Edited by Foxit Reader Copyright(C) by Foxit Corporation,2005-2009 For Evaluation Only. Міністерство освіти і науки України Науково-методичний центр середньої освіти
Харків Видавнича група «Основа» ПП «Тріада+» 2007
ББК 74.268.1 (4Укр.) У71
Р е ц е н з е н т и: Гамова Г. І.,
Омельчук С. А.,
Федоренко В. Л.,
У71
кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання гуманітарних дисциплін Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, доцент кафедри українського мовознавства Інституту філології і журналістики Херсонського державного університету. головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, м. Київ
Уроки української літератури. Учитель року / Упоряд. Є. І. Науменко, О. М. Чхайло. — Х.: Вид. група «Основа»: ПП «Тріада+», 2007. — 256 с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 11 (48)). ISBN 978-966-495-020-3. У посібнику вміщено окремі цикли уроків, розроблені кращими вчителями української мови та літератури з різних регіонів України для 5–11 класів. Подані конспекти уроків репрезентують інтерактивні технології та нестандартні прийоми, методику особистісно зорієнтованого навчання, механізми формування літературної компетенції учнів, самореалізації особистості школяра на уроках української літератури та в позаурочній діяльності. Для вчителів української мови та літератури, керівників методичних об’єднань, студентів вищих навчальних закладів.
ББК 74.268.1
ISBN 978-966-495-020-3
© В. В. Воробцова, О. В. Гаврилюк, Л. М. Кочергіна, Г. Я. Лазоряк, Г. О. Марценко, С. В. Миронюк, О. М. Мисько, І. В. Мітіна, О. А. Москаленко, В. А. Овсейчук, Г. М. Присмицька, І. О. Радченко , Н. І. Семків, 2007 © Є. І. Науменко, О. М. Чхайло, упорядкування, 2007 © Тов «Видавнича група “Основа”», 2007
Зміст
3
Зміст 5 клас Г. О. Марценко Українські народні казки (з елементами компаративістики). Цикл уроків................................................................................................. 7 Світ народних казок. Тематика, різновиди, будова казок. Казка «Про правду і кривду» .......................................................... 7 Народна казка «Мудра дівчина». Народні уявлення про добро і зло.................................................................................................. 11 Народна казка «Про жар-птицю та вовка»................................... 14 Народна казка «Красний Іванко і закляте місто». Героїчне і фантастичне у казці...................................................................... 18 Спорідненість українських казок з казками народів світу........... 20 Г. М. Присмицька Рідна Україна. Світ природи. Краса рідного краю в українській поезії. Цикл уроків.................................................................................... 23 Тарас Шевченко. Розповідь про дитинство поета (уривок з повісті С. Васильченка «Широкий шлях»)................................. 23 Картини довколишнього світу, природи в поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»................................ 27 Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Майстерне зображення єдності людини і природи у вірші «Весна»............................................................................................. 31 Тематичне оцінювання. «Рідна Україна. Світ природи. Краса рідного краю в українській поезії»..................................... 35 6 клас Л. М. Кочергіна Урок із циклу «Я і світ»............................................................................ 37 О. Довженко. «Зачарована Десна» — задушевна лірична оповідь про дитинство письменника............................................. 37 7 клас О. М. Мисько Сторінками поетичної Сумщини.Цикл уроків........................................ 41 У різні пори року приваблива земля (за збіркою О. Олеся «Все навколо зеленіє»).................................................................... 41
4
Платон Микитович Воронько. «Люблю я ліс». Протиставлення лиху війни щастя й краси мирного часу........... 45 П. Воронько «Казка про Чугайстра»............................................. 51 Дмитро Білоус. Збірки поезій «Диво калинове», «Чари барвінкові»............................................................................ 53 8 клас О. В. Гаврилюк Вивчення творчості Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною». Цикл уроків............................................................................................... 61 Михайло Коцюбинський. Розповідь про письменника. «Дорогою ціною»............................................................................. 61 Цей складний шлях до волі. Робота над змістом 2–5 розділів.... 64 Краса почуттів Остапа та Соломії.................................................. 66 Відтворення важких переживань матері і сина, роздуми про сенс життя в оповіданні Михайла Коцюбинського «Що записано в книгу життя»....................................................... 68 9 клас С. В. Миронюк Давня українська література. Цикл уроків.............................................. 77 Загальна характеристика історичних умов розвитку..................... 77 Іван Вишенський — це людина... гаряча, палка ......................... 79 Козацькі літописи (огляд). «Літопис Самовидця» ....................... 86 Становлення і розвиток давньоукраїнської драматургії .............. 92 Виникнення і розвиток віршованої літератури............................. 96 Тести з давньої літератури............................................................ 106 10 клас Г. Я. Лазоряк Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків................................... 109 Іван Франко — письменник, учений, громадський діяч............ 109 Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин»....................... 121 Поетична збірка «Зів’яле листя» ................................................. 129 Моральний погляд на сім’ю і «грішна любов» у драмі І. Я. Франка «Украдене щастя»..................................................... 137 І. В. Мітіна Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків................................... 143 І. Франко — поет боротьби й протиріч....................................... 143 Елементи натуралізму та психологізму в оповіданні Івана Франка «На дні».................................................................. 151 Іван Франко — науковець-перекладач........................................ 161
Зміст
5
В. В. Воробцова Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків................................... 173 Іван Якович Франко. Життєвий і творчий шлях письменника.................................................................................. 173 Патріотична та громадянська лірика І. Я. Франка. Збірка «З вершин і низин» (вірші «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає...» та ін.)............................ 176 Збірка поезій «Зів’яле листя»....................................................... 183 Контрольна робота. Тематичне оцінювання за творчістю І. Я. Франка................................................................................... 188 Урок позакласного читання. Р. Горак «Тричі мені являлася любов»............................................................................................ 193 В. А. Овсейчук Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків.................................. 205 Леся Українка — дочка народу-титана........................................ 205 Лірика Лесі Українки.................................................................... 209 Леся Українка «Лісова пісня»....................................................... 214 Драма Лесі Українки «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі ...................................................... 220 Бесіда про позакласне читання. Микола Олійник «Дочка Прометея». Урок позакласного читання...................................... 224 11 клас І. О. Радченко ......................................................................................... 229 Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного».......... 229 В. Підмогильний. Роман «Місто». Образ Степана Радченка..... 229 О. А. Москаленко Урок із циклу «Література ХХ століття»................................................ 243 Особливості світосприйняття митців XX століття. Урок — мистецький колаж .......................................................... 243 Н. І. Семків Урок із циклу «Літературне Прикарпаття»............................................ 249 «Поезії князювати вічно». Життя і творчість Тараса Мельничука................................................................................... 249
6
Г. О. Марценко
Марценко Галина Олегівна Учитель української мови та літератури, старший учитель Капулівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Нікопольського району Дніпропетровської області. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Бердянський державний педагогічний інститут та Криворізький державний педагогічний інститут. Працює над проблемою «Оволодіння учнями життєво необхідними комунікативними навичками». Марценко Галина Олегівна — педагог за покликанням. Вона вкладає у справу навчання і виховання дітей свою душу. Вчителька володіє високоефективними формами та методами організації навчально-виховного процесу, має глибокі та різноманітні знання з предметів, вільно орієнтується у фаховій методичній і науковій літературі, всебічно ерудована. Вчитель навчає школярів із захопленням, любить і знає свій предмет. Галина Олегівна — активний шукач нових педагогічних ідей, рішень. Шляхом самоосвітньої роботи фахівець удосконалює методику компаративного аналізу художнього твору літератури. Творчо планує системи уроків, їхні структури, урізноманітнює форми й методи навчання з урахуванням особливостей учнів класу. Уроки методично завершені, продумані, змістовні, насичені цікавим матеріалом, проблемними завданнями, елементами творчості. Вчителька дає дітям змогу розкрити свої здібності, що є логічним продовженням ідеї компаративного аналізу. Галина Олегівна виявляє щиру увагу до дитячих міркувань, розвиває вміння практично мислити, аналізувати, висловлювати думки, прищеплює учням почуття відповідальності, обов’язку. На її уроках учні відчувають свою державу і себе частиною загальнопланетарного культурного простору. Велику увагу педагог приділяє розвитку учнівської літературної спостережливості, комунікативним компетенціям, бо саме це, на думку вчителя, є першою сходинкою до творчого осмислення світу. Система педагогічної праці побудована на принципах доступності навчання, радості пізнання, самоосвіти, індивідуальної та колективної творчості. Починаючи з 2004 року розробки уроків, педагогічні знахідки вчителя можна знайти у фахових журналах «Вивчаємо українську мову та літературу», «Все для вчителя», «Дивослово», «Зарубіжна література у школах України».
7
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
Г. О. Марценко
5 клас Українські народні казки (з елементами компаративістики). Цикл уроків Світ народних казок. Тематика, різновиди, будова казок. Казка «Про правду і кривду» Мета:
дати учням поняття про казку як фольклорний жанр, ознайомити з особливостями будови народної казки, зі змістом казки; вчити працювати зі словами-синонімами; порівняти українську та російську однойменні казки; розвивати вміння виразно читати народну казку; висловлювати власні судження про її зміст; виховувати бажання творити добро, жити чесно. Тип уроку: комбінований. Обладнання: «цеглинки» (паперові заготовки) для схеми «Будова казки». Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. З’ясування емоційної готовності до уроку (запросити один одного до світу казки) 2. Актуалізація досвіду Незакінчене речення: «Найбільше я люблю, як мама розказує казку про...» 3. Актуалізація опорних знань Які розповіді ми називаємо казками? Хто може бути героєм казки? (Ті, у яких ідеться про вигадані події; героями у них можуть бути і тварини, і рослини, і предмети, і явища природи тощо) Що означають поняття «реальність» та «нереальність»? Які схожі слова можна дібрати до них? (Те, що може відбуватися у житті,— дійсність; чого не може бути — фантастичність) Правильно. Слова реальний і дійсний — синоніми, та нереальний і фантастичний — синоніми. ІІ. Цілевизначення Ви багато казок прочитали, багато ще прочитаєте, а сьогодні ми з’ясуємо, які казки називаються народними, які різновиди та теми народних
Г. О. Марценко
8
казок, яка будова казки. Виявимо, чого навчають народні казки, а саме казка «Про правду і кривду». III. Опрацювання навчального матеріалу 1. Робота в зошитах. Запис дати та теми уроку 2. Слово вчителя Слово «казка» викликає у кожної людини (і маленької, і дорослої) приємні почуття, тепло в душі. Як ви думаєте, чому? (Бо в казках добро завжди перемагає зло) Дійсно, з дитинства мами, тата, бабусі й дідусі вводили нас у дивовижний світ, у якому добро обов’язково перемагало зло. Казки поділяються на народні та авторські. Як ви гадаєте, чому? (Народні — складені народом; авторські мають конкретного автора) Хто є героями казок? (Героями можуть бути люди, звірі та фантастичні істоти) 3. Запис у зошиті Казка — розповідний жанр усної народної творчості, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події. Особливості народної казки: автор — колективний (народ); існувала в усній формі; може мати багато варіантів. Казки бувають про тварин, соціально-побутові та фантастичні. 4. Усне пояснення вчителя. Ті казки, в яких головні герої — звірі, птахи, комахи, риби тощо, називаються казками про … (тварин). Ті, в яких відбуваються фантастичні перетворення, є чарівні предмети, називаються … (фантастичними). А казки, сюжети яких взяті з повсякденного життя, у них розповідається про стосунки між людьми і вирішуються моральні проблеми, називаються (соціально-побутовими). 5. Бесіда Якими словами найчастіше починаються казки? (Жили-були, в одному царстві...) Так, початки у всіх казках дуже схожі. Такий початок називається «зачин». Крім основної частини, в якій викладається зміст казки, є ще «кінцівка», яка теж майже у всіх казках подібна. Пригадайте, як часто закінчуються казки? (Герої одружуються, добро перемагає зло, усі живуть-поживають та добра наживають)
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
9
6. Макет «Будова казки». Запис будови казки у зошит
1. Зачин 2. Основна частина 3. Кінцівка
7. Робота над текстом казки Удома ви читали казку «Про правду і кривду», а на сьогоднішньому уроці вивчили будову казки. Скажіть, де у цій казці зачин? (Жили колись-то два брати..) Хто головні герої казки? Про що вони засперечалися? (Головні герої — дядько та небіж; засперечалися про те, чим у світі краще жити — правдою чи кривдою) Кого зустріли на своєму шляху? Які відповіді чули від подорожніх? (Чоловік із заробітків, пан та піп) Чим закінчилася суперечка між дядьком і небожем? (Небіж програв суперечку) Який фантастичний елемент зустрічається у цій казці? (Зустріч із чортами) 7. Міжпредметні зв’язки Уроки народознавства вводили вас у світ вірувань давніх українців. У які сили вірили наші предки? (Добрі та злі; святу та нечисту сили) А чи зустрічаємося ми в цій казці з представниками однієї із цих сил? (Так, із представниками нечистої сили — чортами) Як вони нашкодили людям? Найдіть, як про це говориться у тексті. («...Поробив так, що ізроду-довіку не вгатять (селяни) греблі», «...всю воду повисушував...», «... у короля одна дочка, та й та нездорова...») Хто допоміг людям і як? (Діти зачитують із тексту відповіді) Чи зустрівся небіж із дядьком? При яких обставинах? (Дядько приїхав торгувати у місто, в якому правив небіж) Які риси характеру проявилися при зустрічі небожа-короля та дядькакупця? (У небожа — щедрість, уміння пробачати образи (синонім — незлостивість); у дядька — заздрість) Як закінчується казка? (Бажання дядька розбагатіти нечесним шляхом закінчується для нього трагедією: чорти повісили його) Чому вона нас вчить? (Треба вірити в правду, жити чесно, не звертати на шлях кривди. Робити добро людям, виручати їх із біди. Ніколи не заздрити людям і досягати усього в житті своєю працею)
Г. О. Марценко
10
На уроці зарубіжної літератури ми вивчили російську казку «Правда и Кривда». Хто головні герої у цій казці? (Правда і Кривда) Про що засперечалися Правда з Кривдою? У кого питали поради? Які відповіді почули від писаря та судді? (Поради питали у судді та писаря, які сказали, що краще жити кривдою) Хто допомагає Кривді, з ким він водиться? (З нечистою силою) Як перемагає Правда Кривду і чим закінчується казка? (Цар залишає Правду у себе в домі і віддає за нього свою доньку) До якого виду казок належить казка? (До соціально-побутових, бо саме в таких казках героями виступають образи Правди та Кривди) 9. Підсумок учителя. Як в українській, так і в російській казці головні герої сперечаються про те, чим краще жити в світі — правдою чи кривдою, бо це питання вічне і відповідь на нього шукали і шукають люди різних народів. Висновки ж в обох казках однакові. Скажіть, які вони? (Краще на світі жити правдою) У що вірить колективний автор — народ? (І український, і російський народ вірить у перемогу правди в світі, хоч яким би важким і тернистим був її шлях) IV. Застосування вивченого Робота в групах Група І — «Дослідники-літературознавці». Довести, що прочитані твори — казки. Група ІІ — «Психологи». Переконати героїв, які зустрічалися на початку казки «Про правду і кривду», у тому, що жити краще правдою, аніж кривдою. Група ІІІ — «Статисти». Яке магічне число, де і скільки разів зустрічається у казці? V. Рефлексивно-оцінювальний етап — Що вам сподобалося на уроці? Який висновок зробили після аналізу казок? VI. Домашнє завдання Група 1: скласти план казки. Група 2: дібрати прислів’я та приказки, у яких говориться про правду та кривду та записати їх у зошит. Група 3: записати власні судження про правду та кривду в сучасному житті. Для всіх: прочитати казку «Мудра дівчина».
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
11
Народна казка «Мудра дівчина». Народні уявлення про добро і зло Мета:
продовжити роботу з українськими народними казками; опрацювати зміст казки «Мудра дівчина» та порівняти її з російською народною казкою «Мудрая дева»; вміти знаходити спільне у казках; формувати уміння характеризувати героїв казки, навички читання за ролями, розвивати логічне мислення; збагачувати лексику учнів; виховувати повагу до батьків. Тип уроку: урок формування й удосконалення знань з елементами компаративного аналізу. Обладнання: гребінка, рундук, ґринджоли. Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку Обмін добрими побажаннями із сусідом по парті. 2. Актуалізація досвіду та опорних знань — Що, на вашу думку, означає слово «мудрість»? (Уміння розумно застосовувати за будь-якої ситуації набуті знання та життєвий досвід попередніх поколінь) ІІ. Повідомлення теми та мети уроку III. Опрацювання навчального матеріалу 1. Перевірка домашнього завдання Ми на минулому уроці вивчили казку «Про правду і кривду». Поділіться з нами складеним планом до казки (І група). Які прислів’я та приказки про правду та кривду ви знайшли? Хто вже скористався порадами казки і вчасно застеріг себе від нещастя? 2. Аналіз казки «Мудра дівчина» 1) Словникова робота. — Чи зустрічалися ви під час читання казки з незрозумілими словами та поняттями? з якими? Тлумачення: «сто ліктів», «днище», «гребінка», «ґринджоли», «рундук». (Учитель демонструє принесені з кімнати народознавства речі, які можна показати — гребінку, ґринджоли, горщичок.) 2) Аналіз змісту казки. Що стало причиною суперечки між братами? (Несправедливе ставлення старшого брата до молодшого)
Г. О. Марценко
12
Як вони вирішили розв’язати складне питання? (Пішли судитися до пана) Які загадки запропонував пан братам? Зачитайте з тексту. («Що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?») Хто допоміг молодшому братові? (Дочка Маруся) Чим закінчується казка? (Пан побачив, що дівчина розумніша за нього і відпустив її) 3) Вибіркове читання казки в особах з використанням засобів виразного читання для передачі поведінки та вдачі своїх героїв: епізод розмови батька з дочкою; епізод, коли брати прийшли з відгадками до пана. 4) Характеристика дійових осіб. Якими ви уявляєте зовнішність героїв казки? За якими деталями? (Зовнішність передається через мову та вчинки героїв казки: в уяві постають типові образи селян, пана, української дівчини) Якими рисами характеру наділений пан? Як про це сказано у тексті? (Лінивий — «панові не схотілося роздумувати, хто з них правий, а хто — ні»; гоноровитий, бо сердився, коли Маруся відгадувала його загадки) Чи є синонімами слова «розумний» та «мудрий»? А яка між ними різниця? (Розумна людина — це та, яка здатна мислити, відображати та пізнавати реальність; мудра — яка вміє застосовувати набуті знання свої та попередніх поколінь у житті) Народна мудрість говорить: мудрий ніколи не потрапить у таку ситуацію, з якої розумний вийде з честю. Чи можна сказати, що пан нерозумний? (Ні, цьому свідчення і його загадки, і реакція на відгадку багатого брата. Отже, він розумний, але не мудрий, бо потрапив у таку ситуацію, з якої намагався вийти з честю, але йому завадила амбітність) 5) Колективне створення таблиці на дошці та у зошитах. Маруся
Батько
Брат батька
Пан
Зовнішність
Дівчина років 15-ти, гарна, кругловида, з косою та чорними бровами
Чоловік років 40-ка, худорлявий; бідно, але чисто одягнений; з добрими очима, натрудженими руками
Чоловік років 40–45-ти, огрядний; багато одягнений; з вузенькими злими очима та хитрим поглядом
Чоловік років 30–35-ти, невисокий, товстенький; з лінивим поглядом; білими товстенькими руками
Риси характеру
Добра, смілива, мудра, кмітлива, розсудлива, винахідлива, працьовита
Добрий, чесний, роботящий, боязливий, люблячий
Ледачий, нерозсудливий, жадібний, нечесний, підлабузник
Розумний, зазнайкуватий, жорстокий, амбітний
13
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
6) Словникова робота. Пояснити значення слів-синонімів «амбітний», «гоноровитий», «чванливий» Кому з героїв казки можна дати таку характеристику? (Панові, цьому підтвердження — його вчинки) 3. Компаративний аналіз української народної казки «Мудра дівчина» та російської казки «Мудрая дева» 1) Знайомство з казкою. 2) Елементи теорії літератури. Ми з вами на уроках української та зарубіжної літератур часто порівнюємо портрети героїв, характери, їх вчинки, робимо певні висновки. Такий аналіз називається компаративним (від латинського слова comparativus — порівняльний). — Що, на вашу думку, ми зможемо порівняти на сьогоднішньому уроці? (Сюжет, героїв, кінцівку) 3) Компаративний аналіз казок. Таблиця Українська народна Російська народна казка казка «Мудра дівчина» «Мудрая дева» Причина, через яку Корова, за яку треба Лоша посварилися персонажі відробляти Назва
Герой
Два брати, донька — Маруся, пан
Два брати, донька, цар
Кількість загадок
Три: що ситніше, Чотири: що сильніше та прудкіше, миліше над швидше, ситніше, м’якше, усе миліше над усе
Відгадки
Земля, думка, сон
Вітер, земля, рука, сон
Закінчення казки
Відпустив дівчину
Узяв дівчину до себе, а коли виросла — зробив її царицею
Є також казка зі схожою назвою та сюжетом у білоруського народу. Вона також називається «Мудрая дева». Чи багато відмінностей у казках українського та російського народів? Чому? (Небагато, лише у деяких деталях. Бо у кожному народі цінувалися такі людські риси, як кмітливість, розум, мудрість. Люди наділили цими рисами навіть молодих дівчат) Чому в одній і другій казці батьки звертаються по допомогу не до поважних та досвідчених людей, а до юних доньок? (Цим підкреслюється любов і довіра до розумного слова дітей, любов і повага одне до одного у родині, а ще казка спонукає дітей учитися, набиратися розуму, щоб і вони могли давати такі мудрі поради) Які стосунки панують у сім’ї? (Стосунки теплоти, товариськості, взаємної поваги та підтримки)
Г. О. Марценко
14
А яка, на вашу думку, відповідь на загадку «Що в світі найпрудкіше — точніша: думка чи вітер»? (Мабуть, думка — відповідь із української народної казки, бо все ж таки вітер не настільки швидкий) До яких казок можна віднести вивчені казки? За якими ознаками? (До соціально-побутових, бо героями виступають бідний селянин, його брат, мудра дівчина, пан) IV. Рефлексивно-оцінювальний етап. Метод «Мікрофон» 1. Як ми змогли зрозуміти, що Маруся — мудра дівчина? 2. Якою треба бути людиною, щоб вміти відгадувати загадки? Що нам допомагає стати такими? 3. Про що говорить давнє прислів’я: «Ой дівчино моя Галю, дай я тобі погадаю. Як вгадаєш — моя будеш, не вгадаєш — чужа будеш»? 4. Які риси, притаманні мудрим дівчатам з казок, ви хотіли б мати? 5. Що традиційно перемагає у казках? (Добро, справедливість, правда) V. Домашнє завдання Група 1: інсценізувати розмову пана з братами. Група 2: інсценізувати розмову батька з дочкою. Група 3: згадати, чи зверталися ваші батьки до вас за порадою. Які мудрі поради ви давали своїм батькам? Для всіх. Прочитати казку «Про жар-птицю та вовка». А на уроці зарубіжної літератури ми ознайомимося з російською народною казкою «Сказка об Иване Царевиче и сером волке».
Народна казка «Про жар-птицю та вовка» Мета:
вивчити казку; поглибити знання про фантастичні казки; продовжувати розвивати уміння порівнювати українські казки з казками інших народів, виразно читати народні казки, пояснювати роль фантастичних елементів; формувати вміння давати власну оцінку вчинкам героїв казки; виховувати доброту, прагнення допомагати людям. Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок; урокподорож з елементами компаративного аналізу. Обладнання: заготовки з паперу для коробочок, фішки-пір’їнки, кросворд. Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку 2. Обмін досвідом про мудрі поради своїм батькам
15
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку III. Актуалізація досвіду та опорних знань Які види казок за змістом ви знаєте? (Соціально-побутові, фантастичні, про тварин) Які казки називаються фантастичними? Чому? (Ті, в яких відбуваються фантастичні перетворення, є чарівні предмети, називаються фантастичними) Для чого, на вашу думку, автори вводять у зміст казок фантастичні елементи? (Щоб надати їм чарівності, незвичайності) Які казки вам більше подобаються — побутові чи фантастичні? Чому? (Більше фантастичні, бо в їхніх сюжетах є щось нереальне і загадкове) Чи сподобалася вам прочитана казка «Про жар-птицю і вовка»? Чим? (Тим, що вовк приходить на допомогу молодшому братові і добро перемагає зло) А за якими ознаками і до яких казок ви б віднесли казку «Про жар-птицю і вовка»? (У ній є чарівні предмети, у ній оживає вбитий царевич) Яку подібну казку ми читали на уроці зарубіжної літератури? («Сказка об Иване царевиче и сером волке») IV. Опрацювання навчального матеріалу Пропоную вам сьогодні подорож у фантастичні казки. А для подорожі оберемо казковий вид транспорту. На кому чи на чому ви б хотіли здійснити цю мандрівку? А може, так, як герої прочитаних вами казок «Про жар-птицю і вовка» та «Сказка об Иване царевиче и сером волке»? Для того щоб осідлати такий незвичний вид транспорту, треба згадати, як називається початок у казках. (Зачин) Що схожого у зачинах обох казок? (Три царські сини вирушили на пошуки долі) — У нас є маршрут подорожі, тож — рушаймо. Українська казка
Клас
Весілля
Стовпи
Російска казка
Г. О. Марценко
16
Ми вирушили у подорож слідом за героями казок. А на нашому шляху кросворд, у якому є ключове слово, що допоможе нам продовжити подорож (стовпи). 1 2 3 4 5 6
1. Головні герої казки — царські... (Сини) 2. Де сиділа жар-птиця? (Клітка) 3. Скільки було братів? (Троє) 4. Хто допомагав молодшому синові? (Вовк) 5. Як у казці називають дівицю? (Панна) 6. Яку воду принесла сорока? (Живлющу)
Ви впоралися із завданням і наздогнали царських синів. Якими вони постають із української та російської казок? (Двоє із них розумні, а треті — дурні. Хоча старші брати підступні та лихі) Чому розумні, за змістом казки, брати зазнають поразки? (Вони несправедливо поводяться з меншим братом, заздрять йому) Чи хотіли б ви бути схожими на них? (Ні, бо в житті треба бути людьми добрими й співчутливими) За ким із братів ми продовжимо мандрівку? (За меншим братом, бо нас за ним веде сюжет казки) Метод «ПРЕС» Чому вовк узявся допомагати дурневі-царевичу? (Так розпорядилася доля, коли третьому синові дістався останній шлях. Через цей епізод спостерігаються давні вірування людей у те, що «свою долю і на коні не об’їдеш». Молодший царевич уже з перехрестя доріг був приречений на втрату коня. Він прийняв долю смиренно, а тому був винагороджений допомогою вовка) Чим допоміг вовк? Які наслідки могли мати його поради? (З одного боку, вовк хотів добра царевичу, але з іншого — все, чому навчав вовк третього брата, називається крадіжкою) Метод «Дебати» Чи на хороші вчинки підбивав вовк царевича? (Ні, підбивав його на нечесні вчинки, які могли б осоромити молодшого сина царя) Як про це говориться у російській народній казці? («Чесного ли рыцаря это дело, которое ты сделал? А теперь хорошо ли тебе будет, когда я разошлю во все государства обьявить, как ты нечестно в моем государстве поступил?»)
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
17
Отже, казки допомагають зрозуміти нам, що жити треба по совісті, чесно, щоб не було соромно за наші вчинки, щоб держава нами пишалася. Метод «Допоможи героєві» Поки ми з вами говорили, молодшого брата вбили підступні брати. Як же це сталося? Зачитайте, як про це говориться у тексті. («Давай уб’ємо його, а коня, жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі») Щоб допомогти йому, треба зробити коробочки із паперових заготовок для цілющої і живлющої води. Перед вами заготовки із паперу. Чий ряд найшвидше зробить їх, той отримає одну фішку-пір’їнку. Ви врятували молодшого царевича, а за це потрапили на весілля. Чиє ж воно? Як називається закінчення казки? (Кінцівка) Яка кінцівка у прочитаних вами українській та російській казках? (Молодший брат пробачає старших) V. Підсумок і узагальнення уроку 1. Чи справедливо, по-вашому, закінчується казка? Чому? (Молодший син добрий, співчутливий, уміє пробачати, не пам’ятає зла) 2. Чим же відрізняються побутові казки від фантастичних? (У побутових немає чарівних перетворень, незвичайних предметів) Метод «Цитатна вікторина» (За кожну правильну відповідь учні отримують пір’їнку жар-птиці й кладуть її в коробочку; на чиєму ряду буде більше правильних відповідей, той ряд і переміг) 1. «Менший, дурень, узяв … (найпоганшого) коня». 2. «Візьміть та й пошліть дівку по … (воду)». 3. «Жар-птиця сидить у клітці та й … (співає)». 4. «Дивиться, аж дурня вже клює … (сорока)». 5. «Стоїть перед ґанком … (коляска)». VI. Мотивація оцінок Ми повернулися з вами із подорожі, у вас багато вражень, але не лише вражень, ви за свою роботу ще й отримуєте бали, до яких додаються і правильні відповіді за питаннями вікторини. VII. Домашнє завдання Для всіх: прочитати казку «Красний Іванко і закляте місто». Група 1: вміти переказувати казку від імені одного із героїв. Група 2: виписати з тексту казки фантастичні елементи. Група 3: уявити, кого запросив молодший царевич на своє весілля.
Г. О. Марценко
18
Народна казка «Красний Іванко і закляте місто». Героїчне і фантастичне у казці Мета:
поглибити знання учнів про героїко-фантастичні казки; вчити учнів оцінювати вчинки казкових героїв; вдосконалювати уміння порівнювати казки народів світу; удосконалювати навички виразного читання; виховувати риси мужності та співчуття. Тип уроку: проблемно-пошуковий. Обладнання: картки з тестовими завданнями. Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (долонька до долоньки) 2. Організація уваги учнів ІІ. Повідомлення теми та мети уроку III. Актуалізація досвіду та опорних знань Тестові завдання (5 хвилин) Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, який додається до бала оцінювання роботи на уроці. 1. Казка — це… а) розповідний жанр усної народної творчості, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події; б) первісні уявлення давніх людей про Всесвіт, явища природи, тварини, рослини, власну історію, про богів та героїв; в) придумана оповідь про якусь подію, особу, явище, походження назв, що сприймається як достовірна. 2. Головні герої казки «Мудра дівчина»… а) цар і його три сини; б) дядько і небіж; в) два брати, дочка і пан. 3. Вовк у казці «Про жар-птицю та вовка» запропонував наймолодшому синові дістати… а) коня; жар-птицю, дівицю; б) скриню золота; дівицю, курку; г) діамантову підкову; золоту каблучку; півцарства. 4. Казка має такі частини: а) початок — розповідь — закінчення; б) зачин — розвиток подій — кінець; в) зачин — основна частина — кінцівка.
19
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
IV. Опрацювання навчального матеріалу 1. Робота над змістом казки «Красний Іванко і закляте місто» 1) План казки (робота в парах з подальшим обговоренням у класі). 2) Вибірковий переказ (переказати найцікавіший уривок із казки). 2. Евристична бесіда за змістом казки 1) Підтверджувати слова текстом казки. Чому жінка погодилася на угоду з незнайомцем? Як ви поясните її вчинок? (Жінка була дуже бідною, їй треба була допомога. Але, на жаль, вона не знала, що «вже була з дитиною») Якою була її реакція, коли вона дізналася, що продала своє ненароджене дитя? 3. Робота з підручником Чи могла жінка зарадити своєму горю? Поясніть свою думку. (Ні, бо уклала угоду з нечистою силою) Якими рисами був наділений Іванко? (Був добрим хлопчиком, дуже любив маму) 4 Інтерпретація тексту Які кольори ви використали б для змалювання характеру Іванка? Чому? А для зображення нечистої сили? (Для Іванка — світлі, золотисті, а для нечистої сили — чорні) Що символізують чорти, а що — Іванко? (Іванко — добро, любов, світло; нечиста сила — зло, ненависть, темряву) Які риси допомогли хлопцеві подолати труднощі? (Мужність, сміливість, витривалість, любов до мами) 5. Елементи компаративістики На уроці зарубіжної літератури ми вивчили російську народну казку «Окаменелое царство». До якого типу казок належить ця казка? На яку українську народну казку вона схожа і чим? 6. Робота в парах Обговорити, як поводили себе головні герої української та російської казок. Що керувало головними героями в боротьбі з представниками нечистої сили? Казка «Красний Іванко і закляте місто»
Перша ніч Терпів тяжкі страждання і муки, ним керувало бажання рятувати себе і матір
Друга ніч Терпів такі ж знущання і муки, ним керувало бажання врятувати себе, матір і дівчину
Третя ніч Терпів такі ж знущання і муки, ним керувало бажання врятувати себе, матір, дівчину і місто
Г. О. Марценко
20
Казка Перша ніч «Окаменелое цар- Нечиста сила ляство» кала його, погрожувала йому; ним керувало бажання врятувати царівну
Друга ніч Терпів ще більші знущання, але витримав; ним керувало бажання врятувати царівну і її підлеглих
Третя ніч Терпів ще більші знущання і муки, але витримав; ним керувало бажання врятувати царівну, її підлеглих та зняти лихі чари з закам’янілого міста
В який час доби правила нечиста сила, а в який нечиста сила щезала? (В обох казках правила нечиста сила в найтемніші часи доби, а зникала — зі співом перших півнів) Як закінчуються казки? (Добро перемагає зло і винагороджується) 7. Висновок учителя Герої казок — це втілення мрій народу про захисників рідної землі, борців зі злом, носіїв найкращих рис нації. Це все притаманно героїчним казкам, оскільки їх основними персонажами є люди з надзвичайною силою, які гаряче захищають інтереси народу, гнівно карають ворогів, вступають у двобій зі злом та брехнею. У таких казках описані незвичайні пригоди, які обов’язково пов’язані з чарами та дивовижним перетвореннями. VI. Домашнє завдання
Спорідненість українських казок з казками народів світу Мета:
показати учням спорідненість українських казок з казками народів світу; розкрити прагнення всіх народів світу до перемоги добра над злом; розвивати творчі здібності учнів, їх фантазію; вміння висловлювати власні міркування про зміст казок; виховувати повагу до фольклорної спадщини народів світу. Тип уроку: урок-спостереження. Обладнання: збірки казок народів світу, дитячі ілюстрації до казок. Хід уроку І. Мотиваційний етап ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда 1. Що таке казка? Яка її будова та особливості? 2. Чи існує цей жанр лише в українському фольклорі? Які казки народів світу вам відомі? 3. Які казки інших народів світу люблять читати у вашій сім’ї? Назвіть їх. Що у них спільного з українськими народними казками?
5 клас. Українські народні казки. Цикл уроків
21
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку 1. Робота в групах. Змагання За певний час учні першої групи записують головних героїв українських народних казок, а учні другої групи — російських народних казок. Перемагає та група, яка наведе більше прикладів. 2. Бесіда Чим відрізняються герої українських народних казок від російських? (В українських казках відсутні такі герої, як Баба Яга та Кощій Безсмертний, але існують Змій та Відьма) Чим схожі позитивні герої казок різних народів між собою? (Вони сміливі, відважні, мудрі тощо. Казки всіх народів закінчуються перемогою добра над злом) З якими народними казками інших народів ви знайомилися на уроках зарубіжної літератури? Чим вони вам сподобалися? (З казками російського народу, німецького, арабською казкою) 3. Висновок учнів В образах головних героїв казок втілена думка про те, що головним багатством кожної людини є її розум та чисте серце. І не важливо, чи має ця людина багато грошей, бо лише за допомогою основних якостей зможе перемогти зло, яке панує у світі. IV. Робота з розвитку творчих здібностей учнів, їх фантазії Робота в групах Група «Художники» Усно намалюйте уявну картину, яка перед вами постала, коли ви читали будь-яку казку. Прокоментуйте ілюстрації до казок, намальовані учнями. Група «Відгадай» Створити усний опис головного героя, якийсь уявний епізод з будьякої казки, щоб інші учні класу змогли легко відгадати цю казку. Група «Ми — актори» Вибрати будь-який епізод казки, розіграти його у ролях. Група «Казкарі» Створити власну казку, де добро перемагало б зло. V. Висновок. Метод «Мікрофон» 1. Чого навчають казки? До чого спонукають? 2. Яка роль казки у житті людини? 3. Як я змінюся після вивчення казок? До чого буду прагнути? VII. Домашнє завдання
22
Г. М. Присмицька
Присмицька Ганна Миколаївна Учитель української мови та літератури ІІ категорії загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 37 з українською та російською мовами навчання, м. Севастополь. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Нові ідеї, прогнозовані ситуації успіху, інтерактивні методи і прийоми пронизують усю діяльність Г. М. Присмицької. Упровадження комунікативного підходу до процесу навчання, нових педагогічних технологій, зокрема проектної технології, виводить педагога на новий щабель професійного розвитку, дає додатковий імпульс і стимул учням у вивченні української словесності. Напрацювання Ганни Миколаївни в цій царині є перспективними і потребують поширення в освітньому просторі м. Севастополя. Її система роботи чітка, струнка, здатна зацікавити учнів процесом навчання, розвивати в них уміння та навички застосовувати на практиці раніше отримані знання і набувати досвіду творчої діяльності. Педагог завжди дає своєчасні рекомендації учням щодо успішного виконання розумового завдання, контролює й оцінює його хід і результат. Учитель у системі працює над підвищенням своєї педагогічної майстерності: виступає як на педагогічних нарадах шкільного колективу, так і на міських семінарах, засіданнях творчих груп. Працюючи в Щорській районній гімназії, вона брала участь в заочному турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року». Ганна Миколаївна входить у шкільну та районну творчі групи «Обдаровані діти» щодо апробації та впровадження сучасних технологій навчання. Крім того, вона має досвід щодо участі в національних інтернетпроектах, щодо роботи у складі журі III етапу Міжнародного конкурсу знавців з української мови імені П. Яцика. Її учні долучались до Всеукраїнського проекту «Україна моя вишивана». Також вихованців Ганни Миколаївни можна побачити серед активних учасників і переможців мовно-літературних змагань, конкурсів майстрів художнього читання. Проводить педагог активну позакласну роботу, бере активну участь у художній самодіяльності школи. Під її керівництвом учні школи на факультативі «Літературні перлини» вивчають українську міфологію. Керує Ганна Миколаївна творчим гуртком для учнів 5–6 класів «Пролісок».
23
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
Г. М. Присмицька
5 клас Рідна Україна. Світ природи. Краса рідного краю в українській поезії. Цикл уроків Тарас Шевченко. Розповідь про дитинство поета (уривок з повісті С. Васильченка «Широкий шлях») Мета:
закріпити знання біографії Т. Г. Шевченка; поглибити розуміння важливості дитинства для розвитку людини; навчити учнів виразно читати і коментувати; розвивати спостережливість, образне мислення; формувати вміння аналізувати прочитане і робити висновки; стимулювати учнів до самоосвіти; виховувати пошану до славного Кобзаря, любов до рідної землі, до батьків. Цілі: учні повинні знати: коло проблем, які мають бути розв’язані під час вивчення теми, факти про дитячі роки Т. Шевченка, значення слів кріпак, кріпацтво, кобзар, «Кобзар», пророк; учні повинні вміти: самостійно визначати проблеми, які розв’язуватимуться протягом вивчення теми; читати з позначками і здійснювати рефлексію, складати план до прочитаного; розповідати про Україну часів Т. Шевченка, дитинство поета, його родину. Тип уроку: коротке знайомство з життєвим шляхом письменника. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка творів поета, комп’ютер, відеомагнітофон, фільм «Тарас Шевченко. Заповіт», ілюстрації. Хід уроку І. Організаційний етап 1. Емоційне налаштування на співпрацю. Обмін побажаннями в парах («Побажай мені удачі») 2. Випереджувальне завдання з рефлексією Переглянути слайди. Поділитися враженнями від побаченого («Мікрофон»). Під час демонстрації слайдів учитель зачитує поетичні рядки:
Г. М. Присмицька
24
Цілу ніч до зорі я не спала, прислухалась, як море шуміло, як темная хвиля зітхала — і як серце моє стукотіло. (Л. Українка) Ніколи мені не забути Незвичну красу Кримських гір. (І. Левченко) Цей ліс живий. У нього добрі очі. (Л. Костенко) Ходімо в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. (М. Вінграновський) Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. (П. Тичина) За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає... (Т. Шевченко)
II. Мотивація учнів на роботу з проектами 1. Повідомлення глобальної теми Який чарівний світ природи! Скільки незбагненного у величній красі рідного краю! Немає жодного письменника, який би у творах не розповідав про свою Батьківщину, про красу природи рідного краю. Ми розпочинаємо нову тему «Рідна Україна. Світ природи», яку будемо вивчати впродовж 11 уроків. Ви перегорнете поетичні сторінки майстрів слова, відкриєте для себе красу, розмаїття української природи та багато інших таємниць у навколишньому світі, відчуєте особливу чарівність образного слова. Підсумком поетичної подорожі мальовничою Україною стануть створені вами творчі проекти, які будете представляти та захищати на останньому уроці. 2. Об’єднання учнів у групи, вибір координатора Учні сприймають рекомендації вчителя із приводу розподілу на групи та узгоджують кандидатуру координатора. 3. Вибір тем проектів, їх форми представлення («Мозковий штурм»). Пропоновані теми: Альманах «Мій рідний край». Кросворд «Життя і творчість поета». Словничок епітетів (за творами поетів Т. Шевченка, К. Малицької, П. Тичини, Б.-І. Антонича, М. Вінграновського).
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
25
II. Актуалізація суб’єктивного досвіду 1. Кому належать ці слова: «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь»? 2. Читання вчителем епіграфа уроку, короткий коментар. 3. Технологія «Незакінчене речення»: «Для мене Тарас Шевченко — це...» III. Оголошення теми уроку. Цілевизначення Учитель повідомляє тему першого уроку в тематичному блоці, ознайомлює учнів з планом роботи на уроці, дає перелік цілей уроку; учні обирають цілі, доповнюють їх власними. IV. Опрацювання навчального матеріалу 1. Словникова робота Пояснити значення слів, записаних на дошці: кріпак, кріпацтво, кобзар, «Кобзар», пророк. 2. Розповідь учителя (з демонстрацією ілюстрацій, епізодів із фільму «Тарас Шевченко. Заповіт») 1) Тези розповіді. Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1914 року в селі Моринцях у сім’ї кріпака Григорія Шевченка. Першу науку хлопець отримав від батька та діда. Після смерті матері життя Тараса змінилося. У сім’ї з’явилася мачуха. Матір хлопчику замінила сестра Катерина. Найкращою подругою і першим коханням була сусідська дівчинка Оксана. Після смерті батька життя Тараса стало ще тяжчим. Пророцтво батька було сприйнято хлопчиком серйозно, і він пішов у науку до дяка. Та кріпаки — люди не вільні, тому пан Енгельгардт забирає малого Тараса до себе козачком. Бажання малювати не полишало хлопчика. Тому пан, побачивши талант Тараса, віддає його в науку до майстра Ширяєва. 2) Проблемне завдання. Спираючись на зміст твору С. Васильченка «У бур’янах» та статтю з підручника української літератури «Тарас Шевченко», визначити риси характеру малого Тараса. 3. Самостійна робота над статтею підручника «Тарас Шевченко» Читання з позначками (+ — я це знав, ! — нова інформація) та рефлексія. 4. Складання плану до статті підручника (фронтальна робота) Орієнтовний план 1) Дитинство. 2) Велика родина.
Г. М. Присмицька
26
3) Навчання Тараса. 4) Викуп з кріпацтва. 5) Вихід «Кобзаря». 6) Шевченко на засланні. 7) Останнє видання — «Буквар південноруський». 8) Улюблені дитячі поезії. 9) «Вічно живий». 5. Робота над змістом твору С. Васильченка «Широкий шлях». Бесіда Зачитайте початок твору. Який жанр літератури він нагадує? Що дізналися про малу батьківщину поета? Як проходило дитинство Тараса? Знайдіть у тексті пестливі слова в мові Катрі і зробіть з цього висновок. Розкажіть про пригоду, яка трапилась у Тарасика з чумаками. Опишіть його зовнішність. Що розповів «волоцюга» про своє «чумакування»? Хто пророкував Тарасові майбутнє? Що саме? Чи справдилися ці слова? 6. Робота в групах Учні розв’язують проблемне завдання і звітують. 7. Міні-дискусія (метод «Прес») Аргументуйте чи спростуйте тезу «Дитинство Т. Г. Шевченка було безрадісним». VI. Закріплення вивченого матеріалу Експрес-опитування (технологія «Незакінчене речення») Т. Г. Шевченко народився у... Батьки Шевченка були... Матір Тарасу замінила сестра... Довгими вечорами хлопець любив слухати розповіді... Шевченко хотів бути.... Книга творів Т. Г. Шевченка називалася... Десять років поет перебував... Поховано Шевченка... VII. Рефлексія та оцінювання 1. Аналіз записаного на початку уроку речення: Для мене Шевченко — це... 2. Аналіз досягнення запланованих на початку уроку цілей, а також причин, які сприяли чи заважали їх здійсненню. 3. Усна взаємооцінка та оцінювання вчителем.
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
27
VIII. Домашнє завдання 1. Продумати зміст роботи над обраним великим проектом, визначити важливі проблеми. 2. Скласти творчий міні-проект «Світ дитинства Тараса».
Картини довколишнього світу, природи в поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати» Мета:
ознайомити учнів із шедевром світової пейзажної лірики «Садок вишневий коло хати»; дослідити таємницю майстерні Т. Шевченка; формувати дослідницькі вміння та вміння передавати настрої пейзажної поезії за допомогою виразного читання; розвивати навички порівняльної характеристики поезії і картини; виховувати почуття прекрасного. Цілі: учні повинні знати: ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати», особливості виразного читання пейзажних віршів; учні повинні вміти: виразно читати поезію; досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки. Тип уроку: урок-дослідження. Обладнання: картки із завданнями, репродукції картини Т. Г. Шевченка «Хата батьків у Кирилівці», «Селянська родина», запис пісні у виконанні Назарія Яремчука «Родина» (сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника). Форми роботи: експрес-опитування, технології «Мікрофон-1», «Мікрофон-2», «Незакінчене речення»; пошукова робота в групах, робота в парах, озвучування очікуваних результатів, опрацювання статей підручника, виразне читання поезій, розповідь учителя, бесіда, словесне малювання. Все відцвітає, і жовкне, і гине, Вітром розноситься, ніби сміття. Тільки родина — як вічна зернина На невмирущому полі життя. В. Крищенко
Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (учні піднімають картки).
Г. М. Присмицька
28
готовий до уроку (світло-зелений колір) готовий частково (темно-зелений колір) не готовий зовсім (синій колір) «Мікрофон-1»: «Від сьогоднішнього уроку я очікую...» II. Актуалізація опорних знань 1. Експрес-опитування Що таке тропи? Які художні засоби належать до тропів? Порівняння — це... Які сполучники найчастіше використовуються в порівняннях? Визначте троп: щедрі руки, золотий голос, могутній дуб? Метафора — це.... З якою метою вживаються метафори? Пейзаж — це... Назвати художні засоби, які використовує Шевченко у вірші «За сонцем хмаронька пливе». 2. Конкурс «Я — поет» Учні зачитують домашні твори, у яких засобом персоніфікації зображені звичні предмети: зошит, підручник тощо. III. Оголошення теми уроку. Цілевизначення 1. Створення асоціативного ряду Родина... Яка вона? 3. Слово вчителя Любов до Батьківщини, рідного краю, до родини відчувають усі. Саме це почуття підтримує людину в скрутні хвилини. Уявіть Тараса Шевченка на засланні. Його вивели на прогулянку з камери. Поет глибоко вдихає весняне повітря, пахощі вишняку, добре знані йому ще з далекого дитинства. Раптом зринає перед Тарасовими очима до щему в серці мила картина: садок вишневий коло хати, хрущі гудуть... У таких драматичних умовах Шевченко творить надзвичайної краси поезію «Садок вишневий коло хати», яку вважають світовим шедевром пейзажної лірики.
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
29
2. Повідомлення теми уроку Учні записують тему уроку, епіграф. 3. Вибір учнями цілей із загального переліку, доповнення власними 4. Планування дослідницької роботи Учитель акцентує увагу на тому, що впродовж уроку учні повинні розгадати таємницю поезії «Садок вишневий коло хати». IV. Опрацювання навчального матеріалу 1. Колективне складання пам’ятки «Як читати вірші» Читай так, щоб картину яскраво уявили слухачі. Намагайся бачити перед собою друзів. Слідкуй за виразом обличчя та жестами. Читай щиро. 2. Виразне читання вчителем вірша «Садок вишневий коло хати» Учні заплющують очі і слухають, намагаючись «побачити», «почути» зображене у вірші. Чи сподобався вам вірш? Чим саме? («Незакінчене речення»: На мій погляд, вірш... .) Учитель ознайомлює учнів з оцінкою вірша І. Тургенєвим, який відзначив високий поетичний струмінь твору, його задумливість, лагідність і назвав його чудовим. 3. Повторне читання поезії учнями Що головне в цьому вірші: опис природи чи відчуття поета? Назвіть тропи, що використовує автор? 4. Повідомлення проблемного завдання У вірші майже немає узвичаєних художніх засобів, жодного тропа, ніяких барв, а вечір на Україні постає перед нами в усій красі. Завдяки чому досягається образність? 5. Пошукова робота в групах У кожній строфі вірша визначити зорові, слухові, дотикові образи. З’ясувати, як поєднуються ці образи, яким настроєм пройнята поезія. Учні працюють за такою схемою: Садок вишневий коло хати,
зоровий образ
Хрущі над вишнями гудуть.
слуховий образ
Плугатарі з плугами йдуть,
слуховий і дотиковий образи
Співають ідучи дівчата,
слуховий і зоровий образи
А матері вечерять ждуть
зоровий і дотиковий образи
Г. М. Присмицька
30
6. Озвучування результатів пошуку Таким чином, поезія «Садок вишневий коло хати» — без тропів. Усі образи в ній становлять гармонійну цілість, про що влучно ще зауважив Іван Франко. І завдяки цьому читач виразно чує, зримо уявляє, бачить все те, що Шевченко описав так просто і так геніально. Про подібні речі Л. Толстой, відомий російський письменник, говорив, що вони написані «так майстерно, що майстерності не видно зовсім». Які асоціації викликає поезія? 7. Робота за репродукцією картини Т. Шевченка «Селянська родина» Тарас Шевченко — чудовий знавець життя народу, його побуту. Про це свідчать його поезії та картини, зокрема «Селянська родина»? Ця картина знаходиться у державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві. Вона невелика за розміром, але значна за своїм змістом. Порівняльна характеристика вірша і картини. V. «Мозковий штурм» Чим картина Т. Г. Шевченка «Селянська родина» і поезія «Садок вишневий коло хати» подібні? У чому їх відмінність? Учні зіставляють образи, фон, настрій, почуття, Учитель підводить учнів до висновку, що теплі родинні стосунки, природа знімають проблеми, наближають життя до ідеалу. Музична пауза. Звучить запис пісні «Родина».
VI. Закріплення вивченого матеріалу 1. Складання партитури вірша 2. Виразне читання поезії VII. Рефлексія та оцінювання «Мікрофон-2»: «Після цього уроку я зрозумів...» Оцінка власної діяльності та взаємооцінка (в парах). Кольорова рефлексія (як змінився настрій протягом уроку; наскільки я зумів досягти поставлених цілей). VIII. Домашнє завдання Обов’язкове: вивчити поезію «Садок вишневий коло хати» напам’ять, скласти план виконання завдань щодо роботи над проектом. На вибір: 1. Підібрати один із віршів пейзажної лірики (поза програмою), що вразив особливою чарівністю, магією. 2. Скласти кросворд за віршами Т. Шевченка. 3. Створити серію асоціативних малюнків до творів Шевченка (групова робота).
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
31
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Майстерне зображення єдності людини і природи у вірші «Весна» Мета:
ознайомити учнів із життям і творчістю Б.-І. Антонича; розкрити, як у малюнках чарівної природи поет передає свої відчуття; розвивати образне мислення, уміння аналізувати і робити висновки; виховувати любов до природи. Цілі: учні повинні знати: короткі відомості про життя поета; зміст та основні думки ліричних поезій, особливості мови віршів; зміст поняття «Ліричний герой», основні елементи виразності; учні повинні вміти: переказувати цікаві епізоди з життя поета; виразно читати поезії Б.-І. Антонича, характеризувати ліричного героя, проводити аналогії між зображеним у творі та дійсністю, знаходити у тексті художні засоби, розкривати їхню роль, «оживлювати» текст; пояснювати роль кольору і музики у змалюванні настрою вірша. Тип уроку: комбінований. Обладнання: мультимедійна дошка, портрет Б.-І. Антонича, слайди з весняними краєвидами, музичний твір Й. Штрауса «Весняний вальс», кольорові стікери, «Палітра настрою», «Палітра вражень», технологічні картки «Критерії оцінювання віршів», «Символи кольорів», «Характеристика музики», пам’ятка «Як читати вірші». Форми навчання: технології «Мікрофон», «Незакінчене речення», виразне читання, розповідь учителя, робота в парах, групах. Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті. П. Тичина
Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності 1. Організація класу Уч и т е л ь. Кожен наш день не схожий на інший, бо щодня ми дізнаємось про щось нове, робимо свої маленькі відкриття, створюємо гарний настрій. Сьогоднішній урок не буде винятком. Я хочу запросити вас до чарівного світу літератури, до нових пошуків і досягнень. 2. Заохочення учнів до співпраці Художня література пов’язана з настроєм. Гарний настрій — запорука успіху. Продемонструйте, будь ласка, свій настрій у кольорі. Перед вами кольорові папірці — стікери. Оберіть той, який зараз вам подобається, який найбільше співпадає з вашим станом душі, і приклейте його на «Палітру
Г. М. Присмицька
32
настрою». Подивіться, яка яскрава у нас вийшла палітра. Ми різні, маємо різний настрій, думки, ідеї. А значить, нам буде цікаво працювати. II. Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду 1. Декламування поезій П. Тичини напам’ять (робота в парах) Учні, готуючись до читання напам’ять, спочатку актуалізують знання вимог до читання та критеріїв оцінювання за пам’яткою «Як читати вірші» і технологічною картою «Критерії оцінювання віршів», а потім здійснюють перевірку. 2. Бесіда Ви уважно слухали поезії П. Тичини «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Що спільного між цими поезіями? Що вони передають? Пропоную вам послухати уривок із музичного твору і з’ясувати, який настрій він передає (звучить «Весняний вальс» Й. Штрауса). Яку пору року змалював композитор? Які картини ви уявили (технологія «Незакінчене речення»)? «Пробудилась весна і побачив...» Демонстрація репродукції М. Башкирцевої «Весна». За допомогою яких фарб художниця передала прихід весни? III. Оголошення теми уроку. Цілевизначення Уч и т е л ь. Довколишній світ — великий, прекрасний і загадковий. Усе в ньому має своє місце, своє призначення. Незабутня мить, коли ми помічаємо, як лагідно світить сонце, яке високе блакитне небо весною, як співає веселка. Нам відкриваються справжні дива світу, які можна передати по-різному. Композитор передає картини природи за допомогою звуків, художник — за допомогою фарб, а поет — за допомогою образного слова. Поезія і краса тісно пов’язані. Душа поета має дуже тонкий слух. Поет — як камертон, що вловлює звучання краси і прагне розкрити її. Сьогодні ми спробуємо осягнути красу поезії Богдана-Ігоря Антонича, постараємось розкрити, якою постає весна у його поетичних рядках, яким він бачить себе серед природи. Подивіться, будь ласка, на мультимедійну дошку, зачитайте цілі уроку. Оберіть і запишіть ті цілі, яких ви хочете найбільше досягнути. (Коротка характеристика цілей у режимі «Повідомлення».) IV. Опрацювання навчального матеріалу 1. Робота над сприйняттям поняття «ліричний герой» Образне слово народжується з глибини душі поета. Значить, воно містить її частку, його емоції, переживання, силу його захоплення і його любові. Усе це може втілюватися в образі головного героя поезії, який називається ліричним.
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
33
Визначення поняття «ліричний герой» (учні записують з мультимедійної дошки). Ліричний герой — це образний двійник автора в його поезії. Чим талановитіший поет, тим більше своїх емоцій, почуттів, ідей він непомітно вкладає у свого ліричного героя. З’ясувати, яким постає ліричний герой в поезії Богдана-Ігоря Антонича «Весна». 2. Аналіз поезії «Весна» 1) Виразне читання вчителем поезії. 2) Бесіда за змістом вірша. Чи сподобався вам вірш? Чим саме? Чи всі слова зрозумілі? 3. Словникова робота (слова на мультимедійній дошці) Дзбан — велика посудина, глечик із шийкою. Найтайніші — загадкові, таємничі. Кусні — шматки. Решето — дірчата посудина для просіювання борошна. Прочитайте (мовчки) повільно вірш. Знайдіть рядки, у яких поет олюднює явища природи. А з чим би ви порівняли небо, зорі, гай? Як сприймає ліричний герой гайову мову? Яким зором бачить поет красу довкілля? Продовжте ряд: захопленим... Який настрій переважає у вірші? Як ви розумієте перші два рядки поезії? Повторюються ці рядки й у кінці вірша. Як повтор рядка у вірші допомагає втілити головну думку в ньому? Які художні засоби використовує поет для передачі своїх думок і почуттів? Яким постав у вашій уяві ліричний герой вірша? 4. Фізкультхвилинка Для активізації розумової діяльності учні виконують вправи з перехресними рухами. 5. Робота в групах Завдання для І групи Створити міні-проект «Барви вірша». Використовуючи технологічну карту «Символи кольорів», спробуйте розкрити зміст змальованої поетом палітри барв. Завдання для II групи Створити міні-проект «Музика вірша». Використовуючи технологічну карту «Характеристика музики», спробуйте розкрити зміст змальованої поетом палітри звуків.
Г. М. Присмицька
34
Завдання для III групи Створити міні-проект «Художні засоби вірша». Використовуючи перелік названих у вірші «Весна» художніх засобів, що передають думки і почуття автора, спробуйте підібрати власні образні слова, пишучи твір на подібну тему. 6. Розповідь учителя про життя і творчість Богдана-Ігоря Антонича Ви побували в ролі художників, музикантів, поетів. Відчули на собі справжній дотик весни, бо пробудили свої здібності, свої таланти, пережили прекрасні миті творчості. На це надихнув вас Б.-І. Антонич. Якою людиною був поет, яким характером вирізнявся, які мав захоплення? Давайте дізнаємось! Випереджувальне завдання. Біографічні відомості й характеристику особистості поета записати в таблицю. Визначальні риси характеру
Світ захоплень
Допитливий, замкнутий, задумливий, мрійливий, вимогливий до себе, точний, інтелігентний
Поезія, мови, спорт, малярство, техніка, медицина, музика
Учні перевіряють свої записи за таблицею, що подається на мультимедійній дошці. Учитель після розповіді життєпису митця підводить учнів до висновку, що реалізувати свої бажання в житті можна за умови чітко визначеної мети і плідної праці над собою. V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Складання партитури вірша 2. Виразне читання поезії учнями VI. Рефлексія та оцінювання Згадайте цілі, які кожен ставив перед собою на початку уроку. Чи справдилися ваші сподівання? Поплескайте в долоні, в кого справдилися. Кольорова рефлексія. Оберіть колір вашого враження від уроку і наклейте відповідний стікер на «Палітру вражень». Коментар кольорів. Ми разом створили маленьке чудо: весняну веселку в нашому класі. Дякую за співпрацю. VII. Домашнє завдання Обов’язкове: підготуватися до виразного читання й аналізу віршів «Назустріч», «На шляху». На вибір: 1. Намалювати ілюстрацію до поезії «Весна». 2. Написати твір «Весна у рідному краю».
5 клас. Рідна Україна. Світ природи. Цикл уроків
35
Тематичне оцінювання. «Рідна Україна. Світ природи. Краса рідного краю в українській поезії» Мета:
систематизувати та узагальнити вивчений матеріал із зазначеної теми; презентувати творчі роботи; розвивати монологічне та діалогічне мовлення; закріплювати вміння доводити власну думку, працювати у колективі; виховувати самоповагу та взаємовідповідальність. Цілі: учні повинні знати: власний рівень засвоєння вивченого; учні повинні вміти: робити узагальнення, виконувати тестові завдання різних рівнів, визначати роль вивченого для особистісного розвитку, рефлексувати та оцінювати досягнення, робити висновки, вносити корективи у план роботи. Тип уроку: підсумковий урок з теми (урок захисту проектних робіт). Обладнання: виставка літератури з теми, картки із завданнями, творчі роботи, підготовлені учнями. Хід уроку I. Організаційний етап Визначення емоційної готовності учнів до уроку (технологія «Побажай мені удачі»). II. Оголошення теми, типу уроку. Цілевизначення III. Захист проектів (на основі вивчених творів) Виступ кожної групи супроводжується музичною вставкою. Після кожної презентації відбувається закріплення матеріалу у вигляді запитань, літературного диктанту, кросвордів, ігрових моментів тощо. Презентація І Кросворд «Життя і творчість поета». Презентація II Словничок епітетів. Презентація III Альманах «Мій рідний край» (на електронних носіях). IV. Рефлексія та оцінювання Оцінюється робота групи та індивідуальна робота кожного (членами групи). Під час вивчення теми мене найбільше вразило.... За цей період я поглибив свої знання з... Мені хотілося б більше дізнатися...
36
Л. М. Кочергіна
Кочергіна Ліна Миколаївна Учитель української мови та літератури І категорії навчально-виховного комплексу м. Шепетівка Хмельницької області. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут. Працює над проблемою «Розвиток критичного мислення учнів на уроках української літератури». Має високу науково-теоретичну та методичну підготовку, виявляє достатній рівень професіоналізму. Досконало знає вимоги програми щодо рівня знань, умінь і практичних навичок учнів, зміст основних документів про школу, забезпечує високий методичний рівень організації навчально-виховного процесу, постійно працює над підвищенням рівня кваліфікації шляхом курсової, семінарської підготовки та самоосвіти. Своє завдання як учитель української мови та літератури вбачає в реалізації особистісно орієнтованої парадигми освіти через створення оптимальних умов для розвитку і становлення особистості учня як суб’єкта діяльності та суспільних відносин; значну увагу приділяє розвитку мовно-комунікативних компетенцій, працює над формуванням читацьких умінь, власних оціночних суджень щодо змісту та художньої цінності творів. Досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного процесу. Для уроків Ліни Миколаївни характерна чітка послідовність, логічна обумовленість етапів, дотримання дидактичних принципів навчання. Працює за технологією концентрованого навчання, що забезпечує умови для самонавчання, самореалізації особистості. Досвід роботи з технології концентрованого навчання на уроках української мови та літератури узагальнювався обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Успішно розв’язує проблему особистісно зорієнтованого підходу до навчання учнів шляхом використання інтерактивних методик: «карусель», робота в «малих групах», «метод-прес», «мікрофон», «акваріум», «мозковий штурм» тощо. Значну увагу приділяє позакласній роботі з предмета. Надає перевагу таким формам роботи: дискусійні клуби, творчі студії, літературно-музичні композиції, літературні вітальні тощо. У 2006 році спільно з учителями-словесниками розробила електронний посібник «Українська мова. 10 клас. Підготовка до зовнішнього тестування».
37
6 клас. Урок із циклу «Я і світ»
Л. М. Кочергіна
6 клас. урок із циклу «Я і світ» О. Довженко. «Зачарована Десна» — задушевна лірична оповідь про дитинство письменника Мета:
визначити основні джерела особистості письменника та його таланту як підґрунтя для написання автобіографічного твору; вдосконалювати вміння учнів щодо аналізу художнього твору; розвивати критичне мислення учнів; виховувати духовні цінності особистості. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет О. П. Довженка, репродукції до кіноповісті, опорні схеми, електронний посібник «Книга вголос». Хід уроку І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів (форма роботи — сенкан) Спираючись на зміст кіноповісті «Зачарована Десна», спробуйте виділити головне і обрамити його у формі сенкану, підібравши опорні слова.
пізнання неповторні
дитинство щасливе безтурботне прокльони вередливість миті людського життя прекрасна пора
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 1. Бесіда з класом. З чим у вас асоціюється дитинство? Створіть асоціативне ґроно Д И Т И Н С Т В О
Л. М. Кочергіна
38
2. Висновок щодо даного виду роботи А яким було дитинство у головного персонажа твору «Зачарована Десна», самого автора О. П. Довженка? ІV. Повідомлення теми та проектування мети уроку учнями, вчителем V. Етап засвоєння знань 1. Завдання учням Охарактеризуйте образ Сашка і презентуйте його аудиторії. 2. Самостійна робота учнів Створюючи характеристики персонажа, учні працюють з текстом твору і створюють інформативне ґроно. 3. Презентація образу Сашка учнями добрий, щирий кмітливий незлопам’ятний хитрий винахідливий любить природу (романтик) працелюбний чуйний
С а ш к о
4. Завдання учням Як ви міркуєте, хто з членів родини займає найважливіше місце у формуванні світогляду малого Сашка? Чому? Розмістіть персонажів кіноповісті на умовних сходинках залежно від їхнього впливу та місця в житті хлопчика, спираючись на текст. Сашко 1. 2. 3. 4. 5. 6.
5. Самостійна робота учнів Учні діляться враженнями від сприйняття прочитаного твору. Одні дотримуються думки, що першочергове місце в житті Сашка займає батько Петро Семенович, інші — дід Семен, прадід Тарас. Учні мають змогу подискутувати, вдаючись до форми роботи «методика взаємних запитань» за технологією критичного мислення.
39
6 клас. Урок із циклу «Я і світ»
VІ. Етап закріплення знань учнів 1. Дискусія з приводу проблемного питання Чи згодні ви з думкою, що «Життя — одне з найбільших і найвеличніших з усіх мислимих благ?» Учням пропонується такий вид роботи, як «сітка Елвермана». Вони користуються під час роботи таблицею: Так
Проблема
Ні
У двох колонках «Так» і «Ні» учні зазначають аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему, використовуючи зміст твору, і кожен з них робить свій висновок, чітко аргументує свою позицію під час дискусії. 2. Підбиття підсумків роботи у формі асоціативного ґрона ЖИТТЯ Це краса
Це мрія
Це гра
Це удача
Це таємниця
3. Самостійна робота учнів. Завдання творчого характеру: форма роботи — «літературні листи» Напишіть творчу мініатюру у формі листа до одного з персонажів твору чи автора. 4. Вибіркова перевірка даного виду роботи 5. Взаємооцінювання VІІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів VІІІ. Оцінювання діяльності учнів ІХ. Домашнє завдання Прочитати кіноповість «Україна в огні». Під час ознайомлення зі змістом твору практикуйте таку форму роботи, як «запитання до автора».
40
О. М. Мисько
Мисько Олена Михайлівна Учитель української мови та літератури І категорії навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад Глухівської районної ради Сумської області. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка. Працює над проблемою «Літературно-краєзнавчий матеріал на уроках словесності як засіб виховання патріотичної свідомості учнів». Олена Михайлівна — ерудований, методично грамотний спеціаліст. Особливу увагу приділяє індивідуалізації та диференціації навчального процесу, формує міцні правописні уміння, навички, глибше засвоєння орфографії та пунктуації. Вміло застосовує проблемно-пошукові методи і прийоми, які сприяють мотивації до навчання, забезпечує оволодіння учнями програмовим матеріалом на рівні державних вимог. У системі її роботи значне місце мають інтерактивні методи й прийоми навчання, які спонукають школярів до творчої співпраці. Це пошукова робота на уроці, система інтелектуальних конкурсів, використання методів «прес», «акваріум», «ажурна пилка», «мозковий штурм» тощо. Елементом новизни досвіду роботи вчителя є застосування методу проектування. Такий тип навчання дає можливість учням, колективно працюючи, самостійно здобувати знання, опрацьовувати додаткові джерела, вчитися використовувати одержану інформацію для вирішення пізнавальних і практичних завдань, набувати комунікативних умінь, розвивати дослідницькі навички. Учитель творчо використовує тексти літературно-краєзнавчого характеру. Для активізації мовленнєвої діяльності школярів словесник підбирає теми творів, які пов’язані з життєвим досвідом учнів, зацікавили їх, викликали інтерес: про природу рідного краю, лелече гніздо біля хати, криницю з джерельною водою, мамині пісні та дідусеві повчання, окрасу двора — калиновий кущ. Майстер своєї справи, творчо працюючий вчитель своїми надбаннями ділиться з колегами. Лише за останні три роки Олена Михайлівна підготувала більше п’яти доповідей для молодих учителів. Вона — активний учасник круглих столів, практичних семінарів, тренінгів. Її творчі доробки були представлені на районній виставці педагогічних ідей, опубліковані у навчально-методичному журналі «Вивчаємо українську мову і літературу».
41
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
О. М. Мисько
7 клас Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків У різні пори року приваблива земля (за збіркою О. Олеся «Все навколо зеленіє») Мета:
ознайомити учнів зі збіркою поета-земляка О. Олеся «Все навколо зеленіє»; акцентувати увагу на поемі «Щороку»; поглибити знання школярів про пейзажну лірику та художні засоби образності (епітети, порівняння); розвивати вміння виразно читати поетичні рядки, аналізувати прочитане; розвивати мислення, творчу уяву; сприяти вихованню естетичних почуттів. Обладнання: портрет О. Олеся, репродукції картин відомих художників різних пір року, грамзапис, костюми. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Хід уроку І. Підготовка до сприймання Ми дуже часто чуємо слово «природа». Що воно означає? Чи потрібна нам природа? Якщо так, то для чого? Так, з давніх-давен людина усвідомлювала себе в тісних зв’язках з природою та в залежності від неї. Природа для людини була, є і буде таємницею. Інколи вона навіює острах. Але в той же час вона змушує людину милуватися її красою. Згадайте, може, хтось із вас бачив літню бурю або шторм на морі. Це дійсно страшна краса. Згадайте травичку, яка пробивається з-під землі, де щойно зійшов сніг. Згадайте засніжений ліс, згадайте перші проліски, згадайте осінні краєвиди... Під впливом цієї краси художники створюють геніальні картини. Перед вами репродукція картини І. І. Шишкіна «Зима». Яка пора року зображена на полотні? Доведіть свою думку. Опишіть зимовий день, відтворений художником. Чи видно на картині сонце? Що нагадує про нього? Який настрій створює у вас картина?
О. М. Мисько
42
Живописне полотно «Зима» правдиво передає картину зимового лісу. Ніби ще недавно над лісом пронеслася сильна буря, яка потрощила й звалила на землю багато дерев. Потім пішов густий і лагідний сніг, який уміло пригладив і замаскував руйнівні сліди вітру. І ось настав новий день — світлий, морозний. Холод ясного погожого дня скував стовбури великих дерев, розпушив гілочки малесеньких ялинок. Ліс, ледь-ледь опромінений скупим зимовим сонцем, замкнено спить під пухнастим сніговим покривалом. Саме таку картину природи створив за допомогою фарб і пензля І. І. Шишкін. Хто знає, як називається зображення картини природи? (Живописний пейзаж) Окрім живописного пейзажу, є ще пейзаж літературний. Як ви гадаєте, який це пейзаж? (Створений словом) ІІ. Оголошення теми, мети уроку Щоб більше дізнатися про силу краси художнього слова, ми поговоримо сьогодні про літературний пейзаж. Пейзаж, який за допомогою слова створив наш земляк — Олександр Олесь. ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Зустріч з поетом Щоб зрозуміти почуття, переживання поета, необхідно познайомитися з його життєвим шляхом, бо творчість будь-якого митця пов’язана з його особистим життям. Якими ж були дитячі та юнацькі роки Олександра Олеся? Група учнів працювала над дослідженням факторів, що вплинули на світосприйняття поета. Надамо слово одному з них. Повідомлення. Олесь прожив свої дитячі і юнацькі роки на межі старої Гетьманщини й Слобожанщини, на горлиній Сулі, неподалік від міста Білопілля, у тодішнім Лебединськім повіті Харківщини (нині Сумська область). Його дід по матері орендував великий панський маєток у селі Верхосулля, на північнім краю українського степу, і тут прожив свої молодечі літа Олесь. Часто він називав себе вихованцем степу, і дійсно, ним був. Змалку зробившись рідним братом Вітру, простору і трав, Кидав я нудну роботу І в зелений степ тікав,—
пропадав у нім цілі дні на своїм конику, навзаводи ганяючись із степовим вітром — сам пронизаний вітром родини за ці вічні втечі. На лоні свого зеленого степу пізнав він невичерпну красу природи України й під
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
43
напливом її вражень став її поетом на ціле життя: «Не вини щастя-муки, і задзвеніли в серці звуки, і розітнувсь мій перший спів». Поезія степу оповила своєю красою перші книги О. Олеся. А свій найповніший вираз знайшла у збірці «Все навколо зеленіє». Світ з незбагненними таємницями живої природи, симфонією лісу, степу, найбагатшою гамою кольорів входить у поезію О. Олеся. Найбільш щедра на живописні замальовки, звукові тони, пейзажні картини поема «Щороку», у якій кожна пора року змальована найкращими фарбами. 2. Прихід Зими Кожна людина має свою улюблену пору року. У І. Шишкіна улюбленою була, мабуть, зима. Чи є серед вас ті, хто не любить зиму? Поясніть своє ставлення. Можливо, ви зміните свою думку після зустрічі... із Зимою. Д і в ч и н к а - З и м а (виходить під музичний супровід, читає вірш) Це не сон! Зелені сосни Цвітом зацвіли! Розцвіли сієї ночі І вже сиплють цвіт. Все в квітках!.. Під ними гнуться Віти до землі. Вся земля в сріблястім цвіті, Це прийшла зима.
Отож, зима — це не лише тріскучі морози та заметілі. Це ще й сріблястий іній на гілках дерев, який, мов чарівні намистинки, осипається від найменшого подиху вітру. Це й чарівні новорічні свята. Ось яка чарівна пригода сталася з одним хлопчиком у лісі перед новорічними святами. Чи правильно зробив хлопчик, дослухавшись прохання зайчика? Чому саме так вчинив хлопчик? А як би зробили ви? Погляньте на ряд картин (Е. Л. Кульчицька — «Зима», І. Грабар — «Лютнева лазур», Г. Головков — «На санчатах», А. Пластов — «Перший сніг», Н. Глущенко — «Зима»). На кожній із них відтворена зима, але дещо по-різному. Адже кожна людина бачить цю пору року по-своєму. Хтось намалював зимовий ліс, інші відтворили дитячі зимові забави, а хтось — замилування першим снігом. Але в усіх цих картинах є одне спільне, те, що наявне на усіх полотнах — це найхарактерніша ознака зими. Як ви думаєте, про що йде мова? (Про сніг) Дійсно, адже недарма кажуть у народі: «Без снігу й зима не зима». Про сніг казав і Олександр Олесь.
О. М. Мисько
44
3. Зустріч Весни Здається, лише вчора «спала природа під ковдрою білою, а сьогодні вже «В небі жайворонки в’ються». Справді, на землі відбувається диво — іде весна. Іде вона не просто, а як справжня фея. (А Весна іде, як фея...— с. 210) Ось так іде Весна по світу, її хода відчутна скрізь. Учень читає вірш «Весна» — с. 61. У цей час Дівчинка-Весна імітує під музику дії, про які йде мова у вірші.
Весна заснула, а природа буяє розкішними шатами. Мабуть, немає у світі людини, яка б не любила цю пору року. А найпривабливішою, на мій погляд, є рання весна. Адже це не лише розтала земля. Це ще й чисті струмочки, на дні яких видніються зелені паростки. А весняне повітря! Спробуйте відчути його, поглянувши на ці картини (М. Глущенко — «Відлига», В. Бакшеєв — «Блакитна весна»). Опишіть свої відчуття. Весна неповторна. Але минає час, на її зміну приходить інша пора року. Проводжаючи весну, давайте ще раз освідчимося їй у любові. («Весно, Весно, раю мій...» — с. 211.) 4. Літні краєвиди Настав час прощатися з Весною, бо до нас прийшла інша пора року — Літо. Д і в ч и н а - Л і т о (виходить під музичний супровід і читає вірш) Зелено, любо усюди! Наче стоять на землі Свята зелені, Клечальна неділя! В мріях дрімає земля, В щасті раює природа.
Літо — це весела, радісна пора шкільних канікул, мандрівок, подорожей. Це час, коли достигають плоди, золотяться безкраї лани. («Жита! Пригадую...» — с. 173.) Із чим порівнює Олександр Олесь житні лани? (Із золотим сном, із казкою) Своєрідною казкою постає житній лан і на картині І. І. Шишкіна. Що зобразив художник на передньому плані картини? А що на задньому? Поле — що безкрає море, скільки глянеш — розіслано золотий килим, що аж сміється в очах. Над ним блакитним шатром розіп’ялося небо. Із нього ллється на землю блискучий світ сонця. Легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... І ведуть вони між собою тиху таємну розмову. («Тихо у полі» — с. 217.)
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
45
5. Осінні мотиви Саме в цей час підкрадається осінь. Дівчина-осінь (виходить). Може, вам золотого медку? А може, яблучок рожевобоких? Винограду солодкого? Кавунів червоних? Усе в мене є, усім я багата, любі... («Вишиває осінь на канві зеленій» — с. 221). Вишиває осінь золоті квітки та знає своє. Тихенько гризе та й гризе золотого окрайця. Як гризне, так дня й відкусить, так дня й поменшає. Зате ночі з кожним днем додаються, вечори холоднішають, ранки й зовсім дрижаниками годують, покривають усе рясними та холодними росами. («Ранок... зеленеє свято кінчається» — с. 221.) Усе ніби готується до зимового відпочинку. Лише вітер, шугаючи по полю, сумує за зеленим вбранням літа. («Плаче Вітер, туже бідний» — с. 224.) ІV. Підсумок уроку Уч и т е л ь. Ось так завершується рік. Трішки сумно... Але радісно від того, що все це обов’язково повернеться. Сьогодні ми згадали всі пори року. Скажіть, яка пора року вам запам’яталася найбільше. Чому? А щоб ще раз довести всім вам, що земля приваблива завжди, уявіть собі безмежний простір степу! Ось яким він постає в усі пори року! Ви переконалися, що всі пори року привабливі по-своєму. Пори року переконали вас. Давайте подякуємо їм за це: спробуйте дібрати якомога більше епітетів та порівнянь до кожної пори року (І в.— до зими, II в.— до літа, III в.— до осені, IV в.— до зими). Отож, ми всі переконалися, яка багата в нас природа, яка неповторна її краса.Допоміг нам у цьому наш земляк — поет Олександр Олесь. А щоб вона приносила нам радість, щоб багатства її множилися для майбутніх поколінь, треба оберігати її, дбати про неї повсякчас. Пам’ятаймо про це! V. Оголошення домашнього завдання Вдома, використовуючи дібрані епітети та порівняння, напишіть міні-твір «Яка чарівна пора року...». Намалюйте до свого твору малюнок.
Платон Микитович Воронько. «Люблю я ліс». Протиставлення лиху війни щастя й краси мирного часу Мета:
на краєзнавчій основі познайомити учнів із пісенною творчістю Платона Микитовича Воронька, простежити його життєвий шлях; показати, яким чином засоби художньої виразності допомагають розкрити головну думку вірша «Люблю я ліс», учити виразно читати поезії, використовуючи
О. М. Мисько
46
набуті знання; розвивати відчуття образних засобів мови, уміння помічати їх у тексті й відтворювати інтонаційно; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, до рідного краю. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменника, плакат «План уроку», виставка творів П. Воронька, ілюстрації партизанського руху, словники, ТЗН «Ямаха». Усі слова — співучі струни, коли під майстровим смичком. М. Рильський
Хід уроку І. Організація класу Учител ь. Шановні гості, ми раді вітати Вас на нашому уроці. (На партах підручники, зошити, словники, на дошці — тема, епіграф, план уроку, портрет П. Воронька, ілюстрації пам’ятних знаків.) Звучить пісня Миколи Єрохи «Земля Ярославни» у виконанні матері учениці.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів 1. Поетична хвилинка Під музичний супровід учитель читає вірш М. Рильського: З народного напившись джерела, Як із Дніпра бере веселка воду, О рідна пісне, знову ти прийшла До матері й до батька — до народу. О пісне! Від народу кров і плоть Ти узяла лише йому служити, Тебе ніхто не може побороть, Бо вільний дух твій правдою повитий!
2. Бесіда Діти, чи здогадались ви, що за пісня прозвучала на нашому уроці? Хто її написав? Пригадайте з уроків рідного краю, що ви знаєте про Миколу Єроху. А подарувала нам цю пісню мама вашої однокласниці. ІІІ. Повідомлення теми й завдань уроку Як ви розумієте вислів «батьківська земля»? Як упливають на ваші почуття українські пісні? Як ви ставитеся до своєї Батьківщини? Яке місце мали пісні, природа та Батьківщина в житті П. Воронька, ми сьогодні дізнаємося на уроці.
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
47
Знати: поезію П. Воронька «Люблю я ліс». Уміти: виразно читати вірш, аналізувати прочитане, порівнювати, зіставляти з іншими видами мистецтва. Діти, як ви гадаєте, чому епіграфом сьогоднішнього уроку є саме ці слова М. Рильського? А зараз давайте познайомимось із планом нашого уроку. План 1. П. Воронько і пісні. 2. Вірш «Люблю я ліс», його ідейно-художня характеристика. 3. Поезія й живопис. 4. Спостереження над художніми засобами. ІІІ. Сприйняття матеріалу 1. Слово вчителя Ви вже знаєте, що під час війни в наших лісах відбулася зустріч загонів С. А. Ковпака. Саме в одному з таких загонів і служив П. Воронько. (Учитель указує на портрет С. А. Ковпака.) Діти, подивіться уважно на подані ілюстрації, що вам на них знайоме? (Діти впізнають пам’ятник на місці зустрічі Ковпаківських загонів, який знаходиться біля села Старикове, партизанську землянку, яка знаходиться в Соснівському лісі, пам’ятник партизанам Глухівщини в місті Глухові.) Дуже багато письменників описали події партизанського руху в наших краях. Цікаво буде вам прочитати книги О. Федорова «У подорож по Сумщині», «Спадщанський ліс», С. А. Ковпака «Від Путивля до Карпат», які є на нашій виставці. Отже, в одному з таких загонів і служив командиром підривників-мінерів П. Воронько. Одного разу, темної серпневої ночі 1943 року під час рейду по глибоких тилах фашистських військ один із загонів С. А. Ковпака спустився з Карпат у долину Пруту. Броду через цю дуже бурхливу річку партизани не знали, а провідника не було. Раптом у темряві замаячила людська постать. Діти інсценізують зустріч П. Воронька з хлопчиком.
— До партизанів підійшов юнак: — Місцеве населення щоночі виставляє людей, які проводять ковпаківців через брід, сьогодні чергую я. Мене звуть — Михайло. А ви ковпаківці ж? Командир мінерів-підривників Платон Воронько сказав: — Ні, ми з ними нічого спільного не маємо. (Сміється.) — Еге ж, не маєте. Тут ваші вже йшли — аж земля гула. Наші навіть пісню про них склали. — Цікаво! А ви її знаєте? — Ай! Рушаймо до броду, я вам заспіваю.
О. М. Мисько
48
Уч е н ь (співає пісню) Із Путивля до схід сонця, до схід сонця рано Виїжджали козаченки — славні партизани. Дід Ковпак стояв на возі: «Прощавайте, друзі! Як загинемо в дорозі, не ридайте в тузі...»
— Чи не знаєш ти, хто склав цю пісню? — Народ. У нас її всі співають. Уч и т е л ь. Пісня лилася далі, а бійці були вкрай здивовані: та це ж їхня «Похідна», складена поетом-партизаном П. Вороньком. Так несподівано зустрівся поет зі своїм твором, який став уже народною піснею. Діти, а як ви думаєте, чому народ її співав? (Тому, що дуже припала до серця людям ця пісня) 2. Повідомлення учнів 1) За роки війни Платон Микитович створив багато віршів та пісень. Їх видавали й на окупованих землях у друкарнях (вказує на ілюстрації) і розповсюджували серед партизанів та населення. Деякі з цих творів тоді ж стали народними піснями. 2) Одшуміли бої, настало мирне життя. Платон Микитович писав і для дорослого читача, і для дітей-школярів та дошкільнят. Уч и т е л ь. Пригадайте його збірочки з молодших класів. («Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель») Сучасні українські композитори поклали на музику понад 50 віршів і пісень П. Воронька. А понад усе П. Воронько любив природу, із якої черпав натхнення, цілющий нектар поетичного слова. Так пісня й природа сплелися воєдино, дві музи поєдналися, до них прийшов ще брат живопис. Як наслідок — картини заговорили звуками, звуки утворили полотно, слова засяяли барвами. ІV. Осмислення матеріалу 1. Робота з підручником 1) Виразне читання вірша «Люблю я ліс» кращим учнем напам’ять. 2) Аналіз поезії за опорою-пам’яткою «Аналіз ліричного твору». 2. Бесіда Знайдіть у вірші повтори. Чому поет вдався до цього засобу? Перечитайте вірш мовчки. Виділіть рядки, де описано ліс. Поясніть, які художні засоби мови та як саме допомагають авторові змалювати яскравий образ величного пралісу? Уявіть, що ви разом із автором зайшли в ліс: що ви почули, побачили, пережили? (Музичний супровід.) Зверніть увагу на те, що перше речення вірша — окличне. Наступне — розповідне. Прочитайте їх з належною інтонацією.
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
49
Як ви розумієте рядки: І не один звитяжний вчинок Я по степам його проніс За нашу рідну Батьківщину!
Розкажіть, які спогади навіяв поетові прадавній ліс? Передостаннє речення поділене на дуже короткі рядки. Чому? Читаючи ці рядки, виділіть голосом слова з логічним наголосом, дотримуючись належної інтонації й темпу. Чому мирні роки поет називає «віком найвищої краси»? Розкажіть, яким ви уявляєте автора (його ставлення до Батьківщини, людей, природи, праці). Свої міркування підтверджуйте посиланням на текст. 3. Словникова робота Як ви розумієте вислів «пафосність вірша»? Пафос (від гр.) — почуття, присутність натхнення. Синекдоха (від гр.) — заміна частини цілого одним предметом. 4. Узагальнення Яка тема вірша? Як можна співставити поезію з живописом, як вони поєднуються? (Розгляд картини М. Г. Трубчаніна «Дрімотний ліс».) Що єднає вірш «Люблю я ліс» і цю картину? (Джерело, зміст. Малюючи картину, художник добирає фарби різних кольорів, тонів, щоб правильно, чітко вималювати кожну деталь, відтворити правдиво, яскраво якусь подію, зовнішність людини або пейзаж. Так і письменник добирає наймилозвучніші слова, художні засоби, щоб створити словесну картину життя) V. Закріплення матеріалу 1. Самостійно робота за рівнями ІV — «Усне малювання» Описати, що побачили, почули, які картини уявили. (Музичний супровід.) ІІІ — Спостереження над художніми засобами. Виписати тропи Епітети могутність величаву, тихий верболіз, темне гілля зображують окремі деталі пейзажу. Завдяки цьому перед нами виразно постає картина прадавнього лісу, яка чарує своєю красою, викликає почуття радості, насолоди. Анафора, риторичний оклик — «Люблю я ліс!». Поет виражає глибоку вдячність лісу, пошану до нього. Епітети звитяжний вчинок, рідна батьківщина, довгі роки незламні допомагають П. Вороньку, пригадуючи своє партизанське минуле, передати
О. М. Мисько
50
його зворушення, гордість за подвиги народних месників і викликають у нас ті ж думки. У рядках: …тричі щедро напоїв Коріння буків і дубів Своєю кров’ю молодою —
епітет «щедро» виражений прислівником. Це для того, щоб більш точно, виразніше, поетичніше зобразити цю дію. Також епітет «молодою». Крім епітетів тут же вжито й уособлення «напоїв». У майбутньому поет хоче бачити мир між народами, який називає «віком найвищої краси». Уч и т е л ь. Чому автор уживає одночасно кілька художніх засобів? (Тому що вони доповнюють один одного, дають можливість правдиво, виразно, поетично змалювати події, людей, явища, предмети) ІІ — Поділ поезії на структурні частини План 1) Значення лісу для партизан. 2) Шана й любов до лісу. 3) Навіяні думи. 4) Наше майбутнє. Уч и т е л ь. А чи можна зобразити предмети чи явища, не вдаючись до художніх засобів? (Можна, наприклад у Т. Шевченка: Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, А матері вечерять ждуть)
Нема жодного художнього засобу, але образ літнього вечора в українському селі виразний, яскравий, поетичний, пройнятий теплим почуттям поетового серця. VІ. Підсумок уроку. Оцінювання Поезія П. Воронька — найрідніша сестра музики й живопису. Його вірші набули такої яскравості, музикальності через те, що в душі Воронько і поет-музикант, і поет-художник. VІІ. Домашне завдання Усім виразно читати вірш «Люблю я ліс!» 1. Зробити стислий запис «Художні засоби мови вживаються в літературній творчості для того щоб: правдиво, точно, виразно зобразити події, персонажів, предмети чи явища...» 2. Дібрати синоніми до слів: Батьківщина, звитяжний, панувати, щиро.
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
51
П. Воронько «Казка про Чугайстра» Мета:
опрацювати з учнями зміст казки, формувати в дітей уміння аналізувати твір, розвивати творче мислення, навички усного мовлення, активізувати пізнавальну думку в ході уроку, учити виразно читати твір; поповнити знання учнів про літературну казку; виховувати патріотичні почуття. Обладнання: портрет П. Воронька, портрет О. Палажченка, репродукції картин українських художників про партизан, ілюстрації, матеріали періодичної преси, портрети юних героїв-партизан, опорні схеми. Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя Яке свято нещодавно відзначив увесь український народ? На честь якого свята був військовий парад у Києві? (Річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників) Що ви знаєте про Велику Вітчизняну війну? Які книги про героїчну боротьбу українського народу проти фашистів ви читали? Що ви знаєте про партизан-ковпаківців? Який твір про юного партизана ми нещодавно читали? (О. Палажченко. «Васильок») ІІ. Оголошення теми й мети уроку Уч и т е л ь. Про боротьбу відважних синів нашого народу — партизанів розповідають у своїх творах письменники-земляки: О. Палажченко й П. Воронько — колишні партизани-ковпаківці. Сьогодні на уроці ми розглянемо драматичну поему П. Воронька «Казка про Чугайстра». Цей урок ми присвятимо річниці визволення України від фашистів. Знайомство з П. М. Вороньком. (Повідомлення учня.) ІІІ. Надання необхідної інформації 1. Актуалізація опорних знань Як ви гадаєте, діти, чому П. Воронько свій твір назвав казкою? Що таке казка?(Бо має казково-фантастичний сюжет) Ви змалку любите читати й слухати казки. А чому ви любите казки? (Казки учать нас, як треба жити, працювати, поважати старших, дають мудрі поради, у казках завжди перемагає добро і правда) Хто такий Чугайстер? 2. Слово вчителя про красу українських Карпат, казковий світ гуцулів Карпати — казковий край, із густо-зеленими горами, із вічно шумуючими гірськими ріками й потоками; Карпати — це загадковий куточок
О. М. Мисько
52
України, який населяють незвичайні люди-гуцули зі своїм міфологічним, казковим світом — світом казок, легенд, повір’їв, символів. 3. Повідомлення учнів про казкового героя гуцульських гір — Чугайстра Із давніх часів до нас дійшли уявлення українців про злих духів (демонів). На Гуцульщині існує легенда про Чугайстера. Чугайстер — лісова людина, він вищий від смерек і з’являється в білому одязі. До людей ставиться доброзичливо, але харчується м’ясом нявок (лісових русалок), яке пече на вогні. Що таке тема? Назвати тему «Казки про Чугайстра». (Партизанська війна проти гітлерівців) Кого ми називаємо дійовими особами? Назвати дійових осіб твору «Казка про Чугайстра». ІV. Робота з текстом твору Де й коли, які саме події розгортаються у творі? (Переказ змісту І дії поеми. Дібрати заголовок до І дії.) 4. Словникова робота (опорний конспект) Чому ці слова вживає П. Воронько? Що вони означають? Як відбувалися події далі? Хто головний герой твору? Чугайстер — партизанський генерал Чугайстер — старий генерал (дід), командир усього партизанського з’єднання. Невисокий на зріст, із білою бородою, чорними густими бровами. На сивій шапці горить генеральська зірка. З-під широкого зеленого плаща виблискують золотом ордени. У руці в нього довга палиця. Він і справді чимось нагадує казкового Чугайстра. Чугайстер бере на себе роль казкового добротворця. Чугайстер — легендарний, героїчний образ. Мудрий, добрий, мужній, справедливий. Скільки років дітям? (Юрасик і Ганя — малі діти, довірливі, щирі, переживають за людей, партизан) Який вчинок здійснили вони? (Героїчний) Чому вчинок дітей називаємо героїчним? Комісар Юрасю, Ганю, ближче підійдіте, Я обійму вас на прощання, діти, За ваші вчинки, сповнені любові, Дві зірки дам вам, правда, не казкові, Але, кому вони квітчають груди, Того, хоч де, шанують наші люди. Ростіть щасливі. Дяка вам і слава!
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
53
Яке враження справив на вас твір П. Воронька? (Твір утверджує віру в перемогу справедливої боротьби партизан, добра над злом; твір закінчується так, як і казка: добро перемагає зло) 5. Міжпредметні зв’язки на уроці Про боротьбу партизан у роки війни розповідають не тільки письменники. Інші митці — художники, композитори — створили картини й пісні про партизан. Картини. 1. І. С. Їжакевич. «Партизани в засідці». 2. М. Герасимов. «Мати партизана». 3. В. А. Чеканюк. «Партизани». Пісня П. Воронька «Партизанська». 6. Бесіда за однією з картин (В. А. Чеканюк. «Партизани») 1) Яка тема з історії українського народу відображена на картині? 2) Чому картина має назву «Партизани»? 3) Який епізод змальований художником? 4) Які ознаки війни відтворені на картині? 5) Які кольори переважають і чому? (По осінньому лісу впевнено ідуть сіро-сталеві постаті народних месників. Багряно-червоний колір визначає спокійний і водночас мажорно-поетичний лад картини. Червоний колір посилює емоційність картини, її драматичний зміст. Червоний — як кров загиблих, як відблиск заграв минулої війни). V. Підсумок уроку Виставлення оцінок. VІ. Домашнє завдання Прочитати твір О. Столбіна «Четвірка з плюсом».
Дмитро Білоус. Збірки поезій «Диво калинове», «Чари барвінкові» Мета:
ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом видатного українського поета; розвивати читацькі навички школярів, уміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за український народ, його історію, культуру, мову. Обладнання: портрет поета, виставка його збірок віршів різних років видання; ілюстрації учнів та українських художників до творів Д. Білоуса. Хід уроку І. Оголошення теми, завдань уроку
О. М. Мисько
54
ІІ. Актуалізація опорних знань Чи відоме вам ім’я поета Д. Білоуса? Які поезії ви знаєте? («Дивні слова», «Веселе слово», «Тлумачний словник») ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Вступне слово вчителя про Сумщину й видатних земляків Сумщина... Древня й вічно молода земля, овіяна легендами й славою. З глибокої давнини тут розвивалася писемність, література, фольклор. Із нашим краєм нерозривно пов’язані імена таких визначних діячів літератури: Пантелеймона Куліша, Павла Грабовського, Олександра Олеся, Остапа Вишні, Якова Мамонтова, Миколи Хвильового. Хтозна, чи можна знайти у світі кращий куточок, аніж ті місця, звідки ми родом. Село Курмани Недригайлівського району — колиска відомого українського поета, перекладача, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка та літературної премії імені М. Т. Рильського Дмитра Григоровича Білоуса. Саме тут 24 квітня 1920 р. у безхмарній синяві неба високо пролітали журавлі, шукаючи старі гнізда, а в сім’ї Білоусів — Ганни Давидівни й Григорія Миколайовича — народився син, якого лагідно назвали Митьком. За народним повір’ям це означало: лелеки принесли на своїх крилах. Принесли весною, коли все живе потяглося до сонця, а непокірна Сула, випроставшись від зимової сплячки, несла свої розбурхані води кудись аж за дальні повороти. «Сімеєчка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в пісні співається: тільки він та вона, та старий та стара, та дві Христі в намисті, та дві ляльки в колисці. Я був десятою дитиною, якраз «лялькою в колисці», коли старші вже парубкували й дівували»,— згадує Д. Білоус. Закінчивши 5 класів місцевої школи, виховувався в дитячій трудовій комуні м. Харкова, де на той час працював видатний педагог і письменник А. С. Макаренко. Спогади автора: «Неправильно говорити в товаристві, яке мене оточувало, неграмотно писати вважалося ганьбою. І ось — омріяний філологічний факультет Харківського університету, де я став однокурсником майбутніх видатних письменників Олеся Гончара, Григорія Тютюнника, Михайла Пилипенка...» У червні 1941 р. добровольцем іде до лав армії. На фронті був тяжко поранений. У 1943 р. після госпіталю працював на радіостанції «Радянська Україна», яка вела мовлення для партизанів. Першу збірку гумору та сатири «Осколочним» видав у 1948 р., згодом побачили світ його книги «Добрим людям на здоров’я, ворогам на безголов’я» (1951), «Веселі обличчя» (1953), «Тарасові жарти» (1964) та ін. Новою рисою у творчості поета стали вірші для дітей та юнацтва.
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
55
Особливо полюбилися юним читачам його збірки «Пташині голоси» (1956), «Упертий Гриць» (1959), «Гриць Гачок» (1978). У 1990 р. за книгу «Диво калинове» (1988) Д. Білоус був удостоєний звання лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. 2. Коментоване читання і пояснення поезій учнями й учителем Ця поезія дихає в обличчя теплом рідної землі, бо знаходжу в ній знайомі назви міст і сіл Сумщини: Біла Береза, Терни, Лебедин, Ромни, Липова Долина, Березів Яр, Лука. Читаючи її, відчуваю силу й велич рідного краю. ВЕСЕЛКОВИЙ РОЗМАЙ Порипують роменським шляхом гарби, Сулою тихо хлюпають човни. І плине люд з своїм нехитрим скарбом на ярмарок у наші Курмани. Вози на вигоні. Стирчать голоблі, Корови й коні поблизу осель, Горшки і хомути, мішки картоплі. І крутиться весела карусель. А нам, малим, усе цікаве вдвічі: Хто звідкіля прибув до Курманів. Вусатий дядько — з Ракової Січі, той — з Білої Берези, той — з Тернів, Хтось приміряє теплі рукавиці, когось приваблює садовина. — А ви звідкіль? — З Погожої Криниці,— ті — з Білопілля, ті — з Лебедина. І назви в юнім серці зазвучали, як щось казкове, дивне, чарівне, немов далекі зоряні причали, кудись манили, кликали мене... Хто так назвав ті селища навколо? Хто оспівав діброви і лани? У небі місяць — як млинове коло, а на землі — Климентові Млини... Красо моя ти, Сумщино, Сумщино, куди не кинь — барвистих слів розмай: Ромен, Боромля, Липова Долина, Березів Яр, Лука, Зелений Гай… Так зберігає мова калинова на ґронах дивних свіжості росу, щоб у майбутнє музикою слова нести душі народної красу. (Д. Білоус)
О. М. Мисько
56
Мені сподобалася поезія «Чудесні барви». Д. Білоус знайомить нас із говорами різних місцевостей «від Сейму аж по Сян». Я дізналася про синонімічний ряд до слова лелека. ЧУДЕСНІ БАРВИ Які чудесні барви у нашій рідній мові, які відтінки різні від Сейму аж по Сян! У Києві говорять інакше, ніж у Львові,— і чорногуз, і бусол, лелека і боцян... Так наче називаєш різновиди лелек ти, а це лиш різі назви, синонімічний ряд. А є ще риси мови, що звуться діалекти: це говори місцеві на дещо інший лад. На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка, а огірок звичайний в Чернігові — гурок, а кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка, і назви, і вимова різняться що не крок. Раз якось на базарі професор із столиці заговорив із дідом, що ягоди привіз: — То, значить, на Поліссі вродили полуниці? Я бачу, ви з-над Снові, із хутора Рогіз. Дід витріщає очі: і як це може бути? То ви з Рогозу родом? Мо, інженер? Поет? Та ні, я просто знаю, як де говорять люди: прислухуюсь до мови — і в цьому весь секрет.
Коли я прочитала поезії «Злитки золоті» і «Як цар повелів», то на душі було радісно й легко, і настрій хороший з’явився. Вони написані зрозуміло й дуже просто, допомагають нам засвоїти правила граматики. ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ Чи ти задумувавсь, відкіль оті у нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове — частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він узяв собі на плечі велике діло — визначати речі, ім’я, найменування і наймення: робота, біль і радість, і натхнення. Ну а візьмімо назву — дієслово, само підказує, що діє слово! Ще й прикладу на нього не навів, а вже до півдесятка дієслів! Прикметник дасть іменнику — предмету
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків якусь його ознаку чи прикмету. Числівник може визначить тобі число речей, порядок при лічбі. А поспитай звичайного займенника, за кого він у мові? За іменника! (Хоч може цей наш скромний посередник замінювать числівник, і прикметник.) Прислівник звик, незмінюваний в мові, Ознаки різні виражать при слові. Сполучник каже: скромну роль я маю, Але слова і в мові сполучаю. І частка мовить: слово я службове, але людині чесно я служу. І, будьте певні, в інтересах мови і так і ні де треба я скажу. А вигук може пролунать, як дзвін, у мові, мабуть, найщиріший він! «Ура! — гукнеш ти друзям неодмінно. Сьогодні з мови я дістав «відмінно!» Частини мови! Назви наче й звичні полюбиш їх — красиві, поетичні! «Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово. Це за любов найвища з нагород. Хто ж так назвав оці частини мови? Назвали вчені. Й підхопив народ!
ЯК ЦАР ПОВЕЛІВ Доводилось чути мені: «Навіщо ті коми дурні? — Казав п’ятикласник-хлопчак. — Зі слів зрозуміло і так!» На це я казав у одвіт: є притча старезна, як світ, переказ про вирок царя, коли привели бунтаря. Слузі він диктує в ту мить: «Карати не можна простить». Той пише, як цар повелів, а коми не ставить між слів. І ось на майдані для страт — бунтар у кайданах і кат, що мав за царя відомстить. «Карати, не можна простить», — слуга об’явля рішенець. Аж руку підносить мудрець (усі шанували його):
57
О. М. Мисько
58
Не так прочитав ти, слуго. — Бо встиг зазирнуть тайкома, що коми у тексті нема. Взяв вирок, поправив умить: «Карати не можна, простить». Побачив, що кома змогла? Така колись притча була!
У поезії «Щедрий вечір» Д. Білоус описує наші обряди й звичаї. Мені бабуся розповідала, як святкувала Щедрий вечір її сім’я дуже давно. А тепер моя мама щороку варить кутю на Щедрий вечір, а тато кличе Мороза, Віхолу на вечерю. Автор бажає, щоб ми не забували родових наших звичаїв. ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Чи знаєм ми наші обряди і звичаї, чи їх не затьмили канони чужі? Пригадую: скільки краси таємничої у Щедрому вечорі — святі душі... І скільки пориву в розміренім цокоті копит за вікном, у розгоні саней... А в хаті наш батько сідає на покуті, і ми за столом, ціла купа дітей. Між батьком і нами — кутя і крученики, шкварки й холодці,— все аж очі вбира, яєчня, ковбаси, в макітрі — вареники, коржів, пирогів отакенна гора! І як наша мати зуміла настачити? Ось батько з-за тих пирогів до рідні (навмисне пригнувшись): — Чи ви мене бачите? А ми в один голос: — Не бачимо! Ні... — Видать,— каже батько,— були не ледачими... Помолимо ж Бога та вдарим чолом, Щоб ви мене, діти, й на той рік не бачили, як сядемо знов за святковим столом. Вертаюсь до мови тії чарівної і щиро бажаю, щоб вічно жили такі дорогі родові наші звичаї і гнулися в нас від достатку столи.
Поезію «Березова каша» ми читали всією родиною. Найдужче сміялися ми із сестричкою, бо частенько нам її перепадало, тієї «каші березової». Тепер я знаю походження цього виразу. БЕРЕЗОВА КАША Син одбивається од рук. Ракетки. Самокати. Батьківським правом до наук
7 клас. Сторінками поетичної Сумщини. Цикл уроків
59
Почав я спонукати: Щось ти уроки занедбав,— все ігрища ті вражі. Гляди, щоб ти не скуштував березової каші! На це всміхається не зле синок довготелесий: — Я знаю,— каже,— рік, але щоб каша із берези? А я йому: — Того, хто вчивсь, любили предки наші й несли за те, що не лінивсь, до школи горщик каші. Хто ж не обтяжувавсь нічим, суворі предки наші всипали добрих різок тим — березової «каші». А знав би ти, які були з берези пруття голі, що ними дітвору сікли в старій церковній школі. О, там старались що не крок «підвищувати» бали і за невивчений урок безжалісно стьобали. Тож батько наш і нам казав за витребеньки наші: — Гляди, щоб ти не скуштував березової каші!
3. Розгляд ілюстрацій українських художників Учні добирають рядки з поезії до ілюстрацій, вказують художні засоби, за допомогою яких вдалося відтворити красу рідного краю. ІV. Підсумок уроку Поезія Д. Білоуса хвилює читачів. Чи торкнулася вона вашої душі, чого вчать вірші автора? (Допомагають краще вивчити українську мову, математику. У віршах частини мови оживають. Поезія вчить любити рідну землю, пишатися рідною Батьківщиною) Я впевнена, що цей урок залишить добрий слід у вашому житті. Сподіваюся, що «Диво калинове», «Чари барвінкові» стануть неодноразово вам у пригоді. Тому вивчіть напам’ять поезію, яка вам найбільше сподобалася. V. Оцінювання відповідей учнів V. Домашнє завдання
60
О. В. Гаврилюк
Гаврилюк Оксана Володимирівна Учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист Рівненської гімназії. Фіналіст ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Рівненський державний педагогічний інститут. Працює над проблемою «Особистісно зорієнтований підхід у навчанні української мови та літератури». Працюючи над упровадженням особистісно зорієнтованої моделі навчання на уроках української мови і літератури, вчителька розробила чітку й логічно вибудувану систему роботи, яка передбачає: створення належної навчальнометодичної бази; відповідну організацію навчальної діяльності на уроках; розвиток особистісних структур школярів у процесі позакласної роботи. Така система склалася в результаті тривалої і цілеспрямованої роботи вчительки над означеною проблемою і вимагала відповідного змістового, методичного й дидактичного наповнення кожного її розділу. На уроках використовує такі інноваційні форми роботи та технології: технологія особистісно зорієнтованого навчання, яка передбачає перевагу індивідуальної, парної та групової форм роботи, активних та інтерактивних методів і прийомів: обмін усмішками (побажаннями, компліментами), кольоровий (графічний, словесний) настрій, асоціювання, передбачення, вільне письмо, незакінчене речення, мікрофон, мозковий штурм, мозаїку, ПРЕС, триступеневе інтерв’ю, кубування, рольову гру, читання з позначками, читання із зупинками, порушену послідовність, РАФТ, візуалізацію, деталізацію, стилізацію, лист до себе, лист до письменника, сенкан, огляд запитань; графічні організатори: діаграму Вена, дискусійну сітка Алверманна, карту персонажів, карту ключових слів та ін. Ідеї досвіду зацікавили вчителів, що покликало до життя багатогранну методичну діяльність Оксани Володимирівни, пов’язану з темою досвіду. Вона очолила творчу групу вчителів-словесників гімназії, проводить навчальні семінари для вчителів міста, бере участь у педагогічних десантах в райони області, ділиться досвідом роботи з учителями-курсантами як старший викладач кафедри методики та змісту загальної середньої освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, є активним членом науково-дослідної лабораторії «Особистісно зорієнтоване навчання української літератури» при Рівненському ОІППО. Творча праця вчительки винагороджена навчальними досягненнями її учнів.
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
61
О. В. Гаврилюк
8 клас Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків Михайло Коцюбинський. Розповідь про письменника. «Дорогою ціною» Мета:
створити психологічний портрет письменника; допомогти учням засвоїти зміст прологу та І частини повісті «Дорогою ціною»; розвивати навички роботи з текстом епічного твору; сприяти вихованню активного ставлення до життя. Тип уроку: урок вивчення особи письменника та сприйняття й опрацювання змісту художнього твору. Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання, інсценування, асоціювання, евристична бесіда, проблемний виклад. Обладнання: портрет М. Коцюбинського (художник М. Жук); відеозапис екскурсії до музею М. Коцюбинського у Чернігові (за матеріалами літературно-краєзнавчої експедиції); тексти повісті «Дорогою ціною», підручник, карта України. Хід уроку І. Мотиваційний етап. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку — Сьогодні ми починаємо вивчення творчості надзвичайно цікавого письменника. Чим саме цікавого? Думаю, кожен із вас знайде свою відповідь на це запитання. Це, до речі, один з моїх улюблених письменників. Його називали сонцепоклонником. В українську літературу увійшов як неперевершений знавець природи і людської душі. Перший твір написав російською мовою, українською ж уперше заговорив під час марення. Це Михайло Коцюбинський. ІІ. Цілевизначення та планування — На вивчення теми відводиться чотири уроки. Ми познайомимося з особою письменника, прочитаємо повість «Дорогою ціною» та оповідання «Що записано в книгу життя». За вивченим матеріалом ви будете писати домашній твір.
О. В. Гаврилюк
62
Учитель записує на дошці тему уроку і пропонує восьмикласникам визначити його цілі.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу 1. Перевірка домашнього завдання із актуалізацією досвіду — Ви прочитали вдома спогади про письменника. Розкажіть один одному, що у вдачі Коцюбинського вам найбільше сподобалось і чому. (Учні обмінюються враженнями у парах, після чого один із них «озвучує» результат за зразком: «Я дізнався, що... найбільше сподобалося у вдачі Коцюбинського... Мені сподобалося...) — А мене вразила працелюбність Коцюбинського. Людина, яка не здобула офіційної вищої освіти (закінчив Шаргородську духовну семінарію, університет так і залишився мрією), самотужки осягла 9 мов. А ще оптимізм. «Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом»,— писав Коцюбинський. Він називав себе вогне- і сонцепоклонником. «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння? Може, вогні? ...Коли ж ти гаснеш і тікаєш від мене — творю твою подобу, даю наймення їй «ідеал» і ховаю у серці. І він мені світить». 2. Асоціативне малювання Намалюйте, з чим (ким) асоціюється у вас письменник. (Учні малюють, коментують малюнки.) 3. Заочна екскурсія до музею М. Коцюбинського – Любите ходити в гості? Завітаємо у Чернігів, де на тихій Сіверянській вулиці (нині М. Коцюбинського) стоїть будинок письменника. (Учні переглядають відеофрагмент екскурсії до музею Коцюбинського.) Саме тут проходили літературні вечори (понеділки, суботи). Саме тут було написано повість «Дорогою ціною». 4. Актуалізація суб’єктивного досвіду – Читаючи твір, ми щось відчуваємо, про щось думаємо. А якими були ваші відчуття? Продовжте висловлювання: «Прочитавши повість «Дорогою ціною», я відчув... зрозумів... подумав...» («Мікрофон-2»: озвучення напрацювань.) – Але чи правильно ми зрозуміли автора? Як про це дізнатися? Треба уважно прочитати, проаналізувати зміст, схарактеризувати образи. Те, що ми й планували зробити. Інсценівка (частина І, від початку твору до слів «Так безпечніше буде»). 6. Бесіда на осмислення змісту твору Яку роль у вихованні Остапа відіграв дід? Знайдіть відповідні рядки у творі.
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
63
Залишимо Остапа та Соломію на березі і поміркуємо, чому ж автор починає перший розділ діалогом? (Ми знайомимося з основними персонажами, переймаємося їхніми турботами.) Що можемо сказати про них на основі першого знайомства? Що змусило Остапа втікати? Про що мріє Остап дорогою? (Виразне читання епізоду з І розділу від слів «Уявляється йому Дунай...» до «Чи бачиш, Соломіє?..» ) Тут Остап побачив, що хтось наздоганяє його. Чи передбачали ви, хто це? Чому Соломія покинула чоловіка і пішла за Остапом? Чи пішла б вона сама? Зачитайте, як пояснює Соломія свій вчинок. Дайте назву епізоду. Яким уявляє своє життя у Січі Соломія? (Мріють кожен по-своєму. Мрії Остапа романтичні. Соломія ж найбільше прагне бути поряд із коханим, хоче підтримати, допомогти.) Виразно прочитайте епізод, у якому розповідається, як Соломія відрізала косу. Як автор передає емоційний стан Соломії? Як характеризує героїню цей епізод. (Соломія кохає, тому заради коханого вона готова пожертвувати навіть життям.) Простежте за картою шлях втікачів. Це ж яку дорогу треба було подолати, та ще й пішки! А скільки небезпек (втікачі ж!). І все це заради чого? У ІІ розділі Коцюбинський розповів про історичне минуле України. Згодом цей розділ став прологом до твору. Що називається прологом? Підказку можете знайти на с. 186 підручника. Як ви думаєте, чому автор зробив цей розділ прологом? Прочитайте початок твору. Поясніть вислів «Ярмо було накладене на шию дикому турові». А чому ж Остап порівнює своїх односельців із волами («Застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що...»)? Що символізують образи дикого тура і вола? Чи звернули ви увагу, яке слово повторюється у пролозі найчастіше? (Можна запропонувати заздалегідь підготовленому учневі зробити коротке повідомлення.) То яке ж смислове навантаження несе пролог? Простежте, як змінював автор назви твору: «На волю», «З неволі», «Воля», «Дорога воля», «За дорогу ціну», «Дорогою ціною». Прокоментуйте назву твору. ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап — Усно продовжте висловлювання: «Сьогодні на уроці я зрозумів...»
О. В. Гаврилюк
64
V. Домашнє завдання Обов’язкове: дочитати повість; переказати один епізод від імені когось із персонажів (наприклад, від імені вовка). За бажанням: скласти ребуси, кросворди за повістю «Дорогою ціною».
Цей складний шлях до волі. Робота над змістом 2–5 розділів Мета:
допомогти учням засвоїти зміст повісті «Дорогою ціною», з’ясувати основну думку твору; удосконалювати навички роботи з текстом епічного твору; сприяти вихованню уваги до художнього слова. Тип уроку: урок поглибленого опрацювання тексту. Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання, бесіда, укладання «щоденника подвійних нотаток», проблемний виклад. Обладнання: тексти повісті «Дорогою ціною», підручник. Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. З’ясування емоційної готовності до уроку Обмін побажаннями із сусідом по парті. 2. Актуалізація досвіду й опорних знань — Прочитайте прислів’я. Поясніть, як вони пов’язані з твором, який ви дочитали вдома. Пригадайте інші прислів’я про волю. Аби на волю, знайдемо долю. Воля дорожче за життя. На волі плачу доволі. ІІ. Цілевизначення та планування
Цілі й план роботи має на парті кожен у ч е н ь . Учитель з’ясовує, чи є доповнення і зміни до цілей і плану уроку. За потреби цілі та план уточнюються. ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу 1. Перевірка домашнього завдання Розгадування запропонованих однокласниками кросвордів та ребусів; переказування епізодів від імені когось із персонажів. 2. Робота над змістом повісті — А який епізод вразив вас найбільше? З’ясуємо це, заповнивши «щоденник подвійних нотаток».
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
65
Учні проводять вертикальну лінію посередині чистого аркуша. Ліворуч вони записують зміст епізоду чи ім’я персонажа, який вразив найбільше, праворуч — коментар: які роздуми викликала ця частина тексту, які запитання виникли. Перший ряд працює з ІІ розділом, другий — із ІІІ, третій — із V. Завдання виконується 5–7 хвилин. Обговорення щоденникових записів проводиться в такий спосіб. Учень читає вголос цитату та свій коментар. Якщо інші теж виписали цей уривок, то читають свої коментарі. Наприклад: Епізод Вона чує, що могутня течія бере її в обійми, а чорна глибінь тягне за ноги. Приходить смерть. Але вона не дасться. Вона має сильні руки, а до берега недалеко... Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня
Коментар Чорна глибінь річки, течія, крижана вода... і воля до життя. Так хочеться жити! Вона ж така молода. Рідний дім, Остап, тихий став, Дунай, сонце, ніч...
Епізод Вона чує, що могутня течія бере її в обійми, а чорна глибінь тягне за ноги. Приходить смерть. Але вона не дасться. Вона має сильні руки, а до берега недалеко...
Коментар Мене вразила сміливість жінки, її волелюбність, відданість коханому. Соломія бореться зі смертю: жінка сильна, вона стільки вже подолала, аби бути з коханим! Так хотілося, щоб Соломія врятувалася!
Охочі попрацювати у групі об’єднуються і виконують творче завдання. З’ясуйте роль пейзажів у творі (опис поля в першому розділі, осінньої ночі у другому, комишів — у третьому, річки — у п’ятому). Виразно прочитайте ці описи, відтворюючи авторський настрій. 3. Бесіда Як ви поясните таку деталь: «по чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині і обертається в цятку»? Що символізує човен? Чи є у творі інші символічні образи? Які саме? Чому письменник розказує про життя Остапа — старого діда? Як називається частина, у якій розповідається про події, що відбулися через певний час після завершення дії твору? Автор визначив жанр твору як оповідання. А як визначите ви? Свою думку обґрунтуйте. ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап Чи сподобалося працювати на уроці? Що найбільше зацікавило?
О. В. Гаврилюк
66
Для оцінки своєї роботи учні використовують картку самооцінювання. Оцініть свою роботу на уроці за кожним із визначених напрямів від нуля до двох балів: 1. Ви брали активну участь у роботі на уроці. 2. Ви вносили вдалі пропозиції, які враховував клас. 3. Ви надали підтримку однокласникам або заохочували їх до роботи. 4. Ви запропонували ідею, яка сподобалась іншим. 5. Ви вдало узагальнювали думки інших. 6. Ви давали повні відповіді на запитання. V. Домашнє завдання Обов’язкове: дібрати цитати для характеристики образів твору (за варіантами). За бажанням: а) зобразити схематично шлях героїв до волі; б) намалювати символічні образи твору; в)встановити схожість та відмінність повістей М. Коцюбинського «Дорогою ціною» й І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
Краса почуттів Остапа та Соломії Мета:
простежити, як випробування гартують характер людини, вчити восьмикласників осмислювати вчинки персонажів, визначати типові та індивідуальні риси. Тип уроку: урок поглибленого опрацювання тексту. Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, проблемний виклад, укладання схеми (робота в парах), характеристика образів (робота у групах), усна зв’язна розповідь, діаграма Вена (таблиця «Спільні та відмінні риси характеру персонажів»). Обладнання: тексти повісті «Дорогою ціною», підручник. Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. З’ясування емоційної готовності до уроку Визначити настрій за допомогою дієслів. 2. Актуалізація опорних знань Учитель пропонує учням, які складали схеми подорожі персонажів (шлях до волі), об’єднатися у пари й узгодити напрацювання. Спільний варіант пропонується класу.
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
67
Наприклад: прагнення до волі → втеча з рідного краю → переправа через річку → поранення Остапа → пожежа у плавнях → арешт Остапа → прагнення Соломії врятувати коханого → загибель Соломії → дорога воля. Прагнення до волі → сумніви → рішення → розлука з рідними → втрата Батьківщини → небезпека → травми → втрата найдорожчих людей → дорога воля. ІІ. Цілевизначення та планування — На цьому складному шляху гартуються характери персонажів. Придивімось, якими змалював своїх героїв автор, як ставиться до них. А також спробуємо сформулювати власне бачення образів. Учні записують тему уроку, визначають цілі, обирають форму роботи: фронтальну чи групову. ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу — Спочатку з’ясуємо, що означає «схарактеризувати образ». (Описати зовнішність героя, розказати про його вчинки та риси вдачі, визначити особливості мови, пояснити ставлення інших персонажів та автора твору, дати власну оцінку.) ІV. Організація роботи у групах Школярі об’єднуються у групи (відповідно до того, характеристика якого образу готувалася вдома), отримують інструктаж. Через 10 хвилин кожна з них «представляє» свого героя, учасники інших груп коротко записують відповіді. Після виступів «доповідачів» учитель пропонує восьмикласникам накреслити діаграму (таблицю), у спільних секторах якої записуються риси вдачі, характерні для всіх персонажів, а в окремих — індивідуальні. Остап
лю
іс вн
ле ть
Ж
іс
ер
бн
то
Во
ть
Соломія
Товариськість
Прагнення до волі, рішучість, сміливість, взаємодопомога
За цією діаграмою учні зможуть самостійно дати визначення поняттю «типові образи», після чого порівняють свої висновки з матеріалом підручника.
О. В. Гаврилюк
68
Кому із персонажів, на вашу думку, автор симпатизує найбільше? Чому ви так вирішили? Наталя Кобринська писала: «Ваша Соломія — то джерело під час спеки». Придумайте своє метафоричне висловлювання про Соломію або іншого персонажа твору. V. Оцінювання Для оцінки роботи учнів у групах може бути використана таблиця Самооцінка 1 2 3
Оцінки членів групи
Загальна оцінка
Я активно працював сам Я висловлював нові ідеї Я допомагав членам своєї групи
VІ. Рефлексія Чи сподобалося працювати на уроці? Яке завдання було найцікавіше виконувати? Чи досягли ми поставлених цілей? VІІ. Домашнє завдання Обов’язкове: а) прочитати оповідання М. Коцюбинського «Що записано в книгу життя»; б) пояснити назву (усно). За бажанням: намалювати ілюстрації. Індивідуально: підготуватися до виразного читання діалогу за ролями.
Відтворення важких переживань матері і сина, роздуми про сенс життя в оповіданні Михайла Коцюбинського «Що записано в книгу життя» Мета:
допомогти учням збагнути проблеми, порушені автором в оповіданні; формувати навички аналізу художнього твору; розвивати вміння знаходити вивчені художні засоби, визначати їх роль у творі; розвивати образну уяву, вміння самостійно робити висновки з приводу почутого і прочитаного; сприяти вихованню милосердя, любові та поваги до батьків. Тип уроку: урок позакласного читання. Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання тексту, словесне малювання, ілюстрування, «ключові слова» (індивідуальна та парна робота), евристична бесіда, проблемний виклад, дискусія.
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
69
Обладнання: тексти твору, Біблія, свічка, символічний букет (квітуча і суха гілка), аудіозапис плачу «Матінко, матінко наша» (Ніна Матвієнко), ілюстрації учнів до оповідання. В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий... Ліна Костенко – Шануй батька твого і матір твою, і благо тобі буде, і довговічним будеш ти на землі. Біблія
Хід уроку I. Мотиваційний етап 1. Проблеми Для чого людина приходить у цей світ? Що вона має записати у книгу власного життя? 2. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку Звучить уривок із української народної пісні «Ой, з-за гори кам’яної». Ой, з-за гори кам’яної Голуби літають... Не зазнала розкошоньки — Вже літа минають.
Учитель читає (бажано напам’ять) початок оповідання (до слів «...І босі ноги невістки, що ставали перед самим обличчям та закривали ввесь світ»). 2. Актуалізація досвіду — Ви послухали початок оповідання Михайла Коцюбинського «Що записано в книгу життя», вдома ви прочитали твір. Які думки і почуття викликав він у вас? Що найбільше схвилювало і чому? Подаємо фрагменти відповідей учнів. — Мене найбільше вразило зневажливе ставлення у родині до старої жінки. Хоча я намагався зрозуміти сина, адже голод змушував Потапа думати про дітей. Коли я читав твір, мені хотілося чимось допомогти цій сім’ї. — Найбільше мене схвилювали переживання матері. Вона настільки гостро відчувала, що стала зайвою, що воліла краще вмерти, ніж заважати дітям. У мене твір викликав сумні почуття. ІІ. Цілевизначення та планування 1. Оголошення теми уроку — Ви сумували, співчували, хотіли втішити, завдячуючи кому? Письменникові, його мудрому слову. Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати,
О. В. Гаврилюк
70
як за допомогою художнього слова автор відтворює переживання персонажів, їх думки, почуття; разом із письменником замислимось над тим, що таке життя, для чого людина приходить у цей світ і що вона повинна записати у книгу власного життя. (Учні записують у зошити тему уроку та проблеми.) 2. Визначення цілей та узгодження плану роботи Чого ви хочете навчитися на уроці? Сформулюйте, будь ласка, цілі заняття. (Школярі визначають цілі, вчитель говорить, чого він чекає від уроку.) Прочитайте епіграф до уроку. Чи співзвучні слова Ліни Костенко оповіданню? Чим саме? ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу 1. Бесіда на осмислення сутності твору — Як ви розумієте назву? Який особливий зміст прихований у заголовку? («Книга життя» — це саме життя. У старості кожен читає свою «книгу життя», тобто згадує минуле. Кожен пише свою книгу, і якою вона буде, залежить тільки від самої людини) 2. Доповнення учителя або учня-мовознавця Вислів «книга життя» — біблійного походження, вживається він у значенні «майбутнє людини; те, що їй призначено долею» (Коваль А. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові.— К.: Либідь, 2001.— С. 270). Мабуть, М. Коцюбинський хотів не тільки розповісти про біду матері, сім’ї, доведеної злиднями до відчаю, а й змусити нас замислитись над тим, що кожен із нас запише у книгу власного життя, адже у цій книзі жодної сторінки не перепишеш. — Відтворіть словами картину, яку змальовує автор на початку оповідання. Які образи постали у вашій уяві? Відповідаючи, використовуйте текст. (Відповідь можна проілюструвати малюнками.) — Стара, забута смертю мати, яка досі «роками валялася на печі», мусила лягти на підлозі, бо захворіла онука. Тепер все змінилося в її очах, «все виросло зразу: онуки, що спиналися над бабою до мисника... синові чоботи, старі, намерзлі, важкі, як гори, і босі ноги невістки, що ставали перед самим обличчям та закривали ввесь світ». У хаті холодно, бо вогонь, хоч «паливо жер, та все ж вмирав з голоду», а «чорні кутки роззявляли беззубі роти і дихали зогнилою вогкістю». Нужда, безвихідь, голод і холод оселилися у хаті. 3. Спостереження над мовою твору Чому, розповідаючи про матір, письменник каже, що вона досі «валялася» на печі? Чому автор змінює ракурс, із якого баба дивиться
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
71
на все? (Валяється щось непотрібне. Автор цим словом підкреслює, що матір була зайвою, але, можливо, раніше це не було так помітно. Тепер, коли лягла у кутку на підлозі, вона всім почала заважати) Які ще слова свідчать про те, що мати нікому не потрібна? (Життя виїло силу із неї і, як лушпиння з картоплі, кинуло в кут; таргани шарудять коло неї, як коло старої ганчірки. Небагато місця займає баба на світі, куток під мисником, а всім заважає. Невістка брала віник і, закриваючи бабу хмарою пилу, казала: «Ноги прийміть! Викину в сіни разом з сміттям!..» Коли мова заходила про матір, син тільки сопів і сердито зиркав у куток. Онукам було скучно слухати бабу, вони розтягали зморшки на її шиї, мацали ноги, схожі на патики, і питали: «Бабо, коли ви помрете?») Дослідіть, як майстерно описує автор матір і сина. Запишіть у таблицю цитати, які характеризують персонажів. (Учні працюють спочатку індивідуально (4–5 хв), потім у парах (4–5 хв)). Мати Стара, забута смертю. Горсточка шкури й кісток. Життя виїло силу із неї і, як лушпиння з картоплі, кинуло в кут. А душа міцно вчепилась за ту шабатурку і не хоче її покинуть. Рот розкривався, як порожній гаманець
Син Жорстока складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній. Обличчя сердите, прибите нуждою. Нужда давно замкнула йому уста і промовляла тільки у серці
Користуючись зробленими записами, опишіть матір і сина. Чи відчули ви ставлення автора до героїв? Які почуття до персонажів виникли у вас? (Кожна деталь портрета не просто змальовує зовнішність, а й розкриває складні переживання героїв. Автор із співчуттям ставиться до матері, таке ж почуття виникає і в читача. До сина автор ставиться із розумінням, не засуджує його) Які думки турбують бабусю? (Нащо вона? Кому потрібна? Не докличеться смерті... Але й лякає смерть, бо де син візьме грошей, щоб поховати? Вона відчуває, що стала для дітей тягарем, якого хочуть позбутися) 4. Читання в особах уривка з оповідання Прочитайте діалог матері і сина (від слів «Міркувала щось баба...» до «Матінко Божа, не суди сина, суди нужду людську») за особами. Засобами виразного читання намагайтеся передати внутрішній стан персонажів. Чи було рішення відвезти матір у гай несподіваним? (Потап і раніше думав про це: «Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву...» Спутані, темні, як клубок хмар, думки не давали Потапові заснути. Він гнав їх від себе, а разом з тим, наче наперекір, виринало з пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї, як колись, у давнину,
72
О. В. Гаврилюк
діти вивозили в ліс або на поле своїх старих батьків і там покидали їх (схожа легенда є в японському епосі)) Прокоментуйте роздуми Потапа: «Нащо життя старому? Старе мусить вмирати, молоде жити. Так все на світі...» Чи погоджуєтеся ви з цим? (Старе мусить вмирати, молоде жити — такий закон природи. Цим Потап намагається виправдати себе. Але кожен має право на життя. Посягання на життя — злочин і гріх. Одна із біблійних заповідей каже: «Шануй батька твого і матір твою, і благо тобі буде, і довговічним будеш ти на землі». Якщо Потап зараз так ставиться до матері, то колись його діти будуть так ставитися до нього) Прокоментуйте слова Потапа: «Люди! Вони осудять. Коли з голоду гинеш з малими дітьми, коли од біди виєш, як пес, коли тебе пече і крає — нема людей. Нема на світі страшнішої пустки, як та, що зветься людьми». Як поводить себе Потап, коли везе матір до гаю? Чому? (Він розповідає матері сільські новини, говорить голосно, щоб «криком прогнати те таємниче і полохливе, що стояло між ними) Що «те»? Чому воно «таємниче і полохливе»? (Можливо, це сумніви Потапа?) Порівняйте пейзажі (1. День був тихий, важкий. Сіре, переповнене небо здушило землю, а по ній лазив туман, як неприкаяні душі. 2. В глибокій тиші дерева снували біле мереживо гілок, наче збирались закинути невід в глибокі води неба, де неясно тремтіли золотою лускою, мов рибки, зорі). Визначте, які художні засоби використано, з якою метою. Яка роль цих пейзажів у творі? — Перший пейзаж похмурий, сірий. Порівняння «туман лазив, як неприкаяні душі» допомагає передати тривогу, сумніви, які шматують душу сина. Другий пейзаж — величний, піднесений. Такий настрій створюють використані письменником метафори у поєднанні з порівняннями «дерева снували біле мереживо гілок, наче збиралися закинути невід у глибокі води неба», «золотою лускою тремтіли, мов рибки, зорі». Мабуть, автор хотів підкреслити, що у душі сина таки пробудилося почуття поваги до матері. А можливо, автор хоче ствердити єдність людини з природою, яка ніби розуміє почуття персонажів твору. 4. Виразне читання уривка Учитель або підготовлений учень читає уривок від слів: «“Краще, ніж в церкві”,— подумав» до «Свічка тихо і рівно палала поміж деревами, немов зірка разом з інеєм спустилась на землю і спочивала в снігу». Прослуховування аудіозапису плачу «Матінко, матінко наша» (Ніна Матвієнко). — Коцюбинський не розповідає нам, про що думає у гаю бабуся, коли залишається одна. Спробуйте передати словами, що відчуває вона.
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
73
— Що переживає Потап, їдучи додому? Чому він вирішив повернутися? (По дорозі додому Потап згадує дитинство. Як приємно було, коли мати одягала чисту сорочку і давала пирога. «Ще було гарно, як померли тато», бо тоді Потап наївся. Над головою в Потапа пропливла хмаринка, і йому здалося, що то мамина душа. Він уявляє, як було б гарно, аби маму ховали по-християнськи: приходять люди, «теплом диха чесна громада, і диха з полумиска варене м’ясо...» Я думаю, що Потап хотів, щоб похоронили маму по-християнськи, а може, хотів наїстися, тому й вирішив повернутися. (Саме так пояснював фінал оповідання сам автор.)) — У душі сина пробуджуються людські почуття. Він вкриває у лісі матір веретою, хоч жінка просила забрати додому, і повертається по матір. ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап Що ми робили на уроці? Які асоціації, думки виникли у вас в процесі аналізу твору? (Вчилися «розуміти» героїв твору, пояснювати, як за допомогою художнього слова автор відтворює переживання персонажів, їх почуття; вчилися доводити свої думки.— Я згадала свою бабусю. Коли мої батьки пропонували їй на зиму приїхати до нас у місто, вона відмовилася, казала, що не хоче нам заважати. У моїй сім’ї з великою повагою ставляться до бабусі) Чи досягли ми поставлених завдань? Можливо, якісь ваші запитання залишилися без відповіді? Визначте проблематику твору. (Автор порушує такі вічні проблеми, як життя і смерть, батьки і діти, байдужість і милосердя, добро і зло) То для чого ж ми, люди, приходимо у світ і що маємо записати у книгу власного життя? (Ліна Костенко каже: «В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий...» Напевно, усі люди народжуються «чистими і красивими», а життя їх часто робить жорстокими. Мабуть, треба навчитися не приймати жорстокості у серце, протистояти їй. Життя — це не чернетка, його не перепишеш, тому потрібно жити достойно) V. Домашнє завдання Письменник не завершив твору. Спробуйте стати співавторами М. Коцюбинського і написати закінчення до цього оповідання. Можете написати лист до Потапа або дати письмову відповідь на проблемне запитання уроку. Це й буде вашим домашнім завданням.
О. В. Гаврилюк
74
Додаток
27 Михайло Ко- 1 цюбинський. Розповідь про письменника. «Дорогою ціною». Художнє відображення волелюбності українського народу. Значення прологу у творі 28 Цей складний 1 шлях до волі. Робота над змістом 2–5 розділів
29 Краса почуттів 1 Остапа та Соломії. Статечне і комічне в образі Івана Котигорошка. Поняття про типовість образів-персонажів
Дата
Зміст уроку
К-ть год
№ уроку
Фрагмент календарного планування уроків української літератури у 8 класі (за програмою Н. Волошиної, О. Бандури) з теми «Михайло Коцюбинський»
Очікувані результати Знати: основні відомості про М. Коцюбинського; зміст прологу та І розділу повісті «Дорогою ціною», зміст поняття пролог. Уміти: схарактеризувати духовний світ М. Коцюбинського на основі спогадів про нього; виразно читати та переказувати уривки з твору; логічно висловлювати враження від прочитаного, виявляти власне ставлення до описаних у творі подій. Самостійно визначати цілі уроку; проводити рефлексію в кінці уроку Знати: зміст повісті, її ідейне спрямування, проблематику, особливості композиції, зміст літературознавчих понять епілог, композиція. Уміти: обґрунтовано визначати основну думку твору, проблематику; проілюструвати значення пейзажів; аналізувати символічні образи; на основі епізодів, які справили найбільше враження, та коментарів до них укладати «щоденник подвійних нотаток»; визначати елементи композиції. Проводити самоооцінку в кінці уроку Знати: послідовність характеристики образів-персонажів; риси характеру Остапа, Соломії, Івана Котигорошка; зміст поняття типовий характер; зміст розділу підручника «Типовість характерів». Уміти: розповідати про почуття героїв, спираючись на текст; охарактеризувати образи героїв твору, визначити їх типові та індивідуальні риси. Планувати роботу на уроці, проводити рефлексію роботи у групі, само- та взаємооцінювання
Методи, прийоми і форми роботи Випереджувальне завдання (інсценівка), асоціювання, бесіда, виразне читання, проблемний виклад, незакінчене речення
Укладання «щоденника подвійних нотаток», виразне читання, словесне малювання
Характеристика персонажів (групова робота); усна зв’язна розповідь, діаграма Вена
75
1 30 Позакласне читання. Відтворення важких переживань матері і сина, роздуми про сенс життя в оповіданні Михайла Коцюбинського «Що записано в книгу життя»
Дата
Зміст уроку
К-ть год
№ уроку
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського. Цикл уроків
Очікувані результати Знати: зміст оповідання М. Коцюбинського «Що записано в книгу життя»; проблематику твору. Уміти: висловлювати враження від прочитаного; за допомогою засобів виразного читання відтворювати внутрішній стан персонажів; обґрунтовувати своє ставлення до персонажів; знаходити вивчені художні засоби та пояснювати їх роль у творі; виявляти проблеми, порушені у творі. Обговорювати і визначати спільні цілі; проводити рефлексію роботи на уроці
Методи, прийоми і форми роботи Випереджувальні завдання (повідомлення про вислів «книга життя», виразне читання уривків за ролями), виразне читання, словесне малювання, ілюстрування, бесіда, проблемний виклад, дискусія
Фрагмент технологічної картки Тема Із літератури ХІХ ст. І. КарпенкоКарий, І. Франко, Б. Грінченко, М. Коцюбинський
Дата контролю
Форма контролю Тести
Основні вимоги до знань та вмінь учнів Знати: біографічні відомості про І. Карпенка-Карого, І. Франка, Б. Грінченка, М. Коцюбинського; зміст вивчених творів: «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Каменярі», «Гріє сонечко», «Моя любов» І. Франка; «Доки», «До праці», «Під вербами», «Сам собі пан» Б. Грінченка; «Дорогою ціною» М. Коцюбинського; напам’ять уривок з вірша «Каменярі» І. Франка; зміст літературознавчих понять драматичний твір, комедія, засоби творення комічного, алегорія, пауза як елемент вірша, строфа, пролог, епілог, композиція, типовий характер. Уміти: визначати й аргументувати тему, основну думку та особливості композиції вивчених творів; характеризувати образи, визначати їх типові та індивідуальні риси; виявляти основні засоби змалювання персонажів; обґрунтовано висловлювати своє ставлення до подій та персонажів творів; проаналізувати одну з вивчених поезій; написати творчу роботу на основі вивченого
76
С. В. Миронюк
Миронюк Світлана Володимирівна Учитель української мови та літератури вищої категорії, вчитель-методист Доманівської районної ради загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Миколаївської області. Лауреат ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Миколаївський державний педагогічний інститут. Працює над проблемою «Компетентнісний підхід у навчанні української мови і літератури в умовах технологізації освіти». Система роботи Миронюк С. В. базується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких — зробити процес навчання творчим, особистісно зорієнтованим. Використання елементів інноваційних технологій забезпечує формування стійкого інтересу учнів до предмета, результатом якого є розвиток мислення високого рівня й формування мовленнєвої культури школярів. За роки професійної діяльності Миронюк С. В. набула багатого досвіду роботи з дитячим колективом. Її висока педагогічна культура, енергія, здатність до систематичної самоосвітньої діяльності в післякурсовий період сприяють успішному виконанню вимог сучасного суспільства до навчання й виховання школярів. Як учитель Світлана Володимирівна має динамічно високий рівень складових професійно-педагогічної компетентності, які, безперечно, є базовими: ґрунтовну науково-теоретичну, психолого-педагогічну й методичну підготовку. Миронюк С. В. виявляє практичне володіння ефективними методами особистісно орієнтованого підходу з урахуванням психофізичних та індивідуально-особистісних якостей учнів; володіє сучасними технологіями організації навчально-виховного процесу; методично виправдано використовує інтерактивне навчання й застосовує елементи проектної технології; уміло організовує самостійну роботу учнів, що й зумовлює високу розумову активність дітей на уроках мови й літератури. Позакласні заходи, що організовує вчитель, вирізняються оригінальністю форм, спонукають юнацьке середовище до творчого самовираження, підживлюють інтерес до культурної спадщини народу й почуття національної гордості. Учитель має публікації у фаховому періодичному виданні «Вивчаємо українську мову і літературу».
77
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
С. В. Миронюк
9 клас ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Цикл уроків Загальна характеристика історичних умов розвитку Мета:
розкрити стан культури та освіти в часи монголо-татарського іга, показати опір українського народу проти соціальних, національних утисків; підкреслити роль Запорозької Січі, братств у розвитку освіти України, розвивати синтетичне мислення учнів, зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до культурної спадщини народу, почуття гордості за його славні здобутки. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Форма проведення: урок-конференція. Обладнання: ілюстрації до творів та репродукції картин про Запорозьку Січ українських художників, портрети видатних історичних осіб, підручник, таблиці з назвами творчих груп учнів («історики», «педагоги», «культурологи», «мистецтвознавці», «літературознавці», «редактори»), комп’ютер. Міжпредметні зв’язки: історія України, музика, образотворче мистецтво, культура. ХІД УРОКУ І. Засвоєння нового матеріалу 1. Актуалізація опорних знань 1) Які періоди в розвитку української літератури вам відомі? 2) Які періоди вивчили? Назвіть їх часові межі. 3) Назвіть твори, які належать до вивченого періоду. 2. Оголошення теми і мети уроку (до мотивації залучаються учні) 3. Слово вчителя Знання, отримані на сьогоднішньому уроці, допоможуть вам зорієнтуватися на наступних уроках, розібратися в складних історичних передумовах розвитку української літератури ХІV–ХVІІІ ст., змалюють епоху, в якій жили і творили І. Вишенський, К. Зіновіїв, Ф. Прокопович, Г. Сковорода — визначні майстри слова того періоду.
С. В. Миронюк
78
4. Запис учнями теми уроку Урок наш не схожий на попередні. Це своєрідна наукова конференція, на якій зібрались вчені: культурологи, історики, мистецтвознавці, педагоги, літературознавці. Кожна із творчих груп готувала вдома власні дослідницько-інформаційні проекти. У процесі їх підготовки використовувалися матеріали, вміщені у підручнику, була опрацьована додаткова література. Мета ваших виступів: дати уявлення про Україну ХІV–ХVІІІ ст. – Пригадайте з уроків історії, що це був за час? Чи легким він був для українського народу? В українській народній пісні співається: Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана послала.
Як свідчать історичні факти, лише у 1516 році було вивезено у Крим 100 тис. бранців з України. Про те, наскільки важким було становище українського народу, розкажуть юні історики. Настанова класу: уважно слухати повідомлення, уявити, в яких умовах розвивалася українська культура, творилася давня література, скласти тези прослуханого, підготувати на їх матеріалі усні відгуки. 4. Презентація учнями дослідницько-інформаційних проектів (Можливе використання програми Power Point, супроводжується демонстрацією дібраного ілюстративного матеріалу, доповненнями вчителя.) Історики зупиняються на таких основних питаннях: монголо-татарська навала (ХІІІ–ХV ст.); загарбання України сусідніми державами; Запорозька Січ; Визвольна війна 1648–1654 рр. Педагоги — «Рівень освіти в Україні ХІV–ХVІІІ ст.». (Увага учнів у процесі підготовки має бути зосереджена на діяльності братств, утворенні Києво-Могилянської академії). Редактори — «Українські першодрукарі». Культурологи — «Розвиток культури». Науковці — «Розвиток науки». Мистецтвознавці — «Розвиток мистецтва». (Учні звертають увагу на розвиток музичного, образотворчого мистецтва, архітектури, демонструють репродукції картин, фотографії із зображенням митців, споруд тощо.) Літературознавці дають огляд усної народної творчості, літературного процесу ХІV–ХVІІІ ст.
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
79
ІІ. Закріплення нових знань 1. Дати усні відгуки на представлений матеріал. 2. Відповіді на запитання. ІІІ. Підсумок вивченого на уроці. Оцінювання роботи (з елементами само- та взаємооцінювання) ІV. Домашнє завдання 1. Опрацювати матеріал підручника (початковий рівень — П). 2. Доповнити тези, робота над якими було розпочато у класі (середній — С). 3. Письмова відповідь на запитання «Як історичні умови, в яких перебував український народ, вплинули на розвиток давньої літератури? (Д, В). 4. Індивідуальні повідомлення про І. Вишенського.
ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ — ЦЕ ЛЮДИНА... ГАРЯЧА, ПАЛКА Мета:
розкрити суперечності у світогляді, громадянській позиції І. Вишенського, дати поняття про його естетичний ідеал, ознайомити з творчими здобутками; дати поняття про послання як жанр, епоху Ренесансу та бароко; розвивати діалогічне мовлення, уміння в полеміці відстоювати власну точку зору; аналізувати й узагальнювати історичні факти; виховувати повагу до історичного минулого України, патріотизм, толерантність. Тип уроку: комбінований. Теорія літератури: епоха Ренесансу і бароко, полемічна література, послання. Обладнання: портрет І. Вишенського, підручник, опорні схеми «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі», комп’ютер, тексти творів Вишенського, роман В. Шевчука «Сім зваб ченця Івана з Вишні». Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна література. ХІД УРОКУ І. Перевірка вивченого Бесіда з учнями 1. Що вам відомо про розвиток давньої літератури? 2. Як історичні умови, в яких перебував український народ, вплинули на розвиток давньої літератури? 3. Назвіть найбільш відомих письменників, які творили у ХІV–ХVІІІ ст.
С. В. Миронюк
80
Іі. Засвоєння учнями нового матеріалу 1. Вступне слово вчителя «І ось він перший у нашім краю різко та сміло підніс голос в обороні бідного робучого люду, показуючи панам і владикам, що той мужик — їх брат, а не просто робоча худоба, що він радується й терпить як чоловік і хоче жити як чоловік»,— так сказав про Івана Вишенського Іван Франко, який присвятив йому свою докторську дисертацію. А І. Драч у вірші «Пам’яті І. Вишенського», продовжуючи манеру давнього поета, підняв голос проти партійної верхівки радянського суспільства так, як свого часу Вишенський засуджував тих людей, які живуть за рахунок інших: Ви, пузані, пикаті, тлусті, Хабарники набиті лоєм, Що кланяєтеся лангусті І ходите на збори строєм. Ви крикуни, ченці без віри, Ви спекулянти слизькохвості, Ви барабани товстошкірі, Напнуті на ідейні кості. Вам батога! Лопату вам би! Тоді б поменшало пикатих, Коли б за ваші дифірамби По трудодню на день писати. Та, як в середньому колгоспі, Сипнути кілограм пшениці Та ще — копійок тридцять... Досить?– О куроїди, вічні й ниці.
Протестом проти соціальної несправедливості, прагненням викрити тих, хто живе за чужий рахунок, дбаючи лише про власне збагачення, поезія І. Драча суголосна полум’яним творам І. Вишенського (звернення до теми уроку). Саме таким рішучим, непохитним і в любові, і в гніві постає він зі сторінок роману В. Шевчука «Сім зваб ченця Івана з Вишні» (демонстрація книги). Він був видатним представником полемічної літератури. 2. Мотивація навчальної діяльності 1. Чи зацікавила вас постать І. Вишенського? 2. Чи знаєте ви, що таке полемічна література? Висловіть свої припущення. 3. Які завдання поставимо перед собою? 3. Самостійна робота учнів з підручником Настанова до роботи: уважно опрацювати матеріал підручника, осмислити його, знайти відповіді на питання:
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
81
1. Дати визначення полемічній літературі. 2. Які історичні витоки української полемічної літератури? 3. Чи повинна бути в демократичному суспільстві полемічна література? Чи існує вона сьогодні в Україні? 4. Повідомлення учнів про життєвий шлях І. Вишенського Настанова класу: скласти уявлення про письменника: його зовнішність, характер, учинки. Повідомлення 1 У біографії І. Вишенського, на жаль, дуже багато нез’ясованого. Маємо скупі автобіографічні відомості з творів письменника і кілька документальних звісток про нього. Народився найбільш вірогідно між 1545 і 1550 рр. Місце народження — містечко Судова Вишня, де й здобув освіту. Згадував: «Граматичного дроб’язку я не вчив, риторичних іграшок не бачив, нічого філософського високозаносного не чув». Отже, отримав лише початкову освіту. Високий рівень освіти — результат постійної самоосвіти. Іоанн — це чернече ім’я. Світське ж ім’я Вишенського, можливо, Ілля. Повідомлення 2 Близько 40 років свого життя І. Вишенський прожив у Греції на горі Афон, куди переселився орієнтовно у 1580 році, коли йому виповнилося 30–35 років. У розквіті духовних та фізичних сил, закоханий у життя, енергійний, палкий з натури, майбутній письменник верстає далекий шлях, змінює світський одяг на чернечу рясу, стає аскетом. І до кінця життя вже не зрадить чернечому сану. Перехід на Афон — нерозгадана таємниця біографії І. Вишенського. «Що склонило покинути світське життя,— писав І. Франко,— чи пересит двірським шумом, чи які родинні гризоти, чи, може яка нещаслива любовна історія, чи виключно релігійні причини, сього не знаємо». Повідомлення 3 Про афонський період Вишенського ми знаємо найменше. Голодне аскетичне життя підірвало здоров’я письменника, туга за Батьківщиною не покидала його. Зберігся цікавий документ, датований 1621 роком: «Осетования о благочестии». Він свідчить, що православні священики Луцька постановили спровадити впливових мужів руських, зокрема Івана Вишенського, для захисту православ’я перед католицизмом. Чим все це скінчилось — невідомо, але в Україну Іван Вишенський уже не повернувся. Вважають, що його життя обірвалось на найвищій стадії аскетизму — в афонській печері-одиночці десь у 20-х роках ХVІІ ст. І ми не знаємо, де той священний камінь, під яким упокоївся прах митця. — Яким ви уявляли І. Вишенського, коли слухали повідомлення?
82
С. В. Миронюк
5. Робота з підручником — Опрацювати матеріал, дати відповідь на питання: «Що нового про життя Вишенського дізналися?» 6. Робота з опорними схемами «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі», «Ідейно-естетичні погляди І. Вишенського» з використанням комп’ютера (додатки до уроку) Опрацювання учнями опорної схеми «Ренесанс в українській літературі». Уч и т е л ь. І. Вишенський рішуче відкидав Ренесанс та реформацію уже тому, що це було щось нове і йшло із Заходу. Проте у житті й творчості цього письменника помічаємо виразні прикмети цього стилю (насамперед реформаційного): пошук життєвого ідеалу, звернення до ранньохристиянської традиції, аскетизм, релігійний індивідуалізм та патріотизм, різку критику католицької церкви (схема «Ідейно-естетичні погляди І. Вишенського»). У творчій манері І. Вишенського помітні й елементи літературного стилю бароко, який притаманний багатьом творам періоду давньої літератури (робота учнів із опорною схемою «Бароко в українській літературі»). 7. Слово вчителя Іван Вишенський — представник полемічної літератури. Його твори написані на чужині, тому мають форму послань. Зачинателем жанру вважають римського поета І ст. до н. е. Горація, автора «Послання до Пізонів», у якому викладені погляди на художню творчість та правила мистецтва. Творчість І. Вишенського поділяють на два періоди: твори, написані до Берестейської унії; твори, написані після Берестейської унії. Відомо 17 творів, 16 дійшло до нас у рукописних копіях, лише один твір був надрукований. 10 своїх творів письменник об’єднав у збірку «Книжка». Твори сповнені співчуття до покривджених, твердого переконання в тому, що всі люди рівні від природи і перед Богом, гнівного обурення вчинками тих, хто не хоче жити по правді. Найвизначніші — «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до князя Острозького», «Послання до єпископів», «Викриття диявола-світодержця». «Послання до єпископів» адресоване архієпископові Михайлові, єпископам Потієві, Кирилові, Леонтієві, Діонісієві та Григорові, які в 1596 р. в Бресті проголосили унію (спілку) православної церкви з католицькою. Але більшість віруючих не підтримали цю ідею, а сам Вишенський почав непримиренну боротьбу з уніатами. Саму угоду він називає «гадючою», єпископи ж зображені як жорстокі феодали, котрі голодних селян ще більше «оголоднюють і спрагнучими чинять». Єпископи привласнили
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
83
собі великі церковні доходи, домоглися від польської влади «ласки, дару блаженства і святості». Вишенський показав, що для єпископів-зрадників церква була не духовною потребою, а меркантильною, задля вигоди, збагачення, ситого нечестивого життя. «Послання до єпископів» було критикою не лише церковної верхівки, а й панства — і українського, і польського. Через увесь твір різко проходить протиставлення панів і селян. Пристрасне слово письменника пройняте гнівом проти гнобителів і співчуттям до гноблених. «Послання до єпископів» — відповідь на трактат єпископа Іпатія Потія «Оборона згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить». У Вишенського «згода» — синонім слова «зрада». 6. Виразне читання уривків із «Послання до єпископів», їх коментування Настанова до читання: звернути увагу на художні особливості твору, визначити риси бароко у «Посланні до єпископів». (Учні запишуть у зошити основні риси бароко у творчості І. Вишенського: метафори та алегорії; нагромадження повторів, риторичних питань; складні синтаксичні конструкції, накопичення формальних прикрас; незвичайні зіставлення, образи.) ІІІ. Закріплення Бесіда з учнями Яким ви уявляєте письменника? Ознайомившись із І. Вишенським, поясніть слова А. Кримського про І. Вишенського. Яке значення мала творчість І. Вишенського для розвитку української літератури? Що робить І. Вишенського близьким нашому часу? Яка провідна ідея його творчості? ІV. Підсумок вивченого на уроці. Оцінювання 1. Слово вчителя Ніхто до Вишенського не говорив такої жорстокої правди про життя покріпаченого народу, ніхто так сміливо не розвінчав розбещене життя феодалів-кріпосників у церковних сутанах. Сатира його — попередниця революційних послань Т. Г. Шевченка. О розп’ятий! Ти ж лишив нам Заповіт отой найвищий: «Свого ближнього любити, За рідню життя віддать».
С. В. Миронюк
84
О розп’ятий! Глянь на мене! О не дай мені пропасти У безодні мук, розпуки І зневір’я глибині. Дай мені братів любити І для них життя віддати! Дай мені ще раз поглянуть На свій любий, рідний край...
2. Рефлексія Скласти усне висловлювання-побажання І. Вишенському. 3. Оцінювання роботи учнів V. Домашнє завдання Підручник, с. 50–54. (П, С). Дати відповідь на питання: «Що робить І. Вишенського близьким нашому часу?» (Д, В). Індивідуальні повідомлення учнів до теми «Козацькі літописи. «Історія Русів». Додаток 1 Ідейно-естетичні погляди І. Вишенського На церкву (повернення до візантійських традицій, неможливість примирення православ’я з католицизмом). На людину (сповідування старохристиянського аскетизму, дотримання Божих заповідей, рівність людей перед Богом, захист бідних людей). На освіту (зменшення ролі логіки, риторики, філософії, заміна їх вивченням релігійних книг). На культуру (не приймав нічого, що приходило із Заходу). На Україну (щиро, самозречено любив Україну-Русь, але відкидав усе, що суперечило православ’ю, наприклад, народну мову, фольклор). Додаток 2 Ренесанс в українській літературі Ренесанс (або доба Відродження) виник у ХІV–ХV ст. у країнах Європи (Італії, Франції, Німеччині). Характеризувався небаченим розквітом мистецтва (живопису, архітектури, скульптури, літератури). Ідеологічною основою Ренесансу стали концепції гуманізму (з лат. humanus — людяний) та реформації (рух за оновлення церкви). Гуманізм і реформацію об’єднувала критика середньовіччя та католицької церкви.
85
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків Доба Відродження Риси
Приклади
Наслідування античного мистецтва. Гуманізм. Егоцентричний індивідуалізм. Зацікавленість життям простих людей, його зображення. Основою ідеалу стала краса форми. Мовами літератури стали національні мови. Критика Середньовіччя, яке репрезентувала католицька церква
В українській літературі представлена мало, за винятком латиномовної поезії: Павло Русин, Себастян Кленович
Реформація Риси
Приклади
Релігійний індивідуалізм (безпосередній
зв’язок людини з Богом зі зменшенням посередницької ролі церкви). Життя має бути цілком та послідовно збудоване на релігійній основі. Античності протиставляється первісне християнство. Критика Середньовіччя, католицької церкви
Творчість І. Вишенського, Г. Смотрицького, писання Клирика Острозького. Підручники Києво-Могилянської академії ХVІ–ХVІІ ст.
Додаток 3 Бароко в українській літературі хvіі–хvііі ст. Поезія Г. Сковорода «Сад божественних пісень». Збірка «курйозних «віршів «Молоко від вівці, пастирю належне» І. Величковського. К. Сакович «На жалобний погреб славного лицаря Петра Конашевича Сагайдачного». Твори І. Некрашевича, С. Яворського, Л. Барановича та ін. Різдвяні та великодні бурлескні вірші-орації та вірші-травестії анонімних авторів
Проза Козацькі літописи Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка. «Історія Русів» невідомого автора. Проповіді Л. Барановича, І. Галятовського. Житія і апокрифи («Житіє княгині Ольги», «Про пустельника» та ін.). Повісті та оповідання на мандрівні сюжети («Повість про Трою» та ін.)
Драматургія Шкільна драматургія («Володимир» Прокоповича, «Милість Божа» та ін.). Інтермедії та інтерлюдії М. Довгалевського, Г. Кониського, Я. Гаватовича. Діалог «Розмова Великоросії з Малоросією» С. Дівовича. Вертеп
С. В. Миронюк
86
Джерела
Антична культура
Фольклор Київської Русі
Біблія
Мистецтво Київської Русі
Риси бароко Поєднання релігійних та світських мотивів. Розуміння природи як божественного витвору. Увага до національної історії. Пишність, декоративність форми. Мистецька гра: складна метафорика, алегоризм, емблематичність. Контрасти у сприйнятті й відображенні мінливого світу. Смислові антитези і гіперболи. Різномовність (церковнослов’янізми, книжна староукраїнська, народна українська, польська, латинська мова).
КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ (ОГЛЯД). «ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ» Мета:
ознайомити учнів із козацькими літописами (дати їх загальну характеристику, з’ясувати зміст, художні особливості), «Історією Русів» — визначним твором ХVІІІ ст., зокрема з оповіданнями «Хмельницький, Барабаш і рескрипт короля», «Прокламація гетьмана Мазепи», донести до них естетичне значення творів, зацікавити їх; розглянути ряд проблемних питань, зокрема щодо авторства «Історії Русів», місця і часу написання, ідеологічного спрямування; розвивати діалогічне та монологічне мовлення; спробувати осмислити з позицій сьогодення трагічні сторінки історії рідного народу; виховувати патріотизм, любов до книги як скарбниці народної мудрості і пам’яті. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Теорія літератури: стиль бароко, козацькі літописи. Обладнання: підручник, хрестоматія з української літератури, репродукції картин українських художників на тему козаччини, виставка книг українських письменників та істориків, опорні схеми «Бароко в українській літературі», комп’ютер (пояснення термінів, постановка завдань до уроку, схеми). Міжпредметні зв’язки: історія України (працює група учнів-істориків).
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
87
ХІД УРОКУ І. Перевірка вивченого Експрес-опитування «Ти — мені, я — тобі» (учні запитують один одного за темою попереднього уроку). ІІІ. Засвоєння учнями нового матеріалу 1. Мотивація навчальної діяльності 1) Оголошення вчителем теми уроку (запис у зошити). 2) Визначення мети (учні самі пробують визначити, що вони сподіваються вивчити на уроці, вчитель доповнює). Настанова до роботи на уроці: записати найцікавіші факти, які найбільше вразили, про які хотіли б дізнатися більше. 2. Актуалізація опорних знань з історії (до роботи залучається група учнів-істориків, які дають короткі відповіді на питання) Причини Визвольної війни українського народу 1648–1654 рр., її перебіг. Воєнний союз України з Росією, його наслідки. Політичні обставини в Україні після смерті Богдана Хмельницького. (Звернення до репродукцій картин, огляд виставки творів.) 3. Слово вчителя про козацькі літописи, їх значення 4. Робота учнів з підручником (у групах) Завдання (висвітлені на моніторі): опрацювати матеріал підручника «Козацькі літописи», підготувати коротку інформацію за прочитаним (1-а група — «Літопис Самовидця»; 2-а група — «Літопис Г. Граб’янки»; 3-я група — «Літопис С. Величка»); текстологічний аналіз уривку «Чорна рада у Ніжині» («Літопис Самовидця»); визначити ознаки бароко у творах, прочитавши уривки творів, подані у хрестоматії (для нагадування перед учнями — опорні схеми із попереднього уроку); дати відповідь на питання: «Чому літописи називаються козацькими?» 5. Слово вчителя про значення «Історії Русів» для України І. Драч говорив: «Ця книжка для того, щоб ми стрепенулись». Постановка проблемного питання: чому так сказав поет про «Історію Русів»? Це найвизначніша пам’ятка української політичної думки кінця ХVІІІ ст., своєрідний трактат про історичний розвиток України від давнини
88
С. В. Миронюк
до другої половини ХVІІІ ст., у якому обстоюється думка про те, що історія південно-східних слов’ян починається від сина біблійного Ноя — Яфета, а Київська Русь — першодержава тільки українського народу. Це справедливий погляд на наше минуле, жорстока правда, нагадана українству в один із найтрагічніших відрізків його історичного шляху. Мета пам’ятки — вилікувати в народу колоніально-психічну хворобу — меншовартість. Твір написаний у традиціях козацьких літописів. За майже 200-літній період свого існування «Історія Русів» була опублікована тричі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку в українському перекладі В’ячеслава Давиденка. І тільки в 1991 році видання побачило світ у перекладі на сучасну мову Івана Драча. Свого часу вона таємно поширювалася у списках, за неї платили шалені гроші. Твором користувався Т. Шевченко, О. Пушкін, М. Гоголь, П. Куліш, М. Костомаров та багато інших політиків, істориків, письменників. «Історія Русів» має свої таємниці, як і інші найдавніші твори (учні згадують про таємниці, пов’язані з «Велесовою книгою», «Словом о полку Ігоревім»). 6. Індивідуальні повідомлення учнів Повідомлення 1. Перша таємниця твору — факт його виявлення. За свідченням представника української козацької старшини М. Ханенка, рукопис було уперше знайдено 1828 року в бібліотеці містечка Гринева на Чернігівщині. З праці було зроблено кілька копій, які й поширилися серед читачів. Однак є обставини, які примушують сумніватися, чи то був оригінал, автограф твору. Так, один із списків, написаний на папері з водяним знаком 1817 року, потрапив у бібліотеку «Просвіти» м. Львова. Інший список із водяним знаком 1814 року було знайдено у Вільно. Відомо також, що український письменник та вчений О. Кониський бачив копію «Історії Русів» на папері 1809 року. Отже, припускають, що й у Гриневі знайдено не автограф, а також копію. Повідомлення 2. Не встановленим є і час написання твору. Деякі дослідники називають 1822–1828 роки, хоч факти, що наводились раніше, спростовують їх. Друга крайня межа — 1769 рік, що береться із самої «Історії Русів», бо твір закінчується цією датою. Але дослідники схиляються до думки, що автор з метою конспірації навмисно ввів в оману читачів, щоб приховати своє авторство, адже у самому творі цитується праця, написана 1777 року, згадується Тмутараканський камінь, знайдений аж 1792 року. Таким чином, можна лише припустити, що написано твір на початку 90-х років ХVІІІ ст.
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
89
Повідомлення 3. Існує багато припущень і щодо автора твору. Повна назва його «Історія Русовъ или малой Росіи, сочиненіе Георгія Конискаго, Архієпископа Белорускаго». Згодом дослідники зійшлися на думці, що книга не належить його перу. Існувала версія, що це написав Григорій Полетика — виходець з української шляхти, палкий патріот, який обіймав значну посаду у правлячих колах тогочасної Росії. Інші дослідники твердять, що це праця Григорія та Василя Полетик, про що свідчать їхні листи, у яких згадується про роботу батька і сина над якоюсь історією. Але в архівах Полетик «Історії Русів» не знайшли. Крім того, їхні суспільні погляди ідуть у розріз із висловленими у творі переконаннями. Вірогідно, що автором «Історії» був Олександр Безбородько, адже твір знайдено у його маєтку, та й у листах є згадка про історичну працю, якою він займається. О. Безбородько навчався у Київській академії у той час, коли ректором був Г. Кониський, між ними були добрі стосунки, листування. Дослідники засвідчують певну схожість мови наукових праць О. Безбородька та «Історії Русів». Не на користь цього припущення є те, що хоча він і був патріотом України, але при цьому був і високим сановником Російської держави (канцлером). У передмові до «Історії Русів» В. Шевчук висловлює думку про авторство Архипа Худорби, адже існують свідчення про те, що його маєтку була якась історія «супроти уряду написана». І сам анонімний автор виявляє посилений інтерес до роду Худорбів, не раз користується нагодою, щоб піднести цей рід і його заслуги (насправді рід ніяк і нічим особливим в історії України не відзначився). Це припущення є одним із найвірогідніших. Учні роблять висновок, що автор жив у другій половині ХVІІІ ст., навчався у Київській академії, належав до старшини, жив на Чернігівщині, відзначався вільнодумством, патріотизмом, мав широкий політичний світогляд, негативно ставився до російського самодержавства. 7. Слово вчителя О. С. Пушкін так висловився про автора «Історії Русів»: «Шляхетне серце б’ється у нього в грудях під чернечою рясою». Проблемним є і питання визначення жанру твору. Існують різні думки щодо цього. Припускають, що «Історія Русів» — політичний памфлет, політичний трактат, промова. Але безперечним є те, що цей історичний твір має могутній художній потенціал, тому вивчається і на уроках історії, і на уроках літератури. Тепер звернімось до уривків із «Історії Русів», спробуімо осягнути проблематику твору, його ідейне спрямування. Просторово-часовий діапазон змальованих у творі подій надзвичайно широкий: від найдавніших часів — до другої половини ХVІІІ ст. Головна увага зосереджена на Національно-визвольній війні 1648–1654 рр.
С. В. Миронюк
90
8. Словникова робота (проводиться за допомогою комп’ютера) Рескрипт (лат. «письмова відповідь») — особлива форма листа монарха до посадової особи. Прокламація (лат «заклик») — листівка агітаційного характер; урочисте проголошення; указ глави уряду. 9. Текстологічний аналіз уривка «Хмельницький, Барабаш та рескрипт короля» (учні відповідають на запитання, посилаючись на текст твору) Назвіть день, коли Богдан Хмельницький був проголошений гетьманом. Що діялося тоді в Україні? Розкажіть про родовід Хмельницького (за пам’яткою). Які традиції давньоруської літератури простежуються у творенні концепції образу Богдана Хмельницького? Хто такі «реєстрові» козаки? Навіщо їх зібрав Хмельницький? Розкажіть про протистояння Хмельницького і Барабаша. Якими ви уявили цих людей, читаючи «Історію Русів»? Що нового дізналися? Чому «Історія Русів» стоїть в одному ряді зі «Словом о полку Ігоревім»? Прокоментуйте висловлювання М. Драгоманова про те, що «Історія Русів» є предтечею «Кобзаря». 10. Текстологічний аналіз уривка «Прокламація гетьмана Мазепи» Цей історичний документ проголошено було в часи, коли відкрилася «нова епоха навали ворожої, що її й донині, як таку, вважає простолюддя в своєму літочисленні вікопомних подій і не інакше про неї згадує, як з жалем сердечним та з подивом». Так пише автор про пересування російських військ під час воєнних дій Росії проти шведського короля по стражденній українській землі, про «зневагу у землі своїй од народу», нічим від українців не кращого (тобто від російського). У своєму зверненні до народу Іван Мазепа змальовує ті два «провалля», у які може впасти Україна, ставши до союзу або зі Швецією, або з Росією. Але прокламація гетьмана Мазепи покликана не нагнітати жахливі факти, а шукати виходу із скрути: «Отже, зостається нам, Братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашою неключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили». Відомий український поет В. Крищенко у своєму вірші «Гетьман» так змальовує І. Мазепу: Іван Мазепа... Скільки років Горланили у вуха нам: — Це зрадник хитрий і жорстокий, Хотів нас, не моргнувши оком, Продать чужинцям, наче крам. Ой, що сказать? Хіба провина, Що був він рицарем добра,
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
91
Лиш мав гаряче серце сина, Бажав спасти тебе, Вкраїно, Від ласки хижої Петра... Коли б такого сина мала Ти, Україно, ще хоч раз — То сто разів не помирала б В обіймах царського вандала, Не полотніла б від образ. Літають думи понад степом, Як пам’яті живі орли. І слово проситься у небо: — Спасибі, гетьмане Мазепо, Що в нашій долі ви були.
1. Яким постає Іван Мазепа в «Історії Русів»? 2. Розажіть про просвітницьку діяльність Мазепи. Знайдіть в «Історії Русів» інформацію на підтвердження сказаного. 3. Як відомо, в російській літературі створено образ Мазепи — «злодея», про що свідчать і рядки вірша. У яких творах і яких авторів? 4. Доведіть, що прокламація була державотворчим планом, втіленню якого в життя перешкодила зрада козаків. 5. Яке ваше особисте ставлення до цього образу? Обґрунтуйте свою думку. ІІІ. Підсумок вивченого на уроці. Оцінювання 1. Бесіда Звернення до проблемного питання: як розумієте вислів І. Драча? «Ця книга для нас і про нас. Вона приходить до українців у вирішальні часи»,— писав І. Драч у 1991 році. Написана для тих нерозумних і байдужих «землячків», які гризлися між собою за маєтки, за російське дворянство, забували мову. «Історія Русів» була гострою сокирою, що в темниці українського народу прорубувала вікно до волі, світла (В. Шевчук). А який урок нам, поколінню ХХІ ст., дає цей твір? Чи потрібно нам його знати? Що спільного між «Історією Русів» і козацькими літописами? Чому ці твори є не лише історичними, а літературними? До якого літературного напряму вони належать? Що ви взяли особисто для себе із сьогоднішнього уроку? Які записи зробили? 2. Оголошення домашнього завдання Написати невеликий твір-роздум «Який урок нам, поколінню ХХІ ст., дає «Історія Русів?» (В, Д). Виписати цитати до характеристики Б. Хмельницького, І. Мазепи (С, П). Індивідуальні повідомлення.
С. В. Миронюк
92
Прочитати твори: «Милість Божа» невідомого автора, «Володимир» Ф. Прокоповича; інтермедії, уривки із вертепної драми. 3. Оцінювання ІV. Домашнє завдання
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ Мета:
дати учням уявлення про становлення і розвиток драматургії у давній українській літературі, основні її жанри; визначити зміст та ідейну спрямованість історичних п’єс: «Милість Божа» невідомого автора, «Володимир» Ф. Прокоповича, інтермедій; дати поняття про вертепну драму; розвивати уміння аналізувати, співставляти, виділяти головне; виховувати повагу до народних звичаїв і традицій, що уособлюють вселюдські, вічні цінності; пропагувати вертепні традиції у наш час. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Теорія літератури: шкільна драма, історична драма, інтермедія, вертеп, класицизм у давній українській літературі. Обладнання: підручник, хрестоматія з української літератури, фотографії із зображенням вертепу, опорні схеми «Становлення і розвиток драматургії ХVІ–ХVІІІ ст.», «Бароко в українській літературі», відеомагнітофон, комп’ютер. Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна література. ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання Обговорення письмових робіт учнів. ІІ. Засвоєння учнями нового матеріалу 1. Актуалізація опорних знань 1. Які літературні роди вам відомі? Дайте загальну характеристику кожному із них. 2. Які драматичні твори вивчали? 3. Які особливості народної драми? Наведіть приклади. 2. Мотивація навчальної діяльності Ознайомлення з планом уроку (за допомогою комп’ютера). 1. Становлення і розвиток давньої української драматургії. Основні її жанри.
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
93
2. Історична драма («Милість Божа» невідомого автора, «Володимир» Ф. Прокоповича). Поняття класицизму. 3. Інтермедії соціального та побутового характеру. 4. Вертепна драма. 5. Значення давньоукраїнської драматургії для становлення і розвитку драматургії в новій українській літературі. Настанова до роботи: під час уроку учні роблять записи у зошити або у вигляді тез, або конспектують. 3. Лекція вчителя «Становлення і розвиток давньої української драматургії. Основні її жанри» (супроводжується коментуванням опорної схеми (додаток до уроку), роботою над новими термінами) ІІІ. Визначення ідейно-художнього змісту історичних драм «Милість Божа» і «Володимир» 1. Словникова робота (Уся словникова робота проводиться за допомогою комп’ютера.) Історична драма — драма, в якій відображено події історичного минулого. Персонажами її є переважно історичні особи. У цих творах висвітлюються визначні етапи суспільного і державного життя. Герої діють у складних ситуаціях, які потребують високих моральних і громадянських якостей, прийняття ними рішень супроводжується переживаннями, роздумами, ваганнями. Класицизм — напрям у європейській літературі і мистецтві ХVІІ — початку ХІХ ст., для якого характерна орієнтація на античне мистецтво. Його особливістю є раціоналізм (побудова мистецтва за законами розуму), що виявляється у прагненні до чіткості, ясності, продуманості твору, гармонії частин і цілого. У драматургії класицизму панувало правило трьох єдностей: єдність дії (послідовне розгортання однієї сюжетної лінії), єдність місця (незмінне місце дії), єдність часу (події відбуваються протягом однієї доби). Жанри поділялися на «високі» (трагедія, епопея, ода, в яких зображувалося державне життя, діяли монархи, полководці, міфологічні герої) і «низькі» (байка, комедія, сатира, де дійовими особами були персонажі з народу). В українській літературі класицизм не розвинувся. Риси його виявляються в історичній драмі Ф. Прокоповича «Володимир». 2. Робота над змістом драми «Милість Божа» невідомого автора 1) Повідомлення учня. «Милість Божа» — вершина давньоукраїнської драматургії. Автор твору невідомий, але існує кілька припущень щодо авторства (Ф. Прокопович,
94
С. В. Миронюк
викладачі поетики і риторики Києво-Могилянської академії Іннокентій Нерунович або Ф. Трофимович). Драма написана до 80-річчя Визвольної війни 1648–1654 рр. 2) Бесіда з учнями. Про що розповідається у драмі? (Б. Хмельницький, прибувши на Запоріжжя, розповідає побратимам-козакам про наругу, що терпить народ від ляхів. П’єса вражає зображенням лиха, яке віками терпів український народ від визискувачів. Це і є темою твору) Кого прославляє у своєму творі автор? Підберіть відповідні цитати із твору. (Прославляється Б. Хмельницький за героїзм, готовність боронити рідний край від чужоземців) Чому Хмельницький оплакує козацьку славу минулих літ? Розкрийте алегоричний образ України. Визначте провідну ідею твору. (Віра в щасливе майбутнє України) Які художні засоби використано у творі? 3. Робота над змістом драми Ф. Прокоповича «Володимир» 1) Бесіда з учнями. З якої причини Ад насилає на землю Ярополка, щоб активізував жерців Курояда, Жеривола, Пияра? Якими показані язичеські жерці і чому саме такими? Чому Володимир почувається непевно, радиться зі своїми синами Глібом та Борисом, чи варто запроваджувати християнство? Як ставляться жерці до руйнування капищ і запровадження християнства? Для чого у трагікомедію автор уводить образ апостола Андрія Первозванного? Визначте тему драми «Володимир» (зображення прийняття християнства князем Володимиром) та головну думку (захист і підтримка діянь князя Володимира, а через цю провідну ідею — проекція у час, коли твір був написаний: захист реформ Петра І в ім’я прогресу, освіти, культури). Жанр твору визначений як трагікомедія. Чому? Знайдіть епітети, використані письменником у творі. З якою метою їх ужито? Які риси класицизму має драма? 2) Доповнення вчителя. На думку вчених, у драмі наявні елементи не лише класицизму, а й бароко (звернення до схеми «Бароко в українській літературі»). Існує навіть припущення, що це бароковий класицизм. Твір має новаторський характер, адже його автор уперше звернувся до вітчизняної історії, висловив прогресивні для того часу ідеї. Замість алегоричних образів на сторінках твору змальовані живі люди.
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
95
Після появи «Володимира» драматичні твори почали будуватися за зразком його трагікомедії (пролог, 5 дій, епілог, хор). Твір обурив представників духовенства, бо вони тут були сатирично зображені (Курояд, Жеривол, Пияр). ІV. Опрацювання матеріалу про інтермедії соціального та побутового характеру 1. Словникова робота Інтермедія (від лат.— «проміжний», «середній») — комічна побутова сценка, яка виконувалася у перервах між діями драми на біблійну тему. Виникла в середньовічному театрі. Для інтермедії характерні мотиви народних анекдотів, казок, мова близька до народної. Традиції продовжено у соціально-побутовій комедії. 2. Самостійна робота учнів з підручником Опрацювання статті про інтермедії соціально-побутового характеру. 3. Інсценування уривку з інтермедії Можна використати інтермедію Я. Гаватовича (хрестоматія «Джерела пружно б’ють»). V. Опрацювання матеріалу про вертепну драму 1. Словникова робота Вертепна драма (від старосл. «вертеп» — «печера») — п’єси, які ставилися в пересувному ляльковому театрі, поширеному в Україні ХVІІ– ХVІІІ ст. Їх створювали і виконували школярі, студенти, мандрівні дяки. Вистава складалася з двох частин: різдвяна драма на євангельський сюжет про народження Ісуса Христа та побутові інтермедії з народного життя. 2. Демонстрація фотографій із зображенням вертепу Коментар вчителя щодо розмірів вертепної скриньки, частин (поверхів), виготовлення ляльок-акторів, принципів постановки, руху ляльок тощо. 3. Показ уривків відеофільму «живого» вертепу «Цар Ірод» у виконанні учнів школи ІІІ. Закріплення 1. Бесіда з учнями Яке значення мала давньоукраїнська драматургія? Які жанри драматургії, на вашу думку, продовжували активно розвиватися, а які занепали? (Прослідкуйте за схемою, яку опрацьовували.)
С. В. Миронюк
96
ІV. Підсумок вивченого 1. Рефлексія Створіть асоціативні ряди до понять «давня драматургія», «вертеп», «інтермедія», «классицизм», «історична драма» (на вибір). 2. Слово вчителя Нова українська література активно використовувала окремі теми, трактовку образів, особливості поетики давньої української драматургії. Аналогічне до інтермедійних і вертепних зображення персонажів помічаємо у п’єсах «Простак» М. Гоголя, «Москаль-чарівник», «Наталка Полтавка» І. Котляревського та в інших творах. Під впливом українського вертепу утворився російський вертеп, білоруська «бетлейка». Сліди нашого вертепу віднайдено аж у Сибіру. Саме до цього цікавого явища і сьогодні спрямована увага літературознавців, фольклористів, театрознавців, музикознавців, етнографів. — Яким може бути ваш особистий внесок у справу відродження вертепу? Народне повір’я про вертеп застерігає: хто не знає народних звичаїв, той вовком ходить серед людей від Юрія до Миколая. Тож давайте не забувати про Різдво Христове — одне з найбільших християнських свят, яке супроводжується театралізованим дійством. «Колядка вчила мене вірити в справедливість і показувала, що світ дуже гарний»,— пригадує Д. Павличко. Пам’ятатимемо про цю чудодійну силу народної творчості. І не тільки її, а й усієї літератури, прикрасою якої, без сумніву, можна назвати і давню драматургію з її нерозгаданими таємницями, різноманітністю жанрів, масовим характером. Адже у часи, про які ми сьогодні з вами говорили, соромно було не вміти писати п’єси або не грати в них. Тож вдома випробуєте свої сили у драматичній творчості. V. Домашнє завдання 1. Спробувати написати інтермедію із шкільного життя (за бажанням). 2. Допрацювати конспекти, робота над якими розпочата у класі. 3. Індивідуальні завдання до теми наступного уроку.
ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ВІРШОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мета:
дати учням уявлення про становлення і розвиток поезії у давній українській літературі, основні її жанри, тематику; звернути увагу на ідейно-художні особливості поетичних творів; дати поняття про силабічний вірш, бурлеск та
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
97
травестію; розвивати уміння аналізувати, коментувати зміст творів, навички виразного читання; сприяти виховуванню в учнів інтересу до давньої літератури, до української мови та мов інших народів. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Форма проведення: ток-шоу «Ключовий момент» (на уроці присутні ведучий програми «Ключовий момент» — вчитель, вістівники, поети та поетеси давнини). Теорія літератури: силабічна система віршування, бурлеск, травестія. Обладнання: підручник (Б. Степанишин), хрестоматія з української літератури «Джерела пружно б’ють», опорні схеми «Становлення і розвиток української поезії кінця ХІV — початку ХVІІІ ст.», «Бароко в українській літературі» (урок № 2), дошка (записані слова-терміни, їх пояснення; план уроку), виставка книг (підручники О. Бандури, О. Пахаренка, книга В. О. Соболь «З глибини віків»), комп’ютер. Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна література. ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання Прослуховування складених учнями інтермедій. ІІ. Засвоєння нових знань Вивчення матеріалу здійснюється відповідно до плану, під час уроку учні роблять необхідні записи у зошити. 1. Вступне слово вчителя З часів свого становлення у ХІV ст. і до кінця ХVІІІ ст. українська література була багатомовною. Письменники творили старослов’янською, українською, латинською, польською, російською, грецькою мовами. Тривалий час іншомовний доробок, вважаючи чужорідним і навіть ворожим, відсікали від українського літературного процесу. Національну приналежність митців, крім мовних ознак, визначали також за ознаками конфесійними (релігійними). Твори, написані латинською чи польською мовами (хай і українськими письменниками), вважались католицькими, а отже, ворожими православ’ю. Такий підхід завдав величезної шкоди давній українській літературі. Ще й досі твори давньоукраїнських поетів на шляху до сучасного читача натикаються на бар’єр несприйняття. Спробуємо подолати його на сьогоднішньому уроці. Ми з вами перебуваємо на зйомках відомої телепередачі «Ключовий момент». Я — ведуча цієї передачі, перед вами атрибут передачі — стіна, яка символізує наше нерозуміння, наше незнання давньої поезії. По інший бік стіни — Поети і Поетеси давнини, які хочуть звернутися
С. В. Миронюк
98
до нас, нащадків, з проханням вислухати, зрозуміти і сприйняти серцем їхні твори. Вони хочуть повідати нам про себе, поділитися своїми почуттями. Чи дамо ми їм таку можливість? 2. Мотивація навчальної діяльності (самомотивація) 3. Ознайомлення з планом уроку 1) Етапи розвитку давньої української віршованої літератури. 2) Характеристика творчості найвизначніших поетів. 3) Поняття про силабічний вірш. 4) Поняття про бурлеск і травестію. 4. Ознайомлення з творчістю давніх поетів В е д у ч и й. Перед тим як вислухати гостей, мої помічники — вістівники — підготували повідомлення про становлення і розвиток давньої української літератури. Повідомлення 1. Українська поезія пройшла три важливі етапи свого розвитку. Я дослідив ці етапи за книгою В. Соболь «З глибини віків» і уклав схему, яку пропоную вашій увазі (додаток до уроку). Учень коментує схему. Повідомлення 2. Українська література — одна із найдревніших і найбагатших у слов’янському світі. Про те, що найбагатша, свідчить хоча б вихід 150-томного видання українських стародруків у трьох серіях, що здійснюється Гарвардським інститутом українознавчих студій (США). У нас же тільки останнім часом у читацький обіг починають входити в перекладах сучасною українською мовою деякі вірші, а також прозові твори латиномовних і польськомовних українських письменників. В е д у ч и й. Отже, ознайомлюючись сьогодні з давньою поезією, ми говоримо не про її занепад, а про інтенсивний розвиток. З 1440 року книга стає друкованою. А хто знає українця — автора першої друкованої книги, що з’явилася в 1483 році? Це Юрій Дрогобич, який першим хоче звернутися до вас і розповісти про себе і свою творчість. Ю р і й Д р о г о б и ч. Я — Юрій Дрогобич. Справжнє моє ім’я — Юрій Котермак. Я син убогого ремісника з Дрогобича, став ученим з європейським іменем, один з перших українських докторів мистецтв і докторів медицини. Вчився у Краківському (Польща) і Болонському (Італія) університетах, певний час був ректором останнього. Моїм учнем був всесвітньовідрмий астроном Міколай Коперник. Мене вважають творцем «вченолатинської поезії». Вам відомий лише один мій твір — віршова посвята Папі Римському до книжки «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича із Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету». У цьому творі я захищаю велику і благородну справу — книгодрукування, засуджую тих людей, які хочуть на цій справі отримати вигоду:
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
99
Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням: Хай буде користь від них роду людському в житті.
Учитель надає слово давньоукраїнським поетам і поетесам, які розповідають про себе. П а в л о Р ус и н. Я народився близько 1470 року в містечку Кросно на Лемківщині. Писав твори латинською мовою. Збірка моїх віршів має назву «Пісні Павла Русина з Кросна», у ній близько 4 тис. віршованих рядків. Любов до рідної землі — головна тема моїх творів. Здрастуй, мій краю! Ти милий владиці зористого неба! Здрастуй, о земле, ущерть повна багатства й добра! Ти самостійно, без інших земель, можеш жити привільно, Знов же без тебе прожить жодна не зможе земля. Завжди я прагнув побачить тебе, дорогу свою матір, Завжди про долю твою вдень і вночі турбувавсь.
С т а н і с л а в О р і х о в с ь к и й. А я називав себе Роксоланом, тобто русином, бо теж любив Україну. У своїх творах закликав Польське королівство до боротьби проти турецької загрози, критикував шляхту, яка не захищала український народ, а прагнула лише до власного збагачення. Мій памфлет «Розбрат з Римом» дослідники вважають одним із кращих антипапських сатиричних творів європейської літератури Ренесансу. З гордістю заявив у ньому: «Я русин, і хвалюся цим, і охоче про це заявляю, пам’ятаючи про свій… рід і руську кров, про місце, де я народився…» І в а н Д о м б р о в с ь к и й. У своїй латиномовній поемі «Дніпрові камени» я звернувся думкою до героїчного минулого України, прославив руських князів і княгиню Ольгу — одну із семи уславлених жінок світу: Згодом до арголідського цесаря рушила Ольга. Гостею на кораблях і в священній ріці охрестилась. Та небуденний свій розум жіночий і там проявила, Бо, коли цар захотів одружитися з нею негайно, Спершу просили її охрестити, а потім сказала: Хресниця батьку хрещеному жінкою бути не може. Грекам страшна була Ольжина мудрість, і світ це Згодом пізнав…
С е б а с т ь я н К л е н о в и ч. Я теж змальовував жінок-українок, душу і серце яких розгадати не так легко. У своїй латиномовній поемі «Роксоланія» висловив і свою любов до України, її неосяжних просторів, щедрот, краси. В е д у ч и й. Багатомовна поезія України — це своєрідне явище, яке слід розглядати в контексті як української, так і польської літератури. Але звернемося до україномовних поетів. Згадайте Семена Климовського, автора відомої пісні «Їхав козак за Дунай», або легендарну піснярку ХVІІ ст. Марусю Чурай. Та вона не була єдиною жінкою-поетесою. Якщо
С. В. Миронюк
100
погортати збірку любовної поезії «Пісні Купідона», то можна віднайти багато щирих схвильованих рядків. Авторство окремих творів невідоме, але часто його вдається встановити — воно заховане в акровіршах. Вгадайте ім’я поетеси, яка прочитає нам свій вірш (можна продемонструвати текст і в ком’ютерному варіанті, щоб учні побачили заховане ім’я). Анна Лібовичівна Пісня світова Ах, мій милий, зла недоля чому нас розлучила? Десь там б’єшся з татарвою, а тут нудиться мила. Над моєю головою небо — камінь нависає. Літо, милий, проминуло, тебе все немає. Ніхто мене не розрадить, веселість не поверне, Квіти в саду повсихали, не сохне тільки терня. Ах, ті квіти повсихали, бо їх слізьми поливала. Мій миленький, повернися, щоб я також не пропала. Либонь, туга нещадима, ніде серце притулити, Якби ж мені такі крила, щоб до тебе полетіти І у тому Дикім полі, де є серця половина. Хоч одне ласкаве слово взяти в тебе я повинна. Боже, вволи мою волю, бо у смутку трачу силу, Не дай милому заснути, доки не згадає милу. Очі мої, вуста мої хай не забуває, Хай покине воювати, швидше повертає! Вийми серце, святий Отче, силу твою видно, Серце без твойого ока житиме безплідно, І те серце моє вірне в Дике поле зволь послати, Щоби милого недолю із моєю поєднати. Чи то тії татарове, що Подолля воювали Мого милого в неволю у далекий Крим послали? І тепер він у кайданах гіркі сльози проливає. Боже, зглянься! На колінах з молитвою благаю — Воріженьків хай розвіє вітер, як полову, Не дай милому зложити під шаблюку голову! Не дай звідати полону, ані ран тяжких, кривавих, А дай йому повернутись до дівчини з війни в славі. Ах, мій Боже, листа цього я за вітром посилаю, Хай він, милого знайшовши, добрим словом привітає. Анна Осипівна Бесчасная у світі Ах, зле безчасся, чого зневажаєш, Наносиш горе, а щастя вбиваєш?! Нащо так нині приносиш ти злобу, А, бідній, серцю — велику незгоду. О, часе, часе, де ти проживаєш? Сама не знаю, із ким ти гуляєш,
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
101
І так вічно б’є печаль превелика, Поб’є хай завжди його навік-віки! І розкіш кину; візьму докупи, Веселість зникла, тож бийте, злі муки! Нащо забави, пропав час достоту, А нині маю незносну тяготу. Біда! Не знаю, чи вийду з безчасся, Ех, вже тебе я навік позбулася! Сапфіре пишний, мені будь водитель, Чей мені, бідній, не станеш губитель? Ах, зла фортуна веселість забрала, Се щастя зникло, себе я втеряла. Надій немає ні в зимі, ні в літі, А всі утіхи й веселість — у світі. Я йду до саду і до винограду, Узять чи можу веселість-одраду? Скільки не тужиш, а радість пропала, Велика гибіль навіки настала, І чи у світі такі є відради, Ті, що я, бідна, взяла б для поради?
В е д у ч и й. Акровірш ще називали «краєграніє», «краєстрочіє», «акростихід». З’явився він у греццькій і римській поезії, а в українській став відомим з ХVІ ст. Прослухані твори свідчать не тільки про ім’я, а й про тяжку долю жінки. Тут розкривається багатогранний жіночий внутрішній світ. На відміну від творів періоду Київської Русі, поезія ХV–ХVІІІ ст. дарує нам шедеври любовної лірики. А ще з творів давньоукраїнських поетів постає збірний образ козаків, прославляється запорозьке козацтво, що вийшло на широке поле звитяжної боротьби за свою землю, за долю народу. К а с і я н С а к о в и ч. Найвідоміший мій твір — «Вірш на жалосний погреб козацького гетьмана Петра Конашевича — Сагайдачного», що змальовує національного героя — гетьмана Сагайдачного, з іменем якого пов’язані майже всі великі походи запорожців проти Туреччини. Він за гетьманства свого взяв був місто Кафу — Цісар туркський там зазнав немалого страху! Чотирнадцять тисяч він ворога розбив, Одні каторги палив, іншії топив. Із неволі християн безліч увільнив…
Славного лицаря порівняно з героями античності. А сам твір написаний давньоукраїнською мовою. В е д у ч и й. Аналогії з античністю — одна із прикмет барокової літератури.
С. В. Миронюк
102
— Згадайте інші ознаки бароко. — Прикладом цих творів можуть бути вірші Івана Величковського. Окремі з них лежать у вас на партах (додаток № 2). Прочитайте їх, визначте їхні особливості. Надамо слово автору прочитаних творів. І в а н В е л и ч к о в с ь к и й. Мене вважають яскравим представником українського бароко. Мої вірші мають курйозну форму: «Луна» (у кінці рядка міститься двоскладове слово-відгук — луна), «Четверогранний» (вірш, у якому і уздовж, і впоперек міститься той самий текст), «Акростих», «Абетковий», «Рак словесний» (вірш, у якому слова читаються навпаки), «Рак літеральний» (вірш, у якому рядки читаються навпаки, зберігаючи той самий зміст), «Спільновідмінковий (вірш, рядки якого закінчуються однаковою римою). Я писав такі вірші для читача навченого, мудрого, який уміє розгадувати словесні загадки, підтекст. Збірка моїх курйозних віршів називається «Молоко від вівці пасторові належне». В е д у ч и й. Творчість І. Величковського лежить на межі двох періодів, чіткої межі між якими не існує. Для першого періоду були характерні такі ознаки: близькість до розмовної мови, вживання яскравих епітетів, які викликають бурхливі почуття. Другий період охоплює ІІ половину ХVІІ — початок VІІІ ст. Визвольна війна 1648–1654 рр. спонукала поетів до написання героїчних і патріотичних творів. Особливої сили у цей час набув києво-чернігівський осередок поетів. Набула розвитку батальна, панегірична, епічна поезія. Різноманітною була і мовна палітра творів: вони писалися польською (І. Орновський, О. Бучинський-Яскольд), польською і старослов’янською (І. Величковський, Л. Баранович), старослов’янською (І. Максимович) мовами. Надамо слово представникам цього періоду. Лазар Баранович Вам до татар байдуже, б’єтеся з собою, Хворістю Україна хворіє важкою,—
такими рядками я, Л. Баранович, осудив міжусобні змагання, які точилися між гетьманами за владу після смерті Б. Хмельницького. У своїх творах я передав тривогу за долю України: Батько не вірить сину, син — батьку, буває, Пане, згаси в Україні вогонь, що палає!
К л и м е н т і й З і н о в і ї в. А героєм моїх творів уперше став трудовий народ: ремісники, козаки, ченці, селяни, представники різних професій і станів. Ось назви моїх творів: «Про гончарів: слово віршоване похвальне», «Про теслярів», «Про женців», «Про перевізників». Найважливішою я вважав працю на землі: Над усі ремесла це — річ кажу відому — Хліборобство, вигідне світому усьому.
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
103
Бо хоч би хто хотів золото робити, А без хліба чи хотів би золото вкусити.
У мене немає жодного похвального слова на честь сильних світу цього, прославляв я лише трударів, умільців та їхню працю. Протягом життя я багато читав, шанував архітектуру, живопис, музику, сам умів співати. А найбільше захоплювався народними прислів’ями і приказками, яких зібрав близько двох тисяч. В е д у ч и й. Третій період припадає на ХVІІІ ст. Основні групи віршованих творів такі: дидактико-моралізаторські, що розвивали ідеї християнської моралі; духовні вірші, які оспівували Христа, Богородицю, святих; ліричні вірші-пісні про соціальну нерівність, любов, розлуку; історичні вірші про боротьбу за соціальне і національне визволення. Авторами були ченці та священники, вчителі та студенти, письменні селяни і мандрівні дяки. Саме мандрівні дяки, які по-філософськи дивилися на світ, не впадаючи у відчай, перелицьовували біблійні образи і сюжети на свій лад, релігійну тематику пристосовували до земних буденних потреб. Їх твори носили комічний ефект, адже про буденне, не варте уваги говорили «високим штилем», піднесено. Найбільш популярними у той час були такі твори: «Вірш про попа Негребецького», «Плач Лаврських монахів», «Вірш про Марка Пекельного». 5. Словникова робота Бурлеск (франц. жарт) — розповідь про серйозне, героїчне у зниженому тоні або про буденне в піднесеному, урочистому. Травестія (від лат. — переодягати) — переробка твору серйозного змісту на гумористичний. Про персонажів героїчного твору розповідається в зниженому (бурлескному) тоні, вони діють у комічних ситуаціях. В е д у ч и й. На сьогоднішній урок завітав один із таких мандрівних дяків, який прочитає уривок із твору «Вірша, говореная гетьману запорожцями на світлий празник воскресеніє Христово 1791 года». Цей твір — яскравий зразок бурлеску. Христос воскрес, Рад мир увесь, Дождав Божой ласки. Тепер-то всяк Наївся всмак Свяченої паски. Всі гуляють, вихваляють Воскресшего Бога, Що вже тая їм до рая Простерта дорога. Злії духи, власно мухи, Всі уже послизли. Загнав Ісус в пекло покус.
Щоб христян не гризли… Бідна Єва Одну з древа Вирвала кисличку, — Збула власті, Сіла прясти На гребені мичку… За нею там Бідний Адам Щось, кажуть, прокудив. Землю копать, Ціпом махать Біг з раю пропудив.
С. В. Миронюк
104
Петро Попович-Гученський. Мої нащадки стверджують, що я мав особливий талант, до вас дійшов лише один рукопис, та й той пошкоджений. У творах я писав і про дітей-сиріт, і про злиденне життя учителів-дяків, і навіть про учнів, які змагалися з вошею: «Шесть нас тягло — не могли воші тої двигнути». — Який художній засіб тут використано? (Гіпербола) І в а н Н е к р а ш е в и ч. Я навчався у Києво-Могилянській академії. Згодом служив священиком на Київщині та Чернігівщині. До вас, моїх нащадків, дійшли лише окремі мої твори: три комічні п’єси та п’ять віршованих листів-послань. Найприкметніший твір — «Суперечка душі з тілом». Він побудований на комічному конфлікті: між тлумаченням релігією суті гріховності та розумінням її селянами. Священик у згоді з християнським ученням вважає, що лише Бог без гріха, а люди грішать щоденно, селяни ж дотримуються іншої думки. Погляди і вчинки парафіян приводять священика до відчаю, і він просить Бога пробачити попову неспроможність просвітити темні душі. Заспокоївся лише тоді, коли зметикував, що саме намагання зробити «святого із злого» вже є благом, угодним Богу. 5. Опрацювання відомостей про силабічну систему віршування Не лише новими були для нас імена творців давнини. Незвичною для нас є і форма вірша. Спробуємо дослідити, завдяки чому створювався ритм, яке було римування. 1) Робота у групах. Завдання: провести спостереження над ритмічною будовою вивчених творів (розставити наголоси, поділити слова на склади, порахувати кількість складів у рядку, визначити особливості римування). Група 1: К. Зіновіїв. «Про ратаїв», «Джерела пружно б’ють». Група 2: Семен Дівович. «Із Великодніх віршів». Група 3: К. Сакович. «Вірші на жалосний погреб Сагайдачного». 2) Визначення особливостей силабічної системи віршування (записати у зошити): однакова кількість складів у рядку — від 8 до 20 (найчастіше трапляються 14-складові вірші); наявність цезури; постійний наголос на передостанньому складі рядка; вільне розміщення наголосів у середині його; переважно жіноча рима; парне римування. ІІІ. Закріплення. Підсумок вивченого на уроці 1. Слово вчителя Ми з вами прослухали цікаві виступи Поетів давнини. Вони розказали дещо про своє життя, прочитали свої вірші. Ми дослідили віршовану форму. Звичайно, ми не змогли дослідити усе розмаїття давньої віршованої літератури, поза нашою увагою залишилися твори таких відомих на той час поетів, як Герасим Смотрицький, Памва Беринда, Тарасій Земка, Лаврентій Зизаній, Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський та багатьох інших.
105
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
А скільки імен загубилося у часі! Хто зацікавився цією темою, може самостійно опрацювати її за підручниками О. Бандури або О. Пахаренка. Чи стала для вас зрозумілішою поезія ХІV–ХVІІІ ст.? То чи можемо ми прибрати нашу символічну стіну, яка відділяє нас, покоління ХХІ ст., від мистецьких надбань наших предків? 2. Бесіда (прийом «Мікрофон») Що вам дало знайомство з давньоукраїнською поезією? Який поет давнини видався вам найбільш цікавим? Наскільки близька нашому часу тематика давньоукраїнських творів? Уч и т е л ь. Традиції давніх поетів продовжують і поети сучасності. Так, риси бароко помічаємо у творчості таких поетів, як Микола Сорока, Мирослав Король, Василь Трубай. Їхні твори виконані в стилі зорової поезії. Демонстрація за допомогою комп’ютера. 3. Рефлексія Скласти або сенкан, висловивши у ньому свої враження про давню поезію, асоціації до вивченої теми, або акровірш. Iv. Домашнє завдання Додаток 1 Етапи розвитку давньої української поезії ХVІ — поч. ХVІІ ст. Україномовна поезія: М. Чурай, К. Сакович, А. Бесчасная, С. Климовський. Багатомовна: С. Оріховський, Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Кленович
Середина ХVІІ — початок ХVІІІ ст. ХVІІІ ст. Україномовна та багато- Поезія мандрівних дяків мовна поезія: Л. Барано- (україномовна): П. Пович, І. Величковський, пович-Гученський К. Зіновіїв
Додаток 2 Іван Величковський Четверогранний вірш Маріє Ти Єдина Мати Богу Сину
Ти більше усіх Богу люблена єдина,
Єдина усіх надіє, творцю, ти є завжди, мила,
Мати Богу творцю стань Діво, помилуй
Богу люблена, ти є завжди ділом. ділом
Сину єдина. мила. помилуй. сміло.
С. В. Миронюк
106
Рак літеральний Ради мене на радість Богом світу данна Анна во дар бо ім’я мі¹ обрадованна. Анна дар і мні сін² мира данна, Анна мі мати і та мі манна, Анна пита м’я, я мати-панна.
Примітки. Мі¹ — мені. Мні сін² — мені покрова, тінь. — — — — — — — — — — — —
Луна Що просиш ти, Адаме, чи земного краю? Раю. Чому ж туди тне входиш, чи ж боїшся брани? Рани. Чи увійти не можеш у нього побідно? Бідно. Чи, може херувими вхід криють прозвісно? Звісно А звідки собі маєш отаку досаду? З саду. Хто ж із саду смертельну дав їжу із древа? Єва. Спільновідмінковий Роди, вибранна, В цноті неустанна, Без пороку знанна, Солодкая манна, Котра нам данна, Богу осанна!
Тести з давньої літератури 1. Автор першої книги, надрукованої українською мовою: а) Франциск Скорина; б) Іван Федоров; в) Святополк Фіоль; г) Ярослав Мудрий. 2. Іван Вишенський писав: а) вірші; б) трактати; в) послання; г) п’єси. 3. Іван Вишенський: а) проголошував рівність всіх людей перед Богом; б) приймав західну культуру, рівнявся на Європу; в) відкидав народну мову, фольклор; г) не заперечував можливості примирення православ’я з католицизмом.
9 клас. Давня українська література. Цикл уроків
107
4. Які риси характерні для бароко? а) Заперечення художніх засобів, стислість, економність мови творів; б) широке використання художніх засобів, пишність форми; в) увага до природи; г) відкидання національної історії. 5. У козацьких літописах найбільша увага зосереджена на таких подіях з історії України: а) становлення і розквіт Київської Русі; б) діяльність Кирило-Мефодіївського товариства; в) доба Руїни; г) Визвольна війна 1648–1654 рр. 6. Який заклик до українського народу звучить у «Прокламації гетьмана Мазепи» (за «Історією Русів»)? а) До союзу із Швецією; б) до союзу з Росією; в) до самостійних дій; г) до миру. 7. Яке з припущень, на думку літературознавців, щодо авторів «Історії Русів» є найбільш вірогідним? а) Автор твору — Архип Худорба; б) автор твору — Г. Кониський; в) автор твору — О. Безбородько; г) автори твору — брати Полетики. 8. Для якого напряму у літературі притаманнне правило «трьох єдностей»? а) Бароко; б) романтизм; в) класицизм; г) реалізм. 9. У драмі «Милість Божа» розповідається: а) про прийняття християнства; б) про початок Визвольної війни проти польських поневолювачів; в) про наслідки Визвольної війни 1648–1654 рр. г) про боротьбу українського народу з турецько-татарськими завойовниками. 10. Яка основна думка драми «Володимир» Феофана Прокоповича? а) Підтримка діянь князя Володимира; б) засудження діяльності князя Володимира; в) захист реформ Петра І; г) захист язичницьких вірувань наших предків. 11. Чому значна частина поетичного доробку, створеного у ХVІ–ХVІІ ст., відсікалася від українського літературного процесу? а) Вірші писалися не лише українською мовою; б) твори вважалися художньо недосконалими; в) автори були католиками, ворогами православ’я; г) система віршування не відповідала сучасній. 12. Поетичним творам мандрівних дяків притаманні такі риси: а) шанобливе ставлення до релігійної тематики; б) наявність бурлеску і травестії; в) змалювання історичного минулого українського народу; г) силабічна система віршування.
108
Г. Я. Лазоряк
Лазоряк Ганна Ярославівна Учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель Рудківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів самбірського району Львівської області. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Лазоряк Ганна Ярославівна — талановитий, висококваліфікований, знаючий і творчий педагог. Працює над проблемою «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури». Глибоке осмислення теоретичних засад розвитку творчого мислення і творчості загалом дозволило учителеві дібрати відповідні методи та форми розвитку творчих здібностей учнів. Результативність праці учнів на уроках Лазоряк Г. Я. забезпечують активні та інтерактивні методи, зокрема метод проектів. Обов’язкова презентація учнями результатів досліджень окремих груп, стимулює їх творчі пошуки. Невід’ємною частиною процесу навчання у вчителя є проблемні ситуації. Вони забезпечують активізацію самостійної роботи учнів, є, рушієм їх критичного мислення. Цінним є опрацювання на уроках літератури літературно-критичних статей, уривків з монографій мовознавців. Це прилучає школярів до критичної наукової думки, розвиває у них здатність порівнювати різні точки зору, аргументувати власну думку, узагальнювати інформацію. Добрий результат на уроках Лазоряк Г. Я. забезпечують сучасні інтерактивні методи, рольові ігри, а також уроки-семінари, дослідження, екскурсії, диспути. Учитель дотримується у своїй роботі таких дидактичних принципів, як систематичність, принцип виховуючого навчання, зв’язку навчання з життям, принцип індивідуалізації, активності та наочності. Лазоряк Г. Я. приділяє велику увагу особистісним можливостям дитини, формуванню її життєвої самодостатності. Її педагогічна філософія — це філософія дитиноцентризму. Високу результативність праці учителя Лазоряк Г. Я. забезпечує її уміння налагодити партнерські стосунки з учнями як суб’єктами навчального процесу. Ганна Ярославівна — педагог тактовний, уважний, справедливий і вимогливий. Як зміст навчання на уроці, так і вся діяльність учителя забезпечує учням розвиток ініціативи і самостійної творчої думки.
109
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
Г. Я. Лазоряк
10 клас. Вивчення Творчості Івана Франка. Цикл уроків Іван Франко — письменник, учений, громадський діяч Мета:
учні повинні знати етапи життєвого і творчого шляху митця, вміти окреслити основні сфери його багатогранної діяльності, на прикладі життєдіяльності І. Франка формувати в учнів ціннісне переконання: можливість силою високого духу сягнути від «селянської хати» до світових вершин інтелекту; розвивати творчу уяву, логічне мислення учнів, навчати впорядкуванню, систематизації знань. Обладнання: портрет І. Я. Франка, виставка творів письменника та критичних праць сучасних літературознавців про нього, фотостенд «Сторінки великого життя»; відеофільм «Іван Франко» (1956 р., кіностудія ім. О. Довженка, режисер Т. Левчук); учнівські ілюстрації до творів І. Франка. Тип уроку: урок — захист пошуково-дослідницьких проектів. Форми роботи: робота в групах (учні розділені на 5 груп — за кількістю підготовлених проектів), «Мікрофон», «Прес». Нам пора для України жить. Іван Франко
Хід уроку І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку Учні обмінюються побажаннями (в парах). ІІ. Мотивація навчання школярів 1. Вступ Уч е н ь (читає вірш М. Рильського) Франко Син Яця-коваля, Іван рудоволосий, Рибалка і мудрець, поет і каменяр, Не надився на блиск і на позверхній чар, На Чайльд-Гарольдів плащ, на Лорелеї коси. Заглиблений у книг нових і давніх стоси,
Г. Я. Лазоряк
110
Він слухав голоси з низин і з-понад хмар, І хоч хитався він, та мав високий дар Гніт ненавидіти і люд любити босий. Дорога у житті самотньому тяжка; Навколо — ворогів закрадливість лукава, Панки, що «люблять Русь» для ласого шматка... Та ранив тяжко він беркута і удава, І проміж нас живе ясна і чиста слава Малого Мирона, великого Франка.
2. Оголошення теми і мети уроку 1) Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми розкриємо для себе велич життєвого і творчого шляху І. Франка. Митця, що проклав нові шляхи в культурі Слова... Вченого-гуманітарія світового масштабу. Мислителя і суспільного діяча. Провісника нашої державності. Яких же результатів ми можемо сподіватись від цього уроку? 2) Презентація очікуваних результатів. Ознайомимось з багатогранністю таланту І. Я. Франка та його виявами в найрізноманітніших галузях творчості, культурного й політичного життя. З’ясуємо, у чому заслуга І. Франка перед українською культурою. Визначимо, завдяки чому І. Франко став особистістю. Спробуємо дати однозначну відповідь: І. Франка — це талант чи геній? Можливі додатки учнів, які записуються на плакаті «Очікувані результати». 3) Аналіз епіграфа. ІІІ. Актуалізація опорних знань 1. Інтелектуальна розминка Уч и т е л ь. Ви вже не раз чули про Івана Франка, вивчали його твори в молодших та середніх класах. Хочеться дізнатися, як ви засвоїли матеріал. Пропоную провести «Інтелектуальну розминку». 1. Народний псевдонім Франка. (Каменяр) 2. Рідне село Франка. (Нагуєвичі) 3. Твір про тухольську громаду. («Захар Беркут») 4. Додайте: «Грицева шкільна...» (наука). 5. Кусок крейди, яким пригостили Гриця в школі, хлопці назвали... («єрусалимом») 6. Лис який? (Фарбований) 7. Якого кольору була фарба у діжці? (Синього) 8. Народне оповідання про дійсні події. (Переказ) 9. Народне оповідання про фантастичні події. (Легенда) 10. Донька боярина Тугара Вовка. (Мирослава)
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
111
11. Наймолодший син Захара Беркута. (Максим) 12. «Сотворили землю з піскового зерна три святі голуби –...» (Дажбог, Світовид, Перун) 13. Хто такий Сторож у повісті «Захар Беркут»? (Великий кам’яний стовп) 14. Яким військовим хитрощам навчила тухольців Мирослава? (Робити метальні машини) 15. Додайте: «Наша ціль — ...» (людське щастя і воля). 16. Додайте: «Коли який... фальшивий приятель отуманить нас, одібре, оббреше і ми робимося хоть дрібку мудрішими по шкоді, то говоримо...» («я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі»). 17. Де створено музеї І. Я. Франка? (Всього їх чотири — в Нагуєвичах, Львові, Криворівні та Канаді (Торонто) 18. Яку назву має цикл казок для дітей, що об’єднує їх аж 20? («Коли ще звірі вміли говорити») 2. Завдання учням Роздивіться ілюстрації на стенді і скажіть, до якого твору кожна з них (це роботи учнів до творів «Захар Беркут», «Каменярі», «Товаришам із тюрми», «Добрий заробок», «Грицева шкільна наука»). ІV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу 1. Демонстрація портрета І. Я. Франка Учні зачитують спогади сучасників. Михайло Коцюбинський. «Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся покірно пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно від світла його очей, а мова здається не словом, а сталлю, що б’є о кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою!» Художник Ю. Данькевич. «Велика ніжність у поведінці, лагідний м’який голос та особлива вразливість на людську недолю — оце риси, що їх мав цей великий чоловіколюбець». 2. Розповідь вчителя Ніхто ніколи про нього, Івана Франка, не скаже таких слів, як сказав він про Тараса Шевченка у відомій «Присвяті», що починається отими словами, котрі так часто тепер повторюємо: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури». Обидвох доля переслідувала, скільки могла, обидвом не шкодувала страждань. Обидвом «найкращий і найцінніший скарб» доля дала лише
Г. Я. Лазоряк
112
по смерті — «невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори». Його, Івана Франка, назвуть Вічним революціонером неспокійного людського духа, Каменярем поступу, Титаном думки і Титаном праці і врешті — українським Мойсеєм. Не вважав себе таким: ...Я не геній, Я звичайний чоловік. Я для геніїв грядущих Поле дикеє орав.
І у відомій поезії «О. Люнатикові» (О. Луцькому) щиро жалкував з цього приводу: Ех, якби я геній був! З тих істерій, неврастеній Я б вас чаром слів добув, Я б, мов вихор, вас з собою Рвав до ясних, світлих мет, І до жертви і до бою Вів би ваш я смілий лет! Я б вам душі переродив, Я б вам випрямив хребти, Я б мужів з вас повиводив — Навіть з мавп, таких, як ти!
І. Франко був нашим Мойсеєм, провідником нашої державності, прихильником національно-визвольних рухів інших народів, прикладом колосальної національної праці для всіх людей доброї волі на Землі. Зробив для нашої нації все, що міг, поруч із Шевченком. Іван Франко — соціокультурний феномен, позначений величезною багатогранністю. Академік Олександр Білецький писав про нього: «Перед нами — дійсно феноменальна людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу». Хто ж він, Іван Франко,— талант чи геній? Спершу проведемо словникову роботу. 3. Робота з термінами Вчитель роздає групам записані на окремих картках терміни-обдарованість, талант, феномен, геніальність, унікальність; учні працюють зі словниками, озвучують зроблене. 4. Проблемне питання Учитель повертається до проблемного запитання: «Звичайною, але працьовитою, талановитою чи геніальною людиною був І. Франко?» Учні висловлюють думки (використовується технологія «ПРЕС»).
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
113
5. Виступ-захист учнями власних проектів Проект 1 Іван франко: велегранність таланту. Поет (11 прижиттєвих збірок). Прозаїк (10 повістей і романів, майже 100 творів малої прози). Драматург (понад 10 драм). Мовознавець (знав 14 мов). Громадський діяч (очолював філологічну секцію НТШ). Історик літератури (монографія «Нарис історії українсько-руської літератури»). Перекладач, автор переспівів. Науковець (доктор наук). Фольклорист, етнограф (400 пісень, 1800 коломийок). Політик (у 1890 р. Франко і Павлик організували Русько-українську радикальну партію; балотувався до австрійського парламенту та галицького сейму). Видавець (альманахи «Дзвін» і «Молот», журнали «Житє і слово», «Світ», «Літературно-науковий вісник»). Публіцист. Філософ. Проект 2. Франко-перекладач Франко дав поетичні обробки багатьох європейських та східних тем і мотивів, створив великий цикл поезій за мотивами історії стародавнього світу, найбільше римської історії, перекладав вавілонські гімни й молитви, індійські легенди з «Махабхарати», великі цикли староарабської, давньогрецької та давньоримської поезії, епічну поезію народів світу, зокрема старошотландські, староанглійські, старонорвезькі, староісландські балади, іспанські романси, албанські, португальські, італійські, німецькі, єврейські, китайські, болгарські, сербсько-хорватські народні пісні, уривки з угорського народного епосу, дав цикл «Циганські мелодії», переклав «Слово о полку Ігоревім» і «Краледвірський рукопис», звертався до Шекспіра, європейських нових літератур. Проект 3. Франко-публіцист Чимала спадщина Франка-публіциста. Він друкувався в українських виданнях «Народ», «Хлібороб», «Громадський друг», співпрацював із польською газетою «Ргаса» та німецькою «Die Zeit». Робота в прогресивній періодиці, і поетична, і публіцистична, зв’язувала Франка з життям, з політичною боротьбою, кріпила його життя. Про активну роботу на ниві публіцистики свідчить такий факт: І. Франко є екс-рекордсменом за використовуванням псевдонімів, яких мав небагато-немало — 99, а поступався лише одному О. Кониському (141 псевдонім). Паула, «Від однієї часті львівської молодіжі», «Від імені веча венской руской молодежи» — за цими псевдонімами приховувалася творча думка Великого сина України.
114
Г. Я. Лазоряк
Причин щодо такої кількості псевдонімів у І. Франка було кілька: 1) проблеми з цензурою; 2) створення масовості у своїх журналах; 3) бажання друкуватися у жіночих виданнях; 4) мода. Нам добре відомі принаймні п’ять псевдонімів І. Франка: Мирон, Іван Живий, Дженджалик, Хома Брут, Віршороб Голопупенко. Проект 4. Франко й книга І. Франка вважають найбільшим книголюбом серед письменниківкласиків. Ще школярем він зібрав собі невелику бібліотеку в 500 томів, хоч грошей на то не мав. Як йому вдалось це зробити? Роблячи за товаришів письмові завдання, в нагороду брав лише книжки. Щотижня заходив у книгарні, де мав «особистий рахунок», купував часто антикварні книги, повторюючи при цьому фразу: «Я їх не читаю, а... нюхаю». Згідно із заповітом, бібліотека, документи, рукописи Франка передані НТШ. Проект 5. Працездатність Франка Майстерність вимагає неабиякої працездатності, що часто межує з подвигом. Художник Федотов працював при штучному освітленні, аж доки не запалювались очі, й він змушений був накладати на них мокру пов’язку. І все одно, лягаючи спати, підкладав під голову деревину, щоб «скоріше минула ніч» і можна було знову братися до роботи. Як це нагадує нам Франка, що писав і в тюрмах, і майже непритомніючи від голоду; писав і в затемнених кімнатах, коли ледве не повністю втратив зір у 90-х роках; вчився писати лівою рукою, коли параліч покалічив праву руку, диктував, коли відмовили обидві. Лягав він пізно, а вставав найпізніше о 9-й ранку. Виходив на прогулянку, після чого брався до термінової роботи, за одним присідом невтомно міг працювати 5–6 годин. Близько 10–11 години Франко робив мандрівку від своєї хати до вул. Чарнецького, на якій містилася редакція «Літературно-наукового вісника», «Записок наукового товариства ім. Шевченка» та «Українсько-руської видавничої спілки». Там він здебільшого проводив цілий день, редагуючи і коригуючи рукописи, беручи участь у засіданнях. Часто заходив по дорозі в бібліотеку «Оссолінеум» або Народного дому. Близько 2-ї години Франко повертався додому на обід. Післяобіднього відпочинку І. Франко не визнавав. Писав він здебільшого до 4–5-ї години, тоді знову повторював свій шлях або йшов чи по вулиці Баторія, чи по Академічній (тепер проспект Шевченка). Така працездатність породила навіть літературну бувальщину «За бар’єром — бар’єр». На перешкоді самовідданої праці в ім’я народу не могли стати навіть каральні органи, які тричі кидали Івана Яковича у в’язницю: 1877 —
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
115
перший арешт, який вилився у «страшну і тяжку хворобу»; 1880 — другий арешт, що породив натуралістичний твір «На дні»; 1889 — третій арешт. Уч и т е л ь. Люди такого масштабу діяльності, як І. Франко, репрезентують не лише свій народ, свою епоху, а й цілу світову культуру. Існує окрема наукова дисципліна, ім’я якій — франкознавство. Її фундатором був академік Михайло Возняк (1881 — 1954), який вперше вжив цей термін («франкознавство») ще в 1925 р. (газета «Діло» від 31 травня). Підготовлений учнями проект «Іван Франко: велегранність таланту» свідчить, що жодна із сфер духовної діяльності українства (та й не тільки) другої половини XIX — поч. XX ст. не обійшлася без його участі. Учені — франкознавці нашого часу говорять навіть про цілу універсальну систему поглядів, що сформувались десь на попередньому зламі віків,— франкізм. І жодному сумніву це твердження не підлягає. У 2001 році видавництво «Каменяр» видало том праць Івана Франка «Мозаїка», які не ввійшли до 50-томного зібрання. Передмову написала Зіновія Франко, внучка Івана Яковича. Зрозуміло, що до цього тому не могли увійти «Апокрифи і легенди» — 5-томний опус, якому рівного немає, принаймні, у слов’янському світі; шестикнижжя «Галицько-руські народні приповідки». Який колосальний скарб! Необхідно, щоб усі, хто вивчає твори Франка, керувалися словами Ґете: Хто хоче зрозуміти поета, мусить іти в його край... Звернемося до деяких питань біографії. Тут нам прислужиться книга Зенона Гузара «Стежками життя і творчості Івана Франка» (Дрогобич: Коло, 2004.— С. 4–8). 6. Зустріч з І. Франком (учень грає роль митця, розповідаючи від його імені про дитячі роки) У метричній книзі Нагуєвицької парафії від 27 серпня 1856 p. записано латиною: «Року Божого тисяча вісімсот п’ятдесят шостого (1856), місяця серпня, дня двадцять сьомого (27) в селі Нагуевичах, № дому 7, народився хлопець греко-католицького обряду, правого ложа, на ім’я Іван, син Якова Франка, рільника з села Нагуєвич, і Марії, дочки Миколи Кульчицького у присутніх хресних — Данила Навроцького, рільника з Нагуєвич, і Олени Риб’як, дня 27 цього місяця охрестив і миропомазав, згідно з греко-католицьким обрядом, преподобний отець Йосиф Левицький». Найімовірніше, що О. Й. Левицький записав у метрику дату мого хрещення. За свідченням матері, я народився на два дні раніше, ніж записано в метриці,— 25, а не 27 серпня в Слободі, присілку с. Нагуєвич. Зрештою, послухайте, як я зобразив хутір Слободу в незакінченій повісті «Гутак»: «Серед рівнини темнілася Слобода на високім горбі, облита з двох сторін невеличкою рікою і оперезана високими уривистими
Г. Я. Лазоряк
116
берегами, котрих боки із жовтої глини видавалися в блідім полусвітлі, як золотий широкий пояс на стані розкішної красавиці. Та й пишна ж бо красавиця, тота Слобода! Ті десять хат і кільканадцять будинків господарських, кинені неначе случайно, на вершок горба, обтулені густими зеленими садами, дрімають тихо. Гладка рівнина обливає з трьох сторін Слободу, немов спокійне зелене озеро спокійний зелений острівець. А в невеликій віддалі, неначе темні береги того зеленого озера, стоять із трьох сторін густі темні ліси і звільна колишуться і шумлять без вітру». Перед віками у Слободі стояв замок панів Туркулів. Один з переказів про нього я записав: «Поконець села Нагуєвичі є на сугорбі, з двох боків обточенім річкою Баром, невеликий присілок Слобода. Присілок цей постав за австрійських часів. Давніше на тім сугорбі стояв укріплений замок, а в тім замку сиділи Туркули. Було їх два брати. Чогось вони посперечалися, і молодший нагнав старшого геть. Що той робить? Власне тоді напали були татари на наш край. Він пішов до татарів. Намовив їх, щоби напали на той замок, де жив його брат. Татари послухали, пішли за ним. Але замок був довкола облитий водою, обкопаний фосами, годі було доступити. Але той Туркул знав, що від того замку йде пивниця попід землею аж у поблизький ліс. Ось він запросив їх у ліс до того місця, де був вхід до тої пивниці, і тою ямою татари дісталися до замку. Всіх, хто був там, вирізали, все забрали, тільки самого господаря не могли знайти. А той так, як поміркував, що татари в замку, побіг до тої пивниці, у котрій був порох, викрав вогню і підпалив бочку з порохом. Ще татари всі були в замку, а то як вибухло, весь замок вилетів у повітря, татари всі погибли, а з ними й оба Туркули». Ще гімназистом я працював над поемою «Пани Туркули», але вона загублена. І в радості, і в творчому натхненні, і в днях журби впродовж усього життя повертався я до рідного хутора, до своєї «малої Ітаки». Маленький хутір серед лук і нив, На горбику над річкою шумною — Отам я в простій хлопській хаті жив, І самота, і сум жили зо мною. Із трьох боків поля ті обмежив Могутній ліс зеленою стіною, І шумом серцю він на сон дзвонив, І сум по травах розносив луною. Він тяг мене в свою таємну тінь, І свіжий подих відчував розраду, І листя, знай, мені шептало: «Скинь Із серця всі згадки про зваду й зраду! Природі-мамі до грудей прилинь — І тут знайдеш нову, святу принаду».
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
117
П’ятирічним хлопчиком часто перебував у кузні свого батька, Яцяковаля, як його називали в рідному і довколишніх селах. Є такий твір, що має назву «У кузні (із моїх споминів)». Ось його початок: «На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить огонь. Невелике огнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі. Се огонь у кузні мойого батька». Уч и т е л ь. Отець Йосип Левицький — наш земляк, уродженець с. Баранчичі (тепер Баранівці) на Самбірщині, автор 1-ої в Галичині української граматики, написаної німецькою мовою. Й. Левицький намагався пробудити в селян потяг до освіти. Дуже можливо, що саме о. Левицький вплинув на Якова Франка, щоб той віддав сина до школи. І.Франко з симпатією згадує о. Левицького, який давав дітям читати «Вінок русинам на обжинки». 7. «Творча п’ятихвилинка» Вчитель демонструє на мультимедійній дошці фотографії з екскурсій до музею І. Франка в Нагуєвичах та по «Стежці Каменяра» в лісі Панчужна і пропонує написати твір-мініатюру «Мої враження від зустрічі в Нагуєвичах з юнаком Іваном Франком», використовуючи називні речення. Дві-три творчі роботи зачитуються. 8. Запис та осмислення фактів У 1981 р., до 125-річчя з дня народження Франка, відновлено садибу його батьків з усіма її спорудами: хатою, стодолою, шпіхлером, кузнею. В цьому ж році у лісопарку відкрито меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка». У 1986 р. збудовано нове приміщення для музею. На жаль, у Різдвяну ніч 1996 р. у Нагуєвичах згоріла церква, у якій хрестили Івана Франка. У церкві була священна реліквія — Євангеліє, подароване батьком Івана Франка — Яковом, для котрого він власноручно викував оправу. На той час це була надзвичайно дорога річ — це Євангеліє вартувало 42 дукати, або 189 ринських. Вогонь знищив старовинні ікони, церковний посуд і... Євангеліє. 9. Інтерв’ю з географом та етнографом Що ви знаєте про рідне село Франка? (Відповіді учнів, що виконують роль дослідників.) Нагуєвичі: візитна картка Нагуєвичі — підгірське поселення, розташоване за 14 км від Дрогобича і 12 — від Борислава. Знаходиться в долині між відрогами Карпатських гір уздовж невеличкої річки Збір, яка впадає в Дністер. Багато творів Франка написані за подіями, які сталися в його рідному селі («Великий шум», «Гутак», «Украдене щастя», «У кузні», «Лесишина челядь», «Грицева шкільна наука»).
118
Г. Я. Лазоряк
Перші згадки про Нагуєвичі датуються 1424 роком. Спочатку поселення називалося Сольним, бо тут були запаси соляної ропи. Під час монголо-татарської навали більшість мешканців загинули, а вцілілі покинули згарища. Ті, що повернулися згодом, назвали нове село Батів. У XIV столітті король подарував село панові С. Нагуєвському. Пан відразу ж перейменував село на свою честь, але недовго жив тут, бо його звели зі світу опришки, а панське майно розкупили в держави чи в нащадків пана багатші селяни. Побутує легенда, що дід Франка купив велику частку панського майна, в тому числі кузню. Син Франка Тарас Іванович за архівними записами встановив, що до кінця XVIII століття в Нагуєвичах ще не було прізвища Франко, і висловив здогад, що рід батька міг поселитися у Нагуєвичах, прийшовши з села Озимини на Дрогобиччині (зараз Самбірського району). 10. Розповідь учителя Сорокарічний ювілей творчої діяльності Франка Галичина святкувала у 1913 році, святкувала дуже пишно. Франко категорично був проти святкування. Демонстративно відмовлявся від усіляких почестей. Не захотів сидіти навіть у кріслі, обмаєному по-галицьки пишно й урочисто. Сів між людей. Просив не співати йому веселих і «пориваючих» пісень. Волів слухати сумні та жалісливі: «Чорна рілля ізорана та трупами засіяна»... Ювілей святкувався поза його волею. На самому початку його святкування Франка спіткало страшне й непоправне горе. Помер син Андрій, який під час хвороби заміняв батькові руки. Помер від каменя, який летів у голову Івана Франка під час виборної кампанії 1897 року. Камінь випустила якась шовіністична рука. Сина поховали на Личаківському цвинтарі, і невдовзі на тому місці було влаштовано смітник. І могилу було втрачено... Франко навіть не просив допомоги. Не просив у суспільства, яке влаштовувало йому пишні прийоми, щоб змилосердилось принаймні над почуттями батька. Були глухі... Навіть факт, що поза його волею був створений ювілейний комітет, який зайнявся збиранням грошей, котрі мали бути подаровані хворому письменнику (так, саме так, «хворому письменнику», навіть без імені та прізвища), боляче вразив його. Невже справді він трудився для свого народу задля того, щоб мати забезпечену старість? Ні, його ніхто не зумів переконати в доброму намірі цієї акції. Його навіть не переконувало те, коли йому говорили, що він належить народу і народ повинен сам подбати про свого генія. Грошей мало бути назбирано стільки, щоб процентного приросту від них вистачало на прожиття його родини. Він нічого не звик приймати задарма. Вважав, що мусить відробити і ті останні шеляги, видані йому авансом, як би йому важко не довелось.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
119
Розбитий хворобою, зовсім немічний, з одного міста в друге, від однієї громади до іншої, їздить читати свого «Мойсея». Так хоче народ. Послухати, як він читає свою поему. Переповнені зали, натовпи народу, найщиріші зустрічі. ...Закінчує отим вічним і безсмертним для нас: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжі, Людським презирством, ніби струпом, вкритий!..
Його підводять з крісла, щоб мав змогу вклонитись. Робить той останній поклін. Франка бичували до останку. До самого розп’яття. До смерті. Зібраний ювілейний дар, який мав забезпечити йому прожиття, пропав. Усе було списано на війну... Його не було в чім поховати. Не було ні взуття, ні сорочки, ні пристойного одягу. «Першу вістку про смерть Франка,— писала у спогадах Ольга Роздольська, дружина відомого фольклориста Осипа Роздольського,— дістала я від дружини В. Гнатюка, що довідалася про це зараз після смерті в редакції «Діла». Негайно пішли ми обидві з китицями бузку до його хати і застали там уже двох гуцулів-вояків, що стояли навколішки і сердешно плакали; одним із них був добре відомий нам усім і покійному Шекерик-Доників. Покійник лежав на ліжку, прикритий стареньким подертим простирадлом, з-під якого просвічувало вкрите синіми плямами голе тіло крізь одну більшу діру, яку ми зараз-таки закрили квітами». На обличчі був спокій. Перший раз за довгий-довгий час. Відробив панщину свого життя. Віддав борг. Раз і назавжди. Це сталося 28 травня 1916 року. Некрологи надрукували десятки газет Європи; з’явилося 230 статей про письменника 120-ма мовами. Похорон був багатотисячним, але поховали Франка в чужому склепі й перенесли прах на те місце, де він знаходиться сьогодні, аж через 16 років. На могилі встановили символічну скульптуру каменяра, хоч Франко був скоріше українським Мойсеєм, ніж скалоломом (Матеріал за статтею Р. Горака «Титан і пігмеї»). V. Систематизація та узагальнення 1. Гра «Мікрофон» 1) У чому заслуга І. Франка перед українською культурою? 2) Чи можна І. Франкові адресувати його ж слова: «...талант се властиво більша вразливість нервова та певні враження і більша стабільність задержати ті враження і викликати їх заново»?
Г. Я. Лазоряк
120
3) Яке враження справив на вас епіграф до уроку? 4) Де можна застосувати здобуті сьогодні знання? 5) Що було найцікавішим на уроці? 2. Перегляд фрагменту з відеофільму «Іван Франко» VІ. Підбиття підсумків уроку 1. Аналіз плакату «Очікувані результати» 2. Розповідь учителя Відзначено 150-літній ювілей Івана Франка. Ґрунтовне, глибоке вивчення творів геніального Каменяра на уроках літератури — це наше з вами пошанування геніального земляка. Іван Франко — не минуле. Він — сучасність і майбутнє. Нам усім Франко потрібен не плакатний, не шаблонний, не «популярний» у банальному розумінні цього слова, а живий і цікавий, несподіваний і глибокий своєю мудрістю і мистецькими переживаннями. Здається, життя таке коротке. А скільки встиг зробити за цей час Іван Франко! Велич нашого земляка, галичанина, надзвичайна! Свідченням цього є факт, що Всесвітня Рада Миру 9 квітня 1956 року в Стокгольмі ухвалила відзначити цей рік (а тоді виповнювалося 100 років від дня народження Франка) у всіх країнах світу. У 1986 р. у Львові був проведений Міжнародний симпозіум під назвою «Іван Франко і світова культура». Про великого митця влучно сказав Д. Павличко: «Титанічна діяльність Франка відбила національні воління розірваної між імперіями Романових і Габсбургів української землі... Шевченко народив, а Франко виховав українську націю». VІІ. Домашнє завдання 1. Скласти хронологічну таблицю. 2. Прочитати оповідання Франка «Батьківщина». 3. Опрацювати статтю Є. Маланюка «Франко як явище інтелекту» та «Реферат про І. Франка» М. Коцюбинського (скорочено), скласти тези до них. 4. Індивідуальні завдання. Повідомлення «Франко і Рудківщина». 5. Заповнити анкету. 1) Яке значення для тебе особисто мають знання та вміння, отримані в результаті роботи над проектом? а) Мені це знадобиться в майбутньому. б) Мені просто цікаво. в) Значення не мають. 2) Що викликало найбільші труднощі? а) Пошук інформації. б) Комунікація в групі. в) Необхідність публічного виступу. г) Інше.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
121
3) Як ти почувався під час презентації? а) Впевнено, бо добре володію інформацією. б) Легко, тому що поряд зі мною мої друзі. в) Мені важко, бо матеріал надто науковий. г) Мені було байдуже. 4) З яким настроєм ти працював над проектом? а) Було цікаво. б) Не дуже цікаво. в) Не цікаво взагалі. 5) Як ти вважаєш, чи потрібні взагалі проекти? а) Так. б) Ні.
Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин» Мета:
учні повинні вміти пояснити структуру збірки, мотиви; називати твори (цикли) з неї, ідеї яких видаються актуальними сьогодні; аналізувати поезії, вміти визначити і пояснити символіку «Гімну», розкрити значення поняття «вічний революціонер»; формувати в учнів віру в людину (яка була притаманна І. Франкові) та переконання, що поступ здійснюється не шляхом насилля, а розвитком духовності людини; сприяти виробленню у дитини звички і здатності мислити самостійно, інтуїтивно, гнучко, критично. Тип уроку: філологічне дослідження. Обладнання: поетичні збірки І. Я. Франка, підручник; музичні записи («Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни...», «Не пора, не пора, не пора», Державний гімн «Ще не вмерли України ні слава, ні воля», «Гімн» («Вічний революціонер»); тлумачний словник, літературознавчий словник. Форми роботи: «Інтерв’ю», «Триступеневе інтерв’ю», технологія «Прес». Кожний збірник віршів Івана Франка — це книга з різко окресленим характером. Максим Рильський
Хід уроку І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку За допомогою дієслова учні визначають свій емоційний стан (хвилююся, сподіваюся, тривожуся, радію, очікую...). ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Розповісти про юнацькі роки Франка Додаткове запитання. Що ви довідалися про формування характеру майбутнього митця і вплив на Франка свідомих людей, які ще в маленькому Івасеві помітили й передбачили великий талант?
122
Г. Я. Лазоряк
2. Розкрити умови становлення таланту Франка та визначити його місце в літературному процесі кінця XIX — поч. XX ст. Додаткове запитання. Що ви можете сказати про умови останніх років життя поета? 3. Історична розвідка учня «Франко і Рудківщина» На мультимедійній дошці демонструється відеозапис інтерв’ю, взяте учнем у вчителя історії, голови Рудківської «Просвіти» п. Володимира Голинського. Уч е нь. Чи пов’язана діяльність Івана Франка з Рудківщиною? Голинський Володимир. Достеменне знайомство поета з Рудківщиною відбулося у 1897 році, у час передвиборної боротьби як кандидата на посла до австрійського парламенту. Іван Франко бував у священика Степана Онишкевича, який у 1895 році започаткував комарнянську «Просвіту» і був провідним працівником цієї організації. На жаль, в архівах «Просвіти» не збереглася Франкова кореспонденція з рудківчанами, хоча інтелігенція старшого покоління залишила свої спогади. Так, стало відомо про перебування Франка у Підгайчиках навесні 1897 року. Франко виступав біля церкви на передвиборчому вічі. 24 лютого 1897 року відбулося передвиборче віче за участю Франка в Комарно. За тими ж спогадами, Франко повинен був виступати і перед громадськістю в Рудках. Він балотувався до п’ятої курії Віденського парламенту, і громадськість Рудківського, Мостиського, Перемишльського, Добромильського, Самбірського і Дрогобицького повітів голосувала за кандидатури Франка і Левицького. Кількість голосів, які отримав на виборах І. Франко,— 319 проти 505, які отримав д-р Левицький. Але в Рудківському і Мостиському повітах Франко переміг. Тут можемо погордитися за своїх предків. Ці два повіти були аграрними, тут проживало українське селянство, яке у своїй переважній більшості віддавало голоси Івану Франку. Вибори 1897 року були кривавими. Пан Левицький і адміністрація, що була в його руках або діяла за кошти панської кишені, організовували і проводили провокації і розправи над нашими виборцями. У той час були притягнуті до судової відповідальності тільки в Комарно 71 чоловік. Їх було засуджено до тюремного ув’язнення строком від 4 місяців до 3 років. У Самбірському суді розглянуто 15 справ за «порушення» закону — мітинги, збори на підтримку кандидатури Івана Франка. Насміхався панський прислужник з прізвищ селян, мовляв, тут можна влаштувати ціле полювання. Ось ці прізвища: Кос, Крук, Когут, Єндик, Вовк, Карабін. А вони ж обороняли інтереси Франка, нашого народу! Мабуть, подібні згадки про перебування І. Франка збереглися в селах і їх необхідно воскресити.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
123
У 1913 році рудківчани з «Просвіти» збирали кошти на ювілейний дар Франкові. Того ж року просвітяни купили будиночок під Народний Дім. Цікаво, чи і в нас читав поет свого «Мойсея»? Добро було б, як би знайшлися нащадки родини Роздольських. Наприкінці 30-х років вони жили в цьому будинку, а голова цього роду працював в «Просвіті» з 1913 року... Вдячні рудківчани поставили пам’ятник І. Франкові на площі Відродження (колишня Ринкова). Цілком можливо, що на тому ж місці виступав він 27 січня 1897 року... (дата — точна, місце — достеменно невідоме). 4. Ігрове завдання «Коло знайомих, друзів Франка» Чотирьом-п’яти учням вчитель роздає конвертики, у яких на окремих аркушах дана інформація про сучасників Франка, спогади, «Матеріали до хронології життя і творчості Івана Франка» Зенона Гузара тощо. Завдання — визначити коло знайомих, добрих приятелів митця, скласти схему. (Учні працюють за окремим столом.) 5. Пошукова робота Решта учнів за матеріалом підручника виписують назви і дати виходу поетичних збірок І. Франка: 1) «Баляди і розкази» (1876); 2) «З вершин і низин» (1887, 1893); 3) «Зів’яле листя» (1896); 4) «Мій Ізмарагд» (1897); 5) «Із днів журби» (1900); 6) «Semper tiro» (1906); 7) «Давнє і нове» (1913); 8) «Із літ моєї молодості» (1914). ІІІ. Оголошення теми, мети уроку ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Слово вчителя Свої художні твори Франко писав легко, використовуючи кожну вільну хвилину. Семен Вітик, знайомий Франка, залишив спогади про те, як працював письменник: «...У своїй праці міг перескакувати з предмета на предмет без ніякої втоми і без супочинку. В один і той же день він писав вірші і повісті, перекладав, писав політичні статті, правив коректуру і працював над економікою, історією чи фольклором... Властиво найтяжча творча праця починалась у нього щодня від восьмої вечора і тривала до першої години ночі, а не раз і довше. Цю пору призначив він на поезії, оригінальні оповідання, наукові праці». Інший сучасник Франка Антін Дольницький відзначав:
Г. Я. Лазоряк
124
«Взагалі характеристичною рисою його поведінки була скорість. Швидко читав, швидко писав, швидко орієнтувався і рішався. А читав все, що попало... протягом року перечитав усю бібліотеку (кілька тисяч томів). Без книжки під пахвою рідко коли можна було його стрінути на вулиці. А що прочитав, те і затямив на ціле життя...» Дивовижна працездатність допомагала Франкові реалізовувати творчі плани, хоч, мабуть, його жага творчості не мала меж. Михайлові Грушевському, який трудився поруч з Франком на одному духовному полі, поезія Франка «звучала, як похідний марш, як воєнний клич», а ціла творчість Франка була «національним подвигом». Багато поетичних творів Франка ще не видані, а то й не знайдені. Тільки недавно було виявлено кілька журнальних видань, на полях яких Франковою рукою записано більше п’ятисот віршів. Я говоритиму про поезію Франка з позицій не вчителя, а читача. Вкотре перегортаю сторінку за сторінкою і душу проймає відчуття його живої присутності. Кожен рядок промовляє щирими людськими болями і пристрастями, кожне слово жагуче, образне й на диво точне. Справді, як казав Коцюбинський, читаючи вірші Франка, «не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв». 2. Конкурс «Всезнайко словесності» Для повного, ґрунтовного аналізу збірки Івана Франка «З вершин і низин» учням необхідно пригадати раніше вивчений матеріал. Учні, утворивши три команди (за варіантами), якнайшвидше заповнюють три плакати. Плакат 1. Види і жанри словесності Лірика гімн елегія епіграма ода пісня медитація послання
Епос гумореска есе казка легенда нарис новела оповідання переказ повість роман
Драма водевіль драма комедія мелодрама трагедія трагікомедія мораліте фарс інтермедія
Ліро-епіка балада байка дума історична пісня поема співомовка
Плакат 2. Тематична приналежність поезії
Громадянсько-політична пейзажна
філософська
інтимна.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
125
Плакат 3. Тропи Прості епітет, порівняння
Складні алегорія, гіпербола, літота, метафора, персоніфікація, метонімія, синекдоха
В класі проходить обмін інформацією (за технологією «Триступеневе інтерв’ю») спочатку в парах, після цього пари утворюють четвірки. 3. Слово вчителя Дослідники-літературознавці вважають вершиною громадянської лірики Франка збірку «З вершин і низин» 1893 року видання — книжку, в яку поет вклав усе найкраще, написане ним за двадцять років поетичної творчості. Відкриваємо першу сторінку — звучить Франковий «Гімн». Спочатку вчитель, а потім учні виразно читають поезію «Гімн». 4. Дослідницький практикум (учні готують усні відповіді на запитання, використовуючи матеріал підручника, словники) До якого виду ліричних творів належить поезія «Гімн»? Який твір ми називаємо гімном? (Гімн — слово грецького походження, означає «урочиста пісня». Гімн — урочистий музичний твір, літературною основою якого є вірш, сповнений символікою і високим публіцистичним пафосом, розрахований на масове сприйняття) Які різновиди гімнів ви знаєте? (Державні, революційні, військові, релігійні, на честь видатних людей тощо) Чий вірш покладено в основу Гімну нашої держави? (Вірш видатного фольклориста Павла Чубинського, написаний понад 130 років тому,— «Ще не вмерла Україна». Музику написав композитор з Галичини Михайло Вербицький. Гімн «Ще не вмерла Україна» звучав на всіх урочистостях УНР ще в 1918 році. За радянських часів виконувати Гімн суворо заборонялося) Яка пісня стала народно-церковним гімном, вірою у Всевишнього і кращу долю України? («Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни...» — вірш «Молитва» Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка) (Звучить фрагмент.) Кому ж співає гімн І. Франко і його ліричний герой? (Вічному революціонерові) Хто ж він, цей вічний революціонер? («Дух, що тіло рве до бою») З якою метою? («За поступ, щастя й волю») 5. Пояснення вчителя Дійсно, йдеться в цьому творі не про революціонера, як раніше трактувалося, а про національний дух, який може десятиліттями дрімати, щоб, раптово прокинувшись, несподівано порвати кайдани і дати нації довгождану волю. Франко передбачає таке явище для України й українців,
Г. Я. Лазоряк
126
а тому неначе викликає цей дух нації, вірить у спроможність цього Духа підняти українців на боротьбу за незалежність. Голос духа чути скрізь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття. Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі.
6. Конкурсне завдання «Лінгвістичне дослідження» (в зошитах) Умови конкурсу: перемагає той, хто виконує завдання найякісніше: знайти у творі синоніми до виразу «вічний революціонер» («дух, наука, думка, воля»); визначити віршовий розмір (4-стопний хорей); що надає поезії такий віршовий розмір? (маршовий ритм); визначити яскраві елементи поетичного синтаксису тексту (анафора (єдинопочаток «ні»), алітерація р). 7. Слово вчителя Зверніть увагу. Не випадково поезія «Гімн» має підзаголовок «Замість пролога». А тепер пригадаймо, що таке пролог? Осмислюємо термін! Пролог — елемент композиції твору, його початковий етап, в якому коротко подається одна подія, віддалена в часі від основної дії, або повідомляється про ідейно-тематичний задум автора, мету твору. Отой дух — передусім у всьому і понад усе. М. Коцюбинський казав, що Франкові вірші «просяться часто в музику». Видатні українські композитори С. Людкевич та М. Лисенко написали музику, і вірш «Гімн» став відомою піснею, одним з кращих зразків української музичної класики. (Учні слухають фрагмент твору). 8. Дослідницький практикум (самостійна робота з підручником за варіантами) Завдання для 1-го варіанту: визначити мотиви збірки «З вершин та низин» та її структуру. Мотиви збірки Сповідування життя як активного чину, двобою зі злом; передчуття кардинальних змін у суспільстві: «Гримить! Благодатна пора наступає»; «Земле, моя всеплодющая мати»;
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
127
«Vivere memento»; «Супокій»; «Не пора, не пора, не пора». Звеличення подвижництва і волелюбства; людей з новим мисленням, готових працювати і боротися до загину в ім’я народу: «На суді»; «Каменярі»; «Товаришам». Реалістичні картини знедоленого народного життя: «Весно, ох, довго ж на тебе чекати!»; «Моя любов»; цикл «Галицькі образки». Викриття тиранії і ницості, протест проти гноблення людини і народу: «Беркут»; цикл «Оси»; «Багно гнилеє між країн Європи»; «Тюрмо народів, обручем сталевим...». Роль мистецтва в суспільному житті. Вічна таємниця творчості: «Поезія»; «Котляревський»; «Сікстинська мадонна»; «Колись в сонетах Данте і Петрарка». Завдання для 2-го варіанту: визначити лейтмотив збірки. Оптимістичне переживання оновлення світу, ствердження вічності духу народу, всепереможної сили науки і поступу. У збірці «З вершин і низин» він сконденсовано висловлений у поезії «Гімн. Замість пролога» («Вічний революціонер...»). Завдання для 3-го варіанту: визначити структуру збірки. В основі — принцип циклізації: розділи поділяються на цикли «De profundis» («З глибин») «Веснянки». «Осінні думи» «Скорбні пісні» та ін.
«Excelsior!» («Вище!») «Профілі і маски» «Вольні сонети» «Тюремні сонети» «Галицькі образки» та ін.
9. Доповнення вчителя Слід відзначити, що такі поезії циклу «Україна», як «Не пора...», «Розвивайся ти, високий дубе...», «Ляхам», наснажені ідеєю національного відродження України, тому довгий час були заборонені радянською цензурою.
128
Г. Я. Лазоряк
Написані понад 100 років тому, твори ці й нині випромінюють потужне світло великої любові Івана Франка до України, закликають жити і працювати для неї. Один з учнів читає напам’ять вірш «Не пора, не пора, не пора...» 10. Інтерв’ю з ученим- істориком (домашнє індивідуальне завдання) — Що ви знаєте з історії пісні «Не пора, не пора, не пора...»? Уч е н ь (у ролі історика). Вірш Франка свого часу набув, особливо на західноукраїнських землях, широкої популярності як народна патріотична пісня. Це одна з перших стрілецьких пісень. Спочатку її співали на мелодію старовинного німецького маршу. Згодом музику до неї написав історик і композитор Микола Аркас. Відома також мелодія, створена до слів Франка, композитором Денисом Січинським. Але окупаційні режими — польський, румунський, радянський — прагнули заглушити національні почуття українців, наклали заборону на цей твір. Проте пісня жила. Її співали на вічах, національних святах, антиурядових маніфестаціях. Особливо популярною стала вона на початку XX ст. серед студентської молоді, яка боролася за те, щоб перетворити австро-польський університет у Львові на український. Не можна оминути того факту, що Іван Франко був натхненником незвичайної Української армії січових стрільців. Роман Горак у статті «Смерть без сонця» пише: «Сталось... неймовірне: бездержавна нація під впливом ідей Франка створила свою армію, яка мала функції, котрих не має і не мала жодна армія світу! Вона повинна була здобути цю державу, збудувати її, охороняти». На вічній дорозі Франка, в день його похорону, спеціальним наказом по легіону січових стрільців з фронту було знято частину стрілецтва, щоб відправити її у Львів надати останні військові почесті великому Каменяреві. «У той день,— зазначає Р. Горак,— для стрільців була випущена листівка, де сповіщалось, що «в особі Івана Франка зійшов до гробу батько наших самостійницьких змагань...» Присутність стрільців, а між ними сина Івана Франка Петра, якого відпустили додому на похорон, наявність молодої підпори «Пласту» надавали процесії особливого змісту. За труною йшла Україна, яка плакала за втратою одного з найбільших своїх синів, але готова до боротьби за свою державу і волю». 11. Слово вчителя Після прологу — «Веснянки»: цикл, до якого входять 15 поезій (серед них «Дивувалась зима...», «Гримить!..», «Гріє сонечко», «Вже сонечко знов по лугах...», «Земле, моя всеплодющая мати...» та інші). Цикл створює картину оновлення природи, а також радісно-тривожний настрій змін. Учні виразно читають названі поезії, пригадують, що таке веснянки.
129
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
ІV. Систематизація та узагальнення вивченого 1. Гра «Мікрофон» Що вкладає Франко в поняття «революціонер»? Мотиви й образи поезії «Гріє сонечко», алегоричність образу сіячів. Чи досяг ти мети та завдань, поставлених на початку уроку? Як ти розумієш епіграф? Які враження справили на тебе поезії Франка? 2. Проблемне запитання вчителя до учнів — Які з творів збірки звучать актуально і сьогодні? Учні аргументують свою відповідь, застосовуючи технологію «Прес»: Я важаю, що… (озвучення позиції). Оскільки… (обґрунтування позиції). Наприклад… (наведення прикладів). Таким чином… (підбиття підсумків). V. Підбиття підсумків уроку VІ. Домашнє завдання Вивчити напам’ять вірш «Гімн». Вміти аналізувати збірку «З вершин і низин». Заповнити таблицю. Філософія ліричних героїв І. Франка Вічний революціонер
Сіяч Світорозуміння
Поетична збірка «Зів’яле листя» Мета:
учні повинні вміти аналізувати поезії, визначити літературні й фольклорні начала, пояснити образи-символи; виховувати в учнів усвідомлення того, що любов — найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти і цінувати; розвивати в учнів артистичні здібності, творчу уяву, фантазію. Тип уроку: урок-інсценізація. Обладнання: тексти творів І. Франка; ілюстративний матеріал; портрети жінок, у яких був закоханий І. Франко; книги: Р. Горак «Тричі мені являлася любов»; М. Рошкевич «Таку вже Бог долю судив»; П. Колесник «Терен на шляху»; костюми для інсценізації. Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові — лірикові, співцеві кохання і настроїв. М. Коцюбинський
Г. Я. Лазоряк
130
Хід уроку І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. «Кольоровий щоденник» настрою На столах підготовлено смужки різних кольорів; учень вибирає колір, який відповідає його настрою. Для довідки: Колір Червоний Оранжевий Жовтий Зелений Синій Фіолетовий Чорний
Настрій Захоплення Радісний Приємний Спокійний Сумний Тривожний Нудьга
ІІ. Мотивація навчання 1. Слово вчителя Якщо духовне життя народу порівняти з багатою, розлогою кроною, то постать Великого Каменяра — це міцний стовбур, який понад сорок років тримав на собі цю крону на межі двох століть — XIX і XX. Але шлях той не був устелений квітами... З цього приводу приходить на думку спогад Северини Кабаровської. 2. Інсценізація розповіді (діалог у виконанні учнів) Ювілейний 1913 рік. Іван Франко затримався довше перед великим терновим вінком з китицями білих рож і червоними стрічками, на яких яснів золотий напис... — Від кого цей вінок? — спитав. — Від жіноцтва ходорівської землі. — Чому ж тернистий? — усміхнувся неначе. — Бо тернова ваша слава. — А червоні стрічки? — Це червона кривава стежка, яка йде через ваше тернисте життя. — Золоті ж букви на ній? — Це вже сліди вашої високожертовної сорокалітньої діяльності. — А ця китиця білих рож? — Це китиця ясних хвилин у вашому житті, високодостойний ювіляре! Поглянув на мене швидко й допитливо і тихо, і якось болісно сказав: — І стільки їх не було... але..,— додав у мент якийсь,— ця хвилина, яку далисьте мені нині, є одною з тих білих рож...
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
131
Уч и т е л ь. Відкрити світ людських почуттів і страждань І. Франка, хвилин отих білих рож, прагнення особистого щастя допоможе нам його чудова збірка інтимних віршів «Зів’яле листя». Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими незгодами і нещасливим коханням, як збірка І. Франка. 3. Музична пауза Звучить романс А. Кос-Анатольського на слова І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня». 4. Слово вчителя Мова кохання звучить у всі віки, у всі епохи однаково трепетно. Пригадайте вірші поетів на тему кохання. Учні читають вірші Данте, Ф. Петрарки, А. Міцкевича (зарубіжна література). ІІІ. Оголошення теми, мети уроку ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Домашнє індивідуальне повідомлення Уч е н ь . Протягом десяти років І. Франко пише цілий ряд інтимних поезій, яких об’єднує у поетичну книжку «Зів’яле листя». Поет дає їй підзаголовок «Лірична драма». Це словосполучення засвідчує поєднання у творі елементів лірики і драми. Об’єкт зображення — внутрішній, суб’єктивний світ ліричного героя, а не події в зовнішньому середовищі. Тому ускладнюється композиція твору: лірична драма складається з медитацій, епізодів — видінь, марень, сновидінь, які виникають перед внутрішнім зором ліричного героя. Провідний лейтмотив «Зів’ялого листя» — нерозділене кохання. З ним пов’язані інші: туги, смутку, песимізму, страждання. Лірична драма — це внутрішня драма, яка розігрується в душі ліричного героя. «Се мого серця драма»,— так визначає герой і стан власної душевної напруги, і жанрову природу «Зів’ялого листя». Уч и т е л ь. Першу частину своєї ліричної драми «Зів’яле листя» Франко помістив у збірці «З вершин і низин», а в 1896 р. видав всі три частини окремою книжкою з передмовою, що нібито ці вірші він знайшов у готелі, де закінчив життя через нерозділене кохання їх автор. Сучасні дослідники творчості вважають, що Франко подає у цій передмові напівправду. Річ у тому, що письменниця Уляна Кравченко (справжнє ім’я та прізвище — Юлія Шнайдер) надіслала Франкові листи від юнака, який любив її, але вона відмовилася вийти заміж, через що закоханий (двадцятирічний Супрун; разом зі Шнайдер вчителювали у бібрській школі на Львівщині) заподіяв собі смерть. Життєву композицію автор «Зів’ялого
Г. Я. Лазоряк
132
листя», а ним, безперечно, був Франко, в першій передмові закінчує словами героя Ґете — Вертера, які повинні опам’ятовувати самогубців: «Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом». Перевидаючи «Зів’яле листя» в 1911 році в Києві, Франко пише нову передмову і визнає своє авторство. Сучасні дослідники приходять до висновку, що в основу ліричної драми «Зів’яле листя» лягли власні любовні переживання Франка в часи його юності й зрілості. 2. Літературознавче дослідження Учитель дає завдання учням: визначити композицію збірки «Зів’яле листя» (учні працюють з підручником та хрестоматійною збірникою «Усе для школи. Українська література. 10 кл.» (випуск 9, 2001). Дослідження учнів. Лірична драма І. Франка складається з «трьох жмутиків», кожен з яких містить 20 поезій (перший має ще й епілог). Збірка, отже, відзначається стрункістю композиції. До речі, як зовнішньої, так і внутрішньої. Адже кожен «жмуток», по суті, є завершеним твором, із перепадом почуттів ліричного героя. У кожному з них можемо виокремити якийсь «початковий» внутрішній стан героя, колізії, тобто розвиток почуттів та емоцій, найдраматичніше їх загострення (кульмінацію) та спад (якого, втім, немає у третьому «жмутку»). Майже увесь другий «жмуток» стилізовано під народну пісню. Зрештою, багато з цих поезій стали піснями. 3. Музична пауза Звучать пісні «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?», «Як почуєш вночі край свойого вікна». 4. Проблемне питання Уч и т е л ь. Кожен з цих віршів, за словами Д. Павличка, «здається... існував завжди, він був не написаний, а знайдений, як діамантовий самородок, бо такого ні видумати, ні вистраждати неможливо». Чи поділяєте ви цю думку? Назвіть образи-символи поезії «Червона калино, чого в лузі гнешся». Відповіді учнів. 5. Театральна пауза Уч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці ми візьмемо на себе сміливість зазирнути в найпотаємніші куточки душі поета. Сподіваюсь, що вам допоможе театральна пауза. Звучить класична музика. Входить учень — Іван Франко. Запалює свічки на столику, застеленому скатертиною. Бере в руки збірку, повільно її гортає. Читає у задумі поезію «Тричі
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
133
мені являлася любов...» Входять три учениці — панянки в гарних сукнях — Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмунтовська.
Уч е н ь — Ф р а н к о. Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом. Ще в гімназії я закохався в дочку одного руського священика, Ольгу Рошкевич... Уч е н и ц я — О л ь г а Р о ш к е в и ч. У дитинстві нам, дітям священика, заборонялось бавитися з селянськими дітьми, ми мали сидіти в покоях, вчитись світських манер та опановувати різні науки, дбати, щоб личко мало білий колір, а не було спалене сонцем, як мужицьке. Що могло нас цікавити ще? Тільки Іван Якович своїми палкими розмовами про життя народу зумів нас з сестрою Михайлиною повернути обличчям до реального життя, зробив наше життя цікавим, сповненим змісту. А я не могла стямитися від щастя! Невже Господь такий милостивий до мене? Невже я буду іти пліч-о-пліч все життя з людиною, якою не просто захоплююсь, поважаю, а яку до нестями кохаю? Нещастя впало на нас раптово... Франко був заарештований «за соціалізм». В нашім домі було проведено обшук. По околиці поповзли чутки, що Іван Франко — страшний злочинець. Репутація мого шанованого батька катастрофічно падала. А я стала «притчею во язицях». Боже! Ліпше б на мою голову посипалось каміння, здається, його удари у мене стало б сили стерпіти. Але злі чутки, облудні плітки, наговори, мовляв: яка грамотна, за розумного хотіла вийти заміж — а ледь не вийшла за злочинця,— я не мала сили того винести. А мій батько наказав мені раз і на завжди викинути з голови і викреслити зі свого життя Івана Яковича. Я спробувала не покоритися волі батька, твердо промовила: «Або Франко, або монастир». ...А в домі кожен день сварки. Мати нарікає на долю, що нагородила її такою дочкою, на котру тепер показують пальцями... Зрештою, я даю свою згоду і виходжу заміж за Володимира Озаркевича, сина посла, громадського діяча. Він свідомо, нехтуючи кар’єрою, глузуванням близьких, простягнув руку колишній Франковій нареченій — простягнув з поваги і пошани до Франка... Але свою любов до Франка я пронесла через усе життя. Уч е н и ц я — Ю з е ф а Д з в о н к о в с ь к а. Сім’я панів Дзвонковських була відомою і шанованою ще при королі Сігізмунді, славилася своєю гостинністю. В їх будинку з часом почали збиратися ті, хто цікавився темою польської інтелігенції, організувався гурток, до якого входило і чимало українців, серед яких був Іван Якович Франко. Юзефа Дзвонковська була окрасою цього гуртка. На Франка Юзефа справила сильне враження. Він оцінив її критичний розум, зрозумів, що її наліт «польськості» швидко злетить, опаде, а наверх зрине людина. Одне слово, Франко покохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа — саме та жінка, яка може стати його дружиною. І ось приїзд до Дзвонковських. Розмова з Юзефою...
Г. Я. Лазоряк
134
Але вона не відповідала на його почуття. Відмова Юзефи вразила Франка. Він думає, що це аристократичне походження заважає їй поріднитись із ним. Звинувачує її в цьому і надсилає їй вірша... Читець Я й забув, що то осінь холодна, Я й забув, що то смерті пора, Я й забув, що ти кров благородна, Що між нами безодня стара, Що між нами народнії сльози, Що любити нам зовсім не слід, Я й забув, що столітні погрози Відлучили від мого твій рід...
Юзефа була хвора на туберкульоз. Скоріше чи пізніше хвороба мала привести її в могилу. Тому не могла стати його дружиною. Відмовила, як і всім іншим, хто прохав її руки. Інші не знали нічого, а Франку вона сказала. Чесно і відверто. Вона зреклася від нього заради нього. Він зробив би так само... Уч е н ь - Ф р а н к о. Фатальне для мене було те, що, вже листуючись з моєю теперішньою жінкою, я здалеку пізнав одну панночку польку (Целіну З.) і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших 10 літ... Уч е н и ц я — Ц е л і н а З и г м у н т о в с ь к а. Широкому колу про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі «Про батька». «Пізнався,— писав Тарас Франко,— Іван Якович з Целіною Зигмунтовською ще в Дрогобичі, коли та сиділа при поштовім віконці й обслуговувала публіку. Франко почував себе при ній несміливим, ні постаттю, ні красою не міг її заімпонувати. Його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було... Целіна вийшла заміж за поліцейського комісара, мала з ним двох дітей і швидко повдовіла». Целіну виховувала її тітка. Все виховання зводилось до того, щоб вигідно вийти заміж. «Майбутнє кожної порядної жінки — в кишені чоловіка. Якщо чоловік матиме гроші і добру посаду, то все буде добре»,— цих тітчиних настанов Целіна дотримувалася протягом свого життя. Приїзд Целіни до Львова знову викликає у Франка неспокій. Біль, розпач, скарги на долю тепер сплітаються в одне ціле. Для Целіни ж він не цікавий навіть тепер. Що він, жонатий мужчина, якого обсіли діти, може дати їй? Та й, окрім того, він русин, українець. Не для неї. І Целіна виходить заміж вдруге за працівника суду — чоловіка видного та багатого... Уч и т е л ь. А хто ж була та, що стала супутницею його життя, яка розділила з ним всі радощі і біди його, яка зносила глузування і презирство невдоволених нею галичан? Франко в жодних своїх спогадах не звернувся до неї «люблю», «кохаю», вона для нього тільки «жінка, котра була поруч...»
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
135
Хоча саме вона фінансувала журнал «Житє і слово», на свій кошт опублікувала книжку Франка «В поті чола» і вдруге збірку «З вершин і низин». Разом з чоловіком збирала казки, легенди, писала статті, терпіла його депресії. І все ж не їй були адресовані любовні гімни Франка. Чому?! В тім-то й річ, що любов — абсолютно безкорисливе й алогічне почуття, яке не піддається розумінню, бо підлягає велінню серця, і тому часто люблять недостойних, нікчемних пустоцвітів, а не тих, хто варті любові... Уч е н ь. У березні 1885 р. в Києві поет знайомиться з Ольгою Хоружинською. Це була освічена дівчина з демократичними поглядами, привітна й дотепна. Франко дивився на неї, як на жінку-друга, товариша та сподвижника в боротьбі. Восени цього ж року він пише Ользі листа з проханням стати його дружиною. 16 травня 1886 р. в Павлівській церкві у Києві їх повінчали. Від цього шлюбу народжуються сини Андрій, Тарас, Петро і дочка Ганна. Сім’я жила дуже бідно. Ольга була вірною дружиною, багато допомагала своєму чоловікові, переживала з ним радість і горе. Хвороби дітей і чоловіка, постійні злидні, заборона Франкові викладати в Львівському університеті — то був для Ольги крах усіх надій. Нещасливі події цих років порушують її психіку. Почалися напади божевілля. А після смерті сина Андрія Франко змушений віддати її до божевільні. Вона пережила чоловіка, померла в 1941 р. Похована на Личаківському кладовищі поряд з І. Франком. У вірші, який так і назвав — «Дружині», поет писав: Спасибі тобі, моє сонечко, За промінчик твій — щире словечко! Як промінчика не здобуть притьмом, Слова щирого не купить сріблом. В сльоту зимнюю, в днину млистую Я дорогою йду тернистою; Кого я любив, ті забулися, А з ким я дружив — відвернулися. Відвернулися та й цураються, З труду мойого посміхаються, В порох топчуть те, що мені святе, А недоля й тьма все росте й росте: Важко дерево з корчем вирвати, Друга давнього з серця вигнати. Важко в пітьмі йти, ще й грязюкою, Де брехня сичить вкруг гадюкою. Та як радісно серед трудного Шляху темного і безлюдного Вглядіть — світиться десь оконечко!.. Так у горі нам — щире словечко. Тож за дар малий, за безцінний твій,
Г. Я. Лазоряк
136
ІЦо, мов цвіт, скрасив шлях осінній мій, За той усміх твій не вдослід журбі Спасибі тобі! Спасибі тобі!
Уч и т е л ь. На жаль, збірка «Зів’яле листя» викликала неоднозначну реакцію критики. Так, Василь Щурат потрактував її як вияв декадансу в українській літературі. І. Франко сприймає його оцінку як образу, розуміючи під декадансом якраз занепадницьку течію, для якої характерні настрої приреченості, безнадії, песимізму. Поет відповідає критикові поезію «Декадент», що ввійшла до збірки «Мій Ізмарагд». Тут блискуче викладено естетичну програму Франка: Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог.
Поява декадансу в літературі припадає на 70–80-і рр. XIX ст. Його виникнення літературознавці пов’язують насамперед з іменем французького поета Шарля Бодлера та його поетичною збіркою «Квіти зла». Учень читає поезію «Декадент» (В. Щуратові).
V. Підбиття підсумків уроку 1. Гра «Мікрофон» У чому своєрідність структури збірки? Які почуття викликала у вас збірка «Зів’яле листя»? Чи справедливо звинувачували поета в декаденстві за те, що у збірці він вилив «біль, і жаль, і тугу»? Чому багато поезій «Зів’ялого листя» стали народними піснями? Який урок дала інтимна поезія Франка кожному з вас особисто? 2. Музична гра «Хто це?» Учень, що навчається в музичній школі, пропонує однокласникам прослухати фрагменти класичних музичних творів. Кого з ліричних героїнь поезії Франка «Тричі мені являлася любов...» характеризує той чи інший музичний фрагмент? Який епізод ліричної драми «Зів’яле листя» постає у вашій уяві? 3. З’ясування емоційного стану учнів на кінець уроку Учні знову вибирають з-поміж кольорових смужок ту, що відповідає настрою. VІ. Домашнє завдання 1. Вміти аналізувати певні вірші зі збірки «Зів’яле листя». 2. Вивчити напам’ять дві поезії (на вибір). 3. Написати твір-роздум «Чи можна кохати без взаємності?»
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
137
Моральний погляд на сім’ю і «грішна любов» у драмі І. Я. Франка «Украдене щастя» Мета:
учні повинні вміти визначати жанр драми, знати історію сценічного життя драми, розкрити соціально-психологічний конфлікт між героями; навчити учнів висловлювати свою власну думку, обирати аргументи на її захист, вести дискусію; виховувати відповідальність за власні вчинки; розвивати логічне мислення учнів. Тип уроку: урок — психологічне дослідження. Обладнання: тексти творів; Євангеліє; фотостенд «“Украдене щастя”: театральні постановки та екранізація»; структурно-логічні схемимоделі для заповнення учнями, костюми для інсценізації. Форми роботи: робота в групах (учні розділені на 3 групи), дискусія, Мені ж, мій Боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай. Т. Шевченко
Хід уроку І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Графічне зображення настрою ІІ. Мотивація навчання школярів 1. Слово вчителя Сьогодні часто доводиться чути, що у житті не залишилось нічого святого, що на очах знецінюються віковічні моральні істини, і найстрашніше те, що цей руйнівний процес охопив любов, сім’ю, продовжує підривати її духовні основи. Обриваються найміцніші і найдорожчі зв’язки — між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми, а без них людина почуває себе у великому світі сиротою. Споконвіків українці керувались у своєму житті усталеними звичаями, традиціями, Біблією, законами моралі. Порушення цих норм засуджувалося. У вченні Христа — любов, всепрощення, милосердя, великодушність. А світ врятує від морального звиродніння тільки любов. Бо, як сказав поет Василь Симоненко, Було і буде так у всі часи: Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. І тому світ завжди благословляє І сонце, що встає, і серце, що кохає.
Г. Я. Лазоряк
138
Чим був шлюб для українців? (Відповіді учнів) Українці вірили, що коли, одружуючись, молоді вінчаються в церкві; то їхній шлюб освячується на небесах. Розірвати шлюб, порушити дане слово — вважалося великим гріхом. Особливі моральні обов’язки покладалися на жінку. Жінка, дружина, мати — не тільки берегиня сімейного вогнища, а й хранительниця нації, її духовності. Дружина — друг, а не служниця. Слово «дружина» вживалося до обох із подружжя. Закувала зозуленька в зеленому гаї, Заплакала дівчинонька — дружини немає. (Т. Шевченко)
В Євангелії від Матвія (розд. 19) читаємо: «Залишить чоловік батька і матір і приліпиться до дружини своєї, і будуть двоє однією плоттю. Так, що уже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог поєднав, людина то не розлучає». Про чесноти жінки говориться: «Жінка чеснотна — корона для свого чоловіка, а осоромлююча — мох та гниль в його костях». 2. Запитання до учнів — Чого навчає нас народна мудрість, втілена у прислів’ях та приказках? Учні наводять приклади: Жінка дім тримає за три кути, а чоловік — за один. Де любов і совіт, там життя, як маків цвіт. Дівчина, мов квіточка: з нею рай, а чужої молодиці не займай. Жінку бери не на рік, а на вік. Де двоє, там рада, а де третій — там зрада. Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї лад. ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Робота з епіграфами ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу 1. Завдання для груп Група 1. З’ясувати історію написання драми (за підручником) Група 2. За посібником Н. Невінчаної «Теорія літератури» з’ясувати: 1) Що таке драма? 2) Чому драму «Украдене щастя» ми визначаємо як соціально-психологічний твір? Група 3. Розкрити історію сценічного життя драми. Записи в учнівських зошитах (за підсумками виконаних завдань). Драма І. Франка «Украдене щастя» належить до найбільш популярних його творів. Вона написана на конкурс (1891 р.) і після переробок 1893 р. отримала третю премію. Прем’єра у театрі «Руської правди» відбулася 16 листопада 1893 р. А вперше надрукована в журналі «Зоря» (№ 9–12)
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
139
1894 р. Тоді ж вийшло її окреме видання. Перевидання здійснене в 1901 р. у Львові (з помітними авторськими правками) і 1909 р. в Києві. У Києві п’єсу вперше поставили в 1904 році. Роль Миколи Задорожного грав І. Карпенко-Карий, шандаря — Микола Садовський. В основу драми якоюсь мірою лягли народна «Пісня про шандаря», записана сестрою Ольги Рошкевич у Лолині, та вбивство, яке насправді було скоєне у корчмі на шляху з Дрогобича до Нагуєвич, під лісом Радичевим. Уч и т е л ь. У драмі значну роль відіграють масові сцени, в яких проступають прикметні риси народу, його мораль, світобачення, релігійність, побут і головне — гідність. Пісня на початку драми «Ой там за горою, та за кремінною» є немовби тлом для подальших подій. Пісня про «Журавля, що занадився до чужих конопель» являє собою компонент своєрідного психологічного паралелізму у драматургічному плетиві. П’єса посіла почесне місце в репертуарі як провідних (театр імені І. Франка в Києві, театр ім. М. Заньковецької у Львові), так і загалом багатьох театрів. Знято також відомий фільм з участю Наталії Ужвій та Амвросія Бучми. «Украдене щастя» є одним із вершинних явищ української класичної драматургії. 2. Бесіда-дискусія 1) Які соціальні причини трагедії головних героїв? 2) Чи могли герої драми повернути своє щастя? 3) Чи будуть щасливі Анна та Микола після смерті Михайла? 4) Чи можливий інший фінал драми? 5) Як ви думаєте, кому в ситуації, що склалася в сім’ї Задорожних після повернення Михайла Гурмана з війська, було найважче? Чому? 6) Хто, на ваш погляд, любив по-справжньому? 7) Поясніть ставлення громади до взаємин Анни з Михайлом. А яке ваше ставлення до цих взаємин? 3. Театральна пауза Для забезпечення високої емоційної наснаженості уроку показуються учням деякі найяскравіші епізоди твору у виконанні учасників драматичного гуртка. 4. Провести психологічне дослідження образів Група 1 — Михайла, група 2 — Миколи, група 3 — Анни. V. Закріплення матеріалу Складання структурно-логічної схеми-моделі, яка б показала руйнівну дію зла на людські душі.
Г. Я. Лазоряк
140
Зложадібність Брати Анни
Михайло 1. Запальний, справедливий. 2. Жорстокість, егоїзм. 3. Благородство
Микола 1. Доброта, порядність. 2. Зневіра. 3. Жорстокість
Анна 1. Доброта, порядність. 2. Страх, відчай, Байдужість. 3.Виклик суспільству
Фінал
Фінал
Фінал
Надія
Духовна і фізична смерть
Спустошення
VІ. Рефлексія Учні слухають поезію у виконанні підготовленого заздалегідь читця. — Я зрадив, так. Але це біль чи злочин? Скажу всю правду, ми тепер одні. Кому з нас гірше? Я одводжу очі, А ти у вічі дивишся мені... І що ж найтяжче: мука моя марна, Бо зрада — діло темне і брудне. А ти — це ти. Ти і в стражданні гарна. Ти можеш навіть пожаліть мене... Відступник я. Нікчемний я і ниций. Але ти любиш і тому прости... Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?
В ч и т е л ь . Ці слова належать Грицеві Бобренку з роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Скажіть, чи зміг би хтось із героїв драми Івана Франка промовити такі слова? Хто і чому? (Відповіді учнів.) VІІ. Підбиття підсумків уроку Заключне слово вчителя У листопаді 1915 року професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець звернувся до Нобелівського комітету з проханням внести ім’я
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
141
Франка до списку кандидатів для нагородження. У своєму листі-зверненні він, зокрема, писав: «...цей великий Провідник свого народу, міжнародний геній заслуговує, щоб славна Королівська Академія нагородила його Нобелівською премією. Нагородження доктора Івана Франка матиме велике значення не тільки для самої України, але також для Східної та Західної Європи». Але у травні Франка не стало, а Нобелівську премію дають лише живим діячам науки та культури. У Франковій спадщині біля шести тисяч творів, у тому числі десять романів і повістей, біля ста прозових творів малих форм (новели, нариси, оповідання, замальовки, акварелі тощо), одинадцять прижиттєвих поетичних збірок. Сьогодні серед велегранного таланту Франка ми розкрили ще один — дар драматурга (написав більше десяти драматичних творів). І щоразу Франко відкритий для читача, його думок, почуттів... Слово митця безпосередньо звернене до кожного з нас, нашого внутрішнього світу, допомагає розпізнати зло, вчить боротися з ним, щоб людина ставала Людиною. Прислухаючись до світу Івана Франка, маємо передусім пам’ятати про його універсалізм. Він — учений європейського масштабу, вчений, який в одній особі був цілою академією наук. Він — один із батьків української державності. Він — великий громадянин Європи. Дмитро Павличко в політично-публіцистичній книзі «Українська національна ідея», зокрема, сказав: «Іван Франко — європейський геній, наше найсвятіше право належати до Європи — встає сьогодні з нами за збереження Української держави, яку він будував титанічною каменярською працею... З Іваном Франком ми непереможні й невмирущі!» VІI. Домашнє завдання 1. Виписати по три цитати до образів Анни, Михайла, Миколи. 2. Написати твір-роздум «Чи може крадене щастя бути справжнім?» 3. Підготуватися до тематичної контрольної роботи за творчістю Івана Франка.
142
І. В. Мітіна
Мітіна Ірина Валентинівна Учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист Комсомольскої гімназії імені В. О. Нижниченка Полтавської області, відмінник освіти України. Фіналіст ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Кременчуцьке педагогічне училище імені А. С. Макаренка та Полтавський державний педагогічний інститут імені В. Г. Короленка. Працює над проблемою «Формування критичного мислення в учнів». Поетапне вирішення цієї проблеми допомагає учням розвивати самостійне свідоме мислення, що дасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть у житті. Глибокі фахові знання Мітіної І. В., уміле володіння методами та прийомами навчання стимулюють пізнавальну активність учнів. Її роботі властиві: відповідальний підхід до справи навчання та виховання, вирішення педагогічних завдань на сучасному науково-методичному рівні, майстерність у виборі найбільш ефективних форм організації занять. За сприяння Ірини Валентинівни Комсомольська гімназія ввійшла до педагогічних експериментів — «Формування загальнокультурних компетентностей учнів у процесі викладання інтегрованих курсів» (під керівництвом Інституту проблем виховання АПН України) та «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу (під керівництвом Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти). Мітіна І. В. зініціювала входження Комсомольської гімназії до Всеукраїнської асоціації «Відроджені гімназії України». З 2004 року Ірина Валентинівна є головою учнівського наукового товариства «Пошук». Цілеспрямовано працює з обдарованою молоддю за програмою «Обдаровані діти». Мітіна І. В. займає активну життєву позицію. Була обрана депутатом Комсомольської міської ради. Брала участь у конкурсах «Учитель року», «Класний керівник року», «Людина року». Разом з учнями співпрацює з реабілітаційним центром «Калина». Ірина Валентинівна як особистість має різнобічні інтереси та обдарування. Вона є активною учасницею художньої самодіяльності, володіє грою на таких музичних інструментах, як фортепіано, саксофон. Організатор учнівської команди КВК, театралізованих дійств до різних шкільних та міських свят.
143
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
І. В. Мітіна
10 клас Вивчення Творчості Івана Франка. Цикл уроків І. Франко — поет боротьби й протиріч Мета:
за допомогою критичних матеріалів як самого автора, так і про нього та власних спостережень дослідити причини змін громадсько-політичної орієнтації письменника, які відтворилися в його віршах; з’ясувати особливості жанрових та ідейно-художніх уподобань поета на різних етапах творчості, висвітлити багатогранність таланту І. Я. Франка та його вияви творчості в найрізноманітніших галузях культурного й політичного життя; прикладом великого самозречення в ім’я народу виховувати почуття патріотизму. Обладнання: портрет І. Я. Франка; таблиця для творчої роботи, експозиція, оформлена під кімнату-музей І. Я. Франка, магнітофон, ілюстрації до поетичних творів, малюнки учнів. Тип уроку: урок-дослідження з елементами інсценізації. Хід уроку І. Організаційний етап ІІ. Етап перевірки виконання домашнього завдання ІІІ. Підготовка учнів до роботи на основному етапі 1. Актуалізація знань 1) Дитинство. 2) Освіта. 3) Письменницька нива. 4) Іван Якович Франко (створення асоціативного ряду) — віра, ікона, ранок, вирок, очі, новина, нива, навчав, явір, ніч, вир, ріка, рана, яр, навіки, вінок. 2. Вступне слово вчителя — Вивчаючи творчість М. Старицького, ми знайомилися з його драмою «Талан» і розглядали такі поняття, як обдарованість, талант і геніальність. Пригадаймо значення двох останніх слів.
І. В. Мітіна
144
3. Творча робота (заповнення таблиці учнями) Сфера діяльності письменника. Визначальні риси характеру Іван Франко — перекладач, літературознавець, критик, видавець, учений-гуманітарій, доктор філософії, доктор російської словесності, активний громадський діяч. Риси характеру: надзвичайно працьовитий, енергійний, неговіркий, дотепний співрозмовник, прямолінійний, послідовний у поглядах, упертий і рішучий. Інтелектуал, ерудит, ворог фрази й брехні. Максималіст
Світ захоплень Кредо
Лиш боротись — значить жити... Vivere memento (пам’ятай про життя)... Поет болить чужим і власним горем... Лиш в праці варто і для праці жить... Semper tiro (завжди учень)...
улюблені заняття і приулюблені улюблені митці родні обдаруписьменники вання Т. Шевченко; М. Чернишевський; Г. Гейне; Е. Золя; М. Салтиков-Щедрін; М. Некрасов; М. Коцюбинський; Леся Українка
Мав феноМікеланджеменальну ло Буанаротпам’ять, здібті (скульптура ності до ви«Мойсей»); Рафаель Санті; вчення мов. Був дуже лаЛеонардо да гідним батьВінчі; ком, любив українські і вмів бачити співаки зі свісвоїх дітей, товим ім’ям: розповідати Олександр Мішуга та Со- їм казки про тварин тощо. ломія КруЛюбив слухашельницька ти і співати українські та єврейські народні пісні, коломийки. Улюблені заняття: рибальство і збирання грибів. Зібрав величезну власну бібліотеку (до 8000 томів)
4. Словникова робота Талант (гр. talanton — високий рівень обдарованості) — творча обдарованість у мистецтві, характерними ознаками якої є: сила художнього мислення, активність уяви, спостережливість, глибина пам’яті, багатство емоцій. Геній (лат. genius — дух, хоронитель) — найвищий ступінь обдарованості людини, що характеризується ознаками таланту, плюс естетичною інтуїцією. Уч и т е л ь. З приводу цих понять висловлювалося чимало письменників, учених, мислителів. М. Горький порівнював талант з породистим конем, яким треба вміти правити, бо він може швидко перетворитися на шкапу. «Геній,— за словами В. Бєлінського,— створює новий світ думки і форми». Сьогодні ми будемо продовжувати розглядати постать,
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
145
яку однозначно можна назвати генієм, або, як казав П. Тичина, «талантом серед талантів». Від смерті Т. Шевченка ніхто з українців не здобув більшої слави, як Іван Франко. В одній особі поєдналися поет, прозаїк і драматург; перекладач і літературний критик, історик і теоретик літератури, театру, мистецтва; публіцист, філософ, фольклорист, мовознавець, етнограф та економіст; один з найвизначніших політиків Галичини кінця XIX — початку XX ст. Здається, життя таке коротке. Що може встигнути зробити за цей відведений час людина? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до фактів. Ліричні поезії І. Франко творив упродовж цілого свого життя — і в юності, і в зрілому віці, і на схилі літ. Зрозуміло, що за цей час кардинально змінювалися суспільні умови життя в Україні та в найближчому оточенні поета, не було застиглим і його світосприймання. Чуття поета далеко не однакові на початку й наприкінці творчого шляху. Це засвідчують твори. Загальновідомою є теза про те, що лише дурні не змінюють своїх поглядів. Таке твердження цілком правильне, адже догматизм — одна з найбільших вад людської натури. Зміна, плинність є природними явищами, боротися з якими, м’яко кажучи, абсурдно. Не винятком у цьому плані був Іван Франко. Причини, які впливали на його ідеї, на його світогляд, потрібно буде з’ясувати нам протягом уроку. 5. Повідомлення теми й мети уроку ІV. Етап засвоєння нових знань і способів дії 1. Робота з групами учнів Перша група (творчість періоду 1870–80-х рр.) Історична довідка (записується учнями в зошит). Ранні спроби зібрані в книжці «Балади і розкази» (1876), але частина творів розкидана по галицьких часописах. Через багато років І. Франко зібрав ці поезії, додавши деякі недруковані, у збірці «Із літ моєї молодості». Продовживши відхід від народнопоетичної традиції Т. Шевченка, який розпочав ще М. Старицький, І. Франко створює нові форми, у яких відбито нові думки. Що ж до етнографічно-романтичних мотивів і форм, то Іван Якович висловлювався негативно, хоча пізніше в статті про М. Старицького (1902) виявляв захоплення. Основні запитання Чому саме творчість Т. Шевченка співвідноситься з народнопоетичною традицією? Відхід від цієї традиції — крок назад чи уперед? Які саме фактори вказують на новаторство І. Франка на поетичній ниві?
146
І. В. Мітіна
Які теми та проблеми можна назвати домінуючими в цей період? Звернення до історичної тематики («Хрест Чигиринський», «Аскольд і Дір під Царгородом», «Данило», «Святослав») може бути ознакою лише романтичної доби в літературі? Чи припадають на ранній період творчості переклади та переспіви? Зачитуються два твори напам’ять (за вибором учнів). Підсумки (записуються) Заперечення народної традиції, канонізованої Т. Шевченком та його наступниками. Наявність незначної кількості історичної романтики, а козакофільська — взагалі відсутня. Запозичення матеріалу з різних чужоземних джерел (Гейне, Словацький). Друга група (творчість 1880–1890-х рр.) Історична довідка (записується в зошит). Заклики до боротьби, починаючи з «Товаришам із тюрми», розпочинають другий період творчості. Цей вірш було надруковано в збірці «Давнє і нове» під назвою «На зорі соціалістичної пропаганди». З цього часу Франкову поезію називають «агітаційною». Тюрма сформувала новий підхід до оцінки суспільних подій. Твори цього періоду найповніше представлені в збірці «З вершин і низин». Тут його політизовані програми в поезії («Вічний революціонер», «На суді», цикл «Галицькі образки»). Нового рівня досягає сатира («Ботокуди»), яка була наслідком захоплення творчістю Гейне. Основні запитання Скільки разів був ув’язнений І. Франко? Як ув’язнення відбилося на творчості письменника? Хто з культурних діячів України мав суттєвий вплив на формування світогляду Івана Яковича? Поетичні твори підтверджували його політичні переконання чи, навпаки, спростовували, заперечували? Як співвідносяться слова Івана Франка в листі до Олени Пчілки: «Одверта боротьба з тим болотом без достаточних сил — се несхибна погибель. Тут треба довгої, повільної ломки...» з темою та ідеєю твору «Ботокуди»? Зачитують два твори напам’ять (за вибором учнів). Підсумки (записуються) Суттєва перевага громадянських та революційних закликів. Поширення реалістичних образків з морально-суспільним забарвленням. Використання сатирично-політичних пісень. Третя група (творчість періоду кінця1890 — початку 1900-х років) А. Крушельницький: «Поет перейшов тюрму і її наслідки — дух його прибитий бойкотом інтелігенції своєї суспільності; він мусить покидати
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
147
Львів і університет, іде на село — недуга: тиф,— побут на селі й обсервація новими очима мужицького гаразду та переживань того лиха, з яким він сам боровся — оце все не могло викликати інший настрій в поезії». «Третій період» Франкової творчості починається збіркою «Зів’яле листя» (1886–1896) й продовжується до початку важкої хвороби 1908 року. У цей час І. Франко сходить зі своєї революційної позиції, уникає суспільно-політичної роботи, більше віддається науковим студіям. Межа перелому є відносною, бо ранній І. Франко перегукується з пізнім у думках, поглядах, оцінці суспільних подій. І. Франко болюче відчував мізерію своїх досягнень, про що свідчить не виданий за життя поета вірш «Три долі» (1895). У збірці «Із днів журби» (1900) сумні підсумки про шлях по схилу. Основні запитання Назвіть усі об’єктивні й суб’єктивні причини такого настрою письменника. Про які три долі йдеться в однойменному творі Франка? Прокоментуйте назву твору «Похорон» і слова з нього «Усі ми плем’я сонне і боляще». Визначте художні засоби (тропи й фігури) і розкрийте їхню ідейну функцію: О бідна расо, що такий твій плід Слабий! Хвалиться ним нема резону Та й швидко ж той твій метеор поблід, Не мавши навіть доброго розгону. У мене зблідли давні ідеали І люди видались таким дрібним, Мізерним кодлом, що для мене стали Чужі й далекі. Треба буть дурним, Щоб задля них у бій іти як в дим; Ті, що терплять, варті того, щоб страждали.
Підсумки (записуються) Розчарування в суспільно-громадських і політичних ідеалах призвело до зміни запальних закликів на мотиви особистого життя, повитого смутком та журбою. І. Франкові погляди на розвиток людства в цю пору позначені відходом від матеріалізму. У поезіях домінує духовний розвиток людини без огляду на економічні відносини. Франкознавці стверджують, що в останніх творах відчувається вихід письменника з кризи. Мудрість старих книг, вікові надбання людства допомогли йому перемогти творче зневір’я. Від каменярів через образ ченця І. Вишенського І. Франко приходить до Мойсея, до перемоги над
І. В. Мітіна
148
особистим горем, залишаючись для нас вічним учнем «Semper tiro», перед яким відкриті нові шляхи. V. Закріплення нових знань Виступ театру поезії Е к с к у р с о в о д. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового «Кобзаря». Зараз ми знаходимось у будинку І. Франка, тепер музеї, у кімнаті, де творив великий майстер української літератури шедеври класики. І ось сьогодні ви маєте можливість доторкнутися до величності Парнасу. Хто надихає митця? Хто спонукає його до злетів думки? М у з и. Я… Е к с к у р с о в о д. Так! Вони, Музи! Хоч письменник і помер богато років тому... 1 - ш а м у з а. Він живе, він ще не вмер, ні попівськії тортури, ні тюремні царські мури, ані війська муштровані, ні гармати лаштовані, ні шпіонське ремесло в гріб його ще не звело. Е к с к у р с о в о д. Але не будемо заглиблюватися в минуле, давайте звернемося до вічного, до його талановитої лірики, що лине піснею у віках. 2 - г а м у з а. Пісне, моя ти сердечна дружино, серця відрадо, в дні горя і сліз, з хати вітця, як єдине є віко, к тобі любов у життя я приніс. 3 - т я м у з а. Кожна пісня моя — віку мого день, потерпів й я, не зломив лишень. Е к с к у р с о в о д. Завдання поетичного слова І. Франка полягало в служінні народові. 1 - ш а м у з а. Твоїми говоритиму устами до всіх народів і до всіх віків, твоїми я тернистими стежками вестиму своїх вибраних борців. Е к с к у р с о в о д. Поета-борця живить безмежна любов до людей, слово його налите вогнем, бо служить правді, воно ламає пута, бореться проти кривди. Ліричний герой Франкової поезії весь час у бою, у тяжких переходах. Його гуманізм не абстрактний, а реальний, гуманістично-революційний. Він усвідомлює неминучість кровопролиття, жертв для втілення гуманістичних ідеалів. 2 - г а м у з а. І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу, роздробимо граніт, що кров’ю власною і власними кістками твердий змуруємо гостинець і за нами прийде нове життя, добро нове у світ. Е к с к у р с о в о д. Водночас Іван Франко розвинув і народнопісенні традиції. Використовуючи фольклорні форми, поет створив цикл поезій «Веснянки», що увійшов до збірки «З вершин і низин». Цикл складається з 15 поезій, котрі створюють єдину картину оновлення природи й радісно-тривожний настрій очікування кардинальних змін у суспільному житті.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
149
3 - т я м у з а. Гримить! Тайна дрож пронимає народи, мабуть, благодатная хвиля надходить... Мільйони чекають щасливої зміни, ті хмари — плідної будущини тіні, що людськість, мов красна весна обновить... Гримить! Екскурсовод. Кожна поезія циклу «Веснянки» — це чарівний пейзаж красуні весни, що звучить як мрія про оновлення людського життя. 1 - ш а м у з а. Не забудь, не забудь юних днів, днів весни, путь життя, темну путь проясняють вони. Е к с к у р с о в о д. Збірка «Мій Ізмарагд» та її розширене видання під назвою «Давнє і нове» збагатили українську поезію новими темами, образами й жанрами, розширили її філософський зміст. Визначною заслугою Франка-поета було переосмислення жанрів світової літератури. 2 - г а м у з а. Пурпуром сонечко сходить. Пурпуром криється в морі; Так будь і ти, всеспокійний, в щасті і в горі. Е к с к у р с о в о д. Притчі, легенди, афоризми введені письменником в українську поезію для повноцінного відтворення загальнолюдських емоцій, учинків, поведінки й морально-етичних основ родинних і суспільних стосунків. 3 - т я м у з а. Хто в першій чвертині життя знання не здобув, а в другій чвертині життя майна не здобув, а в третій чвертині життя хто чесним не був, той скаже в четвертій: «Бодай я в світі не був». Е к с к у р с о в о д. І. Франкові притаманне епохальне розгортання теми кохання. Його лірика сповнена глибоких думок і сильних емоцій. Особливо це відчутно у збірці «Зів’яле листя», де вражає ретельно висвітлена драма людської душі, що не зазнала взаємного кохання. 1 - ш а м у з а. Що ж, коли гляджу на тебе і не можу не глядіти, і люблю тебе, куди ж то серце діти? Е к с к у р с о в о д. У збірці «Зів’яле листя» поет осмислює моральноетичні принципи боротьби особистості з жорстоким навколишнім світом. Водночас він показує безвартісність особи, яка живе лише для себе. Пасивність, егоїзм, байдужість спустошують душу, а боротьба й любов формують справжню людину. Проте любов — не лише радість, часто це — трагедія, але така, що очищує і збагачує душу. 2 - г а м у з а. І на моє бурливе серце руку кладе той привид, зимну, як змія, і в серці втишує всі думи й муку. Е к с к у р с о в о д. Образ любові в поезії І. Франка дивовижно різноплановий. Своєрідна на межі падіння і злету розгортається тематична дилема безгрішного серця й чорної любові. Вона логічно переходить у дилему смерті й життя, вічності й миті. 3 - т я м у з а. Та боюсь за тебе дуже, бо любов — то мстивий бог: як одно її зневажить, любить мститься за обох. Як сміючись ти вбивала чистую любов мою. Чи ти знала, що вбиваєш все, чим в світі я живу?
І. В. Мітіна
150
Е к с к у р с о в о д. Отже, секрет поетичної сили І. Франка — в умінні інтимізувати громадянську, революційну тему, а ліричним поезіям силою вираження в них узагальненням надавати громадянського звучання. VІ. Етап узагальнення і систематизації знань 1. Вільне письмо (вільні думки за 5 хвилин під музичний супровід) Зразки учнівських творів Із самого дитинства І. Франко бачив усю жорстокість життя, тому став поетом боротьби і протиріч. Він хотів донести до всіх свої думки, страждання. Йому це вдалося. Усе життя І. Франка було сповнене великим бажанням щось змінити, створити нове. Письменник говорив, що він сам шукав собі дороги, багато пережив і багато побачив (Юля К.). Західна Україна дала світові чимало видатних постатей, але найвідомішою з них, дійсно, можна вважати І. Я. Франка. Це складна й незвичайна особистість, яка пройшла тюрму, але не втратила людяність, усвідомила мізерність своєї праці, але продовжила боротись, виступаючи воїном і політичним діячем. Світогляд цього поета створювався в умовах тяжкої долі, але своєю діяльністю він довів: усе, що нас не вбиває, робить сильнішими (Марина З.). І. Я. Франко — відомий поет і науковець, який попри всі життєві негаразди зумів зайняти чільне місце поміж своїх сучасників. У своїх творах він закликав усі народи до боротьби за своє визволення з-під чужоземного гніту. Навіть численні арешти та ув’язнення не змогли зламати його вольову натуру (Костянтин О.). 2. Складання сенкана Франко, Франко, Бунтівнй, пророчий, філософський, геніальний, Боровся, закликав, спонукав, пророкував, навчав, виховував. Шукав шляхи оновлення суспільства. Поет боротьби і протиріч. Вічний революціонер. Філософ. Франко, Ніжний, закоханий, Оспівував, сумував, відроджував, У світі жив любов’ю. Лірик. VІІ. Етап підбиття підсумків. Підсумок уроку Чи має людина право змінювати свої погляди? Що було причиною зміни поглядів І. Франка? Який період творчості сподобався вам найбільше? Уч и т е л ь. Влучно про Івана Франка сказав Д. Павличко: «Титанічна діяльність Франка відбила національні воління розірваної між імперіями
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
151
Романових і Габсбургів української землі... Шевченко народив, а Франко виховав українську націю». VІІ. Етап інформації про домашнє завдання 1. Інструктаж з виконання домашнього завдання. 2. Виразне читання та аналіз віршів зі збірки «З вершин і низин» (додаток); вивчити напам’ять поезію «Гімн». Додаток Схема аналізу ліричного твору Автор, його місце в літературі. Тематичне спрямування всієї творчості. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо). Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні) і т. ін. Тема поезії та провідні мотиви. Ідея. Жанр. Композиція (якщо є). Ліричний герой. Образи, символи (якщо є) твору. Сюжетні лінії (якщо є). Настрій (мінор, мажор). Художні засоби. Віршований розмір, рима. Місце твору в доробку поета. Його актуальність на сьогодні. Роздуми та почуття, навіяні поезією.
Елементи натуралізму та психологізму в оповіданні Івана Франка «На дні» Мета:
повторити з учнями загальну характеристику літературних напрямів і течій, їх представників в українській літературі; з’ясувати причини написання твору, автобіографічні елементи в ньому; охарактеризувати натуралізм як творчий метод на прикладі оповідання «На дні»; розглянути згубний вплив тюремного середовища на психіку людей; поглибити вивчене про теорію психоаналізу З. Фрейда; виховувати вміння не піддаватися обставинам.
І. В. Мітіна
152
Обладнання: тести у двох варіантах, ілюстрації до твору «На дні», таблиці «Натуралізм в українській та зарубіжній літературах», «Поняття психоаналізу за З.Фрейдом». Тип уроку: літературно-психологічне дослідження. Хід уроку І. Організаційний етап ІІ. Етап перевірки виконання домашнього завдання Тестування (додаток 1). ІІІ. Підготовка учнів до роботи на основному етапі 1. Повідомлення теми й мети уроку, формулювання цілей уроку Для розвитку теоретичної літературознавчої думки чимало зробили Арістотель, Дідро, Лессінг, Франко, Лесин, Качуровський. Цей ряд значно ширший, але мета нашого уроку не тільки згадати видатних літературознавців, а й відтворити положення їхніх теоретичних досліджень (понять про течії і напрями). Для більшої упорядкованості роботи на уроці запишемо план (записано на дошці). 1. Історія написання «На дні». 2. Автобіографічні елементи в оповіданні. 3. Поведінка Бовдура з погляду психологічної концепції структури особистості З. Фрейда. 4. Натуралістичні ознаки у творі. 5. Чи здатна тюрма повернути людині людське (за твором І. Франка «На дні» та кінострічками «Беспредел», «Тюряга»)? ІV. Етап засвоєння нових знань 1. Бесіда Пригадайте відомі вам новели та повісті Івана Франка. Коли і за яких умов була створена новела «На дні»? (Після другого арешту в готелі м. Коломия, де опинився хворий, без грошей і документів. Написав твір за три дні) Пригадайте історію написання «Тюремних сонетів». Проаналізуйте особливість розкриття однієї й тієї ж теми в різних родах літератури. Які образи спільні для поезії та новели? 2. Виразне читання поезії Із циклу «Тюремні сонети» VІІ Вже ніч. Поснули в казні всі, хропуть, І пітьма налягла. Лиш візитирка
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
153
Підсліпуватим оком зирка, Немов моргає злобно: «Ось ви тут!» Десь на завісах скрипнула кватирка, Плюскоче дощ, і грубі краплі б’ють О ринву, ринва так жалібно дирка О мур, мов хоче вирватися з пут. Та ні, не вирвешся! Залізні гаки Держать тебе, дозорці, як собаки, Пильнують, ходить шельвах під вікном. Не вирвешся! І глухне зойк розпуки, В тяжкій знесилі опадають руки... Заснуть, заснуть, хоч би мертвецьким сном!
Відомо: мислення починається там, де починається дійсність. Дійсність поза мисленням неможлива. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо відкрити для себе особливості творчої манери І. Франка й через аналіз визначити характерні риси натуралізму як літературної течії. 3. Історія написання (розповідає один з учнів) З початком березня 1880 р. І. Франко виїхав зі Львова на Коломийщину до с. Березова. Хотілося йому відпочити в приятеля К. Геника. Але в м. Яблуневі його арештували і втягли в процес, що саме тоді відбувався в Коломиї проти Павликових сестер, які займалися соціалістичною пропагандою (Анна була закохана у Франка, але без взаємності). З Коломийщини його відправили до Нагуєвичів, а звідти через відсутність паспорта — до Дрогобича. Тут було його, важкохворого, посаджено до в’язниці, що й відтворив він в оповіданні «На дні». Твір написав десь 17–20 червня 1880 року, коли лежав у Коломийському готелі і сподівався на смерть. На останні гроші він відправляє твір до Львова. Його приятель, К. Геник, дізнавшись про критичний стан І. Франка, забирає його до себе в село, де той помаленьку видужує. А тим часом друзі видають твір у серії «Дрібна бібліотека» за номером 14. Оповідання мало підзаголовок «Суспільно-психологічна студія» та посвяту: «Присвячую громадському урядові богоспасаємого міста Дрогобича. Автор». Твір користувався популярністю: 1886 р. опублікований у Польщі, 1892 — у Чехії, 1906 — у Росії. V. Етап перевірки первинного розуміння 1. Змістова вікторина Чи знаєш ти героїв твору І. Франка «На дні»? Хто з них... 1. «...ступав за капралом спокійний, задуманий трохи, але не о своїй теперішній долі»? 2. «...зміряв молодого чоловіка з ніг до голови осоловілими від напитку очима»?
І. В. Мітіна
154
3. «…не переслухав мене, а зараз віддав до малого суду за волоцюзтво»? 4. «…з попівського роду. І книжки читає ще свої, читати не зрікся»? 5. «...був у Львові на філософічнім виділі»? 6. «...аж затрясся з жалю і обридження, побачивши тоту до крайності занедбану і здичілу людську істоту»? 7. «...пух і гнив живий, забуваючи про все, що колись його окружало на світі»? 2. Бесіда Ким за соціальним походженням є А. Темера? Які твори про інтелігенцію ви вивчали? (І. Нечуй-Левицький — «Хмари», М. Старицький — «Талан») Як І. Франко зображує своїх героїв, на чому акцентує увагу? А. Темера. (Навчання у Львові на філософському факультеті. Мрії Темери змінити світ) Стебельський (З попівського роду. Надзвичайно вразливий. Не витерпів прокляття людей. «М’яса не їсти і пера до рук не брати») Дід Панько. (Робітник, хвороба, жебракування, «волоцюзтво») Митро. (Сирота. Щедрість душі, доброзичливість) Бовдур. (Сирота, байстрюк, наймит. Семен і жінка Бовдура. Топить горе в чарці горілки. Нічого не розповідає про себе, тому перебуває шість місяців у в’язниці) В’язниця. (Погане харчування та антисанітарні умови, нема лікаря) 3. Автобіографічні елементи в оповіданні Учням пропонується зіставити факти з біографії І. Франка з життям головного героя твору «На дні». Порівняльна таблиця Іван Франко (подає вчитель) Після допиту слідчий звинуватив Франка в порушенні § 65 Карного закону, яким карали за злочин у вербуванні до таємної організації та за соціалістичну агітацію І. Франко перебуває у тюрмі в судовій камері, 6 червня його переводять до іншої камери, де сиділи дрібні злочинці Початок 1880 року був особливо важкий для Франка. Він утратив назавжди Ольгу Рошкевич, ту єдину, без котрої не уявляв собі свого майбутнього. 14 вересня 1879 р. вона вийшла заміж
Андрій Темера (за текстом)
«І знов ходить Андрій по камері, і знов думає. Думає про Ганю, про її життя з чоловіком, як вона в своїх листах йому описувала, думає про своє одиноцтво на світі, про своє обезсилення через утрату коханої людини»
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
155
Хоча І. Франко спочатку намагався заперечити автобіографічні моменти у творі, але вже в 1903 р. у статті «Як це сталося?» писав, що в основу оповідання лягли дійсні факти з його життя. — У чому полягає суть межового детермінізму? 4. Словникова робота Межовий детермінізм — це підкреслення повної залежності характеру, вчинків героя від його генетичних коренів та інстинктів. (Життя і вчинки Бовдура — наслідок поганої спадковості.) У зображенні Бовдура переважає розкриття біологічного чи моральноестетичного? Відповідь ілюструйте прикладами з твору. Чи здатний Бовдур на почуття? Спробуймо розглянути поведінку Бовдура з погляду психологічної концепції структури особистості З. Фрейда. 1 - й у ч е н ь - п с и х о а н а л і т и к. З. Фрейд — австрійський невропатолог, психіатр, психолог, засновник теорії психоаналізу. Психоаналіз — метод вивчення підсвідомих психічних процесів, принципам яких надається універсальне значення. Фрейд ігнорує соціальні умови життя людини й на основі інстинктів самозбереження та сексуальності пробує пояснити не тільки психічний розвиток індивіда, але і всю історію людської культури. Рушійною силою розвитку психіки, на думку Фрейда, є підсвідоме. Учення Фрейда справило неабиякий вплив не лише на психологію, а й на всю культурну ситуацію кінця ХІХ — початку ХХ століття. Відповідно до його психологічної концепції, особистісна структура містить три інстанції (додаток 2). Id (воно) — біологічний компонент, первинне джерело психічної активності, інстинкти, керовані принципом задоволення. Зберігається незмінним протягом усього життя людини. Це неусвідомлювана частина особистісного «Я», що виступає імпульсивним джерелом прагнень та дій. Ego (я) — центральна інстанція саморегуляції особи. Ego контролює поведінку, урівноважує інстинктивні імпульси з вимогами соціального оточення, здійснює аналіз ситуацій, виробляє план поведінки, орієнтуючись на навколишнє середовище. Super-ego (над-я) — моральна інстанція особистісного «Я», що виробляє оцінку дій або намірів з урахуванням норм, правил, цінностей, ідеалів. Це засвоєна шкала цінностей. Особистісна структура Фрейда стала однією з перших моделей, отриманою за допомогою констатації реальних фактів у процесі дослідницької та лікувальної роботи. Уч и т е л ь. Які інстанції переважають у характері Бовдура й до чого це призводить? 2 - й у ч е н ь - п с и х о а н а л і т и к. Андрій Темера і Бовдур — антиподи з оповідання «На дні», бачать сни, котрі можна назвати віщими. Андрієві
156
І. В. Мітіна
сниться «слизька, погана рука», яка «поволі розвертає одіж на його грудях, розвертає сорочку, а далі й груди самі,— кості розступаються перед нею, а рука толочиться всередину, холодна, обридлива». Це сновидіння також подане не без реального підґрунтя: Бовдур намагається вкрасти в Темери гроші, коли той спить. У трактаті «Із секретів поетичної творчості» І. Франко зазначав: «Те, що на ділі є один момент або якийсь стан, сонна фантазія уявляє собі як рух, як цілий драматичний процес». Доторк Бовдура до шиї сплячого Темери викликає в того ціле сновидіння. Письменник експериментує над персонажами, досліджуючи глибини їхньої психіки, зокрема «нижньої» свідомості, й доходить тих висновків, на які психологія здобулася в ХХ ст.: зовнішні подразники, які сприймаються сновидцем, усвідомлюються ним у момент сну не в їхньому прямому значенні, а піддаються переробці згідно зі змістом сновидіння. «Ці подразнення набувають характеру рухомих факторів сну й органічно вплітаються в сюжет оніричного дійства». 5. Словникова робота Лексема «оніричний» походить від імені давньогрецького бога сну Онейроса. Бовдур у сновидінні бреде берегом кривавої річки, випадково падає в неї й тоне в крові. Дочитавши твір до кінця, читач сприймає цей сон як розгорнуту метафору. Натуралістичний опис процесу вбивства Темери («кров бухнула на Бовдурові руки», «кров жбухнула сильніше») немовби поєднує в собі два попередні сновидіння. Уч и т е л ь. І. Франко — письменник-експериментатор у поезії, прозі, драматургії. По-своєму цікава й оригінальна проза письменника. Його новела «На дні» написана в стилі натуралізму. Крізь призму новели «На дні» можна побачити майже всю настроєву, поетичну та ідеологічну структуру творчості І. Франка: це ідея піднесення суспільних низів, особлива увага до покривджених і стражденних людей, детальне зображення соціального «дна», поезія «жорстокої правди», настрій протесту, ідея інтелігентської праці задля великого історичного прогресу, проповідь щирого гуманізму, драматичність стилю, нарочитий психологізм. Крім того, новела прив’язана тематично до рідного міста письменника — Дрогобича, що дає змогу зробити низку висновків про формування його художнього світу: постійне прагнення «фотографувати» добре знане навколишнє життя, відчуття себе в «льоху» соціального приниження і співчуття, увага до зображення соціально-станової ієрархії, її психологічних типів, занурення в народне світобачення, мову та ментальність. Хто вперше обґрунтував теорію натуралізму? Уч е н ь - д о с л і д н и к. Термін «натуралізм» з’являється в романі Е. Золя «Тереза Ракен». Золя обґрунтовує теорію стилю, пропонуючи зображува-
157
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
ти соціально-біологічні закономірності життя людей. Уплив натуралізму відчутний у ранніх романах письменника. 6. Словникова робота Натуралізм (лат. природа) — літературний напрямок, який із фотографічною точністю описує різні життєві подробиці, поодинокі явища, але ігнорує завдання ідейно-художнього осмислення й художнього узагальнення. Уч и т е л ь. Аналіз характерних особливостей манери натуралістів розглянемо за таблицею (додаток 3). Найпопулярнішим виявом цього стилю стала двадцятитомна серія романів Е. Золя «Ругон-Маккари». Успіхи й невдачі людей зумовлюються насамперед спадковістю. Успішна кар’єра Ругонів пояснюється тим, що в їхніх жилах тече здорова кров, а падіння Маккарів — поганою спадковістю. 7. Натуралістичні ознаки Отже, захоплення творчістю Золя, який започаткував такий метод у літературі, як натуралізм, не змогло не відбитися на літературних смаках І. Франка. Прикладом натуралістичних творів можуть бути оповідання з «Бориславського циклу», вірші з циклу «Галицькі образки» тощо. Сьогодні вам потрібно буде довести, що в оповіданні «На дні» є ознаки натуралізму. 8. Ґронування (асоціативний кущ)
фотографічність песимістичність дійсності
дріб’язкова описовість
Натуралізм (ознаки натуралізму)
біологічність
патологічність
сексуальність вульгарність
пріоритет інстинкту
VІ. Етап закріплення нових знань З’ясуйте, чи є в манері письма І. Франка характерні риси натуралізму. 1. Чи правильним є судження Лесі Українки, що натуралісти перебували під гіпнозом факту? 2. Яким чином розкривається у творі панорама життя? 3. Які епізоди твору описані найменш детально? Дріб’язкова описовість. (Описи страти, Бовдура, сни)
І. В. Мітіна
158
4. У чому полягає песимістичність? (Прагнення Темери перевиховати Бовдура, але його намір зазнає краху) 5. Як проявляється фотографічність як ознака натуралізму? (Гострий сатиричний погляд, спрямований проти поліції, її ставлення до в’язнів (бруд, холод, голод)). 6. У чому проявляється умисна вульгарність стилю автора? VІІ. Етап застосування знань 1. Зразок учнівського доведення У творі наявні яскраві ознаки натуралізму: 1) дріб’язкова описовість (камера; затхле повітря; опис параші; бридке відтворення слини, що стікає по стіні); 2) розкриття в людині біологічного (Бовдур мріяв тільки про їжу, куриво та випивку); 3) песимізм (усі в’язні приречено дивилися на свою долю; смерть Андрія). Проаналізуйте позитивні й негативні наслідки існування натуралізму як течії реалізму. Негативне те, що згодом погляди натуралістів привели їх до дарвінізму (тобто механічного перенесення на життя суспільства визначальних принципів існування природи, відкритих Дарвіном,— боротьби за існування та природного вибору). Позитивне. Натуралізм урізноманітнив тематику художньої літератури новими площинами життя («дно» міста, побут робітників), розкрив позасвідомі мотиви поведінки людини. Прокоментуйте, чи актуальні проблеми, порушені у новелі «На дні», сьогодні. VІІІ. Етап підбиття підсумків Що таке натуралізм? Чи є новела «На дні» зразком натуралізму? Яка мистецька цінність твору? Які ви знаєте твори інших письменників-натуралістів? ІХ. Етап інформації про домашнє завдання Уч е н ь - п с и х о а н а л і т и к. Обміркуйте проблемні питання для кількох сеансів розмови з Бовдуром, попередньо охарактеризувавши кризовий стан його психіки. Опишіть приблизний хід розмови під час одного сеансу. Уч е н ь - а д в о к а т. Виберіть для захисту одного з героїв твору «На дні». Оформіть справу, описавши промовисті факти з його життя. Уч е н ь - к а п р а л. Як, на вашу думку, повинен ставитися капрал до підозрюваних? Напишіть діалог з Бовдуром. Уч е н ь - н а г л я д а ч. Що б ви, як наглядач, змінили у в’язниці, що конкретно запропонували б для нормального утримання підсудних?
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
159
Додаток 1 Тести Варіант 1 1. Під час другого тюремного ув’язнення Франко написав поетичний цикл: а) «Думи пролетарія»; б) «Веснянки»; в) «Поклони». 2. Поезію «Гімн» поклав на музику композитор: а) М. Лисенко; б) Б. Лятошинський; в) Л. Ревуцький. 3. Автобіографічні моменти, уміщені в збірці «Зів’яле листя», знаходимо в поезії: а) «Червона калино, чого в лузі гнешся?»; б) «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»; в) «Тричі мені являлася любов». 4. З якого твору Франка взяті слова: Все, що мав у життю, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї?
а) «Беркут»; б) «Іван Вишенський»; в) «Мойсей». 5. Остання збірка поезій Франка: а) «Із літ моєї молодості»; б) «Мій Ізмарагд»; в) «Із днів журби». 6. Дружиною Франка була: а) Ю. Дзвонковська; б) О. Рошкевич; в) О. Хорунжинська. 7. Словами «Я бачив дивний сон» починається поезія Франка: а) «Сідоглавому»; б) «Каменярі»; в) «Нове життя». 8. У відповідь на нищівну критику збірки інтимної поезії «Зів’яле листя» Франко пише поезію: а) «Поет мовить»; б) «Нехай і так»; в) «Декадент». 9. Хто з письменників так описав у рефераті свою зустріч з Франком: «У своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті і писав поему “Мойсей”»? а) М. Коцюбинський; б) Леся Українка; в) В. Самійленко. 10. «Мій поклик: праця, щастя і свобода»,— стверджує поет у вірші: а) «Не високо мудруй»; б) «Гнів — се огонь»; в) «Декадент». Варіант 2 1. У якій поезії Франко стверджував: Дух, наука, думка, воля Не уступить пітьмі поля, Не дасть сплутатись тепер?
а) «Каменярі»; б) «Гімн»; в) «Товаришам із тюрми». 2. Алегоричний цикл «Веснянки» завершується віршем: а) «Гримить!»; б) «Декадент»; в) «Vivere memento!»
І. В. Мітіна
160
3. Ідея визволення України з-під колоніального гніту звучить у поемі: а) «Лісова ідилія»; б) «Іван Вишенський»; в) «Мойсей». 4. Першим друкованим літературним твором І. Франка є: а) «Товаришам із тюрми»; б) «Народна пісня»; в) «Гріє сонечко». 5. Від якого університету І. Франко в 1907 році одержує запрошення очолити кафедру слов’янських літератур? а) Софійського; б) Чернівецького; в) Львівського. 6. У 1893 році І. Франко став доктором наук: а) філософських; б) історичних; в) філологічних. 7. У якій поезії звучить риторичне запитання: І де в світі тая сила, Щоб в бігу її спинила, Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день?
а) «Товаришам із тюрми»; б) «Гімн»; в) «Розвійтеся з вітром». 8. Збірка «З вершин і низин» відкривається віршем: а) «Пісня будущини»; б) «Гримить!»; в) «Гімн». 9. Для своїх дітей з метою кращого оволодіння ними українською мовою І. Франко написав твір: а) «Заєць і Їжак»; б) «Лисичка-черничка»; в) «Лис Микита». 10. «Лиш боротись — значить жить...» — крилатий вислів з поезії: а) «Vivere memento!»; б) «Земле моя, всеплодющая мати»; в) «Гріє сонечко». Додаток 2 Поняття психоаналізу Психологічна концепція структури особистості за З.Фрейдом
ID (Воно) Підсвідоме
Протиріччя
Нервові хвороби
Ego (Я) Свідоме
Super-ego (Над-я) Соціальне
161
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
Додаток 3 НАТУРАЛІЗМ (лат. natura — природа)
Теоретик — Е. Золя «Тереза Ракен» (1868 р.)
Е. Золя «РугонМаккари» («Соціальна і природна історія однієї родини»)
Г. Флобер А. Доде Гі де Мопасан
І. Франко «На дні»
Історія спадкових хвороб Письмо натуралістів
Художній твір — копія факту
Основний засіб — опис
Іван Франко — науковець-перекладач Мета:
ознайомити учнів з багатогранною діяльністю Івана Франка як дослідника, критика та перекладача творів світової літератури, зокрема Байрона, Гомера, Данте, Пушкіна; формувати вміння учнів працювати з додатковою літературою, робити узагальнення; розвивати усне мовлення; виховувати інтерес до читання художньої та критичної літератури. Обладнання: портрети І. Франка, Гомера, Данте, О. Пушкіна, Дж. Байрона; ілюстрації до «Одіссеї», «Одіссей у печері Поліфема» Я. Іордана, роботи С. Ботічеллі, Е. Делакруа, Г. Доде, Д. Гуттузо до «Божественної комедії» Данте, «Симфонія до «Божественної комедії» Ф. Ліста; малюнки учнів до творів. Тип уроку: інтегрований урок-дослідження.
І. В. Мітіна
162
Переклад літератури «…різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями». І .Франко
Хід уроку І. Організаційний етап ІІ. Підготовка учнів до роботи на основному етапі. Повідомлення теми й мети уроку ІІІ. Етап засвоєння нових знань 1. Вступне слово вчителя Пояснюючи своє звернення до скарбів чужих літератур, І. Франко в передмові до збірки «Поеми» (1899) писав: «Коли правда те, що головне знання поезії в тім лежить, що вона розширює нашу індивідуальність, збагачує душу такими враженнями й почуваннями, яких вона не зазнала би у такій силі і ясності, то думаю, що передача чужомовної поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми й вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями». У цих словах виражені вимоги Івана Франка як перекладача. Невтомно працюючи на ниві просвіти рідної нації, поет першочерговим завданням для себе поставив розширення загальнокультурних обріїв, відкриття їх «народові, що вгору йде». Внесок І. Франка у справу перекладання важко переоцінити. Приділяючи перекладам не менше уваги, аніж власній творчості, письменник не тільки дав українцям величезну бібліотеку перекладної літератури (за якою можна вивчати історико-культурний та мистецький поступ), а й заклав наукові підвалини українського сучасного перекладознавства. Хоч до І. Франка в Україні чимало перекладали,— зокрема, П. Ніщинський, С. Руданський, А. Навроцький, М. Костомаров, Ю. Федькович (не кажучи вже про травестійно-бурлескний спосіб перекладу в «Енеїді» І. Котляревського та «Гараськових піснях» М. Гулака-Артемовського), однак це робили переважно окремі письменники без певної системи чи плану, перекладаючи зазвичай, що сподобалось. Крім того, переклади здебільшого грішили на «українізацію» першоджерела (приміром, античних героїв називали українськими іменами тощо) або ж на надмірне використання діалектизмів, незрозумілих на всій території українських земель (переклади Ю. Федьковича). І. Франко вперше взявся до планомірної, систематичної роботи в перекладанні, розглядаючи наявність перекладених світових шедеврів як один із показників зрілості й повнокровності рідної літератури.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
163
1 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Ще в початковій школі письменник навчився читати й писати польською та німецькою мовами. Знання цих мов удосконалював у Дрогобицькій гімназії. Учителем німецької мови тут певний час був І. Верхратський, який мав деякий уплив на формування естетичних поглядів І. Франка. Німецька мова давала Франкові-гімназисту доступ до кращих зразків світової літератури й філософії. Знання іноземних мов Іван Якович широко використовував у своїй творчій праці. Німецькою написав багато наукових робіт, перекладав цією мовою поезії Т. Г. Шевченка, українські народні пісні. Як знавець творчості Кобзаря І. Я. Франко надавав істотну допомогу іншим перекладачам його поезій німецькою мовою. Багато він зробив для ознайомлення слов’янського світу із кращими здобутками німецької літератури. Учні читають «Заповіт» Т. Г. Шевченка українською та німецькою мовами. Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr Den Kurgan mir bereiten In der lieben Ukraine, Auf der Steppe, der breiten, Wo man weite Felder sieht, Den Dnjepr und seine Hänge, Wo man hören kann sein Tosen, Seine wilden Sänge. Wenn aus unsrer Ukraine Zum Meer dann, zum blaue Treibt der Feinde Blut, verlaß ich Die Berge und Auen, Alles laß ich dann und fliege Empor selbst zum Herrgott, Und ich bete... Doch bis dahin Kenn’ ich keinen Herrgott! So begrabt mich und erhebt euch! Die Ketten zerfetzet! Mit dem Blut der bösen Feinde Die Freiheit benetzet! Meiner sollt in der Familie, In der großen, ihr gedenken, Und sollt in der freien, neuen Still ein gutes Wort mir schenken.
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися… а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.
164
І. В. Мітіна
2 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Навчаючись у гімназії, І. Франко добре опанував і класичні мови: старогрецьку та латинську. У листі-автобіографії до М. Драгоманова поет писав, що хоч він і не любив шкільної науки, «то це не було нічого трудного, щоб він не міг не пояснити в німецькім, латинськім або грецькім авторі». Латинською та грецькою володів так добре, що ще учнем гімназії читав в оригіналі Гомера, Софокла, Горація, Овідія. Перекладаючи античних авторів, безпосередньо звертався до оригіналів. «Грецьку і латинську знав так добре,— згадував його син Тарас,— що при перекладанні рідко заглядав до словника». Знання цих мов І. Франко поглиблював у Львівському університеті, де слухав лекції з класичної філософії. Латинську і грецьку мови складав на екзамені на докторат у професора Ягіча. До екзамену майже не потрібно було готуватися. «Самий комічний був екзамен з латини,— писав І. Франко,— для котрої я посвятив несповна півдня науки. Так я її відповів!» 3 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Чималий внесок Іван Франко зробив у сходознавстві як поет-перекладач. У 1912–1913 рр. переклав більш як сто віршованих уривків для другого українського видання збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч». Публікуючи частину перекладів у журналі «Надія», в 1912 році написав і невеличкий вступ, де показав себе добрим знавцем арабських мов. Переклав він також тюркські вірші Газі-Гірея. 4 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Численні високохудожні переклади І. Франка з французької мови свідчать, що знав він її бездоганно, хоч в автобіографічному оповіданні «Гірчичне зерно» писав, що навчився тієї мови «від біди геть пізніше у 80-х роках». Лише властива Каменяреві особиста скромність дозволила сказати, що володіє французькою «від біди». 5 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Значно пізніше оволодів І. Франко англійською мовою. У 1882 році, характеризуючи в одному з листів переклад «Гамлета» М. Старицького, він висловив жаль, що не може «сконтролювати» вірності перекладу, і далі зазначив, що йому допоможуть люди, які знають англійську мову. Через деякий час письменник взявся за вивчення англійської мови. У січні 1885 року він писав М. Драгоманову, що береться за переклад Клоустона, «щоб підучитися ліпше англійської мови». 6 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Творчий геній І. Франка не тільки наближав до українського читача шедеври чужоземних літератур, а й сам надихався ними. Приклад «Лиса Микити» — цієї перлини української сатиричної літератури — приклад «засвоєння чужого, яке стає своїм». Про потребу перекладу українською старонімецького епосу «Reinecke Fuchs» — Франко писав ще в листі до М. Драгоманова від 1 березня 1889 р.: «Одіссея» і «Reinecke Fuchs» — се, по-моєму, дві речі, котрі у нас треба гарно перевести (цього останнього можна б потрохи й підлити антишляхетським та антипопівським соусом) і пустити в публіку. 7 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Однак «Лиса Микиту» важко назвати звичайним перекладом. Це скоріше оригінальний твір із «закордонними
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
165
витоками». У статті «Хто такий «Лис Микита» і звідки він родом» автор подає джерела, що прислужилися йому в задумі й створенні поеми: старонімецький та старофранцузький перекази «Reinecke Fuchs» і «Le Roman de Renard», гетівська переробка відомої поеми Віллема, а також значною мірою — мотиви й сюжети з українських народних казок. 8 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Однак дослідження показують, що І. Франко далеко не в усьому йшов за знаменитими попередниками; текстологічне порівняння твору Й. В. Гете із Франковою поемою, що його провів Д. Струк, показує, як суворо добиралися сюжетні моменти середньовічного переказу, пристосувалися до етичних вимог українського менталітету та сучасності, а також значну питому частку власних авторських знахідок. 9 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Цікаво, що поему, написану і для дорослих, і для дітей (згодом І. Франко згадував, що писав цю річ для своїх дітей і вважав своїм улюбленим власним твором), відразу оцінили найприскіпливіші читачі — найменші. Публікована у «Дзвінку» (№ 3–4, № 6–12 за 1890 рік), вона користувалася великим успіхом, кожен номер журналу очікували з нетерпінням. 1 0 - й у ч е н ь - д о с л і д н и к. Перекладацький доробок І. Франка охоплює величезний діапазон світового письменства та усної народної творчості від найдавніших часів до початку ХX ст. Письменник переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, зокрема зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської мов. Учитель. Перекладаючи чи досліджуючи творчість того чи іншого письменника, І. Франко діяв як просвітитель, що жадав донести до свого народу нову наукову думку чи нову коштовну перлину світової літератури. IV. Етап перевірки первинного розуміння 1. Ґронування (асоціативний кущ) «І. Франко — перекладач світових літератур» (додаток 1). Уч и т е л ь. Назвіть літератури, з яких І. Франко перекладав українською мовою. Які у вас враження від знайомства з І. Франком — перекладачем світових літератур? Робота з таблицею «Іван Франко — дослідник і критик світових літератур» (додаток 2). Назвіть прізвища письменників, творчість яких досліджував Іван Франко. Яка література ним більш досліджена? Чому саме? (Антична література: Гомер, Вергілій; доба Середньовіччя: Данте; англійська література: Дж. Байрон, Вільям Шекспір; німецька література: Й. В. Гете; російська література: О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь; французька література: В. Гюго).
166
І. В. Мітіна
V. Етап застосування знань Уч и т е л ь. Отже, вагоме значення в літературній спадщині І. Франка мають його дослідження зі світової літератури. Діяльність письменника у цій галузі грандіозна й багатогранна. Можна без перебільшення сказати, що навряд чи знайдеться визначне явище у світовій літературі, яке тією чи іншою мірою не було б відзначене ним як перекладачем, критиком або видавцем. 1. Презентація творів Гомера, Данте, Байрона Заздалегідь створені кілька творчих груп дослідників, які представляють висловлення Івана Франка щодо творчості Гомера, Данте, Байрона План презентації 1. Прізвище, ім’я письменника, якій літературі належить. 2. Назва художнього твору, що вивчається. Тема та ідея твору. 3. Представлення самого твору (виразне читання чи інсценізація епізоду). 4. Малюнки, ілюстрація та музичний супровід до твору. 5. Враження від ознайомлення з творами письменників Давньої Греції, Середньовіччя та матеріалами про них І. Франка. 2. Презентація творчості Гомера Представлення дослідницької групи: 1. Гомер (VIII-VII ст. до н. е.) — давньогрецький поет, автор епічних поем «Іліада» та «Одіссея». 2. Тема «Одіссеї» — історія повернення героя-мандрівника до рідного дому. Ідея твору — уславлення перемоги людського розуму та винахідливості за різних життєвих обставин. 3. Рольова гра: спогади І. Франка Багато уваги я приділяв перекладам з безсмертних гомерівських поем «Іліади» та «Одіссеї». Мене зацікавили епізоди, в яких зображається побут і звичай древніх греків, їхнє ставлення до життя, до праці. Я не раз наголошував на потребі видати «Одіссею» українською мовою. Сам перекладав уривки з безсмертної гомерівської поеми. Щодо перекладу «Одіссея», зробленого Ніщинським, я писав Драгоманову 1 березня 1889 року «…Одіссея», переведена Ніщинським, так хоч і для простого народу годиться; я колись розказував її з пам’яті в селі через кілька вечорів і слухати її сходилась майже ціла наша слобода, чоловік по 30 і більше, старих і молодих, і відірватись не могли,— розказував і арестантам у тюрмі і добре знаю, яке вона враження робить». «Одіссея» справила в свій час велике враження на мене — тоді ще маленького селянського хлопчика-гімназиста. За фантастичними пригодами я побачив там живе життя, побутові картини навівали мені на пам’ять рівно живі картини того сільського життя, яким жив мій батько, серед яких і сам я виростав від малечку».
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
167
Знайомство з твором. Виразне читання уривка з «Одіссеї». Пісня 9 (170–230). Демонстрація з коментарем картини Я. Іорданса «Одіссеї у печері Поліфема» або ілюстрацій до «Одіссеї» Д. Басті. Демонстрація власних малюнків. Висловлювання учнів про враження від ознайомлення з твором письменника із залученням матеріалів І. Франка про нього. 4. Презентація творчості Данте Аліг’єрі 1) Представлення дослідницької групи: Данте Аліг’єрі (1265–1321) — італійський поет і мислитель періоду переходу від Середньовіччя до епохи Відродження. Автор «Божественної комедії». Тема його твору — опис блукання душі людини після смерті. В алегоричній формі Данте змальовує людство, яке відповідно до своїх вчинків на землі потрапляє до пекла, чистилища або раю. У розділі «Пекло» зображує грандіозну панораму потойбічного світу, віддзеркалює сучасні йому політичні реалії та історичні події. Ідея твору: духовне спасіння людини й усього світу. 2) Повідомлення групи дослідників на тему «Данте і Франко» шляхом інтерв’ю. К о р е с п о н д е н т. Іване Яковичу, коли Ви прийняли рішення написати про Данте? Ф р а н к о. Мене давно непокоїло те, що більшість галицької молоді, закінчивши навчання в гімназії чи університеті, не чула навіть імен Данте і Шекспіра. Тож я зробив усе, щоб ознайомити молодь з цими авторами. К о р е с п о н д е н т. Ми знаємо, що Ви у праці «Данте Аліг’єрі. Характеристика середніх віків», яка з’явилась у Львові 1913 року, аналізуєте творчість італійського поета. До якого висновку Ви приходите? Ф р а н к о. Я вважаю, що «як граничний камінь стоїть він на переході від середніх до новіших віків. Вірування і змагання середніх віків він перетопив у органічну єдність і вилив, немов у бронзі, в своїй безсмертній поемі як найкращий їх пам’ятник. Та при тім сам він, чоловік уже наскрізь нового духу, був одним із ініціаторів віку гуманізму». К о р е с п о н д е н т. Чому Ви вважаєте Данте ініціатором «всіх новочасних літератур»? Ф р а н к о. І не тільки тому, що «Божественна комедія» є, по суті, реалістичним відображенням життя сучасної йому Італії, а насамперед тому, що в центрі його творчості стоїть доля людини з її психологічними переживаннями й душевними конфліктами. «Те, що окружало його на землі, він переносить у підземний і наземний світ, поділений на три рази по дев’ять кругів, заселяє ті круги живими, сучасними людьми, показує нам їх муки і терпіння, їх радощі і надії…» Данте малює світ «в найвищім напруженню чуття, пропускає всі образи скрізь призму
168
І. В. Мітіна
того чуття, немовби весь світ плакав, крутився і тремтів на хвилях його могутнього чуття». К о р е с п о н д е н т. У чому актуальність «Божественної комедії» Данте для сучасників? Франко. «Дантова поема — се не лише малюнок даного закутка дійсного світу, який Данте переходив своїми ногами, і малюнок тої історичної доби з її героями й катастрофами, яку пережив Данте… се не лише малюнок індивідуальної душевної драми, що відбулася в Дантовій душі; се щось іще більше, ще глибше; се малюнок душевного перелому в душі кожного чоловіка… Се віковічна повість кожного з нас». Це повість про людину, що відмовились від свого особистого щастя і добробуту в ім’я своїх ідеалів, для «загального добра». Цього вимагала сучасність від людини мого часу. К о р е с п о н д е н т. Чому творчість Данте співзвучна Вашій? Ф р а н к о. Мене приваблює Данте тим, що «в темнім чотирнадцятім столітті без остраху випускає такі слова, за які й тепер, у двадцятім, не дуже би погладили по голівці». Доля Данте, поета й політичного діяча, який став вигнанцем, але не скорився, не поступився своїми поглядами, була дуже близька мені. К о р е с п о н д е н т. Іване Яковичу, щиро дякую за інтерв’ю. Представлення самого твору. Виразне читання уривка «Пекло», XXXIII (37–70), з «Божественної комедії» Данте (під час читання звучить «Симфонія до «Божественної комедії» Ф. Ліста). Демонстрація й коментар до полотен С. Ботічеллі, Е. Делакруа, Г. Доде, Д. Гуттузо. Ілюстрації «Божественної комедії» (за вибором учнів). Висловлення учнів про враження від знайомства з твором письменника із залученням матеріалів І. Франка про нього. 5. Презентація творчості Джорджа Байрона Повідомлення групи дослідників у формі дискусії: 1. Джордж Ноел Гордон Байрон — англійський поет-романтик. 2. У 1821 р. Дж. Байрон написав поетичну драму «Каїн», яку назвав містерією. Він використав сюжет з Біблії. 1 - й у ч е н ь. Відомо, що І. Франко перекладав поему Дж. Байрона «Каїн». На думку І. Франка, Дж. Байрон поставив питання про роль розуму дуже суперечливо. Всевладність інтелекта не приносить щастя людині. Б а й р о н. Я не підносив і ролі абсолюту. Мій твір — це сумніви про абсолют і матеріалізм. 1 - й у ч е н ь. Франко на цей час перейшов через ті релігійні сумніви, які пекли душу англійського поета-лорда. Ф р а н к о. Я спробував знайти з них вихід і заявив у своїй поемі про відкриття своєї душі, яке веде до відданої любові й віри у Вседержителя.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
169
Твір написано тоді, коли, читаючи Біблію, я намагався зрозуміти глибоку символіку біблійних образів. 2 - й у ч е н ь. Історія Каїна у Франка починається там, де вона закінчилась у Байрона. Після смерті Ади Каїн удруге побачив обличчя смерті, яке було сповнене внутрішнього сяйва: Лице недавно ще поморщене грижею І втомою, тепер просяяло, Відмолоділо. Та сама любов, Що й за життя, й тепер на нім світилась...
3 - й у ч е н ь. А пригадайте пейзажі. Вони зовсім не такі, як у реалістичних творах. На мій погляд, тут ми маємо справу з неоромантизмом: незвичайний пейзаж, глибокий психологізм і пошук ідеалу — побачити рай, осмислити втрачене й набуте. Скінчилося безцільне блукання, є мета, ідеал, який потрібно досягати в муках розпачі. 1 - й у ч е н ь. Уривок поеми (образ Каїна): Каїн Не чув нічого, весь остаток сили, всю душу Він зосередив в очах. А очі ті послав у даль безмірну, Туди, де в пурпуровому промінню Купавсь величний, ясний город божий.
То чим же образ Франкового героя відрізняється від Байронового? 2-й учень. Я вважаю, у Франка Каїн пригноблений тяжким вчиненим злочином. Він відчуває вину. Його душа настроєна на реквієм, із нього линуть страждання. Його думка працює над загадкою людського щастя. Отже, у поемі нова неоромантична проблема: що таке людське щастя? 3 - й у ч е н ь. І. Франко немовби хоче донести до нас ідею: добро й щастя не є дарунком, що спадає на людину несподівано; ці Божі дари надаються через прагнення душі до очищення, через дію, подолання перешкод, через терпеливість. І ось Каїн, страшний злочинець, сподобився завдяки своєму великому прагненню глянути хоч здалеку в рай. 1 - й у ч е н ь. А яке ідейно-художнє значення символів дерев життя і знань у раї? 3 - й у ч е н ь. Я думаю, що це символіка, характерна для неоромантики. Це пошуки людиною щастя. Я їх зрозуміла так: коли людина шукає щастя в знанні, то плід знання обертається на попіл. Знання не є ні добром, ні злом, але в руках нерозумних стає знаряддям зла та сіяння смерті. 1 - й у ч е н ь. А дерево життя? 2 - й у ч е н ь. За твором — це символ спокуси й задоволень, вони також ведуть до загибелі. Отже, не в зовнішніх принадах, а в любові лежить безмірне людське життя.
І. В. Мітіна
170
Чуття, любов! Невже ж це так, о Боже? Невже ж в тих двох словах малих лежить Вся розгадка того, чого не дасть Ні дерево знання, ні загадковий Той звір не скаже?
1 - й у ч е н ь. Тепер я, здається, зрозуміла. Біблійний рай у поемі — це ж тільки сповнений найбільшої мудрості символ. Справжній рай є завданням, поставленим від Бога перед людиною, яка мусить плекати в собі любов до всіх людей. Любов — вічна, творча, бо через неї все будується. Знання ж вартісне тоді, коли підпорядковане любові. Отже, усі складові цього твору є наскрізь романтичними. 6. Практикум з перекладознавства Учням пропонується на практиці визначити особливості перекладацької манери І. Франка, проаналізувавши уривок з твору «Русалка» О. Пушкіна. Проаналізуйте лексику оригіналу та перекладу. Чи проводиться відповідна робота щодо понять і реалій української та російської культур? Чи справді Франко дотримався у своєму варіанті зафіксованих у текстах передачі змісту й форми? Зверніть увагу на відтворення митцем віршованого розміру, види рим і способу римування. Наскільки воно точне? Чи вдалося перекладачеві відтворити характерні риси пушкінських героїв? О. Пушкін Над озером, в глухих дубравах, Спасался некогда монах, Всегда в занятиях суровых, В посте, молитве и трудах. Уже лопаткою смирённой Себе могилу старец рыл И лишь о смерти вожделённой Святых угодников молил
Переклад І. Франка Над озером, в глуші діброви, Спасався десь-колись монах, Все в праці, тихій і суровій, В задумі, пості і мольбах. Вже, смерті ждучи леда хвилі, Старик собі могилку рив,— І, шоб го з жизні слобонили, Святих угодників молив
Переклад «Русалки» О. Пушкіна не є випадковим. Він підтверджує зацікавлення Франком магічною владою підводних сил. Надаючи творові українського національно-мовного колориту, І. Франко дотримувався оригіналу, хоча і вносив у новий текст лексичні зміни, наприклад: леда хвилі, чорторий, пастух. Повністю збережено строфіку та ритміко-інтонаційну схему першотвору, світогляду, культури, міфології, а головне — його романтичну парадигму, таємничість ситуації. «Русалчина» тематика нагадала про давнє захоплення поета міфологічними героями, а ще й про його постійне спілкування зі спадщиною О. Пушкіна.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
171
VІ. Етап узагальнення й систематизації знань 1. Бесіда Чи впоралися творчі групи із завданням? Яка група краще презентувала творчість письменника? Що ви вже знали і що нового почули на уроці? Який епізод уроку, на вашу думку, був кращим? Складіть сенкани та кубування до теми уроку. 2. Представлення сенканів Гомер Пушкін Легендарний, сліпий Неперевершений, величний Вражає, знайомить, вчить Чарує, возвеличує, захоплює Античний майстер епічних поем Геній слова і почуттів Геній. Митець. Данте Неповторний, осяйний Розбудив, відкрив, подарував Автор найвеличнішої поеми в літературі Пророк. ІІ. Етап підбиття підсумків Підбиття підсумків заняття вчителем, а потім самими учнями. І. Франко надавав великого значення культурним зв’язкам між народами, а переклад іншомовних творів вважав важливим фактором цих взаємин. Як перекладач і дослідник зарубіжних літератур Іван Якович залишив чималу спадщину, а коло його інтересів надзвичайно широке — від стародавніх пам’яток індійської літератури до творчості письменників. Додаток 1 І. Франко — перекладач світових літератур: староєврейський епос сербський епос і польська література болгарський епос і чеська література китайська й російська література народні пісні англійська література арабський епос французька література індійський епос німецька література антична література скандинавські літератури
172
В. В. Воробцова
Воробцова Вікторія Василівна Учитель української мови та літератури І категорії спеціалізованої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів із поглибленим вивченням інформаційних технологій № 12 м. Білої Церкви Київської області. Фіналіст ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Працює над проблемою «Використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі вивчення української мови та літератури» В. В. Воробцова — талановитий і майстерний педагог, яка ґрунтовно знає свій предмет, досконало володіє методикою його викладання та творчо реалізує вивчення української мови і літератури з урахуванням сучасних умов, а тому використовує у власній діяльності інформаційно-комп’ютерні технології навчання. Реалізуючи насамперед завдання формування кожного учня як інтелектуальної особистості, культурного читача, здатного зрозуміти художній твір, ґрунтовно проаналізувати його, виявити порушені у ньому проблеми, збагнути задум автора, визначити його художній стиль тощо, Вікторія Василівна використовує традиційні та нові методи і прийоми навчання — бесіду, пояснення, метод ігор (рольова гра, «Продовжте речення», кросворди, криптограми тощо), проблемне навчання, метод проектів, різноманітні пізнавальні завдання, зокрема і літературознавчі, різні форми позакласної роботи. Під час упровадження зазначених способів організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників учитель систематично і вмотивовано та виважено здійснює їх мультимедійний супровід. Вчителем розроблено науково обґрунтовану методику використання ІКТ під час вивчення літератури, а також її навчально-методичне забезпечення, а саме: презентації життєвого шляху і творчого доробку українських письменників; мультимедійний супровід навчальних занять; презентації літературних вечорів відомих українських митців слова, зокрема і письменників-краян; окремі файли з навчальною інформацією, з пізнавальними завданнями за курсом української літератури для 10–11 класів; відеофільми за творами українських письменників, про життя і творчість українських письменників; аудіозаписи. Багато часу вчитель присвячує методичній діяльності, вона співавтор методичного посібника «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення української мови і літератури».
173
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
В. В. Воробцова
10 клас Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків Іван Якович Франко. Життєвий і творчий шлях письменника Мета:
доповнити і поглибити знання учнів про життєвий шлях і творчість І. Я. Франка, набуті в попередніх класах; розвивати вміння учнів застосовувати свої знання; виховувати в них патріотичні почуття, любов і пошану до видатних діячів української культури. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форма заняття: кіноурок. Обладнання: мультимедійна презентація. Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності учнів Нещодавно вся світова громадськість відзначила велику дату — 150-річчя народження великого сина України Івана Яковича Франка. Саме цій даті і присвячено наш урок. Епіграфом до вивчення творчості митця пропоную використати слова Павла Загребельного: Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий. Так високо оцінено діяльність видатного українського письменника, знаного в усьому світі під символічним іменем Каменяр. Франко — геніальний поет, прозаїк, драматург, критик, журналіст, учений, громадський і культурний діяч, він став для України «університетом, енциклопедією, академією наук». Спробуємо переконатися в цьому впродовж кількох уроків, присвячених великому майстру слова. ІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Повідомлення теми, мети уроку 2. Вступне слово вчителя «Перед Вами портрет Франка. Те, що Ви бачите, хотів би трохи доповнити. Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте. Рудувате волосся
174
В. В. Воробцова
непокірливо пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений,— він тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і Вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед Вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою!» — так говорив про І. Я. Франка Михайло Коцюбинський у 1908 році на засіданні «Просвіти». Був середнього росту, а йшов, як велетень... мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи, щоб Русь не спала. З війська відпустили за слабкий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори. Влада гнобителів не пускала його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу. Напрацювався за десятьох, а життя йому було дане лиш одне, та й то недовге. Що ж може встигнути зробити людина за відведений їй на Землі час? Як складається її життєва доля у бурхливому морі негараздів, випробувань, життєвих іспитів? Щоб відповісти на ці запитання, звернімося до фактів біографії письменника. Під час уроку вам потрібно виконати завдання: скласти план біографії письменника або стислий конспект. 3. Розповідь учителя з переглядом відеофрагментів Фільм «Народження» (2 хв) Про дитячі роки писав в оповіданнях «У кузні», «Малий Мирон», «Під оборогом». В оповіданні «У кузні» він писав: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь... Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його взяв дитиною у свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі». 1862–1864 — навчання у школі села Ясениця Сільна. Після її закінчення батьки віддали Івася до так званої нормальної школи при василіянському монастирі. 1864–1867 — навчання у нормальній школі при василіянському монастирі у Дрогобичі. Фільм «Школа, перші вірші» (1 хв 03 с) Фото 1866 року. У спогадах К. Бондарівського читаємо: «Нормальна школа в Дрогобичі ще перед вступом дитини в неї була місцем постраху... Школа була для нас жорстокістю, тьмою обичаїв, карою, лихом. Як тільки прийшли діти до школи і стали перед учителем, так зараз щезав із лиця усміх, губи строго замикалися. На місце приязної прихильності родилися відпір, здержливість, недовір’я і боязнь перед несправедливою карою».
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
175
1867–1875 рр.— навчання у Дрогобицькій гімназії. «У гімназії був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав» (І. Погорецький). Про шкільні роки писав в оповіданнях «Грицева шкільна наука», «Shonshcreiben», «Олівець». Фільм «Львівський університет, арешт 1877 р.» ( 2 хв) 1876 р. у літературному альманасі «Дністрянка» опубліковано оповідання «Лесишина челядь», «Два приятелі». Вийшла перша поетична збірка «Баляди і розкази». 1877 р. — .почав друкувати оповідання з циклу «Борислав». Червень 1877 р. перше ув’язнення. Січень 1878 р. — суд над Франком та його однодумцями (їх звинувачували у належності до таємної соціалістичної організації, якої насправді не було). У тюремній камері Франко написав сатиру «Сморгонська академія». 1878 р. — Франко разом із М. Павликом заснував журнал «Громадський друг». 1878 р. вийшло тільки два номери. Журнал було заборонено. Видавці випустили у світ два збірники журнального типу «Дзвін», «Молот». Березень 1880 року — другий арешт і тримісячне ув’язнення в коломийській тюрмі (звинувачення у підбуренні місцевих селян проти «законного порядку»). Фільм «1880–1886» (4 хв 38 с) Травень 1886 р. — у Києві одружується з Ольгою Хоружинською. 1887 р.— перше видання збірки «З вершин і низин». Збірка присвячена О. Хоружинській. Фільм «1887–1896» (3 хв 07 с) Ще за життя до Франка прийшло визнання. 1898 р. святкування 25-річного ювілею творчої праці письменника, яке засвідчило про велику популярність його серед народу. У 80–90-ті роки Іван Франко був для молоді тим, ким Тарас Шевченко у 50-ті роки. Фото 1898 року 1899 р. вийшла збірка «Поеми», до якої були включені твори, написані на основі обробки східного епосу поема «Істар», «Сатні і Табуну», поема «Бідний Генріх», «Поема про білу сорочку». 1900 р. вийшла збірка «Із днів журби», поема «Іван Вишенський». 1904 р. відвідав Рим. 1905 р. написав поему «Мойсей» Фото 1903 року 1906 р. Харківський університет присвоїв науковий ступінь доктора російської словесності. О. Шахматов, Ф. Корш висунули кандидатуру Франка кандидатом у члени Російської академії наук, однак імперські реакційні сили перешкодили здійсненню цього. Фільм «Хвороба, смерть» (5 хв. 02 с)
В. В. Воробцова
176
4. Заключне слово вчителя Якщо духовне життя народу порівнювати з багатою, розлогою кроною, то постать Каменяра — це міцний стовбур, який понад сорок років тримав на собі цю крону на межі двох століть — ХІХ і ХХ. Його називають академією в одній особі, бо перу Франка належить близько п’яти тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Найповніше видання їх в Україні — 50 томів, але все написане ним не вміститься і в 200 томах. Мало хто у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях. ІІІ. Первинне усвідомлення учнями матеріалу Пригадаймо слова, які ми використали як епіграф («Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий»). То в яких же галузях працював митець? Чи правильно, на вашу думку, дібрано епіграф уроку? Перевірка написання планів або конспектів. ІV. Підбиття підсумків уроку Побудова учнями зв’язного висловлювання за сприйнятим матеріалом про І. Я. Франка. Використання методу сенкан. Побудуйте сенкан до слова «Франко». «Подібно до легендарного Данко, розірвавши свої груди, він дістав вогненне серце і освітив ним шлях для визволення свого народу»,— сказав про Франка Агатангел Кримський. І в цьому ми мали змогу сьогодні переконатися. V. Домашнє завдання 1. Повторити поезії «Каменярі», «Товаришам із тюрми». 2. Опрацювати біографію письменника за підручником. 3. Вивчити напам’ять поезію «Гімн».
Патріотична та громадянська лірика І. Я. Франка. Збірка «З вершин і низин» (вірші «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає...» та ін.) Мета:
ознайомити учнів з ідейно-тематичним багатством лірики І. Я. Франка; поглибити знання учнів про лірику, виховувати вміння висловлювати власні думки і почуття, сприйняття краси і сили рідного слова.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
177
Тип уроку: комбінований. Обладнання: мультимедійна презентація. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань 1. Тестування учнів (див. додаток 1). Тестування за біографією І. Я. Франка проводимо у комп’ютерному класі, користуючись програмою «Тест Шестопалова». 2. Конкурс на краще виконання поезії Франка «Гімн» ІІ. Вступне слово вчителя Яке жниво титана праці? На це запитання можна відповісти лише приблизно. Усі Франкові твори і досі не виявлені, а ті, що відомі — понад 8400, не вкладаються і в 200 томів, астрономічна цифра. Досі найповніше видання — 50-томне, в якому перші 25 томів — художні твори, у т.ч. перекладні; 26 — 42 томи — літературна критика, фольклор і мовознавство; 43 — 47 томи — філософія, етика, економіка, історія; останні три томи — вибрані листи. Багатогранність Франка більш ніж дивовижна. Поет і прозаїк, драматург і перекладач, публіцист і сатирик, літературний критик і редактор, журналіст і видавець, філософ і економіст, фольклорист і етнограф, антрополог і етнолог, мистецтвознавець і педагог, політичний і партійний діяч — такий далеко не повний перелік творчих граней великого Каменяра. Максим Рильський так висловився з цього приводу: «Франко був народжений поетом, але він же був народжений і прозаїком, і ученим-дослідником, і громадським діячем. Його творча діяльність нагадує складний і прекрасний поліфонічний твір: багато мелодій, багато контрастів, гострі поєднання звуків — але, зрештою, все зливається у світлу гармонію». Віддаючи належне всім граням таланту Франка, ми відзначаємо: як митець він передусім — поет. Поезіями він розпочав свою творчість, ними він і закінчив її. Саме в поезії Франко найяскравіше самовиразився як митець, як мислитель, як явище інтелекту, і нарешті, як особистість незвичайної емоційності, якій властива повна гармонія почуттів. ІІІ. Оголошення теми і мети уроку Отже, сьогодні ми маємо можливість познайомитись із лірикою поета патріотичного та громадянського спрямувань. Тема уроку. 1. Обговорення епіграфа Бажав я для скованих волі, Для скривджених кращої долі І рівного права для всіх: Це весь і єдиний мій гріх!
В. В. Воробцова
178
2. Бесіда Пригадайте у хронологічній послідовності перші збірки Франка. Збірка «З вершин і низин» видавалася кілька разів. Пригадайте роки. (1883, 1887, 1893 рр.) ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Повідомлення плану уроку 2. Лекція вчителя Лірика Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Громадсько-політична, філософська, інтимна і національно-патріотична лірика поета є окрасою української поезії і належить до найвищих досягнень у другій половині ХІХ ст. За життя Франка вийшло дев’ять поетичних збірок. Збірка «З вершин і низин» — це складна мистецька будова з віршів, писаних у різний час і з різного приводу. «Укладаючи матеріал для сеї книжки,— писав І. Франко у «Передньому слові»,— я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку-таку артистичну суцільність». Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні. 3. Робота у групах Поділ на дві групи: перша — аналізує поезію «Каменярі», друга — «Товаришам із тюрми». 4. Прослуховування аудіозапису «Гімн» на музику Миколи Лисенка 5. Лекція вчителя Збіpка відкpивається віpшем «Гімн», в якому ствоpено високохудожній обpаз «вічного революціонера», який потім був підсилений обpазом каменяpа. Могутній голос «вічного революціонера» закликає на боpотьбу за свободу і кpащу долю наpоду. Цілою системою художніх засобів Фpанко досягає високої поетичної обpазності, глибокої пеpеконливості і віpи в тоpжество ідей pеволюційної боpотьби та неминучість суспільних змін. «Hі попівськії тоpтуpи, Hі тюpемні цаpські муpи, Ані війська муштpовані, Hі гаpмати лаштовані, Hі шпіонське pемесло В гpіб його ще не звело»,—
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
179
пише він пpо pеволюціонеpа. Hіщо не може зупинити «дух, що тіло pве до бою, pве за поступ, щастя й волю», і за яким «міліони pадо йдуть». У кінці твору в алегоричній формі виражається віра поета в настання нового життя. Франкові вірші циклу «Веснянки» («Гріє сонечко», «Гримить!», «Земле моя, всеплодющая мати») творчо переосмислюють жанр народної пісні і підносять ідеї оновлення, віри в людський розум, «братерство всесвітнє». Поет закликає передову інтелігенцію сіяти «думи вольнії», «жадобу братолюбія» («Гріє сонечко»). Тоді чарівниця-весна обов’язково змінить холодну і сувору зиму. «Тайна дрож пронимає народи», змін чекають мільйони народів, які не хочуть жити по-старому («Гримить!») Про свій кровний зв’язок з народом І. Франко пише у вірші «Земле моя, всеплодющая мати». Нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням: Земле моя, всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені!
6. Групова робота над текстами поезій, їх аналіз Група 1 — «Гріє сонечко» 1) Основна думка поезії — заклик до боротьби. 2) Ліричний герой, милуючись красою природи, думає про нестерпне життя свого народу, про необхідність боротьби за його визволення. 3) Будова поезії. Поділ на дві частини. Паралельними до образу сіяча є образи борців, які засівають визвольні ідеї. 4) Символіка вірша: а) всемогутній поклик весни — це голос правди, голос революційних ідей; б) пухка, жива рілля — поневолений народ, що сприймає ці ідеї, як земля посіяне зерно. Група 2 — «Гримить» 1) Основна думка твору — заклик до боротьби. 2) Основний композиційний прийом — паралелізм — зіставлення явищ природи і людського життя. (Звідси дві частини твору.) 3) Основні художні прийоми — алітерація, анафора, епіфора. 7. Продовжте речення (теорія літератури) Алітерація — це ... (вид поетичного звукопису: повторення однакових або подібних приголосних звуків у рядку, реченні, строфі для посилення інтонаційної виразності, музичності). Анафора — це ... (повторення слова або групи слів на початку кількох фраз чи строф).
В. В. Воробцова
180
Епіфора — це ... (стилістичний прийом, протилежний анафорі: повторення однакових виразів, слів чи звукових сполучень у кінці віршованих рядків або строф із метою посилення виразності й музичності поетичної мови). 8. Пояснення вчителя Віщим словом поета-патріота є цикл поезій «Україна» зі збірки «З вершин і низин», до якого увійшли вірші «Моя любов», «Не пора», «Розвивайся ти, високий дубе», «Ляхам». Ці поезії пройняті ідеєю боротьби за національні та загальнолюдські ідеали, закликають рвати кайдани національного й соціального гноблення. Патріотичні вірші цього циклу забороняла царська цензура. Понад півстоліття не друкувались вони і за радянських часів. Вірш «Не пора...» закликає співвітчизників не бути слугами російських царів і польського панства. Не пора, не пора, не пора, Москалеві й ляхові служить! ... Нам пора для України жить.
Вірш «Сідоглавому», як вважають літературознавці, був адресований лідеру народознавців Юліанові Романчику, який у статті «Смутна поява» звинувачував поета у відсутності патріотизму. Відповідаючи на це безпідставне звинувачення, Франко вдається до антитези, протиставляючи свою любов до України фальшивій: Бо твій патріотизм Празнична одежина, А мій — то труд важкий, Гарячка неодержима. ... Ти, брате, любиш Русь, Як дім, воли, корови,— Я ж не люблю її З надмірної любови.
І. Я. Франко був твердо переконаний, що кожна людина повин-на виконувати свій громадянський обов’язок. Любов’ю до рідного краю, до України сповнена лірика поета. V. Підсумки уроку 1. Скласти сенкан до слова патріот. 2. Повідомлення домашнього завдання. 3. Прочитати поезії «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає...», проаналізувати їх, за підручником прочитати с. 130 — 134, скласти їх тези. Вивчити напам’ять поезію «Чого являєшся мені у сні».
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
181
Додаток 1 Біографія 1. Кому належать ці слова? «Франкова любов до рідного народу загальнолюдська своїм змістом, пов’язана з безнастанною працею, «кривавою в серці раною», що завжди болить і весь час змушує його думати про добро народу». а) Лесі Українці; б) Миколі Лисенку; в) Симону Петлюрі; г) Михайлу Грушевському. 2. Хто з письменників яскраво передав життєвий подвиг великого українського письменника образом могутнього дуба? а) Іван Драч; б) Микола Бажан; в) Євген Маланюк; г) Максим Рильський. 3. Хто назвав «Мойсей» другим «Заповітом» української літератури? а) Юрій Шерех; б) Борис Степанишин; в) Михайло Возняк; г) Леонід Стеценко. 4. Іван Франко народився: а) 27 серпня 1854 року; б) 27 вересня 1855 року; в) 25 серпня 1856 року; г) 27 серпня 1856 року. 5. Ким був батько Франка? а) Учителем; б) стельмахом; в) ковалем; г) священиком. 6. Де народився І. Я. Франко? а) У Ясениці Сільній Дрогобицького повіту; б) у Нагуєвичах Дрогобицького повіту; в) у Стеблеві Канівського повіту; г) у Дрогобичі. 7. У яких творах описані враження від дитячих років? а) «У кузні»; б) «Малий Мирон»; в) «На дні»; г) «Під оборогом». 8. У яких закладах навчався І. Франко? а) У школі села Нагуєвичі; б) у школі села Ясениця Сільна; в) у Дрогобицькій гімназії; г) у нормальній школі при Василіанському монастирі. 9. У яких творах передано враження від шкільних років? а) «Грицева шкільна наука»; б) «Борис Граб»; в) «Олівець»; г) «Schönschreiben». 10. На який період припадають перші літературні спроби? а) На дитячі роки; б) на період першого ув’язнення; в) на роки навчання в гімназії; г) на роки навчання в університеті. 11. Франко володів такими мовами: а) німецькою; б) японською; в) польською; г) російською. 12. Франко вперше надрукував свої вірші «Пісні народні», «Моя пісня» в журналі: а) «Громадський друг»; б) «Життя і слово»; в) «Дзвін»; г) «Друг».
182
В. В. Воробцова
13. Студентом якого університету став Франко восени 1875 року? а) Краківського; б) Віденського; в) Львівського; г) Празького. 14. Як називалася перша збірка віршів? а) «З вершин і низин»; б) «Мій Ізмарагд»; в) «Зів’яле листя»; г) «Баляди і розкази». 15. У березні 1880 року Франка заарештували: а) вперше; б) вдруге; в) втретє; г) вчетверте. 16. У тюрмі Франко написав: а) «Зів’яле листя»; б) «На дні»; в) «Думи пролетарія»; г) «Олівець». 17. Кому належать слова: «Іван Франко — це розум і серце нашого народу»? а) М. Коцюбинському; б) М. Рильському; в) Д. Павличку; г) В. Сосюрі. 18. Відвідування Києва в 1885–1886 рр. сприяло знайомству з: а) Миколою Лисенком; б) Іваном Нечуєм-Левицьким; в) Михайлом Старицьким; г) Павлом Житецьким. 19. Про кого сказано: «Жінка, що завжди була поруч»? а) Ольгу Хоружинську; б) Ольгу Рошкевич; в) Целіну Зигмунтовську; г) Юзефу Дзвонковську. 20. Пробна лекція у Львівському університеті називалася: а) «Кайдашева сімя» І. Нечуя-Левицького; б) «Лісова пісня» Лесі Українки; в) «Кавказ» Тараса Шевченка; г) «Наймичка» Тараса Шевченка. 21. Збірка «З вершин і низин» (1887 р.) присвячена: а) Ользі Рошкевич; б) Целіні Зигмунтовській; в) Ользі Хоружинській; г) Юзефі Дзвонковській. 22. Який університет 1906 року присвоює Франкові науковий ступінь доктора російської словесності? а) Харківський; б) Львівський; в) Київський; г) Краківський. 23. У 1893 році І. Я. Франко захищає дисертацію з теми: а) «Думи пролетарія»; б) «Жіноча доля в руських піснях народних»; в) «Варлаам і Йоасаф» — старохристиянський духовний роман і його літературна історія»; г) «Баляди і розкази». 24. І. Я. Франка поховано: а) у Нагуєвичах; б) на Личаківському кладовищі Львова; в) на Байковому кладовищі Києва; г) на Новодівичому кладовищі Москви.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
183
Збірка поезій «Зів’яле листя» Мета:
на основі ліричної драми І. Франка глибше пізнати поезію І. Я. Франка, зокрема інтимну лірику; розвивати навички виразного читання; виховувати почуття прекрасного, шанобливе ставлення до інтимних почуттів людей, чистоту і благородство почуттів. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: мультимедійна презентація. Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності 1. Звучить фрагмент літературно-музичної композиції «Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі» («Епілог» до першого жмутку). (50 с) 2. Вступне слово вчителя (демонструємо портрет Франка) Кохання — прекрасне світле почуття, якому присвятили свої найкращі роботи художники, музиканти, поети. Нерозгадана таїна, тож щоб висвітлити це почуття, треба поєднати всі види мистецтва: музику, живопис, рух, слово. На минулому уроці ми говорили про любов у нелегкому житті поета, а сьогоднішній урок присвятимо його інтимній ліриці. Збірка «Зів’яле листя» відкриє вам І. Франка з іншого боку — вже не як поета-борця, поета-титана, а як найтоншого лірика, співця високого кохання. Сьогодні ми зробимо спробу розібратися в магічній силі слів кохання Івана Яковича, а допоможуть нам «Жмутки любові і болю», які великий поет подарував людству, чудові романси на слова Франка. 3. Оголошення теми, мети уроку ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Розповідь учителя Своїм життям і творчістю великий Каменяр довів, що геній і любов народжуються не так часто, щоб доповнювати одне одного. Читаючи й аналізуючи поезії І. Франка, ми можемо переконатися в цьому. Ці твори допоможуть нам пізнати Франка як простого, звичайного чоловіка, з його болями і життєвими негараздами, з його чистою, відкритою до людей душею, з його великими і світлими почуттями, що звуться любов’ю. У світовій літературі важко знайти більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негараздами і нещасливим коханням, як збірка «Зів’яле листя». Прогляньмо наступний відеосюжет «Зів’яле листя. Глас» (2,14 хв) (думка Коцюбинського, лунає романс А. Кос-Анатольського на слова І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»).
184
В. В. Воробцова
2. Учні здійснюють ідейно-художній аналіз поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня....» Лірична поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» за формою вірша, пестливою лексикою і деякими образами близька до народної пісні «Ой ти, дівчино, горда та пишна...» Перед вами закоханий юнак, що зворушує нас силою свого почуття до дівчини. У центрі композиції твору — контрастне зіставлення, за допомогою якого автор виражає всю складність нерозділеного кохання юнака, характеризує красу дівчини та її вдачу. Вона невеличка, «з горіха зерня», але приносить юнаку велике горе, бо серце в неї — «колюче терня»; устонька коханої — «тиха молитва», а слова її гострі, «як бритва»; у неї очі «темніші ночі», але «хто в них задивиться, й сонця не хоче», бо їхні чари запалюють «серце пожаром». Драматизм нещасливого кохання передається риторичними запитаннями й окликами, влучними порівняннями й суперечливими протиставленнями. Ліричний герой поезії — людина з ніжною, вразливою душею і разом із тим — із сильним характером, однак він не в силі вирвати з душі чарівний образ дівчини, котру покохав до самозречення. 3. Розповідь учителя Давайте пригадаємо, хто ж були ті три жінки, яким присвячено «Зів’яле листя». А для цього проглянемо наступний відеосюжет. Відеосюжет «Зів’яле листя» (1,34 с) Учитель. Сам автор книжки писав, що «збірка віршів «Зів’яле листя» — найсуб’єктивніша з усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка, та при тім найбільш об’єктивна в способі змалювання людського чуття». Літературознавець А. Каспрук писав: «Поетичний шедевр І. Франка — лірична драма «Зів’яле листя» — справив великий вплив на розвиток наступної української лірики кінця ХІХ — початку ХХ століття, викликавши багато наслідувань, а також оригінальних ліричних творів, більшою чи меншою мірою позначених печаттю «Зів’ялого листя». Мелодійні, глибоко людяні, ніжні вірші «Зів’ялого листя» надихнули багатьох композиторів. Силу і красу слова Івана Франка доповнюють чарівні мелодії М. Лисенка — «Безмежнеє поле», «Я не кляв тебе, о зоре», «Оце тая стежечка», Я. Степового — «Як почуєш вночі», К. Данькевича — «Чого являєшся мені у сні», Г. Майбороди — «Не минай з погордою», А. Кос-Анатольського — «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...». Фото композиторів. — Як ви вважаєте, чому ці твори стали популярними піснями і на крилах музики линуть до людських сердець? (Очевидно, тому, що в них поет висловив найсокровенніші почуття й думи людини і зробив це високохудожньо, поетично) Ці твори найніжніші — порухи його чутливої душі, вони його
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
185
...тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишні жалі, Завмерлеє в серці кохання.
Зупинимо свою увагу на оцьому освідченні в коханні. Перегляд відеозапису «Я понесу тебе в душі на дні». Ось що робить із людиною кохання. Воно дає їй натхнення, творчу наснагу, людина під впливом його всесильних чарів стає поетом. Так, так, кожний закоханий — поет, тільки не може це передати віршами. Але однаково почуття його поетичні. Іван Франко теж палко кохав, говорить, що кохання творить із людиною дивні дива. Покохавши, людина відчуває себе ...сильним і свобідним, Мов той, що вирвався з тюрми на світ, Таким веселим, щирим і лагідним.
В іншому вірші, звертаючись до коханої, поет «щасливий, наче цар могутній», освідчується їй: «Я б душу дав за тебе». Але чи не найсильніше глибину свого почуття висловив закоханий Франко у вірші «Так, ти одна моя правдивая любов». Кохання героя твору — «найтайніший порив» його душі і тіла, «найкращий спів», що приносить натхнення, це «славний подвиг» його життя. У цій найпоетичнішій поезії він освідчується у вічній любові тій, котру покохав душею і серцем. Уч е н ь - ч и т е ц ь (виконує поезію) Як загублену любов, несповнене бажання, Невиспіваний спів, геройське поривання, Як все найвищеє, чим душу я кормлю, Як той огонь, що враз і гріє й пожирає, Як смерть, що забива й від мук ослобоняє,— Отак, красавице, і я тебе люблю.
Десять pоків... Багато це чи мало? Саме пpотягом такого часу наpоджувалася збіpка Івана Фpанка «Зів’яле листя», яка своєю кpасою, глибоким почуттям належить до найкpащих зpазків світової поезії. Тpагедію закоханого сеpця — «Зів’яле листя» можна поpівняти з поpами pоку, пpотягом яких зpостає, міцніє, зеленіє, цвіте та начебто вмиpає деpево, деpево кохання автоpа. 4. «Мікрофон» — З якими порами року у вас асоціюється кожна із жінок, а отже, і кожний із «жмутків» твору? Уч е н ь . Його перша любов пpийшла до нього весною, у тpавні, коли тільки починає з’являтися молоде, зовсім зелене листя. Ця любов наївна, як дитина, несмілива, невинна й чиста, вона pобить весь навколишній світ pаєм без туpбот і обpаз.
186
В. В. Воробцова
Потім пpиходить літо, а з ним і дpуга любов, таємна, недоступна, мов «святиня». Й ось десь у кінці літа з’являється тpетя й остання. Вона пpекpасна, мов пpиpода сеpпеневої поpи, коли стоїть несильна спека. Ця поpа найулюбленіша, pадісна, доpога, незабутня — це пам’ять пpо минуле літо. Й ця любов полонить його сеpце, пpоникає в сеpедину його. Уч и т е л ь. Холодна осінь вже набpала силу, пеpедала її студенному вітpу, що зpива слабке листя, яке падає на землю яскpавим pізнобаpвним килимом, кpужляє в осінньому вальсі. Велике, могутнє деpево стоїть зовсім одне, голе, лякає своїм довгим чоpним гіллям. Його ще pанньої осені покинули птахи. Можливо, стежкою повз це деpево пpойде «остання любов» поета, пpойде по зів’ялому листу й не замилується його кpасою, не помітить гpізного деpева, на якому вже не співають птахи, на яке повіває холодом вітеp осені, вітеp невдач, тяжкого життя. «Зів’яле листя» — це не пpосто кілька «жмутків» зів’ялого листя ліpичних зізнань, а й ліpична дpама в усіх pозуміннях цього слова, дpама самого Фpанка, а не лише ліpичного геpоя. Це тpагедія закоханого сеpця. Це квітуча весна, яка змінилася на сувоpу зиму. 5. Робота над поезією «Червона калино, чого в лузі гнешся...» Учень-читець виконує поезію «Червона калино, чого в лузі гнешся?..»
Уч и т е л ь. Народнопоетична основа не дає можливості переказати ідейний зміст вірша, він таїться в системі образів, в їх зчепленні, конструкції речень, інтонації і ритмічності віршового рядка, строфи. Слово несе в собі максимальне смислове навантаження в контексті художнього цілого, в ньому виявляються нові смислові відтінки. Поезія насичена словами-образами, словами-символами, найголовніші з яких дуб і калина. Бліц-опитування Давайте пригадаємо, що символізує калина у народному епосі? Що символізує дуб? Яку гостру проблему порушує автор словами-символами? (Емансипації) Якою уявляєте калину в цій поезії? Які ще слова-образи є в цьому вірші? (Світло, сонце, буря, грім) Що вони символізують? Як ви вважаєте, які символи взамопов’язані: дуб зі світлом, сонцем, бурею, громом чи калина? Чому? Яка особливість побудови цієї поезії? (Діалог) З якою метою автор використовує цей прийом? (Для підсилення драматизму) Чим ще підсилюється драматизм становища калини? (Особливою ритмікою, повторами) Це народнопісенний прийом. Своєрідним прийомом концентрації уваги читача на одному почутті є й побудова кожної строфи на одній римі, що повторюється паралельно: аабб. Це рима повторення.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
187
6. Аналіз вірша «Чого являєшся мені у сні» Учень-читець виконує поезію. Учні аналізують поезію.
Уч е н ь. Цей шедевр, ці музикальні поезії, цю щиро чисту сповідь зраненої, наболілої Франкової душі можна порівняти тільки з всесвітньо відомим «Я помню чудное мгновенье» Пушкіна або з сонетами Шекспіра. І більше ні з чим. Але у Франка, крім найтоншого ліризму, маємо ще глибокий трагізм. Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя — плаче так гірко. .......... Се мого серця драма! Літа важкої муки! Пекучих болів, сліз і божевілля, Придавленого серця.
Недаремно Франко дав збірці підзаголовок «Лірична драма». Три «жмутки» — це три драматичні дії, зміст яких — життя і невдале кохання ліричного героя, конфлікт надзвичайно напружений: адже тричі йому «являлася любов», і втретє він зайшов так далеко, що зневірився у всьому, прокляв життя: Ненавиджу красу, і силу. І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, Одно люблю лиш — забуття. Спокій, безпам’ятну могилу.
І проклявши все світле, покінчив життя самогубством. І формою вислову думки (монолог) «Зів’яле листя» теж нагадує драматичний твір. Драматизм цей близький до народної пісні: розлука ліричного героя з коханою вічна, сльози дрібні, серце його коханої йому видається колючим терням. Він тужить за нерозділеним коханням, як тужили в такому ж стані його батьки, діди, прадіди: Яке ж то тихеньке ридання В повітрі, мов тужне зітхання, Тремтить? Чи се мов власнеє горе? Чи серце стріпалося хоре? Аж, ні? Се здалека десь тільки Доноситься голос сопілки. На голос той серце мов потяглось, В тім раю без краю воно заридало Без слів. Тебе, моя зоре, воно споглядало.
В. В. Воробцова
188
Під тягарем життєвих обставин сорокарічний поет утомився, знесилився, почувався «зраненим звіром», що «тікає у нетрі, щоб у своїй берлозі здихати». Такий емоційний стан був обумовлений фактами й особистого, і громадського життя. І. Франко пережив напад важкої недуги, що підточила його фізично, любовна ж драма надломила його морально, надірвала душу, переповнила все його єство нестерпною мукою. Перегляд відеозапису «Безмежнеє поле в сніжному завою». Висловлення думок учнів із приводу прослуханої поезії, аналіз твору. Перегляд відеозапису «Як почуєш вночі коло свого вікна», аналіз поезії.
Уч и т е л ь. Тричі йому «являлася любов», тричі «в руці від раю ключ держала» і тричі поет втрачав надію на щастя. Нерозділене кохання залишило по собі «невтишиму тоску», засипавши снігом сподіване: «Замерзли в серці мрії молодечі, ілюзії криниця пересохла». ІІІ. Підсумки уроку Продовжте речення. Збірку названо «ліричною драмою» тому, що ... Вірші у збірці адресовано ... Своєрідність структури збірки в тому, що ... «Зів’яле листя» можна назвати автобіографічною збіркою, оскільки ... ІV. Домашнє завдання За підручником прочитати про інтимну лірику Франка, перечитати інтимну лірику, написати твір-мініатюру «Мої роздуми над збіркою Франка», прочитати поему «Мойсей». На фоні мелодії Шопена (концерт № 1) — слова учителя. Нехай доля буде прихильною до вас і подарує кожному вірне кохання. Пам’ятайте: «Щасливий не той, кого люблять, а той, хто любить». Це нам довели рядки поезій Франка. Візьміть їх із собою в життя, щоб розквітли вони добром і любов’ю, щоб проросли в серцях, щоб бриніли у ваших душах чарівною мелодією.
Контрольна робота. Тематичне оцінювання за творчістю І. Я. Франка Мета:
підсумувати вивчене про життєвий і творчий шлях І. Я. Франка; виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу з теми, оцінити навчальні досягнення з теми, розвивати вміння логічно і чітко давати відповіді на поставлені запитання, виховувати в учнів уважність, вміння організуватись, працювати самостійно.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
189
Тип уроку: контролю і корекції знань. Форма заняття: контрольна робота. Обладнання: комп’ютерна програма «Тест Шестопалова». Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності ІІ. Повідомлення теми, мети уроку ІІІ. Перевірка рівня засвоєння учнями матеріалу Тестування проводимо, користуючись комп’ютерною програмою «Тест Шестопалова». Кожен учень проходить тестування, отримує оцінку, виставлену комп’ютером, повідомляє її учителю. Запитання для тестів Поезія 1. Які усталені строфічні побудови використовував І. Франко? а) Терцина; б) секстина; в) ода; г) октава. 2. Яка збірка засвідчила про вхід у літературу «мужнього поета-громадянина, митця-новатора з власним індивідуальним стилем»? а) «Баляди і розкази»; б) «З вершин і низин»; в) «Зів’яле листя»; г) «Мій Ізмарагд». 3. За яким принципом групуються твори у збірці «З вершин і низин»? а) Хронологічним; б) тематичним; в) за відповідними розділами; г) за образами. 4. У якій поезії автор підносить хвалу вічно живим думам людини, її пориву до свободи і щастя, вказує на волелюбні ідеї? а) «Гріє сонечко»; б) «Гримить!»; в) «Каменярі»; г) «Гімн». 5. Які художні засоби у таких рядках поезії? І де в світі тая сила, Щоб в бігу її спинила, Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день?
а) Антитеза; б) риторичне запитання; в) паралелізм; г) порівняння. 6. Хто написав музику до твору «Гімн»? а) Микола Лисенко; б) Кирило Стеценко; в) Станіслав Людкевич; г) К. Данькевич. 7. Яким твором починається збірка «З вершин і низин»? а) «Каменярі»; б) «Гримить»; в) «Гімн»; г) «Гріє сонечко». 8. У якій поезії І. Франко висловив своє життєве кредо: «Лиш боротись — значить жить»? а) «Каменярі»; б) «Декадент»; в) «Гімн»; г) «Vivere memento».
В. В. Воробцова
190
9. У якому творі І. Франка звучить енергійний заклик Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі?
а) «Каменярі»; б) «Мойсей»; в) «Товаришам із тюрми»; г) «Гімн». 10. Що означає афоризм «Vivere memento»? а) «Пам’ятай про смерть»; б) «Пам’ятай, що живеш»; в) «Завжди учень»; г) «Без надії сподіваюсь». 11. «Гримить», «Гріє сонечко», «Vivere memento» — це: а) ранні поетичні твори Франка; б) твори для дітей; в) твори з циклу «Веснянки»; г) твори з циклу «Україна». 12. Які художні прийоми використано у таких рядках? Гримить! Тайна дрож пронимає народи, — Мабуть, благодатная хвиля надходить... Мільйони чекають щасливої зміни, Ті хмари — плідної будущини тіни, Що людськість, мов красна весна, обновить... Гримить!
а) Алітерація; б) анафора; в) епітет; г) епіфора. 13. Характеристикою «узагальнена назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви, що можуть проявлятися у поезії інших типів (пейзажній, ліричній, філософській). Така лірика сприяє формуванню національної свідомості та гідності, розбудові націотворчих та державотворчих тенденцій, утвердженню моральних цінностей» передано особливості: а) громадянської лірики; б) пейзажної лірики; в) інтимної лірики; г) алегорично-сатиричної лірики. 14. Характеристику «узагальнена назва ліричного твору, у якому розкривається широкий діапазон душевних переживань, почуття ліричного героя постають найяскравішим художнім документом історії людського серця» має тематична група: а) громадянська лірика; б) пейзажна лірика; в) інтимна лірика; г) бурлескно-травестійна лірика. 15. Поезія у збірці І. Я. Франка «З вершин і низин» — це: а) громадянська лірика; б) пейзажна лірика; в) інтимна лірика; г) алегорично-сатирична лірика. 16. Провідна тема збірки І. Я. Франка «З вершин і низин»: а) боротьба народу за світле майбутнє, прославлення стійкості борців, вираження несхитної віри в перемогу; б) туга і страждання ліричного героя, який перебуває у конфлікті з середовищем;
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
191
в) туга і страждання ліричного героя через нерозділене кохання; г) тема окреслена нечітко. 17. За поданим фрагментом визначте назву поезії і циклу (збірка «З вершин і низин»): Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, Із заходу темная хмара летить...
а) «Гріє сонечко!», цикл «Веснянки»; б) «Гримить!», цикл «Веснянки»; в) «Гімн», цикл «De profundis»; г) «Каменярі», цикл «Excelsior». 18. Поему «Мойсей» І. Франко написав: а) у переддень революції 1917 року; б) коли перебував у Києві і був свідком національно-революційних заворушень 1905 року; в) у переддень п’ятдесятого року життя й незадовго до смерті; г) у період свого творчого злету. 19. Головний герой поеми «Мойсей»: а) Мойсей; б) породжений і відроджений героєм-пророком народ; в) Авірон; г) Датан, за покликом якого пішов народ. 20. Музику до твору «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» написав: а) А. Кос-Анатольський; б) М. Лисенко; в) Я. Степовий; г) Л. Ревуцький. 21. У композиції поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» використано художній прийом: а) образно-символічний паралелізм; б) образно-символічне контрастне зіставлення; в) риторичні запитання; г) алегорію. 22. Один із цих крилатих висловів належить Франку. Який саме? а) Лиш боротись — значить жить. б) Борітеся — поборете. в) Що сльози там, де навіть крові мало. г) Уперед за рідний край і волю. 23. Яке слово пропущене у відомому вислові І. Франка: «Слово — полова, але огонь в одежі слова, безсмертя чудотворна фея... іскра Прометея»? а) Смілива; б) прекрасна; в) гаряча; г) правдива. 24. Кому належать ці слова? Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав У незламнім завзяттю, Підеш ти у мандрівку століть З мого духа печаттю.
192
В. В. Воробцова
а) Іванові Вишенському; б) Мойсею; в) Богдану Хмельницькому; г) Тарасові Шевченку. «Перехресні стежки» 1. За жанром твір І Франка: а) соціальна повість; б) соціально-побутова повість; в) історичний роман; г) оповідання. 2. Прототипом образу Рафаловича послужив: а) Євген Олесницький; б) Михайло Павлик; в) Михайло Старицький; г) Михайло Рошкевич. 3. Кого Рафалович називає «скотиною в людській подобі»? а) Стальського; б) маршалка; в) старосту; г) Вагмана. 4. Хто про Стальського сказав: «Ви найлютіший звір з усіх, яких знає зоологія»? а) Рафалович; б) Реґіна; в) отець Звадич; г) Шнадельський. 5. Про кого говориться: «Із уст, що тільки що так і бризкали симпатією та компліментами, лилися потоки неймовірного бруду, пліток і погані»? а) Стальського; б) Барана; в) старосту; г) Шнадельського. 6. Реґіна стала дружиною: а) Рафаловича; б) Стальського; в) Вагмана; г) графа Кшивотульського. 7. «Любов приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини»,— роздумує: а) Реґіна; б) Рафалович; в) Стальський; г) Вагман. 8. Віщували загибель Реґіни, вбивство Вагмана описи: а) зими; б) літі; в) осені; г) весни. 9. Хто стримує себе, «щоб не плюнути в очі цьому безсоромному і жорстокому чоловікові, щоб не вхопити його за горло і не задушити...»? а) Рафалович; б) Реґіна; в) Вагман; г) Шварц. 10. Оборону Євгенія в суді взяли на себе: а) селяни; б) адвокати-русини; в) граф Кшивотульський; г) Шварц. 11. Кого у творі названо «найтяжчою п’явкою в нашім повіті»? а) Рафаловича; б) Стальського; в) Вагмана. Творче завдання Висловіть власні роздуми (не більше ніж 1,5 с) за однією із запропонованих тем. 1. Хто украв щастя у Миколи та Анни Задорожних, Михайла Гурмана (за драмою «Украдене щастя»)? 2. Драма серця у збірці «Зів’яле листя». 3. Чи правим був, на ваш погляд, критик В. Щурат, назвавши І. Франка декадентом? (Аналіз ліричного твору І. Франка «Декадент».) 4. Чи маємо право стверджувати про новий підхід І. Франка до інтерпретації біблійної теми в поемі «Мойсей»? (Аналіз змісту поеми І. Франка «Мойсей»).
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
193
ІV. Повідомлення домашнього завдання. Підсумки уроку V. Домашнє завдання Прочитати повість-есе Романа Горака «Тричі мені являлася любов».
Урок позакласного читання. Р. Горак «Тричі мені являлася любов» Мета:
поглибити уявлення учнів про особистість І. Я. Франка не тільки як великого поета і громадського діяча, а й ніжної людини, яка прагнула знайти в житті справжнє кохання; відкрити учням світ його людських почуттів і страждань, прагнення особистого щастя; розвивати читацькі навички учнів, вміння аналізувати та коментувати прочитане; виховувати в учнів уміння поважати і цінувати людські почуття. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Форма заняття: зустріч у літературній вітальні. Обладнання: мультимедійна презентація, твір Р. Горака «Тричі мені являлася любов». Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності учнів 1. Вступне слово вчителя Особисте життя, стосунки митців зі своїми близькими, друзями допомагають глибше зрозуміти їх твори. Ви вже познайомились із біографією І. Я.Франка, пізнали його складні життєві перипетії, частково знайомі з його творами. Щоб глибше зрозуміти Франка-лірика, ви мали прочитати книгу Романа Горака «Тричі мені являлася любов». 2. Повідомлення теми, мети, епіграфа уроку Роботі з цим твором і буде присвячено наш урок. Метою є поглиблення уявлення про особистість І. Я.Франка не тільки як великого поета і громадського діяча, а й ніжної людини, яка прагнула знайти в житті справжнє кохання; відкрити світ його людських почуттів і страждань, прагнення особистого щастя; розвивати читацькі навики, вміння аналізувати та коментувати прочитане; виховувати уміння поважати і цінувати людські почуття. Епіграфом уроку використаємо такі слова І. Я. Франка: Що щастя? Се ж ілюзія, Се привид, тінь, омана... О ти, ілюзіє моя... Зрадлива і кохана!
В. В. Воробцова
194
Спробуємо осмислити їх і поміркувати над проблемним запитанням: чи був щасливий Іван Якович в особистому житті? ІІ. Актуалізація опорних знань учнів 1. Вступне слово вчителя — Любов... Яке містке слово! У ньому — ціле життя Івана Франка. З любові до батька й матері народилася в нього любов до життя, прагнення пізнати світ... Любов до книги дала йому глибокі знання в царині багатьох наук: філософії, психології, іноземних мов, літератури. Любов до праці зробила його титаном, велетом духу, одним із найбільш високоосвічених людей того часу не тільки в Галичині, а й у всій Україні. А любов до жінок окрилила його духовно, піднесла лірику на найвищий щабель романтичності. Кохання писалося серцем, вкривалося словами невимовного болю і хвилями-рядочками безмежного щастя. «Тричі мені являлася любов»,— зізнається поет, і три жмутки віршів із збірки «Зів’яле листя» вже давно стали шедеврами світової любовної лірики. Використавши назву вірша Франка, Роман Горак створює повість із такою ж назвою. 2. Бесіда з учнями Що ви можете сказати про композицію повісті? Які назви має кожна з частин? (Частина перша «Одна несміла, як лілея, біла...», частина друга «Явилась друга — гордая княгиня...», частина третя — «Явилась третя...— і очам приємно...», частина четверта — «Жінка, котра була поруч...») ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Слово вчителя Погортаємо сторінки Горакового роману, а разом із ними і життя Івана Франка. Ольга Рошкевич... Перша любов Франкова. Проглянемо відеофрагмент про першу героїню нашого роману — лолинську красуню Ольгу, щоб дізнатися про першу зустріч. 2. Перегляд відеофрагменту «Рошкевич Ольга — 1» (2 хв 25 с) 3. Бесіда з учнями Що Вам відомо про Ольгу з прочитаного роману? (Ольга Рошкевич із родини священика Михайла Рошкевича. Дівчина досить освічена, знала німецьку і французьку мови. Перший раз Франко побачив Ольгу, коли їй було 20 років, 1874 року. Франко радив Ользі та її сестрі Михайлині братися до літературної діяльності. Друкуючи свої етнографічні записи, вона підписувалася псевдонімом «Надежда». Їй посвятив Франко свою першу книжку «Баляди і розкази», видану 1876 року)
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
195
Франко покохав Ольгу з першого погляду, а чи відповіла вона взаємністю? (Відповіді учнів) Як підтвердження ваших слів — наступний відеофрагмент «Рошкевич Ольга — 2» (1 хв 14 с). Якби можна була пройти крізь час і простір. Якби можна було... Що б нам розповіла Ольга? 4. Рольова гра Темрява. Світло направлене на Ольгу — дівчину, що виконує її роль.
— Це були блаженні хвилі для мене й Івана, коли людина з людиною сходиться думками, подає дружньо руку на полі найсвятіших поривань. Тільки Іван Якович своїми палкими розмовами про життя народу зумів нас із сестрою Михайлиною повернути обличчям до реального життя, зробив наше життя цікавим, сповненим змісту. А я не могла стямитися від щастя! Невже Господь такий милостивий до мене? Невже я буду іти пліч-о-пліч все життя з людиною, якою не просто захоплююся, поважаю, а яку до нестями кохаю? Нещастя впало на нас раптово... Франко був заарештований «за соціалізм». У нашім домі було проведено обшук. По околиці поповзли чутки, що Іван Франко страшний злочинець. Репутація мого шанованого батька катастрофічно падала. А я стала «притчею во язицях». Боже! Ліпше б на мою голову посипалося каміння, здається, його удари у мене б стало сили стерпіти. Але злі чутки, облудні плітки, наговори, мовляв: іч яка грамотна, за розумного хотіла вийти заміж — а ледь не вийшла за злочинця,— я не мала сили того винести. А мій батько наказав мені раз і назавжди викинути з голови і викреслити зі свого життя Івана Яковича. Я спробувала не покоритися волі батька, твердо промовила: «Або Франко, або монастир». Не судилося... Виходить зі сцени.
5. Слово вчителя — Та чи міг хто встояти перед волею Михайла Рошкевича — жорстокого в поведінці, від гніву якого в хаті всі тремтіли?! Спочатку Ольга находить змогу посилати листи Франку. У їх листах ще повно надії на спільне життя і щасливе майбутнє. У кожному рядку рясніє від слів «кохання», «коханий», «кохана», «любимий». Але час спливає, і Ольга починає боятися за своє щастя. А, може, Іван, зміниться, закине ту свою роботу, щоб тільки могли побратися? Та Франко не зрозумів Ольги. Він не міг припустити думки, що для свого особистого щастя мав покинути свої переконання... 6. Бесіда з учнями — Як же складається подальше особисте життя Ольги? Учень. У домі Ольги кожен день сварки. Мати дівчини нарікає на свою долю, що нагородила її такою дочкою, на котру тепер показують пальцями
В. В. Воробцова
196
і з котрої сміються горобці... А про батька вже не варто й говорити... І ось одного дня в Лолині, в домі Рошкевичів, з’являється Володимир Озаркевич, син посла, громадського діяча, який зовсім несподівано просить у батьків руку... Ольги. Дівчина довго і слухати не хотіла про Володимира. Та зрештою дає свою згоду і виходить заміж за Озаркевича, сподіваючись звільнитися від деспотії батька. Шлюб Ольги з Володимиром Озаркевичем було укладено в Лолині 14 вересня 1879 року. Довго ніхто не міг зрозуміти, що змусило Озаркевича одружитися на дочці збіднілого священика, яка до того ж мала ще підупалу репутацію. Тільки потім все стало ясно. Володимир свідомо, нехтуючи своєю кар’єрою, переносячи глузування близьких, простягнув руку колишній Франковій нареченій. Простягнув із поваги і пошани до Франка. А його дім завжди був відкритий для друзів Франка. Уч и т е л ь. Та все ж для Франка заміжжя Ольги було ударом. «А чи справді-таки Ольга його любила?» — закрадаються сумніви в душу поета і виливаються на папір такі рядки поезії. Послухаймо їх. Уч е н ь І ти лукавила зо мною! Ах ангельські слова твої Були лиш облиском брехні! І ти лукавила зо мною! Ох, чи не в сні Любились щиро ми з тобою? І серце бідне рвесь у мні, Що ти злукавила зо мною!..
Уч е н и ц я Я не лукавила з тобою, Клянуся правдою святою! Я чесно думала й робила, Та доля нас лиха слідила. Що щирая любов долала, Вона на лихо повертала; Що чиста щирість говорила, Вона в брехню перетворила, Аж поки нас не розлучила.
Уч е н ь Та під пліною золотою Ховались скази мідяні, І цвіт, розцвілий навесні, Під пишнотою золотою Крив черв’яка! Ох, чи не в сні Любились щиро ми з тобою? І серце бідне рвесь у мні, Що ти лукавила зо мною!
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
197
Уч е н и ц я Ти ж думаєш, я не терпіла, В новії зв’язки радо бігла? Ти ж думаєш, я сліз не лила; По ночах темних не тужила? Не я лукавила з тобою, А все лукавство в нашім строю — Дороги наші віддалила.
Уч и т е л ь. У повісті «Тричі мені являлася любов» є багато листів Івана Яковича. Михайло Возняк назвав листування Івана Франка з Ольгою Рошкевич «неоціненним джерелом для дослідження поступового розвитку світогляду Франка, його творчості і творчого зростання». Готуючись до уроку, ви мали індивідуальні завдання, зокрема підготувати повідомлення про листи Івана Яковича. Прошу прослухати повідомлення. 7. Повідомлення учня-літературознавця, дослідника епістолярію Я знайшов такий лист І. Франка до Ольги перед її шлюбом: «Не бійся, не стану дораджувати тобі, стративши тебе, стратив цим опору в житті» Навіть після одруження Ольги Франко листується з коханою, підтримує перші кроки молодої жінки в літературі. Та з переїздом Ольги до чоловіка, вона і Франко поступово віддаляються одне від одного. Листи до Франка Ольга пише все рідше. «Кохана Олю! Не можу не писати тобі хоч кілька слів. Не знаю, чи дійде до тебе мій лист, та все одно пишу. Ти сама знаєш, що приємніше і легше живеться, хоч і не разом, коли знаєш, що не з чиїхось рук їси і маєш власну волю в усьому. Єдина, не заказана і доступна для тебе дорога — письменницька. Ти ще не знаєш, що можеш на цій дорозі зробити. Але я впевнений, що ти зробиш великий вплив на інших жінок. І моя рука, оскільки на початку це буде потрібно, ніколи не відмовиться допомогти тобі. При щирій любові наше щастя повинно рости, не зменшуватися! Нічого тужити за минулим! Ми молоді, світ ще усміхнеться нам,— жити хороше, любити хороше! Прощай, моє серце! Цілую тебе з щирою душею. Твій Іван». 8. Слово вчителя — Кохання — як дар безцінний і до того ж довічний: щаслива зустріч може мати трагічне завершення, кохану людину можна втратити, але назавжди залишається пам’ять почуття, котра іноді триваліша за саме кохання. Як це склалося в долі Франка? Я б хотіла, щоб ви продовжили мою думку прочитаним у книзі Романа Горака. 9. Робота з текстом (частина І. «Одна несміла, лілея біла...») «Він любив її. Він боровся за свою любов, чим можна пояснити ті часті перепади у їх відносинах. Любив її не десять років, як переконував
В. В. Воробцова
198
у цьому А. Кримського. Ідеал ніколи не перестає бути ідеалом, навіть якщо його втрачають. Коли чуття у ньому брали гору над холодними роздумами, усі його жіночі образи в чомусь ставали схожими на Ольгу, що зауважив і Михайло Павлик. Франко буде писати про жіночу недолю у галицьких народних піснях, а єством відчуватиме присутність Ольги — то дівчиною, то заміжньою, такою, що запропастила свою долю... Для нього вона буде Анною в «Украденому щасті», буде еталоном, до якого рівнятиме всіх інших жінок. Він шукав Ольгу в інших жінках. Климентія Попович-Боярська писала в своїх спогадах: «По моїй уяві, він був гарний, як Аполлон, а дужий та могучий, як лицар найсвітлішої княжої доби. І треба зазначити, що у мене змалку була розвинена відраза до рудих. Чи то пестунки байками про лихого, рудого чародія це викликали, чи яка інша невияснена тому була причина. Досить того, що, коли двері моєї кімнати розчинилися і в них показалася постать, яку я в першу хвилину вважала за кого-небудь іншого, а ніколи в світі за того вітхненного співака божого! — і коли отак знічев’я побачила ту пломенисту голову, виринаючу з-під зимової шапки (хоч то було весною), також чомусь рудої краски, і мені по перших словах його стало ясно, що це іменно Франко у власній особі,— я в першу хвилину прямо не годна була опанувати панічної відрази і переляку, які мусили відбитись на моїм лиці надто промовисто, бо раптом ясні блакитні очі поета, як хмара, сум помрячив... Блакитні очі вмить звеселіли знову, а уста ледве чутно шептали: “Оля! Оля!”» Тут Климентія зауважує: «Це ім’я його найпершої і, здається, єдиної «дійсної любові», на яку я мала бути схожою...» Франко ствердив життям і творчістю, як Петрарка й Данте, що генії і любов народжуються не так уже и часто, щоб доповнювати одне одного...» 10. Проблемне питання Уч и т е л ь. Чи прихильною була доля до Франка чи ні — судити не нам, але вона подарувала йому ще один шанс, надію, сподівання — його друге кохання, яким стала надзвичайно вродлива, рафінована аристократка Юзефа Дзвонковська. Послухаймо поезію Франка. Уч е н ь - ч и т е ц ь (виконує вірш) Явилась друга — горда княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня, Мене рукою зимною вона Відсунула й шепнула таємно: «Мені не жить, тож: хай умру одна». І мовчки щезла там, де вічно темно.
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
199
Уч и т е л ь. За яких умов відбулося знайомство Івана з Юзефою? Уч е н ь . Одноповерховий будинок панів Дзвонковських, які були відомі і шановані ще при королі Сігізмунді, славився своєю гостинністю, тон серед гостей задавала тітка Юзефи Дзвонковської — Текля Бобровицька. Вона вперто вважала себе парижанкою, хоча їй у цьому заважало не дуже французьке ім’я. Сім’я Дзвонковських належала до польських емігрантів, тому саме в цьому будинку з часом почали збиратися ті, хто цікавився темою польської інтелігенції, організувався гурток, до якого входило і чимало українців, серед яких був Іван Якович Франко. Юзефа Дзвонковська була окрасою цього гуртка. Але дехто вважав, що на Юзефу мала великий вплив витончена тітка Текля, яка дивилася на деяких учасників гуртка як на звичайнісіньку голоту, хлопів. Учениця. На Франка Юзефа справила сильне враження. Він оцінив її критичний розум, зрозумів, що її наліт «польськості» швидко злетить, опаде, а наверх зрине людина, одне слово, Франко покохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа — саме та жінка, яка може стати його дружиною. І ось приїзд до Дзвонковських. Розмова з Юзефою... Але вона не відповідала на його почуття. Відмова Юзефи вразила його. Він думає, що це аристократичне походження заважає їй поріднитись із ним. Він звинувачує її в цьому і надсилає їй вірша... Уч е н ь . Послухаймо ж цю поезію. Уч е н ь - ч и т е ц ь (виконує поезію) Я й забув, що то осінь холодна, Я й забув, що то смерті пора, Я й забув, що ти кров благородна, Що між нами безодня стара, Що між нами народнії сльози, Що любити нам зовсім не слід, Я й забув, що столітні погрози Відлучили від мого твій рід...
Уч и т е л ь. Якою ж була відповідь Юзефи? 11. Рольова гра (монолог Юзефи) — Цей вірш на мене справив прикре враження. Несправедливість його гніву змусила написати мені відповідь: «Пане, ви звинувачуєте мене в кастовості, якої і сліду немає в моїм поводженні. На основі чого ви зробили висновок про мою гордість і аристократичні капризи, може, на основі кількох, кинутих жартома фраз, які ви сприйняли серйозно?.. Тож знайте, що людей, а особливо чесних, я ціную більше, ніж зірки. Щодо національності, то до українського народу, хоч його ще мало знаю, прив’язалася щиро, і вам це відомо. Ви прагнете взяти за дружину особу, яку погано знаєте, до якої не маєте довір’я — згідно з моїми переконаннями,— це
В. В. Воробцова
200
є легковаження почуттями, яке не принесе нам сподіваного спокою і щастя. Сердечне вітаю пана. Юзефа». (Виходить.) 12. Розповідь учителя — Вона не відповіла взаємністю, він страждав. Лиш потім довідався про справжню причину відмови — і в його поезії зринуть квіти неминучої розлуки... Прослуховування виконання твору «Цвітко осінняя» (відеофрагмент). Уч и т е л ь (на фоні музики Шопена). Юзефа була хвора на туберкульоз. Скоріше чи пізніше хвороба мала привести її в могилу. Тому не могла стати його дружиною. Відмовила, як і всім іншим, хто прохав її руки. Інші не знали нічого, а Франку вона сказала. Чесно й відверто. Вона зреклася від нього заради нього. Він зробив би так само... Музика Шопена.
Уч и т е л ь. Що ж посилає Франку доля втретє — випробування чи справжню любов? На це питання, мабуть, не зміг би однозначно відповісти і сам Іван Якович. Свідченням цього є поезія, зокрема збірка «Зів’яле листя» і поезія «Тричі мені являлася любов». Пригадаймо її. Уч е н ь - ч и т е ц ь (виконує поезію) Явилась третя — жінка чи звір. Глядиш на неї — і очам приємно, Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне, І сила розпливається в простір.
Уч и т е л ь. «Фатальне для мене було те, що, вже листуючись із моєю теперішньою жінкою, я здалека пізнав одну панночку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальніх 10 літ, під її впливом були написані «Маніпулянтка», «Зів’яле листя», дві п’єси в «Ізмарагді» і ненадрукована повість» (Із листа І. Я. Франка до А. Ю. Кримського). Продовженням цієї думки буде наступний відеофрагмент. Перегляд відеофрагменту «Целіна-1».
13. Бесіда з учнями Що дізнаємося про Целіну з повісті? То чому ж так приваблювала Целіна Франка і що в ній його лякало? Уч и т е л ь. Особа Целіни Зигмунтовської, в яку закохується Франко, цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти чутки: «Чи правда, що Зигмунтовська жила в домі поета? Чи через неї з’явилося його «Зів’яле листя»?.. То хто ж вона, оспівана, як ні одна до цього і після цього жінка, в кращих ліричних поезіях Франка? Хто вона, Целіна Зигмунтовська?
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
201
Хто вперше розповів про Целіну? Уч е н ь . Широкому колові про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі «Про батька». «Пізнався — писав Тарас Франко,— Іван Якович з Целіною Зигмунтовською ще в Дрогобичі, коли та сиділа при поштовім віконці й обслуговувала публіку. Франко почував себе при ній несміливим, ні постаттю, ні красою не міг її заімпонувати. Його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було... Целіна вийшла заміж за поліцейського комісара, мала з ним двох дітей і швидко повдовіла». Уч и т е л ь. З повісті-есе відомо, що Целіну виховувала її тітка. Все виховання зводилося до того, щоб вигідно вийти заміж. Майбутнє кожної порядної жінки — в кишені чоловіка. Якщо чоловік матиме гроші і добру посаду, то все буде добре. Цих настанов Целіна дотримувалася протягом свого життя. Пригадаймо, як автор розповідає про Целіну її ж устами. А допоможе нам у цьому Дарина. 14. Рольова гра (виходить Целіна) Ц е л і н а. Видаючи кореспонденцію, я часто помічала, що мене «пасе» очима якийсь молодик. Співробітники сказали мені, що це Іван Франко, газетір чи ще щось у цьому роді, тобто людина непевних занять. Потім на мою адресу почали приходити листи від якогось невідомого. Мені подобались ті листи, гарно написані. Одного дня Франко підійшов до мого віконця й запитав, чи буде відповідь на листи невідомого? Я близько придивилась до Франка. Ні, він мені абсолютно не подобався Мені завжди подобались брюнети з синіми очима, а Франко був рудий, та й прізвище мені його не сподобалося... Він слідував за мною скрізь, як тінь. То тривало місяцями... Він хотів підступити ближче, годинами вистоював перед моїми вікнами... Потім зник. Але одного дня знову з’явився на пошті у супроводі якоїсь гaрної брюнетки. Товаришки по роботі сказали, що то дружина Івана Франка. Я полегшено зітхнула: нарешті буду мати спокій... 15. Розповідь учителя Так, дійсно Іван Франко одружується з курсисткою Ольгою Хоружинською, але чи був увінчаний любов’ю той шлюб? Ні. Поет не може витравити з серця кохання до Целіни, яка раптово виїхала зі Львова. Франко пише їй листи, часто їздить у Перемишль, де на той час живе Целіна, присвячує їй свої вірші. Здається, рана ніби загоїлась, і настав довгоочікуваний спокій. Зовнішньо він, дійсно, став спокійний, тільки час від часу в його записнику з’являються вірші, подібні до цього... Відтворимо ще раз у своїй пам’яті ці поетичні рядки. Відеозапис вірша «Чого являєшся мені у сні».
Уч и т е л ь. Та несподівано Целіна знову з’являється у Львові. Приїзд Целіни до Львова знову викликає у Франка неспокій. Біль, розпач,
В. В. Воробцова
202
скарги на долю тепер сплітаються в одне ціле. Для Целіни ж він нецікавий навіть тепер. Що він, жонатий мужчина, якого обсіли діти, може дати їй? Та й, окрім того, він русин, українець. Не для неї. І Целіна виходить заміж вдруге — за працівника суду — чоловіка видного та багатого. Целіна з чоловіком та дітьми оселяються в гарному будинку, повз який часто ходить у справах Франко. І знову серце крають думки і виливаються на папір поетичними рядками, які мені так хотілося б почути з ваших уст. Уч е н ь - ч и т е ц ь (виконує поезію) Ось тут моє щастя! Як низько! Як близько! Та як же далеко навіки! І крається серце, та висохлії сльози, Огнем лиш повіки. Гаряче чоло я, в долоні зціпивши, Втікаю від тихої хати, Мов ранений звір той тікає у нетрі, Щоб в своїй берлозі здихати.
Уч и т е л ь. Збірка поезій «Зів’яле листя» вийшла у Львові 1896 року. У передмові до неї Іван Франко писав: «Герой отих віршів — чоловік слабкої волі та буйної фантазії, з глибоким чуттям та мало спосібний до практичного життя». Хто ж зробив із мужнього каменяра людину слабкої волі? Целіна? У чому її провина? Провини ніякої немає. Була звичайна жінка, яких повний світ. Мала свої плани, свої розрахунки. Чи винна була в тому, що її образ взяв за об’єкт свого «невиплаканого серця» Франко? Ні... то вже була така його зла доля. Четверта частина має назву «Жінка, котра була поруч...» А хто ж була та, яка подарувала великому поетові чотирьох прекрасних дітей, яка розділила з ним всі радощі і біди його, яка зносила глузування і презирство невдоволених нею галичан? Франко в жодних своїх спогадах не назвав її «люблю», «кохаю», вона для нього тільки «жінка, котра була поруч...». Про неї — наступний відеосюжет. Фільм «Хоружинська Ольга».
Уч и т е л ь. Але в Романа Горака знаходимо інші факти, зокрема лист до Агатангела Кримського, що свідчить: «З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою, і то більш освіченою, курсисткою. Певна річ, мій вибір був не архіблискучий і, мавши іншу жінку, я міг би розвинути краще і доконати більшого, ну, та дарма, судженої конем не об’їдеш». Ця жінка ніколи не чула поезій на свою адресу від нього. Єдине, що було... А втім — ... Відеосюжет «Моїй дружині».
10 клас. Вивчення творчості Івана Франка. Цикл уроків
203
Після смерті Франка Ольга заслабла. Це було взимку. Вона грала на піаніно... їй марилися білі коні, що мчать її, тендітну панночку, з Києва до Львова, аби захистити Франка від отого божевільного світу. Ось вона, повна відчаю й болю, хоче вже спинити їх нестримний біг, та коні вихором промчались по засніженому безмежному полі, не зупиняючись... 16. Заключне слово вчителя — Ось і перегорнуто останню сторінку повісті-есе Романа Горака. Звернемо увагу ще раз на епіграф уроку. Діти, працюючи на уроці, ми весь час відшуковували відповідь на проблемне питання: чи був щасливий Іван Якович в особистому житті? То якою є ваша думка? Відповіді учнів.
ІV. Повідомлення домашнього завдання. Підсумки уроку V. Домашнє завдання Написати твір-роздум на тему: «Що таке справжнє щастя? А чи було воно в І. Я. Франка?» — Дякую усім за співпрацю. Роботу на уроці оцінюю... балами. Тричі Франкові «являлася любов», тричі «в руці від раю ключ держала» і тричі поет втрачав надію на щастя. Нерозділене кохання залишило по собі «невтишиму тоску», засипавши снігом сподіване: «Замерзли в серці мрії молодечі, ілюзії криниця пересохла». Іван Франко був надзвичайно чутливою та емоційною людиною, яка возвеличувала кохання, піднімала на високий п’єдестал жінку. Цей п’єдестал для нього був ідеалом краси, довершеності й того, до чого завжди прагне людина, яка має особливе естетичне чуття, бажання це все опоетизувати, витворити у певних образних вирішеннях і тому нам усім треба не один раз зазирнути в збірки «Зів’яле листя», «Мій ізмарагд», «З вершин і низин» і намагатися пізнати Франка як людину, яка була наділена великим даром кохати, поважати і облагороджувати жінку.
204
В. А. Овсейчук
Овсейчук Валентина Адамівна Учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист навчально-виховного комплексу «Школа — ліцей № 9» м. Ялти Автономної Республіки Крим. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Працює над проблемою «Особистісно-зорієнтоване навчання і розвиток творчих здібностей учнів». Словесник упроваджує в навчальновиховний процес особистісно зорієнтований підхід, метою якого є розвиток творчої, внутрішньо зорієнтованої особистості учня, враховує його можливості й нахили. Прагне стимулювати внутрішній потенціал дитини до самовдосконалення. Девіз учителя: «Поважати будьяку особистість, не обходити увагою жодного дитячого обдарування». Валентина Адамівна — педагог, який досконало володіє навчальним матеріалом і методикою його викладання. Намагається не давати учням готових знань, а перетворює навчання на дослідницьку лабораторію, упроваджуючи інноваційні педтехнології. Без співпраці, співдружності, творчості вчителя й учнів не уявляє сучасного уроку. У роботі широко застосовує стратегії з програми ЧПКМ («Читання та письмо для розвитку критичного мислення»), творчо використовує елементи народознавства, краєзнавства. Овсейчук В. А. дає учням глибокі, ґрунтовні знання, постійно працює над підвищенням рівня їх грамотності. Вважає, що правильно організована систематична робота над помилками — один зі шляхів розв’язання цієї проблеми, їй до душі гасло: «Спочатку полюби,— а потім навчи». Досвід роботи Валентини Адамівни занесено до «Золотої скриньки» Автономної Республіки Крим, широко упроваджується вчителями регіону, Криму. Овсейчук Валентина Адамівна — керівник міського методичного об’єднання вчителів української мови і літератури, член республіканської творчої групи, комісії з перевірки олімпіадних, конкурсних, медальних робіт. Талановита, артистична, принципова і доброзичлива. Самовіддана праця, уміння розуміти людей — запорука її високого авторитету серед учителів, учнів та їх батьків. Найціннішим скарбом В. А. Овсейчук є її вихованці, які пішли дорогою вчителя: багато хто з випускників став педагогом, дев’ятеро з них — філологи.
205
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
В. А. Овсейчук
10 клас Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків Леся Українка — дочка народу-титана Мета:
познайомити старшокласників із життям і творчим доробком Лесі Українки; виховувати учнів на шедеврах української класики гідними поваги людини; розвивати пам’ять, прищеплювати любов до поезії; поглибити вивчене про види лірики, драму та драматичну поему. Тип уроку: урок «мозкова атака», засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Лесі Українки під вишитим рушником, виставка творів поетеси, альбом «Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах», матеріали з музею Лесі Українки в Ялті. Хто вам сказав, що я слабка, Що я корюся долі? Леся Українка
Хід уроку І. Установчо-мотиваційний блок 1. Психологічна настанова щодо вивчення теми Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів. Привітання, побажання доброго здоров’я. Бережіть його, своє здоров’я. Завжди залишайтесь добрими людьми, ідіть тернистими шляхами своїх предків. 2. Аутотренінг Я школяр Я особистість творча Я читаю, думаю, вбираю Я хочу знати ІІ. Повідомлення теми й мети уроку Уч и т е л ь. Сьогодні ми пройдемо тернистими стежками геніальної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), яка подарувала нам взірець життя. У кожному з попередніх класів ви
206
В. А. Овсейчук
ознайомлювалися з її творами, бували біля пам’ятника Лесі Українці в Ялті, відвідали її домівку, що на вул. Катерининській, 8. Тепер наше завдання — поглибити раніше набуті знання, збагатитися новими відомостями про цю видатну поетесу, людину надзвичайної мужності, працьовитості, енциклопедичних знань. З чим ви пов’язуєте ім’я Лесі Українки, адже перше знайомство відбулося з нею ще у 5 класі? «Мозкова атака». Об’єднуємо наші асоціації у змістовні групи. Ґронування: а) біографічні відомості; б) творчість і боротьба; в) друзі; г) подорожі; д) вічність. Уч и т е л ь. Звертаю увагу на дошку, на фотографії пам’ятника Лесі Українці в Ялті і кімнати її музею. Чим жила ця «слабка жінка»? Є в Ялті місце, котре найповніше уособлює пам’ять про поетесу. Проте не всі знають про ошатний старовинний будинок (демонструю на дошці) з меморіальною дошкою на фасаді, у котрому розмістився Музей Лесі Українки Іти до музею найкраще від моря, котре завжди чарувало поетесу, як подих волі, як дотик вічності, і втішало мінливою гамою сині та розлитим у ній небесним сяйвом. До набережної річками стікаються старовинні вулички Ялти з усіма прикметами кінця XIX ст. Одна з них — особливо затишна і таємнича — Катерининська (за радянських часів Літкенса), хоч, мабуть, слід було б її назвати вулицею Семи Муз, так тісно пов’язана з мистецтвом і діячами культури. За кілька кроків зліва ви одразу побачите пам’ятник Лесі Українці (скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко). На невисокому постаменті силует поетеси, втілений у бронзі; вона немов вслухається у шум прибою, сівши відпочити неподалік моря, або ж уся в полоні прибою своїх дум. За пам’ятником — чепурна оселя з дерев’яними балконами, споруджена не без впливу маврітанського стилю. Щоб опинитися в Музеї, треба піднятися сходами на другий поверх… ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу Під час моєї розповіді я пропоную вам зробити записи щодо біографії Лесі Українки у формі плану або хронологічної таблиці. Є в нашій літературі імена, що не потребують ні пишних шат красномовності, ані високих порівнянь та епітетів. Бо вони входять у свідомість кожного з нас з молоком матері, як неньчин голос, як сонячне світло, як подих рідних просторів. До них належить ім’я безсмертної поетеси, нареченої іменем своєї землі — Леся Українка.
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
207
Звучить її поезія «Мій шлях». Учитель показує альбом про життя і творчість Лесі Українки.
1. Бесіда за питаннями Що ви пам’ятаєте про Лесю Українку з попередніх класів? Що в біографії поетеси вас найбільше вразило і схвилювало? У чому, на вашу думку, полягає творчий подвиг Лесі Українки? 2. Самостійна робота в групах Користуючись підручником української літератури, опрацюйте питання за такими рубриками: 1. Роль родини в житті поетеси. 2. Вдача, темперамент, характер. 3. Освіта і самоосвіта. 4. Леся Українка в оцінці сучасників. Перед тим як учні в «ґронах» розповідатимуть про життя Лесі Українки, я хочу зачитати таку медичну довідку професора Сапежка, який лікував поетесу: «…У мене при такій операції пацієнти-мужчини ведмедем ревуть, а тут тендітна жінка зсціпила зуби й мовчить…». Звучить поезія «Хто вам сказав, що я слабка?».
1 - й у ч е н ь . Лариса Петрівна Косач — псевдонім Леся Українка — народилася 25 лютого 1871 р. в Новограді-Волинському в сім’ї письменниці Олени Пчілки, рідної сестри Михайла Драгоманова та Петра Антоновича Косача. Друга дитина після старшого сина Михайла. Росла хворобливою і тендітною дівчинкою, а в 10 років застудилася під час Водохрещі і захворіла на тяжку невиліковну хворобу — туберкульоз кісток. Найкращі європейські світила, до яких мати водила доню на обстеження, не обіцяли маленькій Ларисі більше кількох років життя. Але силою свого духу і стремлінням до високого, духовного, культурного письменниця продовжила свій земний шлях до 42 років, встигнувши зробити в кілька разів більше, ніж зробили її менш талановиті й повністю здорові ровесники. Цю хворобу сама Леся назвала 30-річною війною. 2 - й у ч е нь (розповідає про ранню творчість і боротьбу за життя). 1) Розлука з фортепіано, хоч мала неабиякі композиторські здібності (грі на цьому музикальному інструменті навчав Лесю М. В. Лисенко). 2) Довелося відмовитися від вишивання, мережання, що дівчина дуже любила (у 7 років вимережила сорочку своєму батькові). 3) Потяг до літератури, яка зародила в лісничівці доброго дідуся Лева Скулинського у селі Колодяжному на Волині. 4) Перші поетичні спроби — «Надія», «Конвалія», збірка «Перший вінок» (1887), переклади. 3 - й у ч е н ь (розповідає про друзів, творчість Лесі Українки). Поезія «Contra spem spero!», «Мій шлях» — прояв нездоланного характеру
В. А. Овсейчук
208
авторки. Іван Франко побачив сильну і мужню, бліду й вимучену дівчину у Львові, коли Олена Пчілка з Лесею поверталися з консультації з Відня (збірка «На крилах пісень», 1893). І в а н Ф р а н к о (про Лесю Українку). Від часу Шевченкового «“Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини». Приятелювання з Ольгою Кобилянською, до якої Леся приїжджала, щоб підлікуватися свіжим чистим повітрям Карпат. Довелося багато часу проводити за кордоном. У краю пірамід (Єгипті) вона зустрілася з Дмитром Яворницьким, Агатангелом Кримським, він консультував Лесю з питань мов. 4 - й у ч е н ь . Подорожі, драматична творчість. Драматург-новатор — цінність Лесі Українки в українській літературі. «Касандра» — перша драма Лесі Українки, яка відразу їй принесла успіх. Демонструє фото з вистави «Касандри» в Ялті, КДУ, студентський театр.
Звинувачення в слабодухості Лесі в листах до Сергія Мержинського, дорікання за драматичні поеми зі змістом з різних епох, різних націй, за нехтування українськими проблемами і характерами. Микола Зеров захищає Лесю Українку у статті «Леся Українка»: «Люди лише до тих пір живуть справжнім життям, доки лишаються вірними собі, своїй природі»,— про вічність життя Лесі Українки у драмі-феєрії «Лісова пісня». У вірші «Хто вам сказав, що я слабка?» сама Леся дала гідну відповідь на звинувачення у занепадництві на основі її любовних поезій. А у відповідь на звинувачення у відсутності патріотизму написала драму «Бояриня». Драми «Камінний господар», «Оргія», «Лісова пісня» — шедеври нової української драматургії. Грузія — Єгипет — Грузія — остання подорож у пошуках ліків. До останніх днів не покидає творчу працю. 5 - й у ч е н ь . Запис Климентієм Квіткою з голосу Лесі Українки волинських народних пісень, голосу рідної Волині, яку пронесла в своєму серці через усе творче життя, любов до рідного краю. Мати і сестра зі слів помираючої Лесі записали фабулу так і не написаної вже ніколи драми «На передмісті Александрії». Зі словами: Ні! Я жива, я буду вічно жити, Я в серці маю те, що не вмирає!—
Леся Українка відійшла у вічність. Учитель. Останні подихи життя вона залишила в Сурамі 19 липня 1913 року. Похована вона в Києві на Байковому кладовищі. «Одержима» — це назва її твору, але в житті своєму Леся Українка була й сама одержимою,
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
209
з вояцьким щитом у руці, мов легендарна дівчина-витязь, закута в кольчуги свого безстрашшя, гідності й правоти. Листи Лесі ще так довго йдуть до нас. Учитель демонструє нову книгу «Листи так довго йдуть». Протягом моєї розповіді та розповіді ваших капітанів, ви робили записи. Хто хоче зачитати тези? Учні зачитують коротко з повідомлень кожного «ґрона».
Уч и т е л ь. Зверніть увагу на виставку книжок, фотографії на дошці з Музею Лесі Українки в Ялті. Вважаю, що це допоможе вам у пошуках істини під час вивчення творчості Лесі Українки. IV. Закріплення вивченого матеріалу 1. Побудуйте монологічну розповідь про Лесю Українку як особистість творчу. 2. Повернення до «Мозкової атаки»: Скажіть, чи поповнили ви свої знання про Лесю Українку? Яким, на вашу думку, було життєве кредо поетеси? V. Рефлексія 1. На уроці я дізнався… зрозумів… навчився… 2. Вільне письмо Якою у вашій уяві постала Леся Українка? VI. Оцінювання VII. Домашнє завдання (за вибором) 1. Користуючись підручником і записами в зошиті, розкрити характер Лесі Українки. 2. Скласти сенкан до теми «Леся Українка — життя і творчість». 3. Дописати твори-мініатюри.
Лірика Лесі Українки Мета:
ознайомити учнів з тематикою поезії Лесі Українки 80-х — початку 90-х рр., спрямувати учнів на сприйняття поезії в єдності змісту і форми; удосконалювати навики літературознавчого аналізу поетичних творів; розвивати пям’ять; прищеплювати любов до поезії, виховувати громадянську свідомість, активну життєву позицію.
В. А. Овсейчук
210
Тип уроку: урок засвоєння нових знань вільного спілкування. Методи і прийоми: розповідь у формі бесіди, робота в групах, інсценування уривків з твору, «Мозкова атака», діалог з літературним героєм. Обладнання: портрет Лесі Українки, збірки творів поетеси, карта місць, де перебувала Леся Українка. Поезія — це завжди неповторність. Ліна Костенко
Хід уроку І. Установчо-мотиваційний блок Психологічна настанова на сприйняття теми. ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів 1. Перевірка домашнього завдання (за вибором). Розкрийте характер Лесі Українки за вашими творчими роботами. 2. Сенкан до теми «Леся Українка» Леся Українка. Геніальна, неповторна. Страждала, боролася, писала. Вічно жива, патріотка свого краю — Волині. Дочка Прометея. 3. Твори-мініатюри (працюють в парах) 4. Оголошення теми і мети уроку 5. Робота з епіграфом (обговорення) ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Розкажіть про дитячі роки та середовище, в якому формувався характер майбутньої поетеси. Що ви знаєте про Михайла Драгоманова і ким він доводився дочці Олени Пчілки? Розкажіть про місце Лесі Українки в літературному процесі кінця XIX — початку XXст. Які твори Леси Українки вам відомі, що з прочитаного вам найбільше сподобалось і чим саме? Якими були б мотиви вашої лірики, якщо доля подарувала б вам риси вдачі Лесі Українки. ІV. Прийняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. «Мозкова атака» 1-й учень Якби мої думи німії Та піснею стали без слова,
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
211
Вони б тоді більше сказали, Ніж вся моя довга розмова. (Леся Українка)
2 - й у ч е н ь . Мріяла стати художником, бо гарно малювала, музикантом, бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчинка, що в серці вже поселилася Муза, що її поезії судилося стати в майбутньому окрасою української літератури. 3 - й у ч е н ь . 30-літня війна з хворобою була затяжною, та вона не відібрала у Лесі поезії — єдиної втіхи і надії. Леся розуміла: якщо опустити руки — то кінець, а так хотілося жити в у цьому прекрасному світі. Згадувалися слова: «Най диявол носить смуткове вбрання, я ж надіну ясні карамзики». 4 - й у ч е н ь . І знову звучала поезія, сповнена оптимізму і віри в торжество людини над злом. Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю й голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні!
5-й у ч е н ь . Лист Лесі із її щоденника: «Я любила писати вночі, коли вся земля відпочивала після неспокійного дня, коли наодинці зі мною була ніч і ті зорі, що дивились через віконце у мою кімнату. Кожна хвилина нічної тиші, коли до мене летючою зіркою спадала Муза, була в моєму житті променем щастя». Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі, А тільки я одна неподоланна Врочистую одправу починаю Перед моїм незримим олтарем…
6 - й у ч е н ь . Перше кохання, яке боязко ступило на тінисту терасу в невеличкому містечку Чукурларі, що біля Ялти, де Леся лікувалася, заглянуло в очі, посміхнулось щирою посмішкою і навіки поселилось у серці. «Це він»,— шепотіли її губи. «Це вона»,— говорили його очі. Їм було добре вдвох. Вони часто слухали, як шепотіли кипариси, бився об скелі шалений прибій, стогнали чайки над водою. Сергій Мержинський невтямно був закоханий в Мавчині Лесині очі. Але щастя було коротким…
В. А. Овсейчук
212
Уч е н и ц я Все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Все, що покинуть, з тобою загинуть, Ото було б щастя, мій згублений світе! Стать над тобою і кликнуть до бою Злую мару, що тебе забирає, Взять тебе в бою чи вмерти з тобою, З нами хай щастя і горе вмирає.
Уч е н и ц я (в ролі Лесі). Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами. Ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як ці пахощі, тонко, легко, але невідворотно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, мій любий друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама тепер, коли я знаю інше життя?... Візьми мене з собою і нехай над нами в’януть білі троянди! Візьми мене з собою… 7 - й у ч е н ь . Кожний рядок, кожне слово — то крик наболілого серця, крик збентеженої душі. Тут сила кожного слова в його правді: золота весна, молодії літа, сльози гіркі, хмари осінні… Боже! Який разючий контраст. Та, все-таки, безнадійність перекриває надію. Жити хочу! Любити хочу. Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила. Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії. Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії…
8 - й у ч е н ь . Леся понад усе цінувала людську гідність і дружбу, і це йшло від батька. «Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу покладе за друзів». Дедалі важчим ставав хрест, який поетеса несла до своєї Голгофи. Але поетичного слова вона не покинула ніколи — це була її зброя. «Нехай моїм останнім акордом буде молитва до сонця»,— говорила вона. 9-й учень Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні!
Ці слова безсмертної поетеси і є девізом її життя.
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
213
V. Образна система поезії Лесі Українки Уч и т е л ь. А у зошитах ваших запишемо і разом зі мною визначимо з почутого вище мотиви лірики Лесі Українки: 1. Патріотичні мотиви. 2. Фольклорні мотиви. 3. Філософські мотиви (осмислення цінності свого життя; програма, яку повинна виконати у світі). 4. Громадянська лірика (заклики до боротьби та вирішення теми поета й суспільства). 5. Пейзажна лірика (описи, порівняння, епітети). 6. Інтимна лірика (цикл любовних віршів, присвячених Сергію Мержинському). Як кредо молодої авторки є вірш «Contrа spem spero!» («Без надії сподіваюсь»). Цей вірш перекреслює стратегію діянь ліричного героя. Тому його вам потрібно вивчити напам’ять. Попрацюємо над його змістом більше. (Виразне читання всього вірша.) Його аналіз запишемо до зошитів. Боротьба протилежностей у поезії: 1-а строфа: Хмари осінні — весна золота; жаль, голосіння — молоді літа. 2-а строфа: сльози, лихо — сміх, сподівання. 3-я строфа: вбогий, сумний переміг, мороз — барвисті квітки. 4-а строфа: кора льодова — гарячі сльози, весела весна. 5-а строфа: крута, крем’яна гора, вага страшна — пісня весела. 6-а строфа: темна нічка невидна — зірка провідна. Що символізують ці образи? (Неприглядне зло, віру в щастя, стійкість і незламність у боротьбі за нього. Образ зірки провідної подає надію на краще майбутнє, на перемогу добрих, світлих сил над темними і злими) Розмір, яким написаний цей вірш,— анапест. Це трискладовий віршовий розмір. Спосіб римування та вид рими за місцем наголосу — перехресне римування (абаб); чоловіча, граматична рима. Виразне художнє читання вірша «І все-таки до тебе думка лине…»
Уч и т е л ь. Який мотив цього вірша? Уч е н ь. Цей вірш належить до громадянської лірики. Ця поезія є висновком, результатом болючих роздумів авторки над долею своєї Батьківщини. VI. Підбиття підсумків уроку 1. Інтерв’ю А«Б«В«А А — той, хто бере інтерв’ю. Б — той, хто дає інтерв’ю. В — той, хто запитує.
В. А. Овсейчук
214
2. Складіть сенкан до поезії Лесі Українки Поезія. Патріотична, інтимна, пейзажна. Навчає, любить, малює. Любить і бореться за життя. Муза. VII. Домашнє завдання (за вибором) 1. Всім вивчити напам’ять вірш Лесі Українки «Contrа spem spero!» 2. Проаналізувати вірш «Напис в руїні». 3. Написати міні-твір «Мої враження від поезії Лесі Українки».
Леся Українка «Лісова пісня» Мета:
розкрити глибину драми-феєрії «Лісова пісня»; проаналізувати проблематику твору та образи-персонажі; навчитися протиставляти вільне, красиве, духовно багате життя людини буденному прагматизму, дріб’язковості; спонукати до вищого, благородного, виховувати бережне ставлення до природи, відчувати її красу; збагачувати красу людських взаємин. Тип уроку: урок-свято душі, який залишить глибокий слід у юних душах. Обладнання: портрет Лесі Українки, тексти творів, фотографії домівки Лесі в Ялті, перша декорація — гілка з листочками (світ природи), друга декорація — хата з рушниками (світ людей). Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає! Леся Українка
Хід уроку I. Установчо-мотиваційний блок 1. Психологічна настанова, внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів Звучить уривок з пісні «Чарівна скрипка».
Уч и т е л ь Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля, Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля. Йшла до нього, наче місячна царівна, Йшла до нього, мов до березня весна.
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
215
І не знала, що та музика чарівна Не для мене, а для іншої луна…
Українська пісня про кохання… В день Святого Валентина, День закоханих, я бажаю вам любові, але не такої, як сонце, бо сонце заходить; не такої, як місяць, бо місяць сідає; не такої, як вітер, бо вітер гуляє; а такої, як небо, бо небо безкрає. Подивіться один на одного і подаруйте посмішку і сердечко, яке лежить у вас на парті, щоб доля вам усміхнулася і любов до вас прийшла. Якими ви уявляєте закоханих? (Учні відповідають.) Дякую. Отже, це ваші думки про кохання, а разом ми визначимо драму кохання головних героїв поеми Лесі Українки «Лісова пісня». II. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів Словникова робота На дошці слова: драма-феєрія, проблематика, Мавка. На парті у вас лежить аркуш із соняшником, з другого боку аркуша напишіть: на уроці я: дізнався… зрозумів… навчився… наприкінці уроку заповните цю табличку. «Лісова пісня» — це твір незвичайний і за формою, і за змістом, і за впливом на читача. Багато цікавого можна дізнатися з нього, але ми розглянемо сьогодні одне важливе питання: про духовне і матеріальне в житті людини. — Чому саме «Лісова пісня»? Це пісня лісу, а не про ліс, пісня створена в лісі. Мелодію цієї пісні складають лісові жителі. Пісня — це душа людини, отже, які світи поєднані у творі? Світ людей Світ природи А ширше реальний фантастичний Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись.
— Про кого Мавка сказала ці слова? Як ви розумієте зміст виразу? ІІІ. Постановка проблемного питання, логіка розв’язання У цьому творі є дві групи людей і їхнє життя: 1) Вільне, красиве, духовно багате. 2) Буденне, бездуховне, дріб’язкове.
В. А. Овсейчук
216
За цими ознаками давайте поділимо персонажів: 1) до першої групи… 2) до другої… Лукаш — це людина, яка живе у неволі, він не може себе реалізувати, своїм убогим, нужденним життям до себе дорівнятись. Чи зможеш це ти, сучасний юначе? Світ людей і світ природи взаємопов’язані, повинні жити в гармонії. Природа дає людині натхнення, життя, людина повинна оберігати природу. Жанр твору «Лісова пісня» визначила сама Леся Українка, бо готувалася вона його писати ціле життя. Фольклор на Волині, де виросла Леся Українка, вводив вразливу дівчинку в незвичайний химерний світ української міфології з її мавками, перелісниками, русалками. Маленька Леся так повірила в існування лісових істот, що потаємно вночі, перемагаючи страх, бігала в ліс і там шукала мавку. В останній рік життя Леся згадує: Давно, в дитячий любий вік, В далекім ріднім краю Я чула казку, чула раз, А й досі пам’ятаю…
То що ж то за казка? (Звучить пісня про Лукаша і Мавку на слова і музику ялтинських студентів, записаних на диск) Текст пісні: Світанок відбився від чистого плеса, Втонув у очах у маленької Лесі. Із того світанку вродилася Мавка І хлопця зустріла собі на забавку. Приспів: Лукашу, Лукашу, як сонечко сяє Повір, що на світі нещастя немає, Є радість, є втіха від рання до рання, Є пісня весела, є наше кохання. Та хатньому духу на волі не жити. Недовго, Лукашу, зумів ти любити. А слово короткеє серденько крає, Під корінь сокира вербичку рубає. Приспів: Лукашу, Лукашу, відкрий свої очі, Хто впасти боїться — злетіти не зможе Ні ясної днини, ні темної ночі, — А тільки кохання тобі допоможе. Іздалеку вересень тихо прилинув, Він сумом осіннім сповив полонину.
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
217
Із шурхотом листя вкриває галявку — То тихо шепоче згорьована Мавка… Приспів: Лукашу, Лукашу, невже ти не чуєш, Я піснею стала, що душу лікує. Коли заболить, заспівай її стиха, — У землю піде твоє горе та лихо! Лукашу, Лукашу, весняної днини Край нашого поля розквітне калина. Не руш, не ламай, хай цвіте до остання, Тобі нагадає про наше кохання! (Ансамбль «Чарівний спів», м. Ялта)
Це не казка, а висока трагедія. Філософський твір, який утверджує великі вічні істини, дає відповідь на питання, що споконвіку хвилювали й хвилюють людство. Які це питання? Діти відповідають: 1. У чому сенс людського життя? Коли воно може вважатися повноцінним? 2. Яка вона, справжня любов? 3. Роль мистецтва в житті і його джерела. 4. Людина і природа. Взаємозв’язок між ними. Це і є проблеми твору, відповідь на які може дати той, хто вдумливо прочитав твір, серцем і розумом заглибився в зміст. 1. Робота з книгою Знайдіть і зачитайте рядки, які найбільше відповідають на ці питання, проблеми? (Діти зачитують в ролях уривки твору, які їм найбільше подобаються, і відповідають цим на проблемні питання.) 2. Тестовий контроль Хто з героїв драми-феєрії «Лісова пісня»… 1. …Не дав зрубати дуба, хоч за нього купці давали гроші немалі? 2. …Чудовим співом ніжної сопілки пробуджує від сну красуню Мавку? 3. …Не має волі своїм життям до себе дорівнятись? 4. …Царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надії і любові? 5. …Поранила серпом навмисне руку, щоб не губить краси Русалки Польової? 6. …Лукава, ніби видра, і хижа, наче рись? 7. …Для збільшення господарських статків нехтує почуттям сина, що палко покохав лісову царівну? 8. …Хоч водяного роду, проте зрадливу і лукаву має вдачу? 9. …В драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати? 10. …Прагне усе живе і вільне ввести в «твердиню тьми і спокою»?
В. А. Овсейчук
218
11. …Залицяючись до Мавки, не бачив в її очах торішнього кохання? 12. …Застерігав лісову красуню в тому, що треба обминати людські стежки, бо на них «раз тільки ступиш — і пропала воля»? «Мозкова атака» Розкрийте зміст таких рядків: Не зневажай душі своєї цвіту, Бо з нього виросло кохання наше, Той цвіт від папороті чарівніший, Він скарби творить, а не відкриває.
Які погляди на кохання висловлює Мавка? Як ви їх поділяєте? (Учні відповідають.) Знайдіть у тексті образ Долі. Що то за образ? Доля — це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям. У чому цінність людського життя? Чи можна пробачити зраду? Цінність людського життя вимірюється тим, наскільки воно збагачує й полегшує життя інших людей і який слід залишає на землі. Саме в цьому відчуття щастя. «Лісова пісня» стверджує, що щасливою може бути лише та людина, яка живе за законами совісті і в найважчих умовах намагається своїм життям дорівнятися до себе. Хто щасливий тут? А що потрібно для щастя, на вашу думку? Напишіть відповідь на це питання на аркушах з контурами руки, які лежать перед вами. (Учні пишуть, зачитують, а потім наклеюють ці контури на дошку, де написано заголовок: «Наше щастя — в наших руках».) Зачитую кращі відповіді учнів.
«У «Лісовій пісні» опоетизовано красу людських взаємин і великої любові. Кохання Мавки — це глибоке почуття без розрахунків і компромісів, яке облагороджує; це полум’я знищує в людині все нікчемне, егоїстичне. У коханні Мавки пізнаємо любов самої Лесі до Сергія Мержинського». «Мавка — сильна особистість, тому її любов перемагає смерть. Ні приниження, ні образи, ні зрада не змогли вбити в її серці великого кохання». «У «Лісовій пісні» добро перемагає зло. Правда, за цю перемогу заплачено дорогу ціну — не стало Мавки і Лукаша… Тихо й сумно на душі, але знову прийде весна і з вербової гілки вийде лісова красуня Мавка». Так, ти жива! Ти вічно будеш жити! Не в спогадах, а поруч з нами йти.
Знайдіть останній монолог Мавки, прочитайте його. Кращий учень виразно читає від слів «Будуть приходити люди» (Учні в цей час несуть квіти і ставлять їх у корзину до пам’ятника Лесі, що на фотографії.) Звучить голос Мавки. Я обізвуся до них Шелестом тихим вербової гілки,
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
219
Голосом ніжним тонкої сопілки, Смутними росами з вітів моїх. Я їм тоді проспіваю Все, що колись ти для мене співав, Ще як напровесні тут вигравав, Мрії збираючи в гаю. Грай же, коханий, благаю!
IV. Підбиття підсумків Про що ми дізналися, чого навчилися, що зрозуміли? Зразки відповідей дітей: «Природа — наше духовне багатство, яке твориться віками, а руйнується днями. Мавка вчить нас шанувати і любити природу». «Любов завжди супроводжується зрадою, зрада супроводжується стражданнями, а страждання — це любов». «У житті все можливо, крім одного: неможливо повернути минуле». V. Оцінювання Учитель коментує оцінки учнів і дарує їм вірш, як віру у те, що «Лісова пісня» буде завжди виховувати людину: Десь із хащів враз з’явиться Мавка, На сопілці заграє Лукаш, Заспіває нам пісню Русалка, Дядько Лев завітає до нас. Й забренить лісова твоя пісня Над Поліссям чарівним, дзвінким, Бо цей край — то дівоча колиска І навіки він буде твоїм.
VI. Домашнє завдання 1. Вивчити напам’ять монолог Мавки. 2. Скласти цитатний план-характеристику до образу Мавки і Лукаша. 3. Написати міні-твір «Які враження справила на вас «Лісова пісня» Лесі Українки». Додаток Перед тим як писати свою лебедину пісню, Леся написала листа до своєї рідної Волині: «…Не суди мене, рідна. Знаю, я мало зробила в ім’я твого майбутнього. Але ніколи задля нього не шкодую сил, навіть життя. А хочеш — пісню складу в твою честь, ясну, голосну та барвисту. Вкладу в неї все, чим багаті мої серце й думка, поєднаю в ній найчистіші поривання Людини. І назву… лісовою… піснею милих наших поліських гаїв. Я так скучаю за ними! Кажуть,— це буває перед останньою дорогою. Що ж, нехай буде й так. Нехай для мене вона буде лебединою піснею!»
В. А. Овсейчук
220
Драма Лесі Українки «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Мета:
з’ясувати джерела та історію написання драматичної поеми «Бояриня», працювати над змістом твору, виробляючи й удосконалюючи навички аналізу, характеристики образів-персонажів; познайомити учнів із забороненою в тоталітарні часи драмою; виховувати старшокласників у дусі любові до рідного краю; розвивати творче мислення учнів, виховувати інтерес до історичного минулого України. Тип уроку: урок-пошук. Методи і прийоми: розповідь, робота в групах, бесіда, робота з текстом. Обладнання: вишиті рушники, ікони, український національний одяг. Хід уроку I. Організаційний момент. Психологічний настрій учнів і вчителя Звучить пісня на слова Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій».
Уч и т е л ь. Важко назвати інший вірш українського поета кінця ХІХ — початку ХХ ст., який би з такою емоційністю передавав почуття любові до рідного краю, біль розлуки з ним. У ньому висловлена безмежна трагедія людини, яка втрачає найдорожче — Батьківщину. Рядки цього вірша підводять нас до розуміння однієї з причин внутрішньої драми головної героїні поеми Лесі Українки «Бояриня» — Оксани. ІІ. Повідомлення теми, мети уроку Епіграфом уроку стали слова Василя Симоненка, які, думаю виражають головну проблему драми Лесі Українки. Ця проблема актуальна і сьогодні, тому що дуже часто людина в гонитві за кращим життям покидає рідний дім, друзів, батьків, і шукає того, чого й сама не знає. А ще сама Леся, подорожуючи різними країнами у пошуках лікування, писала: Для нас у ріднім краї Навіть дим солодкий та коханий.
Це справді так. ІІІ. Актуалізація опорних знань 1. Учні знайомляться з текстом, ставлячи на полях позначки v ? +
Ви знаєте; думаєте, що знаєте Це суперечить вашим уявленням Цікаво, хочу знати більше Нова інформація
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
221
Драма Лесі Українки «Бояриня» — це твір про період Великої Руїни, твір, що таврував і зобов’язував сучасників письменниці думати про майбутнє України. Останнє десятиріччя ХХ ст. повернуло до життя драматичну поему «Бояриня», яку поетеса написала 1910 року, перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір, побудований на матеріалі історичної минувшини України,— дії відбуваються в другій половині XVII ст. Драматична поема «Бояриня» мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже після смерті поетеси — в 1914 році. За радянських часів твір було сурово заборонено режимом, а до сучасників він прийшов у 1989 році. Про цю драму дослідник творчості Лесі Українки поет-неокласик Михайло Драй-Хмара писав: «Поетеса відтворила, з одного боку, ту активну українську інтелігенцію, яка всім єством своїм рвалася до боротьби за суверенітет української державності, і, з другого боку, ту продажну українську інтелігенцію, яка заради «панства великого, лакомства нещасного» зрадила українські традиції й, помосковившись, добровільно впряглася в чужинське ярмо». Драма перейнята порівнянням суспільно-політичної атмосфери України й Московщини XVII ст., підкресленням їх очевидних розбіжностей. Скрізь палі, канчуки… Холопів продають… Чим не татари? —
сходство московського царства з державою азіатського типу. Гетьманська ж Україна з її республіканським устоєм і сильними демократичними елементами являла собою своєрідну антитезу Московщині. Москва дивилась на Україну як на свою перспективну колонію, і де силою, а де підступом дедалі більше обмежувала українську автономію. 2. Метод передбачення За ключовими словами (Батьківщина, зрада, ностальгія, сонце) учні передбачують тему твору: змалювання подій Великої Руїни, яка настала після Переяславської ради — історична тема. Тяжкі переживання українки Оксани, яка живе в Москві, за долю своєї Батьківщини, за зраду в тяжкий історичний момент своєму народу, своїй родині. 3. Робота над змістом драми. Цитування «Збережи за мною останнє слово» Словникова робота: бояриня — дружина високопоставленої особи, статус українки в Москві, холопка — служниця, бідна дівчина-українка. Бесіда за змістом твору, відповіді з цитатами твору: 1) Розкажіть про життя Оксани, головної героїні, ставлення родини Олекси Перебійного до Степана, московського боярина, українця за походженням.
В. А. Овсейчук
222
2) Чому між Іваном (братом Оксани) і Степаном виникає непорозуміння? 3) Чому Оксана говорить Степанові різкі слова: «Я не холопка з вотчини твоєї»? 4) Що саме вплинуло на порозуміння між Оксаною і Степаном? 5) Ліна Костенко про Степана пише, «що новоспечений боярин з ностальгії бере собі гарну дівчину з України за дружину». Ви погоджуєтеся з цим висновком, чи вважаєте сватання раптовим коханням до дочки Перебійного, намаганням виконати клятву, дану батькові, що за дружину візьме лише українку? 6) Чому мати Степана намагається згладити неприємне враження Оксани від ставлення до неї церкві і пояснює московські звичаї? 7) Коли і від кого Оксана довідується про повне рабство жінки в цьому краї, чому їй не подобаються такі порядки? 8) «Цілувальний обряд» бридкий українці, про те вона погоджується на нього заради Степана. Що це — компроміс, злам чи перемога? 9) Проаналізуйте розмову Оксани з гостем з України. Як відкривається перед нами боярин, буде він допомагати українцям, боронити права України в Москві? 10) Чому Степан так злякався листа з України, що заборонив дружині відповідати на нього? 11) Степан готовий розірвати шлюб з Оксаною і відпустити її додому. Це неслава чи мужній вчинок? 12) Чому Оксана захворіла на чужині? Чи тільки з ностальгії — туги за рідним краєм, чи з інших причин? 13) Чому Оксана так болісно сприймає звістку про можливість поїхати в гості на Вкраїну? 14) Прочитайте діалог між Степаном і Оксаною від слів «не журись, Оксано, ось хутко знов побачимо, як там світить і сонечко, і місяць на Вкраїні» до слів «я й у вічі не посмію їм глянути». Чому Степана не мучить трагедія України так, як його дружину? Про що це свідчить? 15) Оксана заповідає Степанові вдруге не брати за дружину українки. Який підтекст цього заповіту? 16) Чи зможе Степан допомагати землякам з України, як заповідала йому дружина? 17) Зачитайте останні слова Оксани у драмі, про що вони свідчать? 18) Про що свідчить остання сповідь Степана у передсмертну годину дружини? Нас доля так уже скарала тяжко, Що, певне, й Бог простить усі гріхи. Хто кров із ран теряв, а ми із серця, Хто засланий, в тюрму замкнутий був, А ми несли кайдани невидимі.
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
223
4. Історична довідка Драму «Бояриня» побудовано на історичному матеріалі. Гетьман Дорошенко вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату. Леся Українка в своїй драмі проводить паралель між долею Оксани та долею України. І молода жінка, і її рідний край змушені були коритися поневолювачам, хоча й намагалися боротися до останнього. Поетеса закликає до боротьби за волю і незалежність свого рідного народу. Твір Лесі Українки не втратив своєї актуальності і в наш час, коли іде розбудова вільної України, відроджуються її самобутня культура, мова, мораль, традиції. ІV. Закріплення вивченого матеріалу Подивіться на текст, який позначали умовними знаками, зачитайте, що ви вже знали; що суперечить вашим уявленням; про що ви хотіли б дізнатися більше; і яку нову інформацію почули сьогодні. Напишіть коротко відповідь на питання: у чому щастя людини? (Візьміть за основу роздуми про щастя Оксани і Степана.) Кожна людина сама будує своє щастя. І дехто у його пошуках мандрує за моря-океани. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовно-багатого життя їй потрібний зв’язок з рідною землею. І тут пригадуються слова Василя Симоненка, які ми взяли епіграфом до нашого уроку. Так, Батьківщину і матір не вибирають. А на завершення хочу прочитати вірш вашої ровесниці Катерини Бурдейної із Ялти, яка всього 1 рік прожила в Ізраїлі. Сповідь Забери мене додому, Україно, І навчи моєї мови, Батьківщино, Моя рідна, ти — моя єдина, Я без тебе не живу, а гину. Наймиліші гори, синє море, Земле чорнобрива, неозора, Ти — колиска мрій моїх на завтра, Ти — душі моєї вічна ватра. По чужих краях не хочу жити: Там немає спокою і щастя. Заплачу я найдорожче мито, Щоб до ніг твоїх скоріш припасти. Наче сон красивий — твоя мова, Я — в полоні чарівного слова. Ніжні, добрі материнські очі, Ви почуйте ці думки дівочі. Не лишай мене ти, Україно-нене, У чужій країні, на чужій землі.
В. А. Овсейчук
224
Моя рідна, ти моя одна-єдина, Дай терпіння серцю, щастя дай мені.
V. Рефлексія 1. На уроці я: зрозумів… найбільші труднощі відчув… я змінився… 2. Складіть сенкан до образу Оксани і Степана VI. Оцінювання VII. Домашнє завдання На Міжнародному симпозіумі в Луцьку артистами Волинського драмтеатру було показано виставу «Бояриня». Після її закінчення Ліна Костенко сказала виконавцю ролі Степана Василю Грибу: «Я зрозуміла, що трагедія Степана ще більша, ніж трагедія Оксани» 1. Письмово поясніть, як ви розумієте ці слова. 2. Про кого слова: «Се правда, не ростуть квітки в темниці»? 3. Яка головна ідея закладена в словах Оксани? Добраніч, сонечко. Ідеш на захід… Ти бачиш Україну… привітай!
Бесіда про позакласне читання. Микола Олійник «Дочка Прометея». Урок позакласного читання Мета:
поглибити уявлення учнів про Лесю Українку як людину, а не тільки як великого поета і громадського діяча; відкрити учням світ її почуттів; розвивати читацькі навички учнів, вміння аналізувати та коментувати прочитане, розвивати критичне мислення учнів; виховувати уміння поважати й цінувати людські почуття, не втрачати почуття людської гідності за будь-яких обставин. Тип уроку: урок-бесіда з позакласного читання. Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації з образом Прометея. Я честь віддам титану Прометею, Що не творив своїх людей рабами, Що просвітив не словом, а вогнем, Боровся не в покорі, а завзято І мучився не три дні, а без ліку... Я вслід його піду. Леся Українка
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
225
Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів «Мозковий штурм» — 5 хв I гр.— Хто такий Прометей? II гр.— Як образ Прометея використовується в художній літературі? Завдання обом групам — скласти сенкан «Прометей». Таблиця вивішується на дошці. Прометей Відчайдушний, мужній, нескорений Співчував, навчав, боровся Страждав через любов до людей Нескорений Звертаю увагу на слова Лесі Українки з драми «В катакомбах» (на дошці). II. Оголошення мети, завдань уроку Сьогодні ми поглибимо знання, здобуті на попередньому уроці, про життєвий шлях Лесі Українки, звернувшись до книги Миколи Олійника «Дочка Прометея». Книга Миколи Олійника — не просто зразок пам’ятних віх у біографії Лесі, це — щаблі її духовного становлення. Леся з подивом, а найчастіше з жахом відкривала для себе довколишній світ, що жив за вовчими законами насильства і здирства, в її свідомість входили такі поняття, як добро і зло, правда і кривда, багатство і злидні, свобода і рабство, революція і подвиг, народ і Батьківщина. Отож, давайте ще раз з автором книги пройдемо життєвими дорогами однієї з найпрекрасніших дочок людства, щоб простежити її духовне зростання і зрозуміти, чому її названо дочкою Прометея. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Бесіда з учнями Уч и т е л ь. Як у дитинстві формувалась самобутня індивідуальність Лесі? (Вплив батьків; потяг до народних звичаїв; Леся — Жанна Д’арк; приклад тітки Олени Антонівни; бажання побачити Мавку; початок хвороби.) Завдання групам: слухаючи відповіді однокласників, занотовувати на аркуші паперу, які риси характеру формувались під впливом подій у Лесі. Варіанти відповідей: вразливість до чужого горя, співчуття (історія з тіткою, кобзарем); цікавість до звичаїв і традицій українського народу (свято Купала на Волині); тонкі літературні смаки, бажання самій писати (в колі сім’ї);
В. А. Овсейчук
226
бажання активно діяти, протистояти злу (товариство у Луцькому замку); сміливість (одна у ліс); мужність (хвороба); як проходило громадянське змужніняя юної Лесі? (Приклад брата Михайла — студента; вплив Франка.) Отже, поза громадським життям Леся себе не уявляє, вона хоче «...жити людиною, не скрипучим деревом, котре два віки стоїть, та обидва без користі». Чим може послужити Леся своєму народові? Словом: «слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє». Розповісти про силу Лесиної любові (розповідь про хворобу і смерть Сергія Мержинського). Біля ліжка вмираючого Сергія Леся за одну ніч напише драму «Одержима» про те, як Міріам боляче переживає втрату свого учителя — Ісуса Христа. Відчуйте душевні страждання Лесі в таких словах: «Та що тобі спалило душу, жінко?» Немає сонця в моїй душі — ніч, ніч, понура ніч. Де ж ще більше горе, як не могти віддать за друга душу? Чи зміг би хтось із вас кохати так, як Леся? (Заслуховую 2–3 роздуми.) IV. Систематизація та узагальнення вивченого На жаль, ми не можемо детально зупинятися на інших, не менш цікавих сторінках книги. Та мені б хотілося, щоб ми усі разом проаналізували, чому ж Леся — дочка Прометея? Що, на вашу думку, єднає Лесю з міфічним героєм? Згадайте початок уроку — сенкан «Прометей» на дошці (працюють і в групах, на великих аркушах заповнюють таблицю). (Два представники від кожної групи кріплять аркуш на дошці і коментують колективний запис) Зразок таблиці Прометей
Леся Спільне Любов до людей Мужність Уміння стійко переносити нестерпні муки Готовність до самопожертви заради людей Намагання зробити їх вільними, незалежними («орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі») Гідність
Я думаю, що прекрасна книга Миколи Олійника на прикладі долі Лесі Українки, яка своєю дивовижною одержимістю прилучилась до
10 клас. Вивчення творчості Лесі Українки. Цикл уроків
227
когорти нащадків Прометея, вчить нас не схиляти голови перед всевладністю долі, формувати в собі високі громадські ідеали і вміти їх гідно відстоювати за будь яких обставин (звучить прикінцевий монолог Лесі із книги «Дочка Прометея» у виконанні учня). V. Домашнє завдання 1. Підготуватися до уроку «Література рідного краю» за книгою Світлани Кочерги «Іфігенія в Тавриді» (сторінки кримського літопису Лесі Українки). 2. За вибором розділитися на групи, визначити головного в групі і підготувати кожній групі захист проекту за цією книгою. Використати екскурсію до Музею Лесі Українки в Ялті, який ми щойно відвідали. 3. Використати відомості з біографії Світлани Кочерги і матеріали конкурсу «Лесина осінь в Ялті».
228
І. О. Радченко
Радченко Ірина Олегівна Учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист Економіко-правового ліцею м. Києва, відмінник освіти України. Лауреат ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Київський університет імені Тараса Шевченко. Працює над проблемою «Іноваційні технології на уроках української мови та літератури». Сучасний рівень науки й освіти вимагає від учителя бути компетентним і фахово, і технічно. Засоби комунікації та інформації, Інтернет, новітні дослідження з різних галузей є потужними джерелами знань для учнів. І вчитель не має права — незалежно від віку — бути менш обізнаним, ніж учень, з будь-яких питань. І передовсім — учитель української мови, бо це — мова ДЕРЖАВНА. Тому й бачить Ірина Олегівна своє завдання як педагога, вчителя — сприяти підвищенню рівня викладання мови і літератури до європейського. А це — пошук і впровадження нових і створення власних інноваційних форм роботи та технологій, живий зв’язок теорії та практики. Ви ще не чули про віртуальні екскурсії, медіа-експресії, «цитатний ключик», диктант «100 слів», «самодиктант»? Це — ті методичні знахідки, що допомагають зробити урок сучасним, цікавим, яскравим, результативним. Тому комп’ютер та інтерактивна дошка на уроці — не модні декорації, а дієвий засіб реалізації навчальної мети. Й саме слово «урок» — це узагальнююче поняття до того дійства, що відбувається в класі: урок-подорож, урок-творча лабораторія, урок-дослідження, урок-збори, уроклітературна студія, урок-диспут, урок-гра… І часто спілкування вчителя й учнів за темою уроку не припиняється із дзвоником. Так, наприклад, звичайний твір-опис пам’ятки історії та культури у 8 класі починається екскурсією, а завершується створенням великої газети, у якій представлені твори з фотографіями й малюнками всіх учнів. Така робота передбачає тісну співпрацю вчителя й учнів, і тому природно утворюються творчі проектні групи учнів — тут знайдеться місце кожному: і комп’ютерному генію, і художнику, і поету-початківцю, і любителю музики. Ірина Олегівна завжди у творчому пошуку. Як допомогти учням краще засвоїти матеріал? Як організувати роботу на уроці? Як працювати над твором і переказом? Поради на ці та багато інших питань можна знайти в її статтях і посібниках, орієнтованих як на вчителя, так і на учня. А для школярів завжди у пригоді буде тлумачний словник, який уклала Ірина Олегівна.
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного»
229
І. О. Радченко
11 клас Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного» В. Підмогильний. Роман «Місто». Образ Степана Радченка Мета:
з’ясувати причини та умови появи нового героя в українській літературі 20–30-х рр. ХХ ст.; визначити особливості інтерпретації світового мотиву підкорення людиною міста в романі В. Підмогильного; з’ясувати рівень автобіографічності образу героя в романі В. Підмогильного; визначити засоби характеротворення героя; простежити еволюцію внутрішнього світу героя; сформулювати оціночні характеристики героя; розвивати вміння аналітичної роботи з цитатами, використовуючи їх як «ключик» до розуміння образу героя (прийом «цитатний ключик»); формувати в учнів навички науково-дослідної роботи, вміння працювати у складі творчої групи; активізувати навчальну діяльність учнів (через диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу); розвивати читацький інтерес до творів В. Підмогильного; виховувати в учнів почуття національної гідності, усвідомлення того, що українська культура є невід’ємною і важливою складовою європейської та світової культури. Міжпредметні зв’язки: історія України: особливості соціально-культурного розвитку в Україні у 20–30-х рр. ХХ ст.; зарубіжна література: світовий мотив підкорення людиною міста; курс «Людина і світ»: людина як єдність біологічного, духовного й соціального начал. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: медіа-експресія «Завойовник чи жертва?» (мультимедійний формат); індивідуальні тематичні міні-зошити для учнів: цитати для аналізу й коментування, схема аналізу (радіальна), питання для самостійної роботи; музичний супровід (блюз «Нова історія»). ХІД УРОКУ І. Організація класу
І. О. Радченко
230
ІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності 2. Актуалізація опорних знань (бліц-опитування) 1) Коли був написаний роман і які можна назвати характерні особливості цього історичного періоду в Україні? 2) Які були причини та умови виникнення нового героя в українській літературі 20–30-х рр. ХХ ст.? 3) У яких творах зарубіжної літератури звучить мотив підкорення людиною міста? З’ясувати, чим вирізняється герой роману В. Підмогильного від подібних персонажів цих творів. 4) Наскільки образ головного героя автобіографічний? 5) Яка тема та ідея роману? 6) Яка проблематика роману? Заповнити таблицю.
Проблематика роману «Місто»
7) Які особливості композиції роману В. Підмогильного «Місто»? (Заповнити таблицю)
?
? Зав’язка
Експозиція
Кульмінація Розвиток дії ?
?
?
?
Розв’язка Постпозиція
8) Чи всі частини композиції є у творі? Як пояснити ці особливості? 9) Чи є у творі позасюжетні елементи? Яка їх роль? 10) Які ознаки модернізму наявні у композиції твору?
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного»
231
2. Аналіз цитатного матеріалу з метою широкої характеристики образу Степана Радченка («цитатний ключик», робота в групах) Учні класу поділяються на групи до трьох осіб (що зумовлено обсягом цитатного матеріалу), між групами розподіляються частини цитатного матеріалу відповідно до позицій аналізу (робота в міні-зошитах). Пропонований матеріал учні аналізують, шукаючи своєрідний «цитатний ключик» до розуміння образу літературного героя, цей матеріал спільно обговорюється, учні визначають «ключові слова», свої враження і коментарі записують у зошит. 3. Узагальнення дослідницької роботи учнів 1) Після опрацювання цитатного матеріалу кожна група почергово висловлює обґрунтовану думку відповідно до плану аналізу художнього образу. Інші учні класу роблять відповідні записи у власних зошитах, якщо вони поділяють цю думку. Якщо ж це не так, то вони самостійно опрацьовують цей цитатний блок як домашнє завдання. 2) Перегляд медіа-експресії «Завойовник чи жертва?». Аналіз еволюції особистості Степана Радченка (за радіальною схемою в зошитах). Позиції, які зникають внаслідок розвитку образу, учні закреслюють. Що залишається? Як це характеризує героя? Село
Місто
Друзі
Степан Радченко
Робота
Літературна діяльність
Кохання
Навчання
Внутрішній світ
ІІІ. Закріплення вивченого 1. Диспут «Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва?» Чи змінилося і в який саме бік ставлення Степана Радченка до кожної з позицій-зв’язків? Яка з цих позицій набула для героя найбільшого значення і чому?
І. О. Радченко
232
Які з позицій стали нейтральними? Які зміни (назвати позиції) були найбільш негативними? Які зміни — позитивні чи негативні — були найбільш суттєвими для героя? Які риси характеру зникли, а які з’явились. Наскільки позитивними є такі зміни? Яка основна причина таких змін? Чи став Степан Радченко «новою силою», покликаною змінити місто? Чи напише Степан Радченко свою «повість про людей»? Яким можна уявити подальше життя Степана Радченка? Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва? Як розуміти епіграф до роману? 2. Твір-роздум «Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва?» на матеріалах досліджень і диспуту За умови наявності часу можна заслухати 1–2 роботи. Роботи інших учнів учитель перевіряє індивідуально. ІV. Виставлення й коментування оцінок V. Домашнє завдання 1. Опрацювати статтю за підручником. 2. Підготувати (за групами) цитатний матеріал до характеристики жіночих образів роману В. Підмогильного «Місто». Додаток Приклад зошита Дата _________
Тема:
Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто». Образ Степана Радченка (урок-дослідження).
Свій роман «Місто» я почав писати зовсім для себе несподівано — воно, за первісним задумом, мало бути кіносценарієм, і то комедією. […] Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконкретизувати його в ній, і коли мені частина критиків закидає «хуторянську ворожість» до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх» (В. Підмогильний) Світовий мотив підкорення людиною міста: Стендаль. Червоне і чорне. Гі де Мопассан. Любий друг. О.Бальзак. Батько Горіо.
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного»
233
Панас Мирний. Повія. І. Нечуй-Левицький. Дві московки. Головна цінність роману в тому, що письменник створив образ неоднозначний, далекий від поетики плаката, яка побутувала в тій порі… Це тип отакого собі завойовника, який рушив на місто, щоб його покласти собі під ноги… людини з не зовсім розмитими комплексами добра і зла, яка не здатна рівноважити в собі те добро і зло, не здатна утверджувати щось одне із них, отже, людину з претензією до безпринципності (В. Шевчук). Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва? № Позиції аналізу 1. Ставлення до села Яким було ставлення Степана до села? Звідки це видно? Чим це пояснити?
Цитати Коментар Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле й зникали десь, посинівши, як річка. І здавалось, той зниклий шлях, з’єднавшись із небом у безмежній рівнині, другою галуззю вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір […]. Тут, при березі, село здавалось питомим витвором просторів, чарівною квіткою землі, неба й води […]. Його село, те, що Степан покинув, теж стояло на березі, і зараз він несвідомо шукав спорідненості між своїм та цим селом, що випадково трапилось йому на великій путі. І радісно почував, що ця кревність єсть і що в ці хати, як і в свої покинуті, він би зайшов господарем. З жалем дивився, як тане воно […] Пароплав протяжно крикнув перед Що сталося з душею розведеним понтонним мостом, і героя? цей пронизливий гук озвався в СтеЧим це пояснити? пановому серці болісною луною […]. Простежити за текстом твору стан душі Степана. І коли свист раптом ущух, в душі його стало тихо і мертво Чи ожила вона в місті? Одна з провідних проб- Невже вічна доля села — бути тупим, обмеженим рабом, що продалем твору — стосунки ється за посади й харчі, втрачаючи міста і села не тільки мету, а й людську гідність? […] село стало йому чуже. Воно поЧому змінилося ставтьмарніло в його спогадах, як блідне лення Степана до села? Чи можна вважати Сте- ліхтар у проміннях дня, але тяжіло над ним, як докір, як тривога […]. пана зрадником села? Він назвав себе зрадником. Так може робити тільки відступник, що обікрав батьків, і від них йому буде прокляття.
І. О. Радченко
234
№
2.
3.
4.
5.
Позиції аналізу
Цитати Коментар Чому, властиво, він має себе за зрадника? Хіба мало людей покидає село? Міста ж ростуть коштом села — це нормально, цілком нормально Все навкруги було дивне й чуже Ставлення до міста […]. Всьому цьому він був чужий. Чим зумовлене та […] чудне враження справляла ця ке ставлення Степана маса томів, що серед них він подо міста? бачив тільки одну читану книжку. Чому саме в книгарні В них немов зосередилося все те Степан так різко відчув чуже, що мимоволі лякало його, всі себе чужим у місті? небезпеки, що він мусив побороти Як пояснити зміни в місті. у ставленні до міста? І місто бачив, як могутній центр тяжіння, що круг нього крихітними планетами обертаються села, вічні супутники його руху, і часточки їх, потрапивши в розпечену атмосферу цього сонця, мусять пристосовуватись до нових умов тиску й підсоння Ну, навіщо було сюди забиватись? Душевний стан Що буде далі, як він житиме? Він Чим викликаний цей пропаде, він старцем вертатиме стан? додому. Чом було не їхати до свого Чому Степан поїхав саокружного міста на педкурси? ме до Києва? До чого ці хлоп’ячі вигадки з інстиЯк це його характеритутом і Києвом? зує? […] почував себе посланцем, що виЖиттєва місія конує надзвичайно важливе, тільки Як усвідомлює Степан свою місію в цей період чуже доручення. Він — нова сила, покликана із сіл до життя? творчої праці. Він — один із тих, що Чим це пояснити? Простежити за текстом, повинні стати на зміну гнилизні мичи виконав він свою мі- нулого й сміливо будувати майбутнє сію? Чи насправді ця місія була? […] подільська вулиця була […] Міські пейзажі пустельна. Ряд низеньких, староЯке враження виникає модних будинків кінчався коло бевід цих пейзажів? (порівняти з описом се- рега обдертими, давно не мазаними халупами. За півкварталу з вулиці ла у п. 1) зникав брук і пішохід. Самотня, Якими художніми засогола від віку тополя чудно стриміла бами це досягається? перед якимсь вікном. Понад лавою одноманітних дахів гнався в небо фабричний комин. Чорні звої диму нечутно зливались з сіро-синіми присмерками. Так, ніби проходили крізь небо, в глиб всесвіту
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного»
235
№ Позиції аналізу Цитати Коментар 6. Перше помешкання Сте- Це була маленька столярня. Коло стіни стояв верстат, на полицях пана Чому голод і злидні для уздовж лежало начиння. […] Нахиляючись, він крізь щілину між доСтепана менш принизшками побачив своїх сусідів — пару ливі, ніж життя поряд корів, що спокійно ремиґали коло із худобою? ясел. Хлів — ось де він має жити! Чому настрій Степана Як тварюка, як справжнє бидло! […] швидко змінився? Випроставшись, він був червоний Яке значення має видіі зневажений […]. Такого приниженлена художня деталь? ня він не чекав. Він ішов на голод, на злидні, але не в череду. Степан ліг у своїй кімнаті на верстат […]. Він мріяв, заплющивши очі, і доходив висновку, що все гаразд. Те, що він у хліву, здавалось йому вже тільки комічним. Він двічі стукнув кулаком у стіну до корів, засміявся і розплющив очі. Над комином у віконці стояв ясний молодик Йому конче захотілось розпочати день 7. Початок перевтілення нормально, по-міському, так, ніби він особистості Степана уже зовсім у нових обставинах освоЧому саме так уявївся. Важливо ж відразу поставити ляв Степан свій спосіб себе в норму, бо норма й розпоряжиття у місті? док — перша запорука досягнень! Як це його характери Він починав розуміти, що розпозує? рядок гарний тільки тоді, коли його Чому ці уявлення сам до себе з доброї волі прикладашвидко зникли? єш, і що це річ дуже прикра, коли прикладають до тебе інші. Він був притомлений. Порожній завтрашній день лякав його 8. Відчуття власної винят- Все те, що казав йому голова [в Паковості. Крах ілюзій лаці праці], він і сам чудесно знав. Чи вдалося Степанові Але це… в загальному порядкові! «з наскоку» завоювати Хлопець весь час нишком надіявся, місто? Чому? що для нього зроблять маленький Які уроки виніс для севиняток, хоч би за активну участь бе із цього Степан? у революції й бездоганну працю Як це його характерив профспілці. Крім того, він був козує? мандирований до вищої школи і мав право на підтримку в першу чергу. А голова управи не спитав навіть його документів […]. Як надійно він заходив до Палацу праці, так сумно покидав його покрівлю. Йому вмить стало ясно, що служби він тут не втрапить. Він — один серед сотні
І. О. Радченко
236
№
Позиції аналізу
Цитати
Виходячи з цієї [вже іншої] господарчої установи, Степан ледве стримував у собі образу. Ласкавий прийом у директора обурив йому всю істоту. Він почував, що всі двері так само замкнуться перед ним — деякі без надії, інші — з солоденькою ввічливістю […]. Смішно ж було, зрештою, уя-вляти, що от він з’явиться і всі схиляться йому до послуг. Треба добре втямити, що він потрапив серед життя, що крутиться вже сотні років. Фей і добрих чарівників тепер немає, та Як думає про себе Стей ніколи не було. Тільки терпінням пан? та працею можна чогось досягти. Чи відповідає це дійІ мрії про можливість наскоком здосності? бути місце в міській машині зараз здавались йому самому дитячими. Він тлумачив сам собі — треба скласти іспита, добути стипендію та учитись, а решта все прикладеться. Є студентські організації, артілі, їдальні. А для цього треба бути студентом. І треба пам’ятати — таких, як ти — тисячі! […] він зайшов у кімнату [приймальної] комісії […]. Його записали під числом сто двадцять три. Через чотири години Степан пройшов приймальну комісію і дістав призначення на іспит на післязавтра. Голодний і розчарований, він мляво простував додому. [На концерті] безперечно, всі навкруги — то культурні люди, що читають журнали, і багато хто з них за честь мали познайомитись із талановитим письменником, а тим часом їх поділяє вельми прикра межа, роблячи з нього стороннє тіло, що випадково потрапило всередину добре спрацьованого механізму […]. Юрба так легко збила з нього пиху й так безжурно знищила його, що він починав кінець кінцем шкодувати себе, чіпляючись за уламки високих про себе думок
Коментар
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного» № Позиції аналізу 9. Стан душі Степана Якими словами можна описати стан Степана у перші дні перебування в місті?
Цитати
Геть спустошений […] навіть не си-
луючись про щось думати, байдуже дивився на присмерки у віконці. Піскуваті береги, що тяглися перед ним, безлюддя і теплі вітри, нагадуючи спокій села, додавали йому туги 10. Ставлення до городян От вони, ці городяни! Все це — стаЧим зумовлене таке рий порох, що треба стерти. І він до ставлення? цього покликаний. Хто дав право Степано- Ось вони, горожани! Крамарі, безві так зневажливо стаглузді вчителі, безжурні з дурощів витися до людей? ляльки в пишних уборах! Їх треба Звідки, на його думку, вимести геть, розчавити цю розпусповинні прийти у місто ну черву, і на місце їх прийдуть інші інші люди? Простежити по тексту, чи не став він із часом таким же горожанином? 11. Людина і місто Зранку хлопець […] помандрував Чому Степан прагнув берегом геть за міст. Зайшов дуже самотності серед людалеко, може, верстви за три від дей? пристані, шукаючи місцини, де б, зрештою, не було людей. Кілька разів він збирався отаборитись, але знову несподівано натрапляв на рибалку чи перекупку, що чекала перевозу. Важко було тут розминутись із ближніми Чому почуття само І тут, у ясній тиші останніх літніх тності, якого він прагднів, його огорнуло болісне почуття нув, було для Степана самотності. […] Таке смоктуще знеболючим? вілля він переживав уперше, і воно війнуло йому в душу темним передчуттям загину Звідки почуття жалю […] він почував місто і себе — одне гідності, нікчемності? з безлічі непомітних тілець серед каменю й розпорядку. На порозі жаданого бачив себе вигнанцем, що покинув на рідній землі весну й квітучі поля Як пояснити нестрим- Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки ну ворожнечу Степана трамваїв, що схрещувались тут і до міста? розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом
237
Коментар
І. О. Радченко
238
№
Позиції аналізу
Цитати Коментар з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На цій міській вулиці він здибався з містом віч-на-віч. Прихилившись до муру, притискуваний на хабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці й не знаходячи її меж […]. І вся душа його займалася нестримною ворожнечею до цього бездумного, сміючого потоку Простежити, якими ху- В сутінках вулиці він бачив якусь дожніми засобами ство- приховану пастку. Тьмяний блиск рено «портрет» міста ліхтарів, разки світючих вітрин, в уяві Степана сяєво кіно — були йому блудними вогниками серед драговини. Вони манять, але гублять. Вони світять, але сліплять. А там, на горбах, куди лавами сходять будинки й женеться вгору широкий брук, у темряві, що зливалася з небом і каменем,— там величезні водоймища отрути, оселі слимаків, що напливають увечері сюди, в цей давезний Хрещатий яр. І коли б його міць, він накликав би грім на це сіре, важке болото, як казковий чарівник Як пояснити зміну Сміливі лінії вулиці, досконала рівсприйняття міського нобіжність їх, тяжкі перпендикуляри пейзажу, відчуття Стеобабіч, велична похилість бруку, паном його гармонії? що спалахував іскрами під ударами Чому все ж ненависть копит, війнули на нього суворою, не зникла? йому ще незнаною гармонією. Але він ненавидів місто Чому саме місяць при- Спокійний місяць, такий, як і він, мирив Степана з міссільський мандрівець, приятель його том? дитинства й вірник юнацьких мрій, втишив йому те злісне почуття, що була навіяла вулиця. Не ненавидіти треба місто, а здобути Що сприяло зміні став- [Коли Степан йшов до Світозарова лення Степана до міста? з першим своїм оповіданням] він пішов далі […] і все навкруги приємно тішило йому очі — стара дзвіниця Софії, трамваї й хвиляста вулиця, обсаджена вздовж каштанами
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного» №
239
Позиції аналізу Цитати Коментар Степан — житель МІСТА […] зважився й купив пару тістечок Коли Степан вперше від- на вулиці […] Це було йому мов чув себе городянином? перше причастя […] Майбутнє міста Ще мить тому він був погноблений, а тепер йому виділись безмежні перспективи. Таких, як він, тисячі приходять до міста, туляться десь по льохах, хлівах та бурсах, голодують, але працюють і вчаться, непомітно підточуючи гнилі підвалини, щоб покласти нові й непохитні. Тисячі Левків, Степанів і Василів облягають ці непманські оселі, стискують їх і завалять. В місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту. І він — один із цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти. Міста-сади, села-міста, заповідані революцією, ці дива майбутнього, що про них книжки лишили йому невиразне передчуття, в ту хвилину були йому близькі й збагненні. Вони стояли перед ним завданням завтрашнього дня, величною метою його науки, висновком того, що він бачив, робив і має робити […]. Він розчинився в своїй безмежній мрії, що захопила його враз і цілком, руйнував нею все навколо, як вогненним мечем […] 12. Вплив міста на Степана […] заздрість зайнялася у нього до (як підсумок його того, хто зумів не змінитись, лишиміського життя) тись тотожним через роки, разом із жалем за свої шляхи, пориви, простування і їхню марність 13. Мрії Наскільки щирими вони були?
Він вертає на село […]. Назавжди покине це місто, чуже його душі, цей камінь, ці збудні ліхтарі! Зречеться навіки жорстокої плутанини міського життя […]. Він бачив себе завтра не сільбудівцем, не сільрадівцем, не вчителем чи спілчанським діячем, а непомітним хліборобом, одним з безлічі сірих постатей, у свитках, що водять по землі вічне рало
І. О. Радченко
240
№ Позиції аналізу Цитати Коментар 14. Завойовник чи раб міста? […] хлопець […] розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі, кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величної нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок. Тоді, в тиші лампи над столом, писав свою повість про людей
Завдання Простежити еволюцію особистості Степана Радченка і відповісти на питання. Село
Місто
Друзі
Степан Радченко
Робота
Літературна діяльність
Кохання
Навчання
Внутрішній світ
1. Чи змінилося і в який саме бік ставлення Степана Радченка до кожної з позицій-зв’язків? 2. Яка з цих позицій набула для героя найбільшого значення і чому? 3. Які з позицій стали нейтральними? 4. Які зміни (назвати позиції) були найбільш негативними? 5. Які зміни — позитивні чи негативні — були найбільш суттєвими для героя? 6. Які риси характеру зникли, а які з’явились. Наскільки позитивними є такі зміни?
11 клас. Урок із циклу «Вивчення творчості Валер’яна Підмогильного»
241
7. Яка основна причина таких змін? 8. Чи став Степан Радченко «новою силою», покликаною змінити місто? 9. Чи напише Степан Радченко свою «повість про людей»? 10. Яким можна уявити подальше життя Степана Радченка? 11. Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва? 12. Як розуміти епіграф до роману? Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва? Обґрунтувати свою відповідь.
242
О. А. Москаленко
Москаленко Оксана Анатоліївна Учитель української мови та літератури, старший учитель Куйбишевської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Запорізької області, заступник директора з навчально-виховної роботи. Учасник ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Закінчила Бердянский державний педагогічний інститут. Працює над проблемою «Розвиток читацької активності учнів на уроках літератури». Очолює «Школу педагогічної майстерності» району, є членом обласної творчої групи з проблем моніторингу якості освіти, бере участь у роботі науково-дослідної лабораторії «Реалізація Концепції мовно-літературної освіти», створеної при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, є членом журі предметних олімпіад і конкурсів, постійним учасником обласних семінарів із питань методики викладання української мови та літератури в загальноосвітніх закладах. Головним для Оксани Анатоліївни як для вчителя є постійний пошук оптимальних форм і методів роботи на уроках з метою досягнення високих результатів у вихованні національно свідомої, духовно багатої, грамотної особистості. Її уроки сприяють формуванню суспільно-гуманістичних, громадянсько-патріотичних переконань та ідеалів учнів — покоління людей, яке спроможне здійснювати власну й національно-державну місію. Матеріали уроків та позакласних заходів, методичні рекомендації, розроблені вчителем Москаленко О. А. , були опубліковані у фахових виданнях (Видавнича группа «Основа», м. Харків; «Вісник», м. Запоріжжя), творчі роботи учнів друкуються на шпальтах місцевих газет та у часописі «Хортиця» Запорізької спілки письменників. Москаленко О. А. володіє методами науково-дослідної та експериментальної роботи, використовує сучасні методики і технології. Спираючись на здобутки вітчизняних педагогів, психологів, методистів, Оксана Анатоліївна вважає, що етичне й естетичне треба закладати у мовленнєву діяльність учнів як постійну внутрішню потребу дитини творити добро і красу засобами мови через практичні ситуації. Уроки вчителя Москаленко О. А. забезпечують розвиток творчих, навчально-дослідницьких, пізнавальних якостей особистості, вчать практично використовувати багатство рідної мови у найрізноманітніших ситуаціях. За визначні досягнення в навчанні та вихованні підростаючого покоління Москаленко О. А. нагороджена грамотами.
243
11 клас. Урок із циклу «Література ХХ століття»
О. А. Москаленко
11 клас урок із циклу «Література ХХ століття» Особливості світосприйняття митців XX століття. УРОК — МИСТЕЦЬКИЙ КОЛАЖ Мета:
познайомити учнів з основними настроями у мистецтві (музиці, літературі, живописі) початку ХХ століття на прикладів кращих зразків світової культури; формувати вміння наукових досліджень, навичок порівняльного аналізу; розвивати творчі здібності учнів виховувати толерантне ставлення, естетичні смаки. Ми, письменники, народжені, щоб втручатися. Г. Белль
Хід уроку На сцені з’являються дві учениці з оберемками книжок і касет.
1 - ш а у ч е н и ц я . Все, я більше не можу! 2 - г а у ч е н и ц я . Згодна — це ж просто неможливо! Ну яка нормальна дитина буде все це читати? 1-ша учениця. Мене це ХХ століття з розуму зведе. Особливо поети. «Земля вся синя, ніби апельсин. Вже оси зелено цвітуть». Жах. Ну невже не можна писати як люди? От згадай: «Я помню чудное мгновенье: передо мной явилась ты, как мимолетное виденье, как гений чистой красоты...» 2 - г а у ч е н и ц я . Ой, яка краса. Або ось це: «Хрущі над вишнями гудуть, співають ідучи дівчата...» Так, що й казати, «золота доба» була. Все просто, зрозуміло, не те що зараз. 1 - ш а у ч е н и ц я . Ось коли починаєш по-справжньому любити Шевченка і Пушкіна. 2 - ш а у ч е н и ц я . Точно, бо сьогодні, щоб підготуватись до уроку літератури, нам скільки потрібно зробити: історію пригадай, в енциклопедію заглянь, словники естетичний і філософський почитай, музику послухай, картини подивись — і нащо воно все потрібне? А тоді прочитай сам твір і ще й спробуй здогадатись, про що хотів автор розповісти. 1 - ш а у ч е н и ц я . А найцікавіше починається тоді, коли пишеш контрольний твір. От я намагаюсь наслідувати видатних митців, але чомусь
О. А. Москаленко
244
невдало: у них прийом називається «потік свідомості», а у мене — граматична помилка. У них — ігнорування синтаксису, а мій результат — «одиниця» з пунктуації. Нічого не розумію. Ех... 2 - г а у ч е н и ц я . Може, ці митці просто недовчились у школі, а прикриваються «модернізмом»? 1 - й м а г і с т р . Стоп. Чого це ви розкритикувались? Мистецтво модернізму дійсно складне і потребує часу, щоб його відчути. Але, здається, я розумію в чому ваша проблема. Коли твір мистецтва людині не подобається, але є зрозумілим, вона відчуває свою вищість від нього і не має підстав обурюватися. А коли людина не здатна зрозуміти або й не намагається, то, звісно, вона буде активно все критикувати. Уч е н и ц і (разом). Невже ЦЕ можна зрозуміти?! 1 - й м а г і с т р . Я спробую вам допомогти. Несіть вже свої талмуди. А ми зберемо невеличкий консиліум. Людину завжди цікавило: хто вона у цьому світі? Навіщо живе? В чому сенс життя? І в усі часи митці намагалися осмислити навколишній світ і розповісти людині про неї саму. Але робили це по-різному. Якби можна було при порівнянні ХІХ і ХХ століть обмежитись тільки однією відмінністю, то можна було б сміливо стверджувати, що ХІХ століття — як не парадоксально — було останнім, коли людство ще жило без поспіху. Коментар до картинної галереї.
2 - й м а г і с т р . І дійсно, підтвердити цю думку можуть прекрасні зразки живопису — фотографії тієї доби. Зверніть увагу — дуже поширеною є імпресіоністична манера письма. Художники прагнуть передати безпосереднє враження від певної миті. Свог о часу знаменитий французький художник Огюст Ренуар зауважував: «Живопис створений для того, щоб прикрашати стіни, а значить він має бути розкішним. Картина повинна бути спокійною і приємною...» Погляньте, які виразні обличчя, полотна поєднують в собі гамму яскравих фарб, дарують нам спокій, естетичну насолоду. 1 - й м а г і с т р. Але поступово спокій, впевненість порушуються тривожними передчуттями, пов’язаними зі зміною століть... згадайте А. Ахматову. (Читає у супроводі композиції Равеля «Болеро».) ...В духоте морозной, предвоенной, блудной и грозной, жил какой-то будущий гул... но тогда он был слышен глуше, он почти не тревожил души и в сугробах невских тонул. Словно в зеркале страшной ночи, И беснуется, и не хочет
11 клас. Урок із циклу «Література ХХ століття»
245
Узнавать себя человек, А по набережной легендарной Приближался не календарный — Настоящий Двадцатый Век.
3 - й м а г і с тр. Раптом цей нешвидкий поступ перетворився на шалену гонитву. Чому? XX століття принесло багато відкриттів, але з ним прийшли і відчуженість, самотність, відчуття того, що вже все відбулося і попереду лише пустка, безодня. Це вже все — і не буде нічого. Холод, зірка, таємний знак, І мовчанка світу німого — Все на світі не те й не так.
А що ж мистецтво? «Померли всі боги. Залишилась одна людина»,— проголосив Фрідріх Ніцше гасло нової доби. І воно дало свої наслідки: хтось сприйняв його як вседозволеність, а хтось замислився про відповідальність перед історією, нащадками. Чи не найпесимістичнішим поетом ХХ століття вважають Томаса Стернза Еліота. Він вважав, що людина вже виснажила і себе, і світ. І якщо людство не буде піклуватись про свою духовність, то його чекає страшне майбутнє. Вірш Еліота Ми люди порожні, Спустошені люди, Соломою випхані, Купчимось І мозки солом’яні хилим. О ті, що увійшли З відкритим поглядому у сонне царство смерті, Згадайте нас — але обов’язково — Не безсловесні душі пригадайте — Спустошених і випханих людей.
4 - й м а г і с т р. Так, дійсно, перспектива малоприємна. Думаю, що в якості ілюстрації до цього вірша пасувала б картина Е. Мунка «Крик», яка власне і передає жах людини перед тим, що її чекає. Митці, як бачите, уникають реалістичних форм. Тому не варто шукати пряме тлумачення певного полотна чи поезії. Вони неначе показують деформовані душі людей. Прагнуть вплинути на рівні підсвідомості, а тому надають перевагу інтуїтивним відчуттям, асоціаціям. Намагаються зобразити людину, будинок чи ще щось якнайменше схожих на самих себе. Бо й люди змінились, забули про справжні цінності, про те, що змінити цей жорстокий світ можна тільки тоді, коли сам змінишся. Зверніть увагу: полотна — або ребуси-загадки, або застереження. Демонструються репродукції Малевича, Сальвадора Далі, Кандинського, Поллока, Брака.
О. А. Москаленко
246
5 - й м а г і с т р. «Скрізь ми бачимо втечу від людської особистості...» — говорить філософ XX століття Хосе Ортега-і-Гассет. А там, де закінчується людина, починається поет. Людині випадає проживати своє життя, поетові — вигадувати те, чого не існує, розширювати світ, додаючи до його реальності свою уяву. Отож, за визначенням того ж Хосе Ортеги, поезія ХХ століття — це вища алгебра метафор. Хто вони, творці поетичних метафор XX століття? Якщо уявити собі поетичну карту Європи і умовними позначками нанести на неї імена митців, то на карті з’явиться безліч міст і містечок. Європі поталанило з поетами. Вони різні: простодушні і витончені, самотні одинаки і екстравагантні актори. Хтось із них надавав переваги формі, хтось змісту, хтось руйнував і перше, і друге, вважаючи застарілим. Однак за всіма цими естетичними експериментами стоїть щире бажання віднайти і зберегти світ краси і людяності. Федеріко Гарсія Лорка — поет відкритий і артистичний, космічний і провінційний, музичний, іноді невпевнений, сумний і романтичний. А його «Гітара» — такий трагізм! Учнем виконується музична композиція на гітарі.
6 - й м а г і с т р. Але Лорка — це не тільки ридання гітари через нещасливе кохання, це голос поета, закоханого в Іспанію і її древній народ, голос, що висловлює надію на краще майбутнє. Дозволю собі зачитати власний переклад його поезії, щоправда не з іспанської, а з російської. Сподіваюсь, що він вдалий. Проте, як говорив постмодерніст Милорад Павич, «тільки погана книга боїться поганого перекладу». А це зовсім не той випадок. И тополя уходят, Но след их озерный светел. И тополя уходят, Но нам оставляют ветер. И ветер умолкнет ночью, Обряженный черным крепом, Но ветер оставит эхо, Плывущее вниз по рекам. А мир светляков нахлынет — И прошлое в нем потонет. И крохотное сердечко Раскроется на ладони. І знову ідуть тополі Та слід зоставляють світлий І знову ідуть тополі Та нам залишають вітер І вітер вночі теж стихне Загорнений чорним шовком Але нам зоставить він шепіт Що пливе у хвилях проворних
11 клас. Урок із циклу «Література ХХ століття»
247
Прилетять промінчики світла І минуле у них потоне І маленьке крихітне серце Розкриється на долоні
7 - й м а г і с т р. Змінюються епохи, традиції. Виникають економічні і духовні кризи, люди невпевнені у своєму майбутньому. Але є на світі те, що не підвладне часові. Серце людини так само розкрите для кохання. Такого ж самовідданого, як у Орфея й Еврідіки. А повідає нам про це Райнер Марія Рільке — Орфей ХХ століття. Інсценізація «Еврідіка і Орфей» у супроводі органної музики Згаси мій зір — я все ж тебе знайду, Замкни мій слух — я все ж тебе почую, Я і без ніг до тебе домандрую, Без уст тобі обітницю складу. Відломиш руки — я тоді тебе Впіймаю серцем наче між долонь, А спиниш серце — мозок запульсує, Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь, Тебе в крові палючій понесу я. Тебе знаходжу всюди і в усьому... Ти, як зернина, криєшся в малому... Я — келих твій... Я — трунок твій... Я — зір твій... Я — це ти...
7 - й м а г і с т р. Були моменти, коли мистецтво взагалі і поезія зокрема прагнули втекти від суєти, служити «чистому мистецтву». 1 - й м а г і с т р . Але головне завдання поетів — творити для вічності, бо поезія — своєрідний літопис епохи. 2 - й м а г і с т р . А якщо ти не бажаєш висловити сьогоднішній день, якщо він тобі нецікавий, то і вічність не зацікавиться твоєю творчістю. Справжній митець не може бути байдужим, не може не думати про минуле, сучасне, майбутнє. 3 - й м а г і с т р. І, можливо, ми не зовсім розуміємо новаторські форми модерністичних творів живопису, літератури чи музики, проте імена їх авторів вписані на сторінки історії, а значить, вони варті уваги, бо не були байдужими. 4 - й м а г і с т р. А істини, які вони несуть нам, надзвичайно прості. 5 - й м а г і с т р. Кохай, не чекаючи відповіді. 6-й магістр. Живи навіть тоді, коли здається, що життя втрачає сенс. 7 - й м а г і с т р. Твори попри всі обставини. 8 - й м а г і с т р. Залишайся вільним і в обмеженому просторі. Учень виконує пісню групи «Океан Ельзи» «Вільний».
248
Н. І. Семків
Семків Наталія Іванівна Учитель української мови і літератури І категорії, старший учитель Дзвиняцької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Богородчанського району Івана-Франковської області. Фіналіст ХІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2007». Працює над проблемою «Літературне краєзнавство як фактор становлення патріотичної, моральної, естетичної особистості». Суть досвіду полягає у створенні такої системи роботи з дітьми, яка б сприяла вихованню творчої, моральної, естетичної особистості. Актуальність досвіду — виконання соціального замовлення на реалізацію Закону України «Про освіту» щодо громадянського виховання. Зменшення кількості годин на вивчення літератури рідного краю у навчальному курсі обмежує можливості вчителів та учнів в ознайомленні з кращими літературними творами минулого та сьогодення. Тут на допомогу прийдуть факультативні курси, які покликані зміцнювати літературознавчу підготовку учнів, розширювати їхні зацікавлення. Саме тому Наталією Іванівною розроблено програму спецкурсу «Література рідного краю» (9 клас). Метою даної програми є докладніше ознайомлення школярів із літературним процесом Прикарпаття, його етапами, чільними постатями рідного письменства, кращими літературними зразками. Спецкурс пропонує історико-хронологічний підхід у доборі та вивченні художніх творів, що максимально наближає його до діючої Програми. Семків Н. І. домагається глибоких і міцних знань через постійну активізацію розумової, пізнавальної діяльності учнів, створення проблемних ситуацій. Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, формуванню комунікативних умінь і навичок, вихованню творчо мислячої особистості, організації учнів на пошук літературно-краєзнавчого матеріалу. Цьому підпорядкована система позакласної і позашкільної роботи: літературні розвідки, вечори, зустрічі з письменниками рідного краю. Вміло співпрацює з батьками, учнями та вчителями. Толерантна і виважена у спілкуванні, виконавча та ініціативна у громадській діяльності. Завжди готова апробувати, шукати, експериментувати, бути опонентом і рецензентом. Вимоглива і доброзичлива, демонструє загальну і професійну культуру у педагогічному колективі, серед учнів та їхніх батьків.
11 клас. Урок із циклу «Літературне Прикарпаття»
249
Н. І. Семків
11 клас Урок із циклу «ЛІтературне прикарпаття» «Поезії князювати вічно». Життя і творчість Тараса Мельничука Мета:
ознайомити учнів із поетичною творчістю нашого земляка — Тараса Мельничука; виховувати в учнів любов до поезії, почуття гордості за славних земляків. Тип уроку: урок — огляд творчості. Обладнання: портрети та фотографії письменника, збірки його творів. Хід уроку Уч и т е л ь. Сьогоднішній урок — зустріч з чудовою поезією нашого земляка. Оригінальний талант Тараса Мельничука — неповторне явище в нашому письменстві, і він зробив би честь будь-якій із європейських літератур. Ця постать дійсно самобутня і видатна. З’ясуємо сьогодні, чому життя його було устелене терном і що живило його гаряче синівське почуття відданості рідній землі. Урок готувала творча група, яка відкриє вам світ поезії нашого земляка та сторінки його біографії. А ми поки що прочитаємо епіграф до уроку і спробуємо пояснити його. — Хто хоче прокоментувати рядки, взяті за епіграф? Так, справді, наведена строфа свідчить, що найдорожче для авторайого рідний край. Він переконаний, що тільки на рідній землі людина буває щасливою цілком. 1-й у ч е н ь Дороги, як долі, схрещуються: Котра з них моя? Котра? Напевне, ота — в суперечностях, Як небо — нова і як небо — стара.
Народився Тарас Юрійович Мельничук 20 серпня 1938 року у гуцульському селі Уторопах, нині Косівського району Івано-Франківської області. Народила поета мати-гуцулка Ганна Іванівна від Юрія Степановича Мельничука, сільського майстра, що мав золоті руки: кував, стельмахував, ткав. Сім’я була релігійна.
Н. І. Семків
250
Тарас виростав з пісень і легенд. Закінчив Уторопську семирічну школу. Згодом навчався в Яблунівській середній школі. Дуже рано почав віршувати. Здається, для нього нічого не було важливішого в житті за поетичну творчість. Як один з кращих учнів, сподівався, що його приймуть на факультет журналістики Львівського університету ім. Івана Франка. Він влаштувався на посаду коректора Яблунівської районної газети «Прапор перемоги», складав вступні іспити, але... Повернувся додому, де жила його кохана Марія Залуцька. Восени 1957 року 19-річний юнак прощався з вагітною дружиною. Його прикликали на трирічну військову службу й повезли далеко на схід. Прослужив усього вісім місяців. Звільнений у запас, мав пільги при вступі до вищого навчального закладу. Поступив до Чернівецького університету на філологію. Не вистачало грошей. Чотири місяці працює лісорубом у Комі. Згодом їде до Кривого Рогу будувати гірничо-збагачувальний комбінат. Навесні 1964-го дебютував добіркою поезій. У 1965 вийшла добірка поезій у книзі «Перша зустріч». Написав «Поему голосів», яку пізніше назвав «Осанна». Але відбулося переслідування КДБ, писав пояснювальну. 1972 року Тараса Мельничука арештовують за рукопис поетичної зб. «Чага». У лабетах КДБ перебував 22 роки. Чорна смуга закінчилась після виходу поетичної збірки — «Князь роси» (1990). У свої гіркі часи Тарас ховався за псевдонімами: Олег Чорнобор, Станіслав Галич, Зіновій Кайлас, Мирослав Кокіль, Світлозар Бойшак. Вже коли Україна йшла до незалежності, на Одещині йому і його товаришеві дали напитися отрути. Березень 1995-го забрав поета. Уч и т е л ь. Погортаємо сторінки поетичних збірок поета. 2-й у ч е н ь . Перша книжка Тараса Мельничука — «Несімо любов планеті» — видана у 1967 році. Вона майже не відрізняється від української лірики 60-х років. Але тут вже відчувається подих нового. «Мені сили вистачило йти по дорозі, якої нема...» «Збірка «Чага» уособлює становлення поета. Тут він шукає нові засоби й можливості для вираження своїх ідей і думок. Завдання. Прочитати і прокоментувати вірш «Чага». Пояснити значення слова «чага». Уч и т е л ь. Тарас Мельничук не терпів рими та віршового розміру — вони, на його думку, заковують, ув’язнюють думку. Визначальним у поетових текстах є мотив волі: Мамо, підіть, будь ласка, у поле, зловіть за крильця чи за ніжку волю і перешліть мені у конверті
Я покладу її коло себе: нехай стрекоче. А не захоче — то хай тікає в небо: небові теж волі треба.
11 клас. Урок із циклу «Літературне Прикарпаття»
251
3-й учень. Поезія Тараса Мельничука — це глобальні проблеми із гіркотною іронічністю. На сучасному тлі традиційні народнопісенні образи створюють наскрізний трагедійний мотив знедоленої України... Вчуся в таборі грати на бандурі бо думаю собі поки я в таборі то хай хоч навчуся грати на бандурі і вчуся вчуся а то й мене нічого не виходить: струни з-під пальців тікають на Україну
4-й у ч е н ь . Збірка «Князь роси» — це не просто збірка віршів, а цілісний світ, в якому всі мотиви дуже глибоко пов’язані. Так, закономірними є мотиви неприйняття насильства, а звідси — мотиви доброти: в цих горах я засипав комори неба зірками в цих горах я росу не ударив і не зламав пасткою крил
жодній птасі жодному звіру й людині в цих горах в цих горах на Україні
5-й у ч е н ь . Цікавим у творчості поета є засіб персоніфікації різних видів зброї: «губи гвинтівок ворушаться і сохнуть», «босоногі танки біжать за дівчатами». 6-й у ч е н ь . Природа і воля для Тараса Мельничука надзвичайно близькі. Тому у деяких текстах дуже виразним є розчарування в людині, яка відірвала себе від природи, чинить над нею насильство. Ще первозданне: Небо і ліс і гори І листя зелене Не людьми воно дане І не людьми буде взято у мене...
7-й у ч е н ь . Поет хоче, щоб люди ставали добрішими: я хочу дивитись на людей з такою ніжністю як дивляться на звірят
чи на водорості та люди точать сокири і я стаю деревом
8-й у ч е н ь . Почну слово про Т. Мельничука з його вірша «Синій вітер — весни буревій»
Н. І. Семків
252
Синій вітер — весни буревій, Ти обвій мої вишні, обвій. Ти тряси з мене роси й слова: Раз є слово-Вітчизна жива. Я живу у вогні і воді, Пережив і Богів, і вождів. Пережив сотні бур і негод, Я — Людина, Я — Світ, Я — Народ...
Світ, людина, народось ті фундаментальні поняття і цінності, навколо яких вибудовується поезія Т. Мельничука. Доки буде Людина — буде пісня й калина, Буде віра в життя. І світитиме роками Україна, І буде всміхатись до сонця дитя. Буде вірність, краса і розум, Й вища сила, що творить нове, Будуть вихори, смерчі і грози. Будуть! — Поки Людина живе...
9-й у ч е н ь . Цикл віршів «Флояра Мольфара» пронизані світлотворчим духом, для якого не існує ні часових, ні просторових меж, а лише стихійність, воля і рух... Я Мольфар — віра в безвір’ї, Міра безмір’я... Я створив білого лебедя З білого пір’я. Щоб людина плакала вічно за небом, І не жила черствим «треба». Я грію за пазухою найотруйніших зміїв, Бо вмію. Живу я віки — і сміюсь над віками, Бо під мною мій кровний — Писаний Камінь. Переді мною сто сонць несонячних, Горе скосило, мов сонячники, І тільки безсмертне сонце одне — Те, що тримає мене. Те, що з нього я віщим корінням П’ю віще проміння. Я Мольфар — священний злий дух. Злий, бо вічний, як гори, Бо не хоче вбити мене мій друг, Бо не може вбити мене мій ворог...
11 клас. Урок із циклу «Літературне Прикарпаття»
253
Ось поезія, наповнена світлочутливим духом, що пливе вільно, незалежно і легко з дна поетової свідомості. Ліричний герой прагне якомога глибше пізнати вічну таїну довколишнього світу, знайти ключ до розкриття її. 10-й у ч е н ь . Твори Мельничука — це лавина образів, які накочуються один на одного, наче уламки криги. Поетична мова його творів ускладнена незвичайною синтаксичною структурою, вона оригінальна: Ікари — летять. Без Ікарів сіро було б на землі. Ікари летять, Немов весняні журавлі. Життя! Людина мусить хоч раз у житті Стати Ікаром. Інакше погасне небес голубінь. Впаде на людину покара. Хоч на мить стати Ікаром: Стати тим, хто летить. Хто з Прометеєм — не з Каїном. Хто ризикує упасти, Щоб жить. Впасти, щоб інші не впали... Впасти, щоб іскра жаги до польоту В людині не згасла...
Уч и т е л ь.6 листопада 1991 року члени бюро Івано-Франківської організації СПУ висунули Тараса Мельничука на здобуття Шевченківської премії за книжку поезій «Князь роси». Високу оцінку творам поета дав Микола Жулинський: «Такої емоційної сили і чистоти образного самовираження, яку я відчув, учитуючись у поезії Тараса Мельничука, мені в останні роки не доводилося пізнавати...» Отже, оригінальна поезія Тараса Мельничука є свідченням того, що він — один з найбільших українських поетів, а його творчість — символ нашої літератури, яку сотні разів ламали, а вона все одно проростала. Узагальнення вивченого. Яке уявлення склалося у вас про Тараса Мельничука — людину і поета? Що нового ви відкрили для себе? Чим збагатилися? У чому особливість лірики поета? Визначте основні мотиви його збірок. Яка з поезій вам найбільше припала до душі? Уч и т е л ь. У березні 1992 року лауреатом Державної премії України імені Т. Шевченка став Т. Мельничук за збірку поезій «Князь роси». Премія для Тараса була справедливим відшкодуванням бодай частки перенесених фізичних мук, моральних страждань, кривди, безневинно завданих
Н. І. Семків
254
репресивною системою поетові потужного таланту, щедрої творчої енергії. Яку величезну непоправну втрату понесла наша національна культура і література із передчасною смертю митця. В особі Т. Мельничука ми відкриваємо поета, творчий доробок якого без жодного перебільшення належить до найвищих і найплідніших досягнень не лише української, але і європейської і світової поезії ХХ століття. Його поезія містить у собі животворну енергію, малий космос його великої душі. Свою долю він передбачив наперед. У пісні перейду. Переплавлюсь у звуки. Що не встигну дожить — Слово, ти доживи. Дай тополям пташат на зеленії руки. Дай синів Україні в день грядущий, новий...
Така правда Тараса Мельничука. Правда його талановитого, поетичного слова. Слова, яке ніколи не перестає вражати своєю новизною, красою і мудрістю. І князювати Мельничуковій поезії вічно! *** Я хочу по крилах погладити птаху, А вона не дається, не вірить, що я Ніжний, як дурень, як іній, як запах Торішнього листя в зелених гаях. Все далі і далі — туди, де немає уже ні людини, ані сльози, Туди, де планета плине в розмаї Де сипляться зорі Як сливи з корзин. Не вірить птаха мені, людині,
І я, щоб дігнати,— сам птахом стаю,— А вона по вершині, по гордовині, А вона по нічному і деннім гаю. Ще трохи... Листок ще — і я птаху спіймаю, І, всесвіт обнявши, на землю впаду. «Тікай!» — я кричу їй. А вона не тікає. Сіла і дзьобає Зірку руду.
11 клас. Урок із циклу «Літературне Прикарпаття»
Навчальне видання
Уроки української Літератури. Учитель року Навчально-методичний посібник Упорядники Є. І. Науменко, О. М. Чхайло Головний редактор К. Ю. Голобородько Редактор О. О. Маленко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Коректор О. М. Журенко Підписано до друку 13.11.2007. Формат 60×90/16. Папір друкарський. Гарнітура Ньютон. Ум. друк. арк. 16,00. Замовлення № 7-11/19-04. Виробник: ПП «Тріада+» Свідоцтво ДК № 1870 від 16.07.2007 р. Харків, вул. Киргизька, 19. Тел. (057) 757-98-16, 757-98-15 Тов «Видавнича група “Основа”». Свідоцтво ДК № 1179 від 27.12.02 р. 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-33, 717-99-30 e-mail:
[email protected] www.osnova.com.ua
255
