Завбачення погоди за місцевими ознаками

О. О. ЗУБКОВ

ЗАВБАЧЕННЯ ПОГОДИ ЗА МІСЦЕВИМИ ОЗНАКАМИ

КИЇВ - 1967

В ІД ВИДАВНИЦТВА У цій книзі автор подає наукові основи передбачення погоди та на­ водить місцеві ознаки, які допомо­ ж уть працівникам сільського госпо­ дарства кращ е розуміти атмосферні явища, орієнтуватися в погоді та уточнювати прогнози її в конкретній місцевості. Розрахована книга на спеціалістів сільського господарства, керівний склад колгоспів і радгоспів та лю ­ бителів природи. Зауваж ення та побажання проси­ мо надсилати на адресу: Київ, 34, В. П ідвальна, 10, видавництво «Уро­ жай».

Зубков

А лександр

Предсказание признакам (на украинском «Урожай». Киев, ная, 10. Редактор Х удожній Технічний Коректори

Е мельянович

погоды по

языке). 34. ул.

местным

И здательство Б. П одваль­

Я. я. Милокоста редактор В. 3. Куниця редактор П. Ф. Монжеран Я. О. Х ацінська, Я. М. Сосяк

Здан о на виробництво 3.1 1966 р. П ідпи­ сано д о друку 28.УІІ 1966 р. БФ 09330. Формат 84ХІ081/зг •' Фіз. друк. арк. 3,25. Умовно-друк. арк. 5,45. Облік.-вид. арк. 5,42 + 0,56 вкл. Вид. № 51/65. Тираж 16100. Ціна 27 коп. Зам . 1871. Київська

друкарня № 3.

ВСТУП

Погода — наш одвічний су­ путник. Вона дуж е впливає на всі галузі народного господар­ ства і практичну діяльність людини. Особливо ж велику роль відіграє погода в сіль­ ському господарстві. Метеорологічні умови зн ач ­ но впливають на ріст і розви­ ток рослин, на ефективність застосування добрив та про­ ведення інших агротехнічних заходів. Правильне розуміння і знання погоди д ає м ож ли ­ вість зменшити або й повністю знешкодити вплив несприят­ ливих погодних явищ на .сільськогосподарське вироб­ ництво. У колгоспах і радгоспах не зав ж д и мож на своєчасно ско­ ристатись зведеннями і прог­ нозами бюро погоди, що їх пе­ редають по радіо, особливо під час збирання врож аю та ін­ ших масових польових робіт. Тому тут часто доводиться завбачати погоду самому з д о ­ помогою місцевих ознак. О держ ані по радіо або те­ лефону прогнози погоди також уточнюють за місцевими озн а­ ками. Знання останніх допо ­ з

м агає правильно орієнтувати­ ся і розбиратися в погодних умовах та практично викори­ стовувати прогнози погоди. Вірна оцінка погоди сьогод­ нішнього і наступних днів д о­ помагає кращ е й раціональні­ ше планувати сільськогоспо­ дарські роботи.

АТМОСФЕРА. ПОГОДА І ЇЇ ЗАВБАЧЕННЯ

Атмосфера — величезний по­ вітряний океан, що оточує зем­ ну кулю. Властивості атмос­ фери Землі мають важливе значення для практичної ді­ яльності людини і життя на нашій планеті. Атмосфера за ­ хищає всі живі організми на Землі від згубної дії ультра­ фіолетових сонячних променів та інших потужних випромі­ нювань, що йдуть з космосу. Завдяки наявності електрич­ но заряджених шарів атмос­ фери можливий радіозв’язок на далекі віддалі між різними пунктами всієї земної кулі. В атмосфері виникають проце­ си і явища, які визначають по­ году і її зміни. Атмосфера є регулятором температури і необхідним се­ редовищем для передачі чут­ них для нас звуків. З нею по­ в’язано багато різноманітних явищ природи. Тому дуже важливе значення має всебіч­ не вивчення її. Наука, яка вивчає атмосферу і навколо­ атмосферний космічний про­ стір, називається метеороло­ гією. Для вивчення атмосфери і навколоатмосферного косміч5

ного простору тепер ми маємо різну складну техні­ ку: радіозонди, аеростати, стратостати, спеціально об­ ладнані літаки — «розвідники погоди», «кораблі пого­ ди», автоматичні та інші метеорологічні станції й обсер­ ваторії на суходолі і морі, метеорологічні радіолокато­ ри, метеорологічні і геофізичні штучні супутники Землі, спеціальні ракети, космічні кораблі з людьми на борту та ін. Останнім часом для зондування атмосфери почали використовувати й потужний світловий промінь Лазера. З а даними сучасних наукових досліджень, атмосфера простягається на тисячі кілометрів угору без різкої ме­ жі. Вона має неправильну, мінливу форму і поступово переходить у міжпланетний простір. Густина атмосфери з висотою швидко зменшується. Половина всієї її маси припадає на приземний шар зав­ товшки близько 5 км. На висоті близько 50 км атмос­ ферний тиск у 1000 разів менший, ніж біля поверхні Землі, а на висоті близько 100 км — у 1 000 000 разів. За своїм складом атмосфера у надземному шарі яв­ ляє собою механічну суміш молекул і атомів, різних га­ зів, що перебувають у постійному хаотичному, дуже швидкому русі. Після видалення з повітря часток пилу й вологи воно поблизу поверхні Землі містить за об’є­ мом близько 78% азоту, 21% кисню, 0,93% аргону, 0,03% вуглекислого газу і дуже незначні кількості вод­ ню, неону, гелію, криптону, ксенону, аміаку, перекису водню, йоду, еманації радію, озону. Починаючи з висоти 25 км і вище, молекули все більше розділяються на атоми, тобто дисоціюють. При цьому утворюються електрично заряджені частинки — іони. У найвищих шарах, атмосфери відбувається силь­ на іонізація молекул і атомів, за якої виникають іони і вільні електрони. Ці процеси здійснюються під дією со­ нячних ультрафіолетових і рентгенівських променів, а також елементарних частинок, що летять з космосу і мають величезну швидкість і енергію. Атмосфера перебуває під постійною дією метеори­ тів, космічних частинок і різних інтенсивних сонячний променів; Сонце протягом доби посилає в атмосферу безліч частинок — корпускул, що являють собою про­ тони й електрони. Ці частинки в північних і південних полярних районах спричиняють величне явище приро­ д и — полярні сяйва. Корпускули спрямовуються до по6

люсів під впливом магнітного поля Землі. Тому полярні сяйва найчастіше спостерігаються в цих районах, але іноді їх можна бачити в інших місцях земної кулі. По­ лярні сяйва бувають на висоті від 100 до 1000 км і більше. Залежно від зміни температури у вертикальному на­ прямі атмосферу поділяють на кілька шарів, хоча чіткої межі між ними не існує. Нижній шар атмосфери завтовшки до 13 км (8—9 біля полюсів і 16— 18 км біля екватора) називають тро­ посферою. Температура у тропосфері, як правило, зни­ жується в середньому на 0,66 на кожні 100 м ^исоти. Повітря тропосфери нагрівається й охолоджується го­ ловним чином від поверхні Землі. У тропосфері повітря постійно рухається в горизонтальному і вертикальному напрямах, конденсується водяна пара, утворюються хмари, випадає 'дощ і сніг, відбуваються й інші явища природи; у ній міститься 75% усієї маси атмосфери, яка відіграє головну роль у формуванні погоди. Над тропосферою до висоти 50—60 км міститься шар, який називають стратосферою. Від тропосфери вона відокремлена перехідним шаром незначної товщи­ ни, який називають тропопаузою. Залежно від процесів, що розвиваються в тропосфері, висота тропопаузи змі­ нюється від сезону до сезону і з дня на день. Темпера­ тура тут спостерігається близько — 50, — 60°. Стратосфера за фізичними властивостями значно відрізняється від тропосфери. Тут, залежно від висоти, розподіл температур інший, ніж у тропосфері. До рівня 25 км вона мало змінюється. Над цією висотою почи­ нається підвищення температури, яка досягає макси­ мального значення (10°) на висоті 55—60 км. Підви­ щення температури в цьому шарі спричиняється наяв­ ністю в ньому озону, який має здатність поглинати енергію ультрафіолетових сонячних променів. У страто­ сфері дуже мало міститься водяної пари. Тому тут не відбувається інтенсивних утворень хмар і опадів. У стра­ тосфері бувають сильні вітри і значні зміни температури. Над стратосферою, до висоти 80 к м, міститься мезо­ сфера. Температура в ній знову різко знижується і десь на рівні 80 км досягає — 95°. За мезосферою до 700—800 км висоти іде термосфе­ ра. Тут температура повітря знову підвищується, і на висоті 300—400 км вона досягає 1000°, а вище збіль7

шується і до 3000°. Однак це не означає, що тіло, по­ трапивши в це середовище, повинно розжаритись,— ад­ же густина повітря на цих висотах дуже незначна. У термосфері найвища іонізація повітря, тому її на­ зивають ще іоносферою. Вона має великий вплив на поширення радіохвиль. Тому вивчення іоносфери є та ­ кож практично дуже важливим завданням дослідження атмосфери. Вище за термосферу простягається екзосфера. Тут густина газу настільки низька, що частинки, які мають достатню енергію, можуть розсіюватися в світовому просторі. Далі на висотах понад 2000 км міститься магнетосфера (або протесфера). Вона складається го­ ловним чином з ядер атомів водню і електронів, які ру­ хаються під впливом магнітного поля Землі. Радянські вчені в магнетосфері недавно відкрили кілька поясів підвищеної радіації, у яких найбільш ін­ тенсивно сконцентровані заряджені найдрібніші частин­ ки, що рухаються в певній зоні. Ці пояси виявлено ли­ ше з допомогою радянських штучних супутників Землі і космічних ракет. Нижній пояс радіації простягається від 2500 до 5000 км, верхній, положення якого дуже мін­ ливе, займає простір між висотами 12 000 — 20 000 км і на віддалі 45 000 — 75 000 км від поверхні Землі існує зовнішній радіаційний пояс. За сучасними уявленнями зовнішня частина земної атмосфери занурена у виключно розріджену, але з тем­ пературою близько 100 000е сонячну атмосферу, яка по­ ширюється на великі віддалі від Сонця, досягаючи і нашої планети. Цей перехід земної атмосфери в соняч­ ну відбувається на висотах близько 60 0 0 0 — 100 000 км. Уся земна атмосфера бере участь в обертанні Землі. Описані зони атмосфери взаємозв’язані і дуже вплива­ ють одна на одну, їх характеристики значно змінюють­ ся,— вони залежать від змін сонячної активності та ін­ ших факторів. Тому для повноцінного вивчення атмос­ ферних явищ або погоди біля земної поверхні необхід­ но вивчати і всі вищі шари атмосфери. Погода — явище дуже складне, яке залежить від ба­ гатьох причин. Цим і пояснюється її мінливість, неста­ лість і труднощі завбачення. Що таке погода й клімат і яка між ними різниця? Атмосферне повітря, як і всяка інша речовина, має 8

певні фізичні властивості: тиск, густину, вагу, темпера­ туру, вологість, прозорість і т. д. Усі ці властивості взаємодіють одна з одною, величини їх весь час зміню­ ються. Коли, наприклад, в одному місці атмосферний тиск падає, вітер посилюється, хмарність збільшується, то в цей самий час у сусідніх областях, .навпаки, тиск повітря підвищується, хмарність зменшується, вітер слабшає. Сукупність метеорологічних елементів (тиску, температури, вітру, хмарності та ін.), які характеризу­ ють фізичний стан атмосфери в даному місці і в даний момент часу, називають погодою. Погода за деякий проміжок часу (доба і більше) характеризується по­ слідовною зміною метеорологічних елементів або їх се­ редніми показниками за взятий проміжок. Важлива властивість погоди — її мінливість. Навіть два досить схожі дні обов’язково відрізняються один від одного за тими чи іншими елементами (температурою, хмарністю, вітром і т. д.). Спостерігаються і різкі змі­ ни погоди — зміни ясних днів негодою і швидкі прояс­ нення після дощу або снігопаду, а також температур­ них показників. Мінливість погодних умов виявляється і при порівнянні сезонів різних років. Так, одна зима буває сніжна з великими морозами, інша м’яка і ма­ лосніжна; літо може бути дощовим і прохолодним або, навпаки, жарким і посушливим. Та за всіх відмін окре­ мих днів, місяців, сезонів і років можна встановити і певні сталі властивості погодних умов, характерні для даної місцевості за багаторічний період, або, як ка­ жуть, кожна місцевість має цілком певний клімат. Кліматом називають багаторічний режим погоди, властивий даній місцевості залежно від її географічно­ го положення і природних особливостей земної поверх­ ні. Атмосфера, незважаючи на її значні і швидкі зміни, має властивість, яка забезпечує повторення певних ти­ пів погоди. Тому клімат — комплексне поняття, яке відбиває сукупність усіх типів погоди, що спостеріга­ ються в даному місці; характеризує властиве лише д а ­ ному місцю поєднання тепла, холоду, вітру, хмарності, опадів, інших атмосферних показників і сонячної пого­ ди за багаторічний період. Якщо погода безперервно змінюється (щодня і щогодини), то клімат певного міс­ ця протягом тривалого часу (століттями і тисячоліття­ ми) порівняно сталий. У цьому й полягає головна різ-

9

ниця між кліматом і погодою. Наприклад, у Києві ти­ сячоліттями зберігається клімат помірних широт і при­ родних умов, хоч погода тут дуже мінлива. Досить важливим фактором, що визначає умови клі­ мату, є географічна широта. Відомо, що над полюсами повітря завжди холодне, а в екваторіальній зоні тем­ пература його завжди висока. В напрямі від екватора до’ полюсів клімат поступово змінюється від жаркого вологого через жаркий сухий до вологого холодного і далі до холодного сухого. Це чотири основні типи клі­ мату, але серед них є багато різновидностей залежно від місцевих фізико-географічних умов: рельєфу земної поверхні, наявності океану, моря, ріки, озера, лісу, вл а­ стивості грунту і т. п. Для характеристики клімату даної місцевості за ба­ гаторічний період спостережень над атмосферними яви­ щами в цьому районі виводять середні і крайні — най­ більші й найменші показники метеорологічних елемен­ тів, установлюють характер коливання їх у часі та інші особливості погодних умов. Вивчення клімату, як і погоди, має велике практич­ не значення. Зокрема, клімат певною мірою впливає на спеціалізацію сільського господарства. Оскільки з часом він дуже мало змінюється і лишається приблизно ста­ лим, то кліматичні особливості даної місцевості у якійсь мірі можуть бути багаторічним прогнозом погоди. Дані оцінки і врахування місцевих кліматичних умов можуть бути використані в рослинництві з метою підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Д ля цього в кожному господарстві, колгоспі або радгоспі треба організувати гідрометеорологічний пост і провадити спостереження за опадами, температурою повітря і грунту тощо. З багатьох передових господарствах Укра­ їни, Білорусії та інших радянських республік такі пости вже діють протягом тривалого часу. Ще в сиву давнину людей цікавило питання, чим пояснюються зміни погоди, чому виникають хмари, бу­ ває дощ, сніг, блискавка, грім та Інші атмосферні яви; ща. І лише з розвитком науки поступово вдалося вияс­ нити багато таємниць природи. Тепер наука може не тільки пояснити ті чи інші природні явища, а й завба­ чати їх. За останній час уже є практичні успіхи і в га­ лузі керування догодою і навіть у зміненні клімату. 10

Розвиток науки про завбачення (прогнозування) по­ годи пов’язаний з економічними потребами суспільства. Важливість завбачень погоди, від умов якої великою мірою залежить успіх виробничої діяльності людини, була усвідомлена вже давно. Більш як 200 років тому геніальний російський вчений М. В. Ломоносов писав: «Як корисно і необхідно передбачити зміни атмосфери, добре знає хлібороб, який у пору сівби і жнив хоче яс­ ної погоди, а в проміжку — дощу, поєднаного з теплом» не менш того знає це й моряк, який настільки був би щасливий, коли б міг пальцем показати той район, звід­ ки можна чекати постійних вітрів і звідти гряне рапто­ ва буря». Зростаючі виробничі запити сільського: господар­ ства та інших галузей народного господарства стали головним поштовхом для організації служби прогнозів погоди і дальшого її розвитку. Спроби наукового завбачення погоди починаються з часу винайдення і впровадження в практику барометра, оскільки було помічено, що перед негодою тиск, як пра­ вило, падає, а перед хорошою погодою підвищується. Потім виявилося, що для більш точного завбачення по­ годи треба мати метеорологічні дані не лише про ту точ­ ку, для якої складають прогноз, а й відомості з бага­ тьох інших місць. Тому організація служби прогнозів погоди стала можливою тільки після винайдення сучас­ них засобів зв’я з к у — телеграфу, телефону, радіо. З цієї причини наука про погоду і її завбачення — синоп­ тична метеорологія (синоптика) — почала оформлятися тільки у другій половині минулого століття. Великою подією в розвитку метеорології було ство­ рення в 1849 р. в Петербурзі першого в світі метеороло­ гічного наукового центру — Головної .фізичної обсерва­ торії (тепер Головна геофізична обсерваторія імені О. І. Воєйкова). В ній з 1872 р. організовано регулярну роботу служби прогнозів погоди. Величезного значення служба погоди набула про­ тягом останніх років. У різних районах земної кулі були організовані тисячі нових метеорологічних станцій, об­ серваторій, бюро погоди, у тому числі і в таких важкодоступних місцях, як Арктика і Антарктика, установле­ ні автоматичні радіометеорологічні станції і т. д. Все більшого значення для вивчення атмосфери і для служ­ 11

би погоди набувають штучні супутники Землі та елек­ тронно-обчислювальні машини. Чим же пояснюються зміни погоди і яка основа су­ часного методу її наукового завбачення? Атмосфера Землі перебуває в безперервному русі і змінах. Різноманітна і складна мінливість погоди вини­ кає і безперервно підтримується трьома головними при­ чинами, що досить складно поєднуються між собою: різним надходженням сонячної енергії в різні широти земної кулі, різними властивостями земної поверхні в різних місцях і повітряними течіями, які переміщують величезні повітряні маси і намагаються вирівняти ці відміни. Взаємодіючи з земною поверхнею суходолу і води, віддаючи або забираючи тепло й вологу, повітря атмос­ фери постійно змінює свої фізичні властивості; наслід­ ком цього є зміни погоди. Земна поверхня, дістаючи тепло від Сонця, є голов­ ним джерелом нагрівання повітря і єдиним джерелом його зволоження й запилення. Атмосфера весь час на­ грівається або охолоджується, відбувається підняття й розширення або опускання і стиснення повітря, перехід його з одного фізичного стану в інший. Атмосфера по­ стійно перебуває під дією колосального сонячного і зем­ ного випромінювань. Перетворюючись на теплову енер­ гію, ці випромінювання спричиняють утворення хмар, опадів, туманів, вітрів та інших явищ і процесів у ат­ мосфері. Стан атмосфери, як уже відзначалось, залежить від процесів, що відбуваються не тільки в нижніх, а у й ви­ соких її шарах. Як показують спостереження, в тропосфері повітря в горизонтальному напрямі неоднорідне за фізичними властивостями: окремі великі об’єми повітря, які нази­ вають повітряними масами, різко відрізняються між со­ бою за температурою, вологістю, запиленістю і т. п. Н е­ однорідність повітря тропосфери пояснюється неоднако­ вим надходженням сонячного тепла в різні частини зем­ ної кулі і відмінами у властивостях земної поверхні (су­ ходіл, вода). Та ж сама повітряна маса з приблизно однаковими показниками температури і вологості може займати, наприклад, половину всієї Європи, Європей­ ську частину СРСР, площу Північного Льодовитого оке­ 12

ану, Західний Сибір і т. п . , тобто сотні тисяч і мільйони квадратних кілометрів. Атмосферні течії переносять повітряні маси на вели­ кі віддалі. Іноді повітря з Арктики проникає в Африку, спричиняючи там різкі похолодання і навіть випадання в північній її частині снігу, а повітря з тропіків, заходячи далеко в глиб Арктики, зумовлює там різкі потеп­ ління і випадання дощу. Маси повітря, які переміщуються з холодної на теп­ лу земну поверхню, називають холодними повітряними масами, а ті, що рухаються з теплої на холодну земну поверхню (наприклад, улітку з суходолу на море), на­ зивають теплими повітряними масами. Пересуваючись, повітряні маси під впливом земної поверхні поступово перетворюються, втрачають свої по­ передні фізичні властивості і набувають нових — стають тепліші чи холодніші, вологіші або сухіші, прозоріші чи запиленіші. Проте утворення більшості типів погоди, які різко відрізняються один від одного, є результат взає­ модії різних повітряних мас, а не зміни властивостей поодинокої однорідної маси повітря. Нерівномірне нагрівання атмосфери обумовлює не однаковий розподіл атмосферного тиску. Останній є причиною виникнення повітряних течій і руху повітря­ них мас. Одна повітряна маса, зустрічаючись з другою, вступає з нею у взаємодію. Холодна повітряна маса, з більшою густиною, підпливає пологим клином під теп­ лу. В місцях зіткнення повітряних мас різних теплових та інших властивостей і характеристик виникають рухо­ ві межі (зони), виражені з більшою або меншою різкі­ стю залежно в основному від тієї різниці (контрасту) температур, яка є у двох сусідніх повітряних масах. Така перехідна зона взаємодії теплих і холодних повіт­ ряних мас, за аналогією із зоною боїв різних військових армій, Називається атмосферним або повітряним фрон­ том, чи просто фронтом. При цьому тепле повітря легше і рухається інтенсивніше; крім того, воно має додатко­ вий запас енергії, одержаної водяною парою під час ви­ паровування, якої в теплому повітрі міститься більше, ніж у холодному. Цікаво, що повітря, яке проникає з півдня, не так уже легко й швидко перемішується з повітрям, що прий­ шло з півночі. Кожна з цих мас зберігає порівняно три13

валий час властиві їй особливості. Зона взаємодії повіт­ ряних мас (фронт) розміщена іноді майже вертикально, але звичайно вона нахилена до земної поверхні і пере­ сікає її по лінії, яка також займає певне положення; верхня її частина перебуває далеко попереду. Ширина фронту становить кілька десятків кілометрів і порівня­ но до розмірів повітряних мас, що зіткнулися, вона ду­ же мала і на географічній карті її можна зобразити тільки лінією. Рух фронту по земній поверхні зумовлює різку зміну більшості елементів погоди. Залежно від того, яка повітряна маса насувається — тепла чи холодна, атмосферні фронти бувають теплі й холодні. Після проходження першого наступає поміт­ не потепління. Поблизу такого фронту тепле повітря, рухаючись швидше, ніж холодне, насувається на його відступаючий клин. При цьому тепле й більш вологе по­ вітря, підіймаючись угору, охолоджується, а водяна па­ ра, що міститься в ньому, конденсується. В результаті утворюється велика зона суцільних шаруватих хмар, з яких випадає обложний дощ або сніг. Попереду лінії теплого фронту на віддалі близько 800— 1000 км хмар­ на система часто складається з нитковидних, гачкува­ тих перистих і перисто-шаруватих хмар (мал. 1, право­ руч), які є першими ознаками наближення (через добу і більше) негоди. Поблизу лінії фронту, в зоні завширш­ ки до 300—400 км, хмарна система звичайно склада­ ється з шарувато-дощових хмар. З наближенням її ві­ тер поступово сильнішає, вологість повітря збільшуєть­ ся, випадають опади. Коли рухається холодний фронт (мал. 1, ліворуч), холодна маса повітря доганяє теплу і швидко витісняє її вгору. Від бурхливого підняття теплого вологого по­ вітря відбувається й більш інтенсивне охолодження його та конденсація водяної пари, внаслідок чого перед холодним фронтом утворюються потужні купчасті і зли­ вові хмари. Після його проходження настає різке похо­ лодання. Холодний фронт рухається швидше, ніж теп­ лий, і часто змикається з ним. У таких випадках утво­ рюється так званий фронт оклюзії. Його проходження супроводжується здебільшого обложними опадами. Зміни погоди в тому чи іншому місці залежать го­ ловним чином від характеру й інтенсивності розвитку вертикальних рухів повітря в тропосфері. Якщо над д а ­ 14

ним районом створюються умови, за яких повітря в тро­ посфері має висхідний рух, то, підіймаючись, воно охо­ лоджуватиметься, а водяна пара, що міститься в ньому, конденсуватиметься. Внаслідок цього при наявності в даній повітряній масі достатньої кількості вологи утво­ рюються хмари і випадають опади. Коли повітря над даним районом має нисхідний рух, з наближенням до Землі воно стискується і нагрівається, стає сухіше, що супроводжується розтіканням і зникненням хмар. З цієї причини значні зміни погоди можуть бути і в однорідній повітряній масі — коли в ній у якомусь місці відбувається сильне підняття повітря, наприклад вна­ слідок великого нагрівання колоземного шару повітря від земної поверхні. Але в цьому разі зміни погоди, як правило, мають добре виражений добовий хід. Наприк­ лад, уночі розсіюється хмарність, знижується темпера­ тура, на ранок можуть утворитися тумани; вдень темпе­ ратура набагато підвищується, утворюється значна хмарність, з якої іноді можуть випадати опади, а вліт­ ку можуть бути і грози. Вертикальні рухи повітря, що охоплюють величезні простори,, пов’язані з утворенням і розвитком у тропо­ сфері потужних повітряних вихорів, так званих цикло­ нів і антициклонів, які є головними «диригентами» у змінах умов погоди. Ц и к л о н — це область зниженого атмосферного тиску (найменшого в центрі) і система вітрів навколо центру, проти руху стрілки годинника в північній півку­ лі і за стрілкою годинника — в південній. А н т и ц и к ­ л о н — область підвищеного, атмосферного тиску (най­ більшого в центрі) і система вітрів навколо центру за стрілкою годинника в північній півкулі і проти її руху— в південній. Циклони звичайно, складаються з різнорід­ них повітряних мас, розділених фронтами (в передній частині міститься теплий фронт, у тиловій — холодний), мають висхідний рух повітря. Тому циклони, як прави­ ло, супроводжуються хмарною з опадами і вітряною по­ годою. Діаметр циклонів становить кілька сотень, а іно­ ді й 2—3 тис. кілометрів. Увесь циклон, як величезний повітряний вихор, рухається в напрямі повітряних пото­ ків середніх шарів тропосфери. Рухаються циклони із швидкістю в середньому близько 35—40 км/год, а іноді і значно швидше — 70—80 км/ год. Часто циклони про­ 16

ходять серіями, рухаючись один за одним по кілька штук і чергуючись з областями високого тиску (анти­ циклонами). В антициклонах, у центральних їх областях, спосте­ рігається нисхідний рух повітря. Тому звичайно в цент­ ральній частині антициклону стоїть ясна і суха, маловітряна або штильова погода, влітку жарка, взимку мо­ розна. Але бувають антициклони і з суцільною. хмар­ ністю, опадами і сильними вітрами. Антициклони бувають стаціонарні і рухомі. Перші спостерігаються взимку над континентами, в районі пе­ ребування, дуже холодних мас повітря, і в тридцятих широтах обох півкуль — над океанами. Антициклони другого типу рухаються, як правило, за поодинокими циклонами або за їх серіями. Взимку антициклони приносять з півночі морозну яс­ ну погоду з доброю видимістю. Антициклон, що прихо­ дить з півдня, приносить у холодну пору року тривалу хмарну погоду. Влітку в антициклонах, що рухаються з півночі, розвиваються купчасті, потім часто і зливові хмари із зливами і грозами. В антициклонах, що прий­ шли з півдня, спостерігаються дощові хмари з грозами, а по ночах — роса й тумани. Добовий хід метеорологічних елементів в антицикло­ ні відрізняється1 різко вираженою правильністю і знач­ ними коливаннями особливо таких показників, як тем­ пература і вологість. Нерідко циклони й антициклони, охоплюючи значні території, затримуються над ними по кілька діб, лиша­ ючись малорухомими, іноді ж, рухаючись за певними траєкторіями, зберігають їх незмінними протягом кіль­ кох діб, а потім міняють напрям руху, поступово руй­ нуються і зникають. Такі порушення в закономірностях руху циклонів і антициклонів є однією з важливих причин, яка призво­ дить до помилок у прогнозах, складених у бюро погоди. Переміщення циклонів і антициклонів та повітряних фронтів — основна причина зміни погоди. Сукупність основних видів повітряних течій, завдяки яким здійсню­ ється обмін великих мас повітря в горизонтальних і вертикальних напрямах, називають загальною циркуля­ цією атмосфери. Різноманітний за характером і масштабами рух по­ 17

вітря виникає і підтримується різним нагріванням зем­ ної поверхні і повітря в різних широтах, на суходолі і на морі. В результаті цього відбувається неоднаковий розподіл атмосферного тиску на тому самому рівні. По­ вітря при цьому рухається від місць з підвищеним тис­ ком до місць, де він знижений. Повітряні течії, що утво­ рюються при цьому в загальній циркуляції атмосфери, ускладнюються під впливом обертання Землі, вихоре­ утворення (циклонів і антициклонів) і тертя повітря об земну поверхню та між різними повітряними потоками. Циркуляція атмосфери відрізняється великою мін­ ливістю. Найчастіші зміни її відбуваються в середніх і високих широтах, де холодне повітря полярних обла­ стей часто зустрічається з теплими масами повітря суб­ тропіків і тропіків. При таких сутичках утворюються зони з більшими горизонтальними градієнтами (різни­ цями на одиницю довжини) температури. В цих зонах виникають фронти, циклони й антициклони, з допомо­ гою яких, між широтами здійснюється обмін тепла і во­ логи. Без такого обміну повітря температура у високих широтах була б набагато нижчою за існуючу, а в низь­ ких широтах — вищою. В низьких широтах діяльність циклонів і антицикло­ нів розвинена слабо, лише іноді в деяких районах океа­ нів виникають тропічні циклони (на Тихому океані — тайфуни), що характеризуються невеликими розмірами в поперечнику, але супроводжуються вітрами величез­ ної руйнівної сили. До великого виду атмосферної циркуляції належить і рух повітря між материками й океанами, так звана мусонна циркуляція. Взимку вітри спрямовані переваж­ но з холодних материків у бік теплих океанів і морів, а влітку — з боку порівняно холодних океанів і морів на більш нагрітий суходіл. Такі сезонні вітри називають мусонами. Вони особливо чітко виражені біля південносхідних берегів Азії та біля берегів Індії. Повітря, нагріте над екватором, підіймається вгору І прямує до полюсів. Але під впливом відхиляючої сили обертання Землі це повітря уже в поясі близько 30° північної і південної широти змінює курс руху на схід. Внаслідок цього в даному поясі відбувається скупчення повітря у верхніх шарах тропосфери, яке потім, опуска­ ючись, утворює на 30° північної і південної широти об18

ласті високого тиску (стаціонарних антициклонів). З цих областей високого тиску біля поверхні Землі про­ тягом усього року дмуть постійні вітри у бік екватора, які називають пасатами. В північній півкулі ці вітри мають північно-східний напрям, а в південній — півден­ но-східний. Вони дуже стійкі щодо напряму і мають, швидкість 5—8 м/сек. Погода в зоні пасатів звичайно буває малохмарна, ясна,' без опадів. Від екватора до тропіків обох півкуль у верхніх ш а­ рах тропосфери рухаються повітряні течії, які назива­ ють антипасатами. Між пасатами обох півкуль, поблизу екватора, міс­ титься зона відносного затишшя. Д ля неї характерне переважання погоди з частою потужно-купчастою хм арн істю, сильними зливами і грозами, великою вологістю, високою температурою повітря, слабкими змінними віт­ рами і штилями. У помірних широтах північної півкулі переважають південно-західні і західні вітри. Взимку вони часто бу­ вають сильні і штормові, - влітку — помірні і слабкі. У помірних широтах південної півкулі спостерігаються північно-західні і західні, звичайно дуже сильні вітри. Тому в південній півкулі сорокові широти моряки нази­ вають «ревучими», а п’ятидесяті — «шаленими». Д л я областей Арктики і Антарктики характерний підвище­ ний тиск і переважання східних вітрів. Загальна західна течія повітря в середніх широтах характерна для всієї тропосфери і нижньої частини стратосфери протягом усього року, а взимку — для всі­ єї стратосфери і мезосфери до висот 80— 100 к м . Серед складних систем повітряних течій атмосфери виділяються вузькі зони дуже сильних вітрів, ніби стру­ мені на фоні відносно спокійної навколишньої газової оболонки Землі. Ці зони були встановлені у 1944— 1947 рр. і названі струминними течіями. Струминні течії спостерігаються у верхній тропосфе­ рі на висотах 9— 12 км і нижній стратосфері. Макси­ мальні швидкості вітру у цих струменях становлять більш як ЗО м/сек. Ширина зони струминної течії 200— 500 км, її протяжність нерідко дорівнює кільком тися­ чам кілометрів. Іноді ці течії стрічкою оперізують усю земну кулю. Океани і моря, які займають 71% поверхні земної 19

кулі, перебувають весь час у тепловій і динамічний взає­ модії з атмосферою і справляють великий вплив на клімат і погоду Землі. Вони є акумуляторами колосаль­ ної кількості енергії. Світовий океан і атмосфера явля­ ють собою єдину енергетичну систему, у якій відбуваєть­ ся перетворення теплової енергії Сонця в енергію руху. Середня температура поверхневих вод Світового океану становить І7,4°, тоді як середня температура колоземного повітря — лише 14,4°. Взимку вітри з боку моря отеплюють суходіл, влітку вони охолоджують і зволо­ жують його. Повітряні маси над океанами, морями й су­ ходолом перебувають у безперервному русі. При цьому роль водних мас, що обігрівають або охолоджують і зволожують потоки повітря, які проносяться, величезна. Теплі морські течії підвищують зимову температуру по­ вітря в холодних районах земної кулі, а холодної течії в низьких широтах зменшують тропічну спеку. Наприк­ лад, Гольфстрім дуже впливає на клімат і погоду знач­ ної частини Європи, великої території Радянського Сою­ зу. Його- води доходять до Баренцового моря, завдяки чому Мурманськ є незамерзаючим морським портом, хоч міститься він за полярним колом в Арктиці. Умови погоди якого-небудь району залежать від того, як розподілилась одержана від Сонця енергія і як вона потім проявляється, де зосереджуються холодні і теплі маси повітря, як спрямовані потоки холоду і тепла в атмосфері, де виникають атмосферні фронти, де утво­ рюються і куди прямують циклони — носії, як ми вже знаємо, хмарної, вітряної і з опадами погоди або анти­ циклони— носії звичайно ясної, сухої і тихої погоди, які сприяють взимку сильному охолодженню, а влітку прогріванню повітря, яка їх інтенсивність, протяжність, швидкість руху і т. п. В одні роки і в різні сезони обмін повітря між поляр­ ними і тропічними широтами відбувається більш інтен­ сивно, в інші — менш інтенсивно. В одні роки і в окремі їх періоди цей обмін посилюється в одному місці, в ін­ ші роки — в іншому. Зміна режиму циркуляції атмосфери з року в рік з а ­ лежить від багатьох явищ, що відбуваються на нашій планеті і в космосі. Головне з них — зміна режиму цир­ куляції (течій) океанів і морів та коливання активності випромінювання Сонця і т. д. Вивчення циркуляції ат­ 20

мосфери має дуже важливе значення для опрацювання теорії і методів прогнозів погоди. Уже було відзначено, що зміни умов погоди тісно пов’язані з повітряними течіями, з рухом великих повіт­ ряних мас. Тому спостереження за станом погоди про­ вадять на величезних просторах Землі і у великій кіль­ кості пунктів. А що стан погоди залежить і від проце­ сів, які відбуваються у високих шарах атмосфери, то на багатьох метеорологічних станціях, крім спостережень біля земної поверхні, ведуться спостереження і на різ­ них висотах. Спостереження за погодою і її вивчення провадять­ ся для того, щоб насамперед правильно її завбачити. В цьому головне завдання метеорології. Як же це здійснюється в центрах прогнозів гідро­ метеорологічної служби СРСР — в різних бюро погоди і в Гідрометеорологічному центрі СРСР у Москві, а також за кордоном? Д ля цього тут використовують одночасні спостере­ ження багатьох метеорологічних станцій земної кулі, розміщених на суходолі, на спеціальних «кораблях по­ годи» і деяких транспортних та рибопромислових мор­ ських суднах. Результати спостережень кожної такої станції з допомогою міжнародного метеорологічного коду умовними цифрами по телеграфу, телефону або радіо повідомляють в названі центри служби погоди. Там ці відомості цифрами і умовними значками нано­ сять на спеціальні географічні карти. Так складають карти погоди або синоптичні карти, які дають можли­ вість провадити одночасний огляд стану погоди на ве­ ликій території. Синоптична карта є ніби фотографією стану погоди в якийсь певний момент, зафіксований на великій території аж до цілої півкулі або всієї Землі. На карті наносять контурами материки, океани і моря, кружечками позначають положення метеороло­ гічних станцій. Біля кожного такого кружечка нано­ сять дані про погоду. Якщо кружечок повністю зачор­ нений, то в районі спостереження усе небо було су­ цільно вкрите хмарами. Коли ж хмар не було, круже­ чок лишається світлим. Стрілка з оперенням, яка при­ лягає до кружечка, зображує напрям і швидкість вітру. Цифри ліворуч від кружечка означають температуру, праворуч — тиск повітря. Точка під температурою озна­ 21

чає, що в момент спостереження ішов дощ, а зірочка — сніг. Приблизно таким самим способом наносять і всі інші відомості про погоду. Кожному метеорологічному елементу виділяють точно визначене місце біля кружеч­ ка, що полегшує читання синоптичної карти. Після на­ несення усіх відомостей про погоду на карту, для того, щоб зробити її наочною і розібратися в суті атмосфер­ них явищ і процесів, які відбуваються на великій тери­ торії, карту піддають спеціальній обробці. Д ля цього синоптик проводить на ній лінії, - що з ’єднують пункти з однаковим атмосферним тиском. Такі лінії називають ізобарами.. Вони дають можливість наочно виявити так званий баричний рельєф, який складається з ряду ба­ ричних утворень (систем) — областей підвищеного і зниженого атмосферного тиску. Основними баричними системами є ц и к л о н и і ан т и ц и к л о н и . В циклонах і антициклонах ізобари мають форму концентрично замкнутих кривих. їх центри позначають літерами Н (низький тиск) і В (високий тиск). На синоптичній карті навколо цих центрів наносять стрілки з позначенням напряму і швидкості вітру, які показують, що циклони й антицик­ лони — це величезні повітряні вихори в атмосфері. Крім циклонів і антиццклонів, існують і такі баричні системи, як западина, гребінь і сідловина (мал. 2). З а п а д и н а — це вузька витягнута смуга зниже­ ного тиску між двома областями підвищеного тиску. Найчастіше западина буває витягнутою периферією циклону. Г р е б і н ь — являє собою смугу підвищеного тиску між двома областями зниженого тиску, звичайно буває витягнутою периферією антициклону. С і д л о в ин а — перехідна ділянка, що міститься між двома цик­ лонами і двома антициклонами. Після вияснення баричних систем на карті кольоро­ вими олівцями проводять лінії фронтів: червоним — теп­ лий, синім — холодний, фіолетовим — фронт оклюзії. Як правило, атмосферні фронти зв’язані з баричними областями зниженого тиску — циклонами і западинами. На карті фронти виявляють за показами окремих станцій, що близько містяться одна від одної, на яких відмічаються різкі відміни в температурі, вітрі, хмар­ ності в певних місцях (зонах), де зустрічаються і взає­ модіють різні за своїми властивостями повітряні маси. 22

Потім на синоптичній карті зеленим олівцем виді­ ляють області опадів, жовтим — області туманів та ін­ ші особливості атмосферних явищ. Аналогічним способом складають синоптичні карти і для різних висот за даними тих станцій, де, крім на­ земних спостережень за погодою, ведуться й аерологіч-

Мал.

2.

Баричні

сис­ теми:

а — циклон; б — антицик­ лон; в — западина; г — гребінь; д — сідловина.

ні, тобто у верхніх шарах атмосфери. Аерологічні спо­ стереження здійснюють за допомогою радіозондів, лі­ таків-зондувальників, спеціальних геофізичних ракет та іншої складної сучасної техніки, що застосовується, як уже відзначалось, для дослідження атмосфери. Порівняння між собою останніх синоптичних карт з попередніми (складеними за різні строки метеороло­ гічних спостережень) дає уявлення про те, куди і з 23

якою швидкістю поширювалися за останні години теп­ лі й холодні повітряні маси, рухались циклони, анти­ циклони, фронти і як вони змінювалися за цей час під впливом різних факторів. Синоптики відшукують при цьому причини такого переміщення і змін і визначають розвиток атмосферних процесів на добу і більш наперед. На основі такого аналізу складають синоптичну карту погоди на майбутнє і прогноз погоди по окремих районах. Останні завдання належать до найважчих. Справа в тому, що атмосферні явища короткочасні, на­ приклад, циклон існує лише дві-три доби, рідко більше. За цей час він звичайно розвивається у величезний ви­ хор з діаметром до кількох тисяч кілометрів, а потім руйнується і зникає. Такий характер мають і антицик­ лони. Стежачи за переміщенням і еволюцією існуючих циклонів, антициклонів, фронтів, не можна лишати по­ за увагою виникнення нових таких атмосферних явищ, оскільки з ними будуть пов’язані великі зміни погоди. Для цього необхідно враховувати різноманітні процеси в атмосфері, характер їх взаємодії і розвитку, можли­ вість утворення якісно нових явищ і процесів. Сучасна служба прогнозів погоди має багато ме­ тодів і прийомів для завбачення погоди. Зокрема, ве­ лике значення мають аерологічні спостереження, бо по­ вітряні потоки на висотах 4—7 км часто керують пере­ міщенням циклонів і антициклонів у нижніх шарах атмосфери. Протягом останніх десятиріч вчені посилено працю­ вали над тим, щоб діставати прогнози погоди не в ре­ зультаті наближених оцінок майбутнього її розвитку, а внаслідок точних обчислень. Д ля цього були одержа­ ні математичні співвідношення і розрахункові формули, за допомогою яких можна розв’язувати задачі на про­ гнозування погоди. Ці формули виявилися дуже склад­ ними через складність атмосферних процесів. М атема­ тичний метод дає можливість розраховувати синоптич­ ні карти майбутньої погоди. Та через складність обчи­ слень цей метод став прийнятним для практичного з а ­ стосування лише завдяки винайденню швидкодіючих електронно-обчислювальних машин. Така машина мо­ же, наприклад, розрахувати карту розподілу майбут­ нього атмосферного тиску (а отже, карту майбутнього положення і стану циклонів, антициклонів та інших 24

баричних систем) на площі всього Радянського Союзу па добу наперед усього за 15 хвилин. За цей час маши­ на виконує близько 16 мільйонів обчислювальних опе­ рацій. При умові обчислень старими способами, за до­ помогою арифмометрів, довелося б затратити багато праці й часу і не скористатись прогнозом, оскільки він був би складений із запізненням. Використання електронно-обчислювальної швидко­ діючої техніки відкриває велику можливість для більш точного завбачення погоди на основі даних метеороло­ гічних спостережень, які ведуть з допомогою штучних супутників Землі та інших найновіших технічних з а ­ собів. Оскільки складання й аналіз численних карт погоди являє собою досить трудомісткі процеси, тепер широко застосовується й Інша передова техніка, яка теж раціо­ налізує і полегшує працю синоптиків. Д ля цього на до­ помогу приходить передача фотозображень по радіо. Різні карти погоди, що їх складають і опрацьовують в Гідрометеорологічному центрі СРСР у Москві, пере­ даються по радіо. Спеціальні так звані фототелеграфні апарати, встановлені в різних місцях Радянського Союзу, а тепер і на деяких плаваючих кораблях, прий­ мають фотозображення. Метеорологічні фотопередачі з Москви тепер можуть добре прийматись не лише на території Радянського Союзу, а й на інших континен­ тах, океанах і морях. Прогресивні методи роботи, що застосовуються те­ пер у гідрометеослужбі, засновані на використанні швидкодіючих електронних машин та іншої сучасної передової техніки, а також найновіших досягнень нау­ ки, займають тепер провідне місце, що дуже важливо для поліпшення всієї роботи служби погоди. Рівень сучасної науки дає можливість установити правильний фізичний стан атмосферних процесів і на основі відомих закономірностей завбачити їх майбутні зміни й розвиток. Це покладено в основу короткостро­ кових прогнозів (до 3 діб) погоди. Проте велика складність і мінливість процесів і явищ у такому рухомому середовищі величезного по­ вітряного океану, як атмосфера земної кулі, не дає змоги ще складати прогнози погоди з повною гаран­ тією. 25

У зв'язку з тим, що прогнози погоди по окремих! елементах не завжди збуваються, в бюро погоди скла-дають уточнені, коригувальні прогнози, або, як їх нази­ вають, штормові попередження. Штормові попередження складаються і негайно пе­ редаються усіма засобами зв’язку на адреси зацікав­ лених народногосподарських організацій у міру вияв­ лення загрози виникнення небезпечного для народного господарства явища погоди, наприклад, штормового вітру, грози, приморозків і т. п. , При плануванні різних видів робіт багатьом галу­ зям народного господарства, у тому числі й сільського, важливо мати прогноз погоди на більш тривалий час, ніж одна доба. Для цього складаються прогнози довго­ строкові: малої завчасності — на 3—7 днів і великої завчасності — на місяць. Складаючи такі завбачення (прогнози), беруть до уваги можливість зміни атмо­ сферних процесів, що відбуваються на величезних про­ сторах, як, наприклад, зміну циркуляції та її харак­ тер. Для цього по багатьох синоптичних картах під­ бирають випадки аналогічного розвитку атмосферних процесів у ті самі місяці за багато років. При цьому використовуються відкриті наукою деякі закономірно­ сті в розвитку таких атмосферних процесів. Зокрема, використовуються зв’язки між явищами, що відбува­ ються в атмосфері в різний час у різних місцях. Тепер довгострокові прогнози погоди складаються Гідрометеорологічним центром СРСР у Москві і дея­ кими крупними місцевими бюро погоди. Виправданість таких прогнозів нижча, ніж короткострокових. Д л я уточнення місячних прогнозів складають так звані періодні прогнози на 5—б днів. Зрозуміло, що виправданість прогнозів і їх деталі­ зація збільшуються із зменшенням завчасності їх зав­ бачення. Використання всіх видів прогнозів сприятиме як. правильному плануванню, так і виконанню накресле­ них заходів. При цьому недоцільно користуватися три­ денними прогнозами, коли роботу планують на наступ­ ну добу або на найближчі години, чи прогнозами на 5—6 днів, якщо робота планується лише на найближчі два дні. Не варто користуватися місячним прогнозом, якщо плануються роботи на найближчі 5—б днів; в 26

цьому разі необхідно вжити заходів, щоб одержати від бюро погоди прогноз саме на 5—6 днів.

На закінчення відзначимо, що жоден з існуючих нині методів прогнозування погоди, у тому числі й метод завбачення за місцевими ознаками, не забезпечує в метеорології під місцевими ознаками розу­ усіхУ випадках абсолютної точності. Але всіпогоди ці методи міють такі явища природиодин і такий їх Тому характер доповнюють і уточнюють одного. в тихзміни ви­ ипадках, часі, наколи основі якихвикористовують можна зробити одночасно висновок про за­ вміло кілька гальний стан погоди у даний момент, а також на м ай­ методів, досягають найбільш високої точності прогнозу. бутнє в певному місці чи районі. Вони наочно відобра­ жають явища, що .передували зміні погоди в даному місці. МІСЦЕВІ ОЗНАКИ ПОГОДИ Багато явищ, які розглядаються як місцеві ознаки, приУ визначенні погоди (світлові ознаками та ін.) можуть метеорології під місцевими погодихарак­ розу­ теризувати не завжди можна зміни вимі­ міють такі стан явищаатмосфери. природи іїх такий їх характер місцеві ознаки — це важливі показники вряти. часі,Проте на основі яких можна зробити висновок про для за­ завбачення гальний станпогоди. погоди у даний момент, а також на м а й ­ Прогнози погоди служби зви­ бутнє в певному місцігідрометеорологічної чи районі. Вони наочно відобра­ чайно для великих територій — ці­ жають складають явища, що одразу ^передували зміні погоди в даному лих місці.областей і республік. При цьому прогнозуються з а ­ гальні процеси погоди для яквеликих Багато явищ,розвитку які розглядаються місцеві районів, ознаки, без місцевих(світлові особливостей окремих харак­ пунк­ при врахування визначенні погоди та ін.)в можуть тах. Тому в місці розташування даного населеного теризувати стан атмосфери. їх не завжди можна вимі­ пункту (колгоспу* чи ряти. Проте місцевірадгоспу) ознаки — завбачене це важливіпрогнозом показникитедля інше явище погоди. погоди може спостерігатися дещо раніш чи завбачення пізніш або зовсім настати, а може настати Прогнози погодинегідрометеорологічної службинавіть зви­ І не передбачене явище. Тому —про­ чайно складають даним одразу прогнозом для великих територій ці­ гнози, що складаються бюро погоди, потребують лих областей і республік. в При цьому прогнозуються за­ уточнення і корегування у часідля настання чи ін­ гальні процеси розвитку як погоди великихтихрайонів, ших врахування явищ погоди* так і особливостей в інтенсивності проходження без місцевих в окремих пунк­ їх місцевих умов. В цьому відношенні мі­ тах.залежно Тому ввід місці розташування даного населеного сцеві погоди мають завбачене важливе прогнозом практичне тезна­ пункту ознаки (колгоспу* радгоспу) чи чення.явище погоди може спостерігатися дещо раніш чи інше Чомуабо в кожному (районі) можна завбачати пізніш зовсім непункті настати, а може настати навіть погоду за різнимиданим місцевими ознаками? І не передбачене прогнозом явище.Пояснюється Тому про­ гнози, що складаються в бюро погоди, потребують 27 уточнення і корегування як у часі настання тих чи ін­ ших явищ погоди, так і в інтенсивності проходження їх залежно від місцевих умов. В цьому відношенні мі­ сцеві ознаки погоди мають важливе практичне зна­ чення.

це тим, що в ході різних погодних змін є ряд законом мірних особливостей. П о - п е р ш е , зміни погоди ніко­ ли не починаються з дощу або снігу; гроза, злива, силь­ ний вітер та інші різкі і великі зміни погоди не при ходять і не починаються «раптово». Вони є кінцевими фазами розвитку цілого комплексу взаємозв’язаних ат­ мосферних процесів і явищ, які в кожному окремому місці можна спостерігати як окомірно, так і з допомо­ гою приладів задовго до їх настання. Тому різку зміну погоди чи збереження попередніх погодних умов на найближчий час у даному місці можна визначити за атмосферними та іншими явищами, що спостерігаються в природі. П о - д р у г е , кожному характеру погоди вла­ стива інерція, тобто здатність якомога довше зберігати свої особливості (властивості). Наприклад, якщо три­ валий час стояла жарка, суха, тиха погода, то, як пра­ вило, минає багато часу, поки в це місце прийдуть нові потужні повітряні маси, утворяться інтенсивні процеси в атмосфері, які формують інші умови погоди, в ре­ зультаті чого настане тривалий період з дощами, про­ холодою і сильними вітрами. Періоди такої сталої по­ годи тієї чи іншої тривалості і того або іншого харак­ теру спостерігаються досить часто. Тому існують озна­ ки, як настання різких змін, так і збереження поперед­ ньої стійкої погоди. Характерною особливістю погоди є те, що зміни її часто відбуваються як би етапами. Наприклад, після проходження густої хмарності може настати коротко­ часне прояснення, а потім небо затягується знову гу­ стими хмарами, після чого при наявності в, даному міс­ ці відповідних необхідних умов в атмосфері можуть статися різкі зміни погоди — дощ, сильний вітер, гроза і т. д. Але при цьому нерідко буває й так, що помітні зміни погоди (поява інтенсивної хмарності, посилення вітру та ін.) не спричиняють різкого переходу до знач­ ної зміни погоди. Це свідчить про те, що завбачати по­ году не можна за однією якоюсь ознакою, наприклад, тільки за хмарами. При цьому необхідно простежити за ходом зміни кількох ознак протягом певного часу. Найточніші результати прогнозу погоди за місцеви­ ми ознаками бувають на найближчі 3— 12 годин, після чого їх треба уточнювати за місцевими спостережен­ нями (прогнозами) на дальший такий же строк і т. д. 28

У наукову розробку методу завбачення погоди за місцевими ознаками великий вклад внесло багато ви­ значних радянських і зарубіжних учених. Велика з а ­ слуга належить особливо радянським ученим П. П. Броунову, М. М. Вознесенському, Б. Л. Дзердзієвському, О. Ф. Дюбюку, В. О. Міхельсону, М. М. Поморцеву та іншим. Місцеві ознаки погоди ділять на з а г а л ь н і, обу­ мовлені атмосферними процесами, пов’язаними з утво­ ренням і переміщенням циклонів, антициклонів, фрон­ тів, повітряних мас, і с п е ц і а л ь н і , які залежать від фізико-географічних особливостей даної місцевості. Н а ­ приклад, падіння атмосферного тиску майже скрізь бу­ ває місцевою ознакою наближення циклону і погіршен­ ня погоди, а в Новоросійську поява в ясний сонячний день хмари на Мархотському перевалі є особливою оз­ накою наближення дуже сильного місцевого північносхідного вітру, який називають борою. Уважне спосте­ реження за змінами погоди у тій чи іншій місцевості дає можливість нагромадити великий досвід завбачен­ ня деяких елементів погоди за спеціальними ознаками, дійсними лише в даній місцевості, де їх помічено. Використання місцевих ознак погоди при наявності відповідного досвіду і деяких знань метеорології може дати добрі результати, коли при цьому керуватися та ­ кими положеннями: будь-яка правильна ознака може призвести до по­ милкового висновку, якщо її використати без взаємо­ зв'язку з іншими показниками зміни^ погоди; покладатися можна лише на сукупність багатьох або кількох ознак, що збігаються і разом вказують на той самий характер зміни чи збереження існуючої по­ годи; коли різні ознаки дають неоднакові або навіть су­ перечливі вказівки, то слід звертати увагу на те, які з цих ознак різкіше виражені, і ними керуватися; під час спостереження над ознаками необхідно мати відкритий круговий обзір; при цьому легко і зручно спо­ стерігати несильні і короткочасні зміни погоди; якщо ознаки виражені нерізко і змінюються повіль­ но, то й погода змінюватиметься повільно і навпаки; коли погода того ж самого характеру стоїть трива­ лий час, усяка значна зміна одного якогось метеороло29

гічного елементу неминуче тягне за собою різку зміну або загального характеру погоди, або окремих її еле­ ментів, тому при завбаченні погоди треба особливо звертати увагу на цей елемент. Фронти, циклони, антициклони, як відомо, займають великі простори у висоту й за площею і переміщують­ ся над земною поверхнею на великі віддалі. Тому пер­ ші ознаки їх наближення можна помітити задовго до їх приходу у місце спостережень. Наприклад, характер­ ні явища, пов’язані з наближенням холодного фронту, починають проявлятися за 6—8 годин до його прохо­ дження; явища, пов’язані з наближенням теплого фрон­ ту, можуть спостерігатися за 12—20 годин і більше. Про майбутню погоду можна скласти уявлення за хмарами, вітром, атмосферним тиском, світловими, зву­ ковими, електричними та іншими явищами, які спо­ стерігають як візуально, так і з допомогою різних при­ ладів. Поєднання місцевих ознак за окремими елемен­ тами і явищами дає можливість визначити стан .і зміну майбутньої погоди. Тому розглянемо місцеві ознаки по­ годи за окремими метеорологічними елементами та ін­ шими явищами. Переходячи до безпосереднього розгляду місцевих ознак погоди, відзначимо, що треба по можливості ко­ ристуватися насамперед прогнозами бюро погоди, а місцеві ознаки повинні бути добрим доповненням до них, перевіркою і уточненням їх на місці. Оскільки місцеві ознаки допомагають краще розуміти і розби­ ратися в метеорологічних явищах у місці спостере­ жень, то, отже, вони дають можливість краще, надій­ ніше і з більшою ефективністю використати і прогнози бюро погоди. Хмари

Хмари можуть бути одними з найбільш певних оз­ нак при аналізі і завбаченні погоди. Виникають хмари на різній висоті і залежно від характеру повітряних течій набирають різної форми. Утворення хмар певних форм або їх розпад характеризує багато пов’язаних з цим типових атмосферних процесів і явищ, які відбу­ ваються в даному районі. Спостерігаючи за хмарами у 30

взаємозв’язку з іншими ознаками, можна правильно оцінити загальний стан погоди, а також завбачити її па найближчий час у даній місцевості. Спостерігаючи за хмарами, дуже важливо знати таке: кількість хмар і характер їх розташування (су­ цільною масою, окремими контурами, хвилями і т. д ) ; форми хмар, висоту їх нижньої і верхньої меж, зовніш­ ній вигляд і обриси, напрям і швидкість пересування. І при цьому також дуже важливо знати, як змінюються хмари з часом: збільшується чи зменшується їх кіль­ кість, згущуються вони чи рідшають, з якого боку (схід, південь, захід, північ) вони вперше з’явилися, ко­ лір хмар і т. д. Нижче розглянемо ознаки майбутньої погоди за хмарами залежно від їх форми і стану, починаючи з найвищих. Детальну характеристику хмар усіх основ­ них форм наведено в додатку 1. У метеорології хмари залежно від висоти їх розмі­ щення ділять на три яруси: верхній, середній і нижній. Хмари верхнього ярусу. Нижня межа хмар верхнього ярусу міститься на ви­ соті понад 6000 м. їх буває видно за 100—200 км. Тому поява таких хмар може задовго (за добу й більше) сиг­ налізувати про настання зміни погоди. Деякі з цих хмар на 400—500 км випереджають наближення хмар нижнього ярусу, з яких випадають опади (дощ або сніг). За своїм загальним зовнішнім виглядом хмари верхнього ярусу являють собою тонкі, білуваті, іноді ніби шовковисті, волокнисті (нитковидні) утворення, схожі на вигнуті руки- хвилі або прозору білувату вуаль, що покриває небо. Ці хмари складаються з кри­ жаних кристаликів (голкоподібних, шестигранних стовп­ чиків або пластинок). Основними формами хмар верх­ нього ярусу є перисті, перисто-шаруваті і перисто-куп­ часті хмари. Перисті хмари можуть бути ознаками як циклональ­ ної, так і антициклональної погоди. Це залежить від їх вигляду, кількості, розміщення, напряму і швидкості руху. Перисті хмари з ’являються звичайно з того боку, звідки насувається циклон. 31

Відомі такі ознаки майбутньої погоди за перистими хмарами. 1. Коли перисті хмари у вигляді ниток або у вигля­ ді кігтів, ниток з гачками (мал. 1) насуваються і згу­ щуються і їх кількість зростає, то слід чекати сильного вітру, опадів, поганої видимості, тобто негоди. Швидкий рух цих хмар вказує на велику швидкість переміщення фронту циклону; у цьому разі настання негоди можливе через 10— 12 годин. Коли ж хмари ру­ хаються повільно, згущуються і знижуються, негода із сильними вітрами можлива через 1—3 доби. Якщо цих хмар мало і вони розкидані, то це означав, що в даному районі нестійка повітряна маса, і погода про­ тягом найближчих 6— 12 годин буде з із змінною хм ар­ ністю, без опадів, із слабкими і помірними вітрами. 2 . Коли після проходження циклону над розірвани­ ми купчастими хмарами видно перисті хмари, що швидко рухаються, то це ознака наближення нового циклону; поліпшення погоди буде короткочасне. При цьому можна чекати переходу напряму вітру від пів­ нічно-західного до південно-східного. 3. Перисті хмари, безладно розкидані, майже неру­ хомі, схожі на тонкі розшарпані жмути вати (мал. II), їх кількість з часом не збільшується. Такі хмари, з’яв­ ляючись після полудня і зникаючи надвечір є ознакою ясної без опадів тихої погоди, що встановилась. Вони спостерігаються в центральній частині антициклону або у відрозі високого тиску. 4. Тонкі, прозорі перисто-шаруваті хмари, що посту­ пово затягують усе небо білуватим ніжним серпанком, лише злегка послаблюючи промені Сонця (мал. I II),— ознака наближення теплого фронту циклону або фрон­ ту оклюзії типу теплого фронту; слід чекати обложних опадів, посилення вітру через 12—23 години, ін одіпротягом найближчих 6— 12 годин. 5. Якщо кількість перистих або перисто-шаруватих хмар не збільшується або вони поступово зникають, причому буває видно переміщення їх бази* вздовж обрію, це означає, що циклон проходить осторонь; іс­ тотних змін погоди протягом найближчих 12—24 годин можна не чекати. * База 32

х м а р — місце найбільшого їх скупчення на небосхилі.

6. Коли перисті хмари з’являються безпосередньо над верхівками купчастих хмар, то протягом найближ­ чих 6— 12 годин треба чекати змінної погоди із злива­ ми і сильними вітрами. 7. Витягування перистих хмар у вигляді довгих вузьких смуг, що виходять з однієї точки горизонту, означає наближення сильних опадів і штормових віт­ рів протягом найближчих 6— 12 годин. Такої форми перисті хмари набирають тоді, коли дме дуже сильний вітер на висотах, де вони розташовуються. 8. Поява численних густих перистих хмар при висо­ кій вологості і високій температурі, коли стає душно і «парить», означає можливість зливи і грози протягом найближчих 6— 12 годин. 9. Окремі перисті хмари без гачків, кігтиків або жмутів на кінці, розкидані по небу і ніби нерухомі, ві­ докремлені від обрію смужкою блакитного неба, які з’являються ранками і зникають опівдні, — ознака збе­ реження стійкої години із слабкими чи помірними віт­ рами і доброю видимістю. 10. Якщо одночасно спостерігаються перисті і куп­ часто-дощові хмари, то останні набирають форми ко­ вадла, утворення якого вказує на можливість зливи протягом найближчих годин. 11. Перисті хмари, що швидко рухаються із західної або південної сторони, провіщають настання протягом найближчих 6— 12 годин тривалої негоди із сильними вітрами і опадами (наближення центральної частини циклону). 12. Коли рух перистих хмар повільний, біля обрію видно місце їх скупчення (базу), мінливість їх форм мала, форми одноманітні, помічається танення хмар, то погода буде з тимчасовим збільшенням хмарності, але без опадів. 13. Перисто-купчасті хмари, що закривають усе небо або більшу його частину, завжди вказують на набли­ ження холодного фронту або оклюзії типу холодного фронту — слід чекати опадів і дуже сильного (можли­ во із шквалом) вітру протягом найближчої доби. 14. Якщо кількість перисто-купчастих хмар поступо­ во збільшується, слід чекати злив, сильних вітрів і по­ холодання. 15. Кількість перисто-купчастих хмар не збільшуєть-­ зз

ся або вони поступово зникають — означає, що холод­ ний фронт або оклюзія типу колодного фронту, циклон або западина низького тиску проходять осторонь. 16. Перисто-купчасті хмари спостерігаються вранці або вдень, а надвечір з'являються шарувато-купчасті. Це означає, що вночі буде гроза І сильний вітер. 17. Краї окремих перисто-купчастих хмар (баранців) різко окреслені і проміжки між ними збільшуються. Це означає, що опадів не буде. 18. Краї окремих перисто-купчастих хмар розплив­ часті і торкаються один одного. Протягом найближчих годин можна чекати опадів, посилення вітру. 19. Перисто-купчасті хмари у вигляді дрібних бри­ жів, які швидко рухаються і з’являються разом з пе­ ристими або перисто-шаруватими хмарами, що також рухаються, провіщають протягом найближчих 6— 12 го­ дин настання шквалу, часто сильного, іноді без низь­ ких хмар і опадів, з дальшим похолоданням. -

Хмари середнього ярусу

Хмари середнього ярусу розміщуються на висотах від 2000 до 6000 м. На 200—300 км вони випереджають наближення хмар нижнього ярусу. Від хмар верхнього ярусу вони зовні відрізняються більшими складовими елементами, більшою густиною, сірішим кольором і на­ явністю* тіней; світло Сонця і Місяця крізь них прохо­ дить слабо або зовсім не проходить. Хмари середнього ярусу складаються тільки з переохолоджених крапель води або в суміші з крижаними кристалами і сніжин­ ками. Основними формами хмар середнього ярусу є висо­ кокупчасті і високошаруваті. Висококупчасті хмари мають велику різноманітність форм. Найбільш характерні з цих являють собою густі білі, іноді сіруваті або синюваті хвилі (пасма), що складаються з пластин, схожих на плити або великі пластівці. Ці хмари провіщають наближення холодно­ го фронту або оклюзії типу холодного фронту. 20. Поява висококупчастих хмар, коли біля самого обрію є інші хмари (звичайно верхівки купчасто-дощо­ вих), означає наближення холодного фронту, дуже 34

сильного вітру, випадання протягом найближчих 2—4 годин злив. 21. Якщо слідом за перистими і перисто-шарувати­ ми хмарами з ’являються висококупчасті хмари з роз­ пливчастими краями, що поступово зливаються в су­ цільний хмарний шар, то протягом найближчих 4—8 годин настане тривала негода з опадами і сильними вітрами, пов’язана з наближенням і проходженням теп­ лого фронту або фронту оклюзії того ж типу. 22. Висококупчасті хмари у вигляді порівняно неве­ ликих куль, що швидко змінюються, які з’являються при наявності перистих хмар і переходять потім у високошаруваті або порівняно широкі сочевицеподібні хма­ ри (мал. IV), є ознакою наближення через 12— 18 го­ дин холодного фронту, рідше — в найближчі 6— 12 го­ дин можна чекати злив, іноді з грозою, дуже сильного вітру і різкого похолодання. 23. Наявність окремих висококупчастих сочевицепо­ дібних хмар у вигляді вузьких витягнутих форм — оз­ нака наближення холодного фронту, який швидко рухає­ ться; протягом найближчих 4—6 годин можна чекати шквалу, іноді без хмар нижнього ярусу і опадів (так званий «білий» шквал). 24. Коли в просвітах низьких шаруватих хмар вид­ но висококупчасті хмари сочевицеподібної форми з ок руглими або у вигляді смуг з рівними різко окреслени­ ми хвилеподібними краями, то це ознака наближен­ ня холодного фронту або фронту оклюзії того ж типу; протягом найближчих 6— 12 годин настане негода із шквалами, зливами, грозами, яка швидко зміниться по­ холоданням. 25. У висококупчастих хмар краї втрачають різкість обрисів, а окремі хмарки розпливаються і зближують­ ся одна з одною. Це означає, що протягом найближчих 6—12 годин випадуть опади і зніметься сильний вітер. 26. Поява висококупчастих хвилястих хмар у ви­ гляді великих рядів, валів, що простягаються через весь небосхил від однієї сторони обрію до протилежної, при сильному падінні тиску. Протягом найближчих 6— 10 годин слід чекати шквалів і гроз, іноді при цьому мо­ жуть бути і смерчі. Така ж погода настає після появи у висококупчастих хмарах райдужного забарвлення па­ ралельно краям хмар. 35

27. Розкидані по всьому небосхилу висококупчасті хмари у вигляді пластівців (мал. V), що з’являються вранці і швидко рухаються, характеризують досить сильну нестійкість погода в середніх шарах тропосфери і провіщають у післяполудневі години грозу або. зливу, сильний вітер. 28. Коли висококупчасті хмари з виступаючими вго­ ру башточками — баштоподібні хмари (мал. VI) спо­ стерігаються вранці,— ознака грози, дуже сильного вітру у другій половині дня або ввечері. Високошаруваті хмари. З а зовнішнім виглядом ці хмари нагадують сірий або синюватий однорідний сер­ панок різної густини і злегка хвилястої будови. Сонце й Місяць видно крізь них, ніби крізь матове скло, а іноді взагалі не видно. Ці хмари завжди пов’язані з си­ стемою хмар теплого фронту або оклюзії типу теплого фронту. Дуж е часто вони є безпосереднім продовжен­ ням покриву перисто-шаруватих хмар, що знижуються і згущуються. 29. Перехід перистих хмар у високошаруваті (мал. VII) і дальше їх згущення і зниження при стій­ кому падінні тиску — ознака близького початку (зви­ чайно протягом найближчих 6— 12 годин) тривалих об­ ложних опадів і вітряної погоди. Негода триває 12 го­ дин і б ільш е.. Потім хмарний шар піднімається вище, стає тоншим і розпадається на пластинки висококупча.стих хмар .з просвітами між ними, що збільшуються. 30. Коли зниження високошаруватих хмар припи­ няється і вони набирають перехідної форми від висо­ кошаруватих густих до висококупчастих густих, то по­ года буде із слабкими обложними опадами, слабкими й помірними вітрами. 31. Суцільний серпанок високошаруватих хмар, що просвічується, який утворився з висококупчастих хмар (при цьому протягом доби спостерігається багаторазо­ вий перехід високошаруватих хмар у висококупчасті і навпаки), ознака того, що протягом найближчих 12— 16 годин настане погода із змінною хмарністю, без опа­ дів, із слабкими й помірними вітрами. Пояснюється поява таких хмар тим, що над даним районом прохо­ дить або проміжне баричне утворення (сідловина, пере­ мичка підвищеного тиску), або периферія циклону. 36

Хмари нижнього ярусу

Ці хмари звичайно дуже великі, мають вигляд низь­ ких сірих і темних важких пасом, валів, а іноді суціль­ ного шару. Промені Сонця крізь них не проходять, ли­ ше зрідка слабо просвічують через найменш густі краї. Знаходяться вони на висоті до 2000 м. Хмари нижнього ярусу можуть бути шарувато-куп­ часті, шарувато-дощові і шаруваті. З а наявності суцільних шаруватих або шаруватокупчастих хмар, коли не видно їх верхніх шарів, необ­ хідно звертати увагу на зміну кольору, на згущення і зниження хмарності і одночасно стежити за іншими ознаками, що впливають на характер погоди. 32. Коли ш арувата хмарність нижнього ярусу, що з ’явилася в значній кількості (покриває більшу частину або все небо), згущується, знижується, її забарвлення темнішає, освітленість зменшується, .при цьому безпе­ рервно знижується тиск, вітер поступово збільшується, то це ознака того, що ця хмарність перебуває дуже близько від лінії теплого фронту. Слід, чекати випадан­ ня обложних опадів і дальшого посилення вітру протя­ гом найближчих годин. 33. Просвітління низької ш аруватої хмарності, збільшення освітленості при стійкому підвищенні тиску свідчить про зменшення хмарності і загальне поліпшен­ ня погоди в найближчий час. 34. Ш арувато-купчасті хмари, що утворюються над­ вечір з денних купчастих хмар (мал. V III), не є озна­ кою погіршення погоди. Вони нерідко мають вигляд до­ щових хмар, але насправді швидко зникають. Спосте­ рігаються вони в антициклонах у районах між центром і периферією (здебільшого в західній його половині) у проміжному баричному утворенні (сідловині, перемичці підвищеного тиску), інтенсивність якого слабшає, а та­ кож у слабкому, неглибокому циклоні. При цьому слід чекати переходу до циклональної погоди протягом най­ ближчих 12—24 годин. 35. Якщо влітку спостерігаються шарувато-купчасті хмари у формі горизонтальних смуг світло-сірого кольо­ ру з нерівномірними темними краями, то слід чекати хо­ лодних сильних вітрів і встановлення холодної і дощ о­ вої погоди протягом найближчих годин. 37

36. Коли взимку ввечері, після безхмарного ясного дня, небо вкривається світло-сірим шаром низьких ш а­ руватих хмар, то ,слід чекати тривалих морозів. 37. Темно-сірі низькі шаруваті хмари, що розташо­ вуються під світло-сірим хмарним покривом, прові­ щають значні і тривалі опади, 38. Перехід високошаруватих густих непрозорих хмар у шарувато-дощові хмари вказує на теплий фронт або фронт оклюзії поблизу лінії фронту. При цьому обложні опади і свіжі вітри можуть тривати 12 годин і більше. 39. Коли за суцільного покриву шарувато-дощових хмар вітер сильний, обложні опади можуть тривати 6 годин і більше, а коли вітер слабшає (звичайно до­ сить різко), то слід чекати порівняно швидкого припи­ нення опадів. 40. Коли шарувато-дощові хмари переходять у ви­ сокошаруваті або висококупчасті, опади слабшають, то ц е — тилова частина холодного фронту або фронту ок­ люзії (найближча до центру тилова половина циклону або западини), слід чекати дальшого поліпшення по­ годи. 41. Після проходження шарувато-дощових хмар і припинення опадів небо вкривається суцільним шаром густих шарувато-купчастих хмар у вигляді важких ва­ лів. Це найближча до центру третина тилової полови­ ни циклону або западини (тилова область холодного фронту або фронту оклюзії). Слід чекати поступового, іноді дуже, повільного зменшення хмарності. Протягом найближчих 6— 12 годин опадів не буде. 42. В суцільному покриві шарувато-купчастих хмар з’являються просвіти, які весь час збільшуються (іноді через ці просвіти видно перисті хмари другого цикло­ ну або западини). Це.приблизно середня частина тило­ вої половини циклону або западини; можна сподіва­ тись, що гарна погода триватиме 6— 10 годин і більше. 43. Прояснення за шарувато-купчастими хмарами, які віддаляються і межі яких іноді бувають різко окре­ слені (іноді видно перисті хмари другого циклону або западини), провіщає гарну погоду протягом 6 годин і більше, 44. Шарувато-купчасті сочевицеподібні хмари, що спостерігаються під висококупчастими сочевицеподібни­ 38

ми і перисто-купчастими хмарами, — провісники потуж­ них зливових хмар холодного фронту, що швидко ру­ хається. Слід чекати протягом найближчого часу зли­ вових опадів з дальшим похолоданням і посиленням вітру, часто до штормового і шквалистого. 45. Низькі шаруваті хмари, що спостерігаються вно­ чі і вранці, а на початку дня переходять у купчасті,— ознака настання протягом 4—8 годин змінної погоди із зливами і сильними вітрами, пов’язаними з холодним фронтом або фронтом оклюзії. 46. Низькі шаруваті хмари, з яких іноді випадає слабка мряка, що з’являються на ранок після ясної ночі і розсіюються до полудня, означають, що над д а ­ ним місцем проходить центральний район або район на захід від нього в антициклоні або відрозі високого ти­ ску; можна чекати збереження антициклональної пого­ ди на найближчі 12— 14 годин. 47. Коли низькі шаруваті хмари, що покривають усе небо, не розсіюються до полудня, а іноді й протягом цілої доби, то це означає, що через дане місце прохо­ дить слабковиражений антициклон або якесь проміжне баричне утворення або старий запізнілий циклон. Слід чекати мряки при слабкому вітрі або штилі. Така пого­ да може тривати 12 годин і більше. 48. Суцільний покрив низьких шаруватих хмар (іно­ ді з мрякою) при вітрі помірної сили, які не розсіюють­ ся до півдня, а часто і протягом цілої доби, означає, що тут проходить периферія (найчастіш західна) анти­ циклону або теплого сектора нового циклону; можна сподіватися, що даний характер погоди триватиме 6 го­ дин і більше з дальшим посиленням вітру, * можливі опади. 49. Розірвано-дощові хмари (або порвані хмари по­ ганої погоди)*, що швидко рухаються під великою куп­ часто-дощовою хмарою або під шаром шарувато-до­ щових чи високошаруватих, або густих шарувато-куп­ частих хмар, — певна ознака настання протягом най­ ближчого часу (не більш як через півгодини) негоди з вітром, опадами і грозою. При цьому опади випадають * Розірвано-дощ ові хмари являють собою неправильні і без­ ладно розкидані обривки, жмути сірих, похмурих низьких хмар з порваними вітром краями. 39

не з розірвано-дощових, а з хмар, розташованих ви­ ще; чим різкіший кольоровий контраст між цими хма­ рами, тим тривалішими будуть опади і гроза; 50. Якщо взимку стоїть ясна погода, а надвечір, під час . штилю, небо затягується низькими шаруватими хмарами, що знову розсіюються вранці, то це ознака тихої гарної антициклональної погоди, що встанови­ лася. Хмари вертикального розвитку

Основи цих хмар містяться звичайно нижче 2000 М\ а верхівки іноді досягають 6000—8000 м. Хмари верти­ кального розвитку мають вигляд густих хмарних мас з плоскою основою. Верхівки цих хмар завжди білі, ос­ нова має білий, сіруватий або темно-сірий колір. Хмари вертикального розвитку ділять на к у п ч ас т і і к у п ч а с т о - д о щ о в і . З купчастих хмар опади звичайно не випадають, а з купчасто-дощових .випа­ дають злива, сніг, град, їх ще називають грозовими або зливовими хмарами. Купчасті хмари звичайно, мають різні обриси, але під час ^сильного поривчастого вітру їх краї можуть бути розірваними. Найчастіше ці хмари мають куполоподібні або купчастоподібні верхівки, іно­ ді купчасті хмари бувають порівняно плоскими. На небі вони можуть бути у вигляді окремих різких хмар або у вигляді значного скупчення хмар, що закривають майже все небо. Але між окремими хмарами є просвіти. Купчасто-дощові хмари утворюються звичайно в ре­ зультаті дальшого розвитку купчастих хмар. З вигляду вони нагадують величезні г ороподібні маси, верхівки яких мають, як правило, волокнисту будову, схожу на будову перистих хмар. Головною причиною утворення купчастих і купча­ сто-дощових хмар є охолодження повітря під час по­ тужного його висхідного руху. Тому вони утворюються або внаслідок сильного нагрівання земної поверхні, або біля холодних повітряних фронтів і холодних фронтів оклюзії, під час руху яких тепле повітря швидко виті­ сняється вгору. У теплу пору року на суходолі в тому чи іншому місці часто можна спостерігати утворення купчастих 40

хмар. Виникають вони вранці, коли сонце починає до­ бре прогрівати землю і теплі струмені повітря підій­ маються вгору. Поступово з таких струменів утворю­ ється потужний потік нагрітого повітря, який, піднося­ чись угору і потрапляючи в розріджені шари атмосфе­ ри, розширюється і внаслідок цього, охолоджується. На певній висоті повітря охолоджується так, що водяна пара, яка міститься в ньому, конденсується і утворює крапельки води. Окрім цих крапельок у хмарі можуть утворюватися крижані кристали, сніжинки. За інтенсивного розвитку цього процесу купчасті' хмари можуть стати купчасто-дощовими. Злива при цьому випадає окремими смугами і має, як кажуть, «місцевий характер», захоплюючи порівняно невеликі райони. На холодному ж фронті купчасто-дощові хма­ ри утворюють великі скупчення і навіть часто майже суцільний хмарний вал. Опади при цьому захоплюють значно більші райони, ніж при утворенні купчасто-до­ щових хмар «місцевого характеру». Потужні купчасті і купчасто-дощові хмари часто су­ проводжуються шквалами, які бувають найбільш силь­ ними під час штилю і слабкого вітру. 51. Купчасті хмари розміщуються приблизно на од­ наковій висоті, мають різко окреслені з усіх боків краї і плоскі основи (мал. IX), виділяються на фоні блакит­ ного н е б а — надійна ознака гарної тихої теплої без опадів погоди, що встановилася на тривалий час. 52. Коли в теплу пору року купчасті хмари, що з’явилися вранці, швидко розвиваються вгору і нагро­ маджуються у вигляді башт, то в другій половині дня, найчастіше десь о 15— 17 годині, треба чекати зливи, грози. 53. Купчасті хмари, що з ’явилися вранці, надвечір не зникають, а збільшуються в розмірах і кількості, — ознака того, що вночі або на ранок погода може різко погіршитись — буде дощ, посилиться вітер, похолодає. 54. Якщо купчасті хмари швидко ростуть угору і вшир, набирають розмірів величезних гір заввишки в кілька кілометрів, то протягом найближчих 4—8 годин можна чекати перетворення їх у купчасто-дощові хм а­ ри, в и п а д а н н я зливи, появи сильного вітру. 55. Купчасті хмари, які набирають форми шаруватокупчастих з розірваними краями, при цьому їх верхів­ 41

ки в північній півкулі відхиляються праворуч, а в пів­ д енній— ліворуч від напряму руху основи хмар, — слід чекати при стійкому падінні тиску протягом найближ­ чих 6— 12 годин тривалої негоди з вітром і опадами. 56. Поява у купчастих хмар внизу темно-синього забарвлення вказує на перехід їх у купчасто-дощові хмари; слід чекати невдовзі зливи- і негоди. 57. Коли дуже велика купчаста хмара переходить у купчасто-дощову і у верхній частині від неї відходять перисті хмари або хмара розширюється у вигляді гри­ ба чи ковадла, слід чекати протягом найближчих го­ дин грози, зливи, .сильного, вітру і, можливо, шквалу. 58. Купчасті хмари стають плоскі або розсіюються чи «перекидаються» вітром — ознака того, що протя­ гом найближчих 12—24 годин опадів не буде. 59. Потужні купчасті з різкими обрисами хмари, що здіймаються, набирають віялоподібної форми і розпли­ ваються, як дим, — ознака настання невдовзі зливи, грози, можливо й граду. 60. Якщо в жаркий полудень потужні купчасті хма­ ри набирають жовтуватого.забарвлення—протягом най­ ближчих 6—8 годин треба чекати зливи ї граду. 61. Купчасто-дощова хмара біля обрію, що нагадує грибовидну форму або ковадло (мал. X), від верхівки якої віялом розходяться перисті хмари, є ознакою на­ стання близької грози, шквалистого вітру або граду. 62. Якщо наближення величезної купчасто-дощової хмари з низькою основою і досить високою верхівкою супроводжується духотою, що свідчить про велику аб­ солютну і відносну вологість повітря, то протягом най­ ближчих годин треба чекати грози і зливи. 63. Коли купчасто-дощова хмара має попелястий колір і на ній на передньому краї внаслідок випадання граду добре помітні білі смуги, то треба чекати якнай­ ближчим часом великої зливи із сильним градом і гро­ зою. Наближення такої хмари супроводжується безпе­ рервним гуркотом грому, що переходить в суцільний рокіт. 64. Темний дугоподібний хмарний вал, так званий грозовий комір або грозовий вал (мал 3), у передній частині величезної купчасто-дощової хмари — певна ознака наближення шквалу із зливою, грозою, а іноді й градом або з утворенням смерчу. При . цьому після 42

випадання опадів звичайно настає різке похолодання, бо такі хмари і пов’язані з ними явища, як правило, спостерігаються під час проходження холодного фронту. 65. У темній купчасто-дощовій хмарі грозовий вал з V -подібним виступом, відростком (мал. XI, центральна частина), що опускається, — ознака початку утворення смерчу або торнадо. Виникають смерчі і торнадо в се­ редніх і низьких широтах з основ потужних купчастодощових (грозових) хмар, на найнижче розміщеній об­ ласті основи, що міститься часто на висоті не більш як 100 м від поверхні моря чи суходолу. 66. Наближення купчасто-дощової хмари з темносиньою основою — ознака випадання протягом най­ ближчого часу зливи; із сіро-стальною основою — зли­ ви і граду. 67. Пересічення купчасто-дощової хмари темними і світлими горизонтальними смугами провіщає сильну грозу.

43

68. Чим вище підносяться потужні купчасті хмари і чим більше вони нагромаджуються одна на одну, тим імовірніше настання зливи, грози, сильного вітру, шквалу.

Вим’яподібні хмари

Ці хмари мають вигляд звисаючих темних напівку­ лястих опуклостей, що взаємно прилягають одна до одної, повернутих донизу, на загальному фоні великої сірої низької купчастої хмари (мал. XII). Такої форми часто набирають хмари в холодну погоду. 69. Шарувато-купчасті хмари, що набирають вим’я­ подібної форми у вигляді кулястих мас на фоні інших хмар, провіщають невдовзі настання холодної погоди з опадами у вигляді дощу або снігу. 70. Коли на нижній поверхні купчасто-дощових або потужних купчастих хмар поступово з’являються вим’я ­ подібні хмари, то це вказує на послаблення розвитку процесу і на початок руйнування цих хмар. Можна спо­ діватись, що ці хмари пройдуть без зливи, грози і шквалу. Хмари, що утворюються на навітряному схилі гірського хребта, витягнутого вздовж берега моря, або хмари, які з’являються із-за гірського хребта

71. Густі хмари, що утворюються на навітряному схилі гірського хребта, підіймаються вище або розпа­ даються на окремі частини і тануть, — ознака зменшен­ ня вологості повітря, ослаблення або припинення віт­ ру, що протікає до хребта з моря і живить ці хмари вологою; слід чекати швидкого припинення опадів на навітряному схилі гірського хребта. 72. Густі хмари, що утворилися на навітряному схилі гірського хребта і збільшуються в об’ємі або на­ віть спускаються нижче, свідчать про підвищення воло­ гості повітря або приплив вітру з моря. 73. Шарувато-купчасті або висококупчасті хмари, що з’явилися з-за гірського хребта, вказують на те, що повітряні маси на підвітряному боці гірського хребта 44

діють не дуже інтенсивно; можна чекати в прибережній зоні моря несильного фену *. 74. Шарувато-купчасті або висококупчасті сочевице­ подібні хмари, які з ’являються з-за гірського хребта, — ознака інтенсивного,звалювання повітряних мас на під­ вітряний бік гірського хребта; слід чекати сильного або штормового фену, випадання протягом найближчих 12—24 годин опадів.

Рух хмар За швидкістю і напрямом руху хмар можна мати уявлення про інтенсивність і спрямованість процесів, які розвиваються у верхніх шарах атмосфери в даний час у районі спостереження, а також робити висновки про швидкість вітрів на висотах, відповідний характер яких потім проявиться і в колоземному шарі атмосфери. 75. Помітний на око рух хмар, особливо високих, вказує на сильний вітер у верхніх шарах атмосфери, що пов’язано з швидким наближенням фронту, циклону і провіщає негоду з вітром. 76. На території Європи повільний рух хмар від східних або північних напрямів звичайно вказує на встановлення антициклональної погоди — ясної, маловітряної або штильової з різким зниженням температу­ ри повітря в холодний період року (друга половина осені, зима і перша половина весни) і підвищенням температури в теплий період (друга половина весни, літо і перша половина осені). 77. На Україні та в інших місцях Європейської ча­ стини Союзу швидкий рух хмар від західних або пів­ денних^ напрямів спостерігається звичайно перед настан­ ням негоди з вітром (циклональної погоди). 78. Якщо напрям руху хмар відхиляється в північній півкулі ліворуч, а в південній — праворуч відносно на­ пряму вітру біля поверхні землі, слід/ чекати настання антициклональної, гарної погоди. 79. Коли ж рух перистих, перисто-купчастих або ви* Ф е н — теплий і сухий вітер, часто сильний і. поривчастий, дме з гір униз по схилах; у прибережній зоні моря фен нерідко досягає сили штормового вітру.

45

сококупчастих хмар помітно відхиляється в північній півкулі праворуч, а в південній — ліворуч відносно на­ пряму вітру біля поверхні землі, то це означає, що че­ рез даний район проходить передня частина циклону і треба чекати значного погіршення погоди. 80. Помітний рух хмар, протилежний напряму вітру біля поверхні землі, вказує на швидке наближення хо­ лодного фронту. Слід чекати протягом найближчих го­ дин негоди, звичайно з грозою і сильним вітром. 81. Помітне відхилення руху перистих хмар право­ руч, майже під прямим кутом до напряму руху купча­ стих і шарувато-купчастих хмар, означає наближення теплого фронту або фронту оклюзії. За стійкого падін­ ня тиску слід чекати тривалої негоди з опадами і сві­ жими вітрами протягом найближчих 6— 12 годин. При цьому чим швидше два шари хмар рухаються один впо­ перек одного, тим швидше треба чекати погіршення погоди. 82. Коли під час негоди по небу швидко проносяться окремі невеликі купчасті хмари в тому ж напрямі, в якому дме вітер біля землі, то скоро погода поліпшить­ ся, опади припиняться і вітер ослабне. 83. Крізь розриви у нижній хмарності спостерігаю­ ться більш високі хмари, що рухаються в одному на­ прямі з низькими; похмура погода з низькою шарува­ тою хмарністю, туманом або мрякою, пов’язана з на­ явністю в даному районі стійкої теплої повітряної ма­ си, збережеться. 84. Якщо напрям руху низьких хмар повільно по­ вертається проти Сонця, це означає, що вітер притих­ не і тепла негода зміниться холоднішою. 85. У тому разі, коли два шари хмар нижнього яру­ су, верхній і нижній, швидко рухаються впоперек або назустріч один одному, то це ознака швидкого різкого погіршення погоди — випадання опадів, появи сильного, поривчастого вітру. 86. Якщо напрям руху хмар, розміщених на різних висотах, майже не змінюється, то це проходження не­ великої западини із старою оклюзією типу теплого фронту; можна чекати протягом найближчих 6— 12 го­ дин збільшення хмарності до значної, але без опадів, з помірними вітрами. 46

Стан неба і зміна хмарності. 87. Небо, що багато днів було безхмарним, починає вкриватися перистими хмарами ниткоподібної форми. Це свідчить про те, що скоро настане похмура погода, можливо з опадами. 88. Коли на небі одночасно в різних напрямах ру­ хається кілька форм хмар, то погода буде нестійкою, можливі опади, сильні вітри, шквали протягом най­ ближчих 4—8 годин. 89. Просвітління неба, поступове прояснення і поя­ ва просвітів у суцільних хмарах переважно праворуч від спостерігача, який стоїть обличчям проти вітру, в північній півкулі, ліворуч — у південній, зменшення роз­ мірів крапель дощу і ослаблення його вказує на швидке припинення опадів, дальше прояснення хмарності, з а ­ гальне поліпшення погоди. 90. Утворення під час негоди наприкінці дня смуги безхмарного блакитного неба на заході — ознака змі­ ни погоди на краще (припинення опадів, вітру). 91. Поява вдень хмар різних форм у великій кіль­ кості з різним (від білого до темного) забарвленням — ознака шви дкого погіршення погоди. 92. Коли вдень суцільно вкрите низькими хмарами небо швидко темніє, то протягом найближчих годин бу­ дуть опади. 93. Взимку небо часта буває тривалий час покрите суцільними сірими безформними хмарами при поганій циклональній погоді, що встановилася. 94. Якщо протягом усього дня не було будь-яких хмар і темно-голубий небосхил здається високим, можна сподіватися на досить стійку ясну антициклональну погоду. 95. Безхмарні вечори під час штильової погоди про­ віщають гарний день, особливо влітку. 96. Безхмарний ранній ранок у період нестійкої змінної погоди є ознакою швидкого її погіршення. 97. Коли взимку вдень ясно, а надвечір під час шти­ лю або при слабкому вітрі все небо вкривається туман­ ним шаром низьких шаруватих хмар, то й на наступну добу буде антициклональна маловітряна або штильова погода. 98. Змінна хмарність, утворення просвітів, хоч час 47

від часу все небо ще вкривається низькими дощовими хм арам и, — о зн ака поліпш ення погоди. 99. Поступове збільш ення і зниж ення хмарності, поява перистих хм ар, потім перисто-ш аруватих (р у х а­ ються вони настільки ш видко, що помітно на око), по­ тім високош аруватих і, нареш ті, ш арувато-дощ ових — озн ака різкого погірш ення погоди, часто пов’язаного з насуванням передньої частини циклону і проходж енням його правої частини. 100. С талий вигляд хмар на даній висоті (перем і­ щ ення і зміни їх не помітно), опадів і сильного вітру немає — озн ака збереж ення попередньої погоди (анти ­ циклональної) протягом найближ чих 12— 24 годин. 101. Якщо нижній край основи хмар (особливо хмар нижнього ярусу) з часом, наприклад, з ранку і до 14— 15 години або з вечора і до 2—3 години ночі по­ мітно підійм ається, то ц е озн ака настання тихої, ясної, м алохм арної без опадів, влітку теплої або ж аркої, взим ку морозної погоди. Коли за той самий час н иж ­ ній край хмар не підійм ається і навіть опускається, то м ож на чекати опадів і погірш ення погоди протягом 6— 12 годин. 102. Ц ілковита відсутність хмар верхнього і серед­ нього ярусів — озн ака віддаленості від місця спостере­ ж ення атмосферних фронтів, а отже, й дощ ової в ітр я­ ної погоди. 103. Чим різном анітніш і форми й види хмар на р із­ них висотах, тим нестійкіший стан атм осфери і тим на гірш у погоду вони звичайно вказую ть. 104. Хмари, що з ’явилися на горизонті, є важ ливою ознакою настання вітряної (циклональної) погоди в тому разі, коли вони розташ овані в північній півкулі ліворуч, а в південній — праворуч відносно спостеріга­ ча, який стоїть спиною до вітру. При цьому хмари, що провіщ аю ть негоду, зав ж д и з ’являю ться на самому краї о брію, згущ ую чись на одному його боці. Поширюючись по небу, вони весь час лиш аю ться найбільш густими на тому боці обрію, де вони вперш е з ’явились. 105. Безперервне розсію вання хмар, що недавно ут­ ворилися, завж ди провіщ ає м алохм арну погоду, протя­ гом найближ чих 12— 16 годин опадів не буде. 106. Змінення з часом форми, висоти і кількості хмар є важ ли вою ознакою близької зміни погоди. Б езладн о 48

Мал. 4. Хмарні сліди, які утворюються зп літаками й ракетами, що пролітають.

розкидані по небу одноманітні хмари, що мало зміню­ ються, звичайно не є ознакою різких змін погоди. Хмарні сліди за літаками й ракетами, що пролітають З а літаками й ракетами, які пролітають у верхній частині тропосфери, часто утворюються білі хмарні слі­ ди (мал. 4), добре видні на великій віддалі з землі або з повітря. Вони виникають у безпосередній близькості від літального апарата в результаті конденсації або сублімації водяної пари, що викидається в атмосферу разом з відпрацьованими газами авіаційних чи ракетних двигунів. Інтенсивність утворення хмарних слідів, фор­ ма, розміри і тривалість часу їх існування залежать від фізичного стану атмосфери, особливо від вологості і температури повітря на висотах, де вони виникають. Тому хмарні сліди за літаками й ракетами мають зна­ чення для оцінки стану атмосфери й прогнозу погоди. 107. Хмарні сліди за літаками або ракетами, що про­ літають, які не розсіюються тривалий час. після їх утво­ рення, свідчать про велике насичення атмосфери воло­ гою, отже, протягом найближчих 20—24 годин слід че­ кати похмурої з опадами погоди. 49

108. Швидке руйнування хмарних слідів за літака­ ми або ракетами, що пролітають, вказує на порівняно невелику вологість атмосфери, при цьому опадів протя­ гом найближчих 12—24 годин можна не чекати; коли ж хмарні сліди не утворюються зовсім — ознака того, що ясна безхмарна або малохмарна суха антициклональна погода може зберегтися на добу й більше. А т м о с ф е р н и й тиск Атмосферний тиск — один з найважливіших елемен­ тів погоди, його зміна є однією з головних причин змін погоди. Тому знання величини атмосферного тиску і її змінення в часі має першорядне значення для складання прогнозу погоди. Падіння тиску звичайно означає на­ ближення або розвиток циклону і погіршення погоди, а підвищення — наближення або розвиток антициклону і поліпшення погоди. Барометром вимірюють не лише ве­ личину атмосферного тиску, а й її змінення, обумовлене тим, що за різного стану й характеру погоди повітря має різну вагу. Д ля безперервної реєстрації зміни тиску використовують прилад барограф. Нормальна (середня) величина атмосферного тиску на рівні моря (або приведена до рівня моря) — 1013 м б, або 760 мм Нижче наводимо характерні ознаки завбачення по­ годи за барометром і барографом. Падіння тиску 109. Різке відхилення стрілки барометра-анероїда ліворуч при легкому постукуванні по склу приладу про­ віщає погіршення погоди. 110. Якщо тиск протягом 6— 12 годин і більше безпе­ рервно падає, можна чекати проходження циклону, віт­ ряної погоди з опадами. 111. Швидке падіння тиску (2—3 мб і більше на З години) вказує на наближення центральної області циклону або дуже глибокого циклону — слід чекати шторму. Чим швидше падає тиск, тим швидше погір­ шується погода. 50

112. Тиск падає перед проходженням через місце спостереження теплого фронту і тим швидше, чим швид­ ше наближається фронт. Коли тиск продовжує помітно падати після проходження теплого фронту, то це озна­ чає, що циклон поглиблюється; якщо тиск лишається на тому ж самому низькому рівні (як правило нижче 1015 мб влітку і 1020 мб взимку), циклон не змінюєть­ ся; коли ж тиск підвищується, то відбувається поліп­ шення погоди. 113. Якщо тиск з ранку починає повільно знижува­ тися, а температура і абсолютна вологість одночасно зростають швидше, ніж звичайно, то можна чекати опа­ дів, а влітку — зливи й грози протягом найближчих 8— 12 годин. 114. Перед наближенням, холодного фронту тиск спо­ чатку мало змінюється, потім несподівано починає швидко падати (протягом 1—2 годин). В зоні фронту слід чекати сильного вітру, шквалу, зливи, грози. Після проходження холодного фронту тиск швидко підвищу­ ється, а температура різко знижується. Підвищення тиску 115. Коли стрілка барометра міститься в правій ча­ стині циферблата і при легкому постукуванні по склу приладу відхиляється праворуч або лишається на місці, слід чекати збереження гарної (антициклональної) по­ годи. 116. Повільне, безперервне і тривале (до кількох діб) підвищення тиску є ознакою встановлення трива­ лої гарної стійкої антициклональної погоди, влітку — жаркої, взимку — морозної. 117. Якщо тиск протягом кількох годин підвищував­ ся і потім зупинився, то через місце спостереження про­ ходить відрог підвищеного тиску — поліпшення погоди буде короткочасне. 118. Тиск або продовжує підвищуватись, або лишає­ ться незмінним, якщо малохмарна погода стоїть уже протягом кількох днів. Коли ж малохмарна погода тіль­ ки-но змінила негоду, відсутність підвищення тиску ча­ сто вказує на те, що гарна погода без опадів триватиме недовго. 51

Величина атмосферного тиску Величина атмосферного тиску як місцева ознака є досить важливим "показником погоди. 119. Якщо низька величина тиску, приведена до рів­ ня моря, не перевищує 1015 мб влітку і 1020 мб взимку, причому ця величина зовсім не змінюється або повільно змінюється, то це означає, що над районом спостере­ ження міститься область циклонального характеру. Н е­ года може зберегтися протягом 6— 12 годин і більше. 120./Колй тиск високий, також приведений до рівня моря, перевищує 1015 мб влітку і 1020 мб взимку, при­ чому протягом доби мало змінюється, то це означає, що над районом міститься область антициклонального характеру. Гарна погода буде протягом доби. 121. Коли величина тиску, приведена до рівня моря, становить від 10.10 до 1020 мб — в районів спостереження може бути і циклональна і антициклональна погода. Запис барографа 122. Якщо барограф протягом кількох годин, іноді й доби, робить запис слабохвилястою, горизонтальною кривою, то існуюча погода протримається протягом 12 годин і більше. Такий запис барографа буває тоді, коли проходить через місце спостереження центральна область обширного антициклону або відрог високого тиску чи яка-небудь проміжна барична система. 123. Я к щ о при падінні тиску крива запису барогра­ фа повернена опуклістю вгору (тиск падає прискорено), можна чекати сильного .вітру, значного ,погіршення, по­ годи. 124. Коли крива при падінні тиску повернена опук­ лістю вниз (тиск падає уповільнено), падіння тиску мо­ же припинитись. В цьому разі слід чекати послаблення вітру і поліпшення погоди. 125. Якщо при підвищенні тиску, крива повернута опуклістю донизу (тиск підвищується прискорено), ві­ тер може збільшитись. Такий .запис часто буває під час проходження лівої половини циклону, тобто позафрон­ тальної, найчастіше північної його частини. 126. Коли при підвищенні тиску крива повернена 52

опуклістю вгору (тиск підвищується уповільнено), мож­ на чекати тривалої маловітряної, штильової ясної пого­ ди внаслідок проходження антициклону або відрогу ви­ сокого тиску. 127. Якщо запис на барограмі має хвилясту форму, у якому є дві западини з проміжком близько двох діб, це означає, що через район спостереження проходить серія циклонів і цілком імовірно, що через такий самий проміжок часу буде нове падіння тиску, пов’язане з чер­ говим проходженням циклону і тимчасовим погіршен­ ням погоди. 128. Запис різномірного падіння тиску відбувається під час наближення теплого фронту або фронту оклю­ зії того самого типу. 129. Рівномірне падіння тиску і потім рівний хід або підвищення його спостерігається на стрічці барографа під час проходження теплого фронту або фронту оклю­ зії того ж типу. 130. За 1—2 години до проходження холодного фрон­ ту барограф указує на падіння тиску. Після проходжен­ ня холодного фронту крива різко вигинається і барограф викреслює лінію підвищення тиску. Добовий хід атмосферного тиску В добовому ході атмосферного тиску спостерігається 2 максимуми — близько 10 і 22 годин і 2 мінімуми — близько 4 і 16 годин. Ці зміни тиску особливо чітко ви­ ражені в тропічних широтах. Поблизу екватора амплі­ туда добових коливань тиску становить 3—4 мб. Із збільшенням широти амплітуда добових коливань змен­ шується і вже на широті 60° становить близько 0,3 мб. У середніх і полярних широтах добові коливання спо­ творюються неперіодичними значно більшими змінами тиску внаслідок частого проходження в цих широтах циклонів і атмосферних фронтів. 131. Коли на кривій барографа помітний більш чи менш правильний добовий хід атмосферного тиску, слід чекати тривалої гарної погоди. 132. У тропічних широтах найменше порушення пра­ вильності добового ходу атмосферного тиску є однією з найпевніших ознак наближення тропічного циклону. 53

Це порушення можна спостерігати за 24—48 годин. Швидке падіння тиску за 12— 18 годин попереджає про наближення передньої частини тропічного циклону з ураганним вітром. В іт е р Зміна погоди часто тісно пов’язана із зміною напрям­ ку, швидкості й характеру вітру. Інакше кажучи, існує певна закономірність зміни погоди у зв’язку з повітря­ ними течіями, тобто вітром. Загальні правила погоди у зв’язку з вітром такі. А. П р а в и л а , що стосуються вітру, стійкого за на­ прямом і швидкістю. 133. Сильні вітри західних напрямів звичайно спо­ стерігаються під час стійкої негоди. 134. За північних і північно-східних вітрів найчасті­ ше переважає ясна і холодна погода. 135. За південних і південно-західних вітрів восени, взимку і навесні часто установлюється погода з низь­ кою суцільною хмарністю, туманами і помітним потеп­ лінням. Б. П р а в и л а , які стосуються вітру, мінливого що­ до швидкого напрямку й характеру. Ці правила грун­ туються на тому, що під час проходження через місце спостереження циклону або фронту відбувається пово­ рот і зміна швидкості й характеру вітру. 136. Коли при ясній погоді вітер кілька днів підряд зберігав приблизно той самий напрям, а потім різко змі­ нився, то можна чекати невдовзі вітряної з опадами погоди, тобто погоди циклонального характеру. 137. Коли вітер посилюється, стає поривчастим і по­ вертає за рухом стрілки годинника, тобто праворуч, можна чекати протягом найближчих 6— 12 годин погір­ шення погоди — опадів, сильного вітру. 138. Посилення і повернення вітру проти руху стріл­ ки годинника означає, що через місце спостереження проходить у північній півкулі ліва сторона циклону, а в південній — права. 139. Якщо напрям вітру біля поверхні землі збігає­ ться з напрямом окремих невеликих купчастих хмар, що швидко рухаються по небу, це означає, що через місце спостереження проходить тилова частина циклону. 54

140. Коли вітер дужчає, майже не змінюючи напря­ му, а тиск при цьому падає, то центр циклону пройде над місцем спостереження. Під час проходження центру циклону вітер слабшає, тиск, лишаючись низьким, не змінюється. Після проходження центру циклону вітер різко посилюється і змінює напрям на протилежний, тиск починає швидко підвищуватись. 141. Поява поривчастого вітру, що періодично стихає до штилю, вказує на те, що надалі вітер збільшиться. 142. Несподіване ослаблення штормового вітру до слабкого провіщає різку зміну його напряму. 143. Вітер, що поступово збільшується і повертає праворуч від спостерігача, вказує на наближення теп­ лого фронту або фронту оклюзії теплого типу. Після випадання дощу або снігу, тобто після проходження фронту, вітер різко повертає праворуч і звичайно слаб­ шає. 145. Вітер, щ о лишався майже незмінним під час зливи або снігу, а потім різко повертає праворуч і поси­ люється до штормового або ураганного, свідчить про проходження холодного фронту або фронту оклюзії хо­ лодного типу. 146. Значна зміна обертання вітру в північній півку­ лі за рухом стрілки годинника, а в південній півкулі — прЬти її руху є ознакою відновлення негоди. 147 Коли після тривалих опадів вітер значно поси­ люється, то можна чекати швидкого поліпшення погоди (прояснення і зменшення вітру), 148 Невелике поступове повернення вітру за рухом стрілки годинника до полудня і в зворотний бік після полудня — ознака стійкої ясної і маловітряної погоди. 149. Якщо слідом за дощем вітер посилюється, то слід чекати шквалу. 150. Напрям вітру протягом доби періодично зміню­ ється то за стрілкою годинника, то проти неї, лишаю­ чись у межах тієї ж самої чверті або половини горизон­ ту; швидкість вітру періодично то зменшується, то збільшується, нерідко вітер має характер шквалистого; тиск то знижується, то підвищується (запис барографа хвилястий, з малою амплітудою коливань) — ознака почергового проходження невеликих западин і відрогів/ 151. Посилення вітру ^ з а л е ж н о від часу доби — важлива ознака наближеная циклональної погоди. 55

Добовий хід швидкості вітру Установлено, що вітер має правильний (закономір­ ний) добовий хід. Із сходом Сонця швидкість вітру збільшується і десь о 13— 14 годині досягає найвищого показника, після чого починає зменшуватись. Увечері і вночі спостерігається слабкий вітер або штиль. Добові коливання швидкості вітру особливо помітні влітку над суходолом. Н ад морською поверхнею, температура якої протягом доби змінюється в незначній мірі, коливання швидкості вітру невеликі, але з наближенням до бере­ гів вони збільшуються. Ясно виражений добовий хід віт­ ру спостерігається за гарної антициклональної погоди, що встановилася, особливо влітку, коли добові коли­ вання температури добре виражені. З добовим ходом швидкості вітру зв’язано кілька на­ дійних ознак завбачення погоди. 152. Наявність правильного добового ходу швидкості вітру — ознака збереження ясної із слабкими і помір­ ними вітрами погоди. 153. Гарна погода влітку більш стійка, коли вона супроводжується в полуденні години слабкими або по­ мірними вітрами. 154. Поступове відновлення порушеного або зникло­ го добового ходу швидкості вітру провіщає настання гарної антициклональної погоди. 155. Порушення ясно вираженого, тобто правильного, добового ходу швидкості вітру — ознака можливого погіршення погоди. 156. Якщо вітер надвечір не стихає, а посилюється, то можливе погіршення погоди, слід чекати сильного вітру вночі і наступного дня. 157. Коли вітер посилюється при заході Сонця і зм і­ нює напрям за рухом стрілки годинника у північній пів­ кулі і проти стрілки годинника в південній, слід чекати погіршення погоди, сильного і штормового вітру.

Бризи Бриз — це вітер, що вдень дме з моря чи іншої яко­ їсь великої водойми (озера, водосховища і т. п.) на су­ ходіл, а вночі — із суходолу на море, Бризи виникають 56

внаслідок великої різниці у . нагріванні й охолодженні повітря над водною поверхнею і суходолом. 158. Наявність ясно виражених бризів там, де вони звичайно бувають,— ознака збереження гарної ясної антициклональної погоди, що встановилась. 159. Порушення правильної циркуляції бризу є озна­ кою погіршення погоди, насування циклону; навпаки, встановлення правильної циркуляції бризу провіщає гарну погоду. Гірсько-долинні вітри 160. Правильний добовий хід вітру в гірських райо­ нах у теплу пору року: вдень вітер дме від долин до верхів’їв гір і перевалів, а вночі — у зворотному напря­ мі. Можна чекати, що гарна без опадів погода антицик­ лонального характеру триватиме 12—24 години і більше. 161. Порушення правильної добової зміни гірськодолинних вітрів провіщає наближення циклону, тобто погіршення погоди. 162. Вітер, що дме з льодовика вниз, у долину — оз­ нака гарної антициклональної погоди. Зникнення льодо­ викового вітру провіщає наближення циклональної по­ годи з опадами. На території України і Молдавії часто спостерігає­ ться така особливість умов погоди,- пов’язана з напря­ мом вітру. Західний вітер навесні і влітку тут приносить хмар­ ну з опадами погоду, а восени дощу при цьому майже не буває. Східний вітер навесні і влітку приносить суху жарку погоду, а восени цей вітер зумовлює тут похмуру з опадами погоду. Пояснюється це тим, що на територію України і Молдавії циклони приходять найчастіше во­ сени і взимку. Особливо тривалі осінні опади спостері­ гаються тоді, коли приходять сюди циклони з південно­ го заходу і північного заходу. В їх передній частині най­ частіше дмуть вітри південно-східних і східних напря­ мів. Тому восени і взимку тут спостерігається звичайно похмура з опадами погода при східних і південно-схід­ них вітрах. Після проходження циклону в його тиловій частині встановлюється ясна погода, при цьому напрям вітру спостерігається північно-західний або західний. 57

У цих випадках за таких напрямів вітру після прохо­ дження циклону опадів, як правило, не буває. Циклони на Україні і в Молдавії проходять найчастіше в холод­ ну пору року (друга половина осені, зима і перша по­ ловина весни), тому природно, що в цю пору року при західних вітрах негода тут буває рідко. Температура

повітря

За гарної антициклональної погоди, що встановила­ ся, спостерігається чітко виражений добовий хід тем­ ператури. Над суходолом взимку і влітку мінімум тем­ ператури— перед сходом Сонця,' максимум взимку — о 13—14, влітку — о 14—15 годині. На морі влітку і взимку мінімум її буває перед сходом Сонця, а макси­ м ум — близько 13-ї години. В області циклону через хмарність добовий хід тем­ ператури порушується. Існують такі ознаки майбутньої погоди, пов’язані з температурою повітря. 163. Правильний добовий хід температури повітря — ознака, що гарна, антициклональна погода збережеться на найближчу добу. 164. Порушення правильного добового ходу темпе­ ратури повітря — ознака погіршення погоди (перехід до циклональної з опадами і сильними вітрами погоди). 165. Рівномірний добовий хід температури повітря спостерігається або в центральній області, або на пери­ ферії слабнучого антициклону, найчастіше в західній його половині — можна чекати переходу до погоди цик­ лонального характеру протягом найближчих 12—24 го­ дин. 166. Коли під час негоди температура повітря різко знижується, то треба чекати швидкого поліпшення по­ годи (холодний фронт пройшов). 167. Підвищення температури повітря увечері і вно­ чі — ознака насування передньої половини циклону пра­ вою частиною — можна чекати погіршення погоди про­ тягом найближчих 6— 12 годин. 168. Підвищення температури взимку і невелике зни­ ження влітку часто спостерігається перед проходженням теплового фронту. 58

169. Якщо увечері, вночі і вранці у лісі значно теплі­ ше, ніж у полі, то це вказує на ясну гарну антицикло­ нальну погоду, що встановилася, яка може тривати добу і більше (крони дерев у лісі перешкоджають нічному охолодженню повітря). 170. Коли при підшиті на горб увечері, вночі і вран­ ці відчувається більш тепле повітря, то це ознака гарної антициклональної погоди (холодне повітря за тихої яс­ ної погоди скупчується і застоюється в низьких місцях), яка може зберегтися на найближчі 1—2 дні і більше. 171. Якщо ввечері температура безпосередньо біля поверхні землі, наприклад, у траві, помітно нижча, ніж на кількох метрах висоти, то це ознака ясної тихої гар­ ної антициклональної погоди. 172. Швидке зниження температури супроводжується під час проходження холодного фронту; перед його при­ ходом помітної зміни температури звичайно не спосте­ рігається, але взагалі і взимку і влітку буває відносно тепло. В о л о г іс т ь

п о в іт р я

Водяна пара є складовою частиною нижніх шарів ат­ мосфери. Від кількості водяної пари і ступеня насичення на­ багато залежить стан і весь хід погоди: утворення і характер хмар, опадів, гроз і туманів. Вологість по­ вітря буває абсолютна і відносна, характеризується во­ на й іншими величинами: Абсолютна в о л о г і с т ь — це кількість водя­ ної пари (грамів) в певній одиниці об’єму (в кубічному метрі) повітря. Вона характеризує густину водяної пари в повітрі, тобто масу її на одиницю об’єму. В і д н о с н а в о л о г і с т ь — це відношення, вира­ жене в процентах фактичної абсолютної вологості до її максимально можливого показника за цієї ж температу­ ри. Наприклад, відносна вологість дорівнює 75%, отже, в повітрі є тільки 75% кількості водяної пари, необхід­ ної для повного його насичення за даної температури; якщо відносна вологість дорівнює 100%, то насиченість повітря атмосфери водяною парою повна. Д е ф і ц и т в о л о г о с т і — це нестача водяної пари до повного насичення нею повітря; виражається різни­ 59

цею між повною абсолютною вологістю і фактичною за даної температури повітря. Т о ч к о ю р а с и називають температуру, при якій водяна пара, що міститься в повітрі, насичує простір (відносна.вологість дорівнює 100%). Точка роси не мо­ же бути вища за температуру повітря в даний момент. Чим більша різниця між температурою повітря і точ­ кою роси, тим сухіше повітря, і навпаки. У всіх цих випадках беруть до уваги фізичний стан водяної пари в повітрі. Зміна вологості повітря

Існує ряд ознак, пов’язаних із зміною вологості по­ вітря. 173. Зменшення абсолютної вологості порівняно до попередньої доби за одні й ті ж строки спостереження вказує- на поліпшення погоди. 174. Дуже мала відносна вологість уранці і підви­ щення її надвечір провіщає на найближчі 12—24 годи­ ни ясну погоду. 175. Коли абсолютна вологість підвищилась більш як на 3 мб за останні 6 годин, то на наступну добу мож­ на з деякою імовірністю чекати великих опадів. 176. Швидке й помітне зростання абсолютної волого­ сті разом з підвищенням температури і зниженням тис­ ку повітря провіщають випадання опадів, влітку — грозу. 177. Якщо величина абсолютної вологості влітку пе­ ревищує 18 мб або коли точка роси перейде за 16°, слід чекати грози. 178. Велике збільшення абсолютної вологості і тем­ ператури при стійкому падінні тиску означає прохо­ дження циклону з грозою і зливами. Про велику вологість повітря в жарку погоду свід­ чить відчуття духоти. Добовий хід вологості повітря

За стійкої ясної погоди вологість повітря має поміт­ ний добовий хід, зв’язаний з ходом температури. В до­ бовому ході абсолютної вологості над океанами і моря­ 60

ми в усі сезони року, а над суходолом тільки в холодну пору року спостерігаються один максимум і один міні­ мум. Добовий хід абсолютної вологості паралельний ходу випаровування і температури. Мінімум вологості спостерігається вранці, максимум — близько 13— 14 го­ дин. З підвищенням температури посилюється випарову­ вання і разом з цим зростає абсолютна вологість, та оскільки зростання вологості відстає від зростання тем­ ператури, то повітря стає сухішим. Відповідно до цього відносна вологість зменшується з підвищенням темпе­ ратури. Тому добовий хід відносної вологості обернено пропорціональний ходу температури: перед сходом Сон­ ця відносна вологість має максимум, а о 13— 14 годині— мінімум. 179. Коли добовий хід абсолютної вологості перебу­ ває у відповідності з. ходом температури, можна чекати збереження гарної антициклональної погоди протягом найближчих 12—24 годин. 180. Різко виражений добовий хід відносної волого­ сті або посилення цього ходу є ознакою поліпшення погоди. 181. Зменшення добових коливань (добового ходу) відносної вологості або дуже слабкий хід при високо­ му показнику її буває під час тривалої негоди. Точка роси Точка роси визначається за допомогою спеціальних психрометричних таблиць за попередньо вирахуваним значенням абсолютної вологості або за температурою повітря і величиною відносної вологості. З а точкою роси восени і навесні можна завбачати прим орозки.. 182. Якщо ввечері (о 20—22 годині) точка роси має значення нижче + 2 °, то під час штилю і відсутності низької хмарності слід чекати морозу вночі або на р а­ нок. 183. За наявності хмар і вітру, хоча б слабкого, і при підвищенні тиску можна чекати приморозку лише в то­ му разі, якщо точка роси увечері була нижче нуля. 184. За наявності хмар увечері і вночі і помітного вітру настання приморозків мало ймовірне. 61

А тм осф ерні

опади

Характер випадання опадів і їх тип тісно пов’язані з формою і структурою хмар. За характером випадання атмосферні опади ділять на зливові, обложні і мряку. Зливові опади — це опади великої інтенсивності, але короткочасні. Досить характерна для них раптовість початку і кінця випадання. Спостерігаються над неве­ ликою площею. Випадають з купчасто-дощових хмар у вигляді великих крапель або великих пластівців снігу. Зливові опади можуть випадати також у вигляді мок­ рого снігу, граду, снігової або крижаної крупи. Обложні опади — помірні, вони тривають від кількох годин до кількох діб. Випадають звичайно з шаруватодощових хмар, іноді з високошаруватих, шарувато-куп­ частих, шаруватих та інших хмар перед проходженням теплого фронту або фронту оклюзії теплого типу; вони захоплюють вздовж фронту великі площі завширшки до 400 км і більше. Мряка-— це опади у вигляді дуже дрібних крапе­ льок, майже непомітних для ока (ім ж а), або дуже дріб­ них сніжинок; випадають звичайно із суцільних хустих шаруватих хмар або з туману. Дощ і сніг 185. Коли під час хмарної з опадами погоди дощ або сніг випадають час від часу і бувають досить сильні — це ознака поліпшення погоди, швидкого припинення опадів. 186. Послаблення дощу або снігу надвечір, провіщає поліпшення погоди. 187. Сильний дощ або сніг уночі або рано вранці при слабкому вітрі чи штилі провіщають сонячний день (прояснення настає звичайно десь опівдні). 188. Сильний дощ або сніг вранці при сильному або штормовому вітрі — ознака поганої погоди на весь день. 189. Коли дощ або сніг припиняються після полудня або увечері без прояснення неба, то наступного дня слід також чекати дощу або снігу. 190. Теплий дощ найчастіше випадає під час знижен­ ня атмосферного тиску, а холодний — при підвищенні. 62

191. Якщо після сильного вітру, при його послаблен­ ні, випадають опади, то вони будуть тривалими. 192. Найбільші снігопади і хуртовини бувають зви­ чайно при температурах, близьких до 0°. Чим сильніші морози, тим менш імовірні снігопад і хуртовина. '193. Коли дощ перед вітром, слід чекати дальшого посилення вітру. 194. Злива при сонячному сяйві означає, що завтра знову буде дощ. Град Найчастіше град випадає протягом короткого часу і на обмеженій площі, звичайно у вигляді вузької смуги або двох паралельних смуг. Спостерігається град тіль­ ки при плюсових температурах з купчасто-дощових хмар. 195. Випадання граду майже завжди пов’язане з проходженням холодного фронту або фронту оклюзії холодного типу і супроводжується грозами, зливами і шквалами, які приходять здебільшого з західного боку горизонту. Роса та іній У ясну ніч при слабкому вітрі через втрату тепла внаслідок випромінювання земна поверхня і прилеглий до неї шар повітря дуже охолоджується. Коли темпера­ тура. підстилаючої поверхні і температура колозеМного шару повітря впадуть нижче точки роси, станеться кон­ денсація водяної пари, якщо точка роси вище 0°, або сублімація, коли точка роси нижче 0°. В першому ви­ падку на земній поверхні і предметах утворюються кра­ пельки води — роса, у другому — кристалики льоду — іній. Появі роси та інею передують безхмарна тиха пого­ да і висока абсолютна й відносна вологість повітря. 196. Велика роса або іній, що утворюються після з а ­ ходу Сонця і зникають тільки після його сходу (взимку іній часто зникає після сходу Сонця) — ознака гарної 63

антициклональної погоди. При цьому, якщо після сходу; Сонця спостерігається штиль або слабкий вітер, то мож­ на чекати, що гарна антициклональна погода триватиме протягом 12 годин і більше; коли ж вітер помірний, то така погода встановиться на 6 годин і більше. 197. Роса або іній, що утворюються після заходу і зникають до сходу Сонця,— ознака переходу до погоди циклонального характеру, часто протягом найближчих 12 годин. Ожеледь, снігові зерна, снігова крупа, рідкий і твердий наліт

О ж е л е д д ю називають шар льоду, що утворюєть­ ся на горизонтальних і вертикальних поверхнях (на до рогах, полях, деревах, проводах, стовпах і т. п.). Вона утворюється звичайно при невеликих морозах внаслі­ док замерзання переохолоджених крапельок дощу або мряки, що випадають на поверхню. С н і г о в і з е р н а — опади у вигляді непрозорих паличок або крупинок матово-білого кольору. Діаметр крупинок не перевищує 1 мм. С н іг о в а к р у п а — досить м’які непрозорі кру­ пинки округлої форми білого або матового кольору ді­ аметром до 2—5 мм. Р і д к и й і т в е р д и й н а л і т . Рідкий наліт — опади у вигляді крапель води, а іноді й суцільної водя­ ної плівки, що утворюються головним чином на навіт­ ряній частині предметів, охолоджених до значно нижчої температури, ніж температура навколишнього повітря. В холодну пору року при ослабленні морозу, часто під час відлиги, звичайно в пасмурну погоду, ці опади утво­ рюються у вигляді білих кристаликів льоду, які назива­ ють твердим нальотом. На відміну від роси та інею рід­ кий і твердий наліт з’являється переважно на верти­ кальних поверхнях, стінах будинків, ; каменях, коло­ нах і т. п. 198. Ожеледь, снігові зерна і снігова крупа завжди є певними ознаками дальшого потепління і настання відлиги. 199. Утворення рідкого або твердого нальоту на вер­ тикальних предметах, що буває найчастіше в холодну 64

пору року,— ознака поширення на район спостережень теплої стійкої повітряної маси; можна чекати тривалої похмурої погоди з низькою шаруватою хмарністю, тум а­ ном, мрякою і слабкими вітрами. 200. Утворення рідкого нальоту в теплу пору року, що трапляється нечасто, ознака великої зливи, іноді грози. Тумани Туманом називають конденсацію водяної пари в колоземному шарі повітря, за якої горизонтальна види­ мість предметів стає менш як 1 км. Розріджений туман, при якому горизонтальна видимість від 1 до 10 км, називають імлою. За умовами утворення тумани ділять на три типи: радіаційні, що утворюються внаслідок ніч­ ного охолодження земної поверхні; адвентивні, які ви­ никають під час насування теплої маси повітря на хо­ лодну підстилаючу поверхню; тумани випаровування, що утворюються в холодну пору року над теплою водя­ ною поверхнею. Радіаційні тумани білого кольору, виникають у річко­ вих долинах, ярах, над ставами, в низьких сирих міс­ цях, над великими луками, поблизу пильних шляхів; після сходу Сонця такі тумани розсіюються. Тумани адвекції і випаровування відрізняються від радіаційних великою тривалістю існування і величезни­ ми розмірами. Для завбачення майбутньої погоди найбільше зн а­ чення мають радіаційні тумани. 201. Надземний радіаційний туман (заввишки до 2 м ) , що утворюється після заходу Сонця і розсіюється лише після його сходу, ознака, що гарна антицикло­ нальна погода із штилями і слабкими вітрами трива­ тиме 12 годин і більше. 202. Надземний радіаційний туман, який утворюєть­ ся після заходу Сонця і розсіюється до його сходу,— ознака переходу до циклональної погоди протягом най­ ближчих 6— 12 годин. 203. Суцільний радіаційний туман (туман, при якому не видно н е б а , що утворився після заходу Сонця під час штилю або слабкого вітру і розсіюється вранці або 65

до полудня, — ознака того,, що антициклональна погода протримається 12 годин і більше. 204. Суцільний туман, який утворився в будь-який час доби при помірному вітрі, на морі часто з’являється у вигляді стіни, що насувається по вітру,— ознака того, що така погода триватиме 6 годин і більше. 205. Нерідко за ніч долини заповнюються потужним шаром густого туману, який вранці підіймається, пере­ творюється в низькі шаруваті хмари і поступово роз­ сіюється. Іноді вранці з таких хмар випадає мряка. Т а­ кий туман — ознака збереження тихої антициклональ­ ної погоди на добу й більше. 206. Коли туман за ніч заповнює долини, яри і вран­ ці не розсіюється, треба чекати переходу до циклональ­ ної вітряної погоди протягом найближчих 12—20 годин. 207 Туман або легка туманна хмара під час сходу Сонця — надійна ознака гарної погоди, яка довго ут­ римуватиметься. С в іт л о в і

явищ а

в атм осф ер і

Різні оптичні (світлові) явища в атмосфері обумов­ люються тим, що світлові промені Сонця та інших небесних світил, проходячи через атмосферу, розсію­ ються і зазнають дифракції. У зв'язку з цим в атмо­ сфері виникає ряд дивовижних за своєю красою оптич­ них явищ: колір неба, забарвлення небосхилу під час сходу і заходу Сонця, присмерки, мерехтіння зірок, кола навколо видимого положення Сонця і Місяця, весел­ ка, міраж та ін. Усі вони, відбиваючи певні фізичні про­ цеси в атмосфері, дуже тісно пов’язані із зміною і ста­ ном погоди і тому можуть бути добрими місцевими ознаками для її завбачення. Відзначимо, що з усіх місцевих ознак погоди світ­ лові явища і хмари найбільш наочно відображають безпосередньо видимий оком прояв фізичного стану ат­ мосфери, процесів і змін, що відбуваються в ній. Інак­ ше, образно кажучи, світлові явища і хмари — це сво­ єрідна «вітрина» стану сьогоднішньої і наступної пого­ ди в районі спостережень.

66

Колір неба і видимість Безхмарне небо звичайно має блакитний колір, але воно може набирати найрізноманітніших відтінків. Як відомо, спектр сонячного світла складається з семи основних кольорів: червоного, оранжевого, жовто­ го, зеленого, голубого, синього і фіолетового. Різні кольори променів білого світла змішані в точно визна­ ченій пропорції. З а будь-якого порушення цієї пропорції світло з білого перетворюється в забарвлене. Якщо про­ мені світла падають на частинки, розміри яких менші за довжину хвиль променів, то вони відповідно до зако­ ну Релея розсіюються ними обернено пропорціонально довжині хвиль у четвертому ступені. Цими частинками можуть бути як самі молекули газів, що складають ат­ мосферу, так і найдрібніші частки пилу. ТІ ж самі ча­ стинки розсіюють промені різних кольорів по-різному. Найдужче розсіюються промені фіолетові, голубі і сині, менше — червоні. Саме тому небо забарвлене в голубий колір, біля горизонту воно має світло-голубий тон, а в зеніті — майже синій. Сині промені, проходячи крізь шар атмосфери, дуж е розсіюються, червоні ж досягають по­ верхні Землі майже зовсім нерозсїяними. Цим пояснює­ ться червоний колір . сонячного диска на заході або од­ разу після сходу. Коли ж світло падає на частинки, діаметр яких май­ же. дорівнює довжині хвиль або більший за неї, то про­ мені всіх кольорів розсіюються однаково. В цьому разі розсіяне і падаюче світло матиме однаковий колір. То­ му коли в атмосфері завислі більш крупні частки, то до синього кольору неба, обумовленого розсіюванням моле­ кул газів, додається білий колір, і небо стане голубим з білуватим відтінком, який посилюється із збільшенням кількості завислих в атмосфері часток. Такий колір неба спостерігається тоді, коли в повітрі міститься багато пи­ лу. Колір неба стає білястим, а коли в повітрі багато продуктів конденсації водяної пари у вигляді крапельок води, кристаликів льоду, небо набирає червонуватого і оранжевого відтінку. Таке явище звичайно спостері­ гається під час проходження фронтів або циклонів, коли волога виноситься потужними потоками повітря високо вгору. Коли Сонце міститься поблизу обрію, променям світ67

ла доводиться проходити до поверхні Землі довгий шлях у шарі повітря, що часто містить багато крупних часток вологи і пилу. В цьому разі голубе світло розсіюється дуже мало, сильніш розсіюються червоні та інші промені, які забарвлюють нижній шар атмосфери в різні яскраві і бурі відтінки червоного, жовтого та інших кольорів залежно від запиленості, вологості й сухості повітря. З кольором неба тісно пов’язане явище, назване опа­ лесцентним помутнінням повітря. Н азване це явиіце за мінералом «опал»; він міниться майже всіма кольорами веселки завдяки наявності в ньому безлічі найдрібніших тріщинок. Явище опалесцентного помутніння по­ вітря полягає в тому, що віддалені земні предмети зд а ­ ються оповитими голубим серпанком (розсіяні фіолето­ ві, сині, голубі кольори). Таке явище спостерігається тоді, коли в повітрі міститься у завислому стані багато найдрібніших часток пилу діаметром менш як 4 м к . Численними дослідженнями кольору неба за допо­ могою спеціального прилада (ціанометра) і візуально встановлено залежність між кольором неба І характе­ ром повітряної маси. Виявилося, що існує прямий зв’я­ зок між цими двома явищами. Глибокий синій колір свідчить про наявність у даному районі арктичної маси повітря, а білястий— запиленої континентальної і тро­ пічної. Коли в результаті конденсації водяної пари в повітрі утворюються частки води або кристалики льоду більшого розміру, ніж молекули повітря, то вони відби­ вають усі промені однаково, і небо набирає білястого або сіруватого забарвлення. Тверді і рідкі частки, що є в атмосфері, спричиняють значне помутніння повітря і тому дуже зменшують ви­ димість. Під далекістю видимості в метеорології розуміють ту граничну віддаль, на якій за даного стану атмосфе­ ри предмети вже не розрізняються. Отже, колір неба і видимість, що багато в чому з а ­ леж ать' від розміру й характеру часток, які містяться в повітрі, дають можливість робити висновки про стан атмосфери і майбутню погоду. На цьому грунтується ряд місцевих ознак завбачення погоди. 208. Темно-синювате небо вдень (тільки біля Сонця може бути злегка білястим), середня або добра види­ мість і тиха погода вказують на малу кількість водяної 68

пари в тропосфері, отже, можна чекати, що антицикло­ нальна гарна погода триватиме 12 годин і більше. 209. Білясте небо вдень, середня або погана види­ мість вказують на присутність великої кількості водяної пари, продуктів конденсації і пилу в тропосфері, тобто тут проходить периферія антициклону, що стикається з циклоном; можна чекати переходу до циклональної погоди протягом найближчих 6— 12 годин. 210. Зеленуватий відтінок неба вказує на велику сухість повітря тропосфери; влітку провіщає жарку по­ году, взимку — морозну, • 211. Рівне сіре небо вранці буває перед ясною гар­ ною погодою. Сіре небо ввечері і червоне вранці — пе­ ред негодою з вітром. 212. Білястий відтінок неба поблизу обрію при не­ великій висоті Сонця (тоді як решта неба має синій колір) вказує на невелику вологість у тропосфері і про­ віщає гарну погоду. 213. Поступове зменшення яскравості і синяви неба, збільшення білястої плями біля Сонця, помутніння не­ ба біля обрію, погіршення видимості — ознака набли­ ження теплого фронту або фронту оклюзії теплого ти­ пу, а з ним обложних опадів, посилення вітру. 214. Якщо віддалені предмети добре видно і вони не здаються ближчими, ніж є насправді, можна чекати гарної антициклональної погоди. 215. Коли віддалені предмети видно чітко, але від­ даль до них здається меншою, ніж насправді, то в ат­ мосфері міститься багато водяної пари; слід чекати погіршення погоди — опадів, вітру. 216. Погана видимість віддалених предметів вказує на наявність в нижньому шарі повітря великої кількості пилу і є ознакою того, що протягом найближчих 6— 12 годин опадів не буде. 217. Велика прозорість повітря і далека видимість (20—50 км і більше) — ознака наявності в даному районі арктичної повітряної маси. 218. Ясна видимість Місяця, диск якого здається опуклим, свідчить про велику вологість повітря в тро­ посфері і_є ознакою погіршення погоди, випадання опа­ дів протягом найближчих 12—24 годин. 219. Добре видне попелясте світло Місяця прові­ щає негоду. Попелястим світлом називають явище, ко­ 69

ли в перші дні нового місяця, крім вузького яскравого серпа Місяця, видно увесь його повний диск, слабо ос­ вітл ений світлом, відбитим від Землі. Зоря Зорею називають сукупність світлових явищ в атмо­ сфері, що спостерігаються під час заходу або сходу Сонця, переважно біля обрію, при цьому і безхмарного неба і хмар; відповідно вечірня і ранкова зоря. Різноманітність барв зорі спричиняється різним ста­ ном атмосфери. Кольорові смуги зорі, починаючи від обрію, завжди спостерігаються в порядку кольорів спектру: червоний, оранжевий, жовтий, голубий. Окре­ мих кольорів може зовсім не бути, але порядок розпо­ ділу завжди незмінний. Біля обрію, нижче червоного кольору, іноді можна спостерігати сірий брудно-пур­ пурний колір, що здається бузковим. Верхня частина зорі має або білястий відтінок, або голубий. Основні фактори, які впливають на забарвлення зо­ рі, це продукти конденсації водяної пари і пил, що мі­ ститься в атмосфері. Чим більше вологи в п овітрі, тим яскравіше виражений червоний колір у зорі. Збільш ен­ ня вологості повітря спостерігається звичайно перед на­ ближенням циклону, фронту, які несуть із собою негоду. Тому при яскравих червоних і оранжевих тонах зорі можна чекати вологої з сильними вітрами погоди. Пе­ реважання жовтих (золотистих) тонів у зорі є ознакою малої кількості вологи і великої кількості пилу в повіт­ рі. Це вказує на наступну суху і вітряну погоду. Наведемо деякі ознаки погоди, пов’язані з явищами зорі. 220. Криваво-червоний тон зорі, що яскраво виді­ ляється на небі, схожий на заграву далекої пожежі з мутними відтінками, вказує на велику вологість повіт­ ря і провіщає погіршення погоди— наближення цикло­ ну, фронту протягом найближчих 6— 12 годин. 221. П ереважання яскраво-жовтих, а також золоти­ стих і рожевих тонів вечірньої зорі вказує на низьку вологість повітря, можна чекати сухої, часто вітряної погоди. , 222. Світло-червоне (рожеве) небо ввечері вказує на маловітряну без опадів погоду. 70

223. Рожева вечірня зоря і сірий похмурий ранок провіщають ясний день і вечір із слабкими вітрами. 224. Чим світліші червоні тони хмар під час вечір­ ньої зорі, тим імовірніше, що вночі і вдень буде тиха малохмарна без опадів погода, 225. Ж овтувато-коричневі тони зорі взимку під час морозів вказують на збереження і можливе посилення морозної погоди. 226. Мутне жовтувато-рожеве забарвлення вечірньої з о р і— ознака імовірної зміни до циклональної вітряної з опадами погоди. 227. Буває, що, наближаючись до обрію, Сонце мало змінює свій звичайний білувато-жовтий колір і захо­ дить дуже яскравим. Це пов’язано з великою прозорі­ стю атмосфери, малим вмістом у ній вологи і пилу і провіщає збереження гарної без опадів тихої погоди! 228. Коли Сонце перед повним заходом за обрій і під час сходу в момент появи його краю дає спалах яскраво-зеленого променя, то слід чекати збереження стійкої ясної тихої погоди; коли вдалося помітити при цьому синій промінь, то можна чекати особливо тихої і ясної погоди. Тривалість спалаху зеленого променя — не більш як 1—3 сек. 229. Переважання зеленуватих відтінків у вечірній зорі вказує на тривалу суху ясну погоду. 230. Світла срібляста смужка без будь-яких різких меж, що довго видніється біля обрію при безхмарному небі після заходу Сонця, провіщає тривалу ясну тиху (антициклональну) погоду. 231. Ніжне рожеве освітлення нерухомих перистих хмар під час заходу Сонця за відсутності інших хмар — надійна ознака антициклональної погоди, що встано­ вилася. 232. Переважання у вечірній зорі темно-червоного то­ ну, який довго утримується під час опускання Сонця за обрій, є ознакою наближення теплого фронту або фронту оклюзії теплого ти п у;. треба чекати тривалої негоди з опадами і вітрами. Захід Сонця Нижче розглянемо ознаки погоди, пов’язані із за­ гальною картиною заходу Сонця. 71

Оскільки циклони рухаються переважно з заходу, то ознакою наближення циклону звичайно буває поява хмар на західній половині небосхилу, і коли це відбу­ вається увечері, то Сонце заходить у хмари. Але при цьому треба брати до уваги послідовність хмарних форм, яка показана з циклонами, атмосферними фрон­ тами (мал. 1). 233. Коли Сонце заходить за низьку суцільну хмару, що різко виділяється на фоні зеленуватого або жовту­ ватого неба, то це ознака наближення гарної (сухої, тихої і ясної) антициклональної погоди. 234. Сонце заходить при суцільній низькій хмарно­ сті, і коли на обрії і над нею спостерігаються шари перистих або перисто-шаруватих х м а р , — випадуть опа­ ди, буде вітряна циклональна погода протягом най­ ближчих 6— 12 годин. 235. Якщо Сонце червоного кольору і заходить за обрій з легким серпанком при безхмарному небі, то на­ ступний день буде ясний або залиш аться ясним. 236. Коли Сонце сліпучо жовте і опускається до об­ рію, забарвленого в червоно-жовті тони, то це ознака настання дощової погоди. 237. Захід Сонця за темні густі хмари з червоними краями провіщає циклональну негоду. 238. Якщо після заходу Сонця на сході чітко видно темний конус з широкою розмитою оранжевою облямів­ кою, який поступово поширюється вгору, — тінь Землі, то з боку заходу Сонця наближається циклон. 239. Тінь Землі на сході після заходу Сонця — сіросиза, без кольорового забарвлення краю або з блідо-ро­ жевим забарвленням — ознака збереження гарної ан­ тициклональної погоди. «Захмарне сяйво» Так називають пучок окремих світлових променів або смуг, що виходять з-за хмар, які закривають собою Сонце. Промені Сонця проходять через просвіти між хмарами, освітлюють водяні крапельки, що плавають у повітрі в завислому стані, і дають пучок світлих смуг у вигляді стрічок (промені Будди). Оскільки це сяйво спостерігається завдяки наявно72

сті в повітрі великої кількості дрібних водяних крапель, то воно провіщає дощову вітряну циклональну погоду. 240. Сяйво, що виходить з-за темної хмари, за якою сховалося Сонце, — ознака настання протягом найближ­ чих 3—6 годин вітряної з дощем погоди. 241. Сяйво з-за хмар жовтого кольору, що спосте­ рігається безпосередньо після дощу, провіщає швидке відновлення дощу і посилення вітру. Забарвлення небесних світил

Нижче наводимо опис забарвлення Сонця, Місяця та інших планет і зірок, які містяться високо або по­ рівняно високо над обрієм. 242. Червоний колір Сонця, Місяця та інших небес­ них світил вказує на наявність великої вологості в ат­ мосфері, тобто можна чекати великого вітру і випадан­ ня опадів (циклональної погоди) протягом найближ­ чих 6— 10 годин. 243. Червонуватий колір затемненого диска Сонця разом з голубуватим забарвленням віддалених предме­ тів (гір і т. п.) — ознака поширення запиленого тропіч­ ного повітря. Слід чекати невдовзі значного підвищен­ ня температури повітря, 244. Місяць перед настанням сильної посухи має зе­ ленкувате забарвлення. Форма небосхилу

Спостерігаючи небосхил з відкритого місця (напри­ клад, у полі або на морі), можна помітити, що він уявляється нам у формі півкулі, сплюснутої у верти­ кальному напрямі. Нам часто здається, що віддаль від спостерігача до обрію у 3—4 рази більша, ніж до зе­ ніту. Головна причина' цього полягає в тому, що коли ди­ витися вгору, не закидаючи голову назад, предмети уявляються нам вкороченими порівняно до тих, що міс­ тяться в горизонтальному положенні. Наприклад, пова­ лені стовпи або дерева здаються довшими, ніж ті, що стоять вертикально. За горизонтальним напрямом діє атмосферна перспектива, внаслідок якої предмети, опо­ виті імлою (від пилу і висхідних потоків), здаються 73

менш освітленими і тому більш віддаленими. Уявна різниця між розмірами світил (Сонця, Місяця) біля об­ рію і поблизу зеніту пов’язана з приплюснутістю небо­ схилу. Уявна приплюснутість небосхилу змінюється залеж ­ но від умов погоди. Велика прозорість атмосфери і ви­ сока вологість повітря збільшують приплюснутість не­ босхилу, Залежність сплюснутості небосхилу від характеру погоди виражена в таких ознаках. 245. Сплюснутий, низький небосхил буває перед ци­ клональною негодою. 246. Високий небосхил спостерігається в централь­ них районах антициклонів; можна чекати, що гарна погода антициклонального характеру збережеться про­ тягом 12 годин і більше. Гало Оптичне явище, що спостерігається в атмосфері у вигляді світлових кіл навколо Сонця і Місяця, не­ справжніх сонць, стовпів, хрестів, має загальну назву гало. Найчастіше гало з ’являється у вигляді світлого кола радіусом 22°, рідше — 46°. Внутрішній бік кільця, повернений до Сонця або Місяця, найбільш яскравий і забарвлений у червонуватий колір. До зовнішнього боку кола забарвлення переходить у жовтувате, зелен­ кувате і синьо-фіолетове. Часто буває видно не повне коло, а лише його частини, особливо верхню. Іноді з’являються світлі дуги. При цьому вони тор­ каються кола у верхній або нижній його частині. Рідко спостерігається * світле безбарвне коло, що проходить через диск Сонця або Місяця паралельно обрію. В точ­ ках перетину горизонтального кола з гало часто видно світлі плями, які називають несправжніми сонцями. Во­ ни настільки блискучі і яскраві, що справляють вра­ ження другого сонця. Гало з’являється тоді, коли між спостерігачем і Сонцем або Місяцем є тонкі хмари верхнього ярусу (перисто-шаруваті, перисті, перисто-купчасті) або коли крижані кристали, що мають правильну форму, пере­ важно у вигляді ше&тйгранної призми, містяться в по­ вітрі у завислому стані як окремі елементи. 74

Мал. 5. Різновидності гало з несправжніми сонцями.

Нерідко гало спостерігається у вигляді вертикаль­ ного стовпа. Найчастіше цей стовп видно тоді, коли Сонце або Місяць схиляються близько до о б р ію — ви­ ще або нижче його. Утворення таких стовпів пояснює­ ться відбиванням променів від горизонтальних граней крижаних кристаликів, що плавають у повітрі. Під час сильних морозів по обидва боки Сонця іноді видно два світлових стовпи, що являють собою частини дуги гало, коли всього кола не видно. Іноді стовпи біля Сонця перетинаються з горизонтальним колом. При цьому перетині можуть утворитися світлові хрести. У давни­ ну з такими хрестами було пов’язано багато забобонів. Різноманітність явища гало (мал. 5) пояснюється численними формами крижаних кристалів і неоднако­ вим розміщенням їх у просторі. Ці обставини створюють різні умови заломлення променів світла, що проходять через кристалики льоду. 247. П о я в а повного світлового райдужного кола р а­ діусом 22° біля Сонця або М ісяця, яке виникає при наявності тонкого серпанку перисто-шаруватих хмар 75

Мал. 6. Гало радіусом 22е.

(м ал. 6), іноді л е д в е помітного д л я ока, є ознакою н а ­ бл иж ення циклону, теплого фронту або ф ронту оклю зії теплого типу; слід чекати настан н я вітряної негоди про­ тягом най б ли ж чи х 12—20 годин. П ри цьому яс кр а віст ь сяйва світлового кол а поступово зб іл ьш ується і починає сл а б ш а т и лиш е при д у ж е сильному згущ енні перистих хм ар. 248. Білі світлові ко л а (без рай д у ж н о го з а б а р в л е н ­ ня) н авкол о Сонця або М ісяця, стовпи і несправж ні сонця вк азую ть на зб е р еж е н н я тихої ясної ан ти ц и кл о­ н ал ьн о ї погоди, в з и м к у — на великі морози, які т р и в а ­ тим уть не менше як 12 годин. 249. Світлові к ол а б іл я С онця або М ісяця, які з ’я в ­ л яю т ьс я у вигляді неповного кільця, спостерігаю ться у нестійких повітряних м ас а х , в периферійних р ай он ах антициклонів, у тиловій частині циклону; при цьому м о ж л и в а зм інна погода із зл и вам и і великим и вітрами. 250. Б іл і світлові кола великого д іа м е т р а (радіусом б л изько 46°) біля С онця або М ісяця, щ о з ’явл яю тьс я взимку, — о зн а к а того, щ о тут м істяться центральні райони потуж ного антициклону або відрогу високого тиску; м о ж н а чекати стійкої погоди із сл аб ки м и в іт р а ­ ми, ш тилям и і великим и м орозам и. 76

Вінці Вінці — це райдужні кільця невеликого радіуса (від 1 до 5°), що облямовують Сонце або Місяць. Вінці бі­ ля Місяця видно простим оком, — а біля Сонця — крізь темне скло або за віддзеркаленням світила на спокій­ ній поверхні води. Внутрішня частина вінця, що безпо­ середньо прилягає до світила, має голубувате або голу­ бувато-біле забарвлення, за ним іде жовтувате коло, яке переходить зовні в червоне. Такі райдужні кільця утворюють так званий ореол. Буває, що ореол оточе­ ний ще одним, двома або трьома менш яскравими рай­ дужними кільцями з таким самим розміщенням ко­ льорів. Виникають вінці внаслідок дифракції світла (відхи­ лення світлового променя від прямолінійного шляху під час проходження через дуже малі отвори, величина яких наближається до довжини світлових хвиль — 0,4—0,7 мк) , В тонких шарах хмар промінь світла про­ ходить крізь водяні краплі або крижані кристалики, з яких складаються хмари. Різного кольору промені, що складають біле світло, проходячи крізь малі отвори, відхиляються, загинаються за краї отвору і освітлюють простір, що лежить за ними. Причому кожний промінь відхиляється по-різному, тому вінці мають райдужне забарвлення. Д л я утворення вінців потрібно, щоб роз­ міри крапель або кристалів, з яких складається хмара, були приблизно однакові. Коли розміри водяних кра­ пель або крижаних кристалів будуть не однакові, то навколо Сонця або Місяця замість вінців утвориться розмита біла пляма. Розміри кінців бувають різні і залежать від розмірів крапель води або кристаликів льоду, які утворюють хмару: чим вони більші, тим менші розміри вінців. Внаслідок цього за зміною з часом діаметра вінця мож­ на дістати уявлення про зміну розміру часток льоду в хмарі. Збільшення діаметра вказує на зменшення ча­ сток, а отже, на зменшення вологості атмосфери; нав­ паки, зменшення діаметра вінця свідчить про зростан­ ня розміру часток, про збільшення кількості вологи в атмосфері. З вінцями пов’язана і так звана іризація хмар. Це явище полягає в тому, що окремі частини хмар, звичай­ 77

но їх краї, набирають райдужного забарвлення, най­ частіше червоного і зеленого кольору. Забарвлені краї є частиною вінця з великим радіусом. З вінцями та іризацією хмар пов’язаний ряд місце­ вих ознак погоди. 251. Райдужні вінці навколо Сонця і Місяця з не­ яскравим забарвленням, які поступово зменшуються в розмірах. Це ознака наближення теплого фронту або фронту оклюзії теплого типу; слід чекати настання три­ валої негоди з вітрами. І навпаки, вінці навколо Сонця або Місяця мають яскраве райдужне забарвлення, які збільшуються в розмірах, є ознакою настання ясної ти­ хої антициклональної погоди. 252. Зменшення діаметра вінця — ознака негоди, збільшення — ознака прояснення, припинення опадів, настання гарної погоди. 253. Поява малого райдужного вінця, який рельєфно виділяється навколо Місяця і майже прилягає до ньо­ го, — ознака настання вітряної з опадами циклональної погоди на наступний день або через два дні. 254. Іризація у висококупчастих хмарах під час їх проходження на порівняно невеликій віддалі від Сонця є ознакою наближення холодного фронту або фронту оклюзії холодного типу; слід чекати недовгочасної не­ годи із шквалами, зливами, грозами (влітку), яка змі­ ниться похолоданням. 255. Іризація з неяскравим райдужним забарвленням на танучих краях купчастих хмар під час проходження їх біля Сонця — ознака встановлення антициклональної погоди з купчастою змінною хмарністю. Мерехтіння зірок

Мерехтіння зірок — характерна риса, яка відрізняє їх від планет. Воно спричиняється станом атмосфери, яка ніколи не буває спокійною. У ній постійно відбу­ вається рух повітряних мас різної густини і в різних напрямах. Переходячи з однієї густини повітря в іншу, світлові промені заломлюються. Залежно від цього світ­ ло зірки постійно змінює яскравість— то посилюється, то слабшає. Це явище стає помітним з наближенням зірки до обрію, бо світло тут проходить значно більшу товщу атмосфери. 78

Різні кольорові промені поширюються і заломлюють­ ся в атмосфері по-різному. Через це мерехтіння зірок неоднакове щодо забарвлення. Планети майже не мерехтять, бо вони являються нам не світловими точками, а маленькими дисками, різні точки яких мерехтять ніби незалежно одна від одної, внаслідок чого середня сила світла залишається однаковою. Мерехтіння зірок посилюється при знижен­ ні температури, збільшенні вологості і посиленні вітру на різних висотах. Отже, інтенсивне мерехтіння зірок свідчить про велику вологість повітря, про неспокійний стан атмосфери у верхніх шарах, якщо навіть унизу спостерігається штиль. Така залежність між метеорологічними елементами і мерехтінням зірок дає можливість робити висновки про наступні зміни погоди. 256. Сильне мерехтіння зірок, а іноді й дрижання їх з ' переважанням синього або червоного кольору — ознака наближення циклону і встановлення вологої віт­ ряної пагоди. 257. Інтенсивне мерехтіння зірок удосвіта на темно­ му фоні н еб а— ознака швидкого дощу. 258. Мерехтіння зірок з переважанням зеленого кольору вказує на малий вміст вологи в атмосфері — ознака встановлення тривалої дуже жаркої сухої (анти­ циклональної) погоди. Райдуга

У краплях дощу, наче в маленьких оптичних скель­ цях, сонячні промені заломлюються і відбиваються, біле світло при цьому розкладається на складові ча­ стини і утворюється різнобарвна смуга, яку називають райдугою. Центр райдуги міститься в точці небосхилу, прямо протилежній Сонцю. Тому, коли Сонце буває на обрії, райдуга являє собою дугу, що дорівнює півколу. Коли Сонце підіймається над обрієм, райдуга опускається і зменшується в розмірах. При висоті Сонця над обрі­ єм 42° райдуги не видно. Іноді на небі з’являються дві райдуги, одна над од­ ною. Нижню райдугу називають головною, а верхню — 79

вторинною. Кольори смуг у цих райдуг розташовуються в зворотному порядку. У першої червоний край містить­ ся на опуклому боці, а в другої — на ввігнутому. До червоного кольору прилягає решта кольорів у порядку спектра, з яких звичайно добре виділяються три кольо­ р и — червоний, жовтий і зелений. Іноді буває добре видно і п’ять кольорів. Утворення подвійної райдуги пояснюється тим, що сонячні промені двічі відбивають­ ся в краплях, що містяться вище за краплі дощу, які дають 'звичайну райдугу. На небі може бути, правда, дуже рідко, навіть чоти­ ри і п’ять райдуг одночасно, оскільки райдуга може утворюватись не лише від прямих сонячних променів, а й від променів, відбитих водною поверхнею (морем, озером, великою рікою). Кількість і яскравість кольорів, а також ширина райдуги залежать від розміру крапель, що утворюють її, і від запасу вологи в атмосфері взагалі. Чим більші краплі, що зумовлюють утворення райдуги, тим яскра­ віше виражені її кольори і тим вона вужча. При неве­ ликих краплях, наприклад, у тумані, утворюється ши­ рока і біла райдуга, вона буває слабо забарвлена по краях. Іноді таку райдугу можна побачити під час до­ щу вночі, при місячному світлі. 259. Райдуга вранці або перед полуднем провіщає зливу, великий вітер із шквалами і часто з грозою. 260. Райдуга після полудня або увечері — ознака припинення дощу і встановлення ясної тихої погоди. 261. Перехід кольорової райдуги в білу вказує на зменшення розмірів крапель і на швидке припинення дощу. 262. Перехід білої райдуги . в кольорову — ознака швидкого дощу. 263. Райдуга з навітряного боку — день буде дощо­ вий. 264. Райдуга з підвітряного боку — погода скоро проясниться, дощ перестане. 265. Посилення червоного кольору в райдузі — на дощову погоду. 266. Різке виділення зеленого кольору у вечірній райдузі — ознака встановлення сухої ясної маловітряної (антициклональної) погоди. Райдуга вранці і увечері має різне значення. Пояс­ 80

нюється це тим, що хмарність і опади найчастіше ру­ хаються із заходу на схід, і, отже, якщо райдуга спосте­ рігається вранці, тобто в західній частині неба, то над­ вечір дощові- хмари звідти можуть перейти до місця спостереження. Коли ж райдуга спостерігається увечері, тобто в східній частині неба, то це означає, що дощові хмари відходять від місця спостереження далі на схід. Рефракція. Деформація дисків Сонця і Місяця біля обрію. Перебільшена видимість. Міраж.

Р е ф р а к ц і я — це заломлення світлового променя в атмосфері, обумовлене неоднаковим розподілом гу­ стини повітря. Відомо, що густина атмосфери зменшує­ ться з висотою. Тому с в і т л о в і промені, що йдуть до Землі від Сонця та інших небесних світил, переходячи в нижні шари атмосфери, відхиляються від початково­ го напряму в бік густіших шарів повітря. В результаті цього траєкторія руху променя набирає форми кривої лінії, поверненої опуклістю вгору від земної поверхні (мал. 7). Око людини бачить предмет за тим напрямом, за яким промінь входить у око. Тому за нормальної рефракції спостерігачеві здається, що джерело світла міститься вище свого справжнього положення. Кут реф­ ракції залежить від висоти світила: чим висота менша, тим рефракція більша. Біля самого обрію вона досягає 0,5°, тому Сонце та інші сві­ тила ми бачимо на своїх міс­ цях лише тоді, коли вони бу­ вають у зеніті, в усіх інших випадках вони здаються нам дещо піднятими. Внаслідок рефракції можна спостерігати світило над обрієм, коли воно насправді сховалось за нього. Ось чому в помірних широтах фактична тривалість дня збільшується на 8—13 хвилин, а у високих широтах полярна ніч скорочується майже на два тижні порівняно до теоретич­ ної. Рефракція впливає ,на фор­ му ДИСКІВ СОНЦЯ І МІСЯЦЯ Мал, 7. Рефракція. 81

біля обрію. Коли Сонце або Місяць проходить низько над обрієм, різниця кутів рефракції для нижнього і верхнього краю світила виходить настільки великою, що нижній їх край виявляється відносно більш підня­ тим, ніж верхній. Внаслідок цього диски Сонця або Мі­ сяця іноді здаються нам трохи приплюснутими. Рефракція зветься астрономічною, коли за джерело світлових променів правлять небесні світила (Сонце, Місяць, зірки), або земною, якщо промінь світла іде від земних предметів^ Внаслідок земної рефракції, напри­ клад, лінія берега з моря здається нам розміщеною ви­ ще, ніж насправді. Через земну рефракцію справжня віддаль буває на 6—7% більшою за. теоретичну, завдя­ ки чому ми бачимо предмети, що сховались за обрій. Тонкий шар легкого туману на обрії під час сходу або заходу Сонця і Місяця, особливо за ясної теплої і тихої погоди, спричиняє внаслідок великих змін гу­ стини в найнижчих шарах атмосфери примхливі спотво­ рення контурів диска Сонця і Місяця. Це явище нази­ вають деформацією Сонця і Місяця біля обрію. При цьому іноді здається, що раптом з’являється друге сон­ це, відокремлене від першого деяким проміжком. М і р а ж — це явище анормальної рефракції світла: окрім самого предмета в його справжньому положенні спостерігач бачить його уявне зображення, що є ре­ зультатом повного внутрішнього відбиття в атмосфери Віддалені предмети при цьому здаються видозмінени­ ми — збільшеними або зменшеними, перевернутими чи спотвореними — залежно від відхилення, що його за­ знають світлові промені. Міраж часто спостерігається в степах жарких країн, у пустелях, в океанах і морях, особливо у високих широтах. Під час плавання в цих широтах нерідко можна бачити по кілька зображень того ж самого судна, причому деякі з них повернуті щоглами донизу. Іноді ж обриси берегів та інших пред­ метів так дуже спотворюються, що, навіть добре знаю­ чи місцевість, важко буває їх впізнали. Причина виникнення міражу — незвичайна, підвище­ на рефракція світла, яка буває при різкій зміні густи­ ни повітря у вертикальному напрямі в нижньому шарі атмосфери. Остання залежить головним чином від швид­ кості зміни температури повітря у вертикальному нап­ рямі. 82

Наприклад, якщо тепле повітря поширюється над холодною водою і особливо над крижаним і сніговим покривом, то біля самої підстилаючої поверхні утворює­ ться відносно дуже охолоджене повітря, в цьому разі з висотою температура буде помітно збільшуватись, а густина повітря різко зменшуватись. Світловий промінь від окремих предметів іде по опуклій кривій, в резуль­ таті чого самі предмети здаються спостерігачеві підня­ тими. Відомі випадки, коли з узбережжя Криму було видно берег Туреччини, який лежить на віддалі 400 км. Таке явище називають верхнім міражем (мал. 8). Навпаки, якщо холодне повітря поширюється над порівняно теплим морем або над пустелею, нижні шари повітря прогріваються більше, ніж верхні. В цьому разі траєкторія світлового променя має опуклість до­ низу, внаслідок чого далекі предмети спостерігач бачить у перекинутому вигляді. Це явище називають нижнім міражем (мал. 9). Спостерігачеві при цьому здається, що предмет віддзеркалюється у водній поверхні. Цією водною поверхнею є міраж дуже віддаленої якоїсь во­ дойми (озера, ріки, моря) або нижньої частини небо­ схилу за предметом. Досить поширене явище нижнього м ір а ж у — дорога, що простяглася вдалину, у жаркий літній день здається мокрою. Влітку іноді спостерігається боковий міраж, коли два вертикальні шари повітря, що містяться поряд, мають помітно різну температуру (наприклад, біля стій дуже нагрітих скель). Уявне зображення з’являється ліворуч або праворуч від справжнього положення пред­ мета. За особливо аномального розподілу густини повіт­ ря можуть одночасно спостерігатися різні форми міра­ жів з різким спотворенням форми предметів. Такі мі­ ражі мають назву фата-моргана. Як було відзначено вже, міраж обумовлюється або сильним охолодженням, або сильним нагріванням зем­ ної поверхні І предметів. Те й друге може відбуватися як місцеве явище за тихої ясної погоди. Короткочасні міражі досить часто спостерігаються на узбережжях і в прибережній зоні морів і океанів, у степах і пустелях і вказують на стійку гарну антици­ клональну погоду. Нижній, чітко видний міраж, який виникає після 83

тихої жаркої погоди при сильному нагріванні колозем­ ного шару повітря, свідчить про нестійкий стан атмо­ сфери, що може в будь-який час призвести до вітряної негоди. На основі викладеного стануть зрозумілими такі мі­ сцеві ознаки наступної погоди. 267. Деформація форми диска Сонця, Місяця та ін­ ших світил біля обрію під час сходу або заходу про­ віщають тиху ясну без опадів погоду. 268. Стійкий верхній міраж — ознака настання ци­ клональної негоди. 269. Тривалий нижній міраж вказує на негоду. 270. Короткочасний міраж у степу або на березі мо­ ря — ознака стійкої гарної антициклональної погоди. Присмерки Присмерками називають перехідний час від денного світла до темряви увечері або від темряви до світла вранці. Розрізняють присмерки «громадянські» і аст­ рономічні. «Громадянські» присмерки — це проміжок часу, за який Сонце ховається за обрій до кута 6—8° над ним. У цей період на відкритому повітрі можна чи­ тати і писати без штучного освітлення. Астрономічні ве­ чірні присмерки закінчуються, коли Сонце опускається за обрій і настає цілковита темрява. Тривалість присмерок залежить від широти місця, пори року і стану атмосфери (погоди). Найкоротші при­ смерки на екваторі, де через 24 хвилини після заходу Сонця настає темрява. З широтою тривалість присме­ рок значно збільшується. На широті, наприклад, Ленін­ града влітку вони тривають настільки довго, що вечір­ ні присмерки зливаються з ранковими; цей час нази­ вають білими ночами. В Арктиці і Антарктиці при пе­ реході від полярного дня до полярної ночі, або навпаки, присмерки можуть тривати підряд кілька діб. З а великої вологості і запиленості повітря тривалість присмерок в середньому більша, ніж за менш вологого і чистого повітря. Хмари також впливають на тривалість присмерок. Коли є хмари верхнього, ярусу, присмерки подовжуються, а при. хмарах середнього і нижнього ярусів — коротшають. 86

З тривалістю присмерок пов’язані такі місцеві озна­ ки погоди. 271. Короткі присмерки свідчать про велику прозо­ рість атмосфери (про невелику вологість і малу запи­ леність повітря) — можна чекати настання або збере­ ження ясної тихої антициклональної погоди. 272. Тривалі присмерки свідчать про велику воло­ гість і запиленість атмосфери — ознака наближення циклону і настання вологої вітряної погоди. А к усти ч н і

(з в у к о в і)

явищ а.

Чутність звуку в атмосфері

На чутність звуку значною мірою впливає швидкість поширення його в повітрі, Швидкість поширення звуку в свою чергу залежить від густини, вологості, темпера­ тури повітря і вітру. У вологому повітрі чутність звуку різко зростає, в сухому — зменшується. Перед вітряною погодою звук чути нерівно. Чутність звуку, якщо тільки вона не обумовлена по­ путним або зустрічним вітром, вказує на такі ознаки погоди. 273. Добра чутність далеких або слабких звуків, на­ приклад, стукіт або свисток поїзда, що проходить вда­ лині, пояснюється підвищеною вологістю повітря і є озцакою настання негоди з опадами. 274. Погана чутність зв у к у вказує на поліпшення погоди. Грім і блискавка

Грім виникає як від миттєвого дуже сильного на­ грівання і наступного швидкого охолодження повітря в каналі блискавки, так і від вибуху гримучого газу, що утворюється внаслідок розпаду водяної пари на свої складові елементи (водень і кисень). Грім поширюється в атмосфері, як і всякий інший звук, із швидкістю близько 330 м на секунду. Визначив­ ши час, що минув від розряду блискавки до моменту, коли почнеться звук грому, можна легко вирахувати 87

віддаль від спостерігача до блискавки, а отже, й до купчасто-дощової, часто шквалистої хмари. За слаб­ кого вітру і штилю грім чути на віддалі 25—30 км, І проходить її він за 70—90 секунд після блискавки. З громом пов’язані такі ознаки наступної погоди. 275. Ранковий грім — ознака випадання дощу над­ вечір. 276. Коли влітку під час прохолодної дощової пого­ ди чути грім, то треба чекати збереження такої погоди на тривалий час, часто з дальшим зниженням темпера­ тури. 277. Б лискавиці— далекі блискавки, що спостеріга­ ються вночі, свідчать про швидке наближення холодного фронту з грозою, сильним шквалистим вітром, часто із зливою, особливо, коли їх видно в західній частині обрію. «Голос моря» У 1932 р. метеоролог В. О. Березкін на гідрографіч­ ному судні «Таймир» помітив, що коли в морі або на узбережжі тримати біля вуха на відстані близько 1 с м кулю-пілот, то в разі наближення шторму у вухах від­ чувається значний біль. Це явище дослідив академік В. В. Шулейкін і назвав його « г о л о с о м м о р я » . Пояснюється воно тим, що під час сильних вітрів над поверхнею моря внаслідок вихореутворення за гребеня­ ми хвиль, а також стиснення повітря біля гребеню і розрідження його над западинами хвиль виникають звукові коливання з частотою приблизно 0,1—6 г ц (0,1— 6 коливань на секунду). Такі малі коливання, що не сприймаються вухом людини, називають інфразвуком. Інфразвуки «голосу моря» — це потужні, дуже низькі шуми, які поширюються в нижньому шарі повітря і верхніх шарах моря із швидкістю, близькою до зву­ кової, а отже, дуже випереджають рух області шторму, де вони виникли. Тому ці звуки можуть заздалегідь сигналізувати про наближення шторму. Інфразвуки можна виявити на березі або на судні з допомогою кулі-пілота, яка перетворює звуки низької частоти в звуки високої частоти і робить їх чутними для люд­ ського вуха. 88

Академік В. В. Шулейкін сконструював і виготовив прилад, що записує коливання гумової оболонки куліпілота у вигляді хвилястої лінії, за якою можна роби­ ти висновки про наявність «голосу моря» і його силу. Дим Дим містить у собі найдрібніші тверді частки, що лишаються після згоряння палива, які й роблять його видимим. Ці частки дуже гігроскопічні, тобто здатні добре поглинати вологу з повітря, внаслідок чого вони стають важчі і підіймаються вгору повільно або зовсім не підіймаються. Звідси на хід струменя диму, крім вітру, істотно впливають вміст вологи і густина повіт­ ря, чим і пояснюються такі ознаки погоди. 278. Якщо струмінь диму іде прямо вгору або похи­ л о — це ознака великої сухості І значної густини нижніх шарів повітря, слід чекати збереження або настання гарної (антициклональної) погоди. 279. Дим стелиться горизонтально або опускається донизу — ознака великої вологості і малої густини по­ вітря, треба чекати погоди* циклонального характеру. 280. Дим, що стелиться під час штилю по воді або суходолу, вказує, що скоро настане вітряна циклональ­ на негода. Хвилі

на

морі

Спостереження показують, що в області шторму че­ рез непостійність вітру за напрямом і силою на поверх­ ні моря зароджуються хвилі різної висоти, довжини і періодів. На початку шторму, коли вітер ще слабкий, виникають короткі хвилі з малим періодом. Теоретич­ но і практично доведено, що швидкість поширення хвиль пропорціональна їх довжині і періоду. Хвилі зибу мають більші довжину й період, ніж вітрові хвилі, тому й поширюються вони швидше. Звідси ДО ВГ І хвилі, що поширюються попереду циклону і приходять до міс­ ця спостереження у маловітряну і штильову погоду у вигляді зибу і мертвого зибу, є ознаками погіршення погоди. Звичайно через 6— 12 годин після появи таких хвиль приходить смуга шторму. З допомогою спеціальних спостережень удалось 89

встановити, що попереду фронту видимих довгих хвиль поширюються малопомітні і непомітні для простого ока дуже низькі (ЗО—40 с м ) і більш довгі (700 м) хвилі. Вони дістали назву попередниць зибу. їх період — бли­ зько 30 секунд, тоді як період звичайного зибу дорів­ нює в середньому 10 секундам. Внаслідок цих відмін довші хвилі поширюються із швидкістю близько 1100 миль на добу, тоді як звичайний зиб рухається із швид­ кістю всього лише 400 миль на добу. Існують такі ознаки визначення погоди за хвилями на морі. 281. Зиб, що йде від іншого напряму, ніж вітрова хвиля або хвилі, які спостерігаються під час штилю, ознака наближення шторму; треба уважно стежити, за рештою ознак, що вказують на це явище. 282. Коли зиб починає йти за вітром і весь час поси­ люється, то циклон наближається своїм теплим фрон­ том. Якщо зиб не посилюється, а навпаки, з часом слаб­ шає або змінює напрям, то це вказує на те, що циклон (шторм, ураган) проходить осторонь. 283. Поява в даному місці пологих хвиль невеликої висоти (30—40 см) і великої довжини вказує на набли­ ження великого зибу і шторму протягом найближчих 1— 2 діб. 284. Сильний прибій біля берегів за тихої погоди є ознакою циклону (або урагану), що проходить на вели­ кій віддалі. Б іо м е т е о р о л о г іч н і

озн ак и

погоди

(поведінка живих організмів) Успіхи сучасної науки і техніки дали можливість встановити зв’язок між біологічними і фізичними яви­ щами і дати їм правильне наукове пояснення. Виникла і розвивається нова наука— біофізика. Однією з її га­ лузей є біометеорологія — наука, що вивчає вплив ме­ теорологічних (фізичних) умов на біологічні явища і процеси. Одне з важливих практичних завдань цієї науки — завбачення погоди за поведінкою живих орга­ нізмів (тварин і рослин). Установлено, що багато тварин (птахи, риби, мор­ ські звірі, комахи та ін.) і рослини значно раніш за 90

прилади реагують на різкі зміни погоди і тим самим заздалегідь попереджають про їх настання. О .М . Кри­ лов та інші вчені відзначають, що деякі тварини (особ­ ливо морські) здатні вловлювати інфразвукові коливан­ ня «голосу моря», що поширюються перед настанням шторму. Взагалі у багатьох тварин органи відчуття (нюх, слух та ін.) розвинені значно краще, ніж у люди­ ни. Ці органи попереджають їх про явища, які відбу­ ваються в навколишньому середовищі. Наприклад, при­ морські жителі добре знають, що рачки з родини Cam­ m arus Pulex (бокоплави) задовго до шторму, коли ба­ рометр не показує ще ніяких ознак погіршення погоди, вилазять на берег подалі від води. З тієї ж причини риби й медузи перед штормом відпливають у глиб мо­ ря, а пінгвіни лягають на сніг і простягають свої дзьо­ би в напрямі шторму. Поведінка птахів, що живляться дрібними комаха­ ми, також може бути посередньою ознакою погоди. Характерна в цьому відношенні поведінка ластівок, що літають то високо з різкими криками (коли їжі багато), то низько біля самої поверхні землі або води, торкаю­ чись її крилом. Поки повітря сухе, комахи літають ви­ соко. Негода звичайно починається у високих шарах атмосфери. З підвищенням вологості повітря крильця комах легко зволожуються і стають, важчими, що ви­ кликає в комах відчуття незручності. Тому вони опу­ скаються в приземні шари атмосфери, де повітря сухі­ ше й тепліше. Слідом за комахами спускаються вниз ластівки і деякі інші птахи. Помічено, що чайки та інші морські птахи перед настанням шторму летять до берега. Тварини й рослини, безперечно, тісніше зв’язані з погодою, ніж людина. Відчуваючи на собі безпосеред­ ній вплив погоди, вони звикли пристосовуватися до неї, відчувати і відповідно реагувати на всяку зміну існую­ чої і наступної погоди, намагаючись при цьому схова­ тись або захиститись від несприятливих і небезпечних для їх життя погодних умов. В різних видів живих ор­ ганізмів є особливі рефлекси на різні зовнішні впливи середовища, які завжди мають той чи інший біологіч­ ний зміст. Установлено такі біометеорологічні ознаки завбачення погоди. 285. Якщо вранці бджоли не вилітають з вуликів, а 91

сидять у них і гудуть, слід чекати протягом найближ­ чих 6—8 годин дощу. 286. Коли бджоли вранці або вдень масами поверта­ ються у вулик і майже не вилітають з нього, то слід чекати швидкого настання вітряної з дощем погоди. 287. Якщо бджоли при хмарному небі зранку вилі­ тають з вуликів, треба чекати поліпшення погоди. 288. Раннє припинення польоту бджіл увечері — ознака збереження гарної антициклональної погоди на завтра; пізній політ провіщає циклональну негоду. 289. Комарі й мухи в ясну тиху погоду влітку у ве­ ликій кількості в’ються в повітрі. Перед настанням до­ щової, вітряної погоди вони всі ховаються в житлові будинки, хліви та інші приміщення. 290. Якщо в кімнаті чи іншому якому приміщенні багато мух, які в'яло сидять на стінах,—- ознака зміни погоди на дощ, сильний вітер. 291. Мурашки ховаються в гнізда — на сильний дощ, грозу, вітер. 292. Якщо жаби-крякавки вилазять на дерева й ку­ щі — ознака збереження протягом найближчих 12—24 годин і більше тихої ясної антициклональної погоди. 293. Коли співу жайворонка не чути з самої зорі — буде дощ або взагалі настане вітряна негода протягом найближчих 6— 12 годин. 294. Якщо корови, коні та інші травоїдні тварини досить жадібно їдять траву увечері, — наступного дня треба чекати дощової погоди. 295. Коли під час дощу кури ховаються в сухе міс­ це, дощ скоро перестане; якщо ж вони гуляють під до­ щем, то така погода триватиме довго. 296. Коли ластівки, стрижі, граки тримаються по­ близу своєї «домівки» і літають низько над землею, — слід чекати швидкого настання дощу і взагалі негоди. 297. Ластівки літають у великій кількості високо — ознака збереження або встановлення погоди без опадів. 298. Постійне літання кажанів після заходу Сонця провіщає ясну тиху погоду. 299. Коли жаби стрибають на березі і вдень поси­ лено квакають, слід чекати дощу протягом найближ­ чих 12—24 годин. 300. Якщо риби вистрибують і над водою ловлять мошок — ознака дощу, вітряної циклональної негоди. 92

301 Кріт нагортає високі купи — слід чекати негоди з дощем, 302. Коли пізно увечері дуже цвірчать коники — вранці і вдень буде гарна тиха без опадів ясна погода. 303. Яскраве свічення світлячків буває на збережен­ ня гарної тихої погоди протягом наступної доби. 304. Якщо в жарку суху погоду риба перестає клю­ вати, слід чекати невдовзі дощу і взагалі зміни до ци­ клональної негоди. 305. Гусениця соснового шовкопряда не вилазить із свого гнізда — певна ознака наближення циклону і встановлення негоди протягом найближчих 12—24 го­ дин. 306. Коли гнойові жуки увечері незалежно від стану неба у великій кількості вилазять із своїх нір і лі­ тають низько над землею, то вночі і наступного дня слід чекати гарної тихої погоди. 307. Павуки на відкритому повітрі старанно протя­ гують довгу нитку павутини або лагодять порвану сіт­ ку— можна чекати гарної тихої без опадів погоди. 308. Павуки в’ялі і бездіяльні, не відновлюють сітки павутини — слід чекати циклональної негоди. 309. Павук-хрестовик перед настанням сильного віт­ ру сам обриває основні нитки своєї сітки і ховається в затишок. 310. П’явки перед настанням гарної антициклональ­ ної погоди, ясної і тихої, поводять себе спокійно у воді і розташовуються звичайно на дні банки. 311. Перед настанням опадів п’явки тримаються спокійно біля стінок банки, трохи висунувшись з води. 312. Перед появою сильного вітру п’явки неспокій­ но і швидко плавають аж до настання вітру. 313. Перед грозою п’явки поводять себе дуже нер­ возно, тривожно, конвульсійно звиваючись і вилазячи з води, намагаються присмоктатись до сухого місця. 314. Коли чайки та інші морські птахи вилітають рано-вранці і прямують далеко в море, то до вечора шторму не буде. 315. Якщо птахи за слабкого вітру тримаються біля берега і не залітають далеко в море, слід чекати поси­ лення вітру. 316. Масове повернення птахів з моря до берега вка­ зує на швидке наближення шторму. 93

317. Дельфіни збираються в косяки, зграї і пустують більш, ніж звичайно, — ознака наближення шторму. 318. Касатки, високо стрибаючи з води, швидко від­ пливають від берегів у відкритий океан, кити відходять від кромки льоду— ознака наближення шторму протя­ гом найближчих 12— 14 годин. 319. Горобці за дві-три доби до настання великих морозів носять пух і пір’я для утеплення своїх гнізд. 320. Більшість квітів перед дощем дужче пахне (за винятком тих, що в цей час закривають віночок). 321. Якщо кульбаба стискує свою кулю, буде дощ. 322. Конюшина зближує свої листочки і нахиляє­ ться — ознака настання негоди. 323. Квітка березки -перед дощем закриває свій ві­ ночок. 324. Коли зірочник (мокрець) не розкриває своїх квіточок уранці і тримає їх закритими весь день — оз­ нака дощової погоди. 325. Швидкість утворення крохмалю в бульбах кар­ топлі змінюється обернено пропорціонально наступним змінам атмосферного тиску. Ці зміни відбуваються за два дні до різкої зміни погоди. 326. Якщо біля жовтої акації кружляє багато комах, слід чекати негоди. 327. Кислиця перед дощем стуляє своє листя і згор­ тає віночки квіток. 328. Рибка слиж перед збільшенням хмарності по­ чинає неспокійно плавать, а перед дощем вона метає­ ться по акваріуму. За поведінкою живих організмів погоду можна зав­ бачити на багато місяців наперед. 329. Коли птахи мостять гнізда на сонячному боці — літо буде холодне. 330. Якщо бджоли восени заліплюють воском вічко, лишаючи дуже маленький отвір, то зима буде сувора, а перед теплою зимою вони лишають його відкритим. 331. Чим більші бувають на осінь мурашині кучі, тим суворішою буде зима. 332. Якщо польові миші в копицях живуть унизу, то осінь буде суха. 333. Поява на південних берегах, островах Балтій­ ського моря пізно восени великих зграй птахів, чисту­ нів* ознака ранньої і суворої зими там. 94

На закінчення опису біометеорологічних ознак ко­ ротко зауважимо про чутливість людини до зміни по­ годи. Поширена думка, що багато людей має здатність передчувати настання наступних значних змін погоди за їх фізичним самопочуттям. Наука на це відповідає так. Люди з нормальним станом здоров’я на зміни по­ годи помітно хворобливо не реагують. Але є багато лю­ дей, які внаслідок своєї великої нервозності або інших недуг, наприклад, наявності переломів кісток або вогне­ пальної рани, хвороб серця, легенів, ревматизму, по­ дагри бувають чутливі до змін погоди. Наприклад, пе­ ред настанням великої зміни погоди вони відчувають тупий ниючий біль. Це буває особливо тоді, коли гар­ на .ясна тиха антициклональна погода з високим атмо­ сферним тиском змінюється на циклональну вітряну не­ году з опадами і низьким атмосферним тиском. При цьому на хворобливий стан організму людини певною мірою впливає різке падіння атмосферного тиску, під­ вищення вологості повітря, електричні та інші зміни в атмосферних процесах, які інтенсивно відбуваються при наближенні і проходженні циклонів. Отже, мова йде не про передчуття 1 майбутньої погоди деякими людьми, а про хворобливе сприймання ними ти х явищ і процесів, які передують зміні погоди. В и к о р и с т а н н я р а д іо т е х н ік и і за в б а ч ен н я п огод и

для

о ц ін к и

Численними дослідженнями встановлено, що елек­ тричні і магнітні властивості повітряного середовища (діелектрична і магнітна проникність, іонізація, елек­ тропровідність та ін.) набагато залежать від фізичного стану атмосфери, тобто від погоди. Тому особливості поширення радіохвиль тісно зв’язані з будовою атмо­ сфери, зокрема, з хмарними системами, опадами* фран­ тами, циклонами, антициклонами. На основі встановлення зв’язку поширення радіо­ хвиль з умовами погоди і будовою шарів атмосфери успішно розвивається нова галузь науки — радіометео­ рологія, яка вивчає атмосферу радіотехнічними засоба­ ми та поширення радіохвиль залежно від стану погоди. 95

У зв’язку з розвитком радіотехніки та інших наук радіометеорологія має велике майбутнє. Радіопередачі

Одним з проявів впливу атмосфери на поширення радіохвиль є радіоперешкоди, під час радіопередачі ми часто чуємо потріскування, шурхіт, клацання. До­ слідженнями встановлено, що потріскування і клацан­ ня бувають тоді, коли між передавальним і приймаль­ ним пунктом проходять зливи з грозами, шквалами, а шурхіт, суцільний ф он — коли опади бувають без гроз. Прослухавши приймачем кілька радіостанцій, можна наближено дізнатись про погоду великого району. Відмічаючи напрям джерел потріскувань, клацання та інших ознак з кількох пунктів радіопередачі, можна визначити район грозової діяльності, штормів, урага­ нів, фронтів, циклонів. Крім того, райони опадів, що містяться на шляху поширення радіохвиль, між переда­ вачем і приймачем, значно послаблюють чутність ра­ діостанцій. Та коли передавальний і приймальний пункти містяться в районі опадів, зв’язаних з одним фронтом, то чутність різко зростає. Користуючись ознаками, за інтенсивністю, характе­ ром прийому названих вище ознак і частоти їх повто­ рюваності можна не тільки виявити положення атмо­ сферних фронтів, а й їх зміну (трансформацію). Коли порівняти, наприклад, через 2—3 години чутні під час прийому атмосферні радіоперешкоди, можна визначити їх посилення або послаблення і як часто вони повто­ рюються. Спостереженнями давно встановлено, що області циклонів характеризуються підвищеними атмосферни­ ми радіоперешкодами. Напрям, по якому ці перешкоди виявляють, найбільш інтенсивно вказує на центр цик­ лону. Напрям радіоперешкод можна визначити радіопе­ ленгуванням з допомогою радіопеленгатора. Далекість виявлення положення центра циклону судновими радіо­ пеленгаторами тепер досягає 500 км і більше. Отже, атмосферні радіоперешкоди є також своєрід­ ними місцевими ознаками погоди. Тому спостереження 96

над ними і їх вивчення мають дуже важливе значення не лише для поліпшення радіозв’язку, а й для метео­ рології. Для спостереження і вивчення радіоперешкод посилено застосовується різностороння радіотехніка — радіоприйом, радіолокація і спеціальна апаратура. Беручи до уваги описані вище атмосферні явища, для завбачення погоди можна користуватися такими ознаками. 334. Коли під нас прослухування радіостанції чути потріскування, то це означає, що між передавачем і приймачем на близькій віддалі проходить холодний фронт. Чим ближче фронт до пункту прийому, тим сильніше й частіше повторюється тріск. 335. Клацання, яке чути під час радіоприйому, оз­ начає, що між передавачем і приймачем дуже далеко від пункту прийому проходить холодний фронт. 336. Якщо під час радіоприйому чути шурхіт, то на шляху радіохвиль між передавачем і приймачем близь­ ко проходить теплий фронт. 337. Коли під час прийому чути суцільний фон, тоб­ то шум одного тону, то між передавальною станцією і приймачем міститься теплий фронт. 338. Посилення чутності атмосферних радіопере­ ш код — ознака ослаблення фронту. 339. Послаблення чутності атмосферних радіопере­ ш код ознака ослаблення фронту. 340. Послаблення або цілковите припинення прийо­ му короткохвильових станцій — ознака циклональної негоди між станціями і пунктом прийому. Народні прикмети, приказки і прислів’я про погоду

Інтерес до різних явищ природи виник у людей ще в древні часи. Залежність від погоди, як причини ба­ гатьох невдач і успіхів у житті людини, віками вироб­ ляла в народі гостру спостережливість за її змінами у зв’язку з різними явищами, що відбуваються в навко­ лишній природі. Свої знання про це і ставлення до при­ родних явищ, особливо погодних, люди намагалися ві­ добразити у вигляді прикмет, приказок і прислів’їв. При цьому вони не обмежувались тільки простими 97

влучними зауваженнями про погоду, а й намагалися завбачати майбутні її зміни. Народні прикмети, прислів’я і приказки були зібра­ ні вченими багатьох країн. Відомі праці російських учених О. С. Єрмолова, О. В. Смоленського та інших. Одні з них вказують на вплив погоди або її окремих елементів на сільськогосподарські роботи або на вро­ жай хлібів, інші приурочують погоду до окремих днів року і в сукупності характеризують як би клімат дано­ го району, треті пов’язують погоду з різними іншими явищами природи і претендують на можливість її зав­ бачення. Існуючі народні прикмети визначення погоди за фа­ зами Місяця є лише випадковими збігами. Наприклад, «За три дні до народження Місяця завжди буває змі­ на погоди», «На п’ятий день молодика завжди сильний вітер» та ін. Спроби завбачати догоду за фазами Мі­ сяця спростовані наукою. Проти існування залежності змін погоди від фаз Місяця є такий істотний доказ. Оскільки та чи інша фаза Місяця настає на всій земній кулі одночасно, то і вплив її на зміну погоди мав би бути однаковим і одночасним на всій земній кулі. Але цього, як відомо, не відбувається. Багато є народних прикмет про погоду, які нале­ жать до типу так званих календарних ознак. У цих при­ кметах певному дню місяця приурочують цілком певну погоду або зміну погоди, замінюючи при цьому число місяця іменем святого за церковним календарем. Ось деякі з них: «Прийшов Федул (18 квітня) — теплом по­ дув», «На Марка (8 тр авн я)— бабам у хаті жарко». Ці прикмети далеко не завжди збуваються, бо в один і той же день у різні роки погода може бути найрізно­ манітнішою. Є й такі календарні прикмети, коли за погодою в день якого-небудь святого чи релігійного свята визна­ чається погода цілого сезону або навіть цілого року. Наприклад, «Коли на Павла вітер (28 січня) — рік бу­ де сирий», «Які святки, такий і весь рік», «На Григо­ рія (15 січня) іній на полях — на мокрий рік» і т. д. Безпідставність такого типу прикмет очевидна. Серед великої кількості народних прикмет про пого­ ду заслуговують на увагу лише ті з них, які добре збі­ гаються з фізичними ознаками наступної зміни погоди, 98

що дістали собі наукове підтвердження і пояснення. Ось деякі з них: «Місяць у кружку — несе воду у своє­ му ріжку», «Чистий захід — на вітер», «Літній ранко­ вий туман — на ясну погоду» та ін. Народні прикмети погоди з’явилися набагато раніш за наукові її прогнози. Останні існують близько 100 років. Народні прикмети погоди є колективною твор­ чістю багатьох народів і створювалися насамперед з метою застосування їх у сільському господарстві. Наводимо деякі народні прикмети, приказки і при­ слів'я про погоду. У більшості з них говориться про вплив дощу і негоди на сільськогосподарські роботи взагалі і зокрема на врожай. «Коли хліб сієш в погоду, більше родиться при­ плоду». «Сій у негоду, а збирай у суху погоду». «Як дощу не буде, то й очерет не виросте». «Навесні дощик парить, а восени мочить». «Дощове літо гірше осені». «Коли сіять у дощ, у хлібі буде багато мітли». «Без дощу не сій». Добре підмічено значення снігового покриву для сільського господарства. «Мокрий сніг на озимині — той же гній». «Зима сніжна — бути врожаю». «Затримаєш сніг на полях узимку — будеш з хлі­ бом восени». «Коли сніг на землю ліг рано — буде рівний уро­ жай озимини і ярини». «Коли взимку сніг лягає рівно, сій весною густіше, лягає гребенями — сій рідше» (в першому випадку пе­ редбачається літо сухе, у другому — вологе). «Ліг сніг на морозну, голу землю — хліб буде, а на сиру — не буде». «На полях сніг хвилястий— на врожай». «Як навесні сніг розтане від сонця, буде врожайний рік, а від дощу — посуха»/ «Коли пізно весною в ярах і лісах лежить багато снігу — на добрий урожай хлібів». Приказки про мороз: «Гречка морозу не терпить». «Просо вітру не боїться, а морозу кланяється», «В зимовий холод усяк молод». 99

«Майська роса краще вівса». «Сій-посівай та на небо поглядай». «Коли влітку часто були тумани, грибів буде ба­ гато». Гречку треба сіять у суху землю: «коли пил на‘ бороні, то й млинець на сковороді». «Коли взимку постійно буває північний вітер, влітку виб’є хліб градом». Завбачення весняних і осінніх приморозків за місцевими ознаками

На території України та в інших місцях Радянсько­ го Союзу навесні і восени часто бувають приморозки — зниження температури від нуля градусів і нижче. Вони є великим лихом для сільського господарства. У тилу циклонів слідом за холодним фронтом поширюється арктичне повітря, рухаючись у середні і південні широ­ ти, в тому числі й на територію України. Якщо при цьому з північними вітрами приходить дуже холодне повітря, приморозки можуть настати в будь-який час доби і навіть за похмурої з сильними вітрами погоди. Такі приморозки називають адвективними*. Вони зви­ чайно захоплюють велику територію, на яку пошири­ лось холодне повітря. У випадку поширення менш хо­ лодного арктичного повітря можливість виникнення приморозків буває тоді, коли вітер послаблюється і встановлюється ясна погода. Навесні і восени приморозки найчастіше бувають у тиху і безхмарну погоду при порівняно сухому і про­ холодному повітрі вночі і особливо перед сходом Сон­ ця, в результаті великого охолодження повітря внаслі­ док випромінювання тепла земною поверхнею. Тому такі приморозки називають радіаційними (від слова радіа­ ц ія — випромінювання, віддача тепла). Місцеві ознаки завбачення їх наведені в розділі «Точка роси». З вели­ кою надійністю радіаційні приморозки можна завбача­ ти також, користуючись способом, запропонованим Михалевським. За цим способом мінімальну температуру повітря; наступної ночі вираховують за формулою: * А д в е к ц і я — горизонтальне перенесення повітря.

100

T m = t 1- ( t - t 1) C1

де: Т м— мінімальна температура повітря наступної ночі; t — температура повітря, виміряна напередодні о 13-й годині за сухим термометром; t1 — температура, виміряна в той же самий час за змоченим термометром; С1— коефіцієнт, який залежить від вологості по­ вітря, значення якого вміщені в таблиці 1. Цей коефіцієнт показує залежність мінімальної ніч­ ної температури від стану вологості повітря. Таблиця

1

Значення коефіцієнта С залежно від вологості повітря Відносна вологість повітря (%)

Коефіці­ єнт С

Відносна вологість повітря (%)

Коефіці­ єнт С

Відносна вологість повітря {%)

Коефіці­ єнт С

100

5,0 4,5 4,0 3,5 3,0

70 65 60 55 50 45

2,0

40 35

0,9

95 90 85 80 75

2,5

1,8

0,8

1,5

30

1,3

25

0,7 0,5

1,2

20

0,4

10

0,3

1,0

Наведену таблицю для кожної метеорологічної стан­ ції або пункту, де є можливість вимірювати температу­ ру і вологість повітря з допомогою приладів, необхідно уточнити за даними попередніх спостережень, зіставив­ ши покази сухого і змоченого термометрів о 13-й годині, мінімальну температуру, що фактично спостерігалась у наступну за цим строком ніч, і відносну вологість повіт­ ря о тій же 13-й годині спостережень. Наприклад, температура повітря, визначена 19 квіт­ ня о 13-й годині за сухим термометром і = 7,1°, за змо­ ченим термометром і\ — 3,9°; коефіцієнт С при віднос­ ній вологості повітря 55% о 13-й годині дорівнював 1,3. Потрібно вирахувати, яка буде мінімальна температура повітря Тм у ніч з 19 на 20 квітня: Т м = 3,9 — (7,1 — 3,9) X 1,3 == 0,9°. 101

Отже, в ніч з 19 на 20 квітня приморозок у повітрі досить імовірний. Д ля вирахування можливої мінімаль­ ної температури н а поверхні грунту користуються ті єю ж формулою, але коефіцієнт С подвоюють. Користуючись цим методом, у вирахувану величину очікуваного мінімуму температури треба внести поп­ равку на хмарність, визначену о 21-й годині. Так, якщо хмарність становить менш як 4 бали, вирахуваний міні­ мум температури зменшують на 2°; коли хмарність від 4 до 7 балів — значення вирахуваного мінімуму лиша­ ють без поправки; якщо хмарність від 8 до 10 балів— очікуваний мінімум температури збільшують на 2°. Визначаючи ймовірність настання радіаційного при­ морозку, беруть до уваги також вологість грунту, фор­ ми рельєфу і т. п. Так, імовірність приморозків у низь­ ких місцях, на сухому грунті більша, ніж на пагорбах та їх схилах і на вологому грунті. Коли пізно увечері або вночі випав туман, то приморозків не буде. Утво­ рення роси зменшує можливість настання приморозків. З появою .увечері хмар і посиленням вітру небезпека настання приморозків зменшується. ; ЛІТЕРАТУРА Адамов П П.. НН., . , Местные Местньїе признаки погоды, погодьі, «Гидромдтеоиздат», 1961. Ш А к и м о в А. Л., Химия, погода и урожай, «Гидрометеоиздат», 1965. Б а т т а н Л. Д., Человек будет изменять погоду, «Гидроме­ теоиздат», 1965. Б е лл яя кк о вв М. В., Атмосфера Земли и планет, «Гидрометеоиз­ дат», 1965. Б е р л я н д М. Е., К р а с и к о в П. И., Предсказание замороз­ заморозков и борьба с ними, «Гидрометеоиздат», 1960. З вв ее рр.еевв М. Д., Погода и животные, животньїе, вид. «Просвещение», 1965. М а к л а х о в А. Ф., Х аа хх аалл иии н В. С., Современная техника исследования атмосферы, атмосферьі, «Гидрометеоиздат», 1964. М а к с и м о в С. А., Погода и сельское хозяйство, «Гидрометеоиздат», 1965. П е т р о в В П„ П., С о ч и в к о А А., Искусственные Искусственньїе спутники Земли и погода, «Гидрометеоиздат», 1961. Сеттон О Г., Вьізов Вызов атмосфери, атмосферы, «Гидрометеоиздат», 1965. О. Тм Т р о м п С., Биометеорология,, Биометеорология,. «Гидрометеоиздат», 1965. Х р о м о в С. П„ Метеорология и климатология для географи­ географических факультетов, «Гидрометеоиздат», 1964. Ш е п ф е р , Какая будет погода? «Гидрометеоиздат», 1963.

ЗМІСТ Стор. Вступ ....................................... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . З Атмосфера. Погода і її завбачення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Місцеві ознаки п о г о д . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Х м а р и ........................................................................................30 Хмари верхнього ярусу . . . . . . . 31 Хмари середнього ярусу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Хмари нижнього я р у с у . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Хмари “вертикального р о з в и т к у ............................. .40 Вим’яподібні хмари. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 Хмари, що утворюються на навітряному схилі гірського хребта, витягнутого вздовж берега моря, або хмари, які з ’являються із-за гір­ ського х р е б т а . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 Рух х м а р . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Стан неба і зміна хмарності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Хмарні сліди за літаками й ракетами, що про­ літають ........................................................49 Атмосферний тиск. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 Падіння т и с к у . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ...........................50 Підвищення тиску. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51 Величина атмосферного тиску . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52 Запис б а р о г р а ф а . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52 Добовий хід атмосферного тиску. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Вітер. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54 Добовий хід швидкості вітру. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 Бризи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 Гірсько-долинні вітри. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57 Температура повітря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 8 Вологість п о в і т р я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Зміна вологості повітря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 Добовий хід вологості повітря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 Точка роси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 Атмосферні о п а д и ................................ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62 До щ і с н і г ...................................... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62 Град ...................................................... . . . ...........63 Роса та іній. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 Ожеледь, снігові зерна, снігова крупа, рідкий 103

Стор. і твердий наліт ..........................................................................64 Тумани ..........................................................................................65 Світлові явища в атмосфері.............................................................66 Колір неба і видимість..................................................................67 Зоря.................................................................................................70 Зах ід Сонця....................................................................................71 «Захмарне сяйво»..........................................................................72 Забарвлення небесних світил.......................................................73 Форма небосхилу..........................................................................73 Гало.................................................................................................74 Вінці................................................................................................77 Мерехтіння зірок............................................................................78 Райдуга............................................................................................79 Реф ракція. Д еф ормація дисків Сонця і Місяця біля обрію. Перебільшена видимість. М іраж .............81 Присмерки......................................................................................86 Акустичні (звукові) явищ а................................................................87 Чутність звуку в атмосфері..........................................................87 Грім і блискавка.............................................................................87 «Голос моря»..................................................................................88 Дим.......................................................................................................89 Хвілі на морі.......................................................................................89 Біометеорологічні ознаки погоди (поведінка ж и ­ вих організмів)................................................................................90 Використання радіотехніки для оцінки і зав б а­ чення погоди...............................................................................95 Радіопередачі..................................................................................96 Н ародні прикмети, приказки і прислів’я про по­ году..............................................................................................97 Завбачення весняних і осінніх приморозків за місцевими ознаками ...........................................................100 Л ітература.........................................................................................102