л а б страву. Таке варін н я н ази вал о ся б не водяною , а паровою банею. І см ак їж і був би інший. Та в обох ви п адках стр ава виходить смачною. Н а паровій бані чудово вариться риба з овочами. Глибоку і велику ем альовану каструлю зали в аю ть на одну чверть киплячою водою, всере дину ставл ять мисочку або велику п іалу (н алита в каструлю вода не по винна доходити до її к р а їв ). В п іалу кладуть дрібно покриш ену цибулю , подрібнену картоплю , моркву, ш матки морож еного рибного ф іле без к і сток, солять, посипаю ть перцем, додаю ть лавровий листочок. Криш кою щ ільно закри ваю ть каструлю з водою, на криш ку кладуть вологу сервет ку і каструлю ставл ять на великий вогонь. Коли вода закипить, вогонь зменшують. Якщ о у великій к аструл і вдосталь води, страву зали ш аю ть упрівати на 4—5 год. Ч ерез 2— 3 год киплячу воду мож на долити. Б ільш е криш ку каструлі відкри вати не слід, щ об не випускати пари. Ч ерез 4— 5 год у п іалі (м и сочці), куди були п окладені сухі і тверді продукти, паруватим е д ухм ян а, п розора й аром атн а ю ш ка з ніж ними рибою та овочами. С трава буде д у ж е смачною.
ЯК ЗВАРИТИ КАШ У? Щ об зварити добру каш у, не слід втручатися в процес готування після того, як засип ано крупи і зали то їх водою. Г р е ч а н а к а ш а м ає стал і пропорції 1 : 2 (одна ск л ян к а крупів на дві склянки води). К аструльку д л я каш і беруть м еталеву а ще кращ е — к азан ец ь з опуклим дном, з якого воді легш е викіпати, к аш а рівномірно розбухає. К риш ка м ає щ ільно п рилягати до к аза н ц я чи каструльки. В а риться гречана к аш а протягом 12 хв: з них 3 х в — на сильному вогні, 7 хв — на помірному, останні — на слабком у. Виклю чивши вогонь, каш у зали ш аю ть під закритою криш кою щ е на 12 хв, лиш е тоді криш ку відкриваю ть — к аш а звари ться розсипчастою . П оклавш и зверху 25— 50 г верш кового м асл а, каш у солять і обереж но розміш ую ть. П ш о н я н а к а ш а . Пш оно для каш і пром иваю ть холодною водою доти, доки вода не стане прозорою, наприкінці — гарячою водою. В арять пшоно до напівготовності у великій кількості води. П отім воду зливаю ть, додаю ть молоко і варять його до повного вип арю ван н я та готовності каш і. М а н н у к а ш у вар ять на молоці, дотримую чись пропорції: півлітра м олока на 2 столових л ож ки м анних крупів. М олоко доводять до кипіння, рівном ірно всипаю ть м анні крупи і на слабком у, вогні продовж ую ть в ар и ти каш у протягом 15— 20 хв, безперервно поміш ую чи. Н ап р и кін ц і варін н я к аш у присмачую ть верш ковим м аслом , солять і підсолодж ую ть. Супи. Звари ти см ачний суп — велике мистецтво, як е потребує уваги і часу. Звичайно, суп буде см ачніш им , якщ о варити його небагато. К іл ь кість рідини для супу розраховую ть просто: у каструлю вливаю ть стільки повних та р іл о к води, скільки потрібно буде порцій, за й в а вода википить, а тієї, що зали ш и ться, разом із гущею цілком вистачить на повну тар іл ку . Чим повільніш е суп кипітиме, тим він буде см ачніш им . П ісл я того, я к суп закипить, вогонь прикручую ть так, щ об суп лед ь-лед ь кипів. П родукти д л я супу маю ть бути свіж і, якісні. К ож ен ш маточок м ’яса, риби, овочі чистять, миють і просуш ують і лиш е після цього зали ваю ть водою. П ід час варін ня супу не м ож на ні відли вати , ні підливати, в обох ви падках це значно погірш ить см ак. В аріння супу ви м агає постійного догляд у і частого куш тування. Со л ять суп наприкінці, тоді, коли основні продукти вж е звар и л и ся, але щ е не перепріли. Якщ о рано посолити суп, він довш е варитим еться і буде п ере солений, якщ о ж посолити пізно — рідина стане солонкуватою , а гущ а несмачною. Та от суп посолили, зал и ш ається якихось 3— 7 хв до його повної готов ності. С ам е за ці короткі хвилини господиня повинна, як каж у ть, «дове сти суп до см аку». Вносячи різн і приправи і прянощ і, вона н ад асть супові аром ату і пікантності, ал е й це ще не все. Н авіть знявш и суп з плити, д о свідчена господиня не поспіш атим е п одавати його до столу. Вола пере л и ває суп у супницю, щ об він настоявся (15— 20 х в). З а цей час прянощ і та сіль зроб лять свою справу, і рідина набуде потрібної густини. Госпо диня повинна знати, скільки який продукт вари ться, і за к л а д а т и компо ненти у певному порядку.
М ’я с н и й с у п . Н ал и ваю ть воду або окріп, поклавш и м ’ясо, доводять його до кипіння. Д одаю ть діл у цибулину та м оркву (ц ілу або н ар ізан у солом кою ), корінь петруш ки. Щ е раніш е за к л ад аю т ь бобові. А ле частіш е їх вар ять окремо і зм іш ую ть наприкінці варін ня страви. Ч ерез ЗО хв кладуть картоплю , крупи, рис чи гречку. Ч ерез 35— 40 хв після початку варін ня час класти свіж у капусту тощо, через 45 хв — 1 год — помідори, солоні огірки, а за 1 год 20 хв — друге за к л ад ан н я ц и булі ріпчастої чи зеленої, а та к о ж кропу, солі. П еред цим виймаю ть ци булину, що вар и л ася в супі, щ об не розп алася. О в о ч е в и й с у п . П ерш ою кладуть дрібно покриш ену цибулю . Усі коренеплоди додаю ть поступово раніш е за капусту та інші ніж ні овочі. В а рять суп на повільному вогні до готовності, потім солять, додаю ть см ета ну, прянощ і. О вочеві супи вар яться швидко. Р и б н и й с у п . Н али ваю ть трохи води, солять, доводять до кипіння. К ладуть дрібно покриш ену цибулю , картоплю — кубикам и, м оркву — со ломкою . Ч ерез 15 хв після заки п ан н я к ладуть рибу, н ар ізан у однаковими ш м аткам и і проварю ю ть протягом 10— 12 хв, додаю чи л аврови й лист, пе рець, петруш ку, естрагон, кріп. З а б аж ан н ям м ож на додати солоні огірки чи розсіл або лимон і проварити ще 1—3 хв. Томатний сік (п івсклян ки) або пасту (2—3 лож ки ) розігріваю ть на повільному вогні, ал е не доводять до кипіння і додаю ть у готову страву. Знаю чи цей типовий порядок варіння супів, м ож на вибрати і приготу вати сам е той, котрий до душ і — за складом , консистенцією і смаком. М ож на поліпш увати см ак супу, зміню ю чи лиш е його рід ку частину (а не тв е р д у ). Т ак, н ап ри кл ад , беруть звичайно зварений за 10— 12 хв рибний суп з рисом, цибулею, морквою , картоплею . В иймаю ть з супу рибу і к ладу ть її окремо. П отім беруть півсклянки холодної, неодмінно кип’яченої води і розводять в ній столову л о ж к у борош на, старан но розбовтую чи, щ об ро зійш лося рівном ірно. Цю рідину вливаю ть в киплячий на повільному вогні суп без риби, добре розм іш ую ть та проварю ю ть 2—3 хв. У цей ж е суп при розм іш уванні вливаю ть п івлітра м олока, доводять до кипіння. П родов жую ть пом іш увати і через 5— 6 хв, коли суп закипатим е, набираю ть лож ку, ледь остудж ую ть і куш тую ть супову рідину: ні см аку м олока, ні см аку рибного супу не відчувається. З ’яви л ася нова, приємна супова рідина. Тепер вж е разом з рибою суп прогріваю ть 1—2 хв і відставляю ть на 10 хв, щоб настоявся. У такий ж е спосіб вводять молоко до овочевих супів із коренеплодів, але без кваш ених овочів. З а м іс ть м олока м ож н а вли вати кисляк, сметану. *
*
*
О в о ч е в и й с у п з к и с л я к о м . Н ад ія подзвонила чоловікові, що повернеться зі зборів за годину разом з трьом а подругами. Вона попро сила щ ось приготувати наш видкоруч, бо всі д у ж е голодні. О лекса знайш ов зали ш ки овочів, рис, к и сл як і виріш ив звари ти овоче вий суп з кисляком . Він налив п івкаструлі води, промив склян ку рису та всипав у киплячу воду. П отім дод ав дрібно покриш ену цибулю , н ар ізан у кубикам и картоплю та моркву (солом кою ).
В арив на великом у вогні, без криш ки, щоб м ай ж е вся вода википіла, а потім у рідку рисову каш у з овочами влив літр кисляку, поклав щ е по криш ені помідори та присолив на см ак. Суп звари вся ш видко, і він н акрив його криш кою і відставив, поки прийде Н ад ій к а з подругами. А вони й не забари ли ся — ввійш ли веселим гуртом і від р азу ж за п и тали О лексу:— Щ о це та к апетитно пахне? Суп одерж ав найвищ у оцінку. О лекса посм іхався, він був задоволений. Х л і б н и й с у п . О лекса з Н адійкою куш тували цей надзвичайно смачний суп під час подорож ування по П ри бал ти ц і в одній з Ризьких їд ал ен ь. Суп дуж е сподобався, та, на ж а л ь , ніколи було тоді розпитати, я к його готують. І ось тепер Н ад ій к а зн ай ш л а і за н о ту в а л а у зош ит усе про хлібний суп. Щ об його приготувати, потрібні сухарі, спеціально по суш ені з добре пропеченого ж итнього хл іб а. Б у х ан ку свіж ого х л іб а н а р і заю ть тоненькими вузькими скибочкам и і суш ать на сл абком у вогні, щоб не підгоріли. Зап аш н і хрум тячі сухарі зал и в аю ть кип’яченою водою і в ід ставляю ть на 2 год. С ухарі не просто розмочую ть. Н еобхідно, щоб вони достигли і перетворилися на драглисту м асу, я к а н аб у ває особливого см аку. П отім цю м асу ставл ять на слабкий вогонь, неодмінно в ем альованій каструлі. Х лібна м аса м ає розігрітися, ал е ні в яком у р азі не закипіти. Д о прогрітої хлібної маси додаю ть трохи цукру і меду, сухоф рукти — ізю м, груш і, чорнослив, фрукти, що не м аю ть Кислоти, або свіж і солодкі яб л у ка, потроху некислого варення — айвового, полуничного, вишневого. П ри повільному прогріванні хлібна м аса повинна органічно з ’єднатися із солодкою фруктово-медовою частиною. Д о хлібного супу додаю ть ще й прянощ і — корицю на кінчику н ож а, гвоздику. Звер х у к л ад у ть дві столо ві л ож ки збитих верш ків.
З А П ІК А Н Н Я Н ай легш е зап ікати фрукти. Я б л ука, груш і, айву миють, витираю ть, ви різаю ть зверху заглибину, заповню ю ть ї ї цукром, варен н ям або сиром і ставл ять у духовку на верхню полицю. З ап ік аю ть ся ф рукти за 10 хв (до р озтріск уван н я). С мачно і корисно зап ікати м ай ж е всі коренеплоди — картоплю , моркву, бурячки та некоренеплоди — к ольраб і, цвітну капусту, помідори, б а к л а ж ан и , солодкий перець, ріпчасту Цибулю. Д л я зап ікан н я вибираю ть високоякісні коренеплоди та некоренеплоди (без п ош кодж ень), старанно миють їх, обсуш ую ть або витираю ть і к л а дуть на реш ітку або на лист у духовку. К ольраб і печуть як коренеплоди, помідори і перець — як фрукти. Ц и булю печуть обчищеною. З цибулі іноді вийм аю ть середину і зап ікаю ть її ф арш ированою . Б а к л а ж а н и н ад різаю ть уздовж , солять та відставл яю ть на 10— 15 хв, потім вичавлю ю ть рідину і ставл ять у духовку; цвітну капусту зап ікаю ть попередньо обірвавш и листя.
Усі некоренеплоди зап ікаю ть у не дуж е гарячій духовці. Ч ас готовно сті у них так о ж різний: від 5 до 20 хв. Крупну картоплю печуть протягом 20— 25 хв у гарячій духовці. П ечені коренеплоди, а так о ж перець, б а к л а ж а н и чистять, знімаю чи ш коринку, інші некоренеплоди готові дл я спож ивання від р азу ж після зап ікан н я, Вони поліпш ують см ак сал атів, вінегретів, бо сухіш і, за п аш н і ші, ніж відварен і, з присм аком запеченого в них овочевого соку. Д л я г а р нірів більш е підходять відварені овочі. Д о бр е зап ікається будь-яка риба — і річкова, і м орська. Вона м ож е бути живою , охолодж еною або зам орож еною — головне, щ об була св і жою . М орську рибу запікаю ть, не розморожую чи. Р ибу зап ікаю ть необчищеною, з головою, хвостом, п лавц ям и і нутро щ ам и. Д обре, коли річкова риба м ає непош кодж ену луску, це допом ож е зберегти герметичність при запікан ні. П опередньо рибу відм иваю ть від слизу, забруднень, обм азую ть ш аром солі і к ладуть на лист у духовку на верхню полицю. З ап ікан н я буде вдалим лиш е за ум ов повної герм етич ності. Д оси ть єдиного проколу — з риби витече цінний р и б’ячий сік і с т р а ву буде зіпсовано. Зап ікаю ть рибу протягом 10— 20, а часом і ЗО хв. Якщ о вона крупна, її зап ікаю ть протягом 20 хв на одному боці, потім перевер таю ть на другий. П ласку рибу печуть 25 хв, не перевертаю чи. Р и б а готова, якщ о л уска і ш кіра затверділи. Ц е м ож на перевірити, по стукавш и по ній виделкою , паличкою чи ножем. Запечену рибу к ладуть на дош ку на 10— 15 хв, щ об остигла. Потім відлам ую ть голову і обереж но знім аю ть верхню ш кіру, щ о утворилася із сп лаву солі та луски. Л и ш е тепер вийм аю ть нутрощ і. Р и бу перевертаю ть чистим боком на блю до і знім аю ть ш кіру з другого боку. М аєм о рибу — цілу, оголену, білісіньку, готову д л я вж и ван н я або д л я використання в с а л ат ах та закусках. П ри зап ікан н і м ’яса та птиці теж необхідна герметичність. Д овгий час про герметичність зап ікан н я ш м атка м’яса годі було й говорити. Інш а річ тепер, коли винайдено такий харчовий ізоляційний м атер іал я к алю м інієва ф ольга, як а гаран тує герметичність, не псує м ’яса, не горить, не окислю є ться. Д о того ж фольгу не треба мити, після використання її просто вики даю ть. У ф ользі зап ікаю ть м ’ясо та птицю, крім дичини. Запечене м ’ясо схож е на туш коване, а птиця н агадує см аж ену. Ш м аток м’яса перед загортан н ям у фольгу ш кребуть, зр ізаю ть усе не їстівне, обм иваю ть й о д р азу ж висуш ую ть руш ником. К істку необхідно та к о ж ви різати. П тицю перев’язую ть ш пагатом , щ об при зап ікан н і не по руш и лась герметичність. Овочі добре миють, їх м ож на зап ікати у ф ользі цілими. М ’ясо, рибу та птицю, підготовлені д л я зап ікан н я у ф ользі, солять, п ри п равляю ть прянощ ам и. Овочі присолю ю ть після готовності. С трави, запечені у ф ользі, м ’як і та ніж ні, а тому придатні д л я дієтич ного та дитячого харчування. Ч ас приготування продуктів у ф ользі зал еж и ть від тем ператури ду х о в ки. П ри тем пературі 380—400 °С зап ікан н я відбувається досить ш видко: від 15 до ЗО хв. Коли ж тем пература ниж ча, час приготування 1 кг м ’яса (одним ш м атком ) збільш ується до 1 год, 1 год 15 хв (старе, ж орстке м ’я с о ); 1 кг риби — до 25— 30 хв; крупної к артоплі — 20 хв; бринзи —
7 хв; курчати — 25 хв; курки — 40 хв; качки — 45 хв — 1 год. Ч ас цей ст а більний і м ож е коливатися лиш е в м еж ах 5 хв. Я к ж е зручно це для гос подині! П оставити м ’ясо в духовку у певний час і повернутися до нього в останні 5 хв до готовності. Чи запеклися м ’ясо та риба, м ож на перевірити по зап ах у , з ’явиться т ак о ж почорніння у куточках та на згинах фольги і, нареш ті, ф ольга «на дм еться» (це станеться лиш е за умов правильного за го р т ан н я). * * * Н ад ії та О лексі подобається запечена риба. О лекса з др у зям и , за я д л і рибалки, частенько приносять щ едрий улов. Тепер він навчив д рузів з а пікати рибу. А дж е підготувати її до зап ік ан н я — сп р ава зовсім нескладна і зай м ає обм аль часу. А головне — звільн яє від зайвого клопоту — довгого чищення. В меню м олодої родини з ’яви л ася щ е одна нова страва. Д о дня н ар о д ж ення чоловіка Н ад ія за п ек л а у ф ользі ш пиговане м’ясо. Крупний пісний ш м аток свинини (понад 2 кг) вона н аш п и гувала тоненькими скибочкам и сала, часником , петруш кою та морквою. П отім п рисолила, поперчила. О лекса доп ом агав д руж и н і правильно загорнути м ’ясо. Ф ольга вияви лася тонкою, і О лекса згорнув її удвоє. Н а одній половині фольги вм істили м’ясо і н акрили його другою половиною так, що зали ш и вся вільний край. Цей край ск л ал и у кіл ьк а р азів, щ об утворився герметичний шов, потім та к само зробили шви з двох інших боків. А куратний пакет із ф ольги о бе реж но обтиснули навколо м’яса і поставили у духовку. З а годину м ’ясо вийш ло таки м м’яким, соковитим та зап аш н и м , щ о н а віть Н адійчина м ати — д об ра господиня — ск а за л а , що прийде до дочки вчитися зап ік ати у ф ользі. М олоде п одруж ж я навчилось готувати м ариновану буж енину. Д л я ш матка свинини (1 кг) роблять м аринад: нали ваю ть води, щ об вкри ла м'ясо, додаю ть подрібнений часник (2— 3 зу б к и ), кіл ька горош ин за п аш ного перцю, сіль за см аком та д в а лаврови х листки. Воду з приправам и кип’ятять та охолодж ую ть. П отім м ’ясо к ладуть у м ар и н ад і ставл ять на три доби до холодильника. З а м ар и н о ван е м ’ясо у к лад аю ть на лист і з а п і каю ть, поливаю чи соком. Запечену буж енину м олодята охоче брали на сніданки, пригощ али нею друзів. І цей рецепт О лекса зап и сав до сімейно го зош ита. Н а прохання чоловіка Н ад ій к а якось за н о ту вал а дещ о і про ш аш лик. Н а ш аш лик беруть м олоде м ’ясо або ш маточки м ’яса з ж иром . Д о пісного м ’яса додаю ть ш маточки сал а. М ’ясо, н ар ізан е дл я ш аш ликів, мариную ть за кілька годин: зали в аю ть кислим вин^м, кри ш ать цибулю к р у ж а л ь ц я ми, додаю ть гіркий та запаш н ий перець. П еред зап ікан н ям ш маточки шашличного м ’яса та к о ж мочаю ть в олію, а сало в холодну воду.
СМ АЖ ЕННЯ С м аж ення буває кількох видів: обсм аж уван н я і п ід см аж у ван н я (коли продукту багато, а ол ії о б м а л ь ), якщ о ж о л ії та п ідсм аж уван ого п ро дукту м ай ж е однаково, це вж е — пасирування, а коли о л ії значно більш е,
ніж продукту, що треба обсм аж ити, це — пряж ення або см аж ен н я у ф ри тюрі. П ри всіх видах см аж ен ня слід дотрим уватись однієї умови — п ерегар тувати олію, ж ир, на якому доведеться обсм аж увати чи см аж ити. П ере гартований ж ир не горить і не чадить, залиш аю чись чистим до кінця готу вання страви. А заб и р ає перегартування щ онайбільш е 4— 5 хв. Н а сково роду, а кращ е в казан ець, сотейник чи в м еталеву каструлю наливаю ть соняш никової ол ії ш аром з півсантим етра, нагріваю ть олію на середньо му вогні, щоб вона ро зж ар ю вал ась, ал е не кипіла. З а дві-три хвилини олія посвітліш ає, а ще через пару хвилин над нею з ’явиться білий, ледь пом іт ний димок. Тепер олію перегартовано. З неї ви п ар у вал ась за й в а вода, гази та інші випадкові дом іш ки. Н а ній буде легш е см аж ити. С м ак ж иру поліпш ую ть також , зміш ую чи різні ж ири: соняш никову олію та баранячий ж ир, олію та сало чи яловичий ж ир тощ о. Т акі суміш і після перегартовування не та к пригоряю ть, приємно пахнуть. П ід час перегартування мож на додати трохи цибулі, часнику, анісу, насіння кропу, але їх слід вийняти за 3—4 хв, щоб не згоріли. Вони зр о б л ять ж ир аром атним, чистим, від іб ’ють специфічні зап ахи . О тж е, спочатку перегартовую ть ж ир, а потім вж е обсм аж ую ть, підсм аж ую ть, пасерую ть, п ряж ать. Н ад ій к а зан отувала та к о ж деякі перестороги при см аж енні. * При смаженні не можна класти продукти на сковороду з холодною, нсрозігрітою олією. * Не можна підливати холодну олію під час підсмажування. * Не можна змішувати неперегартовану олію із залишками перегартованої на сковороді, саме в такому випадку утворюється чад. * Найкращий посуд для смаження — металевий, з потовщеним дном. Він має бути бездоганно чистим не лише зовні, а й до блиску металу всередині, без подряпин на дні. Слід неодмінно зачистити тоненьку коричневу плівку всередині каструлі. Щоб така плівка не утворювалась, смажити слід лише на перегартова ному жирі. * Протирати посуд треба відразу ж після смаження, але не мити гарячою водою, коли він жирний. Досить витерти посуд папером чи полотнинкою. Металевий посуд слід завжди тримати сухим.
Обсмажування три ває 2—3 хв на сильному вогні на сковороді з неве ликою кількістю жиру. П родукт увесь час перевертаю ть, щ об рівномірно за р у м ’янилися усі боки. О бсм аж уван н я передує туш куванню або варінню . Підсмажування звичайно є продовж енням об см аж у в ан н я і застосовує ться частіш е дл я овочів, риби, виробів із тіста. П ідсм аж ую ть обкачан і в борош ні (яйці, клярі) котлети, биточки, сирники. їх оболонку зміцню ю ть ш видким обсм аж уван н ям , а підсм аж ую ть вж е на помірному вогні і част ково під кришкою. П ри п ід см аж уван н і беруть значно більш у кількість ж иру, ніж при обсм аж уванні. Пасерування — це теж допом іж ний вид см аж ен н я, мета якого — м ’яко та ніж но зварити продукт в олії, м аслі, щ об поверхня продукту не обвуг л ю вал ася. Ж и ру при пасеруванні наливаю ть більш е (бли зько 1 см ), ніж при підсм аж уванні, а вогонь зменш ую ть. Овочі подрібню ю ть, щ об зруч ніше було см аж ити у розігрітій олії. П асерую ть в сотейниках, кастр у л ь ках без кришки, зр ід к а помішуючи. П асеруванн я н ад ає продуктам золотистого кольору, ніж н ої консистен
ції. П асерую ть цибулю та моркву д л я супу, гарн ірів та начинки д л я пи рогів. П ряж ення відбувається в п ерегартованом у ж и рі ( ш а р — до 2 см ). Харчовий продукт см аж и ться, торкаю чись дн а посуду. О бсм аж у ван н я та см аж ення створю ю ть тут нероздільний процес — пряж ення, яке від б у в а ється у тому сам ом у посуді, у том у сам ом у ж ирі, при тій самій тем п ера турі на середньом у, досить інтенсивному вогні. П ряж ен н я — найзручніш ий універсальний спосіб см аж ен н я. Ш м аток м 'яса, риба, к артоп ля у великій кількості ж иру не підгоряю ть, а рівно мірно та ш видко вкриваю ться з усіх боків щ ільною , міцною , ал е не твер дою ш коринкою, через яку ж ир поступово проходить у товщ у продукту. П ряж и ти м ож на картоплю та інші овочі, м ’ясо, рибу, пиріж ки, котлети, битки, сирники. Т уш кування ви м агає попереднього обсм аж у ван н я. В посуд кладуть о бсм аж ене м ’ясо, зали ш к и ж и ру і соку, що зали ш и ли ся від о бсм аж у ван н я, додаю ть трохи перегартованого ж и ру та киплячої води. Уся рідина не по винна перебільш увати однієї третини обсягу твердої частини. Т уш кувати кр ащ е у товстостінном у посуді під щ ільно закритою кришкою. К оли вода м айж е випарується, туш ковану страву присмачую ть: д о д а ють см етану, верш ки, фруктовий та овочевий соки, трохи виноградного вина, гірчицю , том атну пасту, сельдерей, червоний та чорний перець, ч ас ник, кріп. Чим більш е різном анітних компонентів туш кую ть разом , тим кращ і см ак і консистенція страви. Д л я загустін ня підливи разом з соком вливаю ть розведене в холодній кип’яченій воді молоко (лож ку, д в і), см етану, борош но. Н ап ри кін ц і туш кування страву присолюють. Ч ас приготування туш кованої страви на плиті — 45 хв — 1 год, в д у ховці — 1 год ЗО хв. *
*
*
Коли Н ад ій к а прочитала в їхньому зош иті запис О лекси про пряж ення, вона з г а д а л а стародавній рецепт см ачної бабусиної картоп лі, якою с т а ренька п ри гощ ала їх з братом , а потім навчила готувати та к у картоплю . В иріш или приготувати пряж ену картоплю на обід. У глибоку сково роду налили о л ії (ш аром у 2 см ), п ерегартували її. Н ад ій к а обчистила з десяток однакових за розм іром картоплин (завб іл ьш к и з яй ц е), пром ила їх і п о к л а л а картоплю на 5 хв у солоний розчин. П отім обсуш ила картоплю руш ником і п о к л ал а в гаряч у п ерегартовану олію (одним ш ар о м ), при крутивш и вогонь, часто п еревертала її. О лекса почистив к іл ьк а зубків часнику, дрібненько покриш ив їх і поклав на тар іл ку . Коли к артоп ля з а р у м 'ян и л ася (до золотистої ш коринки) і легко п р о ти кал ася виделкою , Н ад ій ка ш виденько зн ял а сковороду з вогню, ш умівкою ви ловила к а р топлю і п ерекл ал а в глибоку миску. Олію, щ о зал и ш и л ася на сковороді, зм іш ал а з часником і п олила нею картоплю . В кім наті т а к апетитно з а пахло, що Н ад ія з О лексою охоче сіли до столу.
Н А Ч И Н К И І Ф А Р Ш І Д Л Я П И Р ІЖ К ІВ , В А Р Е Н И К ІВ Д л я начинок використовую ть різном анітні продукти: сир, відварене м 'ясо, картоплю , квасолю , капусту, круто зварені яйця з цибулею , різні ягоди тощо. Сирі м ’ясні та рибні начинки — це ф арш і з цибулею , перцем та сіллю , часом із яйцям и, хлібною м ’якуш кою та зеленим кропом. З ф арш ів формую ть овальні котлети, круглі биточки, кульки-крокети або використовую ть їх д л я пельменів. П еред подрібненням м"яса ви рі заю ть з нього ж илки, плівки, додаю ть н атерту цибулю , перець, яйце, н а мочену м ’якуш ку булки, усе добре вибиваю ть та к ладу ть на годину у хо лодне місце. Котлети та биточки обкачую ть у сухарях чи борош ні і с м а ж ать на перегартованій олії. Ф арш м ож на зробити не тільки з м’яса, а й з риби, к артоп лі (пю ре), крупів (у ви гл яді зварен их к а ш ), пюре з моркви, гороху т а інших овочів, до яких додаю ть молоко, м асло, яйця. Ф арш і м ож уть бути комбіновані. Зм іш ую ть сирі м ’ясні та рибні фарш і з пюре та каш ам и і роблять котлети, биточки. Ф арш і м ож н а н ак л ад ати різним и ш арам и і робити з них зап ікан ки . Д л я цього глибокий лист з м а зую ть верш ковим м аслом або салом і ви кл ад аю ть перш ий ш ар за п ік а н ки — з картоп ляного пюре або л апш і, потім овочевий ш ар — з цибулі чи капусти, д а л і рибний, грибний або м’ясний і зверху — знову картопляний. З а п ік а н к у добре зм ащ ую ть яйцем. Якщ о всі ш ари ф арш у, покладені в зап ікан ку, були попередньо відварені, вона спечеться за 10— 15 хв. В такий спосіб готую ть і інші страви — зр ази , щ о скл ад аю ться з ф арш у-ядра, д л я якого м ож на використати рублені яйця, цибулю , м ’ясо, рибу, капусту, та ф арш у-оболонки (м ’ясного, рибного). Ц е м ож уть бути кар то п ляники із загорнутим и в них ш м аточкам и см аж еного м ’яса або з начин кою з пропущ еного крізь м ’ясорубку вареного м’яса з пасерованою цибулею чи з туш кованої капусти, а та к о ж ф рикадельки з овочів та фруктового яд р а — сливи, загорнутої у зм іш аний ф арш з м ’яса та рису. У всі ці вироби неодмінно слід к ласти яйце (ін акш е вони р о зп адати м уться) . К а р т о п л я н и к и з ш м а т о ч к а м и с в и н и н и . Н евеликий ш м а точок свинини, н арізан и й кубикам и, підсм аж ую ть на сковороді та дотуш ковую ть у сотейнику. В ідварю ю ть 1 кг картоплі, р облять пюре, додаю чи туди кипляче м олоко, яйце, натерту цибулю , часник, кріп, Щ об картоп ля стал а еластичною і з неї м ож на було ліпити, додаю ть л о ж к у см етани та борош на. В иробляю ть картоплян ики , кладучи в середину кож ного по ш м а точку м ’яса (чи інш ої н ачин ки ). О дер ж ан і картоп л ян і пиріж ки обкачую ть у збитому біл ку (одне я й ц е), панірую ть у борош ні та ви кл ад аю ть на зм азан и й ж иром лист. В гарячій духовці картопляники см аж аться протягом 5— 7 хв, доки за р у м ’яняться. Ш ар збитого біл ка надійно герм етизує пюре, стр ава ще годину зали ш и ть ся м ай ж е гарячою і не втратить своїх високих см акових якостей навіть через добу. ї ї тільки ставл ять на 8— 10 хв у духовку, щ об розігріти. Д л я к артопляни ків м ож на та к о ж використовувати звар ен у в ш кірці картоплю , як у обчищ аю ть, пропускаю ть крізь м ’ясорубку. Д о картоп лі додаю ть яйце та л ож к у борош на.
П ІД Л И В И , СОУСИ, З А В А Р Н І К РЕ М И , К И С ЕЛ І Щ об приготувати будь-який соус і крем, потрібні верш кове м асло, бо рош но і вода (або молоко, см етана, верш ки, сік, бульйон, чай, кофе, к а к а о ). Д о д а тк ам и до цієї рідини м ож уть бути аром атичні та пряні при прави. Верш кове м асло зм іш ую ть з борош ном і, переклавш и цю суміш у со тейник, н агріваю ть її, розплавляю ть, заварю ю ть, увесь час поміш уючи. З а 2— 3 хв, я к тільки утвориться гум оподібна п р у ж н а м аса, ш видко п ід ливаю ть до неї потроху киплячу воду чи іншу рідину (бульйон тощ о) і яком ога ш видш е розм іш ую ть (щ об не допустити зго р тан н я). К оли м аса знову загусне, доливаю ть ще рідини і розм іш ую ть доти, доки не утвориться гарячий соус чи крем. Д о та к о ї основи додаю ть будь-який інший компонент, ал е вж е не в г а рячому, а в холодном у стані і просто зм іш ую ть його з основою . Т аким чи ном м ож на одерж ати різні соуси і креми. Д о основи, в якій більш е борош на, додаю ть см етану, огірковий розсіл, лимонний чи м ’ясний сік, риб’ячий густий бульйон, том атний сік і о д ер ж у ють різном анітн і підливи т а соуси до других страв, додавш и до них ще ж овток або ціле збите яйце. Соус розводять бульйоном чи сметаною до більш рід кої консистенції і одерж ую ть підливу. Д одаю чи солодкі компоненти (цукор, верш ки, яєчний ж овток, мед, ш о к о лад тощ о), одерж ую ть креми. В таком у ви п адку к ладу ть більш е верш ко вого м асл а і менш е борош на, а густини досягаю ть при допом озі яєц ь і цукру. Я к з в а р и т и к и с і л ь ? К исіль ск л ад аєтьс я з чотирьох компонен тів — води, ягід (або ягідно-ф руктового соку), цукру та крохм алю . Щ об ки сіль вийш ов смачним, необхідно дотрим уватись певної послідовності при його готуванні. П очинаю ть з сиропу: розвод ять цукор в холодній воді, проварю ю ть, знім аю ть піну, трохи уварю ю ть і сироп готовий. А бо готую ть його на воді з проварених вичавок ягід. С ік беруть готовий (консервований) або вичавлю ю ть к р ізь подвійну м арлю із свіж их ф руктів чи ягід, виливаю ть у ф арф орову чаш ку, н ак р и ваю ть та від ставляю ть на деякий час. Д а л і роблять к рохм альн е молочко. К рохм ал ь беруть від одн ієї чай ної до однієї столової л ож ки, розводять у склян ц і холодної кип’яченої води (в окрем ом у посуді) і розм іш ую ть до стану «м олока» різної густи ни — від зовсім рідкого до густого. О дну склян ку крохм ального м олока р о зраховано на один літр всієї рідини киселю, сиропу та соку. Б езп ерервно поміш уючи крохм альне м олоко (щ об не осіло на дн о ), вливаю ть його в сироп у ту мить, коли останній ду ж е кипить, і весь час ш видко розм іш ую ть протягом 15 — 25 с. П отім вогонь зменш ую ть, припи няючи кипіння, о д н ак рідину продовж ую ть інтенсивно м іш ати, щ об з а гусла. П ісл я цього до киселеподібної м аси вливаю ть ягідно-ф руктовий сік і знову інтенсивно розм іш ую ть, втираю чи його у драгл и сту масу. Звар ен и й в таки й спосіб кисіль м атим е см ак свіж ого фруктового со ку, а крім того, не буде плівки, щ о утворю ється, коли одночасно вар ять сироп і ягідний сік.
К рім ф руктово-ягідних киселі м ож уть бути м олочно-верш кові, коф ей ні, ш околадні та ін. *
*
*
Торт з ревенем а б о я б л у к а м и . Н ад ій к а п а м ’ятає, що цей смачний м ам ин торт пекли у них вдом а н а початку л іта, коли з ’явл яв ся свіж ий, соковитий ревінь, а потім увесь рік — з яб л у кам и різн и х сортів. О т і сьогодні, купуючи ревінь, вона виріш ила спекти м ам ин торт. Р ан іш е вона часто д оп ом агал а м ам і збивати білки з цукром, т е р л а ж овтки, чи сти ла та криш ила ревінь. Але пекла за в ж д и м ам а. Тепер Н ад ій к а з а г а д а л а , якщ о торт вийде вдалим , то вони з О лексою зап р о сять батьків на чай. Д л я торту потрібно: 3 яйця, 1 склянку цукру, 1 ск л ян к у просіяного б о рош на, півчайної лож ечки соди та столову л ож к у оцту (щ об погасити со д у ), а д л я начинки — кіл ограм ревеню. Усе це Н ад ій к а п о к л а л а на стіл, щоб було під рукою . С початку почи сти ла ревінь та н а р іза л а його кубикам и. П отім обереж но в ід д іл и л а білки від ж овтків, старанно зб и л а білки з цукром (3Д ск л ян к и ). Ц укор, що з а л и ш ився, О лекса розтер з ж овткам и, які потім з ’єднали із збитими білкам и . Р озм іш ую чи цю суміш, Н ад ій к а д о д а л а соди, зали тої оцтом, потроху вси п а л а борош на, старанно виміш уючи тісто лож кою . З ап ал и вш и духовку, п рогр іл а форму, ви тягл а її, зм асти л а дно і стінки верш ковим м аслом та о бси п ал а їх товченими білими сухарям и. Н а дно форми п о к л а л а підго товлений ревінь, рівном ірно за л и л а його тістом і постави ла ф орм у н а одну з вищ их полиць духовки. Ч ер ез ЗО—40 хв вона витягне рум ’яний апетитний торт і підготує його до подачі на стіл: відстебне стінку форми, перевіривш и ран іш е ножем, чи не п ри стали де боки торту, довгим нож ем відділить начинку від дн а ф ор ми, підстави ть блю до і перекине на нього торт. Тепер запечене тісто буде внизу, а ш ар ревеню — зверху. Зали ш и ться лиш е притрусити торт ц у к р о вою пудрою з ваніліном . Т орт охолоне, і тоді м ож на буде поставити його на білу скатертину до вечірнього чаю. Н е менш смачним буде торт, спечений за цим ж е рецептом, ал е з н а чинкою із яблук, д л я чого 1 кг яб л ук н арізаю ть скибочкам и. Коли білки вж е збито з цукром та з ’єднано із стертими ж овткам и, підготовлено тісто, зігр іто форм у,— зм ащ ено верш ковим м аслом і притруш ено сухарям и, на дно форми рівним ш аром р озк л ад аю ть покриш ені яб л у ка, їх присмачую ть корицею , подрібненими горіхам и, ш м аточкам и ц укатів і знову присипаю ть сухарям и , потім яб л у ка зали ваю ть тістом . П ечуть і вийм аю ть торт з ф о р ми та к само, я к і торт з ревенем. З верху начинку з я б л у к притруш ую ть цукровою пудрою, корицею та покриш еними цукатам и. Увечері прийш ли Н адійчині батьки. Т орт з ревенем сп одобався всім. М ам а, тато й О лекса нахвал ю вал и Н адійку. Т а найбільш е р а д іл а м а т и — дочка стає справж ньою господинею. Недарма молоде подружжя цікавиться кулінарними книжками, особливе місце серед них посідає книжка Похльобкіна В. В. «Тайны хорошей кухни».— М.: Моло дая гвардия, 1979.—190 с.
Коли мами
немає вдома
О ленка п ам ’я т а є себе зовсім м аленькою . В ідтоді м ам а п ри вч ала її госпо дарю вати, ал е в той час це н ази вал ося грою. — Хочеш, гратим ем о в кухарів? Я буду головним кухарем , а ти — моїм помічником,— за п и ту в а л а м ам а і о д я га л а собі й м алій О ленці ф артуш ки та косинки. — Я — кухар, кухарі — р а д іл а дівчинка і охоче до п о м агал а мамі. Вони вносили буряки, моркву, картоплю , капусту, д іста в а л и з торбинки сухі гриби, зр ізал и з вінка, щ о висів за двери м а у кухні, цибулину, ш укали коробку з квасолею , відк ри вал и банки з том атним соусом. — Б ачиш , доню, як б агато потрібно усяких овочів, щ об приготувати борщ . О ленка п р и ди вл ял ася, за п ам ’ято в у вал а, і коли п іш ла вчитися у перш ий клас, вж е зн а л а , що і коли покласти в каструлю , щ об борщ був смачний. Т ак О ленка н авчи л ася варити й каш у, см аж и ти картоплю , деруни, яєчню. П отім вона у ж е не гірш е за м ам у п ри би рал а л іж к а , п ід м італ а і м и ла п ід логу, ви ти рал а пил та д о г л я д а л а за кім натним и квітам и.
«М А М И Н І ІГ Р И » Тепер О ленка п’ятикласниц я. І коли м ам а на роботі, вона сам а м ож е зварити обід, нагодувати і доглянути б рати к а М иколку. Він не з а в а ж а є їй, а д ж е О лен ка теж грає з М иколкою в «м ам ині ігри» свого дитинства, як і колись та к подобалися їй. КАША — БРАТИКОВІ
— Н ад ягай , М иколко, свого кухарського ковп ачка, три м струльку, лож ку, а я візьм у гречаних крупів, та й звари м о тобі каш у-розм азню. — Я ка це каш а? — А та к а , що сам а себе х вал и ть-ви хвал яє т а легко к о втається,— см і ється О лен ка.— П оставим о на вогонь к аструл ьк у з молоком навпіл з в о дою, насиплем о подрібненої гречки, тріш ки присолимо і варитим ем о, а ж поки не р о звар яться крупи. К оли вода закипить, вогонь тр еба зменш ити і поміш увати.
М иколка сл ухає сестру і собі «помішує» каш у у л ял ьк о вій каструльці. Згодом О ленка н аб и р ає лож кою трохи каш і, охолодж ує і куш тує: чи ро звар и л ася гречка? — Р озвари л ася! А см ачна як а, не відірвеш ся. Вона насипає каш у в М иколину мисочку, дод ає ш м аточок верш кового м асла, як е розл и вається ж овтим круж ечком. — Іж , М иколко, та рости здоровий! О ленка варить братикові різні каш і, ал е найчастіш е його улю блену — манну. — Як зварити м анну каш у? — запи тує малого. І хлопчик подає сестрі каструл ьк у з водою, молоко, цукор, сіль і м анні крупи. — М олодець,— хвал и ть брата О ленка і ставить кастр у л ьк у на неве ликий вогонь, весь час помішуючи, поки к аш а не загусне. В готову каш у О лен ка кладе верш кове м асло. Д у ж е лю бить манну каш у М иколка! А ви, д івч а тк а і хлопчики, варили м анну каш у м олодш ому братикові чи, сестричці? Спробуйте, зваріть, О ленка вам у цьому допомож е. З а п а м ’ятайте, на % склянки м олока потрібно: '/< ск л ян к а води, 3 чайні лож ки манних крупів, ‘/г чайної л ож ки цукру, 1 чайну л о ж к у верш кового м асл а. І не забувайте, що каш у треба весь час пом іш увати, поки не з а гусне! О ленка якось за б у л а про це, та к к аш а в неї в зя л а ся грудкою . Зви ч ай но, тако ї каш і М иколка не їв.
САЛАТ... З ЧОГО ЗАВГОДНО... М иколка лю бить овочі. М ам а говорить, що це корисно. — Хочеш, М иколко, са л ату? М ож ем о приготувати с а л а т з к ар топлі та цибулі і пом астити його запаш ною соняш никовою олією або с а л а т з покриш еної зелен ої цибулі і потертих на терці круто зварених яєць. Ц ей са л а т поливаю ть сметаною . А, мож е, хочеш са л ат з варен ої к артоплі, відвареного м ’яса, огірків, зеленого консервованого горош ку та варених яєць? Все це зап рави м о сметаною та майонезом. С ал ати м ож на ви гадувати, зміш ую чи різн і овочі, фрукти, м ож на готува ти їх з чого завгодно. Та ця стр ава не викличе апетиту, якщ о покриш ити овочі недбало. А от коли всі продукти добре зварити, акуратно н арізати , а подаю чи д о столу, ще й прикрасити, м ам а неодмінно похвалить! Р азо м з М иколкою О ленка від іб р ал а зелене, непош кодж ене листя с а л а ту, добре помила його в холодній воді під краном (м ож на мити і у вели кій ем ал ьован ій м исці), промите листя п о к л ал а на реш ето, щ об стекла вода, потім зіб р а л а його в пучок і н ар ізал а . С віж і огірки не тільки пром ила, а й почистила ш кірку, кож ний огірочок р о зр ізал а навпіл і покриш ила ш м аточкам и, лиш е з парникових огірків ш кірку знім ати не треба, бо вона аром атн а і ніж на. Н еодмінно зр ізає ть ся ш кірка з солоних огірків.
П омідори д./я сал ату від іб р ал а не д у ж е крупні, але спілі та міцні, пром ила їх холодною водою та покриш ила гострим нож ем. Зелен у цибуль ку почистила та пром ила і покриш ила ш м аточкам и, а ріпчасту цибулю — тоненькими к руж альц ям и поперек цибулини. М оркву зв а р и л а почищеною, а картоплю — в м ундирах. Ц і овочі н а р іза л а кубикам и, ск л а л а все р а зом, присолила. З а п р а в и л а й прикрасила. САЛАТ ІЗ РЕДИСКИ З СМЕТАНОЮ Н а два пучки редиски вона бере одне яйце та півсклян ки см е тани. Вимиту редиску н ар ізає тоненькими скибочкам и, круто зварений ж овток р озти рає у мисці з сметаною , присолю є, потім к л ад е в сметану ре диску, тоненько покриш ений білок і все доб ре переміш ує. САЛАТ ІЗ ФРУКТІВ Д у ж е смачний, спробуйте, зробіть. В ізьм іть три яблука, одну груш у, д в а апельсини. П очистіть ш кірку, вийм іть зер н ятк а, н ар іж те ски бочкам и, посипте цукром і полийте м айонезом (півбаночки) і соком лимона ('А л и м о н а ). Ф рукти д л я такого са л ату м ож уть бути різні, але яблук м ає бути неодмінно більш е, ніж інших ф руктів чи ягід. ЯК ПРИКРАСИТИ САЛАТ? Д л я цього О ленка бере зелень петруш ки і к ладе зверху на гір ку салату, вкритого сметаною , гілочкам и, до них — дві-три червоні ягідки калини або ж уравлин и. Зелен ь петруш ки м ож н а дрібно покриш ити і п р и трусити сал ат. К рім того, вона н ар ізає к р у ж ал ьц ям и яйця, моркву, дрібно криш ить зелену цибулю. З усього цього О ленка ви к л ад ає привабливий в і зерунок. СУП ІЗ СВІЖОЇ КАПУСТИ О ленка п ром иває м ’ясо, к л ад е в каструлю з холодною водою і ставить її на сильний вогонь, коли м 'ясо закипить, зн ім ає шум. П отім вона обчищ ає цибулю , моркву, чотири картоплини. Все це помиє, н ар іж е і кладе в каструлю . Л и стя капусти н ар ізав крупними к вад р ати кам и і за к л а д а є в каструлю пізніш е, коли увари ться м’ясо. П отім О лен ка солить на см ак і зм енш ує вогонь. Вона пром иває свіж у зелень петруш ки та дрібн о криш ить. П одаю чи суп до столу, к л а д е в кож ну та р іл к у трохи подрібненої петруш ки і по лож ц і см етани. Смачний суп із м олоденької капусти! ОЛАДКИ З МОРКВИ О ленка обчищ ає і н атирає на крупній терці сиру моркву, д о д ає 2 сирих яйця, 2 столові л ож ки борош на, тріш кн присолю є і добре виміш ує. Н а розігріту сковорідку з верш ковим м аслом навпіл із соняш никовою о лі єю ви к л ад ає лож кою невеличкі ол ад ки і п ід см аж у є їх з обох боків, поки не за р у м ’яняться. М оркви д л я о л ад о к потрібно 0,5 кг. Ц і ол ад ки см ачні з сметаною і цукром.
ОЛАДКИ З СВІЖИХ КА БА ЧКІВ •— Купи, мамо, каб ачків, я н асм аж у оладок. О ленка зч и щ ає з к аб ач к ів ш кірку, в и р ізає середину з зерн ятам и , н а тирає к аб ачк и на тертці, присолює, д о д ає 1—2 яйця, трохи соди та бо рош на і см аж и ть та к само, як оладки з моркви. Н а 1 кг к аб ач к ів потрібно: 1—2 яйця, 2 —3 столові л о ж к и борош на, верш кове м асло, олія, дрібок солі, пів чайної лож ки соди. ЯЄЧНЯ З КАРТОПЛЕЮ ТА ЦИБУЛЕЮ Д ріб н о покриш ивш и цибулину, О ленка п ід см аж у є її на ско ворідці з салом або верш ковим м аслом , потім к л ад е п орізану к р у ж а л ь цями (варен у в м ундирах і почищ ену) картоплю , п ід см аж у є з цибулею і все за л и в ає збитим виделкою яйцем. ЯЄЧНЯ З ПОМІДОРАМИ О ленка п ід см аж ує скибочки помідорів, за л и в ає яйцям и, тр іш ки присолю є та притруш ує подрібненою зеленню кропу чи петруш ки. Т іл ь ки треба стеж ити, щ об пом ідори не д у ж е п ри см аж ували ся. А ЯК ПРИГОТУВАТИ ОМЛЕТ? Р озбити яйця у миску, збити виделкою , влити туди молока, присолити і щ е трохи збити. П отім добре р озж ари ти сковорідку з верш ко вим м аслом або салом (ш м аточк ам и ), влити туди збиті яй ц я з молоком та см аж ити на сильному вогні. Щ об ом лет не підгорів, сковорідку легенько струш ують. О млет, підсм аж ений з одного боку, перевертаю ть ножем на другий бік. Зверху ом лет присипаю ть подрібненою зеленню кропу чи пет рушки. ПРАЗЬКИЙ ТОРТ НА ІМЕНИНИ МАМИ Д л я торта О ленка в зя л а 1 банку згущ еного м олока, 2 яйця, 1 склян ку борош на, 3 столові л о ж к и как ао, 1 чайну л о ж к у соди (її треба полити 1 столовою лож кою оцту). Все це розм іш ал а і р о зд іл и л а на 2 по ловини. С пекла у духовці на сковорідці 2 корж і і, коли вони остигли, ро зр із а л а кож ен у товщ ину на 2 частини. І в неї вийш ло 4 корж і. П отім О ленка зроб и ла крем. Д л я цього вона н ал и л а м олока (в банку з-під згущ еного), п ерелила його в каструльку, вбила 1 яйце, вси п ала 2 сто лові л о ж ки борош на, ро зм іш ал а і п остави ла на вогонь, весь час поміш у ючи, не доводячи до кипіння, зн ял а і остудила. П отім розтерла 150 г верш кового м асл а з 1 склянкою цукру, 3 столо вими л о ж к ам и порош ку к ак ао т а зм іш ал а з остудж еним заварн и м к р е мом. Усі 4 корж і О ленка пом астила крем ом. Звер х у теж п о к л ал а ш ар крему та притрусила покриш еною ш околадною цукеркою . К оли торт був готовий, поставила його на 2 години в холодне місце. М иколка, звичайно, доп ом агав сестрі. Тому вони обоє дар у вал и цей смачний торт м ам і на іменини.
О Л Е Н К А Н А К Р И В А Є Н А СТІЛ Я кось м ам а почала н акривати на стіл і п о к л и к ал а Оленку. — У важ но подивись і з а п а м ’ятай, робитимеш це сам а. Відтоді О ленка сам а н акри ває на стіл і привчає робити це меншого брата. К ож ном у з чотирьох членів сім ’ї вони стел ять серветку, ставл ять м іл ку тар іл ку . Л іворуч від неї к ладуть виделку, п раворуч — л о ж к у і ніж , лож ки , виделки — ввігнутим боком догори. Б іл я м ам иної та р іл к и к л ад е щ е й велику розли вн у л о ж к у т а ставить чотири глибокі тар іл ки д л я перш ої страви. Н а середину столу, як годиться, О ленка ставить хлібницю з акуратно н арізан им и скибкам и. С ільничку, гірчичницю, перечницю — б іл я хлібниці. О ленка п р и к р аш ає стіл невеликим букетиком квітів, а взим ку — д б ай ли во вирощ еною зеленою гілочкою . А дж е відомо: коли на сто л і квіти, обід, хоч і буденний, стає святковим .
УМ ІЙ П О ВО ДИ ТИ С Я З А СТОЛОМ О ленка часто робить за у в аж ен н я брати кові, який ви л із на сті лець, випнувся л ік тям и на стіл і, вхопивш и нож а, настром ив скибку по м ідора. — П окл ади н іж ,— говорить вона,— з н ож а не їд ять, щ е поріж еш язи ка. Н ож ем лиш е ріж уть. П роте не всі страви р іж у ть і нож ем: котлети, тю ф телі, рибу чи відварен і овочі нож ем не ріж у ть в за гал і, а їд я т ь їх, від діляю чи виделкою невеликі ш маточки. — Т рим ай виделку у п равій руці і не колуп ай нею в зубах. К ращ е п ісля обіду прополощ еш рота водою. Я кщ о ж тобі тр еб а щ ось п орізати ножем, візьм и тоді виделку у л іву руку, а н іж тр и м ай у правій — зручні ше буде різати . І ніколи не став виделку прям о, став похило, бачиш , як вона к о взає по тар іл ц і і розки дає їж у по столу? — Н е бери своєю виделкою чи лож кою їж у з загал ьн и х тар іл о к, які стоять у центрі стола, д л я цього там покладено л о ж к у чи спеціальну ло патку. — З а п а м ’ятай, М иколко, що л ік тям и на стіл не спираю ться, а сидять за столом прямо. — Н е сьорбай борщ і не п л ям кай т а к голосно, що чути усім, хто за столом сидить. ї ж не поспіш аю чи, ковтай нечутно і не перехиляй тарілки , якщ о в ній зали ш и л ося трохи борщ у, щ об не зали ти серветку і свої коліна. — Я кщ о ти з а п а м ’ятаєш ці п р ав и л а та щ е друж и ти м еш з чарівними словам и «будь л ас к а » і «дякую », от побачиш , м ам а і тебе неодмінно по хвалить.
Я К П Р И Б И Р А Т И К ІМ Н А Т У М иколці купили невелику щ ітку, і О лен ка н авчи л а братика прибирати кімнату. Вони одягли ф артуш ки і паперові ковпачки на голови. — В ідкриєм о квати р ку ,— с к а за л а О ленка і п ід стави л а стілець до п ід віконня.
П отім О ленка принесла дві сухі полотнинки — одну д л я себе, другу д л я М иколки. Вони зм ели зі столу, стільців та підвіконня крихти, непотріб ні папірці та інш е сміття. — Сухою щ іткою під м ітати не слід, пил підніматим ем о. О бм отаєм о н а ші щ ітки ш м аткам и вологої м арлі. Тепер почнемо підм ітати: мети від себе, ти — з одного кутка, а я — з протилеж ного. Зм ети щ іткою пил п ід столом, а я вимету з-під л іж к а , тахти і ш афи. Ч ерез к іл ьк а хвилин, коли м ар л я н аб р ал а ся пилу, О лен ка зупинила брата. Вони обереж но зн ял и забруд н ені ш матки м арлі і випрали їх у відрі з теплою водою. — Тепер м ож на підм ітати д ал і, поки м ар л я знову не забр у д н и ться,— с к а за л а О ленка. Вона п орад и л а братові не поспіш ати, бо м ож на пропустити частину п ід логи і залиш ити там пил і бруд. Т ак вони зм ели см іття до дверей; М иколка підстави в совок, а О ленка віником зм ел а в нього см іття і викинула у відро. З винош еної М иколчиної сорочки О ленка зроб и ла дві м ’які ган чір ки, якими вони витерли пил з телевізора, підвіконня, стільців і полиці з книгами. — Н ач е п освітліш ало,— радісно огл яд ався навкруги М иколка. — І за б л и щ ал о ,— д о д а л а О ленка. А це означає, щ о ми з тобою добре прибрали в кім наті.
МИЄМО П ІД Л О Г У У квартирі, де м еш каю ть О ленка з М иколкою , паркетн у п ід логу натерто мастикою . П ідл ога виблискує, бо М иколка з татом щ осуботи чистять її натирачем підлоги, а в кухні, у ванній к ім н аті та вб иральні поф арбовану підлогу миють. С початку О ленка тільки д о п о м а га л а м ам і, а потім н авчи лася добре мити підлогу сам а. Тепер вона миє її з М иколкою . — Б удем о робити по порядку, як н ав ч ал а м ам а: приготуємо все потріб не — відро з теплою водою, віник, ганчірку. П еред тим як мити підлогу, вони добре підмели, загл яд аю ч и в усі ку точки, за б р а л и стільці з кухні, переставили дрібн і речі. П очали мити п ід логу з най дальш ого від дверей кутка. У М иколки була своя ган ч ірка і він н ам агався робити все, як сестра. Н ам очили ганчірку, поклал и на підлогу і, притискую чи її обома ру ками, стягували воду до середини кім нати. Знову опустили ганчірку у відро, прополоскали, викрутили і насухо витерли вимите місце, куди пере ставили стільці, і продовж увал и мити д ал і. — Б ачиш , я к заб р у д н и л ася вода у відрі, д а в а й зм інимо її,— запропо нувала О ленка. Вони принесли чистої води і дом или п ідлогу у кухні, потім помили у ванні та вб и ральн і. Закін чивш и мити підлогу, діти ви п рали ган чірки і повісили суш ити, помили віник, відро, потім добре вимили руки теплою водою, щ іткою і милом.
П Р А В И Л А Н А П А М ’Я ТЬ О ленка завел а зош ит і занотовує п рави ла, що мож уть з н а добиться у господарстві. ♦
* Щоб м’ясний бульйон був наваристий, м’ясо кладуть в каструлю, коли вода ще холодна. М’ясо віддасть усі свої соки, і суп буде міцніший. * Якщо ж м’ясо з супу подається на другу страву, його кладуть у каструлю, коли вода закипіла. Бульйон вийде не дуже наваристий, зате м’ясо залишиться соковитим і смачним. Усе це стосується й риби. * Будь-яку страву спочатку ставлять на великий вогонь, а потім досмажують чи доварюють на малому вогні. * Дзеркало заблищить, якщо протерти його ваткою, змоченою в одеколоні, та насухо витерти м’якою фланелькою чи м’яким папером. * Чисте дзеркало досить промити розбавленим настоєм чаю. * Брудне дзеркало відмиється нашатирним спиртом, розведеним із зубним по рошком. Потім треба насухо витерти його м’яким папером. Цим засобом добре чистяться й шибки. * Щоб дзеркало не засиджували мухи, його протирають сирою цибулиною, розрізаною пополам. * Шибкн взимку не замерзнуть, якщо протерти їх сумішшю гліцерину з ски пидаром (3 столові ложки гліцерину, 1 столова ложка скипидару). * Чорнильну пляму з клейонки можна вивести водою з зубним порошком або протерти пляму ваткою, змоченою одеколоном. * Щоб клейонка блищала, її протирають сирим молоком. * Порізану клейонку можна заклеїти із зворотного боку лейкопластирем. * Щоб зварити какао, треба на одну склянку взяти 2 чайні ложки цукру-піску, чайну ложку порошку какао, щоб не було грудочок, добре розтерти. Потім до дати трохи теплуватого молока і знову розтерти. Лише після цього долити 3Д склянки гарячого молока, 'Д води і закип’ятити. Какао буде значно смачнішим, якщо додати до нього кілька крапель лимон ного соку * Щоб заварити чай, треба облити окропом чайник для заварки, всипати 1—2 чайні ложки сухого чаю і закрити кришкою, щоб напарився. Заварити чай слід крутим окропом, наливши третину чайника і вкривши його рушником чи серветкою, а хвилин через 5—7 долити ще окропу. До сухого чаю можна додати шматочок цукру — настій чаю стане міцнішим і ароматнішим. * Чай з лимоном буде особливо запашним, якщо натерти на терці лимонну шкірку, покласти її у склянку, добре розмішати з цукром. Потім налити чай і ще додати шматочок лимона без шкірки. * Лимонну та апельсинову цедру можна натерти на тертці і змішати з цукромпіском, а потім покласти в скляну банку, добре прикривши її кришкою. Цим ароматним лимонним чи апельсинним цукром можна посипати солодкі страви, оладки, класти в кисіль чи компот. * Можна потерти шматочок пиляного цукру об лимонну шкірку, потім по класти його в склянку з чаєм, додавши ще й скибочку лимона.
Д ІТ И В СІМ’Ї Н а вулиці мокрий сніг, вогко, брудно. Д о б р е одягнена моло да ж ін ка з гарненькою , чепурною дівчннкою років семи-восьмн йде, на кваплячись. П еред ними бабуся з кош иком. Раптом стар ен ьк а посковз н улася, вп ал а; все, що було у кош ику, вивали лося, і дівчинка, не гаю чи ні хвильки, кинулася доп ом агати бабусі і зби рати покупки. Одне яблуко п о к л ал а в кош ик, друге. Та раптом привітна, л агід н а м ам а зл е сіпнула її за руку: «П іш ли, Н атал к о , запізним ося». А коли відійш ли трохи д ал і, до д а л а : «Н е бачиш , багню ка як а? Н ове п альто хочеш зам у р зати ?» ’
Д івчи нка поспіш ила за мамою, ал е увесь час о зи р ал ася : «Вона с т а ренька, а стареньким за в ж д и треба допом агати...» Ц і слова не р аз повто рю вала її рідна бабуся. Чим ж е м ам а т а к незадоволен а? Чомусь з давн іх-д авен вв аж аєть ся, що у сім 'ї виховую ть батьки, а д і ти — виховую ться. А м іж тим, виховання — це, насам перед, спілкування, а значить, процес двосторонній. П ерш ий урок, який даю ть нам діти (зви ч ай но тим, хто здатний його сприй няти), що наш і слова і наш і вчинки ніколи не повинні суперечити одне одному. С ам е вл асн а поведінка — найкращ ий п р и к лад д л я виховання. А коли вж е вчинив щ ось не г а р а з д — м ай м уж ність визнати це і негайно виправити помилку. Р озглянем о загальноп рийн яті норми поведінки (м алу ети ку ). В ж е в них проявляю ться і честь, і совість, і добро, і зло. Н айперш і уроки м ал о ї ети ки лю дина одерж ує, звичайно, у сім ’ї. З а в ж д и бути чистим, охайним кож ен з нас повинен не лиш е д л я себе. Н еохайний гром адянин ви яв л яє неповагу до оточуючих. А от звичку бути охайним — стеж ити за чистотою тіл а, до гл яд ати свої речі, прибирати за собою — виховують батьки. Час, коли вж е доцільно прищ еплю вати дитині найперш і навички к у ль турної поведінки, найкращ е, м абуть, п ід к а ж е початок тієї чи інш ої п о сильної роботи, яку м алю к прагне виконати сам. У 3— 4 роки діти з в и чайно починаю ть р озд ягати ся і одягатися. Значить в цей час і треба вчити їх акуратно ск л ад ати одяг. Щ е раніш е — ск л ад ати іграш ки, вм иватися, чистити зуби. Н айперш е, що необхідно — бути прикладом д л я дітей. Якщ о ми сам і л інуватим ем ося чистити зуби, то усі наш і виховні зуси лля стануть м ар ними. Т реба самим мати хорош і звички і прагнути, щ об діти за в ж д и їх помічали. М ож на, ненароком , попросити при нагоді: « З а р а з, зачекай , я тільки почищу зуби», «З аж д и , повіш у костюм у ш афу» тощо. Звичайно, коли дитина починає сам а вм иватися, треба в перш і дні про контролю вати, чи сухі рук ава, чи вм іє вона користуватися милом, чи н а сухо витерте обличчя. Д опом огти на перш их кроках. А потім, через місяцьдругий, вм іння закріп и ться і стане звичкою . Те сам е м ож н а ск азати про більш ість чисто побутових навичок. Якщ о м ати й батько дійсно акуратні і охайні, звикли все к ласти на місце, вчасно прибирати за собою, їм не доведеться витрачати багато зусиль — діти їхні виростуть ак у р а т ними. А коли діти гірш і, н іж нам того хотілося б — значить, ми у чомусь гір ші, ніж дум аєм о про себе. В арто зам и сли ти ся: де ми не були вим огливими не стільки до дітей, скільки до себе. С лід п ам ’ятати, що наш і сучасні м алю ки виховую ться, здебільш ого, і вдома, і в дитячом у садку. Тому важ ливо, щоб л ін ія виховання була сп іл ь ною. Якщ о дитина зви кл а у дитячом у садку одягатися, стелити ліж ко, при бирати іграш ки, мити руки перед їж ею , п равильно трим ати л о ж к у тощо, не слід удом а (зар ад и неділі чи просто тому, що вам байдуж е, миє вона руки перед обідом чи ні) дозволяти їй кинути л іж к о неприбраним , сі дати до столу з брудними рукам и. С кладніш е питання виховання характеру, високо м оральних рис пове дінки і усіх тих якостей, які в м айбутньом у зроб лять дитину Лю диною .
Коли дитину виховують (вчать) інші, вона засвою є значно менше, ніж сподіваю ться ті, що вчать. Х арактер найбільш ою мірою виховується си л ь ним характером , воля — волею, переконання — переконанням и. Ц е закон , безліч р аз перевірений ж иттям , і він, як п равило, м ай ж е не зн а є винятків. Н айголовніш е, що необхідно д л я виховання хар актер у ди тини,— сильний х арак тер дорослого, який повинен бути поряд з нею. В иховати сильну й горду лю дину, світлу душ у і благородний характер м ож на, лиш е створивш и н авколо нього атм осф еру високої чистоти. Б ать ки сам і повинні ж ити у цій атм осф ері. І коли вона п анує у ваш ій сім’ї / т о ді і не потрібно ніяких хитром удрих м етодик і засобів. С теж те за своєю поведінкою завж д и : як ви ро зм о вл яєте м іж собою, я к сидите за обідом, як ставитеся до т ієї чи інш ої д р ібн о ї неприємності. П одум ай, батьку, чи м ож е син навчитися у тебе м уж ності, поваги до інших, турботи про м атір, уваги до слабш ого, до ж ін ки в за гал і? Н е п ід вищ уй голосу, не бурчи, не влаш товуй сцен з приводу недосм аж ених кот л ет чи недосить солодкого компоту — інакш е втр атять авторитет усі твої виховні старанн я. Вмій слухати, вмій трим ати себе просто, говорити сер йозно, тоном,, яким неодмінно п ередб ач ається п овага до співбесідника, ким би він не був. Те сам е повинна п ам ’ятати м атір, як а не тільки д а є дитині ж иття, а й б л агосл овл яє її на тр у д і на подвиг, ратний чи буденний, подвиг служ іння лю дям. З м алю кам и простіш е. В ід них легш е приховати д еяк і подробиці і сто сунки у сім ’ї, і навіть власн і вчинки. А ле м алю ки не повинні бачити ні та та , ні м ам у д р іб ’язковим и, злим и, сварливим и, грубими і, головне, не справедливим и. І, як би ви не втомилися, як би ви не були знервовані, ніколи не треба вим іш увати на дитині власних образ. «М ати б ул а не в н астрої,— скільки раз та к е зустрічається в листах д і тей,— а тут ще сусідка п оск арж и л ася. Н у й відлуп ц ю вали мене так, щ о й наступного дн я не міг сісти на стілець». Н а ж а л ь, іноді ще вдаю ться і до таки х методів, забуваю чи, що систе мою виховання ми моделю єм о систему м айбутнього ж и ття дитини. І якщ о ми будем о надто ж орстоким и з дитиною, вона м ож е вирости жорстокою . Ц е не значить, що треба бути всепрощ аю чимн — тоді труднощ і ж и ття ви явл яться надто ж орстоким и д л я дітей. Н ай к р ащ е — розум не п окарання, яке повинно не приниж увати, а вчити. М алю к зл а м а в іграш к у — від к л ад іть обіцяну покупку наступної, по ясніть: треба вчитися берегти подарунки. Р озли в суп, вередую чи, п ід час обіду — хай встає з-за столу не поївш и (до вечері, зви ч ай н о ). Я к свідчать л ік а р і «голодувати» годину-другу навіть дітям корисно. А ле ніколи не слід к ар ати м алю ків чи н авіть зл е докоряти більш до рослим д ітям за те, щ о вони ненароком розбили тар іл к у , забрудн и ли одяг, розлили воду чи н авіть чорнила, за у в аж ен н я про те, щ о вам ш кода чаш ки, що сл ід бути охайніш им — досить. Д и ти на, як правило, п ереж и ває вж е від того, що стал ас я прикрість. Н е варто о бтяж у вати її провину. І вдом а, і в дитячом у садку, караю чи м алю ків за якийсь вчинок, не сл ід виставляти їх на осм іяння колективу чи м аленьких друзів. Д іти не зд атн і сам і оцінити ступінь провини, вони м ож уть озлобитися і навмисне
повторю вати погані вчинки, а у тих, хто виступає в р олі «хороших», м ож е розвинутися злорадність, з’явитися переконання, що дитина, як а зави н и л а — гірш а від них. А як бути, коли один м алю к о б р а ж а є іншого? Тут є багато рецептів. О дні батьки р ад ять синові: «А ти дай здачі!» Інш і н аказую ть: «Не чіпай нікого! О дразу ж ск а ж и мені. Розберуся!» Безсумнівно, дитині дуж е важ к о зберегти спокій, втрим атися, коли її обр аж аю ть. М ален ька лю дина відчуває о б р азу не менш гостро, ніж до росла, ал е вона не вм іє дати гідну відповідь словом, а вдари ти — м ам а не до зво л яє, або й просто боїться. П ривчати д авати здачі — все одно, щ о вчи ти дитину бути ж орстокою і виріш увати будь-яку справу з допомогою ку л а к а . К ращ е — заступитися за м алю ка, ал е так, щоб і він, і той хто його скривдив, зрозум іли — битися не м ож н а. С л ід пояснити дитині, я к реагу вати на образу, на погану кличку. С пробуйте переконати м алю ка, що д а л е ко не всяке прізвисько свідчить про злість і неприязнь тих, хто «дразн и ть ся», що діти часто говорять і повторю ю ть слова, не розумію чи їх. Та й «б’ю ться» вони найчастіш е з недомислу, тому, щ о ін акш е не вм ію ть про реагувати на той чи інш ий вчинок, слово, подію. Ось тут і повинні бать ки вж е з перших років ж и ття дитини навчити її мислити, вдум ливо ста витися до будь-якого вчинку оточуючих. О собливо, коли цей вчинок сто сується її самої. Д у ж е важ л и во підготувати до розум іння найперш их етичних навичок дітей, що йдуть до ш коли. А ле коли в перший день у ш колі ваш син чи дон ька вестимуть себе не зовсім так, як вам хотілося б, постарайтеся втри м ати ся від зауваж ен ь, різкого тону. П а м ’ятайте: цей день д л я дити ни — свято. І від того, з яким настроєм йшов до ш коли перш окласник, ба гато в чому за л е ж а т ь його успіхи в перш і роки навчання. Н е н ам агай теся брати на себе більш у частину роботи, як у повинна ви конати дитина. З перш их днів не п озб авляй те її п р ав а й насолоди бути самостійною . Т ак у ж е йдеться, що часто лю ди н айскладн іш і яви щ а схильні поясню вати д у ж е просто. Я кщ о дитина погано вихована, говорять, щ о винен у том у батько чи м атір, яким «ніколи зай н яти ся дітьми». А ле в багатьох сім ’ях на виховання м ай ж е не витрачаю ть часу — а діти ростуть прекрасні. Якось у дитячом у садку м алю ки грали в «доньки-м атері». Д ів ч ат к а о дя гали лял ьок , годували їх, несли у лікарню . Д о гри приєдн ували ся й «тата*. С к л ад ал и ся «сім'ї». «М ами» мили посуд, «тата» витирали, «мами» готу вали обід — «тата» гуляли з дітьм и. Т а ось один з «тат» відм овився піти гуляти з донькою — він сьогодні п’яний... Очі дітей! Д у ж е і д у ж е важ л и во за в ж д и пам ’ятати про них. І м алень ких, які ще ходять у дитячий садок, і тих, щ о вж е підростаю ть, і, особливо, підлітків, які найбільш у важ н о п риглядаю ться до своїх батьків, що маю ть бути їм за взірець. Відомо, щ о поваж аю чи м атір, син вчиться повазі до ж ін ки в за гал і. Те ж м ож на ск азати й про дочку. С постерігаю чи ж и ття б ать ка, вона спосте р ігає чоловіка, гідного поваги, чи ні. М абуть, не м ож н а вим агати поваги до себе, коли не п оваж аєш м аленьких членів сім’ї. Д іти вперті й прям олінійні. У них ще нем ає досвіду, завд я к и якому во ни м ож уть оціню вати той чи інш ий вчинок з усіх боків. Вони бачать те, що
бачать, і роблять з цього висновки. А ле вони вас лю блять. Хочуть вам в і рити і пиш атися вами. Хочуть бачити вас сильними, розумними, добрим и і неодмінно таким и батькам и , які розум ію ть їх. В заєм орозум іння — м абуть, найскладніш е у відносинах батьків і дітейпідлітків. Ц е вел и ка проблем а, я к а хвилю є з а р а з і педагогів, і соціологів, й інших представни ків наш ої гром адськості. Зви н увачен н я батьків у тому, що вони не розум ію ть дітей, досить пош ирене серед підлітків. Якщ о вони бунтують проти усталених норм поведінки тому, що прагнуть м ислити й відвойовувати свою дум ку не просто, щ об зробити так, як заведено, як р ад я ть батьки ,— тоді необхідно з ними сперечатися на р ів них. Д л я переконливості треба брати на озброєнння логіку і факти, л іт е ратурні п ри клади і особистий досвід. І в ж одном у р азі не від м ах у вати ся від їхніх д о к азів, не діяти окриком. Ч асто м ож на помітити, що підлітки оголош ую ть війну деяким давн о засвоєним норм ам етикету. Н а всі докори заперечую ть, що ви кон увати муть лиш е ті п рав и л а, які сам і вв аж аю ть необхідними. Т рап л яється, щ о заперечення етикету — вияв звичайного протесту п ід л ітк а проти того, що з ним поводяться, як з дитиною: весь час н отації, з а уваж ення, н агадуван н я. Спробуйте відм овитись від них чи, хоча б, робити їх більш м’’яко, не дратую чись, не наказую чи, у менш категоричній формі. Іноді підліткові просто з а в а ж а є звичайна в цей час незграбність, не впевненість, сором 'язливість. К идаю чи виклик, вонц поводять себе дещ о зу хвало, в їх голосі ^ 'я вл яєть ся грубість, в о д я зі — недбалість. У таки х ви п адках треба н аб и рати ся гумору і витримки. Ц е — хвороба віку. К оли ж все йде сам е від того, що ю нак чи дівчина переконані — вони все розум ію ть к ращ е, більш сучасно, ніж дорослі — отоді тр еб а розум но довести їхню помилку. Чи м аю ть рацію вони, коли вим агаю ть: доведіть доц ільн ість того чи іншого прави л а, ін акш е я його не визнаю ? М абуть, та к . У тако м у випадку слід порадити їм переглянути відповідну літерату р у , звернутися до то вар и шів, дум ка яких м огла бути д л я них незаперечною , авторитетною . Ось к аж уть: навіщ о їсти виделкою і ножем, трим аю чи його в правій руці, коли однією виделкою зручніш е? З д аєть ся , логічного обгрунтування цього прави ла од р азу не побачиш . А коли подум ати, виявиться: правою р у кою ми дієм о більш впевнено, ніж лівою . А значить, ніж сл ід трим ати у правій руці, щ об сусідові, який сидітим е поруч, не за в д а ти неприємностей. Б рати в руку по черзі то ніж , то в и д е л к у — незручно. Та й т а р іл к а ваш а виглядатим е охайніш е, коли ви навчитеся їсти, як того ви м агає ети кет. І т а к — м ай ж е з кож ним правилом . Б у д ь-як е поруш ення норм — ви клик лю дям , що оточую ть нас. І в таки х ви п адк ах доречно ск азати п ід л іт кові: «А ти сам доведи доцільність такого викладу, ігнорування звичок і см аків інших людей! Чом у ми тобі повинні доводити, а не ти нам ? П оки що ми відп овід аєм о за тебе!» Ми вж е говорили раніш е, що усю суму прийнятих д л я нас норм ети кету легко вивести з одного-єдиного принципу: п о важ ай лю дей навколо, поваж ай їх сам, звички, настрої, як свої .власні. Н е виривай ні в кого ні яких б л аг на свою користь. Звідси випливуть і пояснення тих багатьох «не м ож на», які іноді т а к обурю ю ть молодь.
Щ о таке хорош і батьки? Ц е лю ди, які все найкращ е, чим вони багаті, чим н ад ілила їх природа, що вони здобули у невпинних пош уках, вмію ть передати дітям . Хорош ий тато, хорош а м ам а — це щ астя на все ж иття. Хочете виховати хорош их дітей — виховайте в собі т а л а н т бути хоро шими батькам и .
Поради різні,
про всяк випадок
Ж ИРИ * Жир при смаженні менш розбризкується, якщо на сковороду по сипати трохи солі. * Вершкове масло при смаженні не буде темніти, якщо нагріту сковороду змазати олією. * Щоб олія не почорніла під час смаження пиріжків, треба покласти в неї сиру картоплину. * Для смаження продуктів краще вживати суміші жирів. Вершкове масло для смаження не рекомендується, бо швидко починає горіти і диміти. Суміші яловичого жиру з свинячим салом вживають для смаження м’яса та птиці, суміші олії і тваринного жиру добрі для риби, овочів та виробів з борошна. * Не рекомендується зберігати масло, сало, жир у глиняному посуді, бо про дукти набирають неприємного запаху. * Щоб томатний сік зберігався свіжим, пляшки з соком заливають на 2— З см олією. Так само зберігають і томатну пасту. * Свіжі дріжджі щільно укладають у баночку або склянку і заливають олією. Д ріжджі зберігаються свіжими досить тривалий час. * Якщо в тісто для млинців влити 100—150 г олії і добре розмішати, млинці легко зніматимуться з сковороди навіть без змащення і будуть соковитіші.
М ’ЯСО * Свіже м’ясо має червоний або рожевий колір, баранина — з мали новим відтінком, жир його до рук не липне. М’ясо старої тварини має жир жов того кольору, молодої — білого, іноді з рожевим відтінком. Свіже м’ясо пружне, заглибина від вдавлювання пальцем вирівнюється. * М’ясо смажать перед подачею до столу. Навіть нетривале зберігання сма женого м’яса погіршує його смак. * Щоб м’ясо не втратило соковитості, його солять безпосередньо перед тим, як смажити. * Кладіть котлети і шматки м’яса на добре розігріту з жиром сковороду. Тоді сік з них не витікатиме. Слідкуйте, щоб шматочки м’яса не лягли щільно один до одного.
-
* Біфштекс, ростбіф і відбивну котлету з баранини можна їсти і напівсмаженими. Свинину і телятину завжди підсмажуйте повністю. * Смажачи домашню птицю або дичину в духовці, кладіть її на лист або сковороду спинкою донизу. Жирну птицю полийте невеликою кількістю гарячої води, недостатньо жирну — розтопленим салом. * Під час готування великий шматок м’яса, тушку птиці або дичини через кожні 10— 15 хв поливайте жиром, в якому вони смажаться. М’ясо добре засма житься, якщо обкласти його шматками хліба, вмоченими в воду. * Щоб бульйон був прозорий, варити його слід на повільному вогні, при слабкому кипінні. * Жорстка яловичина стане ніжною і легко провариться, якщо звечора на терти її сухою гірчицею. Перед варінням м’ясо промивають у холодній воді. * В шашлик замість оцту (якщо вам не подобається його запах) можна до дати сухого вина. * Відварюючи птицю, влийте у воду столову ложку оцту, і птиця стане ніж нішою та швидше звариться. * В котлети слід класти черству намочену булку чи сухарі, бо свіжа надасть їм неприємної клейкості. * Готуючи печеню, не треба заздалегідь обсмажувати м’ясо на сковороді, слід покласти його разом з нарізаною цибулею в утятницю або чавунчик, налити '/г склянки води і смажити протягом 10—15 хв; потім долити ще трохи води, зменшити вогонь і тушкувати до готовності. * Коли смажать жирне м’ясо в духовій шафі, слід поливати його лише гаря чою водою або бульйоном; від холодної води воно робиться жорстким.
* 3 печінки легко зняти плівку, якщо на хвилину занурити її в гарячу воду. Яловичу печінку, раніш ніж смажити, добре вимочити в молоці, тоді вона стане м’якшою і смачнішою. * Бульйон краще варити в емальованій каструлі. Кип’ятити м’ясо хвилин 40 на великому вогні, час від часу знімаючи шумівкою піну. Потім вогонь зменшити. Коли бульйон звариться, влийте в нього дві-три чайні ложки холодної сирої води. Через півгодини бульйон процідіть. * Смажене м’ясо буде смачнішим, якщо потримати його над парою. * Щоб закоптити окіст (окорок), на 10 кг сирого свинячого окосту беруть 750 т солі, 10 г селітри, 65 г спецій (лаврового листу, перцю, гвоздики). Сумішшю солі, селітри, спецій слід добре натерти окіст, особливо біля кістки. Потім по класти його шкуркою донизу в добре вимиту і просушену діжку. Зверху притру сити сіллю, накрити кружком і винести діжку в холодне місце на два дні. Коли виступить розсіл, на кружок покласти гніт (чистий камінь). Через два дні окіст слід перевернути, а якщо їх декілька, то поміняти у діжці місцями. Необхідно стежити за тим, щоб кружок завжди був вкритий розсолом. Через 20 днів окіст можна коптити. Перед копченням його треба добре обмити від розсолу, обтерти і просушити в холодному місці. Щоб окіст не забруднився під час копчення, рекомендується обваляти його в борошні або у висівках. М’ясо коптять у димарях або коптильних камерах, які можна влаштувати біля димарів. Не можна допускати, щоб вогонь був дуже великий, бо від цього стікає жир і м’ясо стає сухим. Окости та грудинку, залежно від розміру, коптять 24—36 год, лопатки — 12—24 год.
ОВОЧІ * Якщо варити овочі в солоній воді, вони втрачають близько 70 про центів вітамінів. Тому солити їх краще наприкінці варіння. * Щоб краще збереглися вітаміни, свіжу зелень рекомендується тримати в прохолодному місці, в затінку. * Мити і чистити овочі треба перед подачею на стіл. Коли ж овочі почищено раніше, залишати їх у воді не слід, досить закрити вологим рушником. * Підсмажені на вершковому маслі корені зелені в бульйоні не розваряться і віддадуть йому свій аромат. * Кріп, пастернак, лавровий лист кладуть за 5 хв до повної готовності пер ших страв, щоб вони не втратили аромату. * Чистити цибулю слід у мисці з водою, щоб не сльозились очі. * Покришена цибуля при смаженні не так підгоряє, стає золотисто-жовтою, якщо обкачати її в борошні. * Щоб цвітна капуста при варці не потемніла і зберегла красивий білий ко лір, коли почне закипати, слід покласти у воду шматочок цукру. * Коли чистите буряк, не слід відрізати його корінець до кінця, бо під час варіння буряк посвітлішає. * Буряки, на відміну від інших овочів, у солоній воді не варять, бо вони від цього стають менш смачними, чорніють. * Щоб томатний соус був гостріший, до нього додають лимонну кислоту чи сік лимона. * Якщо ви хочете зберегти квашену капусту в льоху до літа, ранньою весною встроміть всередину березову жердинку. * Лимони добре зберігаються не тільки в холодильнику. Якщо загорнути їх в пергаментний папір і покласті в сухий пісок, то вони не зіпсуються протяго» кількох місяців. * Якщо лимон обдати окропом перед тим, як розрізати його, він стане ще запашнішим. * Якщо потрібно лише кілька крапель лимона, не варто розрізати його. Мож на проткнути лимон сірником, видавити сік і знову дірочку заткнути. * Картоплю слід зберігати в темному, прохолодному місці, бо на світлі вона зеленіє і в ній з’являється шкідлива речовина.
4 Обчищену картоплю не слід довго тримати у воді, бо вона втрачає крох маль, вітамін С і погано розварюється. * Щоб картопля не чорніла, додайте у воду трохи оцту. * Картоплю, зварену «в мундирі», легко чистити, якщо відразу після варіння облити її холодною водою. * 3 молодої картоплі не варто готувати пюре. Краще зварити її цілою, по лити маслом чи сметаною. * Пюре буде смачнішим, якщо до нього крім масла, додати гаряче молоко. Від холодного — пюре стане сірим. * Якщо хочете, щоб картопля була рум’яною і хрусткою, перед смаженням підсушіть її, обгорнувши рушником. * Відварюючи картоплю, покладіть 2—3 дольки часнику, лавровий листок або сиру цибулину. Картопля буде смачнішою. * Картоплю смажать на сильно розігрітій сковороді і солять, коли скибочки 8 усіх боків зарум’яняться. Якщо посолити картоплю раніше, сік з неї витече, змішається з жиром, скибочки втратять форму, колір і смак. ЯЙЦЯ * Щоб перевірити свіжість курячого яйця, досить опустити його у со лону воду (столова ложка солі на склянку в о д и )— свіже яйце опуститься на дно склянки, знесене за тиждень — затримається по середині, а яйце двотижневої давності підніметься на поверхню води. * Надтріснуте яйце можна варити, якщо тріщину легенько змазати лимонним соком чи оцтом. * Щоб яйця не потріскалися при варінні, на дно каструлі слід покласти пере вернуте блюдце або посолити кип’яток. * Щоб розморозити яйця, слід покласти їх на кілька годин у солону воду. * Жовток можна зберегти свіжим, якщо проколоти шкаралупу яйця з двох протилежних боків і випустити білок. * Білок краще зіб’ється, якщо додати кілька крапель лимонного соку і пучку цукрової пудри. * Омлет із яєць стане пишним і смачним, коли перед подачею на стіл додати збитий білок. * Невикористані яєчні білки можна зберегти протягом кількох днів, заливши їх холодною водою. * Яйце, зварене «в мішечок», відразу опустіть в холодну воду, щоб воно не переварилося. * Якщо круто зварене яйце опустити в холодну воду, воно легко обчиститься. * Варене яйце можна відрізнити від сирого. Варене — крутитиметься, а си р е — ні. * Яєшню слід смажити на вершковому маслі лише на легкому вогні. * Якщо яйця варяться на сильному вогні, білок вийде твердим, а жовток рідки'л, при варці на слабкому вогні — навпаки. * Якщо нема холодильника, яйця можна змазати жиром І укласти в ящик з вівсом гострим кінцем вниз. Яйця не повинні торкатися одне одного. Можна пересипати їх і аухим піском, попелом. * Надбиті яйця можна варйти в підсоленій воді, загорнутими в пергаментний папір. Якщо яйця тріснули під час варіння, влийте у воду трохи оцту і яйця не витечуть. * Гусячі і качині яйця можна вживати лише в тісто.
Г РИ Б И * Гриби не можна тримати більше доби, бо вони псуються, а це дуже небезпечно. * Страви з грибів не варто готувати на кілька днів. * Якщо гриби неїстівні, опущена у грибний відвар срібна ложна темніе. * Цибулина, занурена в посудину, де варяться отруйні гриби, стане чорною. * Якщо на розріз неїстівного гриба насипати солі, вона пожовтіє.
* 3 розломленого отруйного гриба витікає білуватий сік, а м’якуш дуже швидко чорніє. * Не треба брати перерослі гриби, бо в них починається процес гниття і з’яв ляється отрута. * Гриби смачні, ароматні й поживні, але вживати їх треба обережно, щоб в їжу не потрапили неїстівні.
М ОЛОЧНІ П Р О Д У К Т И * Перш за все треба пам’ятати, що молоко розливне і в пляшках неодмінно треба кип’ятити перед вживанням. Для кип’ятіння виділяють окрему каструлю, яку перш, ніж влити молоко, ополіскують холодною водою, тоді молоко не пригорить. * Молоко при кип’ятінні не «збіжить», якщо краї посудини змастити жиром. * Якщо треба довго зберігати молоко, при кип’ятінні на літр молока всипте столову ложку цукру. * Найбільше поживних речовин в молоці, надоєному вранці. * У молоко, що пригоріло, додайте трохи солі, поставте в холодну воду і повільно злийте в іншу посудину. Молоко знову стане смачним. * На світлі молоко втрачає вітаміни. * Каструлю, в якій пригоріло молоко, легко відмити, якщо налити в неї холодну воду і вкинути 1—2 столові ложки питної соди, а потім прокип’ятити хвилин п’ять. * Вершки краще збиваютея, якщо їх охолодити. * Щоб молоко швидко прокисло, покладіть в нього шматочок хліба. * Якщо сир став кислим, змішайте його з рівною кількістю молока, залиште на годину, а потім відкиньте в полотняну торбинку — хай стече. Він стане смачним. * Якщо нарізаний скибочками Голландський (Російський тощо) сир затвердів, підсох — покладіть його на півгодини в молоко. * Щоб сир не висихав, на тарілку з сиром покладіть шматочок цукру і на крийте другою тарілкою. * Бринзу зберігають у розсолі (на літр води чайну ложку з верхом солі). А за добу до вживання покладіть її у холодну воду.
С П ЕЦІЇ * М’ясні страви та вироби з борошна стають смачнішими, якщо по класти імбир. Тушкуючи великі шматки м’яса, досить додати 1 г імбиру на 1 кг яловичини чи свинини. В здобу, кекси, пряники на 1 кг тіста кладуть 1,5 г імбиру. * Готуючи кисло-солодкий чи інший соус, пиріжки чи бабку з сиру, не за будьте про аніс. Він надасть приємного запаху кренделикам, булочкам чи тістеч кам. Анісом можна замінити тмін і навпаки. На 1 кг соусу чи тіста кладуть 2 г анісу. * Гвоздика — це чудова приправа до маринадів з овочів, фруктів, ягід. Приємного запаху надасть гвоздика компотам із свіжих фруктів. В маринади гвоздику кладуть за 15 хв до кінця варки. Не обійтись без гвоздики і при марину ванні грибів. Додають її в соус до тушкованого м’яса чи птиці. На 1 л соусу кладуть 1 г гвоздики (приблизно ЗО шт.). * Якщо ви надумали спекти булочки, печиво, пряники чи коврижку, неодмін но покладіть кардамон (0,5 г на 1 кг тіста). Кладуть його і в соус до фарширо ваної риби —■0,5 г на блюдо. * У продажу кориця буває у вигляді кори, згорнутої трубочкою, або в порош ку. Корицю кладуть в холодні солодкі супи з свіжих та сушених фруктів, у соуси, маринади, в плови, в солодкі страви з сиру, борошняні вироби за 10 хв до кінця варкії чи тушкування. Страви з корицею мають приємний запах і специфічний присмак. * Ваніль — це плід тропічної рослини, який має вигляд коробочки-стручка. Всередині знаходиться дуже ароматична коричнева маса з дрібного насіння (вані лін). Крім ваніліну, ваніль містить і інші ароматичні речовини. Щоб ваніль не
висихала і не втрачала запаху, її краще тримати в скляних трубочках. В продажу є порошок — ванілін, а також суміш ваніліну з цукром — ванільний цукор. Ваніль використовують під час приготування різних солодких страв та виробів з борошна. ОЦЕТ — Н А Ш
П О М ІЧ Н И К
* Якщо гірчиця засохла, додайте до неї кілька крапель отгу і роз мішайте. * Зів’яла зелень петрушки, селери чи кропу стане свіжою, якщо покласти її у воду з оцтом. * Масло чи м’ясо, загорнуте у змочену оцтом марлю, довго не псується. * Тримаючи в хаті квашену капусту, накрийте каструлю марлею, складеною вдвоє і змоченою в оцті, а зверху покладіть кришку. Неприємного запаху в хаті не буде. * Готуючись чистити овочі, змочіть руки оцтом, не витирайте, а дайте висох нути, і на руках не буде плям. '* Запах риби, цибулі чи оселедця зникне, якщо посуд сполоснути водою * оцтом. * Почорнілий алюмінієвий посуд можна висвітлити, прокип’ятивши в ньому воду, підкислену оцтом. * Сполосніть кришталевий чи скляний посуд водою з оцтом, і він набуде чудового блиску. С Е К Р Е Т И С М А Ч Н И Х П И Р О Г ІВ * На 1 кг борошна для приготування прісного тіста слід давати ЗО г дріжджів, до здобного— 100 г, до тіста жирного, солодкого, де багато яєць — 150 г. * Молоко чи воду вливайте в борошно поступово. * Жир для тіста має бути теплим, але не гарячим. * Не місіть довго пісочне тісто, бо воно затужавіє. * Посудина, в якій збивають білки, повинна бути абсолютно чистою. Білки з краплинами жиру не зіб’ються. * Білки краще збиваються, якщо в них додати трохи лимонного соку чи щіпку цукрової пудри, а можна й кілька краплин оцту. Охолоджені білки зби ваються швидше. * Якщо тісто замішують на маргарині, сіль не додають, бо маргарин під солений. * Не слід збивати білки в алюмінієвому посуді — вони стануть сірими. * Соду і ванілін краще недосипати, інакше пироги будуть несмачні. * Черстві пироги можна відсвіжити, якщо їх злегка побризкати водою і поставити на кілька хвилин у духовку. * Щоб швидше збити вершки й сметану на пухкий крем, їх слід охолодити. * Якщо печете пироги з фруктами, розкачане тісто слід посипати сухарями з булки, тоді покласти фрукти. Сухарі вберуть вологу. * Не ставте пиріг відразу в духовку — дайте йому протягом 15—20 хв підійти. * Дріжджове тісто не липнутиме до рук, якщо змазати їх олією. * М’яке, липке тісто краще розкачувати, вкривши його пергаментним про масленим папером. * Тісто рівномірно сходитиме, якщо встромити в нього кілька трубочок макароьів. * Дріжджі довше зберігаються, якщо покласти їх у борошно або дрібну сіль. * Дріж дж і швидко розійдуться, якщо їх розім’яти і засипати цукром. * Дріжджове тісто буде м’яке, якщо додати до нього трохи картоплі, натер тої на тертці. * Якщо пиріг починає підгоряти з одного боку, поставте під лист миску з содою. * Щоб пироги з капустою були красивими і смачними, не відкривайте 15 хв духовку, в якій вони печуться.
* Не ставте пиріг відразу в духовку на великий вогонь, бо верхня кірочка відразу запечеться і не дасть сходу. * Щоб пироги не підгоріли, під лист поставте другий лист, в який насипте шар солі. * Не виймайте відразу з форми спечений пиріг — хай він охолоне. Але й не залишайте його на листі довго, бо він змокріє, набуде неприємного запаху. * Гарячий пиріг легше різати, якщо нагріти ніж. * Пироги довго зберігатимуть смак і приємний запах, якщо тримати їх вема льованій каструлі, на дно якої насипати 1 г ваніліну, а зверху накрити целофаном. * Посуд, в якому було тісто, суміш з яйцями або молочні продукти, треба мити спочатку холодною, а вже потім гарячою водою. * Якщо немає холодильника, харчові продукти при вмілому зберіганні лиша тимуться тривалий час свіжими. Так, непрпготовлене м’ясо може зберігатись і день, і два, якщо його загор нути у полотнинку, добре змочену у міцному оцті. Перед приготуванням м’ясо ретельно промивають у холодній воді. М’ясо, натерте соком лимона, можна лишити відкритим (під марлею або друшлаком) у прохолодному, провітрювальному місці. Воно З0ерігатиметься сві жим і за найбільшої спеки протягом одного-двох днів. М’ясо і риба тривалий час лишаються доброякісними, якщо їх перекласти кропивою і загорнути у вологу полотнинку. Ця порада стане в пригоді особливо рибалкам. Риба в корзині з кропивою і за кілька днів не втрачає свого смаку і поживності. Якщо хочете зберегти тривалий час яйця, змажте їх смальцем, загорніть у папір, покладіть у корзину і підвісьте в прохолодному, провітрюваному місці. Або змажте білком, дайте обсохнути і також покладіть у корзину, загорнувши кожне яйце у папір або переклавши стружками. Масло досить довго буде свіжим, якщо його загорнути у пергаментний папір і покласти в добре підсолену воду. Зверху прикрити тарілкою або кришкою. Можна загорнути в полотнинку, змочену в суміші оцту і води. * Щоб сіль не мокріла, слід додати до неї чайну ложечку крохмалю і роз мішати. * Сіль, цукор, чай та інші продукти, що вбирають вологу, добре зберігаються, коли на дно посуду покласти кілька аркушів промокального паперу. * Якщо в пересолену страву покласти на 20 сек шматочок цукру, він вбере в себе лишок солі.
У наших
друзів
Ч и м ало цікавих і корисних видань д л я ж інок випущ ено в братніх со ц іал і стичних країн ах. Н е маючи змоги, за браком місця, ш ироко познайомити вас з ними, по даєм о невеликий розділ: «У наш их друзів».
З книж ки «Л ексикон дом аш нього господарства»
Б. К иселевської та
Г. С арновської (п ерек л ад з польської) Ви зм ож ете скори статися п о р ад а ми про організац ію , рац іон альне ведення та економію в дом аш ньом у го сподарстві. Чеський л ік ар М ірка К лім ова-Ф ю гнерова у своїй «К ниж ці д л я ж інок» розповідає подругам середнього віку, як довш е зберегти м олодість і бадьо рість, як відсунути старість. М ож ливо, ці поради стануть у пригоді читачкам наш ої книж ки.
О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЯ ДО М А Ш Н ЬО ГО Г О С П О Д А Р С Т В А * Д л я того щоб дом а був порядок, сл ід не лиш е розум но й пе редбачливо вести дом аш нє господарство, ал е й провадити систематичні записи. Вони допом ож уть розібратися у всіх питаннях і д ад у ть м ож ли вість дотрим уватися зап ланованого бю джету. Систематичний господарський облік — це кращ и й вид контролю , з д о помогою якого негайно виявляється перевищ ення бю дж ету, що поруш ує його рівновагу. В едення облікових кни ж ок не повинно заб и р а ти більш е кількох хви лин на день. П ри цьому необхідні ак уратн ість і точність. З дом аш нім рахівництвом тісно пов’я за н а постійна економ ія кош тів. Ц е не значить, що потрібно відм овляти собі в найнеобхідніш ом у. Е коно мія коштів ви м агає правильного використання різних предм етів і д б ай л и вого поводж ення з ними, що забезпечує найтри валіш и й терм ін користу вання. Б ю дж ет, тобто п л анування доходів і ви трат на певний час, ск л ад ається так, щоб сум а доходу дорівню вала сумі витрати. П обудован и й таки м чи ном бю дж ет дозволить уникнути боргів, що завд аю ть утруднень і неприєм ностей. Н авіть невеликий борг, якщ о ми неспромож ні повернути його вч ас но, робить у наш ому бю дж еті «дірку», заповнити як у м ож е лиш е якийсь додатковий заробіток. Чим скром ніш ий бю джет, тим серйозн іш а н ебезп ека поруш ити його рівновагу. В багатьох сім’ях спостерігається інше. П ісл я о д ер ж ан н я зар п лати часто роблять закупки, не планую чи бю дж ету, л егк о важ н о покладаю чись на «як-небудь». П риродно, що грошей, як і зали ш и ли сь, не вистачає до кінця м ісяця. Д оводи ться скорочувати витрати на х арчуван н я, завдаю чи ш коди зд о р о в’ю. У правильно побудованому бю дж еті сл ід передусім вр ах у вати постій ні платеж і: квартирну плату, радіо, ясла, дитячий садок, інтернат, н авчан ня; д а л і — платеж і, сум а яких непостійна (п лата за газ, електроен ер гію, телефон, прання білизни і передбачуван і витрати на харчуван н я сім ’ї). Н ай скр о м н іш и й 'б ю д ж ет повинен вклю чати певну сум у на непередба чені витрати, а так о ж суму на сезонні витрати, я к і в один м ісяць були б * 3 книжки Б. Киселевської, Г. Сарновської «Лексикон домашнего хозяйства» (переклад з польської).
надм ірним тягарем , а саме: плату за паливо, картоплю на зим у, заготівлю різних продуктів тощо. Г осп одарка повинна щ омісячно купувати зайвий кілограм цукру, щ об м ати за п ас на час заготівлі варення і дж ем ів на зи му. З а кілька тиж н ів до свят слід так о ж купувати деякі продукти, що не псую ться, необхідні д л я п иріж ків і печива. Щ об переконатися в тому, чи м ож на в цей м ісяць зробити якусь позапланову покупку (п лаття, взуття, пальто тощ о), слід скласти всі згадан і статті витрат і одерж ану суму вирахувати із загальн ого при бутку. П ісл я п ідрахунку м ож е виявитись, що одерж ан ої таким чином грош о вої суми не вистачить д л я нам іченої покупки. Щ об не витрачати цю суму на дрібні дом аш ні потреби, кращ е внести її разом з іншими, дрібним и су мами, що додатково наді Гнили, до ощ адної каси. Ц і, навіть невеликі в к л а ди, що зби раю ться протягом певного часу, дадуть м ож ливость п ри дб а ти цінні речі. Або ж м ож на внести цю суму першим внеском, взявш и річ на виплат. Д оц ільн о від р азу ж після одерж ан н я зарп лати купити на весь м ісяць у м еж ах суми, п ередбаченої на харчування, основні продукти, що не псу ю ться, н априклад, м акарони, крупи, борошно, чай, цукор, а так о ж мило, зубну пасту або зубний порош ок, порош ки дл я білизни, чищ ення каструль тощо. Р еш ту грош ей слід залиш ити на щоденні покупки. Щ об витрачати гроші рівномірно, реком ендується поділити їх на кількість днів, протягом яких вони будуть використані, і одерж ану суму помножити на сім. Тоді стане відомо, скільки грош ей м ож на витратити на ж и ття щ отиж ня. Касова книжка. Д л я планового ведення дом аш нього господарства доб ре завести касову книж ку. У ній маю ть бути три розділи: щ оденні витрати, збереж ен н я і п латеж і. Витрати за день м ож уть ви раж ати ся в різних су мах, ал е тр еба турб уватися про те, щоб не перевищ ити за га л ьн о ї суми, призначеної на тиж день. К ож ну витрату слід негайно заносити в книж ку, щоб не забути про неї. Д л я ведення касової книж ки не потрібно спеціального знання бухгал тер ії і не потрібно багато часу. К ож н а господарка, безсумнівно, зум іє з а писати витрати. П рим ірний запис щоденних витрат м ож на подати в такій формі:
Щ оденне зведення в и т р ат Дата
1 листопада
1 Т. д.
П родукти
К ількість
Сума витгат, крб. — коп.
Молоко Сир Хліб Овечі Жир М’ясо Копчення Борошно Крупи Цукор Мило Інші витрати Всього
П ісля кож ного н адходж енн я грош ей від членів сім ’ї до початку но вого витратного періоду (м ісяця, ти ж ня, двох ти ж н ів — зал еж н о від тер мінів од ерж ан н я зар п л ати ) слід у к асовій кн иж ці відзначити прибуток (н априклад, батько приносить 210 крб. на місящ>, м а т и — 100 крб., син — 80 к р б .). Ведучи касову книж ку регулярно, ви м атим ете чітку картину зроблених покупок, їх кількості й вартості. К асову книж ку м ож на т а к о ж вести спрощ еним способом у звичайно му зошиті, куди вносять дві основні граф и витрат — «продукти харч у ван ня» та «інше». Суму щ оденних витрат слід зап и сувати поряд з переліком закуплених продуктів, а весь рахунок за день підкреслю вати. Щ об одер ж ати суму витрат за тиж день, треба скласти щ оденні витрати, підсум ок записати внизу, і двічі підкреслити. П ідсумовую чи щ отиж неві витрати в кінці м ісяця, одерж уєте загальн у суму витрачених грошей. С лід її ви раховувати з доходу, тобто суми грошей, одерж ани х від членів сім ’ї. Т аким чином одерж ите та к зван е сальдо. Якщ о витрати за цей м ісяць перевищ или доход (пасивне сал ьд о ), зн а чить ваш і підрахунки велися неточно; ви могли пом илитися, підсумовуючи витрати або н адходж ення, чи якась сум а, щ о н ад ій ш ла, в за гал і не була записан а. Якщо з підрахун ків виходить, що ви ви трати ли менш е грошей, н іж їх V вас було (активне са л ьд о ), то треба перевірити, чи справді у вас за л и ш илося стільки грошей, чому дорівню є сальдо. Я кщ о це ие так, значить записи були неточні. В багатьох сім ’ях відчутною підтримкою в господарстві є фрукти, к а р топля та інші овочі з власного городу, а та к о ж м ’ясо кролів і свійської птиці. Ц і д ан і та к о ж слід заносити до сп еціальн ої граф и касової книги. Записи даю ть' зм дгу д ізнати ся, який доход від підсобного розведення тв а рин, від городу і якою мірою він полегш ує утри м ан н я сім’ї. Щ об дістати про це правильне уявлен ня слід ретельно записувати кількість викори станих овочів, фруктів, картоплі від свого Городу. В іднявш и суму витрат ла насіння, угноєння і корм д л я птиці від вартості зібран и х овочів та
фруктів, а так о ж м’яса кролів і птиці, одерж им о суму, що становить доход. У касовій книзі слід та к о ж відм ічатн причини збільш ення витрат, пре м ії і п л ату за понадурочну роботу. Тоді легш е буде орієнтуватися та к о ж у непостійних ви тратах і в загал ьн ом у сімейному доході. В кінці касової книж ки б аж ан о відм ічати суму, що зб ерігається в ощ ад касі, суму наявних грошей, взятих або виданнх на позички. П ри цих зап и сах повинна бути датаї і ясна сф орм ульована прим ітка, в якій, н а п риклад, за зн ач аєть ся терм ін повернення боргу, призначення збереж ень тощо. К ож н а сім ’я щ ом ісяця сплачує різні рахунки. С лід це робити систе матично в перш их числах кож ного м ісяця. Забуваю чи або пропускаю чи термін п л атеж у, ви н ар аж аєтесь на неприємності, наприклад, відклю чен ня телефону. В кінці касової книж ки реком ендується записувати всі щ омісячні п л а теж і, а саме: за радіо, за користування ж итловою площею, за газ і е л е к трику, за прання, хім чистку, членські внески, передп лата на періодичні видання та інші п л атеж і, нап риклад, пл ата за користування їдальнею , за уроки інозем ної мови, за уроки м узики тощо. Зверху слід зазн ачи ти н азву м ісяців. П ісля внесення п л атеж ів за даний м ісяць у відповідній граф і слід по ставити галочку і сплачену суму. К ви тан ц ії про плату слід зберігати не менше одного-двох років, це важ л и ві документи. Якщ о вони скріплені і розсортовані в спеціальній папці, то у випадку потреби легко буде їх знайти. К р ащ е оплачувати всі рахунки одночасно або принайм ні к іл ьк а р а хунків разом , щоб не витрачати часу в черзі. Економія не м ає нічого спільного із скупістю; вона п о л ягає в добре продум аном у витрачанні грош ей на покупки, розумному веденні госпо д ар ства, доцільном у використанні продуктів господарства і дбай ли вом у ставленні до інвентаря та одягу. Застосовую чи такий м етод ведення господарства, нам агаю чись уник нути зай ви х витрат, зберегти в гарном у стані протягом найдовш ого часу предмети повсякденного вж итку, завж д и м ож на досягти хорош ого р езу ль тату. В часне л агод ж ен н я одягу, прави льне користування предм етам и д о м аш нього вж и тку подовж ую ть термін користування ними. К упівля доброякісних речей так о ж є економією, н езваж аю чи на в е л и ку одночасну затрату, бо одяг, як і інш і предмети, служ и ть тоді довш е, рідш е ви м агає ремонту І пов’язаних з ним витрат. К ористування ж пред м етами деш евими, низької якості обходиться дорого, бо вони ш видко псуються. П роте не радим о купувати дорогі тканини д л я пош иття дитячого о д я гу. Д л я цього згодяться і тканини ниж чої якості, навіть бракован і (при розкрої дитячого одягу помічені деф екти на тканині м ож н а обійти). Д опустймо та к о ж купувати красиві тканини, хоч й деш евш і, нижчого сорту, бо діти часто рвуть одяг і ш видко з нього виростають. Електроенергія. В иходячи з прим іщ ення, слід гасити світло. Я кщ о в темном у коридорі, в кім наті хворого або там , де спить дитина, по
винно горіти світло, треба вкрутити електричну лам почку в 15 або в 25 ватт. Н ай б іл ьш рац іон ал ьн о вж и вати переносні лам п и з довгим шнуром, як і м ож н а пересувати, як завгодно, і таким чином добре освітлю вати міс це роботи. В ерхнє світло найменш економне, бо воно освітлю є головним чином верхню частину кімнати. М и л о . З а в ж д и слід м ати вдома певний за п а с господарського й ту а летного м ила. Сире мило ви трачається ш видш е, н іж висушене. М ило, призначене д л я вж иванн я, к л ад у ть на п ід ставку з діркам и , че рез які стікатим е вода. П еребуваю чи постійно в воді, м ило розм ’якш уєть ся і ш видко витрачається. Д р іб н і кусочки м ила мож на збирати, а потім р озвари ти і вж ити дл я п ран н я ш овку або кип’ятіння білизни. О д я г і б і л и з н а м ож уть служ ити довго, якщ о їх акуратн о носи ти, правильно зберігати й систематично лагодити. П л аття з н ай кращ ої і н айм іцніш ої ш ерсті ш видко знош ується, якщ о виконувати в ньому хатню роботу. Знявш и одяг, слід очистити його від пилу й повісити на плічка в ш аф і. Вологий або з плям ам и одяг спочатку висуш ую ть, виводять плями, поки вони свіж і і лиш е тоді ховаю ть у ш аф у. К ож н у дрібн у н есп р ав н ість —• відірван ий гудзик, дірку, відпороту лиш тву від спідниці — слід негай но полагодити. Знош ений одяг дл я дорослих м ож на переробити дл я дітей. В тонких панчохах часто опускаю ться петлі. Тому реком ендується ку п увати від р азу дві одн акові пари. Т аким чином м о ж н а буде їх носити н авіть тоді, коли одна панчоха з пари розірветься. Д о три м ан н я чистоти — та к о ж певна ф орм а економ ії. Якщ о неохайно мити руки й витирати їх чистим руш ником, то руш ник ш видш е за б р у д ню ється і його треба частіш е прати. Н атіл ьн у, а так о ж постільну білизну слід м іняти частіш е. Ц ього ви м агаю ть і м іркуван н я гігієни, і доцільність. Сильно забрудн ен у білизну важ ч е випрати, а застосуван ня відбілю ю чих засо б ів руйнує волокна т к а нини. У м і н н я к у п у в а т и . У м еж ах загал ьн и х витрат на ведення госпо д ар ства, крім покупок, пов’язан и х із щ оденними потребами, маю ть бути передбачені й більш і затрати : на одяг, посуд, необхідні м еблі, а так о ж витрати, пов’язан і з ремонтом квартири. Ц і витрати сл ід передбачити в за гал ьн о м у бю дж еті, що ск л ад ається на триваліш ий термін, а покупки робити, керую чись розумною економією , тобто, видається м ож ливість купувати тканини лиш е хорош ої якості, ш и ти дорож чий одяг у хорош ого м ай стра, предм ети хатнього вж итку куп у ва ти в м агазині, що м ає різном анітний асортим ент товарів тощо. Я кщ о ви погано знаєтесь на якості товару, порадьтеся з тим, хто зн ає його кращ е. Н асам п еред, не треба купувати необдум ано. Зим ове пальто, хорош е й міцне взуття, святковий костюм — речі, як і повинні служ итп довго. Ц е значить, щ о чик ви щ а якість товар у і к р ащ а робота, тим ви гідніш е зробити навіть більш у одночасну витрату; якісне п оф арбування к вартири обійдеться дорож че, зате к вар ти р а довш е м атим е гарний ви гляд.
У міння купувати необхідне та к о ж прн повсякденних покупках. П ерш н іж зайти в м агазин купити якусь річ, сл ід добре подум ати, чи справді вона вам потрібна, що сам е ви б а ж а єте купити і скільки грош ей можете витратити на покупку. К упувати треба спокійно, не поспіш аю чи, інакш е м ож е статися, що ви поспіхом купите річ, як а прн ретельніш ому розгляді, примірці й порівнянні з іншими виявиться непотрібною . С лід завж д и у в а ж но оглянути к іл ьк а пропонованих вам речей того ж сорту і якості що й та, яку ви хочете купити. Тоді вам легш е буде вибрати річ, щ о відп о від ає в а шим вимогам. М аючи нам ір купити товар, який повинен бути відр ізан и й від вели ко го куска (тканина, клейонка і т. п.), за зд а л е г ід ь визначте необхідні р о з міри. К упувати «на око» ризиковано, бо мож на купити надто б агато або ж на 15—20 см менш е, ніж треба, що в кінцевому рахунку спричинить зай ві витрати. Купуючи готовий одяг, слід точно знати, який розм ір вам потрібен. П еред покупкою слід ще раз перевірити потрібний розм ір, бо пізніш е не завж д и м ож на його відповідно підігнати. Ц е стосується й м еблів. С лід знати, які розм іри вам потрібні, інакш е куплені меблі м ож уть не р о з міститися у відведених д л я них приміщ еннях. С е з о н н і з а к у п к и . Восени, як правило, р облять зап аси овочів і фруктів. Вони повинні бути якісні і по зм озі одного сорту, щ об могли д о в го л еж ати й не псуватися. Ц ю умову особливо важ л и во дотрим увати, ку пуючи картоплю . Якщ о купити картоплю , зм іш ану з різних сортів, то при варінні одні картоплини цілком розваряться, в той час як інш і будуть тверді. Овочі не повинні бути попсованими, пош кодж еними або переспі лими. З акуп к и ці слід робити тоді, коли на ринку даного продукту багато і ціна його низька, крім того, д л я зб ереж ен ня продуктів треба м ати в ід повідне прим іщ ення, причому зб еріганн я ви м агає певної додатко во ї п р а ці, тобто періодичного п ерегляду й сортування запасів. К у п і в л я на т и ж д е н ь . Д ея к і продукти харчуван н я м ож н а п ро тягом короткого часу зберігати в холодном у місці, ж одною мірою не зн и жую чи їх якості. Тому їх дуж е зручно купувати р аз на тиж день у м а га зи нах або на ринку. Ц им ви зеконом ите багато часу, менш е будете втом лю ватися й хвилю ватися. Восени, взим ку і ранньою весною м ож на купу вати сир, см етану, яйця і м ’ясо на весь тиж день. А ле влітку недоцільно робити зап ас більш е, ніж на два-три дні, якщ о у вас нем а холодильника чи хорош ого льоху. П еред купівлею слід переглянути зап аси , чого нема, і записати на а р куші паперу, що вам треба купити. В дом аш ньом у господарстві за в ж д и повинні бути, хоч би в невеликій кількості, та к і продукти, як борош но, цукор, крупи, м акарони, чай, при наймні по одній банці рибних, м"ясних або овочевих консервів, б ан к а д ж е му, кусок корейки,— так, щоб м ож на було приготувати обід, навіть якщ о чомусь не м ож на вийти з дому.
П О Р А Д И Л ІК А Р Я Ж ІН К А М СЕРЕДНЬОГО В ІК У * ЧОМ У Н Е К О Ж ЕН Ш Л Ю Б В Д А Л И Й ? Ч асто через п’ять-десять років подруж ні стосунки раптом ста ють грубими, втрачаю ть характер кохання; м іж чоловіком і ж інкою відбу ваю ться непорозуміння, чуються негарні слова, та к щ о зб о ку зд ається, що та к е п о д р у ж ж я ж иве разом лиш е д л я того, щоб за в д а т и болю один од ному. М ож ливо все почалося з того, що інтимне сп івж и ття і до к л ад н е зн ан н я один одного сприяли виникненню пом илкової дум ки, щ о в за гал і нема не обхідності бути взаєм но ввічливими л аскави м и і тактовним и. І сором ли вість зд ається зайвою . А ле т а к а м оральна розпущ еність, су п р оводж уван а д о того ж лайливим и словам и, за гл у ш а є всі ніж ні почуття. С ли зькі слова і т а к а поведінка, як правило, властиві літнім чоловікам , ал е починається це щ е із зрілого віку. П роте не завж д и сам е чоловік в т р ач ає сором, добро чинність і ввічливість. Т ак сам о м ож е поводити себе й ж ін ка, і її пове д ін к а не п одобається чоловікові точно т а к само, як д р у ж и н і не п одобає ться поведінка чоловіка. Хоча звичайно винні обоє — не п ам ’ятаю ть, хто власн е почав, ніхто з них не попробував знову н алагоди ти в подруж ньом у ж и тті культурні тактовні стосунки. Ж ін к у дорікаю ть за неакуратність, неохайність щ одо сам о ї себе. П еред тим, як вийти з дому, вона чепуриться, «наводить красу», зате до м а — якось обійдеться! Б рудн е хатнє п лаття, х ал а т або зан о ш ен а стар а коф та із спідницею , розп атлан е волосся, неприкраш ене обличчя, надуті губи, н а суплені брови. С л ід стеж ити за своєю зовніш ністю . П одум ай те про відповідне хатнє п л аття, стеж те щоб воно було чистим, будьте акуратною , як «картинка», а коли пройде чарівність молодості, присвятіть хоч би м інім альний час гарній зачісці. П ідф арбуй те зл егк а губи. В ід р азу вдом а створю ється ін ший настрій — грубі слова якось застряю ть у горлі. Ч асто ж ін к а за б у в а є свої прям і обов’язки — створення чоловікові й дітям сімейного затиш ку, коли сім ’я відпочиває фізично й душ евно, забуваю чи про будь-які не приємності. Ч асто буває, що чоловіка чекає м аса ск а р г на дітей, на по гану якість покупок, на сварки дітей або внуків, на н адм ірну роботу — і все це ви к л ад ається від р азу ж на порозі, перш ніж він устиг зн ят а пальто. Ви нерозумно ведете себе, коли не рахуєтеся з психологією бли зької вам лю дини. Усього м ож на добитися, слід лиш е вміти підійти до лю дини. Спочатку дай те чоловікові спокійно перевзутися, вмитися, переодягнутися в дом аш ній костюм, трим айтеся при цьому привітно. Р о зк а ж іт ь йому спо ч а тк у приємні новини. Якщ о він «не в дусі», не розпитуйте зр а зу ж ,, що сталося; трохи згодом він усе вам р о зк аж е сам. Сперш у він подум ає, в якій формі вам це розповісти, а ваш і розпити застаю ть його зн ен ац ька. П ро дітей і про свої неприємності встигнете розповісти пізніш е. * Із книги Мірки Климової-Фюгнерової «Книга для женщин» з чеської).
(переклад
А чи не забуваєте ви поцілувати чоловіка, коли він повертається додо му? М ож е, ви вваж аєте, що у вас нема часу, що вас не повинні затри м у вати такі дрібниці або що ви д л я цього надто стара? Як усе це негарно! Є сім ’ї, де не вітаю ться і не прощ аю ться. З таким и поглядам и ви сімейне вогнищ е не створите. Але ви повинні його створити, якщ о хочете гарно й спокійно дож ити до старості й за лиш ити своїм дітям найкращ і спогади про себе. Сімейний затиш ок ви по винні створити і в тому випадку, якщ о ви працю єте. А ле влаш туйте це так, щоб і вас зустрічали з посмішкою й поцілункам и. Ось ви перевзулися, переодягліїся, вимились, відпочиньте трохи і лиш е потім беріться за роботу. Ми всі добре знаємо, що хатня робота ще недостатньо полегш ена д л я ж інок, ал е при хорош ій о р ган ізац ії роботи, коли в кож ного члена сім ’ї є свої обов’язки, м ож на сумістити служ бу й роботу вдом а. Всім при ємно, коли ми виконуємо свою роботу усміхаю чись. К оли вдома затиш но, то чоловік і д руж и н а кращ е розум ію ть один одно го, м ож уть поговорити про роботу, похвалити, ск азати добре слово, під трим ати в сум нівах тощ о. П ом илки в сімейному ж итті м ож уть так о ж ви ходити, якщ о бракує чуйності. П очаток був прекрасним: лю бов, сю сю кання закохан и х, огидне всім, крім них самих, бо воно д л я них було природним, а потім перш е почуття «усвідом лення своєї гідності» («нам уж е це не до л и ц я» ), д а л і «відчепись, ти просто сміш ний (см іш н а)»; через деякий час, дивись, забули поцілу ватися на прощ ання, потім уж е обоє розучаться посм іхатися один одному, л ас к а в о заглянути у вічі, йти рука в руку на прогулянці. Ч оловік нібито в цьому не м ає потреби. А ле це лиш е «нібито». Він ні коли в цьому не признається, але психіатри підтвердж ую ть, що кож н а лю дина, який би в неї не був «твердий» х арак тер, часом потребує проявів л аски . Звичайно, свої почуття не треба виявляти навмисне перебільш ено, необхідний певний такт, певна боязкість, несм ілість і а ж ніяк не сюсю кання. Та, з другого боку, не вдавай теся в іншу крайність — не виклю чайте з ваш их стосунків почуття в за гал і. Сухе поводж ення не до л и ц я ж інці, і р а но чи пізно їй доведеться пош кодувати про таку поведінку. «Та ви зрозум ійте, що повороту до м инулого нем а, м абуть, уж е багато втрачено і не м ож н а починати спочатку, я м ож у м ати сміш ний вигляд! Та
той ж е мій чоловік взяв би мене на сміх!» — частенько доводиться чути подібні заперечення. А ле це — надто проста відм овка. Ви безперечно знайдете відповідну форму — не д а р м а ж ви ж інка! Згад ай те, як ви пово дили себе в молодості! А дж е йдеться не лиш е про ниніш нє, а й майбутнє, про ваш е подруж нє ж иття, про зб ереж ен н я того, щ о на старості років м ає стати вам опорою! Д у ж е важ и ть у сімейному ж итті взаєм н е уваж н е ставлення. С початку п одруж ж я при кож ній нагоді засипаю ть один одного п одарункам и. П отім лиш аю ться тільки хатні туф лі — на іменини і галстуки — на Н овий рік. Ц е свідчить про бідність ф а н тазії того, хто дарує, а ця бідність — знову ж таки від того, як м ало уваги приділяється чоловікові в сімейному ж и т ті взагал і. Зн аком уваги не обов’язково повинен служ ити подарунок. Увійти в становищ е іншого, коли лю дина втом илася або не в настрої, приготувати Іноді його улю блену страву, при прогулянці сповільнити крок, якщ о ін ший втомився, і тисячі інших незначних нібито дрібниць, які м ож уть по легш ити ж иття. У всіх цих проявів уваги одне спільне — все повинно п роявл яти ся з усмішкою. В вічлива ф орм а звертання допом агає лю дині в тяж к і хвилини ж иття й п ри краш ає кращ і. Н е зн еваж ай те ввічливого поводж ення, вим агайте такого самого поводж ення від своїх дітей і непомітно — від свого чолові ка. Зрозум іло, й сам і будьте ввічливі. П овага й лю бов виявляю ться у всіх тих форм ах, про які ми говорили вище, тобто ввічливості, ніж ності, тактовності, сором ливості, охайності, створенні хатнього затиш ку, прояву уваги. Все це було б нещ ирим лиш е в тому випадку, якби не було в повній гарм он ії з внутріш нім зм істом 'ва шого шлюбу. Я кщ о ви лю бите один одного, чому ж не ви являти свою любов? С Т А Р ІС Т Ь Н Е З А
ГО РАМ И
Ми старієм о з дн я народж ення: старість — природний н аслідок життя. Те, щ о люди, як правило, називаю ть старістю , це відом а, досить значна стадія старіння, яку в наш час вд ається дещ о віддалити.
В ік м іж 50 і 65 рокам и в сучасної лю дини — це лиш е «повістка про старість». У цьому віці ж ін к а ще м ож е бути — і часто бу ває — м іцно», працездатною . П отім иастає «середній вік» старості, приблизно від 65 до 75 років. Він не повинен ще означати зм іни в зовніш ності. Д оводи ться іноді чути: «ця ж ін ка з рокам и не зміню ється», «вона весь час о дн акова»,— каж уть лю ди, часто із здивуванням . Зм іни, безумовно, є, але вони не дуж е вп ада ють у вічі. О тж е, навіть цей «середній вік старості» не таки й уж е страш ний і нем а ж одних п ідстав його боятися. П очинаю чи (приблизно) з 75 років, н астає вж е сп р авж н я старість, яка, проте, не повинна бути старечістю . Ми зн аєм о вісім десяти літн іх праців ників у сільськом у господарстві, пром исловості, в науці, у ш кільній справі і в торгівлі, які виконують свою роботу, і в них є свої радощ і. Та не дум айте, що цей поділ є яким сь законом . Н авп аки, ми часто по м ічаємо, що сп равж н ій від лю динн не сп івп ад ає з її біологічним віком, тобто із станом фізичних орган ів і ж иттєвих сил. Тому нам і доводиться часто чути: «їй у ж е п’ятдесят років, а ви гл яд ає на сорок!». У к ож ної лю дини старечі зм іни виявляю ться в різний час, що за л е ж и ть головним чином від оточуючого її середовищ а, від харчування, ста ну зд оров’я, від роботи, турбот або ж стану нервової діяльності. О тж е, не м ож на точно визначити, в якому віці повинна бути ж ін ка, про яку можна сказати: це стара ж ін ка або це бабуся. Ш видш е м ож на казати , що іно ді ви почуваєте себе м олодш ими своїх років і м аєте м олодш ий вигляд; іноді ж , навпаки, почуваєте себе н аб агато старіш е. У кож ної ж інки, і на віть порівняно м олодої, буваю ть моменти, коли вона м ає вигляд на д в а дц ять років старіш ий. І все-таки необхідно визнати, що старість існує. Вона ви являється в убуванні лю дських сил. Ц е м ож е виявитися дуж е пізно, в глибокій ста рості; буває, що лю дина до сам ої см ерті не відчуває ніяких старечих труд нощ ів. Ви м ож ете бути старим и, ал е не повинні бути старезними. Ви п ам ’ятаєте свою бабусю, яку ви лю били? Вам, м абуть, не з а в а ж ал о , щ о в неї глибокі ям ки п ід клю чицям и або зм орш ки на обличчі? М ож ливо, ви її лю били сам е за це. Ви не пом ічали, що вона негарна, ви лю били її за усм іш ку, за доброту, розсудливість, привітність і ласку, а м ож ливо, і за строгість та справедливість, загал ом , за все те, за що ми лю бимо й п оваж аєм о інших лю дей. І вас лю битимуть та п оваж атим уть ваш і діти і в за гал і всі оточуючі за те, що нази вається хорош им характером . З а р а д и дітей — і не обов’язково ваш их власних — розвивайте кращ і якості ваш ого х ар ак тер у і забудьте, коли постарієте, про зм іни у ваш ій зовніш ності, які не такі вж е й в а ж ливі і які оточуючі — після певного віку — перестаю ть помічати. З Р А Д Ж У Є В А М П А М ’Я Т Ь ? З вами, м ож ливо, вж е трап л ял о ся, що ви, домовивш ись про щось із своїми дом аш нім и, зовсім про це забул и ? В аш чоловік або доч ка вам доводять, щ о ви говорили щ ось про купівлю певної речі, щось обіц яли зробити, а ви навіть не могли згад ати , що про щ ось подібне йш ла мова.
Л иш е в том у випадку, коли вони повторять вам ваш і власн і слова І н агадаю ть усі обставини, ви почнете згад увати . Вас, м абуть, кине в ж а р при дум ці, що ви так легко заб у ваєте про дрібниці, ал е мож ете забути й про важ ливе, про свої обов’язки на роботі, щ о могло б мати ду ж е серй оз ні наслідки. Звідси ті незрозум ілі д л я оточуючих вчинки, коли лю ди у ваш ом у с т а новищі по двічі повертаю ться в квартиру, щ об переконатися, чи погаси ли газ, чи вимкнутий радіоприйм ач і в за г а л і чи зачинена к варти ра на ключ. Ч ерез послаблення ваш ої пам ’яті ви іноді потрап ляєте в цілу низку неприємних полож ень, ваш і співробітники, а то й дом аш ні іноді зл о в ж и ваю ть цим. «Адже ти ск а за л а , що даси це мені! Знову заб у л а?» І ви зго дж уєтесь, бо не д овіряєте своїй п ам ’яті. М ож ливо, ви це ск азал и , а може й ні — але вас уж е к іл ьк а разів упійм али на забутливості, а тепер ви ди вуєтесь: було так чи ні. В ізьм іть себе в руки! Д овго це тривати не може. З аб у тл и ві ви чи н езабутливі, та, м абуть, це з вами зрід ка трап л яється. А ле так м ож е статися з кожним. Н е доп ускай те думки, що причина ваш ої забутливості — ваш а старість. А дж е учень так само часто забуває, як і старий! У ш колі вж е стало приказкою «Я це забув», і це повсякденно, що нікому з учителів і в голову не сп а де,— хоча б це сталося сотню р азів ,— що забутли вість — як ась хвороба. Чому ж тоді за га л ь н а дум ка охоче виправдовує забутли вість у м оло дих людей, знаходить д л я них причини й прощ ає їм , а д л я старих лю дей залиш ається п облаж ли ва або насм іш кувата посміш ка: «Ясно — вік!» Б О Р О Т Ь Б А І З З А Б У Т Л И В ІС Т Ю — Б О Р О Т Ь Б А З І С Т А Р ІС Т Ю Чи озн ачає це, що ми, схильні до забутливості, у ж е нікуди не годимось і повинні «скласти зброю ?» Ріш уче протестуйте проти цього! З аб утл и вість не з в ’я за н а зі старістю , принаймні у ваш ому віці. Вона зай м ає своє м ісце в ж итті так само, як і пам 'ятли вість; якщ о ж хто пом ічає, щ о в нього сл абн е п ам ’ять, він по винен із цим боротися. Д осить це усвідомити! Д л я старості, д л я сп р а в ж ньої глибокої старості характерн о, що лю дина в тр ач ає зд атн ість боротися, втрачає охоту підтрим увати духовну активність. Б оріться з цим! А ле і в цій боротьбі гірш е за все, якщ о лю дина в п ад ає в стан б е зн а дійності. «Я ніколи не м огла з а п а м ’ятати вірш ів!» або «П різви щ а і номери телефонів д л я мене — найгірш е, ніяк не м ож у за п а м ’ятати!» Ч асто та к ск ар ж аться й молоді ж інки. П равд а, к аж у ть про це, усміхаю чись як про факт, з яким нем а сенсу боротися. Ж ін к а старш а й поготів скаж е: «До мене не звертайтесь, я нічого не п ам ’ятаю . У мене склероз!» Д о речі, цим мож на й пококетувати — в чому літні чоловіки й ж інки зм агаю ться. П р авд а, гумор згл ад ж у єть ся сумним ф актом , що роки біж ать, тягнуть за собою убуванн я духовних сил; з гумором усе переноситься легш е. Т а будь те обереж ні, не станьте л едарем . Л ін ь — це вж е сп р авж н я о зн ака с т а рості! Ви, м абуть, уж е зл ед ащ іл и і не хочете приділяти уваги важ ко м у процесові напруж ення п ам ’яті.
М ож ливо, ви в за г а л і не лю бите н ап руж увати п ам ’ять? В важ аете, що вам це нідочого? П роцес мислення пов’язани й з певним напруж енням . В ам ва ж к о дум ати, обтяж ливо. Ц ілком природно, що нетренована дум ка погано відновлю є факти, що стали ся, і лю дина п отрап ляє в якесь зачарован е коло. Я кщ о ви й справ ді не хочете старіти, то зробіть усе, щоб не опинитися в цьому зачар о ван о му колі. Боріться! Р обіть так, як ви радите це робити дитині, якщ о хоче те, щоб вона зм іцн ила свою п ам ’ять,— тренуйте її. Д у ж е часто ми забуваєм о, що м ало у важ н і до оточуючих нас речей. Я кщ о у вас у голові тисяча різних речей зразу, та до того ж ще й весь час кудись поспіш аєш , то ва ж к о приділити увагу чомусь одному, а тому ціл ком природно, щ о суть не відби вається в м озку, і в р езу льтаті через не великий пром іж ок часу ми вж е м арно напруж уєм о пам'’ять, щоб згадати щ ось. У мозку не залиш илось нічого, бо там нічого й не було. Н ап р и к л ад , якщ о ми поспіш аєм о, виходячи з дому, ми дум аєм о одно часно, що треба не забути гроші, сумку, зачинити вікно, прихопити дощ о вик, випустити в коридор кіш ку, прибрати зі столу хліб, при цьому подум* ки ми вж е на б а за р і чи на служ бі. О тж е, не доводиться дивуватися, що наспіх закрити кран від газу або м ай ж е автом атично вийняти клю чі з сумочки та к само, як і зачинити двері, м ож на без ж одних слідів у ваш ій свідомості. П ізніш е ви напруж ено згадуєте, чи закри л и ви двері, та, на ж ал ь, марно. Все це ви робили стільки р азів на день, на тиж день і зробили вж е стільки р азів у своєму ж итті, що не м ож ете відразу встановити, чи було т а к сьогодні, вчора або колись давно. Я к ж е за п а м ’ятати такі часто повторю вані дії? Н ай кращ е постарати ся відбити в свідомості всі ці дії, тобто чинити свідомо, не м аш инально. Н е треба дум ати при цьому про щось інше, а лиш е про те, що ви робите в даний момент. Звичайно, це виклю чає будьяку поспіш ність. К ож на робота м ає бути обдум ана, орган ізо ван а і зробле на спокійно. Б ід а в тому, що легко н ак азувати , а виконувати вж е гірш е. Ж и ття по спіш ає, на роздуми часу м ало. В се-таки не треба вп адати у відчай. Будьяке за в д а н н я ш видш е зап ам 'ятовується, якщ о його п ов’язати з іншою, близькою до нього дією. Н ап ри к л ад , закрити газ і перенести каструлю .
Зачинити двері — і покласти на місце доріж ку. А щ об не забути купити бодай м ’ясо, за в 'я ж іт ь вузли к на носовій хусточці. Ц ей старий «засіб.», перевірений неодноразовим досвідом. Випробуйте й ви його. Д а л і доп ом агає рокам и усталена ц іл а низка звичних дій, що с к л а д а ється з окремих завд ан ь, виконуваних за в ж д и однаково в один і той ж е час. Ц я низка дій н астільки укоріню ється в ж иття, що зали ш ається в підсвідомості: ви м ож ете бути впевнені, що все необхідне буде зроблено. Т ак, наприклад, виходячи з дому на вулицю, ми .знім аєм о хатні туф лі й взуваєм о вихідні. Н е м ож е трапитися — хіб а щ о тільки р а з у ж итті, в порядку цілковитого винятку — щ об ми заб ул и перевзутися і вируш или в театр у пантофлях! Якщ о ми розподілим о своє ж иття за таки м и низочкам и завд ан ь і зви чок, то мож ем о бути впевнені, що все буде зроблено без зайвих роздум ів і що «ні про що не буде забуто». Ц е ніби страхуван н я. Та будьте о бер еж ні! І воно м ож е підвести! Н айнадійніш ий засіб — тренування пам ’яті. Ви с к а ж іт е , щ о ви вж е старі д л я цього? Щ о ваш у пам ’ять не м ож на тренувати? Н е вірте старим забобонам . Вони виникли в ті часи, коли со р о к ал ітн я ж ін ка вж е в в а ж а л а с я бабусею і коли після сорока років усе ставал о байдуж им . Т а сьогодні ми хочемо зали ш ати ся молодими і після ш істдесяти років! Д л я цього необхідна душ евна свіж ість і нерозривно по в’я за н а з нею хорош а п ам ’ять. П очніть тренувати п ам ’ять з найпростіш их прийомів. О бід аєте в гро м адській їд ал ьн і? Згад ай те, щ о у вас було сьогодні на обід! Ви впадаєте у відчай, що часто не м ож ете згад ати ? Т а це дрібниці! Згадуйте! Хто сидів навпроти вас? Чи говорив він або вона щось про суп? Чи зали ш и ли ся всі задоволені соусом? Ч и доїли ви все? Зали ш и л ось щ ось на тар іл ц і? Б ач и те, ви вж е починаєте згад увати . Головне, п ри гадати всю обстановку, у я вити собі загал ьн у картину, і ви згад аєте і обід, і все, що було на тарілц і. Спробуйте згад ати , кого ви сьогодні зустріли, коли робили покупки, з ким розм овляли? П огляньте на стіл, потім заплю щ іть очі й перелічіть усе, щ о на ньому стоїть. М абуть, половина предм етів випаде з ваш ої п ам ’яті. Т а після короткого тренуван ня все налагодиться. Ви навчитеся кращ е спо стерігати оточуюче, воно сильніш е вріж еться у ваш у п ам ’ять і, отж е ви ш видш е все згад аєте.
Б а г а т о лю дей м аю ть неприємну власти вість — раптом на півслові не м ож уть знайти правильний ви раз: «Д е оцей, той самий, як його...» та ін. Ц е відбувається тому, щ о ми заб ігаєм о своїм и дум к ам и вперед і не ду м аєм о про те, про що в цей момент говоримо. Н ад то квапим ося! С лід трохи уповільнити темп, а головне, дум ати про те, про щ о говорите. П отріб ний ви раз знайдеться. Звичайн е явищ е — ви не м ож ете згад ати ім ’я або прізвищ е лю дини, яку зустріли. Якби ви не поспіш али і не д ум али зр а зу про десяток речей, то згад ал и б д у ж е ш видко. П обачите, що хвилина спокою і відпочинку —і і це ім ’я спливе у ваш ій п ам 'яті. Як видно, забутл и вість — р езу л ьтат недисципліиованого мислення; дум ка пурхає, не зупиняю чись ні на чому. Іноді ж забу тл и вість — результат ж и ття, прож итого ніби наспіх. Р ідк о коли забутли вість ви кли кан а урівнова ж еним ж иттям , зі зручностям и. Н ічого не вж и вати проти забутливості, задовольнятися таким становищ ем теж неправильно, бо та к е пасивне ставлен н я буде свідченням того, щ о ви зд ал и ся — п ерестали боротися зі старістю . Відм овтесь від переж итків минулого і вправляй те свою п ам ’ять. Н е ш кодуйте ні часу, ні прац і на ці п ри гад уванн я і тр ен уван н я пам ’яті. А дж е лиш е лю дина з м олодою душ ею бере бли зько до сер дя свою заб у т ливість, реш ті це бай дуж е. ЧОМ У М И П РО ТИ ВА Ш О Ї ПОВНОТИ? Ви скарж итесь, що з рокам и у вас зб ільш ується вага? Н а ж а л ь , це часто доводиться чути в ід наш их ж інок. Ц е — неминуче явищ е старості? Н і. Н а старості років деяк і частини тіл а, як правило, повніють, та це не озн ачає, щ о ви повинні розтовстіти. Типове, н ап р и кл ад , розш ирен ня та л ії. Ц им, головним чином, м олод а дівчин а від р ізн я ється від зр іл о ї ж ін ки , якщ о дивитися на неї в проф іль. І тому той, хто хоче довго мати молодий вигляд, н ам агається зберегти н асам перед лінію ж и вота і тал ії. Д о певного віку (приблизно до 40— 50 років) це вд ається. А ле потім — не завж д и . Т а засм учувати ся не варто! Щ е довгі роки м о ж н а ви п равляти т а кі вади — хорош ий бю стгальтер піднім е груди, вн асл ід о к чого ж и віт і т а л ія ніби стуш ую ться. Т а все це щ е не сп р авж н я повнота, я к а мучить не о д н у ж ін ку. В ага, звичайно, підвищ ується не від повітря, а від того, що ви з"їсте. П р авд а, в деяких лю дей повнота є наслідком неправильного обміну речо вин, що викликаний гормонами, тобто поруш енням внутріш ньої секреції, та в більш ості ви падків сп рава не в цьому. Н ай ч астіш е повнота наш их ж і нок — р езу л ьтат хорош ої їж і й напоїв. Б агат о цукру, б агато солодких борош няних страв, б агато ж и р ів — все готується на верш ковом у м аслі або салі, збиті верш ки, я к тільки випаде н аго д а,— чого ж дивуватися? Т ут ми зробили крок уперед порівняно з минулим століттям . У наш час повнота не о зн ака достатку, і вона не п одобається не лиш е нам самим, але й чоловікам . М и хочемо позбави тися від неї і готові пож ертвувати всім — м ай ж е всім — аби схуднути. Т а нем а в нас терпіння, ми хочемо схуднути зр азу . Н еви стачає так о ж і впертості, а правильний реж им нам дуж е ш видко н аб р и дає. Д е я к і ж інки
дотримую ться строгої дієти, частенько за рецептом, а сп р ава зак ін ч у ється тяжким- захворю ванн ям . Ц е основні помилки в наш ом у прагненні схуднути. О ж иріння — не лиш е косметична вада, а й питання зд о р о в’я, бо воно може викликати б агато серйозних захворю вань. Н ап р и к л ад , серце в о ж и рілої людини повинно працю вати більш е, ніж у лю дини з норм альною в а гою, пороки серця трап л яю ться частіш е і гірш е п іддаю ться лікуванню . П овні ж інки наб агато більш е страж д аю ть від розш ирення вен, склерозу. Схильність до інсульту в повних лю дей також більш а. О ж иріння погірш ує й ем ф ізем у легень, як а з ’являється у хронічно хворих на зап ал ен н я брон хів. П овнота сприяє та к о ж захворю ванню суглобів: погірш ує або ви кли кає плоску стопу. У повних ж інок з ’являється сип, е к з е м а — ду ж е неприємне за х во р ю вання шкіри. Вони частіш е хворію ть на зап ал ен н я ж овчного м іхура і ж овчно-кам ’яну хворобу. Всі ці і ще багато інших захворю вань вкорочую ть ж иття, принайм ні сильно його ускладню ю ть. О тж е, кращ е попередж увати ож и рінн я. Якщ о у вас до нього схи ль ність, кращ е почати щ ось робити проти повноти раніш е, поки не пізно. Ц е «щось» — просто правильний реж им харчуванн я. П равильного реж иму д о сить для того, щ об попередити повноту, а так о ж і д л я того, щ об від неї позбутися. Л ю дина, власне, товстіє в переваж н ій більш ості випадків від того, що їсть зайве, тобто те, що її організм не встигає витратити. М ож ливо, ви заперечуватим ете! бо у вас так о ж «солідна вага» і ви ніколи не переїдаєте, куди там! І їсте навіть менш е за всіх із ваш ої сім ’ї. Ну, давай те розберемося! Н ай б іл ьш е калорій , тобто ви к ори стовува них д л я орган ізм у речовин, м істять ж ири, трохи менш е сахари ди (щ о м істяться в борош няних виробах, а т а к о ж у солодких) і білки (білок яйця, м ’яса, стручкової росли ни). Виходить, щ о не бай ду ж е те, щ о ми го ловним чином їм о: якщ о вам три ж інки скаж у ть, що вони сьогодні з ’їли не більш е 100 г харчових продуктів, то в ск л ад і цієї їж і м ож е бути вел и чезна різниця! П рипустимо, перш а ж ін ка з 'їл а 100 г с а л а (771 к а л о р ія ), др у га — 100 г ш окол аду (409 к ал о р ій ), т р е т я — 100 г н еж ирної яловичини (114
кал о р ій ). Звід си цілком ясно, котра з них «кращ е харчується», тобто іншими словам и, котра н агром ад ж ує ж и рок — та, як а їсть б агато ж и рів і солодкого. Т ак що ж тоді? Голодувати? Куди там! У декого з вас м ож е і є сила волі витримати весь день без їж і, але зате на наступний день н адолуж ите собі це «прогаяне». К рім усього, голодовка й небезпечна: при ній о р га нізмові не вистачає і тих калорій, які йому необхідні для зам іни ви тр а ченої енергії і сп рацьованих клітин окремих тканин, та головним чином небезпечна, якщ о йому не вистачає біологічного компонента в їж і, це — цінність продуктів, що м істять вітам іни й м інеральні речовини. Хто го лодує, той не одерж ує всіх цих речовин, і потім, звичайно, організм зазн ає голоду від б рак у їх. В ідомі різні хвороби, що виникаю ть при втраті опірності до інф екції вн аслідок нестачі вітам інів та м інеральних р е човин. Н ам це ще важ ливіш е, бо без вітам ін у С підвищ ується небезпека ск л е розу! Н еобхідно все це врахувати і не голодувати, а кращ е орган ізувати рац іо н ал ьн е харчування. Ви визнаєте, що у ваш ій їж і не повинно бути б агато ж ирів; д о за 10 г свіж ого верш кового м асл а на день д озволяється лиш е тому, що певні його елементи вам необхідні. А ле ніяких верш ків, здобних тістечок, пе чив, тортів, ж ирної свинини, жиру! З а т е в їж і, відрегульованій д л я попередж ення повноти (так званій редукційній їж і) повинні міститися білки. О рганізм , перетворюючи їх у ж ивильні речовини, ви трачає багато енергії, тому товстим лю дям ду ж е корисно д авати білки; звичайно, не лиш е виклю чно білки! У всьому м ас бути певна м іра. Але оскільки відомо, що білки найменш калорійні, то д л я п ідтрим ання тканини м 'я зів і органів лю дини їй необхідно на 1 кг ваги 1 г білків. Д а л і, наш а їж а повинна містити менш е сахари д ів (са х ар ів ), ніж ми звикли. Н ам їх потрібно лиш е стільки, скільки ви м агає орган ізм дл я відновлення за тр а т енергії. Все зайве організм негайно перетворю є в ж ир. Тому н ам агай теся зам ін ю вати кож ний кусок цукру в чаї, кофе і т. п. с а харином або звикай те пити несолодке. Все це сп рава звички. П ерестан ь те так о ж пити солодкі фруктові соки, солодке вино, сиропи тощо. Д о виробів, що м істять сахариди, н ал еж ать так о ж вареники, тістечка, бублики, в меншій мірі к артоп л я та хліб і всілякі ласощ і. С ахариди — сахари, що м істяться в продуктах,— дуж е п о ж и в н і,-а л е найбільш поживні ж ири, і якщ о ми з ’єднаєм о ці д в а види продуктів у кондитерських виробах, то вийде дуж е концентрована їж а , м аленький ш маточок якої містить 500 і більш е калорій. Ви, м абуть, побою єтесь, щ о при таком у реж им і харч у ван н я будете завж д и голодною ? Вам не подобається «пустий ш лунок» або коли см ок че під лож ечкою ? Ц е значить, що при ваш ом у постійному п ереїданні ви звикли до повного ш лунку. Та це не біда! Ш лунок звикне і до менш ої кількості їж і, причому ця їж а не обов’язково м ає бути меншою за об’є мом! Ш лунок обдурити порівняно легко! З ’їж те скільки захочете овочів і ф руктів. Т акі овочі, звичайно, не м ож на зап р авл яти борош ном і д авати багато ж иру. Н авч іться готувати овочі н атурально — туш кувати у в л а с ному соку. Овочі менш пож ивні. К рім того, вони м істять б агато непере-
варених волокон із клітковини, що важ л и во д л я регулю вання кишкового тракту. їж а не затри м ується в киш ках, а том у використовується мен шою мірою, що д л я вас та к о ж добре. К Р А С И В А Х О Д А К О Р И С Н А Д Л Я З Д О Р О В ’Я Куди б ви не йшли, йдіть енергійним спортивним кроком. В зуйте зручне практичне взуття н а напіввисоком у к аб л у к у (ш кідливо ходити на високом у к аб л у к у щ одня) і крокуйте по бруківц і або по ву ли ц і ж в аво до ваш ої мети. Щ од ня — годину! Ц е, звичайно, не значить, щ о ви повинні поспіш ати, ва ж к о переводя чи подих. Р ад ж у лиш е прискорити крок — якщ о ви, звичайно, цілком здорові. Ви ходите перевалю ю чись, очевидно, за звичкою , але її слід по долати, щ об від ходіння була ф ізична й душ евна користь. Стеж те за своєю ходою! Н едосить лиш е прискорити крок, сл ід усунути й інш і вади. Ч асом бачиш ж інку — йде незграбно, інш а ж волочить ноги, л ед ь піднімаю чи їх від зем лі, але не від старості, а від звички крутитися біл я плити в к ап цях. У деяких ж ін ок т я ж к а хода зовсім не від повноти. Іноді й струнка ж ін к а крокує важ к о, а повна, навпаки, «пливе» легко й плавно. Вихо дить, важ ливо, хто як ходить, як ум іє носити тягар свого тіл а, як навчив ся ходити. Ви, м абуть, гад аєте, що пізно на старості років зм іню вати свою звич ку? Н авп аки , ви впевнитеся в таком у віці, як багато зал еж и ть від ходи, в якій ви відчуватим ете потребу ще й через дв ад ц ять, три д ц ять років! Д ав ай те розберем ось. С початку візьм ім о взуття; воно повинно бути досить ш ироким і вільним, щоб не тиснуло. Х ай вас не хвилю є величина ваш ої ноги, завж д и купуйте взуття яком ога вільніш е. Е легантність не з а л еж и ть від м аленьких туф ельок. Якщ о у вас в а ж к а й хвороблива хода, сл ід зверн ути ся до л ікар я-о р топеда, мож ливо, вона ви кл и кан а повздовж ньою або поперечною плоско стопістю. О ртопедичні устілки доп ом ож уть вам виправити цей недолік. Д а л і зверніть увагу на свої ступні. С тавите ви їх носкам и ш ироко н а різно чи м ай ж е п арал ел ьн о? «Н оски нарізно» — це теж типово д л я плос ких ступней, а іноді це просто поган а звичка, що призводить д о ш видкої втомп. Н аб агато легш е ви пересуватим етеся, ставлячи ступні п аралельн о. Д е я к і лю ди ходять із ш ироко розставлени м и ногами, що, особливо в ж інок, дуж е негарно. Т ак а хода, крім усього іншого, погано впливає на всю фігуру, на всі суглоби. З ф ізіологічної точки зору п рави льн а та к а хода, коли колін а зл егк а труться одне об одне. В аш і ступні маю ть за л и ш ати сліди зовсім близько від п рям ої л ін ії, якби її провести по підлозі. К оли ви звикнете т а к ходити, то п озб авитеся від ш кідли вої звички хо дити перевальцем , к отра з рокам и д е д а л і посилю ється, що м ож е взагал і відн яти зд атність пересуватися. Ми вж е знаєм о, що ступні сл ід ставити м ай ж е п аралельн о, що коліна повинні бути близько одне від одного. Та це не все. Л и ш ається ще тулуб, який сл ід три м ати прям о, не нахи ляти ся впе ред і не відки датися н азад , як х одять деяк і ж ін ки , особливо ті, в яких виступає ж ивіт.
І, нареш ті, не м ож на ходити весь час з опущеною головою, ніби ми щось ш укаємо. Т ак ходять д у ж е багато ж інок і зовсім не лиш е коротко зорі. Які ж наслідки та к о ї ходи? С утула спина, кривий хребет, непово ротка ш ия й невралгійні болі! А все це наводить лиш е на сумні дум ки. Не віш айте голови! Ж и ти вам стане відразу ж веселіш е, відпочине у вас хребет, він випрям иться, перестане тиснути на нерви і щ езнуть ваш і болі. Ви підготовлені? Тоді ходімо, і ви переконаєтесь, що ваш а хода досі була неправильна, а значить, з а в д а в а л а вам багато ш коди. Щ о н а й в а ж ливіш е в ході? Стегнові м ’язи. П ерш ий рух при ходінні — підняти стег на з допомогою тазостегнового суглоба. Він, звичайно, повинен бути д о сить гнучким, щ об зробити цей рух плавно, без ривків. Хто вм іє та к хо дити, той красиво й п лавно несе голову, тулуб і таз. М ож ливо, спочатку вам буде важ к о п равильно ходити. М ож ливо, в а ш і коліна й стегна вж е не та к і рухомі. М ож ливо, вам в а ж к о входити в тр ам в ай і на високу сходинку трам в аю ви в за г а л і не м ож ете заб р ати ся? Ну, тут не залиш иться нічого іншого, як зай м ати ся гім настикою . К оліна і всю реш ту суглобів ваш ого тіл а м ож на «розім ’яти», якщ о ви захочете і якщ о у вас вистачить терпіння. В ік тут ні прн чому! Х О Р О Ш А Ф ІГ У Р А Д О С А М О Ї С Т А Р О С Т І Іноді лю ди оглядаю ться і на літню ж інку, а не лиш е на м оло ду! Причини тут м ож уть бути різні, та д л я нас важ л и ве одне: «Як вона м огла зберегти д л я свого віку таку фігуру?» Л ю дей це в р а ж а є тим більш е через те, що вони б ачать навколо себе частіш е фігури сутулих ж інок, згорблені спини, криві ноги, неохайну ви правку. О собливо ж ж інки, які в молодості робили все д л я того, щ об з д а ватися високими, в зріл ом у віці здаю ть і разом з неохайністю в одягу створюють зовсім протилеж не враж ен н я. Ц ілком правильно, що ж інки вж е не псують собі ф ігуру і здоров’я високими каблукам и . П роте в р аж ен ня гарно поставленої фігури не залеж и ть від каб лу ків, від високої чи низької фігури. В ідом а танцю ристка Д у н к ан була низького росту, але ви д авал ася високою. Т ак само балерини, переваж но невисокого зросту, а маю ть вигляд порівняно високих.
Чим не поясню ється? Тим, як вони трим аю ть тіло. Д у н к ан учила, що тр еб а рухатися так, ніби лю дину підвісили за грудну кістку і тягнуть уго ру. І справді, якщ о ми собі це уявим о, ми відчуваєм о себе раптом якось легш е, внпростовуємо груди й голову, крокуєм о легш е й дивимося вище. Я кщ о ви, не відкладаю чи, почнете регулярно тренуватися, звикнете тс к трим ати тіло в русі і в спокійном у стані, тоді ви м атим ете ви гл яд струн кої і в похилому віці. Річ, звичайно, не лиш е в стрункій фігурі. Н аб агато важ ливіш е, що наш е фізичне здоров’я зв ’язан о зі станом м ’язів, кісток і суглобів. Г ар н а ф ігура, прави л ьн а п остава — п рави льн е н ав ан таж ен н я органів ди ханн я — ніяких болів і утруднень у суглобах і м ’я за х на ста рості років! Я К НОСИТИ В А Ж К У Н ОШ У? П ід ношею тут розум іється й сітк а з 10 кг картоп лі, й в аж к і детал і в цеху, й великі каструлі з водою тощо. Є щ о носити щ одня. Сітку або сумку з покупкам и не м ож на носити інакш е, як в одній руці, і коли вони в аж к і, то часто доводиться бачити: літн я ж ін к а тягне покуп ки, вся зігнувш ись, випнувш и бік. Т ак носити сумку ш кідливо, рано чи пізно це дасть себе знати! Тому не купуйте стільки відразу, сходіть за покупкам и кр ащ е к іл ьк а разів. Щ е кіл ьк а слів про сумочку й портфелі: перегляньте їх вм іст і викиньте зай ві речі! П одум айте над кожною річчю, чи справді вона необхідна. Чи не можні без неї обійтись? Якщ о ні, то чи не м ож н а її зам інити чимось легш им? Ц е справді важ ли во: ви продовж ите свою ф ізичну витривалість, якщ о носитимете з собою яком ога менше речей. Н е забувай те та к о ж чергувати руки — носіть сум ку певний час у п р а вій руці, потім у лівій. Н е бійтеся, щ о л ів а р у к а «Б ли ж че до серця» і що, виходить, її не м ож на втом лю вати. Ц е абсолю тно все одно, в якій руці ви несете ван таж . Головне — чергувати руки! Ви, м абуть, нагадуєте дітям , щоб вони носили ш кільні сумки не в руках, а на спині. Р ізн и ц я м іж ними й вам и лиш е та, що ш колярі м олод ших класів, як і хочуть носити портфель у руці, як тато, к ал іч ать собі хребет, який у них потім болітиме в зрілом у віці, тоді як у нас він болі тиме вж е тепер. Тому будьте обереж ні! Л ітн ім ж ін кам кращ е носити невеликі сумки на рем інці через плече. Т ак зручніш е — руки зали ш аю ться вільними. Але плечі та к о ж слід чер гувати! Л Е Г К О С К А З А Т И — Х О Д ІТ Ь , А Я К
ЗІ СХОДАМ И?
Б агат о ж інок із задоволенням згодилися б ходити, якби не сходи. Звичайно, якщ о хтось ж и ве на ш остому поверсі, то йому доводиться обдум увати кож ну дорогу, бо ходіння по сходах н аб агато більш е напру ж у є серце, ніж ходіння по рівном у місцю. П ерш н іж спуститися вниз, слід гарненько обдум ати, що нам потрібно, щ об не ходити за кож ною дрібницею двічі. Д о б р е було б записувати на аркуш і паперу, що потрібно у дом аш ньом у вж итку. Ц ей аркуш повинен бути десь на видному місці, скаж ім о, на поличці в передпокої там ж е по винен л еж ати олівець; на аркуш ику напиш іть список відсутніх речей, а
кож ний член сім"!, виходячи з дому, п рогляне зап и ску і позначить «га лочкою», що він купить: мило, картоплю , вугілля. П рийш овш и додому, він тут ж е закресл и ть у списку те, щ о приніс. Н авчіть цьому всіх членів своєї сім’ї або тих, хто з вами живе! Тоді на ваш у долю залиш иться тільки найлегш е, а головне — ви нічого не забудете. Таким чином, ми скоротимо ходіння по сходах з важ ки м и сум кам и. Та не завж д и в літньої лю дини хворе серце. Ви теж , м абуть, зн аєте ж інок, які ходять не двічі, а д вад ц ять р а з на день і навіть більш е сходами. Очевидно, в них гарн е зд о р о в’я і ходіння сходам и їм не ш кодить. Т а вони, певно, вмію ть правильно ходити сходам и. Ось у чому основна причина. Ви, м абуть, сам і не р аз спостерігали, що іноді ви п ідійм аєтесь сх о д а ми легко, а часом важ к о і повинні весь час відпочивати. Якщ о ми виклю чимо душ евні причини й причини нервового характеру, зали ш ається ос новна причина — що сходам и вгору й униз треба вміти ходити, так би мовити, за всім а правилам и науки: рівном ірно за в ан таж у в ати суглоби всього тіла. А ось ваш а хода не завж д и відп овідає цьому правилу. Д ея кі люди підіймаю ться сходам и, сильно нахиляю чись уперед, а сходять униз сутулячись, ніби ш укаю ть місце, куди ступити. Т ак а хода безсумнівно обтяж л и ва. П іднім айтесь інакш е. П ідніміть голову, трим айте тулуб прямо. П іднім іть одну ногу, зігнувш и в коліні і стегні, а дал і ставте її всією ступнею на наступну сходинку. Д а л і цю ногу напруж те в коліні, випрям іть і таки м чином перенесіть на сходинку весь тулуб, гарненько випроставш ись. Н ога зза д у завж д и доп ом агає відш тов хнутися. Коли спускатим етеся, знову використайте гнучкість коліна, тулуб три майте прямо. Н е нахиляйтеся вниз, а то знову п ер еван таж и те суглоби й завдасте собі зайвого болю від втоми. Н е дивуйтеся, що описанню ходи приділено стільки уваги. Відомо, що ви вм ієте ходити, ал е наскільки правильно — м ож на переконатися сам е ходячи сходами.
Я К МИ Н А ГИ Н А Є М О С Ь? В господарстві постійно доводиться щ ось піднімати з підлоги й нагинатися. Д ея к і види зан ять так о ж вим агаю ть частого згинання. Отж е, вам доводиться часто нагинатися, та рідко ви нагинаєтеся п р а вильно. — Ц е дрібн иці,— ск аж ете ви, я здорова, зі мною не м ож е нічого статися! — Ц е не дрібни ці,— ск аж е л ік а р ,— бо тверднуть суглоби колін і сте гон, тверднуть і м ’язи, що рухаю ть ними. Н агин ати сь вам буде д ед ал і важ че й важ че, і нареш ті від болю ви не зм ож ете в за гал і нагнутись. П отім ви сам і переконаєтесь, як вам буде важ к о жити. Звичайно, знову-таки все зал еж и ть від того, як ви нагинаєтесь. У б іл ь шості випадків так, що ноги лиш аю ться рівними, коліна напруж еним и, а згинаєтесь ви тільки в стегнах і в попереку. С підниця, звичайно, при цьому піднім ається ззад у , а спереду торкається землі. Естетики, звичайно, в цьому м ало. А основне — такий рух не піде ваш ом у здоров"ю на ко ристь!
М ож уть заперечити: «А дж е нагинатися треба, а як — це вж е п ід каж е здоровий глузд». А от і н еп равд а — погана звичка при згинанні завд ає б агато ш коди. Безсум нівно, що «згинання через ж ивіт» негарна звичка, особливо вона небезпечна при перш их озн аках старості. Х іба з вами не тр ап л ял ось, при різком у нагинанні, що у вас «кров вд ар и л а в голову» і «застри б али іскрн в очах»? Ц е тому, що ваш ж и віт з рокам и округлився і, коли ви його, згинаю чись, стискуєте, стискую ться й кровоносні судини в ж ивоті і в очах, у вас підвищ ується тиск. Р ізк е стискання або часто повторю ване стискання недобре дію ть на внутріш ні органи. А тим часом та к легко уникнути всього цього! Зам ість того, щоб з і гнутися « в три погибелі», м ож н а присісти навпочіпки. Голову й тулуб три м ати рівно, нічого не стискуючи; хребет зайвий р а з не згинати. Л иш е такий спосіб зги нан ня правильний. Зви к ай те до нього, щоб уникнути ін ших утруднень. , Щ е одна в а ж л и в а детал ь: як вставати з почіпок? М ож ливо, що ви заперечите — нам легш е звестися, коли ми зігнуті в попереку з нап руж е ними колінам и, а з почіпок піднятися важ к о . Та вихід тут простий: сі даю чи навпочіпки, зали ш ай те за в ж д и одну ногу трохи позаду. Вона вам допом ож е відш товхнутися, коли ви вставатим ете. І ви підніметесь легко й плавно. П р авд а, д л я деяких лю дей буде об тяж л и в о т а к піднім атись — у них болітимуть і хрустітим уть коліна, вони навіть м ож уть втратити р івнова гу. Т а це й стане серйозним попередж енням , що слід ш видш е вдатися до гім настики. С углоби і м ’язи у вас твердію ть, бо ви не робите гім настич них вправ щ оденно; ваш е тіло потребує таки х вправ, при яких слід зги натися. Т ренуйтеся, зги най теся при будь-яком у зручному випадку, наприклад, коли вн взуваєтесь і вам ніде сісти або схиляєтесь до дитини. П равильне нагинання корисне й естетичне. Якщ о вам потрібно, зігнувш ись, ще й щ ось підійняти, тоді будьТе^обе реж ні вдвічі! К оли ви під н ім аєте дитину чи якусь важку- річ з нахилу (зігнувш ись у попереку), ви тим більш е м ож ете тя ж к о пош кодити собі хребет і таз. В а ж к і речі н айкращ е підійм ати з почіпок, відш товхнувш ись тією но гою, я к а у вас трохи ззад у , напруж ую чи міцні стегнові м ’язи. Т ак ви не м ож ете завд ати ш коди своєму тілу, а н авпаки, зм іцните його.
Я К П ІД Г О Т У В А Т И СВОЇ СУГЛОБИ ДО СТАРОСТІ? П ередусім ск л ад іть правильний реж им. Д л я сну досить 8 гоя, але регулярних. В ідвикніть яком ога ш видш е спати на м ’якій постелі. М’як а постіль м ож е деф орм увати ваш хребет, у якого, м ожливо, уж е в м олодості була схильність до неправильного викривлення або є п ор ан ен ня, або ж сл аб к і м іж хребетні хрящ і-диски. Д р о тян у сітку в постелі слід викласти під м атр ац ам и дош кам и; м атрац и повинні бути щ ільними, н а п ри клад, з м орської тр ави . Т верда постіль добре д іє на ваш хребет! П еревіряйте свою вагу! В аш і органи руху пристосовані до тієї ваги, я к а б ул а у вас в молодості, і тому вони «здаю ть», якщ о їх вага зб іл ь ш иться п онад 10 %. О тж е, треба відрегулю вати свою вагу.
Н ам агай тесь попередити захворю ванн я. О скільки у вас в організм і приховані вогнищ а інфекцій, яким и м ож уть бути, н ап р и кл ад , хворі зуби, хронічне гнійне зап ал ен н я гланд, запущ ене зап ал ен н я сліпої кишки, зап ал ен н я жіночнх органів тощ о, п остарайтесь все ви лікувати у своїй поліклініці. Н авіть і в тому разі, якщ о ці вогнищ а не викликаю ть ніяких інших захворю вань ваш ого організм у, вони все-таки ослаблю ю ть його.
ЗАГАРТУВАННЯ КОРИСНЕ У ж інки, яка боїться свіж ого повітря, судини ш кіри не тр е новані, і вона легко підхоплю є будь-яку інфекцію . Вона та к о ж легко простудж ується, а простуда часом призводить до захворю ван ь суглобів і м 'язів. А тому загартовуйтесь! Н айлегш е і найш видш е лю дина загар то ву єть ся влітку, повітряні ванни; в зим ову пору — рух у легком у одязі в слабо натопленій кім наті. Вн каж ете, що вж е загар то ван і? П еревірте це: м ож ете ви переносити холодний душ після гаряч ої ванни чи він вам неприємний? Ось бачите! А до нього м ож на звикнути і в ваш ом у віці. П очніть з ледь теплуватого душ у, потім гарненько тріть тіло волоха тим руш ником, поки у вас не почервоніє ш кіра. Ч ер ез деяки й час ви в ід чуєте, що можете витрим ати і холодніш ий душ або навіть чергування холодної і гарячої води. Головне, не забувай те розтирати досуха тіло руш ником. Тоді з вами нічого не м ож е статися, навіть якщ о у вас є схильність до «ревматизму». З а га р то в а н а лю дина д о л а є інфекцію в сиру погоду, а тому уникає захворю вань м ’язів і суглобів. А якщ о у вас суглоби вж е болять, незваж аю чи на ваш е загар ту ван н я, то в негоду ви не відчуватим ете звичних болів. О тж е, варто почати загар то ву в ати ся і в ваш ом у віці. Я К ОДЯГАТИСЯ? Те, як ми одягаєм ось, вп ливає не лиш е на зовніш ність, а й на 8доров"я. Ц е особливо повинна врахувати ж ін к а певного віку, як а в в а ж ає, ніби їй уж е не треба звертати на себе увагу і бере до уваги лиш е практичне значення одягу. Т а не потрібно впадати в крайнощ і! «У м оєму віці це ні до чого»,— міркує ж ін ка після сорока років і перестає за собою стеж ити. Д онош ує старі плаття — свої і своєї дочки — знош ені, нем одні. І та к зовсім м арно перетворю ється передчасно в стару ж інку, одягнену без см аку, н еохайно. П отрібно стеж ити за своїм одягом , і не лиш е з а тим, щ об він був завж д и чистим, а й хорош ої якості, не треба відставати від моди! Гарний одяг н ад ає ж інці впевненості в собі, а це необхідно д л я власного ж спокою. Не потрібно н аш ивати багато п латтів, досить м ати їх к іл ька, ал е зате з хорош ої м атерії. П ри виборі тканини й ф асону не беріть п ри кладу з мо лоденьких дівчат. їм все до ли ц я — н авіть якщ о вони пошиють п л аття з найдеш евш ої тканини. Та д л я вас це не годиться, ви просто не можете
у ваш ому віці собі цього дозволити! Г арна ткан и н а і гарно пошитий одяг лиш аю ться елегантним и протягом кількох років, а д л я вас важ ли ве по чуття, що ви одягнені зі см аком , зручно й практично. О дна сукня на роботу, друга на прогулянки, зовсім інш а — в театр. Н е бійтеся яскравих кольорів. П р авд а, існують кольори, як-ось ніж- | но-рожевнй або ніж но-блакитний, придатні більш е д л я молодих дівчат, і Л ітн я ж ін ка м ож е надіти рож еву кофточку, якщ о вона їй до лиця, так сам о й блакитний светр під чорний сар аф ан , але спокійного пастельного ■ відтінку. Ви, м абуть, не р а з бачили ш істдесятилітню ж інку з білим волоссям хоча б і в червоному светрі та к ар татій спідниці, які були їй дуж е і до лиця. Т а колір ви м агає см аку. Веселий колір добре впливає на наш на- І стрій і на навколиш нє середовищ е, але треба «передавати куті меду». А що на голову? Те, що модне, ск аж у ть ті, хто м олодш ий. П роте д л я * солідніш ого віку є свої вимоги. Б уває, що на м орозі поболю ю ть вуха, на і вітрі болить лоб. В таких ви п адках носіть хустку, ш ал ь або капелю ш ок, і щ об прикрити найбільш чутливі м ісця на голові. Н е м ож на лиш е упо- ^ дібню ватися деяким неохайним ж ін кам , які носять постійно на голові ка- і пелю ш ок і хустку не через холод, а тому що їм л ін ь як сл ід зачесати ся. Б у ло б дуж е сумно, якбн ви втратили інтерес до сам о ї себе. А яку білизну ви носите? Т аку саму, як носили в молодості. Але чи були ви завж д и розумні в цьому віднош енні? Чи відоме вам правило: но- ] сити взим ку і влітку однаково тонку білизну вкрай нерозумно. Д л я зими реком ендується три котаж н а, більш теп ла ком б ін ац ія і трико. Ц ілком до- | сить цупких бавовняних трико, у помірну п о г о д у — достатньо й простих. З Т овста біли зн а д л я норм альної активної ж інки цілком зай ва. , П роте нема ж одного геройства в тому, щоб у мороз ходити в коротень- ) ких силонових трико і в так ій ж е ком бінації. Л егк о м ож на простудитися, а це призведе до зап ал ен н я сечового м іхура і сечоводу — частого захво рю вання у ж інок. Ц е дуж е неприємне і болісне захворю ван н я, що вим а гає тепла й після вилікування. Щ о носити? П ояс з м атерії чи з гуми? С лід застерегти від тісного гу- \ мового пояса, який хоча й «трим ає фігуру», та це лиш е пасивна допомога, що виклю чає функцію м ’язів ж ивота. П роте якщ о вам з якоїсь причини не м ож на зай м ати ся гімнастикою , тоді носіть гумовий пояс, але лиш е ' вдень, увечері ж знім айте його, а влітку не носіть взагалі! К ож ній ж інці відомо, що спідню білизну слід м іняти не менш як двічі на тиж день або принайм ні через кож ні п’ять днів. Трико міняю ть щ одня. Н а ж а л ь не всі ж інки й досі вв аж аю ть пояс частиною білизни! Ясно, що ' він не з тієї тканини, як реш та білизни, том у ми не перемо його щ о ти ж -І ня, а лиш е р аз на два тиж ні. П анчохи м ож на носити на гумовому вузьком у пояску або на вільному ' ш ирокому поясі. А ле в ж одном у разі не користуйтеся круглим и гумовими п ід в’язкам и. Вони утрудню ю ть ци ркуляцію крові, кров застою ється і в результаті починається розш ирення вен. В похилому віці розш ирені вени погано постачаю ть кров’ю ш кіру на ногах, утворю ю ться берцьові в и р а з ки, що погано гояться й болять. Якщ о у вас вени вж е розш ирені, то керуйтеся п о рад ам и свого л ік ар я, який призначить вам бинт, гумові панчохи або порадить операцію . Якщ о
і
це м ож ливо, п ід час роботи п ід кл ад ай те щ ось під ноги, або просто під нім айте їх угору; після роботи відпочивайте л еж ачи , причому ноги по винні знаходитися завж д и вище, ніж реш та тіл а. Б ер еж іть ноги, особливо взим ку. С воєчасно переходьте на теплі пан чохи, а в морози носіть і ш ерстяні. Б ай д уж е, що ви звикли лиш е до тонких панчох. В м олодості це цілком н орм ально — ви ш видко рухались, не по м ічали холоду. Тепер ж е ви ходите повільніш е, вразл и віш і до холоду. П ри м орож ені ноги — дуж е неприємний наслідок такого ф рантівства. Тому н ад ягай те вчасно теплі панчохи! ЗР У Ч Н Е ВЗУ ТТЯ Хто-хто, а ви ж уж е певно зн аєте, як а це п еревага — зручне взуття! Воно добре сидить на нозі, не тисне, не п ад ає, м ає елегантний вигляд, і його м ож на легко вичиститиІ Н еобхідно лиш е знати, чого вима гаю ть у наш ом у віці ноги, а т а к о ж чого м ож на чекати від того або іншого взуття. Н оги п ід час клім аксу, як правило, повнію ть вн аслід ок відкладан н я ж и ру й розш ирення ступні, бо підйом зн иж ується. Тому ви тепер надаєте п еревагу зручніш ому, ніж у м олодості, взуттю . П ізніш е, з віком, нога в тр ач ає підш кірний ж ир, стає сухішою, худне. В ідсутність ж и ру робить її кістлявою , взуття тисне більш е. Ц е також одна з причин, чому ви лю бите більш м ’як е й зручне взуття. Всім цим вим огам відповідає добротне спортивне взуття на напівви сокому каб луку або на танкетці. Зручно ходити на каучуковій або гумо вій підош ві. Верх м ає бути з м ’якої ш кіри. В зимку добре носити й ва л ян ки. В літку ви, м абуть, носите босоніж ки, вони справді гігієнічні. В них до ноги проникає повітря, вона загартовується, мускули й сухож илля працю ю ть у них вільно. *
* *
Щ об бути здоровим і щ асливим , сл ід передусім бути оптимістом! П ізн авай те нинішнє, знайом тесь з новими молодими лю дьми, не об м еж уйтесь лиш е товариством своїх ровесників! Знайом тесь із новою му зикою, новим ж ивописом і новим образотворчим мистецтвом, новими кни гами. Б увай те в товаристві, відвідуйте різні л екц ії, концерти, театри, ви ставки. Там ви познайомитесь із сьогодніш нім ж иттям , розш ирите свій кругозір, уникните самотності й перед вам и відкриється ш ирокий гори зонт майбутнього. П рацю йте в ім’я молодого; якщ о ви в своєму віці не зд атн і ходити на роботу, тоді хоч би цікавтесь, чим ж иве й диш е молодь, ц ікавтесь планам и свого м іста, свого народу, всього лю дства. Л иш е так надовго лиш итеся молодими, здоровим и й щ асливим и.
ЗМІСТ
Стор. П ер е д м о в а......................................................................................................................... 3 Наш сучасний д і м ......................................................................................................... 4 Обладнання к в а р т и р и .......................................................................................... ‘ . . Освітлення сучасної к в а р т и р и ......................... ...................................................... Колір у к в а р т и р і ......................................................................................................... Обробка стін клейовими ф а р б а м и ........................................................................... П і д л о г а ............................................................................................................................. Драпірувальні т к а н и н и ............................................................................................... К и л и м и ............................................................................................................................. Покривала ............................................................................................... ......................... Художні вироби в інтер’є р і .....................................................................................
20 21 22 25 28. 29 32
НОП домашньої го с п о д и н і.......................................................................................... Догляд за житлом, одягом, взуттям, м е б л я м и .......................................................
34 44
Прибирання щ о д е н н е .................................................................................................... Генеральне п р и б и р а н н я ............................................................................................... Як доглядати меблі та домашні р е ч і ...................................................................... Як в и п р а т и ................................................................................................................... Чищення шерстяного одягу, в’язаних виробів та х у т р а ................................... Дрібний ремонт одягу, б і л и з н и ................................................................................ Догляд за в з у т т я м .................................................................................................... Несесери для тисячі д р іб н и ц ь ..................................................................................... Все про п л я м и ..............................................................................................................
44 46 53 61 67 69 71 72 '5.1
Чарівниця хімія — наш
4
п о м іч н и к ...........................................................................
81
Щасливі суперники м и л а .......................................................................................... Характеристика догляду за текстильними в и р о б а м и ........................................ Аерозоль проти комах ............................................................................................... Увага: м і л ь ! ...................................................................................................................
81 83 84 85
Домашні чародії — побутова т е х н і к а ...................................................................... 86 І чоловікові є що зробити в д о м а ....................................................... ..... 96 Робоче місце домашнього у м і л ь ц я ...................................................................... 96 Інструменти та м а т е р іа л и ................................... ...................................................... 97 Клеї. їх приготування та з а с т о с у в а н н я ................................................................. 93 Як заточити ін с т р у м е н т и ................................................................. .... 100 Столярні роботи ......................................................................................................... 101 Роботи по м е т а л у ......................................................................................................... 107 Лагодження пластмасових і гумовихв и р о б і в ..................................................... 111 Різні р о б о т и ................................................................................................................... НІ Запрошуємо до с т о л у .................................................................................................... 122 Хімічний склад продуктів, його змінипри тепловій о б р о б ц і ........................... 122 Первинна обробка продуктів х а р ч у в а н н я ............................................................ 127 Теплова обробка п р о д у к т і в ..................................................................................... 128
Порівняльна таблиця маси й міри деяких п род ук тів........................................ 129 Закуски і с а л а т и ......................................................................................................... 130 Оселедець по-українськи ..................................................................................... 13! Оселедець під м а й о н е з о м ................................................................................. 131 Рулет з о сел ед ц я.................................................................................................... 131 Яйця, фаршировані г р и б а м и ........................................................................... !31 Яйця, фаршировані с и р о м ................................................................................ 132 Паштет з п е ч і н к и ............................................................................................... 132 Асорті м’я с н е ......................................................................................................... 132 Риба під м а р и н а д о м .......................................................................................... 132 Рулет рибний, з а л и в н и й ..................................................................................... 133 Салат « Д н іс т е р » .................................................................................................... 133 Салат м'ясний зі свіжими о г і р к а м и .............................................................133 Салат м’я с н и й ......................................................................................................... 13.? Салат із свіжого сиру з ц и б у л е ю ................................................................. 123 Салат « Н о в и н к а » ............................................................................................... 134 Салат із моркви та я б л у к ................................................................................ 134 Салат у к р а їн с ь к и й ............................................................................................... 134 С у п и .................................................................................................................................. 1Г4 Буряковий к в а с .................................................................................................... 134 Капусняк з а п о р із ь к и й ....................................................... .................................. 134 Розсольник домашній (у кр аїн сь ки й )............................................. ..... 134 Борщ без к а п у с т и .................................................................................................... 135 Окрошка на к е ф і р і ............................................................................................... 135 Солодкі с т р а в и .............................................................................................................. 135 Кисіль з я г і д ......................................................................................................... 135 Кисіль із кісточкових п л о д і в ........................................................................... 136 Кисіль м о л о ч н и й .................................................................................................... 136 Мус фруктовий на манних к р у п а х ................................................................. 136 Яблука в тісті с м а ж е н і.......................................................................................... 136 Лікувальне х а р ч у в а н н я ............................................. •.................................................126 Дієта № 1 .................................................................................................... ..... . 137 Дієта № 2 ................................................................................................................ 138 Дієта №3 ................................................................................................................ 139 Дієта № 4 .......................................................................................................... ..... 140 Дієта №5 ................................................................................................................141 Дієта №6 ................................................................................................................142 Дієта №7 ................................................................................................................ 143 Дієта №8 ............................................................................................................... 144 Дієта №9 ............................................................................................................... 145 Дієта №1 0 ............................................................................................................... 146 Дієта при недокрів’ї .......................................................................................... 148 Дієта при р е в м а т и з м і.......................................................................................... 148 Загальні поради до раціонального х а р ч у в а н н я .................................................. 149 Харчуваня вагітної жінки і м атері-год увальн и ці..............................................150 Деякі страви лікувального х а р ч у в а н н я ................................................................. 150 С у п и .................................................................................................................................. 150 Суп рисовий протертий (дієта № 4 ) ............................................................ 151 Суп молочний з морквою (дієти Л1* 5, 6, 7, 1 0 ) ........................................ 151 Борщ вегетаріанський із сметаною (дієти № 5, 6, 7, 1 0 ) ......................... 151 Страви з м’я с а .............................................................................................................. 152 Котлети м’ясні парові (дієта № 1 ) ................................................................. 152 Беф строганов з вареного м’яса (дієти № 5, 6, 7, 1 0 ) .............................. 152 Суфле з вареного м’яса (дієти № 1, 5, 6, 7, 1 0 ) ........................................ 152 Рибні с т р а в и ................................................................................................................... 152 Кпелі рибні (дієти № 1 , 5 ) ................................................................................. 152 Котлети, биточки з риби смажені (дієта № 2 ) ........................................ 153 Страви з с и р у .............................................................................................................. 153 Вареники ліниві (дієти № 1, 2, 5, 6, 7, 1 0 ) ............................................. .... 153 Запіканка сирна з морквою (дієти № 1, 2, 5, 6, 7, 1 0 ) .......................... 153
Карнавал під п а р асол ь к о ю ...............................................................................................
153
Б у т е р б р о д и .............................................................................................................. ке Гарячі к р у ж а л ь ц я ................................................................................................ *5“ Хрумтячі г р і н к и ..................................................................................................... Пиріжечки з с ю р п р и з о м ...................................................................................... 155-а Коктейль ф р у к т о в и й ........................................................................................... *55 я « Ш ам п ан ськ е»..........................................................................................................156 -д Солодкі я є ч к а ......................................................................................................... 156 1 Полуничне м о р о з и в о ............................................................................................ '-53
Ш
Квіги і м и ..............................................................................................................................
Загальні відомості про к в і т и ...................................................................................... Квіти в д о м а .............................................................................................................. Квіти на б а л к о н і.................................................................................................... Квіти в б у к е т а х ....................................................................................................
157 169
\
182
5
З д о р о в ’я і к р а с а ..............................................................................................................................■. •
*89 Л
•
185 Я
Фізкультура — життєва необхідність сучасної ж і н к и ........................................ 189 1 Ранкова гігієнічна г ім н а с т и к а ........................................................................... Лікувальна ф із к у л ь т у р а ............................................................................................... красиву і струнку ф і г у р у ................................................................................ 200 і Фізкультура в період в а г іт н о с т і................................................................................ 204 Лікувальна фізкультура після п о л о г і в ................................................................. 204 я Гімнастика для ч о л о в ік і в .......................................................................................... 206 :• Ранкова гігієнічна г ім н а с т и к а ........................................................................... 20^Щ .................... 210 ' Фізичне виховання та ЛФК дітей в домашніх умовах . . Профілактика та ЛФК при порушеннях функції опорно-рухового апарата 213 ^ Загартовува'ння д и т и н и ............................................................................................... 219 Масаж дітей раннього в і к у ..................................................................................... 221Н Т у р и з м .......................................................................................................................................... 228.3 Види туризму ........................................................................................... 229 ш Тривалість п о х о д і в ............................................................................................... 220Д Домашня а п т е ч к а ......................................................................................................... 2301 Косметика...................................................................................................................................2 3 Д
....................................................... 231 Гігієна — перша умова здоров’я ікраси Про косметичні процедури, які можнаробити в домашніх умовах . . . . 2 Чи знаєте ви, як у м и в а т и с я ? ..................................................................................... ^37д Секрети красивої шкіри .......................................................................................... Не забувайте про ш и ю ........................................................................... ..... 243Я Очі — дзеркало д у ш і ................................................................................................... 2 4 зд Руки потребують уваги ..........................................................................................“4Ь Здорові н о г и ................................................................................................................... 2471 Гарне в о л о с с я .............................................................................................................. М о л о д іс т ь і к о с м е т и к а ............................................................................................................................. 2 5 1 . ‘і
Обережно, м о р о з ! ......................................................................................................... Сонячні б р и з к и .............................................................................................................. Ви квапитеся на роботу (денна косметика) ....................................................... Ви збираєтесь на вечір (вечірня к о с м е т и к а ).......................................................
2 5 3 ||
Х оч м о л о д іс т ь н е в е р н е т ь с я .......................................................................................................................
259а
2оо . 2571
Гімнастика м’язів обличчя та шиї в боротьбі з передчасною старістю . . 260 Значення фізичних вправ та режиму жінки в клімактеричний період . . 262 | Якщо вам за 40 .............................................................................................................. 263 Що носити літнім ж і н к а м ? ..................................................................................... “”53 Харчування літніх л ю д е й .......................................................................................... Ч и з н а є т е Ви с в о ю ф і г у р у ? .......................................................................................................................
2671
Личить — не л и ч и т ь .................................................................................................... 271-| «...Найкращая пісня — це т и ! » ............................................................ ..... 2Я
Квіт н у всі пори р о к у ............................................................................................... 276 Вулиця вимагає у в а г и ! ................................................................................................ 2^0 Ви ставте п а с а ж и р о м .................................................................................................... 283 Телефонна р о з м о в а ...................................................................................................... -Я7 У театрі, в музеї, в к л у б і ............................................................ ............................. Чи варто о б р а ж а т и с я ? ................................................................................................29Ви запросили г о с т е й .................................................................................................... 294 Дарувати р а д і с т ь ......................................................................................................... Чи модна в и ш и в к а ...............................................................................................................'||® Молода родина куховарить ....................................................................................
<
"ІЗ
Спечи свій х л і б ................................................................. .................................. 313 Вироби з прісного т і с т а ..................................................................................... Ч В ар ін н я........................................................................................................................ 316 Як зварити к а ш у ? ............................................................................................... 318 З а п ік а н н я ................................................................................................................... 32® С м аж ен н я................................................................................................................... 322 Начинки і фарші для пиріжків, в а р е н и к ів .............................. • . . . 325 Підливи, соуси, заварні креми, киселі ............................................................ Зіб Коли мами немає в д о м а ...............................................................................................324 Мамині і г р и ...................................................................... - ..........................................32Я Каша — братикові ....................................................................................................32Н Салат.... з чого з а в г о д н о ..................................................................................... Зі.9 Салат із редиски з с м е т а н о ю .................................. ........................................ 330 Салат із фруктів .................................................................................................... 330 Як прикрасити салат? .......................................................................................... 330 Суп із свіжої к а п у с т и .......................................................................................... 330 Оладки з м о р к в и ....................................................................................................330 Оладки з свіжих к а б а ч к і в ................................................................................ 2^1 Яєчня з картоплею та ц и б у л е ю ...................................................................... .'ЗІ Яєчня з п о м ід о р а м и .......................................................................................... 331 А як приготувати о м л е т ? .................................................................................... 331 Празький торт на іменини м а м и ......................................................................331 Оленка накриває на с т і л .................... ..................................................................... 332 Умій поводитися за с т о л о м ..................................................................................... 332 Як прибирати к і м н а т у ...............................................................................................332 Миємо п і д л о г у ..............................................................................................................333 Правила на пам’я т ь ............................................................................................... 334 Діти в с і м ' ї ............................................................................................... , . . . 334 Поради різні, про всяк в и п а д о к ................................................................................ 339 Ж и р и .................................................................................................................................. 339 М’я с о ..................................................................................................................................339 О в о ч і.................................................................................................................................. 341 Я й ц я ..................................................................................................................................342 Г р и б и ................................................................................................................................. 342 Молочні п р о д у к т и .........................................................................................................Г>43 С п е ц ії..................................................................................................................................343 Оцет — наш п о м іч н и к ....................................................................................................344 Секрети смачних п и р о г і в .............................. ............................. ............................. 344 У наших д р у з і в ................................................................. ............................................ 345 346 Організація домашнього господарства ................................................................. Хк” Поради лікаря жінкам середнього в і к у ................................................................. Чому не кожен шлюб в д а л и й ? ........................................................................... Старість не за г о р а м и ..........................................................................................
Зраджує вам пам’ять? . ..................................................................................... ^55 Б о р о тьба із забу тл и вістю — боротьба зі с т а р і с т ю ................................................?5б
Чому ми проти вашої п о в н о т и ? ...................................................................... 359 Красива хода корисна для з д о р о в 'я ................................................................. 362 Хороша фігура до самої с т а р о с т і...................................................................... 363 Як носити важку н о ш у ? ......................................................................................364 Легко сказати — ходіть, а як зі с х о д а м и ? ....................................................... 364 Як ми наги н аєм ося?............................................................................................... 365 Як підготувати свої суглоби до старості? . . . . . . . . . . . 366 Заіартування корисне .......................................................................................... 367 Як одягатися ..........................................................................................................367 Зручне взуття ................................................................................ ..... . . . • 369
Азбука домашнього господарювання / Е. О. Блаж ко, А35 М. Й. Барановський, Д. М. Володарська та ін.; Упоряд. Д. М. Володарська — 6-те вид., виправлене — К.: Техніка, 1983,—374 с. В опр. 2 крб. 60 к.
245 ООО прим.
У кн иж ц і висвітлено р із[іо н а н іг,ІІ п итання о б л а д н а н н я сучасн ого ж и т л а , п рави л ь ного госп одарю ванн я з викорнстані>ям хім ічних т а ел ектр и чн и х «п ом ічн иків», догл я д у за речам и до м аш н ьо го в ж и тк у та квітам и , а т а к о ж р ац іо н ал ьн о го харчуван ня. П о д а н о ре к о м е н д ац ії з гім насти ки й косм етики , особливу у вагу п риділен о вихованню дітей та сам ови хованн ю . Р о з р а х о в а ІІа н а ш и р о ке к о л о читачіБ.
3404000000-2 ГЗ М202(04)-83
37 279
Элеонора Анисимовна Блажко, журналист, Мирослав Иосифович Барановский, архитектор, Дарья Михайловна Володарская, журналист, Лилия Семеновна Гардаш, преподаватель, Мария Ивановна Глазова, журналист, Людмила Евгеньевна Жоголь, канд. искусствоведения, Мария Григорьевна Мокриева, канд. мед. наук, Светлана Николаевна Приходько, канд. биол. наук, Лидия Николаевна Ульянова, искусствовед, Валентина Николаевна Шалупенко, канд. мед. нацк, Людмила Алексеевна Шушурина, журналист
АЗБУКА ДОМАШНЕГО ХОЗЯЙСТВА 6-е издание,
исправленное
(На украинском языке)
Редактор 3. Б. Богданова Оформлення художника Г. А. Заблоцького Художній редактор Л. О. Дикарев Технічний редактор Н. О. Бондарчук Коректори Л. В. Ляшенко, И. В. Тарабан
Інформ. б л а н к № 2709 З д ан о д о ск л а д а н н я 27 .0 9 .8 2 . П ід п и сан о д о др у ку 0 2 .1 1 .83. Ф орм ат
60Х90'/|6. П а п ір д р у к . № 2. Ум. д р у к .
арк. 23,5. Ум. ф а р б о -
в ід б. 24.08. О бл.-ви д. а р к . 29,79. Т и р а ж 245 ООО прим. З а м . 2-359. Ціна 2 крб. 60 к.
И зд ател ь ств о « Т ех н и ка» , 252501, К иев, I, К р ещ ат и к , 5. К ни ж ко ва
ф абри ка,
ім,
М.
В.
вул. Д о н е ц ь -З а х а р ж е в сь к о го , 6/8.
Ф рунзе,
310057,
Х арків-57,