Методичнi рекомендацii до зошитів з розвитку мовлення ''Барви рiдного слова''. 1-4 класи. Посібник для вчителів

г.п . Джемула, т.М . Лавренчук

МЕТОДИЧНІ

..

РЕКОМЕНДАЦІІ ДО З ОШИТ І В ~ РОЗВИТ КУ МОВЛЕННЯ

« &АР8111

PIAHOI'O

~ ~

С""О8А » ~ ~

ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Д:жемула Галина Петрівна Лавренчук Тетяна Миколаївна

Методичні рекомендації дО ЗОІПИТІВ З розвитку мовлення

"БАРВИ РІДНОГО СЛОВА"

1-4

класи

ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

"ВидавНИЦТВО -

НАШ СВІТ"

2006

УДК ББК

373.3.016:811.161.2'27 74 .268 .1 УКР доо

Рекомендован о наУkово · методичним це нтром середньої ос віти Міністерства осв іти і науки України

( протокол N29 від

Д40

30.09 .03 )

ДжемулаГ.П.,ЛавренчукТ.М.

Методичні рекомендвціїдо зошитів з розвитку мовлення "БАРВИ РІДНОГО СЛОВА" ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

1-4

кл .- Київ : "Видавництво

-

НАШ СВІТ",

2006 . - 84

с.

ISBN 966· 2949· 00· 3 УДК

373.3.016:811.161.2'27 ББК 74.268.1 УКР

Всі права застережен і

ISBN 966·2949·00-3

ДІІ

right reserved

© ©

Джемула Г . П . , Лавренчук Т . М . ,

2006

·Видавництво - НАШ СВІГ, макет , художн є оформлення ,

2006.

~ ВІД АВТОРІВ Запропонований дидактичний матеріал з мови та розвитку

зв' язваго мовлення не випадково має назву "Варви рідного слова". Ми прагнемо навчити дитину цінувати й любити рід­ не слово, відчувати його красу, неповторне звучання, розумі­ ти його значення, вміти граматично й логічно поєднувати з

іншими словами, виховувати відчуття інтонування кожного слова, бо це веде до пробудження фантазії та уяви

-

тобто

формує культуру усного та писемного мовлення. М. Горький

сказав: "Слово

-

ОДЯГ фактів". І якщо МИ зуміємо назвати ко­

жен предмет, кожну ознакУ. кожну дію відповідним словом, ТО можна говорити не лише про розвинене мовлення, а й про

організоване мислення . Процес розвитку мовлення містить у собі багато компонентів: виховання звукової культури мов­

лення, збагачення словникового запасу, формування грама­ ТИЧНОГО складу мови,

розвиток власне

зв язного

мовлення .

Вже в першому класі мова стає для дитини об'єктом вивчен­ ня, джерелом знань , фактором комунікації . Особливо велику

роль відіграє художнє, образне мислення . Його потрібно роз­ вивати, правильно організовувати й виховувати у школярів

бажання передавати свої враження та думки за допомогою слова, тобто прагнення до творчості. Розвивати мовлення дитини- школяра ніколи не рано й завжди доречно. Це завдання кожної навчальної дисципmни.

Знайомитись, усвідомлювати, вбирати в себе та практично користуватися термінологією слід як на уроці математики,

так і на уроці фізичної культури, природознавства, праці. Найбільшу увагу розвиткові дитячого мовлення можна при­ діJlИТИ нн урокнх ч.И1'Н1іня, рідної МUВИ і, ~ВИЧIiй.нu. на уроках

розвитку зв' язвого мовлення. Пропонований матеріал на розсуд учителя може бути вико­ ристаний ще під час вивчення букваря. Розпочинається робо­

та зі "Сторінки веселих звуків". Слід зазначити, що мова йтиме саме про звуки людського мовлення. На уроці можна поставити таке запитання :

-

з

якими

звуками

ми

(Вчитель демонструє різні

працюємо? звуки:

Може)

з

цими?

плескання у долоні,

..

стукіт, брязкіт ключів, рипіння дверей, шурхіт паперу).

Ні, ми працюємо зі звуками людського мовлення.

-

Потрібно стежити З8 правильністю висловлювань про звуки

та букви. Треба чітко й правильно їх П8Зlmати й не плутати ні назв звуиів і букв, ні понять про них. Визначення голосного звука часто є таким:

Це звук голосний, бо його можна тяrнути чи співати.

-

Проте тягнути та співати можна й сонорні приголосні ЗВУКИ [В], [л], [М],

[8],

[р], [й]

-

спробуйте! Голосними ж

насправді є звуки, при вимові яких не виника є перешкоди з боку губ, зубів, язика, через що звук ллється на повний

голос, підборіддя вдаряє по niДСТ8вленій знизу руці при по· ділі на СІ<лади

-

голосні звуки є рота відкривачами!

Про звуки української мови вчителю слід пам'ятати таке.

1.

Звук [В] ВИМОВЛЯЄТЬСЯ наближено ДО [у], в транскрипції

він позначається [У] (у нескладове

-

ЗВУЧИТЬ як [ у ], а

складу не утворює) і, як решта сонорних, глухої пари не має.

2.

Звуки [шч] слід вимовляти твердо, трохи пом'якшено лише перед і.

3.

Постійно слід зіставляти вимову слів із звуками [г] та [т]. При вимові [т] слід провести паралель зв имовою [г] В російській мові .

4.

На відміну від російської мови. дзвінкі приголосні, що мають глухі пари, в середині слова перед глухим

приголосним і на кінці слова в основному не оглушу­ ються. Тому треба вчити дітей орфоепічної вимови

•

•

слів: [поріr], [книжка].

5.

Нечітко звучать в ненаголошеній позиції (та й то не скрізь) лише [е] та [и], решта голосних звуків переВ8Ж· во звучать чітко.

6.

Звук [й] завжди м'який, глухої пари не має .

Формуючи фонематичний слух дитини, слід звертати увагу на

,.

. ..

повеДlВКУ

. . 1 разом

деяких звукІВ

.

з ДіТЬМИ складати про

~~

аих фонематичні казки, де вони постають у вигляді істот.

Наприклад, звук [й] може "домовлятися" з буквами я, Ю, Є, Ї, й, щоб ВОНИ його "заховали". А оскільки букви я, Ю, є вико­ ристовуються ще й ДЛЯ позначення м ' якості при голосних та позначення звуків [а], [у], [е]. то не завжди вдається звук [й]

відшукати. Діти можуть придумати й відтворити умовний знак країни Фонетики

-

"Увага! Звук [й]!".

Розмову про голосні та приголосні звуки також можна супроводити казковою ситуацією: звуки [л], [м], [п], [ч], [к]

були невеселими, бо хотіли будувати слова, та нічого у них не виходило . Прийшли до них голосні звуки [а], [о], почали

вони працювати разом, і от що у них вийшло: [лама]. [лапа], [лаМПОЧRа), [ші.чка] і т. д . Тепер щодо конкретних завдань ва сторінках зошитів.

КЛАС УРОК

1

Сторінка веселих звуків 3авдан.н,я пояснити.

1.

Розглядаючи зображення звуків, діти :мають

чому

воно саме таке,

придумати

свої звукові

історії та намалювати своїх "звуковиків" у альбомі . 3авдан.кя

3. Міркування з приводу обr'рунтувания зайвої

тварини можуть бути такими :

1) 2) 3)

Корова зайва, бо це єдине слово з трьох складів.

КОТИК зайвий, бо він найменший з усіх тварин . Свиня зайва, бо Бії назві є М'ЯКИЙ приголосний звук, та ще

4)

-

це єдине слово з ваголошеним останнім складом.

Півень зайвий, бо він птах .

Після вилучевня вказаних звуків утворитьс.я слово" зірка "

.

Розмова про зірки .може бути такою . Зірки бувають на небі,

в морі, на естраді, перед очима

після удару, іграшками на ялинці, печивом, кличкою корови. 3авдан,н,я

4.

Діти можуть працювати в парах. Важливо,

щоб дитина уявила себе вітром, хмаринкою, бджілкою, поду­ мала, що може робити вітер. що

-

хмаринка, а що

-

бджілка,

і відповіла ва запитання:

-

Якщо вітер з хмаринкою дружить. про ЩО ВОНИ розмов­

ляють? А КОЛИ вови посварилися, що тоді відбувається на

небі?

-

Про що краплі дощу РОЗМОВЛЯЮТЬ з квітами? Про що розмовляють бджілки?

Бажано, щоб герої мирилися та були істотами вихованими.

Сторінка веселих звуків тісно пов ' язана зі Сторінкою веселих букв, адже букви

-

це значки, вони позначають звуки на

письмі. ПОМИЛКИ, які можуть трапитися в розмові про букви.

1)

Неправильно казати :

.~~

-

М' який знак у слові" сіль" пом ' якmyє букву ел.

Слід

-

казати:

Знак м'якшення у слові "сіль" позначає м'якість звука

[л'] ва письмі. Неправильно

2) А

-

голосна буква, б (бе)

Слід А

-

казати:

-

приголосна буква.

казати:

буква, що позначає голосний звук [а], або буква голос­

ного звука [а]. В (бе)

-

буква. що позначає приголосний звук [б], або бук-

ва приголосного звука [б].

3)

Неправильно

Я, Ю, Є, ї

Слід

казати:

голосні звуки.

-

казати:

Н, Ю, є, ї

-

букви, що позначають два звуки на початку

складу; я, ю, є- букви, що позначають м'якість попередньо· го приголосвого Й ,вуки [а], [у], [е].

УРОК

2

Сторінка веселих букв Урок розпочинається розмовою про аЛфавіт.

Тут дітям

можна запропонувати такі ігри .

Гра

1.

"Розкажи про букву" за зразком, який проде­

монструє вчитель,

Зразок. Буква б (бе)

-

друга буква алфавіту, її сусіди ­

букви а та в (ве). Вона позначає на письмі дзвінкий твердий

або дзвінкий м'який приголосні звуки: [б], [б']. У слові вона може стояти на початку, в середині та на кінці: барабан,

рибка, гриб. Якщо з неї починається речення або ім' я, назва річ.ки, міста, то пишемо велику букву Б. Гра

2.

"Подорож по алфавіту" або "В гості до цікавих

букв", Називаючи всі букви aJIфавіту, зупиняємося на деяких:

1)

Букви а. е, Ф цікаві тим, щО слова, в ЯКИХ вони стоять попереду,

-

всі іншомовного походження.

2)

Буква

r

цікава тим, ЩО має власну таблицю слів . Не

буде зайвИМ, якщо в класі ва видному місці висітиме перелік найуживавіших слів з буквою т: Гава, r'валт, дзи(арі (ГОДИННИК), (рати, (едзь , ГуЛЯ,

(рово, (лей (зеленувата глина), (ел(отати, гудзик, tалatав, atрус,дзиr'а, І'анок,грунт, І'вивтик .

3)

Буква u цікава тим, щО 3 неї починається лише кілька слів.

Буква й позначає дзвінкий звук. Лише він не має твер·

4)

дої пари і завжди м · який.

5)

Буква

Щ. позначає два

звуки,

якщо

вови стоять у

такому порядку : [ шч] . Вона має свою казку .

Жили · були два гноми. Один. часто вживав звук [ш}, а дру · гий

-

[чі. Тому й прозвали їх Шумом і ЧУМОМ. Піймали вон.и

одного разу рибину й nочйJf.И ЇЇ називати. "Це шука", ШУМ. "Ні. це чука'"

-

-

каже

заперечує Чум . Ледь не nосварил.ись! А

що були вони nо.миР./l.ивими, то домовились. щоб усі слова, де звуки стоять у такому порядку: [шч}. ви.мовJl.Лти так, аби чути було обидва звуки, і букву придумали для цього випад· ку особливу Можна

-

щ..

запропонувати дітям

так, як Шум, потім

-

наведені слова

прочитати

як Чум, і, нарешті, правильно .

Кущик, щебет, тр іщи т ь , коліща . Це допоможе у формуванні фонематичного слуху.

6)

Букви я, ю, Є, ї па початку складу позначають два

звуки. перший

7)

.

3 яких -

[й'] .

Буква з n ак 'м'якшен. н.я ( ь ) не позначає жодного звука ,

.

лише м ЯКІСТЬ ПРИГОЛQCного .

Якщо діти не ДО кінця засвоїли аЛфавітний порядок букв, можна запропонувати Їм гру (за Н. Вітковською) з опорою НЗ таблицю

3 алфавітом.

Наказала матіnка Зима. щоб усі ЗВірі зимувати готува · .лися. Пішла воnа перевіряти. як sвірята виконали ії наказ . Бачить

-

під кущем зайчик сидить. шубку сіру на білу не

nо.м.Їняв. І почала вона його сварити:

-

Ох ти Ж, зайчисько, ох ти ж, каnосн.иЙ . Ти

Il0MY .мене

не

..

послухав, шуби не nомін..яв? Ось я про тебе вовкові розпОВім!

Ану. зараз же nо.м.ін..яЙ! Проте сварила вона ЙОГО не словами, а рядками букв за алфавітом . Спробуйте й ви так! А потім

так само буквами­

-

похваліть зайчика за те. що послухався.

Після Т81(ИХ спроб діти швидко й легко знатимуть алфавіт. Можна запропонувати дітям, аби кожен з них поставкв

букви у своєму порядку

-

кому як подобається, і обговорити,

чи буде це зручно.

3авдан.н.я

3.

Фрукти та ягоди: H~a

айва. абрикос; на ва 2: -

6 -

банан; на в

-

-

аванас апельсив.

виноград та вишня;

грейпфрут, груша.

Іграшки: на н:

- куБИІ<И; на л - лото, лего; на м - м·яч.

машина .

Шкільні речі : ва о

Солодощі: ва х 3авдан,н,я

4.

олівець; ва n. - пенал; ва р

-

рюкзак.

халва; на Ц - цукерка; ва ш -шоколад.

Із поданих букв слід утворити такі слова :

1)

а, р, в , т. а

2)

у, р

•Ч,

-

-

к, а

-

трава, ватра (вогнкще), варта (сторожа). ручка, курча, качур.

3авдан,н,я

5. Слова у реченні стоять в алфавітному порядку. 3авдан.н.я 6 . Діти можуть скласти такі речення: Кіт ловить мишку.

J20 вона .rpизе '(удзики. УРОК

3

Вчимося спілкуватися На цей урок бажано принести ілюстрації до тем "Космос"

та "ПідВОДНИЙ світ". Діти мають повправлятися в діалогіч ­ ному мовленні без уживання терміна "діалог". 3авдан-н-я

1.

Дитину, зображену на малюнку, можна наз­

вати так:

маля.

малюк.

малятко.

дитин.ка.

дитя,

н.емовля,

немовлятко.

3авдан.н.я

2.

Діти можуть працювати таким чином. Виби­

раючи ОДНу із запропонованих ролей (Діда Мороза, космо-

~~~

Н8Вта чи водолаза). дитина має довести, що вона є саме цією

особою. Зразок показує вчитель , завершуючи свій монолог грою "ФіГУР0, замри'"

-

Я

-

Дід Мороз, я живу на Півночі. Я вмію заморожува ­

ти водойми, обсипати ін. еєм дерева. щипати дітей за носи та щоки . Новорічної ночі я приношу подарунки.

r JLЯньте.

яка в .мене борода! Як.а ж? ("Довга, густа. біла, холодна", ­ відказують діти). А який у мене кожух? ("Великий. сніго­ вий, зручний, довгий" ,

кажуть діти). І ЯК тільки я дмух ­

-

НУ. ви всі замерзнете і замрете. Раз. два, три! Льодяна

ФігУР0. замри! Діти "завмирають",

когось зображаючи, а дід вибирає

найкращу фігуру (хвалить усіх) і нагороджує сувеніром:.

Якщо дитина не може зв' язно розказати про себе, діти допомarають їй запитаннями.

1)

Заrrитання "космонавту": До яких планет літали? На якому апараті?

Чи не було страшно? Як перенесли невагомість?

Чи бачили зблизька комету? Що їли та пили на борту? Чи давно подорожували? Коли й куди летите знову? Що треба вміти, щоб прий.няли в зarін космонавтів?

2)

Запитання "ВОДОЛ83У": Чому обрали таку прОфесію? Чи вмієте триматися на воді? Під водою? Як довго можете там перебувати? Які небезпечні пригоди можуть статися під водою? Що треба вміти, щоб прийняли у водолази?

3авда"н,я

3.

Діти мають розповісти, чому саме цю особу

вови запрошують у гості, й продемонструвати, .як вони це

робитимуть.

3авда"н,я

4 . Розділити

учнів на декілька груп і позмarати­

ся в добиранні слів, що називають ознаки.

..

3авдан.н.я

5.

Можна розіграти в парах ро3мову мами з дити ­

ною на тему "Купівля іграшки". 3авдан.н.я

Слова із зваченням "говорити": казати, роз­

7.

.м.овллmU.розnиmати, спілкуватися. розказувати. запрошу ­

вати, попросити, балакати, переказувати, nовідом..л.ятu. Слід уточнити відтінки значепня кожного слова. 3авдан.н.я

6.

Можна запропонувати для домашньої роботи.

УРОК

4

Мова й мовлення. Ми живемо в Україні До цього уроку рекомендуємо підготувати таку наочність: фізичну карту України, державну символіку кількох дер ­ жав, зображення прапора України та двох схожих на нього.

Діти мають засвоїти такі назви України: країна, держава. Батьківщина, Вітчuзна, рідний край . Слова ці слід записа­ ти 8а дошці, щоб діти могли їх переписати в зошити. Відповіді

ва запитанвя до теми діти повинні давати,

максимально використовуючи слова питального речевня.

Наприклад:

-

як називається країна, в якій ти живеш?

-

Країна, в якій я живу, зветься УкрaJною.

Для засвоєння державної символіки слід помістити перед очима дітей, крім українського прапора, прапори кількох

інших країн. Кілька прапорів можуть бути схожими на український, тільки кольори на них розміщені інакше. Знайди украївсы<й прапор.

-

Розкажи, що означають його кольори .

А які кольори є на карті України? Що вони означають?

3авдаккя

2.

Щоб засвоїти українські назви елементів

одягу , можна запропонувати дітям виконати такі дії: Візьміть себе З8 комірець, З8 гудзик. Покладіть руки на кишені. Хто в шкарпетках, зробіть крок уперед, Покажіть, де носять краватку.

Потім можна запропонувати учням розмал.ювати елементи

...

одягу дітей у зошитах відповідно до слів учителя:

цю

Сорочку розмалюйте жовтим, штани

-

коричневим, а блузку

3.

Завдання

-

-

чорним, спідни ·

червоним і т. д.

Після прочитання та опрацювавня віршів

можна організувати конкурс на найкраще виразне читання віршів між дівчатками та хлопчиками.

Завдаnnя

4.

Текст розмови між дітьми можна написати на

дошці, щоб учитель зміг показати дітям, як треба виправляти помилки.

у тексті слід виправити такі речення:

є

Треба

А з якого ти дома?

3

якого ти будинку?

Ти на якому етажі?

На якому ти поверсі?

ми тут уже дві неділі.

Ми тут уже два тижні.

Будемо, Мар янка,

Будемо, Мар янко,

разом гулятись?

разом гуляти?

Після виправлення мовних помилОк діти можуть у парах розіграти сценку знайомства. Поданий у зошитах діалог ді ­ ти спершу можуть озвучити хором: хлопці

а дівчатка

-

за Мар'янку, а далі

-

УРОК

-

за Лесика,

читати його в парах.

5

Культура мовлення Розпочати урок слід з розмови про значення виразу "КУЛЬтура мовлення

..

-

Чи знаєте ви, що таке мовлення?

-

чи можна вважати культурною людину, яка не вміє зрозу-

Чи можна мовлення всіх людей назвати культурним?

міло висловлюватись? чим це погано для неї і для оточення? 3авдаnnя

1_

Виконання цього завдання потребує, щоб

діти знали зміст казки "Івасик-Телесик". Тому вчитель повинен переповісти ЇЇ дітям і запитати, коли вони хви ­

лювалися найбільше. Звичайно, це епізод, коли Івасику

зarрожує небезпека. Ще діти мають пригадати, хто його врятував .

Після цієї роботи вчитель сам читає дітям текст розповіді

Івасика-Телесика. Після відповідей на запитання вчитель пропонує

перечитати

кожне речення

і

з незрозумілого

зробити його зрозумілим:

у першому реченні Телесик радіє своєму порятункові. У другому розказує, що не було нікого, хто б міг його поряту­ вати. У третьому

-

оповідає про те, що летіло троє гусенят,

але Івасика не взяло жодне. А Баба Яга гризла дерево, й Іва­ с ик думав, що пропаде, бо знову гусенята не взяли його. Аж

тільки те, що летіло одне, врятувало Телесика .

3авдаuн,я2 . Діти повинні знати і сюжет наступної казки ­ "Рукавичка". Текст завдання вчитель ЗRОВу читає сам

-

чи­

тає повільно, розтягуючи слова, наче пригадуючи події.

Після того, як діти викреслять зайві слова, текст треба перечитати. Вчитель запитує: Як звучить текст без цих слів? Коли його легше розумі ­ ти

-

з ЦИМИ словами чи без них?

Що означає кожне із закреслених слів? Чому слід їх

вживати в мовленні? 3авдан,н,я

3.

Цей текст учні мають прочитати і підкресли.

ти в ньому слово, що повторюється. Якщо дітям під силу пе· реписати

.. пташка"

.

.

ЦІ речення, замІНИВШИ слово

й

.. вона".

.." синичка

словами

нехай запишуть . Якщо ж ні, то нехай

закреслять у другому й третьому реченнях слово " с иничка", а слова·замінники

напишуть зверху. Виправлений текст

слід порівняти з початковим, щоб дійти висновку про непри­ пустимість lІовторів.

3авдан,кя

5.

У поданих реченнях виправляти помилки

слід так :

у першому реченні слово "весела" залишити біля слова "

•

засmвала

оо

•а

•

•

решту прикмеТRИКіВ заМіНИТИ;

у другому реченні прикметник" яблучний" або видали­ ти, або замінити іншим ("смачний компот");

у третьому реченні недоречними є слова "водою" і "во-

но стало мокрим";

"

у четвертому реченні словосполучення "робити роботу"

можна замінити словосполученням "їхав працювати" або "їхав на роботу".

Завдан.кя

6.

Щоб діти могли продуктивніше працювати

групою за малюНRОМ (озвучувати розмову букв). можна зап­

ропонувати Їм такий сюжет: БУRВИ живуть В одному буди­ ночку. і кожна з них має улюблену справу.

УРОК

6

Складаємо речення. КИМ бути? До цього уроку діти одержують завдання дізнатися про

професії батьків. Сам учитель добирає відповідну наочність

-

картинки із з06ражен:ням людей різноманітних прОфесій.

Після виконання завдан.н.я

2

вчитель може показувати

дітям усякі предмети (цвях, указку. КНИЖКУ. ліки), щоб діти розповіли: люди яких прОфесій брали участь у вироб­

ленні цих предметів. Показуючи хлібину, вчитель запитує:

-

Шо зробили для виготовлення хліба люди таких профе­

сій (їх назви записано на дошці): тракторист. продавець, геолог (знайшов

залізну

руду для

вироблення

металу).

водій, металург, лікар. комбайнер. вчитель, пекар, мірош­ ник (муком ол) та ін.?

Про прОфесії батьків діти можуть говорити" зашифровано" (за зразком учителя):

-

мій татко робить людям боляче, дає ЇМ гіркі напої. Проте

вони дякують таткові, бо їм після цього стає краще (лікар).

Слухачі повинні здогадатися, про яку професію йдеться.

Завдання

3.

Діти можуть у групах створювати "живі кар­

тинки", ілюструючи подані малюнки

-

тобто показують, як

Попелюшка чистить посуд, як Джузеппе струже поліно. вбо ж озвучують

міні-спектаклі:

Карабас-Барабас

ляльок, дід організовує витягания ріпки .

муштрує

~ УРОК

7

Учимося розповідати. Школа На цьому уроці вчитель може скористатися загадками про шкільне приладдя :

1)

Не кущ, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розмовляє. (Книжка)

2)

Чорний Іван, дерев'яний каптан. Де НОСОМ проведе,

Там слід прокладе . (Олівець)

3)

По темному полю білий зайчик скаче. (Дошка, крейда)

4)

У тій коробці спочивають Лінійка, ГYМR8, олівець .

А ЯК ота коробка зветься? Хто знає, той і молодець! (Пенал)

Т. Лавре".ук

5)

Добру річ в пеналі маю. Як пишу. її виймаю. (Ручка) Т. Лаврен.ч.у"

3авдаnnя навчальних

2.

Діти поділяються на групи (за кількістю

предметів) і

готують повідомлення - загадку

про улюблений урок . Н апри кл ад:

На цьому уроці ми читаємо, відповідаємо па заnumан1l.Я, вч.uм.о nравuла, пишемо слова та речеюtя. Я кий це урок? (Рідна мова)

Діти можуть У групах підготувати повідомлення :

1) про корисність навчального предмета; 2) про проблеми. пов ' язані 3 ЙОГО вивченням . Нап ри клад:

~=:::.

гарно говорити, складати усілякі оповідання та казки.

2)

На уроці мови важко довго писати, важко весь час писати гарно тощо.

3авдан.н.я

5.

Під малюнком хлопчика можуть бути слова:

.малюк, онук. брат. nле.мінnuк. nо.м.ічнuк.lваn"о. україnець. Під малЮНJ(ОМ дівчинки можуть бути T8.Ri слова: учепиця, школярка. сестричка, племінниця. помічниця. від.мін,н,иця, українка. киянка, Мар·яnка. Завдання

Поговоривши 3 дітьми про ш-колу та клас,

7.

можна провести конкурс малюнків на цю тему.

УРОК

8

Добираємо потрібне слово. Спортивна сторінка На цьому уроці діти мають засвоїти назви спортивного зна­ рядця: гантелі, ракетка, шташа, ключка, канат, турнік тощо.

Можна скористатися такими іграми:

1)

Після знайомства з назвами спортивного знаряддя один з учнів імітує заняття якимось видом спорту, а решта

відгадують вид спорту.

2)

Кожна дитина імітує заняття обраним нею видом спорту.

(Та:к можна провести Фізхвилинку) . Можна організувати такі змагання: метання в намальовану ва дошці ціль паперових ку­

льок . Об'єктом попадання можна зробити тЮ<:ож відро; запускання паперових літачків на дальність польоту. По закінченні змагань треба провести змагання між рядами на швидкісне наведення порядку. Завдаnnя

3.

М'ячі,

якими

найчастіше

користуються:

тенісні, футбольні, волейбольні, дитячі, пляжні . Завдання

5.

Ми відцаємо перевагу неоднозначним відпові­

дям. Зазвичай діти називають найбільшим любителем фут­ болу Дитину, яка бігає з м' ячем по полю. Може, це й справді так. Проте може бути, що дитина, яка дивиться гру по теле­ візору, теж недавно прийшла з поля і тепер, вболіваючи за улюблену команду, ще й вчиться грати. А може, дитина

мала травму, і тому поки що не бігає за м' ячем . Таку розмову можна вести і про хокей . Завд анн я

6.

Сергій Бубка (стрибки з жердиною) , Жанна

Пінтусевич (біг на довгі дистанції), брати Володимир та Ві· талій Клички (БОКС), Андрій Шевченко (футбол), Катерина

Серебрянська (гімнастика), Яна Клочкова (плавання) тощо.

УРОК9 Учи м ося з апитувати З авд ан.н,я

2.

Працюючи з текстом, слід скористатися при·

йомом розширення меж тексту . П рочитавши п е рш е

реч е нн я, діти можуть розказати,

яким був струмок (швидким, холодним, прозорим, малень· ким, протікав між зелених бережків, ва його дні лежав золо·

тистий пісочок) . Дитину слід "увести" в текст:

-

Уяви, щО ти стоїш там . Що ти бачиш? Що чуєш?

Д руге ре ч еНИ ІІ . УЯВИ собі, що ти тримаєш котика на руках, гладиш

його. Він лащиться чи дряпає? Мурчить ЧИ мовчить? Яка в нього шерсть: пухнаста чи гладенька? Чи подоба·

ється він тобі? ЧИМ саме? Уяви себе цим котиком. Чим приваблює тебе струмок? Тоді відповіді дітей можуть бути такими : Котик ходить туди ловити рибку.

Там смач на водичка , котик її п' Є .

Йому подобається дивитися на своє відображеННR у воді . Н п ЛУЩІ<У біля струмка ВОДЯТЬСЯ смачні ліниві миші. він на них полює.

Котик любить плавати тощо. З ав д ан.н.я

4. За

малюнками й питальними словами можна

скласти такі питальві речення про котика:

Куди побіг котик? Я" його звати? Коли

Me1ti

вже куплять котика?

Що котика зацікавило?

Хто його хазяйка ? Чому коти такі милі тваринки?

•

НавіЩо котам вуса? Діти мають дати відповіді на ці запитання .

3авдан.н.я

10.

Розглянувши малюнок, діти домальовують

на ньому себе та рОЗфарбовують.

УРОК

10

Граємося зі словом Можливо, діти знають якісь ігри зі словами

приміром,

добирають слова, які починаються з останньої букви поперед­ нього слова. На початку уроку можна з ними в це пограти.

3авдан.н.я

1.

3аховапі слова: корол.ева. стукіт. пестити,

засJt.он.иди, л-uсmоч..1СU, поламався.

3авдан,н.я

Спершу можна дібрати слова в риму і посмі­

2.

ятись з того, що вийшло, а далі треба добирати слова З8

змістом: в РИМУ

З8 ЗМІСТОМ

1)

баран

дятел

2)

вовк

ведмідь

3)

порося

соловей

4)

кінь

вовк

5)

корова

лисиця

3авдан.н.я

3.

Звернути увагу ва те цікаве, що є у запису

кожного слова.

Слон.

-

найбільший. тому це слово написане найбільшими

буквами. Тигр

-

смугастий, тому смугасті букви .

Верблюд

має горб. запис слова нагадує горб .

-

Слово гадюка звивається, як гадюка. Слово лебідь зображене, наче два крила.

Слово жирафа нзrадує цю тварину. 3авдан.н.я і гіпопотам

4. -

У вірші названо всього три тварини. Бегемот

це дві назви однієї тварини.

КЛАС

у

2

класі завдання дещо ускладнюються, збільшується

обсяг пропонованих ДЛЯ самостійної роботи завдань, вони стають більш ріЗНОМАнітними.

УРОК

1

МОВА Й МОВЛЕННЯ Усне й писемне мовлення 3авдан.nя

1. 3

протилежним значєнвям ДО слова "говорити"

буде слово "мовчати". а ось словами, близькими за значенням, можуть бути такі: розмовл.яти, балакати. ба з ікати. торочити. казати,

висл.овлюватись, nовідо.мл..ятu, проповідувати. Не зайвим буде обговорити з дітьми

відтінки значень

КОЖНОГО з синонімів. Таку роботу 3 ЦИМ дієсловом ми пропонували в одному із завдань зошита ДЛЯ

1

класу. але вважа є мо, що доцільно

дещо повторитися.

Можна

запропонувати дітям

і

фразеологізми

до слова

говорити": РОЗПУСТИТИ язика ;

-

МОЛОТИ язиком;

-

точити ляси.

Фразеологізми ДО слова" мовчати": набрати в рот ВОДИ;

-

тримати язик за зубами;

-

ані пари з уст.

34вдаnн.я

2 . Значення

слова "стелажі" та "каталог" дітям

слід пошукати у тлумачному словнику.

34вдан.н.я

4.

Речекня "У бібліотеці можна" слід закінчити

так: читати. писати, вибрати книжку. ооміняти к"ижку. по-

радитись, nідк.л.еюваmи ЮLUЖlСи, довідатuся про щось цікаве.

Доцільно розробити разом з дітьми правила поведінки в бібліотеці. Записати їх на дошці можна так: У бібліотеці можна

иеможиа

ходити;

бігати;

тихо говорити;

кричати;

лагодити книжки;

псувати книжки;

Завдан.н.я

5.

Діалоги можна прочитати в особах, папе·

редньо підготувавшись.

Завдан.н.я

6.

Прислів .Я про книжку та корисність читання

можуть бути такими:

1.

Не на користь книжки читать, коли з них вершки лиш Х8пать.

2. 3.

Хто читати вміє, той краще сіє . Не говори про те, що вичитать зумів, а говори про те, що, прочитавши, зрозумів .

4.

Золото добувають із землі, знання

3авдан.н.я

7.

-

із книг.

Перед записуванням імен та прізвищ пись·

меннпків слід ПОВТОРІІТИ З дітьми про те, ЩО пишуться ВОВИ з великої літери; початок назв книжок пишеться з великої літери; назва береться в лапки.

УРОК

2

Рідна країна й рідна мова До цього уроку радимо мати таку наочність : політичну карту світу та фізичну карту України, фотоілюстрації кра· євидів нашої Батьківщини, орфографічні словники.

Нагаду ємо, що моря на території України

ське, гори

-

-

Чорне та Азов ·

Карпати та Кримські, найбільші ріки: Дніпро,

Дунай, Дністер, Сіверський Донець, Iliвденний Бут.

На цьому уроці можна скористатися грою "Переклада· чі" та провести конкурс між дітьми з перекладу слів на українську мову .

~

~ УРОК 3 Засобll спілкування До завдаnн.я

1.

Після ВИКОRВНВ Я першого завдання можна

запропонувати дітям ПРидУМати свій знак, який повідомляє таке:

1) 2) 3)

Увага! Хатинка Баби Яги. ЛОВИТИ рибу заборонено!

Наближаються канікули .

Слід ПОЯСНИТИ значення слів "жести" та

-

рухи руками . Міміка До завда'Н,Jtя

.. міміка" .

Жести

виразні рухи м'язів обличчя.

-

2 . Можна

запропонувати пограти в гру "Море

хвилюється", де дітям загадати зобразити, на при кл ад :

і. Квітку, що розпускається.

2.

УЧНЯ, який не вивчив урох.

3.

Соловейка, який співає ва гілці.

Можна Т81<:ОЖ провести конкурс на найкращу пантоміму в групах або в парах, яка б зображала такі сцевки : "Піймалася велика рибина ОО.

"Канатоходець під куполом цирку". "Переведення віслюка через дірявий місток" тощо.

УРОК

4

Культура мовлення 3авдаn nя

J.

Прочитавши

вірш,

учитель ставить

такі

запитання:

-

як ви розумієте вислів "Сію в серденько ласку"?

(Хочу, щоб МОЯ дитина мала добре. лагідне серце). Коли і що взагалі люди сіють? З яким настроєм це

треба робити? Чому "сію" саме "в серденько"? (Сіють 3 гарним настроєм, бо якщо вкласти душу. ТО будуть і дОбрі сходи).

Вимовте грубо, а потім ніжно "будь ласка". Коли воно ліпше сприймається? Як сприймається

байдуже вимовлене

" дякую"? Як

воно сприймається, КОЛИ вимовлене вдячно?

Вимовте байдуже, а потім емоційно "вибач". Коли воно сприймається ліпше?

...

Як ви розумієте порівняння "Слово у серці, як зернят­ ко в ниві"? Що зернятка в ниві робитимуть? (Приймуться, пророс­ туть, заколосяться і пригостять людину. Якщо слово прийметься у серці,

проросте, то тоді дитина зможе

щедро дарувати його людям). 3авдаккя

2.

Можна попрацювати в парі. Один запитує,

другий відповідає.

Наприклад:

-

Скажіть, будь ласка, котра зараз година? Зараз дванадцята година .

- Дякую. 3авдакпя

3.

Помилки у спілкувапвj T8.Ri .

За nерши.м. мал.юкко.м.. Хлопчик мав би побажати смачно­ го всім вчителям, а не тільки Оксані Іванівні. За

apyzUM

.м.ал.юнком. Сюди пасуватиме така приказка:

"На тобі, небоже, що мені негоже". Хлопчик міг давати цукерку просто зі словами: "ПРИГОЩ8Йся, 6удь ласка" До

третього .мйдюnка . Дівчинка

подякувати за подарунок,

60

повинна

була

просто

той, хто їй подарував ляльку,

не знав. що в неї вже така є . До четвертого м.алюнха. На цьому малюнку зображено виховану дитину.

До завдаuн..я

4.

Нехай діти ще раз перечитають. як дівчин·

ка обидва рази пригощала батька.

-

Чи Mjr би батько з'їсти це яблуко? Що повинна була б зробити 3 ЦИМ яблуком Марійка?

УРОК

5

СЛОВО Про ЩО повідОМЛЯЄ СЛОВО 3авдаnкя

1.

1.

Закінчити речення треба такими словами:

Ми їх чуємо і вимовляємо.

2.

Ми їх пишемо й читаємо.

Завдан.н.я

2)

ялинка;

2 . Діти мають утворити такі слова: І} 3) комиш; 4) вогонь; 5) літо; 6) бузок .

Петрик вважав кислим слово оо ЛИМОН", гарячим

" " вогонь ,

. ." ялинка,

лимон ;

-

слово

- слово шумливим СЛОВО "комиш", духмяним - СЛОВО "бузок". веселим - слово "літо" . 3авдаuн.я 3. Діти можуть дібрати такі слова. Солодкі: цукерка. халва, торт ... Тихі : шепіт, віч, сон ... Хол.одні: зима. сніг, лід ... Важкі: камінь, задача, штанга .. . Пухнасті: кіт, хмара, вата ... М'які: подушка, пластиmн, іграшка ... 'Тверді : залізо, дошка, горіх ... Св ітлі: лампа, сонце, день ... Завдання 5. Розповіді дітей про слова можуть бути такими: Синичка - маленька пташка. Замість слова "синичка" колючим

можна сказати "вона", "пташка". Я уявляю собі, як вона дзьобає 3 моєї долоні насіння .

МУХО.МОР - отруйний гриб, Rіп один. Я уявляю собі. як се­ ред зеленого моху стоїть гриб у величезному червовому бере­ ті в білі крапочки. Він мені подобається.

Дзеркальце (люстерко)

-

воно маленьке й одне. Я трима.ю

ЙОГО в руці й пускаю сонячних зайчиків по всій кімнаті. Підручншсu

-

вони, книжки, їх кілька . У моїх підручни­

ків гарний вигляд : вони в обгортках і мають закладки.

3авдан.nя

7.

У першій групі слів: гриб, грибок, грибочок

можна визначати спільну частину До

слів другої групи

-

-

корінь .

можна дібрати

синоніми

(оселя,

.мазанка, житло, будuнок, хижка, дім), ПОГОВОРИТИ про від­ ті.НК И в значенні кожного слова.

Слова третьої групи можна доповнити назвами водойм: ставок, водосховище, озеро.

інших

~ УРОК

6

•

Слово звучить і оживає

•

.

До цього уроку можна принести ілюстрації ДО запропоно-

.

ванкх ств .

Завдання Осіnь

3.

Озвучити слова можна так.

слово звучить сумовито. Я уявляю, як з дерев па­

-

дають листочки, шурхотять під ногами. На гілці висить ос­ таннє яблуко. Небо СИНЄ, пролітає павутИНК8. Вже ДОСИТЬ прохолодно.

Трава

слово звучить весело. Трава висока, СОКОВИТ8,

-

зелена. Хочеться на ній полежати.

Сонеч..ко

слово звучить радісно, бадьоро . я уявляю весня ­

-

ний день,

небо безхмарне.

3

бурульок падають на землю

краплі. На гілці розправляє крильця комашка сонечко.

Коnвадія

слово звучить мелодійно, хочеться його просni­

-

вати. Уявляю собі зелене стебло між широких зелених лис­ тків із білосніжними дрібними дзвіночками . А Над квіткою нахилилася дівчинка Валя.

3авдан.н.я

4.

Відгадка до загадки

-

слово "муха" .Слово це

першій історії треба вимовляти радісно; в другій в третій

-

з ОГИДОЮ;

з жа.лем .

Завдання

1.

-

5. Діти можуть придумати

такі історії про мороз.

Зима була м'якою. Сніг падав і весь час танув. Ми при­ ХОДИВ З прогулянки з мокрими ногами. А так хотілося

покататися на ковзанці! І от

в

суботу вранці

мій

братик

забіг до

кімнати,

вигукуючи:

-

2.

Мороз!

Весна.

Гарний теплий день.

Зеленіє трава,

цвітуть

кульбабки . Літають комахи, навколо вишень рояться бджоли. На ранок входить до хати з вулиці дідусь і каже: "Мороз".

~ УРОК

7

3начення слова Завдан.н.я

1. Підписи під малюнками мають бути такими 1 2 3

квітка

автомобіль

дім

ромашка

машина

будинок

До слова "ромашка" підійдуть слова: біла, ніжна, гарна, сумна . Можна спитати дітей, який ВИГЛЯД має бути у ромаш­ ки, щоб її можна було назвати сумною,і який

-

щоб назвати

веселою.

До слова "машина" не підходить лише слово "плаває", Про машину Н8 нічній стоянці можна сказати, що вона

спить . Машина їде дуже ШВИДКО -

можна сказати, що вона

л ітає. Про машиНУ • .яка довго не їздила, можна сказати, що вона мріє про далекі дороги.

До слова "будинок" підходять усі слова . Якщо це будино­ чок Баби Яги, ТО в нього є воги. Вікна будинку можна наз ­ вати очима,

3авдан.н.я

8

дах

-

шапкою.

2. Відгадки

1-

липень,

2-

серпень,

3-

листопад.

до ребусів.

Зайвим буде слово "листопад": у ньому три склади, а в . . " "

.....

реШТІ П О ДВ8і ДО складу сЛІВ

частинка "пень"; листопад

-

липень

І

серпень

осінній місяць, 8 решта літ ні .

Якщо говорити про значенвя слова, то липень л и цвітуть лиии ; серпень

-

-

місяць, ко­

місяць, коли серпами зж ивали

зе рнові; значення першої частини слова "листопад" тя

.

_- . . " .

,значення ДРУГОІ

входить

-

лис-

падає

Завдан,н,я

3. Відгадка ДО загадки: слово "багаття " . Завдан,н-я 4. Після заміни виділених слів ва протилежні 38 з наченням історія має бути такою.

Їжачок зн.аЙшов ябл.учко і зрадів. Стара я6.л.ун.я nодарувал.а йому ще ооне вел.uке яблуко.

3авдаnnя

6.

Зайвими можна вважати:

у першому рядку слово о. сосна", бо це хвойне дерево, або "верба" (не має плодів); у другому рядку слово "півень", бо він свійський птах; у третьому рядку слово "троянда", бо вона колюча .

УРОК8 РЕЧЕННЯ Інтонаційне забарвлення речень.

Поширення і скорочення 3авдан.н.я

1.

3а останнім реченням діти мають розказати,

що слова" журавель", "дзьобом". "тарілці" називають пред· мети; слова "довгим" і "мілкій" називають ознаку; слово "стукав" називає дію . 3авдан.nя

2.

3разок речення слід написати на дошці.

Я бігл.а через .місточок і вхоnил.а кл.еновиЙ листочок.

Пі сля поділу речення на слова слід знов поговорити про те, що називає кожне слово (як у завдан.ні

3авдан.н.я

3.

1).

Коли діти будуть співвідносити речення зі

схемою, радимо від кожного слова до рисочки, що його поз­

начає, прокладати "доріжки"

Тепер нехай діти прочитають це речення без слів дій, потім без слів

-

назв предметів та без слів

-

-

назв

назв ознак і

спостерігають, як змінюється зміст речення.

3авдан,н,я

4.

За малюнком слід організувати творчу роботу

за допомогою запитань:

В який магазив зайшла кішка? Що вова там робить? На героя якої казки вона хоче бути схожою? Нащо ЇЙ чоботи?

Розіграйте цю ситуацію в парах .

3авдан.н.я

5.

Речення "Завтра в палаці буде бал" сестри

вимовляють радісно, а Попелюшка

-

сумно . Сестри повинні

назвати три причини, через які вони радісно очікують бал. Попелюшка ж назве три причини, через які вона сумує.

3авдакн.я

7.

Після поширення речення "Жила рибка"

воно може стати таким :

Давно колись безтурботно жила в лісово.м. у озері сріб ­ ляста рибка . 3авд ак н.я

9.

Учителю слід звернути увагу дітей, що після

скорочення перше речення звучить так: "Сім ' я харчувалася" . Тепер невідомо, чия це сім'я, чим вона харчувалася і коли . У\налогічні спостереження треба провести над другим і третім реченнями .

УРОК

9

Речення На матеріалі цього уроку можна розвивати у дітей казкове бачення світу . 3авдаккя

1.

Доповнюючи речення по черзі кожним сло­

вом, слід розглядати ситуації, на які воно щоразу виводить дітей. На при к Л ад. Тимко mяzНУб за собою па .мотузці машинку . (Тимко вийшов погуляти, насипав у машинку піску) .

Якщо тягнув песика

-

значить песик не хотів іти за ТИМ­

ком. Нехай діти розкажуть про причини такої поведінки пе­

сика . (Побачив кота. Ще не нагулявся). Якщо тягнув повітряного змія

-

то він з друзами перебу­

вав на полі чи стадіоні. Дув вітер. Змій підіймався все вище і вище .

Друге речеиня. Якщо хлопчикові приклади розв'язав брат, то, може, мама доручила старшому братові простежити, щоб

у меншого були зроблені уроки, й не відпускає старшого на вулицю , поки менший не виконає математики .

Якщо розв' язав котик, ТО це сон або казка . Нехай діти

~~p!~p!~~~~

нафантазують

казкового

котика 9

який

уміє

навіть

розв'язувати приклади. ЯКЩО вчитель

-

то це викличе у дітей усмішку; ні, так не

буває . Можливо. це хлопчикова мрія. Третє речення. Яке з трьох слів підходить до цього речення?

Якщо скрипка мугикала

-

хтось невміло грав на ній.

Синичка мугикати не може.

Завда""я

2.

На матеріалі цього завдання слід звернути

увагу дітей на різницю між звичайними реченнями і речен­ нями. в яких предмети набувають людських властивостей, стають казкови:м.и, тобто мова йде про образні вислови .

На п ри кл ад: "Заходить сонце" . Буде ніч, а вночі ми лягаємо спати що

й

сонце лягає

спати,

тому

-

отже, ми думаємо,

виникає

друге

речення

(Сон.це лягає за лісо.м спати).

Аналогічно працюємо з парами речень під другим і третім малюнками.

Завдаuuя

3. Пари речень можуть бути такими.

Перший малюнок

1.

Другий малюнок

Сохне сорочка.

1.

Ростуть

яливка

та

горобина.

2.

Пустотливий

грається із сорочкою. відмахується

від

вітер Вона

2.

Гарно

дружать

між

собою ялина та горобина.

нього

рукавами.

Завдан,н,я

4.

Чи так буває?

Перше речення. У трамваї пасажир без КВИТRа

-

"зайчик".

у казковому трамваї катається зайчик . Хтось везе зайчика у справжньому трамваї.

Друге речення. Такого насправді не буває . А уві сні може бути.

Трете речення. Так може бути. тваринки ще маленькі й граються .

Можна

запропонувати

аналогічне до другого.

дітям

скласти

речення,

•

~ УРОК

10

ТЕКСТ Що таке текст 3авдан.н.я

1.

Коли діти знайдуть текст (другий запис), їх

слід запитати : "Про що цей текст?" (Про топольку) . Що про топольку повідомляє кожне речення? Перше речення

Друге речення Третє речення

-

те, що вона росла у дворі.

-

ЩО від неї відламали гілку. що з неї здерли кору.

Четверте речення

-

що тополька почала гинути .

Слід запропонувати дітям знайти слова, якими названо топольку (тополька. від неї, дерево) .

Можна замінити ці

слова в :кожному реченні на слово "тополька" й порівняти, :коли текст ліпше звучить: 3 повторенням слова "тополька" чи без нього . Розмову З8 змістом тексту можна побудувати так .

Відповідаючи на запитання "А ХТО винен?". учні скажуть, що винні хлопчики та дівчатка .

А чи хотіли ВОНИ погубити це дерево? Тополька почала гинути. ОПИШИ 9 ЯКИЙ вигляд вона мала. Як би ти хотів закінчити цей текст? Допоможи вряту­ вати топольку .

3авдан..н.я

2.

Перед читанням тексту треба сказати дітям:

ми читатимемо оповідання з назвою "ЖИВИЙ літак" . Подумайте, про що в ньому йтиметься? Хто може літати сам? (Пташка) .

А завдяки чому літає літак? Чим відрізняється літак від пташки? (Він перевозить пасажирів) . А пташка? Хто може бути її пасажиром? Чи може кіт

бути пасажиром пташки? Текст читають . Після того. як учні виконають завдання зошита, ЇМ можна запропонувати розповісти цю історію від імені ворони, від імені Мурчика .

3авдаккя

Після реконструкції текст буде таким.

3.

Був літній день . Васuлько і Сашко прийшли на річку ловити рибу. ОСЬ банка для риби. Ось і черв·яки. А гачки де?

Вдома забули. Оце так рибалки! Заголовком до тексту може служити останнє речення:

"Оце так рибалки!" Проте можна спрОбувати кожне речення тексту зробити його заголовком, звертаючи увагу дітей на роль заголовка . Якщо заголовком буде речення "Ось і банка

для риби", то мова в тексті повинна йти про банку з рибою; якщо заголовком узяти речення "Був літній день", ТО В тек­ сті треба описувати літній день і т . д .

Завданnя

4.

Одразу слід звернути увагу на заголовок

"Школярики". Отже, мова в тексті піде про малих школярів . Майже всі речення розповідають про різне; про Сашка, про собак, про літак, про дощ, про сестричку, про берізку .

Якщо до школи пішов Сашко, то текст буде про Сашка. І ні­ яким чином не пов' яжеться з реченням про собак, про літак, про дощ і про берізку. Слід з'ясувати:

-

Сім років літакові чи Сашку?

Любить гратися із Сашком у школу сесТРИЧRа чи берізка?

у тексті повинні залишитися І,

УРОК

4, 6 і 8

речення.

11

Будова тексту На початку уроку слід повторити з дітьми відомості про будову тексту: зачин повідомляє, де, коли, з ким щось стало ­ ся, готує до сприйняття основної частини .

Основна частина повідомляє про те, ЩО саме і як відбувалося. Кінцівка завершує текст, підводить підсум«и так, щоб стало зрозуміло: автор сказав усе, що хотів сказати.

Майже завжди кожна з цих частин починається з абзацу . 3авдаНftя

-

2.

До тексту можна поставити запитання:

Що ще можна придумати, щоб розвеселити хворого то­ вариша?

Розповідаючи про те, яким був ДеЮlСКО, міркувати можна так:

..

Дениско

Друзі

-

-

спритний, сміливий, вміє дружити .

добрі. веселі. витівники, вміють фантазувати.

3авдан,н,я

4.

На цьому М8.терінлі 1Jотрібно організувати

таку розмову :

Доведіть.

що Івасю жук подобався.

А

чи подобався

жуку Івась? Перечитайте все, що хлопчик робив з жуком.

Чим подобалося це Івасеві? чи подоб8JIОСЯ це жуку? Якби жук міг розмовляти, що б він сказав Івасеві? Чи насправді Івась любив жука? Перечитайте сов хлопчика. Чому хлопчик відпустив жука?

-

Як

могла б скінчитися

ця історія, якби Івасеві не

наснився такий сон? 3авдан.н.я

5.

3а текстом слід поговорити про те, якою була

бабуся Маруся і яким.и були хлопчики. Можливі такі відповіді . Бабуся була доброю господинею, вміла доглядати землю (тому в неї вродили гарні полующі), вона добра, щедра, гостинна, лагідна.

Хлопчики люблять полуниці, не думають про наслідки с воїх вчинків, ласі на чуже. Коли ніхто не бачить, можуть

вчинити погане, але є надія, що вони виправляться почервоніли

-

-

вони

отже, ЇМ зробилося соромно, у вих є совість .

УРОК

12

Відновлення текстів 3авдан.н.я

1.

Текст ·'Ласунчиж.".

Після читання, досліджуючи, про яку тваринку йдеться, слід ставити такі запитання:

-

Яку тваринку можна брати на руки, гладити? Яка тварина може їсти, тримаючи їжу в передніх лапках?

Напевне, діти скажуть, що це хом ' як, миша чи пацюк. Тоді вчитель запитав:

-

Чому ж ми не знаємо, хто такий Ласунчик? (У тексті

про це не сказано) .

-

А де про це мали сказати? (На початку тексту, в зачині).

Отже, придумайте зачин.

3авдан.н.я

2.

Щоб зміст тексту відповідав заголовкові, діти

мають придумати ПРИГОДУ, в якій кішка чимось поласує. Завдан.н.я

3.

Спершу слід звернути увагу дітей на те, що

текст має ту саму назву, що й попередні. А чи відповідас вона змістові тексту? Після того. як діти п-рочитають текст

і дадуть відповіді па запитання, вчитель ще запитає: чи сказав автор усе, що хотів сказати (тобто чи можна

цей текст вважати закінченим)? Про що йтиметься у кінцівці? (Про те, що зробила мама).

3а що мама похвалить Лесика? Чи сваритиме вона ЙОГО З8 цукерки? Яким хлопчиком був Леси:к? (Читай друге речення час­ тинками від коми дО коми, і за кожною 3

них роби

висновки). Наприклад.

Зробив уроки

-

самостійний; погрався 3

котом, подивився фільм про Рекса гратися; знайшов і 3 'Їв усі цукерки

-

любить кота, любить занадто цікавий і лю­

бить солодощі, голодний; розказав фільм друзям

-

має дру­

зів, любить спілкуватися, вміє гарно переказувати.

-

Доведи, що Лесик любить працювати.

3авдан.н.я

4.

Рекомендуємо використати для домашньої

роботи.

УРОК13 ВИДИ ТЕКСТІВ ТЄІtСТ-РОЗПОВЇДЬ і TCJtCT-ОПJ[С -

ЧИМ розповідь відрізняється від опису? Учитель пропо­

нує дітям скласти розповідь і опис про будь-який предмет,

що є напохваті, скажімо: "тека" (папка). Вчитель просить описати її: не дуже велика, червона, легка, прямокутна, ВО­

венька, блискуча, полі етиленова. Потім учитель кладе цю теку ва край столу,

вона падає, з неї вилітають аркуші .

Вчитель пропонує скласти про це розповідь.

~~*M~.~~~

Можливий варіант:

На столі лежала тека. lі н.ен.ароко,м зач.еnuлu рукою. тека впала па підлогу. 1з н.еї вилетіли зошити та аркуші. Довел.ося їх збирати. 3авдан.н.я

1.

Дітям можна поставити такі запитання:

Чому Микиті подарували саме такі іграшки? (Замовив, знають, що йому такі іграшки подобаються) .

3

якої Н8.І'оди хлопчик одержав такий подарунок?

Можна запропонувати дітям

показати і розказати,

як

хлопчик радів подарункові, і запитати, що означає вираз о. коник у сірих яблуках" . Діти можуть скласти за цим текстом діалог

-

розмову

Микити з другом :

-

Що тобі подарували?

•

Мені подарували коника.

А який він?

і т. д. до кожного речення.

Можна скласти монолог · розповідь Микити про подаровані іграшки, текст· розповідь про те, як Микита грався своїм подарунком .

Завдан.н.я

2.

Слід запропонувати дітям скласти порів ·

няльний ОПИС курчатка і каченятка. Треба домовитися, що саме порівнювати : пушок, очі, дзьобик, лапки чи їхні дії.

Для цього зробити таку таблицю . Що

Каченятко

Курчатко

порівнюємо пушок

зеленкуватий

жовтий

очі

продовгуваті

круглі, з великими

повіками дзьоб

Dлескатий

Jlапки

3

гострий

перетинка ·

ми,

схожі

схожі на пальці

Н8

ласти

вміє

плавати,

пірнати

бігати, гребтися в землі

~ УРОК

14

Складаємо текстwоnис і текст· розпов їДЬ 3авда н, nя

1.

"-

Діти одержують завдання поділити текст на

дві частини :

1) 2)

Важко жити бридкому. Чудесне перетворення.

Чи добре ЖИТИ самотньому лебедеві ва тому лісовому озері?

Придумайте таке продовження розповіді, щоб лебідь перестав бути самотнім .

3авдан.н.я

2.

Перед тим, ЯК складати опис лебедя за планом

і зачи:ном, слід запропокувати дітям самостійно (усно) описа­ ти лебедя, ЗОбраженого на малюнку. 3авдан.н.я

1.

4.

Матеріал ДЛЯ вчителя . Загадки .

Залізний кінь, фарбований, І гумою підкований. (Автомобіль)

2.

Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи)

3.

Повзун повзе , сімсот голок везе .

(Їжак)

4.

Що це 38 річ. Що стука день і ніч.

Часу лік веде. Хоч стоїть, та йде. (Годинник)

Про який предмет не було загадки? (Про батон) . А який він? (Свіжий, рум'яний, запашний).

Розкажіть так само про інші предмети . Чому так нази­ вають предмети? Н априклад :

Годинн.uкu Машинки

-

-

настінний, ручний, електронний, пісочниЙ. спортивна. легкова. вантажна .

А ЯJ(що сказати" автомобіль "

3авда н.н.я

~

5.

-

як зміняться слова-ознаки?

Розмову бджоли і метеЛИ}(8 слід прочитати

p,~~

в

особах,

попередньо звернувши

увагу

на інтонацію,

з

якою її треба читати. Бджілка знайомила метелика 3 сонечком. Діти можуть розіграти цю ситуацію в парах.

УРОК

15

Розповідь за малюнками з авдан.н.я

1.

І-ша група слів - це назви планет. Які ще планети ти знаєш? 2-га група

-

назва літальних апаратів . Які ще літальні

апарати ти знаєш? З-тя група

-

називає жителів з інших планет, які можуть

потрапити на Землю. Пришельці. приБУЛЬЦі інопланетяни

-

бо вони прибули .

істоти з інших планет.

Гуманоїди (гум, гомо

-

-

-

людина)

-

схожі на людей.

Що ти повинен був зробити, щоб тебе називали при­

бульцем,

пришельцем,

інопланетянином?

(Полетіти

ва

іншу планету).

-

На яку планету ти хотів би полетіти? Що ти про неї знаєш?

-

А кк ти називатимешся, коли полетиш на космічному

апараті? (Космонавтом).

- як називається одяг космонавтів? (Скафандр). -

Навіщо він потрібен?

3авдан.nя

2.

Запитання до малюнків .

І - й мал. Чому діти тікають від ракети? Чи правильно вони роблять? Як вчинив би ва їхньому місці ти? (Діти мають складати речення за кожним малюнком) .

2-й мал . Що роблять прибульці? Що роблять діти? Чим від­ різняються артисти космічного цирку від артистів звичайно­

го ЦИРКУ? Чому діти повернулися на майданчик? Уявіть собі, що прибульці показують номер "дресирована комета". Роз­ кажіть про нього. З - й мал. Який настрій у дітей та у приБУЛЬЦів? Про що ді­

ти розмовляють з прибульцями?

4-u .lКал . Що кричать діти?

~ •

3Б

~~~~~~~

~ УРОК

16

ПЕРЕКАЗ

•

Вчимося писати переказ Мет а у РОК У - навчити дітей уникати типових помилок ПІД час написання переказу.

На матеріалі переказу Оленки ми вчимо дітей, що події треба викладати у правильній послідовності. Якщо йти за Олевчивою логікою. то спершу настала весна (стало тепло, розтанув сніг) , борсук пішОВ ва полювання. Далі

-

розтанув сніг, шерсть у нього скачаяася

борсука чи в снігу? ЛОВИВ жабок і жуків

-

-

у кого: у

сніг чи борсук?

Який зв' язок між шерстю і тим, ЩО ЇВ борсук? і т. Д. Ще ОДИН ПРИЙОМ роботи над переХ8ЗОМ Оленки

-

нехай

діти знаходять місце кожного речення в основному тексті,

прокладають "доріжки", Це ще краще покаже дітям, нас­ кільки порушено логічну посл..ідоввість У викладі.

НедолiRом Маринчиного переказу є те, що вона в кожному

реченні повторювала слово "борсук". Слід запропонувати дітям підібрати слова, які можна використати замість слова

"борсук " (він.. тваринка. звірок. сонько, товстунчик. наш м'исливець).

Перед написанням переказу треба ознайомити дітей з пра­ вилами написання переказу. дати ще раз прочитати текст.

УРОК

17

Пишемо переказ. План 3авдан.н.я "Мийдодір"

1) 2)

1.

Це малюнок ДО

казки К.

Чуковського

.

Яким був хлопчик? Чому Мийдодір має таке ім'я? Про що хлопчик-бруднуля розмовляє зМийдодіром?

Озвуч цю розмову в парі. Питання до тексту:

1. 2. 3.

Чому від хлопчика повтікали речі? За що крокодил розсерди:вся ва хлопчика?

Чому добре бути чистим? чи легко бути чистим?

~~~~

~. Ти чистий завдяки кому? А чи чисті твої речі? Які з них

ти вже вмієш чистити сам? 3авдан.н.я

2. Разом з планом учні можуть виписати

3 тексту

опорні слова, у паписанні яких можна зробити помилки.

Перед написанням переказу учні можуть перечитати цей текст тричі: перший раз другий раз третій раз

-

-

-

називаючи тільки дієслова; називаючи тільки іменники;

називаючи тільки прикметники.

Якщо учві не встигнуть написати переказ у класі, можна дати закінчити його написання вдома. Одначе вчитель обов' ЯЗКОВО повинен провести урок аналізу учнівських робіт.

Аналіз ДИТЯЧИХ робіт 3 РО3ВИТКУ •

зв язного мовлення

Роботи дітей на уроках розвитку мовлення можна поділи· ти на дві групи: п ерекази й тв о рчі роботи. Для аналізу переказу рекомендуємо ВИГОТОВИТИ такі таблиці. Та6лuцяl. ВИМОГИ до написання перека:зу.

1.

Не можна порушувати по слідовності виклад у подій.

2. 3.

Слід уникати повторів і зайвих слів.

4.

Треба старатися переказувати близько до тексту.

5.

Слід дотримуватись абзаців.

Потрібно стежити за межами речень.

Та6лuця2 .

ВИМОГИ дО написання творчих робіт.

1.

У TBOpj обов' язково повинен бути зачин, основна частина, кінцівка.

2. 3. 4.

Кожну частину слід писати з абзацу.

5.

Слід використовувати художні засоби (порівняння, слова в переносному значенні, синоніми, антоніми, об­

У творі має бути якась цікава подія. Герої твору мусять мати властиві саме їм пригоди.

разні вирвзи).

На уроці проводи ться .колективний аналіз цих рОбіт відпо­

відно до записаних вимог (див. табл.

1

і табл.

2).

На початку роботи з розвитку зв' язного мовлення вчитель

підмічає вдалі усні та письмові висловлювання дітей у TBOPax~ під час добирання певних слів, складання речекь та оповідань тощо.

На при к Л ад. Вчитель дав завдання придумати речення

зі словом "копидка" і відзначив як найкраще речення "У КО­ пилку падали веселі копійки".

Що ж робить це речення

цікавим? (Словосполучення "веселі копійки"). А чому вони веселі? (Бо вони нові, блискучі, дзвіНJ(і, і мені весело їх кидати укопилку) .

Проводяться конкурси на найкраще порівняння. Вчитель

показує дітям будь-який предмет, наприклад, шматок крей­ ди. і кожна дитина повинна дібрати своє порівняння, не пов­ торюючи

дошці

попередніх .

(fLpeuda

Вчитель записує

ці

порівняння на

схожа па стовnчuк. о.л.івець~ морозuво. па­

ле ць. указку. гумку, цукор, на цукерку). З-поміж цих порів­ нннь діти вибирають найкраще (порівняння з олівцем

-

за

формою і функцією). Або ж діти добирають до предмета ознаки. Наприклад, до слова " день": довгий, йсіnnій, яскра­ виЙ. nезабутnій, веселuй , шкільнuЙ. тихий. будnіЙ. вітря­ пий.

сйн.ячnиЙ.

улюблеnий, останній .

Тут

важливо,

щоб

кожна дитина дібрала СВОЄ СЛОВО .

Діти навчаються добирати вдалі слова та словосполучен­ ПЯ, складати речення . А оцінюють їх вони під керівництвом вчителя відповідно до вимог, викладених у таблицих.

Можна запропонувати дітям для аналізу такі речення, взяті з дитячих творів:

Кури хлебтали зернд М орякu nасиnали па .мачту крихти зерняток для птахів.

В кабіні .машипи буксував шофер. За хлоnчико,м znався вовк . Віn був дуже наляканий цим . Для аналізу невдалих текстів вчитель може записати на дошці будь-який текст : ладу;

2)

повторюючи

1) порушивши в якесь слово; 3)

ньому порядок вик­ вживаючи невдалі

~~.@>~~

~. слова;

4)

не ставлячи знаків ва кінці речень;

текст без однієї з його складових частин; поділу на абзаци ;

7)

5) залишивши 6) записати без

вписавши зайві речення;

8)

дібравши

невдалий заголовок . Діти МаЮТЬ оцінити такі роботи відповідно дО вимог і відредагувати їх. Все це

-

складова аналізу робіт з розвитку

зв'язного мовлення. Дальша робота ускладнюється тим. ЩО діти самі мають оцінювати готові роботи . На першому єта.пі вчитель з·поміж дітей може створити групу ДЛЯ оцінювання творів: кожна дитина оцінює твори лише за ОДНИМ, закріпленим за нею,

пунктом (припустимо, ХТОСЬ стежить лише З8 ЗВ' яаком слів у реченні, інший

-

чи є зачин, основна частина та кінцівка) .

Далі діти можуть самі аналізувати твори, шукати й виправ·

ляти помилки

-

це і є метою тривалої копіткої робоТІіІ.

КЛАС

Матеріали уроків 3 розвитку мовлення у

3

класі доповню­

ються систематизацією вимог до творчих робіт, зростає кіль­

кість завдань ДЛЯ розвитку монологічного та ді8JIОгічного МОВ­

лення, ПJЮпонуються конкретні прийоми запам ' ятовування матеріалу, написання загадок, переказів тощо. у

3

класі ми розширюємо поняття дітей про мову й МОВ­

ленвя, знайомимо з ТИМ, ЯК мова розвивається. поглиблює­ МО знання про частини МОВИ, значення слова, зацікавлюємо фразеологізмами, ВЧИМО діалогічного мовлення, розглядає­ мо

прийоми складання

та

поширення

речень,

прийоми

роботи з текстом, ваписання переказу; розпочинаємо робо­ ту вад написанням тексту-міркування, складанням загадок

та казок, написанням записок, привітань та листів .

УРОК

1

Вчимося правильно говорити Завдан.nя

1. 1)

Розглянувши малюнок, діти мають наз­

вати, кого і що вони бачать на малюнку, і дати відповіді Н8 такі заПИТ8ННЯ:

Для чого діти кличуть собачку?

-

.якими є ці діти?

-

Який на вигляд собачка? Чому його назвали Мухою?

2)

Правильно собаку кличе той, хто звертається до нього

так: "Мухо, Мухо!"

-

бо це є клична форма іменника "муха".

Слід запитати, у кого з дітей є вдома тварина, як її звати, і

запропонувати вжити ЇЇ ім'я у кличній формі, як у завданні Завдаnн.я

3.

1.

Щодо правильного вживання імен у кличній

формі слід пам'ятати таке:

1)

імена, які закінчуються Н8 -а (Тамара, Микол.а), М8-

тимуть У кличній формі закінчення - о (Тамаро. Микол.о);

~~~~~

2)

імена, які закінчуються на -я (Галя. Толя) матимуть

закінчення -ю (Галю, ТОЛЮ)і

3)

ЯКЩО імена закінчуються на -о та мають нульове за­

кінчення (Дапило, Гаврuло, Ігор), то вони матимуть на

кінці -е (Даltиле. Гавриле. Ігоре);

4)

пестливі форми імен (Петрu", Тараси", Вогдаnч.u,,)

вживаються

із

закінченням

-у

(Тараси"у.

Вогдаnч.uку.

Пеmриl<У);

5) якщо імена З8.ІСШчуються на -ій (Андрій. ОлеКСіЙ), то вони матимуть на кінці -ю (Андрію, Оllе"сію);

6) жіночі імена, що закінчуються на -ія (Марія. Надія) матимуть на кінці -є (Маріє. Надіє). У\lитель постійно повинен звертати увагу ва правильне

вживання імен у кличній формі, зокрема й у звертанні до вчителів .

3авдаn'Н-я

1. 2. 3.

4.

Правильно речення маюТЬ звучати так:

Дай мені, будь ласка, твою гумку .

Смачні пиріжки в нашій їдальні. у нашої бабусі сьогодні день народження.

УРОК

2

Як розвивається наша мова Завдан.н.я

1.

Після того, як діти розглянуть малюнки і ви ­

конають за ними завдання, вчитель може познайомити їх з іменами, якими у давнину наші предки називали своїх дітей.

Можна записати на дошці імена дуже давніх часів і разом з дітьми спробувати пояснити їхн є значення. Імена хлопчиків

Імена дівчаток

Милухн6, Вовк, Любим, Бєзс6н. Шумило, Білаm,

Веселка. Дорога, Зоряна, Лада, Чорнявка, Любава, Заба.ва.

Путята, ТретЯК, ВеснЯк.

І

~.~.t!;~. І

3а часів Кn:івської Русі дітей називали так:

Ярослав. Володимир, ігор,

Мирослава, Світлана. Ольга.

Олег, СвятослАв. Любомир.

Людмила.

А ці імена почали давати дітям шзніше :

Панас. СВИРИД. Каленик. Соловей. 3авдан.н.я

2.

хівря, Гафія. Немид6ра,

Сидір.

Параска, Соломія ,пsлажка.

Із словами, які з'явилися у мові недавно, діти

можуть усно скласти речення.

Завдання

4.

Якщо дітям важко дається добирання та на­

писання слів, учитель може запропонувати такі слова : Акварель, акваріу.м., акваланг. аквамарин (фарба синього кольору). Аеропорт. аеродро.м., аероплан. аеростат, аеровокзал..

Телефон.. мікрофОН, фон.етuка (наума про звуки мови). М,агнітофон. диктофон . 3авдан.н.я спагеті

корида

-

5.

Бутерброд українською

-

хліб 3 маслом;

локшина.

- ПОЄДИНОК ЛЮДИНИ

3 биком.

Вчитель може запитати. які слова іншомовного походжен­ ня діти знають і можуть пояснити.

6.

Після

запропонувати

дітям

Завданн.я

виконання цього завдання можна пояснити,

які слова ввійшли

до

складу таких: вертол.іт. ХJLіtJороб, са.м.оскuд. зє,мл-екоn, с.м.ітmєзваJLище,

суХОВій.

зерносховище.

воzнеzасник

тощо . Слова такого типу вчитель має пропонувати дітям

постійно. 3авдан.н.я

7.

Слід запропонувати дітям певну ситуацію,

а діти до неї повинні дібрати відповідний вираз .

Наприклад.

1) На уроці діти розв'язували приклади .

Петрик дУже поспішав і зробив бarато помилок . Вчителька йому сказала: "Ти ліпше

. .. о'.

(Діти ПО8ивнj закінчити фразу

- "Сім разів від.м.ір, а адин раз відріж").

2)

Василько погано ставиться до своїх. товариmjв : обізве,

образить, штовхне, вдарить. Тож коли діти ставали в пари,

НИМ

ніхто не хотів стати. Який вираз підходить до ці єї

ситуації? (Що nосієш , те й пожнеш).

3)

Діти прибирали у класі. Працювали старанно. тільки

Івась

-

і сам нічого не роБИВ, і іншим заважав .

Після

закінчення

роботи

вчителька

написала

дітям

у

щоденники подяку.

Що можна було б сказати у цій

ситуації Івасеві? (Без

праці меду н,е скуштуєш; Нк дбаєш, так і .маєш). До решти виразів учні можуть запропонувати ситуації

самостій но. 3авдаnnя

8.

Слова, що характеризують яблуко, можуть

бути такими:

велuке, смачне, стигле. ру,м'яне, соковuте, солодке, садо· ве, за nашnе, гар не, аnеmиmnє, корисне, червиве, блискуче,

чисте, недоступне, раннє, чарівне. веселе, важке, тверде, ціле. кругле. небач ене, чуже.

УРОК Слова 3авдаunя

1.

-

3

назви предметів, дій та ознак

Відповіді ДО завдання такі:

1) Має кермо, колеса, педалі - велосипед. 2) Вміє плавати, стрибати, бігати, квакати - хлопчик. 3) Круглий. смугастий. стиглий, смачний - кавун . Уч.итель повинен звернути увагу дітей на те. що велосипед

говорив про себе словами словами

-

-

назвами предметів, хлопчик

назвами дій, кавун

-

словами

-

-

назвами ознак.

Розповідь кавуна можна назвати описом. Робота над складанням розповідей від імені решти предме ­

тів може бути, наприклад, такою. Заєць: Я маю лапи, голову. вуха. хвіст. тулуб, очі, ніс тощо. Я вмію бігати. стрибати, петляти. ховатися, ЛЯRатися, гризти.

Я невеличкий. сірий, вухатий. лякливий. швидкий. куцохвостий.

3авдакн.я

3.

3апитання до тексту.

Чому довгі літні дні були короткими для Петрика? Назви,

що

робив

Петрик,

і

розкажи,

що

робив

на

канІКУЛах ти .

Чи встигне хлопчик виконати завдання вчительки? 3а­

кінчи цю історію. Завдан.н.я

5 _ Відгадка

до загадки

УРОК

Слова 3авдан.н,я

1)

-

-

слово "клоун" _

4

назви предметів, дій та ознак

1.

3і слів першого стовпчика діти можуть скласти такі

речення :

Лупає чарівний спів . Це на калині витьохкує со.п.овеUко.

2)

Діти з'єднують слова трьох стовпчиків стрілкою так:

лунає

-

ЩО робить?

-

слово

-

назва дії.

3) Слово "чарівний" можна запропонувати змінювати відпо­ відно до запитань яка? яке? які? А слово "витьохкує"

відпо­

-

відно до запитань що роблять? ЩО зр06л.я.ть? ЩО робиш? 3авдан.н.я

2.

Під стовпчиками слів учні підписують такі

слова:

ІІ СТОВПЧИК

І СТОВІІЧИК

щО робити? Слова

що? Слова­ назви предметів

Завдан.н.я

3 . Під

назви дій

стовпчиками діти роблять підписи:

І стовпчик

Петовпчик

що робить? Слова

назви дій

у завданнях

2

і

-

3

-

який? Слова

-

назви ознак

вчитель може запропонувати скласти

пари речень зі словами першого і другого стовпчиків .

Завдаnnя

4.

Після ТОГО, як учні прочитають слова, слід

пояснити значення незрозумілих слів . "Учитель пропонує підкреслити або обвести ті слова, ккі називають конкретні

предмети, що їх можна побачити й намалювати. Складаючи розповідь з поданими словами, учні повинні М8.Rспмально насичувати ними речення. Використані слова у переліку закреслювати.

Зразок розповіді З8 опорними словами. На стадіоні відбулася зусmрі'l з футболу між командами "Динамо" й "Спартак" . На зел.ене поле вuйшли футболісти. Бі.п..я воріт став воро­ тар. Вболівальники заЙн..яли трибуни. Суддя дав сигнал

свистком

і по полю nокотився ,м'Я'l ,

-

ВЛУ'lний удар команди "Динамо". Гол! Лунають радісні вигуки .

Mam'l

закінч.uвся перемогою команди "Динамо". Футбо -

лісти приймали вітаnn.я, квіти й роздавали автографи. Це був nєза6утnій матч .

Завдан.н.я

1) 2) 3)

6.

Відповіді дітей можуть бути такими :

треба його ввімкнути; відремонтувати; поїсти; приготувати; купити продукти; сходити в гості; тепло

одягтися;

рухатися;

протопити

піч;

утеплити

вікна; ввімкнути обігрівач;

4) 5)

прибрати; не смітити;

розвеселити; заспокоїти; не ображати; не бити; дати іграшку.

3авдаЮLЯ

7. Звичайними

словами історія про калушу зв у­

чить так .

Чалапала

ка л уша

по

zалявunі

і

побачила

комашку.

Калуша кричить:

-

Калушата, калушата, комашка! Халушата nрuч.ала­

пали і 1Сомашку З'Їди. А калуша каже:

-

Ой - ой - ой! Комашка неїстівпа!

Калушата комашку виплюнули . Комашка обтрусилася, nрич.еnурилася й почалапала з галявини, nРQмовляючи:

-

Маленькі калушата, нерозумні/ Бешкетники!

Можна разом з дітьми вирішити, хто така калуша

-

качка,

гуска чи ще хто.

Слід звернути увзrу дітей на те, що калуша кликала дітей

M~.~~~
не для ТОГО, щоб ЇСТИ комашку. Може, вона хотіла попере­ ДИТИ дітей, що таких комах ЇСТИ не можна, або показати ЇМ гарну комашку .

УРОК

5

Значення слова 3авд ан.н..я

1.

Словами, які мають кілька значень. можна

назвати такі : ромашка (квітка. кличка корови. цукерка) • .місяць (календарний. небесний), ворона (птах, неуважна людина).

3 авд ан.н.я Куля:

2) 3)

1)

2.

Діти можуть дати такі пояснення:

кольорова гумова надувна іграшка (кулька) ;

наша планета (земна куля) ;

бойовий заряд .

Крило:

1) частина

будинку, яка відходить від центра впра-

во (праве крило) або вліво (ліве крило);

2)

частина тіла птаха;

3)

частина літака.

3 а вда н.н.я

3.

lнші значення виділених Слів такі :

у першому реченні сережки (на вухах)

гому реченні кnоnки: на одязі;

3)

1)

-

прикраса . У дру­

канцелярське приладдя;

2) застібки

жартівлива назва малят .

у третьому реченні спи ці

-

деталь велосипедного колеса.

у четвертому реЧЄELНі ланцюжок:

талевий повідок;

3) прив' яз

у п'ятому реченні гумка у шостому реченні ліс 3 авда н.н.я

4.

-

-

1)

прикраса на шиї;

2)

ме-

для тварини. предмет ДЛЯ витирання записів .

природне насадження дерев.

Можливі варіанти відповідей на запитання

о о Нащо хлопчику палиця?" :

Вона потрібна хлопчику для того, щоб збивати бур о яви та яблукаj кидати собаці ; спиратися на неї і вирізат и на ній візерунки; битися нею; робити ямки в землі; зробити 3 неї підпору ДЛЯ саджанців; вибивати нею килимок тощо.

Пари синонімів, які запишуть діти : су"н..я- nJLаmmя~ гіJL.ll.Я

•

-

віття.

хата

-

raBa -

ворона. палиця

будино,,_ стежка

-

-

дрючок. собака

доріж"а. rcущ

-

пес.

чагарnu".

-

Що звучить грізніше: палиця чи дрючок? Пес чи собака? Що більше

будинок чи хата?

-

Що можна зааСфальтувати Що густіше 3авдаnnя Бігти

-

-

6.

-

стежку чи доріжку?

кущ чи чагарник?

Синоніми до слів можуть бути такими:

летіти, мчатися, нестися.

- вогнище, багаття, ватра. Світлий - ясний, сонячний. Гукає - кричить, волає, горланить. Полум'я

Слід з'ясувати відтінки значень синонімів. 3авдаккя

Антоніми до поданих слів:

7.

-

голодувати велетень

вечір

-

-

їсти;

•

карлик, малюк, крихітка;

ранок;

плакати -

гл uбокий

3авдаккя

мілкий; сміятися,

8 . Таблицю

Слово

можна заповнити так .

Зміна

Синонім

Антонім

Споріднене

форми

слово

грім

грому

гуркіт

тиша

гриміти

чистий

чиста

охайний

брудний

чистота

сварки

• лаика

злагода

сварити

сварка

УРОК

6

Збагачуймо мову. Фразеологізми 3авдакnя

1.

Пояснення значення фразеологізмів.

Втратити голову

Ходити па голові

-

-

розгубитися.

бешкетувати .

Писати вилами по воді

-

не знаТИ 9 чи здійсниться задумане .

Діти дуже полюбляють фразеологізми, тому слід постійно пропонувати їх, домагатися розуміння їх значення та пра­ вильного вживання у мовленні. Фразеологізми (від грецького фразєо

-

вираз)

-

це стійке

сполучення слів. що їх використовують для називання окре­

мих предметів. дій. ознак. Їх не можна розуміти буквально. їх слід пояснювати.

Ситуаціj на розкриття змісту фразеологізмів. С итУ8 Ція

1.

Горів ліс. Одnі засипали вогоnь землею.

інші зйдuвйлu водою. А Роман. зовсім втратив 20лову: бігав від одного до іншого, щось к.ри'tав, хапався за голову. nла"ав. Ситуація

2.

В'tuтель"а вийшла з класу. Дів'tаm"а

сuділи за партами, а хлопці ходил.и на гол.ові

-

стрибали

'tерез парти, пускали л ітач"и, біzал.и по "л.асу. С итУа Ці я

3.

Чи буде дощ. чи ні

-

невідомо. Це ще вил.ами

по воді n.исаШJ. Завдання

2.

- базікати (говорити абищо). З'їсти собаку - набратись досвіду. Ловити вітер - робити даремну роботу. Каша в голові - плутанина думок. Точити ляси

Для ліпшого розуміння діти мають скласти з фразеологізмами речення або оповідання.

Завдання

3.

Пояснення фразеологізмів:

ходитu дог ори ног а.ми взяти н,ог и в руки н.а.мuлurnи шию

-

-

-

робити безлад;

втекти;

покарати.

3 авдання 4. У тексті ді ти мають знайти такі фра;зеологіЗми: то'tuли зуби - хотіли погано повестися з кимось; nошuлuся в дурні - залишилися ні з чим; залишив 3 носом - оБМанув; обвести н,авкруг nа.л.ьця - обманути; заговорив зуби - відволік увагу розмовами; . . наІСивав n ятамu - 8Т)К; в сорочці ндродиmися - мати щастя. Учитель може запропонувати

УЧНЯМ

переказати (усно)

текст цієї казки з використанням фразеологізмів.

~. УРОК

7

Відповідаємо на запитання

3

а в Д 8 В В Я цього уроку

-

навчати не лише відповідати на

запитання, а й коректно Їх ставити.

3авдан.н.я

-

1.

Вчитель може розпочати урок так:

Для чого ЛЮДИ ставлять запитання? Яке запитання ти ставиш протягом ДНЯ найчастіше? Кому?

Розібрати ситуацію . Твій товариш ХОДИВ на циркову виставу.

Які із запропонованих запитань ти йому поставиш, щоб якнайбільше довідатися про неї?

11

І група запитань

-

Скільки часу тривала

вистава?

-

-

група запитань

Які артисти брa;rn участь

у виставі?

Де ти сидів?

-

Що тобі сподобалося

найбільше? Які запитання найчастіше звучать на уроці рідної МОВИ, на уроці читання, математики?

3авдан.н.я

2.

Неправильна відповідь: "Це Марійчина книж­

ка" . Ця відповідь потребує запитання: "Чия це книжка?" Завдан.н.я 8

3. Учитель може запропонувати розіграти ситуації

парах .

Ситуація СитУаЦія

1. 2.

В аптеці . Біля театральної каси .

Відповівши на запитання другої ситуації~ діти можуть напи­ сати оголошення . (Це завдання можна виконувати в групах) .

3

р а з о к оголошення:

Сьогодні відбудеться вистава "Попелюшка". Спектакль

па дві дії. ПО'lаток о 1200. У zоловній ролі О. Сумська. Завдан.н.я

4.

Перш ніж розпочати гру "Так

-

нї·. вчитель

проводить з дітьми тренувальну гру-пошук.

На дошці він зображає дерево з безліччю листочків на гілках . Учитель каже: "Я загадав на цьому дереві один лис­

'Точок. Відгадайте~ який"

.

3апитаивя:

-

Цей листочок міститься ліворуч? (Якщо так, то відтива-

є ться права частина. Якщо ні

-

відтина є ться ліва) .

-

Цей листочок уверхвій частині дерева? (Якщо так, томи

знаємо, що листочок міститься у верхній лівій частині). Тепер учитель ділить дерево навпіл по вертикалі. Район пошуку

-

три гілки. А тепер слід з'ясувати, на якій саме

гілці цей листочок.

-

Цей листочок на верхній гілці? (Так або ні).

На середній гілці? (Так або ні) .

Отже, ми знаємо, що листочок на нижній гілці. її теж можна розділити навпіл і за допомогою запитань вийти на ще вужче КОЛО пошуку. Останніми запитаннями можуть бу ­ ти точні вказівки на кожен з листочків, що залишилися. Після цього почати гру "Так

-

ні" .

8

УРОК

Діалог 3авда,."н,я

1. Можливі варіанти

розмови хлопчика з мамою.

Роз м ов а пе р ша . Хлопчик винен.

-

Тимку! Що сталося? Та от ... Ваза розбилася. Бачу, що розбилася. Однак вона ж не сама розбилася? Та це я ненароком. Хотів поставити квіти, а вона вислиз-

нула з рук.

-

А ти хоч не поранився?

-

Ні. Жаль вазу, але я дуже рада ...

'Учитель має запитати у дітей, що порадувало маму .

1.

Те, що хлопчик не поранився.

2.

Те, що в неї росте чесний син.

Роз м О В а

-

друга . Хлопчик не винен.

Тимку. що сталося? Ти знову розбив вазу? Та ні. Я й сам не знаю, що тут відбулося.

Ти не знаєш, я не знаю . Хто ж міг її розбити?

...

Варіанти відповідей . Несподіваний протя.г. Скинув

кіт. Сусід забивав у стіну цвях, і вона впала. Учитель може провести конкурс на кращий діалог .

3авдакн,я

2.

Діти мають подумати і відповісти, між ким

відбуваються ці розмови.

Роз м О ва перш а. Хлопчик і дорослий. Ро з м О В а дру га. Вчитель і учениця .

3авдаккя

3.

Після того, як діти попрацюють над малюн­

ком, учитель може ЇМ запропонувати скласти й записати інс­

трукцію відвідування хворого. Приблuзний текст ікстру"цїї:

1. 2.

Не забудь розпитати хворого про самопочуття . Принеси йому щось корисне (фрукти,

книжку,

гру.

домашнє завдання) .

3.

3апропонуй свою допомогу (збігати в аптеку, приготувати чай, зробити компрес).

4. 5.

Старайся підбадьорити хворого .

6.

Не надокучай хворому.

7.

Довго не затримуйся.

Розмовляй тихо, поводься стримано.

3авдаккя

4.

Діалоги учні оцінюють, користуючись наве­

деною іпструкцією.

УРОК9 Речення. Уяви, ро зкажи, доповни 3авдаккя

1.

Варіанти відповідей дітей .

Хмара. Можна уявити велику темну хмару, яка закрила с онце, нависла над землею, все навкруги посіріло . Речення

" сердите "

.

Хмаринка

-

легка,

біла,

пухнаста;

летить високо

по

с иньому небу, змінює свої обриси: то схожа на ведмедика, то

на котика і т. д. Це речення "веселе".

3авдан. н,я

2.

3а реченням "Шумлять сосни" можна уявити

таку картину . Сосни в оточенні інших дерев . У них високі

~~~.

стрункі жовтуваті стовбури. Гілля високо вгорі, ва стовбу·

рах виступають прозорі крапельки живиці. На землі голки, шишки.

Вітер гойдає

верхівки,

і чується заспокійливий

шум. Під соснами затишно . Речення "спокійне". Поширюючи це речення словами з довідки, діти мають

скористатися всіма словами, тобто розглянути всі можливі варіанти, спостеріrаючи, ЯК при цьому змінюється картина. Н ап риклад

,

весела картина.

3а вікном навесні весело шумлять могутні сосни.

Сумна картина. На півночі вночі тривожно шумлять старі сосни.

Завдан.н.я

3.

Речення про дракона можна поширити так:

у затишній печері колись безтурботно жив з дітками ве ­ личезний дракон. Завдаnnя

4.

Аналізуючи речення, яке склала Катруся,

слід звернути увагу на такі недоречності:

1) у крихітній печері велетевський дракон, та ще із дітка· ми, не вміститься;

2)

несумісні форми "завтра жив"

-

протиріччя між май­

бутнім і минулим часом;

3)

якщо дракон жив з дітками, то вже не самотньо .

3авдаnnя

5.

Слід підставляти в речення всі варіанти з

довідки і спостерігати, як при цьому змінюється картина.

Завдан.н.я

1. 2. 3. 4.

6.

Можливі варіанти поширення речення:

Кіт виліз на дерево і прича1вся.

Кіт виліз на дерево. бо за ним гнався собака. Кіт виліз на дерево. але й там довго не затримався . Кіт виліз на дерево. а кошеня залишилося внизу .

УРОК

10

Переказ. Прийоми роботи з текстом Завдаnн.я З. ДЛЯ написання переказу потрібні такі вмів·

вя: малювати, читати, слухати, фантазувати; та ще пам'ять, уява, грамотність. увага.

Діти мають пояснити свій вибір приблизно так: "Треба

вміти малювати, бо можна зробити замальовки до тексту";

"Треба фантазувати, бо це вміння дає можливість увійти в текст, відчути, побачити те, про що йдеться" . 3авдан.ня

4 . Після прочитання тексту діти мають відповісти

на такі запитання :

чи бачив ти, як сходить сонце над водою?

-

Чому Тарасикові здалося. що у сонця золоті весельця і воно ДО нього всміхається?

Петрик виписав з тексту слова - назви дій. щоб ставити від них питання хто? або що? На при к Л ад. Про"uнувся Не було

-

Побіг

куди? (до річки).

-

-

хто? (Тарасик) .

кого? (тата) .

Дмитрик виписав слова

-

назви предметів і користується

ними так: він ставить від них питання що робить? що роблять?

Напр и кл ад. Тараси" що зробив? Тато що зробив?

-

-

прокинувся.

пішов.

Хлопчи" що зробив?

-

побіг до річки .

Тажим чином, і Петрик, і Дмитрик змальовують повну картину і не порушують послідовності викладу подій .

Учитель може записати всі ці прийоми на окремому арку­ ші й повісити в класі . На вигляд цей запис приблизно буде таким .

Для ліпшого запам'ятовування тексту треба:

1. 2. 3. 4.

Виписати з тексту дієслова. Виписати іменники. Зробити малюнки. Скласти план з опорними словами.

Завдання

5.

Після прочитання тексту "Вітер-садівник"

учитель може дати дітям завдання словами картину

намалювати

.

Розкажи, який на вигляд дуб, що його назвали могутнім. Якими були дубочки?

Знайди в тексті споріднені слова до слова дуб. (Дуб, дубочки, діброва).

Знайти синоніми. (Могутній, дужий).

-

Поясни ріЗницю між реченнями:

Дуl5 жив . Дуl5 ріс. Дуб ріс

просто збільшувався. (Розповідь звичайна) .

-

Дуб жив

- ріс, дружив

3 вітром, сонцем, землеЮ,мав якісь

свої клопоти та радощі . (Розповідь казкова).

УРОК

11

Переказ. ПЛан та опорні слова 3авдакnя 1.lliсля прочитання тексту вчитель може поста­ вити ДlТЯМ низку запитань:

-

Чому Барсик вважався найлютішим псом у селі? чи під-

тверджує цю думку оповідання?

- чи ба'tfiIВ ти ЛЮТОГО пса? чим вів відрізняєтьсл від нелютого? -

На кого собаки кидаються найчастіше? Чому Варсика не боявся дядько Іван? Чи боїшся собак ти?

Стояла страше нна спе ка. Як ти уявляєш картину страшенної спеки?

- Поясни різницю у значенні речень: 1) Барсик підбіг до води. 2) Барсик накинувся на воду . 3) Пес глянув на хлопчика. 4) Пес лагідно глянув ва хлопчика. УРОК

12

Текст-міркування 3авдан.н.я

1.

Це текст-розповідь з елементами опису.

До тексту можна запропонувати такі завдання:

1. 2. 3.

Розподілити ва частини . Дати ЇМ заголовок .

Дати відповіді на запитання:

Чим кулыtи відрізняються від куль? Відерце від відра? Лампа

-

від лампочки?

Слід

пояснити

значення

слова

"опецькуватий"

Діти мають дати відповіді на запитання :

"Що можна

сказати про дітей та їхні стосунки?"

3

оповідання видно, що діти вміють дружити, спілкувати·

ся: і хлопці 3 хлопцями, і дівчата з дівчатами, і дівчата з хлопцями.

Вони роботящі, вмілі, винахідливі, щедрі, люблять красу. Дівчатка не заздрісні

-

хвалять чужого сmговика, відверті

(призпалися, що сніговик у них не вдався) . Завдан.н.я

2.

Причини, з яких дівчатка не змогли зліпити

сніговика , можуть бути такими:

1. 2. 3.

Був мороз, і сніг не ліпився, розсипався .

Не змогли домовитися між собою, хто ЩО робитиме. Було мало снігу .

Завдан.н.я а висновок

Твердження висловлене в першому реченні,

3.

-

в останньому.

Можна запропонувати дітям знайти споріднені слова до слова

-

..

.

леТІТИ

"

.

Що означає вираз "осідлий птах"? Що ти ще знаєш про горобців?

Завдан.н.я

4. третє речення -

Послідовність

речень

повинна бути така:

це твердження, його треба записати першим.

Перше і друге речення

-

доказ, їх слід записати після

твердже ння.

Четверте речення

-

висновок.

Під час записування тексту діти повинні дотримуватись абзаців. Завдан.н.я

5.

Причини, з яких котика назвали Пушком,

можуть бути такими:

1) 2) 3) 4)

котик пухнастий; котик любить гратися пушком;

вів живе в сім'ї, де всіх котів називають Пушками; він легенький і бігає. наче літає .

~ УРОК

13

•

Текст-міркування 3авдан.н.я

1.

-

Текст перший

Текст

3

розповідь.

другий

розповідь

3

елементами

опису.

а в дан н Я до текстів. Знайти описи . Назвати, які значення може мати слово

"сходи" . (Сходи

рослинки, що зійшли; СХОДИ - споруджен­

-

ня ДЛЯ сходження знизу вверх, 3 поверха на поверх) .

Знайти образні вислови . (Сніг

-

в образі дідуся, який нак­

риває пухнастою ковдрою рослинки в першому тексті, і рос ­ ТОЧКИ в образі дітей, які ніколи не бачили снігу) .

Сюжет другого тексту казковий . Можна запропонувати дітям закінчити йогО реченнями першого тексту. (Починаю­

ЧИ зі слів "накрив їх .. "). Текст третій зи : сніг

-

-

міркування . В ньому наведено два дока­

захист і сніг

-

майбутня волога .

Учитель має розповісти дітям. як на полі затри:мують сніг . Для цього поля обсаджують деревами (тобто роблять лісоза ­ хисні смуги), тракторами пресують сніг на полях, щоб його

не здувало вітром. Сніг із міст вивозять на поля. 3авдаnnя

1.

2. 3

р а з к и док азі в до

тв е рдж ев ь :

Весела людина має гарний настрій, менше хворіє . Вона

в усьому бачить добро .

2.

Курча скрізь ходить за коти:ком, з ним разом їсть . Коли

котик спить, воно гріється під його бочком .

3.

Міцний асфальт, який людина може розбити тільки ло­

мом, :коріння дерев і паростки трави проламують з легкістю .

4.

Вираз "кухня погоди" слід пояснити. Кухня

-

місце, де

готують їжу, а на Північному полюсі "готується" погода : хо­ лодні маси повітря звідти приносять сніг, сердиті вітри

-

це

теж посланці Північного полюсу. І від того. якими сильни­ МИ вони будуть, в якій кількості надходитимуть, залежить температура повітря, кількість опадів на всій земній :кулі.

5.

Не видно дерев. води. очерету. Навіть не проглядає сонце.

+~~~~~~~~~~.~~~M

~ УРОК

14

Складаємо загадки Завд ання

1.

Текст .

1 . Відгадки ДО загадок : 2. Кішка. 3. Лисиця.

Учитель повивев звернути увагу на те, що першу загадку з агадано в основному іменниками, другу тю

-

-

дієсловами, тре­

прикметниками .

3авдаnnя

спільне

-

2.

Усі зображені на малюнках предмети мають

зуби .

Загадка "Зуби має, а не кусає" має кілька відповідей: гре­ бінь, пилка. часник. Решта зarадо:к

-

лише одну відгадку.

МіРlСуваnnя про створення цих загадок.

Слово "зуб" має кілька значень. Зубами людина може ку­ сати. гризти. ЇСТИ, жувати . Зубами гребеня та зубками час­

нику не можна цього робити. А зуби nилки наче гризуть дерево .

3авдан.nя

3.

Спільна дія ЛЮДИНИ і годинника

ходити.

йти. Показувати час може тільки годинник .

Загадка про ГОДИННИК може бути такою: Ходить. а не людина, nQказує , катра година . Завдання

4.

ШДПИС8МИ дО частин

гриба мають бути:

шапка, ніжка.

у дитини теж є ніжка, але шапку вона носить па голові. Отже, про грибок загадка може бути такою:

Хто носить шапку на ftозі? 3 ав дан.н.я

5.

Після розгляду. як утворилася зarадка про

бурульку, можна запропонувати учням скласти загадку про

моркву з опорою на бурульку. На що схожа морква? (На бурульку) .

-

Яке має забарвлен.ня? (Оранжеве). Де росте? (На городі).

Отже. загадка про моркву буде т8.1(з :

Оранжева бурулька на городі росте. 3 ав д анuя

6.

Груша схожа за формою на лампочку. а від­

різняється кольором та призначенням. Тому загадка може

~~

бути такою : Жовті ламnочlСU па дереві ростуть . НІС зветься

це дерево?

•

"Учитель може розповісти таку загадкову історію: ~ Ми повісили на ялинку іграшки, цукерки, жовті лам­ почки та червоні кульки.

Я з'Їв одну лампочку і надгриз одну кульку. Що це за лампочки та кульки? (Груші та яблука).

3авдаккя

8.

До всіх зображених на малюнку предметів

пасують слова:

ліхтарик.

горошинки,

кульки.

н.амисmинки,

висять,

тремтять. гойдаються, на н.іжці. па ниточці; дзвіночки ~ тільки до конвалії; голівки ~ до суниці;

білі ~ до конвалії; червоний ~ до суниці;

дух.м.яНі ~ ДО суниці і конвалії; солодІСі прозорі

-

ДО суниці ; росинки;

ростуть ~ конвалії, суниці:

-

сидить

росинка (на траві);

- суниці; блищить - росинка; горить - суниця, росинка. кuвають

Можливі загадки. Духмяний солодкий черв0пий ліхтарик на ніжці горить.

(Суничка) Блищить. тремтить. гойдається прозора nа.мuстинка. (Росинка)

УРОК

15

Вчимося спілкуватися письмово Мет а

-

навчити дітей писати записки та листи.

Для цього у зошиті запропоновано зразки .

Листівк}' з побажаннями для Василька прислали бабуся з дідУсем та друзі.

-

Листівка від того, хто написав побажання для себе,

від

брата (він нагадує про свій день народження).

Листівки з побажаннями для домашніх

-

від сестри Віри

(якщо здійсняться її побажання, буде добре мамі, бабусі та

самій Вірі). Доречно нагадати дітям про вживання кличної форми у звертанні і те, що назви свят пишуться з великої

літери (з Новим роком, з Різдвом, з Великоднем, але - зднем народження). Побажання слід вибирати залежно від уподобань людини,

.

віку, роду занять, мрій. Утім, всім можна побажати доброго

. .

здоров я, щастя, УСПІХІВ .

Завдан.н,я

2.

Ранjше Костик написав записку, яка подана

дРугою. Вчитель має звернути увагу дітей на те, що у записці має коротко повідомлятися, хто, з КИМ, куди пішов і коли по­ вернеться, а також має ставитися підпис . Записку слід писа ­ ти охайно, розбірливо і залишати ва видному місці.

Завдан,uя

3. Ігор

пише у листі все про себе. Пише для того,

щоб йому купили ковзани.

Микола пише для того, щоб довідатися про здоров'я рід­ них та їхні новини і щоб повідомити про свої справи та пора­ дувати бабусю й дідуся .

Перед написанням листа слід звернути увагу дітей на те, що спершу з абзацу пишеться вітання та звертання (звертання у реченві слід вjлділяти комою).

Далі, з абзацу, викладається зміст листа . Мета його

-

роз­

питати про життя, новини та здоров' я того, кому його адре­ с овано, і розказати про свої справи.

Наприкінці листа запрошують ДО листуванНЯ, переказують вітання.

Внизу праворуч ставиться підпис та дата написання листа.

УРОК

16

Вчимося писати казки Завдан.н.я

1.

На початку уроку слід повторити про те, що

казки бувають чарівні, побутові та про тварин.

Які казки називаються народними, а ЯJCі літературними?

Які зачини та кінцівки ВИRористовуються в казках? Які чарівні казкові речі ви знаєте? (Шапка-невидимка, килим

самоліт, чоботи-скороходи, чарівне дзеркаль­

-

це, скатерть-самобранка, сокира-саморубка, тарілочка з яблучком).

Завдаnnя

2.

Мати чарівну паличку

-

це:

Добре Можна

виконати

Погано будь-яке

Паличкою може скористати­

бажання, перемогти злу си-

ся погана людина і здійснити

лу,

свої лихі наміри.

Допомогти

в будь - якій

складній ситуації.

Коли все робитиме чарівна паличка

-

станеш лінивим,

слабким, хворобливим. Тобі заздритимуть ті, у КОГО немає такої чарівної палички. її можна зarубити, її можуть вкрасти.

Завда"н'ПЯ

3.

Найкраща казка у Костика. Сніжинки мають пригоди, влас­ тиві саме сніжникам, дружать з вітром і хмарою, по - різному опускаються на землю .

у казці, що її склав Василько, із сніжинкою відбувають­ ся нереальні

пригоди:

вона

не може їхати в теплі

краї,

грітися на сонці, купатися в морі, та ще й приїхати назад, бо вона розтане.

УРОК

17

Здрастуй, літо! Відгадки до кроснорда

1.

Літак.

2.

Клітка.

3.

Літера .

4.

Літо .

Чи можна ці слова назвати спорідненими? 3авданн.я 3. Значення прикметншсі.в у СЛQвосполученн.ях та.ке : літнє сонце

-

сонце влітку;

~~..@?.м~M

літній чоловік

..

літн.я вода

-

Завдаnnя

4.

.

каНlКУЛИ

3

.. .

-

немолодий чоловік, в літах;

ледь тепла . У

четвертому

завданні

загадано

слово

букв цього слова можва утворити такі слова: лак, кулі,

лук, лин. луна. лан. кулан, кулак. клин, акули. ікла. ліки. лука, лік тощо.

Завдання

5 . Можливі варіанти

відповідей:

П арта думає, що портфелю добре, бо вів буває ва вулиці,

багато що бачить, хазяїн бере його до рук, одягає на плечі, одне слово

-

любить.

Портфель думає, що парті погано, бо вона хоч і має ноги, але ходити ве може, ніколи ніде ве була; все ва неї кладуть

та вішають. Парті можна подякувати за

Портфелю можна подякува-

те,

ти за те, що він береже нав-

за

що вона нею,

дозволяє СИДІТИ

писати,

читати,

М8-

чальні

речі

лювати, що вона зручна, гар·

довго

ва, легка.

мокнути

піД

служить,

замком,

не

речам,

дає в

багато що вміщається.

на-

нього

КЛАС

•

Метою проведення уроків з розвитку зв' яаВQГО мовлення в

4

класі є формування вміння самостійно виконувати роботи

творчого змісту. Цьому сприятиме збільшення кількості твор ­ чих тюбіт, ознайомлення з мовними СТИЛЯМИ . Поглиблюється знайомство зі словниками,

відбувається спостереження

за

роллю слова в жи'М'і ЛЮДИНИ. ПРОВОДИТЬСЯ далі робота з роз­ витку уяви, фантазії, вміння викладати свої думки на папері. Переходимо ДО конкретних порад стосовно роботи з нашим зошитом.

УРОК

1

Спогади про літо 3авдак"я

Слово "літо" радісно ми ВИМQВЛЯ Є МО З різних

1.

причин:

1)

наприкінці навчального року, коли стамились і хочеть­ ся відпочивати;

2)

ВЗИМКУ.

коли

похмуро

й

холодно,

ми

згадуємо,

ЯК

затишно й тепло було влітку;

3)

коли з літом пов'язана якась радісна подія, яка вже була або буде саме влітку.

Завдакн.я

Сумно слово "літо" можна вимовляти теж з

2.

РіЗНИХ ПРИЧИН:

1) 2)

коли літо закінчується;

взимку. коли CYMY~MO за ним .

3авдаnnя

3.

Слово "літо" звучить м'яко, лагідно, бо в

ньому є м'який звук [л 3авдаnnя

4.

],

немає звука [р], ШИПЛЯЧИХ .

Пояснення дітей стосовно підкреслених слів

може бути таким :

1) 2)

літо лагідне, якщо сонця й дощу було в міру;

золоте

~

-

було багато СОНЯЧНИХ днів, з літом пов ' язані

уже гарні спогади;

62

~~~~~~

3)

ІІогідне

Завдаrtrtя

- стояла гарна погода . 6. Якщо діти самі не можуть

вибрати, в образі

кого виступатиме літо, можна запропонувати їм написати

про літо в образі Чарівника, Феї, примхливої Принцеси.

УРОК2 Слово про слово Завдаnrtя

1.

Л. Толстой порівнював слово з ключем до сер­

ця, бо слово однієї ЛЮДИНИ йде ДО серця іншої. Якщо це слово доб ре, гарне, щире

-

серце співрозмовника відкривається

для спілкування; якщо слово лихе і нещире

-

воно закриває

се рце ЛЮДИНИ і спілкування не відбувається.

Л. Успенський порівнював слово з дивом, бо, почувши сло­ во, людина може собі або щось уявити, або щось відчути;

сло во може схвилювати, підбадьорити. Слово може назива­ ти будь-які предмети, дії, ознаки.

Завдаnnя

2.

Про силу слова йдеться в прислів'ї: "Слово

нагору підніме'

О

-

тобто змусить людину повірити в себе, в

свої сили, підбадьорить. "Слово З гори скине"

-

тобто воно

може розбити віру людини в себе.

Завдаnн,я

3 . Вчитель може пояснити дітям значення слова "окрилюють" - роблять людину могутньою, їй здається, що за спиною у неї ростуть крила.

Слово "зіб'є з дороги"

-

людина під впливом слів іншоїлю­

дини починає робити погані ВЧИНJCи . Решту слів діти можуть пояснити самостійно.

Завдан,н,я

4.

До дієслів, які розповідають про значення

сло ва у вірші, можна дібрати такі слова :

- хвороба, сварка; веселять - канікули, гарна оціНRа, сонце, купання; окрилюють - Молодець! Умієш! Я тобі вірю! Хвалю!; nеч.алять

об'єднують сл.авлять

-

- дружба, мир, разом, праця; перемога, чемпіон, ти найкращий, геній,

тал ант;

ран.ять

-

неук, телепень, ледащо, поганий;

лікують

-

заспокойся, я тебе люблю, моє сонечко;

збивають 3 дороги наставляють

-

на

обманюй, ХИТРУЙ. побий; добро

-

допомагай,

люби,

будь

милосердним.

3авдан.н.я

6.

Слово "річка" може "притягнути" до себе та­

кі слова: берег. пісок. рибка. рибалка. ч.овен.. хвилі. водорос · ті. широка, тиха. "упатися, хлюnоч..е, туман тощо .

3авдаккя

7.

Можливий варіант розповіді про сонце.

Ранком зійшло над землею лагідне сонечко. Принесло воно на землю світло й радість. Все живе усміхається і. радіє йому . Пташки співають. квіти кивають голівками. мете ­ лик підставляє під його проміння свої крильця_ Зразок розповіді про річку .

Прокинулась річка і побігла хутчіш між берегів. підійма ' ючи хвилі. Гойдаються на ії nіщано.му дні водорості. nлава· ють рибки _ А на береЗі сидить рибалка і мріє впіймати ве­ лику - велику щуку.

УРОК

3

Мовні стилі Завдан.н.я

1.

Відгадка до загадки

-

"павук". Павука часом

зараховують до комах, але це не комаха, вів має вісім ніг, а комахи

-

ПО шість.

3авдакн.я

2.

Текст "Павук-синоптик"

-

науково-популяр­

ний _ Учитель може пояснити значення слова "синоптих"

-

той, хто передбачає погоду _ Щодо гнізда: деякі павуки влаштовують собі гнізда у

щілинах дерев, тріщинах будівель . Текст "Осінь"

-

художній.

Науково-популярний текст відрізняється від художнього

тим, що в ньому подаються наукові факти, підтверджені дослідами , числа; немає порівнянь, образних висловів.

3авдакн.я

4_

Щоб утворився текст, речення треба постави-

ти у такому порядку:

3); 1); 4); 2).

Цей текст науково-попу­

лярний _ Діти можуть підкреслити такі слова, характерні

для науково-популярного стилю: найвисотніші створіння.

харчуються. на висоті

5.

Завдаnн,я

7500

Вислови,

м. не вище

властиві

4500 м.

художньому

стилю,

:зап исані у другому стовпчику. Порівняння: очі, як тернини (чорні ягоди) .

Образні вислови: грім сердився, сmрун.кі сосн.u. Пестливі слова: жабка-скрекотушка .

Фразеологізми: пекти ра1Си, тридев'яте царство. Вчитель може поставити дітям ще кілька запитань:

-

Якими є берізки, що їх назвали стрункими? "Грім сердився". Хто може сердитись? У якому значен­ ні вжите це слово?

Як ви розумієте вислів "тридев'яте царство"?

УРОК

4

Культура спілкування Завдан.н.я

1.

Можна виконувати усно. Наслідки кожного

способу, придуманого Іванком, слід розібрати з дітьми.

Спо с і б

1.

Якби Іванко дав дітям цукерок за те, що прий­

няли ЙОГО в гру, ТО кожного наступного разу діти можуть зн ов чекати від нього цукерок, а без них не захочуть з ним гратися . Цей спосіб прийнятний, але не досить ефективний.

епос і б

2.

Хлопчик високо оцінює гру дітей

-

це повин­

но ЇМ сподобатись. Він просто висловлює своє побажання

-

така відкритість людини теж подобається, тому цей спосіб найбільш ефективний.

Спо с і б

3.

Хлопці не люблять, щоб ЇМ хтось наказував,

к ого брати в гру, не люблять несамостійних дітей. Це може спричинити негативні н аслідки , Іванка можуть дражнити бабусиним онучком. Цей спосіб повністю неприйнятний. Спо с і б люблять,

4.

Діти не вважають, що вони грають погано і не

щоб їх повчала стороння людина, тому можуть

об разитися й у гру не візьмуть . Це безперспективний спосіб . Вчитель може додатково запитати:

-

Чи хотів би ти вчитися в цьому класі?

-

Яке прізвисько там тобі б дали?

3авдан.н.я

2-3.

Після прочитання розмови треба запитати .

дітей, що вони можуть сказати про характер Василь.ка. (Ва­ силько вразливий, часто не в настрої, легко ображається).

А що можна сказати про його співрозмовника? (Він

-

спокійний, розуміє навколишніх, вміє вислухати, не поспі­ шає ображатися, відвертий),

-

Про Грицька можна с.казати словами з діалогу:

"Хлопець він непоганий,

але полюбляє побігати, от 1

дражниться" . Після цієї розмови Василько, напевне, поводитиметься,

як його товариш, йтиме до Грицька тільки тоді, коли той назве його Васильком . Завдан.н.я

Поради для дітей, яких дражнять, можуть

4.

бути та.кими:

1.

Не відзив8ЙСЯ на образливі прізвиська (не звертай на вих уваги

2. 3.

-

у тебе є ім'я);

Стався до образливих слів з гумором. Час від

часу смійся

з

самого себе

(таких діти

не

дражнять). 3авдан.н,я

5.

Про дітей можна сказати, що вони веселі,

мають почуття гумору.

винахідливі, не ображаються на

прізвиська, ве бояться посміятися із себе, тому їх ніхто не

дражнить. "Артист"

Прізвиська

"3найко",

вказують на те,

"Пан

Спортсмен",

що діти позитивно оцінюють

сильні сторони і риси характеру один одного.

УРОК

5

Пишемо текст-міркування Завдан.н.я

1.

Дати

однозначно відповідь

на запитання

"Хто кого дужче любить?" неможливо. Можна сказати, що в ону.ка та дідуся дуже гарні стосунки.

~ УРОК

6

Складання розповіді від імені різних героїв Коли діти читатимуть розповіді героїв казки "Рукавичка". ВО НИ можуть Їх ДОПОВНІ0вати чи розповідати по-своєму.

Розповідаючи про себе, рукавичка жаліється, вова пригніче­ н а . Можна зanр<шонувати дітям змінити Ій настрій і розповісти від імені веселої, гостинної рукавички . На цьому уроці вчитель може поділити клас на окремі групи,

щоб кожна з них розіграла цю казку в особах.

УРОК

7

Розповідь за серією малюнків Відповіді

1.

на

запитання.

Чому хлопчик поліз на дерево? (Може, він посперечався

з хлопцями, що може вилізти . Може, його назвали боягузом

і він хоче довести, що це не так. Може, він хоче ЗВЯТИ з дере­ в а кошеня. Можливо, він хоче взяти з гнізда пташеня).

2.

Яка небезпека могла чатувати на дереві? (Гілка може

обл аматися,

подме сильний вітер.

запаморочиться голова

тощо, і хлопчик упаде).

3.

Як ПОВОДИЛИСЯ ті, хто стояв під деревом? (Хлопці

ро змовляли, кричали

-

що саме? Бабуся схопилася за голову .

Ч ому? Дівчинка біжить до будинку

-

-

навіщо?)

Чому мама біжить, а не йде? (Поспішає, хвилюється) . Про що вона думає? Чому мама не гримала на хлопчика і не сварила його. ко-

л и вів був на дереві? Що могло б статися, якби вона це зро­ б ила? (Він міг злякатися, розхвилюватися, послизнутися і вп асти) .

(-

Що вона сказала синові, щоб він благополучно зліз?

Сивку, злізай, не бійся. Не поспішай. Дивись, ЯК ставити

но гу . Ти в мене молодець, сміливий тощо).

-

Чому мама заплакала

-

адже з хлопчиком нічого не ста­

лося? (Весь час була у напруженні, стримувала своє ХВИЛЮ-

вання, боялася за сина, нервувалася).

Учитель може запропонувати дітям ПРИдУмати заголов.ки ' до кожного малюнка

-

це буде план розповіді, за яким діти

с.кладуть спершу усні розповіді, а потім запишуть їх.

УРОК

8

Оповіданвя за сюжетним малюнком 3авдан.nя

2.

Нехай діти спробують об' єднати в пари ЯКО­

мога більше предметів і пояснити їх зв' язки: На при к Л ад:

хлопчик. котик

-

озеро

-

хлопчик. котик

риба, риба

-

-

хлопчик. риба

очерет, хлопчик

-

-

очерет і т. д.

Даючи відповіді на запропоновані запитання, діти повинні

"увійти" В картинку і розповідати від імені хлопчика ІІРО все, що вони бачать, чують, відчувають.

Потім нехай діти спробують уявити себе котиком і розка­ жуть, що цікавого може бути для нього на березі цього озера.

(Він прийшов з хазяїном, хоче рибки, гріється на сонеч:ку).

-

Що робив хлопчик ДО цього? (Готувався до риболовлі).

А що вів робитиме після цього? (Відповідей на це запи-

тання може бути дуже багато

-

скільки дітей у класі, стіль:ки

і відповідей . Нехай діти говорять "ланцюжком" умова

-

-

головна

не повторювати відповідей попередніх дітей).

Заголовок "Щедре озеро" налаштовує дітей на веселу роз­

повідь, а заголовок "Невдала риболовля"

-

на сумну. Нехай

діти доберуть і запишуть усі можливі дієслова, прикметни­ ки, іменники, необхідні для розповіді, а потім, користую­ чись ними, напишуть твір.

УРОК

9

ПШIlемо переказ Після ТОГО, як учні проt.Шта.ють текст "Зайлі", вчитель пос­ тавить запитання щодо змісту, попросить знайти слова , якими автор називає ззйцj в, дати характеристику хлопчику, попе­

редньо перечитавши все, ЩО про нього с:казано у тексті (хлоп-

чик рооуміє? що зайці з голоду обгризають дерева? жаліє їх). Нехай діти зачитують речення. в яких про це говориться.

-

Знайдіть

у тексті слова.

які

свідчать.

що

хлопчик

був нелінивий; речення про те, що саме знає хлопчик про зайців .

-

Доведіть, що хлопчик

-

захиснИR дерев і зайців.

Доведіть, що вів скромний.

Чи можна назвати його хазяйновитим? Відповіді на за-

пита.ння зошита можуть бути такими:

Багатосніжна зима погана для зайців ТИМ, щО їм важко

1.

бігати й рятуватися, а вся їхня їжа

-

під снігом . Добре

для зайців те, що їм легко ховатися в снігу і на снігу їх не буде видно .

Хлопчик турбувався про "чужих" зайців , про свої та

2.

чужі дерева.

Сусід турбувався лише про себе (з'їсти зайця) та про

3.

свої дерева.

Зразок

1. 2. 3. 4. 5.

плану

до тексту.

Сніжна зима. Непрохані гості . Гостинці для вуханчиків. Сильце . Нахабні зайці .

УРОК

10

Пишемо біографії Завдання

1 . Головну думку казки

висловлено в останньому

реченні : "Не було б мене, і тебе б не було" . Адже з буряків роблять цукор. а цукор є складовою частиною цукеРRИ.

Родичами буряка діти можуть вважати те, до складу чого

входить цукор: халва. тістечко, шоколад, торт, щербет тощо. 3авдан.н.я

4.

Про своє походження олівець міг би розказати

таке :

-

Моє ім' я походить від слова" олово" , бо давно колись пи­

с али палИЧRами з олова . Пізніше одяг для мене почали роби-

ти з деревини кедра , а стрижень

-

з графіту . Сучасники мої

НОСЯТЬ одяг не тільки з деревини , а й з пластмаси.

•

Підручн-uк. Назву.я: таку маю, бо я та книжка, яка в учнів завжди під руною . Палітурку й сторінки подаруваЛ0 мені дерево, адже папір

виготовляється саме з деревини, а в типографії мої сторі нки прикрасили картинками й буквами . мій турботливий хазя­

ЇН вдягнув на мене ще й прозорий плащик (обкладинку) .

Буmер6род. Назва у мене німецька, адже "бутер" у перек­ ладі з німецької

-

масло, а "брот"

рували зернята пшениці

-

їх

-

хліб. Основу мені пода ­

перемололи

на борошно і

спекли хліб . А масло мені подарувала корівка .

УРОЕ ll Пишемо твір

(Н езвuчайне у звuчайному) На цей урок варто принести насіння якоїсь рослини (зер ­ на пшениці, яблучні зернят:ка, жолуді, горіхи).

Мова піде про дива . Мет а у рок У - показати дитині, що все, створене природою і людьми, є дивом, налаштувати ді­

тей на бачення незвичайного у звичайному, розвивати спос­ тережливість, цікавість до природи. Учитель може погово­ рити з дітьми про такі дивовижні речі :

1) 2)

Листочки кожного дерева мають свою особливу форму . Вс і сніжинки мають по шість промінчиків, але серед та ­ кої безлічі сніЖИНQК немає двох однакових.

3)

Легка хмарка несе в собі величезну кількість води

-

сотні й тисяч і тонн.

4) 5)

Морозні візерунки ва віквах

-

як вони утворюються?

Немає ДВОХ абсолюгво однакових людей на нашій планеті .

Можна запропонувати дітям пригадати. що дивовижного вони знають про Всесвіт, зірки, про земних і водяних жите ­

лів : водомірку. яка бігає по воді й не тоне, про росичку

-

рос­

лину, яка поїдає комах і т. д .

Після того, як діти ознайомляться з текстом 3 ав даккя

1

і

перейдуть до виконання 3авдак"я

2. вчитель

може запропо­

нувати ЇМ написати не про жолудя, а про будь-яке інше

диво - Слід звернути увагу на те, щоб У творчій роботі учні дотримувались певних ВИМОГ і не забували про зачин; щоб вказали, кто друЗі, хто вороги предмета, щоб основна части­ на тексту була цікавою, щоб у кінцівці добро перемагало зло. Після написання можна оформити збірник творчих робіт учнів .

УРОК

12

Пофантазуймо! Завдаккя

•

1. Паперового чоловічка

можна виготовити так .

Вирізати з паперу у клітинку квадрат розміром

6

см х

6

СМ,

а потім способом перегинання й розривання розділити його на смужки.

D оо

Учитель приносить ва урок таких самих чоловічків, пока­ зує дітям. Учні повинні Їх порівняти і дійти висновку, що ост аннього чоловічка можна порізному переконструйовува­

ти. Діти можуть виготовити й собі таких самих чоловічків. Нехай намалюють ЇМ обличчя, дадуть імена, придумають

і сто рію життя своїх. чоловічків. Завдаnnя

1.

4.

Можливі відповіді ва запитання .

Чоловічки "вмиваються" З8 допомогою гумки .

2. 3.

ВОНИ не ЇДЯТЬ -

Чоловічки

це дуже зручно.

можуть жити між сторінок

книжок або

в паперових коробках, теках.

4. 5.

Одяг вови вирізають з паперу й розмальовують. Пересуваються чоловічки за допомогою вітру

-

ВИRли­

кають ЙОГО, щоб переніс їх, куди потрібно . б.

Хворими вони

вважаються тоді,

коли

зімнуться або

порвуться.

7.

Лікують

їх

за

допомогою

вожиць.

клею,

паперу,

скотчу. праски.

8. 9.

Вони бояться води, вогню, вожиць. Чоловічки дРужать з олівцем, гумкою, фломастерами, фарбами, КRИЖК8МИта іншими пanеровимц чоловічками.

10.

Паперовим чоловічком бути добре: не треба дбати про

їжу, можна не боятися холоду тощо.

УРОК

13

Складаємо загадки 3а6даnnя

1. 2. 3. 4.

1.

Відповіді на кросворд;

Казка.

Легенда. Оповідання. Байка.

у центрі по вертикалі учні прочитають слово" загадка" . 3авдан.н.я

2.

Загадки вчать думати, уявляти, фантазувати,

4.

Відгадки нд Михайликові загадкu та"і:

говорити.

3авдан.н.я

залізні хлопчики

-

цвяхи;

дядько з дерев' ЯНОЮ рукою та залізною головою тітка із залізними зубами

-

пилка.

Відгадки нд Оленчuнї загадки: будинок, що висить ва кухні,

глиняні млинці

-

-

шафа;

блюдця;

однорукі дівчата у квітчастих сукнях

пузатий дядько з довгим носом

-

-

чашки;

чайНИК.

-

МОЛОТОК;

3авдаккя

5.

ЗраЗ0" загадки про кімнату у ДИТИНИ може

бути таким:

-

Я живу у DСЛИН.іЙ І<.оробці (н:вартирі),

3

одного БОI<'У В ній

стоїть слуга, який впускає і випускає мене з корОбки (двері)? на іншому є прозорий екран, який показує одну і ту саму

картинку (вікно). В цій коробці є будиночок без вікон на чотирьох ніжках (шафа), у якому живе той, що ми його но­ симо (ОДЯГ) . Ще є один будиночок з вікном, у якому на кож­ ному поверсі живуть ті, що мовчать, але кого хочеш розуму

навчать (книжки). У мене там багато чотириногих друзів: один мені дарує сов (ліжко), па другому я сиджу (стілець),

коли ва третьому уроки роблю (стіл) . Зразок загадки про пеnал. Будиночок, у якому живуть двоє гостроносииів (олівець і ручка). що люблять на папері сліди залишати . Потім вихо­ дить прибиральниця (гумка), за одним сліди витирає? а за другим не може. Ще там дуже правильна особа (лінійка), вся така струнка, пряма, любить усе виміряти, всіх у лінію шикувати .

ЗраЗ0" загадки про город. Чорний майданчик, і всяк на ньому в хованки грається, в

землю увійде ОДНИМ, а вийде інакшим. Сховалися на цьому майданчику

білі

камінчики

(картопля),

червоні

кульки

1 БУРЯRИ), ще причаївся дядько ( горох), який у зелених коро­ бочках

зелені

гудзики

(зернята)

тримає,

сховалася

дівиця , довга, СТРУНЕа, рум'яна (морква); сховалися під лис­ тям парубки зелені (огірки) та червонощокі дівчатка.

УРОК

14

Пишемо казку

(Старі ка зки па nовий лад) Варіанти

казок,

запропоновані для

написання

дітям,

можуть бути такими .

1. у

Червової Шanоч:н:и бабуся була Бабою Ягою. Принесла

дівчинка для неї колобка, а бабусі саме не було вдома, вона

випробовувала нову ступу. Тож внучка залишила сонного

колобка на порозі, а сама пішла додому. Баба Яга прилетіла голодна. вхопила колобка j спробувала відкуси'Ги шма·гuч.ок.

але вів був таким черствим. що Баба Яга зламала останнього зуба. Розсердилася вона, схопила колобка і жбурнула його так. що він упав просто у чарівну калюжку, яка утворилася із сліду козячого копита. Він і обернувся на козенятко . Козе­

нятко добirло до хатинки матінки-кози й почало жити разом з нею і козенятами.

2.

Колобок співав гарно, вовк не захотів з НИМ розлучатися.

Колобок заспівав вовкові свою пісеньку. та так гарно, ЩО вовк вирішив його не їсти. Вовк писав музику і давно шукав виконавця для своїх niсень. Вони пішли до будиночка ма­

тінки-кози, й колобок засniвав вовкову пісню . КОJШ коза почула цей спів, вона попросила, щоб і їі козеняток теж нав­

чили співати. Так вовк з колобком створили ансамбль "Весе­ лі козенята" . Лісові мешканці дуже вподобали його й часто відвідували концерти.

3.

Що було б. якби до цього лісу прилетів Карлсон.

Якось повернулася додому матінка

-

коза а козенята ка­

жуть їй, що вови сьогодві літали. Коза відповіла, що дітям

часто сниться таке,

60

вони ростуть. Враз у повітрі почувся

шум мотора, і ва їхній будивочок опустився опецькуватий

чоловічок з пропелером на спині. Коза здогадалася, що це Карлсон, яRий живе на даху. і це він піднімав у повітря її ЖО­

зенят. Вона ПОДЯRувала Карлсону за те, що всі козенята ці­ лі, нагодувала його і почала розпитувати, як він потрапив до

Їхнього лісу. Карлсон розповів. що летить він на льотні зма­ гання. де змагатимуться Маленький Мук у чоботах - скорохо­ дах, Баба Яга на ступі, Іван-царевич на килимі

-

самольоті .

Коза побажала Карлсону перемоги, і вся родина помахала йому l(ОПИТами.

4.

Козенята знайшли шапку-невидимку.

Поверталися якось козенята з вовком з дитячого садочка і знайшли на дорозі незвичайну шапку . Була вова стара, але ще міцна, і на ній були вититі зірки . Принесли козенята їі

,

додому і почали перед дзеркалом міряти

Вдягнуло її перше козенятко

-

-

кому вона пасує .

і зникло, звяло

-

знову з'яви­

л ося. Збагнули козенята, що це чарівна шапка-невидимка, й почали між собою сваритися, кому вона належатиме. Вовк їхню

сварку припинив,

порадивши

шапку на сім шматочків.

козенятам розрізати

T8l< вони й зробили .

Коли ж кожен

поклав свого шматочка на голову, то дива не сталося, бо

втратила шапка-невидимка свої чарівні властивості.

УРОК

15

Вчимося віршувати. Рима ВJ.рш

це твір. у якому римуються рядки, є образні

-

вислови, порівняння та інші мовні засоби.

Зазвичай діти вважають віршем просто римовані рядки. Одначе це не завжди так. Учитель може навести приклади:

1)

У портфелі олівець.

Наш Василько

2)

-

молодець .

У кутку стояла шафа, Довга шия у жирафа.

Тут є рима, але це не вірші, бо в кожному реченні йдеться про інше.

Завдаккя в ікно

-

2.

Не можна вважати римами такі пари слів:

пальто. рибка

--

жабка

• .мишка -

шийка.

py'tKa -

н. іжка .

Завдання

4. У вірші

рима перехресна, тобто перший рядок

РИМУЄТЬСЯ з третім, а другий

-

з четвертим . Тому треба диви ­

тися на останнє слово рядка, бо воно римується зі словом, поданим у довідці.

Завдан.н.я

-

.море

До поданих слів можна дібрати такі рими:

горе, оре;

л етить

цвіте

5.

-

-

УМИТЬ, МИГТИТЬ;

росте, просте, про те; мете, не те;

пень

-

день;

сова

-

слова, трава, халва, дива;

.муха

-

слуха, вуха;

руки ноги

РОГИ; стуки;

чайка -

ранок

-Ганок;

майка, гайка, байка, лайка .

3авдан.н,я

1)

6.

Можливі варіанти римованих рядків :

Цілий день біля воріт Полював сьогодні кіт.

2)

Цілий девь біля воріт Грів наш песик свій живіт.

3)

Цілий день біля воріт

Спочивав сьогодні дід .

1)

На вікні лежить клубок, Під вікном росте дубок.

2)

На вікні лежить клубок, Круглий вів, мов колобок.

3)

На вікні лежить клубок, Мріяв вів зробить стрибок.

1)

На лужку барвисті квіти. ЯК ТИМ квітам не радіти!

2)

На луж:ку барвисті квіти, Поміж них гуляють діти.

3)

На луж:ку барвисті :квіти, Я нарву букет для Віти .

4)

На лужку барвисті квіти, їх гойдає теплий вітер.

УРОК

16

Урок словників Завдан.nя

1. Словник -

це збірник слів, записаних З8 алфа­

вітним порядком і з певною метою.

Споріднені слова дО СЛОВ8 .. словник"

-

слово, с.ловничо".

с.ловн.uковиU, СJLовечко, прислів'я, 6ЄЗСJl.овесн.uЙ. словотво·

рекн.я, словосnолуч.екн.я, лихословити, вислів тощо.

3авдан.н.я

4 . Сумиркuй -

орфоепічний словник ставить на­

голос на другий склад, тлумачний пояснює: це той, з ким не

виникає проблем, котрий з усім мириться, з яким легко дій­ ти згоди; словник СИНОНlМІВ називає слова

спокійний",

"покладистий" , словник антонімів подає слово "примхли­

вий", морфемний розібрав його за складом - :СУМИР'Н1И'1ll. фразеологічний сказав : "Мухи не зачепить". Не6илиця- орфоепічний словник поставив наголос на тре­

тій склад, орфографічний пояснив написання е в складі ке та

u

-

треба писати

в складі би. словник синонімів дібрав сло­

во "казка". словник антонімів

слово "б увальщина ", тлу­

-

мачний словник пояснив це слово так: "Це розповідь про не­

бувале":

морфемний

словник

розібрав

це

слово

так:

;неби-:лиц/Я), словник фразеологізмів пояснив : "Це - казка про білого бичка; груші на вербі" . ПеСUАtїст

-

Орфоепічний словник поставив наголос нз тре­

тій склад, Орфографічний пояснив, що треба писати в складі nе букву е, у складі сu букву

u; тлумачний словник

пояснив це

слово так : "Це ЛlOдина, яка не вірить у свої сили, в УСпіх"; словник антонімів дібрав до нього слово "оптиміст". морфем­

ний розібрав за будовою так: ~П . а словник фразео­

логізмів ПОЯСНИВ: "Це той, хто складає зброю". "опускає руки".

УРОК

17

До побачення, початкова школо! Завдан.н.я

4.

Початкову ШRолу можна порівняти зі стеж­

кою, яке веде у ліс; з клубочком, який розмотали ще не до кінця; із шляхом, ЩО веде до Палацу звань, тощо .

~ Останній урок. 18-Й. для вас. шановні колеги-вчителі. Дайте відповіді на запитання:

-

Чи сподобався вам зошит?

-

чи вважаєте ви його корисним? чи дала робота 38 цИМ ЗОШИТОМ певні результати? Днкуємо З8 співпрацю. Успіхів вам! Автори

~ ЗМІСТ Від авторів

. .... ... . .. . . . . . . . . . . . ...... ..•........ 3

1 Урок Урок Урок Урок

Урок Урок Урок Урок Урок Урок

1. 2. 3.

клас

Сторінка веселих звуків

..................... 6

Сторінка веселих букв

.................... . .7 Вчимося спілкуватися ......... . . . ... .. ... . . 9 4. Мова й мовлення . Ми живемо в Україні ... .. . . 11 5 . Культура мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .... 12 6. Складаємо речення . Ким бути? ...... ...... .. 14 7. УЧИМОСЯ розповідати. Школа ....... .. .. ... . 15 8 . Добираємо потрібне слово Спортивна сторінка .16 9. Учимося запитувати . . ....... .. . ..... . .... . 17 10.Граємося зі словом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

2

клас

МОВА Й МОВЛЕННЯ. Урок Урок Урок Урок

1. 2. 3. 4.

Усне й писемне мовлення

.... ........ ... . ... 19 Рідна країна й рідна мова .. . . . . . . . . . . . ..... . 20 Засоби спілкування . . . . . . . . . ....... • ...... . 21 Культура мовлення ......... ....... •. .. .... 21

СЛОВО. "Урок

5. 6.

Слово звучить і

Урок

7.

Значення слова

Урок

Про що повідомляє слово

... ........ •. .. .... 22 оживає .. ... . . . . . . . . . . . . . . . . 24 ..... ...... . ..... . ... .. . .. . 25

РЕЧЕННЯ. Урок

8.

Інтонаційне забарвлення речень. Поширення і скорочення

Урок

9.

Речення

. . . . . . . . . . . . . .. .. .. 26 . . . . . . . . . . . .. . ... .... ...•.. ...... 27

ТЕКСТ . Урок

10.

Що таке текст

Урок 11.БуДова тексту

. ..... . ... .. .... ... ........ . 29 ........ ........ .. .... ...... 30

Урок 12.Відновленвя текстів

. .. . .. . . . .. ..... . . ..... 31

ВИДИ ТЕКСТІВ. Урок 13.Текст,розповідь і текст-опис Урок 14 . Розповідь за малюнками Урок 15.Розповідь за малюнками

.... . ........... 32 . . . . ............... 34 ...... .. •... . ...... 35

ПИШЕМО ПЕРЕКАЗ.

Урок 16.Вчимося писати переказ Урок 17.Пишемо переказ. План

. . . . . ..... . .. . ...... 36 . . . .......• . ......... 36

3 l<JIac Урок

Уро« Урок Урок Урок

Урок Урок Урок Урок

Урок Урок Урок Урок Урок Урок Урок Урок

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Вчимося правильно говорити

. . .. . ...... . . ... 40 Як розвивається ваша мова ......... . ...... .41 Слова - назви предметів, дій та ознак ... . .... .43 Слова - назви предметів, дій та ознак . . .. . ... .44 Значення слова . .. . .... . .. . .. . .. . . . .. . ... .46 Збагачуймо мову. Фразеологізми ...... . •... .47 Відповідаємо на запитання ........... . .... .49 Діалог ... .. ........ . ....... . .. . .......... 50 Речення. Уяви, розкажи, доповни . . . . . .. .. ... 51 10.Переказ. Прийоми роботи з текстом ...... . .. . 52 11 . Переказ. План та опорні слова ... . ........... 54 12.Текст-міркування .. . . . ........ . .. . . .. . . ... 54 13. Текст-міркування ....... . ................. 56 14 . Складаємо загадки . . .. . . . . . ......•. . .... . . 57 15.Вчимося спілкуватися письмово .......... ... 58 16.Вчимося писати казки .. . . .. ..... . •... . .... 59 17.ЗдрастуЙ, літо! . . .... . .. . . .. ... . ...... . .... 60

4 Урок

Урок Урок Урок

1. 2. 3. 4.

клас

Спогади про літо

...... . .....•.... . • .... . .. 62 Слово про слово ..... ..... ...... . .... . . . .. . 63 Мовні стилі ......... . .. . .. . •.....•....... 64 Культура спілкування ......... . ...... ... . . 65

~~M.~~~

5. Урок 6. Урок 7. Урок 8. Урок 9. Урок

Урок Урок Урок Урок

Урок Урок Урок

Урок Урок

......... .... .. . .. 66 Складаємо розповіді від імені різних героїв .... 67 Розповідь за серією малюнків ........ .... . .. 67 Оповідання за сюжетним малюнком . .. . . .. . .. 68 Пишемо переказ . . .. . ......... . .. .. . .. . .. . 68 10 . Пишемо біографі'і .............. . ... . . .. .. . 69 11.Пишемо твір (Незвичайне у звичайному) . .. ... 70 12.ПофантазуЙмо! ... . . ............. .... ..... 71 lЗ.Складаємо загадки ........ . . . . .. .. . . . ..... 72 14.Пиmемо казку (Старі казки на новий лад) ..... 73 15 . Вчимося віршувати. Рима ... . . ..... . . ...... 75 16. Урок словників ...... . .. ......... ....... . . 76 17.До побачення, початкова школо! .... ....... .. 77 18.0станніЙ урок . . ... ............ . .. .. . •. . .. 78 Пишемо текст-міркування