НАУКОВІ ЗАПИСКИ Збірник праць молодих вчених
.
.
та асп1рант1в
Том21
ББК І 90 Засновник: rнстиrут украЇІІ СІ .ко\ ...
254 downloads
247 Views
3MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
НАУКОВІ ЗАПИСКИ Збірник праць молодих вчених
.
.
та асп1рант1в
Том21
ББК І 90 Засновник: rнстиrут украЇІІ СІ .ко\ архt:~н рнфії та джерелознавства ім. М.С. Грущеnсь ко1·о І І Л ІІ Українн . Рі к заснування:
1996.
Двадцять nерший том ''Наукових заnисок" Інституrу україн ської архео графії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
НАН України м істить статті, розвідки, публ ікаціІ документів, л ідготовлені молодими вченим и та аспірантами.
НАЦІОНАЛЬНА АКАТ{ЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Jнстиrут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
НАУКОВІ ЗАПИСКИ Збірник праць молоди,у вчених та аспіратпів
Редак ц і й на коле гія
П. С. Сохань (відповідальний редактор), Г В. Боряк, А. В. Бойко, В. А. Брехуненко,
Том21
Д. В. Бурім (відповідапьний секретар). І. Б. Гuр11ч, М М. Капраль,
О. О. }vіаврін (застутшк відповідального редактора), Н. І. Миронець,
!0. А. Мицик, В. І. Haymm,
О. В. Павлюченко, Ю. А. Пін чук, В. І. УльяновсьJ.::иЙ
Заптерд.жено до друку рішенням
Вченої ради інституту україfІської археографії та джерелознавства і.м. АІ. С. Груutевського Нац і о fІШІьної академії наук Украr·ни
© ІІІСТИ'І)'ГУІ<раїнсьІО.)Їархсографії та джерелознавства ім. М. С. Грушt:вськоrо
ІІЛН УкрІйІtи, 201 О
Q АІпори cnm:A, 7.010
Київ
2010
Стародуб Андрій (!{иїв, Україна) Російська православна
змі ст
церква у Гапичині в період І-ї світової війни
(1914- 1918 роки) ......... . ..................... . ... . J94 Саран•ш Він:тор (КреJІtШІ'ІУ"· Україна) "Полтавские елархиальньІе Семко Дмитро (Киів, .Україиа) Листування Лазаря Барановича
ведомости." як джерело з історії церковного життя
з козацькою старшшюю як джерело до історії Гетьманщини друго·і половини
XVII
століття .....
. ...... . ........... .
7
ОленеНІсо Анна (Запоріжжя, Украіію) Регламеrrrація діяльності Азовської rубернської канпелярії: анал із нормативноправових актів
... . ........... . ............... . .. · · . · ·
14
Потапенко Світлана (Київ, Україна) Список козаків ОхтирсJ,кого слобідського пош,-у
1764 р ........ . .... . .. .
27
Мі.ГІьчев Володюшр (Запорі,жжя, Украіна) Соціальна істор!я заnорозького козацтва в спадщині польських мемуаристІВ
XV1ll С1ОЛЇТТЯ .
. . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . .. . · · ·. · · · · · · · ·
89
Горобець Віталій (l(иїв, Україна) Юридичні засади торгівлі Війська Запорозького Низового доби Нової Січі .. . ...... . 101 Бойк:о Петро (Заппрі.Ж.JІrя, Украі/10) Джерела ·~ історії населення Степової України осташп,ої чверті
XVIII
століття
... . ......... . ........................ . 11 R
МихайJшченJсо Микола (Суми, УкраіІtа) Інформаційний потенціал абеткових списків дворян Харківського намісництва
.... . ................ . ...... . ......... . . 128
Земський ІОрій (Х11ельницький. Україна) Міфи та реШ1ьність
Полтавщини в період Першої світової війни ........ .. ... 223 Константі нова Ві кторія (Бердянськ, Украіію) Сnенифіка реліrійного жипя лівденноукраїнськІ1.Х міських nоселень другої половнии ХІХ- ІЮ<Jатк-у ХХ ст. : статистичнщ1: аспект Крот Володи мир (Кременчук, Україна) Громадське життя
240
Полтавщини nочатку ХХ століп'Я на шпальтах часопису "Киевская старина" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249 Бата нова Тетяна (Київ, Украіі1а) Політичні платформи та діяльність єврейських парті й в Українській Центраї1ьній Раді та Міністерстві з єврейських справ (19 17- 1918 рр.) . .. 262 Сахно Ір и на (Київ, Україна) Листування В. Винниченка як джерело дослідження його nсихологічного nортрета
... 281
ПриймаІ<: Олег (Запоріжжя, Україна) Роль та місце селянства в соціальноl\.tу просторі Південної України . . . . . . . . . . . . . . 313 Лачев Сергій (Запорі.?ІСJІся, Украіію) Болгарська тема у красзнавч:их студіЯ-'< В. Г. Фоменка ........ . ... . ... Старков Валерій (Київ, Україна) Традиції та іюювації
. ... 334
в ігровій культурі населення Украі"на. Гра ''у скраклі". . . . . 344 Нетреба Юрій (Київ, Yкpaifta) В. Ауссем. Життя та діяльність .. 359
щодо організуючої ролі римо-католицького духовенства
Ш ваіІба Надія (Запоріжжя, Україна) Між робітником
Правобережної України в підготовці rюльськоrо
і непманом: жипя Бориса Вейде у Запоріжжі 1920-х років 367 Б ілівнен ко Сергій (Запоріжжя, Україна) Повсякденні умови праці селянства Стеnової України ............... . .. . ... 382
повстання
1863- 1864
рр ..
. .. ...... . .. . ..... . .. · .. ····· 149
ГоловІю ІОлія (Запорі:)І('ЖЯ, Україна) Джерела з історії зовнішньої тор1івлі Південної України останньої чверті ХVШ - початку ХІХ ст. в Державному архіві Херсонської області .......
. . . . . .... . ................ . 162
Богдашина Олена (Харків, Україпа) Поняття ''держава" в історичній науці в Україні другої половини ХІХ-
...... . . . . ...... . ........ . .. . .. . ..... . . 173
початку ХХ ст
Горбач Юлія (Київ, Україна) Листи Олександра Олеся до Петра Стебницького (1906-19 14 рр.) у фонпах fнституту рукопису Національної Бібліотеки Україн"И ім.
13.
Вернадського
... . .. .. . . .. . ........ . ... . .. . . .. · · 184 4
Каневська Ірина (!<иїв, Україна) Ольrерд Іполит Бочковський
(1885--1939)- чесько-український науковець, публі цист, громадсько-пол ітичний діяч ..... . ..................... 391 Бурім Дмитро (Київ, Україна) Микола Сушко та Організація українських націоналістів: до питання про партійно-nолітичну nриналежнісТІ, голови Української установи дов іри в Німецькі й іМІJСрії
(1938-1945) ..... . ... 412
Черчен ко Юрій (Київ, Україна) Документи Архіву ОУН
у Києві про життя та діяльність українського журналіста і історика Богдана Кентржинського. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5
. . 451
Ві1rтор САРАНЧА (Кре.·и енчук, Украz1ю)
УдК
271.2 - 29 (051) (477.53): 94 "] 9 14/ 18" "Полтавские епархиа .."Іьиьхе
ведомости" як джерело з історії церковuого житrя Полтавщини
в період Перш ої світової війни
Бурхливому ХХ століттю, з його вjйна.ми. рево"1юція~и та соціаль ними nотрясіннями , британський істори к С Гобсбаум дав досить влучну характеристику : "епоха крайнощів ''. За йоs о ж хронолопєю
Перша світова війна
(1914-191 8)
заюнчила ·'до13І'С ХІХ сrолі·nя'' та
стала прологом "століття екстремізму"
[Jl.
ІІа украшських землях
Російс ької імnерії Перша світова війна відіl'})аJШ роль своrрідного каталізатора, що скол.и.хнув з новою силою ті процеси, nоtшток яким було покладено під час ревотоції
1905-1907
рр. Саме шд. час Першо·t
світової було створено nідrрунття для революuіfтих подій на україн ських землях в
1917- 1921
рр .
Під вnливом Першої світової війни прискорилися процеси, зумов
лені загостренням. внутрішньоімперс ьких нротиріч, в наслідок яких відбулося загальн е послаблення влади. а згод.О\1
1
основ соціальної
стабL'ТЬності в цілому. Розуміння nрироди та характеру революційни:л потрясінь, громадянської війни та наступної побудовн ідеш..-ратич.ної держави неможливе без осмислення еволюціі соціоку.'lЬтурних уподо
бань населення украі'нських губерній в умовах світової війни. За О.П.Реєнтом дослідження '·культури війни'' є найбільш пер спективним напрямом. н європейській історІОграфії Великої війни.
Історія ж церкви на українських землях 1914 1918 рр. є базовим еле ментом "культури війни'', без докорінного дослідження та аналізу
JIICOro ·'не можна розкрити гаму суспільних настроїв того часу, зміни в дуХовному світі людей еnохи ВеJ1икої війни'' [2]. Важливою складовою частиною джерельної бази дослідження 8Рf!А:•виоrо ЖИТІ..,. на українських землях пjд час Першої світової війни ~'·~pxiІa.DJf.нa періодика. Праці сучас них учених з дано1· проблематики
223
.
ожна роздІЛІПІІ на т
м
еред видань
с
р
.
ак 1• що вІtЗІІаЧЗJОТЬ місце сrтархіальної неріодики , [3] та джерелознавчі
.,. ької Правоснао ної L{ерк ви ос1.,с
· альноrоf4) і у·Jагальнюючого Х<Ірактеру [5). Ми
ДОСЛІдЖеННЯ реГІОН . . . . ." TJI "ПоЛТЗВС І,КІ СГІЗрХІЗЛЬНІ ВІДОМОСТІ ЯК ДЖСрСnрОПОнуСМО poзrnЯJI)' .• б ... . П
.
···
ло з ІсторІІ цер
ковІЮГО життя Полта~:~ськоІ гу ерНІ І в n ерюд
ерщоі
світової оіІtнн .
Ще
11
проnопув
Вб
.
середині 1850-х рр. хсрсо.нський архІєnискоn lt ю~ентІй за-
ав створити окрему спарХІальну газету на зразок Існуючих
.
.
,. ,.
.
р
ості rубсрній імnерії "Губернськпх в щомосте., ІЛЬШ • .
еалпащя ж "" (
цієї ідеї, у вигJVІді ''Херсонських єпарХІальннх вщомосте11
виnшли
в світ 1860 року), належить наступнику отця І.н~кеІІТІЯ ар~~сниско~. димітрію (Муратову). В нacrynн.o~ry 1~.~І рощ з явл~ться КнІВсью та "Чернігівські", в !862 ''ПодІЛьсьКІ • n в 1863 Полтазсью єnар хіальні відОМОС1 і". В другііІ ПОЛОRІіНЇ 1860-Х рр рО'ЗfJОЧИ ІІаГfhСЯ ВИ ДІ\ВІІІІІrrВо ''ВолrІІІських", "Харювськнх" ( 1867) 1 "Таврійських сnар х іал ьних оІДомос гей'' ( 1869). Останньою спарх І<"JО 1НІ } кра·Інс ьких землях. я ка стала вндават11 свої відомості стала Катсrншос 1авська
(1872) r6J. "Єnархіальні відомості " складал нен з двох чаинн: офіuііtноі 1а неофіційної.
D офіційнІй частІІНІ друкувалися височ айmі маніфес: m ,
розnорядження по духовному ВІдомству, визна•Іеtшя
rn
диrскпІвІІ
Святійшого Синоду, розпорядження сnархіа;rьного ксрtвнпu1 ва, в що
мості про прю ІІа'ІСІІІІЯ та nеремІщення nосадових осІб консІtсторії, тоwо. Окрім того в офіці йtІ ій частині надавалася інформація про на кансії та nублікувалися ВІІІ'ЯГИ з річннх звітів різН11Х зи кІшдІв шархі ального управлі ння. Неофіційна частина мала містиш в собІ ласторські
проnовіді та nовч ання, nраці святтtх отuів, оnис мІсцевих церковннх пам'яток, ІІрІІющдІ1 благочестя, тощо.
"Полт-dоські єпархіалr.ш відомості" (далі "ПЕВ") в 1863 191 З рр. виходили двічі на місяць , в 1914 щотижня (No)(~ 39 40, 42 43 та
S1 S2 виRшли nодвоєншнr). З 1915 року редакція повернул:tся до ЗВИЧІІОГО графіку ІІІІХОду ЧВСОШІСу: два ЧИСJJа на міСЯЦЬ.
Адмі~Ісmративио-терІІторіа'ІhІШtі ппо/л та opгamt 1'17рGІиію-ІЯ ІсторІ.R Полтавської єпархії nочннаснся із заснування u другій D01JDIIИiR ХІ етолітrяІІерсяслаоськоі вікорної єпархії КнїJю,кої мш· nоповuні ХІІІ століття, в наслідок монr\Jжн а1.1рської
Rlllf!Мi uepecтae існуваnt і оіщюмtоється тількн на nочаТІ<)
224
XVIII столігrя:. З 1~99 хафедра єпархії мапа w.nвy ма~·-••ІІІІG ЛереяславськоJ , а ПІСЛЯ утворен:ня Полтавської rубервіі СІ8ІІ8
тися Полтавськоrо :а f!ереяславською. До 1847 року
. . ....r~
дилася в Переяслав1, ПІсля чого переїхала до ryбepиCJdlDro
Н~йвищнй гда~ль в церковній ісрархіїПолтавсьІDі~-=
Сларюальний АрХІсрей - Єпнсхол ПолтавськиА та П~ g березня 191З року Полтавську єпархію очолив Пре~ Феофан (Бистров). Резиденція єпискоnа Полтавського та Перс--. ського - архієрейський будино.к, мала окремий штат. до uoro RJOQq секретар, ехоном та скарбник.
Головни\1 органом в системі єпархіального управпіиюІ була Поmав.
ська Духовна Коисисторія, до склацу ЯlФЇ вхо.тщо 6 членів (З пrrатних і з nозаштатних}. 6 столона:альн:ихів, секретар, pericтparop, архіварі)ч:, наrnядач за церковнопарафІЯЛЬними ШІ<О.ТІЗМИ та єпархіальний архітепор
[7). Через Духовну консисторію ЄписІФn Полтавсь!ОІЙ та ПереяСІІ8С:ЬОЙ здійсrоовав уnраwпння та духовний суд в межа.х єnархії.
Др)'Г) сходинку в єnархіальній ієрархії займав ВіІарій Потав
ської єпархtї. Єпископ Прилуцький, r-.rісцем перебуваJПіJІ JDCOro був Полтавський Хрестовоздвиженський монастир. З
1 З JJнстопада
16 сіЧЮІ 1911 до 1914 посаду ВU..--арія Полтавської mархuзаймав преоеu
щенний Сильвестр (Оль шевськш1), яr.."Ого змінив Неофіт (СлєlІВіІІDВ). Адм1юстративно Полтавська єпархія ноділялася на 9:! бпаrочввві
округи, в яки" налІчувалося 4 чо.:ювічях і церков.
011.-pL\1 того
4 жіночих мовастврі та 1176
в єпархії існуваля ПолтавсЬІІ."С єпархіа.1Ьнс~
Макаріівськс братство, Сесrричпе браrство в ім'я ПресвпоїБоrорсwші. Свято-Троіць""С церк-овно-парафіяльне бра:rс111о. Під час Першоїсвімвої.
було освячено новий собор в ПирятІті (24.08.1914), Cu:ro-Tpoiцu.J церкву в Кременчуці (23.08.1915) та декілька сільських перІDL
На почато!\ Першої світової в єпархії діяли Поптавс:.ьа Ц'УІО8І8і
семінарія, чоловіче духовне уч1mище та По.лrавське жіноче~ не) чшtищс Д)ховному віломству підпорJІдКОвувалОQІ (DC'8'1&11118-' 01 .0 1. 1915) 888 церковно-парафіяльних шкіІ1 та 88 ша:іІІ загальною кількісrю 48240 учнів [8].
118'._,...
. . та ІІОіІЇТІІЧНі зрушення, що відбулися о Російській ' . · еСАТІІЛЇТІ'Я ХХ СТОЛІТТЯ зробИЛИ ОИКОНаІІІІЯ ЦИХ заи. першІ д
81DdfOoCtКOJІOMJЧIII
імпери
в аиь маАже неможтtвим .
д
ponuuцькoro руху та.. контрреформ ПІ да; 1 и ,_.. .. . І! Олександра . . . . ·х ко·І· імперіЇ на зЛаМІ СТОЛ ІТЬ, а ре ВОЛІОЦНІІ-11 ПОДІІ 1905 росІпСЬ . .
Розrром на
fНІІкІІення загально• духовно• кризи, що охоnила насслоwrовх до вІ к . ... лення
1907 тільки поmибІІЛИ розрив,
основи в
якиІt ІС~Іуnав МІЖ мирянами та кліром.
іротерnнмості, я кі було закртлено законодавчо, постаонли
.
..
Православну Церкоу в н?ві , 1~езоичш дл~ неІ . умови Існування. _ На
по•Іатку 1910-х рр. серед Інтетrентських кІЛ ЛІберального та сощал дсмократи•nrоrо напрямку автор1rтет Цсрк.ви був вкра~ низьки.м: вона янажалася оnлотом монарх ічно-консервативних нОІ1ІЯДІВ на подальший
розвиток країнп і суспільства. Формал ьне ставл~ння до офіці йної
ЦерКІНІ та христнЯ1tськоІ'О життя було nошt~рсне ~серед інших веrств населения, тому релігійне (а разоJІf з нп~' 1 nmрютн ч не) nщнсссння nсршнх місяців світової війни ддя багатьох свідюв ТІІ'< подій стало ДОСІІТЬ НСС ІІОДЇВRИИМ ЯВІІЩеМ.
Jlacmupcь~>a с·1)'Жба свящеиика Іtа фронпи та r- ти..rІ'
riu nотребу військового часу 20.07 1914 Свя пйший Синод видає Dюна•Існня
N!! 6502 (всі дати
ІІаведено за старим стІІлt:м), шо містить
в собі з<Іrаш.ні та ділові дирс~>.'їиви, стосовІю naтpior ичної діяльності пра вослав ного населення , яке зал ишилося поза мобІЛ І заціями. Вн-
1\J!lочна роль о nроцесі перенесе ння столичного патріопІчного підІІе сення до кожної парафі Т покладалася на єпархіальне керівництво.
Для церковного жиm Полтавщини в перші місяці війни звични ми стають громадські богослужіння, з rу•шими проповідями і хрес
ними ходами. Псршнй молебень про nеремогу 11ад ворогами єnископ
Феофан здійсшrо 20 лнnня 1914 nід час щорічного хресного ходу з
іконою Горбамівської Божої Матері. З uього ж дня nрохання про nepeмory над ворогамн сталн додавати до щоденних богослужінь в Пол тавських Іtерквах.
22 липня, ІІЇСJІЯ урочистого архієреІ1ського богослужіння та мо л~бню, в якому прнйнял11 участь єпискоnи Фсофап і Сильвестр та МІське духовенство, кпючарем Кафедрального Собору було зачитано з Німеччиною. Традиційний xpecmtй xi;t на Coбop
"'-'"tlQ\IrhiВІІ закінчився "наnут11ім словом єпископа Феофана _ ....... ,.... РВТНІІй nодвиг''. Феофан благословив святими
216
іконами війська Полтавсь1<0го rарніюну, ВИШИХуваві • • • чого відбулося окроплення святою водою ПОЛІСІОВИХ •••~іІІ
Молебень та благословення nеред відправлеІUІІІМ llaІtfii'JIIIIIiil сформованих полків відбулися 29 липня на Сінній IUIOЩj a·N~ єnискоnа Полтавськоrо та Лереяслаsськоrо, соборноrо та 11ici8rJмr духоnенства. :заrальний місь~ий молебень про дарrваниsr 0~ над ворогом вщбувся в Полтавt l О ~ер пня Ra площі !СОЛО С&ІІТ0-1'роfо5.; кої церкви [9]. З особо~ ур~чисТІстю прой.шnи також молебні IIJ'D дарування перемоги Росtйсьюй армії над ворогом в Старих Сава
11
(04.08.1914) та
с. Лу~ашовці Зол~тоні~ького повіl)' (08.09.1914);;.
Ще на nочаТІ\.')' вІйни в єnарх1алмuй пресі постало ПИ1'aRRJI щодо
участі духовенства "в nотребах часу, що нині переживаєrьсІІ". я
10111
саме має бути nастирське служіння ва фронті та в тилу, що uaкm. робІІТИ свящеНЮ<и для перемоги над ворогом'? Взірцем дJIJI насліцу
вання мали стати героїчні вчинки духовенства часів росіRсько-mов ської війнп , про Яl<і писали на своїх сторіпках "ПЕВ". Незабаром читачІ ч:acomrcy узнали імена свящевиків - героїв Великої війни. Яскравий nриклад nастирського слу».'Їнвя під час бойових Щ
надав священик Полтавської Преображенської церкви о. Іоанн Терлець ки й, який пщ час мобілізації виявив бажання ВС1)'ПИТИ добровольцем до лав дrючої армії. Незважаючп на те, що за інструю:Іією під час по ходів о . Іоанн мав право знаходпnrся в обозі, він весь час nеребував
безпосередньо з nолком, а під час обстрілів виходив ло окопів й бJJa.. гословляв кожного вояка. Під час залеклого бою
13
серПЮІ о. Іоанн
з'явився з хрестом в руках на лi.Ru вormo, серед розривів шрапнелей, тріскотанRЯ кулеметів і Шl<Валу куль. Частmш трьох nолків, ui до ціd
появи вже не вірили в
ycrrix бою, отримали натхнеННJІ, переІШІІИ до наступу і уrр1шали зайняті поз1шії. Діяльність о. Іоанна дВічі вWП чалася в наказах по дпвізії, а самого священика nредставпево до ва
городження Георгіївським хрестом на стрічці [10, с. 2178-2119) Героїзм православних священиків на полі бою. іХ nnoвodll-~ ..... _,. самоnожертвп стали хара11.-rерною ознакою BeJIIIIOi віІвІІ. l'lhl1at31;t, nсклнх боїв осіні-зими 1914 з 'я.вІІЛВСЯ перші списки венства
[11].
Затяжшrй характер вittlm призвів до ПІUІЇВВІ'.8••111 вого 1\УЧ' у війська.х. СинQ/1 своїМ Укаюм*2 ·Ііа~UМ·ІІ!!І необхідність додаn-ової відправки 110 AiiDЧtalltiPIIIIIJ." Полтавської єпархії кількість 'IUIIX WIIIIIJII8• •
соми.
~р~~Іа
зд іііснюватися
БожІА
-
кових свящетtюв -· rерош. доnовщовалися nриl<JІа..
амн з ІКН1ТЯ nІІр аф
.
.
.,.
Образи вtаJсь
д
.
у допомоrу священики повиню були отримати
rонн та мaтeptanьfl ~:-~" середньо в полку. uwuO
за кошт єпархії, t-роші за про
.
.
..
іяльноrо духовенства, яю своtм uочином в СЛужбі
"СЯ наблизити uepeмory над ворогом. На nо•щт~n~ намагал.. . Д . . "'J
1915 року Анто .. мст. сьJФІ церкви ·
ній Рожевськпй 1 nсаломщик
мнан ЛІк<Уrь з Усnен-
·
.
Кшuе}ІІ>ІШ Кобеляцького повrту прийняли рІшення
·
КОЖІІІІЙ ДСJfЬ, на весь час вІйнИ,
.. б
б Б
ро ити служ у
лі"І)'Рrію".
.
·· С
ожу га
вяту Божу
.~
.
Поступово релігійне ліднесення перших ~•сяцш .вшни йде на
cnan.. відсутність
гуч.них перемог, поява вбитих 1 нокатчених вояків ~
·~
та оснротілнх дітей змішують акценти в сnрнинятп ВІИІШ . З другої
половІІІІІІ 1915 року на сторіиках "ПЕВ'' стас все менше nовідомлень про урочисті молебні та хрес•.•і хо~. Нарешті ~ОШІ 1ни кають зовсім, разом зі зяеденtІями з фронтІВ , якІ були обов язков rtми на початку війнІt. Но зміну священикам
rероям приходить духовенств о, яке
переймається тяготами повсякдеЮіОІ"О жпття під час війни, займасть ся благодійністю та бореться за відроджен ня духовності. Пtсля ХІІІ :J'їзду духовенства Полтавської губернії (відбунt:я наnрикінці
1915
року) Церква повертається до вирішt-НFЯ своїх внутрішніх про
блем. Актуальними стають обговорення заnлановано• на
1917
рік
реформ11 nарафій, з якою пов'язувалося можливість відродження па рафUиrьноrо життя.
Благодійницька дінльпість Православної ЦерІ<ви під час Першої
св.ітової війки мала деІсілька наnрямків: допомоrа воякам, що знахо д.ІІТЬСІІ на фронті, нагляд за солдатськими сім 'ями, організація доnо
иоrи біже11цям та російським віііськовополопеним. Окрім того Церк ва приRмала активну участь в створенні шnитал~>ної мережі на tepИIOpjj Полтавської rубернії.
OJUІonacJІO с Визначенням N2 6502 (20.07. 1914) Синод вИдав по стаио~Нt 6503 в нкіR однією з першочергових завдаиь духовенства
було ВВЗІІано матеріальну nідтримку сімей nоякін. На поqа1ку серnня було YtJopeнo Центральний Комітет зі збору ІІожерrвувань, Феофана. В своему nершому ·Jвep
IJgiJIIIЇI,JI~!PJ
• • • aiuulв. иа.Шйну та виставлення в храмuх особ· 228
лиnих тар_ілок для _збору матеріальної допомоrн на Ух корв~5 комендаUІЯМ~ ком1т_ету ро~mяд r_Іотреб кожиоі сім'Т мав Іі:
персонально 1, в разІ необхщпосп, доrтомоrа моmа JJ!I-·-
.
зерном або Іншими продуктам и.
о кремо було
-·""·
розmянуто
створен~ "~естрюmх братств", дл.я доnомоги жінха."' _ CO.If48'rlal.t о ихова ІІНІ дпей.
1
13 cepmrя в губернському цеІПрі відбулися збори дуХовенсnа ПіА головуванням о. В?лодямира Щитинського. Збори ухвалили pimeВНJf, згідно до як~го усІ свяще~ики мають вн~сити на пожерrви, до кінця
військових дtй, не менш юж
1 крб.,
парафії -
5 крб.
2
крб. на МІсяць, дЯХИ та пса..10М1ІОПаІ-
Збори nрийняли рішення про організацію повітовнх комітетів
3 наrnяду за хворими та пораяен.имп воїнами. За міпі'fальну щомісяч ну суму nожертв,
mo
має наДХодити до цих комітетів було прийюrrо
10000 крб. Окрім благодійницької діяльності в світлі виконання рішень Цен трального Єпархіального комітету повітове духовенство інформувало населення про можливість надавпя доnомоги вояка.І'tf та їх сім'ям через державні, громадські та приватні установи . Пожертви: полотно, сорочки, кальсони. рушники, иаволочm, nокр ивала, nодушки, хустини, шкарпетки, рядно, халати, ковдри,
онучі, відправля:лися: як на "Склад імені імператриці Олександри Федорівни" (з відділами в Петроград-і, Москві, Харкові, Тифлісі), так і безпосередньо у війська. В декількох числах ..ПЄВ" за
1914 та 1915
було надруковано списки жертвувачів та перепік речей, наданих у вигляді допомоги. Грошова допомога перераховуваласg на потреби Духовного шm1талю та інших медпчІПІХ закладів, а також запасІІІІІІ
полкам та в діючу армію. За надіславу допомоrу на адресу Поюав
ського Спархіальноrо Центральпото Комітету надходили чиспевві подяки: в ід Головнокомандувача Півдеmю-Західноrо фроВ'І)' reвeiJІ.If. ад'ютанта М.Ю. Іванова, від Головних Лікарів 387 та 118 ПUІІ~~
шnиталів, від командпрів 9-і'і артилерійської бригади та 34 Сєвського полку (ці підрозділи до війни було ро:Іквар1'8рс:dІ Полтаві) (12]. 28 січня 1915 року під час перебувапня МІІІОШІ єm1скоn Феофан .І.Lоnовів імператору про
Полтавсьt.:ої губернії на потреби віІІиJІ Полтавським козаІ\'ОМ Я. Оrнивеmrом 9S д~C8'i'd!fl
. римішення для хворих і поранених вояків та · · бvдІВІUІUТSО П ) .,. ·тсй-сиріт віі1нu [13 . .ОJJ«)ЛИ ДJІЯ ДІ • .. . . Ц б лку ІІРІПУ ямків блаrодtйющьк01 дІяяьносп ерко и уп.и оід3 13 0ДJПІМ ~ пр 11·ю делеrаuіІ\ з різдвяншщ1 подарунками . Так дuочу ар~ • ряджеtrня в . Боrороди•тої церкви КременчуцькоІ'О noвiry За.ятсль РІздвяна· насто . . ав на Р іздво 1915 року 74 паркову Артилер ійсь"" 11 негеєвнч в щвщ . . .. ..., харІ · uсрковно-парафІяльних шюл Полтаосько1 епархії гадУ [14] а учНІ . 6ри . . ' nодарунки нижнім чинам. На Р Ізлво 1916 pot-} ' . б. тр ИЧІ ВІдnравлЯЛИ Раду школярами було з Ібрано шьшс НІ>І, 10000 крб. , через Учитrшиу . . . ,. енw ніж на 3000 крб . На В ІдМІну вщ nоnередНІХ nодата рече.. нем . озпорядженням єmsскопа НеофІта до теІШІtХ речей, солоруІІкІВ, за р . . .. . · · юну було ДОДаl!О веЛИК)' КUІЬКІСТЬ д)'ХОВНОІ ЛІТератури. Це ДОЩІВ І ТЮТ .. noв•n на
б,
) Ла
ревкuія на закJШК деnутата Державно І Думн М Пуришкевнча
про необхідність "прнrоl)'Вання
..... .. . духовно1 І ЖІ
за якою затужилася
душа нашого героя" (роспіського вояка В. С ) В оларуюси уnакували в 88 великих дерев'яних .ящи.ки загальною вагою 263 пуди Св.ящеІfИ КІІ
Bii!J<, Заболотний
та В и ноградов достав или їх в діючу армі ю, до
Штабу 17 nіхотної дІІВізії [15]. Стоорення системи щодо нагляду за ci.\f '1щи вояюв mu доnа'Wога військовопалотт им
Згідно до Відношення Обер- Прокурора Синолу ВІ1.
1'&12250, на ім'я Єпископа ІІолтавськоrо та
29 11.19 14
П ереяслаuського Феофана
духовенство єnархії мано сnрияти nошуку та наданню шформаuії до Філаретівськоrо Товариства про сім 'ї вч ител Ів початкових шкш , що постраждапи від війни. В разі скруrлого матер іального положення таким сім 'ям мала в идаватися доnом ога та безвідсотков І nозики
[16], Наприкі нці 1914 ро""У благодійний Романівський Компет звер нувся до земських установ з nроханням ство рити мережу виховних
закладів дІІJІ дітей селян, nю осиротіли nщ час війни В щ-rх заклала.'<
діти мали nридбати ре~rtсничі або сільськогосnодарські пізнання, які б в ~/4бутиьому мопш rаран'І)'Вати їм стабільний заробіток. Але об меженість казенm1х коштів не давала можливі сть 11rілитн що ідею в і тому Комітет звернувся до Церкви за доnомогою в opraнi3fВ!IJІt~em на шо важливу справу (1 7]. Своїм Визначен ням N!! 8602 ~'<'t.~~\1.):?15 дозволив Романівському Коміте'І)' nровести в усіх дq J9.03.1916 збір пожертв на nотреби дітей-сиріт
230
·йни . Отримані в такий сам ий сnосіб в 1915 році 72000..- lt....._ ОІ • б ·х • "t"'• · -. . . перерахував рІ зним лаrодІnНим ор~юзація.м, в тому чнСJІі ІІ'ІІІІМ
6
жіночім обите~ям та церковно-ларафtяльним братствам, RXi З8ЙNІІОІІ. ся олікою cttptт [14, с. 374-375). Лротяrом тр11валоrо часу росій~ькі війсьmвополонені залишаnи. ся
nоза уваrою як держаоtшх, так 1 громадських організацій. Л
на nочатку
1916
року в "ПЕВ" було надруковано заклик Голов:::
Коwтету Все~о~tйськоrо Земськ~rо Союзу про стан,
8
яmму оnини
лися росіЙСЬКІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНСН І та Про необхідність HaдiUUUI ЇМ ма
теріальНО І дonoмorrt [18]. "Полтавський Союз рімих та близьких військовополонених" розnочав свою діяльність вже після ЛЮТ1Іевої революuїі,
13
червня 1917 року.
ОргатзацІЯ допомоги біжеиця.м
Масований наступ Німеччини на Східному фроІПі навесні
1915
pOh'Y nрнзвtв до втрати Росією частини Прибалтики, Bomrni, Поm.щі та зайнятих на nочатку вtйни Галичини та Буковини. Під qac цього відстуn) разо~ з Російською армією на Схід, в тилові губернії виру ШИJUІ сотні ТІІ~:іІЧ добровІЛ ьних біженців та населеtmІІ, яхе уряд ви селяв з зо ни бойових дІй.
Серед біженuщ що почали nрибувати до Полтавської rубернії і наnравлялися, переважно, до Кременчука, Полтави та Лубен вeJШ](ffii
відсоток складали особи духовного звання. На почать.-у серnня
1915
року в Полтаві було створено Комісію з реєстрації духовЮІХ біженt{ів та розм1шення 1\: ло квартирах. На uepпU потреби цієї Комісії Цен тральним Комt7етом по нагляду за nораненими воїнами було виділено зі своєї каси
145 І·;рб. Для
помешкання в Полтаві бiжelftlЯt.t було виді
лено чотири церковно-нарафіяльних школи, учнів яких стали заАма
тися в другу, шсляобідшо змj ~І)'. До
26
серпня
23
сім'ї духовних бі
женців було розміщено по квартирах в Полтаві та nовітах. РозселеІІНJ
ускладнювалося тнм, що більшість сімей священиків були баnrrодіт.. ними
(4-5 дітей не буди рідкістю). Разом з духовенством з зони оку пації та бойових дій вирушили їх rшслеюrі JЮдичі та близькі частині з біжснцш духовного звання було запропоновано місWІ при Jtepxвax. решті ж виділялася грошова доnомога.
27 серпня до Полтави nрибула чергова група духовних біжеиuіа в кількості 25 •юловік, віком від 5 до 65 JЮКів, на їх розміше~ ~~~ ловіче духовне та жіноче єnархіальне училище видіпили 20 JJ180&. 23 1
nРнr.nшеннямп хрес тов сталося блнзько
оздв~tженського мо настиря у вересв і
• 191 S року скори
падІ •
жеНІІtв духовного
1881шя
школах поселень. р
..
·
.
""
листо-
-
було розміщено в церковно- nарафіяльннх
. ... І І ·
озташованих на т нн
.
..
·
mденнпх зашзниць: о Кобе-
,.
б
Кременчущ (Трощька та Клад ище11ська), о селах
ЛЯJІЬКОму ПОВІТІ, В . . . • . . Ко""ЇВUІ СавиНІ та І нших. БоrомотвUІ,
.
120 чоловІк. ОкрІМ Полтави б'І
'
б
,
ій біженців ста в nредметом о говорення на об єднани х . . . ,... сь•·оrо та губернського комІтетІВ з nитань бІженства зборах 1 етя ни н " . .,..,.ам губернатора А.К. Багговута, в яких nрийняв участь 8 Блаrоустр
ПІД rоловув nnл
став.нпк духовенства протоісрей В. ЩитmІсr.юtй. Збори ухnалилн
,..
пред
низку прохань до єпарх іального з ІЗду духовенства, стосовно надання
благодійної допомоги біженцям. 25 серпня 1915, на терміновому єnархіальному з 'їзді духовенства було прийнято рішення прийняти невідкладну участь n. сnраві допо моm біженцям, без огляду на звання чи статус останюх . Для реаЛІ зації рішен ня було заллановано входження духовенства до мІсцевих
1юмітетів, в
містах та селах, та сприяти відведенню під помешкання
біженцям квартир і прнміщень в школах та \Юнастнрях ІІа пожер111и біженuям монастирями епархії було виділено
20000 крб (окремІ ло
жертВІ! здійснювалися за ра хунок продажу лісу та церковного на чиmІя).
З вересня
1915 у Полтаві розnочав
свою дІЯЛЬНІсть Спархіа.rrьm1й
Комітет з забезпечення побуту біженців, n ід головуванням спископа Неофіта. Фонд Іюмітету утворювався з однора.ювпх пожертв церков
(2 крб.) та
пр11чтів (І крб.). За ініціативою та безпосередНІй участі
Єпархіального Комітету в вересні того ж року в повітах губернії було утворено повітові комітети з допомоги біженцям rІ9] .
При Єпархіальному Комітеті було організовано сnецісutьннй тур ток з пошитrя OJVtry та б ілизн и для біженців, ваrомmі внесок в uю
важливу справу зробили жіночі монастирі. Кошти для дітей-біженців
було зібрано учнями та учителями Оржицької церковно-nарафіяльної ПІJСОЛИ. РезультаnІ діяльності Іюмітетів з допомоги біженwш за перші трИ місяці їх існувашІЯ наведеuо в таблиці 1.
232
Єпархіальrrоrо та nов·ат081ПІСО~ TaбmtQJI I діяльність Полтавського • 3 доnомопt бІженцям (вересень-листоnад 1915 р.) (2О)
г-
Надходження
В11трати
Надііі шJІО Загаль нІІіі Комітстtt
ф онд комі-
тету, крб.
до фонду ком ітету у Bll fJLЯдi
Грошові
Зага.rІьІІі, крб.
n ожертв,
крб.
крб.
Полтавський
Є11архіапьний Гадяцький
-·
ЗіІІЬІО8СЬІШІІ
Золотоніський Кобеляt(ькmї Кост-zрадський Кре.меичуt(ЬКІІІЇ
ЛохвІІtjький Лубсись кий Миргородський Переяславськті
Пирятrшський
Потпавськиіі "• ПрІІЛуцький Ромеиськті
Хорот.ськиіі РАЗОМ
вnмати
біженцям,
3942,57
722,62
1547,82
55
612,65 585,72 814,18 829,69 826,87 770,92 1251,55 796 644,35 524,43 722,6 106,69 7 18,7 937,87 1225,7 15310,49
І
110 85,72 324,5 195 164 88 68,98 2 18,7 41 202,95 222 2,95 68,65 220 50,36 3610 78
110
12,65 85,72 196,18 329,69 326,87 270,92 751,55 296 144.35 24,43 222,6 56,69 218,7 437,87 725,7 4922,54
198 195 164 88 64,58
55 38 195 217 62 220 26,34 2020,64···
• В Зіньківському повіті кількість біженців була незначною, розселені вони були в містечку Опішні, де діяла місцева об'єднана рада. в робаrі я1<ої прJ.оІймало у•Іасть й .цуховенство. Повітова Земсмса управа зібрапа.ІUІІ біженців
85 крб. 72 коn., 20 пудів зерна та 20 аршинів полотна.
··в Поl!'Гавському повітовому комітеті з 500 крб. nОЗИІШ бvJJto--41mflf." мано тільки
50
крб. Доrюмоrа надавалася на місuих ПDC)JIY'm1101~'-'1!11JI
гом.
••• За матеріалами ''ПЕВ"
233
'
·rсту доnомог11 біженцям утворювався nрн
. . з 500 крб., ЯКІ вдшял.иси з сум єлархіаль1 Аого заснувант с [І 9 с І51 3] благодійних внескіn та ІИШJ1х юке. го заводу • · ' . . ного СВІЧІІО . 1- •nяль 11 ості благодІІ'ІІІІ внески склали третиnepUJJІX МІСЯU "'' . рел. з 8 три .. и яка була в розnорядженНІ у комітетів. · загальноІ сум • ну Rlд о/с від загального фонду доломо п1, з ПІІХ безrюВІПрачено було 23' 6 о 2о/ р опомогу б іженцям - 13, /о. е шта витрат нрнедньо на грашову д ер с б ,nяry і nродуктів та забезnечення належних noaдar на nрид ання 0"' . овітового ком • . кладався
Фоuд ІІ
п
, 1·чеіІ біженців. За зніпшй nерюд (вересснь-лlіС'І ОЛад . роздаНО \711 ОДН/ІІЩЬ ОДЯfУ, бІЛЬШ НІЖ 397 . кг nродуh'ТІD [20. с. 507).
бутових умов для " · '8"И було 1915 р.) J(UMIТC1 '" . fН та 9372 65
•
метрІВ ткаю
~
Доnоо\fОТЗ надавалася як особам , що Jвертал ися осзп?_сереJ\ІІьо до
· ко•t 1· ........ ів так і на харчовrrх пунктах (на стщщ11 Принуки, в ПОВІТОВІІХ " '"' • . . Селічівці та Баришівuі в Переяславському новІТt та ІНШ ) В КостянтиноrродськиА nовітовІrй комі:ет за доnом огою з~срталнсн вихопщ ш
еоакуйоваmrх 3 Кам'япця-Подtльськоrо Семшарн та Духовного учнлІпuа
(20, с. 506].
О6.юиштуваиня uтrшІОЛЬІІОІ мере::нсі иа
mepmnoru
.тберии
Ріmt:ння про від.ведеЮJя nримІщень мон астирІВ nt, t ШПІІТВЛ І було
nрнfІнято на nочатку серnня під час першо го засщання ЦІ.'втральноrо комітету з наданля доnомот tюраненим воякам . НасЛІд) ючи при клад Синоду, якиn uідкрнв лазарет на коштн своїх члею u, вважалося за
доцільне заспуваТІІ ·'лазарет духовенства 1JодтавськоІ сnарх іГ на сто
ліжок. При щомісячних внесках: священик псапомщнк -
З крб ., диякон - 2 крб., 1 крб. і стільки ж учень церковно - nарафіяньної школи,
на потреби лазареrу має надходити
8000
крб. щомі сяця Задля запо
бігання затрпмки 11 надХодженні коштів було заnро nановино nерші внески зробюи за S місяців (серnень-грудень) та отримати суму блuзь ко 40000 крб. [9, с. 1844-1845).
На почм1.-у війни Полтавським губернським земс1 вом було виді лено 450 тис. крб. ''на різні rrотрсби війни". За дорученням земства
ГуберИGЬКІ Управа мала організувати в Полтаві госпіталь на 800 пора нених, але а зв'язку з nрибуттям з фpot:rry великої кількості nоранених та~р.их стапа потреба у збідьшекні кількості ліжок до 1000. Оід
'І)'JІІІІаО гостру nотребу в білизні для nоранених та сухарях земство за лопомоrою до духовенства. Невдовзі біл11зна та сухарі ~АJ«І~ди1ГИ з монастирів та церков до rубернськоrо Jемстпа.
234
Наприкінці серnня. Засіданюr Центрального ІСОмітету 3 на.аня.
доnомоги nоране~шм воякам ~имав до свого фонду бпюьsо
крб. та nрийняв рІшенWІ лро вщкритrя госпіталю на
100 ліжок 8
мime.tnti, яке було нащшо губернатором в uентраm.ній чаСТИНі
6000
nри.
.
Завідувачем лікарняною час-rипою "Лазарету імені церков та II1Ct'a. neucтna", якu~ було розташовано навnроти "Лазарету імені кооак~
сеЛJІn'' став X!pypr n. Абражанов. 5 квітня 19 15 з Коз~льщанського Різдвяно-БоrородичRому монас тиря nрийшла сум~а зв1отку про с_мерть його настоятельRИІlі, іrумені Олі мnіади, яка одшєю з перших вІДrукнулася на заклик rтро С1110реи
ня лазаретІв для nоранених. Ще у вересні 1914 в монаС11Ірі було об
ладнано nрнміщеяня на 40 ліжок для nоранених вояюв. ОдИією 3 nроблем, яю виникли nри облаштуванні лазарету була відсутність лікарів Для вирішення цісї сnрави настоятельниця звернулася до земської уnрави
[ l О,
с.
2181 ].
Висновки
З джерелоз•ншчої точ 1<11 зору офі11ій:на частина "ПЄВ" містить в
собі документи (загальнодержавні та єnархіальні), що реrnамекrували церковн е житrя на nеріод війmf. Джерелознавча ж Іlінність неофіцій ної частини єnарх іаль ної періодик.и виходить за межі дослідження лише церковного житrя.
Публікації в неофі ційній час-rині "ПОJrrаВськях rnapx.iam.виx відо мостей" nеріоду Першої світової війни можна роздіmІТИ на такі кате горії: пастирське слово (реакція єnархіального керівництва ва поточ
ні nодії), фа ктолоr:ічні матеріали, біограф ічні та бібліографічні .дані, реJ<лама та оголошення. Ознайомлення з даня:ми матеріавами дають
можливіс-r.ь дослідяти різні аслекrи церковного ІІ\1rrnl єпархії та про аналізувати виконання завдань, srкi ста.виmІ nід час війни перед сu
щениками держава та Синод. Окрім того публікації в єлархіавьвій
nеріощщt комtmексно передають nапітру подій і суспільних нacrpojlt nровіндійного соціуму під час війни та падають можливісr:ь віачуІв. "дух часу".
На cтopitU\ax "Полтавських спархіал.ьких відомостей" доСіІqІІ детально відображено розвпrок історичного процесу на y1CpiiJieUD
землях нід час Першої світової війки. З огладу на це. в ісІоDЇі ......,_ ковІІОrо життя Пощавщюш 1914- 1917 рр. можва.uс...,..., nеріоди .
235
І
іод (липень 1914 - весна /915). пер етапі віІІня відбувається заrальне nожваолення релігійНапершому .
ноrо ЖJПТJІ. харакrерною озит.-ою цьо_го часу стають І-ромадсью_молеб-
.
тнчm· маніфестації актнв1зується nаст11рське сJІужшця на
кі та 1t111'PIO
цфро
'
.
нті та в типу. в цей nеріод утворюються Полтавський СnарХІальтtй ,.
енtральНJ1u
та повітові Іюt.rітетІf з надання допомоги лоране11им вої-
. .. . ва бере участь в створенНІ шпитально1 мережІ на території нам, церк :х... ..
.
.
губернії, доnомаrає сім'я:м воїюв. В надатn 6_л~~шмОJ доло.мо~и різерствам населення, що nотерnають вІД вІини, І ~ер ква щтьно ним в . . . ) півпрацює 3 державними (Ромаювський ко:-.11тет та lНШ. , громадськими
с
.
)
(Всеросіі1ськиІІ Земський Союз та нnn . та привапшм и установаМ'И.
11 період (літо 19/5
1imo 1916)
Цей етап розпочинається внаслідок ··великого вtдcryn)" росій
ської армії 1915 року та nоявою в Полтавській І)'берніі біженців. Його хараю-ерНІUvШ рпсами стають спад рсJІігііінога і паrріо пr•шоrо nІДНе сення та nереоріснтаuія ді й Цер~ и на виконання конкреІНJ.ІХ задач військового •1асу. Окрім 1урбот, що стали ловсякденНІІМІІ ще на першо
му етапі війни (оnіка сімей вояків та пораненю. воїнів. благодій на допомога військовим частинам, що знаходяться
lf
новий наnрям в блаrодійmщькііі діяльності Церквн
фронті), вюmкає допомога б Іжен
цям. Утворюються Єnарх іальmі іІ Ко"1ітет з забезnечення nобуту бі женців, під головуванням елископа Н еофіта та аналОІІЧШ повпові комітети. На nочатку
1916 року
з ініні атІmи Всеросіrrського Зе мсько
го Союзу постає nиташrя про необхідні сть надання доnомоги росій ським військовоnолоненим.
Шперіод (осінь 1916 -дютий
1917).
Загальнодержавна крmа влади та загострепня соціалhІю-еконо мічних nроблем знаходЯть свое відображення і в жиТ1 і nровінuііЬюrо
соuіуму. В суспільній свідомості населення rуберн іі відбулаються трансформаційні nроцеси, на які Церква намаrасться мати вnлив.
Бор~а за відродження духовності та дискусії щодо реформування парафІЯЛЬного життя стають одними з головних асnектів діяльності Церкви напередодні Лютневої революції.
Формаr ~аноrо _дослідження дає можливість розrлянутн тільки 4U першіmрІОдИ в ІСТОріі Православної Церкви на тернторії Полтав
~айбіm.ш uіnвий і складний для дослідження третій 1916-mотий 1917) потребує окремої, деталІ>Іюї С1)'дії.
236
Джерела та література:
l . Дlffi. на пр. Гобсбаум Е. Вік екстремізму : Kopottca ictopil ХХ 1 4-1991./ З анm. пер. Олександр Мокровол.ьский. _ К.: BRJtJ(ЇII ..~ 191 тсрнативи", 2001.-543 с. Хобсбаум З. Век имnерип 187S-1914. -Pocro. на-Дону, Феникс, 1999.- 540 с. 2. Реєю: О. П., Ян.и~ин Б. М.:. Україна .в період Першої світовоі •ійви: історіографtчний анал tз // Укращський Історичний журнал. _ 2ОО4. _ Jfg 4. - с. 3-35. з. Бойко Л. :·Елархи~ьвьІе в.сдомости" в системі церковної преси nо• 1 атку ХХ столt-пя // Вtс~к Дншропетровського універсктету. СеріІ: Літср<П)'рознавство, журнаЛІстика.- Виn. 4.- Дніпропетровськ, 2001. _
с.
25 32; Мілясевнч І. Періоднчні видання Волилської І]'бернії ХІХ_ по 2004.- С. 66.
чатку ХХ столtтrя.- Льві в,
4. Див наnр. ГрІІГОрук О. "Подольские епаркиальньtе ведомости як джерело з церковно"! t сторії ПодіJmя Виn
12, 2009
5. Див.
С.
// Український
історнчюtі\ збірник,
318-322.
наnр. Денисенко В . Часопис ·•киевсІGІе епархнальньtе ведо
мости'' в історІі наuіонально-духовного житrя Украіня Автореферт дисертації кандидата історичних наук.
-
(1861- 1918 рр.). 2004. - 20 с;
К.,
Мельник Н Губерисью єпархіальні відомості як джерело біобібліографіч ної інформацн lt Наукові надського
Вил.
npaui Наукової бібліотеки України і.". В . І. Вер-
11.- К., 2003. -
С.
376-382.
б. Не-тужилов К.Е. Еnархиальная nериодическая печать в дореволю
ІІ}ІОНной Россни
//
Известия Российского государйВСнного пелаrогнчес
кого увивер снтета им. А.И.Герцсна. ОбществеІШЬІе и гуманктарНЬІе на уки.
2006 N9 7. - С. 174-182.
7.
Пам11тная книжка Полтавской губернии 1:1а
Тиnолнтография Губернского правления,
1916 год, 1<J 16.- С. 34-35.
Поmава.
8. Сrатистичсск.ий сnравочник по Полтавской губернии на 1916 rод, 1916.- С. 213-214. 9. ''Полтавскяе елархиальньІе ведомост11"- 1914 - Nt 33- С. 1179-
Полтава, Тиnоrрафия Т-ва Печа1ного дела,
1781. 10. "Полтавские епархиальнЬІе ведомости"- 1914- N! 41- С. 21822187. 11. "Полтавские епархиальнме ведомости" - 1915- J& 2- С.
143.
12. "Полтавские еnархиальнЬІе ведо~оtос111"- 1915-.16 5
~-~
351. ІЗ. ''Полтавские епарх•ІальнЬІе ведомости"' -
237
епар ХJtальнЬІе ведомости" - 1916 - N2 5 -
І 4. "Па.rrrавскис
383.
589.
IS. "ПолтавскІІе
С.
382
еnархиа;тьнЬІе ведомости··- 1917 - N2 5- с. 58?-
епархиальньrе ведомости" - 1915 - N2 1 - С. 6- 9 · 16· "Полrанские . епархнаJІЬІІЬtе ведомости"- 1914- N!!N!! 51-52 _
17. "Полтавскне С. 2811~~;7~~~ские еnархиальнме
ведомости" -
278· 1 . ''П олта вские еnархиальньrе 9
ведомости·• - 191 5 -
1916 - N2 3 -
1513. . "Полтавские епархиальньrс ведомости" - 1916 20 507.
N2 19
"' н2
7-
С. 277С. С.
1509503-
Вікгор Саранча (Кре.ненчук. }'країна) "Полтаоские cnapx~taJtьІІьte всдомпстн" як джерело з іпорії церков ного ЖІІrrя Полтавщини в період Першої світоnої оіііни
в cтarri розrnянуто основні аспекти діяльності нраво славної Церкви 113
території Полтавської rубсрнії nід
•tac Першої світової віїіни за мнrе
ріапами часоnису "Полтавські єпархіальні відомості ". Особл иву уваrу nриділено блаrодійтщькій діяльнос-ті Церкви та орr<ІІІІЗації допомо1·и біженцям . У вненовках до етапі автор роб ить загальuу схему nеріодиза uії церкониого житrя на Полтавщині в пер і од Першої сuітоної війни.
Ключові слова:
llepma світова
вііта, "Полтавські єпархіш1ьні відо
.wості". праоославна Церква, пастирська слу.жба оzархіСLчьиий ко.мітет. бла?одійність, біженці
Внкrор Саранча (Кре.менчуг, Укртта) "ПолтавсІutе епархиальньІе ведомости" как источник по иrторtш церковной жнзни Полтавщи.пьt в период Первой ІІІировоіі войньІ.
В статье рассмоЧ>е»ЬІ основньІс аспс"-rьІ деятельности nрапославной Церkвя на территор11и 11олтавской rубернии во время Первоfі мяроnой войньІ на основании матерІІалов газетьІ ··nолтавские еnархІІальнЬІе ведо мости". Особое виимание уделено благотворительной деятельности Церк ви н организации помощи беженцам. В вЬІводах к статье автор делает
оr1бщую схему периодизации церІФвноіі жизни на ІІолтавщине в период ервоА мировой войньІ.
Кіrюче~ЬІе слива: 1/ервая АІІІровая воіша, "ПаІІmавские епархиальиьtе
иg,_aau,~nІІU • правослааная Церковь, пастирская служба епархиольиьІІі 8ІІІМІ'Іnr tinlll.Omeopumeльнocmь, беже1щь 1
238
Viktor Saranc l1a (KremencJщk, Ukraine) "Po\tavskle Eparebialnye Vєdomo~ti" as source on history of cburch \ife of Poltavshchyna ln the d of tbe fi rst \Vorld \Var реri о . f In the article t11e bas1.c aspects о f actJVIty о orthodox Church arc considered rritory of the Poltava province in the First world war-time on the Ьasis of on terials tc of ncwspapcr "ТЬ е Р оltava d'юсеsе lists" . Thе special attention is ma ed 10 e\eemosy11ary activity o f Church and orgaruzation of hclp to the spar _ . refugces. In conclusІons \о t he ~rt1cle an autho_r does the general cbart of division into periods of ch urch l1fe on Poltava 1n the period of First world
war.
Key 1vords: First 1vorld war, "Poltava dюcese lists ", ortl10dox Church, pastor se1-vice is а diocese conmlittee, cllйrity. refugees
239
ІЬукооі залисюt. Збірник праць \1010.Jtf'< ВЧСІ::П •
..
ІХ та
..
асnірантів І lНCJmyr украrнсь1\ОJ археографії та ~-
.
лознавства tM. М.С. Грушевського Київ,
20] о. - 568 с.
HAfi
ц.щере~
Уь."Раїни. т.
21 __
Поліграфічна дільн идя
ІвСТИ1уІу укрw·нс1.1<0і археографії
.. та джерелознавства ім. М.С. Грушевсь1СОrо НАН Укранні м. Київ, вул . Трьохсоятиrельс~.ока. 4